Мiнiстерство освiти і науки України Харкiвський національний унiверситет радiоелектронiки Кафедра українознавства

Мiнiстерство освiти і науки України
Харкiвський національний унiверситет радiоелектронiки

Кафедра українознавства
КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

навчальної дисципліни
«УКРАЇНСЬКЕ ФАХОВЕ МОВЛЕННЯ»
підготовки бакалаврів
всіх спеціальностей
Розробники:
Циганенко В.Л. доцент кафедри українознавства, кандидат філологічних наук;
Явтушенко В.М. доцент кафедри українознавства, кандидат філологічних наук;
Кузьміна Л.В. доцент кафедри українознавства, кандидат педагогічних наук;
Сергієва А.В. старший викладач кафедри українознавства.
Схвалено на засіданні кафедри українознавства

Протокол № 1 від «31» серпня 2018 р.
2018
ЗМІСТ
1. Робоча програма............................................................................. 3
2. Посібник-практикум...................................................................... 31
3. Методичні рекомендації до самостійної роботи......................... 330
4. Завдання до контрольних робіт................................................... 391
5. Питання до заліку.......................................................................... 410
2
Харківський національний університет радіоелектроніки
ЗАТВЕРДЖУЮ
декан факультету НІГ
доцент Величко О. М.
___________________
(підпис, прізвище, ініціали)
"____" ____________2018 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

УКРАЇНСЬКЕ ФАХОВЕ МОВЛЕННЯ
Для всіх спеціальностей
Для всіх факультетів
2018
3
Робоча програма навчальної дисципліни «Українське фахове мовлення» для
студентів всіх спеціальностей денної та заочної форм навчання.
Розробники:
доцент кафедри українознавства В. Л. Циганенко
доцент кафедри українознавства Л. В. Кузьміна
Робочу програмусхвалено на засіданні кафедри українознавства

Протокол № __ від «___»___________2018 р.
Завідувач кафедри __________ В.Л. Циганенко
(підпис) (ініціали, прізвище)
Схвалено методичною комісією факультету навчання іноземних громадян

Протокол № __ від «___»___________2018 р.
Голова методичної комісії __________ О. М. Величко
(підпис) (ініціали, прізвище)
4
1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Характеристика
Галузь знань, навчальної дисципліни
Найменування
спеціальність, рівень денна заочна
показників
вищої освіти форма форма
навчання навчання
Кількість кредитів – 4 Всі галузі знань Нормативна
Модулів – 1 Рік підготовки:
1-й 1-й
Змістових модулів – 2
Всі спеціальності Семестр
Загальна кількість 1 або 2-й 1 або 2-й
годин – 120 Лекції
20 год. 8 год.
Практичні
Консультації
Самостійна робота
Тижневих годин для 70 год. 78 год.
денної форми У тому
навчання: Рівень вищої освіти: числі:
аудиторних – 2 бакалавр Контрольн Контрольна
самостійної роботи а робота робота
студента – 3 4 год. 8 год.
Вид контролю
залік залік
2 години 2 години
5
2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Метою вивчення дисципліни «Українське фахове мовлення» є
формування системи знань про норми сучасної літературної мови як основи
культури усного й писемного ділового мовлення фахівців, набуття практичних
навичок використання в мовленні наукової та фахової термінології, вироблення
вмінь створювати та відтворювати усні й писемні мовленнєві жанри
професійного спілкування.
Завдання: за результатом вивчення дисципліни «Українське фахове
мовлення»
студент повинен знати:
 найважливіші норми сучасної української літературної мови;
 місце та роль офіційно-ділового та наукового стилів у системі
професійного спілкування;
 особливості усної та писемної форм ділового мовлення та мовні
засоби, що забезпечують їх реалізацію;
 особливості утворення та перекладання фахової термінології;
 правила створення усних і писемних жанрів професійного мовлення;
 принципи перекладу і редагування професійних текстів;
 етикетні норми професійного спілкування.
студент повинен уміти:

 вільно оперувати лексикою сучасної української літературної мови;
 грамотно використовувати спеціальну лексику, термінологію за
фахом;
 володіти орфографічними, граматичними та стилістичними нормами
сучасної української літературної мови, що передбачені програмою
дисципліни;
 створювати мовні жанри усного й писемного професійного
спілкування;
 перекладати й редагувати тексти професійного спрямування;
 ефективно користуватися мовними та стилістичними нормами усної
форми професійного мовлення;
 користуватися лексикографічними працями й нормативними
документами, що відповідають напряму обраного фаху;
 володіти правилами етикету професійного спілкування.
6
Після вивчення навчальної дисципліни «Українське фахове мовлення»
студент буде володіти україномовною професійною комунікативною
компетенцією, що визначається як системне інтегративне утворення й містить
компетенції різних рівнів:
1) компетенції лінгвістичного рівня:
 мовна − володіння засобами мови, тобто одиницями і категоріями всіх її
рівнів, стилістичними засобами, законами їх використання тощо;
 термінологічна − володіння термінами відповідно до теми
висловлювання, вживання термінів відповідно до їх дефініції, розрізнення
термінів і професіоналізмів;
 мовленнєва − володіння понятійною і операційною основою
мовленнєвої діяльності, а отже, сукупністю дій, що становлять систему
мовленнєвих умінь сприймати, відтворювати і створювати усні й письмові
монологічні та діалогічні висловлювання різних стилів, типів і жанрів.
2) компетенції соціокультурного рівня:
 етнокультурологічна − володіння національно маркованими мовними
одиницями, українським мовленнєвим етикетом;
 соціолінгвістична − володіння навичками розуміти та продукувати
мовлення в конкретному соціолінгвістичному контексті спілкування;
3) компетенції прагматичного рівня:
 дослідницька − володіння навичками самостійної роботи з навчально-
науковими текстами, різними джерелами наукової інформації, зокрема
електронними; здатність переробляти тексти;
 самоорганізаційна − володіння вміннями самостійного перетворення й
доповнення своїх знань, аналізу результатів власного мовлення та навчальної
діяльності;
 інтерактивна − володіння навичками взаємодії у спільній діяльності;
 творча − володіння навичками творчого розв’язання будь-якого
навчального завдання; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально.
7
3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Модуль 1
Змістовий модуль 1
Вербальні особливості індивідуального та колективного
фахового мовлення
Тема 1. Мета й завдання дисципліни. Історія становлення української
мови.Функції сучасної літературної мови.
Тема 2. Текст як форма наукового знання. Загальні відомості про наукові
роботи.
Тема 3. Усне фахове мовлення. Підготовка до публічного виступу з
наукової теми.
Тема 4. Вимоги до оратора. Науково-популярний стиль викладу. Виступ з
електронною презентацією.
Тема 5 Етикет у діловому міжособистісному спілкуванні. Особливості
проведення ділової бесіди.
Лексичні, морфологічні та синтаксичні норми фахового
українського мовлення
Тема 1.Лексичні особливості фахового мовлення. Термін у системі

наукового стилю.
Тема 2. Морфологічні особливості фахового мовлення. Норми вживання
іменних частин мови.
Тема 3.Нормативні особливості вживання дієслова та службових частин
мови в українському фаховому мовленні.
Тема 4. Документ та його функції. Види документів. Загальні вимоги до
оформлення ділових паперів. Документи з кадрових питань.
Тема 5. Синтаксичні та стилістичні особливості фахового мовлення.
8
4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Назви Кількість годин
змістових денна форма заочна форма
усь у тому числі усьо у тому числі
модулів і тем
ого го
лк п к конс ср Сем лк п к ко ср Сем
з р . з р нс .
кон кон
тр тр
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 1 13 14 15
1 2
Модуль 1
Змістовий модуль 1.
Вербальні особливості індивідуального та колективного фахового
мовлення
Тема 1.Мета й 12 2 2 1 7 11 2 2 7
завдання
дисципліни.
Історія
становлення
української мови.
Функції сучасної
літературної мови.
Тема 2. Текст як 12 2 2 1 7 11 2 2 7
форма наукового
знання. Загальні
відомості про
наукові роботи.
Тема 3. Усне 10 2 2 6 12 2 2 8
фахове мовлення.
Підготовка до
публічного
виступу з наукової
теми.
Тема 4. 11 2 2 1 6 11 2 1 8
Вимоги до
оратора. Науково-
популярний стиль
викладу. Виступ з
електронною
презентацією.
Тема 5. Етикет у 13 2 2 2 1 6 13 4 1 8
діловому
міжособистісному
спілкуванні.
Особливості
проведення ділової
бесіди.
Разом за 58 10 1 2 4 32 58 4 4 4 8 38
9
змістовим 0
модулем 1
10
Лексичні, морфологічні та синтаксичні норми фахового українського
мовлення
Тема 1. Лексичні 12 2 2 1 7 12 2 2 8
особливості
фахового
мовлення. Термін
у системі науко-
вого стилю.
Тема 2. Морфо- 12 2 2 1 7 11 2 1 8
логічні
фахового мовле-
ння. Норми
вживання
іменних частин
мови.
Тема 3. 11 2 2 7 11 2 1 8
Нормативні
вживання
дієслова та
службових
частин мови в
українському
фаховому
мовленні..
Тема 4. 12 2 2 1 7 11 2 1 8
Документ та його
функції. Види
документів.
Загальні вимоги
до оформлення
ділових паперів.
Документи з
кадрових питань.
Тема 5. 15 2 2 2 1 6 2 17 2 4 1 8 2
Синтаксичні та
стилістичні
фахового
мовлення.
Разом за 62 10 1 2 4 34 2 62 4 6 4 6 40 2
змістовим 0
модулем 2
Усього годин 120 20 2 4 8 66 2 120 8 1 8 14 78 2
0 0
11
6. ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
№ Назва теми Кількість годин
з/п
денна заочна
1 Офіційно-діловий та науковий стилі як основа фахового 2 2
мовлення.
2 Технічні вимоги до офомлення наукових робіт. Правила 2
укладання списку використаних джерел.
3 Мовні звороти, поширені в наукових текстах. Вимоги до 2 2
написання тез і статей. Культура опрацювання наукових
текстів.
4 Правила опрацювання наукових текстів (план, конспект, 2
анотація, реферат).
5 Культура та етикет спілкування в науковій і професійній 2
сферах. Захист наукових досліджень.
6 Наукові заходи як форма виявлення культури фахового 2 2
мовлення. Участь у наукових дискусіях. Правила
аргументування.
7 Лексичний склад фахового мовлення. Практика вживання 2
термінів у фаховому мовленні.
8 Способи творення та правопис термінів. 2 2
9 Оформлення кадрових та особистих документів. 2
10 Особливості створення реклами, оголошень, прес-релізів. 2 2
Усього годин 20 10
7. САМОСТІЙНА РОБОТА
№ Назва теми Кількість
з/п Годин
денна заочна
1 Вивчення теоретичного матеріалу з використанням конспектів 10 25
і навчальної літератури
2 Підготовка до практичних занять 21 5
3 Підготовка до контрольної роботи 6 19

4 Підготовка наукової роботи 25 15
5 Консультації 4 14
Усього годин 70 78
12
8. ІНДИВІДУАЛЬНІ РОБОТИ
8.1 Теми контрольних робіт для студентів денної форми навчання
8.2 Теми контрольних робіт для студентів заочної форми навчання

Варіант №1
1. Дайте визначення поняття «літературна мова». Назвіть основні її ознаки.
Чим мова відрізняється від мовлення?
2. Складіть текст виступу (20 речень), тема якого відповідає Вашій
майбутній спеціальності. Поясніть, який стиль літературної мови вжито в
тексті виступу, чому. Назвіть і обґрунтуйте обрання жанру виступу.
3. Назвіть орфоепічні й акцентологічні особливості фахового мовлення, їх
практичне значення.
Варіант №2
1. Поясніть поняття «мова професії», «фахове мовлення». У чому полягають
особливості професійного спілкування? Назвіть функції мови
2. Дайте визначення поняття «норма літературної мови», відредагуйте
словосполучення, поясніть, які норми порушені у наведених формах:
приймати участь, підводити підсумок, дякуючи Вам, прийняти до уваги
начальні дані, сістемний мониторінг, інструктаж по техніці безпеки,
переклад терміну на українську мову.
3. Поясніть, що таке багатозначність (полісемія). Які норми використання
багатозначних слів діють у професійному спілкуванні? Наведіть
приклади.
Варіант №3
1. Дайте визначення стилю літературної мови. Які стилі сучасної
української літературної мови вживаються під час професійного
спілкування, чому?
2. Уважно прочитайте параграф підручника або наукову статтю з Вашої
спеціальності (українською мовою), складіть тези, анотацію параграфа
(статті). Схарактеризуйте мовні засоби тексту параграфа (статті).
3. Мовні й етикетні особливості ділової телефонної розмови.
13
Варіант №4
1. Назвіть норми сучасної української літературної мови. Проілюструйте
відповідь прикладами з фахового мовлення.
2. Назвіть основні правила вітання у ситуаціях професійного спілкування.
Визначте, які із цих фраз є неприйнятними для професійного спілкування,
поясніть чому: Добрий день, Здоров будь, Вітаю, Доброго дня, Привіт,
Здрастуйте, Даруйте, Вибач, Вибачте мені, Перепрошую, Добривечір,
Здорово, Більше не буду, Всього найкращого, До зустрічі, Будьте такі
ласкаві, Прошу уклінно, На все (вам) добре, До побачення, Щасливо.
3. Назвіть особливості вживання дієслівних форм у професійному мовленні.
Варіант №5
1. Які виділяють форми професійного спілкування? Чим вони відрізняються?
2. Поясніть, у чому полягають особливості форми кличного відмінка у
професійному спілкуванні. Утворіть форми кличного відмінка: Олена
Віталіївна, Костянтин Григорович, Олег Петрович, Ірина Вікторівна, Яна
Володимирівна, Олексій Андрійович, Віктор Олександрович, Юлія Сергіївна,
Андрій Федорович, Максим Юрійович, Гнат Михайлович, Тетяна Яківна.
3. Назвіть особливості використання прикметникових форм у професійних
текстах.
Варіант №6
1. Подайте характеристику наукового стилю та його підстилів.
2. Оберіть тему презентації, яка відповідає Вашому фаху. Назвіть вербальні
й невербальні засоби, що використовуються під час презентації.
Схарактеризуйте спосіб подання матеріалу презентації залежно від
обраної теми. Поясніть, який (які) стиль (стилі) літературної мови
доцільно використовувати під час Вашої презентації, чому.
3. Назвіть і поясніть стилістичні особливості фахових текстів
14
Варіант №7
1. Назвіть види професійного мовлення. Поясніть спільні й відмінні
риси кожного з видів.
2. Схарактеризуйте явище паронімії. Поясніть значення слів-
паронімів. Запишіть речення із цими словами. Для правильного
виконання завдання скористайтеся словниками: загальноприйнятий –
загальноприйнятний; особистий – особовий; позбавити – позбавитися;
показник – покажчик; вихідний – висхідний; гривна – гривня; завдання –
задача; зрівняти – порівняти; міркування – розмірковування; поверховий
– поверхневий; причинний – причиновий.
3. Основні правила скорочування слів в україномовних науково-
технічних текстах
Варіант №8
1. Назвіть основні вимоги до фахового мовлення. Поясніть ці вимоги.
Наведіть приклади.
2. Поясніть, яких мовних норм слід дотримуватися під час професійного
спілкування. Виправте й прокоментуйте мовні помилки у виразах:
користь від використання засобів; дане явище повністю виявляється, у
цій статті творі автор відтворив, відшкодувати шкоду, забезпечити
безпечний розвиток, для частинного розв’язку розв’зують систему
рівнянь, спільне співробітництво, цілком і повністю підтримуємо,
інформаційне повідомлення, місяць вересень, моя власна думка.
3. Назвіть способи складання й оформлення бібліографічного списку.
Варіант №9
1. Назвіть вимоги до складання та виголошення доповіді, звітної доповіді,
виступу.
2. Назвіть основні способи записування цифрової інформації. Запишіть
цифрові комбінації словами: 0,02; 26,49; 2/3; 12/35; 2%; 68 км; 36,6 °С;
34Б; ±0,43; 456789; 24%; 30'20.
3. Способи введення цитат до текстів професійного спрямування. Функція
цитати у фаховому мовленні. Наведіть приклади оформлення цитат у
текстах за Вашим фахом.
15
Варіант №10
1. Які основні вимоги до створення презентації? Особливості комп'ютерної
презентації, способи створення, програмні засоби.
2. Назвіть основні норми літературної мови. Відредагуйте словосполучення,
поясніть, які норми порушені у наведених формах: питання стосовно
терміна дії, на протязі усього року, прикладна програма, бульова
алгебра, місткість пам'яті, на малюнку зображено графік, загальні
методи отримання вимірювань, упаковка продукції.
3. Редагування текстів за допомогою комп’ютерних програм.
1. Назвіть жанри професійного мовлення, подайте їхню характеристику.
2. Які існують основні принципи роботи з науково-технічною інформацією?
Поясніть особливості кожного з видів роботи. Складіть розгорнений план
публічного виступу на тему, що відповідає Вашому фаху.
3. Логічні й фактологічні помилки в текстах професійного спрямування.
Способи редагування.
1. Поясність значення формул ввічливості під час професійного
спілкування. Назвіть основні мовні засоби етикету, прийняті у
професійній сфері.
2. Дайте визначення поняття «мовна норма». Чому мовні норми є історично
змінюваними? Подайте правильні форми словосполучень: опрацювання
даних, розділяючий принцип, координуюча рада, шифруючий прилад,
виходячі з Акта про державну незалежність, кулеподібний вигляд,
обертаючася частина механізма, поставлений в обов’язок, бувший,
відмінений указ, галопуюча інфляція, гальмуючий пристрій.
3. Особливості структурної організації текстів за професійним
спрямуванням.
16
1. Назвіть типові мовні звороти, характерні для регулятивних засобів
професійної діяльності. Наведіть приклади.
2. Уживання числівникових форм у фаховому мовленні. Узгодження
числівника з іменником. Відредагуйте словосполучення: 2 1/4 рази; у два
раза, 20,5 рази, будинок 34 д, 45 міліметрів, одна ціла і три десятих,
струм біля 25 мА, 0,1 %.
3. Іменник у професійному мовленні. Особливості й творення й уживання
віддієслівних іменників у професійних текстах.
1. Функціональні стилі сучасної української літературної мови, особливості
використання при творенні професійних текстів.
2. Поясніть значення норм у професійному мовленні, відредагуйте
словосполучення: самовдосконалювати себе, моя автобіографія,
інтелектуальний розумовий процес, підвести вгору погляд, відступити
назад, більша половина, самоаналізувати себе, о двадцятій годині вечора.
3. Переваги й недоліки комп’ютерного редагування.
1. Стилістичні й риторичні засоби публічних виступів.
2. Морфологічні норми професійного мовлення, їхнє практичне значення.
Складіть таблицю успішності студентів Вашої групи з такими графами:
1) № пор.; 2) кількість студентів у групі; 3) склали сесію: на «відмінно»;
на «відмінно» й «добре»; на «задовільно»; 4) сесію не склали;
5) успішність, %.
3. Дайте визначення явища синонімія. Які правила використання синонімів
діють при створенні текстів професійного спрямування? Наведіть
приклади.
17
1. Усне професійне мовлення. Стилістичні й риторичні засоби усних жанрів
професійного мовлення.
2. Які види мовних норм уживаються під час усного професійного
спілкування? Відредагуйте відповідно до норм терміни й
терміносполучення: виртуальний діск, метод обьємного моделювання,
макроассемблер, коммутатор, розрядная матриця, інтегруючий
вичислювальний прилад, дісковий носій, читаюче устройство.
3. Правила складання й оформлення конспекту професійного тексту
1. Мовна особистість у професійній комунікації.
2. Особливості форм іменника у професійних текстах. Поставте терміни у
форму родового відмінка однини, поясніть свій вибір закінчення:
хвилевід, знос, ізолюкса, коефіцієнт, поляроїд, симула, термовольтметр,
ультрафільтр, шрифт, спектр, метод.
3. Способи укладання тез. Функціональне призначення тез до текстів
професійного спрямування
1. Пароніми, омоніми у текстах професійного спрямування. Приклади
вживання.
2. Дієприкметникові та прикметникові форми у фаховому мовленні.
Перекладіть українською мовою терміносполучення: запоминающее
устройство, отстающий по фазе, проникающая радиация, конечная
реакция, стабилизирующий элемент, проводящая ткань, регулирующий
ток, согласующий трансформатор, запрашивающий узел распределённой
вычислительной системы.
3. Роль мовних та позамовних засобів професійних текстів.
18
1. Монолог, діалог, полілог як види професійного мовлення. Їхні
особливості, способи оформлення.
2. Типи відмінювання числівників, особливості вживання паралельних
відмінкових форм у професійному мовленні. Утворіть і запишіть текст
професійного спрямування, що містить цифрову інформацію, поясніть
способи її оформлення.
3. Синтаксичні помилки у писемних жанрах фахового мовлення.
1. Етапи підготування й вимоги до проведення публічних виступів.
2. Особливості віддієслівних форм іменників у професійних текстах.
Перекладіть подані слова, поясніть вибір морфологічної форми: изоляция
(действие), измерение (результат), оценка (действие), автоматизація
(научно-техническое направление), проверка (действие), передача
(действие), выбор (результат).
3. Основні етапи редагування науково-технічного тексту.
1. Поясніть, які функції виконує мова професії. Наведіть приклади.
2. Назвіть мовні норми, яких варто дотримуватися під час професійного
спілкування. Поставте правильний наголос у словах: аргумент,
комплексне, ознака, асимптота, поверхня, визначник, множина,
предмет, дециметр, нескінченний, проміжок, завдання, об’єднання,
сантиметр.
3. Синтаксичні норми професійного мовлення
1. Комп'ютерна презентація. Етапи підготування. Мовні й позамовні засоби.
2. Лексичні норми професійного мовлення. Відредагуйте словосполучення,
знайдіть, у яких словосполученнях порушено лексичні норми: більш
широкі можливості, при установці, у відповідності з, знайдена
проблема, при установці, жорсткий диск, відмінити команду, режим
запису макросів.
19
3. Способи рубрикації професійних текстів
1. Поясніть, що означають поняття «ядро» і «периферія» професійної
лексики. Наведіть приклади за Вашою спеціальністю.
2. Культура професійного спілкування, основні вимоги до мовлення
фахівців.Утворіть форми кличного відмінка: Митрофан Васильович, Інна
Олексіївна, Валерій Георгійович, Михайло Іванович, Степан Андрійович,
Олена Петрівна, Ірина Геннадіївна, Митрофан Полікарпович, Віктор
Ігорович, Ганна Сергіївна.
3. Дайте визначення й характеристику мовних особистостей.
1. Назвіть функціональні особливості текстів професійного спрямування,
наведіть приклади.
2. Прийом відвідувачів. Вимоги до організації прийому відвідувачів.
3. Стилістичні особливості текстів професійного спрямування. Виправте
речення, поясніть помилки: Зняття блокування оновлення виділених
полів. Припинення порівнювання форматування і повернення інспектора
формату до звичайного режиму. Текст виступу створено
І.О. Прокопенко. Необхідно завжди вибирати ті самі параметри.
«Обробка персональних даних» («обробка») означає будь-яку операцію чи
сукупність операцій, здійснюваних з персональними даними (за
допомогою чи без допомоги автоматизованих засобів).
1. Індивідуальні форми професійного спілкування, правила проведення,
мовні особливості.
2. Прикметник у професійному мовленні. Уживання форм ступенів
порівняння прикметників у фахових текстах. Відредагуйте
словосполучення: більш відоміший у научних колах, металичний елемент,
уніфіцировані функціональні вузли, ультра-акустичний прилад, начальні
дані, пьєзо-електричний елемент, плавлений кварц, аналоговий
вирішальний пристрій.
20
3. Морфологічні й словотвірні помилки в текстах професійного
спрямування. Способи подолання.
1. Сфера вживання й засоби наукового стилю. Особливості наукових текстів
2. Синтаксичні помилки під час машинного перекладу професійних текстів.
Способи виправлення. Відредагуйте речення: Вирішення проблем,
зв’язаних з функціонуванням української науково-технічної термінології,
її «українізації», є нагальним і необхідним. Підводячи підсумок наших
переговорів, ми пропонуємо зафіксувати нашу домовленість юридично.
Ми будемо й надалі пред’являти вимогу щодо якості программного
забеспечення. Сьогодні неодноразово піднімалося питання про
вдосконалення системи контроля.
3. Жанри публічних виступів
1. Професійна мова і професійне мовлення
2. Особливості вживання числівників у текстах професійного спрямування.
Подайте форми орудного відмінка числівників: 235; 2/8; 567 896; 98,03;
934 789;7/10.
3. Багатозначні слова і контекст у професійних текстах. Наведіть
приклади вживання багатозначних слів у професійному спілкуванні.
1. Поясніть особливості вживання займенникових форм у професійному
мовленні, наведіть приклади.
2. Регулятивні засоби професійного мовлення. Утворіть текст професійного
спрямування, використовуючи мовні кліше й канцелярські звороти.
Поясніть свій вибір мовних засобів. Оформлюйте текст відповідно до
вимог.
3. Способи укладання плану до професійного тексту. Різновиди планів, їхнє
функціональне призначення в роботі з науково-технічною інформацією.
21
4. Варіант №29
1. Назвіть особливості усного професійного мовлення порівняно з
писемним, наведіть приклади.
2. Складіть текст виступу, тема якого відповідає Вашій майбутній
спеціальності. Поясніть, який стиль літературної мови вжито в тексті
виступу, чому. Схарактеризуйте мовні засоби різних рівнів. Назвіть і
обґрунтуйте обрання жанру виступу.
3. Організація роботи з науково-технічною інформацією. Реферування
професійного тексту.
1. Назвіть основні особливості використання офіційно-ділового стилю під
час професійного спілкування. Поясніть, що означає поняття «клішовані
словосполучення», назвіть функції у професійних текстах, наведіть
приклади.
2. Правила проведення телефонної розмови на професійну тему.
Змоделюйте ситуацію ділової телефонної розмови, запишіть репліки
учасників. Зробіть аналіз їхнього мовлення.
3. Особливості вживання прийменникових конструкцій у текстах
22
9. МЕТОДИ НАВЧАННЯ
Метод лекції з елементами евристичної бесіди, наочно-практичний, репродуктивний,
проблемно-пошуковий методи, лінгвістичні естафети, ситуаційні та ролеві ігри,
моделювання ситуацій усного професійного спілкування, робота у «малих групах»,
виконання тренувальних та комунікативних вправ.
10. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ТА РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА

ЗА ДИСЦИПЛІНОЮ
Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу

використовують такі методи оцінювання знань та умінь:
 поточний контроль (оцінювання усних і письмових відповідей на
практичних заняттях);
 самостійна робота студента;
 індивідуальне навчально-дослідне завдання;
 підсумковий контроль (залік).
Для оцінювання навчальної роботи студентів протягом модуля
підсумкова рейтингова оцінка вираховується як сума балів за усі види роботи
студентів та контрольні заходи.
10.1 Розподіл балів, які отримують студенти
Вид заняття / контрольний захід Оцінка
Практичне заняття №1 5
Самостійна робота 15
Наукова робота 10
Усний публічний виступ з презентацією 15
Лекційні заняття 10
Всього за семестр 100
23
До перелічених складників модульної оцінки можуть нараховуватися
додаткові бали за участь студента в науково-дослідній роботі, підготовка
публікацій та робіт на конкурси, участь в олімпіадах тощо. Кількість
додаткових балів визначається на розсуд викладача, але в сумі не більше
100 балів разом з переліченими складниками модульної оцінки.
Отримана таким чином сума балів доводиться до відома студентів перед
проведенням заліку. Студентам, які набрали від 60 до 100 балів і згодні з
результатом, відповідна оцінка модуля проставляється у заліково-
екзаменаційну відомість. У разі отримання студентом менше 60 балів,
рейтингову оцінку можна підвищити під час складання заліку.
Під час заповнення заліково-екзаменаційної відомості та залікової
книжки (індивідуального навчального плану) студента, оцінка, виставлена за
100-бальною шкалою, повинна бути переведена відповідно до шкали ECTS (А,
В, С, D, Е).
10.2 Якісні критерії оцінювання
Необхідний обсяг знань і умінь для одержання позитивної оцінки

наведений у розділі 2 цієї програми.
Критерії оцінювання роботи протягом семестру
A 96–100 “зараховано” (“відмінно”) – студент у повному обсязі засвоїв програмний

матеріал, опрацював рекомендовану літературу, вільно оперує мовознавчою та фаховою
термінологією, має добрі навички з перекладу та створення письмових фахових текстів,
засвоїв граматичні, орфографічні, морфологічні та синтаксичні норми сучасної української
літературної мови, бездоганно володіє усним професійним мовленням. Студент брав участь,
продемонструвавши високі знання, в олімпіадах та конкурсах з мови, або виконав наукову
роботу (надруковано тези чи статтю).
А 90–95 “зараховано” (“відмінно”)– студент у повному обсязі засвоїв програмний
матеріал, вільно володіє граматичними, орфографічними, морфологічними та синтаксичними
нормами сучасної української літературної мови, опрацював рекомендовану літературу,
добре оперує мовознавчою та фаховою термінологією, має добрі навички з перекладу та
створення письмових фахових текстів. Усі навчальні завдання, які передбачені програмою,
виконані, якість виконання більшості з них оцінено кількістю балів, близькою до
максимальної. Студент допускає 1 – 2 незначні помилки в письмових роботах, а також
незначні помилки в усному професійному мовленні.
24
C 75–89 “зараховано” (“добре”) – студент достатньо володіє навчальним матеріалом,
засвоїв основні орфографічні, морфологічні та синтаксичні норми сучасної української
літературної мови, вільно орієнтується в створенні професійних текстів, під час усного
спілкування допускає незначні помилки з професійної термінології, деякі види письмових
завдань виконані з помилками (допускається декілька незначних помилок або 1–2 значні).
D 66–74 “зараховано” (“задовільно”)– теоретичний матеріал засвоєнийне повністю,
але прогалини не носять істотного характеру, необхідні практичні навички роботи з
освоєним матеріалом в основному сформовані, більшість передбачених програмою
навчальних завдань виконано, деякі з виконаних завдань містять помилки, письмові роботи з
2 – 5 значними помилками, в усному мовленні студент допускає декілька значних помилок.
E 60–65“зараховано” (“задовільно”)– студент засвоїв основні аспекти програмного
матеріалу, деякі практичні навички не сформовані, студент невпевнено орієнтується у
доцільності вибору відповідних мовних засобів, має труднощі з формулюванням думок та
використанням фахової термінології як в усному, так і писемному мовленні. Частина
передбачених програмою навчальних завдань не виконані, або деякі з них оцінені
мінімальною кількістю балів.
F 35–59 “не зараховано” (“незадовільно”)– теоретичний матеріал курсу освоєний
частково, необхідні практичні навички роботи не сформовані, більшість передбачених
програмою робіт виконано, але їх якість оцінена мінімальною кількістю балів; студент
частково володіє навичками створення усних та письмових текстів, допускає значну
кількість грубих граматичних, стилістичних та орфографічних помилок. Можливе
підвищення оцінки за умови виконання додаткової самостійної роботи.
FX 0–34“не зараховано” (“незадовільно”) – студент не засвоїв основних

положень українського правопису, не знає професійної термінології, не вміє
створювати усних та письмових мовленнєвих жанрів, не володіє навичками
перекладу фахових текстів. Роботи потребують повної переробки. Студент має
перескласти певні теми під час консультацій.
25
Шкала оцінювання: національна та ECTS
Сума балів за Оцінка за національною шкалою
всі види ОцінкаECT для екзамену, курсового для заліку
навчальної S проекту (роботи),
діяльності практики
96–100 А
відмінно
90–95 В
75–89 С добре зараховано
66–74 D
задовільно
60–65 Е
не зараховано з
незадовільно з
можливістю
35–59 FX можливістю повторного
повторного
складання
складання
не зараховано з
незадовільно з обов’язковим
0–34 F обов’язковим повторним повторним
вивченням дисципліни вивченням
дисципліни
26
11. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
11.1 Базова
1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. С. Бацевич :
підручник. – К. : Видавничий центр «Академія», 2004. – 344 с.
2. Гриценко Т. Б. Українська мова та культура мовлення : навчальний посiбник
для вузiв / Т. Б. Гриценко. – К. : Центр навчальної лiтератури, 2005. – 533 с.
3. Кузьміна Л. В. Українська мова за професійним спрямуванням /
Л. В. Кузьміна, В. М. Явтушенко. – Х.: ХНУРЕ, 2012. – 258 с.
4. Мацько Л. I. Культура української фахової мови : навчальний посiбник /
Л. І. Мацько, Л. В. Кравець. – К. : Академiя, 2007. – 359 с.
5. Олiйник О. Б. Культура мовлення : навчальний посiбник для вузiв : /
О. Б. Олiйник, В.Д. Шинкарук. – К. : Кондор, 2008. – 295 с.
6. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови: навч. посіб. /
Г. С. Онуфрієнко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 312 с.
11.2 Додаткова література

1. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови /
Н. Д. Бабич. – Львів : Світ, 2003. – 432 с.
2. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис / С. П. Бевзенко,
Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К. :Вища школа, 2005. – 270 с.
3. Ботвина Н. В. Ділова українська мова (офіційно-діловий та наукові стилі
української мови) / Н.В. Ботвина – К. : АртЕк, 2000.
4. Васенко Л. А. Фахова українська мова: навчальний посібник /
Л. А. Васенко, В. В.Дубічинський, О. М. Крилець. – К. : Центр учбової
літератури, 2008. – 272 с.
5. Галузинська Л. I. Українська мова за професiйним спрямуванням :
навчальний посiбник / Л. І. Галузинська, Н. В. Науменко, В. О. Колосюк. –
К. : Знання, 2008. – 430 с.
6. Гуйванюк Н. В. Українська мова. Схеми, таблиці, тести / Н.В. Гуйванюк,
О. В. Кардащук, О. В. Кульбабська. – Львів : Світ, 2005. – 304 с.
7. Гуцько М.В. Українська мова у професійному спілкуванні: навч. посібник /
М. В. Гуцько, І. Г. Олійник, І. П. Ющук. – К. : Міжнародна агенція
«BeeZone», 2004.
27
8. Жайворонок В. В. Українська мова в професiйнiй дiяльностi : навчальний
посiбник для вузiв / В. В. Жайворонок, В. М. Брiцин, О. О. Тараненко. – К. :
Вища школа, 2006 – 430 с.
9. Загнітко А. П. Українське ділове мовлення : професійне і непрофесійне
спілкування / А. П. Загнітко, І. Г. Данилюк. – Донецьк, 2004.
10. Кацавець Р. С. Українська мова: професiйне спрямування : пiдручник для
вузiв / Р. С. Кацавець. – К. : Центр учбової лiтератури, 2007. – 253 с.
11. Корж А. В. Українська мова професiйного спрямування : навчальний
посiбник / А. В. Корж. – К. : Всеукраїнська асоцiацiя видавцiв «Правова
єднiсть», 2009. – 290 с.
12. Ладоня І. О. Українська мова / І.О. Ладоня. – К. : Вища школа, 1993. – 143 с.
13. Мамрак А. В. Українська ділова мова : комп’ютерна версія / А.В. Мамрак,
О.І. Шаров. – К. : Центр навч. літ-ри, 2004. – 232 с.
14. Мацюк З. О. Українська мова професiйного спiлкування : навчальний
посiбник для вузiв / З. О. Мацюк, Н. І. Станкевич. – К. : Каравела, 2008. –
351 с.
15. Михайлюк В. О. Українська мова професiйного спiлкування : навчальний
посiбник для вузiв / В. О. Михайлюк. – К. : Професiонал, 2005. – 485 с.
16. Мозговий В. I. Українська мова у професiйному спiлкуваннi. Модульний
курс : навчальний посiбник для вузiв / В. I. Мозговий. – 3-тє вид., перероб.
та доп. – К. : Центр учбової лiтератури, 2008. – 591 с.
17. Пазяк О. М. Українська мова / О. М. Пазяк, О. А. Сербенська, М. І. Фурдуй
та ін. – К. : Либідь, 2001.
18. Пономарів О. Д. Сучасна українська мова/ О. Д. Пономарів, В. В. Різун,
Л. Ю. Шевченко. – К. : Либідь, 2001. – 400 с.
19. Стоян Л. М. Українська мова / Л. М. Стоян. – К. : Наукова думка, 2000. –
104 с.
20. Чорненький Я. Я. Теорія. Практика. Самостійна робота : навчальний
посібник / Я. Я. Чорненький. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. –
304 с.
21. Шкуратяна Н. Г. Сучасна українська літературна мова : модульний курс /
Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К. : Вища школа, 2007. – 823 с.
22. Ющук І. П. Українська мова / І. П. Ющук. – К. : Либідь, 2004.– 640 с.
11.3Словники
1. Англо-українсько-російський словник з інформативної техніки /
О. М. Коссак. – Львів : Світ, 1991. – 488с.
28
2. Бартків А. Б. Англо-українсько-російський словник з інформатики,
програмування, обчислювальної техніки. – К. : Вища школа, 1995. – 445с.
3. Біленко І. І. Фізичний словник. – К. : Вища школа, 1979.
4. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /
Відп.ред. В. Т. Бусел. – К., 2003.
5. Вирган І. О. Русско-украинский словарь устойчивых выражений. /
І. О. Вирган. – Х. : Прапор, 2000. – 863с.
6. Войналович О. Російсько-український словник наукової і технічної мови:
Термінологія процесових понять / О. Войналович, В. Моргунюк. /
АН України. – К. : Вирій, 1997. – 256 с.
7. Горпинич В. А. Русско-украинский орфоэпический словарь. /
В. А. Горпинич. – К., 1992. – 254 с.
8. Єрмоленко С. Я. Новий російсько-український словник-довідник: Близько
100.000 слів. – 2-ге вид., доп. і випр. / С. Я. Єрмоленко. – К. : Довіра,1999. –
877с.
9. Калашник В. С. Українсько-російський словник наголосів. / В.С. Калашник,
Л.Г. Савченко. – Х. : Каравелла, 1997. – 112с.
10. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики /
С. Караванський. – [2-ге вид., доповн. і випр.]. – Львів : БаК, 2006. – 562 с.
11. Карачун В. Я. Орфографічний словник наукових і технічних термінів:
Понад 30 тис. слів / В. Я.Карачун. – К. : Криниця, 1999. – 524 с.
12. Карачун В. Російсько-український словник з інформатики та
обчислювальної техніки. / В. Карачун. – К. : Рось, 1994. – 361 с.
13. Козак Л. В. Словник-довідник з електротехніки, автоматики, промислової
електроніки і метрології / Л. В. Козак. – Кривий Ріг : ВАТ
Кривбасавтоматика, 1997. – 280 с.
14. Комп’ютерний словник. – К. : Україна, 1997
15. Короткий російсько-український технічний словник / Г. Покальчук. – Рівне,
1993. – 26 с.
16. Новейший русско-украинский словар : Около 50 тис. слов /
под. ред. Л. Г.Савченко. – 2-е изд. – Х. : Прапор, 2002. – 1136 с.
17. Новий російсько-український тлумачний словник з інформатики: Основні
терміни. Приблизно 3 тис. термінів / укл. М. Д. Гінзбург. – Х. : Корвін,
2002. – 653с.
18. Російсько-український словник наукової термінології і суспільної науки. /
Й. Ф. Андреш, відп. ред. В. М. Русанівський. – К. : Наук. думка, 1994. –
600 с.
29
19. Російсько-український словник фізичних термінів. / Ю. В. Караван та ін., за
ред. О. Б. Лисковича. – К. : Вища школа, 1994. – 34 с.
20. Російсько-український термінологічний словник / укл. І. П. Полтавський,
Л. С. Товолжанська. – Х., 1998. – 37 с.
21.Російсько-український загальнотехнічний словник. Приблизно 113000 слів /
Мацько Л. І., Трегуб І. Г. – К. : Вища школа, 1994. – 173 с.
22. Російсько-український математичний словник. Приблизно 20 000 термінів /
укл. В. Я. Карачун . – К. : Вища школа, 1995. – 258 с.
23. Російсько-український словник з інформатики та обчислювальної техніки з
покажчиком українських термінів / [уклад.: В. Я. Карачун, Г. Г. Гульчук,
О. О. Карачун, Ю. З. Прохур]. – К. : Рось, 1994. – 362 с.
24. Російсько-український словник наукової термінології. Математика. Фізика.
Техніка. Науки про землю та космос. – К. : Наук. думка, 1998.
25. Російсько-український фізичний словник: 16 000 термінів / укл. В.В.
Гейченко. – Х. : Основа, 1990, – 211 с.
26. Русско-украинский и украинско-русский словарь: Отличающаяся лексика /
Л. Т. Мацько и др. – К., 1992. – 255 с.
27. Словник російсько-український політехнічний / за ред. В. Т. Бусел. – К. :
Ірпінь; Перун, 2000. – 512 с.
28. Словник фізичної лексики. Українсько-англійсько-німецько-російський. –
К. : Вид-во Рада, 1996
29. Тараненко О. О. Російсько-український словник для ділових людей. /
О. О. Тараненко, В.М. Бринцин. – К., 1992. – 214с.
30. Українсько-російський словник наукової термінології / За заг. ред.
Л. О. Симоненко. – К., 2004.
31. Чабан В. Й. Англо-український електротехнічний словник: Близько 11.000
термінів. / В. Й. Чабан. – Львів: Вид. ДУ Львівська політехніка, 1995. – 256 с.
32. Шевчук С. В. Російсько-український словник ділового мовлення. /
С. В. Шевчук. – К. : Вища школа, 2001. – 351с.
11.4Державні стандарти, що містять вимоги

до оформлення наукових робіт
1. ДСТУ 3582-97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській
мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила.
2. ДСТУ 7.1:2006. Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні
вимоги та правила складання.
30
3. ДСТУ 3008 – 95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і
правила оформлення.
12. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Довідник з української мови [Електронний ресурс]. – [Режим доступу]:
http://www.javot.net/mova/stil/
2. Електронна Енциклопедія [Електронний ресурс]. – [Режим доступу]:
http://www.hohlopedia.org.ua/
3. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича [Електронний ресурс]. – [Режим
доступу]: http://www.inst-ukr.lviv.ua/
4. Лінгвістичний портал [Електронний ресурс]. – [Режим доступу] :
http://www.mova.info/
5. Наукова бібліотека ім. М. Максимовича [Електронний ресурс]. – [Режим
доступу]: http://lib-gw.univ.kiev.ua/
6. Національна Академія Наук України Інститут філософії ім. Г. Сковороди
[Електронний ресурс]. – [Режим доступу]: http://www.filosof.com.ua/.
7. Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського [Електронний
ресурс]. – [Режим доступу]http://www.nbuv.gov.ua/
8. Одеська національна бібліотека ім. М. Горького [Електронний ресурс]. –
[Режим доступу]: http://www.ognb.odessa.ua/
9. Портал української мови [Електронний ресурс]. – [Режим доступу]:
http://www.pravila-uk-mova.at.ua/
10.Російсько-український словник сталих виразів [Електронний ресурс]. –
[Режим доступу]:http://www.stalivyrazy.org.ua
11.Словники он-лайн [Електронний ресурс]. – [Режим доступу]:
http://www.rozum.org.ua/
12.Українська мова [Електронний ресурс]. – [Режим
доступу]:http://www.ukrajinskamova.org.ua/
13.Український мовно-інформаційний фонд НАН України[Електронний
ресурс]. – [Режим доступу]: http://www.ulif.org.ua/
31
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
Л.В. Кузьміна, М.А. Гарбар
РЕКОМЕНДОВАНО
Вченою радою університету
Протокол № 12 від 30.11.2018р.
Харків 2019
32
Кузьміна Л.В., Гарбар М.А. Українське фахове мовлення: посібник-
практикум.– Харків: ХНУРЕ, 2019. – 300 с.
ISBN 978-966-659-254-8
Посібник-практикум містить теоретичний матеріал з наукового й

офіційно-ділового стилю, конкретизує відомості про фаховий текст і
термінологічну лексику. У ньому розглянуто особливості функціонування
сучасної літературної мови, подано вимоги до оформлення наукових робіт і
офіційних документів. Увагу приділено культурі публічного виступу,
особливостям проведення наукових дискусій, етиці професійного спілкування.
Засвоєнню знань з фахового українського мовлення сприятимуть запропоновані
вправи та завдання репродуктивного та творчого рівня складності.
Видання призначене для студентів ХНУРЕ денної та заочної форми
навчання всіх спеціальностей.
Рецензенти:
І.М. Літвінова, канд. філол. наук, доц. каф. української мови ХНУ
ім. В.Н. Каразіна;
В.М. Явтушенко, канд. філол. наук, доцент кафедри українознавства
ХНУРЕ.
ISBN 978-966-659-254-8  Л.В. Кузьміна,

М.А. Гарбар, 2019
33
ЗМІСТ
Передмова..............................................................................................................4
Тема 1Функційні стилі сучасної української літературної мови.
Особливості офіційно-ділового та наукового стилів.........................................6
Тема 2Технічні вимоги до оформлення наукової роботи.
Правила укладання переліку джерел посилання................................................40
Тема 3Мовні звороти, поширені в наукових текстах. Вимоги до
написання тез і статей............................................................................................81
Тема 4 Правила опрацювання наукових текстів (план, тези, конспект,
анотація, реферат)..................................................................................................108
Тема 5Культура та етика спілкування в науковій і професійній сферах.
Захист наукових досліджень................................................................................127
Тема 6Наукові заходи як форма виявлення культури фахового мовлення.
Участь у наукових дискусіях. Правила аргументування...................................151
Тема 7 Лексичний склад фахового мовлення. Практика вживання термінів........162
Тема 8Способи творення та правопис термінів..................................................182
Тема 9Оформлення кадрових та особистих документів....................................198
Тема 10Особливості написання оголошень, реклами, прес-релізів.................218
Додатки...................................................................................................................232
34
ПЕРЕДМОВА
Відповідно до Закону України «Про освіту» процес навчання та зміст

навчальних видань мають бути спрямованими на реалізацію компетентнісного
підходу. Основною метою посібника-практикуму з навчальної дисципліни
«Українське фахове мовлення» є формування у студентів ХНУРЕ професійної
комунікативної компетентності, що передбачає розвиток та вдосконалення
таких умінь:
- осмислення, інтерпретація та аналіз наукової інформації;
- відтворення зв’язних текстів в усній та писемній формах,
послуговуючись фаховою термінологією;
- створення власних наукових робіт, зокрема курсових, дипломних,
написання статей і тез;
- презентація винаходів, переконання опонентів під час наукових
дискусій;
- укладання найуживаніших офіційних документів, написання
оголошень та прес-релізів.
Пропонований практикум спрямований на поглиблення знань з української
мови та розкриття особливостей її використання насамперед у межах наукового й
офіційно-ділового стилів. Особливістю змісту посібника є урахування фахової
підготовки майбутніх інженерів галузі обчислювальної техніки, програмістів,
ІТ-менеджерів, розробників радіотехнічних пристроїв тощо.
Посібник-практикум складається з десяти розділів, що відповідають
тематичному плану мовної дисципліни. Доступний, чітко структурований та
лаконічний виклад теоретичного матеріалу сприятиме узагальненню та
систематизації знань студентів, їхньому самостійному навчанню. Вправи та
завдання з кожної теми покликані поглибити знання з фахового мовлення,
розвинути та вдосконалити вміння працювати з науковою термінологією та
професійними текстами.
У посібнику подано дворівневу систему вправ та завдань:
- репродуктивний рівень передбачає застосування знань у конкретних
умовах і типових ситуаціях професійного спілкування; лексичні вправи та
робота з текстами спрямовані на розпізнавання, відтворення, класифікацію
мовних явищ;
- творчий рівень передбачає здатність використовувати отримані знання в
нових ситуаціях фахового спілкування; завдання цього рівня потребують
35
складних аналітичних дій: аналіз, порівняння, узагальнення та творче
осмислення матеріалу.
Запропонована система вправ та завдань дозволитьстудентам обирати
зміст, вид і спосіб виконання практичної роботи відповідно до здібностей та рівня
підготовки.
Значну увагу в посібнику приділено роботі з текстами наукового та
офіційно-ділового стилів, що спрямована на поповнення словникового запасу
студентів, вироблення вмінь створювати власні діалогічні й монологічні
висловлювання. Комунікативні вправи передбачають поєднання різних видів
завдань: лінгвістичний аналіз, стилістичний експеримент, розрізнення відтінків
значень, що передаються різними граматичними категоріями, добір
граматичних синонімів та їх зіставлення, заміна граматичної форми
синонімічною, складання текстів певного типу й стилю мовлення тощо.
Зміст і структура посібника-практикуму узгоджується з робочою
програмою дисципліни «Українське фахове мовлення» для студентів І курсу
ХНУРЕ денної та заочної форм навчання всіх спеціальностей та спеціалізацій.
36
ТЕМА 1 ФУНКЦІЙНІ СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ. ОСОБЛИВОСТІ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО ТА
НАУКОВОГО СТИЛІВ
Література з теми
1. Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови: навч. посіб. Київ, 2002.

208 с.
2. Дудик П.С. Стилістика української мови. Київ, 2005. 368 с.
3. Капелюшний А. О. Практична стилістика: навч. посіб. Вид.2-ге,
переробл. Львів, 2007. 400 с.
4. Мацько Л.І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови: навч.
посіб. Київ, 2007. 360 с.
5. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: підручник.
Вид. 3-тє, переробл. та доповн. Тернопіль, 2000. 248 с.
6. Шульжук Н.В. Стилістика сучасної української літературної мови:
навч.-метод. посіб. для студ. філол. спец. ВНЗ. Рівне – Острог, 2012. 304 с.
Теоретичний мінімум
Стиль мови – різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу

суспільної діяльності мовців і має особливості добору й використання мовних
засобів (лексики, фразеології, граматичних форм, типів речення тощо).
Функційні стилі
лі розмовний стиль
офіційно-
діловий стиль
художній
стиль
37
Розмовний стиль. Сфера його використання – усне невимушене
спілкування в побутовій чи професійній сферах. Головною метою мовця є
встановлення психологічного контакту зі співрозмовником (-ами).
Функціює розмовний стиль в усній формі. Його основними ознаками є
неофіційність, ситуативність, діалогічність, спонтанність, непідготовленість
спілкування, емоційність, використання жестів, міміки тощо.
Розрізняють такі підстилі розмовного стилю:
 усне літературне мовлення, що ґрунтується на дотриманні норм
сучасної української мови;
 розмовно-побутове, в якому спостерігається часте порушення
літературних норм (використання діалектизмів, жаргонної лексики, просторіч
тощо).
Зразок
– Бiля Борисполя, на озерах, качви тiєї, ну, як хмари! Повiрите, як
випливуть, ну, як тої ряски! Одне одного просто давлять. Оце вчора приїздила
звiдтам молодиця, так казала, що її свекровi кум його казав, що кумова баба
чула од свахи, що та сама бачила, як коноплi мочила, що нема куди через тую
качву коноплини ткнути! Поїдемо, га?!
– Поїдемо! Тiльки в мене набоїв обмаль!
– А навiщо вам багато набоїв! Та там з одного набою торiк по 24 качки
били. П’ять набоїв – сто двадцять штук. Самий крижень, майте на увазi.
Важка птиця: бiльш як сто двадцять штук не пiднесете! (О. Вишня).
Художній стиль. Сфера використання – різні види мистецтва слова (кіно,
театр, художня література, народна творчість). Його призначення пов’язане з
виконанням естетичної функції мови – різноманітними мовними засобами
відтворити художнє бачення світу.
Цей стиль формує загальнолюдські й національно свідомі естетичні,
культурні та психологічні смаки окремої людини й нації загалом. Основними
ознаками художнього стилю є естетика мовлення, образність, експресія,
зображуваність, відсутність певної регламентації використання мовних засобів.
Художній стиль поділяється на такі підстилі:
 епічний;
 ліричний;
 драматичний.
38
Зразок
Осiнь... Лiс стоїть задумливий, печальний: йому ось-ось треба пишне
своє вбрання скидати, пiдставляти свої вiти дощам холодним, хуртовинам
снiговим. Листя з суму жовтiє, а деяке з туги кривавиться.
Ось падає кленовий лист, – умер вiн, одiрвався з рiдної йому галузки й
падає. Вiн не падає сторч на землю – нi. Йому так не хочеться йти на вiчний
спокiй, лежати i тлiти серед завмерлих собратiв своїх... Вiн кружляє на
галявинi, то вгору пiдноситься, то хилиться до землi. Ой, як не хочеться йому
тлiти! Останнiм конвульсiйним рухом вiн поривається вгору, до свiтла, до
сонця, що так пестило його, так голубило... Але нема вже сили в кленовому
листу, нема вже життя в нього, падає кленовий лист на землю i затихає...
(О. Вишня).
Публіцистичний стиль.Сфера використання – ЗМІ, громадсько-
політична, культурно-освітня діяльність, навчання. Метою, яку ставить перед
собою автор публічної статті чи промови, є інформування громадськості з
приводу тієї чи іншої проблеми, формування громадської думки, спонукання до
активних дій.
Основні ознаки стилю: доступність мови й формулювання, поєднання
логічності доказів і полемічності викладу, використання точних найменувань,
дат, подій, учасників, наявність низки яскравих засобів позитивного чи
негативного авторського тлумачення.
Публіцистичний стиль має такі підстилі:
 інформативний;
 художньо-публіцистичний;
 агітаційний.
Зразок
Український напівважковаговик Олександр Гвоздик (14-0, 12 КО) переміг
технічним нокаутом американця Крейга Бейкера (17-2, 13 КО) і зберіг
регіональний пояс NABF.
30-річний харків’янин з першого раунду нарощував перевагу, був легкий на
ногах, але не вкладався в удари. У шостому раунді Гвоздик відправив Бейкера в
нокдаун, але американцеві вдалося піднятися. Українець кинувся добивати
суперника, і рефері зупинив поєдинок.
Бій проходив у Лінкольні, штат Небраска, США, в андеркарті поєдинку
за звання абсолютного чемпіона світу між Теренсом Кроуфордом і Джуліусом
Індонго.
39
Нагадаємо, що Бейкер до цього бою був першим номером рейтингу WBC.
Після переконливої перемоги цю позицію займе Гвоздик, ставши, таким чином,
обов’язковим претендентом на титул Усесвітньої боксерської ради (з газети
«Дзеркало тижня»).
Науковий стиль. Сферами використання стилю є наука, техніка, освіта.
Оскільки він обслуговує професійно-наукову сферу, головною метою є
об’єктивний, точний і неупереджений виклад інформації, роз’яснення наукових
явищ, систематизація знань. Цим пояснюється й наявність двох важливих
функцій наукового мовлення. Перша – це повідомити про предмет
дослідження, друга – переконати читачів (слухачів) у правильності авторської
точки зору, тобто довести її.
Основні ознаки стилю: чітка визначеність предмета думки й об’єктивне
до нього ставлення, смислова точність, логічна послідовність і доказовість
викладу,абстрактність, узагальненість явищ,переконливість тверджень.
Можна говорити про таку ознаку наукового стилю, як діалогічність, що
виявляється, по-перше, у зверненні автора до думки читача (слухача), по-друге,
у зіставленні автором своєї точки зору з думкою інших щодо об’єкта
дослідження. Нижче розглянуті підстилі наукового стилю.
Власне науковий (науково-технічні та гуманітарні тексти) обслуговує
фахівців конкретної наукової царини. Він представлений у первинних текстах
(докторських і кандидатських дисертаціях, монографіях, наукових статтях,
тезах) і вторинних (конспекти, анотації, реферати, рецензії).
Зразок
У роботі досліджуються пасивні LC -фільтри з коефіцієнтом
передавання у смузі прозорості К 0  1 і активні RC -фільтри ( ARCF ) із
заданим коефіцієнтом K 0 у смузі прозорості. Вибір того чи іншого типу

f
фільтра залежить від частоти зрізу зр фільтра.
f зр
Якщо  100 кГц, то пасивний LC -фільтр матиме котушки
індуктивності громіздкі, дорогі, з великими втратами та нестабільні. І,
навпаки, у зазначеному діапазоні частот активний фільтр з операційним
підсилювачем може забезпечити підсилення і стабільність у роботі
(з наукової статті).
Навчально-науковий підстиль застосовується для написання навчально-
методичної літератури (посібників, підручників, методичних рекомендацій).
40
Зразок
Комп’ютер – електронна програмована цифрова машина для виконання
складних обчислень і перетворення даних, керована спеціальними програмами.
Складається з процесорів, внутрішньої та зовнішньої пам’яті. Разом з
периферійними пристроями утворює комп’ютерну систему. Розрізняють
великі комп’ютери, міні-комп’ютери, персональні, а також суперкомп’ютери,
призначені для виконання особливо складних обчислень. Прогрес у галузі
електроніки уможливив мініатюризацію комп’ютерів та їх значне поширення.
Завдяки розвиткові комп’ютерних мереж користувачі одержують доступ до
програм та інформації, накопичених у комп’ютерних архівах у всьому світі, а
також до нових технологій поширення інформації (з посібника).
Науково-популярний підстиль обслуговує тексти, призначені для
широкого кола читачів, щоб повідомити про наукові ідеї, дослідження,
винаходи. За мовними ознаками він схожий на публіцистичний стиль, але
наявність термінів, навіть в обмеженій кількості, дають підстави вважати такі
тексти науково-популярними.
Зразок
По-справжньому ж історія комп’ютера почалася в середині XV ст.,
коли безумний араб Аль-хазред, що створив перший у світі справжній
персональний комп’ютер –«Абак» (від англ. Advanced Binary Arithmetics
Calculator, «обчислювач з покращуваною двійковою арифметикою»).
Матеріалом для пристрою слугували біле золото, смарагди та слонова кістка,
а працюваввін за допомогою дванадцятьох голих рабинь. Зрозуміло, що й ціна, і
вартість експлуатації «Абака» були на ті часи значними. До того ж тодішня
технологія не вміщала в об’ємі корпуса необхідні пристрої введення-виведення
(тих самих оголених рабинь). Бездротова передача даних не отримала
загального визнання, а дірявити слонову кістку, щоб проробити в корпусі
отвори для дротів, Аль-Хазред не став з міркувань естетики. Отже, користь
пристрою виявилася невеликою. Проте це був прорив (з журналу).
Виробничо-технічний підстиль–це текстиінструкцій, описів
технологічних процесів, що обслуговують царину виробництва.
Зразок
Вимоги щодо безпеки користування персональним комп’ютером
1. Для запобігання нещасних випадків забороняється вмикати ПК, якщо
корпус знятий.
41
2. У кінці робочого дня або у разі тривалої перерви в роботі (вихідні або
святкові дні, на час відпустки тощо) вилку кабелю живлення ПК необхідно
від’єднати від розетки електромережі.
3. ПК установлюється на робочих місцях, де обладнання забезпечується
нормальним охолодженням. Установлення ПК на робочому місці здійснює
безпосередньо Адміністратор.
4. Забороняється пересувати ввімкнений системний блок.
5. Не дозволяється розміщувати ПК у місцях, де він не захищений від:
- прямих сонячних променів, пилу;
- механічних ударів, вібрацій, коливань та інших зовнішніх чинників;
- впливу високочастотного випромінювання (поблизу трансформаторів,
ліній високовольтних передач тощо) (з інструкції).
Науково-довідниковий підстильподаний в енциклопедичних і термінологічних
словниках, галузевих довідниках, призначених для фахівців і нефахівців.
Зразок
КВА́ НТОВА ЕЛЕКТРО́НІКА – галузь фізики й техніки, що вивчає методи
генерації, підсилення та перетворення електромагнітних коливань, що
ґрунтуються на використанні стимульованого випромінювання, а також
властивості відповідних підсилювачів і генераторів та їх застосування.
Сформувалася в 1950-х рр. 1964 р. рос. фізики М. Басов і О. Прохоров та амер.
фізик Ч.-Г. Таунс за фундам. дослідж. у галузі к. е., що призвели до створення
генераторів та підсилювачів нового типу – мазерів і лазерів, отримали
Нобелів. премію. Термін «к. е.» найактивніше вживали у згаданому значенні до
1980-х рр., нині у зх. літ-рі як окрему галузь науки практично не
виокремлюють, відповідні дослідж. зараховують до фізики й техніки лазерів,
неліній. оптики та квантової оптики. Водночас з 1996 р. Європ. фіз. т-во
кожні два роки присуджує премії за досягнення у галузі к. е., виходять наук.
журнали «IEEE Journal of quantum electronics» (Нью-Йорк), «Квантовая
электроника» (Москва), «Semiconductor physics quantum electronics &
optoelectronics» (1966–95 – «Квантовая электроника», Київ) (з енциклопедії).
Офіційно-діловий стиль.Сферою використання стилю є державне,
суспільно-політичне, економічне життя, законодавство та професійно-ділова
діяльність. Метою офіційно-ділових текстів є регулювання ділових та
юридично-правових відносин у зазначених сферах та обслуговування
громадянських потреб людей.
42
Основні ознаки стилю: точність висловлювань, що поєднується з
лаконічністю, чіткою послідовністю викладення фактів, висока стандартизація
та сувора регламентація тексту.
Розглянемо підстилі офіційно-ділового стилю мовлення.
Дипломатичний підстиль слугує для регулювання міжнародних відносин.
З його допомогою оформляють ноти, комюніке, міжнародні угоди, конвенції,
меморандуми. У цьому підстилі вживається значна кількість політичної
термінології, адже він тісно пов’язаний з вирішенням міжнародно-політичних
питань держави.
Зразок
ЗАЯВА МЗС УКРАЇНИ
Україна підтверджує відданість курсу на європейську інтеграцію,
невід’ємним складником якого є подальший розвиток і вдосконалення
демократичних інститутів, приведення їх у відповідальність із
загальноєвропейськими нормами та стандартами. В Україні із задоволенням
відзначили відповідні заяви Голови Комітету Міністрів Ради Європи та ЄС, а
також висновок Венеціанської комісії, в яких дана позитивна оцінка рішенню
Конституційного Суду України.
Незважаючи на ухвалення так званої «рекомендації» ПАРЄ, Україна як
повноправний член Ради Європи і надалі плідно співпрацюватиме з усіма її
органами з метою подальшого утвердження демократії та прав людини як в
нашій державі, так і в Європі загалом.
Законодавчий підстильпредставлений у текстах законів, указів, кодексів,
Конституції України та інших актів державного значення. Важливою ознакою
цього підстилю є широке застосування юридичних термінів.
Зразок
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на
вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати,
зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в
інший спосіб – на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах
національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з
метою попередження заворушень чи злочинів, для охорони здоров’я, захисту
прав інших людей, запобігання розголошенню інформації, одержаної
конфіденційно (з Конституції України).
Адміністративно-канцелярський підстиль обслуговує значну царину
управлінської та виробничої діяльності (освіта, мистецтво, спорт, сільське
43
господарство, торгівля, галузі промисловості тощо). Тому в текстах цього
підстилю присутня термінологія, що позначає назви підприємств і установ,
структурних підрозділів, посад, виробничих процесів тощо. Адміністративно-
канцелярський підстиль застосовується в канцелярському листуванні,
адміністративних актах, розпорядженнях та різній документації (наприклад,
доручення, заяви, розписки, службові записки, протоколи).
Зразок
Фінансово-економічний відділ Директорові заводу «Імпульс»
п. Михайлюку Р. М.
Доповідна записка
07.03.2018
Про залучення ІОЦ до підготовки
квартального звіту
Згідно з наказом № 37 «Про вчасну підготовку фінансового звіту за

перший квартал 2018 р.» фінансово-економічний відділ має підготувати
комп’ютерний варіант звіту до 01.04.2018.
У зв’язку із значним обсягом цього завдання, а також необхідністю
роботи з новою комп’ютерною програмою просимо залучити до підготовки
звіту працівників ІОЦ.
Начальник фінансово-
економічного відділу підпис В. А. Ковальова
Вправи та завдання
Репродуктивний рівень
1. Завершіть висловлювання, наведені нижче.

1.Функційний стиль мовлення – це…2.Функцію повідомлення виконують
такі стилі:… 3.Мову професійного спілкування фахівців радіоелектроніки,
телекомунікацій та комп’ютерної галузі обслуговують такі стилі:…
4. Визначальною ознакою публіцистичного стилю є… 5.Сферою використання
розмовного стилю є… 6. Офіційно-діловий стиль має такі функційні підстилі:…
7. Заяви, довідки, накази, протоколи, контракти тощо є жанрами… підстилю.
44
8.Дипломатичний підстиль є різновидом… стилю й використовується у
сфері… 9.Об’єктивність, точність, логічність, аргументованість викладу,
наявність цифрових даних, схем, таблиць, діаграм, рисунків, відсутність
образності, емоційності та індивідуальних авторських рис є ознаками …
стилю. 10. Навчально-науковий підстиль використовується для написання…
11. Наукові дослідження, викладені в докторських, кандидатських
дисертаціях, монографіях створюються засобами … підстилю.
12. Використання виробничих термінів, мовних кліше, канцеляризмів,
відсутність емоційно-експресивної лексики, висока частотність уживання
абстрактних іменників на -ість, -ння (наприклад, розпорядження, стягнення,
організованість, недоторканість), поширення інфінітивних, неособових
дієслівних форм (наприклад, ухвалити, заслухати, подається) є ознаками…
стилю. 13. Регламентує офіційно-ділові стосунки міжнародних організацій,
структур… підстиль.
2. Прочитайте наведені тексти. Визначте, до якого стилю вони
належать. На підставі аналізу текстів заповніть таблицю:
Стиль мовлення Підстиль Призначення Мовні засоби
тексту
А.Основним способом спілкування між людьми є вербальна (словесна)

комунікація. Вона поширюється на всі сфери людської діяльності, оскільки саме
вербальні компоненти (слова) є основними носіями значень повідомлень. Мова має
широкий арсенал засобів вираження національно-специфічної інформації, тому
може бути джерелом пізнання неповторних культур різних народів.
Культура й мова постійно взаємодіють, створюючи феномен унікальної
єдності. На початку ХХ ст. Е. Сепір зазначав: «Культуру можна визначити
як те, що це суспільство робить і думає. Мова ж є тим, як думають». На
думку Д. Лихачова, «мова нації сама по собі є стислим, алгебраїчним
вираженням усієї культури нації». Засоби мовного спілкування – від
найдрібніших елементів і найтонших нюансів до всього мовного ладу загалом –
віддзеркалюють особливості культури певного народу, відображаючи не лише
фрагменти реальної дійсності, а й спосіб життя, світобачення, національний
характер, темперамент, систему цінностей, що становлять мовну
компетенцію та ментальний образ нації (В. Манакін).
Б.Гордістю Львова став славнозвісний ренесансний ансамбль із трьох
пам’яток, розміщених на Руській вулиці. Вони постали завдяки зусиллям
львівських українців, зокрема їх релігійно-політичної організації – братства при
45
Успенській церкві. Воно виникло в ХVI ст. з метою «боротися о вольності всего
народа», а царгородський патріарх надав йому право ставропігії – незалежності
від вищих міських церковних властей. Членами його були переважно торгівці,
цехові ремісники православного віросповідання. І хоча братство об’єднувалось
навколо церкви, за своїм скеруванням воно було світським, займалося культурно-
просвітницькою діяльністю, організовувало школи, навіть вищого типу, друкарні.
На будівництво церкви кошти збирали серед усього західноукраїнського
населення; велику частину подарували молдавський господар Лопушняку і його
дружина, тому-то Успенську церкву називають ще й Волоською, виражаючи
тим самим вдячність безкорисливим меценатам – молдавським господарям. Але
ця церква, як і вся Руська вулиця, були знищені пожежею.Проте це стихійне лихо
не спинило львів’ян,і вони стали будувати вежу. Нова вежа, кошти на яку дав
Корнякт, мусила служити дзвіницею під час облог і протипожежною вишкою.
Вежа по праву вважається однією з найкращих в Європі. У подвір’ї Успенської
церкви до вежі притулилася перлина львівського зодчества – каплиця Трьох
Святителів. Замріяний ліризм цієї будівлі особливо виділяється порівняно з
мужньою силою вежі, але органічно вливається в блаженний спокій, що віє від
храму, який відзначається чистотою свого стилю (В. Овсійчук).
В.Науково-технічний прогрес – поступальний розвиток науки й техніки.
Витоки н.-т. п. – у мануфактурному виробництві ХVІ–ХVІII ст., коли
науково-теоретична й технічна діяльність починають зближуватися.
До цього матеріальне виробництво повільно еволюціонувало переважно за
рахунок накопичення емпіричного досвіду, таємниць ремесла, збирання
рецептів. Поряд з цим йшов настільки ж повільний прогрес у науково-
теоретичних знаннях про природу, що знаходилися під впливом теології та
схоластики й не мали постійного й істотного впливу на виробництво.
Науковий і технічний прогрес були двома, хоча й опосередкованими, але
відносно самостійними потоками людської діяльності.
У ХVІ ст. торгівля, мореплавання, мануфактура потребували
теоретичного й експериментального рішення цілої низки певних завдань.
Наука в цей час під впливом ідей Відродження поступово пориває зі
схоластичною традицією та звертається до практики. Компас, порох і
книгодрукування були трьома значними відкриттями, що розпочали міцний
союз наукової та технічної діяльності. Спроби використовувати водяні млини
для потреб мануфактурного виробництва, що розширюється, спонукали
теоретично досліджувати деякі механічні процеси. Створюються теорії
махового колеса й махових рухів, теорія жолоба, вчення про натиск води, опір і
46
тертя. Г. Галілей, І. Ньютон, Е. Торрічеллі, а потім Д. Бернуллі, Е. Маріотт,
Ж. Л. д’Аламбер, Р. А. Реомюр, Г. Деві, Л. Ейлер і багато інших створили
науці репутацію «служниці виробництва» (з енциклопедії).
3.Виконайте стилістичний аналіз запропонованих текстів за таким планом:
1) основна думка й тема;
2) сфера спілкування й ситуація, на яку орієнтований текст;
3) основні функції тексту (вплив, повідомлення тощо);
4) жанр, стиль, підстиль;
5) форма (усна, письмова), тип мовлення (розповідь, опис, міркування та
їх поєднання),
6) вид мовлення (полілог, монолог, діалог);
7) мовні особливості стилю, присутні в тексті;
8) категорія осіб, для яких призначений текст (адресат).
А.Нема кінця-краю хвилястому, з горбами-перекатами, буйно розлогому
степу. Просторо. Яруги, низини, продовгасті гористі гребені. Розкинулися
байраки, широкі тернові зарості, бовваніють оповиті прозоро-сивою млою
могили. Стоять на них, вгрузаючи в землю, мовчазні, таємничі кам’яні баби –
свідки кочових стоянок скіфів, половців. Тут їх полчища місили степ, випасали
коней, летіли в скажених кривавих герцях-бойовищах, полонили тисячоверсті
простори й невідомо де зникали.
І зникли. Тепер мчать табуни прудконогих сайгаків, кружляють вовчі
зграї, ночами брешуть черленохвості лисиці, а з півдня, з Криму, забігають по
людське добро та ясир хижі татарські орди.
Степ. Степ. Дивний, необжитий край.
Весна. Густа смарагдова повінь геть затопила долини, крутогори.
На гребені того зеленого шумовиння набігло, збилося докупи, красується, грає
буйне різноцвіття: чебрець, шавлія та м’ята, густо-червоний воронець, біле-
біле ромен-зілля, сріблясто-синяві безсмертники, тремтить, хвилюється
ніжно-густа димчаста ковила. Про щось своє, таємниче шепочуть її гойдливі
плеса... А ген вимчали з вибалків, сплелися кущуватий типчак, васильки,
катран, березка й кульбаба.
Кипить, вирує різноцвіття, набігають і мчать гривасті травневі хвилі.
Набігають і мчать (П. Байдебура).
Б.Перше у світі інтернет-кафе Cyberia відкрилося в Лондоні, у
приміщенні штаб-квартири інтернет-провайдера Easynet. Створили його
польська емігрантка, викладач інформатики в одному з лондонських
університетів Єва Паско та її подруга Ген Тіар, чоловік якої працював тоді
47
програмістом у компанії Easynet. Успіх закладу був феноменальний: за два
роки кафе зайняло весь будинок плюс підвал, а персонал зріс із двох до 45 осіб.
Cyberia замислювалося його творцями не як підприємство громадського
харчування, а передусім як просвітницький клуб. Його головним завданням було
навчити якомога більшу кількість жінок упевнено користуватися інтернетом.
«Кава з булочкою» пропонувалися в Cyberia як опція, додаткове джерело
комфорту під час перебування у віртуальному просторі. Проте результат
виявився цілком несподіваним: відвідувачами кафе стали широкі маси населення,
а інтереси й цілі відвідування інтернету – найрізноманітнішими. Хоча в Cyberia
певний час усе ж таки діяв центр навчання користування інтернетом, виявилося,
що відвідувачі й самі чудово навчаються цього в розслабленій і невимушеній
обстановці кафе. Якби Паско і Тіар здогадалися запатентувати свій винахід,
вони виявилися б сьогодні власниками гігантської бізнес-імперії: зараз у світі
налічується понад 20 тис. інтернет-кафе (з газети).
В.Нещодавно в українському інтелектуальному дискурсі з’явилося
видання «Наш Крим», що з ініціативи науковців Інституту української
археографії та джерелознавства НАН України має створити дискусійне тло з
обговорення кримських проблем і сприяти формуванню наукового
кримознавства. Збірник видано за підсумками першої конференції з циклу
«Крим в історії України», і згідно з перспективним планом вони мають
відбуватися систематично аж до 2020 р. Низку публікацій у збірнику «Наш
Крим» присвячено першій російській анексії Криму та процесам інкорпорації
півострова в адміністративну систему Російської імперії. Стаття Є. Ванієва
«Правові наслідки анексії Кримського ханства Російською імперією у 1783 р.»
навіює на думку про невивчені уроки історії, а розвідка науковця М. Будзар
розкриває політичний чинник облаштування палаців російських дворян у Криму
у великоросійському стилі через знищення кримської автентики як розбудову
«російського» Криму.
Окрім статей гострополітичного спрямування, у збірнику
розкриваються незнані сторінки з історії та культури кримських татар,
українсько-кримських відносин ранньомодерного часу, історії півострова часів
першої російської окупації Криму 1783–1917 рр. Окрему групу становлять
публікації писемних та речових джерел з історії Криму та кримознавства.
Цікаво, що це перша академічна збірка, в якій піднято на національний рівень
кримськотатарську мову: титульні сторінки оформлені трьома мовами, які є
також робочими мовами конференції (українська, англійська і
кримськотатарська)(електронний ресурс).
48
Г.У грудні 1933 р. на пленумі Всеукраїнського комітету спілки
працівників мистецтв комуністична верхівка назвала українські народні
музичні інструменти кобзу й бандуру «класово-ворожими». З цього пленуму
розпочалося «узаконене» викорінення не просто музичних інструментів, а
передусім явища кобзарства. Якщо бути точнішими, то заклик оголосити
кобзу та бандуру «класово ворожими» прозвучав з вуст сумнозвісного Андрія
Хвилі, причетного до репресій десятків видатних діячів культури України.
До речі, саме він був автором першої переробки українського правопису в
напрямі до зближення української мови з російською.
Андрій Хвиля тоді сказав, що ці музичні інструменти орієнтують
«музичний фронт» на «часи гетьманів» та «козацької романтики». Саме це,
вочевидь, і було найшкідливішим. Водночас до боротьби проти кобзарів
долучилася вірна радянська преса, заряснівши заголовками: «Проти кобзи –
радіо Дніпрельстану!», «Пильніше контролюйте кобзарів!», «Кобза – музична
соха!», «Кудесниця-гармошка стає і певною мірою вже стала справжнім
засобом виховання мас!». Друкують лише «викривальні» матеріали про
кобзарів. Наприклад, таке: «Сумнівні бандуристи… під виглядом народної
творчості протягають старий націоналістичний мотлох» чи «…треба
вжити якнайрішучіших заходів щодо викорінення кобзарського націоналізму».
А тим часом музичні фабрики влада зобов’язала навіть не сотнями, а
мільйонами виготовляти «кудєсніци-гармошки», «кудєсніки-баяни» і
«кудєсніци-балалайки». До цькування кобзарів підключають і українських
радянських письменників – Юрій Смолич писав: «Кобза заховує в собі повну
небезпеку, бо надто міцно пов’язана з націоналістичними елементами
української культури, з романтикою козацькою й Січі Запорозької. Це минуле
кобзарі намагалися неодмінно воскресити. На кобзу тисне середньовічний хлам
жупана й шароварів» (електронний ресурс).
4.Порівняйте тексти. Сформулюйте їх тему. Визначте стиль та підстиль
кожного з них. Яким завданням підпорядковується добір мовних засобів у цих
текстах?
А.На противагу білому, чорний колір, навпаки, вбирає в себе інформацію
та енергію. Вишивання білим та чорним кольорами на білому полотні є одним
з найдавніших, хоча зустрічається це поєднання більше в тканих рушниках,
ніж у вишитих. Традиційно, це є колір смерті, колір потойбіччя. Поєднання
чорного та білого зустрічаємо в поминальній атрибутиці та у вишитих
рушниках, щовикористовувалися під час посту.
49
Прикладом багатогранності, неоднозначності та глибини символіки є
те, що чорні вишивки поширені на всій Україні і не лише як колір жалоби чи
смерті. У багатьох районах старші люди, які були хранителями мудрості та
знань поколінь, носили саме чорні вишиванки. Чорний колір у побуті також був
поширений на Поділлі, де він активно використовувався у вишиванках. Цікаво,
що в деяких районах (Сокальщина) навіть весільні вишиванки створювалися
саме чорним кольором. Чорний колір також є кольором землі, урочистості,
багатства. А використання його залежить від ситуації. Цей колір дуже
поширений у дорогих тканинах, у святковому вбранні. А виготовлявся чорний
барвник із поєднання різних матеріалів, таких як кора верби, дуба, крушини,
настоянки на шкарлупі волоського горіха тощо (електронний ресурс).
Б.У західних культурах жалобну роль відіграє чорний колір – знак
абсолютної пустоти та мороку, утілення хаосу. За ним, здебільшого у
слов’янських та інших європейських мовах, закріплена негативна оцінність:
чорна невдячність, тримати в чорному тілі, відкладати на чорний день тощо.
Але пор. укр. «чорні очі» (рос. очи черные) – це символ краси для українців,
росіян та інших народів.
У 60-ті рр. ХХ ст. прихильники боротьби за громадянські права
розгорнули в США кампанію за надання позитивного відтінку слову «чорний»
під гаслом: «Blackisbeautiful». Унаслідок англ. Negro, Negress, етноніми на
позначення темношкірих, замінили еквівалентом-евфемізмом colored, який не
містить расової конотації. Пізніше й це слово набуло пейоративності
(негативного відтінку), і після інструкції часопису «Лос-Анджелес таймс»
(10.11.1993) Negro, Negress, colored замінено нейтральними black та
Afro-American(В. Манакін).
В.Як я малим збирався навеснi
Пiти у свiт незнаними шляхами –
Сорочку мати вишила мені,
Червоними i чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотнi, в душi моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне – то любов, а чорне – то журба.
Мене водило в безвiсти життя,
Та я вертався на свої пороги.
Переплелись, як мамине шиття,
Щасливi i сумнi мої,щасливі і сумні мої дороги.
50
Менi вiйнула в очi сивина,
Та я нiчого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
I вишите моє життя,і вишите моє життя на ньому (Д. Павличко).
5. Доберіть лексичні синоніми до запропонованих слів. Визначте
стилістичне забарвлення кожного слова.
Темнота, безлад, здібний, тріумф, іти, говорити, повідомити,
однаковий, домінувати, здійснювати, відомий.
6. Замініть підкреслені фразеологізми стилістично нейтральними
синонімічними словами або словосполученнями. Простежте, як зміниться
стилістичне забарвлення речень.
1. Краще говорити людині гірку правду, ніж мазати медом по губах
(з газети). 2. Я тільки прагну швидше могили. А колись… Бажав покласти за
інших душу (П. Грабовський). 3. Усі ж вони для неї, як рідні сини, а якщо
котрий збився з пуття, то за такого серце болить ще більше (О. Гончар).
4. Документи різні підготуйте, щоб і комар носа не підточив (М. Стельмах).
5. Я – українець. З молоком своєї матері, з колиски я мову взяв (І. Нехода).
6. Ви повинні нам допомагати: тепер манна з неба не падає (Є. Куртяк).
7. Інколи він проходив по довжелезній веранді, критичним оком оглядаючи
підлогу, стільці й білі скатерки на столах (В. Собко). 8. Обставини примусили
його скинути з себе маску, і всі побачили його справжнє обличчя, яке він
приховував довгі роки, прикидаючись добрим і благородним (з газети). 9. Тепер
я вже розумію заднім числом, що це була одна з перших процедур
пилоосаджування (Ю. Щербак). 10. У Переяславських пактах чорним по білому
написано, аби злодіїв та втікачів із земель московських у кошах козацьких,
куренях та полках не переховували (Н. Рибак).
7. З’ясуйте, якими засобами реалізуються науковий та офіційно-діловий
стилі в наведених уривках. Заповніть таблицю на підставі аналізу текстів.
Лексичні Морфологічні Синтаксичні Додаткові Засоби
особливості особливості особливості засоби структурування
передавання тексту
інформації
А.Цим документом створюється асоціація між Україною, з однієї
сторони, та Союзом і його державами-членами, з іншої сторони. Цілями
асоціації є:
51
1) сприяти поступовому зближенню Сторін, ґрунтуючись на спільних
цінностях і тісних привілейованих зв’язках, а також поглиблюючи відносини
України з політикою ЄС та її участь у програмах та агентствах;
2) забезпечити необхідні умови для посиленого політичного діалогу в усіх
сферах, що становлять взаємний інтерес;
3) сприяти, зберігати й зміцнювати мир та стабільність у
регіональному та міжнародному вимірах відповідно до принципів Статуту
ООН i Гельсінського акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі
1975 р., а також цілей Паризької хартії для нової Європи 1990 р.;
4) запровадити умови для посилених економічних та торговельних
відносин, що вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього
ринку ЄС, зокрема завдяки створенню поглибленої зони вільної торгівлі, як це
визначено в Розділі IV («Торгівля й питання, пов’язані з торгівлею») цієї Угоди,
та підтримувати зусилля України щодо завершення переходу до ринкової
економіки, зокрема шляхом поступової адаптації її законодавства до
acquis ЄС;
5) посилювати співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки з
метою забезпечення верховенства права та поваги до прав людини й
основоположних свобод;
6) запровадити умови для дедалі тіснішого співробітництва в інших
сферах, що становлять взаємний інтерес (зі статті 1 Угоди про асоціацію між
Україною та Європейським Союзом).
Б.Рішення сесії Сумської обласної ради від 22.11.2015 «Про передачу
комп’ютерної техніки».
1. Начальнику відділу фінансово-господарського забезпечення, головному
бухгалтеру апарату Сумської обласної державної адміністрації:
1) організувати прийняття комп’ютерної техніки зі спільної власності
територіальних громад сіл, селищ, міст області до державної власності у
сферу управління Сумської обласної державної адміністрації згідно з
додатком 1;
2) забезпечити оприбуткування на баланс Сумської обласної державної
адміністрації комп’ютерну техніку відповідно до нормативно-правових актів,
що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку та звітності.
2. Утворити:
1) комісію з питань приймання-передавання комп’ютерної техніки зі
сфери управління Сумської обласної ради на баланс Сумської обласної
державної адміністрації та затвердити її склад, що додається;
52
2) комісію з питань приймання-передавання комп’ютерної техніки з
балансу Сумської обласної державної адміністрації на баланс управління
взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи Сумської обласної
державної адміністрації та затвердити її склад, що додається (з наказу).
В.Стаття 7. Мовлення та програмна політика державного
підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України».
1. Програмна політика МПІУ спрямовується на досягнення мети та
завдань її діяльності й має забезпечувати аудиторії можливість формувати
власний незалежний погляд на події та явища.
МПІУ не повинна підтримувати політичні партії чи інші політичні
об’єднання, релігійні організації.
2. Редакційна політика МПІУ визначається необхідністю інформування
іноземної аудиторії, зокрема українців за кордоном, а також аудиторії, що
перебуває на тимчасово окупованих територіях України, територіях, на яких
запроваджено надзвичайний воєнний стан, а також у районах проведення
антитерористичних операцій.
3. Програми МПІУ виробляються англійською мовою, а також іншими
мовами залежно від доцільності та нагальності використання тієї чи іншої
мови для досягнення мети діяльності МПІУ.
У загальному обсязі мовлення МПІУ не менше ніж 50 % мають
становити програми, вироблені англійською мовою.
4. МПІУ провадить свою діяльність шляхом створення та поширення
інформаційного продукту каналами супутникового, електронного мовлення,
у мережі інтернет.
Ефірне наземне аналогове й цифрове мовлення та мовлення в кабельних
мережах здійснюються винятково за межами України, окрім випадків,
зазначених у частині другій цієї статті (із Закону України «Про систему
іномовлення України»).
Г. 1. Необхідною обороною визнаються дії, учинені з метою захисту
охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої
особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно
небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди,
необхідної та достатньої в цій обстановці для негайного відвернення чи
припинення посягання, якщо одночасно не було допущено перевищення меж
необхідної оборони.
53
2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від
можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за
допомогою до інших осіб чи органів влади.
3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння
тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності
посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони
тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених
у статтях 118 та 124 цьогоКодексу(зі статті 36 кримінального кодексу
України).
Д.Мова «Паскаль» є універсальною мовою програмування високого рівня.
Його основи розробив Ніклаус Вірт, професор технічного університету в
Цюриху (Швейцарія), що назвав мову на честь Блеза Паскаля, відомого
французького філософа й математика XVII ст. Як будь-яка інша мова, мова
програмування Pascal має свій алфавіт та синтаксис. Програміст повинен
знати, які символи «розуміє»ця мова програмування, щоб без помилок
написатипрограму.
Алфавіт мови Turbo Pascal становлять:
• латинські великі й малі літери;
• арабські цифри від 0 до 9 та символ підкреслення;
• символи-розділювачі (пробіл, керувальні символи);
• спеціальні символи (+ - * / { } [ ] ( ) < > . , : ; @ # $ );
• складені символи (>= <= := (* *) .. (. .));
• зарезервовані слова, тобто ті, що входять до словника мови та які не
можна використовувати будь-де (if,then,begin,end,var,while та ін.). У програмі
вони виділені іншим кольором.
Аналогічно, як і в природній, у мові програмування виокремлено
синтаксис і семантику. Синтаксисвизначає правила побудови із символів
алфавіту спеціальних конструкцій, за допомогою яких можна складати різні
алгоритми розв’язування задач. Семантикоюмови називають систему
правилтлумачення конструкцій мови програмування (з журналу).
Е.Транзистор(від англ. transfer – переносити і resistor – опір) –
електронний прилад на основі напівпровідникового кристала, що має три (або
більше) виводи, і призначений для генерування та перетворення електричних
коливань. Винайдений 1948 р. В. Шоклі, В. Браттейном і Дж. Бардіном
(Нобелівська премія, 1956 р.). Транзистори утворюють два основні види:
уніполярні та біполярні. В уніполярних транзисторах протікання струму через
54
кристал обумовлене носіями заряду лише одного знака – електронами або
дірками.
У біполярних транзисторах струм через кристал спричиняється рухом
носіїв заряду обох знаків. Такий транзисторємонокристалічною
напівпровідниковою пластиною, в якій за допомогою особливих технологічних
прийомів створено триділянки з різною провідністю: дірковою (p) та
електронною (n) (див. рис. 1). Залежно від порядку їх чергування розрізняють
транзистори p-n-p- і n-p-n-типу. Середня ділянка (її зазвичай роблять дуже
тонкою, декілька мкм), називається базою, дві інші – емітером і колектором.
База відокремлена від емітера й колектора електронно-дірковими переходами
(р-n-переходами): емітерним (ЕП) і колекторним (КП). Від бази, емітера й
колектора зроблені металеві виводи (з підручника).
Ж.Інформаційна технологія – процес, що використовує сукупність
засобів і методів збирання, отримання, накопичення, зберігання, оброблення,
аналізу й передавання даних (первинної інформації) в організаційній структурі
з використанням засобів обчислювальної техніки для отримання інформації
нової якості про стан об’єкта, процесу або явища (інформаційного продукту)
(рис. 1.1).
Інформаційний продукт
Дані Інформаційна
технологія
Рисунок 1.1 – Технологія оброблення інформаційних ресурсів
Виокремлюють п’ять етапів розвитку інформаційних технологій:

І етап (до другої половини XIX ст.). «Ручна» інформаційна технологія,
перо, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися в ручний спосіб або через
пошту листів, пакетів, депеш. Основною метою було представлення
інформації в потрібній формі;
ІІ етап (з кінця XIX ст.). «Механічна» технологія, інструментарієм якої
були телефон, диктофон та пошта, оснащена більш довершеними засобами
доставки. Основною метою було представлення інформації в потрібній формі
більш зручними засобами;
ІІІ етап (40–60 рр. XX ст.). «Електрична» технологія, інструментарієм
якої були великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, ксерокси,
55
портативні диктофони. Переваги в інформаційній технології починають
зміщуватися з форми представлення інформації на формування її змісту;
ІV етап (з початку 70-х рр.). «Електронна» технологія, основним
інструментарієм якої стають великі ЕОМ та інформаційно-обчислювальні
системи, оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних
комплексів;
V етап (з середини 80-х рр.). «Комп’ютерна» («нова») технологія,
основним інструментарієм якої є персональний комп’ютер з широким
спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому
етапі відбувається процес персоналізації обчислювальних систем і широке
використання телекомунікацій (з підручника).
8. Визначте підстилі запропонованих наукових текстів. До якої
наукової галузі належать уривки? На прикладі текстів сформулюйте
особливості кожного підстилю.
А.Мережі інтегрального обслуговування належать до класу великих
систем, і це обумовлює складність їх побудови та експлуатації.
На початковому етапі (у процесі проектування) визначаються внутрішні
параметри мережі – топологічна структура, алгоритми управління,
параметри обліку численних вимог до якості доставки інформації
користувачам, можливості мінімізації витрат, розгляд безлічі варіантів.
Загалом завдання проектування належить до комбінаторних і може бути
сформульоване в термінах дискретного математичного програмування.
Проте відсутність аналітичних моделей і методів рішення, необхідність
обліку впливу безлічі чинників, значна частина яких відтворює вплив випадкових
процесів, призводить до високої розмірності завдання й робить практично
неможливим її рішення за допомогою наявних методів і засобів; у зв’язку із цим
використовуються різні спрощення (електронний ресурс).
Б.Формула – це математичний вираз, що створюється для обчислення
результату й може залежати від вмісту інших комірок. Формула в комірці
може мати дані,посилання на інші комірки, а також позначення дій, що
необхідно виконати.
Використання посилань на комірки дозволяє перераховувати результат
за формулами, коли відбуваються зміни вмісту комірок, уміщених у формули.
В Excel формули починаються зі знака =. Дужки можуть використовуватися
длявизначення порядку математичної операції.
Excel підтримує такі арифметичні операції:
56
– додавання (+);
– множення (*);
– знаходження відсотка (%);
– віднімання (–);
– ділення (/);
– піднесення до степеня (^) (електронний ресурс).
В.Найпопулярнішоюйосновною послугою комп’ютерних мереж є
прийманняй передавання повідомлень за допомогою електронної пошти
(на жаргоні називається «милом», від англ. e-mail – electronic mail). А поштою
названа, як Ви зрозуміли, тому, що забезпечує доставку листів від відправника
до одержувача. Виявляється, що в цьому режимі інтернет виконує функції
листоноші.
Електронний лист – це простий текстовий файл, набраний з клавіатури
або вставлений звідки-небудь і забезпечений додатковими можливостями.
За допомогою такого листа можна пересилати фото, картинки, програми та
іншу інформацію. E-mail – швидкий і дешевий вид зв’язку: у будь-яку точку
світу можна миттєво й майже безкоштовно доставити електронне
повідомлення.
Для кожного користувача поштовий сервер надає певний обсяг пам’яті –
це так звана поштова скринька. Листи, що потрапляють на створену поштову
адресу, перекидаються в цю скриньку. Для отримання з неї інформації
користувач повинен передати на спеціальний мережний комп’ютер (поштовий
сервер) свою поштову адресу та пароль. Останній потрібен для забезпечення
доступу до приватних повідомлень тільки цьому користувачеві (електронний
ресурс).
Г. Щодня нам доводиться стикатися із сучасними технологіями, адже
практично в кожної людини вдома є комп’ютер та інтернет. І неважливо, ви
шукайте там якусь інформацію, граєте в гру, щось завантажуєте або просто
спілкуєтеся з друзями, але ви користуєтеся досягненнями інформатики. А без
досягнень у цій галузі не було б ні комп’ютерів, ні інтернету, ні інших звичних
для нас нових технологій.
За допомогою пошукових систем ви легко та швидко, за лічені секунди
зможете відшукати потрібну вам інформацію, і для цього не потрібно
просиджувати годинами в бібліотеці, намагаючись її знайти. Отже,
інформатика – це наука, яка дозволяє розібратися з усім цим обсягом, тому
вона й отримала таку назву. Термін нім.Informatik запропонував німецький
кібернетик, інженер з телекомунікацій, фахівець з теорії інформаціїКарл
57
Штайнбух 1957 р. У німецьких джерелах вважають, що слово «інформатика»
утворено злиттям слів інформація (Information) та автоматичний
(Automatik); інший погляд полягає в тому, що інформатика (Informatik) – це
неологізм, утворений зі слова інформація (Information) за аналогією зі словом
математика (Mathematik) (електронний ресурс).
9. Прочитайте текст. Прокоментуйте вияв ознак наукового стилю
(абстрагованість, логічність, точність, аргументованість тощо). Визначте
підстиль. Трансформуйте поданий текст у діалог між студентами.
Четвертим (верхнім) рівнем мережних засобів є різноманітні мережні
доповнення – бази даних, поштові системи, засоби архівації даних та
автоматизації колективної роботи.
У мережах з невеликою (10–30) кількістю комп’ютерів найчастіше
використовується одна з типових мережних топологів – схем поєднання
комп’ютерів, кабельної системи та інших мережних компонентів. Найбільш
поширеними є мережні топології, що мають назви «загальна шина», «кільце»
та «зірка».
Перелічені топології мають властивість однорідності, тобто всі
комп’ютери в такій мережі мають однакові права доступу до інших
комп’ютерів (за винятком центрального комп’ютера). Така однорідність
структури робить простою процедуру обслуговування та експлуатації
мережі. Проте в процесі побудови великих мереж однорідна структура
зв’язків перетворюється з переваги в недолік. У таких мережах використання
типових структур породжує різні обмеження, найважливішими з яких є такі:
1) обмеження на довжину зв’язку між вузлами;
2) обмеження на кількість вузлів у мережі;
3) обмеження на інтенсивність трафіку, породжене вузлами мережі.
Наприклад, технологія Ethernet, що будується на тонкому коаксіальному
кабелі, дозволяє використовувати кабель завдовжки до 185 м, а
приєднувати до 30 комп’ютерів (електронний ресурс).
10. Визначте стиль та підстиль кожного уривка. Розставте розділові
знаки. Поясніть, чи впливає належність тексту до певного стилю на вибір
розділових знаків?
А.Ось вам загадка настільки маленьке що ви його не побачите але
досить розумне щоб запустити ваш iPad або вилікувати рак. Якщо ви
вважаєте що це мікроскопічний Чак Норріс ви частково маєте рацію.
Але правильною відповіддю буде нанотехнології.
58
Неважливо як багато ви про них чули та скільки грошей заробив Віктор
Петрик на своїх нанотехнологічних фільтрах нанотехнології
залишаютьсяпевною загадкою. Ми їх не бачимо і отже не відчуваємо. Учені
говорять що медицина майбутнього буде повністю побудована на їх основі але
якось дивно думати про те що нанометри врятують вам життя.
Як часто ми стикаємося з нанотехнологіями в повсякденному житті.
Інше питання що це взагалі таке. Чому майбутнє розгортається у нас на
долоні а ми бачимо тільки лінію життя й мережу зморшок. Нанотехнології
знайшли своє місце в споживчому секторі в ліках у їжі та інших сферах. Стає
все важче відстежувати нелегальне використання нанотехнологій. І правду
кажучи їх потенціал ще далекий від бажаного рівня. У лабораторіях і на
папері суцільні прориви але на ринок потрапляють лише дуже небагато форм
нанотехнологій (електронний ресурс).
Б. В історії людської цивілізації нелегко віднайти народ подібний нашому
який маючи тисячолітню традицію державотворення збагативши вершини
людського поступу самобутньою культурою протягом століть опісля був
позбавлений права знати про себе правду. Так само нелегко віднайти аналоги й
з мовою якій би випало пройти такий тернистий шлях що судився мові народу
українського зокрема друкованому слову. Упродовж віків його методично й
жорстоко витісняли з державних і громадських інституцій зі школи й науки
церкви й письменства над ним сміялися й знущалися повсюдно забороняли.
У добу духовного й національного відродження ми маємо можливості
неупереджено й розважливо поміркувати над багатьма сторінками нашої
драматичної історії.
Серед постатей що пройшли важкі випробування долі і свій талант
віддавали на вівтар боротьби за здобуття державності є ім’я Івана Івановича
Огієнка. Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань праці й
обов’язку. І це не випадково. Адже свій природжений хист ученого педагога
державного громадського церковного і культурного діяча він однаковою мірою
успішно застосовував як мовознавець та літературознавець редактор та
видавець перекладач і поет редактор і міністр православний митрополит та
історик української церкви.
Важко сказати в якій із названих сфер діяльності І. Огієнко залишив
найпомітніший слід. Одне беззаперечне він чесно і сповна служив українській
справі до останніх днів свого тривалого й важкого життя не полишав
сподвижницької діяльності на ниві відродження нації (М. Тимошик).
59
В. Кажуть що обличчя дзеркало душі людини. І це справді так.
Я переконуюсь у цьому коли дивлюся на свого товариша. Його привітне
відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він
звичайний хлопець. Обличчя довгасте худорляве загоріле на сонці. Високий лоб
зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе
чорне волосся. Ніс прямий з горбинкою. Широкі чорні брови розлітаються на
переніссі мов розпростерті пташині крила. З-під них дивляться великі круглі
сині як літнє небо очі. Погляд їх розумний добродушний прямий і відвертий як у
кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості як
погляд різко міняється. Очі стають гнівними пронизливими і твердо
застерігають «Не смій чинити зло».
Товариш мій середнього зросту бравий у плечах широкий кістлявий. І ця
кістлявість декого вводить в оману особливо того хто худорбу пов’язує з
відсутністю сили. Насправді ж хлопець дужий спритний і витривалий. Адже
він постійно займається спортом (електронний ресурс).
Г. Ми дивимося на рідну землю і дивуємося її енергії скільки буяння і
краси. А чи дивиться земля на нас. Хочеться вірити що так. Чи не для того
матір-земля народжує на світ Божий силу-силенну квітів. Вони розплющують
свої оченята й ніби пильно вдивляються у наше життя. Той тихий
проникливий погляд змушує нас хвилюватися тремтіти від ніжності плакати
від щастя. Звідки ті сили у квітів. Наче зіткані з води повітря і сонячного
світла тендітні творіння природи приховують свою таємницю від людей.
Лише найуважнішим і найщирішим звіряються вони.
Обраницею квітів була Катерина Білокур проста українська селянка.
Як до матері горнулися вони до неї. Все своє життя талановита народна
художниця малювала квіти. Дивовижний світ рослин змалку владно
притягував її до себе. Найяскравішим дитячим спомином став такий теплі
мамині руки протягують їй маленькій зарюмсаній дівчинці синю квіточку.
Відразу висохли сльози очі вп’ялися у незбагненно прекрасний витвір природи.
Відтоді як прикипіла до квітів маленька Катруся.
Батьки не змогли дати дівчинці освіту. Та найкращим учителем для неї
стала рідна природа (електронний ресурс).
Д. Мікророботи які борються з раком. Ударостійкі й енергопоглинальні
бронежилети. Невидимі отруйники. Усе це наукова фантастика чи
реальність. Різні безглузді домисли що стосуються нанотехнологій уже
стихли з початку 80-х рр. минулого століття коли розповіли громадськості
60
про саму концепцію нанотехнологій. Проте те що починалося у вигляді
простої розмови фізиків на вечірці перетворилося на масовий рух.
Нанотехнологія належить до тієї частини науки та інженерного
мистецтва що займається атомарною й молекулярною будовою речовин
зазвичай це знаходиться в діапазоні від 1 до 100 нм. Будь-які матеріали або
пристрої розміри яких потрапляють у цей діапазон отримують префікс нано-.
Що цікаво матеріали які належать до шкали нано- всупереч популярній
думці мають реальний розмір і значення. Це тому що багато відомих
матеріалів зменшених до пропорцій нано- набувають додаткових
властивостей. Наприклад пластики можуть проводити електрику частинки
золота можуть ставати червоними або зеленими а тверді тіла мимоволі
можуть перетворюватися на рідини за умови кімнатної температури.
Оскільки не всі речовини можуть змінювати свої властивості такі нанозміни
є каменем спотикання в нанотехнологічних дослідженнях (електронний
ресурс).
Е. Хіба не можемо ми хоч один день прожити так щоб не чути нічого
про бактерії та віруси. Можливо ні але ми хочемо чути приємні новини.
2004 р. дослідники з Техаського університету в Остині спробували
використовувати колись популярну бактерію E. coli для створення
нанокристалів-надпровідників які можуть незабаром з’явитися в
майбутньому в новому поколінні комп’ютерів – оптичних ПК.
Крихітні оптичні комп’ютери майбутнього можуть використовувати
для оброблення даних оптичні сигнали замість електронних а нанокристали-
надпровідники створені бактеріями виконуватимуть функції світлодіодів
(LEDS) необхідних для управління оптичними сигналами.
Віруси також можна отримувати в нанотехнологічних лабораторіях.
2006 р. учені Массачусетського технологічного інституту зайнялися
проблемою отримання маленьких бактерійних вірусів або бактеріофагів
вірусів що можуть заражати бактерії для створення нанодротів які можна
застосовувати в іоннолітієвих нанобатареях (електронний ресурс).
11. За допомогою словників з’ясуйте значення термінів і складіть з ними
речення наукового стилю.
Гіпотеза, метод, компетенція, магістратура, концепт, бакалавр,
електорат, синтез, конотація, тавтологія, апробація, глотогенез,
вірогідність, імовірність.
61
12. Прочитайте наведені синонімічні ряди. Визначте, які з форм
доцільно вживати в офіційно-діловому стилі. З кожним вибраним словом
складіть речення офіційно-ділового стилю мовлення.
Вість, відомість, чутки, звістка, повідомлення, інформація; веління,
розпорядження, повеління, постанова, наказ, настанова, вказівка; гуртовий,
спільний, взаємний, колективний, обопільний, двосторонній; взірець, оригінал,
первотвір, первопис, зразок; ратифікувати, підтверджувати, схвалювати,
відстоювати, підтримувати, оголошувати дійсним; жити, перебувати,
проживати, мешкати.
13. Доберіть п’ять текстів (на 7–10 речень) усіх стилів. Визначте їх
підстилі та основні стильові особливості.
14. Доберіть стилістичні синоніми до наведених слів. Визначте, в яких
стилях може використовуватися кожне слово. Уведіть їх у речення різних
функційних стилів.
Темінь, безглуздя, вигнати, безлад, бідний, вдивлятися, безнадійний,
прибічник, ганебний, батьківщина, важливий.
15. Прочитайте наведені ліричні твори, слідкуючи за правильною
вимовою звуків. Визначте основну думку та стилістичні особливості кожного
вірша.
А. Віддай усе, що взяв, і освятись.

Ще більше, ніж узяв, зумій віддати...
Стоїть на видноколі світла мати –
У неї вчись.
Вона тебе у всесвіт віддала.
О, як боліло їй – аж кров біліла,
Коли вона себе в тобі родила!
Нічого не зоставила собі:
Свою красу, непогрішимо світлу,
Передала тобою в лоно світу
І увійшла в космічний колобіг.
Тепер тобі платити час настав.
Зумій-но надароване віддати:
Себе пізнати. Народити матір.
Углиб розбудувати отчу хату.
В космічний колобіг синів послати…
А ти гадав: безсмертя – річ проста?(Б. Олійник).
62
Б. Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
Буду я навчатись мови-блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці,
В корневищі пружному ниви колоскової,
В леготі шовковому пісні колискової;
Щоб людському щастю дбанок свій надбати,

Щоб раділа з нами Україна-мати;
Щоб не знався з кривдою, не хиливсь під скрутою,
В гніві бився блисками, а в любові – рутою! (А. Малишко).
В. Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:
– Цілуй, цілуй, цілуй її, –
Знов молодість не буде!
Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада:
Весна іде назустріч вам,
Весна в сей час вам рада.
На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе –
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.
Лови летючу мить життя!
Чаруйсь, хмелій, впивайся
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся (О. Олесь).
Г. Вечірнє сонце, дякую за день!

Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
63
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви (Л. Костенко).
Д.Не питай мене, чому

Я буваю сам не свій.
Я такий, як і ти,
А часом зовсім не такий.
І кожен день моє життя
Чує стільки нових слів.
Я хотів, а не зміг,
А часом міг, а не хотів.
Але я вільний, бо живий.
Й не питай мене, коли

Наші плани зацвітуть.
І не я, і не ти,
А тільки діти їх знайдуть.
Моя лінія життя –
Не війна і не кіно.
А вокзал і мости
Вже захоплено давно.
Але я вільний, бо живий (С. Вакарчук).
Е. Ну скажи – хіба не фантастично,

Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом,
64
Небом вічним,
Я тебе зустрів і не зберіг!
Ти і я – це вічне, як і небо.
Доки мерехтітимуть світи,
Буду Я приходити до Тебе,
І до інших йтимуть
Горді Ти.
Як це все буденно!
Як це звично!
Скільки раз це бачила Земля!
Але ми з тобою...
Ми не вічні,
Ми з тобою просто – ти і я...
І тому для мене так трагічно
Те, що ти чиясь, а не моя (В. Симоненко).
Ж. Осінній бойкот...
Між тобою і мною
Семизначний код,
Який не по зубах мені.
Всі хочуть новин,

А я не знаю, де сховатись,
Я один,
Відколи ти сказала «ні!»
На лінії вогню
Я віддав тобі любов мою.
На лінії вогню
Ти була моєю тайною.
Скажи мені,
Чому ми живем на лінії вогню?
Ну, не мовчи, не мовчи...
Наївний мотив набуває змісту

Серед тонких слів,
Якими ти сказала «ні».
65
Тікай, не тікай –
Все одно ніхто не скаже,
Де там край,
Та й чи поможе він мені?(С. Вакарчук).
66
Творчий рівень
1.Зіставте стилістичне забарвлення синонімічних слів. Складіть з кожним

словом речення різних стилів. Дайте визначення поняттю «стилістичні
синоніми».
Істина – правда, інтелект – розум, відомий – видатний, гіпотеза –
припущення – здогад, пільга – привілей, примітивний – простий,
некомпетентний – необізнаний, невтомний – невсипущий.
2.Визначте стилістичне забарвлення наведених словосполучень. Складіть
з кожним речення. Які стилі ви використовували?
Туга на серці, висока матерія, альтернативні вибори, очей не
показувати, накласти стягнення, взяти участь, ні риба ні м’ясо,
на громадських засадах, набувати чинності, об’єкт дослідження.
3. Прочитайте текст. Визначте, до якого стилю він належить.
Аргументуйте свою думку. Запишіть цей текст в іншому стилі. Які мовні засоби
ви використали?
Інтернет – це глобальна мережа, що об’єднує велику кількість
комп’ютерів на всій Земній кулі. Найцікавішою особливістю інтернету,
незалежно від фізичного розташування комп’ютерів, є те, що доступ до них
здійснюється абсолютно однаково. Єдине обмеження – чим далі знаходиться
комп’ютер, що вас цікавить, тим довше може відбуватися з’єднання через
велику кількість проміжних вузлів, через які проходять сигнали. Але швидкість
передачі даних не обов’язково залежить від того, наскільки віддалені один від
одного комп’ютери.
Найголовніша перевага глобальної мережі – можливість доступу до
інших комп’ютерів. Послуги, що надаються інтернетом, можна поділити на
такі види:
 доступ до різних баз даних через Web-сайти, що дозволяє
отримувати, наприклад, інформацію про продукцію, яка надається тим або
іншим виробником;
 можливість пересилання електронних повідомлень з одного
комп’ютера на іншій або навіть на декілька комп’ютерів одночасно; це
уможливлює поширення не лише текстових повідомлень, але й різних файлів,
наприклад, документів, фотографій, програм тощо;
 можливість копіювання різних файлів і навіть каталогів на свій
комп’ютер (з посібника).
67
4. Визначте стиль і підстиль наведеного уривка. Трансформуйте його в
діалог розмовного стилю.
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки й слова, на
вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати,
зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово або в
інший спосіб – на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах
національної безпеки, територіальної цілісності або громадянського порядку з
метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я, для
захисту прав інших людей, для попередження розголошень інформації,
одержаної конфіденційно (з Конституції України).
5. Змоделюйте діалоги розмовного й офіційно-ділового стилів за
наведеними ситуаціями. Визначте, які мовні засоби ви використовували в
різних діалогах.
А. Ви репортер університетської газети. Проведіть опитування серед
студентів І курсу про їхні очікування від навчання в ХНУРЕ.
Б. Ви є учасником Дня університету. З’ясуйте в організаторів свята про
офіційні заходи. Висловіть у діалозі позитивне ставлення до свята.
В. Ви є головою студентського профспілкового комітету. На прийомі в
заступника декана з’ясуйте, які заохочення будуть надані студентам-
відмінникам з нагоди святкування Дня ХНУРЕ.
6. Складіть речення з наведеними синонімами. Визначте різницю
використання запропонованої лексикив мовленні. Поясніть, які слова є
доречними в офіційному спілкуванні серед фахівців:
а) успіх, досягнення, тріумф, звершення, здобуток, поступ, перемога,
фурор;
б) сенсація, гучна перемога, галас, гарячі факти, випадок, інцидент,
трапунок, халепа;
в) професіонал, віртуоз, майстер, талант;
г) якісна (робота), неперевершена, відмінна, незрівнянна, чудова,
досконала, ідеальна, класна.
7. Переробіть текст навчально-наукового підстилю в науково-
популярний. Які мовні засоби ви для цього використали? Наведіть у тексті
власні приклади діалектизмів.
Діалект (від грец. розмова, говір, наріччя) – це різновид національної
мови, вживання якого обмежене територією чи соціальною групою людей.
Розрізняють територіальні та соціальні діалекти.
68
Територіальний діалект є засобом спілкування людей, об’єднаних
спільністю території, а також матеріальноюта духовною культурою,
історико-культурними традиціями. Сукупність структурно близьких
діалектів утворює наріччя, сукупність усіх наріч – діалектну мову, що є однією
з двох основних форм (поряд з літературною) існування національної мови.
Основними наріччями української діалектної мови є
1) північне (східнополіський, середньополіський, західнополіський
діалекти);
2) південно-східне (середньонаддніпрянський, слобожанський, степовий
діалекти);
3) південно-західне (лемківський, надсянський, закарпатський,
покутсько-буковинський, гуцульський, бойківський, наддністрянський,
волинський, подільський діалекти).
Територіальні діалекти в системі національної мови – це залишки
попередніх мовних формувань, які часто фіксують ті зміни, що відбулися у
фонетичній, граматичній, лексичній будові на певному історичному етапі
розвитку. Саме вони лягли в основу і розвинулися в самостійну національну
українську мову.
Соціальний діалект – це відгалуження загальнонародної мови, уживане в
середовищі окремих соціальних, професійних, вікових та інших груп населення,
тобто має виразну корпоративно-групову форму його породження та
існування. Соціально-професійна диференціація суспільства, а отже, і його
мови залежить від розвитку продуктивних сил. Тому соціально-діалектні
відмінності в межах національної мови зберігаються, на відміну від
територіально-діалектних, що поступово нівелюються.
Серед різновидів соціальних діалектів звичайно виокремлюють
професійні та групові жаргони, арго, різновиди утаємничених засобів
спілкування (з посібника).
8.Прочитайте висловлювання мудреців, визначте їх основну ідею.
Запишіть твір-мініатюру в публіцистичному стилі за одним з наведених
висловлювань.
А.Якщо зберігати терпіння та проявити наполегливість, то посіяне
насіння знань неодмінно дасть добрі сходи. Навчання – корінь гіркий, але плід
солодкий (Леонардо да Вінчі).
Б.Наука складається з фактів, як будинок з каменів, але набір фактів ще
не наука, так само, як купа каміння ще не будинок (Анрі Пуанкаре).
69
В.Науки, що не народилися з дослідження – цієї першооснови всього
пізнання – є марними й ненадійними (Арістотель).
Г.Три шляхи ведуть до знань:
шлях наслідування – найлегший,
шлях роздумів – найскладніший
і шлях дослідження – найцікавіший (Конфуцій).
Д.Якщо ви зробили щось, і воно вийшло досить непогано – ви повинні
зробити щось ще, не зупиняючись на місці надовго (Стів Джобс).
9.Укажіть книжні й розмовні слова та словосполучення в наведених
цитатах. Доберіть до книжних слів і словосполучень синоніми. Запишіть
невеликий твір-роздум у публіцистичному стилі за одним з наведених
висловлювань.
А.Розберіться в собі та зрозумійте, що ж ви любите. Це має таке ж
безпосереднє відношення до вашої роботи, як і до вашого особистого життя.
Робота займе значну частину вашого життя, і єдиний шлях до самоповаги –
здійснювати те, що ви вважаєте вартим великих зусиль. А єдиним способом
виконати таку роботу – це любити те, чим ви зайняті (Стів Джобс).
Б.Коли він краде гримасу страждання, руйнівність старості, гидоту
розпусти, коли він пригладжує природу, затушовує, одягає, зменшує її, щоб
сподобатися публіці, він здійснює негідний учинок, тому що він боїться правди
(О. Роден).
В.Коли ви переходите до вирішення певної проблеми, спочатку в голову
лізуть найскладніші рішення, і більшість людей на цьому зупиняються.
Але якщо продовжити мислити далі, якщо зрозуміти сутність проблеми,
якщо шар за шаром прибрати лушпиння, ніби чистиш цибулю, то приходиш до
найбільш елегантного й простого вирішення. У більшості людей просто не
вистачає на це сил або часу. Ми вважаємо наших клієнтів розумними людьми,
їм потрібні речі, продумані до дрібниць (Стів Джобс).
10.За початком створіть текст публіцистичного стилю від першої
особи. Визначте тему й основну думку власного тексту. З’ясуйте, чи
змінилася у вашому варіанті комунікативна мета висловлювання.
Трасформуйте свій текст у будь-який інший стиль.
Сучасний технологічно-інформаційний розвиток стрімко рухається
вперед, а тому кількість українських користувачів всесвітньої павутини весь
час збільшуватиметься. Але від того, яким буде український інтернет завтра,
залежить уже сьогодні, адже нині лише 14 % сайтів подано українською
70
мовою. І як тут не застерегти, перефразовуючи відомий вислів: «Хто володіє
інформаційним простором, той володіє світом»(електронний ресурс).
11. Складіть по 10 речень наукового та офіційно-ділового стилів на різні
правила пунктуації (складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове
речення, відокремлені члени речення, уточнювальна обставина, порівняльний
зворот, однорідні члени речення, звертання тощо).
12. Запишіть текст публіцистичного стилю з теми «Слова, що
зближають». Розкажіть у ньому про особливості вживання українських
звертань у побуті та професійній сфері діяльності.
13. Прочитайте стислу довідку, наведену нижче. Напишіть есе з теми «Як
я звертаюся українською до людей».
У нашій мові існує чимало форм звертань. Найбільш популярними серед
них є пане, добродію, друзі, колеги, товариство, громадо тощо. Вони можуть
супроводжуватися означеннями дорогий, ласкавий, шановний, вельмишановний,
високоповажний, високодостойний, глибокоповажний, що засвідчують нашу
повагу до особи, з якою ми спілкуємося.
14. Запишіть ділову телефонну розмову. Поясніть свій вибір форм
звертання.
15. Напишіть дві характеристики – художню (опис персонажа
літературного твору або історичного діяча) та ділову (опис ділових та
психологічних якостей цієї ж особи). Визначте, які стилістичні засоби ви
використали у двох текстах.
71
ТЕМА 2 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВОЇ
РОБОТИ.ПРАВИЛА УКЛАДАННЯ ПЕРЕЛІКУ ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. ГОСТ Р 7.0.12–2011. Система стандартов по информации,

библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Сокращение
слов и словосочетаний на русском языке. Общие требования и правила: дата
введения 01.09.2012. Москва, 2012. 24 с.
2. ДСТУ 7.1:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та
видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні
вимоги та правила складання: чинний з 01.07.2007. Київ,2007. 47 с.
3. ДСТУ 3582:2013. Інформація та документація. Бібліографічний опис.
Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та
правила: чинний з 01.01.2014. Київ,2014. 15 с.
4. ДСТУ 8302:2015. Інформація та документація. Бібліографічне
посилання. Загальні положення та правила складання. Київ, 2016. 16 с.
5. ДСТУ 3008:2015. Інформація та документація. Звіти у сфері науки і
техніки. Структура та правила оформлювання: чинний з 01.07.2007.
Київ,2016. 26 с.
6. Мацько Л. І.,Кравець Л. В. Культура української фахової мови: навч.
7. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: навч. посіб. Київ,
2006. 312 с.
8. Основи наукового мовлення / уклад.: О. А. Бобер та ін.; за ред.
І. М. Плотницької, Р. І. Ленди. Київ, 2012. 48 с.
9. Семеног О. М. Культура наукової української мови: навч. посіб.
Київ,2010. 216 c.
Наукова робота на правах рукопису – це науково значущий текст,

створений автором і офіційно представлений ним в одному або кількох
примірниках.До таких робіт належать курсова робота, бакалаврська
кваліфікаційна робота, магістерська, кандидатська й докторська дисертації.
72
Особливості оформлення наукової роботи
Оформлення наукової роботи здійснюється за ДСТУ 3008:2015

«Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та
правила оформлювання». Реферат належить до наукових праць, тому наведений
стандарт потрібно взяти за основу для оформлення й цього виду роботи.
Реферативні, курсові та дипломні роботи створюються на аркушах формату
А4 (210 х 297 мм) у текстовому редакторі Word. Шрифт, яким оформляються
роботи, – Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал становить
1,5 інтервала (приблизно 30 рядків на одній сторінці). Щільність тексту має бути
однаковою, шрифт друку – якісним, чітким. Поля сторінок: ліворуч – не менше ніж
25 мм; праворуч – не менше ніж 10 мм; зверху та знизу – не менше ніж 20 мм.
Абзацний відступ має дорівнювати 1,25 см, а міжабзацний – 0 пт.
Структура наукової роботи передбачає наявність таких елементів:
1) титульний аркуш;
2) реферат (для курсової та дипломної робіт);
3) зміст;
4) скорочення та умовні познаки (якщо необхідно);
5) вступ;
6) основна частина;
7) висновки;
8) перелік джерел посилання;
9) додатки (якщо необхідно).
Оформлення титульного аркуша
Титульний аркушповинен містити такі відомості:

• повна назва міністерства;
• повна назва навчального закладу;
• назва кафедри, під керівництвом якої виконується робота;
• тема роботи (посередині, прописними літерами, дозволяється
напівжирним шрифтом);
• далі у стовпці праворуч зазначають:
– жанр роботи: реферат, курсова;
– вихідні дані автора: курс, факультет, спеціальність, прізвище, ім’я,
по батькові;
73
– для наукових робіт на правах рукопису друкується словосполучення
«Науковий керівник» і відомості про нього: посада, прізвище, ініціали; для
рефератів, контрольних робіт – слово «Перевірив (-ла)», посада, прізвище,
ініціали викладача;
• рік виконання роботи.
Зразок титульного аркуша для реферативної роботи
Міністерство освіти і науки України

Кафедра безпеки інформаційних технологій
МЕТОДИ Й ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ
Реферат виконав
студент ІІ курсу
факультету інфокомунікацій
групи УІБ-17-2
Ткачов Сергій Олексійович
Перевірила
доц. Петрова Г. П.
2018
Зразок титульного аркуша для дипломної роботи

Факультет «Комп’ютерні науки»
Кафедра «Програмна інженерія»
ПРОГРАМА ПОБУДОВИ ТРИВИМІРНИХ ПОВЕРХОНЬ

Кваліфікаційна робота
Рівень вищої освіти – перший (бакалаврський)
Виконала
студенткаV курсу
групи ІТКН-13-3
74
Продовження титульного аркуша
спеціальності 6.050103
«Програмна інженерія»
Лисенко Марина Романівна
Науковий керівник – доц.,

канд. техн. наук
Гуменюк О. С.
Рецензент – доц., канд. техн. наук
Скорик А. П.
До захисту допущено:
протокол засідання кафедри № 9
від 04.05.2017
Завідувач кафедри _____ доц. Кравець В. І.
2018
Заголовки структурних елементів роботи (РЕФЕРАТ, ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК

УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, ПЕРЛІК ДЖЕРЕЛ
ПОСИЛАННЯ, ДОДАТКИ) не нумерують, друкують прописними літерами, без
лапок, симетрично до тексту. Прописними літерами в середині роботи також
друкують назви розділів. Відстань між заголовком і текстом має бути два
міжрядкові інтервали.
Нумерація сторінок
Сторінки наукової роботи нумеруються наскрізно арабськими цифрами без

крапки та знака «№». Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті
аркуша, охоплюючи додатки. Титульний аркуш входить до загальної нумерації
сторінок роботи, але на ньому номер не зазначають.
Оформлення реферату
Реферат (подається в курсових та дипломних роботах) стисло передає

зміст наукової роботи. Його мета – ознайомити читача з основними
положеннями дослідження. Обсяг – 0,5–1 сторінка. Реферат має містити
інформацію в такій послідовності:
75
• вид і назва роботи;
• інформація про кількість сторінок, рисунків, таблиць, додатків, джерел;
• ключові слова / словосполучення (від 5 до 15) прописними літерами;
• стислий опис роботи, в якому можуть бути зазначені такі відомості:
об’єкт дослідження, мета роботи, методи дослідження, результати роботи,
значущість досліджуваного питання та галузь застосування, висновки й
пропозиції щодо доцільності дослідження.
Зразок
РЕФЕРАТ
Дипломна робота «Передавальний пристрій одноволоконної оптичної
мережі»: 28 с., 4 рис., 7 табл., 1 дод., 22 джерела.
ВОЛОКОННООПТИЧНІ СИСТЕМИ, МЕТОДИ ПЕРЕДАВАННЯ
СИГНАЛІВ, ОДНОВОЛОКОННА ОПТИЧНА МЕРЕЖА, ПРИЙМАЛЬНИЙ
ПРИСТРІЙ, ПРОПУСКНА ЗДАТНІСТЬ.
Об’єктом дослідження є способи збільшення пропускної здатності
каналів волоконнооптичних систем шляхом передавання сигналів у двох
напрямках.
Мета роботи – визначити спосіб збільшення пропускної здатності каналів,
що можуть бути застосовані для з’єднувальних ліній міської телефонної
мережі.
У дипломній роботі було застосовано методи синтезу, узагальнення та
аналізу наукових джерел для теоретичного підґрунтя дослідження, метод
спостереження та експерименту.
Унаслідок дослідження розроблено структурну схему одноволоконної
оптичної системи передавання сигналів, а також схему передавального
пристрою живлення.
У роботі описано методи передавання сигналів за допомогою одного
оптичного волокна у двох напрямках та визначено спосіб збільшення
пропускної здатності каналів, придатний для використання на з’єднувальних
лініях міської телефонної мережі. Висвітлено можливі способи побудови
одноволоконних систем передавання.
Результати дослідження можуть бути використані для збільшення
пропускної здатності каналів, що обслуговують з’єднувальні лінії міської
телефонної мережі.
76
Оформлення змісту роботи
У змісті зазначаються всі структурні елементи наукової праці, назви

розділів і підрозділів (пунктів і підпунктів, якщо є), номер початкової сторінки
кожного складника роботи.
Зразок 1
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………. 3
1 ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ…………………………… 5
1.1 Визначення інформаційної безпеки……………………........ 5
1.2 Види, об’єкти та суб’єкти інформаційної безпеки……........ 11
2 ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ……………………………... 17
2.1 Основні принципи забезпечення захисту інформації………. 17
2.2 Форми й засоби реалізації інформаційної безпеки…………. 23
ВИСНОВКИ………………………………………………………………. 30
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ……………………………………... 32
ДОДАТКИ………………………………………………………………… 33
Зразок 2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………… 3

ВСТУП……………………………………………………………………. 4
РОЗДІЛ 1 Поняття інформаційної безпеки ………….………………… 6
1.1 Визначення інформаційної безпеки……………………....... 6
1.2 Види, об’єкти та суб’єкти інформаційної безпеки……........ 13
РОЗДІЛ 2 Захист інформаційної безпеки……………………………..... 17
2.1 Основні принципи забезпечення захисту інформації………. 17
2.2 Форми й засоби реалізації інформаційної безпеки…………. 23
ВИСНОВКИ………………………………………………………………. 30
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ……………………………………... 32
Оформлення скорочень та умовних познак
Використані в роботі нестандартні скорочення та умовні познаки

пояснюються на окремій сторінці після змісту. Точну назву цієї структурної
частини визначає автор роботи залежно від того, що саме міститься в переліку.
Умовні познаки – термінологія, уживана в науковій роботі, яку, на думку
автора, доцільно подати в скороченому вигляді. Перелік подається у вигляді
77
двох стовпців: ліворуч за абеткою зазначають скорочення, праворуч – його
розшифрування.
Зразок
ОІБ – об’єкт інформаційної безпеки;
СІБ – суб’єкт інформаційної безпеки.
Оформлення вступу
У вступі стисло зазначають

• актуальність теми, доцільність її вивчення для розвитку певної галузі
науки;
• оцінка стану досліджуваної проблеми із зазначенням учених (ініціали
та прізвища, розміщені за абеткою) відповідної царини;
• мета й завдання роботи (3–7 завдань);
• об’єкт і предмет дослідження(для курсових і дипломних робіт).
Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію та
досліджується в науковій роботі.
Предмет – те, що знаходиться в межах об’єкта, більш конкретна його
властивість.
Наприклад.Об’єкт дослідження – інтернет в умовах формування
інформаційного суспільства.Предмет – особливості впливу інтернету на
формування інформаційного суспільства.
Зразок
ВСТУП
(Актуальність теми роботи.)Людство завжди в пошуках нових засобів

передавання, збереження та оброблення інформації. Закономірним є те, що жодна
галузь людської діяльності не зазнала такого розвитку, як інформаційні технології
(ІТ). Саме вони були покликані збільшити ефективність та зручність використання
різноманітних видів інформації. За останні десятиріччя ІТ зазнали глобального
поширення вусіх галузях знання. В освіті з упровадженням відповідних
технологій процес навчання стає більш гнучким, індивідуалізованим й одночасно
дозволяє студентам використовувати глобальні ресурси для навчання, спілкування
та обмінювання досвідом зі студентами інших міст, країн.
78
(Оцінка стану дослідження.) Дослідження в галузі ІТ в освіті здійснені такими
вченими: А. Гавриленком [1], С. Зінченком [3], К. Ковальчуком [6], Т. Петровим
[7], Д. Юхименком [11] та ін. Але, незважаючи на інтерес науковців до зазначеної
проблеми, досі залишаються недостатньо вивченими шляхи подолання труднощів,
пов’язаних із запровадженням ІТ в освітній царині.
(Формулювання метироботи.) Мета реферату полягає в дослідженні
особливостей застосування ІТ у сучасній освіті.
(Визначення завдань.) Для реалізаціїзазначеноїмети передбачається
вирішення таких завдань:
– визначити основні види ІТ;
– дослідити етапи розвитку ІТ і перспективи їх упровадження в освітній
галузі;
– проаналізувати вплив ІТ на підвищення якості навчального процесу;
– виявити проблеми, пов’язані з використанням ІТ в освітіта шляхи їх
розв’язання.
(Об’єкт і предмет дослідження.) Об’єктом дослідження є впровадження ІТ в
освіті.
Предметом – проблеми, пов’язані із використанням ІТ в освітньому
процесі.
Оформлення основної частини
Текст основної частини поділяють на розділи, якщо потрібно –

підрозділи, пункти, підпункти. Кожний розділ необхідно починати з нової
сторінки. У кінці розділів стисло формулюються висновки (1–2 абзаци).
Перший розділ курсової та дипломної роботи є теоретичним. Аналізуючи
літературу з теми, окреслюються основні етапи розвитку наукової думки з
обраної проблеми, з’ясовуються питання, що залишилися невирішеними.
Необхідно залучити достатню кількість наукових робіт.
Цей розділ роботи не повинен зводитися до суцільного цитування або
переказу джерел. Завдання першого розділу – виробити власний погляд на
досліджувану проблему.
Загальний обсяг огляду літератури не має перевищувати 20 % обсягу
основної частини роботи.
У наступних розділах обґрунтовується вибір напряму дослідження,
наводяться методи розв’язання завдань, розробляється методика проведення
спостережень, викладаються нові результати досліджень автора щодо проблеми.
79
Для розділів і підрозділів заголовок є обов’язковим. Заголовок розділу
друкується прописними літерами напівжирним шрифтом, без лапок, з
абзацного відступу або посередині рядка. Заголовки підрозділів,пунктів,
підпунктів оформляються рядковими літерами (крім першої прописної), без
лапок, з абзацного відступу. Крапки в кінці таких заголовків не ставляться.
Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.
Міжрядковий інтервал між заголовками є таким, як у тексті роботи (1,5).
Відстань між заголовком (заголовками) та текстом має бути два інтервали.
Між номером розділу та підрозділу (також пункту, підпункту) і заголовком
крапку не ставлять.
Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера
підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприклад: 2.3 (третій підрозділ
другого розділу). Номер пункту складається з порядкових номерів розділу,
підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера крапка не ставиться,
наприклад: 1.3.2 (другий пункт третього підрозділу першого розділу).
Наведемо зразок розміщення на сторінці назв розділу, підрозділу роботи.
1 ОСНОВНІ СТАТИСТИЧНІ ОЦІНКИ

БАГАТОФАКТОРНОГО РІВНЯННЯ РЕГРЕСІЇ
1.1 Вибіркові похибки коефіцієнтів множинної регресії. Відбір факторів

для побудови множинної регресії
Оформлення висновків
У висновках подаються важливі наукові та практичні результати роботи,

узагальнюються власні спостереження, зазначається ступінь досягнення
поставленої мети, виконання завдань, формулюються рекомендації щодо
практичного використання здобутих результатів.
Зразок
ВИСНОВКИ
(Початок висновків.) На виробництві актуальною є проблема спрощення

процесу оброблення інформації. Це складне завдання успішно вирішується за
80
допомогою табличних процесорів, що дозволяють звести деякі розрахунки до
мінімуму, а іноді й прискорити їх. Тому дослідження професійних функцій
табличних процесорів уважається актуальним і доцільним.
(Досягнення мети.) У ході виконання курсового проекту нами було детально
розглянуто професійні проблеми, що успішно вирішуються завдяки
використанню табличних процесорів.
(Виконання завдань.) Для здійснення мети курсової роботи було вивчено
фахову літературу з обраної теми, зокрема наукові статті з інформаційних
технологій, підручники з інформатики; досліджено практичне застосування
табличних процесорів на виробництві; надано допомогу підприємству, яке
потребувало автоматизації деяких функцій, пов’язаних з обробленням даних
табличними процесорами, зокрема створення макросів, що дозволяють суттєво
спростити розрахунки.
(Завершальна частина висновків.) Унаслідок дослідження процесу оброблення
числових показників на підприємстві нами було виявлено, що швидкість
опрацювання даних збільшилася вдвічі. Це дозволяє суттєво заощадити час,
оптимізувати виробничий процес, зменшити негативні прояви у виробництві,
пов’язані з великою кількістю накопиченої та необробленої вчасно інформації.
Перспективу роботи вбачаємо в подальшому використанні створеного нами
макросу та його запровадженні у виробничий процес інших організацій.
Оформлення переліку джерел посилання
– інформація про джерело, наведена відповідно до вимог ДСТУ. Нині є

чинними два стандарти, відповідно до яких укладають бібліографію: ДСТУ
7.1:2006 «Бібліографія Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої
справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила
складання» та ДСТУ 8302:2015«Інформація та документація. Бібліографічне
посилання. Загальні положення та правила складання». Бібліографія подається
мовою оригіналу. Правила оформлення однакові для вітчизняних та іноземних
джерел.
У наукових роботах джерела розміщують у порядку появи посилань у тексті.
В усіх елементах бібліографічного опису, крім назви документа та
інформації, що містить одне слово (наприклад, підручник), дозволено скорочувати
окремі слова відповідно до ДСТУ 3582:2013«Інформація та документація.
Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень українською мовою.
Загальні вимоги та правила».Для російськомовних джерел застосовується ГОСТ Р
81
7.0.12–2011«Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому
делу. Библиографическая запись. Сокращение слов и словосочетаний на русском
языке. Общие требования и правила».
Послідовність розміщення та правила оформлення елементів

бібліографії за ДСТУ 7.1:2006
1. Бібліографічний опис починається із зазначення прізвища, ініціалів

(ініціалу) автора, якщо джерело має одного, двох або трьох авторів. Якщо їх двоє
або троє, то на початку опису вказується тільки перший автор. Якщо авторів
чотири та більше або вони відсутні, тоді опис починається з назви джерела.
2. Назва джерела подається без скорочень і без лапок. Окрім заголовка
можуть бути відомості про вид, жанр, призначення книги, вказівка, що
документ є перекладом з іншої мови. Така інформація подається з рядкової
літери після заголовка й двокрапки, якій передує пробіл.
Наприклад.Мови програмування: С++, Visual Basic, Lua, Java : довідник
3. Відомості про відповідальність містять інформацію про осіб і
організації, які брали участь у створенні джерела. Інформації про
відповідальність передує скісна риска, після якої зазначаються ініціали та
прізвища авторів, укладачів, редакторів, перекладачів.
Спочатку подається інформація про авторів або укладачів. Якщо авторів
(укладачів) один, двоє, троє або четверо, вони записуються через кому, як
представленов книзі.
Наприклад.Москаленко А. З.Масова комунікація : підручник /
А. З. Москаленко, Л. В. Губернський, В. Ф. Іванов. –
Якщо авторів (укладачів) п’ятеро і більше, то після скісної риски
подаються перші трий додається скорочено фраза та ін.
Наприклад.Основы геоинформатики /сост. : Е.Г. Капралов,
А. В. Кошкарев, В. С. Тикунов и др. –
Наступні групи відомостей (про перекладачів, редакторів, упорядників
тощо) відділяються від попередньої групи знаком «крапка з комою», якому
передує пробіл.Якщо прізвища перекладачів, редакторів, автора передмови й
коментаря, упорядника ілюстрацій та художнього оформлення відсутні на
титульній сторінці, вони подаються у квадратних дужках.
Наприклад.Багалій Д. І. Історія Слобідської України / Д. І. Багалій ;
[авт. передм. і комент. В. В. Кравченко ; ред. І. К. Піменова,
Т. В. Кушнірук]. –
82
4. Відомості про номер видання записуються арабськими цифрами з
додаванням закінчення за правилами граматики відповідної мови. Якщо вони
не зазначені на титульній сторінці, вони подаються у квадратних дужках.
Наприклад.
. – [10-е вид., допов.]. –
. – Вид. 10-е, випр. –
. – 3-е изд., испр. –
. – 5thed. –
5. Місце публікації (місто й найменування видавця). Назви міст Київ,
Харків, Москва, Санкт-Петербург подаються скорочено (К., Х., М., СПб., але
Дніпро, Одеса, Львів тощо). Назви двох міст відокремлюються одна від
одноїзнаком «крапка з комою».
Наприклад. . – К. ; Львів :
Найменування видавця зазначається після двокрапки, якій передує пробіл.
Наприклад. . – К. : Навчальна література,
. – М. : Глобус,
Якщо видавцем є фізична особа, то в описі подається її прізвище з
ініціаламиувідмінку, зазначеномув книзі.
Наприклад.. – К. : Іваненко О. О.,
. – Х. : у М. П. Сорокіна,
6. Рік публікації зазначається арабськими цифрами, йому передує кома.
Наприклад. , 2016. –
7. Відомість про кількість сторінокподаєтьсяпісля крапки і тире.
У бібліографічному описі книг подають загальну кількість сторінок.
Наприклад.. – 360 с.
В описі статей зазначають сторінки, на яких розміщена публікація.
Наприклад. . – С. 15–21.
Таблиця 2.1 – Приклади бібліографічного оформлення джерел

за ДСТУ 7.1:2006
Вид джерела Приклад оформлення

1 2
Книги Вовк В. М. Математичні методи дослідження операцій в
(1, 2, 3 автори) економіко-виробничих системах : монографія /
В. М. Вовк. – Львів : ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2007. – 584 с.
83
Калюн В. Основи інформатики. Структурне програмування
на Паскалі / В. Калюн, А. Черняк. – [2-е вид.]. – К. : Центр
навчальної літератури, 2007. – 248 с.
Книги Історія світової та української культури : підруч. для
(4 автори) студ. ВНЗ / В. Греченко, І. Чорний, В. Кушнерук,
В. Режко. – К. : Літера, 2005. – 464 с.
Книги Основи фінансового аналізу / О. М. Кандиба,
(5 і більше М. Л. Лапітко, В. О. Смоляк та ін. ; [за заг. ред.
авторів) О. М. Кандиби]. – Львів : Львівський банківський
інститут Національного банку України, 2000. – 141 с.
Книги без Зразки процесуальних документів (заяви, позовні заяви,
авторів скарги, клопотання) / [уклад. : М. М. Лядецький,
М. І. Хавронюк]. – К. : Атіка, 2007. – 352 с.
Багатотомні Бондаренко В. Г. Теорія ймовірностей і математична
або статистика : [у 2 ч.] / В. Г. Бондаренко, С. М. Пара-
багаточастинні монова. – К. : КТУУ «КПІ», 2006. – Ч. 1. – 528 с.
видання
Феллер В. Введение в теорию вероятностей и ее
применение : [у 2 т.] / В. Феллер.; пер. с англ.
В. П. Осипова. – М. : Мир, 1984. – Т. 2. – 528 с.
84
Кінець таблиці 2.1
1 2
Статті з журналу, D’Addato A.V. Secular trends in twinning rates /
збірника A.V. D’Addato // Journal of Biosocial Science. – 2007. –
Vol. 39(1). – P. 147–151.
Селіванов Ю. М. Структурне програмування на

Паскалі / Ю. М. Селіванов, Д. В. Нашев // Сучасні
інформаційні технології : зб. наук. праць. Серія
«Інформаційні технології». – К. : КНЕУ, Академія
ДСПУ України, 2009. – Вип. ХІІ. – С. 71–78.
Автореферати Кременецька Я. А. Вплив структури контактів на
характеристики приладів НВЧ та пристроїв на їх
основі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня
канд. техн. наук : спец. 05.12.13 «Радіотехнічні
пристрої та засоби телекомунікацій» / Яна
Адольфівна Кременецька ; Київ. нац. ун-т
ім. Т. Шевченка. – К., 2008. – 19 с.
Електронні Бібліотека і доступність інформації у сучасному
ресурси світі [Електронний ресурс] / В. О. Коломієць,
(журнали, С. М. Мазур, А. В. Смирнов, Д. С. Шевчук //
збірники, окремі Бібліотечний вісник. – 2003. – № 4. – С. 43. – Режим
статті) доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko/htm
Панасюк А. Ю. Имидж: определение центрального

понятия в имиджелогии [Электронный ресурс] /
А. Ю. Панасюк // Академия имиджелогии. – 2004. –
26 марта. – Режим доступа :
http://academim.org/art/pan1_2.html
Послідовність розміщення та правила оформлення елементів

бібліографії за ДСТУ 8302:2015
Елементи бібліографічного опису подаються, як і за ДСТУ 7.1:2006, але з

урахуванням певних особливостей.
85
1. Якщо джерело має одного, двох або трьох авторів, тоді їх записують на
початку опису. У відомостях про відповідальність авторів не повторюють.
2. Якщо джерело має чотирьох і більше авторів, то подається прізвище
першого автора разом зі скороченням та ін. після назви публікації у відомостях
про відповідальність.
Наприклад: Управління персоналом в умовах економіки знань: монографія /
Г.М. Азаренкова та ін.
3. Відомості, що не містяться на титульній сторінці, брати в квадратні
дужки не обов’язково.
4. Замість знака «крапка й тире», що розділяє зони бібліографічного
запису, можна застосовувати крапку.
5. Усі назви міст пишуться повністю (Київ, Харків тощо). Дозволено не
подавати найменування видавця.
6. Для позначення адреси електронного ресурсу віддаленого доступу
словосполучення [Електронний ресурс] або його іншомовний еквівалент не
зазначається.
Замість словосполучення Режим доступу чи його еквівалента іншою
мовою перевага надається абревіатурам URI або URL.
7. Хоча ДСТУ 8302:2015 дозволяє певну варіативність оформлення
бібліографії, у межах однієї наукової роботи вживання розділових знаків та
деяких елементів (наприклад, найменування видавця) необхідно уніфіковувати.
Таблиця 2.2 – Приклади бібліографічного оформлення джерел

за ДСТУ 8302
Вид джерела Приклад оформлення

1 2
Книги Вовк В. М. Математичні методи дослідження операцій в
(1, 2, 3 автори) економіко-виробничих системах: монографія. Львів,
2007. 584 с.
Калюн В., Черняк А. Основи інформатики. Структурне

програмування на Паскалі. Вид. 2-е. – Київ, 2007. – 248 с.
Книги Історія світової та української культури: підруч. для студ.
(4 і більше авторів) ВНЗ / В. Греченко та ін. Київ, 2005. 464 с.
86
1 2
Основи фінансового аналізу / О. М. Кандиба та ін.;
за заг. ред. О. М. Кандиби. – Львів, 2000. – 141 с.
Книги без Зразки процесуальних документів (заяви, позовні заяви,
авторів скарги, клопотання) / уклад.: М. М. Лядецький,
М. І. Хавронюк. Київ: Атіка, 2007. 352 с.
Багатотомні Бондаренко В. Г., Парамонова С. М. Теорія
або ймовірностей і математична статистика: у 2 ч. Київ,
багаточастинні 2006. Ч. 1. 528 с.
видання
Феллер В. Введение в теорию вероятностей и ее
применение: у 2 т. / пер. с англ. В. П. Осипова. Москва:
Мир, 1984. Т. 2. 528 с.
Статті з D’Addato A.V. Secular trends in twinning rates // Journal
журналу, of Biosocial Science. 2007. Vol. 39(1). P. 147–151.
збірника
Селіванов Ю. М. Нашев Д. В. Структурне
програмування на Паскалі // Сучасні інформаційні
технології: зб. наук. праць. Серія «Інформаційні
технології». Київ, 2009. Вип. ХІІ. С. 71–78.
Автореферати Кременецька Я. А. Вплив структури контактів на
характеристики приладів НВЧ та пристроїв на їх
основі: автореф. дис. … канд. техн. наук. Київ,
2008. 19 с.
Електронні Бібліотека й доступність інформації в сучасному світі /
ресурси В. О. Коломієць та ін. // Бібліотечний вісник. 2003. № 4.
(журнали, С. 43. URL: http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/
збірники, 03klinko/
окремі статті) (дата звернення: 14.05.2017).
Панасюк А. Ю. Имидж: определение центрального

понятия в имиджелогии // Академия имиджелогии.
2004. 26 марта. URL: http://academim.org/
art/pan1_2.html (дата обращения: 23.11.2017).
Оформлення додатків
87
Додатки дозволяють уникнути переобтяження тексту роботи, унаочнити
проведене дослідження, його результати. Це можуть бути рисунки й таблиці,
документи, опис пристроївтощо.
Правила оформлення:
• кожний додаток має заголовок, що друкується рядковими літерами з
першої прописної симетрично до основного тексту;
• над заголовком посередині рядка друкується прописними літерами
слово «ДОДАТОК» і відповідна літера української абетки. Наприклад:
ДОДАТОК А, ДОДАТОК Б тощо). Для нумерації не використовуються літери
Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь;
• текст кожного додатка має починатися з нової сторінки;
• текст додатка можна поділити на розділи й підрозділи. Їх потрібно
нумерувати таким чином: А. 3 – третій розділ додатка А; В. 3.1 – перший
підрозділ третього розділу додатку В.
Оформлення посилань на джерела
У тексті наукової роботи посилання подаєтьсяв квадратних дужках із

зазначенням номера джерела (за списком використаних джерел) та сторінки, з якої
взято цитату. Наприклад:[32, с. 85].
Якщо в роботі посилаються на джерело загалом, тоді цей елемент
оформляється без кількості сторінок.
Наприклад.У праці А. Коваленка [9] досліджуються…У роботах [5–7]
наводяться визначення….
Оформлення цитат
1. Кожна цитата повинна неодмінно супроводжуватися посиланням на

використане джерело.
2. Цитата береться в лапки й наводиться без змін, зі збереженням
особливостей авторського написання.
3. У випадку непрямого цитування (якщо думка автора подається своїми
словами) лапки не вживаються.
4. Цитати мають подаватися лише з першоджерел, а не з праць інших
авторів. Якщо першоджерело недоступне, можна скористатися цитатою,
88
опублікованою в іншому виданні. Тоді перед джерелом зазначається:
цитується за…
5. Якщо автор наукового дослідження робить у чужій цитаті певні
виділення (курсив, жирний шрифт тощо)длянаголошення на певному понятті
або думці, то варто в дужках вказати власні ініціали.
Наприклад: (виділено мною. – Н. С.), (курсив наш. – Н. С.).
6. Якщо в цитаті є слова (словосполучення, фрази), що взяті в лапки,
то останні мають бути іншого вигляду, ніж лапки, що відкривають і
закривають цитату. Основні лапки, як правило, мають такий вигляд: « »,
а внутрішні – “ ”.
7. Для цитування й переказування джерела найчастіше
використовуються такі словосполучення: як стверджує...; за словами...; на
думку...; як справедливо зазначає...; учений так описує (подає)...; можна
навести таку думку вченого...; з точки зору автора...; автор
пропонує(наголошує на, рекомендує, вважає, стверджує, підкреслює).
8. Розділові знаки у випадку прямого цитування ставляться, як і для
прямої мови:
• слова автора перед цитатою: А. Єршова стверджує: «Розвиток
прикладної інформатики …» [17,c. 54];
• слова автора після цитати: «Інформаційна компетентність
майбутнього економіста…», – такої точки зору дотримується А. Борисов
[4, c.126];
• слова автора всередині цитати: «Інформатика, – на думку К. Коліна, –
це наука про закономірності …» [9,c.12];
• цитата вводиться в речення за допомогою підрядних сполучників типу
що, бо, якщо, тому що та ін.: Н. Вірт наголошував, що «в Паскалі зведені до
мінімуму синтаксичні неоднозначності …» [11, c. 27].
Оформлення рисунків, таблиць, формул
Рисунки й таблиці потрібно розміщувати відразу після тексту, де вони

згадуються вперше, або на наступній сторінці. Будь-який вид графічного
матеріалу(фотографії, кресленики, схеми, графіки, діаграми) нумерується
послідовно в межах розділу. Матеріал, поданий у додатках, нумерується окремо.
Номер графічного матеріалу повинен складатися з номера розділу та
порядкового номера рисунка, між якими ставиться крапка. Наприклад:
«рис. 3.2» (другий рисунок третього розділу).
89
Номер рисунка, його назвата пояснювальні підписи розміщуються під
ілюстрацією посередині рядка. Крапка після назви не ставиться.
Зразок
На рис. 1.2 зображена схема досліду, що дозволяє виявити склад
радіоактивного випромінювання.
Рисунок 1.2 – Схема досліду з виявлення

α-, β- і γ-випромінювань: К – свинцевий контейнер;
П – радіоактивний препарат; Ф – фотопластинка
Якщо рисунок складається з частин, вони позначаютьсярядковими

літерами українського алфавіту з дужкою під відповідною частиною. У цьому
випадку найменування кожної частини подаєтьсяпісля назви рисунка.
Зразок
а) б)
Рисунок 1.8 – Електричний диполь: а) в однорідному;

б) у неоднорідному електричному полі
Таблиці нумеруються, як рисунки. Назварозміщуєтьсянад таблицею з

абзацного відступу. Якщо таблиця не вміщується на сторінці, її переносять на
наступну сторінку.
90
Щоб не повторювати заголовки стовпців (рядків), дозволяється їх
заміняти відповідно номерами стовпців (рядків), нумеруючи їх у першій
частині таблиці арабськими цифрами. На наступній сторінці з абзацного
відступу зазначаються фразиПродовження таблиці 1.2 або Кінець таблиці 1.2.
Зразок
Таблиця 2.3 – Дані про продаж комп’ютерної техніки
Заголовок Заголовок Заголовок Заголовок стовпця

стовпця стовпця стовпця підзаголовок підзаголовок
стовпця стовпця
1 2 3 4 5
Заголовок
рядка
Заголовок
рядка

1 2 3 4 5
Заголовок
рядка
Заголовок
рядка
Посилання на формули або рівняння оформляються порядковим номером

у дужках, наприклад,формула (2.1). Номер повинен складатися з номера
розділу та порядкового номера, розділених крапкою.
Формули та рівняння оформляються безпосередньо після тексту, в якому
вони згадуються, посередині рядка з полями зверху і знизу не менше одного
рядка. Номер формули або рівняння друкується в дужках на їх рівні в
крайньому правому положенні на рядку. У багаторядкових формулах
(рівняннях) – на рівні останнього рядка.
Пояснення символів наводять безпосередньо під формулою (рівнянням),
у тій же послідовності, в якій вони подаються у формулі (рівнянні). Пояснення
кожного символу починається з нового рядказ абзацу зі слова «де»і без
двокрапки.
Зразок
91
Основне розрахункове рівняння методу, за допомогою якого можна
визначити світловий потік лампи світильника F, має такий вигляд:
Ен·Кз· S · Z
Fсв= ,(1.2)
n · N · ŋi
де Ен – нормоване значення освітленості, Ен = 400 Лк;

Кз – коефіцієнт запасу світильників, Кз = 1,5;
S – площа приміщення, S = 33 м2;
ZZ –нерівномірності освітленості для люмінесцентних ламп, Z = 1,1;
N – кількість світильників;
n – кількість рядів світильників;
ŋ i –коефіцієнт використання світлового потоку.
Посилаючись у тексті на рисунок, таблицю, формулу, рівняння, варто

використовувати такі фрази: на рис. 2.1 зображено…,відповідно до
табл. 3.2…,згідно з формулою (3.4)…, у рівняннях (1.15)–(1.25)…,див. табл. 3.3
тощо. Одночасно можна вживати загальноприйняті скорочення.
Правила оформлення загальноприйнятих скорочень
Правила скорочення слів у науковій роботі містяться в ДСТУ 3582:2013

«Інформація та документація. Бібліографічний опис. Скорочення слів і
словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила».
Існує кілька способів скорочення:
 усічення(на місці скорочення ставиться крапка): редактор – ред.;
тисяча – тис.;доцент – доц.;
 стягування(у кінці скороченого слова крапка не ставиться): мільйон –
млн;мільярд – млрд;гривень – грн;
 абревіація, наприклад: дискова операційна система – ДОС.
Загальні правила скорочення в науковій роботі:

• якщо в тексті використовуються маловідомі скорочення, то їх потрібно
розшифрувати під час першого згадування: спочатку записати повністю, а
поряд у дужках вказати скорочений варіант, який вживатиметься надалі;
• у скороченому слові повинно залишатися не менше ніж дві літери:
адміністрація – адмін.; аркуш – арк.;
92
• скорочення слова до однієї літери допускається для загальноприйнятих
скорочень: рік (роки) – р. (рр.); сторінка – с.; грам – г; виконувач обов’язків –
в. о.;
• у скороченні деяких іменників ураховуються відмінкові закінчення
однини або множини: інститут– ін-т; інститути– ін-ти; видавництво – вид-во;
видавництва – вид-ва;
• відсіканням таких частин слова скорочуються прикметники та
дієприкметники:
-авський -ений -іальний -овський
-авчий -ельський -івний -огічний
-адський -енський -івський -одський
-ажний -ентальний -ійний -ольський
-азький -енький -ійський -омічний
-айський -ерський -ільний -оньський
-альний -еський -ільський -орський
-альський -ецький -інський -ський
-аний -євий -ірський -уальний
-анський -ивний -істий -чий
-арський -инський -ічий -яний
-ативний -ирський -ічний -янський
-атський -истий -кий
-афічний -иський -ний
-ацький -ицький -ній
-евий -ичий -ований
-ейський -ичний -овий
-ельний
-енний
• прикметники, що закінчуються на -графічний;-логічний;
-номічний; -навчий, скорочують відсіканням частин -афічний; -огічний;
-омічний; -авчий: філологічний – філол.; краєзнавчий – краєзн.;
• прикметники, утворені від власних імен, скорочуються відсіканням
частини -ський: франківський – франків.;
• якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то такі слова не
скорочуються: учений – учен., але вчена;вищий – вищ., але вища;
• після апострофа зберігаються наступні дві літери: слов’янський –
слов’ян.
93
Якщо відсіченій частині передує м’який знак, то скорочувати слово
потрібно на приголосному, що стоїть перед ним: грецький – грец.; сільський –
сіл.;
• якщо відсіченій частині слова передує подвоєння, то під час
скорочення слова зберігається одналітера: іменний – імен.; щоденний – щоден.;
• у складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікання
відбуваєтьсяв кожній частині слова: фізико-математичний – фіз.-мат.; хіміко-
технологічний – хім.-технол.;
• у складних прикметниках, що пишуться разом, відсікають другу
частину слова: лісогосподарський – лісогосп.; системотехнічний комплекс –
системотехн. комплекс;
• ініціальна абревіація записується початковими літерами без
крапок:радіоелектронні апарати – РЕА; графічна інформаційна система –ГІС;
• складові абревіатури пишуться разом: сисадмін, техобслуговування,
матаналіз.
Найбільш уживані скорочення наведено в додатку А. 1.
Оформлення цифрової інформації
1. Прості кількісні числівники (від 1 до 10) записуються словами:

до десяти сторінок, робота триває три – чотири місяці.
2. Якщо однозначне число супроводжується найменуванням одиниць
виміру, воно пишеться цифрами: 5 %; 8 Гб.
3. Одиниці виміру при числівниках, що позначають межу, або після ряду
цифр записуються один раз: 20–30 біт/с; від 10 до 50 шт.; 80, 85, 90 мм,
20 45 50 см.
4. Складні й складені числівники записуються цифрами, окрім тих
випадків, коли з них починається речення: написати 25 програм. Якщо йдеться
про матеріальні цінності, суму грошей, то цифри дублюються словами:
1 385 (одна тисяча триста вісімдесят п’ять) грн.
5. Порядкові числівники записуються цифрами з додаванням закінчень
(якщо цифри арабські): студент 1-го курсу.
6. У переліку кількох числівників відмінкові закінчення пишуться після
останньої цифри: див. 3, 5, 7-ий мал.
7. Порядкові числівники не мають відмінкових закінчень, якщо стоять
після іменників: мал. 7, 11; рис. 2; на с. 41.
94
8. У деяких випадках для позначення порядкового числівника можуть
використовуватися римські цифри без закінчень: студент І курсу, ІІ квартал.
9. Круглі числа, починаючи з тисяч, бажано записувати змішаним
способом: 15 млн людей, 20 тис. прим., 64 тис. грн.
10. Багатозначні числа розбиваються на класи за допомогою пробілів:
345 276 гривень, 190 800 тонн.
11. Набір цифр, що позначає номер(марка машин, механізмів,
ідентифікаційний код),записується без пробілів: р/р № 1232549870.
12. Дата складається з дня, місяця й року тазаписується цифровим або
словесно-цифровим способом: 02.05.2017 або 02 травня 2007 р.
13. Складні слова, перша чистина яких числівник, а друга – іменник або
прикметник, бажано записувати комбіновано: 10-томник, 4-ядерний,
55-відсотковий. Якщо друга частина слова позначає одиницю виміру, її варто
скоротити: 50-км, 4-мм.
Перенесення слів
Технічним недоліком наукової роботи вважається, якщо:

• переносити прізвища, залишаючи на попередньому рядку ініціали
(ініціал) або скорочення, що до них належать (проф., акад.): Т. Г. Шевченко,
а не Т. // Г. // Шевченко; акад. В. Глушков, а не акад. // В. Глушков;
• роз’єднувати умовні (графічні) скорочення, наприклад: та ін., і т. д.,
вид-во, т-во;
• відривати скорочені назви одиниць виміру від цифр: 2005 р., а не
2005 // р.; 115 біт/с, а не 115 // біт/с;
• переносити на інший рядок відмінкові закінчення, залишаючи цифри
на попередньому: 2-й, а не 2- // й; 10-го, а не 10- // го;
• переносити на наступний рядок частини складноскорочених слів:
ХНУРЕ, а не ХНУ // РЕ, оргтехніка,а не орг // техніка;
• залишати без наступної літери м’який знак або апостроф: комп’ю //
тер, а не комп’ // ютер; Тью// рінг, а не Ть // юрінг;
• залишати на попередньому рядку одно-, дво- або трибуквений
прийменник чи сполучник (в, для за, по, щоб), з якого починається речення;
• переносити на наступний рядок розділові знаки, дужку або лапки, а
також залишати на попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.
95
Технічні помилки, яких потрібно уникати
1. Неправильне перенесення на наступний рядок ініціалів, одиниць

виміру після цифрової інформації тощо. Щоб запобігти цих технічних
помилок, а також для зручності набору замість звичайного пробілу потрібно
застосовуватинерозривний пробіл – комбінацію клавіш Cntr + Shift + Пробіл.
2. Різні лапки. Варто стежити, щоб у тексті лапки були однакові,
а саме « ».
3. Нерозрізнення дефіса (-), тире (–) та довгого тире (—).
4. Зайві пробіли між словами.
5. Наявність гіперпосилань у тексті та в переліку джерел посилання.
6. Пробіли перед розділовими знаками:. , ; : ? !(окрім тих випадків, що
регламентує ДСТУ 7.1:2006 для оформлення літературних джерел), а також в
обрамленні лапками. Наприклад, неправильно чимало авторів, «термін».
Потрібно чимало авторів,«термін».
7. Порожні або недостатньо заповнені текстом сторінки. Остання
сторінка розділу має бути заповнена не менше ніж на 25 %.
8. Крапки після заголовків, підзаголовків і перед закриттям лапок.
Наприклад, неправильно «цитата.» [4,c. 128]. Потрібно «цитата»
[4, c. 128].
1. Прочитайте наведені положення. Усно спростуйте або підтвердіть їх.

1.Поля сторінок у науковій роботі зі всіх боків становлять 20
мм.2. Мета реферату як частиникурсової або дипломної роботи –
ознайомити читачів з основними положеннями дослідження. 3. Вступ
складається з таких елементів: актуальність теми, оцінка стану проблеми,
об’єкт і предмет дослідження. 4.Додатки є обов’язковим елементом наукової
роботи, що містять допоміжні матеріали (рисунки, таблиці, документи
тощо). 5. Перелік джерел посилання у відповідному розділі наукової роботи
розміщують у порядку появи посилань у тексті або за абеткою. 6. Головна
мета цитат – показати, скільки думок існує щодо досліджуваної проблеми.
Тому чим більше цитат, тим більш аргументованим є виклад наукової думки.
96
7. Усі структурні частини наукової роботи (зокрема РЕФЕРАТ, ЗМІСТ,
ВСТУП, ВИСНОВКИ, ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ тощо) у змісті й
безпосередньо в роботі необхідно позначати порядковим номером. 8.
Іншомовні джерела в бібліографічному описі потрібно оформляти за
стандартами України й відповідно записувати українською мовою.
9. Графічний матеріал необхідно оформляти таким чином: під ілюстрацією
посередині рядка зазначають її вид(схема, рисунок, графік, діаграма,
фотографія тощо), номер, назва та пояснювальні підписи. 10. Завдання
дослідження повинні давати уявлення, що варто зробити для досягнення мети.
У науковій роботі, як правило, формулюють від трьох до семи завдань.
2. Відредагуйте граматичні помилки та вкажіть на технічні недоліки
оформлення титульного аркуша. З’ясуйте, які елементи потрібні для його
правильного оформлення.
Міністерство Освіти і Науки України

Харківський Національний університет радіоелектроніки
Кафедра вища математика
«ЧАСТИННІ ПОХІДНІ ТА ДИФЕРЕНЦІАЛИ ВИЩИХ ПОРЯДКІВ»
3.
4. Виконав студент 2 курсу
факультета «комп’ютерних наук»
групи ІТКН-17-2
Ткачов С.
Перевірив
Ільєнко О. М.
2017
97
3. Оформіть титульний аркуш для контрольної роботи з будь-якої
дисципліни.
4. Відредагуйте вступ курсової роботи з теми «Розроблення алгоритмічного
забезпечення процесу управління запасами в умовах централізованої системи
постачання», розмістивши в логічній послідовності змістові елементи тексту.
ВСТУП
Запаси належать до об’єктів, що потребують значних капіталовкладень, і
тому є одним із чинників, що визначає політику підприємства. Однак не всі
підприємства приділяють цій проблемі належну увагу, унаслідок чого їм
доводиться вкладати в запаси більше коштів, ніж передбачалося.
Незважаючи на певну кількість робіт із зазначеної проблеми, наявні
моделі управління запасами та прогнозування вірогідного попиту, а також
критерії їх ефективності не розроблені достатньою мірою.
Актуальність цієїтеми обумовлена тим, що без розроблення адекватних
сучасним умовам моделей управління запасами та прогнозування вірогідного
попиту неможлива ефективна робота підприємств.
У процесі вирішення визначених завдань застосовувалися такі методи
дослідження: аналіз і синтез наукової літератури, статистичний метод для
одержання кількісних показників, метод синтетичного аналізу.
Об’єкт дослідження – управління запасами в умовах централізованої
системи постачання.
Предметом єалгоритмічне забезпечення процесу управління запасами.
Питанням управління запасами як важливим складником політики
підприємства займалися такі дослідники: О. Єгоров [2], А. Ковальчук [5],
С. Марченко [8], В. Сергієнко [15] та ін.
Завдання: дослідити літературу з теми роботи; розробити моделі для
управління запасами з детермінованим динамічним попитом та з вірогідним
нестаціонарним попитом; спрогнозувати попит за допомогою методології
Бокса-Дженкінса.
Метою роботи є розроблення алгоритмічного забезпечення, що
дозволить мінімізувати сумарні витрати підприємства на зберігання товарів
та оформлення замовлень.
5. Перекладіть текст вступу українською мовою. Зверніть особливу
увагу на переклад таких мовних кліше: позволяющих решать задачи,
актуальность работы обусловлена, в работах поднимается вопрос, целью
работы является изучение, целью предусмотрено решение следующих задач.
98
ВВЕДЕНИЕ
Современный этап развития электроники характеризуется появлением

микропроцессорных сверхбольших интегральных схем, цифровых сигнальных
процессоров, программируемых логических интегральных схем, позволяющих
решать задачи обработки сигналов при высоких технико-экономических
показателях. Аналоговые технологии стали устареватьине соответствовать
всем требованиям микропроцессорного мира. Цифровая электроника
преобразила системы сбора, обработки и передачи информации.
Актуальность курсовой работы обусловлена тем, что в современном
мире цифровая обработка информации является эффективной при контроле
состояния сложных объектов, которые могут быть как техническими, так и
биологическими.
Для получения целостной картины о состоянии объекта контроля все
измерения необходимо проводить одновременно, что достигается
применением многоканальных цифровых измерительных систем построенных
про принципу временного разделения каналов.
В работах современных авторов, таких как Ю. Брюханова [2],
Б. Джервиса [4], М. Куприянова [5], Б. Матюшкина [7], А. Приорова [8],
М. Хайеса [9] и др., поднимается вопрос использования современных цифровых
технологий, рассмотрены спектральные теории периодических и
непериодических сигналов, способы построения цифровых цепей, исследуются
эффекты переполнения в цифровых сигналах и цепях.
Несмотря на большой интерес исследователей к современным
информационно-измерительным системам, важным остается изучение
методов обработки цифровых сигналов.
Целью работы являетсяисследование методов сбора и обработки
цифровых сигналов.
Целью предусмотрено решение следующих задач:
– изучение видов цифрового сигнала;
–анализ методов сбора цифровых сигналов и ознакомление с понятием
интерфейса измерительных систем;
–исследование обработки цифровых сигналов.
Объектом изучения являются цифровые сигналы.
Предметом – методы сбора и обработки цифровых сигналов.
6. Проаналізуйте технічні й мовні недоліки в оформленні змісту наукових
робіт. Чи порушено в наведених варіантах логіку викладу наукової думки?
99
Запишіть власні варіанти змісту. Запропонуйте заголовки наукових робіт.
А.ВВЕДЕННЯ
1. Діагностика клавіатури
1.1 Принципи будови
1.2 Пошук несправностей і ремонт
1.3 Чищення клавіатури та миші
2. Діагностика миші
2.1 Принципи будови миші
2.2 Пошук несправностей і ремонт миші
3. Діагностика трекболів
3.1 Установлення, настройка, робота
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
Б. 1.Введення
2.Загальне поняття про комп’ютерні мережі
3. Їх класифікація. Мережні протоколи
4. Їх послуги
5. Світова глобальна комп’ютерна мережа інтернет
6. Локальні обчислювальні мережі
7. Список літератури
В. Вступна частина
1.Поняття та призначення комп’ютерних мереж
1.1 Процес передачі даних
1.2 Апаратна реалізація передачі даних
1.3 Класифікація комп’ютерних мереж
2. Мережна архітектура
2.1 Протоколи комп’ютерних мереж
3. Локальні комп’ютерні мережі
4. Глобальна співдружність комп’ютерних мереж інтернету
4.1 Етапи формування
4.2 Структура інтернету
4.3 Протоколи передачі даних
4.4 Електронна пошта
4.5 Захист інформації
Висновок
Г. 1. Введення
2. Звук
100
а) Його сприйняття
б) Характеристики звуку
3. Компоненти звукової системи
4. Звукова карта
а) Основні компоненти звукової карти
5. Мікрофон
6. Акустична система
7. Висновок
8. Література
7. Відредагуйте текст реферату, перекладеного українською мовою за
допомогою онлайн-перекладача. Які лексичні, граматичні помилки ви
помітили? Які поради ви дали б автору роботи щодо технічного оформлення
реферату?
РЕФЕРАТ
Робота 34 сторінки, 12 малюнків, 2 таблиці, 13 формул, 14 джерел.

Ключові слова: цифровий сигнал, двійковий код, аналого-цифровий
перетворювач, цифро-аналоговий перетворювач, система збору даних,
комплекс передачі інформації, дискретизація сигнала, квантування сигнала,
дискретне перетворення Фур’є.
Об’єкт дослідження – цифрові сигнали.
Мета роботи – дослідити способи обробки цифрових сигналів.
Для реалізації мети в курсовій роботі було застосовано метод
спостереження за способами обробки сигналів.
Практична значимість: У даній роботі вивчені основні складові аналого-
цифровий послідовності перетворення. Представлені деякі види обробки
цифрового сигналу: перетворення Фур’є, передискретизація, спектральний
аналіз, згортка, застосування вікон Фур’є.
Детально розказано, якими методами виходить цифровий сигнал
(квантування і дискретизація). Трохи згадано про існуючі, доведені до
автоматизму, системах збору та обробки даних. Саме ці системи
допомагають людям зберегти свій час, виконуючи складні процеси за нас.
Це можна знайти в нашій роботі.
Отримані відомості в результаті курсової роботи можуть бути
корисні для студентів фізичних спеціальностей при вивченні курсу «Основи
автоматизації експерименту».
101
8. Перепишіть речення, поширені в наукових дослідженнях. Допишіть у
дужках можливі синоніми до підкреслених слів.
1. Перехід до переліку основних питань: У цій (…) роботі автор
порушує (…) низку важливих (…) питань (…).Автор (…) у своїй публікації (…)
досліджує (…) першочергові (…) питання, пов’язані із використанням (…)
інформаційних технологій.
2. Перехід до аналізу питань: Одним з найбільш актуальних (…) є
питання ... Серед перелічених питань найбільш цікавим (…), на нашу думку,
є ... Хочемо (…) зупинитися на ...
3. Перехід до загальних висновків: Підсумовуючи (…), можна
сказати (…), що ... На підставі аналізу (…) змісту роботи можна зробити
такі висновки ... Таким чином (…), можна зазначити (…), що...
9.Перекладіть українською мовою мовні кліше, поширені в науковій
роботі. Які з наведених фраз можуть застосовуються а) у вступі; б) в основній
частині; в) у висновках?
1.Подводя итоги результатов исследования, хотим подчеркнуть…
2. Актуальность работы заключается в… 3.Проблема имеет первоочередное
значение. 4.Цель работы заключается в раскрытии особенностей…
5. Большинство авторовподчеркивает важность… 6. Считаем важным
проанализировать… 7. Теоретической основой работы являются исследования
следующих ученых:… 8.Исходя из..., можно сделать предположение…
9. Анализ приведенного материала дает возможность… 10. Проведенное
исследование свидетельствует о…11. Делая выводы, хотелось бы отметить…
12. Достижение поставленной цели предусматривает решение таких задач:…
13. Обобщая сказанное, необходимо отметить… 14. По этой проблеме
существует достаточное количество научных трудов, в частности…
15. Другая группа ученых придерживается противоположной точки зрения
относительно…
10.Відредагуйте список використаних джерел за ДСТУ 7.1 та ДСТУ 8302.
Які типові технічні помилки ви помітили в наведеному варіанті?
1. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для высших и средних
специальных учебных заведений. – М.: Информационно-внедренческий центр
«Маркетинг», 1999. – 234 с.
2. Скоробогатова Т.Н. Логистика: Учебное пособие: 2-е изд. –
Симферополь: ООО «ДиАйПи», 2005.– С. 156.
102
3. Григорьев М.Н., Долгов А.П., Уваров С.А. Управление запасами в
логистике: методы, модели, информационные технологии: Учебное пособие. –
СПБ.: Изд. дом «Бизнес-пресса», 2006. – С. 304.
4. Рижиков Ю. И. Теория очередей и управление запасами. – СПБ.:
Питер, 2001.
5. Нефьодов Л.І., Овчаренко В.Є., Маркозов Д.О. Математичні моделі
управління запасами різного ступеня визначеності попиту // Технология
приборостроения. – 2007. – № 21. – с. 31-36.
6. Ханк Д.Э., Уичерн Д.У., Райтс А.Дж. Бизнес прогнозирование, 7-
еиздание.: Пер. с англ. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2003.
11. Перекладіть українською мовою текст висновків.
ВЫВОДЫ
Разработка графических редакторов является актуальным запросом

общества, ведь они используются во многих сферах современной жизни.
В ходе выполнения курсового проекта были исследованы понятия
объектноориентированного программирования, объектноориентированного
анализа и объектноориентированного подхода, закреплены навыки по
программированию в объектно ориентированной среде.
Был разработан простейший графический редактор с помощью
объектноориентированного языка программирования, с использованием его
графических функций и методов. Графический редактор позволяет
осуществлять работу с уже имеющимися изображениями, а также создавать
собственные, а именно:
– векторные объекты (круг, квадрат, скруглённый квадрат, ромб) и их
различные модификации (растягивание в эллипс, прямоугольник и
прямоугольник со скруглёнными вершинами соответственно). Возможно
изменение цвета фигур, толщины линии их образа;
– рисунки с помощью линий (карандаша), кисти различной толщины,
спрея (объект, который создаёт эффект напыления пикселей на определённую
небольшую область рисунка);
– вывод текста на редактируемый рисунок;
– стирание любой нарисованной картинки.
Интерфейс созданной программы удобен, прост, наглядно отображает
ее возможности. Редактор снабжен системой всплывающих подсказок.
103
Главное меню редактора содержит команды работы с файлами, команды
занесения рисунка в буфер и вывода рисунка из буфера.
Тестирование подтвердило, что программа корректно выполняет
обработку данных и демонстрацию результатов.
Всё это свидетельствует о работоспособности программы и позволяет
сделать вывод о ее пригодности для создания и редактирования графических
изображений.
12.Розмістіть правильно елементи в бібліографічному записі джерел за
ДСТУ 7.1 та ДСТУ 8302. Яких технічних вимог потрібно дотримуватися,
оформляючи бібліографічні відомості?
1. Назва статті – Питання міжнародних зв’язків; номер журналу – 6;
автор – Морська Ольга Степанівна; назва журналу – Віче; кількість сторінок
журналу – 60; рік видання – 2005; стаття розміщена на сторінках – 5–12.
2. Назва міста – Львів, найменування видавця – Видавництво «Новий
час»; назва словника – Англо-український та українсько-англійський словник-
довідник з телекомунікацій; рік видання – 1996; кількість сторінок – 248;
автори: Коссак Орест, Кравець Роман.
3. Назва міста – Санкт-Петербург; рік видання – 2002; назва
джерела – Цифровая обработка сигналов; жанр – учебник; автори:
М.С. Куприянов, Б.Д. Матюшкин; найменування видавця – Политехника,
кількість сторінок – 592.
4. Назва джерела –Цифровая связь; жанр – справочник; авторів 5,
перші три: И. П. Панфилов, В. К. Стеклов, Н. Л. Бирюков; редактор –
В. К. Стеклов; назва міста – Киев; кількість сторінок – 230; найменування
видавця – Техника; рік – 1992.
5. Назва джерела – Communicating for Results in Government: A Strategic
Approach for Public Managers; автор – Garnett J. L.; рік – 1992; місто – San
Francisco; найменування видавця – Jossey-Bass Publishers; сторінки – 306.
13. Перекладіть українською тексти, правильно оформляючи цифрову
інформацію та скорочення.
А.Витая пара значительно чаще используется в сетях Ethernet, чем
остальные другие. Кабель UTP 4 х 2 х 0,5 категории 5е, максимальная длина
кабеля обычно сто метров. Скорость передачи данных: десять, сто, тысяча,
десять тысяч мегабит в секунду. Для физического соединения между узлами
сети используют разъем RJ-45.
104
В зависимости от наличия защиты – электрически заземлённой медной
оплётки или алюминиевой фольги вокруг скрученных пар – определяют
разновидности данной технологии:
– неэкранированная витая пара (UTP) – без защитного экрана;
– фольгированная витая пара (FTP) – присутствует один общий
внешний экран в виде фольги;
– экранированная витая пара (STP) – присутствует защита в виде
экрана для каждой пары и общий внешний экран в виде сетки.
Существует несколько категорий кабеля «витая пара». Приведем
наиболее востребованные:
1) CAT3 (полоса частот шестнадцать мегагерц) – четырёхпарный
кабель, используется при построении телефонных и локальных сетей 10BASE-
T, поддерживает скорость передачи данных до десяти мегабит в секунду или
сто мегабит в секунду по технологии 100BASE-T4 на расстоянии не дальше
ста метров, отвечает требованиям стандарта IEEE 802.3;
2) CAT5 (полоса частот сто мегагерц) – четырёхпарный кабель,
использовался при построении локальных сетей 100BASE-TX и для прокладки
телефонных линий, поддерживает скорость передачи данных до ста мегабит
в секунду при использовании двух пар (з посібника).
Б.Овладение быстродействующими ЭВМ является одной из
составляющих глубокого революционного процесса, охватывающего весь мир и
называемого научно-технической революцией.
Прежде всего это дало сильнейший толчок в развитии мировой
энергетики. 27 июня 1954 г. в СССР была введена в строй первая в мире
ядерная электростанция.
В конце пятидесятых годов двадцатого века в Харькове были сооружены
паровые турбины мощностью сто мегаватт, а к семидесятым годам
мощность паровых турбин увеличилась в тринадцать раз.
Необычайно широкие возможности открылись для развития авиации.
С заменой поршневых двигателей на турбореактивные, реактивные,
турбовинтовые (пятидесятые годы) уже в тысяча девятьсот пятьдесят
первом году американский экспериментальный самолет «Скайрокет»
достигал скорости свыше двух тысяч пятьсот километров в час.
В тысяча девятьсот шестьдесят первом году советский летчик-
испытатель Г. К. Мосолов на самолете Е-66 с турбореактивным двигателем
устанавливает рекорд высоты – тридцать четыре тысячи двести метров.
105
В 1955 г. создан первый в мире современный реактивный пассажирский
самолет ТУ-104. Скорость более восьмисот километров в час.В сентябре
тысяча девятьсот пятьдесят шестого года впервые в мире было открыто
регулярное пассажирское сообщение на самолетах ТУ-104. 04 октября 1957 г.
стал особой вехой на пути развития человечества. В этот день в СССР был
запущен первый искусственный спутник Земли.
Применение ЭВМ в наземной технике позволило начать выпуск машин-
гигантов. Так, например, в шестидесятые годы двадцатого века был начат
выпуск роторных экскаваторов производительностью три тысячи кубических
метров в час,а в следующем десятилетии – уже пять тысяч кубических
метров в час(з посібника).
В. Применение ультразвука в медицинской диагностике связано с
возможностью получения изображения внутренних органов и структур.
Основой метода является взаимодействие ультразвука с тканями тела
человека.
Собственно получение изображения можно разделить на две части.
Первая – излучение коротких ультразвуковых импульсов, направленное в
исследуемые ткани, и второе – формирование изображения на основе
отраженных сигналов. Понимание принципа работы ультразвуковой
диагностической установки, знание основ физики ультразвука и его
взаимодействия с тканями тела человека помогут избежать механического,
бездумного использования прибора, и, следовательно, более грамотно
подходить к процессу диагностики.
Звук – это механическая продольная волна, в которой колебания частиц
находятся в той же плоскости, что и направление распространения энергии.
Как и все волны, звук можно описать рядом параметров. Это частота, длина
волны, скорость распространения в среде, период, амплитуда и интенсивность.
Единицами измерения частоты являются герц (Гц) и мегагерц (МГц). Один
герц – это одно колебание в секунду. Один мегагерц равен одному миллиону герц.
Что же делает звук «ультра»? Это частота. Верхняя граница
слышимого звука – двадцать тысяч герц (двадцать килогерц) – является
нижней границей ультразвукового диапазона. Ультразвуковые локаторы
летучих мышей работают в диапазоне двадцать пять – пятьсот килогерц.
В современных ультразвуковых приборах для получения изображения
используется ультразвук частотой от двух мегагерц и выше. Период – это
время, необходимое для получения одного полного цикла колебаний. Единицами
измерения периода являются секунда (с) и микросекунда (мкс) (з посібника).
106
Г.После падения Советского Союза в 1991 г. свободный рынок
окончательно завоевал все мировое пространство. Он пустил свои корни в
Китае, Юго-Восточной Азии, на большей части Южной Америки, в
Восточной Европе и даже в странах бывшего СССР. Безусловно, капитализм
процветает. Компании растут, глобальная торговля на подъеме,
транснациональные корпорации проникают на рынки развивающихся стран и
бывшего советского блока, а технологические инновации неустанно
множатся. Но не все ощущают от этого пользу.
Вот о чем свидетельствуют данные глобального распределения доходов:
девяносто четыре процента всех мировых богатств получают сорок
процентов людей, а остальным шестидесяти приходится довольствоваться
лишь шестью процентами материальных ценностей. Половина населения мира
живет на два доллара в день или меньше, а почти миллиард людей существует
на сумму менее одного доллара в день.
Периодические природные катастрофы – такие, например, как цунами
две тысячи четвертого года, опустошившее огромные районы на побережье
Индийского океана, –продолжают убивать сотни самых бедных и
незащищенных людей. Некоторые государства, добившиеся в последние три
десятилетия экономических успехов, дорого платят за них.
С тех пор как Китай в конце семидесятых годов двадцатого века
приступил к осуществлению реформ, в стране начался бурный экономический
рост и, по данным Всемирного банка, более четыреста миллионов китайцев
избавились от бедности.
Даже в США, с их репутацией богатейшей страны мира, социальный
прогресс не оправдал ожиданий. После двух десятилетий некоторых
улучшений в последние годы снова выросло число людей, живущих в бедности.
Примерно сорок семь миллионов человек – почти шестая часть населения
страны – с трудом могут получить даже элементарную медицинскую помощь
(електронний ресурс).
Д. Компания XPPower объявила о начале выпуска двух новых серий
компактных DC/DC-преобразователей мощностью два и триватта для
установки на маломощные платы.
Преобразователи новых серий ISU02 и ISU03 отличаются сверхшироким
диапазоном входного напряженияс кратностью перекрытия 4:1.
Предлагаются модели с диапазонами напряжений четыре целых и пять
десятых … двенадцать; девять … тридцать шесть и восемнадцать…
107
семьдесят пять ватт, охватывающие номинальные напряжения пять ватт,
двенадцать ватт, двадцать четыреватта и сорок восемь ватт.
Преобразователи серии ISU выполнены в компактном корпусе для
поверхностного монтажа с габаритными размерами
девятнадцатьмиллиметров на семнадцать миллиметров на восемь целых и
семь десятых миллиметров и характеризуются значением удельной
плотности мощности тысяча шестьдесят пятьватт на кубический
дециметр. Значение КПД варьируется от семидесяти девяти процентов до
восьмидесяти трех процентов в зависимости от модели, но большая часть
моделей осуществляет преобразованиес КПД восемьдесят процентов.
Предлагаются 1- и 2-х канальные модели с хорошо стабилизированными
напряжениями. Необходимо отметить наличие у всех моделей сервисной
функции дистанционной блокировки. Электрическая прочность изоляции
между входными и выходными цепями, обеспечиваемая в течение
шестидесяти секунд, составляет тысячу пятьсот ватт или тысяча
восемьсот ватт – в течение одной секунды. Уровень генерируемых
кондуктивных помех соответствует пределам по классу A без применения
внешних фильтрующих компонентов(електронний ресурс).
14. Уведіть у речення наукового стилю прямі й непрямі
цитати.Використайте типові мовні звороти, що застосовуються для цитування.
Запишіть правильно складні слова й словосполучення.
1.Інформаційні технології швидко асимілюються з культурою
суспільства, так як усувають багато виробничих, соціальних та побутових
проблем, що викликані процесами глобалізації та інтеграції світової
спільноти, розширенням внутрішніх і міжнародних економічних і культурних
зв’язків, міграцією населення (В. Трофімов).
2. Інформаційна технологія – це сукупність методів, виробничих процесів
і програмно/технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що
забезпечує збирання, збереження, оброблення, узагальнення та поширення
інформації для зниження трудо/місткості процесів використання
інформаційного ресурсу, підвищення їх надійності та оперативності
(Ю. Шумілов).
3. Під інформаційною мережею як фізичним об’єктом можна розуміти
сукупність територіально/розрізнених кінцевих систем,об’єднаних
теле/комунікаційною мережею, за допомогою якої забезпечується взаємодія
прикладних процесів, активізованих у кінцевих системах, та їх колективний
доступ до ресурсів мережі (П. Воробієнко).
108
4. Завдяки тому що нано/технології мають міждисциплінарний характер
і особливе значення для розвитку фармацевтичної та електронної
промисловості, вони здатні перевершити традиційні біо/технології й досягти
сучасного рівня розвитку інформаційних технологій (Н. Березняк).
5. Нано/технологія є принципово новим підходом до управління
структурою й властивостями різних матеріалів, тобто вона є технологією
управління структуро/утворенням речовини на атомно/молекулярному рівні
(Н. Трегуб).
15.Користуючись ДСТУ 3582:2013 або додатком А. 1, запишіть подані
слова скорочено. Утворіть з ними словосполучення, з’ясовуючи, в яких
випадках можна використовувати такі скорочення, наприклад: місто – м.
(з власною назвою – м. Львів).
Село, сторінка, рік, роки, секунда, будинок, будівельний, будівний,
будівництво, біт за секунду, провулок, проспект, бульвар, острів, поточний
рахунок, виконувач обов’язків, та інші, управління, гектар, кіловат-година,
децибел, гігавольт, інженер, гігабайт, хімічний, автореферат, нормативний,
примірник, промисловість, таблиця, фабрика,відсоток, особовий рахунок,
мегагерц, завідувач, професор, асистент, станція, століття, старший викладач,
щорічний, студент, товариство, номер, кілокалорія, мікроньютон, дюйм,
доцент.
1. Поставте наголос у наведених словах. Складіть з ними речення, що

можна використати у вступі наукової роботи.
Вимога, передусім, питання, помилка, насамперед, показники.
2. Продовжіть фрази, що можуть бути використані в науковій роботі.
1.Мета роботи полягає… 2. Ці питання порушуються…3. Незважаючи
надостатню увагу вчених до цієї проблеми… 4. Відсутність фундаментальних
досліджень… 5. Ця проблема не втратила своєї актуальності, адже…
6. У різних джерелах наводяться… 7. Актуальність теми роботи
визначається тим, що… 8. У своїй праці автор… 9. Одночасно не можна не
зазначити… 10. На рис. 1.4 видно…
3. Завершіть речення. До кожної наведеної фрази доберіть кілька
синонімічних.
1. Основними методами дослідження є… 2. Метою передбачено
вирішення таких завдань… 3. Із зазначеної проблеми існує чимала кількість
109
наукових праць… 4. Тема наукової роботи й зараз залишається актуальною.
5. Це питання детально висвітлюється на сторінках сучасних праць.
6. Результати анкетування представлені в табл. 3.2. 7. Усе зазначене вище
дозволяє зробити такі висновки…8. Унаслідок проведеного дослідження було
з’ясовано… 9. Проблема… привертає до себе увагу вчених і громадськості…
4. Напишіть вступ до курсової роботи за однією з наведених нижче тем
або з теми на власний вибір.
1.Графіка, аудіо- та відеоінформація на веб-сторінках. 2. Основи мови
HTML.3.Розроблення програм мовою С++ з використанням технології об’єктно
орієнтованого програмування.4.Дизайн веб-сайтів. 5. Розроблення сайту
інтернет-магазину. 6.Об’єктно орієнтоване програмування мовою Java.
7.Нанотехнології та їх застосування в медицині. 8. Люмінесцентні світильники.
9. Технології доповненої реальності. 10. Принципи роботи сенсорних дисплеїв.
5. Напишіть висновки до курсової роботи за однією з тем, наведених у
завданні № 4, або з теми на власний вибір.
6. Оформіть реферат до курсової роботи за однією з тем, наведених у
завданні № 4, або з теми на власний вибір.
7. Укладіть перелік джерел посилання (до 10 найменувань) до курсової
роботи з будь-якої теми (можна обрати теми, запропоновані в завданні № 4).
8. Прочитайте міркування стосовно плагіату (текст 1 додатка Б).
Викладіть письмово власне бачення цієї проблеми та шляхів боротьби з
плагіатом в Україні.
9. Проаналізуйте назви рефератів. Запропонуйте свої варіанти. З’ясуйте
особливості формулювання заголовків до наукових робіт. За одним із
заголовків складіть план реферативної роботи.
1. Комп’ютерні віруси та засоби боротьби. 2. Тексти для веб-сторінок.
3.Linux. 4. Модеми. 5. Інформатика та технології. 6. Засоби захисту
інформації. 7. Послуги, що надає інтернет. 8. Мови програмування: еволюція.
9. Електронна пошта. 10. Перехід України до інформаційного суспільства.
10. Підготуйте невеликий публічний виступ, доводячи тезу: «Курсова
робота за змістом і формою повинна мати науковий характер».
11. Оформіть правильно прямі або непрямі цитати.
1. Висловіть згоду із думкою автора.Серед причин сформованої ситуації
в нашій країні, що створюють перешкоди для розвитку українського
ІТ-аутсорсингу, основними є відсутність підтримки галузі державою,
недостатнє знання англійської мови, політична й економічна нестабільність,
110
складне юридичне та податкове оточення(віце-президент компанії «Люксофт
Україна» Д.Кушнір).
2.Сформулюйте думку, що сказане є актуальним (важливим) положенням.
Інноваційні політичні медіатехнології цецифрові, комп’ютерні,
інформаційні,мережні технології та комунікації, продукція яких має
політичний характер і є інтерактивною (В. Недбай).
3. Спростуйте думку автора, висловіть власну точку зору. Викладачі
комп’ютерних наук стикаються з головними проблемами, такими як труднощі
адаптування до змін у технологіях через брак часу для професійного розвитку
(К. Стівенсон).
4.Висловіться щодо неповноти наведеного визначення. Інформаційні
технології – це все, що пов’язано з обробленням, зберіганням і передачею даних
(П. Рагулін).
5.Порівняйте дві точки зору на одне поняття. Термін – це одиниця
історично сформованої термінологічної системи, що визначає поняття та
його місце в системі інших понять, виражається словом або словосполукою,
слугує для спілкування людей, пов’язаних єдністю фаху (О. Пономарів).
Термін – це лексична одиниця певної мови для спеціальних цілей, що
позначає загальне, конкретне або абстрактне поняття теорії певної галузі
знань або діяльності (Д. Лотте).
12.Прочитайте текст 1 додатка В. На його основі запишіть українською
мовою власні міркування, які якості є важливими для науковця.
13. Перекладіть українською мовою наукову статтю (текст 2 додатка В).
Сформулюйте до українськомовного тексту актуальність, мету й висновки.
Підкресліть мовні кліше, використані вами. Запропонуйте заголовок.
14. Прочитайте наведений нижче текст. Визначте його тип (опис,
міркування, розповідь). Аргументуйте свою думку. Випишіть ключові слова.
Проаналізуйте лексичні й граматичні засоби, використані в тексті. Визначте
його стиль і підстиль. Сформулюйте до тексту кілька варіантів заголовка.
Як основу для подальшої роботи розглянемо загальну схему побудови
набору протоколів TCP/IP. Мережна модель TCP/IP може бути розділена на
чотири рівні (згори – донизу): рівень додатків, транспортний рівень, мере-
жний і канальний рівень. На кожному рівні працюють свої протоколи, у яких є
своє чітко визначене коло обов’язків.
Нас, як програмістів, цікавлять три протоколи: IP, TCP та UDP.
111
IP – це протокол мережного рівня, який визначає, куди саме будуть
передаватись дані. IP характеризується як ненадійний протокол, тому що він
не знаходить помилок і не виконує повторного пересилання даних.
Протоколи TCP та UDP належать до транспортного рівня.
TCP забезпечує надійний зв’язок на основі логічного з’єднання з неперервним
потоком даних. Доставка TCP-пакета схожа з доставкою листа на
замовлення.
TCP забезпечує механізм передавання, що дозволяє пересилати довільну
кількість байтів. Дані нарізаються на сегменти певної довжини, завдяки чому
для рівня додатків емулюється неперервний потік даних.
Перед початком передачі даних TCP установлює з віддаленою машиною
з’єднання, обмінюючись службовою інформацією. Цей процес має назву
handshaking – рукостистискання. Комп’ютери «домовляються» між собою
про основні параметри зв’язку.
Якщо сегмент TCP втрачено або зіпсовано, реалізація TCP це знайде та
повторно передасть необхідний сегмент.
Доставка UDP-пакета схожа на поштову картку, яку кидають у
скриньку, сподіваючись, що хтось її звідти рано чи пізно дістане (О. Ткаченко,
В. Каплун).
15. Прочитайте текст 3 додатка В. На його основі запишіть українською
мовою власні міркування, які якості притаманні для творчої особистості.
112
ТЕМА 3 МОВНІ ЗВОРОТИ, ПОШИРЕНІ В НАУКОВИХ ТЕКСТАХ.
ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ТЕЗ І СТАТЕЙ
1. Кузьміна Л. В., Явтушенко В. М. Українська мова за професійним

спрямуванням: навч. посіб. Харків, 2012. 260 с.
2006. 312 с.
4. Основы научной речи: учеб. пособие для студ. нефилол. высш. учеб.
заведений / И. А. Буре и др.; под ред. В. В. Химика, Л. Б. Волковой.
Санкт-Петербург, 2003. 272 с.
5. Семеног О. М. Культура наукової української мови: навч. посіб. Київ,
2010. 216 c.
У науковому стилі наголошується не на особистості вченого (автора), а на

результати пізнавальної діяльності, що подаються в узагальненій формі як
процес колективної творчості. За допомогою певних мовних конструкцій
досягається об’єктивність викладу. До таких конструкційналежать:
 неозначено-особові речення, що позначають дію узагальненої
сукупності осіб. Наприклад: У механіці для аналізу руху тіл користуються
поняттям матеріальної точки;
 неозначено-особові речення, що вказують на конкретну особу автора.
В усному спілкуванні доречно висловитися так: Я провів біометричні
вимірювання не менше ніж на 25 примірниках. А в писемному необхідно
записати таким чином: Біометричні вимірювання проводили не менше ніж на
25 примірниках;
 означено-особові речення, присудок яких має форму І особи множини і
вказує на конкретну дію: беремо/візьмемо, виконуємо/виконаємо, запи-
суємо/запишемо, визначаємо/визначимо, доводимо/доведемо, розгля-
даємо/розглянемо, спостерігаємо тощо;
 безособові речення:
113
– з безособовими дієсловами на -о: досліджено,
аргументовано,виявлено, наведено, описано тощо;
– з модальними словами, що виражають можливість/неможливість,
необхідність, у поєднанні з інфінітивом: можна розрахувати, потрібно
(необхідно, варто) визначити, не можна виміряти тощо;
– з безособовим або особовим дієсловом у безособовому значенні з
часткою -ся (-сь): а) Після цього встановлюється, що ці площини
перетинаються; б) Залишається знайти фронтальну проекцію точки
перетину;
– з прислівниками на -о: а) В останньому випадку вісь доцільно
розмістити перпендикулярно до однієї з площин проекції; б) За допомогою
цього методу зручно вивчати взаємодію електричних зарядів.
Логічність і композиційна досконалість наукового тексту досягається
завдяки використанню стандартного набору мовних засобів для оформлення
переходів від однієї змістової частини до наступної. Мовні засоби, призначені
для формування композиції тексту, допомагають його сприймати в процесі
читання, відтворюють логіку й точність викладу наукової думки.
Науковий текст будується за схемою: вступ – основна частина –
висновки. Кожна частина виконує свою функцію. У вступі, як правило,
подається історія питання, формулюються певні уточнення щодо досліджуваної
проблеми, а також визначаються мета та завдання, обґрунтовується
актуальність.
Таблиця 3.1 – Стандартні мовні звороти, що використовуються у вступній

частині
Структурні Мовні звороти

елементи вступу
1 2
Актуальність Актуальність роботи полягає в тому, що…
теми Проблема має першочергове (наукове, практичне й
дослідження теоретичне, важливе) значення, адже в ній…
Проблема є актуальною, тому що…
Ця проблема не втратила свого значення
(актуальності), тому що…
Теманаукової роботи і зараз залишається важливою
114
Продовження таблиці 3.1
1 2
(актуальною), тому що…
Проблема залишається в центрі уваги…
Ця проблема не була об’єктом спеціального вивчення.
Тема є дискусійною, не достатньо розробленою.
Останнім часом уважного ставлення дослідників
потребує питання…
На особливу увагу заслуговує…
Стан З цієї (зазначеної) проблеми існує чимала кількість
дослідження наукових праць…
проблеми Наявна значна кількість наукових праць, присвячених цій
проблемі (темі)…
Ця тема недостатньо (достатньо)досліджена…
Теоретичною основою роботи є праці вітчизняних і
зарубіжних учених…
Дослідження в галузі… здійснені такими вченими…
На думку деяких дослідників (багатьох науковців,
більшості вчених, авторів),…
Автори зазначають (вважають, стверджують,
висловлюють думку, вбачають, переконані), що…
Мета й завдання Мета роботи (статті) полягає в розкритті (вивченні,
дослідження дослідженні)…
Метою роботи є вивчення (дослідження, встановлення)…
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення
таких завдань…
Мета дослідження обумовила його завдання…
Для реалізації зазначеної мети передбачається вирішення
таких завдань…
Метою передбачено вирішення таких завдань…
Об’єкт та Об’єкт (предмет дослідження) –…
предмет Об’єктом (предметом) вивчення в роботі є (став)…
дослідження
Перелік методів У роботі використано такі методи дослідження, як…
дослідження Основними методами дослідження є…
115
1 2
Основним методом є …, який дозволив (довів)…
Наукова новизна Уперше одержано результати (удосконалено)…
одержаних Уперше розроблено нову систему… з використанням
результатів відомих (нових) принципів…
Уперше здійснено комплексне вивчення…
Сформульовано й змістовно обґрунтовано…
Основна частина містить авторське вирішення наукової проблеми.У ній

подається
– огляд літератури з темий вибір напрямів дослідної роботи;
– виклад основних методів дослідження;
– експериментальна частинайметодика дослідження;
– опис проведеної теоретичноїта (або) експериментальноїроботи;
– аналіз і узагальнення результатів дослідження.
У висновках формулюються узагальнені положення щодо досліджуваної
теми, наголошується на значущості результатів роботи та прогнозуються
можливі шляхи застосування отриманих результатів.
Таблиця 3.2 – Стандартні мовні звороти, що використовуються в основній

частині та висновках наукових праць
Змістові елементи Мовні звороти

тексту
1 2
Огляд літератури: Деякі автори пропонують…
а) вказівка на джерело Дослідники (учені, фахівці) дотримуються
інформації думки, що…
У різних джерелах наводяться…
Учений… вважає (висловлює думку, зазначає,
переконаний, наголошує), що…
На думку вчених (дослідників, науковців,
фахівців галузі…), …
Більшість авторів зазначає (вказує,
підкреслює), що…

1 2
116
Цих поглядів дотримуються…
Відомі точки зору щодо цього питання можна
класифікувати таким чином:…
Нову концепцію (ідею, гіпотезу) розроблено
вченим (-и)…
Цю гіпотезу висунув науковець…
Інша група вчених дотримується протилежної
(іншої) точки зору щодо…
б) посиланняна За нашими спостереженнями,…
авторську Дотримуємося дещо іншої думки щодо…
інтерпретацію На наш (перший) погляд,…
На нашу думку,…
Посилання на вже Відомо (загальновідомо, визнано, доведено,
відому інформацію загальновизначено, звісно), що…
Авторська Вважаємо, що…
переконливість Доцільно буде нагадати, що…
Звернімо увагу на те, що…
Безперечним є той факт, що…
Вважаємо за потрібне сказати (зазначити,
наголосити, підкреслити), що…
Безперечно, що…
Потрібно зазначити, що…
Зважаючи на це, ...
Зважаючи на суперечливість різних підходів
щодо проблеми…, ми вважаємо очевидною
перевагу…
Звичайно (зрозуміло, очевидно, цілком
зрозуміло), що…
Наголошуємо, що…
Потрібно (необхідно) наголосити (зазначити,
врахувати), що…
Як бачимо, …
117
1 2
Авторське припущення Виходячи з…, можна зробити припущення, що…
Для підтвердження…
Здається,…
Можливо,…
Можемо стверджувати, що…
У цьому випадку можна стверджувати, що…
Наведення прикладів, Аналогічний приклад:
фактів Іншим прикладом є…
Наведемо кілька прикладів…
Для доведення цього подаємо приклад…
Вказівка на зв’язок з Аналіз наведеного матеріалу дозволяє
попередньою стверджувати, що…
інформацією Аналіз розглянутого матеріалу свідчить про…
Виходячи з вищезазначеного,…
Вищенаведені факти дають підставу
стверджувати…
Загальний аналіз свідчить, що…
З огляду на вищесказане (вищезазначене),…
З прикладів видно, що…
З цього випливає, що…
На підставі… можна вважати, що…
Проведене дослідження свідчить про те, що…
Розглянуті приклади доводять, що…
Ґрунтуючись на висновках про…,
Як було вже зазначено,…
Як уже згадувалося,…
Як показало дослідження,…
Важливим для вирішення… є такий підхід:…
Логічна послідовність Спочатку…
для подання Насамперед потрібно зауважити, що…
інформації Завдяки тому, що…
Виходячи з розуміння того, що…
Таким чином,…
Незважаючи на те, що…
118
1 2
По-перше,…; по-друге,…
Беручи до уваги…,
Говорячи про…,
Тепер розглянемо…
Торкаючиcь питання про…,
Обґрунтовуючи точку зору про…,
Виходячи з того, що…
Щодо питання про…
Крім того,…
У свою чергу…
На закінчення…
Узагальнення, Аналіз… дозволяє зробити такі висновки:…
підсумок, висновки Аналізуючи матеріал, можна дійти висновку,
що…
Підбиваючи підсумки, хотілося б зазначити,
що…
Підсумовуючи результати здійсненого
дослідження (аналізу), зазначимо (підкреслимо,
можна зазначити, можна підкреслити,
необхідно зауважити), що…
Підсумовуючи викладені точки зору,…
Розглянувши наведені факти, можна зробити
такі висновки…
Узагальнюючи сказане, треба зауважити, що…
Таким чином, у роботі (статті) проаналізовано
(визначено, доведено, експериментально
підтверджено, описано, систематизовано)…
Особливості оформленнянаукової статті та тез
Обсяг наукової статті становить 8–24 сторінки.Цей жанр призначений для

учених, фахівців певної галузі або кількох галузей.
За кількістю авторів статті бувають: одноосібні (один автор) або
колективні (колектив авторів).
За способом розкриття проблеми:
119
– оглядові (містять характеристику стану й перспективи наукових
досліджень у певній галузі);
– проблемні (містять аналіз певного питання);
– методологічні (обґрунтовують методологію розв’язання проблеми).
Ознаками мови наукової статті є логічність, чіткість, стислість, точність
наукової термінології, вірогідність вихідної інформації, критичність у відборі
фактів, доказовість змісту, завершеність (цілісність розкриття одного або
кількох питань), наявність міркувань і посилань.
Основна різниця тез від інших наукових робіт – це невеликий обсяг
(2–5 друкованих аркушів), в якому необхідно викласти основні ідеї доповіді.
Розглянемо структурні елементи тез і статті.
 Відомості про автора (прізвище, ініціали автора, посада, наукове
звання).
 Заголовок. Важливо, щоб назва роботи була стислою, однозначною,
конкретною, точно відтворювала тему тез (статті) та обмежувала обсяг
наукового тексту. Наприклад, замість заголовка «Телекомунікаційні послуги»
краще сформулювати «Проблеми розвитку телекомунікаційних послуг в
Україні» або «Етапи становлення телекомунікаційних послуг у світі».
 Анотація (100–150 слів).У ній важливо стисло викласти основну мету
доповіді, галузь інтересів, найбільш важливі результати дослідження та головні
висновки.
 Вступ.Ця частина має містити обґрунтування актуальності,
перспективності дослідження;необхідно подати стан досліджуваної проблеми
всучасній науці. Можна також окреслити потребу суспільства у вирішенні
дослідницьких завдань.
 Огляд основних літературних джерел щодо теми дослідження, опис
стану проблеми. У цій частині тез (статті) необхідно продемонструвати
достатньо глибокі знання сучасних наукових джерел, здатність до критичного
мислення та об’єктивного оцінювання наявних наукових досліджень.
Формулювання цього розділумає бути логічно послідовним, тобто
відповідатиетапам розвитку наукового дослідження проблеми.Завдання огляду
джерел – показати, щов дослідженні теми зроблено, а що ні. На підставі цього
читачам стає зрозуміло, які завдання щодо зазначеного питання необхідно
вирішити.
 Мета доповіді та завдання.Вони випливають з наявності
недосліджених аспектів наукового питання.Мета має бути сформульована
лаконічно (одне речення), чітко, конкретно, одночасно повно й логічно
120
коректно. Загальна мета є стратегією дослідження, тому вона потребує
визначення конкретних завдань –послідовних кроків щодо реалізації мети.
Завдання подаються після мети у формі переліку (наприклад, проаналізувати,
визначити, порівняти, описати, розрахувати, розробити схему, виявити
недоліки, експериментально довести тощо).
 Основна частина – це запропоновані дослідження щодо вирішення
окресленої проблеми. Фактично ця частина роботи єпоступовим розв’язанням
поставлених у вступі завдань. Виклад наукової інформації має бути
аргументованим, чітко структурованим, положення підкріплені прикладами, а
приклади – їх аналізом.
 Висновки. Незважаючи на достатньо повний виклад інформації в
основній частині, у висновках необхідно знову звернутися до виконаної роботи,
щоб стисло відтворити логічний ланцюжок дослідження. У цій частині
потрібно чітко сформулювати проміжні та основні результати. Висновки мають
відповідати сформульованим на початку тез (статті) меті та завданням
дослідження. Підсумовуючи виконане, варто наголосити на важливості
отриманих результатів та як їхможна застосувати на практиці. Також бажано
зазначити ті завдання, що передбачається вирішити в майбутньому.
Зразок тез
Концедайло В.В., аспірант кафедри

прикладної математики та інформатики
Житомирського державного університету ім. І. Франка
ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІСТЬ ПОНЯТЬ «СЕРЙОЗНІ ІГРИ» ТА
«СИМУЛЯЦІЇ»ДЛЯ РОЗРОБЛЕННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
У доповіді порушується проблема запровадження «серйозних ігор» та

симуляцій для розвитку в студентів навичок створення програмного
забезпечення. Досліджено сутність понять «серйозні ігри» та «симуляції»,
з’ясовано їх спільні та відмінні особливості. Спираючись на праці зарубіжних
учених, визначено позитивні властивості використання цих методів у
навчанні.
(Вступ,визначення проблеми.)Актуальність роботи полягає в тому, що

сучасна освіта інженерів-програмістів потребує збільшення практичного
опанування розроблення програмного забезпечення (ПЗ). Зазвичай студентам
121
представлені лише відповідні теорії процесів розроблення ПЗ у лекціях, а
можливості втілити ці концепції на практиці у відповідних дисциплінах
обмежені [1].
(Огляд літературних джерел щодо теми дослідження, опис стану
проблеми.)Більшість сучасних підходів до навчання майбутніх інженерів-
програмістів спрямовані на збільшення реалізму на практичних заняттях з ПЗ.
На противагу цьому М. Баррос, А. Бейкер, C. Вернер, А. Дантас та ін. єдиним
можливим способом надання студентам досвіду участі в реальних процесах
розроблення ПЗ в академічному середовищі вважаютьзастосування ігрових
симуляторів та симуляцій у поєднанні з лекціями та навчальними проектами.
Існують різні підходи щодо запровадженнятаких методів, їх конкретних
цілей.Усі вони розроблені для того, щоб дозволити студентам краще
практикуватисяй брати участь у процесах розроблення ПЗ. У зв’язку із
новизною запровадженнясерйозних ігор та симуляцій у розробленні ПЗ
залишаються не з’ясованими сутність, різниця та особливості цих методів
навчання.
(Мета й завдання доповіді.) Метою доповіді є порівняльний аналіз понять
«серйозні ігри» та «симуляції»для розробленняПЗ. Для досягнення мети
передбачається вирішення таких завдань:
– з’ясувати сутність термінів «ігрові симулятори», або «серйозні ігри»,
та «симуляції»;
– визначити особливості використанняігрових симуляторів та симуляцій
для надання студентам досвіду участі в реальних процесах розроблення ПЗ в
академічному середовищі.
(Виклад основного матеріалу.) Відсутність чіткого визначення симуляції та
ігор може призвести до термінологічної неоднозначності. Сучасні дослідження
ігор та їх використання в навчальному процесі послуговуються такими
визначеннями: «освітні ігри», «серйозні ігри», «навчання на основі електронних
ігор» або «застосовні ігри».
Визначення симуляцій та ігор сприяє термінологічній узгодженості та
дозволяє уникнути двозначності. І хоча будь-яка класифікація симуляцій та ігор
є дискусійним питанням, їх визначення має важливе значення під час
обговорення їх ефективності в академічній освіті. На думку авторів С. Смола,
Т. Оверманса, Дж. Юрінга та Л. Грінта, симуляції – це моделі, що виражають
складні реальні системи [2]. Вони використовуються для аналізу конкретних
систем, моделей розвитку студентів, а також для дослідження штучних
середовищ.
122
Як зазначає Е. Рейбоурн [5], серйозні ігри – це інтерактивні програми, що
виходять далеко за межі традиційного ринку відеоігор та використовуються
втакихцаринах: тренування, дослідження поведінки, аналіз, візуалізація,
моделювання, освіта та охорона здоров’я. Різниця між іграми та симуляціями,
на думку дослідника, полягає в їх меті.Метою ігор та ігрових симуляторів є
залучення та заохочення гравців за допомогою веселого й цікавого досвіду, у
той час як симулятори сприяють підготовціта розвитку навичок користувачів.
Розглянувши класифікації симуляцій та ігор, запропоновані М. Барросом,
А. Бейнером, С. Вернером, Е. Наварро, приходимо до висновку, що ігри та
симуляціїзалежать від галузі застосування, тому їхварто розглядати як
взаємопов’язані категорії, а не як абсолютно окремі поняття [2]. Як зазначає
Е. Наварро [1], симулятори є надзвичайно потужним освітнім інструментом, що
використовується в навчальному процесі у випадках, коли реальна практика є
неможливою або недоступною.
Таким чином, процес навчання та підготовлення інженерів-програмістів
може бути покращенийзаумови наданнястудентам можливості практикуватися
за допомогою симуляторів в управлінні різними видами псевдореалістичних
процесів розроблення програмного забезпечення [1].
С. Колфілд, С. Мей, Дж. Ся та Д. Віл [3] стверджують, щосерйозні ігри
можуть допомогтидля набуття досвіду, а також, враховуючи їх привабливий
характер, і для формування позитивної мотивації студентів. Крім того, серйозні
ігри, що ґрунтуються на симуляціях, дозволяють у процесі навчання брати
участь у реальних сценаріях у середовищі без ризиків [4].
Дослідники[3, 4]виокремлюютьтакий перелік робіт:
– «Anukarna» – гра-симулятор для підготовки студентів з передової
практики експертної оцінки коду;
– «Ameise» – управління проектом розробленняПЗ;
– «Prodec» – управління програмними проектами;
– «Simsoft» – програмне забезпечення для управління проектами в
навчальній програмі;
– «ProMaSi», «Sesam» – управління проектами;
– «SimVBSE» – розроблення ПЗ на основі цінності.
(Висновки та перспективи подальших досліджень.) Таким чином, у дослідженні
розглянутовзаємозв’язок понять «серйозні ігри» та «симуляції»для
розробленняПЗ, їх спільні та відмінні властивості, наведено їх класифікацію та
приклади. З’ясовано, що застосування описаних програм дозволяє створити
позитивну мотивацію студентів, адже завдяки ігровим методамучасники
123
навчального процесу отримують цінний досвід, що дуже близький до
реального. Перспективою нашого дослідження є більш детальневивчення
ефективності ігрових симуляцій у формуванні нетехнічних компетентностей
майбутніх інженерів-програмістів.
Списоквикористаноїлітератури
1. Navarro E. SimSE: A Software Engineering Simulation Environment for
Software Process Education. Irvine, CA: University of California. 2006.
2. Stephanie de Smale. The Effect of Simulations and Games on Learning
Objectives in Tertiary Education: A Systematic Review / Stephanie de Smale. Tom
Overmans, Johan Jeuring, Liesbeth van de Grint. – GALA. – 2015. – P. 506-516.
3. A Systematic Survey of Games Used for Software Engineering Education /
Caulfield C.and others // Modern Applied Science.2011. № 5(6). P. 28–43.
4. Calderón A., Ruiz M. Bringing real-life practice in software project
management training through a simulation-based serious game // CSEDU,
Proceedings of the 6th International Conference on Computer Supported Education.
2014. P. 117–124.
5. Raybourn E.Design and evaluation challenges of serious games // CHI '05
Extended Abstracts on Human Factors in Computing Systems. Portland, OR, USA.
April 02–07. 2005.
1.Перелічіть типові мовні звороти, за якими можна визначити

композиційні елементи наукового тексту (актуальність, стан дослідження
проблеми, мета тощо). Сформулюйте, яке призначення виконують мовні клішев
наукових працях.
2.Прочитайте текст наукових тез «Взаємопов’язаність понять "серйозні
ігри" та "симуляції" для розроблення програмного забезпечення», наведений у
теоретичній частині цього розділу. Випишіть мовні кліше за такими
композиційними складниками: а) огляд літературних джерел; б) опис стану
проблеми; в) мета й завдання роботи; г) основна частина; д) висновки та
перспективи дослідження.
124
3.Прочитайте запропонований нижче епізод статті. Визначте, які
структурні елементи представлені в наведеному уривку. Випишіть типові мовні
звороти, що застосовує автор для передавання думки.
Багатоплановість сучасного віртуального простору, створеного на
основіінтернету, соціальних та інших телекомунікаційних мереж, має значні
перспективи для використання його як освітнє середовище. Однією з
принципових психологічних проблем є збереження розвивального потенціалу і,
зокрема, забезпечення інтелектуального розвитку дорослих у системі
дистанційного навчання.
На жаль, психолого-педагогічні дослідження розвивальних
можливостей віртуального освітнього простору на сьогодні практично
відсутні, а проектування віртуальних освітніх середовищ та експертних
систем для розвитку мислення дорослих не досліджується взагалі. Тому
проблема вивчення інтелектуального розвитку дорослих у віртуальному
освітньому просторі є гостро актуальною як з науково-психологічної, так і з
соціальної точки зору. Вирішення цього питання сприятиме упровадженню
інформаційно-комунікаційних технологій неперервної освіти в практику
підготовки та перепідготовки фахівців, системи підвищення кваліфікації,
соціально-психологічної підтримки людей похилого віку тощо.
Варто зазначити, що нині значна увага приділяється розробленню
мережі освітнього середовища, з одного боку, і так званому соціальному
навчанню за допомогою соціальних мереж та новітніх технологій, з іншого
(Л. Бернерс, А. Войскунський, Т. Зайченко, А. Калмиков, О. Сизова та ін.).
Серйозну увагу приділяють проблемам інтерактивності (Л. Екхалм,
Л. Гілберт, Д. Мор, Б. Мейлон та ін.), а також зворотному зв’язку в
розвивальному дистанційному навчанні (E. Стуттард).
У деяких американських наукових публікаціях з питань організації
дистанційного навчання (В. Кемп, Р. Тіммонс) розглядаються проблеми
успішності навчання дорослих у віртуальному освітньому просторі, зокрема, в
аспекті розвитку в них певних підструктур інтелекту. Один із складників
інтегрованого інтелекту – емоційний або, інакше, соціальний, інтелект
(Р. Бар-Он R., Д. ГолеманGoleman) – розглядають не тільки як мету розвитку, але
й як психологічну умову успіху в дистанційному навчанні (Р. Веренсон, Г. Бойлес,
А. Вівер, Дж. Паркер).
Однак проблема проектування віртуального освітнього простору зі
спеціальною метою інтелектуального розвитку дорослих (зокрема людей
125
похилого віку) у названих психологічних дослідженнях не ставиласяй не
розглядалася (М. Смульсон та ін.).
4.Прочитайте наведений епізод наукової статті. Визначте тип тексту за
способом подання інформації (опис, розповідь, роздум). Які мовні засоби про
це свідчать? З’ясуйте, у чому полягає помилка у формулюванні мети та завдань
дослідження. Запропонуйте свій варіант цієї частини статті.
Зміст поняття «технологія» розкривається й уточнюється залежно від
галузі людської діяльності, оскільки момент переходу від мистецтва до
технології фактично створив сучасну людську цивілізацію, зробив можливим її
подальший розвиток і вдосконалення. З часом поняття технологій зазнало
значних змін. Якщо спочатку технологію розглядали як простий навичок, то на
сьогодні – це складний комплекс знань, отриманих насамперед за допомогою
коштовних досліджень.
Технологія – це не просто сукупність методів, а сукупність наук,
відомостей про способи перероблення тієї чи іншої сировини в готовий
продукт та спрямованість на отримання конкретного результату. Науково-
технічний прогрес до кінця XX ст. зумовив технологізацію не тільки численних
галузей виробництва, а ще й увійшовдо сфери культури, гуманітарних наук.
Завдяки йому з’явилися нові технічні, аудіовізуальні засоби з притаманними їм
новими методами, що, стаючи невід’ємним компонентом в освітньому
процесі, вносили в нього певну особливість. Так, з розвитком науки й техніки
значно розширилися можливості людини, з’явилися нові технології
(промислові, електронні, інформаційні) із значними навчальними ресурсами.
Мета статті. Розібратися в понятті та можливостях технології.
Визначити види технологій та, зокрема, інформаційних технологій.
Виокремити основні функційні можливості інформаційних
технологій(О. Андрощук та ін.).
5.Перекладіть українською мовою мовні звороти. З’ясуйте, в якій частині
наукової роботи вони можуть уживатися.
Автор работы решает такие исследовательские задачи:…; в статье
содержаться дискуссионные вопросы, связанные…; сущность этого вопроса
заключается в том, что…; ученый отстаивает мнение, что…; автор
неаргументированно полагает, что…; в статье автор освещает такие
проблемы:…; сущность вопроса сводится к тому, что…; сущность
изложенного дает основание полагать, что…; поскольку в данном
исследовании нас интересует…; итак, мы рассмотрели некоторые вопросы…;
все эти рассуждения нам понадобились для того, чтобы…; в дальнейшем мы
126
будем рассматривать явления…; в данной работе проанализирован
механизм…; по предположению ученых…
6.Обґрунтуйте, які частини наукового тексту можуть містити наведені
означення оцінювального характеру. Складіть з будь-якими наведеними
означеннями 10 речень, що належали б до різних частин наукової роботи.
А. Наукова, актуальна, важлива, ключова, провідна, практична,
глобальна, нерозв’язана, дискусійна, недосліджена, сучасна, першочергова,
нагальна.
Б. Об’єктивна, ґрунтовна, достатня, узагальнена, остання, вичерпна,
цінна, важлива, одержана, детальна, повна, суттєва.
В. Першочергова, найближча, кінцева, поставлена, головна, прикладна,
конкретна, певна, визначена.
7. Перекладіть запропоновані слова/фрази-маркери. Складіть з
підкресленими словами (словосполученнями) речення наукового стилю
українською мовою.
Следовательно, вследствии, в результате,в соответствии, отсюда
следует, по крайней мере, несмотря на, в итоге, по аналогии, к тому же, тем
не менее, с другой стороны, все-таки,напротив, наоборот, при этом
следует,очевидным является, если допустить, из перечисленного следует,
существующая научная проблема.
8.Відредагуйте наведені речення. Визначте, які типові помилки в них
допущені.
1. Спектр використання фосфатних сполукєвеличезним.
2. Грандіознізапаси цієї життєво важливої рідини знаходяться в надрах землі.
3. Бюджет прожиткового мінімуму є межеюкрайньоїубогості. 4. Дивовижно,
але упорядники словника в жодному поясненні не зазначили використаних
джерел. 5. Мова – цебагатющеджерело засобів впливу на людей.6. Темою над
темою політик назвав прийняття нового земельного кодексу. 7. Невиконання
цих завдань струменить безсиллям.8. Спеціалізація виробництва відбувається
як по лінії важкої промисловості, так і по лінії легкої.
9. Прочитайте наведені заголовки наукових робіт. З’ясуйте, у чому
полягають помилки в їх формулюванні. Запропонуйте свої варіанти заголовків
замість наведених.
1. Загадка вогнутих дзеркал. 2. Майбутнє за світлодіодами.
3. Люмінесценція. 4. Світлові явища довкола нас. 5. Чи завжди можна вірити
своїм очам або що таке ілюзія? 6. Комп’ютерні віруси. 7. Безпечний інтернет.
8. Вплив комп’ютера.
127
10. Перекладіть мовні звороти українською мовою та розподіліть їх за
такими змістовими групами: 1) формулювання проблеми роботи; 2) ілюстрування
автором своїх думок; 3) оцінка наукових праць з теми; 4) висновки.
Большое место в работе занимает вопрос; главное внимание
обращается; в книге дается краткая характеристика технических проблем;
приведенные факты подтверждают;в статье рассмотрены вопросы; тема
является актуальной; вызывают сомнения слова автора; нельзя не согласится
с мнением ученого; в заключение необходимо отметить; сущность
вышеизложенного сводится к следующему;безусловной заслугойавтора
является; в работе подробно освещаются; проблема имеет первоочередное
значение;подводя итоги, следует подчеркнуть.
11. Розставте замість крапок потрібні слова, наведені в довідці.
Переробіть кожне речення, замінюючи типові мовні звороти на синонімічні.
1. Можливість реалізації таких … вбачаємо у створенні та забезпеченні
ефективного функціювання відповідних фінансових інститутів. 2. Отже,
підсумовуючи сказане, …, що в подібному напрямі дослідження інституту
державної служби вже проводилося. 3. Варто … зупинитися на визначенні
поняття «стратегія формування іміджу держави». 4. Як … наведені вище
результати дослідження, в умовах подолання наслідків економічної кризи
принципового значення набуває ефективне надровикористання.
5. Підсумовуючи …, зазначимо, що з огляду на складну економічну ситуацію, не
варто приймати поспішних рішень.
Довідка: вищенаведений, завдання, першочергово, свідчити, зазначити.
12. Доберіть до підкресленихслів/фраз синонімічні відповідники.
Однією з актуальних проблем варто назвати…; проблема перебуває в
центрі уваги дослідників…; мета роботи – описати…; ураховуючи
вищезазначене, можна стверджувати…; вважаємо за доцільне розкрити в
роботі…;отже, можна стверджувати, що…; варто навести слова відомого
вченого…; автор наголошує, що…; учений так характеризує…; у роботі
вперше подано…; підсумовуючи, варто наголосити…; уважного ставлення
дослідників потребує проблема…; автор дійшов до висновку, що…; функційну
схему подано на рис. 1.
13.Прочитайте статтю «Інформаційні технології та їх вплив на розвиток
суспільства» (текст 2 додатка Б). Складіть простий план тексту. Випишіть
стійкі мовні звороти та ключові слова.
14.Письмово передайте зміст статті «Інформаційні технології та їх вплив
128
на розвиток суспільства»(текст 2 додатка Б), використовуючи (на вибір) такий
лексико-граматичний матеріал:
1) Стаття присвячена питанню ...; у статті йдеться про ..., ставиться

питання про ..., мова йде про ...; 2) автор підкреслює значення ..., зупиняється
на ..., знайомить, освітлює, висловлює, аналізує, розкриває ..., характеризує ...;
приходить до висновку щодо ...; 3) стаття викликає інтерес… (для кого?);
може бути використана… (ким? де?).
15. Прочитайте статтю«Інформаційні технології та їх вплив на розвиток
суспільства» (текст 2 додатка Б). Завершіть запропоновані речення, самостійно
сформулювавши актуальність, мету, завдання й висновки.
1. Актуальність роботи полягає в необхідності… 2. Як наголошує автор
тез, з часом термін «технологія»… 3. Зважаючи на актуальність цієї теми,
автором обрано мету… 4. Для досягнення мети дослідник розв’язує певні
завдання, зокрема… 5. Автором з’ясовано, що інформаційна технологія є
процесом… 6. Інформаційні технології, на думку вченого, передбачають…
7. Як зазначає автор роботи, інформаційна технологія ґрунтується на основних
принципах, зокрема… 8. Дослідник виокремлює основні види інформаційних
технологій, серед яких називає… 9. Автор статті приходить до висновку, що…
1.Перекладітьзапропонований текст українською мовою. Сформулюйте

заголовок до статті. Оформітьзміст роботи за наведеною інформацією.
С точки зрения разработчиков программных средств и работодателей,
в списке самых перспективных языков программирования стоят объектно
ориентированные.Это объясняется тем, что объектноориентированное
программирование позволяет использовать преимущества
объектноориентированного подходане только на этапах проектирования и
конструирования программных систем, но и на этапах их реализации,
тестирования и сопровождения.
Целью данной работы стало изучение возможностей среды
объектноориентированного программирования (ООП) Lazarusи рассмотрение
практического применения среды для создания обучающей программы.
В работе предстоит решить следующие задачи:
1) собрать и изучить теоретический материал по теме;
129
2) исследовать способы создания прикладного программного
обеспечения в среде ООП Lazarus;
3) разработать контент для наполнения создаваемого программного
обеспечения;
4) создать обучающую программу по английскому языку в среде ООП
Lazarus;
5) протестировать программу на практике и проанализировать
результаты.
2. Прочитайте наведену нижче статтю. Визначте її підстиль. На основі
прочитаного тексту запишіть епізод власне наукової статті, яка б містила такі
компоненти: актуальність теми, мету, завдання. Запропонуйтезаголовок до
свого варіанту.
ГАДЖЕТАМИ МОЖНА БУДЕ КЕРУВАТИ ПОДУМКИ ЗАВДЯКИ

ЦИФРОВОМУ ТАТУ
З кожним роком учені створюють нові способи керування сучасними

мобільними пристроями. Так, нещодавно дослідники забезпечили можливість
управління гаджетами за допомогою цифрового татуювання. Цифрове тату є
настільки легким, що утримується на поверхні шкіри за вухами людини завдяки
ван-дер-ваальсовим силам, тобто силам міжмолекулярної та міжатомної
взаємодії, енергія яких знаходиться в межах від 10 до 20 кДж/моль.
За допомогою цифрового тату можна зчитувати сигнали електричної
активності мозку людини і в такий спосіб управляти гаджетами силою думки.
Майже невагоме електронне татуювання прикріплюється безпосередньо на
вушній раковині та за вухом. Тату оснащене золотими електродами, що
забезпечують можливість прийняття та передавання сигналів.
Під час експерименту вчені попросили учасників подумки написати слово
«комп’ютер» на екрані смартфона. Їм це вдалося: на екрані гаджета
з’явилося слово, яке учасники досліду уявляли лише подумки.
У майбутньому зазначений пристрій може бути дуже корисним у побуті.
Наприклад, прокинувшись, людина зможе подумки уявити слово «кава», і в цей час
смартфон передасть команду до пристрою для приготування кави, тому вже
через декілька хвилин філіжанка ароматного напою буде очікувати хазяїна.
Подумки можна буде вмикати та вимикати різні налаштування в
телефоні, відправляти смс-повідомлення та виконувати інші дії, для
130
здійснення яких користувачі зазвичай використовують сенсорну або звичайну
клавіатуру мобільних пристроїв(електронний ресурс).
3. Прочитайте уривок наукової статті. Сформулюйте самостійно та
запишіть свій варіант актуальності до неї.
Особливістю дослідження, яке заплановане в лабораторії нових
інформаційних технологій навчання Інституту психології ім. Г. С. Костюка
НАПН України, є реалізація в ньому проектувально-технологічного підходу до
створення середовища дистанційного навчання, а також орієнтація на
сучасні концепції інтелектуального розвитку протягом усього життя – life-
span development (Л. Анциферова, П. Балтес, С. Максименко, М. Смульсон,
Р. Стернберг, М. Холодна та ін.).
Основна ідея нашого дослідження полягає в тому, що інтелектуальний
розвиток нині є важливою умовою становлення зрілої успішної особистості.
У дослідженні проектувального підходу в системі дистанційної освіти
дорослих можуть бути використані психолого-педагогічні технології розвитку
як плинного, так і кристалізованого інтелекту. Основним джерелом
інтелектуального розвитку буде створене за допомогою інформаційно-
комунікаційних технологій інтелектуально-насичене віртуальне освітнє
середовище, можливості якого сприятимуть підтримці нелінійного
інтелектуального розвитку дорослої людини з урахуванням
віковихособливостей. Остання полягає, зокрема, у певних вікових
характеристиках, таких як наявність життєвого досвіду, усталена система
цінностей, визначеність і обґрунтованість мотивації до навчання.
У ситуації навчання необхідно враховувати переваги, що надають
інформаційні технології (свідоме ставлення до пізнання, краще розуміння
навчального матеріалу, можливість пов’язати отримані знання з життєвою
практикою тощо), і недоліки (вікова ригідність, ускладнений процес
вписування нового знання в наявну ментальну модель світу через її
недостатню мобільність).
4. Продовжіть думку: «Культура мови сучасного фахівця виявляється не
тільки в ґрунтовній мовнокомунікативній підготовці, яка передбачає
дотримання норм літературної мови, а й…». Сформулюйте тезово поради для
студента, що планує написати тези або статтю.
5. Підготуйте повідомлення за однією із запропонованих тем.
1. Мовні засоби наукового стилю.
2. Науковий текст і професійний виклад думки.
3. Особистість автора в науковому тексті.
131
6. Прочитайте наведений уривок. Запишіть власну думку щодо поняття
«комунікативна компетенція сучасного фахівця».Схарактеризуйте вміння,
наявність яких є необхідною умовою комунікативної компетенції.
Комунікативна компетенція – сукупність знань про спілкування в
різноманітних умовах і з різними комунікантами, а також знань словесних і
безсловесних засад комунікації, умінь їх ефективно застосовуватив
конкретних ситуаціях спілкування.
Комунікативна компетенція залежить від комунікативного наміру;
дотримання комунікативних стратегій, знання особистості співрозмовника
(його темпераменту, переваг, уподобань, соціальних ролей, знання «мови
тіла», тобто невербальних сигналів); орієнтації, підтримання та контролю
процесу спілкування; контролю власної мовленнєвої поведінки, емоцій тощо;
навичок та умінь завершувати комунікацію тощо.
Компетенцію людина вдосконалює все своє життя в різноманітних
ситуаціях, з різними людьми, перебуваючи в різних станах (Ф. Бацевич).
7. Перекладіть українською мовою вступ до дипломної роботи студента.
Підкреслітьстійкі мовні звороти. Запропонуйте до них синонімічні варіанти.
Важной составляющей экономики является экономическая
информация –совокупность сведений, отображающих состояние или
определяющих изменение и развитие экономики и всех ее элементов.
Экономическая информация является важной частью управленческой
информации, основным ресурсом организационно-экономического управления.
Оперативно получить и надежно сохранить информацию, в частности в
сфере экономики, помогает информационная технология – процесс,
использующий совокупность средств и методов сбора, обработки и передачи
данных для получения информации нового качества.Информационные
технологии в сфере экономики – это комплекс методов переработки
разрозненных исходных данных в достоверную, оперативную информацию для
принятия решений с помощью аппаратных и программных средств с целью
достижения оптимальных рыночных параметров объекта управления.
Цель информационной технологии– производство информации для ее
анализа человеком и принятия на его основе решения по выполнению какого-
либо действия. Информационная технология является наиболее важной
составляющей процесса использования информационных ресурсов общества.
Актуальность выбранной темы обусловлена значимостью
информационных технологий на сегодняшний день, и, более того, их
132
экономической эффективностью, так как они являются одной из основ
модернизации экономики страны.
Цель работы заключается в анализе сущности информационных
технологий в сфере экономики.
В соответствии с сформулированной целью возникает необходимость
выполнения следующих задач:
- рассмотреть природу и сущность информационных технологий;
- выявить классификацию информационных технологий;
- определить возможные источники инвестирования ІТ-проекта;
- определить роль информационных технологий в модернизации
экономики государства(електронний ресурс).
8. Прочитайте висновки з наукової статті. Сформулюйте за ними мету й
завдання роботи.
У роботі були розроблені алгоритми видалення зайвих об’єктів з
цифрових зображень. Перший алгоритм видаляє зайві об’єкти за допомогою
усереднення зображень, другий – за допомогою медіанного фільтра.
У статті наведено методику створення послідовності зображень, що в
подальшому можна використовувати в розроблених алгоритмах.
Експериментальні результати показали, що розроблені алгоритми видаляють
зайві об’єкти, але деколи на зображенні можна побачити так звані фантомні
об’єкти або їх частини. Алгоритм видалення зайвих об’єктів за допомогою
медіанного фільтра краще вирішує поставлене завдання, ніж алгоритм
видалення зайвих об’єктів за допомогою усереднення зображень, що
виражається в наявності та кількості фантомних об’єктів. Результат
роботи запропонованих алгоритмів можна покращити, якщо підвищити
кількість отримуваних попередньо зображень.
9. Прочитайте уривок. Визначте його підстиль і жанр. Проаналізуйте
мовні засоби наведеного уривку. Поясніть, яким завданням підпорядковується
добір мовних засобів у тексті. Письмово передайте зміст статті з метою
зацікавити читачів.
Ризики шахрайських операцій з кредитними картками є одними з
найбільш складно модельованих, оскільки визначаються великою кількістю
особливостей як самих проведених операцій, транзакцій, так і великою
кількістю додаткових параметрів, що потребують урахування.
Найчастіше моделюють ризики шахрайства, за якими доступні вже
певні статистичні дані; цим займаються відділи моніторингу та протидії
133
шахрайським операціям комерційних банків, трансфертних та білінгових
систем, систем сплати послуг, перерахунку валют, платіжних систем тощо.
В Україні за даними Національного банку України2016 р. в обігу було
31,1 млн активних банківських карток (з 70 млн виданих). Близько 5 млн
клієнтів мають негативну кредитну історію, яка пов’язана не тільки з
шахрайством, а й з банкрутством неплатоспроможних банків. Ще донедавна
вся відповідальність за можливі шахрайські операції з кредитними картками
відповідали власники карток. Проте на вимогу найбільших світових платіжних
систем (Visa, Mastercard), що мають однакові правила обслуговування всіх
клієнтів незалежно від країни, ця відповідальність була повністю перекладена
на українські банки. І якщо раніше моніторинг фінансових операцій
здійснювався лише з точки зору використання в межах ліміту, валюти та часу
доби, то тепер набагато ретельніше перевіряються не лише великі операції, а
й факти підвищення ліміту.
Ризик шахрайських операцій з кредитними картками може розглядатися
в кількох контекстах: підняття лімітів операцій, використання кредитних
ліній з непогашеними заборгованостями, перевірка транзакцій за операціями –
чи не є вони шахрайськими.
Метою цієї роботи є вивченнянаявних методів та підходів до
моделювання ризиків шахрайства та дослідження їх можливості шляхом
аналізуотриманих статистичних даних.
У роботі необхідновирішити такі завдання: проаналізувати поведінку
клієнтів з метою виявлення шахрайства з їх кредитними картками;на основі
вхідних характеристик спрогнозувати шахрайські операціїз міжнародними
кредитними картками(Н. Кузнєцова).
10.Прочитайте статтю «Роль говірок у формуванні сучасної української
мови» (текст 3 додатка Б). Визначте, які структурні елементи присутні в роботі.
З’ясуйте тип мовлення й охарактеризуйте його. Визначте, які мовні засоби
зв’язку використовує автор статті. Випишіть їх, згрупувавши за призначенням.
11. Прочитайте статтю «Роль говірок у формуванні сучасної української
мови» (текст 3 додатка Б). Переробіть її на тези. Яку інформацію ви скоротили,
а яку залишили? Поясніть чому.
12. Напишіть тези за однією із запропонованих тем або з теми на ваш
вибір.
1. Можливості хмарних технологій.
2. Програми для оброблення та створення відео.
3. Кіберзлочинність: причини виникнення та способи захисту.
134
4. Порівняльна характеристика версій Windows.
5. Захист інформації у віртуальній мережі.
13. Прочитайте наукову статтю «Кібератака – війна майбутнього»
(текст 4 додатка Б). Запропонуйте свій заголовок до тексту. Сформулюйте
завдання. Напишіть на цю роботу рецензію за наведеним нижче планом.
1. Назва документа.
2. Жанр, назва статті, ініціали, прізвище автора.
Рецензія
на статтю «Кібератака – війна майбутнього» Д.О. Маріца,
кандидата юридичних наук
3. Стислий опис проблеми, якій присвячено роботу.
Стаття (дослідження, робота, праця) присвячена цікавій (перспективній,
нагальній, важливій для науки) проблемі …).
4. Актуальність теми.
Тема, що порушується в роботі, є актуальною, адже….
Актуальність обраної автором теми (проблеми) не викликає сумніву,
оскільки…
5. Найбільш важливі аспекти, розкриті автором статті.
Учений ґрунтовно описав (дослідив, вивчив)…
Автор роботи описує (аналізує, характеризує, порушує проблему)…
6. Аналіз структури рецензованоїстатті.
У вступі вчений аргументує (подає, наводить, визначає, доводить)…
У статті автор доводить (наводить приклади, аргументи, порівнює,
зіставляє, досліджує)…
Особливу увагу привертає (-ють)інформація (докази, опис, думки автора про…).
Автор наводить цікаві факти (рисунки, таблиці), що дозволяють читачу…
Автор робить доречні (конкретні, чіткі) висновки щододосягнутих
результатів роботи.
У висновках дослідник нечітко (неконкретно) сформулював (визначив)
результати роботи.
Автор опрацював значну (достатню, недостатню) кількість сучаснихнаукових
джерел з досліджуваної проблеми.
7. Загальна оцінка статті, теоретична та практична значущість наукового
дослідження.
Рецензована стаття заслуговує не увагу, адже…
Зміст викладеного матеріалу має практичну (теоретичну, наукову) цінність,
адже…
135
Стаття буде цікавою (корисною) для …
14. Напишіть рецензію на студентську наукову роботу (реферативну або
курсову) за наведеним нижче планом.
1. Назва документа.
2. Жанр, назва статті, курс, факультет, ЗВО, ініціали, прізвище автора.
Рецензія
на реферативну роботу «Методи оброблення цифрових сигналів» студента
І курсу факультету «Комп’ютерні науки» ХНУРЕ І.П. Соколенка
3. Стислий опис проблеми, якій присвячено роботу.
Реферат (курсова робота, дослідження) присвячено цікавій (перспективній,
важливій) проблемі …).
4. Актуальність теми.
Тема, що порушується в роботі, є актуальною, адже….
Актуальність обраної студентом теми (проблеми) не викликає сумніву,
оскільки…
5. Найбільш важливі аспекти, розкриті автором рецензованої роботи.
Студентописав(подав, розробив, розрахував)…
Автор роботи також аналізує (характеризує, порушує проблему)…
6. Аналіз структури наукової роботи.
Реферат містить усі необхідні структурні елементи.
У роботі відсутні такі структурні елементи…
Основна частина дослідження складається з … (кількість) розділів і …
(підрозділів).
7. Аналіз окремих частин роботи.
У вступі автор обґрунтовує актуальність реферату, формулює мету…, але
відсутні завдання… .
В основній частині наведено приклади, аргументи…
Автор порівнює, зіставляє, досліджує…
Особливу увагу привертає (-ють) інформація (докази, опис, думки автора про…).
Автор наводить цікаві факти (рисунки, таблиці), що дозволяють …
У висновках чітко сформульовано досягнуті результати роботи.
У висновках автор нечітко(неконкретно) сформулював (визначив) результати
дослідження.
Формулювання висновків відповідає (не відповідає) сформульованим у вступі
меті та завданням реферату.
У роботі наведена значна (достатня, недостатня) кількість наукових джерел.
Вони всі відповідають темі реферативної роботи.
136
8. Мовне оформлення тексту (наявність або відсутність орфографічних,
граматичних, стилістичних помилок).
Текст роботи виконаний (написаний) грамотно.
У рефераті наявна значна (незначна) кількість орфографічних та
стилістичних помилок.
9. Технічне оформленнянаукової роботи (вирівнювання тексту;
дотримання полів, нумерації сторінок, стандартизованого розміру міжрядкового
інтервалу;оформлення титульного аркуша, змісту, заголовків розділів
(підрозділів) основної частини, рисунків, таблиць і формул; правильність
подання переліку джерел посилання).
Робота виконана технічно грамотно.
У роботі міститься незначна (значна) кількість технічних помилок,
зокрема….
Студент зробив значну кількість технічних помилок, а саме….
10. Загальні висновки.
Реферат (ПІБ автора) відповідає (не відповідає) вимогам, що висуваються до
робіт цього жанру.
Незважаючи на незначні технічні недоліки, а також відсутність…, робота
виконана якісно.
Численні (значні) технічні помилки, відсутність у роботі… дають підстави
вважати рецензовану роботу незадовільною.
15. Прочитайте тези, написані студентом І курсу. Оформіть на цю роботу
рецензію. Які б поради ви дали автору особисто?
Нищук Г. О.,
студент Харківського національного університету радіоелектроніки
ВИКОРИСТАННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСІ
Потреба в особливій мові з’являється там, де починається колективна

діяльність її членів. Комп’ютерний соціальний діалект, що використовують у
спілкуванні на професійну тему фахівці й користувачі комп’ютерів, інтернет-
мережі, – досить поширене й своєрідне явище. Спільнота користувачів
інтернету – це виразник своєрідної субкультури, зі своїми етичними нормами
та стилем життя. Членство в цій групі передбачає насамперед певний рівень
компетентності у сфері комп’ютерних технологій і знання комп’ютерного
жаргону.
137
У доповіді пропонуємо розглянути значення англіцизмів у формуванні мови
інтернет-дискурсу та способи творення цієї лексики.
Лексичною домінантою комп’ютерного й інтернет-жаргону вважається
запозичення з англійської мови. Англіцизм – різновид запозичення; слово, його
окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені
з неї чи утворені за її зразком. Панування англіцизмів зумовлене перевагою
англомовної термінології в галузі комп’ютерних технологій. За значенням їх
можна поділити на кілька тематичних груп:
– предмети повсякденного вжитку: «топік» – top, «тренди» – trends;
– комп’ютерні та інтернет-технології: «ноут» – notebook, «постити»
– topost;
– емоції, реакції та оцінка дійсності: «хай» – hi, «хеллоу» – hello, «бай» –
bye, «йєс» – yes, «сорі» – sorry, «кул» – cool, «найс» – nice;
– назви осіб: «бой» – boy, «гьол» – girl, «бой-френд» – boy-friend, «ем-сі» –
MC, «адмін» – administrator;
– культурна сфера, а саме різноманітні стилі музики та субкультури:
«транс» – trancemusic, «електро» – electromusic, «хаус» – housemusic;
видовищні заходи, концерти: «фест» – fest, «фаєр-шоу» – fire-show, «флеш-
моб» – flash-mob; кіно, музика, мода, телебачення: «фентезі» – fantasy,
«селебриті» – celebrity тощо.
На основі досліджуваного матеріалу можемо виокремити такі способи
творення жаргонізмів: запозичення, калькування, скорочення, фонетичне
наслідування (мімікрія) тощо [2].
Переходячи з англійської мови до української, зазнаючи граматичного
освоєння, термін підпадає під норми не лише фонетики, а й граматики.
Творення цієї групи слів відбувається в такий спосіб. На англійську основу
діють словотворчі моделі української мови: Aidstest «айдішник»;disk
drive «дискетник»; User’s Manual «мануалка»; також наявний суфікс -юк:
CD (compact disk) «сидюк»; PC (personal computer)«писюк».
Під час перекладання спрацьовує механізм асоціативного мислення –
метафоричне перенесення. Наприклад: disk«млинець»; adapter
card«плитка»,matrix printer«вжикалка», aidstest «айболіт». Поширеними є
також дієслівні метафори: to delete «зносити»; to read from disk «пиляти
диск»; to seek smth on disk «шарудіти».
Граматичне засвоєння українською мовою деяких запозичень
супроводжується їх словотворчою українізацією, тому багато слів інтернет-
138
жаргону виникає за стандартними словотворчими моделями. Прикладами
можуть слугувати такі вислови, як «піввісь»(операційна система OS/2);
суфіксація: «софт-ина»(від англ. software– «програмне забезпечення»), «слим-
ак» (корпус комп’ютера Slim).
Найцікавішим з погляду лексикології є методфонетичного наслідування

(мімікрія) – збіг семантично несхожих загальновживаних слів і англійських
комп’ютерних термінів: error –«Єгор»; jamper – «джемпер»; button –
«батон»; shareware – «шаровари»; Linux – «лінух».
Таким чином, спостерігаємо велику кількість англіцизмів у словнику
сучасних користувачів інтернет-мережею. Оскільки процес запозичення
відбувається постійно, віддзеркалюючи нові реалії нашого життя, але
необхідно пам’ятати, що їхнє надмірне вживання веде до збіднення рідної
мови.
Література
1. Сапальова Н. Використання в українському перекладі науково-технічних

термінів іншомовного походження // Культура народів Причорномор’я. 2001.
№ 13. С. 25–29.
2. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: соціальна диференціація
української мови. Київ, 2005. 462 с.
3. Федорів М. Про особливості комп’ютерного дискурсу // Наукові
записки НУКМА. 2003. Том 22, Ч. І. С. 32–43.
139
ТЕМА 4 ПРАВИЛА ОПРАЦЮВАННЯ НАУКОВИХ ТЕКСТІВ
(ПЛАН, ТЕЗИ, КОНСПЕКТ, АНОТАЦІЯ, РЕФЕРАТ)
1. Гриценко Т. Б. Українська мова за професійним спрямуванням: навч.

2. Кузьміна Л. В.,Явтушенко В. М. Українська мова за професійним
2006. 312 с.
5. Семеног О. М. Культура наукової української мови: навч. посіб. / Київ,
2010. 216 c.
1. Теоретичний
мінімум
Правила складання плану
План – вторинний жанр, що укладається під час ознайомленняз науковим

текстом.Він окреслює послідовність викладу думки, стисло відтворює зміст
твору.
Етапи складання плану:
• поділ тексту на фрагменти – два або більше абзаців тексту, що
об’єднані за змістом;
• визначення головної думки кожного фрагмента;
• формулювання пунктів плану.
За формою запису план буває:
 простий – містить основні пункти, оформлені за допомогою називних
речень (наприклад: Головне завдання інформатики);
 складний – до пунктів додаються підпункти, що деталізують зміст
основних пунктів;
140
 запитальний – створений у формі запитань до інформативних центрів
тексту (здебільшого такими центрами є перші речення абзаців) (наприклад:
Що є головним завданням інформатики?);
 цитатний – без змін записується речення, що містить головну думку
(наприклад: Головним завданням інформатики є систематизація прийомів та
методів роботи з апаратними та програмними засобами комп’ютерної
техніки);
 тезовий – стисло переказується головна думка фрагмента (наприклад:
Головне завдання інформатики – систематизація прийомів та методів
роботи з комп’ютером, зокрема таких: створення, перетворення, збереження,
передавання й використання інформації).
Читання наукового тексту супроводжується компресією – членуванням
тексту на фрагменти та визначенням зв’язків між ними. Різновидами компресії
є тези, конспект, реферат, анотація.
Особливості створення тез
Тези (або тезовий план, тезовий конспект) – це стисло сформульовані

основні положення тексту. У тезах відсутня аргументація, приклади та інші
подробиці змісту. Якщо це тезовий план, то пункти, як правило, нумеруються.
Етапи складання тез:
1) поділ тексту на фрагменти;
2) визначення інформаційних центрів фрагментів, які можуть бути
окремими реченнями, або частиною абзацу, або окремим абзацом;
3) запис головної думки фрагмента або самостійне його формулювання.
Правила написання конспекту
Конспект є стислим і логічно зв’язаним записом змісту книги, статті або

лекції.
Існує три види конспектів:
 текстуальний – зміст передається словами й реченнями з тексту;
 вільний– зміст передається своїми словами;
 комбінований– використовують два вищезазначені види конспектування.
141
Таблиця 4.1 – Приклади оформлення вторинних наукових жанрів
Конспект Тези План

Складною для користувачів є З переходом на Створення
вимога запам’ятовувати TCP/IP постала доменів – єдина
послідовності чисел, наприклад необхідність можливість
194.44.82.244, для того щоб удосконалення керувати
звернутися до певного хосту, механізму звернення даними
якийзацікавив. З переходом на до певного хосту. адресації та
TCP/IP удосконалення цього З переходом на одержувати й
механізму стало потребою. TCP/IP були надавати
Створення доменів (= локальних створені домени. інформацію про
повноважень) розв’язало Завдяки їм хости мережі.
проблеми, де адміністратор адміністратор
може привласнювати імена своїм може керувати
машинам і керувати даними даними адресації у
адресації у своєму домені. своєму домені.
Служба імен доменів – DNS Служба імен
(DomainNameService) одержує й доменів DNS
надає інформацію про хости (DomainNameService
мережі. ) одержує і надає
інформацію про
хости мережі.
Дослівне конспектування почутого є нераціональним. Записуючи лекцію,

потрібно відбирати найбільш важливу інформацію, переформульовувати її та
водночас занотовувати.
Поради щодо написання конспекту:
• одиниці метричної системи вимірювання позначати однією або
кількома літерами: Ватт –Вт, відсоток – % тощо;
• фізичні, математичні та хімічні терміни, а також деякі часто
повторювані в конспекті слова подавати символами:
більше > подібно ~
значно більше » нескінченність ∞
менше < взаємозв’язок ↔
значно менше « прямує до →
не дорівнює ≠ спільні ознаки }
142
• увідносних прикметниках записувати лише корінь, тому що іменники, з
якими вони узгоджуються, указують на їх закінчення:
центральне місце – центр. місце;
обмежена множина – обмеж. множина;
постійна швидкість – пост. швидкість (пост. V);
• у середині слова пропускати літери:
суспільство –сус-во; структура – стр-ра;
інсталяція – інст-ція; вимірювання – вимір-я;
дослідження – дослідж-я;
• для позначення терміна-словосполучення використовувати абревіатури:
засоби вимірювання – ЗВ;
мережа абонентського доступу – МАД.
Найчастіше в конспектах застосовуються всі засоби скорочення. Перший
раз доцільно записати слово (словосполучення) повністю, а в дужках позначити
його скорочення або символ, що не повинні надалі змінюватися в написанні.
Особливості оформлення анотації
Анотація – стисла характеристика книги, наукової роботи. Основне

призначення – ознайомити читача зі змістом публікації. Подається на звороті
титульної сторінки книжки, а також у видавничих проспектах, журнальних
оглядах, бібліографічних покажчиках.
За функційним призначенням є довідкові та рекомендаційні анотації.
Довідковаанотація містить уточнювальні відомості про джерело. Вона є
дуже стислою та виконує пошукову функцію.
Структура довідкової анотації:
– бібліографічний опис первинного документа;
– довідка про автора (може бути відсутньою);
– відомості про жанр джерела;
– інформація про проблеми, що висвітлюються;
– стислий опис змісту;
– причини перевидання;
– опис довідкового апарату видання;
– відомості про цільову аудиторію.
143
Зразок
Нейгел К. Програмування й математичне моделювання: підручник /
пер. Є. Матвєєва. Київ, 2007. 544 с.
У новому підручнику відомого американського вченого, викладача
Стенфордського університету К. Нейгела викладено основи програмування
мовою BORLANDPASCAL. Наведено численні методи, алгоритми та приклади
програм для розв’язання фізичних та науково-технічних задач, зокрема методи
розв’язання систем лінійних, нелінійних та диференціальних рівнянь, методи
чисельного диференціювання та інтегрування, методи оброблення
експериментальних результатів та їх графічної візуалізації, а також
математичного моделювання динамічних режимів фізичних систем.
Теоретичний матеріал достатньо повно проілюстровано прикладами
розв’язання задач.
Для студентів ВНЗ, які навчаються за напрямами «Фізика»,
«Комп’ютеризовані системи, автоматика та управління», а також слухачів
природничих та технічних коледжів.
Рекомендаційна анотація, крім інформації про твір, подає його оцінку.

Призначення цього виду анотування – рекламувати джерело, сприяти його
прочитанню. Тому рекомендаційні анотації подаються найчастіше в посібниках
популярно-просвітницького призначення.
Структура рекомендаційної анотації:
– бібліографічний опис первинного документа;
– довідка про автора;
– стисла характеристика творчості автора;
– відомості про жанр твору;
– характеристика книги (статті);
– особливості стилістичних прийомів викладу інформації;
– опис художньо-поліграфічного оформлення видання;
– відомості про цільову аудиторію.
Зразок
Ставицька Л. Український жаргон: словник: містить близько 4 070 слів і
понад 700 стійких словосполучень Київ, 2005. 498 с.
Леся Олексіївна Ставицька – відомий український учений, доктор
філологічних наук, автор понад 100 наукових статей, трьох словників.
144
Науковець працює в царині стилістики, теорії та історії української
художньої мови, жаргонології, гендерної лінгвістики, психолінгвістики.
У словнику «Український жаргон» зібрано сучасну жаргонну лексику
різнотипного соціального походження, а також слова розширеного вживання,
що поповнили розмовну мову. За джерельну базу словника правили тексти
художньої літератури, засобів масової інформації, наукових видань, зразки
розмовної мови, що віддзеркалюють особливості українського
жаргоновживання кінця ХХ – початку ХХІ ст.
Словник розкриває значення лексичних одиниць, подає їх стилістичну
характеристику, а також стислий етимологічний коментар. Загалом словник
містить понад 4 066 слів і 656 стійких словосполучень. Ілюстративний
матеріал словника не лише допоможе розтлумачити значення чи відтінок
слова, – це своєрідний текстовий калейдоскоп строкатої реальності з її
соціальними проблемами, соціокультурними типажами, знайомими
ситуаціями, кумедністю, абсурдністю буття, в якому живе сучасна
українська людина.
У додатках представлено лексико-семантичні групи арґо, бурсацько-
семінарські жаргонізми XIX ст. та сучасний молодіжний сленг.
Словник адресовано найширшій читацькій аудиторії. Його можуть
використати вчителі, письменники, працівники видавництв, перекладачі.
Складання анотацій – процес, що потребує дотримання певних вимог.

1. Обсяг має становити не більше 500–600 знаків.
2. Текст анотації має бути лаконічним й одночасно конкретним,
зрозумілим для широкого кола читачів. Бажано уникати складних
синтаксичних конструкцій, багатослів’я.
3. Варто використовувати загальноприйняту лексику. Наукова
термінологія, уживана в анотації, має бути зрозумілою для широкого кола
читачів, відповідати сучасному рівню знань.
4. Потрібно дотримуватися єдиного стилю викладу, однакових дієслівних
форм. Як правило, це безособові дієслова типу розглянуто, описано, наведено,
проілюстровано, порушено проблему,з’ясовано, акцентовано, проаналізовано,
виявлено тощо.
5. В анотації не потрібно повторювати відомостей, що містяться в
заголовку, перефразовувати їх.
6. Варто дотримуватися об’єктивної характеристики роботи.
145
Етапи складання анотації:
1) читання тексту, визначення інформаційної значущості документа;
2) аналіз змісту, щоб виявити найважливіші відомості;
3) узагальнення суттєвої інформації.
Таблиця 4.2 – Типові мовні звороти, що використовуються в анотаціях
Структурні елементи Мовні звороти

1 2
Відомості про автора Стаття відомого вченого…
Автор монографії – відомий дослідник…
Академік… присвятив свою роботу…
Книга видатного американського
письменника…
Жанр видання Монографія (стаття, навчальний посібник,
підручник) присвячена…
У збірнику (монографії, статті) розглянуто
проблеми…
У довіднику (словнику, статті) порушено
питання…
Новизна матеріалу Уперше висвітлено актуальні проблеми…
Збірник присвячено малодослідженій темі…
У статті вперше представлено…
Характеристика книги Книга містить рисунки, що дозволяють…
У статті наведено чимало прикладів…
Як докази… використано…
Викладені в підручнику (монографії, статті)
положення проілюстровано…
Ілюстративний матеріал допоможе читачу…
У статті досліджуються важливі чинники…
У роботі проаналізовано сучасні концепції…
Узагальнюється практичний досвід…
Особливості Друге видання містить розділи…
перевидання На відміну від попереднього, це видання
доповнено матеріалом…
146
1 2
Цільове призначення Мета статті – дослідити (проаналізувати,
роботи розкрити, поглибити знання про)…
Книга може бути корисною (цікавою)…
Видання цінне для вивчення (дослідження,
підвищення кваліфікації, ознайомлення)…
Книга може слугувати додатковим
посібником з вивчення…
Цільова аудиторія Стаття призначена (адресована) для…
Видання можна порадити (рекомендувати,
запропонувати)…
Книга призначена для тих, хто цікавиться…
Рекомендовано студентам …
Особливості написання реферату
Реферат – вторинний жанр, що стисло передає головний зміст джерела

або основних поглядів на певну проблему за матеріалами кількох джерел.
Види рефератів:
 реферат-конспект – містить усі основні положення тексту,
ілюстративний матеріал, аргументи, відомості про методи дослідження та
можливості їх використання;
 реферат-резюме – містить тільки ті основні положення, що стосуються
основної теми реферованого тексту, уся додаткова та другорядна інформація
відсутня.
Етапи створення реферату:
1) обрання актуальної теми, що містила б яку-небудь проблему;
2) добір відповідних джерел;
3) ознайомлення з реферованим матеріалом: анотацією, заголовками,
довідковим апаратом, рубриками в тексті тощо. Мета оглядового аналізу –
здобути враження про первинний документ, його проблематику та структуру;
4) уважнечитання та аналіз текстів. Визначення, який матеріал доцільно
використати в рефераті. Зокрема варто звернути увагу на такі елементи тексту:
• факти, що неодмінно мають бути відтворені в рефераті;
• нові ідеї та гіпотези, експериментальні дані, якісно нові явища, процеси
тощо. Це потрібно максимально подати в рефераті, без втрати інформації;
147
• дані, що не є принципово новими: загальновідомі формулювання,
цифровий матеріал тощо. Вони можуть бути представлені в узагальненому
вигляді;
• аргументи, пояснення, приклади та інша роз’яснювальна й
ілюстративна інформація, як правило, не подається;
5) складання плану реферату;
6) конспектування джерел;
7) систематизування записаної інформації за складеним планом;
8) оформлення реферату (див. тему 2).
Існують такі способи реферативного викладу тексту:
• цитування – дослівне відтворення фрагментів первинного документа;
• перефразування – часткова зміна окремих фрагментів тексту:
скорочення, об’єднання, заміна, згрупування тощо;
• заміщення – заміна фрагмента тексту (речення або його частини),
наприклад, коли є абревіатура, зміст якої може бути незрозумілим читачеві:
Особливістю MAД є те, що низькочастотними лініями передаються
високочастотні сигнали… – Особливістю мереж абонентського доступу є те,
що…;
• опущення – пропуск слова чи словосполучення без спотворення змісту
тексту реферату:
У згаданій роботі подається кількісний метод оцінювання інформативності
наукових документів – Подається кількісний метод оцінювання...;
• суміщення– поєднання двох чи кількох речень з подібними
елементами, утворення з цих речень складної конструкції.
1. Продовжіть речення або вставте потрібні слова:

1.Створення плану сприяє… 2.Тезування – це процес… 3.Під час
конспектування доцільно… 4.Призначення… – отримати узагальнену
характеристику наукового документа, розкрити його зміст. 5.Складання
плану передбачає такі етапи… 6.Різновидами компресії наукових текстів є…
7. На відміну від конспекту, реферату, які варто складати після повного
прочитання матеріалу, … укладають під час ознайомлювального читання
тексту. 8.Складання анотації сприяє… 9.Різниця між довідковою та
148
рекомендаційною анотаціями полягає… 10.Головними структурними
елементами рекомендаційної анотації є… 11.Для якісного конспектування
потрібно… 12. Якщо пунктами плану використовують речення з тексту, тоді
він називається… 13.Створення реферату передбачає… 14.Реферат має такі
структурні елементи… 15.Тезовий план – це…
2. У наведеній анотації порушено логіку викладу думки. Відредагуйте
її.Визначте вид анотації.
Глинський Я. М. Інформатика. Основи алгоритмізації та програмування
мовою Visual Basic. Київ, 2011. 246 с.
Посібник призначений для студентів технічних вищих навчальних закладів
різних напрямів підготовки. Матеріал подано доступно, цікаво й наочно.
У посібнику викладено особливості алгоритмізації, програмування та створення
проектів у середовищах Visual Basic 2010 Express i Visual Basic for Applications.
Багаторівнева побудова параграфів дозволяє регулювати темп навчання,
організувати навчання «від задач» і «від зразків проектів», гармонійно поєднати
елементи процедурного й візуального програмування. Описано поняття
інформаційного моделювання, головні алгоритмічні конструкції, типи даних,
візуальні елементи керування та способи їх використання.
3.Оформіть реферат-конспект підручника з професійно орієнтованої
дисципліни за поданим нижче планом.
1. Перехід від вступу до переліку основних питань статті: У (цій,
запропонованій) роботі автор порушує (розглядає, висуває) низку (багато,
кілька, два, три) важливих (цікавих, актуальних, таких, суперечливих) питань
(проблем).
2. Перехід від переліку до аналізу деяких питань: Одним із
найсуттєвіших (найважливіших, актуальних, цікавих) питань, на мою думку
(на мій погляд, як мені здається), є питання... Серед перелічених питань
найбільш цікавим (що заслуговує на увагу), на мою думку, є... Хочу (хотілося б)
зупинитися на...
3.Перехід від аналізу питань до загального висновку: На завершення
можна зазначити, що...На підставі аналізу змісту параграфа можна зробити
такі висновки... Таким чином, можна зауважити, що...
4. Проаналізуйте наведені анотації. Одна з них містить стилістичні,
лексичні й граматичні помилки. Відредагуйте її та запишіть правильний
варіант. Яка з анотацій є неповною? Чому?
А.Калюн В. Основи інформатики. Структурне програмування на
Паскалі. Київ, 2007. 248 с.
149
Посібник містить характерні задачі з класичних розділів структурного
програмування на основі мови Paskal. Кожен розділ посібника починається
короткою теоретичною частиною. У кожному розділі, поряд з окремими
фрагментами програм, що ілюструють використання тої чи іншої
структурної одиниці мови Paskal, наведено також приклади повних текстів
програм із поясненнями. У ньому є задачі з класичних розділів структурного
програмування на основі мови Paskal. Отже, перед кожним розділом книги є
коротка теоретична частина. Вона дуже цікава і корисна, а тому буде
цікавою для для студентів і аспірантів різних спеціальностей напрямку
підготовки «Комп’ютерні науки», її матеріал також може бути корисний
професійним просунутим програмістам.
Б. Шеховцов В. А. Операційні системи: підручник. Київ, 2005. 576 с.
У підручнику розглядаються основні функції операційних систем.
Описується особливість використання системних викликів UNIX/Linux і
функцій Win32 API, наводяться численні приклади програмного коду, що
використовує ці виклики та функції. У підручнику вдало поєднані виклад
теоретичних концепцій побудови операційних систем і опис особливостей
практичної реалізації з прикладами коду, що ілюструють використання цих
концепцій у розробленні програмного забезпечення.
5. Прочитайте текст2 додатка Б. Визначте його стиль, підстиль, тип
тексту (опис, міркування, розповідь), ключові слова.
А. Виконайте роботу над текстом за таким алгоритмом: а) поділіть текст
на мікротеми; б) визначте, де можуть бути абзаци; в) з’ясуйте, чи збіглися
мікротеми з абзацами; г) сформулюйте до кожної мікротеми запитання;
д) знайдіть у тексті відповіді на запитання; е) запишіть відповідь на кожне
запитання одним реченням у вигляді простого плану.
Б. Виконайте роботу над текстом за таким алгоритмом: а) поділіть текст
на мікротеми; б) знайдіть речення, що висловлюють головну думку кожної
мікротеми; в) поставте до них запитання та запишіть їх; г) своїми словами
сформулюйте стислі відповіді на поставлені запитання й запишіть їх у формі
розповідних речень.
6. Прочитайте наведений план реферативної роботиз теми «Поняття та
особливості державного режиму». Проаналізуйте логіку викладу інформації в
рефераті. Запропонуйте свій варіант плану, оформіть зміст роботи. Запишіть
довідкову анотацію до реферату.
1 Поняття та особливості державного режиму
1.1 Поняття, форми та ознаки державного режиму
150
2 Види державних режимів
2.1 Особливості та форми прояву авторитарного режиму
2.2 Сутність та різновиди тоталітарного режиму
3 Сутнісна характеристика демократичного режиму
3.1Поняття та види демократичного режиму
3.2 Особливості утвердження демократичних інституцій в Україні
7. Перекладіть українською мовою наведені анотації. Визначте вид
кожної з них. Проаналізуйте тексти, визначте, які структурні елементи можна
додати. Впишіть у зошит українськомовні кліше, що використані в анотаціях.
А.Книга является учебником по математическому пакету Matlab,
владение которым сегодня является одним из показателей уровня
профессиональной подготовки выпускников естественнонаучных и
технических факультетов университетов в области информационных
технологий. Она предназначена для старших классов школ, лицеев, колледжей,
младших курсов вузов при изучении информатики, математики, физики и
других смежных дисциплин. Может служить основой для самостоятельного
обучения приемам работы с Matlab.
В книге широчайшие возможности пакета описаны в контексте
практического решения конкретных математических и физических задач, что
позволяет повысить эффективность обучения, и обеспечивает уверенное
освоение читателем представленных сведений. Рассмотрены приемы работы
с Matlab при использовании его в режимах мощного суперкалькулятора,
позволяющего, в том числе, проводить символьные вычисления, средства
визуализации результатов вычислений, языка программирования высокого
уровня. Большое количество включенных в книгу задач способствует развитию
необходимых навыков использования пакета при изучении различных разделов
математики и физики.
Книга рассчитана на начинающих и не требует никаких
предварительных сведений о Matlab.
Б. Книга будет интересна читателям, желающим ознакомиться с
численными методами решения прикладных задач и их реализацией в
современных математических пакетах Mathcad 12, Matlab 7, Maple 9.
В доступной форме описаны вычислительные методы решения задач
линейной алгебры, обработки результатов эксперимента, интегрирования и
дифференцирования. Подробно рассмотрены способы решения нелинейных
уравнений и систем. Особое внимание уделено методам решения
151
обыкновенных дифференциальных уравнений, интегральных уравнений и
разностным схемам решения уравнений математической физики.
Особенностью книги является наличие блок-схем и программ всех
рассматриваемых вычислительных методов. Кроме того, в книге показаны
возможности популярных математических пакетов для решения задач
вычислительной математики.
Для студентов, аспирантов и преподавателей технических вузов,
инженеров, научно-технических работников и всех, применяющих численные
методы при решении прикладных задач.
В. Предлагаемая читателю книга может служить учебником по теории
вейвлетов и их применениям в системе Matlab. В книгу включены сведения по
рядам Фурье и преобразованию Фурье, по дискретному преобразованию Фурье,
фильтрам и разложению сигналов. Кроме изложения основ теории вейвлетов,
дается также описание основных функций вейвлет-анализа в системе Matlab.
Г. Первая и вторая части посвящены соответственно теории
вероятностей и математической статистике.
В третьей части приведено полное описание всех функций Matlab
Statistics Toolbox с примерами по каждой функции.
В конце книги – два приложения. В первом рассмотрены некоторые
приемы статистической обработки данных в среде Matlab. Если вы раньше не
работали с этим пакетом, чтение книги целесообразно начать с него. Там же
изложены принципы совместной работы электронной версии книги с
системой Matlab: области ввода и вывода, кнопка Посчитать. Во втором
приложении описано содержимое электронной версии книги.
Д. Книга предназначена для самостоятельного изучения последней версии
системы Matlab 7, которая является незаменимым инструментом для решения
самых разных инженерных, научно-технических и экономических задач.
Материал изложен в легкой и доступной форме – переходя от простых
тем к более сложным, вы научитесь использовать основные вычислительные
возможности Matlab, визуализировать двухмерные и трехмерные данные,
использовать встроенные операторы и функции, а также создавать новые.
Особое внимание в книге уделено численным методам решения типовых
математических задач. Вы узнаете, как с помощью Matlab исследовать функции,
решать задачи линейной алгебры, выполнять интерполяцию, интегрирование и
дифференцирование, решать дифференциальные уравнения и т. д. Помимо
этого, вы изучите основы программирования в Matlab и научитесь
разрабатывать эффективные программы для решения различных задач.
152
Книга рассчитана на пользователей, уже имеющих некоторый опыт
работы на компьютере. Наиболее полезной она будет для студентов
технических специальностей, начинающих программистов, инженеров и
научных работников.
8. Уведіть наведені фрази в речення та запишіть анотацію до навчального
посібника «Архітектура електронно-обчислювальних машин». Визначте вид
анотації.
Структура апаратних засобів електронно-обчислювальних машин;
програмне керування комп’ютерними пристроями; підвищення ефективності та
надійності комп’ютерних систем; принципи взаємодії пристроїв; побудова
процесора та використання системи його команд, багатопроцесорні комплекси;
практичні запитання для закріплення теоретичного матеріалу; матеріал
посібника подається; студенти вищих технічних навчальних закладів.
9. Прочитайте текст 6додатка Б. Виберіть з нього матеріал, що визначає
а) актуальність проблеми; б) суперечність між різними явищами (підходами);
в) переваги досліджуваного явища; г) у чому полягають особливості об’єкта
вивчення. Запишіть отримані мікротексти максимально скоротивши їх і
розмістивши в логічній послідовності.
10. Знайдіть у тексті 7додатка Б слова, мовні звороти, речення, що містять
оцінювальну інформацію Визначте їх функції в тексті. Запишіть стислий
конспект наведеного тексту.
11.Прочитайте анотацію до статті, виконану вашим однокурсником.
Зробіть аналіз анотації за наведеними запитаннями.
Який вид анотації? Чи містить текст необхідні структурні елементи?
Чи сформульовано в анотації тему першоджерела? Чи містить анотація
пояснення актуальності оригінального тексту? Наскільки змістовною або,
навпаки, формальною є завершальна частина? Чи є в тексті анотації
помилки? Якщо є, тоді подайте їх типологію.
12. Перекладіть українською мовою мовні звороти. З’ясуйте, в яких
видах наукового тексту вони можуть бути використані.
1. В данной статье рассматривается проблема... 2. Обосновывается
идея о том, что... 3. В статье затрагивается тема... 4. Даётся сравнение...
5. Статья посвящена комплексному исследованию... 6. Целью статьи является
анализ изучения... 7. Статья посвящена феномену... 8. В учебнике особое
внимание уделено... 9. Автор приходит к выводу, что... 10. Основное внимание
в работе автор акцентирует на... 11. Выделяются и описываются
характерные особенности... 12. Статья посвящена пристальному анализу...
153
13. Данная проблема мало изучена и требует дальнейших исследований.
14. Автором предложены... 15. Основное содержание исследования
составляет анализ... 16. Такой взгляд будет интересен специалистам в
области... 17. В заключение раскрывается... 18. В качестве исследовательской
задачи авторами была определена попытка оценить... 19. Обосновывается
мысль о том, что... 20. В данной статье предпринята попытка раскрыть
основные причины...
13. Максимально скоротіть речення. Поясніть, які способи реферування
ви використовували в кожному окремому випадку. Аргументуйте вибір того чи
іншого способу.
1. У навколишньому світі ми бачимо об’єкти, пов’язані між собою
ієрархічно, наприклад, тварини, ссавці, собаки. 2.Паралельно з особливостями
нашого історичного розвитку існує ще одне цікаве явище, а саме стереотип, що
відображає національний характер українців. 3. Варто додати, що взагалі суть
концепції поліморфізму можна висловити фразою «один інтерфейс, багато
методів». 4. Можна було б очікувати, що в об’єктному світі Java всі типи
даних належать певному класу, але розробники Java дещо відійшли від такого
ортодоксального підходу і залишили майже незмінними стандартні типи даних
мови C++, назвавши їх базовими. 5.Аналізуючи програми машинного
перекладання, потрібно відразу уточнити, що вимоги до них не повинні бути
такими ж, як і до перекладання, який виконує людина. 6. Треба сказати, що,
незважаючи на значну кількість критеріїв, головним залишається, безумовно,
якість перекладу, тому цей критерій є найбільш вагомим в підсумковому
оцінюванні перекладеного тексту. 7. Під об’єктом підприємницької діяльності
мається на увазі все те, що може бути індивідуально розглянуте й описане.
Зокрема об’єктом може бути діяльність або процес, продукція, організація,
система або будь-яка комбінація з них. 8. Стрімкий розвиток комп’ютерної
техніки та її різноманітного програмного забезпечення – це одна з визначальних
ознак сучасного періоду розвитку суспільства. Комп’ютерні технології
застосовують у всіх галузях: виробництві та промисловості, видавництвах і
великих бібліотеках, у парламентах і міністерствах, банках і на складах, у
системах зв’язку і системах управління транспорту, у податкових інспекціях і у
сфері розваг тощо.
14. Перекладіть українською мовоюа) універсальні конструкції наукового
стилю:особенно интересно, более того, тем не менее, следует заключить,
необходимо отметить, следовательно, в достаточной степени, что касается;
б) оціночні слова й конструкції:очевидно, возможно, разумеется, по нашему
154
мнению, с нашей точки зрения; в) регулярні конструкції: при чем, в отношении
чего, в связи с чем, в процессе чего. Наведений нижче уривок запишіть
українською мовою, додаючи україномовні варіанти підкреслених слів і
конструкцій. Поясніть, як змінилася форма подання інформації. Чому наведені
мовні засоби не застосовуються у процесі компресії наукових текстів? Скоротіть
до мінімуму наведений уривок і запишіть його.
Политический режим– способ организации политической системы,
который отражает отношения власти и общества, уровень политической
свободы в стране. Признаками антидемократического режима являются
господство беззакония и террора, отсутствие политического плюрализма,
отсутствие оппозиционных партий. Припрямой демократиирешения
принимаются непосредственно всеми гражданами, имеющими право голоса.
Прямая демократия была в Афинах, где люди, собираясь на площади, принимали
общее решение по каждой проблеме. Сейчас прямая демократия реализуется в
виде референдума – всенародного голосования по проектам законов и важным
вопросам государственного значения. В условиях большой территории прямую
демократию слишком сложно реализовать. Поэтому государственные решения
принимаются специальными выборными учреждениями. Такая демократия
называется представительной. Интересы народа представляет выборный орган
(например Верховный Совет)(з підручника).
15. Прочитайте тези, узяті з книги В. Іванишина та Я. Радевича-
Винницького «Мова і нація» (текст 8додатка Б). Складіть конспект і запишіть
три види плану: а) простий, б) складний, в) цитатний.
1. Завершіть речення, що мають такі значення: а) позитивне оцінювання

наукової роботи (Робота визначається… Автор виявив уміння…); б) негативне
оцінювання наукової праці (Серед недоліків дослідження… Автору не
вдалося…); в) призначення наукового джерела (Книга може бути корисною…
Стаття призначена для…); г)аналіз праць з означеної теми (Цій темі
присвячено… Актуальність теми доводить…). Визначте, в яких жанрах
наукового стилю можуть застосовуватися сформульовані речення.
2. Прочитайте уважно зміст навчального посібника «Програмування
мовою Java». Складіть за змістом довідкову та рекомендаційну анотації.
1Основи програмування мовою Java
155
1.1 Загальні принципи об’єктно орієнтованого програмування
1.2 Основні поняття мови Java
1.3 Типи даних
1.4. Поля та методи класів
1.5 Пакети та інтерфейси
2. Пакет Java.AWT: інтерфейс користувача та оброблення повідомлень
2.1 Реалізація користувацького інтерфейсу
2.2 Оброблення повідомлень
2.3 Аплети
2.4 Створення растрових зображень
2.5 Можливість Java 2D
3 Оброблення файлів і створення мережних програм
3.1 Потоки та файли
3.2 Створення мережних програм. Протоколи ТСР/ІР
3.3 Робота з потоковими сокетами
3.Складіть п’ять анотацій до різних термінологічних словників (на вибір).
Порівняйте їх з анотаціями, що подані в словниках. З’ясуйте, яку інформацію
ви не врахували або що ви порадили б записати в анотації авторам.
4. Складіть три варіанти анотації до посібника зі свого фаху. Які види
анотацій ви склали? Які мовні кліше ви застосували в текстах?
5. Прочитайте наукову статтю (текст 9додатка Б). Визначте її підстиль.
Аргументуйте свою думку. Складіть до статті а) бібліографічний опис;
б) складний план; в) тези.
6. Прочитайте текст анотації до навчального посібника. Запишіть свій
зразок анотації, замінивши стійкі звороти синонімічними варіантами.
Перекладіть свою анотацію російською мовою.
У навчальному посібнику «Математичне програмування» розглядаються
питання, що читаються уЗВО фінансово-економічного профілю. Посібник
орієнтований на розв’язання практичних задач, які можна описати за
допомогою математичних моделей. Передбачено вивчення основних класів
моделей і залежностей, уживаних в економіці. Подано основи теорії лінійного
й цілочисельного програмування, методи розв’язання задач лінійного
програмування (графічний метод, симплекс-метод, метод штучних змінних,
метод потенціалів для розв’язання транспортних задач), метод гілок і
границь, основи динамічного програмування.
У кінці кожного розділу наводиться набір комплексних задач, пов’язаних
з висвітленою темою, що значно поглиблюють і розширюють її.
156
Книга буде корисною широкому колу читачів: студентам, аспірантам і
викладачам ЗВО, економістам, інженерам, розробникам програмного
забезпечення і т. д.
7. Прочитайте наукову статтю (текст 10додатка Б) і опрацюйте її за
таким алгоритмом: а) визначте цільову установку автора статті; б) самостійно
сформулюйте тему й основну думку наукової праці; в) визначте особливості
композиції тексту; г) з’ясуйте вид статті за способом розкриття інформації та
науковим завданням. Складіть тезовий план і довідкову анотацію до статті.
8. Прочитайте статтю (текст 10додатка Б). Випишіть типові мовні
звороти, що передають а) актуальність теми і важливість дослідження
проблеми; б) мету й завдання статті; в) аналіз наукових джерел; г) авторське
ставлення до проблеми, порушеної в статті (висловлення впевненості, згоди,
критики, припущень); д) підтвердження автором статті власної думки;
е) висновки. Запропонуйте до виписаних мовних зворотів синонімічні
висловлювання. Складіть рекомендаційну анотацію до статті.
9.Прочитайте заголовки наукових статей. Сформулюйте й запишіть у
зошиті актуальність до кожної з них.
1. Державна підтримка та стимулювання нанотехнологій в Україні.
2. Нові інформаційні технології в освіті. 3. Тенденції розвитку мобільного
зв’язку в Україні.
10.Прочитайте заголовки наукових статей. Спрогнозуйте й запишіть їх
мету. Запропонуйте свої варіанти заголовків. За однією із запропонованих тем
складіть простий план.
1.Порівняльний аналіз типів пам’яті комп’ютера. 2. Розпізнавання рухів
на сенсорній панелі. 3. Проблеми синхронізації в цифрових пристроях.
4. До проблеми захисту інформації від ураження комп’ютерними вірусами.
5. Машиннеперекладання тексту: переваги й недоліки.
11.Прочитайте епізод наукової статті (текст 11додатка Б).Поділіть текст
на абзаци. Випишіть ключові слова. Сформулюйте заголовок. Напишіть
а) складний план; б) реферат; в) рекомендаційну анотацію. Запишіть у формі
тез своє ставлення до порушеної проблеми.
12.Прочитайте статтю (текст 4додатка В). Визначте її стиль, підстиль.
Аргументуйте свою точку зору. Українською мовою оформіть а) простий план;
б) складний план; в) тезовий план; г) цитатний план; д) анотацію. Висловіть у
формі міркування свою оцінку порушеного питання.
157
13.Перекладіть запропоновані фрази й речення українською мовою.
Складіть реферат статті (текст 10додатка Б), використовуючи перекладені
речення.
1. Автор статьи поднимает проблему... 2. Тема актуальна, потому
что... 3. Проблема примечательна и интересна тем, что… 4. В статье
предпринимается попытка... 5. Анализируя работы других исследователей,
автор определяет основные функции соцсетей, в частности… 6. В статье
прослеживается связь между пользованием социальными сетями и ростом
гражданской активности. Она заключается в том, что… 7. Автор
иллюстрирует свои исследования в этой области… 8. В качестве примеров
автор приводит... 9. Проведены наблюдения, как пользователи соцсетями
реагируют на… 10. Автор приходит к выводу, что… 11. В заключение...
14.Підготуйте план і тези приблизної відповіді на заліку з фахового
українського мовлення на одне з наведених запитань.
1. Норми сучасної української літературної мови. 2. Стилістичні
різновиди української мови. 3. Правила оформлення курсової роботи.
15. Прочитайте текст 5 додатка В. Запишіть його стислий
українськомовний варіант, перевівши в інформативний текст і надавши рис
158
ТЕМА 5 КУЛЬТУРА ТА ЕТИКА СПІЛКУВАННЯ В НАУКОВІЙ І
ПРОФЕСІЙНІЙ СФЕРАХ. ЗАХИСТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
1. Білоус М. П., Сербенська О. А. Екологія українського слова:

практичний словничок-довідник. Львів, 2005. 88 с.
2. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура мови. Львів, 2003. 432 с.
3. Дорошенко С. І. Основи культури і техніки усного мовлення: навч.
посіб. Вид. 2-ге, випр. і доповн. Харків, 2002. 144 с.
5. Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика: навч. посіб. Київ, 2003. 311 с.
6. Нёльке К. Проведение презентаций / пер. с нем. Д. В. Ковалёвой.
Изд. 2-е, стер. Москва, 2007. 144 с.
7. Онуфрієнко Г. С. Риторика: навч. посіб. Київ, 2008. 592 с.
8. Пентилюк М. І.,Марунич І. І., Гайдаєнко І. В. Ділове спілкування та
культура мовлення: навч. посіб. Київ, 2010. 217 с.
9. Савкова З. В. Искусство оратора. Санкт-Петербург, 2007. 248 с.
10. Сербенська О. А. Культура усного мовлення: практикум.Київ, 2004.
216 с.
Метою спілкування в науковій і професійній царинах є налагодження

контакту та продуктивне співробітництво. Особливостями ділового спілкування є
– формальний характер, тобто учасники комунікації мають офіційні
статуси та діють відповідно до них;
– орієнтування на досягнення конкретної мети спілкування;
– регламентованість;
– чітке дотримання національних і культурних традицій, професійних
етичних норм.
Ділове спілкування здійснюється в таких формах:
 бесіди;
 переговори;
 наради;
159
 публічні виступи.
Культура ділового спілкування полягає у
– високій комунікативній культурі (навички говорити та слухати);
– умінні встановлювати та підтримувати контакт;
– позитивному ставленні до партнерів зі спілкування, прагненні їх
зрозуміти, поважати точку зору;
– виявленні ініціативи під час спілкування.
Культура спілкування
Культура спілкування – це оптимальний вибір вербальних і
невербальних засобів відповідно до ситуації та мети спілкування (повідомити,
спонукати, попередити, переконати тощо).
Таблиця 5.1 – Аспекти формування мовленнєвої культури
Нормативний аспект Комунікативний аспект Етичний аспект

вивчаються норми вивчається мовлення як вивчаються норми
літературної мови на всіх засіб спілкування на поведінки й наскільки
рівнях мовної системи предмет відповідності мовленнєві дії відповіда-
добору мовних засобів у ють прийнятим у
певній мовленнєвій суспільстві етичним
ситуації нормам
Таблиця 5.2 – Сучасні словники, що ознайомлюють з мовними нормами

та вдосконалюють мовлення
Призначення Словники
1 2
Відтворюють норми 1. Головащук С. І. Складні випадки наголошення:
усного мовлення словник-довідник. Київ, 1995.
2. Калашник В. С., Сагач Л. Г. Українсько-
російський словник наголосів. Харків, 1997.
3. Орфоепічний словник / уклад. М. І. Погрібний.
Київ, 1984.
160
1 2
Допомагають подолати 1. Головащук С. І. Російсько-український словник
труднощі слововживання сталих словосполучень. Київ, 2001.
2. Головащук С. І. Словник-довідник з українського
літературного слововживання. Київ, 2004.
3. Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А. Словник паронімів
української мови. Київ, 1986.
4. Словник-довідник з культури української мови /
Д. Г. Гринчишин та ін. Вид. 3-тє, випр. Київ, 2006.
5. Словник іншомовних слів / уклад.: С. М. Морозов,
Л. М. Шкарапута. Київ, 2000.
6. Тлумачний словник української мови: понад 12 500
статей (близько 40 000 слів) / за ред. д-ра філол. наук,
проф. В. С. Калашника. Вид. 2-ге, випр. і допов. Харків,
2005.
Сприяють збагаченню 1. Бибик С. П., ЄрмоленкоС. Я., Пустовіт Л. О.
індивідуального Словник епітетів української мови / за ред.
мовлення Л. О. Пустовіт. Київ, 1998.
2. Словник синонімів української мови: у 2 т. /
А. А. Бурячок та ін. Київ, 2001.
3. Словник фразеологізмів української мови / уклад.:
В. М. Білоноженко та ін. Київ, 2003.
Основні критерії культури спілкування
Критерій точності– використання слів у значенні, закріпленому в

тлумачному словнику; правильний добір мовних засобів для однозначного
розуміння висловлювання слухачем.
Приклад порушення точності слововживання

Помилкою вважається словосполучення об’єм пам’яті диска, адже слово
«об’єм»означає величину, що вимірюється в кубічних одиницях.
Використовувати його потрібно в таких словосполученнях: об’єм тіла, об’єм
цистерни, об’єм води, об’єм конуса тощо. А зі словами «пам’ять»,
«інформація», «диск», «книжка», «стаття», «робота» вживається слово «обсяг»,
що позначає розмір взагалі, величину, кількість.
161
Критерій логічності– наявність змістових зв’язків між словами й
реченнями (несуперечливість поєднання слів, правильний їх порядок, точний
зв’язок окремих думок).
Приклади порушення логічності висловлювання

Чимало помилок виникає внаслідок втрати смислового зв’язку між
окремим висловлюванням у тексті. Наприклад: «Магазин пропонує широкий
вибір комплектовання, жорсткі диски, звукові карти, материнські плати тощо»
(комплектовання містить перелічені далі предмети).
Порушення логічності висловлювання викликають плеоназм(уживання
зайвого слова, що повторює зміст сказаного) ітавтологія(повторення
однокореневих слів).
Плеонастичними є звороти на зразок: «Необхідно взаємно допомагати
один одному». «У наявності є комплектовання до комп’ютерів».Прикладами
тавтології є такі речення: «Приймаючи на роботу системних адміністраторів,
необхідно під час їхнього прийому враховувати знання іноземних мов».
«Користь від використання цих приладів є незаперечною».
Критерій чистоти– відсутність жаргонізмів, просторіч, діалектизмів,

слів-паразитів тощо, обмежене використання слів іншомовного походження.
Приклади порушення чистоти мовлення

Розглянемо речення: «Користуватися біткоїнами вкрай просто, навіть
якщо ви не знаєте технічних деталей». Використання англіцизмув цьому
реченні виправдане. Але недоречними є запозиченняв таких реченнях:
«Є пропозиція припинити дебати, бо нас лімітує час». «Уряд
зобов’язуєтьсямоніторити це питання».
Критерій доречності– відповідність мовних засобів змісту, ситуації та

меті повідомлення; вибір інтонації спілкування, намагання бути тактовним.
Приклади порушення доречності в спілкуванні

В офіційній ситуації недоречною є експресивна, фамільярна лексика.
Наприклад: «Мені ця тема приїлася давно, я юзаю РЕДХАТ, який усе більше
віндується кожною оболонкою».І, навпаки, важко уявити, що під час
невимушеної розмови один фахівець запитає в іншого: «А які засоби ви
використовуєте для процесу активізації роботи цієї програми?»
162
Критерій багатства– значний обсяг активного словника людини.
Це естетично привабливе мовлення, що містить художні засоби, емоційно-
образну лексику, стійкі вислови, синоніми.
Основні правила ділового етикету

Вітання
Першими вітаються
– молодший за віком зі старшим;
– чоловік із жінкою;
– жінка з чоловіком, який набагато старший за неї;
– менший за посадою з людиною, що обіймає вищу посаду;
– член делегації з її керівником;
– будь-яка людина, що увійшла до приміщення.
Варто знати ще деякі правила вітання в офіційно-діловій сфері.
• Людина, яка увійшла до приміщення, подає руку знайомим, а з
незнайомими вітається нахилом голови.
• Вітаючись, потрібно виймати руки з кишень.
• Спочатку необхідно встати, потім вимовити вітання.
• Вітаючись з чоловіком, жінка може сидіти; виняток – вітання з літньою
людиною.
• Привітавшись зі своїм ровесником, чоловік може сісти; якщо він
привітався з літнім чоловіком, старшим за посадою або жінкою, тоді він чекає,
коли вони сядуть чизапропонують йому сісти.
• Співробітник повинен встати, коли до його кабінету увійде керівник.
• На відстані вітаються легким нахилом голови.
• Ініціатором рукопотискання є жінка, вона може обмежитися словесним
вітанням; і чоловік, і жінка першими не подають руку людині, що обіймає вищу
посаду або є значно старшою за віком.
• Якщо в коридорі або на вулиці ваш супутник привітався з незнайомою
для вас людиною, варто привітатися й вам.
• Вітання, як правило, супроводжується звертанням і зворотами
мовленнєвого етикету, зразки яких наведені нижче.
1. Звертання:
– ім’я й по батькові: Олександре Петровичу, Тетяно Романівно;
163
– прізвище з обов’язковим додаванням пан (пані): пане Коломієць, пані
Соколовська;
– слово пан (пані) разом з іменем: пане Олексію, пані Ірино;
– назва посади чи професії з додаванням пан (пані): пане директоре, пані
редакторе;
– шанобливо-ввічливі форми: шановна аудиторіє, дорога колего,
шановний пане ректоре.
2. Мовні звороти, наприклад: Здрастуйте! Добрий день. Радий Вас
вітати! Вітаю Вас! Радий Вас бачити! Дозвольте Вас привітати!
Візитна картка
• Візитівку подають правою рукою.
• Даючи людині візитівку, уголос вимовляють своє прізвище, ім’я та по
батькові.
• Отримавши візитну картку співбесідника, потрібно прочитати вголос
надруковані на ній прізвище, ім’я та по батькові.
• Не варто робити нотатки на візитівці, крутити її в руках на очах у
співбесідника.
• Візитну картку не прийнято носити в кишені, для цього є візитниця,
також картку можна покласти в гаманець або теку.
Етикет як свідчення поваги до інших

• Двері відчиняє той, хто першим до них підійшов. Для багатьох людей
більш прийнятним може бути правило, що двері відчиняє чоловік і пропускає
жінку вперед.
• У ліфт першим входить (або виходить з нього) особа, яка стоїть біля
дверей. Якщо людина дотримується консервативних поглядів, тоді відповідно
до них першим у ліфт входить чоловік. Необхідно пропускати вперед і
допомагати особам, яким важко пересуватися або в яких зайняті руки.
• Піднімаючись сходами, попереду йде жінка, а чоловік позаду на 1–2
сходинки. Рухаючись униз, жінка йде за чоловіком.
• Ідучи вулицею, чоловік має йти ліворуч від жінки. Виняток –
військовослужбовці.
• Не варто торкатися до жінки, брати за руку без її дозволу. Виняток –
якщо ви допомагаєте їй перейти вулицю, калюжу, увійти в транпорт або вийти з
нього.
164
• Чоловік не повинен сидіти, якщо жінка стоїть (це стосується й
громадського транспорту).
• Заходячи до приміщення, чоловікові варто допомогти жінці зняти
верхній одяг, а виходячи, потрібно подати його.
• Чоловік має допомагати жінці будь-якого віку нести важкі й великі
речі. Виняток – жіноча сумка, легка шуба, пальто.
• За ленч платить той, хто запросив.
• Звертатися до колег потрібно на «Ви», зокрема до добре знайомої
людини в присутності третіх осіб.
• Якщо під час спілкування надійшов телефонний виклик, за ситуацією
можна не відповідати або вибачитися перед співрозмовником і відповісти.
• Розмовляючи з людиною, потрібно припинити іншу справу,
наприклад, роботу за комп’ютером.
• Не кладіть мобільний телефон на стіл під час будь-якої ділової зустрічі.
• Ідеальна дистанція між співрозмовниками під час офіційного
спілкування – 120–260 см. Не менше 70 % часу розмови потрібно дивитися
партнерові в очі, а саме на трикутник на чолі співбесідника.
• Жінка в приміщенні повинна знімати головний убір та рукавиці,
виняток – капелюшок та рукавички.
• Сумку можна вішати на спинку стільця або ставити на підлогу.
Портфель потрібно ставити тільки на підлогу. Маленьку сумочку можна
покласти на стіл.
Принципи етики ділового спілкування

• Не бажано критикувати людей, навпаки, варто знаходити можливість
хвалити їх та дякувати їм за що-небудь.
• Необхідно зберігати таємниці своєї компанії й не намагатися
дізнаватися інформацію, що не стосується ваших обов’язків.
• Якщо ваше вибачення прийняте – не варто ще раз повертатися до
неприємного питання й просити пробачення вдруге. Достатньо не повторювати
більше прикрих помилок.
• Не вимагайте для себе особливого ставлення або особливих привілей
з боку інших.
• Називайте співбесідника на ім’я й по батькові та намагайтеся це робити
якомога частіше.
• Посміхайтеся, будьте доброзичливими та застосовуйте різноманітні
прийоми й засоби, щоб засвідчити добре ставлення до співрозмовника.
165
• Не давайте обіцянок, які ви не зможете виконати. Не перебільшуйте
своєї значущості й ділових можливостей.
• Не запитуйте в колег про особисті справи, тим більше про проблеми.
• Не намагайтеся здаватися кращим, розумнішим, компетентнішим, ніж
ви є насправді.
• Спрямовуйте вияв ваших симпатій до співрозмовника словом, поглядом,
жестом. Дайте партеру зі спілкування зрозуміти, що він вас цікавить (В. Рева).
Етикетні мовні формули

 Форми подяки.
Я Вам вдячний. Дякую за пораду (бесіду, консультацію, допомогу).
Спасибі за допомогу. Дякую за те, що допомогли мені (надали мені
інформацію). Щиро Вам вдячний. Велике Вам спасибі.
 Відповідь на подяку.
Будь ласка. Мені приємно було допомогти Вам. Завжди радий Вам
допомогти. Не варто. Завжди до Ваших послуг. Немає за що.
 Форми вибачення.
Пробачте. Я хочу (повинен) попросити у Вас вибачення. Вибачте, будь
ласка. Прошу вибачення. Я не можу не попросити у Вас вибачення. Дозвольте
попросити у Вас вибачення.
 Форми прощання.
До побачення! До понеділка! До (наступної) зустрічі! Сподіваюсь, ми ще
побачимося! На все добре! Радий буду Вас бачити! Усього Вам доброго!
Усього Вам найкращого!
 Фрази, що передають враження від спілкування.
Ми приємно провели час. Приємно було познайомитися.Мені приємно
було поспілкуватися з Вами. Я задоволений нашою зустріччю. Приємно, що ми
знайшли спільну мову.Чудово, що ми дійшли згоди у вирішенні питання.
Прийоми активного слухання

Слухання – це процес, що потребує певних навичок.
Нерефлексивне слухання – уміння уважно слухати й мовчати.
Є доцільним, якщо співбесідник щось розповідає. Цей вид слухання потребує
невербальних засобів (жести підтримки, зоровий контакт, схвальний нахил
голови) і додавання реплік типу: Так? Продовжуйте, будь ласка.
Продовжуйте-продовжуйте. Це цікаво. Можна детальніше?
166
Рефлексивне слухання – забезпечує зворотній зв’язок із
співбесідником.Розглянемо прийоми активного слухання.
• З’ясовування – засвідчення бажання слухати. Застосовуються
запитальні репліки: Чи не можете Ви повторити ще раз? Уточніть, будь
ласка, що Ви маєте на увазі? Ви бажаєте ще щось додати? А також фрази
щодо змісту обговорення: Чому це так трапилося? Як Ви вважаєте, які
наслідки можуть бути?
• Перефразування– перевірка правильного розуміння почутої інформації.
Головне повідомлення мовця передається іншими словами: Якщо я Вас
правильно зрозумів… Тобто, на Вашу думку… Іншими словами, Ви вважаєте…
• Резюмування – підсумовування основної інформації за допомогою
таких фраз:Тобто, Ви хотіли сказати, що… Якщо зробити висновок з того, що
я почув… Ваше бажання (пропозиція) полягає в тому, щоб…
Структура наукової доповіді
Доповідь (виступ) з наукової теми – це один з різновидів монологічного

мовлення; розгорнуте, офіційне повідомлення з певного питання, що
ґрунтується на залученні доказів.
Підготовка до доповіді, або виступу, можлива лише за умови завершення
роботи над письмовим текстом – тезами, статтею, рефератом, курсовою або
дипломною роботою.
Доповідь з наукової темиможе містити таку інформацію.
 Вступ – в основних моментах повторює вступ до наукової роботи, де
висвітлюється:
– актуальність обраної теми (наукове та практичне значення);
– сучасний стан питання та місце теми роботи в загальній проблемі;
– мета дослідження та завдання, що необхідно вирішити для її досягнення;
– джерела, залучені для виконання роботи (прізвища вітчизняних і
зарубіжних учених, технічні засоби, лабораторні дослідження, технологічні
розробки тощо);
– об’єкт і предмет дослідження (для дипломної роботи);
– основні методи, завдяки яким отримано матеріал дослідження(для
дипломної роботи);
– загальна структура роботи (для дипломної роботи);
167
– ступінь упровадження результатів дослідження; наприклад, кількість
опублікованих праць, науково-практичних семінарів, конференцій, в яких було
взято участь (для дипломної роботи).
 Основна частина – подає узагальнений виклад результату
дослідження:
– отримані результати та їх аналіз;
– економічний ефект (корисний якісний і кількісний результат) від
упровадження розроблених пропозицій (для дипломних робіт).
 Висновок –стислорозкриває значення роботи:
– наукові йпрактичні результати та їх цінність (де вони можуть бути
застосовані);
– особистий внесок доповідача;
– висловлення подяки науковому керівнику.
Важливим завданням під час підготовки доповіді є продумування її
логіки, аргументації та узагальнень. Логічна схема доказу частіше складається з
трьох елементів: теза, аргументи та демонстрація. У виступах з наукової
теми теза – це є мета письмового тексту (статті, тез, реферату, курсової чи
дипломної роботи).
Теза – це твердження, що потребує обґрунтування.
Правила формулювання тези:
• має бути актуальною;
• протягом доповіді не повинна змінюватися;
• має бути сформульована чітко, зрозуміло, однозначно;
• повинна містити ключові слова, що повністюрозкривають основну
думку доповіді;
• має бути зрозумілою для аудиторії, позбавленою незрозумілих слів,
термінів.
Довести тезу означає навести аргументи.
Аргумент – це судження, що є достатнім для доказу істинності
сформульованої тези.
Вимоги до формулювання аргументів:
• повинні мати безпосереднє відношення до тези;
• мають бути істинними, тобто доведеними раніше;
• повинні бути обґрунтованими незалежно від тези;
• мають бути зрозумілими та авторитетними для слухачів;
• кількість аргументів повинна бути такою, щоб їх аналіз та узагальнення
давали переконливий висновок.
168
Види аргументів.
За здатністю переконання аргументи можуть бути сильні та слабкі.
Сильні не викликають критики, їх неможливо спростувати, не взяти до уваги.
До сильних аргументів належать
– статистичні відомості (про населення, виконання плану, використання
технологій тощо);
– документи;
– експериментально перевірені висновки;
– визначення понять;
– цитати з публічних заяв, книг, відомих авторитетів;
– аксіоми;
– раніше доведені закони науки й теореми.
Слабкі аргументи викликають сумніви в опонентів. До них належать
– цитати невідомих людей або ті, що взяті із сумнівних джерел;
– аргументи, не підкріплені прикладами;
– висновки особистого характеру, що випливають з бажання;
– узагальнення, зроблені на підставі здогадок, припущень;
– висновки з неповних статистичних даних.
Демонстрація, або спосіб викладення матеріалу
1. Дедуктивний спосіб полягає в послідовному розгортанні виступу від

загального до часткового. Цей спосіб веде слухачів від наслідку (загального
положення) до причини (конкретних фактів) і цим провокує слухачів на
пошуки цих фактів, подій, властивостей, що дають підстави зробити саме
такийвисновок, а не інший.
Слухачі запам’ятовують саме причину, бо вона має образ конкретного
факту, а загальне положення розуміється через міркування й запам’ятовується,
спираючись на факти.
Наприклад, нам треба довести тезу: Золото є провідником електричного
струму. Аргументом може бути відома властивість металів: Усі метали
проводять електричний струм. Демонстрацією є таке міркування: Якщо всі
метали проводять електричний струм, а золото – метал, отже, золoто
проводить електричний струм.
2. Індуктивний спосіб полягає в переорієнтації ходу думки у зворотному
напрямку – від конкретного до загального. Він починається з конкретного
сприймання й емоційного переживання слухачів, а потім завершується висновком.
169
Наприклад: Коло перетинається прямою у двох точках. Еліпс
перетинається прямою у двох точках. Параболата гіпербола також
перетинаються прямою у двох точках. Коло, еліпс, парабола та гіпербола – це
всі види конічних перерізів. Усі конічні перерізи перетинаються прямою у двох
точках.
3. Аналогійний спосіб є різновидом індуктивного, бо також розгортає
думку від конкретних фактів до загального висновку. Він полягає в зіставленні
подій, явищ, фактів для того, щоб виявити, чи можна перенести основні ознаки,
властивості, закономірності вже добре досліджених предметів на ще не пізнані,
виявити певну схожість між ними.
Наприклад: Відкриття Галілеєм чотирьох великих планетоподібних
супутників у Юпітера дозволило обґрунтувати гіпотезу Коперника про
центральне розміщення Сонця та рух навколо нього інших планет. Учений
порівняв систему супутників Юпітера із Сонячною системою. В обох
системах є низка спільних для них ознак.
4. Історичний спосіб передбачає виклад матеріалу в хронологічній
послідовності. Його сутність полягає в тому, що описуються та аналізуються
зміни, які відбулися з тим чи іншим явищем або особою протягом певного часу.
Наприклад: Концепції, що передували нанотехнології, були вперше
обговорені 1959 р. фізикомРічардом Фейнманом. У своїй промові він змалював
можливість синтезу за допомогою прямого маніпулювання атомами. Зростання
нанотехнологій у сучасну епохувикликали два значні прориви. По-перше, це
винахід сканувального тунельного мікроскопа 1981 р., що уможливив небачене до
того зорове виокремлення одиничних атомів і зв’язків, а також успішно
використовувався для маніпулювання окремими атомами. По-друге, відкриття
1985 р. фулеренів Гаррі Кротом, Річардом Смоллі й Робертом Карлом.
5. Стадійний спосіб полягає в послідовному розкритті проблем без
повернення до попередньої. Головна різниця від історичного способу в тому,
що стадійний виклад відповідає не логіці повідомлень, а логіці руху думки.
Наприклад: До нас дійшов твір Арістотеля «Риторика», в якому автор
детально висловлює власні погляди на цю науку. Праця складається з трьох
книг. У першій автор розмірковує над предметом риторики, що для нього є
«здатністю знаходити можливі способи переконання». Друга розповідає про
те, як переконувати слухачів. Третя книга присвячена безпосередньо
мовленню.
Застосування різних способів викладу матеріалу в одному публічному
виступі дозволяє зробити головну частину більш оригінальною, нестандартною.
170
Мовні особливості наукової доповіді
Завдання доповідача на конференції – довести й обґрунтувати основні

положення свого дослідження. Готуючись до усного виступу, варто взяти до
уваги деякі поради.
1. Під час конференції на одну доповідь може відводитися від 5 до 10 хв,
тому не перевищуйте встановленого для виступу регламенту. Для цього
заздалегідь виміряйте час своєї доповіді й за необхідності скоротіть її.
2. Зміст роботи виголошуйте стислими й чіткими фразами. Не ускладнюйте
думки зайвими підрядними реченнями, дієприслівниковими зворотами.
Приклад 1. Крім програмного забезпечення інформаційних систем,
важливу роль відіграє інформаційний складник, що визначає структуру,
атрибутику й типи даних, а також тісно пов’язаний з логікою керування
даними. Під час виступу це речення може звучати так: Крім програмного
забезпечення інформаційних систем, важливу роль відіграє інформаційний
складник. Він визначає структуру, атрибутику й типи даних. Також він тісно
пов’язаний з логікою керування даними.
Приклад 2. Теорема Геделя, завдаючи нищівного удару по
аксіоматичному підходу, зруйнувала надії вчених побудувати дедуктивну
математику.Усний варіант речення: Теорема Геделя завдала нищівного удару
по аксіоматичному підходу. Цим вона зруйнувала надії вчених побудувати
дедуктивну математику.
3. Не читайте доповідь, а повільно розповідайте її, користуючись планом
або нотатками.
4. Зробіть вступну частину цікавою, але водночас стислою. Можна
поставити риторичні запитання, навести цитату чи афоризм, сформулювати
суперечність, згадати цікавий науковий факт, подію, поділитися власною
історією тощо.
Приклад 1. Розробник нової енциклопедичної гри: «Відома енциклопедія
«Британіка» проіснувала 244 роки. Але минулого місяця вона оголосила про
припинення випуску друкованих видань. Це навіяло мені думки про минуле.
У дитинстві я часто засиджувався в бібліотеці, перегортаючи грандіозні
комплекти томів цієї енциклопедії. Було мені тоді років 12. Коли я став
дорослим, мені захотілося вдосконалити цю гру. Не просто адаптувати її до
нових методів, але й зробити цікавою для дорослої людини».
171
Приклад 2. Розробник компанії Apple: «Як ви поясните той факт, що
обставини не складаються так, як ми запланували? Або точніше, як ви
поясните, що хтось спроможний досягти гарного результату, а хтось ні?
Наприклад, чому компанія Apple продовжує бути інноваційною?»
5. Не використовуйте великої кількості цифрової інформації. Точні
складні числа округлюйте.
Приклад. Дефіцит вимірюється 6 мільйонами 924 тисячами
549 гривнями. – Дефіцит становить майже 7 мільйонів гривень.
6. Спрощуйте формулювання, уникайте надмірного вживання слів
іншомовного походження та вузькогалузевих термінів (інакше потрібно стисло
пояснити зміст незрозумілих для аудиторії слів).
Приклад 1. З метою посилення контролю за якістю виконаної роботи
було створено комісію. – Щоб посилити контроль за якістю виконаної роботи,
було створено комісію.
Приклад 2.У роботі інформаційної системи можна виокремити етап
«виникнення даних». (Остання фраза може потребувати пояснення). На цьому
етапі формуються повідомлення, що фіксують результати певних операцій,
властивості суб’єктів та об’єктів керування.
7. Замінюйте віддієслівні іменники на -ння дієсловами. Це зробить усне
мовлення динамічним.
Приклад. Метою інформатики як науки є описання, осмислення,
узагальнення та використання знань для пошуку нового знання. – Інформатика
як наука описує, осмислює, узагальнює та використовує знання для пошуку
нових знань. У цьому полягає її мета.
8. Уживайте під час виступу вставні слова:
– для впорядкування послідовності викладу думки (наприклад, по-перше,
по-друге, наступне, нарешті).
Приклад. Технологія – це спосіб вивчення людиною матеріального світу
за допомогою соціально організованої діяльності. Така діяльність має три
компоненти. По-перше, інформаційний – це наукові принципи та узагальнення.
По-друге, матеріальний –знаряддя роботи. І, по-третє, соціальний. Маються
на увазі фахівці, що володіють високими професійними навичками;
– для висловлення власної оцінки повідомленню (на нашу думку, як
бачимо, можна сказати, на жаль).
172
Приклад. На жаль, поняття «інформаційні технології» настільки
загальне, що сучасні фахівці не прийшли до чіткого формулювання;
– для збереження смислових причинно-наслідкових зв’язків (отже,
унаслідок цього, таким чином, можна зробити висновок, загалом).
Приклад. Таким чином, можна сказати, що велика кількість результатів
у теорії ймовірностей є логічним висновком формули Байєра.
9. Залучайте слухачів до виступу за допомогою риторичних запитань та
зворотів: зараз ми з вами…; хтось з вас може заперечити…; будемо
розмірковувати разом над цією проблемою; звернімо увагу на… тощо.
10. Упродовж виступу використовуйте звертання до слухачів. Шановні
панове! Вельмишановна аудиторіє! Шановні слухачі!
11. Не забувайте про форми мовленнєвого етикету, що висловлюють
подяку, комплімент аудиторії, вибачення.
Приклади. Радий вас бачити (на початку виступу). Приємно було
виступати перед такою доброзичливою аудиторією. Дякую всім за увагу
(у кінці доповіді). Дякую за цікаве запитання (під час обговорення).
Невербальні засоби увиразнення наукової доповіді
 Темп мовлення. За нормами публічного виступу темп має становити

приблизно один друкований аркуш за 2 хв.
Але важливо змінювати темп: якщо потрібно на чомусь наголосити, щось
виділити, темп необхідно сповільнити; якщо ж викладається другорядна
інформація, –пришвидшити.
 Сила голосу. Варто пристосовувати голос до тієї обстановки, де
відбувається конференція або захист наукової роботи.
Не говоріть надто голосно – це справляє враження надмірного хвилювання
або агресивності, і не говоріть надто тихо – це свідчить про невпевненість.
Підвищуйте голос, коли ставите запитання або виділяєте істотні моменти
виступу.
 Паузи. Вони є дієвим засобом привернення уваги слухачів.
Наприклад, пауза на початку виступу допоможе налаштувати аудиторію на
слухання. У середині доповіді –виділити частини викладу думки, активізувати
увагу аудиторії.
У виступі потрібно застосовувати паузи різної тривалості, але кількість їх
має бути помірною.
173
 Жести. Вони відтворюють емоції доповідача, ставлення до
висловлювання. Жести мають бути різноманітними, відповідати своєму
призначенню і не відставати від мовлення.
Для виступу з наукової теми доцільними є
– ритмічні жести, що використовуються в такт мовлення, підкреслюють
логічні наголоси;
– вказівні жести, що виділяють певний предмет з ряду однорідних,
указують на місце розміщення чогось;
– емоційні жести, що допомагають передати емоційний аспект виступу
(розведення руками, похитування головою тощо).
1. Продовжіть наведені речення:

1.Доречність як критерій культури спілкування передбачає… 2. Діловий
етикет допомагає… 3. У діловому спілкуванні варто дотримуватися таких
правил поведінки:… 4. У формулюванні тези потрібно пам’ятати про такі
вимоги:...5. Активне слухання полягає в тому, що… 6. Рефлексивне слухання
відрізняється від нерефлексивного тим, що… 7. Точність у спілкуванні
передбачає… 8. Ділове спілкування реалізується в таких формах:…9. Культура
спілкування – це… 10. Аргументами наукової доповіді можуть бути…
11. Порушити логіку в мовленні – це означає… 12.Довести тезу означає...
13. У вступі наукової доповіді потрібно розкрити таку інформацію:...
14. Дедуктивний спосіб викладу матеріалу полягає в..., а індуктивний...
15. Під час виступу варто звертати увагу на такі невербальні засоби:...
16. У висновку доповіді варто зазначити... 17. Оптимальна кількість
аргументів у публічному виступі... 18. Привернути увагу слухачів на початку
виступу дозволяють такі риторичні прийоми…19. Зворотний зв’язок з
аудиторією впродовж виступу здійснюється за допомогою таких прийомів:…
2.Схарактеризуйте особливості кожноїструктурної частини публічного
виступу. Які поради ви можете надати людині за один день перед виступом на
конференції?
ОСНОВНА ЧАСТИНА
ВСТУП ВИСНОВОК
174
3. З’ясуйте, у чому полягає особливість кожного з етапів підготовки до
публічного виступу. Визначте конкретні дії, що мають бути реалізовані
доповідачем на кожному етапі.
БЕЗПОСЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА ДО ВИСТУПУ
ПОШУК НАПИСАННЯ ТЕКСТУ
МАТЕРІАЛУ
4.Визначіть, яке значення мають риторичні вміння у професійній

діяльності фахівців вашої галузі.
5.Потрібно оголосити доповідь з теми «Розвиток ІТ-технологій в
Україні». Аудиторія слухачів – досвідчені ІТ-фахівці. Виправте помилку в
формулюванні тези виступу: «Розповісти слухачам про історію виникнення ІТ-
технологій». Запропонуйте кілька варіантів тез з цієї теми.
6.Установіть співвідношення тема – теза – аргумент. Сформулюйте кілька
тез до запропонованих тем.
1. Моя майбутня професія. 2. Історія ІТ-технологій. 3. Історія ХНУРЕ.
4. Сучасні ІТ-технології. 5. Можливості інтернету.
7. Доберіть три-чотири аргументи до запропонованих тез.
1. Розвиток ІТ-технологій відповідає потребам суспільства. 2.Мобільний
телефон потрібен кожному. 3. Знати іноземні мови сучасному ІТ-фахівцю
необхідно. 4. Культура мовлення є необхідним складником загального іміджу
фахівця будь-якої галузі. 5. Дотримання правил користування комп’ютером
зменшує його негативний вплив на здоров’я користувача.
8.Проілюструйте різні типи інтонації (запитання, ствердження,
переконання, невпевненість, іронію тощо) на прикладі наведених фраз.
1. Це завдання ми повинні виконати спільними зусиллями. 2. Я хочу
завжди досягати взаєморозуміння зі слухачами. 3. «Комп’ютер – це найбільш
дивний інструмент, з яким я коли-небудь стикався» (С. Джобс).
9.Прочитайте уривок зі статті М. Рильського, розміщеної в книзі
«Парость виноградної лози». Визначте тему та ідею тексту. З’ясуйте, які
риторичні засоби впливу на аудиторію застосовує митець.
Говорять, пишуть, не дивуючись читають: «Він поїхав на рибалку».
У перекладі російською це означає: «Он поехал на рыбака». Українська мова
має чимало відповідників до слів «рыбалка», «рыбная ловля». Отже, наведене
речення повинно б виглядати так: «Він поїхав на риболовлю», ще краще «Він
поїхав ловити рибу», ще краще – «Він поїхав по рибу»… До речі, і в російській
175
мові слово «рыбалка» в значенні «рыбная ловля» – обласне і, здається,
недавнього походження…
У російському тлумачному словнику за редакцією Д. М. Ушакова
«рыбалка» в значенні «рыбак» супроводжується ремаркою «обл.» (областное)
і підкреслюється прикладом із Некрасова: «Рыбалки дремлют над водой,
усевшись в плотные ряды». Одначе, звернувшись до поезії Некрасова «На
Волге», звідки взято ці рядки, я відчуваю сумнів – чи не про птахів-рибалок іде
мова у російського поета. Справді, почитаймо:
Уж скоро полдень. Жар такой,
Что на песке горят следы,
Рыбалки дремлют над водой,
Усевшись в плотные ряды;
Куют кузнечики, с лугов
Несется крик перепелов.
Їй-богу, в компанії з коником («кузнечиками») і перепелами рибалки
(«рыбаки»), що сплять чомусь сидячи та ще й, «усевшись в плотные ряды»,
виглядають дивовижно. Я таки думаю, що Некрасов мав на увазі птахів, про
яких і українською сказав наш Шевченко:
Пливуть собі та співають;
Рибалка літає…
Усі погодяться, що за часів Івана Підкови рибалок-людей, які б літали, не
було. Щодо «рыбалка» в значенні «рыбная ловля», то воно в Ушакова є, але
теж з ремаркою «обл.» (обласне, тобто діалектне, а не літературне).
10. За словником (Головащук С. І. Складні випадки наголошення. Київ,
1995)установіть наголос у наведених словах. Прочитайте їх та запам’ятайте
правильну вимову.
Догмат, кидати, випадок, разом, розвідка, вірші, віршів, спина, царина,
немає часу, щипці, грошей, дрова, зозла, фольга, будемо, підлітковий, решето,
загадка, феномен, везла, генезис, завдання, абиде, адже, абиколи, абияк,
рубель, рукопис, перебіг (подій), пізнання, новий, щавель, вимога, вітчим,
граблі, дочка, зубожілий, подушка, позаторік, ненавидіти, добуток, квартал,
чорнозем, чорнослив, оптовий, індустрія.
11. Зі словника (Головащук С. І. Складні випадки наголошення. Київ,
1995) випишіть слова, що мають подвійний наголос.
12. За тлумачним словником української мови встановіть лексичне
значення наведених слів, складіть з ними речення.
176
Ві́домість – відо́мість, во́дяний – водяни́й, за́в’язка – зав’я́зка, за́раз –
зара́з, пра́вило – прави́ло, типо́вим – типови́м, про́шу – прошу́.
13. Прочитайте наукову статтю Л. Чуприної «Соціальні мережі як
інструмент реалізації громадських ініціатив» (текст 10додатку Б). За її змістом
складіть науковий виступ.
14.Висловіть свою думку, чи впливають особливості ситуації, характер
зустрічі, учасники спілкування на вибір звертання та вітання? Проілюструйте
свою відповідь прикладами.
15.Прочитайте монологи. З’ясуйте, у чому виявляються індивідуальні
особливості уривків. Визначте, яким засобами досягається виразність
(емоційність) мовлення. Доведіть доречність їх уживання.
А. Дивлюсь, каже, а біля Сіркової могили надвечір сидять двоє. Хто б
ти думав? Сірко і Яворницький. Кошовий Сірко був при повній амуніції, а
Яворницький такий, яким ми його бачили в човні на Дніпрі, – в капелюсі, з
ціпком у руках. Вуса в обох – вниз, по-козацькому. Ось Яворницький і каже
Сіркові: «Ану, Іване, склич сюди своє козацтво!» Тоді Сірко як свиснув, як
тупонув ногою, так аж глина посипалася в хатах. Думали, то землетрус, аж
воно Сірко команду давав. Враз, як з-під землі, вивалили запорожці. На них
червоні жупани, сині шаровари, зброя виблискує – все аж горить. Зібралися
козаки, і всі хоч зараз тобі – в похід на орду або на турка готові. Яворницький
підійшов до одного, до другого, вдивляється їм у очі, лапає їхні широченні плечі,
милується запорожцями, щось питає, жартує. Сміх, як грім, гоготить…
(І. Шаповал).
Б.Валерій Іванович весело нагадав Тритузному: – Як ви там казали?
Цей вовка за вухо вхопить? А таки вхопить, особливо вовка відсталого… Одне
слово, з живчиком та з перчиком хлопець, – посміхнувся Валерій Іванович і
знову перейшов на офіційний, твердіший тон: – І хай перед нами справді
дисгармонійний варіант особистості, та вихователі все-таки ми, а він тільки
вихованець. Ми озброєні знаннями, досвідом, терплячістю, зрештою, своєю
небайдужістю до його долі… В нас на нього інструкцій тисяча і одна…
Звичайно, він теж не дрімає, весь час до нас приглядається: ану які ви, мовляв,
наставники?.. Чи кожен із вас правдивий, стійкий, принциповий? Чи не лише
на словах, ай на ділі бажаєте мені добра? З перших кроків уже маємо дати
відчути йому, що опинився він у колективі людей вимогливих, але й
справедливих, доброзичливих, тактовних… (О. Гончар).
В. Комп’ютер став настільки звичним у нашому житті, що ми
сприймаємо його як робочу конячку і мало замислюємося, скільки цікавостей
177
пов’язано з нашим ПК. Ми вирішили виправити це. Отже, цікаві факти про
комп’ютери.
1) У сучасного персонального комп’ютера в десять разів більше
потужності, ніж свого часу було потрібно, щоб запустити й посадити
людину на Місяць.
2) Обсягу CD-диска вистачає на 72 хв звучання музики. Саме таку
тривалість має дев’ята симфонія Бетховена, на яку орієнтувалися творці
нового продукту.
3) На офіційну електронну пошту Білла Гейтса щодня надходять
мільйони листів. Чи треба говорити, що переважна більшість з них
залишається без відповіді?
4) Про те, чи зможе комп’ютер наздогнати й перегнати нас за
здібностями, ведеться чимало суперечок. Але «людиною року» його вже
визнавали: 1982 р. це зробили працівники журналу «Time».
5) Послуги, пов’язані з комп’ютерами, вважаються дуже прибутковим
бізнесом. Принаймні, троє з шести багачів «збили» свої статки на сфері IT.
6) Свято сисадміна відзначають у багатьох країнах. Але тільки в
Штатах він носить назву «День подяки системному адміністратору».
7) Якщо прийняти всі передані в світі email-повідомлення за 100 %, то
94 % з них припадає на спам.
8) Інтернет і комп’ютерні ігри вважаються найбільш нищівною
загрозою працездатності співробітників. Яку кількість часу працівники
середньостатистичного американського офісу сидять у мережі, поки
невідомо, а от за комп’ютерними іграми вони проводять близько півмільярда
годин на рік.
9) Комп’ютерник – таки не жіноча професія. У найбільшій світовій
IT-корпорації Microsoft працюють 75 % чоловіків і лише 25 % жінок
1. Прочитайте подані визначення. Яке з них, на ваш погляд, є

найповнішим? Чому? Які розділові знаки пропущені в наведених уривках?
Підготуйте невеликий виступ з теми «Що таке літературна мова».
1. Літературна мова – це особлива форма національної мови поряд з
просторіччям, діалектами, жаргонним мовленням, народними говорами.
Літературна мова усвідомлюється носіями національної мови як її зразкова
178
форма. Сучасна літературна мова складається із загальнонаціональних мовних
елементів, культурно оброблених. Розвиток літературної мови насамперед
пов’язаний з розвитком художньої літератури. 2.Літературна мова – це
оброблена, унормована форма загальнонародної мови, що в писемному і в
усному різновидах обслуговує культурне життя народу, усі сфери його
суспільної діяльності. 3.Літературна мова – це унормована мова суспільного
спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці. Власне літературна
мова – одна з форм національної мови, яка існує поряд з іншими її формами
діалектами, просторіччям, мовою фольклору. Літературна мова має
наддіалектний характер, стабільні літературні норми у граматиці, лексиці,
вимові. 4.Літературна мова – це вища форма вияву української національної
мови, відшліфована форма загальнонародної мови, якій властиві
багатофункціональність, унормованість, стандартність, уніфікованість,
розвинена система стилів.
2. Переписуючи речення, замініть підкреслені слова такими, що
відповідають літературній українській мові. Підготуйте виступ, довівши тезу
«Суржик – ознака людської недбалості». Залучіть до виступу власні приклади
мовної інтерференції.
1. Ми прийшли в кінці кінців до вірного висновку. 2. Ваші докази
протирічать фактам. 3. Я виходжу на слідуючій станції. 4.Крупні бої
відбулися під Києвом. 5. Він неявляється членом товариства. 6. Письмо
відноситься до величезних винаходів людини. 7. Діти оволодіють умінням
виділяти головну думку, висловлювати своє відношення до подій. 8. У звіті
районної держадміністрації немає цифр, позначаючих невиконання взятих
зобов’язань.
3.Дотримуючись чіткої композиції, дайте науковий опис мережі інтернет.
Використайте у виступі слова й словосполучення, що позначають загальні
поняття: завдання, розвиток, мета, значення інтернету в різних галузях,
особливості використання, можливості, вплив на суспільство, інтернет як
засіб самоосвіти, перспективи тощо.
4. Підготуйте три невеликі виступи, довівши в кожному дві протилежні
тези.
1. Сучасна вища освіта якісна. – Сучасна вища освіта неякісна.
2. Обов’язок оратора говорити правду (Сократ). – Люди повинні більше
приховувати. Коли говорять правду, ось тоді все й розвалюється (П. Таранов).
3. Має бути вільне відвідування лекцій. – Не можна дозволяти студентам
вільновідвідувати лекції.
179
5.Прочитайте статтю «Молодіжний сленг у сучасній періодиці» (текст
12додатка Б). Напишіть свої тези з теми «Функціювання сучасного молодіжного
сленгу». Підготуйте усний виступ з цієї теми. У чому полягає різниця щодо мовного
оформлення тез і виступу?
6.Підготуйте власний виступ з теми «Культура мовлення фахівця
комп’ютерної галузі», порушивши питання пильного ставлення до чистоти
мовлення. Використайте у виступі риторичні засоби, що спонукають слухачів
дотримуватися комунікативної культури.
7. Прочитайте висловлювання російського літературознавця
І. Андроникова. Висловіть українською мовою власні судження про
особливості усного й письмового мовлення.
Если человек выйдет на любовное свидание и прочтет своей любимой
объяснение по бумажке, она его засмеет. Между тем та же записка,
посланная по почте, может ее растрогать. Если учитель читает текст
своего урока по книге, авторитета у этого учителя нет. Если агитатор
пользуется все время шпаргалкой, можете заранее знать – такой никого не
сагитирует. Если человек в суде начнет давать показания по бумажке, этим
показаниям никто не поверит. Плохим лектором считается тот, кто
читает, уткнувшись носом в принесенную из дому рукопись. Но если
напечатать текст этой лекции, она может оказаться интересной.
И выяснится, что она скучна не потому, что бессодержательна, а потому,
что письменная речь заменила на кафедре живую устную речь.
В чем тут дело? Дело, мне кажется, в том, что написанный текст
является посредником между людьми, когда между ними невозможно живое
общение. В таких случаях текст выступает как представитель автора.
Но если автор здесь и может говорить сам, написанный текст становится
при общении помехой.
8. У формі тез розкрийте тему «Наукова стаття й науковий виступ:
спільне та відмінне».
9. Знайдіть народні прислів’я про культуру мовлення, спілкування.
Підготуйте невеликий виступ з теми «Народна мудрість про спілкування».
10. Запишіть у вигляді тез, чи є залежність між характером людини,
вихованням, становищем у суспільстві, на́строєм і тими формулами вітання, що
він використовує. Побудуйте усний виступ до ваших тез.
11. Леонардо да Вінчі писав: «Гарні оратори, коли прагнуть переконати в
будь-чому слухачів, завжди супроводжують руками свої слова, хоча деякі дурні
не піклуються про таку прикрасу, а тому нагадують на своїй трибуні дерев’яні
180
стільці». Оратор давнини Демосфен на запитання, що потрібно для гарного
виступу, відповів так: «Жести, жести й жести».Висловіть власне ставлення до
значення жестикуляції під час публічного виступу.Запишіть свої думки у
вигляді тез.
12. Продумайте розповідь-спогад про посвяту в студенти (або перший
день у ХНУРЕ). Складіть план і тези розповіді. Запишіть риторичні прийоми,
художні засоби, які ви оберете для того, щоб розповідь була яскравою.
13. Прочитайте уривок, трансформуйте його в усне повідомлення,
розраховане на аудиторію студентів І курсу. Додайте вступну частину та
висновок. Використайте прийоми увиразнення. Сформулюйте поради щодо
вживання цифрової інформації в усному мовленні.
За останні чотири роки внесок IT в ВВП України збільшився з 0,6 до 3,3 %
(з 1,1 млрд доларів до 2,7 млрд доларів). Досягти такого розвитку вдалося за
рахунок зростання кількості програмістів – з 42 400 до 91 700. Окрім прямого
внеску IТ в економіку, PwC досліджували й непрямі внески. Наприклад, депозити
IT-фахівців у банках за 2015 р. становили 5,8 млрд грн, а обсяг обов’язкового
продажу валютної виручки – 2 млрд грн. Доходи банків від операцій з валютою
досягли 1,7 млрд грн. Однак ситуація може змінитися, адже ризик втратити
темпи зростання експорту IT-послуг дуже високий. Галузь раніше зростала на
27 % (2011–2012) і на 30 % (2013), проте вже 2015 р. показник становив лише
7 %. На відміну від України, активно збільшуються IТ-ринки в Білорусі (12 %),
Румунії (19 %) і Польщі (22 %). У нашій державі існує значний ризик втрати
цього сегмента фахівців, що є дуже привабливим для іноземних компаній з точки
зору релокації в інші країни. Взаємодія з державою дозволить збільшити внесок
IT-галузі у ВВП з нинішніх 3,3 до 4,5 %, що буде дорівнювати 5,1 млрд доларів
експортної виручки до 2020 р., а кількість робочих місць в IT і в суміжних галузях
зросте з 420 тис. до 670 тис.
14. Складіть текст невеликого виступу з теми «Як ефективно переконати
слухачів?», розрахованого на однокурсників. Спробуйте довести кожен пункт
плану.
1. Справити приємне враження на слухачів своїм зовнішнім виглядом,
поведінкою, манерами, встановити з ними контакт. 2. Бути натхненним.
3. Знайти необхідні аргументи, правильно їх упорядкувати та сформулювати.
4. Спрогнозувати можливі заперечення. 5. Обрати форму бесіди, а не лекції.
6. Якнайшвидше визначити головні проблеми й підібрати аргументи для їх
вирішення. 7. Уточнити зміст невідомих слів, термінів. 8. Поступитися
181
опонентові всім, чим можна поступитися, і не стверджувати того, що
неспроможні довести.
15. Прочитайте фрагмент статті. Побудуйте два варіанти публічного
виступу, зорієнтовані на а) нефахівця ІТ-сфери; б) ІТ-фахівця. У висновку
запропонуйте власне вирішення проблеми: що необхідно робити на
державному рівні для розвитку ІТ-галузі.
Сучaснi iнфoрмaцiйнi тeхнoлoгiї стaють oдним з нaйбiльш прибуткoвих
сeктoрiв eкoнoмiки. Нa сьoгoднiшнiй дeнь у свiтi нaлiчується близько 18,2 млн
IT-фaхiвцiв. Їх кiлькiсть дo 2019 р. мoжe зрoсти нa 45 % – дo 26,4 млн oсiб.
Зaрaз лiдeрoм в IT є СШA, якi мaють 3,6 млн рoзрoбникiв, дaлi йдe Iндiя –
2,75 млн. Щo стoсується Укрaїни, тo зa iнфoрмaцiєю Дeржaгeнтствa з
питaнь нaуки, iннoвaцiй тa iнфoрмaтизaцiї Укрaїни, дeфiцит кaдрiв у сфeрi
iнфoрмaцiйних тeхнoлoгiй 2015 р. склaв близькo 170 тис. oсiб – 100 тис.
фaхiвцiв в IT-eкспoрті й близькo 70 тис. нa внутрiшньoму ринку. Сьoгoднi в
укрaїнських ВНЗ нe зaвжди вистaчaє нaдсучaснoгo oблaднaння тa ліцензійного
прoгрaмнoгo зaбeзпeчeння. Але, незважаючи на це, укрaїнськi студeнти
здoбувaють вiдзнaки нa мiжнaрoдних змaгaннях в ІТ-гaлузi.
Нeщoдaвнo в Укрaїнi стaртувaв бeзкoштoвний курс з oснoв
прoгрaмувaння свiтoвoгo рiвня. Фoнд BrainBasket зa пiдтримки Aдмiнiстрaцiї
Прeзидeнтa Укрaїни зaпустив прoгрaму Technology Nation, у межах якoї нa
бaзi бiблioтeк у 22 oблaсних цeнтрaх Укрaїни прoхoдитимуть бeзкoштoвнi
курси з прoгрaмувaння нa oснoвi прoгрaм крaщих свiтoвих унiвeрситeтiв.
Цe стaнe гарним стaртoм для пoдaльшoгo нaвчaння тa прaцeвлaштувaння в
IТ-сфeрi. Пeрший eтaп прoгрaми рoзпoчaвся вжe з 01 бeрeзня 2016 р.
Плaнується, щo зa рiк прoгрaму прoхoдитимe близькo 40 тис. чoлoвiк.
182
ТЕМА 6 НАУКОВІ ЗАХОДИ ЯК ФОРМА ВИЯВЛЕННЯ КУЛЬТУРИ
ФАХОВОГО МОВЛЕННЯ. УЧАСТЬ У НАУКОВИХ ДИСКУСІЯХ. ПРАВИЛА
АРГУМЕНТУВАННЯ
Література ззтеми
теми
1. Ботвина Н. В. Міжнародні культурні традиції: мова та етика ділової

комунікації: навч. посіб. Вид. 2-е, доп. та перероб. Київ, 2002. 208 с.
2. Етика ділового спілкування: навч. посіб. / за ред. Т. Б. Гриценко,
Т. Д. Іщенко, Т. Ф. Мельничук. Київ, 2007. 344 с.
3. Климова К. Я. Основи культури і техніки мовлення: навч.
посіб. Вид. 2-ге, випр. і доп. Київ, 2007. 238 с.
4. Нёльке К. Проведение презентаций / пер. с нем. Д. В. Ковалёвой.
Изд. 2-е, стер. Москва, 2007. 144 с.
5. Пентилюк М. І.,Марунич І. І., Гайдаєнко І. В. Ділове спілкування та
культура мовлення: навч. посіб. Київ, 2010. 217 с.
1. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. Львів,
2001. 220 с.
2. Семеног О. М. Культура наукової української мови: навч. посіб. Київ,
2010. 216 c.
3. Тимошенко Н. Корпоративна культура: діловий етикет: навч. посіб.
Київ, 2006. 392 с.
4. Чмут Т. К.,Чайка Г. Л. Етика ділового спілкування: навч. посіб.Вид. 2-
е вид., перероб. і доп. Київ, 2002. 223 с.
Наукові конференції передбачають не тільки доповіді учасників, а й

обговорення порушених у виступах проблем. Завершуючи свою доповідь,
мовець має сказати фразу на зразок: Шановні учасники конференції, я завершив
свій виступ. Якщо у вас виникли запитання, я із задоволенням дам на них
відповідь.
Після цього починається обговорення у формі «запитання – відповідь».
Наукова бесіда – тип наукового мовлення, що складається з обміну
репліками-висловлюваннями між кількома учасниками заходу.
Етикет наукових діалогів
183
1. Жестами та мімікою демонструйте інтерес і повагу до партнера.
2. Реагуйте на слова співрозмовника стислими зауваженнями: так;
добре; я Вас зрозумів; це цікава думкатощо. Цим ви покажете, що уважно
слухаєте партнера і його думка для вас є важливою.
3. Не доводьте свою думку надто голосно та емоційно, навіть якщо ви не
погоджуєтеся зі словами опонента. Висловлюйтеся спокійно.
4. Будьте ввічливими, навіть незважаючи на незручність запитання.
5. Вислуховуйте повністю запитання або думку партнера. Уникайте
передчасних висновків, намагайтеся зрозуміти хід думок співбесідника до
кінця.
6. Не ігноруйте запитань. На всі запитання потрібно давати відповідь у
тактовній формі.
7. Не відповідайте на запитання запитаннями.
8. Будьте щирими. Якщо ви не знаєте відповіді на запитання – потрібно
вибачитися й тактовно пояснити, чому ви не можете відповісти на запитання.
9. Формулюйте відповідьу коректній формі. Повчальний тон свідчить
про неповагу до співрозмовника.
10. Дякуйте опонентові за цікаву розмову.
11. Будьте готові відмовитися від власних амбіцій, подивитися на
обговорювану проблему з позиції співрозмовника.
12. Чітко дотримуйтеся теми розмови, не відходьте від предмета дискусії.
13. Відповідайте на запитання стисло. Не перетворюйте діалог у монолог.
Види запитань
Закриті запитання – ті, що потребують стислої відповіді – «так» або

«ні». Їх можна використовувати для уточнення інформації. Наприклад: Як Ви
вважаєте, чи варто…?; Чи погоджуєтеся Ви з тим, що…?; Чи дотримуєтеся
Ви думки, що…?
Відкриті запитанняпотребують розгорнутої відповіді. Вони
використовуються для конкретизації, доповнення інформації, виявлення
власної точки зору доповідача на проблему.
• Запитання на уточнення: Що Ви маєте на увазі, коли стверджуєте…?

Чи могли б Ви навести приклади…? Чи можете Ви пояснити свою думку з
приводу…? Що Ви вважаєте основною причиною…?
184
• Запитання за змістом доповіді: Чим відрізняється запропоноване Вами
рішення від тих, що існують сьогодні? Окресліть, будь ласка, найважливіші
проблеми Вашого дослідження. З якими труднощами Ви стикаєтеся у
своїйнауковій роботі?
• Запитання на виявлення причин, джерела інформації: Що спонукало
Вас до вивчення цього питання? Чи не могли б Ви пояснити, як прийшли до
такого висновку? Хто з учених дотримується такої точки зору? Що вплинуло
на Вашу думку? Чи є у Вас причини довіряти цим джерелам інформації?
Що змінило Ваше переконання?
• Запитання на виявлення повноти дослідження: Які існують
альтернативні думки щодо…? Наведіть, будь ласка, інші думки вчених, щодо…
Чи брали Ви до уваги інші думки науковців на цю проблему, які саме?
• Запитання про значення та перспективи дослідження: У чому Ви
вбачаєте перспективи свого дослідження?Як отримані Вами результати
можуть бути застосовані на практиці (у суміжних галузях)?
Структура запитання до доповідача
1. Комплімент доповідачу або схвальне слово виступу (Я уважно слухав

Вашу доповідь…, хочу наголосити на тому, що Ви провели цікаве
дослідження…, Ви порушили дуже актуальну проблему…, Ви навели вагомі
аргументи, цікаві факти…).
2. Висловлення згоди з думкою (позицією) доповідача (Я згоден з Вами
щодо…, я підтримую Вашу точку зору щодо…).
3. Висловлення незгоди з певною позицією мовця (якщо є потреба)
(Але дозвольте з Вами не погодитися щодо…, важко з Вами погодитися щодо…).
4. Формулювання запитання (кількох запитань) до доповідача.
5. Подяка за відповідь.
Структура відповіді на запитання
1. Подяка за позитивну оцінку виступу або зауваження (Дякую, що

позитивно оцінили нашу роботу; хочу спочатку висловити подяку за інтерес
до порушеної теми; дякую, що звернули увагу на…; щиро вдячний Вам за
слушні поради щодо…).
2. Подяка за запитання (Дякую Вам за слушне запитання; вдячний Вам
за цікаве запитання).
185
3. Повторення своїми словами запитання з метою уточнення, чи
правильно ви зрозуміли співбесідника (Якщо я правильно зрозумів, Ви мали на
увазі…; наскільки я правильно зрозумів, Ви запитали про…).
4. Відповідь на запитання.
5. Висловлення сподівання на вичерпну відповідь (Сподіваюся, що я
повністю відповів на Ваше запитання).
Структура аргументації
Аудиторія науковців віддає перевагу логічним аргументам – таким, що

потребують раціональних прикладів – конкретні наукові факти, випадки із
життя, статистичні дані, думки вчених, формулювання визначень тощо.
1. Формулювання тези (Застосування цих технологій дозволить
заощадити…).
2. Підтримка аргументу за допомогою запитання (Чому ми так
вважаємо? Чому це так? Що дає підстави так вважати?).
3. Наведення прикладу (У європейських країнах ці технології
використовуються вже понад… Їх використання скоротило витрати …
Про це свідчать такі цифри…).
4. Висновок – логічний зв’язок з аргументом (Таким чином, це
підтверджує, що застосування … технологій дозволяє заощаджувати…).
Відповідь на незручне запитання
Деякі запитання можуть виходити за межі тих завдань, що вирішувалися

вами в дослідженні. Можна скористатися універсальними шаблонами
відповідей.
• Ваше запитання, безумовно, має науковий та практичний інтерес, але
наше дослідження було обмежене окремими аспектамипроблеми, що, на жаль,
не дозволило розглянути це питання.
• Це питання не розглядалося детально в роботі, однак у подальшому
ми обов’язково визначимо шляхи його вирішення.
• Завдання щодо вирішення цієї проблеми в нашій роботі не ставилося,
але аналіз літературних джерел доводить, що цей аспект, дійсно, потребує
вивчення. Тому для нас це питання визначено як перспективне.
186
• Обсяг наукової роботи (доповіді) та рівень наукового дослідження не
дозволили детально вивчити це питання. Проте ми погоджуємося з Вами, що
це важливий напрям і він потребує більш ґрунтовного дослідження.
Висловлення незгоди з думкою опонента
Не висловлюйте свою незгоду з думкою співрозмовника таким чином:

Я з вами не погоджуюся. Ви тут, звичайно, помиляєтеся. Я зараз доведу, що
Ви не маєте рації. Вибачте, але це застаріла інформація.
Бажано скористатися одним із наведених прийомів.
 Пошук спільного рішення.Полягає в тому, що, вислухавши думку
опонента й порівнявши її з власною, ви намагаєтеся знайти спільну точку зору.
 Прийом «відлуння».Полягає в тому, що ви виявляєте зацікавлення або
повагу до думки партнера:
Так, справді… Я погоджуюся з Вами щодо… Ця точка зору є цікавою,
над цим варто подумати. Далі ви наводите свій аргумент: Якщо можна, я
готовий стисло висловити власну точку зору.
 Прийом «так,…але». Ви погоджуєтеся з частиною аргументу
співрозмовника:
Безперечно, це викликало б (дозволило б уникнути, заощадити, досягти
мети, скористатися можливостями)... З вашими аргументами важко
сперечатися. Я погоджуюся, що… Потім ви висловлюєте свій аргумент: Але є
одна обставина (причина), яку варто враховувати… Але, на мою думку, такі
дії можуть призвести до (збільшити ризик)…
1. Продовжіть наведені речення:

1.Мовленнєвий етикет під час наукової бесіди передбачає… 2.Метою
наукової бесіди на конференції є… 3.Інтонація доповідача під час обговорення
виступу має відповідати таким якостям:… 4.Запитання, що можуть
поставити слухачі до мовця, бувають таких видів:… 5.Мовленнєвий етикет у
виступі дозволяє доповідачеві… 6.У науковому діалозі потрібно уникати…
7. Робити слухачів активними учасниками виступу дозволяють такі мовні
187
засоби:… 8.Відповідь на запитання опонента може містити такі елементи:…
9. Ставлячи запитання до доповідача, можна використовувати такі прийоми:
… 10. Призначення закритих запитань полягає в… 11. На незручні запитання
варто відповідати…
2. Наведіть максимальну кількість фраз, що активізують увагу слухачів
наукового виступу.
3. Прочитайте замітку. Перекажіть її зміст своєму товаришу, що має
шкідливу звичку – паління. Які види аргументів ви використали у своєму
мовленні?
Запалена цигарка перетворюється на справжню хімічну лабораторію.
У тютюновому диму містяться окисвуглецю, вуглекислота, сірководень, азот,
аміак, – дуже шкідливі для організму речовини. Є там навіть сильна отрута –
синильна кислота. Та найнебезпечніше, що там є, – це нікотин. Точно
встановлено, що для людини смертельною є доза чистого нікотину – 0,16 г.
Її можна «видобути» всього за 20 цигарок.
Але ж багато хто палить і більше. Не вмирають вони лише тому, що
нікотин потрапляє в організм не відразу, а частинами, протягом дня. Він не
вбиває одразу, а повільно руйнує організм. «Самогубство уповільненої дії» –
так це можна назвати. Учений Боткін, помираючи у віці 57 років, сказав, що
якби він не палив, то, безумовно, прожив би ще 15–20 років. Професор знав, що
говорив(електронний ресурс).
4. Прочитайте текст. Поміркуйте над тим, чому автор використовує
переважно прості речення. Перебудуйте, де можна, прості речення в складні й
запишіть свій варіант. Як змінилося сприйняття тексту?
НЕ ВИХОДЬ НІКУДИ
У відділі нас було шестеро. Числилися. Бо найчастіше я залишався сам.
Не виходь нікуди, – наказував мені начальник. – Відповідай на телефонні
дзвінки.
А телефон дзеленчав без угаву. Я тільки те й робив, що бубонів у трубку:
«Слухаю. Кого?.. Його немає. Кудись вийшов».
Зрештою мені це набридло, і я згадав, що маю диплом інженера та
трохи знань до нього. Згадав і зробив собі електронного секретаря.
Тепер я міг спокійно читати романи, а мій секретар моїм голосом
відповідав у телефон: «Слухаю. Кого?.. Його немає. Кудись вийшов». Та через
рік мені набридли й романи. Я заклав у електронний мозок свого робота
програму самовдосконалення та спокійно поїхав у кругосвітню подорож.
188
Повернувся через п’ять років. З вокзалу подзвонив на роботу. Запитав
про колег.
– Вони всі вийшли кудись, – справно відгукнувся мій робот.
– А з ким я розмовляю?
– З начальником відділу, – солідно відповів мені мій власний голос.
А чого? Він, робот мій, працівник хороший. Весь час на
місці(В. Нечипоренко).
5. Проведіть спостереження за науковою бесідою ваших однокурсників.
Проаналізуйте їхній діалог за наведеною схемою.
1. Яка мета бесіди?
2. Чи вдалося на початку діалогу створити гарну атмосферу, установити
психологічний контакт? Які засоби було використано для цього?
3. Чи аргументовано було викладено позиції співрозмовників?
4. Чи відмовлялися співрозмовники від своїх суджень, якщо
аргументація опонента виявлялася більш переконливою?
5. Чи добре обізнані співрозмовники з предметом обговорення?
6. Чи наводили учасники бесіди контраргументи? Наскільки тактовно їх
було озвучено?
7. Як було спростовано помилкові судження, зауваження?
8. Хто робив узагальнення?
9. Хто із співрозмовників був більш упевнений у собі? З чого це було
видно?
10. Чи було досягнуто мету бесіди?
11. Які поради ви надали б обом учасникам діалогу?
6. Прочитайте текст «Умови прийому до ЗВО». Складіть діалоги: а) між
друзями (тема «До якого навчального закладу краще вступити?»); б) між
абітурієнтом і співробітником вступної комісії (тема «Хочу дізнатися про
умови вступу»). Які аргументи ви використовували в діалогах?
Шановний абітурієнте! Якщо в тебе повна середня загальна освіта, ти
можеш:
 подати документи на денну форму навчання з 11 до 27 липня 20… р.;
 подати заяву в електронному (паперовому) вигляді, але не більше ніж
на 5 спеціальностей у межах одного університету;
 зазначити пріоритети для свого вибору;
 скласти вступні випробування з 21 до 27 липня 20… р. (за необхідністю);
189
 ознайомитися з рейтинговими списками 01 серпня 20… р. та принести
оригінали документів.
Якщо бажаєш стати фахівцем ІТ, то можеш вступити на факультет
комп’ютерної інженерії та управління. Факультет КІУ готує випускників з двох
актуальних напрямів рівнів бакалавр, спеціаліст, магістр: комп’ютерна
інженерія (спеціальності – комп’ютерні системи й мережі; системне
програмування; спеціалізовані комп’ютерні системи); безпека інформаційних і
комунікаційних систем (спеціальності – безпека інформаційних і комунікаційних
систем; безпека державних інформаційних ресурсів)(електронний ресурс).
7. Додайте до речень вставні слова, словосполучення, що мають різні
семантичні відтінки: упевненість, сумнів, можливість, необхідність. Зробіть
висновок щодо значення вставних слів в усному мовленні.
1. Для інформатизації виробничих процесів потрібний широкий спектр
програмно-апаратних засобів. 2. У виробництві на зміну механічним способам
оброблення приходять інші, засновані на властивостях лазерних та
електронних променів, плазми, електричних розрядів. 3. Технології, основним
компонентом яких є комп’ютер, проникають практично в усі сфери людської
діяльності.
8. Запишіть усі можливі форми звертання, що можна використати в
розмовіза) деканом факультету, б) викладачем, в) одногрупником; г) у виступі
перед неоднорідною аудиторією (де присутні викладачі й студенти);
д) звертаючись до усієї групи.
9. Трансформуйте речення таким чином, щоб замість підкреслених
іменників були використані дієслова. Яке стилістичне забарвлення мають
іменники. Який з варіантів більш доречний для усного мовлення? Чому?
1. Оновлення та виконання резервного копіювання документів
здійснюється тільки для однієї інформаційної бази. 2. З метою посилення
контролю за якістю виконаної роботи було створено комісію. 3. Метою
інформатики як науки є описання, узагальнення та використання знань для
пошуку нового знання. 4. Регулярно відбувається здійснення контролю за
дотриманням правил техніки безпеки.
10. Вам потрібно проконсультуватися щодо написання реферату
а) з викладачем; б) з однокурсником. Складіть дві розмови, дотримуючись
етикетних правил.
11. Назвіть стилі слухання співбесідника. Схарактеризуйте кожний з них.
Який стиль (стилі) є найбільш прийнятним під час наукових заходів? Чому?
190
12. Які види запитань існують? Які з них можна ставити під час наукової
бесіди, а які є небажаними? Проілюструйте свою відповідь прикладами.
13. Які прийоми проведення наукового діалогу є забороненими. Наведіть
приклади.
14. Прочитайте наукову статтю «Кибертерроризм как глобальная
проблема» (текст 6 додатка В). Сформулюйте українською мовою запитання,
які можна поставити після усного виступу з цієї теми. Які мовні засоби ви
використали б під час формулювання запитань до доповідача?
15. Висловіть подяку а) співрозмовнику за інтерес до вашого виступу;
б) слухачам, які брали активну участь в обговоренні вашої теми; в) науковому
керівнику. Дайте тактовну відповідь а) якщо вам зробили зауваження щодо
недостатньої кількості джерел; б) якщо вам порадили змінити предмет
дослідження на більш актуальний.
1.Запропонуйте прийоми зацікавлення до початку виступу з теми

«Популярні відеоредактори», зорієнтовану на а) фахівців комп’ютерної галузі;
б) студентів І курсу; в) звичайних користувачів. Сформулюйте запитання, що
можуть бути поставлені до доповідача різними аудиторіями слухачів.
2.Уявіть, що журналіст збирається написати репортаж про ХНУРЕ.
Спрогнозуйте з його боку можливі запитання та запропонуйте відповіді на них
від імені студентів. Запишіть у зошит стисле інтерв’ю.
3. Складіть (у вигляді таблиці) порівняльну характеристику «Наукова
стаття і наукова доповідь: спільне та відмінне».
4. Побудуйте виступ на наукову конференцію з теми «Сучaснi
iнфoрмaцiйнi тeхнoлoгiї мають широкі можливості для самоосвіти».
Сформулюйте можливі запитання до доповідача.
5. Запишіть діалог, в якому переконуєте співбесідника придбати будь-
який товар або скористатися послугою. Які аргументи ви використали. Чому?
6. Назвіть стилі слухання співбесідника. Схарактеризуйте кожний з них.
Який стиль є найбільш прийнятним у діловій та науковій сферах? Чому?
Запишіть діалог з наукової теми, звертаючи увагу на репліки, що засвідчують
уважне слухання партнера.
7. Ознайомтеся з матеріалом наведеної таблиці. Запропонуйте конкретні
аргументи, що можна використати в публічному виступі з теми «Проблема
інтернет-піратства в Україні», розрахованому на аудиторію однокурсників.
191
Різновиди Сутність аргументів
аргументів
Конкретний факт виклад явища або події, що мають місце в дійсності
Порівняння, аналогія зіставлення певних подій, рішень, процесів, явищ з тими,
що відбувалися за інших обставин, в інший час, в іншій
країні тощо
Визначення понять формулювання визначення певного поняття за
словником або іншим авторитетним джерелом
Науковий доказ посилання на наукове положення
Авторитетна думка посилання на висловлювання, думки видатних учених,
суспільних діячів, письменників, чий авторитет є
незаперечним
Словесний образ подання прихованого розмірковування через образний
опис ситуації
8. Які вербальні прийоми можна використати, якщо співбесідник слухає

вас, але не реагує словесно на ваші аргументи. Побудуйте такий діалог з
наукової теми й запишіть його в зошиті.
9. Підготуйте стислий виступ, розкриваючи тезу «Національні
особливості спілкування українців». Разом з однокурсником побудуйте діалог з
теми вашого виступу.
10. Прослухайте доповідь вашого однокурсника. Проаналізуйте її.
Сформулюйте для доповідача поради, яких варто дотримуватися під час
виступу, щоб мовлення було переконливим.
11. Прочитайте статтю «Соціальні мережі як інструмент реалізації
громадських ініціатив» (текст 10додатка Б). Запропонуйте свій варіант доповіді
за цією статтею для аудиторії однокурсників. Запропонуйте своїм слухачам
після виступу поставити вам запитання.
12. За статтею «Соціальні мережі як інструмент реалізації громадських
ініціатив» (текст 10додатка Б) побудуйте наукову бесіду, в якій ви не
погоджуєтеся з думкою опонента. Сформулюйте контраргументи за допомогою
певних прийомів.
13. Опрацюйте матеріал з навчального посібника (Ботвина Н. В.
Міжнародні культурні традиції: мова та етика ділової комунікації. Київ,
2002. С. 12–20). Запропонуйте виступ з теми «Як запобігти перешкодам під час
спілкування з представниками різних національностей».
192
14. Підготуйте виступ з теми «Як привертати людей до себе»,
розрахований а) на аудиторію учнів середньої школи; б) на студентів ІV курсу.
Скористайтеся наведеним планом.
Вступ
1. Чому варто вміти привертати увагу людей до себе?
2. Будьте гарними слухачами.
3. Заохочуйте інших розповідати про себе.
4. Використовуйте міміку та жести для підкреслення емоцій.
Висновки
15. Підготуйте один виступ з теми «Візитна картка та правила її
використання». Доведіть одну із запропонованих тез. Які мовні засоби
увиразнення виступу ви використали?
1. Дотримання правил користування візитною карткою допомагає
підтримати діловий контакт.
2. Правильне використання візитної картки створює позитивне
враження про людину.
3. Уміле застосування візитної картки розширює коло ділових партнерів.
193
ТЕМА 7 ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ФАХОВОГО МОВЛЕННЯ.
ПРАКТИКА ВЖИВАННЯ ТЕРМІНІВ
1. Гринчишин Д. Г.,Сербенська О. А. Словник паронімів української

мови. Київ, 1986. 222 с.
2. Гриценко Т. Б. Українська мова за професійним спрямуванням: навч.
3. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови: понад
20 000 синонімічних рядів. Вид. 5-те, опрац. і значно доп. Львів, 2014. 530 с.
4. Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних
словосполучень / уклад.: Л. О. Пустовіт та ін.; за ред. Л. О. Пустовіт. Київ, 2000.
1 018 с.
5. Мацюк З.,Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування:
навч. посіб. Київ, 2005. 352 с.
6. Мозговий В. І. Українська мова у професійному спілкуванні.
Модульний курс: навч. посіб. Київ, 2006. 592 с.
7. Новий російсько-український тлумачний словник з інформатики:
основні терміни. Приблизно 3 тис. термінів / уклад. М. Д. Гінзбург. Харків,
2002. 653 с.
8. Полюга Л. М. Словник антонімів української мови /
за ред. Л. С. Паламарчука. Вид. 2-ге, доп. і випр. Київ, 2004. 275 с.
9. Сербенська О., Білоус М. Екологія українського слова: практичний
словник-довідник. Львів, 2003. 68 с.
10. Шевчук С. В. Російсько-український словник ділового мовлення.
Русско-украинский словарь деловой речи. Вид. 2-ге, перероб. і доп. Київ, 2008.
488 с.
Види лексики
Слово (лексема) – це граматично оформлений звук або звуковий
комплекс, за яким закріплено певне значення.
Однозначним називається слово, що в будь-якому контексті має одне
лексичне значення.
194
Багатозначним (полісемантичним) є слово, що в різних контекстах має
різні лексичні значення (колесоавтомобіля – це пряме значення, колесо історії,
колесо фортуни, колесо турбот – переносні).
У сучасній українській мові виокремлюється дві групи лексики –
загальновживані слова (активна лексика) та слова обмеженого використання
(пасивна лексика).
Загальновживана лексика використовується в усіх функційних стилях
мови. Насамперед це назви життєво необхідних для кожної людини понять, що
пов’язані з побутом, суспільним життям, виробничою діяльністю тощо.
У зв’язку з підвищенням загального рівня культури, освіти, наукових і
технічних знань людей, активною участю громадян у політичному житті,
значними змінами в побуті, загальновживані слова поповнюються фаховою
лексикою, наприклад: конференція, сайт, актив, комп’ютер тощо.
Лексикою обмеженого використання послуговуються люди, об’єднані
певною територією, професією, віком тощо. Серед пасивної лексики
виокремлюють
• розмовну – поширену в усному літературному мовленні (мастак,
репетувати – кричати, роздзвонити –проговоритися, розплатитися –
помститися);
• книжну – слова вузької сфери використання, що вносять у
спілкування відтінок офіційності, урочистості (вирушати, корифей,
промовляти, усвідомлювати);
• територіальні діалектизми.
Наприклад: Але ще передтим, заки мене розбудити пестливими словами,
мама розпалювала піч, і я крізь сон чув, як тріскочуть дрова, як шурхоче
шуфелька у відрі з вугіллям, злегка подзвонюють покришками баняки на кухні, а
взимку, коли обережно прочинялися двері до мого покою, брязкали дверцята
грубки, шурхотів папір або солома, черкали сірники, полум’я радісно
охоплювало поліна…(Ю. Винничук);
• історизми – слова, що називають предмети, явища, які зникли з
ужитку (кольчуга, боярин, верста);
• архаїзми – лексика застаріла та замінена сучасними відповідниками
(алярм – тривога, ректи – говорити, десниця – рука);
• жаргонізми (арготизми, сленг) – слова, якими послуговуються люди,
об’єднані професійними інтересами (шахтарі, залізничники, програмісти та ін.),
родом занять (спортсмени, колекціонери і т. п.)(комп’ютер –комп,комплюхтер,
компутер, пентюх, персик, залізо);
195
• терміни– слова (словосполучення), що позначають наукові чи фахові
поняття (вектор, генератор, теплообмін);
• професіоналізми – слова та вислови, притаманні мові певної
професійної групи (шапка заяви, зняти касу, ляп – помилка);
• неологізми – лексика, що позначає нові поняття й предмети (гендер,
нанотехнологія, саміт); найчастіше такі слова стають загальновживаною
лексикою або термінами.
Мова професійного спілкування, зокрема працівників галузі
телекомунікацій, електроніки та комп’ютерної техніки, передбачає дві категорії
фахової лексики: виробничо-професійну та науково-термінологічну.
 Виробничо-професійна лексика – це слова чи словосполучення,
пов’язані з певною сферою виробництва та професії. До цієї лексики належать
професіоналізми та жаргонізми.
1. Професіоналізми поширені здебільшого в усному неофіційному
мовленні, можуть уживатися і в писемному мовленні, найчастіше, у виданнях,
призначених для фахівців (буклети, інструкції, реклами, каталоги товарів,
поради тощо). В офіційно-діловому та науковому стилях використання цього
виду фахової лексики є небажаним.
Професіоналізмами можуть бути
– скорочення складного слова або словосполучення (сисадмін –
системний адміністратор);
– україномовний варіант терміна (міжмережжя – інтернет, зірочка –
астериск);
– англомовний замінник терміна-словосполучення (свіч – мережний
комутатор, кулер – система охолодження).
2. Жаргонізми – це емоційно-забарвлені синоніми до термінів, що
надають висловлюваннюзнижений характер, роблять мовлення оцінювальним,
експресивним. Найчастіше жаргонізми виходять за межі літературної мови,
тому що мають особливі способи творення, зокрема:
– фонетична деформація слів, найчастіше за рахунок скорочення: проц –
процесор, вінда – система Windows;
– залучення чужомовних засобів: геймер – гравець, конектитися –
з’єднуватися, бука – ноутбук;
– метафоризація: залізо – апаратна частина комп’ютера, серфінг – пошук
інформації в інтернеті без конкретної мети, карлсон – система охолодження;
– звукова аналогія: автогад – система проектування AutoCad; астма –
мова програмування Аssembler;
196
– уподібнення абревіатур до загальновживаних слів за звуковою
аналогією: аська – система ISQ, ірка – інтернет-послуга IRC, вагон –
відеоадаптер VGA.
 Науково-термінологічна лексика – один з основних лексичних
компонентів писемного та усного наукового мовлення. Усі слова, які належать
до термінологічної лексики, об’єднуються в мові під загальною назвою
«термін».
Терміни (від лат. terminus – межа, кордон) – слова або словосполучення,
що позначають поняття певної галузі знання або діяльності.На відміну від
професіоналізмів та жаргонізмів, терміни– це офіційні, загальноприйняті серед
фахівців стилістично нейтральні слова (словосполучення).
Номенклатурні назви, або номени – це слова, що називають конкретні
об’єкти науки чи техніки.Частіше складаються з двох компонентів: родового
терміна та назви, що конкретизує поняття.
Номенклатури здебільшого містять буквені, цифрові, графічні або греко-
латинські назви.
У термінології галузі електроніки, комп’ютерної техніки до
номенклатурних одиниць належать найменування:
 клавіш та кнопок (клавіша Enter, клавіша Shift);
 гарнітур (гарнітура Serif, гарнітура Sans-Serif);
 програм (програма Avira, програма Avast);
 мов програмування (мова програмування С++, JavaScript);
 комп’ютерів, їх частин (комп’ютер AppleMC561, мікропроцесор
Willamette-479, RISC-процесор);
 розширень (розширення ARC);
 операційних систем (операційна система Microsoft Windows,
ОС UNIX; ОС LYNUX);
 технічних пристроїв та приладів (блок живлення СFT-370-P12S,
комутатор CiscoSD208P, стабілізатор Ресанта АСН-1000/1-ЕМ) тощо.
197
Особливості термінів як лексичних одиниць
Таблиця 7.1 – Ознаки термінів
Ознака Пояснення та приклади

1 2
Наявність дефініції Дефініція – це визначення, що логічно й точно
характеризує наукове поняття, процес, явище тощо.
Дефініцію фіксують термінологічні словники. Байт –
основна одиниця збереження інформації, що
складається з восьми бітів і використовується як одне
ціле під час передавання, збереження та перероблення
інформації.
Належність до Слово «пам’ять» належить до різних галузей науки,
конкретного відповідно, стає різним терміном, а поза науковим
наукового контексту контекстом є загальновживаним словом: у комп’ютерній
галузі – частина ЕОМ для збереження даних; у
психології – вид розумової діяльності; у побуті –
(погана) пам’ять.
Системність Термін має зв’язок з іншими поняттями наукової галузі.
У мовному вираженні ця ознака реалізується через
- утворення нових термінів, що вказує на суміжність
понять: програма – підпрограма – програмний –
програмування – програміст;
- появу нових термінів за принципом антонімічності
(шифратор – дешифратор) та градації (кілобайт,
мегабайт, гігабайт, терабайт, петабайт, ексабайт,
зетабайт, йотабайт);
- утворення словосполучень, що належать до
споріднених явищ однієї галузі (інформаційна безпека –
інформаційна система – інформаційна сумісність –
інформаційне середовище – інформаційне забезпечення
– інформаційно-пошукова система – інформаційні
ресурси – інформаційні послуги – інформаційний
пошук).
198
1 2
Однозначність у Наприклад, термін «ядро» у фізичній галузі має
межах певної галузі одне значення – частина атома; у біологічній –
або тенденція до внутрішня частина плода, насіння; в астрономії –
однозначності внутрішня частина планети; в інформатиці –
основна програма операційної системи. Але є
винятки. Наприклад,«штучний інтелект» у галузі
інформатики набуває кілька значень: 1) здатність
обчислювальної системи моделювати процес
мислення людини завдяки виконанню функцій,
властивих лише людському інтелекту; 2) розділ
комп’ютерознавства, що вивчає методи, способи
розумової діяльності людини, пов’язаної з
розв’язуванням завдань за допомогою комп’ютера.
Точність Термін повинен якнайповніше й найточніше

передавати суть поняття, яке він позначає. Термін
«адаптер» – не є точним, тому утворюються похідні
терміни: відеоадаптер,графічний адаптер,
кольоровий графічний адаптер, мережний
адаптер, адаптер монохромного дисплея.
Стилістична Терміни визначаються відсутністю емоційно-
нейтральність експресивного
забарвлення.Наприклад,слово«язичок»є терміном у
біології (невеликий відросток біля пластинки листя
злаків та інших рослин), в анатомії
використовується нейтральне слово «язик», що має
інше значення (рухливий м’язовий орган в
порожнині рота).
Стислість Користуватися стислими термінами зручно, але не
завжди вдається утворити лаконічний термін, який
би одночасно був ще й точним. Наприклад,
«акредитив з платежем на виплат»(економічний
термін).
199
1 2
Інтернаціональний Ця ознака реалізується в термінологічних одиницях
характер двома способами:
1) шляхом використання терміноелементів з
інтернаціонального (греко-латинського) мовного
фонду (радіо-, теле-, авто-, мікро- тощо);
2) запозичення готових термінів з однієї мови-
лідера. Наприклад, термінологічна лексика
електроніки та комп’ютерної галузі формується на
основі англійської мови (файл, процесор, дисплей).
Явище термінологізації та детермінологізації
Термінологізація – процес переходу загальновживаного слова або

термінологічної одиниці іншої царини до стану терміна певної галузі.
До термінології можуть надходити
• загальновживана лексика. Наприклад, слово файл (швидкозшивач) стало
комп’ютерним терміном – концепція в обчислювальній техніці, що дозволяє
отримати доступ до певного ресурсу в ОС;
• терміни з інших терміносистем. Наприклад, хвиля (у фізичній
терміносистемі – радіохвилі); мова (в інформатиці – мова програмування);
• власні імена. Наприклад, прізвища Ампер, Джоуль, Ватт – терміни, що
позначають різні одиниці виміру: ампер, джоуль, ват.
Детермінологізаціящодо термінологізації – це зворотний процес
переходу терміна до загальновживаної лексики. Це явище відбувається у
випадку розпаду певної терміносистеми внаслідок отримання нових даних у
певній галузі наукового знання. Наприклад, термін флюїдраніше позначав
уявну невагому рідину, за допомогою якої до XVIII ст. пояснювали теплові,
електричні й оптичні явища, а також горіння. Нині це слово вже не
використовується як термін: флюїди добра.
Термін може одночасно брати участь у процесі детермінологізації та
залишатися терміном. Наприклад, слово атмосфера вживається як термін у
фізиці, а також у переносному значенні (атмосфера доброзичливості).
200
Загальнонаукові та вузькогалузеві терміни
Загальнонауковітерміни позначають абстрактні наукові поняття, що

використовуються у різних галузях наукового знання. Здебільшого це логіко-
філософські категорії, що мають універсальність у значенні, наприклад,
можливість, причина, наслідок, аналіз, синтез тощо. Також вони виражають
категорії та поняття, що виникли внаслідок математизації,інформатизації наук
та запровадження нових методів дослідження. Наприклад, система, елемент,
структура, функція, модель, парадигма, програма тощо.
Загальнонаукові терміни є засобом універсалізації фахової мови. Вони
передбачають конкретизацію у використанні їх в окремих галузях знання.
Так реалізується здатність термінів до породження похідних термінолексем.
Порівняйте: система зв’язку, мережна система, акустична система,
багатопроцесорна система,комутаційна система, інформаційно-пошукова
система; банківська система;фонетична система; система ґрунтів тощо.
Вузькогалузеві терміни позначають поняття, властиві для кожної
окремої галузі наукового знання. Найбільший шар фахової лексики становить
вузькогалузева термінологія. Її виникнення ґрунтується на тому, що кожна
наука має свій предмет і об’єкт вивчення, свої особливості. За такими
термінами легко розпізнати ту чи іншу наукову галузь.
Наприклад: стилістика, фонетика, префікс –мовознавство; мережний
комутатор, супутникова антена, радіохвилі – галузь телекомунікацій;
електронний чип, материнська плата, монітор – комп’ютерні науки.
Уживання синонімів, антонімів,

омонімів і паронімів у фаховому мовленні
Синоніми – слова, різні за звучанням, але однакові чи близькі за значенням.

У сучасній мові функціюють кілька видів синонімічної лексики.
 Абсолютні синоніми – слова, однакові за лексичним значенням. Часто
виникають між запозиченим і українським словом: інвестор – вкладник,
пріоритет – перевага, моніторинг – дослідження.
 Семантичні синоніми відрізняються один від одного відтінками
лексичних значень. Наприклад, успіх – досягнення, удача, здобуток, перемога,
талан, щастя, звершення, поступ, тріумф, рекорд. Кожне з наведених слів має
своє значення, яке не повністю збігається зі значеннями інших слів
201
синонімічного ряду: успіх – позитивний наслідок роботи, справи; рекорд –
найвищий результат у певній діяльності; тріумф – блискучий публічний успіх.
 Стилістичні синоніми мають різне експресивне забарвлення і
обмежуються тією чи іншою сферою вживання. Наприклад, іти – ступати,
прямувати, шкандибати, плентатися.
 Контекстуальні синоніми – слова, що зближаються за значенням лише
в певному мовленнєвому контексті. Наприклад, якісний і чіткий є синонімами,
коли дається характеристика друку.
 Фразеологічні синоніми виникають, коли фразеологізм
співвідноситься з одним нейтральним словом або іншим фразеологізмом.
Наприклад, комарика придавити – спати; води в рот набрати – тримати рот
на замку, у мовчанку грати, мовчати.
Синонімію вважають небажаним явищем у наукових та офіційно-ділових
текстах. Але завдяки синонімам є можливість відібрати найвдаліші з-поміж
синонімічних номінацій, а також скоротити науковий текст чи документ. У
фаховому усному та письмовому мовленні можуть уживатися абсолютні
синоніми, позбавлені стилістичних відтінків. Причинами появи синонімії в
офіційно-діловому та науковому стилях є:
 використання запозиченого терміна й українського відповідника
(принтер – друкувальний пристрій; поліном – багаточлен; криптографія –
тайнопис,або шифрувальне письмо);
 функціювання терміна-словосполучення та його абревіатури чи
короткого варіанта (підсилювач високої частоти – ПВЧ; цифрова апаратура
передачі даних – цифрова АПД; криптографічний запис – криптозапис);
 використання терміна, до складу якого входить власна назва (прізвище
винахідника) і терміна, створеного на основі класифікаційної ознаки (булева
алгебра – алгебра логіки, функція Дірака – фільтрувальна функція);
 наявність словесного й символічного позначення понять (ом – Ω,
номер – № , відсоток – %);
 уживання слова (словосполучення) та його графічного скорочення
(герц – Гц; біт за секунду – біт/с; мегабайт – Мбайт).
Антоніми– слова з протилежним значенням. Вони посідають вагоме
місце у фаховому мовленні, адже слугують для більш наочного зіставлення,
порівняння контрастних понять. Антонімічні відношення мають:
202
• різнокореневі слова (аналіз – синтез; динаміка – статика; катод – анод);
• спільнокореневі слова (мономери – полімери; індукція – дедукція;
модуляція – демодуляція);
• словосполучення (пристрій введення / пристрій виведення;
низькочастотні / високочастотні коливання; аналого-цифровий / цифро-
аналоговий перетворювач).
Антонімічні відношення сприяють глибокому проникненню в сутність
протиставлюваних понять, дозволяють цілісно та системно сприймати наукову
інформацію, визначаючи місце кожного терміна в терміносистемі.
Омоніми – слова, що мають різні лексичні значення, але збігаються за
звучанням (написанням). Найчастіше утворюються внаслідок:
• випадкового збігу звучання слів (пара води і пара коней);
• розходження значень багатозначного слова (топити всловосполученнях
топити в печі й топити молоко; в основі значень обох слів лежить значення
«робити щось теплим», але зв’язок між цими словами втрачений);
• збігу запозиченого слова й корінної лексики (вулканічна лава (італ.) –
лава для сидіння);
• збіг слова й абревіатури (СТО – сто).
Пароніми–близькі за звуковим складом слова, що називають різні
поняття. Звукова близькість паронімічних найменувань може призводити до їх
сплутування. Розглянемо приклади розрізнення термінів-паронімів.
Обернення –обчислення чого-небудь протилежного початковому щодо
напрямку, форми тощо (обернення ряду), перетворення (обернення матриці);
обертання – рух чого-небудь навколо осі (обертання планет).
Відношення–взаємозв’язок між предметами, явищами (арифметичне
відношення); відносини –зв’язки між ким-небудь; щодо людей, колективу,
суспільства (торговельні відносини).
Здатність –властивість, що полягає в можливості виконувати що-небудь,
кількісна характеристика цієї властивості (роздільна здатність, пропускна
здатність); здібність – природний нахил до чого-небудь, талант (здібність до
математики).
Функційний–пов’язаний із виконанням певної функції, залежний від
діяльності, призначення, а не від структури (багатофункційний засіб
вимірювання); той, що стосується функції, практичний, корисний
(багатофункційна клавіатура).
203
Функціональний –у математиці–той, що стосується функціонала
(функціональний аналіз).
1. Визначте, до яких лексичних груп (синоніми, антоніми, пароніми)

належать наведені слова. З кожним складіть речення наукового або офіційно-
ділового стилю.
Виборний – виборчий, скоро – швидко, гарантійний – гарантований,
систематичний – системний, об’єм – обсяг, динаміка – статика, розуміти –
осягати, площа – майдан, становище – стан, відзначити – зазначити,
дискваліфікація – декваліфікація.
2. Поясніть значення паронімів. Перевірте себе за допомогою
словника Гринчишина Д. Г. та Сербенської О. А. [2].Складіть з ними речення
наукового чи офіційно-ділового стилю.
А. Адреса – адрес, комунікативний – комунікаційний, покажчик –
показник, степінь – ступінь, чисельний – численний – числовий, заступник –
замісник, завдання – задача, напруга – напруження.
Б.Особовий – особистий – особливий, гарантійний – гарантований,
жорсткий – жорстокий, компіляція – комбінація, покажчик – показник,
вигляд – вид, виділяти – приділяти, визначити – відзначити.
В.Автоматизований – автоматичний, активація – активізація, база –
базис, відтинок – відтінок, декоративний – декораційний, допускати –
припускати, унітарний – утилітарний, вирішення – рішення.
3. Виправте лексичні помилки в наведених реченнях.
1. На протязі навчання у ВНЗ приймала активну участь у наукових олімпіадах
з математики й фізики. 2. У своєму мовленні він часто вживав діалектизми та
місцеві слова.3.Не раз приймав участь у Міжнародних відрядженнях у складі
урядових обранців, де зарекомендував себе спеціалістом високого класу.
4. Виробничу практику проходив в якості помічника програміста.5. Автобіографія
являється документом, в якому людина описує своє життя та діяльність. 6. Згідно
з дослідженням в області інформаційної безпеки за 2017 р.70–80 % порушень
було спричинено «зовнішніми загрозами».7. Він з повагою відноситься до своїх
колег. 8. Студенти під час заходу познайомилися з творчістю видатного
204
письменника.9. Художникам удалося зробити цікаве вирішення щодо
оформлення внутрішнього інтер’єру. 10. Судові втрати складають біля 60 %.
4.Доберіть до іменника прикметник, що стоїть у дужках, узгодивши його
за лексичним і граматичним значенням. Уведіть словосполучення в речення.
Апарат, погода (літальний, льотний); погляди, стан (матеріальний,
матеріалістичний); ніж, цех, речення (складний, складальний, складений);
стрічка, ранок (червоний, червневий); посада, кампанія (виборча, виборна);
успіх, чек (гарантійний, гарантований).
5.Поясніть значення іншомовних слів. Утворітьвідних антоніми за
допомогою іншомовних префіксів. Наприклад:утопія (це…) – антиутопія.
Логічний, експліцитний, імпортер, конструктивний, еволюція, симетричний,
баланс, організувати, мобілізація, монтаж.
6. Прочитайте текст. Замість крапок вставте наведені в довідці слова в
потрібній граматичній формі.Довідка:синонім, результат, посилитися,
загальноросійський, вживатися, пов’язаний, світогляд, науково-дослідний,
науковий, національний, помітний, тотожний. Визначте стиль та підстиль
тексту. Доведіть свою думку.
У певному сенсі, українське … відродження починалося з науки –
етнографії та історії (утім, як і більшість «відроджень» у бездержавних
націй Східної й Центральної Європи). Науковцями-гуманітаріями були
більшість кирило-мефодіївців, багато хто з лідерів київської «Громади», …
роль серед лідерів Центральної Ради та Гетьманату також відігравали
історики – М. Грушевський, Д. Дорошенко, В. Липинський та ін. Однак до 20-
х рр. «українська наука» була практично … українознавству. Окремі винятки,
як-от: геобіолог Вернадський, економіст Туган-Барановський, математик
Кравчук, не міняли загальної картини. Наука, її інфраструктура та наукове
середовище на українських землях існували, але залишалися складовою
частиною … науки, її ідеології та субкультури. Не сформувалося й більш-менш
широкого українського наукового середовища, не тотожного «свідомій»
українській інтелігенції взагалі. А варто згадати, що на той час (кінець XIX –
початок XX ст.) значеннянауки в житті суспільства, як відомо, радикально …
(а ще більше зросло стереотипне уявлення про її роль та можливості в
масовій свідомості). Наука ставала дедалі більше – хай і в спопуляризованому
вигляді – цариною інтересів та чинником формування … дедалі ширших
міських верств (О. Гриценко).
7.Прочитайте уважно текст, у якому порушено логіку викладу. Поміняйте
місцями абзаци таким чином, щоб відтворити послідовність висловленнядумки. За
205
словником з’ясуйте значення невідомих слів. Які іншомовні слова в тексті
доречно замінити на синонімічні відповідники? Чому?
1) Порядз цим соціальні медіа сприяють комунікації влади з
громадянським суспільством у форматі «тут і зараз». Успіх такого діалогу
забезпечується його неформальністю – розмитістю кордонів між особистим і
публічним; демократичністю– можливістювключення в комунікацію
абсолютно будь-якого користувача інтернету, та оперативністю.
2) Анонімність важлива не лише в контексті розвитку громадської
журналістики в умовах недемократичних суспільств і політичних
переслідувань. Вона також обумовлює психологічний комфорт комунікантів,
створює статусну рівноправність у віртуальному світі, дає більше творчої
свободи, а також сильно скорочує соціальну дистанцію порівняно з
традиційним спілкуванням, відтак – сприяє безпрецедентному об’єднанню
учасників інтернет-дискурсу в глобальне співтовариство.
3) Інтернет-комунікація інтенсифікує міжособистісні відносини, що
виявляється в соціалізації та консолідації як окремих індивідів, так груп і
співтовариств загалом, і сприяє реалізації інтеграційної функції соціальних
медіа – формуванню колективної ідентичності через об’єднання авторів за
життєвими позиціями й інтересами, перетворюючи цим соціальні медіа у
«простір соціальної взаємодії», що сприяє формуванню громадянського
суспільства.
4) Важливим аспектом інтернет-комунікації є така риса, як
анонімність –дистантність,що забезпечує можливість учасникам спілкування
надавати про себе інформацію в обмеженому чи неповному форматі, або ж
такі, що не відповідають дійсності.
5) Дискурс соціальних медіа передбачає діалогічність і полілогічність,
постійний і повноцінний зворотний зв’язок, реалізований у нових
комунікативних форматах, що визначає його демократичність.
8.Перекладіть терміни українською мовою. Запишіть їх у два стовпчики –
загальнонаукові та вузькогалузеві. З’ясуйте їх дефініції та визначте, до якої
наукової галузі належать вузькогалузеві терміни. Поясніть, які слова з
наведених не є термінами.
Атом, анализ, минимизация, коррекция, оптимальный, рентабельный,
нанопокрытие, студент, через, фальсификация, аргумент, классификация,
эксперимент, генератор, компонент, трубка, герц, структура, мониторинг,
микроскоп, фуллерен, разряд, свет, нанотрубка, луч, адсорбция, молекула,
квант, схема, дисплей, транзистор, лазер, дюйм, синтез.
206
9.Посперечалися два студенти. Один вважає, що наведені слова є
омонімами, другий, що вони належать до багатозначної лексики.
З’ясуйтезначення наведених нижче слів і розсудіть студентів. Визначте, в
якому значенні ці слова є термінами тадо якої наукової галузі вони належать.
Фон, хвиля, фокус, бар, блок, розряд, пара.
10.Визначте лексичне значення багатозначних термінів. З’ясуйте, які з
них і в якому значенні вживаються у вашій науковій галузі.
Центр, частота, ядро, сектор, сяйво, пам’ять, потенціал, атмосфера,
температура, атом, тиск, горизонт, заряд, звук, батарея.
11. Відредагуйте словосполучення, звертаючи увагу на правильне
вживання паронімів. Запишіть з кожним словосполученням речення.
Виборча компанія, сфальшивити документ, електронний адрес,
матеріальний стан, громадянський транспорт, пам’ятник архітектури,
задача наукового дослідження.
12. Запишіть текст характеристики, використовуючи правильні лексичні
варіанти.
Бондаренко (Бондаренка) Андрія Євгеновича, 1994 р. народж.,
випускника Харківського національного університету радіоелектроніки
Бондаренко Андрій Євгенович (перебував, знаходився, навчався) в ХНУРЕ
за (фахом, спеціальністю, кваліфікацією, професією) «Інженер-програміст»
Під час навчання (взірцево, чудово, бездоганно, добре, досконало)
(оволодів, опанував) мови (мовами) програмування С++, JavaScript тощо.
До (здійснення, реалізації, виконання) (громадських, громадянських,
суспільних) доручень (відносився, ставився) сумлінно. (Приймав, брав) активну
участь у культурно-масових (міроприємствах, заходах), що (проводилися,
здійснювалися, запровадилися) в ХНУРЕ. 2015 р. (заволодів, зайняв, посів)
І місце на міській олімпіаді з фізики серед студентів (вузів, ЗВО, вишів).
Під час (відбування, проходження) виробничої практики на фірмі
«Електрон» (запропонував, зарекомендував, відрекомендував) себе сумлінним
(робітником, працівником). Скромний, стриманий, (суворий, вимогливий,
прискіпливий, вибагливий), (послуговується, користується) повагою серед
викладачів і студентів.
(Виписано, видано, надруковано, створено) для подання за місцем
призначення.
207
13. З’ясуйте, чистановлять синонімічні ряди / пари наведені слова?
Складіть з кожним словом речення наукового, офіційно-ділового або
публіцистичного стилів.
Робітник – працівник – співробітник; становище – положення – стан;
галузь – сфера – ділянка – царина – область;складати – становити;дилема –
проблема – завдання; ініціатива – пропозиція – звернення; об’єм –
обсяг;заступник – замісник; наступний – такий.
14. З якими із запропонованих нижче прикметників сполучаються
іменники відносини, взаємини, стосунки; ставлення, відношення?
Виробничий, доброзичливий, господарський, грошовий, промисловий,
товарний, соціально-економічний, суспільно-політичний, кредитний, майновий,
естетичний, синтаксичний, математичний, відсотковий, родинний,
міжнародний, громадський, ворожий, дипломатичний, уважний,
доброзичливий.
15. Запишіть двадцять термінів вашого фаху. Поясніть їх лексичне
значення.
1. Запишіть правильно словосполучення. Наведіть власні приклади

неправильного вживання слів. Обґрунтуйте причини лексичних помилок.
Область науки, об’єм матеріалу, задавати питання, у першу чергу,
підіймати проблему, представляєсобою спробу, привести приклад,
з дослідження виходить, спиратися на факти, слугувати прикладом,
підводити підсумки, розмір статті, розповсюдження інформації, знайомство
з роботою, на протязі довгого періоду.
2. Запишіть максимальну кількість синонімів до словосполучень.
Визначте види синонімів. Зразок: досліджувати питання – вивчати питання –
аналізувати питання – з’ясовувати питання.
Досягти мети, зрозуміти ситуацію, вірити в майбутнє, виконати
завдання, розповідати про професію, будувати підприємство, знати справу,
поважати дорослих, виховувати дітей, працювати з літературою.
3. Запишіть правильні варіанти наведених слів і словосолучень. Складіть
з кожним речення офіційно-ділового або наукового стилів.
Співставляти факти, багаточисленний, співпадати, слідуючий, учбовий,
на протязі тижня, добре відношення, приймати участь, приймати міри,
приймати до уваги, підписуватися на газети, міроприємство, виписка з
208
протоколу, рахувати помилкою, по крайній мірі, заключати договір, здавати
іспит, гарні навики, об’ява, для наглядності, вияснити, бувший, направляти
свої дії, нанести шкоду.
4. До наведених слів доберіть українські синоніми. Складіть текст
наукового або публіцистичного стилю, використавши в ньому кілька
українських відповідників.
Релевантний, фальсифікація, адаптувати, ординарний, утилітарний,
глобальний, інтенсивний, класифікація, екстраординарний, експеримент,
кореляція, концентрувати, компонент, дефініція, нейтралітет, конфіденційний,
об’єктивний, структура, стабільний, соціум, синхронний, конфронтація,
моніторинг.
5. Відредагуйте речення. Поясніть причини помилок, допущених у
наведених реченнях.Напишіть текст-роздум «Яких помилок припускаються мої
знайомі», підтверджуюючи свої судження прикладами.
1. Висловлюючи своє відношення до подій у країні, він наголосив на тому,
що вже настав час приймати міри з налагодження усіх областей
виробництва. 2. Завод, виробляючий раніше воєнну техніку, поступово
перейшов на виготовлення товарів широкого потребування. 3. Відносно
проблем текучості кадрів думки майже всіх присутніх співпадали. 4. До
характеристики прикладається копія атестата, справка з міста роботи,
виписка з протоколу зборів трудового колективу. 5. Підписку на журнали й
газети можна оформити на протязі двох місяців. 6. На святкування юбілея
школи, що розпочалося о 17 год, зібралося багато бувших випускників. 7. Серед
міроприємств з відзначення цього свята відбулися слідуючі: виступи музичних
колективів, конкурси, фотовиставки. 8. Для вирішення цієї надзвичайно
складної задачі треба використати зовсім другий підхід.
6. Запишіть текст-роздум «Щоб не було непорозумінь у спілкуванні».
Обґрунтуйте в ньому важливість розрізнення синонімів і паронімів, наведіть
приклади неправильного та правильного слововживання.
7. Поясніть значення наведених термінів-паронімів. Укладіть тлумачний
міні-словник частовживаних у вашій науковій галузі паронімів.
Керування – керівництво, комплекс – комплект, механізований –
механічний, програмний – програмовий – програмований, систематичний –
систематизований – системний, централізований – центральний, циклічний –
цикловий.
8. Перекладіть уривок. До підкреслених слів доберіть синоніми.
З’ясуйте, чи є вони абсолютними.
209
Достоинства электромагнитных приборов – простота конструкции и
надежность, применимость на постоянном и переменном (в том числе
несинусоидальном) токе, надежность, большая перегрузочная способность,
возможность непосредственного измерения больших токов и напряжений.
Недостатки: малая чувствительность, значительное потребление мощности
от измеряемой цепи (до 1 Вт), значительная погрешность, много влияющих
величин: температура окружающей среды, внешнее магнитное поле, частота
измеряемого переменного тока, узкий частотный диапазон.
Электромагнитные приборы благодаря простоте, дешевизне и надежности
широко применяются для измерения токов и напряжений в сильноточных
цепях постоянного и переменного тока промышленной частоты (50 и 400 Гц).
Большинство электромагнитных амперметров и вольтметров выпускаются в
виде щитовых приборов различных размеров класса 1,5 и 2,5 (з підручника).
9. Запишіть по 10 термінів свого фаху, розподіливши їх за такими
семантичними групами:
– назви наукових дисциплін, найменування досліджуваних проблем;
– назви осіб за родом діяльності;
– назви обладнання, технічних пристроїв та їх деталей;
– одиниці вимірювання;
– фізичні явища;
– назви процесів, дій, станів.
Визначте їх лексичні значення.
10. Напишіть рекламний текст, що переконує абітурієнта навчатися за
вашим фахом. Використайте терміни та професіоналізми.
11. Перекладіть словосполучення українською мовою. Складіть текст офіційно-
ділового стилю, використавши деякі з українських відповідників.
Общественное мнение, доставлять неприятности, подвергаться
опасности, восстановить в должности, принять к сведению, одобрить решение.
12. Відредагуйте словосполучення. Складіть невеликий діалог «Прийом
на роботу», використовуючи виправлені словосполучення.
Вільна вакансія, закінчив вуз у 2007 році, за спеціальністю – програміст,
навики програмування, у квітні місяці проходив стажирування, зараз являюсь
програмістом на фірмі «Екватор», працювати за суміщенням.
13. Перекладіть текстукраїнською мовою, звертаючи увагу на
правильність слововживання. Поясніть, чому потрібно уникати буквального
перекладання тексту? Завершіть текст, висловивши власне ставлення до
культури спілкування.
210
Основная и наибольшая часть умения говорить дается в школе. Жизнь
сравнительно мало прибавляет к приобретенному в школе. Отсюда понятна
колоссальная государственно-культурная роль постановки родного языка в
школе как предмета нормативного. Там, где дети усиленно учатся говорить,
там взрослые не теряют бесконечного количества времени на отыскивание в
словесном потоке собеседника основной мысли и не изливают сами таких
потоков вокруг своих мыслей, там люди не оскорбляют друг друга на каждом
шагу, потому что лучше понимают друг друга, там люди меньше судятся,
потому что составляют более ясные контракты и т. д. и т. п. Умение
говорить – это то смазочное масло, которое необходимо для всякой
культурно-государственной машины и без которого она просто остановилась
бы. Если для общения людей необходим язык, то для культурного общения
необходим как бы язык в квадрате, язык, культивируемый как особое
искусство, язык нормируемый (А. М. Пешковский).
14. Перекладіть наведені тексти українською мовою, звертаючи увагу на
правильність слововживання. З’ясуйте, які слова в текстах мають паронімічні
пари.
А. История вычислительной техники началась едва ли не раньше, чем
окончательно сформировалось понятие числа. Неспроста в некоторых языках
слово «цифра» происходит от слова «пале» – поначалу счет был неотделим от
загибания пальцев. Пальцы стали первой вычислительной техникой. Великий
переворот в вычислительной технике произошел с изобретением абака. Даже
если вы не слышали этого слова, вы встречали, и не раз, русскую
разновидность этого прибора – счеты. Абак долгое время играл особую роль в
арифметике (как в геометрии – циркуль и линейка): задача считалась
решенной, только если было указано, как необходимые вычисления выполнить
на абаке. Существовала целая наука о счете на этой машине; особенно
большой вклад в ее развитие внес французский ученый Герберт (950–1003), под
конец жизни ставший папой римским Сильвестром II(з посібника).
Б.Но вычисления с развитием торговли, банковского дела, техники
становились все более трудоемкими, и мысль поручить счет машине
оставалась привлекательной. Многие умы занимались этой проблемой. Около
1632 г. немецкий ученый Вильгельм Шиккард, профессор математики и
восточных языков в Тюбингене, сконструировал первый в истории счетный
механизм. Вскоре, в 1642 г., великий французский ученый Блез Паскаль
(1623–1662) создал свою счетную машину, которая умела складывать и
вычитать. Но другой ученый Готфнид Вильгельм Лейбниц (1646–1716) создал
211
машину, которая еще умела умножать и делить. Наконец, в первой половине
XIX в. англичанин Чарльз Бэббидж (1791–1871) разработал конструкцию
машины, которая по многим причинам достойна называться первым
компьютером(з посібника).
В. Первый компьютер и был, и не был. Не был потому, что его автор
Чарльз Бэббидж не смог его построить: в то время (он начал свою работу в
1834 г.) подобная машина могла быть только механической. Но точность
изготовления деталей была слишком высока по их меркам. Поэтому
финансирование проекта прекратилось. Но все же первый компьютер был –
не осуществленный, но продуманный до мелочей и тщательно вычерченный.
Кроме чертежей, осталась еще и подробное словесное описание, составленное
сотрудницей Бэббиджа Августой Адой Лавлейс, разработанный ею язык
программирования и несколько первых в истории программ (перфокарты,
машина Бэббиджа была способна выполнять программы). Его основные части
были теми же, что и в каждом современном компьютере: устройства ввода
данных (клавиатура); запоминающее устройство, способное хранить
исходные данные; арифметическое устройство; устройство для вывода
результата(електронний ресурс).
Г. Дальнейшее развитие науки и техники позволили в 1940-х гг.
построить первые вычислительные машины. В феврале 1944 г. на одном из
предприятий IBM в сотрудничестве с учеными Гарвардского университета по
заказу ВМС США была создана машина «Марк-1». Это был монстр весом
около 35 т. «Марк-1» был основан на использовании электромеханических реле
и оперировал десятичными числами, закодированными на перфоленте. Машина
могла манипулировать числами длиной до 23 разрядов. Для перемножения двух
23-разрядных чисел ей было необходимо четыре секунды. Но
электромеханические реле работали недостаточно быстро. Поэтому уже в
1943 г. американцы начали разработку альтернативного варианта –
вычислительной машины на основе электронных ламп. В 1946 г. была
построена первая электронная вычислительная машина ENIAC. Ее вес
составлял 30 т, она требовала для размещения 170 кв. м площади. Вместо
тысяч электромеханических деталей ENIAC содержал 18 тыс. электронных
ламп. Считала машина в двоичной системе и производила 5 тыс. операций
сложения или 300 операций умножения в секунду. Но лампы часто ломались, и
для их замены в 1947 г. американцы Джон Бардин, Уолтер Браттейн и Уильям
Брэдфорд Шокли предложили использовать изобретенные ими стабильные
переключающие полупроводниковые элементы – транзисторы(з посібника).
212
Д. С активным внедрением транзисторов в 1950-х гг. связано рождение
второго поколения компьютеров. Один транзистор был способен заменить
40 электронных ламп. В результате быстродействие машин возросло в 10 раз
при существенном уменьшении веса и размеров. В компьютерах стали
применять запоминающие устройства из магнитных сердечников, способные
хранить большой объем информации. В 1959 г. были изобретены
интегральные микросхемы (чипы), в которых все электронные компоненты
вместе с проводниками помещались внутри кремниевой пластинки.
Применение чипов в компьютерах позволяет сократить пути прохождения
тока при переключениях, и скорость вычислений повышается в десятки раз.
Существенно уменьшаются и габариты машин. Появление чипа знаменовало
собой рождение третьего поколения компьютеров.
В середине 1970-х гг. начинают предприниматься попытки создания
персонального компьютера – вычислительной машины, предназначенной для
частного пользователя. Во второй половине 1970-х гг. появляются наиболее
удачные образцы микрокомпьютеров американской фирмы Эппл (Apple), но
широкое распространение персональные компьютеры получили с созданием в
августе 1981 г. фирмой IBM модели микрокомпьютера IBM PC. Применение
принципа открытой архитектуры, стандартизация основных компьютерных
устройств и способов их соединения привели к массовому производству клонов
IBM PC, широкому распространению микрокомпьютеров во всем
мире(з посібника).
15. Запишіть невелий текст «Інтернет як полігон розвитку природної
мови». Підготуйте усний виступ з цієї теми. Проілюструйте свої аргументи
прикладами.
213
ТЕМА 8 СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС ТЕРМІНІВ
1. Графічні особливості професійного мовлення: методичні вказівки до

самостійної роботи з дисципліни «Українська мова за професійним
спрямуванням» для студентів ІІ–ІІІ курсу всіх спеціальностей / упор.
Л. М. Куланевич. Дніпропетровськ, 2013. 26 с.
2. Новий російсько-український тлумачний словник з інформатики:
основні терміни. Приблизно 3 тис. термінів / уклад. М. Д. Гінзбург. Харків,
2002. 653 с.
3. Сучасний орфографічний словник: 180 000 слів / уклад.:
В. В. Дубічинський, Н. Я. Косенко. Харків, 2009. 1024 с.
4. Українська ділова мова: практичний посібник на щодень / за ред.
М. Д. Гінзбурга. Харків, 2003. 592 с.
5. Український правопис / ред.: Є. І. Мазніченко, Н. М. Максименко,
О. В. Осадча; НАН України; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т
Один з найпродуктивніших способів збагачення української

термінології –морфологічний. Основним засобом термінотворення є афікси –
частини слова, що змінюютьйого лексичне значення.
Таблиця 7.1 – Афіксальні та безафіксний способи творення термінів
Афікси Приклади
1 2
Суфіксальний спосіб:
до основ дієслів додаються користуватися – користувач;
суфікси: -ач, -ник, -к(а), -нн(я), одержувати – одержувач; розділити –
-ювач, -аціяй утворюють терміни- роздільник;вимірювати –
іменники вимірювання;вимикати – вимикач;
214
1 2
обробляти – оброблювач;
інсталювати – інсталювання (дія),
інсталяція (наслідок)
до основ іменників додаються архів – архіватор; сума – суматор;
суфікси -атор, -іст й утворюють програма – програміст; блок –
похідні терміни-іменники блокатор
до основ іменників додаються інформація – інформаційний
суфікси-н, -овй утворюють (простір); система – системний
прикметники (блок); файл – файловий (сервер)
до основ дієслів недоконаного виду з’єднувати – з’єднувальний (кабель);
додаються суфікси -ль + -н і вимірювати – вимірювальна
утворюють активні (величина); запам’ятовувати –
дієприкметники запам’ятовувальний (пристрій)
до основ дієслів доконаного виду виконати – виконаний; пошкодити –
додаються суфікси -н(-ен) або -т і пошкоджений; збільшити – збільше-
утворюють пасивні ний; змінити – змінений; розмити –
дієприкметники розмитий
Префіксальний спосіб:
до різних частин мови додаються незавершений, надвиробництво,
такі українські префікси: не-, під-, надзавдання, протиструм, підпрогра-
проти-, над-, без-, напів-, пере- ма, напівпровідник, передавач
тощо
Префіксально-суфіксальний:
до різних частин мови додається дріт – бездротовий (зв’язок); твори-
два й більше афіксів ти – перетворювач; єднати – роз’єд-
нувач
Безафіксний спосіб:
відкидання суфіксів у дієсловах викликати – виклик; рахувати –
рахунок; записувати – запис;
входити – вхід; набирати – набір
Творення термінів на позначення дії, події та наслідку
215
В українській мові потрібно розмежовувати терміни, що позначають дію,
і результат дії. У російській мові всі ці поняття позначаються одним словом
(наприклад, классификация, згиб, исследование). Українська мова здатна чітко
їх розрізняти.
• Дія, що відбувається на даний момент, позначається віддієслівними
іменниками з суфіксом -нн, утворенимивід дієслів недоконаного виду:ізолюва-
ти – ізолювання, класифікувати – класифікування, устатковувати –
устатковування, згинати – згинання, досліджувати – досліджування.
• Дія, що вже відбулася або відбудеться, – віддієслівними іменниками з
суфіксом -нн,утвореними від дієслів доконаного виду: заізолювати –
заізолювання, розкласифікувати – розкласифікування, устаткувати –
устаткування, зігнути – зігнення, дослідити – дослідження.
• Наслідок дії(результат дії, виріб)позначається відповідними
однокореневими іменниками з іншими суфіксами або без них: ізоляція,
класифікація, устаткування, згин, дослід.
Але існують певні винятки. Так, від деяких дієслів для наслідку
(результату) не можна утворити окремого іменника. У цьому випадку вживають
іменник на -ння (-ття): визначення, зображення, оголошення, оформлення,
роз’яснення, твердження, тлумачення. Вони позначають і дію, і наслідок.
Утворення термінів способами слово-,

основоскладання та абревіації
Способом основоскладання утворено терміни, що виникли шляхом

поєднання незалежних слів (світлотехніка, світлодіод, стрічкопритискач,
шумоізоляція).
Способом словоскладанняутворенотерміни, що пишуться через дефіс
(ампер-секунда, ват-секунда, плазмон-поляритон, диск-катод, мегават-година,
файл-сервер, дизайн-графіка). Такі слова є результатом поєднання двох
самостійно вживаних іменників.
Абревіація також належить до морфологічного способу творення
термінів. Залежно від структури та вимови абревіатури бувають:
– ініціальні – утворені з початкових літер слів, які входять у
словосполучення. Вони поділяються на:
• буквені (їх вимовляють як букви): ПК, ІКМ (імпульсно-кодова
модуляція), АЦП (аналогово-цифровийперетворювач), ЦП (центральний
процесор), ОС (операційна система);
216
• звукові (їх вимовляють як звуки): РЕА (радіоелектронні апарати); ДОС
(дискова операційна система), ГІС (географічні інформаційні системи); СУБД
(система управління базами даних);
– складового типу – утворені з початкових складів словосполучень:
сисадмін (професіоналізм від «системний адміністратор»), модем (модулятор-
демодулятор);
– змішаного типу – утворені поєднанням початкової частини слова і
повного слова: оргтехніка (організаційна техніка), техобслуговування (технічне
обслуговування); техогляд (технічний огляд), спецзамовлення (спеціальне
замовлення), матаналіз (математичний аналіз) тощо;
– комбінованого типу – утворені за допомогоюіншомовних абревіатур,
грецьких чи латинських літер,що приєднуються до запозичених або українських
слів: Web-адреси, МАС-адреса, ARP-відповідь, ZIF-сокет, V-подібний, γ-промені.
Правопис термінів і власних назв іншомовного походження
1 Літераи пишеться
1.1 У словах загальної назви після приголосних д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р
перед наступним приголосним (окрім й): осцилограф, пріоритет, класифікація,
симпозіум, абсциса, а також вимпел,химера, миля, кинджал, кипарис, лимон,
лиман, спирт, митрополит, християнство, єпископ.
1.2 У географічних назвах:
– із кінцевими -ида, -ика: Арктика, Мексика (але Колхіда);
– після р перед наступним приголосним (окрім й): Мадрид, Коста-Рика,
Рив’єра;
– після д, т, ж, ч, ш, цперед приголосним: Тибет, Ватикан, Чикаго,
Вашингтон, Вірджинія, Цинциннаті.
2 Літераі пишеться
2.1 Після приголосних у більшості географічних назв, в іменах та
прізвищах, а також похідних від них словах, перед наступним приголосним і в
кінці слова: Міссурі, Віші, Сінгапур, Дізель (але дизель), Грімм, Арістотель
(арістотелівська логіка).
2.2 У загальних назвах після приголосних (за винятком п. 1.1): сервіс,
архіватор, фільтр, університет, аксіома, магній.
3 Літераї пишеться після голосних на місці російської літери и: Таїті,
Ізмаїл, протеїн, мозаїка, але доісторичний.
217
4 Літерає пишеться після апострофа, ь, і, е, й:ательє, конвеєр, фойє, а
також траєкторія.Але в складних словахна початку другої частини пишетьсяе:
поліетилен, діелектрик.
5 Подовження відбувається
5.1 В окремих словах загальної назви, що потрібно запам’ятати: нетто,
тонна, брутто, білль, вілла, бонна, мірра, манна, мулла, панна, пенні, ванна,
гамма (у значенні назви грецької літери).
5.2 У власних назвах і похідних від них: ефект Холла (холлівський
ефект), послідовність Фібоначчі, число Шеннона.
Правопис складних термінів
Разом пишуться складні слова

1) утворені від підрядних словосполучень: струмообмежувач
(обмежувач струму), самозапуск (самостійний запуск), високошвидкісний
(висока швидкість), низькочастотний (низька частота), конусоподібний
(подібний на конус), одноелектронний (один електрон), чотирибайтовий
(чотири байти)тощо. Але в наукових текстах і ділових паперах складні слова з
числівниками, що позначають багатозначне число, пишуться змішаним
способом: 23-етапний, 127-рядковий, 34-тоновий, а також 22", 45 %;
2) з іншомовним елементом (авто-, аудіо-, відео-, гіпер-, екстра-,
електро-, кібер-, макро-, медіа-, мікро-, моно-, мульти-, нано-, радіо-, супер-,
стерео- тощо): автоколивання, кібератака, макроекономічний, медіасистеми,
мультиплексор, нанотехнології, радіозв’язок;
3) з першою чистиною пів-, напів-:півбайтовий, напівпровідник;
4) утворені шляхом абревіації: оргтехніка (організаційна техніка),
техобслуговування (технічне обслуговування), спецзамовлення (спеціальне
замовлення), матаналіз (математичний аналіз), Мін’юст (Міністерство юстиції).
Через дефіс пишуться складні слова
1) утворені від сурядних словосполучень (між його складниками можна
поставити сполучник і: інтернет-провайдер, прилад-індикатор, введення-
виведення, факс-модем (факс-модемний), фізико-математичний;
2) що позначають одиниці виміру: грам-атом, ват-секунда, вольт-
ампер. Але одиниці виміру, що закінчуються на -метр, пишуться разом:
міліметр, кілометр;
3) з першою частиною віце, екс, альфа, бета,гамма,максі, міні: гамма-
промені,міні-роз’єм, максі-об’єм;
218
4) утворені шляхом комбінованої абревіації: ІР-пакет, МАС-адреса,
ARP-відповідь.
Окремо з прикметниками або дієприкметниками пишуться прислівники,
що утворені від відносних прикметників і зберігають логічний наголос:
діаметрально протилежний, послідовно виконаний, максимально допустимий,
різко окреслений, суспільно необхідний.
1. Запишіть слова, розкриваючи дужки.

В(і, и)ртуальний, акред(і, и)тація, і(м, мм)(и, і)грація, бу(л, лл)а,
кон(ь, ’)нктура, ал(ь, ’)янс, інте(л, лл)ектуальний, е(м, мм)іграція,
а(с, сс)ортимент,ди(ф, фф)еренціація, кое(ф, фф)(и, і)ці(е, є)нт,
кр(і, и)птозапис, г(и, і)перпосилання, стандарт(і, и)зація, акс(и, і)ома, кос(и,
і)нус, в(и, і)нчестер, а(н, нн)отація, інста(л, лл)яція, кур(’, ь, й)єр, пан (’, - )
європейський, миш(’, ь)як, дос(’, ь)є, Сант(’, ь)яго, С(’, ь,)єрра-Морена, Ф(і,
и)л(і, и)(п, пп)іни, Ч(і, и)лі, В(’, ь)єтнам, Гв(і, и)нея, Єг(и, і)пет, Алж(и, і)р,
Мавр(и, і)танія, С(и, і)нгапур, Р(и, і)в(’, ь)єра, С(и, і)ц(и, і)лія, Пек(и, і)н,
Пенс(и, і)льванія, П(’, ь)ємонт, Пхен(’, ь)ян, Еф(и, і)опія, Мадр(и, і)д, Брю(с,
сс)ель, Аф(и, і)ни, В(’, ь)єнт(’, ь)ян, Го(л, лл)андія, Афган(и, і)стан.
2. Запишіть українською мовою терміни. Поясніть їх правопис.
Тонна, принтер, приоритет, инсталляция, идентичный, диагностика
программ, антенна, асинхронный порт, микропроцессор,ватт, проблемы с
обменом информацией, городская телефонная сеть, диаметр, электронный
чип, низкоскоростные каналы передачи данных, цифровая фильтрация,
дезинформация, абсцисса, коэффициент, досье, инновация, аннотация,
дивиденды, лицензия.
3. Запишіть українською мовою терміносполучення, у складі яких є
власні назви.
Машина Тьюринга, дифференцированное уравнение Бернулли, закон
Ньютона, вычисление по условию Брэгга, коэффициент Холла, функция Ваннье,
тригонометрический ряд Фурье, компьютер Атанасова-Берри,
уравнениеКлапейрона-Менделеева, лучи Рентгена, ермитовая матрица,
219
функция Хевисайда, функция Дирака,еффект Тиндаля, диофантово уравнение,
проекционные формулы Ньюмена, алгебра Клиффорда, схема Бернулли.
4. З моделі терміносполучень «іменник у називному відмінку + іменник у
родовому відмінку» утворіть українськомовні синонімічні терміни за моделлю
«прикметник, утворений від власної назви + іменник у називному відмінку».
Запишіть їх українською мовою. Наприклад: теория Бора – борівська теорія.
Гипотеза Римана, группа Гамильтота, треугольник Беклара, барьер
ядра Кулона, интеграл Гаусса, система координат Деларта, движение Броуна,
плоскость Брэгга, формула Ньюмена, квантовый эффект Холла, процесс
Пауссона, произведение векторов Клиффорда, нормирование Архимеда, школа
Аристотеля, архітектура фон Неймана.
5. Запишіть правильно терміни та визначте способи їх творення.
Відео/карта, блок/схема, електро/поле, само/завантаження,
напів/провідник, мікро/процесор, тех/обслуговування, проти/струм,
під/програма, стиснута zip/папка, мульти/модальний, стерео/графічний,
супер/позиція, косинус/перетворенн, дельта/функція, ІТ/фахівець,
десятково/двійковий, ліво/бічний, двадцяти/рядковий, без/квадратний,
три/літерний, цифро/аналоговий перетворювач, орг/техніка, мат/аналіз,
14/відсотковий, 32/байтовий, інтернет/провайдер, дво/ядерний, двох/осьовий,
багато/рівнева система, USB/носій.
6. Виправте орфографічні помилки в термінах. Сформулюйте правила,
якими ви послуговувалися.
Альфарозпад, алюмінійовий, амміак, ампер-вольтметр, ампер-метр,
аннотація, асимметричний, аеро-метр, біо-гео-хімія, псевдо-основа, радіаційно
хімічний, блоксхема, напів колоїд, квазі-класичний, радіо-активація, кіловат
година, контрасний, коррозія, масса, макро-світ, пласмаса, пресс, сумма,
ренгено-графія, рифрижератор, маштаб, тифлон, дефузійний, селікат.
7.Виправте, де потрібно, орфографічні помилки в термінах.
Матиматичний аналіз, мульти-модальний, абсолютно-збіжний,
параболоїд елліптичний, центроафінна площина, регрессія, стереографічний,
сумма часткова, стовбець, схема Бернуллі, супер-позиція, трьохлітерний,
дескрептивна теорія функцій, шаблон логорифмічної шкали, маштаб, доведеня
аналітичне, ліво-бічний, параболоїд елліптичний, опто-техніка, конусо-
подібний, кіло-байт, приоритет, електроний чіп.
8.Перекладіть терміни українською мовою. Складіть з п’ятьма будь-
якими словами (словосполученнями) речення наукового стилю.
220
Двоичный код, ось симметрии, ІР-адрес, мультивектор, объемно-
метрический метод, неравность, волновидный, давление, высота сегмента,
дифференцирование, атмосферные помехи, спутниковая антенна, сетевой
коммутатор, гамма-излучение, предохранитель, выключить приборы,
дифракционная полоса, двухвалентный, световые кванты.
9. Розшифруйте російськомовні абревіатури. Запишіть їх українськомовні
відповідники й складіть з ними речення. Визначте види абревіатур.
ЧП, ООО, ОАО, МОН, МВФ, ООН, СБУ, ПАСЕ, Минфин, ГОСТ Украины,
Минюст.
10. Від поданих слів утворіть віддієслівні іменники, що позначають дію
та її результат. Поясніть правила, якими ви послуговувалися. Складіть з
кожним словом речення.
Перекладати, креслити, малювати, викладати, записувати, рахувати,
виводити, добувати, збирати, згинати, нагрівати, розривати.
11. Перекладіть іменники, що позначають назви посад і професій,
українською мовою. Виділіть суфікси в російських і українських словах.
Зробіть висновок про спосіб творення цих слів у двох мовах.
HTML-верстальщик, железнодорожник, изобретатель, кабелеукладчик,
калибровщик, кладовщик, правовед, компьютерщик, регулировщик, издатель,
переплетчик, тестировщик, искусствовед, инженер-электронщик, упаковщик,
религиовед, воспитатель.
12. Розшифруйте абревіатури. Користуючись правилами
здодатка А. 2,запишіть повні назви підприємств і організацій українською
мовою. Утворіть від українськомовних назв абревіатури. Визначте їх вид.
Укрглавкабель, Проминвестбанк, МВД Украины, Госархив
Харьковской обл., загс Слободского р-на г. Харькова, Укрглавмедтехника,
военкомат, Харьковметрострой, Управление госказначейства Основянского р-
на г. Харькова, Укрглавмаш, Укрспецстрой, ХНУ им. В. Каразина, госстрах,
НТУ «ХПИ», ХНПУ им. Г. Сковороды, ХНАТОБ, НИИхиммаш, вуз.
13.Від поданих термінів утворіть форму родового відмінка однини.
Наведіть правила, за якими вони набувають закінчення -а (-я) або -у (-ю)
(додатокА. 3).
Алгоритм, аналіз (математичний), аспект, багатокутник, куб, вектор,
вимір, від’ємник, відрізок, відсоток, восьмигранник, градус, грам, дециметр,
диференціал, дисконт, діаметр, добуток, дріб, еквівалент, елемент, еліпс,
знаменник, ікс, індекс, інтеграл, інтервал, коефіцієнт, компонент, косинус,
логарифм, параграф, масштаб, мільярд, множник, об’єм, одночлен.
221
14.Поясніть різницю в закінченнях наведених іменників чоловічого роду
в родовому відмінку однини(див. додатокА. 3). Складіть зі всіма
запропонованими словами речення.
Апарата – апарату, листопада – листопаду, блока – блоку, центра –
центру, потяга – потягу, пояс – поясу, папера – паперу, каменя – каменю,
елемента – елементу, файла – файлу, терміна – терміну.
15.Виправте орфографічні та пунктуаційні помилки в запропонованих
текстах. Поясніть власні виправлення.
А. Абонентська система – є постачальником, або споживачем
інформації, та реалізується у вигляді одного, або декількох пристроїв.
Абоненти обьєкти, які мають право взаємодії із системою або
мережею. Ними можуть бути термінали, абонентні системи, або локальні
мережі. Щодо користувачів, то вони є фізичними, а підприємства або
установи юридичними абонентами мережі, або системи. Абонентами також
можуть бути програми, повідомлення, або пристрої. У збережені безпеки
даних важливу роль відіграє попередня реєстрація абонентів.
Інформація сукупність фактів і явищ, які визначають певну подію, й
підлягають реєстрації та опрацюваню. У виробничих відносинах завжди існує
джерело інформації та її споживач. Залежно від галузі знань розглядають
інформацію наукову, программну, техничну, тощо. Зручна для опрацювання
інформація називається «даними».
Користувач юридична або фізична особа, яка використовує ресурси
мережі. Самого користувача або систему з якою він працює називають
абонентом інформаційної мережі. Для зручної та ефективної роботи
користувачу доступна сукупність аппаратних і программних засобів, що
забезпечують взаємодію користувача із операційною системою, або
мережею(з підручника).
Б. Відкрита інформаційна система є системою що використовує та
реалізує міжнародні стандарти на інтерфейси, служби, й формати даних.
Ці стандарти забезпечують такі властивості
1) мобільність перенесеня застосовних систем на широкий диапазон
систем із мінімальними змінами
2) інтеро-перабельність спільну роботу з іншими системами на
локальних і віддалених платформах
3) мобільність користувача взаємодію з користувачами в системі що
прискорює перехід між системами.
222
Відкрита спецификація визначається, як загальнодоступна спецификація,
що налаштована на постійну адаптацію нової технології та відповідає певним
стандартам. Згідно із цим визначеням відкрита спецификація не залежить від
конкретної технології (техничних і программних засобів).
Віртуальний канал для користувача є простим прямим поєднаням, але
реалізується, досить складними, методами.
Виділена лінія постійне поєднаня що надається теле-комунікаційною
компанією для доступу в інтернет.
Клієнт программа що працює з іншою программою сервером, який
знаходиться в мережі. Клієнтська программа відправляє мережею запит до
сервера для виконання певних завдань (з підручника).
В. Хочете штани які не вбирають воду. Або як щодо пластиру який
дозволить вам залізти на скляну стіну. Купити подібні штани в магазині
неважко, але щоб розкрити людину-павука всередині себе вам доведеться
неабияк попітніти. І два цих приклади нано-технологій уже існують у природі.
Протягом багатьох років, текстильна промисловість намагалася
розробити водо-непроникні тканини. Але вийшло це тільки тоді коли вони
стали використовувати нитко подібні крістали. Якщо ви, коли-небудь, бачили,
як краплі дощу стікають по квітці лотоса це робота природних нитко
подібних крісталів. Лист покритий нано-волоскамі що підтримують краплі
води, не дозволяючи їм усмоктуватися, або змочувати поверхню листа.
Додавши нано-трубки у волокна одягу виробники можуть створювати
бавовну, або синтетичну тканину, яка не вбирає воду.
Ще один продукт з’явився, завдяки розробкам Роберта Фулла з Берклі.
Вивчаючи пальці геконів дослідники з’ясували, що кожен палець істоти
покритий нано-волосками, які настільки малі, й численні що використовують
силу Ван-дер-Ваальса між молекулярного зчеплення, щоб триматися на гладкій
поверхні. Біолог Фулл, разом з іншими інженерами відтворили механизм
пальців гекона у вигляді лапок, які дозволили альпиністові лазити по будівлях.
Важливим уроком є те, що ми, тільки-тільки, розпочали вивчати нано-
технологій, які давно використовуються в живій природі. Тепер потрібно
навчитися робити продукти, які доповнюють живий світ а не шкодять
йому(електронний ресурс).
Г. Сучасний бізнес досить багатогранний. Він містить чимало складників
що взаємодіючи, приносять успіх своєму власнику, та іншим людям, які
працюють над його популярізацією. Заснувати бізнесце лише половина справи.
Найважливіша частина – зробити його успішним і прибутковим. Сьогодні
223
популярізація бізнесу, послуг, чи товарів містить і популярізацію в мережі
інтернет, тобто створення та розроблення сайтів, їх просування.
Сайт повинен бути інформативним, цікавим, мати хороший дизайн, та
бути грамотно зробленим. Дизайн розробляється, з огляду на його призначення
та тип, а також аудіторію, на яку він розрахований.
Без належної оптимизації та просування, сайт не буде виконувати
поставлених перед ним завдань. Для цього, фахівці створюють так зване СЕО-
ядро, тобто ключові слова за якими сайт можна буде знайти в пошуковій
системі. Контент який буде використовуватися, повинен мати високий
ступінь уникальності 95 %, щоб не потрапити у фильтр пошукових систем на
зразок Google.
Розроблення сайтів містить, також, створення уникальної системи
управління контентом, що буде мати високий ступінь стійкості до зламів, чи
будь-яких несанкційованих утручань. Система сайту повинна витримувати
хакерські атаки, що здатні порушити нормальне функціювання сайту
1. Прочитайте текст 7додатка В. Складіть до нього анотацію

українською мовою. Знайдіть у тексті вузькогалузеві терміни. Поясніть, чи
виправдане їх використання в тексті? З’ясуйте значення невідомих термінів.
Поясніть правопис українськомовних термінів.
2. Заповніть таблицю «Префіксальний спосіб творення термінів-антонімів».
Антонімічний префікс Приклади антонімічних пар
не-
де-
анти-
а-
ір-
екстра- – інтра-
гіпер- – гіпо-
макро- – мікро-
моно- – полі-
одно- – багато-
3. Перекладіть тексти українською мовою. Знайдіть іншомовні терміни.

Сформулюйте правила, якими ви скористалися, записуючи складні слова й
224
терміни іншомовного походження. У тексті Б поясніть особливості
перекладання віддієслівних іменників.
А. Электронные вольт/метры делятся на аналоговые и дискретные.
В аналоговых вольт/метрах измеряемое напряжение преобразуется в
пропорциональное значение постоянного тока, измеряемое
магнито/электрическим микро/амперметром, шкала которого градуируется в
единицах напряжения (вольты, милли/вольты, микро/вольты). В дискретных
вольт/метрах измеряемое напряжение подвергается ряду преобразований, в
результате которых аналоговая измеряемая величина преобразуется в
дискретный сигнал, значение которого отображается на индикаторном
устройстве в виде светящихся цифр. Электронные вольт/метры делятся на
приборы постоянного напряжения, переменного напряжения, универсальные и
импульсные. Кроме того, имеются вольт/метры с частотно/избирательными
свойствами – селективные (з підручника).
Б. Термин «теле/коммуникации» состоит из двух слов: теле- (в переводе с
греческого означает – «далеко») и коммуникация (в переводе с латыни –
«сообщение, связь») и означает «дальняя связь» или «связь, сообщение на
расстоянии». Теле/коммуникации – это любые формы связи, способы передачи
информации на большие расстояния. Это также процессы передачи, получения и
обработки информации на расстоянии с применением электронных,
электро/магнитных, сетевых, компьютерных и информационных технологий.
Знания и умения специалиста по теле/коммуникационным технологиям
примерно наполовину – это информационные технологии (программирование,
настройка, конфигурирование, использование теле/коммуникационных систем,
оборудования, протоколов связи) и наполовину – знание принципов работы,
умение проектировать теле/коммуникационное оборудование, устройства и
системы. Основными отраслями теле/коммуникаций на сегодняшний день
являются интернет, мобильная связь, сети передачи данных (беспроводные,
опто/волоконные и т. д.), спутниковые системы связи, цифровое и аналоговое
телевидение, телефонная связь, электронный банкинг (з підручника).
В.В начале 70-х гг. фирмой Intel был выпущен микро/процессор 4004.
И если до этого в мире вычислительной техники были только три направления
(большие ЭВМ (мэйнфреймы) и мини-ЭВМ), то теперь к ним прибавилось еще
одно – микро/процессорное. В общем случае под процессором понимают
функциональный блок ЭВМ, предназначенный для логической и
арифметической обработки информации на основе принципа
микро/программного управления. По аппаратной реализации процессоры
225
можно разделить на микро/процессоры (полностью интегрированы все
функции процессора) и процессоры с малой и средней интеграцией.
Конструктивно это выражается в том, что микро/процессоры реализуют все
функции процессора на одном кристалле, а процессоры других типов
реализуют их путем соединения большого количества микро/схем.
Первый микро/процессор 4004представлял собой 4/разрядное
параллельное вычислительное устройство, и его возможности были сильно
ограничены: он мог производить четыре основные арифметические операции
и применялся поначалу только в карманных калькуляторах. Позднее сфера его
применения была расширена за счет использования в различных системах
управления (например, для управления светофорами). Фирма Intelпродолжила
интенсивные разработки, и ее проект в конечном итоге привел к крупному
успеху, предопределившему будущий путь развития вычислительной техники
4. Прочитайте слова, наведені в таблиці.Визначте, чи правильно вона
заповнена. Продовжіть таблицю, навівши 20 власних прикладів складних слів.
Разом Через дефіс Окремо
антиутопія, місце-знаходження, багато програмний,
багатофазний, англофранцузький, аудіо- абсолютно однаковий, пів
енергоресурсний, півбіт, плата, моно-хромний, Європи, анти-
вірусовмістність, південно-український, пів- конституційність, вузько
військовоінженерний, круглий, пів-діагональний, галузевий, максимально
гаммакореляція, австро-угорський, вугле- допустимий
літерноцифровий, очищення, дво-позиційний
суспільнокорисний
5.Утворіть максимальну кількість термінів з міжнародними

терміноелементами (авто-, відео-, радіо-, електро-, стерео-, фазо-, моно-,
мульти-, полі-, псевдо-, -графія, -метр). Поясніть їх значення. З’ясуйте, до якої
наукової галузі вони належать. Складіть з ними речення наукового стилю.
6. Розробіть словниковий диктант з теми «Правопис комп’ютерних (або
фізичних, або математичних) термінів іншомовного походження».
7. З’ясуйте походження й сучасне значення терміноелементів авто-, аудіо-,
нано-, опто-, радіо-, стерео-, теле-. Визначте, в яких галузях вони
використовуються. Які терміноелементи поширені в комп’ютерній галузі (або галузі
радіоелектроніки, або телекомунікацій)? Оформіть своє дослідження у формі
науково-популярного тексту.
226
8. Перекладіть англомовні комп’ютерні терміни російською та
українською мовами. Поясніть, у чому різниця написання наведених слів у цих
мовах. Сформулюйте правила, якими ви послуговувалися, записуючи слова
українською. З’ясуйте значення невідомих термінів. Складіть речення
наукового стилю з десятьма словами на вибір.
Installation, computer keyboard, torrent tracker, hypertext, banner,
microprocessor, gigabyte, transmitter, hosting, configuration, incorrect, indicator,
italic, office, position, colorprinter, register, system disk, utility, multimedia, traffic,
screen shot, pixel, font style, joystick, plotter, proxy server.
9. Перекладіть наведені в завданні № 8 англомовні терміни
українською.Випишіть зі словника всі лексичні значення українських слів-
відповідників. З’ясуйте, в якому значенні вони використовуються в
комп’ютерній галузі.
10. За допомогою тлумачного словника з’ясуйте лексичне значення
наведених слів. Запишіть їх українською у формі родового відмінка однини.
Доберіть до поданих слів українські синоніми.
Авторитет, аргумент, ассортимент, вердикт, вирус, дайджест,
дефект, дискомфорт, дистрибьютор, документ, имидж, импорт, импульс,
инвестор, инновация, комфорт, конкурс, контракт, контраст, лимит, маклер,
менеджер, мониторинг, паритет, плеер, провайдер, прогноз, раритет, сервис,
симптом, синтез, тинейджер, фактор, фоловер, форум, эквивалент,
эксперимент, экспорт, эталон.
11. Користуючись довідкою, визначте, яким термінам належать
наведені нижче визначення. Сформулюйте визначення українською мовою,
використовуючи інші синтаксичні структури (за допомогою зв’язок, що
позначають тотожність: це, є; номінацію: називається, означає, має назву,
об’єднуються під назвою; суб’єктивний характер пізнання: вважати,
розуміти, розглядати, визначати; зміст поняття: полягає в, виражається,
складається, виявляється).
Наприклад, російський варіант:Архивация– программное сжатие данных
для уменьшения их веса (объема). Создает вокруг файла своеобразный
контейнер, при помещении в который первоначальный ресурс уменьшает свой
вес. Український варіант: Процес, коли відбувається програмне стиснення
даних для зменшення їх обсягу, називається архівуванням. Унаслідок цього
процесу створюється своєрідний контейнер, під час переміщення до якого
первинний ресурс зменшує свою вагу.
227
Довідка:кластеризация, полимерные материалы, браузер, переустановка,
компьютерное зрение, антивирус, виртуальная реальность, диффузия, бот.
1. Процесс взаимного проникновения молекул или атомов одного
вещества между молекулами или атомами другого, приводящий к
самопроизвольному выравниванию их концентраций по всему занимаемому
объему.
2. Область наук о данных, нацеленная на извлечение информации из
изображений. Кроме того, … занимается построением трехмерных моделей
из изображений и распознаванием образов. … имеет большое значение для
анализа биомедицинских изображений, робототехники и больших данных.
3. Программа, способная читать язык гипертекста. Современный язык
гипертекста (WWW) способны читать любые из существующих …. Служат
для просмотра веб-страниц.
4. Программа или утилита, защищающая от вирусных атак, а также
способная устранить последствия пропущенной атаки или удалить вирус с
любого носителя (поддерживающего быстрое удаление).
5. Цифровое представление производственных процессов и систем,
максимально полно и наиболее близко к реальности отображающее
информационные, материальные и творческие процессы, ресурсы и
материальные объекты, обеспечивающее разработку, создание и
производство продукта.
6. Одна из задач машинного обучения, которая относится к обучению
без учителя. Программа должна сама распределить объекты на хорошо
обособленные группы, то есть разбить множество объектов на кластеры.
7. Материалы на основе высокомолекулярных соединений – веществ,
состоящих из однотипных групп атомов, соединенных химическими связями.
Основную массу высокомолекулярных соединений получают либо методами
химического синтеза из мономеров – продуктов переработки природного
сырья (нефти, газа, угля и др.), либо путем переработки природных полимеров,
например целлюлозы. В состав … могут входить наполнители, красители,
пластификаторы, стабилизаторы и другие добавки, регулирующие
функциональные и технологические свойства.
8. Программа, работающая согласно написанному для нее алгоритму.
Призвана для выполнения сложных операций, например, сканирование страниц
всех сайтов всего интернета, рассылки писем большому количеству людей.
Может использоваться для имитации действий человека в какой-либо игре,
приложении.
228
9. Замена текущей версии операционной системы или программного
обеспечения на такую же версию. Может потребоваться при некорректной
работе Windows, программ, игр. Обычно происходит на фоне удаления старой
версии.
12. Прочитайте стисле повідомлення, наведене нижче. Запишіть
розгорнутий текст зпорушеної проблеми, висловлюючи власну точку зору.
Які терміни ви використали в тексті? Чи були серед них вузькогалузеві?
Поясніть вибір лексичних засобів.
Відомий британський учений і популяризатор науки Стівен Хокінг
попередив людство про небезпеку, що несе штучний інтелект.
Про це дослідник заявив під час відеоконференції в Пекіні, що відбулася в
межах щорічної Глобальної конференції мобільного інтернету. За словами
Хокінга, новітні технології можуть призвести до деградації людини, зробити
її абсолютно безпорадною. Одночасно вчений відзначив, що за умови вмілого
підходу штучний інтелект здатний розв’язати більшість проблем, які існують
у світі.
Також Хокінг додав, що штучний інтелект зможе перебудовувати себе
набагато швидше, ніж люди, які обмежені повільною біологічною еволюцією.
Тому людям буде все складніше конкурувати зі штучним інтелектом.
13. Самостійно опрацюйте додатокА. 3.Складіть тестові завдання
(десять запитань з чотирма варіантами відповідей) з теми «Закінчення термінів
чоловічого роду в родовому відмінку».
14. Складіть тестові завдання (десять запитань з чотирма варіантами
відповідей) з теми «Правопис складних термінів комп’ютерної галузі (або
радіоелектроніки, або телекомунікацій)».
15. Запишіть стислий репортаж для радіожурналу «Слово науки» про
особливості вживання термінів, професіоналізмів та жаргонізмів вашого фаху.
229
ТЕМА 9 ОФОРМЛЕННЯ КАДРОВИХ ТА ОСОБИСТИХ ДОКУМЕНТІВ
1. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: навч. посіб. Вид. 4-те. Київ, 2004.

384 с.
2. Ділова українська мова: навч. посіб. / О. Д. Горбул та ін.; за ред.
О. Д. Горбула.Вид. 6-те, випр. Київ, 2007. 222 с.
3. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: навч. посіб. Вид. 7-е,
випр. Донецьк, 2005. 448 с.
5. Мацюк З.,Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування:
навч. посіб. Київ,2005. 352 с.
7. Український правопис / ред.: Є. І. Мазніченко, Н. М. Максименко,
О. В. Осадча; НАН України; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т
8. Шевчук С. В.,Клименко І. В. Українська мова за професійним
спрямуванням: підручник. Вид. 2-ге, випр. і доп. Київ, 2011. 696 с.
Документ – це результат відображення за визначеним стандартом і

формою конкретної та достовірної інформації на спеціальному носії.
Документи з кадрових питань стосуються діяльності окремих осіб на
підприємстві (заяви, автобіографії, резюме, особові картки, характеристики
тощо).
Особисті ділові папери відтворюють інформацію про приватні питання
осіб (особисті заяви, розписки, доручення, скарги громадян і т. п.).
Для виготовлення кадрових і особистих документів установлено формат
А4 (210×297 мм). На практиці дотримуються таких розмірів полів: ліве – 35 мм,
праве – не менше ніж 8 мм, верхнє – 20 мм, нижнє поле – не менше ніж 19 мм.
230
Особливості оформлення резюме
Резюме – документ, у якому стисло подаються особисті, освітні та

професійні відомості про претендента на посаду.
Якщо на підприємстві (фірмі) оголошується конкурс на заміщення
вакантної посади, то тих, хто бажає взяти участь у ньому, просять надіслати
резюме. Цей документ допомагає вибрати найкращі кандидатури, запросити їх
на співбесіду. Обсяг резюме має становити одну–дві сторінки. Оформляти
документ потрібно друкованим способом із застосуванням шрифтових виділень
на аркуші формату А4. Суворих вимог до розташування реквізитів не існує, але
найчастіше зазначають таку інформацію:
1) назва виду документа;
2) прізвище, ім’я, по батькові кандидата;
3) домашня адреса, контактні телефони, електронна адреса;
4) мета складання резюме;
5) освіта (зазначають у такій послідовності: вищі, середні спеціальні,
професійно-технічні навчальні заклади, закінчення курсів; якщо кандидат
навчався у спеціалізованій середній загальноосвітній школі, наприклад, із
поглибленим вивченням англійської мови, й, на його думку, це може вплинути на
вибір саме його кандидатури, то період навчання в школі доцільно зазначити);
6) науковий ступінь (якщо є);
7) досвід роботи (якщо є за тією спеціальністю, на яку претендує
кандидат, то зазначають окремим пунктом; необхідно наголосити на посадових
обов’язках, здобутих професійних навичках і досягненнях);
8) особисті відомості (рік народження, сімейний стан, наявність дітей);
9) додаткова інформація (наводять відомості, що не увійшли до
попередніх пунктів, але які доцільно подати: рівні знання іноземних мов,
позитивні якості кандидата, його працездатність, додаткові навички тощо).
10) дата;
11) особистий підпис (якщо документ надрукований).
Важливе значення має чітке, логічне оформлення документа й
дотримання таких правил:
– формулюйте свою мету зрозуміло, чітко, дохідливо;
– намагайтесь вжити якомога більше фахових слів, що відповідають
посаді, яку ви хочете обійняти;
– виділяйте в тексті резюме ключові слова (назви компаній, фірм, посад,
стаж роботи, здобута освіта);
231
– для кожного конкретного конкурсу складайте окреме резюме;
– намагайтесь не вживати таких слів, як я, ми, замість них
використовуйте на початку речення активні дієслова: організував, створив,
керував, вивчав, обізнаний з;
– не вказуйте розмір заробітної плати й особисті відомості;
– використовуйте якісний папір стандартного розміру;
– зосереджуйте увагу на досвіді роботи й набутих навичках.
Надсилаючи резюме електронною поштою, варто написати супровідний
лист, що може мати такийзміст: Добрий день. Мене звати… Надсилаю власне
резюме. Претендую на посаду… Зараз працюю (навчаюся)… Знаю, що ваша
компанія займається…. Можу бути корисним, бо маю навички роботи з…
Чекаю відповіді після ознайомлення з моїм резюме.
Зразок
РЕЗЮМЕ
Ковальова Марія Федорівна
просп. П. Григоренка, 66, кв. 127,
м. Харків, 61140
тел.: 579 21 99
e-mail: kоvalovа@ukr.net
Мета: заміщення вакантної посади веб-дизайнера.
Досвід роботи: 2015–2018 рр. – веб-дизайнер в рекламній компанії

«Світ дизайну»:
• розроблення сайтів, фотогалерей, інтернет-крамниць, дошок

оголошень;
• верстання промо-сайтів, банерів, крос-браузерного XHTML і CSS;
• створення HTML-сторінок;
232
«Видавничо-поліграфічна справа», магістр.
Додаткова інформація:
• маю близько 50 завершених дизайнерських проектів;
• добре володію базовими пакетами Adobe Illustrator, Macromedia

Dreamweaver, Macroмеdia Flash;
• працюю з програмами для створення анімації та відеодизайну;
• 2013–2015 рр. – курси англійської мови; вільно володію

українською, російською та англійською мовами;
• маю добрий художній смак, швидко навчаюсь новому;
Правиланавичками
• володію гарними оформлення заяв
спілкування в діловій сфері,
дисциплінована та відповідальна.
Заява – документ, що містить прохання, звернене до офіційної особи.
За місцем складання розрізняють:
 внутрішні заяви (про звільнення, надання матеріальної допомоги,
відпусток, переведення на іншу посаду тощо);
 зовнішні заяви (документи, з якими особа звертається до організації чи
установи, в якій вона не працює або не навчається).
У заявах реквізити розміщуються в такій послідовності:
1) адресат (праворуч у верхній частині аркуша);
2) адресант – відомості про заявника (у родовому відмінку без
прийменника «від» пишеться прізвище, ім’я та по батькові, для внутрішніх заяв –
посада, для зовнішніх – домашня адреса);
4) текст;
5) перелік додатків (якщо є);
6) дата;
7) особистий підпис заявника.
233
Зразок 1
Генеральному директорові
фірми «Спецвузавтоматика»
Кудряшову А. П.
Коваленка Сергія Петровича,
який проживає за адресою:
вул. Полтавський Шлях, 7,
кв. 45, м. Харків, 61 201,
тел.: 711 21 34
Заява
Зразок 2
Деканові факультету
«Інформаційно-аналітичні
технології та
менеджмент»
проф. Дорошенку В. О.
студентки групи ІНФ-17-2
Гаврилюк Ірини Олексіївни
Заява
234
Зразок 3
Ректорові ХНУРЕ
проф. Семенцю В. В.
студента ІV курсу факультету
комп’ютерних наук
напряму підготовки
«Комп’ютерні науки та
інформаційні технології»
Гнатишина Романа Сергійовича
Зразок 4
Деканові факультету
«Автоматика та
комп’ютеризовані технології»
проф. Філіпенку О. І.
студента групи АКІРТ-17-1
Устенка Михайла Юрійовича
Заява
Вимоги до написання автобіографії
Автобіографія – документ, у якому особа подає опис свого життя та

діяльності, влаштовуючись на роботу.
Оформляють автобіографію від руки. Текст цього документа укладається
в довільній формі. Усі відомості про себе зазначають у розповідній формі від
235
І особи в хронологічній послідовності (із зазначенням року) і таким чином, щоб
склалося уявлення про життєвий шлях, кваліфікацію та громадську діяльність
автора документа.
В автобіографії мають бути такі реквізити:
2) текст, що містить:
• займенник «я», прізвище, ім’я та по батькові автора;
• дата й місце народження;
• відомості про навчання (назви навчальних закладів, факультетів,
напрямів підготовки пишуться повністю);
• трудова діяльність (назви установ, організацій, підприємств пишуться
повністю);
• участь у громадському житті (громадські посади, участь у наукових
конференціях, нагороди, заохочення);
• сімейний стан і склад сім’ї (прізвища, імена та по батькові батька,
матері, рідних братів і сестер,їхні рік народження, місце роботи або навчання);
3) дата оформлення документа;
4) особистий підпис автора.
Зразок
Автобіографія
Я, Миколайчук Артем Васильович, народився 15 січня 2000 р. у с.

Розкішне Гайсинського р-ну Вінницької обл.
2003 р. разом з батьками переїхав до м. Вінниці. 2006 р. пішов до

першого класу середньої школи № 23 м. Вінниці.
2015 р. після закінчення 9 класів вступив до Вінницького технічного

коледжу.
Після закінчення коледжу 2017 р. вступив до Харківського національного

університету радіоелектроніки на факультет автоматики та
комп’ютеризованих технологій за напрямом підготовки «Системна
інженерія» денної форми навчання.
2022 р. закінчив університет і вступив до денної аспірантури ХНУРЕ за

напрямом «Програмна інженерія». Зараз працюю над кандидатською
дисертацією.
236
Неодружений.
Мати, Миколайчук Ірина Станіславівна, 1975 р. н., викладач

математики ліцею № 12 м. Вінниці.
Батько, Миколайчук Василь Дмитрович, 1973 р. н., хірург Вінницької

обласної лікарні № 1.
Правила оформлення особової картки працівника
Особова картка – основний документ з обліку особового складу на

підприємстві. Усі записи мають бути документально підтверджені. Документ
оформляють від руки, заповнюючи вільні рядки. Відомості про загальний трудовий
стаж, переміщення працівника, останнє місце роботи, причину й дату звільнення
зазначають відповідно до записів у трудовій книжці. Нижче наведений бланк
особової картки.
Зразок
Типова форма № П-2
ЗАТВЕРДЖЕНО
Найменування підприємства (установи, організації) Наказ Держкомстату та
Код ЄДРПОУ_______________________ Міністерства оборони України
25.12.2009 № 495/656_______
Вид роботи
Індивідуальний
Дата Табельний Стать (чоловіча, (основна, за
ідентифікаційний
місце для
заповнення номер жіноча) сумісництвом)
фотокартки номер
ОСОБОВА КАРТКА ПРАЦІВНИКА

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
1. Прізвище_____________ ім’я_______________ по батькові________________
2. Дата народження «_____»_________________ ___р.
3. Громадянство__________________________________________
237
4. Освіта (базова загальна середня, повна загальна середня, професійно-технічна,
неповна вища, базова вища,повна вища) ____________________________________________
Назва освітнього закладу Диплом (свідоцтво), серія, Рік закінчення
номер
Форма навчання
Спеціальність (професія) за Кваліфікація за дипломом
(денна, вечірня,
дипломом (свідоцтвом) (свідоцтвом)
заочна)
5. Післядипломна професійна підготовка: навчання в аспірантурі ад’юнктурі

докторантурі (необхідне відмітити х)
Назва освітнього, Диплом, номер, Рік Науковий ступінь,
наукового закладу дата видачі закінчення учене звання
6. Останнє місце роботи ___________________посада (професія) __________________

7. Стаж роботи станом на «___»________________20____р.
Загальний ______днів______місяців _________років
що дає право на надбавку за вислугу років ______ днів _____місяців ________ років
8. Дата та причина звільнення (скорочення штатів; за власним бажанням, за прогул та
інші порушення, невідповідність займаній посаді тощо) «___» ________________20___р.
_______________________________________________________________________________
9. Відомості про отримання пенсії (у разі наявності вказати вид пенсійних виплат
згідно з чинним законодавством) ___________________________________________________
10.Сімейний стан __________________________________________________________
Ступінь
родинного зв’язку ПІБ Рік народження
(склад сім’ї)
11. Місце фактичного проживання (область, місто, селище, село, район, вулиця,
№ будинку, квартири, номер контактного телефону, поштовий індекс)____________________
12. Місце проживання за державною реєстрацією _______________________________
Паспорт: серія____ №_____________, ким виданий__________________________________,
дата видачі ____________________
ІІ. ВІДОМОСТІ ПРО ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК

Група обліку ___________________Придатність до військової служби ___________________
Категорія обліку _______________ Назва райвійськкомату за місцем реєстрації __________
Склад _______________Назва райвійськкомату за місцем фактичного проживання________
Військове звання _________________________________
Військово-обліковийфах №_________Перебування на спеціальному обліку_______________
ІІІ. ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА НА ВИРОБНИЦТВІ (ЗА РАХУНОК

ПІДПРИЄМСТВА-РОБОТОДАВЦЯ)
Назва Назва документа, що
Період Вид Форма
Дата структурного засвідчує професійну
навчання навчання навчання
підрозділу освіту, ким виданий
238
IV. ПРИЗНАЧЕННЯ І ПЕРЕВЕДЕННЯ
Назва Професія, посада
структурного назва код за КП* Розряд Підстава, Підпис
Дата
підрозділу (оклад) наказ № працівника
(код)
*Відповідно до Класифікатора професій ДК 003-2005, затвердженого наказом

Держстандарту України від 26.12.2005 № 375, з урахуванням позначки кваліфікаційного
рівня (6 знаків, наприклад, код професії «муляр» – 7122.2).
V. ВІДПУСТКИ
Дата
Вид
За який період початку закінчення Підстава,наказ №
відпустки
відпустки відпустки
Додаткові відомості ______________________________________________________________

Дата і причина звільнення (підстава) ________________________________________________
Працівник кадрової служби _______________________________________________________
(посада) (підпис) (ПІБ)
Підпис працівника ________________________ «____» ________________ 20___р.
(дата)
Особливості написання характеристики

Характеристика – документ, у якому оцінюються ділові та моральні якості
людини. Документ видає адміністрація організації, установи своєму працівнику
(студентові, учню), коли він вступає до навчального закладу, проходить атестацію тощо.
Характеристику оформляють друком на аркушах формату А4. Якщо цей
документскладають на колишнього працівника або випускника навчального закладу,
тест подається в минулому часі.
У документімають бути розміщені такі реквізити:
2) текст:
• анкетні відомості (прізвище, ім’я, по батькові; посада, учений ступінь, звання
(якщо є), для студентів – навчальний заклад, факультет; рік народження, освіта);
• фах, спеціальність, з якого часу працює на посаді, рівень професійних
навичок; для студентів – з якого часу навчається у виші, на якому факультеті, за якою
спеціальністю;
• оцінка моральних та ділових якостей: ставлення до виконання службових
обов’язків (до навчання), підвищення кваліфікації, участь у житті колективу,
громадська діяльність, стосунки з колегами (студентами, викладачами);
• відомості про нагороди, заохочення, стягнення;
• місце призначення характеристики;
3) підписи керівника організації та структурного підрозділу;
4) печатка.
239
Зразок
Остапчука Євгена Дмитровича, 1993 р. народж.,

програміста фірми «ІТ-сектор», освіта вища
Остапчук Є. Д. працює у фірмі «ІТ-сектор» з 2014 р., починав як

помічник програміста. З 2016 р. обіймає посаду програміста. 2015 р. закінчив
факультет «Комп’ютерні науки» Харківського національного університету
радіоелектроніки. Отримав диплом за спеціальністю «Комп’ютерні науки та
інформаційні технології».
Працюючи на посаді програміста, п. Євген зарекомендував себе
здібним, старанним та наполегливим фахівцем. Володіє грунтовними
навичками, необхідними в галузі програмування, зокрема інсталювання,
налаштування системного програмного забезпечення, тестування засобів
обчислювальної техніки, розроблення та впровадження застосовних програм.
Остапчук Є. Д. творчо використовує свої знання у професійній
діяльності, займається самоосвітою. Досконало володіє англійською мовою,
вивчає італійську.
Скромний, урівноважений, має повагу в колективі.
Видано для подання до______________________
Директор фірми «ІТ-сектор» підпис П. В. Анрейченко
Начальник відділу програмування підпис К. С. Кирилюк
09.11.2018 м. п.
Особливості оформлення пояснювальної записки
Пояснювальна записка – особистий документ, в якому роз’яснюється

ситуація, що склалася (порушення трудової дисципліни, невиконання
обов’язків тощо).
Цей документ оформляють на вимогу керівника рукописним способом.
За оформленням пояснювальна записка схожа на внутрішню заяву.
240
Зразок
Директору фірми «Карнеол»

Сколоті А. П.
ІТ-фахівця Артем’єва
Олега Геннадійовича
Пояснювальна записка
25.06.2018 я запізнався на роботу на 25 хв у зв’язку з тим, що через ремонтні

роботи на вул. Академіка Павлова був зупинений рух тролейбуса, яким я
добираюся до місця роботи. Мені довелося пересаджуватися на інший вид
транспорту, що зайняло більше часу на дорогу.
25.06.2018 підпис Артем’єва
1. Продовжіть наведені речення.

1. Документ – це…2. Заява – документ, що містить…3. За місцем
створення розрізняють… заяви. 4. Заяви з кадрових питань можуть
стосуватися таких питань:… 5. Заява складається з таких реквізитів:…6. Заява
та пояснювальна записка особистого характеру оформляються…
7. Пояснювальна записка особистого характеру має такі реквізити:…9. Дата в
документах може оформлятися такими способами:…10. У реквізиті
«адресант» для зовнішніх заяв зазначають…, а для внутрішніх…
11. Обґрунтовувати прохання потрібно в заявах про…12. До оформлення
реквізиту «адресат» висуваються такі вимоги:…13. Два й більше додатків
мають оформлятися за таким правилом:…14. У тексті характеристики
наводиться інформація про… 15. В анкетних даних характеристики студента
наводяться….16. На відміну від резюме, в автобіографії відомості про особу
подаються…17. Обов’язковими елементами резюме мають бути... 18. У тексті
автобіографії потрібно подати таку інформацію про себе:…
241
2. Виправте й запишіть правильно речення, часто вживані в кадрових і
особистих документах.
1. Прошу Вашого дозволу на звільнення мене від занять із-за сімейних
обставин з 10 по 14 жовтня. 2. Прошу надати мені п’ятиденну відпустку за свій
рахунок. 3.Савчук М. В. приймає активну участь у громадянській роботі.
4. Характеристика на студентку ІІІ курсу фізичного факультета
ХНУ ім. В. Н. Каразіна. 5. Я, викладач кафедри вищої математики Петренко
Людмила Павлівна, народився в м. Сніжне 14 липня 1985 р.
6. Ковалишин О. М. користується повагою серед колег та працівників
підприємства. 7. За час роботи в установі пан Дейнега І. С. зарекомендував себе
в якості здібного та старанного фахівця. 8. Я знаю пані Василенко В. А. в ролі
досвідченого та кваліфікованого працівника. 9. На жаль, не можу висловитися
позитивно про цього працівника, адже він неодноразово порушував трудову
дисципліну. 10. Не одружений. Разом зі мною проживають мати, батько,
бабуся.
3. Перекладіть текст характеристики українською мовою.
Коваленко Андрея Сергеевича,
студента ІІ курса факультета международных отношений Львовского
национального университета им. И. Франко,
2000 г. рожд., образование среднее
Коваленко А. С. учится на ІІ курсе факультета международных
отношений по специальности «Дипломатия». На протяжении обучения в
университете зарекомендовал себя способным студентом.
К учебе относится серьезно, имеет глубокие знания по всем предметам,
всесторонне развит. Постоянно занимается самообразованием, регулярно
выступает с научными докладами на студенческих конференциях. Средний
балл успеваемости составляет 4,8.
Коваленко Андрей Сергеевич принимал участие в V Международном
конкурсе по украинскому языку имени Петра Яцика и занял первое место.
Является активным членом кружка «Молодая дипломатия». Зарекомендовал
себя хорошим организатором во время студенческих публичных дебатов на
тему «Стратегические приоритеты Украины».
Ответственен, требователен к себе, доброжелателен. Пользуется
авторитетом и уважением среди товарищей и преподавателей факультета.
Характеристику выдано для участия в международном студенческом
проекте «Україна – Європа: шлях до інтеграції».
242
Декан факультета
международных отношений
Львовского національного университета
им. И.Франко О.М. Коломиец
4. Відредагуйте тексти заяв, запишіть правильні варіанти.
А. Директору Укртелекому
Галієнко Павлу Івановичу
від Авдєєва Андрія Віталійовича
Заява
Прошу прийняти мене на посаду програміста до інформаційно-
вичислювального відділу. До заяви додаю копію диплома про закінчення вузу,
автобіографію, трудову книжку, особовий листок з обліку кадрів.
Підпис ІІІ лютого.2017.
Б.
Ректорові ХНУРЕ
проф. Семенцю В. В.
від студента першого курсу
факультету комп’ютерні
науки Василенко Петра
Володимировича, що проживає
за адресою: вул. Шевченко, 6,
кв. 56, м. Харків
Заява
Прошу надати мені матеріальну допомогу.
5.3.2002 р.
В. Київський університет
ім. Т. Шевченка
ректору університету
акад. Сердюку Дмитру Андрійовичу
Заява
Дуже прошу Вас допустити мене до складання вступних іспитів на
перший курс юридичного факультету і прийняти від мене слідуючі документи:
атестат, мою автобіографію, медичну довідку.
Підпис Дата
243
Г.
Київський державний
університет ім. Шевченка
ректору Сердюку Андрію
Михайловичу
від Соловйова О. І.
Заява.
Сердечно прошу допустити мене до складання вступних іспитів на

перший курс будь-якого факультету і прийняти від мене слідуючі документи:
– атестат про середню освіту;
– справку про стан здоров’я.
Вірю, що ви не відмовите мені й моя мрія здійсниться. З повагою
Соловйов Олександр Іванович
5. Опрацюйте самостійно додатокА. 4.Запишіть українською мовою
наведені прізвища. Поставте їх у формі родового та давального відмінків.
Луговой, Грачёв, Яковлев, Прокофьев, Воробьёв, Панкратьев, Менделеев,
Мацеев, Лещёв, Аристотель, Писарев, Ильин, Зиновьев, Алексеев, Гурьин,
Евсеев, Кушнарёв, Лихачёв, Киселев, Коломиец, Александров, Поддубный,
Бессмертный, Белов, Лаптев, Гурьев, Ветров, Васильев, Матвеев, Пирогов,
Алчеев, Орехов, Прокофьев.
6.Запишіть наведені імена та прізвища в родовому й давальному
відмінках. Сформулюйте правила відмінювання прізвищ, що закінчуються на
приголосний та -о в українській мові.
Микола Жиленко, Михайло Коломієць, Ольга Шевчук, Клавдія
Федоришина, Іван Ярошевський, Віра Борисова, Володимир Захаренко, Дарія
Гай, Андрій Шевченко, Катерина Білаш.
7. Від імен, що записані в дужках, утворіть жіночі та чоловічі імена по
батькові. Запишіть усі імена та по батькові у кличному відмінку.
Іван, Олена (Євген), Остап, Катерина (Олександр), Олександр, Тетяна
(Віталій), Віктор, Наталія (Микола), Олег, Алла (Василь), Володимир, Вікторія
(Федір), Максим, Людмила (Геннадій), Вадим, Світлана (Валерій), Сергій, Ірина
(Юрій), Павло, Марина (Ігор), Андрій, Надія (Володимир).
8. Утворіть форму кличного відмінка від наведених слів і
словосполучень.
244
Марія Іванівна, Ганна Степанівна, пан директор, шановний добродій, пан
ректор, колега, Микола Васильович, інспектор, Сергій Якович, Надія
Дмитрівна, шановна Олена Михайлівна, Любов Олексіївна.
9.Розкрийте дужки, поставивши імена й по батькові в потрібному
відмінку.
Панові (Григорій Омельчук), з інженером (Петро Найда), у бухгалтера
(Віра Мотрич), при директорові (Сергій Осика), для уповноваженого (Олексій
Музиченко), колего (Анатолій Ярославович), декан (Юрій Остюченко),
проспект (Петро Григоренко), звернутися до (Василь Дорошенко), відповісти
(Андрію Марченко).
10. Виправте помилки в автобіографіях. Яка інформація в цих документах
відсутня? Сформулюйте поради авторамавтобіографій щодо правильного
оформлення цього виду документа.
А.Автобіографія.
Я, Павлюк В. А., народився у 1984 році в м. Дергачі.
З 1981 по 1992 роки навчався в Дергачівській середній школі, яку
закінчив у 1992 році. Після школи навчався два роки в машинобудівельному
технікумі, а потім пішов до армії. Тепер працюю майстром на
машинобудівельному заводі.
Я холостяк. Мої батьки (Андрій Васильович та Ольга Михайлівна)
усе життя працювали й працюють на заводі.
Дата
Підпис
Б. Я, Ковальова О. В., народилася 16.ІІІ.1968 р. в м. Бахмач
Чернігівської обл. 1970 року пішла до Бахмацької середньої школи № 3.
Протягом 1980–1985 років навчалася в інженерно-будівельному інституті.
Після закінчення інституту мене призначили працювати інженером
тресту «Київміськбуд».
Приймаю активну участь у громадській роботі, голова профкому.
Я одружена, маю доньку Ковальову Світлану Олексіївну.
Підпис
Дата
В. Автобіографія
Я, Третьяк П. О., народилася 22.09.1990 р. в м. Лубни Полтавської
області.
На протязі 1996–04 рр. навчалася у середній школі № 1 м. Лубни.
У 2004 р. вступила на спеціальність «Біржова діяльність» Київського
індустріального технікуму.
У 2007 р. поступила в НПУ імені Драгоманова.
245
Г. Автобіографія
Я, Лойко Наталя Василівна, народилася 12 серпня 1997 року в м. Харків.
У 2003 році вступила в перший клас середньої школи № 17 м. Харків.
На протязі 2003–13 рр. навчалася в вищезгаданій школі.
У 2013 р. вступила в ХНУ ім. В. Н. Каразіна, який уже закінчила. Після
закінчення вузу призначена на посаду інженера-програміста до фірми
«Комп’ютерні мережі».
Приймаю участь у громадській роботі.
Не одружена, дітей не маю.
Дата Підпис
11. Відредагуйте тексти пояснювальних записок.
А. Декану факультету АКТ
від Романова О. Д.
Я, студент першого курсу Романов О. Д., пропустив один день занятьу
ХНУРЕ, бо разом з батьками відвідував бабусю, яка живе за містом.
Студент (підпис)
Б.
Директору з продажу ТОВ «Нік»
Петренку Н. В.
12.09.2018
Я, менеджер з продажу, запізнився на роботу на одну годину з причини
несправності й подальшого ремонту власного автомобіля на СТО.
Підп Г. І.
ис Іванов
В. Директору фірми «Дніпро»

Гнатишину О. П.
від PR-менеджера
Я, Коновалов Олексій Дмитрович, був відсутній на робочому місці
23.10.2018 унаслідок транспортної аварії. Довідку про ДТП додаю.
А. А.
Коновалов
246
12. Запишіть власні назви за правилами, наведенимивдодатку А. 2.
А.Факультет українознавства, львівський соціально-економічний
інститут, торговельна марка еліт, малобілозерська гімназія досвід, державний
комітет україни з нагляду за охороною праці, національний академічний театр
російської драми імені лесі українки, київський національний університет імені т.
шевченка, державний інноваційний фонд україни, факультет комп’ютерні науки,
вулиця академіка барабашова, президент україни, дніпровський меблевий завод,
кафедра вищої математики, факультет дистанційної освіти, конституційний
суд україни, набережна академіка білецького, харківська державна наукова
бібліотека імені в. г. короленка.
Б.(г)енеральний (с)екретар ООН, (п)резидент України, (г)олова (в)ерховної
(р)ади України, (п)рем’єр-(м)іністр Канади, (м)іністерство (о)світи і науки
України, (з)ахідна Україна, (к)раїни (з)аходу, (б)ульвар Тараса Шевченка,
(м)айдан (н)езалежності, (р)еспубліка (б)олгарія, (у)горська (р)еспубліка,
(к)орейська (н)ародно-(д)емократична (р)еспубліка, (р)івненська (о)бласть,
(у)манська (м)іськрада, (ш)евченкові поезії, (ш)евченківські поезії,
(ш)евченківська премія, (н)обелівська премія, (в)олодимир-(в)олинський,
(н)аціональний (б)анк України, (к)иївський (б)удинок (м)од, (к)иївський
(н)аціональний (е)кономічний (у)ніверситет, (д)ень (н)езалежності України,
(в)олодимирський (с)обор, (к)иєво-(п)ечерська (л)авра, (д)ержавний (м)узей
(о)бразотворчого (м)истецтва, (ц)ентральна (н)аукова (б)ібліотека АН України
ім. В. Вернадського, (п)ромінвестбанк України, (б)анк (а)валь, (є)вропейське
(е)кономічне (с)півтовариство, (м)іжнародний (в)алютний (ф)онд.
13. Виправте помилки в оформленні реквізиту «дата».
27.ІХ.2018; 2.12.2018 рік; 7 листопада 2018 року; 18.4.18; з 14.05–17.05;
з 05.02.2018 по 20.02.2018; 16.10. цього року.
14. Запишіть наведені словосполучення, виправивши помилки в суфіксах
та відмінкових закінченнях імен та по батькові.
Звертаюся до Ігора Ільїча; розмова із Львовом Васильєвичем; вибачитися
перед Наталею Ігоровною; проконсультуйтеся з Костьом Івановичом;
преміювати Івана Кузьміча; вітаю Вас, Олег Якович; спілкуватися з Дмитром
Ігоревичем; Надія Петрівна, зайдіть до ректора; вибачте Олександра
Григорійовича; зателефонувати Петру Сергієвичу.
15. Перекладіть українською наведені словосполучення. Складітьз ними
речення офіційно-ділового стилю.
Предоставить слово директору Мазурец Ольге Андреевне, выступить в
защиту Коваленко Николая Федоровича, зайти к директору Александровой
247
Татьяне Михайловне, паспорт Юрия Анатольевича Шевченко, пройти
повышение квалификации Ильенко Катерине Григорьевне, доверенность
Малеева Аркадия Юрьевича, поздравить с юбилеем Луцеву Марину Сергеевну,
характеристика на Орехову Анну Матвеевну, обсуждать при Тихомирове
Леониде Ильиче, выступить в защиту Коваленко Николая Федоровича, фонд
братьев Кличко, пригласить к телефону Демьяненко Наталию Владимировну,
вручить адрес юбиляру Коломиец Светлане Геннадиевне.
1. Складіть і запишіть невелике повідомлення про ваш факультет.

Перелічіть у ньому назви напрямів підготовки, кафедр, дисциплін, що
вивчаються. Поясніть уживання великих та малих літер.
2. Напишіть документ від імені старости, в якому пояснюється причина
відсутності студентів групи на заняттях.
3. Складіть пояснювальну записку про порушення навчальної
дисципліни студентом вашої групи.
4. Напишіть заяви про надання позачергової (або академічної) відпустки
та матеріальної допомоги.
5. Оформіть заяву від імені працівника про переведення на іншу посаду у
зв’язку із закінченням ЗВО.
6. Складіть заяву на ім’я декана вашого факультету про продовження вам
зимової сесії.
7. Укладітьа) негативну характеристику на колишнього студента вашого
факультету; б) позитивну характеристику на студента, який навчається у вашій
групі.
8. Напишіть об’єктивну характеристику на себе.
9. Оформіть власне резюме та автобіографію.
10. Складіть по десять тестових завдань з тем «Правопис прізвищ
українською мовою» і «Правопис великої та малої літер».
11. Визначте джерела творення наведених прізвищ. Що Вам відомо про
виникнення власне українських прізвищ? Запишіть свої міркування у формі
невеликого твору-роздуму, доповніть текст власними прикладами.
Іванишин, Бондаренко, Кожедуб, Перебийніс, Мирний, Гончаренко,
Шевчук.
248
12. Прочитайте наведений уривок. Поясніть правопис наведених у ньому
прізвищ. Напишіть твір-мініатюру «Походження українських прізвищ» або
«Походження прізвищ моєї родини».
На Запорозькій Січі був цікавий звичай. Новачок, котрий вступав у
Січове товариство, мав поміняти своє попереднє прізвище на нове, козацьке.
Часто прізвисько обирали новому товаришеві самі козаки. Уславився колись на
всю Запорозьку Січ своєю силою козак Іван Підкова. Він був таким дужим, що
міг однією рукою переломити надвоє міцну залізну підкову. Тому й прозвали
його таким найменням.
Ти, мабуть, знаєш казку про Вернигору – велетня, який перевертав гори, і
Вернидуба, котрий міг власноруч зламати величезного дуба. А ще є цікава
легенда про вусаня Верниводу, що любив гратися з водою. На який бік він
повертав вус, там робилося сухо. Так само прозивали своїх силачів і
характерників козаки. І в них були свої Вернигори, Вернидуби та Верниводи.
Добираючи прізвисько новому побратимові, козаки любили
пожартувати, незлостиво покепкувати з товариша. Тому багатьох
нагородили такими кумедними прізвиськами, як Затуливітер, Неїжборщ,
Непийвода, Недайкаша, Задерихвіст, Підкуймуха, Крутихвіст, Печиборщ,
Паливода, Роздайбіда, Загнибіда, Скачистрибайло(Л. Масенко).
13.Змоделюйте ситуацію та запишіть у зошиті діалог: староста групи
спілкується зі студентом, що пропустив значну кількість занять. Оформіть
відповідну пояснювальну записку на ім’я куратора групи.
14.Складіть алфавітні списки а) студентів вашої групи, присутніх на
зборах факультету (зазначте прізвища, імена й по батькові); б) викладачів, які
читають на вашому курсі (укажіть посади, наукові звання, прізвища, імена й по
батькові). Якими правилами правопису прізвищ ви скористалися?
15. Запишіть назви відомих в Україні (або Харкові)
а) вищих навчальних закладів, бібліотек, архівів, спортивних споруд;
б) пам’яток історії й архітектури, пам’ятників;
в) музеїв, театрів, філармоній, видавництв;
г) готелів, ресторанів, кафе, магазинів, туристичних агентств, курортів і
санаторіїв;
д) банків;
е) державних установ, міністерств, іноземних представництв.
249
ТЕМА 10 ОСОБЛИВОСТІ НАПИСАННЯОГОЛОШЕНЬ,
РЕКЛАМ, ПРЕС-РЕЛІЗІВ
1. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: навч. посіб. Вид. 7-е,

випр. Донецьк, 2005. 448 с.
2. Культура русской речи: учебник для вузов / под ред. Л. К. Граудиной,
Е. И. Ширяева. Москва, 2003. 560 с.
3. Мацюк З.,Станкевич Н.Українська мова професійного спілкування:
навч. посіб. Київ, 2005. 352 с.
5. Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова за професійним
спрямуванням: підручник. Вид. 2-ге, випр. і доп. Київ, 2011. 696 с.
Вимоги до написання оголошення про захід
За змістом оголошення бувають організаційні (про захід або подію) та

рекламні.
Організаційне оголошення спрямоване на конкретну аудиторію.
Цей документ має такі реквізити:
1) назва виду документа (оголошення);
2) звертання;
3) текст, що може містити такі елементи:
– дата й час проведення заходу (виділяється напівжирним шрифтом);
– місце проведення;
– повна назва заходу, його тематика (порядок денний, напрями роботи);
– умови участі;
– спосіб проїзду;
– прізвище, контактний телефон відповідальної особи;
– заохочувальні фрази;
4) підпис оргкомітету.
250
Зразок
ОГОЛОШЕННЯ
Шановні студенти та викладачі харківських вишів!
04 грудня 2017 р. о 12.00на кафедрі українознавства (аудиторія 601 і)
Харківського національного університету радіоелектроніки (просп. Науки, 14,
корпус «і») відбудеться круглий стіл «Мови професійної комунікації:
лінгвокультурний та перекладознавчий аспекти».
Напрями роботи заходу
1. Сучасні проблеми міжкультурної комунікації.
2. Функціювання мовних одиниць у професійному спілкуванні.
3. Проблеми перекладання фахових текстів.
Вхід на круглий стіл вільний.
Раді будемо бачити всіх, хто бажає взяти участь в обговоренні цих
питань!
Контактний телефон (063) 007-70-06 (методист О. Д. Василенко).
Написання рекламних оголошень
У рекламних оголошеннях варто враховувати

– вік аудиторії;
– стать;
– сімейний стан;
– соціальну групу;
– рівень доходів.
До тексту рекламного оголошення висуваються такі вимоги:
• відсутність незнайомих слів;
• лаконічність тексту, стислість абзаців, уживання простих речень;
• використання слів, що спонукають до дії (купи, напиши, зателефонуй,
звернися, запитай, візьми, надішли, скажи, прийди, насолоджуйся,
переконайся, спробуй, поспішай тощо);
• залучення емоційних слів, що описують товар, послугу, факти, та
роблять їх більш привабливими для клієнта (економний, вигідний, дешевий,
вражаючий, фантастичний, казковий, неперевершений, шикарний, чудовий,
незабутній, мальовничий, блискучий, дивний, затишний, комфортний тощо);
• використання слів-речень (Сьогодні. Пропозиція для вас. Негайно!
Чекаємо).
251
Для увиразнення графічно виділяють назву компанії (фірми), товару,
послуг, дієслова типу продає, запрошує, шукає тощо, прислівники на зразок
швидко, якісно, зручно, дешево, якісно, надійно і под.
Зразок
Друже-студенте!
Тобі потрібен новий ноутбук для навчання?
Завітай до нашого магазину «Єврокомп». Ми пропонуємо сучасний і
недорогий ноутбук LenovoThinkPadX220. Цей компактний гаджет має гарні
показники:
 процесор:Intel Core i5-2540M 2.6 GHz;
 чипсет:Intel Cougar Point QM67;
 оперативна пам'ять:4096 Mb;
 жорсткий диск:320Gb;
 дисплей:12.1", 1280×800;
 відеокарта:Intel HD Graphics 3000
 порти введення-виведення:3 ×USB2.0, LAN, FireWire, Irda, cardreader,
PCCard, VGA
 фізичні дані:210×295×29 (мм), 1,4 (кг).
Ціна приємно вражає – 5 690 грн.
Вигідна гарантія –чотири семестри!
З технікою від «Єврокомп» легко навчатися!
Особливості написання рекламних текстів
Реклама насамперед має привертати увагу, спонукати до дій (придбати

товар, скористатися послугою тощо), створювати й зміцнювати позитивний
імідж фірми (компанії).
Написання рекламного тексту потребує від автора мовної майстерності.
Стиль реклами має істотно відрізнятися від написання будь-якого іншого
тексту – оповідання, повідомлення, репортажу тощо.
Реклама може містити кілька елементів.
1. Заголовок, що можна оформити різними стилями, зокрема як
• наказ (Купуй тільки в нас);
• запитання (Ти ще не вирішив?);
• запитання-виклик (Навіщо шукати дорожче?);
• декларування (Найпотужніші процесори в місті);
• новину (Ми отримали новий товар);
252
• переконання (З нами краще!);
• гасло (Планшети для тих, хто любить компактність);
• гру слів (СТО – сто можливостей);
• заборону (Не тікай від вигідних пропозицій!).
2. Підзаголовок – має спонукати читача прочитати весь текст
повідомлення.
3. Основний текст –розкриває зміст заголовка й підзаголовка.
Він містить
– вступ (визначення проблеми, з якою мають справу сучасні люди або
певна категорія осіб);
– основну частину (зміст пропозиції; відповідь, як можна вирішити
окреслену проблему та які вигоди отримає споживач);
– висновки (підсумовування наведеного вище).
4. Луна-фраза – стисле висловлювання, що обґрунтовує ще раз висновки
іншими словами. Вона має легко запам’ятовуватися та відтворюватися в
пам’яті читача.
5. Слоган – висловлювання, що спонукає до дій. Містить назву компанії
(фірми), що підвищує її впізнаваність.Слоган має бути стислим і оригінальним.
Уживання тропів та мовленнєвих фігур у текстах реклам
Мовленнєві фігури та тропи роблять текст реклами більш оригінальним,

привабливим, що сприяє його запам’ятовуванню.
Метафора – перенесення властивості, ознаки одногопредмета (явища) на
інший за принципом подібності. Samsung Galaxy J5 – дотик до досконалості.
Процесор Intel Core i3-7100 – шлях до нових можливостей.
Епітети – прикметники, що підкреслюють властивість, якість товару,
послуги. Комп’ютер EverestHome 4070здійснить найбільш фантастичні мрії.
Магазин «Світ техніки» – унікальні можливості й незрівнянні перспективи.
Порівняння– зіставлення двох явищ. Монітор LG – кольори, яскравіші
за літо.
Гіпербола – перебільшення певної якості, властивості предмета або
явища. Xiaomi Redmi Note 4X – лідер серед смартфонів.
Риторичне запитання – експресивне підтвердження або заперечення у
вигляді запитання. Що може бути краще за спілкування? (реклама мобільного
оператора).
253
Анафора – однаковий початок фраз. Гнучка якість – гнучкі ціни (реклама
гнучкого дисплея).
Епіфора – однакове завершення фраз. Хочеш бути стильним – обирай
Sumsung. Бажаєш бути впевненим – обирай Sumsung. Намагаєшся бути
переконливим – обирай Sumsung.
Аплікація – використання відомого афоризму, фразеологізму або
крилатого вислову. У людини все має бути чудовим: і душа, і одяг, і смартфон.
Обирай MeizuM5.
Градація – перелік трьох слів з наростанням смислової значущості.
Інтернет-провайдер «SkyNet» для тих, хто прагне відчувати, мріяти, діяти.
Зразок
Світ без смартфона I-Teck– це світ без радості!
Хочеш завжди бути на зв’язку й одночасно займатися улюбленою
справою?Зі смартфоном I-Teck це реально!
Управління інтуїтивно зрозумілими опціями, бездоганна графіка – це все
про нього!
Новий перемикач застосунків перетворює I-Teck у неймовірно
мультифункційний пристрій. Отримуй RSS-стрічки та оновлення будь-яких
мереж: Twitter, Facebook, CNN – усе, що бажаєш!
Панелі на головному екрані забезпечать швидкий доступ до улюблених
застосунків і контенту. Новий веб-інтерфейс дозволить швидко
завантажити сторінки й одночасно переглядати кілька вкладень.
З камерою 12 мегапікселів робіть якісні зйомки! Редагуйте, зберігайте
йнадсилайте їх друзям!...
Не розмірковуй – обирай сучасний і багатофункційний смартфон I-Teck!
Чекаємо тебе за адресою…
Салон-магазин «Смарт» – світ привабливий, захопливий, феєричний!
Вимоги до написання прес-релізів
Прес-релізом є стисле повідомлення про певну подію (конференцію,

акцію, презентацію тощо) для висвітлення в ЗМІ. Виокремлюють прес-релізи
таких видів:
– анонс – знайомить з подією, що має відбутися;
– запрошення – запрошує на захід за кілька днів до його проведення;
– інформація – висвітлює подію, що наразі відбувається;
– резюме – розповідь про захід після його проведення.
254
У прес-релізі варто вказати таку інформацію:
• назва виду документа;
• заголовок;
• сутність події (2–4 речення);
• текст (може містити детальний опис заходу, коментарі, пояснення,
пряма мова організаторів, учасників тощо);
• контактна особа, телефон.
Зразок
ПРЕС-РЕЛІЗ
Фестиваль документального кіно про права людини
20–27 листопада 2017 р. у Харкові відбудеться фестиваль
документального кіно про права людини. У програмі заходу покази
документальних стрічок, фотовиставка, освітні заходи.
Напередодні відкриття фестивалю 19 листопада 2017 р. у приміщенні
наукової бібліотеки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна
розпочне роботу виставка світлин І. Гайдая «Обличчя свободи». За бажанням
усі можуть взяти участь у майстер-класі «Моє фото» від студії І. Гайдая.
20 листопада 2017 р. о 15.00 чекаємо харків’ян за адресою:
вул. Чернишевського, 32, де буде проходити цікавий захід за участю Н. Чумак,
представниці Української Гельсинської Спілки з прав людини. Під час круглого
столу будуть обговорюватися особливості висвітлення прав людини в ЗМІ.
Відкриття фестивалю відбудеться 21 листопада 2017 р. о 18.00
демонстрацією стрічки «Євромайдан. Чорновий монтаж» в актовому залі
ХНУ ім. В. Н. Каразіна. У наступні дні перегляди інших відчизняних і
зарубіжних фільмів проходитимуть у кінотеатрі «Боммер» (вул. Полтавський
шлях, 6, тел.: 712-39-28).
З детальною програмою фестивалю можна ознайомитися на сайті
«Громада» (https://...).
Контактні особи
М. П. Соколенко (телефон)
Є. І. Федоришин (телефон)
255
1. Продовжіть наведені речення.

1. Оголошення– документ, в якому… 2. За змістом оголошення
бувають… 3. Оголошення про захід може містити такі реквізити:…
4. Створюючи рекламне оголошення, необхідно брати до уваги таку
інформацію про адресата:… 5. Слоган – це… 6. Текст реклами має виконувати
такі функції:… 7. Прес-реліз – це документ, що… 8. Прес-релізи за
призначенням бувають таких видів:… 9. Мовленнєві фігури, тропи в
рекламному тексті дозволяють… 10. Прес-реліз має містити такі відомості:
… 11. У тексті реклами можна використовувати такі мовленнєві фігури та
тропи:…12. У тексті рекламного оголошення про продаж необхідно вказати…
2. Проаналізуйте особливості використання лексичних засобів у
наведеному уривку та їх значення в розкритті теми.
Серед багатьох комп’ютерних дивайсів, що поступово переходять у
розряд аксесуарів, чільне місце, напевне, належить мишці. Саме цей
інструмент цілими днями не випускають із рук працівники офісів,
домогосподарки-блогери, школярі-геймери, студенти-дипломники і численні
неідентифіковані юзери. А коли так, то бажання мати зручну, функційну й
оригінальну мишку цілком зрозуміле.
Сайт point.ru уклав список десяти найцікавіших комп’ютерних мишей.
Треба сказати, що вони не лише гарні на вигляд (хоча ми жодною мірою не
хочемо применшити здобуткидизайнерів), а й озброєні різноманітними
додатковими функціями.
SideWinder. Від мерехтливих примар і веселих жучків-сонечок до
червоних гострих чилійських перчиків і сяючих зірок, – усе в дивному дизайні
комп’ютерних мишей. Геймери, які проводять весь свій вільний час за
дослідженням віртуальних світів, біля штурвала віртуального літака чи за
винищуванням орд кровожерливих монстрів, високо оцінять цю мишку.
SideWinder має тефлонову підставку, що забезпечує легке ковзання,
можливість перемикати швидкість пересування курсору й програмовані
кнопки. Звичайно, вона не зможе допомогти вам перемогти, але зробить
ігровий процес набагато комфортнішим(електронний ресурс).
3. Прочитайте прес-реліз(текст 13додатка Б). Переробіть його на
стислий прес-реліз-запрошення. Яку інформацію ви вилучили? Чому?
256
4. Прочитайте текст реклами. Проаналізуйте наявні в ньому мовні
засоби. Яка інформація, на вашу думку, відсутня в рекламі? Запропонуйте
луну-фразу та слоган.
Плануєте подорож чи відпочинок за кордоном?
Скористайтеся сервісом онлайн-бронювання квитків.
Сучасні технології роблять життя комфортнішим та відкривають для
кожного з нас нові можливості. Ще кілька десятків років тому подорож до
іншої країни була надзвичайною подією. Як найкраще підготуватися до
подорожі? Проте більшість людей надають перевагу плануванню подорожей.
Заброньований заздалегідь готель, квитки на літак чи поїзд, пошук
найвигіднішого маршруту допоможуть зекономити кошти та запобігти
виникненню прикрих несподіванок, здатних зіпсувати відпочинок чи зірвати
ділову зустріч. Ви можете використати сервіси онлайн-бронювання. Достатньо
лише набрати у стрічці пошуку «купити авіаквиток» – і вам запропонують
безліч можливостей для подорожі в будь-якому напрямку. Скориставшись
послугами сервісу, ви отримаєте можливість заощадити до 30 % коштів.
Тут можна забронювати квитки на всі види транспорту, номер у
готелі, туристичні тури, орендувати автомобіль. Ви отримаєте доступ до
найширшої бази пропозицій та шанс вибрати найвигідніші з них.Компанія
допомагає оформити закордонний паспорт, страхові поліси та візи до
44 країн. Вам не потрібно витрачати час на черги, псувати нерви через
складнощі в отриманні документів та дозволів. Усі турботи беруть на себе
менеджери компанії.
Якщо ви зробили заявку за 30 чи 20 днів до дати вильоту літака,
вартість перельоту буде значно нижчою.Компанія надає бонуси
корпоративним клієнтам та туристичним фірмам.
Немає необхідності витрачати час та кошти на поїздку по паперовий
квиток. Після завершення процедури бронювання та підтвердження переказу
грошей ви отримаєте на e-mail електронний проїзний документ на фірмовому
бланку Вusiness Visit. Вам потрібно лише роздрукувати його й надати
касирудля отримання посадкового талона.
5. Відредагуйте текст оголошення. Запишіть у зошит свій варіант.
У середу о пів на п’яту відбудеться зустріч студентів ХНУРЕ з
директором компанії Kwambo, що займається технологією 3D-друку.
Хто бажає послухати, приходьте до актового залу. Буде цікаво. Організатори.
257
6. Прочитайте наведений документ і відредагуйте його, дописуючи
потрібні відомості. Визначте вид оголошення за призначенням. Які відомості,
на вашу думку, є обов’язковими в оголошеннях цього виду, а які ні. Поясніть, у
чому полягає різниця між словами «присвячений» і «приурочений». Складіть з
кожним словом речення.
В актовому залі нашого університету буде проведений вечір поезії,
приурочений творчості Лесі Українки.
7. Перекладіть українською мовні звороти, що вживаються в текстах
оголошень. Складіть з ними речення.
Предоставить услуги, приглашаем всех желающих, выгодные условия
покупки, объявляется прием на специальность, приобрести товары в рассрочку,
выгодная рассрочка на технику, к сведению харьковчан, привлечение специалистов
в области ІТ-технологий, выпускаемая продукция пользуется спросом.
8. Виправте помилки в оголошеннях.
Телефон для справок, чекаємо вас по адресу; їхати до нас на тролейбусі;
предоставляємо юридичну допомогу; регістрація учасників міроприємства в
17.00; регістрація по документу, що підтверджує особу; дзвоніть до нас по
номеру; запрошуємо всіх бажаючих; фірма оголошує вільну вакансію на посаду
спеціаліста по рекламі;Samsung є найбільшим виробником IT-гаджетів на
платформі Android, що користуються великою популярністю; ці покажчики
більші в порівнянні з минулим роком.
9. Прочитайте прес-реліз (текст 14додатка Б). Визначте його вид за
призначенням і наявні структурні елементи. З’ясуйте, які мовленнєві засоби
використовуються в тексті та які функції вони виконують.
10. Прочитайте наведений прес-реліз івизначте його вид за призначенням.
Яка інформація, на вашу думку, відсутня в цьому документі. Переробіть його
на прес-реліз будь-якого іншого виду.
Прес-реліз
Кіберспорт може з’явитися на олімпіаді
09 серпня 2017 р. Тоні Естанге, один із членів МОК і заявочного комітету
на проведення олімпіади 2024 р. в Парижі, повідомив виданню Associated Press,
що існує ймовірність включення кіберспортивних дисциплін до програми змагань.
Турніри з деяких ігор мають призові фонди та глядацьку аудиторію і
здатні змагатися з класичними популярними видами спорту на кшталт тенісу
або легкої атлетики. Якщо раніше (років 10–20 тому) індустрія комп’ютерних
258
ігор перебувала в стадії остаточного формування, то зараз цей ринок
сформований.
Щоб не залишатися осторонь прогресу, багато традиційних спортивних
клубів приділяють увагу кіберспорту. Так, відоме київське «Динамо» разом з
іншимиєвропейськими клубами вже організовує турніри з футбольного
симулятора FIFA 2017. Подібні заходи збирають значну онлайн-аудиторію, а
на результати подій приймають ставки відомі букмекери.
Причина популярності кіберспорту криється в тому, що сучасні
комп’ютерні ігри бувають видовищними, одночасно долучитися до ігрового
світу може практично кожен. Уже багато десятиліть хлопчаки, які грають у
дворовий футбол, спостерігають за грою профі на стадіонах або по ТБ, і за
наявності спортивної школи можуть самі виростати в професійних
футболістів. Аналогічні справи і в кіберспорті. Майже будь-хто може
спостерігати за великими турнірами й зайнятися грою у вільний час,
розвиваючи навички, щоб отримати шанс стати профі. Відчуття близькості,
доступності підігріває цей інтерес.
З огляду на значний інтерес, а також реальну наявність
спортивногоскладника в турнірах з комп’ютерних ігор, можна з упевненістю
говорити про їх майбутнє. Імовірність того, що в найближчі роки
привабливість віртуальних змагань тільки виросте і вони будуть
сприйматися, як класичний спорт, дуже висока. Тому кіберспорт приходить
усерйоз і надовго(електронний ресурс).
11. Допишіть інформацію, пропущену в тексті. На основі записаного
тексту створіть рекламу смартфона.
Смартфони Samsung – оптимальне поєднання… Компанія Samsung є …
Так, модель Galaxy J7 відрізняється…Оновлена модель смартфона Samsung
Galaxy J7 є яскравим представником… Вона має… Смартфон Samsung J7
представлений у трьох кольорових рішеннях:… Висока продуктивність
забезпечується… Ці характеристики дозволяють…Зйомна батарея ємністю
3300 мА/год забезпечує... Завдяки матриці SuperAMOLED і HD-дисплея
можна... Значний розмір екрана й висока передача кольорів дозволяє...Варто
зазначити, що Samsung J7 є...
12. Прочитайте наведений текст. Визначте вид документа, його
призначення. Поділіть текст на абзаци. Відредагуйте його й запишіть,
правильно оформивши цифрову інформацію.
HyundaiMotor підбив підсумки глобальних продажів автомобілів у квітні
місяці дві тисячі сімнадцятого року. HyundaiMotor, найбільший автовиробник
259
у південній Кореї, повідомив про результати глобальних продажів автомобілів
у квітні місяці дві тисячі сімнадцятого року. На світових ринках компанія
реалізувала триста шістдесят чотири тисячі двісті двадцять п’ять
автомобілей, що на одинадцять цілих і сім десятих відсотків меньше
порівняно з аналогічним періодом дві тисячі шістнадцятого року.На
внутрішньому ринку південної Кореї продажі HyundaiMotor зросли на один і
п’ять відсотків у порівнянні з минулим роком завдяки гарним результатам
оновленної моделі Sonata. У наслідок низького попиту на світовому ринку та
уповільненого росту на ринках, що розвиваються, продажі за кордоном
скоротилися на тринадцять цілих і дев’ять відсотків у порівнянні з минулим
роком та склали триста три тисячі вісімсот шістдесят чотири автомобіля.
В Україні, за данними аналітичної агенції «Автоконсалтинг», у квітні місяці
дві тисячі сімнадцятого року було продано триста п’ятдесят один
автомобілі бренду, що на п’ятдесят одну цілу і сім сотих відсотка більше, ніж
у квітні місяці дві тисячі шістнадцятого року. Квітнева доля ринку Hyundai в
Україні склала п’ять цілих і тридцять два відсотків. Найбільш продаваною
моделю Hyundai на Українському ринку став кросовер Tucson – сто п’тдесят
чотири автомобіля. Надалі HyundaiMotor має намір зміцнити свої ділові
позиції та активно реагувати на зміни глобального автомобільного ринка.
Hyundai Motor також зосередиться на збільшені продажів стратегічно
важливих моделей та запуску нових продуктів.
13. Прочитайте уривок про вимоги, що висуваються допромоутера.
На основі цієї інформації створіть заохочувальний текст оголошення від імені
фірми про вакансію промоутера.
Промоутер займає нижню ланку у сфері непрямої реклами, тому ця
діяльність так часто приваблює тих, хто хоче отримати свій перший досвід з
просування товарних пропозицій. Промоутери можуть залучати людей у нічні
клуби, на вечірки або інші заходи. Сфера їх діяльності практично не обмежена.
Розглянемо критерії, за якими найчастіше відбирають кандидатів на цю
посаду.
Промоутер займається також пошуком нових клієнтів, веде переговори
щодо надання послуг і постачання товарів. Ця професія перебуває на стику
кількох рекламно-менеджерських спеціалізацій. Тому для роботи промоутера
необхідне знання психології та вміння знаходити спільну мову з різними людьми.
Роботодавці, підшукуючи кандидата на таку посаду, оцінюють
претендентів за такимивимогами:
 вища освіта (є частина вакансій, орієнтованих на студентів);
260
 досвід роботи у сфері реклами та продажів;
 комунікативні навички;
 досвід роботи в певній вузькофаховій галузі (не завжди);
 знання фахового програмного забезпечення (1С та інші бухгалтерсько-
звітні програми).
У цій професії стануть перешкодою сором’язливість або дефекти мови,
адже промоутеру постійно доводиться спілкуватися з великою кількістю
людей. А ось добре поставленамова, мовна культура, гучний голос і жвавість,
винахідливість і почуття гумору – незамінні помічники в такій роботі.
Усі ці вимоги й риси характеру найчастіше оцінюються на співбесіді,
який проводить роботодавець.
14. Прочитайте уривки з прес-релізів, де має розкриватися сутність
події. Відредагуйте їх, якщо це потрібно. Запишіть початкові речення прес-
релізів правильно. Визначте види прес-релізів за призначенням.
А.Запрошуємо на музичний перформанс-драму «Східно-західна вулиця.
Повернення до Львова» Філіпа Сендса, учасника найбільш резонансних
міжнародних судів про злочини геноциду та порушення прав людини.
Б. Гала-концерт Національного проекту «ТРИ “С”: Скорик – Станкович –
Cильвестров» 10 листопада, Національна опера України ім. Т. Шевченка, 19:00.
В. Уже невдовзі у Львові на стадіоні «Арена Львів» стартує
XVІI міжнародний економічний форум «Львівщина – локомотив промислової
революції в Україні». Окрім участі вищого керівництва держави, великої
кількості іноземних делегацій та міжнародних експертів, відбудуться чотири
дуже актуальні тематичні панелі. Кожна з тем потребує окремої уваги в
умовах сьогодення. Темою однієї з панелей стане впровадження реформ на
шляху економічного зростання. Учасники Форуму обговорять сучасний стан
реформ в Україні, можливості поширення європейського досвіду в українських
реаліях, а також конкурентні переваги нашої держави. 26 та 27 жовтня
відомі українські та зарубіжні експерти будуть дискутувати про економічний
розвиток, боротьбу з корупцією, підготовку професійних кадрів,
альтернативну енергетику та обмінюватися своїм досвідом.
Г.Найбільші міжнародні гравці сфери відновлювальної енергетики
розглядають сьогодні Україну як найпривабливіший європейський ринок, що
розвивається. Такі висновки зроблено за підсумками роботи 9-го
міжнародного форуму та виставки сталої енергетики Східної Європи SEF-
2017 Kyiv, який відбувся 9–11 жовтня у Києві. Зокрема у першій половині 2017
261
р. загальні потужності об’єктів відновлювальної енергетики зросли в Україні
на 183 Мвт та перевищили 1,46 Гвт. За підсумками року цей показник може
перевищити 1,52 Гвт.
15. З’ясуйте, які мовленнєві засоби використані в наведених слоганах.
Голова не болить у бухгалтера (реклама комп’ютерної програми
бухгалтерського обліку). Ми передбачили негодувзимову погоду! (реклама
зимового взуття).Під крилом «Гаранта» чисте небо (реклама страхової
компанії).Риба шукає де глибше, а бізнесмен де вигідніше(реклама
банку).За ПОДРОБИЦЯМИ далеко ходити нетреба (реклама газети
«Подробиці»).Гаряча доставка гарячих страв(реклама фірми, що займається
доставкою обідів додому і в офіс).Фольга від ЧИСТО – блискучий вибір
(реклама фірми «Чисто»). Салон оптики – чудеса на ваших очах (реклама
оптики).Наші кадри вирішують все! (слоган рекламної компанії).Маленькі
комп’ютери для великих людей(реклама нетбуків). Солідний банк для солідних
клієнтів(реклама банку).
1. Прочитайте текст оголошення. Як на вашу думку, чому він не

привабливий? Переробіть це оголошення, щоб воно мало позитивний ефект.
Оголошується набір до 10-го класу елітарної школи. Елітарна школа – це
новий підхід до відбору та навчання обдарованої та нестандартно мислячої
молоді, індивідуалізація та варіантність навчання, можливість поглибленого
вивчення предметів як гуманітарного, так і природничо-наукового циклу.
Зарахування здійснюється на конкурсній основі. Термін навчання – 2
роки. Після закінчення видається атестат про середню освіту та документ
про закінчення елітарної школи.
2. Підготуйте стислий виступ з приводу проблеми «Чому реклама не
приносить очікуваного результату?».
3. Складіть правила «Як правильно скласти оголошення про пошук
роботи». Запишіть власний зразок такого оголошення.
4. Складіть історичний портрет будь-якого відомого діяча України.
5. Складіть рекламу оголошення від імені інтернет-провайдера про нову
акцію (зазначте умови акції, її переваги).
6. Прочитайте анотацію до роману Макса Кедрука «Бот. Ґуаякільський
парадокс» і відомості про автора. Напишіть прес-реліз презентації книги, що
відбудеться в магазині «Книгарня Є».
262
У минулому кращий програміст «ТТР» Тимур більше не може займатися
програмуванням. Він намагається забути події минулого, коли створені ним
боти перетворилися на жахливих убивць, утілившись у плоті. Вони вже
поширюють нову епідемію насилля й агресії у Ґуаякілі. Через це велика
кількість людей потрапляє до психіатричної лікарні.
Макс Кедрук – невтомний мандрівник, сповнений нових ідей сучасний
автор, що завжди дивує своїх пошановувачів. Здобув премії на конкурсах
«Коронація слова – 2009», «Книга року – 2010», відзнаку «Коронація слова –
2012». «Бот» – це перший український технотрилер, перекладений польською
та російською мовами. Після появи першого «Бота» минуло три роки, і ось
вийшла друга нова книжка, сповнена іронії, гумору, страху й жесті.
7. Уявіть, що ви відкриваєте фірму. Створіть для неї слоган і рекламу.
8. Створіть слогани для а) інтернет-провайдера; б) ХНУРЕ; в) вашого
факультету; г) інтернет-кафе; д) магазину, що продає комп’ютерну техніку;
е) компанії, що створює сучасні смартфони.
9. Запропонуйте власний текст реклами будь-якого товару широкого
вжитку.
10. Оформіть рекламне оголошення для абітурієнтів, які бажають
вступити на ваш факультет.
11. Напишіть прес-реліз про вихід книги з інформаційних технологій.
12. Складіть прес-реліз про майбутню подію, що зацікавила б студентів і
викладачів ХНУРЕ.
13. Запропонуйте прес-реліз про відкриття виставки сучасної комп’ютерної
техніки або нових ґаджетів.
14. Напишіть прес-реліз, що описує, як пройшов День ХНУРЕ.
15. Складіть прес-реліз про наукову студентську конференцію з…, що
відбудеться в ХНУРЕ.
263
ДОДАТОК А
1 Зразки скорочення слів

авт. – автор, авторський обл. – область
адм. – адміністративний облдержадмін., або ОДА – обласна
державна адміністрація
адмін. – адміністрація облрада – обласна рада
адм. ц. – адміністративний центр обл. – область
акад. – академія, академік обл. ц. – обласний центр
англ. – англійський од. – одиниця
арк. – аркуш од. вим. – одиниця виміру
асист. – асистент орг. – організація
а/с – абонентська скринька ориг. – оригінал
асп. – аспірант офіц. – офіційний
буд. – будинок п. – пан, пані; параграф; пункт
бульв. – бульвар пп. – параграфи, пункти
вид. – видання, видавець пед. – педагогічний
вид-во – видавництво передм. – передмова
викл. – викладач пер. – переклад, перекладач
викон. – виконавець перероб. – переробка
виконком – виконавчий комітет під. – під’їзд
в. о. – виконувач обов’язків под. – подібний
вип. – випуск політ. – політичний
випр. – виправлення пор. – порівняй
від. – відділ підруч. – підручник
від-ння – відділення покажч. – покажчик
в/о – виробниче об’єднання посіб. – посібник
вул. – вулиця поч. – початок
год – година пр. – примірник
гр. – громадянин прим. – примітка
грец. – грецький пров. – провулок
грн – гривня продовж. – продовження
держадмін. – державна адміністрація проф. – професор, професійний
див. – дивись проф.-викл. – професорсько-
викладацький
дод. – додаток публ. – публікація
д-р – доктор просп. – проспект
доц. – доцент райдержадмін., або РДА– районна
державна адміністрація
друк. – друкарня райрада – районна рада
зав. – завідувач ред. – редактор
з-д – завод реф. – реферат
264
заст. – заступник рец. – рецензія
затв. – затверджено, затверджений рис. – рисунок
ЗВО – заклад вищої освіти р. – рік
зб. – збірник рр. – роки; наприклад: у 70-х pp.;
у 40–50 pp.; у кінці 80 – на початку
90 pp.
іл. – ілюстрація розд. – розділ
ім. – імені р/р – розрахунковий рахунок
інформ. – інформаційний рукоп. – рукопис
ін. – інші р-н – район
інж. – інженерний с. – село; сторінка
інстр. – інструкція секр. – секретар
ін-т – інститут сек – секунда
інформ. – інформаційний сел. – селище
іст. – історичний симп. – симпозіум
і т. д. – і так далі сіл. – сільський
і т. ін. – і таке інше скор. – скорочення
к. – кімната; копійка слов. – словник
каб. – кабінет смт. – селище міського типу
канд. – кандидат спец. – спеціальність
каф. – кафедра ст. – станція; старший; стаття;
століття
кв. – квартал; квартира стер. – стереотипний
кн. – книга сусп-во – суспільство
кол. авт. (авт. кол.) – колектив авторів табл. – таблиця
(авторський колектив)
коміс. – комісія тит. арк. – титульний аркуш
конф. – конференція тис. – тисяча
кор. – кореспондент т-во – товариство
корп. – корпус т. – том
кресл. – кресленик тт. – томи
лаб. – лабораторія торг. – торговельний
м. – місто; море уклад. – укладач
мат. – математичний укр. – український
Мб – мегабайт ун-т – університет
мех. – механічний унів. – університетський
м-во – міністерство упоряд. – упорядник, упорядкування
міжнар. – міжнародний упр. – управління
міс. – місяць ф-ка – фабрика
міськвиконком– міськийвиконавчий ф-т – факультет
комітет
міськрада – міська рада філ. – філія
265
млн – мільйон філол. – філологічний
млрд – мільярд філос. – філософський
мол. – молодший фрагм. – фрагмент
м. п. – місце печатки фр. – французький
н.-д. – науково-дослідний часоп. – часопис
напр. – наприклад ч. – частина
народж. – народження чл.-кор. – член-кореспондент
н.-т. – науково-технічний шк. – школа
нац. – національний щоден. – щоденний
нач. – начальник щоміс. – щомісячний
нім. – німецький щоріч. – щорічний
об-ня – об’єднання щотиж. – щотижневий
2 Уживання великої літери у власних назвах
З великої літери пишуться:

1) імена, прізвища, псевдоніми людей: Каменяр (про Івана Франка),
князь Ярослав Мудрий;
2) присвійні прикметники, утворені від власних назв осіб: Шевченків
«Заповіт», Михайлова книжка;
3) астрономічні, географічні та топонімічні назви: галактика
Чумацький Шлях, Зміїний острів, озеро Світязь, Голосіївський ліс;
4) назви держав, територій, населених пунктів, вулиць, будівель:
Сполучені Штати Америки, Республіка Польща, Далекий Схід, Ставищенський
район, Софійська площа, бульвар Академіка Вернадського;
5) назви найвищих державних установ України та міжнародних
організацій: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України,
Конституційний Суд України, Центральна Рада, Рада Безпеки;
6) назви установ, громадських і політичних організацій: Міністерство
освіти і науки України, Харківська міська рада, Національна спілка
письменників України;
7) назви найвищих державних посад України та міжнародних посад:
Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор
України, Генеральний секретар ООН;
8) назви історичних подій, епох, знаменних дат: Велика французька
революція, епоха Відродження, Хмельниччина, Руїна, Друга світова війна, День
незалежності України, День злуки;
266
9) назви конгресів, конференцій, найважливіших документів: Акт
проголошення незалежності України, Конституція України, Декларація прав
людини, Версальський мир, Ялтинська конференція;
10) назви, що беруться в лапки: інтернет-видання «Українська правда»,
медаль «За бойові заслуги», компанія «Екватор», факультет «Комп’ютерна
інженерія та управління», кафедра «Вища математика».
Але факультет комп’ютерної інженерії та управління, кафедра вищої
математики (назви факультету, кафедри вживаються в родовому відмінку).
З малої літери пишуться:
1) прізвища людей, географічні назви, що вживаються як загальні
назви: рентген, дизель, ньютон, київські вулиці;
2) частки в іменах іншомовного походження: Шарль де Голль, Hyp ед
Дін, Фон дю Лак;
3) присвійні прикметники у фразеологізмах та наукових термінах:
дамоклів меч, архімедова спіраль, бертолетова сіль;
4) прикметники на -ський, утворені від власних назв, якщо вони не
входять до складу іншої власної назви: шевченківські традиції, петриківський
розпис, харківське підприємство. Але Шевченківська премія, Харківська
область.
267
3 Визначення закінчень іменників чоловічого роду
в родовому відмінку
Закiнчення -у(-ю) мають такi Закiнчення -а (-я) мають такi групи
групи iменникiв чоловiчого роду: iменникiв чоловiчого роду:
1) назви збiрних понять: 1) загальнi i власнi назви людей:

колективу, ансамблю, батальйону програміста, Iвана, Мороза Руслана
2) назви речовини, маси, матерiалу: 2) назви речей, предметiв:

меду, металу, кисню комп’ютера, ксерокса, документа
3) назви почуттiв: гнiву, вiдчаю, 3) назви мiр простору, довжини, ваги:

жалю байта, грама, гектара, але року, віку
4) назви установ, закладiв, 4) назви днiв тижня та мiсяцiв:

органiзацiй: iнституту, деканату, понедiлка, четверга, сiчня,
факультету листопада
5) назви процесiв, станiв, 5) науковi й технiчнi термiни
властивостей, ознак: руху, успiху, iншомовного походження: ромба,
характеру квадрата, дiаметра
6) назви явищ природи: дощу, 6) українськi термiни, утворенi за

снiгу, вогню, вiтру допомогою суфiксiв: вiдмiнка,
числiвника, прикметника
7) бiльшiсть слiв, що означають 7) назви міст, крім тих, що

мiсце, простiр тощо: свiту, саду, складаються з двох слів: Харкова,
майдану Києва, Тернополя, але Кривого Рогу
8) деякi географiчнi назви: Уралу, 8) назви річок, у яких наголос падає

Кавказу, Криму на останній голосний: Дніпра, Дінця,
Дністра
9) назви абстрактних понять:

інтелекту, процесу, руху, світу
4 Правопис слов’янських прізвищ українською мовою
268
Літера Літера Позиція Приклади
в в літери запису прізвищ
російській українській українською мовою
мові мові
1 2 3 4
Е Е після приголосних Лермонтов, Озеров,
Вознесенський
у суфіксах -ев, -еєв Репринцев, Тютчев,
після ж, ч, ш, щ, ц, р Плещеєв, Лазарев
Є на початку слів Єжов, Єсенін
у середині слів після Валуєв, Зуєнко,
голосних, апострофа й Прокоф’єв, Аркадьєв,
м’якого знака Гур’єв
у суфіксах -єв, -єєв Яковлєв, Алексєєв,
після приголосних Матвєєв, Медведєв
(крім шиплячих, ц,р) Соболєв
у корені, якщо у Сєров (серый – сірий);
спорідненому слові, з Бєлов (белый – білий);
якого походить Лєсков (лес – ліс).
прізвище, Але: Хмельов, Каменєв,
російській літері е Лебедєв
відповідає українська
і
Ё ЙО на початку слова, після Йолкін, Бугайов,
голосних, а також після Майоров, Соловйов,
б, п, в, м, ф Мйодович
ЬО після приголосних, Ковальов, Дьомін,
якщо м’яка вимова Новосьолов
О після ч, щ Лихачов, Щоголєв
Е у прізвищах, Артемов, Семенов,
утворених від імен, Федоров
спільних для двох мов
Ы И завжди Биков, Малишев,
Рибников
И И після ж, ч, ш, щ, ц Шишкін, Лучин,
перед приголосним Чичиков, Глущик
1 2 3 4
у прізвищах, Писарев (писар),
утворених від імен та Миронов (Мирон),
269
загальних назв, що Пивоваров (пиво),
пишуться з и Васильєв (Василь)
у префіксах при- Пришвін, Приходько.
у суфіксах -ик, -ич, -иц, Котельников, Новиков,
-ищ, -ович , -евич Радищев, Голицин,
Григорович, Сенкевич
І на початку слова, Ігнатов, Нікітін,
після приголосних Багіров, Мічурін
(крім шиплячих і ц)
Ї після голосних, Ільїн, Захар’їнов,
апострофа й м’якого Гур’їн, Ізмаїлов, Стоїч
знака
Ь апостроф після б, п, в, м, ф Ареф’єв, Григор’єв,
перед я, ю, є, ї В’яземський, а також
Лук’янов і в похідних
Ь після д, т, з, с, ц, л, н Дьяконов, Третьяков,
перед я, ю, є, ї Ульянов, Ільюшин
перед приголосними Вольнов, Коньков,
та в кінці слова, якщо Соболь, Глуховець,
м’яка вимова, а також Горобець, Рильський,
у суфіксах -ець, -ськ, Висоцький
-цьк
270
ДОДАТОК Б
Тексти українською мовою
Текст 1
ПЛАГІАТ І ФЕМІДА
Проблема плагіату в освітній та науково-дослідницькій діяльності

останнім часом набула особливої гостроти. Плагіат став предметом дискусій
науковців, політиків, урядовців і, звісно ж, викладачів та студентів.
Більшість визначень цього терміна зводиться до того, що плагіат є
привласненням авторства на чужий твір або на чуже відкриття, винахід чи
раціоналізаторську пропозицію, а також використанням у своїх працях чужого
твору без посилання на автора.
У Законі України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня
1993 р. плагіат тлумачиться як оприлюднення (опублікування), повністю або
частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Дещо
невизначено оперує цим терміном законодавець у Законі України «Про вищу
освіту» від 01 липня 2014 р., зокрема виокремлюючи його вид – академічний
плагіат, але одночасно не наводячи його тлумачення.
Оскільки плагіат, або, як його ще називають в європейському світі,
«недоброчесність», є соціальною категорією, то цілком зрозумілим є його
поширення практично в усіх країнах світу, з певними кількісними та якісними
особливостями. Так, зокрема, за результатами дослідження, проведеного
учасниками проекту «Диссернет» та оприлюдненого «Новой газетой»,
49 депутатів російської Держдуми спіймали на плагіаті в їхніх дисертаціях,
тобто кожен десятий депутат свою дисертацію списав.
Не «відстають» від такої негативної практики і європейці. Так, угорські
журналісти спіймали президента країни П. Шмітта на плагіаті докторської
дисертації. Як з’ясував журнал HGV, його робота була списана з праці
болгарського ученого М. Георгієва. І це далеко не поодинокі випадки.
За результатами дослідження німецьких соціологів, у Німеччині 50 % наукових
робіт містять плагіат. Не менше негативу в науковому середовищі Великої
Британії, де з плагіатом стикаються 58 % університетських викладачів.
Що ж до вітчизняних реалій, то в Україні ситуація є не менш
проблемною. І головна біда не в тому, що плагіат у тій чи іншій формі
використовують 90 % студентів, а в тому, що суспільство ще не усвідомило
всієї небезпеки та ганебності такої форми крадіжки інтелектуальної власності.
271
Чому? Певним чином тому, що практично зі школи плагіат твердо
увійшов у практику навчання. Подати для перевірки вчителю чи виголосити
перед класом начебто свій, а практично чужий реферат чи доповідь давно вже
стало нормою. А відтак, ще зі шкільної лави закладається в свідомості учня
можливість безкарного користування плодами чужої праці.
І ось така «інтелектуально підготовлена» молода людина приходить зі
школи у вищий навчальний заклад, продовжуючи «експерименти» над правом
інтелектуальної власності. Цим, власне, і підтверджуються ті «погані» цифри
поширення плагіату у вітчизняній освіті та науці. Однак, якщо поцікавитися
статистикою притягнення до юридичної відповідальності за порушення права
інтелектуальної власності, тобто за плагіат, то можемо розчаруватися,
наскільки безсилою є Феміда. Чому? Називають різні причини, основними з
яких є недосконалість законодавства, складність кваліфікації, відсутність
позовних заяв тощо. Однак справжньою причиною цього є соціальна
терпимість до плагіату як до форми крадіжки інтелектуальної власності.
Що має статися в суспільстві, аби ситуація змінилася на краще? Звісно,
зміна свідомості. А це потребує часу та значних зусиль того ж таки суспільства,
влади, громадськості й, звичайно, кожного з нас. Хочеться зупинитися на
зусиллях у цьому напрямі влади та громадськості.
Чинне вітчизняне законодавство (на рівні Конституції України, кодексів,
законів та інших правових актів України) визначає право кожного володіти,
користуватися й розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї
інтелектуальної, творчої діяльності.
Та чи існують належні механізми забезпечення непорушності права
приватної власності, зокрема й в інтелектуальній царині? З огляду на реалії,
згадані механізми щодо плагіату у сфері вітчизняної освіти та науки є
недостатньо дієвими. Галузеве законодавство з прийняттям законів України
«Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про авторське право і суміжні
права», а також «Про вищу освіту» – зобов’язує кожного науковця поважати
право на інтелектуальну власність, визначає поняття «плагіат», а також
передбачає покарання у випадку виявлення академічного плагіату в поданій до
захисту дисертації (науковій доповіді) у вигляді відмови у присудженні
відповідного наукового ступеня.
Однак нормами вказаних законів визначено лише основоположні
принципи та підходи до розуміння й формування системи запобігання та
виявлення плагіату. Тоді як в реальності необхідно докласти значних зусиль
(зокрема й політичної волі) щодо формування підзаконних актів, які б
272
деталізували всю процедуру аналізу наукової роботи на предмет виявлення
плагіату, розроблення необхідних комп’ютерних програм, формування
порівняльної бази наукових праць, визначення граничних величин понять
«плагіат», «оригінальність роботи» тощо.
Зрозуміло, що найбільш потужним та дієвим суб’єктом контролю
практично всіх сфер суспільних відносин є громадськість. Але її можливості
мають певні обмеження, викликані як правовою недосконалістю відомчого
законодавства, так і незрілістю громадянського суспільства. Який же вихід з
цієї ситуації?
На нашу думку, боротися з плагіатом варто починаючи ще зі шкільної парти,
а потім і зі студентської лави, коли молода людина формує базові знання, обирає
фах і готується до професійної діяльності. Від того, чи зрозуміє кожен окремий
школяр, а потім і студент необхідність чесної праці, виконуючи будь-яке завдання,
залежить успіх його подальшого життя, а отже, і майбутнє нашої країни загалом.
Насамперед вимога стосується забезпечення прозорості наукового процесу,
зокрема його завершального етапу. Так, навчальні заклади та наукові установи
зобов’язані оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах дисертації осіб, які
здобувають ступінь доктора наук, а також відгуки опонентів на ці дисертації.
Як бачимо, завдання запобігти плагіату в освітній та науковій сферах є
достатньо конкретними, однак механізм його реалізації наразі в Україні не є
досконалим, а відтак недостатньо ефективним. Справа в тому, що кілька років
тому Міносвіти ініціювало розроблення програми виявлення академічного
плагіату в наукових працях ВНЗ і здобувачів вищої освіти. Виділено було
чималі гроші, але відповідної програми, що відповідала б вимогам часу, станом
на сьогодні так і не розроблено. Наявний на сьогодні її варіант потребує
належного доопрацювання.
На нашу думку, розроблення відповідної антиплагіатної програми, яку
могли б використовувати академічні та наукові установи, залишається
найбільш оптимальним варіантом у цьому випадку. Досвід країн зарубіжжя
полягає в застосуванні в навчальному процесі автоматизиваних пошукових
систем, які дозволяють установить факт наявності та обсяг незастережених
запозичень з чужих робіт у наукових роботах студентів, аспірантів і викладачів.
Як наголошують зарубіжні фахівці у сфері боротьби з плагіатом, систему
«Антиплагіат» було запроваджено для загального користування в британських
навчальних закладах відповідно до урядової програми. Після трьох років
використання цієї програми її фінансування взяли на себе ВНЗ.
273
У Словаччині з 2009 р. усі дипломні роботи перевіряються на наявність
плагіату та зберігаються в цифровому сховищі (державна система). Достатньо
позитивним у цьому плані є досвід Румунії, де створено національний
репозитарій дисертацій. Не відстають від румунів і поляки. Відомчий закон
Польщі від 01 жовтня 2014 р. зобов’язав виші перевіряти на плагіат усі
дипломні роботи студентів.
Чи може бути використаний в Україні такий досвід наших сусідів?
Переконані, що іншого варіанту не існує. Такі програми вже існують, значна
частина їх є у вільному доступі в мережі інтернет, але їх можливості не є
достатніми. А більш досконалі програми, які є результатом значних фінансових
та інтелектуальних зусиль, зазвичай є платними. Проте ці програми «ловлять»
намагання горе-науковця використати здобутки інших дослідників як власні, а
потім успішно замаскувати їх шляхом заміни окремих кириличних літер у
словах на латиницю. Наприклад, «і» чи «о» українські на «і» чи «о» англійські.
У такому випадку недосконала програма не розуміє ці символи й констатує
науковий твір як «чистий». У той же час сучасна досконала програма з цими
хитрощами справляється успішно. Більше того, вона «читає» таблиці та
зображення у форматі PDF.
Що ж до загальної системи запобігання та виявлення академічного
плагіату в наукових працях студентів та науковців, то, як свідчить зарубіжна
практика, по-перше, варто на рівні держави визнати плагіат чинником занепаду
освіти, науки та соціальної свідомості. По-друге, необхідно зрушити з місця
загальмований процес створення Національного агентства із забезпечення
якості вищої освіти. По-третє, ужити заходів щодо приєднання України (в
можливо короткі терміни) до Європейської асоціації забезпечення якості вищої
освіти. По-четверте, розпочати формування недержавної системи забезпечення
якості освіти (через створення незалежних агенцій оцінювання та забезпечення
якості вищої освіти та інших установ, зорієнтованих на якість вітчизняної
освіти). По-п’яте, законодавчо визначити та закріпити Порядок акредитації
незалежних агенцій оцінювання та забезпечення якості вищої освіти. По-шосте,
сформувати та поповнювати національний репозитарій дисертаційних робіт, які
б використовувалися як база порівняння. І по-сьоме, можливо, найголовніше,
розпочати розроблення пакета правових актів, норми яких визначали б поняття
плагіату, його види, кількісні та якісні показники, вимоги до інституцій, що
працюватимуть у цьому сегменті ринку, систему заходів запобігання та
виявлення академічного плагіату.
274
Тож попереду складна, копітка, але вкрай необхідна робота як державних
владних органів, навчальних закладів, наукових установ, так і недержавних
інституцій, наукових, викладацьких колективів, окремих науковців – власне,
кожного з нас (А. Берлач).
Текст 2
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА
РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА
Нині інформаційні технології активно впливають на стан політичної,

економічної, оборонної та інших галузей. Необхідність їх запровадження вжене
викликає жодних сумнівів, оскільки технологія – це одна з найбільш динамічно
розвинутих царин сучасногожиття.Використання нових інформаційних
технологій дозволяє підвищити ефективність процесу навчання, сприяє
здійсненню переходу до неперервної освіти, вирішує проблему доступу до нових
джерел різноманітної за складом і формами представлення інформації. В освітніх
установах, на виробництві та навіть у повсякденному житті люди дуже часто
використовують інформаційні технології.
У наукових роботах існує декілька підходів щодо визначення поняття
«технологія». Під технологією розуміють сукупність методів, процесів і
матеріалів, які використовуються в певній галузі діяльності, а також науковий
опис технічного виробництва; сукупність методів оброблення, виготовлення,
зміни стану, властивостей, форми об’єкта (Д.Ушаков). Термін «технологія»
вперше ввів позаштатний професор філософії І. Бекман (1739–1811 рр.).
У тлумачному словнику «Радянська енциклопедія» цей термін визначається як
сукупність прийомів, що застосовуються в певній справі, майстерності.
Зміст поняття «технологія» розкривається й уточнюється залежно від галузі
людської діяльності, оскільки момент переходу від мистецтва до технології
фактично створив сучасну людську цивілізацію, зробив можливим її подальший
розвиток і вдосконалення. З часом поняття технологій зазнало значних змін, і
якщо спочатку під технологією розглядали як простий навичок, то нині – це
складний комплекс знань, отриманих насамперед за допомогою досліджень.
Технологія – це не просто сукупність методів, а сукупність наук,відомостей про
способи перероблення тієї чи іншої сировини в готовий продукт та спрямованість
на отримання конкретного результату. Науково-технічний прогрес до кінця
XX ст. зумовив технологізацію численних галузей виробництва.
275
Мета статті – з’ясувати особливості поняття «інформаційні технології».
Відповідно до мети передбачено виконання таких завдань: визначити види
технологій, зокрема інформаційних; виокремити найбільш впливовий аспект
інформаційних технологій.
Сучасне поняття «технологія» є змістовним узагальненням і має три
основних аспекти: науково-технологічний – це науково-розроблене вирішення
певної проблеми, яке ґрунтується на досягненнях психолого-педагогічної теорії
та передової практики; формально-описувальний – це модель технології, опис
цілей, змісту методів і засобів, алгоритмів дій, що застосовуються для
досягнення запланованих результатів; процесуально-дієвий – це технологія
відтворення діяльності, послідовність і порядок функціювання та зміни всіх
його компонентів, зокрема об’єктів і суб’єктів діяльності.
У будь-якій сфері діяльності людини створення та широке використання
технологій веде до посилення можливостей та підвищення потенціалу цієї сфери,
а також до опосередкованого розвитку інших суміжних сфер людської діяльності.
Таким чином, технологія є процесом послідовного, ступеневого здійснення,
розробленого на науковій основі вирішення певної виробничої або соціальної
проблеми. Під інформаційними технологіями розуміють сукупність методів,
виробничих процесів і програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний
ланцюжок, що забезпечує збирання, оброблення, збереження, передавання й
відображення інформації. Мета функціювання цього ланцюжка (інформаційної
технології) – цезниження трудомісткості процесів використання
інформаційногоресурсутапідвищенняїхнадійностій оперативності.
Ефективність інформаційної технології визначається кваліфікацією
суб’єктів процесів інформатизації. Одночасно технології мають бути
максимально доступні споживачам. Нині виокремлюють інформаційні
технології забезпечення (ІТЗ) та функціональні інформаційні технології
(ФІТ).ІТЗ –цетехнологіїобробленняінформації,щоможуть використовуватися як
інструментарій у різних предметних сферах. Вони можуть забезпечувати
вирішення завдань різного характеру й різного ступеня складності. ФІТ – це
модифікація технологій забезпечення для завдань певної предметної галузі,
тобто реалізація предметної технології. Перехід від інформаційної технології
забезпечення до функціональної – це перетворення загальновживаного
інструментарію у фаховий. Наприклад, в арсеналі працівника технічного
відділу можуть бути і його власні технології забезпечення (наприклад, текстові
й табличні процеси) та спеціальні функціональні технології інших підрозділів
276
(системи керування базами даних – СКБД, диспетчерські та експертні системи),
що реалізують предметні технології.
Невід’ємним елементом інформаційних технологій є комп’ютери,
програмне забезпечення та мережі, які необхідні для створення, зберігання,
управління, передачі та пошуку інформації. Під мережами розуміють різновид
зв’язку, спосіб передачі інформації за допомогою електромагнітних сигналів.
Упровадження персонального комп’ютера в інформаційну сферу й
застосування телекомунікаційних засобів зв’язку визначили новий етап
розвитку інформаційної технології. Нова інформаційна технологія – це
технологія з «дружнім» інтерфейсом роботи користувача, що використовує
персональні комп’ютери і телекомунікаційні засоби. Вона ґрунтується на таких
основних принципах:
– інтерактивний (діалоговий) режим роботи з комп’ютером;
– інтегрованість з іншими програмними продуктами;
– гнучкість процесу зміни даних і визначення завдань.
До основних видів інформаційних технологій належать такі:
– інформаційна технологія оброблення даних – призначена для
вирішення структурованих завдань, алгоритми рішення яких відомі і для цього
є всі необхідні вхідні дані. Вона застосовується на рівні виконавчої діяльності
персоналу для автоматизації постійно повторюваних операцій управлінської
– інформаційна технологія управління – призначена для інформаційного
обслуговування всіх працівників підприємства, пов’язаних із прийняттям
управлінських рішень. Тут інформація зазвичай постає у вигляді регулярних
або спеціальних управлінських звітів і містить відомості про минуле,
сьогодення й можливе майбутнє підприємства;
– інформаційна технологія автоматизованого офісу – призначена для
доповнення наявної системи зв’язку персоналу підприємства. Автоматизація
офісу передбачає організацію комунікаційних процесів як усередині фірми, так
і з зовнішнім середовищем на базі комп’ютерних мереж та інших сучасних
засобів передачі даних, а також роботи з інформацією;
– інформаційна технологія експертних систем – заснована на
використанні штучного інтелекту. Експертні системи дозволяють менеджерам
отримувати консультації експертів з будь-яких проблем.
За ступенем охоплення завдань управління розрізняють такі автоматизовані
інформаційні технології (АІТ):
 електронна оброблення економічних даних;
277
 автоматизація функцій управління;
 підтримка прийняття рішень;
 електронний офіс;
 експертна підтримка.
За класом реалізованих технологічних операцій виокремлюють такі АІТ:
 робота з текстовим редактором;
 робота з табличним процесором;
 робота з СКБД;
 робота з графічними об’єктами;
 мультимедійні системи;
 гіпертекстові системи.
За способом побудови мережі бувають АІТ локальні, багаторівневі,
розподілені.
Підводячи підсумки можна зазначити, що інформаційні технології
активно впливають на розвиток суспільства й нині є невід’ємним складником
сучасного життя. Розвиток інформаційних технологій, зокрема технології
управління, підтримки прийняття рішень, та їх вплив на стан політичної,
економічної та інших галузей держави невпинно зростає. Використання нових
інформаційних технологій дозволяє підвищити ефективність процесу навчання,
сприяє здійсненню переходу до неперервної освіти, вирішує проблему доступу
до нових джерел різноманітної за змістом і формою інформації (О. Андрощук).
Текст 3
О. В. Федіна
РОЛЬ ГОВІРОК У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Стаття присвячена дослідженню говірок різних регіонів України та їх

впливу на становлення та процес розвитку сучасної української мови, її
збагачення давнім мовним матеріалом. Висвітлюються такі питання:
історичне значення української говірки; вплив говірок на появу певних слів,
понять в українській мові; актуалізація ментальності народу в говірках;
образні складники говірок.
Ключові слова: наріччя, діалект, говірка, культура, свідомість, лексема,
стилістичні можливості, фольклор, етнолінгвістика.
278
Актуальність дослідження зумовленa перспективністю вивчення говірок
як таких, що розкривaють світогляд нaроду, відбивають культурну тa
ментальну цінності, трaнслюють культурні стереотипи з покоління в покоління.
Мета нашого дослідження полягає у визначенні історичного значення
говірки в процесі впливу на формування сучасної української мови.
Методологічною базою слугували праці В. Ганцова, І. Зілинського,
І. Магрицької, К. Михальчука, І. Матвіяса та ін.
Українська загальнонародна чи загальнонаціональна мова є величезною
незамкненою системою. До неї належать окремі підсистеми: українські
діалекти (діалектна мова), мова фольклору, мова художньої літератури.
Будь-яка літературна мова є певною мірою штучна – її виробляли
письменники, просвітителі, діячі культури внаслідок переосмислення живої
мови. Часто літературна мова є чужою, запозиченою, а подекуди й
незрозумілою для неосвіченої частини населення. В Україні з Х по ХVIII ст.
літературною мовою вважалася штучна – українізована «староболгарська»
мова, якою написано багато літературних пам’яток, зокрема «Ізборники
Святослава», «Слово о полку Ігоревім», «Повість минулих літ», твори
І. Вишенського, Г. Сковороди тощо. Літературна мова не була застиглою: вона
постійно розвивалася, змінювалася протягом століть, збагачувалася новою
лексикою, граматика її спрощувалася. Ступінь українізації текстів залежав від
освіченості та «вільнодумства» авторів (церква не схвалювала проникнення
народної мови в письмо).
Сучасна літературна мова була сформована на основі наддніпрянських
говірок – спадкоємиць наріччя літописних полян (а також, очевидно, антського
союзу племен, відомого з іншомовних історичних джерел) – у першій половині
ХІХ ст. завдяки І. Котляревському, Є. Гребінці, Г. Квітці-Основ’яненку, а також
Т. Шевченкові.
Отже, до формування загальнонаціональної мови українці послугувалися
різними українськими говірками, використовуючи на письмі українізовану
«староболгарську».
У князівську добу розмовляли «загальнозрозумілою» для людей мовою,
що була сформована на основі різних давньоукраїнських племінних говірок,
переважно полян. Ніхто ніколи її не чув, і в записах вона не зберіглася. Утім,
твори стародавніх літописців та переписувачів, а також сучасні українські
діалекти дають уявлення про ту мову. Щоб уявити її, потрібно, напевне,
«схрестити» граматику закарпатських говірок, де давні форми збереглися
найкраще: чернігівські дифтонги на місці «ѣ» та сучасного «і»в закритому
279
складі, особливості «глибокої» вимови голосних звуків у нинішніх жителів
півдня Київщини, а також Черкащини й Полтавщини [1; с. 91– 92].
Чи зрозуміли б сучасні українці мову, якою розмовляли люди, наприклад,
у першій половині ХІІІ ст.? Безперечно, так. Як на «сучасне» вухо, то звучала б
вона наче своєрідне українське наріччя. Щось схоже до того, що ми чуємо в
електричках, на базарах та будівельних майданчиках.
Від Сяну й Бугу на заході до Сіверського Дінця на сході, від Прип’яті на
півночі до Чорного й Азовського морів на півдні живе український народ.
Живуть ще українці компактно і в Білорусі, і в Казахстані, і в Росії. Кожен, хто
коли-небудь хоч ненадовго виїжджав з рідного міста чи села в сусіднє, а тим
паче віддалене, знає, що говорять там хоч і українською мовою, та все-таки
трохи по-іншому, не так, як у його рідному селі чи місті. Навіть у різних
місцевостях із цього приводу побутують такі прислів’я: Що сільце, то й слівце;
Що хатка, то й гадка; Що край, то і звичай.
Отже, не всюди в Україні говорять однаково. Територіальні або місцеві
різновиди національної розмовно-народної мови називають говірками,
говорами чи діалектами й наріччями. Наука, яка вивчає територіальні вияви тієї
чи тієї мови, називається діалектологією. Знавці українських говорів, учені-
діалектологи багато зробили для вивчення територіальних особливостей.
Це насамперед М. Максимович, К. Михальчук, О. Потебня, І. Панькевич,
І. Верхратський, І. Франко, Б. Кобилянський, І. Зілинський, Ф. Жилко,
І. Матвіяс, А. Залеський та багато інших сучасних мовознавців.
Поділ на три наріччя запропонував К. Михальчук у праці «Наріччя,
піднаріччя і говори Південної Росії у зв’язку з наріччями Галичини» [2];
пізніше з уточненнями й окремими застереженнями цей поділ усталився в
українській діалектології.
Три сучасні українські наріччя визначаються сукупністю фонетичних,
граматичних і лексичних рис.В історичному плані між собою співвідносні
північней південно-західне наріччя. Південно-східне наріччя дослідники
класифікують як новостворене. Північне наріччя української мови на півночі
межує з білоруською мовою, на сході – з російською, на заході – з польською.
Кожне наріччя складається з окремих діалектів, що поділяють на ще менші –
говірки [3, с. 56–57].Основу будь-якого говору, його кістяк становлять
загальнонародні риси, властиві всім або майже всім українським говорам і
літературній мові.
Нерідко доводиться чути, що діалект – це зіпсована, знівечена
літературна мова. Місцеві говірки в жодному випадку не можна розглядати як
280
«грубу, вульгарну мову» простих неосвічених людей, які саме через відсутність
освіти ніби й зіпсували літературну мову. Такі міркування антиісторичні й не
відповідають дійсності. За підрахунками лінгвістів, на земній кулі сьогодні
функціюють близько 3 600 мов, з яких лише приблизно 300 мають писемність,
тобто є, безсумнівно, літературними, а решта – це безписемні мови або
діалекти. Останні – найпоширеніші форми її існування.
Українська літературна мова завжди збагачувалася цілющими джерелами
народних говорів, розширюючи завдяки цьому свої виражальні та стилістичні
можливості. Цей процес не припиняється й сьогодні, виявляється у нових
формах, що органічно синтезують особливості функціювання діалектної мови
на різних її структурних рівнях. Як зазначають дослідники, «народнорозмовна
мова –це невичерпне, вічнодіюче джерело, з якого постійно надходить
поповнення, і на основі якого відбувається процес оновлення літературної
мови» [4, с. 4].
Безперечно, що в цьому відношенні пріоритет належить лексиці, що
поширена в різних ареалах української етномовної території. Саме діалектна
лексика поповнює загальнонародну мову одиницями, досить часто не відомими
літературній мові.Говірки – це своєрідний мовний ландшафт, що дає змогу
простежити історичні тенденції формуванняй розвитку лексики, реконструкцію
її давніх лексико-семантичних груп.Словниковий склад говірок визначається
тематичним розмаїттям. Його формують назви, пов’язаніз розвитком
сільськогосподарського виробництва, транспорту й комунікацій, лексика
рослинного та тваринного світу, народних промислів, соціально-економічні,
анатомічні, медичні та інші терміни.
Так, наприклад, тематична група лексики, пов’язаноїз будівництвом і
побутом, має дуже давню історію. У процесі еволюції відбулися зміни в
семантичній структурі назв. Наслідки еволюції одиниць мовної системи органічно
синтезовані на різних структурних рівнях. Такий факт ми маємо, коли в одній з
говірок з’ясували значення слова кліть. Інформатори називали для цієї лексеми,
крім загальновідомих значень («комора», «приміщення для тварин і птахів»,
«загорожа»), ще й такі, як «підпіччя» і «мокре дерево, яке починає гнити».
Деякі лексеми належать до розряду реліктових. Уже зникли або зникають
реалії, а відповідні назви продовжують уживатися, символізуючи традиції
краю. Наведемо приклади із зазначеної групи лексем: тик– «долівка в хаті»,
носилка– «вішалка-жердина під стелею», стендар– «один із товстих стовпів, що
забивають у землю і використовують замість фундаменту», бєгун– «стовп, на
якому прикріпленіі повертаються ворота або хвіртка», млинок – «віялка для
281
зерна в індивідуальному господарстві», бармаки – «дерев’яні вила». Такі назви
мають додаткове емоційно-експресивне забарвлення. Більша частина з них
поповнює архаїчний шар української лексики. Про це свідчить загальна
семантика речення з лексемою бєгун, що є фрагментом живої мови: Пам’ятаю,
у мого дєда були ворота на бєгунку, а нині такого придєлка в наших краях вже
не побачиш.
Спостереження над діалектною лексикою підтверджують неодноразово
висловлену тезу дослідників про те, що формування лексичної системи
української мови було довготривалим процесом кристалізації словникового
багатства, поширеного на різних територіях України.
Дослідження говірок, найтісніше пов’язаних зі звичаями та обрядами
українців, має вагоме значення для розвитку вітчизняної етнолінгвістики. Сталі
вирази традиційної обрядовості є надійним джерелом глибшого пізнання складу й
структури мовленнєвих одиниць, з’ясування їх генези, семантики, реконструкції
елементів духовної та матеріальної культури. Розглядаючи мовні явища крізь
призму національної культури, маємо змогу глибше пізнати людину як носія
глибоких знань та уявлень про світ і життя в ньому. Про актуальність і важливість
таких знань свідчать сучасні дослідження української лексики та фраземіки
основних родинно-побутових обрядів М. Бігусяка, А. Коваль,І. Магрицької,
П. Романюка, В. Конобородської, Н. Хобзей та ін.
Велике значенняв житті людей відігравали сімейні обряди – родильні,
весільні, поховальні, поминальні.
З групи родильних говірок до нашого часу дійшли, наприклад, такі:
1) на позначення поняття «вагітна жінка»: бузька чекає, гарбуза з’їла;
2) власне родильні обряди: повила дитину, вчинила дитину, пустила у
світ;
3) на позначення поняття «дитина народилася»: викотився з пуза,
зіп’ятися на світ, з’явився сім’янин в нашу хату та ін.
Багату в репертуарному плані структурно організовану систему утворює
весільна лексика говірок.Весільні поняття позначені як обрядово-маркованими
назвами, так і загальновживаними, тому серед них можна виділити власне
весільні номени – етнографізми (підвесілок, заводити на посад, перезва,
свашкувати, дружко, гільце, покраса, виганяйло та ін.) і найменування, що
використовуються й поза обрядом (вечір, іти в гості, братик, музики, вінок,
хомут та ін.). Чимало загальновживаних назв у весільному контексті набувають
особливої, культурної конотації: солої – «малолітні учасники весілля
(хлопчики), що "продають" молоду молодому», місяць – «прикраса з тіста на
282
короваї у вигляді місяця», мед – «мед, яким пригощають учасників весілля на
знак цноти молодої».
Серед обрядових говірок досить широко розкривається тема поховання:
віджив –«безнадійно хворий, умираючий», відійшов – «помер», латки
–«примітивне взуття померлого», склеп–«ромбоподібна форма труни»,
дякувати, приговорювати – «оплакувати померлого», навський Великдень –
«поминальний день у четвер після Великодня», пильнувати –«проводити ніч біля
померлого», потапці – «поминальна страва», випит –«поховальний плач,
голосіння», стріченна свічка – «освячена на Стрітення свічка, яку
використовували для завершення агонії», проводничок – «поховальна свічка»
та ін.
Лексика сільського господарства належить до такої, що постійно
перебуває в активному словнику діалектоносіїв, адже пов’язана з невід’ємною
сферою діяльності селянина – обробкою землі й вирощуванням урожаю.
Наприклад, для позначення безостої пшениці вживають фонетичні варіанти
безόста та бізвόста, або кукурудзина – «кукурудза»; орнόвка, арнόвка –
«тверда пшениця»; остек, устек – «довгий щетинистий вусик на колосковій
лусці пшениці, жита, ячменю», іржб – «грибковий паразит у колосках жита у
вигляді чорно-фіолетового ріжка».
Лексика говірок вбирає в себе найдавніші елементи лексичного вияву з
модифікаціями, зумовленими посиленим впливом літературної мови. Якщо ще
в середині минулого століття мовознавці відзначали тенденцію витіснення
діалектної мови літературною, то останнім часомз посиленим входженням
літературної української мови в усі сфери життя, з розвитком сприятливих
суспільно-економічних та культурних умов, з помітним впливом преси,
художньої літератури, радіо, телебачення, діалекти зазнають значної
деформації, поступово наближаючись до літературної мови [5, с. 6].
Лексика досліджуваних говірок і надалі має бути об’єктом пильної уваги
мовознавців, оскільки в ній збережена цінна інформація про історичні тенденції
та сучасний стан розвитку словникового складу української мови.
Сучасні записи обрядової фраземіки та численні фольклорні й
етнографічні матеріали народних обрядів минулих століть уможливлять
укладання бази даних матеріальної та духовної культури окремих
діалектоносіїв, сприятимуть подальшій активізації порівняльних досліджень як
у межах українського мовного континууму, такі загальнослов’янського.
283
Бібліографічні посилання
1. Зілинський І. М. Карта українських говорів. Варшава, 1933. С. 91–92.
2. Михальчук К. П. Наріччя, піднаріччя і говори Південної Росії у зв’язку
з наріччями Галичини. Москва, 1872. С. 142.
3. Ганцов В. М. Діалектологічна класифікація українських говорів. Київ,
1923. С. 56–57.
4. Закревська Я. В. Гуцульщина. Літературні етюди Київ, 1991. С. 4.
5. Матвіяс І. Г. Засади української діалектології // Мовознавство. 2000.
№ 1–2. С. 3–9.
Текст 4
Д.О. МАРІЦ, кандидат юридичних наук,
доцент, кафедра інформаційного права
та права інтелектуальної власності НТУУ «КПІ»
КІБЕРАТАКА – ВІЙНА МАЙБУТНЬОГО
У статті досліджуються проблеми правового регулювання правовідносин,

які виникають у сфері кібернетичної безпеки.
Ключові слова: кібератака, кібербезпека, вірус, кібершпіонаж, кіберзлочинці.
За останнє десятиріччя кібернетична безпека сформувалася в самостійний
науковий напрям, що має свою особливість у визначеннізавдань та методів
дослідження. Водночас юридичним аспектам захисту від кібератак на
інформаційні ресурси не приділено достатньої уваги правознавцями, що й
обумовлює актуальність цієї проблеми.
Основні праці щодо питання кібератак належать В. Богушу, В.
Бурячку,А. Духвалову, М. Захаровій та ін. Однак ці напрацювання належать
фахівцям у галузі технічних наук і більшою мірою стосуються розробок
моделей захисту інформаційних ресурсів, що дозволяє визначити здатність
відповідної системи захисту протистояти кібератакам. Але залишається досі не
вирішеною проблема технічних заходів щодо запобігання та попередження
вчинення протиправних дій в інформаційному просторі та вироблення
відповідної законодавчої бази.
Метою статті є з’ясування порядку правового регулювання правовідносин
у сфері інформаційної безпеки, що завдаються шляхом вчинення кібератак
вінтернет-мережі.
У сучасному суспільстві досить поширеним явищем стали злочини в
кіберпросторі. Так, Кримінальний кодекс України вперше передбачив
284
самостійний розділ про ці злочини – розділ ХVI «Злочини у сфері використання
електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних
мереж і мереж електрозв’язку» (ст. 361–3631). Кількість таких злочинів стрімко
зростає, а от інтернет-шахраїв упіймати доволі складно. Водночас
спостерігається вільне використання значної кількості термінів (та їх
синонімів), що не узгоджені між собою. Так, у Законі України «Про основи
національної безпеки України» згадуються «комп’ютерна злочинність» та
«комп’ютерний тероризм», причому жоден з цих термінів на має визначення в
нормативних документах. На сьогодні виникає нагальна потреба у
спеціальному законі, який би врегульовував відносини, що виникають у
кібернетичному просторі.
19 червня 2015 р. був поданий до розгляду Верховної Ради проект № 2126 а
в новій редакції «Про основні засади забезпечення кібербезпеки в Україні». У
статті першій пропонується визначення кібератак як несанкційованих дій, що
здійснюються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій та
спрямовані на порушення конфіденційності, цілісності й доступності інформації,
яка обробляється в інформаційній (автоматизованій), телекомунікаційній,
інформаційно-телекомунікаційній системі, або порушення сталого функціювання
такої системи. На наш погляд, наведене визначення потребує певного уточнення.
Адже такі несанкційовані дії спрямовуються не лише на конфіденційність,
цілісність і доступність інформації, а йна знищення інформації або її підміну. Крім
того, хакерські дії можуть вчинятися з метою кібершпіонажу, що в подальшому
призведе до використання такої інформації у власних цілях, або з метою її
подальшого продажу зацікавленим особам, зокрема конкурентам у певній сфері
діяльності. Під кібернетичною безпекою (проект № 2126а) розуміють стан
захищеності життєво важливих інтересів людини й громадянина, суспільства та
держави в кіберпросторі. У зазначеному проекті під кіберзлочином визначають
суспільно небезпечну діяльність у кіберпросторі, а під кіберзлочинністю –
сукупність кіберзлочинів.
Термін «кіберзлочинність» часто вживається поряд з терміном
«комп’ютерна злочинність», у багатьої документах ці поняття використовуються
як синоніми. Поняття «кіберзлочинність» (англ. cybercrime) ширше, ніж
«комп’ютерна злочинність» (computer crime), і більш точно відтворює природу
такого явища, як злочинність в інформаційному просторі. Так, Оксфордський
тлумачний словник визначає префікс«cyber» як компонент складного слова, що
належить до інформаційних технологій, мережі інтернет, віртуальної реальності.
Таким чином, кіберзлочинність – це діяльність, пов’язана як з використанням
285
комп’ютерів, так і з використанням інформаційних технологій і глобальних
мереж. У той же час термін «комп’ютерназлочинність»належить до злочинів,
спрямованих проти комп’ютерів або комп’ютерних даних [1].
Відповідно до експертного висновку, що був наданий Київським
відділенням Усесвітньої асоціації з розроблення методологій та стандартів у галузі
управління, аудиту й безпеки інформаційних технологій ISACA проект закону
№ 2126а не охоплює та не гарантує захисту від актуальних кіберзагроз [2]. Було
проведено дослідження однієї з найбільш активних кампаній Naikon щодо
кібершпіонажу у Південно-Східній Азії. Унаслідок чого з’ясувалося, що від дій
злочинців уже протягом 5 років страждають військові, громадські організації в 10
країнах регіону, зокрема на Філіппінах, Малайзії, Камбоджі, Індонезії, В’єтнамі,
Сінгапурі, Непалі, Таїланді, Лаосі та Китаї. В атаках Naikon було задіяно 48
команд для різноманітних віддалених операцій, зокремадля перевірки даних, які
знаходяться в корпоративній мережі, що піддається атаці, завантаження файлів,
установлення додаткових модулів. До жертв такі програми потрапляють за
допомогою цільового фішингу – листів, які містять додатки, що потенційно
можуть зацікавити отримувача. Насправді такі додатки містять виконувальний
файл, який завантажує шпіонську програму на комп’ютер.
2014 р.відбувся значний стрибок активності угрупування. Одразу після
трагедії із зниклим літаком Malaysia Airlines, який виконував рейс MH 370,
злочинці здійснили масову розсилку по організаціях, які потенційно володіли
інформацією про трагедію. Кіберзлочинці, які стоять за Naikon, змогли
створити гнучку інфраструктуру, що може бути розгорнута у будь-якій країні,
яка їх зацікавить та дозволить перенаправляти інформацію з систем жертв на
сервер злочинців.
Для попередження кібератак, а також ефективної боротьби з ними, на
думку В. Богуша та В. Бурячка, наступним кроком має стати підготовка
фахівців, діяльність яких буде пов’язана із протидією кіберзлочинності та
забезпеченням кібербезпеки особистості, підприємства та держави загалом
[3, с. 129]. Інформаційна війна ХХІ ст. відрізняється від «холодної» тим, що
способів впливу на маси стало набагато більше. Нині розробляються більш
складні стратегії, які дозволяють здійснювати більш ефективні кібератаки,
зокрема наоб’єкти оборонного призначення. Такі можливості продемонстрував
вірус «Стакснет», який виявили експерти 2010 р. Фахівці впевнені, що
«Стакснет» є найбільш складною, шкідливою програмою, яка належить до
абсолютно нового покоління комп’ютерних вірусів. Ця програма може
отримувати оновлення з віддалених серверів. Такий складний комп’ютерний
286
вірус дозволяє провести атаку на найважливіші промислові об’єкти.
Це доводить, що для боротьби з кібератаками необхідні значні ресурси, а також
спільна робота структур безпеки багатьох країн.
Так, оператори Potao опанували новий вектор зараження. Потенційним
жертвам направлялися SMS зі шкідливим посиланням, трек-кодом та
особистим зверненням, що вказує на точну спрямованість атаки. У березні
2015 р. експерти ESET виявили зразки Potao на стратегічних об’єктах України.
Атаки здійснювалися шляхом фішингових повідомлень на електронну пошту із
шкідливими вкладками – виконувальними файлами під виглядом документів
Microsoft Word з назвами, які можуть привертати увагу та зацікавити
отримувача.
Отже,як було з’ясовано, ниніз’являються нові терміни, які не мають
законодавчого закріплення у сфері кібернетичної безпеки, однак є
широковживаними у ЗМІ, наукових працях та інших джерелах. Для ефективної
боротьби з кібератаками постає необхідність удосконалення законодавчої бази
шляхом прийняття нових спеціальних законів у кібернетичній сфері. З метою
реальних дій механізму захисту інформаційної сфери необхідно визначити коло
суб’єктів, на яких буде покладатись обов’язок здійснення державної політики
щодо кібернетичної безпеки України. Крім правових аспектів, що мають
сприяти зрушенням у досліджуваному напрямі, постає необхідність підготовки
висококваліфікованих кадрів у сфері інформаційних технологій.
Використана література
1. Кіберзлочинність: проблеми боротьби і прогнози.URL: http://anticyber.
com.ua/article_detail.php?id=140
2. Про основні засади забезпечення кібернетичної безпеки України:
пропозиції Київського відділення ISACA до проекту закону України. URL:
http://www.slideshare. net/IsacaKyiv/isaca-kyiv-chapter-comments-law-dss-vr-v-05
3. Богуш В. М., Бурячок В. Л. Рекомендації щодо розробки та
запровадження профілю навчання «Кібернетична безпека» в Україні // Безпека
інформації. 2014. Т. 20. № 2. С. 126–131.
Текст 5
Уже нікому не треба доводити, що технології глобальних комп’ютерних

мереж, зокрема інтернет, поширюються майже в усіх галузях нашого життя.
Однією з цих галузей, яку інтернет докорінно змінює у наш час, є телефонія.
287
Ще в середині 90-х рр. минулого століття експерти заперечували можливість
ефективного передавання голосу через інтернет. Але вже 2003 р. на інтернет-
телефонію припадало 36 % міжнародного голосового трафіку. Чим же
викликано такий бурхливий розвиток ще зовсім недавно нікому не відомої
технології? Справа в тому, що використання IP-телефонії дозволяє в кілька
разів зменшити витрати на послуги зв’язку (не лише голосового, бо насправді
технологія дозволяє передавати й факси, і мультимедіа). Перехід від технології
комутації каналів до технології комутації пакетів дозволив набагато
ефективніше використовувати пропускну спроможність фізичних каналів
зв’язку. Крім того, переведення телефонії на комп’ютерні мережі дозволяє
застосовувати уніфіковане транспортне середовище для доставки різних видів
інформації: мовних та інших аудіосигналів, графічної та відеоінформації,
текстових даних. Це збільшує зручність, доступність та оперативність
інформаційного обміну. Одна з перших програм для передачі голосу через IP
була запропонована ізраїльською компанією VocalTec. Її продукт під назвою
Internet Phone дозволяв розмовляти через локальну мережу двом користувачам
ПК. Пізніше було розроблено версію і для глобальної мережі. Для того, щоб
отримати зв’язок, потрібно було з’єднатися зі своїм провайдером, запустити
програму Internet Phone і знайти потрібного абонента в списку активних
користувачів. Над проблемами інтернет-телефонії також активно працювали та
працюють інші фірми. Зокрема, продукт NetMeeting фірми Microsoft
вирізняється чудовою якістю звучання голосу, переданого через мережу.
Програма WebPhone компанії NetSpeak також забезпечує чітке звучання і, крім
того, має безліч корисних функцій, прихованих за оманливо-простим
інтерфейсом, що нагадує стільниковий телефон. Але всі ці програми не набули
широкого поширення, бо для зв’язку потрібно два ввімкнені комп’ютери із
завантаженим на них програмним забезпеченням одного виробника. Ситуація
змінилася, коли наприкінці 1996 р. почався випуск так званих шлюзів, що
з’єднували інтернет з телефонною мережею без використання комп’ютерів.
Використання шлюзів дозволило розмовляти не тільки за допомогою ПК, а й
звичайних телефонів. Шлюзи під’єднуються, з одного боку, до інтернету, а з
іншого, – до телефонної мережі. Коли телефонуєш з телефона на ПК, виклик
передається через телефонну мережу на шлюз. Потім шлюз надсилає виклик до
ПК, одночасно він ущільнює телефонний сигнал для передачі через IP-мережу.
Якщо на обох кінцях телефони, то голосовий сигнал надсилається через
телефонну мережу до найближчого шлюзу, де він буде оцифрований, поділений
на IP-пакети, а потім переданий на інший шлюз, найближчий до абонента.
288
Цей шлюз приймає пакет, декодує його й відсилає через телефонну мережу до
потрібного абонента. Серед виробників таких шлюзів можна назвати компанії
VocalTec, Clarent, Micom, Nuera Communications, Nortel, Lucent, Dialogic,
ViaDSP (електронний ресурс).
Текст 6
Перш ніж розпочати вивчення мови Java, необхідно розглянути, що таке

об’єктно орієнтоване програмування (ООП). Як ми знаємо, усі комп’ютерні
програми складаються з двох елементів: коду та даних. Відповідно будь-яка
програма може бути концептуально організована або навколо її коду, або
навколо її даних. Іншими словами, деякі програми концентрують свою увагу на
тому, «що відбувається з даними», а інші – на тому, «на що цей процес впливає».
Існує декілька парадигм (ключових підходів), які управляють
конструюванням програм. Перший підхід вважає програму моделлю,
орієнтованою на процес. Перші компілятори (наприклад, FORTRAN)
підтримували процедурну модель програмування, в основі якої лежить
використання функцій. Наступний етап розвитку пов’язаний з переходом до
стуктурної моделі програмування (до неї належать компілятори ALGOL, Pascal,
C), відповідно до якої програми представлені у вигляді сукупності
взаємопов’язаних процедур і даних, якими ці процедури (або блоки) оперують.
Тут широко використовуються процедурні блоки й мінімально
застосовуєтьсяGOTO. Ці програми є більш прості. Такі мови програмування, як
Pascal, C успішно використовують цю модель. Але тут часто виникають
проблеми, коли зростає розмір і складність програм.
Інший підхід, ООП, було створено для управління програм більшої
складності. ООП організує програму навколо її даних (тобто навколо об’єктів) і
набору чітко визначених інтерфейсів з цими даними. Об’єктно орієнтовану
програму можна визначити як доступ до коду, що управляється даними
(datacontrollingaccesstodata). Такий підхід має деякі організаційні переваги, а
саме:
1) можна повторно використовувати код програми й таким чином
заощадити час на розроблення;
2) програми з використанням ООП добре структуровані, що дозволяє
добре розуміти, які функції виконують окремі підпрограми;
3) програми з використанням ООП легко тестувати й модифікувати.
Можна розбити програму на компоненти й тестувати роботу кожної з них.
289
Усі мови ООП забезпечують механізми, що допомагають реалізувати
об’єктно орієнтовану модель. До них належать абстракція, інкапсуляція,
успадкування і поліморфізм. Також їх часто називають основними принципами
ООП (О. Ткаченко, В. Каплун).
Текст 7
Наразі немає особливої потреби переконувати когось у перевагах

об’єктно орієнтованого підходу до розробки програм. Не тільки створення
великих проектів, а навіть розуміння того, як працюють сучасні операційні
системи, неможливе без досконалого знання принципів об’єктно орієнтованого
програмування. Більш того, об’єктний стиль розроблення програм став
своєрідним правилом «хорошого тону» у світі програмістів. Але так було
далеко не завжди. У 80-х рр. авторів цього посібника переконували в тому, що
найближчим часом професія програміста стане непотрібною, оскільки ось-ось
з’являться технології автоматичного виробництва програм. На щастя для всіх
тих, хто отримує насолоду від самого процесу програмування, ці прогнози не
справдилися.
Чому ж багато фахівців з радістю витрачає службовий і вільний час на
складання програм? Мабуть, одною з причин є швидкість, з якою в галузі
програмування впроваджуються нові ідеї та технології. Завжди на горизонті є
щось новеньке.
Мова Java, можливо, якнайкраще ілюструє попереднє твердження. Лише
за кілька років Java пройшла шлях від концепції до однієї з найпопулярніших
машинних мов. До того ж протягом нетривалого часу Java пройшла дві серйозні
ревізії. Перша відбулася, коли на зміну версії 1.0 було випущено версію 1.1.
Другу зміну пов’язано з появою Java 2.
Перша робоча версія мови, що носила назву «Oak», з’явилася в компанії
SunMicrosystems 1991 р. Весною 1995 р., після внесення достатньо суттєвих
змін, її було перейменовано в Java. Головним стимулом її створення була
потреба в незалежній від платформи мові, яку можна було б використовувати
для розроблення програмного забезпечення різноманітних електронних
пристроїв: комп’ютерів, мобільних телефонів, мікрохвильових печей тощо.
Бурхливий розвиток інтернету став додатковим чинником, що сприяв
популярності Java, оскільки також потребував розроблення програм, що легко
переносяться.
290
Створення мови Java – це один з найбільш значних кроків уперед у галузі
розроблення середовищ програмування за останні 20 років. HTML був
необхідний для статичного розміщення сторінок у «всесвітній павутині» WWW
(World Wide Web). Мова Java потрібна була для якісного стрибка в створенні
інтерактивних продуктів для інтернету.
Багато властивостей Java отримала від C і C++. Проектувальники свідомо
пішли на це, оскільки знали, що знайомий синтаксис зробить мову привабливою
для легіонів досвідчених програмістів C і C++. У той же час між Java і C++
існують суттєві практичні та філософські відмінності. Неправильно вважати Java
вдосконаленою версією мови C++, розробленою для її заміни. Це різні мови,
кожна з яких вирішує своє коло проблем. Принципи об’єктно орієнтованого
програмування, втілені в C++, були розширені та вдосконалені в Java.
Ще один важливий аргумент на користь Java – відсутність потреби в
ліцензії на її використання. Хоча сторонні виробники пропонують платні
інструментальні середовища для розроблення та відлагодження Java-програм,
на веб-сервері фірми Sun завжди можна знайти та завантажити «рідний»
безкоштовний варіант компілятора Java (Java Development Kit) разом з усім
необхідним для створення програм (О. Ткаченко, В. Каплун).
Текст 8
Н. Карамзін у коментарі до української грамоти зауважив, що вона

«писана варварською мовою, ні російською, ні польською». Це все одно, що
назвати «варварською» італійську, бо вона ні французька, ні іспанська, або
голландську, бо вона ні англійська, ні німецька. Такі аргументи можуть прийти
до голови хіба що асимільованим вірнопідданим нацменам, до яких і належав
цей історик.
«...Ми маємо повне право сказати, що тепер уже немає малоросiйської мови,
а є обласне малоросiйське нарiччя, як є бiлоруське, сибiрське та iншi, подiбнi їм
нарiччя», – писав В. Бєлiнський. Хоча те, що українська мова не є наріччям
російської, переконливо доводили його сучасники І. Срезневський, А. Шляйхер,
П. Шафарик, Ф. Міклошич та інші широковідомі європейські вчені.
«Мене дуже дивує той факт, що люди, ставлячи перед собою одну i ту ж
мету, не тiльки стверджують вiдмiннiсть нарiч – намагаються зробити нарiччя
мовою», – обурювався М. Горький, висловлюючи сумнiв у доцiльностi
перекладати роман «Мать» українською мовою.
291
Коли так оцiнювали нашу мову «свiточi» братнього народу, то чого
можна чекати вiд «тiєї iстино росiйської людини, великороса-шовiнiста,
негiдника i ґвалтiвника, яким є типовий росiйський бюpократ?» (В. Ленiн.)
Чи набагато кращими були на українських землях польськi, угорськi, румунськi
бюрократи? І чи далеко втекли вiд них знахабнiлi на українських харчах зайди-
обивателi?
«Поетична мова України стала предметом зневаги i насмiшок», – писав у
минулому столiттi М. Костомаров. «Вы говорите серьезно или по-
украински?» –демонструвало свою дотепнiсть «русскоязычное население»
радянської України в 30-тi рр. у чергах за хлiбом, вiдiбраним в українських
селян, котрi тим часом корчилися, але не зi смiху, а вiд передсмертних
голодових мук.
Ієрархи російської православної Церкви, різко виступивши проти спроб
запровадити українську мову в богослужінні, переконували віруючих, що ця
мова непридатна для служби Божої і взагалі неугодна Богові. Подекуди після
українськомовних богослужінь навіть проводилося переосвячування церков.
Відаючи, що «всяка власть от Бога», батюшки ніяк не хотіли второпати, що і
всяка мова від Бога. Чи не тому, що самі служили більше мамоні й кесарю, ніж
Богові?
І польські, і російські україножери люблять повторювати міфи про
недорозвиненість української мови, її непридатність для спілкування у «вищих
сферах» – науці, мистецтві, політиці, військовій справі, навіть щоденному
житті. Це твердження стало в них одним із стереотипів побутової свідомості.
На такі стереотипи неважко натрапити в художній літературі наших етнічних
родичів і сусідів.
Російська художня література і публіцистика віддавна практикують
негативні типи хохлів, неоковирні пасажі українською мовою і т. п. Це можна
надибати і в творах авторитетних письменників рівня М. Булгакова,
В. Тендрякова, і в опусах бездарних заробітчан типу москвича А. Мінкіна чи
одеситки Є. Риковцевої.
І нинi можна почути, що українська мова порiвняно з росiйською бiдна,
недорозвинена, навiть «курдупельна» (В. Лобановський). Що ж, якась доля
правди в цьому є, i добре вiдомо, чому в нашiй мовi бракує слiв i виразiв
науково-технiчного, вiйськово-спортивного, офiцiйно-дiлового та подібного
характеру.
З цього приводу визначний дiяч євpейського нацiонального руху
В. Жаботинський ще десь 80 років тому писав, маючи на увазi українцiв:
292
«Це наша нацiональна мова, а росiйська – це ваша нацiональна мова; якщо ваша
мова багата й чудова, нам вiд цього анi тепло, анi холодно; ми мусимо зробити
нашу мову такою ж багатою, створити нею всебiчну й повноцiнну культуру,
мати можливiсть учитися вiд дитячого садка i аж до унiверситету власною
мовою й потребувати вашої допомоги не iнакше i не бiльше, нiж ви потребуєте
допомоги з боку нiмцiв або французи – з боку iталiйцiв».
Тим, хто вважає українську мову неповновартісною порівняно з російською,
варто б пригадати, що писав свого часу О. Пушкін: «... але ученість, політика і
філософія ще по-російськи не пояснювались; метафізичної мови у нас зовсім не
існує ... лінощі наші охоче виражаються мовою чужою, якої механічні форми
давно готові та всім відомі». Додамо до цього, що, працюючи у Руському
інституті при Львівському університеті, доктор філософії І. Земенчик викладав
експериментальну фізику, а професор П. Лодій – теоретичну й практичну
філософію українською мовою ще до народження великого російського поета.
Якщо російська мова з недолугої попелюшки стала пишною красунею, то
чому б такою не стати українській мові? Невже тільки тому, що цього не
хочеться носіям російської мови?
А щодо, як тепер кажуть, конкурентоздатностi мов, той же
В. Жаботинський зауважив: «Але навiщо iгнорувати iсторiю та запeвняти, нiби
все минулося без кулака й нiби успiхи росiйської мови на периферiї доводять
внутрiшню безсилiсть iнородницьких культур? Нiчогiсiнько цi успiхи не
доводять, крiм старої iстини, що пiдкутою закаблукою можна втоптати в землю
найжиттєздатнiшу квiтку».
Тому не вiрте тим, хто, маючи на увазi українську мову, нинi по-
фарисейськи запевняє: добрий товар не потребує реклами. Мовляв, якби вона
була «високоякiсною», то i сама пробила б собi дорогу в освiтi, науцi, спортi, на
виробництвi i т. д. Так говорять лицемiри, шахраї, невiгласи та подiбна
шовiнiстична й манкуртська погань.
Мiж iншим, ця публiка у своєму росiйському мовленнi замiсть вислову
«украинский язык» вживає (очевидно, для «сатиры и юмора») українське слово
«мова». Чи через багатолiтню звичку говорити замiсть «коммунистическая
партия» просто «партия», чи тому, що російською «язык» – це не тiльки
«мова», а й «рухомий м’язовий орган у порожнинi рота»? Зрештою, шукати в
їхнiй мовленнєвiй поведiнцi логiки, як i в їхньому ставленнi до української
мови елементарної порядностi, – справа безнадiйна. Недарма сказав поет
А. Бортняк: «Мов поганих не існує в світі, є лише погані язики» (В. Іванишин,
Я. Радевич-Винницький).
293
Текст 9
Чуприна Л.
СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ ОПЕРАТИВНОЇ
ІНТЕРНЕТ-ІНФОРМАЦІЇ В АНАЛІТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК
Розвиток інтернет-технологій і соціальний попит на мережні сервіси та

інтернет-інформацію в процесі реформування українського суспільства
змінюють місце та значення бібліотек у суспільстві, висувають перед ними нові
цілі й завдання. Одним з напрямів удосконалення інфраструктури формування
й аналітико-синтетичного опрацювання документних потоків для
інформаційного забезпечення виробництва, науки, культури стала
трансформація провідних наукових бібліотек в інформаційні центри, розвиток
їх інформаційно-аналітичної діяльності. Бібліотечні структури, що здійснюють
таку діяльність, широко використовують оперативну інтернет-інформацію для
задоволення інформаційних запитів своїх користувачів.
Під оперативною інтернет-інформацією розуміється «отримана з
інтернету інформація про поточний стан об’єктів, явищ і процесів, яка
використовується для прийняття рішень в управлінні суспільними процесами»
[1, с. 3].
Незважаючи на актуальність питання інформаційно-аналітичної
діяльності бібліотек і достатньо глибоке його наукове опрацювання, проблеми
використання оперативної інтернет-інформації в цій діяльності досліджуються
вузьким колом фахівців. Окремі аспекти цієї тематики відображені в
публікаціях В. Горового, Т. Гранчак, О. Ворошилова, В. Пальчук та ін.
Особливості роботи аналітика з оперативною інтернет-інформацією
зумовлені якісними характеристиками цієї інформації та вимогами
користувачів до матеріалів, створених на базі оперативної інтернет-інформації.
Отримана оперативна інтернет-інформація може бути швидко замінена новою,
що уточнює, розширює або й кардинально змінює зміст попередньої. Поточна
інформація за своєю природою недовговічна. Їй властиве швидке старіння
внаслідок постійної заміни новішою інформацією. Це означає, що оперативна
інтернет-інформація має бути якомога швидше доставлена аналітику,
проаналізована, інтерпретована та використана для створення нової інформації.
У зв’язку з цим до якості та характеристик оперативної інтернет-
інформації висуваються високі вимоги. Для використання оперативної
інтернет-інформації важливий ступінь її відповідності поточному моменту.
294
Лише вчасно надана інформація може бути корисною. Із втратою актуальності
втрачається й оперативність.
Інформація також має бути достовірною, тобто вона повинна правдиво
відображати ситуацію та бути підтверджена з інших надійних джерел.
Недостовірною інформація може бути внаслідок навмисного спотворення
(дезінформація); дії перешкод, інформаційних шумів; применшення або
перебільшення значення реального факту. Особливої уваги аналітика щодо
міри достовірності інформації потребують сенсаційні новини [2]. Звичайно,
може йтися лише про певний рівень достовірності, як і об’єктивності.
Інформація об’єктивна, якщо вона не залежить від методів її фіксації, чиєї-
небудь думки, судження. Відбиваючись у свідомості людини, інформація може
спотворюватися (більшою чи меншою мірою) залежно від досвіду, знань
конкретного суб’єкта й таким чином перестати бути об’єктивною. Максимально
наближену до об’єктивної інформацію можна отримати за допомогою справних
датчиків, вимірювальних приладів, спеціальних методів оцінювання тощо.
Важливими характеристиками оперативної інтернет-інформації є її
точність, зрозумілість, доцільність, змістовність, повнота. Також у процесі
роботи з оперативною інтернет-інформацією потрібно враховувати вимоги
щодо її логічності, адресності, правової коректності використання тощо.
Методика організації інформаційно-аналітичної діяльності має
забезпечувати відповідним бібліотечним структурам можливість у стислі
терміни опрацювати оперативний інформаційний ресурс і підготувати на його
основі потрібний замовнику інформаційно-аналітичний продукт.
Оптимальними методами інформаційно-аналітичної діяльності в таких умовах
стають методи систематизації та первинного оброблення даних, узагальнення й
порівняння, схематизації, мозкового штурму, багатомірного аналізу,
кількарівневої аналітики, згортання інформації, структуризації тексту,
інтеграції варіантів тощо. Зокрема, у Службі інформаційно-аналітичного
забезпечення органів державної влади (СІАЗ) особливу увагу приділено
організації відбору оперативної інтернет-інформації за заданими темами.
Для вдосконалення процесу отримання достовірної та об’єктивної
інформації про перебіг важливих подій, виявлення актуальних політичних,
соціально-економічних, науково-технічних та інших проблем постійно
розширюється джерельна база за рахунок сайтів органів державної влади,
наукових установ, громадсько-політичних об’єднань, галузевих і
новостворених інформаційних веб-ресурсів. Тематичні моніторингові
дослідженняза матеріалами інтернет-ресурсівна замовлення органів державної
295
влади допомагають управлінським структурам у комплексному аналізі ситуації,
виявленні закономірностей суспільного розвитку, виробленні доцільних й
обґрунтованих пропозицій для прийняття відповідних рішень у сферах
державного управління. Постійне вдосконалення процесу електронного
оброблення матеріалів уможливило надання замовнику оптимально
структурованої та скомпонованої інформації, таким чином успішно
задовольняючи тематичні запити на основі аналітико-синтетичного оброблення
первинної інформації. Серед безумовних переваг такої форми організації
ресурсу – конкретна адресність підсумкового матеріалу, що сприяє підвищенню
ефективності використання оперативного інформаційного ресурсу.
Можемо зауважити, що оперативні інформаційні ресурси в разі втрати
актуальності трансформуються в розряд ретроспективних ресурсів, а згодом –
архівних документів. Водночас спостерігається зустрічний процес: частина
ретроспективної інформації чи інформації архівних документів під час підготовки
оперативного інформаційно-аналітичного продукту може актуалізуватися й бути
використана як його складник. Це підтверджує думку С. Кулешова про те, що «в
документ закладені обидві властивості – бути джерелом оперативної та джерелом
ретроспективної інформації. У початковій стадії функціювання документа
превалює реалізація першої властивості, а в міру старіння документної інформації
все більш зростає потенціал другої» [3, с. 79].
Форма подачі матеріалу як у друкованому, так і в електронному вигляді
може залежати від потреб і вимог замовника. Але сьогодні можемо говорити
про низку очевидних тенденцій. Одна з них – поступове переорієнтування з
боку замовників на продукцію в електронному вигляді. Використання
інтернету, веб-технологій дає такі переваги, як оперативність, що визначається
можливістю негайної публікації інформаційно-аналітичних матеріалів, а також
доставки їх замовнику; відсутність потреби в тиражуванні; необмежена
кількість читачів сайту; порівняно низька собівартість; доступ до архіву;
зручність пошуку та збереження інформації; різноманітні форми зворотного
зв’язку. Сучасні технології дозволяють підвищувати наочність інформації через
мультимедійні матеріали, допоміжні таблиці, графіки, діаграми.
Електронні документи порівняно з паперовими мають більшу гнучкість і
виразність. Починаючи від можливостей керування накресленням та атрибутами
шрифтів, комбінування способів подання даних у діапазоні від статики до
динаміки, від відео до аудіо та закінчуючи реалізацією діалогового режиму й
здатності документа із застосуванням викликів системних функцій реагувати на
події, – усі ці можливості можуть бути використані кваліфікованим виконавцем
296
документа. Вбудовування в документ фрагментів аудіо- і відеозаписів, елементів
анімації стало під силу навіть непрофесійному користувачеві.
У практиці роботи аналітичних структур широко використовуються
методи стимулювання творчої активності. У разі потреби розв’язання складних
завдань, наприклад вибору кращого варіанта рішення, прогнозування розвитку
процесу, пошуку нових ідей тощо, аналітики можуть вдаватися до різних
когнітивних методів і методів експертного оцінювання – процедури
оцінювання проблеми на підставі думки фахівців з метою подальшого
прийняття рішення. Індивідуальні оцінки ґрунтуються на використанні думки
окремих експертів, незалежних один від одного, колективні – на використанні
колективної думки експертів. Колективне оцінювання, як правило, точніше, ніж
індивідуальна думка кожного з фахівців.
Головна мета аналітико-синтетичної переробки інформації – пошук нових
фактів і знань, які в певному документі не виражені в явному вигляді, а логічно
виводяться з наявної в ньому інформації. Для цього додатково залучається
екстралінгвістична інформація (інформація, накопичена людьми внаслідок
суспільно-історичної практики). Працюючи з оперативною інтернет-
інформацією, аналітик постійно стикається з потребою її уточнити, перевірити,
розширити свої уявлення з певної теми, подати додаткові відомості замовнику
чи обґрунтувати свої висновки. З огляду на це СІАЗ у своїй діяльності широко
використовує фонди наукової бібліотеки, водночас роблячи акцент на
формування власної електронної бази даних як складника інформаційних
ресурсів бібліотеки.
Можна констатувати виникнення в наш час нового підвиду масової
аналітики – соціальної аналітики. Соціальні медіа, особливо блогосфера, стали
джерелом цікавої, часто якісної аналітики. Її автори – журналісти, політики,
учені, фахівці з різних питань. Крім того, завдяки соціальній журналістиці й
аналітиці дедалі ширше коло користувачів активно долучається до творення
оперативної інтернет-інформації. Уже сьогодні інформаційно-аналітичні
структури активно використовують цей інструмент для аналітичної побудови
цілісної картини перебігу суспільних процесів.
Оскільки дедалі більше аналітичних завдань у світі вирішуються в режимі
прямого інформаційного моделювання та спостереження за керованою сферою,
оминувши стадію аналізу традиційних публікацій, не можна виключити, що ця
тенденція торкнеться й інформаційно-аналітичних структур бібліотек.
Окремі прояви цієї тенденції вже спостерігаємо в роботі інформаційно-
аналітичних структур бібліотек. Наприклад, СІАЗ широко практикує
297
делегування власних кореспондентів на прес-конференції державних і
політичних діячів, засідання громадських і політичних організацій тощо. Це дає
змогу аналізувати і висвітлювати події оперативно. Сучасна віртуалізація
багатьох сторін суспільного життя, можливість спілкування в режимі реального
часу з політиками, членами уряду, експертами й пересічними громадянами
(соціальні медіа, прямі ефіри із засідань, інтернет-конференції тощо)
наближають аналітика до процесу підготовки, обговорення та прийняття
управлінських рішень, що не лише пришвидшує підготовку аналітичного
матеріалу, а й дозволяє безпосередній вихід на об’єкт дослідження, сприяє
підвищенню якості аналітичного матеріалу, ефективності роботи інформаційно-
аналітичних структур загалом.
Таким чином, інформаційно-аналітичні структури бібліотек мають змогу
оперативно реагувати на суспільні процеси та мінімізувати викривлення
інформації.
Дедалі активніша участь бібліотек у політичній комунікації, залучення
інформаційно-аналітичних структур бібліотек до інформаційного забезпечення
органів державної влади, активне використання бібліотек у системі пунктів
доступу до публічної інформації, функціонування їх як складової
інфраструктури електронного врядування, накопичення у фондах електронних
інформресурсів та активне використання оперативної інтернет-інформації у їх
інформаційно-аналітичній діяльності – усе це підтверджує статус бібліотек не
лише як книгосховища, як інформаційного центру, а й як точки перетину та
концентрації інформаційних потоків і вузла інтелектуального перероблення
інформації. За умови технічного, технологічного забезпечення це дозволить
інформаційно-аналітичним структурам великих бібліотек максимально
наблизитися до точок зосередження інформації в режимі реального часу для
ефективнішого інформаційного забезпечення користувачів.
Список використаної літератури
1. Чуприна Л.А.Оперативна інтернет-інформація як чинник розвитку

інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек України (кінець ХХ – початок
ХХІ ст.) : автореф. дис. ... канд. наук із соц. комунікацій : спец. 27.00.03 /
Л.А. Чуприна ; наук. кер. Т.Ю. Гранчак ; НАН України, Нац. б-ка України
ім. В.І. Вернадського. – К., 2013. – 24 с.
2. Кулешов С.Г. Відбір веб-ресурсів для зберігання в центральному
державному електронному архіві України як наукова проблема / С. Г. Кулешов //
298
Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми
науки, освіти, практики : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., Київ
(20–22 трав. 2008 р.) / Держ. акад. керів. кадрів культури і мистецтва. – К.,
2008. – С. 86–87.
3. Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи /
С.Г. Кулешов ; УДНДІАСД, Держ. акад. керів. кадрів культури і мистецтв. – К.,
2009. – 162 с.
Текст 10
Л. Чуприна, канд. соц. ком.,
заввідділу оперативної інформації СІАЗ
СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕАЛІЗАЦІЇ

ГРОМАДСЬКИХ ІНІЦІАТИВ
Актуальність теми зумовлена активізацією в Україні суспільних

процесів, що ведуть до формування засад громадянського суспільства, і
зростанням ролі соціальних мереж як одного з інструментів горизонтальної
структуризації суспільних відносин та реалізації громадських ініціатив.
Дослідження проблем формування та конвергенції мережного і
громадянського суспільства започатковано західними науковцями.
Найвідомішими та найавторитетнішими є теоретичні розробки засад мережного
суспільства в працях М. Кастельса. Автор вважає, що становлення і
трансформація глобального громадянського суспільства неможливі без
розвитку мережних ресурсів у технічному, організаційному і правовому полі.
«Онлайн-мережі, – зазначає М. Кастельс, – стають формами „спеціалізованих
спільнот”, тобто формами комунікабельності, побудованим навколо
специфічних інтересів…» [1, с. 132].
Ця тема порушена також у працях Дж. Барлоу, Р. Барбрука, Е. Камерона,
Н. Крістакіса і Дж. Фаулера, Дж. Хайтцмана, П. Тейлора.
У вітчизняному науковому середовищі зазначеній темі приділяють значну
увагу як окремі дослідники, так і авторські колективи академічних установ.
Зокрема, В. Буряк у низці своїх праць окреслює позитивний потенціал розвитку
соціальних мереж для зміцнення глобального громадянського суспільства та
вказує на ризики, пов’язані з розширенням функцій мережних практик [2].
299
Мета статті – висвітлення практичних аспектів використання соціальних
мереж у формуванні й розвитку громадянського суспільства, зокрема як
інструменту реалізації громадських ініціатив.
Якщо спробувати узагальнити широкий спектр можливостей і завдань
громадянського суспільства, то серед основних завдань цієї системи
недержавних відносин є самоорганізація і взаємодія громадян для
- запобігання узурпації державної влади будь-якими її суб’єктами;
- практичного вирішення суспільних проблем.
Нині ми можемо констатувати, що соціальні мережі є унікальною
платформою для консолідації різних груп суб’єктів на основі спільності їх
інтересів. Соціальні мережі сприяють структуризації комунікативного
простору, створенню віртуальних співтовариств, які часто на практиці
перетворюються на громадські об’єднання. А громадським інституціям дають
можливість поширювати свої ідеї, залучати до своїх лав нових членів та
координувати їх дії. Спостерігається взаємопроникнення повсякденної
соціальної реальності та віртуальної. Як зазначає Г. Кардозо, «…ми бачимо
нове поняття простору, де фізичне й віртуальне впливає одне на одне,
закладаючи підґрунтя для виникнення нових форм соціалізації, нових форм
життя і нових форм соціальної організації» [3].
Водночас, характеризуючи стан громадянського суспільства в Україні,
фахівці констатували, що зростання його формальних структур (громадських
організацій) не приводить до збільшення громадської активності населення в
межах таких структур. Упродовж 1996–2011 рр. кількість зареєстрованих
громадських об’єднань і політичних партій зросла більш як у 5 разів, хоча
показники членства в таких організаціях і рівень довіри до них залишаються
доволі стабільними. За даними моніторингу ІС НАН України, протягом усіх
років спостережень менше третини населення (28 %) вважають важливим брати
участь у діяльності політичних партій і громадських організацій, а кількість
членів громадських організацій незалежності становить 12–17 % [4].
Спалах громадянської активності, пов’язаний і з Євромайданом, і з
війною на Сході, продемонстрував значний рівень самоорганізації і взаємодії
громадян, координації дій через соціальні мережі й водночас вторинність ролі
офіційно зареєстрованих політичних партій та громадських організацій.
Соціальні мережі дедалі більше стають певною мірою інформаційним
відбитком громадянської активності, оскільки саме цей канал комунікації
використовується для поширення ідей, об’єднання однодумців у спільноти
(як віртуальні, так і реальні), організації заходів, координації зусиль.
300
Не вдаючись до розгляду питання політичної комунікації в соцмережах,
водночас не можна не зазначити, що найяскравішим прикладом реалізації
громадських ініціатив за допомогою соціальних медіа став Євромайдан, який
розпочався з закликів активістів в інтернеті виходити на протести.
Як показують дослідження, саме роль лідерів думок у соцмережах, а не
партійних функціонерів виявилася визначальною в активізації громадянського
спротиву [5].
Рисунок 1 – Графік переходів у соціальних мережах на сайт «Української

правди» 21–22 листопада 2014 р., коли стало відомо про рішення уряду
«призупинити проведення переговорів з ЄС»
На початку грудня в соцмережах були створені вже сотні сторінок,

присвячених Євромайдану, кількість передплатників деяких обчислювалася
десятками тисяч («ВКонтакте» – 251 група, в «Одноклассниках» – 71 і у
«Facebook» – 26). Інформація загальнонаціонального значення поширювалася
групами «Євромайдан», «Єврореволюція», наданням правової допомоги та
пошуком зниклих опікувалася спільнота «Євромайдан SOS», організаційними
питаннями – «Громадський сектор Євромайдану». Дії автомобілістів
координувалися «Автомайданом», питання зовнішньої політики роз’яснювалися на
«Майдані закордонних справ», самооборона майдану також мала свої спільноти.
Під час Євромайдану і з початком війни на Донбасі спостерігається
значна активізація волонтерського руху в країні. За даними дослідження GfK
Ukraine, проведеного в листопаді 2014 р. на замовлення ООН в Україні, майже
чверть українців (23 %) мали досвід волонтерства; 9 % українців почали
займатися волонтерством протягом останнього року; основним напрямом
діяльності волонтерів 2014 р. стала допомога українській армії та пораненим –
301
цим займалися 70 % волонтерів [6].На сторінках соцмереж волонтери
організовують збір коштів та надають інформацію про витрачені кошти
(письмовими актами та фотозвітами).
Крім того, зауважимо, діяльність волонтерів спрямована не лише на
допомогу постраждалим та соціально незахищеним громадянам. Спостерігається
рух окремих індивідів і великих груп, спільнот до усвідомлення інтересів держави
як своїх особистих і, відповідно, до практичних дій, спрямованих на допомогу
державі в організації протидії інформаційній агресії РФ, поліпшенню іміджу
держави тощо. На тлі багаторічної недовіри до органів влади та негативного
іміджу держави це є позитивним і обнадійливим фактом.
Зокрема, відома роль групи «Інформаційний опір» (координатор
Д. Тимчук), яка під час окупації Криму і розгубленості державних інформаційних
структур взяла на себе інформування користувачів соцмереж про ситуацію в зоні
конфлікту. Інформаційні волонтери гуртуються довкола сайту під назвою
«Інформаційні війська України», який запустило Міністерство інформаційної
політики. Потенційних волонтерів закликають долучатися до інформаційної
боротьби та ретельно виконувати отримані після реєстрації завдання.
Нещодавно запрацював також сайт «ІТ-Толока» (it.volnytsia.org). Проект
має на меті посприяти, щоб молоді IT-фахівці на волонтерських засадах
допомагали неурядовим організаціям. Сайт був створений за підтримки
громадських організацій «Вольниця» та «Воля Громади».
Українці схильні визнати визначальну роль волонтерського руху в
суспільних процесах: 62 % визнає роль волонтерів у політичних змінах
останнього року, 85 % вважає, що волонтерський рух допомагає зміцненню
миру, а 81 % схильні вважати волонтерський рух обов’язковим складником
громадянського суспільства [6].
Зміст інформаційних обмінів у соціальних мережах становить значний
інтерес для аналітиків інформаційно-аналітичних структур, оскільки є
чутливим індикатором суспільних настроїв. Так, на початку року в соціальних
мережах стартував флешмоб, який мав на меті спонукати Президента
підтримувати діалог з українцями. Хештег #PoroshenkoPohovoryZNarodom
активно поширився інтернетом. Згодом у лютому українці звертаються через
соцмережі до Президента П. Порошенка, Прем’єр-міністра А. Яценюка та
голови НБУ В. Гонтаревої із закликом пояснити, що нині відбувається в
економіці держави.
302
З метою привернення уваги світової громадськості до трагедії 13 січня під
Волновахою, де бойовики розстріляли з «Градів» пасажирський автобус, у
соцмережах за аналогією з акцією «Я – Шарлі» пройшла акція «Я – Волноваха».
За допомогою соціальних мереж функціюють успішні проекти, спрямовані
на вирішення локальних проблем, які не передбачають формального членства.
Наприклад, проект «УкрЯма» (https://www.facebook.com/ukryama/) об’єднує понад
1 тис. користувачів, які фотографують пошкодження на дорогах і подають
звернення до ДАІ із запитом на ремонт.
Ініціатива «Зробимо Україну чистою» (https://www.facebook.
com/LetsDoItUkraine/) – всеукраїнська екологічна громадська організація.
Залучає людей до дій з покращення довкілля, шляхом спільної організації
масштабних екологічних акції. Об’єднує понад 1 000 населених пунктів та
близько 200 000 волонтерів, які прибирають сміття в громадських місцях.
Можливості Web.2 поступово впроваджуються в роботу українських
міністерств і відомств. За даними Національного центру електронного уряду,
близько 50 представництв державних органів доступні в соціальних
мережах [7]. Хоча, як свідчать дослідження, окремі відомства ставляться суто
формально до соцмереж як інструменту зворотного зв’язку.
Отже, на тлі поєднання і взаємопроникнення інформаційних і нових
соціальних технологій, соціальні мережі дають змогу громадянам та громадським
рухам, громадянському суспільству, що формується, досягати ефективнішої і
швидшої комунікації. Завдяки цьому зростають ресурси контролю за владними
структурами та окремими функціонерами, підвищуються шанси реалізації
громадських ініціатив. Можемо констатувати, що мережна комунікація веде до
зростання активності громадськості та підвищення її ролі у прийнятті рішень, а
здатність до підтримання комунікації з боку влади стає одним з важливих
показників ефективності державного управління.
Практика реалізації громадських ініціатив через соціальні мережі
продемонструвала, що віртуальний комунікативний простір є сприятливим
середовищем формування громадянської ідентичності і має потужний
потенціал суспільної самоорганізації, який може бути успішно використаний
для зміцнення громадянського суспільства.
Список використаних джерел

1. Кастельс М.Інтернет-галактика. Київ, 2007. 304 с.
2. Буряк В. В. Глобальное гражданское общество и сетевые
революции:монографія. Симферополь, 2011. 150 с.
303
3. Cardoso G.Paquete de Oliveira Manuel J. Parauna Sociologia do Ciberspaco:
comunidades virtuais em portuques. Oeiras, Portugal: Celta Edito.ra, 1998.
4. Українське суспільство 1992–2012. Стан та динаміка змін.
Соціологічний моніторинг / за ред. В. Ворони, М. Шульги. Київ, 2012. 660 с.
5. Саваневський М. #євромайдан: українська цифрова революція та
останній шанс аналоговим політикам стати цифровими. URL: http://g.ua/kKLn.
6. Волонтерський рух в Україні. URL: http://g.ua/kKLw.
7. Facebook стала самой популярной у органов исполнительной власти
соцсетью // IT Expert/ URL: http://g.ua/kKL5
Текст 11
Нанороботи (в англомовній літературі також використовуються терміни

«наноботи», «наноїди», «наніти») – роботи, створені з наноматеріалів і
розміром близькі до молекули. Вони мають виконувати функції руху,
оброблення й передачі інформації. Розміри нанороботів не перевищують
кількох нанометрів. Відповідно до сучаснихтеорій, нанороботи мають
здійснювати двобічну комунікацію: реагувати на акустичнісигналий мати
можливість перепрограмуватися ззовні за допомогою звукових або електричних
коливань. Чималонанотехнологічнихпристроїв уже створено, і хоча вони поки є
експериментальними розробками, практичні перспективи очевидні.
Сфера застосування нанороботів дуже широка. Але на перше місце вийшло
питання використання нанороботів у медицині.Шляхом звичайної ін’єкції
нанороботи можуть бути введені вкровабо лімфу. Для зовнішнього застосування
розчин з цимироботамиможе бути нанесений на ділянку тканини. Одним з
розроблених напрямів є транспортування ліків до вражених клітин. У разі
звичайного введення ліків лише одна молекула зі ста тисяч досягає мети, у той час
як нанопристрій у білковій оболонці збільшує ефективність удвічі, а після
виконання своєї функції розпадається на нешкідливі компоненти.
Нанороботи можуть робити майже все: діагностувати стан будь-яких
органів, втручатися в роботу організму, доставляти ліки, з’єднувати й
руйнувати тканини, синтезувати нові. Нині вченими детально розроблені
аспекти маневрування в артеріальному середовищі, пошуку білків за
допомогою датчиків. Проведені віртуальні дослідження нанороботів для
лікування діабету, дослідження черевної порожнини, аневризми мозку, раку,
біозахисту від отруйних речовин.
304
У перспективі наномашини зможуть відтворювати будь-які предмети з
атомів, омолоджувати людину, стануть штучними виробниками їжі, заповнять
Землю та зроблять планету придатним місцем для людства. Існують, однак, і
побоювання з приводу наномеханіки. Песимістичні погляди підтримує низка
вчених, яких називають наноапокаліптиками. Професор Є. Абрамян у своїй
статті «Загрози нових технологій» малює ситуацію, коли роботи, призначені
для розбирання на атоми відходів, почнуть розбирати все інше. Крім того, як
зазначає вчений, ці мікромашини можуть стати основою для нових, ще більш
жахливих, ніж сучасні, засобів ведення війни.
Але крок до створення нанороботів уже зроблено. У ХХ ст. з’явилися
технології розроблення тонких плівок. Уже близько двадцять років, як хіміки
навчилися збирати структури поатомно. Елементарною структурною
одиницею, з якою вони працюють, є окремі атоми, що мають розміри близько
десятих часток нанометра. Маніпулювання атомами стало можливим після
появи так званого сканувального електронногомікроскопа з тунельним
ефектом. Він міг переміщати окремі атоми за допомогою спеціальних
електромагнітних полів.
У 80-х рр. учені здобули першу перемогу: зібрали з атомів вуглецю дві
шестірні, що сидять на валах і вільно на них обертаються. Ці шестірні мали
розмір декількох нанометрів. Почався бурхливийрозвитокнанотехнологій. І вже
через кілька років вдалося побудувати перший наноелектродвигун. У ньому
використовувалася здатність деяких молекул передаватиелектричний струм.
Мотор працював таким чином: коли на «обмотку» – одну «довгу» молекулу –
подавали напругу, ротор, що складався лише з декількох молекул, починав
обертатися. Шлях до наноманіпулятора був відкритий.
Сучасні пошуки спрямовані на розроблення універсального інструмента –
наноробота, здатного маніпулювати окремими атомами, просто «захоплюючи»
їх і розставляючи в потрібних місцях. Таким чином, можна буде створювати
структури будь-якої складності з необхідними властивостями. Нанотехнології
відкривають величезні перспективи. З їх допомогою можна конструювати нові
нанороботи, істотно здешевлюючи виробництво. А недорогим нанороботам
уже під силу складати з атомів унікальні вироби та предмети повсякденного
користування.
Після створення розвиненої інфраструктури нанороботів необхідність у
величезних заводах відпаде. Уявіть собі пристрій завбільшки з холодильник,
забезпечений комп’ютером. Усередині будуть знаходитися ємності з різними
хімічними елементами і колонія нанороботів. Наприклад, ви захотіли
305
почистити зуби. Віддаєте команду комп’ютеру – і той активує програму
створення зубної щітки. Нанороботи починають ловити атоми в розчині і
розставляти їх по місцях. Через деякий час щітка готова. І якщо побажаєте, уже
із зубною пастою. Після гігієнічної процедури кладете її назад у ємність, де
вона розкладається на вихідні атоми. Таким чином, вартість виробу значно
зменшується, оскільки потрібно платити лише за електрику і сам прилад. Крім
того, речі не будуть накопичуватися, захаращуючи квартиру.
Не менш грандіозні перспективи відкриваються і перед медициною –
людство отримає ліки від усіх хвороб, і не тільки вірусного й бактеріального
походження, але й генетичного. Нанороботи зможуть проникати в клітини
організму та виправляти всі пошкодження на молекулярному рівні – тобто
зубна щітка не знадобиться зовсім. І нарешті, припиниться подальше
забруднення навколишнього середовища, адже нова технологія, по суті, є
безвідходною (електронний ресурс).
Текст 12
О. Кондратюк
МОЛОДІЖНИЙ СЛЕНГ У СУЧАСНІЙ ПЕРІОДИЦІ
У статті досліджено молодіжний сленг у мовленні засобів масової

інформації, спрямованих на молодіжну аудиторію. Виявлено основні завдання
та особливості сленговживання у цих виданнях. Окреслено окремі аспекти
історичного розвитку соціодіалекту. Подано основні джерела молодіжного
сленгу (інтержаргон, кримінальне арго, англійська мова) та виявлено окремі
особливості формування лексем молодіжного соціодіалекту.
Ключові слова: молодіжний сленг, соціодіалект, аудиторія.
Актуальність теми полягає в тому, що молодіжний сленг є досить
популярним у мовленні молодіжних ЗМІ, які використовують його для
«наближення» до читача. Останнім часом відчувається посилений інтерес до
цієї теми, але фундаментальних наукових досліджень, присвячених
висвітленню даного питання, небагато, крім того, особливістю теми є стрімкий
розвиток та зміна досліджуваної лексики, що спричиняє швидке «старіння»
інформації, зокрема словників.
Мета роботи – дослідити особливості використання сленгової лексики в
мові молодіжних видань.
Завдання, що ставилися в роботі відповідно до мети, є такими:
306
– з’ясувати історію сленгу, визначити закономірності його розвитку та
вживання в різних групах населення;
– дослідити причини використання сленгу в мові періодичних видань та
визначити чинники, що впливають на формування мовленнєвої культури підлітка;
– простежити етимологію окремих лексем молодіжного сленгу;
– визначити особливості лексем молодіжної субмови.
Науково-теоретичним тлом послужили праці таких дослідників мовного
процесу, як Л. Ставицької, С. Пиркало, А. Коваль, Н. Бабич, Н. Шовгун та ін.
Джерельною базою роботи стали результати проведених нами
соціологічних опитувань.
Новизна дослідження полягає в тому, що проблема існування
молодіжного сленгу на сторінках молодіжної преси є важливою з лексичної та
психологічної точки зору, однак на сьогодні є дуже маловивченою та потребує
детального розгляду.
Об’єктом дослідження є молодіжний сленг як мовне явище.
Предметом дослідження є особливості вживання сленгу (шкільного та
студентського) у молодіжних друкованих виданнях.
У роботі використано такі методи дослідження: спостереження,
порівняння, опитування, аналіз.
Проблема існування українського молодіжного сленгу є досить
малодослідженою, тому ця робота може стати корисною для подальшого
вивчення окресленого питання.
Лексичний склад нашої, як і будь-якої іншої, мови містить деяку кількість
сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним
групам людей. Упродовж часу, коли наша мова перебувала під впливом
тоталітарної системи, визнавався єдиний стандарт літературної мови. Проте
існування різноманітних сленгізмів доводить, що мова залишається
динамічною системою, яка постійно живе й розвивається.
На Заході період так званого «жаргонного вибуху» вже минув, тоді як до
України хвиля інтересу до субмов докотилася лише порівняно недавно. Досі в
наукових колах почасти домінує розуміння молодіжного соціодіалекту як
«мовного хуліганства». Нині це питання досліджують лише окремі мовознавці,
хоча сама тема надзвичайно багатогранна. Важливими віхами у цій галузі можна
вважати вихід двох словників молодіжного сленгу за редакцією Л. Ставицької та
С. Пиркало. Однак особливість сленгової лексики, зокрема мінливість у часі та
просторі, дозволяє говорити про невичерпність цієї теми. Загалом межа між
живою, розмовною мовою та сленгом була і є дуже рухливою, перехідною. Часто
307
статус слова змінюється, і те, що в 60–80-х рр. ХХ ст. вважалося сленгом, тепер
стало частиною повсякденного словника людей.
Мова дуже чутлива до змін у політиці, ідеології, науці, духовній культурі,
тому й сленг як один з її складників надзвичайно швидко зазнає змін. Так, сленг
молоді 50–60-х рр. фактично не зрозумілий сучасному молодому поколінню.
Сленг кожної історичної епохи відтворював ознаки часу. Наприклад, у
60-х рр. він був наслідком підвищеного інтересу до наркотиків, популярної
музики, постійної ейфорії. Сленг 70-х рр. містив велику кількість епітетів, що
стосувалися невдах: «wally», «nurd» тощо. У сленгу 80-х рр. переважали слова,
що стосувалися грошей та роботи.
Щодо сучасного українського сленгу, то тут, попри значну його
зросійщеність, спостерігаємо процес «українізації», використання притаманних
українській мові методів словотвору та адаптація іноземних слів до української
вимови. Прикладами можуть слугувати такі номінації: дискогопалка,
лоскотарка, вечоранга, стайня, долярчик, хом’ячок, мітингайло, недоганяйло,
окейно, дріт, мавпа, жаба, кракозябра, гальмо, тусівка тощо.
Останнім часом поширеним є залучення сленгових номінацій до
мовлення теле- та радіопередач, газет, журналів. Це пояснюється тим, що
автори намагаються наблизити їх до кола слухачів (читачів), надати відтінку
молодіжної розкутості. Прийом популярний серед читачів, яким приємно мати
спільну мову з виданням. У цьому випадку можна провести аналогію з
жаргоном окремої сім’ї, компанії, який дуже цінується носіями та робить групу
людей згуртованішою, дозволяє розрізняти «своїх» від «чужих».
Як зазначає дослідниця сленгу Л. Ставицька, періодичні видання
віддзеркалюють зміни в мовному середовищі соціуму, демонструючи широкий
діапазон жаргоновживання в різних сферах. «Друковані ЗМІ, миттєво реагуючи
на зміни в екстралінгвальній, мовній реальності та мовній свідомості
українського соціуму, відбивали й продовжують відбивати соціально-стильове
та функційне розмаїття сучасного жаргоновживання різних соціодіалектів, що
його структурують: кримінальне арго, тюремна лексика, жаргон наркоманів,
мафіозі, корпоративні, професійні жаргони, жаргонізована розмовна мова,
політичний, міський сленг та ін.» [1, с. 272].
Спробуємо дослідити місце сленгової лексики на сторінках українських
ЗМІ, цільовою аудиторією яких є молодь. Та переважна більшість таких видань
виходить у світ російською мовою, що ускладнює можливість дослідити
українські сленгові номінації в журналістських текстах. Для дослідження були
308
взяті журнали, які мають значну аудиторію і є частково або повністю
українськомовними: «Молоко», «5 балів», «Експрес Сool».
Л. Ставицька зазначає, що мова населення відтворює мову журналістів.
Таким чином, працівників ЗМІ «звинувачують» у поданні зниженої лексики як
модної. Це твердження легко перевірити, звернувшись до рубрики
«Письменность» у журналі «Молоко». Дуже багато читачів намагаються писати
мовою однієї з епатажних авторок видання Сої Лось, наслідуючи не лише її
стиль та ритміку, а й специфічні слова та мовні особливості. Однак варто
зважати й на те, що мова журналіста молодіжного видання (найчастіше молодої
людини) є відображенням того мовного середовища, у якому він існує. Тому
журналіст є каналом, через який специфічні слівця вузьких компаній
проникають на сторінки преси, а далі – у щоденне мовлення читачів. Таким
чином, зараз у молодіжному мовленні часто вживаними є російські слова в
українській транскрипції з іронічним відтінком. Особливо виразно це видно з
граматики, наприклад, таких слів: зарісуюся, шютка, пєвічок, атмарозкі.
Сленг досить часто трапляється в інтерв’ю, передаючи стиль мовлення
героя. Наприклад, інтерв’ю Ірени Карпи журналу «Молоко»: «Тато навіть
танцював, а мама відвалила несподіваний комплімент»; «А тато і так підвисає
на музлі просунутому – йому на концертах просто комфортно»; «Заважає пиво
з друзями, втикання, кіна різні»; «Потреби і раціон змінюються відповідно до
того, в якій ситуйовині ти знаходишся». Журналіст намагається підлаштуватися
під інтерв’юйованого, розмовляючи однією з ним мовою: «Тебе не запарило
постійно їздити?», а відповідь у тому ж дусі: «Нє, мені поки кайфово» [2, с. 43].
Дослідниця сленгу Л. Ставицька зазначає: «Якщо в самих публікаціях
жаргонізми доцільні, то поява їх у назвах газетних рубрик навряд чи
допустима» [1, с. 278]. Та якщо мова йде про молодіжне видання, яке хоче мати
спільну мову з читачем, то застосування сленгових номінацій у назвах рубрик
не є настільки небажаним, крім того, воно не набуло значного поширення.
Сленгові слова та вислови є досить різноманітними і відмінними у різних
групах людей. Наприклад, лексему «розуміти» в одній компанії звикли
замінювати словом «шарити», а в іншій – «розчехлятися». Так само існують
слова, притаманні саме певній групі підлітків. Наприклад, для вираження
подиву одні використовують слова «я в шокє», для інших характернішими є
слова «я холодний», «я в трансі», «ти шо гоніш?» і навіть «хай мене покрасять».
Така різноманітність викликана насамперед тим, що підлітки прагнуть
вирізнятися не лише як окрема суспільна група, а й як особистості, у даному
випадку це відбувається з допомогою мовно-виражальних засобів. Через це чимало
309
підлітків намагаються ще більше урізноманітнити своє мовлення власними
новотворами. Як бачимо, у молодіжному середовищі сленг посідає помітне місце як
засіб виділення індивіда із маси і спосіб вербального спілкування.
Пласт сленгової молодіжної лексики великою мірою становлять
новоутворення (неологізми), які формуються і змінюються разом зі змінами в
суспільстві. На думку дослідниці Л. Ставицької, «сучасний молодіжний сленг є
ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу,
розмовно-побутовою мовою широких верств населення, яка послуговувалась і
завжди послуговуватиметься здатністю української мови до продукування
стилістично знижених, іронічних, гротескних лексичних засобів, що в сучасних
умовах демократизації стилів спілкування і виявляються адекватними
жаргонним і сленговим номінаціям» [1, с. 189].
Лексеми утворюються під впливом найрізноманітніших чинників, серед
яких насамперед виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон,
інтерпретація молоддю деяких термінів, зокрема медичних. Окремим джерелом
молодіжного сленгу є інтержаргон. За визначенням російського жаргонолога
М. Грачова, інтержаргон – це «загальнопобутова і певна частина професійної
лексики різних жаргонів (соціальних діалектів), які переходять у “дифузну
зону” міжжаргонного вживання, але не асимілюються з просторіччям»
[3, с. 21]. Чимало лексем молодіжного сленгу семантично дублюють поширені
в інтержаргоні одиниці без будь-яких трансформацій: шари, моргала, баньки,
лимон, стріляти, поїхати, малахольний. Походження деяких слів молодіжного
сленгу зрозуміти досить легко. Так, наприклад, не становить труднощів
пояснення таких слів, як зубр (від «зубрити», іронічний відтінок – назва
тварини), парохід (той, хто відвідує пари) та парогуль (той, хто пари прогулює),
гуртак (гуртожиток) та ін. Подібні слова є досить поширеними і завойовують
позиції через те, що мають яскраво виявлене іронічне забарвлення, а це
притягує молодь, бо почуття гумору допомагає підліткові виділитися з загалу
та підкреслити свою особистість. Чільне місце в молодіжному мовленні
посідають метафоричні номінації, що виявляють образні можливості
внутрішньої форми вихідного уявлення: кайф – кайфовий, кайфоломщик,
кайфолом; башлі – башляти, башльовий, небашльовий тощо.
Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення лексем
літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Наприклад, базар у
літературній мові – торгівля на відкритому місці, у молодіжному мовленні це слово
має зовсім інше значення, а саме: мовлення; дієслова запльовуватись, грузити,
кінчатися, стріляти, висіти, наїжджати, доганяти мають цілком розбіжне
310
значення у літературній та сленговій мовах. Проте одиниці молодіжного сленгу теж
змінюють свою семантику в сленгові окремих груп.
Ще один із прийомів, що застосовуються у молодіжному мовленні, – це
заміна слів їх семантичними синонімами, тобто такими, що мають не зовсім
доречний змістовий відтінок. Наприклад, замість словосполучення «іди сюди»
вживається «мандруй сюди», «мігруй сюди», «крокуй сюди» тощо.
За результатами проведеної роботи можна зробити такі висновки.
Молодіжний сленг як вияв молодіжної субкультури є результатом
мовотворчості підлітків. Сленгові одиниці використовуються в досліджуваних
виданнях переважно з метою увиразнення матеріалу, надання йому молодіжної
розкутості, а також щоб «наблизитися» до читачів.
Використана література
1. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг. Соціальна диференціація української
мови. Київ, 2005. 464 с.
2. Молоко / глав. ред. Е. Кирьянов. 2006. Янв. № 1.
3. Грачев М. А. Русское арго. Нижний Новгород, 1998.
Текст 13
ПРЕС-РЕЛІЗ
На Франкфуртському книжковому ярмарку відкрили
Національний стенд України
Учора, 11 жовтня, у Німеччині, на одній із найбільших книжкових подій

світу – Франкфуртському книжковому ярмарку – офіційно відкрили
Національний стенд України. 17 видавництв розмістили свої книжки на площі
100 квадратних метрів. Також на стенді представлені видання, відзначені
преміями протягом останніх кількох років, як за дизайн, так і за контент,
зокрема премія ВВС, «Найкраща книга Форуму видавців», всеукраїнський
рейтинг «Книга року». Організаторами Національного стенду є Міністерство
культури України та «Мистецький Арсенал» у співпраці з Міністерством
закордонних справ та Асоціація видавців і книгорозповсюджувачів.
Відкриваючи подію, Віце-прем’єр-міністр України П. Розенко наголосив, що
найголовніший посил сьогодні полягає в тому, що Україні є чим пишатися і є що
продемонструвати світу. «Я сподіваюся, що наступний 2018 р. стане роком прориву
національної державної політики щодо книговидання, адже попри колосальний
311
потенціал наших митців, поетів, письменників, рівень сьогоднішнього наповнення
ринку й видання нових творів, на мій погляд, все-таки залишається незадовільним.
Але я абсолютно впевнений: ми знаємо, куди нам треба рухатися, і прогрес, який
ми показуємо на Франкфуртському ярмарку протягом трьох останніх років, стане
стабільністю, що перетвориться в майстерність».
Міністр культури України Є. Нищук підкреслив, що гідне представлення
України на такому масштабному міжнародному книжковому форумі є
важливою частиною культурної дипломатії.
Про культурну дипломатію наголосила й М. Савка, поетеса,головний
редактор і співзасновник «Видавництва Старого Лева».
Програма подій української делегації у Франкфурті буде вельми
насиченою. Україну представляють сім авторів: Оксана Забужко, Андрій
Курков, Катерина Бабкіна, Наталя Сняданко, Катерина Калитко, Остап
Сливинський та історик Ярослав Грицак.Зокрема вартий уваги захід у межах
проведення Року української мови в Німеччині – це перформанс за участю
Катерини Бабкіної та Антона Байбакова «Ті, що бачили їх разом».
Варто відзначити, що цього року було підготовлено каталог авторів,
буклет про книжковий ринок України-2017, листівки з ілюстраторами, які
перемогли в іноземних конкурсах, листівки з українськими письменниками-
сучасниками й тими закордонними письменниками, що народилися в Україні,
але яких знає весь світ: Пауль Целан, Йозеф Рот, Леопольд фон Захер-Мазох,
Джозеф Конрад, Свєтлана Аліксієвич та ін.
Нагадуємо, що це вже 69-й Франкфуртський книжковий ярмарок.
Цьогоріч до нього долучилися учасники з майже 100 країн, представлено понад
400 тисяч друкованих видань, а також актуальної продукції у цифровому та
відеоформаті. Україна вперше була представлена на Франкфурті 1994 р. і з
цього часу брала участь у книжковій події 23 рази.
Програма подій Національного стенду

12 жовтня 10:00 – 11:30. Ранкова кава.Networking event. Учасники: Юрій
Рибачук (Заступник Міністра культури), Алла Польова (Генеральний консул
України у Франкфурті), Олеся Островська-Люта (Генеральний директор
НММК «Мистецький арсенал»), Софія Челяк (програмний директор «Форуму
видавців» у Львові).
16:30–17:30.Поетично-музичний проект «Ті, що бачили їх
разом».Катерина Бабкіна, Антон Байбаков. У межах проведення Року
української мови в Німеччині.
312
13 жовтня11:00–12:30. An Author Against the Backdrop of the Hybrid War:
Interview-on-Stage with Oksana Zabuzhko.
14:30–15:30. Український інститут книги: стратегія та перспективи
розвитку. Директор Українського інституту книги Тетяна Терен, Анастасія
Левкова, заступниця директорки Українського інституту книги з розвиткута
Мар’яна Савка, письменниця, видавець.
14 жовтня 11:00–12:00. Ukrainian Fiction Showcase. Наталя Сняданко й
Катерина Калитко.
12:30–13:30. Publish or perish: Малі видавці в Україні та Білорусі, як вони
можуть зміцнити місцевий ринок. Модерує Беттіна Венцель, керівниця відділу
«Інформація та бібліотека» Goethe-Institut в Україні.
Стежте за нами на https://... (електронний ресурс).
Текст 14
ПРЕС-РЕЛІЗ
Стартапи, що представлятимуть Україну
на міжнародній виставці в Лас-Вегасі
Сучасний стартап – це корпорація нового покоління. Уже давно великі

концерни перестали бути генераторами інновацій та ідей. Тепер майбутнє за
ризикованими та потенційно прибутковими стартапами. Розвиток подібного
способу ведення бізнесу призводить до трансформації системи інвестування.
Венчурні інвестиції стають усе більш поширеними. Задля того, аби інвестори
могли вкладати свої гроші в достойні проекти, організовуються всесвітні
виставки та заходи, спрямовані на демонстрацію стартапів потенційним
інвесторам.
Щороку подібна виставка проходить у місті Лас-Вегас (штат Невада, США).
Від кожної країни-учасниці обирається десять найбільш потенційно прибуткових
та корисних стартапів, що й надсилаються на виставку до Лас-Вегаса. Цього року
Українська асоціація венчурного і приватного капіталу вже визначила ТОП-10
серед українських стартапів, які братимуть участь у міжнародній виставці. Захід
пройде в Лас-Вегасі в січні 2018 р. Виставка вважається однією з найбільших
серед світу електроніки для повсякденного вжитку.
Заявки на конкурс надійшли від 18 українських компаній-стартапів.
У фінальну частину національного відбору пройшли лише 20 найкращих.
З ТОП-20 відібрали десятку найбільш перспективних для інвестування й
313
подальшого розвитку ідей. Журі конкурсу віддавало перевагу стартапам,
зосередженим на хардверних моделях та проектам у сфері інтернету речей.
Участь у конкурсі для стартапів, що перемогли, безкоштовна.
Організатори міжнародної виставки беруть на себе всі витрати, пов’язані з
проживанням та трансфером представників компаній-учасників. До речі,
витрати на участь немалі – лише за стенд доведеться заплатити близько
5 тис. доларів. Отже, лише на українські стартапи організатори витратили
щонайменше 100 тис. доларів на організацію трансферу, оренду стендів та
оплату проживання всім учасникам.
Уже в січні наступного року ТОП-10 представників сучасних українських
стартапів відправляться до Лас-Вегаса. Для більшості мешканців планети місто
асоціюється з великою індустрією розваг та азартних ігор. Саме тут проводяться
наймасштабніші турніри з найбільш популярних видів інтелектуальних ігор. Така
репутація змушує вважати, що Вегас – несерйозне місто. Але подібні виставки
електроніки допоможуть вам по-іншому подивитись на нього. Нижче наведений
список соціально важливих проектів та прибуткових ідей для бізнесу від України,
які будуть представлені на стендах міжнародної виставки.
Senstone – це модний аксесуар, про які мріє кожна сучасна людина.
Це унікальний кулон, який працює на кшталт кишенькового комп’ютера. З його
допомогою користувач може трансформувати в текст голосові нотатки, також
може шукати за ключовими словами необхідну інформацію, за геолокацією.
Аксесуар синхронізується зі смартфоном та дозволяє навіть у транспорті
створювати швидкі нотатки.
EIT – ще одна модна та інтелектуальна розробка від українських
стартапів. Це унікальний рюкзак із світлодіодним дисплеєм. Екран складається
з 300 пікселів, що світяться. Вони разом виглядають як екран, на який можна
транслювати будь-яке зображення через власний смартфон на основі Android
чи iOS. Зображення на рюкзаку можна редагувати в режимі онлайн. Також
передбачена можливість виведення коротких повідомлень. Заряд тримає більше
72 год активного використання.
Kray Technologies – квадрокоптери з унікальним програмним
забезпеченням, призначені для підвищення ефективності аграрного
господарства. Дрон роботизує та автоматизує використання пестицидів та
хімікатів на полях. Система аналізує стан ґрунту та врожаю, передає
інформацію на централізовані системи управління. Невеличкий дрон від
українського виробника може щодоби обробляти більше 500 га поля.
Квадрокоптер літає на швидкості більше 100 км/год, може знижуватися на
314
висоту до 1 м над рослинами. Система враховує всі перешкоди та зміну
рельєфу. На відміну від оприскувачів наземного типу, дрони не залишають
колій, набагато краще та економніше обробляють поверхню ґрунту порівняно із
сільськогосподарськими літаками.
Kwambio – український стартап, який здійснює відносно доступну та
сучасну технологію 3D-друку на керамічних та металевих виробах. Компанія
працює як з приватними клієнтами, так і з представниками бізнесу. У стартапі
використовують промислові 3D-принтери в поєднанні із традиційними
технологіями виготовлення керамічних та металевих виробів.
MMone – крісло-атракціон для віртуальної реальності, яке здатне
повертатися на 360 градусів. Система відрізняється найменшою затримкою
реакції зображення – 30 мс. Ще в процесі розроблення крісло отримало понад
300 замовлень від клієнтів, незважаючи на те, що вартість атракціону
еквівалентна топовій моделі Tesla.
PassivDom – це найперший у світі автономний смарт-хауз.
Agrieye – система аналітики полів, яку розробники вважають найбільш
комплексним рішенням в аграрному секторі.
LaMetric – смарт-годинники для домашнього та офісного використання із
можливістю синхронізації з іншими девайсами.
Discoperi – «око» для автомобіля, що аналізує трафік та попереджає про
потенційно небезпечні ситуації на дорозі.
Учасники виставки зможуть отримати реальні інвестиції на розвиток
власного стартапу (електронний ресурс).
315
ДОДАТОК В
Тексти російською мовою
Текст 1
С моей точки зрения, бесчисленные умственные и физические качества,

присущие учёному как таковому, могут быть приблизительно классифицированы
по шести важнейшим категориям: 1) энтузиазм и настойчивость;
2) оригинальность: независимость мышления, воображение, интуиция,
одарённость; 3) интеллект: логика, память, опыт, способность к концентрации
внимания, абстрагированию; 4) этика: честность перед самим собой; 5) контакт с
природой: наблюдательность, технические навыки; 6) контакт с людьми:
понимание себя и других, совместимость с окружающими людьми, способность
организовать группы, убеждать других и прислушиваться к их аргументам.
На вопрос «какое из качеств наиболее важно?» ответить совсем не просто.
В рамках, обусловленных научной средой и предметом изучения, успех может в
той или в иной степени зависеть от технических навыков учёного, его дара
наблюдения или способности взаимодействовать с коллегами. Но вне зависимости
от области интересов или социальных условий работы учёного ему необходимы и
другие качества. Любая попытка расположить эти последние по степени важности
была бы произвольной, но лично для меня не подлежит сомнению, что самым
редким даром является оригинальность личности учёного и его мышления.
В приведённом списке на первом месте стоит энтузиазм, поскольку без
мотивации к исследовательской работе остальные качества лишаются смысла.
Впрочем, на практике недостаток энтузиазма редко составляет проблему: леность
весьма необычна среди учёных. Что же касается оригинальности, то здесь
справедливо обратное. Независимость мышления, инициатива, воображение,
интуиция и одарённость – главные проявления оригинальности в науке – являются,
несомненно, самыми редкими качествами, характерными для научной элиты.
При этом существует целый ряд негативных качеств, способных сделать
молодого учёного невыносимым для своих коллег. Среди них проявление
превосходства, выражающееся в тенденции преуменьшать вклад в работу других
и преувеличивать свой собственный; утаивание достигнутых результатов,
лишающее автора не только удовольствия поделиться ими с коллегами, но и
ценных критических замечаний в его адрес; «приоритетомания» – вошедшая в
316
привычку потребность говорить или, чаще, намекать, что он это уже предвидел
ранее; нарочитая демонстрация своей эрудиции и т. д. (Г. Селье).
Текст 2
Инженеры Microsoft развернули небольшой центр обработки данных в

водонепроницаемом контейнере на дне океана. Под водой центр может
охлаждаться за счет окружающей его воды и получать электроснабжение от
прибрежных сооружений по выработке электричества из восстанавливаемых
источников, например, от гидроэлектростанций или ветрогенераторов.
По мнению группы проекта, данное решение сокращает электропотребление
системы охлаждения до 7 % от общего потребления всей системы, что в
сравнении с привычными для дата-центров 30–40 % потребления от общего
показателя потребления является значительной экономией электроэнергии.
Данное решение также позволяет упростить управление серверами и дает
возможность улучшить их производительность.
Проект начался в 2013 г., когда сотрудник Microsoft Шон Джеймс,
работающий в отделе внедрения новых технологий обработки данных,
предложил размещать сервера под водой. Идея была поддержана компанией в
2014 г., а через год была развернута первая версия проекта в море.
Охлаждение серверов при помощи воды, конечно, уменьшит затраты на
электроэнергию и может улучшить работу всего комплекса, но погружение
тысяч контейнеров с серверным оборудованием под воду сопряжено с другими
расходами и некоторыми неудобствами. Есть ряд причин, по которым данный
подход к размещению серверов будет выгоднее привычных решений.
Первая заключается в том, что данные дата-центры возможно быстро
развернуть вблизи местности, где появилась потребность в увеличении мощности.
Вторая причина заключается в том, что подводные центры обработки
строятся гораздо быстрее, чем наземные. Производить их можно достаточно
быстро и доставлять на место установки уже в готовом виде. На глубине
примерно одинаковые климатические условия, так что серверные будут
работать везде одинаково. Проблемы качества электроснабжения решаются за
счет возможности выработки энергии из водного течения. При массовом
производстве данных контейнеров будет возможно оперативно реагировать на
проблемы резко возрастающих мощностных потребностей посредством
разворачивания новых серверов за несколько месяцев.
317
Третья причина такова, что данное решение является более мобильным в
сравнении со своими наземными собратьями. Контейнеры небольших размеров,
при необходимости, можно легко поднять со дна. В случае изменения
обстановки в регионах, данные серверы возможно будет переместить в новое
место без особых проблем. Сервер достаточно легко отключается, поднимается
со дна и в кратчайшие сроки перевозится на новое место. Установка и
настройка происходит довольно быстро, что также позволяет быстро
корректировать доступные мощности на местности с возросшим потреблением
трафика. Таким образом, возможно поддерживать приемлемое качество
соединения во всех регионах.
Четвертая причина заключается в том, что данное решение значительно
уменьшит задержки доступа к серверам. Размещение подводных дата-центров
позволит уменьшить задержки, так как сервера будут находиться намного
ближе к пользователям, нежели сегодня(О. Орлов).
Текст 3
Тщательный анализ жизненного пути многих изобретателей позволяет

выделить шесть качеств творческой личности – минимально необходимый
«творческий комплекс».
1. Прежде всего нужна достойная цель – новая (ещё не достигнутая),
значительная, общественно полезная. Пятнадцатилетний школьник Н. Гулиа
решил создать сверхъёмкий аккумулятор. Работал в этом направлении более
четверти века. Пришёл к выводу, что искомый аккумулятор – маховик; начал
делать маховики своими силами дома. В конце концов Н. Гулиа создал
супермаховики, превосходящие по удельной запасаемой мощности все другие
виды аккумуляторов.
2. Нужен комплекс реальных рабочих планов достижения цели и
регулярный контроль за выполнением этих планов. Цель остается смутной
мечтой, если не будет разработан пакет планов – на 10 лет, на 5 лет, на год.
В идеале нужна система (описанная Д. Граниным в книге «Эта странная
жизнь»), которой придерживался биолог А. Любищев. Это регулярный учёт
выработанных часов, планомерная борьба с потерями времени. В большинстве
случаев планы включают приобретение знаний, необходимых для достижения
цели. Часто эти знания оказываются за пределами имеющейся специальности –
приходится начинать с нуля. М. Чюрлёнис, задумав синтез музыки и живописи,
пошёл в начальную художественную школу (а был он к этому времени
318
высококвалифицированным профессиональным музыкантом): вместе с
подростками осваивал азы живописи.
3. Высокая работоспособность в выполнении намеченных планов.
Должна быть солидная ежедневная «выработка» – в часах или единицах
продукции. Только на вспомогательную работу – составление личной
картотеки – нужно около трёх часов в день. Картотека В. Обручева содержала
30 пудов (!) аккуратно исписанных листков тетрадного формата. После
Ж. Верна осталась картотека в 20 тыс. тетрадок.
4. Хорошая техника решения задач. На пути к цели обычно необходимо
решить десятки, иногда сотни изобретательских задач. Биографы О. Пиккара
пишут: «Изобретение батискафа коренным образом отличается от множества
прочих изобретений, зачастую случайных и, во всяком случае, интуитивных.
К своему открытию Пиккар пришел только благодаря систематическим,
продуманным поискам решения»... Разумеется, во времена Пиккара не было
ТРИЗ, но создатель стратостата и батискафа умел видеть технические
противоречия и владел неплохим (даже по современным меркам) набором
приёмов. Не случайно многие задачи, решённые в свое время Пиккаром,
прочно вошли в задачники ТРИЗ в качестве учебных упражнений.
5. Способность отстаивать свои идеи – «умение держать удар». Сорок лет
прошло от мечты о спуске под воду до реального спуска первого батискафа.
За эти годы О. Пиккару довелось испытать многое: нехватку средств, издёвки
журналистов, сопротивление специалистов. Когда, наконец, удалось подготовить
батискаф к «Большому погружению» (спуску на максимальную глубину океана),
Пиккару было почти 70 лет, он вынужден был отказаться от личного участия в
погружении: батискаф повёл его сын Ж. Пиккар. Но он сразу же начал работу над
новым изобретением – мезоскафом, аппаратом для исследования средних глубин.
6. Результативность. Если есть перечисленные выше пять качеств, должны
быть частичные положительные результаты уже на пути к цели. Отсутствие таких
результатов – тревожный симптом. Нужно проверить, правильно ли выбрана цель,
нет ли серьёзных просчётов в планировании (Г. Альтшуллер).
Текст 4
История начинается с эксцентричного английского профессора

К. Уорвика, который в 1998 г. вживил себе в руку чип, за что впоследствии
получил прозвище «Мистер Киборг». Сначала Уорвик использовал чип для
решения простых бытовых задачек – компьютер отслеживал положение чипа и
319
открывал для профессора двери, когда он собирался зайти, приветствовал его и
включал свет в помещениях. На таких простых развлечениях Уорвик не
остановился, и вскоре ему удалось подключить чип к управлению
искусственной рукой – а это уже могло иметь выход на такие важные
приложения, как помощь парализованным пациентам.
Но и этим профессор не ограничился – в 2004 г. он уговорил
подключиться к проекту свою жену Ирену. Ей в руку тоже был вживлен чип,
благодаря которому Уорвик осуществил свою самую заветную мечту –
организовать прямую коммуникацию между нервными системами двух людей с
помощью электроники. Взаимодействие было очень простым – если Ирена
шевелила рукой, Уорвик мог ощущать ее движения на расстоянии благодаря
радиопередатчикам, также вживленным супругам вместе с чипами. Такую
систему можно было использовать для общения разве что с помощью азбуки
Морзе, тем не менее, это была первая настоящая прямая коммуникация между
двумя нервными системами, опосредованная электроникой.
Более консервативно настроенное научное сообщество, однако, предпочитает
начинать с экспериментов на животных. Первый интерфейс «мозг-мозг» был
создан в 2012 г. в университете Дьюка, и общались с его помощью две крысы. Они
находились в разных клетках, и перед каждой из них были две педали. В клетке у
крысы-«передатчика» над одной из педалей загоралась красная лампочка, которая
подсказывала, что нажать нужно именно на эту клавишу. Когда крыса делала
правильный выбор, в награду ей доставалась порция воды. Однако у
крысы-«реципиента» в клетке никаких подсказок не было, и получить воду она
могла, если случайно нажимала на правильную клавишу или если же воспринимала
сигнал по интерфейсу «мозг-мозг», подаваемый ей другой крысой.
За правильный ответ крысы-«реципиента» крыса-«передатчик» тоже
получала воду. Быстро уловив эту закономерность, животные научились
передавать и принимать сигналы через такой интерфейс. Получилось
реализовать такое общение и между крысами, находящимися в разных
странах – в Бразилии и штате Северная Каролина в США – благодаря
подключению интерфейса через интернет.
Следующий шаг – подключение нервной системы крысы к нервной
системе человека, которое удалось осуществить в Гарварде (работа
опубликована в апреле 2013 г.). Это было не только первое прямое межвидовое
соединение двух нервных систем, но также и первый неинвазивный интерфейс
«мозг-мозг». В этот раз ни крысе, ни, естественно, человеку, не пришлось
вживлять никаких электродов или чипов. Сигнал из мозга человека считывался
320
с помощью электроэнцефалографии, которая давно используется и для
исследований, и в клинических приложениях для неинвазивной записи
сигналов мозга. Электроэнцефалограмма человека поступала в компьютер,
через который она передавалась в мозг крысы с помощью сфокусированного
ультразвука. Устройство для генерации ультразвука прикреплялось к голове
крысы и было настроено таким образом, чтобы посылать сигнал в область
мозга, ассоциированную с шевелением хвоста. Через такой интерфейс человек
мог заставить спящее животное пошевелить хвостом.
Наконец, в августе 2013 г. был проведен первый эксперимент по
соединению нервных систем двух людей через интерфейс «мозг-компьютер-
мозг». Интерфейс был неинвазивным, и для снятия сигнала использовал
электроэнцефалографию, а для передачи информации в мозг другого человека –
транскраниальную магнитную стимуляцию (ТМС). ТМС – это передача слабых
электрических импульсов небольшим устройством, которое, в зависимости от
расположения на голове человека, может активировать определенные участки
мозга. В этих экспериментах устройство располагали над областью моторной
коры, которая контролирует правую руку.
Эффективность передачи сигнала анализировалась по результатам
компьютерной игры, в которую вместе играли двое испытуемых, сидящих в
разных комнатах. Человек, передающий сигнал, сидел перед экраном
компьютера. В определенный момент игры ему было необходимо выстрелить
из пушки, чтобы защитить город от нападения пиратских кораблей. Однако
клавиатура, с помощью которой это можно было сделать, находилась в другой
комнате, у воспринимающего сигнал человека. «Передатчику» нужно было
представить, что он нажимает на кнопку. Этот импульс через систему «мозг-
компьютер-мозг» передавался в другую комнату, и «расшифровщик» нажимал
на клавишу, «выстреливая» из пушки. Связанные таким образом пары игроков
достигали весьма неплохих результатов в игре (процент правильно сделанных
выстрелов варьировал от 25 до 83).
Эти результаты вызвали у многих опасения, что с помощью подобных
устройств злоумышленники смогут читать мысли и даже управлять действиями
других людей. Однако данная технология не позволяет читать мысли, а дает
возможность расшифровывать лишь определенные типы простых сигналов мозга.
Возможности данной нейростимуляционной техники ограничены. Например, с ее
помощь нельзя передать сигнал, который заставит «реципиента» выполнить
сложное, протяженное во времени движение, скажем, рисование круга в воздухе.
321
Тем не менее, интерфейс подходит для передачи информации о разных движениях,
которые осуществляются с помощью единичных сокращений отдельных мышц.
В будущем у технологии прямой передачи сигналов в мозг возможно
огромное количество полезных применений: взаимодействие с парализованными
людьми, обмен мыслями в обход языкового барьера, экстренная передача
информации в случае чрезвычайных происшествий. Кроме того,
нейростимуляционную технику можно использовать для передачи не только
моторной информации, но и сенсорной. То есть в будущем у нас появится
возможность делиться своими ощущениями напрямую, не затрачивая силы на
попытки передать словами то, что плохо поддается описанию (Ю. Кондратенко).
Текст 5
– Вы постоянно слышите разговоры о каких-то сокетах, и, наверно, вам

интересно, что же это такое. В общем, изначально сокеты – это способ общения
программ друг с другом, используя файловые дескрипторы Unix.
– Что?
– Ок. Возможно, вы слышали от какого-нибудь Unix-хакера фразу типа
«господи, всё, что есть в Unix – файлы!». Этот человек, возможно, имел в виду,
что программы в Unix при абсолютно любом вводе-выводе читают или пишут в
файловый дескриптор. Дескриптор файла – это целое число без знака, с
помощью которого процесс обращается к открытому файлу. Но (и в этом
заключается ловушка) файлом может быть и сетевое подключение, и FIFO, и
пайпы, и терминал, и реальный файл на диске, и просто что угодно другое. Всё в
UNIX – это файл! Итак, просто поверьте, что собираясь общаться с другой
программой через интернет, вам придется делать это через дескриптор файла.
– Эй, умник, а откуда мне взять этот дескриптор файла для работы в сети?
– Отвечу. Вы совершаете системный вызов socket(). Он возвращает
дескриптор сокета, и вы общаетесь через него с помощью системных вызовов
send() и recv() (man send, man recv).
– Но, эй! – могли бы вы воскликнуть. – Если это дескриптор файла, почему я
не могу использовать простые функции read() и write(), чтобы общаться через него?
– Ответ прост: «Вы можете!». Немного развернутый ответ: «Вы можете,
но send() и recv() предлагают гораздо больший контроль над передачей ваших
данных».
– Что дальше?
322
– Как насчет этого: бывают разные виды сокетов. Есть DARPA интернет-
адреса (сокеты-интернет), CCITT X.25 адреса (X.25-сокеты, которые вам не
нужны), и, вероятно, многие другие в зависимости от особенностей вашей ОС.
– Что? Есть два типа интернет-сокетов?
– Да. Ну ладно, нет, я вру. Есть больше, но я не хочу вас пугать. Есть ещё
raw-сокеты, очень мощная штука, вам стоит взглянуть на них.
– Ну ладно. Какие два типа?
– Один из них – потоковый сокет, второй – сокет дейтаграмм, в
дальнейшем они будут называться SOCK_STREAM и SOCK_DGRAM
соответственно. Дейтаграммные сокеты иногда называют сокетами без
соединения (хотя они могут и connect()`иться, если вам этого действительно
захочется). Потоковые сокеты обеспечивают надёжность своей двусторонней
системой коммуникации. Если вы отправите в сокет два элемента в порядке
«1, 2», они и к «собеседнику» придут в том же порядке. Кроме того,
обеспечивается защита от ошибок.
– Что использует потоковые сокеты?
– Ну, вы, наверно, слышали о программе Telnet, да? Телнет использует
потоковый сокет. Все символы, которые вы печатаете, должны прибыть на другой
конец в том же порядке, верно? Кроме того, браузеры используют протокол HTTP,
который в свою очередь использует потоковые сокеты для получения страниц.
Если вы зайдёте телнетом на любой сайт, на порт 80 и наберёте что-то вроде GET /
HTTP/1.0 и нажмете ввод два раза, на вас свалится куча HTML.
– Как потоковые сокеты достигают высокого уровня качества передачи
данных?
– Они используют протокол под названием The Transmission Control
Protocol, иначе – TCP. TCP гарантирует, что ваши данные передаются
последовательно и без ошибок. Возможно, ранее вы слышали о TCP как о
половине от TCP/IP. IP имеет дело в первую очередь с маршрутизацией в
интернете и сам по себе не отвечает за целостность данных.
– Круто. А что насчёт дейтаграммных сокетов? Почему они называются
безсоединительными? В чем тут дело? Почему они ненадежны?
– Ну, вот некоторые факты: если вы посылаете дейтаграмму, она может
дойти. А может и не дойти. Но если уж приходит, то данные внутри пакета
будут без ошибок. Дейтаграммные сокеты также используют IP для роутинга,
но не используют TCP; они используют User Datagram Protocol, или UDP.
– Почему UDP не устанавливает соединения?
323
– Потому что вам не нужно держать открытое соединение с потоковыми
сокетами. Вы просто строите пакет, формируете IP-заголовок с информацией о
получателе и посылаете пакет наружу. Устанавливать соединение нет
необходимости. UDP, как правило, используется либо там, где стек TCP
недоступен, либо там, где один-другой пропущенный пакет не приводит к концу
света. Примеры приложений: TFTP (trivial file transfer protocol, младший брат FTP),
dhcpcd (DHCP-клиент), сетевые игры, потоковое аудио, видеоконференции и т. д.
– Подождите минутку! TFTP и DHCPcd используются для передачи
бинарных данных с одного хоста на другой! Данные не могут быть потеряны,
если вы хотите нормально с ними работать! Что это за темная магия?
– Нуу, мой человеческий друг, TFTP и подобные программы обычно
строят свой собственный протокол поверх UDP. Например, TFTP-протокол
гласит, что для каждого принятого пакета получатель должен отправить
обратно пакет, говорящий «я получил его!» (ACK-пакет). Если отправитель
исходного пакета не получает ответ, скажем, в течение 5 сек, он отправит пакет
повторно, пока, наконец, не получит ACK. Подобные процедуры очень важны
для реализации надёжных приложений, использующих SOCK_DGRAM.
Для приложений, не требующих такой надёжности, – игры, аудио или
видео, вы просто игнорируете потерянные пакеты или, возможно, пытаетесь
как-то их компенсировать. (Игроки в quake обычно называют это явление
«проклятый лаг», и «проклятый» – это ещё крайне мягкое высказывание).
Зачем вам может понадобиться использовать ненадежный базовый
протокол? По двум причинам: скорость и скорость. Этот способ гораздо
быстрее, выстрелил-и-забыл, чем постоянное слежение за тем, всё ли
благополучно прибыло получателю. Если вы отправляете сообщение в чате,
TCP великолепен, но если вы шлёте 40 позиционных обновлений персонажа в
секунду, может быть, не так и важно, если один или два из них потеряются, и
UDP тут будет неплохим выбором (електронний ресурс).
Текст 6
КИБЕРТЕРРОРИЗМ КАК ГЛОБАЛЬНАЯ ПРОБЛЕМА
С каждым днём интернет всё больше и больше увеличивается в своих

масштабах. Создаётся огромное количество сайтов и онлайн-сервисов для
предоставления различного рода информации. Они открывают новые возможности
для коммуникации и передачи знаний на большие расстояния. В досуге сервисы
324
предоставляют различный медиаконтент; в образовании появляются различные
электронные библиотеки, ЭУМК, ЦОРы; в медицине – электронные картотеки
пациентов, электронное получение талонов к специалистам, возможность
проводить докторам онлайн-семинары; в культуре обеспечивается более широкий
доступ к произведениям и явлениям искусства; на производстве – создаются новые
и удобные системы управления и учёта продукции.
Однако этот процесс не всегда несёт в себе положительные моменты.
Всё зависит от точки зрения. Чрезмерная доступность, слабый контроль за
данными и возможность обхода огромного количества запретов делают
интернет весьма удобным инструментом для различных группировок,
имеющих террористический характер. С каждым днём их активность и влияние
в сети увеличиваются в геометрической прогрессии, порождая новую
глобальную проблему – кибертерроризм. Из-за этого многие государства и
международные организации, а в частности ООН, уделяют большое внимание
этой проблеме, издавая различные указы и правовые документы, призывающие
к разработке мер по борьбе с новой мировой угрозой.
Цельданной статьи – описать и отобразить важность кибертерроризма как
глобальной международной проблемы, требующей активной разработки мер
для её решения.
Атаки со стороны вычислительных систем и сетей имеют стихийный и
непредсказуемый характер. Практически невозможно предусмотреть, откуда и
в каком виде будет исходить угроза, что уменьшает шансы на её
устранение. Основная трудность данной проблемы заключается не в создании и
разработке комплексных систем действий, направленных на её решение, а в
самом её определении. Это связанно с тем, что кибертерроризм не постоянен.
Он не имеет чёткой и конечной формы, а многие его проявления имеют сугубо
индивидуальных характер.
Если обратиться к нескольким источникам, то каждый из них будет
предоставлять различную трактовку этого понятия. К примеру, толковый
словарь Т. Ефремовой рассматривает кибертерроризм как общее обозначение
правонарушений, совершаемых в компьютерной среде. Однако, если
обратиться к другому источнику, а в частности к информационному агентству
«Оружие России», дающему более узкое определение, то это совокупность
действий, создающих угрозу безопасности личности, обществу и государству
через интернет с изменением имеющейся информации, для получения
преимущества при решении политических, экономических или социальных
задач, несущих террористический характер.
325
Отличительная черта этого вида террора заключается в использовании
различных программных и аппаратных средств для реализации своих целей.
Они могут быть представлены как компьютерные вирусы или троянские
программы, способные не только предоставить различную информацию из
удалённых сетей и машин, но и нарушать их работу. Также это могут быть
специализированные компьютерные вычислительные станции, основная цель
которых – совершать кибератаки на различные информационные ресурсы и
сервисы с последующим выводом их из строя.
В основном данный вид деятельности направлен на страны, инфраструктура
которых напрямую связана с компьютерными сетями. В первую очередь, её
можно применить по отношению к государственным или коммерческим
банковским системам, что наносит серьёзный удар по финансовым и
экономическим отраслям. Вторыми в этом списке идут различные рекламные
агентства и СМИ. Проблема здесь заключается в том, что они являются
всеохватывающими информационными источниками, которые никогда не были
защищены от кибератак должным образом. Данная ситуация делает из них
идеальных посредников между террористами и их жертвами, позволяя первым
оставаться незамеченными, выдавая себя за различные станции телерадиовещания
или редакции газет, распространяемых через сеть интернет.
Также нельзя не обращать внимание на результаты исследования под
названием «Красный октябрь», которое проводилось в течение пяти лет, а
точнее с 2008 по 2013 г. За это время было установлено, что интерес к
правительственным структурам у преступников в сфере компьютерных сетей
возрос в несколько раз. Их основными целями являлись всевозможные
секретные документы. Также им были интересны различные научные
разработки, при этом особый интерес вызывали именно те, которые были
связаны с вооружёнными силами или военными структурами.
В совокупности это позволяет представить кибертерроризм как одну из
задач, требующих быстрого и кардинального решения. Особенность заключается
в том, что многие эксперты в области сетевой и компьютерной безопасности
описывают поиск методов для борьбы с этой проблемой как непредсказуемый в
своём протекании процесс. Они говорят о том, что невозможно создать
компьютерную вычислительную систему, способную полностью быть
защищённой от различного рода взлома или хакерских атак. Это связано с тем,
что каким бы большим не был профессионализм специалиста по безопасности
компьютерных сетей, всегда есть вероятность, что он не заметил маленькую
брешь в защите, которую смогут найти злоумышленники.
326
Ситуацию усугубляет ещё тот факт, что многие киберпреступники не
остаются на одном и том же уровне своих возможностей. Они развиваются,
находят или разрабатывают новые способы взлома, становятся более ловкими и
умными, что ещё сильнее усложняет борьбу с ними.
Также специалисты дополняют, что, возможно, данная проблема будет
актуальна ещё долгое время, а точнее до тех пор, пока будет существовать
простор для развития компьютерных технологий. Они аргументируют это тем,
что каждая победа киберпреступников – это тоже маленький шаг в развитии
вычислительных систем, хоть несущий в себе деструктивную функцию.
Поэтому единственным кардинальным решением является отказ от
компьютеров и технологий, которые они нам подарили, но к такому
современное общество ещё не готово.
Таким образом, ситуация с терроризмом в сетях принимает особое
положение. Из-за больших темпов ее развития всё больше держав начинают
признавать терроризм как одну из важнейших проблем современного мира, для
ликвидации которой требуется эффективное сотрудничество всех стран.
В связи с этим предотвращение преступлений в цифровой среде и ликвидация
их последствий имеют действительно глобальное значение (Є. Балтін).
Текст 7
О ЧЕЛОВЕЧЕСКОМ И МАШИННОМ РАЗУМЕ
Перед учеными в области искусственного интеллекта стоят две основные

задачи. Первая – приложение уже существующих инструментов во многих
областях. Это огромная область, и она требует соответствующей квалификации,
понимания, что нужно бизнесу, что мы можем предложить ему сейчас, что мы
сможем предложить ему через несколько лет. И во многих областях важно
использовать те инструменты, которые уже есть. Это огромная работа, и нельзя
говорить, что это рутина, потому что необходимо понимать предметную область.
А вторая задача – это как раз многозадачность и обучение без учителя. Сейчас те
приложения искусственного интеллекта, которые на слуху, например
распознавание образов, требуют огромного количества размеченных данных. Но
люди развиваются по-другому. Мы получаем очень много информации путем
простого обучения на основе познания реального мира и зачастую с
минимальным количеством данных. И как раз это машины делать пока не могут.
Они не способны приходить к каким-то логическим заключениям, правильным,
327
согласованным выводам без большого количества обучающих данных. Эта задача
пока не решена, хотя отдельные успехи в некоторых направлениях есть.
Много вызовов существует в области неструктурированных данных.
Это перекликается с многозадачностью, потому что мы, люди, можем большое
количество данных из разных областей соединять, делать некий синтез, и в
этом наше преимущество. По сути, вся наука развивалась при наличии очень
небольшого количества информации об окружающем мире. И даже по тем
крупицам, которые были доступны, люди создавали концепции мира. И в итоге
они оказывались верными, – например, теория Коперника, развитая Кеплером.
Иоганн Кеплер, полуслепой, находясь на Земле, просто изучая бумаги –
результаты астрономических наблюдений Тихо Браге, великого астронома тех
лет, и смотря на цифры, полученные другими людьми, пришел к абсолютно
верному описанию движения планет и общей концепции устройства Солнечной
системы. А дальше это развилось в концепцию устройства всей нашей
Вселенной. Одним словом, это пример колоссальной мощи человеческого
разума в плане как анализа, так и синтеза идей.
Сегодня регулярно возникают дебаты по поводу смысла термина
«искусственный интеллект». В английском intelligence имеет два основных
значения. Первое значение – это «возможность получать и применять знания и
умения». А вот второе значение, более часто используемое в технической
литературе, – «сбор и обработка информации», и поэтому, когда в англоязычной
технической литературе используется artificial intelligence, по смыслу речь идет об
искусственном сервисе по сбору и обработке информации. А переводить в данном
контексте intelligence как интеллект – значит приближать этот термин к
«искусственному разуму», что ведет к сильному искажению смысла.
Так и получается, что когда в русской терминологии мы говорим
«искусственный интеллект», то часто подразумеваем интеллект в полном
смысле этого слова, попытку воссоздания разума. Но это, наверное, произойдет
еще не скоро. А вот системы по сбору информации, ее обработке и принятия
решений, то есть то, что artificial intelligence подразумевает в английском
варианте, – это уже давно есть и будет развиваться. И поэтому надо различать
human-like intelligence и просто intelligent systems. Попытка создания копии или
модели разумного существа – это совсем другая задача, в которой очень много
этических, научных и даже философских проблем. Пресловутый тест
Тьюринга, о котором многие сейчас говорят, – это тест не на разум, а на то,
сможет ли машина мимикрировать под человеческие ответы, то есть данные на
выходе, а не смоделировать человека со всей его сложностью, со всем его
328
внутренним миром. И этот тест Тьюринга –именно тест на intelligence, это
больше про сбор и обработку информации.
Искусственные интеллектуальные системы можно создавать не по
человеческому подобию, а, например, по подобию термитника и пчелиного роя,
ведь они тоже выполняют задачу сбора, обработки информации и принятия
решений. И вполне возможно, что появятся системы, которые не будут
моделировать мышление человека, но будут дополнять выполняемые им задачи
и смогут заменить его на опасных производствах или в рутинных задачах.
Это тоже очень интересная тема. Вообще говоря, она больше философская:
какие типы интеллекта возможны? Является ли человеческий разум
единственно возможным? Скорее всего, нет. А дальше возникает проблема
терминологическая. На протяжении всей истории искусственного интеллекта
ведутся дискуссии о том, что понимать под этим термином. Это такая
философско-концептуальная проблема: что считать человекоподобным
интеллектом, а что интеллектом, но вовсе не человекоподобным? (М. Федоров)
329
Навчальне видання
КУЗЬМІНА Лідія Володимирівна

ГАРБАР Марина Артурівна
Посібник-практикум
Відповідальний випусковий В.Л.Циганенко
Редактор О.Ф. Мусієздов
Компютерна верстка Л.Д. Медведєва
330
План 2019 (перше півріччя), поз.2
Пiдп. до друку 26.12.18. Формат 6084 1/16. Спосіб друку – ризографія.

Умов.друк.арк. 18,0 Облiк. вид.арк. 17,0. Тираж 75 прим.
Зам. № 1-2. Цiна договiрна.
ХНУРЕ. Україна. 61166, Харків, просп. Науки, 14
Віддруковано в редакційно-видавничомувідділі ХНУРЕ

61166, Харків, просп. Науки, 14
331
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до самостійної роботи з дисципліни
для студентів денної та заочної форм навчання
кафедрою українознавства
Протокол № 3 від 03.10.2018
Харків 2018
332
Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «Українське
фахове мовлення» для студентів денного та заочного відділення всіх
спеціальностей / Упорядник В.Л. Циганенко. – Харків : ХНУРЕ, 2018. – 62 с.
Упорядник: В. Л. Циганенко
Рецензент: М. А. Гарбар, канд. філол. наук кафедри українознавства
ХНУРЕ
333
ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................333
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ............................................335
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ВЕРБАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО
ТА КОЛЕКТИВНОГО ФАХОВОГО МОВЛЕННЯ..................................336
Тема 1. Історія становлення української мови. Функції сучасної літературної
мови......................................................................................................................336
Тема 2.Текст як форма наукового знання. Загальні відомості про наукові
роботи..................................................................................................................339
Тема 3. Усне фахове мовлення. Підготовка до публічного виступу з наукової
теми......................................................................................................................349
електронною презентацією................................................................................351
Тема 5. Етикет у діловому міжособистісному спілкуванні. Особливості
проведення ділової бесіди.................................................................................353
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ЛЕКСИЧНІ, МОРФОЛОГІЧНІ ТА СИНТАКСИЧНІ
НОРМИ ФАХОВОГО УКРАЇНСЬКОГО МОВЛЕННЯ............................356
Тема 1. Лексичні особливості фахового мовлення. Термін у системі
наукового стилю.................................................................................................356
іменних частин мови..........................................................................................363
Тема 3. Нормативні особливості вживання дієслова та службових частин
мови в українському фаховому мовленні........................................................368
оформлення ділових паперів. Документи з кадрових питань........................375
Тема 5. Синтаксичні та стилістичні особливості фахового мовлення.....384
Рекомендації до написання контрольної роботи........................................388
ЛІТЕРАТУРА......................................................................................................389
334
ВСТУП
Метою вивчення дисципліни «Українське фахове мовлення» є
формування системи знань про норми сучасної української літературної мови
як основи культури усного й писемного ділового мовлення фахівців, набуття
практичних навичок використання в мовленні наукової та фахової термінології,
вироблення вмінь створювати та відтворювати усні й писемні мовленнєві
жанри професійного спілкування.
Завдання: за результатом вивчення дисципліни «Українське фахове
мовлення»
Студент повинен знати:
 найважливіші норми сучасної української літературної мови;
 місце та роль офіційно-ділового й наукового стилів у системі
фахового мовлення;
 особливості усної та писемної форм фахового мовлення та мовні
засоби, що забезпечують їх реалізацію;
 особливості утворення та перекладання фахової термінології;
 правила створення усних і писемних жанрів професійного мовлення;
 принципи перекладання та редагування професійних текстів;
 етикетні норми професійного спілкування.
Студент повинен уміти:

 вільно оперувати лексикою сучасної української літературної мови;
 грамотно використовувати спеціальну лексику, термінологію за
фахом;
 володіти орфографічними, граматичними та стилістичними нормами
сучасної української літературної мови, що передбачені програмою
дисципліни;
 створювати мовні жанри усного й писемного професійного
спілкування;
 перекладати й редагувати тексти професійного спрямування;
 ефективно користуватися мовними та стилістичними нормами усної
форми професійного мовлення;
 користуватися лексикографічними працями й нормативними
документами, що відповідають напряму обраного фаху;
 володіти правилами етикету професійного спілкування.
335
Після вивчення навчальної дисципліни «Українське фахове мовлення»
студент буде володіти україномовною професійною комунікативною
компетенцією, що визначається як системне інтегративне утворення й містить
компетенції різних рівнів (декількох рівнів):
1) лінгвістичні компетенції рівня:
 мовна − володіння засобами мови, тобто одиницями і категоріями всіх
її рівнів, стилістичними засобами, законами їх використання тощо;
 термінологічна − володіння термінами та їх визначеннями відповідно
до теми висловлювання;
 мовленнєва − володіння понятійною і операційною основою
мовленнєвої діяльності, а отже, сукупністю дій, що становлять систему
мовленнєвих умінь сприймати, відтворювати і створювати усні й письмові
монологічні та діалогічні висловлювання різних стилів, типів і жанрів.
2) компетенції соціокультурного рівня:
 етнокультурологічна − володіння національно-маркованими мовними
одиницями, українським мовленнєвим етикетом;
 соціолінгвістична − володіння умінням розуміти і продукувати
мовлення в конкретному соціолінгвістичному контексті спілкування.
 3) компетенції прагматичного рівня:
 дослідницька − володіння навичками самостійної роботи з навчально-
науковими текстами, різними джерелами наукової інформації, зокрема
електронними, здатність переробляти тексти;
 самоорганізаційна − володіння вміннями самостійного перетворення й
доповнення своїх знань, аналізу результатів власного мовлення та навчальної
 інтерактивна − володіння навичками взаємодії у спільній діяльності;
 творча − володіння навичками творчого розв’язання будь-якого
навчального завдання; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально.
336
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Тема 1. Мета й завдання дисципліни. Історія становлення української
мови.Функції сучасної літературної мови.
Тема 2. Текст як форма наукового знання. Загальні відомості про наукові
роботи.
Тема 3. Усне фахове мовлення. Підготовка до публічного виступу з
наукової теми.
електронною презентацією.
Тема 5 Етикет у діловому міжособистісному спілкуванні. Особливості
проведення ділової бесіди.
Тема 1.Лексичні особливості фахового мовлення. Термін у системі

іменних частин мови.
Тема 3.Нормативні особливості вживання дієслова та службових частин
мови в українському фаховому мовленні.
оформлення ділових паперів. Документи з кадрових питань.
Тема 5. Синтаксичні та стилістичні особливості фахового мовлення.
337
Тема 1. Історія становлення української мови. Функції сучасної

літературної мови
У системі сучасних мов світу українська мова займає своє визначне місце
і має довгу та складну історію.
Питання походження української мови досі є предметом особливої уваги
науковців. Традиційно вважали, що українська мова походить із давньоруської і
сформувалась на основі її південноруських діалектів. Найважливіші фонетичні,
лексичні та граматичні особливості української мови почали зароджуватися та
розвиватися ще з ХІІ ст. У ХІV–ХVІ ст. вона вже склалася у своїй фонетичній
системі, граматичній будові, словниковому складі як окрема слов’янська мова –
мова української народності, а в подальшому історичному розвитку – мова
української нації.
У своєму розвитку вона пройшла кілька етапів. Як до питання
становлення, так і до проблеми періодизації науковці підходять по-різному.
Для прикладу наведемо періодизації розвитку української мови О. Горбача й
Ю. Шевельова.
Періодизація за О. Горбачем:
1. Протосхіднослов’янська доба (500/800–900/1000 рр.).
2. Староукраїнська доба (900/1000–1350 рр.).
3. Середньоукраїнська доба (1350/1400–1750/1800 рр.).
4. Новоукраїнська доба (1780/1800–ХХ ст.).
Ю. Шевельов також ділив розвиток української мови на чотири періоди
від часу розпаду праслов’янської мови:
1. Протоукраїнська мова (VІІ–ХІ);
2. Староукраїнська (ХІ–ХІV);
3. Середньоукраїнська (кінець ХІV – початок ХVІІІ);
4. Нова українська мова (сер. ХVІІІ – сьогодення).
Періодизація Ю. Шевельова на сьогодні є найбільш поширеною та
використовується переважною більшістю мовознавців.
На першому етапі – протоукраїнська мова – упродовж VII–IX ст.
відбулося чимало змін у фонетиці, що відрізняють її від західнослов’янських і
південнослов’янських мов:
338
1) виникли повноголосні форми -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: корова, голова,
очерет, пеленати;
2) звукосполучення [йе] на початку слова змінилося в [о]: один, олень,
осінь, озеро, осетр;
3) голосний [ѣ] перед складом з наголошеним [і] змінився в [и]: дитина,
синиця;
4) на початку слова короткий [а] змінився в [о]: Олексій, Олександр,
Опанас, Овдін;
5) праслов’янський [ґ] змінився в [г]: голова, нога, гора (пор. зах. – слов.
glowa, noga, gora).
Другий етап – староукраїнська мова – це писемна мова. Найдавніші її
пам’ятки дійшли тільки з другої половини XI ст., але є всі підстави вірити, що
ця мова була в державному вжитку протягом усього X ст., бо нею написані
вміщені у «Лаврентіївському списку», договори київських князів з греками 911,
944, 972 років.
В усній формі староукраїнської мови XI–XIV ст. відбулися зміни у
фонетиці. Надкороткі голосні [ь] та [ъ] у слабкій позиції зникли, у сильній
вокалізувалися [ъ] – [о], [ь] – [е]. Перестав діяти закон відкритого складу. Ці дві
зміни повели за собою десятки нових фонетичних змін, які на різних територіях
давали неоднакові результати, що прискорило процес витворення трьох
східнослов’янських мов: української, російської та білоруської.
Середньоукраїнська мова – це продовження давньоруської писемної, але
в нових умовах, із дуже зміненим лексичним, фонетичним та граматичним
інвентарем мови. Голосний [ѣ] змінився в [і]: сіно, літо, віно, хліб. Довгі
голосні [ы] та [і] змінилися в [и]: син, сила. Голосні [о], [е] давніх відкритих
складів чергуються з [і] у нових закритих складах: воли – віл, семи – сім.
Приголосний [л] у сполученнях [ьл], [ъл] між приголосними та у формах дієслів
чоловічого роду однини минулого часу змінився на [у]: вълкъ – воук (вовк),
шьлкъ – шоу к (шовк), ходилъ – ходиу (ходив), носіль – носиу (носив). Фонетичні
зміни відбулися і в коренях та закінченнях слів, а це вплинуло на їх словозміну.
Фонетичні перебудови викликали морфологічні, зміни в морфології призвели
до синтаксичних.
Нова українська літературна мова починається з “Енеїди”
І.П. Котляревського, три частини якої побачили світ 1798 р. Творилася нова
літературна мова на зразках усної народнорозмовної мови Наддніпрянщини,
Поділля, Галичини, Волині, Слобожанщини. Зачинателями цієї мови були
339
І. Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка, П. Гулак-Артемовський.
Основоположником нової української літературної мови є Т. Шевченко.
Для осягнення ролі мови в суспільстві, варто розглянути її функції,
важливі для кожного окремого носія мови загалом та для нації зокрема.
Узагальнити їх можна як функції спілкування, повідомлення та впливу. Серед
них доцільно зупинитися на таких функціях:
Комунікативна функція.Мова є засобом спілкування і порозуміння між
людьми.
Мислетворча функція. Мова – засіб людського мислення: творення,
оформлення та вираження думки.
Номінативна функція.Мова є засобом називання усіх предметів, ознак,
дій, кількості, усього навколишнього світу, реальних і ірреальних сутностей.
Пізнавальна функція.Мова – засіб пізнання світу і накопичення людського
досвіду.
Культурологічна функція.Мова – носій культури, засіб накопичення
суспільно-історичного, культурного надбання народу – творця мови.
Естетична функція. Мова – засіб творення позитивних емоцій, краси.
Експресивна функція.Моває засобом вираження внутрішнього світу
людини.
Ідентифікаційна функція.Мова є засобом ототожнення в межах певної
спільноти.
Етична функція.Мова – засіб дотримання норм поведінки, моральних
правил.
Фатична функція.Мова є засобом фатичного (беззмістовного)
спілкування.
Отже, ми зупинилися на основних функціях мови. Також існують
додаткові, але вони підсилюють, доповнюють основні. Всі ці функції як
основні, так і додаткові, взаємопов’язані, і виділити одну головну неможливо.
ЗАВДАННЯ. Визначити стиль мовлення

Воля
Великих цілей можна досягнути тільки за умови повного
підпорядкування всіх фізичних та інтелектуальних сил на їх досягнення. Повна
самовідданість справі можлива, коли мета вироблена власним світоглядом,
бажана людині і не суперечить її моральним переконанням.
За цілеспрямованості інтелектуальних сил і моральності мети залишається одна
проблема – проблема волі. Річ у тому, що маємо багато патріотів, які чудово
340
розуміють проблеми нашої державності і необхідність боротьби із загрозами їй,
але їм бракує волі мобілізувати свої здібності до необхідної праці. Воля – це
енергетична спрямованість психіки людини. Не існує воля, спрямована в
нікуди. Воля завжди спрямована на досягнення якоїсь мети, на задоволення
когось бажання. Що більша мета, то сильнішої волі вона потребує. Людей за
вольовими показниками можна поділити на багато щаблів. Коли людина не має
жодних амбіцій, ні на що не претендує і пливе за течією, то й виявляє вона
мінімальну силу волі. І навпаки, на вершечку вольової драбини люди
спроможні витримувати неймовірні тортури, аж до того, що вмирають, не
зламавшись, не поступившись переконаннями. Потрібна велика воля, щоб
зосередити думку в короткий згусток і поштовхом, ніби пострілом, спрямувати
її адресатові (Левко Лук’яненко).
Тема 2.Текст як форма наукового знання. Загальні відомості про наукові

роботи
Кожен учений обирає свій особистий ритм пошуку інформації, аналізу її,
написання тексту. Будь-який текст після написання вимагає уважного
прочитання та осмислення, оскільки він може здатися неточним, кострубатим,
двозначним. Тоді для науковця настає інша робота – робота редактора, який
перекладає все написане в офіційно-діловий або науковий стилі. Кожна робота
має основні текстові елементи: назва, зміст, перший рядок і останній абзац.
Наукове дослідження повинне бути чітким, відповідати лексичному
забарвленню окремій галузі науки, відповідному стилю мови.
Науковий стиль вирізняє чотири підстилі:
 суто науковий,
 науково-популярний,
 навчально-науковий
 науково-діловий.
Зараз багато науковців звертаються до слів іншомовного походження для
називання понять або явищ без належного обґрунтування. Звичайно,
запозичення та обмін понять доречний для інтернаціоналізації термінів.
Сьогодні важко уявити деякі сфери без термінів закордонного походження,
наприклад: математика, астрономія, пропорція, формула, оптика, мікроскоп.
У деяких галузях використовуються паралельно й іншомовні слова, і власне
341
українські: бібліотека – книгосховище; резолюція – рішення; інкримінувати –
звинувачувати; артикулювати – виражати; релятивний – відносний;
релевантний – істотний, доречний; рецепція – сприйняття; компонент –
складник, складова частина; резон – достатня, підстава; імператив –
наказовий спосіб (грам.), веління, наказ тощо.
При заміні власне українських слів на запозичені
спостерігаєтьсязбіднення мови. У всіх стилях мови, а найбільше в науковому
все частіше можна зустріти слова: паритети, конверсії, дистрибуції, бартери,
кворуми, дискурси, концепти, форуми, презентації, резервації, модифікації,
трансформації, актуалізації, акцентуації тощо. Ці слова можна продовжувати
й продовжувати не тільки іменниками, а й прикметниками й дієсловами:
функціонувати, апробувати, ігнорувати, диверсифікувати, детермінувати,
лімітувати, ординарний, ексклюзивний, кардинальний, індиферентний,
казуїстичний тощо. На жаль, на їх позначення ми не використовуємо власні
слова, щоб здатися розумнішими, мудрішими. Насправді, слова іншомовного
походження без їх розуміння лише заплутують і ускладнюють зміст і суть
тексту.
Як правильно оформляти науковий текст у мовній та логічній
послідовності, можна прочитати в дослідженні українського мовознавця
П. Селегія. Він говорить, що на лексичному рівні потрібно вживати
загальновідомі слова, уникати двозначності, обходитися без запозичень там, де
можна скористатися питомим словом; на морфологічному рівні – не
нагромаджувати по кілька іменників, надто в родовому відмінку, не витісняти
дієслова віддієслівними іменниками, домірно вживати різні частини мови; на
синтаксичному рівні – не розтягувати занадто фрази, не розривати думку
довгими вставками, обмежувати кількість підрядних речень, не захоплюватися
пасивними зворотами, дотримуватися природного порядку слів; на
композиційному – не порушувати послідовності викладу, не переставляти
думки, обмірковувати поділ на абзаци тощо.
Особиста думка. У науковому дослідженні необхідно завжди
висловлювати власну думку, за умови, якщо вона аргументована. При цьому не
варто зловживати займенником «я» так, щоб це впадало у вічі. Також для
публічних висловлювань варто забути про особові займенники я, ми, ти, ви,
оскільки вони надають спілкуванню і тексту відтінку особистого звертання,
неофіційного характеру. Доречно буде використання при науковому виступі
безособових форм (досліджено, розглянуто, проаналізовано); для розмовного
мовлення, неофіційного спілкування, безпосереднього звертання до слухача чи
342
читача автор може використати особовий займенник «я». Для об’єктивності
думки сприяють і безособові речення, пасивні звороти, зворотні дієслова.
При написанні статті, монографії, виступу зі співавторами конкретний
внесок кожного з учасників творчого процесу розмежовувати не обов’язково.
Натомість при написанні дисертації чітко визначається роль кожного, зокрема
самого здобувача, його особистий внесок у виконання наукової праці. Усе це
потрібно не для уявних відсотків виконаного обсягу роботи, а передусім для
обумовлення концептуальних ідей, проведених дослідів та експериментів,
проаналізованих об’єктів дослідження тощо.
Гендерною несправедливістю є й уживання займенників -він- чи -вона-.
Це недоречно з декількох причин: 1) науковцями є не тільки чоловіки, а й
жінки; 2) некоректно дослідницю будь-якої наукової праці називати „він”
(трапляється, що його називають вона), хоча не завжди по прізвищу можна
встановити стать автора; 3) не варто в науковій праці постійно вживати
подвійний займенник він / вона, зрештою, це може дратувати. Таким чином,
найкраще обходитися без займенників для дотримання вимог наукового й
офіційно-ділового стилів, а також, щоб не образити автора наукової роботи.
Не доречно вживати в науковому тексті й неточності, незрозумілі,
розмиті визначення надзвичайний, неймовірний, катастрофічний, добрий,
гарний, рідкий, значний тощо. Науковий стиль повинен відповідати таким
вимогам: чіткість передачі інформації, відповідним використанням
термінології, відсутністю суперечності в аргументації, підтвердження висновків
фактами чи даними.
Цитати. Наукові дослідженнянеможливі без цитат – дослівні уривки з
використаних джерел, щоб за їхньою допомогою обґрунтувати, підтвердити або
доповнити власну думку.
При цитуванні текст береться у лапки і наводиться без жодних змін, зі
збереженням особливостей авторського написання, зокрема орфографії,
пунктуації і шрифтових виділень. За умови, коли потрібно цитувати не частину
речення, а лише окремі слова чи фрази (за умови, що думка автора не буде
спотворена), то такі вислови беруться в лапки, пропуск позначається трьома
крапками, вказується джерело, звідки запозичена думка. При цьому може
змінюватися навіть відмінок у слові чи словосполученні, якщо цитата не є
повною і підпорядковується синтаксичній будові фрази, частиною якої вона
стає.
Під час цитування та переказі джерел найчастіше використовуються такі
словосполучення: Автор писав / пише: „...”; Як твердив / твердить...; Згідно з
343
уявленням...; За словами...; На думку...; Як справедливо зазначив / зазначає...;
Учений так характеризує (описує, подає)...; Можна навести такі слова
видатного вченого...; Автор наголошує на...; З погляду автора...; Автор виділяє
(пропонує, рекомендує, вважає, стверджує, підкреслює)...” тощо.
На кожну використану цитату потрібно робити посилання на використане
джерело. Недотримання цієї обов’язкової умови веде до плагіату.
Науковий текст не можна перевантажувати цитатами і суцільними
посиланнями на авторитетів, бо виникає підозра у відсутності авторських
міркувань і знань самого дослідника; робота набуває характеру компіляції,
перетворюється на «дайджест» чи хрестоматію «розумних ідей» попередників.
Засоби текстового зв’язку в науковій праці. При вираженні будь-якої
мовленнєвої функції використовуються різні мовні засоби. Часто в науковому
тексті вони виконують роль кліше, які використовуються при конструюванні
тієї чи іншої думки.
Послідовність викладу можна передати такими словами й
словосполученнями: по-перше, по-друге, по-третє; з одного боку, з іншого
боку; насамперед, передусім, спочатку; також, тепер, водночас; нарешті, на
закінчення, наостанку.
Ступінь вірогідності повідомленняможна передати такими словами:
очевидно, безумовно, без сумніву, безперечно, напевне, певно, певна річ,
звичайно, (як) відомо, мабуть.
Послідовність у часіпередається такими словами: спочатку, потім,
тепер, насамперед, перш ніж, після того як, одночасно, наприкінці.
Причина і наслідок, умова і наслідокпередається такими словами:
оскільки, тому, відтак, таким чином, отже, внаслідок, у результаті, поза як;
завдяки тому, що; у зв’язку з тим, що; через те, що; зважаючи на те, що, з
огляду на те, що; з огляду на викладене вище; це залежить від того, що.
Зіставлення, протиставленняпередається такими словами: так само;
як і; як.., так і; проте; але; навпаки; у той самий час; однак; втім.
Доповнення, уточненняпередається такими словами: водночас, зокрема,
крім того, щоправда, наприклад, як-от, цебто, разом з тим, точніше,
зауважимо.
Узагальнення, висновокпередається такими словами й
словосполученнями: отже; таким чином; відтак; узагальнюючи сказане; з
розглянутого можна зробити такі висновки; зважаючи на викладене вище;
звідси висновок; звідси; підсумовуючи.
344
Ілюстрація до сказаногопередається такими словами й
словосполученнями: наприклад, так; проілюструємо це на; наведемо (подамо)
кілька прикладів; опишемо кілька випадків, коли.
Перехід до нової думкипередається такими словами: перейдемо до; ще
одне; розглянемо.
Скорочення. Скорочуватиможна різні частини мови. У науковій роботі
буде доречним використання як загальноприйнятих скорочень (до н. е. – до
нашої ери, см. – сантиметр, НДІ – науково-дослідний інститут, і т.д. – і так
далі, див. – дивись, напр. – наприклад), так і спеціальних, характерних для
певної галузі (вид. – видання, техред – технічний редактор). Потрібно уважно
ставитися до тих скорочень, які відповідають різним словам (скажімо, с. – село,
секунда, сторінка (при цифрі); р. – річка, рік (при цифрі); ст. – станція (при
назві), стаття, століття чи сторіччя (при цифрі).
Виділяють декілька видів скорочення: усічення, видалення голосних
(стягування), утворення абревіатур.
При використанні такого виду скорочення, як усічення, на місці
скорочення ставиться крапка (наприклад, гр. – грецький, ред. – редактор, тис.
– тисяча), а у разі видалення голосних – не ставиться (наприклад, млн –
мільйон).
За умови використання в науковому тексті маловідомих скорочень, то їх
варто розшифрувати: при першому згадуванні записати повністю, а поряд у
дужках вказати скорочену назву, яка вживатиметься надалі.
Для зрозумілості й зручності в різних жанрах наукового тексту після
змісту подається список скорочень, де подаються основні найуживаніші
скорочення в тексті (скажімо, УМ – «Україна молода», КП – «Комсомольская
правда», НЗ – «Наукові записки» тощо).
Скорочення варто робити однаковими в усій роботі.
Переноси тексту. При написанні наукової роботи потрібно
користуватися правилами переносу відповідно до «Українського правопису».
Найбільше помилок трапляється при технічних переносах, коли не можна:
1) переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали
(один ініціал) або умовні скорочення (проф., акад. тощо), які до них належать
(Т. Г. Шевченко, а не Т. Г. // Шевченко; акад. В. Глушков, а не акад. // В.
Глушков). Якщо імена, звання тощо подаються повністю, то прізвища (а також
по батькові) можна переносити (Тарас // Григорович Шевченко, академік
Агатангел // Кримський).
345
2) Роз’єднувати умовні (графічні) скорочення на зразок та ін., і т. д.,
вид-во, т-во тощо.
3) Відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать (2017
р., а не 2017 // р.; 115 га, а не 115 // га; 20 куб. см, а не 20 куб. // см). Якщо назви
мір подаються повністю, то їх можна переносити (1017 // рік, 115 // гектарів).
4) Переносити в інший рядок граматичні закінчення, з’єднані з цифрами
через дефіс (2-й, а не 2- // й; 5-го, а не 5- // го; 10-му, а не 10- // му).
5) Розривати односкладові частини складноскорочених слів, зокрема
ініціальні й комбіновані абревіатури (НАН України, АЕС, МАГАТЕ, НТШ,
пед-рада, а не пе-драда).
6) Залишати біля попередньої букви м’який знак або апостроф, дужки.
7) Розривати буквосполучення, яким передається на письмі один звук
(ра-джу, а не рад –жу; над-звичай-ний, а не на-дзвича-йний).
8) Відривати одну букву від кореня, префікса (роз-вивати, а не ро-
звивати).
9) Залишати на попередньому рядку або переносити на наступний одну
букву (опи-тування, а не о-питування).
10) Залишати в попередньому рядку одно-, дво- або трибуквений
прийменник (в, по, при), з якого починається речення.
11) Переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або
лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому
рядку відкриту дужку або відкриті лапки.
Нумерація. У науковому тексті нумерацію сторінок, розділів, підрозділів,
пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими
цифрами без знака №. Як правило, у дисертаціях нумерація сторінок
проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці, в
авторефератах дисертацій – по центру сторінки. У статтях, тезах доповіді
сторінки не проставляються.
Такі структурні частини монографій, дисертацій, курсових,
бакалаврських, магістерських робіт, як зміст, перелік умовних позначень,
вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера.
Нумерації підлягають розділи, підрозділи, пункти, підпункти. Номер
розділу ставиться після слова «Розділ», без крапки, назва розділу починається з
нового рядка. Наприклад:
РОЗДІЛ І
ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
346
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу: спочатку зазначається
номер розділу, через крапку подається номер підрозділу, ставиться крапка
(1.1. – перший підрозділ першого розділу), вказується назва підрозділу.
Наприклад: 1.1. Від конспекту до дисертації.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту
складається послідовно: з номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими
ставиться крапка (1.1.1. Науково-популярний реферат). Пункт може не мати
заголовка.
Ілюстрації і таблиці подаються у науковому тексті безпосередньо після
тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Якщо вони розміщені
на окремих сторінках, то цю сторінку нумерують на загальних підставах.
Таблиці. Цифровий матеріал, який використовується у науковому
дослідженні, часто подається у вигляді таблиць. Над кожною таблицею вгорі
вказується назва (жирним шрифтом, симетрично до тексту). Заголовок кожної
графи в таблиці має бути максимально коротким, кожен заголовок починається
з великих літер. Висота рядків у таблицях – не менше 8 мм.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. Якщо у
таблиці велика кілька рядків, то її можна перенести на наступну сторінку,
подавши вгорі назву.
Ілюстрації. У науковому тексті, зокрема в монографії, статті, дисертації,
можуть використовуватися різні види ілюстрації: креслення, технічний
рисунок, схема, фотографія, діаграма, графік.
Ілюстрація повинна бути тісно пов’язана з текстом і відповідати йому.
Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності доповнюють
пояснювальними даними – так званим підрисунковим підписом, що містить
такі основні елементи:
1) найменування графічного сюжету, що позначається скороченим
словом «Рис.» (Мал.);
2) порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера
арабськими цифрами (1.1);
3) тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із стислою
характеристикою зображення;
4) експлікацію, яка не замінює загального найменування сюжету, а
лише пояснює його; деталі позначаються цифрами, що виносять у підпис,
супроводжуючи їх текстом.
Посилання на ілюстрації подаються в самому тексті наукового
дослідження, при цьому вся назва не повторюється. У тому місці, де
347
викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, розміщується посилання у вигляді
виразу в круглих дужках: (рис. 2.1) або «як це видно з рис. 2.2», «як це показано
на рис. 3.5».
У дисертаціях варто застосовувати лише штрихові ілюстрації та
оригінали фотознімків (якщо розмір менший за формат А 4, то їх наклеюють на
стандартний аркуш білого паперу).
Додатки. Додатки оформлюють як продовження основного дослідження,
на наступних сторінках; інколи подають у вигляді окремої частини або книги
(до дисертації, бакалаврської, курсової чи магістерської робіт).
Кожен додаток починається із нової сторінки. Найчастіше додаток має
свій заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої
симетрично до тексту на сторінці. Посередині рядка над заголовком малими
літерами з першої великої друкується «Додаток», кожен наступний додаток
позначається послідовно літерами української абетки за винятком: Ґ, Є, І, Ї, Й,
О, Ч, Ь. Наприклад, додаток А, додаток Б тощо.
При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному
аркуші зазначають вихідні дані, а під назвою друкують великими літерами
слово «ДОДАТКИ».
Бібліографічні посилання
Бібліографічні посилання – це сукупність бібліографічних відомостей про
цитовану працю, згаданий чи аналізований у тексті документ (його частини або
групи документів), необхідних для загальної характеристики, ідентифікації та
пошуку.
Науковець повинен робити посилання на всі джерела та матеріали, що
згадуються в науковому тексті, ті ідеї чи висновки, на підставі яких
розробляються проблеми, завдання чи вирішуються питання, поставлені у
статті, монографії, дисертації тощо. Це дає змогу відшукати подібний документ
і перевірити точність указаних даних, з’ясувати інформацію, обставини
виникнення ідеї чи контексту.
Посилання в науковому тексті найчастіше позначаються з використанням
квадратних дужок із вказівкою порядкового номера за переліком посилань.
Наприклад: «У працях [1–5]».
Оформлення списку використаних джерел. Список використаних
джерел – це один з елементів бібліографічного апарату, що містить
бібліографічні описи використаних у дослідженні джерел і подається після
висновків.
348
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим (архівним,
електронним) твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків
без пропусків будь-яких елементів, недоцільних скорочень тощо.
Джерела розміщують одним із таких способів:
1) у порядку появи посилань у тексті (вважається найбільш зручним для
користування та рекомендований при написанні дисертацій і монографій);
2) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.
Чого варто уникати при написанні наукової роботи:

 розмовного стилю та сленгу (у письмових роботах вони недоречні, в
усному виступі в незначній дозі – можливі);
 зайвого гумору, іронії, дошкульності, критиканства;
 незрозумілих абревіатур і скорочень без їхнього пояснення.
Недоцільно використовувати абревіатури і скорочення в заголовках, рубриках;
 мовних штампів. Без спеціальної термінології неможлива жодна
наукова праця, але варто простежити за точністю при передачі думки.
Не втрачайте почуття міри, не пишіть довгі складні речення з заплутаними
конструкціями, з використанням наукоподібних слів, псевдонаукового стилю
(часто саме такі претензійні та малозрозумілі слова використовуються
неправильно, затуманюють смисл, знижують якість дослідження);
 надмірного використання дужок – зловживання ними означає, що
дослідник працює «неритмічно», зайвий раз нагадує про подробиці й уточнення
другорядного значення, знижується ясність викладання думки;
 чоловічого «шовінізму» у мові, зокрема науковій (неточність знання і
зловживання чоловічим родом при з’ясуванні, хто «автор(ка)» чи
«дослідник(ця)», «він» чи «вона»; варто перевіряти ініціали авторів досліджень,
на які доводиться покликатися);
 наказовості, повчальності. Надмірне чи несуттєве вживання повинно,
має, мусить, необхідно тощо, часто надають тексту зобов’язуючого відтінку;
 тавтології: стежити за тим, аби одне й те ж слово (навіть поняття) не
повторювалося надто часто. Вживайте синоніми, використовуйте словники.
Загальну схему побудови науково-технічних текстів можна уявити в
такому виді:
 констатація відомого або наявного: як відомо; як добре відомо;
як стверджує такий-то; давно доведено, що; дослідження у цій галузі; у наш
час; останнім часом; свого часу…;
349
 критичний аналіз відомого або наявного: авторрозглядає (аналізує;
характеризує; доводить; порівнює; підкреслює; посилається (покликується)
на; зупиняється на; розглядає зміст; наголошує на; формулює; виходить з
того, що; заперечує). У статті: викладений погляд на; викладені дискусійні
твердження; суперечливі, загальновідомі істини; цінні відомості;
експериментальні дані; зроблено спробу довести; наведено переконливі докази;
враховано; взято до уваги; звернуто увагу; сутність зводиться до того, що;
необхідно підкреслити, що;
 обґрунтування потреби змінити його (уточнити теорію, вдосконалити
технологію, сконструювати якісно новий прилад): актуальною залишається
проблема; більшість публікацій стосується; ніде не порушується питання
про; привертає увагу той факт, що; найбільша складність полягає в тому, що;
назріла необхідність; пропонується новий підхід (метод); метою розробки є…;
 опис нового: у роботі описано; запропоновано; є можливість;
перевага цих моделей у тому, що; експерименти підтверджують…;
 прогноз щодо його застосування: це забезпечує такі основні
можливості; ефективне застосування дає змогу підвищити надійність;
успішно використовувати; експерименти показали високу надійність.
Отже, науковий текст має свою специфіку стосовно текстів інших
функціональних стилів, передусім призначенням (проекцією на аудиторію),
завданнями, зовнішнім оформленням, мовними особливостями. Однак і в цей
стиль проникають елементи інших стилів (синоніми, емоційно забарвлена
лексика, слова в переносному значенні тощо), що засвідчує процес
взаємопроникнення стилів, стирання меж між різними мовними стилями та
підстилями. Вже сьогодні важко провести межу між літературно-критичними та
публіцистичними статтями, текстами науково-популярними і літературно-
белетристичними тощо. Тому глибоке знання правил побудови текстів різних
стилів, їх детальний лінгвістичний аналіз сприятиме правильному визначенню
стильової приналежності тексту.
ЗАВДАННЯ 1. Підготувати анотацію до наукової статті за вибором.

ЗАВДАННЯ 2. Скласти список літератури до умовно обраної теми за
професійним спрямуванням.
350
Тема 3.Усне фахове мовлення.
Підготовка до публічного виступу з наукової теми
Усне фахове мовлення – це мовлення, що передається за допомогою

звуків.До основних рис усного фахового мовлення належать: змістовність,
правильність і чистота, точність, логічність і послідовність, багатство,
доречність, виразність і образність. Усі ці риси є ознаками культури мовлення
фахівця.
Виділяють такі жанри усного фахового мовлення: доповідь, промова,
повідомлення, виступ.
Доповідь – це одна з найпоширеніших форм усного фахового мовлення.
Доповідач повинен об'єктивно висвітлити факти й переконати слухачів у
необхідності певних висновків. Для цього треба чітко сформулювати мету,
характер і завдання доповіді. Добрати переконливі цифри, факти, приклади.
Скласти загальний план, подбати про зв'язки між частинами.
Промова – це усний виступ, посвяченій злободенній, суспільно значущій
темі.
Особливості промов: емоційність; підсилений голос – зазвичай є якась
відстань між промовцем і аудиторією; чим більша аудиторія, тим повільніший
темп промови; паузи у промові: логічні, психологічні, фізіологічні (більші ніж
при доповідях).
Повідомлення – невелика доповідь на якусь тему, що містить 4–
6 сторінок.
Публічний виступ – це усне монологічне висловлювання з метою впливу
на слухачів. Для того, щоб досягти мети при виступі, потрібно поставити собі
три питання:
1) Кому я буду говорити?
2) Для чого я буду говорити?
3) Що повинні усвідомити слухачі?
Класична схема ораторського мистецтва складає 5 етапів:
1) добирання необхідного матеріалу для публічного виступу;
2) складання плану, розподіл зібраного матеріалу в необхідній логічній
послідовності;
3) словесне вираження (оформлення зібраного матеріалу);
4) запам’ятовування тексту;
5) промова.
351
Під час сприйняття людина використовує мимовільну та довільну уваги.
Мимовільна увага виникає кожного разу, коли:
 людина стикається з чимось незвичайним, несподіваним, цікавим для
неї;
 у поле зору або слуху людини потрапляє те, що її хвилює, турбує,
відповідає практичним інтересам і потребам;
 починає діяти сильний, або контрастний подразник.
Мимовільна увага не втомлює, оскільки не вимагає нервових витрат.
Однак вона нестійка, легко переключається на інший об’єкт.
Зосереджуючись на якомусь предметі або процесі свідомо, зусиллям волі,
слухачі використовують довільну увагу. Довільна увага виникає при виконанні
обов’язкової, але нецікавої роботи. Вона супроводжується нервовими
витратами, стомлює.
Під час публічного виступу важливу роль відіграють жести:
1) близько 90% жестів необхідно робити вище пояса. Жестикуляція
нижче пояса часто має значення невпевненості, невдачі, розгубленості;
2) лікті не повинні перебувати ближче ніж на 3 см від корпусу. Менша
відстань буде символізувати незначність і слабкість вашого авторитету;
3) жестикулюйте обома руками. Жести – першооснова будь-якої мови.
Не бійтеся користуватися ними.
Міміка оратора – чудовий стимулятор емоцій аудиторії. Вона здатна
передати цілу гаму почуттів: радість і сум, сумнів та іронію, рішучість і
презирство.
Оратору-початківцю не зайве вивчити свої мімічні можливості,
проголошуючи промову перед дзеркалом під час тренування. Звичайно, вираз
обличчя повинен завжди відповідати характеру промови. Більш ніж дивно
виглядав би оратор з посмішкою на обличчі під час виступу з серйозної
тематики. Не менш негативно впливає на слухачів і вираз нудьги чи байдужості
на обличчі оратора. Не полюбляє аудиторія і занадто суворих ораторів.
Обличчя і вся постать оратора повинні виражати доброзичливе і дружнє
ставлення до слухачів.
Отже, жести і міміка, як елементи кінетичної системи спілкування,
впливають на зоровий канал сприйняття, акцентують увагу аудиторії на змісті
інформації, що надходить слуховим каналом, підвищують її емоційність і
сприяють її кращому засвоєнню.
ЗАВДАННЯ. Підготувати публічний виступ.
352
Тема 4. Вимоги до оратора. Науково-популярний стиль викладу.
Виступ з електронною презентацією
У класичній риториці Давньої Греції і Давнього Риму поняття образу

оратора належало до головних. Проте спочатку вся увага риторів була звернена
переважно на те, якою має бути переконлива промова, далі, з розвитком
риторики, коло зацікавлень дослідників риторики і вчителів у риторичних
школах поширюється на три невід’ємні складники риторичного діяння:
оратор – промова – слухачі.
Оратор завжди на людях, а під час промови він підлягає суворішому суду,
ніж інші, «і скільки разів ми виступаємо, стільки разів над нами здійснюється
цей суд». Ця гіпербола потрібна була Цицеронові, щоб відзначити, наскільки
відповідальним було в його часи заняття ораторством. На думку Цицерона,
«оратор повинен володіти дотепністю діалектика, думками філософа, словами
мало не поета, пам’яттю законодавця, голосом трагіка, грою такою, як у кращих
лицедіїв... Нічого немає прекраснішого за досконалого оратора...».
Насамперед, оратор повинен організувати сприйняття своєї мови
аудиторією, тобто відразу ж привернути увагу слухачів. Далі варто втримувати
увагу аудиторії до кінця виступу. Для того, щоб взаємодія оратора й аудиторії
було органічною, продуктивною треба знати техніку мовної дії й володіти нею.
Техніку мовної дії умовно розділяють на зовнішню й внутрішню.
Завдання оратора:
 повинен підібрати зміст для своєї промови;
 розташувати знайдене по порядку, зваживши й оцінивши кожен доказ;
 одягти й прикрасити все це словами;
 зміцнити промову в пам’яті;
 виголосити її достойно й приємно.
Зовнішній вигляд, жести та міміка є одними з чинників успішного
виступу. Важливо володіти собою щоб справити гарне враження на слухачів.
До місця промови треба йти спокійно, не бігти, не поправляти на ходу
одяг, не варто на ходу зачісуватися тощо. Правильні артикуляція й вимова,
добра дикція − запорука успіху. Варто чітко й правильно вимовляти кожен
звук, боротися з шепелявістю, гаркавістю, недбалою вимовою.
Усе базується на диханні, яке має бути досить глибоким і водночас
інтенсивним. Треба зайняти зручну позу, подолати внутрішнє напруження,
353
кілька разів удихнути повітря і лише потім починати повільно та спокійно
говорити. Емоційний стан – важливий елемент в ефективності тренувальних
вправ. Ви повинні одержувати задоволення від кожного тренування. Перед
виступом варто попередньо познайомитися з місцем виголошення промови.
Нарешті, вправно користуйтеся інтонаціями.
Є й суто практичні застереження:
 вступ має бути не швидким, щоб слухачі могли зрозуміти суть справи,
висновки – не повільними й не затягнутими;
 хто говорить коротко і стримано, може повідомити про щось, але не
схвилювати;
 ненависть приборкують доброзичливістю, озлоблення знищується
співчуттям;
 влучно використаний веселий жарт, дотепний гумор також
викликають прихильність слухачів, пом'якшують суворість, показують оратора
людиною освіченою й тонкою.
Отже, оратор має передбачити, як не втратити прихильних, здобути
байдужих, заспокоїти агресивних. Слухачі відрізняються за суспільною роллю,
за фахом, за освітою, за віком, за мораллю, нахилами й уподобаннями,
зрештою, за внутрішньою і зовнішньою готовністю слухати чи ні, сприймати
чи відхиляти оратора. Проте промовцю варто пам’ятати головне: слухачі
завжди його судді в нетермінологічному, тобто фігуральному, значенні цього
слова. Потрібно навчитися розуміти аудиторію, володіти й керувати її думками,
емоціями, що є важливою умовою ораторського мистецтва.
Найкраще сприймається виступ з електронною презентацією.
Для виступу з електронною презентацією доречно застосовувати саме
науково-популярний підстиль.
Електронна презентація – це електронний документ, що дозволяє
показувати в повно екранному режимі слайди (основний елемент будь-якої
електронної презентації). Електронну презентацію використовують для
демонстрації об’єктів і подій, що не можуть бути безпосередньо представлені
аудиторії. Електронна презентація створюється у будь-яких програмних
продуктах, де відображаються слайди із заданим проміжком часу або на вимогу
доповідача. Для створення електронної презентації використовуються такі
програмні продукти: Microsoft PowerPoint, Star Office Impress Presentation
компанії Sun, Corel Presentations фірми Corel, Macromedia Director компанії
Macromedia тощо.
354
Тема 5. Етикет у діловому міжособистісному спілкуванні.
Особливості проведення ділової бесіди
Важливу роль у діловому житті людей відіграють різні форми спільного

обговорення проблем. Завдяки ним людина проявляє активність у їх
розв’язанні, впливає на прийняття та реалізацію рішень. Висока культура
колективного обговорення безпосередньо сприяє духовному збагаченню членів
суспільства, а отже, і прискоренню демократичних процесів у країні,
підвищенню матеріального добробуту людей.
До форм колективного обговорення професійних проблем належать
наради, збори, перемовини, дискусії.
Нарада – обговорення нагальних питань й ухвалення рішень у
громадському й політичному житті певної кількості членів колективу; важлива
форма ділового спілкування, ефективність якої досягається за умови, коли її
учасники дотримуються етичних, моральних норм, знайомі з правилами
спілкування.
Спеціалісти виділяють такі типи нарад:
 навчальна(конференція), мета якої дати учасникам необхідні знання і
підвищити їхню кваліфікацію;
 інформаційна – необхідна для узагальнення даних і вивчення різних
поглядів на конкретні проблеми;
 пояснювальна, у ході якої керівництво прагне переконати працівників
у правильності прийнятих відповідних рішень і необхідності відповідних дій;
 проблемна, яка проводиться для того, щоб виробити метод, знайти
шлях вирішення існуючих проблем.
Ділові наради та засідання є засобом колективного вирішення проблем.
Коли учасники наради здійснюють обмін думками під час обговорення
проблем і разом вирішують їх, то вважається, що нарада була ефективною.
Натомість, коли ж учасники наради не дійшли до спільного рішення, то це було
марнуванням часу.
Оскільки 20–30% робочого часу працівники витрачають на наради, то
ефективність їх залежить від організації і підготовки проведення. Перевагою
ділових нарад є те, що тут, як правило, присутні майже всі виконавці рішень.
Крім того, протягом порівняно короткого часу колектив може висунути значно
355
більшу кількість ідей, ніж окремий працівник. Для досягнення успіху потрібно
заздалегідь підготуватися і надіслати учасникам список тих, хто виступатиме,
проект рішення.
Збори – це колективне обговорення спільних проблем, що хвилюють
громадськість. Підготовка зборів проходить у кілька етапів: підготовка;
висвітлення проблеми й її обґрунтування; обговорення проблеми; ухвалення
рішення.
Підготовкою зборів займається певна група, яка зацікавлена в результаті.
Під час підготовки варто визначити проблему, що буде розглядатися, а також
визначити безпосередніх учасників, які братимуть участь в обговоренні.
При підготовці особливу увагу звертають на добір матеріалу, факти, схеми
порівняння видів робіт тощо.
Перемовини – обговорення певних питань з метою з’ясування позицій
сторін або підписання угоди.
Функції перемовин: інформаційно-комунікативна; досягнення
домовленостей; регулювання, контроль, координація дій.
Підходи до перемовин: конфронтаційний (протистояння сторін з метою
досягнення перемоги будь-якою ціною); партнерський (спільний аналіз
проблеми з метою пошуку найкращих, найбільш взаємовигідних варіантів для
вирішення проблеми).
Етапи перемовин: підготовка до перемовин; проведення перемовин;
завершення перемовин.
Дискусія – спільне обговорення, мета якої знайти правильне розв’язання
проблеми через зіставлення різних поглядів. Це обговорення визначає різні
позиції учасників і залучає до активного мислення. Готуючись до дискусії,
потрібно звернути увагу на три основні етапи: підготовчий, основний,
заключний.
Підготовчий етап передбачає такі завдання:
 визначити тему дискусії;
 винести основні питання, які потребують обговорення;
 знайти літературу з обговорюваних проблем;
 узгодити місце та час проведення дискусії.
На основний етап виносяться зазначені питання. Якщо під час
обговорення або ж осмислення деяких питань дискусії виникає невелика пауза,
то переривати її не потрібно. Це дає можливість учасникам дискусії трохи
подумати.
356
Заключний етап відводиться для підбиття підсумків. Як правило, це
робить ведучий дискусії, проте може зробити і один із учасників.
ЗАВДАННЯ 1. Підготувати ділову бесіду.
ЗАВДАННЯ 2. Підготувати ділову бесіду на тему «Роль дискусії у
сучасному житті».
357
Тема 1. Лексичні особливості фахового мовлення.

Термін у системі наукового стилю
Для більшості з нас вивчення рідної мови асоціюється з опануванням

фонетичних, граматичних та орфографічних норм і правил. Для грамотної
побудови слів і речень це дійсно принципове значення. Проте для практики
професійного спілкування найважливішим є точний вибір потрібного слова з
його вписаним у контекст значенням, яке не можна трактувати абияк.
В останньому випадку документ як засіб закріплення різними способами точної
інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності і розумову діяльність
людини перестане існувати як такий.
Для української мови, де найтонші нюанси значень передаються різними
словами, неправильна оцінка контексту і неправильне вживання лексичних і
фразеологічних одиниць призводить не тільки до двозначності, але й до
повного руйнування висловлювання або тексту. Це можна побачити при
комп’ютерному перекладі з російської мови на українську: рос. высшее
образование – вище утворення; рос. производственный брак – виробничий
шлюб; рос. раздел третий – роздягнув три тощо. Ось чому робота над
лексикою та фразеологією набуває в українській мові не тільки теоретичного,
але й суто практичного, фахового значення.
Лексика української мови багата й різноманітна. Вона є результатом
тривалого історичного розвитку і складається з двох частин.
1. Основний пласт лексики – типово українські слова, які складають 90%
сучасної української мови. Як правило, ці лексичні одиниці означають основні
поняття життя й діяльності людини: чоловік, хліб, сім’я, село тощо. Вони є
базою, основою української мови.
2. Запозичені, або іншомовні слова із старослов’янської (влада,
старість), польської (пан), грецької (історія, поезія, космос, граматика),
латинської (професор, декан, республіка), німецької (фронт, солдат),
англійської (футбол, бокс, мітинг), французької (балет, кафе, екран),
італійської (макарони, карикатура), фінської (тундра, якір), тюркських (базар,
халат, лоша) та інших мов.
358
Лексикологія є одним із найважливіших розділів мовознавства, який
вивчає слово, його походження і лексичні значення (від гр. lexikos – «слово» і
logos – «вчення»). Іншими словами, це наука про лексику, тобто про сукупність
усіх слів і виразів певної мови.
Таким чином, основним об’єктом лексикології є слово. Воно може
вивчатися з фонетичного, морфологічного та інших поглядів. Але і фонетика, і
граматика вивчає слово безвідносно до лексичного значення. І тільки
лексикологія займається словом як таким: його походженням, етимологією,
історичними змінами й сучасним лексичним значенням.
Слово (якщо воно самостійне) – це набір звуків, який має семантичне
значення і використовується у мовленні як єдине ціле.
Природа лексичних особливостей полягає в тому, що українська мова
довгий час контактувала з багатьма мовами і культурами, вбираючи
своєрідність їх лексики, і в той же час зберігаючи свої варіанти, які стали
основою для розгалуженої лексико-семантичної системи: фах – спеціальність
(за фахом, я лікар, за спеціальністю – терапевт), крапка – точка (поставити
крапку, точка відліку), лук – цибуля (стріляти з лука, цибуля до страви). Слова
фах, крапка, цибуля, брак, місто прийшли з латинської, грецької, польської,
німецької, італійської та інших мов, проте традиційні терміни типу кут, розчин
залишаються українськими.
Різноманітне вживання різних слів у прямому та переносному значеннях
надало українській мові статус найрозвиненішої мови світу. Натомість
незнання значень того чи іншого слова, неправильне його розуміння,
не розрізнення граматичних і стилістичних особливостей української та
російської мов зменшує чарівність першої та надає процесу спілкування
двозначності, недоречності, нерозуміння між співрозмовниками, а також
кумедних ситуацій.
Це значить, щоб користуватися специфічною лексикою наукового й
офіційно-ділового стилів, потрібно дотримуватися певних правил:
1. Спілкування на професійному рівні, незважаючи на походження слова,
використовує терміни-інтернаціоналізми. Тому при вживанні двох або більше
дублетів (один із двох однакових за значенням слів) потрібно використовувати
інтернаціональний варіант слова, за умови вживання його в розмовах,
наприклад, процент, телефонна трубка, а також українському або
слов’янському варіанту, за умови відсутності метафоричного значення та
незвичного емоційного навантаження. Це слово повинне бути більш відоме, ніж
його запозичений замінник, наприклад, вертоліт.
359
2. Терміни іншомовного походження (у тому числі й російського), які
ввійшли до широкого вжитку, не підлягають перекладу, але вимагають
дотримання фонетичних і граматичних особливостей української мови:
а) правильної передачі звуків [і, и, е] – інжиніринг, маркетинг, кальцій;
б) обізнаності зі специфічними суфіксами української мови: -ення
(здійснення), -ання (визнання), -ість (зайнятість), -іння (творіння), -ство,
-цтво (сумісництво), -ова-, -ува- (виконувати), -юва- (моделювати), -ння
(знання), -ття (прийняття), -ючи- (враховуючи), -ячи- (дивлячись), -ен-
(зроблений для форм доконаного виду, але який робить, а не роблячий; що
мешкає, а не мешкаючий для форм недоконаного виду) тощо.
3. За наявності двох українських варіантів у професійному спілкуванні
перевагу потрібно надавати нейтральному, наприклад: не заробітна платня, а
заробітна плата. У цьому контексті в офіційно-діловому й науковому стилях
велика роль надається книжним словам, термінологічній лексиці і зводиться
нанівець уживання професіоналізмів типу козел, збити докупи рахунок,
проголосувати питання, які мають незвичне значення або незвичну форму.
Синоніми (від грец. synonymos – однойменний) – це слова, близькі або
тотожні за значенням. Вони можуть відрізнятися відтінками значень або
стилістичним забарвленням. Синоніми поділяють на такі групи: 1) лексичні –
відрізняються смисловими відтінками: авторитетний – престижний, наголосити
– підкреслити, інтерв`ю – бесіда; 2) стилістичні – відрізняються емоційно-
експресивним забарвленням: говорити – промовляти, балакати, базікати,
патякати, теревенити; 3) абсолютні – не мають відмінностей у значенні: алфавіт
– абетка, азбука, кредит – позика, відсоток – процент. Це тотожні терміни, що
мають різне походження. Серед таких синонімів є багато українських
відповідників до запозичених слів: контракт – договір, інвестор – вкладник.
Синоніми можуть утворювати синонімічні ряди: думати – міркувати, гадати;
енергійний – активний, працьовитий, наполегливий, рішучий, діяльний. Кожен
синонімічний ряд має домінанту – стержневе слово, що виражає найзагальніше
значення і не має стилістичних відтінків (у наведених прикладах – думати,
енергійний). У науковому й офіційно-діловому стилях мови функціонують
домінанти, оскільки вони є стилістично нейтральними. Основна функція
синонімів у мовленні – урізноманітнення викладу інформації, уникання
повторів. Багатство синонімів дає змогу відшукати найдоречніше,
найпотрібніше для контексту слово. Незнання синонімічних можливостей слова
часто призводить до помилок. Труднощі виникають, коли в російській мові на
позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові – кілька. Щоб
360
правильно дібрати потрібне слово, треба з’ясувати за «Тлумачним словником
української мови» значення кожного з них. Наприклад, російському слову
положение відповідають синоніми : 1) положення – місцезнаходження кого-,
чого-небудь у просторі; поєднується зі словами горизонтальне, вертикальне;
2) становище – сукупність суспільно-політичних відносин, обстановка
суспільного життя; поєднується зі словами міжнародне, офіційне; 3) стан –
обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує, поєднується зі
словами справи, фінансів, економіки. Мають відтінки у значенні синоніми
неординарний та оригінальний. Слово неординарний вказує на те, що якийсь
факт, подія, явище виділяються з ряду своєю незвичайністю, своєрідністю;
сполучається з іменниками людина, талант, митець тощо. Оригінальними
називають речі, створені самостійно, без наслідування відомих зразків.
Омоніми (від грец. homos – однаковий, onyma – ім’я) – це слова, які
мають однакове звучання або написання, але різне значення. Повні, або
абсолютні, омоніми збігаються в усіх граматичних формах (роді, числі,
відмінку і тощо): термін (слово) – термін (строк), блок (механізм) – блок
(об’єднання), правий (бік) – правий (який має рацію у чомусь). Неповні
омоніми поділяють на омоформи, омографи й омофони. Омоформи – омоніми,
які збігаються в окремих граматичних формах. Як правило, це слова різних
частин мови, наприклад: три (числівник) і три (наказова форма дієслова), слід
(іменник) і слід (прислівник). Омографи – це слова, однакові за написанням, але
різні за звучанням (відрізняються наголосом): брати – брати, насип – насип.
Омофони – це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням: надія –
Надія, по три (прийменник з числівником) – потри (наказова форма дієслова).
Омоніми можуть з’являтися внаслідок випадкового збігу звучання українського
та іншомовного слова: лава (дошка для сидіння) – лава (італ. – розплавлена
вулканічна маса) або шляхом засвоєння з різних мов слів, що однаково звучать.
Міжмовна омонімія – сплутування однакових за звучанням слів, що позначають
різні поняття у різних мовах: рос. неделя (тиждень) – укр. неділя (день тижня);
рос. мешкать (бути повільним) – укр. мешкати (проживати); пол. grzywna
(штраф) – укр. гривня (грошова одиниця).
Антоніми– це слова з протилежними лексичними значеннями: великий –
маленький, починати – закінчувати тощо. Антоніми не мають слова з
конкретними значеннями типу ніж, стакан, сто тощо. Найчастіше антоніми
спостерігаються серед прикметників, прислівників та іменників з якісними
ознаками: любов – ненависть, добрий – поганий, тихо – голосно.
У багатозначних словах для різних значень можуть існувати різні антоніми.
361
Так, для слова голова у значенні «частина тіла людини» антонімом є слово
ноги, а для значення «розумний» – дурний.
Багатозначність, або полісемія (від грец. poly – багато, sema – знак) –
це здатність слова мати кілька значень. Наприклад, слово мережа має кілька
значень:
1. риболовна сіть з великими вічками; сітка, невід, волок;
2. перен. те, що нагадує своїм виглядом багато схрещених, переплетених
ліній; плетиво, переплетення;
3. сукупність будь-яких шляхів, ліній зв’язку, каналів тощо,
розташованих на певній території;
4. сукупність однорідних закладів, підприємств тощо, розташованих на
певній території; система.
Основне, вихідне значення називається прямим, решта значень того
самого слова – переносні. Між значеннями багатозначного слова обов’язково є
семантичний зв’язок, подібність між значеннями. Так, у наведеному прикладі у
кожному із значень наявне значення «схрещені лінії, плетиво». Між омонімами
немає такого семантичного зв’язку. Багатозначне слово – це слово, що має
кілька значень, а омоніми – це різні за значенням слова, що збігаються своїм
звуковим складом.
Пароніми (від грец. рara – біля, onyma – ім’я) – це слова, близькі за
звучанням, але різні за значенням: адресат – адресант, економний –
економічний, зрозумілий – зарозумілий. Як правило, такі слова відрізняються
суфіксами або префіксами. Серед паронімів є й слова з різними коренями:
компанія – кампанія, ступінь – степінь. Незначна різниця у вимові паронімів
спричиняє труднощі у їх засвоєнні, призводить до помилок, неправильної
заміни одного слова іншим. Тому потрібно уважно стежити за вживанням
малознайомих слів і при необхідності звертатися до відповідних словників, щоб
уточнити значення і правопис потрібного слова.
Фразеологія (від грец. phrasis – вислів, logos – поняття, вчення) –
це розділ мовознавства, що вивчає сталі звороти мови. Фразеологізм – це стійке
сполучення слів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи
речення. Фразеологізми характеризуються семантичною змістовністю
компонентів, цілісністю значення та автоматичним відтворенням у мовленні:
гордіїв вузол; колесо фортуни; наріжний камінь; сім раз відміряй, а один раз
відріж; їсть, як іржа залізо. До складу фразеології входять ідіоми, порівняння,
крилаті вислови, прислів’я, приказки, звороти науково-термінологічного
характеру, афоризми, сталі вислови з виробничо-технічної сфери тощо. Ідіоми –
362
це стійкі словосполучення, що виражають єдине поняття: збити з пантелику;
була не була; вскочити в халепу. Такі вислови втратили свою внутрішню форму
й іншою мовою, як правило, дослівно не перекладаються. Порівняння – це
фразеологізм, в якому одне явище як поняття виявляється шляхом зіставлення з
іншим явищем: крутиться, як муха в окропі; ходить, немов у воду опущений;
білий, як сніг. Прислів’я – це народний вислів (речення) повчального змісту, що
передає узагальнений суспільний досвід або формулює життєву закономірність:
вік живи – вік учись; під лежачий камінь вода не тече; тримай язик за зубами.
Вислови термінологічного характеру стають фразеологізмами, коли
виходять за межі своєї терміносистеми і набувають переносного значення:
питома вага; вийти на фінішну пряму; тримати руку на пульсі. Джерелами
фразеологізмів є:
a. Cталі вислови з народної мови, прислів’я, приказки: про вовка
промовка; кирпу гнути; стати на ноги; скільки вб’єш, стільки в’їдеш;
b. Вислови професійного походження: закласти фундамент; відігравати
роль; сім раз відміряти, а раз відрізати;
c. Переклади з інших мов або запозичення без перекладу: ставити
крапку над і; дивитися крізь пальці, розумній голові досить сказати одне слово
(польське); per aspera ad astra (лат.) – через терни до зірок; contra spem spero
(лат.) – без надії сподіваюсь;
d. Вислови з античної літератури: спалити мости, прокрустове ложе, не
можна двічі увійти в ту саму річку;
e. Біблійні та євангельські вислови: берегти, як зіницю ока; не одним
хлібом живе людина; притча во язицех;
f. Вислови видатних людей та відомих письменників: Що маємо, те й
маємо (М. Грушевський); А хура й досі там (Л. Глібов); Не той тепер
Миргород, Хорол-річка не та (П. Тичина).
Термін – слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене
поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно-
політичного життя. Слово термінвідоме ще з античних часів. У латинській мові
воно означало «кінець», «кордон», «межу».
Термін – це спеціальне слово, яке має певне визначення.
Ознаки терміна:
 а) належність до певної термінологічної системи;
 б) наявність дефініції;
 в) однозначність в межах однієї терміносистеми;
363
 г) точність;
 ґ) стилістична нейтральність;
 д) відсутність синонімів та омонімів у межах однієї терміносистеми;
 е) відсутність експресивності, образності, суб’єктивно-оцінних
відтінків.
Значення термінів зафіксовано в спеціальних словниках, довідниках і,
відповідно, їх потрібно вживати лише в тій формі та в тому значенні, які подано
у словниках.
Терміни також поділяють на загальнонаукові та вузькоспеціальні.
За структурними моделями терміни поділяють на:
 однокомпонентні терміни, напр.: валюта, бюджет, файл;
 двокомпонентні терміни, напр.: еритема шкіри, швидкість запису,
норма вартості;
 трикомпонентні терміни, напр.: пересувна телевізійна установка,
щілинні приголосні звуки, необхідний робочий час;
 багатокомпонентні аналітичні терміни,напр.: фонд оплати праці
підприємства, попередня оплата товарно-матеріальних цінностей та послуг,
резерв коштів на непередбачені роботи та витрати.
ЗАВДАННЯ. Доберіть до виділених слів синоніми. Зверніть увагу на те,

що до одних слів можна дібрати кілька синонімів, а до інших – лише один.
Хірург працював з надзвичайним натхненням і любов’ю. Ніколи ще не
хотілось йому так палко врятувати життя людини, як зараз. Іван лежав перед
ним у глибокій нестямі, але його могутня воля до життя передалась лікареві і
сповнила його вщерть. Він забув свою втому, свої безсонні ночі і працював, як
після живодайного сну і освіжної ванни, працював легко й радісно, і сонце, що
зазирнуло було на хвилину з-за хмар в операційну, мов усміхнулось йому, наче
обіцянка щастя. Так сила опору смерті помножила силу лікаря, і цю силу лікар
вертав хворому. Вливши йому ще раз протигангренозної сироватки і півлітра
крові, хірург велів дати оперованому теплого вина й гарячого чаю і довго
зогрівати його в ліжку. Згодом у того почав помічатися пульс, порожевіли
щоки, і Кармалюк відкрив очі (О. Довженко).
364
Тема 2. Морфологічні особливості фахового мовлення.
Норми вживання іменних частин мови
Морфологія – це наука про будову та граматичні особливості частин

мови, категорії та система їх словозміни. До морфологічних особливостей
іменних частин мови належать: рід, число, відмінок, відміна.
Іменники – це переважно назви істот, мають форму кличного відмінка,
який називає особу (предмет), до якої звертається мовець. Іменники твердої
групи у кличному відмінку мають закінчення –о (мамо, сестро, Ларисо,
Олексо, площе, але Сашо). Іменники м’якої групи, переважно ті, що є
неофіційними іменами або виражають пестливе значення, у кличному відмінку
набувають закінчення –у (графічно –ю): Олю, Женю, мамусю, доню.
Звертаючись до особи на ім’я та по батькові, обидва іменники варто
вживати у кличному відмінку: Катерино Григорівно, Олександро Миколаївно,
Софіє Віталіївно, Олесю Василівно, Миколо Андрійовичу.
Форми кличного відмінка набувають іменники – назви неістот у випадку
персоніфікації: Мріє, не зрадь (Леся Українка). Зоре моя вечірняя, зійди над
горою (Т. Шевченко).
Невідмінювані іменники – це іменники, які, поєднуючись з іншими
словами у висловлюванні, вживаються в одній і тій же формі: виступила
Ковальчук Галина, звертаються до Ковальчук Галини, зустрілись з Ковальчук
Галиною; розглядаємо панно, зображено на панно, милуються панно.
До незмінних іменників в української мові належать українські жіночі
прізвища на приголосний та -ко, частина іменників іншомовного походження
як назв загальних, так і власних: Пасічник Олександра, Шевченко Катерина,
Куліш Галина; маестро, леді, донна, денді, кашне, Ай-Петрі, Чикаго.
Вживаючись в одній формі, незмінні іменники у мовленні набувають значення
будь-якого відмінка в однині чи множині, наприклад: звучить резюме (значення
називного однини), висловлено у виголошеному резюме (значення місцевого
однини), зроблено резюме (значення знахідного однини); красива гора Ай-
Петрі (значення називного однини), підійшли до Ай-Петрі (значення родового
однини), милувалися Ай-Петрі (значення орудного однини), побували на Ай-
Петрі (значення місцевого однини); віддали книгу Жук Оксані (значення
давального однини), зустріли Жук Оксану (значення знахідного однини),
розмовляли із Жук Оксаною (значення орудного однини), книга Жук Оксани
(значення родового однини), прийшла Жук Оксана (значення називного
однини).
365
Так само виражають значення будь-якого відмінка і незмінні абревіатури:
відбулось засідання профбюро (значення родового однини), на профбюро
розглянули ... (значення місцевого однини), профбюро складається із п’яти
членів (значення називного однини).
Не відмінюються
1. Деякі іншомовні загальні назви з кінцевим голосним: авеню, аташе,
амплуа, безе, болеро тощо.
2. Окремі іншомовні загальні назви з кінцевим приголосним: анфас,
апаш, волоф, жакоб, міс, місіс.
3. Іншомовні прізвища з кінцевим голосним: Алаку, Бенуа, Бізе, Бруно,
Віардо, Вінчі.
4. Іншомовні прізвище на -ово-, -аго-, -акі-, -их: Сукові, Бурого, Таракі,
Петрових тощо.
5. Іншомовні географічні власні назви з кінцевим голосним: Антигуа,
Верв’є, Баку, Джагди, Кіліманджаро та на -ово, -іно, -ино: Комарово, Моніко,
Тушино тощо.
6. Чоловічі власні імена іншомовного походження з кінцевим голосним:
Асабе, Бакі, Барі, Валі, Даду.
7. Жіночі власні імена іншомовного походження з кінцевим голосним
основи (у, і, е, и, о): Аксилу, Гаяне, Глебі, Шелеме, Назмі.
8. Жіночі прізвища власне українського походження на -о: Кухаренко,
Сало, Помагайдо та приголосний як українського, так і іншомовного
походження: Кошман, Комар, Маковець, Медведчук.
9. Слова числівникового різновиду: півдня, півзошита, піввідра,
півснопа.
10. Складноскорочені назви ініціального та ініціально-звукового типу:
НАТО, ПАР, НАН.
11. Назви іноземних часописів: «Таймс», «Руде право», «Уніта».
Прикметник – це самостійна частина мови, що вказує на ознаку
предмета і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє?
До групи прикметників належать присвійні – прикметники, які
виражають ознаку предмета за належністю його особі: братові речі, материна
хустина, батьків кашкет. Присвійні прикметники відповідають на питання
чий?
Творяться присвійні прикметники від іменників, що називають істот.
Від іменників першої відміни вони утворюються за допомогою суфіксів
-ин-, -ін-, причому перед суфіксом -ин- приголосні звуки [г], [к], [х] змінюються
366
на [ж], [ч], [ш]: Галина – Галинин (Галинина, Галинине, Галинині), Ольга –
Ольжич (Ольжича, Ольжине, Ольжичі).
Не всі якісні прикметники утворюють ступеневі форми. Не утворюють
ступенів порівняння прикметники, які:
 в основі мають суфікси, що виражають здрібніло-пестливе або
збільшено-згрубіле значення: ясненький, малесенький, здоровісінький,
здоровенний, величезний;
 виражають неповний вияв ознаки: червонуватий, коричнюватий;
 в основі мають префікси, що виражають значення збільшеної ознаки:
премудрий, предобрий, архіважливий;
 називають ознаку за кольоровою схожістю: малиновий, кавовий,
вишневий;
 називають остаточні, сталі ознаки: німий, хворий, лисий;
 складні за будовою: темно-зелений, світло-червоний;
 в якісні перейшли із відносних: орлиний (погляд), дубовий (голос),
материнська (любов);
 стали прикметниками внаслідок переходу в них дієслівної форми –
дієприкметників: цілющі (рослини), трудящий (люд).
Займенник – це самостійна частина мови, що вказує на предмет, але не

називає його.
Особливості використання займенників у ділових паперах:
1. Варто уникати використання займенників (якщо можна) або у їх
значенні вживати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві,
службових записках).
367
Неправильно Правильно
Прошу Вас надати мені допомогу Прошу надати грошову грошову
у зв’язку із з моїм скрутним ... допомогу в зв’язку з скрутним ...
Я пропоную усунути п. Куліша В.Д. з Пропоную усунути п. Куліша В.Д. з

посади лаборанта, яку він обіймав у посади лаборанта у зв’язку з
зв’язку з його неодноразовими неодноразовим порушенням
порушеннями своїх службових службових обов’язків і перевести
обов’язків і перевести його на ... на ...
2. Варто уникати вживання займенників:

 із суфіксами зменшеності: такесенький, самісінький, нікогісінько;
 складних неозначених форм: абиякий, абихто, казна-хто;
 усічених форм прикметникових займенників: на моїм, у тім, на цім.
3. Треба використовувати тільки нормативні форми займенників,
уникаючи розмовних, діалектних варіантів.
Наприклад:
Неправильно Правильно
на моїм на моєму
сей захід цей захід
у кожнім у кожному
у чиїм у чийому
Числівник – це самостійна частина мови, що означає кількість предметів

при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?
Особливості використання числівників у діловому мовленні:
Зв'язок числівника з іменником
Після числівника один іменник завжди ставиться в однині: 1 метр,
21 день.
Після числівників два, три, чотири іменник завжди ставиться у
Н. відмінку множини: два тижні, три квартали, чотири стільці, дев'яносто
два роки, сімдесят три хлопці, шістсот сімдесят чотири стільці, а при
числівниках п'ять і більше – у Р. відмінку множини: п'ять (рідних) братів,
тридцять (цегляних) будинків, тисячу (нових) видів.
368
Збірні числівники поєднуються:
а) з іменниками чоловічого роду на позначення осіб, тварин, птахів: двоє
львів'ян, троє школярів, четверо коней, п'ятеро орлів;
б) з іменниками середнього роду: двоє вікон, троє відер (паралельні форми
два вікна, три відра), двоє лошат, четверо курчат, п'ятеро хлоп'ят;
в) з іменниками, що вживаються лише у множині: двоє воріт, троє
ножиць, четверо окулярів.
Найбільші труднощі виникають під час перекладу з російської мови
віддієслівних похідних іменників, прикметників та дієприкметників. Варто
уникати вживання однакового суфікса для творення слів, що означають різні чи
протилежні (супротивні) за змістом поняття, наприклад, здатність до активної
чи до пасивної дії.
ЗАВДАННЯ 1. Утворіть форму кличного відмінка наведених імен

Олексій Андрійович, Максим Володимирович, Генріх Ярославович, Ігор
Тимофійович, Володимир Петрович, Олег Юрійович, Федір Пилипович,
Григорій Михайлович, Степан Васильович, Геннадій Мусійович, Богдана
Іванівна, Марина Олександрівна, Стефанія Григорівна, Надія Вікторівна, Ольга
Дмитрівна, Світлана Микитівна, Марія Олексіївна.
ЗАВДАННЯ 2. Знайдіть науковий текст Вашого фаху російською мовою.
Перекладіть його. Випишіть терміни у 3 рядки:
терміни-іменники;
терміни-іменники з прикметником.
ЗАВДАННЯ 3. Провідміняйте числівники, попередньо узгодивши їх з
іменником: 50 календар; 500 студент; 2 889 роки; 1726 мешканець.
369
Тема 3. Нормативні особливості вживання дієслова та службових
частин мови в українському фаховому мовленні
Дієслово – це самостійна частина мови, що означає дію і відповідає на

питання, що робить предмет? що з ним робиться?
Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах
1. Треба використовувати тільки книжні дієслова та їхні форми:
активізувати, дезінформувати, деномінувати, домінувати, дрейфуючи,
регламентувати, символізувати, формулюючи тощо).
неправильно правильно
договорюватися домовлятися
являється є
позичати авансувати
відчитуватися звітувати
нагрібати накопичувати
верховодити головувати, керувати, управляти,
очолювати
2. Уникати умовного способу:
Підприємства змогли б Підприємства виконають (зможуть
виконати замовлення, виконати) замовлення, якщо...
якби...
Виконавець повідомив би Завчасне повідомлення виконавця було
Вас завчасно, коли б... можливе лише за умов...
3. Уживаючи форми наказового способу, варто враховувати конкретну

ситуацію, умови спілкування та норми мовного етикету.
4. В актах, наказах, розпорядженнях, службових листах, інструкціях,
дорученнях тощо вживають неозначену форму дієслова (інфінітив), але
потрібно пам'ятати, що нормативною є форма на -ти, а не -ть:
виступать виступати
говорить говорити
запроваджувать запроваджуват
наполягать и наполягати
5. У документах більшість дієслів має форму 3-ї особи однини, але
неприпустиме використання коротких форм:
виклика викликає
370
допомага допомагає
оббіга оббігає
уклада укладає
6. Надавати перевагу активним конструкціям над пасивними або ж
використовувати безособову конструкцію з дієслівними формами на -но, -то:
Рішення було достроково виконане Наша група достроково
нашою групою виконала рішення.
Головна увага ним приділяється... Головну увагу він
приділив...
Інспектори, які призначаються Інспектори, яких
комісією... призначає комісія...
Випробування проводяться у Випробування проводять у
запланованому режимі. запланованому режимі
(або Випробування
проведено в запланованому
режимі).
7. Не вживати розмовних та дієслівних форм теперішнього часу:
просе просить
робе робить
хиле хилить
8. Уникати вживання форм передминулого часу:

інформація надходила була інформація надходила
я виконав був я виконав
проект (були) узгодили були проект узгодили
звернення надійшло було звернення надійшло
371
9. Не порушувати норми вживання форм залежного слова:
свідчити факти свідчити про факти
відзначати про успіхи відзначати успіхи
довести про інформацію довести інформацію
опанувати професією опанувати професію
доторкатися приладу доторкатися до приладу
10. Надавати перевагу складеним формам дієслів недоконаного виду в
майбутньому часі:
завтра відпочиватимемо завтра будемо відпочивати
перерахуватимемо будемо перераховувати
працюватимем сьогодні будемо працювати сьогодні
співатимемо разом будемо співати разом
розмовлятимемо серйозно будемо розмовляти серйозно
11. Широко використовувати дієприкметники і дієприслівники, але

уникати ненормативних форм або заміняти їх іменниками, іменниками з
прийменниками (описова конструкція), дієсловами:
знаючий працівник обізнаний працівник; тямущий
(тямкий) працівник, який добре
знає (розбирається, володіє)
бувші учасники колишні учасники

даючий обіцянку той, хто дає обіцянку
рахуючий прибутки рахівник; який (хто) рахує
прибутки
пануюча думка панівна думка

перемігший переможець; який переміг
спрямовуюча рейка напрямна рейка
кажучий промову мовець; який (хто) говорить
не дивлячись на об'єктивні незважаючи (невважаючи) на
причини об'єктивні причини
372
Однак окремі форми активних дієприкметників теперішнього часу з
суфіксами -уч (-юч), -ач (-яч) почали використовувати, але у функції означення,
а не головного компонента дієприкметникового звороту, наприклад:
співробітник, виконуючий виконуючий службові обов'язки (або
службові обов'язки співробітник, який виконує службові
обов'язки)
добробут, зростаючий зростаючий щороку добробут (або
щороку добробут, що зростає щороку)
академік, керуючий новим керуючий новим відділом (або академік,
відділом який керує новим відділом)
Це ж стосується і активних дієприкметників минулого часу з суфіксом

-л-:
правильно правильно
квіти, замерзлі від морозу замерзлі квіти (або квіти, що
замерзли від морозу)
Сфера використання активних дієприкметників – в основному
термінологічна лексика: блукаючий нерв, крокуючий екскаватор, ведуче колесо,
ріжучий диск, тонізуючі речовини, резонуюча камера, діючий вулкан, несуча
поверхня крила, працюючий двигун, планеруючий літак, лімітуючий режим.
12. Форми 2-ї особи однини, 1-ї та 2-ї особи множини дозволяють
уникати форми давайте у наказовому способі. Обійтися без неї можна і за
допомогою додаткових слів.
давайте проголосуємо проголосуймо
давайте побажаємо побажаймо
давайте почнемо є пропозиція почати або
пропоную почати
давайте привітаємо прошу привітати нашу
нашу героїню героїню або вітання нашій
героїні
Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому значенні, коли
йдеться про заохочення. Тоді це слово поєднується з іменником, що означає
певні предмети: Давайте Ваші посвідчення; розрахунки і креслення давайте
мені.
Хоча й у цих випадках інтонаційно та за допомогою несловесних засобів
(жесту) можна спонукати до дії: Ваші посвідчення, будь ласка; прошу
розрахунки і креслення.
373
13. Дієслово вибачаюсь (-ся) у фаховому мовленні не вживається,
оскільки воно має у своєму складі колишній займенник =ся=, що був формою
відсебе – я, порівняйте: збираюся (я збираю себе), вмиваюся (я вмиваю себе).
Отже:
Я вибачаюсь (-ся), Вибачте мені (даруйте,
вибачаюсь ся), перепрошую); прошу вибачення.
Пробачте! Прошу вибачити мені!
За це треба За це треба попросити пробачення
вибачитися. або Треба перепросити.
Я хочу вибачитися. Даруйте, завинив (винуватий). Я
хочу (повинен) попросити у Вас
вибачення. Дозвольте попросити у
Вас вибачення! Я не хотів завдати
Вам прикрощів (Вас образити)!
Труднощі перекладу процесових понять

Найбільші труднощі виникають під час перекладу з російської мови
віддієслівних похідників: іменників, прикметників та дієприкметників. Варто
уникати вживання однакового суфікса для творення слів, що означають різні чи
протилежні (супротивні) за змістом поняття, наприклад, здатність до активної
чи до пасивної дії:
1. для подавання понять, позначуваних у російській мові
дієприкметниками, в українській мові вживати окремі засоби:
а) перебування у стані дії позначати дієприкметниками та описовими
конструкціями;
б) властивості об'єктів і суб'єктів дії – прикметниками;
в) назви об’єктів і суб’єктів дії – іменниками.
2. Чітко розмежовувати (розрізняти) засоби позначення понять процесу і
наслідку процесу.
Активні дієприкметники та терміни – словосполучення з
дієприкметниковим компонентом на -ущ- (-ющ-), -ащ- (-ящ-), -ш- (-вш-)
залежно від змісту поняття перекладаються віддієслівними прикметниками із
суфіксами -н- -увальн- (-ювальн-), -івн-. Наприклад:
падающий – спадний
смазывающие – змащувальні
тормозящее – гальмівне
374
У поодиноких випадках використовуються і дієприкметники на -уч-
(-юч-). Наприклад: деградирующий – деградуючий.
При перекладі термінозворотів з дієприкметниковим компонентом у
діловому мовленні перевага надається українським зворотам
дієприкметникового типу над розгорнутими синтаксичними конструкціями.
Наприклад: выдерживаемый процесс – витримуваний процес (замість «процес,
що (який) витримується»).
Прийменник – це службова частина мови, що вживається для сполучення
слів у реченні.
Сфера вживання прийменників у професійному мовленні необмежна, але
варто врахувати декілька застережень. Прийменники виражають смислові
відношення між словами не самостійно, а спільно з відмінковими закінченнями
іменника або займенника. Це утворює прийменниково-відмінкову конструкцію.
Часто прийменниково-відмінкові форми є синонімами безприйменниково-
відмінковим формам:
а) (значення причини) занепокоєні з приводу дій – занепокоєні діями;
б) (просторове значення) прямувати по степах – прямувати степами.
Існує розгалужена система синтаксичних синонімів зі значенням різних
відношень:
а) просторових: при заводі, від заводу, на заводі, біля заводу, перед
заводом, до заводу, із будинку, зі станції, з полів, посеред поля, над полем, край
поля, поперед нас, поза стінами, попід парканом, з-під каменя, понад землею,
через поле, уздовж дороги, крізь отвір, навпроти президії, побіля стіни,
проміж цеглинами, з-за гори;
б) часових: від часу проголошення, близько години, за Гетьманщини,
до реформ, вподовж століття, проти ночі, під час панування, напередодні
свят, наприкінці доби, з часу створення, у радянський період, протягом ночі,
через день, об обідній порі, о восьмій годині, під час колективізації, після
перебудови;
в) причинових: у силу обставин, з нагоди ювілею, через хворобу,
від перемоги зрадіти, за умов, в обставинах, у зв’язку з відпусткою, внаслідок
пожежі;
г) мети: задля успіху, на випадок, щодо покращення, про всякий випадок,
для звіту, ради успіху, заради спільної мети;
ґ) допустовості: всупереч правил, наперекір заборонам, замість мене,
окрім роботи, помимо правил, у разі потреби, незважаючи на попередження,
попри труднощі, відповідно до умов, при нагоді тощо.
375
Національна специфіка мови виразно позначається безпосередньо на її
прийменниковому керуванні.
Недотримання синтаксичної норми виникає також із-за надмірного
вживання прийменника при.
Прийменник при часто вживається паралельно з іншими прийменниками
біля, коло, край, поруч. Наприклад, для позначення близькості до конкретного
місця: при виході – коло виходу – біля виходу, край дороги, поруч мене.
Тільки з прийменником при можливі конструкції:
а) для передавання значення приналежності, певних стосунків до кого-,
чого-небудь: При університеті працює дослідна станція; «Янкі при дворі
короля Артура»; Служу при штабі дивізії;
б) для зазначення чого-небудь у будь-кого, -чого або присутність когось
будь-де: Був при повній свідомості; Сьогодні я при зброї; Після гри залишився
при своїх (грошах); Не можна лаятися при дітях;
в) для вказування певних обставин або умов, за яких щось відбувається:
Роздивитися при світлі сірника; При нульовій температурі випав сніг;
При швидкості вітру 20 км/год.; Проголосували при повному мовчанні;
Зателефоную при першій нагоді; При раптовій появі болю; Зроблю при
бажанні; При виявленні кричущих порушень.
ЗАВДАННЯ 1.Відредагуйте подані словосполучення: більш складніший

проект, менш важливіше питання, заступник декана по учбовій роботі,
відношення між країнами, приятельські відношення, подякувати його, пануюча
думка, я вибачаюсь, відчитуватися про роботу, на протязі довгого часу, завіряти
у своїй повазі, час приймати міри, прикладається справка з місця роботи,
вступив до залізничного технікуму, відсутній по хворобі, він являється
директором фірми, по необережності, об’єм попиту, завідуючий сектором
економіки.
ЗАВДАННЯ 2. Перекладіть українською мовою слова та словосполучення:
считывающее устройство, записывающий прибор, решающий, последующий,
предшествующий, действующее законодательство, несущая частота,
заведующий кафедрой, госслужащий, управляющий банком, подключаемый
модем, проживающий по адресу, решающий голос, противодействующая сила,
окружающая среда.
376
Тема 4. Документ та його функції. Види документів. Загальні вимоги
до оформлення ділових паперів. Документи з кадрових питань
Документ – це ділове писемне мовлення, що використовується

фіксування повідомлень про факти, події, явища та результати розумової
діяльності людини. Документ відповідає чинному законодавству, має юридичну
силу, оформлений у встановленому порядку.
У професійному житті документи виконують певні функції, основна з
яких інформаційна.Похідними функціями є доказова, облікова та управлінська.
Документ повинен:
 видаватися уповноваженим органом або особою відповідно до її
компетенції;
 не суперечити чинному законодавству і директивним вказівкам вищих
органів влади;
 бути точним, достовірним і переконливим;
 бути належно відредагованим та оформленим відповідно до чинних
стандартів;
 містити конкретні й змістовні вказівки та пропозиції;
 бути придатним для тривалого зберігання.
Залежно від загальних ознак документи поділяють на:
a) за способом фіксації інформації:
 письмові – рукописні або виготовлені за допомогою друкарських
пристроїв або розмножувальної техніки;
 графічні – документи, в яких зображення об’єктів передано за
допомогою ліній, штрихів, світлотіні (графіки, рисунки, малюнки, схеми,
плани);
 фото-йкінодокументи – створені способом фотографування й
кінематографії (фото- і кіноплівки, фотокартки);
 фонодокументи – створюються за допомогою будь-якої системи
звукозапису й відтворюють звукову інформацію (запис під час проведення
засідань, зборів, нарад тощо);
б) за призначенням:
 організаційні – документи, які закріплюють функції, обов’язки та
права органів протягом тривалого часу (положення, статути, правила, інструкції
тощо);
377
 розпорядчі – документи, за допомогою яких здійснюється розпорядча
діяльність, оперативне керівництво в конкретній установі, організації, фірмі, на
підприємстві (постанови, розпорядження, накази, вказівки, ухвали тощо);
 інформаційні – документи, що містять інформацію про фактичний
стан справ в установі. Інформація, що міститься в них, може спонукати до дії
або бути лише доведена до відома (довідки, протоколи, акти, доповідна і
пояснювальна записка, доповіді, звіти, плани робіт тощо);
в) за назвою:
 заява;
 автобіографія;
 резюме;
 протокол;
 наказ;
 доручення;
 розписка тощо.
г) за походженням:
 службові – документи, що стосуються діяльності підприємств,
установ, організацій;
 особисті – документи, які стосуються конкретних осіб поза межами
виконання службової діяльності.
ґ) за місцем складання:
 внутрішні – документи, чинні в межах організації, установи, де їх
складено;
 зовнішні – документи, які є результатом спілкування між різними
установами, організаціями чи службовими особами, що їх представляють
(вхідні та вихідні документи).
д) за формою:
 стандартні (типові) – документи, складені за зразком, мають однакову
форму і заповнюються в певній послідовності за обов’язковими, строго
регламентованими правилами.
 індивідуальні – документи, які створюють у кожному конкретному
випадку для вирішення окремих ситуацій.
е) за терміном виконання:
 нетермінові (звичайні, безстрокові) – документи, які розглядають
згідно з черговістю надходження;
378
 термінові – документи, термін розгляду яких визначено законом,
відповідним правовим актом або адміністрацією, а також документи, що мають
позначку «Терміново» або «Дуже терміново».
є) за ступенем гласності:
 несекретні (звичайні, для службового користування);
 секретні (таємні) або цілком секретні (цілком таємні) – документи
цього виду мають спеціальну позначку «Таємно» або «Дуже таємно».
ж) за стадіями створення:
 оригінали – основний вид документа, перший і єдиний його примірник;
 копії – це точне відтворення оригіналу.
з) за складністю:
 прості – містять інформацію з одного питання;
 складні – містять інформацію щодо двох і більше питань.
и) за терміном зберігання:
 тимчасового зберігання – термін зберігання встановлюють у межах 10
років;
 тривалого зберігання – термін зберігання обмежується 10 роками;
 постійного зберігання – для цих документів не існує терміну давності.
і) за технікою відтворення:
 рукописні;
 відтворені механічним способом;
 відтворені електронним способом.
ї) за спеціалізацією:
 загальні;
 з адміністративних питань.
Документи щодо особового складу
До документів щодо особового складу належать: автобіографія, резюме,
заява, пропозиція, скарга, характеристика, трудова книжка, особовий листок
з обліку кадрів, клопотання, накази щодо особового складу, анкети.
Заява – письмове прохання, оформлене за певним зразком, що подається
на ім'я офіційної особи або до установи чи організації.
За допомогою цього прохання працівник здійснює надані йому чинним
законодавством певні права. Потрібно розрізняти заяви:
1) від організацій і установ;
2) особисті заяви.
Реквізити особистих заяв:
379
 адресат;
 адресант (прізвище, ім'я, по батькові у родовому відмінку, при потребі
– домашня адреса, номер телефону);
 назва виду документа (слово Заява);
 текст заяви;
 додаток (записуються документи, що підтверджують правомірність
заяви);
 дата (записується словесно-цифровим способом ліворуч);
 підпис заявника.
Кому адресується заява і від кого – цей запис робиться у правому куті
аркуша.
Пропозиція – те, що виноситься на обговорення, розгляд, пропонується
чиїй-небудь увазі. Вона може бути висловлена усною чи письмовою. Реквізити
пропозиції:
 назва міністерства;
 назва установи, яка звертається з пропозицією;
 адресат;
 адресант;
 дата;
 назва виду документа;
 заголовок;
 текст;
 посада;
 підпис.
Резюме– короткий висновок з основними положеннями з доповіді,
промови, наукової праці, дискусії.
Словом `резюме` називають і документ, в якому коротко викладено
особисті, освітні та професійні відомості про особу.
Найчастіше останнє резюме просять надіслати поштою чи факсом тих, хто
бажає взяти участь у конкурсі, що оголошено, або хоче влаштуватися на роботу
на фірмі, підприємстві, в установі. Резюме дасть можливість керівникам
вибрати ті кандидатури, які найбільше їм підходять за своїм фаховим рівнем.
Тому до складання цього документа потрібно ставитися ретельно.
Реквізити:
380
 домашня адреса, телефон;
 прізвище, ім'я, по батькові;
 особисті дані (дата народження, сімейний стан);
 відомості про освіту (із зазначенням закладів освіти, де навчалися,
знання іноземних мов тощо – усього того, що може сприяти вибрати саме вашу
кандидатуру);
 науковий ступінь;
 відомості про досвід роботи (зазначити, які посади обіймали раніше,
де працюєте тепер, стаж роботи);
 додаткова інформація (позитивні якості, ставлення до праці,
володіння суміжними спеціальностями тощо);
 дата;
 підпис.
Довідково-інформаційні документи
До довідково-інформаційних документів належать: протоколи, довідки,
службові листи, пояснювальні та доповідні записки, плани й графіки, відгуки й
рецензії. Розглянемо деякі з них.
Довідка – це документ, що містить і підтверджує інформацію про факти чи
події.
Довідки видаються на вимогу окремої особи чи установи.
За змістом вони поділяються на:
1) службові довідки (складаються на запит або на вказівку вищої
організації чи службової особи),
2) особисті довідки (стосуються окремих осіб).
Реквізити довідки:
 дата;
 місце складання чи видання;
 адресат (прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видано довідку);
 текст;
 призначення (куди подається довідка);
 позначка про наявність додатків;
 підпис;
 печатка.
381
Господарсько-договірні документи
До господарсько-договірних документів належать договори, трудові угоди,
контракти.
Договір – це документ, в якому зафіксовано угоду про встановлення
ділових відносин між двома чи кількома партнерами.
Розрізняють такі типи договорів:
 договір підряду;
 договір постачання;
 договір про матеріальну відповідальність;
 договір про створення нових форм господарювання;
 установчий договір.
N.B!!! Не забудьте переконатися в повноваженнях особи, що підписує
договір (не соромтесь перевірити доручення в повноваженнях особи, якщо у
цьому виникла необхідність – зібрати інформацію про контрагента).
Зазначимо, що текст договору поділяють на дві частини:
 вступну (зазначають назви сторін, між якими укладається договір,
посади, прізвища, імена, по батькові осіб, які будуть підписувати договір;
інколи наводять посилання на документи, що засвідчують повноваження особи,
котра підписує договір);
 основну (зазначається предмет договору, права та обов’язки сторін,
строки виконання зобов’язань, відповідальність сторін, особливі або додаткові
умови, юридичні адреси сторін).
Трудові угоди укладаються між організаціями і працівниками, що не
входять до складу цієї організації. Залучення працівників для виконання певних
видів робіт відбувається у тих випадках, коли в організації бракує фахівців з
цієї галузі і коли ці роботи не можуть бути виконані на договірних засадах із
відповідними установами і підприємствами.
Трудова угода містить у собі такі обов’язкові реквізити:
 назву документа;
 дату і місце його складання;
 перелік сторін, що уклали угоду;
 зміст угоди з зазначенням обов’язків виконавця і замовника;
 юридичні адреси сторін;
 підписи сторін;
 печатку підприємства або організації.
382
Трудова угода укладається у декількох екземплярах, один надається
робітнику, інші тримає у себе керівник.
Контракт – письмоваугода, договір, за яким сторони, що його уклали,
мають взаємні зобов’язання. Існують такі види контрактів:
 Біржовий контракт – угода між сторонами про поставку біржового
товару перед оплатою.
 Валютний контракт – угода між сторонами про обмін валют по
курсу, що був обумовлений раніше.
 Відкритий контракт – угода між учасниками біржі, що не втрачає
сили на кінець дня.
 Гарантійний контракт – угода про відповідальність постачальника за
якість продукції, забезпечення ремонту чи заміни в період дії гарантії.
 Глобальний контракт – угода між сторонами на будь-які умови без
конкретного зазначення.
 Контракт на вивчення – угода між сторонами на майбутні
впровадження проектів.
 Контракт «під ключ» – угода між сторонами, одна з яких повинна
передати іншій повністю виконаний і введений у експлуатацію об’єкт.
 Простий компенсаційний контракт – угода між сторонами стосовно
постачання товарів за узгодженими цінами на рівну вартість.
 Строковий контракт – угода між сторонами, де обумовлюються
терміни виконання роботи.
 Трудовий контракт – угода між сторонами про співпрацю із
зазначенням організаційних, правових, економічних взаємин.
 Шлюбний контракт – угодаміж сторонами про реєстрацію шлюбу,
обов’язки між подружжям.
Реквізити контракту:
 назва виду документа із стислим зазначенням його призначення
(на виконання обов’язків, на управління підприємством);
 дата й місце підписання;
 назва організації, що наймає працівника;
 посада, прізвище, ім’я, по батькові того, кого наймають;
 текст;
 підписи сторін – укладачів контракту;
 печатка, що засвідчує підпис наймача.
383
Обліково-фінансові документи
До обліково-фінансових документів належать: акт, наряд, довіреність,
накладна.
Акт – це документ, що укладений декількома особами для підтвердження
якогось факту, події, вчинку. Під словом «акт» розуміють сукупність
документів, що мають юридичну силу. Вони оформляються відповідно до
правил оформлення документів цього типу.
Право укладати акти мають комісії, що затверджуються розпорядженнями
керівника установи або іншими наказовими документами. Є акти, що укладає
одна, спеціально вповноважена особа. Це може бути ревізор або інспектор.
Реквізити акта:
 дата;
 індекс;
 місце складання чи видання;
 гриф затвердження (у разі потреби);
 заголовок тексту;
 підстава (наказ керівника організації);
 склад комісії, присутні;
 текст;
 відомості про кількість примірників акта, їх місцезнаходження;
 перелік додатків до акту;
 підписи членів комісії і присутніх (друкують):
 Голова комісії: і розшифрування підпису;
 Члени комісії: і розшифрування підпису.
Отже, щоб бути фахівцем, потрібно знати й уміти працювати з
документами.
ЗАВДАННЯ 1. Доведіть, що це текст офіційно-ділового стилю,

законодавчого підстилю. Які ознаки документа їм властиві?
АКТ
ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у

зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,
384
- продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,
- виходячи з права на самовизначення, передбаченого статутом ООН та
іншими міжнародно-правовими документами,
- здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна
Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто
ПРОГОЛОШУЄ
незалежність України та створення самостійної української держави –
України.
Територія України є неподільною і недоторканною.
Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і
закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.
Верховна Рада України
24 серпня 1991 року
ЗАВДАННЯ 2. Оформіть заяву при переведенні з однієї посади на іншу.

ЗАВДАННЯ 3. Напишіть пояснювальну записку з приводу запізнення.
385
Тема 5. Синтаксичні та стилістичні особливості фахового мовлення
Речення – це синтаксична одиниця, що виражає певну думку, має

інтонаційну завершеність.
Його головними ознаками є предикативність та інтонація завершеність.
Предикативність – це відповідність змісту та подієвої складової, що
виражається у зв’язках підмета та присудка і виявляється в ознаках часу, особи,
а також в оцінці сказаного мовцем.
Інтонація завершеностідопомагає розрізнити його типи за метою
висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні). Саме за допомогою
інтонації номінативні одиниці (окремі слова чи словосполучення) можуть бути
перетворені на предикативні (речення).
В усній мові слово, що має найбільше смислове навантаження, у реченні
можна виділити наголосом. Такий наголос називається логічним.
Наприклад, у повідомленні Завтра відбудеться засідання вченої ради, при
наголошенні першого слова матиметься на увазі насамперед на час; якщо
наголосити слово відбудеться, означатиме, що не треба сумніватися в
реальності цього заходу тощо.
Таким чином, для правильного вираження думки має значення не лише
правильний добір слів, а й розстановка потрібних акцентів.
Грамотність документа виражається в чіткості й логічності викладу,
дотриманні правописних норм, правил, обов’язкових для ділових паперів.
Це можна досягти, зокрема, за рахунок синтаксису. Для цього найчастіше
використовується прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими
означеннями. Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують
виклад, здебільшого стоять на початку речення. Структура речень ділових
документів вимагає вживання присудків у теперішньому часі. Наприклад:
Харківськакондитерська фабрика «Харків’янка» пропонує продукцію
вітчизняного виробника. Поширеними є пасивні структури на зразок: закон
приймається; наказ виконується; вимога ставиться.
Синтаксису ділової документації характерне вживання інфінітивних
конструкцій. Наприклад: поїхати у відрядження; написати методичну
розробку; відбудувати споруду.
Однією з ознак ділових паперів є також часте використання
дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають документам
стислості. Потрібно зазначати, що в діловому листуванні переважає непряма
386
мова, а пряма вживається лише в тих випадках, коли є необхідність дослівно
передати зміст законодавчих актів.
Синтаксис писемної форми вимагає дотримання нейтральності тону і
чіткої композиції тексту. Для нього характерні такі ознаки:
1) відсутність окличних і питальних речень;
2) вживання непрямої мови;
3) прямий порядок слів;
4) переважання пасивних конструкцій;
5) найменування форм родового й орудного відмінків.
До паралельних синтаксичних конструкцій належать:
 Пiдрядне означальне речення i дiєприкметниковий зворот.
 Пiдрядне означальне речення i зворот з прикметником.
 Пiдрядне означальне речення i прикладка.
 Пiдрядне обставинне речення i дiєприслiвниковий зворот.
 Конструкції з вiддiєслiвними iменниками i пiдряднi речення.
 Конструкції з вiддiєслiвними iменниками i речення з однорiдними
членами.
 Пряма i непряма мова.
Узгодження підмета з присудком
У реченні числівники інколи виступають у ролі означення: виражають
ознаку предметів щодо кількості або порядку їх при лічбі. Наприклад:
1. У бригаді буряководів працював великий колектив – двісті п’ятдесят один
чоловік. 2. Ще треті півні не співали… Крім цього, числівники можуть
виступати підметом (Шість ділиться на два), іменна частина складеного
присудка (Два рази по два – буде чотири), обставини разом з іменником (Літ
за двадцять до цієї події), додатка (Наші кораблі лишають за собою двадцять
пінявих доріжок).
У називному відмінку (і в знахідному при назвах неістот) числівники
виступають як незалежні слова і керують певним відмінком іменника:
Двадцять сурмачів заграли на сурмах. З числівниками два, три, чотири у
називному відмінку іменники вживаються у формі називного відмінка
множини, у більшості з наголосом родового відмінка однини (три сестри,
два відра, чотири книжки, але: дві тополі, три анкети).
Якщо в сполученнях цих числівників з іменниками є при іменнику
означення, виражене прикметником, то воно виражається у формі родового або
387
називного відмінка множини (чотири високих (високі) будинки; два ділових
(ділові) папери).
Складні слова, перша частина яких – цифрове позначення, можуть
писатися в документації комбіновано: 50-процентний, 100-кілометровий. Другу
частину таких назв дозволяється скорочувати, якщо це одиниці вимірювання:
50-км, 2-мм.
З складеним числівником, що стоїть у формі називаного відмінка, іменник
уживається в тій формі, якої вимагає останнє слово числівника (сто двадцять
чотири сторінки, сто двадцять сім років).
В офіційно-діловому стилі приблизна кількість передається дуже
обмежено – це всього кілька слів: понад, до, зверх, більше, менше.
Найбільшу групу серед різних видів складних речень (складносурядних,
складнопідрядних, безсполучникових) у писемному мовленні становлять
речення з різними видами зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим).
Найчастіше їх можна зустріти в художній літературі. Прозовим, поетичним і
драматичним творам властиві свої особливості, що стосуються синтаксичної
структури, довжини, частоти використання, стилістичного функціонування цих
конструкцій.
Найкраще представлені складні синтаксичні конструкції в епічних жанрах
художньої літератури – романах, повістях, оповіданнях, дещо вужче –
у поетичних творах. Це пов’язано передусім із зумовленими ритмікою
обмеженнями, які накладає поезія на структуру речення, і складністю
організації відповідної моделі.
Незважаючи на це, вживання складних синтаксичних конструкцій великою
мірою залежить від стилю письменника. Наприклад, у творах П. Мирного,
М Стельмаха, П. Загребельного простежується переважання розгалужених,
багатоступінчастих речень, в яких передається світ складних думок і почуттів,
переживань й оцінок.
1. Возносився собор рожево під саме небо, і низькі хмари черкали об
найвищу баню, заплутувалися безпорадно поміж бань нижчих, умить
зупинялися у своєму бігові, і тоді видавалося, ніби починає летіти над землею
самий собор, і суцільна його дивна рожевість заступалася жовтістю від
кованого золота, яким покрито було бані, й увесь собор зненацька засвічувався,
мов щільник, повний меду, і в найпохмуріших душах ставало ясніше від того
видовища (П. Загребельний).
2. Біля вітряка, що стояв на пагорбі, підіймався владар нічного неба;
росячи траву, він погойдував тіні й змовницьки поглядав на землю; Оксана,
388
схрестивши руки на грудях, благально подивилася на місяць, а той лагідно
усміхнувся їй (М. Стельмах).
ЗАВДАННЯ 1.Виправте помилки в словосполученнях: економний

потенціал країни, прибуток складає 23 відсотків, тактична людина,
спілкуватися по-англійськи, спеціаліст по промисловій області, вибачте мене,
згідно Конституції України, поставляти по самим низьким цінам, по даним
технічної перевірки, був відсутнім із-за хвороби, по закінченні університету,
слідуюче питання, розроблені міроприємства, приймати міри, пояснююча
записка, розглянути любі питання, завідуючий кафедри, комп’ютери на
продажу, підняти питання про звільнення.
ЗАВДАННЯ 2. Виправте стилістичні помилки у
словосполученнях:багаточисельні порушення, бувший директор, в деякій мірі,
в залежності від завдань, взнати покажчики по прибутках, виключити прибори,
вияснити проблему, давайте почнемо інформувати, добавити два документа,
доказувати теорему, досвід по розробці відзива, настоювати на своєму,
заключити договір, заслуговує уваги, зробити заключення, мова йде про
недостатки у роботі, удосконалювати навики, намітити план дій, нанести
шкоду.
389
Рекомендації до написання контрольної роботи
Студенти пишуть контрольну роботу зі списку, запропонованого кафедрою
українознавства Харківського національного університету радіоелектроніки.
Студенти з однієї групи не мають права виконувати однаковий варіант
контрольної роботи. Якщо виконаний один і той же варіант контрольні роботи
в групі декількома студентами, то ця контрольна робота не підлягає перевірці
та оцінюванню.
Контрольна робота повинна бути написана на аркуші з зошита. Вона
містить як теоретичні питання, так і практичні. Теоретичні питання повинні
бути повністю розкриті, практичні виконані.
Виконану роботу студент здає викладачу. Якщо контрольна робота має
негативну оцінку, то студент повинен отримати інший варіант контрольної
роботи.
390
1. Бабич Н. Практична стилістика і культура української мови /
Н. Бабич. – Львів : Світ, 2003. – 432 с.
2. Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики : підручник /
Ф. Бацевич. – К. : Видавничий центр «Академія», 2004. – 344 с.
3. Галузинська Л. Українська мова за професiйним спрямуванням :
навчальний посiбник / Л. Галузинська, Н. Науменко, В. Колосюк. – К. : Знання,
2008. – 430 с.
4. Гриценко Т. Українська мова та культура мовлення : навчальний
посiбник для вузiв / Т. Гриценко. – К. : Центр навчальної лiтератури, 2005. –
533 с.
5. Коваленко С. Сучасна риторика : навчально-практичний посібник /
С. Коваленко. – Тернопіль : Мандрівець, 2007. – 184 с.
6. Колотілова Н.Риторика : навчальний посібник / Н. Колотілова. – К. :
Центр учбової літератури, 2007. – 232 с.
7. Кочан І. Лінгвістичний аналіз тексту : навчальний посібник – [2-ге
вид., перероб. і доп.] / І. Кочан. – К. : Знання, 2008. – 423 с.
8. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування : навчальний
посібник / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К. : Каравела, 2005. – 352 с.
9. Мацько Л. Культура української фахової мови : навчальний
посiбник / Л. Мацько, Л. Кравець. – К. : Академiя, 2007. – 359 с.
10. Мозговий В. Українська мова у професійному спілкуванні.
Модульний курс : навчальний посібник – [4-те вид.] / В. Мозговий. – К. : Центр
навчальної літератури, 2010. – 592 с.
11. Олiйник О. Культура мовлення : навчальний посiбник для вузiв /
О. Олiйник, В. Шинкарук. – К. : Кондор, 2008. – 295 с.
12. Онуфрієнко Г. Науковий стиль української мови : навчальний
посібник / Г. Онуфрієнко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 312 с.
13. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови : підручник –
[3-тє вид., перероб. і доповн.] / О. Пономарів. – Тернопіль : Навч. книга –
Богдан, 2000. – 248 с.
14. Томан І. Мистецтво говорити. – [пер. з чеськ.]. – [2-ге вид.] /
І. Томан. – К. : Політвидав України, 1989. – 293 с.
15. Шевчук С. Українська мова за професійним спрямуванням :
підручник / С. Шевчук, І. Клименко. – К. : Алерта, 2011. – 696 с.
391
Навчальне видання
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до самостійної роботи з дисципліни
Упорядник: В. Л. Циганенко
Відповідальний випусковий В.М. Явтушенко
Редактор
План 200_, поз.

Пiдп. до друку Формат 6084 1/16. Спосіб друку – ризографія.
Умов.друк.арк. Облiк. вид.арк. Тираж прим.
Зам. № Цiна договiрна.
ХНУРЕ. Україна. 61166, Харків, просп. Науки, 14
Віддруковано в навчально-науковому
видавничо-поліграфічному центрі ХНУРЕ
61166, Харків, просп. Науки, 14
392
МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКIВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ РАДIОЕЛЕКТРОНIКИ
ЗАВДАННЯ ДО КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
з дисципліни
для студентiв денної та заочної форм навчання

всіх спеціальностей підготовки
2018
393
Завдання доконтрольних робіт з дисципліни «Українське фахове
мовлення» для студентiв денної та заочної форм навчання всіх спеціальностей
[Електронне видання] / укладач Л.В. Кузьміна. – Харків: ХНУРЕ, 2018. – 19 с.
Укладач Л.В. Кузьміна
394
Правила виконання контрольної роботи
1. Текст контрольної роботи пишеться від руки в зошиті.

2. Першу сторінку зошита (зверніть увагу, не обкладинку) необхідно підписати
за таким зразком:

Контрольна робота з дисципліни

Варіант № (зазначається номер варіанта)
Перевірив: ст. викл.

(ініціали та прізвище викладача)
Розробив: студент
групи (номер групи)
Іванов І.О.
2018
3.Варіант обирається студентом за останньою цифрою залікової книжки

(наприклад, якщо остання цифра 5, то обирається варіант 5 або 15, якщо 0, то
студент може обрати 10 чи 20 варіант).
4. Завдання оформляються в тому порядку, як вони розміщені в переліку.
395
5. Формулювання завдань (те, що виділено напівжирним шрифтом) необхідно
переписати.
6.Якщо завдання вимагає провідмінювати прізвища, імена й по батькові, не
забудьте навести форми таких відмінків: називний (відповідає на питання хто?
(що? – для неістот)), родовий (кого? (чого?)), давальний (кому? (чому?)),
знахідний (кого? (що?)), орудний (ким? (чим?)), місцевий (на кому? (на чому?)),
кличний (не має спеціального питання). Якщо для виконання завдання
необхідно провідмінювати числівник, необхідно навести форми усіх відмінків,
крім кличного. За умови наявності паралельних форм відмінювання числівника
слід вказувати обидві, наприклад: п‘ять – форма родового відмінка п‘яти
(п‘ятьох), орудного п’ятьма (п’ятьома).
7. Завдання, які вимагають записати числівники словами, розкривши дужки,
слід виконувати таким чином: числівник записується як кількісний, іменник,
поданий у дужках, узгоджується з іменником згідно з правилами, наприклад: 3
(тонна) – три тонни (відповідь третя тонна – неправильна, оскільки третій
– порядковий числівник).
8. Якщо в документі потрібний реквізит «особистий підпис», його можна
відтворювати різними способами: поставити довільний особистий підпис,
написати прізвище тієї особи, яка підписується, або ж просто написати слово
підпис. Якщо документ має включати печатку, в тому місці, де має бути
розміщений цей реквізит, необхідно поставити літери МП або написати слово
печатка.
9. Якщо завдання вимагає виправити помилки в оформленні літературного
джерела, то необхідно одразу записувати правильний варіант.Зверніть увагу,
що бібліографічний опис літератури має бути оформленим згідно з ДСТУ
7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої
справи. Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та
правила складання”.
9. Виконуючи контрольну роботу, користуйтеся підручниками, посібниками та
словниками, перелік яких наведений нижче.
Якщо відхилення від зазначених вимог виявляються значними, викладач

має право зарахувати це як грубу помилку й повернути контрольну роботу для
переробки та доопрацювання.
396
Список рекомендованої літератури
Посібники та підручники:
Базова
7. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. С. Бацевич :
підручник. – К. : Видавничий центр «Академія», 2004. – 344 с.
8. Гриценко Т. Б. Українська мова та культура мовлення : навчальний посiбник
для вузiв / Т. Б. Гриценко. – К. : Центр навчальної лiтератури, 2005. – 533 с.
9. Кузьміна Л. В. Українська мова за професійним спрямуванням /
Л. В. Кузьміна, В. М. Явтушенко. – Х.: ХНУРЕ, 2012. – 258 с.
10.Мацько Л. I. Культура української фахової мови : навчальний посiбник /
Л. І. Мацько, Л. В. Кравець. – К. : Академiя, 2007. – 359 с.
11.Олiйник О. Б. Культура мовлення : навчальний посiбник для вузiв : /
О. Б. Олiйник, В.Д. Шинкарук. – К. : Кондор, 2008. – 295 с.
12.Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови: навч. посіб. /
Г. С. Онуфрієнко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 312 с.
Додаткова література
23. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови /
Н. Д. Бабич. – Львів : Світ, 2003. – 432 с.
24. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис / С. П. Бевзенко,
Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К. :Вища школа, 2005. – 270 с.
25. Ботвина Н. В. Ділова українська мова (офіційно-діловий та наукові стилі
української мови) / Н.В. Ботвина – К. : АртЕк, 2000.
26. Васенко Л. А. Фахова українська мова: навчальний посібник /
Л. А. Васенко, В. В.Дубічинський, О. М. Крилець. – К. : Центр учбової
літератури, 2008. – 272 с.
27. Галузинська Л. I. Українська мова за професiйним спрямуванням :
навчальний посiбник / Л. І. Галузинська, Н. В. Науменко, В. О. Колосюк. –
К. : Знання, 2008. – 430 с.
28. Гуйванюк Н. В. Українська мова. Схеми, таблиці, тести / Н.В. Гуйванюк,
О. В. Кардащук, О. В. Кульбабська. – Львів : Світ, 2005. – 304 с.
29. Гуцько М.В. Українська мова у професійному спілкуванні: навч. посібник /
М. В. Гуцько, І. Г. Олійник, І. П. Ющук. – К. : Міжнародна агенція
«BeeZone», 2004.
397
30. Жайворонок В. В. Українська мова в професiйнiй дiяльностi : навчальний
посiбник для вузiв / В. В. Жайворонок, В. М. Брiцин, О. О. Тараненко. – К. :
Вища школа, 2006 – 430 с.
31. Загнітко А. П. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне
спілкування / А. П. Загнітко, І. Г. Данилюк. – Донецьк, 2004.
32. Кацавець Р. С. Українська мова: професiйне спрямування : пiдручник для
вузiв / Р. С. Кацавець. – К. : Центр учбової лiтератури, 2007. – 253 с.
33. Корж А. В. Українська мова професiйного спрямування : навчальний
посiбник / А. В. Корж. – К. : Всеукраїнська асоцiацiя видавцiв «Правова
єднiсть», 2009. – 290 с.
34. Ладоня І. О. Українська мова / І.О. Ладоня. – К. : Вища школа, 1993. – 143 с.
35. Мамрак А. В. Українська ділова мова : комп’ютерна версія / А.В. Мамрак,
О.І. Шаров. – К. : Центр навч. літ-ри, 2004. – 232 с.
36. Мацюк З. О. Українська мова професiйного спiлкування : навчальний
посiбник для вузiв / З. О. Мацюк, Н. І. Станкевич. – К. : Каравела, 2008. –
351 с.
37. Михайлюк В. О. Українська мова професiйного спiлкування : навчальний
посiбник для вузiв / В. О. Михайлюк. – К. : Професiонал, 2005. – 485 с.
38. Мозговий В. I. Українська мова у професiйному спiлкуваннi. Модульний
курс : навчальний посiбник для вузiв / В. I. Мозговий. – 3-тє вид., перероб.
та доп. – К. : Центр учбової лiтератури, 2008. – 591 с.
39. Пазяк О. М. Українська мова / О. М. Пазяк, О. А. Сербенська, М. І. Фурдуй
та ін. – К. : Либідь, 2001.
40. Пономарів О. Д. Сучасна українська мова/ О. Д. Пономарів, В. В. Різун,
Л. Ю. Шевченко. – К. : Либідь, 2001. – 400 с.
41. Стоян Л. М. Українська мова / Л. М. Стоян. – К. : Наукова думка, 2000. –
104 с.
42. Чорненький Я. Я. Теорія. Практика. Самостійна робота : навчальний
посібник / Я. Я. Чорненький. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. –
304 с.
43. Шкуратяна Н. Г. Сучасна українська літературна мова : модульний курс /
Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К. : Вища школа, 2007. – 823 с.
44. Ющук І. П. Українська мова / І. П. Ющук. – К. : Либідь, 2004.– 640 с.
398
Словники
33.Англо-українсько-російський словник з інформативної техніки /

О. М. Коссак. – Львів : Світ, 1991. – 488с.
34.Бартків А. Б. Англо-українсько-російський словник з інформатики,
програмування, обчислювальної техніки. – К. : Вища школа, 1995. – 445с.
35.Біленко І. І. Фізичний словник / за ред. проф. Жмудського. – К. : Вища
школа, 1979.
36.Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /
Відп.ред. В. Т. Бусел. – К., 2003.
37.Вирган І. О. Русско-украинский словарь устойчивых выражений. /
І. О. Вирган. – Х. : Прапор, 2000. – 863с.
38.Войналович О. Російсько-український словник наукової і технічної мови:
Термінологія процесових понять / О. Войналович, В. Моргунюк. /
АН України. – К. : Вирій, 1997. – 256 с.
39.Горпинич В. А. Русско-украинский орфоэпический словарь. /
В. А. Горпинич. – К., 1992. – 254 с.
40.Єрмоленко С. Я. Новий російсько-український словник-довідник: Близько
100.000 слів. – 2-ге вид., доп. і випр. / С. Я. Єрмоленко. – К. : Довіра,1999. –
877с.
41.Калашник В. С. Українсько-російський словник наголосів. / В.С. Калашник,
Л.Г. Савченко. – Х. : Каравелла, 1997. – 112с.
42. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики /
С. Караванський. – [2-ге вид., доповн. і випр.]. – Львів : БаК, 2006. – 562 с.
43. Карачун В. Я. Орфографічний словник наукових і технічних термінів:
Понад 30 тис. слів / В. Я.Карачун. – К. : Криниця, 1999. – 524 с.
44. Карачун В. Російсько-український словник з інформатики та
обчислювальної техніки. / В. Карачун. – К. : Рось, 1994. – 361 с.
45. Козак Л. В. Словник-довідник з електротехніки, автоматики, промислової
електроніки і метрології / Л. В. Козак. – Кривий Ріг : ВАТ
Кривбасавтоматика, 1997. – 280 с.
46. Комп’ютерний словник. – К. : Україна, 1997
47. Короткий російсько-український технічний словник / Г. Покальчук. – Рівне,
1993. – 26 с.
48. Новейший русско-украинский словар : Около 50 тис. слов /
под. ред. Л. Г.Савченко. – 2-е изд. – Х. : Прапор, 2002. – 1136 с.
399
49. Новий російсько-український тлумачний словник з інформатики: Основні
терміни. Приблизно 3 тис. термінів / укл. М. Д. Гінзбург. – Х. : Корвін,
2002. – 653с.
50. Російсько-український словник наукової термінології і суспільної науки. /
Й. Ф. Андреш, відп. ред. В.М. Русанівський. – К. : Наукова думка, 1994. –
600 с.
51. Російсько-український словник фізичних термінів. / Ю. В. Караван та ін., за
ред. О. Б. Лисковича. – К. : Вища школа, 1994. – 34 с.
52. Російсько-український термінологічний словник / укл. І. П. Полтавський,
Л. С. Товолжанська. – Х., 1998. – 37 с.
53.Російсько-український загальнотехнічний словник. Приблизно 113000 слів /
Мацько Л. І., Трегуб І. Г. – К. : Вища школа, 1994. – 173 с.
54. Російсько-український математичний словник. Приблизно 20 000 термінів /
укл. В. Я. Карачун . – К. : Вища школа, 1995. – 258 с.
55. Російсько-український словник з інформатики та обчислювальної техніки з
покажчиком українських термінів / [уклад.: В. Я. Карачун, Г. Г. Гульчук,
О. О. Карачун, Ю. З. Прохур]. – К. : Рось, 1994. – 362 с.
56. Російсько-український словник наукової термінології. Математика. Фізика.
Техніка. Науки про землю та космос. – К. : Наук. думка, 1998.
57. Російсько-український фізичний словник: 16 000 термінів / укл. В.В.
Гейченко. – Х. : Основа, 1990, – 211 с.
58. Русско-украинский и украинско-русский словарь: Отличающаяся лексика /
Л. Т. Мацько и др. – К., 1992. – 255 с.
59. Словник російсько-український політехнічний / за ред. В.Т. Бусел. – К. :
Ірпінь; Перун, 2000. – 512 с.
60. Словник фізичної лексики. Українсько-англійсько-німецько-російський. –
К. : Вид-во Рада, 1996
61. Тараненко О. О. Російсько-український словник для ділових людей. /
О. О. Тараненко, В.М. Бринцин. – К., 1992. – 214с.
62. Українсько-російський словник наукової термінології / За заг. ред.
Л. О. Симоненко. – К., 2004.
63. Чабан В. Й. Англо-український електротехнічний словник: Близько 11.000
термінів. / В. Й. Чабан. – Львів: Вид. ДУ Львівська політехніка, 1995. – 256 с.
64. Шевчук С. В. Російсько-український словник ділового мовлення. /
С. В. Шевчук. – К. : Вища школа, 2001. – 351с.
400
ВАРІАНТ №1
4. Дайте визначення поняття «літературна мова». Назвіть основні її ознаки.
Чим мова відрізняється від мовлення?
5. Складіть текст виступу (20 речень), тема якого відповідає Вашій
майбутній спеціальності. Поясніть, який стиль літературної мови вжито в
тексті виступу, чому. Назвіть і обґрунтуйте обрання жанру виступу.
6. Назвіть орфоепічні й акцентологічні особливості фахового мовлення, їхнє
практичне значення.
ВАРІАНТ №2
4. Поясніть поняття «мова професії», «професійне мовлення». У чому
полягають особливості професійного спілкування? Назвіть функції мови
5. Дайте визначення поняття «норма літературної мови», відредагуйте
словосполучення, поясніть, які норми порушені у наведених формах:
приймати участь, підводити підсумок, дякуючи Вам, прийняти до уваги начальні
дані, сістемний мониторінг, інструктаж по техніці безпеки, переклад терміну на
українську мову.
6. Поясніть, що таке багатозначність (полісемія). Які норми використання
багатозначних слів діють у професійному спілкуванні? Наведіть
приклади.
ВАРІАНТ №3
4. Дайте визначення стилю літературної мови. Які стилі сучасної
української літературної мови вживаються під час професійного
спілкування, чому?
5. Уважно прочитайте параграф підручника або наукову статтю з Вашої
спеціальності (українською мовою), складіть тези, анотацію параграфа
(статті). Охарактеризуйте мовні засоби тексту параграфа (статті).
6. Мовні й етикетні особливості ділової телефонної розмови.
401
ВАРІАНТ №4
4. Назвіть норми сучасної української літературної мови. Проілюструйте
відповідь прикладами з фахового мовлення.
5. Назвіть основні правила вітання у ситуаціях професійного спілкування.
Визначте, які із цих фраз є неприйнятними для професійного спілкування,
поясніть чому: Добрий день, Здоров будь, Вітаю, Доброго дня, Привіт,
Здрастуйте, Даруйте, Вибач, Вибачте мені, Перепрошую, Добривечір, Здорово,
Більше не буду, Всього найкращого, До зустрічі, Будьте такі ласкаві, Прошу
уклінно, На все (вам) добре, До побачення, Щасливо.
6. Назвіть особливості вживання дієслівних форм у професійному мовленні.
ВАРІАНТ №5
4. Які виділяють форми професійного спілкування? Чим вони
відрізняються?
5. Поясніть, у чому полягають особливості форми кличного відмінка у
професійному спілкуванні. Утворіть форми кличного відмінка: Олена
Віталіївна, Костянтин Григорович, Олег Петрович, Ірина Вікторівна, Яна
Володимирівна, Олексій Андрійович, Віктор Олександрович, Юлія Сергіївна,
Андрій Федорович, Максим Юрійович, Гнат Михайлович, Тетяна Яківна.
6. Назвіть особливості використання прикметникових форм у професійних
текстах.
ВАРІАНТ №6
4. Подайте характеристику наукового стилю та його підстилів.
5. Оберіть тему презентації, яка відповідає Вашому фаху. Назвіть вербальні
й невербальні засоби, що використовуються під час презентації.
Схарактеризуйте спосіб подання матеріалу презентації залежно від
обраної теми. Поясніть, який (які) стиль (стилі) літературної мови
доцільно використовувати під час Вашої презентації, чому.
6. Назвіть і поясніть стилістичні особливості фахових текстів.
402
ВАРІАНТ №7
1. Назвіть види професійного мовлення. Поясніть спільні й відмінні
риси кожного з видів.
2. Схарактеризуйте явище паронімії. Поясніть значення слів-
паронімів. Запишіть речення із цими словами. Для правильного
виконання завдання скористайтеся словниками: загальноприйнятий –
загальноприйнятний; особистий – особовий; позбавити – позбавитися; показник –
покажчик; вихідний – висхідний; гривна – гривня; завдання – задача; зрівняти –
порівняти; міркування – розмірковування; поверховий – поверхневий; причинний
– причиновий.
3. Основні правила скорочування слів в україномовних науково-
технічних текстах
ВАРІАНТ №8
4. Назвіть основні вимоги до фахового мовлення. Поясніть ці вимоги.
Наведіть приклади.
5. Поясніть, яких мовних норм слід дотримуватися під час професійного
спілкування. Виправте й прокоментуйте мовні помилки у виразах: користь
від використання засобів; дане явище повністю виявляється, у цій статті творі
автор відтворив, відшкодувати шкоду, забезпечити безпечний розвиток, для
частинного розв’язку розв’зують систему рівнянь, спільне співробітництво, цілком
і повністю підтримуємо, інформаційне повідомлення, місяць вересень, моя власна
думка
6. Назвіть способи складання й оформлення бібліографічного списку.
ВАРІАНТ №9
4. Назвіть вимоги до складання та виголошення доповіді, звітної доповіді,
виступу.
5. Назвіть основні способи записування цифрової інформації. Запишіть
цифрові комбінації словами: 0,02; 26,49; 2/3; 12/35; 2%; 68 км; 36,6 °С; 34Б;
±0,43; 456789; 24%; 30'20''.
6. Способи введення цитат до текстів професійного спрямування. Функція
цитати у фаховому мовленні. Наведіть приклади оформлення цитат у
текстах за Вашим фахом.
403
ВАРІАНТ №10
4. Які основні вимоги до створення презентації? Особливості комп'ютерної
презентації, способи створення, програмні засоби.
5. Назвіть основні норми літературної мови. Відредагуйте словосполучення,
поясніть, які норми порушені у наведених формах: питання стосовно
терміна дії, на протязі усього року, прикладна програма, бульова алгебра,
місткість пам'яті, на малюнку зображено графік, загальні методи отримання
вимірювань, упаковка продукції.
6. Редагування текстів за допомогою комп’ютерних програм.
4. Назвіть жанри професійного мовлення, подайте їхню характеристику.
5. Які існують основні принципи роботи з науково-технічною інформацією?
Поясніть особливості кожного з видів роботи. Складіть розгорнений план
публічного виступу на тему, що відповідає Вашому фаху.
6. Логічні й фактологічні помилки в текстах професійного спрямування.
Способи редагування
4. Поясність значення формул ввічливості під час професійного
спілкування. Назвіть основні мовні засоби етикету, прийняті у
професійній сфері.
5. Дайте визначення поняття «мовна норма». Чому мовні норми є історично
змінюваними? Подайте правильні форми словосполучень: опрацювання
даних, розділяючий принцип, координуюча рада, шифруючий прилад, виходячі з
Акта про державну незалежність, кулеподібний вигляд, обертаючася частина
механізма, поставлений в обов’язок, бувший, відмінений указ, галопуюча
інфляція, гальмуючий пристрій.
6. Особливості структурної організації текстів за професійним
спрямуванням.
404
4. Назвіть типові мовні звороти, характерні для регулятивних засобів
професійної діяльності. Наведіть приклади.
5. Уживання числівникових форм у фаховому мовленні. Узгодження
числівника з іменником.Відредагуйте словосполучення: 2 1/4 рази; у два
раза, 20,5 рази, будинок 34 д, 45 міліметрів, одна ціла і три десятих, струм біля 25
мА, 0,1 %.
6. Іменник у професійному мовленні. Особливості творення й уживання
віддієслівних іменників у професійних текстах.
4. Функціональні стилі сучасної української літературної мови, особливості
використання при творенні професійних текстів.
5. Поясніть значення норм у професійному мовленні, відредагуйте
словосполучення: самовдосконалювати себе, моя автобіографія,
інтелектуальний розумовий процес, підвести вгору погляд, відступити назад,
більша половина, самоаналізувати себе, о двадцятій годині вечора.
6. Переваги й недоліки комп’ютерного редагування.
4. Стилістичні й риторичні засоби публічних виступів.
5. Морфологічні норми професійного мовлення, їхнє практичне значення.
Складіть таблицю успішності студентів Вашої групи з такими графами:
1) № пор.; 2) кількість студентів у групі; 3) склали сесію: на «відмінно»; на
«відмінно» й «добре»; на «задовільно»; 4) сесію не склали; 5) успішність, %.
6. Дайте визначення явища синонімія. Які правила використання синонімів
діють при створенні текстів професійного спрямування? Наведіть
приклади.
405
4. Усне професійне мовлення. Стилістичні й риторичні засоби усних жанрів
професійного мовлення.
5. Які види мовних норм уживаються під час усного професійного
спілкування? Відредагуйте відповідно до норм терміни й
терміносполучення: виртуальний діск, метод обьємного моделювання,
макроассемблер, коммутатор, розрядная матриця, інтегруючий вичислювальний
прилад, дісковий носій, читаюче устройство.
6. Правила складання й оформлення конспекту професійного тексту
4. Мовна особистість у професійній комунікації.
5. Особливості форм іменника у професійних текстах. Поставте терміни у
форму родового відмінка однини, поясніть свій вибір закінчення: хвилевід,
знос, ізолюкса, коефіцієнт, поляроїд, симула, термовольтметр, ультрафільтр,
шрифт, спектр, метод.
6. Способи укладання тез. Функціональне призначення тез до текстів
професійного спрямування.
4. Пароніми, омоніми у текстах професійного спрямування. Приклади
вживання.
5. Дієприкметникові та прикметникові форми у фаховому мовленні.
Перекладіть українською мовою терміносполучення: запоминающее
устройство, отстающий по фазе, проникающая радиация, конечная реакция,
стабилизирующий элемент, проводящая ткань, регулирующий ток, согласующий
трансформатор, запрашивающий узел распределённой вычислительной системы.
6. Роль мовних та позамовних засобів професійних текстів
406
4. Монолог, діалог, полілог як види професійного мовлення. Їхні
особливості, способи оформлення.
5. Типи відмінювання числівників, особливості вживання паралельних
відмінкових форм у професійному мовленні. Утворіть і запишіть текст
професійного спрямування, що містить цифрову інформацію, поясніть
способи її оформлення.
6. Синтаксичні помилки у писемних жанрах фахового мовлення.
4. Етапи підготовки й вимоги до проведення публічних виступів.
5. Особливості віддієслівних форм іменників у професійних текстах.
Перекладіть подані слова, поясніть вибір морфологічної форми: изоляция
(действие), измерение (результат), оценка (действие), автоматизація (научно-
техническое направление), проверка (действие), передача (действие), выбор
(результат).
6. Основні етапи редагування науково-технічного тексту.
1. Поясніть, які функції виконує мова професії. Наведіть приклади.
2. Назвіть мовні норми, яких слід дотримуватися під час професійного
спілкування. Поставте правильний наголос у словах: аргумент, комплексне,
ознака, асимптота, поверхня, визначник, множина, предмет, дециметр,
нескінченний, проміжок, завдання, об’єднання, сантиметр.
3. Синтаксичні норми професійного мовлення.
4. Комп'ютерна презентація. Етапи підготування. Мовні й позамовні засоби.
5. Лексичні норми професійного мовлення. Відредагуйте словосполучення,
знайдіть, у яких словосполученнях порушено лексичні норми: більш
широкі можливості, при установці, у відповідності з, знайдена проблема, при
установці, жорсткий диск, відмінити команду, режим запису макросів.
6. Способи рубрикації професійних текстів
407
4. Поясніть, що означають поняття «ядро» і «периферія» професійної
лексики. Наведіть приклади за Вашою спеціальністю.
5. Культура професійного спілкування, основні вимоги до мовлення
фахівців.Утворіть форми кличного відмінка: Митрофан Васильович,
Інна Олексіївна, Валерій Георгійович, Михайло Іванович, Степан Андрійович,
Олена Петрівна, Ірина Геннадіївна, Митрофан Полікарпович, Віктор Ігорович,
Ганна Сергіївна.
6. Дайте визначення й характеристику мовних особистостей.
4. Назвіть функціональні особливості текстів професійного спрямування,
наведіть приклади.
5. Прийом відвідувачів. Вимоги до організації прийому відвідувачів.
6. Стилістичні особливості текстів професійного спрямування. Виправте
речення, поясніть помилки. Зняття блокування оновлення виділених полів.
Припинення порівнювання форматування і повернення інспектора формату до
звичайного режиму. Текст виступу створено І.О. Прокопенко. Необхідно завжди
вибирати ті самі параметри.«Обробка персональних даних» («обробка») означає
будь-яку операцію чи сукупність операцій, здійснюваних з персональними даними
(за допомогою чи без допомоги автоматизованих засобів).
1. Індивідуальні форми професійного спілкування, правила проведення,
мовні особливості.
2. Прикметник у професійному мовленні. Уживання форм ступенів
порівняння прикметників у фахових текстах. Відредагуйте
словосполучення: більш відоміший у научних колах, металичний елемент,
уніфіцировані функціональні вузли, ультра-акустичний прилад, начальні дані,
пьєзо-електричний елемент, плавлений кварц, аналоговий вирішальний пристрій.
3. Морфологічні й словотвірні помилки в текстах професійного
спрямування. Способи подолання
408
4. Сфера вживання й засоби наукового стилю. Особливості наукових
текстів професійного спрямування
5. Синтаксичні помилки під час машинного перекладу професійних
текстів. Способи виправлення. Відредагуйте речення: Вирішення
проблем, зв’язаних з функціонуванням української науково-технічної
термінології, її «українізації», є нагальним і необхідним. Підводячи
підсумок наших переговорів, ми пропонуємо зафіксувати нашу
домовленість юридично. Ми будемо й надалі пред’являти вимогу щодо
якості программного забеспечення. Сьогодні неодноразово піднімалося
питання про вдосконалення системи контроля.
6. Жанри публічних виступів
4. Професійна мова і професійне мовлення
5. Особливості вживання числівників у текстах професійного
спрямування. Подайте форми орудного відмінка числівників : 235;
2/8; 567 896; 98,03; 934 789;7/10.
6. Багатозначні слова і контекст у професійних текстах. Наведіть
приклади вживання багатозначних слів у професійному
спілкуванні.
5. Поясніть особливості вживання займенникових форм у
професійному мовленні, наведіть приклади.
6. Регулятивні засоби професійного мовлення. Утворіть текст
професійного спрямування, використовуючи мовні кліше й
канцелярські звороти. Поясніть свій вибір мовних засобів.
Оформлюйте текст відповідно до вимог.
7. Способи укладання плану до професійного тексту. Різновиди
планів, їхнє функціональне призначення в роботі з науково-
технічною інформацією.
409
4. Назвіть особливості усного професійного мовлення порівняно з
писемним, наведіть приклади.
5. Складіть текст виступу, тема якого відповідає Вашій майбутній
спеціальності. Поясніть, який стиль літературної мови вжито в
тексті виступу, чому. Схарактеризуйте мовні засоби різних рівнів.
Назвіть і обґрунтуйте обрання жанру виступу.
6. Організація роботи з науково-технічною інформацією. Реферування
професійного тексту
4. Назвіть основні особливості використання офіційно-ділового стилю під
час професійного спілкування. Поясніть, що означає поняття «клішовані
словосполучення», назвіть функції у професійних текстах, наведіть
приклади.
5. Правила проведення телефонної розмови на професійну тему.
Змоделюйте ситуацію ділової телефонної розмови, запишіть
репліки учасників. Зробіть аналіз їхнього мовлення.
6. Особливості вживання прийменникових конструкцій у текстах
410
Електронний навчальний документ
ЗАВДАННЯ ДО КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

з навчальної дисципліни
для студентiв денної та заочної форм навчання
Упорядник Кузьміна Лідія Володимирівна
Відповідальний випусковий Циганенко В. Л.
Авторська редакція
411
МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКIВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ РАДIОЕЛЕКТРОНIКИ
ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ
з дисципліни

Електронний документ
2018
412
Питання до заліку з дисципліни «Українське фахове мовлення» для
студентiв всіх спеціальностей денної та заочної форм навчання [Електронний
документ] / Упоряд. Л.В. Кузьміна. – Харків: ХНУРЕ, 2018. – 6 с.
Упорядник Л.В. Кузьміна.
413
ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З ДИСЦИПЛІНИ
1. Функції мовлення у професійній діяльності представника технічних
спеціальностей.
2. Функції абревіатур у фахових текстах.
3. Вимогидо фахового мовлення.
4. Вживання власних назв у складі терміносполучень.
5. Аналіз лексикографічних джерел за спеціальністю. Види словників.
Структура словника. Словникова стаття.
6. Морфологічні й неморфологічні способи творення термінів.
7. Види та жанри усного професійного мовлення.
8. Особливості вживання назв посад і наукових звань у професійному
мовленні.
9. План як вид опрацювання науково-технічних текстів. Види планів за
структурою.
10. Види синонімів, особливості використання синонімів у професійному
мовленні.
11. Особливості усної та письмової форм професійного мовлення. Порівняльна
характеристика.
12. Визначення закінчень в термінах чоловічого роду ІІ відміни в родовому
відмінку однини.
13. Структура наукової роботи. Вимоги до оформлення титульної сторінки
реферату та курсової роботи.
14. Правопис термінів іншомовного походження.
15. Явища термінологізації та детермінологізації в науковому мовленні (за
напрямом підготовки).
16. Особливості творення форм звертання в українській мові.
17. Терміни та їх місце в науковому мовленні. Вимоги до термінологічної
одиниці.
18. Явище паронімії. Небезпека використання паронімів у професійному
мовленні.
19. Основні принципи роботи з науково-технічною інформацією (конспект,
тези, план, анотація). Призначення, вимоги до оформлення.
20. Визначення роду невідмінюваних іменників та абревіатур.
21. Лексичний склад професійного мовлення. Загальна та спеціальна лексика.
22. Види скорочень у професійному мовленні.
23. Загальнонаукова й вузькоспеціальна термінологія.
414
24. Способи творення вищого та найвищого ступенів порівняння
прикметників.
25. Анотація як жанр наукового стилю. Призначення, структура, типові мовні
звороти.
26. Правопис слов’янських прізвищ українською мовою.
27. Зміст поняття «культура професійного мовлення». Основні якості, що
становлять культуру мовлення фахівця.
28. Цитати та посилання. Призначення, вимоги до оформлення в наукових
роботах.
29. Характеристика наукового стилю сучасної української мови (сфера
використання, підстилі, мовні особливості).
30. Правопис голосних у термінах іншомовного походження.
31. Тези та конспект як види опрацювання наукової літератури.
32. Подовження й подвоєння у термінах іншомовного походження.
33. Відгук та рецензія як вторинні жанри наукового стилю. Призначення,
вимоги до оформлення.
34. М’який знак та апостроф у термінах іншомовного походження.
35. Лексичні норми професійного мовлення.
36. Способи творення термінів.
37. Стилістичні особливості фахових текстів.
38. Особливості творення дієприкметників в українській мові.
39. Форми та види перекладу/перекладання.
40. Роль антонімів у професійному мовленні.
41. Вступ як частина наукової роботи. Структура вступної частини.
42. Способи творення імен по батькові в українській мові.
43. Документ. Види документів.
44. Узгодження підмета з присудком.
45. Документ. Види документів.
46. Узгодження підмета з присудком.
47. Вимоги до оформлення найуживаніших реквізитів в ділових паперах: дата,
адресат, адресант, назва виду документа.
48. Особливості відмінювання прізвищ в українській мові.
49. Вимоги до оформлення списку використаних джерел у наукових роботах.
50. Сполучення кількісних числівників з іменниками в українській мові.
51. Способи записування цифрової інформації у технічних текстах.
52. Вимоги до оформлення пояснювальних записок.
53. Автобіографія та резюме: призначення, вимоги до оформлення.
415
54. Особливості перекладу російських словосполучень з прийменником «по»
українською мовою.
55. Ділова телефонна розмова: структура, дотримання правил етикету.
56. Особливості перекладу російських словосполучень з прийменником «в»
(«у») українською мовою.
57. Характеристика офіційно-ділового стилю сучасної української мови (сфера
використання, підстилі, мовні особливості).
58. Особливості використання дієслів у професійному мовленні.
59. Найуживаніші риторичні засоби публічних виступів.
60. Види заяв. Вимоги до оформлення.
416
Електронний навчальний документ
ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ
з навчальної дисципліни
Упорядник Кузьміна Лідія Володимирівна
Відповідальний випусковий Циганенко В.Л.
Авторська редакція
417

Мiнiстерство освiти і науки України Харкiвський національний унiверситет радiоелектронiки Кафедра українознавства

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Мiнiстерство освiти і науки України Харкiвський національний унiверситет радiоелектронiки Кафедра українознавства

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Мiнiстерство освiти і науки України

Харкiвський національний унiверситет радiоелектронiки

КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Схвалено на засіданні кафедри українознавства

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Для всіх спеціальностей

Для всіх факультетів

Робочу програмусхвалено на засіданні кафедри українознавства

Схвалено методичною комісією факультету навчання іноземних громадян

студент повинен уміти:

Тема 1.Лексичні особливості фахового мовлення. Термін у системі

3 Підготовка до контрольної роботи 6 19

8.2 Теми контрольних робіт для студентів заочної форми навчання

10. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ТА РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА

Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу

10.2 Якісні критерії оцінювання

Необхідний обсяг знань і умінь для одержання позитивної оцінки

A 96–100 “зараховано” (“відмінно”) – студент у повному обсязі засвоїв програмний

FX 0–34“не зараховано” (“незадовільно”) – студент не засвоїв основних

11.2 Додаткова література

11.4Державні стандарти, що містять вимоги

12. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Л.В. Кузьміна, М.А. Гарбар

УКРАЇНСЬКЕ ФАХОВЕ МОВЛЕННЯ

Посібник-практикум містить теоретичний матеріал з наукового й

ISBN 978-966-659-254-8  Л.В. Кузьміна,

Відповідно до Закону України «Про освіту» процес навчання та зміст

1. Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови: навч. посіб. Київ, 2002.

Стиль мови – різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу

передавання у смузі прозорості К 0  1 і активні RC -фільтри ( ARCF ) із

заданим коефіцієнтом K 0 у смузі прозорості. Вибір того чи іншого типу

Згідно з наказом № 37 «Про вчасну підготовку фінансового звіту за

1. Завершіть висловлювання, наведені нижче.

А.Основним способом спілкування між людьми є вербальна (словесна)

Рисунок 1.1 – Технологія оброблення інформаційних ресурсів

Виокремлюють п’ять етапів розвитку інформаційних технологій:

А. Віддай усе, що взяв, і освятись.

Буду я навчатись мови-блискавиці

Щоб людському щастю дбанок свій надбати,

В. Сміються, плачуть солов’ї

Г. Вечірнє сонце, дякую за день!

Д.Не питай мене, чому

Й не питай мене, коли

Е. Ну скажи – хіба не фантастично,

Всі хочуть новин,

Наївний мотив набуває змісту

1.Зіставте стилістичне забарвлення синонімічних слів. Складіть з кожним

1. ГОСТ Р 7.0.12–2011. Система стандартов по информации,

Наукова робота на правах рукопису – це науково значущий текст,

Оформлення наукової роботи здійснюється за ДСТУ 3008:2015

Оформлення титульного аркуша

Титульний аркушповинен містити такі відомості:

Зразок титульного аркуша для реферативної роботи

Міністерство освіти і науки України

Кафедра безпеки інформаційних технологій

МЕТОДИ Й ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

Зразок титульного аркуша для дипломної роботи

Міністерство освіти і науки України

Факультет «Комп’ютерні науки»

Кафедра «Програмна інженерія»

ПРОГРАМА ПОБУДОВИ ТРИВИМІРНИХ ПОВЕРХОНЬ

Науковий керівник – доц.,

Заголовки структурних елементів роботи (РЕФЕРАТ, ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК