ЗАГАЛЬНІ

1 1 Виявлення екзогенного аміаку в біологічному матеріалі.

Навести відповідні рівняння реакцій.
2 2 Вкажіть правила написання і структуру акту судово-
токсикологічного дослідження.
3 3 Вкажіть шляхи елімінації ксенобіотиків з організму людини у
взаємозв'язку з їх фізичними властивостями (леткістю і
розчинністю в воді та жирах).
4 4 Застосування антидотів різних фармакологічних груп при
гострих отруєннях. Навести приклади.
5 5 Класифікація отрут в токсикології та в хіміко-токсикологічному
аналізі.
6 6 На основі яких даних складається план дослідження
біологічного матеріалу на невідому отруту при хіміко-
токсикологічному дослідженні?
7 7 Навести графічні формули речовин в яких при
біотрансформації проходить N- i S-окислення.
8 8 Написати графічні формули речовин, в яких при
біотрансформації проходить N–, O– i S–деметилування.
9 9 Основні класифікації отруєнь.
10 10 Речовини, в яких в першій фазі біотрансформації може
проходити О–, N– i S–деалкілування.
11 11 Реакції першої фази біотрансформації ксенобіотиків. Навести
приклади.
12 12 Реакції другої фази біотрансформації ксенобіотиків. Навести
приклади.
13 13 Способи ідентифікації речовин методом УФ-спектроскопії.
14 14 Способи розрахунків кількості речовин в пробі при визначенні
УФ-спектрофотометричним методом.
15 15 Способи розрахунків кількості речовин в пробі при визначенні
фотоколориметричним методом.
16 16 Шляхи елімінації з організму водорозчинних та жиророзчинних
токсичних речовин та їх метаболітів.
Леткі
17 1 Вкажіть методи аналізу дистиляту і рідин організму на
наявність хлороформу.
18 2 За якими параметрами хроматограми проводиться
ідентифікація речовин методом газорідинної хроматографії?
19 3 Застосування в медичній практиці і рівняння реакцій
виявлення хлоралгідрату в дистиляті.
20 4 Метод виділення дихлоретану з біологічного матеріалу,
рівняння реакцій виявлення його в дистиляті.
21 5 Методи виявлення ацетону в рідинах організму і рівняння
відповідних реакцій.
22 6 Методи виділення "летких" отрут з біологічного матеріалу.
23 7 Методи виявлення летких отрут в рідинах організму.
24 8 Методи детоксикації організму при отруєнні метанолом.
25 9 Методи і реакції виявлення ізоамілового спирту в дистиляті і
рідинах організму.
26 10 Механізм токсичної дії чотирихлористого вуглецю
(тетрахлорметану), виділення із біологічного матеріалу,
 ідентифікація та схема біотрансформації.
27 11 Напишіть рівняння реакцій виявлення аніліну.
28 12 Напишіть рівняння реакцій виявлення етанолу в дистиляті.
29 13 Основні напрямки біотрансформації метанолу і шляхи його
виведення в нативній формі і в формі метаболітів.
30 14 Особливості проведення дослідження біологічного матеріалу на
наявність тетраетилсвинцю.
31 15 Параметри утримання в методі газорідинної хроматографії і
фактори, що впливають на їх значення.
32 16 Принцип методу парофазного аналізу. Властивості речовин,
які можуть бути виявлені в рідинах організму цим методом.
33 17 Принцип виділення з біологічного матеріалу, схема
біотрансформації і реакції виявлення етиленгліколю в
дистиляті.
34 18 Принцип побудови калібрувального графіка методом
внутрішнього стандарту при визначенні спиртів у крові та сечі.
35 19 Реакції виявлення етанолу в дистиляті.
36 20 Реакції виявлення хлоралгідрату, які використовуються при
аналізі дистиляту.
37 21 Реакції виявлення ацетону в дистиляті.
38 22 Реакції виявлення дихлоретану в дистиляті.
39 23 Реакції виявлення метанолу в дистиляті.
40 24 Реакції виявлення тетрахлорметану в дистиляті .
41 25 Реакції виявлення фенолу. Як можна відрізнити фенол
ендогенного походження від екзогенного?
42 26 Реакції виявлення формальдегіду в дистиляті з біологічного
матеріалу.
43 27 Реакції виявлення хлороформу в дистиляті.
44 28 Реакції виявлення ціанідів в дистиляті.
45 29 Реакції виявлення чотирихлористого вуглецю в дистиляті.
46 30 Способи ідентифікації речовин методом газорідинної
хроматографії.
47 31 Способи розрахунку кількості речовин в пробі за параметрами
хроматограми в методі газорідинної хроматографії.
48 32 Суть методики виділення із біологічного матеріалу
формальдегіду, реакції його виявлення.
49 33 Суть методики виявлення толуолу в крові.
50 34 Суть методики, на якій базується виявлення і визначення
етанолу в біологічних рідинах методом газорідинної
хроматографії.
51 35 Суть методу ізолювання тетраетилсвинцю з біологічного
матеріалу, схема аналізу, застосування тетраетилсвинцю.
52 36 Схема біотрансформації дихлоретану, токсичність препарату і
його метаболітів.
53 37 Схема біотрансформації етиленгліколю і токсикологічна
характеристика його метаболітів.
54 38 Схема біотрансформації толуолу і методи його виявлення в
крові.
55 39 Схема біотрансформації хлоралгідрату. Як змінюється
токсичність хлоралгідрату при метаболізмі?
56 40 Умови виділення з біологічного матеріалу та виявлення
 ацетатної кислоти в дистиляті.
57 41 Умови виділення з рідин організму і біологічного матеріалу
слабких органічних електролітів методом перегонки з водяною
парою.
58 42 Формальдегід, його токсикологічне значення. При
біотрансформації яких речовин він може утворюватися в
організмі.
59 43 Як впливає етанол на фармакологічну активність і токсичність
психотропних препаратів при одночасному прийомі?
МЕТАЛИ
60 1 Виявлення арсену в мінералізаті з біологічного матеріалу.
Особливості оцінки результатів аналізу.
61 2 Вкажіть лікарські форми препаратів – сполук срібла. Реакції
виявлення срібла в мінералізаті.
62 3 Критерії оцінки ефективності методів мінералізації
біологічного матеріалу при його дослідженні на “металеві”
отрути.
63 4 Лікарські форми і застосування в медичній практиці сульфату
цинку.
64 5 Метод виділення з біологічного матеріалу та реакції
виявлення ртуті в мінералізаті.
65 6 Методи мінералізації біологічного матеріалу при дослідженні
на “металеві” отрути.
66 7 Методи денітрації мінералізату і рівняння реакцій, які при
цьому проходять.
67 8 Навести приклади нетоксичних сполук барію і пояснити
взаємозв’язок токсичності з фізичними властивостями сполук
барію.
68 9 Навести формули неорганічних препаратів бісмуту. Реакції
виявлення бісмуту у мінералізаті.
69 10 Навести хімічні формули препаратів – сполук срібла, вказати їх
концентрації в лікарських формах. Рівняння реакцій виявлення
срібла в мінералізаті.
70 11 Напишіть рівняння реакцій виявлення хрому в мінералізаті.
71 12 Основні групи антидотів, які використовуються при отруєнні
"металевими" отрутами.
72 13 Особливості реакцій виявлення і визначення міді в мінералізаті.
73 14 Препарати – неорганічні сполуки бісмуту, застосування в
медичній практиці. Реакції виявлення бісмуту в
мінералізаті.
74 15 Препарати – сполуки цинку, реакції виявлення цинку в
мінералізаті.
75 16 При виявленні яких катіонів в мінералізаті, вимагається
"маскування" інших іонів, які заважають виявленню даних
іонів?
76 17 Реакції виявлення бісмуту в мінералізаті.
77 18 Реакції виявлення барію в мінералізаті.
78 19 Реакції виявлення марганцю у мінералізаті і фактори, які
впливають на чутливість реакцій виявлення.
79 20 Реакції виявлення стибію в мінералізаті.
80 21 Реакції виявлення фосфіду цинку в біологічному матеріалі.
81 22 Реакції виявлення хрому в мінералізаті.
82 23 Реакції відкриття катіонів міді в мінералізаті.
83 24 Реакції, які лежать в основі виявлення арсену та стибію в
апараті Марша. Особливості проведення даної реакції.
84 25 Сполуки ртуті (каломель, сулема і етилмеркурхлорид), їх
формули, застосування та залежність токсичності від фізичних
властивостей.
85 26 Сполуки цинку, які використовуються в медичній практиці.
Реакції виявлення цинку в мінералізаті.
86 27 Схема реакції розкладу фосфіду цинку в організмі.
87 28 Токсичність сполук барію та реакції виявлення барію в
мінералізаті.
88 29 Фармацевтичні препарати на основі неорганічних сполук ртуті
та реакції виявлення ртуті (II) в мінералізаті.
89 30 Фармацевтичні препарати які вміщують сполуки свинцю.
Реакції виявлення свинцю в мінералізаті.
СОЛІ
90 1 Виділення кислот, лугів та солей із об’єктів аналізу. Навести
реакції виявлення нітритів в діалізаті.
91 2 Виділення неорганічних кислот з біологічного матеріалу і
реакції виявлення сульфатної кислоти.
92 3 Методика виділення сульфатної кислоти з біологічного
матеріалу та реакції її виявлення.
93 4 Методика виявлення хлоридної кислоти в біологічному мате-
ріалі і випадки недоцільності проведення такого аналізу.
94 5 Принцип методу виділення отруйних солей з біологічного
матеріалу.
95 6 Реакції виявлення сульфатної кислоти в діалізаті.
96 7 Суть методики виділення нітратної кислоти з біологічного
матеріалу, реакції виявлення її в біологічному матеріалі.
97 8 Схема виявлення лугів в біологічному матеріалі.
98 9 Токсикологічне значення нітритів, їх виявлення в діалізаті.
Перелік екзам. питань з токс. хімії (2 семестр)
99 1. Антидоти фармакологічної і хімічної дії, що застосовуються
при отруєнні антихолінестеразними препаратами.
100 2. Аспірин, його застосування в медичній практиці ,
токсикологічне значення та методи аналізу.
101 3. В яких випадках форсований діурез при детоксикації організму
є доцільним?
102 4. Вимоги до рідин, які використовуються для виділення з
біологічного матеріалу алкалоїдів і інших азотовмісних
речовин.
103 5. Виявлення нітразепам у витяжках із біологічного матеріалу.
104 6. Виявлення антипірину в витяжці з біологічного матеріалу.
105 7. Виявлення героїну у витяжці з біологічного матеріалу та
надання допомоги при отруєнні цією речовиною.
106 8. Виявлення ефедрину в біологічному матеріалі. Навести
відповідні рівняння реакцій.
107 9. Виявлення ефедрину в витяжках з біологічного матеріалу.
108 10. Виявлення та визначення карбоксигемоглобіну в крові.
109 11. Виявлення та визначення оксазепаму у витяжках із біологічного
 матеріалу.
110 12. Виявлення хініну в біологічному матеріалі.
111 13. Вкажіть вплив похідних 1,4-бензодіазепіну (вказати
метаболіти) на токсикокінетику алкалоїдів опію і механізм їх
взаємодії при одночасному застосуванні.
112 14. Вкажіть методи виявлення фосфорорганічних пестицидних
препаратів за фосфорилюючими та антихолінестеразними
властивостями.
113 15. Вкажіть способи очищення витяжок при виділенні алкалоїдів з
біологічного матеріалу. Фактори які впливають на цей процес.
114 16. Вкажіть шляхи елімінації ксенобіотиків з організму людини у
взаємозв'язку з їх фізичними властивостями (леткістю і
розчинністю в воді та жирах).
115 17. Дослідження барбітуратів за допомогою хімічних реакцій та
методом УФ-спектроскопії.
116 18. Дослідження витяжки на вміст саліцилової кислоти.
117 19. Екстракорпоральні методи детоксикації організму.
118 20. Ензимні методи аналізу ФОС у витяжках з біологічного
матеріалу: холінестеразна проба, хроматоензимний та
імуноферментний аналіз.
119 21. Загальна та токсикологічна характеристика, механізм токсичної
дії отруйних речовин, що потребують особливих методів
виділення (фториди, кремнійфториди, бром, йод). Надання
допомоги при отруєннях цими речовинами.
120 22. Загальна та токсикологічна характеристика, механізм токсичної
дії, біотрансформація, розподіл в організмі та екскреція
пестицидів похідних карбамінової кислоти (пропоксур,
карбарил, оксаміл, фенмедіфам, беноміл).
121 23. Загальна та токсикологічна характеристика, механізм токсичної
дії, біотрансформація, розподіл в організмі та екскреція
пестицидів похідних похідних сим-триазину (атразин,
прометрин, прометон, симазин) та несим-триазину
(метрибузин).
122 24. Загальна та токсикологічна характеристика, механізм токсичної
дії, біотрансформація, розподіл в організмі та екскреція
пестицидів похідних сечовини: монурону, малорану та крисиду
(α-нафтилтіокарбаміду).
123 25. Загальна та токсикологічна характеристика, механізм токсичної
дії, біотрансформація, розподіл в організмі та екскреція
пестицидів похідних синтетичних піретроїдів - пестицидів
похідних циклопропанкарбонової кислоти (алетрин, ресметрин,
тетраметри, фенотрин, перметрин, циперметрин, дельтаметрин,
цигалотрин).
124 26. Загальна та токсикологічна характеристика, механізм токсичної
дії, біотрансформація, розподіл в організмі та екскреція
пестицидів похідних тіо- та дитіокарбамінової кислоти
(молінат, карбатіон, тирам, цинеб).
125 27. Загальна та токсикологічна характеристика, механізм токсичної
дії, біотрансформація, розподіл в організмі та екскреція
пестицидів похідних фенолу (ДНОК, ПХФ).
126 28. Загальна та токсикологічна характеристика, механізм токсичної
дії, біотрансформація, розподіл в організмі та екскреція
 пестицидів похідних хлорацетаніліду (пропахлор, претілахлор,
метолахлор).
127 29. Загальна та токсикологічна характеристика, механізм токсичної
дії, біотрансформація, розподіл в організмі та екскреція
фосфорорганічних пестицидів (хлорофосу, дихлофосу,
метафосу, карбофосу, фосфаміду).
128 30. Загальна та токсикологічна характеристика, механізм токсичної
дії, біотрансформація, розподіл в організмі та екскреція
хлорорганічних пестицидів (ГХЦГ, гептахлор, ДДТ,
метоксихлор, кельтан, пертан, 2,4-Д, 2,4,5-Т).
129 31. Загальні реакції виявлення фосфорорганічних пестицидів.
130 32. Застосування антидотної терапії при отруєнні грибними
токсинами, які діють на периферичну нервову систему.
131 33. Застосування антидотної терапії при отруєнні грибними
токсинами, які діють на ЦНС. Написати формули токсинів і
антидотів.
132 34. Застосування в медичній практиці і реакції виявлення ефедрину
в витяжках з біологічного матеріалу.
133 35. Застосування в медичній практиці і рівняння реакцій виявлення
нітразепаму у витяжках з біологічного матеріалу.
134 36. Застосування в медичній практиці і схема біотрансформації
діазепаму.
135 37. Застосування в медичній практиці нітразепаму, реакції
виявлення його в рідинах організму.
136 38. Застосування новокаїну і рівняння реакцій його виявлення у
витяжці з біологічного матеріалу
137 39. Застосування та схеми напрямків біотрансформації
амідопірину.
138 40. Застосування хініну, його токсикологічне значення та методи
аналізу.
139 41. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика алкалоїдів та синтетичних аналогів
похідних ациклічних алкалоїди (ефедрин, псевдоефедрин) та
продукти їх окислення – ефедрон і норефедрон).
140 42. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика алкалоїдів та синтетичних аналогів
похідних ізохіноліну (алкалоїди маку снодійного – опіати).
141 43. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика алкалоїдів та синтетичних аналогів
похідних ксантину (кофеїн, теобромін, теофілін).
142 44. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика алкалоїдів та синтетичних аналогів
похідних піридину та піперидину (анабазин, нікотин, ареколін,
коніїн, лобелін, пахікарпін).
143 45. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика алкалоїдів та синтетичних аналогів
похідних тропану (алкалоїди беладони і дурману, атропін,
скополамін, кокаїн).
144 46. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика алкалоїдів та синтетичних аналогів
похідних хіноліну (алкалоїди хінного дерева, хінін, хінідин;
хінозол, хініофон).
145 47. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика опіоїдів: напівсинтетичих (етилморфін,
героїн, гідрокодон, оксикодон, леворфанол) та синтетичних
(метадон, фентаніл, промедол, фенциклідин, кетамін,
декстрометорфан, пентазоцин, трамадол).
146 48. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика похідних 1,4-бензодіазепіну
(хлордіазепоксид, діазепам, оксазепам, мезапам, феназепам,
нітразепам, клоназепам).
147 49. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика похідних барбітурової кислоти (барбітал,
фенобарбітал, бензонал, барбаміл, етамінал натрію).
148 50. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика похідних бутирофенону (галоперидол,
дроперидол, бенперидол).
149 51. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика похідних ізонікотинової кислоти
(ізоніазид,іпроніазид, фтивазид).
150 52. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика похідних імідазоліну (клофелін).
151 53. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика похідних п-амінобензойної кислоти
(новокаїн, новокаїнамід).
152 54. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика похідних піразолону (анальгін, антипірин,
амідопірин, бутадіон).
153 55. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика похідних саліцилової кислоти (натрію
саліцилат, ацетилсаліцилова кислота, метилсаліцилат,
фенілсаліцилат, саліциламід, оксафенамід, натрію пара-
аміносаліцилат, бепаск).
154 56. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика похідних трициклічні антидепресанти
(іміпрамін, амітриптилін, триміпрамін).
155 57. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика похідних фенілалкіламіну (фенамін та інші
амфетаміни).
156 58. Застосування, токсикологічна характеристика, токсикодинаміка
та токсикокінетика похідних фенотіазину (аміназин, дипразин,
етмозин, левомепромазин, тіоридазин).
157 59. Ізоніазид, методи його виявлення та визначення у витяжках із
біологічного матеріалу , застосування та токсикологічне
значення.
158 60. Кето-енольна таутомерія бензоналу і барбіталу при рН 2, 10 і
1З. Застосування УФ-спектрофотометрії для визначення
похідних барбітурової кислоти.
159 61. Класифікації пестицидів за напрямком застосування,
токсичністю, формою використання, хімічною будовою.
160 62. Класифікація грибних отрут за їх хімічною будовою.
161 63. Класифікація грибних токсинів за механізмом токсичного
впливу.
162 64. Кодеїн, його застосування та методи виявлення. Напишіть
 хімізм реакцій.
163 65. Методи аналізу і загальні реакції на фосфорорганічні
пестициди та реакції виявлення метафосу.
164 66. Методи аналізу і реакції виявлення аміназину в витяжках з
біологічного матеріалу та рідин організму.
165 67. Методи виявлення новокаїну в біологічному матеріалі.
Написати рівняння відповідних реакцій.
166 68. Методи виділення барбіталу із біологічного матеріалу і реакції
виявлення його у витяжках з біологічного матеріалу.
167 69. Методи виділення із об’єктів дослідження та методи хіміко-
токсикологічного аналізу хлорвмісних пестицидів
168 70. Методи виділення хлорофосу із біологічного матеріалу та
реакції його виявлення у витяжках.
169 71. Методи виявлення барбітуратів в витяжці з біологічного
матеріалу.
170 72. Методи виявлення анальгіну в витяжці з біологічного
матеріалу.
171 73. Методи виявлення і визначення карбоксигемоглобіну в крові.
172 74. Методи і реакції виявлення бруцину в витяжці з біологічного
матеріалу.
173 75. Методи і реакції виявлення фенобарбіталу в витяжках з
біологічного матеріалу.
174 76. Методи і реакції ідентифікації барбітуратів.
175 77. Методи ізолювання пестицидів – ефірів кислот фосфору з
біологічного матеріалу. Очистка витяжок від домішок.
176 78. Методи очищення витяжки від домішок біологічного матеріалу
білкового та ліпідного характеру при ізолюванні алкалоїдів
підкисленою водою.
177 79. Методи судово-токсикологічного аналізу етилморфіну.
178 80. Методи хіміко-токсикологічного аналізу пестицидів –
органічних сполук олова та ртутьорганічних пестицидів
(етилмеркурфосфат, етилмеркурхлорид).
179 81. Методи хіміко-токсикологічного аналізу синтетичних
піретроїдів - пестицидів похідних циклопропанкарбонової
кислоти.
180 82. Механізм токсичної дії грибних токсинів психоміметичної дії.
181 83. Навести приклади хімічних класів ксенобіотиків, при
біотрансформації яких проходить "летальний синтез".
182 84. Навести схему біотрансформації нітразепаму.
183 85. Навести формули діазепаму та основних його метаболітів.
184 86. Навести формули хлордіазепоксиду і його метаболітів.
185 87. Написати схему біотрансформації ефедрину та вказати його
токсикологічне значення.
186 88. Напишіть рівняння реакцій, спільних для всіх груп
фосфорорганічних пестицидів та реакцій, характерних для
ціодрину (хлорпірифосу).
187 89. Напишіть загальні і специфічні реакції на виявлення
фосфаміду.
188 90. Напишіть рівняння реакцій, які лежать в основі виявлення і
визначення феназепаму.
189 91. Напрямки біотрансформації бутилового ефіру 2,4-
 дихлорфеноксиоцтової кислоти.
190 92. Особливості методик виділення алкалоїдів з біологічного
матеріалу. Дати їх коротку характеристику.
191 93. Особливості методики виділення фосфорорганічних пестицидів
з біологічного матеріалу та реакції виявлення дихлорфосу.
192 94. Реакції виявлення атропіну в витяжці з біологічного
матеріалу.
193 95. Реакції виявлення саліцилатів у витяжці з біологічного
матеріалу.
194 96. Реакції виявлення антипірину в витяжках з біологічного
матеріалу.
195 97. Реакції виявлення галоперидолу в витяжках з біологічного
матеріалу.
196 98. Реакції виявлення дроперидолу в витяжці з біологічного
матеріалу.
197 99. Реакції виявлення і визначення хлорпірифосу.
198 100. Реакції виявлення кофеїну в витяжках з біологічного матеріалу.
199 101. Реакції виявлення оксазепаму в рідинах організму.
200 102. Реакції виявлення саліцилатів у витяжках з біологічного
матеріалу.
201 103. Реакції виявлення фосфорорганічних пестицидів та реакції на
дихлорфос.
202 104. Реакції виявлення хініну в витяжках з біологічного матеріалу і
токсикологічне значення препарату.
203 105. Сучасні загальні (класичні) та окремі (спеціальні) методи
виділення лікарських речовини та отрут природного
походження з об’єктів дослідження.
204 106. Схема напрямків біотрансформації аміназину.
205 107. Схема біотрансформації атропіну.
206 108. Схема біотрансформації барбітуратів.
207 109. Схема біотрансформації карбофосу і вплив напрямів
біотрансформації на токсичність метаболітів.
208 110. Схема біотрансформації кофеїну, методи виділення з
біологічного матеріалу і виявлення в витяжках
209 111. Схема біотрансформації метафосу і токсикологічна
характеристика його метаболітів.
210 112. Схема біотрансформації морфіну. Вказати формули метаболітів.
211 113. Схема біотрансформації хлорофосу.
212 114. Схема взаємодії антидоту ізонітрозину з фосфорорганічними
пестицидами.
213 115. Схема виділення з біологічного матеріалу пестицидів – ефірів
феноксикарбонових кислот і їх токсикологічна характеристика.
214 116. Схема та хімізм метаболізму новокаїну.
215 117. Токсикологічна характеристика та хімічні і фізичні властивості
чадного газу.
216 118. Токсикологічна характеристика та механізм дії грибних
токсинів – похідних ізохіноліну.
217 119. Токсикологічне значення та аналіз атропіну.
218 120. Фактори, що впливають на ступінь екстракції слабких
електролітів із водних розчинів за допомогою органічних
розчинників.
219 121. Фармакологічні властивості, застосування в медичній
практиці та токсикологічне значення ефедрину.
220 122. Фармакологічні групи антидотів, що застосовуються при
отруєнні морфіном.
221 123. Фармакологічні і хімічні антидоти, які використовуються при
отруєнні фосфорорганічними пестицидами та механізм їх дії.
222 124. Фізико-хімічні властивості, токсикологічна характеристика
механізм токсичної дії чадного газу. Гострі отруєння і
класифікація отруєнь чадним газом. Принцип методів
виявлення та визначення карбоксигемоглобіну в крові.
223 125. Характеристика способів концентрування досліджуваних
речовин з витяжок: екстракція органічними розчинниками,
адсорбція, упарювання тощо.