You are on page 1of 35

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «ОСНОВИ СТВОРЕННЯ


ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ»

Тема: «Онтологічне представлення відділу з ефективності продажу.


Застосування методу методу гілок та меж для максимізації приросту
продажу»

Виконав студент І курсу групи ІС-1-4М


Микитенко С.С.

Науковий керівник:

М’якшило О.М.

КИЇВ НУХТ 2019


2
Зміст

КУРСОВА РОБОТА...............................................................................................1
Вступ............................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Відділ ефективності продажу як предмет дослідження.................4
1.1. Опис предметної області...................................................................................4
1.2. Завдання та обов’язки відділу.........................................................................4
1.3. Дійові особи відділу ефективності продажу..................................................4
РОЗДІЛ 2. Онтологія та моделювання відділу ефективності продажу..........6
2.1. Моделювання відділу ефективності продажу...............................................6
2.2. Діаграма використання відділу ефективності продажу.............................8
2.3. Діаграма класів відділу ефективності продажу...........................................9
2.4. Поняття онтології.............................................................................................10
2.5. Онтологія відділу постачання магазину......................................................12
РОЗДІЛ 3. Оптимізація поставок товарів магазину.........................................13
3.1. Проблеми, які постають перед відділом постачання магазину...............13
3.2. Використовувані методи.................................................................................13
3.3. Поняття методу гілок і меж............................................................................14
3.4. Застосування методу гілок і меж для максимізації продажу...................15
2.5. Отримані результати та способи їх покращення.....................................32
ВИСНОВКИ.............................................................................................................33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................34

3
Вступ
Кожне підприємство прагне максимізувати прибуток від власної
діяльності. Для кожного виду діяльності існують свої специфічні види
збільшення прибутку. Наприклад, зменшення ціни реалізації продукту,
проведення маркетингових заходів – рекламування, підписання угод,
використання знижок.

Метою даної курсової роботи є дослідження маркетингових заходів та


максимізація приросту продажу.

У діяльності аптечних мереж, які займаються продажем фармацевтичної


продукції, дуже важливо вчасно запустити правильну маркетингову активність,
яка має допомогти реалізувати продукцію.

Задля цього використовують прогнозні методи, щоб можна було на


основі існуючих даних створити модель залежності обсягу продажів від часу на
майбутні періоди. Але кожні методи мають свої недоліки та похибки.

У даній курсовій роботі буде розглянуто та змодельовано діяльність


відділу ефективності продажу, створено онтологію відділу ефективності
продажу, та застосувано метод гілок і меж, задля максимізації обсягу продажу
продукції в аптечних мережах.

4
РОЗДІЛ 1. Відділ ефективності продажу як предмет дослідження

1.1. Опис предметної області.


Як об’єкт дослідження, було взято відділ ефективності продажу.
Він являє собою окремий відділ, який щільно пов’язаний із іншими, без
якого інші відділи функціонувати не зможуть.
Сама компанія займається продажем фармацевтичної продукції та
косметики.
Компанія має систему обліку продажів, та звітність по продажах за
минулі періоди.
Відділ ефективності продажу займається аналізом продажу,
прогнозуванням та підготовкою звітності для подальшого прийняття рішень,
застосовуючи різні методи задля збільшення приросту продажу.

1.2. Завдання та обов’язки відділу.


Робота відділу ефективності продажу спрямована на:

1) Забезпечення всіх відділів необхідною звітністю


2) Розрахунок планів продажу
3) Розрахунок прогнозу продажів
4) Проведення дослідження внутрішнього та зовнішнього ринків
5) Аналіз потреби клієнтів та їх поведінки на окремих сегментах
6) Ведення та підтримка бази даних.

Завдання відділу з ефективності продажу:

- Забезпечення супутні відділи звітністю;


- Здійснити аналіз даних та вказати правильних шлях.

1.3. Дійові особи відділу ефективності продажу.


Дійовими особами відділу (та тих, хто із ним співпрацює) є:

- Директор відділу з ефективності продажу – керуюча особа відділу,


яка стежить за виконанням процесів;
5
- Адміністратор БД – особа, яка забезпечує БД даними та займається
звітністю;
- Аналітик – особа, яка займається аналізом даних, прогнозуванням
та плануванням продажів;
- Менеджер маркетингу – особа, яка займається розробкою та
запуском маркетингових активностей;
- Менеджер ключових клієнтів – особа, напряму контактує з
мережами аптек, укладає угоду та приймає рішення в проведенні маркетингової
активності.
1.4. Процес продажу товару.

Головним обов’язком відділу ефективності продажу є здіснення


аналізу продажу та фокусування в прийнятті рашень. Тому цей процес потребує
окремої уваги:

Насамперед менеджер ключових клієнтів укладає угоду про співпрацю з


мережею аптек, після чого розраховується квартальний план продажу на дану
мережу.
В процесі квартального періоду аналітик регулярно надає звіт з
виконанням плану продажів та прогнозом.
Для виконання плану менеджер ключових клієнтів може запускати різні
маркетингові активності на свій розгляд, які повинні принести приріст в
продаж.
Менеджер маркетингу надає список всіх можливих активностей та
витрати на них. Потім менеджер ключових клієнтів вже обирає, які активності в
якій мережі будуть проводитись на основі проаналізованих даних продажів,
задля виконання плану.

6
РОЗДІЛ 2. Онтологія та моделювання відділу ефективності
продажу.

2.1. Моделювання відділу ефективності продажу.


Задля детальнішого представлення об’єктів відділу, та його
функціонування, необхідно здійснити моделювання відділу ефективності
продажу. Це дозволить наочно відобразити усі деталі роботи відділу, та
спростить розуміння його аспектів.

Для цього було обрано два види діаграм уніфікованої мови моделювання
UML.

Діаграма використання

Діаграми варіантів використання застосовуються при бізнес-аналітиці


для моделювання видів робіт, виконуваних організацією, і для моделювання
функціональних вимог до ПС при її проектуванні і розробці. Побудова моделі
вимог при необхідності доповнюється їх текстовим описом. При цьому
ієрархічна організація вимог представляється за допомогою пакетів use case.

Варіант використання (use case) являє собою миттєвий знімок одного з


аспектів системи. Сукупність всіх варіантів використання утворює зовнішнє
представлення системи, якому призначено пояснювати, що розроблювана
система буде виконувати. Кожен набір дій, пов'язаних логічно між собою,
зображується овалом (наприклад "Заповнення замовлень"). Увесь набір дій
системи винесено на окрему ділянку діаграми і розміщено у овалах. Об'єкти та
модулі, що взаємодіють (використовуються) з цими наборами, позначені
зображеннями людей, які з'єднані лініями з овалами. Ці зображенням людей
називаються діючими особами, або акторами (actors). В якості акторів можуть
виступати користувачі або інші підсистеми. Передбачається і взаємодія акторів
між собою. Діаграма в цілому може показувати більш деталізовану версію
іншої діаграми або бути з нею пов'язаною.

7
Всі елементи діаграми використання виділяються системою як
самостійні компоненти моделі в рамках даного етапу і підлягають подальшій
специфікації. У першу чергу це стосується блоків використання, що відбивають
групи функцій системи, представлених як єдине ціле для зовнішнього
користувача.

Діаграма класів

Діаграма класів створюються при логічному моделюванні ПС і служать


для наступних цілей [3]:

 Для моделювання даних. Аналіз предметної області дозволяє


виявити основні характерні для неї сутності і зв'язку між ними. Це зручно
моделюється за допомогою діаграм класів. Ці діаграми є основою для побудови
концептуальної схеми бази даних.
 Для уявлення архітектури ПС. Можна виділити архітектурно
значущі класи і показати їх на діаграмах, що описують архітектуру ПС.
 Для моделювання навігації екранів. На таких діаграмах
показуються прикордонні класи і їх логічний взаємозв'язок. Інформаційні поля
моделюються як атрибути класів, а керуючі кнопки - як операції і відносини.
 Для моделювання логіки програмних компонент (буде описано в
наступних статтях).
 Для моделювання логіки обробки даних.
Клас - це основний будівельний блок ІС. Це поняття є і в ООП, тобто
між класами UML і програмними класами є відповідність, що є основою для
автоматичної генерації програмних кодів або для виконання реінжинірингу.
Кожен клас має назву, атрибути і операції. Клас на діаграмі показується у
вигляді прямокутника, розділеного на 3 області. У верхній міститься назва
класу, в середній - опис атрибутів (властивостей), в нижній - назви операцій -
послуг, що надаються об'єктами цього класу.
Атрибути класу визначають склад і структуру даних, що зберігаються в
об'єктах цього класу. Кожен атрибут має ім'я і тип, який визначає, які дані він
8
представляє. При реалізації об'єкта в програмному коді для атрибутів буде
виділена пам'ять, необхідна для зберігання всіх атрибутів, і кожен атрибут
матиме конкретне значення в будь-який момент часу роботи програми. Об'єктів
одного класу в програмі може бути як завгодно багато, всі вони мають
однаковий набір атрибутів, описаний в класі, але значення атрибутів у кожного
об'єкта свої і можуть змінюватися в ході виконання програми.
На діаграмах класів зазвичай показуються асоціації та узагальнення.
Кожна асоціація несе інформацію про зв'язки між об'єктами всередині
ІС. Найбільш часто використовуються бінарні асоціації, що зв'язують два
класи. Асоціація може мати назву, яка повинна виражати суть відображається
зв'язку. Крім назви, асоціація може мати таку характеристику, як множинність.
Узагальнення на діаграмах класів використовується, щоб показати
зв'язок між батьківським та дочірнім класом. Воно вводиться на діаграму, коли
виникає різновид будь-якого класу, а також в тих випадках, коли в системі
виявляються кілька класів, що володіють схожим поведінкою (в цьому випадку
загальні елементи поведінки виносяться на більш високий рівень, утворюючи
батьківський клас).

2.2. Діаграма використання відділу ефективності продажу.


Створена модель використання відображає основні аспекти діяльності
відділу постачання магазину:

9
Рис.1. Діаграма використання відділу з ефективності продажу.

Діаграма містить 4 актора, 5 класів та 9 варіантів використання.

Діючі особи:
- Аналітик,
- Адміністратор БД,
- Менеджер ключових клієнтів,
- Менеджер маркетингу.
Об’єктами, які створюються в результаті діяльності відділу є:
- План продажу;
- Звіт з продажу;
- Звіт з виконання плану;
- Прогноз продажу;
- Завдання на проведення маркетингової активності.

2.3. Діаграма класів відділу ефективності продажу.


Діаграма містить 7 класів, а саме:

- План продажу продукції – план для кожної мережі;


- Товар для реалізації – список товарів, які наявні для продажу;
10
- Мережа аптек – клієнти з якими можемо працювати та проводити
маркетингові активності;
- Звіт з продажу – відображає продажі товарів та їх кількість;
- Угода з мережею – відображає вартість та періоди співпраці з
мережею аптек;
- Менеджер ключових клієнтів.

Створена діаграма класів була розроблена з оглядом на створення


онтології, та використання методу гілок і меж, для максимізації приросту
продажів.

Рис.2. Діаграма класів відділу ефективності продажу.

2.4. Поняття онтології.


Одним із сучасних засобів представлення знань є онтології -
формальний явний опис термінів предметної області та відношень між ними

11
(визначення дано по Т. Грубера). Під визначення онтології потрапляють багато
моделей представлення знань [5]:

 фрейми,
 семантичні мережі,
 концептуальні карти і т.д.

У літературі з штучного інтелекту міститься багато різних визначень


поняття «онтологія». Узагальнено, онтологія визначається як спосіб
представлення знань про фрагмент навколишнього світу, є точна специфікація
певної предметної області. Онтологія включає в себе словник для подання та
обміну знаннями про предметну область та множину зв'язків, встановлених між
термінами в цьому словнику. Використання онтологій як одного з методів
систематизації термінів і понять є засобом опису знань, що об'єднує в собі інші
відомі моделі подання знань.

Онтологія разом з набором індивідуальних екземплярів класів утворює


базу знань. Онтологія завжди відображає погляд аналітика, тобто завжди
суб'єктивна, а тому не існує єдино правильного способу її створення.

Незважаючи на це можна виділити деякі основні принципи, на яких


базується створення онтології:

Ясність - онтологія повинна ефективно передавати сенс введених


термінів, її визначення повинні бути об'єктивні, а для їх об'єктивізації повинен
використовуватися чітко фіксований формалізм.

Узгодженість - все визначення повинні бути логічно несуперечливі.

Можливість розширення - необхідно проектувати онтологію так, щоб її


словники термінів можна було розширювати, використовуючи вже існуючі
поняття.

Мінімум впливу кодування - концептуалізація онтології повинна бути


специфікована на рівні уявлення, а не символьного кодування.
12
Мінімум онтологічних зобов'язань - онтологія повинна містити тільки
найбільш істотні припущення про модельованої предметної області, щоб
залишати свободу розширення і спеціалізації.

Для створення онтології буде використовуватися ПЗ Protégé

Protégé - один з найбільш популярних редакторів онтологій, який


створено в Стенфордському університеті (США). У Protégé всі поняття
предметної області діляться на класи, підкласи, екземпляри.

2.5. Онтологія відділу постачання магазину.


Дана онтологія була створена на основі діаграми класів. Вона описує
множину понять відділу ефективності продажів, та їх ієрархічне розташування.

Рис.3. Ієрархія класів онтології відділу постачання магазину.

13
РОЗДІЛ 3. Оптимізація поставок товарів магазину.

3.1. Проблеми, які постають перед відділом постачання магазину.


Кожний певний період у відділі продажу постає питання – як
приростити подажі та виконати план.

Якщо просто завантажувати ринок своєю продукцією і ніяк не впливати


на нього, то рано чи пізно буде великий залишок продукції в аптеках який
потім будуть списувати або ж зовсім аптеки не захочуть купувати товар який
важко реалізується.

Саме тому потрібно проводити маркетингові заходи, щоб залучити


нових покупці або зацікавити чимось новим. Задля ефективного проведення
маркетингових заходів необхідно визначити, який захід в якій мережі та коли
необхідно провести. Тому відділ з ефективності продажів має це аналізувати та
рекомендувати варіанти.

Отже, діяльність відділу ефективності продажів має ключову роль до


успіху всієї компанії для нарощування продажів та виконання плану.

3.2. Використовувані методи.


Як описувалось раніше, відділ продажу та відділ маркетингу потребує
оцінки ефективності в проведенні маркетингових заходів.

Як уже було сказано раніше, магазин потребує оцінки кількості


продукції для постачання/продажу, для чого використовуються різноманітні
методи.

В загальному трактуванні, для цього необхідні:

1) прогнозування майбутнього обсягу продажу товарів, на основі


попередніх даних продажів;
2) аналіз впиву маркетингових заходів на основі попередніх даних;
3) максимізація обсягу продажу.

14
Для прогнозування продажів існують такі методи [6]:

Рис.4. Методи прогнозування продажу

Якісні методи прогнозування дають змогу з'ясувати загальні тенденції


розвитку галузі, передбачити ймовірну споживчу поведінку покупців у
майбутньому, охарактеризувати дії конкурентів. Кількісні методи слугують для
отримання інформації у певних показниках, що дає змогу оперувати нею,
порівнювати різні дані тощо, тобто конкретизувати інформацію у точному
числовому вираженні.

Дана робота ж спрямована на дослідження застосування такого методу


оптимізації, як метод гілок і меж, який застосовується за попередньо
отриманими прогнозованими даними.

3.3. Поняття методу гілок і меж.


Метод гілок і меж — один з комбінаторних методів. На відміну від
методу Гоморі застосовується як до повністю, так і частково цілочисельних
задач. Його суть полягає в упорядкованому переборі варіантів і розгляді лише
тих з них, які виявляються за певними ознаками корисними для знаходження
оптимального рішення.

Згідно загальній ідеї методу, на першому кроці поставлена задача


розв’язується як задача лінійного програмування, тобто без урахування умови
15
цілочисельності. Якщо отримано оптимальний цілочисловий розв’язок задачі
лінійного програмування, то він є також розв’язком задачі цілочисельного
лінійного програмування. Якщо ж не отримано цілочисельного розв’язку, то
через Метод гілок та меж позначають цілу частину змінної Метод гілок та меж,
значення якої в оптимальному розв’язку задачі лінійного програмування є
дробовим. Після чого, інтервал Метод гілок та меж виключається з розгляду, як
тауий, що не містить допустимих цілочисельних компонент розв’язку. Тому
допустиме ціле значення Метод гілок та меж повинно задовольняти одну з
нерівностей Метод гілок та меж або Метод гілок та меж.

Дописавши кожну з цих умов до розв'язуваної задачі, дістанемо дві, не


пов’язані між собою, задачі. У цьому випадку кажуть, що вихідна задача
розбивається (розгалужується) на дві підзадачі. Потім кожна підзадача
розв’язується як задача лінійного програмування. Якщо оптимальний розв’язок
виявляється допустимим для цілочисельної задачі, то такий розв’язок слід
зафіксувати як найкращий. При цьому немає необхідності продовжувати
розгалуження підзадачі, оскільки покращити отриманий розв’язок, очевидно, не
вдасться.

В іншому випадку підзадача в свою чергу повинна бути розбита на дві


підзадачі знову при врахуванні умов (2) — (3). Зрозуміло, коли отримуємо
допустимий цілочисловий розв’язок однієї з підзадач краще попереднього, то
він фіксується замість зафіксованого раніше.

Процес розгалуження продовжується до тих пір, поки кожна підзадача не


приведе до цілочислового розв’язку або доки не буде встановлена
неможливість покращення зафіксованого розв’язку. У цьому випадку
зафіксований допустимий розв’язок буде оптимальним.

3.4. Застосування методу гілок і меж для максимізації продажу.


В даній задачі, метод потребує попередніх даних, таких як:

- мінімальна кількість продажу;

16
- вартість маркетингової активності;

- вартість товару

Приклад розрахунків.

Нам потрібно розрахувати для маркетинговий захід для певного періоду,


який необхідний для максимального прибутку при заданих умовах, а саме:

Дано дві групи товару:

1 - гель - «Вольтарен»
2 - зубна паста - «Сенсодин»

Отримані такі дані максимального попиту на заданий період:

5 x 1+2 x 2 ≤14 тис. од.

2 x 1+5 x 2 ≤16 тис. од.

Вартість реклами для кожної групи товару (


Аі , де і−індекс маркетингової активності):

A1 = 3 тис. грн, A2 = 5 тис. Грн

Таблиця 1.

Продажі товару
Товар Реклама Знижка Макс. попит
гель - 5 2 14
«Вольтарен»
зубна паста - 2 5 16
«Сенсодин»
Витрати на 3 5
рекламу

17
Умова, для оптимізаційної задачі методу гілок і меж:

5x1 +2x2 ≤14

2x1 + 5x2 ≤ 16 

x1 ,x2 –цілі

Z = 3x1 + 5x2 → max

Побудуємо область допустимих рішень, тобто вирішимо графічно


систему нерівностей. Для цього побудуємо кожну пряму і визначимо
півплощини, задані нерівностями (півплощини позначені штрихом).

Границі області допустимих рішень

Перетином напівплощин буде область, координати точок якого


задовольняють умові нерівностей системи обмежень задачі.

Позначимо кордону області багатокутника рішень.

18
Розглянемо цільову функцію завдання F = 3x1 + 5x2 → max.

Побудуємо пряму, що відповідає значенню функції F = 0: F = 3x1 + 5x2


= 0. Будемо рухати цю пряму паралельним чином. Оскільки нас цікавить
максимальне рішення, тому рухаємо пряму до останнього торкання позначеної
області. На графіку ця пряма позначена пунктирною лінією.

Область допустимих рішень являє собою багатокутник

19
Пряма F (x) = const перетинає область в точці C. Так як точка C
отримана в результаті перетину прямих (1) і (2), то її координати
задовольняють рівнянням цих прямих:

5x1 + 2x2≤14

2x1 + 5x2≤16

Вирішивши систему рівнянь, отримаємо: x1 = 1.8095, x2 = 2.4762

Звідки знайдемо максимальне значення цільової функції:

F (X) = 3 * 1.8095 + 5 * 2.4762 = 17.8095

Оптимальне значення змінної x1 = 1.81 виявилося нецілочисельне.

Розбиваємо завдання 1 на дві підзадачі 11 і 12.

У першій з них до умов завдання 11 додається умова х1 ≥ 2, а до задачі


12 - умова х1 ≤ 1.

Ця процедура називається розгалуженням по змінної х1.

Вирішимо графічно задачу 11 як задачу ЛП.

5x1 + 2x2≤14 (1)

2x1 + 5x2≤16 (2)

x1≥2 (3)

x1≥0 (4)

x2≥0 (5)

Область допустимих рішень являє собою трикутник.

20
Пряма F (x) = const перетинає область в точці B. Так як точка B
отримана в результаті перетину прямих (1) і (3), то її координати
задовольняють рівнянням цих прямих:

5x1 + 2x2≤14

x1≥2

Вирішивши систему рівнянь, отримаємо: x1 = 2, x2 = 2

Звідки знайдемо максимальне значення цільової функції:

F (X) = 3 * 2 + 5 * 2 = 16

Рішення завдання вийшло цілочисельним.

Нове значення поточного рекорду дорівнюватиме F (X) = 16.

Так як знайдена точка є першим цілочисельним рішенням, то її і


відповідне їй значення ЦФ слід запам'ятати. Сама точка називається поточним
цілочисельним рекордом або просто рекордом, а оптимальне значення
целочисленной завдання - поточним значенням рекорду. Це значення є
нижньою межею оптимального значення вихідної задачі Z *.

21
Вирішимо графічно задачу 12 як задачу ЛП.

5x1 + 2x2≤14 (1)

2x1 + 5x2≤16 (2)

x1≤1 (3)

x1≥0 (4)

x2≥0 (5)

Область допустимих рішень являє собою багатокутник

Пряма F (x) = const перетинає область в точці D. Так як точка D


отримана в результаті перетину прямих (2) і (3), то її координати
задовольняють рівнянням цих прямих:

2x1 + 5x2≤16

x1≤1

Вирішивши систему рівнянь, отримаємо: x1 = 1, x2 = 2.8

Звідки знайдемо максимальне значення цільової функції:

F (X) = 3 * 1 + 5 * 2.8 = 17

Оптимальне значення змінної x2 = 2.8 виявилося нецілочисельне.


22
Розбиваємо завдання 12 на дві підзадачі 121 і 122.

У першій з них до умов завдання 121 додається умова х2 ≥ 3, а до задачі


122 - умова х2 ≤ 2.

Вирішимо графічно задачу 121 як задачу ЛП.

5x1 + 2x2≤14 (1)

2x1 + 5x2≤16 (2)

x1≤1 (3)

x2≥3 (4)

x1≥0 (5)

x2≥0 (6)

Область допустимих рішень являє собою трикутник.

Пряма F (x) = const перетинає область в точці C. Так як точка C


отримана в результаті перетину прямих (2) і (4), то її координати
задовольняють рівнянням цих прямих:

2x1 + 5x2≤16

x2≥3

Вирішивши систему рівнянь, отримаємо: x1 = 0.5, x2 = 3

Звідки знайдемо максимальне значення цільової функції:

F (X) = 3 * 0.5 + 5 * 3 = 16.5

23
Вирішимо графічно задачу 122 як задачу ЛП.

5x1 + 2x2≤14 (1)

2x1 + 5x2≤16 (2)

x1≤1 (3)

x2≤2 (4)

x1≥0 (5)

x2≥0 (6)

Область допустимих рішень являє собою багатокутник

Пряма F (x) = const перетинає область в точці D. Так як точка D


отримана в результаті перетину прямих (3) і (4), то її координати
задовольняють рівнянням цих прямих:

x1≤1

x2≤2

Вирішивши систему рівнянь, отримаємо: x1 = 1, x2 = 2


24
Звідки знайдемо максимальне значення цільової функції:

F (X) = 3 * 1 + 5 * 2 = 13

Поточний рекорд Z = 16≥13, тому припиняємо розгалуження з цієї


вершини

Оптимальне значення змінної x1 = 0.5 виявилося нецілочисельне.

Розбиваємо завдання 121 на дві підзадачі 1211 і 1212.

У першій з них до умов завдання 1211 додається умова х1 ≥ 1, а до


задачі 1212 - умова х1 = 0.

Вирішимо графічно задачу 1211 як задачу ЛП.

5x1 + 2x2≤14 (1)

2x1 + 5x2≤16 (2)

x1≤1 (3)

x2≥3 (4)

x1≥1 (5)

x1≥0 (6)
25
x2≥0 (7)

Зведемо систему обмежень до наступного вигляду:

5x1 + 2x2≤14 (1)

2x1 + 5x2≤16 (2)

x1 = 1 (3)

x2≥3 (4)

x1≥0 (5)

x2≥0 (6)

Завдання не має допустимих рішень. ОДЗ є порожня множина.

Завдання 1211 не має рішення, тому для неї процес розгалуження


перериваємо.

Вирішимо графічно задачу 1212 як задачу ЛП.

5x1 + 2x2≤14 (1)


26
2x1 + 5x2≤16 (2)

x1≤1 (3)

x2≥3 (4)

x1 = 0 (5)

x1≥0 (6)

x2≥0 (7)

Область допустимих рішень являє собою багатокутник

Пряма F (x) = const перетинає область в точці D. Так як точка D


отримана в результаті перетину прямих (2) і (7), то її координати
задовольняють рівнянням цих прямих:

2x1 + 5x2≤16

x1 = 0

Вирішивши систему рівнянь, отримаємо: x1 = 0, x2 = 3.2

Звідки знайдемо максимальне значення цільової функції:

F (X) = 3 * 0 + 5 * 3.2 = 16

27
Поточний рекорд Z = 16≥16, тому припиняємо розгалуження з цієї
вершини

Оптимальне значення змінної x2 = 2.48 виявилося нецілочисельне.

Розбиваємо завдання 1 на дві підзадачі 11 і 12.

У першій з них до умов завдання 11 додається умова х2 ≥ 3, а до задачі


12 - умова х2 ≤ 2.

Ця процедура називається розгалуженням по змінної х2.

Вирішимо графічно задачу 11 як задачу ЛП.

5x1 + 2x2≤14 (1)

2x1 + 5x2≤16 (2)

x2≥3 (3)

x1≥0 (4)

x2≥0 (5)

Область допустимих рішень являє собою трикутник.

28
Пряма F (x) = const перетинає область в точці C. Так як точка C
отримана в результаті перетину прямих (2) і (3), то її координати
задовольняють рівнянням цих прямих:

2x1 + 5x2≤16

x2≥3

Вирішивши систему рівнянь, отримаємо: x1 = 0.5, x2 = 3

Звідки знайдемо максимальне значення цільової функції:

F (X) = 3 * 0.5 + 5 * 3 = 16.5

Вирішимо графічно задачу 12 як задачу ЛП.

5x1 + 2x2≤14 (1)

2x1 + 5x2≤16 (2)

x2≤2 (3)

x1≥0 (4)

x2≥0 (5)
29
Область допустимих рішень являє собою багатокутник

Пряма F (x) = const перетинає область в точці C. Так як точка C


отримана в результаті перетину прямих (1) і (3), то її координати
задовольняють рівнянням цих прямих:

5x1 + 2x2≤14

x2≤2

Вирішивши систему рівнянь, отримаємо: x1 = 2, x2 = 2

Звідки знайдемо максимальне значення цільової функції:

F (X) = 3 * 2 + 5 * 2 = 16

Поточний рекорд Z = 16≥16, тому припиняємо розгалуження з цієї


вершини

Оптимальне значення змінної x1 = 0.5 виявилося нецілочисельне.

Розбиваємо завдання 11 на дві підзадачі 111 і 112.

У першій з них до умов завдання 111 додається умова х1 ≥ 1, а до задачі


112 - умова х1 = 0.

30
Вирішимо графічно задачу 111 як задачу ЛП.

5x1 + 2x2≤14 (1)

2x1 + 5x2≤16 (2)

x2≥3 (3)

x1≥1 (4)

x1≥0 (5)

x2≥0 (6)

Завдання не має допустимих рішень. ОДЗ є порожня множина

Завдання 111 не має рішення, тому для неї процес розгалуження


перериваємо.

Вирішимо графічно задачу 112 як задачу ЛП.

5x1 + 2x2≤14 (1)

2x1 + 5x2≤16 (2)

x2≥3 (3)

x1 = 0 (4)

31
x1≥0 (5)

x2≥0 (6)

Область допустимих рішень являє собою багатокутник

Пряма F (x) = const перетинає область в точці D. Так як точка D


отримана в результаті перетину прямих (2) і (6), то її координати
задовольняють рівнянням цих прямих:

2x1 + 5x2≤16

x1 = 0

Вирішивши систему рівнянь, отримаємо: x1 = 0, x2 = 3.2

Звідки знайдемо максимальне значення цільової функції:

F (X) = 3 * 0 + 5 * 3.2 = 16

Поточний рекорд Z = 16≥16, тому припиняємо розгалуження з цієї


вершини

F (X) = 16

x1 = 2

x2 = 2
32
Дерево рішень

Оптимальний план можна записати так:

F(X) = 3*0 + 5*3.2 = 16

x1 = 2

x2 = 2

2.5. Отримані результати та способи їх покращення.


Отже, даний метод дав нам інформацію, що для отримання
максимального прибутку при використанні реклами необхідно продавати
товару по 2 тис. од.

Покращити результати можливо декількома шляхами, зокрема:

- Покращити попередні дані (тобто, якість та точність прогнозу);


- Додати у метод додаткові обмеження. Вони можуть бути
різноманітні, залежно від специфічних умов, в яких застосовується даний
метод. У даній задачі вони можуть стосуватися:

- Максимальної суми на рекламу та знижку;

- Укласти вигідніші умови маркетингової діяльності.

33
ВИСНОВКИ
Отже, у даній роботі було досліджено діяльність відділу ефективності
продажу.
Дано відповіді на такі питання як:
- Які завдання та обов’язки відділу;
- Які обов’язки персоналу відділу;
- Який процес постачання товару.

Висвітлено такі поняття, як:

- Діаграма варіантів використання;


- Діаграма класів;
- Онтологія.

Наочно відображено аспекти діяльності відділу ефективності продажу


на діаграмах класів, та варіантів використання, мови моделювання UML.

Побудовано ієрархічну структуру класів онтології відділу постачання


магазину.

Розглянуто проблеми, які постають у роботі відділу, та методи їх


вирішення.

Досліджено використання методу гілок і меж, як метод максимізації


продажів, а також надані рекомендації для покращення результатів.

34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1) Поняття методу гілок і меж - (посилання)
http://www.mathros.net.ua/rozvjazok-zadachi-cilochyselnogo-programuvannja-
metodom-gilok-ta-mezh.html
2) Максимізація продажу -
https://studme.org/302529/ekonomika/maksimizatsiya_obemov_prodazh
3) Поняття діаграми класів - (посилання)
http://www.informicus.ru/default.aspx?SECTION=6&id=73&subdivisionid=3
4) Поняття діаграми варіантів використання - (посилання)
http://www.informicus.ru/Default.aspx?SECTION=6&id=73&subdivisionid=4
5) Онтологія, як модель представлення знань, Верхотурова Ю.С., 2006
6) Методи прогнозування продажів – (посилання)
https://pidruchniki.com/71583/logistika/metodi_prognozuvannya_prodazhiv_tovariv
7) Метод гілок та меж, задачі - http://www.mathros.net.ua/?tag=metod-gilok-ta-
mezh
8) Цілочисельне програмування - https://studfiles.net/preview/5471248/
9) Моделі прогнозування - https://habr.com/ru/post/177633/
10) Аналіз та прогнозування - https://www.softservebs.com/uk/analitika-ta-
prognozuvannya/

35

You might also like