1

Звіт
з лабораторної роботи №1
«Вивчення етапів процесу прийняття рішень. Діагностики проблем»

Мета роботи:
- пройти на практиці основні етапи процесу прийняття рішень;
- отримати навички виявлення та аналізу конкретних виробничих
проблем;
- набути досвіду використання комп'ютерної підтримки, яку надає
програма Decision Explorer на етапі діагностики проблеми;
- навчитися будувати та аналізувати «карту проблеми» за
допомогою інструментарію системи Decision Explorer;
- отримати початкові навички формування та оцінки
альтернативних рішень поставленої проблеми.
Постановка задачі.
Об'єктом дослідження виступить деяке підприємство «Ресора».
ВАТ «Ресора» - це компанія середнього масштабу, яка виготовляє
двигуни та запчастини для тракторів і автомобілів, а також товари народного
споживання. Протягом багатьох років компанія мала високу репутацію
завдяки високій якості продукції та сервісу. Однак ситуація змінилася.
По-перше, різко скоротилася кількість замовлень на основну
продукцію підприємства - двигуни для сільськогосподарських машин. При
цьому зменшення платоспроможного попиту супроводжувалося
підвищенням вимог замовників до характеристик продукції.
По-друге, була здійснена приватизація, і із цього моменту розвиток
виробництва необхідно було здійснювати вже не за рахунок централізованих
джерел, а за рахунок самостійно зароблених коштів. Як наслідок - впродовж
останніх років компанія звітує про збитки.
Про стан підприємства свідчать такі цифри: половина верстатного
парку експлуатується понад 25 років; номенклатура продукції заводу
 2

оновлюється щорічно тільки на 1 - 2%; рівень витрат на 1 грн. продукції

складає 90 коп. при плані 75 коп.
У поточному році керівництво підприємства рішуче приступило до
формування антикризової програми розвитку виробництва та збуту. Була
скликана екстрена нарада, на порядку денному якої постало питання: «Як ми
докотилися до такого життя?». Іншими словами, керівництво приступило до
першого етапу процесу прийняття рішень - етапу, присвяченому
дослідженню проблемної ситуації, виявленню її причин і наслідків.
Експерти та аналітики визначили пари взаємопов’язаних чинників. Ці
чинники представлені у таблиці 1.1

Таблиця 1.1 – Пари взаємопов’язаних чинників

Чинник який впливає
Великі витрати матеріалів та
сировини
Висока собівартість продукції
Висока собівартість продукції
Значна частка пасивної частини ОФ
Мала частка ТНП у обсязі продукції
Недостатній аналіз ринку
Недостатній аналіз ринку
Недостатність власних засобів
Недостатність власних засобів
Низька виконавча дисципліна
Низька ступінь оновлення продукції
Низький обсяг виробництва
Низький попит на продукцію
Низький рівень стратегічного
планування
Продовження таблиці 1.1
Чинник, на який впливає
Висока собівартість продукції
Недостатність власних засобів
Низький попит на продукцію
Висока собівартість продукції
Низький попит на продукцію
Низький попит на продукцію
Мала частка ТНП у обсязі продукції
Низька ступінь оновлення продукції
Старіння оборотних фондів ОФ
Висока собівартість продукції
Низький попит на продукцію
Недостатність власних засобів
Низький обсяг виробництва
Низька виконавча дисципліна

Низький рівень стратегічного Слабе просування продукції на

планування ринку
Низький рівень стратегічного Мала частка ТНП у обсязі продукції
планування
Низький рівень стратегічного Недостатній аналіз ринку
 3

планування
Слабе просування продукції на
ринку
Старіння оборотних фондів (ОФ)
Старіння оборотних фондів ОФ
Старіння оборотних фондів ОФ
Низький попит на продукцію
Висока собівартість продукції
Великі витрати матеріалів та
сировини
Низька ступінь оновлення продукції

Завдання до роботи
1. У середовищі Decision Explorer побудуйте карту проблеми, яка
відбиває основні взаємозв'язки причин і наслідків проблемної ситуації.
Створену карту проблеми занесіть до звіту.
Система Decision Explorer представляє собою інструмент побудови та
аналізу дескриптивних нематематичних моделей, які описують набір
елементів досліджуваної системи та зв'язки між ними.
Робота з Decision Explorer включає дві основні стадії: синтез і аналіз.
На першій стадії формується візуальна модель, яка відображає
сукупність елементів досліджуваної системи та зв'язки між ними.
На другій стадії одержаний результат піддається аналізу за допомогою
спеціалізованого інструментарію Decision Explorer.
Коли Decision Explorer застосовується на першому етапі процесу
прийняття рішення, об'єктом моделювання виступає проблемна ситуація.
У цьому випадку елементами моделі є причини та наслідки проблеми,
які візуально зображуються у вигляді прямокутних або інших фігур з
відповідними написами. Взаємозв'язки між елементами моделі візуально
зображуються у вигляді стрілок.
Для створення візуальної моделі на стадії синтезу в середовищі Decision
Explorer потрібна низка нескладних дій:
- подвійне клацання миші - для створення елементів моделі;
- операція Dragl&Drop - для створення зв'язків між елементами моделі.
Стадія синтезу полягає у побудові карти проблеми. Використовуючи
 4

таблицю 1.1 створили карту проблеми, яка зображена на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 – Карта проблеми

2. Створіть власний стиль оформлення моделі.

Для вибору стилю оформлення елементів моделі служить команда
Property / Show style selector, а також кнопка на панелі інструментів. Для
того, щоб створити свій стиль оформлення необхідно скористатися
командою Property - Concept style properties і кнопками Define concept style
properties на панелі інструментів.Ця команда відкриває діалогове вікно для
визначення власного стилю оформлення. Кнопка «FONT» діалогового вікна
Concept style properties дозволяє встановити не тільки певний шрифт та його
оформлення, але й той чи інший набір символів. Для правильного
відображення написів на об’єктах моделі потрібно встановити кириличний
набір символів
Використовуючі описані вище команди створили стиль «New».

3. За допомогою інструментарію Decision Explorer проведіть аналіз

карти проблеми.
 5

- виявіть та занесіть до звіту три ключові ланки системи причинно-

наслідкових зв'язків і на їх основі сформулюйте 3 основні завдання
антикризового управління підприємством.
Застосування команди Central n, де n - задана користувачем кількість
ключових елементів) дозволяє виявити n ключових ланок системи причинно-
наслідкових зв'язків. Отримана інформація корисна тим, що вона дає
можливість сформувати n основних завдань.
Виконавши команду Central,3 визначили 3 ключові ланки системи
(рис.1.2).

Рисунок 1.2 – Три ключові ланки системи причинно-наслідкових зв’язків

Використовуючи отримані результати сформулюємо 3 основні

завдання антикризового управління підприємством:
1) Збільшення контролю за роботою працівників;
2) Створення ефективної реклами;
3) Впровадження нових технологій на виробництві.
- визначте і занесіть до звіту склад відносно незалежних підсистем
чинників, які сприяють погіршенню кризового становища на підприємстві.
Застосування команди Кластер зображено на рисунку 1.3.
 6

Рисунок 1.3 – Вміст отриманого кластеру 1

- визначте склад петель зворотного зв'язку між кризовими факторами.

Команда Loop виявляє петлі позитивного та негативного зворотного зв'язка
між елементами моделі. Результати аналізу представлені на рисунку 1.4.
 7

Рисунок 1.4 – Результат виконання команди LOOP

- з'ясуйте причини недостатності власних фінансових коштів

підприємства (До елемента «Недостатність власних коштів» моделі потрібно
застосувати команду Map concept, яка дозволяє побачити ієрархію
«підпорядкованих» ланок даного елемента моделі).
Ієрархія підпорядкованих ланок елемента «Недостатність власних
засобів» зображена на рисунку 1.5.

Рисунок 1.5 − Ієрархія підпорядкованих ланок елемента «Недостатність

власних засобів»
Розроблення альтернатив та виявлення кращого варіанту
 8

Висновок: у даній лабораторній роботі ми здобули навичок роботи з

програмою Decision Explorer.