Італія після Першої Світової

війни.Фашизм Італії
Підготувала студентка 1-Л групи Довгаль
Єлизавета
 Італія після Першої Світової війни
  Із
Першої світової війни Італія, яка воювала на боці Антанти, вийшла серед держав-переможниць.
Участь у ній дорого коштувала країні: 635 тис. загиблих, 450 тис. покалічених, 1 млн поранених і
понад 1,5 млн полонених. Видатки на війну досягли третини національного багатства. Внутрішній
державний борг становив 49,9 млрд лір. Італія стала одним з основних боржників своїх союзників,
переважно США та Великої Британії. 
 Зовнішні позички досягли 19,2 млрд лір. Надзвичайно важким було економічне становище країни.
Ката-строфічно зросли ціни на продукти харчування, а заробітна плата не перевищувала 76 %
довоєнної. У результаті інфляції ліра постійно зне- цінювалася, її вартість на кінець 1920 р.
зменшилася в п’ять разів по -рівняно з довоєнною. Кількість безробітних у країні перевищила 2
млн осіб. Значна кількість демобілізованих з армії солдатів ще більше по-гіршила ситуацію. Війна
завершилася, але Італія не досягла мети, задля якої брала у ній участь. 
 На Паризькій мирній конференції держави-переможниці оцінили її внесок у війну як занадто низький і відмовилися від повно-
го задоволення обіцяного італійцям напередодні вступу у війну. Італія отримала лише Південний Тіроль і порт Трієст в
Адріатиці. Ситуацію влучно характеризував поширений тоді вислів, що Італія стала «пере-моженою серед переможців».
Складне економічне становище й зовнішньополітичні прорахунки сприяли зростанню незадоволення серед італійців. Країну
охопив масовий страйковий рух. У 1919 р. кількість його учасників у чотири рази перевищила найвищі довоєнні показники. В
історії Італії 1919—1920 рр. діс-тали назву «червоного дворіччя». Головними центрами страйкового руху стали промислові
міста Північної Італії — Генуя, Мілан, Турин та ін. Серед робітників мали популярність радикальні течії, набуло поширення
гасло «Зробити, як у Росії!». Страйки супроводжувалися захопленням робітника-ми підприємств і створенням фабрично-
заводських рад, які брали на себе функції місцевої влади. Загальна кількість страйкуючих досягла 1,7 млн осіб. Результатом
масового робітничого руху стало укладення з ініціативи уряду представниками профспілок і підприємцями угоди про
встановлення 8-годинного робочого дня. Робітники також домоглися ряду надбавок до заробітної плати, що певною мірою
компенсували зростання цін. На півдні Італії, де переважало сільське господарство, у цей період страйкували на -ймані
сільськогосподарські працівники, що вимагали врегулювання умов найму й використання робочої сили. Батрацькі ліги
примусили уряд створювати більш сприятливі для сільськогосподарських робітників умови найму. Зростання незадоволення в
країні сприяло втраті популярності традиційних партій. У 1921 р. з Італійської соціалістичної партії ви-окремилися
прибічники більшовизму й утворили Комуністичну партію Італії (КПІ).
Наслідки Першої Світової війни для Італії
 Людські втрати-загинуло 700 тис. чоловік, інваліди 450 тис., поранені 1 млн.
 Матеріальні збитки- витрати на війну склали 65 млрд. лір золотом, втрачено 1/3 національного багатства.
 Територіальні зміни -приєднано Південний Тіроль, Трієст, острови Додеканес.
 Соціальні наслідки- зростання кількості робітників.Зростання безробіття у звязку з початком економічної
кризи у 1920 р. (до 2 млн. осіб)
 Політичні зміни- посилення впливу лівих партій (Соціалістична партія, Комуністична партія) та профспілок
(Загальна конфедерація праці) Виникнення та становлення фашистської партії «Союз боротьби» («Фашіо ді
комбатіменто»)
Фашизм в Італії
Термін ,,фашизм Муссоліні виводив від слова
fasces (іт. fascio) (Фасції зв'язка прутів, яку несли
ліктори перед римськими магістратами і яка була
символом державної влади).”
Фашизм став для італійців символом сили та
порядку.
Бенніто Мусолінні
 Беніто Муссоліні - фашистський диктатор (дуче) Італії з 1922 по
1943 роки. Один із засновників італійського фашизму.
 На початку 1915 р. він об'єднав навколо себе найрадикальніші
сили соціалістів і націоналістів, які в 1919 р. створили фашистську
партію 
Причини виникнення фашизму:
 Невдоволення народу наслідками Першої світової війни
(відділення територій).
 Невирішеність багатьох питань тодішньою владою
(тривале перебування у стані кризи).
 Криза масової свідомості, розмивання колишньої
системи цінностей.
 Кардинальні зміни у побутовому житті, що не
задовольняли італійців.
 У 1922-1924 pp. фашисти не наважувались на рішучі дії щодо
ліквідації демократичного устрою. Поштовхом до фашизації
країни стала «справа Маттеоті». 1 червня 1925р. Джакомо
привселюдно висунув фашистам звинувачення у фальсифікації
результатів виборів, за що поплатився життям.Джакомо Маттеоті.
.
У січні 1925 р. Муссоліні, виступаючи у парламенті,
проголосив лозунг "Вся влада фашистам!" Тоді провів
через парламент низку законів, які обмежувал и
демократич ні права.
Відео про фашизм Італії
https://youtu.be/AoSxKLhyquw
Дякую за увагу