3.

ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ МАШИННО-ТРАКТОРНОГО

АГРЕГАТУ ДЛЯ ВИКОНАННЯ МЕХАНІЗОВАНИХ ОПЕРАЦІЙ
В РОСЛИННИЦТВІ ЗА ЕНЕРГОВИТРАТАМИ

3.1. Методика обґрунтування складу МТА

Первинними даними для вибору і обґрунтування машин-

но-тракторного агрегату (МТА) є змінні норми виробітку Wзм
та витрати палива Н пал .
Всі розрахунки ведуть на 1 га.
За змінною нормою виробітку знаходять годинну норму
виробітку Wгод , га/год
Wзм
Wгод  , (3.1)
7
де Wзм – змінна норма виробітку, га/зм;
Кількість нормо-годин визначають за формулою, год/га
1
Н год  . (3.2)
Wгод
Енергоємність машинного агрегату (МДж/га) становить
Ема  Н год ез  сгм   з  , (3.3)
де  ез ,  сгм ,  з – енергетичний еквівалент енергетичного
засобу, с.-г. машини, зчіпки відповідно, МДж/год (табл. 2.4).
Енергоємність палива (МДж/га) дорівнює
Епал  Н пал   п , (3.4)
де Н пал – норма витрати палива, кг/га; визначають за нормати-
вами;
 п – енергетичний еквівалент палива;  п =79,5 МДж/кг.
Витрати праці механізатора
n
З мех  мех , (3.5)
Wгод
де nмех – чисельність механізаторів, що обслуговують агрегат в
одну зміну.

55
 Витрати праці допоміжних працівників
n
Здоп  доп , (3.6)
Wгод
де nдоп – чисельність допоміжних працівників, що обслугову-
ють агрегат в одну зміну.
Загальні витрати праці людини (год/га) у разі роботи агре-
гату в одну зміну
Зпл  Змех  Здоп . (3.7)
Енергоємність праці людини (МДж/га)
Епл  Змех   мех  Здоп  доп . (3.8)
Загальні витрати енергії на виконання технологічної опе-
рації
Ез  Ема  Епал  Епл . (3.9)
Розрахунки проводять для кожного складу агрегату з ме-
тою виконання технологічної операції і визначають агрегат за
найменшою енергоємністю.

Приклад 1. Обґрунтувати склад агрегату на лущенні

стерні дисковими лудильниками за енергоємністю операції для
четвертої групи господарства.
Для агрегату з трактором Т-150К і лущильником ЛДГ-15
за нормативами знаходимо, що змінна норма для (IV група гос-
подарств) становить 52,8 га/зм, а витрата палива 3,1 кг/га.
Продуктивність агрегату за годину обчислюють за форму-
лою (3.1)
52, 8
Wгод   7 , 53 га/год.
7
Кількість нормо-годин за формулою (3.2) становить
1
Н год   0, 133 год.
7 , 53
Енергетичні еквіваленти складають:
♦ для трактора Т-150К  ез = 183,1 МДж/год;
♦ для лущильника ЛДГ-1  схм = 301,2 МДж/год
(табл. 2.4).

56
 Енергоємність агрегату за формулою (3.3) становить
Ема  0, 133  (183, 1  301, 2)  64, 4 МДж/га.
Енергоємність палива за формулою (3.4) дорівнює
Епал  3, 1  79, 5  246 МДж/га.
Витрати праці за формулою (3.5) дорівнюють
1
З мех   0, 133 год.
7 , 53
Оскільки допоміжних працівників на агрегаті при лущенні
стерні немає, то загальні витрати праці Зпл  Змех .
Енергетичний еквівалент праці людини для механізатора
становить  мех = 43,4 МДж/год (табл. 2.1).
Енергоємність праці людини за формулою (3.8) дорівнює
Епл  43, 4  0, 133  5, 8 МДж/га.
Загальні витрати енергії на виконання технологічної опе-
рації лущення стерні дисковими лущильниками за формулою
(3.9) складають
Ез  64, 4  246  5, 8  316 , 2 МДж/га.
Аналогічно підраховують загальні витрати енергії для ін-
шого складу агрегату та записують до табл. 3.1. За отриманими
даними будують графік зміни енергоємності лущення стерні рі-
зними агрегатами (рис. 3.1).
Лущення дисковими лущильниками на глибину 6–8 см за-
стосовується при інтенсивній, мінімальній, енергозберігаючих
технологіях як ефективний засіб збереження грунтової вологи та
знищення бур’янів.
Енергоємність лущення стерні дисковими лущильниками
(рис. 3.1) змінюється від 300 МДж/га до 381, тобто на 27 %.
Найменша енергоємність лущення стерні при роботі агрегатів Т-
150 + ЛДГ-15 (300 МДж/га) і Т-150К + ЛДГ-15 (316 МДж/га), і
тому їх доцільно використовувати при виконанні цієї операції в
господарствах.

57
 Таблиця 3.1
Розрахунок енергоємності операції лущення стерні дисковими лущильниками
(IV група господарств)

Енергоєм-
Продук-
Енер- Витрата праці, год ність,
тивність Енер-
гоєм- МДж/га
Витра- гоєм-
Нормо- ність
№ за за та па- ність допо-
Склад агрегату годи- агрега-
п/п змі- годи- лива, палива, міжно- праці
ни, год ту, механі- опе-
ну, ну, кг/га МДж/ го пра- разом люди-
МДж/ затора рації
га/ га/ га ців- ни
га
зм год ника

1 Т-150К+ЛДГ-15 52,8 7,53 0,133 64,4 3,1 246 0,133 – 0,133 5,8 316,2
2 Т-150+ЛДГ-15 51 7,28 0,137 64,5 2,9 230 0,137 – 0,137 5,9 300,4
3 ДТ-75М+ЛДГ-10 29,8 4,26 0,235 83,5 3,4 270 0,235 – 0,235 10,2 363,7
4 МТЗ-80+ЛДГ-5 19,5 2,79 0,358 58,4 3,4 270 0,358 – 0,358 15,5 343,9
5 ЮМЗ-6АКЛ+ЛДГ-5 18,3 2,61 0,383 62,4 3,8 302 0,383 – 0,383 16,6 381,0
6 Т-40М+ЛДГ-5 14,8 2,11 0,474 71,6 3,4 270 0,474 – 0,474 20,6 362,2

58
 35

30 27
25 21,3
20,7
Ез, %

20
14,7
15

10
5,3
5
0
0
Т-150+ Т-150К+ МТЗ-80+ Т-40М+ ДТ-75М+ ЮМЗ-6АКЛ+
ЛДГ-15 ЛДГ-15 ЛДГ-5 ЛДГ-5 ЛДГ-10 ЛДГ-5

Рис. 3.1. Енергоємність лущення стерні різними агрегатами

У невеликих господарствах (фермерських тощо) можна

використовувати на лущенні стерні агрегати МТЗ-80 + ЛДГ-5
(344 МДж/га) і Т-40М + ЛДГ-5 (362 МДж/га), при цьому енерго-
ємність лущення стерні збільшується відповідно на 14,7 і 20,7
%. Найбільше збільшення енергоємності лущення дають агрега-
ти ЮМЗ-6АКЛ + ЛДГ-5 (27 %), тому його недоцільно викорис-
товувати в технологічних процесах.

Приклад 2. Обґрунтування складу агрегату з урахуванням

особливостей ґрунтозахисної технології наведено в табл. 3.2 для
5-го класу ґрунту та III групи господарств.
Обгрунтовуючи вибір агрегату, перевагу надають різним
експлуатаційним показникам.
Варіант 1. Обираємо агрегат ДТ-75М+КПШ-5, бо він має
найменшу витрату палива та енергії на 1 га.
Варіант 2. Обираємо агрегат Т-150К+КПШ-9, який за
продуктивністю поступається агрегату Т-150К+СП-11+2КПЕ-
3,8, але має кращі маневрові властивості (не потребує великих
витрат часу при підготовці агрегату до переїзду через залізни-
цю, греблю, міст тощо).

59
 Таблиця 3.2
Експлуатаційні показники роботи агрегатів
на мілкому обробітку ґрунту за ґрунтозахисної технології

Продук- Витрати
Агрегат тивність, палива, праці, енергії,
га/год кг/га год/га МДж/га
Т-150К+КПШ-9 3,28 4,73 0,3 468,2
Т-150К+СП-11+2КПЕ-3,8 4,85 4,15 0,2 697,1
ДТ-75М+КПШ-5 3,08 3,81 0,32 378,3
ДТ-75М+КПЕ-3,8 2,54 4,39 0,39 456,5

Аналогічно обираємо агрегати для виконання інших тех-

нологічних операцій.

3.2. Дослідження енергоємності лущення стерні леміш-

ними лущильниками

При інтенсивній, мінімальній, енергозберігаючій техноло-

гіях вирощування кукурудзи, соняшнику, сорго, рицини засто-
совують друге лущення (після попереднього лущення дискови-
ми лущильниками на глибину 6–8 см) на глибину 12–14 см ле-
мішними лущильниками.
Незважаючи на підвищену енергоємність, лущення лемі-
шними лущильниками входить до ефективних, механізованих
способів боротьби з багаторічними коренепаростковими
бур’янами, такими як осот рожевий, горчак, в’юнок польовий
тощо.
Енергоємність лущення стерні лемішними лущильниками
(рис. 3.2) змінюється від 752 до 823 МДж/га, тобто на 9,5 %.
Найменшу енергоємність лущення стерні дають агрегати
Т-150 + ППЛ-10-25 (752 МДж/га), ЮМЗ-6АКЛ + ПЛ-5-25 (755) і
Т-40М + ПЛ-5-25 (765), тому їх доцільно використовувати в різ-
них за розмірами господарствах (табл. 3.3).
Дещо збільшується енергоємність лущення стерні при ви-
користанні агрегатів ДТ-75М + ППЛ-10-25 і Т-150К +
ППЛ-10-25 відповідно на 3,5 і 9,5 %.

60
 Таблиця 3.3
Енергоємність лущення лемішними лущильниками

Про- Вит- Затрати Енергоємність,

дук- рата праці МДж/га
Склад агрегату тив- па- (нормо- праці
агре- па- ра-
ність, лива, годин), лю-
гата лива зом
га/зм кг/га год/га дини
Т-150 + ППЛ-10-25 15,5 8,0 0,452 96,4 636 19,6 752
Т-150К + ППЛ-10-25 14,4 8,7 0,485 110,0 692 21,0 823
ДТ-75М + ППЛ-10-25 11,5 7,9 0,610 123,8 628 26,5 778
ЮМЗ-6АКЛ + ПЛ-5-25 7,1 7,8 0,990 91,8 620 43,0 755
Т-40М + ПЛ-5-25 5,4 7,6 1,298 104,9 604 56,3 765

Енергоємність лущення стерні лемішними лущильниками

значно збільшується (в 1,5–1,7 раза) у порівнянні з дисковими
лущильниками, тому з точки зору зниження енергоємності опе-
рації завжди раціонально в технології вирощування с.-г. культур
замінити лемішне лущення стерні на лущення стерні дисковими
лущильниками.
12
9,5
10

8
Ез, %

6
3,5
4
1,7
2
0 0,4
0
Т-150+ ЮМЗ-6АКЛ+ Т-40М+ ДТ-75М+ Т-150К+
ППЛ-10-25 ПЛ-5-25 ПЛ-5-25 ППЛ-10-25 ППЛ-10-25
Рис. 3.2. Енергоємність лущення стерні лемішними
лущильниками

61
 3.3. Дослідження енергоємності дискування грунту ди-
сковими боронами

За умов пересохлого, твердого грунту, коли звичайні дис-

кові лущильники не можуть забезпечити глибину обробітку
6–8 см застосовують дискові борони при різних (крім грунтоза-
хисної) технологіях вирощування культур.
Дискові борони БД-10, а особливо важкі дискові борони
БДТ-7 та БДТ-2,5 застосовують при мілкому обробітку грунту
при мінімальній та енергозбрігаючих технологіях вирощування
зернових колосових культур, а також при обробітку грунту в
післяжнивних та в поукісних посівах.
Енергоємність дискування стерні дисковими боронами
(рис. 3.3) змінюється в значних межах в залежності від складу
агрегату від 367 до 956 МДж/га, тобто в 2,6 раза. Найменша
енергоємність дискування стерні при роботі агрегатів
Т-150 + БД-10 (367 МДж/га), Т-150К + БД-10 (391 МДж/га) та
МТЗ-80 + БДН-3 (424 МДж/га). Такі агрегати раціонально вико-
ристовувати для виконання цієї технологічної операції
(табл. 3.4).
Таблиця 3.4
Енергоємність дискування дисковими боронами
Про- Вит- Затрати Енергоємність,
дук- рата праці МДж/га
Склад агрегату тив- па- (нормо- праці
агре- па- ра-
ність, лива, годин) лю-
гата лива зом
га/зм кг/га год/га дини
К-701 + БД-10 38,5 7,0 0,182 109,2 566 7,9 683
К-701 + БДТ-7 30,7 9,3 0,228 133,1 739 9,9 882
Т-150К + БД-10 34,9 3,6 0,201 96,3 286 8,7 391
Т-150К + БДТ-7 25,2 6,1 0,278 128,7 485 12,1 626
Т-150 + БД-10 36,6 3,4 0,191 88,9 270 8,3 367
Т-150 + БДТ-7 27,0 6,0 0,259 116,4 477 11,2 605
ДТ-75М + БДТ-2,5 10,5 9,6 0,667 163,8 763 29,0 956
МТЗ-80 + БДН-3 13,7 4,2 0,510 67,6 334 22,1 424
ЮМЗ-6АКЛ + БДН-3 12,0 5,7 0,585 77,4 453 25,4 556
Т-40М + БДН-3 9,4 5,1 0,746 89,8 405 32,4 527

62
 200

180
160,5
160
140,3
140

120
.
Ез, %

100
86,1
80 70,6
64,8
60 51,5
43,6
40
15,5
20
6,5
0
0
Т-150+ Т-150К+ МТЗ-80+ Т-40М+ ЮМЗ- Т-150+ Т-150К+ К-701+ К-701+ ДТ-75М+
БД-10 БД-10 БДН-3 БДН-3 6АКЛ+ БДТ-7 БДТ-7 БД-10 БДТ-7 БДТ-2,5
БДН-3
Рис. 3.3. Енергоємність дискування стерні різними агрегатами

63
 При використанні агрегатів Т-40М + БДН-3 (527 МДж/га),
ЮМЗ-6АКЛ + БДН-3 (556 МДж/га) і Т-150 + БДТ-7
(605 МДж/га) енергоємність дискування стерні збільшиться від-
повідно на 43,6 %, 51,5 % і 64,8 %. Найбільше збільшення енер-
гоємності дискування грунту дають агрегати К-701 + БДТ-7
(140,3 %) і ДТ-75М + БДТ-2,5 (160,5 %). На дискуванні стерні
тільки за рахунок вибору агрегату енергоємність можна значно
знизити

3.4. Дослідження енергоємності внесення органічних

добрив

Енергоємність внесення органічних добрив змінюється від

2095 МДж/га у агрегата К-700А та розкидача ПРТ-16 до 2480
МДж/га у агрегата ЮМЗ-6АКЛ + 1ПТУ-4, що зумовлює підви-
щення енергоємності операції на 18,4 % (табл. 3.5).
Отже технологічну операцію по внесенню органічних доб-
рив доцільніше виконувати агрегатом у складі К-700А та Т-150К
з розкидачами ПРТ-16 та ПРТ-10, у яких незначний відсоток
підвищення енергоємності – 0,6 %. Але ці агрегати недоцільно
використовувати у невеликих фермерських господарствах, де
ефективніше використовувати агрегати у складі тракторів тяго-
вого класу 1,4 та розкидача РОУ-5. (рис. 3.4).

3.5. Енергоємність внесення мінеральних добрив

Для визначення енергоємності технологічної операції

внесення мінеральних добрив вибрано п’ять операцій.
Результати розрахунок занесено до табл. 3.6.

64
 Таблиця 3.5
Енергоємність внесення органічних добрив

Зат-
Про- Вит- Енергоємність, МДж/га
рати
дук- рата
праці
Склад агрегату тив- па- праці
(нормо- агре- ра-
ність, лива, палива лю-
годин) гата зом
га/зм кг/га дини
год/га
К-700А+ПРТ-16 5,3 16 1,21 769,4 1272 52,5 2095
Т-150К+ПРТ-10 5,4 19 1,3 539,4 1510,5 56,4 2106
МТЗ-80+РОУ-5 2,6 19,5 2,7 520,6 1550,3 117,2 2188
МТЗ-82+РОУ-5 2,6 19,5 2,7 534,3 1550,3 117,2 2202
К-701+ПРТ-16 6,0 18,0 1,17 764 143,1 50,8 2247
ЮМЗ-6АКЛ+РОУ-5 2,4 20 2,92 562,1 1590 126,7 2279
ЮМЗ-6АКЛ+1ПТУ-4 1,6 19,8 4,38 716,1 1574,1 190,1 2480

24

20 18,4

16
Ез, %

12
8,8
7,3
8
4,5 5,2
4
0 0,6
0
К-700А+ Т-150К+ МТЗ-80+ МТЗ-82+ К-701+ ЮМЗ- ЮМЗ-
ПРТ-16 ПРТ-10 РОУ-5 РОУ-5 ПРТ-16 6АКЛ+ 6АКЛ+
РОУ-5 1ПТУ-4

Рис. 3.4. Енергоємність внесення органічних добрив

65
 Таблиця 3.6
Енергоємність внесення мінеральних добрив

Зат-
Про- Вит- Енергоємність, МДж/га
рати
дук- рата
праці
Склад агрегату тив- па- праці
(нормо- агре- ра-
ність, лива, палива лю-
годин) гата зом
га/зм кг/га дини
год/га
Т-40М+НРУ-0,5 21 1,1 0,33 29 87 15 131
МТЗ-80+РУМ-5 44 2,1 0,16 35 167 7 209
Т-150К+РУМ-8 47 2,0 0,15 62 159 6 228
МТЗ-80+1-РМГ-4 25 2,1 0,28 50 167 12 230
ЮМЗ-6АКЛ+1-РМГ-4 22 2,0 0,32 57 159 14 230

100

74 75,6 75,6
80
60
60
Ез, %

40

20
0
0
Т-40М+ МТЗ-80+ Т-150К+ МТЗ-80+ ЮМЗ-6АКЛ
НРУ-0,5 РУМ-5 РУМ-8 1РМГ-4 1РМГ-4

Рис. 3.5. Енергоємність внесення мінеральних добрив

Із побудованої гістограми (рис. 3.5) видно, що найменші

енергозатрати на внесенні мінеральних добрив має агрегат у
складі трактора МТЗ-80 та розкидача РУМ-5 (209 МДж/га).

66
 При підвищенні сільськогосподарських культур кращі
енергетичні показники має агрегат Т-40М + НРУ-0,5
(131 МДж/га), але цей агрегат має низьку продуктивність на
52,3 % нижче ніж у агрегата МТЗ-80 + РУМ-5 на внесенні
основної дози мінеральних добрив під оранку.
Найбільші витрати енергії у агрегатів МТЗ-80 + 1РМГ-4 та
ЮМЗ-6АКЛ + 1РМГ-4 (230 МДж/ га) і в порівнянні з агрегатом
МТЗ-80 + РУМ-5 (209 МДж/ га) підвищується енергоємність
внесення мінеральних добрив на 10 %.

3.6. Дослідження енергоємність оранки

Енергоємність оранки (табл. 3.7) змінюється від

1184 МДж/га до 1479, тобто на 25 %. Найменші витрати енергії
при оранці у агрегатів Т-150К + ПЛП-6-35 (1184 МДж/га),
агрегата ДТ-75М + ПЛ-5-35 (1237 МДж/га) – підвищення
енергоємності на 7,4 % та агрегата Т-150К + ПЛН-5-35
(1265 МДж/га) – підвищення енергоємності на 7,6 % (рис. 3.6).
Тобто такі агрегати доцільно використовувати
товаровиробниками на оранці.
Найбільше збільшення енергоємності оранки дають
агрегати МТЗ-82 + ПЛН-5-35 (25 %), К-701 + ПТК-9-35 (17 %)
та ЮМЗ-6АКЛ + ПЛН- 3-35 (16 %), тому їх недоцільно
використовувати в технологічних процесах.

3.7. Дослідження енергоємність суцільної культивації

Енергоємність суцільної культивації змінюється в значних

межах (табл.3.8) в залежності від складу агрегата від 277 до 398
МДж/га, тобто на 46, 3%.
Найменша енергоємність суцільної культивації при роботі
агрегатів Т-70С + 2КПС-4 (277 МДж/га), ДТ-75М + 2КПС-4
(278 МДж/га), ЮМЗ-6АКЛ + КПС-4 (287) та Т-150К + 3КПС-4
(294 МДж/га). Такі агрегати раціонально використовувати при
виконанні цієї технологічної операції (рис. 3.7).

67
 При використанні агрегатів Т-150К + КПШ-9 та МТЗ-80 +
КПС-4 енергоємність суцільної культивації збільшується
відповідно на 14,9 і 21,8 %. Найбільше збільшення
енергоємність суцільної культивації дає агрегат К-700А + КПШ-
9 (398 МДж/га) – збільшення на 46,3 %.
Таблиця 3.7
Енергоємність оранки

Зат-
Про- Вит- Енергоємність, МДж/га
рати
дук- рата
праці
Склад агрегату тив- па- праці
(нормо- агре- ра-
ність, лива, палива лю-
годин) гата зом
га/зм кг/га дини
год/га
Т-150К+ПЛП-6-35 10,7 12,8 0,65 148 1018 18 1184
ДТ-75М+ПЛ-5-35 7,1 12,4 0,98 209 986 43 1237
Т-150К+ПЛН-5-35 9,3 13,5 0,75 159 1073 33 1265
ЮМЗ-6АКЛ+ПЛН-3-35 4,4 14,3 1,59 152 1137 69 1357
К-701+ПТК-9-35 16,1 14,9 0,43 174 1185 19 1377
МТЗ-82+ПЛН-3-35 4,7 16 1,49 142 1272 65 1479
30
25
25

20 17
16
Ез, %

15

10 7,4 7,6

5
0
0
Т-150К+ ДТ-75М+ Т-150К+ ЮМЗ- К-701+ МТЗ-82+
ПЛН-6-35 ПЛ-5-35 ПЛН-5-35 6АКЛ+ ПТК-9-35 ПЛН-5-35
ПЛН-3-35
Рис. 3.6. Енергоємність оранки

68
 Таблиця 3.8
Енергоємність суцільної культивації

Зат-
Про- Вит- Енергоємність, МДж/га
рати
дук- рата
праці
Склад агрегату тив- па- праці
(нормо- агре- ра-
ність, лива, палива лю-
годин) гата зом
га/зм кг/га дини
год/га
Т-70С+2ПС-4 30,4 2,5 0,23 64 199 10 277
ДТ-75М+2КПС-4 36,8 2,6 0,19 63 207 8 278
ЮМЗ-6АКЛ+КПС-4 21,5 2,6 0,33 66 207 14 287
Т-150К+3КПС-4 53,7 2,8 0,13 66 223 6 294
Т-150К+КПШ-9 30,5 3,1 0,23 60 247 10 316
МТЗ-80+КПС-4 22,6 3,2 0,31 66 254 14 334
К-700А+КПШ-9 43,7 4,2 0,16 58 333 7 398

55
50 46,3
45
40
35
30
Ез, %

25 21,8
20 14,9
15
10 6,5
3,8
5 0 0,4
0
Т-70С+ ДТ-75М+ ЮМЗ- Т-150К+ Т-150К+ МТЗ-80+ К-700А+
КПС-4 2КПС-4 -6АКЛ+ 3КПС-4 КПШ-9 КПС-4 КПШ-9
КПС-4

Рис. 3.7. Енергоємність культивації

69
 3.8. Дослідження енергоємності сівби озимої пшениці

Енергоємність сівби озимої пшениці (табл. 3.9) змінюється

від 325 МДж/га до 410, тобто на 26,2 %. Найменші витрати
енрегії при оранці у агрегатів ЮМЗ-6АКЛ + СЗ-3,6
(325 МДж/ га), МТЗ-80 + 2СЗ-3,6 (335) та Т-150К + 3СЗ-3,6
(337) підвищення енергоємності у яких відповідно на 3,1 та
3,7 %. Такі агрегати доцільно використовувати при вирощуванні
озимої пшениці.
Найбільше збільшення енергоємності сівби озимої
пшениці дає агрегати Т-150 + 3СЗ-3,6 (26,2 %). Агрегати
К-700А + 4СЗ-3,6, К-701 + 6СЗ-3,6 та ДТ-75М + 3СЗ-3,6 дають
збільшення витрати енергії відповідно на 13,2 %, 12,6 та 11,7,
тому їх нераціонально використовувати при вирощуванні озимої
пшениці (рис. 3.8).

3.9. Дослідження енергоємності обприскування посівів

озимої пшениці

Енергоємність обприскування посівів озимої пшениці

(табл. 3.10) змінюється від 60 МДж/га до 122, тобто на 103, 3 %.
Найменші витрати енергії при обрискуванні у агрегатів
ЮМЗ-6АКЛ + ОП-2000 (60 МДж/га) та МТЗ-80 + ОП-1600 (72)
у якого підвищення енегоємності на 20 %. Такі агрегати
доцільно використовувати при обприскуванні посівів озимої
пшениці.
Найбільше зростає енергоємність обприскування посівів
при використанні агрегата ЮМЗ-6АКЛ + ОПШ-15 (122 МДж/га)
тобто на 103,3 %, тому його недоцільно використовувати
товаровиробниками (рис. 3.9).

3.10. Дослідження енергоємності прямого

комбайнування посівів озимої пшениці

Енергоємність прямого комбайнування посівів озимої

пшениці (табл. 3.11) змінюється від 916 МДж/га до 1319, тобто
на 44 %. Найменші витрати енергії при збиранні врожаю у
комбайнів “Лан” (916 МДж/га), КЗС-9М “Славутич” (952) та

70
 “John Deere М-9500” (996) у яких підвищення енергоєимності
відповідно на 3,9 % і 8,7 %. Ці агрегати доцільно
використовувати в технологічних процесах.
Комбайни BS-Z-110 “Bizon” та Claas Dominator 108S
дають відповідно підвищення енергоємності на 13,1 і 16,0 %.
Таблиця 3.9
Енергоємність сівби озимої пшениці

Зат-
Про- Вит- Енергоємність, МДж/га
рати
дук- рата
праці
Склад агрегату тив- па- праці
(нормо- агре- ра-
ність, лива, палива лю-
годин) гата зом
га/зм кг/га дини
год/га
ЮМЗ-6АКЛ+СЗ-3,6 17,5 2,7 0,4 93 215 17 325
МТЗ-80+2СЗ-3,6 26,4 2,3 0,27 124 183 28 335
Т-150К-3СЗ-3,6 48,8 2,4 0,14 132 191 28 337
ДТ-75М+3СЗ-3,6 33,2 2,2 0,21 160 175 28 363
К-701+6СЗ-3,6 63,8 2,5 0,11 152 199 15 366
К-700А+4СЗ-3,6 50,8 2,6 0,14 147 207 14 368
Т-150+3СЗ-3,6 38,4 3,3 0,18 129 252 19 410
30
26,2
25

20
Ез, %

15 12,6 13,2
11,7
10

3,1 3,7
5
0
0
ЮМЗ-6АКЛ+ МТЗ-80+ Т-150К+ ДТ-75М+ К-701+ К-700А+ Т-150+
СЗ-3,6 2СЗ-3,6 3СЗ-3,6 3СЗ-3,6 6СЗ-3,6 4СЗ-3,6 3СЗ-3,6

Рис. 3.8. Енергоємність сівби озимої пшениці

71
 Таблиця 3.10
Енергоємність обприскування посівів озимої пшениці

Зат-
Про- Вит- Енергоємність, МДж/га
рати
дук- рата
праці
Склад агрегату тив- па- праці
(нормо- агре- ра-
ність, лива, палива лю-
годин) гата зом
га/зм кг/га дини
год/га
ЮМЗ-6АКЛ+ОП-2000 69 0,65 0,1 40 52 4 60
МТЗ-80+ОП-1600 88 0,4 0,08 36 32 4 72
ДТ-75М+ОП-1600 84 0,42 0,08 43 33 3 80
МТЗ-80+ПОМ-630 47,3 0,63 0,15 33 50 7 89
ЮМЗ-6АКЛ+ОПШ-15 39 0,83 0,18 48 66 8 122

120
103,3
100

80
Ез, %

60 48,3

40 33,3
20
20
0
0
ЮМЗ-6АКЛ+ МТЗ-80+ ДТ-75М+ МТЗ-80+ ЮМЗ-6АКЛ+
ОП-2000 ОП-1600 ОП-1600 ПОМ-630 ОПШ-15

Рис. 3.9. Енергоємність обприскування посівів озимої пшениці

Значні витрати енергії відбуваються рпи використанні

комбайнів ДОН-1500 (1269 МДж/га) та СК-5 “Нива” (1319)
тобто витрати енергії збільшується відповідно на 38,5 % та 44
(рис. 3.10) тому такі комбайни недоцільно використовувати.

72
 Таблиця 3.11
Енергоємність прямого комбайнування посівів
озимої пшениці

Зат-
Про- Вит- Енергоємність, МДж/га
рати
дук- рата
праці
Склад агрегату тив- па- праці
(нормо- агре- ра-
ність, лива, палива лю-
годин) гата зом
га/зм кг/га дини
год/га
ЛАН 28 5,7 0,25 445 453 18 916
КЗС-9М “Славутич” 30 6,3 0,23 434 501 17 952
John Deere М-9500 30,3 6,9 0,23 430 549 17 996
BS-Z-110 “Bizon” 22,2 6,9 0,32 464 549 23 1036
Claas Dominator 108S 26,6 7,8 0,26 424 620 19 1063
Дон-1500 25,7 9,3 0,27 510 739 20 1269
СК-5 “Нива” 14 9,1 0,5 559 723 37 1319
50
44
45
38,5
40
35
30
Ез, %

25
20 16
13,1
15
8,7
10
3,9
5 0
0
ЛАН КЗС-9М John Deere BS-Z-110 Claas Дон-1500 СК-5 "Нива"
"Славутич" М-9500 "Bizon" Dominator

Рис. 3.10. Енергоємність прямого комбайнування посівів

озимої пшениці

73
 3.11. Дослідження енергоємності скошування у валки
озимої пшениці
Енергоємність скошування у валки посівів озимої
пгшениці (табл. 3.12) змінюється від 225 МДж/га до 532 тобтона
136,4 %. Агрегати МТЗ-82 + ЖВС-6 (230 МДж/га), ЮМЗ-6АКЛ
+ ЖРС-4,9 (245), МТЗ-80 + ЖРС-4,9А дають незначне
підвищення енергоємності відповідно на 2,2 %, 8,9 % та 11,1 %,
тому їх доцільно використовувати при збиранні озимої пшениці.
Таблиця 3.12
Енергоємність скошування у валки озимої пшениці
Зат-
Про- Вит- Енергоємність, МДж/га
рати
дук- рата
праці
Склад агрегату тив- па- праці
(нормо- агре- ра-
ність, лива, палива лю-
годин) гата зом
га/зм кг/га дини
год/га
ЮМЗ-6АКЛ+ЖВС-6 31,2 1,7 0,22 80 135 9 225
МТЗ-82+ЖВС-6 33,4 1,8 0,21 78 143 9 230
ЮМЗ-6АКЛ+ЖРС-4,9А 28,5 1,9 0,25 83 151 11 245
МТЗ-80+ЖРС-4,9А 29,1 2 0,24 80 159 10 250
СК-5+ЖВН-6А 20,5 2,8 0,34 295 223 15 532
160
136,4
140
120
100
Ез, %

80
60
40
20 8,9 11,1
0 2,2
0
ЮМЗ-6АКЛ+ МТЗ-82+ ЮМЗ-6АКЛ+ МТЗ-80+ СК-5+
ЖВС-6 ЖВС-6 ЖРС-4,9А ЖРС-4,9А ЖВН-6
Рис. 3.11. Енергоємність скошування у валки озимої пшениці

74
 Значні витрати енергії відбуваються при використанні
комбайна СК-5 + ЖВН-6 (532 МДж/га) тобто витрати енергії
збільшується на 136,4 %, тому такий комбайн недоцільно
використовувати при вирощуванні озимої пшениці (рис. 3.11).

3.12. Дослідження енергоємності підбору і обмолоту

валків озимої пшениці

Енергоємність підбору і обмолоту валків озимої пшениці

(табл. 3.13) змінюється від 1411 МДж/га до 1892, тобто на
34, 1%.
Комбайни СК-6 “Колос” з жаткою ЖВН-6А (1445 МДж/га)
і СК-5 “Нива” з жаткою ЖВН-6А (1629) дають незначне
підвищення енергоємності відповідно на 2,4 % і 15,2 тому їх
доцільно використовувати в технологічних процесах.
Значні витрати енергії відбуваєтся при використанні
комбайна Дон-1200 (1723 МДж/га) і Дон-1500 (1892), тобто
витрати енергії зростають відповідно на 30,7 % і 34,1.
Такі комбайни недоцільно використовувати при
вирощуванні озимої пшениці.
40
34,1
35 30,7
30
25 22,1
Ез, %

20 16,9
15,2
15
10
5 2,4
0
0
СК-5 СК-6 СК-5 СК-6 Дон-1500 Дон-1200 Дон-1500
"Нива" "Колос" "Нива" "Колос" ЖВН-6А ЖВС-6 ЖРС-4,9
ЖВС-6 ЖВН-6А ЖВН-6А ЖВС-6

Рис. 3.12. Енергоємність підбору і обмолоту валків озимої

пшениці

75
 Таблиця 3.13
Енергоємність підбору і обмолоту валків озимої пшениці

Зат- Енергоємність,
Про- Вит- рати МДж/га
дук- рата праці
Склад агрегату тив- па- (нор- праці
агре- па- ра-
ність, лива, мо- лю-
гата лива зом
га/зм кг/га годин) дини
год/га
СК-5 “Нива”
10,4 5,6 0,67 917 445 49 1411
Жатка ЖВС-6
СК-6 “Колос”
12,5 7,3 0,56 824 580 41 1445
Жатка ЖВН-6А
СК-5 «Нива»
9,1 6,5 0,77 1053 517 57 1626
Жатка-ЖВН-6А
СК-6 “Колос”
11 8,3 0,64 942 660 47 1649
Жатка ЖВС-6
Після жатки ЖВН-6А
13,7 9,1 0,51 963 723 37 1723
Дон-1500
Після жатки ЖВС-6
10,4 8,2 0,67 1143 652 49 1844
Дон-1200
Після жатки ЖРС-4,9А
12,1 9,5 0,58 1095 755 42 1892
Дон-1500

Висновки. Проведене дослідження енергоємності складу

машинно-тракторних агрегатів та збиральних комбайнів
показало, що енергоємність технологічних процесів
вирощування сільськогосподарських культур змінюється в
значних межах. Тому при складанні технологічних карт
вирощування сільськогосподарських культур необхідно
вибирати агрегати які витрачають менше енергії.

76