Зміст.

Вступ.
1. ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ЧАСТИНА
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Вибір вихідних даних
2.2 Коригування нормативної періодичності ТО та пробігу PC до капітального ремонту
2.3 Розрахунок виробничої програми АТП за кількістю технічних впливів
2.4 Розрахунок річного обсягу робіт по технічному обслуговуванню і поточному ремонту
рухомого складу
2.5 Розрахунок зон технічних обслуговувань і поточного ремонту
2.6 Визначаєня сумарного річного обсягу робіт ТО та ПР рухомого складу
2.7 Визначення річного обсягу робіт самообслуговування підприємства
2.8 Розподіл обсягів робіт ТО, IIP і самообслуговування підприємства між виробничими
зонами та дільницями.
2.9 Розрахунок кількості робітників
2.10 Розрахунок площі приміщень
2.11 Площі виробничих дільниць і відділень
2.12 Розрахунок площі складських приміщень
2.13 Розрахунок адміністративних та побутових приміщень
2.14 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
2. 15 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
3. Спеціальна частина
3.1 Призначення шиної дільниці
3.2 Технологичний процесс
3.3 Охорона праці та техніка безпеки в агрегатної дільниці
3.4 Інструктаж з техніки безпеки
4. Конструкторська частина
КОЛОНКА ПОВІТРЯРОЗДОВАЛЬНА
4.1 Призначення…
42 Технічна характеристика
4.3 Будова і принцип дії
4.3.1 Будова колонки
4.3.2 Робота пневматичної колонки
4.4 Заходи безпеки
4.5 Підготовка колонки до роботи
4.6 Порядок роботи

1
4.7 Технічне обслуговування
4.8 Розрахунок елементів стенду

2
 Вступ

У сучасному світі дуже багато підприємств, різного напрямку, розвітку та задач яких на
них покладено. Але всі воні в процессі розвітку, розшірюються, ровиваются, зростають. ТОВ
АПтранс є ще молодим але дуже розвинутим підприємством у своєї галузі. Вантажні
перевезення не тільки по Україні але й за кордон, різноманітного напрямку, тут є й самосвальні
напівпричепи й напівпричепи-автовози, тентовані напівпричепи. Тому товариство може
виконувати більшу частину попиту на перевезення. У процесі роботи на підприємстві виникла
необхідність будивництва своєї ВТБ, Після першої частини будивництва у 2008 р., в зв'язку з
розширенням парку автомобілів у 2009 р. було прийнято рішеня про розширення виробничого
корпусу з метою більш якісного обслуговування автомобілів, тоді було побудовано:
зварювальна дільниця, розширене місто під мийку автомобілів, єлектро-акумуляторне
відділення також побудовано агрегатну дільницю. Створення своєї ВТБ зробило можливим
виконувати ремонтні роботи не тільки для свого парку РС, а також і стороніх автомобілив.
Анализ роботи підприємства показав що за період 2011 року було відремонтовано понад 80
стороніх автомобілів, а программа їх ремонту привищує 2000 нормогодин. Тому на
підприємстві було прийнято рішення про забудову нового адмінистративно-побутового
корпусу з одночасним розширенням головного виробничого корпусу з метою створити на базі
ВТБ ТОВ АПтранс СТО з ремонту вантажного комерційного транспорту. Прийняте рішеня
предбачує створення Шинної дільниці й слюсарно-механічної дільниці. *

Мета цього проекту створіти гнучку модель для застосуваня в процесі створення СТО в
контексті АТП базуючись на сучасних поглядах на ремонт та технічне обслуговання РС.
Створити технологичний процес, який грунтуючись на досвиду, й теоретичних знаннях який
надав би можливість поєднаня технологичних процесів СТО та АТП в одному підприємстві.
Для створення більшої можливости росту підприємства, та зменшення його залежності від
спеціалізації тільки на перевезеннях вантажу. Як показує практика навить при невеликому
об'емі зроблених поточних ремонтів стороніх автомобілів зріст прибутку досягае майже 10% від
валового. А відсутність достатньої кількості виробничих площ униможливлює розвіток
кількості одночасно ремонтуємих автомобілів. Розрахунки надають можливість передбачити
збільшеня кількості реалізуємих послуг пов'язаних з ремонтом та обслугованням автомобілів. А
також оцінити необхідни витрати для цього.

*Невеличка справка. В існуючим на підприєстві паку автомобілів 70% обладнані

автоматичними трансмісіями, 100% обладнані EBS, а 70% напівпричепів ABS; на 50% РС
встановлена система ARS. Всі автомобілі відповідають нормі EURO 3.

1. ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ЧАСТИНА

З наданих підприємством данних визначаєм тип рухомого складу. Вибираємо його кількість..
При розробці проекту СТО (як частину АТП) для зменшення кількості розрахункових груп приводимо
рухомий склад до двох марок за технологічним сумісництвом (наприклад, група автомобілів-самоскидів,
група напівпричепов). Кількість приведених автомобілів АПР визначається за формулою:

3
 n
t iТО , ПР
Anp =A o + ∑ Ai с , (1.1)
i−1 t ТО , ПР

деА0 - кількість автомобілів марки, до якої приводяться автомобілі;

Аі - кількість автомобілів, які приводяться;
tТО,ПР - питома трудомісткість ТО і ПР автомобіля, який приводиться, люд. год/1000 км;
tіTO,ПР- питома трудомісткість ТО і ПР автомобіля, до якого приводяться інші, люд.год/1000 км;
і - індекс моделі автомобілів, що приводяться;
n - кількість груп моделей автомобілів, що приводяться.
Питома трудомісткість ТО і ПР повинна прийматись згідно нормативів. В разі її відсутності серед
нормативів питома трудомісткість ТО і IIP може бути розрахована згідно формули:

1000∗t 1 1000∗t 1
t ТО, ПР= + +t пр (1.2)
L1 L2

1000∗3,4 1000∗14,09
t ТО, ПР MAN = + +6,82=7,5 люд . год . /1000 км
16000 30000

1000∗4,1 1000∗14,8
t ТО, ПР IVECO= + + 6,82=7,62 люд . год /1000 км.
16000 30000

1000∗3,8 1000∗13,9
t ТО, ПР VOLVO = + +6,82=7,52 люд . год ./1000 км
16000 30000

1000∗3,6 1000∗13,9
t ТО, ПР DAF = + +6,82=7,51 люд . год/1000 км .
16000 300000

1000∗1 1000∗5
t ТО, ПР пр= + +1,45=2,01 люд . год ./1000 км
16000 30000

4
Таблиця 1 .1 Кількість нормогодин для ТО і ПР по існуючим в парке автомобілям (данні надані
спеціалізованними СТО окрім даних о ПР вони взяті з джерела [1].

MAN TGA 430

1 2

ТО-1 3,4

ТО-2 14,09

ПР 6,82

IVECO Stralis

ТО-1 4,1

ТО-2 14,8

ПР 6,82

VOLVO FH12

ТО-1 3,8

ТО-2 13,9

ПР 6,82

DAF CF85 (380)

ТО-1 3,6

Продовження таблиці 1.2

1 2

ТО-2 12,36

ПР 6,82

Напівпричепи

ТО-1 1

ТО-2 5

ПР 1,45

де t1 t2 - трудомісткість технічного обслуговування відповідно ТО-1 та ТО-2, люд-год;

tПР - трудомісткість поточного ремонту, люд-год/1000 км;

5
 L1 ,L2, - нормована періодичність технічного обслуговування відповідно ТО-1 та ТО-2, люд-
год.
Результати розрахунків по приведенню рухомого складу вносимо до таблиці (табл. 1.2).

Таблиця 1.2- Приведення рухомого складу

Марка рухомого складу Трудомісткість ТО та ПP, Коефіцієнт Кількість одиниць

люд-год/1000 км приведення рухомого складу

PC, що PC базово- фізичних приведених

приводиться го

Група тентованих автомобілів

IVECO+БОГДАН 7,62 7,57 1,001 5 5

7310.025

VOLVO 7,57 7,57 1 10 10

FH12+SCHMITZ SO1

Напівпричепи 2,01 7,57 0,266 15 4

Всього по групі тентованих автомобілів 19

Група автомобілів-самоскидів

DAF CF85 (380)+ 7,52 7,52 1 9 9

SCHMITZ S.KI 24 S 8.2

MAN TGA 430+ 7,51 7,52 0,998 9 9

SCHMITZ S.KI 24 S 8.2

Напівпричепи 2,01 7,52 0,267 18 5

Всього по групі автомобілів-самоскидів 23

2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

6
 Задачею технологічного розрахунку автотранспортного підприємства (АТП) є
визначення даних, необхідних для розробки будівельною планування підприємства, яке
проектується або реконструюється, організації технологічного процесу технічного
обслуговування (ТО) та ремонту (Р) рухомого складу (PC), розрахунків інших частин
проекту. Основні характеристики РС приведени у додатку(1).
Технологічний розрахунок включає:
1 вибір і обґрунтування вихідних даних;

2 розрахунок виробничої програми по ТО і Р рухомого складу;

3 розрахунок кількості виробничих робітників;

4 розрахунок кількості постів та ліній для ТО і поточного ремонту (ПР) рухомого

складу;
5 розрахунок площі виробничих зон і дільниць, складських, адміністративних і
побутових приміщень, загальної площі виробничого корпусу підприємства.

2.1 Вибір вихідних даних

Для виконання технологічного розрахунку АТП необхідні наступні вихідні дані:

тип автотранспортного підприємства;
- облікова кількість автомобілів, причепів і напівпричепів за марками;
- середньодобовий пробіг PC;
- кількість днів роботи АТП за рік;
- час в нараді автомобілів;
- категорія умов експлуатації.
При розробці проекту реконструкції АТІІ вихідні дані приймаються на основі
звітних матеріалів підприємства ТОВ АПтранс з врахуванням перспектив його розвитку.
Таблиця 2.1 Вхідні данні

Характеристика Транспортні групи

АТП VOLVO FH12+SCHMITZ SO1 MAN TGA 430+ SCHMITZ S.KI 24 S
8.2
облікова кількість 19 23
автомобілів
середньодобовий 344,3 578,4
пробіг PC
кількість днів 305
роботи АТП за рік
час в наряді 8 16
автомобілів
категорія умов ІІ категорія V категорія
експлуатації

2.2 Коригування нормативної періодичності ТО та пробігу PC до капітального

ремонту

7
 Розрахунку виробничої програми ТО і P рухомого складу передбачає вибір і
коригування нормативних значень пробігів PC між технічними впливами. Нормативна
періодичність обслуговування встановлена за типами рухомого складу "Положенням..." [1].
Періодичність обслуговування, наведена у "Положенні...", зменшена власником ДТЗ в
залежності від категорії умов експлуатації.
Для зручності складання графіка постановки рухомого складу на ТО здійснюється
коригування пробігів за кратністю періодичності технічних впливів більш низького рівня та
за середньодобовим пробігом з подальшим округленням до цілих кілометрів (табл.2.2).

Таблиця 2.2 - Коригування пробігів за кратністю впливів більш низького рівня та за

середньодобовим пробігом*.

Вид Позна- Відсоток зменшенні Пробіг, км

впливу ченім норми власником
норма- зменшений влас- скоригований за
ДТЗ тивний ником ДТЗ кратністю

VOLVO FH12+SCHMITZ SO1

Категорія
ІІ
експлуатації

ЩО Lщо 344,3 344,3 344,3

ТО-1 Lтo-1 1 16000 15840 15838

ТО-2 Lto-2 1 30000 29700 29609

КР LКР 750000 750000 749855

DAF CF85 (380)+ SCHMITZ S.KI 24 S 8.2

Категорія
V
експлуатації

ЩО Lщо 578,4 578,4 578,4

ТО-1 Lтo-1 20 16000 12800 12725

ТО-2 Lto-2 20 30000 24000 24293

КР LКР 750000 750000 749606

*До уваги, норми пробігу розраховани за статистичними данними яки були
наданні підприємством. Заводи виробитникі передбачають проведення технічного
обслуговання на пробігах у 25 та 50 тис. км. відповідно до передбачених у нашої
державі ТО-1 та ТО-2. Пробіг до КР також розрахований за статістичними даними, цей
пробіг відповідає другому КР на приведенних автомобілях. Першиї КР на наданих
марках проводився у період пробігу 1,2-1,3 млн.км.

2.3 Розрахунок виробничої програми АТП за кількістю технічних впливів

8
 Розрахунок програми ведеться за цикловим метолом окремо для кожної групи
одномарочного складу парку.Виробнича програма технічного обслуговування і
ремонту визначається за цикл з подальшим перерахуванням програми за рік.За цикл
прийнято нормативний пробіг PC до капітального ремонту.
2.3.1 Кількість технічних впливів за цикл

Кількість технічних впливів за цикл на одиницю PC визначається за формулою:

Lц
N Bi = (2.1)
LBi −N BB

де Lц - пробіг автомобіля за цикл;

LBi, - періодичність і-го впливу, км;
NВВ - кількість впливів більш високого рівня.
Приклад розрахунку кількості технічних впливів за цикл на одиницю PC
наведений в табл 4 1,2. В розрахунку використані пробіг до КР і періодичності ТО
із попереднього прикладу (табл.4).
Таблиця 2.3.1 - Розрахунок кількості технічних впливів за цикл на одиницю
Вид Розрахунок кількості впливів Кількість
впливу впливів
VOLVO FH12+SCHMITZ SO1

КР 749855 1
N KP= LK /L K = =1
749855

ТО-2 749855 24
N 2=L K / L2−N KP = −1=24,3
29609

ТО-1 749855 22
N 1=L K / L1−N KP −N 2= −1−24=22
15838

ЩО 749855 2178
N ЩО=L K / LCC = =1359
184

DAF CF85 (380)+ SCHMITZ S.KI 24 S 8.2

КР 749606 1
N KP= LK /L K = =1
74606

ТО-2 749606 30
N 2=L K / L2−N KP = −1=29,88
12725

ТО-1 749606 28
N 1=L K / L1−N KP −N 2= −29,88−1=28,01
24293

ЩО 749606 1296
N ЩО=L K / LCC = =1296
578,4

9
 2.3.2 Кількість технічних впливів за рік
Кількість технічних впливів на одиницю рухомого складу за рік визначаються
за формулою:

N BPi =N Bi∗η (2.2)

де η- коеффіцієнт переходу від циклу до року.

η=D PP∗α T
(2.3)
DЕЦ

ηVOLVO=305∗0,894 ηDAF =305∗0,835

=0,125 =0,196
2178 1296

де Dpp - кількість робочих днів підприємства за рік приймаємо 305 днів;

DEЦ - кількість днів експлуатації PC за пробіг до КР (DEЦ =NЩО);

αт - коефіцієнт технічної готовності;

D ЕЦ
α T= , (2.4)
D ЕЦ + D Р

2178 1296
α T VOLVO = =0,894 α TDAF = =0,835
2178+256.45 1297+ 256.5

де Dр - кількість днів простою PC за цикл в ТО-2, поточному та капітальному ремонтах

d 2 , ПР∗L К
D P=D КР + , (2.5)
1000

0,31∗749855
D VOLVO =24+ =256,45дн ,
1000

0,31∗750185
D DAF =24 + =256,5 дн
1000

де Dкр - простій PC в капітальному ремонті з урахуванням чаcу транспортування на

авторемонтне підприємство і назад, 24 дн.;

d 2ПР - питомий простій PC в ТО-2 і IIP, (0,31 дн./1000 км пробігу).

Розрахунок кількості впливів за рік на одиницю PC наведений в табл. 2.4

10
Табл. 2.4 Кількость впливів за рік на одиницю PC

Вид Умовне позначення та Розрахунок кількості впливів Кількість

впливу формула впливів
VOLVO FH12+SCHMITZ SO1

КР N КР=N К ∗η 1*0,125 0,125

ТО-2 N 2 Р =N 2∗η 24*0,125 3

ТО 1 N 1 Р =N 1∗η 22*0,125 2,75

ЩО N ЩО Р =N ЩО∗η 2178*0,125 272,25

DAF CF85 (380)+ SCHMITZ S.KI 24 S 8.2

КР N КР=N К ∗η 1*0,196 0,196

ТО-2 N 2 Р =N 2∗η 30*0,196 5,91

ТО 1 N 1 Р =N 1∗η 28*0,196 5,49

ЩО N ЩО Р =N ЩО∗η 1297*0,196 254,21

2.3.3 Кількість впливів по парку за рік

Кількість впливів по пapку за рік визначається за формулою

N B П i=N B Р i∗А Сі (2.6)

де АСІ - облікова кількість автомобілів і-ї марки.

11
 Приклад розрахунку кількості впливів по парку за рік наведений в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Розрахунок кількості впливів по парку за рік

Вид Умовне Розрахунок кількості впливів Кількість

Впливу впливів

VOLVO FH12+SCHMITZ SO1

КР N КРП =N КРР∗А С 0,125*19 2,375

ТО-2 N 2 П =N 2 Р∗А С 3*19 57

ТО-1 N 1 П =N 1 Р∗А С 2,75*19 52,25

ЩО N ЩОП =N ЩОР∗АС 272,25*19 5172,75

DAF CF85 (380)+ SCHMITZ S.KI 24 S 8.2

КР N КРП =N КРР∗А С 0,196*23 4,508

ТО-2 N 2 П =N 2 Р∗А С 5,91*23 135,93

ТО-1 N 1 П =N 1 Р∗А С 5,49*23 126,27

ЩО N ЩОП 254,21*23 5846,83

N ВПі 11395,63

2.3.4 Середньодобова кількість технічних впливів по парку

Середньодобова кількість технічних впливів по парку визначається за формулою

N BП i
N B Сi = (2.7)
DРЗ

11395,63
N BСi = =37,36
305

12
 5172,75 5846,83
N ЩОСVOLVO = =¿16,96 N ЩОС DAF = =¿ 19,17
305 305

49,97 126,27
N ТО 1VOLVO = =¿ 0,164 N ТО 1 DAF= =¿ 0,414
305 305

57 135,93
N ТО 2VOLVO = =¿0,187 N ТО 2 DAF= =¿0,446
305 305

де Dз - кількість днів робота за рік відповідної зони.

Для зони ЩО кількість днів робота, як правило, відповідає режиму робот підприємства.
При визначенні добової програми ТО-1 і ТО-2 кількість робочих днів за рік приймаємо 305 дн.

2.4 Розрахунок річного обсягу робіт по технічному обслуговуванню і поточному

ремонту рухомого складу

Обсяг робіт технічних обслуговувань визначаєтеся як добуток кількості технічних

обслуговувань та трудомісткості даного виду технічного обслуговування. Нормативні
трудомісткості ТО і ПР рухомого складу приведені в додатку до "Положення [1].
Обсяг робіт технічних обслуговувань

Т BPi =N B П i∗t Ві (2.8)

де tВі - значення трудомісткості даного виду обслуговування, люд-год.

Обсяг робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку

Т СЕЗ=2∗А С∗К С∗t (2.9)

де Ас - облікова кількість одиниці, рухомого складу, шт;

Кс - коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (Кс = 0,2);
t2 - трудомісткість ТО-2, люд-год.
Обсяг робіт поточного ремонту одного автомобіля за рік

L P∗t ПР LЦ ∗η∗t ПР
Т ПР= = (2.10)
1000 1000

де tПР - трудомісткість робіт поточного ремонту, люд-год /1000 км. Обсяг робіт
ПР за рік в цілому по парку

Т ПРП =Т ПР∗А С (2.11)

13
 розрахунок річних обсягів робіт ТО і ПР наведений в табл 2,5.

Таблиця 2.5 - Розрахунок річного обсягу робіт ТО та ПР

Вид впливу Річна кількість впливів, Норматив, Прийнято,

пробіг Розрахунок люд.год
люд.год.*

1 2 3 4 5

VOLVO FH12+SCHMITZ SO1

ЩО 5172,75 0,67 5172,75*0,67 3465,7

ТО-1 49,97 3,4 49,97*3,4 169,9

ТО-2 57 14,09 57*14,09 803,1

СO 19*2 14,09*0,2 19*2*14,09*0,2 107,2

ПР 105010 6,82 105010*6,82/1000 716,2

загалом 5262,1

DAF CF85 (380)+ SCHMITZ S.KI 24 S 8.2

ЩО 5846,83 0,67 5846,83*0,67 3917,4

ТО-1 126,27 3,6 126,27*3,6 454,6

ТО-2 135,93 12,36 135,93*12,36 1680,1

СO 23*2 12,36*0,2 23*2*12,36*0,2 113,6

ПР 176290 6,82 176290*6,82 1202,3

загалом 7368

*
Для ПР люд.год/1000 км пробігу.

14
 Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на потокових лініях,
повинні уточнюватись після розрахунку зон технічного обслуговування

2.5 Розрахунок зон технічних обслуговувань і поточного ремонту

При розрахунку зон ТО і ПР встановлюється режим роботи зон, вибираємо метод

обслуговування (на потокових лініях або окремих постах, визначається кількість постів і
потокових ліній, уточнюються річні трудомісткості робіт ТО.
Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму робота автомобілів (8
годинна зміна). ТО-2 і ПР частково в час роботи більшості автомобілів на лінії. Тривалість
зміни визначається законодавством України (40 год. за тиждень).
Вибір методу технічного обслуговування здійснюється шляхом порівняння такту
поста τ з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно рахуючи, що весь обсяг робіт буде
виконуватись на одному посту) дорівнює або більше 2R для ЩО, 3R для ТО-1; 4R для ТО-2,
то можливе використання потокового методу виробництва. Якщо зазначена умова не
виховується, то необхідно про оптувати для проведення технічних обслуговувань
універсальні пости.
Ритм виробництва визначається за формулою

T з i∗60
Ri= (2.12)
N ВСі
де Тзі - тривалість роботи і-ї зона за добу, год;
NВСі- добова кількість впливів.
Такт поста і-ї зони

t Bi∗60
N B Сi = (2.13)
Р П +t ПЕР
де t., - трудомісткість і-го впливу, люд.год;
РП - кількість робітників, одночасно працюючих на посту;
tпеp - час, затрачений на постановку автомобіля на пост і з'їзд з нього, хв.

2.5.1 Розрахунок зони ЩО

Нормативи ЩО включають тільки трудомісткість прибирально-мийних робіт, а інші
роботи ЩО (заправка, поставлення автомобілів на стоянку, перевірка технічного стану
автомобіля) виконуються водієм за рахунок підготовчого часу і механіком. Обслуговування PC
в зоні ЩО може здійснюватися на потоковій лінії; яка складається із постів прибирання, мийки
і сушки..
Для вантажних автомобілів проектуємо лінії періодичної дії.
Розрахунок кількості ліній періодичної дії
Ритм виробництва

Т ЩО∗60
R ЩО= (2.14)
N ЩО C

8∗60 8∗60
R ЩО VOLVO= =28,3 хв . R ЩО DAF = =25,04 хв .
16.96 19,17

15
 Такти постів:

Пост прибирання

t пр∗60
τ пр= +t пер (2.15)
Р ПР

0,1∗60 0,1∗60
τ прVOLVO = +2,49=8,49 хв . τ пр DAF= +1,7=7,7 хв .
1 1

де tпp - трудомісткість прибиральних робіт, люд.год (0,23 от загальної трудомісткості

ЩО згідно джерела [2].)

t пр=t що∗в∗К п (2.16)

t пр DAF =0,52∗0,23∗0,8=0,1 люд . год

t пр VOLVO=0,52∗0,23∗0,8=0,1 люд . год

де tщо - трудомісткість ЩО автомобіля, люд-год;

в - доля прибиральних робіт в трудомісткості робіт ЩО

Кп - коефіцієнт зменшення трудомісткості робіт за рахунок використання потокового

виробництва, К = 0,8;
Рпр - кількість робітників на посту (постах) прибирання;
tпер- час переміщення автомобіля із посту на пост, хв.

La + a
tпeр= (2.17)
Vr

16,62+16,62/2 11,3+11,3 /2
t п e р VOLVO = =2,49 хв . t п e р DAF= =1,7 хв .
10 10
де Lа, - довжина автомобіля,
а - відстань між автомобілями, що стоять на двох послідовних постах, або відстань
між автомобілем і мийкою (Lа/2);
Пост мийки

60
τ пм= +t (2.18)
N y пер

60 60
τ пм VOLVO= + 2,49=7,49 хв . τ пм DAF = +1,7=6,7 хв.
12 12
Пост сушки не передбачений тому що на сучасних мийках використовуються засоби
для сушки

16
 Кількість ліній ЩО

τл
m пр= (2.19)
R
7,49 6,7
m пр VOLVO= =0,26 m пр DAF = =0,27
28 , ,3 25,04
Враховуючи перспективу розвитку, а також збільшення обслуговування стороніх
автомобілів приймаємо одну лінію ЩО на всю кількість автомобілів по підприємству.
Кількість працюючих визначаємо як потрібне для керування мийною та сушильною
установою ( 1 люд).
Річна уточнена трудомісткість ЩО по парку

τ щопу =Ф м∗Р ЩО =305∗8∗1=2440 люд . год

де Фм - фонд часу робочого місця,
Рщо- кількість робітників в зоні ЩО. (враховуємо що прибирання виконуєтся водієм),

Рщо =Рпр∗m л + Р оп (2.20)

Рщо =1 люд .
де Рпр - кількість робітників на посту прибирання;
Роп - кількість операторів в зоні ЩО. Один оператор керує 2...3 лініями.

Площа зони ЩО

F зщо =Lз∗В з (2.21)

де Lз - довжина зони ЩО, м;
Вз - ширина зони ЩО, м.

Розміри зоні розраховуємо згідно розмірів миєчно-сушильного комплексу,

найбільш приємним комплексом переодічної дії є КARСНЕR RB 6300 Comfort HP

Розрахунок згідно з нормами КARСНЕR:

Довжина транспортного засобу (максимальна по парку 16500 мм) + 8000 мм, та Ширина приміщеня
5800 мм

F зщо =(18+8)∗5,8=150,8 м 2

17
 Приклад розрахунку зони ЩО графічним методом наведено на мал. 1

Мал.2.1 - До розрахунку зони ЩО

F зщо =26∗6,8=176,8 м 2

2.5.2 Розрахунок зони ТО-1 та зони ТО-2

Враховуючи те що окрему зону ТО-1 доцільно передбачувать в великих підприємствах,

а на ТОВ АП Транс обьєм робіт з ТО-1та ТО-2 є дуже невеликим тому окрему зону для
виконання ТО-1 і ТО-2 не передбаченно.

Обрано методу проведення ТО на універсальних постах. На підприєнстві

передбачені універсальні пости для проведення як обслуговування так і поточного ремонту
Річна уточнена трудомістскість ТО-1 і ТО-2 відповідає наданой у таблиці 2.5. Тому
передбачаємо проведення ТО на постах.

2.5.3 Розрахунок зони поточного ремонту

Поточний ремонт автомобілів проводиться на універсальних або спеціалізованих

постах. Загальна кількість постів поточного ремонту визначається за формулою
Т прп∗ηн
τ пр= (2.22)
Ф м∗n с∗Рп ¿ ηпер

716,2∗1,2
τ прVOLVO = =0,39 поста
8∗305∗1∗1∗0,9

18
 1202,3∗1,2
τ пр DAF= =0,656 постів
305∗8∗1∗1∗0,9

де Тпрп - річний обсяг постових робіт ПP, люд-год. на рік;

Але згідно зібраних данних по ООО АП Транс потрібно додати об'єм робіт
виконаних для стороніх автомобілив см табл. 2.6

Таблиця 2.6 - Розподіл робіт за видами систем на стороніх автомобілях. (за период 2011 року)
норм.год (люд.год)

Работи або системи

Трансмісія, ходова
Двигун Пневматична Єлектрична Зварювальні Діагностичні
частина.

842 236 210 404 954 72

Разом 2818

2818∗1,2
τ прстор = =1,54 поста
8∗305∗1∗1∗0,9

ηн- коефіцієнт нерівномірності подачі автомобілів на пости (ηн = 1,2)

nс - число змін роботи зони;
Фм - річний фонд часу робочого місця, год.
Ηв – коефіцієнт використання робочого часу поста
Разом
τ пр заг =1,54+0,656+ 0,39=2,56 поста
Приймаємо за необхідну кількість 3 поста
На розрахуємому підприємстві в зв'язку з розширенням виробничої програми
необхідно спроектувати декилька спеціалізованіх постів та дільниць, для цього на території
вже збудовано головний виробнічий корпус . Розподіл спеціалізованих постів за видами
робіт наведено в таблиці 2.6 Дані взяті з джерела [2]
Таблиця 2.7 - Розподіл спеціалізованих постів за видами робіт

Назва поста Співвідношення Прийнята кількість

кількості постів, % постів

Ремонт двигуна і його систем 25 1

Ремонт трансмісії, гальм, керма управління, ходової 50 1
частини

Контроль та регулювання кутів установки коліс та 10 1

шіномонтажні роботи

Універсальні 15 1

Усього: 100 4

19
 2.5.5 Місця очікування перед технічним обслуговуванням і поточним ремонтом

На теріторії предбачені відкриті стоянки, тому не розташовуємо місця очікування

перед зонами ПО та ПР. Кількість місць очікування перед ТО і ПР приймаємо:
20% від кількості постів ПР.

4∗20
М опр = =0,8 приймаємо 1 м. оч.
100
15% програми ТО-1;

169,9 454,6
∗15 ∗15
305 305
М о 1 VOLVO= =0,08 М о 1 DAF = =0,22
100 100
Приймаємо 1 м.оч. для згальной численості ТО-1
40% змінної програмі ТО-2;

803,1 1680
∗40 ∗40
305 305 =2,42 приймаємо 2
М о 2 VOLVO= =1,05 приймаємо 1 τ пр=
100 100

Перед постами (лініями) ЩО слід передбачити накопичувальну площадку місткістю

15% годинної пропускної спроможності цих ліній Пропускну спроможність беремо з
спроможності миючих установок (12 авт.год) .

12∗15
М щоVOLVO (DAF )= =1,8 приймаємо 2
100

2.6 Визначаєня сумарного річного обсягу робіт ТО та ПР рухомого складу

Сумарний річний обсяг робіт ТО та ПР рухомого складу

Т ∑ пр=Т щопу ∗Т 1 пу∗Т 2 пу∗Т сез∗Т прп (2.23)

Т ∑ пр=2440+624,5+2483,2+220,8+1918,5+2818=10505 люд . год

де Т∑прпр, Т1пу, Т2пу - уточнені річні обсяги робіт відповідно ЩО, ТО-1 та ТО-2, люд-год.

Тсез, Тпрп - річні обсяги робіт відповідно сезонного обслуговування та поточного

ремонту, люд-год;

20
 2.7 Визначення річного обсягу робіт самообслуговування підприємства

Річний обсяг робіт самообслуговування підприємства планується в залежності від

кількості автомобілів у відсотках від сумарного річного обсягу робіт всіх видів ТО і ПР
рухомого складу

Т сам=К с∗Т ∑ попр (2.24)

Т сам=0,11∗10505=1155,6 люд . год

де Кс- коефіцієнту самообслуговування. 0,11

Робота по самообслуговуванню підприємства розподіляються за видами згідно з
табл 2.7.

Таблиця 2.8 - Робота по самообслуговуванню підприємства

Співвідношення Співвідношення
Види робіт Види робіт
% Люд.год % Люд.год

Електротехнічні 25,0 288,9 Жерстяницькі 3,0 34,668

Механічні 10,0 115,56 Трубопровідні 22,0 254,232

Ремонтно-будівельні та
Слюсарні 16,0 184,896 деревообробні 16,0 184,896

Зварювальні 8,0 92,448 Разом 100.0 1155,6

2.8 Розподіл обсягів робіт ТО, IIP і самообслуговування підприємства між

виробничими зонами та дільницями.
Обсяги робіт розподіляються за структурними підрозділами АТП, виходячи з
технологічних і організаційних ознак.
Щоденне обслуговування (прибирально-мийні роботи) і ТО виконуються в Зоні ЩО.
ТО виконують частково на універсальних постах зони (80% від загального обсягу робіт) та
частково на дільницях (20% ). Обсяг робіт, які виконуються на дільницях, рівномірно
розподіляється поміж електротехнічно- акумуляторною, шиномонтажною. Робота сезонного
обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2. Роботи по ПP виконуються на постах
зони ПР і на дільницях.
Обсяги робіт всіх технічних впливів по видам робіт розподіляються згідно з
нормативами (відсотками розподілу обсягів робіт) [1]. Робота по самообслуговуванню можуть
виконуватись як на основних дільницях по ТО і ПР PC, так і на спеціальніх дільницях
наприклад зварювально-жестяніцкою.

Таблиця 2.9 Обсяги робіт по структурним підрозділам

Уточнений
Умовне позначення або
Підрозділ Розрахунок обсяг робіт
формула
люд.год.

Зона ЩО Т =Т щопу 2440

21
 Зона ТО-1 Т =Т 1п у 624,5

Зона ТО-2 Т =Т 2 пу +Т СЕЗ 2483,2+220,8 2 704

ПР Т =Т прп∗К ¿прп ( 1918,5+2818 )∗0,5 2 368,25

дільниці Т =Т ПРП ( К ПРП −1 ) +Т САМ ( 1918,5+2818 )∗0,5+1155,6 3523,85

*Кпрп – частка робіт на дільницях 0,5

2.9 Розрахунок кількості робітників

При розрахунку кількості виробничих робітників визначається технологічно необхідна

Рт і штатна Рш кількість робітників. Розрахунок ведеться окремо для кожної дільниці і зони.

2.9.1 Технологічно необхідна кількість робітників

Т рі
Рт = (2.25)
Фм
де Tpі - річна трудомісткість робіт і-ї дільниці, зони, люд-год,
Фм - річний фонд часу робочого місця (технологічно необхідного робітниках) год.
Річний фонд часу робочого місця

Ф м =( Д к − Д ¿ ¿ в− Д с )∗t зм− Д пс∗t ск ¿ (2.26)

Ф м =305∗8=2440 год
де Дк, Дв, Де, Дпс - дні за рік відповідно календарні, вихідні, святкові, передсвяткові
дні робочі з завдання 305 дн;
tзм - тривалість зміни, год:
tск- час скорочення тривалості зміни в передсвяткові дні, tск = 1 год.

2.9.2 Штатна кількість робітників

Т рі
Рш = (2.27)
Фр

Ф м =( Д к − Д ¿ ¿ в− Д с − Д від− Д пп )∗t зм ¿ (2.28)

Ф м =(305−23−7)∗8=2200 год
де Фр - річний фонд часу штатного робітника, год.
де Двід - тривалість відпустки, робочих днів; 23

22
 Дпп - кількість днів невиходу на роботу з поважних причин. Для чоловіків приймається
7 днів, для жінок - 30.
Дані розрахунку чисельності виробничих робітників зводяться в табл. 2.10.

Таблиця 2.10 - Розрахунок чисельності виробничих робітників

Річний фонд
Зона, Кількість технологічно Кількість

Річний обсяг
дільниця необхідних робітників штатних

робітників

розрахун прийнята розра- прийня

часу технології робіт

хункова
кова в цілому В зміні та
робіт, год

ІЦО 2440 1 1 1 1,109091 1

ТО1 624,5 0,255943 1 1 0,283864 1

ТО2 2704 1,108197 1 1 1,229091 1

ПР 2368,25 0,970594 1 1 1,076477 1

Агрегатна 1339,06 1
1 1
3 0,548796 0,608665
2440
Слюсарно-механічна 704,77 0,28884 1 1 0,32035 1

Електротехнічно- 352,385 0,14442 0,160175 1

акумуляторна 1 1
140,954 0,057768 0,06407

Зварювальне - 1
1 1
жестяніцьке 281,908 0,115536 0,12814

Шиномонтажна 140,954 0,057768 1 1 0,06407 1

Допоміжні робітникі 15% від загального числа 0,9 1

9*0,15 1
працівників

Усього 5,93 10

2.10 Розрахунок площі приміщень

2.10.1 Площі зон технічного обслуговування і ремонту.

Площа зон ТО при обслуговуванні автомобілів на потокових лініях не приймается, а
розраховується і графічноуточнюєтся при розрахунку відповідних зон. Площа зон при
обслуговуванні и ремонту PC на тупикових постах
F з=f а∗Х п∗К с (2.29)

23
 F з ТО =( 2,49∗16,5∗3 )∗2=246,5 м 2
F з пр=( 2,49∗16,5∗3 )∗4=493,02 м 2
де f - площа підлоги, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м 2,
Хп - кількість постів, розміщених в зоні,
Кс - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів Кс =3.
Одержані результати уточнюються графічно-планувальним рішенням

2.11 Площі виробничих дільниць і відділень

Площі приміщень дільниць ти відділень визначаються такими методами.
-графічно (для дільниці, розробляємої у спеціальній частині проекту);
- по площі підлоги, яку займає устаткування її, та коефіцієнту щільності розташування
устаткування
по кількості працюючих [6] .
Площа приміщень дільниць визначається паралельно двома останніми методами.
Кінцево приймаються більші площі дільниць, розраховані обома методами. Порядок рахунку
наступний. Спочатку на підставі табелів та каталогів технологічного устаткування [8,10.]
складається відомість основного технологічного устаткування (враховується тільки
устаткування, яке займає площу підлоги) по кожній дільниці по формі, наведеній в таблиці
Відомість технологічного устаткування розташовують у додатку до пояснювальної
записки.
Після визначення площ, зайшлих устаткуванням, по дільницям виконується
розрахунок площ приміщень (табл. 2,12).

Таблиця. 2.12 Розрахунок площ приміщень

Дільниця Площа Коефіцієнт Розрахована Прийнята площа м2
устаткуванн щільності
я

Агрегатна 9,93 4,5 44,685 90*

Слюсарно-механічна 6,68 4 26,72 45

Акумуляторно- 5,5 4
електротехнічна 22 33,8

24
 Зварювальне -жестяніцьке 6,5 5 32,5 51

Шиномонтажна 14,27 4,5 64,215 90*

Загальна по дільницях 190,12 309,8

*В модулі з зоною ПР

2.12 Розрахунок площі складських приміщень

Площі складських приміщень визначають по площі, ягу займає обладнання для

зберігання запасів експлуатаційних матеріалів, заласних частин, агрегатів та коефіцієнту
щільності розташування складського обладнання.
Запас матеріалів, що зберігаються в складських приміщеннях, визначається, виходячи
з добової витрати матеріалу та кількості днів зберігання запасу.
Обладнання для зберігання матеріалів підбирається залежно від типу матеріалів, що
зберігаються. Площа складу визначається за формулою

F ск=f об ∗К щ (2.30)
де fоб - площа підлоги, яка знаходиться під обладнанням, м
Кщ - коефіцієнт щільності розміщення обладнання.

Таблиця 2.13 Розрахунок площі складських приміщень

Норма запасу, Площа

Склади
дні м2
Палива 5 -

Мастильні матеріали 15 18,1

Запасні частини, Кисень та ацетилен у балонах, пиломатеріали, 20 23,52

метал, інші матеріали
Фонд оборотних агрегатів 10 14,71
Автомобільні шини 15 24,6

Металобрухт, цінний утиль 15 20,19

2.12.1 Склад палива

Добова витрата палива на лінійну роботу

α т Lсд∗¿
G л =Ф р ¿ (2.31)
100∗q

де q - лінійна норма витрати палива, л/100 км.

25
 При визначенні площі складу палива, витрати палива на транспортну роботу,
внутрішньогражне маневрування тощо, не враховуються, при цьому дні зберігання
приймаються більшими.

Зп =G л∗D з (2.32)

19∗0,894∗344,3
G лVOLVO = ∗33∗5=9650 л .
100

23∗0,835∗578,4
G л DAF= ∗37∗5=20550 л .
100

G л∑=9650+20550=30200 л .

де Dз, - дні зберігання запасу.

Для розрахованого запасу палива підбирають ємності.
На підприєстві існує паливнозаправник ємністю 36 м3 тому площу складу палива не
враховуємо.

2.12.2 Склад мастильних матеріалів

Добова витрата мастильних матеріалів

З м =G л∗q∗D з (2.33)

Моторна олива
6040
З мом= ∗2,8∗15=2537 л .
100

Трансмісійна олива
6040
З мтм = ∗0,4∗15=362 л .
100

Спеціальна олива
6040
З мсм = ∗0,1∗15=91 л .
100

Пластичне мастило
27456
З мпм= ∗0,3∗15=272 кг .
100

де q - норма витрат мастильних матеріалів на 100 л палива.

Dз - Запас мастильних матеріалів
Після визначення запасів матеріалів згідно номенклатури, підбираємо ємності для
зберігання.
Моторная олива (вважаємо що використовуємо універсальну оливу)
Емності спеціальні V= 1м3 розмір 1,1х1,1х1,1 м 3шт 3*1,21 = 3,63 м2
Трансмісійна олива

26
 Бочки металеві. Висота 878 мм Діаметр 585 мм V= 210 л. 2 шт 2*1,07 = 2,14 м2
Спеціальна олива
Бочки металеві. Висота 878 мм Діаметр 585 мм V= 210 л 1 шт =1,07 м2
Пластичне мастило
Бочки металеві або дерев’яні зі з’ємною кришкою Висота 878 мм Діаметр 585 мм V=
210 л. F=1,07 м2 Вага мастила в бочці 187 кг 2 шт. 2*1,07 = 2,14 м2
Разом:
F cкм =K щ∗f общ
F cкм =2∗( 3,63+2,14 +1,07+2,14 )=18,1 м2

2.12.3 Склад шин

Запас шин визначають по формулі

А сп∗¿ α ∗ L ∗ Х ∗D
Зш = т сд к з
¿ (2.34)
Lгн + L гп

19∗0,894∗344.3∗12∗15
Зш VOLVO= =9 шт.
700 00+ 50000

23∗0,835∗578.4∗12∗15
Зш DAF = =17 шт .
70000+50000

де Xк - кількість шин, які установлюються на автомобілі (без запасної);

Lгн и - гарантійна норма пробігу нової шини, 70000км; приймають в розрахунках;
Lгп- гарантійна норма пробігу шин після першого відновлення накладенням
протектору,50000 км;
Dз - кількість днів зберігання запасу
Довжина стелажу
Зш
Lст = (2.35)
П
17+ 9
Lст = =4.4 м
6

де П - кількість покришок, які встановлюють на 1 погонний метр стелажу. П = 3.

Ширину стелажу Вст = 1, 2 м визначають розміром покришки.
Площа складу шин

F м =К ц∗Lст∗Bст (2.36)

F м =5∗4,4∗1,2=26,4 м 2

2.12.4 Склад запасних частин агрегатов та матеріалів

Запас агрегатів, які зберігаються, визначають згідно питомої площі на 10 одиниць РС.

27
 F сам= А сп∗Н∗К 1∗К 2∗К 3∗К 4∗К 5 (2.37)

19∗2,5∗0,85∗0,95∗1,1∗1,35∗1,1
F сам VOLVO= =6,26 м 2
10
23∗2,5∗0,9∗1,1∗1∗1,35∗1,1
F сам DAF = =8,45 м 2
10

Арс кількість технологічно сумісного РС

де Н- норми запасу агрегатів і-гo виду на 10
автомобілів;
К1- коефіцієнт середнедобового пробігу DAF – 0,9
VOLVO – 0,85
К2- коефіцієнт технологічної сумісності РС VOLVO-
0,95 DAF- 1,1
К3- коефіцієнт типу РС 1,1
К4 –коефіцієнт висоти складання 1,35
К5- коефіцієнт умов експлуатації 1,1
Склад матеріалів

Площу складу запасів матеріалів та запасних частин визначають за формулою

F сам= А сп∗Н м∗К 1∗К 2∗К 3∗К 4∗К 5 (2.38)

19∗4∗0,85∗0,95∗1,1∗1,35∗1,1
F сам VOLVO= =10 м2
10
23∗4∗0,9∗1,1∗1∗1,35∗1,1
F сам DAF = =13,52 м2
10
де Нм – норми запасу матеріалів та запасних частин Н м = 4

2.12.5 Інші складські приміщення

На автотранспортному підприємстві передбачаю також інструментально-роздавальну

комору, комору шоферського інструменту, проміжний склад, такелажну комору та склад
утилю. Площі перелічених складських приміщень визначають за укрупненими нормативами:
інструментально-роздавальна комора - 0,25 м на 1 млн.км пробігу парку на рік;
проміжний склад - 20 % від площі складу запасних частин та агрегатів;
такелажна комора - 0,20 м2 на один обліковий автомобіль;
склад утілю - 0,10 м2 на один обліковий автомобіль

0,25∗5 089 889 ,

F инстр= =1,27 м 2
1000000

20∗(6,26+ 8,45+10+13,52)
F прс= =7,59 м 2 F тк =0,2∗( 19+23 )=8,4 м2
100

F су =0,1∗( 19+23 )=4,2 м2

2.13 Розрахунок адміністративних та побутових приміщень

Площі допоміжних (санітарно-побутових, адміністративних, громадських та інших)

приміщень

28
 δ
F л= P
100∗ρ п ∑
∗f (2.51)

де 𝛅 - чисельність працюючих, які одночасно користуються приміщенням,

𝛒- пропускна здатність одиниці устаткування чи площі;

∑P- чисельність працюючих, які користуються приміщенням, чол;

fп - санітарна норма площі на одного працюючого, м 2/чол.
Значення величин 𝛅, Р, fп наведено в табл. 15
Таблиця 2.13 Нормативи площ санітарно-побутових, адміністративних

Приміщення Працівникі 𝛅 % Р fп м2 Fм2

1 2 3 4 5 6

Службовці 100 1 0,1 1

Гардероби відкриті
Водії 100 1 0,25 11,25

Гардероби закриті Робітники 100 1 0,8 8

Робітники 100 3 2,0 6, 7

Душові
Водії 30 5 2,5 6,75

Чоловіки 100 30 2,5 5

Туалети
Жінки 100 15 0,3 0,1

Кімната відпочинку
(не менш, як 18 м2) Водії 30 1 1,0 13,5

Їдальня Усі категорії 100 3 0,9 19,5

Кабінети Керівники 100 1 25 25

Медпункт Усі категорії 20 1 4,8 19,20

Разом 116

2.14 Розрахунок зони зберігання рухомого складу

При знеособленому способі зберігання, кількість місць для зберігання визначають за

формулою

29
 Х сб =А сп −Х 2− Х пр− А л (2.52)
де Х2, Хпр, - кількість постів відповідно ТО-2 та ПP;
Ал , - кількість автомобілів, які знаходяться на лінії цілодобово, у відрядженні,
на капітальному ремонті, на зберіганні в іншому підприємстві вважаємо що всі
автомобілі зберігаються одночасно в зоні зберігання РС*.
Х сб =42−3−1−0=38 авт .

Площу зони зберігання визначаємо аналітичним методом. Тоді площа зони

зберігання

F зз =∑ F а∗K щ (2.53)

Де Кщ – коефіцієнт щільності розташування міст зберігання автомобілів Кщ= 2,5.

F зз =38∗41,25∗2,5=1567 м2
При закріпленні місць зберігання за автомобілями кількість їх дорівнює
обліковій кількості автомобілів.
*Розрахунок робиться для днів коли всі РС знаходяться на підприємстві у сер.
54-58 днів у році

2. 15 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

Після розрахунку складових частин головного виробничого корпусу треба

одержати його загальну площу для подальшого планування та викреслювання.
Загальна площа головного виробничого корпусу визначається за формулою
F зз =1,10 … 1,15∗¿ (54)

F зз =1,10 … 1,15∗ ( 246,5+ 493+213,8+24,6 )=1076 … 1125 м 2

де 1.10... 1.15- коефіцієнт проходів та проїздів;

Fщо- площа зони щоденного обслуговування, м2. Не враховується, бо зона
розташована поза головного виробничого корпусу;
Fто. - площа зони ТО  246,5 м2;
Fпр, - площа зони ПP, 493 м2;
Fзо - площа зони очікування, м2 (не враховуємо);
Fд - загальна площа дільниць, м2 (*окрім Слюсарно-механічной і Зварювально –
жестяніцької тому що вони запроектовані окремо)
Fск - загальна площа складів, м2 (враховуємо тількі склад шін)
Fдоп- загальна площа допоміжних приміщень (враховуємо площу туалетів, міст
для куріння, а також медпункт) 44 м2. Загальну площу та площі приміщень уточнюємо
після викреслювання.

3. Спеціальна частина

30
 3.1 Призначення шинної дільниці

Шинна дільниця на СТО і АТП призначена для демонтажу і монтажу коліс і шин, заміни
покришок, ремонту камер і покришок коліс, а також для балансування коліс у зборі. При
цьому мийку і сушіння коліс перед їхнім демонтажем виконують у зоні ЩО.
3.2 Технологичний процесс
Технологічний процес на шинній ділянці виконують у такому порядку (мал. 3.1). Колеса,
зняті з автомобіля на постах ПР або прийняті від клієнта, транспортують на шинну дільницю
за допомогою спеціального візка. Демонтаж шин виконують на спеціальному демонтажно -
монтажному стенді у послідовності, передбаченій технологічною картою. Після демонтажу
покришку, камеру колеса і диск зберігають на стелажі.

Технічний стан покришок контролюють шляхом ретельного огляду з зовнішньої і

внутрішньої сторін з застосуванням ручного пневматичного борто- розширювача (спредера).
Сторонні предмети, що застрягли в протекторі і бо- ковинах шин, видаляють за допомогою
плоскогубців і тупого шила. При перевірці технічного стану камер виявляють проколи, пробої,
розриви й інші дефекти. Герметичність камер перевіряють у ванні, наповненій водою й обла -
днаній пневматичним утопником, системами освітлення і підведення стисло го повітря, а
герметичність золотника (ніпеля) контролюють мильним розчином.

Контрольний огляд дисків виконують для виявлення тріщин, деформацій, корозії й інших
дефектів. Обов'язково перевіряють стан отворів під шпильки кріплення коліс. Ободи від іржі
очищають на спеціальному стенді з електроприводом Дрібні дефекти ободів коліс, такі як
погнутість, задирки, усувають із застосуванням слюсарного інструменту. Пошкоджені камери
ремонтують на спеціальному верстаті у визначеній технологічній послідовності.
Технічно справні покришки, камери і диски монтують і демонтують на одному стенді. Тиск
повітря в шинах повинен відповідати нормам, що рекомендуються заводом - виробником. Для
накачування і контролю тиску стиснутого повітря використовується автоматична повітро -
роздавальна колонка, (будова і принцип дії якої, наприклад, розглядається у конструкторській
частині проекту).
Після монтажу шин і накачування обов'язково здійснюють балансування коліс у зборі
(для керуючих коліс) на стаціонарному стенді.

Згідно технологічного процесу підібрано основне технологічне обладнання (перелік і

технічна характеристика представлені в додатку до пояснювальної записки Додаток А). Крім
цього на дільниці використовується технологічна оснастка див табл. 3.1.

31
Мийка автомобілю або коліс у зоні ЩО, сушка.Пости поточного ремонту Демонтаж –монтаж коліс

Прийом-видача або зняття з автомобілю (напівпричепа)

Огляд диска Огляд покришки Огляд камери

Ремонт диска Ремонт покришки Ремонт камери

Новий диск Нова покришка

Нова камера

Монтаж коліс

Накачка шин

Балансування коліс

Мал. 3.1 Схема технологічного процесу на шинній дільніці

32
 Таблиця 3.1. Технологічна оснастка шиної дільниці

Найменування Модель або

примітки

Пістолет повітряно роздавальний із манометром WALMEC PG/V 2

50110

Шланг високого тиску  8 мм. Довжиною 10 м. - 1

Пістолет повітряний обдувочной з довгим носиком LSP-1/4-C 1

Пассатіжи Бригадир 21091 2

Ключ золотниковий самовиготовлений 2

Лопатка металева пряма в наборі к MS 70 1

Лопатка металева виделкова BEISSBARTH 1

Набір шорсткувального інструменту 0111-1331А* 1

Дріль пневматична SUMAKE ST 1

4444A

Станок заточно-шліфувальний Корвет Эксперт 1

492

Набір ручного шиноремонтного інструменту ОШ-1319А*2 1

Єлектроний металошукач МИ-2 1

Еталоний манометр МПЭ160М- 1

1,0МПа

Ємність для клею - 1

Набір пензлів для клею - 1

Твердомір для гуми TH-200 (Шор А) 1

* Комплект складається з 11 ріжучих інструментів, оправки, що підтримує

рукоятки, іншого інструмента, вкладених в дерев'яний футляр.
У комплект включені також великий і малий конуси, великий і малий кулі,
велика і мала груші, дротяний і абразивний диски, великий і малий абразивні кулі,
торцевий і два накидних ключа.

*2 У набір входить 36 інструментів і приладдя, які покладені в футляр.

Ручний інструмент за призначенням ділиться на такі групи:
прікаточний - ролики: голчастий широкий, голчастий вузький, гладкий
широкий, гладкий вузький, рифлений широкий і рифлений вузький;
ріжучий - ножі з нержавіючої сталі: великий, малий, вузький, висувний,
спеціальний, вильчатий; ножиці: закрійні і вигнуті; просічки: велика і мала;
шероховальний - рашпилі: плоский і овальний; дротяна щітка;
інструмент для намазки, маркування і контролю стану клейового шару-кисті:
плоска, кругла, маркувальна і щітка-щуп;
міряльний - сталева лінійка довжиною 300 мм; 5-метрова рулетка і щуп;

33
 інший шиноремонтний інструмент - шило звичайне, тупе і зігнуте, велика і
мала трамбування, кліщі;
допоміжні приналежності - молоток, динамометр, наждачні бруски і захисні
окуляри.

3.3 Охорона праці та техніка безпеки в шінної дільниці

Під охороною праці слід розуміти систему організаційно-технічних заходів,

направлених на вдосконалення методу і умов праці на основі новітніх досягнень
культури, техніки і науки, що забезпечують підвищення безпеки та соціальних умов
праці. Основним завданням організації праці є підвищення загальної продуктивності
праці у всіх ланках виробництва.
Основні нормативно-правові акти:
-НПАОП 63.21-1.03-78 Правила техники безопасности для шиноремонтных
предприятий
-НПАОП 63.21-1.04-78 Правила техники безопасности для авторемонтных предприятий
ДНАОП 5.1.14- Правила охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту
дорожньої техніки
Охорона праці передбачає організацію і забезпечення приладами, інструментом
робочих місць в трудовому процесі. Головним завданням при плануванні робочого
місця є раціональне розміщення обладнання, пристосувань, інструменту, виключення
втрати часу. Велике значення в охороні праці набуває застосування засобів механізації
та автоматизації в поєднанні з організацією праці Оцінку умов праці проводять за
показниками температури, швидкості руху повітря і освітленості в приміщеннях
виробництва. Науково обґрунтована забарвлення обладнання та приміщення сприяє
підвищенню продуктивності праці до 20%, скорочення травматизму на 35 ... 40% і
зниження браку на виробництві в два рази. Параметри мікроклімату нормуються ГОСТ
12.1 005-88 ССБТ. Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги;. Роботи
на ділянці відносяться до третьої категорії - важкі фізичні роботи. Для цього розряду
роботи мікроклімат приміщення повинен мати наступні оптимальні параметри:
вологість 30-60%; швидкість руху повітря до 0,3 м / с взимку, і до 0,7 м / с влітку,
температура повітря в приміщенні повинна бути в межах 20-23 ºС в теплий період року
і 17-19 ºС в холодний період.
Аналіз виробничого травматизму на підприємствах показав, що найбільш часто травми
відбуваються з організаційних причин: незадовільного стану робочого місця, відсутність
індивідуальних засобів захисту, невідповідності кваліфікації робітника складності виконуваної
роботи. При ремонті агрегатів виникає багато небезпек виробничого травматизму, а саме, при
неправильному використанні інструмента можна отримати забої, переломи, рани. Ремонти
агрегатів змушує застосування підйомних механізмів. Недотримання правил техніки безпеки
при виконанні цих робіт тягне за собою травматизм. Більшість випадків травматизму є
результатом неправильного використання інструменту, верстатів, пристосувань.

Роботи в шінної дільниці в першу чергу пов’язані з можливістю отримання травм та

отруєнь. Більшь за кількість обладнання потребує від робочих дотримання правил техніки
безпеки і підвищеного уваги при виконанні робіт. Більшість травм на ділянці виникає при
неправильному використанні інструмента. Зменшення кількості подібних травм можливо при
більш чіткому дотриманні вимог виробничої дисципліни. Також на ділянці велику небезпеку
для здоров’я робітників представляють протяги, тому необхідно вживати заходів щодо їх
усунення. Швидкість руху повітря не повинна перевищувати поданих.

34
 Наступний небезпечний виробничий фактор - це наявність на ділянці споживачів
електроенергії. Причинами електротравм, як правило, є дотик до струмоведучих частин,
що знаходяться під напругою або конструктивним частин електрообладнання, які
можуть виявитися під напругою через пошкодження ізоляції. Застосовувані
електрифікована інструменти: (дрилі, шліфувальні машинки тощо) працюють від
мережі напругою 220В. Небезпека є пробою електричного струму на корпус
інструмента, тому дозволяється працювати тільки інструментами, що мають захисне
заземлення заземленою нетралью. На ділянці повинні бути штепсельні з’єднання із
заземлюючим контактом. Конструкція штепсельного з’єднання повинна забезпечувати
неможливість включення заземлювального контакту в гнізді робочих контактів.
Заземлюючий контакт штепсельної вилки повинен бути найдовшим і відрізнятися від
робочих контактів по своїй формі. Робиться це для того, щоб заземлюючий контакт
входив у з’єднання з штепсельної розеткою першим, а при вимиканні виходив
останнім.

Особливу увагу необхідно приділяти у разі накачування коліс, накачування

коліс поза захісної клітини заборонено (окрім випадку підкачування на автомобілі с
застосуванням повітрянороздавальної колонки) .

При монтажно-демонтажних роботах, у запобігання отримання травм,

необхідно стежити за правильністю виконання трудових прийомів та дотриманням
технологічної послідовності робіт. Весь слюсарний інструмент, після проведення
робіт, необхідно очищати від бруду.

Велике значення має освітлення верстака і робочого місця. Джерело світла

повинен давати зосереджений сніп світла на всі робоче місце, що дозволяє ясно бачити
з усіх боків оброблювану деталь. Розсіяний світло стомлює зір і засліплює очі. Згідно
СНИП 23-05-95 освітленість при комбінованому освітленні повинна бути не менше 500
лк., При загальному освітленні 300лк Розрахунок надається у 5 частині проекту.
Площина нормування розташовується горизонтально на висоті 0,8 метра від підлоги.

3.4 Інструктаж з техніки безпеки.

Затвердженими правилами техніки безпеки для підприємств автомобільного

транспорту, робітників автомобільного транспорту і шосейних доріг, передбачається
кілька інструктажів та навчання з техніки безпеки.

Вступний інструктаж проводять з метою ознайомлення вступників на роботу із

загальною виробничою обстановкою і особливостями роботи підприємства, загальним
законоположення про охорону праці і техніки безпеки, ознайомлення з небезпеками,
що зустрічаються при роботі на підприємстві, і протипожежними правилами.

Інструктаж на робочому місці супроводжується показом безпечних прийомів

роботи і операцій.

Повторний інструктаж з техніки безпеки проводять не рідше 1 разу на 6 міс, а

для осіб, які виконують роботу з підвищеною небезпекою (зварювальники, особи, які
стикаються з етилованим бензином; машиністи автокранів; вантажники та ін), не рідше
1 разу на 3 міс.

35
 При перекладі або перехід робітника на іншу роботу, виконання роботи
підвищеної небезпеки, зміні технологічного процесу, заміні або введення в
експлуатацію нових типів обладнання та рухомого складу проводиться додатковий
(позаплановий) інструктаж.

Після вступного інструктажу та інструктажу на робочому місці не пізніше ніж

через 3 міс з дня прийняття нових робітників на роботу їх навчають техніці безпеки за
спеціальними програмами. Робітники, раніше пройшли навчання, щорічно проходять
перевірку знань.

Робітники, зайняті на роботах, пов'язаних з підвищеною небезпекою,

допускаються до роботи тільки після навчання, здачі іспиту та отримання посвідчення
на право роботи та обслуговування обладнання чи механізмів.

4. Конструкторська частина

Колонка повітряроздавальна

36
 4.1 Призначення

Колонка призначена для накачування, або підкачування шин автомобілів і

автоматичного відключення системи при досягненні в шині потрібного тиску.

4.2 Технічна характеристика

Тип стаціонарна
Тиск повітря, що підводиться, Мпа (атм.) 1 (10)
Напруга, що підводиться 220 В, 50 Гц
Межа виміру, Мпа (атм.) 1 (10)
Габаритні розміри, мм, не більш:
довжина 430
ширина 400
висота 1600
Маса, кг, не більш 110

4.3 Будова й принцип роботи

4.3.1 Будова колонки

Колонка складається з пульта, двох барабанів із самостійно намотуваними

.
шлангами, стійки, основ для закріплення барабанів на фундаменті
В пульті змонтовані: блок клапанів, електрична панель, сигнальний манометр,
компенсатор та розподільний кран.
Блок клапанів складається з трьох електропневматичних клапанів, які

змонтовані на загальній плиті. Клапани у визначеній послідовності подають повітря

від шини до манометра, з магістралі в шину, або випускають повітря з шини в
атмосферу через дросель.
На електричній панелі змонтовані прилади, що керують вмиканням-вимиканням
електропневматичних клапанів.
Сигнальний манометр відключає накачку при досягненні в шині потрібного
тиску.
Компенсатор являє собою резервуар для повітря, що зменшує коливання стрілки
при подачі повітря у манометр.
Розподільний кран призначений для подачі повітря в будь-який з двох або в
обидва наконечника водночас.
На передній панелі пульта розташовані: манометр, на передньому склі якого
знаходиться ручка для встановлення потрібного тиску, сигнальні лампи “СЕТЬ”,
“ЗАМЕР”, “НАКАЧКА”, тумблер “СЕТЬ”, кнопка “НАКАЧКА”, ручка розподільного
крану, запобіжник.
Барабани (рис. 4.1, 4.2) складаються з котушки 1, обойми 2, обичайки 3, двох
бокових кришок 14, 15, шлангів з наконечником 4.
Маточина 5 котушки обертається на вісі 6 разом із диском 7 та втулкою 8 і
ущільнюється резиновим кільцем 9. Вісь 6 із храповиком нерухомо закріплена на
стійці 11.
Один кінець спіральної пружини 12 закріплений на нерухомому храповику 10,
іншій – на диску 7.

37
 При витягуванні шлангу із барабану котушка обертається, скручуючи спіральну
пружину. Разом із котушкою обертається храповий диск 7 з трьома собачками 13, які
вільно обертаються навколо своїх осей.
При повільному відпусканні шлангу храповий диск повільно повертається під
дією спіральної пружини й одна з собачок, потрапляючи в паз храповика, фіксує
котушку із витягнутим шлангом.
При різкому ривку, а далі відпусканні шлангу собачки не фіксуються на
храповику (відкидаються від центру) й котушка повністю намотує на себе шланг.
Колонка змонтована в напільному варіанті. Пульт монтується на стійці, основа
якої фундаментними бовтами кріпиться до підлоги. До нижнього листа барабану
кріпиться кронштейн, який насувається разом із барабанами на основу, що закріплена у
підлозі, й фіксується двома гвинтами.
Барабани рознесені.

4.3.2 Робота пневматичної схеми

Пневматична схема працює наступним чином.

Ручку розподільного крану Р4 встановлюють в положення, що відповідає
потрібному наконечнику (рисунок 4.1).
Надягнути наконечник НК на вентиль шини. При цьому клапан наконечника,
упираючись у золотник шини відкривається і шина через клапани Р1 і Р2 з’єднується із
манометром МН1. Компенсатор РС1 служить для зменшення удару на манометрі.
При вимкненому положенні манометр колонки показує тиск в шині.

4.4 Заходи безпеки

До обслуговування колонки допускаються особи, що ознайомлені із правилами

роботи.
Розетка для підключення колонки до електромережі повинна мати контакт
заземлення.
Забороняється:
знімати обичайку пульта при включеному тумблері “СЕТЬ”;
проводити регулювання і наладку колонки під час роботи.

38
Рис. 4.1 Барабан з намотаним шлангом

39
 Рис. 4.2 Фіксоване положення котушки

4.5 Підготовка колонки до роботи

Колонка встановлюється в приміщенні з температурою навколишнього повітря

від 5 до 40˚С. Колонка монтується на фундаменту у відповідності із монтажним
кресленням.
До установки підводиться напруга 220 В, 50 Гц. Електроенергія підводиться в
трубі з умовним проходом 15 мм, яка прокладена у фундаменті.
Повітря підводиться до колонки під тиском 10 атм. В мережі стислого повітря
має стояти фільтр вологовідділювач. Повітря підводиться трубою з умовним проходом
15 мм по ГОСТ 3262-62, перед колонкою в повітряну магістраль вбудовується запірний
вентиль для відключення колонки від повітряної магістралі.

40
 Рис.4.3 Пневматична схема колонки

4.6 Порядок роботи

Натиснути тумблер “СЕТЬ”. На панелі засвітиться сигнальна лампа “СЕТЬ”.

Встановити на манометрі необхідний тиск. Ручку розподільного крану встановити в
положення одного чи обох наконечників. Надягнути наконечник на вентиль шини і
повернути важіль наконечника. Манометр показує тиск в шині. натиснути кнопку
“НАКАЧКА”. На панелі засвітиться лампочка “ЗАМЕР” та через 3 секунди
“НАКАЧКА”, відбувається послідовне перемикання імпульсів заміру й накачки. Після
того, як обидві лампи згасли, накачка закінчена, при цьому обидві стрілки манометру
вказують на потрібний тиск.
Окремі моменти роботи колонки представлені схематично на рисунках 5.2...5.7.

41
 Рис. 4.4 Підключення до шини, вимір тиску в шині

Встановити стрілку 1 манометру на необхідний (номінальний) тиск, стрілка 2

встановлюється на 0,5 кг/см2 нижче. Надягнути наконечник на золотник шини.
Тумблером ввімкнути електроживлення. Натиснути на кнопку “НАКАЧКА”.
Вмикається РВ1 (1 сек.), запалюється лампочка “ЗАМЕР”. Шина з’єднана з
манометром, стрілка 3 манометру показує фактичний тиск в шині. Магістраль
відключена.

42
 Рис 4.5 – Накачка довгими (короткими) імпульсами

Якщо стрілка 3 знаходиться нижче стрілки 2, то вмикається РВ3 (довгий

імпульс 25 сек.). Якщо стрілка знаходиться між стрілками 1 і 2, то вмикається РВ4
(короткий імпульс 6 сек.). Вмикається клапан У1 і У3, запалюється лампочка
“Накачка”. Шина з’єднується з магістраллю.

43
 Рис.4.6 Вирівнювання тиску в шині і патрубках колонки

Вимикається електромагніт клапану У1, запалюється лампочка “ЗАМЕР”.

Магістраль відключається від шкали. Включається РВ5 (3 сек.). Тиск у шлангах
вирівнюється із тиском в шині.

44
 Рис. 4.7 Вимір тиску в шині

Через 3 сек. вмикається РВ1, електромагніт клапану У3. Шина через

компенсатор з’єднується з манометром, який показує фактичний тиск в шині. Цикл
повторюються.

45
 Рис. 4.8 Скидання збиткового тиску в шині

При замиканні стрілкою 3 контакту стрілки 1 після 0,5 сек. (РВ5) вмикається
електромагніт клапану У2. Шина через дросель з’єднується з атмосферою і
манометром. Тиск в шині падає.

46
 Рис. 4.9 Закінчення підкачки

При розмиканні контактів стрілок 3 і 1 електромагніт клапану У2 вимикається.

Шина від’єднується від атмосфери. Гасне лампочка “НАКАЧКА”.

4.7 Технічне обслуговування

Після закінчення роботи з колонкою та в кінці кожної зміни необхідно:

Вимкнути колонку з електромережі тумблером;
Перекрити повітря запірним вентилем;
Очистити від бруду наконечники.
Раз в квартал:
Перевірити герметичність з’єднань трубопроводів;
Провести перевірку точності накачки шин контрольним манометром

47
 4.8 Розрахунок елементів стенду

Розрахунок спіральної пружини механічного накручування.

Для втягування шлангу на котушку застосовується плоска спіральна пружина,
внутрішній кінець якої кріпиться до нерухомого храповика. Діаметр його дорівнює
d=82 мм.
При розрахунку таких пружин рекомендується приймати внутріщній діаметр
барабану, де розкручується пружина D0=3·d=3·82=246 мм.
Для надійного втягування шлангу Ø=12 мм, що має визначену жорсткість,
приймається остаточний крутний момент, що забазпечується попереднім скручуванням
min
пружини М КР = 2 кг∙м.
Для розрахунків параметрів пружини необхідно знати робоче число обертів
котушки. При довжині шлангу L=7 м й діаметрі котушки DК=320 мм, число обертів
дорівнює:

L 7000 (5.1)
Ψ= = ≈7 обертів.
π⋅D K 3 ,14⋅320
Робоче число обертів необхідно збільшити на 1 для покриття втрат на тертя
Ψ= 7+1=8 обертів.

Товщина пружини дорівнює:

D0 246 (5.2)
S=0 ,157 =0 ,157 =2 , 50 мм .
2Ψ 2⋅8
Товщина
пружини повинна бути не меншою за d/30, тобто 2,50<82 : 30=2,73. Умова
виконується.
Число витків відпущеної пружини в барабані:

D0 246 (5.3)
n=0 ,255 =0 ,255 =13 ;
2S 2⋅2 ,50
Число витків закрученої пружини:

D0 246
n2 =0 , 412 =0 , 412 =21 ; (5.4)
2S 2⋅2 ,50
Число витків пружини у вільному стані (поза барабаном):

n1 =0,3 n2 =0,3⋅21=6,3 ; (5.5)

Довжина пружини:

πD 0 (1 ,745 n+ 0 , 67) 3 ,14⋅246 (1 , 745⋅13+0 , 67 )

LПР = = =9020 мм;
2 2

48
 (5.6)
Розрахункове число витків пружини:

nmax
Р =n2 −n1 =21−6 . 3=14 .7 ;

(5.7)
nmin
Р =n−n1 =13−6,3=6,7 ;

Необхідна ширина пружини для створення мінімального крутного моменту:

6 M⋅min⋅LПР 6⋅2000⋅9020
b= = =29 мм; (5.8)
π⋅nmin 3
P ⋅E⋅S ⋅η 3 , 14⋅6,7⋅2,1⋅10 4⋅2 , 413⋅0,6

де Е=2,1·104 – модуль пружності матеріалу пружини;

η=0,6 – КПД пружини без змащування.
Максимальний крутний момент пружини на валу:

π⋅E⋅b⋅S3⋅n max
P 3 , 14⋅2,1⋅10 4⋅29⋅2 , 413⋅14 , 7
М max = = = (5.9)
6⋅LПР 6⋅9020
=7270 кг⋅мм≈7,3 кг⋅м .

5 і гвинт 4 у зев 5. Екологичність та безпечність проекту

49
Отже, завжди існує вірогідність прояву небезпеки. Це емпіричне твердження, аксіома
небезпеки – в природі немає абсолютно безпечних явищ, факторів – все небезпечно
при формуванні певних умов. Це пов’язано з тим, що при певних обставинах навіть
безпечний об’єкт, речовина можуть стати небезпечними. Наприклад через процеси
старіння будь-якого об’єкта – неживого, живого. Через це можуть формуватися так
звані системні кризи, коли руйнування, або зміни в одній ланці, частині системи,
виводять з ладу весь об’єкт та пов’язані з ним інші об’єкти. Формується ланцюгова
реакція негативних змін в системі. Тому головне завдання охорони праці – розробка
методів визначення і управління ризиками, створення машинних систем мало
небезпечних для людини. Важливою теоретичною основою безпечної діяльності в
будь-якій сфері є загальні принципи безпеки.

5.1.1. Фактори, що впливають на безпеку праці

Несприятливі умови праці примушують організм людини витрачати енергію на

переборювання впливу шкідливих факторів. Внаслідок цього зростає втома організму,
що підвищує ймовірність нещасного випадку, оскільки зморений організм не може з
необхідною ефективністю реагувати на зміни, що відбуваються навкруги, навіть якщо
ці зміни безпечні для нього. Дія несприятливих умов праці може бути також причиною
захворювань робітників - професійних чи виробниче зумовлених.

Безпека - це стан умов праці, при якому з визначеною ймовірністю виключена

небезпека, тобто можливість пошкодження здоров'я людини. Безпека - головна мета
охорони праці. Отже, охорона праці - це засіб досягнення безпеки людини на
виробництві шляхом усунення небезпечних і шкідливих факторів.

Повніший аналіз умов та безпеки праці можна здійснити, враховуючи такі фактори
впливу на безпеку праці (ГОСТ 12.0.003-74):

• рухомі машини та механізми;

• незахищені рухомі елементи виробничого обладнання;

• вироби, заготовки, матеріали, що переміщуються;

• підвищення запиленості та загазованість повітря робочої зони;

• підвищення або зниження температури поверхні обладнання, матеріалів, повітря

робочої зони;

• підвищений рівень шуму на робочому місці, інфразвукових та ультразвукових

коливань, вібрації;

50
• підвищений або понижений барометричний тиск у робочій зоні та його різка зміна;

• підвищену або понижену відносну вологість, рухомість та іонізація повітря;

• небезпечний рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може пройти

через тіло людини;

• підвищений рівень статичної електрифікації та електромагнітних коливань;

• підвищена напруженість електричного чи магнітного поля;

• відсутність або нестача природного світла;

• понижена контрастність;

• прямий або відбитий блиск;

• підвищена пульсація світлового потоку;

• підвищений рівень ультрафіолетової та інфрачервоної радіації;

• нервово-психічні навантаження.

Перелічені фактори відносяться до небезпечних та шкідливих. Вони проявляються

раптово або поступово. Раптове виникнення небезпеки супроводжується
травматичними наслідками - виробничими травмами. Поступовий вплив небезпечних
факторів спричиняє професійні захворювання або хронічне отруєння. Але, як раптова,
так і поступова дія виробничої небезпеки завжди призводить до патологічних процесів
в організмі. Отже, поняття "шкідливість" входить в поняття "небезпека".

Небезпека - це такий стан умов праці, коли людина з певним ступенем ймовірності
підлягає дії небезпечних або шкідливих факторів.

Діяльність людини, супроводжувана потенційною небезпекою, може призводити до

травм, захворювань, погіршення самопочуття та інших наслідків. Потенційність
небезпеки полягає в прихованому, неявному характері прояву за певних, нерідко важко
передбачуваних умов. Сутність небезпеки полягає в тому, що можливий такий вплив
на людину, котрий призводить до травм, захворювань, погіршення самопочуття та
інших небажаних наслідків.

5.1.2 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

51
 Стандартне визначення небезпечних та шкідливих виробничих факторів міститься в
ССБП.

Небезпечний виробничий фактор - це фактор, дія якого на працюючого при певних

умовах приводить до травми або іншого раптового різкого погіршення стану його
здоров'я.

Шкідливий виробничий фактор - це фактор, дія якого на працюючого при певних

умовах приводить до захворювання або зниження працездатності.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на чотири групи: фізичні,

хімічні, біологічні та психофізичні.

До фізичних небезпечних і шкідливих факторів відносяться: рухомі елементи машин і

механізмів; вироби, що переміщаються; матеріали; заготовки; руйнування конструкцій;
надлишкова запиленість і загазованість повітря в робочій зоні; невідповідна
температура поверхні обладнання; підвищена або понижена температура повітря в
робочій зоні; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультразвуку, інфразвукових коливань;
підвищений або понижений барометричний тиск; підвищена або понижена відносна
вологість; рух, іонізація повітря; підвищений рівень статичної електрики,
електромагнітних коливань, відсутність або недостатнє природне освітлення;
недостатня штучна освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; прямий та
відбитий блиск; підвищена пульсація світлового потоку; підвищені рівні
ультрафіолетової та інфрачервоної радіації; гострі краї, жорсткість поверхні деталей,
інструментів та обладнання; розташування робочих місць на значній висоті відносно
землі; невагомість.

До хімічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться хімічні

речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на токсичні,
подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, котрі впливають на
репродуктивну функцію. За шляхом проникнення в організм людини вони поділяються
на такі, що проникають через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, слизові
оболонки і поверхні тіла людини.

До біологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться патогенні

мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби) і продукти їх життєдіяльності, а також
макроорганізми (рослинні і тваринні).

До психофізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться фізичні

(статичні і динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження,
перенапруження каталізаторів, монотонність праці, емоційне перенавантаження).

Нервово - психічні навантаження спричиняються переробкою великої кількості

інформації і стосуються операторів пультів управління при порушенні режиму праці і
відпочинку.

52
 Перелічені шкідливі фактори можуть викликати у працюючих такі професійні
хвороби, як пилові бронхіти, пневмоконіози, вібраційну хворобу, захворювання
нервової системи та ін. Крім того, несприятливе виробниче середовище може впливати
на здоров'я майбутніх поколінь людей.

Носіями небезпечних та шкідливих факторів є предмети праці, засоби виробництва,

продукти праці, енергія, природно - кліматичне середовище, флора, фауна, люди,
навколишнє середовище. Небезпечні та шкідливі фактори характеризуються
потенціалом, якістю, часом існування або дії на людину, імовірністю появи, розмірами
зони дії.

Потенціалом визначається виробничий фактор з кількісного боку, наприклад, рівень

шуму, сила електричного струму, концентрація газів у повітрі, дисперсність пилу.
Якість фактора відбиває його специфічні особливості, які впливають на організм
людини. Це, наприклад, частотний спектр шуму, дисперсність пилу, рід електричного
струму. Простір, де постійно діють або періодично виникають небезпечні й шкідливі
фактори, які можуть діяти на людину, називають небезпечною зоною.

Небезпечні зони можуть бути постійними або тимчасовими. Вони характеризуються

геометричними розмірами, а змінні зони - ще й імовірністю виникнення. Небезпечні
зони можуть бути локальними і розгорнутими. Локальною називається зона, розміри
якої співвідносні з розмірами людини. Розгорнутою називається зона, що суттєво
перевищує розміри людини.

Важливим поняттям в охороні праці є поняття про небезпечну ситуацію. Умови, за яких
складається можливість дії на людину шкідливих і небезпечних факторів, визначає небезпечну
ситуацію (небезпечний момент). Небезпечна ситуація пов'язана з просторовим і часовим
суміщенням людини і небезпечної зони. Для характеристики небезпечних моментів і
небезпечних ситуацій вводяться часовий та імовірнісний параметри. Часовий параметр - це
можливий або фактичний час існування небезпечної ситуації.

За можливим характером впливу на людину фактори поділяються на прості (електричний

струм, підвищена забрудненість повітря тощо) та похідні, які викликаються взаємодією
простих факторів (вибухи, пожежі).

За наслідками розрізняють фактори, котрі викликають втому людини (нервово - психічне та

фізичне перенавантаження), захворювання (загальні та професійні), травматизм, аварії, пожежі.

За збитком розрізняють фактори, котрі завдають соціального збитку (погіршують здоров'я,

знижують тривалість життя, перешкоджають гармонійному розвитку особи тощо) та
економічного збитку (зниження продуктивності праці, невиходи на роботу, оплата листків
тимчасової непрацездатності).

5.3. 3 Шкідливі та отруйні речовини

53
 До виробничих приміщень можуть потрапляти гази, пари, пил та інші шкідливі та отруйні
речовини.

Шкідливою називається речовина, яка у контакті з організмом людини, при порушенні вимог
безпеки, спричиняє виробничу травму, професійне захворювання або відхилення в стані
здоров'я, які можуть бути виявлені як в процесі роботи, так і у віддалені строки життя
теперішніх та наступних поколінь.

За ступенем небезпеки шкідливі та отруйні речовини за дією на організм людини поділяються

на чотири класи:

I - надзвичайно небезпечні;

II – високо небезпечні;

III - помірно небезпечні;

IV – мало небезпечні.

Крім газоподібних та пароподібних шкідливих речовин, на здоров'я працівників може

впливати підвищена запиленість повітря. При цьому пил може бути токсичним, що викликає
фібрози (кремній, азбест та ін.), та нетоксичним.

Значний вплив на важкість ураження організму людини шкідливими та отруйними хімічними

речовинами і пилом має їх концентрація у повітрі робочої зони, а також тривалість дії, Ступінь
небезпечності пішу залежить також від його дисперсності (відсоткове співвідношення розмірів
часток), форми, твердості, волокнистості, електрозарядженості його часток.
Найнебезпечнішими є частки пилу розміром до 5 мкм.

Для того, щоб виключити професійні отруєння та захворювання, санітарними нормами

встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої
зони, тобто такі концентрації, які при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом восьми
годин чи при іншій тривалості, але не більше 41 години на тиждень, протягом усього робочого
стажу не можуть викликати захворювання чи відхилення в стані здоров'я.

Значення ГДК деяких шкідливих речовин, які зустрічаються на підприємствах

автотранспортного комплексу, наведені в табл.5.1.

Таблиця 5.1 Значення ГДК деяких шкідливих речовин, на підприємствах автотранспортного

комплексу

Речовина Значення ГДК, Перевантажений Клас Особливості дії

54
 мг/м3 агрегатний стан в небезпечності на організм
умовах
виробництва
1 2 3 4 5
Акромін 0,2 п ІІ
Аміак 20 п IV
Ацетон 200 п IV
Бензин Бензин Бензин
Бензол 15/п п ІІ
Вуглець оксид 20 п IV О
Газ (у 300 п IV
перерахунку на
вуглець)
Карбамід 10 а ІІІ
(сечовина)

Формальдегид 0,6 п+а ІІ

Кислота сірчана 1 а ІІ
Кислота соляна 5 п ІІ
Мастила 5 п ІІ
мінеральні
нафтові
Метафос 0,1 п+а І
Синтетичні 5 а ІІІ
миючі засоби
Сода 2 а ш
кальцинована
Спирт 5 п ІІІ
метиловий
Спирт етиловий 1000 п IV
Уайт-спірит (у 300 п IV
перерахунку на
вуглець)

Скипидар (в 300,0 п І
пересчете на С)

Фенол 0,3 п+а ІІ

Умовні позначення: п - пари чи гази; а - аерозолі; п+а - суміш парів та аерозолів; О - речовини
з гостро спрямованим механізмом дії, які потребують автоматичного контролю за їх
концентрацією у повітрі; А - речовини, що викликають алергічні захворювання у виробничих
умовах; Ф - аерозолі, переважно фіброзної дії; в чисельнику - максимальна, у знаменнику -
середньозмінна ГДК

55
 5.2 Заходи що до покращення охорони праці

Немає нічого ціннішого за здоров'я людини та життя у чистому довкіллі. Згідно з оцінками
експертів Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я, людське здоров'я на 8 % залежить від
стану охорони здоров'я у країні, де ця людина мешкає, на 18 % від її генетики та на 74 % –
від способу життя, в тому числі від умов праці та діяльності.

Як відомо, свою професійну діяльність людина здійснює на робочому місці – частині

виробничого простору одного або групи працівників, оснащеній технологічним обладнанням,
інвентарем, інструментом, робочими меблями, необхідними для виконання певного виду робіт.
І саме тут виникає необхідність здійснення активного процесу впровадження заходів з охорони
праці. Працівники – найцінніші ресурси на підприємстві, і останнє, задля уникнення на людей
впливу негативних чинників, що виникають як результат неефективної організації робочого
місця чи небезпек, зобов'язане здійснювати заходи щодо охорони праці. Однак такі заходи
можуть різною мірою впливати на досягнення цілей: невеликі суми вкладень можуть
позитивно вплинути на охорону праці, а інколи величезні капіталовкладення дають незначний
результат.

Заходи повинні відповідати вимогам Правил охорони праці на автомобільному транспорті

Затвердженими наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці

від 13.01.97 № 5

Технічні та організаційні заходи щодо покращення охорони праці та профілактики

виробничого травматизму та професійної захворюваності

Технічні заходи - технічні засоби, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці, та

пов'язані з впровадженням нового обладнання, пристроїв і приладів безпеки і безпечною
есплуатацією засобів виробництва.

Нормативно-методичні заходи:

- розробка посібників і рекомендацій;

- розробка нормативно-правової бази з охорони праці на підприємстві;

- забезпечення необхідною нормативно-правовою документацією функціональних служб,

окремих структурних підрозділів та робочих місць;

- забезпечення програм і розробка методик навчання з питань охорони праці;

- розробка розділів охорони праці в посадових інструкціях, інструкціях за професіями;

- перегляд НПАОП підприємства.

Організаційні заходи:

- контроль за технічним станом обладнання, інструментів, будівель і споруд;

-контроль за дотриманням вимог нормативних документів з охорони праці;

56
- нагляд за обладнанням підвищеної небезпеки;

- організація навчання, перевірка знань з питань охорони праці і інструктажів робітників

підприємства;

- контроль за виконанням технологічного процесу відповідно до вимог охорони праці;

- організація належних умов до проїздів і проходів відповідно до вимог охорони праці;

- забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

- забезпечення відповідними знаками безпеки, плакатами.

Санітарно-гігієнічні заходи:

- контроль за впливом виробничих факторів на здоров'я працівників;

- забезпечення санітарно-побутових умов згідно з діючими нормами;

- атестація робочих місць відповідно до їх нормативним актам з охорони праці;

- планування заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці;

- паспортизація санітарно-технічного стану умов праці.

Соціально-економічні заходи:

- надання пільг і компенсацій працівникам, які працюють зі шкідливими і небезпечними

умовами праці;

- створення умов для економічної зацікавленості роботодавця і працівника у поліпшенні умов і

підвищенні безпеки праці;

- соціальне страхування працівників роботодавцем;

- фінансування заходів з охорони праці;

- відшкодування роботодавцем працівнику збитків у разі каліцтва.

Лікувально-профілактичні заходи:

- надання медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків на виробництві;

- контроль за здоров'ям працюючих протягом їхньої трудової діяльності;

- лікувально-профілактичне харчування працівників, які працюють на роботах зі шкідливими і

небезпечними умовами праці;

- проведення медичних оглядів працівників (попередніх та періодичних);

- дотримання охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;

- відшкодування потерпілому працівнику витрат на лікування, протезування, придбання

транспортних засобів та інші види медичної допомоги.

Наукові заходи:

- прогнозування соціально-економічних наслідків нещасних випадків і аварій;

57
 - моделювання аварійних ситуацій і розробка заходів щодо їх відвернення;

- плани локалізації і ліквідації аварії;

- оцінка ефективності управління охороною праці;

- підготовка науково обґрунтованих технічних рішень, спрямованих на підвищення безпеки і

поліпшення умов праці.

Інформаційне забезпечення - інформаційна підтримка при проведенні нормативно-методичних,

організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних, соціально-
економічних, наукових досліджень, спрямованих на збереження безпеки праці, здоров'я
працюючих.

5.3 Розрахунок повітряної завіси для розсувних воріт цеху

Повітряно-теплові завіси для отворів (воріт, дверей, вікон) є енергозберігаючим елементом

систем опалення та вентиляції будівель всіх типів і призначень. Вони потрібні для зменшення
обсягу проникаючого в приміщення холодного повітря при відкриванні зовнішніх дверей і
воріт в холодну пору року.

Потужний вентилятор і калорифер, встановлені усередині завіси, створюють

високошвидкісний потік теплого повітря, створюючи невидиму перешкоду і не що дозволяє
теплому повітрю виходити назовні, а
холодному - проникати всередину
приміщення. Повітряно-теплові завіси
зазвичай встановлюються над дверима і
створюють потік повітря, спрямований
вниз. Повітряні теплові завіси доцільно
застосовувати:

- У постійно відкритих прорізів у

зовнішніх стінах приміщень, а також біля
воріт і прорізів у зовнішніх стінах, не
мають тамбурів і відкриваються більше
п'яти разів або не менш ніж на 40 хв за
зміну в районах з розрахунковою
температурою зовнішнього повітря -15 ° С
Малюнок 5.1 Зовнішній вигляд побудови повітряно-теплової і нижче ;
завіси 1 - повітророзподільна щілину; 2 - конфузор; 3 -
вентилятор; 4 - м'яка вставка, 5 - калорифер; 6 - підставка; 7 - - Зовнішніх дверей вестибюлів
ворота; 8 - секція обслуговування громадських і адміністративно-
побутових будівель;

- Зовнішніх дверей, воріт і прорізів приміщень з мокрим режимом;

- Зовнішніх дверей будівель, якщо до вестибюлю прилягають приміщення без тамбура,

обладнані системами кондиціонування;

58
- Прорізів у внутрішніх стінах і перегородках виробничих приміщень для запобігання
перетікання повітря з одного приміщення в інше;

- Воріт, дверей і прорізів приміщень з кондиціонуванням повітря або за спеціальними

технологічним вимогам.

В останніх трьох зазначених випадках використання повітряних теплових завіс вимагає

відповідного техніко-економічного обґрунтування.

Температуру повітря, що подається повітряними тепловими завісами, приймають не вище 50 °

С у зовнішніх дверей і не вище 70 ° С у зовнішніх воріт і прорізів.

Температуру, ° С, суміші повітря, що надходить в приміщення через зовнішні двері, ворота і

прорізи, при розрахунках приймають не менше:

14 - для виробничих приміщень при легкій роботі;

12 - для виробничих приміщень при роботі середньої тяжкості і для вестибюлів громадських і
адміністративно-побутових будівель;

8 - для виробничих приміщень при важкій роботі;

5 - для виробничих приміщень при важкій роботі і відсутності постійних робочих місць на
відстані 3 м і менш від зовнішніх стін і 6 м і менше від дверей, воріт і прорізів.

Повітряні теплові завіси біля зовнішніх прорізів, воріт і дверей розраховують з урахуванням
вітрового тиску. Витрата повітря визначають, беручи температуру зовнішнього повітря та
швидкість вітру (але швидкість не більше 5 м / с).

Швидкість випуску повітря з щілин або отворів повітряних теплових завіс приймають не
більше 8 м / с біля зовнішніх дверей і 25 м / с біля воріт і технологічних отворів.

Розрахунок повітряної теплової завіси для воріт цеху

Щілина розташована зверху воріт. Ширина її bщ = 0,15 м. Висота воріт Нb = 4,5 м, ширина Вb =
3,5м. Середня швидкість вітру Vвіт = 2 м/с. Температура повітря, що забирається із верхніх зон
цеху tB3 = +20 °С. Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період tзовн = -5
°С. Кут випуску струменя завіси до площини воріт у плані α = 45° , коефіцієнт турбулентної
структури струменя а = 0,2. При даних значеннях а і α для розташування завіси знизу функція
𝛗, що залежить від кута нахилу струменя завіси і коефіцієнта турбулентної структури
струменя, дорівнює 0,47;

3 bщ th∗sinα∗cosα
φ= √
√
2 cosα
∗¿
a
=0,47 ¿ (5.1)

де b щ— ширина щілини, м;

α — кут між струменем повітря і площиною воріт у плані;

59
 th — гіперболічний тангенс.

Повітряну завісу можна розглядати як умовний шибер висотою h - 3 м. Напрямок вітру

перпендикулярний до площини воріт.

Розрахунок.

Кількість холодного зовнішнього повітря, яке потрапляє в цех при бездіяльності повітряної
завіси L0, визначаємо за формулою:

L0=H b∗Bb∗v віт (5.2)

м3
L0=4,5∗3,5∗2=31,5
с
де Нb — висота воріт, м;

Вь — ширина воріт, м

Vвіт— середня швидкість вітру, м./ с.

Кількість зовнішнього повітря, що проникає в цех при прийнятій висоті повітряної завіси
(умовного шибера) h = 3 м, буде складати:

h
L зовн=L0∗ 1− ( Hb ) (5.3)

3 м3
(
L зовн=31,5∗ 1−
4,5 )
=10,5
с
Кількість повітря, яка необхідна для завіси, визначається за формулою:

L0 −Lзовн
L зовн=
Hb (5.4)
φ
√ bщ +1

31,5−10,5 м3
L з= =7
4,5 с
√
0,47
0,15+1

Швидкість виходу повітря із щілини розраховується за формулою:

60
 Lз м3
v= bщ =10,5 (5.5)
Вb с

7 м3
v= ∗0,15=0,3
3,5 с

Середня температура повітря, що потрапляє в цех, дорівнює:

L з t в. з + L зовн t зовн
t ср= (5.6)
L з+ L зовн

7∗20+10,5∗(−5 )
t ср= =5 с ˚
7+10,5
4 Розрахунок потужності освітлювального пристрою на шинної дільниці

Якість технічного обслуговування і ремонт автомобілів, і продуктивність праці на

підприємстві в значній мірі залежить від освітленості і мікрокліматичних умов у приміщеннях
і на робочих місцях. Недостатнє і неправильне освітлення робочих місць часто служить
причиною нещасних випадків і захворювань зорових органів. Тому проектування
раціонального освітлення і створення нормального температурного режиму повинні
виконуватися з обов'язковим вимог наукової організації праці.

Штучне освітлення має відповідати таким основним вимогам: забезпечувати необхідну і

постійну освітленість робочого місця, деталей та інструменту; не допускати різкої різниці в
яскравості окремих ділянок робочого місця і різких тіней.

5.4 Розрахунок світловий установки системи загального освітлення для шінної

дільниці

Природна освітленість в більшій мірі залежить від часу дня, і навіть метеорологічних факторів.
Тому, що б забезпечити постійний рівень освітленості в приміщенні широко використовують
штучне освітлення. Беремо за норму 500 люкс згідно ISO 8995 див. таблицю .

Кількість освітлюваних пристроїв:

E ср F шд k
n= (5.7)
φ0 η

де Еср - середня освітленість, ЕСР = 500лк;

Fn - площа шинної дільниці, Fn = 182,8 м2;

к - коефіцієнт запасу освітленості, к = 1,3;

фо - світловий потік кожної лампи, 𝛗0= 7000 лм;

η; - коефіцієнти використання світлового потоку, η = 0,44

61
Обираємо освітлювачі ЛЛ Т5 потужністю 80 вт та світловим потіком 5800-7000 люм
500∗182,8∗1,3
n= =26,52=27 шт
7000∗0,64

Таблиця 5.2 Норми освітлюваності для ПАТ

Типи приміщень, СНиП ISO 8995

просторів, видів
діяльності
Eср, Лк Еср, Лк UGRL Ra Примечания

Основна робота і збірка 300 500 22 80 -

Фарбування, - 750 22 80 -
полірування

Точне фарбування, 500 1000 16 90 Тср не меньш

контроль 4000К

Оббивна (ручне - 1000 19 80

управління)

контрольна перевірка - 1000 19 80

Еср, Лк - норма освітленості в люксах;

UGRL - обмеження дискомфортною блескості за шкалою: 13-16-19-22-25-28, чим нижче

шкала тим комфортніше умови;

Ra - індекс передачі кольору;

Тср, К - показник кольоровості джерела світла.

Розрахуємо потужність світлової мережі:

Рсв =Рп n (5.8)

Де Рп – потужність світлового пристрою

Рсв =80∗27=2160 Вт

5.5 Екологія (заходи що до очищення атмосферного повітря, води та грунту).

У сучасних умовах екологічна безпека виступає найважливішим фактором формування

ринкової економіки, переходу до нової моделі економічного зростання. Без розвинутої екології
немає і не може бути розвинутої економіки.

62
 Реформування економічної системи в Україні неможливе без коригування екологічної
політики. Економічна ситуація в країні явно не сприяє вирішенню екологічних питань. І нині
велике значення мають адміністративно-командні методи їх вирішення, занижується значення,
спостерігається спад у відтворенні земельних і водних ресурсів, повітряного басейну. Все це
знижує процес відтворення і головної продуктивної сили суспільства - працівника, людини.
Склалася ситуація, якщо введення нових методів регулювання екології все більше суперечить
внутрішнім закономірностям екологічної безпеки. Всі наші негаразди пов'язані, прямо або
опосередковано, з надзвичайно загрозливою екологічною ситуацією, яка склалася в державі.

В Україні вже досить давно відбулися структурні деформації народного господарства, якщо
перевага надавалася розвитку сировинодобувальних областей промисловості - найбільш
екологічно небезпечних. Економіці України притаманна висока питома вага ресурсномістких
та енергоємних технологій, використання яких у промисловості та сільському господарстві
здійснювалося в "найбільш дешевий" спосіб - без будівництва відповідних очисних споруд.

Відсутність ефективно діючих правових, адміністративних та економічних механізмів захисту

навколишнього середовища, низьке економічне свідомість суспільства, високий рівень
концентрації промисловості та інтенсивне сільське господарство, непродумане, екологічно
необґрунтоване розміщення і нарощування виробничих потужностей, фінансування і
здійснення природоохоронних заходів за залишковим принципом призвели до високої
техногенної навантаженні на природне середовище, до її деградації, надмірного забруднення
поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря та грунтів, накопиченню у величезних
кількостях шкідливого, в тому числі високотоксичні відходів виробництва.

ТА до цих пір у багатьох промислових агломераціях і великих містах залишаються високими

рівні забруднення атмосферного повітря, йодного басейну, землі, продуктів харчування.
Триває виснаження і руйнування біологічних ресурсів, ландшафтів та інших цінних природних
комплексів.

Екологічне регулювання в Україні здійснюється через відповідні нормативно-правових актів.

Протягом 1991 - 1995 рр.. затверджено ряд екологічних законів. Одним з основних
нормативних актів є Закон України "Про охорону навколишнього середовища" (1991 р.). Закон
визначає засади та рамки діяльності щодо захисту навколишнього середовища, передбачає
реалізацію державних екологічних програм, стверджує право власності на природні ресурси.

Законом визначено такі цілі: регулювання захисту навколишнього середовища, використання

природних ресурсів і підтримки екологічної безпеки; запобігання можливої шкоди
навколишньому середовищу від економічної та іншої діяльності, збереження природних
ресурсів, генетичного фото живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів,
унікальних територій та природних об'єктів, які є частиною історичної та культурної спадщини
України.

(Іншими нормативно-правовими актами в цій сфері є: Земельний кодекс України (1992р.),

Закони України "Про природно-заповідний фонд" (1992р.), "Про охорону атмосферного
повітря" (1992р.), "Про тваринний світ" ( 1993р.), Лісовий кодекс України (1994р.), Кодекс
України про надра (1994р.), Закони України "Про використання ядерної енергії та радіаційну
безпеку" (1995р.), "Про екологічну експертизу" (1995р.), "Про виключну (морську) економічну
зону України "(1995р.), Водний кодекс України ( 1995 р .), Закони України "Про утилізацію
радіоактивних відходів" ( 1995 р .), "Про відходи" ( 1998 р .) Та ін..

Державна екологічна інспекція здійснює контроль за впровадженням законодавчих актів, які

регулюють питання захисту довкілля, раціонального використання природних ресурсів та
ядерної безпеки. До обов'язків інспекції віднесено: контроль за використанням землі, наземних
і ґрунтових водних ресурсів; захист біологічних видів і морських екосистем; контроль за
дотриманням норм ядерної та радіаційної безпеки, лімітів на викиди та інших екологічних
нормативів.

63
 Одним з інструментів охорони навколишнього середовища є стандартизація і нормування.
Державні стандарти у сфері охорони навколишнього природного середовища, які є
обов'язковими до виконання. Вони містять: поняття і терміни, режим використання та охорони
природних ресурсів; методи контролю за станом навколишнього природного середовища;
вимоги щодо запобігання шкідливому впливу забруднення навколишнього природного
середовища на здоров'я людей, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного
середовища та використанням природних ресурсів.

Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію Міністерством екології та природних

ресурсів України, Міністерством охорони здоров'я України та іншими уповноваженими на це
державними органами.

Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.

В Україні існує система органів управління в галузі охорони навколишнього середовища - це

юридична самостійні державні, самоврядні і громадські установи, уповноважені здійснювати
організаційно-розпорядчу, координаційну, консультативну, організаційно-експортну,
контрольну та інші функції в області забезпечення екологічної безпеки, ефективне
використання природних ресурсів і запобігання навколишнього природного середовища.

До системи органів управління в галузі охорони навколишнього середовища належать:

1. Органи загального державного управління

1.1. Органи центральної державної виконавчої влади:

- Кабінет Міністрів України;

- Постійна урядова комісія з питань техногенної екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

- Рада національної безпеки України.

1.2. Органи державної виконавчої влади Автономної Республіки Крим:

- Уряд Автономної Республіки Крим.

1.3. Органи місцевої виконавчої влади:

- Обласні державні адміністрації;

- Київська міська державна адміністрація;

- Севастопольська міська державна адміністрація;

- Районні державні адміністрації;

- Районні у м. Києві державні адміністрації;

- Районні в м. Севастополі державні адміністрації.

2. Органи спеціального державного управління

2.1. Органи надвідомчого управління і контролю в галузі екології:

- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

- Міністерство охорони здоров'я України.

2.2. Органи спеціального ресурсного управління:

- Державний комітет природних ресурсів України;

64
- Державний комітет України по земельних ресурсах;

- Державний комітет України по водному господарству;

- Міністерство праці та соціальної політики України;

- Державний комітет лісового господарства України.

2.3. Органи спеціалізованого функціонального управління:

- Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від

наслідків Чорнобильської катастрофи;

- Міністерство внутрішніх справ України;

- Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

2.4. Органи спеціалізованого галузевого управління:

- Міністерство палива та енергетики України.

3. Органи місцевого самоврядування

4. Органи громадського управління

4.1. Українське товариство охорони природи;

4.2. Українська екологічна академія наук;

4.3. Українська екологічна асоціація "Зелений світ";

4.4. Національний екологічний центр;

4.5. Український екологічний фонд.

Верховна Рада і Кабінет Міністрів України вже схвалили деякі закони і постанови щодо
удосконалення системи управління природокористуванням. Це Закони України "Про охорону
навколишнього природного середовища" (1991 р.) І "Про тваринний світ" (1993 р.), Постанови;
"Про посилення охорони запасів цінних видів риб, ссавців, водних безхребетних і водних
рослин", "Про порядок обмеження, тимчасової заборони або припинення діяльності
підприємств, установ та організацій у разі порушення ними законодавства про охорону
навколишнього природного середовища "," Про порядок визначення плати та стягнень
платежів за забруднення навколишнього природного середовища "," Про створення Державної
екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів Україна ".

Президентом України видано укази з цієї проблеми, зокрема: "Про заходи з організації роботи
щодо поліпшення екологічного стану р. Дніпро та якості питної води", "Про додаткові заходи
щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи".

Крім державних органів, в Україні існують і громадські організації, діяльність яких пов'язана
із захистом навколишнього природного середовища. Створена і функціонує політична партія
"Партія зелених". Серед найбільш відомих громадських організацій "Еко-право", "Зелений
світ", МЛМА-86, Національний екологічний центр. Діє національне представництво "Green-
РЕАСЕ".

Громадське управління в галузі охорони навколишнього середовища здійснюється

громадськими об'єднаннями, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими
відповідно до законодавства України.

Громадські природоохоронні об'єднання мають право:

65
- Розробляти і пропонувати природоохоронні програми;

- Утворювати громадські фонди охорони природи за погодженням з місцевими Радами

народних депутатів; за рахунок власних коштів і добровільної трудової участі членів
громадських об'єднань виконувати роботи з охорони і відтворення природних ресурсів,
збереження і поліпшення стану навколишнього середовища;

- Приймати участь у проведенні спеціально уповноваженими державними органами

управління перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями
природоохоронних планів і заходів;

- Поводити громадську екологічну експертизу, оприлюднювати її результати і передавати їх

органам, уповноваженим приймати рішення;

- Отримувати в установленому порядку інформацію про стан навколишнього середовища,

джерела його забруднення, про програми та заходи з охорони навколишнього середовища;

- Виступати з ініціативою проведення референдумів з питань, пов'язаних з охороною природи,

використанням природних ресурсів та забезпеченням екологічної безпеки;

- Вносити до відповідних органів пропозиції про організацію територій і об'єктів природно-

заповідного фонду.

Метою управління в галузі охорони навколишнього середовища є реалізація законодавства,

контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і
комплексних заходів щодо використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій
державних і громадських органів.

Транспорт — автомобільний, залізничний, водний і повітряний — іще одне джерело

забруднення природи України.

Викиди забруднювальних речовин автомобільним транспортом у середньому за рік становлять

близько 5,5 млн. т (39 % усього обсягу викидів в Україні). У великих містах забруднення
повітря вихлопними газами часом досягає 70—90 % загального рівня забруднень. Крім того,
більш як 20 % транспортних засобів експлуатується з перевищенням установлених нормативів
умісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах.

Транспортна мережа в Україні доволі густа, кількість та активність автотранспорту в містах

великі, й шкоду довкіллю він завдає дуже відчутну. Основні причини цього — застарілі
конструкції двигунів, використовуване паливо (бензин, а не газ чи інші, менш токсичні
речовини) та погана організація руху, особливо в містах, на перехрестях. У відпрацьованих
газах, що їх викидають наші автомобілі, виявлено близько 280 різних шкідливих речовин,
серед яких особливу небезпеку становлять канцерогенні бензпірени, оксиди азоту, свинець,
ртуть, альдегіди, оксиди вуглецю й сірки, сажа, вуглеводні.

На перевезення одного й того самого вантажу автотранспортові потрібно в 6,5 рази більше
палива, ніж залізничному, й у 5 разів — ніж водному. В Україні експлуатується понад 1 млн.
вантажних автомобілів і далеко за 2,5 млн. легкових. Кожен із них щорічно спалює від 12 до 30
т високооктанового російського бензину, в котрому як антидетонатор застосовується свинець
(концентрація свинцю в цьому бензині становить до 0,36 г/л, тоді як у бензинах Великої
Британії — 0,15, США — 0,013 г/л). Відпрацьовані гази наших дизельних двигунів значно
токсичніші, ніж карбюраторних, бо містять багато оксидів вуглецю, діоксидів азоту й сірки, а
також сажі (до 16—18 кг на кожну тонну дизельного палива). Від транспортних газів і шуму
потерпають усі міста України, особливо великі.

66
Залізничний транспорт екологічно чистіший, особливо електричний. Та проблемою стало
сильне забруднення залізниць нечистотами, що викидаються з вагонних туалетів.
Забруднюється смуга завширшки в кілька метрів обабіч колій. У всіх цивілізованих країнах
туалети поїздів обладнано спеціальними місткостями, й нечистоти не викидаються назовні. В
результаті екологічних і медичних досліджень з'ясувалося, що забруднення залізничних колій
нечистотами та продуктами їхнього розкладання, особливо в теплі сезони року, спричинило
захворювання шлунка й легень у багатьох пасажирів і залізничників.

5.5.1 Очистка повітря

Цивілізоване людство нині в чомусь схоже на дитину, що отримала до свого дня

народження занадто багато іграшок. (Дж. Томсон, англійський фізик).

В наш час характеризується небаченими масштабами транспортних перевезень — як

вантажних, так і пасажирських. Значна їх частина є безпосередньою складовою процесу
виробництва — промислового й сільськогосподарського. Надзвичайна мобільність властива й
людям: зростають швидкості й вантажопідйомність автомобілів, літаків, суден. Відповідно
збільшуються й масштаби шкоди, якої вони завдають природі (табл. 4. 3.). Пригадаймо, що
один з екологічних законів Б. Коммонера стверджує: за все потрібно платити. І за зростання
обсягу вантажоперевезень, за швидкість і комфорт люди розплачуються здоров'ям, оскільки
забруднюються практично всі земні сфери.

Легковий автомобіль «Волга» забирає з повітря кисню в сто разів, а вантажівка ЗИЛ-130 — у
200 разів більше, ніж одна людина.

Автомобілі є винуватцями 40 % забруднень атмосфери великих міст, таких як Київ. За даними

статистичної служби, в Києві в 1965 р. було 10 автомобілів на тисячу жителів, у 2000 р. — 150.
За розрахунками розробників генплану забудови Києва, в 2020 р. на кожну тисячу киян
припадатиме 300 автомобілів. Підраховано, що якби всі вихлопні труби автомобілів, котрі
«бігають» вулицями Києва, з'єднати в одну, то утворився б жахливий кратер діаметром 25 м, з
якого вивергається 110 тис. т шкідливих газів на рік. Становище погіршується ще й тим, що
автомобільні викиди концентруються в приземному шарі повітря — саме в зоні нашого
дихання. До того ж вітчизняні автомобілі екологічно набагато «брудніші» від багатьох
західних моделей: вони витрачають більше палива на 100 км шляху, отож дужче забруднюють
повітря. Втім, багато які іномарки, що заполонили наші вулиці, являють собою вже зношені
екземпляри, двигуни яких спрацьовані й тому сильно забруднюють повітря. До цього часу в
нас використовується переважно вкрай шкідливий етильований бензин, який забруднює
повітря свинцем. Двигуни автомобілів часто бувають погано відрегульованими, тому в їхніх
вихлопних газах міститься багато СО, сажі тощо.

Мережа автомобільних доріг і залізниць займає великі площі землі, яку можна було б
використати раціональніше, скажімо, для вирощування сільськогосподарських культур або
лісу. Так, для прокладання навіть найпростішої дороги завширшки 4 м на кожні 2,5 км траси
треба вирубати 1 га лісу! А що вже казати про сучасні шестисмугові швидкісні хайвеї. Дорожні
насипи часто є причиною підтоплення ґрунтовими водами й заболочування прилеглих ділянок.
На дорогах гине багато диких тварин, які потрапляють під колеса машин, птахів, що
зіштовхуються з ними в польоті.

Для поліпшення якості атмосферного повітря, треба здійснити заходи щодо зниження до 2008
– 2014р. валового обсягу викидів від автотранспорту більше ніж на 40відсотків, запобігти
викидам свинцю, насамперед в курортних зонах і столиці України - місті Києві.З цією метою
плануються такі основні заходи:вдосконалення положень у системі законодавства, що
стимулюють впровадження природоохоронних заходів;

67
оснащення нових автомобілів ефективними системами і пристроями зниження викидів
(каталітична нейтралізація, автомати пуску і прогрівання, системи уловлювання пари
пального);

збільшення парку автомобілів і автобусів, які працюють на газоподібному

паливному;припинення випуску і використання етилового бензину;виробництво пального та
мастил, які зменшують негативний вплив двигунів внутрішнього згоряння на навколишнє
природне середовище;

розробка та впровадження нових типів двигунів внутрішнього згоряння з підвищеними

економічними характеристиками;розробка нових видів екологічно чистого автотранспорту з
використанням альтернативних джерел енергії;

Для розв'язання екологічних проблем на автотранспорті необхідно:

забезпечити пріоритетність розвитку у великих містах України пасажирського транспорту

загального користування на електротязі з послідовним скороченням автобусного сполучення;

забезпечити жорсткіші екологічні нормативи щодо конструкції нових моделей автомобілів та

двигунів;

розробити та впровадити систему сертифікації автомобілів та двигунів на екологічну безпеку і

контролю за їх відповідністю сертифікатам;

розробити комплекс технологій, методик та технічних засобів для оцінки екологічної безпеки
автомобілів при їх експлуатації;

розробити комплекс технологій і технічних засобів для оцінки та захисту довкілля від
забруднення у виробничих зонах автопідприємств.

На підприємстві ТОВ АПтранс ретельно слідкують за технічним станом автомобільного парку,

а закладені конструкцією автомобілі відповідають вимогам по забрудненню повітря EURO 3.
Що є достатнім для стримання забруднення повітря в межах допустимого.

5.5.2 Способи очищення стічних вод

Способи очищення стічних вод можуть бути розбиті на три групи: механічні, фізико-хімічні,
біохімічні.

Споруди для очищення стічних вод розташовують таким чином, що вода проходить їх
послідовно. У спорудах для механічного очищення спочатку затримують найбільш важкі і
крупні завислі речовини, а потім відділяють основну масу нерозчинених забруднень. Далі у
спорудах для біохімічного очищення видаляють тонкі суспензії, що залишились, колоїдні і
розчинені забруднення. Після цього виконують обеззаражування стічних вод.

Механічне очищення стічних вод застосовують для видалення суспендованих домішок і

частково колоїдів. Змішування стічних вод і усереднення концентрації їх забруднень.
Механічне очищення виконують процежуванням, відстоюванням і фільтруванням. Склад
споруд комплексу очищення стічних вод приймають в залежності від потрібного ступеня
очищення. Максимальне збільшення прозорості і значне зниження БСК досягаються у
двох’ярусних відстійниках і відстійниках з преаерацією або біокоагуляцією.

68
В залежності від продуктивності технологічні схеми механічного очищення можуть бути
такими: при витраті до 300 м3/добу – двох’ярусні відстійники, хлораторна установка, мулові
площадки; при витраті до 12 тис. м3/добу – решітки, пісколовки, двох’ярусні відстійники,
хлораторна установка, контактні резервуари, мулові площадки; при витраті від 100 тис.
м3/добу – решітки, пісколовки, горизонтальні відстійники (вертикальні відстійники,
біокоагулятори при витраті до 36 тис. м3/добу, радіальні відстійники при витраті більше 50
тис. м3/добу), хлораторна установка, контактні резервуари, метантенки, мулові площадки.

Фізико-хімічне очищення стічних вод полягає в тому, що в очищувану воду вводять речовину-
реагент (коагулянь або флокулянт). Вступаючі у хімічну реакцію з елементами забруднення, ці
речовини сприяють більш повному виділенню нерозчинних домішок, колоїдів і частини
розчинних забруднень, що забезпечує зменшення їх концентрації в стічній воді; переводять
розчинні сполуки у нерозчинні або у розчинні, але нешкідливі; змінюють реакцію стічних вод,
зокрема нейтралізують їх; знебарвлюють забарвлену воду тощо.

Сучасні фізико-хімічні методи можуть забезпечити глибоке очищення стічних вод. Їх

використання дозволяє суттєво інтенсифікувати механічне очищення або замінити біохімічне.

Біохімічне очищення стічних вод здійснюють для видалення розчинених і колоїдних

органічних речовин в процесі їх окислювання або відновлення за допомогою мікроорганізмів,
здатних в ході своєї життєдіяльності здійснювати їх мінералізацію.

Споруди біологічного очищення в природних умовах підрозділяють на фільтраційні (поля

зрошування і поля фільтрації) і об’ємні (біологічні ставки і окислювальні канали). В перших
стічна вода фільтрується через грнут, що містить аеробні бактерії, які отримують кисень з
повітря, у других стічна вода протікає крізь водоймище, куди кисень потрапляє за рахунок
реаерації або механічної аерації.

У штучних умовах застосовують біо- та аерофільтри, аеротенки, компактні установки з

механічним аерируванням. Очищення стічних вод в цих спорудах здійснюється більш
ефективно, оскільки в них штучним шляхом забезпечуються більш сприятливі умови для
життєдіяльності мікроорганізмів (переважно за рахунок кращого забезпечення киснем з
повітря).

Сутність процесу біологічного очищення стічних вод полягає в тому, що в процесі фільтрації
через грунт або зернисте середовище органічні забруднення затримуються в ньому, утворюючі
біологічну плівку, населену великою кількістю мікроорганізмів. Плівка адсорбує колоїдні і
розчинені речовини, дрібні суспензії і вони за допомогою аеробних бактерій в присутності
кисню повітря перетворюються в мінеральні сполуки. Атмосферне повітря добре проникає у
грунт на глибину 0,2-0,3 м, де і здійснюється найбільш інтенсивне біохімічне окислювання.

Азот амонійних солей перетворюється в нітрати і нітрити, а органічний вуглець – у

вуглекислоту. На великій глибині, куди проникнення повітря утруднене, окислювання
здійснюється за рахунок денітрифікації, тобто за рахунок кисню, що виділяється при розпаді
нітритів і нітратів. Практично процес очищення стічних вод здійснюється в шарі потужністю
до 1,5 м.

Глибоке очищення стічних вод з вилученням деяких біогенних елементів виконують після їх
біологічного очищення при повторному використанні для потреб технічного водопостачання.

Біогенні елементи – хімічні елементи, які постійно входять у склад організмів і виконують
певні біологічні функції. До їх числа відносяться: кисень, вуглець, водень, азот, бор, сірка,
кальцій, калій, натрій, хлор, а також йод, цинк, магній, марганець, залізо та інші хімічні
елементи, необхідні організмам у мізерних кількостях.

При глибокому очищенні найбільш часто вирішується задача нітрифікації, тобто окислення
аміаку до азотної кислоти. Процес має дуже велике значення для землеробства, тому що

69
переводить азотисті сполуки у форму, доступну для живлення рослин. Крім того, для
водоймищ громадського водокористування існують норми ГДК за біогенними елементами,
зокрема для азоту, сольового аміаку до 2 мг/л.

Із вапнякових методів вилучення із води азоту сольового аміаку (десорбція повітрям у

лужному середовищі; озонування, хлорування, нітрифікація) усе ширше впроваджується у
практику нітрифікація. При цьому азот із води не вилучають, а переводять азот сольового
аміаку у нітрати і нітрити, що значно покращує кисневий режим водоймища.

Процес нітрифікації успішно протікає у біофільтрах, аерофільтрах та аеротенках за рахунок

життєдіяльності бактерій – нітрифікаторів, і ефект нітрифікації відповідно складає 30-47, 60-70
та 70-75%. Під ефективністю нітрифікації розуміють відношення суми утворених нітратів та
нітритів до вихідного вмісту амонійного азоту у відсотках.

Для усіх споруд біологічного очищення, які працюють у схемах нітрифікації, необхідний
період зарядки або адаптації. Так, для аеротенків він складає 30-45 днів, при цьому
спостерігається зменшення активного мулу за сухою речовиною внаслідок відмирання
сапрофітної мікрофлори та спухання мулу.

Найбільш високий ефект нітрифікації досягається у аеротенках. В них можливо управляти

процесом за рахунок концентрації біомаси нітрифікуючого мулу та оптимізації складу його
мікробіального населення. Рекомендується улаштування спеціального резервуара для
вирощування нітрифікуючого мулу, оскільки приріст активного мулу в самому аеротенку-
нітрифікаторі дуже невеликий.

Сорбція залишкових органічних речовин на активному вугіллі. Сорбція – процес, який полягає
у тому, що забруднення із стічної рідини або поглинаються твердим тілом (абсорбція),
осідають на його активній розвинутій поверхні (адсорбція), або вступають у хімічну взаємодію
з ним (хемосорбція). Для очищення виробничих стічних вод частіше за все використовують
адсорбцію. Для цього до стічної рідини, що очищується, добавляють сорбент (тверде тіло) у
роздрібненому вигляді і перемішують із стічною водою. Потім сорбент, насичений
забрудненнями, відділяють від води відстоюванням або фільтруванням. Частіше за все воду,
яка очищується, пропускають безперервно через фільтр, завантажений сорбентом. Як сорбенти
застосовують: активне вугілля, коксовий дріб’язок, торф, каолін, тирсу, попіл та ін. Кращий,
але найбільш дорогий сорбент – активне вугілля. Для відновлення сорбційної ємності активне
вугілля піддається регенерації їдким натром, парою або термообробці. Метод сорбції можна
використовувати, наприклад, для очищення виробничих стічних вод від газогенераторних
станцій, які вміщують фенол, а також виробничих стічних вод, що містять миш’як, сірководень
тощо. Після адсорбційного очищення можливе повторне використання стічних вод у системі
обертового водопостачання. Недоліком сорбційного очищення є його відносно велика вартість.

У підприємстві ТОВ АПтранс передбачена установка системи очищення води KARCHER,

HDR 777 Продуктивність в режимі рециркуляції, л/год 800 Продуктивність в режимі очисної
споруди, 600л/год.

Методи очищення грунту

Нафтопродукти є токсичною речовиною третього класу небезпеки. При попаданні нафти і

нафтопродуктів в грунт відбуваються глибокі зміни хімічних, фізичних, мікробіологічних
властивостей грунту і, можливо, істотна перебудова всього грунтового профілю. Забруднені
нафтопродуктами грунт і вода практично не здатні самостійно очиститися від нафтового
забруднення - розкладання нафти і нафтопродуктів в природних умовах відбувається дуже
повільно, а продукти розкладу (смолисті речовини, кислоти) в свою чергу є забруднювачами.
Нафта пригнічує самочіщающую активність грунту і води, в результаті чого накопичуються

70
трудноокісляемие продукти, що перешкоджають життєдіяльності мікроорганізмів, порушують
співвідношення між групами природних мікроорганізмів, пригнічують життєво важливі
процеси дихання і самоочищення. Природна екосистема здатна самоочищатися від невеликих
нафтових забруднень силами природних природних мікроорганізмів-біодеструкторів, однак, не
в змозі справлятися з масштабами індустріального забруднення - аварійними розливами нафти,
мазуту, дизпалива, масел. Наприклад, стічні води підприємств нафтохімії залишаються
токсичними навіть після 6 місяців вистойки, а в зоні грунтового розливу нафтопродуктів трава
не росте багато років.

Серед різних чинників негативного впливу на навколишнє середовище все зростаючу роль грає
промислове забруднення грунтів.

Забруднення грунтів нерідко гальмує хід грунтоутворювального процесів, різко знижує

врожайність, викликає накопичення шкідливих речовин в рослинах. Послаблюється також
самоочищається здатність грунтів, що підвищує небезпеку захворювань.

Боротьба із забрудненням грунтів, викликаним антропогенним впливом, - одна з основних

задач природокористування.

В залежності від масштабу і характеру забруднення можливі наступні напрямки очищення

грунтів.

Способи очищення грунтів від забруднень можна розділити на фізичні, хімічні, фізико-хімічні
та біохімічні.

Фізичні методи передбачають видалення верхнього шару грунту з забруднених територій, слід
віднести всі варіанти промивки грунту з розчиненням забруднювачів в промивають рідини
(воді).

- Заорювання в грунт на неудобьях, на глибину 30-35 см.

- Вивезення на полігон.

- Санування в кагатах (бурт). Передбачає виїмку забрудненого грунту і укладання його у формі
кагату висотою 0.4-2м.

- Впровадження сівозмін, внесення мінеральних добрив, мульчування.

Хімічні методи включають термічні способи, процеси вилуговування, зв'язування

забруднювачів в комплексні сполуки.

Термічні способи використовують для видалення органічних речовин і деяких кольорових

металів, хімічної стабілізації грунтів. Їх реалізують в різних варіантах: нагрівання на повітрі, у
вакуумі, піроліз.

Біохімічні методи очищення грунтів в даний час включають застосування бактерій у поєднанні
з вентиляцією грунту повітрям або киснем (біовентілірованіе), фіторемідіацію, грибкові
технології, використання мулу.

Приклад рекультивації грунту забрудненої нафтопродуктами.

Процеси рекультивації земель, порушених і забруднених нафтопродуктами включає:

видалення зі складу грунту нафти;

рекультивацію земель (технічний і біологічний етап).

71
Рекультивація забруднених нафтою земель проводитися в кілька стадій, терміни проведення
яких повинні бути вказані в проекті. Терміни та стадії рекультивації намічаються відповідно до
рівня забруднення, кліматичними умовами даної природної зони і станом біогеоценозу.

Виділяються два рівні забруднення:

Помірне забруднення, яке може бути ліквідовано шляхом активізації процесів самоочищення
агротехнічними прийомами (внесення добрив, поверхневою обробкою і глибоким
розпушуванням і т.д.)

Сильне забруднення, яке може бути ліквідовано шляхом проведення спеціальних заходів, що
сприяють створенню аеробних умов та активізації вуглеводньоокиснюючих процесів.

Технології, засновані на електрохімічних методах використовуються для

знешкодження хлорованих вуглеводнів, фенолів та нафтопродуктів та знезараження
грунту і грунту При пропущенні електричного струму через грунти одночасно
протікають електроліз води в поровое просторі, електрофлотація, електрокоагуляція і
електрохімічне окислення. Ефективність окислення фенолу - 70-92% Проте, при цьому
при недостатності часу окислення утворюється до 40% продуктів неповного окислення
фенолу, правда, менш токсичних, ніж фенол Ефективність знезараження - 95-99%.
Фірми MONTANA, DUPON І General Electric спільно з Департаментами енергії та
захисту навколишнього середовища провели великомасштабні випробування
технології IASAGNA. Ряди електродів розміщувалися в грунті паралельно очищаемой
зоні Витрата електроенергії та вартість знешкодження залежать від початкової
концентрації екотоксиканти, електропровідності грунту, водонасиченому, кількості та
розмірів електродів і кінцевої концентрації і зазвичай становить відповідно 32-160 кВт
· год / куб.м грунту і 86-260 $ US / куб.м грунту. Японська фірма "Обаясі" розробила
електрохімічну технологію очищення грунту території демонтованих хімічних
підприємств для введення в землі в оборот. Технологія забезпечує високу ступінь
очищення від токсичних органічних речовин до 25 найменувань. Для очищення
ділянки площею 15 кв. м потрібно обробка постійним струмом напругою 50 В з
загальною витратою електроенергії 5 кВт. Для видалення 90% кадмію, ціанідів,
свинцю, хрому, ртуті і миш'яку потрібно три місяці.

Технології електрокінетіческой обробки застосовуються для очищення глинистих і

суглинних грунтів при повній або неповній водонасиченому У перенесенні забруднень
в грунтах і грунтах під дією постійного електричного поля основну роль відіграють
процеси електроосмосу та електрофорезу. Електрокінетичні технології застосовують
для очищення грунтів і грунтів від важких металів, ціанідів, хлорорганіки, нафти і
нафтопродуктів. Перевагою електрокінетіческой технології є висока ступінь контролю
і управління процесом очищення завдяки тому, що забруднення переміщуються вздовж
силових ліній електричного поля, розподіл яких визначається розташуванням
електродів зі швидкістю, яка залежить від напруженості поля. Вихідні концентрації
екотоксикантів можуть бути знижені з 10-50 мг / кг до 1-10 мг / кг, що цілком
вкладається в існуючі норми.
Параметри електрокінетичного процесу: напруга на електродах 4-200 В, напруженість
поля 20-200 В / м, щільність струму 0.5-5.0 А / кв.м, відстань між електродами 2-10 м,
глибина їх закладення - 2-5,0 м . Максимальний об'єм грунту, реально очищений
електрокінетіческой технологією на одному місці, - 5505 куб.м. Ефективність
очищення - 80-99%. Домогтися високого очищення без застосування хімреагентів або
розчинів ПАР неможливо. Застосування спеціальних хімічних агентів знижує витрати

72
електроенергії і часу на очистку. Вартість очищення грунтів складає від 120 до 170 дол
США за 1 куб.м.
Для очищення грунтів і грунтів від хлорорганіки розроблений метод
надвисокочастотного нагріву. СВЧ-обладнання дозволяє швидко розігрівати грунт, і
при цьому відбувається швидке окислення органічних молекул аж до оплавлення
порід. Метод надзвичайно енерговитрат.
Імпульсна ультрафіолетова очищення ефективна для очищення грунтів, забруднених
трихлоретиленом, тетрахлорид, хлороформом та іншими низькомолекулярними
хлорованими вуглеводнями. При обробці забрудненого грунту неоновими лампами
відбувається Фотоокислювання хлорорганіки до НС l, С02, Н20, і при цьому можливе
утворення формілхлоріда НСОС l. Тому ефективність методу задовільна для невисоких
змістів хлорованих вуглеводнів в грунті і для поверхневого забруднення. Очищення
глибоких шарів грунту ультрафіолетом провести неможливо.
Перераховані вище технології використовуються рідко, з їх допомогою знешкоджують
невеликі кількості забрудненого грунту, і реалізація електромагнітних методів поки
вкрай дорога.
Багатообіцяючий метод надкритичної екстракції вуглекислим газом дозволяє
витягувати з грунту і грунту будь-які органічні сполуки. Процес екстракції проводять
при тиску 350-400 Бар і температурі 35,5 ° С. Ефективність вилучення методу може
досягати 100% при ретельному перемішуванні забрудненого грунту в реакторі.
Надкритична екстракція - це універсальний, екологічно безпечний процес
знешкодження екотоксикантів з усіх існуючих. Однак технологія очищення на основі
надкритичної екстракції має низьку продуктивність (не більше 100-200 кг / год), високі
капітальні витрати (500-700 дол США на 1 кг відходів на годину), небезпечна
внаслідок застосування високого тиску і вимагає великих кількостей вуглекислого газу
, який в кінці-кінців потрапляє в атмосферу.
В даний час поширене просте механічне видалення забруднених грунтів за допомогою
різних машин і вивіз їх для поховання або знешкодження.
На підприємстві ретельно збирають усі нафто-мастильні матеріали та відходи.
Знескоженя роблять шляхом спалювання в котельної установки Тепламос ТК для
видобутку тепла для оборгіва виробничих примищень.

6 Економічна частина

6.1 Аналіз забезпеченості ПАТ основними засобами виробництва

Процес виробництва на підприємствах усіх форм власності передбачає наявність

такого фактора виробництва, як основні засоби (ОЗ).
Основні засоби - матеріальні активи ПАТ, що призначаються для використання у
господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово

73
зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк
корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить
понад один рік.
Для ГІАТ це сукупність засобів виробництва і перш за все засобів праці,
необхідних для виконання транспортного процесу, рухомий склад і виробничо-
технічна база (ВТБ) для виконання процесів ТО і ПР.
Вартість основних засобів ( С ОЗ ) ПАТ в загальному вигляді може включати в себе
вартість наступного ряду груп ОЗ, перелік яких розглянемо нижче.

1) «Земельні ділянки». Вартість земельної ділянки визначена по звітних даних ТОВ

АП транс і дорівнює 6 751 709,8 грн.

2) «Будівлі та споруди». Кошторисна вартість виробничих та адміністративно -

побутових будівель і споруд, що знаходяться в експлуатації, а також тих, що
заплановано реконструювати або побудувати розраховується за формулою:

C СП =S B ∙ C SB +S A ∙ C SA+ IC Р , Б, (6.1)

де SB та SA - загальна площа діючих виробничих та адміністративних приміщень

відповідно, кв.м;
C SBта C SA - питома залишкова вартість кв.м діючих виробничих та
адміністративних приміщень відповідно, грн.;

C СПисн=S B+ А +C SB+ А =3964800 грн .,

IC Р , Б - капіталовкладення в реконструкцію або будівництво виробничих площ,

грн. Обсяги капіталовкладень визначени за наданими даними по підприємству
IC Р , Б =1769 600 грн .

2) «Машини та обладнання». Вартість устаткування, інструмента та інвентарю

становить:
C У =BЗУ +B МУ + BВЕУ (6.2)

де BЗУ - витрати на закупівлю устаткування, інструмента та інвентарю;

BМУ - витрати на монтаж і наладку устаткування, грн. В розрахунках приймаємо
BМУ =15% BЗУ
BВЕУ - витрати на введення в експлуатацію устаткування, грн. Приймається у
Середньому BВЕУ = 5% BЗУ .
3) «Транспортні засоби».
4) Моделі PC, котрі складають технологічні групи, в розрахунках приймаємо
згідно з завданням. На вартість рухомого складу ПАТ (автомобілі, сідельні тягачі,
причепи або напівпричепи) припадає значна частина вартості основних засобів.
Наведення технічної характеристики моделей PC (додат 2).

а) Залишкова вартість рухомого складу розраховується за даними на 12.01.2012 за

термін роботи підприємства
Значення K З при визначенні залишкової вартості ВТБ приймаємо згідно з норми
амортизаційних нарахувань на будівлі.
Результати розрахунку вартості ОЗ наводяться у таблиці 1.2.

74
Таблиця 6.1 - Структура та вартість ОЗ

Первісна
Коефіцієнт
Група основних балансова Залишкова Структура
коригування
засобів вартість, KЗ вартість, грн вартості ОЗ, %
грн

Земельні ділянки - - 6 751 709,8 25,7

Транспортні засоби
VOLVO FH12 + - - 4 159 594
SCHMITZ SO1 33,2
DAF CF85 (380)+ - - 8 824 088
SCHMITZ S.KI 24 S
8.2 20,8
Будівлі та споруди 3964800 3766560+1 769 60
0,05
0=5 536 160* 4,9
Машини та 1 313 661 - 1313661
обладнання 25,4
Загалом: 26585213 100

*Враховуючи нову забудову

6.2 Планування виробничої діяльності ПАТ

6.2.1 Визначення норм і нормативів виробничої діяльності ПАТ

Техніко-економічні норми - це встановлені максимально допустимі абсолютні
величини витрат палива, матеріалів, запасних частин, енергії, праці
на одиницю транспортної продукції або на один кілометр пробігу, рухомого складу
(PC) з урахуванням досягнень сучасної техніки і передового досвіду.
Нормативними називають показники, які характеризують ступінь відносного
використання знарядь і предметів праці (коефіцієнти використання пробігу,
вантажопідйомності, випуску налінію).
6.2.1.1 Визначення нормативів використання PC

Показники використання PC приймаються на основі існуючих па автомобільному

транспорті нормативів та аналізу звітних даних за попередні роки діяльності
підприємства з урахуванням перспектив зростання обсягів перевезень.
Вантажопідйомність автомобіля (q) встановлюється заводом - виробником, її
значення можна вибрати згідно з умовами з експлуатації.
Коефіцієнт використання вантажопідйомності ( γ )встановлюється залежно від
класу вантажу відповідно до номенклатури вантажів [13].
Середня тривалість перебування автомобіля в наряді за добу ( T H )залежить від
прийнятого співвідношення кількості автомобілів, працюючих в одну, дві або три
зміни (приймаємо згідно з завданням).
Середня технічна швидкість рухомого складу ( V T )визначається з урахуванням
нормативів, досягнень кваліфікованих водіїв, конкретних дорожніх і транспортних
умов.

75
 Коефіцієнт використання пробігу ( β )планується відповідно до розроблених
маршрутів перевезень.
Середньодобовий пробіг PC LСД залежить від інтенсивності його експлуатації
(приймаємо згідно з завданням).
Час простою під навантаженням і розвантаженням за одну їздку t H − P нормується
залежно від способу виконання навантажувально- розвантажувальних робіт,
вантажопідйомності автомобіля і виду вантажу, що перевозиться:
t H − P=( t H +t P +t Д ) /60 , год , (6.3)

t H − PVOLVO=( (13+ 13+3∗27,7∗0,8 )+ 4)/60=1,61 год ,

t H − PDAF=( 35∗0,95∗1+4∗2)/60=0,69 год

де t H — час прос тою під навантаженням, хв.;

t P - час простою під розвантаженням, хв.;

t Д - час на виконання додаткових операцій у процесі навантаження і розвантаження

автомобіля (в якості додаткових операцій приймаємо операції, пов'язані зі
зважуванням вантажу на автомобільних вагах при отриманні вантажу і передачі
вантажу замовнику перевезень), 4 хв.
Довжина їздки автомобіля з вантажем ( l ЇЗ )узгоджується з величиною
середньодобового пробігу і визначається, виходячи з залежності:

l ЇЗ ∙T H ∙ V T
LСД = . (1.7)
l ЇЗ +V T ∙ t H−P ∙ β

Числові значення узгоджених показників заносяться до таблиці 1.3.

Таблиця 6.2 - Структура та вартість ОЗ

Група PC q, т γ T H , год V T , км /год β LСД , км t H − P , год l ЇЗ , км
VOLVO FH12 + 27,7 0,8 8 49,0 0,8 344,3 1,61 452
SCHMITZ SO1
DAF CF85 35 0,95 16 37 0,49 578,4 0,69 556,6
(380)+
SCHMITZ S.KI
24 S 8.2

1.2.2 Виробнича програма з експлуатації PC

Виконання розрахунків виробничої програми з експлуатації PC викликано
необхідністю встановлення потенційних обсягів послуг, що може надати ПАТ.
Виробнича програма з експлуатації PC визначається, виходячи з те - хніко-
експлуатаційних показників, які були прийняті раніше ( V T , T H , t H −P , β , γ ,l ЇЗ , LСД ),
окрім коефіцієнта випуску автомобілів на лінію, розрахунок якого наведений у
технологичній частині див.пункт 2.3.2 форм. (2.4)

76
 α TVOLVO =0,894 α TDAF =¿ 0,835

Після визначення техніко-експлуатаціпних показників розраховують річну

продуктивність облікового автомобіля:

T H ∙V T ∙q ∙ γ ∙ β ∙ D K ∙ α B
Q P. A= , m; (6.4)
l ЇЗ +V T ∙ β ∙ t H −P

8∙ 49 ∙ 27,7 ∙ 0,8∙ 0,8 ∙ 305∙ 0,894

Q P . AVOLVO = =3679,4 m;
452+ 49 ∙ 0,8∙ 1,61

16 ∙37 ∙ 35 ∙ 0,95∙ 0,49 ∙305 ∙ 0,835

Q P . ADAF = =4316,3 m ;
556,6+37 ∙ 0,49 ∙ 0,69

W P . A =Q P . A ∙l ЇЗ , mкм (6.5)

W P . AVOLVO =3679,4 ∙ 452=2047 949m км

W P . ADAF =4316,3 ∙556,6=2 402 428 , m км

Формули розрахунку і розрахунок решти показників використання PC

наводяться в таблиці 1.9.
Після розрахунку показників використання кожної групи PC визначаються
показники в цілому по підприємству, котрі розраховуються в окремих випадках як
сумарні або як середньозважені величини

Таблиця 6.3- Показники використання PC

Чисельне значення для

VOLVO DAF CF85 ПАТ
Розрахункова
Одиниця FH12 + (380)+
Показник формула або
виміру SCHMITZ SCHMITZ
позначення
SO1 S.KI 24 S
8.2

77
Виробнича база
1 2 3 4 5 6
Облікова кількість автомобілів од. Ao 19 23 42

Вантажопідйомність: 27,7 35 21,35

т q
облікового автомобіля; q Σ =q ∙ A O
т
групи автомобілів 526,3 805 1331,3

Техніко-експлуатаційні
показники
Річна продуктивність обліко- 3679,4 4316,3 7995,7
QP. A
вого автомобіля:
т
- у тоннах; 2047949 2402428 4450377
ткм W P. A
- у тонно-кілометрах
Автомобіле-дні перебування:
- на ПАТ; авто.дн АД К =A O ∙ D K 6935 8395 15330

- у роботі авто.дн АД РБ = АД К ∙ α B 4339 4926 9265

Автомобіле-годин в наряді авто.год АГ Н =АД РБ ∙Т Н 34710,60 78813,28 113523,9

Загальний річний пробіг авто- LΣ =LСД ∙ АД РБ 1493858 2849100 4342958

км
мобілів
Пробіг з вантажем км LB =LΣ ∙ β 1195086 1396059 2591145

Кількість їздок з вантажем їзд. Z ЇЗ=L B /l ЇЗ 2644 2508,2 5152,2

4257 1730,65 5987,5

Автомобіле-години: авто.год
-простою під навантаженням АГ H − P=t H − P ∙ Z ЇЗ
- розвантаженням;
30454 77082,6 107536,4
-у русі авто.год АГ Р =АГ Н − АГ Н−Р

Загальний обсяг перевезень за Q Σ=Q P . A ∙ A O 69908,6 99274,9 169183,5

т
рік
Загальний вантажообіг за рік ткм W Σ=W P . A ∙ AO 38911031 55255844 94166875

Річний виробіток на середньо 132,8 123,3 256,2

PB T =QΣ /q Σ
- облікову автомобіле-тонну:
-у тоннах; т 38911031 55255844 94166875
PB TKM =W Σ /q Σ
-у тонно-кілометрах ткм

6.2.3 Розробка плану комерційної діяльності ПАТ

Складання плану комерційної діяльності ПАТ здійснюється на основі провізних

можливостей підприємства і з урахуванням вимог раціонального використання PC, а
також забезпечення необхідного рівня рентабельності його роботи. Так, на першому
етапі складання плану здійснюється вибір оптимального типу PC, де для
обслуговування конкретного клієнта необхідно враховувати наступні чинники:

78
-можливість максимального використання вантажопідйомності;
-розташування і пропускну, спроможність пунктів навантаження (для
-раціональної організації маршрутів і скорочення порожніх пробігів);
-можливість використання автопоїздів;
-вид вантажу і його кількість, вид тари або упаковки.
На другому етапі складання плану, на основі аналізу специфіки пе -
ревезень, між перевізником (ПАТ) і замовником послуг (клієнтом) узго -
джуються умови розрахунків та види тарифу на послуги перевізника.
Найбільше поширення при вантажних перевезеннях отримали погодинні,
покілометрові і відрядні тарифи.
Погодинні тарифи використовуються при наданні клієнтові PC на
визначений час, коли неможливо або нераціонально визначати кількісні
характеристики перевезень. Ставка тарифу розраховується на одну годи ну,
залежить від типу PC і може враховувати пробіг, виконаний PC за час його
використання. Також, як правило, для компенсації підвищених накладних
витрат при незначному часі використання PC установлюється мінімальна плата
за надання PC.
Покілометрові тарифи передбачають оплату в залежності від моделі і типу
PC, виходячи з величини пробігу. Зазвичай, така схема тарифів ви-
користовується при виконанні міжміських і міжнародних перевезень.
Відрядні тарифи доцільно використовувати в тих випадках, коли є
можливість точного обліку обсягу перевезеного вантажу, в цьому випадку
створюється об'єктивна необхідність у підвищенні продуктивності PC і
зниженні витрат, що дозволяє одержати комерційну вигоду при виконанні
перевезень. Ставка відрядного тарифу залежить від відстані перевезення
вантажу, розміру відправлення і класу вантажу.
Крім транспортних послуг, ПАТ може надавати послуги по збері ганню PC
приватних власників, виконувати весь обсяг робіт з ТО і ПР для цього PC
(люд.год), а також інші види послуг.
Для прикладу під час калькуляції собівартості за обсяг виконаних робіт
оберемо загальний обсяг транспортної роботи (ткм). План комерцій ної
діяльності ПАТ в цьому разі можна представити у вигляді таблиці 1.11.

Таблиця 6.4 - План комерційної діяльності ПАТ

Група PC Одиниця Обсяг
Вид перевезень або послуг
або підрозділ ПАТ виміру послуг
VOLVO FH12 + SCHMITZ
Вантажні перевезення ткм 38911031
SO1
DAF CF85 (380)+ SCHMITZ
Вантажні перевезення ткм
S.KI 24 S 8.2 55255844
Технічна служба ПАТ Роботи з ТО і ПР PC люд.год 2818

6.3 Планування матеріально-технічного забезпечення

У плані матеріально-технічного забезпечення визначається необхідність в

матеріальних ресурсах для експлуатації і ремонту PC. Планування потреб в
матеріальних ресурсах ведеться за умов: економного використання сировини,
матеріалів, палива, електричної і теплової енергії, підвищення ефективності
використання PC і обладнання.

79
 6.3.1 Визначення норм витрат матеріальних ресурсів

Норми витрат палива встановлюються в залежності від виду палива в наступних

одиницях виміру:
для бензинових, дизельних автомобілів та автомобілів, що працюють на
зрідженому нафтовому газі (знг), - у літрах (л);
При нормуванні витрат палива для вантажних автомобілів, роботу яких оцінюють
в тонно-кілометрах, використовують базову лінійну норму витрати палива на пробіг
автомобіля, л/100 км (куб.м/100 км) в залежності від моделі автомобіля (Hs) і норму на
виконання транспортної роботи в залежності від виду пального, л/100 ткм (куб.м/100
ткм) ( H W ) .
Для автомобілів-самоскидів норма витрати палива визначається, виходячи з
базової лінійної норми витрати палива на пробіг автомобіля-самоскида, з урахуванням
транспортної роботи, л/100 км (куб.м/100 км) в залежності від моделі автомобіля-
самоскида (Hs) і норми на їздку з вантажем в залежності від виду палива, л/їздку
(куб.м/їздку) (Hz).
Для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів
лінійна норма витрати палива на пробіг автопоїзда розраховується за формулою:
H SAN =H S + H g ∙ G ПР =28+6,7∗1,4=37 л /100 км (6.6)

де H g - норма витрати палива на одну тонну спорядженої маси причепа або

напівпричепа 1,4л/100 ткм;
G ПР- споряджена маса причепа або напівпричепа, т [2 - 6].
Для самоскидальних автопоїздів лінійна норма витрати палива розраховується за
формулою:
H SANC =H S + H W ∙ ( GПР +0,5 ∙ g )=28+¿ (6.7)

де H W - норма витрати палива на транспортну роботу і споряджену масу причепа або

напівпричепа, л/100 ткм (куб.м/100 ткм) [15, 16];
g- вантажопідйомність причепа, т [2 -6].
Додаткові потреби в паливі при експлуатації PC у зимовий період визначаються
за допомогою зимової надбавки (Н3), величина якої складає 5% витрат палива. Термін
дії надбавки визначається кількістю зимових місяців (п 3 =3).
Норма витрат палива на внутрішньогаражні потреби Н ВГ складає ≤ 0,5% витрат
палива автомобілями на лінії.
Урахування дорожніх, кліматичних і інших експлуатаційних факторів
здійснюється за допомогою сумарного поправочного коефіцієнта К ВП Σ, величина
якого визначається за допомогою методики, наведеної в джерелах [15, 16].
Нормативи витрат мастильних матеріалів ( Н Мі )встановлено на 100 літрів (100
куб.м спг) нормативних витрат палива ( Q H ), розрахованих для даного автомобіля.
Нормативи витрат мастил і мастильних матеріалів зменшуються на 50% для всіх
автомобілів, які знаходяться в експлуатації до трьох років і збільшуються до 20% для
автомобілів, які знаходяться в експлуатації більше восьми років [15, 16].
Розрахункові (якщо такі виконувались) або прийняті норми витрат палива та
мастильних матеріалів заносяться до таблиці 6.5.

Таблиця 6.5 Норми витрат палива та мастильних матеріалів

Група PC Лінійна норма Додаткова норма ви- Норма витрат мастил, л або
витрат палива трат палива, л кг/100л.п

80
 моторні трансмісійні пластичні
на 100 км, л
на 100 ткм на їздку оливи оливи мастила
VOLVO FH12 + 28
1,3 0 1,8 0,4 0,3
SCHMITZ SO1
DAF CF85 28
(380)+
0 0,25 1,8 0,4 0,3
SCHMITZ S.KI
24 S 8.2
Норму витрат на один кілометр пробігу на відновлення зносу та ремонт шин
визначають за формулою:
H Ш =0,9 ∙C Ш /L НШ , (6.8)
H Ш =0,9 ∙3500 /90000=0,035 грн

H Ш =0,9 ∙3500 /75000=0,042 грн

де C Ш −¿вартість комплекту шини, грн. Приймається згідно з джерелами [17, 18];

- L НШ норма експлуатаційного пробігу шини, км [19].
Необхідні для розрахунку показники та результати розрахунку наведено в
таблиці 6.6.
Норми витрати гасу ( Н Г )плануються в розмірі 0,5% від норм витрат палива;
норми витрат матеріалів для обтирання (ганчір'я) ( Н ОБ . М ) _ від 30 до 40 кг на один
автомобіль за рік; норми витрат інших матеріалів ( Н ІН . М )- від 100 до 300 грн на один
автомобіль за рік. Прийняті величини перелічених норм наводяться в таблиці 6.6.
Таблиця 6.6 - Розрахункові та прийняті величини норм

Вид норми або назва показника Чисельне значення для

VOLVO FH12 DAF CF85 (380)+
+ SCHMITZ SCHMITZ S.KI
SO1 24 S 8.2
1. Вартість комплекту шини, грн 3500 3500
2. Норма експлуатаційного пробігу шини, км 90000 75000
3. Норми витрат на один кілометр пробігу для 0,03 0,036
відновлення зносу та ремонт шин, грн.
4. Норми витрат матеріалів для обтирання (ганчір'я), 30 35
кг
5. Норми витрат інших матеріалів, грн. 150 200
Середні норми витрат на матеріали розраховуються за нормами, встановленими в
грн на 1000 км пробігу, за такою формулою:
H M =H ¿. M ∙ K 1 ∙ K 2+ H ПР . М ∙ K 1 ∙ K 2 ∙ K 3 (6.9)

де H ¿. M −¿норма витрат на матеріали для ТО, грн/1000 км;

H ПР .М - норма витрат на матеріали для ПР, грн/1000 км;
K 1- коефіцієнт корегування в залежності від умов експлуатації;
K 2- коефіцієнт корегування в залежності від організації роботи PC;
K 3- коефіцієнт корегування в залежності від пробігу PC до КР. В учбових
розрахунках пробіг PC до КР можна визначати за коефіцієнтом K 3.
Середні норми витрат на запасні частини для виконання ПР розраховуються за
нормами, встановленими в грн на 1000 км пробігу, за формулою:

81
 H ЗЧ =H ПР . ЗЧ ∙ K 1 ∙ K 2 ∙ K 3 (6.10)

де H ПР .ЗЧ −¿ норма витрат на запасні частини для ПР, грн/1000 км.

Величини норм H ТО .М , H ПР . М , H ПР . ЗЧ та коефіцієнтів K 1 , K 2 і K 3 наведено в
додатку Е. Величини норм приймаються з урахуванням індексу інфляції.
Розрахунки норм витрат на матеріали і запасні частини наводяться в таблиці
6.7.

Таблиця 6.7 - Скореговані норми витрат на матеріали і запасні частини

Матеріали Запасні частини

Скорегована норма на 1000 км пробігу, грн

Вид випливу

Коефіцієнти коре- Коефіцієнти коре-

на 1000 км пробігу, грнСкоригована норма

гування гування

Норма на 1000 км
Норма на 1000 км

пробігу, грн
пробігу, грн

K1 K2 K3 K1 K2 K3

VOLVO FH12 + SCHMITZ SO1

ЩО 17,7 - 19,47 - - - - -
ТО-1 6,7 - 7,37 - - - - -
1,1 1
ТО-2 5 - 5,5 - - - - -
ПР 48,8 0,5 53,68 66,4 1,1 1 0,5 36,55
Усього 78,2 - - - 66,4 - - - 36,55
86,02
DAF CF85 (380)+ SCHMITZ S.KI 24 S 8.2
ЩО 25,8 1,5 - 36,12 - - - - -
ТО-1 9,7 1,4 - 13,58 - - - - -

82
ТО-2 7 - 9,8 - - - - -
ПР 50,8 0,5 71,12 64,8 1,4 1 0,5 45,36
Усього 93,3 - - - 130,62 64,8 - - - 45,36

6.3.2 Розрахунок потреб матеріальних ресурсів

Розрахункові формули та результати розрахунків потреб в матеріальних ресурсах

наводяться в таблиці 6.8.
Таблиця 6.8- Результати розрахунків потреби матеріальних ресурсів
Одини Чисельне значення для
Розрахункова
ця DAF CF85
Показник формула або VOLVO FH12 +
вимір (380)+SCHMITZ
позначення SCHMITZ SO1
у S.KI 24 S 8.2
1 2 3 4 5
Паливо
Витрати палива:
Qкм=H s ∙ LΣ 100 552727,3132 1054166,964
на пробіг
на транспортну QTKM =H W ∙W Σ /100 505843,4
роботу л.
На їздки Q їз H Z ∙ Z їз 50,1
В підсумку 1058571 2278387
Q П =Qкм +Q TKM
Витрати палива з
Q ПС =Q П ∗¿)
урахуванням умов 1070215 2278387,5
л
експлуатації
Додаткова потреба
Q з=Q ПС∗H з ∙ n з /¿
в паливі в зимовий 5939,7 12645,1
л
період
Витрата палива на 1076154,7 2291032,6
лінії л Q л =QПС +Q з
Внутришньогаражн 538,0773436 1145,516285
і витрати палива л QВГ =Q л ∙ H ВП /100
Загальна потреба у 1076692,765 2292178,1
паливі л Q П ∑ =Q л +Qвг
Ціна 1 л. пального Сп 9,8 9,8
Витрати коштів на 10551589,1 22463345,2
пальне ВП =QП ∑ +С П
грн
33014934,34
Витрати в цілому
по ПАТ Вп∑
Олива для двігунів

83
 11460,89043
Загальна витрата
оливи л Q O дв =0,01 ∙ H O .дв 5383,463823

Ціна 1 л. оливи 25 25
СоДв
Витрати коштів на 134586,5956 286522,2608
оливу ВОДВ =QОДВ ∙С ОДВ
грн
421108,8563
Витрати в цілому
по ПАТ ВОДВ∑
Продовження таблиці 6.9
1 2 3 4 5
Трансмісійна олива
Загальна витрата оливи л QO . TP=0,01∙ H O .TP ∙ QП Σ 4306 9168

Ціна 1 л оливи грн C O.TP 45 45

Витрати коштів на оливу грн BO .TP =QO . TP ∙C O .TP 320715 445230

Витрати в цілому по ПАТ грн BO .TP Σ 765945

Пластичне мастило
Загальна витрата мастила кг Q М .П =0,01∙ H М. П ∙Q П Σ 1076 2292

Ціна 1 кг мастила грн СМ .П 22 22

Витрати коштів на мастило грн BМ . П =Q М . П ∙ C М . П 23687 50428

Витрати в цілому по ПАТ грн BO .TP Σ 74115,15871

Матеріали для обтирання

Загальні витрати матеріалів кг QОБ . М =H ОБ . М ∙ AО 456 552

Ціна 1 кг матеріалу грн COБ . М 6 6

Витрати коштів на матеріали грн BO Б. М =QO Б . М ∙C O Б .М 2736 3312

Витрати в цілому по ПАТ грн BO Б. М Σ 6048

Інші матеріали
Загальні витрати на матеріали грн BІМ . М =H ІМ . М ∙ A О 1900 2300

Витрати в цілому по ПАТ грн BІМ . М Σ 4200

Загальні втрати коштів на
мастильні і експлуатаційні грн BМ . ЕКС Σ 28323 56040
матеріали
Автомобільні шини
Необхідна кількість шин шт. n Ш =L Σ ∙ n К / L Н . Ш 199 456

Витрати на відновлення зносу ВШ =Н Ш ∙ L Σ ∙ n K 627420 1435946

грн
та ремонт шин
Витрати в цілому по ПАТ грн BШ Σ 2063366

Запасні частини і матеріали для ТО і ПР автомобілів

84
 Сума витрат: ВЗЧ =0,001∙ Н ЗЧ ∙ L Σ 54555,7 129235,2
- на запасні частини;
грн
ВМ =0,001∙ Н М ∙ LΣ 128501,6 372149,4
- на матеріали грн 183057,3 501384,6

Загальні витрати коштів на ВЗЧ . М =В ЗЧ + В М 54555,7 129235,2

грн
запасні частини і матеріали
Витрати в цілому по ПАТ грн BЗЧ . М Σ 2777616

6.4 Розрахунок норм потреб оборотних коштів

Норми потреб оборотних коштів можна визначити за формулою:

ОФ Ні =В і ∙ Н ЗПі /365 (6.11)

де Ві- річна сума витрат по даному виду оборотних коштів, грн;

Н ЗПі −¿ норма запасу по даному виду оборотних коштів, дні;
365 - кількість днів, прийнятих за рік (для статті «Паливо для господарських
потреб» дана кількість днів визначається кількістю зимових днів: 150...210).
Річні витрати на паливно-мастильні матеріали, запасні частини, ремонтні
матеріали і витрати на шипи необхідно брати з плану матеріально - технічного
забезпечення.
Норматив оборотних коштів за статтею «Фонд оборотних агрегатів» умовно
приймається рівним 70% його величини за статтею «Запасні частини».
Річні витрати щодо інших видів матеріальних цінностей визначаються таким
чином:
-малоцінний і швидкозношуваний інвентар з розрахунку 840... 1000 гри у рік на 1
автомобіль;
-спецодяг - 150...350 грн на одного робітника (водії, ремонтні і допоміжні робітники);
-незавершене виробництво - 0,2% від загальної суми оборотних коштів;
-виробничі бланки і канцелярське приладдя - 95... 135 гри у рік на працівника апарату
управління;
-паливо для господарських потреб - 155... 195 гри у рік на один автомобіль;
-витрати майбутніх періодів - 0,8% від загальної суми оборотних коштів.
Результати розрахунку норм оборотних коштів заносимо до таблиці 1.16.

Таблиця 6.10 - Результати розрахунку норм оборотних коштів

Суми витрат на Норма запасу,

Нормовані оборотні кошти Нормативи, грн
рік, грн дні
1. Паливо 33014934 6 542711
2. Мастильні матеріали 1261169 30 103657
3. Запасні частини 183790 65 32729,88
4. Матеріали для ТО і ремонту 500651 35 48007,64
5. Фонд оборотних агрегатів - - 634355
6. Автомобільні шини 2063366 35 259288
7. Паливо для господарських потреб 6510 60 1070
8. Виробничі бланки і канцелярське
приладдя 980 60 161
9. Малоцінний і швидкозношуваний
інвентар 35280 250 24164

85
10. Спецодяг 14858 100 4071
11. Незавершене виробництво 74163 - 74163

12. Витрати майбутніх періодів - - 296652

Разом 2021031

6.5 Планування чисельності працівників ПАТ і розмірів фонду оплати їх праці

6.5.1 Розрахунок чисельності працівників

Чисельність водіїв та ремонтних робітників розраховується за формулою:

Т Σі
Рі= Р , (6.12)
Фі η

де Т Σі - обсяги робіт і - ої категорії працівників, для ремонтних робітників

Т ΣРР=Т ТО .ПР , для допоміжних робітників Т ΣДРприймається в межах 10...20% від Т ТО. ПР ,
для водіїв обсяг робіт визначається за формулою:

Т ΣВ= ( 1+ 0,054 ∙ АГ Н ), (6.13)

де 0,054 - допоміжний час на 1 годину роботи автомобіля на лінії, пов'язаний з

виконанням підготовчо-заключних операцій і передрейсовим медоглядом;
ФіР- річний фонд робочого часу і - то працівника, год. Фонд робочого часу
розраховують з урахуванням конкретних умов кожного року. Так, для п'ятиденного
робочого тижня:

ФіР=[ D K −( D B + D C + D ВІД + D Д . ВІД + D H ) ] ∙ T ЗМ −D П . С ∙ t (6.14)

де D K - кількість календарних днів року, D K =365 днів (за календарем);

DB - кількість вихідних днів, DB= 104 дні (за календарем);

DC −¿кількість святкових днів, D C = 10 днів (за календарем);

DВІД - кількість днів чергової відпустки, 24 дні;

D Д . ВІД - кількість днів додаткової відпустки, D Д . ВІД =2-3 дні;

D H - кількість днів неявки з поважних причин, D H =5-8 днів;

D П . С - дні передсвяткові, у які тривалість зміни скорочується на 1 годину, D П . С=4

дні (за календарем);

T ЗМ - тривалість робочої зміни, T ЗМ =8 год;

t - час скорочення робочої зміни,t=1 год;

86
 η - коефіцієнт, враховуючий зростання продуктивності праці, для водіїв η =1,03,
для ремонтних робітників η =1,05.

Розподіл водіїв за рівнем кваліфікації ведеться на основі фактично сформованої

структури, їх чисельність в учбових розрахунках приймаємо: водії 1-го класу - 15%, 2-
го класу - 25%, 3-го класу - 60%.
Чисельність бригад водіїв та ремонтних робітників може становити в різних
випадках до 10 чоловік, понад 10 чоловік і понад 25 чоловік. В учбових розрахунках
рекомендовано приймати чисельність бригади 25 чоловік.
Розрахунки чисельності водіїв, ремонтних і допоміжних робітників наводяться в
таблиці 6.11.

Таблиця 6.11 - Чисельність водіїв, ремонтних і допоміжних робітників*

Одиниця Позна- Чисельне значення для
VOLVO FH12 + DAF CF85 (380)+
Показник
виміру чення SCHMITZ SO1 SCHMITZ S.KI
24 S 8.2
Річний фонд робочого часу
водія год Ф РВ 1724 3452

Чисельність водіїв, у тому

числі: РВ 22 25

- 1-го класу;
РВ 1 3 4
чол.
- 2-го класу;
РВ 2 5 6

- 3-го класу
РВ 3 13 15

Кількість бригад водіїв

од. nБ. В 1 1

Загальна трудомісткість
робіт ТО і ГІР люд.год Т ТО. ПР 5262,10 7368,00

Річний фонд робочого часу

ремонтного та допоміжного год ФіР 1724 1724
робітника
Кількість штатних
ремонтних робітників чол. Р РР 5 6

Кількість бригад
од. n Б . РР 0 0

Кількість штатних
допоміжних робітників чол. Р ДР 0 1

КІЛЬКІСТЬ Інженерно-технічних працівників ( Р ІТП ), кількість службовців ( РСЛ )і

молодшого обслуговуючого персоналу ( Р МОП )визначається на основі типових структур
управління і нормативів чисельності ІТП і службовців ПАТ згідно з джерелом [20].
Відповідно до цього документа для ПАТ з кількістю PC до 15 одиниць посади ІТП і
службовців не передбачаються, при кількості PC від 16 до 21 одиниць - 1 механік, від
26 до 50 одиниць - начальник гаража, механік, диспетчер і бухгалтер.

87
 Для спрощення скористуемся відсотковим співвідношенням чисельності
різних категорій працівників, що в середньому склалися на діючих ПАТ. Так, у даний
час адміністративно-управлінський персонал складає 10-20 % від загальної чисельності
працівників ПАТ( беремо 15%).
Із загальної чисельності ІТП і службовців на частину ІТП припадає 70%, на
частину службовців - 30%. Чисельність ( Р МОП )можна прийняти у розмірі 10... 15%
(беремо 10%) загальної чисельності ІТП і службовців. Розрахунок чисельності цих
груп працівників наводиться в таблиці 6.12.

Таблиця 6.12- Чисельність ІТП, службовців та МОП

Вид діяльності Чисельність, люд.

1. Загальна чисельність адміністративно-управлінського персоналу 9

2. Чисельність інженерно-технічних працівників 6

3. Чисельність службовців 3

4. Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу 1

6.5.2 Визначення місячних тарифних ставок і окладів працівників ГІАТ

Для розрахунку фонду заробітної платні (ФЗП) водіїв, ремонтних і допоміжних
робітників, інженерно-технічних працівників, службовців та молодшого
Г
обслуговуючого персоналу використовуються годинні тарифні ставки t i і місячні
посадові оклади ( ПО Mi )тарифної угоди між Міністерством транспорту України і
профспілкою працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства
України в підгалузі автомобільного транспорту:
для водіїв автомобілів - тарифні ставки приймаються в залежності від групи
автомобілів, їх вантажопідйомності і складності роботи;
для ремонтних робітників - за середнім розрядом робіт (III розряд);
для допоміжних робітників - за середнім розрядом робіт (II розряд).
Розміри тарифних ставок і середньомісячних окладів приймаються
згідно з діючою тарифною угодою. Після їх прийняття вони коригуються пропорційно
зміні розмірів мінімальної заробітної платні на момент розрахунку відносно розмірів
мінімальної заробітної платні на момент укладання угоди.
Розміри місячної тарифної ставки і - го працівника визначаються за формулою:

t Mi =t iГ ∙ФCM , (6.15)

деФCM −¿середній місячний фонд робочого часу 40 - годинного робочого тижня

для розрахункового року [23].
Величини прийнятих годинних тарифних ставок, місячних посадових окладів і
розрахованих місячних тарифних ставок наводяться в таблиці 6.13

88
.

Таблиця 6.13- Тарифи і ставки і посадові оклади працівників ПЛТ

Категорія працівників Тарифна ставка, грн Місячний посадовий оклад,гри
годинна місячна
Водії 21 3017 -

VOLVO FH12 + SCHMITZ 13,6 3912,27 -

SO1
DAF CF85 (380)+ SCHMITZ 16 2298,67 -
S.KI 24 S 8.2
Ремонтні робітники 9,8 1407,93 -

Допоміжні робітники - -

ІТП - - 4500

Службовці - - 2800

МОП 21 3017 1800

6.5.3 Розрахунок фонду заробітної платні працівників ПАТ

Фонд заробітної платні для окремих груп персоналу розраховується в межах
загального фонду заробітної платні, визначеного для даного ПАТ за затвердженими
нормативами.
Загальний фонд заробітної платні водіїв, ремонтних і допоміжних робітників

ФЗП і Σ=ФЗП Оі +ФЗП іД . (6.16)

Основний фонд заробітної платні водіїв, ремонтних та допоміжних робітників

ФЗП Оі =ФЗП іГ + Д Кі + Д Сі + Д іБ+ Д іН + Д іП . (6.17)

Фонд заробітної платні водіїв, ремонтних та допоміжних робітників, що

працюють за погодинним тарифом, розраховують за формулою:

ФЗП Гі =Т Σі ∙t іГ. (6.18)

Доплата за класність (застосовується виключно для водіїв):

Д КВ =( 0,25 Р1В +0,1 Р 2В ) ∙ n М ∙ t МВ , (6.19)

деn М - кількість місяців, коли застосовується доплата,n М =11.

89
 Доплата за бригадирство:

Д Бі =К Б ∙ nБ . і ∙ n М ∙ t іМ

(6.20)
де К Б - коефіцієнт доплати за бригадирство, встановлюється в залежності від
кількості робітників у бригаді (до 10, понад 10, понад 25) і встановлюється відповідно
чисельності бригади у розмірах: 0,2; 0,4 і 0,6;
n Б .і- кількість бригад і - х працівників.
Доплата за роботу в святкові і вихідні дні:

Д Сі = АО ∙ D СР ∙ α В ∙ Т Н ∙ t Гі , (6.21)

де DСР - кількість вихідних і святкових днів, коли автомобіль працює на

лінії, DСР =2 - 3 дні на автомобіль у рік.
Доплата за роботу в нічні години:
Доплата за роботу в нічні години:

Д Ні = К Н ∙Т Ні ∙ t іГ , (6.22)

де К Н - коефіцієнт доплати за роботу в нічний час, К Н =0,4;

Т Ні - кількість нічних годин роботи, для водіївТ Ні =0,05 АГ Н ,для ре-
монтних робітників кількість нічних годин роботи визначається режимом
роботи зон ТО і ПР та ремонтних дільниць. Як правило, до нічних годин
роботи відносять обсяг робіт ЩО, ТО-1 та 2/3 робіт ПР.
Розміри преміального фонду для водіїв, ремонтних і допоміжних ро-
бітників можна розрахувати за формулою:

Д Пі = К П ∙ Рі ∙ nМ ∙t іМ , (6.23)

де К П - коефіцієнт преміювання, К П = 0,1 ...0,5.

Додатковий фонд заробітної платні водіїв, ремонтних і допоміжних
робітників ( ФЗП іД )планують у розмірі 10... 12% від основного фонду заробітної
платні.

Результати розрахунків наводяться в таблиці 6.14.

Таблиця 6.14 - Зведений план заробітної платні водіїв, ремонтних і допоміжних

робітників_______________________________________________
Позначення Чисельне значення за групами PC,
Показник грн
VOLVO DAF
1 2 3 4
Г
Погодинний фонд зарплати ФЗП В
К
Доплата: ДВ 768284,50 1129741,01
2 за класність;
3 за керівництво бригадою; Д БВ
4 за роботу в вихідні і святкові дні; 45336,79 66666,49

90
 11606,22 17066,62
С
Д В
5991,15 8809,81
5 доплата за роботу в нічний час
Д НВ
Премія Д ПВ 14578,45 21437,21

Основний фонд заробітної платні водіїв ФЗП ОВ 72538,86 106666,38

Додатковий фонд заробітної платні водіїв ФЗП ВД 918335,97 1350387,53

Загальний фонд заробітної платні водіїв ФЗП В Σ 91833,60 135038,75

Продовження таблиці 6.14

1 2 3 4
Заробітна платня ремонтних робітників 1010169,56 1485426,28
ФЗП ГРР
за тарифною ставкою
Доплата: Д БРР 84193,60 117888,00
за керівництво бригадою;
за роботу в вихідні; Д СРР    
за роботу в нічний час
2105,71 2624,61
Д НРР
Премія Д ПРР 4564,68 5182,24

Фонд заробітної платні ремонтних робі- 69325,66 321470,59

тників:
- основний; ФЗП ОРР
- додатковий Д
ФЗП РР 13160,70 16403,79

Загальний фонд заробітної платні ремо- ФЗП РР Σ

нтних робітників 190685,39 509926,14
Заробітна платня допоміжних робітників
ФЗП ГДР
за тарифною ставкою 7735,29 10830,96
П
Премія Д ДР 709,07 992,84
Фонд заробітної платні допоміжних ро-
бітників: ФЗП ОДР
- основний; 8444,35 11823,80
- додатковий ФЗП ДДР
844,44 1182,38
Загальний фонд заробітної платні допо- ФЗП ДР Σ
міжних робітників 9288,79 13006,18

Фонд заробітної платні ІТП, службовців та МОП розраховується як добуток

місячного посадового окладу кожної категорії працівників на визначену штатну
кількість працівників і на кількість місяців одного року
М М
ФЗП ІТП ,СЛ , МОП =( ПОІТП ∙ Р ІТП + ПОСЛ ∙ РСЛ + ПО ММОП ∙ Р МОП ) ∙12. (6.24)

Середньомісячна заробітна платня одного працівника

ЗП іС =ФЗП і Σ / ( Рі ∙ 12 ). (6.25)

91
 Результати розрахунків ФЗП всіх категорій працівників підприємства заносимо
до таблиці 1.21. Крім того, пропорційно розмірам технологічних груп визначаються
розміри ФЗП ІТП, службовців та МОП, що припадають на утримання кожної групи.

Таблиця 6.15 - Зведені результати розрахунку ФЗП і середньомісячної заробітної

платні працівників ПАТ
працівників, осіб
Розміри річного ФЗП (грн) на
Розміри посадо- утримання
Кількість

Категорія вого окладу або

працівників середньомісячної
заробітної платні, грн ПАТ в 1-ої групи 2-ої групи
цілому PC PC

47
Водії 4458,62 2495595,84 1010169,56 1485426,28

12
Рем. робітники 4993,38 700611,53 190685,39 509926,14

1
Доп. робітники 1690,69 22294,97 9288,79 13006,18

6
ІТП 4500 336996 - -

3
Службовці 2800 89866 - -

1
МОП 1800 19257 - -

69
Разом 4410,43 3664620 1210143,74 2008358,60

6.6 Розрахунок собівартості, прибутку та рентабельності діяльності ПАТ

6.6.1 Калькуляція собівартості виробництва

Собівартість виробництва (виконання перевезень) ( S П )визначається як відношення

загальної суми втрат ( В Σ ) , пов'язаних з їх наданням, до їх обсягу:

92
 S П =BΣ /Q Рі (6. 26)

де Q Рі - обсяг послуг, що надаються за рік (обсяг перевезень, обсяг транспортної

роботи, обсяг часу наданих транспортних послуг, загальний пробіг рухомого складу,
трудомісткість виконаних робіт).
Загальна сума витрат, що входять в собівартість перевезень, грн:
ВΣ =ФЗП ПАТ Σ + ВР ЄВ + В ПММ + В Ш +В ТО. Р + ВР А + ВР П + ВЗГ . (6.27)

Тобто загальну суму витрат, що входять до собівартості послуг, складають вісім

основних статей витрат, перелік яких наведено нижче.

1) Заробітна платня(ФЗП ¿¿ ПАТ Σ) .¿ Стаття включає загальний фонд заробітної

платні усіх категорій працівників ПАТ.
2) Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування( ВРЄВ )
Сума відрахувань визначається за формулою:
ВР ЄВ=Н СТ . Т ∙ ФЗП ПАТ Σ (6.28)

де Н СТ .Т - страховий тариф, що визначається в залежності від класу професійного

ризику підприємства, %. Для ПАТ, котрі відносяться до 33 класу професійного
ризику, Н СТ .Т =37,66 %
3) Паливно-мастильні матеріали( В ПММ ) . Стаття містить витрати на автомобільне
паливо, мастильні та інші експлуатаційні матеріали!
ВПММ =В П +В МЕМ , (6..29)

де ВП −¿ витрати на паливо, грн;

ВМЕМ −¿ витрати па мастильні та експлуатаційні матеріали, грн.
4) Шини ( В Ш )Стаття складається з суми витрат на шини.
5) Технічне обслуговування і ремонт ( ВТО .Р ) .Стаття включає усі витрати на
матеріали для ТО і ПР PC і частину витрат па запасні частини:
ВТО. Р =В М +0,1 ∙ В ЗЧ (6.30)

де ВМ — витрати на матеріали для ТО і ремонту, грн;

ВЗЧ — витрати на запасні частини, грн.
6) Амортизація( ВР А ). Відрахування на амортизацію PC, агрегатів і запасних
частин до PC, а також на відновлення виробничо-технічної бази (будівель, споруд,
устаткування) та інших основних засобів розраховуються за встановленими нормами:
ВР А=ВР А . РС +ВР А . ЗЧ + ВР А .СП +ВР А .У , (6.31)

де ВР А . РС - відрахування на амортизацію PC, грн. ВР А . РС =40 % С З .РС ,

ВР А . ЗЧ - відрахування на амортизацію запасних частин та агрегатів, грн.
ВР А . ЗЧ =40 % С ЗЧ . А ( С ЗЧ . А =90 % В ЗЧ )
ВР А .СП - відрахування на амортизацію будівель та споруд, грн.
ВР А .СП =8 % С З . СП
ВР А .У −¿відрахування на амортизацію устаткування, грн. ВР А .У =40 % С У ,
У разі застосування поняття ВТБ, ВР А . ВТБ =8 % С З . ВТБ.

93
 7) Податки і збори( В РП ). Суму податків і зборів, передбачених законодавством
(комунальний податок, податок па землю, збір за використання водних
ресурсів), можна виконувати двома методами.
В розрахунках, а за умови відсутності необхідних даних і в розрахунках,
загальну суму податків і зборів можна розрахувати за спрощеною формулою
(перший метод):
( ФЗП ПАТΣ +ВРЄВ +В ПММ + ВШ + ВТО .Р + ВР А )∗m1
ВР п= (6.32)
( 100−mП −mЗГ )

деm П - відсоток на податок і збори із фактичної собівартості ( mП =

4...4,5%);
m ЗГ - відсоток на загальногосподарські витрати і збори із фактичної
собівартості (m ЗГ =¿16... 17%).
Для отримання більш точних і реальних розрахунків (розрахунки «ЕЧ» ДП)
необхідно скористатись другим методом. Відповідно до цього методу загальна сума
податків і зборів розраховується за формулою:
ВР П =ВР ПК + ВР ПЗ+ ВР ПВ (6.33)

де ВР ПК - комунальний податок, грн. Величина податку розраховується за

формулою:
ВР ПК =Н ПК ∙ Р Σ ПАТ ∙ 12, (6.34)

де Н ПК −¿ ставка комунального податку, згідно з чинним законодавством її

розміри становлять 10% від величини неоподаткованого мінімуму в місяць за кожного
працівника, грн. Станом на 1.01.2011 грн;
Р Σ ПАТ - загальна чисельність штатних працівників ПАТ, люд.
ВРПЗ−¿податок на землю, грн. Розміри податку визначаються за формулою:
ВР ПЗ=Н ПЗ ∙ К і ∙ S ЗП , (6.35)

де Н ПЗ- ставка податку на 1 кв.м земельної ділянки підприємства, для якої була
проведена грошова оцінка. Встановлюються у розмірі одного відсотка від грошової
оцінки. Якщо грошову оцінку земельної ділянки не зроблено, для встановлення ставки
земельного податку можна скористатись даними додатку В;
К і - коефіцієнт індексації, що розраховується, виходячи з індексу споживчих цін,
відносно цін 2010 року. Станом на 1.01.2011 К і= 1.
ВР ПВ - збір за спеціальне використання води, грн. Розміри збору розраховуються
за формулою:
ВР ПВ=Н ПВ ∙ К і ∙Q ВР, (6.36)

де Н ПВ−¿ чинна ставка збору за використання 100 куб.м водних ресурсів, грн.
Розміри ставки визначаються згідно з додатком В;
Q ВР - річні витрати води підприємства, куб.м. (в розрахунках «ЕЧ» ДП
приймається згідно з потужностями споживання води технологічним обладнанням, що
наведене в «Відомості технологічного устаткування».
Результати розрахунку загальної суми податків заносяться до таблиці 6.16.
Таблиця 1.22 Структура та сума податків і зборів

94
 Розподіл загальної суми податків і зборів між групами PC виконується
пропорційно розмірам цих груп.
8) Загальногосподарські витрати ВР ЗГ .Розміри загальногосподарських витрат
розраховуються за формулою:
ВЗ Г ( ФЗП ПАТ Σ + ВР ЄВ + В ПММ + В Ш +В ТО. Р + ВР А + ВР П ) ×m ЗГ / ( 100−m ЗГ ) ,(1.45)

Результати розрахунку собівартості перевезень заносимо до таблиці 6,16.

Таблиця 6,16 – Калькуляція собівартості перевезень

собівартості, %Структура

собівартості, %Структура
одиницю продукції,

одиницю продукції,
Сума витрат, грн
Сума витрат, грн
Позначення

Витрати на

Витрати на
Стаття витрат
грн

грн
1. Загальний фонд заробітної ФЗП ПАТ Σ 3042454 0,08 7,38 3840669 0,07 9,17
платні працівників
2. Єдиний внесок на
загальнообов'язкове державне ВР ЄВ 1145788
0,03 2,78 1446396 0,03 3,46
соціальне страхування
3. Паливно-мастильні ВПММ 34360467 0,88 83,31 22463345 0,41 53,66
матеріали
4. Шини ВШ 627420 0,02 1,52 1435946 0,03 3,43

5. Технічне обслуговування і ВТО. Р 133957 0,00 0,32 385073 0,01 0,92

ремонт
6. Амортизація ВР А 2009261 0,05 4,87 3290496 0,06 7,86

7. Податки і збори ВР П 2368625 0,06 5,74 1883805 0,03 4,50

8. Загальногосподарські ВЗ Г 8948139 0,23 21,69 7116595 0,13 17,00

витрати
Загальна сума витрат та ВΣ , S П 52636111 1,35 100 41862325 0,76 100
собівартість перевезень

У разі необхідності визначення собівартості робіт ТО і ПР (якщо ПАТ надає

послуги з ТО і ПР), такий розрахунок ведеться за статтями 1, 2, 6, 7, 8.
При визначенні собівартості продукції на автомобільному транспорті
практикується умовний розподіл витрат на змінні ( В КМ )і постійні ( Вconst ) .До змінних
відносять витрати, що залежать від величини загального пробігу автомобілів. Це
витрати на паливо, мастильні матеріали, технічне обслуговування і ремонт

95
автомобілів, відрахування на амортизацію PC і ін. До змінних витрат умовно відносять
деякі види витрат, що не залежать від пробігу автомобілів, наприклад
внутрішньогаражні витрати палива та обтиральні матеріали
ВКМ =В ПММ + В Ш + ВТО . Р . (6.37)
До постійних відносять всі інші витрати або ті витрати, що не залежать від
загального пробігу автомобілів. Вони плануються на 1 автомобіле-день роботи. Це
накладні витрати і заробітна плата водіїв. Заробітна плата водіїв вантажних
автомобілів при відрядній системі оплати праці включається в постійні витрати
умовно, оскільки її величина залежить від відстані перевезень вантажів і, отже, від
пробігу автомобілів.
1.6.2 Розрахунок доходу, прибутку та рентабельності діяльності ПАТ
Річний валовий дохід від діяльності ПАТ визначається як сума грошових коштів,
отриманих від реалізації робіт та послуг, котрі надає підприємство. Його величину
можна розрахувати за формулою:
Д =∑ Q Рі ∙ С Пі , (6.38)

де С Пі - вартість (тариф) за перевезення, виконання і-го виду робіт або послуг,

встановлюється за одиницю продукції, для якої була виконана калькуляція
собівартості.
Тарифна політика ПАТ і її особливості в тому або іншому сегменті ринку
залежать від цілей ПАТ і намічених шляхів їх досягнення.
Залежно від економічного стану ПАТ цілями ціноутворення є: реалізація за будь-
якою ціною, що не виходить за нижню межу застосування тарифів (стратегія
виживання); завоювання лідерства на долі ринку; одержання максимального прибутку
в найкоротший термін; завоювання лідерства за якістю транспортних послуг.
Кожній з поставлених цілей відповідає певна цінова політика. Першій цілі
відповідає орієнтація на низькі тарифи, другій - на невисокі тарифи, третій й четвертій
- на високі й дуже високі.
Розрахункову величину тарифу можна визначити за формулою:
S П ( R+100 )
С Пі= (6.39)
100−Н ПДВ

де R - планова норма рентабельності, %. За чинних умов господарювання

рекомендується використовувати в розрахунках R=15-35 %;
Н ПДВ - ставка податку на додану вартість, %. Розміри ставки визначаються згідно
з додатком В.
Після цього розраховані тарифи корегують в ту чи іншу сторону в залежності від
співвідношення попиту і пропозицій на даний вид послуг та існуючих альтернативних
пропозицій.
Відомчі ПАТ, як правило, працюють на нижній межі рентабельності.
Результати розрахунку заносимо до таблиці 6,17.

Таблиця 6,17 - Розрахунок доходів підприємства

Група PC або Обсяг послуг, Тариф за послуги, Сума доходів,

Вид діяльності
підрозділ ПАТ ткм, люд.год грн/ткм, грн/ люд.год грн
Вантажні перевезення 38911031 0,15 5836654,65
КрАЗ Вантажі перевезення 55255844 0,12 6630701,28

96
Технічна служба Роботи з ТО і ПР PC 2818 180 507240
Усього
  12974595,93

Балансовий прибуток визначається:

П Б= Д −ВΣ −ВР ПДВ, (6.40)

де ВР ПДВ - податок на додану вартість, розміри якого визначаються за формулою

ВР ПДВ = Д ∙ Н ПДВ. (6.41)

Чистий прибуток або прибуток, який залишається на рахунках ПАТ:

П Ч =П Б−ВР ПП −ІП , (6.42)

де ВР ПП - податок на прибуток, розміри якого визначаються за формулою
ВР ПП =П Б ∙ Н ПП , (6.43)

де Н ПП - ставка податку на прибуток, %. Розміри ставки визначаються згідно з

додатком В.
ІП - інші платежі (штрафи, пеня та ін.), гри.

Результати розрахунку заносимо до таблиці 6,18.

Таблиця 6,18 - Розрахунок прибутку підприємства

Показник Умовне позначення Чисельне значення, грн

1. Податок на додану вартість ВР ПДВ 2594919,186
2. Балансовий прибуток ПБ 12974596
3. Податок на прибуток ВР ПП 2724665,145
4. Чистий прибуток ПЧ 10249931

Рівень рентабельності виробничої діяльності (перевезень)

ПБ
RП= ∙ 100 % (6.43)
ВΣ

1.7 Показники виробничо-фінансової діяльності ПАТ

Продуктивність праці робітників ПАТ та роботи підприємства в цілому

визначається за показниками наведеними у таблиці 1.26.
Таблиця 6,19 - Продуктивність роботи підприємства
Показник Розрахункова формула Чисельне значення, грн
1. Величина середньої доходної ставки Д 0,14
d c=
∑ Q Pi
2. Продуктивність праці водіїв ∑Д 278165
ПП В . грн=
Рв

97
3. Продуктивність праці працівників ПАТ в ∑Д 187382
цілому ПП ∑. грн =
Р ПАТ ∑

Ефективність використання 03 та ОФн характеризується показниками,

наведеними у таблиці 6,20.

Таблиця 6,20 - Показники використання 03 та ОФн

Розрахункова Чисельне
Показник
формула значення
1. Фондовіддача, грн/грн Д 0,49
ФВ=
С ОЗ ∑
2. Фондозабезпеченісь, грн/праців. С ОЗ ∑ 383948,47
ФЗ=
Рсп
3. Фондоємнісь, грн/грн С ОЗ ∑ 2,05
ФЄ=
Д
4. Кількість обертів оборотних коштів Д 6,42
n об =
ОФ н
5. Швидкість обертання оборотних коштів, дні D 56,86
V об = к
nоб

6.8 Розрахунок економічної ефективності проекту

Розрахунки економічної ефективності від інвестицій капіталу, необхідних для

реалізації проекту, передбачають:
-визначення обсягів прирощення прибутку (АП б ) для діючого ПАТ або балансового
прибутку (П Б ) для ПАТ, що проектується;
-встановлення показника економічної ефективності капітальних вкладень.
Приріст прибутку визначається за формулою:
ΔП б =П б -П з п , (6.44)

де П Б - балансовий (очікуваний) прибуток ПАТ, гри;

Пзп - прибуток за попередній рік діяльності (для діючих ПАТ), грн. Величина Пзп
приймається на основі аналізу звітних даних підприємства.
Показник економічної ефективності капітальних вкладень:
для діючого підприємства
Е і с =ΔП Б /∑IС; (6.45

98
для нового ПАТ
ЕIC=£/7/Е;С> (6.46)
де Z1C - загальна сума інвестицій капіталу в ПАТ, що визначається за
формулою:
EIC= Бп / ∑IC. (6.47)

Термін окупності капітальних вкладень

Ток = 1/ЕIC (6.48)

Величини основних техніко-економічних показників проекту наводяться у

таблиці 6,21.

Таблиця 6,21 - Основні техіпко-економічпі показники діяльності ПАТ

Показник Умовне позначення Чисельне
значення
1. Облікова кількість PC, од. А0 42
2. Коефіцієнт випуску на лінію αB 0,834 и 0,835
3. Обсяг реалізації послуг, ткм WПАТ∑ 94166875
4. Загальна чисельність водіїв, осіб Рв∑ 47
5. Загальна чисельність працівників Pпат ∑ 69
підприємства, осіб
6. Середня місячна заробітна платня ЗПв.с 4458,62
водія, грн
7. Середньомісячна платня по ЗПпат.с 4410,43
підприємству, грн
8. Вартість основних засобів, грн Coз∑ 26585213
. Розміри оборотних коштів, грн ОФн 2021032
Собівартість одиниці транспортної Sпі 1,35
продукції, грн/ткм:
9) для першої групи PC; 0,76
10) для другої групи PC
11. Загальна сума доходів, гри Д 12974595,93
12. Балансовий прибуток, грн ПБ 12974596
13. Чистий прибуток, гри Пч 10249931
14. Рентабельність від перевезень, % Rп 0,14
15. Середня доходна ставка, грн/10 ткм dc 0,14
16. Загальна продуктивність праці ПП∑і.ГРН 187381,47
працівників ПАТ, грн/люд.
17. Фондовіддача, грн/грн ФВ 0,49

18. Фондоємність, грн/грн ФЗ 2,05

19. Фондозабезпечсність, грн/люд. ФЄ 383948,47

99
 6.9 Розрахунок економічної ефективності від впровадження конструкторської
розробки

Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності від впровадження стенду

для правки дисків колес, що дозволяє знизити трудомісткість робіт шинної дільниці
наведені в таблиці 9.17.

Таблиця 6.22 - Вихідні дані до розрахунку

Назва показника Одиниці Умовне До впрова- Після
виміру позначення дження впроваджен
ня
1. Трудомісткість однієї операції люд.год. tОП 0,1 0,0,5
2. Годинна тарифна ставка грн. tГ 9,8 9,8
робітника
3. Кількість операцій на рік од. NO 366 183
4. Витрати на експлуатацію грн. РEKC 3587
5. Додаткові капітальні вкладення
на впровадження грн. КДОД 8750

Вартість проведення однієї операції., грн.:

S Б , Н  1,4  tОП  t Г . = 1,4*0,1*9,8=1,37 (6.49)

Приведені витрати, грн.:

- до впровадження

ВБ  S Б  РЕКС / NO ; 1,37+3587/366=9,8 (6.50)

=

- після впровадження

ВH  S H  РЕКС / N O  K ДОД  ЕН / N O .
(6.51)

Річний економічний ефект, грн.:

ЕР  ( ВБ  ВН ) N O . (6.52)

Приріст прибутку за рахунок економії по статті ФЗП, грн.:

ПФЗП  ( S Б  S Н ) N O . (6.53)

100
 Додатковий балансовий прибуток АСП, грн.:

БП  ПФЗП  РЕКС . (6.54)

Інтегральний економічний ефект, грн.:

ЕІ  БП  ЕР  К ДОД .
(6.55)

Термін окупності додаткових вкладень, років:

Т  К ДОД / БП .
(6.56)

Коефіцієнт обігу:

КОБ=1/Т. (6.57)

Результати розрахунку економічної ефективності від впровадження

конструкторської розробки наведені в таблиці 9.18.

Таблиця 6.23 - Показники економічної ефективності від впровадження

конструкторської розробки
Умовне
Назва показника Чисельне значення
позначення
Вартість проведення однієї операції, грн.:
- до впровадження SБ 1,37
- після впровадження SH 0,84
Приведені витрати, грн.:
- до впровадження 2,74
- після впровадження ВБ Вн 1,85
Річний економічний ефект, грн. ЕР 564,25
Приріст прибутку за рахунок економії по статті ΔПФЗП 1793
ФЗП, грн.
Додатковий балансовий прибуток АСП, грн. ΔБП 1932,5
Інтегральний економічний ефект, грн. Ег 607,0
Термін окупності додаткових вкладень, років Т 4,52
Коефіцієнт обігу КОБ 0,22

101
 7 Будівельна частина

Генеральний план - один з основних видів містобудівної документації про

планування розвитку території. Рішення Генерального плану передбачають подальшу
деталізацію і уточнення на наступних стадіях проектування в інших видах
містобудівної документації, а також є основою для розробки Правил
землекористування та забудови.

При розробці цього проекту використані наступні матеріали і документи:

1. Дані, надані керівництвом ТОВ АПтранс

2. Нормативна документація:

- СНиП 2.07.01-89 * «Містобудування. Планування і забудова міських і

сільських поселень ».

- СНиП 2.05.02-85 «Автомобільні дороги».

ВСН 01-89 Ведомственные строительные нормы предприятия по

обслуживанию автомобилей

ДСТУ Б А.2.4- 7-95 (ГОСТ 21.501-93) Правила виконання архітектурно-

будівельних робочих креслень

ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту Автостоянки і гаражі

ОНТП-01-91/РОСАВТОТРАНС РД 3107938-0176-91 Общесоюзные нормы

технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта

Опис

Ділянкка розташована у Київскому районі міста Донецька по вулице

Економічна 18а. Уявляє собою невірний чотирьохкутник коротшею стороною

102
спрямований на північно-захід, а більш довгою на південно-схід. Площа ділянки
складає 8351 м2. З північної сторони її оточують трамвайні колії, з північно-західной
склади будматеріалів, а з південної будівлі групи компаній КТІ. На південно-східної
вона межує з вул.. Економичной. У центрі Розсташований головний виробничий
корпус (ГВБ), а на південь від нього нова будівля Адміністративо-побутового корпусу
(АПБ) (зараз на його місті котлован) на південно-захід від ГВБ розташована мийка
автомобілів (майбутня зона ЩО). У північному куті розташовани зварювально-
жестяніцка і слюсарно-механічна дільниця,, склади, для зручності доступу до
конструкційних елементів ТЗ зварюваникам поряд з ними розташована оглядова
канава глибіною 1,4 м та завдовшки 18 м. У південному куті розташована будівля
чергового механіка и охорони. Поряд з ними також розташована оглядова канава для
контролю черговім механіком випускаємих ТЗ.

Всі будівлі побудовані з залізо-бетоних конструкцій товщіна стін у межах 0,5м

висота будівель: ГВБ - 8-10м, АПБ – 15 м.(трьохповерхова будівля) зона ЩО – 6м
,ділянки жерстяніцько-зварювальна та слюсарно-механічна 4,5 м.

Озеленеіння території - квітники поряд з дільницями у північному куту , у

південно-східному куту - альпінарій, зі сторони вул. Економічной Дерева – тополі із
зовнішньої сторони ділянки. Квітники вздовж тротуара по вулиці. Мала архітектурна
форма у вигляди автомобільної покришки , перед в’іздом на територію.

ГВБ заг. площ. 1273 м2 має модульну конструкцію в який кожен модуль може
використовуватися як Зона ПР або спеціалізована дільниця, з розташованим на неї
постом, або навпаки використовуватися як універсальні пости. Також це дозволяє
виключати кожен модуль окремо не порушая технологічного процесу на підприємстві,
наприклад для ремонту будівлі чи при недостатньої завантаженості зон ПР, для
економії теплової енергії у холодну пору року чи коли підприємство робить у процесі
очикуваня (на святах, у вихідні і т п)

103
 Джерела

1. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних

засобів автомобільного транспорту. - К.: Міністерство транспорту України, 1998. - 16 с
2 . Методічні вказівки До дипломного проектування з курсу ‘’Планування і
проектування виробничих процесів ПАТ та розділу Дипломного проекту ‘’Економічна
частина’’.
2. Табель гаражного оборудования для автотранспортных предприятий.
( редакция от 12 апреля 2000 г.) разработан Государственным унитарным
предприятием "Центроргтрудавтотранс"
3. Напольский Г. М. Технологическое проектирование автотранспортних
предприятий и станций технического обслуживания: Учебник для вузов. - 2-е
изд.,перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1993. - 271 с.
4. В. С. Котов, В. П. Кубраков, М. В. Полуэктов. Табель технологического
оборудования, применяемого при ТО и ТР на автотранспортных предприятиях \ -
Волгоградский государственный технический университет, Волгоград, 2004 – 43 с.
5. Транспорт и окружающая среда/Болбас М.М., Савич Е.Л., Пармон Р.Я. –
Мн.:Технопринт, 2004.
6. Афанасьев Л. Л., Колясинский Б. С., Маслов А. А. Гаражи и станции
технического обслуживания автомобилей: Альбом чертежей. 3-е издание,
переработанное и дополненное. Издательство «Транспорт», 1980 г., 216 стр.
7. Волков, Александр Федорович к.т.н. Автореферат на тему диссертации
“Повышение эффективности агрегатного метода ремонта подвижного состава
автотранспортных объединений” Место защиты диссертации: Киев, Код
cпециальности ВАК: 05.22.10 Специальность: Автомобильные дороги и
автомобильный транспорт 1984 г. 219 с.
8. Нормы расхода топлива и смазочных материалов на автомобильном
транспорте // Официальный сайт информационно-аналитической газети «Налоги и
бухгалтерский учет». Справочная. Нормативная база.Режим доступа:
http://www.nibu.factor.ua/info/Zak_basa/NormiGSM/.
Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті:
друга редакція / ДП «ДержавтотрансНДІпроект». - К. 2004. - 72 с
9. Боков В.И., Чернышевский Д.В., Будько П.П. Детали машин:
Атлас конструкторский. – М.: Машиностроение, 1983. – 115 с.

104
 10. Судак Ф.М., Мастепан М.А., Савенко В.М., Гарачук О.В. Методічні вказівки
до курсового та дипломного проектування з курсу “Проектування ПАТ та СТО”-
Горлівка: АДі Дон ДТУ, 1998. – 36 с.
11. Иванов М.Н. Детали машин: учеб. Для студентов высш. Техн.. учеб.
заведений. – 5-е изд., перераб.-М.: высш. Шк.., 1991. -387 с.
12. Молодова Ю.И., Жавнер М.В., Шляховецкий Д.В. Расчет передач винт–
гайка: Метод. указания для студентов всех специальностей всех форм обучения. –
СПб.: СПб-ГУНиПТ, 2006. – 40 с.
13. Гузенков. П. Г. Краткий справочник к расчетам деталей машин. М.:
«Высшая школа». 1964., 324 с.
14 журнал AВОК №7/2003. Рубрика: Вентиляция версия для печати
К вопросу о расчете воздушных завес М. Е. Дискин, канд. техн. наук, ООО
"Климатвентмаш"
15 Эльтерман В.М. Воздушные завесы разное Москва, Машиностроение, 1966,
-161с.

Додаток А

Відомість технологичного устаткування

Площа, м2
устаткування

на одиницю
Кількість

Коротка технічна

устаткуванн
Найменування Тип та характеристика та габаритні

повна
устаткування модель розміри
№

я
Агрегатна дільниця F= 9,93

Пересувна. Для мийки

дрібних деталей і
Свого кріпильних виробів.
1 Ванна миєчна, 1 Ємність ванни, л - 95. 0,8 0,8
виготовлення
800Х1000Х200 Маса 13 кг

цена 106 грн

Габарити в плані
2 Скриня відходів Свого 800Х400Х500 мм. Маса 6 кг 0,32
1 виготовлення 0,32
цена 49 грн

3 Складаний 1 FSC 2000 Тип - консольний. Для 1,23 1,23

гідравлічний кран монтажу і демонтажу
FSC двигунів легкових і
вантажних автомобілів,
підняття і переміщення на
невеликі відстані вантажів.
Вантажопідйомність, кг -

105
 2000. Висота підйому, мм –

175-2550. Маса, кг - 165.

Габаритні розміри
(1960x630x680) мм.

Ціна: 6 802 грн

Для переміщення і підйому

агрегатів автомобіля.
Привід - гідравлічний.
Пересувний Вантажопідйомність, кг -
4 підйомний стіл 1 SP 1500 1500. Габарити столу, мм - 0,74 0,74
610x1220. Висота
Ningbo Ruyi платформи від рівня
підлоги, мм - 1000/420..

Ціна: 6 031грн

Тип - стаціонарний. Модель

Обсяг ресивера, 270л 3/1 ц /
Компресорна РМ-3129.01 с Продуктивність 880 л / хв
5 установка, 1 Aircast 10 атм потужність 5.5 КВт 0,84 0,84
(Беларусь) Напруга, 380 В вага 195 кг
габарити 1650х510х1150

Ціна: 10 578 грн

Призначений для
розбирання-збирання
двигунів, КПП та інших
агрегатів легкових
автомобілів та
комерційного транспорту
вагою не більше 1250 кг в
Стенд для разборки- підвішеному стані. Тип
Р1250 стаціонарний.Вантажопідйо
6 сборки універсальній 1 АвтоТехСнаб мність, кг 1250, Спосіб 1,34 1,34
(Россия) повороту ручної через
черв'ячний редуктор.
Габаритні розміри, мм 1430
х 940 х 940 Маса, кг, не
більше 235

Ціна: 14 887 грн

7 Стелаж 1 Р-527 2450Х1220Х2600 мм. 2,99 2,99

Гипроавтотранс. власного

106
 Маса 108 кг
виготовлення
Ціна: 882 грн

Стіл пересувний 1 24.72 З тумбою Навантаження на

стільницю max, кг 300
Сорокин- Висота, 835-1200мм
інструмент Довжина, 740мм Глибина,

Росія 510мм Габарити стільниці, 0,38 0,38

8
мм 735х510х25

Ціна: 1540 грн

гідроциліндр з виносним
пневматичним насосом
Развиваемое зусилля, 20 т
5.2140(7.20) Хід штока L, 145 мм
9 Прес гідравлічний 1 Габарити 600×755×1840 0,45 0,45
УралГидроСе
мм маса, кг 93
рвис (Росія)
Ціна: 5133 грн

(кожна тумба з 6 висувними

ящиками). Навантаження на
Верстат слюсарний ящик 15 кг. Стільниця:
ШП 17-03 вологостійка фанера 18 мм,
10 двотумбовий 2 0,84 0,84
сталевий лист 0,8-1 мм.
Габаритні розміри
1400х600х855 мм. Маса 69
кг. Ціна: 5364 грн

Швидкість підйому, 8 м / хв
Швидкість пересувні., 20
м / хв Потужність двигуна
Т10 -2
підйому, 3 кВт, Потужність
Балканско
11 Таль электрична двигуна пересувн., 0,12 кВт - -
Ехо
6м Ширина двутавра: 130-
Болгарія 300 мм габарит
805х575х1060

Ціна: 35934 грн

Слюсарно-механічна F= 6,68

12 свердлильний 1 E-1720F/400 Напруга 380 В Споживана 0,18 0,18

верстат PROMA CZ потужність 1100 Вт Патрон
Чехія 5-20 мм Макс. отвір

107
 свердління 25 мм Розмір
стола (axb) 350x355 мм
Розмір основи (A x B)
500x290 мм Діаметр
колони (D) 80 мм Загальна
висота (V) 1635 мм Вага
нетто / брутто 85/90 кг

Ціна: 6402 грн

гідроциліндр з виносним
пневматичним насосом
5.2145(7.40) Развиваемое зусилля, 40 т
13 Прес гідравлічний 1 Хід штока L, 235мм 0,83 0,83
УралГидроСе Габарити 1040×800×1815
рвис (Росія) мм маса, 250 кг

Ціна: 10267 грн

14 Стіл пересувний 24.72 З тумбою Навантаження на

стільницю max, кг 300
Сорокин- Висота, 835-1200мм
інструмент Довжина, 740мм Глибина,
0,38 0,38
Росія 510мм Габарити стільниці,
мм 735х510х25

Ціна: 1540 грн

Верстат точильно-
шліфувальний 3Л631 межі
частоти обертання
3Л631 шпинделя, 2840 об / хв
Станок точильний, Потужність двигуна
15 двохсторонній 2 ОДО головного руху, 0,8 кВт 0,23 0,23
«Мукачевский Габарити верстата,
.
станкозавод» 610х372мм: Висота 362мм
з підставкою 1362 мм Маса
верстата, кг 42 Ціна: 6802
грн

16 Пневмопрес 1 ЗАО “ГАРО- Для клепки фрикційних 0,2 0,2

настільний з столом- Трейд” Росія накладок гальмівних
підставою колодок та дисків
зчеплення.Випресування
заклепок діаметром до 10
мм при заміні зношених
накладок при ремонті а / м.
Плавне регулювання
зусилля 0-2,4 тс.Хід штока

108
 0-35 мм. Тиск повітря 5
кгс/см2.Габарити 420х
470х585 мм. Маса 70 кг.
Ціна: 17970 грн

металевий, двотумбовий.
Кількість ящиків, шт. - 12.
17 Верстат слюсарний 1 ШП-17 Маса, кг - 53. Габаритні 0,84 0,84
розміри (1500-650-770) мм.

Ціна: 5364 грн

Робочий зусилля 65т.,

Діаметр поршня 30мм.,хід
штока 125мм., відстань між
Установка для зняття Blitz ВР 65- стягивающими болтами
і установки 275 275мм., макс. Підйом
18 0,71 0,71
шкворней вантажних траверси 500мм., габаритні
автомобілів Немечина розміри 1500х470х960мм.,
Вага 130 кг ціна 51624 грн

19 Скриня відходів Свого виго- Габарити в плані 800x400

1 товлення мм. цена 49 грн 0,32 0,32

Р-527 2450Х1220Х2600 мм.

Стелаж Маса 108 кг
20 Гипроавтотранс. 1 власного 2,99 2,99
виготовлення Ціна: 882 грн

Акумуляторно-електротехнічна F= 5,5

металевий, двотумбовий.
Кількість ящиків, шт. - 12.
21 Верстат слюсарний 2 ШП-17 Маса, кг - 53. Габаритні 0,84 0,84
розміри (1500-650-770) мм.

Ціна: 5364 грн

22 Пускозарядний 2 TELWIN Однофазне Напруга 0,17 0,17

пристрій Dynamic 620 зарядузапуску 12-24 В Ток
Start ефективного заряду 90 А
Ток конвенційн. заряду70 А
Італія Піковий струм пуску 570 А
Ток конвенційного заряду
360 А Об'єм резервуара
20/1550 А / год 15год
Напруга мережі 230 В
Поглинена потужність
заряду / запуску 2/10 кВт

109
 Вага 25 кг Габарити
365x460x755 мм Ціна: 3 950
грн

23 Скриня відходів Свого виго- Габарити в плані 800x400

1 товлення мм. цена 49 грн 0,32 0,32

Светоч одночасно заряджаються 2

АКБ Напруга жівлення, В
Шафа для заряду 04-02 220/380 Частота струму, Гц
24 акумуляторних 1 50 Споживана потужність, 0,6 0,6
ПКП кВт 2,5 Габаритні розміри,
батарей «КРОН» 635х 942х 1191мм
Росія цена 14946 грн

Напруга живлення 3 фази

380V або 1 фаза 220V
Напруга перевіряються
агрегатів 12 V/24 V
Потужність приводу 5,5 kW
Обороти приводу 0-3000
RPM Установка оборотів
плавна Навантаження 0-200
Стенд перевірки
А Макс. вимірюваний струм
25 генераторів і 1 AST-55 0,58 0,58
500 А Установка
стартерів
навантаження плавна Тип
передачі з приводу
ремінний Тип ременів
клиновий поліклиновий
Габарити без монітора
640х900х500 мм Вага без
акумуляторів 115 кг. Ціна
21 560 грн.

Р-527 2450Х1220Х2600 мм.

Стелаж Маса 108 кг
26 Гипроавтотранс. 1 власного 2,99 2,99
виготовлення Ціна: 882 грн
Зварювальне – жестяніцьке 6,05

Габаритні розміри
ССВП-2 1100х820х1410 Вентиляція
Цехова Розмір плити
Зварювальний стіл з
27 1 «СфераПро» 800х700 (мм) Висота плити 0,92 0,92
поворотною плитою.
над рівнем підлоги (600-900
Росія мм) Ел / живлення, 220 В
Маса, кг190 Ціна: 14541 грн

28 Набір пристосувань 1 І-332 Для правки кузовів і 0,31 0,31

110
 деталей оперення з візком
Пересувний. Для виконання
робіт від гідроприводу і
вручну. Тиск в насосі до
270 кг/см2. Зусилля на
та інструментів з Казанський
рукоятці до 12 кгс.
гідроприводом завод
Кількість предметів ручної
"Автоспецобл
правки 10 гідроприводу 52.
аднання"
Габаритні розміри візка 750
× 420 × 780 мм. Маса всіх
вхідних в комплект
інструментів 105 кг. Ціна:
7212 грн

металевий, двотумбовий.
Кількість ящиків, шт. - 12.
29 Верстат слюсарний 1 ШП-17 Маса, кг - 53. Габаритні 0,84 0,84
розміри (1500-650-770) мм.

Ціна: 5364 грн

КП 2 Для перевезення балонів з

Візок для
киснем. Маса, кг - 20.
перевезення двох ПТК
30 1 Габаритні розміри, мм - 0,38 0,38
балонів (ПРОПАН + ‘’Приоритет’’
(650-580-1600). Ціна: 1050
КИСЕНЬ).
Росія грн

ПС-180.2 Напруга живильної мережі

частотою 50Гц, В 380
Дослідний Номінальний зварювальний
завод струм, А 180 Споживана
зварювальног потужність, кВА 7 Діаметр
Напівавтомат о
31 1 суцільний св.проволокі, 0,8- 0,29 0,29
зварювальний устаткування 1,2 мм Охолодження
Інституту повітряне принуд.
електрозварю Габаритні розміри, мм -
вання ім. Є. довжина 610х 470х 600 мм
О. Патона Маса, кг 90. Ціна: 9100 грн

32 Скриня від ходів Свого виго- Габарити в плані 800x400

1 товлення мм. цена 49 грн 0,32 0,32

Р-527
Стелаж 2450Х1220Х2600 мм.
33 Гипроавтотранс. 1 власного 2,99 2,99
Маса 108 кг Ціна: 882 грн
виготовлення
Шиномонтажне F= 14,27

34 Вантажний 1 TS-S203 Для шин 8.25-20/14.00-20 1,71 1,71

Борторозширювач (R9 - R16.5), R22.5

111
 Електроживлення, В / Гц
TROMMELB 220/50 Робочий тиск
ERG повітря, бар 8 – 10
Німечина Габаритні розміри, 1860 х
920 х 1080 мм Маса, кг 133

Ціна: 19417 грн

Модель: RH Вантажопідйомність
310 10000кг Висота підйому
RODCRAFT 175-605мм Довжина основи
Гідравлічний (Німечина) 1600мм Ширина підстави
35 1 0,65 0,65
підкатний домкрат 410мм Довжина рукоятки
950мм вага 123кг

Ціна: 7646 грн

Стаціонарний, електричний.
Електровулканізатор мод. 6140
Потужність нагрівача 0,8
а для ремонту камер Новгородське
кВт. Температура
36 і поверхневих 1 ВО 0,1 0,2
вулканізації 145 с ° ± 5.
ушкоджень «Автоспецоб
230 × 359 × 1615 мм. Маса
покришок ладнання»
40 кг. Ціна: 2878 грн

Стаціонарна. Тип
підйомника пневматичний.
Гіпроавтотра
Ванна для перевірки Ємність ванної 0,27 м3.
нс. Р-908
37 герметичності коліс 1 Тиск повітря 3-4 кг/см2. 0,96 0,96
власного
та камер. 1200 × 876 × 2375 мм. Маса
виготовлення 48,8 кг

цена 556 грн

Гіпроавтотра
Двоярусний. 2150 × 803 ×
Стелаж для коліс і нс. Р-528
38 1 2350 мм. Маса 130 кг. цена 1,72 1,72
покришок Власного
1062 грн
виготовлення

Клітка запобіжна для стаціонарна. 1200 × 1200 ×

забезпечення власного
39 2 500 мм. Маса 46кг 1,44 2,88
безпеки при виготовлення
накачуванні шин цена 376 грн

40 Скриня від ходів Свого виго- Габарити в плані 800x400

1 товлення мм. цена 49 грн 0,32 0,32

41 Компресорна 1 РМ-3129.01 Тип - стаціонарний. Модель 0,84 0,84

установка, Aircast Обсяг ресивера, 270л 3/1 ц /
(Беларусь) с Продуктивність 880 л / хв
10 атм потужність 5.5 КВт
Напруга, 380 В вага 195 кг

112
 габарити 1650х510х1150
Ціна: 10 578 грн

Грузопод'емность
максимальна, 10 т
Найбільший хід робочого
механізму, 500 мм
П-263-02 Мінімальна висота підйому
упорів над рівнем підлоги,
Підйомник ВАТ 100 мм при установці в
42 автомобільний 1 "Автоспецобл канаву глибиною 1200 мм
канавний аднання" Встановлена потужність,
кВт 4 1Габарити канави, мм
Росія Ширина (min) 1100
глибина 1200 Габарити
підйомника, мм
940х1070х1270 Ціна: 35481
грн

Підлоговий, пересувний
гайковерт призначений для
відкручування і
закручування гайок коліс
Г 120 вантажних автомобілів.
Потужність, кВт 0,55
ТК
43 Гайковерт підкатний 1 Напруга живлення, В / Гц 0,72 0,72
РусТехника
380/50 Максимальний
Росія крутний момент, Нм 1176
(120 кгс * м) Габаритні
розміри, мм, не більше 1100
х 650 х 1100 Маса, кг, не
більше 100 Ціна: 9123 грн

Максимальний
вантажопідйомність 500 кг.,
Візок для зняття і ТМ-254 Висота підйому підхватів
транспортування 180 мм, діаметр
44 1 ЗАО «ДАРЗ» 1,05 1,05
коліс вантажних обслуговуються коліс 35-50
автомобілів Росія дюймів. Габарити:
1160x910x900 мм, маса: 80
кг Ціна: 5651 грн

45 Шиномонтувальний 1 MS 70 Електрогідравлічний 2,03 2,03

стенд шиномонтувальний стенд
BEISSBART для коліс вантажівок і
H автобусів. Діаметр 14 - 26 ".
Німечина Максимальний Ø колеса
1640 мм., Ширина колеса

113
 800 мм. Необхідний тиск в
пневмосистемі 8-12 бар,
двигун 2,2 кВт, 380 В/50 Гц.
Габаритні розміри (ВхШхД)
1240х1640х1400мм. Вага
693 кг. Ціна: 87106 грн

Макс. вага колеса, кг 200

Діаметр диска, дюйм 10-
26,5 Скоростьвращенія, об /
хв 215 Макс. Діаметр
колеса, мм 1300
Шірінаколеса (динамічне
балансування), дюйм 1.5-20
WB 690
Точність балансування, г
Верстат M&B Час вимірювання, сек 8
46 1 1,19 1,19
балансувальний Engineering, Робочий тиск повітря, бар 8
(Италия), Рівень шуму, дБ <65
Робочий тиск повітря, бар
8-10 Електроживлення, В /
Гц 1ф.х220/50 Габарити
1700х700х1340 мм Вага, кг
340 Ціна: 78 055 грн

свого виготовленя

розміри:

Верстат для ремонту покришек

47 1 Р-903
шиномонтажний 1400х800х800 мм.

Вага 106 кг

Ціна: 850 грн

Зона ЩО

48 Мийка портальна 1 КARСНЕR RB Миюча висота мах RB

високого тиску 6300 Comfort 6312 / 4.780 мм Висота
HP установки 5.808 мм Ширина
установки з бічними
Німечина бризковиками 4.800 мм
Ширина колії(відстань між
рейками) 3.700 мм
Мінімальна висота
приміщення 6.150 мм

114
 Мінімальна ширина
приміщення 5.800 ммВага
(у стандартній
комплектації) 2.200 кг
Підводка води R 1 1/4 "4-6
бар Потік води (пікове
навантаження) прибл. 100 л/
хв Електроживлення

3х400 В Потужність (у
стандартній комплектації)
6,5 кВт Нижня кромка
промивки 250 мм Час
однопрохідної мийки транс.
кошти довжиною 12-18м 5-
6 хв Час двопрохідний
мийки транс. зас. довжиною
12-18 м 7-8,4 хв

Ціна: 771 000 грн

Продуктивність в режимі
рециркуляції, л / год 800
Продуктивність в режимі
KARCHER,
Система очищення очисного споруди, 600л/год
49 1 HDR 777
води Потужність, 1,2кВт
Німечина Живлення, В 220
Розміри 1300х630х1300 мм

Ціна: 95520 грн

Примітка. Обладнання власного виготовлення виконується за кресленнями
"Гіпроавтотранса".

Додаток В

Технічні характерістики РС на підприємстві

Параметр Показники
VOLVO FH12+SCHMITZ DAF CF85 (380)+
SO1 SCHMITZ S.KI 24 S

115
 8.2
Тип PC сідельний тягач сідельний тягач н/п
тентований н/п самоскид
Колісна формула 4x2 4x2
Споряджена маса автомобіля, 8385 (16280) 6440 (14640)
(автопоїзду)кг
Вантажопідйомність автомобіля 27700 (90 м3) 35000(26,5 м3)
(напівпричепа), кг
Повна маса, кг 44000 50000 кг
Модель двигуна D12D420 XE250C1
Розмір шин 315/70 R22.5 315/70 R22.5
Максимальна швидкість, км/год 110 90
Габарити 5865х2467х3200 мм 5810х2490х2690

116