ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ

З РІЗНИМИ ВИДАМИ
СТОМ
Міготіна А. Є.
Трахеостома

Трахеостомія - розтин стінки трахеї.

Стому накладають, щоб забезпечити
пацієнтові дихання, минаючи носоглотку.
Найчастіше носить тимчасовий
характертер, в окремих випадках,
довічний.
 Пацієнту при постійній трахеостомі необхідна
трубка, що складається
із трьох частин:
• зовнішня трубка (канюля);
• провідник (напрямний пристрій) з глухим
кінцем, що ставить трубку на місце;
застосовується лише при введенні трубки;
• внутрішня трубка (канюля) із засувкою-
фіксатором, що стоїть у трахеостомі із
зовнішньою трубкою; може бути вилучений для
Засувка-фіксатор дозволяє надійно
промивання.
утримувати внутрішню канюлю і повинна
бути завжди закрита, інакше при кашлі або
навіть під час промивання внутрішня трубка
може випасти із зовнішньої трубки.
 Догляд за трахеостомічною трубкою
Зміна внутрішньої трубки повинна проводитися не рідше ніж один раз на день.

1. Відкрити засувку-фіксатор зовнішньої трахеотомічної

трубки.
2. Зафіксувати в руці за «вушка» внутрішню
трахеостомічну трубку.
3. Іншою рукою зафіксувати пластину зовнішньої
трахеостомічної трубки з обох боків та витягти за
«вушка» внутрішню трахеостомічну трубку в напрямку
на себе дугоподібними рухами.
4. Помити внутрішню трубку у проточній воді з милом. З
цією метою краще використовувати йоржик, щоб краще
очистити від скоринок та слизу, в яких міститься велика
кількість бактерій.
 5. Просушити внутрішню трахеостомічну трубку серветкою.
6. Однією рукою зафіксувати пластину зовнішньої трахеотомічної
трубки, а іншою рукою взяти за «вушка» внутрішню
трахеотомічну трубку та ввести в отвір зовнішньої трубки.
7. Зафіксувати, перевівши фіксатор у положення «вниз».

Один раз на тиждень, при зміні та очищенні

внутрішньої трубки, її необхідно
продезінфікувати. З цією метою
використовують спеціальні засоби чи будь-
який антисептик.
 Догляд за шкірою навколо трахеостоми

• очистити шкіру навколо трахеостоми за допомогою

серветок, змочених у розчині антисептика та
просушити(хлоргексидин, розчин фурациліну(1 таблетка на
стакан води));
• з метою профілактики мацерації на шкіру навколо стоми
нанести захисний крем(цинкову пасту або пасту Лассара,
або мазь «Стомагезив» (можна обробити шкіру тальком або
сухим таніном, надлишок мазі або пасти видалити за
допомогою серветки
• під вушка трахеостомічної канюлі завести серветку з Y-
подібним розрізом. Після чого закріпити фіксуючі зав'язки
на шиї.
 Єюностома
Це стома, накладена на тонку кишку для штучного харчування
хворого.

Показання до формування
єюностоми:

• при тотальному ураженні шлунка

пухлиною;

• великий опік шлунка

 Гастростома
Це штучна нориця у порожнину шлунка через передню черевну стінку
з метою годування пацієнта.

Показання до формування гастростоми:

• патологія стравоходу;
• розлади ковтання;
• опіки стравоходу;
• рак стравоходу та прилеглих органів.
 Методики гастростомії:

1. Порожнинний доступ 2. Надшкірна ендоскопічна

У порожнистий орган під
час операції вводиться
трубка, яка кріпиться до
передньої черевної стінки
швом.
гастростомія (ЧЕГ)
Спеціальним троакаром під
ендоскопічним контролем
пунктують шлунок через
шкіру.
 Догляд за гастростомою
Медичний догляд за гастростомою необхідний відразу після її введення протягом
наступних одного-двох тижнів, тобто до часу грануляції стінки стоми.

Після доби зовнішній

Синій запобіжний затискач
обмежувальний диск катетера і
слід помістити прямо за
синій запобіжний затискач можна
зовнішнім обмежувальним
трохи послабити. Слід зробити це
диском катетера. Цей
таким чином, щоб відстань між
Щодня спостерігаємо за тим, щоб місце навколо
додатковий запобіжний
шкірою та зовнішнім
стоми не червоніло та не запалювалося. Перші
захід дозволяє переконатися,
обмежувальним диском катетера
два тижні
що надшкірно-ендоскопічно для обробки шкіри навколо стоми
складала близько 5 мм; це
встановлений використовується лише стерильний
дозволить розмістити під
гастростомічний зонд перев'язувальний матеріал.
зовнішнім обмежувальним диском
розміщений у потрібному
катетера стерильну Y-подібну
місці.
пов'язку.
 Щоденний догляд за гастростомою
Після того, як рана навколо каналу анастомозу почне загоюватися
(протягом 1–2 тижнів), необхідно доглядати шкіру та стежити за станом
зонда таким чином:

• Мити руки до та після обробки зонда.

• Відкрийте диск зовнішньої фіксації та послабте його. Слідкуйте, щоб запобіжний
затискач залишався на своєму місці. За положенням запобіжного затискача можна
визначити, чи правильно встановлений зовнішній обмежувальний диск катетера;
крім того, завдяки запобіжному затиску зонд повертається на колишнє місце після
обробки рани.
• Очищати ділянку шкіри навколо стоми (отвору) та під фіксуючим пристроєм за
допомогою стерильної води(або розчин фурациліну) та марлі. Переконатися, що
ділянка шкіри та фіксуючий пристрій добре просушені. Повторювати цю
процедуру щонайменше щодня.
• Щодня повертати зонд на 180 навколо осі і рухати його вгору і вниз (мінімум на 1,5
см), щоб він не прилипав до стінок стоми. Слідкуйте, щоб синій запобіжний
затискач залишався на своєму місці.
• Слідкуйте за тим, щоб зовнішній диск знаходився на відстані близько 5 мм від
поверхні шкіри.
• Щоб зонд не засмічувався, необхідно промивати його за допомогою 20–40 мл води
до та після подачі живлення або медикаментів; повторювати цю процедуру слід
щонайменше кожні 8 годин.
• Перед подачею живлення необхідно перевірити положення зонда.
На шкіру навколо гастростоми після промивання слід нанести рекомендовані
лікарем мазі («Стомагезин») або пасти (цинкову, Лас-сара, дерматолову) і присипати
тальком (можна також використову-вати порошок таніну або каоліну). Застосування
мазі, пасти, присипки прияє утворенню кірки навколо гастростоми і захищає шкіру
від подразнення шлунковим соком. Після того як мазь або паста всмок-талися,
прибирають її залишки за допомогою серветки.
 Існує два способи введення їжі через шприц і через
крапельницю/дозатор:

1. Введення через шприц Жане (швидкість не

більше 30 мл на хвилину) і з обов'язковим
дробленням загального обсягу їжі, що
вводиться за добу, на кілька частин. Наприклад,
якщо загальний обсяг зондового живлення
становить 1800 мл на добу, то правильною буде
наступна схема введення: 300 мл, введені за 5-
10 хвилин і так шість разів на день.
2. Температура їжі має бути 30–36°С.
Не можна вводити в стому важкопромивні або дуже жирні, липкі
продукти (наприклад, вершкове масло, геркулесову кашу тощо). Це
дуже утруднить або унеможливить її промивання.

Після годування через гастростому залишити пацієнта в положенні

напівлежачи на 30 хвилин.
Епіцистостома - це катетерне з'єднання із сечовим міхуром
через передню черевну стінку.
 Заміну катетера здiйснює лiкар не рідше 1 разу на
місяць, щоб запобігти його закупорюванню сечовими
солями, ушкодженню та відриву головки під час його
заміни. Пацієнту потрібно показати, як уводити
катетер, якщо він випадково випаде.

Дистальний кінець катетера крiзь трубку з'єднують із

сечоприймачем. Під час ходьби сечоприймач
прикріплюють до гомілки або стегна, якщо пацієнт
лежить, сечоприймач підвішують до лiжка.
За наявності епіцистостоми потрібно промивати сечовий
міхур не рідше 2 разів на тиждень.
 Виконання навички «Догляд за катетером і мішком для збирання сечі
1. Перед проведенням процедури з догляду за епіцистостомою слід вимити руки.
2. Закріпити мішок нижче рівня сечового міхура, щоб уникнути зворотного току сечi iз
мiшка-сечоприймача у сечовий міхур.
3. Спостерігати, щоб катетер і трубка мішка-сечоприймача не перегнулися, не
перекрутилися.
4. У разі промокання пов'язки, пластира потрібно негайно їх замінити.
5. Мішок-сечоприймач спорожнювати за допомогою крана, розташованого на дні мішка,
по мірі наповнення.
6. Змінювати мішок кожні 1-2 тиж., катетер епіцистостоми через 1-1,5 мiс. для
зменшення ризику інфікування та закупорювання.
7. Шкіру навколо катетера можна мити під проточною водою з милом, хворому
дозволяють приймати душ. Забороняється відвідувати парну сауну, басейн, приймати
ванну. Якщо використовують пластир, то перед прийманням душу його слід видаляти.
На час перебування без мішка слід надягати на кінець катетера пробку.
 У домашніх умовах догляд за епіцистостомою і збирання сечі протягом
доби здійснюють так.
1. Під час догляду за шкірою навколо епіцистостоми: шкіру промити
теплою перевареною водою або розчином фурациліну
• поверхню шкіри підсушити за допомогою серветок;
• на шкіру навколо епіцистостоми нанести пасту Лассара або мазь
«Стомагезив»;
• залишок мазі видалити за допомогою серветки.
2. Під час догляду за епіцистостомою потрібно спостерігати за
функціонуванням дренажів. Виділення з катетера свіжої крові і згустків не
становить загрози тільки в перші дні після операції. Важливо вчасно
помітити припинення відтоку сечі з дренажу, оскільки це може бути
пов'язано iз його закупорюванням, випаданням або перегином катетера.
 Промивання сечового міхура через головчастий катетер
1. Провести гігієнічний рівень обробки рук, надягнути стерильні рукавички. Набрати в стерильний
шприц Жане 200 мл стерильного розчину фурациліну концентрації 1: 5000. Вiд'єднати головчастий
катетер від сечоприймача. Вставити канюлю шприца в отвір катетера.
2. Обережно ввести в міхур 30-40 мл розчину. Вiд'єднати канюлю шприца вiд катетера.
3. Підставити лоток або іншу ємність для збирання рідини.Процедуру повторити до появи чистих
промивних вод.
4. Заміну головчастого гумового катетера проводить лікар.
5. Після видалення старого катетера обробляють шкіру навколо епіцистостоми дезінфекційним
розчином.
6. Уводять у новий стерильний катетер «провідник» (довгий металевий штир), натягуючи катетер до
упору так, щоб його головка розтягнулася. Уводять катетер iз провідником через цистостому в
сечовий міхур.
7. Видаляють «провідник» із сечового міхура, при цьому розпрямлена головка фіксує катетер у
сечовому міхурі.
8. Для перевірки роботи головчастого катетера за допомогою шприца Жане вводять у сечовий міхур
стерильний розчин фурациліну або борної кислоти.
 Уретерокутанеостомія це хірургічна операція зі створення
зовнішньої фістули сечоводу шляхом виведення дистального його
відділу в рану і підшивання слизової оболонки до шкіри

Застосовується, наприклад, при цистектомії

як тимчасовий захід при травмі сечоводу.
Однокомпонентний уроприймач
складається з мішка з вбудованою
клейовою основою.
У двокомпонентному уроприймачі клейова
пластина та стомний мішок є окремими
частинами, які з'єднуються один з одним за
допомогою спеціального кріплення, яке
називається фланець
 Зміна стомного мішка
Однокомпонентний мішок рекомендується міняти раз на день. Клейова пластина
двокомпонентного уроприймача змінюється 1-2 рази на тиждень, а сам пакет один
раз на 1-3 дні. Найпростіше міняти стомний мішок у ранковий час перед сніданком.
Якщо цей час не підходить, то краще це робити через 1-2 години після їди або
пиття, що запобігатиме попаданню сечі на шкіру під час зміни клейової пластини.

Щоб визначити розмiр стоми, використовують лінійку-шаблон. Потрібно підібрати

пластину відповідно до розміру стоми.
 Після зняття і перед наклеюванням пластини обробляють шкіру
милом, водою або іншими засобами (напівспиртовим розчином,
хлоргексидином, мірамістином, очищувачем Comfeel), щоб видалети
залишки склеювальних засобів, які містяться в адгезивній речовині пластин.
Наклеювати потрібно на суху шкіру.
При запальних змінах шкіри, її сухості, за наявності ерозій, гіперемії,
набряків можна використовувати захисний крем <<Бар'єр», захисну плівку
Comfeel, гель «Солкосерил», мазь «Лева-Мiколь», синтоміцинову емульсію,
які сприяють усуненню подразнення шкіри, що виникає в разі контакту з
виділеннями зі стоми, сечею, гноєм. Захисна плівка володiє
водовідштовхувальними властивостями, захищає шкіру від можливого
контакту з виділеннями зі стоми, від механічних ушкоджень, які можуть бути
спричинені
 Спорожнення стомного мішка
Регулярне спорожнення мішка запобігає
розмноженню в сечі бактерій та його
передчасному відклеюванню від шкіри.
Протягом дня необхідно це робити не рідше
ніж кожні 2–4 години або навіть частіше,
залежно від того, скільки рідини вживає
хворий. Для спорожнення мішка необхідно
лише повернути клапан у відкрите положення.
Після закінчення закрити його і промокнути
кінчик сухою серветкою.
 Колостома – це ободова кишка, виведена на передню черевну стінку з
метою повного або часткового відведення кишкового вмісту. При
колостомі спорожнення кишечника відбувається переважно 2–3 рази на
добу, випорожнення оформлене або напівоформлене.

Випуклі стоми, у яких край
кишки
виступає за рівень шкіри на 1–
2 см. Така форма є нормою для
колостоми, що сформувалася.
Плоскі стоми, у яких край кишки
знаходиться на одному рівні зі
шкірою передньої черевної стінки.
Така форма стоми може доставляти
певні проблеми під час догляду та
користування калоприймальними
мішками
 Втягнуті стоми, у котрих край кишки не
виступає над поверхнею шкіри. Вважаються
патологією, догляд за стомою проблематичний,
як і використання калоприймачів. Може
знадобитися повторна операція для створення
нормальної опуклої стоми.
Однокомпонентний калоприймач — це мішок із жорстко прикріпленою до
нього пластиною, що клеїться, за допомогою якої він фіксується до шкіри.
Вони можуть бути закритими, дренованими (відкритими) або уростомними.

Однокомпонентний калоприймач
недренований - мішок закритого типу, не
має дренажного отвору і є одноразовим.
Змінюється двічі на день. Якщо виникає
необхідність міняти частіше, є ризик
механічного пошкодження шкіри навколо
стоми, і необхідно перейти на
однокомпонентні дреновані.
Однокомпонентний калоприймач дренований —
мішок відкритого типу, має дренажний отвір, з
затискачем спеціальної конструкції для герметизації
мішка. Такий мішок можна спорожняти через
дренажний отвір у міру його наповнення, не
змінюючи при цьому калоприймач. Змінюється не
частіше ніж 1 раз на день. Ці мішки слід регулярно
спорожнювати, при наповненні на 1/3 або
наполовину, оскільки якщо буде більше, є ризик
відклеювання мішка. Якщо виникає необхідність
міняти частіше, є ризик механічного пошкодження
шкіри навколо стоми, у цьому випадку необхідно
перейти на двокомпонентні
 Двокомпонентний калоприймач
недренований та дренований являє собою
комплект, що складається з пластини та
стомлюючого мішка зі спеціальним пристроєм
для кріплення мішка до пластини-фланець.
Пластину зазвичай змінюють кожні 3-4 дні, а
мішки, що не дренуються, 2 рази на добу, ті що
дренуються 1 раз на добу. Ці мішки мають
вбудований фільтр. Він ефективно нейтралізує
запах та забезпечує видалення повітря з мішка.
Для пацієнтів з колостомою при рідкому стільці
або схильності до діареї рекомендується
застосовувати мішки, що дренуються.
 Зміна калоприймача
Для зміни калоприймача необхідно приготувати:
1. Дзеркало.
2. Ножиці, краще із загнутими кінцями.
3. Вимірювач стоми.
4. Авторучку.
5. Поліетиленовий пакет для утилізації використаного
калоприймача.
6. Мило для рук.
7. Одно-або двокомпонентний калоприймач.
8. М'які серветки.
9. М'який рушник.
10. Засоби догляду за шкірою:
- Очищувач для шкіри;
– паста-герметик у тюбику або смужці;
– захисний крем чи плівку.
 Якщо пацієнт активний, то краще проводити
зміну калоприймача, стоячи біля дзеркала у
ванній кімнаті, щоб було достатньо освітлення та
місця для розкладки всього необхідного.
Якщо наш пацієнт перебуває в депресії або
ослаблений, то необхідно робити догляд за
стомою третій особі.

Процедура зміни калоприймача робиться вранці до

сніданку або ввечері перед сном.
 Визначення розміру стоми

Перший спосіб, найпростіший:

виміряти стому спеціальним фірмовим
шаблоном і за допомогою цього ж
шаблону намалювати ручкою або
олівцем контури стоми на пластинці
калоприймача, що клеїться. Потім
вирізати ножицями відповідний отвір
 Другий спосіб: перенести контури стоми на
прозору плівку, що додається до стоми. Потім
вирізати отвір у плівці і далі, використовуючи
її як трафарет, перенести контури стоми на
абразивну поверхню калоприймача.
Третій спосіб: виміряти лінійкою стому і від
руки намалювати контури стоми на клеючій
поверхні калоприймача.
 Алгоритм зміни
однокомпонентного
калоприймача або
уроприймача

1. Перед початком процедури

необхідно з милом вимити руки
та надіти рукавички.

2. Видалити калоприймач. Зняття

калоприймача починають зверху
донизу, поступово відокремлюючи
клейовий шар однією рукою, а
другою рукою притримують шкіру.
3. Для безболісного відклеювання калоприймача можна використовувати рідину для
зняття, яка розчинить клейову поверхню і сприятиме дбайливому зняттю
калоприймача, а також зволожить шкіру.

4. Помістити калоприймач у заздалегідь приготований пластиковий пакет і викинути

його у звичайне побутове сміття.

5. Ретельно промити стому та шкіру навколо неї теплою водою, можна під душем.

6. Залишки клеючої основи обробити очищувачем для шкіри. Це робиться круговими

рухами, поступово наближаючись від периферії до стоми. Для цього можна
використовувати м'які неткані серветки. Не можна користуватися ватою, марлею,
оскільки волокна вати або нитки від марлі, що залишилися на шкірі або стомі,
можуть викликати запалення. Також не можна при обробці стоми використовувати
мило, антисептичні та спиртовмісні розчини, т.к. вони сушать шкіру, видаляють її
природний бар'єр.
7. Просушити шкіру рухами, що промокають, м'яким рушником або нетканою
серветкою, після цього дати можливість висохнути природним шляхом на повітрі.

8. Якщо на шкірі живота навколо стоми є волосся, його слід видалити, обережно
підрізавши ножицями. Не можна користуватися кремами-депіляторами, вони
викликають подразнення, голити волосся, т.к. є ймовірність травмування шкірних
покривів.

9. Нанести на шкіру довкола стоми спеціальний захисний крем.

10. Визначити розмір стоми і нанести
шаблон на основу, що клеїться.

11. Прорізати отвір, що відповідає

конфігурації стоми; краї його повинні
відступати приблизно 1 мм від краю
стомованої кишки.

12. Якщо довкола стоми є шрами, складки,

необхідно нанести вирівнювачі у вигляді
пасти.
13. Перед фіксацією необхідно зігріти клейову пластину між
долонями.

14. Обробити шкіру навколо стоми захисною плівкою у вигляді

серветок чи рідини та дати висохнути.

15. Зняти захисне покриття

16. Поєднати нижній край вирізаного отвору
з нижньою межею стоми.

17. Зафіксувати пластину мішка знизу вгору,

щільно притискаючи її до шкіри та
розгладжуючи від центру до країв, щоб не
утворилися бульбашки та складки
18. Розташувати калоприймач: активним пацієнтам
вертикально, а лежать горизонтально.

19. Після закінчення обов'язково перевірити щільність

фіксації мішка.

20. Потім активним пацієнтам надягають стомічний

абдомінальний бандаж у положенні лежачи перед підйомом з
ліжка.
 Алгоритм зміни двокомпонентного калоприймача або
уроприймача

22. Закрити мішок, що дренується. Для цього необхідно затискач на

відкритій стороні мішка накрутити 4-5 разів, а потім загнути затискач з двох
сторін
23. Надягти мішок на фланцеве кільце пластини знизу догори, до клацання.

24. Переконайтеся, що мішок знаходиться у зручному положенні.

25. Закрити кільце кріплення, стиснувши клямку до клацання.

 Дренаж (опорожнення) відкритих мішків

1. Слід регулярно випорожнювати відкриті мішки.

2. Не допускайте переповнення мішка. При заповненні 1/3 обсягу мішка
каловими масами його слід випорожнити.
3. Мішок можна випорожнити, не знімаючи його із пластини. Для цього
направте мішок в унітаз, відкрийте дренажний отвір і випорожніть
мішок.
4. Дренажний кінець мішка слід ретельно протирати.
5. Не забудьте закрити дренажний отвір після випорожнення мішка.
 Вирівнювачі шкіри
Вирівнювачі шкіри (паста) вирівнюють шрами, складки навколо стоми,
створюючи рівну поверхню для хорошої фіксації калоприймача.
 Очищувачі

Comfeel Клинзер

Засіб застосовується безпосередньо перед

наклеюванням калоприймача: калоприймач знімається,
шкіра обробляється очищувачем Клінзер, який м'яко
видаляє ділянки пластини, проводиться гігієна шкіри
навколо стоми, наклеюється новий калоприймач.
Основу очищувальної речовини Клінзер становить
кокосове масло, завдяки чому він відмінно очищає,
пом'якшує та розгладжує шкіру пацієнта, залишаючи
на ній природне водно-жирове покриття, що забезпечує
захист від зовнішніх впливів.
 Захисні засоби
Захисний крем Comfeel Бар'єр Захисна плівка Conveen
 Нейтралізатори запаху
Крем Conveen Критик Бар'єр

Фільтри для
калоприймачів
Filtrodor
(Філтродор)
Нефростома - ниркова фістула, яку
накладають для здійснення відтоку
сечі з нирки шляхом відкритого хірургічного
втручання або пунк-
ції органа