3 Методичні матеріали до практичних занять Математика Загальноосвітня підготовка

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЛЬОТНИЙ КОЛЕДЖ
Циклова комісія фізико-математичних дисциплін та інформатики
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
до практичних занять
з навчальної дисципліни
«Математика(Алгебра і початки аналізу та геометрія)»
обов’язкових компонент загальноосвітньої підготовки
для підготовки молодших спеціалістів
на основі базової загальної середньої освіти
Кременчук
2019
1
ЗАТВЕРДЖЕНО СХВАЛЕНО
Методичною радою Цикловою комісією фізико-
Кременчуцького льотного коледжу математичних дисциплін та
Харківського національного інформатики
університету внутрішніх справ
Протокол від 17.10.2019 №1 Протокол від 30.08.2019 № 12
Розробники: викладач циклової комісії фізико-математичних дисциплін та

інформатики, спеціаліст вищої категорії, викладач – методист Н.П. Назаренко,
викладач циклової комісії фізико-математичних дисциплін та інформатики,
спеціаліст вищої категорії, викладач – методист Л.М.Пилипенко
2
1. Розподіл часу навчальної дисципліни за темами
Вид контролю
Кількість годин
відведених на вивчення
навчальної дисципліни
Номер та назва навчальної теми з них:
Всього
ькі Семінарс
ні Практич
орні Лаборат
на Самостій
Лекції
К/р на
Тема 1. Функції та їх 16 - 16 45
властивості. хвил
К/р на
Тема 2. Паралельність прямих і 14 - 14 45
площин у просторі. хвил
К/р на
Тема 3. Тригонометричні 18 - 18 45
функції. хвил
К/р на
Тема 4. Похідна та її 20 - 20 45
застосування. хвил
К/р на
Тема 5. Показникова і
22 22 45
логарифмічна функції.
хвил
К/р на
Тема 6. Перпендикулярність 14 - 14 45
прямих і площин у просторі. хвил
К/р на
Тема 7. Координати і вектори у 10 10 45
просторі. хвил
Тема 8. Повторення, К/р на
узагальнення та систематизація 10 - 10 45
навчального матеріалу. хвил
Тема 9 Інтеграл та його 14 0 14 0 К/р на
застосування. 45
3
хвил.
Тема 10 Елементи
К/р на
комбінаторики, теорії
8 0 0 8 0 0 45
ймовірностей і математичної
хвил
статистики.
Тема 11. Многогранники. К/р на
10 0 0 10 0 0 45
хвил
Тема 12. Тіла обертання. К/р на
10 0 0 10 0 0 45
хвил
Тема 13. Об’єми та площі К/р на
поверхонь геометричних тіл. 16 0 0 16 0 0 45
хвил
Тема 14. Повторення курсу К/р на
математики. 45
28 0 0 28 0 0 хвил
Залік
Всього по предмету 210 0 0 210 0 0
2.Методичні вказівки до практичних занять
Тема№ 1.Функція та її властивості.
Практичне заняття: Функція та її властивості.

Навчальна мета заняття: Формувати вміння частково досліджувати функції.
Кількість годин - 2 .
Місце проведення: аудиторія коледжу.
План проведення заняття
І.Етап мотивації
Процеси реального світу тісно пов'язані між. собою. Серед різноманіття
явищ вчені виділили такі, у яких взаємозв'язок величин настільки тісний, що,
знаючи значення однієї з них, можна визначити значення другої величини.
Наприклад, знаючи сторону квадрата, можна знайти його площу або
периметр.
Залежність змінної у від змінної х, при якій кожному значенню χ відповідає
єдине значення у, називається функцією.
4
З поняттям функції ви познайомилися в курсі алгебри. Поняття функції є
важливим поняттям курсу алгебри і початків аналізу, отже, ми повинні згадати і
узагальнити відомості про функції. Крім того, досліджуючи властивості
функцій, ми маємо можливості ґрунтовніше пізнати реальний світ.

Етап планування
1. Числова функції.
2. Область визначення і область значення функцій.
3. Зростаючі і спадні функції.
4. Парні і непарні функції.
5. Властивостей елементарних функцій: у = kx + b, у = , у = х , у= х3 , у

2 3
= , у = , у = αх + bx + с.
2
6. Побудова графіка функцій за допомогою перетворень графіків функцій.

1. Область визначення і область значення функцій.
Числовою функцією з областю визначення D називається залежність, при
якій кожному числу х із множини D ставиться у відповідність по деякому
правилу єдине число у із множини Е.
Змінна х називається незалежною змінною або аргументом функції, а змінна
у – залежною змінною або функцією.
Функцію позначають латинськими буквами f, g, h... (або f(x), g(x), h(x)) або
рівностями у = f(x), у = g(x), у = h(x)... Якщо задане конкретне значення
незалежної змінної х = х0, то у0 = f(x0) називається значенням функції f в точці
х0.
Область визначення функції позначається D(f) (від анг. define — визначити).
Множина, яка складається із всіх чисел f(x) таких, що х належить області
визначення функціїf, називається областю значень функції і
позначається E(f) (від анг. exist — існувати).
Розглянемо приклад. Результати вимірювання температури тіла хворого в
залежності від часу подано в таблиці:

Час доби х (год) 1 1 1 2 2
9
2 5 8 1 4
Температура 3 3 3 3 3 3
тіла y=f(x) (С°) 9 8,5 8,3 7,3 7,1 7

Залежність у·= f(x) є функцією, х — незалежна змінна, у — залежна змінна.
f(9) = 39, f(12) = 38.5,..., f(24) = 37.
D(f) = {9;12;15; 18; 21; 24}.
E(f) = {39; 38,5; 38,3; 37,3; 37,1; 37}.
Функцію можна задати за допомогою таблиці, графіка, формули.
Найчастіше функцію задають формулою, яка дає можливість одержати
значення залежної змінної у, підставивши конкретне значення аргументу х.
5
Наприклад. Якщо кожному значенню х із множини дійсних чисел поставити
у відповідність квадрат цього числа, то-функцію можна записати у вигляді
формули:
у = х2 або f(x)= x2.
Областю визначення функції у = f(x), яка задана формулою, називається
множина тих значень, які може приймати х, тобто формула має зміст (усі дії,
вказані формулою, можна виконати). При знаходженні області визначення слід
пам'ятати:
1. Якщо функція є многочленом у = аn хn + αn-1 xn-1 +... + α1x + a0,
то D(y) = (- ; + ) = R.
2. Якщо функція має вигляд у = , де f(x) і g(x) — многочлени, то

слід вважати g(x) 0 (знаменник дробу не дорівнює 0).
3. Якщо функція має вигляд у = , то слід вважати f(x) > 0
(арифметичний квадратний корінь існує тільки з невід'ємних чисел).
4. Графіком функції у = f(x) називається множина всіх точок площини з
координатами (x;f(x)) , де перша координата «пробігає» всю область
визначення функції у = f(x), а друга координата — це відповідні
значення функції в точці х.

Виконання вправ
1. Знайдіть значення функції:
1. f(x) = у точках 1; -1; 5;

2. б) f(x) = у точках 3; 12; 52.
3. Відповідь: а) f(1) = 2, f(-1) = 0; f(5) = 1,2;
4. б) f(3) = 0; f(12) = 3; f(52) = 7
2. Функцію задано формулою у = x2 на області визначення
D = {-3; -2; -1; 0; 1; 2; 3}.
Задайте її за допомогою:
а) таблиці; б) графіка.

Відповідь:
a - - -
x 0123
) 3 2 1
y 9 4 10149

б) рис. 1
6
3. Знайдіть область визначення функції:
а) у = х2 + х3;

б) ;

в) ;

г) ;

д) .

Відповідь:
a) D(y) = R;
б) D(y) = (- ; 3) (3; + );
в) D(y) = (- ;-2) (-2;0) (0;+ );
г) D(y) = (- ;l) (l;4) (4;+ );
д) D(y) = [-6;+ ).

4. Знайдіть область значень функції:
а) у = ;
б) у = -1.

Відповідь:
а) Е(у) = [2; + );
б) Е(у) = [1; + ).
5. Для функцій, графіки яких зображено на рис. 2, вкажіть D(y) і Е(у).

7

Рис. 2
Відповідь:
а) D(у) = [-1;1]; Е(у) = [0;1];
б) D(y) = [-1;1]; E(y) = [-2;2];
в) D(y) = (-1;1); E(у) = R;
г) D(y) = R; Е(у) = (-1;1).

6. Які із ліній, зображених на рисунку 3, є графіком функції? Чому?

Відповідь: а); в).

3. Зростаючі і спадні функції.
Функція у = f(x) називається зростаючою (рис. 4), якщо більшому значенню
аргументу відповідає більше значення функції, тобто для будь-яких значень х1 і
х2 з області визначення функції таких, що х1 < х2, виконується нерівність f(x1)
< f(x2) і навпаки: із того, що f(x1) < f(x2) виконується нерівність х1 < х2.
Функція у = f(x) називається спадною (рис. 5), якщо більшому значенню
аргументу відповідає менше значення функції, тобто для будь-яких значень х1 і
х2 з області визначення функції таких, що х1 < х2, виконується нерівність f(x1)
8
> f(x2) і навпаки: якщо у = f(x) — спадна, то із того, що f(x1)
> f(x2), виконується нерівність х1 < х2.
7. Користуючись графіками функцій, зображених на рисунку 6, укажіть
проміжки зростання і спадання функцій.

Відповідь:
а) на кожному з проміжків [-1;0], [1;2] функція зростає, на кожному з
проміжків [-2;-1], [0;1] функція спадає;
б) на кожному з проміжків [-3;-2], [1;2] функція спадає; на проміжку [-2;1]
функція зростає;
в) на проміжку (- ;-1] функція спадає, на проміжку [-1; 1] функція постійна,
на проміжку [1;+ ) функція зростає.

8. Функція у = f(x) зростаюча. Порівняйте:
а) f(10) і f(-10);
б) і .

Відповідь:
а) f(10) > f(-10);
б) < .

9. Функція у = f(x) — спадна на R. Порівняйте:
а) f(10) і f(-10);
б) і .
9
Відповідь:
а) f(10) < f(-10);
б) > .

10. Знайдіть проміжки зростання і спадання функції:
а) у = x - 3;
б) у = -x + 3;
в) у = х + 1;
2
г) у = -х + 1.

2

Відповідь:
а) зростає на R;
б) спадає на R;
в) зростає на проміжку [0;+ ) і спадає на проміжку (- ;0];
г) зростає на проміжку (- ;0] і спадає на проміжку [0;+ ).
4. Парні і непарні функції.

Функція у = f(x) називається парною, якщо для будь-якого
значення х із D(y) значення – х також належить D(y) і виконується рівність f(-x)
= f(x).
Графік парної функції симетричний відносно осі ОУ (рис. 7).
Приклад 1. Чи парна функція f(x) = χ4 + χ2 ?
Оскільки D(f) = R і f(-x) = (-х)4 + (-x)2 = х4 + х2 = f(x) , функція парна.

Приклад 2. Чи парна функція f(x) = х2 + х ?
Оскільки D(f) = R, але f(-x) = (-х)2 + (-х) = х2 – х f(x), то функція не є
парною.
Функція у = f(x) називається непарною, якщо для будь-якого значення х
із D(y) значення -х D(y) і виконується рівність f(-x) = -f(х).
Графік непарної функції симетричний відносно початку координат (рис. 8).

10

Приклад 3. Чи непарна функція f(х) = x3 - x5?
Оскільки D(f) = R і f(-х) = (-х)3 - (-х) = -х3 + х5 = -(х3 - х5) = -f(х), функція
непарна.
Приклад 4. Чи непарна функція f(х) = х3 – х2 ?
Оскільки D(f) = R і f(-x) = (-х)3 - (-х)2 = -х3 - х2 = -(х3 + х2) f(x) = -х3 +
х2, функція не є непарною.

11. Які із функцій, графіки яких показано на рисунку 9, є парними, а які
непарними?
Рис. 9

Відповідь: непарні — а), в); парні — б) д).
12. Які із поданих функцій є парними, а які — непарними?
а) у = х + 2х ;
3 7
б) у = ;
в) у = ;
г) у = 3x + х ;
2 6
д) у = х +1;
11
є) у = +1

Відповідь: парні — в), г); е); непарні — а).

5. Властивості елементарних функцій:
у = kx + b, у = , у = х , у= х , у =
2 3
, у = , у = αх + bx + с.
2

13. Побудуйте графіки функцій
а) у = х - 2; б) у = 3 - х; в) у = х - 2х; г) у = х – 4х + 3; д) у = 4х – х
2 2 2
Відповідь:

6. Побудова графіка функцій за допомогою перетворень графіків функцій.
Запас функцій, графіки яких ви вмієте будувати, поки невеликий. Але
використовуючи відомі із курсів геометрії і алгебри відомості про перетворення
фігур, цей список можна суттєво розширити. Згадаємо елементарні
перетворення графіка функції у = f(x) за допомогою таблиці 2.

14. Побудуйте графіки функцій:
а) ; б) у = |х – 2| – 1; в) ; г) у= x – 5|x| + 4.

2
Відповідь:

Навчальні питання:
1. Що таке функція? Як позначаються функції?
2. Що таке область визначення і область значення функції? Як їх знайти за
допомогою графіка?
3. Назвіть основні види функції? Які їх графіки?
12
4. Що називають нулями функції? Як їх знаходять?
5. Які проміжки називаються проміжками знакосталості функції? Як їх
знаходлять?
6. Поясніть, що називають найбільшим (найменьшим) значенням функції
на множині.
7. Яку функцію називають парною, непарною? Як розташовані графіки цих
функцій?
Теми для рефератів та виступів.

1. Побудова графіків функцій за допомогою геометричних перетворень.
2. Обернена функція.
Завдання до практичної роботи:

[ 1 ] ст. 27 № 51, 52 (7), ст. 37. №111, 112, 115, 116 (2;3) ст. 38 № 118
( 1.2) № 120 (4.5); №122. ст. 39 (а. б) ст. 28 №54 ( 1 – 7, 10). ст. 29 № 56 ( 3; 4;)
№ 58 ( 1;5; 6;) № 60 ( 1;2;) ст 30 № 69(1;).
Завдання самостійної роботи:
[ 1 ] ст 80 – 81 №№ 1 – 13.
Література: [ 1 ] - § 2 ст. 19 – 80.
Практичне заняття: Корінь n-го степеня. Арифметичний корінь n-го степеня.

Властивості арифметичного кореня n-го степеня.
Навчальна мета заняття: актуалізувати знання курсантів, студентів та

формувати поняття корення n-го степеня; . арифметичного коріння n-го
степеня, набути навички застосування властивості арифметичного корення.
Кількість годин - 2.
Місце проведення: аудиторіяколеджу.
1. Що називають коренем n-го степеня із числа а?
2. Що називають арифметичним значенням кореня?
3. Сформулюйте найважливіші властивості корення n-го степеня.
4. Сформулюйте основну властивість коренів n-го степеня.
5. Що називають підкореневим виразом?

1. Означення кореня n-го степеня.
2. Означення арифметичного кореня n-го степеня.
3. Властивості кореня n-го степеня.
Література:
1. Мерзляк А.Г., Номировський Д.А. Алгебра і початки аналізу:
підруч. для 10 кл.загальноосвіт. навч.закладів: академ рівень
/А.Г.Мерзляк, Д.А.Номіровський , В.Б. Полонський, М.С.Якір. –
Х.: Гімназія, 2010.
13
2. Бевз Г.П., Бевз В.Г. Математика 10 клас:Підручник для
загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту – К.:
Генеза 2012.
3. Бевз Г.П., Бевз В.Г., Владімірова Н.Г., Владіміров В.М. Геометрія:
Підручник для 11 кл. загальноосвіт. Навч. Закл.:академ. Рівень,профіл.
рівень. К .: Генеза, 2012.

Коренем п-го степеня із дійсного числа а називається число, n-й степінь якого
дорівнює а.
Наприклад: корінь третього степеня із числа 8 дорівнює 2, бо 2 3 = 8. Корінь
четвертого степеня з числа 81 є числа 3 і -3, бо 34 = 81, (-3)4 = 81.
Згідно даного означення, корінь п-го степеня — це корінь рівняння хn = а.
Число коренів цього рівняння залежить від п і а.
Якщо п — парне, тобто п = 2k, k N, то рівняння х2k = а має два корені,
якщо а > 0; один корінь, якщо а = 0; не має коренів, якщо а < 0.
Якщо п — непарне, тобто п = 2k + 1, k N, то рівняння х2k+1 = а завжди
має лише один корінь.
Корінь n-гo степеня

Означення кореня n-го Означення арифметичного кореня
степеня з числа а: n-го степеня з числа а:
число, n -й степінь якого дорівнює
а.
Корінь рівняння:
х2 = а
, ,…, - існують для а
R.
Якщо а < 0, то
=- .
, ,…, - існують для а 0.
Тотожності
Якщо існує, то = а .
,а R
,а R.
Основні властивості
= · , , .
14
, , .
Невід'ємний корінь рівняння хn = а називають арифметичним коренем n-го

степеня із числа а.
Арифметичним коренем n-го степеня із невід'ємного числа а називається таке
невід'ємне число, n-й степінь якого дорівнює а.
Арифметичний корінь п-го степеня із числа а позначають так: . Число n
називають показником кореня, число а — підкореневим числом (виразом).
Якщо п = 2, то замість пишуть і називають арифметичним
квадратним коренем.
Арифметичний корінь третього степеня називають кубічним коренем.
У тих випадках, коли зрозуміло, що мова йде про арифметичний корінь n-
го степеня, коротко говорять «корінь п-го степеня».
Приклад. Знайдемо значення: -

а) ; б) ; в) ; г) .
а) = 2, оскільки 23 = 8 і 2 > 0;
б) = 3, оскільки 34 = 81 і 3 > 0;
в) = 1, оскільки 15 = 1 і 1 > 0;
г) = 0 , оскільки 0100 = 0.
Корінь парного степеня існує лише з невід'ємних чисел, отже, вираз
має смисл, якщо і набуває невід'ємних значень.
Корінь непарного степеня існує з будь-якого дійсного числа і до того ж тільки
один.
Для коренів непарного степеня справедлива рівність =– .
Дійсно .
15
Рівність = – дозволяє виразити корінь непарного степеня з
від'ємного числа через арифметичний корінь того ж степеня.
Приклад. Знайдемо значення:

а) ; б) ; в) .
a) =- = -2; б) =- = -2 ; в) =- = -3 .
Отже, вираз має смисл для будь-якого а R і може набувати будь-
яких значень
1. Розв'яжіть рівняння:
а) х3 = 64; б) х5 = - ; в) х4 = 81; г) х6 = - 64; д) х3 = 15; е) х4 = 15.
Відповідь: а) 4; б) - ; в) 3; - 3; г) немає коренів; д) ; е) ;- .

2. Знайдіть область визначення функцій:
а) у = ; б) у = ; в) у = ;
г) у = ; д) у = + ; е) у =
Відповідь: а) х 2; б) х R; в) х 3; г) х ≠ 0; д) 0; е) не визначена.
Безпосередньо з означення арифметичного кореня n-го степеня випливає:
1. Якщо існує, то ( )n = а .
2.
3.
Ми згадали властивості квадратного кореня. Аналогічні властивості

мають і корені n-го степеня.
Властивість 1. Для невід'ємних чисел а і b добуток коренів n-го степеня із

чисел a і b дорівнює кореню n-го степеня із їх добутку: · = .
Властивість 2. Для невід'ємного числа а і додатного числа b частка коренів n-
го степеня із чисел а і b. дорівнює кореню n-го степеня із їх частки: .
16
Властивість 3. Будь-який цілий степінь k кореня n-го степеня із невід'ємного
числа а дорівнює кореню n-го степеня із степеня k числа а: .

Властивість 4. Щоб добути корінь із кореня із невід'ємного числа можна
перемножити показники коренів, а підкореневий вираз залишити без змін:
.
Властивість 5. Значення кореня із степеня невід'ємного числа не зміниться,
якщо показник кореня і показник підкореневого виразу помножити (або
поділити) на одне і те саме натуральне число: .

Властивості 1, 2 доводяться аналогічно тому, як це зроблено для
квадратних коренів. Доведемо властивості 3—5:
3) Так як а 0, то ліва і права частини формули невід'ємні. Тому для доведення
цієї рівності досить впевнитися в тому, що n-ий степінь лівої частини дорівнює
аk. Згідно з властивостями степенів з цілим показником маємо:
4) При а > О ліва і права частини невід'ємні. Тоді
Отже, .
5) Згідно з означенням кореня — це таке невід'ємне число, n-й степінь
якого дорівнює аmp, тобто досить довести .
Маємо .
1. Знайдіть значення виразів:
а) ; б) ; в) ; г) ; д) .
Відповідь: а) 1,5; б) 1,2; в) 0,5; г) 2,5; д) .

2. Обчисліть:
а) · ; б) · ; в) ; г) .
Відповідь: а) 10; б) 6; в) 3; г) 2.
3. Знайдіть корінь із степеня:
) ; б) ; в) ; г) .
Відповідь: а) 125; б) 0,09; в) 0,72; г) 16.
17
4. Спростіть вирази:
а) ; б) ; в) ; г) .
Відповідь: а) = ; б) ; в) ; г) .
6. Що називають коренем n-го степеня із числа а?
7. Що називають арифметичним значенням кореня?
8. Сформулюйте найважливіші властивості корення n-го степеня.
9. Сформулюйте основну властивість коренів n-го степеня.
10.Що називають підкореневим виразом?

[ 1 ] ст. 101 № 300 (1 – 4; 6; 8;) ст. 102 № 302 (2; 4; 6;) № 304 (1;) № 306
(1;2;6;) ст 103 №310 (2 – 5 ; 7;8;) ст.106 №319 (1;3;) ст. 107 № 321 (1; 2; 4; 6; 8;)
№ 326 (1 – 5) ст. 109 № 336 ( 1;2; 4 – 7;) № 340 ( 1; 2;) № 341 ( 1 – 3).
[ 1 ] ст. 102 № 301 (1 – 3;) № 303 ( 1 – 4;) № 311 (1 – 3;) ст. 107 № 322 ( 1
– 3) № 327
( 1 – 5;) № 342 ( 1 – 4)
Література: [ 1 ] - § 3 ст. 101 - 110.
Практичне заняття: Перетворення коренів, дії над коренями.

Навчальна мета заняття: Формувати вміння перетворювати корені та
виконувати дії над ними. За допомогою самостійної роботи перевірити рівень
засвоєння теми..
Кількість годин - 2
Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.
!Коренем п-го степеня із дійсного числа а називається число, n-й степінь
якого дорівнює а.
Наприклад: корінь третього степеня із числа 8 дорівнює 2, бо 23 = 8. Корінь
четвертого степеня з числа 81 є числа 3 і -3, бо 34 = 81, (-3)4 = 81.
Згідно даного означення, корінь п-го степеня — це корінь рівняння хn =
а. Число коренів цього рівняння залежить від п і а.
Якщо п – парне, тобто п = 2k, k N, то рівняння х2k = а має два корені, якщо а
> 0; один корінь, якщо а = 0; не має коренів, якщо а < 0.
Якщо п – непарне, тобто п = 2k + 1, k N, то рівняння х2k+1 = а завжди має
лише один корінь.
!Арифметичним коренем n-го степеня із невід'ємного числа а називається
таке невід'ємне число, n-й степінь якого дорівнює а.
Арифметичний корінь п-го степеня із числа а позначають так: .
Число n називають показником кореня, число а – підкореневим числом
(виразом).
18
Якщо п = 2, то замість пишуть і називають арифметичним квадратним
коренем.
Арифметичний корінь третього степеня називають кубічним коренем.
У тих випадках, коли зрозуміло, що мова йде про арифметичний корінь n-го
степеня, коротко говорять «корінь п-го степеня».
а) ; б) ; в) ; г) .
а) = 2, оскільки 23 = 8 і 2 > 0;
б) = 3, оскільки 34 = 81 і 3 > 0;
в) = 1, оскільки 15 = 1 і 1 > 0;
г) = 0 , оскільки 0100 = 0.
а) ; б) ; в) .
a) = - = -2; б) = - = -2 ; в) = - = -3 .
Отже, вираз має зміст для будь-якого а R і може набувати будь-яких
значень.
1. Якщо існує, то ( )n = а .
2.
3.
Ми згадали властивості квадратного кореня. Аналогічні властивості мають і

корені n-го степеня.
Властивість 1. Для невід'ємних чисел а і b добуток коренів n-го степеня із
чисел a і b дорівнює кореню n-го степеня із їх добутку: · = .
Властивість 2. Для невід'ємного числа а і додатного числа b частка коренів n-
го степеня із чисел а і b. дорівнює кореню n-го степеня із їх частки: .
Властивість 3. Будь-який цілий степінь k кореня n-го степеня із невід'ємного
числа а дорівнює кореню n-го степеня із степеня k числа а: .
Властивість 4. Щоб добути корінь із кореня із невід'ємного числа можна
перемножити показники коренів, а підкореневий вираз залишити без
змін: .
Властивість 5. Значення кореня із степеня невід'ємного числа не зміниться,
якщо показник кореня і показник підкореневого виразу помножити (або
поділити) на одне і те саме натуральне число: .
1. Знайдіть значення виразів:
а) ; б) ; в) ; г) ; д) .
Відповідь: а) 1,5; б) 1,2; в) 0,5; г) 2,5; д) .
а) · ; б) · ; в) ; г) .
Відповідь: а) 10; б) 6; в) 3; г) 2.
19
3. Знайдіть корінь із степеня:
а) ; б) ; в) ; г) .

Відповідь: а) 125; б) 0,09; в) 0,72; г) 16.
а) ; б) ; в) ; г) .
Відповідь: а) = ; б) ; в) ; г) .
Вивчені властивості коренів дають змогу виконувати перетворення
коренів.
1. Винесення множника з під знака радикала.
В деяких випадках підкореневий вираз розкладається на множники так, що із
одного чи декількох із них можна добути точний корінь. Добувши корені із цих
множників, одержані числа можна записати перед знаком кореня. Таке
перетворення називається винесенням множника за знак радикала.
Наприклад:
; ;
;
.
Взагалі, якщо a 0, b 0, то .
Якщо a – довільне, то ; .
1. Винесіть множники за знак радикала:
а) ; б) ; в) ; г) .
Відповідь: а) 3 ; б) 5 ; в) ( – 1) ; г) (1 – ) .
2. Винесіть множники за знак кореня, якщо а > 0, b > 0:
а) ; б) ; в) ; г) .
2 3 3
Відповідь: а) 4a b ; б) a b ; в) – 4a3 ; г) 3a3 .
3. Винесіть множники за знак кореня:
а) ; б) ; в) ; г) .
2 3
Відповідь: а) 4a b ; б) 2|а| |b| ; в) |а| ; г) – 4a3 .
3
2. Внесення множника під знак кореня.

Перетворення, обернене до винесення множника за знак кореня, називається
внесенням множника під знак кореня.
Наприклад: 2 = = ; 3 = · = = ;
a = · = = , якщо а > 0;
1. Внесіть множник під знак кореня:
а) 3 ; б) –2 ; в) (1 – ) ; г) (1 – ) .
Відповідь: а) ; б) - ; в) ; г) - .
2. Внесіть множники під знак кореня, якщо а > 0, b > 0:
а) – b ; б) аb ; в) а ; г) – аb .
Відповідь: а) – ; б) ; в) ; г) .
20
3. Внесіть множники під знак кореня:
а) а ; б) а ; в) – аb .
Відповідь: а) ; б) , якщо а 0, – , якщо а < 0;
в) – , якщо b 0, , якщо b < 0.
Зведення радикалів до найпростішого вигляду, поняття подібних
радикалів.
Будемо вважати, що радикал приведено до простішого вигляду, якщо:
підкореневий вираз не містить дробів; раціональні множники винесено за знак
кореня, показник кореня і показник степеня підкореневого виразу скорочено на
їхній найбільший спільний множник.
Приклад. Приведемо радикали до простішого вигляду:
1) ; 2) .
Радикали називаються подібними, якщо після приведення їх до простішого
вигляду вони мають рівні підкореневі вирази і однакові показники.
Наприклад, подібними є радикали: а) 3 ;а ; ; б) 5 ; ; (а–1) .
Раціональний множник, який стоїть перед знаком радикала, називається
коефіцієнтом. Наприклад, 3 . У цьому виразі 3 є коефіцієнтом.
Щоб стверджувати, що радикали подібні чи ні, їх треба привести до простішого
вигляду.
Наприклад, і подібні, оскільки = =3 , а = =2 .
!Теорема: Якщо а > b 0, то > , тобто більшому додатному
підкореневому виразу відповідає і більше значення кореня.
Приклад. Порівняємо числа і .
Подамо і у вигляді коренів з одним і тим самим показником:
= = , а = = . Згідно з доведеною теоремою, так як 32 > 27, то
> , а отже, > .
1. Порівняйте числа: а) і ; б) і ; в) і ; г) і .
Відповідь: а) < ; б) < ; в) < ; г) < .
2. Що більше: а) чи ; б) чи ; в) чи ; г) чи ?
Відповідь: а) ; б) ; в) ; г) = ?
3. Що менше: а) чи ; б) чи ?
Відповідь: а) ; б) .
Безпосередньо з доведеної теореми випливає:
1) Якщо а > 1, то > 1 і < а.
2) Якщо 0 < а < 1, то 0 < < 1 і > а.
3) + > , при умові а > b 0, або b > а 0.
1. Визначте знак виразу: а) – 1 ; б) – 1; в) – 5; г) .
Відповідь: а) – ; б) + ; в) – ; г) + .
2. Розташуйте в порядку зростання:
а) ; ; ; б) ; ; ; в) ; ; .
Відповідь: а) ; ; ; б) ; ; ; в) ; ; .
21
1. Додавання і віднімання радикалів виконується так само, як і додавання і
віднімання раціональних одночленів (многочленів).
Приклади:
3 – 5 + 12 = 3·2 – 5·3 + 12·5 = 6 – 15 + 60 = 51 ;
– (2 – 3 ) = 4 – 2·3 + 3·2 = 4 – 6 + 6 = 4 .
2. При множенні (діленні) радикалів з різними показниками спочатку їх треба
привести до одного показника, а потім перемножити (поділити) підкореневі
вирази і записати добуток (частку) під знак кореня з тим самим показником.
Приклади:
· = · = = ; .
3. При піднесенні радикала до степеня, можна піднести до цього степеня
підкореневий вираз, залишивши той самий показник кореня.
Наприклад:
.
4. Щоб добути корінь із радикала, можна із підкореневого виразу добути
корінь з показником, що дорівнює добутку двох даних показників.
Наприклад:
.
5. У деяких задачах корисно звільнятися від ірраціональних виразів у
знаменнику дробу.
Звільнитися від ірраціональності в знаменнику дробу – це означає
перетворити дріб, знаменник якого містить корені, до нового дробу,
тотожно рівному даному, знаменник якого коренів не містить.
Якщо знаменник дробу являє собою радикал чи добуток радикала на
раціональний множник, то слід чисельник і знаменник дробу домножити на
таку степінь кореня того самого показника, щоб отримати степінь з
показником, що дорівнює показнику кореня.
Наприклад:
; .
Якщо знаменник дробу є сума (або різниця) квадратних радикалів, то дріб
можна привести до раціонального вигляду, помноживши чисельник і
знаменник на різницю (або на суму) тих самих радикалів.
Наприклад:
;
, якщо a 0, a ≠ l.
Якщо знаменник дробу є сума (різниця) кубічних радикалів, то, щоб позбутися
ірраціональності в знаменнику, слід домножити чисельник і знаменник дробу
на неповний квадрат різниці (суми) тих самих радикалів.
Наприклад:
.
22
1. Що називається підкореневим виразом.
2. Сформулюйте теорему про корінь із степеня.
3. Сформулюйте теорему про корінь із здобутку.
4. Сформулюйте теорему про корінь із дробу.
5. Сформулюйте теорему про корінь із кореня.
6. Порівняння радикалів.
7. Звільнення від ірраціональності в знаменнику.
[ 1 ] ст. 114 № 358, (1 - 6), ст. 115. №361, (1;2;5;7;8;) № 365 ( 1.) № 367
(1;3;6;); №369 ( 1 –2,). ст. 117 № 377 ( 1; 3; 5;8;) № 382 ( 1;2;) ст. 118 № 384
( 4;5;).
[ 1 ] ст 114 № 360 (1;5;). ст 115 № 362 (2;3;) № 368 (2;3;) № 366 (1). ст. 110 №
353 (1; 3;)
Література: [ 1 ] - § 3 ст. 98 – 119.
Практичне заняття: Ірраціональні рівняння та їх системи.

Навчальна мета заняття: Формувати вміння розв’язувати ірраціональне
рівняння, та їх системи; Перевірити за допомогою самостійної роботи рівень
сформованості навичок.
1. Які рівняння називаються ірраціональними.
2. Як можна виявити сторонні корені рівняння.
3. Методи розв’язування ірраціональних рівнянь.
План проведення заняття.

І.Мотивація навчання.
Рівняння – це чудовий інструмент, який допоможе опис складної
життєвої ситуації, задачу, перетворити в красиве, струнке математичне
речення.
Причому багато задач, різноманітних за змістом і з різних галузей діяльності
людини, зводяться до рівняння певного типу, яке служить знаковою моделлю
цієї групи задач. Уміння розв'язувати певний тип рівнянь дає можливість
розв'язувати цілу групу задач. Метод рівнянь — один з математичних методів
пізнання реальної дійсності.
Рівняння, в яких під знаком кореня міститься змінна (невідома), називають
ірраціональними.
Наприклад: + 3 = 0, = + х — ірраціональні рівняння.
Розв'язування ірраціональних рівнянь ґрунтується на приведенні їх за
допомогою деяких перетворень до раціонального рівняння. Як правило, це
досягається піднесенням обох частин ірраціонального рівняння до одного і того
самого степеня (інколи декілька разів).
23
При піднесенні обох частин рівнян При піднесенні обох частин рівняння до
парного степеня одержане рівняння може мати корені, що не задовольняють
даному рівнянню. Такі корені називаються сторонніми для даного рівняння. (Це
відбувається тому, що із рівності парних степенів двох чисел не слідує рівність
цих чисел.
Наприклад: (-5)2 = 52, але (-5) ≠ 5.
Тому слід обов'язково робити перевірку одержаних коренів.
Приклад 1. Розв'яжіть рівняння = – 3.
Розв'язання
Рівняння = – 3 не має коренів, так як радикал с парним показником -
не може бути від'ємним.
Приклад 2. Розв'язати рівняння = 2 – х .
= (2 – х)2;
х – 2 = 4 – 4х + х2;
х2 – 6х + 6 = 0;
х = 2 або х = 3.
Перевірка: 1) = 2 – 2; 2) ≠ 2 – 3.
Відповідь: 2.
Приклад 3. Розв'яжіть рівняння = 3.
= 3;
( )3 = 33 ;
2х – 1 = 27;
х = 14.
Приклад 4. Розв'яжіть рівняння =5– .
Обидві частини рівняння піднесемо до квадрата. Одержимо

2х – 6 = 25 – 10 + x + 4 , або після перетворення 10 = 35 – х.
Знову піднесемо до квадрата обидві частини рівняння:
100(х + 4) = (35 – х)2;
100х + 400 = x2 – 70x + 1225;
24
x2 – 170x + 825 = 0;
звідси х1 = 5, х2 = 165.
Перевірка: 1) = = 2, 5 – = 5 – 3 = 2;
2) ≠5– .

Формування умінь розв'язувати системи з ірраціональними рівняннями.
Колективне розв'язування вправ
1. Розв'яжіть систему рівнянь
Додавши почленно ліві і праві частини рівнянь, одержуємо 2 = 6,
звідси = 3 , х = 9.
Віднявши почленно ліві і праві частини рівнянь, одержуємо 2 =2,
звідси = 1, у = 1.
Відповідь: (9; 1).
2. Розв'яжіть систему рівнянь

Введемо нові змінні: = а, = b . Дана система приймає вигляд:
Повертаючись до даних змінних, одержимо:
Перевірка;
[ 1 ] ст. 141 № 461, (1 - 4), №463, (1;2;3;) № 465 ( 1 - 6.) № 467 (усно);
№468 ( 1 –6, 8, 9). ст. 142 № 470 ( 1 - 4;) № 472 ( 1 - 4;) № 474 ( 1 - 4;).
[ 1 ] ст 141 № 462 (1 - 3;). № 464 ( 1 - 2; ) № 466 (1;2;4;5;) ст 142 № 469 (1;8;).
№ 471 (1; 2;) №473 (1;3;) №475 (1; 2; 4;)
Література: [ 1 ] - § 3 ст. 138 - 146.
25
Практичне заняття: Степінь з раціональним показником та його
властивості.
Навчальна мета заняття: Формування понять: «Степінь з раціональним
показником», «степінь з ірраціональним показником».
1. Що називається n – степенем числа a, якщо n натуральне число? Якщо
n = 1?
2. Що таке степінь, основа степеня, показник степеня?
3. Що називається n степенем числа а, якщо n ціле число?
4. Сформулюйте основні властивості степеня.
5. Дайте означення степеня з раціональним показником.
6. Сформулюйте основні властивості степеня з раціональним
показником.
Формування поняття степеня з дробовим показником.

Введемо поняття степеня з дробовим показником. Вводячи це поняття,
хотілося би, щоб степінь з раціональним показником мав ті самі властивості,
що й степінь із цілим показником. Зокрема, n-й степінь числа повинен
дорівнювати аm. Якщо ця властивість виконується, то – а це
означає (за означенням кореня п-го степеня), що число повинно бути

коренем п-го степеня із числа аn.
Степенем числа а > 0 з раціональним показником , де m Z, п N (п>1)

називається число .
Отже, = .
Степінь числа 0 визначений тільки для додатних показників;
за означенням (0r = 0 для будь-якого г > 0.
1. Подайте вирази у вигляді степеня з раціональним показником:
а) ; б) ; в) ; г) .
Відповідь: а) ; б) ; в) ; г) .
2. Подайте вирази у вигляді кореня із числа чи виразу:
а) ; б) 5 ; в) 6 ; г) 3 .
26
а) ; б) ; в) ; г) .
Відповідь: а) 3; б) 3; в) 4; г) 27.
Вивчення властивостей степенів з раціональним показником.

Для будь-яких раціональних чисел р і q і будь-яких додатних а і b
справедливі рівності:
аp · аq = ap +qn;
аp : аq = ap – q ;
(аp)q = аpq ;
(аb)p = apbp;
.
Для доведення цих властивостей треба скористатися означенням степеня з
раціональним показником і властивостями коренів. Доведемо першу рівність:
нехай , , тоді
О
станні рівності доводяться аналогічно.
Сприймання поняття про степінь з ірраціональним показником.

Розглянемо степінь з ірраціональним показником . Ірраціональне
число можна подати у вигляді нескінченного неперіодичного десяткового
дробу.
Розглянемо послідовність наближень числа :
1< < 2,
1,4 < < 1,5,
1,41 < < 1,42,
1,414 < < 1,415,
1,4142 < < 1,4143,
…
За допомогою калькулятора знайдемо наближені значення степенів числа 10 з
недостачею і надлишком, тоді матимемо:
10 = 101 < < 102 = 100,

25,119 101,4 < < 101,5 31,623,
27
25,704 101,41 < < 101,42 26,303,
25,942 101,414 < < 101,415 26,002 ,
25,953 101,4142 < < 101,4143 25,960 ,
Наведені значення з недостачею і надлишком наближаються до одного і
того самого числа = 25,9..., яке і прийнято вважати степенем числа 10 з
показником .
Таким чином, ми розширили поняття степеня на будь-які дійсні показники,
зберігаючи при цьому властивості степенів.
[ 1 ] ст. 129 № 421, (1; 3;5;), №423 , (1;3; 5;) № 425 ( 1 – 4; 7; 8;) ст. 131
№431 ( 1 – 7)
№436 (1;2; 4 – 5)
[ 1 ] ст 129 № 422 (2 - 4;). Ст. 130 № 426 (1;2;5;) №430 (1;) № 432 (1;2;) ст 132
№ 437 (1 – 4;)
Література: [ 1 ] - § 3 ст. 126 – 132..
Практичне заняття: Степеневі функції, її властивості та графіки.

Навчальна мета заняття: Узагальнення знань, умінь і навичок учнів з теми:
«Степенева функція».
1. Сформулюйте означення степеневої функції з натуральним
показником.
2. Які обмеження накладають на аргумент степеневої функції якщо n <
0?
3. Які види степеневої функції вам відомі?
4. Як розташовані на координатній площині графіки степеневих функцій,
якщо: а) n непарне натуральне число; б) n парне натуральне число?
Сприймання і усвідомлення матеріалу про степеневу функцію.
Степеневою функцією називається функція виду у = хp, де р — постійне
дійсне число, а х (основа) — змінна. Згадаємо властивості степеневих функцій,
їхні графіки. Результати наших досліджень будемо записувати в таблицю.
Функція у = хp
Парність Зростання
p Графік D(y) E(y) (непарність) (спадання)
1 2 3 4 5 6 7
28
p=2k, спадає,
1 k N [0; + якщо
R парна
. ) х (- ; 0], зростає,
якщо х [0; + )
2 p=2k+1
R R непарна зростає
. k N
зростає,
p=-
3 x ≠ (0; + якщо
(2k), парна
. 0 ) х (- ;0); спадає,
k N
якщо х (0; + )
1 2 3 4 5 6 7
4 спадає
. p=-(2k-1) на проміжках (- ;
x ≠ 0 y ≠ 0 непарна
k N 0),
(0; + )
ні парна,
5 [0;+ [0;+
ні зростає
. p > 0, p – не ціле, ) )
0<р<1 непарна
Р>0, ні парна,
6 [0;+ [0;+
p – не ціле, ні зростає
. ) )
р>1 непарна
р < 0, ні парна,
7 (0;+ (0;+
р – не ні спадає
. ) )
ціле непарна
29
Коментарі викладача
1. Якщо р = 2k, k Z, то функція у = х2k. Якщо k = 1, то ця функція має вигляд у =
х2. Згадаємо її основні властивості. Функція у = х2:
 визначена для будь-якого дійсного х;
 додатна при х ≠ 0 і дорівнює 0 при х = 0;
 приймає всі невід'ємні значення;
 парна (графік симетричний відносно осі OY);
 спадає, якщо х є (- ; 0] і зростає, якщо х є [0; + ). Такі саме властивості
має. функція у = х2k (рис. 80 підручника).
2. Якщо р = 1, то функція має вигляд у = х (графік — пряма, що проходить через
початок координат і ділить перший і третій координатний кути пополам). Якщо
р = 3, то ця функція має вигляд у = х3. Функція у = х3:
 визначена для будь-якого дійсного х;
 додатна при х > 0, від'ємна при х < 0 і дорівнює 0 при х = 0;
 зростаюча;
 приймає всі дійсні значення;
 непарна (графік симетричний відносно початку координат), Такі самі
властивості має степенева функція у = х2k+1, k N (рис. 79 підручника).
3. Розглянемо функцію у = . Ця функція визначена при х ≠ 0 і приймає всі

додатні значення. Функція парна (графік симетричний відносно осі OY). При х
< 0 функція зростає, а при х > 0 — спадає. Такі саме властивості має степенева
функція у = х-2k = ,k N (рис. 82 підручника).
4. Якщо р = – 1, то функція має вигляд у = х-1 = . Ця функція визначена при х ≠ 0.
При х > 0 функція у = приймає додатні значення, а при х < 0 — від'ємні. При
х > 0 функція у = спадає, і при х < 0 — спадає.
Такі саме властивості має степенева функція у = х – (2k – 1) = , k N (рис.

81 підручника).
5-6. Згадаємо властивості функції у = . Отже, функція у = :
 визначена при х > 0;
 додатна при х > О і дорівнює нулю при х = 0;
 зростає на всій області визначення;
 приймає всі невід'ємні значення.
Якщо р — додатне раціональне число, то степенева функція у = xp
визначена
при х 0 і має такі саме властивості, які функція у = .
30
[ 1 ] ст 89 № 242 (1;2;) № 244 (1) № 246 (1 – 4) № 248 (1- 4) № 260 (1 – 4)
№ 262 ( 1 – 3) ст 96 № 272 ( 1; 4;) № 276 (1 – 4) № 278 ( 1 – 4) ст 97 № 287
(1).
[ 1 ] ст 89 № 243 (1;3;) №245 (1) № 247 ( 1 – 3) № 249 ( 1 – 4) № 261 (1 – 3) ст 96
№ 273 (1 – 2)
№ 277 ( 1 – 3) № 279 (1 – 4 ) ст 90 № 288 ( 1 ) .
Література: [ 1 ] - § 3 ст.86 - 97.
Практичне заняття: Перетворення виразів, які містять степені з раціональним показником.
Навчальна мета заняття: Формувати вміння застосовувати властивості
степеня з раціональним показником до перетворення виразу.
Час проведення - 2 години .
Кількість годин - 2 (денна форма); 0 (заочна форма).
Місце проведення: аудиторія університету.
1. Що називають степенем додатного числа а з раціональним порказником.
2. Сформулюйте теорему про добуток степенів.
3. Сформулюйте теорему про частку степенів.
4. Сформулюйте теорему про степінь степеня.
5. Сформулюйте теорему про степінь добутку.
6. Сформулюйте теорему про степінь дробу.
Презентація: Степеневі функції та їх властивості.

[ 1 ] ст. 133 № 1 (1), ст. 134. №4, ст 135 № 443 ( 2;5;6;9;10;11;) ст 136 № 451 (1;4;5; 6; 8; 9;)
ст 137 №454 ( 1,). № 456 ( 1; 2;).

[ 1 ] ст 135 № 444 (1; 2; 4; 6; 7; 9;). ст 136 № 362 ст. 137 № 455 (1;)
Література: [ 1 ] - § 3 ст. 126 - 137.

[ 1 ] ст. 114 № 358, (1 - 6), ст. 115. №361, (1;2;5;7;8;) № 365 ( 1.) № 367 (1;3;6;); №369 ( 1 –
2,). ст. 117 № 377 ( 1; 3; 5;8;) № 382 ( 1;2;) ст. 118 № 384 ( 4;5;).
[ 1 ] ст 114 № 360 (1;5;). ст 115 № 362 (2;3;) № 368 (2;3;) № 366 (1). ст. 110 № 353 (1; 3;)
Література: [ 1 ] - § 3 ст. 126 – 136.
Практичне заняття: Перевірка набутих компетентностей. Конторольна робота

№1по темі: « Функції та їх властивості» .
Навчальна мета заняття: Перевірити рівень знань курсантів..
1. Що таке функція? Як позначаються функції?
31
2. Що таке область визначення і область значення функції? Як їх знайти за
допомогою графіка?
3. Назвіть основні види функції? Які їх графіки?
4. Що називають нулями функції? Як їх знаходять?
5. Які проміжки називаються проміжками знакосталості функції? Як їх
знаходять?
6. Поясніть, що називають найбільшим (найменшим) значенням функції на
множині.
7. Яку функцію називають парною, непарною? Як розташовані графіки цих
функцій?
1. Що називається підкореневим виразом?
2. Сформулюйте теорему про корінь із степеня.
3. Сформулюйте теорему про корінь із здобутку.
4. Сформулюйте теорему про корінь із дробу.
5. Сформулюйте теорему про корінь із кореня.
6. Порівняння радикалів.
7. Звільнення від ірраціональності в знаменнику.
8. Що називають степенем додатного числа а з раціональним порказником.
9. Сформулюйте теорему про добуток степенів.
10. Сформулюйте теорему про частку степенів.
11. Сформулюйте теорему про степінь степеня.
12. Сформулюйте теорему про степінь добутку.
13. Сформулюйте теорему про степінь дробу
Контрольна робота №1
Функції, їхні властивості та графіки.

1 варіант
Початковий і середній рівні ( 6 балів).
1. Обчислити значення функції f (х) = в точці х = 0
а) 25 ; б) 1 ;
в) 0 ; г) інша відповідь.
2. Знайти область визначення функції у =

а) (8; + ); б) (- ;8);
в) (8; + ); г) інша відповідь.
3. Яка з наведених функцій парна?

а) у = х ; б) у = х ;
3 4
в) у = ; г) у = х - 5;
4. На якому проміжку функція у =- х + 4х - 3 набуває додатніх

2
значень,
а) [1;3]; б) (0; 1);
в) (1; 3); г) інша відповідь.
5. При яких значеннях х функція у = невизначена?
32
а) 0 ; б) 0; 2 ;
6. Знайти значення виразу:

а) 2; б) 4
в) 8; г) інша відповідь.
7. Порівняти:
а) = ; б) > ;
в) < ; г) інша відповідь.
8 . Винести множник з-під знака кореня:
а) 2хуz 2
; б) 2ху z 2 2
;
в) 2ху z
2
; г) інша відповідь.
9. Розкласти на множники: 9х -х
а) (3х - х )(3х + х ); б) (3 - х) (3 + х);
в) (9 - ) (9 + ); г) інша відповідь.
10. Розв’язати рівняння: 1). 5х+1 = 4;

1). а). 1; б). 0; в) 3 ; г) інша відповідь.
2). 6х2-36 = 62х-1
2). а) – 5; 7 ; б) - 7 5 ; в) 7 ; г) інша відповідь.
Достатній рівень. ( 3 бали).
11. :
а) 3,6; б) 18 в) 5; г) інша відповідь.
12. Знайдіть область визначення функції у = +

а) (-6; 2); б) [-6; 2);
в) (-6; ); г) інша відповідь
Високий рівень. ( 3 бали).
13. Спростити вираз:
а) у - х ; б) у – х ;в) ; г) інша відповідь
33
2 варіант
1. Обчислити значення функції f (х) = в точці х = 0
а) 36 ; б) 1 ;
а) (-9; + ); б) (-9; 9);
в) [-9; + ); г) інша відповідь.

а) х-2; б) х +х ;
2 4
в) ; г) у = х - 5;
4. На якому проміжку функція у =- х + 2х + 3; набуває додатніх значень,
2
а) [-1;3]; б) (0; 4);

в) (-1; 3); г) інша відповідь.
5. При яких значеннях х функція у = невизначена?

а) 0 ; б) 0; 3 ;

а) 4; б) 2; в) 64; г) інша відповідь.
а) = ; б) < ;
в) > ; г) інша відповідь.
8. Винести множник з-під знака кореня:
а) 3хуz ; б) 3ху z 2
; в) 3ху z 2
9. Розкласти на множники: у - 64
а) (у - 8) (у + 8); б) ( (
в) (у - 4) (у + 4); г) інша відповідь.
10. Рівняння: 1). 3х-4 = 2;

1). а) 8; б) 12;
2). 8-5х = х2 -16 ;
а) -8; 3; б) 3;
34
в) -8; г) інша відповідь.
Достатній рівень. ( 3 бали).
11. Обчислити: ·
а) 3; б) -3;
12. Спростити:
а) a; б) 1;в) ; г) інша відповідь.
Високий рівень. ( 3 бали).
а) у - х ; б) х - у ; в) ; г) інша відповідь.
ІІІ варіант
1. Обчислити значення функції у = в точці х = 0

а) 64; б) 1;
а) (-5; 5); б) [-5; 5];
в) R; г) інша відповідь.
а) х – х;
2
б) х + х ;
6 4
в) ; г) інша відповідь.
4. На якому проміжку функція у = -х -2х+3 набуває додатніх значень,
2
а) [-3; 1]; б) (0; 4);

5. При яких значеннях х функція у = невизначена ?

а) 0; б) 0; 3;
а) 10; б) 100; в) 33 ; г) інша відповідь.

а) = б) > в) < г) інша відповідь.
35
а) 2ху z 2 2
; б) 2ху z
2 2
;
в) 2ху z 2 2
9. Розкласти на множники: а - 3в
а) (а - 3в )( а + 3в ); б) (а - 3 в )( а + 3 в );
в) (а - 3в )( а + 3в ); г) інша відповідь.
10. Розв’язати рівняння. 1. 1-х = 2
а) 3; б) 1;
2. 8-5х = х2-16 ;
а) 3; - 8; б) -3; 8;
Достатній рівень ( 3 бали).
11. Спростити:
12. Знайдіть область визначення функції
у =
Високий рівень ( 3 бали).
4 варіант
1. Обчислити значення функції у = в точці х = 0

а) 16; б) 1;
а) [-16; 16]; б) (-16; 16);
в) (- ; 16]; г) інша відповідь.
3. Яка з наведених функцій парна ?
а) х + х + 3;
2
б) х + 6; 2
36
в) + х; 2
г) інша відповідь.
4. На якому проміжку функція у = 3+2х - х2 набуває додатніх значень?
а) [-1; 3]; б) (0; 4);
5. При яких значеннях х функція у = невизначена ?
а) 0; б) 0; ;

а) 7; б) 49;
7. Порівняти: 1
а) = 1 ; б) < 1;
в) > 1; г) інша відповідь.
а) Спростити вираз:
3ху 2z3 ; б) 3ху 2z3 ;

в) 3ху 2z2 ; г) інша відповідь.
9. Розкласти на множники: х-5 - у
а) ( х -10 – у-10)( х -10 + у-10); б) ( х
–у )( х +у );
в) ( х – у )( х + у ); г) інша відповідь.
10. Розв’язати рівняння. 1. 5-х = 3
а) 2; б) 4;
2. -2х = х2-х-6 ;
а) 3; -2; б) -3; 2;
в) -; г) інша відповідь.
11. Спростити: ·
37
12. Знайдіть область визначення функції у =
а) (3; 6); б) [3;6];
в) (3; 6]; г) [0; 6]
Література: [ 1 ] - § 2, § 3 ст.ст. 19 – 154 .
Тема № 2. Паралельність прямих і площин у просторі..
Практичне заняття: Система опорних фактів курсу планіметрії.
Навчальна мета заняття: Узагальнення і систематизація знань, умінь і

навичок курсантів з тем, що вивчались в планіметрії
1. Які кути називаються суміжними, вертикальними? Які їх властивості?

2. Сформулюйте властивості і ознаки паралельних прямих.
3. Назвіть основні співвідношення між сторонами і кутами довільного
трикутника; прямокутного трикутника.
4. За якими формулами можна обчислити площу трикутника?
5. Які є ознаки рівності трикутників? А подібності?
6. Дайте ознаки паралелограма, прямокутника, ромба, квадрата, трапеції.
Які їх властивості?
7. Який многокутника називають вписаним у коло? Описаним навколо
кола?
8. Які властивості трикутника вписаного у коло і трикутника описаного
навколо кола? А чотирикутника?
9. Що таке правильний многокутник та які його властивості?
10.Коло. Кути та відрізки, пов’язані к колом?
11.Як знайти координати середини відрізка?
38
12.Які знайти відстань між точками з даним координатами?
13.Яке рівняння має коло, пряма?
14.Як зображають вектори?
15.Що таке координати вектора?
16.Що таке довжина вектора?
17.Які вектори називають рівними, колінеарними, протилежними?
18.Що таке сума двох векторів? Що таке різниця двох векторів? Як їх
знаходити?
19.Сформулюйте правило множення вектора на число.
20.Що називають скалярним добутком двох векторів?
21.За якими формулами обчисляються площі прямокутника, трикутника,
трапеції?
22.За якою формулою знаходять площу круга?
1. Катет прямокутного трикутника дорівнює 6 см, а медіана проведена до

нього – 5 см. Знайти гіпотенузу трикутника.
2. З точки до прямої проведено дві похилі, проекції яких на цю пряму
дорівнюють 5 см і 9 см. Знайти довжини похилих, якщо їх різниця
дорівнює 2 см.
3. Катети прямокутного трикутника дорівнюють 9 см і 12 см. Знайдіть
висоту трикутника, проведену до гіпотенузи.
4. Знайдіть площу трикутника, дві сторони якого дорівнюють 4 см і 7 см, а
кут між ними 1200
5. Бісектриса трикутника ділить його сторону на відрізки 5 см і 6 см.
Знайдіть площу трикутника , якщо менша з двох інших сторін дорівнює
15 см.
6. Одна сторона трикутника на 5 см більша за другу, а кут між ними 60 0.
Знайдіть периметр трикутника, якщо його третя сторона дорівнює 7 см.
39
7. Основи трапеції в яку можна вписати коло дорівнюють 7 см і 9 см.
Знайдіть периметр трапеції.
8. У трикутнику АБС АБ = 6 см,  C = 300 / Знайдіть радіус кола, описаного
навколо цього трикутника.
9. Сторони правильного трикутника дорівнюють 4 см. Знайдіть радіус
вписаного та описаного навколо нього кіл.
10.На осі абсцис знайдіть точку рівновіддалену від точок А( 3; -2), В(1; 2)
11.Складіть рівняння кола, діаметром якого є відрізок АВ, якщо А(3; -6),
В(-1; 4)
    
12.Знайдіть модуль вектора à  3â  4â де à (1;  2) â (1; 3)
 
13 Знайдіть значення k при якому вектори m (  2; k ) і (3;6) колінеарні
n
 
14 Знайдіть косинус кута між векторами à  ( 2;3) â  (3; 4)
 
15 При якому значенні у вектори à  (5; 2) â  (4; ó) перпендикулярні?
1. З точки до прямої проведено дві похилі, довжини яких дорівнюють 5 см і

7 см, а а різниця їх проекцій на цю пряму 4 см. Знайти відстань від точки
до прямої
2. Катет прямокутного трикутника дорівнює 10 см, а гіпотенуза 26 см.
Знайдіть висоту трикутника проведену до гіпотенузи
3. Знайдіть площу трикутника сторони якого дорівнюють 13 см, 14 см, 15
см
4. Сторони паралелограма дорівнюють 24 см і 30 см , яку між ними 300.
Знайдіть площу паралелограма
5. Бічна сторона рівнобічної трапеції, у яку можна вписати коло, дорівнює
12 см. Знайти периметр трапеції
6. Сторона квадрата дорівнює 6 см. Знайти радіус вписаного та описаного
навколо нього кіл
40
7. На осі ординат знайдіть точку , рівновіддалену від точок А(4; -5) В(2;
3)
8. Складіть рівняння кола, діаметром якого є відрізок АВ, якщо А(-3; 5),
В(5; -7)
    
m a â à â
9. Знайдіть модуль вектора = 2 - 3 , де (-4; 2) (1; 2)
 
à â
10.Знайдіть значення n ? при якому вектори (n; -8) і (-4; -2) колінеарні
 
a â
11.Знайдіть косинус кута між векторами (4; -1) і (-6; -8)
 
c d
12.При якому значенні х вектори (х; 6 ) (3; -2) перпендикулярні
Література: [ 3 ] ст 254 - 260.
Практичне заняття. Основні поняття стереометрії. Аксіоми стереометрії

та наслідки з них.
Навчальна мета заняття: Узагальнення відомостей про просторові

фігури. Вивчення аксіом стереометрії.
1. Поясніть походження слова стереометрія.

2. Назвіть основні геометричні фігури у просторі. Як їх позначають?
3. Які поняття в стереометрії приймають без означень.?
4. Сформулюйте аксіоми стереометрії.
5. Сформулюйте наслідки аксіом стереометрії.
[ 7 ] ст 48 №141 – 144; № 148; [ 1 ] ст 162 № 745 ст 167 № 771; № 776;
[ 7 ] ст 62 Тестові завдання № 1 – 8;
41
Література: [ 1 ] - § 19 - 21; [ 7 ] ст 38 – 64;
Практичне заняття. Взаємне розміщення двох прямих у просторі. Ознака

паралельності прямої і площини.
Навчальна мета заняття: Вивчення взаємного розташування двох прямих у

просторі; Ознаки паралельності прямих; мимобіжних прямих. Формування
знань про взаємне розміщення прямої і пло ни в просторі. Вивчення ознаки
паралельності прямої і площини.
1. Як формулюється аксіома паралельних прямих?

2. Які властивості паралельних прямих?
3. Як формулюється ознака паралельності прямих?
4. Назвіть випадки взаємного розміщення прямої і площини. Як їх
позначають?
5. Дайте означення паральних прямої і площини.
6. Сформулюйте ознаки паралельності прямої і площини.
[ 1 ] ст 191 усно № 906 – 911; № 923 ст 192 № 924 а), № 927 б), в); ); ст
199 Самостійна робота № 6 варіант 1 (№1);
[ 1 ] ст 192 № 924 б); № 927 а); № 928 а); ст 199 Самостійна робота № 6
варіант 2 (№1);
Література: [ 1 ] ст 170 - 176; ст 188 – 192;
Практичне заняття: Розв’язування задач на взаємне розміщення двох

прямих у просторі, паралельність прямої і площини.
42
Навчальна мета заняття: Формування знань та вмінь курсантів
застотсовувати ознаку паралельності та ознаку мимобіжності двох прямих,
ознаку паралельності прямої і площини до розв’язування задач. .
1. Які прямі в просторі називаються паралельними, а які мимобіжними?

2. Сформулюйте ознаку паралельності прямої і площини
3. Сформулюйте ознаку паралельності прямих у просторі.
4. Сформулюйте ознаку мимобіжності прямих у просторі.
5. Скільки прямих можна провести через дану точку паралельно даній
прямій?
6. Сформулюйте властивість транзитивності паралельних прямих.
[ 3 ] ст173 № 800 № 802 № 808 № 813, №815, №816, № 816, ст 175

№822 №825, ст 192 № 924 (а), № 927 (б), ст 191 №№ 906 – 911, № 912,
№ 916.
[ 3 ] ст 173 № 805 № 807, ст 174 № 817, № 819, №823, ст 191 №913, ст

192 №924, № 927 (а)
Література: [ 3 ] - § 22; ст 170 - 175. § 25; ст 188 – 192.
Практичне заняття: Взаємне розміщення двох площин . Ознака

паралельності двох площин. Властивості паралельних площин.
Навчальна мета заняття: Формування знань курсантів про взаємне

розміщення площин у просторі; про властивості паралельних площин.
Вивчення ознаки паралельності площин..
43
1. Які площини називаються паралельними?

2. Сформулюйте ознаки паралельності площин.
3. Сформулюйте теорему про перетин паралельних площин січною
площиною.
4. Сформулюйте теорему про перетин двох паралельних прямих
паралельними площинами.
[ 1 ] ст196 № 952 ст 197 № 961 ст 198 № 963 ( а,в;) № 964 ( а,в;).
[ 1 ] ст 198 № 963 ( б;) № 964 ( б;).
Література: [ 1 ] ст 193 – 199;
Практичне заняття: Розв’язування задач на взаємне розміщення прямих та

площин у просторі.
Навчальна мета заняття: Узагальнення й систематизація знань, умінь і

навичок курсантів з теми: «паралельність прямих і площин у просторі».

3. Сформулюйте ознаку паралельності прямих у просторі.
4. Сформулюйте ознаку мимобіжності прямих у просторі.
5. Скільки прямих можна провести через дану точку паралельно даній
прямій?
6. Сформулюйте властивість транзитивності паралельних прямих.
44
9. Сформулюйте ознаку паралельності площин
10.Перелічіть властивості паралельного проектування
11.Сформулюйте теорему про лінії перетину двох паралельних площин
третьою площиною
12.Якими фігурами можна зображати паралелограм, прямокутник, квадрат,
ромб?
13.Якою фігурою у стереометрії зображають коло?
1. Точка С лежить між паралельними площинами  і  . Через точку С

проведено прямі а і в, які перетинають площину  в точках А і А1, а
площину  у точках В і В1 відповідно. Знайдіть АА1, якщо АС = 3 см,

В1В = 12 см, АА1 = СВ
2. Площина  перетинає сторони АВ і АС трикутника АВС відповідно в
точках В1 і С1, ВС ІІ  . Знайдіть ВС, якщо В1С1 = 1 см, ВВ1 і В1А = 3 : 1
3. Побудуйте зображення прямокутного трикутника та його середньої лінії,
що паралельна одному з катетів
4. Дано відрізок АВ і площина  , яка його не перетинає. Точка О ділить
відрізок АВ у відношенні АВ і ОВ = 3 : 1. Через точки А, О, В, проведено
паралельні прямі, які перетинають площину  в точка А1О1В1. Знайдіть
довжину відрізка ОО1, якщо АА1 = 14 см, ВВ1 = 6 см.
1 [ 3 ] Трикутник АDЕ і трапеція АБСD (AD – основа) не лежать в одній

площині, точка К – середина сторони АЕ, точка Р – середина сторони DE.
Доведіть, що КР ІІ BC
2 Сторона АВ трикутника АВС лежить у площині  . Площина  , яка
паралельна площині  , перетинає сторони АС і ВС у точках А 1 і В1
відповідно. Знайти довжину відрізка АВ, якщо А 1С = 9 см, АА1 = 3 см,
АВ = 8 см
45
3 Трикутник А1В1С1 – проекція рівнобедреного трикутника АВС (АВ =
АС). Побудувати проекцію бісектриси трикутника, проведеної з вершини
А.
4 Через точку О, розміщену між паралельними площинами  і  , проведені
дві прямі, які перетинають площини в в точках А і А1 ; В і В1 :
а) як розміщені прямі АВ і А1В1?
б) знайти довжину відрізка А1В1, якщо АВ=18 см, АО : ОА1 = 3 : 5
Література: [ 3 ] §§ 19 - 26; ст 153 - 200.
Практичне заняття: Контрольна робота №2 по темі: « Паралельність прямих і

площин у просторі».
Навчальна мета заняття: перевірка навчальних досягнень з теми: «

Паралельність прямих і площин у просторі».
І варіант
1. Площина і пряма, яка не лежать на ній
А не перетинаються
Б перетинаються в одній точці
В або не перетинаються, або перетинаються в одній точці
Г розташовані перпендикулярно
Д Інша відповідь
2. Скільки площин можна провести через пряму а і точку В, яка не належить

прямій а?
А одну
Б дві
В три
46
Г безліч
Д інша відповідь
3. Якщо три вершини прямокутника лежать у деякій площині, то четверта його

вершина лежить
А поза цією площиною
Б у цій же площині
В в точці перетину діагоналей
Г в площині перпендикулярній до даної
4. Дано зображення куба АВСД А1 В1 С1 Д1, які з вказаних точок належать

площині А1 В1 С1
В1 С1
А1 Д1
В С
А Д
А) А Б) С В) Д Г) С1 Д) Д1
5. Точка М не лежить в площині трикутника АВС. Як розміщені прямі МА і

ВС?
А мимобіжні
Б перпендикулярно
В паралельно
47
Г перетинаються
6. Площина α , яка паралельна стороні трикутника АВС, перетинає сторони

ВА і ВС відповідно у точках М і N. Знайти МN, якщо ВМ=4 м, АМ=6 см, АС=8
м.
А 3,2 м Б 4м
В 5м Г 6м Д інша відповідь
7. Через кінці відрізка АВ і його середину С проведено паралельні прямі, які

перетинають деяку площину  в точках А1В1С1відповідно. Знайдіть довжину
відрізка СС1, якщо відрізок АВ не перетинає площину  і АА1 = 18 см; ВВ1 = 10
см.
8. Побудуйте зображення прямокутного трикутника та його середньої лінії ,

що паралельна одному з катетів. Побудову пояснити.
9. Точка Р лежить між паралельними площинами α і β . Прямі m і n, що

проходять через точку Р, перетинають площину α в точках N1 і М1, а
площину β - в точках N2 і М2 відповідно. Знайдіть РМ,
якщо N1 Р : N1 N2 = 1:3, М1 М2 = 15 дм
10. Трикутники АВС і МВС не лежать в одній площині і мають спільну

сторону. Точки Д, Н, К – середини сторін МВ, СМ, АС. Відрізок АВ перетинає
площину ДНК в точці S. Знайти SК, якщо
СА=8 см
2 варіант
1. Дві прямі у просторі перетинаються і мають:
А більш, ніж одну спільну точку
Б дві спільні точки
48
В одну спільну точку
Г безліч спільних точок
2. Скільки площин можна провести через пряму і точку, яка лежить на

цій прямій?
А одну
Б дві
В три
Г безліч
3. Скільки спільних прямих мають дві площини, які перетинаються?
А одну
Б дві
В три
Г безліч
4.Дано зображення тетраедра РАВС. Яке взаємне розміщення прямих ВС і

АР?
Р В
А С
49
А) Перпендикулярні Б) Мимобіжні В) Паралельні Г) Перетинаються
Д) Неможливо визначити.
5. Точка Р не належить площині квадрата АВСД. Як розміщені прямі ВС і

РД?
А) Мимобіжні прямі Б) Перпендикулярно В) Паралельно Г) перетинаються

Д) інша відповідь.
6. Через кінець А відрізка АВ проведено площину α . Через кінець В і точку К

цього відрізка проведено паралельні прямі, які перетинають площину α в
точках В1 і К1. Знайти довжину відрізка КК1, якщо АК:КВ =3:2 і ВВ1=16 м.
2
А 9,6 м Б 6,4 м В 26 3 м Г 3,2 м Д інша відповідь
7 Площина  перетинає сторони АВ і АС трикутника АВС у точках N і D

відповідно паралельно стороні ВС; AD = 6 см, DN : СВ = 3 : 4. Знайдіть АС.
8. Побудуйте зображення рівнобедреного прямокутного трикутника АКМ,

АМ = МК. Зображення його бісектриси МВ. Побудову пояснити.
9. Площини α і β паралельні. Точки N1 , N2 і М1 , М2 належать цим

площинам так, що прямі N 1 М1 і N2 М2 перетинаються в точці Р. Обчислити
Р N1 і РМ2 , якщо N1 М1 = 6 дм, Р N2 = 25 см, Р М2 : Р N2 = 3.
10. Трикутник А SД і трапеція АВСД мають спільну сторону АД і лежать в

різних площинах. Через основу ВС трапеції і середину відрізка S Д – точку Н
проведено площину, яка перетинає пряму А S в точці К. Знайдіть НК, якщо
АД=10
3 варіант
1. Які з наведених тверджень є правильними?

1. Через дві прямі простору можна провести єдину площину.
2. Якщо дві точки належать площині ά, то й пряма що проходить
через ці дві точки належить площині ά.
3. Через три точки можна провести єдину площину.
50
4. Через точку N, що не належить площині ά можна провести
тільки одну пряму, паралельно площині ά.
А лише 2 Б лише 1 , 2 і 3 В лише 1 і 4 Г лише 2 і 3 Д лише 2, 3, 4.
2. Дано зображення куба АВСД А1 В1 С1 Д1, яка з вказаних площин

паралельна прямій СД ?
В1 С1
А1 Д1
В С
А Д
А) А А 1Д Б) АВ В1 В) В В1 Д 1 Г) А Д1 С Д) інша відповідь
3. Прямі АВ і СД не лежать в одній площині. По якій прямій

перетинаються площини АВД і ВСД?
А) АВ; Б) СД; В) ВД; Г) АД; Д) інша відповідь
4. Скільки площин визначають чотири точки, які не лежать в одній

площині?
А) Дві; Б) три; В) чотири; Г) безліч; Д) інша відповідь
5. Які з вказаних фігур можуть бути паралельною проекцією прямокутника?
А) Прямокутний трикутник; Б) Прямокутна трапеція; В) Квадрат;

Г) Коло; Д) інша відповідь
6. Через кінці відрізка MN і його середину К проведено паралельні прямі, які

перетинають деяку площину  в точка М1N1К1. Знайдіть довжину відрізка КК1,
якщо відрізок NM не перетинає площину  і ММ1 = 22 см, NN1 = 8 cм
А) 11 см; Б) 30 см; В) 10 см; Г) 15; Д) інша відповідь
7. Площина  перетинає сторони АВ і ВС трикутника АВС у точках М і К

та паралельна стороні АС, МК = 4 см, МВ : МА = 2: 3. Знайдіть АС
51
8. Побудуйте зображення прямокутного трикутника та його середньої лінії,
що паралельна одному з катетів
9. Через точку М, що лежить поза паралельними площинами  і 

проведені два промені. Один з них перетинає площини  і  у точках А1
і В1, а другий у точках А2 і В2. Знайдіть довжину відрізка В1В2, якщо
він на 2 см більший за відрізок А1А2, МВ2 = 7 см, А1В1 = 4 см
10. Трикутники АВС і МВС не лежать в одній площині і мають спільну

сторону. Точки Д, Н, К – середини сторін МВ, СМ, АС. Відрізок АВ
перетинає площину ДНК в точці S. Знайти SК, якщо ВС=8 см.
Література: [ 1 ] - §§ 19 -26;
Тема № 3 . Тригонометричні функції.
Практичне заняття: Тригонометричні функції кута. Радіанне

вимірювання кутів і дуг.
Навчальна мета заняття: Повторити означення тригонометричних
функцій гострого кута прямокутного трикутника і ввести означення
тригонометричної функції довільного кута. Узагальнення і систематизація
знань учнів про радіанну міру вимірювання кутів і дуг. Формування умінь
визначати радіанну міру кута за градусами і навпаки.
1. Що називають кутом в один радіан?
2. Чому дорівнює радіанна міра півкола?
3. Скільком градусам дорівнює один радіан?
4. Яким числом може виражатися кут повороту?
План проведення занять
І.Повторення відомостей про тригонометричні функції гострих кутів
прямокутного трикутника.
1. Дайте означення синуса гострого кута прямокутного трикутника.
2. Дайте означення косинуса гострого кута прямокутного
трикутника.
3. Дайте означення тангенса гострого кута прямокутного трикутника. (Увести
поняття котангенса гострого кута прямокутного трикутника).
4. Знайдіть sin α, cos α, tg α, ctg α, sin β, cos β, tg β, ctg β.
52
а) 2 cos 60° + cos 30°; б) 3tg45°·tg60° ;
в) 2 cos 30° + 6 cos 60° – 4 tg 45°; г) 2 ctg 60° – 2 sin 60° .
6. Спростіть:
a) (l – cosα)(l + cosα); 6) tgα – ctgα + sin2 α + cos2 α.
ІІ. Повторення відомостей про тригонометричні функції довільного кута.

У курсі геометрії для кутів від 0° до 180° було дано означення синуса,
косинуса, тангенса за допомогою кола. Нагадаємо ці означення. Нехай дано
коло радіуса R, центр якого знаходиться у початку координат. Відкладемо від
додатної півосі у верхню півплощину кут α, друга сторона якого перетне коло в
точці Рα(х; у)
Синусом кута називається відношення ординати точки Рα(х; у) кола до його
радіуса: .
Косинусом кута називається відношення абсциси точки Рα(.х; у) кола до його
радіуса: .
Тангенсом кута називається відношення ординати точки Рα(х; у) до її абсциси:
.
53
Котангенсом кута називається відношення абсциси точки Рα(х; у) до її ординати:
.
ІІІ.Виконання вправ
1. Чому дорівнюють кути повороту, які показано на рисунку .
2. Накресліть коло із центром у початку координат і побудуйте кут повороту, що

дорівнює: а) 135°; б) -120°; в) 540°; г) -810°.
3. Запишіть всі кути поворотів, при яких радіус ОА переходить у радіус ОВ .
4. Побудуйте коло з центром у початку координат і кути повороту, що дорівнюють:

а) 90° + 360° n, (п Z); б) 180° + 360° n, (п Z);
в) –90º + 180° n, (п Z); г) ±60° + 360º n, (п Z).
5. Визначте, кутом якої чверті є кут α, якщо кут а дорівнює:
а) 181°; б) 179°; в) 271°; г) 361°; д) 345°; є) 800°.
6. Серед кутів повороту 790°; 500°; -30°; 1580°; -220°; -290° знайдіть такі, при
яких початковий радіус займе таке саме положення, як і при повороті на кут: а)
α = 70°; 6) α = 140°.
7. Накресліть коло з центром на початку координат і радіусом R = 5 см. Поверніть
початковий радіус на кут α і знайдіть наближене значення sin α, cos α, tg α, ctg
α, якщо α = 50°; 175°; -100°.
Як відомо, кути вимірюються в градусах, хвилинах, секундах,
Градусом називається частина розгорнутого кута.

Таким чином, розгорнутий кут дорівнює 180°, прямий кут дорівнює 90°.
Між градусами, хвилинами і секундами існують співвідношення: 1º = 60',
1' = 60'', 1' = , 1' = . Крім градусної міри, використовуються і інші

одиниці вимірювання кутів. У математиці і фізиці це радіанна міра кута.
54
1 радіан — центральний кут, який опирається на дугу, довжина якої дорівнює
радіусу .
Установимо зв’язок між радіанним і градусним вимірюванням кутів. Куту,
що дорівнює 180°, відповідає півколо, тобто дуга, довжина якої дорівнює πR
Щоб знайти радіанну міру кута в 180°, треба довжину дуги π-R розділити на
довжину радіуса R: . Отже, радіанна міра кута в 180° дорівнює π:

180° = π рад
З цієї формули одержуємо (розділивши ліву і праву частини рівності на 180):
1° = рад, або 1° 0,017 рад.

Із рівності 180° = π рад також одержуємо (розділивши ліву і праву частини
рівності на π):
1 рад = , або 1 рад 57°.

Розглянемо приклади переходу від радіанної міри до градусної і навпаки.
Приклад 1. Виразіть в радіанах величини кутів 30°; 45°; 60°; 90°.
Розділивши ліву і праву частини рівності: 180° = π рад послідовно на 6, 4,
3, 2, одержуємо: 30° = рад, 45° = рад, 60° = рад; 90° = рад.
Приклад 2. Виразіть в градусах величини кутів рад, рад, рад, рад.

Розділивши ліву і праву частини рівності: 180° = π рад послідовно на 10; 5;
12; 18, одержуємо: рад = 18º; рад = 36º; рад = 15º; рад = 10º.
Приклад 3. Знайдіть в градусах 3,5 рад.
Через те що 1 рад = , 3,5 рад = 3,5 · = = 201° .

Приклад 4. Знайдіть радіанну міру кута в 72°.
Через те що 1° = рад, 72° = 72 · рад = рад 1,3 рад.

При записі радіанної міри кута позначення «рад» опускають. Наприклад, замість
рівності 90° = рад, пишуть 90° = .
55
Радіанна міра кута зручна для обчислення довжини дуги кола. Через те що
кут в 1 радіан стягує дугу, довжина якої дорівнює R, то кут в α радіан стягує
дугу довжиною: l = αR.
Якщо радіус кола дорівнює одиниці, то l = α, тобто довжина дуги дорівнює
величині центрального кута, що опирається на цю дугу в радіанах.
1. Запишіть у радіанній мірі кути: а) 120°; б) 300°; в) -405°; г) -22,5°.
2. Подайте в градусній мірі кути: а) ; б) 2,5π; в) 0,3π; г) .

Відповідь: а) 135°; б) 450°; в) 54°; г) 660°.
3. Подайте в радіанній мірі кути (скористуйтеся таблицями або калькулятором):
а) 20° 12'; б) 54° 23'; в) 136° 27'; г) 127° 15'.
Відповідь: а) 0,3586; 6)0,9492; в) 2,3815; г) 2,221.
4. Подайте в градусній мірі кути (скористайтеся таблицями або
калькулятором):
а) 15; б) 2; в) 1,1417; г) 4,3982.
Відповідь: а) 859,87°; б) 114,65°; в) 65° 25'; г) 252°.
1. Запишіть у радіанній мірі кути: а) 120°; б) 300°; в) -405°; г) -22,5°.
2. Подайте в градусній мірі кути: а) ; б) 2,5π; в) 0,3π; г) .

Відповідь: а) 135°; б) 450°; в) 54°; г) 660°.
3. Подайте в радіанній мірі кути (скористуйтеся таблицями або калькулятором):
а) 20° 12'; б) 54° 23'; в) 136° 27'; г) 127° 15'.
Відповідь: а) 0,3586; 6)0,9492; в) 2,3815; г) 2,221.
4. Подайте в градусній мірі кути (скористайтеся таблицями або
калькулятором):
а) 15; б) 2; в) 1,1417; г) 4,3982.
Відповідь: а) 859,87°; б) 114,65°; в) 65° 25'; г) 252°.
[ 1 ] ст 160 №497; (1;3;4;10;17;21;) №499 (1;2;3;4;)

[ 1 ] ст 1160 № 497 (2;5;6;8; 12; 18; 23;)
56
Література: [ 1 ] - § 4 ст 155 – 160,
Практичне заняття: Тригонометричні функції числового аргументу. Основні

співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу.
Навчальна мета заняття: Ввести поняття тригонометричної функції числового
аргументу. Актуалізувати знання курсантів одержаних в основній школі з
даної теми.
1. Поняття синуса, косинуса, тангенса, котангенса.
2. Лінія синусів, косинусів, тангенсів, котангенсів.
3. Множина значень тригонометричних функцій.
4. Значення тригонометричних функцій деяких кутів.
5. Знаки тригонометричних функцій.
6. Основні співвідношення між тригонометричними функціями.

І.Сприймання і усвідомлення понять синуса, косинуса, тангенса і
котангенса числа.
озглянемо на координатній площині коло радіуса 1 з центром у початку
координат, яке називається одиничним . Позначимо точку Р о — правий кінець
горизонтального діаметра. Поставимо у відповідність кожному дійсному числу
α точку кола за такими правилом:
1) Якщо α > 0, то, рухаючись по колу із точки Р о в напрямі проти годинникової
стрілки (додатний напрям обходу кола), опишемо по колу шлях довжиною а,
кінцева точка цього шляху і буде шуканою точкою Ρα.
2) Якщо α < 0, то, рухаючись із точки Ρ о в напрямі за годинниковою стрілкою,
опишемо по колу шлях довжиною |α|; кінець цього шляху і буде шукана точка
Рα .
3) Якщо α = 0, то поставимо у відповідність точку Ро.
Таким чином, кожному дійсному числу можна поставити у відповідність
точку Ρ0 одиничного кола.
Якщо α = αо + 2πk, де k — ціле число, то при повороті на кут α одержуємо
одну і ту саму точку, що й при повороті на кут αо.
Якщо точка Ρ відповідає числу α, то вона відповідає і всім числам виду α + 2πk,
де 2π — довжина кола (бо радіус дорівнює 1), а k — ціле число, що показує
кількість повних обходів кола в ту чи іншу сторону.
ІІ.Виконання вправ
a) cos 7π; б) sin 7π; в) cos ; r) sin .

Відповідь: а) -1; б) 0; в) 0; г) 1.
57
a) ; б) ; в) sin π + sin 1,5π; г) cos0 + cos 3,5π - cos 3π.
Відповідь: а) 0; б) -1; в) -1; г) 2.
Тангенсом числа α називається відношення синуса числа α до його косинуса:
.
Тангенс визначений для всіх а, крім тих значень, для яких cos α = 0, тобто,
α= + πn, n Ζ.
Для розв'язування деяких задач корисно мати уявлення про лінію тангенсів
. Проведемо дотичну t до одиничного кола в точці Ρо. Нехай α — довільне
число, для якого cos α 0, тоді точка Рα (cos α; sin α) не лежить на осі ординат і
пряма ОРα перетинає t в деякій точці Тα з абсцисою 1. Знайдемо ординату точки
Тα із трикутника ОРоТα.
; у = tgα.
Таким чином, ордината точки перетину прямих ОРα і t дорівнює тангенсу числа
α. Тому пряму t називають віссю тангенсів.
Котангенсом числа α називається відношення косинуса числа α до його синуса:
.
Котангенс визначений для всіх α, крім таких значень, для яких sin α 0,
тобто, a = π n, n Ζ.
Введемо поняття лінії котангенсів. Проведемо дотичну q до одиничного
кола в точці . Для довільного числа α, якщо sin α 0 і відповідно точка Рα

(cos α, sin α) не лежить на осі ОХ і тому пряма ОРα перетинає пряму q у деякій
точці Qα з ординатою, що дорівнює 1. Із трикутника О Qα маємо: ,

звідси х = ctg α. Таким чином, абсциса точки перетину прямої ОРα і q дорівнює
котангенсу числа α, тому пряму q називають віссю котангенсів.
ІІІ.Виконання вправ
1. Обчисліть: а) tg π; б) tg (-π); в) tg 4π; r) tg .

Відповідь: а) 0; б) 0; в) 0; г) не визначений.
2. Визначте знак числа: а) tg ; б) tg ; в) tg ; г) ctg .

Відповідь: а) мінус; б) плюс; в) мінус; г) мінус.
58
Визначення значень тригонометричних функцій деяких чисел.
Через те що поворот на кут в α радіан співпадає з поворотом 180 на кут —
α градусів, аргумент синуса і косинуса можна виразити як в градусах, так і в
радіанах. Наприклад, при повороті точки (1; 0) на кут , тобто на кут 90º, тому
sin = sin 90° = 1, cos = cos 90° = Ο .

Заповнимо таблицю значень синуса, косинуса, тангенса і котангенса
деяких чисел.
0 π 2π
α 0° 30° 45° 60° 90° 180° 270° 360°
sin α 0 1 0 -1 0
cos
1 0 -1 0 1
α
не не
tg α 0 1 0 0
існ. існ.
не
ctg α 1 0 не існ. 0 не існ.
існ.
Значення синуса, косинуса, тангенса і котангенса інших чисел можна знайти за
допомогою математичних таблиць або калькулятора.
а) 3sin + 2cos – tg ; б) 5sin +3tg – 5cos – 10ctg ;
в) ; r) sin · cos – tg .
Відповідь: а) ; б)-7; в) - ; г) - .
2. Обчисліть за допомогою мікрокалькулятора:
а) sin 1,5; б) cos 0,5; в) tg ; г) сtg .

Відповідь: а) 1,00; б) 0,88; в) 3,08; г) 2,75.
59
Вивчення зміни знаків тригонометричних функцій.
Число sin α — це ордината відповідної точки Рα, тому sin α > О, якщо точка
розташована вище осі абсцис, тобто в І і II чвертях. Якщо ця точка лежить
нижче осі абсцис, то її ордината від'ємна в третій і четвертій чвертях.
Число cos α — це абсциса точки Р α, тому cos α > 0 в І та IV чвертях, cos α < 0 в
II та III чвертях.
Так як , , то tg α > 0 і ctg α > 0, якщо sin α і cos α мають

однакові знаки, тобто в І і III чвертях, і tg α < 0 і ctg α < 0 в II і IV чвертях .
1. У якій чверті знаходиться точка Ρα , якщо:
а) sin α > 0 і cos α > 0; б) sin α > 0 і cos α < 0;
в) sin α < 0 і cos α > 0; r) sin α < 0 і cos α < О?
Відповідь: а) І; б) II; в) IV; г) III.
2. Якій чверті належить Рα, якщо:
а) sin α cos α > 0; б) sin α cos α < 0;
в) tg α cos α > 0; г) ctg α sin α < 0?
Відповідь: а) І або III; 6) II або IV; в) І або II; г) II або III.
3. Знайдіть знак виразу:
а) cos ; б) sin ; в) ctg (π + α); г) tg , якщо 0 < α < .

Відповідь: а) мінус; б) плюс; в) плюс; г) плюс.
4. Визначте знак виразу:
а) sin105° – cos105°; б) cos155° – sin255°; в) tg127° · ctg200°; г) tg351° · ctg220°.
Відповідь: а) мінус; б) плюс; в) мінус; г) мінус.
5. Визначте знак добутку:
а) tg 2 · tg 3 · ctg 3 · cos 1; б) sin 1 · cos 2 · tg 3 · ctg 4.
Відповідь: а) мінус; б) плюс.
1. Співвідношення між синусом і косинусом.ехай точка Ρα(х, у) одиничного
кола отримана поворотом точки Р0(1; 0) на кут α радіан, тоді згідно з
означенням синуса і косинуса: х = cos α, у == sin α.
Оскільки точка Рα(х;у) належить одиничному колу, то координати (х; у)
задовольняють рівнянню х2 + у2 = 1. Підставивши в це рівняння замість х і у
значення cos α і sin α , отримаємо:
(cos α)2 + (sin α)2 = 1 або (враховуючи, що (cos α) 2 = cos2 α, (sin α)2 = sin2 α))
cos2 α + sin2 α = 1.
Таким чином, sin2 α + cos2 α = l для всіх значень α. Ця рівність називається
основною тригонометричною тотожністю.
З основної тригонометричної тотожності можна виразити sin α через cos α і
навпаки. , .
1. Чи можуть бути справедливими одночасно рівності:
60
a) cosα = і sinα = ; б) sinα = - і cosα = - ; в) sinα = і cosα = - .
при одному і тому самому значенні α?
Відповідь: а) ні; б) так; в) так.
2. Знайдіть cos α, якщо sin α = 0,6 і < α < π.

Відповідь: cos α = -0,8.
3. Знайдіть sin α, якщо cos α = і < α < 2π.
Відповідь: sin α = - .
а) 1 + sin2 α + cos2 α; б) 1 – sin2 α – cos2 α; в) 2sin2 α + cos2 α – 1;
г) (1 – cos α)(l + cos α); д) ; є) sin4 α – cos4 α + 1.

Відповідь: а) 2; 6) 0; в) sin2 α; r) sin2 α; д) tg2α; є) 2sin2α.
5. Доведіть тотожності:
а) (1 – cos 2α)(l + cos 2α) = sin2 2α; 6) cos4 α – sin4 α = cos2 α – sin2 α;
в) (sin2 α – cos2 α)2 + 2cos2α sin2α = sin4 α + cos4 α;
r) 2cos2α sin2α + cos4α + sin4α = 1; д) sin6 α + cos6 α = 1 – 3sin2α cos2α;
є) .
6. Знайдіть cos α, якщо cos4 α – sin4 α = .
Відповідь: cosα = ± .
2. Співвідношення між тангенсом і котангенсом. Згідно з визначенням тангенса і
котангенса,
, .
Перемноживши ці рівності, одержимо
Отже, tgα · ctgα = l для всіх значень α, крім α = , k, k Ζ. із одержаної
рівності можна виразити tg α через ctg α і навпаки: ; .

1. Чи можуть бути справедливими одночасно рівності:
a) tg α = і ctgα = ; б) tgα = і ctgα = ; в) tg α = - і ctg α = 2

61
при одному і тому самому значенні α?
Відповідь: а) так; б) ні; в) ні.
2. Знайдіть
а) tg α, якщо ctg α = ; б) ctg α, якщо tg α = -1; в) tg α, якщо ctg α = 0.
Відповідь: а) ; б) -1; в) не існує.

3. Дано: х = 2tg α, у = ctg α. Знайдіть ху.
Відповідь: ху = .
4. Дано tg α + сtg α = 2. Знайдіть tg 2 α + сtg2 α.
а) tg α · сtg α – 1; б) sin2 α – tg α · сtg α; в) tg 1° · tg 3° · tg 5° · ... · tg 89°.
Відповідь: а) 0; б) – соs α; в) 1.
а) (tg α + сtg α)2 - (tg α - сtg α)2 = 4; б) ;
в) ; г) ;
2 2
є) 4 + (сtg α - tg α) = (сtg α + tg α) .
3. Співвідношення між тангенсом і косинусом, котангенсом і синусом.
Розділимо ліву і праву частину рівності sіn 2 α + соs2 α = 1 на соs2α,
вважаючи, що соs2α ≠ 0, одержимо:
; ,
звідси: , де .
Розділимо ліву і праву частину рівності sіn 2 α + соs2 α = 1 на sіn 2 α,
вважаючи, що sіn α ≠ 0, одержимо
; ,
звідси: , де .
а) tg α = і соs α = ; б) сtg α = 1 і sіn α = ; в) tg α = і sіn α = при

одному і тому ж значенні α?
Відповідь: а) ні; б) так; в) ні.
2. Відомо, що tg α = 2 і . Знайдіть sіn α, соs α і сtg α.
62
Відповідь: sіn α = ; соs α = ; сtg α = .
3. Відомо, що sіn α = і 0 < α < . Знайдіть соs α, tg α, сtg α.
Відповідь: соs α = ; tg α = ; сtg α = .

4. Відомо, що сtg α = -3 і α — кут IV чверті. Знайдіть sіn α, соs α, tg α.
Відповідь: sіn α = ; соs α = ; tg α = .
5. Відомо, що соs α = і α — кут І чверті. Знайдіть sіn α, tg α, сtg α.
Відповідь: sіn α = ; tg α = ; сtg α = .
6. Спростіть вираз:
а) ; б) ; в) ;
г) ; д) ; є) .
Відповідь: а) 1; б) 0; в) 0; г) 0; д) ; є) tg α.
а) ; б) (1 – сtg α)2 + (1 + сtg α)2 = ;
в) ; г) .

[ 1 ] ст. 200 № 616 (1; 2; 3; 7; 8;), №622,(1; 2; 3;12; 13 № 624 (1;).
[ 1 ] ст 200 № 617 (1; 5;). № 623 ( 4;5;). № 631 (1;).
Література: [ 1 ] - § 4; ст 197 – 203.
Практичне заняття: Формули зведення.
Навчальна мета заняття: Вивчення формул зведення, формування умінь

курсантів застосовувати вивчені формули для спрощення виразів та обчислень.
63
Сформулюйте правила, якими можно керуватися при застосуванні формул
зведення.

І.Сприймання і усвідомлення формул зведення.
Тригонометричні функції чисел виду ± α, π ± α; ± α, 2π ± α можуть

бути виражені через функції кута α за допомогою формул, які називаються
формулами зведення.
Користуючись формулами тригонометричних функцій суми (різниці) двох
чисел, можна довести формули зведення:
для синуса
, , ,
, , .
для косинуса
, , ,
, , .
для тангенса і котангенса
, ,
, .
Формули зведення запам'ятовувати необов'язково. Для того щоб записати будь-

яку з них, можна користуватися таким правилом:
1) В правій частині формули ставиться той знак, який має ліва частина при
умові 0 < α < .
2) Якщо в лівій частині формули кут дорівнює ± α, ± α, то синус

замінюється на косинус, тангенс — на котангенс і навпаки. Якщо кут дорівнює
π ± α, то заміна не виконується.
Розглянемо приклади.
64
Приклад 1. Виразимо tg(π – α) через тригонометричну функцію кута α. Якщо
вважати, що α — кут І чверті, то π – α буде кутом II чверті. У II чверті тангенс
від'ємний, отже, у правій частині рівності слід поставити знак «мінус». Для кута
π – α назва функції «тангенс» зберігається. Тому.
tg (π – α) = - tg α.
За допомогою формул зведення знаходження значень тригонометричних
функцій будь-якого числа можна звести до знаходження значень
тригонометричних функцій чисел від 0 до .
Приклад 2. Знайдемо значення sіn .
Маємо: .
Виконання вправ______________________________
1. Приведіть до тригонометричних функцій числа а:
а) ; б) ; в) сtg (π – α); г) tg (π + α); д) sіn (π + α); є) .

Відповідь: а) соs α; б) - sіn α; в) - ctgα; г) tg α; д) - sіn α; є) сtg α.
2. Знайдіть:
а) sіn ; б) соs ; в) tg ; г) sіn .
Відповідь: а) ; б) - ; в) - ; г) .
а) ; б) .
Відповідь: а) 1. б) –1.
4. Доведіть, що
а) , б) .

[ 1 ] ст. 214 № 670, ( 1; 3; 4;), № 674 (1- 4 ) № 678 ( 1; ) № 680 ( 1 – 2).

65
[ 1 ] ст 214 №671 (1;3; 5;), № 675 (1 - 3), № 677 ( 1;).
Література: [ 1 ] - § 4 ст. 211 - 216 .
Практичне заняття: Побудова графіків тригонометричних функцій.

Навчальна мета заняття: Побудова графіків функцій у = sin х, у = cos x, у = tg х,
у = ctg x. формування умінь будувати графіки функцій: у = Asin (kx + b), у =
Acos (kx + b), у = Atg (kx + b), у = Actg (kx + b).
І.Побудова графіка функції у = sin х.
Для побудови графіка функції у = sin x скористаємось одиничним колом.
Побудуємо одиничне коло радіусом 1 см (2 клітинки). Праворуч побудуємо
систему координат.
На вісь ОХ нанесемо точки ; π; ; 2π (відповідно 3 клітинки, 6

клітинок, 9 клітинок, 12 клітинок). Розділимо першу чверть одиничного кола на
три рівні частини і на стільки ж частин відрізок осі абсцис. Перенесемо

значення синуса до відповідних точок осі ОХ. Одержимо точки, які треба
з'єднати плавною лінією. Потім розділимо другу, третю і четверту чверть
одиничного кола також на три рівні частини і перенесемо значення синуса до
відповідної точки осі ОХ. Послідовно з'єднавши всі отримані точки, одержимо
графік функції у = sin х на проміжку [0;π].
Через те що функція у = sin x періодична з періодом 2π, то для побудови

графіка функції у = sin x на всій прямій ОХ досить паралельно перенести
побудований графік вздовж осі ОХ на 2π, 4π, 6π... одиниць вліво і вправо (рис.
58).
Крива, яка є графіком функції у = sin x, називається синусоїдою.

Виконання вправ______________________________
1. Побудуйте графіки функцій.
66
а) у = sin ; б) у = sin 2х; в) у = 2sin х; г) у = sin (-x).
Відповіді: а) рис. 59; б) рис. 60; в) рис. 61; г) рис. 62.
ІІ.Побудова графіка функції у = cos x.
Як відомо, cos х = sin , тому у = cos x і у = sin — однакові
функції. Для побудови графіка функції у = sin скористаємося геометрич-

ними перетвореннями графіків: спочатку побудуємо (рис. 63) графік функції
у = sin х, потім у = sin (-х) і наприкінці у = sin .
67
1. Побудуйте графіки функцій:
a) y = cos ; б) y = cos ; в) y = cos х; г) у = |cos x|.

Відповідь: а) рис. 64; б) рис. 65; в) рис. 66; г) рис. 67.
ІІІ.Побудова графіка функції у = tg x.
68
Графік функції у = tg x побудуємо за допомогою лінії тангенсів на проміжку
, довжина якого дорівнює періоду π цієї функції. Побудуємо

одиничне коло радіусом 2 см (4 клітинки) і проведемо лінію тангенсів.
Праворуч побудуємо систему координат, як на рис. 68.
На вісь ОХ нанесемо точки ; (6 клітинок). Розділимо першу і

четверту чверть кола на 3 рівні частини і на стільки ж частин кожний із
відрізків і . Знайдемо значення тангенсів чисел ; ; 0; ;
за допомогою лінії тангенсів (ординати точок ; ; ; ; лінії

тангенсів). Перенесемо значення тангенсів до відповідних точок осі ОХ.
Послідовно з'єднавши всі отримані точки, одержимо графік функції у = tg x на
проміжку .
Через те що функція у = tg x періодична з періодом π, для побудови
графіка функції у = tg x на всій прямій ОХ досить паралельно перенести
побудований графік вздовж осі ОХ на π, 2π, 3π, 4π... одиниць вліво і вправо
(рис. 69).
Графік функції у = tg x називається тангенсоїдою.
ІV.Побудова графіка функції у = ctg x.
Графік функції у = ctg x легко одержати, скориставшись формулою
ctg x = tg і двома геометричними перетвореннями (рис. 74): симетрія
відносно осі ΟΥ паралельне перенесення вздовж осі ОХ на .
69
[ 1 ] ст. 187 № 570, ( 1; 2;).
[ 1 ] ст 187 № 571 (1;3;).
Література: [ 1 ] ст. 180 – 195.
Практичне заняття: Тригонометричні формули додавання; Формули

подвійного аргументу. Формули пепретворення суми та різниці
тригонометричних функцій у добуток. Обернені тригонометричні функції.
Навчальна мета заняття: Вивчення формул суми і різниці однойменних
тригонометричних функцій і формул перетворення добутку тригонометричних
функцій у суму. Формування умінь учнів застосовувати вивчені формули для
спрощення виразів та обчислень.
1. Які формули називаються формулами подвійного аргументу?
2. Запишіть формулу: косинуса подвійного аргументу; синуса
подвійного аргументу; тангенса подвійного аргумунту.
3. Які формули називаються формулами додавання?
4. Запишіть формули пониження степеня.

І.Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.
соs (α – β) = соs α · соs β + sіn α · sіn β. (1)

70
соs (α + β) = соs α · соs β – sіn α · sіn β; (2)
sіn (α + β) = sіn α · соs β + соs α · sіn β; (3)
sіn (α – β) = sіn α · соs β – соs α · sіn β; (4)
(5)
(6)
Формули перетворення суми у добуток
; ;
; .
Тригонометричні функції подвійного аргументу

sіn 2α = 2sіn α соs α
соз 2α = соs2 α - sіn2 α
Скористаємося формулою sіn(α + β) = sіn α · соs β + соs α · sіn β.

Вважаючи β = α, маємо:
sіn 2α = 2sіn α · соs α.
Аналогічно із формули соs(α + β) = соs α · соs β – sіn α · sіn β при α = β
одержуємо:
соs 2α = соs2 α – sin2 α.
Із формули при β = α, маємо: .

а) 2sin15° соs15°; б) соs215° – sіn215°; в) ; г) (соs 75° – sіn 75°).
71
Сприймання і усвідомлення тригонометричних функцій половинного аргументу.
За відомими значеннями тригонометричних функцій аргументу а можна
знайти значення тригонометричних функцій аргументу якщо відомо, у якій

чверті лежить кут α.
Із формули соs 2x = соs2х - sіn2x при х = , одержуємо:
соs α = соs2 – sіn2 . (1)

Запишемо основну тригонометричну тотожність у вигляді:
1 = соs2 + sin2 . (2)

Складаючи почленно рівності (2) і (1) й віднімаючи почленно із рівності (2)
рівність (1), одержуємо:
1+ соs α = 2соs2 ; (3)
1 – соs α = 2sіn2 . (4)

Формули (3) і (4) можна записати так:
(5)
(6)
Формули (5) і (6) називають формулами синуса і косинуса половинного
аргументу. Ці формули називають також формулами зниження степеня.
[ 1 ] ст. 207 № 641, ( 1; 3; ), № 643 (1- 3; 5; 8; ) № 647 ( 1;3; ) № 657 ( 1 )
Ст 222 № 692 (1; 2; 4; 11; ) № 694 (1-5).
[ 1 ] ст 208 , № 644 (1;2;), № 648 (1; 2;), № 658 ( 1;), ст 222 № 693 ( 1; 5;)
№ 695 ( 1 – 3) .
Література: [ 1 ] - § 4 ст. 203 – 235 .
Практичне заняття: Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь.

Навчальна мета заняття: Формувати уміння розв’язувати найпростіші
тригонометричні рівняння; Перевірити рівень сформованості навичок
розв’язування таких рівнянь.
72
1. Які рівняння називаються найпростішими тригонометричними
рівняннями.
2. При яких значеннях b має корені рівняння cos x = b.
3. Запишіть формулу коренів рівняння cos x = b.
4. Запишіть формулу коренів рівняння cos x = 1, cos x = 0. cos x = -1;
5. При яких значеннях b має корені рівняння sin x = b.
6. Запишіть формулу коренів рівняння sin x = b.
7. Запишіть формулу коренів рівняння sin x = 1, sin x = 0. sin x = -1.
8. При яких значеннях b має корені рівняння tg x = b; сtg x = b
9. Запишіть формулу коренів рівняння tg x = b; сtg x = b.

І.Мотивація навчання та повідомлення теми уроку.
Усім відомо, що квадратні рівняння можна розв'язувати за допомогою формули їх
коренів, що значно спрощує роботу.
У математиці розглядають рівняння, у яких невідоме (змінна) входить тільки під
знак тригонометричних функцій, наприклад:
cos t = 1, cos t + sin t = 0. Ці рівняння називаються тригонометричними
рівняннями. Як правило, розв'язування будь-якого тригонометричного рівняння
зводиться до розв'язування найпростіших рівнянь: sin t = a, cos t = a, tg t = a,
ctg t = a.
Отже, наше завдання — вивести формули для розв'язування найпростіших
тригонометричних рівнянь і навчитися розв'язувати тригонометричні рівняння,
які приводяться до найпростіших.
На сьогоднішньому уроці розглянемо розв'язування рівняння cos t = a.
ІІ. Сприймання і усвідомлення матеріалу про розв'язування рівняння cos t =
а.
Пояснення.
1. Якщо |а| > 1, то рівняння cos t = а не має розв'язків, по-скільки |cos t| < 1
для будь-якого t.
2. Якщо |а| < 1, то враховуючи те, що cos t — абсциса точки Рt одиничного
кола, маємо: абсцису, рівну а, мають дві точки одиничного кола(на осі ОХ
відкладемо число а і через побудовану точку проведемо пряму,
перпендикулярну до осі абсцис, яка перетне коло у двох точках і .
Тоді
t1 = arccos a + 2πп, п Z,
t2 = - arccos а + 2πп, п Z.
Ці розв'язки можна об'єднати

t = ± arccos a + 2πп, n
Z
Якщо а = 1, то, враховуючи те, що cos t — це абсциса точки Рt одиничного
кола, маємо: абсцису, рівну 1, має точка Рt утворена із точки Р0(1; 0) поворотом
на кути 2πп, п Z. Отже, t = 0 + 2πп = 2πп, п Z.
73
3. Якщо а = -1, то маємо t = π + 2πп, п Z. Корені рівнянь: cos t = 1,
cos t = -1, cos t = 0 також можна одержати із формули t = ± arccos a + 2πп,
п Z. Розглянемо приклади.
ІІІ.Розв'язування рівняння tg t = a (ctg t = a).
Пояснення.
Розв'язування рівняння tg t = а зручно проілюструвати за допомогою лінії
тангенсів. tg t — це ордината точки перетину прямої ОРt з лінією тангенсів.
Відкладемо на осі тангенсів число а, через цю точку і початок координат
проведемо пряму, яка перетне одиничне коло у двох точках і , тоді
t = arctg а + πn, n
Z
Отже, рівняння tg t = а при будь-якому значенні а має розв'язок.
Рівняння ctg t = а, де а ≠ 0 рівносильне рівнянню tg t = .

Проте можна довести, що розв'язки рівняння ctg t = а можна записати у
вигляді:
74
[ 1 ] ст. 261 № 784, №786 ( 1; 3; 4;), ст 265 № 798 (1- 4 ) № 800 ( 1- 3 ) № 802 (
1 – 2)
Ст 261 № 788 (1 – 4) № 794 ст 256 № 804.
[ 1 ] ст 261 №785, № 787 (1;2;), ст 265 № 801 (1), № 803 ( 1;3;), ст 261 №
795.
Література: [ 1 ] - § 5 ст. 252 – 266 .
Практичне заняття: Розв’язування тригонометричних рівнянь.
Навчальна мета заняття: Формувати уміння свідомо обирати способи

розв’язування тригонометричних рівнянь; розв’язувати тригонометричні рівняння.
Формування умінь розв'язувати однорідні тригонометричні рівняння.
1. Які рівняння називаються найпростішими тригонометричними рівняннями.
2. Які рівняння називаються однорідними тригонометричними рівняннями
першого степеня ? Другого степеня?
3. Які способи використовують при розв’язуванні тригонометричних
рівнянь? Наведіть приклади.
4. Яку заміну змінних можна виконати при розв’язуванні рівняння. 8 cos² x –
2 cos x -1 = 0 ? Яке рівняння одержимо після заміни ?
5. Як можно виконати відбір коренів тригонометричного рівняння ?
Проілюструйте на прикладі.
І.Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.
1. Розглянемо рівняння виду asin x + bcos x = 0 (однорідне рівняння 1-го
степеня), де а і b не дорівнюють нулю. Значення x, при яких cos x дорівнює
нулю, не задовольняє даному рівнянню, бо тоді і sin x теж дорівнював би
нулю, а cos x і sin x не можуть одночасно дорівнювати нулю. Тому можна
розділити обидві частини рівняння почленно на cos x. Маємо:
atg x + b = 0 tg x = - .
x = - arctg + πn, n Z.
Розв'яжіть рівняння.
1. а) sinx + cosx = 0; б) 16sin x = 5cos x;
в) 2cos 2x + 3sin 2x = 0; г) sin x + sin x cos x = 0.
2
Відповідь: а) - +πn, п Z; б) arctg +πп, п Z; в) - arctg + , п Z;

75
г) πn, - +πп, п Z.
2. Рівняння виду a sin x + b sinx cosx + c cos x = 0 називається однорідним
2 2
рівнянням 2-го степеня. Якщо числа а, b, с не дорівнюють нулю, то розділимо

дане рівняння на cos x (або на sin x). (У даному рівнянні cos x ≠ 0, бо в
2 2 2
супротивному випадку sin x теж дорівнював би нулю, а cos x і sin x не можуть

2
одночасно дорівнювати нулю). Тоді
;
atg x + btgx + c = 0.
2
Розв'язавши отримане, рівняння одержимо корені даного рівняння.
а) sin x = 3cos x;
2 2
б) sin x - 3 sin x cos x + 2 cos x = 0;
2 2
в) 3sin x – 4sin x cos x +cos x = 0;

2 2
г) sin x – 5sin x cos x + 6cos x = 0.
2 2
Відповідь: а) ± + πп, п Z; б) arctg 2 + πn, + πn, п Z;
в) + πn, arctg + πn, п Z; г) arctg 2 + πn, arctg 3 + πn, п Z.

3. Рівняння виду
а sin x + a sin x cos x +... + a sinx cos x + a cos x = 0
n
n
n-1
n-1
1
n-1
0
n
називається однорідним рівнянням п-го степеня відносно синуса і косинуса.

Якщо жоден із коефіцієнтів a , а , ... , а , a не дорівнює нулю, то, розділивши
n n-1 1 0
обидві частини рівняння почленно на cos x, одержимо рівняння n-го степеня n
відносно tgx. Якщо хоча б один із коефіцієнтів a , а , ... , а , a дорівнює нулю, n n-1 1 0
то перш ніж виконувати ділення на cos x, слід довести, що cos x ≠ 0, тобто, cos x
n n
≠ 0.
Розглянемо приклад:
Розв'яжіть рівняння cos x - 2 cos x sin x = 0.
2
Ділити обидві частини на cos x не можна, бо cos x = 0 є розв'язком даного

2 2
рівняння. Це рівняння можна розв'язати:
І спосіб (винесення множника)

cos x – 2 cos x sin x = 0 cos x (cos x – 2 sin x) = 0
2
Звідси cosx = 0 або cosx – 2sinx = 0.
1) cos x = 0; x = + πп, п Z.
2) cosx – 2sinx = 0; ; l – 2tgx = 0; tgx = ; x = arctg + πn, п Z.
Відповідь: + πn, п Z; arctg + πn, п Z.
76
II спосіб. Розділимо обидві частини на sin x, оскільки sin x ≠ 0 в даному
2
рівнянні, бо в супротивному випадку і cos x = 0, що неможливо.
,
ctg x - 2ctg x = 0;
2
ctgх(ctg x - 2) = 0.
Звідси ctg x = 0, або ctg x = 2.
1. ctg x = 0; x = + πп, п Z.
2. ctg x = 2; x = arcctg 2 + πn, п Z.
Відповідь: + πn, arcctg 2 + πn, п Z.
а) sin 2х – cos x = 0;
2
б) 2 sin x =
2
sin 2х;
в) 3 sin 2х + cos 2х = cos x; 2

г) 1 – cos x = 2 sin cos .
Відповідь: a) + πn, arctg + πn, п Z; б) πn, + πn, п Z;
в) πп, arctg 6 + πn, п Z; г) 2πn, + 2лл, п Z.

а) 4sin x – sin2x = 3;
2
б) sin 2х + 4cos x = 1; 2
в) 5 sin x + 3 sin x cos x – 4 = 0;

2
г) 2 sin x + cos x = 2.
Відповідь: а) arctg 3 + πn, - + πn, п Z; б) arctg3 + πn, - + πn, п Z;
в) – arctg 4 + πn, + πn, п Z; г) + 2πn, 2arctg + 2πn, п Z.
ІІІ.Розрахункова робота: Розв’язування тригонометричних рівнянь.

[ 1 ] ст. 281 № 831, ( 1; 2;3; 4;), ст 282 № 833 (1- 2; 4; 6;) № 835 ( 1; 2;4; 5; 13; 14; ) .
ст 283 № 847. ст 285 № 856, ( 1 – 2).
[ 1 ] ст 281 №832, ( 1; 2; 3;) ст 282 № 834 (1; 2; 4; 5;), № 836 ( 1 - 7;), ст 283
№ 848.
Література: [ 1 ] - § 5 ст. 278 – 287 .
Практичне заняття: Перевірка набутих компетентностей. Контрольна робота

по темі: Тригонометричні функції.
Навчальна мета заняття: Перевірити рівень знань курсантів.
77
2. При яких значеннях b має корені рівняння cos x = b.
3. Запишіть формулу коренів рівняння cos x = b.
4. Запишіть формулу коренів рівняння cos x = 1, cos x = 0. cos x = -1;
5. При яких значеннях b має корені рівняння sin x = b.
6. Запишіть формулу коренів рівняння sin x = b.
7. Запишіть формулу коренів рівняння sin x = 1, sin x = 0. sin x = -1.
8. При яких значеннях b має корені рівняння tg x = b; сtg x = b
9. Запишіть формулу коренів рівняння tg x = b; сtg x = b.
11. Які рівняння називаються однорідними тригонометричними рівняннями
першого степеня ? Другого степеня?
12. Які способи використовують при розв’язуванні тригонометричних
рівнянь? Наведіть приклади.
13. Яку заміну змінних можна виконати при розв’язуванні рівняння. 8 cos² x –
2 cos x -1 = 0 ? Яке рівняння одержимо після заміни ?
14. Як можна виконати відбір коренів тригонометричного рівняння ?
Проілюструйте на прикладі.
15.Знаки тригонометричних функцій.
16.Основні співвідношення між тригонометричними функціями.
17.Тригонометричні формули додавання;
18.формули подвійного аргументу.
19. Формули перетворення суми та різниці тригонометричних функції у
добуток.
20. Обернені тригонометричні функції, їх означення, властивості.
Контрольна робота №2.
Тригонометричні функції.
Варіант 1
Початковий і середній рівень ( 6 балів).
1. Знайти правильну рівність:
а) 180° = рад ; б) рад=30°;
в) рад = 60°; г) інша відповідь.
2. Знайти найбільше і найменше значення виразу: sin х+2 cos х

а) [-3; 3]; б) [0; 3];
в) [- ; ]; г) інша відповідь.
3.Розкладіть за відповідною формулою додавання вираз:
а) ; б) ; в) ; г)
4.Чому дорівнює: cos 150° ?
78
а) ; б) ; в) - ; г) інша відповідь
5. Обчислити: arctg (- ) + arctg 0
а) ; б) - ;
6. Розв’язати рівняння: cos х =
а) +2πп, ; б) - +πп, ;
в) ± +2πп, ; г) інша відповідь.

7. Які результати дістанемо спростивши вираз:
sin (π- x)+ cos ( - x )• sin (π + x )?
8. Обчислити значення cos α, якщо: sin α=0,6; 90°< α < 180°
9. Спростити вираз: - sin α - cos α

10. Розв’язати рівняння: 2 cos х – 9 cosх – 5 = 0
2
11. Розв’язати рівняння: sin 5х- sin х= sin 7х- sin3 х
Варіант 2

1.Знайти правильну рівність:
а) рад=60°; б) рад=270°;
в) рад=180°; г) інша відповідь.

2. Знайти найбільше і найменше значення виразу:
3sin х+ cos х
а) [ 0; 4 ]; б) [ -4; 4 ];
в) [ - ; ]; г) інша відповідь.
3.Розкладіть за відповідною формулою додавання вираз:
а) ; б) ; в) ; г)
79
4. Чому дорівнює: sin 150° ?
а) ; б) ;
в) - ; г) інша відповідь
5. Обчислити: tg (arc sin 0) + arc cos
а) ; б) ;
6. Розв’язати рівняння: tg х = -1
а) ± + πп, п є Z; б) - + πп, п є Z;
в) - + πп, п є Z; г) інша відповідь.

sin ( - x )• cos (π + x )- cos (π- x) ?

8. Обчислити значення cos a, якщо:
sin a=0,8; 0°< a < 180°
9. Спростити вираз: (1+ tg a ) •cos a + tg a
10. Розв’язати рівняння: 2 cos х – 3 cos х – 2 = 0

2
11. Розв’язати рівняння: tg х = tg 2 х
Варіант 3
1Знайти правильну рівність:
а) рад=135°; б) 45°= рад;
в) 120°= рад; г) інша відповідь.
2. Спростити: (ctg tg )· tg2

а) 1; б) 2;
в) tg ; г) інша відповідь.
3. Знайти найбільше і найменше значення виразу: 4sin х+3 cos х
80
а) [ -7; 7 ]; б) [ 0; 7 ];
в) [ -5; 5 ]; г) інша відповідь.
4. Чому дорівнює: tg 150° ?
а) 1 ; б) ;
в) - ; г) інша відповідь
5. Обчислити: сtg (arc cos 0 ) - arc cos (- )
а) ; б) - ;
6. Розв’язати рівняння: сtg х = -
а) + πп, ; б) - +πп, ;
в) + πп, ; г) інша відповідь.
7.Які результати дістанемо спростивши вираз:
sin ( + x )+tg ( + x ) tg х?
8. Обчислити sin (30 + 0

), якщо cos = , 270 °< < 360°
9. Спростити вираз: (1+ сtg α ) •(1-cos α) - sin α

1. Розв’язати рівняння: cos 9 х – cos х = 0

11. Розв’язати рівняння: tg х = сtg 2 х
Варіант 4
1.Знайти правильну рівність:
а) рад=180° ; б) рад=150°;
в) рад=120°; г) інша відповідь.
2. Знайти найбільше і найменше значення виразу: 6sin х+8 cos х

81
а) [ -14; 14 ]; б) [ 0; 10 ];
в) [ -10; 10 ]; г) інша відповідь.
3. Розв’язати рівняння: sin х = 0
а) (-1) +2 п,
п
; б) , ;
в) п, ; г) інша відповідь
4. Чому дорівнює: ctg 150° ?
а) ; б) ;
в) - ; г) інша відповідь.
5. Обчислити: сtg (arc cos ) + tg

а) ; б) 2 ;
6. Розв’язати рівняння: cos х = -
а) ± +2 πп, ; б) ± +2πп, ;
в) ± +2 πп, ; г) інша відповідь
Достатній рівень ( 3 бали)
7. Спростити вираз: сtg α (1+ tg α ) -
8. Обчислити sin (60° + ), якщо cos =- , 180 °< < 270°
9. Розв’язати рівняння: 5 sin х – 6 sinхcos х + cos х = 0

2 2
10. Розв’язати рівняння: sin х + cos х = 1

Література: [ 1 ] - § 2 ст ст 155 - 304.
Тема № 4. Похідна та її застосування.
Практичне заняття: Границя функції неперервного аргументу.

Основні теореми про границі. Похідна функції в точці.
Навчальна мета заняття: Формування поняття про границю функції.
Познайомити курсантів з основними теоремами про границі. формування умінь
курсантів у знаходженні границь деяких функцій.
Кількість годин - 2/
82
І.Сприймання поняття границі функції.
Побудуємо графік функції f(x) = х + 1 . Якщо х наближається до 1, то

значення у наближається до 2.
Говорять, що границя функції f(x) при х, що наближається до 1, дорівнює 2
і записується: (x +1) = 2.
Розглянемо другий приклад.
Побудуємо графік функції g(x) = і розглянемо поведінку цієї

функції при х, близьких до 1.
Функція g(x) = визначена при х (- ; 1) (1; + ) і графік являє

собою пряму у = х + 1 з виколотою точкою х = 1, бо функція g(x) =
= не визначена в точці х = 1.

Якщо х наближається до 1 (зліва чи справа), то у наближається до 2 (відповідно
знизу чи зверху).
Отже, =2.
Розглянемо третій приклад. Побудуємо графік функції
і розглянемо поведінку
функції при х, що наближається до 1.
83
При х → 1 (що наближається до 1) границі функції h(x) не існує, поскільки не
існує єдиного числа, до якого наближається функція при х, що прямує до 1.
(Якщо х наближається до 1 зліва, то h(x) наближається до 1; якщо ж х
наближається до 1 справа, то h(x) наближається до 2).
Таким чином:
Якщо при значеннях х, що прямують до деякого числа а, значення функції
f(x) прямують до єдиного значення b, то говорять, що при х, що наближається
до а, функція f(x) має границю, яка дорівнює b, і це записується так: f(x) =

b або f(x) → b при х → а.
1. Використовуючи графіки функцій , з'ясуйте:
1) Чи має границю функція в точці х, що прямує до 2? Якщо має, то чому

дорівнює ця границя?
2) Чи залежить існування границі функції в точці від визначеності функції в цій
точці?
3) Якщо функція визначена в точці, то чи завжди границя функції дорівнює
значенню функції в цій точці? 2. Користуючись графіком, знайти границі (якщо
вони існують): a) б) в) г)
ІІ.Осмислення поняття границі функції.
Нехай задано деяку функцію, наприклад, f(x) = 2х + 1. Розглянемо
таблицю значень цієї функції в точках, що досить близько розташовані до числа
1 (і в самій точці 1), та знайдемо |х – 1| та |f(x) – 3| у відповідних точках.
0, 0, 0,9 1,0 1,
х 0,5 0,999 1 1,001 1,5
8 9 9 1 1
2, 2, 2,9 3,0 3,
f(x) 2 2,998 3 3,002 4
6 8 8 2 2
0, 0, 0,0 0,0 0,
|х – 1| 0,5 0,001 0 0,001 0,5
2 1 1 1 1
|f(x) – 0, 0, 0,0 0,0 0,
1 0,002 0 0,002 1
3| 4 2 2 2 2
84
З таблиці видно, що при наближенні значення аргументу до числа 1
значення функції наближається до числа 3, при цьому похибка значень функції
може бути досягнена як завгодно малою, шляхом зменшення похибки
аргументу. Дійсно, взявши довільне ε > 0, тоді |f(x) – 3| < ε,
або |2х + 1 – 3| < ε; |2х – 2| < ε, 2|х – 1| < ε; |х – 1| < .

Отже, щоб похибка значень функції не перевищувала ε > 0, слід взяти
значення х такі, що |х – 1| < .

Число b називається границею функції у = f(x) в точці а, якщо для будь-якого ε
> 0 існує таке число δ = δ(ε) > 0, що для всіх х: 0 < |х – а| < δ, виконується
нерівність |f(x) – b| < ε.
ІІІ.Сприймання основних теорем про границі.
У курсі математичного аналізу (в підручнику теж є доведення) доводяться такі
теореми, які ми приймемо без доведення.
1. Якщо функція f(x) має границю при х → а, то ця границя єдина.
2. Границя постійної функції дорівнює постійній С = С, де С — постійна.
3. Границя суми (різниці) двох функцій дорівнює сумі (різниці) їхніх границь,
при умові, що границі доданків існують.
(f(x) ± g(x)) = f(х) ± g(x).
4. Границя добутку двох функцій дорівнює добутку границь цих функцій,
якщо границі множників існують
(f(x) · g(x)) = f(x) · g(x).
5. Постійний множник можна виносити за знак границі
(Cf(x)) = С f(x).
.
85
Приклад 2. Знайдіть .
1. Знайдіть границі:
а) ; б) ; в) ; г) .
2. Відомо, що , .
Знайти границі: а) ; б) ;
в) ; г) .
Приклад 3. Знайдіть
В цьому прикладі безпосередньо скористатися теоремами про границі не
можна, бо границя знаменника дорівнює нулю. Оскільки в означенні границі |х
– а| > 0, тобто |х — а| 0, то маємо
.
Приклад 4. Знайдіть
.
Відповідь: – 1.
1. Знайдіть границі
а) ; б) ; в) ; г) .
86
IV.Сприймання матеріалу про границю відношення при х→ 0.
Розглянемо таблицю відношень , якщо х→ 0.

х 1 0,1 0,01 0,001 0,0001 0,00001
sin х 0,8415 0,0998 0,010 0,001 0,0001 0,00001
0,8415 0,9983 1 1 1 1
х -1 - 0,1 - 0,01 - 0,001 - 0,0001 - 0,00001

sin х - 0,8415 - 0,0998 - 0,010 - 0,001 - 0,0001 - 0,00001
0,8415 0,9983 1 1 1 1
З таблиці видно, що .
Приклад. Знайти .
1. Знайдіть границі:
а) ; б) ; в) ; г) ; д)
Відповідь: а) 1; б) 5; в) 2; г) ; д) .
Нехай задано функцію у = f(x) на деякому проміжку. Візьмемо довільну
внутрішню точку хо даного проміжку, надамо значенню хо довільного приросту
Δх (число Δх може бути як додатним, так і від'ємним), але такого, щоб точка
хо+Δх належала даному проміжку, тоді
1) Обчислимо в точці хо приріст Δу = Δf(хо) функції:
Δу = Δf(хо) = f(xo+ Δх) – f(хо);
2) Складемо відношення: .
3) Знайдемо границю цього відношення при умові, що Δх → 0, тобто:
87
Якщо дана границя існує, то її називають похідною функції у = f(x) в точці
хо і позначають f '(хо) або у' (читається еф штрих від хо або у штрих).
Похідною функції у = f(x) в точці хо називається границя відношення приросту

функції до приросту аргументу при умові, що приріст аргументу прямує до
нуля, а границя існує, тобто
.
[ 2 ] ст.19. № 2.3; ст.29 – 30 № 4.1 (1; 4; 5;) № 4.3 ( 1; ), ст 39 № 5.1 ( 1; 2;), №
5.5 ( 1; 2;) ст 62 № 7.2 ( 1; 2; 3; 4;). № 7.6 ( 1;).
[ 2 ] ст.29 – 30 № 4.2 ( 1 – 4 ), ст 45 № 5.19 (1;).
Література: [ 2 ] - § 1 ст 6 - 53.
Практичне заняття : Похідні елементарних функцій.

Навчальна мета заняття: Формування знань учнів про похідну сталої функції,
степеневої функції з цілим показником, тригонометричних функцій. Вивчення
теорем про похідні суми, добутку і частки функцій, формування умінь учнів у
знаходженні похідних.
1. Правила знаходження похідної:
2. суми;
3. добутку;
4. частки.
Таблиця похідних
88
І.Сприймання і усвідомлення знань про похідну сталої функції, степеневої
функції з цілим показником.
На попередньому уроці ми довели, що похідна лінійної функції у = kx + b
дорівнює k, тобто (kx + b)' = k.
Якщо покласти k = 0, b = С, де С — довільна постійна, то одержимо, що
C' = 0, тобто похідна постійної функції дорівнює 0. Якщо у формулі
(kx + b)' = k покласти k = 1, b = 0, то одержимо x' = 1.
Нам уже відомо, що (х2)' = 2х .
А як знайти похідні функції у = x5, у = х20 тощо?
Розглянемо функцію у == хn, де n N.
(xn)' =nxn - 1, де n N .
Виконання вправ______________________________
1. Знайдіть похідні функції: а) у = х6; б) у = х8; в) y = x2·x5; г) y = .

Відповідь: а) 6х5; б) 8х7; в) 7х6; г) 6х5.
2. Знайдіть похідні функцій: а) у = х-10; б) y = x2·x-5; в) y = ; г) y = .

-11 -4 -7 -7
Відповідь: а) –10х ; б) -3х ; в) -6х ; г) -6х .
ІІ.Сприймання і усвідомлення знань про похідну тригонометричних
функцій.
Знайдемо похідну функції у = sin х. Зафіксуємо хо і надамо аргументу
приросту Δх, тоді:
1) Δу = sin(хо + Δх) - sin хо
Отже, (sin х)’ = cos х . Аналогічно можна довести, що (cos х)' = -sin x .
Знайдемо похідну функції у = tg x. Зафіксуємо хо і надамо аргументу
приросту х, тоді: у = tg(xо + x) – tg хо = =
89

Отже,
Аналогічно можна довести, що

Виконання вправ № 1 (3), 5 із підручника.
ІV.Сприймання і усвідомлення теореми про похідну суми функції.
Теорема: Якщо функції f(x) і g(x) диференційовані в точці х, то їхня сума
диференційована в цій точці і (f(x)+g(x))' = f'(x)+g'(x). або коротко говорять:
похідна суми дорівнює сумі похідних.
Наслідки
а) Похідна різниці дорівнює різниці похідних. Нехай у(х) = f(x) – g(x), тоді f(x)
= y(x) + g(x) і
f'(x) = у'(х) + g'(x), звідси у'(х) = f'(x) – g'(x).
б) Похідна суми декількох функцій дорівнює сумі похідних цих функцій, тобто
(f1(x) + f2(x) +... + fn(x))' = f'1(x) + f'2(x) +... + f'n(x) .
Приклад. Знайдіть похідні функцій
а) f(x) = х3 – х2 + х – 4; б) f(x) = cos x + sin х + 5; в) f(x) = х6 + tg x – ctg х.
а) f’(x) = (х3 – х2 + х – 4)' = (х3)' – (х2)' + (х)' – 4' = 3х2 – 2х +1 + 0 = 3х2 – 2х +1;
6) f'(x) = (cos х + sin х + 5) = (cos х)' + (sin х)' + 5' = – sin х + cos х + 0 = cosх –
sinх. в) f'(x) = (х6 + tg х – ctg х)' = (х6)' + (tg х)' – (ctg х)' = 6х5 + –
=
= 6х5 + + = 6х5 + = 6х5 + = 6х5 + .
Відповідь: а) f’(x) = 3х2 – 2х +1; 6) f'(x) = cos x – sin x; в) f'(x)= 6х5 + .

Виконання вправ______________________________
1. Знайдіть похідні функцій:
а) у = x3 + х – х4; б) у = sin х – cos x; в) у = – х3 + tg х; г) у = ctg х – .
2 3
Відповідь: а) у’= 3х + 1 – 4х ; б) у' = cos x + sin x;
2. Знайдіть значення похідної функції f(x) в точці хо:

90
а) f(x) = sin x + х2, хо = 0; б) f(x) = cos x – 1, хо = ; в) f(x) = х2 + х – 7, хо = – 1.
Відповідь: а) 1; б) – ; в) –1.
3. При яких значеннях х значення похідної функції f(x) дорівнює 0:
a) f(x) = х3 – х; б) f(x) = х2 + х; в) f(x) = х – cos х?
Відповідь: а) x = ± ; б) х = – ; в) х = – + 2πn, n Ζ.
V.Сприймання і усвідомлення теореми про похідну добутку.
Теорема. Якщо функції f(x) і g(x) диференційовані в точці х, то їхній добуток
також — диференційована функція в цій точці і
(f(x) · g(x))' = f'(x) · g(x) + f(x) · g'(x),
або коротко говорять: похідна добутку двох функцій дорівнює сумі добутків
кожної функції на похідну другої функції.
Наслідки
а) Постійний множник можна винести за знак похідної: (cf(x))' = cf'(x).
Дійсно, (cf(x))' = c'·f(x) + с·f'(x) = 0 · f(x) + с f'(x) = с f'(x).
б) Похідна добутку декількох множників дорівнює сумі добутків похідної
кожного із них на всі останні, наприклад:
(f(x) · g(x) · h(x))' = f'(x) · g(x) · h(x) + f(x) · g'(x) · h(x) + f(x) · g(x) · h'(x).
Приклад. Знайдіть похідні функцій:
а) у = х · sin x; б) у = 5x5 + 6х2 + 2х – 7tg x; в) у = (x – 1)(х + 2) · cos x.
а) у' = (x sin x)' = x' sin x + x (sin x)' = 1 · sin x + x cos x = sin x + x cos x;
б) у' = (5x5 + 6х2 + 2х - 7 tg x)' = (5x5)' + (6х2)' + (2х)' – (7 tg x)' =
=5·(x5)' +6·(x2)' +2· x' -7·(tg x)' =5·5х4+6·2·x+2·1–7· =25x4+12x+2–
;
в) у' = ((x–1)(х+2)cosx)' = (x–1)'(x+2)cosx+(x–1)(x+2)'cosx+(x–1)(x+2)·(cosx)' =
=1·(x+2)cosx+(x–1)·1·cosx+(x–1)(x+2)·(–sinx)=
=(x+2)cosx+(x–1)cosx-(x–1)(x+2)sinx=(2x+1)cosx-(x-1)(x+2)sinx.
Виконання вправ.
1. Знайдіть похідну функцій:
а) у = 3х2 - 5х + 6; б) у = -2х3 + 3cos x; в) y=5x2+ +3ctgx; г) y=3x·x2+9 .
Відповідь: а) 6х - 5; б) -6х2 - 3sinx; в) 10х - - ; г) 9х2 –

а) у = sinx; б) у = x2cos x; в) у = ; г) у = x2 sin х.
Відповідь: а) у' = + cos x; б) у' = 2х cos x – x2 sin x;

91
в) у' = ; г) у' =2x sinx+ +х2 cosx.
а) (x - 2)2 · x3; б) (x2 - х)(х3 + x).
Відповідь: а) 2(х - 2)х3 + 3(х - 2)2х2; б) (2х - 1)(х3 + x) + (x2 - х)(3х2 + 1).
VI.Сприймання і усвідомлення теореми про похідну частки функцій.
Теорема. Якщо функції f(x) і g(x) диференційовані в точці x і g(x) 0, то
функція у = диференційована в цій точці і
.
Приклад. Знайдіть похідні функцій Розв'язання

[ 2 ] ст. 62 № 7.2, ( 1 - 6; ) № 7.4 (1 - 3;) ст 74 №8.1 ; ( 1- 4;), ст 75
№ 8.3 ( 2 – 4;) № 8.5 ( 1; 3; 6;).
92
[ 2 ] ст 63 №7.3 (1; 3;) №7.5(1;), № 7.7 (1;) ст 74 № 8.2 ( 1; 3;)
№8.4, ( 3; 4; ). № 8.6 (1; 2; 4;).
Варіант 1
1. Знайдіть похідну функції:
а) у = x5 - 3х3 + x2 - 1. (2 бали) б) y = . (2 бали)

2 x
в) у = ln(x + 2х). (2 бали) г) у = xe . (2 бали)
2. Знайдіть похідну функції у = sin 3х - cos 3х та обчислити її значення, якщо x =
. (2 бали)
Варіант 2
а) у = 3х7 - 6х6 - 4х3 + 5х2 +17. (2 бали)б) у = . (2 бали)

в) у = . (2 бали) г) у = x·ln х. (2 бали)
2. Знайдіть похідну функції у = cos 6х + sin 6х та обчисліть її значення, якщо x =
. (2 бали)
Варіант 3
а) у = x3 - 5x2 + 7х + 8. (2 бали) б) у = . (2 бали)

2 x
в) у = tg(2x + 1). (2 бали) г) у = 2 ·ln x. (2 бали)
2. Знайдіть похідну функції у = cos 3х sin x та обчисліть її значення, якщо x = π.
(2 бали)
Варіант 4
а) у = -x3 + 9х2 + x – 1. (2 бали) б) y = · (2 бали)

4
в) у = ctg x . (2 бали) г) у = lg sin x; (2 бали)
2. Знайдіть похідну функції у = cos 3х cos x та обчисліть її значення, якщо x
= - . (2 бали)
Література: [ 2 ] - § 1 стст 68 – 75.
Практичне заняття: Фізичний та геометричний зміст похідної. Рівняння

дотичної до кривої точки .
Навчальна мета заняття: вияснити механічний та геометричний зміст
похідної.
І.Сприймання і усвідомлення механічного змісту похідної.
93
На попередньому уроці ми розглядали задачу про знаходження миттєвої
швидкості прямолінійного руху матеріальної точки. Порівнюючи одержані
результати з означенням похідної, можна зробити висновок: якщо матеріальна
точка рухається прямолінійно і її координата змінюється по закону s = s(t), то
швидкість її руху v(t) в момент часу t дорівнює похідній s'(t):
v(t) = s'(t).
1. Точка рухається по закону s(t) = 1 + 2t2 (м). Знайдіть швидкість руху точки в
момент часу t = 1 с.
Відповідь: 4 .
2. Знайдіть миттєву швидкість руху точки, якщо:
a) s(t) = 3t + 1; б) s(t) = 3 – 2t; в) s(t)= t2·, г)s(t) = 3t2.

Відповідь: а) 3; б) -2; в) 5t; г) 6t.
3. Точка рухається прямолінійно за законом s(t) = 2t3 — 3t (s — шлях в метрах, t —
час в секундах). Обчисліть швидкість руху точки:
а) в момент часу t; б) в момент t = 2 с.
Відповідь: а) (6t2 – 3) ; б) 21 .
4. Рух точки відбувається за законом s(t) = t2 – 4t + 6. У який момент часу
швидкість руху дорівнює: а) 0; б) 10?
Відповідь: а) t = 2; б) t = 7.
ІІ.Сприймання і усвідомлення геометричного змісту похідної, рівняння
дотичної.
На попередньому уроці ми розглядали задачу про знаходження кутового
коефіцієнта дотичної. Порівнюючи одержані результати з означенням похідної,
можна зробити висновок: значення похідної функції у = f(x) в точці xO дорівнює
кутовому коефіцієнту дотичної до графіка функції в точці з абсцисою xO : f'(xo) =
k = tg α .
Розглянемо функцію у = f(x). Її графік зображено на рисунку.
У точці М(xo;yo) проведено дотичну до кривої у=f(x). Складемо рівняння
дотичної AM, знаючи координати точки М(xo;yo) дотику і рівняння у = f(x)
кривої. Дотична — це пряма. Рівняння будь-якої прямої має вигляд: у = kx + b.
Оскільки k = f'(xo), тому рівняння дотичної має вигляд:
у = f'(xo)x + b. (1)
94
Знайдемо b, виходячи з того, що дотична проходить через точку М(xo;yo) і
тому її координати задовольняють рівнянню дотичної:
уо = f '(хo) · хo + b, звідси b = уo – f '(xo) · xo.
Тепер підставимо значення b в рівняння (1) дотичної і одержимо:
у = f '(xo) ·x + уо – f '(xo) · xO y – yо = f '(xо )(x – xo)·
Отже, рівняння дотичної до кривої у = f(x) в точці М(xo; уo) має вигляд:
y – yо = f '(xo)(x – xo). (2)
ІІІ.Рівняння дотичної до кривої у = f(x) у заданій точці xo можна знаходити за
таким планом (схемою):
1. Записуємо рівняння (2) дотичної: y – yо = f '(xo)(x – xo).
2. Знаходимо уo = f(xo)·
3. Знаходимо значення f '(x) у точці xo: f '(xo).
4. Підставляємо значення xo, yo і f '(xo) y рівняння (2).
[ 2 ] ст. 63 № 7.12 ( 1; 4; ) ст 74 № 7,14 №7.24 ;
1. Дотична до графіка функції у = f(x) у точці з абсцисою xo утворює з
додатним напрямом осі ОХ кут 45°. Знайдіть f'(xо).
2. Відомо, що тангенс кута нахилу дотичної до графіка функції у = f(x) в точці з
абсцисою хo = –1 дорівнює 3. Запишіть рівняння дотичної до графіка функції в
цій точці, якщо f(xo) = 2.
Відповідь: у = 3x + 5.
3. Який кут (гострий чи тупий) утворює з додатним напрямом осі ОХ дотична до
графіка функції: а) у = х2 + 2х в точці x = 1; б) у = х2 + 2х в точці x = -27
Відповідь: а) гострий; б) тупий.
4. Запишіть рівняння дотичної до параболи у = 3х2 - 2 у точці:
а) xo = -2; б) xo = 0; в) xo = 1.
Відповіді: а) у = - 12х - 14; б) у = -2; в) у = 6х - 5.
5. Точка рухається за законом s == t3 – 4t2. Знайдіть миттєву швидкість точки в
момент t = 5 с (s вимірюється в метрах). (2 бали)
6. Точка рухається за законом s = t3 + 3t2. Знайдіть миттєву швидкість точки в
7. Точка рухається за законом s = 2 + 20t – 5t . Знайдіть миттєву швидкість точки в
Література: [ 2 ] - § 1 стст 45 – 50; 81 – 85.
Практичне заняття: Похідні складеної функції. Похідні вищих порядків.
Навчальна мета заняття: Формування поняття складеної функції, знань

курсантів про похідну складеної функції, умінь знаходити похідну складеної
функції.
95
1. Запишіть правила знаходження похідної: 1) суми; 2) добутку;
3) частки
2. Поясніть на прикладах правило знаходження похідної
складеної функції.
І.Сприймання і усвідомлення поняття складеної функції та її похідної.
Розглянемо приклад.
Приклад 1. Нехай треба обчислити по заданому значенню χ значення функції у,
яка задана формулою у = .
Для цього спочатку треба обчислити за заданим значенням х значення u =
g(x) = 9 – x2, а потім за значенням u обчислити у = f(u) = .
Отже, функція g ставить у відповідність числу x число u, а функція f — числу u
число у. Говорять, що у є складеною функцією із функцій g і f, і пишуть у =
f(g(x))·
Функцію g(x) називають внутрішньою функцією, або проміжною змінною,
функцію f(u) — зовнішньою функцією. Отже, щоб обчислити значення
складеної функції у = f(g(x)) в довільній точці х, спочатку обчислюють значення
й внутрішньої функції g, а потім f(u).
Приклад 2. Розглянемо функцію у = . Вона є складеною із функцій
u = cos х, у = , де cos x — внутрішня функція, — зовнішня функція.
Приклад 3. Запишіть складені функції f(g(x)) і g(f(x)), якщо f(x) = sin х, g(x) = x2.
f(g(x)) = sin g(x) = sin x2;
g(f(x)) = (f(x))2 = (sinx)2 = sin2 х.
1. Задайте формулами елементарні функції f і g, із яких побудована складена
функція у = f(g(x)):
а) у = cos (2х + 3); б) у = (2x + 3)7; в) у = ; г) у = sin2 x.

Відповіді: а) u = g(х) = 2х + 3; y = f(u) = cos u;
б) и = g(x) =2х+3; у = f(u) = u7;
в) u = g(x) =х2 +2х; у = f(и) = ;
г) u = g(x) = sin x; у = f(u) = u2.
2. Дано функції: f(x) = sin x; g(x) = ; h(x) = x5 + 1. Побудуйте функції:
а) у=f(g(x)); б) у=f(h(x)); в) у = g(f(x)); г) у = g(h(x)); д) у= h(f(х)); є) у = h(g(x)).
Відповіді: а) у = sin g(x) = sin ; б) y = sin h(x) = sin(x5 +1);
в) y = = ; г) y = = ;
д) у = f5(x) +1 = sin5 x +1; є) y = g5(x) +1 = ( )5 +1 =x2 + 1.
У складеній функції у = f(g(x)) присутня проміжна змінна u=g(x). Тому при
знаходженні похідної складеної функції ми будемо вказувати, по якій змінній
взято похідну, використовуючи при цьому спеціальні позначення:
96
— похідна функції у по аргументу x;
— похідна функції у по аргументу u;
— похідна функції u по аргументу x.
Теорема. Похідна складеної функції у == f(g(x)) знаходиться за формулою
де u = g(x),
або похідна складеної функції дорівнює похідній зовнішній функції по проміжній
змінній, помноженій на похідну внутрішньої функції по основному аргументу.
Приклад 1. Знайдіть похідну функції у = (3x3 – 1)5.

у = (3х3 – 1)5 — складена функція у = u5, де u = 3x3 – 1, тоді

5 3 4 3 4 3 4
y' = (u )' · (3х – 1)’ = 5u · 9х = 5(3х -1) · 9х = 45х(3х – 1) .
При обчисленні похідної складеної функції явне введення допоміжної
букви u для позначення проміжного аргументу не є обов'язковим. Тому похідну
даної функції знаходять відразу як добуток похідної степеневої функції u5 на
похідну від функції 3х3 – 1:
у' = ((3x3 – 1)5)' = 5(3х3 -1)4 · (3x3 – 1)' = 5 · (3x3 – 1)4 · 9x = 45x(3x3 – 1)4.
Приклад 2. Знайдіть похідні функцій:
а) у = ; б) у = sin (3х + 5); в) у = cos2x; г) y = cos x2.

б) у' = (sin(3x + 5))' = cos (3х + 5) · (3x· + 5)' = 3 cos(3x + 5);

в) у = (cos2 x)' = 2 cos x· (cos x)' = 2 cos x · (- sin x) = = -2 cos x sin x = - sin 2x;
г) y’ = (cos x2)' = - sin x2 · (x2)' = -2x sin x2.
Виконання вправ____________________________
а) у = (3х + 2)50; б) у = (6 - 7х)10; в) у = ; г) у = .
Відповідь: а) у' = 150 · (3х + 2)49; б) у' = -70 · (6 – 7x)9;
Знайдіть похідні функцій:

97
а) у' = cos 6x; б) y = sin3 x; в) у = , г) у = ctg x4.
Відповідь: а) у' = -6 sin 6х; б) у' = 3sin2 x cos x;

[ 2 ] ст. 76 № 8.9, ( 1; 2; 3; ) № 8,12 (1;3;4;5;6; 10; 13; 14;) ст 75 №8.15 ; №
8.17 ( 1; 2;), ст 138 № 14.1 (1;5;7; 10).
[ 2 ] ст 76 №8.10 (1;) ст 77 № 8,13 (1; 3; 5; 6; 10;), № 8.16 № 8.18 (1-2)
ст 138
№14, 2 ( 1; 2; 6; 8;).
Література: [ 2 ] - § 1 ст ст 76 - 79. ст ст 132 – 133; 138.
Практичне заняття: Ознака сталості функції. Ознаки зростання і спадання

функції, екстремуми функції.
Навчальна мета заняття: Познайомити курсантів з правилими знаходження:

проміжків зростання і спадання функції, екстремумів функції. Формування
вмінь у знаходженні проміжків монотонності, екстремумів функцій.
1. Сформулюйте ознаку сталості функції.
2. Сформулюйте ознаку зростання функції.
3. Сформулюйте ознаку спадання функції.
4. Яку точку називають точкою максимуму функції? Точкою
мінімуму?
5. Сформулюйте ознаки точки максимуму, точки мінімуму.
98
І.Сприймання і усвідомлення ознаки спадання та зростання функції на
деякому проміжку.
За допомогою похідної можна встановлювати проміжки зростання і спадання
функції.
Відомо, що функція y = f(x) називається зростаючою на деякому проміжку,
якщо для будь-яких х1 і х2, що належать проміжку, із умови х2 > х1 випливає, що
f(x2) > f(x1).
Дотична в кожній точці графіка зростаючої функції, як видно з рисунку,
утворює з додатним напрямом осі ОХ або гострий кут, або кут, що дорівнює
нулю (в останньому випадку дотична паралельна осі
ОХ).
Виходячи із геометричного змісту похідної: tg α = f’(xo), це означає, що
похідна в кожній точці проміжку невід’ємна, тому для зростаючої функції f(x)
виконується умова: .
Функція y = f(x) називається спадною на проміжку, якщо для будь-яких х1 і
х2, що належать цьому проміжку, із умови х2 > х1 випливає, що f(x2) < f(x1).
Дотична в кожній точці графіка спадної функції утворює з віссю ОХ або тупий
кут, або кут, що дорівнює нулю, тому для функції f(x), яка спадає на деякому
проміжку, виконується умова f'(x) < О.

На рисунку видно також, що одна і та ж функція може на одному
проміжку області її визначення зростати, а на іншому — спадати. Характер
поведінки функції на кожному із цих проміжків визначається знаком її
похідної.
Отже, наочне уявлення дозволяє сформулювати властивості зростаючих та
спадних функцій.
99
Якщо функція у = f(x) диференційована і зростає на деякому проміжку, то її
похідна на цьому проміжку не від'ємна.
Якщо функція у = f(x) диференційована і спадає на деякому проміжку, то її
похідна на цьому проміжку не додатна.
Проте для розв'язування задач особливо важливими є обернені твердження,
які виражають ознаки зростання і спадання функції на проміжку. Нехай
значення похідної функції у = f(x) додатні на деякому проміжку, тобто f'(x) > 0.
Оскільки f'(x) = tg α, то із умови tg α > 0 випливає, що дотичні, проведені до
графіка функції в будь-якій точці цього інтервалу, утворюють гострі кути з
додатним напрямом осі ОХ. У цьому випадку графік функції «піднімається» на
заданому проміжку, тобто функція зростає .

Якщо f'(x) < 0 на деякому проміжку, то кутовий коефіцієнт дотичної tg α =
f(x) до графіка функції у = f(x) від'ємний. Це означає, що дотична до графіка
функції утворює з віссю ОХ тупий кут і графік функції на цьому проміжку
«опускається», тобто функція f(x) спадає (рис. 36).

Якщо f'(x) > 0 на проміжку, то функція f(x) зростає на цьому проміжку.
Якщо f(x) < 0 на проміжку, то функція f(x) спадає на цьому проміжку.
Ці два твердження називаються ознаками зростання (спадання) функції на
проміжку.
Проміжки зростання і спадання функції часто називають проміжками
монотонності цієї функції.
Приклад 1. Доведіть, що функція f(x) = х + зростає на проміжку (1; + ).
Знайдемо похідну: .
100
Якщо х > 1, то тобто f'(x) > 0 при х > 1, і тому функція зростає
на проміжку (1; + ).
Знаходження проміжків зростання та спадання функції можна виконувати

за таким планом:
1. Знайти область визначення заданої функції у = f(x).
2. Знайти похідну f'(x).
3. Розв'язати нерівності:
а) f'(x) > 0, указати проміжки зростання функції у = f(x);
б) f'(x) < 0, указати проміжки спадання функції у = f(x)·
Приклад. Знайдіть проміжки монотонності функції у = х3 - 3х2.
1. Область визначення функції: D(y) = R.
2. Знаходимо похідну у' = 3х2 - 6х.
3. Розв'язуємо нерівності: а) у' > 0; б) у' < 0. Розв'язуємо ці нерівності методом
інтервалів, для цього знаходимо нулі похідної: 3х2 - 6х = 0, 3х(х - 2) = 0, х = 0
або х = 2. Наносимо на координатну пряму (рис. 37) нулі похідної і визначаємо
знаки похідної на кожному проміжку:
y'(-1) = 3 · (-1)2 - 6 · (-1) = 3 + 6 = 9 > 0;
y'(1) = 3 · І2 – 6 - 1 = -3 < 0;
у'(3) = 3 · 32 – 6 · 3 = 27 - 18 = 9 > 0.
а) у' > 0 в кожному із проміжків (- ; 0); (2; + ), отже, функція на цих проміжках
зростає.
б) у' < 0 на проміжку (0; 2), отже, функція на цьому проміжку спадає.
Відповідь: функція зростає на кожному із проміжків (- ;0);(2;+ ); спадає на
проміжку (0; 2).
[ 2 ] ст. 102 № 11.1 , ( 1; 2; 3; :4 ) № 11.3 (2;4;5;6; 8;) ст 104 № 11.10 (1). Ст
173 №1 ( 1;3;), ст 115 № 12.1 ст 116 № 12.6 ( 1 - 6) , ст 117 № 12.8 №
12.14 ( 1;2;3;).
[ 2 ] ст 102 №11.2 (1; 2; 4;) № 11.4 (2; 3; 4;), № 11.5 ст 104 №
11.11 (1;) ст 115 № 12.2 ст 116 № 12.7 ( 1;3;4;5;) ст 117 № 12.9 ст 118 №
12.15 (1; 2; 3;).
Література: [ 2 ] - § 1 ст ст 89 – 104 . ст ст 107 – 118 .
101
Практичне заняття: Знаходження найбільшого і найменшого значень функції
на відрізку. Розв’язування задач на знаходження екстремуму.
Навчальна мета заняття: Формування знань курсантів про алгоритм
знаходження найбільшого й найменшого значень функції. Формування вмінь у
знаходженні найбльшого і найменшого значень функції при розв’язуванні
задач прикладного характеру
1.У яких точках неперервна на відрізку функція може набувати свого
найбільшого та найменшого значень на цьому відрізку. Проілюструйте на
графіках функцій.
2.Опишіть схему знаходження найбільшого і найменшого значень функції,
неперервної на відрізку.
3.Опишіть схему розв’язування задач на найбільше та найменше значення за
допомогою дослідження відповідних функцій.
І.Усвідомлення і осмислення правила обчислення найбільшого і
найменшого значення функції на відрізку.
Розглянемо рисунки 56 і 57, на яких зображено графіки функції у = f(x) і у =
g(x), заданих на відрізку [а; b]. Функція у = f(x) зростає, а функція у = g(x)
спадає. На відрізку [а; b] найменше значення функції у = f(х) дорівнює f(a), а
найменше значення функції у = g(x) дорівнює g(b). Відповідно найбільші
значення цих функцій на даному відрізку дорівнюють f(b) та g(a). Отже, якщо
функція неперервна і зростає (спадає) на деякому відрізку, то найбільше і
найменше значення функція набуває на кінцях цього
відрізка.
Розглянемо рисунок, на якому зображено графіки трьох функцій. Аналіз
цих графіків свідчить, що найбільше і найменше значення функцій неперервних
і диференційованих на проміжку [а; b] досягаються цими функціями або на
кінцях відрізка, або в стаціонарних точках.
Отже, неперервна і диференційована функція на заданому відрізку приймає
найбільше і найменше значення в стаціонарних точках або на кінцях відрізка.
Таким чином, якщо функція у = f(x) неперервна на відрізку [а; b] і має
похідну в кожній внутрішній точці цього відрізку, то для знаходження
найбільшого і найменшого значень функції на відрізку [а; b] треба:
1) знайти значення функції на кінцях проміжку, тобто числа f(a) і f(b);
102
2) знайти значення функції в тих стаціонарних точках, які належать інтервалу (а;
b);
3) із знайдених значень вибрати найбільше і найменше.
Приклад 1. Знайдіть найбільше і найменше значення функції f(x) = x + e-x на
відрізку [-1; 2].
Знайдемо значення функції в точках x = -1 та x = 2:
f(-1) = -1 + el = e – l, f(2) = 2 – е -2 = 2 – .

-x 1 -x
Знайдемо f’(x): f'(x) = (x + е ) = 1 - е . Знайдемо стаціонарні точки:
f'(x) = 0; 1 - е-x = 0; 1 - = 0; еx = 1; x = 0.

Знайдемо значення функції в точці x = 0: f(0) = 0 +е°= 1.
Із чисел е - 1 1,72, 2 - 1,86 та 1 найбільшим є 2 - , а
найменшим -1.
Відповідь: fнайб. = f(2) =2 - ; fнайм. = f(0) = 1.

В практичних задачах функція f(x) має на заданому інтервалі тільки одну
стаціонарну точку: або точку максимуму, або точку мінімуму. У цих випадках у
точці максимуму функція f(x) приймає найбільше значення , а в точці мінімуму
— найменше значення на даному інтервалі .
Приклад. Знайдіть найменше значення
функції у = х+ , де х є (0; 10).
103
Знайдемо похідну у’ =1 – = . Стаціонарні точки

x1= 6, х2 = -6. На інтервалі (0; 10) є тільки одна стаціонарна точка x = 6. При
переході через цю точку похідна змінює знак з «–» на «+» ,

і тому x = 6 — точка мінімуму. Отже, f найм. = f(6) =12.
Відповідь: f найм. = f(6) =12.

[ 2 ] ст. 123 № 1 , ст 124 № 3 . Ст 127 №13.1 ( 1;2;4;6;), ст 128 № 13.5 (1),
№ 13.7 ст 129 № 13.11. ст 131 № 13.35 . ст 120 № 12.38.
[ 2 ] ст 127 №13.2 (1; - 4;) ст 128 № 13.8, ст 129 № 13.12.
Література: [ 2 ] - § 1 ст ст 121 –131.
Практичне заняття: Застосування похідної до дослідження функцій та

побудови їхніх графіків.
Навчальна мета заняття: Формування вмінь курсантів у дослідженні функцій
за допомогою похідної та побудові їх графіків.
Місце проведення: аудиторія колледжу.
1.За якою схемою можна досліджувати властивості функції для побудови її
графіка.
2.Охарактеризуйте особливості виконання основних етапів дослідження
функції
І.Сприймання і усвідомлення загальної схеми дослідження функції і
побудови її графіка.
Однією із основних задач математики є дослідження функції.
Використання похідної значно полегшує задачу дослідження функції, а разом з
тим і побудову її графіка.
Дослідження функції і побудову її графіка будемо виконувати за таким планом:
1. Знаходимо область визначення функції.
2. Знаходимо точки перетину графіка з координатними осями.
3. З'ясовуємо парність (непарність), періодичність функції.
4. Знаходимо похідну та стаціонарні точки.
5. Знаходимо проміжки зростання, спадання, точки екстремуму та екстремальні
значення функції.
6. З'ясовуємо поведінку функції на кінцях області визначення.
7. На підставі проведеного дослідження будуємо графік функції.
104
Слід мати на увазі, що не завжди треба чітко виконувати вказаний план.
Наприклад, не завжди ми зможемо знайти точки перетину графіка з віссю ОХ
(тобто нулі функції), навіть, якщо вони і існують. Інколи додатково знаходять
координати деяких точок.
Приклад 1. Дослідіть функцію f(x) = х3 - 3х2 і побудуйте її графік.
1. D(f)= R.
2. Знайдемо абсциси точок перетину графіка з віссю ОХ:
x3 - 3х2 = 0; х2(х - 3) = 0; х = 0 або х = 3.
Знайдемо ординату точки перетину графіка з віссю ΟΥ:
у = 03 - 3 · 02 = 0.
3. Оскільки f(-x) = (-x)3 - 3(-х)2 = -x3 - 3х2, то функція не є парною, не є непарною.
Функція неперіодична.
4. Знайдемо похідну f'(x) = 3х2 – 6х = 3х(х - 2). D(f’) = R. Знайдемо стаціонарні
точки:
f'(x) = 0; 3х(x - 2) = 0; х = 0 або х = 2.
Стаціонарні точки розбивають координатну пряму на три проміжки : (- ;

0), (0; 2), (2; + ). На рисунку вказано знаки похідної. (Символ 🡭 в таблиці
означає, що функція зростає, а символ 🡮 означає, що функція спадає.)
6. Використовуючи результати дослідження, будуємо графік функції у = х3 - Зх2.

Виконання вправ________________________________
105
1. Користуючись графіками функції у = f(x), зображених на рисунку ,
з'ясуйте:
1) область визначення функції;

2) нулі функції і інтервали її знакопостійності;
3) точки екстремуму, екстремальні значення функції та інтервали її монотонності.
2. На рисунку зображено графік функції у = f(x) визначеної і неперервної при х є

R. Користуючись графіком, укажіть - її властивості та заповніть таблицю:
3. Деякі властивості функції у = f(x) описані в таблиці.
4. Побудуйте графіки функцій, дослідивши функції:

106
Сприймання і усвідомлення загальної схеми дослідження функції і побудови її
графіка.
Однією із основних задач математики є дослідження функції.
Використання похідної значно полегшує задачу дослідження функції, а разом з
тим і побудову її графіка.
Дослідження функції і побудову її графіка будемо виконувати за таким планом:
1. Знаходимо область визначення функції.
2. Знаходимо точки перетину графіка з координатними осями.
3. З'ясовуємо парність (непарність), періодичність функції.
4. Знаходимо похідну та стаціонарні точки.
5. Знаходимо проміжки зростання, спадання, точки екстремуму та екстремальні
значення функції.
6. З'ясовуємо поведінку функції на кінцях області визначення.
7. На підставі проведеного дослідження будуємо графік функції.
Слід мати на увазі, що не завжди треба чітко виконувати вказаний план.
Наприклад, не завжди ми зможемо знайти точки перетину графіка з віссю ОХ
(тобто нулі функції), навіть, якщо вони і існують. Інколи додатково знаходять
координати деяких точок.
Приклад 1. Дослідіть функцію f(x) = х3 - 3х2 і побудуйте її графік.
1. D(f)= R.
2. Знайдемо абсциси точок перетину графіка з віссю ОХ:
x3 - 3х2 = 0; х2(х - 3) = 0; х = 0 або х = 3.
Знайдемо ординату точки перетину графіка з віссю ΟΥ:
у = 03 - 3 · 02 = 0.
3. Оскільки f(-x) = (-x)3 - 3(-х)2 = -x3 - 3х2, то функція не є парною, не є непарною.
Функція неперіодична.
4. Знайдемо похідну f'(x) = 3х2 – 6х = 3х(х - 2). D(f’) = R. Знайдемо стаціонарні
точки:
f'(x) = 0; 3х(x - 2) = 0; х = 0 або х = 2.
5. Складемо таблицю:
107
Стаціонарні точки розбивають координатну пряму на три проміжки: (- ;
0), (0; 2), (2; + ). На рисунку вказано знаки похідної. (Символ 🡭 в таблиці
означає, що функція зростає, а символ 🡮 означає, що функція спадає.)
6. Використовуючи результати дослідження, будуємо графік функції у = х3 - Зх2
Виконання вправ________________________________
1. Користуючись графіками функції у = f(x), зображених на рисунку,
з'ясуйте: 1) область визначення функції; 2) нулі функції і інтервали її
знакопостійності;
3) точки екстремуму, екстремальні значення
2. На рисунку зображено графік функції у = f(x) визначеної і неперервної при х є

R. Користуючись графіком, укажіть - її властивості та заповніть таблицю:
3. Деякі властивості функції у = f(x) описані в таблиці.
108
Побудуйте схематичний графік функції, якщо вона неперервна на множині всіх
дійсних чисел. 4. Побудуйте графіки функцій, дослідивши функції:

.
[ 2 ] ст. 141 № 1 , ст 147 №15.1 (1;2;4;5;) .
[ 2 ] ст 147 №15.2 (1; 2; 3;)
Література: [ 2 ] - § 1 ст ст 139 –148.
Практичне заняття: Розв’язування задач: «похідна та її застосування».

Навчальна мета заняття: Формування вмінь курсантів застосовувати похідну
до розв’язування задач і дослідження функції.
1. У яких точках неперервна на відрізку функція може набувати свого
найбільшого та найменшого значень на цьому відрізку. Проілюструйте
на графіках функцій.
2. Опишіть схему знаходження найбільшого і найменшого значень
функції, неперервної на відрізку.
6. Яку точку називають точкою максимуму функції? Точкою мінімуму?
8. Запишіть формули знаходження похідних від тригонометричних
функцій.
9. Запишіть формули знаходження похідних від логарифмічних функцій.
10.Запишіть формули знаходження похідних від показникових функцій.
11.Запишіть формулу знаходження похідної степеневої функції.
12.Запишіть правила знаходження похідної: 1) суми; 2) добутку; 3)
частки.
109
13. Запишіть рівняння дотичної.
14. Фізичний, геометричний зміст похідної.
[ 2 ] ст. 384 №№ 1 - 10 , ст 152 №№13 - 18;
Варіант 1
1. Знайдіть проміжки зростання і спадання функції у = -х2 + 2х – 3. (2 бали)
2. Знайдіть екстремуми функції у = х3 – 6х2. (2 бали)
3. Дослідіть функцію у = х3 – 3х та побудуйте її графік. (4 бали)
4. Складіть рівняння дотичної до графіка функції у = х3 – х2 у точці з абсцисою xO =
-1. (2 бали)
5. Знайдіть найбільше та найменше значення функції у = х+ на відрізку [1; 3].

(2 бали)
Варіант 2
1. Знайдіть проміжки зростання і спадання функції у = х2 - 2х + 3. (2 бали)
2. Знайдіть екстремуми функції у = 2х3 - 3х2. (2 бали)
3. Дослідіть функцію у = 3х - х3 та побудуйте її графік. (4 бали)
4. Складіть рівняння дотичної до графіка функції у = х3 + х2 у точці з абсцисою xo
= 1. (2 бали)
5. Знайдіть найбільше та найменше значення функції у = - х на відрізку [1;

4]. (2 бали)
Варіант 3
1. Знайдіть проміжки зростання і спадання функції у = 3х2 - 6х + 7. (2 бали)
2. Знайдіть екстремуми функції у = 2х2 - х3. (2 бали)

3. Дослідіть функцію у = х4 - 4х2 та побудуйте її графік. (4 бали)
4. Складіть рівняння дотичної до графіка функції у = 12х – х3 у точці з абсцисою
xo = 1. (2 бали)
5. Знайдіть найбільше та найменше значення функції у = х3 - 4:х на відрізку [0;

3]. (2 бали)

1. Знайдіть похідну функції
А) ; Б) ; В) ; Г) .
2. Знайдіть похідну функції .

110
А) ; Б) ; В) ; Г) .
3. Знайдіть похідну від функції .
А) ; Б) ; В) ; Г) .
4. Знайдіть критичні точки функції .

А)-4; Б)2; В)-2 і 2; Г)таких точок не існує.
5. Функція визначена на множині дійсних чисел і має похідну в
кожній точці області визначення. На рисунку зображено графік її похідної
.Укажіть точки максимуму функції .
А)0; Б)-3; В)-4; Г)-6;2.
6. Знайдіть проміжки зростання і спадання та точки екстремуму
функції .
Література: [ 2 ] - § 1 ст ст 68 – 150.
Практичне заняття: Узагальнення і систематизація знань з даної теми.

Контрольна робота № 6 по темі: « Похідна та її застосування».
Навчальна мета заняття: Перевірка набутих компетентностей з теми:
«Похідна та її застосування».
1. У яких точках неперервна на відрізку функція може набувати свого
найбільшого та найменшого значень на цьому відрізку. Проілюструйте
на графіках функцій.
2. Опишіть схему знаходження найбільшого і найменшого значень
функції, неперервної на відрізку.
111
6. Яку точку називають точкою максимуму функції? Точкою мінімуму?
8. Запишіть формули знаходження похідних від тригонометричних
функцій.
9. Запишіть формули знаходження похідних від логарифмічних функцій.
10.Запишіть формули знаходження похідних від показникових функцій.
11.Запишіть формулу знаходження похідної степеневої функції.
12.Запишіть правила знаходження похідної: 1) суми; 2) добутку; 3)
частки.
13. Запишіть рівняння дотичної.
14. Фізичний, геометричний зміст похідної.
Варіант 1.
А) ; В) ;
2 Знайти похідну функції
А) ; Б) ; В) Г)

А) ; В) ; Б) ; Г) .
4. Знайдіть кутовий коефіцієнт дотичної до графіка функції у
точці з абсцисою .
А) 0; Б) 1; В) е; Г) -7.
5 . Знайти критичні точки функції
А) 0; Б) 1; В) -1 і 1; Г) таких точок не існує
6.Знайти похідну функції
А) ; Б) ; В) Г)

7. При русі тіла по прямій відстань S у метрах змінюється за законом
(t- час в сек). Знайдіть швидкість тіла через 3 с після початку
руху .
8. Обчисліть значення похідної функції в точці .

9. Знайдіть проміжки зростання і спадання та точки екстремуму
112
функції
10. Знайдіть найменше значення функції на проміжку .

Варіант 2
А) ; Б) ; В) ; Г) . 2.
Знайдіть похідну функції .
А) ; Б) ; В) ; Г) .
А) Б) В) ;Г) .
А) ; Б) ; В) ; Г) .
5. Знайдіть кутовий коефіцієнт дотичної до графіка функції у
точці з абсцисою .
А)-4; Б)-12;В)3; Г)0.
6. При русі тіла по прямій відстані s (у метрах) змінюється за законом
(t- час руху в секундах).Знайдіть швидкість тіла через 2с після
початку руху.
А)14м/с; Б)12м/с; В)10 м/с; Г)8 м/с.

7. Знайдіть проміжки зростання і спадання та точки екстремуму функції
.
8. Знайдіть критичні точки функції
9. Обчисліть значення похідної функції в точці x0=1.

10. Знайдіть найбільше значення функції f(x) = 13х³ - 52х² +6х на проміжку [
1; 6]
Варіант 3
113
А ; Б) ; В) Г)
А) ; Б) ; В) ; Г) ;
А) ; Б) ;
В) ; Г) .
4.Знайдіть похідну функції .
А) ; Б) ; В) ; Г)
.
5. На рисунку зображено графік похідної функції , визначеної
на множині дійсних чисел. Скільки проміжків зростання має функція ?
А)2; Б)3; В)4; Г)не можна встановити.
6. Чому дорівнює кутовий коефіцієнт дотичної до графіка функції
у точці з абсцисою ?
А)8; Б)-8; В)4; Г)-4.
Достатній рівень ( 3 бали
7. Обчисліть значення похідної функції в точці .

8. Знайдіть точку мінімуму функції .
9.Укажіть кількість цілих розв’язків нерівності f '(х)< 0, якщо f(x) = х55 - 16х³3
10. Знайдіть найбільше значення функції f(x) = 3sin x – sin 3 x [ 0; π]
Література: [ 2 ] - § 1 ст ст 21 – 149.
114
Тема № 5.. Показникова і логарифмічна функції.
Практичне заняття: Показникова функція, її графік і властивості.
Навчальна мета заняття: розглянути фізичні моделі, пов‘язані з процесами

органічної зміни величин, що дозволяють дати означення показникової
функції,перелічити її властивості та побудувати її графік.
1.Поняття показникової функції.
2.Графік показникової функції
3.Властивості показникової функції
План проведення заняття:

І. Мотивація навчальної діяльності студентів
( методи – проблемно - пошуковий, реалізація МПЗ)
. Ще в XVII ст. було встановлено, що чисельність популяцій зростає за
законом геометричної прогресії, а вже в кінці XVIII ст. Томас Мальтус
(1766-1834) висунув свою відому теорію про зростання народонаселення в
геометричній прогресії. Ця закономірність зростання виражається кривою,
зображеною на рис. Сучасною математичною мовою ця крива відображає
експоненційний ріст чисельності організмів і описується рівнянням:
Nt = N0er,
де: Nt - чисельність популяції в момент часу t;

N0 - чисельність популяції в початковий момент часу t0; е - основа натурального
логарифма (+2,7182); r - показник, що характеризує темп розмноження особин в
даній популяції. Якщо колонія бактерій має достатній простір і достатню
кількість поживних речовин, то її маса за рівні проміжки часу збільшується в
одному і тому ж відношенні. В таких випадках говорять про процеси
органічного росту.
115
ІІ Актуалізація опорних знань та вмінь студентів
( методи – метод „ Мікрофон ", пояснювально – ілюстративний;
форма роботи - презентація, діалог)

1. Пригадати властивості степеня з довільним показником:
1.
2.
3.
4.
IІІ. Вивчення нового матеріалу

( метод – інформаційно - комунікативний).
1. Означення показникової функції.
Показниковою функцією називається функція виду у=ах, де а>0 і а 1.
Наприклад: у=2х, у= х, у= х
, у= х – показникові функції.

1. Які із поданих функцій є показниковими:
а) у = 5х; б) у = х3; в) у = (-5)х; г) у = ( )х; д) у = (0,3)х; е) у = ?

2. Побудова графіка показникової функції.
2.1. Функція виду у = 2х.

Графіком показникової функції є крива, яка називається експонентою.
1. Нехай з початку спостережень маса колонії бактерій дорівнювала 1 г,
причому за кожну наступну годину вона зростала в 2 рази. Побудуємо графік
зміни маси m в залежності від часу х.
Залежність між масою і часом виражається формулою m=2х. Для
побудови графіка обчислимо масу колонії через 1, 2, 3, години до початку і
після початку спостереження.
Дані обчислювання занесемо в таблицю, вважаючи, що час до початку
спостереження був відємним.
116
Складемо таблицю значень функції:
х -2 -1 0 1 2
у= 2
х 1 2 4

Побудуємо на координатній площині точки з таблиці і з'єднаємо ці точки
плавною лінією. Одержимо графік функції у = 2х
Показникова функція у = 2х має властивості:
1. Область визначення — множина всіх дійсних чисел. D(ax)=R
2. Область значень — множина всіх додатних чисел. Е(ax)=(0;+ )
3. Функція у = 2х — зростаюча на множині всіх дійсних чисел.
4. Графік функції перетинає вісь у в точці(0; 1).

На цьому графіку наочно видно уже відомі властивості цієї функції: із
зростанням х значення функції зростають, при чому при достатньо великих
значеннях х значення 2х стають як завгодно великими (наприклад, 210=1024,
220=1048576 і т.д.).
Схожі на вигляд графіки функцій ах при будь-якій основі а, більшій за 1.
2.2. Функція виду у = .
2) Маса радіоактивної речовини змінюється по закону m=m0( )t.

Побудуємо графік зміни маси радіоактивної речовини в часі, вважаючи, що
початкова маса m0=1 г.
Для цього використаємо рівність . Ця рівність показує, що
таблицю значень функції одержуємо із таблиці значень функції 2х зміною

знаків у першому рядку
Побудуємо графік функції у = , для цього складемо таб-

лицю значень функції:
х -2 -1 0 1 2
4 2 1
у =

117
Побудуємо на координатній площині точки з таблиці і з'єднаємо ці точки
плавною лінією. Одержимо графік функції у = .
Показникова функція у = має властивості:

1. Область визначення — множина всіх дійсних чисел. D(ax)=R
2. Область значень — множина всіх додатних чисел. Е(ax)=(0;+ )
3. Функція у = — спадна на множині всіх дійсних чисел.

4. Графік функції перетинає вісь у в точці (0; 1).
По рис. бачимо, що всі значення також додатні, але ці значення

зменшуються при збільшенні х.
Схожий вигляд мають графіки показникової функції ах при 0< а<1.
Вісь Ох є горизонтальною асимптотою.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу
( методи – тренувальні вправи).

2. Які з наведених показникових функцій є зростаючими, а які — спадними:
а) y = πx ; б) y = (0,5)x; в) у = ; г) y = 2-x.

Відповідь: а) зростаюча; б) спадна; в) зростаюча; г) спадна.

3. Побудуємо графіки функцій у = 2х і у = 3х. Чим відрізняються ці функції?
Їхні графіки?
Відповідь: ці функції мають одинакові властивості, функція у = 3х зростає
більш швидше (графік цієї функції піднімається вгору більш круто).
4. Чим відрізняються властивості і графіки функцій у =
і у= ?
118
Відповідь: вони мають однакові властивості, функція у = спадає
більш швидше.
3. Властивості показникової функції.
1) Область визначення: х R. D(ax)=R
2) Область значень: у>0 Е(ax)=(0;+ )
3) Функція ні парна, ні непарна
4) Вірні рівності а1= а і а0=1.
5) Якщо а>0, то функція ах зростає на всій області визначення;
якщо 0< а<1, то вона спадає на всій області визначення.
6) Найбільшого і найменшого значень функція не має.
7) Для будь-яких дійсних значень m і n (а>0; b>0) виконуються
рівності:
1.
2.
3.
4.
V. Узагальнення ти систематизація знань,умінь та навичок студентів
(методи – складання та аналіз узагальнюючої таблиці, сканворд)
Показникова функція у = ах, а > 0, а ≠ 1

а > 1 0 < а < 1
1. D(y) = R 1. D(y) = R
2. Е(у) = (0; + ) 2. E(y) = (0; + ).
3. Зростає 3. Спадає
x1 > x2 > x1 > x2 <
4. Якщо х = 0, то у = 1 4. Якщо х = 0, то у = 1
5. Якщо х < 0, то у < 1 5. Якщо х < 0, то у > 1
6. Якщо х > 0, то у > 1 6. Якщо х > 0, то у < 1
119
Сканворд.
1. X - це (аргумент)
2. Функція, що містить змінну в степені (показникова)
3. Графік функції у = πх … (зростає)
4. Математична наука – (алгебра)
5. Y – це (функція)
6. Лінія, яку графік функції ніколи не перетинає (асимптота)
7. Графіком показникової функції є крива, яка називається (експонента).
8. Область визначення показникової функції — множина всіх (дійсних) чисел.
9. Область значень показникової функції — множина всіх (додатних) чисел.

1
2 п о к а з н и к о в а
3 з р о с т а є
4 а л г е б р а
5 ф у н к ц і я
6 а с и м п т о т а
7 е к с п о н е н т а
8 д і й с н и х
9 д о д а т н и х

VІ. Підведення підсумків заняття.( рефлексія)
Мета етапу: Визначити чи досягнуті, мета, очікувані результати заняття
провести рефлексію.
Студентам пропонується закінчити речення
1. Було цікаво…
2. Було важко…
3. Я навчилась…
4. У мене вийшло…
Таким чином, для успіху потрібно: «самоконтроль», «співпраця», «досконала
підготовка». Але протягом уроку ми весь час працювали з партнерами, могли
отримати допомогу, а в житті дуже часто випадає розраховувати на свої сили. І
цього теж потрібно вчитись. Це одна з причин виконання домашніх завдань.
VІІ. Домашнє завдання.
Конспект, М. І. Шкіль Алгебра 10 клас. § 19 с. 189-202
1. Порівняйте значення виразів:
а) і ; б) і
2. Побудувати графіки функцій та записати властивості:
а) у = 3х-2; б)
3. Обчислити: а) ; б) .

120

Практичне заняття: Розв'язування показникових рівнянь.
Навчальна мета заняття: сформувати поняття показникових рівнянь;

знати способи розв’язування показникових рівнянь;
навчити розв’язувати показникові рівняння методом зведення до спільної
основи;
навчити розв’язувати показникові рівняння методом зведення до спільного
показника;
навчити розв’язувати показникові рівняння методом винесення спільного
множника за дужки;
навчити розв’язувати показникові рівнянь методом зведення до квадратного
рівняння.
1.Степінь з цілим показником.

2.Властивості степеня з цілим показником.
3.Степінь з нульовим і цілим від’ємним показникоv/
4.Степінь з раціональним показником.
5. Означення показникових рівнянь.
6.Розв’язування показникових рівнянь способом зведення до спільної основи.
7.Розв’язування показникових рівнянь способом винесення спільного
множника за дужки.
8.Розв’язування показникових рівнянь способом зведення до спільного
показника.
9.Розв’язування показникових рівнянь способом зведення до квадратного.
І. Організаційниймомент (Метод психолого - педагогічної підтримки роботи
студентів на занятті)
Перевірка готовності студентів до заняття, налаштування студентів на
роботу.
ІІ Перевірка домашнього завдання
121
Робота двох студентів біля дошки.
І студент. На дошці на магнітах прикріплені картки з різними функціями.
Завдання студента вибрати із запропонованих функцій ті, які є
показниковими?
1) y = 10x; 4) y = x10; 7) y = x3; 10) y = 1x;
7
2) y = √ х ; 5) y = 7x; 8) y = 3x; 11) y = x;
3) y = x5; 6) y = 0,5x; 9) y = -4; 12) y = (10-x)3.
ІІ студент. Отримує картку, на якій вибіркові вправи з домашнього
завдання.
3 −5 −3
4 2 6 2
Обчислити: а) 3 ⋅9 ⋅27 ⋅3 ;
4 1
5 −0,4 2
б) 5 ⋅125⋅25 ⋅5 ;
7
3 1 , 75
в) 8 ÷81 .
ІІІ. Формування нових знань (Метод пояснювально – ілюстративний)

Для того, щоб розв’язувати такі практичні задачі треба вміти розв’язувати
показникові рівняння. Які ж рівняння називаються показниковими? У
основній школі ви вже вивчали лінійні рівняння, квадратні рівняння,
ірраціональні рівняння, тригонометричні рівняння. Які рівняння називаються
тригонометричними? (Студенти відповідають) За такою ж аналогією
давайте сформулюємо означення показникових рівнянь.
Означення Показниковим називається рівняння, в яких невідоме входить
лише до показника степенів при сталих основах, тобто рівняння виду ах=в,
а>0, а≠1.
Який знак має в?
в>0 - це
видно з
графіка
показникової функції.
Якщо в ≤ 0, то рівняння не має коренів.
- Які з рівнянь є показниковими?
122
2х=3; √x =4; 2-0,5х=0; х2=22.
При розв’язуванні показникових рівнянь використовують таку властивість
показникової функції. Якщо а>0, а≠1 і ах1=ах2, то х1=х2.
Якщо степені з однаковими основами рівні, то і показники рівні.
Приклад, 5х=52, то х=2.
Загального методу розв’язування показникових рівнянь немає. Можна
виділити кілька типів показникових рівнянь та навести схеми їх розв’язання.
Найпоширенішим є спосіб зведення обох частин до спільної основи.

Розглянемо приклади розв’язування показникових рівнянь.
Спосіб І. Зведення до спільної основи
Розв’язати рівняння: 4) 4х-1=32;

3) 5х+2=5;
1) 2х=16; 5х+2=51; 22(х-1) =25;
2х=24; 2)10х=1000;
х+2=1;
10х=103; 2х-2=5;
х=4.
х=-1.
х=3. 2х=7;
Відповідь: 4. х
7) 10 =1; 8) 9х=0;
х=0. Не має розв’язку.

5) 2-х=8; Відповідь: 0.
х
2-х=23; 1
-х=3; 6)
()
7
=7 ;
9) 13х=-13;
х=-3. 7-х=7; Не має розв’язку.
-х=1;
Спосіб ІІ. Зведення дох=-1.

спільного показника
n n
a a
Даний спосіб ґрунтується на властивостях степеня: (ав)n=an bn;
() b
= n.
b
Розв’язати рівняння: 2) 3х22х=12;
1) 2x3x=36; х 2 х
3) 2х5х=0,01;
3 (2 ) =12;
(2 3)х=36;
х х
(2 5)х=10-2;
3 4 =12;
6х=36;
10х=10-2;
х
12 =12;
6х=62;
х=-2.
123
х=2.
Спосіб ІІІ. Винесення спільного множника за дужки
Даний спосіб ґрунтується на властивості степеня: an ак=аn+k
1) 2х+2-2х=96; 2) 7х –7х-1=6; 3) 2 3х+1 +3х+3=33;

2х 22- 2х=96;
7х-7х 7-1=6;
х 2
2 3х 31+3х 33=33;
2 (2 -1)=96; 7х(1-7-1)=6;
х
3х31(2+32)=33;
2 3=96; 1
х 7х(1- 7 )=6; 3х3(2+9) = 33;
2 =32;
6 3х3 11=33;
2х=25;
7х 7 =6 ;
3х =1;
х=5.
Спосіб IV. Зведення до квадратного рівняння

1) 4х+2х=72;
22х+2х-72=0; 2) 49х-8 7х+7=0;
Нехай 2х=t, t>0, тоді 22х= t2.
7 2х- 8 7х+7=0;
Маємо рівняння:
2
t + t-72=0;
t1=8 або t2=-9 – не задовольняє умову. 2) 7х=7;
t2-8t+7=0;
Звідси 2х=8;
t1=1 або t2=7. 7х=71;
2х=23;
1) 7х=1;
х=3. 7х=70;
ІV. Формування вмінь, відпрацювання навичок
На кожну парту студенти отримують картку з переліком всіх вправ, які

заплановано розв’язати на цьому занятті. Викладач викликає студентів до
дошки для розв’язання вправ із запропонованого переліку. Студенти, які
зрозуміли цю тему, не чекають розв’язань на дошці. «Сильні» студенти
отримують картку із задачею прикладного змісту. Перевіряється розв’язання
цієї задачі на етапі «Узагальнення та систематизація знань, вмінь та навичок
124
студентів».
Відкрийте підручник на сторінці 27.
Вправа 88. Зведіть ліву та праву частину рівняння до степеня з однією
основою і розв’яжіть його.
а) 2 4х=8х+1; б) 27х-1=9х+1; в) 0,1х=100; г) 0,42х+1=0,16;
2 22х=8х+1; 33(х-1)=32(х+1); 0,1х= 0,1-2; 0,42х+1= 0,42;
21+2х=23(х+1); 3х-3=2х+2; х=-2; 2х+1=2;
1+2х=3х+3; Відповідь: 5. 2х=1;
3х-2х=2+3;
2х-3х=3-1; х=0,5.
-х=2; Відповідь:0, 5.
х=-2.
Відповідь: -2.
Вправа 89. Зведіть ліву та праву частину рівняння до степеня з однією
основою і розв’яжіть його.
x 1x
а)
1 1
()= ;
2 4
2
()
б) 3
2х
9
= ;
4 в)
()
2
=−4 ;
г)
( ) 1
1
4
x −3
=
16
25
;
2х
1x 1 2 2 3 2 Не має розв’язку x−3 2
() ()
2
=
2
; () ()
3
=
2
; 5
() ()
4
=
4
5
;
2х
2 2 −2
х=2. () ()
3
=
3
;
5 x −3
5 −2
Відповідь: 2. () ()
4
=
4
;
2х=-2; х-3=-2;
х=-1.
Вправа 97. Розв’яжіть рівняння, використавши спосіб винесення спільного
Відповідь:
множника за дужки. в) 3х+1-2 3х-2=75;
б) 5х+2+11 5х=180;
3х-2(3х+1-(х-2)-2) =75;
5х 52+11 5х=180;
х
3х-2(3х+1-х+2-2) =75;
5 (25+11)=180;
5х 36=180; 3х-2(33-2)=75;
5х=5; 3х-2(27-2)=75;
х=1. 3х-225=75;
Відповідь:1.
3х-2=3;
125х-2=1;
х=3.
Вправа 98. Розв’яжіть рівняння заміною змінної.
б) 64х-8х-56=0; 82х –8х-56=0;
а) 62х-4 6х –12 =0;
х 2х 2
Нехай 6 =t, t>0, тоді 6 = t .
2
t2- t-56=0;
t - 4t-12=0;
t1=8 або t2=-7 – не задовольняє умову t>0..
t1=6 або t2=-2 – не
задовольняє умову t>0.. Звідси 8х=8; х=1.
в) 9х –8 3х=9; г) 72х+ 7=8 7х;
32х-8 3х-9=0; 72х- 8 7х+ 7 =0;

Нехай 3х=t, t>0, тоді 32х= t2. Нехай 7х=t, t>0, тоді 72х= t2.
Маємо рівняння: Маємо рівняння:
t2- 8t-9=0; t2- 8t+7=0;
t1=9 або t2=-1 – не задовольняє умову t>0. t1=7 або t2=1.
х 2 1) 7х=7; 2) 7х=1;
Звідси 9; 3 =3 ; х=2.
х=1. х=0.
Вправа 108. Розв’яжіть рівняння способом зведення до спільного

показника.
x x
3 8 64
а)
( )( )
2
= ;
9 27
3⋅8 x 64
( ) = ;
2⋅9 27
x 3
( 43 ) =( 43 ) ;
х=3.
V. Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок студентів

(Метод фронтальне опитування)
а) Бліц-опитування
 Які рівняння називаються показниковими?
 Які методи розв’язування показникових рівнянь ми сьогодні розглянули?
126
 Назвіть метод розв’язання даних рівнянь? На слайді кілька показникових
рівнянь. Студент називає метод розв’язання даного рівняння.
1) 3х+2+3х-1 =28; (спосіб винисення спільного множника за дужки);
2х х
2) 2 + 4∙ 2 - 32=0; (спосіб зведення до квадратного рівняння);
x x
9 2 27
3)
()()
⋅
8 3
=
64 (спосіб зведення до спільного показника);
2 x −3 2 x−3
4 3
4)
(27 ) ( 4 )
⋅ =8
(спосіб зведення до спільного показника);
1
5) 4 = 16
х
; (спосіб зведення до однієї основи);
х х
6) 4 -9 2 +8=0; (спосіб зведення до квадратного рівняння);
7) ( √7 )х+1=49; (спосіб зведення до однієї основи).
 Чи завжди показникові рівняння мають корені?

 Наведіть приклади показникових рівнянь, які не мають коренів.
VІ. Підсумок заняття ( Метод рефлексії).
Студентам пропонується закінчити речення
1. Сьогодні я дізнався(-ла)…
2. Було цікаво…
3. Було важко…
4. Я зрозумів(-ла), що…
5. Тепер я можу…
6. Я навчився(-лась)…
7. У мене вийшло…
8. Я зміг(-ла)….
9. Мене здивувало…
VІІ. Домашнє завдання для самопідготовки студентів
Г.П.Без Математика: підручник для 11 класу загальноосвіт. навч. закл.:
(рівень стандарту) – К.: Генеза, 2010. – § 3.
1) Вивчити конспект, повторити таблицю степенів.
2) Виконати письмово вправи 87, 91, 97, 99.
Практичне заняття: Розв'язування показникових нерівностей.
127
Навчальна мета заняття: перевірити рівень засвоєння попереднього
навчального матеріалу, ввести поняття показникової нерівності, найпростішої
показникової нерівності, ознайомити зі схемою рівносильних перетворень
найпростіших показникових нерівностей, формувати вміння розв’язувати
найпростіші показникові нерівності та нерівності, що зводяться до
найпростіших, показати зв'язок теми з попередніми темами, навколишнім
світом, ввести поняття математичного моделювання, розглянути математичну
задачу з економічним змістом.
1.Нерівність.
2.Властивості нерівності.
3.Метод інтервалів.

Організаційно-психологічна частина
Привітання.
1. Перевірка присутності студентів на занятті.

2. Перевірка санітарного стану кабінету.
3. Призначення чергового.
Викладач:
Я бажаю вам розпочати заняття з гарним настроєм, отримати від нього
задоволення і досягти високих результатів. В кінці заняття буде зроблений
аналіз роботи і оголошені оцінки.
Як казав французький письменник, актор Мольєр: «Як приємно дізнатися,
що ти чогось навчився». Перевіримо, чого ж ви навчилися?
II. Перевірка домашнього завдання, повторення раніше вивченого

матеріалу (активізація пізнавальної діяльності)
Викладач.
Для цього проведемо фронтальне опитування у вигляді гри «Математичні
перегони». На екрані буде з’являтись запитання – ви даєте відповідь. Хто
перший підняв руку, той має право відповіді. Будьте розумними, уважними та
швидкими – це ж перегони! Увага на екран!
128
Запитання для студентів:
1. Яка функція називається показниковою?
Функція y=ax, де a>0 і a≠1
2. Яка область визначення показникової функції?
Множина всіх дійсних чисел
3. Яка область значень показникової функції?
Множина всіх додатних дійсних чисел
4. При якій умові показникова функція y=ax є зростаючою?
a >1
5. При якій умові показникова функція y=ax є спадною?
0 < a <1
6. При якій умові 3 x > 3 x ?
1 2
x1 > x 2
7. Які з наведених функцій є показниковими?
№1. y = 3 x №5. y =  x - 1
9
№2. y = x 3 №6. y = 7 -2x

№3. y =( - 4)x
№7. y = 8 2
11 ) x+2 графіків є№8. y = πx
8. №4.
Якіyз=(наведених графіками показникової функції ?
9. Серед наведених функцій виберіть ті, що зростають

x
 11 
№1. y = 4 x №4. y =  x
 12
6 
№2. y = 4 -x №5. y =  
№3. y = 0,210x+1 5  x
№6. y = π
10.Серед наведених функцій виберіть ті, що спадають
 
№1. y = 2 0,1x №4. y = 0,7 x
№2. y = 5 3x-8 15x
 1 
№5. y =  
x  10  x
1
№3. y =  
π
129 №6. y =  е
11. Які рівняння називаються показниковими?
Показниковими називаються рівняння, у яких невідоме міститься в показнику
степеня при постійних основах
12. Які рівняння називаються найпростішими показниковими?
Найпростішими показниковими рівняннями є рівняння виду
x
a = b, де a  0, a  1, b>0
13. Назвіть методи розв'язування показникових рівнянь
Викладач відмічає найбільш активних студентів у грі «Математичні

перегони». Видно, що вони вчать матеріал, готуються до занять і виконують
домашні завдання – це добре. «Все ж таки ви чогось навчились». Іншим
студентам кажу, щоб активніше приймали участь у роботі на занятті.
Таким чином, ми повторили властивості показникових функцій,
акцентували увагу на області визначення, області значень, монотонності цих
функцій, повторили означення показникових рівнянь, найпростіших
показникових рівнянь ті основні методи розв’язування показникових рівнянь.
130
Висновок: основні поняття тем «Показникові функції» і «Показникові
рівняння» засвоєні. Ці знання необхідні для вивчення нової теми «Показникові
нерівності».
Оскільки на сьогоднішньому занятті ви познайомитесь з новим видом
нерівностей, є необхідність пригадати основні поняття про нерівності, їх види,
методи розв’язування. А допоможуть студенти, які є експертами по цим
питанням: студент №1 – експерт по основним означенням про нерівності,
студенти №2, №3 – експерти по методам розв’язування нерівностей.
Давайте зазирнемо у скриньку пам’яті і пригадаємо нерівності. Викладач
дістає запитання зі скриньки пам’яті, зачитує їх, студенти відповідають. Якщо
відповіді немає, то звертаємось за допомогою до експертів. Запрошуємо до
співпраці експерта №1. Запитання із скриньки пам’яті:
Що називають нерівністю?
Нерівність – вирази із змінною, між якими стоїть один із знаків
нерівності: , , , .
Що є розв'язком нерівності?
Розв'язком нерівності називається значення змінної, яке перетворює її в
правильну числову нерівність.
Що означає розв'язати нерівність?
Розв'язати нерівність означає знайти всі її розв'язки або довести, що їх
не існує.
Які види нерівностей ви знаєте?
 лінійні
 квадратні
 раціональні
 дробово-раціональні
Які основні методи розв'язування нерівностей ви знаєте?
 основні властивості рівносильності нерівностей
 ескіз графіка функції (парабола)
 метод інтервалів
Викладач: Подякуємо експерту за роботу, допомогу, знання.
При розв’язуванні нерівностей використовують основні властивості
рівносильності нерівностей. Пригадаємо! Увага на екран!
ІV. Повідомлення теми, мети, плану заняття
Викладач. На сьогоднішньому занятті ви познайомитесь з нерівностями,

у яких невідоме міститься у показнику степеня і навчитеся їх розв’язувати.
Викладач оголошує тему, мету і план заняття, студенти записують в
зошити тему, план заняття.
V.Вивчення нового матеріалу.
Згідно плану заняття відбувається вивчення нового матеріалу. Студенти

записують в зошити означення показникової нерівності та найпростішої
131
показникової нерівності. Викладач наводить приклади показникових
нерівностей та найпростіших показникових нерівностей.
Необхідно звернути увагу студентів, що розв’язування найпростіших
x x
показникових нерівностей виду a  b, a  b, де a  0, a  1, b  деяке
дійсне число ґрунтується на властивості монотонності показникової функції:
x
Показникова функція y  a зростає при a  1 і спадає при 0  a  1.
Щоб знайти розв’язки, наприклад, нерівності a  b при b  0 досить

x
подати b у вигляді степеня з основою a , а саме b  a . Одержуємо нерівність

c
a x  a c (1)
x
При a  1 показникова функція y  a зростає, отже, більшому значенню
функції відповідає більше значення аргументу, тому з нерівності (1) одержуємо
x  c (2)
Звертаю увагу студентів, що знак нерівності збігається із знаком
нерівності (1).
x
При 0  a  1 показникова функція y  a спадає, отже, більшому
значенню функції відповідає менше значення аргументу, тому з нерівності (1)
одержуємо
x  c (3)
Звертаю увагу студентів, що знак даної нерівності протилежний знаку
нерівності (1).
Розглянемо приклади. Викладач коментує розв’язок нерівностей.
Приклад. Розв’язати показникову нерівність 5  25 .
x
Щоб розв’язати дану нерівність потрібно подати число 25 у вигляді

степеня з оновою 5, тоді нерівність набуває вигляду 5  5 . Враховуємо, що
x 2
x
показникова функція y  5 є зростаючою, тоді при переході до порівняння
аргументів знак нерівності не змінюється, одержуємо x  2 . Розв’язки
132
показникової нерівності зображуємо на числовій вісі і відповідь записуємо у
вигляді проміжку.
Відповідь: x   2;   .
x
1  1 
   
Приклад. Розв’язати показникову нерівність  4   16  .
1
Щоб розв’язати цю нерівність потрібно подати число 16 у вигляді степеня
x 2
1 1 1
   
з оновою , тоді нерівність набуває вигляду  4   4  . Враховуємо, що
4
x
1
y 
показникова функція  4  є спадною, тоді при переході до порівняння
аргументів знак нерівності змінюється на протилежний, одержуємо x  2 .
Розв’язки показникової нерівності зображуємо на числовій вісі і відповідь
записуємо у вигляді проміжку
2 x
Відповідь: x   ;2  .
У показнику степеня в загальному випадку може міститись не «просто» x ,

а деяка функція, залежна від x (лінійна, квадратна і т.д.). Тоді показникові
нерівності набувають виду a f ( x ) >a g ( x ) або a f ( x ) <a g ( x ).
Узагальнюючи наведені вище міркування стосовно розв’язування
найпростіших показникових нерівностей запишемо схему рівносильних
перетворень найпростіших показникових нерівностей. Переходимо до другого
питання.
Запитання до студентів: «Чи завжди існують розв’язки показникових

нерівностей? Яку властивість показникової функції потрібно знати, щоб
відповісти на запитання?»
Для вирішення цього завдання використовуємо інтерактивний метод
«Коло ідей». Студенти об’єднуються у групи. Протягом кількох хвилин
133
обговорюють завдання. Група, яка першою знайшла відповідь, вигукує слово:
«Ідея!» - і дає свою відповідь. Групи висловлюються по черзі, поки не будуть
вичерпані всі ідеї. Обговорення відбувається за схемою:
Висновки про існування розв’язків базуються на тому, що областю

x
значень показникової функції y  a є множина додатних чисел, a >0! В
х
зошитах студенти записують, що показникові нерівності завжди мають

розв’язки, крім випадку a x <b , коли b <0. Викладач демонструє записане на
прикладах.
Приклад. Нерівність 7 x ←7 не має розв’язків, а розв’язком нерівності
7 x >−7 є всі дійсні числа.
VІ.Закріплення вивченого матеріалу
Студенти розв’язують приклади з підручника.

Викладач. Настав час повернутись до розв’язання задачі на сімейний
бюджет. Які будуть ідеї?
Розв’язання:
t
5
102400    200000
4
Користуючись властивостями рівносильності нерівностей приводимо до
5 t 5 3
виду: ()()
4
≥
4
. Одержали найпростішу показникову нерівність. Згідно схеми
рівносильних перетворень показникових нерівностей розв’яжемо нерівність.
5 t
(4)
Показникова функція y= є зростаючою, тому при переході до порівняння
аргументів знак нерівності не зміниться, одержимо t ≥ 3.
Відповідь: Не менше як на 3 роки потрібно зробити вклад, щоб
здійснити купівлю автомобіля.
Ця задача ще раз продемонструвала широке застосування математики при
розв’язуванні різноманітних прикладних задач.
134
VІІ.Підведення підсумків заняття.
VІІІ.Домашнє завдання.
Шкіль М.І. та ін. Алгебра і початки аналізу 10 кл. §20, с. 205-207.

1. Вправа №175 (1, 3, 5, 7, 9,11), с. 209, 210.
2. Підібрати або розробити задачі, розв'язування яких зводиться до
розв'язування показникових нерівностей.
3. Повторити алгоритм розв'язання нерівностей методом інтервалів.
Практичне заняття: Розв'язування вправ. Самостійна робота по темі:

«Показникова функція».
Навчальна мета заняття:Підготовка учнів до виконання контрольної

роботи з теми, узагальнити та систематизувати знання і вміння учнів з теми;
застосовувати вивчене до розв’язування завдань;здійснити поточний контроль
практичних умінь за темою.
2.Властивості нерівності.

Організаційний етап
а) вітання, перевірка готовності робочих місць;

б) підготовка учнів до уроку (створення позитивної психологічної
атмосфери, мотивації на навчальну роботу);
в) повідомлення теми, задач уроку, мотивації навчальної діяльності.
1. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів. Узагальнення
навчальної інформації. Учитель формує навчальну задачу, організує:
2.1індивідуальну роботу на дошці (2 учня) - до дошки викликаються
два учня. Вони готують відповіді по властивостям зростаючої та
спадаючої функцій.
135
2.2 фронтальне опитування учнів:
 Яка функція називається показниковою?
 Назвіть її область визначення та область значень.
 За допомогою комп’ютера вчитель усно розв’язує вправи:
- Назвати у запропонованих функцій область визначення:
x
1 1
y=2 ;
x
y=
2
; ()
y=2 x
; y=2 √ x−2
- Назвати у запропонованих функцій область значень:

1 x
x
y=4 ; y= ()
4
; y=−4x ; y=4x +6 ; y=4x −6
- Які з функцій є зростаючими:
x-100
1
y=0 .2 ;
x
y= 1 ( )
2
; y=0 .008 ;
5x
y=5. 19
x
- Які з функцій є спадаючими:

x x−100
1 1
y=5.2 ;
x
y=0 .19
4 x+1
; ( )
y= 1 ;
8
y= ( )
141
 Назвіть основні властивості степенів.
2.3 контрольне завдання (тест). Учням пропонується за 10 хвилин
на аркушах по карткам-таблицям перевірити свої знання за темою
«Показникова функція» (приклад з двох варіантів)
Вчитель пояснює: а) які завдання входять до тесту;
б) як вони оцінюються.
ТЕСТ ЗА ТЕМОЮ «ПОКАЗНИКОВА ФУНКЦІЯ»
І варіант
x y
(1б) 1) Порівняти числа х та y, якщо 2 >2 .
а) x > y б) x < y в) x = y г) x ≥ y д) x ≤ y
(1б) 2) Графік функції y=a x проходить через точку А(2;4).
Знайти основу а.
а) 1/2 б) 1 в) 2 г) -2 д) 4
(1б) 3) Назвіть вірну властивість показникової функції
а) має екстремум;
б) непарна;
136
в) зростає на всій числовій прямій, якщо а>1;
г) періодична.
(2б) 4) Знайдіть область значень функції y=3 x −3 .

x
2
x −1
(2б) 5) Знайдіть область визначення функції y=2 .
(2б) 6) Побудувати схематично графік функції y=2 x−4 +5 .

2x
(3б) 7) Розв’язати рівняння графічно 4 =x+2 .
ІІ варіант
(1б) 1) Вказати, яка з функцій зростає.
x 9 x- 1
7 2
а) y=0.018 x
б) y=5.2 x+1
в)
y=
8 () г)
y= ()
3
7 10
(1б) 2) Що можна сказати про основу а, якщо a >a .
а) a>1 б) 0< a<1 в) a=1 г) a<1
(1б) 3) В якій із властивостей степенів допущена помилка.
б)
а) ax x− y 0
x y x+ y ax
a x y
=a г) a =1
a
a ⋅a =a
() b
= x
a
в)
(2б) 4) На якому з малюнків зображено графік функції y=2x−4 −4

а) б) в) г)
(2б) 5)
1
1
2
Знайдіть область визначення функції y=2 √ x −4

.
(2б) 6) Побудувати схематично графік функції y=3 x+2−6 .

137
Учитель тестові завдання перевіряє поза уроком.
3 Систематизація методів розв’язування показникових рівнянь та
нерівностей.
Учитель формує задачі етапу уроку, очікувані результати на
перетворюючому і творчому рівнях (місце використання в економіці,
визначення власного відношення до теми).
Клас переходить до розв’язання показникових рівнянь та нерівностей.
3.1 Розв’язання рівнянь. Робота проходить за наступним планом:
а) дати визначення показникового рівняння;
б) які загальні методи розв’язання показникових рівнянь учні знають;
в) учитель вивішує таблицю з рівняннями.
x−2
4 =16
x−1 x −1
5 =8
В процесі розв’язання, коли учні
x
36 −7⋅6 +6=0 x
розбирають конкретний вид рівнянь,
1⋅x 2=16⋅0 . 5x вони знаходять його в таблиці та
√
2
x
розглядають план розв’язання.
4⋅16 +5⋅9 x −7⋅12 x=0
x +2
3 −3 x=120
3.2 Тренувальні вправи. Завдання виконуються учнями самостійно, а
клас потім перевіряє розв’язання. Відповідаючий пояснює кожен
крок розв’язання.
Метод прирівнювання степенів
У дошки Картка
1. √ 272−x =√3 9x−3 2

2
x −3
¿5
2
x −3 3
=0 . 01⋅( 10 x−1 )
1 x2 1 3x Здається одразу після розв’язання у
2. 27
¿ 9 =9⋅
3 () дошки завдань 1 та 2.
Метод введення нової змінної
1. Коментар з місця: 2. Картка
9 x−1+26⋅3 x−3=0 4
x
7 √ −8⋅7 √ 4 x + 7=0
Відповідь: х = -2
138
3. У дошки: 1
x 1= ; x 2 =0
Відповідь: 4
3 x −3 1−x −3=0
Відповідь: х = 1
Метод винесення за дужки спільного множника
1.Біля дошки: 2. Коментар з місця:
5 x+1 +5 x−2=630 x
3 +3
2 2
x +1
+3
2
x +2
=13⋅3
x +2
Відповідь: x 1=2 ; x 2 =−1
Вид a f ( x )=b f ( x)
x +1 x +1
1. Розв’язується рівняння з таблиці 5 =8
2. У дошки з карткою працює учень. Учні повинні
x
пояснити, чому обидві частини рівняння діляться на 16
x
9⋅16 −7⋅12x −16⋅9x =0
2
16=4
x x x
9⋅16 7⋅12 16⋅9
2 ⇒ x − x − x =0
9=3 16 16 16
12=3⋅4
3.3 Розв’язання рівнянь. Робота здійснюється за наступним планом:
а) методи розв’язання нерівностей.
б) за допомогою комп’ютера пропонується таблиця простих
нерівностей. Клас їх розв’язує усно.
1 x−2 1 1 1
x
4 >4 ; x−1
4 <1; ()
4
¿ ;
4
0. 5 x−2< ;
2
2x > ;
2
в) при розв’язанні нерівностей на дошці, необхідно звернути увагу
учнів на розв’язання нерівностей методом інтервалів.
1. Учень на дошці виконує завдання:
2
x +x −2
1
()2
>4 x−1
Відповідь: x∈[−4;1]
2. Учні розв’язують самостійно, клас перевіряє рішення
139
x x
а) 9 −3 >6 Відповідь: x∈[1;+∞]
x x +1
б) 3⋅2 +5 >3⋅5 x +2 x +3 Відповідь: x∈[1;+∞]
Вчитель пропонує п’ять систем рівнянь.
x 3 y +1 y x x y
1) 5 =5 2) 3⋅2 +3 =8097 3) 5 ⋅5 =3125
x−2 x y x y
4 =8 3 −5⋅2 =4001 5 +5 =150
4) 2 x +2 y =6 5) 2⋅3 x=18
x+ y=3 4 x⋅5 y=16
3.4. Самостійна робота.
Діти виконують через копіювальний папір на аркушах. Вчитель на
комп’ютері пропонує завдання, зачитує питання до завдання та дозволяє учням
записати відповідь. Після виконання роботи вчитель збирає верхній аркуш
відповідей, дає вірні відповіді та їхнє оцінювання в балах. Також дається
таблиця зі шкалою оцінок. Учні самі оцінюють свою роботу і поруч з оцінкою
ставлять або (оцінка ставиться у в журнал; не
ставиться в журнал).
Самостійна робота.
за темою: «ПОКАЗНИКОВІ РІВНЯННЯ ТА НЕРІВНОСТІ»
(0,5б) 1) Знайти х
x x
1 3 5
І в.
() 2
=2
ІІ в.
()=
5 3
(0,5б) 2) Запишіть відповідь розв’язання нерівності в вигляді проміжку
x−1
1 1
І в. 2
x−1
>2
ІІ в.
()
3
>
3
(0,5б) 3) Якім методом розв’язується рівняння
x+1 x 3x 3x
І в. 4 +4 =320 ІІ в. 2⋅7 −5⋅49 +3=0
(1б) 4) Відзначити на числовому промені проміжки відповіді, відповідні
даній умові
2 2
І в. 0 .3 x −2 <1 ІІ в. 1. 2 x − x >1
140
(1б) 5) Записати систему, яку отримаємо після прирівнювання показників
степенів
І в. 6 x +2 −2⋅6 x =34 ІІ в. 4
x+2 x
−2⋅4 =14
141
(1,5б) 7) Записати рівняння, яке отримаємо після спрощення та
прирівнювання показників степенів
3x
1 x2 1 x2 1
І в. 2
x
⋅4 =8⋅√ 2
ІІ в. 27
⋅9 =9⋅
3()
(1,5б) 8) Для яких х рівняння не має розв’язків
5 3 1 4 8 1
− = + =
І в. 3 x- 1−3 3 x −1 2 ІІ в. 2 x −2 2 x−1−1 5
(2б) 9) Яке квадратне рівняння отримаємо після введення нової змінної
x x x x x x
І в. 2⋅25 −5⋅10 +2⋅4 =0 ІІ в. 5⋅16 +7⋅81 =5⋅36
(2б) 10) Записати нерівність, яку отримаємо після введення нової змінної
І в. 2 x +21− x <3 ІІ в. 5 x +51−x <4
4 Підведення підсумків заняття.

4.1 Реалізація етапу: уточнення змісту опрацьованого матеріалу;
співвідношення реальних результатів з очікуваними; указання
причини розбіжностей; встановлення змісту подальших дій.
4.2 Оголошення оцінок.
4.3 Методи й прийоми: «мікрофон», обмін думками в парах,
фронтальна бесіда (у «сильному» класі – метод експертних оцінок).
4.4 Інструктаж з домашнього завдання: роз’яснення завдань;
пропонування обов’язкового і варіативного завдань (пропонується
виконати домашню контрольну роботу зі збірника Федченко Л.Я.
«Різнорівневі завдання для тематичних і підсумкових контрольних
робіт з алгебри та початків аналізу у 10-11 класах»).
Практичне заняття Логарифм числа. Основні властивості логарифмів.
Навчальна мета заняття: дати поняття логарифма з довільною

основою;оволодіти знаннями та вміннями використовувати
основнулогарифмічну тотожність;дати поняття десяткового та натурального
логарифма; вміти обчислювати значення нескладних логарифмічних
142
виразів,формувати вміння вірно восприяти і активно запам’ятовуватинову
інформацію, що є важливішою рисою характеру майбутнього
фахівця.Розвивати продуктивне мислення, вміння швидко й вірнопроводити
обчислення.
1.Логарифм числа.
2.Основна логарифмічна тотожність.
3.Властивості логарифмів.

І. Перевірка домашнього завдання
1.1. Перевір завдання товариша.
Учні обмінюються зошитами і звіряють д/з свого товариша з виконаними
завданнями на слайді і оцінюють свого товариша:
ІІ. Актуалізація опорних знань
Виконання усних вправ («вільний мікрофон»)
1) Подайте у вигляді степеня з основою 2:
1 1 3 5 1 1
; ; √2 ; √ 4 ; √ 8 ; ; 3 ;1 .
4; 32; 128; 2 4 √2 √ 16
1 2 3 1 4
− −
2 5 7 −1 0
−2 2 3 5 2 3
Відповідь: 2 ;2 ;2 ;2 ;2 ;2 ;2 ;2 ;2 ;2 ;2 .
−4 1
1 − 4
2) Обчисліть:
6
2 ;3 ;
5
4
() 2 −2 3
;16 ; ( √ 11 ) ; ( √7 ) ; ( 0,4 ) ; ( 0,1 ) .
−3
1 1
64;81;625; ;121; ;0,064;1000.
Відповідь: 4 7
1
3) До якого степеня потрібноа піднести : а) число 2, щоб дістати 8; б) число 4
1 1
; .
, щоб дістати 16 в) число 1000, щоб дістати 0,1; г) число 3, щоб дістати 9
д) число √ 7, щоб дістати 49; е) число 32, щоб дістати 2?

143
1 1
− ; .
Відповідь: a)3; б)2;в) 3 г)-2;д)4;е) 5
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
х
Розглянемо рівняння a =N , де а і N – деякі числа, причому
a>0 і a≠1 . Якщо N≤0 , то це рівняння не має коренів, бо значення
х
показникової функції y=a додатні при будь-якому х.
Для N >0 рівняння має корінь, і до того ж єдиний. Справді, областю
х
значень показникової функції y=a при a≠1 є множина додатних чисел.
Крім того, кожне своє значення показникова функція набуває лише при одному
значенні аргументу( отже, цей корінь єдиний).
Означення: Логарифмом числа N за основою a ( a>0 ; a≠1 )

називається показник степеня х, до якого треба піднести a , щоб
дістати число N .
log a N =х
Наприклад:
3
1) 5 =125⇒ log5 125=3 ;
1 1
6−2 = ⇒ log 6 =−2 ;
2) 36 36
0
3) 7 =1 ⇒log 7 1=0 .
Слово «логарифм» у математичних записах замінюють символом log .

Запис log a N =х означає, що а =N . Запис log2 16 читають так: логарифм
х
числа 16 зо основою 2.
Вирази log2 0 та log2 (−16 )

х
не мають смислу, бо рівняння 2 =−16 і
х
2 =0 не мають розв’язків.
Вираз log a N , де a>0 і a≠1 , має смисл лише при N >0 .
Логарифмічна рівність loga N =b

b
і показниковa рівність a =N
виражають одне й те саме співвідношення між числами a,b, N .
За цими рівностями можна знайти одне з трьох чисел, що входять до них,
якщо задано два інші.
Відповідно до цього можна розв’язати три задачі:
144
1) Знайти число N за даним його логарифмом b і його оновою а.
2) Знайти основу а за даним числом N і його логарифмом b.
3) Знайти логарифм b даного числа N за даною основою а.
У математиці широко використовують десяткові логарифми, це
логарифми за основою 10. Для запису таких логарифмів застосовують символ
lg ,замість log10 N пишуть lg N .
Наприклад: 1) lg 100=2 ;
2) lg 1000=3;
3) lg 0,01=−2.
Натуральні логарифми. В математичних дослідженнях використовують
логарифми за основою, вираженою ірраціональним числом, наближене
значення якого дорівнює 2,718281828459045…або ≈ 2,718. Леонард Ейлер
запропонував позначити це число літерою е. Його називають неперовим числом
на честь шотландського математика Джона Непера(1550-1617).
Логарифми з основою е називають натуральними, або неперовими, і
позначають ln х .Тут основу е не пишуть, а лише мають на увазі. Отже,
ln х=log e х
Наприклад: 1) ln e=1;
2) ln 1=0;
3) ln 2=0 ,693.
Натуральний логарифм приблизно в 2,3 рази більший за десятковий
логарифм того самого числа.
Основна логарифмічна тотожність. Розглянемо показникову рівність
х
a =N . (1)
За означенням логарифма,
х=log a N . (2)
Підставимо цей вираз у показникову рівність (1). Дістанемо:
log a N
a =N
145
Ця рівність називається основна логарифмічна тотожність. Вона є
коротким записом означення логарифма.
log 5 125
Наприклад: 1) 5 =125 ;
lg 1000
2) 10 =1000 ;
log 1 9
1
3)
()
3
3 =9 .
Приклад 1. Записати у вигляді логарифмічних рівностей:

1 1
7 5−3 = ;
а) 2 =128; б) 125 в) 216 3 =6 .
Розв’язання. Застосовуючи означення логарифма даного числа за даною

основою, маємо:
1 1
log5 =−3 ; log216 6= .
а) log 2 128=7 ; б) 125 в) 3
Приклад 2. За означенням логарифма, визначити, яке число має логарифм 3 за

основою 7.
Розв’язання. За умовою log7 х=3 , звідси х=7 =343 .

3
1
log х =−2 .
Приклад 3. Знайти основу х, якщо 49
1 1 1
х−2= , 2 = ; х 2=49 ; х=7 .
Розв’язання. Маємо: 49 х 49
1
Приклад 4. Знайти логарифм числа 9 за основою √ 3.
х
1 х 1
log √ 3 =х ; ( √ 3 ) = ;3 2 =3−2 ;⇒ х=−4 .
Розв’язання. Маємо: 9 9
Операцію знаходження логарифмів чисел називають логарифмуванням.

Операція логарифмування обернена операції піднесення до степеня при
фіксованій основі.
Широкі застосування логарифмів ґрунтуються на їхніх властивостях.
Основні властивості логарифмів
Властивості виражаються в ряді теорем, на яких ґрунтується практичне
застосування логарифмів.
Теорема 1. Логарифм добутку двох додатних чисел дорівнює сумі
логарифмів цих чисел, тобто
146
log a ( х⋅у ) =log a х +log a у , де х>0 , y >0.
Доведення. Візьмемо два додатні числа х і у у вигляді степеня з основою
log х
а ( a>0 ; a≠1 ) . За основною логарифмічною тотожністю, маємо: х=а і
a
loga y
у=а .
Знайдемо добуток цих чисел за правилом множення степенів з
однаковими основами й запишемо результат за означенням логарифма:
log a х log a y log a х+log a y
х⋅у=а ⋅а ; х⋅у =а .
Маємо: log a ( х⋅у ) =log a х +log a у , х >0 , y >0 , a>0 ,a≠1
Аналогічно можна довести й інші властивості логарифмів для чисел
х>0 , y>0 , a>0 , a≠1 . .
Теорема 2. Логарифм частки двох додатних чисел дорівнює різниці

логарифмів цих чисел, тобто
log a ( ху )=log х−log y .

a a
Теорема 3. Логарифм степеня додатного числа дорівнює показнику

степеня, помноженому на логарифм основи цього степеня, тобто
т
log a х =m log a х
Теорема 4. Логарифм кореня з додатного числа дорівнює логарифму

підкореневого виразу, поділеному на показник кореня, тобто
n 1
log a √ х= log a х
n
Теорема 5. Якщо логарифми двох додатних чисел за тією самою основою

рівні, то й самі числа рівні. І навпаки, якщо два додатні числа рівні, то і їх
логарифми за тією самою основою рівні, тобто
log a b=log a c ⇒b=c , a>0 , a≠1, b>0 , c> 0.
До основних властивостей логарифмів належать ще й такі.
6. loga 1=0
7. log a a=1
Основні властивості логарифмів широко використовуються під час
перетворення виразів, що містять логарифми. Окремим видом таких
перетворень є логарифмування виразів.
147
Прологарифмувати одночлен означає виразити його логарифм через
логарифми додатних чисел (позначених цифрами і літерами), що входять
до його складу.
Користуючись теоремами про логарифм добутку, частки, степеня і
кореня, можна прологарифмувати будь-який одночлен. Під час
логарифмування основою будемо вважати число 10.
Приклад 5. Прологарифмувати вирази:
2 3
а) х=5 ас (а>0 , c >0 ); б) х=11а b ( a>0 , b>0 ).
Розв’язання. а) даний вираз є добутком, а тому, за теоремою 1:
lg х=lg 5+lga+lg c .
б) за теоремами 1 і 3: lg х=lg 11+2 lg a+3 lgb .

Потенціювання. Перетворення, за допомогою якого за даним
логарифмом числа (виразу) визначають саме число (вираз), називають
потенціюванням. Це перетворення є оберненим до логарифмування.
Приклад 6. Пропотенціювати вираз, тобто знайти х за його логарифмом.
lg х=7 lg b−2 lg c( b>0 ;c >0 ).
Розв’язання. Скористаємося теоремами 3 і 2:
b7 b7
lg х=lg b7 −lg c 2 ,lg х=lg ; х= .
c2 c2
Формула переходу від однієї основи логарифма до іншої

(a>0 , a≠1 ,b >0 , b≠1, х >0 ):
log b х
log a х =
log b a
log 2 10
log 5 10= ;
Наприклад: 1) log 2 5
log 3 10
log 5 10= ;
2) log 3 5
log a 10
log 5 10= .
3) log a 5
Деякі важливі тотожності, що містять логарифми

1
log b a= ;
1) log a b (a>0 , a≠1 ,b >0 , b≠1)
148
log a b=log a k b k ;( a>0 , a≠1 , b>0 )
2)
m
loga n bm = log a b ;(a>0 , a≠1).
3) n
Наприклад:
1) Спростити вираз log 25 36 .

log 25 36=log 52 62 =log 5 6 .
2) Знайти значення виразу log 8 4 .

2 2
log 8 4=log 2 3 2 = .
Розв’язання: 3
3) Подати log 3 7 у вигляді логарифма з основою 7.

1
log 3 7= .
Розв’язання: log 7 3
ІV. Закріплення нових знань і вмінь

Розв’язування вправ на дошці. (ст. 223 у підручнику ).
№ 182(1)
−2
2
Записати у логарифмічному вигляді рівність: 1)
( ) =2 ,25 .
3
log 2 2 , 25=−2. log 2 2 , 25=−2.

Розв’язання: 3 Відповідь: 3
№ 182(2,3)
Розв’язати самостійно у зошитах.
Розв’язання: log0,1 0,01=2.

2
2) 0,1 =0,01.
1
1
−
3 1 1 1
8 = . log8 =− . − .
3) 2 Ров’язання: 2 3 Відповідь: 2) 2; 3) 3
№ 184 (1,2) Розв’язати на дошці.
Знайти х, якщо:
2
−
3 1 1 1
2 х=( 3 √ 3 ) = 2
=3 = .
log 3 √3 х=− . 3 √ ( 3 √3 ) 32
1) 3 Розв’язання: ( 3 √3 )
149
1 1 4 1 1 1 1
2)
log х
81
=4 .
х 4=
81
; х=
√= .
81 3
;
Відповідь:1) 3 2) 3
.
№ 184 (3)
3
log х √ 8= .
Розв’язати самостійно у зошитах. 3) 4
3 4
3 4 3
Розв’язання: х =√ 8 ; х=( √ 8 ) = ( √ 8 ) =√ 82 =4 .
4 3
√ Відповідь: 4.
№ 185
Чи має смисл вираз (виконати усно):
2
1) log6 (−6 ) ; 2) −log 8 16 ?
Відповідь: 1) так; 2) так.
№ 193 (3,4,5)
Знайти значення виразу (виконати на дошці):
log 1,3 5
3) 1,3 =5 ;
log 7 2
4) 1+7 =1+2=3 ;
−log4 7 1 1
4 = . .
5) 7 Відповідь: 3)5; 4)3; 5) 7
№ 196 (1)
Порівняти вирази. (Метод «вільний мікрофон»).
log3 4 log 4 4
1) 3 і 5 . Відповідь: 4 <5 .
№ 199 (1)
Прологарифмувати вираз (виконати на дошці):
ab 3
y= .
1) c2 Відповідь: 1)
lg y=lg a+3lg b−2 lgc .
№ 199 (2)
Прологарифмувати вираз (виконати самостійно в зошитах):
5
z=
√a . 1
lg z= lg a−lg b−2 lg c .
2
2) bc Відповідь: 5
№ 206 (1)
150
Пропонтеціювати вираз (виконати на дошці):
7 а3
х= .
1) lg х=lg 7+3 lga−lg 5 . Відповідь: 5
№ 206 (2)
Розв’язати самостійно в зошитах.
2) log 3 y =log 3 1,5+log 3 8 . Відповідь: y=12 .

3. Розв’язування вправ у групах (метод «асоціативний кущ»).
Учні поділяються на групи, кожна з яких виконує практичне завдання.

Капітани команд пояснюють хід розв’язування поставленої задачі з місця.
Завдання для груп:
1 група
log 1 х=−4 ;
1. Знайдіть число х, якщо: 1) 2 2) log 5 х=2 .
2. Знайти значення виразу: log11 5+log 11 4 .
Відповідь: 1. 1)16; 2)25; 2. log 11 20.
2 група
log 1 х=−2.
1. Знайдіть число х, якщо: 1) log 13 х=0 2) 3
2. Знайти значення виразу: log5 15−log 5 3.
Відповідь: 1. 1)1; 2)9; 2. log5 5.
3 група
1. Знайдіть число х, якщо: 1) lg х=−3; 2) log4 х=1,5 .
10
log 5 0,3+ log 5 .
2. Знайти значення виразу: 3
151
Відповідь: 1. 1)0,001; 2)8; 2. log 5 1=0 .
4 група
1. Знайдіть число х, якщо: 1) log 3 х=−2; 2) log 0,2 х=3 .

2+log 3 4
2. Обчисліть: 3 .
1
Відповідь: 1. 1) 9 ; 2)0,008; 2.36.
5 група
log 3 √3 х=2;
1. Знайдіть число х, якщо: 1) 2) log 4 х=−1 .
2. Знайти значення виразу: log 5 25−log 4 16 .
1
=0 ,25
Відповідь: 1. 1)27; 2) 4 ; 2. 0.
6 група
1
log х √2= .
1. Знайти основу логарифма: 1) log х 3=0 ,25 ; 2) 4
2. Обчисліть: 2 log6 2+log 6 9 .
Відповідь: 1. 1)81; 2)4; 2. log6 36=2 .
4. Виконання контрольного диктанту з самоперевіркою.
(Кожен учень отримує картку із завданнями, на яке відводиться 7 хв.)
№ Обчислити № Знайти х
1 log 2 16 7 log 5 х=−1
2 lg 100 8 log 6 х=2
3 log8 8 9 log х=0

√5
152
4 log3 1 10 log 1 х =1
7
log 7 2
5 7 11 log √ 2 х=2
log 5 2
6 5 12 1
log 64 х=
2
VІ. Підведення підсумків уроку
Отже, на сьогоднішньому занятті ми сформували поняття логарифма

числа, навчились розв’язувати задачі, що передбачають використання
означення та властивостей логарифмів числа.
VII. Домашнє завдання
1. Алгебра і початки аналізу: Підручник /М.І.Шкіль, З.І.Слєпкань,
О.С.Дубинчук – 10-клас /.Питання 1-5, с.222.
2. Вправи с.223, № 184(1), №180(6), №192 (1,2) №194(5).
3. Додаткове завдання(для учнів з достатнім та високим рівнем знань)
с.226, №209(1-2).
Практичне занятя Логарифмічна функція, її графік і властивості.
Навчальна мета заняття: засвоїти означення логарифмічної функції та

властивості логарифмічної функції, навчитися будувати та розпізнавати графік
логарифмічної функції ,розвивати вміння формулювати властивості функції на
основі отриманого графіку; розв’язувати задачі на основі знань про
логарифмічну функцію та її властивості.
Кількість годин - 2 (денна форма).
1.Логарифмічна функція.
2.Графік логарифмічноїфункції.
3.Властивості логарифмічної функції.
153
1. Повторення по темам:
«Логарифм, властивості логарифмів».
1. Що таке логарифм числа?
Логарифмом числа 𝒃 за основою 𝒂 називають показник степеня, до якого

необхідно піднести число 𝒂, щоб отримати число 𝒃: с=𝐥𝐨𝐠𝒂𝒃, означає що 𝒂с=𝒃.
2. Чи будь-яке число може стояти в основі логарифму?
Ні. Основою логарифма може бути будь-яке додатне число, крім 1, тобто в записі
логарифма 𝐥𝐨𝐠𝒂𝒃 число 𝒂 – основа логарифма і 𝒂>𝟎, 𝒂≠𝟏.
3. Яких значень може набувати число 𝒃 в формулі логарифму 𝐥𝐨𝐠𝒂𝒃?
Тільки додатних. Логарифм від’ємного числа або 0 не існує.
4. Що таке основна логарифмічна тотожність?
𝒂𝐥𝐨𝐠𝒂𝒃=𝒃.
5. Закінчіть рівняння тотожностей:
(1) 𝐥𝐨𝐠𝒂(𝒙𝒚)=𝐥𝐨𝐠𝒂𝒙+𝐥𝐨𝐠𝒂𝒚
(2) 𝐥𝐨𝐠𝒂(𝒙𝒚)=𝐥𝐨𝐠𝒂𝒙−𝐥𝐨𝐠𝒂𝒚
(3) 𝐥𝐨𝐠𝒂𝒙𝒑=𝒑∙𝐥𝐨𝐠𝒂𝒙
(4) 𝐥𝐨𝐠𝒂𝒌𝒙=𝟏𝒌∙𝐥𝐨𝐠𝒂𝒙
(5) 𝐥𝐨𝐠𝒂𝟏=𝟎
(6) 𝐥𝐨𝐠𝒂𝒂=𝟏
(7) 𝐥𝐨𝐠𝒂𝒃=𝐥𝐨𝐠𝒄𝒃𝐥𝐨𝐠𝒄𝒂
6. Що таке десятковий логарифм?
десятковий логарифм – в його основі знаходиться число 10: 𝐥𝐠𝒃=𝐥𝐨𝐠𝟏𝟎𝒃
7. Що таке натуральний логарифм?
натуральний логарифм – в його основі знаходиться число 𝒆≈𝟐,𝟕: 𝐥𝐧𝒃=𝐥𝐨𝐠𝒆𝒃
ІІІ. Мотивація.
Показникові та логарифмічні функції досить зручні для моделювання процесів,

пов’язаних зі зростанням населення, капіталу, розмноженням бактерій, зміною
154
атмосферного тиску, радіоактивним розпадом і т.п. Тому їх часто використовують
для розв’язування прикладних задач.
ІV. Логарифмічна функція.
Означення. Логарифмічною називається функція у = loga x, де а>0, а ¿ 1,
обернена до показникової у = ах
Графік логарифмічної функції
Графік логарифмічної функції 𝒚=𝐥𝐨𝐠𝒂𝒙 симетричний графіку функції 𝒚=𝒂𝒙

відносно бісектриси першого координатного кута. Ці функції є оберненими одна
до одної.
Систематизуємо властивості логарифмічної функції 𝒚=𝐥𝐨𝐠𝒂𝒙 при 𝟎<𝒂<𝟏 та при

𝒂>𝟏 у вигляді таблиці.
Властивості:
1). Д (log) = (0; + ∞ );
2). Е (log)= (– ∞ ;+ ∞ );
3). Якщо а >1, то функція у = log aх – зростає, а якщо 0 < а < 1 – спадає;
4). Графік проходить через точку (1;0);
З властивості монотонності графіків випливають наступні наслідки:
1. Якщо 𝒂>𝟎,𝒂≠𝟏 і 𝐥𝐨𝐠𝒂𝒙𝟏=𝐥𝐨𝐠𝒂𝒙𝟐, то 𝒙𝟏=𝒙𝟐
2. Якщо 𝒂>𝟏,і 𝐥𝐨𝐠𝒂𝒙𝟏>𝐥𝐨𝐠𝒂𝒙𝟐, то 𝒙𝟏>𝒙𝟐
3. Якщо 𝟎<𝒂<𝟏,і 𝐥𝐨𝐠𝒂𝒙𝟏>𝐥𝐨𝐠𝒂𝒙𝟐, то 𝒙𝟏<𝒙𝟐
V. Організація закріплення нових знань.
1). Порівняти графіки функцій:
а). у = 2log а х і у = х;
155
б). у = log 9 х2 і у = 2log 9 х;
2). Знайти область визначення функцій:
а). у = log 0,3 (7 – 3х)
7 – 3х > 0
3х < 7
7
х< 3
1 1
х<2 3 Д(у)=(– ∞ ;2 3 )
б). у = log 5 (9 – х2)
9 – х2 > 0
9 – х2 = 0
(3–х)(3+х)=0
х=3 х=–3 Д ( у ) = ( –3; 3 )
3). Розв'язування вправ самостійно: № 215 ( 1,2 )
4). Додаткове завдання: № 227 ( 7 ).
VI. Диктант
1. Логарифмом числа b за основою а називається…

2. Графік функції у = log ах проходить через точку…
3. Функція у = log а х зростає ( спадає ), якщо…
х
1
4. Функція обернена до у = 3х
()
( у = 2 ) має вигляд…
5. Вказати неправильну рівність:
а). log 2 16 = 4; а). log 3 27 = 3
1
б). log 3 81 = 4; б). log 0,5 0,5 = 1;
в). log 0.1 = 0; в). log 2 0.125 = – 3;
г). lg 1000 = 3; г). lg 1000 = 5;
6. Подати в показниковій формі:

log 2 64 = 6; log5 25 = 2;
156
7. Знайти х:
а). log 5 х = 2; а). log 3 х = 2;
б). log 3 27 = х; б). log 3 81 = х.
8. Обчислити:
81 log 9 8 36 log 6 7
9. Чи має зміст вираз:

а). log 4 (– 64); a). log 2 (– 4);
б). log 6 (– 6)2; б). log 8 (– 16)2.
VII. Домашнє завдання
1) Підручник Бевз Г.П. «Математика: 11 клас» (2019 р.) §3, с.22-25
2) Розв’язати завдання:ст. 28. № 118, 119, 120, 140 (г), 141 (г, д)
Практичне заняття Розв'язування логарифмічних рівнянь.
Навчальна мета заняття формування умінь учнів розв'язувати логарифмічні

рівняння різними методами: зведення логарифмічного рівняння
до алгебраїчного; метод потенціювання; зведення логарифмів до
однієї і тієї самої основи; метод логарифмування та графічний
метод.
1.Логарифмічне рівняння.
2. Метод потенціювання.
3. Метод логарифмування.
4. Графічний метод.

І. Перевірка домашнього завдання.
Тест на тему: “Логарифмічна функція та її властивості”
1) На якому з рисунків зображено графік функції:

I в y  log 3 x  2 II в y = log 3 ( x  2)
157
А
В Г
Д
2) Серед наведених функцій укажіть
I в спадну II в зростаючу
А Б В Г А Б В Г
y  log x  x  x  x  y  log 1 x  x y  log 2  2 x  y  log 1 x 2
y  log    y  log    y  log    y  log 1  
2 2 3 3 4 4 33
2 2
158
3) Порівняйте додатні числа b і с, знаючи що:
I в log 3 b > log 3 c II в log 0,3 b > log 0,3 c
4) Порівняйте з одиницею додатне число а, знаючи, що :
I в log a 6 < 0 II в log a 6 > 0
5) Серед наведених нижче виразів укажіть той, значення якого

I в найбільше: II в найменше:
А) log 2 7 ; Б) log 7 2 ; В) log 7 3 ; Г) log 3 7 ; Д) 1.
6) Через яку з даних точок проходить графік функції:

y  log 1 x
Iв 2 II в y  log 2 x
 1 1 
 2;   ; 1
А  Б
2; 1
Г 
2;1 2;0
В  2 Д 2 
7) Установіть відповідність між заданими функціями (1–4) та їх областями

визначення
y  log 0,2  2  x  y  log 0,5  4  x 2 

А 
;1  1; 2 
I в 1) II в 1) А
 2; 2 
Б 
y  log 0,2 (2  x) ; 2 
2) 2) y  2  lg x Б
 ;1  1;5
log 0,5  2  x  log 3  5  x 
y y
В 
3 3
x ; 2  2x  2
3) 3) В
(0;100]
Д  Д 
8) Серед наведених функцій вкажіть обернену до функції

y  log 2 ( x  1)
Iв II в y  log 2 ( x  1)
1 1
y y
А) y  2  1 ; Б)
x
log 2 (1  x) ; В) y  2  1 ; Г)
x
log 2 ( x  1)
9) Зобразіть схематично графік функції:

159
y  log 3 x  1 y  log 2 x  3
Iв II в
10) Знайдіть ординату додатнє значення абсциси
спільної точки графіків функцій
y  log 2  2 x  7  y  log 2  x  3
і y2
x
Iв і y  3 x II в
II. Засвоєння поняття найпростіших логарифмічних рівнянь та методів
їх розв'язування.
Л огарифмічними рівняннями називають рівняння, які містять змінну під

знаком логарифма.
Приклади логарифмічних рівнянь:
lg х = 1 + lg2x, log3(x + 3) = 9, √ lg x = lg √ x і т. д.
Розв'язати логарифмічне рівняння — це означає знайти всі його корені або

довести, що рівняння коренів не має.
Найпростіше логарифмічне рівняння має вигляд log х = b, де а > 0, а ≠ 1, х

> 0. За означенням логарифма випливає, що х = аb.
Інший вигляд найпростішого логарифмічного рівняння такий:
loga x = loga b, де а > 0, а ≠ 1, х > 0, b > 0.
Із цього рівняння випливає, що х = b. Дійсно із рівності loga x = loga b на

підставі означення логарифма і основної логарифмічної тотожності маємо:
log a b
x= a = b.
Найпростішим логарифмічним рівнянням є рівняння logx a = b, де х > 0, х ≠

1, а > 0.
1
b
За означенням логарифма маємо: хb = а, звідси х = a .
В основному, всі логарифмічні рівняння, які ми будемо розв'язувати,

зводяться до розв'язування найпростіших рівнянь.
Приклад 1. Розв'яжіть рівняння log3 (2x + 1) = 2.

За означенням логарифма маємо:

160
2х + 1 = 32, 2х = 8, х = 4.
Перевірка: log3(2 · 4 + 1) = log39 = 2.
Приклад 2. Розв'яжіть рівняння log3x = log3(6 – х2).
Із рівності логарифмів чисел випливає: х = 6 – х2; х2 + х – 6 = 0;
х1 = -3, х2 = 2.
Перевірка:
1) Число -3 не є коренем даного рівняння, бо вираз log3(-3) — не

визначений;
2) log3x = log32; log3(6 – х2) = log3(6 – 22) = log32.
Приклад 3. Розв'яжіть рівняння logх+1 (2х2 + 1) = 2.
За означенням логарифма маємо:
2х2 + 1 = (х + 1)2; 2х2 + 1 = х2 + 2х + 1; х2 – 2х = 0; х1 = 0, х2 = 2.
Перевірка:
1) Значення х1 = 0 не є коренем даного рівняння, оскільки основа

логарифма х + 1 не повинна дорівнювати 1.
2) logх+1(2·22 + l) = log39 = 2.
Відзначимо, що в описаних прикладах використовуються тільки такі

перетворення, які не приводять до втрати коренів, але можуть привести до
одержання сторонніх коренів. Тому перевірка кожного із одержаних коренів
обов'язкова, якщо немає впевненості в рівносильності рівнянь.
Колективне розв'язування вправ № 53 (1; 3; 9), 54 (1), 52 (6; 13).
1. Метод зведення логарифмічного рівняння до алгебраїчного.
2
Приклад. Розв'яжіть рівняння log 2 х – 3log2 x = 4.
Позначимо log2 x через у. Дане рівняння набере вигляду:
у2 – 3y = 4; у2 – 3у – 4 = 0; у1 = 4; у2 = -1.
161
Звідси log2 x = 4, log2 x =-1;
x = 24; x = 2-1;
1
x = 16, x= 2 .
2
Перевірка: 1) log 2 16 – 3 log2 16 = 16 – 12 = 4;
1 1
2
2) log 2 2 – 3 log2 2 = -1 + 3 = 4.
1
Відповідь: 16; 2 .
2. Метод потенціювання.
Приклад. Розв'яжіть рівняння log5(x – 1) + log5(x – 2) = log5(x + 2).
Пропотенціюємо дану рівність і одержимо:
log5((x – 1)(х – 2)) = log5(x + 2); (х – 1)(х – 2) = х + 2; x2 – 2х – х + 2 = х + 2;
x2 – 4х = 0; х(х – 4) = 0; х = 0 або х = 4.
Перевірка:
1) Значення х = 0 не є коренем рівняння, тому що вирази log5(x – 1) і log5(x – 2)

не мають смислу при х = 0.
2) log5(x–1) + log5(x–2) = log5(4–1) + log5(4–2) = log53 + log52 = log5(2·3) = log56.
log5(x + 2) = log5(4 + 2) = log56.
Отже, х = 4 — корінь.
3. Метод зведення логарифмів до однієї і тієї ж основи.

log 1
Приклад. Розв'яжіть рівняння log3 х – 2 3 х = 3.
log 3 x
log 1 1
log 3
log3 x – 2 3 x = 3; log3 х – 2 · 3 = 3;
log3 x
log3 x – 2· −1 = 3; log3 x + 2log3 x = 3;
162
3log3 x = 3; log3 x = 1; x = 3.
log 1
Перевірка: log3 3 – 2 3 3 = 1 + 2 = 3. Отже, х = 3 — корінь.
4. Метод логарифмування.
Приклад. Розв'яжіть рівняння х lgx = 100х.
Прологарифмуємо обидві частини рівності (х > 0), одержимо:
lgx lgx = lg(100x); lgx lgx = lg 100 + lgx; lg2x – lg x – 2 = 0.
Замінимо lg х = у. Рівняння прийме вигляд: у2 – у – 2 = 0; y1 = 2, y2 = -1.
Тоді: 1) lg х = 2; х = 102; х = 100. 2) lg x = -1; x = 10-1; x = 0,1.
Перевірка: 1) xlgx = 100 lg100 = 1002 ; 100х = 100 · 100 = 1002.
Отже, x = 100 — корінь.

1
2) xlgx = 0,1lg0,1 = 0,1-1 = 0,1 = 10; 100х = 100 · 0,1 = 10.
Отже, x = 0,1 — корінь.
Відповідь: 100; 0,1.
5. Графічний метод розв'язування логарифмічних рівнянь.
Приклад. Розв'яжіть рівняння lg x = 1 – х графічно.
В одній і тій самій системі координат будуємо графіки функції у = lg x і у =
1 – х (рис. 165). Абсциса точки перетину побудованих графіків дорівнює 1.
Отже, х = 1 — корінь даного рівняння.
III. Набуття умінь розв'язувати логарифмічні рівняння.
Колективне розв'язування вправ № 53 (1; 3; 9), 54 (1), 52 (6; 13).

IV. Підведення підсумків заняття.
V. Домашнє завдання.
163
Розділ V § 3. Запитання і завдання для повторення розділу V № 26—29.
Вправа № 52 (1—5).
Практичне заняття: Розв'язування логарифмічних рівнянь.
Навчальна мета заняття: формування умінь розв'язувати логарифмічні

нерівності.
1.Логарифмічне нерівність.
Перевірити наявність виконаних домашніх завдань та відповісти на
запитання, що виникли в учнів при виконанні цих завдань.
II. Сприймання і усвідомлення розв'язування логарифмічних нерівностей

(які розв'язуються введенням нової змінної).
2
Приклад 1. Розв'яжіть нерівність log 5 х – log5 x > 2.
Нехай log5х = у, тоді отримаємо нерівність у2 – у – 2 > 0.
Розв'яжемо отриману нерівність методом інтервалів (рис. 171):
y ∈ (- ∞ ; -l) ¿ (2; + ∞ ).
Враховуючи заміну матимемо:
1
1) log5 x < -1; log5 x < log5

1
5 ;
{
x< ,
5
x >0 ; х ∈
( )
0;
1
5 ;
2) log5 x > 2; log5 x > log525;

{x>25
x>0;
,
x ∈ (25; + ∞ ). Отже,
(0; 15 ) ¿ (25; +
∞ )–
розв'язок даної нерівності.
164
1
Відповідь:
( )
0;
5 ¿ (25; + ∞ ).
2
≥1
Приклад 2. Розв'яжіть нерівність 1+lg x .
Нехай lg x = у, тоді матимемо нерівність
2 2 2−1− y
≥1 −1≥0 ≥0
1+ y ; у ≠ 1; 1+ y ; 1+ y ;
1− y
≥0
1+ y .
Розв'яжемо отриману нерівність методом інтервалів (рис. 172): у ∈ (-1; 1]
Враховуючи заміну, отримаємо -1 < lg x ¿ 1.
x≤10,
Тоді
{lglg x≤1,
x>−1 ; {lg x≤lg 10 ,
lg x>lg0,1;
{x>0,1
x>0; отже, х ∈ (0,1; 10] (рис. 173).
Відповідь: (0,1; 10].
III. Формування умінь розв'язувати логарифмічні нерівності.
Виконання вправ № 59 (10), 60 (15).
IV. Сприймання і усвідомлення розв'язування логарифмічних
(комбінованих) нерівностей методом інтервалів.
Приклад 1. Розв'яжіть нерівність (3х – 6)log0,5 x > 0.

Нехай у = (3х – 6) log0,5 x, у > 0.
Область визначення функції у: х > 0.
Знайдемо нулі функції: (3х – 6) · log0,5 x = 0;
3х – 6 = 0, log0,5 х = 0;
х = 2, х = 1.
Розіб'ємо область визначення функції на проміжки точками 2 і 1 і знайдемо
знаки функції на утворених проміжках (рис. 174). Отже, х ∈ (1; 2).
165
Приклад 2. Розв'яжіть нерівність log x-3(х – 1) < 2.
Нехай у = log x-3(х – 1) – 2 і у < 0. Область визначення функції знаходимо із
x−1>0, x>1,
{x−3>0,
системи: x−3≠1 ;
{
x>3,
x≠4; х ∈ (3; 4) ¿ (4; + ∞ ).
Знайдемо нулі функції: log x-3(х – 1) = 2; х – 1 = (х – 3)2; х – 1 = х2 – 6х + 9;

х2 – 7х + 10 = 0; х = 5, х = 2. х = 2 — не входить в область визначення функції.
Перевіркою переконуємося, що х = 5 — нуль функції.
Розіб'ємо область визначення функції на проміжки точкою 5 та знайдемо
знаки функції на утворених проміжках (рис. 175).
Отже, х ∈ (3; 4) ¿ (5; + ∞ ).
Відповідь: (3; 4) ¿ (5; + ∞ ).

V. Формування умінь розв'язувати
логарифмічні нерівності.
Виконання вправ № 59 (8), 60 (12).
VI. Сприймання і усвідомлення графічного способу розв'язування

логарифмічних нерівностей.
Приклад. Розв'яжіть нерівність log3 x < 4 – х графічно.
Побудуємо графіки функцій у = log3 x і у = 4 – х в одній системі координат.
Графіки перетинаються в точці А з абсцисою х = 3 (рис. 176).
Із рисунка видно, що множина розв'язків нерівності
log3 x < 4 – х є проміжок (0; 3].
Відповідь: (0; 3].
VII. Підведення підсумків заняття.
VIII. Домашнє завдання.
. Вправи № 59 (7; 9), 60 (11).
Практичне заняття::Розв'язування рівнянь і

Навчальна мета заняття: узагальнити і систематизувати знання
основних способів розв’язування показникових рівнянь і нерівностей;
166
відтворити вміння розв’язувати показникові рівняння і нерівності;
виховувати культуру мовлення та письма, наполегливість, працелюбність
та самостійність як засоби інтелектуального розвитку особистості;
формувати ключові компетентності (інформаційні, комунікативні,
пізнавальні, творчі).

I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Оголошення теми і мети заняття.
Узагальнення – це мабуть найлегший і найочевидніший шлях розширення

математичних знань.
В. Сойєр
IV. Актуалізація опорних знань

При розв’язуванні рівнянь і нерівностей ми використовуємо властивості
показникової функції. Давайте актуалізуємо свої знання.
Бліц –опитування
V.Узагальнення й систематизація знань і вмінь.

(Робота з підручником). Розкрийте свої підручники на сторінці 381.
1) Колективне розв’язування вправ
№ 5 (с.381)
0,23 х−2=0,0016 ;
0,23 х−2=0,24 ;
3х – 2 =4;
3х = 6;
х = 2 ∈ ( 1 ; 2] .
Відповідь. Г
№ 6 (с.381)
1 х 2 х 4
()()
4
∙
3
≥6 ;
х
( 14 ∙ 23 ) ≥6 ;
4
х −4
( 16 ) ≥ ( 16 ) ;
167
Х ≤−4 ∈ (−∞ ; −4 ] .
Відповідь. А
№ 18.10 (с.179)
7 x+2−14 ∙ 7 x > 5;
7 x ∙ 72−14 ∙ 7 x >5;
7 x ∙( 49−14 )>5 ;
7 x ∙ 35>5; ¿ :35
1
7 x> ;
7
7 x > 7−1;
x >−1.
Відповідь: x ϵ (−1 ;+∞).
2) Робота в групах
І група № 7 (с.382)
2 х+2−2 х =96 ;
2 х ∙ 22−2х =96 ;
2 х ( 22−1 ) =96 ;
2 х ∙ 3=96 ;
2 х =96 ÷ 3;
2 х =32;
2 х =25 ;
х=5.
ІІ група № 10 (с.382)
2∙ 25х +5 х −1=0 ;
2∙ 52 х +5 х −1=0.
Нехай 5 х =t . Тоді задане рівняння можна переписати так :
2t 2+ t−1=0 ;
D = 9.
−1+ 3 1
t1 = = ;
4 2
−1−3 −4
t1 = 4 = 4 =−1.
1 х 1
Якщо t1 ¿ 2 ,то 5 = 2 ;
1
х = log5 2 ;
х = −¿ log52.
168
Якщо t2 = −¿ 1 , то 5 х =−1. Оскільки 5 х > 0 при будь-якому х, то рівняння
5 х =−1 не має коренів.
Відповідь: В.
ІІІ група № 18.8 (1), (с.178)
2
6 x− x
1 1 5
()
4
>()
4
.
6 x−x 2 <5;
x 2−6 x +5>0;
x 2−6 x +5=0;
За т. Вієта x 1=1, x 2=5.
( x−1)(x−5)>0;
Методом інтервалів встановлюємо, що x ϵ (−∞ ; 1) ∪(5 ;+ ∞).
Відповідь: (−∞ ; 1)∪(5 ;+ ∞).
ІV група № 18.12 (1), (с.178)
32 х −4 ∙ 3 х −45> 0 .
[ t>9 ,
Нехай 3 х =t .Тоді t 2−4 t−45>0.Розв’язавши цю нерівність, отримуємо t<−5.
3х >9 ,
Звідси: х [
3 <−5.
З нерівності 3 х > 9 знаходимо, що х¿ 2. Нерівність 3 х <−5не має розв’язків.

Відповідь: ( 2 ;+∞ ).
3) Самостійна робота
Виконання тестових завдань.
x
1
1. Областю значень функції f(x) = ( ) є :
3
А) [ 0 ;+∞¿ ;
В) (−∞ ; 0 ¿;
С) (−∞ ; 0 ] ;
Д) (0; + ∞ ¿.
2 m 2 n
2. Порівняйте числа m і n, якщо () ()
3
<
3
.
А) m ¿ n; В) m ¿ n; С) m = n; Д) порівняти неможливо.
3 m 3 n
3. Порівняйте числа m і n, якщо () ()
2
<
2
.
А) m ¿ n; В) m ¿ n; С) m = n; Д) порівняти неможливо.
4. Порівняйте числа a = ( 2,5 )−√2 іb=( 2,5 )0.
169
А) а ¿ b; В) a ¿ b; С) a = b; Д) порівняти неможливо.
5. Порівняйте числа a = ( √ 2 )−2 ,5 іb=( √ 2 )0
А) а ¿ b; В) a ¿ b; С) a = b; Д) порівняти неможливо.
3 х 64
6. Чому дорівнює x, якщо ()
8
= ?
9
1
А) 2; В) 2 ; С) −¿2; Д) √ 2.
7. Розв’яжіть нерівність 5 х−1 ≤1
А)(−∞ ; 2 ] ; В) (−∞ ;1 ¿; С) [ 1; +∞ ); Д) Розв’язків немає.
8. Укажіть проміжок, якому належить корінь рівняння 4 х =1.
А) (−¿2; −¿1); В) (−¿1; 0); С) (0; −¿1); Д) [ −1 ; 2 ].
9. Укажіть проміжок, якому належить корінь рівняння 2 х =0,5.
А) (−¿2; −¿1); В) (−¿1; 0); С) (0; −¿1); Д) [ −1 ; 2 ].
10. Укажіть корінь рівняння 32 х−1=9.
2 3
А) 2; В) 3 ; C) 2 ; Д) 3.
11. Укажіть корінь рівняння 23 х +1=8.
2 3
А) 2; В) 3 ; С) 2 ; Д) 3.
−3 х+1 х+3
1 1
12. Розв’язком нерівності ()
7
≥( )
49
є:
А)(−∞ ;−1 ] ; В) (−∞ ;1 ¿; С) [ −1 ; +∞ ); Д) Розв’язків немає.
VI. Підбиття підсумків уроку
VI. Домашнє завдання.
Виконати вправи № 18.3 (1-3), 18.9 (1), 18.13 (4).

Творче завдання: підготувати задачі з фізики, біології, економіки, розв’язання
яких зводиться до розв’язування показникових рівнянь та розв’язати їх.
Практичне заняття:Перевірка набутих компетентностей.

Контрольна робота №5 по темі "Логарифмічна і показникова функції".
Навчальна мета заняття Перевірити знання, уміння і навички учнів з теми
«Логарифмічна функція».

І варіант
170
Частина 1. У завданнях 1 – 3 позначте одну правильну, на вашу думку,
відповідь.
1. Який із виразів має зміст?
А Б В Г
log 3 (−27 ) log0 ,25 3 log0 15 log 11 0
x
2. Укажіть проміжок, якому належить корінь рівняння 2 =0,5 .
А Б В Г
(−2;−1 ) (−1;0 ) [−4;−3 ] [−1;2 ]
2,4 3
3. Порівняйте a з 1 , якщо a >a .
А Б В Г
a>1 a<1 a=1 неможливо
з’ясувати
Частина 2. У завданні 4 до кожного рядка, позначеного А Б В Г Д

цифрою, доберіть один правильний, на вашу думку,
варіант, позначений буквою, і поставте позначки в бланку 1
відповідей на перетині відповідних рядків і стовпців. 2
4. Установіть відповідність між логарифмічними 3
нерівностями (1 – 4) та множинами їх розв’язків (А – Д).
4
1 log 0,5 x <0 А (−∞;−1 )
2 log 0,5 x >0 Б (−∞;1 )
3 log 0,5 (−x ) <0 В ( 1;+∞ )
4 log 0,5 (−x ) >0 Г (−1;0 )
Д ( 0;1 )
Частина 3. Завдання 5 – 7 виконайте на чернетці та запишіть тільки правильну

відповідь.
x x
5. Розв’яжіть рівняння 36 −3⋅6 −18=0 .
Відповідь: ______________________________
1 x +3
≤5 ≤25
6. Обчисліть суму цілих розв’язків нерівності 5 .
171
Відповідь: ______________________________
7. Знайдіть значення виразу 2 log 5 15−4 log 25 3 .
Відповідь: ______________________________
Частина 4. У завданнях 8 – 10 наведіть повне розв’язання (за потреби

користуйтеся чернеткою).
2
8. Розв’яжіть нерівність log0,1 ( x −x−2 ) ≥log0,1 ( 10−2 x ) .
x−4 x +3 1 x x +6
9. Розв’яжіть рівняння
(7 ) =
7 ()
⋅49
.
Варіант 2

відповідь.
1. Який із виразів має зміст?
А Б В Г
log 2 (−3 ) log 0 ,25 3 log 5 (−0 , 49 ) log −3 2
x
2. Укажіть проміжок, якому належить корінь рівняння 4 =1 .
А Б В Г
(−2;−1 ) (−1;0 ) [−4;−3 ] [−1;2 ]
4,2 3
3. Порівняйте a з 1 , якщо a >a .
А Б В Г
a>1 a<1 a=1 неможливо
з’ясувати

варіант, позначений буквою, і поставте позначки в бланку 1
відповідей на перетині відповідних рядків і стовпців. 2
4. Установіть відповідність між логарифмічними 3
нерівностями (1 – 4) та множинами їх розв’язків (А – Д).
4
1 log 4 x< 0 А (−∞;−1 )
172
2 log4 x> 0 Б (−∞;1 )
3 log 4 (−x )< 0 В ( 1;+∞ )
4 log 4 (−x )> 0 Г (−1;0 )
Д ( 0;1 )
Частина 3. Завдання 5 – 7 виконайте на чернетці та запишіть тільки правильну

відповідь.
x x
5. Розв’яжіть рівняння 49 +6⋅7 −7=0 .
Відповідь: ______________________________
1
≤32−x ≤81
6. Обчисліть суму цілих розв’язків нерівності 27 .
Відповідь: ______________________________
1
log27 15− log 3 5
7. Знайдіть значення виразу 3 .
Відповідь: ______________________________

2
8. Розв’яжіть нерівність log 2 ( x + x −2 )≤log 2 ( 2 x +10 ) .
x
x +4 x −3 1
9. Розв’яжіть рівняння
( 3 ) = ⋅9 x−4
3() .
ІІ.Домашнє завдання.
Виконати протилежний варіант.
Тема 6. Перпендикулярність прямих і площин у просторі.
Практичне заняття:Перпендикулярність прямих.

Перпендикулярність прямої і площини.
Навчальна мета заняття : формування поняття про перпендикулярні

прямі. Вивчення теореми про прямі, що перетинаються і паралельні двом
перпендикулярним прямим. формування поняття прямої, перпендикулярної
до площини. Вивчення ознаки перпендикулярності прямої і площини.
173
Навчальні питання
1.Перпендикуляр.
2.Перпендикулярні прямі.
3.Перпендикулярність прямої і площини.

II. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу
Означення перпендикулярних прямих у просторі
Поряд із відношенням паралельності в геометрії важливе значення має

відношення перпендикулярності. У планіметрії ми говорили про
перпендикулярність прямих. Перпендикулярними прямими на площині
називаються прямі, які перетинаються під прямим кутом.
У стереометрії розглядають три випадки перпендикулярності: перпе-
ндикулярність прямих, перпендикулярність прямої і площини, перпен-
дикулярність площин. На наступних уроках ми займемося послідовним
вивченням цих трьох відношень. Почнемо з випадку перпендикулярності
прямих у просторі.
Дві прямі називаються перпендикулярними, якщо вони перетинаються
під прямим кутом.
Розв'язування задач
1. Назвіть в оточенні моделі прямих, які перпендикулярні між собою.
2. Дано зображення куба АBСDA1B1C1D1. Укажіть ребра куба, які пер-

пендикулярні до прямої АА1.
3. Задача № 3 (1, 4) із підручника (с. 34).
Теорема про прямі, що перетинаються і паралельні двом перпендикулярним

прямим
Питання до класу: що можна стверджувати про взаємне розташування прямих

а1 і b1, які перетинаються і а1 || а, b1 || b, а ¿ b? Учні висувають гіпотезу, що a1
¿ b1. Для ілюстрації цього твердження використовується
каркасна модель куба або прямокутного паралелепіпеда.
174
Далі формулюємо теорему:
Якщо дві прямі, які перетинаються, паралельні відповідно двом
перпендикулярним прямим, то вони теж перпендикулярні.
Доведення цієї теореми проводить учитель. Подаємо запис доведення

теореми, який рекомендується зробити на дошці і в зошитах учнів.
Дано: a ¿ b, а ⊂ α, b ⊂ α; а1||а, b1||b, а1 ⊂ α1, b1 ⊂ α1, а1 і b,
перетинаються (рис. 131).
Д о в е с т и : а1 ¿ b1
Доведення
Номер
п/п Твердження Аргумент
1 а і b лежать в α , а1 і b1 лежать в α1
Сз
2 а || а1
3 Нехай точка С — точка перетину а і b, точка Теорема 2.4
С1 — точка перетину а1 і b1 Означення
4 AA1 || СС1, ВВ1 || CC1
5 A1A2 || BB1 Теорема 2.1
6 CAA1C1 і CBB1C1 — паралелограми, отже, Теорема
AC||A1C2.2
1;AA1 || CC1,
AC = А1С1, BC = B1C1 СВ || С1В1, ВВ1 || СС1
7 АВB1А1 — паралелограм, отже, АВ = А1B1, АВ||А1B1, AA1 || ВВ1
8 ΔАВС =ΔА1В1С1, отже, <A1C1B1= <ACB = 90°, Третя ознака рівності
тоді а1 ¿ b1 трикутників
1. SABC — тетраедр; <ABC = 90°; точки К, L, М — середини ребер SB, SA, SC
відповідно (рис. 132). Знайти <MKL.
2. Дано зображення куба ABCDA1B1C1D1 (рис. 133). Точки М, N, Р, К — точки
перетину діагоналей граней АВВ1А1, CDD1C1, А1B1С1D1 і ABCD відповідно.
Довести, що MN ¿ РК .
3. Дано куб ABCDA1B1C1D1. Через точку М, що належить ребру АА1 в грані
AA1DD1, проведіть пряму MN так, щоб <MOD1 = 90° , де точка О — точка
перетину прямих MN і AD1.
175
Проведемо в квадраті A1ADD1 діагоналі AD1 і A1D (AD1 ¿ A1D) (рис. 134).
Через точку М ребра АА1 в грані АDD1А1 проведемо пряму MN || А1D . За
теоремою 3.1 MN ¿ AD1, оскільки <A1OD1 = 90° .
4. Дано куб ABCDA1B1C1D1. Через точку О грані А1АDD1 проведіть прямі ОМ і
ON так, щоб ОМ || ВС , ON || СС1. Доведіть, що <MON = 90° .
5. Через точку О перетину діагоналей куба ABCDA1B1C1D1 проведіть площину
α, паралельну основі А1B1С1D1 куба. Доведіть, що <MON = 90°, де точки М,
N — точки перетину ребер СС1 і BВ1 з площиною α.
Означення перпендикулярності прямої і площини
Уявлення про пряму перпендикулярну до
площини дають вертикально поставлені стовпи —
вони перпендикулярні до поверхні землі, пер-
пендикулярні до будь-якої прямої, яка проходить
через основу стовпа і лежить у площині землі.
Пряма називається перпендикулярною до
площини, якщо вона перетинає цю площину та
перпендикулярна до будь-якої прямої, що лежить у
цій площині й проходить через точку перетину.
На рис. 137 пряма с перпендикулярна до площини α. Пишуть: с ¿ α. З
означення випливає, що с ¿ a , с ¿ b.
1. Укажіть в оточуючому просторі моделі прямих і площин, які перпендику-
лярні.
2. Чи правильно, що коли пряма не перпендикулярна до
площини, то вона не перпендикулярна ні до жодної
прямої, яка лежить в цій площині?
3. Що означає твердження: пряма не перпендикулярна до
площини?
4. Пряма SA перпендикулярна до площини прямокутника
ABCD. Укажіть перпендикулярні прямі (рис. 138).
(Відповідь. SA ¿ AB; SA ¿ AC ; SA ¿ AD
Ознака перпендикулярності прямої і площини
Як перевірити, чи перпендикулярна дана пряма до даної площини? Це
питання має практичне значення, наприклад, при установці щогл, колон
тощо, які потрібно поставити прямо, тобто перпендикулярно до площини
землі. Насправді немає необхідності перевіряти перпендикулярність прямої
до всіх прямих, що лежать у даній площині й проходять через точку перетину
даної прямої і площини, а досить перевірити перпендикулярність лише до
двох прямих, які лежать у площині і проходять через точку перетину прямої і
площини. Це випливає з теореми, що виражає ознаку перпендикулярності
176
прямої і площини.
Теорема.
Якщо пряма перпендикулярна до двох прямих, які лежать у площині й
перетинаються, то вона перпендикулярна до даної площини.
Далі колективно розбирається доведення сформульованої теореми за
заготовленим рисунком і умовою теореми.
Наводимо запис, що робиться на дошці і в зошитах
учнів.
Д а н о : a ¿ с, a ¿ b, b ⊂ α, с ⊂ α; а, b, с
перетинаються в точці А; х ⊂ α.
Д о в е с т и : а ¿ х (рис. 139).
Доведення
Додаткові побудови: проводимо пряму в площині α, яка перетинає прямі b,
х, с в точках В, X, С, та відкладаємо на прямій а АА1 = АА2.
Номе Твердження
р п/п Аргументи
1 ΔА1СА2 — рівнобедрений AC — висота за умовою та медіана за
побудовою
2 ΔА1ВА2 — рівнобедрений АВ — висота за умовою та медіана за
побудовою
3 ΔА1СВ = ΔА2СВ За третьою ознакою рівності
трикутників (А1В = А2В із п.2;
А1С = А2С із п.1; СВ — спільна)
4 <A1BX = <A2BX Із п.3
5 ΔА1ВХ = ΔА2ВХ За першою ознакою рівності
трикутників (<A1BX = <A1BX із п. 4;
A1B = ВA2 із п. 3; ВХ — спільна)
6 A1X = A2X Із п. 5
7 ΔА1ХА2 — рівнобедрений A1Х = А2Х
8 ХА — медіана є висотою: ΔА1ХА2 — рівнобедрений
ХА ¿ А1А2
177
1. Дано зображення куба ABCDA1B1C1D1. Довести, що:
а)АА1 ¿ (АВС); б) AD ¿ (DCC1); в) B1D1 ¿ (A1C1C);
г) А1В1 ¿ ВС1; д) ΔAB1C1 — прямокутний; е) AB1C1D — прямокутник.
2. Дано: ABCD — паралелограм; МА = МС, MB = MD.
До вест й, що
МО ¿ (АВС) (рис. 140).
3. Дано: ABCD — квадрат; MB = MD (рис. 141).
Довести, що BD ¿ (MAO).
4. Задача № 6 із підручника (с. 34).
III. Домашнє завдання
§ 3, п. 15; контрольні запитання № 3, 4; задача № 7 (с. .34).
§ 3, п. 14; контрольні запитання № 1, 2; задача № 3 (2; 3) (с. 34).
IV. Підведення підсумку заняття
Запитання
1) Сформулюйте означення прямої, перпендикулярної
до площини.
2) Сформулюйте ознаку перпендикулярності прямої і

площини.
3) Точка S лежить поза площиною ромба ABCD,

причому SB ¿ BC , SB ¿ AB , <BAD = 60°
(рис. 142). Які з наведених тверджень правильні, а
які — неправильні:
а) пряма SB перпендикулярна до площини АВС;
б) пряма AB перпендикулярна до прямої SB;
в) пряма BC перпендикулярна до площини ASB;
г) пряма SB перпендикулярна до прямої BD ?
Практичне заняттяПерпендикуляр і похила. Теорема про три

перпендикуляри.
Навчальна мета заняття формування понять: перпендикуляр до площини,

похила, основа похилої, основа перпендикуляра, проекції похилої
178
на площину, відстань від точки до площини. Виявлення
взаємозв'язку між довжинами двох похилих, проведених з однієї
точки до площини, і довжинами їх проекцій.
1.Перпендикуляр.
2.Похила.
3.Проекція.
4.Теорема про три перпендикуляри.

1. Два курсанти відтворюють на дошці розв'язання задач № 14, 15.
2. Розв'язування задач.
1) Дано площину α, перпендикулярну до неї пряму а і іншу пряму b, яка не
лежить в площині α. Укажіть, які з наведених тверджень правильні, а які —
неправильні:
а) якщо b || a, то b ¿ α;
б) якщо b ¿ α , то b || а ;
в) якщо b ¿ α, то а і b мимобіжні;
г) якщо b ¿ α, то а і b перетинаються.
2) Дано площину α, паралельну їй пряму а і деяку пряму b, яка не лежить в
площині α. Укажіть, які з наведених тверджень правильні, а які —
а) якщо b || a, то обов'язково b || α;
б) якщо b ¿ α, то обов'язково b ¿ а;
в) якщо b ¿ α і b перетинає а, то b ¿ а;
г) якщо b ¿ α, то b і а обов'язково мимобіжні.

3. Обговорення правильності виконання учнями задач № 14, 15.
179
Перпендикуляр і похилі, взаємозв'язок між довжинами похилих. проведених з
однієї точки, і довжинами їх проекцій
Перпендикуляром, опущеним з даної точки на дану площину, називають
відрізок прямої, перпендикулярної до площини, що міститься між даною
точкою і площиною.
На рис. 162 пряма AC перпендикулярна до площини α
і перетинає її в точці С, отже, відрізок AC —
перпендикуляр, опущений з точки А на площину α. Кінець
цього відрізка, який лежить у площині, тобто точка С,
називається основою перпендикуляра.
Якщо AC — перпендикуляр до площини α, а точка В
— відмінна від С точка цієї площини, то відрізок АВ називають похилою, про-
веденою з точки А на площину α. Точка В — основа похилої. Відрізок, що
з'єднує основи перпендикуляра і похилої, проведених з однієї і тієї самої точки,
називається проекцією похилої. На рис. 162 відрізок ВС — проекція похилої
АВ на площину α.
Прикладами матеріальних моделей перпендикулярів є: стовпи, телевізійні
вежі тощо.
1. Знайти довжину похилої, якщо довжина перпендикуляра дорівнює 4 см, а
проекція похилої на площину — 3 см.
2. Знайти проекцію похилої на площину, якщо похила дорівнює 13 см, а
перпендикуляр, проведений з тієї ж точки,— 12 см.
3. Знайти довжину перпендикуляра, якщо похила дорівнює 10 см, а її проекція
на площину — 8 см.
4. Скільки перпендикулярів можна опустити з даної точки до даної площини?
Чому?
5. Скільки похилих можна провести з даної точки до даної площини?
6. Як слід установити на хрестовині ялинку, щоб вона була перпендикулярна
до площини підлоги?
7. Як на практиці за допомогою виска перевірити вертикальність
встановленого стовпа?
Слід зазначити, що перпендикуляр, опущений з точки, коротший за будь-яку
похилу, проведену через дану точку.
Відстанню від точки до площини називається довжина перпендикуляра,
опущеного з цієї точки на площину.
1. Знайти відстань від точки А до граней куба, якщо ребро куба дорівнює 10
см (рис. 163).
180
Рис. 163
2. Із точки S проведено до площини а перпендикуляр SO
та похилі SA і SB. Довжини похилих відповідно
дорівнюють 13 і 20 см. Довжина проекції похилої AS
дорівнює 5 см (рис. 164). Знайти відстань від точки S
до площини та довжину проекції похилої SB.
Вивчення взаємозв'язку між довжинами похилих,
проведених з однієї точки, і довжинами їх проекції
доречно провести шляхом розв'язування задач.
181
Задача.
Із деякої точки проведено до площини дві похилі і перпендикуляр. Доведіть,
що якщо:
1) похилі рівні, то рівні і їх проекції;
2) проекції похилих рівні, то рівні і похилі.
3) похилі нерівні, то більша похила має більшу проекцію.
Доведення
Нехай АВ ¿ α (рис. 165); AC і AD — похилі; AC > BD .
Із ΔAСВ AC = √ АВ 2+ВС 2 .
Із ΔАDB AD = √ АВ 2+ВD 2 .
Згідно з умовою AC > AD , тоді
√ АВ 2+ВС 2 > √ АВ 2+ВD 2 ;
АВ2 + ВС2 > АВ2 + BD2, або ВС2 > BD2; отже, ВС > BD . 4) Доведіть: якщо
похилі нерівні, то більшій проекції відповідає більша похила.
III. Закріплення та осмислення знань учнів

Нехай АВ ¿ α (рис. 165); AC = 17 CM, AD = 10 CM, СB – BD = 9 CM.
Нехай BD = x CM, тоді CB = (x + 9) CM.
Із ΔАВD: АВ2 = AD2 – BD2 = 100 – x2.
Із ΔАСВ: АВ2 = AC2 – BC2 = 289 – (x+ 9)2. Тоді 100 – x2 = 289 – (x + 9)2; 100
– x2 = 289 – x2 – 18x – 81; 18x = 108; x = 6.
Отже, BD = 6 CM, CB = 6 + 9 = 15 (см).
В і д п о в і д ь . 6 см і 15 см.
182
Нехай АВ ¿ α (рис. 165); AD = 23 см, AC = 33 см, BD : CB = 2 : 3.
Нехай BD = 2x см, CB = 3х см. Із ΔАВD: АВ2 = AD2 – BD2 = 232 - 4x2.
Із ΔАВС: АВ2 = AC2 – BC2 = 332 – 9x2. Тоді 232 – 4x2 = 332 – 9x2;
5x2 =332 – 232; 5x2 = (33 – 23)(33 + 23); x2 =112 і АВ = √ 232−4 х 2 =

2
= √23 −4⋅112 = √ 81 = 9 (см). Отже, довжина перпендикуляра дорівнює 9
см.
В і д п о в і д ь . 9 см.
IV. Домашнє завдання
§ 3, п. 18; контрольні запитання № 7—9; задача № 24 (с. 36).
V. Підведення підсумку заняття
Запитання
1) Що таке перпендикуляр, опущений з даної точки до площини?
2) Що таке похила, проведена з даної точки до площини?
3) Скільки перпендикулярів та похилих можна побудувати з даної точки до
площини?
4) 3 даної точки до площини проведено дві похилі. Що можна стверджувати
про проекції похилих на площину, якщо похилі:
а) рівні; б) не рівні?
4) Точка S лежить поза площиною трикутника АВС,
причому SA ¿ AC, AB ¿ AC, SA = SB = AB (рис. 143). Які
з наведених тверджень правильні, а які — неправильні:
а) пряма SA не перпендикулярна до площини АВС;
б) пряма AB перпендикулярна до площини SAC;
в) пряма АС перпендикулярна до площини SAB;
г) пряма BC перпендикулярна до площини ASC?
Практичне заняття:Розв'язування задач.
Навчальна мета заняття: формування знань учнів про властивості

перпендикулярних прямих і площин,формування вмінь учнів
183
застосовувати означення та ознаку перпендикулярності прямої і
площини до розв’язування задач.
Кількість годин – 2.

1. Перевірка правильності розв'язання задачі № 7 за записами (з пропусками),
зробленими на дошці до початку уроку.
Розв'язання задачі № 7
Нехай ABCD — прямокутник; КА ...(АВС);

KB = 7 м, КС = 9 м, KD = 6 м (рис. 144).
Із ΔКВА АВ = √ 72 −АК 2 = √ 49−АК 2 .
Із ΔКAD AD = √ DK 2−.. .2 = √ ...− АК 2 .

Із ΔАСD AC2 = AD2 + DC2 = AD2 +... = 36 – АК2 + + 49 – АК2 = ... – 2АК2.
Із ΔАСK КС2 = АК2 + АС2; … = АK2 + 85 – АК2; АК2 = 85 – ...; АК2 = 4 ; АК = 2
(м). Відповідь. 2 м
2. Математичний диктант.
Відрізок МА перпендикулярний до площини АВС:
Варіант 1 — прямокутника ABCD (рис. 145);
Варіант 2 — ромба CBDF (рис. 146),
в якому АВ = 3 см, AD = 4 см, МА = 1 см.
Користуючись зображенням, знайдіть:
1) відстань між точками М і В; (2 бали)
2) довжину відрізка MD; (2 бали)
184
3) відстань між точками А і С; (2 бали)
4) довжину відрізка BD; (2 бали)
5) відстань між точками М і С; (2 бали)
6) площу трикутника МАС. (2 бали)
Відповідь. Варіант 1. 1) √ 10 см; 2) √ 17 см; 3) 5см; 4) 5 см; 5) √ 26 см; 6) 2,5

см2.
Варіант 2. 1) √ 10 см; 2) √ 17 см; 3) 4 см; 4) 5 см; 5) √ 17 см; 6) 2

2
см .
II. Закріплення та осмислення знань учнів
1. Три промені ОА, 0В і ОС попарно перпендикулярні. Як розташований
кожний із променів відносно площини, яка визначається двома іншими
променями?
2. Через точку О перетину діагоналей квадрата зі стороною а проведено пряму
ОК, перпендикулярну до площини квадрата. Знайдіть відстань від точки К до
вершин квадрата, якщо OK = b.
а2 2
(Відповідь. √ 2
+b
.)
У трикутнику АВС <C = 90°, AC = 6 см, ВС = 8 см, CM — медіана. Через
3. вершину С проведено пряму СК, яка перпендикулярна до площини
трикутника АВС, причому СК =12 см. Знайдіть KM.
(Відповідь. 13 см.)
4. Пряма CD перпендикулярна до площини правильного трикутника АВС.
Через центр О цього трикутника проведена пряма ОК, паралельна до прямої
CD. Відомо, що АВ = 16 √ 3 см, ОК = 12см, CD = 16см. Знайдіть відстань від
точок D і К до вершин А і В трикутника.
(Відповідь. КА = КВ = 20 см; DA = DB = 32 см.)
5. Ребро куба дорівнює а. Знайдіть відстань від точки перетину діагоналей
однієї із граней до вершин протилежної їй грані.
1
(Відповідь. 2 a √6 .)
6. Діагональ BD1 прямокутного паралелепіпеда ABCDA1B1C1D1 дорівнює d,
діагональ AD1 грані дорівнює b. Знайдіть АВ.
(Відповідь. √ d 2−b2 .)
185
§ 3, п. 15; задача № 8 (с. 35).
Запитання
1) Дайте означення прямої, перпендикулярної до площини.

2) Сформулюйте ознаку перпендикулярності прямої і площини.
3) Відстань від точки S до кожної із вершин прямокутника ABCD однакова
(рис. 147), точка О — точка перетину діагоналей АС і BD прямокутника
ABCD. Укажіть, які з поданих нижче тверджень правильні, а які —
а) пряма SO перпендикулярна до прямої BD;
б) пряма SO не перпендикулярна до прямої АС;
в) пряма SO не перпендикулярна до площини АВС;
г) пряма АС обов'язково перпендикулярна до

площини BDS;
д) якщо АВ = 6 CM; BC = 8 см і AS = 13 см, то SO = 12 CM.
4) Відстань від точки S до всіх вершин прямокутного

трикутника АВС (<C = 90°) однакова, точка О —
середина гіпотенузи АВ. Укажіть, які з поданих нижче
тверджень правильні, а які — неправильні:
а) пряма CO не може бути перпендикулярна до площини

SAB;
б) пряма CO обов'язково перпендикулярна до прямої SO;
в) пряма SO обов'язково перпендикулярна до площини АВС;
Практичне заняття: Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності

площин.
Навчальна мета заняттяформування поняття перпендикулярності

площин. Вивчення ознаки перпендикулярності площин.

186
1. Перевірити виконання задач № 49, 50 за записами, зробленими до початку

уроку на дошці.
Нехай AB α; А α, d α; АВ = b, AC d, AC = a (рис. 214). За теоремою про

три перпендикуляри ВС d , отже, ВС — відстань від точки В до прямої d.
Із ΔАВС ВС = = .
Відповідь. .
Нехай FBQD — квадрат (рис. 215). Оскільки точка А рівновіддалена від сторін

квадрата, то основа перпендикуляра АО точка О (АО (АВС)) є центром кола,
вписаного в квадрат FBCD, тобто точка О — точка перетину діагоналей
квадрата. Проведемо ОМ CD, тоді AM CD, AM = a. FC = BD = d.
Із ΔFCD FD = FC · cos45° = d · = . Тоді ОМ = FD = .
Із ΔАОМ AO = = = .
Відповідь. .
187
2. Самостійна робота.
Варіант 1
Периметр правильного трикутника дорівнює 36 см, а відстані від деякої

точки до кожної із сторін трикутника — 10 см. Знайти відстань від цієї точки до
площини трикутника.
Варіант 2
Площа правильного трикутника дорівнює 108 см2. Точка віддалена від

площини трикутника на 8 см і рівновіддалена від його сторін. Знайти відстані
від цієї точки до сторін трикутника.
Варіант 3
Сторони трикутника дорівнюють 13, 14 і 15 см. Точка простору віддалена від

кожної сторони цього трикутника на 5 см. Знайти відстань від цієї точки до
площини трикутника.
Варіант 4
Сторони трикутника дорівнюють 36, 25 і 29 см. Відстань від деякої точки до

площини трикутника дорівнює 15 см. Відстані від цієї точки до сторін
трикутника рівні. Знайдіть ці відстані.
Відповідь. Варіант 1. 8 см. Варіант 2. 10 см. Варіант 3.3см. Варіант 4.17 см.
Поняття перпендикулярних площин
Дві площини, що перетинаються, називаються перпендикулярними, якщо третя

площина, проведена перпендикулярно до лінії перетину цих площин, перетинає
їх по перпендикулярних прямих. На рис. 216 α β, бо площини α і β пере-
тинаються по прямій с, площина γ, перпендикулярна до с, перетинає α і β по
прямих а і b, які перпендикулярні.
188
Означення перпендикулярності площин не залежить від вибору площини γ.
Дійсно, візьмемо іншу площину γ1, перпендикулярну до прямої с (рис. 217).
Оскільки с γ та прямі a і b лежать у площині γ і перетинаються в точці А, то с

а, с b (за означенням перпендикулярності прямої і площини).
Аналогічно с а1, с b1. Крім того, а і а1b, b і b1 лежать відповідно в

площинах α і β. Отже, а || а1 і b || b1. Оскільки а b , а || a1 і b || b1, то а1 b1
(теорема 3.1).
1. Наведіть приклади моделей перпендикулярних площин із оточення.
2. Покажіть на моделі прямокутного паралелепіпеда перпендикулярні

грані (площини).
3. Дано зображення куба ABCDA1B1C1D1. Укажіть площини, які

перпендикулярні до площини:
а) АВС; б) ADC1; в) АСС1.
4. На двох перпендикулярних площинах вибрали по прямій. Чи може

статися, що ці прямі:
а) паралельні; б) перетинаються; в) мимобіжні?

189
Відповідь проілюструйте прикладами з оточення.
5. Задача № 59 (1, 3, 5) із підручника (с. 39).
Ознака перпендикулярності площин
Доведення ознаки перпендикулярності двох площин провести, як це

зроблено в підручнику (§ 3, п. 20, теорема 3.6).
Подамо зразок запису теореми 3.6 на дошці і в зошитах.
Теорема.
Дано:а, b, b α, β, b β.
Довести: α β (рис. 218).
Доведення
Нехай α і β перетинаються по прямій с, а пряма c перетинається з b в

точці А. Через точку А в площині α проведемо пряму а, а с. Через а
і b проведемо площину γ, с а, с b, отже, γ с. Оскільки а b, то α β.
Розв'язування задач,
1. Як на практиці встановити, чи перпендикулярна площина стіни до

площини підлоги?
2. ABCD — квадрат, MD (АВС) (рис. 219). Доведіть, що:
а) (MAD) (MCD); б) (MBC) (MCD).
190

3. У трикутнику АВС <C = 90°; PB (ABC) (рис. 220). Доведіть, що

(РАС) (РВС).
5. Чи правильні твердження:
а) через точку, взяту поза площиною, можна провести площину, перпен-

дикулярну до цієї площини, і притому тільки одну;
б) якщо площина перпендикулярна до даної площини, то вона

перпендикулярна і до довільної прямої, паралельної цій площині?
§3, п. 20; контрольні запитання № 11, 12;
задачі № 59 (2; 4; 6), 60 (с. 39).
Запитання до класу
1) Які площини називаються перпендикулярними?
2) Сформулюйте ознаку перпендикулярності площин.

191
3) Дано куб ABCDA1B1C1D1. Враховуючи, що ребра куба, які виходять з
однієї вершини, попарно перпендикулярні, укажіть серед наведених
тверджень правильні:
а) площини АD1С і AD1D перпендикулярні;
б) площини AD1C і CDD1 перпендикулярні;
в) площини AD1C і ADC перпендикулярні;
г) площини ADD1 і ADC перпендикулярні.
4) Дано дві перпендикулярні площини α і β та пряму с, яка перпен-

дикулярна до площини α. Укажіть, які з наведених тверджень правильні, а
а) пряма с обов'язково належить площині β;
б) пряма с може бути паралельною площині β;
в) якщо пряма с, належить площині β, то вона паралельна лінії перетину

площин α і β;
г) будь-яка площина, яка містить пряму с, перпендикулярна до

площини α.
Практичне заняття:Вимірювання кутів у просторі: між прямими, між прямою

і площиною, між площинами. Двогранні кути.
Навчальна мета заняття: систематизувати знання курсантів про відстані та

кути у просторі, закріпити вміння розв’язувати задачі стереометрії;
виховувати старанність, активність; розвивати просторове
мислення учнів, вміння працювати в групах, вміння аналізувати
матеріал
Обладнання: моделі прямокутного паралелепіпеда.
1.Відстань між прямими.

2.Відстань між площинами.
3.Кут між прямими.
192
4.Кут між прямою і площиною.
5.Перпендикуляр,похила,проекція.
Хід проведення заняття
1. Вправа «Вірю – не вірю»
1) Якщо з однієї точки простору провести перпендикуляр і похилу до площини,

то…
а) перпендикуляр завжди більший за похилу (ні)
б) похила завжди менша від проекції похилої (ні)
в) похила завжди більша за перпендикуляр (так)
2) Кут між паралельними площинами дорівнює 0° (так)
3) Кут між мимобіжними прямими у просторі визначити неможливо (ні)
4) Кут між сусідніми гранями куба дорівнює 45° (ні)
5) Кутом між прямою і площиною називають кут між цією прямою і її

проекцією на цю площину (так)
2. Математичний диктант
А Назвати за малюнком:
1) перпендикуляр (АВ)
2) похилу (АС)
3) основу похилої (С)
4) основу перпендикуляра (В)
В 5) проекцію похилої на площину (ВС)
С 6) порівняйте довжину перпендикуляра і

похилої
(АВ < АС)
Взаємоперевірка: кожне завдання – 2 б
ІІ. Актуалізація опорних знань
193
Вправа «Підбери пару»
Завдання: з’єднати на дошці правильні пари (магнітна дошка):
sin α - відношення протилежного катета до гіпотенузи
cos α - відношення прилеглого катета до гіпотенузи
tg α - відношення протилежного катета до прилеглого
ctg α - відношення прилеглого катета до протилежног
ІІІ.Вивчення нового матеріалу.
Якщо пряма паралельна

площині, то вважають, що кут між такою прямою і площиною дорівнює 0°.
Якщо пряма перпендикулярна до площини, то кут між ними дорівнює 90°. У
решти випадків кутом між прямою і площиною називають кут між прямою і
її ортогональною проекцією на площину.
Кутом між похилою і площиною називають кут між похилою
і її проекцією на площину. Йдеться про прямокутну (ортогональну)
проекцію. Кут між похилою і площиною найменший з усіх кутів, які похила
утворює з прямими, проведеними на площині через основу похилої.
Кут між площинами. Якщо дві площини паралельні, то вважається, що
кут між ними дорівнює 0°. Якщо площини перетинаються по прямій то,
щоб визначити кут між цими площинами, у кожній з них

через довільну точку прямої можна провести прямі , перпендикулярні
до прямої (мал. 212). Кут між прямими приймають за кут між
даними площинами . Можна довести, що міра цього кута не залежить від
вибору точки О на прямій Кут між двома площинами, як і між двома
прямими, знаходиться в межах від 0° до 90°.
194
Якщо кут між двома площинами дорівнює 90°, то
площини перпендикулярні.
ІV.Закріплення вивченого матеріалу.
Усне розв’язування задач.

Математика 10кл. Г.П.Бевз, 2010р. №1174 – 1178.
№1174. Чи може бути від’ємним косинус кута нахилу похилої до
площини?
1174. Ні. Так як , то
– кут нахилу похилої до площини.
№1175. На малюнку діагональ

куба Під яким кутом нахилена діагональ куба до кожної його
грані?

1175. Нехай ребро кута дорівнює
тоді
З
№1176. Похила завдовжки нахилена до

площини а під кутом 30°. Знайдіть відстань від точки до площини .
1176. за властивістю катета, який лежить проти кута .
Відповідь:
№1177. Чи правильно, що дві непаралельні площини ділять простір на
чотири двогранні кути?
Так.
195
№1178. Кут між двома площинами дорівнює 100°. Укажіть міру меншого з
утворених двогранних кутів.
1178.
Відповідь:
Математика 10кл. Г.П.Бевз, 2010р. №1186, 1188, 1190, 1194 .
№1186. Похила вдвічі довша за її проекцію на площину. Знайдіть кут між
похилою і площиною.
1186. Нехай – дана площина.
– похила, – її проекція на площину
. Знайдемо
З за
означенням косинуса гострого кута.
Тоді

Відповідь:
№1188. Знайдіть кут між похилою і площиною, якщо вершина похилої
віддалена від площини на відстань, що дорівнює довжині проекції похилої.
– похила, – її проекція.
Знайдемо Знайдемо
Так як то

тоді
Відповідь:
№1190. Довжина похилої дорівнює 50 см, а точка віддалена від
площини на 25 см. Знайдіть кут між похилою і площиною.
– похила, – її проекція на площину
Знайдемо
З
Тоді
Відповідь:
№1194. На якій глибині знаходиться станція метро, якщо її ескалатор
довжиною 85м нахилений до площини горизонту під кутом 42°?
196

1194. Нехай
Знайдемо
З
№1195. Кут між двома площинами 70°. Знайдіть градусні міри двогранних

кутів, утворених перетином цих площин.

№1196. Дано двогранний кут 60°. Точка А однієї його грані віддалена на

12 см від другої. Знайдіть відстань від точки А до ребра даного двогранного
кута.

V.Підведення підсумків.
1. Що таке кут? Які бувають кути?

2. Що таке кут між прямою і площиною?
3. Яким може бути кут між прямою і площиною?
4. Що таке кут між похилою і площиною?
5. Що таке кут між двома площинами?
6. Якими приладами вимірюють кут між прямою і горизонтальною
площиною?
7. Що таке двогранний кут? Які бувають двогранні кути?
8. На скільки двогранних кутів розбивають простір дві непаралельні
площини?
9. Що таке лінійний кут двогранного кута?
10.Який з двох двогранних кутів більший?
11.У яких межах може змінюватися міра двогранного кута?
197
VІ Домашнє завдання.
 Вивчити конспект.
 Виконати № 1187, 1189, 1197.

Практичне заняття: Вимірювання відстаней у просторі: від точки до

площини; від прямої до площини; між площинами.
Навчальна мета заняття: Сформувати поняття відстані від прямої до
паралельної їй площини, між паралельними площинами, про властивості точок
прямої, паралельної площині, про властивості точок площини, паралельної
даній площині. Сформувати поняття спільного перпендикуляра двох
мимобіжних прямих, відстані між мимобіжними прямими; сформувати вміння
застосовувати ці знання при розв’язуванні задач.
1.Відстань у просторі.
2. Відстань у просторі: від точки до площини.
3. Відстань у просторі: від прямої до площини.
4. Відстань у просторі: між площинами.

І. Організаційний етап
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Учні перевіряють правильність виконання домашнього завдання, учні

коментують хід розв’язання задач, використовуючи моделі до задач із
«Динамічної геометрії»
Задача 1. Довжина відрізка

дорівнює 12 см. Його кінці
належать двом перпендикулярним
площинам. Відстані від кінців
відрізка до лінії перетину цих
198
площин дорівнює 6 см і 6 √ 2 см. Знайдіть кути, утворені відрізком зі своїми
проекціями на дані площини
Розв’язання
AC 6 BD 6 √ 2 √2
sin ∠ ABC = = =0,5 ;∠ ABC =300 sin ∠BAD= = = ;∠ BAD=45 0
AB 12 , AB 12 2
Задача 2. Знайдіть кут між діагоналлю квадрата та площиною, проведеною

через сторону квадрата під кутом 600 до площини квадрата
За умовою задачі кут між площиною квадрата та заданою площиною становить

600, тобто ABK=600. Якщо позначити сторону квадрата через а, то
AK a⋅√ 3
0 sin γ= = =0,5 √ 1,5
AK =a⋅sin60 ; AC=a √2 . Отже, AC 2⋅a √ 2
Задача 3. Знайдіть кут між діагоналлю куба і мимобіжною з нею діагоналлю

основи куба.
Шуканий кут буде таким же ж, як кут між ОЕ – середньою лінією трикутника

DBB1 та прямою АС, тобто становитиме 900, бо використовуючи теорему про
три перпендикуляри з умови BB1(ABC), BDAC маємо, що EOAC
199
ІІІ. Формулювання теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної
діяльності.
Поряд з поняттям кута надзвичайно важливим є поняття відстані в просторі :

між точками, прямими, площинами, геометричними множинами точок, тілами.
IV.Формування знань
Використовуючи листок-трафарет (Додаток 1) та супроводжуючу завдання

презентацію, учні виконують практичні завдання та повторюють основні
поняття по знаходженню відстаней
 між двома точками

 від точки до прямої
 між паралельними прямими
 від точки до площини
Таким чином йде підготовка до вивчення нового матеріалу на основі
узагальнення і повторення вивченого раніше.
Після цього йде введення нових понять: означення та знаходження

відстаней
 від прямої до паралельної їй площини

 між паралельними площинами
 між мимобіжними прямими
200
В ході пояснення виконуються практичні завдання (див. таблицю 1)
Учні записують в зошит формулювання нових теорем (теореми 2, 3 та 4)
Теорема 2 (про відстань між паралельними прямою і площиною)
Відстань між паралельними прямою і площиною дорівнює довжині спільного

перпендикуляра, проведеного з будь-якої точки прямої на площину
AB^ a, BaÎ, r(A; a)=AB
Теорема 3 (про відстань між паралельними площинами)
Відстань між паралельними площинами дорівнює довжині спільного

перпендикуляра, проведеного з будь-якої точки однієї площини на другу
aǁb, aÎA, BbÎ, AB^ a, r(a,b)=AB

Теорема 4
Дві мимобіжні прямі мають спільний перпендикуляр і до того ж тільки один.

Він є спільним перпендикуляром до паралельних площин, які проходять через
ці прямі.
a, b – мимобіжні, ÎA a, BÎ b, AB^ a, AB^ b, r(a, b)=AB

V. Ознайомлення із способами знаходження відстані між мимобіжними
прямими
201
(творчий проект Башуцької Оксани з використанням презентації та добірки
задач)
Спосіб 1. Знаходження спільного перпендикуляра
В ході розв’язання відшукують або будують спільний перпендикуляр до даних

мимобіжних прямих і обчислюють його довжину B1
C1
Задача 1. Ребро куба дорівнює а. Знайти відстань A1

D1 між
прямими ВC і DD1
B
C
( відрізок CD довжиною а)
A D
Задача 2. Ребро куба дорівнює а. Знайти відстань між

прямими AA1 і CB1
( відрізок A1B1 довжиною а)
Спосіб 2. Побудова паралельних площин
В ході розв’язання проводять через дані

мимобіжні прямі паралельні площини a і b; тоді
шукана відстань дорівнює відстані між цими
площинамиЗадача 3. Ребро куба дорівнює а.
Знайти відстань між діагоналями несуміжних
граней - прямими A1В і DC1
( відрізок РК, що сполучає центри граней AA1B1 та CС1D довжиною а)
Спосіб 3. Побудова однієї паралельної площини
В ході розв’язання проводять через одну з даних мимобіжних прямих b

площину b, паралельну другій прямій a; тоді шукана відстань дорівнює
відстані між прямою a і паралельною їх площиною b
Задача 4. Ребро куба дорівнює а. Знайти відстань між діагоналлю основи та

несуміжним до неї бічним ребром - прямими A1С1 і DD1
Проведемо через діагональ A1C1
верхньої грані куба площину,
паралельну до бічного ребра DD1-
202
площину AA1C.
AA1Ì (AA1C), AA1ǁ DD1, тому
DD1 ǁ (AA1C)
Так як діагоналі квадрата взаємно
перпендикулярні (A1C1 ^ B1D1)
а також взаємно перпендикулярні основи та побудована діагональна
площина, то КD1 – шуканий перпендикуляр і шукана відстань,
де К – точка перетину діагоналей основи
a sin 45 0=a
√2
r(A1С1, DD1)=KD1= 2
Спосіб 4. Побудова перпендикулярної площини
Проводять площину b, перпендикулярну до однієї з даних прямих a; і

ортогонально проектують обидві дані прямі на цю площину; тоді проекцією
прямої a є точка А перетину цієї прямої з площиною b , проекцією прямої b –
деяка пряма b1 площини b, а шукана відстань дорівнює відстані від точки А до
прямої b1
Задача 5. Ребро куба дорівнює а. Знайти відстань між мимобіжними

діагоналями суміжних граней куба - прямими AС і DС1
Використаємо перпендикулярність діагоналей квадратів основ куба
Проведемо через діагональ BD площину, перпендикулярну до діагоналі АС, -

площину BB1D. Ортогональними проекціями на неї прямих AС та DC1 будуть
точка О (перетин АС і BD) та пряма DO1
203
Опустимо перпендикуляр ОК з точки О на пряму О1D ОК – шукана відстань
Так як OK×O1D=OO1× OD, маємо
a √2
OO1 =a , BD=a √ 2 ,OD=
2
2
√
O1 D= a +
OO ⋅OD
a √2
2
2
( )
=a √ 1,5
a 2 a
OK= 1 =a⋅ √ :a √1,5=
O1 D 2 √3
Задача 6. Рівні прямокутники ABCD і ABC1D1 лежать у перпендикулярних
площинах. Знайдіть відстань між мимобіжними прямими AD1 і С1D , якщо
АВ=15 см, ВС=20 см
Оскільки D1A і C1В – перпендикуляри до прямої перетину двох

перпендикулярних площин, то D1A ^(АВС), С1В ^(АВС).
Побудуємо ортогональні проекції прямих AD1 і С1D на площину АВС.

Проекціями є відповідно точка А та пряма BD. Шукана відстань дорівнює
висоті АН прямокутного трикутника ABD (ÐA=900)
Оскільки за теоремою Піфагора ВD=25 см, то

AB⋅AD 15⋅20
AH = , AH = =12( см )
BD 25
Відповідь: 12 см
VІ.Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання.
204
Практичне заняття: Перевірка набутих компетентностей.
Контрольна робота №6 по темі "Перпендикулярність прямих і площин у
просторі".
Навчальна мета заняття: формування знань учнів про властивості

перпендикулярних прямих і площин,формування вмінь учнів
застосовувати означення та ознаку перпендикулярності прямої і
площини до розв’язування задач.

І. Організаційний момент.
ІІ.Контрольна робота.
І ВАРІАНТ
І рівень
1. На малюнку зображено прямокутний паралелепіпед ABCDA1B1C1D1 .
Довжина якого відрізка є відстанню між мимобіжними прямими AD та A1B1?
а) A1D; б) АА1; в) DB1; г) A1D1.
ІІ рівень
1. Відстань від точки М до всіх сторін квадрату дорівнює 13 см. Знайдіть
відстань від точки М до площини квадрата, якщо сторона квадрата дорівнює
10 см.
а) 8 см; б) 11 см; в) 12 см; г) 14 см; д) 15 см
2. Відстань від точки до двох перпендикулярних площин дорівнює 4 √2 см.

Знайдіть відстань від цієї точки до прямої перетину цих площин
а) 6 см; б) 4,5 см; в) 3 см; г) 8 см; д) 4 см.
3. Із заданої точки до площини проведено перпендикуляр та похилу. Довжина

перпендикуляра дорівнює проекції похилої, Знайти кут між
перпендикуляром та похилою.
а) 30о; б) 60о; в) 45о; г) 40о; д) 20о.
ІІІ рівень
1. Відрізки АВ, АС та АD попарно перпендикулярні.
Точка М – середина відрізка ВС. Знайти довжину
відрізка DМ, якщо АВ = 6 см, АС = 8 см, АD = 12 см.
205
2. Із вершини рівностороннього трикутника АСВ до його площини проведено
перпендикуляр АD. Знайти відстань від точки D до сторони ВС трикутника,
якщо АD=1 см, ВС=8 см.
3. З точки до площини проведено дві похилі довжиною 10 та 17 см відповідно.

Різниця проекцій цих похилих дорівнює 9 см. Знайдіть проекції похилих.
ІІ ВАРІАНТ
І рівень
1. Прямі a і b перпендикулярні до площини. Яке взаємне розміщення цих
прямих?
а) перетинаються; б) мимобіжні; в) паралельні.
ІІ рівень
1. Відрізок АМ проведено перпендикулярно до площини
прямокутника АВСD. Який відрізок має більшу довжину?
а) МА; б) МD; в) МВ; г) МС; д) АD.
2. Із центра кола проведено перпендикуляр до ї площини. Знайти діаметр кола,

якщо довжина перпендикуляра 4 см, а відстань від його кінця до очок кола 5
см.
а) 6 см; б) 3 см; в) √ 41 см; г) 2 √ 41 см; д) -.
3. Відстань від точки до площини дорівнює16 см. Знайти довжину похилої,

якщо вона утворює з площиною кут 30о.
а) 25 см; б) 30 см; в) 32 см; г) 35 см; д) 55 см.
ІІІ рівень
1. Точка М знаходиться на відстані 4 см від вершин рівностороннього
трикутника зі стороною 6 см. Знайти відтань від точки М до площини
трикутника.
2. Із точок А і В, які належать двом

перпендикулярним площинам, проведено
перпендикуляри АС та ВD на пряму перетину
площин. Знайти довжину відрізка АВ, якщо
АС = 3 см, ВD = 4 см, СD = 12 см
3. З точки, яка віддалена від площини на 2 см, проведено дві похилі, які
утворюють з площиною кути 45о і 30о, а між собою прямий кут. Знайдіть
відстань між основами похилих.
ІІІ ВАРІАНТ
І рівень
206
1. Площина перпендикулярна до однієї з двох паралельних прямих. Як
розміщена друга пряма відносно до цієї площини?
а) паралельна до площини; б) перпендикулярна до площини;
в) належить площині.
ІІ рівень
1. Знайти відстань від вершини А куба АВСDА1В1С1D1 до
площини ВDD1В1, якщо сторона куба дорівнює 6 √ 2 см.
а) 7 см; б) 4 см; в) 6 см г) 10 см.
2. Із вершини А квадрата АВСD до його площини проведено перпендикуляр

АК довжиною 6 см. Знайти відстань від точки К до
вершини С квадрата, якщо його сторона дорівнює
4 √2 см
а) 9 см; б) 10 см; в) 10,5см;
г) 12 см; д) 14 см.
3. Кінці відрізка, який не перетинає площину, віддалені від неї на 3 см та 5 см.

Знайти відстань від середини відрізка до площини..
а) 2 см; б) 4 см; в) 6 см; г) 8 см; д) 12 см.
ІІІ рівень
1. З центра кола проведено перпендикуляр до його площини. Знайти довжину
кола, якщо довжина перпендикуляра 6 см, а відстань від кінця цього
перпендикуляра, який не належить площині, до точок кола 10 см.
2. Із вершини прямого кута С рівнобедреного прямокутного трикутника АСВ

проведено перпендикуляр СD до площини цього трикутника, Знайти
відстань від точки D до його гіпотенузи, якщо СD = 8 см, АВ = 12 см.
3. З точки, яка віддалена від площини на 4 √2 см, проведено дві похилі, які
утворюють з площиною кути 45о, а між собою – кут 60о . Знайдіть відстань
між основами похилих.
Тест № 2
(у трьох варіантах)
Тема: Перпендикулярність прямих та площин.
І рівень 1 завдання 1б∙1=1б
ІІ рівень 3 завдання 2б∙3=6б
ІІІ рівень 3 завдання 3б∙3=9б
Всього 17 балів
207
Оцінювання
від 0б до 6б «1-3 бали»
від 7б до 10б «4-6 балів»
Таблиця відповідей на завдання тестової роботи № 2

І
ІІ рівень ІІІ рівень
варіант рівень
1 1 2 3 1 2 3
І вар. Б В Г В 13 7 6 та 15
ІІ вар. В Г А В 2 13 2 √6
ІІІ вар. Б В Б Б 16π 10 8
Тема 11. Многогранники.
Практичне заняття: Многогранник та його елементи.

Опуклі многогранники. Призма. Паралелепіпед і його властивості.
Навчальна мета заняття сформувати поняття многогранника і пов’язаних із

ним понять (вершин, ребер граней, двогранних кутів), опуклого многогранника.
сформувати поняття площ повної та бічної поверхонь паралелепіпеда;
домогтися засвоєння формул; розвивати просторову уяву; виховувати
уважність. Сформувати вміння розв’язувати задачі, що передбачають
використання цих понять. Розвивати логічне мислення та виховувати
самостійність і акуратність при побудовах.
1. Означення многогранника та його елементів (ребер, вершин, граней,

сусідніх граней).
2. Означення опуклого многогранника.
3. Означення двогранного кута опуклого многогранника.
4. Що називають розгорткою многогранника?
5. Означення площі повної поверхні многогранника.
6. Означення січної площини та перерізу многогранника.
208
І. Організаційний етап.
Повідомлення теми, мети уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Математичний диктант з теми «Двогранні кути. Лінійний кут двогранного
кута.»
Варіант 1 Варіант 2
1. Закінчіть речення. Двогранним 1. Закінчіть речення. Лінійний
кутом наз. фігура, утворена… кут двогранного кута – це кут
2. Назвіть елементи двогранного утворений перетином…
кута. 2. Що є мірою двогранного кута?
3. Чи може двогранний кут бути 3. Чи може двогранний кут бути
тупим? прямим?
4. Яким є розміщення граней 4. Яким є взаємне розміщення
двогранного кута і площини площини лінійного кута
лінійного кута? деякого двогранного кута і
5. Який кут утворює ребро ребра цього двогранного кута?
двогранного кута з будь-якою 5. Чи залежить градусна міра
прямою, що лежить у площині лінійного кута від вибору його
його лінійного кута? вершини на ребрі двогранного
6. Площини двох рівнобедрених кута?
трикутників зі спільною 6. Площини двох рівнобедрених
основою утворюють двогран- трикутників зі спільною
ний кут. Чи можна стверджу- основою утворюють двогран-
вати, що висоти проведені до ний кут. Чи можна стверджу-
спільної основи трикутників, вати, що медіани, проведені до
утворюють лінійний кут спільної основи трикутників,
двогранного кута? утворюють лінійний кут дво-
7. Дано двогранний кут, який гранного кута?
становить 40º. Знайдіть суміж- 7. Дано двогранний кут, який
ний із ним двогранний кут. становить 50º. Знайдіть верти-
8. Знайдіть кут між прямими кальний із ним кут.
перпендикулярними до граней 8. Знайдіть кут між прямими
двогранного кута, градусна перпендикулярними до граней
міра якого 120º. двогранного кута, градусна мі-
9. Точка A лежить на одній грані ра якого 130º.
двогранного кута мірою 30º і 9. Точка B лежить на одній грані
віддалена від іншої грані на 10 двогранного кута мірою 30º на
см. Знайдіть відстань від точки відстані 10 см від ребра цього
A до ребра цього кута. кута. Знайдіть відстань від
точки В до іншої грані.
Відповіді до диктанту
1. …двома півплощинами зі 1. …даного двогранного кута
209
спільною прямою, що їх площиною, перпендикуляр-
обмежує. ною до його ребра.
2. Грані, ребро. 2. Міра його лінійного кута.
3. Так. 3. Так.
4. Перпендикулярна. 4. Перпендикулярні.
5. Прямий. 5. Ні
6. Так. 6. Так.
7. 140º 7. 50º
8. 60º 8. 50º
9. 20 см 9. 5 см
ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Фронтальне опитування.
1. Із яких фігур складається поверхня многогранника?
2. Що називається гранями многогранника? Ребрами многогранника?
Вершинами многогранника?
3. Серед запропонованих моделей визначте модель призми.
4. До якого виду геометричних тіл належить призма?
5. Як можна отримати розгортку призми?
6. Наведіть із повсякденного життя приклади многогранників.
IV. Мотивація навчальної діяльності.

У навколишньому світі багато, що пов’язує нас із геометрією. Наприклад,
кристали повареної солі, мають форму куба; ісландський шпат має форму
похилого паралелепіпеда, цеглина, коробка, шафа і т.д.
Існує безліч професій, представники яких не можуть обійтися без
геометричних фігур, про які ми будемо говорити сьогодні. Столяри, маляри,
екскаваторники – всі вони мають справу з многогранниками й циліндрами.
VI. Сприйняття й усвідомлення нового

матеріалу.
В цьому розділі уроку викладач дає
означення та вводить поняття, які не
вивчалися раніше.
210
Рис. 1
1. Що називається висотою призми?
2. Який відрізок наз. діагоналлю призми?
3. Яку призму називають прямою?
6. Яку призму наз. правильною?
7. Діагональний переріз призми – переріз призми площиною, яка
проходить через бічне ребро й діагональ основи.
8. Яка фігура являється діагона-льним перерізом прямої призми?
7.Формули для обчислення площі поверхні і об’єму призми.
Похила призма Пряма призма

Бічна Sбіч =Pпер∗l , де l – довжина Sбіч . пов . =P осн .∗H , де Pосн . –
поверхня бічного ребра, Pпер периметр основи; Н –
– периметр висота призми
перпендикулярного перерізу
Повна Sповн .пов . =Sбіч . +2∗S осн . Sповн .пов . =Sбіч . +2∗S осн .
поверхня
Об’єм V =S пер .∗l; V =S осн .∗H , де Sпер . – V =S осн .∗H , де Sосн . – площа
площа перпендикулярного основи призми; Н–
перерізу; l – бічне ребро. висота призми.
4. Правила зображення призми ( зображення призми починають із

зображення однієї з основ).
Правила зображення многокутників:
 зображення трикутника (рівностороннього, рівнобедреного,
прямокутного) є довільний трикутник;
 зображення паралелограма (прямокутника, ромба, квадрата) є довільний
паралелограм;
211
 зображення трапеції (рівнобічної, прямокутної) є трапеція, у якої відно-
шення довжин основ дорівнює відношенню довжин основ зображуваної
трапеції;
 зображення довільного чотирикутника є довільний чотирикутник;
 зображення правильного шестикутника є шестикутник, у якого три пари
протилежних сторін попарно рівні.
Після побудови зображення основи зображують бічні ребра у вигляді
паралельних і рівних відрізків, які з’єднують послідовно їх вільні кінці.
Оскільки теоретичний матеріал, що розглядається на уроці, не є
складним, викладення нового матеріалу можна провести у вигляді фронтальної
бесіди або лекції
Означення: Паралелепіпедом називається призма, в основі
якої лежить паралелограм.
1) У паралелепіпеда всі грані паралелограми.
2) У паралелепіпеда протилежні грані паралельні і рівні.
3) Діагоналі паралелепіпеда перетинаються в одній точці і
точкою перетину діляться навпіл. (О – середина
діагоналей, див. мал..).
Означення: Прямий паралелепіпед, у якого основою є прямокутник,

називається прямокутним паралелепіпедом.
Властивість:
1) У прямокутного паралелепіпеда всі грані – прямокутники.
2) У прямокутному паралелепіпеді квадрат будь-якої діагоналі дорівнює
сумі квадратів трьох його лінійних розмірів, або вимірів (висота, довжина
і ширина).
2 2 2 2
d 2=a2+ b2 +c 2 A C1 =A B + A D + A A1
Sбіч. =Sосн . ∙ A A 1 ¿ 2 ( AB + AD ) ∙ A A 1=2(a+b)∙ c
Sповн . =S біч . +2 Sосн .
Означення: Кубом називається прямокутний паралелепіпед, у якого всі ребра

рівні.
Властивість: У куба всі грані – квадрати.
d=a √ 3 ¿+a 2+ a2 , де a−ребро куба¿
212
Sбіч. куба =4 a2
Sповн .куба =6 a2
VI. Формування вмінь

Виконання письмових вправ
Задача 1.
Пекарна камера (ПХС – 25) має форму прямокутного паралелепіпеда. Чому

дорівнює її повна поверхня, якщо три її
грані мають площі 1м2, 2м2, 3м2.
Задача 2.
Ящик для зберігання овочів має форму прямого паралелепіпеда, сторони основ
2 √2 см і 5см утворюють кут 45°. Його висота дорівнює 7см. Знайдіть площу
його бічної
поверхні.
Задача 3.
Торт покривають глазур'ю з розрахунку 2гр - на 1 см 2. Скільки глазурі
необхідно приготувати для того, щоб покрити зверху та з боків торт у
формі книжки, розміром 15×22×6 см ?
Задача 4.
Кухар отримав коробку розмірами 40×60×34 см, у якій були пакети із
соком. Розміри пакету 10×17×6 см. Скільки пакетів із соком отримав кухар?
Задача 5.
Торт у формі куба з розмірами 30см×30см×30см потрібно розрізати на

шматочки розміром 10см×10см×10см. Скільки шматочків торту ви отримаєте?
Задача 6.
Скільки жерсті необхідно для виготовлення форми для випікання

тортів, висота якої 7 см, а в основі лежить: квадрат зі стороною 20 см?
VII. Підсумки заняття

Ще раз пригадаємо слова видатного французького архітектора Ле
Корбюзьє: «Я думаю, ніколи ще до нашого часу ми не жили в такий
геометричний період. Навколишній світ – це світ геометрії».
213
Справді, ми побачили і в черговий раз переконалися на уроці, що все що
нас оточує має геометричну форму і без геометрії ми не можемо обійтися, і її
треба вивчати.
Усне завдання: вчитель показує учням моделі геометричних фігур, а учні дають
їм назви.
VIII. Домашнє завдання

2. Виконати вправи.
1. Основою прямокутного паралелепіпеда є квадрат зі стороною 6 √ 3 см.
Діагональ бічної грані утворює з площиною основи кут 30° . Знайти площу
повної поверхні паралелепіпеда.
2. Діагональ правильного паралелепіпеда дорівнює 9 см, а висота – 1см.
Обчисліть площу повної поверхні паралелепіпеда
Додаток 1
ТЕСТ
І варіант
1. На якому з рисунків зображено призму?
А. Б. В. Г.
2. У п’ятикутній призмі бічних граней є …

А. 7 Б. 5 В. 15 Г. 10
3. У прямій призмі бічні грані …

А. Прямокутники Б. Паралелограми
В. Трапеції Г. Інша відповідь
4. У трикутній призмі всього граней є …

А. 6 Б. 5 В. 7 Г. 8
5. На малюнку зображено куб АВСDA1B1C1D1. Бічним ребром цього куба є …
В1 С1
А. АВ Б. D1C1 А1 D1
B. C1C Г. ВС
В С
А D
6. У чотирикутній призмі бічних ребер є …
А. 4 Б. 8 В. 12 Г. 16
214
7. У трикутній призмі вершин є …
А. 6 Б. 5 В. 4 Г. 7
8. У чотирикутній призмі всі бічні грані рівні і площа кожної з них дорівнює 12
см2. Бічна поверхня призми дорівнює …
А. 12 см2 Б. 24 см2 В. 3 см2 Г. 48 см2
9. У п’ятикутній призмі площа основи дорівнює 8 см 2, а площа бічної поверхні

24 см2. Площа її повної поверхні дорівнює …
А. 32 см2 Б. 24 см2 В. 40 см2 Г. 64 см2
ТЕСТ
ІІ варіант
1. На якому з рисунків зображено призму?
А. Б. В.
2. У чотирикутній призмі бічних граней є …

А. 5 Б. 4 В. 6 Г. 10
3. У похилій призмі бічні грані …

А. Прямокутники Б. Паралелограми
В. Трапеції Г. Інша відповідь
4. У трикутній призмі всього граней є …

А. 7 Б. 5 В. 6 Г. 8
5. На малюнку зображено куб АВСDA1B1C1D1. Бічним ребром цього куба є …

А. АВ Б. D1D B. C1D1 Г. ВС
6. У п’ятикутній призмі бічних ребер є …
А. 5 Б. 7 В. 8 Г. 6
7. У чотирикутній призмі вершин є …

А. 4 Б. 12 В. 8 Г. 16
8. У трикутній призмі площа основи 8 см 2, а площі бічних граней 10 см2, 7 см2 і

13 см2. Площа повної поверхні призми дорівнює …
А. 30 см2 Б. 38 см2 В. 46 см2 Г. інша відповідь
9. У чотирикутній призмі всі бічні грані рівні і площа кожної з них дорівнює
6 см2. Бічна поверхня призми дорівнює …
215
А. 12 см2 Б. 24 см2 В. 3 см2 Г. 48 см2
ВІДПОВІДІ
І варіант.
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.
В. Б. А. Б. В. А. А. Г. В.
ІІ варіант.
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.
В. Б. Б. Б. Б. А. В. Б. Б.
а) Робота в парах.
Курсанти коментують відповіді та розв’язання з місця або шляхом
вибіркової перевірки біля дошки.
1) Скільки граней має n-кутна призма? Чи може призма мати 101 грань?
Відповідь: n+2; так.
2) Яке найменше число ребер може мати многогранник?
Відповідь: 6 (тетраедр).
3) Скільки ребер може сходитися у вершині многогранника?
Відповідь: Довільне число, але не менше трьох.
4) Назвати многогранник (побудувати), який має 5 граней і 5 вершин.
Скільки ребер він має?
Відповідь: Піраміда, в основі чотирикутник.
5) Скільки ребер має n-кутна призма? Чи може призма мати 101 ребро?
Відповідь: 3n; ні.
6) Скільки вершин має n-кутна призма? Чи може призма мати 101 вершину?
Відповідь: 2n; ні.
7) Призма має 20 граней. Який многокутник лежить в її основі?
Відповідь: 18-кутник.
8) Скільки діагоналей можна провести в чотирикутній; п’ятикутній; n-
кутній призмі?
Відповідь: 4; 10; (n-3)n діагоналей.
9) Чи є призма, яка не має діагоналей?
Відповідь: існує: трикутна призма.
10) Знайдіть суму всіх плоских кутів n-кутної призми?
Відповідь: 720º(n-1).
216
11) Знайдіть суму всіх двогранних
кутів n-кутної призми.
Відповідь: 360º(n-1).
12) Скільки діагональних перерізів
можна провести в n-кутній
призмі (n>3).
Відповідь: n(n-3)/2
б) Колективне розв’язання задач

під керівництвом вчителя.
Задача 1. Основою прямої
призми є рівнобедрений трикутник
ABC, в якому AB=BC=5 см, BD=4 см –
висота. Знайдіть діагональ грані
Рис. 2 трикутника, якщо висота призми
Розв’язання.
ABCA1B1C1 –пряма призма, AA1=H;  ABC – рівнобедрений; AB=BC,

BDAC, BD – висота, медіана, бісектриса, тоді AD=DC.  ABD – прямокутний,
ADB=90º, тоді за теоремою Піфагора:
AD=√ AB 2−BD 2=√ 52−42 =√ 9=3 см
Отже, AC=2AD=2*3=6 см.
Із  A1AC – прямокутний, A1AC=90º;
За теоремою Піфагора: A1 C=√ A A 12 + AC 2= √ 8 2+6 2=√ 100=10 см .
Відповідь: A1C=10 см.
Задача 2. Основою прямої призми є ромб. Знайдіть сторони основи

призми, якщо її діагоналі дорівнюють 8 см і 12 см, а висота – 4 см.
ABCDA 1B1C1D1 – пряма призма; ABCD –

ромб; AC1=12 см; B1D=8 см;
AA1=H=4 см;  BB1D –
прямокутний; B1BD=90º;
За теоремою Піфагора: BD=¿

√ D B12− AC2 =√64−16=√ 48=4 √3
(с м).
 AC1C – прямокутний, ACC1=90º, тоді за т. Піфагора:
217
2 2 2 2
AC √ A C1 −C C 1 =√ 12 −4 = √144−16=√ 128=8 √ 2 ( см ) .
За наслідком з теореми косинусів маємо:
AC2+BD2=AB2+BC2+CD2+AD2.
Так як ABCD – ромб, тоді AC2+BD2=4AB2,
2 2
( 8 √ 2 ) + ( 4 √ 3 ) =4 A B2 ;
128+48=4AB2
AB2=176/4=44, AB=2√ 11 см.
Відповідь: AB=2√ 11 см.
Задача 3. Побудуйте переріз трикутної призми площиною, що проходить

через точки K, M і N, які належать відповідно ребрам CB, A1B1, AC.
1) NK – слід (MNK) на
(ABC).
2) NK∩AB=Х;
3) XM – слід (MNK)
на (ABB1);
XM∩BB1=L;
4) XM∩AA1=Y;
5) YN – слід (MNK) на
(ACC1);
YN∩A1C1=F.
6) NKLMF – шуканий
переріз.
Рис. 7
Задача 4. Побудуйте переріз чотирикутної призми площиною, яка

проходить через точки M, N, P, які належать її бічним ребрам AA1, BB1, CC1.
Спроектуємо точки M, N, P на
площину нижньої основи:
M→A; N→B; P→C. У чотирикутнику
ABCD: AC∩BD=O. Через точку O прове-
демо OO1//BB1, OO1∩MP=Х.
У площині (BB1D1) проведемо NX,
NX∩DD1=QMNPQ – шуканий переріз.
VIII. Підсумок уроку.
Фронтальне опитування.
218
1. Що називається многогранником? Опуклим многогранником?
2. Що називається вершиною опуклого многогранника? Його ребром?
Гранню?
3. Що називається призмою?
4. Яким є взаємне розміщення бічних
ребер призми? Що можна сказати про їх довжину?
5. Сформулюйте властивості основ призми; граней призми.
6. Що називають висотою призми?
7. У якої призми висота збігається з ребром?
VII. Підведення підсумківзаняття.

Запитання:
1. Що називається многогранником? Опуклим многогранником?
2. Що називається вершиною опуклого многогранника? Його ребром?
Гранню?
3. Що називається призмою?
4. Яким є взаємне розміщення бічних ребер призми? Що можна сказати про
їх довжину?
5. Сформулюйте властивості основ призми; граней призми.
6. Що називають висотою призми?
7. У якої призми висота збігається з ребром?
VIIІ. Домашнє завдання.
§19;
C №667
D №675
B №683
Задача 1. (індивідуально) Основа прямої призми – прямокутний

трикутник. Знайти висоту призми, якщо діагоналі її бічних граней дорівнюють
8 см, 14 см і 16 см.
Практичне заняття Площа бічної і повної поверхні призми.
Навчальна мета заняття:сформувати вміння застосовувати раніше здобуті

знання про «багатогранник», «призма»;їх елементи, види призм, площі бічної та
повної поверхні призми до розв’язування задач прикладного змісту.
1.Що таке многогранник? Назвіть приклади многогранників.

2.Дайте означення призми та піраміди. Продемонструйте їх.
3.Означення площі поверхні многогранника.
219
І. Організаційний етап
1. Один учень відтворює на дошці розв'язування задачі № 10, решта
відповідає на питання, а потім пише математичний диктант.
2. Фронтальне опитування.
1)Що таке переріз призми січною площиною?
2) Якою фігурою є переріз призми площиною, паралельною бічним ребрам?
Чому?
3) Що таке діагональний переріз призми?
4) Якою фігурою є діагональний переріз призми? Чому?
5) Якою фігурою є переріз призми площиною, яка паралельна основам? Чому?
Побудуйте схематичне зображення чотирикутної призми, в якій бічні ребра
перпендикулярні до основи й дорівнюють 10 см, а в основі лежить:
варіант 1 — прямокутник зі сторонами 6 см і 8 см;
варіант 2 — ромб з діагоналями 6 см і 8 см. (2 бали)
1) Знайдіть площі діагональних перерізів побудованої призми. (2 бали)
2) Побудуйте переріз, який проходить через сторону нижньої основи і
протилежну сторону верхньої основи. (2 бали)
3) Якою фігурою є побудований переріз? (2 бали)
4) Чому дорівнюють сусідні сторони перерізів? (2 бали)
5) Знайдіть площу одержаного перерізу. (2 бали)
Відповідь. Варіант 1. Рис. 41; 1) 100 см2 і 100 см2; 2) рис. 41; 3) прямокутник; 4)
8 см і 2 √ 34 см або 6 см і 2 √ 41 см; 5) 16 √ 34 см2 або 12 √ 41 см2.
Варіант 2. Рис. 41; 1) 60 см2 і 80 см2; 2) рис. 41; 3) паралелограм; 4) 5см і 5
√5 см; 5) 25 √5 см2.
4. Заслухати учня, який відтворював розв'язання задачі № 10 та відповісти на
запитання, які виникли в учнів.
II. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
Види призм
220
У стереометрії розглядають прямі і похилі призми (див. схему).
Призма називається прямою, якщо її бічні ребра перпендикулярні до

основи.
Інші призми називаються похилими. Демонструються моделі прямих і
похилих призм.
Пряма призма називається правильною, якщо в її основі лежить
правильний многокутник. Демонструються моделі правильних призм.
1. Якою фігурою є бічні грані прямої призми?
2. Доведіть, що якщо одне бічне ребро призми перпендикулярне до основи
призми, то призма є прямою.
3. Доведіть, що в прямій призмі бічне ребро перпендикулярне до діагоналей
основи.
4. Якою фігурою є діагональний переріз прямої призми?
5. Доведіть, що якщо в призмі дві сусідні бічні грані перпендикулярні до
площини основи, то призма пряма.
6. Доведіть, що у правильній призмі бічні грані рівні між собою.
7. Основою трикутної призми є рівносторонній трикутник. Одна із бічних
граней є прямокутником, який перпендикулярний до основи. Чи буде ця
призма прямою? (Відповідь. Так.)
8. Задача № 17 (с. 78).
221
9. Задача № 15 (с. 77).
Якщо дозволяє час, можна показати учням два способи розв'язання цієї задачі.
І спосіб
Нехай х — шуканий кут, а — сторона основи призми, S — площа основи, Sпер —
площа перерізу. Оскільки переріз проектується на основу, то S = Sпер cos х,
S
звідси cos х = S пер . Оскільки ΔАМС (рис. 42) рівнобедрений, то, провівши
а α
ВК ¿ AC, маємо: АК = КС = 2 , <ΑΜΚ = <KMC = 2 .
a α a2 √ 3
ctg S=
Із ΔΑΜΚ MK=AKctg<AMK= 2 2 . Тоді 4 ,
2
1 1 a α a α
S пер = AC⋅MK = a ctg = ctg
2 2 2 2 4 2 .
α
2 a 2 ctg
a √3 : 2 √ 3 = √3 tg α
cos x= = α
4 4 α 2
Отже.
ctg
2 .
(
x=arccos √3 tg
2 )
α
Відповідь.
(
arccos √ 3 tg
2 ) .
ІІ спосіб
α
Провівши KB ¿ AC, маємо АК = KC, <AMK = <KMC = 2 . Нехай AC =
a.
a α
ctg
Із ΔΑΜΚ MK = АК ctg <AMK = 2 2 .
а √3
Із ΔΑΒK KB = AB sin<BAK = a sin 60° = 2 .
α
actg
КВ a √ 3 2 √ 3 = √3 tg α
cos x= = : =
МК 2 2 α 2
ctg
Із ΔKΜΒ 2 .
222
α
Тоді
(
x=arccos √3 tg
2 )
α
Відповідь.
(
arccos √ 3 tg
2 ) .
Задача № 14* (с. 77).
Задача № 12* (с. 77).
Поняття бічної і повної поверхні призми, теореми про бічну поверхню прямої
призми.
Площею бічної поверхні (бічною поверхнею) призми називається сума
площ бічних граней. Повна поверхня призми дорівнює сумі бічної поверхні і
площ основ: Sпр = Sбіч + 2Sосн
1. Основа прямої призми — прямокутний трикутник з катетами З і 4 см,
висота призми 5 см. Знайдіть площу повної поверхні призми. (Відповідь. 72
см2.)
2. Задача № 20 (с. 78).
3. У похилій трикутній призмі відстані між бічними ребрами дорівнюють 5,
12, 9 см. Знайти бічне ребро призми, якщо бічна поверхня її дорівнює 260
см2. (Відповідь. 10 см.)
Далі учні самостійно знайомляться з теоремою 5.1 про бічну поверхню
прямої призми в п. 42 § 5 підручника.
Далі можна розв'язати фронтально задачу № 24 (1; 3) (с. 78)
§ 5, π. 42; контрольні запитання № 15—18; задачі № 13, 21, 24 (2) (с. 77—78).
Запитання
1) Дайте означення прямої (похилої) призми.
2). Дайте означення правильної призми.
3) Перелічіть властивості прямої призми.
4) Перелічіть властивості правильної призми.
5) Що таке бічна поверхня призми (повна поверхня призми)?
6) Чому дорівнює бічна поверхня прямої призми?
7) Дано пряму шестикутну призму (рис. 43). Укажіть, які із наведених
223
а) всі бічні грані призми — рівні прямокутники;
б) всі бічні грані — прямокутники;
в) висота призми дорівнює бічному ребру;
г) всі діагональні перерізи рівні.
На цьому і на наступних уроках можна використовувати довідкову схему
«Правильні многокутники».
Практичне заняття Піраміда. Правильна піраміда, зрізана піраміда.
Навчальна мета заняття: формування понять правильна піраміда, апофема

піраміди; вивчення властивостей правильної піраміди і теореми
про знаходження бічної поверхні правильної піраміди.
Обладнання: моделі правильних пірамід, схема «Площа многокутника».

2.Дайте означення призми та піраміди. Продемонструйте їх.
3.Означення площі поверхні многогранника.
4.Площі бічної та повної поверхні призми та формули для їх
5.Означення бічної і повної поверхні піраміди та формули для їх
224
І. Перевірка виконання домашнього завдання
1. Перевірити наявність виконаних завдань та відповісти на запитання, які
виникли в учнів при їх розв'язуванні.
2. Самостійна робота.
Варіант 1
1) Основа піраміди — ромб зі стороною а і гострим кутом 60°. Всі двогранні

кути при основі дорівнюють по 45°. Знайдіть площу бічної поверхні.
(5 балів)
2) Основою піраміди є рівнобедрений трикутник, бічні сторони якого
дорівнюють b; бічні грані, що містять бічні сторони, перпендикулярні до
основи та утворюють між собою кут . Третя грань утворює з основою теж
кут . Знайдіть площу бічної поверхні. (7 балів)
Варіант 2
1) Основа піраміди — ромб, більша діагональ якого d, а гострий кут 60°. Всі
двогранні кути при основі дорівнюють по 60°. Знайдіть площу повної
поверхні піраміди. (5 балів)
2) Основа піраміди — квадрат, дві грані перпендикулярні основі піраміди. Дві
інші бічні грані піраміди нахилені до основи піраміди під кутом ; висота
піраміди Н. Знайдіть площу бічної поверхні піраміди. (7 балів)
3α α α
2 2 b 2 sin ⋅cos ⋅cos
а √6 4 2 4
Відповідь. Варіант 1. 1) 2 ; 2) cos α .
2
d √3 1
Варіант 2. 1) 2 ; 2)
h2 ctg α
sin α(+1 ) .
II. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу

Поняття правильної піраміди
Правильною пірамідою називається піраміда, в основі якої лежить

правильний многокутник, а основа висоти піраміди збігається з центром цього
многокутника.
Демонструються моделі правильних пірамід.
225
Нехай SАВСD — правильна чотирикутна піраміда (рис. 92). Тоді за
означенням її основа АВСD — правильний чотирикутник (квадрат); центр
квадрата точка О — основа висоти S0 піраміди.
Пряма, яка містить висоту піраміди, називається віссю правильної

піраміди.
На рис. 92 пряма S0 — вісь правильної піраміди SАВСD.
Висота бічної грані правильної піраміди, яка проведена з вершини

піраміди, називається апофемою. На рис. 92 SК — апофема.
360о
При повороті навколо осі на кут n
правильний n-кутник (основа
правильної п-кутної піраміди) кожен раз суміщається із собою, тоді
суміщається із собою і правильна п-кутна піраміда. Звідси випливає, що у
правильної піраміди:
1)
бічні ребра рівні;
2)
бічні грані рівні;
3)
апофеми рівні;
4)
двогранні кути при основі рівні;
5)
двогранні кути при бічних ребрах рівні;
6)
кожна точка висоти правильної піраміди рівновіддалена від всіх вершин
основи;
7) кожна точка висоти правильної піраміди рівновіддалена від усіх бічних
граней.
1. Чи можна піраміду назвати правильною (і чому), якщо:
а) її основа — квадрат, а основа висоти — вершина квадрата;
б) її основа — прямокутник, а основа висоти — точка переткну діагоналей

прямокутника;
в) її основа — рівносторонній трикутник, а основа висоти — точка перетину

його медіан?
2. Скільки осей симетрії має правильна п-кутна піраміда?
3. Скільки площин симетрії має правильна п-кутна піраміда?
4. Задача № 57 (с. 80).
5. Задача № 59 (1, 2) (с. 81).
6. Задача № 60 (2, 3) (с. 81).

Роганін геометрія 11 клас, урок 27 226
7. Бічне ребро правильної шестикутної піраміди дорівнює b і утворює з
площиною основи кут  . Знайдіть висоту піраміди, площу основи і площі
3 √3 2 1 2
b ⋅cos2 α b ⋅sin 2 α
діагональних перерізів. (Відповідь. b⋅sin α ; 2 ; 2 ;
b2⋅cos α 12−9 cos2 α
4 √
2 .)
Теорема про площу бічної поверхні правильної піраміди

Учні самостійно знайомляться з теоремою 5. 6 із підручника.
1. Знайдіть площу бічної поверхні правильної чотирикутної піраміди, у якої
сторона основи дорівнює 10 см, а бічне ребро — 13 см. (Відповідь. 240 см2.)
2. Знайдіть площу бічної поверхні правильної трикутної піраміди, у якої бічне
ребро дорівнює 10 см, а апофема — 6 см. (Відповідь. 144 см2.)
3. Задача № 61 (1, 3) (с. 81).
4. Задача № 66 (с. 81).
3) Формулюється й доводиться теорема 5.5 так, як це зроблено у
підручнику. Після доведення теореми слід зробити і записати в зошити
такі наслідки (рис. 89):
4) 1. Переріз піраміди площиною, яка паралельна до площини
5) основи, є многокутник, подібний даному: АВСD
А1В1С1D1.
6) 2. Бічні ребра і висота піраміди діляться площиною,
яка паралельна до основи піраміди, на пропорційні
відрізки:
AA 1 BB 1 CC 1 DD 1 OO1
= = = =
7) A 1 S B1 S С1 S D 1 S O1 S .
8) 3. Площі перерізу і основи піраміди відносяться як квадрати їх відстаней
S пер О1 S 2
=
від вершини: S осн OS 2 .
2
S пер А 1 В1
=
9) Оскільки АВСВD А1B1C1D1, то S осн АВ 2 .
O1 S A1 S A 1 B1 A1 S
= =
10) A1SO ASO і A1SB1 ASB1, тому OS AS і AB AB
2
A 1 B1 O 1 S S пер О1 S
= =
, звідси AB OS Отже, S осн OS 2 .
Поняття зрізаної піраміди
Зрізаною пірамідою називається частина піраміди, що обмежена основою і
січною площиною, яка паралельна основі.

Демонструються моделі зрізаних пірамід.
Паралельні грані зрізаної піраміди називають її основами, а всі інші —
бічними гранями.
Основи зрізаної піраміди — подібні многокутники, їх відповідні сторони
попарно паралельні, тому бічні грані зрізаної піраміди — трапеції.
Висотою зрізаної піраміди називають перпендикуляр, проведений із якої-
небудь точки однієї основи на площину другої основи. Висотою зрізаної
піраміди називають також відстань між площинами її основ.
Переріз площиною, яка проходить через два бічні ребра зрізаної піраміди, які
не лежать в одній грані, називається діагональним.
Щоб побудувати зрізану піраміду, спочатку будують повну піраміду, проводять
переріз, паралельний основі, а потім зайву верхню частину стирають (рис. 90).
1. Користуючись рис. 90, б, назвіть основи, бічні грані, бічні ребра, ребра
основи зрізаної піраміди АВСDА1B1С1D1.
2. Побудуйте трикутну зрізану піраміду.
3. Периметр більшої із основ зрізаної піраміди дорівнює Р, площа її дорівнює S.
Знайдіть периметр і площу меншої основи зрізаної піраміди, якщо відомо, що
дана зрізана піраміда одержана в результаті перетину площиною,
паралельною основі повної піраміди, яка ділить висоту повної піраміди у
2Р 4S
відношенні 2: 3 (рахуючи від вершини). (Відповідь. 5 ; 25 .)
4. Площі основ зрізаної піраміди дорівнюють 9 см2 і 25 см2. Знайдіть площу
перерізу, проведеного через середину висоти піраміди паралельно основам.
(Відповідь. 16 см2.)
ІІІ.Домашнє завдання
§ 5, п. 50; контрольні запитання № 33—35; задачі № 59 (3), 60 (1), 61 (2) (с. 81).
§ 5, п. 49; контрольні запитання № 31—32, задачі № 53—55 (с. 80).IV.

ІV.Підведення підсумку заняття
Запитання
1) Дайте означення правильної піраміди.

2)Що таке вісь правильної піраміди?
3)Що таке апофема правильної піраміди?
4)Сформулюйте теорему про площу бічної поверхні правильної піраміди.
5)Чому дорівнює площа бічної поверхні правильної піраміди, якщо відомі
площа основи S піраміди і кут α між бічною гранню та основою піраміди?
На цьому і на наступних уроках можна скористатися наведеною довідковою
схемою.
Площа многокутника

Практичне заняття Площа бічної та повної поверхні піраміди. Розв’язування
задач.
Навчальна мета заняття: формування умінь знаходити невідомі елементи та

площі поверхні піраміди.
Обладнання: модель піраміди, схема «Окремі види пірамід».
2.Дайте означення піраміди,зрізаної піраміди. Продемонструйте їх.
3.Означення площі поверхні піраміди,зрізаної піраміди.
Обладнання: модель піраміди, схема «Окремі види пірамід».
Обговорення розв'язування задачі № 52 за готовими рисунками.
Дану задачу можна було розв'язати методом слідів. Нехай AD — дана
сторона основи піраміди; Μ — точка на бічному ребрі. Розглянемо два випадки.
1. AD || BC (рис. 80);
2. AD перетинається з ВС (рис. 81).
Треба з'ясувати такі питання.
1)Якщо AD || ВС, то чому MN || AD? Обґрунтуйте.
2) Як було побудовано переріз піраміди у випадку, якщо AD || ВС ?
3) По якій прямій січна площина перетинає основу піраміди?
4) Як знайдено пряму, по якій січна площина перетинає площину грані
SBC (рис. 81)?
5) Поясніть, як побудовано переріз у другому випадку (рис. 81)?
Слід зазначити, що цю задачу можна було розв'язати методом внутрішнього
проектування (рис. 82). Просимо учнів пояснити, як був побудований переріз
у такому разі.
II. Закріплення та осмислення знань
Знаходження невідомих елементів та площі поверхні піраміди
Піраміди, в яких бічні ребра нахилені до площи ни основи
під рівними кутами
На попередніх уроках було доведено таке твердження: якщо в деякій піраміді
всі бічні ребра рівні між собою або якщо вони утворюють із площиною
основи (чи висотою піраміди) рівні кути, то вершина піраміди проектується в
центр кола, описаного навколо основи (схема «Окремі види пірамід»).
Задача.
В основі піраміди лежить прямокутний трикутник з катетом а і
протилежним кутом α. Бічні ребра піраміди утворюють з основою кут β.
Знайдіть площу найбільшої бічної грані піраміди.
Нехай SABC — задана піраміда; <ACB = 90°, <CAB = α , ВС = а; SO ¿
(АВС) (рис. 83). Оскільки <SAO = <SCO = <SBO = β , то точка О — центр кола,
описаного навколо трикутника АВС. Оскільки ΔΑΒΟ —прямокутний, то точка
О — середина АВ.
1
Найбільшою бічною гранню є грань SAB, тоді SSAB = 2 АВ · SO.
ВС a a
Із ΔАВС АВ = sin<CAB = sin α , тоді АО = 2 sin α .
a⋅tg β
Із ΔASO SO = AO tg<SAO = 2 sin α .
2
1 a a⋅tg β a ⋅tg β
Отже, SSAB = 2 · sin α · 2 sin α = 4 sin2 α
a 2⋅tg β
Відповідь. 4 sin2 α .
1. В основі піраміди лежить прямокутний трикутник з кутом 30° і
протилежним йому катетом, що дорівнює 30 см. Бічні ребра нахилені до
площини основи під кутом 60°. Знайдіть висоту піраміди.
(Відповідь. 30 √3 см.)
2. В основі піраміди лежить прямокутний трикутник з гіпотенузою 12 см.
Знайдіть висоту піраміди, якщо всі бічні ребра нахилені до площини основи
під кутом 30°. (Відповідь. 2 √ 3 см.)
3. В основі піраміди лежить рівнобедрений трикутник з кутом α при вершині і
бічною стороною b. Знайдіть висоту піраміди, якщо всі її бічні ребра
b⋅tg β
α
2 cos
нахилені до основи під кутом β. (Відповідь. 2 .)
4. В основі піраміди лежить трикутник зі стороною a і протилежним їй кутом
135°. Бічні ребра піраміди нахилені до площини основи під кутом 60°.
a √6
Знайдіть висоту піраміди. (Відповідь. 2 .)
Піраміди, в яких усі двогранні кути при основі рівні між собою
Якщо в деякій піраміді усі двогранні кути при основі рівні між собою, то
вершина піраміди проектується в центр кола, вписаного в основу (схема
«Окремі види пірамід», с. 74).
Крім того, в таких пірамідах висоти бічних граней, проведені з вершини
піраміди, рівні і кути, утворені цими висотами з висотою піраміди, рівні.
Задача.
Доведіть, що бічна поверхня піраміди, в якій усі двогранні кути при основі
рівні, дорівнює відношенню площі основи піраміди до косинуса лінійного
кута двогранного кута на основі піраміди (задача № 65 із підручника, с. 81).
Нехай у піраміді SABC SO ¿ (АВС), OK ¿ AC, ON ¿ BC, OM ¿ AB;
тоді за теоремою про три перпендикуляри SK ¿ АС, SN ¿ BC, SM ¿ AB
(рис. 84, с. 72), тобто і <SKO = <SNO = <SMO = α, отже, точка О — центр кола,
вписаного в трикутник ABC, і ОК = ON = ОМ, а також SK = SN = SM.
1 1 1
Sбіч = SSAB + SSAC + SSBC = 2 SM · AB + 2 SK · AC + 2 SN · BC =
1 1 ОК
= 2 SK (AB + AC + BC) = 2 · cos< SKO (AB + AC + BC) =
1 ОК⋅( AB+ AC + BC ) S осн
= 2 · cos α = cosα .
S осн
Отже, cosα .
1. Кожна бічна грань чотирикутної піраміди, в основі якої лежить квадрат,
нахилена до основи під кутом 60° · Площа основи піраміди 16 см 2. Знайдіть
площу бічної поверхні піраміди. (Відповідь. 32 см2.)
2. Основою піраміди є трикутник зі сторонами 13, 20 і 21 см. Знайдіть висоту
піраміди, якщо двогранні кути при основі дорівнюють по 30°. (Відповідь.
14 √ 3
9 см.)
3. Основою піраміди є прямокутний трикутник з гострим кутом α і катетом b,
прилеглим до нього. Кожна бічна грань нахилена до основи піраміди під
2
b tg α
кутом β. Знайдіть бічну поверхню піраміди. (Відповідь. 2 cos β .)
4. В основі піраміди лежить ромб, більша діагональ якого дорівнює d, а
гострий кут — α. Бічні грані піраміди нахилені до основи під Кутом β.
1 α
d⋅sin tg β
Знайдіть висоту піраміди. (Відповідь. 2 2 .)
Піраміди, в яких дві суміжні бічні грані перпен дикулярні до
площини основи
Задача
Якщо в деякій піраміді дві суміжні бічні грані перпендикулярні до основи, то
спільне ребро цих граней є висотою піраміди.
Нехай у піраміді SABC (SAB) ¿ (АВС), (SAC) ¿ (АВС) (рис. 85). Доведемо,
що SA ¿ (АВС).
У гранях SAC і SAB проведемо з вершини S відповідно до сторін АС і АВ
перпендикуляри SN і SM. Вони будуть перпендикулярними і до площини АВС
(задача № 58, § 3 підручника). Але з вершини S можна провести лише один
перпендикуляр, яким буде спільне ребро SA. Отже, SA — висота піраміди.
1. Основою піраміди SABC є трикутник із сторонами АС =13 см, АВ =15 см,
СВ = 14 см. Вічне ребро SA перпендикулярне до площини основи і дорівнює
9 см. Знайдіть площу повної поверхні піраміди. (Відповідь. 315 см2.)
2. В основі піраміди лежить ромб зі стороною а і тупим кутом β. Дві бічні грані
піраміди, що містять сторони цього кута, перпендикулярні до основи, а дві
інші — нахилені до неї під кутом α. Знайдіть бічну поверхню піраміди.
2
а sin β (sin α+1 )
(Відповідь. cos α .)
Піраміди, в яких одна бічна грань перпендикулярна
до площини основи
Якщо тільки одна бічна грань піраміди перпендикулярна до площини основи,
то висотою піраміди буде висота цієї грані.
Задача
Якщо в трикутній піраміді одна бічна грань
перпендикулярна до площини основи, а дві інші нахилені
до основи під рівними кутами, то ортогональною
проекцією вершини піраміди на площину основи є основа
бісектриси трикутника, що лежить в основі піраміди.
Нехай SABC — піраміда, у якій (SAB) ¿ (АВС),
SO ¿ (АВС) (рис. 86). ОМ ¿ СВ, ON ¿ AC, тоді за теоремою про три

перпендикуляри SМ ¿ СВ, SN ¿ AC і, отже, <SNO = <SMO. Доведемо, що
CO — бісектриса трикутника АВС, тобто <ACO = <BCO.
Оскільки бічна грань SAB перпендикулярна до площини АВС, то SO
¿ (АВС) і точка О належить прямій АВ. Із рівності прямокутних трикутників
SOM і SON (SO — спільний катет, <M = <Ν) випливає, що ОМ = ON.
Із рівності прямокутних трикутників ОМС і ONC (ОС — спільна
гіпотенуза, OM = ON) маємо: <OCM = <OCN. Отже, CO — бісектриса
трикутника АВС.
1. Основою піраміди є рівнобедрений трикутник з основою а і кутом α при
вершині. Бічна грань, що містить основу цього трикутника, перпен-
дикулярна до основи, а дві інші — нахилені до неї під кутом β. Знайдіть
α α
(
a2 ctg 1+sin sin β
2 2 )
бічну поверхню піраміди. (Відповідь. 4 cos β .)
2. Основою піраміди є прямокутний трикутник з катетом а і прилеглим до
нього гострим кутом α. Бічна грань, що містить інший катет цього
трикутника, перпендикулярна до неї, а дві інші — нахилені до основи під
α
( )
a2 tg α 1+еп sin β
2
кутом β. Знайдіть бічну поверхню піраміди. (Відповідь. 2 cos β
.)
Задача № 47* (с. 80). Повторити контрольні запитання № 27—29.
IV. Підведення підсумку уроку
При підведенні підсумку уроку доречно використати наступну схему.
Практичне заняття Узагальнення знань з теми «Многогранники».

Контрольна робота № 11 по темі «Многогранники».
Навчальна мета заняття: перевірка навчальних досягнень учнів з теми
«Призма», «Піраміда».

II. Тести
При тематичному оцінюванні враховуються тільки ті шість із виконаних
завдань, яким відповідає найбільша кількість балів.
Варіант 1
І рівень
1. Якщо кожне ребро правильної шестикутної призми дорівнює а, то площа її
бічної поверхні дорівнює:
а) 2а2; б) 4α2; в) 6a2; r) 8a2. (1 бал)
2. Якщо ребро куба дорівнює 3 см, то його площа поверхні дорівнює:
а) 9 см2; б) 36 см2; в) 54 см2; r) 27 см2. (1 бал)
3. Якщо виміри прямокутного паралелепіпеда дорівнюють 8 см, 9 см і 12 см,
то його діагональ дорівнює:
а) 12 см; б) 17 см; в) 20 см; г) 29 см. (1 бал)
II рівень
1. Якщо площі деяких граней паралелепіпеда дорівнюють 2 см 2, 8 см2, 6 см2, то
його повна поверхня дорівнює:
а) 11 см2; б) 36 см2; в) 100 см2; г) 22 см2. (1 бал)
2. Якщо площа діагонального перерізу куба дорівнює Q, то його поверхня
дорівнює:
а) √2 Q; б) √3 Q; в) 2 √3 Q; г) 3 √2 Q. (1 бал)
3. Якщо ребро куба збільшити у 2 рази, то площа поверхні збільшиться:
а) у 4 рази; б) у 2 рази; в) у 3 рази; г) у 6 раз. (1 бал)
III рівень
1. Якщо площа найбільшого діагонального перерізу правильної шестикутної
призми дорівнює Q, то її бічна поверхня дорівнює:
а) Q; б) 2Q; в) 3Q; г) 4Q. (2 бали)
2. Бічна поверхня правильної трикутної призми ділиться площиною, яка
проходить через середні лінії її основ, у відношенні:
а) 3 : 5; б) 1: 2; в) 2 : 3 ; г) 2 : 5 . (2 бали)

3. В основі прямої призми лежить рівнобічна трапеція, один із кутів якої
дорівнює 100°. Двогранні кути при бічних ребрах дорівнюють:
а) 60°; б) 80°; в) 100°; г) 120°. (2 бали)
IV рівень
1. Похила (2n + 1) – кутна призма може мати таку кількість бічних граней,
перпендикулярних до основи:
а) одну; б) дві; в) три; г) чотири. (3 бали)
2. Якщо діагональ прямокутного паралелепіпеда утворює кути α, β, γ з ребрами,
то виконується рівність:
a) sin2 α + sin2 β + sin2 γ =1; б) tg2 α. + tg2 β + tg2 γ = 1;
в) cos2 α + cos2 β + cos2 γ = 1; г) ctg2 α + ctg2 β + ctg2 γ = 1. (3 бали)
3. Якщо ребро куба дорівнює а, то відстань між мимобіжними діагоналями двох
суміжних граней куба дорівнює:
а √2 а √3 а а
а) 3 ; б) 2 ; в) √2 ; г) √3 . (3 бали)
Варіант 2
І рівень
1. Якщо кожне ребро правильної восьмикутної призми дорівнює а, то площа її
бічної поверхні дорівнює:
а) 2а2; б) 4а2; в) 6а2; г) 8а2. (1 бал)
2. Якщо поверхня куба дорівнює 24 см2, то його ребро дорівнює:
3. Якщо виміри прямокутного паралелепіпеда дорівнюють 12 см, 16 см і 21
см, то його діагональ дорівнює:
II рівень
1. Якщо площі деяких граней паралелепіпеда дорівнюють 2 см 2, 5 см2 і 6 см2, то
площа повної поверхні паралелепіпеда дорівнює:
2. Якщо діагональ куба дорівнює а, то його повна поверхня дорівнює:
a) d2; б) 2d2; в) 3d2; г) √3 d2. (1 бал)

3. Якщо ребро куба збільшити на 2 см, то його повна площа поверхні
збільшиться:
а) на 4 см2; б) на 8 см2; в) на 4 √2 см2; г) визначити неможливо. (1 бал)

III рівень
1. Якщо площа діагонального перерізу правильної чотирикутної призми
дорівнює Q, то бічна поверхня призми дорівнює:
a) 2Q; б) √2 Q; в) 2 √2 Q; г) 3 √2 Q . (2 бали)
2. Правильна трикутна призма перетнута площиною, яка проходить через
середні лінії основ. Площі бічних поверхонь одержаних призм відносяться як:
а) 1: 2; б) 2 : 3 ; в) 2 : 5 ; г) 3 : 5. (2 бали)
3. Діагональний переріз прямої призми, в основі якої лежить рівнобічна
трапеція, перпендикулярний до бічної грані й ділить гострий двогранний кут
при бічному ребрі пополам. Двогранні кути при бічних ребрах дорівнюють:
а) 60°; б) 80°; в) 100°; г) 120°. (2 бали)
IV рівень
1. Похила 2n-кутна призма може мати таку кількість бічних граней.
перпендикулярних до основи:
а) одну; б) дві; в) три; г) чотири. (3 бали)
2. Якщо діагональ прямокутного паралелепіпеда утворює кути α , β, γ з
площинами його граней, то виконується рівність:
a) sin2 α + sin2 β + sin2 γ =1; б) tg2 α + tg2β + tg2γ = 1;
в) cos2 α + cos2 β + cos2 γ = 1; г) ctg2 α + ctg2 β + ctg2 γ = 1. (3 бали)
3. Якщо ребро куба дорівнює а, то відстань між діагоналлю куба і будь-яким
ребром, мимобіжним з цією діагоналлю, дорівнює:
а √2 а √3 а а
а) 3 ; б) 2 ; в) √2 ; г) √3 . (3 бали)
Таблиця відповідей
Номери завдань
Рівень
1 в г
2 в а
І 3 б г
1 г б
II 2 г б
3 а г
1 в в
III 2 б г
3 б, в а, г
1 а, б а, б
IV 2 в а
3 г в
II. Тести
При тематичному оцінюванні враховуються тільки ті шість із виконаних

завдань, яким відповідає найбільша кількість балів.
Варіант 1
І рівень
1. Якщо сторона основи правильної трикутної піраміди дорівнює 3 см, а
апофема 1 см, то бічна поверхня піраміди дорівнює:
а) 1 см2; б) 3 см2; в) 1,5 см2; г) 4,5 см2. (1 бал)
2. У зрізаній n-кутній піраміді кількість плоских кутів дорівнює:
а) 3n; б) 4п; в) 6п; г) 12п. (1 бал)
3. Сторону основи і висоту правильної чотирикутної піраміди збільшили у 2

рази. При цьому площа бічної поверхні піраміди збільшиться у:
а) √2 рази; б) 2 рази; в) 4 рази; г) 10 разів. (1 бал)
II рівень
1. Якщо периметр основи правильної чотирикутної піраміди дорівнює 4 см, а
апофема — 1 см, то двогранний кут при основі піраміди дорівнює:
1
а) 30°; б) 60°; в) аrсtg 2; г) аrсtg 2 . (1 бал)
2. Якщо ребро правильного тетраедра дорівнює 2 см, то його повна поверхня

дорівнює:
а) √3 см2; б) 2 √3 см2; в) 4 см2; г) 4 √3 см2. (1 бал)
3. Якщо в правильній чотирикутній піраміді бічне ребро дорівнює а і утворює з

площиною основи кут 45°, то апофема піраміди дорівнює:
а √2 а √3 а √3 а
а) 2 ; б) 2 ; в) 3 ; г) 2 . (1 бал)
III рівень
2
1. Якщо площа бічної поверхні правильної п-кутної піраміди складає 3
площі її повної поверхні, то двогранний кут при основі піраміди дорівнює:
1 2
а) 30°; б) 60°; в) аrссоs 3 ; г) аrссоs 3 . (2 бали)
2. Висота правильної n-кутної піраміди дорівнює 1 см. Для того щоб січна
площина, яка паралельна основі піраміди, ділила бічну поверхню пополам, її
треба провести від вершини піраміди на відстані:
2 3
а) 0,5 см; б) 3 см; в) √ 0,5 см; г) √ 0,5 см. (2 бали)
3. Якщо бічне ребро правильної чотирикутної піраміди в √ 2 раз більше

сторони основи, то кут між бічним ребром і площиною основи дорівнює:
а) 30°; б) 45°; в) 60°; г) аrсtg 2. (2 бали)
IV рівень
1. Відстань між мимобіжними ребрами правильного тетраедра з ребром 2 см
дорівнює:
а) 1 см; б) √2 см; в) √3 см; г) 2 см. (3 бали)
2. Якщо в основі піраміди лежить ромб із гострим кутом  і стороною а та всі

бічні грані піраміди нахилені до основи під кутом , то бічна поверхня
піраміди дорівнює:
α α
2 a 2 cos2 a2 sin
2 2 a2 sin α
а) cos β ; б) а2sіп соs; в) cos β ; г) cos β . (3 бали)
3. Якщо в правильній чотирикутній піраміді сторона основи вдвічі більша
висоти піраміди, то двогранний кут між сусідніми бічними гранями
дорівнює:
а) 90°; б) 60°; в) 45°; г) 30°. (3 бали)
Варіант 2
І рівень
1. Якщо периметр основи правильної чотирикутної піраміди дорівнює 4 см, а

апофема — 1 см, то площа бічної поверхні піраміди дорівнює:
а) 1 см2; б) 2 см2; в) 0,5 см2; г) 4 см2. (1 бал)
2. Якщо піраміда має п многогранних кутів, то в неї:
а) п ребер; б) 2n ребер; в) (2n – 1) ребер; г) (2n – 2) ребер. (1 бал)
3. Сторону основи і висоту правильної трикутної піраміди зменшили у 2 рази.

При цьому площа повної поверхні піраміди зменшиться в:
а) √2 рази; б) 2 рази; в) 4 рази; г) 8 разів. (1 бал)
II рівень
1. Якщо сторона основи правильної трикутної піраміди дорівнює 3 см, а
апофема — 1 см, то двогранний кут при основі піраміди дорівнює:
1
а) 30°; б) 60°; в) аrсt g 2; г) аrсtg 2 . (1 бал)
2. Якщо повна поверхня правильного тетраедра дорівнює 2 √3 см2, то його

ребро дорівнює:
а) √2 см; б) √3 см; в) 2 см; г) 3 см. (1 бал)
3. Якщо в правильній чотирикутній піраміді бічне ребро дорівнює а і утворює з

площиною основи кут 60°, то висота піраміди дорівнює:
а √2 а √3 а √3 а
а) 2 ; б) 2 ; в) 3 ; г) 2 . (1 бал)
III рівень
1. Якщо площа повної поверхні правильної п-кутної піраміди в 3 рази більша

площі її основи, то двогранний кут при основі піраміди дорівнює:
1 1
а) аrсsin 3 ; б) аrссоs 3 ; в) 30°; г) 60°. (2 бали)
2. Якщо січна площина, яка паралельна основі правильної n-кутної піраміди,

ділить її бічне ребро у відношенні 1:2, рахуючи від вершини піраміди, то
бічна поверхня одержаної зрізаної піраміди відноситься до бічної поверхні
піраміди, як:
а)1:2; б) 2:3; в) 3:4; г) 7:8. (2 бали)

3. Якщо бічне ребро правильної чотирикутної піраміди дорівнює стороні
основи, то бічне ребро утворює з площиною основи кут:
1
а) 30°; б) 45°; в) 60°; г) аrсtg 2 . (2 бали)
IV рівень
1. Висота правильного тетраедра з ребром √6 см дорівнює:
а) 1 см; б) √2 см; в) √3 см; г) 2 см. (3 бали)
2. Якщо в основі піраміди лежить ромб із гострим кутом  і стороною а та всі

бічні грані піраміди нахилені до основи під кутом , то висота піраміди
дорівнює:
1 1 1 1
а) 2 aсоs tg; б) 2 аsіn tg; в) 2 аsіn сtg; г) 2 асоs сtg. (3
бали)
3. Якщо в правильній чотирикутній піраміді апофема дорівнює стороні ос-
нови, то двогранний кут між протилежними бічними гранями дорівнює:
а) 30°; б) 45°; в) 60°; г) 90°. (3 бали)
Таблиця відповідей
Рівень Номер Варіант 1 Варіант 2
завдання
1 г б
І 2 в г
3 в в
II 1 б а
2 г а
3 б б
III 1 б г
2 г в
3 в б
IV 1 б г
2 г б
3 а в
Виконати індивідуальні завдання, які подано нижче.

Індивідуальні завдання до теми «Призма»
Знайдіть площу діагонального перерізу, площу бічної поверхні та площу
основи правильної чотирикутної призми, у якої:
1) сторона основи дорівнює а, а діагональ призми нахилена до площини основи
під кутом α ;
2) сторона основи дорівнює а, а діагональ призми утворює з бічним ребром кут
α;
3) сторона основи дорівнює а, а діагональ бічної грані нахилена до площини
основи під кутом α ;
4) сторона основи дорівнює а, а діагональ бічної грані утворює з бічним ребром
кут α;
5) сторона основи дорівнює а, а діагональ призми утворює зі стороною основи
кут α ;
6) сторона основи дорівнює α, а діагональ призми утворює з бічною гранню кут α;
7) бічне ребро дорівнює b, а діагональ призми нахилена до площини основи під
кутом α ;
8) бічне ребро дорівнює b, а діагональ призми утворює з бічним ребром кут α;
9) бічне ребро дорівнює b, а діагональ бічної грані нахилена до площини основи
під кутом α ;
10) бічне ребро дорівнює b, а діагональ бічної грані утворює з бічним ребром
кут α ;
11) бічне ребро дорівнює b, а діагональ призми утворює зі стороною основи кут α;
12) бічне ребро дорівнює b, а діагональ призми утворює з бічною гранню кут α;
13) діагональ бічної грані дорівнює l, а діагональ призми нахилена до площини
основи під кутом α;
14) діагональ бічної грані дорівнює l, а діагональ призми утворює з бічним
ребром кут α ;
15) діагональ бічної грані дорівнює l і нахилена до площини основи під кутом α;
16) діагональ бічної грані дорівнює l і утворює з бічним ребром кут α;
17) діагональ бічної грані дорівнює l, а діагональ призми утворює зі стороною
основи кут α;
18) діагональ бічної грані дорівнює l, а діагональ призми утворює з бічною
гранню кут α;
19) діагональ призми дорівнює d і нахилена до площини основи під кутом α;
20) діагональ призми дорівнює d і утворює з бічним ребром кут α;

21) діагональ призми дорівнює d, а діагональ бічної грані нахилена до площини
основи під кутом α;
22) діагональ призми дорівнює d, а діагональ бічної грані утворює з бічним
ребром кут α;
23) діагональ призми дорівнює d і утворює зі стороною основи кут α;
24) діагональ призми дорівнює d і утворює з бічною гранню кут α;
25) діагональ основи призми дорівнює d, а діагональ призми нахилена до
площини основи під кутом α;
26) діагональ основи призми дорівнює d, а діагональ призми утворює з бічним
ребром кут α;
27) діагональ основи призми дорівнює d, а діагональ бічної грані нахилена до
площини основи під кутом α;
28) діагональ основи призми дорівнює d, а діагональ бічної грані утворює з
бічним ребром кут α;
29) діагональ основи призми дорівнює d, а діагональ призми утворює зі
стороною основи кут α;
30) діагональ основи призми дорівнює d, а діагональ призми утворює з бічною
гранню кут α .
Індивідуальні завдання до теми «Піраміда»
Знайдіть площу основи та площу бічної поверхні правильної n-кутної
піраміди, якщо:
1) п = 3, висота піраміди дорівнює Н, а бічне ребро утворює з основою кут 

;
2) п = 3, висота піраміди дорівнює Н і утворює з бічним ребром кут ;
3) п = 3, висота піраміди дорівнює Н, а бічна грань утворює з основою кут γ;
4) п = 3, радіус кола, вписаного в основу, дорівнює r, а бічна грань утворює з

основою кут γ;
5) п = 3, радіус кола, вписаного в основу, дорівнює r, а бічне ребро нахилене

до основи під кутом  ;
6) п = 3, радіус кола, вписаного в основу, дорівнює r, а бічне ребро утворює

з висотою піраміди кут ;
7) п = 3, радіус кола, описаного навколо основи, дорівнює R, а бічне ребро

утворює з основою кут  ;
8) п = 3, радіус кола, описаного навколо основи, дорівнює R, а бічне ребро
утворює з висотою піраміди кут ;
9) п = 3, радіус кола, описаного навколо основи, дорівнює R, а бічна грань

утворює з основою кут γ;
10) n = 3, сторона основи дорівнює а, а бічне ребро нахилене до основи під

кутом ;
11) п = 3, сторона основи дорівнює a, а бічне ребро утворює з висотою

піраміди кут ;
12) n = 3, сторона основи дорівнює а, а бічна грань нахилена до основи

піраміди під кутом γ;
13) n = 3, бічне ребро дорівнює b і утворює з площиною основи кут ;
14) n = 3, бічне ребро дорівнює b і утворює з висотою піраміди кут ;
15) n = 3, бічне ребро дорівнює b, а бічна грань утворює з основою кут γ;
16) n = 4, висота піраміди дорівнює Н, а бічне ребро нахилене до основи під

кутом ;
17) n = 6, висота піраміди дорівнює Н, а бічне ребро нахилене до основи під

кутом ;
18) n = 4, висота піраміди дорівнює Н, а бічне ребро утворює з висотою

19) n = 6, висота піраміди дорівнює Н, а бічне ребро утворює з висотою

20) n = 4, висота піраміди дорівнює Н, а бічна грань нахилена до основи під

кутом γ;
21) п = 6, висота піраміди дорівнює Н, а бічна грань нахилена до основи під

кутом γ;
22) п = 4, сторона основи дорівнює а, а бічне ребро нахилене до основи під

кутом ;
23) n = 6, сторона основи дорівнює а, а бічне ребро нахилене до основи під

кутом ;
24) n = 4, сторона основи дорівнює а, а бічне ребро утворює з висотою

25) n = 6, сторона основи дорівнює а, а бічне ребро утворює з висотою
26) n = 4, сторона основи дорівнює а, а бічна грань нахилена до основи під

кутом γ;
27) n = 6, сторона основи дорівнює а, а бічна грань нахилена до основи під

кутом γ;
28) n = 4, сторона основи дорівнює а, а плоский кут при вершині піраміди

дорівнює ;
29) n = 6, сторона основи дорівнює а, а плоский кут при вершині піраміди

дорівнює ;
30) n = 4, сторона основи дорівнює а і утворює з бічним ребром піраміди кут

.
Тема № 12. Тіла і поверхні обертання .
Практичне заняття Поняття про тіла і поверхні обертання. Циліндр.

Перерізи циліндра площинами.
Навчальна мета заняттяФормування понять циліндр, основи і твірні

циліндра; радіус, висота та вісь циліндра; осьовий переріз циліндра; вивчення
властивостей основ і твірних циліндра; формування вмінь знаходити елементи
циліндра.
І.Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
Тіла та поверхні обертання
Уявимо, що плоский многокутник АВСВ обертається навколо прямої АВ

а). При цьому кожна його точка, що не належить прямій АВ, описує коло з
центром на цій прямій. Весь многокутник АВСВ, обертаючись навколо
прямої АВ, описує деяке тіло обертання б). Поверхня цього тіла
називається поверхнею обертання. Пряму АВ називають віссю обертання
цього тіла.

Будь-яка площина, що проходить через вісь тіла обертання, перетинає це
тіло. Утворений переріз називають осьовим перерізом тіла обертання.
У житті ми дуже часто зустрічаємося з тілами обертання. Це — звичайна

пляшка, пробірка, колба, хокейна шайба, патрон, котушка тощо. Більшість
деталей, виготовлених на токарному верстаті, має форму тіл обертання.
Циліндр
Прямим круговим циліндром називається тіло, утворене
обертанням прямокутника навколо його сторони.
Зображено циліндр, утворений обертанням плоского пря-

мокутника ОАВО1 навколо прямої 001 — осі циліндра.
Сторони ОА і 01В описують рівні круги, які лежать у

паралельних площинах і називаються основами циліндра.
Радіуси кругів називаються радіусами циліндра. Сторона АВ описує поверхню,
яка називається бічною поверхнею циліндра. Відрізки бічної поверхні, які
паралельні і дорівнюють АВ, називаються твірними циліндра.
Висотою циліндра називається відрізок, перпендикулярний до основ

циліндра, кінці якого належать основам. Висота циліндра дорівнює його
твірній.
Осьовий переріз циліндра — прямокутник зі сторонами, що дорівнюють висоті

циліндра і діаметру його основи.
1. Поясніть , що таке тіло обертання.

2. Що називають віссю тіла обертання, осьовим перерізом тіла
обертання?
3. Поясніть що таке поверхня обертання.
4. Дайте означення тіла обертання.
5. Яке тіло називають циліндром?
6. Що називають віссю циліндра, основами циліндра, радіусом циліндра
діаметром циліндра?
7. Що називають бічною поверхнею циліндра?
8. Що називають осьовим перерізом циліндра?
9. Що є перерізом циліндра площиною, паралельною осі циліндра?
1. Наведіть приклади побутових предметів, які мають форму

циліндра.
2. Користуючись, назвіть: а) радіус циліндра; б) висоту ци-
ліндра; в) вісь циліндра; г) твірну циліндра.
3. Які властивості мають основи циліндра?
4. Які властивості мають твірні циліндра?
5. Яку властивість має вісь циліндра щодо: а) його основ; б) його твірних?
6. Часто висотою прямого кругового циліндра називають
відрізок, що з'єднує центри основ. Яку властивість має висота
циліндра щодо: а) твірних; б) основ?
7. Із стопки картону взяли аркуш і вирізали круг. Дістали
циліндр з дуже малою висотою. Як практично визначити його висоту?
8. Кусок тонкого дроту можна вважати циліндром, у якого радіус дуже
малий. Як практично визначити цей радіус?
9. Назвіть властивості циліндра, які однакові з властивостями
прямої призми.
10. Як знайти відстань між прямими АВ і СD ?
11. Де відрізок АВ перетинає площину перерізу КLМN циліндра?
12. Циліндр розміщений на площині α . На цій самій площині взято точку С. Де

пряма ВС вдруге перетне поверхню циліндра?

13. Довжина відрізка, кінці якого знаходяться на колах основ циліндра і який
перетинає вісь, дорівнює 13 см. Знайдіть радіус циліндра, якщо його висота
дорівнює 5 см. (Відповідь. 6 см.)
14. Довжина відрізка, що з'єднує дві точки кіл основ циліндра і перетинає вісь,
дорівнює 10 см. Знайдіть висоту циліндра, якщо його радіус дорівнює 3 см.
15. Радіус циліндра дорівнює R. Знайдіть: а) площу основи циліндра;

б) довжину кола основи циліндра. (Відповідь, а) πR2; б) 2πR.)
16. Площа основи циліндра дорівнює Q. Знайдіть радіус циліндра.
Q
(Відповідь. √ π .)
17. Знайдіть радіус циліндра, якщо довжина кола основи циліндра дорівнює С.
C
(Відповідь. 2 π .)
18. З квадрата, площа якого Q, згорнули бічну поверхню циліндра. Знайдіть

Q
площу основи циліндра. (Відповідь. 4 π .)
Знаходження елементів циліндра

1. Радіус основи циліндра дорівнює R, висота — Н. Знайдіть діагональ осьового
перерізу та площу осьового перерізу. (Відповідь. √ 4 R2 +H 2 ; 2RН.)
2. Діагональ осьового перерізу циліндра дорівнює а і утворює з площиною
основи кут α. Знайдіть площу осьового перерізу та площу основи.
1 1
(Відповідь. 2 d2sin2α; 4 πd2 соs2α .)
3. Знайдіть діагональ осьового перерізу циліндра, якщо

площа основи дорівнює Q, а площа осьового
перерізу в п разів більша площі основи.
√16 Q+n 2 π 2 Q
(Відповідь. 2√π .)

4. Радіус циліндра дорівнює R, висота — Н. Знайдіть кут нахилу діагоналі
H
arctg
осьового перерізу до площини основи циліндра. (Відповідь. 2R .)
5. Площа основи циліндра відноситься до площі осьового перерізу як π : 4.
Знайдіть кут між діагоналями осьового перерізу. (Відповідь. 90°.)
Завдання для самостійної роботи:
1. Прямокутник зі сторонами 5 см і 8 см обертаються навколо більшої

сторони. Знайдіть довжини радіуса, діаметра та висоти утвореного
циліндра.
2. Довжина кола основи циліндра дорівнює 4 π см, а довжина твірної 3 см.
Знайдіть а) діагональ осьового перерізу циліндра;
б) площу осьового перерізу циліндра.
Література: [ 5 ] - § 24; - §
Практичне заняття Конус. Перерізи конуса площинами..
Навчальна мета заняття Формування понять конус, основа конуса,

вершина конуса, твірна конуса, висота конуса, прямий конус, вісь конуса,
осьовий переріз конуса.
І.Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу
Прямим круговим конусом називається тіло, утворене обертанням плоского

прямокутного трикутника навколо одного із його катетів .
Якщо прямокутний трикутник SАО обертається навколо катета SO,

то його гіпотенуза описує бічну поверхню, а катет ОА — круг
— основу конуса. Радіус цього круга називається радіусом
конуса; точка S, відрізок SА, відрізок SO, пряма SO
називаються відповідно вершиною, твірною, висотою і віссю конуса.
Осьовий переріз конуса — переріз конуса площиною, яка проходить

через його вісь. Всі осьові перерізи конуса являють собою рівнобедрені
трикутники, рівні між собою. На рисунку ∆SАВ — осьовий переріз (SА = SВ).
Висотою конуса називається перпендикуляр, опущений з його вершини на
площину основи. У прямого кругового конуса основа висоти збігається з
центром основи. S0 — висота конуса.
1. Дайте означення прямого кругового конуса.

2. Що таке вершина конуса, твірна конуса, основа конуса, бічна поверхня
конуса, висота конуса, вісь конуса, осьовий переріз конуса?
3. Що є осьовим перерізом конуса?
4. Твірна конуса дорівнює l і утворює з висотою кут α . Укажіть,
які з наведених тверджень правильні, а які — неправильні:
а) висота конуса дорівнює l·соs α;
б) ОА = ltgα;
в) площа основи дорівнює πl2·sіn2α;

1
г) площа осьового перерізу конуса дорівнює 2 l sіп 2α;
1
д) відстань від центра основи конуса до твірної дорівнює 2 lsіn 2α .
Наведіть приклади побутових предметів, які мають форму конуса.
Радіус основи конуса дорівнює 6 см, висота — 8 см. Знайдіть твірну конуса.
Твірна конуса дорівнює l і нахилена до площини основи під кутом α.

Знайдіть:
а) висоту конуса;
б) радіус основи конуса;
в) площу основи;
г) площу осьового перерізу;
д) відстань від центра основи конуса до твірної.

1 1
(Відповідь. а) l·sіnα; б) l·соsα ; в) πl2соs2α; г) 2 l2·sіп2α; д) 2 l·sіn2α.)
Радіус основи конуса дорівнює 28 см, а твірна довша висоти на 8 см. Знайдіть
площу осьового перерізу конуса. (Відповідь. 1260 см2.)
Відношення площі основи конуса до площі осьового перерізу дорівнює π.
Знайдіть кут нахилу твірної до основи. (Відповідь. 45°.)
Завдання для самостійної роботи: Осьовий переріз конуса –

прямокутний трикутник з гіпотенузою 10 см. Знайдіть:
1). Радіус основи конуса
2). Твірну конуса.
3). Висоту конуса.
4). Площу осьового перерізу конуса.
Радіус основи конуса 7 см. А його твірна на 1 см більша за його висоту

Знайдіть периметр осьового перерізу конуса.
[ 5 ] - § 26 ст 197 № 980; №985; №989;
Література: [ 5 ] - § 26 ст ст 191 – 198;
Практичне заняття Вписані та описані призми і циліндри, піраміди та

конуси.
Навчальна мета заняття:ознайомлення з комбінаціями многогранників і

циліндрів; формування вмінь розв'язувати задачі на комбінації многогранників і
циліндрів.
Через дві твірні конуса проведено площину. Довжина хорди АВ дорівнює 10
см. Твірна і висота конуса відповідно дорівнюють:
варіант 1 — 13 см і 5 см ;
варіант 2 — 17 см і 15 см .
Знайдіть:
а) радіус основи конуса; (2 бали)
б) площу осьового перерізу; (2 бали)

в) відстань від центра основи до хорди АВ; (2 бали)
г) висоту SС перерізу конуса; (2 бали)
д) площу перерізу конуса; (2 бали)
е) кут між твірними SA і SВ. (2 бали)
Відповідь.
120
Варіант 1. а) 12 см; б) 60 см ; в) √ 119 см; г) 12 см; д) 60 см ; е) аrсsіn 169 .
2 2
Варіант 2. а) 8 см; б) 120 см2; в) √ 39 см; г) 2 √ 66 см; д) 10 √ 66 см2; е) аrсsіn

20 √66
289 . ІІ.Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
Комбінації многогранників і циліндра

Призма називається вписаною в циліндр, якщо її основи — рівні
многокутники, вписані в основи циліндра, а бічні ребра призми є твірними
циліндра.
Призма називається описаною навколо циліндра, якщо її основи — рівні

многокутники, описані навколо основ циліндра, а площини граней призми
дотикаються до бічної поверхні циліндра.
Пірамідою, вписаною в циліндр, називається така піраміда, основа якої

вписана в одну основу циліндра, а вершина лежить у другій основі циліндра.
Циліндром, вписаним у піраміду, називається такий циліндр, одна основа

якого лежить в основі піраміди, а друга вписана в переріз піраміди площиною,
що проходить через цю основу циліндра паралельно основі піраміди.
Комбінації многогранників і конуса

Піраміда називається вписаною в конус, коли многокутник, що лежить в її
основі, вписаний в основу конуса, а вершина збігається з вершиною конуса.
Бічні ребра піраміди, вписаної в конус, є твірними конуса.
Пірамідою, описаною навколо конуса, називається така піраміда, в якої

многокутник, що лежить в основі, описаний навколо основи конуса, а вершина
збігається з вершиною конуса.
Конус називається вписаним в призму, якщо його основа вписана в одну

основу призми, а вершина лежить у другій основі призми.

Призма називається вписаною в конус, якщо одна основа її лежить в
основі конуса, а друга вписана в переріз конуса площиною, що проходить через
цю основу призми паралельно основі конуса.
Пірамідою, вписаною в конус, називається така піраміда, основою якої є

многокутник, вписаний у коло основи конуса, а його вершина є вершиною
конуса.
Конус в цьому випадку називається описаним навколо піраміди. Бічні ребра
піраміди, вписаної в конус, є твірними конуса.
Піраміда, описана навколо конуса
Площиною, дотичною до конуса, називається площина, яка проходить через
твірну конуса і перпендикулярна до площини осьового перерізу, проведеного
через цю твірну .
Пірамідою, описаною навколо конуса, називається піраміда, в основі якої

лежить многокутник, описаний навколо основи конуса, а вершина збігається з
вершиною конуса.
При цьому конус називається вписаним у піраміду. Площини бічних граней

описаної піраміди є дотичними площинами до конуса.
1) Яким умовам повинна задовольняти піраміда, щоб: а)

навколо неї можна було описати конус; б) в неї можна
було вписати конус?
2) Чи правильно, що вершина конуса, вписаного в піраміду,
однаково віддалена від сторін основи піраміди?
3) Чи завжди висота конуса, вписаного в піраміду, є і
висотою піраміди?
4) У конус вписано трикутну піраміду, в основі якої лежить прямокутний
трикутник. Доведіть, що висота конуса є висотою більшої бічної грані
піраміди.
5) Яким умовам повинна задовольняти призма, щоб в неї можна було
вписати циліндр?
6) Доведіть, що вісь циліндра, вписаного в призму, однаково віддалена від
всіх її бічних граней.
7) Суми площ протилежних бічних граней прямої чотирикутної призми
рівні. Доведіть, що в цю призму можна вписати циліндр.

8) Навколо рівностороннього циліндра радіуса r описано правильну
трикутну призму. Знайдіть площу її грані. (Відповідь. 4r2 √ 3 .)
9) Навколо рівностороннього циліндра радіуса r описано правильну
чотирикутну призму. Знайдіть площу її грані. (Відповідь. 4r2.)
[ 5 ] Розв'язування задач
1. У конус вписано правильну чотирикутну піраміду. Висота і радіус конуса
відповідно дорівнюють 1 і 2 √ 2 см. Знайдіть:
а) бічне ребро піраміди;
б) сторону основи піраміди;
в) апофему піраміди;
г) площу основи піраміди;
д) площу бічної поверхні піраміди.
(Відповідь, а) 3 см; б) 4 см; в) √5 см; г) 16 см2; д) 8 √5 см2.)
2. У конус, радіус основи якого дорівнює R, вписано правильну трикутну

піраміду. Бічне ребро піраміди утворює з площиною основи кут α. Знайдіть:
а) висоту піраміди;
б) сторону основи піраміди;
в) твірну конуса;
г) площу осьового перерізу конуса;
д) площу основи піраміди.

2
R 3 √3 R
(Відповідь, а) R·tgα; б) R √ 3 ; в) cosα ; г) R tgα; д)
2 4 .)
Завдання до самостійної роботи:
1) У циліндр вписано правильну шестикутну призму. Радіус

циліндра R, висота циліндра Н (рис. 118). Укажіть, які з
наведених тверджень правильні, а які — неправильні:
а) всі бічні ребра призми збігаються з твірними циліндра;

б) кожна бічна грань призми є перерізом циліндра площиною, яка паралельна
осі;
в) площа бічної поверхні призми дорівнює 6RН;
г) площа осьового перерізу циліндра менша від площі найбільшого

діагонального перерізу призми.
2) У куб вписано циліндр радіуса R. Укажіть, які з наведених тверджень

правильні, а які — неправильні:
а) висота циліндра дорівнює 2R;
б) площа осьового перерізу циліндра дорівнює 4R2 √2 ;
в) площа діагонального перерізу куба дорівнює 4R2;
г) площа повної поверхні куба дорівнює 24R2.
3) . Бічне ребро правильної трикутної піраміди і сторона основи відповідно

дорівнюють 5 і 6 см. У дану піраміду вписано конус. Знайдіть:
а) твірну конуса; б) радіус основи конуса;
в) висоту конуса; г) площу бічної поверхні піраміди
д) площу осьового перерізу конуса.

(Відповідь, а) 4 см; б) √3 см; в) √ 13 см; г) 36 см2; д) √ 39 см2.)
4). Бічне ребро правильної чотирикутної піраміди, описаної навколо конуса,

дорівнює l, а плоский кут при вершині піраміди — 2α. Знайдіть:
а) твірну конуса; б) сторону основи піраміди; в) радіус основи конуса;
г) висоту конуса; д) площу бічної поверхні піраміди.
(Відповідь. а) lсоsα; б) 2lsinα; в) lsіnα; г) l √ сos2α ; д) 2l2sin2α.)
Література: [ 5 ] - § 28 ст ст 208 – 218;
Практичне заняттяКуля і сфера. Взаємне розміщення площини і кулі (сфери)

у просторі
Навчальна мета заняття:формування понять куля, сфера, центр кулі, радіус

кулі, діаметр кулі, діаметрально протилежні точки та вмінь учнів знаходити
елементи кулі (сфери) й визначати взаємне розміщення площини і кулі (сфери)
у просторі, площина і пряма, дотичні до кулі (сфери); вивчення теорем про
площину, дотичну до кулі, перетин двох сфер.
Куля та сфера
Кулею називається тіло, утворене обертанням круга навколо його діаметра.
Сферою називається фігура, утворена обертанням кола навколо його

діаметра.
Демонструємо моделі куль та сфер. Можна дати інші означення сфери і

кулі.
Сферою називається поверхня, яка складається із всіх точок простору, що

знаходяться на даній відстані (яка називається радіусом) від даної точки (яка
називається центром).
Відрізок, який з'єднує центр сфери з точкою сфери,

називається радіусом сфери. Відрізок, який з'єднує дві точки
сфери і проходить через центр сфери, називається діаметром
сфери. На рис. точка О — центр сфери, ОА, OB — радіуси
сфери, АВ — діаметр сфери.
Кулею називається тіло, яке складається із всіх точок

простору, які знаходяться на відстані не більшій даної (яка називається
радіусом кулі) від даної точки (яка називається центром кулі).
Площина, яка проходить через центр кулі (сфери), називається

діаметральною площиною. Переріз кулі (сфери) діаметральною площиною
називається великим кругом (великим колом).
Взаємне розміщення площини і кулі (сфери) в просторі
Як можуть розміщуватися в просторі куля (сфера) і площина? Нехай

відстань від центра кулі (сфери) до площини дорівнює d, а радіус кулі (сфери)
дорівнює r. Можливі три випадки.
1. Якщо d > r, то площина і куля (сфера) не мають спільних точок .

2. Якщо d < r, то площина і куля (сфера) перетинаються по кругу (колу)
2 2
радіуса О1А = √ r −d .
3. Якщо d = r, то площина і куля (сфера) мають тільки одну спільну точку .

1) Скільки осей симетрії має куля (сфера)?
2) Скільки площин симетрії має куля (сфера)?
3) Скільки центрів симетрії має куля (сфера)?
4). Радіус кулі дорівнює √ 2 см. Всередині чи поза кулею розміщена точка
А, якщо вона віддалена: а) від центра кулі на 1 см; б) від центра кулі на 1,5 см;
в) від точки на поверхні кулі на 3 см?
5).Знайдіть площу великого круга і довжину великого кола, якщо його

радіус дорівнює 2 см. (Відповідь. 4π см2; 4π см.)
6). Скільки діаметрів можна провести через точку, взяту:
а) на поверхні кулі;
б) всередині кулі?
7. Яка площина називається дотичною до кулі?

8. Яку властивість має площина, дотична до кулі?
9. Яка пряма називається дотичною до кулі?
10.Яку властивість має пряма, дотична до кулі?
1. Кулю радіуса 5 см перетнуто площиною на відстані 3 см від центра.

Знайдіть площу перерізу. (Відповідь. 16π см2.)
2. Кулю перетнуто площиною на відстані 6 см від центра. Площа перерізу
дорівнює 64π см2. Знайдіть радіус кулі. (Відповідь. 10 см.)
3. Кулю перетнули площиною на відстані а від центра. Площа перерізу
Q 2
дорівнює Q. Знайдіть радіус кулі. (Відповідь. π√+a
.)
4. Кулю радіуса 41 см перетнули площиною. Площа перерізу дорівнює
1600π см2. На якій відстані від центра кулі проведено площину? (Відповідь.
9 см.)

Розв'язуючи задачі з використанням
географічних координат, слід нагадати учням,
що таке екватор, широта α і довгота β точки на
поверхні Землі, що називається паралеллю.
5.
Знайдіть довжину паралелі, широта
якої α, якщо радіус Землі (кулі)
дорівнює R. (Відповідь. 2πRcоsα.)
6. Радіус Землі 6,4 тис. км. Який шлях проходить за добу внаслідок обертання
Землі місто Київ, широта якого 50°27'? (Відповідь. ¿ 26 тис. км.)
Радіуси двох куль дорівнюють 13 і 15 см, а відстань між їх центрами – 14 см.

Знайдіть довжину лінії, по якій перетинаються їх поверхні.
На рис. зображено переріз куль площиною, яка
проходить через їх центри точки. О1 і О2. Нехай АО1
= 13 см, АО2 =15 см, O1O2 = 14 см. Оскільки O1А +
O2A > O1O2 і O2A – О1А < O1O2, то поверхні куль
перетинаються по колу, АВ — діаметр кола.
Обчислимо радіус цього кола, для чого знайдемо площу трикутника AO1O2;
S AO 1 O2=√ 21⋅8⋅6⋅7
використовуючи формулу Герона: = 84 (см2). З
1
S AO O = O1 O2 ¿ AC 1
іншого боку: 1 2 2 . Отже, 2 ·14AC = 84; 7AC = 84 , AC =
12 (см). Тоді довжина С кола дорівнюватиме: С = 2πАС = 2π · 12 = 24π (см).
Відповідь. 24π см.
Завдання до самостійної роботи:
Радіус кулі дорівнює: варіант 1 — 3 см; варіант 2 — 2 см. Знайдіть:
а) діаметр кулі; б) довжину великого кола; в) площу великого круга;
г) сторону правильного трикутника, вписаного у велике коло;
д) площу правильного трикутника, вписаного у великий круг.
27 √ 3
Відповідь. Варіант 1.а) 6 см; б) 6π см; в) 9π см2; г) 3 √ 3 см; д) 4 см2.
Варіант 2. а) 4 см; б) 4π см; в) 4π см2; г) 2 √3 см; д) 3 √3 см2.

Через точку А поверхні кулі з центром в точці О проведено дотичну
площину до кулі. У дотичній площині взято точку В. Відстань від точки А до
точки В дорівнює 20 см, а радіус кулі — 15 см. Знайдіть:
а) відстань від центра кулі до точки В;
б) площу великого круга;
в) кут нахилу прямої 0В до дотичної площини;
г) величину кута АОВ;
д) площу трикутника АОВ.

3 4
(Відповідь, а) 25 см; б) 225π см ; в) arctg 4
2
; г) arctg 3 ; д) 150 см2.)
Математичний диктант.
Кулю перетнуто січною площиною на відстані 8 см від центра кулі, Радіус

кулі дорівнює: варіант 1 — 10 см; варіант 2 — 17 см.
Знайдіть:
а) площу великого круга; (2 бали)
б) довжину великого кола; (2 бали)
в) радіус перерізу; (2 бали)
г) площу перерізу; (2 бали)
д) кут між радіусом перерізу і радіусом кулі, проведених в одну точку кола
перерізу; (2 бали)
е) площу квадрата, вписаного в переріз. (2 бали)
Відповідь.
4
Варіант 1. а) 100π см ; б) 20π см; в) 6 см; г) 36π см : д) arcsin 5 ; е) 72 см2.
2 2
8
Варіант 2. а) 289π см2; б) 34π см; в) 15 см; г) 225π см2: д) arcsin 17 ; е) 450
см2.
Література: [ 5 ] - § 27 ст ст 200 – 207

Практичне заняттяКонтрольна робота №12 по темі: «Тіла обертання і
поверхні обертання».
Навчальна мета заняття:перевірка навчальних досягнень учнів з теми «Тіла

обертання». перевірка навчальних досягнень з теми «Циліндр. Конус».
І. Тематична контрольна робота
Варіант 1
1. Кулю радіуса 5 см перетнуто площиною на відстані 3 см від центра. Знайдіть

площу перерізу. (З бали)
2. Катети прямокутного трикутника дорівнюють 30 і 40 см. На якій відстані від
площини трикутника знаходиться центр сфери, яка має радіус 65 см і
проходить через всі вершини трикутника? (З бали)
3. У кулі радіуса R проведено великий круг і переріз площиною, яка має з
великим кругом тільки одну спільну точку і утворює з ним кут α. Знайдіть
площу перерізу. (З бали)
4. Середній радіус Земної кулі дорівнює 6400 км. Знайдіть довжину тропіка
(широта ¿ 23°). (З бали)
5. Площа основи конуса дорівнює 36π см 2, а його твірна — 10 см. Знайдіть
висоту конуса. (3 бали)
6. Діагональ осьового перерізу циліндра дорівнює l і утворює з площиною
основи кут α . Знайдіть площу осьового перерізу циліндра. (3 бали)
7. Через вершину конуса з основою радіуса R проведено площину, що
перетинає його основу по хорді, яку видно із центра основи під кутом α, а
з вершини — під кутом β. Знайдіть площу перерізу. (3 бали)
8. Твірна зрізаного конуса дорівнює 5 см, а радіуси основ — 3 см і 6 см.
Знайдіть площу осьового перерізу. (3 бали)
Варіант 2
1. Знайдіть площу перерізу кулі радіуса 22 см площиною, яка знаходиться на

відстані 18 см від центра кулі. (З бали)
2. Вершини трикутника лежать на сфері радіуса 13 см. Знайдіть відстань від
центра сфери до площини трикутника, якщо сторони трикутника дорівнюють
6 см, 8 см, 10 см. (З бали)
3. Діаметр кулі дорівнює d. Через один із кінців діаметра проведена площина
під кутом 60° до нього. Знайдіть площу утвореного перерізу. (З бали)
4. Середній радіус Земної кулі дорівнює 6400 км. Харків знаходиться на 50°
північної широти. Знайдіть радіус паралелі, що проходить через Харків.
261
(З бали)
5. Осьовий переріз циліндра — квадрат, діагональ якого дорівнює 4 √ 2 см.
Знайдіть площу основи циліндра. (3 бали)
6. Твірна конуса дорівнює l і утворює з площиною основи кут α. Знайдіть
площу осьового перерізу конуса. (3 бали)
7. У циліндрі паралельно його осі проведено площину, що перетинає основу
по хордам, які стягують дугу α. Знайдіть площу перерізу, якщо відрізок,
який сполучає центр верхньої основи із серединою хорди нижньої
основи, дорівнює l і утворює з площиною основи кут β. (3 бали)
8. Радіуси основ зрізаного конуса дорівнюють 3 і 7 см, а твірна — 5 см.
Знайдіть площу осьового перерізу. (3 бали)
Варіант З
1. Кулю перетнуто площиною на відстані 6 см від центра. Площа перерізу
дорівнює 64π см2. Знайдіть радіус кулі. (З бали)
2. Вершини прямокутника лежать на сфері радіуса 10 см. Знайдіть відстань від
центра сфери до площини прямокутника, якщо його діагональ дорівнює 16
см. (З бали)
3. Площина перетинає сферу. Діаметр, проведений в одну із точок лінії
перетину, утворює з площиною кут 45° . Знайдіть довжину лінії перетину,
якщо діаметр сфери дорівнює 4 √ 3 см. (З бали)
4. Середній радіус Земної кулі дорівнює 6400 км. Знайдіть довжину Полярного
кругу (широта ¿ 67°). (З бали)
5. Осьовим перерізом циліндра є квадрат, площа якого дорівнює 64 см 2.
Знайдіть площу основи циліндра. (3 бали)
6. Твірна конуса дорівнює l і утворює з висотою конуса кут β. Знайдіть
площу осьового перерізу конуса. (3 бали)
7. У циліндрі з основою радіуса R паралельно до його осі проведено
площину. Вона перетинає нижню основу по хорді, що видно з центра цієї
основи під кутом 2α. Відрізок, який з'єднує центр верхньої основи з
точкою кола нижньої основи утворює з площиною основи кут β. Знайдіть
площу перерізу. (3 бали)
8. Площі основ зрізаного конуса дорівнюють 4 і 16 см 2. Через середину
висоти проведено площину паралельно основі. Знайдіть площу перерізу.
(3 бали)
Варіант 4
1. Кулю радіуса 41 см перетнуто площиною. Площа перерізу дорівнює 1600π

см2. На якій відстані від центра кулі проведена площина? (З бали)
2. Сторони трикутника 13 см, 14 см і 15 см. Знайдіть радіус кулі, яка
дотикається до всіх сторін трикутника, якщо відомо, що відстань від
площини трикутника до центра кулі дорівнює 3 см. (З бали)
3. Радіус кулі дорівнює r. Через кінець радіуса проведена площина під кутом α
262
до нього. Знайдіть площу перерізу. (З бали)
4. Радіус Землі дорівнює 6400 км. Який шлях проходить за добу внаслідок
обертання Землі місто Харків (широта ¿ 50°)? (З бали)
5. Довжина кола основи конуса дорівнює 8я см, а його висота — З см.
Знайдіть твірну конуса. (3 бали)
6. Діагональ осьового перерізу циліндра дорівнює d і утворює з твірною кут
β. Знайдіть площу осьового перерізу циліндра. (3 бали)
7. Через дві твірні конуса, кут між якими β, проведено площину. Площа
осьового перерізу конуса дорівнює S, Знайдіть площу перерізу, якщо
твірна конуса утворює з висотою кут α. (3 бали)
8. Радіуси основ зрізаного конуса дорівнюють 11 і 16 см, а твірна — 13 см.
Знайдіть відстань від центра меншої основи до точки кола більшої
основи. (3 бали)
Відповідь. Варіант 1. 1. 16πсм2; 2. 60см; 3. πR2cos2α; 4. 12800π·sin 67° ¿
37016KM.
πd 2
Варіант 2. 1. 160π см2; 2. 12 см; 3. 16 ; 4. 6400·sin 40° ¿ 4114 KM.
Варіант 3. 1. 10 см; 2. 6 см; 3. 2 √6 π см; 4. 12 800π·sin 23° ¿ 15 712 KM.
Варіант 4. 1. 9 см; 2. 5 см; 3. πr2 cos2 α; 4. 12 800π·sin 40° ¿ 25 848 KM.

α
R 2 sin2
2
1 β
tg
Відповідь. Варіант 1. 5. 8см; 6. 2 l2sin2α; 7. 2 ; 8. 36 см2.
1 α
Варіант 2. 5. 4π см2; 6. 2 l2 ·siп2α; 7. l2 sіn 2β · tg 2 ; 8 30 см2.
1
Варіант 3. 5. 16π см ; 6. 2 l2sin2β; 7. 2R2 sіn α · tg β; 8. 9 см2.
2
1 R⋅sin β
Варіант 4. 5. 5 см; 6. 2 d2sin2β; 7. sin 2 α ; 8. 20см.
Тема 13. Об’єми та площі поверхонь геометричних тіл.
Практичне заняття: Поняття об'єму. Основні властивості об'ємів. Об'єм

прямокутного паралелепіпеда.Обєм призми.
Навчальна мета заняття: формування поняття об'єму; вивчення основних

властивостей об'ємів; виведення формули для об'єму прямокутного
паралелепіпеда; формування вмінь знаходити об'єм прямокутного
паралелепіпеда,призми.
263
Обладнання: моделі прямокутного паралелепіпеда.
1) Що таке обєм?
2). Основні властивості об'єму.
3). Що таке 1 см3; 1 м3; 1 мм3; 1 дм3; 1 км3?
4). Чому дорівнює об'єм прямокутного паралелепіпеда?
5) Чому дорівнює об'єм призми?
I. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
Об'єм, основні властивості об'ємів

Кожне геометричне тіло займає частину простору.
Об'ємом геометричного тіла будемо називати додатне число, яке

характеризує частину простору, що займає геометричне тіло, і задовольняє
таким умовам:
1. Рівні тіла мають рівні об'єми.

2. Якщо тіло розбите на кілька частин, то його об'єм дорівнює сумі об'ємів
усіх цих частин.
3. Об'єм куба, ребро якого дорівнює одиниці довжини, дорівнює одиниці.
Куб, довжина ребра якого дорівнює одиниці довжини, називають

одиничним.
Об'єм одиничного куба приймають за одиницю об'єму, називаючи таку
одиницю кубічною.
Наприклад: кубічний сантиметр — це об'єм куба, ребро якого дорівнює 1 см
(рис. 142).
Поясніть, що таке:
а) 1 кубічний кілометр;
264
б) 1 кубічний метр;
в) 1 кубічний дециметр;
г) 1 кубічний міліметр.
Одиниці об'єму записують скорочено:
1 кубічний кілометр = 1 куб. км = 1 км3;
1 кубічний метр = 1 куб. м = 1 м3;
1 кубічний сантиметр = 1 куб. см = 1 см3;
1 кубічний дециметр = 1 куб. дм = 1 дм3;
1 кубічний міліметр = 1 куб. мм = 1 мм3.
Одиниця об'єму 1 дм3 має й іншу назву — 1 літр. Співвідношення між

цими величинами подано нижче:
1 км3 = (103)3 м3.
Виміряти об'єм, геометричного тіла — значить знайти число, яке

показує, скільки одиничних кубів міститься в даному тілі.На рис. 143 показано
тіла, складені з кубів із ребром 1 см, їх об'єми дорівнюють по 6
Рис. 143
Тіла, які мають рівні об'єми, називаються рівновеликими. На рис. 143 тіла
а—д рівновеликі.
Ми будемо далі розглядати лише прості тіла — тіла, які можна розбити на
скінчене число трикутних пірамід. Вивчені многогранники: призми, піраміди,
зрізані піраміди — є простими тілами.
265
Слід зазначити, що в «Началах» Евкліда і у творах Архімеда були виведені
точні формули для знаходження об'ємів многогранників і деяких тіл обертання
(циліндра, конуса, кулі та їх частин).
К. Ж. Жордан (1838—1922) — французький математик, один із засновників

сучасної математики, розробив в 1892 році теорію площ і об'ємів.
У минулому одиницями вимірювання об'єму були міри посудин, які

використовувались для зберігання сипких і рідких тіл. Наприклад, в Англії:
36,4 дм3 — бушель; 4,5 дм3 — галон; 159 дм3 — барель; від 470 см3 до 568 см3
— пінта; на Русі: 12 дм3 — відро; 1,2 дм3 — штоф; 490 дм3 — діжка.
У давнину міра маси, а отже і об'єму, часто збігалась із мірою вартості

товару — грошовою одиницею.
На Русі основна одиниця маси — гривня — була водночас грошовою

одиницею. Гривня — злиток срібла, маса якого наближено дорівнювала 1
фунту ¿ 96 золотникам, 1 золотник ¿ 4,3 г.
У другій половині XIII ст. гривню почали рубати пополам і назвали

рублем, який із XV ст. став основною грошовою одиницею.
Зараз в Україні гривня — грошова одиниця.
1. Два тіла рівні. Чи рівновеликі вони?
2. Два тіла рівновеликі. Чи рівні вони?
Формула для об'єму прямокутного паралелепіпеда
Об'єм прямокутного паралелепіпеда можна пояснити так, як це

зроблено в п. 66 § 7 підручника. Можна провести пояснення по-іншому.
Теорема
Об'єм прямокутного паралелепіпеда дорівнює добутку трьох його вимірів,
тобто якщо a, b, c — лінійні виміри прямокутного паралелепіпеда, то його об'єм
V обчислюється за формулою V = abc .
Наслідок 1. Об'єм куба дорівнює кубу його ребра: V = а3, де а — довжина

ребра куба.
Наслідок 2. Об'єм прямокутного паралелепіпеда дорівнює добутку площі

основи паралелепіпеда на висоту.
266
Оскільки ab = S, с = h, то V = Sh.
Наслідок З.У прямокутного паралелепіпеда будь-яку грань можна вважати

основою.
Доведення теореми про об'єм призми рекомендується провести згідно з

п. 68 § 7 підручника.
1. В основі прямої призми лежить прямокутний трикутник із катетами 6 і 8 см.
Висота призми дорівнює 10 см. Знайдіть об'єм призми. (Відповідь. 240 см3.)
2. В основі прямої призми лежить трикутник, сторона якого дорівнює 12 см, а
висота, проведена до неї — 5 см. Бічне ребро призми дорівнює 8 см.
Знайдіть об'єм призми. (Відповідь. 240 см3.)
3. В основі прямої призми лежить рівнобедрений трикутник, основа якого
дорівнює 12 см, а висота, проведена до неї — 8 см. Знайдіть об'єм призми,
якщо її висота дорівнює 10 см. (Відповідь. 480 см3.)
4. В основі прямої призми лежить трапеція з основами 9 і 15 см і висотою 5 см.
Знайдіть об'єм призми, якщо її бічне ребро дорівнює 10 см.
5. Сторона основи правильної чотирикутної призми дорівнює 5 см, а діагональ
бічної грані — 13 см. Знайдіть об'єм призми. (Відповідь. 300 см3.)
6. Задача № 19 (3) (с. 110).
7. Задача № 20 (с. 110).
ІІ .Розв'язування задач
1. Знайдіть об'єм куба, ребро якого дорівнює 5 см. (Відповідь. 125 см3.)
2. Знайдіть об'єм куба, якщо площа повної поверхні дорівнює 150 см2.
3. Об'єм куба дорівнює 8 см3. Знайдіть площу повної поверхні куба.
4. Задача № 1 (с. 109).
267
5. Задача № 3 (с. 109).
3
d √3
6. Знайдіть об'єм куба, діагональ якого дорівнює d. (Відповідь. 9 )
7. Знайдіть об'єм куба, площа грані якого дорівнює Q. (Відповідь. Q √Q .)

3
d √2
8. Знайдіть об'єм куба, діагональ грані якого дорівнює d. (Відповідь. 4 .)
9. Знайдіть об'єм куба, площа діагонального перерізу якого дорівнює S.

3
S2
(Відповідь.
()
2
4
.)
6
10. Об'єм куба V. Знайдіть довжину його діагоналі. (Відповідь. √ 27 V 2 .)
11. Задача № 8 (с. 109).
12. Площі трьох граней прямокутного паралелепіпеда дорівнюють 6 см 2, 6 см2,

9 см2. Знайдіть його об'єм. (Відповідь. 18 см3.)
13. Площі граней прямокутного паралелепіпеда дорівнюють S1, S2, S3. Доведіть,
що V = √ S1 S2 S3 .
Якщо виміри паралелепіпеда а, b, с, то ab = S1, ас = S2, bc = S3.
Перемноживши ці рівності, маємо: a2b2c2 = S1S2S3. Тоді об'єм паралелепіпеда
V = аbс = √ S1 S2 S3 .
14. Задача № 10 (с. 109).
IІІ. Домашнє завдання
§ 7, п. 65, 66; контрольні запитання № 1—3; задачі № 2, 5, 7, 9 (с. 109).
§ 7, п. 68; контрольні запитання № 4, 5; задачі № 19 (1, 2), 21 (с. 110).
ІV. Підведення підсумку заняття
Запитання :
1) Сформулюйте основні властивості об'єму.
2) Що таке 1 см3; 1 м3; 1 мм3; 1 дм3; 1 км3?

268
3) Чому дорівнює об'єм прямокутного паралелепіпеда?
4) Знайдіть об'єм прямокутного паралелепіпеда, якщо його виміри дорівнюють

6 см, 9 см, 7 см. (Відповідь. 378 см3.)
5) Знайдіть об'єм піраміди, основа якої — грань куба, що має об'єм V, а

V
вершина піраміди — точка перетину діагоналей цього куба. (Відповідь. 6
.)
6) У кубі, об'єм якого V, знаходиться правильний октаедр так, що всі його шість
вершин збігаються з центрами граней куба. Знайдіть V об'єм октаедра.
V
(Відповідь. 4 .)
7).Чому дорівнює об'єм довільної призми?

8).Запишіть формулу для знаходження об'єму призми.
9).Чому дорівнює об'єм похилої призми?
10).В основі прямої призми лежить прямокутний трикутник із гострим кутом р
(рис. 152). Діагональ бічної грані, яка містить гіпотенузу, дорівнює а і утворює
з площиною основи кут α. Укажіть, які з наведених тверджень правильні, а які
— неправильні:
а) висота призми дорівнює d cos α;
б) гіпотенуза основи дорівнює d cos α;
в) катет, прилеглий до кута β, дорівнює d sin α cos β;
1
г) площа основи дорівнює 4 d2 cos2 α sin 2β;
1
д) об'єм призми дорівнює 4 d3 cos2 α sin α sin 2β.
Практичне заняття Обєм піраміди. Обєм зрізаної піраміди.
Навчальна мета заняття :виведення формули об'єму піраміди; формування

умінь знаходити об'єми пірамід.
Обладнання: моделі пірамід.
1).Обєм піраміди.
269
2).Обєм зрізаної піраміди.
Перевірити наявність виконаного домашнього завдання та відповісти на

запитання, які виникли в учнів при розв'язуванні задач.
II. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.
1.Обєм піраміди.
Теорема про об'єм піраміди
Доведення теореми про об'єм піраміди можна провести у відповідності до
п. 69, 70 § 7 підручника. Але враховуючи, що учні з курсу алгебри і початків
b
V =∫ S( x)dx
аналізу знайомі із загальною формулою a для обчислення об'ємів
тіл, можна довести теорему про об'єм піраміди по-іншому.
Теорема
Об'єм будь-якої піраміди дорівнює третині
1
добутку площі її основи на висоту, тобто V = 3
SH , де S — площа основи піраміди, Н — її
висота.
Доведення
Нехай дано піраміду, площа основи якої S, а
висота Н (рис. 153).
Введемо систему координат так, щоб вершина піраміди була початком
координат, а вісь Ох направимо перпендикулярно до основи піраміди.
Кожна січна площина, яка перпендикулярна до осі Ох, перетинає піраміду
по многокутнику, який подібний основі призми. Площу одержаного перерізу
S (x ) x 2 S
= 2
позначимо через S(x). Тоді S H звідси S(x) = H2 x2.
b
V =∫ S( x)dx
Використовуючи формулу a для обчислення об'єму тіла при
H H H
S 2 S
V =∫ S( x )dx ∫ H 2 x dx 2∫
x 2 dx
а = 0; b = Н , одержимо: 0 = 0 = H 0 =
3
S x H S H 3 03 S H3 1
⋅ |0
H2 3 = =
⋅(
H2 3
−
3 ) =
⋅
H2 3 = 3
SH
.
Теорему доведено.
270
2.Об'єм зрізаної піраміди
Теорема
Об'єм зрізаної піраміди, площі основ і висота якої дорівнюють
відповідно S, S1 і h, можна знаходити за формулою
1
V = 3 h (S+ √ S⋅S 1 +S1)
Доведення
Зрізану піраміду можна одержати із повної піраміди
шляхом відтинання від неї меншої піраміди, і, отже,
об'єм зрізаної піраміди дорівнює різниці об'ємів всієї
піраміди і піраміди, яку відрізали (рис. 161).
Площі S і S1 їх основ відносяться, як квадрати
відстаней від відповідних площин до вершини Р. Якщо РО1 = х, то
S ( x+ h)2
S1 = x2 ; Sx2 = S1 (x + h)2; √S ·x= √ S1 (x + h); √S ·x– √ S1 x =
x=
√ S1 h
√ S1 h; x · ( √S – √ S1 ) = √ S1 h; √ S−√ S 1 .
1 1 1 1
Отже, об'єм V зрізаної піраміди V = 3 (x + h) S – 3 x S1 = 3 x S + 3 h S –
S h
1 1 1 1 1 x= √ 1 1
3 x S1 = = 3 h S + 3 x (S – S1) = 3 h S + 3 √ S−√ S 1 (S – S1) = 3 h S +
1 1 1 1 1
S S
3 √ 1 h · ( √ S + √ 1 ) = = 3 hS + 3 h √ S⋅S 1 + 3 hS1 = 3 h (S +
√ S⋅S 1 + S )1
3.Об'єми подібних тіл

Пояснення можна зробити так, як це зроблено в п. 72 § 7 підручника.
Розв'язування задачі № 48 (c. 112).
ІІІ.Розв'язування задач
1. У правильній чотирикутній піраміді висота дорівнює 3 см, бічне ребро — 5
см. Знайдіть об'єм піраміди. (Відповідь. 32 см3.)
2. Сторона основи правильної трикутної піраміди дорівнює 4 см, висота
піраміди дорівнює 6 √3 см. Знайдіть об'єм піраміди. (Відповідь. 24 см3.)
3. Бічне ребро правильної трикутної піраміди дорівнює 5 см, висота — 4 см.
Знайдіть об'єм піраміди. (Відповідь. 9 √3 см3.)
271
4. Задача № 33 (1, 3) (с. 111).
5. Задача № 34 (с. 111).
6. Знайдіть об'єм правильної чотирикутної зрізаної піраміди, якщо бічне ребро
1
дорівнює 3 см, а сторони основ — 5 і 1 см. (Відповідь. 10 3 см3.)
7. Площі основ зрізаної піраміди дорівнюють 245 см 2 і 80 см2, а висота повної
піраміди — 35 см. Знайдіть об'єм зрізаної піраміди. (Відповідь. 2325 см3.)
8. Об'єм зрізаної піраміди дорівнює 1720 см3, її висота — 20 см, відповідні
сторони двох основ відносяться, як 5:8. Знайдіть площі основ зрізаної піраміди.
(Відповідь. 50 см2, 128 см2.)
9. У трикутній зрізаній піраміді висота дорівнює 10 см, сторони однієї основи
— 27 см, 29 см, 52 см, а периметр другої основи дорівнює 72 см. Знайдіть об'єм
зрізаної піраміди. (Відповідь. 1900 см3.)
Знаходження об'єму піраміди
1. Задача № 36 (с. 111).
2. Задача № 37 (с. 111).
§ 7, п. 69, 70; контрольні запитання № 6—8; задачі № 33 (2), 35, 38 (с. 111).
§ 7, п. 71, 72; контрольне запитання № 9; задачі № 45, 47 (с. 112).
Запитання
1) Чому дорівнює об'єм будь-якої піраміди?
2) Запишіть формулу для обчислення об'єму піраміди.
3) Як зміниться об'єм правильної піраміди, якщо її висоту збільшити в п раз, а
сторону зменшити у стільки ж раз?
4) Чи рівновеликі дві піраміди з рівними висотами, якщо їх основами є
чотирикутники з відповідно рівними сторонами?
5) Запишіть формулу, за якою можна обчислити об'єм зрізаної піраміди.

6) Як відносяться об'єми подібних тіл?
6) Ребро одного куба удвічі більше за ребро другого куба. У скільки разів об'єм
272
першого куба більший за об'єм другого?
7) Як зміниться об'єм правильної чотирикутної піраміди, якщо сторону її

основи збільшити у 3 рази, а висоту зменшити у 2 рази?
8) Як відносяться об'єми двох кубів, якщо діагональ одного з них дорівнює 2
√ 3 см, а ребро другого √ 2 см?
Література: [14] § 7 ст. 106-108.п.70-72.
Практичне заняття . Об’єми циліндра і конуса. Обєм кулі.
Навчальна мета заняття формування знань учнів про об'єм циліндра, а також
умінь знаходити об'єми циліндрів, виведення формули для
об'єму конуса; формування умінь знаходити об'єм конуса.
Обладнання:. моделі циліндрів,конусів.

1).Обєм циліндра.
2).Обєм конуса.
3).Обєм кулі.
Наприкінці заняття збираються зошити для перевірки виконання домашнього

завдання та ведення зошитів.
II. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
Пояснення матеріалу про об'єм циліндра провести так, як це зроблено в п. 73

§ 8 підручника.
Пояснення нового матеріалу про об'єм конуса провести так, як це зроблено в
п. 74 § 8 підручника.
Пояснення провести у відповідності до п. 77 § 8 підручника.
273
1. Висота конуса дорівнює 6 см, твірна — 10 см. Знайдіть об'єм конуса.
(Відповідь. 128π см3.)
2. Осьовий переріз конуса — прямокутний трикутник із гіпотенузою 12 см.

Знайдіть об'єм конуса. (Відповідь. 72π см3.)
3. Осьовий переріз конуса — прямокутний трикутник із катетом 6 см. Знайдіть

об'єм конуса. (Відповідь. 18 √ 2 π см3.)
4. Задача № 9 (с. 119).
5. Знайдіть об'єм тіла, утвореного при обертанні квадрата навколо його

сторони, яка дорівнює а. (Відповідь, πа3.)
6. Осьовий переріз циліндра — квадрат зі стороною а. Знайдіть об'єм циліндра.

πа3
(Відповідь. 4 .)
7. Осьовий переріз циліндра — квадрат, діагональ якого дорівнює d. Знайдіть

3
πd √ 2
об'єм циліндра. (Відповідь. 16 .)
8. Знайдіть об'єм циліндра, якщо розгортка його бічної поверхні — квадрат зі

а3
стороною а. (Відповідь. 4 π .)
9. Радіус основи циліндра дорівнює R, площа осьового перерізу — S. Знайдіть

π RS
об'єм циліндра. (Відповідь. 2 .)
10. Радіус кулі дорівнює 9 см. Знайдіть об'єм кулі. (Відповідь. 972π см3.)
11. Радіуси трьох куль дорівнюють 3, 4 і 5 см. Знайдіть радіус кулі, об'єм якої
дорівнює сумі об'ємів даних куль. (Відповідь. 6 см.)
12. Відношення об'ємів двох куль дорівнює 8. У скільки раз радіус однієї кулі
більший за радіус другої кулі? (Відповідь. У 2 рази.)
13. Задача № 25 (с. 120).
14.Задача № 26 (с. 120).
274
IV. Закріплення та осмислення знань
Знаходження об'ємів циліндрів

1.Алюмінієвий дріт діаметром 4 мм має масу 6,8 кг. Знайдіть довжину дроту
(густина алюміній 2,6 г/см3). (Відповідь, ¿ 208 м.)
2.Яку кількість нафти (в тонах) вміщує циліндрична цистерна діаметром 18 м і

висотою 7 м, якщо густина нафти 0,85 г/см3? (Відповідь. ¿ 1513 т.)
3.Знайдіть площу круглої плями на поверхні моря, утвореного кубометром

вилитої нафти, якщо товщина плівки 1 мм. (Відповідь. 103 м2.)
4.Скільки квадратних метрів паперу в рулоні, висота якого 85 см, а радіуси 45

см і 2 см? Товщина паперу 0,1 мм. (Відповідь. ¿ 5394 м2.)
V. Домашнє завдання
§ 8, п. 73; контрольне запитання № 1; задачі № 1—3, 6 (с. 119).
§ 8, п. 74; контрольне запитання № 2; задачі № 7, 8, 10 (с. 119).
§ 8, п. 76, 77; контрольні запитання № 3, 4; задачі № 21—24 (с. 120).
VI. Підведення підсумку заняття
Запитання
1) Чому дорівнює об'єм циліндра?
2) Запишіть формулу для обчислення об'єму циліндра.
3) Радіус циліндра R = 5 см, а висота Н = 8 см. Укажіть, які з наведених

а) осьовим перерізом циліндра є прямокутник зі сторонами 2R і Н;
б) площа основи циліндра дорівнює πR2;
в) об'єм циліндра більший πR2H;
г) об'єм циліндра дорівнює 200π см3.
4) Об'єм циліндра дорівнює 250π см3, а висота — 10 см. Укажіть, які з

наведених тверджень правильні, а які — неправильні:
а) об'єм циліндра дорівнює добутку площі основи на висоту;
б) площа основи циліндра дорівнює 25 см2;

275
в) радіус циліндра дорівнює 10 см;
г) радіус циліндра вдвічі менший від твірної циліндра.
5) Чому дорівнює об'єм конуса?
6) Запишіть формулу для знаходження об'єму конуса.
7) Дано конус, у якого радіус основи ОА = 8 см і висота SO = 15 CM. Укажіть,

які з наведених тверджень правильні, а які — неправильні:
а) катети прямокутного трикутника SOA дорівнюють 17 см і 8 см;
б) осьовим перерізом конуса є прямокутний трикутник із гіпотенузою
SA = 17 см;
в) твірна конуса дорівнює 15 см;

1
г) об'єм конуса дорівнює 3 π · 82 · 15 см3.
8).Запишіть формулу для знаходження об'єму кулі.
9). Знайдіть об'єм кулі, діаметр якої дорівнює 12 см. (Відповідь. 288π см3.)
10). Об'єм кулі дорівнює 36π см3. Знайдіть радіус кулі. (Відповідь. 3 см.)
Практичне заняття Площа бічної і повної поверхонь циліндра і конуса. Площа

сфери.
Навчальна мета заняття формування поняття площі поверхні; вивчення

формули для площі бічної поверхні циліндра, а також умінь
знаходити площу поверхні циліндра, виведення формули для
площі бічної поверхні конуса; формування вмінь знаходити
площу поверхні конуса,вивчення формули для площі сфери;
формування вмінь застосовувати вивчену формулу до
розв'язування задач.
Обладнання: моделі циліндрів,конуса,моделі куль та сфер.

1).Площа бічної та площа повної поверхні циліндра.
276
2). Площа бічної та площа повної поверхні конуса.
3).Площа сфери.
Перевірити наявність виконаного домашнього завдання та відповісти на

запитання, які виникли в учнів при його виконанні.
II. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.
Пояснення матеріалу про площу бічної і

повної поверхні циліндра можна провести
так, як це зроблено в п. 79 § 8 підручника.
Наводимо інший варіант пояснення нового
матеріалу.
Площа поверхні циліндра
Поверхня циліндра складається з двох рівних Рис. 167
основ і бічної поверхні. Якщо поверхню
циліндра розрізати по колах основ і якій-небудь твірній, а потім розгорнути
на площині, то дістанемо розгортку циліндра (рис. 167). Вона складається з
прямокутника, сторони якого дорівнюють довжині кола основи циліндра і
його висоті, і двох кругів, що дорівнюють основам циліндра.
Площею бічної і повної поверхні циліндра називають площу розгортки
бічної і повної поверхні. Тоді площа бічної поверхні Sбіч і площа повної
поверхні Sцил визначаються формулами:
Sбіч = 2πRH,
Sцил = 2πRH + 2πR2 = 2πR(H + R), де R, Н — радіус і висота циліндра відповідно.
Площа поверхні конуса

Бічну поверхню конуса, як і бічну поверхню циліндра, можна розгорнути
на площину, розрізавши її по твірній (рис. 170).
Розгорткою бічної поверхні конуса є круговий сектор, радіус якого
Дорівнює твірній конуса, а довжина дуги сектора — довжині кола основа
конуса. Площею бічної поверхні конуса будемо вважати площу її розгортки.
Виразимо площу бічної поверхні конуса Sбіч, через його твірну l і радіус основи
R. Площа кругового сектора — розгортки бічної поверхні конуса (рис. 170) —
π⋅l π⋅l2
α S біч = α
дорівнює 360 , де α — градусна міра дуги АА1, тому 360 (1).
Виразимо α через l і R. Оскільки довжина дуги АА1 дорівнює 2πR (довжині кола
277
π⋅l 360 R
α α=
основи конуса), то 2πR = 180 , звідси l . Підставивши цей вираз у
2
π⋅l 360 R
S біч = ⋅ =π Rl
формулу (1), одержимо: 360 l .
Рис. 170
Таким чином, площа бічної поверхні конуса дорівнює добутку половини
довжини кола основи та твірну: Sбіч = πRl.
Площею повної поверхні конуса називається сума площ бічної поверхні та
основи. Для обчислення площі повної поверхні конуса Sк одержуємо формулу
Sк = πR (l + R).
Задача № 1
Навколо сфери радіуса r описано опуклий многогранник. Доведіть, що

його об'єм V може бути обчислений за формулою
1
V = 3 Sr , де S — площа поверхні многогранника.
З'єднаємо центр сфери точку О з усіма вершинами
многогранника (рис. 179). Тоді об'єм V многогранника дорівнює
сумі об'ємів пірамід, основи яких — грані даного многогранника, а висота
дорівнює радіусу г вписаної кулі:
1 1 1 1 1 1
V = 3 S1r + 3 S2r + 3 S3r +... + 3 Snr = 3 r (S1 + S2 + ...Sn) = 3 rS,
де S1, S2, S3 , ..., Sn — площі граней многогранника, S — площа поверхні

многогранника.
Задача № 2
Радіус сфери дорівнює r. Знайдіть площу сфери.
Опишемо навколо сфери опуклий многогранник з п малими гранями.
Будемо необмежене збільшувати п таким чином, щоб площа кожної грані
278
наближалася до нуля. За площу сфери приймемо границю послідовності площ
поверхонь, описаних навколо сфери многогранників, за умови наближення до
нуля площі кожної грані.
Нехай Sn — площа поверхні многогранника, Vn — його об'єм. Тоді, згідно з

1
задачею № 1, маємо: Vn = 3 S R.
Будемо тепер необмежене збільшувати число п, тоді число граней мно-

гогранника буде необмежене збільшуватися, площа його поверхні буде на-
ближатися до площі сфери S, а об'єм многогранника — до об'єму V кулі:
4
3⋅ π⋅R 3
1 3V 3
Отже V = 3 SR , звідси маємо: S = R = R = 4πR2.
S = 4πR2.
1. Діаметр циліндра дорівнює 1 см, а висота дорівнює довжині кола основи.
Знайдіть площу бічної поверхні циліндра. (Відповідь, π2.)
2. Площа бічної поверхні циліндра дорівнює 15π. Знайдіть площу осьового
перерізу циліндра. (Відповідь. 15.)
3. Осьовим перерізом циліндра є квадрат зі стороною 8 см. Знайдіть бічну
поверхню циліндра. (Відповідь. 64π см2.)
4. Осьовим перерізом циліндра є квадрат, площа якого дорівнює 16 см 2.
Знайдіть повну поверхню циліндра. (Відповідь. 24π см2.)
5. Висота конуса дорівнює 6 см, радіус основи — 8 см. Знайдіть бічну
поверхню конуса. (Відповідь. 80π см2.)
6. Твірна конуса дорівнює 5 см, висота — 4 см. Знайдіть площу його повної
поверхні. (Відповідь. 24π см2.)
7. Площа осьового перерізу конуса 0,6 см 2. Висота конуса дорівнює 1,2 см.
Знайдіть площу повної поверхні конуса. (Відповідь. 0,9π см2.)
8. Знайдіть площу поверхні кулі, діаметр якої 10 см. (Відповідь. 100π см2.)
9. Площа великого круга кулі дорівнює 20π см2. Знайдіть площу поверхні кулі.
10.Площа поверхні кулі дорівнює 64π см2. Знайдіть діаметр кулі.
11.Довжина кола великого круга кулі дорівнює 10π см. Знайдіть площу
поверхні кулі. (Відповідь. 100π см2.)
12.Знайдіть площу поверхні кулі, діаметр якої 10 см. (Відповідь. 100π см2.)
13.Площа великого круга кулі дорівнює 20π см2. Знайдіть площу поверхні кулі.
14.Площа поверхні кулі дорівнює 64π см2. Знайдіть діаметр кулі.
279
15.Довжина кола великого круга кулі дорівнює 10π см. Знайдіть площу
поверхні кулі. (Відповідь. 100π см2.)

§ 8, п. 79; контрольне запитання № 7; задачі № 38, 39, 40 (с. 121).
§ 8, п. 80; контрольне запитання № 8; задачі № 42—45 (с. 121).
§ 8, п. 81 підручника; контрольне запитання № 9; задача № 34 (с. 120).
V. Підведення підсумку заняття.

Запитання
1) Чому дорівнює площа бічної поверхні циліндра?
2) Запишіть формулу для знаходження площі бічної та повної поверхні
циліндра.
3) Висота конуса дорівнює Н, а діагональ осьового перерізу утворює з
площиною основи кут 45°. Укажіть, які з наведених тверджень правильні, а
Н
а) радіус циліндра дорівнює 2 ;
б) площа основи циліндра дорівнює πН2;
πН 2
в) бічна поверхня циліндра дорівнює 2 ;
3 πН 2
г) повна поверхня циліндра дорівнює 2 .
4).Чому дорівнює бічна поверхня конуса?
5).Запишіть формули для знаходження площ бічної і повної поверхні конуса.
6). Сформулюйте, чому дорівнює площа сфери.
7). Запишіть формулу для обчислення площі сфери.
Практичне заняття Розвязування задач.
Навчальна мета заняття формування вмінь знаходити площу поверхні конуса,

зрізаного конуса,формування вмінь застосовувати формулу площі сфери до
розв'язування задач; вивчення взаємозв'язку між площею сфери і об'ємом кулі,
формування вмінь знаходити площу поверхні циліндра.
Обладнання: моделі циліндрів,конуса,моделі куль та сфер.
.Кількість годин - 4
280
1).Площа бічної та площа повної поверхні циліндра.
2). Площа бічної та площа повної поверхні конуса.
3).Площа сфери.
1. Перевірка домашнього завдання
1. Фронтальне опитування.
1) 3а якою формулою обчислюється площа поверхні сфери?
2) Кулю утворено обертанням півкруга радіуса R навколо діаметра. Укажіть, які
із наведених тверджень правильні, а які — неправильні:
а) радіус кулі дорівнює 2R;
б) площа великого круга кулі дорівнює 2πR;
в) площа поверхні кулі дорівнює 4πR2;
г) якщо радіус кулі збільшити в 3 рази, то площа поверхні кулі збільшиться
в 6 раз.
3) Діаметр кулі дорівнює 4 см. Вкажіть, які з наведених тверджень правильні, а
а) площа великого круга кулі дорівнює 4π см2;
б) площа поверхні кулі дорівнює 12π см2;
в) площа великого круга кулі більша площі поверхні кулі у 2 рази;
32
г) об'єм кулі дорівнює 3 π см3.
У циліндрі проведено паралельно осі площину, яка відтинає від кола основи
дугу 2β. Січна площина перетинає основу по хорді, яка дорівнює а. Діагональ
утвореного перерізу утворює кут α з:
Варіант 1 — твірною циліндра (рис. 168);
Варіант 2 — площиною основи (рис. 169).
Знайдіть:
281
а) радіус циліндра; (2 бали)
б) площу основи циліндра; (2 бали)
в) довжину кола основи циліндра; (2 бали)
г) висоту циліндра; (2 бали)
д) площу бічної поверхні циліндра; (2 бали)
е) площу повної поверхні циліндра. (2 бали)

2 2
а πа πа πa ctgα
2
Відповідь: Варіант 1. а) 2 sin β ; б) 4 sin β ; в) sin β ; г) а · ctg α; д) sin β
;
2 2
πа а πа πа
2 2
е) 2 sin β (1 + 2 сtgα sinβ). Варіант 2.a) 2 sin β ; б) 4 sin β ; в) sin β ; г) а · tg
2 2
πa tg α πа
2
α; д) sin β ; e) 2 sin β (l+2tgαsinβ).
II. Закріплення та осмислення знань учнів
Формування вмінь знаходити площі поверхонь конусів
1. Через дві твірні конуса, кут між якими дорівнює α, проведено переріз, який
утворює з площиною основи конуса кут β. Знайдіть площу бічної поверхні
π⋅H 2 α
конуса, якщо його висота дорівнює Н. (Відповідь.

sin 2 β cos
α
2
√ cos 2 β +tg 2
2
.)
Виведення формули для знаходження площі поверхні зрізаного
конуса
Виразимо площу Sбіч бічної поверхні зрізаного конуса через
його твірну l та радіуси r і R основ (R > r). Нехай точка S —
вершина конуса, із якого одержано зрізаний конус, АА1 — одна
із твірних зрізаного конуса, точки О і О1 — центри основ (рис.
173). Використовуючи формулу S = πrl для знаходження бічної
поверхні конуса, маємо:
S біч = πR · AS – πr ·AS1 = πR(SА1 + А1А) – πr·А1S1.
Звідси, враховуючи, що АА1 = l, знайдемо
S біч = πRl + π(R – r)SA1.
Виразимо SA1 через l, R, r. Прямокутні трикутники SО1А1 і SOA подібні,
оскільки мають спільний гострий кут S, тому
282
SA 1 r SA 1 r lr
= =
SA R , або SA 1 +l R . Звідси маємо: SA = R−r ; тоді
1
lr
Sбіч = πRl + π(R – r) · R−r = πRl + πrl = π(r + R)l.
Отже, площа бічної поверхні зрізаного конуса дорівнює добутку півсуми
довжин кіл основ на твірну конуса:
Sбіч = π(r + R)l.
Sзр.к = Sбіч + πr2 + πR2 = π(r + R)l + πr2 + πR2 — площа повної поверхні зрізаного
конуса.
1. Знайдіть площу бічної поверхні зрізаного конуса, якщо радіуси основ
дорівнюють 3 і 6 см, а висота — 4 см. (Відповідь. 45π см2.)
2. Радіуси основ зрізаного конуса дорівнюють R і r (R > r), а твірна
утворює з площиною більшої основи кут α. Знайдіть площу бічної поверхні
2 2
π ( R −r )
зрізаного конуса. (Відповідь. cosα .)
3. Вода покриває приблизно — земної поверхні. Скільки квадратних
кілометрів земної поверхні займає суша? (Радіус Землі вважати 6375 км.)
(Відповідь. 4064062571 ¿ 127,7 · 106 км2.)
4. У кулі проведено по різні сторони від центра два паралельні перерізи:
площі перерізів дорівнюють 49π см2 і 4π см2, а відстань між ними — 9 см.
Знайдіть поверхню кулі. (Відповідь. 212π дм2.)
5. Поверхня кулі дорівнює 144π . Знайдіть об'єм кулі. (Відповідь. 288π.)
6. Об'єм кулі дорівнює 36л см3. Знайдіть поверхню кулі. (Відповідь. 36π
см2.)
7. Поверхні двох куль відносяться як 4:1. Як відносяться їх об'єми?
(Відповідь. 8:1.)
8. Чому дорівнює радіус кулі, якщо її поверхня (в см2) чисельно дорівнює
об'єму кулі (в см3)? (Відповідь. 3 см.)

§ 8, п. 80; контрольне запитання № 8; задачі № 47—50 (с. 121).
§ 8, п. 81; контрольне запитання № 9; задача № 33 (с. 120).

Запитання Чому дорівнює площа бічної поверхні зрізаного конуса?
1) Запишіть формулу для знаходження площі бічної поверхні зрізаного
конуса.
2) Запишіть формулу для знаходження площі повної поверхні зрізаного
283
конуса.
3) Радіуси основ зрізаного конуса дорівнюють 5 і 11 см, а твірна — 10 см.
Знайдіть площі бічної і повної поверхні зрізаного конуса.
(Відповідь. 160π см2 і 306π см2.)
5).Об'єм кулі дорівнює 36π см3. Укажіть, які з наведених тверджень
правильні, а які — неправильні:
а) радіус кулі дорівнює 3 см;
б) площа великого круга кулі дорівнює 9π см2;
в) площа поверхні кулі дорівнює 64π см2;
г) поверхня кулі дорівнює поверхні циліндра, радіус і висота якого
дорівнюють радіусу даної кулі.
Практичне заняття Контрольна робота № 13 по темі «Об’єми та площі

поверхонь геометричних тіл».
Навчальна мета заняття:перевірка навчальних досягнень учнів з теми

«Об'єми та площі тіл обертання».
І.Організаційний момент.
ІІ.Контрольна робота.
Варіант 1
І рівень
1. Якщо R і Н — радіус і висота циліндра, то його об'єм дорівнює:
1 1
а) 3 πR H ; б) 3 πRH2; в) πR2H; г) πRH2 . (1 бал)
2
3
2. Якщо радіус і висота конуса відповідно дорівнюють 2 см і π см, то об'єм
конуса дорівнює:
а) 2 см2; б) 3 см2; в) 4π см2; г) 4 см2. (1 бал)
3. Якщо радіус кулі дорівнює 3 см, то її об'єм дорівнює:
а) 27π см3; б) 36π см3; в) 9π см3; г) 18π см3. (1 бал)
284
II рівень
1
1. Якщо площа основи конуса дорівнює 9, висота 3 , то його об'єм дорівнює:
а) 1; б) π; в) 3; г) 3π. (1 бал)
2. Для того щоб об'єм циліндра збільшити у 8 раз, не змінюючи його висоту,
треба радіус збільшити в:
a) √ 2 раз; б) 2 рази; в) 2 √ 2 раз; г) 8 раз. (1 бал)

3. Для того, щоб об'єм конуса збільшити в 27 раз, не змінюючи його основи,
треба висоту збільшити в:
а) 27 раз; б) 9 раз; в) 3 √3 раз; г) 3 рази. (1 бал)

III рівень
1. Якщо діагональ осьового перерізу циліндра дорівнює d і утворює з пло-

щиною основи кут α, то площа бічної поверхні циліндра дорівнює:
π π 1
a) 2 d sin α cos α; б) 2 d sin2α; в) 2 d2 sin2α; г) πd2. (2 бали)
2 2
2. Якщо твірна конуса дорівнює l і утворює з висотою кут α, то відношення

бічної поверхні до площі основи конуса дорівнює:
1 1
а) sin α; б) cos α; в) cosα ; г) sin α . (2 бали)
3. Якщо точка віддалена від поверхні кулі на відстані, що дорівнює радіусу
кулі, то з цієї точки видно частину кулі, площа якої відноситься до площі
кулі, як:
а) 1: 8; б) 1: 2 ; в) 1: 4; г) 1: 3 . (2 бали)
IV рівень
1. Об'єм конуса дорівнює V. Через точку, яка ділить висоту конуса у відношенні
2 : 3 (рахуючи від вершини), проведена площина, паралельна основі. Об'єм
одержаного зрізаного конуса дорівнює:
27 21 117 19
V V V V
а) 125 ; б) 25 ; в) 125 ; г) 27 . (3 бали)
285
2. Якщо паралелограм зі сторонами 17 і 28 см та сумою діагоналей — 64 см
обертається навколо більшої сторони, то площа поверхні тіла обертання
дорівнюватиме:
а) 840π см2; б) 510π см2; в) 1350π см2; г) 2700π см2. (З бали)
Варіант 2
І рівень
1. Якщо R і Н — радіус і висота конуса, то його об'єм дорівнює:
1 1
а) 3 πRH2; б) 3 πR2H ; в) πR2Н; г) πRH2. (1 бал)
3
2. Якщо радіус і висота циліндра відповідно дорівнюють 2 см і π см, то його
об'єм дорівнює:
3. Якщо об'єм кулі дорівнює 36π см3, то її радіус дорівнює:
II рівень
1
1. Якщо площа основи циліндра дорівнює 4, висота 2 , то його об'єм
дорівнює:
а) 2π ; б) 2; в) 4π; г) 4. (1 бал)
2. Для того, щоб збільшити об'єм конуса в 27 раз, не змінюючи його висоти,
треба радіус збільшити в:
а) 27 раз; б) 9 раз; в) 3 √3 раз; г) 3 рази. (1 бал)
3. Для того, щоб збільшити об'єм циліндра у 8 раз, не змінюючи його основи,
треба висоту збільшити в:
а) √ 2 раз; б) 2 рази; в) 2 √ 2 раз; г) 8 раз. (1 бал)

1. Якщо діагональ осьового перерізу циліндра дорівнює а і утворює з твірною
кут α, то площа бічної поверхні циліндра дорівнює:
π π 1
а) 2 a2 sin α cos α; б) 2 d2sm2α; в) 2 d2sin2α; г) πd2. (2 бали)
2. Якщо твірна конуса дорівнює l і утворює з площиною основи кут α, то

відношення бічної поверхні конуса до площі основи дорівнює:
286
1 1
а) sin α; б) cos α; в) cosα ; г) sin α . (2 бали)
3. Якщо точка віддалена від поверхні кулі на відстані, що дорівнює половині

радіуса кулі, то з цієї точки видно частину кулі, площа якої відноситься до
площі кулі, як:
1 1 1 1
а) 3 ; б) 4 ; в) 8 ; г) 6 . (2 бали)
IV рівень
1. Об'єм конуса дорівнює V. Через точку, яка ділить висоту у відношенні 3:2,
рахуючи від вершини, проведена площина, паралельна основі. Об'єм
одержаного зрізаного конуса дорівнює:
8 16 98 27
V V V V
а) 125 ; б) 25 ; в) 125 ; г) 125 . (3 бали)
2. Круговий сектор з кутом 60° і радіусом R обертається навколо одного із
бічних радіусів. Об'єм утвореного тіла дорівнює:
1 1 2
а) 3 πR ; б) 2 πR ; в) 3 πR3; г) πR3. (З бали)
3 3
3. Площа осьового перерізу зрізаного конуса дорівнює різниці площ основ, а

радіуси основ дорівнюють R і r (R > r). Об'єм зрізаного конуса дорівнює:
1 1
а) 3 π(R – r ); б) π(R – r ); в) π (R – r ); г) 3 π2(R3 – r3). (З бали)
3 3 3 3 2 3 3
IІ. Домашнє завдання.

Вдома виконати тести сусіднього варіанту.
ІІІ. Підведення підсумку
У ході фронтальної бесіди з'ясувати, які завдання викликали труднощі, та
відповісти на запитання курсантів.
Тема 15. Повторення курсу математики.
Практичного заняття: Елементарні функції їх графіки та властивості.
Навчальна мета заняття:повторити поняття функції,графіка

функції,властивості елементарних функцій.
.Кількість годин - 2
287
1.Означення числової функції.

2. Що називають областю визначення і областю значень функції.
3. Які способи задання функції вам відомі.
4. Що називається графіком функції.
5. Яка функція називається зростаючою (спадною) на даному проміжку.
6. Що таке нулі функції.
7. Що таке проміжки знакосталості функції.
8. Алгоритм дослідження функції на парність.
І.Повторення теоретичного матеріалу.
Функція
1. Область визначення: R.
2. Функція є непарною.
3. Для функція зростає, якщо ; спадає, якщо .

4. Область значень: R.
5. Графік – пряма, що проходить через початок координат.
Функція
2. Функція є парною. Якщо b=0, то функція і парна, і непарна.
3. Для функція стала.

4. Область значень: {b}.
5. Графік – пряма, паралельна осі х, якщо b≠0, і пряма, що збігається з віссю х,
якщо b=0.
288
6. Функція періодична, будь-яке число є періодом. Найменшого додатного
періоду немає.
Функція
Властивості
1. Область визначення: .
3. Якщо , функція спадає на проміжку і на проміжку .
Якщо , функція зростає на проміжку і на проміжку .
4. Область значень: .
5. Графік функції – гіпербола.
Функція
2. Функція є парною.
3. Якщо , функція спадає на проміжку (-∞;0], зростає на проміжку
[0;+∞). Якщо , функція зростає на проміжку (-∞;0], спадає на проміжку

[0;+∞).
4. Область значень: якщо , то ; якщо , то .
289
5. Графік функції – парабола.
Функція
3. Для функція зростає, якщо ; спадає, якщо .

4. Область значень: R.
5. Графік функції – кубічна парабола.
Функція
2. Функція є парною.
3. На проміжку (-∞;0] функція спадає; на проміжку [0;+∞) функція зростає.
4. Область значень: [0;+∞).
Функція
290
1. Область визначення: [0;+∞).
2. Функція ні парна, ні непарна.
3. На проміжку [0;+∞) функція зростає.
4. Область значень: [0;+∞).
ІІ.Виконання тестових завдань

6 1
1. Обчислити значення функції f (х) = х в точці х0 = 6
а) 36 ; б) 1 ;
2. Знайти область визначення функції у = √ х+9

а) (-9; + ∞ ); б) (-9; 9);
в) [-9; + ∞ ); г) інша відповідь.

а) х-2; б) х2+х4;
в) √4 х ; г) у = х - 5;
4. На якому проміжку функція у =- х2 + 2х + 3; набуває додатніх

значень,
а) [-1;3]; б) (0; 4);
3
5. При яких значеннях х функція у = х −3 х 2
3
невизначена?
а) 0 ; б) 0; 3 ;
6. Визначити проміжки спадання функції у = х2- 6х+5

а) (- ∞ ; 3]; б) ( 1; 3);
в) (- ∞ ; -4); г) інша відповідь.
291
7. Знайти координати точок перетину графіків функцій у = х+3,
4
у = х не виконуючи побудови
а) (0; 3), (-3; 0); б) (-4; 3) ;
в) (1; 4) ; (-4; -1) г) інша відповідь.
х +1
+ √ х+1
2
8. Знайдіть область визначення функції у = √ 10+3 х−х
а) (-1; 5); б) (-1; ∞ );
в) [-1; 5); г) інша відповідь
Тестові завдання
1. Функція y = f(x) зростаюча, якщо:

а) х2 > х1; б) у2 > у1;
в) при х2 > х1 f(x2) < f(x1); г) при х2 > х1 f(x2) > f(x1).
2. Функція y = f(x) спадна, якщо:
а) х2 < х1; б) f(x2) < f(xl);
в) при х2 < х1 f(x2) < f(xl); г) при х2 > х1 f(x2) < f(x1).
3. Якщо відомо, що f(3) = 0, то:
а) х = 3 є нулем функції у = f(x); б) у = 3 є нулем функції y = f(x);
в) х = 0 — це нуль функції у = f(x); г) функція y = f(x) має нулі.
292
293
294
Практичне заняття Основні методи розв’язування алгебраїчних рівнянь і
295
Навчальна мета заняття:формування вмінь розв’язувати лінійні
рівняння.квадратні рівняння та задачі за допомогою рівнянь,а також лінійні
нерівності.
1.Лінійне рівняння.
2.Методи розв’язування рівнянь.
3.Квадратні рівняння.
4.Корені квадратного рівняння.
ІІ.Розвязування тестів.
1. Яке із запропонованих рівнянь рівносильне рівнянню -2х = 10?
2. Яке із запропонованих рівнянь не має розв’язків?
3. При якому значенні х значення виразу х - 7 дорівнює числу -4,2?
4. Розв’язати рівняння: 1,5(х - 4) = 6 - 1,5x.
296
5. При якому значенні а рівняння а(а - 5)х = 5 - а має безліч розв’язків?
6. Яка із запропонованих пар чисел є є розв’язком рівняння з двома змінними 2х - у = 7?
7. Знайти координати точок перетину графіків рівнянь х - у = 2 і х + у = 4.
8. Скільки розв’язків має система рівнянь:
9. Розв’язати систему рівнянь:
10. При якому значенні параметра а прямі 2х + Зу = 6 і Зх - у = а перетинаються в точці, що

належить осі ординат?
11. Знайти корінь рівняння:
297
12. При якому значенні а система має безліч розв’язків?
КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ № 2
1. Знайти корені рівняння: х2 - 2х = 0.
2. Яке з квадратних рівнянь не має розв’язків?
3. Розв’язати рівняння: (х + 2)(х - 1) = 4.
4. Один з коренів рівняння ах2 - Зх + 4 = 0 дорівнює 2. Знайти інший корінь.
5. Знайти найменше значення х, при якому значення виразів х2 - 2х і х + 4 рівні між
собою.
6. Чому дорівнює сума коренів рівняння х2 - 4х - 17 = 0?
7. х1 і х2 - корені рівняння 2х2 - 5х - 1 = 0. Знайти:
298
8. Розв’язати рівняння:
9. Скільки дійсних коренів має рівняння:
10. Знайти розв’язки рівняння:
11. При якому значенні параметра m рівняння

має єдиний розв’язок?
12. Розв’язати рівняння: Якщо рівняння має кілька коренів, то

у відповідь запишіть їх суму.
КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ №3
1. Відомо, що а > b. Вказати правильну нерівність.
2. Вказати проміжок, що є розв’язком нерівності: -1/3x ≥ 6.
3. Яка із запропонованих нерівностей не має розв’язків?

299

4. Знайти найменший цілий розв’язок нерівності: .
5. Розв’язати систему нерівностей:
6. Розв’язати нерівність:
7. Для якої нерівностей множиною розв’язків є множина всіх дійсних чисел.
9. Скільки коренів має рівняння
10. Знайти суму цілих розв’язків нерівності:

300
11. Вказати найбільший цілий розв’язок системи:
12. Знайти добуток цілих розв’язків нерівності:
1. Знайти корені квадратного тричлена: х2 + 6х + 5.
2. Який із запропонованих квадратних тричленів не можна розкласти на лінійні

множники на множині дійсних чисел?
3. Розкласти на множники квадратний тричлен: 2x2 - 2х — 12.
5. Знайти розв’язки системи:
301
7. Знайти цілі числа, у яких сума дорівнює 7, а добуток 10.
8. В одному мішку борошна удвічі більше, ніж у іншому. Коли з першого мішка
пересипали у другий 5 кг борошна, то в обох мішках борошна стало порівну. Скільки було
борошна спочатку у другому мішку?
9. В опуклому многокутнику 35 діагоналей. Знайти кількість його сторін.
10. Майстер і учень, працюючи разом, виконали завдання за 4 год. За скільки годин може
виконати це завдання учень, працюючи окремо, якщо йому на це потрібно на 6 год. більше,
ніж майстрові?
11. 3 міста в село, відстань між якими 24 км, одночасно вийшов пішохід і виїхав
велосипедист. Швидкість велосипедиста на 8 км/год. більша за швидкість пішохода.
Тому велосипедист приїхав у село на 4 год. швидше ніж туди дійшов пішохід. Якою (у
км/год.) була швидкість пішохода?
302
12. Дано двоцифрове натуральне число, сума квадратів цифр якого дорівнює 85. якщо до
цього числа додати 9, то отримаємо число, що записане тими самими цифрами, але у
зворотному порядку. Знайти дане число.
Практичне заняття:Логарифмічні вирази, рівняння, нерівності.

Навчальна мета заняття повторити властивості логарифмів,методи
розв’язування логарифмічних рівнянь та нерівностей.
1.Що називається логарифмом?
2.Яка основна логарифмічна тотожність?
3.Властивості логарифмів.
4.Методи розв’язування логарифмічних рівняь.
5.Методи розв’язування логарифмічних нерівностей.

ІІ.Розвязування тестових завдань.
ТЕСТ 3
Логарифмічні рівняння
log 1 ( 5 x −7 )=−3
№ 1 Розв’язати рівняння: 2
.
A Б В Г Д
-3 4 3 2 ∅
№ 2 Розв’язати рівняння: log 2 ( 2 x +1 )=log 2 ( 9 x +17 ) −log 2 ( x +5 )
A Б В Г Д
-3 2 2; -3 5 -2
−1
6
№ 3 Розв’язати рівняння: lg lg lgx=0 .
303
A Б В Г Д
1000 1 1010 10 100
№ 4 Розв’язати рівняння: log 23 x−log3 x=log3 9.
A Б В Г Д
−1 1 1 9 1
-3; 9 -3; 9 ; 9
3 3
№ 5 Знайти суму коренів рівняння: x lg x =10000
A Б В Г Д
1000 110 100,1 100,01 101
№ 6 Розв’язати рівняння: 2 log 6 ( 2+ x ) + log 6 ( 9−6 x + x 2 )=2.
A Б В Г Д
1; 4 0; 1 0; 1; 4 -2; 1 1; -3; 4
№ 7 Указати рівняння рівносильне рівнянню: 2 lg x 2−lg 2 (−x )=4 .
A Б В Г Д
5 lg (−x )=4 3 lg (−x )=4 lg 2 x−4 lg x + 4=0 2
lg (−x )−4 lg (− x ) + 4=0
2
lg (−x )−4 lg (− x ) −4=0
4
№ 8 Розв’язати рівняння: log 2 x+
log x 2 .
=5
A Б В Г Д
2 1 4 0,1 1
2
№ 9 Встановити відповідність між рівняннями (1-4) та множинами їх

розв’язків (А-Д).
1. 2 log 2 x −log2 (2−x )=0; A) 2 {1 }

2. 32−log x =81 x ;
3
{1
Б) 2 ; 2 ¿
304
1
3. 2 ∙3 x =−9; В) 3
4. 3 ∙2 2 x =2 ∙32 x. Г) ∅
Д) {−2 ; 1¿
№ 10 Встановити відповідність:
1. log 3 (−x )=4; A) -64

1
2. log 4 x=−3; Б) 64
1
3. log 3 x=−4; В) 64
1
4. log 4 (−x ) =3. Г) 81
Д) -81
ТЕСТ 4
Логарифмічні нерівності
№ 1 Знайти множину розв’язків нерівності: lg ( 2 x +3 ) <lg ( x−1 ) .
A Б В Г Д
2 -1 3 ∅ 4
№ 2 Розв’язати нерівність: log 0,1 ( 2 x−5 ) >log 0,1 x /
A Б В Г Д
( 2,5 ;+∞ ) ( 5 ;+∞ ) (−∞ ; 5 ) (0; 5) (2,5; 5)
№ 3 Розв’язати нерівність: 2 lg x >lg ( 4 x+ 21 )
A Б В Г Д
(−∞ ; 7 ) ( 0 ;+ ∞ ) (0; 7) ( 7 ;+ ∞ ) (−∞ ;−3 )
№ 4 Розв’язати нерівність: ( x−2 ) log 0,5 x ≤ 0
A Б В Г Д
[ 1; 2 ] (0; 2) ¿ ¿ (0; 1) ∪ (2; + ∞)
№ 5 Розв’язати нерівність: |log x|≤ 1.

1
2
305
A Б В Г Д
1 1 [ 2; +∞¿
[ ]
2
;2 [ 2
;+∞ ¿
¿
(0 ; 12 )
№ 6 Розв’язати нерівність: |log 3 x|≥1.
A Б В Г Д
1 [ 3 ;+∞ ¿ 1 ¿
[ ] 3
;3 (−∞;− )∪ [ 3 ;+∞¿
3 ( −13 ; 0 ) ∪ [3 ;+ ∞ ¿
№ 7 Розв’язати нерівність: log 2 ( x 2−9 x +8 ) <3
A Б В Г Д
(0; 1) (8; 9) [ 0 ; 1] ( 0 ; 1 ) ∪(8 ; 9) [ 8 ; 9]
№ 8 Розв’язати нерівність: log x ( x +2 ) >2.
A Б В Г Д
(1; 2) ¿ (-1; 2) [ 1; 2 ] ¿
№ 9 Встановити відповідність між нерівностями (1-4) та множинами їх

розв’язків:
1. log 0,5 x <0 ; А) (−∞ ;−1 )

2. log 0,5 x >0 ; Б) (−∞ ; 1 )
3. log 0,5 (−x)<0 ; В) ( 1 ;+∞ )
4. log 0,5 (−x)>0. Г) (-1; 0)
Д) (0; 1)
№ 10 Встановити відповідність між нерівностями (1-4) та відповідями (А-

Д)
1
1. log 9 x < 2 ; А) (0; 9)
2. log 13 x>−2; Б) (9 ;+ ∞)
1
3. log 1 x ← 2 ;
9
(1 )
В) 3 ;+ ∞
1
4. log 1 x< 2 . Г) (0; 3)
9
Д) (3; + ∞)
306
Виконайте завдання в форматі ЗНО.
Завдання мають по п’ять варіантів відповідей, з яких лише одна
відповідь є правильною.
1. Обчисліть: log 18 √ 2.
А Б В Г Д
−1 −1 1 1
−2
4 6 2 4
2. Обчисліть: log 19 √ 3 .
А Б В Г Д
−1 −1 1 1
−2
4 2 2 4
3. Обчисліть: log 5 ( log 5 √5 5 ) .

А Б В Г Д
1
−1 0 5 −5
5
4. Обчисліть: log 25 ( √ 5 ) .
А Б В Г Д
1 1
4 1 2
2 4
log 1 9 2 .
5. Обчисліть: √( 3 )
А Б В Г Д
2 −2 3 −3 1
6. Знайдіть log 12 6, якщо log 2 3=x .
А Б В Г Д
1 1
x +1 −1− 1−x −1−x
x x
307
7. Знайдіть log 5 15, якщо log 3 5=x .
А Б В Г Д
1 1
x−1 1+ 1+ x −1 3
x x
8. Відомо, що log 3 5=a . Виразіть через параметр a значення виразу 1−log 5 15.
А Б В Г Д
−1 1 1
1−a 1− a−1
a a a
9. Знайдіть значення виразуlog 3 9 a , якщо log 3 a=0,3.

А Б В Г Д
0,6 2,3 2,7 3,3 9,3
10.Знайдіть значення виразуlog 4 64 c , якщо log 4 c=−3 , 5.

А Б В Г Д
-0,5 2,3 2,7 6,5 9,3
a
11.Якщоlog 5 a=6 , log 5 b=3 , то log 5 b дорівнює:
А Б В Г Д
2 0,5 9 3 -3
12.Обчисліть значення виразуlg2 a+lg 5 b, якщо lg ab=3.

А Б В Г Д
1,5 6 3 4 1
1 1
(
13.Обчисліть значення виразу 3 log 1 27 +log 1 64 .
2 2
)
А Б В Г Д
−4+ log 1 3 log 2 3−2
2
0 4 1
308
14.Знайдіть різницю d арифметичної прогресії (an), якщо a 1=log 3 4 і
a 2=log 3 8.
А Б В Г Д
log 3 0,5 log 3 12 log 3 0,25 log 3 2 log 3 32
15.lg 0,2+lg 50=¿ ¿

А Б В Г Д
-2 -1 0 1 2
16.log 5 50−log5 2=¿

А Б В Г Д
1 1
5 log 5 48 2
5 2
35 75
17.Спростить виразlog 5 3 + log 5 7 .
А Б В Г Д
245
3 7 5 log 5 log 5 30
6
b
18.Обчисліть:log 2 16 , якщо log 2 b=3 .
А Б В Г Д
1 -7 3 7 -1
19.Знайдіть значення виразуlog 5 b, якщо log 5 b 4=16 .

А Б В Г Д
64 2 12 4 16
3log 4 3
20.Обчисліть: log 16 .
2
А Б В Г Д
1 4 2 0,5 3
309
21.Обчисліть значення виразу( √ 2 )log √2 5+ log2 81
.
А Б В Г Д
25 10 20 45 405
22.Обчисліть значення виразу 5log 3 ∙ log 2 8 .

5
А Б В Г Д
1 0,375 24 9 3
23.Обчисліть значення виразу 4 , 5log 9−15.4,5
А Б В Г Д
-6 24 -10,5 6 10,5
24.Установіть відповідність між логарифмічними виразами (1–4) і їх

числовими значеннями (А – Д).
Вираз Вираз
1. 5log 4
5
A -3
2. log 4 2+ log 4 8 Б -2
3. log 12 8 В 3
1
4. log 9 3 −log9 27 Г 2
Д 4
Практичне заняття:Основні тригонометричні формули та їх застосування до

спрощення виразів і доведення тотожностей. Тригонометричні рівняння.
Навчальна мета заняття формування вмінь спрощувати тригонометричні

вирази,доводити тотожності,Розвязувати тригонометричні рівняння.
1.Основні співвідношення між тригонометричними функціями одного
аргументу.
310
2.Тригонометричні формули додавання.
3.Формули зведення.
4.Найпростіші тригонометричні рівняння.

Тест №1
1. Обчислити:
2. Який з виразів не має змісту?
3. Розв’язати рівняння: sin 2x = 1.
4. Дано три рівняння:
Вказати всі рівняння, які мають розв’язки.
311
6. Знайти (у градусах) найменший додатний розв’язок рівняння:
2 sіn2 x + sіn х - 1=0.
7. Розв’язати рівняння: 2 соs x - sin2 x = 2.
9. Яке із запропонованих чисел є розв’язком нерівності sin x < ½?
10. Розв’язати нерівність:
11. Знайти (у градусах) найбільший від’ємний розв’язок

рівняння: sin 5x – sin 3x = 0.
312
12. (х0; у0) - розв’язок системи
Розв’язати систему, і у відповідність запишіть величину
Тест №2
1. Чому дорівнює: cos 150° ?

√3 1 √3
а) 2 ; б) 2 ; в) - 2 ; г) інша відповідь.
2. Позначте правильне висловлювання:
а) sin 45° > sin 135°; б) cos 30°> cos 120°;
в) tg 190°<0; г) інша відповідь.
3. Знайти правильну рівність:
π π
а) 180° = 2 рад ; б) 6 рад=30°;
π
в) 4 рад = 60°; г) інша відповідь.
π
sin (π- x)+ cos ( 2 - x )• sin (π + x )?
1
2
а) sin х + sin х; б) sin х - 2 sin2х;
2
в) sin х - sin х; г) інша відповідь.
5. Обчислити значення cos, якщо: sin=0,6; 0°< < 180°
а) 0,8; б) ±0,8;
в) -0,8; г) інша відповідь.
6. Знайти sin, якщо: sec=2
√3 1
а) ± 2 ; б) 2 ;
√3
cos 2 α−1
2 2 2
7. Спростити вираз: sin α−1 - sin  - cos 
2 2
а) -1 + tg ; б) - sec ;
313
2
в) 1- tg ; г) інша відповідь.
8. Обчислити значення виразу: sin 780°

√3 1
а) 2 ; б) 2 ;
√3
в) - 2 ; г) інша відповідь.
Тест №3
1. Використовуючи формули зниження степеня, здійснити

перетворення виразу:cos5 x
5х
2
а) 2 sin 2 ; б) 2 cos10 x ;
в) cos10 x ; г) інша відповідь.
π 2π
2. Спростити: cos 5 cos 5
π 1
2
а) cos 5 ; б) 4 ;
1
в) 2 sin2π; г) інша відповідь.
3. Знайти найбільше і найменше значення виразу: sin х+2 cos х
а) [-3; 3]; б) [0; 3];
в) [- √ 5 ; √ 5 ]; г) інша відповідь.
4. Обчислити sin 2, якщо sin =-0,6 180°< <270°
а) -2; б) 2;
в) 0,96; г) інша відповідь.
√3
5. Обчислити cos(30°+), якщо cos =- 2 , 180 °< <270°
1 1
а) 2 ; б) - 2 ;
6. Розв’язати рівняння: sin х = 0,5
π π
п
а) ± 6 +2 πп, п є Z ; б) (-1) 3 +πп, п є Z;
π
в) 6 +2 πп; п є Z; г) інша відповідь.
7. Обчислити: arctg (- √3 ) + arctg 0
π π
а) 3 ; б) - 3 ;
314
5π
√2
8. Розв’язати нерівність: sin х > 2
π 3 π
а) ( 4 +2πп; 4 П+2πп), п є Z; б) х > 4 ;
π π
в) ( 4 +2πп; 2 +2πп), п є Z; г) інша відповідь.
Тест . Тригонометричні рівняння і нерівності.

І варіант.
1. Обчислити: arcsin (-1)
π π
п+1
а) (-1) 2 + πп; б) 2 +πп;
π
в) - 2 +πп; г) інша відповідь.
2. Яке з рівнянь не має розв’язку?
а) sin х= 0,7; б) sin х= 1,3;
в) sin х=- 0,25; г) інша відповідь.
√2
3. Розв’язати рівняння: cos х = 2
π π
а) 4 +2πп, n ∈ Z ; б) - 4 +πп, n ∈ Z ;
π
в) ± 4 +2πп, n ∈ Z ; г) інша відповідь.
π
+х
4. Розв’язати рівняння: 2 sin ( 3 )= √3
π π
−
а) πп, n ∈ Z ; б) (-1) п 3 3 +πп, n ∈ Z ;
2
π
в) (-1) 3 +πп, n ∈ Z ;
п
г) інша відповідь.
5. Розв’язати нерівність: 2sin2 х ≥ 1

π 5 π 5
[
а) 12
+2 πп ; π +2 πп
12 ], n ∈ Z ; б) [6
+2 πп ; π +2 πп
6 ]
, n∈Z ;
π 5
[
в) 3 3 ]
+2 πп ; π +2 πп
, n ∈ Z ; г) інша відповідь.
6. Розв’язати рівняння: 2 cos 2 х – 9 cosх – 5 = 0
315
π 2π
а) ± 3 +2πп, n ∈ Z ; б) ± 6 +2πп, n ∈ Z ;
2π
в) ± 3 +2πп, n ∈ Z ; г) інша відповідь.
√3
7. Розв’язати нерівність: sin 3х cosх + sin х cos3х > 2
а)
(12π + πп2 ; π6 + πп2 ) , n ∈ Z ; б)
(12π +πп ; π6 +πп) , n∈Z ;
в)
( 43 π +8 πп ; 83 π +8 πп) , n ∈ Z
8. Розв’язати рівняння: sin 5х- sin х= sin 7х- sin3 х
πп π
п
а) 4 , n ∈ Z ; б) 2 , n ∈ Z ;
в) πп, n ∈ Z ; г) інша відповідь.
Тест 2.Триногометричні формули додавання та наслідки з них.

Найпростіші тригонометричні рівняння та нерівності.
ІІ варіант
1. Використовуючи формули зниження степеня, здійснити перетворення

виразу: 1+cos5 x
5х
2
а) 2 cos 2 ; б) 2 sin 10 x ;
в) sin 10 x ; г) інша відповідь.
π 2π π
2. Спростити: sin 5 sin 5 tg 5
π π
2 3
а) sin 5 ; б) 2sin 5 ;
1 π
4
в) 2 sin 5 ; г) інша відповідь.
3. Знайти найбільше і найменше значення виразу:
3sin х+ cos х
а) [ 0; 4 ]; б) [ -4; 4 ];
в) [ - √ 10 ; √ 10 ]; г) інша відповідь.
3
π
4. Обчислити cos 2 α , якщо cos α =-0,6, 2 < α <2 π
а) -0,2; б) 0,28;
в) -0,28; г) інша відповідь.
316
1
5. Обчислити cos(600 - α ), якщо sin α = 2 , 90 °< α
<180°
√3
а) 2 ; б) 0;
6. Розв’язати рівняння: tg х = -1
π π
а) ± 4 + πп, п є Z; б) - 2 + πп, п є Z;
π
в) - 4 + πп, п є Z; г) інша відповідь.
√2
7. Обчислити: tg (arc sin 0) + arc cos 2
π π
а) 2 ; б) 4 ;
π
1
8. Розв’язати нерівність: sin х > 2
π 5 π
а) ( 6 +2 πп; 6 π +2 πп), n ∈ Z є Z; б) х > 6 ;
π π
в) ( 6 +πп; 2 +πп), n ∈ Z ; г) інша відповідь.
Практичне заняття:Перетворення виразів, що містять корені і степені.

Ірраціональні рівняння..
Навчальна мета заняття формування вмінь спрощувати вирази, що містять

корені і степені.Розвязувати ірраціональні рівняння.
1.Властивості степенів.
2.Властивості коренів.
3.Найпростіші ірраціональні рівняння.

317
Тест 1. Корінь п-го степеня. Арифметичний корінь
п-го степеня, його властивості. Степені з раціональними
показниками, їхні властивості
3 3
1. Знайти значення виразу: √ 2⋅√ 4
а) 2; б) 4
3
2. Порівняти: √5 √ 125
3 3
а) √5 = √ 125 ; б) √5 > √ 125 ;
3
в) √5 < √ 125 ; г) інша відповідь.
3
3. Винести множник з-під знака кореня: √ 8х5 у6 z7
а) 2хуz2 √ х2 уz ; б) 2ху 2z2
3 2
√х z ;
в) 2ху 2z √ х2 уz ; г) інша відповідь.

2
3
4. Знайти область допустимих значень виразів: (у+3)
а) (-3; + ∞ ); б) [0; + ∞ );
в) [-3; + ∞ ); г) інша відповідь.

1
2
5. Розкласти на множники: 9х -х
1 1 1 1
4 2 4 2
а) (3х -х )(3х +х ); б) (3 - х) (3 + х);
в) (9 - √х ) (9 + √х ); г) інша відповідь.
√7−√ 2 + √ 7+ √ 2
6. Обчислити: √ 7+ √ 2 √ 7− √2
а) 3,6; б) 18;
6 33
7. Спростити: √ а⋅√3 а · √ √ а 7
а) a2; б) а;
318
в) √а ; г) інша відповідь.
2 2
х +у х+ у
( 1
2
ху +х
3
2
−
у +х
1
2
1
2 )
⋅ху−1
1 1
2 2
а) у -х ; б) у - х;
у−х
1 1
2 2
в) у +х ; г) інша відповідь
Тестове завдання № 2 Квадратні корені

1. Значення якого з виразів є ірраціональним числом?

А Б В Г
2. Знайдіть значення виразу .

А Б В Г
0,5 11 10,1 1,1

3. Розв'яжіть рівняння 2у2 + 9,8 = 0

А Б В Г
0,7 коренів немає ±

4. Визначте всі значення змінної, при яких має зміст вираз

А Б В Г
у = 0 у > 0 у ≥ 0 у ≤ 0

5. Обчисліть: .

А Б В Г
-8 -15 -13 1

6. Розташуйте числа в порядку спадання: ; ; 1,5.

319
А Б В Г
; ; ; ; ; 1,5;
1,5 1,5 1,5; ;

А Б В Г
14 1,4 0,14 3 –

8. Спростіть вираз при т > 0.

А Б В Г
9. Спростіть вираз

А Б В Г
2
р – 18 р – 6 18 – р р – 18

10. Скоротіть дріб: .

А Б В Г
11. На який вираз слід домножити чисельник і знаменник дробу , щоб

позбутися ірраціональності в знаменнику дробу?

А Б В Г
Тестове завдання № 4 Степінь з цілим від’ємним показником
1. При якому t правильна рівність ?

А Б В Г
-2 5 -5 -3

320

А Б В Г
1

3. Перетворіть у дріб: ху -1 + ху -2.

А Б В Г

4. Обчисліть: 104 : (0,01) 3.

А Б В Г
0,01 1 10 0,1

5. Замініть * виразом так, щоб утворилась правильна рівність:
729р -18 k 0 = (*)6.

А Б В Г
3р-24k0 243р3k 3p k -1
3
3p-3

6. Спростіть вираз .

А Б В Г
27х3у 8х-2у5 27х-3у-1 27х-3у-3

7. Знайдіть порядок числа 1,338.

А Б В Г
4 -1 1 -4

8. Виразіть 18 ц у грамах і подайте відповідь у стандартному вигляді:

А Б В Г
1,8 · 107 1,8 · 106 18 · 104 1 800 000

ІІІ.Домашнє завдання.
Тест 3. Корінь п-го степеня. Арифметичний корінь п-го
степеня, його властивості. Степені з раціональними
показниками, їхні властивості
321
3 3
1. Знайти значення виразу: √ 100⋅√ 10
а) 10; б) 100;
1
в) 33 3 ; г) інша відповідь.
4
2. Порівняти: √4 √ 64
4 4
а) √ 4 = √ 64 б) √ 4 > √ 64
4
в) √4 < √ 64 г) інша відповідь.
5
3. Винести множник з-під знака кореня: √ 32х5 у11 z13
а) 2ху 2z 2 √ хуz3 ; б) 2ху 2z2 √ уz3 ;
в) 2ху2 z2 √ уz ; г) інша відповідь.

1
−
3
4. Знайти область допустимих значень виразів: (2х -3)
1
а) [ 1 2 ; + ∞ ); б) (0; + ∞ );
1
в) (1 2 ; + ∞ ); г) інша відповідь.
1 1
4 2
5. Розкласти на множники: а - 3в
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
2 4 2 4 8 2 4 8 2 4
а) (а - 3в )( а + 3в ); б) (а -3 в )( а +3 в
);
1 1 1 1
8 4 8 4
в) (а - 3в )( а + 3в ); г) інша відповідь.
6. Обчислити: √ (1−√ 3)2 - √3

а) -1; б) 1-2 √3 ;
в) -1-2 √3 ; г) інша відповідь.
322
√а √3 а
3 5
7. Спростити: √а √ а 4
5 1
9 15
а) а ; б) а ;
в) а2; г) інша відповідь.
х 2+ у 2 х+ у
( 3
х −ху 2
2
1
− 1
2
х −у
1
2 )
⋅ху−1
1 1 1 1
2 2 2 2
а) -х -у ; б) х -у ;
у−х
1 1
2 2
в) у +х ; г) інша відповідь.
Практичне занятя: Показникові рівняння і нерівності.
Навчальна мета заняття:формування вмінь розвязувати показникові рівняння

і нерівності.
1.Показникове рівняння.
2.Показникова нерівність.
3.Способи розв’язування рівнянь та нерівностей.

Тест №1
Показникові рівняння
(серед 5-ти варіантів відповіді вибрати одну правильну)
№ 1. Розв’язати рівняння 22 x =512
323
A Б В Г Д
3 -5 4,5 log 2 512 √ 512
x+1
1
№ 2. Розв’язати рівняння та знайти суму їх коренів: 3 2 x−1
=81 i ()
2
=32
A Б В Г Д
-2 9 7 5,6 -3,5
№ 3. Розв’язати рівняння та вказати інтервал, який містить їх корені

x
1
2 x+2= () 4
та 4 3 x +1=8−2 x−1
A Б В Г Д
(-3; -2) (-2; -1) (0; 1) (1; 2) (-1; 0)
№ 4. Розв’язати рівняння: 2 x ∙5 x =0,01
A Б В Г Д
1 -2 -3 0,1 0,01
№ 5. Розв’язати рівняння та вказати їх спільні корені: 2

x −1
2
x
7 −7 x−1
=6 та ()
3
=1
A Б В Г Д
1 -2 i 2 0i1 1; -1; 0 1; -1
№ 6. Розв’язати рівняння: 4 x +2 x =72
A Б В Г Д
0 -1 4 3 2
№ 7 Яке з наведених рівнянь має корені?
A Б В Г Д
5 x =1 5 x =0 2
1 −1 3
−1
5x = 5|x|= 5x =
2 2 2
324
4 1
№ 8. Розв’язати рівняння: x
− x =2. У відповідь записати суму
2 +2 2 −3
коренів.
A Б В Г Д
-3 6 5 0 8
№ 9 Встановити відповідність між рівняннями (1-4) та їх коренями (А-Д).
1) 2 x+2−2 x =96; A) -5
2) 3 x+2 +3 x−1=28; Б) 4
3) 2 x−1−2x−2+ 2x−3=448; В) 5
4) √ 2x ∙ √3 x =36. Г) 9
Д) 1
№ 10 Встановити відповідність між рівняннями (1-4) та сумою їх коренів

(А-Д).
1 −x 1 −x
1) () ()
4
−8
2
+16=0; A) 3
2) 4 x −36 ∙2 x + 128=0; Б) 4
3) 16 x −20 ∙ 4 x +64=0; В) 5
1 −x 1 −x
4) ()
9
−30 () 3
+81=0 Г) 2
Д) 7
ТЕСТ 2
Показникові нерівності
(Розв’язати нерівність, а потім оберіть правильну відповідь)
№ 1. Розв’язати нерівність: 103 x+2> 100
A Б В Г Д
(-∞; 10) (0; 10) (10; +∞) (0; +∞) (-∞; 10)
№ 2. Розв’язати нерівність: 0,3 x > 0,09
A Б В Г Д
x ←2 x >2 x <2 x≤2 1
x>
2
2
x −x 6
5 5
№ 3. Розв’язати нерівність: () ()
6
≥
6
325
A Б В Г Д
[ −2 ; 3 ] (-3; 2) [ −2 ; 3¿ (-2; 3) [ −3 ; 2 ]
№ 4. Яка з наведених нерівностей має розв’язки?
A Б В Г Д
2 2 2
5 x ←1 5|x|<0,2 5 x <1 1 x
1 x
( ) <2
5 ( ) >2
5
№ 5. Знайти множину розв’язків нерівності: 4 x >3
A Б В Г Д
R (−∞; log 4 3 ) (−∞; log 3 4 ) ( log4 3; +∞ ) ( log 3 4 ;+∞ )
2 x 4
№ 6. Розв’язати нерівність: ()
3
≥ √ 1,5
A Б В Г Д
1 1 R −1
(
−∞ ;−
4 ] (−∞ ;−
4 ) [ 4
;+ ∞ ¿ ( −14 ;+ ∞¿
№ 7. Розв’язати нерівність: 3|x|+2< 81
A Б В Г Д
x >2 R −2 ≤ x <2 −2< x <2 x ←2
№ 8. Запишіть множину розв’язків нерівності: 25−x +5− x+1 ≥ 50
A Б В Г Д
R (−∞;−1 ) ( 1 ; +∞ ¿ (−1 ;+∞ ¿ (−∞;−1 ]
№ 9 Встановити відповідність між нерівностями (1-4) та їх коренями (А-

Д).
|x|+2 1
1) 3 > 27 ; A) ( 1 ; +∞ ¿
2) 3|x|+2> 27; Б) (-1; 1)
326
|x|+2
1
()
3) 3 > 27; В) (−∞ ;−1) ∪ ( 1 ;+ ∞ ¿
|x|+2
1 1
4) ( 3 ) >
27
. Г) ∅
Д) (−∞;+ ∞)
№ 10 Встановити відповідність між нерівностями (1-4) та множиною їх

розв’язків (А-Д)
1 x −1
1. 1 ≤ (2 )
≤16 ; A) [ 4
;0 ]
2. 1 ≤2 x ≤ 16; Б) [ −4 ; 0 ]
1
3. 1 ≤16 x ≤ 2;
x
[ ]
В) 0 ; 4
1 1
4. 1 ≤ ( 16 )
≤2 ; Г) 4 ; 4[ ]
Д) [ 0 ; 4 ]
Початковий рівень (2 бали)
1) Які з поданих функцій у = 5х; ; ; є
зростаючими?
спадними?
Середній рівень (3 бали)
2) Порівняйте числа:
а) і ;
а) і ;
б) i .
б) і .
Достатній рівень (3 бали)
327
3) Знайдіть множину значень функції:
Високий рівень (4 бали)
4) Побудуйте графік функції
.у = |2-х - 2|.
Тест №2
Початковий рівень
1. Які з чисел 0; 1; 2 є коренями рівняння 5х + 2 = 125?
2. Розв'яжіть рівняння: а) ; б) ; в) 52х – 1 = 53; г) 7х – 2 = 73;
Відповідь: a) 3; 6) 0; в) 2; г) 5.
3. Розв'яжіть рівняння: а) 2х = 32; б) 10х = 1000; в) 3х = ; г) 5х = ; д) 13х = 1.
Відповідь: а) 5; б) 3; в) -2; г) -2; д) 0.
Середній рівень
1. Розв'язати рівняння: а) 2 х – 1 = 4; б) 0,5 2х – 1 = 0,125; в) ; г) 27х = .
Відповідь: а) 3; б) 2; в) 3; г) -1.
2. Розв'яжіть рівняння: а) 2х - 2 = 0; б) 3х - 1 = 0; в) 5х - 1 – 1 = 0; г) +1 =

0.
Відповіді: а) 1; б) 0; в) 1; г) коренів немає.
328
3. Розв'яжіть рівняння: а) 3х · 3 = 81; б) 2 · 2х = 32; в) 5 · 3х = 15; г) 7 · 2х =
28.
Відповідь: а) 3; б) 4; в) 1; г) 2.
Достатній рівень
1. Розв'яжіть рівняння: а) ; б) ; в) ; г) .
Відповідь: а) -4; 3; б)-3; в) 3;-1; г) .
а) ; б) ; в) = 4 ; г) :2х = 0,01.
Відповідь: а) 3; б) 4; в) 4; г) 2.
3. Розв'яжіть рівняння: а) ; б) .
Відповідь: а) -3; 1; б) 1; 5.
Високий рівень
а) ; б) ; в) ; г) .
Відповідь: а) 0; 1; б) -1; в) 2; г) -2.
Відповідь: а) -1; 1; б) 0; 4.
Відповідь: а) 0; б) 0.
Практичне заняття Похідна та її застосування.
329
Навчальна мета заняття: формування вміння знаходити похідні,та
застосовувати похідну до знаходження проміжків зростання та спадання
функції,точок мінімуму та максимуму,екстремумів функції.
1.Поняття похідної.
2.Таблиця похідних.
3.Правила диференцювання.
4.Проміжки зростання,спадання функції.
5.Точки екстремуму та екстремуми функції.
Тест №1
1. Точка рухається по закону s(t) = 1 + 2t2 (м). Знайдіть швидкість руху точки в

момент часу t = 1 с.
Відповідь: 4 .
2. Знайдіть миттєву швидкість руху точки, якщо:
a) s(t) = 3t + 1; б) s(t) = 3 – 2t; в) s(t)= t2·, г)s(t) = 3t2.
Відповідь: а) 3; б) -2; в) 5t; г) 6t.
3. Точка рухається прямолінійно за законом s(t) = 2t3 — 3t (s — шлях в

метрах, t — час в секундах). Обчисліть швидкість руху точки:
а) в момент часу t; б) в момент t = 2 с.
Відповідь: а) (6t2 – 3) ; б) 21 .
4. Рух точки відбувається за законом s(t) = t2 – 4t + 6. У який момент часу

швидкість руху дорівнює: а) 0; б) 10?
330
Відповідь: а) t = 2; б) t = 7.
5. Знайдіть похідну функцій:
а) у = 3х2 - 5х + 6; б) у = -2х3 + 3cos x; в) y=5x2+ +3ctgx; г) y=3x·x2+9 .
Відповідь: а) 6х - 5; б) -6х2 - 3sinx; в) 10х - - ; г) 9х2 –
а) у = sinx; б) у = x2cos x; в) у = ; г) у = x2 sin х.
Відповідь: а) у' = + cos x; б) у' = 2х cos x – x2 sin x;
в) у' = ; г) у' =2x sinx+ +х2 cosx.
а) (x - 2)2 · x3; б) (x2 - х)(х3 + x).
Відповідь: а) 2(х - 2)х3 + 3(х - 2)2х2; б) (2х - 1)(х3 + x) + (x2 - х)(3х2 + 1).
а) у = (3х + 2)50; б) у = (6 - 7х)10; в) у = ; г) у = .
Відповідь: а) у' = 150 · (3х + 2)49; б) у' = -70 · (6 – 7x)9;
а) у' = cos 6x; б) y = sin3 x; в) у = , г) у = ctg x4.
Відповідь: а) у' = -6 sin 6х; б) у' = 3sin2 x cos x;
331
Тест №2
1. Знайти похідну функції f(x) = х7 - cos х.
2. Знайти похідну функції f(x) = х2ех в точці 1.
3. Знайти похідну функції
4. Знайти кутовий коефіцієнт дотичної, проведеної до графіка
функції в точці з абсцисою х0 = 1.
5. Скласти рівняння дотичної до графіка функції f(х) = х2 + 2х + 3, яка

паралельна прямій у = 4х.
6. Задано закон прямолінійного руху точки

(x – вимірюється у метрах, t - у секундах). Знайти швидкість точки в момент
часу t = 3 с.
332
7. Знайти всі проміжки зростання функції
8. Знайти всі точки мінімуму функції
9. Знайти найбільше значення функції на проміжку [-1;2].
10. Число 20 представили у вигляді суми двох невід’ємних доданків так, щоб

добуток куба одного з них на інше було найбільшим. Чому дорівнює
менша з цих чисел?
11. Знайти похідну функції в точці х = -2.
12. Знайти найбільше ціле значення а при якому рівняння 4 - х = а - 2 має
єдиний розв’язок.
Розвязати домашню контрольну роботу.
1. Знайдіть проміжки зростання і спадання функції у = -х2 + 2х – 3. (2 бали)
333
2. Знайдіть екстремуми функції у = х3 – 6х2. (2 бали)
3. Дослідіть функцію у = х3 – 3х та побудуйте її графік. (4 бали)
4. Складіть рівняння дотичної до графіка функції у = х3 – х2 у точці з

абсцисою xO = -1. (2 бали)
5. Знайдіть найбільше та найменше значення функції у = х+ на відрізку

[1; 3]. (2 бали)

Практичне заняттяПервісна. Визначений інтеграл: обчислення та
застосування.
Навчальна мета заняття формування вмінь знаходити первісні,обчислювати

інтеграли.Застосовувати інтеграл для обчислення площ криволінійних трапецій.
1.Невизначений інтеграл.
2.Визначений інтеграл.
3.Формула Ньютона-Лейбніца.
Тест №1
1. Знайти загальний вигляд первісної для функції:
2. Для функції f(х) = соs х знайдіть первісну, графік якої проходить через

точку А(π/2;-2).
334
3. Знайти загальний вигляд первісних для функції:
4. Знайти загальний вигляд первісної для функції:
5. Для функції f(х) = е2х-1 знайти таку первісну F(x), що F(0,5) = 3.
6. Обчислити інтеграл: х3dх.
7. Обчислити інтеграл:
335
8. Обчислити площу криволінійної трапеції, обмеженої графіком функції у =
х2 та прямими у = 0, х = 0, х = 6.
9. Знайти площу фігури, обмежену графіками функцій у = 2 sіn х, у = -sіn х

та прямими x = 0, x = π/3.
10. Знайти об’єм тіла, отриманого обертанням навколо осі абсцис

криволінійної трапеції, обмеженої лініями у = , у = 0, х = 1, х = 4.
11. Обчислити інтеграл
12. Знайти площу фігури, обмежену лініями у = 3 - х2 і у = 1 - х.
Тест по темі: «Інтеграл та його застосування»
3
1. Яка з функцій є первісною для функції f (x )=4 x ?
4 4
а) F( x)=4 x ; б) F( x)=x +3 ;
4
в) F( x )=4 x +1 ; в) F( x)=x .
2
2. Яка з функцій є первісною для функції f (x )=3 x ?
3 2
а) F( x )=x +2 ; б) F( x )=x +2 x ;
3
в) F( x )=x +x ; в) F( x)=3 x+2 .
¿
3. Яка з функцій є такою, що f ( x)=3 ?
3
а) f (x )=x ; б) f (x )=3 x ;
336
1
2 f (x )= x
в) f (x )=3 x +1 ; г) 3 .
¿
4. Яка з функцій є такою, що f ( x)=2 x+1 ?
2
а) f (x )=x +x−1 ; б) f (x )=2 x+1 ;
1
2 f (x )= x−2
в) f (x )=2 x + x ; г) 2 .
5. Вкажіть для функції f (x )=2 x первісну, графік якої проходить через

точку М(0;1)?
2 2
а) F( x )=x ; в) F( x )=x +1 ;
2 2
б) F( x)=−x ; г) F( x)=x −1 .
6. Яку з фігур, зображених на рисунку, можна назвати

криволінійною трапецією?
а) 1; в) 3;
б) 2; г) 4.
1 2 3 4
7. Якими лініями обмежена фігура, зображена на

рисунку?
2
а) f (x )=x , x =2 , y =0 ;
2
б) f (x )=x , y=2 , x =0 ;
3
в) f (x )=x , x=2 , y =0 ;
3
г) f (x )=x , y=2 , x =0 .
337
8. Якими лініями обмежена фігура, зображена на рисунку?
x
f (x )= , x=−2, x=2
а) 2 ;
2
б) f (x )=x , x =0 , x =4 ;
2
в) f (x )=x , x =−2 , x=2, y=0 ;
2
г) f (x )=x , x =0 , y=2 .
9. Вкажіть вираз для обчислення площі криволінійної трапеції, яку

b
S=∫ f ( x )
зображено на рисунку, враховуючи, що a :
3
S=∫ f ( x )
а) 0 ;
0
S=∫ f ( x )
б) −9 ;
9
S=∫ f ( x )
в) 7 ;
3
S=∫ f ( x )
г) −9 .
2
∫ 4 x3 dx
10. Обчисліть інтеграл 0 .
а) 4; в) 16;
б) 8; г) -4.
0
∫ 2 sin xdx
11. Обчисліть інтеграл −π .
а) 1; в) -1;
б) 0; г) -2.
338
0
∫ ( x 2+1 )dx
12. Обчисліть інтеграл −1 .
4
а) 3 ; в) 1;
1
−
б) 3 ; г) -3.
Виконати тест.
Початковий та середній рівні навчальних досягнень
339
Достатній рівень навчальних досягнень
Високий рівень навчальних досягнень
Практичне заняттяМногогранники. Тіла обертання.
Навчальна мета заняття:повторити теоретичні питання,та вміння

розвязватизадачі по даній темі.
1.Многогранник.
2.Призма.Паралелепіпед.
3.Піраміда.
4.Циліндр.
5.Конус.
340
Тест №1 з теми «Многогранники. Тіла обертання» 11клас.геометрія

1варіант.(А)
1.Яку форму має основа правильної трикутної призми:
А) правильний трикутник ; Б)ромб ; В) квадрат ; г)прямокутник.
2.Чому дорівнює висота прямої шестикутної призми: А)ребру основи ; Б)бічному
ребру ; В) діагоналі ;г) відразу визначити не можливо.
3.Скільки ребер має чотирикутна призма: А) 3 ; Б)12 ; В) 9 ; г) 10.?
4.У прямій п’ятикутній призмі діагональний переріз має форму: А) правильного
трикутника ; Б)ромба; В) квадрата ; г)прямокутника.
5.Яку форму має основа правильної трикутної піраміди?
А) правильний трикутник ; б) квадрат ; в) прямокутник ; г)рівнобедрений
трикутник.
6.Що таке висота піраміди?
А)перпендикуляр , опущений з вершини піраміди на площину її основи ;б)
відрізок , що сполучає вершину піраміди з вершиною основи; в) висота бічної
грані піраміди; г) висота бічної грані правильної піраміди.
7. Скільки вершин має семикутна піраміда ?
А) п’ять ;б) шість ; в) сім ; г)вісім.
8.Скільки ребер має правильна чотирикутна піраміда?
А) п’ять ;б) шість ; в) сім ; г)вісім
9. Переріз кулі площиною є…
а) кругом; б) півкругом; в) колом; г) сферою.
Завдання з вибором однієї правильної відповіді.
Завдання 1-60 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один
правильний.
1. Які з наведених тверджень правильні?

I. Якщо коло має з площиною дві спільні точки, то всі точки кола належать
дій площині.
II. Якщо дві вершини трапеції належать площині, то всі точки цієї трапеції
належать площині.
III. Якщо три вершини квадрата належать площині, то всі точки цього
квадрата належать площині.
2. Задано дві паралельні прямі а і b. Скільки існує різних площин, що

проходять через прямуb, паралельну до прямої а?
341
3. Укажіть усі правильні твердження.
I. Через точку М, що не належить площині а , можна провести лише одну
пряму, паралельнуα.
II. Через точку М, що не належить площині а , можна провести лише одну
пряму, перпендикулярну α.
III. Через точку М, що не належить площині а , можна провести лише одну
площину, паралельну α.
IV. Через точку М, що не належить площині а , можна провести лише одну
площину, перпендикулярну α.
4. На малюнку 522 куб АВСDА1В1С1D1. Укажіть серед поданих нижче

пряму, що утворює із прямою DС1 пару мимобіжних прямих.
5. На малюнку 522 прямокутний паралелепіпед АВСDА1В1С1D1. Укажіть

серед поданих нижче площину, яка не є перпендикулярною до площини АА1D.
6. АВСDА1В1С1D1 - куб (мал. 522). Знайти кут між мимобіжними прямими

ВС і DС1.
7. АВСDА1В1С1D1 - прямокутний паралелепіпед (мал. 522). АD = 4 см, DС =

3 см, DD1 = 2 см. Знайти відстань від прямої DD1 до площини АА1С1.
342
8. АВСDА1В1С1D1 - куб (мал. 522) з ребром 4 см. Знайти відстань від точки А
до площини ВВ1D.
9. Лінійний кут двогранного кута дорівнює третій частині розгорнутого кута.

Чому дорівнює градусна міра двогранного кута?
10. Скільки граней у дванадцятикутній призмі?
11. Скільки ребер має вісімнадцятикутна піраміда?
12. Кут між будь-якими сусідніми бічними ребрами правильної піраміди

дорівнює 90º. Який многокутник може бути основою піраміди?
13. Площі трьох граней прямокутного паралелепіпеда відповідно

дорівнюють 6 см2, 8 см2 і 12 см2. Знайти площу повної поверхні прямокутного
паралелепіпеда.
14. Діагональним перерізом правильної чотирикутної призми є прямокутник,

площа якого дорівнює 20 см2. Периметр основи призми дорівнює 8 см.
Знайти висоту призми.
343
15. Площа повної поверхні куба дорівнює 54 см2. Знайти об’єм куба.
16. Знайти площу діагонального перерізу куба, ребро якого дорівнює 1 см.
17. У кубі АВСDА1В1С1D1 точка N - середина ребра NN1 (мал. 523). Через

пряму А1В1 і точку N проведено переріз. Знайти площу перерізу, якщо ребро
куба дорівнює 2 см.
18. Знайти довжину діагоналі прямокутного паралелепіпеді, виміри якого

дорівнюють 1 см, 2 см, 3 см.
19. Периметр бічної грані правильної трикутної призми дорівнює 24 см.

Знайти площу бічної поверхні призми, якщо сторона основи дорівнює 3 см.
20. Ширина прямокутного паралелепіпеда дорівнює 3 см, а довжина - 6 см.

Знайти висоту прямокутного паралелепіпеда, якщо вона на 5 см коротша за
діагональ.
21. Знайти площу бічної поверхні правильної чотирикутної піраміди сторона

основи якої дорівнює 6 см, а анофема - 8 см.
344
22. Скільки сторін має многокутник, що лежить в основі призми, якщо вона
має 36 ребер.
23. Висота похилої призми удвічі коротша за бічне ребро. Який кут утворює
висота призми із цим бічним ребром?
24. Сторони основи паралелепіпеда дорівнюють 3 см і 8 см, а кут між ними

60°. Знайти площу діагонального перерізу паралелепіпеда, якщо його висота
25. Основою прямого паралелепіпеді є ромб зі стороною 2 см і тупим

кутом 120°. Менша діагональ паралелепіпеда нахилена до площини основи під
кутом 60°. Знайти висоту паралелепіпеда.
26. Площа основи чотирикутної піраміди дорівнює 16 см 2, а площа однієї

бічної грані 12 см2. Знайти апофему піраміди.
27. Сторона основи правильної трикутної піраміди дорівнює 4 см, а висота

– 5 см. Знайти площу перерізу піраміди, що проходить через її висоту і бічне
ребро.
28. Бічне ребро правильної чотирикутної піраміди дорівнює 4 см і

утворює кут 30° із площиною основи. Знайти сторону основи піраміди.
345
29. Діагональ куба дорівнює 2 см. Знайти площу його повної поверхні.
30. Об’єм правильної чотирикутної призми дорівнює 80 см3, а її висота

дорівнює 5 см. Знайти довжину сторони основи призми.
31. Сторони основи прямого паралелепіпеда дорівнюють 2л/з" см і 4 см і

утворюють кут 60°. Знайти об’єм паралелепіпеда, якщо його бічне ребро
32. Сторони основи прямокутного паралелепіпеді дорівнюють 3 см і 4 см, а

діагональ більшої за площею бічної грані дорівнює 5 см. Знайти об’єм
паралелепіпеда.
33. Сторона основи правильної трикутної призми дорівнює 6 см, а її об’єм -

54 см3. Знайти висоту призми.
34. Класні приміщення повинні бути розраховані так, щоб на одного учня

було не менше 6 м3повітря. Яку найбільшу кількість учнів можна розмістити у
класному приміщені, що має форму прямокутного паралелепіпеда із вимірами 8
м, 4,5 м і 3 м без порушення санітарних норм?
35. У скільки разів об’єм куба із ребром 1 м більший за об’єм куба із ребром
50 см?
346
36. Прямокутник зі сторонами 4 см і 5 см обертається навколо більшої
сторони. Знайти площу діагонального перерізу циліндра.
37. Осьовим перерізом циліндра є прямокутник діагональ якого дорівнює 12

см. Знайти висоту циліндра, якщо діагональ осьового перерізу нахилена до
площини основи під кутом 60°.
38. Висота циліндра удвічі більша за його радіус. Відрізок, що сполучає

центр верхньої основи із точкою кола нижньої основи дорівнює 4 см.
Знайти висоту циліндра.
39. Площа бічної поверхні циліндра дорівнює 40π см2, а площа основи -

16π см2. Знайти висоту циліндра.
40. Радіус основи циліндра дорівнює 4 см, а висота - 3 см. Знайти площу

повної поверхні циліндра.
41. Периметр осьового перерізу циліндра дорівнює 36 см. Знайти площу

бічної поверхні циліндра, якщо його висота дорівнює 8 см.
42. На малюнку 524 зображено розгортку циліндра. Знайти об’єм циліндра.
347
43. Знайти об’єм тіла, утвореного оберненням куба навколо свого ребра,
довжина якого дорівнює 2 см.
44. Радіус основи конуса дорівнює 2 см, а твірна утворює з висотою кут 45°.
Знайти площу осьового перерізу конуса.
45. Діаметр основи конуса у 2 разів більший за його висоту. Знайти

градусну міру кута між твірною конуса і площиною його основи.
46. Твірна зрізаного конуса дорівнює 10 см, а діаметри основ 6 см і 18 см.

Знайти висоту зрізаного конуса.
47. Діаметр основи конуса дорівнює 4 см і утворює з твірною кут 60º. Знайти
площу бічної поверхні конуса.
348
48. Об’єм циліндра дорівнює 24 см3. Знайти об’єм конуса, радіус основи
якого дорівнює радіусу основи циліндра, а висота удвічі більша за висоту
циліндра.
49. З дерев’яного циліндра виточено конус так, що його основа збігається з

однією з основ циліндра, а вершина - з центром іншої основи
циліндра (мал. 525). Знайти відношення об’єму сточеної частини циліндра до
початкового об’єму циліндра.
50. Сферу, радіус якої дорівнює 10 см перетнуто площиною на відстані 8 см

від центра сфери. Знайти довжину лінії по якій площина перетинає сферу.
51. Об’єм кулі дорівнює 36π см3. Знайти її діаметр.
52. Основою прямої призми є ромб зі стороною 8 см і гострим кутом 30º.

Знайти площу поверхні сфери, вписаної у цю призму.
Завдання на встановлення відповідностей.
У завданнях 1-5 до кожного з чотирьох рядків інформації, позначених

цифрами, виберіть один правильний, на Вашу думку, варіант, позначений
буквою.
349
1. На малюнку 526 зображено прямокутний паралелепіпед АВСDА1В1С1D1,
АВ = 1, АD = 2, АА1= 2. Установити відповідність між геометричними
величинами (1-4) та їхніми числовими значеннями (А-Д).
1 Відстань між мимобіжними прямими АА1 і DС.

2 Довжина діагоналі прямокутного паралелепіпеда.
3 Площа повної поверхні прямокутного паралелепіпеда.
4 Об’єм прямокутного паралелепіпеда.
А 16.
Б 12.
В 4.
Г 3.
Д 2.
2. На малюнку 526 зображено куб АВСDА1В1С1D1. Установити відповідність

між заданими кутами (1-4) та їхніми градусними мірами.
1 Кут між прямими ВВ1 і D1C.
2 Кут між прямими АС і В1D1
3 Кут між прямими АВ1 і А1D
4 Кут між прямими АВ і С1D1
А 0º
Б 30º
В 45º
Г 60º
Д 90º
350
3. Установити відповідність між видами многогранника (1-4) та
загальною кількістю його ребер.
1 Паралелепіпед.
2 Правильна дванадцятикутна піраміда.
3 Шестикутна призма.
4 Трикутна зрізана піраміда.
А9
Б 12
В 18
Г 24
Д 30
4. На малюнку 527 зображено правильну чотирикутну піраміду QАВСD, у

якої бічне ребро дорівнює 5, а висота - 4. Установити відповідність між
геометричними вершинами (1-4) та їхніми числовими значеннями (А-Д).
1 Діагональ основи піраміди.

2 Площа основи піраміди.
3 Площа діагонального перерізу піраміди.
4 Об’єм піраміди.
А 24
Б 18
В 16
Г 12
Д6
Завдання з короткою відповіддю.
351
1. З точки А до площини проведено дві похилі, кожна з яких дорівнює
см. Кут між похилими - 90°, проекції похилих утворюють кут 120°. Знайти (у
см) довжини проекцій похилих на площину.
2. Точка М віддалена від кожної з вершин рівнобічної трапеції на 65 см.

Бічна сторона трапеції перпендикулярна до її діагоналі. Знайти відстань від
точки М до площини трапеції, якщо висота трапеції дорівнює 24 см, а діагональ
трапеції - 40 см.
3. З точок А і В, які лежать у двох перпендикулярних

площинах α і β проведено перпендикуляри АК і ВL до прямої перетну площин.
АL = 8 см, КВ = 14 см, LК = 2 см. Знайти АВ (у см).
4. Два рівнобедрені трикутники мають спільну основу завдовжки 20 см. Кут

між площинами трикутників дорівнює 60º. Площа одного з трикутників
дорівнює 30 см2, а висота іншого, яка проведена до основи, дорівнює 5 см.
Якою найбільшою (у см) може бути відстань між вершинами трикутників?
5. Апофема правильної чотирикутної піраміди дорівнює 4 см і утворює

кут 60° із площиною основи. Знайти (у см3) об’єм піраміди.
6. В основі прямої призми, лежить прямокутник, сторони якого відносяться

як 1 : 3. Площа бічної поверхні призми дорівнює 48 см 2, а повної поверхні - 72
см2. Знайти (у см) висоту призми.
7. Основою прямого паралелепіпеда є ромб з периметром 20 см і

діагоналлю 6 см. Більша діагональ паралелепіпеда дорівнює 10 см. Знайти
об’єм паралелепіпеда (у см3).
8. Кулю перетнули площиною на відстані 15 см від центру. Площа

утвореного перерізу дорівнює 64 п см 2. Знайти (у см) довжину великого кола
сфери, що обмежує дану кулю. У відповідь запишіть величину l/π, де l –
довжина кола.
9. На малюнку 528 зображено куб АВСDА1В1С1D1. Обчисліть (у см3) об’єм

цього куба, якщо об’єм піраміди D1АDС дорівнює 8 см3.
352
10. Кімната має форму прямокутного паралелепіпеда. Ширина кімнати - 4 м,
довжина - 6 м, висота - 3м. Площа стін кімнати дорівнює 0,75 площі бічної
поверхні прямокутного паралелепіпеда. Скільки фарби (у кг) потрібно для того,
щоб повністю пофарбувати стіни цієї кімнати, якщо 1 м 2 витрачається 0,24 кг
фарби?
11. Висота конуса дорівнює 6 см, а радіус основи - 8 см. Знайти відношення

площі основи конуса до площі його бічної поверхні.
12 У циліндричній посудині рівень води перебуває на висоті 36 см. На якій

висоті (у см) перебуває рівень води, якщо перелити її у циліндричну посудину,
радіус якої у 2 рази більший за радіус першої?
13. У чотирикутну піраміду, в основі якої лежить рівнобічна трапеція з

бічною стороною 10 см і основами 16 см і 4 см, вписано конус. Всі бічні грані
піраміди нахилені до площини основи під кутом 60°. Знайти площу
поверхні Sбіч конуса (у см2). У відповідь запишіть величину S/π.
14. Сторона основи правильної чотирикутної піраміди дорівнює 12. Бічне

ребро піраміди нахилене до площини основи під кутом 60°. Обчислити
площу S великого круга кулі, описаної навколо піраміди. У відповідь
запишіть величину S/π.
15. Сторони трикутника дорівнюють 13 см, 14 см і 15 см. Куля, об’єм якої

дорівнює (500/3)πсм3 дотикається усіх сторін трикутника. Знайти (у
см) відстань від центра кулі до площини трикутника.
16. У правильну трикутну піраміду вписали кулю, радіус якої дорівнює 2 см.
Знайти висоту піраміди (у см), якщо вона утворює кут 30° із апофемою.
Практичне заняттяРозв’язування задач. Перевірка набутих компетентностей з

математики.Контрольна робота №13.
Навчальна мета заняття: повторення і систематизація навчального матеріалу
353
Хід проведення заняття.
Варіант 1

відповідь.
1. Сергій має п’ять костюмів і шість пар черевиків. Скільки варіантів вибрати
вбрання є в Сергія?
А Б В Г
5 6 11 30
5
2. Знайдіть похідну функції y=x +2 sin x−0 , 25 .
А Б В Г
y ' =2 cos x+5 x 4 y ' =2 x 4 +5 cos x y ' =−3sin x−5 x 4 y ' =−x 4 −5 sin x
3. Укажіть тангенс кута нахилу дотичної до графіка функції y=x−x 3 у точці

x 0=0 .
А Б В Г
−1 0 1 2

варіант, позначений буквою, і поставте позначки в 1
бланку відповідей на перетині відповідних рядків і 2
стовпців.
3
4. У коробці є 5 червоних, 5 жовтих, 5 синіх і 5
20 4
зелених кульок – усього штук. Установіть
відповідність між кольором кульки (1 – 4) та імовірністю
її виймання (А – Д).
1 жовтою А 0,75
2 зеленою або червоною Б 0
3 не жовтою В 0,5
354
4 фіолетовою Г 1
Д 0,25
Частина 3. Завдання 5 – 7 виконайте на чернетці та запишіть тільки

правильну відповідь.
2 lg7
Відповідь: ______________________________
9
∫ √ xdx
Відповідь: ______________________________
x 1− x
7. Розв’яжіть нерівність 2 +2 ≤3 .
Відповідь: ______________________________

8. Розв’яжіть рівняння 1+log2 ( x +5 )=log 2 ( 3 x−1 )+ log 2 ( x−1 ) .
9. Знайдіть площу фігури, обмеженої параболою y=x 2 +2 x +2 та прямою

y=2 x+3 .
10. Складіть рівняння дотичної до графіка функції y=√ 3 x+4+2x у точці з

абсцисою x 0=−1 .
Варіант 2

відповідь.
1. Микола має сім костюмів і три пари черевиків. Скільки варіантів вибрати
вбрання є в Миколи?
А Б В Г
3 7 10 21
5
2. Знайдіть похідну функції y=3 cos x−x +2 .
А Б В Г
y ' =2 cos x+5 x 4 y ' =2 x 4 +5 cos x y ' =−3sin x−5 x 4 y ' =−x 4 −5 sin x
355
3. Укажіть тангенс кута нахилу дотичної до графіка функції y=x 3 −x у точці
x 0=0 .
А Б В Г
−1 0 1 2

варіант, позначений буквою, і поставте позначки в 1
бланку відповідей на перетині відповідних рядків і 2
стовпців.
3
4. У коробці є 5
червоних, жовтих, 5 синіх і 5 5
20 4
зелених кульок – усього штук. Установіть
відповідність між кольором кульки (1 – 4) та імовірністю
її виймання (А – Д).
1 червоною А 0,75
2 синьою або жовтою Б 0
3 не зеленою В 0,5
4 коричневою Г 1
Д 0,25
Частина 3. Завдання 5 – 7 виконайте на чернетці та запишіть тільки

правильну відповідь.
3 lg 4
Відповідь: ______________________________
16
∫ √ x dx
Відповідь: ______________________________
x 1− x
7. Розв’яжіть нерівність 4 +4 ≤5 .
Відповідь: ______________________________

356
8. Розв’яжіть рівняння log 3 ( x +3 )−log 3 ( x−1 )=1−log 3 ( 4−x ) .
2
9. Знайдіть площу фігури, обмеженої параболою y=x −4 x +5 та прямою
y=5−x .
10. Складіть рівняння дотичної до графіка функції y=√ 2 x+1−2x у точці з

абсцисою x 0=4 .
Виконати інший варіант .
357

3 Методичні матеріали до практичних занять Математика Загальноосвітня підготовка

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

3 Методичні матеріали до практичних занять Математика Загальноосвітня підготовка

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Циклова комісія фізико-математичних дисциплін та інформатики

Розробники: викладач циклової комісії фізико-математичних дисциплін та

Номер та назва навчальної теми з них:

2.Методичні вказівки до практичних занять

Тема№ 1.Функція та її властивості.

Практичне заняття: Функція та її властивості.

5. Властивостей елементарних функцій: у = kx + b, у = , у = х , у= х3 , у

6. Побудова графіка функцій за допомогою перетворень графіків функцій.

2. Якщо функція має вигляд у = , де f(x) і g(x) — многочлени, то

1. f(x) = у точках 1; -1; 5;

5. Для функцій, графіки яких зображено на рис. 2, вкажіть D(y) і Е(у).

б) < .

г) у = -х + 1.

4. Парні і непарні функції.

Приклад 1. Чи парна функція f(x) = χ4 + χ2 ?

Оскільки D(f) = R і f(-x) = (-х)4 + (-x)2 = х4 + х2 = f(x) , функція парна.

а) ; б) у = |х – 2| – 1; в) ; г) у= x – 5|x| + 4.

Теми для рефератів та виступів.

Завдання до практичної роботи:

Література: [ 1 ] - § 2 ст. 19 – 80.

Практичне заняття: Корінь n-го степеня. Арифметичний корінь n-го степеня.

Навчальна мета заняття: актуалізувати знання курсантів, студентів та

План проведення заняття

Корінь n-гo степеня

Невід'ємний корінь рівняння хn = а називають арифметичним коренем n-го

Приклад. Знайдемо значення: -

Для коренів непарного степеня справедлива рівність =– .

Приклад. Знайдемо значення:

1. Розв'яжіть рівняння:

а) х3 = 64; б) х5 = - ; в) х4 = 81; г) х6 = - 64; д) х3 = 15; е) х4 = 15.

Відповідь: а) 4; б) - ; в) 3; - 3; г) немає коренів; д) ; е) ;- .

Ми згадали властивості квадратного кореня. Аналогічні властивості

Властивість 1. Для невід'ємних чисел а і b добуток коренів n-го степеня із

Властивість 2. Для невід'ємного числа а і додатного числа b частка коренів n-

го степеня із чисел а і b. дорівнює кореню n-го степеня із їх частки: .

числа а дорівнює кореню n-го степеня із степеня k числа а: .

поділити) на одне і те саме натуральне число: .

4) При а > О ліва і права частини невід'ємні. Тоді

5) Згідно з означенням кореня — це таке невід'ємне число, n-й степінь

якого дорівнює аmp, тобто досить довести .

Відповідь: а) 1,5; б) 1,2; в) 0,5; г) 2,5; д) .

Завдання до практичної роботи:

Практичне заняття: Перетворення коренів, дії над коренями.

Ми згадали властивості квадратного кореня. Аналогічні властивості мають і

а) ; б) ; в) ; г) .

2. Внесення множника під знак кореня.

Практичне заняття: Ірраціональні рівняння та їх системи.

План проведення заняття.

Приклад 2. Розв'язати рівняння = 2 – х .

Приклад 4. Розв'яжіть рівняння =5– .

Обидві частини рівняння піднесемо до квадрата. Одержимо

Колективне розв'язування вправ

1. Розв'яжіть систему рівнянь

2. Розв'яжіть систему рівнянь

Повертаючись до даних змінних, одержимо:

Література: [ 1 ] - § 3 ст. 138 - 146.

Формування поняття степеня з дробовим показником.

що й степінь із цілим показником. Зокрема, n-й степінь числа повинен

дорівнювати аm. Якщо ця властивість виконується, то – а це

означає (за означенням кореня п-го степеня), що число повинно бути

Степенем числа а > 0 з раціональним показником , де m Z, п N (п>1)