8 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО

СПОСОБУ ЗВАРЮВАННЯ

8.1 Початкові дані

Таблиця 8.1 - Вихідні дані для оцінки економічної ефективності

дипломного проекту

№ Найменування даних, позначення, розмірність базовий новий

варіант варіант

1. Маса наплавленого металу (mн), кг

шов №1 Т3 -6 0,72 0,72

шов №2 Т7 6,75 6,75

2. Коефіцієнт наплавлення (н), Г / А · год

шов №1 8.5 14

шов №2 8.5 18,5

3. Зварювальний струм (Iзв), А

шов №1 210 320

шов №2 210 480

4. Напруга зварювальної дуги (Uд), В

шов №1 23 32
 шов №2 23 37

5. Оптимальна витрата захисного газу по ротаметру - 16

(gЗГ), л / хв.

8.2 Визначення змінних витрат у собівартості зварювальних робіт

Змінні витрати включають в себе витрати на зарплату, допоміжні

зварювальні матеріали і змінну частину поточного ремонту обладнання:

V =P ПР. ОП ⋅(1+0
. , 22)+Р ЗВ. М . +РЕ +Р ЗМ . Ч . В .
(8.1)

де PПР.ОП. - прямі витрати на оплату праці;

0,22 - коефіцієнт, що враховує відрахування з зарплати до фондів
соціального страхування;
РЗВ. М . - витрати на зварювальні матеріали;

РЕ - витрати на електроенергію, яка споживається технологічним

обладнанням;
РЗМ .Ч .Р. - змінна частина загальновиробничих витрат (ЗВВ), тобто витрати

на ремонт зварювального устаткування.

8.2.1 Визначення прямих витрат на оплату праці

Прямі витрати на оплату праці PПР.ОП. визначаються за формулою

 РПР . ОП .=Т ШТ⋅Ч Т . СТ .
(8.2)

де - штучний час зварювальних робіт на один виріб, ч;

- середня годинна тарифна ставка основних робітників, грн.

Т ШТ =t 0⋅K
(8.3)

де - основний час при зварюванні плавленням, ч;

- коефіцієнт, що враховує час обслуговування робочого місця, час на
відпочинок і особисті потреби (при ручному дуговому зварюванні К = 1,2; при
напівавтоматичному К = 1,13).

3
mн⋅10
tо= ,
αн⋅I зв
(8.4)

де mн - маса наплавленого металу, кг;

αн- коефіцієнт наплавлення, г / А · год;
Iзв - зварювальний струм, А.
Для напівавтоматичного зварювання:
- шов №1.

Для автоматичного зварювання:

- шов №2
 t 0 заг=t o 1 +t o2

При ручному дуговому зварюванні:

- шов №1

,
- шов №2

8.2.2 Визначення витрат на зварювальні матеріали

Витрати на зварювальні матеріали залежать від обраного способу
зварювання і складаються з витрат на електродні матеріали Р ЕМ, флюс РФ і
захисні гази РЗГ:

(8.5)

де кожен вид витрат визначається наступним чином:

РЕ . М .=Ц Е. М .⋅GЕ . М . (8.6)

 РФ .=Ц Ф⋅GФ (8.7)

РЗ . Г .=Ц З . Г .⋅G З . Г . (8.8)

де ЦЕМ, ЦФ, ЦЗГ - ціна електродних матеріалів, флюсу та захисного газу

відповідно, грн / кг, грн / м3;
GЕМ, Gф, GЗГ - потреба в електродному матеріалі, флюсі і захисному газі,
відповідно, кг, м3.
Потреба в електродному матеріалі визначається за формулою

(8.9)

де mн - маса наплавленого металу, кг;

kР- коефіцієнт втрат, що враховує втрати електродного металу на чад,
розбризкування і т.п. (при ручному дуговому зварюванні K Р = 1,7, при
напівавтоматичному KР = 1,15, при автоматичному KР = 1,03).
Потреба в захисному газі визначається за формулою

(8.10)

де gЗГ - оптимальні витрати захисного газу по ротаметру, л / хв.

Для напівавтоматичного зварювання:
 ,

Для автоматичного зварювання:

Для напівавтоматичного і автоматичного зварювання:

Для ручного дугового зварювання:

 8.2.3 Визначення витрат на електроенергію.
Витрати на електроенергію визначаються за формулою:

РЕЕ.=Ц ЕЕ⋅GЕЕ .
(8.11)

де ЦЕЕ - вартість 1 кВт електроенергії (для промислових підприємств в

2018 році - 1,725 грн. / 1 кВт · год);
GЕЕ - витрата електроенергії на один виріб, кВт:
Uд
GЕЕ.=m н⋅
α Н⋅η⋅k и
(8.12)

де U0 - напруга зварювальної дуги, В;

η - коефіцієнт корисної дії зварювальної установки;
kи - коефіцієнт, що враховує час горіння дуги (роботи зварювального
устаткування) в загальному часу зварювання (при ручному дуговому
зварюванні kи = 0,65, при напівавтоматичному зварюванні k и = 0,60, при
автоматичному kИ =0,55).
Для напівавтоматичного зварювання:
- шов №1

Для автоматичного зварювання:

- шов №2
 G ЕЕ . заг .=G ЕЕ +G ЕЕ . ,
.1 2

Для ручного дугового зварювання:

- шов №1

- шов №2

8.2.4 Визначення змінної частини загальновиробничих витрат (витрат на

поточний ремонт зварювального устаткування)

Змінна частина ВПР (витрати на поточний ремонт) визначається за

формулою:
0,2⋅T ШТ⋅А
Pпер . . ВПР=
F Д⋅К В⋅ρ
(8.13)
 де Fд - дійсний річний фонд часу роботи обладнання, 3935ч;
Тшт - штучний час на один виріб;
 - коефіцієнт завантаження устаткування, для орієнтовних розрахунків
можна прийняти в межах 0,8-0,85;
А - амортизаційні відрахування, грн.
Визначаються наступним чином:

А=1,1⋅СОБ⋅Н А (8.14)

де СОБ - вартість основного обладнання, грн.;

НА - норма амортизаційних відрахувань (для основного обладнання вона
становить 24%);
1,1 - коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати.
Результати розрахунків для кожного способу зварювання представлені
нижче.
Для напівавтоматичного зварювання:

Для автоматичного зварювання:

,
 Для ручного дугового зварювання:

8.2.5 Підсумкове визначення змінних витрат

В результаті змінні витрати визначаються за формулою (8.1).

Для напівавтоматичного і автоматичного зварювання:

Для ручного дугового зварювання:

8.3 Визначення постійної частини витрат в ЗВР

Постійна частина загальновиробничих витрат (ЗВР) включає в себе

витрати на амортизацію обладнання (А) і постійну частину поточного ремонту
обладнання (РПОСТ.ЗВР):
 W= A +PПОСТ. ЗВР . (8.15)

Амортизаційні відрахування були визначені за формулою 8.14.

Постійна частина поточного ремонту визначається за формулою:

PПОСТ .ЗВР .=0,8⋅α⋅А (8.16)

де α - коефіцієнт відношення витрат на утримання та ремонт обладнання

до амортизації, α = 0,7 ... 0,8.
Для напівавтоматичного зварювання:

Для автоматичного зварювання:

Для ручного дугового зварювання:

,
 .

8.4 Розрахунок програми зварювальних робіт

Критична програма зварювальних робіт визначається за формулою:

W 1−W 2
N КР =
V 2−V 1
(8.17)

Програма впровадження, при якій доцільно застосовувати механізований

спосіб зварювання, визначається за формулою:

W 1 −W 2 + Е Н⋅(СОБ . 2−С ОБ. 1 )

N ВН=
V 2 −V 1 (8.18)

де ЕН - коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (Ен = 0,3).

Для визначення економічного ефекту від застосування пропонованого

процесу зварювання знаходимо максимальне завантаження одиниці обладнання
за формулою:
 F Д . О .⋅К В
N мах =
Т шт (8.19)

Де КВ - коефіцієнт виконання норми, приймаємо КВ = 1,1.

Для напівавтоматичного і автоматичного зварювання:

Для ручного дугового зварювання:

8.5 Розрахунок виробничої собівартості зварювальних робіт

Виробнича собівартість на 1 од. заданої програми зварювальних робіт

визначається за такою формулою:

W
С ПР =V +
N
(8.20)

де V - питомі змінні витрати, грн.;

W - постійні витрати, грн .;
N - програма зварювальних робіт, од.
 Зниження виробничої собівартості від застосування процесів з більшим
ступенем механізації або автоматизації розраховується за формулою:

1 2
ΔС=С ПР−С ПР (8.21)

Для напівавтоматичного і автоматичного зварювання розрахунки

виробничої собівартості наступні:

Для ручного дугового зварювання розрахунки виробничої собівартості

наступні:

Зниження виробничої собівартості від застосування зварювальних

процесів з більшим ступенем механізації або автоматизації рівні:
 Визначимо завантаження зварювального обладнання за формулою:

Т шт⋅N
К з=
F Д .О . (8.22)

Для різних варіантів обсягів зварювальних робіт коефіцієнт завантаження

складе при напівавтоматичному і автоматичному зварюванні:

Для різних варіантів обсягів зварювальних робіт коефіцієнт завантаження

складе при ручного дугового зварювання:
 Результати розрахунків зведені в табл. 8.2 для кожної конкретної
програми зварювальних робіт.
Таблиця 8.2 - Результати розрахунків при різних річних програмах
зварювальних робіт

Варіант проекту показники розрахунків

Річна програма, Виробнича Завантаження

од. собівартість, грн./ зварювального
1од. обладнання,%

Nкр Nвн Nмах Nкр Nвн Nмах Nкр Nвн Nмах

Ручне дугове 208 355 866 1106,1 1085,9 1069,1 26 45 110

зварювання

Напівавтоматичне 208 355 4162 1104,8 888,7 708,3 5 9 110

і автоматичне
зварювання

ΔС, грн. / 1 од. - 1,3 197,2 360,8 -

8.6 Оцінка показників ефективності нового проекту

 Прямими показниками ефективності нового проекту є: економічний
ефект, економічна ефективність і термін окупності.

Економічний ефект визначається за формулою:

(8.23)

де - сумарна виробнича собівартість максимального обсягу

зварювальних робіт відповідно при ручного дугового зварювання та
напівавтоматичного зварювання, грн .;

Сумарна виробнича собівартість визначається за формулою:

N max
С Σ max =N max ¿ C ПР (8.24)

Для напівавтоматичного і автоматичного зварювання:

Для ручного дугового зварювання:

 Економічний ефект від впровадження нового напівавтоматичного і
автоматичного зварювання складе:

Економічна ефективність від впровадження напівавтоматичного

зварювання показує питомий рівень економічного ефекту на 1 грн. Зміни

капіталовкладень в проект ( ) І визначається за формулою:

Е
Е Р= > E H =0,3
С 2ОБ −С1ОБ (8.25)

Розрахунки показали, що ефективність напівавтоматичного і

автоматичного зварювання щодо ручного дугового, становить 1,5 грн. / 1 грн.
капіталовкладень.
 Цей показник вищий норми встановленої ефективності. Проект
ефективний.

Визначимо термін окупності капіталовкладень в проект застосування

напівавтоматичного зварювання замість ручного дугового зварювання за
формулою:

1
Т ОК =
Ер (8.26)

В даному прикладі ТОК становить:

Робимо висновок: даний проект окупиться за 8,4 місяця.

Зведемо всі отримані результати розрахунків техніко-економічних

показників проекту в табл. 8.3.

Таблиця 8.3 - Техніко-економічні показники проекту

варіант проекту показники

Річна програма, од. Виробнича собівартість, Показники

грн. / 1 од. ефективності
 проекту

Nкр Nвн Nмах Nкр Nвн Nмах Е, ЕР, ТОК,

грн. грн. / міс
1грн.

Ручна дугова 208 355 866 1106,1 1085,9 1069,1

зварка

напівавтоматич 208 355 4162 1104,8 888,7 708,3

341928

1,5

8,4
не і
автоматичне
зварювання

ΔС, грн./ 1 од. - 1,3 197,2 360,8