ПОКАЗАННЯ:

 зупинка зовнішньої кровотечі.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:
 незначні кровотечі;
 зупинка кровотечі в області голови;
 накладання пов'язки в області очей.
УСКЛАДНЕННЯ:
 синдром здавлення;
 зміщення відламків кісток.
НЕОБХІДНЕ ОБЛАДНАННЯ:
 гумові рукавички;
 стерильна марлева серветка;
 тиснучий елемент (бинт у скатаному
вигляді, валик з вати);
 бинт еластичний.
ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ
Крок 1 (мал. 1). Накладіть на рану
стерильну або чисту марлеву серветку,
відріз.

Крок 2 (мал. 2). Зверху серветки

безпосередньо над усією довжиною
рани покладіть елемент, за допомогою
якого буде створено необхідний тиск
(бинт, валик, мобільний телефон тощо).

Крок 3 (мал. З, 4). Поверх тиснучого

елементу накладіть бинтову пов'язку,
створюючи тиск, до зупинки кровотечі з
рани. Для створення достатнього тиску
краще використовувати еластичний
бинт.
ПРОЦЕДУРА КОНВЕРСІЇ ДЖГУТА.
Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
МОЗ України

1. Конверсія повинна проводитись якомога швидше якщо дозволяють

умови, однак не пізніше двох годин після первинного накладання.
2. Конверсія повинна проводитись в любий підходящий момент на
наступному рівні надання допомоги на догоспітальному етапі, однак
не для джгутів які накладені більш ніж 6 годин.
Додатково:
1. Накладання джгута менше 2 годин вважається безпечним
(проводити конверсію).
2. Накладання в межах 2-6 годин швидше за все безпечно, однак
верхня межа безпеки науково не визначена (слід розглядати спробу
конверсії).
3. Більш ніж 6 годин є небезпечно (конверсія на догоспітальному етапі
не рекомендована) .
Концепція «плюс 1» джгут.
Описана концепція передбачає використання додаткового джгута на
кожну кінцівку де вже накладено джгут («плюс 1»).
Другий накладений джгут, що готовий до використання значно
зменшує час кровотечі, у випадку коли вона раптово повториться.
Після використання додаткового джгута, обережно послабте перший
джгут:
1. Якщо кровотечі з рани не має – залиште обидва джгути на місці, не
знімайте їх, накладіть компресійну пов’язку на рану.
2. Якщо кровотеча є - використайте гемостатичний засіб (туго
затампонуйте рану, після чого здійсніть прямий тиск на рану протягом
3-5 хв). Якщо після цього не кровотеча не відновилась залиште обидва
джгути на місці, не знімайте їх.
3. Якщо після використання гемостатичного засобу кровотеча триває
– затисніть перший джгут дистальніше рани наскільки це необхідно
(між краєм рани та джгутом повинно бути 5-6 см. непошкодженої
шкіри) до моменту зупинки кровотечі. Після чого обов’язково
перевірте наявність дистального пульсу. Розмістіть та залиште «плюс
1» джут проксимально першого джгута.
Протипокази до проведення конверсії джгута.
1. Не проводять конверсію джгута при ампутації. Джгут повинен бути
накладений вище місця ампутації на 5-6 см., слід уникати накладання
джгута на суглоби.
2. Умови при яких не можливо забезпечити спостереження за
пораненим. Це включає випадки коли поранені загорнуті в ковдри чи
інші засоби для попередження гіпотермії - не слід проводити
конверсію коли не має змоги безпосередньо спостерігати за раною на
кінцівці.
3. Конверсія не повинна проводитись у випадку коли у пораненого є
ознаки шоку. При геморагічному шоці перевага повинна бути надана
його лікуванню, а не конверсії джгута.
4. Також не слід періодично послаблювати джгут для оксигенації
тканин. Є ризик смерті внаслідок втрати крові малими об’ємами .
Інші причини чому конверсія джгута повинна проводитись.
Накладання джгута є дуже болючою процедурою. Будь які дії які
пов’язані з полегшенням болю є важливими не тільки з тактичних
міркувань (відсутність болю покращує та убезпечує транспортування
пораненого) але й медичних (може спричини розлад важливих
функцій організму та виникнення післястресових розладів) .
Висновки.
1. Можна стверджувати, що військова медицина зробила важливий
вклад в покращення надання допомоги травмованим з масивними
зовнішніми кровотечами, шляхом широкого впровадження джгутів та
підтвердження їх ефективності численними науковими роботами.
2. Концепція «плюс один» має право на життя, її впровадження може
значно зменшити ризик смерті внаслідок раптового поновлення
кровотечі.
3. Джгути є дієвим засобом зупинки кровотечі з кінцівок, однак слід
враховувати можливість розвитку ускладнень та використовувати при
нагоді їх конверсію.