2

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3
РОЗДІЛ І. ВНУТРІШНЄ СТАНОВИЩЕ ІСПАНІЇ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
...................................................................................................................................5
1.1. Географічне положення...................................................................................5
1.2. Державний устрій.............................................................................................7
1.3. Стан економіки на сучасному етапі..............................................................14
РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОМИСЛОВОСТІ ІСПАНІЇ....................20
2.1. Вугільна промисловість.................................................................................20
2.2. Автомобілебудування....................................................................................20
2.3. Хімічна промисловість...................................................................................21
2.4. Авіакосмічна промисловість.........................................................................23
2.5. Будівництво промислової та транспортної інфраструктури......................23
РОЗДІЛ ІІІ. ПРОМИСЛОВІСТЬ ІСПАНІЇ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-
19.............................................................................................................................25
ВИСНОВОК...........................................................................................................28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................31
ДОДАТКИ..............................................................................................................34
 3

ВСТУП
Іспанія (ісп. España), офіційно Королівство Іспанія, раніше Еспа́нія —
держава на південному заході Європи. Займає більшу частину Піренейського
п-ова, Балеарські і Пітіузькі о-ви в Середземному морі, Канарські о-ви в
Атлантичному океані. Іспанія омивається Середземним морем і Атлантичним
океаном. По суходолу Іспанія межує з Португалією на заході (спільний
кордон — 1214 км), з Францією — по гребенях Піренейських гір (623 км), з
Андоррою (63,7 км), з Гібралтаром і з Марокко.
Державний устрій Іспанії є насправді унікальним. Вона не прийняла
жодну з існуючих моделей. На основі міжнародного досвіду, та досвіду
усього попереднього конституційного розвитку країни, іспанці створили
власну форму національно-територіального устрою.
Іспанія після прийняття в 1978 р. діючої Конституції перетворилась з
авторитарної, централізованої країни на державу «унітарну,
децентралізовану, складену». Таким чином, іспанці зберегли єдину державу, і
при цьому певним чином врахували інтереси національних автономій. Але
така система була б нежиттєздатною, якби єдиним її підґрунтям слугувала
Конституція 1978 року. Джерелом її виникнення є історичні особливості
Іспанії та держав, що передували на її сучасній території.
Іспанія є країною з високорозвинутим і високотехнологічним
промисловим сектором, орієнтованим на глобальні ринки. Обсяг
промислового виробництва в Іспанії в 2016 р. склав 179 млрд. євро або 15%
від ВВП. Число зайнятих в промисловості збільшилося на 2,6% і перевищило
17,6 млн. чол.
Найбільш розвинутими галузями промисловості є:
автомобілебудування, інформаційні і комп'ютерні технології, біотехнології,
авіакосмічна, хімічна і харчова промисловість.
Актуальність аналізу сучасної Іспанії обумовляється і тим, що не
дивлячись на цілий ряд очевидних успіхів, багато проблем на Піренейському
півострові як і раніше не вирішено. Більш того, деякі з них у міру соціально-
 4
економічного розвитку країни навіть загострюються. На слуху у всіх
каталонський сепаратизм, проте Іспанія зіткнулася не тільки з необхідністю
реформування політичного устрою країни. Так, на думку більшості
експертів, Іспанія виявилася не дуже готова до технологічних викликів
сучасності, а розвиток соціальної держави слабо сприяв накопиченню
людського капіталу, необхідного для прискореного інноваційного розвитку.
Мета курсової роботи - це дослідження промисловості Іспанії на
сучасному етапі.
Об’єктом дослідження є сучасний стан іспанської промисловості.
Предметом дослідження є закономірності функціонування іспанського
промислового комплексу.
Завданнями курсової роботи є:
- розгляд географічного положення та державного устрою Іспанії;
- дослідження стану економіки на сучасному етапі;
- аналіз стану промисловості Іспанії;
- Визначення особливостей розвитку промисловості Іспанії в умовах
пандемії COVID-19.
При написанні курсової роботи використовувались різні джерела,
зокрема це праці українських і зарубіжних вчених, матеріали періодичних
видань, що стосуються Іспанії, її політики та економіки.
Структура курсової роботи. Робота складається із вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
 5

РОЗДІЛ І. ВНУТРІШНЄ СТАНОВИЩЕ ІСПАНІЇ НА СУЧАСНОМУ

ЕТАПІ

1.1. Географічне положення

Іспанія — південноєвропейська країна. Вона займає п'ять шостих
Піренейського півострова, Балеарські і Пітіузькі острови уСередземному
морі та Канарські острови в Атлантичному океані. Піренейські гори
важкодоступні та «ізолюють» Іспанію від інших європейських країн, крім
Португалії, що займає західну частину півострова.
За територією Іспанія є четвертою країною в Європі, після Росії,
України і Франції, та є другою за величиною вЄвропейському Союзі. Іспанія
омивається Середземним морем і Атлантичним океаном. По суходолу Іспанія
межує з Португалією на заході (спільний кордон — 1214 км), з Францією —
по гребенях Піренейських гір (623 км), з Андоррою (63,7 км), з Гібралтаром
(1,2 км), з Марокко (м. Сеута — 6,3 км, м. Мелілья — 9,6 км) [3].
Іспанська мова є офіційною на всій території Іспанії. На території
деяких автономних областей такий самий офіційний статус мають такі мови:
у Країні Басків — баскійська, у Валенсії та на Балеарських о-вах —
каталанська (у Валенсії вона офіційно називається валенсійською), у Галісії
— галісійська, у Каталонії — каталанська та окситанська (у формі аранської
говірки) мови.
Іспанія поділяється на 19 автономних областей: Андалузія, Арагон,
Астурія, Балеарські острови, Країна Басків, Канарські острови, Кантабрія,
Кастилія і Леон, Кастилія — Ла-Манча, Каталонія, Сеута, Естремадура,
Галісія, Мадрид, Мелілья, Мурсія, Наварра, Ла-Ріоха, Валенсія, що
поєднують 50 провінцій [4].
На 1 січня 2019 року населення Іспанії склало 47.190.494 мешканців,
згідно з даними Інституту Державної статистики (Instituto Nacional de
Estadística (INE)). Іспанія займає п'яте місце серед найбільших за чисельністю
населення країн ЄС. Густота населення складає 91,13 осіб/км2, що менше
 6
порівняно із іншими західноєвропейськими країнами. Міське населення
Іспанії складає 76% від загальної кількості мешканців [28].
Іспанія пережила традиційні доіндустріальні демографічні тенденції
(високі показники народжуваності і смертності) у 19-у та на поч. 20-ого
століть, але перша стадія демографічного переходу намітилась відразу після
1900 року. Повільний, але постійний спад народжуваності призупинився
протягом 20-и років після Громадянської війни, коли режим Франко (1939-
1975) стимулював утворення великих родин.
У кінці 1960-х спад народжуваності відновився. Низька
народжуваність, особливо серед молодих жінок, призвела до майже
нульового природного приросту у кінці 20 століття, хоча цей показник знову
збільшився за останню декаду через високу народжуваність у сім'ях
іммігрантів. У 2009 році народжуваність становила 9,54 промілле, показник
фертильності недостатній для простого відтворення - 1,32 дитини (2009).
Показники смертності різко знизились після 1940-их, хоча дещо зросли
у 1990-х роках через старіння населення - у 2009 році 10,1 промілле. Слід
зазначити, що очікувана тривалість життя в Іспанії надзвичайно зросла і у
кінці 20 століття була однією з найбільших у світі (2010 рік - 80 років).
Найбільше досягнення відбулось у сфері боротьби із дитячою
смертністю (на 2019 рік - 4,16 промілле, 207 місце у світі). Основними
причинами смертності населення є злоякісні онкологічні новоутворення,
хвороби серцево-судинної системи, органів дихання та травного тракту.
Вражаючі зміни стали результатом зростання стандартів життя під час
"економічного дива" 1960-их та завдяки загальній доступності високоякісних
медичних послуг, які спонсорувались урядом. У 1990-их демографічні
показники Іспанії були схожими до аналогічних показників інших
розвинутих країн Західної Європи.
Зменшення народжуваності й смертності та зростання очікуваної
тривалості життя призвели до суттєвого старіння іспанської нації у кінці 20
століття. Сучасна вікова структура населення наступна: від 0 до 14 років -
 7
14,5% населення, від 15 до 64 років - 67,1%, старше 65 років - 18,4%.
Найбільша частка населення похилого віку состерігається у таких провінціях:
Кастилія і Леон - 22,60%, Астурія - 21,96%, Галісія - 21,48% і Арагон -
20,47%, тобто північ Іспанії. Зворотня ситуація у Мелільї, Сеуті, Канарських
островах - 12,35%, Мурсії - 13,80%, Балеарських островах - 13,84%, Мадриді
- 14,48% та Андалусії - 14,70%.Середній вік населення у 2009 становив 41,5
років.

1.2. Державний устрій

Згідно з Конституцією Іспанії від 1978 року Іспанія - парламентська
демократична держава, в якій розподілені законодавча, виконавча і судова
влади. Діє конституція, яка була схвалена національним референдумом 6
грудня 1978 р. і набрала чинності 29 грудня 1978 р., із змінами внесеними у
серпні 1992 р., вересні 2011 р.
Права, свободи та обов'язки громадян регулюються значним числом
статей конституції і серією органічних і простих законів. Перша частина
конституції включає 45 статей, розділених на п'ять розділів. Названа цифра
показує значення, яке засновники хотіли надати інституту прав і свобод. У
конституції (л. 1 ст. 10) закріплена загальна філософська концепція прав і
свобод: "Гідність особистості, невідчужуваність її прав, її вільний розвиток,
повага закону і прав інших людей є основою політичного порядку і
соціального миру". Ця норма грунтується, таким чином, на природній
концепції прав і свобод людини. У конституції прийнята її широка
конструкція - всі іспанці користуються правами і свободами, закріпленими в
основному законі. Що ж стосується іноземців, то вони користуються правами
і свободами, що містяться в конституції "на підставі умов, встановлених
договорами і законами" (п. 1 ст. 13) [7].
Обсяг прав і свобод вельми обширний і включає рівність всіх перед
законом, особисті права: право громадянина на життя, фізичну і моральну
 8
недоторканність; ідеологічну, релігійну і культову свободу; право на
особисту свободу та безпеку; на честь, особисту і сімейну таємницю і добре
ім'я ; свободу вибору місця проживання і пересування по національній
території; політичні свободи - вираз і розповсюдження своїх ідей і думок;
право на проведення зборів і маніфестацій, на створення об'єднань; право
голосу і петицій; соціально-економічні права - на освіту, на об'єднання у
профспілки, на створення підприємств, право приватнопідприємницької
діяльності, право на трудовий конфлікт.
Конституція 1978 р. - одна з небагатьох, що наклала на громадян деякі
обов'язки: обов'язок захищати Іспанію, вносити свій вклад в суспільні
витрати у відповідності зі своїми економічними можливостями, тобто
обов'язок сплачувати податки; всі іспанці зобов'язані трудитися (п. 1 ст. 35)
[2].
З 19З9 р. фактично в країні існувала диктатура фашистського типу;
довічним главою держави був Франсіско Франко Баамонде. В 1969 р. за
пропозицією Франко його наступником на посту глави держави і майбутнім
королем Іспанії був затверджений принц Хуан Карлос Бурбон. 22 листопада
1975 р., після смерті Франко, він вступив на королівський престол.
Конституція 1978 р. закріпила за окремими областями і національностями
країни право на автономію у рамках єдиної держави: Країна Басків (1979),
Каталонія (1979), Андалусія (1981), Галісія (1981), Астурія (1981), Валенсія
(1982 ), Кантабрія (1982), Мурсія (1982), Кастилія-Леон (1982), Ла-Ріоха
(1982), Канарські острови (1982), Арагон (1982), Кастилія-Ла-Манча (1982),
провінція Наварра (1982), місто Мадрид (198З), історична область
Естремадура (198З), Балеарські острови (198З).
Іспанія - унітарна держава з високим ступенем децентралізації. В
адміністративно-територіальному відношенні країна ділиться на 50
провінцій, входять до 17 автономних спільнот. Три останні (Каталонія,
Країна Басків і Галісія) утворені за національним принципом на території
відповідних проживання корінних народів - каталонців, басків, галісійців. Ці
 9
спільноти, а також Андалусія, володіють найвищою ступенем автономії
порівняно з рештою.
Глава держави – Король - Хуан Карлос I (Juan Carlos I), який має лише
символічну владу. Він був приведений до присяги 22 листопада 1975 р.
Згідно з Конституцією, він є символом державної єдності і постійності,
"гарантом правильного функціонування державних інститутів". Досить
великі повноваження Короля можуть бути здійснені їм тільки з
контрасигнації Голови Уряду або відповідного міністра. До їх числа
відносяться: санкціонування та промульгацію законів, скликання і розпуск
Генеральних кортесів, оголошення загальних виборів, призначення й
звільнення членів Уряду. Король є верховним головнокомандуючим,
здійснює право помилування, представляє країну в міжнародних відносинах.
Що ж до його відносин з парламентом, то тут потрібно відзначити наступне.
Король не має навіть таких традиційних для глави держави правом, як право
вето. Стаття 91 Конституції закріплює, що "протягом 15 днів після схвалення
Генеральними кортесах законопроекти затверджуються Королем". Король
може призначити референдум, але тільки за пропозицією Голови Уряду,
схваленого Конгресом депутатів. Після попереднього наради з
представниками політичних партій в парламенті Король пропонує Конгресу
депутатів кандидатуру голови Уряду. Ця кандидатура має бути схвалена
головою Конгресу. Члени Уряду призначаються і звільняються Королем за
пропозицією глави Уряду.
Законодавча влада належить двопалатному парламенту Генеральним
Кортесам. Нижня палата - Конгрес депутатів (350 депутатів) і верхня палата -
Сенат (256 членів), яка є палатою територіального представництва,
обираються строком на 4 року шляхом загальних, рівних, прямих виборів
(Конгрес - по пропорційній системі, Сенат - за мажоритарною). Сесії
парламенту скликаються 2 рази на рік і тривають по 4-5 місяців. На вимогу
Уряду, постійної комісії парламенту або абсолютної більшості членів палат
можуть проводитися надзвичайні сесії, які скликаються за певною порядку
 10
денному. Депутати працюють на пленарних засіданнях і в комісіях. Пленарні
засідання палат є відкритими. Рішення приймаються більшістю присутніх
депутатів обох палат. До парламенту Іспанії компетенції відноситься
вироблення законів, прийняття бюджету, контроль за діяльністю Уряду,
регентства встановлення, опіки. Круг питань якими парламент може
приймати закони, не обкреслений, проте його законодавча діяльність полягає
насамперед у виданні законів, відносяться, згідно ст.81, до розвитку
основних прав і свобод, законів, схвалюють статути про автономію,
встановлюють порядок загальних виборів а інших також законів, спеціально
передбачені Конституцією. З усіх інших питань парламент може делегувати
Уряду право видавати "законодавчі декрети". Право законодавчої ініціативи
належить Уряду, Конгресу, та Сенату.
Уряд - Рада міністрів здійснює виконавчу владу. Вона складається з
голови, його заступників, міністрів та інших членів. Кандидатуру голови
пропонує Король і схвалюють Кортеси. Інші члени Уряду призначаються і
звільняються Королем за пропозицією Голови Уряду. Голова керує
діяльністю Уряду і несе за неї відповідальність. Згідно з Конституцією Уряд
здійснює керівництво "внутрішньою і зовнішньою політикою, цивільної та
військової адміністрацій і обороною країни". Уряд відповідальний перед
Кортесами за свою діяльність. Парламентський контроль за діяльністю Уряду
виражається у формі інтерпеляції (запитів) і питань до членів Уряду,
резолюції осуду, перевірки діяльності Уряди слідчими комісіями парламенту.
При втраті парламентської довіри Уряд повинен подати у відставку. Його
відставка передбачена і у випадку виходу у відставку або смерті Голови
Уряду.
Голова уряду має практично президентські повноваження. Члени
уряду, які є одночасно і депутатами, можуть суміщати свою діяльність на
обох посадах. Нинішній уряд сформовано 21 грудня 2011 р. Голова уряду
Іспанії – Маріано Рахоя Брей (Mariano Rajoy Brey).
 11
Вищою консультативним органом Уряду, відповідно до ст.107
Конституції, є Державна рада, статус якого регулюється Органічним закону
про Державний раді 1980. Кожне автономне співтовариство має свій статут
(статут), що приймається як органічне закону держави (ст.81 Конституції).
Органами влади автономних співтовариств є, під різними назвами,
обирається населенням асамблея і сформоване нею місцевий уряд. Асамблея
видає закони, що діють на території цієї спільноти. Діяльність органів
автономних областей контролюється Урядом, Конституційним судом,
Рахункова судом.
Департаменти міністерств та інших органів під їх управлінням
становлять державну адміністрацію, функції якої - координація, планування,
інспекція та документування.
Держава може передавати повноваження автономним регіонам у тих
випадках, коли це можливо, але в будь-якому випадку уряд має виняткову
владою. Таким чином, наприклад, державні власті відповідають за питання,
що стосуються громадян Іспанії, як єдиного цілого в міжнародних питань.
Таким чином, виконавча влада держави включає в себе врегулювання
основних питань, що гарантують рівність громадян Іспанії, дотримання їх
конституційних прав і обов'язків, що стосуються національності, еміграції,
статусу, притулку, питань оборони і збройних сил, грошової і банківської
систем, економічного планування та іноземної торгівлі , судової
адміністрації, комерційного, кримінального, виправного, процесуального,
професійного і цивільного законодавства, а також питань, що стосуються
інтелектуальної та промислової власності, народних багатств і національних
боргів.
Процес децентралізації торкнувся багато міністерства, серед яких і
Міністерство освіти і науки. Це призвело до нової організації управління
освітньою системою і зміни законодавства у силу того, що обидві гілки влади
були децентралізовані і передані автономним регіонам, крім повноважень,
закріплених за державою.
 12
Основними політичними партіями в Іспанії є:
 Баскська націоналістична партія - БНП (Partido Nacionalista Vasco
- PNV). Заснована в 1895 р. Налічує 32 тис. членів . Голова – Іньїго Уркуллу
Рентеріа (Snooaigo Urkullu Reinteria).
 Блок націоналістів Галіції – БНГ (Blogue Nacionalista Galero-
BNG). Заснований в 1982 р. Лідер – Гільєрмо Васкес (Guillrrme Vazquez).
 Демократична конвергенція Каталонії - ДКК (Convergencia
Democratica de Catalunya - CDC). Партія. Заснована в 1974 р. Налічує 45,523
тис. членів (2000 р.). Голова - Жорді Пужоль (Jordi Pujol). Генеральний
секретар – Артур МАС і Гаварро (Artur Masi Gavarro).
 Демократичний союз Каталонії - ДСК (Unio Democratica de
Catalunya - UDC). Заснована в 1931 р. Налічує 34,2 тис. членів (1998 р.).
Голова - Жосеп Антоні Дуран і Льєйда (Josep Antoni Duran i Lleida).
 Ініціатива в підтримку "зелених" Каталонії – ІЗК (Iniciativa per
Catalunya Verds – ICV; Initiative for Catalonia Greens - ICG). Політична партія
Каталонії. Заснована в 1987 р. Голова – Жоан Саура Лапорта (Joan Saura
Laporta).
 Іспанська соціалістична робітнича партія - ІСРП (Partido
Socialista Obrero Espanol - PSOE). Заснована в 1879 р. У квітні 1978 р. з
ІСРП об'єдналася Соціалістична народна партія. В січні 198З р. з ІСРП
об'єдналася Партія демократичної дії, заснована у 1982 р. в результаті
розколу Союзу демократичної дії. ІСРП налічує 551,46 тис. членів (2006 р.).
Входить до Соціалістичного інтернаціоналу. ХХП з'їзд відбувся 9-11
листопада 1990 р. З'їзд відмінив традицію, яка існувала 100 років,
відповідно до якої члени ІСРП зобов'язані були входити до складу Загального
союзу трудящих. У лютому 1991 р. в партію влилася Партія трудящих
Іспанії, заснована в лютому 1987 р. як Партія трудящих Іспанії-
Комуністична єдність. В 2001 р. в ІСРП влилась Демократична партія "Нові
ліві"(ДПНЛ). Голова ІСРП – Мануель Чавес (Manuel Chavez). Генеральний
 13
секретар ІСРП - Хосе Луїс Родрігес Сапатеро (Jose Luis Rodriguez Zapatero).
Друкований орган - журнал "Сосіаліста" (El Socialista).
 Канарська коаліція - КК (Coalicion Canaria – CC). Партійне
об’єднання Канарських островів. Включає п’ять партій. Голова – Клаудіна
Моралес (Claudina Morales ,жін.).
 Комуністична партія Іспанії - КПІ (Partido Comunista de Espana
PCE). Заснована 15 квітня 1920 р. З 19З9 р. перебувала у підпіллі.
Легалізована в квітні 1977 р. Налічує 70 тис. членів. Найвищий орган партії
- з'їзд. З'їзд обирає Федеральний комітет (40 чол.). До 22 грудня 1991 р. (ХШ
з'їзд КПІ) - Центральний комітет. 14 січня 1989 р. відбувся об'єднавчий з'їзд
КПІ та Комуністичної партії народів Іспанії (КПНІ). До КПІ влилась група
представників КПНІ. Генеральний секретар КПІ – Хосе Луіс Сентелья (Jose
Luis Centella). Друковані органи – газета "Мундо обреро" (Mundo Obrero) і
журнал "Нуестра бандера" (Nuestra Bandera).
 Конвергенція і cоюз Каталонії - КСК (Convergencia i Unio de
Catalunya - CiUC). Заснована в 1978 р. як передвиборча коаліція. В березні
2001 р. стала конфедерацією двох партій: Демократичної конвергенції
Каталонії і Демократичного союзу Каталонії. Голова – засновник - Жорді
Пужоль (Jordi Pujol). Голова – Артур Мас і Гаварро (Artur Masi Gavarro).
Генеральний секретар - Жосеп Антоні Дуран і Льєйда (Josep Antoni Duran i
LLeida).
 Ліві республіканці Каталонії - ЛРК (Esquerra Republicana de
Catalunya - ERC). Заснована в 1931 р. Голова - Жоан Пуігсеркос і Боіксасса
(Joan Puigcercos i Boixassa).
 Народна партія - НП (Partido Popular - PP). Створена в жовтні
1976 р. як передвиборна коаліція профранкістських політичних організацій.
На першому з'їзді в березні 1977 р. оформилась як єдина політична партія. До
січня 1989 р. мала назву "Народний альянс". На IХ національному з'їзді в
січні 1989 р. було прийнято нову програму і новий Статут партії, змінено
назву партії. У березні 1989 р. у партію влилася Ліберальна партія. Налічує
 14
600 тис. членів (2000 р.). Керівні органи: Керівний комітет(9 чол.) і
Виконавчий комітет(60 чол.). Почесний голова - Хосе Марія АСНАР (Jose
Maria Asnar). Голова - Маріано Рахуй Брей (Mariano Rajoy Brey).
 "Нафарроа Баі" (Haвappa - Да). Блок чотирьох регіональних
партій. Лідер - Патксі Сабалета (Patxi Zabaleta).
 "Об'єднані ліві" - ОЛ (Izquierda Unida - IU). Коаліція політичних
партій. Заснована у 1986 р. як передвиборний блок. Керівні органи:
Федеральна ассамблея і Федеральна політична рада. Генеральний
координатор - Кайо Лара (Cayo Lara).
 Союз прогресу і демократії - СПД (Union, Progreso y Democracia
- UPyD). Політична партія. Заснована у вересні 2007 р. Налічує 4 тис. членів
(січень 2008 р.). Лідер – Роза Дієс Гонсалес (Roza Diez Gonzalez, жін.).
 "Еуско Алкартасуна" - ЕА (Eusko Alkartasuna (EA) - Баскська
солідарність - БС). Баскська партія. Заснована в 1985 р. Налічує 15 тис.
членів. Голова – Пелло Урісар Каретксе (Pello Urizar Karetxe).
Фінансування державного апарату здійснюється за рахунок державного
бюджету Королівства Іспанія, а також фінансуванням з боку Європейського
Союзу, повноправним членом якого є Іспанія.

1.3. Стан економіки на сучасному етапі

Розвиток Іспанії в постфранкістський період хронологічно припав на
десятиріччя інтенсивного розгортання глобалізаційних процесів, величезного
збільшення масштабів і формування якісно нового характеру
світогосподарських зв'язків. Мадрид не залишився в стороні від
магістральних загальносвітових трендів, у багатьох відношеннях став одним
з бенефіціарів глобалізації, яка зробила глибокий вплив на прогресивну
трансформацію національних соціально-економічних структур, сприяла
системній модернізації країни і «відкрила» її решті світу.
 15
Разом з тим, глибоке занурення іспанської держави в глобальну
економічну і фінансову сферу відчутно підвищило уразливість національної
економіки перед зовнішніми викликами і ризиками, що з особливою силою
виявилося в умовах світової кризи 2008-2009 рр., важкі наслідки якого
повністю не подолані до справжнього моменту. В контексті глобалізації не
одержують свого оптимального рішення і інші гострі проблеми: все ще
помітне відставання Іспанії в області інновацій і високих технологій,
експоненціальне зростання суверенного боргу, територіальні соціально-
економічні дисбаланси, масове безробіття. В цих умовах перед іспанською
державою і бізнес-співтовариством стоїть задача постійного коректування
(«тонкого налаштування») стратегії зростання, врахування багатьох
динамічно змінних внутрішніх і зовнішніх факторів.
Головна стратегічна мета сьогоднішнього дня, що стоїть перед
іспанською державою і суспільством, - остаточно подолати важкі наслідки
кризи 2008-2009 рр., забезпечити черговий ривок в економіці і на цій основі
добитися істотного підвищення життєвого рівня основної маси населення, по
ключових показниках впритул наблизитися до передових країн ЄС. Названа
задача як би розпадається на дві частини. По-перше, необхідно
сконструювати оновлену модель внутрішнього суспільного динамізму,
висунути актуальні пріоритети національного розвитку, що відповідають на
виклики посткризової ситуації. По-друге, економічно і політично
адаптуватися до змінного континентального і світового контексту, знайти
способи більш ефективної участі в міжнародному розподілі праці, глибше
вписатися в глобальні ланцюжки створення вартості, повніше
використовувати зовнішні фактори в цілях власної модернізації [8].
 16
Таблиця 1.1
Динаміка макроекономічних показників Іспанії (зміна в %)
Показник 2001- 2014 2015 2016 2017 2018
2005
ВВП 3,4 1,4 3,4 3,3 3,1 2,5
Приватне споживання 3,4 1,5 3,0 3,0 2,6 2,2
Державне 4,9 -0,3 2,1 0,8 0,9 0,8
споживання
Валові капіталовкладення 5,8 4,7 6,5 3,3 4,1 4,0
Безробіття (% ЕАН) 10,8 24,5 22,1 19,6 17,4 15,6
Продуктивність праці 0,3 0,3 0,2 0,3 0,3 0,4
Вартість робочої сили 3,2 0,0 0,7 -0,9 -0,7 -0,9
Держборг (% ВВП) 42,3 100,4 99,4 99,0 98,4 96,9
Експорт товарів і послуг 2,9 4,3 4,2 4,8 6,0 4,8
Імпорт товарів і послуг 8,0 6,6 5,9 2,7 4,4 4,3
Доходи бюджету (% ВВП) 38,4 38,9 38,6 38,0 38,2 38,2
Витрати бюджету (% ВВП) 38,5 44,9 43,8 41,7 41,6 41,1
Бюджетний результат (% -0,1 -6,0 -5,2 -3,7 -3,4 -2,9
ВВП)
Джерела: European Economic Forecast - Winter 2017. Brussels: European
Commission, 2017, p. 143164; European Economic Forecast - Autumn 2017.
Brussels: European Commission, 2017, p. 91. 2001-2005 рр. - середньорічні
показники; 2017 р. - оцінка, 2018 рр. - прогноз.

Дані таблиці 1.1 показують, що нинішня економічна траєкторія Іспанії

порівняно з передкризовим періодом 2001 -2005 рр. характеризується
істотними відмінностями. Зокрема, дещо знизилися темпи приросту ВВП,
відчутно скоротилося приватне і критично «стиснулося» державне
споживання, впали валові капіталовкладення, радикально зменшилася
реальна вартість робочої сили. Одночасно різко виріс суверенний борг, що
перевищив в 2014 р. обсяг ВВП; значно зросли державні витрати, що привело
до утворення великого бюджетного дефіциту; драматично збільшилося
безробіття, що досягло у 2013 р. своєї вищої точки - 26,1%. Не зазнала
помітних змін динаміка продуктивності праці: вона залишилася на
колишньому порівняно низькому рівні, що служить одним з головних
перешкод на шляху прискорення господарського зростання. Разом з тим ряд
достатньо важливих макроекономічних показників продемонстрували
 17
стійкий позитивний тренд, що, в першу чергу, відноситься до експорту
товарів і послуг.
Індикатором посткризового економічного відновлення служить
пожвавлення на ринку нерухомості. В 2016 р. в Іспанії було продано близько
404 тис. жител - квартир і індивідуальних будинків (1100 в день), що на 12%
перевищило показник «провального 2012 року». Але і нинішній обсяг
продажів далеко відстає від рекордного рівня 2007 р., коли іспанці і
громадяни інших країн придбали на місцевому ринку понад 775 тис. жител
[15]. Це вказує на значне зниження питомої ваги будівельної галузі в
структурі іспанської економіки.
Справжнім локомотивом виходу Іспанії з кризи стала оброблювальна
промисловість. Ключову роль зіграла автомобільна галузь, що відчула
найсильніші потрясіння в період кризи. В 2007-2012 рр. випуск автомобілів
знизився з 2890 тис. до 1979 тис. (на 32%), а в 2016 р. практично повністю
відновився, майже досягнувши докризового рівня - 2886 тис. машин [21].
Традиційно слабим місцем іспанської економіки є її науково-технічне
відставання від найбільш розвинутих держав світу. Це відставання
утворилося не вчора, має глибокі історичні корені і для його подолання
іспанській державі і бізнес-співтовариству ще належить виконати довгий
шлях. Зрозуміло, йдеться про економіку в цілому, оскільки на деяких
напрямах Іспанія вже добилася вражаючих результатів. І тут теж великий
вплив зовнішнього фактора.
Глобалізація сприяла «иінноватизації цілого ряду» галузей. Візьмемо
як приклад ринок промислової робототехніки, значною мірою визначальний
технико-технологічний рівень національного господарства. В середині 2010-
х років виробництво, продажі і застосування промислових роботів істотно
збільшилися, причому Іспанія увійшла до топ-10 держав світу за цими
критеріями. В 2005-2015 рр. в іспанській індустрії кількість роботів зросла
майже на 40% і досягла 33,3 тис., що склало більше 130 одиниць на 10 тис.
зайнятих в промисловості [19]. Даний показник так званої густини
 18
роботизації майже в два рази перевищив середньосвітовий рівень. Важливо і
те, що понад 200 іспанських компаній зайняті виробництвом робототехніки і
чималу частину своєї продукції відправляють на експорт. Та ж автомобільна
індустрія, згідно існуючої класифікації, є середньовисокотехнологічним
сектором, який за об'ємом вкладень в НДДКР, автоматизацією і роботизацією
(980 роботів на 10 тис. зайнятих) не поступається зарубіжним конкурентам. В
Іспанії на автомобільну галузь працюють 34 сучасні технологічні центри, які
забезпечують промислові підприємства науковими і дослідно-
конструкторськими розробками [16].
Порівняно високий науково-технічний рівень характерний для
провідних підприємств біофармацевтичної, хімічної, енергетичної,
телекомунікаційної і авіакосмічної галузей. Але в цілому, для іспанської
економіки характерний середньотехнологічний рівень, що підтверджує
відносно низьку питому вагу високотехнологічної продукції в товарному
експорті - порядка 5,4%, тоді як середній показник для країн Євросоюзу -
17%. Це одна з гострих проблем економічного розвитку Іспанії, від рішення
якої багато в чому залежить майбутнє країни в глобальній економіці.
Іншою проблемою, з якою зіткнулася Іспанія в роки глобальної кризи,
стало експоненціальне зростання суверенного боргу, який збільшився з 40%
ВВП в 2008 р. до практично 100% в даний час. Очевидно, що обслуговування
боргу в прийнятному режимі можливо лише в умовах динамічного
економічного розвитку і стійкого фінансового положення, у тому числі
активного зовнішньоторговельного балансу. Тому для Іспанії украй важливо
підтримувати нарощування об'ємів експорту товарів і послуг.
Ставши невід'ємною частиною глобальної економіки, іспанські
компанії, використовуючи накопичений на внутрішньому ринку досвід і
наявні конкурентні можливості, зуміли зайняти деякі важливі ніші, одна з
яких - будівництво і експлуатація закордоном об'єктів інфраструктури. Якщо
раніше Іспанія була глобальною імперією, «в якій ніколи не заходило сонце»,
 19
то тепер вона перетворилася на справжню імперію величезних будівництв,
масштабних проектів, реалізовуваних в різних країнах на всіх континентах [].
 20

РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОМИСЛОВОСТІ ІСПАНІЇ

2.1. Вугільна промисловість

Загальні запаси вугілля в Іспанії складають порядка 10 млрд. т., у тому
числі кам'яного вугілля - 9,0 млрд. т. Доведені запаси вугілля на території
Іспанії оцінюються: по кам'яному вугіллю і антрациту - 200 млн. т; по бурому
вугіллю - 330 млн. тонн.
Основний вугільний басейн Іспанії - Астурія, на якій доводиться до
половини всіх запасів вугілля. На північному заході Іспанії (в Леоні) є
поклади антрациту. Найбільші запаси бурого вугілля розташовані на сході в
районі Утрільяс поблизу Теруеля. В Пуерольяно ведеться видобуток сланців.
Близько 95% вугілля використовується в електроенергетиці. Не
дивлячись на скорочення об'ємів споживання вугілля і частки вугілля в
структурі споживання первинних ТЕР, поточне внутрішнє виробництво
вугілля в Іспанії забезпечується не більше 55% потреб країни. 45% що
залишилися покриваються за рахунок імпорту, головним чином,
енергетичних сортів вугілля.
У вугільній промисловості задіяно близько 200 приватних компаній і 3
державні компанії (HUNOSA, ENCASUR, ENDESA).

2.2. Автомобілебудування
Іспанія займає 2-е місце в Європі і 9-е в світі за кількістю вироблених
автомобілів. Найбільші автовиробники мають на території Іспанії 17 заводів.
Оборот автомобілебудівного сектора досягає 10% ВВП Іспанії, а загальна
кількість зайнятих в галузі і суміжних галузях складає більше 2 млн. чол.
З складальних конвейєрів заводів в 2016 р. зійшло 2,88 млн.
автомобілів (зростання на 5,59% від показника 2015 року - 2,73 млн. шт).
Правда, як відзначають представники Іспанської Асоціації виробників
вантажних і легкових автомобілів (Anfac), докризовий рівень досягти ще не
 21
вдалося (в 2007 р. - 2,9 млн. шт). З 17 заводів, що працюють на території
країни, 10 закрили рік із зростанням виробництва, 3 - понизили свої
показники.
В другу пол. 2016 р. спостерігалося деяке уповільнення темпів
зростання галузі. Поставки автомобілів до Великобританії - найбільший
ринок для автомобільної промисловості Іспанії (330000 за 2016 р.), з вересня
2016 р. почали зниження. За даними Anfac, в 2016 р. 84,3% вироблених
автомобілів пішли на експорт. Всього було поставлено за рубіж 2,3 млн.
автомобілів, що майже на 5% більш ніж в 2015 р.
Автомобілебудування продовжує бути привабливою галуззю для
іноземних інвестицій - загальний об'єм підтверджених інвестиційних
проектів в автомобілебудуванні Іспанії, у тому числі по випуску гібридних і
електромобілів, складає більше 12 млрд. дол. США за станом на 1 липня 2018
р.
На території країни діють 34 дослідницькі центри з
автомобілебудування, в середньому в навчання персоналу автовиробники
вкладають до 63 млн. євро на рік.

2.3. Хімічна промисловість

Хімічна промисловість має стратегічне значення для економіки країни.
За останні 10 років оборот даної галузі збільшився на 54% і досяг 56,4 млрд.
євро. За період 2006 - 2016 рр. 163 іноземні компанії реалізували більше 300
інвестиційних проектів із загальними інвестиціями в 12 млрд. євро.
В м. Таррагона розташований найбільший в Європі кластер хімічної
промисловості. Крупні центри є в портах Уельва і Альхесірас, а також в
автономних співтовариствах Валенсія і Мурсия. В галузі зайнято 540 тис.
людей. Об'єм експорту продукції галузі досяг в 2016 р. 35 млрд. євро, що
робить її другим за величиною експортером в іспанській промисловості.
 22
Хімічна галузь Іспанії є диверсифікованою, найкрупніша частка
обороту доводиться на виробництво фармацевтичної продукції (26,6%),
велика частка органічної хімії (14,8%) і виробів з пластмас, каучуку і гуми
(20,5%).

2.4. Фармацевтична промисловість

Іспанія є однією з найбільш розвинутих країн в світі в області
сільськогосподарських біотехнологій, біохімії і молекулярної біології.
Об'єм ринку біотехнологій досяг 9% ВВП Іспанії або 97,2 млрд. євро в
2015 р. В галузі працюють більше 3 тис. компаній, які створили більше 170
тис. робочих місць.
Іспанія є світовим лідером в розробці інноваційних лікарських засобів
від раку, малярії, хвороби Альцгеймера, ВІЧ. Іспанська компанія Grifols є
першою компанією в світі з виробництва препаратів крові і плазми. Вона
також займає видне місце у виробництві клініко-діагностичних систем і
медико-санітарних матеріалів. Pharma Mar (Zeltia) є світовим лідером в
області розвитку інноваційних лікарських засобів для лікування раку.
В 2015 р. група іспанських вчених в клінічній лікарні Барселони
представила терапевтичну вакцину проти Сніду, яка знижує на 90% тяжкість
вірусу ВІЧ.
Іспанські фахівці досягли значних успіхів в боротьбі з хворобою
Альцгеймера. Команда учених під керівництвом доктора Рамона Какабелос
випустила першу терапевтичну і профілактичну вакцину проти хвороби
Альцгеймера, яка довела свою ефективність з трансгенними мишами.
Одним з найвидатніших іспанських науково-дослідних інститутів в
біомедицині є Центр геномних Правил (CRG). Ця організація є лідером в
Європі в області фундаментальних досліджень про геном людини і його
відношення до поширених захворювань, таких як рак і генетичні
захворювання. CRG займає 16-е місце в світі в області біомедичних
 23
досліджень з більш ніж 3000 установ по всьому світу і 5-е місце в
європейському рейтингу медичних дослідницьких центрів.

2.4. Авіакосмічна промисловість

Авіакосмічна промисловість Іспанії займає 5-е місце в Європі по
обороту (10 млрд. дол. США в 2016 р.) і по кількості робочих місць (більше
50 тис.). Іспанія є світовим лідером в області авіаційних конструкцій з
композитних матеріалів, авіаційних турбін низького тиску, систем
управління авіаційним трафіком, будівництва вантажних військових літаків.
В країні існує 7 діючих авіакосмічних виробничих кластерів,
розташованих в провінціях Мадрид, Каталонія, Андалусія, Валенсія і Арагон,
Кастілья Ла Манча і Країні Басків, які надають компаніям-резидентам
інфраструктуру, дослідницькі центри і технологічні парки.
Найбільші світові авіабудівні корпорації Boeing і Airbus представлені в
Іспанії науково-дослідним центром корпорації Boeing і заводом Airbus в м.
Гетафе, провінція Мадрид.

2.5. Будівництво промислової та транспортної інфраструктури

За даними Іспанського Інституту зовнішньої торгівлі (ICEX), іспанські
компанії займають лідируючі позиції в світі за виручкою, кількістю і об'ємом
проектів в області будівництва промислової і транспортної інфраструктури.
Портфель замовлень іспанського конгломерату будівельних компаній
ACS налічує 60 проектів по всьому світу на загальну суму 63 млрд. євро.
Будівельний холдинг FCC - одна з найбільших європейських груп з
будівництва інфраструктурних об'єктів, в 2016 р. виконав робіт на 5 млрд.
євро, найбільша кількість яких припала на країни Європи і Америки.
Будівельний холдинг Е1 Grupo OHL - 31-а в світі і 8-а в Латинській
Америці компанія за об'ємом підрядних робіт, світовий лідер в будівництві
 24
платних автомобільних доріг, найбільший будівник об'єктів в області
залізничного будівництва і об'єктів охорони здоров'я.
TECNICAS REUNIDAS - найбільша іспанська компанія в області
інженерії, проектуванні і будівництва різних промислових об'єктів, головних
чином, у сфері паливно-енергетичного комплексу.
Isolux Corsan - компанія в області будівництва і промислових послуг з
80-річним досвідом в більш ніж 40 країнах світу, одна з найбільших
європейських компаній в області інфраструктурних проектів.
Sacyr Construction - транснаціональна компанія в області реалізації
інфраструктурних проектів, виконуюча будівельні роботи більш ніж в 20
країнах світу.
Acciona - одна з найбільших іспанських компаній, лідер в області
будівництва і управління крупними проектами.
В 2016 р. відповідно до даних Іспанської Асоціації Будівельників і
Концесіонерів (SEOPAN), галузь розвивалася різнонаправлено. З одного
боку, економія бюджетних засобів і відсутність повноважного уряду привели
до різкого падіння обсягу концесій (на 74% в порівнянні з 2015 р.) і
банкротству/внешнему зовнішньому управлінню мережі платних доріг.
Обсяг об'єктів громадського будівництва знизився на 32% до 3,2 млрд. євро,
що привело до скорочення 2,6 тис. робочих місць. Споживання цементу
також знизилося на 3,4%. З другого боку, зростання внутрішнього попиту
привело до збільшення кількості виданих дозволів на будівництво (на 29% до
64 тис. в 2016 р.) і збільшення руху на платних автомобільних дорогах на
5,6%.
 25

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОМИСЛОВІСТЬ ІСПАНІЇ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

COVID-19
Іспанія опинилася в більш важкому економічному стані в порівнянні з
іншими державами Євросоюзу. ВВП країни, за офіційними прогнозами, може
скоротитися на 9,2%, бюджетний дефіцит - перевищити 10%, а безробіття -
охопити 20% працездатного населення. При цьому у разі продовження
карантинних заходів падіння ВВП за підсумками року може досягти 13%. За
даними порталу Statista.com, частка промисловості у ВВП поступово
знижувалася протягом останніх 10 років і в 2018 р. досягла 19,99%.

Рис. 3.1. Динаміка структури ВВП Іспанії 2008-2018 рр. [25]

Як свідчить опитування Банку Іспанії, на початкових етапах кризи

скорочення економічної активності відзначали 80% промислових компаній,
тоді як 9% підприємств зафіксували зростання виробництва. Більше 90%
промислового сектора представлено малими підприємствами, при цьому
кожна п'ята компанія вимушена скрутити виробництво у зв'язку з
скороченням поставок комплектуючих з-за кордону в умовах обмежувальних
заходів, що підкреслило не тільки слабкість іспанської промисловості, але і
сильну залежність від імпорту і відсутність гнучкості.
 26
Конфедерація підприємців, союз промисловців і інші професійні
об'єднання звернулися до уряду з проханням звільнити компанії від частини
податків на період карантину і сплатити за рахунок держави 75% витрат,
проте уряд не пішов на такі заходи. В результаті іспанський бізнес став
скорочувати штат працівників, що привело до 900 тис. нових безробітних
(при загальній кількості зайнятих 18 млн чоловік) менш, ніж за три тижні.
З другого боку, істотний негативний вплив на економіку Іспанії, як і
багатьох інших країн, надали введення обмежувальних заходів уряду по
боротьбі з розповсюдженням коронавірусної інфекції, а також закриття
кордонів і скорочення попиту з боку зарубіжних замовників.
Клуб експортерів і інвесторів Іспанії провів опитування серед своїх
членів, які сумарно продукують близько 20% ВВП країни. 77,4% компаній
заявили про істотне скорочення експорту у зв'язку із закриттям кордонів і
падінням попиту з боку зарубіжних покупців, а 56,6% призвали уряд надати
підтримку у формі фінансування експорту [19].
Особливо сильний вплив пандемія зробила на автомобілебудування,
яке є одним з основних секторів промисловості в Іспанії і інших державах
Європейського Союзу. В країнах Євросоюзу в автомобільній промисловості
було зайнято 2,6 млн чоловік, з яких приблизно 1,1 млн відчули негативний
вплив пандемії. В Іспанії більше 1500 підприємств автомобільної
промисловості представляють більше 6% національного ВВП.

Рис. 3.2. Найбільші автомобільні виробництва Іспанії [28]

 27
Зважаючи на свою структурну значущість автомобільні підприємства
знаходяться в числі перших, яким було дозволеное приступити до роботи
після початку відміни карантинних заходів. Виробництво поступово
поновлюється на місцевих заводах компаній Seat, Mercedes-Benz і
Volkswagen, а також на підприємствах-виготівниках комплектуючих і
супутньої продукції: Gestamp, Antolin, Cie, Bosch, Michelin. Також до роботи
приступили сільськогосподарські і будівельні підприємства, проте у разі
останніх йдеться тільки про завершення раніше припинених проектів у
зв'язку з падінням внутрішнього попиту.
Міністр промисловості, торгівлі і туризму Іспанії Р.Марато на зустрічі з
колегами з інших країн Єврозони висунула ініціативу з розробки і реалізації
єдиного плану відновлення європейської автомобільної промисловості, який
повинен буде сприяти комплексному відновленню економіки і забезпеченню
стійкого розвитку, і при цьому відповідати меті ЄС в області екології і
цифрової трансформації.
З метою підтримки автомобільної промисловості Європейський
центральний банк вже оголосив про готовність до покупки суверенних і
корпоративних боргових зобов'язань на суму 750 млрд євро з метою
підтримки ліквідності фінансової системи і підтримки крупних підприємств.
Також в Іспанії існує мобільний додаток «AlertCops», який забезпечує
прямий канал зв'язку з силами державної безпеки для інформування про факт
злочину, жертвою або свідком якого є користувач додатку. Воно дозволяє
визначати місце злочину, оповіщати поліцію, а також встановлювати прямий
зв'язок жертви за допомогою чату в WhatsApp з найближчим центром
Національної поліції або Цивільної гвардії. Під час кризи пандемії
Міністерство внутрішніх справ допрацювало додаток новою функцією для
захисту медичного персоналу і жертв гендерного насильства: в додатку
з'явилася кнопка «SOS». Дана функція полегшить ідентифікацію і
місцезнаходження потерпілого.
 28
ВИСНОВОК

Королівство Іспанія розташовано в Європі на Іберійському півострові.

На заході граничить з Португалією, на Північному Сході – з Францією,
кордон з якою проходить по Піренейському гірському хребту. На кордоні
Іспанії з Францією розташовано також князівство Андорра. Від Африки
Іспанію відділяє Гібралтарська протока.
Територія – 506 тис. кв. км. Іспанії належать Балеарські острови в
Середземному морі, Канарські острови в Атлантичному океані, міста Сеута і
Мелілья на північному побережжі Африки (Марокко). З півночі, заходу і
південного заходу територію країни омивають води Атлантичного океану, з
півдня, південного сходу і сходу – Середземного моря.
Країна має в своєму розпорядженні вельми сприятливі географічні і
кліматичні умови для розвитку сільського господарства. Її частка в
загальному виробництві кінцевої сільгосппродукції ЄС достатньо висока.
Іспанія займає перше місце в світі по виробництву оливкової олії. Разом з
Францією і Італією входить в трійку світових лідерів із виробництва вина.
Іспанія також є великим виробником цитрусових, овочів і фруктів, зернових і
технічних культур. По тоннажу риболовецького флоту Іспанія займає перше
місце в Європі.
Основу енергетики Іспанії становить імпортна нафта. Нафтопереробка,
як правило, здійснюється в портових містах, її річна потужність становить
понад 60 млн т сирої нафти. Власний видобуток вугілля (кам'яного і бурого)
забезпечує лише 1/5 енергетичних потреб, частка невеликих ГЕС і кількох
АЕС дорівнює приблизно 1/6.
За обсягом продукції обробної промисловості Іспанія посідає в світі
досить вагоме місце: вона входить до групи перших 15 промислових країн.
У Західній Європі за цим показником вона поступається тільки
Німеччині, Франції, Великобританії та Італії, хоча істотно відстає від них,
особливо в розрахунку на душу населення. За структурою обробна
 29
промисловість Іспанії досить різноманітна, але в ній різко переважають
традиційні трудомісткі галузі.
В країні виплавляють чорні і кольорові метали (виплавка сталі — 13
млн. т). Значного розвитку набули нафтохімія, яка тісно пов'язана з
нафтопереробкою, а також промисловість будівельних матеріалів,
деревообробна і паперова. Важливу роль останнім часом стали відігравати
металообробка і машинобудування. Нове для Іспанії виробництво —
автомобілебудування — почало розвиватися з 60— 70 pp. Воно представлене
філіалами західноєвропейських та американських автомобільних концернів.
Випуск автомобілів становить 1,7 млн одиниць.
Машинобудівні заводи країни випускають також промислове
обладнання, трактори і сільськогосподарські машини, електро- і електронну
техніку, судна.
Старими галузями обробної промисловості залишаються текстильна
(переважно бавовняна), трикотажна, швейна і шкіряно-взуттєва. В харчовій
промисловості широко розвинені виноробна, олійна, плодоовочева і
рибоконсервна, продукція яких значною мірою орієнтована на експорт.
Заслужену славу здобули іспанські поліграфічні видання, ринком для
яких є, крім самої Іспанії, більша частина Латинської Америки.
Швидкий промисловий розвиток Іспанії в останній третині XX ст., і в
першу чергу розвиток машинобудування, тісно пов'язаний з великим
притоком іноземних капіталів, а також з використанням іноземних
технологій та з орієнтацією на зарубіжні ринки. В Іспанії іноземний капітал
приваблює низька вартість робочої сили, мінімальне оподаткування та інші
привілеї.
В розміщенні іспанської обробної промисловості дуже висока частка
міст Барселони, Мадрида і Більбао, а серед районів — північного і
середземноморського узбереж. Заводи чорної металургії і суднобудівні верфі
розміщені переважно в портових містах північного узбережжя. Понад 4/5
текстилю, одягу і взуття виробляється в Барселоні. Електротехнічні та
 30
електронні заводи і поліграфічні фабрики концентруються в Мадриді і
Барселоні. Головні автозаводи знаходяться в Барселоні, Мадриді, Валенсії та
Сараґосі. Підприємства харчової промисловості експортного напрямку
тяжіють до відповідних сировинних баз.
Повільна реакція уряду в поєднанні з високим рівнем немолодого
населення призвели до того, що Іспанія стала однією з найбільш потерпілих
від пандемії держав.
Негативну роль також зіграла жорстка економія витрат уряду, введена
ще після фінансової кризи 2008 р., що призвело до фактичної неготовності
системи охорони здоров'я до надзвичайної ситуації.
Із тих же причин виявилися обмежені можливості уряду в реагуванні
на економічні наслідки як самої пандемії, так і вимушених обмежувальних
заходів. В зв'язку з цим у фокусі політики уряду опинилася соціальна
підтримка громадян, в першу чергу - у формі збереження робочих місць, а не
компаній як таких.
В цілому, економіка країни в кризовій ситуації продемонструвала
відсутність гнучкості і сильну залежність як від імпорту, так і від експорту
товарів і послуг. Разом з скороченням промислового виробництва серйозні
труднощі відчуває ключовий для Іспанії туристичний сектор, що характерно і
для інших європейських країн.
Все це обумовлює запит на найшвидше зняття обмежень і повернення
до нормальної економічної діяльності, хоча у зв'язку з падінням попиту з
боку зарубіжних партнерів навіть у такому разі перспективи швидкого
відновлення економіки не очевидні.
 31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аникеева Н. Мариано Рахой: первые 100 дней у власти / Портал

МГИМО, 30.03.2012. Режим доступа:
http://www.mgimo.ru/news/experts/document221392.phtml
2. Волкова Г. И. Политическая история Испании ХХ века / Г. И.
Волкова, А. В. Дементьев. -М.: Высш. шк., 2005
3. Козубцов И.Н., Федорова Е.О. Кредитная война и её последствия:
опыт Испании / Междисциплинарные исследования в науке и образовании. -
2012. - № 1 Kg. - Режим доступу URL: www.es.rae.ru/mino/159-1217 (дата
обращения: 15.11.2012)
4. Лалагуна Х. Испания. История страны. - М., 2009
5. Себрянська А.О. Географія та історія Іспанії. - Київ, КНЛУ, 2008
- 183 с.
6. Федорова К. Вплив боргової кризи на сучасну зовнішню політику
Іспанії // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. - 2012. -
№1 К; URL: www. es.rae.ru/mino/1SS-1122
7. Федорова К. Іспанія у пошуках виходу з політико-управлінської
кризи крізь призму процесів глобалізації. Матеріали Круглого столу:
Тенденції міжнародних відносин в умовах глобальних економічних
трансформацій. Київ: ІСЕМВ, 20.02.2012., c.27-30
8. Яковлев П.П. Испанский кризисный излом // Свободная мысль.
2013, №2, с. 41-56.
9. Anfac. Espana supera los objetivos de production de vehiculos para
2016 con 2,88 millones de unidades fabricadas. 17 de enero de 2017. -
http://www.anfac.com/.
10. Banco de Espana. Boletm Estadistico, Mayo 2012.
11. Catalan Vidal J. La creacion de la ventaja comparativa en la industria
automovillstica espanola, 1898-1996 / Jordi Catalan Vidal // Revista de historia
industrial. - 2000. - № 18. - Р. 113-156.
 32
12. Chislett W. A New Course for Spain: Beyond the Crisis. Madrid: Real
Instituto Elcano, 2016, p. 162.
13. Chislett W. Not everything has gone badly in Spain. 4.10.2017. -
https://blog.realinstitutoelcano.org/en/
14. Delirio proteccionista // El Pais. 14.01.2017.
15. Diaz Guijaro R. Repunta la venta de casas: 1.100 al dia en 2016 //
Cinco Dias, 10.02.2017.
16. Elcano Global Presence Report 2017. Madrid: Real Instituto Elcano,
2017.
17. Gestamp, un simbolo del exito del sector automotor en Espana. 7 abril
2017. - https://www.lainformacion.com/.
18. Industria de automocion en Espana. 10.04.2017. -
http://www.invesyinspain.org/invest/es/.
19. INE. Estadistica de filiales de empresas extranjeras en Espana. -
http://www.ine.es/dyngs/INEbase/es/.
20. Informe Provisional Comercio Exterior. Industria Qrnmica Espanola.
2017. - http://www.feique.org/wp- content/uploads/2016/10/INF0RME-CEX-
2017-003.pdf.
21. ITC. Trade statistics for international business development.
http://www.trademap.org/Product_SelCountry_TS.aspx?nvpm=1
22. Marco Lage М. Historia de la industria espanola de automocion:
empresas y personajes / Manuel Lage Marco. - Madrid : Fundacion Instituto
Tecnologico para la Seguridad del Automovil (FITSA). - 2005. - 369 р.
23. Pozzi S. EE UU impone un arancel preliminar antidumping a la
aceituna espanola // El Pais. 21.11.2017.
24. Quienes son los duenos de las acciones espanolas? La inversion
extranjera marca maximo historico // Cinco Dias. Madrid, 21.09.2017.
25. Spain - FDI coverage information. -
https://www.fdimarkets.com/explore/?p=country.
 33
26. The Economist Intelligence Unit. Democracy Index 2016. -
http://www.eiu.com/topic/democracy-index.
27. Una ola global de proteccionismo comercial contra la que hay que
reaccionar // Cinco Dias. 4.12.2017.
28. UNCTAD. World Investment Report 2018. Annex tables 3 and 4. -
http://www.unctad.org.
 34

ДОДАТКИ

Додаток 1
Структура ВВП Іспанії в поточних цінах, 2008-2017, млрд євро
2008 2016 2016 до I п 2017 до
млрд Частка, млрд Частка, 2008,% I п 2016, %
євро % євро %
ВВП в ринкових цінах 1116 100,0 1119 100,0 0,2 3,9
Сільське господарство 26 2,3 28 2,5 9,9 5,7
лісоводство і рибальство
Промисловість 184 16,5 181 16,2 -1,4 5,6
Оброблювальні 149 13,3 144 12,9 -3,2 5,0
виробництва
Будівництво 113 10,1 57 5,1 -49,6 5,5
Послуги 703 63,0 749 66,9 6,5 3,1
Нетто податки на 91 8,1 104 9,3 14,4 5,2
продукти

Джерело: Національний інститут статистики Іспанії