Вінницький національний медичний університет

ім. М.І. Пирогова

Кафедра загальної та біологічної хімії

СМІРНОВА О.В.

ЗБІРНИК ЗАДАЧ ТА ВПРАВ

З МЕДИЧНОЇ ХІМІЇ

Частина 1

«Кислотно – основні рівноваги та

комплексоутворення в біологічних рідинах»

10

20

30

40

50

Для студентів медичного, стоматологічного факультетів та факультету

медичної психології ВНМУ ім. М.І.Пирогова

Вінниця 2015
Збірка затверджена методичною радою загальнотеоретичних дисциплін 1
курсу Вінницького національного медичного університету
імені М.І. Пирогова

(протокол № 1 від 31.08.2015р.)

Рецензенти:
Ющенко Т.І.. – к.х.н., доцент
завідувач кафедри
фармацевтичної хімії
ВНМУ ім. М.І. Пирогова
Рибак П.Г. – к.б.н., доцент,
завідувач кафедри
природничих наук
ВНМУ ім. М.І.Пирогова

2
 Зміст:

1. Способи вираження концентрації розчинів ..........4

2.Об'ємний аналіз .......................................................15

3. Реакція середовища водних розчинів – рН .......... 26

4. Буферні системи .................... ……………………. 33

5. Колігативні властивості розчинів. Осмос. Кріометрія .....41

3
СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ РОЗЧИНІВ

Найчастіше використовують такі способи вираження концентрації розчинів.

1. Масова частка ϖ - це відношення маси розчиненої речовини mХ (г)
до маси розчину mР-НУ (г):
mх
ϖ = 100% .
m р-ну
Одиниці вимірювання масової частки – відсотки або в частинах.
Маса розчину пов'язана із об'ємом та густиною розчину:
m Р-НУ = V • ρ;
де m Р-НУ – маса розчину в г;
V - об'єм розчину в мл;
ρ - густина розчину в г/мл.
Масу розчину можна знайти як суму маси води та маси розчиненої речовини:
m Р-НУ = m ВОДИ + m Х.
2. Молярна концентрація СХ – це кількість розчиненої речовини ν
в одиниці об'єму розчину:
ν mx
CX = ; виражаємо ν = , тоді
V MX

де, mХ - маса речовини в г ;

V - об'єм розчину в л.
Одиниці вимірювання – моль/л або ммоль/л.
З формули молярної концентрації можна знайти масу розчиненої речовини
або наважку: mХ = СХ · МХ · V.

3. Але речовини реагують не в молярному співвідношенні, а в

еквівалентному.
Еквівалент – це частинка речовини Х, яка еквівалентна одному протону
або одному електрону. Для знаходження еквівалента необхідно знати
фактор еквівалентності.
fЕКВ. – це число, яке показує, яка частинка речовини Х еквівалентна
одному протону або одному електрону.
Фактор еквівалентності обчислюють за формулою:
fЕКВ.= 1
z
де z знаходять для кожного класу сполук:
а) z для кислот – це число протонів, яке заміщується на метал:

4
 1
наприклад, fЕКВ. (HCI) = ;
1
1 1
fЕКВ. (H2SO4) = або , якщо заміщується тільки один протон.
2 1
б) z для основ – це число оксигруп:
1 1
наприклад, fЕКВ.(NаOH) = ; fЕКВ.(Сa(OH)2) = ;
1 2

в) z для солей – це сумарна валентність металу(добуток валентності

металу на його кількість):
1 1
наприклад, fЕКВ.(Na2SO4) = ; fЕКВ.(Al2(SO4)3) = ;
2 6

г) z для окислювально – відновних реакцій – це число

електронів, яке віддає відновник або приймає окислювач:
1
наприклад, для реакції Fe+2 – 1е → Fe+3 fЕКВ(Fe+2)= ;
1
1
для реакції Mn+7 +5e → Mn+2 fЕКВ(Mn+7)= .
5
Використовуючи фактор еквівалентності можна обчислити молярну масу
еквівалента: М(f екв.Х) = fекв.· МХ.
Знаючи молярну масу еквівалента, можна обчислити молярну
концентрацію еквівалента Сfекв.Х (раніше називалася нормальна
концентрація СН) – це кількість речовини еквівалента в одиниці об'єму
розчину:
mX
CH =
M X • f ЕКВ х • V
де mХ - маса речовини в г
V - об'єм розчину в л.
Одиниці вимірювання моль/л або ммоль/л.
З формули молярної концентрації еквівалента можна знайти масу
розчиненої речовини або наважку: mХ = СХ · МХ · fекв · V.

4) Моляльна концентрація bX – кількість речовини ν Х в 1кг

розчинника:
νX mX
bX = =
m розчинника M X •m розчинника
Одиниці вимірювання моль/кг розчинника.

5) Титр розчину t – це маса розчиненої речовини в 1мл розчину:

mX
t= . Одиниці вимірювання г/мл.
V
6) Для обчислення концентрації розчинів за даними титрування
використовують закон еквівалентів – добуток молярної
концентрації еквівалента розчину на об'єм розчину є величина
5
стала:
СН 1· V1 = СН 2· V2.
7) Для обчислення концентрації розчинів використовують формули
які зв'язують різні способи вираження концентрації:
ϖ % • ρ • 10
СX = ;
MX
ϖ % • ρ • 10
CH =
M X • f ЕКВ

Приклади вирішення типових задач на приготування розчинів.

А. Приготування розчинів з масовою часткою.

Якщо в задачі дається масова частка або її треба знайти, рішення
починають з формули масової частки.
Якщо густина розчину не дається за умовою задачі, то її приймають за 1.
Якщо не даються одиниці вимірювання густини, то беруться одиниці
г/мл.

1) Розрахувати наважку для приготування 5л фізіологічного розчину

(ρ = 1,03).
V Р-НУ = 5л; Фізіологічний розчин - це 0,9% NаCI.
ρ Р-НУ = 1,03; Для розрахунку використовуємо формулу
ϖ (NаCI) = 0.9%. масової частки:
mX
mХ - ? ϖ = 100% ;
m Р − НУ
1) Знаходимо масу розчину, перевівши об`єм
розчину у мл:
m Р-НУ= v ρ = 5000 · 1,03 = 5150(г);
2)Знаходимо масу розчиненої речовини:
ϖ • m Р − НУ 0,9 • 5150
mX = = = 46,35г
100% 100

Відповідь: 46,35г NаCI необхідно взяти і додати воду до 5л.

2) Скільки мл 37% -го розчину HCI (ρ = 1,18) необхідно взяти для

приготування 2л фармакопейного препарату HCI із масовою
часткою 8,2% (ρ = 1,04).
ϖ1(HCI)= 37%; Задачу можна вирішувати двома способами.
ρ1 = 1,18; I спосіб.
ϖ2(HCI)= 8,2%; Позначимо параметри початкового 37%-го
розчину цифрою 1, а розчину, який
ρ2 = 1,04; треба приготувати, цифрою 2.

6
 V2 = 2л Для розрахунку використовуємо формулу масової
V1 = ? частки:
mX
ϖ = 100% ; m Р-НУ= V ρ;
m Р − НУ
1) Даних для першого розчину недостатньо для розрахунку за
формулою масової частки, тому використовуємо цю формулу для
знаходження маси другого розчину,перевівши об`єм у мл:
m Р-НУ 2 = 2000 · 1,04 = 2080(г);
2) Знаходимо масу розчиненої речовини в цьому розчині:
ϖ 2 • m р −ну 2 8,2 • 2080
mX 2 = = = 170,56г (HCl)
100 100
3) Маса розчиненої речовини однакова в обох розчинах
тобто mХ1 = mХ2;
4) Знаходимо масу першого розчину:
m X1 170 ? 56 • 100
m р − ну1 = • 100% = = 46097 г ;
ϖ 37
5) Знаходимо об'єм першого розчину:
m р −ну1 460,97
V1 = = 390,65 мл.
ρ1 1,18
Відповідь: необхідно взяти 390,65мл 37% - го розчину HCI
і додати воду до 2л.

II спосіб.
Вирішуємо за правилом хреста:
1)

2) Всього частин: 8,2 + 28,8 = 37 частин;

3) Знаходимо m р-ну2 = 2000 · 1,04 = 2080г;
4) Знаходимо масу розчину, яка доводиться на 1 частину розчину:
2080 : 37 = 56,22г;
5) Знаходимо масу першого розчину:
mр – ну 1 = 56,22 · 8,2 = 460,97г;
6) Знаходимо об'єм першого розчину:
m р −ну 460,97
V1 = = = 390,65 мл.
ρ1 1,18
Відповідь: необхідно взяти 390,65мл 37% - го розчину HCI
і додати воду до 2л.
3) В якому об'ємі води необхідно розчинити 1моль КОН для
приготування 5%-го розчину.
ν = 1моль КОН; 1) Знаходимо масу розчиненої речовини:
ω = 5%;

7
 ν = m / М; m = ν · М = 1 · 56 = 56г;
V(Н2О)= ? 2) Записуємо формулу масової частки:

mX mX 56
ϖ = 100% ; звідси маса розчину: m р − ну = 100% = 100% = 1120 г ;
m Р − НУ ϖ 5
3) Розраховуємо масу води: mВОДИ = mР-НУ – mРЕЧ. = 1120 – 56 = 1064г.
Відповідь: необхідно взяти 1064г води.

4) Хворому необхідно ввести 100мг бемегриду. Скільки мл 0,5%- го

розчину його треба взяти?
mХ = 100мг; Для розрахунку використовуємо формулу масової частки:
mX
ω = 0,5%; ϖ = 100% ; m Р-НУ= V ρ;
m Р − НУ
V -? 1) Переводимо масу речовини в г:
mХ = 100мг = 0,1г;
2) Знаходимо масу розчину бемегриду:
mX 0,1 • 100
m Р − НУ = 100% = = 20г.
ϖ 0,5
3)Знаходимо об'єм розчину бемегриду:
m Р -НУ 20
V= = = 20 мл.
ρ 1
Відповідь: 20мл..

5). Дитині, яка народилася в асфіксії, вводять этимізол з розрахунку

1мг этимізолу на 1кг маси тіла дитини. Скільки мл 1,5%-го
розчину цього препарату необхідно для дитини масою 2800г.
mДИТИНИ= 2800г; 1. Для розрахунку використовуємо формулу
доза = 1мг/кг маси; масової частки:
ω = 1,5%;
mX
VР-НУ - ? ϖ = 100% ; mР-НУ = V ρ;
m Р − НУ

2) Знаходимо масу этимізолу, яку треба ввести дитині:

1мг этимізолу ‒ на 1кг маси тіла
Х мг ‒ на 2,8кг маси тіла
Х = 2,8мг = 0,0028г;
3) Знаходимо масу розчину этимізолу:

mX 0,0028
m Р − НУ = 100% = 100 = 0,187 г = 0,19 г.
ϖ 1,5
4) Оскільки густина розчину не дається, то приймаємо її за 1:
Тоді, об'єм розчину этимізолу дорівнює його масі, тобто 0,19мл.

Відповідь : необхідно ввести 0, 19мл розчину этимизолу.

8
 6 ) Скільки грамів оксалатної (щавлевої) кислоти треба розчинити у
200мл води для приготування 10%-го розчину ?
V(Н2О) = 200мл; I спосіб.
ω = 10%; 1) Якщо позначити масу речовини mХ, тоді маса
розчину mР-НУ= 200 + mХ;
(200мл Н2О = 200г Н2О);
mХ = ? 2) Використовуємо формулу масової частки:
mX mX
ϖ = 100% ; 10 = 100% /
m Р − НУ 200 + m X
В результаті розрахунків отримуємо mХ = 22,2г.
Відповідь: необхідно взяти 22,2г щавлевої кислоти.

II спосіб
1) Яка масова частка води в розчині?
щ(Н2О)= 100% ‒ 10% = 90%;
2) Знайдемо масу розчину:
m(H 2 O) 200
m Р − НУ = 100% = 100 = 222,2 г. ;
ϖ 90
3) Знаходимо масу щавлевої кислоти:
222,2 – 200 = 22,2г.

Відповідь: необхідно взяти 22,2г щавлевої кислоти.

7) У якому співвідношенні необхідно взяти 30%-ний розчин пероксиду

водню та води для приготування 3%-го розчину?
30%-ний розчин треба розбавити в 10 разів. Тобто треба взяти 1мл 30%-го
розчину та 9мл води.

Б. Приготування розчинів з молярною концентрацією СХ.

Якщо в задачі дається молярна концентрація або її треба знайти
рішення починають із формули молярної концентрації.

1) Розрахувати наважку JаOH для приготування 2л 0,3М розчину його.

СХ(NаOH)= 0,3моль/л; 1) Записуємо формулу молярної концентрації:
mX
V = 2л; CX =
M X •V

mX = ? 2) З цієї формули знаходимо mX:

mX = CX · MX · V = 0,3· 40 · 2 = 24г.

Відповідь: необхідно взяти 24г NаOH.

9
2) Обчислити молярну концентрацію розчину КОН, якщо в 3л
розчину міститься 10г речовини.
mX(КОН)= 10г: 1) Записуємо формулу молярної концентрації:
mX
V = 3л; CX =
M X •V
2) Розраховуємо СХ
100
СХ = ? CX = = 0.59 моль / л.
56 • 3
Відповідь: молярна концентрація 0,59 моль/л.

3) Розрахувати об'єм 15%-го розчину Н2SO4 (ρ= 1,105) необхідного для

приготування 4л 0,5М розчину?
ω1 = 15%; 1) Параметри початкового (15%-го)) розчину
ρ1 = 1,105; позначимо індексом 1; параметри другого
V2 = 4л; (0,5моль/л) розчину позначимо индексом 2.
Сх2 = 0,5моль/л; Даних першого розчину недостатньо для
розрахунку за формулою масової частки, тому
V1 = ? використовуємо формулу молярної концентрації
для знаходження маси розчиненої речовини mX в
другому розчині:
mX
CX = звідси
M X •V
mX = CX · MX · V = 0,5· 98 · 4 = 196г;
2) Маса розчиненої речовини однакова в обох розчинах,
тобто mХ1 = mХ2;
3) Використовуючи формулу масової частки, знаходимо масу
початкового розчину 1:
mX mX 196
ϖ = 100% ; звідси m Р − НУ = 100 = 100 = 1306,7 г;
m Р − НУ ϖ 15
4) Знаходимо об'єм початкового розчину 1:
m Р -НУ 1306,7
VР-НУ = = = 1182,5 мл.
ρ 1,105
Відповідь: необхідно взяти 1182,5мл 15% - го розчину
і довести водою до 4л.

4) Якій молярній концентрації відповідає розчин соляної

кислоти шлункового соку, якщо масова частка HCI в ньому
становить 0,5-0,54%?
ω (HCI) = 0.5-0,54%; I спосіб.
1) Знаходимо середньо арифметичний вміст
СХ = ? соляної кислоти шлункового соку:

10
 0,5 + 0,54
ϖ CP = = 0,52%;
2

2) Нехай є 100г (100мл) шлункового соку. В ньому міститься 0,52г HCI.

Молярна концентрація розраховується на 1000мл розчину. Приймаючи
густину шлункового соку за 1, знаходимо масу соляної кислоти в
1000мл розчину:
у 100мл розчину - 0,52г HCI
у 1000г(мл) - Х
1000 • 0,52
Х= = 5,2г HCI;
100
3) Знаходимо молярну концентрацію СХ :
5,2
СХ = = 0,142 моль / л.
36,5 • 1
Відповідь: молярна концентрація HCl шлункового соку
становить 0,142моль/л.

II спосіб.
1) Знаходимо середньо арифметичний вміст соляної кислоти
шлункового соку:
0,5 + 0,54
ϖ CP = = 0,52%;
2
2) Використовуємо формулу, яка зв'язує два способи виразу
концентрації розчину СХ та ω:
ϖ % • ρ • 10 0,52 • 1 • 10
CX = = = 0,142 моль / л..
MX 36,5
Відповідь: молярна концентрація HCl шлункового соку
становить 0,142моль/л.

В. Приготування розчинів з молярною концентрацією еквівалента СН.

Якщо в задачі дається молярна концентрація еквівалента, або її треба

знайти, рішення починають із формули молярної концентрації еквівалента.

1) У 250мл розчину міститься 26,5г Ja2СО3. Обчислити СН.

V = 250мл; 1) Записуємо формулу молярної концентрації
mX = 26,5г; еквівалента і обчислюємо її (об'єм розчину
в л), враховуючи фактор еквівалентності соди 1/2:
mX 26,5
СН = ? CH = = = 2моль/л.
M X • f ЕКВ • V 106 • 1 / 2 • 0,25

Відповідь: молярна концентрація еквівалента

розчину соди – 2моль/л.

11
 2) Скільки гр. КMnO4 необхідно для приготування 2л розчину із
Сн = 0,1 моль/л, якщо реакція проходить в кислому середовищі?
Сн = 0,1 моль/л; 1) Записуємо формулу молярної концентрації
V = 2л; еквівалента:
mX
fекв. (КMпO4 )= 1/5; CH = =;
M X • f ЕКВ • V
m (KMnO4) = ? Звідси: mХ = СН · МХ · fЕКВ. · V ;
2) Так як реакція проходить в кислому
середовищі, то манган змінює ступінь окиснення за схемою:
Mn+7 + 5e→ Mn+2, тобто фактор еквівалентності становить 1/5.
Знаходимо масу KMnO4:
m = 0,1 · 158 ·1/5 · 2 = 31,6г.
Відповідь: маса КMnO4 становить 31,6г.

3) Обчислити Сн розчину Н2SO4 з w = 30% (ρ = 1,22, fекв. = 1/2).

ω = 30%; 1) Використовуємо формулу, яка зв'язує СН та ω:
ρ= 1,22;
ϖ % • ρ • 10 30 • 1,22 • 10
fекв. = 1/2; CH = = = 7,47 моль / л.
M X • f ЕКВ 98 • 1 / 2
СН = ?
Відповідь: 30%-му розчину відповідає розчин із
СН = 7,47моль/л.

4) Який об'єм 30%-го розчину Н3РО4 (ρ = 1,18) необхідно для

приготування 5л розчину із СН = 2моль/л, якщо фосфатна кислота
реагує повністю?
ω1 = 30%; Позначимо параметри початкового 30%-го розчину
ρ1 = 1,18; цифрою 1, а розчину, який треба приготувати, тобто
V2 = 5л; 2Н-го ‒ цифрою 2.
Сн 2 = 2 моль/л 1) Даних першого розчину недостатньо для
розрахунку за формулою масової частки, тому
V1 = ? використовуємо формулу молярної
концентрації еквівалента СН для знаходження
маси розчиненої речовини в другому розчині:
mX
CH = =; звідси mХ2 = СН · МХ · fЕКВ.· V =
M X • f ЕКВ • V
= 0,2 · 98 ·1/3 · 5 = 326,6г. (оскільки фосфатна кислота реагує
повністю, тобто всі три атоми гідрогену заміщуються металом, то фактор
еквівалентності дорівнює 1/3);
2) Маса розчиненої речовини однакова в обох розчинах, тобто
mХ1 = mХ2.
3) Використовуючи формулу масової частки, знаходимо масу першого
розчину (30%-го):

12
 mX mX 326,6
ϖ = 100% ; звідси m Р − НУ = 100% = 1090 = 1088г.
m Р − НУ ϖ 30

5) Знаходимо об'єм 30%-го розчину:

m Р -НУ 1088
V= = = 922 мл.
ρ 1,18
Відповідь: необхідно взяти 922мл 30-%го розчину і долити водою до 5л.

6) Як зміниться концентрація розчину HCI із СН = 0,2моль/л, якщо до

50мл його долити 100мл води?
СН 1 (HCI) = 0,2моль/л; 1) Об'єм розчину після додавання води:
VР-НУ = 50мл; 50 + 100 = 150мл;
VВОДИ = 100мл. 2) Згідно закону еквівалентів:
Сн1·V1 = Сн2·V2;
СН 2 (HCI) = ? 3) Знаходимо концентрацію після додавання
C H 1 • V1 0,2 • 50
води: CH 2 = = = 0,067 моль / л.
V2 150
Відповідь: 0,067моль/л.

Завдання для самостійного розв`язання.

1) Розрахувати наважку NаCl для приготування 4л гіпертонічного розчину

із ω = 10% (відповідь: 42,8 г)
2) Скільки мл 30%-го розчину Н2О2 (ρ = 1,11) необхідно взяти для
приготування 2л фармакопейного препарату із ω(H2O2)= 3%
(ρ= 1.007)? (відповідь: 181 мл)
3) Дітям вводять но-шпу із розрахунку 2мг/кг маси тіла . Скільки мл 2%-го
розчину цього препарату (ρ = 1,04) необхідно ввести дитині масою
25кг? (відповідь: 0,2 мл)
4) Відомо, що 1 ОД інсуліну сприяє засвоєнню в організмі 5г глюкози.
Скільки одиниць інсуліну необхідно додати до 500 мл 5 % - го розчину
глюкози ? (відповідь: 5 ОД)
5) Хворому масою 76 кг необхідно ввести розчин NaHCO3 із розрахунку
0,66 ммоль/кг маси тіла. Скільки мл 4,2 % -го розчину його треба взяти ?
(відповідь: 100 мл)
6) В якому об'ємі води треба розчинити 2 моль NaОН, щоб отримати
10 % -ний розчин? (відповідь: 320 г)
7) Розчин еуфилліну випускають у вигляді 2,4 % - 10 мл розчину.
Скільки міліграмів чистої речовини в 1 ампулі? (відповідь: 240 мг)
8) Для введення хворого в наркоз використовують оксибутират натрію
(ГОМК), який випускають по 20 % - 10 мл. Маса тіла хворого
60 кг. Препарат вводять із розрахунку 70 мг/кг. Скільки мл розчину
необхідно ввести хворому ? (відповідь: 21мл)
9) Розрахувати наважку NаOH для приготування 2 л розчину

13
 із Сн = 1моль/л, який використовується у фармації для встановлення
титру фосфатної кислоти. (відповідь: 80 г)

10) Який об`єм 20 % -го розчину H3PO4 (ρ = 1,18) необхідний для

приготування 4 л розчину її із Сн = 1,5 моль/л (ƒекв = 1/3).
(відповідь: 553,67 мл)
11) Розрахувати наважку для приготування 0,5 л розчину аскорбінової
кислоти із масовою часткою її 5 % (ρ = 1,08). (відповідь: 27 г)
12) Приготувати 3 л фізіологічного розчину (ρ = 1,03) (зробити
необхідні розрахунки). (відповідь 27,8г)
13) Скільки мл 10 % -го розчину Н2SO4 (ρ = 1,065) необхідно для
приготування 5 л її розчину із Сн = 0,1 моль/л (ƒекв = 0,5).
(відповідь: 230 мл)
14) Розрахувати наважку для приготування 4л розчину FeSO4
із СН = 0,1моль/л, якщо реакція йде за схемою: Fe+2 → Fe+3.
(відповідь: 60,8г)
15) Розрахувати наважку для приготування 3л 0,1М розчину HCI.
(відповідь: 10,96г)
16) Розрахувати СХ розчину, який містить 30г NаOH в 2л розчину.
(відповідь: 0,375моль/л)
17) В якому об'ємі води необхідно розчинити 1,5моль NaОН для
отримання 5%-го розчину? (відповідь: 1140мл)
18) В якому співвідношенні треба взяти 37%-ний розчин HCI і воду для
приготування 8,2%-го розчину (фармакопейний препарат).
(відповідь: 1мл 37%-ного розчину HCI та 3,5мл води)
19) Скільки мл води треба додати до 50г 2%-го розчину NаCI для
приготування 0,9%-го розчину? (відповідь: 48,9мл води)
20) Хворому масою тіла 60кг необхідно ввести 0,1%-ний розчин
адреналіну із розрахунку 0,5мкг/кг. Скільки мл цього розчину треба
взяти?
21) Під час отруєння сполуками арсену вводять унітіол із розрахунку 56мг
речовини на 10кг ваги людини. Обчислити об'єм 5%-го розчину
унітіолу, який необхідно ввести хворому вагою 60кг. (ρ = 1,12).
(відповідь: 6мл)
22) Під час отруєння ціанідами вводять 2%-ний розчин натрій нітриту
(ρ=1,01). Розрахувати молярну концентрацію цього розчину.
(відповідь: 0,29моль/л)
23) Загальна концентрація іонів кальцію в крові становить 2,5ммоль/л, але
тільки 46% перебуває у вільному іонізованому стані. Враховуючи, що
вільні іони кальцію перебувають у вигляді кальцій хлориду, обчислити
масову частку кальцій хлориду в плазмі крові. (відповідь: 0,012%)

14
 ОБ'ЄМНИЙ АНАЛІЗ

Об'ємний або титриметричний аналіз грунтується на точному

вимірюванні об'єму титрованого розчину, що витрачається на реакцію із
досліджуваною речовиною.
Титрованим називається розчин із точно відомою концентрацією.
Вихідними називають речовини, із яких можна приготувати титрований
розчин за точною наважкою.
Індикатори – це слабкі органічні кислоти або основи, які змінюють своє
забарвлення залежно від рН розчину.
Інтервал переходу забарвлення індикатора – це інтервал рН, в якому
індикатор змінює своє забарвлення.

Індикатор Забарвлення в Інтервал переходу Забарвлення в

кислому забарвлення (рН) лужному
середовищі середовищі
Метилоранж рожеве 3,1 – 4,4 жовте
Фенолфталеїн безбарвне 8,2 – 10,5 малинове
Метиловий червоне 4,2 – 6,2 жовте
червоний
Лакмус червоне 5-8 синє

Метод нейтралізації

Метод нейтралізації - це метод об'ємного аналізу, в якому

використовують титровані розчини кислот та лугів.
В основі методу лежить реакція нейтралізації:
Н+ + ОН ¯ → Н2О.
Залежно від титрованого розчину, метод нейтралізації ділять на
алкаліметрію та ацидиметрію.
Алкаліметрія - це метод визначення кислот та солей, що дають під час
гідролізу кислу реакцію, за допомогою титрованого розчину лугу.
Титровані розчини лугів NаOH та КОН, готують за приблизною наважкою, а
потім встановлюють їх титр, тобто точну концентрацію, за вихідними
речовинами: оксалату (щавлева кислота) Н2С2О4 · 2Н2О та сукцинату -
(янтарна кислота) НООС-СН2-СН2-СООН. Розчини лугів готують приблизно
такої ж концентрації як і вихідна речовина, тобто наважку лугу розраховують
знаючи концентрацію вихідної речовини.

Задачі на приготування розчинів в алкаліметрії

15
1) Розрахувати наважку для притування 2л розчину JаOH, якщо титр
його встановлюватимуть за 0,1Н розчином оксалату(щавлевої кислоти).

V = 2л; 1) Оскільки титр лугу встановлюватимуть

СН(Н2С2О4)= 0,1моль/л;
m(NаOH ) = ? за 0,1Н розчином Н2С2О4, то розчин лугу
повинен бути теж 0,1Н-ним.

2) Для розрахунку маси лугу використовуємо формулу СН:

mX
CH = ;
M X • f ЕКВ • V
звідси mХ = СН · МХ · fЕКВ.· V = 0,1· 40 · 1· 2 = 8г.

Відповідь: маса лугу 8г.

2) Розрахувати наважку для приготування 1л 0,15Н розчину КОН.

V = 1л; 1) Для розрахунку запишемо формулу СН
СН = 0,15моль/л;
mX
CH = ;
M X • f ЕКВ • V
m(КОН)= ?
звідси mХ = СН · МХ · fЕКВ.· V = 0,15· 56 · 1· 1 = 8,4г.
Відповідь: маса лугу 8,4г.

3) Розрахувати наважку для приготування 2л розчину КОН, якщо

титр його встановлюватимуть за 0,1Н розчином сукцинату.
V = 2л; 1) Оскільки титр лугу встановлюватимуть
СН(С4Н6О4)= 0,1моль/л;
за 0,1Н розчином С4Н6О4, то розчин її
m(КOH )= ? повинен бути теж 0,1Н-ним.
2) Для розрахунку маси лугу використовуємо
формулу СН:
mX
CH = ;
M X • f ЕКВ • V
звідси mХ = СН · МХ · fЕКВ.· V = 0,1· 56 · 1· 2 = 11,2г..
Відповідь: маса лугу 11,2г.

4) Який об'єм 30%-го розчину Н2SО4 (ρ = 1,18) необхідно для

приготування 2л робочого розчину із СН =0,1моль/л, якщо кислота
реагує повністю?
ω1 = 30%; Позначимо параметри початкового 30%-го розчину
ρ1 = 1,18; цифрою 1, а розчину, який треба приготувати
V2 =2л; (0,1Н-го) - цифрою 2.

16
 Сн 2 = 0,1 моль/л; 1) Даних першого розчину недостатньо для
розрахунку за формулою масової частки, тому
V1 = ? використовуємо формулу молярної концентрації
еквівалента СН для знаходження маси речовини
у другому розчині:
mX
CH = ; звідси mХ2 = СН · МХ · fЕКВ.· V =
M X • f ЕКВ • V
= 0,1 · 98 · 1/2 · 2 = 9,8г. (оскільки сульфатна кислота реагує
повністю, тобто обидва атоми гідрогену заміщаються металом, то фактор
еквівалентності дорівнює 1/2).
2) Маса розчиненої речовини однакова в обох розчинах, тобто
mХ1 = mХ2
3) Використовуючи формулу масової частки, знаходимо масу першого
розчину:
mX mX 9,8
ϖ = 100%; ; звідси m Р-НУ = 100% = 100% = 32,7 г.
m Р − НУ ϖ 30
7) Знаходимо об'єм 30%-го розчину:
m Р -НУ 32,7
V= = = 27,68 мл.
ρ 1,18
Відповідь: необхідно взяти 27,68мл 30-% го розчину Н2SО4 і долити
водою до 2л.

Задачі для самостійного розв`язанн:

1) Скільки мл 50%-го розчину Н2SО4 (ρ = 1,7) необхідно для
приготування 3л робочого розчину її із СН = 0,1моль/л, якщо кислота
реагує повністю? ( 16,66мл)
2) Обчислити наважку КОН для приготування 3л розчину, якщо титр його
встановлюють за 0,1Н розчином оксалату. (16,8г)
3) Обчислити СН соляної кислоти, якщо на титрування 5мл її розчину
витрачено 5,1мл 0,1Н розчину КОН. ( 0,1моль/л)
4) Наважку NaОН розчинили в мірній колбі на 500мл. На титрування 25мл
цього розчину витратили 50мл 0,1Н розчину HCl. Яку наважку NaОН
було взято? (40г)
5) Обчислити наважку фосфатної кислоти для приготування 2л 0,1Н
розчину, якщо вона реагує повністю. (6,53г)

Задачі підвищеної складності

1) На титрування 20 мл розчину ацетату (оцтової кислоти) було витрачено

14,86мл розчину NaОН із СН = 0,01моль/л. Розрахувати масу ацетату в
розчині. (відповідь: 0,0089г)
2) Яка маса сульфатної кислоти у 20мл розчину, на титрування якого
витрачено 15,89мл розчину Са(ОН)2 із СН = 0,01моль/л?
(відповідь: 0,015г)

17
Ацидіметрія - це метод визначення основ та солей, що дають під час
гідролізу лужну реакцію, за допомогою титрованого розчину кислоти.
Титровані розчини кислот HCI та Н2SО4 готують за приблизною наважкою,
а потім встановлюють їх титр, тобто точну концентрацію, за вихідними
речовинами: натрій карбонату Na2CO3, натрій тетраборату (бура)
Na2B4O7 · 10 Н2О та натрій оксалату Na2С2О4. Розчини кислот готують
приблизно такої ж концентрації як і вихідна речовина, тобто наважку
кислоти розраховують знаючи концентрацію початкової речовини.

Задачі на приготування розчинів в ацидіметрії

1) Обчислити масу хлороводневої (соляної) кислоти, необхідної для
приготування 3л розчину її, якщо титр розчину
встановлюватимуть за 0,1Н розчином натрій карбонату.

V (НСl) = 3л; 1) Оскільки титр соляної кислоти

СН(Nа2СО3)= 0,1моль/л; встановлюватимуть за 0,1Н розчином
натрій карбонату, то розчин кислоти
m(HCI)= ? повинен бути теж 0,1Н-ним.
Для розрахунку маси кислоти
mX
використовуємо формулу СН: CH = ;
M X • f ЕКВ • V
звідси mХ = СН · МХ · fЕКВ.· V = 0,1· 36,5 · 1· 3 = 10,5г.
Відповідь: маса кислоти 10,5г.

2) Обчислити молярну концентрацію Н2SО4 , якщо в 400мл розчину

міститься 49г кислоти.
V = 400мл; 1) Записуємо формулу молярної концентрації:
m(Н2SО4)= 49г;
mX 49
СХ = ? CX = = = 1,25 моль / л.
M X • V 98 • 0,4
Відповідь: СХ (Н2SО4) = 1,25моль/л.

3. Обчислити наважку Jа2СО3 для приготування 1л титрованого

розчину із СН = 0,1моль/л.
V = 1л; 1) Для розрахунку маси Nа2СО3
СН(Nа2СО3 ) = 0,1моль/л; використовуємо формулу СН: ,
mX
m(Nа2СО3) = ? CH = ,
M X • f ЕКВ • V
звідси mХ = СН · МХ · fЕКВ.· V =
= 0,1· 106 · 1/2· 1 = 5,3г.
Відповідь: маса карбонату 5,3г.

18
 4. Обчислити масу фосфатної кислоти, необхідної для приготування
2л розчину, якщо титр його встановлюватимуть за 0,1Н розчином
бури.
V = 2л; 1) Оскільки титр фосфатної кислоти
СН(Na2B4O7)= 0,1моль/л; встановлюватимуть за 0,1Н розчином
бури, то розчин кислоти повинен бути
m(H3РО4)= ? теж 0,1Н-ним.
2) Для розрахунку маси кислоти
використовуємо формулу СН:
mX
CH =
M X • f ЕКВ • V
звідси mХ = СН · МХ · fЕКВ.· V = 0,1· 202 · 1/2 · 2 = 20,2г.
Відповідь: маса кислоти 20,2г.

Задачі для самостійного розв`язання:

1) Обчислити наважку бури для приготування 0,5л титрованого розчину

із СН = 0,1моль/л. (4,55г)
2) Обчислити СН розчину фосфатної кислоти, якщо в 1,5л його міститься
7,5г кислоти. (0,15моль/л)
3) Обчислити молярну концентрацію соляної кислоти, якщо в 700мл
розчину міститься 3,5г її. (0,13моль/л)
4) Обчислити молярну концентрацію еквівалента сульфатної кислоти, якщо
в 600мл розчину міститься 5,5г її.. (0,18моль/л)
5) Обчислити СН розчину соляної кислоти, якщо в 200мл розчину
міститься 15г кислоти. (0,2моль/л)
6) Для визначення кислотності шлункового соку на 15мл соку витрачено
6,5мл 0,02 М розчину NaOH. Обчислити масу соляної кислоти у 200мл
шлункового соку. (0,064г)

Задачі підвищеної складності

1) Розрахувати масу аміаку у 10мл розчину, якщо на титрування цього
розчину витрачено 9,79мл розчину Н2SО4 із СН = 0,01моль/л.
(відповідь: 0,0016г)
2) ) Розрахувати масу КОН у 30мл розчину, якщо на титрування цього
розчину витрачено 26,33мл розчину Н2SО4 із СН = 0,02моль/л.
(відповідь: 0,0294г)

КОМПЛЕКСОНОМЕТРІЯ

Комплексонометрія – це метод об'ємного аналізу, в якому використовують

титровані розчини комплексонів.
19
Комплексони – амінополікарбонові кислоти та їх похідні.
Частіше використовують Трилон Б, який із катіонами металів дає хелати:

Для визначення кінця титрування використовують індикатори – мурексид,

еріохром чорний Т, хромоген синій і ін.
Хімізм методу:
Ind + Me → Me-Ind;
синій вишневий
Me-Ind + ТрБ → Ме–ТрБ + Ind
вишневий синій
Вихідні речовини методу: MgO; CaCO3, Zn.

Приклади розв`язання задач

1) Скільки грамів Трилону Б необхідно для приготування 250мл

розчину з СН = 0,05моль/л?
V = 250мл; 1) Оскільки в задачі дається молярна концентрація
СН = 0.05моль/л; еквівалента СН, то рішення починаємо із формули СН:
mX
mX = ? CH =
M X • f ЕКВ • V
звідси mХ = СН · МХ · fЕКВ.· V = 0,05?· 372 · 1/2· 0,25 = 2,3г.
Відповідь: маса ТРБ 2,3г.

2) На тирування 10мл розчину MgCl2 із СН = 0,1моль/л витрачено

11,9мл робочого розчину Трилону Б. Обчислити концентрацію
розчину Трилону Б.
V(MgCl2)= 10мл; 1) Для вирішення використовуємо закон
СН(MgCl2)= 0,1моль/л; еквівалентності:
V(ТрБ)= 11,9мл;
СН(MgCl2)· V(MgCl2) = СН(ТрБ)· V(Тр Б);
C H ( MgCl 2 ) • V ( MgCl 2 )
СН(ТрБ)= ? звідси СН(Тр Б)= =
V (TpБ )
0,1 • 10
= = 0,084 моль / л.
11,9
Відповідь: СН(ТрБ) = 0,084моль/л.

3) Обчислити загальну твердість води, якщо на титрування 30мл її

витрачено 2,7мл 0,1Н Трилону Б.
V(Н2О)= 30мл; Для вирішення використовуємо закон
V(ТрБ)= 2,7мл; еквівалентності:
Сн(ТрБ)= 0,1моль/л;
20
 Сн(Н2О)= ? СН(Н2О)· V(Н2О) = СН(ТрБ)· V(Тр Б);
C H (TpБ ) • V(TpБ)
звідси C H ( H 2 O) = =
V(H 2 O)
0,1 • 2,7
= = 0,009 = 9 ммоль / л.
30
Відповідь: загальна твердість води 9ммоль/л.

4) Обчислити наважку Трилону Б для приготування 1л розчину його,

якщо титр (точна концентрація) встановлюватиметься за 0,1Н
розчином вихідної речовини MgO.
V(ТрБ)= 1л ; 1)Так як титр ТрБ встановлюватимуть за
Сн(MgO)= 0,1моль/л; 0,1Н розчином вихідної речовини MgО,
m(MgО)= ? то наважку ТрБ розраховуємо також виходячи
із концентрації 0,1моль/л. Оскільки в задачі
дається молярна концентрація еквівалента СН,
то рішення починаємо із формули СН:
mX
CH =
M X • f ЕКВ • V
звідси mХ = СН · МХ · fЕКВ.· V = 0,1· 372 · 1/2· 1 = 18,6г.
Відповідь: маса ТрБ 18,6г.

5) Обчислити наважку цинк сульфату для приготування 200г розчину із

масовою часткою солі 1,5% .
mР-НУ = 200г; 1) Оскільки в задачі дається масова частка, то
ω(ZnSO4)= 1,5%; використовуємо формулу:

mX
m(ZnSO4)= ? ϖ = 100% ;
m Р − НУ
ϖ • m Р − НУ 1,5% • 200
звідси mX = = = 3г.
100% 100

Відповідь; наважка ZnSO4 3г.

Задачі для самостійного розв`язання:

1) Обчислити наважку Трилону Б для приготування 0,5л розчину його

якщо титр (точна концентрація) встановлюватиметься за 0,1Н
розчином вихідної речовини СаСО3. (відповідь: 9,3г)
2) Обчислити наважку нікель сульфату для приготування 400г розчину із
масовою часткою солі 1,5% . (відповідь: 6г)
3) Скільки грамів Трилону Б необхідно для приготування 250мл
розчину із СН = 0,05моль/л? (відповідь: 2,325г)
4) Обчислити наважку меркурий (II) нітрату для приготування 500мл

21
 0,1Н розчину. (відповідь: 6,575г)

МЕТОД ПЕРМАНГАНАТОМЕТРІЇ

Перманганатометрія – це метод об'ємного аналізу, в якому

використовують титрований розчин калій перманганату КМnО4.
Основне рівняння методу:

Титрований розчин КМnО4 готують за приблизною наважкою, а потім титр

встановлюють за вихідними речовинами : Н2С2О4·2Н2О або Na2С2О4.
Титрування проводять в кислому середовищі. Кінець титрування
встановлюють за появою рожевого забарвлення після додавання однієї
зайвої краплі розчину КМnО4.

Приклади вирішення задач

1) Обчислити наважку для приготування 400мл розчину КМnО4,,

якщо титр його встановлюватимуть за 0,1Н розчином вихідної
речовини Н2С2О4 .

V(P-НУ)= 400мл; 1) Оскільки титр розчину КМnО4

Сн(Н2С2О4 ). = 0,1моль/л; встановлюватимуть за 0,1Н розчином Н2С2О4,
то концентрація розчину КМnО4 також має
m (КМnО4) = ? бути приблизно 0,1моль/л. Використовуємо
формулу молярної концентрації еквіваленту:
mX
CH = ;
M X • f ЕКВ • V
звідси mХ = СН · МХ · fЕКВ.· V = 0,1· 158 · 1/5· 0,4 = 12,64г.
Відповідь: маса КМnО4 12,64г.

2) В лабораторії є 10%-ний розчин КМnО4 (ρ = 1,4).

Обчислити СН.
ω(КМnО4)= 10%; 1) Використовуємо формулу, яка зв'язує СН та ω:
ϖ % • ρ • 10 10% • 1,4 • 10
ρ = 1,4; CH = = = 4,43 моль / л.
M X • f ЕКВ 158 • 1/5

СН(КМnО4) = ? Відповідь: СН(КМnО4) = 4,43моль/л.

3) Обчислити наважку Ja2С2О4 для приготування 500мл 0,1Н розчину.

V(P-НУ)= 500мл; 1) Використовуємо формулу молярної концентрації
СН = 0,1Н; еквівалента:

22
 mX
m (Na2С2О4) - ? CH = ;
M X • f ЕКВ • V

звідси mХ = СН · МХ · fЕКВ.· V = 0,1· 134·1/2· 0,5 = 3,35г.

Відповідь: маса Na2С2О4 3,35г.

4) Скільки грамів ферум(II) сульфату необхідно для приготування

100мл розчину, якщо він титрується розчином KMnO4
із СН = 0,08 моль/л.
V(P-НУ)= 100мл; 1) Оскільки титрування проводиться 0,08Н
СН(KMnO4 )= 0,08моль/л; розчином KMnO4, то розчин FeSO4
необхідно приготувати такої ж
m(FeSO4)= ? концентрації. Використовуємо формулу
молярної концентрації еквівалента СН:
mX
CH = ;
M X • f ЕКВ • V
звідси mХ = СН · МХ · fЕКВ.· V = 0,08· 152 · 1· 0,1 = 1,216г.
Відповідь: маса FeSO4 1,216г.

3) Обчислити об'єм 30%-го розчину Н2О2 (ρ = 1,27) для приготування

2л розчину, якщо титрування проводиться 0,09Н розчином KMnO4
в кислому середовищу.

ω1(Н2О2)= 30%; 1) Оскільки титрування проводиться 0,09Н

ρ 1 = 1,27; розчином КMnO4, то розчин Н2О2
VР-НУ 2(Н2О2)= 2л; необхідно приготувати такої ж
СН(КMnO4 )= 0,09моль/л; концентрації. Використовуючи формулу
молярної концентрації еквівалента СН
V(P-НУ) 1 (Н2О2) =? знаходимо масу Н2О2 в 200мл 0,09Н
розчину:
mX
CH = ;
M X • f ЕКВ • V
звідси mХ = СН · МХ · fЕКВ.· V = 0,09 · 34 · 1/2· 2 = 3,06г;
2) Маса пероксиду однакова в розчинах 1 та 2:
mX 1 = mX 2;
4) Використовуючи формулу масової частки, знаходимо масу розчину 1:
mX ϖ • m Р − НУ 3,06 • 100
ϖ = 100% ; звідси mX = = = 10,2 г. ;
m Р − НУ 100% 30
2) Знаходимо об'єм розчину 1:
m Р -НУ 10,2
V= = = 8,03 мл.
ρ 1,27

Відповідь: об'єм 30%-го розчину пероксиду водню 8,03мл.

23
 Задачі для самостійного розв`язання:

1) Обчислити наважку для приготування 400мл розчину КМnО4., якщо

титр його встановлюватимуть за 0,1Н розчином вихідної речовини
Н2С2О4. (відповідь: 1,26г)
2) Обчислити СН розчину Н2О2, якщо на титрування 5мл його
витрачено 4,8мл 0,092Н розчину KMnO4 (титрування ведеться в
кислому середовищі). (відповідь: 0,086)
3) В лабораторії є 5%-ний розчин калій перманганату (ρ = 1,15).
Скільки мл цього розчину необхідно для приготування 1л 0,1Н
розчину калій перманганату? (відповідь: 54,96г)
4) Скільки мл 5%-го розчину Na2С2О4 (ρ = 1,1) необхідно для
приготування 200мл 0,1Н розчину? (відповідь: 24,36мл)

МЕТОД ІОДОМЕТРІЇ

Іодометрія – це метод об`ємного аналізу, в якому використовують розчини

I2 або I ¯.
Основне рівняння методу:

Оскільки титрування йодом відбувається повільно, то до досліджуваного

розчину додають надлишок йоду, а залишок відтитровують натрій
тіосульфатом Na2S2O3:
2 Na2S2O3 + I2 → 2NaI + Na2S4O6.
I20 +2е → 2 I ¯ 1
2¯ 2¯
2S2O3 ‒ 2е → S4O6 1
Вихідна речовина методу - I2..
Титрування проводять в кислому або нейтральному середовищах.
Індикатором є крохмаль. Кінець титрування встановлюють за зникненням
синього забарвлення йоду з крохмалем.

Приклади розв`язання задач

1) Обчислити наважку йоду для приготування 500мл 0,1Н розчину.

V(P-НУ)= 500мл; 1) Так як в задачі дається молярна концентрація
СН = 0,1Н; еквівалента СН, то використовуємо формулу:

mX
m(I2)= ? CH = ;
M X • f ЕКВ • V
звідси mХ = СН · МХ · fЕКВ.· V = 0,1 · 254 · ½ 0,5 = 6,35г;
Відповідь: наважка йоду 6,35г.

2) Обчислити наважку Ja2S2O3·5H2O для приготування 200мл

розчину, якщо титр його встановлюють за 0,1Н розчином I2.

24
 V(P-НУ)= 200мл; 1) Оскільки титр Na2S2O3·5H2O встановлюється
СН(I2)= 0,2моль/л; за 0,1Н розчином йоду, то концентрація
тіосульфату повинна бути приблизно такою ж.
Оскільки в задачі дається молярна
m(Na2S2O3·5H2O) - ? концентрація еквівалента СН, то
використовуємо формулу:
mX
CH = ;
M X • f ЕКВ • V
звідси mХ = СН · МХ · fЕКВ.· V = 0,1·248 · 1· 0,2 = 4,96г;

Відповідь: наважка Na2S2O3·5H2O 4,96г.

3) Для встановлення титру розчину Ja2S2O3·5H2O використовують

як вихідну речовину калій дихромат K2Cr2O7. Обчислити СН розчину
тіосульфату, якщо на титрування 5мл його пішло 4,8мл 0,1 розчину
калій дихромату.
VР-НУ(Na2S2O3)= 5мл; 1) Використовуємо рівняння закону
СН(K2Cr2O7)= 0,1моль/л; еквівалентності:
VР-НУ(K2Cr2O7)= 4,8м; СН(Na2S2O3) · V(Na2S2O3) =
=СН(K2Cr2O7) · V(K2Cr2O7)

C H ( K 2 Cr2 O 7 ) • V(K 2 Cr2 O 7 )

СН(Na2S2O3) = ? звідси C H ( Na 2 S 2 O3 ) = =
V(Na 2 S 2 O3 )
0,1 • 4,8
= = 0,096 моль / л.
5
Відповідь: СН(Na2S2O3) = 0,096моль/л.

4) В лабораторії є 5%-ний розчин йоду (p = 1,15).

Скільки мл цього розчину необхідно для приготування 1л 0,1Н
розчину йоду?
ω1 = 5%; 1) Даних для розрахунку V1 за масовою часткою
ρ1 = 1,15; недостатньо, тому використовуємо формулу
V2 =1л; молярної концентрації еквівалента СН для
С Н 2 = 0,1моль/л; знаходження маси речовини в другому розчині:
mX
V1 = ? CH = ,
M X • f ЕКВ • V
звідси mХ = СН · МХ · fЕКВ.· V = 0,1·254· 1/2· 1 = 12,7г.
2) Маса йоду в обох розчинах однакова: mX 1 = mX 2;
3) Використовуючи формулу масової частки, знаходимо масу розчину 1:
mX
ϖ = 100% ;
m Р − НУ
ϖ • m Р − НУ 12,7 • 100
звідси: m X = = = 254г
100% 5
4) Знаходимо об'єм розчину 1:

25
 m Р -НУ 254
V= = = 220,87 мл.
ρ 1,15
Відповідь: об'єм 5%-го розчину йоду 220,87мл.

Задачі для самостійного розв`язання.

1) Обчислити наважку Na2S2O3·5H2O для приготування 400мл розчину із

СН = 0,05моль/л. (відповідь: 4,96г)
2) Обчислити наважку йоду для приготування 1000мл 0,1Н розчину.
(відповідь: 12,7г)
3) Скільки мл 10%-ного розчину йоду (ρ = 1,32) необхідно для
приготування 500мл 0,1Н розчину йоду? (відповідь: 48,1г)
4) Обчислити наважку K2Cr2O7, для визначення точної концентрації
Na2S2O3 (приблизна концентрація якого 0,1моль/л). Об'єм
розчину K2Cr2O7 200мл. Титрування проводять в кислому середовищі.
(відповідь: 1,96г.)
5)До 100мл 2%-го розчину йоду додали 5г йоду. Обчислити концентрацію
йоду в розчині.
(відповідь: 6,67г)

РЕАКЦІЯ СЕРЕДОВИЩА ВОДНИХ РОЗЧИНІВ – рН

Вода – слабкий електроліт – дисоціює за рівнянням:

Іонний добуток води – це добуток концентрації іонів гідрогену(протонів)

на концентрацію гідроксид-іонів:

Це величина стала за даної температури.

Дисоціація кислот іде за схемою:

Активна кислотність – це концентрація протонів (Н+).

Потенційна кислотність – це концентрація недисоційованих молекул
кислоти.
Загальна кислотність – це загальна концентрація кислоти в моль екв.
Сума активної та потенційної кислотностей дорівнює загальній кислотності.
Під час титрування визначається загальна кислотність.
Дисоціація основ іде за схемою:
NH4OH ↔ NH4 + + OH¯.

26
Активна лужність – це концентрація гідроксид – аніонів.
Потенційна лужність – це концентрація недисоційованих молекул основи.
Загальна лужність – це загальна концентрація основи в моль екв.
Сума активної та потенційної лужностей дорівнює загальній лужності.
Під час титрування визначається загальна лужність.
Реакція середовища визначається концентрацією протонів.

кисле нейтр. лужне

Концентрацію протонів в розчині кислоти обчислюють за формулою:

Під час дисоціації основи утворюються гідроксид-аніони, концентрацію яких

обчислюють за формулою:

Реакцію середовища розчину зручніше передавати через рН.

рН – це від`ємний десятковий логарифм концентрації іонів гідрогену:
рН = ‒ lg [Н+].

Аналогічно можна обчислити величину рОН:

Виходячи із від`ємного десяткового логарифму іонного добутку води

знаходимо:
рН + рОН = 14.
рН крові = 7,36;
рН шлункового соку = 0,9 – 1,5.

Приклади вирішення задач

А. Обчислення рН розчинів сильних та слабких кислот та основ.

27
1). Обчислити рН, якщо [Н+ ] = 10‾ 2.
. рН = - lg [Н+ ] = -lg 10‾2 = 2.
2) Обчислити рОН, якщо [ОН ‾ ] = 10‾5.
рОН = -lg [ОН ‾ ] = -lg 10-5 = 5.
3) Обчислити рН, якщо [ОН ‾ ] = 10‾ 4.
рОН = -lg [ ОН ‾ ] = -lg 10-4 = 4.
рН = 14 – рОН = 14 – 4 = 10.
4) Обчислити рН розчину з концентрацією Н+-іонів 3,7·10– 5 моль/ л.
[Н+] = 3,7 ⋅10-5 . рН = - lg Н+ ] = -lg 3,7 ⋅10-5 = -lg 3,7 – lg10-5 =

рН - ? = 5 – 0,57 = 4,43.
Відповідь: рН = 4,43.

5) Обчислити рН розчину НСl із Сн = 0,1 моль/л.

Сн (НСl) = 0,1 моль/л; 1) Для обчислення рН розчину необхідно
знайти [Н+]. Оскільки HCl сильна кислота. то
[Н+] = [кислоти] = 0,1моль/л = 10‾1;
рН - ? 2) Знаходимо рН розчину:
рН = - lg [Н +] = -lg 10‾1 = 1.
Відповідь: рН = 1.

6) Обчислити рН 0,0001Н розчину НСl.

рН = - lg [ НСl ] = - lg [Н+ ] = -lg ⋅10‾4 = 4.
7) Обчислити рН розчину JаOH із Сн= 0.2 моль /л.
Сн(NаOH )= 0.2 моль /л. 1) Оскільки за умовою дається основа, то
спочатку знаходимо [ ОН‾ ].
рН = ? У розчині сильної основи
[ ОН ‾ ] = [основи] = 0,2 = 2· 10‾1;
2) Знаходимо рОН:
рОН = -lg [ ОН ‾ ] = -lg 2 · 10-1 = - lg 2 – lg 10 ‾1= 1 – 0.3 = 0,7.
3) Знаходимо рН: рН = 14 – рОН = 14 – 0,7 = 13,3.

Відповідь: рН = 13,3.

8) Обчислити рН 0,001Н розчину JаOH.

рОН = -lg [NaОН ] = -lg [ ОН ‾ ] = -lg 10-3 = 3.
рН = 14 – рОН = 14 – 3 = 11.

9) Обчислити рН розчину НСООН із Сн = 0,1 моль/л (Кд=1,8·10-5.)⋅

Сн((НСООН = 0,1 моль/л; 1) Для обчислення рН розчину необхідно
Кд=1,8·10-5; знати [Н+]. Оскільки HCООН слабка кислота.
то використовуємо формулу:
рН = ?

2) Знаходимо рН: рН = -lg 4,24 ·10‾3 =

28
 = -lg 4,24 – lg 10‒ 3= 3 -0,63 = 2,37.

Відповідь: рН = 2,37.

10) Обчислити рН розчину JH4OH із Сн =0,15 моль/л (КД = 1,85 ⋅ 10-5).

Сн(NH4OH) =0,15 моль/л; 1) Оскільки за умовою дається основа, то
Кд = 1,85 ⋅ 10-5; спочатку знаходимо [ ОН‾ ].
рН - ? В розчині слабкої основи:

2) Знаходимо рОН
рОН = -lg 1,64 ⋅ 10‾3 = - lg 1.64 – lg 10 ·3= 3 – 0,21 = 2,79.
3) Знаходимо рН: рН = 14 – рОН = 14 – 2,79 = 11.21.

Відповідь: рН = 11.21.

11) Обчислити рН розчину Н2SO4 з w= 3% (ρ = 1,1; fекв. = 1/2).

ω = 3%; 1) Переводимо масову частку в нормальну
ρ= 1,1; концентрацію еквівалента, використовуючи формулу
fекв. = 1/2; яка зв'язує СН та ω:
ϖ % • ρ • 10 3 • 1,22 • 10
рН = ? CH = = = 0,73 моль / л. ;
M X • f ЕКВ 98 • 1 / 2
+
2) Знаходимо [Н ] та рН:
[Н+] = [кислоти] = 0,73 = 7,3· 10‾1;
рН = - lg [Н +] = -lg 7,3 · 10‾1= - lg 7,3 - lg 10‾1 = 1- 0,86 = 0,14
Відповідь: 0,14

Б, Визначення рН розчинів після розбавлення їх водою.

12) Як зміниться рН розчину HJO3, якщо до 40мл 0,1Н розчину її

додати 20мл води?
V1(HNO3)= 40мл; 1) ∆рН = рН1 – рН2
Сн1 = 0,1моль/л; де рН1 – це рН розчину HNO3 до додавання
V(Н2О)= 20мл; води;
рН2– це рН розчину HNO3 після додавання
∆рН(HNO3)= ? води;
2) Знаходимо рН1: для обчислення рН розчину
+
необхідно знати [Н ]. Оскільки HNO3 сильна кислота, то
[Н+]1 = [кислоти] = 0,1моль/л = 10‾1;
3) Знаходимо рН1 розчину: рН1 = - lg [Н +]1= -lg 10‾1 = 1;
4) В результаті розведення водою концентрація кислоти зменшується.
Знаходимо її, використовуючи закон еквівалентів:
СН 1· V1 = СН 2· V2; де V2 – об'єм розчину після додавання води:
V2 = 40 + 20 =60мл;

29
 C H 1 • VH 1 0,1 • 40 ‾2
Звідси: CH 2 = = = 0,067 = 6,7· 10 ;
V2 60
5) Знаходимо рН2: [Н+] 2 = [кислоти] = 6,7· 10‾2;
рН2 = - lg [Н +]2 = -lg 6,7 · 10‾2 = -lg 6,7 - lg 10‾2 = 2- 0,83 =1,17;
6) ∆ рН = 1,17 - 1 = 0,17.
Відповідь: 0,83.

13) Як зміниться рН розчину JH4OH, якщо до 50мл 0,1Н розчину його

додати 30мл води? ( КД = 1,85 ⋅ 10-5).
V(NH4OH)= 50мл; 1) ∆ рН = рН1 – рН2·
Сн(NH4OH) =01моль/л; де рН1 – це рН розчину NH4OH до додавання
-5;
Кд = 1,85 ⋅ 10 води;
V(Н2О)= 30мл; рН2– це рН розчину NH4OH після додавання
води;
∆ рН - ? Оскільки за умовою дається основа, то
спочатку знаходимо [ОН‾ ].
У розчині слабкої основи:
[OH ] = K Д [основи ] = 1,8 • 10 −5 • 10 −1 =1,34·10‾;
−

2) Знаходимо рОН1:
рОН1 = -lg 1,34 · 10‾3 = - lg 1,34 – lg 10 ‾3= 3 – 0,127 = 2,87;
рН1 = 14 – 2,87 = 11,13.
3) В результаті розведення водою концентрація основи зменшується.
Знаходимо її використовуючи закон еквівалентів:
СН1·V1 = СН2· V2; де V2 – об'єм розчину після додавання води:
V2 = 50 + 30 =80мл;
C H 1 • VH 1 0,1 • 50 ‾2
CH 2 = = = 0,0625 = 6,25 · 10 ;
V2 80
4) Знаходимо рОН2:
[OH ] =− ‾3
K Д [основи ] = 1,8 • 10 −5 • 6,25 • 10 −2 =1,06·10 ;
рОН2 = -lg 1,06 · 10‾3 = - lg 1,06 – lg 10‾3= 3 – 0,025 = 2,975;
рН2 = 14 – 2,975 = 11,025.

5) Знаходимо ∆ рН: ∆ рН = 11.13 – 11,025 = 0,105.

Відповідь: 0,105.

14) Як зміниться рН води, якщо до 80 мл її додати 20 мл розчин

JаОН із Сн =0,1 моль/л (α = 1).
V(Н2О)= 80мл; 1) рН (Н2О) = 7;
СН(NаОН) =0,1 моль/л; 2) Після додавання до води розчину NаОН
V(NаОН) 20мл; утворюється розчин основи, концентрацію
якого знаходимо за законом еквівалентів:
∆рН(Н2О)= ? СН1·V1 = СН2· V2;
де V2 = 80 мл + 20 мл = 100 мл.
3) Знаходимо концентрацію лугу в розчині Сн2, потім [ ОН−]2, рОН2 та рН2:

30
 V1 ⋅ C Н 1 20 ⋅ 0,1
CН 2 = = = 0,02 = 2 ⋅ 10 − 2 − це концентрація NаОН в розчині.
V2 100
[ ОН− ]2 = [ основи ]2 = 2·10-2.
рОН2 = -lg [ ОН−]2 = - lg 2·10-2⋅ = -lg 2 – lg 10-2 = 2 - 0,3 = 1,7.
рН = 14 – 1,7 = 12,3
4) Знаходимо зміну рН води: ∆ рН = 12,3 – 7 = 5,3.
Відповідь: 5,3.

В) Визначення рН після зливання розчинів кислот та лугів.

15). Визначити рН розчину, одержаного після змішування однакових

об'ємів розчинів НСl із СН = 0,3 моль/л та JаOH із СН = 0,1 моль/л .
CH(НСl)= 0,3моль/л; 1) Під час змішування розчинів кислота та
СН(NаOH)= 0,1 моль/л; луг реагують за рівнянням:
V(НСl) = V(NаOH); НСl + NаOH → NaСl + Н2О;
рН = ? З рівняння видно, що кислота та луг
реагують у співвідношенні 1 : 1. Так як
кислоти було взято 0,3моль, а 0,1моль вступає в реакцію, то після реакції в
розчині залишилося кислоти: 0,3 – 0,1 = 0,2моль. Оскільки об'єм суміші
збільшився в 2 рази, то концентрація кислоти в розчині: 0,2 / 2 = 0,1 моль/л;
2) Знаходимо рН розчину, що утворився:
[ Н+ ] = [ кислоти ]= 0,1 = 10 ‾ 1.
рН = - lg [ Н + ] = - lg 10 ‾1 =1.
Відповідь: рН = 1.

16) Визначити рН розчину, одержаного після змішування однакових

об'ємів розчинів H2SO4 із СН = 0,2моль/л та JаOH із СН = 0,6 моль/л .
CH(H2SO4)= 0,2моль/л; 1) Під час змішування розчинів кислота та
СН(NаOH)= 0,6 моль/л; луг реагують за рівнянням:
V(H2SO4)= V(NаOH); H2SO4 +2 NаOH → Na2 SO4 +2 Н2О;
рН = ? З рівняння видно, що кислота та луг
реагують у співвідношенні 1 : 2. Так як
кислоти було взято 0,2моль, то:
1моль H2SO4 ‒ 2моль NаOH Х = 0,4моль NаOH.
0,2моль H2SO4 ‒ Хмоль NаOH
Тобто 0,4моль NаOH вступає в реакцію.
За умовою задачі дано 0,6моль NaOH, значить після реакції залишилося
0,6 – 0,4 = 0,2моль NаOH. Оскільки об'єм суміші збільшився в 2 рази, то
концентрація NаOH в розчині: 0,2 / 2 = 0,1 моль/л;
2) Знаходимо [ОН‾], рОН та рН розчину, що утворився:
[ ОН‾ ] = [ основи ] = 0,1 = 10 ‾ 1.
рОН = - lg [ ОН‾ ] = - lg 10 ‾1 =1.
рН = 14 – рОН = 14 – 1 =13. Відповідь: рН = 13.

31
 Р. Обчислення [ Н+] за заданої величини рН та рОН.

17) Обчислити [ Н+] в крові, якщо рН = 7,36 .

рН = 7,36; [ Н +] = ant lg рН = ant lg 7,36 = ant lg8 – ant lg 0,64 =
= 4,36 ⋅10–8 моль / л
[ Н+ ] = ? Відповідь: 4,36 ⋅10-8 моль / л

18) Обчислити [ Н+] розчину, якщо рОН = 4,29 .

рОН = 4,29; 1) Знаходимо рН:
рН = 14 – рОН = 14 – 4,29 = 9,71;
+
[Н ]=? [ Н +] = ant lgрН = ant lg 9,71 = ant lg10 – ant lg 0,29 =
= 1,95 ⋅10‾10 моль/л.

Відповідь: 1,95 ⋅10‾10моль/л.

Задачі для самостійного розв`язання

1. Обчислити рН розчину НСI із масовою часткою 2% . (відповідь: 0,26)

2. Обчислити рН розчину NН4ОН із СН = 0,3 моль / л (Кд=1,810‾5⋅)⋅
(відповідь: 11,37)

3. Як зміниться рН розчину НNO3 із С Н =0,3 моль/л, якщо до 20мл розчину

її долити 80 мл води? (відповідь: 0,7)
4. Як зміниться рН розчину, отриманого після змішування однакових
об'ємів розчинів Н2SO4 із СН = 0,8 моль/л та NаОН із СН = 0,2 моль/л?
(відповідь: 0,46)
5. Обчислити рН 4%-го розчину КОН. (відповідь: 13.75)
6. Як зміниться рН води, якщо до 50мл її додати 20 мл 0,1Н розчину NаОН.
(відповідь: 5,45)
+
7. Обчислити [ Н ], якщо рОН розчину 3,58. (відповідь:3,8·10‾7).
8. Концентрація протонів в сечі становить 3,16•10¯6 моль/л. Чому
дорівнює рОН? (відповідь: 6,8)
9. Концентрація іонів гідроксилу артеріальної крові становить
2,5•10¯7моль/л. Чому допівнює концентрація протонів?
(відповідь: 4•10¯6 моль/л)
10. До 90мл води долили 1мл 0,1н розчину NaOH. Як зміниться рН води?
(відповідь: від 7 до 11)
11. рН секрету підшлункової залози становить 8,5. Чому дорівнює
концентрація протонів? (відповідь: 3,16•10¯9моль/л)

Задачі підвищеної складності

1. Скільки грамів NaOH треба розчинити в 1л води, для отримання
розчину із рН 11,12 за 370С? (відповідь:0,13г)

32
 2. Обчислити рН розчину, в 1л якого міститься 0,51мг іонів ОН¯.
(відповідь: 9,48)
3. В скільки разів концентрація протонів в крові більша за концентрацію
протонів у спинномозковій рідині, рН якої 7,53? (відповідь: 1,5)
4. рН венозної крові 7,33, а рН артеріальної – 7,36. Обчислити число
протонів у 100мл першої та другої крові.
(відповідь: 2,83•1015; 2,65•1015)

БУФЕРНІ СИСТЕМИ

Буферними називають системи, які достатньо стійко зберігають

величину рН під час додавання невеликої кількості сильної кислоти або
лугу, а також під час розведення(або концентрування).
Існує два типи буферних систем:
а) кислотні ‒ складаються із слабкої кислоти та її солі, утвореної
сильною основою. Наприклад, ацетатний буфер: СН3СООН + СН3COONa.
б) оснóвні ‒ складаються із слабкої основи та її солі, утвореної
сильною кислотою. Наприклад, аміачний буфер: NH4OH + NH4Cl.

Основні рівняння буферних систем

кислотний тип оснóвний тип

[H ] = К [кислоти
+
Д
[солі]
]; [ОН ] = К [основи
−
Д
[солі]
].

Рівняння Гендерсона – Гассельбаха

кислотний тип оснóвний тип

рН = рК Д − lg
[кислоити ] рОН = рК Д − lg
[основи ]
[солі] [солі]

де рКД = ‒ lgКД.

Буферна ємкість – це число моль еквівалентів сильної кислоти або

сильної основи, яку потрібно додати до 1л буферної системи, щоб
змістити рН на 1.
Буферну ємкість визначають титруванням.

33
 Формули обчислення буферної ємкості:

за кислотою за лугом

C С
Bк = ; ВЛ =
pHo - pH 1 рН 1 − рН 0

рН1 = 4,4 рН1 = 8,2

Приклади розв`язання задач

А. Обчислення рН буферних систем

1) Обчислити рН ацетатного буферу, що складається із 50мл 0,1Н

розчину СН3СООН та 40мл 0,15Н розчину СН3COOJa
(КД(СН3СООН)= 1,8· 10 -5).
50мл 0,1Н СН3СООН; 1) Для знаходження рН буферних систем
40мл 0,15Н СН3СООNa; раціональніше спочатку знайти
-5
КД(СН3СООН)= 1,8 · 10 ; концентрацію Н+ за основним
рівнянням буферних систем кислотного
рН - ? типу
[H ] = К [кислоти
+
Д
[солі]
]; [Н+ ] = 1,8 • 10 −5
50 • 0,1
40 • 0,15
−5
= 1,13 • 10 ;

2) рН = ‒ lg [Н+] = ‒ lg 1,13·10 -5 = ‒ lg 1,13 ‒ lg 10 -5 = 5 ‒ 0,053 = 4,947.

Відповідь: рН = 4,947.

3) Обчислити рН аміачного буферу, що складається із 60мл 0,1Н

розчину JH4Cl та 30мл 0,2Н розчину JH4OH
(КД(JH4OH)= 1,8 · 10 -5).

60мл 0,1Н NH4Cl; 1) Для знаходження рН буферної системи

30мл 0,2Н NH4OH; оснóвного типу, спочатку потрібно знайти рОН.
КД(NH4OH)= 1,8 · 10 -5 Для знаходження рОН раціональніше спочатку
рН = ? знайти концентрацію ОН‾ за основним
рівнянням буферних систем оснóвного типу:
[ОН ] = К [основи
−
Д
[солі]
] . = 1,8 • 10 -5 30 • 0,2
60 • 0,1
= 1,8 • 10 −5 ;

рОН = ‒ lg 1,8 ·10 -5 = ‒lg 1,8 ‒ lg 10‾ 5 = 5 – 0,25 = 4,75;

рН = 14 ‒ рОН = 14 – 4,75 = 9,25.
Відповідь: рН = 9,25.

34
 Б. Обчислення співвідношення компонентів буферних систем

4) Обчислити співвідношення компонентів фосфатного буферу із

рН = 6,3, якщо концентрації компонентів 0,1моль/л
(КД(КН2РО4)= 1,6· 10 -7 ).
рН = 6,3; 1) Для обчислення співвідношення
-7;
КД(КН2РО4)= 1,6 · 10 компонентів краще використовувати
СН = 0,1моль/л; рівняння Гендерсона - Гассельбаха для
буферних систем кислотного типу:
V ( TaH 2 PO4 )
=? рН = рК Д − lg
[кислоити ] =
V ( Ta 2 HPO4 ) [солі]

рКД(КН2РО4) = ‒ lg 1,6· 10 -7 = ‒ lg 1,6 ‒ lg 10 -7 = 7 – 0,2 = 6,8;

8) Підставляємо дані в рівняння Гендерсона – Гассельбаха та знаходимо
співвідношення:

V ( TaH 2 PO4 ) V ( TaH 2 PO4 )

6,3 = 6,8 ‒ lg ; lg = 6,8 – 6,3 = 0,5;
V ( Ta 2 HPO4 ) V ( Ta 2 HPO4 )
V ( TaH 2 PO4 )
= ant lg 0,5 = 3.
V ( Ta 2 HPO4 )
V ( TaH 2 PO4 )
Відповідь: = 3.
V ( Ta 2 HPO4 )

4) Обчислити співвідношення компонентів аміачного буферу

із рН = 8,6, якщо концентрації компонентів 0,1моль/л
(КД(JH4OH)) = 1,8· 10 -5 ).

рН = 8,6 1) Для обчислення співвідношення

КД(NH4OH)= 1,8 · 10 -5 ). компонентів краще використовувати
СН = 0,1моль/л рівняння Гендерсона- Гассельбаха
для буферних систем оснóвного типу:

V ( TH 4 OH )
=? рОН = рК Д − lg
[основи ] .
V ( TH 4 Cl ) [солі]
2) Знаходимо рОН за умовою задачі:
рОН = 14 – рН = 14 – 8,6 = 5,4;
3) Знаходимо величину рКД:
рКД(NH4OH)= ‒ lg 1,8 · 10 -5 = ‒ lg 1,8 ‒ lg 10-5 = 5 – 0,25 = 4,75;
9) Підставляємо дані в рівняння Гендерсона – Гассельбаха і знаходимо
співвідношення компонентів:

35
 V ( TH 4 OH ) V ( TH 4 OH )
5,4 = 4,75 – lg ; lg = 4,75 – 5,4 = – 0,65;
V ( TH 4 Cl ) V ( TH 4 Cl )
Під знаком lg міняємо чисельник та знаменник, щоб логарифм мав
додатнє значення:
V ( TH 4 Cl ) V ( TH 4 Cl )
lg = 0,65; = ant lg 0,65 = 4,5.
V ( TH 4 OH ) V ( TH 4 OH )
V ( TH 4 Cl )
Відповідь: = 4,5.
V ( TH 4 OH )

В. Обчислення зміни рН (W рН) буферної системи після додавання сильної

кислоти або лугу

5) Як зміниться рН ацетатного буферу, що складається із 50мл 0,1Н

розчину СН3COOJa та 80мл 0,1Н розчину СН3СООН
(КД(СН3СООН)= 1,8 · 10 -5) після додавання до нього 10мл 0,1Н
розчину JаOH.
80мл 0,1Н СН3СООН; 1) Коли додаємо луг, то рН повинен
50мл 0,15Н СН3COONa; зрушитися в лужну сторону, тобто
-5
КД(СН3СООН)= 1,8 · 10 ; збільшитися, тому ∆ рН = рН2 – рН1,
10мл 0,1Н NаOH; де рН2 – це рН розчину після
додавання лугу,
∆ рН = ? а рН1 – до додавання лугу, тобто
це рН початкового буферного розчину.
2) Для знаходження рН буферних систем раціональніше спочатку знайти
концентрацію Н+ за основним рівнянням буферних систем
кислотного типу:
[Н ]
+
= КД
[кислоти ] = 1,8 • 10 −5 80 • 0,1 = 2,8 • 10 −5 ;
1
[солі] 50 • 0,1
рН1 = ‒ lg [Н+]1 = ‒ lg 2,8· 10 -5 = ‒ lg 2,8 ‒ lg 10 -5 = 5 - 0,45 = 4,55.

3) Луг, який додається до буферної системи, реагує із кислотою за

рівнянням: СН3СООН + NаOH → СН3COONa + Н2О.
Таким чином, концентрація кислоти зменшується, а концентрація солі
збільшується на кількість доданого лугу, тобто на 10 · 0,1.
4) Виходячи із цього знаходимо [Н]2, а потім рН2 :
[H ] +
= КД
[кислоти ] − [лугу ] = 1,8 • 10 −5 80 • 0,1 − 10 • 0,1 = 2,1 • 10 −5 ;
2
[солі] + [лугу ] 50 • 0,1 + 10 • 0,1
рН2 = ‒ lg [Н+]2 = ‒ lg 2,1· 10 -5 = ‒ lg 2,1 ‒ lg 10 -5 = 5 - 0,32 = 4,68.
5) Знаходимо ∆ рН:
∆ рН = 4,68 – 4,55 = 0,13. Відповідь: ∆ рН = 0,13.

6) Як зміниться рН аміачного буферу, що складається із 30мл 0,15Н

розчину JН4ОН (КД(JН4ОН)= 1,8 · 10 -5) та 40мл 0,1Н розчину
JH4JO3 після додавання до нього 5мл 0,1Н розчину HJO3?

36
 30мл 0,15Н NН4ОН; 1)Так як додаємо кислоту, то рН повинен
40мл 0,1Н NH4NO3 ; зрушитися в кислу сторону, тобто
КД(NН4ОН)= 1,8 · 10 -5; зменшитися , від початкової величини,
5мл 0,1Н HNO3; тому ∆ рН = рН1 – рН2
∆ рН = ? де рН2 – це рН розчину після
додавання кислоти, а рН1 – до додавання
кислоти, тобто це рН початкового буферного розчину.
3) Для знаходження рН буферної системи раціональніше спочатку знайти
концентрацію ОН‾ за основним рівнянням буферних систем
основного типу:
[OH ] −
= КД
[основи ] = 1,8 • 10 −5 30 • 0,15 = 2,02 • 10 −5 ;
1
[солі] 40 • 0,1
рОН1 = ‒ lg [ОН‾]1 = ‒ lg 2,02· 10 -5 = ‒ lg 2,02 ‒ lg 10 -5 = 5 - 0,3 = 4,7
рН1 = 14 – рОН = 14 – 4,7 – 9,3.
3) Кислота, яка додається до буферної системи, реагує із основою
за рівнянням: НNO3 + NН4ОН → NH4NO3 + Н2О.
Таким чином, концентрація основи зменшується, а концентрація
солі збільшується на кількість доданої кислоти, тобто на 5· 0,1.
4) Виходячи із цього знаходимо [ОН‾]2, а потім рОН2 та рН2 :
[OH ]
−
= КД
[основи ] − [кислоти ] = −5 30 • 0,15 − 5 • 0,1 −5
2
[солі] + [кислоти ] 1,8 • 10 40 • 0,1 + 5 • 0,1 = 1,6 • 10 ;
рОН2 = ‒ lg [ОН‾]2 = ‒ lg 1,6· 10 -5 = ‒ lg 1,6 ‒ lg 10 -5 = 5 - 2 = 4,8;
рН2 = 14 – 4,8 = 9,2;
5) Знаходимо ∆ рН:
∆ рН = 9,3– 9,2 = 0,1.
Відповідь: ∆ рН = 0,1.

Г. Обчислення буферній ємкості

7) Обчислити буферну ємкість гідрокарбонатного буферу, який

складається із 70мл 0,1Н розчину Н2СО3 (КД = 3,3 · 10 -7) та 50мл
0,1Н розчину JaHCO3, якщо на титрування 5мл цього буферу пішло
4,8мл 0,1Н розчину JаOH.
70мл 0,1Н Н2СО3; 1) Буферну ємкість за лугом обчислюють за
50мл 0,1Н NaHCO3; формулою:
-7
КД = 3,3 · 10 ;
С
Vбуф.сист. = 5мл; ВЛ = .
рН 1 − рН 0
4,8мл 0,1Н NаOH; 2) Обчислюємо рН0:
рН0 = ‒ lg [Н+]0;

37
 ВЛ = ? [Н ] +
= КД
[кислоти ] = 3,3 • 10 −7 70 • 0,1 = 4,62 • 10 −7 ;
0
[солі] 50 • 0,1
рН0 = ‒ lg [Н+]0 = ‒ lg 4,62· 10 -7 = ‒ lg 4,62 ‒ lg 10 -7 = 7 - 0,66 = 6,34;
3) рН1 = 8,2, оскільки титрування лугом закінчують, коли з`являється
малинове забарвлення;
4) Буферна ємкість розраховується на 1л буферної системи, тому
знаходимо, скільки пішло б лугу на титрування 1л або 1000мл
буферної системи:
на 5мл буферної системи ‒ 4,8мл NаOH
на 1000мл « ‒ Хмл Х = 960мл;
5) Обчислимо кількість моль еквівалентів лугу, яке пішло б на
титрування 1л буферної системи:
у 1000мл NаOH ‒ 0,1моль NаOH
у 960мл NаOH ‒ Х Х = 0,096 моль екв.
6) Обчислюємо буферну ємкість:
0,096 = 0,05 моль екв. .
ВЛ =
8,2 − 6,34 од. рН
моль екв.
Відповідь: буферна ємкість за лугом 0,05
од. рН
8) Обчислити буферну ємкість фосфатного буферу, який
складається із 100мл 0,1Н розчину Ja2HPO4 та 80мл 0,1Н розчину
JaH2РО4 (КД = 1,6 · 10 -7), якщо на титрування 10мл цього буферу
пішло 7,8мл 0,1Н розчину HCl.
100мл 0,1Н Na2HPO4 ; 1) Буферну ємкість за кислотою обчислюють
80мл 0,1Н NaH2РО4; за формулою:
C
КД = 1,6 · 10 -7 ; Bк = ;
pHo - pH 1
Vбуф.сист. = 10мл;
7,8мл 0,1Н HCl; 2) Обчислюємо рН0:

ВК -? рН0 = ‒ lg [Н+]0;
[Н ]
+
= КД
[кислоти ] = 1,6 • 10 −7 80 • 0,1 = 1,28 • 10 −7
0
[солі] 100 • 0,1
рН0 = ‒ lg [Н+]0 = ‒ lg 1,28 · 10 -7 = ‒ lg 1,28 ‒ lg 10 -7 = 7 - 0,107 = 6,89;
4) рН1 = 4,4, оскільки титрування кислотою закінчують, коли змінюється
жовте забарвлення на рожеве;
4) Буферна ємкість розраховується на 1л буферної системи, тому
знаходимо, скільки пішло б кислоти на титрування 1л або 1000мл
буферної системи:
на 10мл буферної системи ‒ 7,8мл HCl
на 1000мл « ‒ Хмл Х = 780мл;

5) Обчислимо кількість моль еквівалентів кислоти, яке пішло б

на титрування 1л буферної системи:

38
 у 1000мл HCl ‒ 0,1моль HCl
у 780мл HCl ‒ Х Х = 0,078 моль екв.
6) Обчислюємо буферну ємкість:
0,078 моль екв.
BК = . = 0,03 .
6,89 − 4,4 од. рН
моль екв.
Відповідь: буферна ємкість за кислотою: 0,03.
од. рН

9) Обчислитибуферну ємкість аміачного буферу, який складається із

40мл 0,1Н розчину JН4ОН (КД = 1,8 · 10-5) та 30мл 0,2Н розчину JН4Cl,
якщо на титрування 7мл його витрачається 5,5 мл 0,1Н розчину HCl.
40мл 0,1Н NН4ОН; 1) Буферну ємкість за кислотою обчислюють
30мл 0,2Н NН4Cl; за формулою:
C
(КД = 1,8 · 10-5); Bк = ;
pHo - pH 1
V(буф.сист.) =7мл; 2) Щоб знайти рН0 буферної системи оснóвного
5,5 мл 0,1Н HCl; типу, спочатку потрібно знайти рОН0. Для
знаходження рОН0 раціональніше спочатку
знайти [ОН‾]0 за основним
ВК = ? рівнянням буферних систем оснóвного типу:
[ОН ]
−
= КД
[основи ] = 1,8 • 10 -5 40 • 0,1 = 1,2 • 10 −5 ;
0
[солі] 30 • 0,2
рОН0 = ‒ lg 1,2 · 10 -5 = ‒ lg 1,2 ‒ lg 10 -5 = 5 – 0,08 = 4,92;
рН0 = 14 ‒ рОН0 = 14 – 4,92 = 9,08.
3) рН1 = 4,4, оскільки титрування кислотою закінчують, коли змінюється
жовте забарвлення на рожеве;
4) Буферна ємкість розраховується на 1л буферної системи, тому
знаходимо, скільки пішло б кислоти на титрування 1л або 1000мл
буферної системи:
на 7мл буферної системи ‒ 5,5мл HCl
на 1000мл « ‒ Хмл Х = 785,7мл;

5) Обчислюємо кількість моль еквівалентів кислоти, яке пішло б

на титрування 1л буферної системи:
у 1000мл HCl ‒ 0,1моль HCl
у 785,7мл HCl ‒ Х Х = 0,07857 моль екв.
6) Обчислюємо буферну ємкість:
0,07857 моль екв.
BК = . = 0,017 .
9,08 − 4,4 од. рН
моль екв.
Відповідь: буферна ємкість за кислотою: 0,017
од. рН

10) Обчислити буферну ємкість сироватки крові за кислотою, якщо на

титрування 5мл її пішло 7,5мл 0,1Н розчину HCl.

39
 V(СИРОВАТКИ)= 5мл; 1) Буферну ємкість за кислотою обчислюють
7,5мл 0,1Н HCl; за формулою:
C
Bк = ;
pHo - pH 1
ВК = ? 2) рН0 – це рН сироватки крові = 7,36;
рН1 – це рН розчину після закінчення титрування,
тобто 4.4, оскільки в сироватці забарвлення метилоранжу жовте, а під час
титрування кислотою міняє забарвлення на рожеве за рН = 4,4.
3) Буферна ємкість розраховується на 1л буферної системи, тому
знаходимо, скільки пішло б кислоти на титрування 1л або 1000мл
буферної системи, тобто сироватки:
на 5мл сироваткм крові ‒ 7,5мл HCl
на 1000мл « ‒ Хмл Х = 1500мл;

5) Обчислюємо кількість моль еквівалентів кислоти, яке пішло б

на титрування 1л сироватки крові:
у 1000мл HCl ‒ 0,1моль HCl
у 1500мл HCl ‒ Х Х = 0,15 моль екв..
6) Обчислюємо буферну ємкість:
0,15 моль екв.
BК = . = 0,05 .
7,36 − 4,4 од. рН
моль екв.
Відповідь: буферна ємкість по кислоті 0,05
од. рН

Задачі для самостійного вирішення

1) Обчислити рН фосфатного буферу, який складається із 60мл 0,1Н

розчину однозаміщеної солі і 40мл 0,1Н розчину двозаміщеної
солі (КД = 1,6 · 10-7). (відповідь: 6,62)
2) Обчислити рН аміачного буферу, який складається із 70мл 0,15Н
розчину NH4NO3 та 50мл 0,1Н розчину NН4ОН (КД = 1,8 · 10-5).
(відповідь: 8,93)
3) Обчислити співвідношення компонентів ацетатного буферу із рН = 5,7
якщо концентрації компонентів 0,1моль/л (КД(СН3СООН)= 1,8 · 10 -5 ).
(відповідь: V(солі)/ V(кислоти) = 9).
4) Обчислити співвідношення компонентів аміачного буферу із рН = 9,3,
якщо концентрація основи та солі 0,2моль/л (КД(NН4ОН)= 1,8 · 10 -5 ).
(відповідь: V(основи) / V(солі) = 1,1.)
5) Як зміниться рН цитратного буферу, який складається із 50мл 0,1Н
розчину лимонної кислоти (КД(кислоти) = 1,2 · 10 -3 ) та 60мл 0,1Н
розчину калій цитрату, в результаті додавання 15мл 0,1Н розчину HCl.
(відповідь: ∆рН = 0,24)
6) Як зміниться рН боратного буферу, який складається із 90мл 0,2Н
розчину Н3ВО3 (КД(Н3ВО3) = 6 · 10 -10 ) та 60мл 0,15Н розчину Na2В4О7

40
 в результаті додавання 10мл 0,2Н розчину NаОН. (відповідь: ∆рН = 0,14)
7) Як зміниться рН аміачного буферу, що складається із 100мл 0,15Н
розчину NН4ОН (КД = 1,8 · 10 -5) та 80мл 0,1Н розчину NH4Cl
в результаті додавання до нього 15мл 0,1Н розчину HCl?
(відповідь: ∆рН = 0,15)
8) Як зміниться рН аміачного буферу, що складається із 70мл 0,1Н NН4NO3
та 45мл 0,1Н розчину NН4ОН (КД = 1,8 · 10 -5) в результаті додавання до
нього 20мл 0,1Н розчину NаOH? (відповідь: ∆рН = 0,31).
9) Обчислити буферну ємкість ацетатного буферу, який складається із 90мл
0,15Н розчину СН3СООН (КД = 1,8 · 10 -5) та 70мл 0,12Н розчину
СН3COONa, якщо на титрування 5мл його витрачається 3,5 мл 0,1Н
розчину NаOH. (відповідь: 0,018)
10) Обчислити буферну ємкість аміачного буферу, який складається із
150мл 0,1Н розчину NН4ОН (КД = 1,8 · 10 -5) та 120мл 0,1Н розчину
NН4Cl, якщо на титрування 10мл його витрачається 8,2 мл 0,1Н розчину
HCl. (відповідь: 0,16)
11) Обчислити буферну ємкість сироватки крові за кислотою, якщо на
титрування 20мл її пішло 3,6мл 0,1Н розчину HCl; рН сироватки при
цьому змінився до 7,0. (відповідь: 0,05моль екв./од. рН)

Задачі підвищеної складності

1. Яка із двох буферних систем із рН = рК + 1 або із рН = рК – 1 стійкіша

до дії кислоти, а яка до дії лугу? (відповідь: перша – до дії кислоти;
друга – до дії лугу)
2. Обчислити буферну ємкість сироватки крові за кислотою та за лугом,
якщо на титрування 5мл її витрачається 7,5мл 0,1Н розчину HCl та 1,1мл
0,1Н розчинуNaOH. Яка буферна ємкість більша і чому?

КОЛІГАТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ РОЗЧИНІВ.

ОСМОС. КРІОМЕТРІЯ.

Колігативними називають властивості розчинів, що обумовлені тепловим

рухом та кількістю кінетичних частинок системи.
Осмос це самовільна одностороння дифузія молекул розчинника через
напівпроникну мембрану у бік розчину із більшою концентрацією.
Напівпроникною називається мембрана, яка пропускає молекули тільки
розчинника. Приклади : природні – тваринні та рослинні мембрани клітин,
стінки кишечника, стінки судин; штучні – колодій, целофан, желатин,
пергамент, стінки глиняної посудини, які заповнені осадовою мембраною.
41
Осмотичний тиск це надмірний гідростатичний тиск, який зупиняє осмос.
Осмотична концентрація це концентрація всіх кінетичних частинок
розчиненої речовини в розчині.
Закон Вант – Гоффа – осмотичний тиск розбавленого розчину
неелектроліту дорівнює тому газовому тиску, який чинила би розчинена
речовина, знаходячись в газоподібному стані та займаючи об'єм розчину за
тієї ж температури.
Рівняння осмотичного тиску для неэлектролітів:

де С - молярна концентрація в моль/л;

R – універсальна газова стала 0,082 л · атм/град · моль;
Т – температура за Кельвіном.
Для неелектролітів осмотична та молярна концентрації збігаються.
Рівняння осмотичного тиску для електролітів:

,
де i – ізотонічний коефіцієнт Вант-Гоффа.
Для електролітів осмотична концентрація в i разів більша за молярну :
СОСМ. ЕЛ. = i · С.
Ізотонічний коефіцієнт Вант-Гоффа – i - показує, в скільки разів
осмотичний тиск електроліту, осмотична концентрація електроліту більша, за
осмотичний тиск та осмотичну концентрацію неелектроліту, за однакової
молярної концентрації.
РОСМ . ЕЛ С ОСМ .ЕЛ .
і= =
Р ЛОСМ .НЕЕЛ . С ОСМ . НЕЕЛ .

Ізотонічний коефіцієнт Вант-Гоффа зв`язаний зі ступенем дисоціації α

рівнянням:

де ν - число іонів, на яке дисоціює електроліт.

Осмотичний тиск крові = 7,7атм.
Онкотичний тиск крові це частина осмотичного тиску, яка обумовлена ВМС
і становить 0,04атм.
Осмотичний тиск 1М розчину неелектроліту = 22,4атм.

Приклади розв`язання задач

1) Обчислити осмотичний тиск 0,1М розчину сечовини.

СХ(СЕЧОВИНИ)= 0,1моль/л; 1) Сечовина це неелектроліт, тому РОСМ.
знаходимо за формулою:
РОСМ. НЕЕЛ. = СRT = 0,1· 0,082· 273 = 2,24атм.
РОСМ. = ? Відповідь: 2,24атм.

42
2) Обчислити осмотичний тиск 0,2М розчину калій хлориду.
СХ(КСl)= 0,2моль/л; 1) Оскільки КСl це електроліт, то РОСМ
обчислюємо за формулою:
РОСМ. = ? РОСМ. ЕЛ. = i СRT.
2) Для знаходження i використовуємо формулу:
i = 1 + α(ν– 1)
де α = 1; оскільки КСl це сильний електроліт і дисоціює на два іони, тому
ν = 2. Звідси: i = 1 + 1(2 – 1) = 2;
3) Обчислюємо осмотичний тиск:
РОСМ. ЕЛ. = 2· 0,2· 0,082 · 273 = 8,95атм.
Відповідь: 8,95атм.

3) Чому 5%-ний розчин глюкози можна вводити інтравенозно?

Підтвердити відповідними розрахунками.
ω = 5%; 1) Інтравенозно можна вводити ті розчини, які мають
осмотичний тиск однаковий із осмотчним тиском
крові. Тобто треба розрахувати осмотичний тиск 5%-го
РОСМ. = ? розчину глюкози.
Переводимо масову частку в молярну концентрацію

ϖ % • ρ • 10 5 • 1,1 • 10
СХ = = = 0,3моль/л;
МХ 180
2) Знаходимо РОСМ. глюкози як неелектроліту:
РОСМ. НЕЕЛ. = СRT = 0,3• 0,082· (273 +37) = 7,62 атм.
Осмотичний тиск 5%-го розчину глюкози близький до осмотичного тиску
крові, тому його можна вводити інтравенозно.
Відповідь: 7,62 атм.

4) Обчислити осмотичний тиск 10%-го розчину натрій хлориду

(ρ = 1,12).
ω = 10%; 1) Переводимо масову частку в молярну концентрацію:
ϖ % • ρ • 10 10 • 1,12 • 10
NaCl; СХ = = = 1,91моль / л.
МХ 58,5
РОСМ. = ? 2) Так як КСl це електроліт, то РОСМ
обчислюємо за формулою: РОСМ. ЕЛ. = i СRT.
2) Для знаходження i використовуваний формулу:
i = 1 + α(ν– 1)
де α = 1, оскільки NaСl це сильний електроліт і диссоціює на два іони, тобто
ν = 2. Звідси: i = 1 + 1(2 – 1) = 2;
3) Обчислюємо осмотичний тиск:
РОСМ. ЕЛ. = 2· 1,91· 0,082· 273 = 49,04атм.

Відповідь: 49,04атм.

43
5) Обчислити молярну концентрацію глюкози, який ізотонічний із
кров'ю за 370С.
t = 370С; 1) Оскільки розчин глюкози ізотонічний із кров'ю, то його
РОСМ. дорівнює РОСМ. крові і становить 7,7атм.
2) Глюкоза це неелектроліт, тому
РОСМ. =? РОСМ. НЕЕЛ. = СRT
P 7,7
Звідси C = = = 0,303моль/л.
RT 0,082 • (273 + 37)
Відповідь: 0,303моль/л.

6) Чи ізотонічні 1%-ні розчини сечовини та натрій хлориду?

ω((NH2)2СО) = 1%; 1) Оскільки ізотонічні розчини мають
ω(NaCl) = 1%; однаковий осмотичний тиск, то
необхідно обчислити осмотичний тиск
кожного розчину і порівняти.
РОСМ.( (NH2)2СО) = ? 2) Сечовина це неелектроліт, тому РОСМ.
РОСМ. (NaCl) = ? знаходимо за формулою: РОСМ. НЕЕЛ. = СRT
заздалегідь перевівши ω в СХ:
ϖ % • ρ • 10 1 • 1,03 • 10
СХ = =; = 0,17 моль / л. ;
МХ 60
РОСМ. .( (NH2)2СО)= СRT = 0,17· 0,082· 273 = 3,84атм.
3) Знаходимо РОСМ. (NaCl), враховуючи, що це електроліт: РОСМ. ЕЛ. = i СRT:
ϖ % • ρ • 10 1 • 1,03 • 10
СХ = = = 0,17 моль / л. ;
МХ 58 ? 5
i = 1 + α(ν– 1) = 1 + 1(2 – 1)= 2
РОСМ. (NaCl) = 2· 0,17· 0,082· 273 = 7,6 атм.
Оскільки осмотичний тиск різний, то ці розчини не ізотонічні
Відповідь: розчини не ізотонічні.

Задачі для самостійного розв`язання

1) Обчислити осмотичний тиск 0,2М розчину глюкози.
(відповідь: 4,47атм)
2) Обчислити осмотичний тиск 0,3М розчину КCl. (відповідь: 13,43атм)
3) Обчислити осмотичний тиск 10%-го розчину СaСl2 (ρ=1,07).
(відповідь: 64,73атм)
4) Чи ізотонічні 2%-ні розчини ацетату(оцтової кислоти) та глюкози?
(відповідь: не ізотонічні)
5) Обчислити молярну концентрацію гемоглобіну, якщо 1%-ний розчин
його має осмотичний тиск 0,004атм. (відповідь: 62500г/моль)
6) Обчислити осмотичну концентрацію крові. . (відповідь: 0,3моль/л.)
7) Обчислити молярну концентрацію розчину сахарози, який є ізотонічний
крові. (відповідь: 0,3моль/л)
8) Обчислити осмотичний тиск крові жаби, якщо осмотична концентрація її
крові за 70С становить 220ммоль/л. (відповідь: 5,05атм)

44
 9)Чим пояснюється послаблююча дія 25%-го розчину MgSO4? Підтвердити
відповідними розрахунками. (ρ=1,27; α=0,96). (відповідь: 131,5атм)
10) 4,5г NaCl розчинили у 0,5л води. Обчислити осмотичну концентрацію
цього розчину. (ρ=1,07). (відповідь: 0,32моль/л)
11) Чому 35%-ний розчин калій ацетату використовують як осмотичний
діуретик? Підтвердити відповідними розрахунками (ρ=1,2; α=0,92).
(відповідь: 208,89атм).
12) Для зняття набряків під час алергії у ввену вводять 10%=ний розчин
CaCl2. Розрахувати його осмотичний тиск. (ρ=1,14; α=0,96).
(відповідь 49,78атм)
13) Під час отруєння меркурієм або плюмбумом вводять в кров 10%-ний
розчин MgSO4 (ρ=1,15; α=0,94). Розрахувати осмотичний тиск.
(відповідь: 46,84атм)

Задачі підвищеної складності

1. Осмотичний тиск розчину гемоглобіну у воді, який містить 124г/л
гемоглобіну за t = 170, становить 0,0435. Розрахувати молярну масу
гемоглобіну. (відповідь: 68000)
2. Обчислити масову частку NaCl в розчині, який є ізотонічний із кров`ю
жаби, якщо осмотична концентрація її крові становить 220ммоль/л.
(відповідь: 0,64%)
3. Скільки грамів гліцерину треба розчинити у 500мл води, щоб
осмотичний тиск цього розчину за 180С становив 3атм?
(відповідь: 5,75г)
4. Скільки грамів глюкози необхідно взяти для приготування 1л розчину
ізотонічного із кров'ю. (відповідь: 54г)
5. Обчислити осмотичний тиск розчину гемоглобіну за 3000К, якщо в 1л
3розчину міститься 124г гемоглобіну. (М(ГЕМОГЛОБІНУ) = 68000г/моль;
R = 8,31•103 л•Па/ моль• К) (відповідь 4,54•103 Па)
6. Обчислити осмотичний тиск розчину сахарози, в 1л якого міститься 91г її
за 370С (М(САХАРОЗИ) =342г/моль; R = 8,31•103 л•Па/ моль• К)
(відповідь 685,5 к Па)
7. Яка маса етанолу міститься в 10л розчину, якщо осмотичний тиск цього
розчину становить 340кПа за 00С (М(СПИРТУ) =46г/моль;
R = 8,31•103 л•Па/ моль• К). (відповідь: 69г)

КРІОМЕТРІЯ. ЕБУЛІОМЕТРІЯ.

Тиск насиченої пари розчинника над розчином нижчий, за тиск над

розчинником, оскільки під час розчинення речовини знижується
концентрація розчинника в одиниці об'єму розчину, і тим самим зменшується

45
число молекул води, яке покидає поверхню розчину. Чим більше СХ, тим
більше зниження тиску ∆Р.
I закон Рауля: відносне зниження тиску насиченої пари розчинника над
розчином дорівнює мольній частці розчиненої речовини в розчині:
P0 − P n
= де Р0 ‒ тиск пари над чистим розчинником;
P0 n + n0
Р ‒ тиск пари над розчином;
Р0 – Р ‒ зниження тиску пари;
n ‒ число моль речовини;
n0 ‒ число моль розчинника.
Рідина замерзає за температури, за якої тиск пара її в твердому стані
дорівнює тиску пари цієї речовини в рідкому стані. Наприклад: за 00С
Р пари льоду = Р пари води. Якщо розчинити речовину, то Р пари розчину
буде нижчий. за Р пари води і Р пари льоду, тобто замерзлого розчину. Тому
треба знизити температуру розчину, щоб Р пари розчину дорівнювало Р пари
льоду.
II закон Рауля: зниження температури (депресія) замерзання розчину прямо
пропорційно його молярній(моляльній) концентрації:

де ЕКР. – кріоскопічна стала, яка показує депресію 1М водного розчину

неелектроліту.
ЕКР.(Н2О) = 1,86.
∆t молярного розчину неелектроліту = 1,86.
Для електролітів рівняння має вигляд:

де коефіцієнт Вант-Гоффа i показує, в скільки разів депресія розчину

електроліту більша за депресію розчину неелектроліту за однакової молярноі
(моляльноі) концентрації:
∆t ЕЛ .
i=
∆t НЕЕЛ .
Рідина закипає за температури, за якої тиск насиченої її пари дорівнює
атмосферному тиску. Під час розчинення речовини у воді тиск її пари
знижується, і розчин закипить тільки тоді, коли тиск дорівнюватиме
атмосферному. Для цього треба підвищити температуру. Для водних
розчинів температура повинна бути вище 1000С.
Підвищення температури кипіння обчислюють за формулою:

ЕЕБ.(Н2О) = 0,56.

46
 Приклади вирішення задач

1. Обчислити депресію 3,6%-го розчину глюкози (ρ = 1,014).

ω= 3,6%; 1) Оскільки глюкоза неелектроліт, то для знаходження
ρ = 1,014; депресії використовуємо формулу:
∆tНЕЕЛ. = ЕКР.· С ;
∆t = ? 2) Масову частку переводимо в СХ:
ϖ % • ρ • 10 3,6 • 1,014 • 10
CX = . = = 0,2 моль / л. ;
MX 180
3) Знаходимо депресію: ∆t = 1,86 · 0,2 = 0,38.
Відповідь: 0,38.
2. Обчислити температуру замерзання 2М розчину JaCl.
СХ = 2моль/л; 1) Для знаходження температури замерзання
NaCl; необхідно знати ∆t.
Оскільки ∆t = 00 - tЗАМ., де 00 це температура
замерзання води. Звідси: tЗАМ. = 00 - ∆t;
tЗАМ. = ? 2) Обчислюємо депресію розчину NaCl:
∆tЭЛ.. = i · ЕКР.· С ;
i = 1 + α(ν – 1)= 1 + 1(2 – 1)= 2;
∆tЭЛ.. = 2· 1,86.· 2 = 7,44.
3) Обчислюємо tЗАМ. = 00 - ∆t = 00 – 7,44 = – 7,440 .
Відповідь: – 7,440.

3. За якої температури замерзає 3%-ний розчин етанолу у воді?

ω = 3,%; 1) Для знаходження температури замерзання
C2Н5ОН; необхідно знати ∆t, оскільки ∆t = 00 ‒ tЗАМ.,
звідси: tЗАМ. = 00 ‒ ∆t;
tЗАМ. = ? 2) Масову частку переводимо в СХ:
ϖ % • ρ • 10 3 • 1,0 • 10
CX = . = = 0,65 моль / л.
MX 46
3) Обчислюємо депресію розчину C2Н5ОН та tЗАМ :
∆tНЕЭЛ.. = ЕКР.· СХ .. = 1,86.· 0,65 = 1,2;.
tЗАМ. = 00 ‒ tЗАМ = 00 – 1,2 = – 1,2.
Відповідь: – 1,2.
0
4. Обчислити депресію крові за 37 С, якщо осмотичний тиск крові
7,65атм.
РОСМ. = 7,65атм; 1) В задачі дається два параметри крові ‒
t = 370С; депресія та осмотичний тиск, тому
∆t = ? запишемо дві формули:
∆t = ЕКР.· С та РОСМ. = СRT.
В цих формулах є загальний параметр С;
виводимо його з кожного рівняння:
∆t РОСМ .
C= та С = ,
Е КР. RT

47
 ∆t Р Р • Е КР
звідси = ОСМ ; звідси ∆t = ОСМ
E КР RT RT
7,65 • 1,86
∆t = = 0,56.
0,082 • (273 + 37)
Відповідь: 0,56.
5. Обчислити молярну концентрацію розчину JaCl, який замерзає за
температури - 0,560С.
tЗАМ = - 0,560С; 1) tЗАМ. = 00 ‒ ∆t ;
NaCl; 2) Знаходимо ∆t розчину NaCl:

С(NaCl) = ? ∆t = 00 ‒ tЗАМ = 00 ‒ (-0,56) = 0,56.

3) Враховуючи, що NaCl електроліт:
∆tЕЛ.. = i · ЕКР.· С
i = 1 + α(ν– 1)= 1 + 1(2 – 1) = 2;

Відповідь: 0,15моль/л.
6) Обчислити осмотичний тиск сечі, якщо депресія її 1,3 – 2,0.
∆tЗАМ = 1,3 – 2,0; 1) Осмоичний тиск обчислюють за формулою:
сеча; РОСМ. = СRT; для цього треба знати С;
РОСМ. - ? 2) Концентрацію сечі С можна обчислити
використовуючи формулу: ∆tЗАМ =КС,
∆t
звідси: C = ,
K
де К – кріоскопічна стала води і становить 1,86.
Депресія дається в межах 1,3-2,0, тому знаходимо середню величину:
1,3 + 2,0
∆t СЕР. = = 1,65 ;
2
1,65
Знаходимо концентрацію: C= = 0,88 моль/л.
1,86
3) Знаходимо РОСМ.= 0,88•0.082•(273+37)=22,36атм.

Задачі для самостійного розв`язання

1) За якої температури замерзає кров людини? (Зробити відповідні

розрахунки). (відповідь: ‒ 0,560)
2) Обчислити депресію розчину неелектроліту, якщо його осмотичний
тиск за 00С становить 4,56атм. (відповідь: 0,38)
3) Обчислити осмотичну концентрацію крові жаби, якщо
температура замерзання крові її - 0,410С. (відповідь: 0,22моль/л)
4) Чи ізотонічні два розчини, якщо депресія одного 0,31, а осмотичний
тиск іншого за температури 370С становить 4,2атм.
(відповідь: ізотонічні)
5) За якої температури замерзає 3%-ний розчин етанолу у воді?

48
 (відповідь: ‒ 1,390)
6) Осмотичний тиск сечі за 00С становить 2,23атм. Обчислити депресію сечі.
(відповідь: 0,186)

Задачі підвищеної складності

1.Обчислити ступінь дисоціації хлороцтової кислоти СН2СlСООН в
розчині, що містить в 100г води 1г кислоти. Депресія цього розчину 0,218.
(відповідь: α = 0,11)
2. Депресія розчину неелектроліту, який містить 29,5г речовини у 100г води,
становить 1,6. Обчислити молярну масу цієї речовини.
(відповідь: 342)
3. Депресія розчину 0,9г сечовини у 10г води становить 2,79, Визначити
молярну масу сечовини. (відповідь: 60)
4.Чи відрізняються температури замерзання 1М розчинуNaCl та 1М розчину
глюкози. (Зробити відповідні розрахунки). (відповідь: розчин NaCl
замерзає за нижчої температури).
3. За якої температури замерзає розчин, який містить 1г нітробензолу
C6H5NO2 в 10г бензолу, якщо чистий бензол замерзає за температури
5,5о.Моляльна депресія бензолу 5,1. (відповідь: 1,4о)
4. Депресія розчину неелектроліту, що містить 29,5г речовини в 100г води,
становить 1,6. Обчислити молярну масу речовини. (відповідь: 342)
5. Депресія крові в нормі становить 0,56. Якщо депресія в патологічних
випадках становитиме 0,8-1,0, то це говорить про осмотичну гіпертонію
чи гіпотонію крові? (відповідь: 12,2атм)
8, Яке значення для осмотичного тиску крові має виділення сечі, депресія
якої 1,3-2,0? (Зробити відповідні розрахунки).
(відповідь: РОСМ. крові зменшиться)

49