методичні вказівки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАДАЧ
Розділ 1. Алгебра
Приклад 1.1. Обчислити значення виразів:
а) 7 4 3; б) 2 9 4 2;
4 3 3
в) 28 16 3; г) 26 15 3 26 15 3 .
2
а) 7 4 3 4 4 3 3 2 3 2 3.
б) 2 9 4 2 2 (1 2 2)2 2 2 3
2
2 1 2 1.
4 2
в) 28 16 3 4 4 2 3 4 2 3
2
3 1 3 1.
3 3
г) Нехай 26 15 3 26 15 3 x . Тоді:
3
x 26 15 3 26 15 3
3 3
3 3 26 15 3 26 15 3 26 15 3 26 15 3 .
Звідси x 3 3x 52 0 x 4 x2 4x 13 0 x 4.
3 2
Приклад 1.2. Знайти корені многочлена P3(x ) x x 21x 45
і розкласти його на множники.
Цілі корені многочлена P3 (x ) шукаємо серед дільників вільного чле-
на:
1, 3, 5, 9, 15, 45. Перевіркою переконуємось, що x1 3 задо-
вольняє рівняння P3 (x ) 0 . За теоремою Безу многочлен P3(x ) ділиться
на x x1 без остачі. Виконавши ділення (наприклад, «кутом»), маємо:
P3 (x ) x2 3,
x2 2x 15; x 2 2x 15 0
x 3 x3 5.
2
Відповідь: x1,2 3, x 3 5, P3 x x 3 x 5 .
Розділ 1. Алгебра 359
Приклад 1.3. Розв’язати рівняння 4x 4 6x 3 10x 2 9x 9 0( ).

9 9 2
Оскільки , то маємо симетричне рівняння.
4 6
Розділимо обидві його частини на x 2 0:
9 3
() 4x 2 2 3 2x 10 0.
x x
3 9
Заміна 2x t , 4x 2 t 2 12.
x x2
3 1 7
Відповідь: x 1, x ,x .
2 2
Приклад 1.4. Розв’язати рівнян-
ня x 4 x 6 x 8 x 10 9( ).
( ) (x 4 x 10 )( x 6 x 8 ) 9
(x 2 14x 40)(x 2 14x 48) 9.
Заміна x 2 14 40 t.
Відповідь: { 7 10; 7; 7 10}.
x 2
Приклад 1.5. Розв’язати рівняння x 2 8.( )
x 1
x x 2 x
() x2 2x 8 2x
x 1 x 1 x 1
2 2 2 2
x 2 2x x x x2
x 8 2 8. Заміна t.
x 1 x 1 x 1 x 1 x 1
Відповідь: 1 3; 1 3;2 .
Приклад 1.6. Розв’язати рівняння
x 2 x 3 x 8 x 12 4x 2 ( ).
() x 2 x 12 x 3 x 8 4x 2
x2 14x 24 x 2 11x 24 4x 2
24 24
x 14 x 11 4.
x x
24
Заміна x t.
x
15 129
Відповідь: x 6, x 4, x .
2
360 Методичні вказівки до розв’язання типових задач
Приклад 1.7.
Записати загальну формулу, що задає цілі точки прямої
20x 28y 0.
Δ
20x 28y 0 5x 7y
Загальним розв’язком останнього рівняння є пари чисел 7t ; 5t , де
t Z.
▼
Приклад 1.8.
Скільки цілих точок містить відрізок, що сполучає точки 0; 0 і
180;500 ?
Δ Рівняння прямої, що проходить через задані точки, має вигляд
9x 25y.
Координати цілих точок цієї прямої є пари чисел 25t ; 9t , де t Z .
Треба визначити, скільки значень t задовольняє умову
0 25t 180
t 0;1;...;7 .
0 9t 500
▼
Відповідь: 1.9.
Приклад 3.
Знайти усі цілі розв’язки рівняння 4x 8y 2.
Δ 4x 8y 2 2x 4y 1 x; y .
▼
Приклад 4.
Розв’язати у цілих числах рівняння 4x 3y 2.
Δ Оскільки пара чисел 2;2 задовольняє рівняння, та загальним
розв’язком вихідного рівняння буде множина пар
x 2 3k
k Z.
y 2 4k,
▼
Відповідь: 2 3k;2 4k , k Z.
Приклад 1.10.
Записати усю множину цілих розв’язків рівняння 24x 13y 15.
Δ Пара чисел 3;1 задовольняє рівняння.
Тоді загальним його розв’язком буде
x 3 13k
k Z.
y 1 24k,
▼
Відповідь: 3 13k;1 24k , k Z.
Скільки точок, координати яких є цілими числами містить відрізок,
що сполучає точки 1;2 і 2; 3 ?
Δ Оскільки 5x 1 рівняння прямої, що проходить через за-
3y
дані точки, а пара чисел 1;2 задовольняє це рівняння, то загаль-
ний його розв’язок має вигляд 1 3k ; 2 5k , k Z.
Знайдемо, які з розв’язків цього рівняння міститься між точками

1;2 і 2; 3 :
2 1 3k 1
k 1; 0 .
3 2 5k 2
▼
Відповідь: 2
Знайти усі цілі розв’язки x ; y рівняння xy x y 3.
Δ Оскільки xy x y 3 x 1 y 1 4,
а ліва частина останнього рівняння – добуток чисел x 1 і
y 1 , то праву частину рівняння можна представити як добуток чи-
сел: 1 і 4 , або 1 і 4 , або 2 і 2 , або 2 і 2 , або 4 і 1 , або 4 і 1 .
Після розв’язування відповідних систем лінійних рівнянь отримаємо:
x 2 і y 5, або x 0 іy 3, або x 3 і y 3, або x 1і
y 1, або x 5 і y 2, або x 3іy 0.
▼
Відповідь: 2;5 , 0; 3 , 3;3 , 1; 1 , 5;2 , 3;0 ,
Виконати дії з комплексними числами
1. (5 3i) (8 5i) 5 3i 8 5i 13 2i;
2. (5 3i) (8 5i) 5 3i 8 5i 3 8i;
3. (5 3i)(8 5i) 40 24i 25i 15i 2 40 i 15 55 i;
3i (5 3i ) (8 5i ) 40
5 24i 25i 15i 2
4. 5i (8 5i ) (8 5i )
8 64 25i 2
40 49i 15 25 49
i .
64 25 89 89
1
Розкласти в суму простих дробів правильний дріб .
3
x 1
1 1
3
x 1 x 1 x2 x 1
A Bx C
x 1 2
x x 1
A x2 x 1 Bx C x 1
x 1 (x 2 x 1)
2
(A B )x A B C x A C
.
2
x 1 (x x 1)
A B 0
Таким чином, маємо A B C 0 , звідки
A C 1
1 1 2 1 1 x 2
A ,B ,C , і остаточно .
3 3 3 3 3(x 1) 2
x 1 x x 1
4x 3x
Розв’язати рівняння 2 2
1( ).
4x 8x 7 4x 10x 7
Оскільки x 0 , то
4 3
() 1.
7 7
4x 8 4x 10
x x
7
Заміна 4x t.
x
1 7
Відповідь: ; .
2 2
Приклад 1.16. Розв’язати рівняння:
а) 4 x 2 4 6 x 2; б) 3 24 x 12 x 6.
4 4
а) Після заміни x 2 u, 6 x v одержимо систему
u v 2,
u4 v4 4.
Відповідь: {2}.
б) Після заміни 3 24 x u, 12 x v одержимо систему
u v 6,
u3 v2 36.
Відповідь: { 88; 24;3}.
x 3 6
Приклад 1.17. Розв’язати рівняння x 3 ( ).
x 5 x 5
Оскільки
x 3 x 3 x 5
,
x 5 x 5
то
x 5,
x 3 x 5 6
x 3 ,
x 5 x 5
( )
x 5,
x 3 x 5 6
x 3 .
x 5 x 5
Відповідь: 1 2 5;6 .
x 2 2x 5 x 2 3 2x 5 7 2 ( ).
t2 5
Після заміни 2x 5 t 0, x одержимо
2
t2 5 t2 5
2 t 2 3t 7 2
2 2
t2 2t 1 t2 6t 9 14 t 1 t 3 14
Відповідь: 15 .
Приклад 1.19. Розв’язати рівняння x 1 x 3 x ( ).
2
() x 1 x 3 ( x )2
2 2
x 1 x 3 2 x 1 x 3 x2
2 x2 2x 3 x2 4x 10,
2 x2 2x 3 x2 4x 10 2 x2 2x 3 x2 4x 10 ,
x2 4x 10 0.
2
Відповідь: 4; ;2;4 .
3
Приклад 1.20. Для всіх значень параметра a розв’язати рівняння:
ax 2 2 a 1 x 2a 0.
Розглянути окремо випадки a 0 та a 0 D 0, D 0, D 0 .
Відповідь: якщо a [1 2; 0) (0;1 2] , то
a 1 2a 1 a2
x1,2 ;
a
якщо a 0, то x 0;
якщо a ;1 2 1 2; , то розв’язків немає.
Приклад 1.21. Знайти всі значення параметра a, при кожному з яких

корені рівняння a 2 x 2 2ax a 3 0 належать інтервалу
2;1 .
Нехай f (x ) a 2 x2 2ax a 3
a
x0 ,D 4a 2 4 a 2 a 3 .
a 2
5
Якщо a 2, то f (x ) 4x 5 2;1 . 0 x
4
Якщо a 2, то задача рівносильна виконанню умов:
a2 a 2 a 3 0,
D
0, a
4 1 0,
2 x0 1, a 2
a
2 0,
a 2 f ( 2) 0, a 2
a 2 a 5 0,
a 2 f (1) 0;
a 2 4a 1 0;
1
a ; 5;6 .
4
1
Відповідь: a 2, 5;6 .
4
Приклад 1.22. При яких значеннях параметра a корені рівняння
ax 2 (2a 1)x 1 0 розташовані в інтервалі 1;1 ?
Задача зводиться до розв’язання системи нерівностей:
D 0,
1 x0 1,
af 1 0,
af 1 0.
1
Відповідь: a ;2 .
4
x3 x 3y 3 y3 12,
Приклад 1.23. Розв’язати систему рівнянь ()
x xy y 0.
Система ( ) є симетричною.
3 3
x y 3xy x y xy 12,
()
x y xy 0.
Заміна x y u, xy v.
Відповідь: {(1 3;1 3);(1 3;1 3)}.
2x 2 3xy y2 3,
Приклад 1.24. Розв’язати систему рівнянь ( )
x2 2xy 2y 2 6.
Система ( ) є однорідною. Оскільки y 0, то
2x 2 3xy y2 3,
2x 2 3xy y2 3,
( ) x 2
x
3x 2 8xy 4y 2 0 3 8 4 0
y y
2x 2 3xy y2 3,
x
2,
y
x 2
.
y 3
Відповідь: {( 2; 1);(2;1)}.
Приклад 1.25. Розв’язати систему рівнянь

x y x 2y x 3y 60,
( )
y x y 2x y 3x 105.
x y x 2y x 3y 60,
( ) x 2y x 3y 4
y 2x y 3x 7
x y x 2y x 3y 60,
17x 2 15xy 38y 2 0.
x y2 1 3
,( )
x 2 y2 5
y x2 1 4
.( )
x 2 y2 5
Бачимо, що x 0, y 0. Помноживши рівняння ( ) на x , а рівняння
( ) на y і віднявши від першого рівняння друге, одержимо:
3x 4y 5.
Розділивши рівняння ( ) на x , а рівняння ( ) на y і додавши, одержимо:
5xy 3y 4x .
x2 y xy 36,
Приклад 1.27. Розв’язати систему рівнянь ( )
y2 x xy 72.
Скориставшись формулою
a b, якщо a 0, b 0,
ab
a b, якщо a 0, b 0,
маємо:
x 0, x 0,
y 0, y 0,
або 3
x x3 y3 36, x ( x )3 y 36,
y y3 x3 72 y y 3
( x )3 72.
Відповідь: 2; 8 .
x y 12
x y ,
Приклад 1.28. Розв’язати систему рівнянь x y x y ( )
x2 y2 41.
x y x2 y2
Оскільки , то
x y x y
x y 0, x y 0,
x y 0, x y 0,
( ) або
x2 y2 x2 y2 12 0, x2 y2 x2 y2 12 0,
x2 y2 41 x2 y2 41.
Відповідь: 5; 4 , 5;4 , 28,5; 12,5 , 28,5; 12,5 .

x y 3 x y 6,
Приклад 1.29. Розв’язати систему рівнянь 6 3 2
()
x y x y 8.
x y 0,
x y 3 x y 6,
x y 3 x y 6, x y3 x y 8
()
x y3 x y 8, x y 0,
x y 3 x y 6,
x y3 x y 8.
Відповідь: 103 19 17; 77 25 17 , 34;30 , 12;4 .
Приклад 1.30. Розв’язати нерівність

x2 8x 15 x2 2x 15 2x 2 9x 9. ( )
ОДЗ:
x2 8x 15 0, x 3 x 5 0,
2
x 2x 15 0, x 3 x 5 0,
2x 2 9x 9 0 x 3 x 3/2 0
x ; 5 3 5;
Оскільки число x 3 нерівність ( ) не задовольняє і обидві части-
ни нерівності ( ) невід’ємні, то після піднесення (двічі) до квадрату і
спрощення маємо:
x 5,
()
x 3 2 x 2 25 x 3 4.
17
Відповідь: ; .
3

12 x x2 3 12 x x2
. ( )
x 2 x 3
1 3
* 12 x x2 0
x 2 x 3
2x 9
12 x x2 0
x 2 x 3
12 x x2 0,
x 2, x 3;
2x 9
0,
x 2 x 3
12 x x2 0.
9
Відповідь: 3; 2 3;4 .
2
Приклад 1.32. Розв’язати нерівність x 2 x 3 x 4 3. ( )

Методом інтервалів знаходимо інтервали знакосталості виразів
x 2, x 3 і x 4 :
(x 4)
2 3 4 x
(x 3)
2 3 4 x
(x 2)
2 3 4 x
Отже:
x 2,
x 2 x 3 x 4 3;
2 x 3,
x 2 x 3 x 4 3;
( )
3 x 4,
x 2 x 3 x 4 3;
x 4,
x 2 x 3 x 4 3.
Відповідь: ; 6 2; .
Приклад 1.33. Розв’язати нерівність [x ] x x [x ]. ( )

На проміжках n; n 1 ,n , нерівність ( )
n x n 1,
еквівалентна сукупності систем ( )
n 1 x n.
Розглянувши чотири випадки: 1 n 0, 2 n 0, 3 n 1, 4 n 1,

неважко переконатись, що при n 1 та n 0 розв’язками системи
( ) будуть множини 1;2 та 0;1 відповідно, а при n 1 та n 0
система ( ) розв’язків не має.
Відповідь: 0;2 .
Приклад 1.34. Розв’язати нерівність {x }x 1. ( )

() (x [x ])x 1 x2 [x ]x 1 0
n x n 1,
n n2 4 n n2 4
x ,n .
2 2
1
Відповідь: ;0 n; n n2 4 n 0,1,2... .
2
Приклад 1.35. Знайти всі дійсні значення параметра a, при яких нері-
вність ax 2 2 a 1 x 3a 1 0
справджується для всіх x 1.
При a 0 отримаємо нерівність
1
2x 1 0 x ,
2
яка не справджується для всіх x 1.
Тому a 0 не буде розв’язком задачі.
Нехай f (x ) ax 2 2 a 1 x 3a 1.
a 1
Тоді x0 ,D 4 a 1 2 4a 3a 1 .
a
Якщо a 0 , то шукане значення параметра a знаходимо із сукуп-
ності систем:
a 0,
a 0, D 0,
D 0; f (1) 0,
a 1
1.
a
1
Відповідь: a , .
2
Приклад 1.36. Для кожного значення параметра a розв’язати нерів-

ність a x a x a. ( )
Із ( ) випливає, що a 0 . Для таких a ОДЗ змінної x є множина
a x a. Після заміни a x t 0 нерівність ( ) набуде вигля-
ду:
2t 2 2at a2 2a 0,
2a t2 a t
0 t a.
Нехай f t 2t 2 2at a2 2a.

a
Тоді t0 a; a , D 4a a 4 .
2
Якщо D 0 a 4 , то ( ) a x a.
Випадок, коли корені квадратного тричлена f (t ) належать множині
0;a , рівносильний виконанню умов:
D 0,
0 t0 a,
2 a 4.
f 0 a2 2a 0,
f (a ) a2 2a 0.
Відповідь: якщо 2 a 4 , то
a 4a a 2 a 4a a 2
a x , x a;
2 2
якщо a 0 , то a x a;
при інших значеннях a розв’язків нема.
Приклад 1.37. Для кожного значення параметра a розв’язати

x 2 2x 3 a 0,
систему нерівностей
x 2 4x 3 a 0.
І спосіб. Розгляньте взаємне розміщення коренів x 1, x 2 рівняння
x2 2x 3 a 0 та коренів x 3 , x 4 рівняння x 2 4x 3 a 0.
2 спосіб. Зобразіть на координатній площині xOa множину точок,
координати яких задовольняють системі нерівностей
x2 2x 3 a x2 4x 3.
Дослідіть перетин цієї множини сім’єю прямих a m, m .
Відповідь: якщо a 0 , то x 1 4 a ;2 1 a ;
якщо a 0 , то розв’язків немає.
Приклад 1.38. Скільки спільних точок мають графіки функцій

y x2 6 x 8 та y a залежно від параметра a ?
y x2 6x 8 y x2 6x 8 y x2 6x 8.
y
y x2 6x 8
a 8
8
a 8
0 a 1
1 a 8
1 a 1
a 0
x
a 0
Приклад 1.39. Скільки спільних точок мають графіки функцій
x 2
y та y a залежно від параметра a ?
x 1
x 2 x 1 3 3
y 1 .
x 1 x 1 x 1
1 1 3 3
y y y y 1
x x 1 x 1 x 1
3 3
y 1 y 1 .
x 1 x 1
y
a 2
1 a 2
2
a 2
1
a 1
x
Приклад 1.40. Скільки спільних точок мають графіки функцій y a

та y min x 1 ; x 3 2 залежно від параметра a ?
y
y x 3 2
y x 1
a 3
3 a 3
2 a 3
2 a 2
1 a 2
1
1 1 2 3 x
a 0
Приклад 1.41. Скільки спільних точок мають множини:
x 2 y 2 4x 0, x 2 y 2 2x a 2 2a залежно від параметра a ?
x2 y2 4x 0 x2 4x 4 y2 4 0 x 2 2
y2 4 —
фіксована множина (коло радіуса R1 2 з центром в точці C1 2;0 ).
2 2 2 2 2 2
x y 2x a 2a x 2x 1 y a 2a 1
x 1 2 y2 a 12
— коло з фіксованим центром C 2 1; 0 та радіусом R2 a 1 (залеж-
ним від параметра a ). Змінюючи a, а отже і R2 (a ), одержуємо основні
можливі випадки взаємного розміщення заданих множин.
y
V
IV
III
1 I II
2 2 5 x
I. R2 (a ) 1.
II. R2 (a ) 1. IV. R2 (a ) 5.
III.1 R2 (a ) 5. V. R2(a) 5.
Приклад 1.42. Скільки спільних точок мають множини: x 2 y2 a 2,

x y 1 залежно від параметра a ?
x y 1 — фіксована множина; x 2 y 2 a 2 — коло з фіксова-
ним центром C 0;0 і радіусом R a (залежним від параметра a ).
Змінюючи радіус R(a ), маємо основні випадки взаємного розміщен-
ня обох множин:
y
1
IV
V
III
II
O 1 x
I
2
I. R(a ) .
2
2
II. R(a ) .
2
2
III. R(a ) 1.
2
IV . R(a ) 1.
V . R(a ) 1.
Приклад 1.43. Для кожного дійсного значення параметра a розв’язати

рівняння x 2 6x 2 x a 1 a 7 0.
x2 8x 9 3a 0, a x 1,
x2 6x 2x a 1 a 7 0
2
x 4x 5 a 0, a x 1.
Можна скористатись графіками залежностей a a(x ) :
1 2
a(x ) x 8x 9 , a(x ) x2 4x 5.
3
x2 8x 9 x a 1 0
a
3
4 3 2
O x
1
2
73
a x2 4x 5
Потрібно розглянути всі варіанти перетину зображеної множини

сім’єю прямих a m, m .
7
Відповідь: при a :x 2 1 a,
3
7
при a ; 2 :x 2 1 a; 4 7 3a ,
3
при a 2; 1 :x 2 1 a; 4 7 3a ,
при a 1: x 4 7 3a .
Приклад 1.44. Знайти всі значення параметра a при кожному з яких

x x a,
система рівнянь 2 2 має рівно два розв’язки?
x y 6x 5 0
Потрібно скористатись геометричною інтерпретацією: розглянути
взаємне розташування графіка функції x y a та кола
2
x 3 y2 4 x2 y2 6x 5 0 x 3 2
y2 4 .
Відповідь: a 1;5 3 2 2 .
x 2 y 2 8y 15 0,
система рівнянь має єдиний розв’язок.
x 2 y 2 6x a 2 4a 5 0
2
x2 y2 8y 15 0, x2 y 4 1,
x2 y2 6x a2 4a 5 0; x 3 2
y2 a 2 2.
Рівняння системи є рівняннями кіл: перше коло радіуса R1 1 з
центром у точці C1 0; 4 , друге — коло радіуса R2(a) a 2 з цент-
ром у точці C 2 3;0 .
Система матиме єдиний розв’язок тільки за умови дотику цих кіл.
Оскільки кола можуть дотикатися зовнішньо або внутрішньо, то потрі-
бно розглянути відповідно два випадки.
Відповідь: { 8; 6;2; 4}.
Приклад 1.46. Знайти всі значення параметра a, для яких система
x2 y2 2 1 a ,
2
має рівно два розв’язки.
x y 14;
Нехай a — шукане значення параметра і x 0; y0 — розв’язок систе-
ми. Можна показати, що пари чисел x 0; y0 , y0; x 0 , y0; x 0 також
будуть розв’язками системи. Розв’язки x 0; y0 і x 0; y0 різні, оскільки
тоді x 0 0 і y0 0 та не задовольняється друге рівняння системи.
Розв’язки x 0; y0 і y0; x 0 також різні, бо інакше x0 y0 0 і знову
не задовольняється друге рівняння системи. За умовою система має рівно
два розв’язки, отже, розв’язки x 0 ; y0 і y0; x 0 збігаються, тобто
x 0 y0 .
Примітка. Можна скористатись геометричною інтерпретацією: вза-
ємним розміщенням кола x 2 y 2 2 1 a і прямих x y 14.
5
Відповідь: a .
2
Приклад 1.47. Знайти всі значення параметра a 0, при кожному з яких
(x a )2 y a 2 a 2,
система рівнянь має рівно чотири розв’язки.
x y 1
Потрібно скористатись геометричною інтерпретацією: розглянути
взаємне розміщення фіксованої множини x y 1 та параметрич-
2
ної сім’ї кіл ( x a)2 y a a 2, a .
2
Відповідь: a . 1
2
Приклад 1.48. При яких значеннях параметра a розв’язки нерівності
9 x2 a 2x
15
утворюють проміжок довжини ? Знайти цей проміжок.
4
Скористатись геометричною інтерпретацією: розглянути графіки
функцій y1(x ) 9 x 2 (півколо) і y2(x ) a 2x .
4 3
Відповідь: a 15, x 3.
4
3n 2 2n 1
Приклад 1.49. Обчислити lim 2
.
n 2n 4n 3
2 1
3
3n 2 2n 1 n n2 3
Δ lim 2
lim .
n 2n 4n 3 n 4 3 2
2
n n2
3
Відповідь: ▼
2
n 2 ! n!
Приклад 1.50. Обчислити lim .
n n 1 ! n 2 !
Δ
n 2 ! n! n 2 n 1 n! n!
lim lim
n n 1 ! n 2 ! n n 1 ! n 2 n 1 !
2 2
n! n 3n 2 1 n! n 3n 1
lim lim
n n 1 ! 1 n 2 n n 1 n! n 1
3 1
n2 3n 1 1
n n2
lim lim 1.
n n2 2n 1 n
1
2 1
n n2
Відповідь: 1 ▼
Приклад1.51. Обчислити lim n2 1 n2 n 1 .

n
Δ
lim n2 1 n2 n 1
n
n2 1 n2 n 1 n2 1 n2 n 1
lim
n
n2 1 n2 n 1
n2 n n2 n 1 2n 1
lim lim
n
n2 1 n2 n 1 n
n2 1 n2 n 1
1
2
lim n 1
n 1 1 1
1 1
n2 n n2
.
Відповідь: 1 ▼
Приклад 1.52. Знайти чотири числа, з яких перші три утворюють гео-
метричну прогресію, а останні три — арифметичну, причому сума
крайніх чисел дорівнює 32, а середніх чисел — дорівнює 24.
Перші три числа складають геометричну прогресію, позначимо їх:
b1,b1q,b1q 2,
а останні три — арифметичну.
Якщо четверте число позначити через t , то числа b1q,b1q 2, t — будуть
послідовними членами арифметичної прогресії, тоді 2b1q 2 b1q t,
звідки t 2
2b1q b1q.
Отже, шукані числа можна записати у вигляді:
b1,b1q,b1q 2,2b1q 2 b1q.
За умовою задачі:
b1 2b1q 2 b1q 32,
b1q b1q 2 24.
Відповідь: 32;16;8;0 та 2;6;18;30.
Приклад 1.53. Якщо від чотирьох чисел, які утворюють арифметичну

прогресію, відняти відповідно 1,5, 8 і 9, то дістанемо чотири числа, які
в тому ж порядку утворюють геометричну прогресію. Знайти ці числа.
Позначимо шукані числа через a1,a2,a3 і a4 . Тоді числа a1 1,
a2 5, a3 8 і a4 9 повинні складати геометричну прогресію, тому:
a1 1 a3 8 a2 5 2, a1 1 a1 2d 8 a1 d 5 2,
a2 5 a4 9 a3 8 2; a1 d 1 a1 3d 9 a1 2d 8 2.
Відповідь: 2;7;12;17.
Приклад 1.43. Сума трьох чисел, які утворюють геометричну прогре-
сію, дорівнює 65. Якщо ці числа зменшити відповідно на 1, 8 і 35, то
одержимо числа, які утворюють арифметичну прогресію. Знайти ці чи-
сла.
Позначимо шукані числа через b1,b1q,b1q 2. Тоді b1 b1q b1q 2 65.
2
За умовою задачі числа b1 1;b1q 18;b1q 35
утворюють арифметичну прогресію, тому:
b1 1 b1q 2 35
b1q 8 .
2
Отже, задача зводиться до розв’язування системи:
b1 1 q q 2 65,
2b1q 16 b1 1 b1q 2 35 0.
Відповідь: 5;15;45 або 45;15;5.

Приклад 1.54. Три числа, сума яких дорівнює 21, утворюють арифметич-
ну прогресію. Якщо від другого числа відняти 1, а до третього дода-
ти 1, то одержимо числа, які утворюють геометричну прогресію.
Знайти ці числа.
x z
Позначимо шукані числа x y z 21, y . За умовою за-
2
дачі числа x, y 1, z 1 утворюють геометричну прогресію, тобто для
них виконується рівність y 1 2 x z 1 .
Отже, задача зводиться до розв’язання системи:

x y z 21,
2y x y,
2
y 1 x z 1 .
Відповідь: 12;7;2 або 3;7;11.
Приклад 1.55. Два вантажних автомобілі мають перевезти деякий ван-

таж за 6 год. Другий автомобіль затримався в гаражі, і коли він прибув
3
на місце завантаження, то перший автомобіль перевіз вже всього ва-
5
нтажу. Частину вантажу, що залишилась, перевіз другий автомобіль, і
весь вантаж був перевезений таким чином за 12 год. За який час пере-
везе весь вантаж кожен автомобіль окремо?
Нехай першому автомобілю для виконання всієї роботи (переве-
зення всього вантажу) потрібно x год, а другому y год. Узявши обсяг
всієї роботи за одиницю, згідно умови задачі, маємо систему рівнянь:
x 10,
1 1
6 1, y 15;
x y
3x 2y x 12,
12;
5 5 y 12.
Відповідь: 10 год, 15 год або 12 год, 12 год.
Приклад 1.56. З посудини, яка містить 54 л чистої кислоти, відлили

декілька літрів і після цього долили посудину водою до попереднього
об’єму. Потім з посудини відлили суміші стільки ж літрів, як за першим
разом. В результаті в суміші, що міститься у посудині, залишилось 24 л
чистої кислоти. Скільки літрів кислоти вилили за першим разом?
Нехай за першим разом було відлито x л кислоти. Тоді в посудині
залишилось (54 x ) л кислоти. Доливши посудину водою, одержимо
54 л суміші, яка містить (54 x ) л кислоти. Отже, в одному літрі суміші
54 x
міститься л кислоти. За другим разом з посудини відлили x л
54
54 x
суміші, тобто кислоти відлили x л. Отже, за першим разом було
54
54 x
відлито x л кислоти, за другим разом x л кислоти, а всього за два
54
рази відлили 54 24 30 л кислоти.
54 x x 90,
Отже, одержуємо наступне рівняння: x x 30
54 x 18.
За умовою задачі 0 x 54. Отже x 18.
Відповідь: 18 л.
Приклад 1.57. З міста A до міста B виїхав вантажний автомобіль, а за

годину з A до B виїхав легковий автомобіль. До міста B автомобілі приї-
хали одночасно. Якщо б з міст A і B автомобілі виїхали одночасно назу-
стріч один одному, то зустріч відбулася б за 1 год 12 хв після їх виїзду.
Знайти час, за який проїде шлях від A до B вантажний автомобіль.
Нехай вантажний автомобіль проїжджає відстань від A до B за x
год. Тоді легковий автомобіль проїде цю відстань за (x 1) год. Позна-
чимо відстань між містами через y км. Тоді, згідно умови задачі, одер-
6 y y
жимо наступне рівняння: y. ( )
5 x x 1
6 1 1 x 3,
Оскільки y 0 , то ( ) 1
5 x x 1 x 0, 4.
За змістом задачі x 1. Отже x 3.
Відповідь: 3 год.
Приклад 1.58. Обчислити
1
log1 5 4 1 3
5 2 log 2 log1 2 3 log 3 9 3.
7 3 10 2 21
1
log1 5 log5 2 1
1. 5 2 5 1
5log5 2 2.
4 1 4 1
2. log 2 log1 2 2 log2 log2 2
7 3 10 2 21 7 3 7 3
4 4 7 3
= 2 log2 2 log2 7 3 2 log2 2 log2 4 4.
7 3 7 3
3 56 5
3. 3 log 3 9 3 log31 2 3 3 2 log 3 3 5.
6
Відповідь: 1.
Приклад 1.59. Обчислити log6 16, якщо log12 2 a.

log12 16 log12 24 4 log12 2 4a
log6 16 12 .
log12 6 log12 2 log12 12 log12 2 1 a
4a
Відповідь: .
1 a
Приклад 1.60. Обчислити log 5 8 7 125, якщо lg 80 a.

1
lg 80 lg 8 10 lg 8 lg10 3 lg 2 1 a, звідки lg 2 a 1 .
3
37 3 5 5 5 lg 5
Тоді log 5 8 7 125 log23 5 5 log 5 log 5
7 3 2 7 2 7 lg 2
10
5 lg 2 5 1 lg 2 5 4 a
= .
7 lg 2 7 lg 2 7 a 1
5 4 a
7 a 1
Приклад 1.61. Виразити через a і b log15 49, якщо
log7 9 a, log7 45 b.
log7 49 log7 72 2 2
log15 49 45 1
log7 15 log7 3 log7 45 log7 3 log7 45 log7 9
2
4
.
2b a
4
2b a
7 5
Приклад 1.62. Обчислити logabc ab c , якщо logabc c 3.
Логарифми визначені, якщо c 0, ab 0, abc 1.
При цих обмеженнях маємо:
1 1 1 abc 1
logabc 7 ab 5 c log ab log c log log c
7 abc 5 abc 7 abc c 5 abc
1 1 1 1 2 1 2 11
logabc abc logabc c logabc c logabc c 3 .
7 7 5 7 35 7 35 35
11
35
Приклад 1.63. Обчислити logb a a, якщо logab a 2.

1 1 1
При a 0,b 0, a b, a маємо: 2 ,
b loga ab 1 loga b
1 1 1 1 2
звідки loga b . Тому logb a a b 1 .
2 loga a loga b 1 1 3
2
2
3
a b 1
Приклад 1.64. Довести, що lg lg a lg b ,
3 2
якщо a 2 b2 7ab, a 0, b 0.
За умовою
2
a b a2 b2 2ab 7ab 2ab 9ab;
2 lg a b 2 lg 3 lg a lg b.
a b a b 1
Звідки lg a lg b 2 lg , lg lg a lg b .
3 3 2
Приклад 1.65. Порівняти числа:

1) a 3400 і b 4300 ; 2) a log3 2 і b log14 6;
2 3
3) a log2 іb log 3 ; 4) a log2 3 і b log3 4;
17 17
5) a log22 5 і b log2 20.
100 100
1) a 3400 34 81 100
,b 4300 43 64 100
,
100 100
81 64 a b;
1 1 1 2
2) b log14 6 log 216 log 196 log 142 ,
3 14 3 14 3 14 3
2
a log3 2 log27 8 log27 9 log33 32 .
3
Отже, a log3 2 b log14 6;
2
3) для значення x 1 виконується нерівність log2 x log3 x,
17
тому
2 3 2
a log2 log3 b. log3
17 17 17
2 3
Отже, a log2 b log 3 ;
17 17
4) числа a і b задовольняють нерівності
1 a log2 3 2,1 b log3 4 2,
а числа 2a 2 log2 3 log2 9 та 2b 2 log3 4 log3 16 задовольняють
нерівності
3 log2 8 2a log2 9 log2 16 4,2 log3 9 2b
log3 16 log3 27 3.
Отже, 2a 2b, тому a log2 3 b log3 4;
5) знайдемо різницю даних чисел:
c a b log22 5 log2 20 log22 5 log2 5 2.
Число c є значенням квадратного тричлена x2 x 2 при

x log2 5.
Визначимо знак: x 2 x 2 x 1 x 2 , отже, x 2 x 2 0
при x ( 1; 2) і x 2 x 2 0 при x ( ; 1) (2; ).
Для числа x log2 5 log2 4 2 значення x2 x 2 0,
отже a log22 5 b log2 20.
x 3 5 x
Приклад 1.66. Розв’язати рівняння 5 1.
x 3 5 x
5 50 x 3 5 x 0 x 3 x 5
x 3 x2 10x 25, x 2 11x 28 0,
x 7.
x 5 0, x 5,
x2 5 2
Приклад 1.67. Розв’язати рівняння 63x 1
28 x 3x 2x 7
.
x2 5 2 2 2
23x 1
33x 1
28 x 3x 2x 7
2x 5x 6
3x 5x 6
x2 5x 6 0.
Відповідь: {2; 3}.
4 2x
1
8 16x 3
8 4 2x 4
9x 3
15 .
3
8 8 9x 92x 136 136 x
16x 16x 15 ; 16x 9
163 162 93 92 163 93
x 3
16 16
.
9 9
2 2 2 2 2 2
4x 2
2 5x 1
5x 2
4x 1
2 4x 7 5x .
2 2 2 2 2
16 4x 4 4x 2 4x 25 5x 2 5 x2 7 5x
x2
2 2 4 4
10 4x 8 5x .
5 5
Відповідь: { 1; 1}.
2 2
Приклад 1.70. Розв’язати рівняння: 3x 2
4 5x x
5x x 1
16 33 .
2 2 2 2
3x 2
16 33 5x x 1
4 5x x
; 3x 25 5x x
9 3x 2
5x x 2
.
x 2 log5 3 x2 x 2 x 2 log5 3 x 2 x 1
x 2 x 1 log5 3 0.
Відповідь: {2, log5 3 1}.
2 2 2
Приклад 1.71. Розв’язати рівняння 7 4x 9 14x 2 49x 0.
Рівняння однорідне, оскільки основи показникових функцій 4,14, і
49 є послідовними членами геометричної прогресії: 142 4 49.
2x 2 x2
2 2 2 2 2 2
7 22x 9 2x 7x 2 72x 0 7 9 2 0.
7 7
Відповідь: { 1, 0, 1}.
x x
Приклад 1.72. Розв’язати рівняння 5 24 5 24 98.
Оскільки
5 24 5 24 1
5 24 ,
5 24 5 24
x
то після заміни 5 24 t, t 0, рівняння зводиться до квадрат-
ного:
2
t2 98t 1 0 t 49 20 6 t 5 24 .
Відповідь: { 4, 4}.
log x x x 2 logx 5x 6 5x 2 .
2
2 logx x x 2 logx 5x 6 5x 2 logx x x 2
2
x x 2 5x 6 5x 2,
logx 5x 6 5x 2 x 0,
x 1,
x 2,
x 2,
2x 2 9x 10 0,
x 2, 5,
0 x 2, x 1,
x (0; 1) (1; 2).
4 4,
Відповідь: x (0; 1) (1; 2] 2, 5 .
1
log3 x 1 log x 2 1
1 2 3
Приклад 1.74. Розв’язати рівняння 2 x 1.
9
1
log3 x 1 log x 2 1
1 1 2 3
2 x 1
9 9
1
log3 x2 1
2 log3 x 1 log3 x 2 1 3 x 1 3log3 2 x 1,
3 3 2 x 1
x 1 0,
х2 1
2 x 1,
х 1 x 1 2,
x 1 0, x 3.
x 1,
2
x 1 0,
2
Приклад 1.75. Розв’язати нерівність x 3 2x 7x
1.
1 x 3 1,
0 х 3 1, x 3 0,
0 x 3, 5, x 2; 3 3; 3, 5 ,
2x 2 7x 0,
x 3 1, x 4,
х 3 1,
x 3 1, x 0.
2x 2 7x 0,
x 3, 5,
x 0,
Відповідь: x ( ; 0) (2; 3) (3; 3, 5) (4; ).
log x 5 8 cos x log x 5 5 3 .
4 x 4 x
При всіх значеннях x

8 cos x 5 3
(оскільки 7 8 cos x 8, та 5 5 3 6).

Тому дана нерівність рівносильна нерівності
х 5 х 5 1 1
1 1 0 x x 4 0 x 4.
4 х 4 х 2 2
1
Відповідь: x ;4 .
2
Приклад 1.77. Розв’язати нерівність logx x 2 1 0. ( )

x 1, x 1,
x2 1 1, x2 1 1,
( )
0 x 1, 0 x 1,
2 2
x 1 1, 1 x 1,
x 1,
x ; 2 2; , x 2; ,
0 x 1, x 0; 1 .
x 0,
Відповідь: x (0; 1) ( 2; ).

3
log sin x x 2 8x 23 .
log2 sin x
1
Оскільки log sin x 2, sin x 1,
log2 sin x
а x2 8x 23 0 при всіх x , то x2 8x 23 8 3 x 5.
Із цього інтервалу вилучимо точки, в яких sin x 0 або sin x 1,
3
тобто x та x .
2
3 3
Відповідь: x (3; ) ; ;5 .
2 2
Приклад 1.79. Для всіх значень параметра a розв’язати нерівність

2 log4 x a 1 log1 2 x 3 2a 2.
log2 x a 1 log2 x 3 2a log2 4
log2 x a 1 log2 4 x 3 2a
7a 13
x a 1 4x 12 8a, x ,
3
x a 1 0, x a 1,
x 3 2a 0, x 3 2a.
7a 13
Порівняємо числа t1 , t2 a 1, t3 3 2a :
3
t2 t3 a 1 3 2a a 4, t1 t2 a 4,
якщо a 4, то t2 t3 t1, якщо a 4, то t1 t3 t2 .

Отже: при a 4 система нерівностей має розв’язки
7a 13
3 2a x , при a 4, x .
3
7a 13
Відповідь: a ( ; 4) : x ; a [ 4; ):x 3 2a; .
3
Розділ 2. Тригонометрія
Приклад 2.1. Довести тотожність
sin 4 cos4 1 2 n
6 , ,n .
sin cos6 1 3 2
1 2
sin4 cos4 (sin2 cos2 )2 2 sin2 cos2 1 sin 2 ,
2
sin6 cos6 (sin2 cos2 )3 3 sin2 cos2 (sin2 cos2 )
3 2
1 sin 2 .
4
1
sin4 cos4 1 1 2
sin2 2 1 2 n
Тому , ,n .
sin6 cos6 1 1
3
sin2 2 1 3 2
4
що й треба було довести.
Приклад 2.2. Довести тотожність

cos2 2 cos cos cos( ) cos2( ) sin2 .
cos2 2 cos cos cos( ) cos2 ( )
cos2 cos( )(cos( ) 2 cos cos )
cos2 cos( )(cos cos sin sin 2 cos cos )
cos 2
cos ( )cos ( )
1 cos 2
1 1
(cos 2 cos 2 ) (1 cos 2 ) sin 2 .
2 2 2
2
Приклад 2.3. Спростити вираз A , якщо
2 2 2 cos 4
0 .
2
2 2 2
A .
2 2 1 cos 4 2 2 cos 2 2 2 1 cos 2
За умовою 0 , тому 0 2 .
2
Розділ 2. Тригонометрія 391
Розіб’ємо цей проміжок на два 0 і .

4 4 2
Тоді при 0; маємо cos2 0, тому
4
2 2 1
A .
2 1 cos2 2 cos cos
При ; маємо cos2 0, тому
4 2
2 2 1
A .
2 1 cos2 2 sin sin
1 1
Відповідь: A , якщо 0; ; A , якщо
cos 4 sin
; .
4 2
Приклад 2.4. Довести, що коли , ,  внутрішні кути трикутника
, то справджується рівність
sin sin sin 4 sin sin cos .

2 2 2
Спочатку виключимо кут , а після перетворень
виразу знову покладемо
sin sin sin sin sin sin
2 sin cos sin

2 2
2 sin cos 2 sin cos
2 2 2 2
2 sin cos cos
2 2 2
2 sin 2 sin sin 4 sin sin cos .
2 2 2 2 2 2
2 4 1
Приклад 2.5. Довести рівність cos cos cos .
9 9 9 8
2 4
cos cos cos
9 9 9
2 4 2 2 4 4 4
2 sin 9 cos 9 cos 9
cos 9
sin 9
cos 9
cos 9 sin 9 cos 9
2 sin 9 2 sin 9 4 sin 9
8
sin 9
sin 9
sin 9 1
.
8 sin 9 8 sin 9 8 sin 9 8
2 4 6
Приклад 2.6. Обчислити вираз A cos cos cos .
7 7 7
2 4 6
sin 7 cos 7
sin 7 cos 7
sin 7 cos 7
A
sin 7
3 5 3 5
sin 7
sin 7 sin 7
sin 7
sin sin 7
sin 7 1
.
2 sin 7 2 sin 7 2
1
Відповідь: A .
2
Приклад 2.7. Обчислити без таблиць sin18 .
Нехай 18 . Подамо тотожність sin 36 cos 54 у вигляді
sin 2 cos 3 . Звідси
2 sin cos 4 cos3 3 cos ;cos (4 cos2 2 sin 3) 0.

Оскільки cos 0, то
4(1 sin2 ) 2 sin 3 0, 4 sin2 2 sin 1 0.

Знаходимо додатний (sin 0) корінь квадратного відносно sin
5 1
рівняння: sin .
4
5 1
Відповідь: sin18 .
4
Приклад 2.8. Обчислити значення виразу
1 1
A sin2 arcctg arctg .
2 3
1 1 1
Позначимо arcctg , arctg , . Тоді ctg ,
2 3 2
1
tg 2, tg . Враховуючи непарність арктангенса, обчислимо
3
1 1 1 1
tg arcctg arctg tg arcctg arctg
2 3 2 3
1
tg tg 2 3
tg ( ) 1 7.
1 tg tg 1 23
tg2
За формулою sin2
1 tg2
49
обчислюємо значення A 0, 98.
50
Відповідь: 0,98.
Приклад 2.9. Обчислити значення вира-

1 4 1
зу A cos arcsin
2 arcctg .
2 5 2
1 1
Оскільки arcctg arcctg , то
2 2
1 4 1 1 4 1
A cos arcsin 2 2arcctg cos arcsin 2arcctg .
2 5 2 2 5 2
4 1 4 1
Нехай arcsin , arcctg , тоді sin , ctg ,0 , .
5 2 5 2 2
Отже, A 2 cos cos cos 2 sin sin 2 .
2 2 2
За формулами подвійного та половинного кутів маємо
ctg2 1 2 ctg
cos 2 , sin 2 , cos 1 sin2 (cos 0),
ctg2 1 ctg2 1
1 cos 1 cos
cos , sin (cos 0, sin 0).
2 2 2 2 2 2
3 4 3 2 1
Звідси cos 2 , sin 2 , cos , cos , sin .
5 5 5 2 5 2 5
2 3 1 4 10 2 5
Отже, A .
5 5 5 5 5 5 5
2 5
Відповідь: A .
5
4 1
Приклад 2.10. Розв’язати рівняння sin sin x .
3 2
4 1 4
Маємо sin sin x sin x 1 n n, n .
3 2 3 6
1 3
Звідки sin x ( 1)n n, n . Останнє рівняння має
8 4
1 3
розв’язки лише за умови 1 n n 1, яка виконується
1
8 4
лише при n 0 та n 1. При цих значеннях n дістанемо рівняння
1 5 7
sin x , sin x , sin x які мають відповідно розв’язки
8 8 8
5 1
x 1 k arcsin k, x 1 n arcsin n,
8 8
7
x 1 l 1 arcsin l, n, k, l .
8
Відповідь:
1 5 7
1 n
arcsin n, 1 k
arcsin k, 1 l 1
arcsin l , n, k, l .
8 8 8
Приклад 2.11. Розв’язати рівняння cos 9x cos 7x cos 3x cos x 0.

Бачимо, що 9 7 3 1, отже, згрупуємо функції і застосуємо
формулу різниці косинусів:
(cos 9x cos 7x ) (cos 3x cos x ) 0;
2 sin 8x sin x 2 sin 2x sin x 0;
sin x (sin 8x sin 2x ) 0;
2 sin x sin 5x sin cos 3x 0
x1 n, n ,
sin x 0,
k
sin 5x 0, x2 ,k ,
5
cos 3x 0
m, m x3 .
6 3
Розв’язок x 1 міститься у розв’язку x 2 (при k 5n ). Рівняння ж
k m — не має цілих розв’язків.
5 6 3
Відповідь: k; m k, m .
5 6 3
3
Приклад 2.12. Розв’язати рівняння cos2 3x cos2 4x cos2 5x .
2
1 cos 6x 1 cos 8x 1 cos10x 3
2 2 2 2
cos 6x cos 8x cos10x 0;
10 6
(cos 6x cos10x ) cos 8x 0; 8 .
2
Відповідь: n; m n, m .
16 8 3
3 7
cos x cos2x sin x sin 4x sin 4x cos 5x .
4 4 4 4
1 1 1 5
(cos 3x cos x ) cos 3x cos 5x sin(9x ) sin x ;
2 2 2 2 2
cos x cos 3x cos 3x sin 5x sin 9x cos x sin 9x sin 5x 0.
n m
Відповідь: x ; n, m .
14 7 2
Приклад 2.14. Розв’язати рівняння sin x sin 5x 2.

Оскільки 1 sin x 1, 1 sin5x 1, то
2 sin x sin5x 2.
Отже, рівняння рівносильне системі
sin x 1, x 2 n, n ,
2
sin 5x 1 2 k
x ,k .
10 5
Система має розв’язки лише тоді, коли рівняння
2 k
2 n
2 10 5
має розв’язки на множині цілих чисел. У цьому випадку маємо
розв’язки k 1 5n, n тому
2
x 1 5n , x 2 n, n .
10 5 2
Відповідь: 2 n, n .
2
2
Приклад 2.15. Розв’язати рівняння cos 3x cos x 1. ( )
3
Рівняння ( ) рівносильне сукупності
cos 3x 1, cos 3x 1,
2 або 2
cos x 1 cos x 1.
3 3
Розв’яжемо першу систему рівнянь
3x 2 n, n , 2 n
x ,n ,
3
2 2
x 2 k, k , x 2 k, k ,
3 3
2 n 2 n
x ,n , x ,
3 3
2 n 2 n 3k 1, n, k ,
2 k, n, k ,
3 3
2
x 2 k, k .
3
Аналогічно знаходимо розв’язки другої системи
3x 2 n, n , 2 n
x ,n ,
3 3
2
x 2 k, k , x 2 k, k ,
3 3
2 n
x ,n ,
3 3 x 2 k, k .
n 3k, k , 3
2
Відповідь: 2 n, 2 k, n, k .
3 3
3x x
Приклад 2.16. Розв’язати рівняння sin cos 1.
2 3
Рівняння рівносильне сукупності систем
3x 3x
sin 1, sin 1,
2 або 2
x x
cos 1 cos 1.
3 3
Знаходимо розв’язки цих систем:

3x 4 n
2 n, n , x ,n ,
2 2 3 3
x x 3 6 k, k ,
2 k, k ,
3
4 n 2n 9k 4, n, k Z,
3 6 k,
3 3
x 3 6 k , n, k , x 3 6 k
k 2l, n 2 9l , l ,
x 3 12 l, l .
x 3 6 k
3x 4 n
2 n, n , x ,n ,
2 2 3 3
x x 3 6 k, k ,
2 k, k ,
3
4 n 2n 9k 5, n,k ,
3 6 k ,
3 3
x 3 6 k, n, k , x 3 6 k
n 7 9m, k 1 2m, m ,
x 9 12 m, m .
x 3 6 k, n, k ,
Відповідь: 3 12 l,9 12 m l, m .
Приклад 2.17. Розв’язати рівняння sin4 x cos7 x 1.

Оскільки 0 sin 4 x 1, то cos7 x 0. Отже, дане рівняння матиме
вигляд
sin4 x cos7 x sin2 x cos2 x .
Проте sin4 x sin2 x , cos7 x cos2 x, тому ця рівність виконувати-

sin 4 x sin2 x ,
меться лише тоді, коли
cos7 x cos2 x .
Отже, можливі два випадки sin2 x 1 і cos7 x 0 або cos7 x 1і
sin2 x 0, звідки x n або x 2 k, n, k .
2
Відповідь: n, 2 k n, k .
2
Приклад 2.18. Розв’язати рівняння 3 arctg x 2 2x 3 0.
arctg x 2 2x 3 x2 2x 3 tg x2 2x 0.
3 3
Відповідь: {0,2}.
x 1 x 1 3
Приклад 2.19. Розв’язати рівняння 2 arccos arcsin .
2 2 4
ОДЗ: x [1 2;1 2 ].
Виразимо арккосинус через арксинус:
x 1 x 1 3
2 arcsin arcsin .
2 2 2 4
x 1 x 1
Дістанемо рівняння arcsin , звідки sin іx 2.
2 4 2 4
Відповідь: {2}.
x2 8 x
Приклад 2.20. Розв’язати рівняння arcsin 2 arcsin .
8 4 2
ОДЗ: x 4.
x2 8 x x2 8 x
Нехай arcsin , arcsin , тоді sin , sin ,
8 4 8 4
причому , ,0 .
2 2 2 2 2
Із рівняння маємо 2 , тому 0 і 0 x 4. Обчис-
2 2
лимо косинус від обох частин рівняння:
cos cos 2 або sin 1 2 sin2 .
2
Підставимо значення sin і sin , дістанемо тотожність
2
x 8 2 x2
1 x 0; 4 .
8 16
Відповідь: [0;4].
sin x cos y 0,
2 sin2 x cos 2y 2 0.
Система рівносильна сукупності двох систем

cos y 0,
sin x 0,
або sin x 0,
2 sin2 x cos 2y 2 0,
2
2 sin x cos 2y 2 0.
Перша система розв’язків не має.

Розв’язуємо другу систему рівнянь:
cos y 0, cos y 0, y n, n ,
2 2 2
2 sin x 2 cos y 1 0, 2
sin x x 1 k
k, k .
sin x 0 2 4
k
Відповідь: k; n , n, k
1 .
4 2
Приклад 2.22. Для кожного значення параметра a розв’язати рівняння
sin6 x cos6 x a.
6 6 2 2 3
sin x cos x (sin x cos x ) 3 sin2 x cos2 x sin2 x cos2 x
3 2 3(1 cos 4x ) 5 3 cos 4x
sin 2x1 1 .
4 8 8
5 3 cos 4x 8a 5
Тому a, звідки cos 4x .
8 3
1 8a 5 n
Це рівняння має розв’язки x arccos ,n ,
4 3 2
8a 5 1
якщо 1 1, тобто a ;1 .
3 4
При інших значеннях параметра a розв’язків немає.
1
Відповідь: якщо a ; 1; , то розв’язків немає,
4
1 1 8a 5 n
якщо a ; 1 , то x arccos ,n .
4 4 3 2
рівняння sin2 x a sin x 1 a 2 0 має розв’язки? Знайти ці
розв’язки.
Заміною sin x t, t [ 1; 1], зведемо дане рівняння до квадратно-
го:
t2 at 1 a2 0.
Тригонометричне рівняння має розв’язки при тих значеннях пара-

метра a, при яких квадратне рівняння має принаймні один розв’язок
на проміжку [ 1;1]. Дискримінант квадратного тричлена D 5a 2 4,
a 5a 2 4 a 5a 2 4
його корені при D 0 : t1 , t2 .
2 2
Розглянемо такі випадки.
1. Обидва корені квадратного тричлена f (t ) At 2 Bt C
D 0,
B
1 1,
належать проміжку [ 1;1], якщо: 2A
f (1) 0,
f ( 1) 0.
B a
Маємо ; f ( 1) a2 a 2; f ( 1) a2 a 2,
2A 2
тому a визначаємо з системи:
5a 2 4 0, 2 2
a ; ; ,
5 5
a
1 1,
2 a 2; 2 ,
2
a a 2 0, a [ 1; 2],
2
a a 2 0 a [ 2;1]
2 2
a 1; ;1
5 5
Для цих значень a дістаємо розв’язки тригонометричного рівняння:

a 5a 2 4
sin x t1, x ( 1)n arcsin n, n ,
2
sin x t2 a 5a 2 4
x ( 1)k arcsin k, k .
2
2. Один із коренів квадратного тричлена належить проміжку [ 1;1] :
а) t1 [ 1; 1], а t2 1, якщо
f (1) 0, a ; 1 2; ,
a 2; 1
f ( 1) 0 a [ 2; 1]
У цьому випадку рівняння sin x t1 має розв’язки

a 5a 2 4
x ( 1)n arcsin n, n ;
2
б) t2 [ 1; 1], а t1 1, якщо
f ( 1) 0, a ( ; 2) (1; ),
a (1; 2].
f (1) 0 a [ 1; 2],
У цьому випадку рівняння sinx t2 має розв’язки
5a 2 4 a
x ( 1)k arcsink, k .
2
Для решти значень параметра a рівняння не має розв’язків
2 2
Відповідь: якщо a 1; ; 1 , то
5 5
a 5a 2 4
( 1)n arcsin n,
x
2 ;
k a 5a 2 4
( 1) arcsin k n, k
2
якщо a [ 2; 1), то
a 5a 2 4
x ( 1)n arcsin n, n ;
2
a 5a 2 4
якщо a (1; 2], то x ( 1)k arcsin k, k .
2

1 1
рівняння sin x cos ax має розв’язки? Знайти ці
2 sin x
Права частина рівняння невід’ємна, причому 0 cos ax 1. Тому
ліва частина також невід’ємна, тобто sin x 0. Зауважимо, що в цьому
випадку
1 1 1
sin x 1, y 2, y 0 .
2 sin x y
Рівність обох частин рівняння можлива лише у випадку, коли

1 1
sin x 1,
2 sin x sin x 1, x 2 n, n Z ,
cos ax 1, 2
cos ax 1 ax k, k ,
sin x 0
x 2 n, n , x 2 n, n ;
2 2
2k
a
2 n k, k, n , a , k, n .
2 4n 1
Для решти значень параметра a рівняння не має розв’язків.
2k
Відповідь: при a ,x
2 n, n, k .
2 4n 1
рівняння a2 2 sin2 x 4a sin x cos x a2 3 має розв’язки?
Знайти ці розв’язки.
Рівняння зводиться до однорідного:
a2 2 sin2 x 4a sin x cos x a2 3 sin2 x cos2 x
sin2 x 4a sin x cos x a2 3 cos2 x 0.
Переконуємося, що cos x 0, поділимо на cos2 x , дістанемо рівняння
tg2 x 4a tg x a2 3 0.
Заміною tg x t рівняння зводиться до квадратного
t2 4at a2 3 0.
Це рівняння має розв’язки, якщо D  0, тобто
D
4a 2 a2 3 3 a2 1 0, a 1.
4
Отже, якщо a ( ; 1) (1; ), то
tg x t1 2a 3 a2 1 ,x arctg 2a 3(a 2 1) k, k ;
tg x t2 2a 3(a 2 1), x arctg 2a 3(a 2 1) n, n ;

якщо a 1, то tg x 2, x arctg2 n, n ;
якщо a 1, то tg x 2, x arctg2 k, k ;
якщо a ( 1; 1) то розв’язків немає.
Відповідь: якщо a ( ; 1) (1; ), то
x arctg 2a 3(a 2 1) n,
якщо a 1, то x arctg2 n, n ;
якщо a 1, то x arctg2 k, k ;
якщо a ( 1; 1), то розв’язків немає.
Приклад 2.26. Знайти всі значення параметра a, при кожному з яких рів-
няння cos x 1 a sin x 1 1 a має розв’язки? Знайти ці
ОДЗ: 1 a 1, x . Запроваджуємо допоміжний кут:
1 1 a
1 1 a cos x sin x 1 1 a
2 a 2 a
1 1 a
sin(x ) ,
2 a
1 1a 1
де sin , cos , 1 a 1, звідки arcsin .
2 a 2a 2 a
1 1 a
Рівняння sin(x ) . має розв’язки
2 a
1 1 1 a
x arcsin ( 1)n arcsin n, n , якщо
2 a 2 a
1 1 a
1, 1 1 a 2 a 1 1 a 2 a
2 a
a2 a 1 0, 5 1
1 a a a 1.
0 a 1 2
5 1
Відповідь: при a ;1 :
2
1 1 1 a
x arcsin ( 1)n arcsin n, n .
2 a 2 a
Приклад 2.27. Скільки розв’язків у залежності від параметра a має рів-

няння cos x ctg x sin x a cos2x на відрізку [0;2 ]?
Маємо
cos x cos 2x a cos 2x sin x
cos x sin x a cos 2x 0
sin x sin x
sin x 0, cos 2x 0,
cos 2x (1 a sin x ) 0 1 a sin x 0.
n
Рівняння cos2x 0 має розв’язки x ,n , серед яких чо-
4 2
3 5 7
тири , , , належать проміжку [0;2 ]. Якщо a 0, то інших
4 4 4 4
розв’язків дане рівняння не має.
Рівняння
1
sin x ,
1 a sin x 0 a
a 0
має на проміжку [0;2 ] : один розв’язок, якщо a 1 або a 1; два
розв’язки, якщо a 1 і a 2; два розв’язки, які збігаються з
розв’язками рівняння cos2x 0, якщо a 2; не має розв’язків, як-
що a 1.
Відповідь: дане рівняння має чотири розв’язки, якщо a 1 або
a 2; п’ять розв’язків, якщо a 1; шість розв’язків, якщо a 1і
a 2.
рівняння sin2 4x a2 a2
4 0 має рівно чотири
3 sin 4x
3
різних розв’язки, що належать проміжку ;2 .
2
Розв’яжемо квадратне відносно sin4x рівняння, дістанемо сукуп-
ність:
3 n
x ,n ,
sin 4x 1, 8 2
( 1)k k
sin 4x 4 a ,2 x arcsin 4 a 2 ,k ,
4 4
1 4 a 2 1.
Із множини розв’язків першого рівняння лише значення 2 на-

8
3
лежить проміжку ;2 . Друге рівняння має розв’язки за умови
2
3 a 5. Зауважимо, що функція sin 4x має період , тому на
2
3
проміжку ;2 довжини періоду друге рівняння може мати: один
2
розв’язок, якщо 4 a 2 1, тобто a 3, або a 5 (у цьому
випадку розв’язки обох рівнянь збігаються); два розв’язки, якщо

3 a 5 i 4 a2 0; три розв’язки, якщо 4 a 2 0 a 2.
Отже, рівняння матиме рівно чотири різних розв’язки на проміжку
3
; 2 , якщо a 2.
2
Відповідь: 2, 2 .
рівняння a 2 1 2 x 6 5a cos x має єдиний розв’язок?
Знайти цей розв’язок.
Функція f (x ) a 2 1 2 x 6 5a cos x при всіх значеннях па-
раметра a є парною щодо x .
Якщо число x 0 0 є розв’язком даного рівняння, то x 0 також
буде розв’язком. Отже, єдиним може бути лише розв’язок x 0. Знай-
демо значення параметра a, при яких рівняння не має інших розв’язків,
крім x 0.
Підставимо значення x 0 у рівняння, дістанемо квадратне рів-
няння a 2 5a 6 0, яке має корені a 6 і a 1.
Якщо a 6, то дане рівняння має вигляд
12
30 cos x 30 72 x cos x 1 x .
5
Це рівняння інших коренів, крім x 0, не має, оскільки cos x 1, а
12
1 x 1 при x 0.
5
Якщо a 1, то дане рівняння має вигляд
2
5 cos x 5 2x cos x 1 x .
5
5
і може мати інші корені, крім x 0 , наприклад, x .
2
Тому значення a 1 не справджує умову задачі.
Відповідь: a 6, x 0.
sin x cos 2y a 2 1,
система рівнянь має розв’язки? Знайти ці
cos x sin 2y a
Якщо a 0, то перше рівняння системи не має розв’язків, оскіль-
ки a 2 1 1, а sin x cos2y 1. Знайдемо розв’язки системи, якщо
a 0
cos x 0, x n, n ,
2
n
sin x cos 2y 1, sin x cos 2y 1, 1 cos 2y 1,
cos x sin 2y 0 sin 2y 0, k
y ,k ,
sin x cos 2y 1 2
( 1)k sin x 1.
n n
Рівняння cos2y ( 1) має розв’язки 2y n 2 l, y l, n, l .
2
Рівняння sin x ( 1)k має розв’язки x k 2 m, k , m .
2
Розв’язки обох систем збігаються.
n
Відповідь: a 0, x n, y l , n, l .
2 2
Приклад 2.31. Розв’язати нерівність 3 4 cos2 x 2 sin x 1.
Дана нерівність рівносильна сукупності двох систем нерівностей
1
sin x ,
2 sin x 1 0, 2
1
3 4 cos2 x 4 sin2 x 4 sin x 1, sin x ,
2
2 sin x 1 0, 1
sin x ,
2
3 4 cos2 x 0,
3
cos x .
2
1
sin x ,
2
Перша - несумісна. Знаходимо розв’язки другої
3 3
cos x .
2 2
5
Перша нерівність має розв’язки x 2 n; 2 n ,n ,
6 6
5
а друга : x k; k ,k . Знаходимо перетин цих мно-
6 6
жин.
5
Відповідь: x 2 n; 2 n ,n .
6 6
x
Приклад 2.32. Розв’язати нерівність tg x2 11x 10 0.
2
Нерівність рівносильна сукупності:
x
tg 0, x 2 n, n ,
2
x x (2 k; 2 k ), k ,
tg 0,
2
x [1;10].
x2 11x 10 0,
x 2 n, n ,
x [1; ) 2 ;3 .
Відповідь: x 1; 2 ;3 2 n, n .
Приклад 2.33. Розв’язати нерівність ctg(2arccos x ) 0.

Знаходимо розв’язок тригонометричної нерівності:
n 2 arccos x n, n .
2
звідки
n n
arccos x ,n .
2 4 2
Проте 0 arccos x , тому при значеннях
0 та n 1 n
3
розв’язуємо нерівності 0 arccos x та arccos x . Для цьо-
4 2 4
го беремо косинус від усіх частин нерівностей. Враховуючи, що на інте-
1 1
рвалі (0; ) косинус спадає, дістаємо x 1 та x 0.
2 2
1 1
Відповідь: x ;0 ;1 .
2 2
3
Приклад 2.34. Розв’язати нерівність 2 (1 3)sin x 2 cos2 x .
2
3
2 1 3 sin x 2(1 sin2 x )
2
3
2 sin2 x (1 3)sin x 0.
2
Зробимо заміну sin x t, тоді
3 1 3
2t 2 1 3 t 0 2 t t 0
2 2 2
1 3
t або t .
2 2
1
sin x ,
2
Отже, маємо сукупність нерівностей
3
sin x .
2
Знаходимо її розв’язок:
5 2
2 n x 2 n, n aбо 2 k x 2 k, k .
6 6 3 3
5 2
Відповідь: x 2 n; 2 n 2 k; 2 k , n, k .
6 6 3 3
Приклад 2.35. Розв’язати нерівність sin x cos x 7 sin2 x 6 0.

Зведемо її до однорідної:
sin x cos x 7 sin2 x 6(sin2 x cos2 x ) 0,
sin2 x sin x cos x 6 cos2 x 0.
Якщо cos x 0, то нерівність sin2 x 0 завжди виконується.
Якщо cos x 0, то поділимо нерівність на cos2 x 0, дістанемо
tg2 x tg x 6 0.
Алгебраїчна відносно tg x нерівність має розв’язки

tg x 3 або tg x 2,
а тому:
arctg 2 n x n, n ,
2
kx arctg 3 k, k .
2
Доповнимо ці інтервали розв’язками рівняння cos x 0, тобто
множиною x l, l .
2
У відповіді записуємо об’єднання цих множин розв’язків.
Відповідь: x arctg2 n; arctg3 n ,n .
2
Приклад 2.36. Розв’язати нерівність 3 arccos x 2 arcsin x .
3
Нерівність визначена при x 1;1 . Оскільки
arccos x arcsin x ,
2
2
то маємо 3 arcsin x 2 arcsin x , звідки arcsin x .
2 3 6
За означенням arcsin x — маємо рівносильну нерівність
2 2
arcsin x .
2 6
Беремо синус від усіх частин нерівності
1
(на інтервалі ; синус зростає), дістанемо 1 x .
2 6 2
1
Відповідь: x 1; .
2
Приклад 2.37. Для всіх значень параметра a розв’язати нерівність

1
cos x a.
cos x
cos x 0,
1 cos2 x a cos x 1 cos2 x a cos x 1 0,

cos x a 0
cos x cos x cos x 0,
2
cos x a cos x 1 0.
Розв’яжемо першу систему нерівностей:
cos x 0,
cos2 x a cos x 1 0
a a2 4
0 cos x , a a2 4
2 0 cos x ,
a a2 4 2
0 1, a 0,
2
cos x 0, cos x 0,
a a2 4 a 0.
1
2
Отже, якщо a 0, то x 2 n; 2 n ,n ; якщо a 0:

2 2
a a2 4
x 2 n; arccos 2 n
2 2
a a2 4
arccos 2 n; 2 n ,n .
2 2
Знайдемо розв’язок другої системи нерівностей:
x ,
x ,
a 0,
a a2 4
1, a a2 4
cos x 0, 2 cos x ,
a a 2
4 2
cos2 x a cos x 1 0 cos x , a 0,
2
a a2 4 cos x 1,
1 0
2 a 0.
Отже, ця система нерівностей має такі розв’язки:

a a2 4 a a2 4
x arccos 2 n; 2 arccos 2 n ,n ,
2 2
якщо a 0; x 2 k, k , якщо a 0.
Відповідь:
якщо a 0, то
a a2 4 a a2 4
arccos 2 n; 2 arccos 2 n ,n ;
2 2
ix 2 n; 2 n ,n ;
2 2
якщо a 0, то
a a2 4
x 2 n; arccos 2 n
2 2
a a2 4
arccos 2 n; 2 n ,n .
2 2
якщо a 0, то
x 2 n; 2 n 2 k , n, k .
2 2
нерівність cos2 x 2a sin x 2a a2 2 справджується при всіх дійсних
значеннях x.
Нехай sin x t, після введення заміни cos2 x 1 sin2 x дістане-
мо
рівносильну систему
t2 2at a2 2a 3 0,
t 1; 1 .
Функція f (t ) t2 2at a2 2a 3 набуває додатних значень на
[ 1;1] у таких випадках:
3
1. D 0 a2 a2 2a 3 0 a
2
3
D 0, a ,
2
3
2. f (1) 0, a2 2 0, a 2; .
2
B a 1
1
2A
3
D 0, a ,
2
3. f ( 1) 0, a2 4a 2 0, a ; 2 6 .
B a 1
1
2A
Відповідь: a ( ; 2 6) ( 2; ).
Розділ 3. Геометрія
Приклад 3.1. Знайти координати точки K , яка симетрична точці

1
M (2; 1) відносно прямої l : y x.
2
y y
1
l:y  x
K K 2
NN
O О x
M (2; -1)
l1
Точка К лежить на прямій l1 , яка проходить через точку М і перпе-

ндикулярна прямій l . Рівняння прямої l1 має вигляд y 2x 3
(покажіть це!).
Знаходимо координати точки N – точки перетину прямих l і l1 :
y 2x 6 3,
, x
5
1 3
y x y .
2 5
Використовуючи формули координат середини відрізка, знаходимо ко-
ординати точки K x k ; yk :
xk 2 6 2
xk ,
2 5 5
yk 1 3 11
yk .
2 5 5
2 11
Відповідь: K ; .
5 5
Розділ 3. Геометрія 413
Приклад 3.2.
Записати:
а) рівняння бісектриси AL трикутника ABC;
б) рівняння кола, вписаного в трикутник ABC,
якщо A 8, 0 , B 0;6 ,C 0; 0 .
y
B(0;6)
l
L
O
A(-8;0) r
C О x
y=–x
Згідно властивості бісектриси AL трикутника ABC маємо:

CL : LB AC : AB 8 : 10 4 : 5 .
8
Знаходимо координати точки L: x L 0, yL .
3
Рівняння прямої l має вигляд:
x xA y yA x y 0 8 1 8
y x .
xL xA yL yA 0 8 8 3 3
0
3
Оскільки центр О кола, вписаного в трикутник АВС, являється точкою
перетину бісектрис, то його координати задовольняють систему рів-
нянь
1 8 x 2,
y x ,
3 3
y x y 2.
(y x - рівняння бісектриси кута С).

Отже, рівняння кола вписаного в трикутник АВС має вигляд:
2 2 2
x x0 y y0 r2 x 2 2
y 2 22
2 2
x 2 y 2 4
1 8 2 2
Відповідь: а) y x ; б) x 2 y 2 4.
3 3
Приклад 3.3. Вектори a i b утворюють кут 600 і a 9, b 2.
2
Обчислити a b .
2 2 2 2
a b a b a2 2ab b2 a 2 a b cos 600 b
Приклад 3.4. Який кут (у градусах) утворюють одиничні вектори a i b ,
якщо вектори a 2b і 5a 4b взаємно перпендикулярні?
a b 1, a 2b 5a 4b 0 5a 2 8b 2 2ab 0
2 2 1
5a 8b 6 a b cos 0 cos
2
Приклад 3.5. Опуклий чотирикутник поділяється діагоналями на чо-

тири трикутники; площі трьох з них відповідно дорівнюють 10,20 і
30 см2, та кожна з цих площ менше площі четвертого трикутника.
Знайти площу заданого чотирикутника.
Нехай BOC AOD , AOB DOC .
За умовою маємо:
1
OB OA sin 10,
2
1
OB OC sin 20,
2
1
OA OD sin 30.
2
Враховуючи, що 180 і sin sin 180 sin ,
запишемо:
OB OA sin 20,OB OC sin 40,OA OD sin 60.
Перемноживши ці рівності матимемо:

2
OB OA sin OC OD sin 20 40 60;
20 40 60
OC OD sin 120;
OB OA sin 2
1 1
S COD OC OD sin OC OD sin .
2 2
Підставляючи значення
1
OC OD sin S COD 120 60.
2
Тоді
SABCD S AOB S BOC S COD S AOD 10 20 60 30 120.
Відповідь: 120 см2.
Приклад 3.6. В трикутнику ABC величина кута A вдвічі більше вели-

чини кута B, а довжини сторін, протилежних цим кутам, дорівнюють
відповідно 12 і 8 см. Знайти довжину третьої сторони трикутника.
Нехай BC 12 см, AC 8 см, B , A 2 , тоді
C 180 3 .
За теоремою косинусів c2 a2 b2 2ab cosC :
AB 2 BC 2 AC 2 2BC AC cosC
144 64 2 12 8 cos 180 3
3
208 192 cos 3 208 192 4 cos 3 cos .
a b
За теоремою синусів :
sin sin
AC BC 8 12 3
, , cos .
sin sin 2 sin 2 sin cos 4
Тоді
27 3
AB 2 208 192 4 3 208 108 100 AB 10.
64 4
Відповідь: 10 см.
Приклад 3.7.
У рівнобедрений трикутник вписано коло. Точки дотику поділяють ко-
жну бічну сторону на відрізки довжиною m і n , рахуючи від вершини.
До кола проведені три дотичні, паралельні кожній із сторін трикутника.
Знайти довжини відрізків дотичних, обмежених сторонами трикутника.
B Нехай AB BC, BE BG m, AE CG n,
AD AE n і CD CG n, як дотичні до ко-
ла, які виходять з однієї точки. Отже,
S F T AC AD CD n n 2n.
E G ST SB
R SBT ABC
O K AC AB
P L (SE SF як дотичні до кола, які виходять з од-
A нієї точки) або
N D M C
ST m SE ST m SF
, ,
2n m n 2n m n
ST
ST m 2 2mn
ST .
2n m n m 2n
RN P ARN
ARN ABC
BC P ABC
або, оскільки
AR AE RE AE RP n RP ,
AN AD ND AD PN n PN .
(RE RP, ND PN , як дотичні до кола, які виходять з однієї точки),
то
P ARN AR RN AN 2n RN RN 2n;
P ABC AB BC AC 2(m n) 2n 2m 4n;
RN 2n n(m n )
RN .
m n 2m 4n m 2n
2mn n m n
Відповідь: і .
m 2n m 2n
Приклад 3.8.
У трикутник зі сторонами 6,10 і 12 см вписано коло. До кола проведено
дотичну так, що вона перетинає дві більші сторони трикутника. Знайти
периметр трикутника який відтинається дотичною.
B Нехай AB 6 см, AC 10 см,

M BC 12 см, DE — дотична до кола.
E
O P CED CE DE CD
Q N CE EN ND CD
A PD C CE EM PD CD
CM CP
P ABC AB BM AP
P CED P ABC AB BM AP. ( )

(EN EM , ND PD і CD CE, як дотичні до кола, які виходять з
однієї точки). Фігура ABED — описаний чотирикутник, отже,
AB DE BE AD, AB BM AP AB AP BM.
Підставивши значення AP BM у рівність ( ), маємо
P CED P ABC 2AB 16.
Приклад 3.9.
У трикутнику ABC задано гострі кути і при основі AC . З
вершини B проведені висота BD та бісектриса BE. Знайти площу
трикутника BDE, якщо площа трикутника ABC дорівнює S .
B 1
За умовою AC BD S , звідки
2
AC BD 2S. (1)
З прямокутних трикутників BDA і BDC
) ) знайдемо
A D E C AD BD ctg ; (2)
CD BD ctg . (3)
Додавши рівності (2) і (3):

AC AD CD BD ctg BD ctg BD ctg ctg . (4)
Підставляючи значення AC з (4) в (1), отримуємо:

2S
BD 2 ctg ctg 2S BD 2 . (5)
ctg ctg
У трикутнику ABC маємо ABC 180 , тоді у трикут-
нику ABE :
1
ABE ABC 90 .
2 2
Далі, в прямокутному трикутнику BDE маємо:
EBD ABE ABD 90 90 ,

2 2
DE BD tg EBD BD tg .
2
Тоді площа трикутника BDE дорівнює:
1 1 1
S BDE DE BD BD tg BD BD 2 tg . (6)
2 2 2 2 2
Підставляючи значення BD2 з (5) у (6), отримаємо

1 2S S tg 2
S BDE tg .
2 ctg ctg 2 ctg ctg
Скориставшись формулою
sin x y
ctg x ctg y ,(x , y n, n ),
sin x sin y
знаходимо площу трикутника
S tg 2
S tg 2 sin sin
S BDE sin .
sin
sin sin
S tg 2 sin sin
sin
Сторони паралелограма відповідно дорівнюють a і b, a b . Із сере-
дини більшої сторони паралельну сторону видно під кутом . Зайти
площу паралелограма.
B C За умовою,
AB CD a, BC AD b,
b
) BEC . , AE ED
2
)
A E D Позначимо BE x,CE y, BAD .

Тоді CDA 180 і в трикутниках
BEC , BAE і CDE, за теоремою косинусів,
маємо
BC 2 BE 2 CE 2 2BE CE cos
2 2 2
b x y 2xy cos . (1)
BE 2 AB 2 AE 2 2AB AE cos
2
b b b2
x2 a2 2a cos a2 ab cos . (2)
2 2 4
CE 2 CD2 ED2 2CD ED cos CDA
2
b b b2
y2 a2 2a cos 180 b a2 ab cos . (3)
2 2 4
Додамо почленно рівності (2) і (3). Отримаємо
b2
x2 y2 2a 2 . (4)
2
А тепер значення x 2 y 2 з (4) підставимо в (1).
Отже,
b2 4a 2 b 2
b2 2a 2 2xy cos xy . (5)
2 4 cos
Тоді площа паралелограма ABCD дорівнює
SABCD S ABE S BEC S CED
або, оскільки S ABE S CED S BEC , то
SABCD 2S BEC ; (6)
1 1
S BE EC sin
BEC xy sin . (7)
2 2
Підставляючи значення xy з (5) у (7), маємо:
1 4a 2 b 2 4a 2 b2
S BEC sin tg . (8)
2 4 cos 8
Отже, тепер підставляючи значення S BEC з (8) у (6), знаходимо
площу
4a 2 b2 4a 2 b2
SABCD 2 tg tg .
8 4
4a 2 b2
Відповідь: tg .
4
На відрізку AC задано точку B, причому AB 14 см, BC 28 см. На
відрізках AB, BC і AC , як на діаметрах, побудовані півкола в одній пі-
вплощині щодо AC . Знайти радіус кола, яке дотикається всіх трьох
півкіл.
F Нехай OB 7 см, BP 14 см,
S AQ 21 см, SF x см — радіуси відпо-
відних кіл. Точки дотику знаходяться на
лініях, які з’єднують центри.
Отже,
A O B Q P C
OS 7 x, SP x 14,OP 21,
SQ 21 x,OQ 14,QP 7.
Оскільки OQS SQP 180 , то cos OQS cos SQP.
За теоремою косинусів:
OS 2 OQ 2 QS 2 2OQ QS cos OQS
OQ 2 QS 2 OS 2
cos OQS .
2OQ QS
PS 2 QP 2 QS 2 2QP QS cos SQP
QP 2 QS 2 PS 2
cos SQP .
2QP QS
Тоді
OQ 2 QS 2 OS 2 QP 2 QS 2 PS 2
;
2OQ QS 2QP QS
21 x 2 142 7 x 2 14 x 2 72 21 x 2
x 6.
2 21 x 14 2 7 21 x
Приклад 3.12. У трапецію, у якої менша основа дорівнює a, вписано
коло. Одна з бічних сторін трапеції поділяється точкою дотику на
відрізки довжиною m і n , якщо рахувати від більшої основи. Ви-
значити площу трапеції.
B L C Нехай
E BC a, AE m, BE n,OP OK
K OL OE r — радіус кола, вписаного в
трапецію ABCD. З’єднаємо центр кола O з то-
O
чками A, B,C і D.
Трикутники AOB і COD — прямокутні і
A T P FD
AOB COD 90 .
Проведемо OE AB і OK CD. Висота,
проведена з вершини прямого кута, є середнім
пропорційним між проекціями катетів на гіпо-
тенузу. Отже в трикутнику AOB :
OE 2 AE BE mn DE mn . (1)
Тоді, висота трапеції
LP OL OP 2OE 2 mn .
У трикутнику COD :
OK 2 CK DK. (2)
Порівнявши (1) і (2), отримаємо:
CK DK mn,CK CL BC BL BC BE a n
mn
(a n )DK mn DK .
a n
am
Тоді AD AP DP AE DK .
a n
Площа трапеції ABCD дорівнює:
BC AD m a n
SABCD LP a mn .
2 a n
m a n
Відповідь: a mn .
a n
Приклад 3.13. Навколо кола радіуса R 1 см описана рівнобічна тра-

пеція, площа якої дорівнює 5 см2. Знайти площу чотирикутника, вер-
шинами якого служать точки дотику кола та трапеції.
B MC Нехай OM OE R 1 см,
2
F N S ABCD 5 см . Площа трапеції
T
O BC AD
SABCD ME
2
BC AD
YP E L Z D 2R BC AD 5
A 2
В опуклий чотирикутник можна вписати
коло, тоді і тільки тоді, коли суми протилеж-
них
сторін чотирикутника рівні. Отже, BC AD AB CD
5
BC AD 5;CD AB;5 AB AB; AB
2
З прямокутного трикутника ABP маємо:
5 2 2 5 2
3
AP AB 2 BP 2 2R 22 .
2 2 2
BC AD BC (AP PL LD ) BC 2AP BC
3
2BC 2AP 2(BC AP ) 2 BC .
2
3
Оскільки BC AD 5 2 BC 5 BC 1.
2
AY AF AY AE
AFY ABP ; 5
AP AB 3
2 2
3 AD 3 4 6 8
AY ; FN YZ AD 2AY .
5 2 5 2 5 5
Отже, площа чотирикутника дорівнює:
1 1
SEFMN S FMN S FNE FN MT FN TE
2 2
1 1 1
FN MT TE FN ME FN 2R FN 1 FN .
2 2 2
8
Підставляючи в останню рівність значення FN , маємо:
5
8
S EFMN 1, 6 см2.
5
Відповідь: 1,6 см2.
Приклад 3.14. Відстань від центра правильної чотирикутної піраміди

до бічної грані і до бічного ребра відповідно дорівнюють a і b. Знайти
двогранний кут при основі піраміди.
S Нехай SABCD — задана піраміда,
SO — висота піраміди. OK a і
OT b, деOK SM,OT SC, SM —
T апофема. Позначимо шуканий кут SMO
через , а кут SCO через .
K З прямокутного трикутника OKM
B знайдемо:
)
C
) OK a
OM .
O M sin OMK sin
З прямокутного трикутника CMO, за
A D теоремою Піфагора:
OC CM 2 OM 2 2 OM 2
a 2
OM 2 .
sin
Далі, з прямокутних трикутників SOM і SOC знайдемо
a a
SO OM tg SMO SO tg ; (1)
sin cos
a 2
SO OC tg SCO SO tg . (2).
sin
Порівнюючи праві частини рівностей (1) і (2), отримуємо,
a a 2 tg 1 2
tg tg tg2 tg
cos sin 2 2
cos2 1 sin2
ctg2 2 ctg2 ; 2 2 ctg2 ; 2 ctg2
sin sin2
1 1 sin2 2 cos2
1 2 ctg2 ; .
sin2 sin2 sin 2
Тоді
sin
sin2 2
. (3)
sin 2 cos2
З прямокутного трикутника OTC матимемо
a 2
OC sin OCT OT sin b. (4)
sin
Підставимо значення sin з (3) в (4).

Отже,
a 2 sin
b a 2 b 1 cos2
sin sin 2
2 cos2
2a 2 b 2 2a 2 b 2
2a 2 b2 1 cos2 cos2 ; cos
b2 b2
2a 2 b 2 2a 2 b 2
arccos .
b b
2a 2 b2
Відповідь: arccos .
b
Приклад 3.15. Сторони нижньої та верхньої основ правильної трикутної

зрізаної піраміди відповідно дорівнюють a і b, a b . Бічна грань утво-
рює з площиною основи кут, рівний . Знайти площу перерізу піраміди
площиною, який проходить через середню лінію бічної грані і центр
нижньої основи.
A1 D1 B1 Нехай ABCA1B1C1 — за-
O1 O1 D1 дана піраміда,
AB BC AC a,
N C1 K P A1B1 B1C1 AC b,
1 1
D1DE , NP — середня лі-
D
A нія бічної грані AA1B1B, O1 —
B )
M O Q O E D центр верхньої основи, O —
центр нижньої основи,
MQ AB.
C A1B1 AB b a
NP .
2 2
Радіус кола, описаного на-
вколо правильного трикутни-
ка ABC, дорівнює
a 3
OC .
3
З прямокутного трикутника COQ :
a 3 a
OQ OC tg QCO tg 30 .
3 3
Отже,
2a
MQ . 2 OQ
3
Проведемо D1E O1O і з прямокутного трикутника D1ED :
a 3 b 3
DE
OD OE 6 6 a b 3
D1D
cos cos cos 6 cos
1 a b 3
KD DD .
2 1 12 cos
Далі, з трикутника OKD :
OK 2 KD2 OD2 2 KD OD cos .
Отже:
2 2
a b 3 a 3 a b 3 a 3
OK 2 cos
12 cos 6 12 cos 6
3 a2 2ab cos 2 b2
.
12 cos
NP MQ 7a 3b
SMNPQ KO 3 a2 2ab cos 2 b2
2 144 cos
7a 3b
Відповідь: 3 a2 2ab cos 2 b2 .
144 cos
Приклад 3.16. У правильній трикутній піраміді бічна грань має задану

площу та утворює з площиною основи кут . При якому значенні
відстань від центра основи піраміди до її бічної грані буде найбільшою?
S Нехай SABC — задана піраміда,
SDO , де SD AC, BD AC і
AD CD,OK SD. Позначимо площу
бічної грані SAC через S , тоді, згідно
властивості ортогональної проекції пло-
ского багатокутника, маємо:
K E
A B S AOC S SAC cos SDO S cos
) 1 (1)
O F AC OD S cos .
2
З прямокутного трикутника ODC
C
знайдемо:
1
CD OD ctgOCD AC OD 3.
2
1
Підставивши це значення AC у (1), отримаємо:
2
S
OD 3 OD S cos OD cos .
3
Отже, з прямокутного трикутника OKD :
S
OK OD sinODK OK cos sin .
3
Побудуємо функцію, найбільше значення якої потрібно знайти:
S
f( ) cos sin .
3
У даному випадку кут — гострий, а, отже,
. 0;
2
Далі задача зводиться до пошуку найбільшого значення функції
f ( ) на проміжку 0; .
2
Відповідь: arctg 2.
Приклад 3.17. Відношення об’єму зрізаного конуса до об’єму вписаної в

нього кулі дорівнює k. Знайти кут між твірною конуса і площиною його
основи та допустимі значення k.
A1 O1 B1 Розглянемо осьовий переріз заданих
тіл. AA1B1B — рівнобічна трапеція,
C D AA1 B1B, O — центр вписаного кола,
B1E — висота. Покладемо
O
O O1 OO OD r, де
) )
OD B1B, B1BO . Тоді
A O E B
O1B1 OB B1D BD B1B.
З прямокутного трикутника B1EB :
B1E 2r
B1B .
sin B1BE sin
Далі з прямокутного трикутника B1O B B1O B 90 маємо
B1D BD O D2 O1B1 OB r 2.
2r
Отже, O1B1 OB . За умовою:
sin
1
3
O1O O1B12 O1B1 OB OB 2
4 k;
3
O O3
2
2r 2r 2 3
r2 k arcsin , де має бути k .
4r 3 sin 1 2k 2
2 3
Відповідь: arcsin ,k .
2k 1 2
Приклад 3.18. У конус із заданим об’ємом вписана піраміда; в основі
якої лежить рівнобедрений трикутник, у якого величина кута при вер-
шині дорівнює . При якому значенні об’єм піраміди буде найбіль-
шим?
S Об’єм конуса дорівнює:
1
V OB 2 SO
3
3V 3V
OB 2 ;OB ,
SO SO
C
O де OB — радіус основи конуса і описаного на-
)
B вколо трикутника ABC кола, SO — висота.
A
Згідно наслідку з теореми синусів, маємо
AC 3V
2 OB AC 2 OB sin ABC 2 sin ,
sin ABC SO
А за теоремою косинусів, у трикутнику ABC маємо
AC 2 AB 2 BC 2 2AB BC cos ABC .
Враховуючи, що AB BC, маємо
2 2
AC 2BC 2BC 2 cos 2BC 2(1 cos )
2 2
AC 2 1 3V 6V sin
BC 2 2 sin .
2(1 cos ) 2(1 cos ) SO SO 1 cos
1 1
S ABC AB BC sin ABC BC 2 sin
2 2
1 6V sin2 3V sin3
sin .
2 SO 1 cos SO 1 cos
Побудуємо функцію, найбільше значення якої потрібно знайти:
1
VSABC S SO
3 ABC
1 3V sin3 V sin3
V( ) SO .
3 SO 1 cos 1 cos
У цьому випадку (0; ). Отже, задача зводиться до відшукання
найбільшого значення функції V ( ) на проміжку (0; ).
3
Приклад 3.19. Сторона основи правильної чотирикутної піраміди дорі-
внює a, а двогранний кут при основі дорівнює . Знайти відстань від
центра сфери, вписаної в цю піраміду, до бічного ребра.
SABCD — задана піраміда, AB BC CD AD a, SMN
SNM , SM SN — апофеми, SO1 — висота піраміди, N 1 — точ-
ка дотику кулі до бічної грані SCD. Точка O — центр кола, вписаного в
трикутник MSN лежить на перетині бісектрис. Отже, ON — бісектриса
кута SNM, тобто
S 1
ONO1 SNO1 .
2 2
З прямокутного трикутника OO1N :
1 a
OO1 O1N tg ONO1 MN tg tg .
2 2 2 2
N1
А з прямокутного трикутника SN1O
B O K
C знайдемо:
)
)
ON 1 OO1
M O1 N SO
sin OSN 1 sin 90 SNO1
a
A D tg 2
2
a tg 2
.
sin 90 2 cos
a
Далі, з SO1N отримаємо SO1 O1N tg SNO1 tg , а в прямокутно-
2
му трикутнику AO1D1, за теоремою Піфагора, визначи-
2 2 2
мо O1A O1D AD
a2 a2 a 2
і оскільки O1A O1D, то 2 O1D 2 a 2 ;O1D 2 ;O D .
2 1 2 2
Тоді з прямокутного трикутника SO1D :
a 2 a2 a 1 cos2
SD SO12 O1D 2
tg .
2 2 2 cos
Оскільки прямокутні трикутники SKO і SO1D подібні (вони мають
спільний кут DSO1), K — основа перпендикуляра опущеного з O на
SD, то
OK SO SO O1D a 2 tg 2
OK .
O1D SD SD 2 1 cos2
a 2 tg 2
2 1 cos2
Приклад 3.20. У правильну зрізану трикутну піраміду вписано дві кулі:

одна дотикається всіх її граней, друга — всіх ребер. Знайти синус кута
між бічним ребром і площиною основи.
A1 Не-
A1 D1 C1 хай ABCA1B1C1 — за-
O1 B1
дана піраміда. Позна-
чимо:
C1 E
A O AB BC AC a,
) A1B1 B1C 1
D N B A K D T C
O AC
1 1 a1,
C A1A B1B C 1C l,
B1BD ,
де D1D — апофема, BD AC .
Куля, вписана в піраміду, дотикається її основ ABC і A1B1C1 у цент-
рах O і O1, а також апофеми D1D у точці E .
Проведемо A1K AC і C1T A1K . Тоді
AC KT AC AC
1 1 a a1
AK TC .
2 2 2
З прямокутного трикутника A1KA, за теоремою Піфагора, знайдемо
A1K 2 A1A2 AK 2.
2
a a2
Або, оскільки A1K D1D, то D1D 2 l2 . (1)
2
a1 3 a 3
З трикутників A1B1C1 і ABC , знайдемо O1D1 ,OD .
6 6
Тоді, так як DE OD і D1E O1D1, то
a 3 a1 3 a a1
D1D DE D1E OD O1D1 ;
6 6 2 3
2 2
a a1 a a1
D1D 2 . (2)
2 3 12
Порівнюючи праві частини (1) і (2), отримаємо
2 2
a a1 a a1
l2 . (3)
2 12
Оскільки друга куля дотикається всіх ребер піраміди, то грань
AAC1 1C перетинає її так, що в перерізі утворюється коло, вписане в
трапецію AAC1 1C . . Для того, щоб в опуклий чотирикутник можна було
вписати коло, необхідно і достатньо, щоб суми протилежних сторін,
цього чотирикутника, були рівні. Отже ,
AC
1 1 AC A1A C1C a1 a l l, a1 a 2l . (4).
Розв’язуючи рівняння (3) і (4), знайдемо, що при
2 2
a a1, a 1 l, a1 1 l.
3 3
Далі, проведемо B1N BD.
a 3 3 2 a1 3 3 2
OB l,O1B1 l.
3 3 3 3 3 3
3 2 3 2
Тоді BN BO ON l l.
3 3 3 3
BN 2 2
З прямокутного трикутника B1NB знайдемо: cos .
B1B 3
Піднесемо обидві частини рівності до квадрату:
8 8 1
cos2 або 1 sin2 1 .
9 9 9
1 1
Тоді sin .
9 3
1
Відповідь: sin .
3
Поверхня кулі, вписаної в правильну зрізану трикутну піраміду, відно-
ситься до повної поверхні піраміди, як : 6 3. Знайти кут між бічною
гранню і площиною основи піраміди.
Позначимо A1B1 B1C1 AC
1 1 a1, AB BC AC a,O2O1
O2O R, де R — радіус кулі, D1DB , а O1 і O — центри трику-
тників A1B1C1 і ABC . З’єднаємо точки O2 і D,O2 і D1, де O2 — центр
кулі.
Розглянемо осьовий переріз DD1 B1 B заданих тіл:
O1D1 OD D1K DK D1D
A1 і з прямокутного трикутника D1ED
D1ED 90
D1 O1 B1
знайдемо
K C1 D1E 2R
DD1 .
A O2 sin D1DE sin
Далі, в прямокутному трикутнику
) D1O2D D1O2D 90 знайдемо:
D B
O
D1K DK O2K 2 O2K D1D ;
C
O1D1 OD R2 .
За умовою,
2
4 R
. (1)
S ABC S A1B1C 1 3S AAC
1 1C
6 3
a1 3 a 3
O1D1 ,OD a1 2 3O1D1, a 2 3OD.
6 6
Тоді отримуємо:
2 3
S A1B1C 1 2 3O1D1 3 3O1D12,
4
2 3
S ABC 2 3OD 3 3OD 2 .
4
AC
1 1 AC a1 a
S AAC
1 1C
D1D O1D1 OD
2 2
2 3 O1D1 2 3 OD 2
O1D1 OD 3 O1D1 OD .
2
Отже, (1) матиме вигляд:

4 R2
2 ;
3 3 OD 2 3 3 O1D12 3 3 O1D1 OD 6 3
2
2R 2
4R2 R2 sin .
sin 5
2
Відповідь: arcsin .
5
Розділ 4. Похідна та її застосування. Інтеграл 433
Розділ 4. Похідна та її застосування.

Інтеграл
x2 3x 2
x 2 x2 6x 8
x2 3x 2 0 x 2 x 1 x 1 1
Δ lim lim lim
x 2 x2 6x 8 0 x 2 x 2 x 4 x 2 x 4 2
1
Відповідь:  ▼
2
3x 3 4x 2 5x 6
3 2
x 2x 5x 3x 2
4 5 6
3 2 3
3x 4x 5x 6 x x2
x3 3
Δ lim 3 2
lim .
x 2x 5x 3x 2 x 5 3 2 2
2
x x2 x3
3
Відповідь: ▼
2
sin 3x sin x
x 0 tg 2x tg x
Δ
sin 3x sin x 0 2 sin 2x cos x cos 2x cos x
lim lim
x 0 tg 2x tg x 0 x 0 sin x
sin 2x x sin x
2 lim 2 lim lim lim cos2 x lim cos 2x 4
x 0 2x x 0 sin x x 0 x x 0 x 0
Відповідь: 4 ▼
3x
1
Приклад 4.4. Обчислити lim 1 .
x 2x
3
3x 2x 2 3
1 1
Δ lim 1 1 lim 1 e2 .
x 2x x 2x
3
Відповідь: e ▼ 2
Приклад 4.5. Знайти похідну y x ln x sin x .
1 1
Δ ln y ln x ln x sin x ln x ln ln x ln sin x
2 2
1 1
ln y ln x ln x sin x ln x ln ln x ln sin x ,
2 2
x ln x sin x 1 1
y y ln y ctg x
2 x x ln x
▼
ctg x
Приклад 4.6. Знайти похідну y tg x .
ctg x
Δ ln y ln tg x ctg x ln tg x
ln y ctg x ln tg x ctg x ln tg x
1 1 1
ln ctg x ctg x
2 tg x cos2 x
sin x
ln ctg x 1 1 ln ctg x
;
sin2 x sin2 x sin2 x
ctg x 1 ln ctg x
y y ln y tg x .
sin2 x
▼
dy
Приклад 4.7. Знайти похідну функції y(x ) ,
dx
заданої параметрично:
x cos 3 t
.
y sin 3 t
Δ
x cos3 t
Маємо dy sin3 t 3 sin2 t cos t .

tg t
dx 2
cos3 t 3 cos x sin t
▼
Приклад 4.8. Знайти похідну функції y y(x ) заданої неявно

x y
e y 3x 0
Δ
Диференціюючи обидві частини рівності, маємо
(ex y  y  3x)x  (0)x
 dy  dy
e x  y  1    3 0
 dx  dx
dy dy dy 3  e x y
Звідси e x  y  e x  y    3 ,   .
dx dx dx e x y  1
▼
3
Приклад 4.9. Обчислити наближено 1, 003 .
Δ
3
Для функції y x при x 0 1 маємо:
2
1 3 1
y x0 1, y (x )
x , y (x 0 ) .
3 3
Використовуючи формулу наближених обчислень за допомогою
першого диференціала
x0 x y x0 dy y x 0 y x0 x ,
При x 0,003 отримуємо
1 3
y x0 x 1 0, 003 1, 001 тобто, 1, 003 1, 001 .
3
▼
2
x
Приклад 4.10. Знайти асимптоти графіка функції y .
x 1
Оскільки y при x 1 , то маємо вертикальну асимптоту
x 1.
Перевіримо наявність похилої асимптоти у графіка при x :
x2 1 x2
k lim lim 1, b lim ( x)
x (x 1)x x 1 x x 1
1 ,
x
x2 x2 x x
lim lim 1
x x 1 x x 1
Тобто y x 1 є похилою асимптотою.
Аналогічно при x маємо

2
x x2
k lim 1, b
lim ( x) 1 , тобто пряма
x (x 1)x x x 1
y x 1 є асимптотою графіка функції як при x так і при
x .
Приклад 4.11. Знайти рівняння прямої, яка проходить через точку з

1 x2
координатами ;2 , дотикається графіка функції f (x ) 2і
2 2
перетинає у двох різних точках графік функції g(x ) 4 x2.
Позначимо через x x 0, y y0 координати точки, в якій пряма

x2
дотикається графіка функції f (x ) 2. Оскільки f x0 x 0, то
2
її рівняння можна записати у вигляді:
y y0 x 0(x x 0 ).
1
За умовою, точка ;2 належить цій прямій,
2
а точка x 0; y0 — графіку функції f (x ). Звідси:
x0 0,
x0
y0 x 02 2, y0 2;
2
x 02 x0 1,
y0 2,
2 3
y0 .
2
3
Отже, дотичні до графіка функції f (x ) в точках 0;2 , 1;
2
5
мають рівняння у 2 та y x .
2
Залишилось розв’язати дві системи:
y 4 x 2, y 4 x 2,
y 2; 5
y x .
2
5
Відповідь: y . x
2
Приклад 4.12. Довести, що для функції f (x ) cos x sin 2x виконуєть-
7
ся нерівність min f (x ) .
x [ ; ] 9
f (x ) 2 sin x cos2 x 2 sin x(1 sin2 x ) 2 sin x 2 sin 3 x.
f (x ) 2 cos x 6 sin 2x cos x 2 cos x (1 3 sin 2x ).

cos x 0,
1 1
f (x ) 0 1 x1 , x3 arcsin , x5 arcsin ,
sin x 2
, 2 3 3
3
1 1
x2 , x4 arcsin , x6 arcsin .
2 3 3
3 4
f (x1 ) f (x 2 ) 0, f (x 3 ) f (x 5 ) , f (x 4 ) f (x 6 ) ,
3 3 3 3
4 7
f( ) f( ) 0 min f (x ) .
x [ ; ] 3 3 9
Приклад 4.13. Знайти найменшу відстань від точки M 0; 2 до кри-

16
вої y 3 2, x 0.
x 3
Нехай точка N (x ; y ) належить графіку функції
16
y 3 2, x 0.
x 3
2
2 16 256
NM (x x 0 )2 (y 2)2 x2 x2 .
x3 3 3x 6
256
Знайдемо найменше значення функції f (x ) x2 на множині
3x 6
2(x 8 28 )
0 x : f (x ) .
x7
Оскільки f (x ) 0 при 0 x 2; f (x ) 0 при 2 x , то най-
менше значення функції f (x ) на множині 0 x дорівнює f 2 .
4
3
Приклад 4.14. Точки M і N лежать на параболах y x 2, y x 6 2
відповідно. Знайти найменше значення відстані MN .

Оскільки параболи симетричні відносно точки C 3;0 , то і най-
ближчі точки цих парабол M і N відповідно теж симетричні відносно
точки C .
Тоді MN MC CN 2MC .
MC min (x 3)2 x4 min(x 4 x2 6x 9).
x x
Відповідь: 2 5.
Приклад 4.15. Знайти сторону рівностороннього трикутника найбіль-

шої площі, дві вершини якого лежать на прямій l : y 2x 1, а третя
вершина належить фігурі, обмеженій лініями y x2 2x , y 2x 1.
Використовуючи геометричні образи заданих рівнянь, покажіть,
що в силу опуклості тієї частини границі заданої фігури, яка співпадає з
частиною параболи y x 2 2x , найвіддаленішою від прямої l точкою
заданої фігури є точка A x 0; y0 , у якій дотична до параболи
y x2 2x паралельна прямій l . Відстань d між цією дотичною і пря-
мою y 2x 1 і є висотою трикутника максимальної площі.
5
Відповідь: 2 .
3
Приклад 4.16. Знайти всі точки прямої, сума відстаней від кожної з
яких до точок A 0 , B 5 ,C 7 , D 10 буде найменшою.
Нехай M (x ) — шукана точка. Необхідно знайти всі значення
x , при яких функція
f (x ) AM BM CM DM x x 5 x 7 x 10
досягає мінімуму.
Відповідь: x 5;7 .

функція f (x ) x3 3(a 7)x 2 3(a 2 9)x 1 має додатну точку мак-
симуму.
Показати, що задача зводиться до того, щоб знайти всі a, при ко-

жному з яких менший корінь, а отже, і обидва корені рівняння f (x ) 0
58 14a 0,
додатні. За теоремою Вієта: a 2 9,
a 7.
29
Відповідь: a ( ; 3)
. 3;
7
функція y(x ) 8ax a sin 6x 7x sin 5x зростає і не має критичних
точок для x .
Якщо для всіх x виконується нерівність y (x ) 0,
то функція y(x ) не має критичних точок і зростає.
y (x ) 8a 6a cos 6x 7 5 cos 5x 0
6a cos 6x 5 cos 5x 8a 7.
При x 0 маємо 6a 5 8a 7 a 6.
Якщо a 6, то 6a 5 8a 7 і для всіх x маємо:
6a cos6x 5cos5x 6a 5 6a 5 8a 7.
Відповідь: a6; .
функція f (x ) sin2x 8(a 1)sin x (4a 2 8a 14)x зростає для всіх
x і при цьому не має критичних точок.
Задачу можна переформулювати так:
знайти всі значення параметра a, при кожному з яких для довільно-
го x виконується нерівність
f (x ) cos 2x 4(a 1)cos x (2a 2 4a 7)
2 cos2 x 4(a 1)cos x 2a 2 4a 8 0,
або найменше значення функції g(t ) t2 2(a 1)t a2 2a 4 на

відрізку 1;1 додатне:
(t cos x , t 1)g (x ) 0 2t 2(a 1) 0, t a 1.
Найменше значення m функції g (t ) на відрізку 1;1 дорівнює:
g( 1) a2 4a 1, a 1 1,
m g(a 1) 5, 1 a 1 1,
g(1) a2 5, a 1 1.
Відповідь: a ( ; 2 5) ( 5; ).
2a 3 227 109
функція f (x ) cos x x tg3 a має на відрізку ;
a 7 12 6
не менше двох критичних точок.
2a 3
f (x ) sin x , a k, k . Задача зводиться (в си-
a 7 2
лу періодичності функції y  sin x ) до знаходження всіх значень a, при
3 2a
кожному з яких рівняння sin x має розв’язки на відрізку
a 7
13 11
; .
12 6
11 1 13
На цьому відрізку sin x 0, причому sin sin .
6 2 12
З системи
3 2a
1,
a 7 13
a 10.
3 2a 1 3
,
a 7 2
13 3 3 5 5
Відповідь: ; ; ;10 .
3 2 2 2 2
хорда параболи y a 2x 2 5ax 4 дотикається до кривої
1
f (x ) у точці з абсцисою x 2 і ділиться цією точкою навпіл.
1 x
1
f (x ) , f (2) 1, f (2) 1.
(1 x )2
Отже y x 3 — рівняння дотичної, проведеної до графіка функції
f (x ) у точці з абсцисою x 2. Нехай x 1 і x 2 — абсциси кінців хорди
(розв’язки рівняння: a 2x 2 Якщо 5ax 4 x 3. корені

5a 1
a 2x 2 x(1 5a) 1 0 існують, то їх сума дорівнює .
a2
Отже, задача звелась до розв’язання змішаної системи:
D 0, 21a 2 10a 1 0
5a 1
4, 4a 2 5a 1 0.
a2
Відповідь: a 1.
Приклад 4.22. Знайти значення параметрів p і m , при яких мінімум

функції
p
f (x ) (x 1)4 (p 1) 5 p x cos ctg 2 m (1 m )(1 mp) 1
4
не менше 1 і досягається при x 1.

p
f (x ) 4(x 1)3 (p 1) 5 p cos .
4
Для того, щоб x 1 була точкою мінімуму, необхідно виконання
умови
p
f 1 0 cos 0 p 2 4k, k . (1)
4
Оскільки p 5, то p 2 4k, k іk 0. (2)
Якщо x 1 точка мінімуму, то при x 1 маємо f (x ) 0, напри-
клад:
p
f (0) 0 4(p 1) 5 p cos 0. (3)
4
Із (1) - (3) випливає, що p 2.

Функція
f (x ) (x 1)4 3 | ctg2 m | (1 m)(1 2m) 1
має точку мінімуму x 1 і цей мінімум не менше 1, якщо:

| ctg 2 m | (1 m)(1 2m) 0,

| ctg 2 m | (1 m)(1 2m) 0
| ctg 2 m | (1 m)(1 2m) 0.
3 3 1
Відповідь: p 2і 1 m , або m ,
4 4 2
1 1 1 1
або m , або m 0, або 0 m ,
2 4 4 4
1 1 1 n
або m , або m ,n , n 2, n 1, n 0.
4 2 4 2
u x 1, du dx
x
x 2 2 dx 2x
dv 2x dx, v 2x dx C
ln 2
x 1 2x 1 x 1 2x 2x
2x dx C
ln 2 ln 2 ln 2 ln2 2
3x 2 3 x 2 4 t x 2 tdt dt
dx dx 3 4
x 2
4x 5 x 2
2
1 dt dx t 2
1 t 2
1
3 3
ln t 2 1 4arctgt C ln x 2 4x 5 4arctg x 2 C
2 2
Розділ 5. Елементи комбінаторики, початки теорії ймовірностей 443
Розділ 5. Елементи комбінаторики,

початки теорії ймовірностей
5.1. Комбінаторика
Приклад 5.1.
З міста А в місто Б можна проїхати 4 дорогами, а з міста А в місто В -
3 дорогами. З міста Б в місто Д можна проїхати 2 дорогами, а з міста
В в місто Д - 5 дорогами. Скільки є способів проїхати з міста А в місто
Д?
Δ З міста А в місто Д можна проїхати за маршрутом А-Б-Д або за ма-
ршрутом А-В-Д. Оскільки за маршрутом А-Б-Д можна проїхати
4  2  8 дорогами, а за маршрутом А-В-Д можна проїхати 3  5  15
дорогами, то є 23 способи проїхати з міста А в місто Д. ▼
Приклад 5.2.
Скільки є способів вишикувати в ряд групу з 7 учнів?
Δ Першого учня можна вибрати 7 способами, після цього другого – 6
способами, тому перших двох учнів можна вибрати 7  6 способами.
Оскільки після їх вибору третього учня можна вибрати 5 способами,
то першу трійку учнів можна вибрати 7  6  5 способами. Продовжи-
вши такі міркування, отримуємо, що є 7  6  5  4  3  2  1  7 ! способів
вишикувати в ряд групу з 7 учнів. Відповідь: 5040 способів. ▼
Приклад 5.3.
З 10 авторитетних колишніх гравців футбольного клубу вибирають
головного тренера, тренера та почесного президента клубу. Скіль-
кома способами це можна зробити?
Δ. Головного тренера можна вибрати 10 способами, після цього тре-
нера – 9 способами, президента – 8 способами. Отримуємо 10  9  8
варіантів вибору. Відповідь: 720 способів. ▼
Приклад 5.4.
Скільки є способів вибрати команду з трьох учнів в класі, в якому
навчається 25 чоловік.
Δ Першого учня можна вибрати 25 способами, другого – 24 способа-
ми, третього – 23 способами. Отримуємо 25 24  23 варіантів вибо-
ру. Але при цьому кожна команда враховується кілька разів, бо одна
і та ж трійка учнів A, B, C може бути вибрана і як A, C , B , і як
B, A, C і т. д., всього 3!  6 разів. Отже, кількість способів дорівнює

25  24  23
 2300. ▼
6
Приклад 5.5.
11
 1 
У розкладі  3 x   обчислити коефіцієнт при x .
2
 x
ΔМаємо
 
11 k 22  5 k
3 1  11 11 k  1  11
 x    C11 3 x     C11  x
k k 6
.
 x  k 0  x  k 0
Доданок з степенем x отримуємо при k  2 . Отже, коефіцієнт при
2
x 2 дорівнює C112  55 . ▼
Приклад 5.6.
С2mm
Довести, що при довільному m N число є натуральним.
m 1
С 2mm  m  (2m)! m
ΔМаємо  С 2mm 1    C2m 
m
 
m 1  m 1 (m!) 2 m  1
(2m)!
 C 2mm   C 2mm  C 2mm1 .
(m  1)!(m  1)!
С 2mm
Отже, є натуральним числом як різниця двох натуральних чи-
m 1
сел. ▼
Приклад 5.7.
Скільки шестицифрових чисел записати:
1) використовуючи цифри 1, 3, 5, 7, 9;
2) використовуючи цифри 0, 1, 3, 5, 7 ?
Δ1) Оскільки кожна цифра такого числа може бути вибрана 5 спосо-
бами, то за правилом добутку кількість таких чисел дорівнює
56  15625.
2) Оскільки перша цифра такого числа може бути вибрана 4 спосо-
бами, а кожна інша цифра може бути вибрана 5 способами,то за пра-
вилом добутку кількість таких чисел дорівнює 4  5  12500. ▼
5
Приклад 5.8.
Скількома способами можна розфарбувати круг, розбитий на p рів-
них секторів, за допомогою n фарб, якщо p – просте число і кожний
сектор фарбуємо однією фарбою? Два розфарбовування, що співпа-
дають при повороті круга, вважаємо однаковими.
Δ Оскільки кожен сектор можна пофарбувати будь-яким з n кольо-
рів, то для круга з p секторами маємо n  n не однокольорових
p
розфарбувань. Кожне з цих розфарбувань при поворотах переходить

в  p  1 однакове з ним (тут важлива умова, що p – просте число).
Тому кількість різних неоднокольорових розфарбувань рівна
np  n  np  n 
 
, а загальна кількість розфарбувань рівна  p  n . ▼
p  
Приклад 5.9.
Скільки різних слів можна отримати, переставляючи букви у слові
«статистика»?
Δ Оскільки у слові «статистика» є 10 букв, з яких буква «с» зустріча-
ється 2 рази, буква «т» зустрічається 3 рази, буква «а» зустрічається
2 рази, буква «и» зустрічається 2 рази, буква «к» зустрічається 1 раз,
то кількість слів, утворених при всіх їх можливих перестановках, до-
рівнює
P10 2, 3, 2, 2,1 

10!
 75600. ▼
2! 3! 2! 2!1!
Скільки є способів зробити набір з 10 цукерок, якщо є 4 різних види
цукерок?
Δ Нехай набір складається з x цукерок першого виду, y цукерок
другого виду, z цукерок третього виду, t цукерок четвертого виду
( x  y  z  t  10 ). Кожному такому набору поставимо у відповід-
ність впорядкований набір з нулів та одиниць:
11
 ...1011
 ...1011
 ...1011
 ...1
x y z t
(три нулі ставимо для того, щоб розділити цукерки різних видів,
якщо цукерки певного виду відсутні у наборі, то відповідний їм на-
бір одиниць відсутній. Наприклад, набору з 3 цукерок першого типу,
2 цукерок третього типу, 5 цукерок четвертого типу ставимо у від-
повідність набір 1110011011111). Така відповідність є взаємноодно-
значною. Кількість таких наборів дорівнює кількості варіантів вибо-
ру 10 позицій для одиниць (або кількості варіантів вибору 3 позицій

для нулів) серед 13 позицій.
Отже, набір з 10 цукерок 4 видів можна вибрати 10
C13  C133  286
способами. ▼
Скільки існує різних трикутників, довжини сторін яких приймають
одне із значень 5, 6, 7, 8, 9, 10?
Δ Очевидно, що довжинами сторін трикутника може бути будь-який
набір трьох чисел (можливо, з повтореннями) з даних, крім набору 5,
5, 10 (в цьому випадку не виконується нерівність трикутника). Тому
існує С 6  1  С8  1  55 таких трикутників. ▼
3 3
Задачі для самостійного розв’язування

5.1. Скількома способами можна вибрати з неповної колоди карт (32
карти) 10 карт так, щоб: а) серед них був рівно один туз; б) серед них
був хоча б один туз.
Відповідь: а) C4  C28 ; б) C32  C28 .
1 9 10 10
5.2. Скільки є способів розділити клас із 18 учнів на дві групи так,

щоб в одній групі було 8 учнів, а у іншій – 10 учнів?
8
Відповідь: C18 .
5.3. На одній з двох паралельних прямих відмічено 10 точок, а на ін-
шій – 5 точок. Скільки існує трикутників з вершинами в цих точках?
Відповідь: 5  C10  10  С5  325 .
2 2
5.4. Скільки існує семизначних чисел, сума цифр яких парна?

Відповідь: 9  10  5  4500000. Вказівка: перші шість цифр можна
5
записати довільні.
5.5. З групи, в яку входять 7 хлопчиків і 4 дівчини, потрібно скласти
команду з 6 чоловік так, щоб вона містила не менше двох дівчат. Скі-
льки є способів так зробити?
2 4 3 3 4 2
Відповідь: С4 С7  С4С7  С4 С7  371.
5.6. Скількома способами можна розставити 8 білих і 8 чорних ша-
шок на чорних полях шахової дошки 8 8 .
Відповідь: C32  C24 .
8 8
5.7. Скількома способами можна розставити на шахматній дошці ро-

зміру n  n дві тури так, щоб вони не загрожували одна одній?
2 2
Відповідь: n (n  1) .
5.8. У ліфт, який зупиняється на всіх поверхах з третього по десятий,
на першому поверсі заходять 8 студентів, в тому числі Сергій. Відо-
мо, що кожен з них виходить на одному з поверхів, причому Сергій
виходить на четвертому поверсі, а на сьомому поверсі виходить точ-
но троє студентів. Скільки є варіантів виходу студентів з ліфту?
Відповідь: С73  74  84035 варіантів.
5.9. Скількома способами можна розбити 18 чоловік на пари?
Відповідь: 17  15  13  11 9  7  5  3  1  34 459 425 способів.
5.10. На площині дано три точки A, B, C . Проведемо m прямих че-
рез точку A , n прямих через точку B , k прямих через точку C
( m  2 , n  2 , k  2 ) так, щоб в сукупності ці прямі були прямими
загального положення (тобто жодні дві з них не паралельні та жодні
три з них не перетинаються в одній точці, відмінній від точок
A, B, C ) та такі, що жодна з прямих не проходить через дві з даних
точок. Знайти число трикутників, вершини яких є точками перетину
цих прямих та не співпадають з точками A, B, C .
 mk  nk  mCn k  nCm k  kCm n .

3 3 3 3
Відповідь: Cmn
5.11. Розв’язати рівняння Сx  2  x  1 .

4 2
Відповідь: x  4 .
n2
5.12. Довести тотожність Cn  Cn  Cn  ...  Cn
0 1 2
 Cnn 1  Cnn  2n .
k 1
5.13. Довести тотожність Cn  3Cn
k
 3Cnk 2  Cnk 3  Cnk3 .
5.14. Довести тотожність C2  C3  C4    Cn 1  Cn  Cn 1 .
2 2 2 2 2 3
5.15. В ящику лежать білі, чорні та червоні пронумеровані кульки.

Відомо, що взяти по одній кульці кожного кольору разом можна 64
способами, по дві кульки кожного кольору разом – 216 способами і
по три кульки кожного кольору разом – 64 способами. Скільки ку-
льок кожного кольору в ящику?
Відповідь: кожного кольору – по 4.
5.16. Знайти всі натуральні числа n , для яких при деякому
k  {1, 2,..., n  1} виконується рівність 2Cnk  Cnk 1  Cnk 1 .
2
Відповідь: n  m  2, m  2,3,4,... .
5.17. Знайти коефіцієнт при x 4 після розкриття дужок і зведення


подібних доданків у виразі 1  2 x  3x 2 10
.
4
Відповідь: C10  24  30  C92  22  45  9  8085 .
5.18. Є 2m однакових білих кульок і 3n однакових чорних кульок.
Скількома способами з них можна вибрати m  n кульок.
m m
Відповідь: 3n  1 при n  ; m  n  1 при  n  m ; 2m  1 при
2 2
m  n.
5.19. Є 20 гирьок, кожна з яких має по цілому числу грамів, сумарна
маса яких не перевищує однієї тони. Довести, що з них можна вибра-
ти дві групи (які не перетинаються) однакової маси.
Вказівка: підрахуйте загальну можливу кількість таких наборів.
5.20. Місто має вигляд прямокутника, розділеного вулицями на ква-
драти. Таких квадратів у напрямку північ – південь m , а у напрямку
схід – захід n . Скільки різних найкоротших доріг з’єднують одну з
вершин прямокутника з протилежною?
m n
Відповідь: Cm  n ( Cm n ) .
5.2. Класичне означення ймовірності
Знайти ймовірність того, що в написаному навмання тризначному
числі дві цифри однакові, а третя відрізняється від них.
Δ. Нехай A - подія, яка полягає в тому, що в написаному навмання
тризначному числі дві цифри однакові, а третя відрізняється від них.
Очевидно, що записи довільного трицифрового числа від 100 до 999
є однаково можливими несумісними подіями та утворюють повну
групу подій під час такого випробування. Кількість таких подій до-
рівнює 900.
Нехай у записі числа двічі використовується цифра a і один раз ци-
фра b ( b  a ). Тоді число вигляду a a b можна записати 9  9  81
способами (цифру a можна вибрати серед цифр 1, 2,…, 9, цифру b
можна вибрати довільну відмінну від a серед цифр 0, 1, 2,…, 9). Ана-
логічно число вигляду a b a можна записати 81 способами та число

вигляду b a a можна записати 81 способами. Отже, кількість елеме-
нтарних подій, що сприяють події A , дорівнює 243. Тому
243
p( A)   0,27 . ▼
900
В ящику 10 білих і 5 чорних кульки. З цього ящика навмання витя-
гують три кульки. Знайти ймовірність того, що серед них є кульки
різного кольору.
ΔОчевидно, що кількість варіантів вибору 3 кульок з 15 дорівнює
С153  455 .
Оскільки 2 білі кульки з 10 можна вибрати С10  45 способами, а чо-
2
рну кульку – 5 способами, то набір з двох білих і однієї чорної кульки

можна вибрати 225 способами. Аналогічно набір з однієї білої та
двох чорних кульок можна вибрати 10  С5  100 способами. Отже,
2
набір з трьох кульок, серед яких є кульки різного кольору, можна

вибрати 325 способами.
325 5
Відповідь: p   .▼
455 7
Знайти ймовірність того, що при трьох послідовних підкиданнях
грального кубика сума набраних очок дорівнює 10.
Δ Очевидно, що кількість варіантів розподілу трьох послідовних ви-
падань кубика дорівнює 6  216 .
3
Сума набраних очок дорівнює 10 при таких варіантах: 1+3+6, 1+4+5,

2+2+6, 2+3+5, 2+4+4, 3+3+4 та утворених з них перестановкою дода-
нків, всього 3  3!3  3  27 варіантів.
27 1
Відповідь: p   .▼
216 8
Група з 12 учнів, серед яких Андрій та Олег, випадковим чином сіда-
ють за круглий стіл. Знайти ймовірність того, що Андрій та Олег си-
дять поруч.
Δ Перший спосіб. Пронумеруємо місця за столом у напрямі за годин-
никовою стрілкою від 1 до 12. Тоді 12 учнів можна розсадити на ці
місця P12  12! способами. Але оскільки насправді місця не пронуме-

ровані, то при повороті навколо столу на 1 місце, 2 місця,…, 11 місць
отримуємо одне і те ж розташування учнів за столом. Тому кількість
12!
варіантів розташування учнів за столом дорівнює  11!.
12
Нехай Андрій та Олег сидять поруч у такому порядку за годиннико-
вою стрілкою. Об’єднавши їх та вважаючи їх за одного учня, отриму-
ємо аналогічними міркуваннями, що кількість варіантів такого роз-
ташування учнів за столом дорівнює 10! . Аналогічно для порядку
Олег, Андрійко за годинниковою стрілкою кількість варіантів роз-
2  10! 2
ташування учнів за столом теж дорівнює 10! . Тому p   .
11! 11
Другий спосіб. «Розсадимо» випадковим чином всіх учнів крім Олега
за столом. Для кожного такого розташування є 11 варіантів посади-
ти Олега між двома сусідами, з них точно 2 – поруч з Андрієм.
2
Відповідь: p  .▼
11
Десять рукописів розкладено по 30 папкам (один рукопис займає
три папки). Навмання вибрано 6 папок. Знайти ймовірність того, що
в цих папках не міститься повністю жодного рукопису.
Δ Очевидно, що кількість варіантів вибору 6 рукописів дорівнює кі-
лькості всіх комбінацій без повторень із 30 елементів по 6, тобто
С306 .
Нехай подія A полягає в тому, що в цих вибраних папках не містить-
ся повністю жодного рукопису. Розглянемо протилежну подію A ,
яка полягає в тому, що в цих вибраних папках міститься повністю
хоча б один рукопис. Процес вибору 6 папок так, щоб в них містився
повністю хоча б один рукопис, можна організувати так: спочатку ви-
бираємо один рукопис (це можна зробити 10 способами) і забираємо
всі папки цього рукопису, після чого вибираємо довільні 3 папки з
тих 27, що залишилися (це можна зробити С 27 способами). Отже,
3
вибрати 6 папок так, щоб в них містився повністю хоча б один руко-
пис, можна 10  С27 способами.
3
 10  С27
 10  С27
3 3
Тому p A  , а p  A  1  p A  1   0,95 .
С306
С306
10  С27
3
Відповідь: p  1   0,95 . ▼
С306
Дано відрізки довжинами 4 см, x см та y см, причому x  y  8 .
Знайти ймовірність того, що з цих відрізків можна скласти трикут-
ник.
Δ Нехай A - подія, яка полягає в тому, що з даних відрізків можна
скласти трикутник. Очевидно, що варіантам можливих значень x, y
відповідає множина G точок, координати яких задовольняють сис-
 x  y  8;

тему нерівностей  x  0;
 y  0,

тобто трикутник OBC з вершинами O (0;0) , B (8;0) , C (0;8) , площа
y
C
y=x+4
y=8-x
K
y=x-4
y=4-x
M
B
O N x
Рис.1
якого SOBC  32 кв. од. (Рис.1). Варіантам можливих значень x, y ,
які сприяють події A , є множина g точок, координати яких задово-
льняють систему нерівностей
4  x  y  8;

0  x  4  y;
0  y  4  x,

тобто прямокутник KLMN з вершинами K (0;4) , L ( 2;6) , M (6;2) ,
N ( 4;0) , площа якого S KLMN  16 кв. од. (Рис.1).
S KLMN
Отже, p ( A)   0,5 . ▼
SOBC
Два студенти домовились зустрітися у парку між 10 годиною та 10
годиною 30 хвилин, причому той, хто прийде раніше, чекає іншого
рівно 10 хвилин і йде. Знайти ймовірність того, що вони зустрінуть-
ся.
Δ Приймемо 10 годину за початок відліку часу. Нехай перший сту-
дент прийде на зустріч через x хвилин, а другий студент прийде на
зустріч через y хвилин. Варіантам можливих значень x, y відпові-
дає множина точок, координати яких задовольняють систему нерів-
0  x  30;
ностей 
0  y  30,
тобто квадрат OBCD з вершинами O (0;0) , B(30;0) , C (30;30) ,
D (0;30) , площа якого SOBCD  900 кв. од. (виконайте малюнок са-
мостійно).
Нехай A - подія, яка полягає в тому, що студенти зустрінуться. Ця
подія відбудеться тоді і тільки тоді, коли виконуються умови
0  x  30; 0  x  30;
 
0  y  30; або 0  y  30;
 x  y  10,  x  10  y  x  10,
 
тобто варіантам можливих значень x, y , які сприяють події A , від-
повідає многокутник OKLCMN , в якому K (0;10) , L(20;30) ,
M (30;20) , N (10;0) , площа якого SOKLCMN  500 кв. од. (виконайте
S 5
малюнок самостійно). Отже, p ( A)  OKLCMN  . ▼
SOBCD 9
5.21. Автобус, в якому сидить 16 пасажирів, має зробити 20 зупинок.

Вважаючи, що всі способи розподілу пасажирів по зупинкам рівно-
можливі, знайти ймовірність того, що жодні два пасажири не вий-
дуть на одній зупинці.
С20
16
Відповідь: p  .
2016
5.22. З 10 книг, що стоять на книжковій полиці – 3 з математики.
Знайти ймовірність того, що вони стоять всі поруч.
8!3! 1
Відповідь: p   .
10! 15
5.23. З ящика, в якому знаходиться 10 кульок, 10 разів витягують по
одній кульці і кожного разу повертають кульку назад. Знайти ймові-
рність того, що всі кульки витягувались по одному разу.
9!
109
5.24. В ящику 5 білих і 3 чорних кульки. З цього ящика навмання ви-
тягують дві кульки. Знайти ймовірність того, що вони різного ко-
льору.
5  3 15
С82 28
5.25. З ящика, в якому знаходиться 5 білих і 5 чорних кульок, витя-
гують по одній кульці і послідовно кладуть в ряд. Знайти ймовір-
ність того, що кольори кульок в утвореному ряду чергуються.
1
126
5.26. В класі 30 учнів, серед яких 8 відмінників. Клас випадковим
чином розділено на дві підгрупи. Знайти ймовірність того, що в ко-
жній підгрупі по 4 відмінники.
С22
11
 С84 637
С30
15
2001
5.27. В ящику 10 білих і 6 чорних кульки. З цього ящика навмання

витягують три кульки. Знайти ймовірність того, що серед них є хоча
б одна кулька чорного кольору.
11
14
5.28. З вершин заданого правильного ( 2n  1 )-кутника випадково
вибираються три різні вершини. Вважаючи такі вибори рівномож-
ливими, знайти ймовірність того, що центр даного многокутника
буде лежати всередині трикутника з вершинами у вибраних точках.
n 1
2(2n  1)
5.29. Площина розграфлена паралельними прямими, які знаходять-
ся на відстані a одна від одної. Знайти ймовірність того, що на-
вмання кинута на площину монета діаметра d ( d  a ) не перетне
жодної з паралельних прямих.
d
Відповідь: p  1  .
a
5.30. Відрізок довжиною l розділили на три рівні частини, вибира-
ючи точки поділу навмання. Знайти ймовірність того, що з утворе-
них відрізків можна скласти трикутник.
Відповідь: p  0,25 .
5.31. Відстань між зупинками автобус проїжджає за 3 хвилини, а
Сергій проходить за 25 хвилин, інтервал руху автобусів 30 хвилин.
Сергій ніколи не чекає на автобус, а підійшовши до зупинки, зразу ж
іде до наступної пішки. Знайти ймовірність того, що його наздожене
автобус.
Вказівка: нехай x - час від від’їзду попереднього автобуса до моме-
нту приходу на зупинку Сергія. Дослідіть, при яких значеннях x на-
ступний автобус наздожене Сергія.
11
15
5.32. Навмання вибираємо два числа x і y такі, що 0  x  1 ,
0  y  1. Знайти ймовірність того, що y  x 2 .
2
3
5.33. Проводиться випадковий вибір одного з дев’яти чисел 1, 2, …, 9.

Вибір кожного з чисел рівноможливий. Визначити ймовірність того,
що після n виборів ( n  1 ) добуток чисел буде ділитись на 10.
8n  5n  4 n
Відповідь: p  1  .
9n
5.3. Операції над подіями. Формула повної ймовірності.
Прилад складається з двох блоків, які з’єднані паралельно і працю-
ють незалежно один від одного, прилад працює, якщо працює хоча б
один з блоків. Ймовірності безвідмовної роботи першого та другого
блоків дорівнюють відповідно 0,9 та 0,7. Знайти ймовірність полом-
ки приладу.
ΔНехай подія A1 полягає в безвідмовній роботі першого блоку, подія
A2 полягає в безвідмовній роботі другого блоку, подія B - поломка
приладу. Тоді B  A1  A2 , де A1 , A2 - події, протилежні подіям A1 та
   
A2 , P A1  0,1 , P A2  0,3 . Оскільки події A1 , A2 є незалежні, то
P( B)  PA PA   0,03.
1 2
Відповідь: p  0,03 . ▼
Прилад складається з двох блоків, які з’єднані послідовно і працю-
ють незалежно один від одного, прилад працює, якщо працюють йо-
го обидва блоки. Ймовірності безвідмовної роботи першого та дру-
гого блоків дорівнюють відповідно 0,9 та 0,7. Знайти ймовірність
поломки приладу.
Δ Нехай подія A1 полягає в безвідмовній роботі першого блоку, по-
дія A2 полягає в безвідмовній роботі другого блоку, A1 , A2 - події,
 
протилежні подіям A1 та A2 , P A1   0,9 , P A2   0,7 , P A1  0,1 ,
 
P A2  0,3 . Тоді подія B , поломка приладу, відбувається в таких
несумісних випадках: 1) перший блок працює, а другий – ні; 2) дру-
гий блок працює, а перший – ні; 3) обидва блоки не працюють, тобто
B  A1  A2  A2  A1  A1  A2 .
Тому
     
P( B)  P A1  A2  P A2  A1  P A1  A2 .
Враховуючи незалежність подій A1, A2 , отримуємо, що
      
P( B)  P A1 P A2  P A2 P A1  P A1 P A2  0,37 .
Кожен з трьох стрільців робить один постріл по мішені. Ймовірність
влучення у ціль для першого стрільця дорівнює 0,8, для другого –
0,7, для третього – 0,9. Знайти ймовірність, що хоча б один стрілець
влучить у ціль.
Δ. Нехай подія A1 полягає у влученні в ціль першим стрільцем, подія
A2 полягає у влученні в ціль другим стрільцем, подія A3 полягає у
влученні в ціль третім стрільцем, подія B полягає у влученні у тому,
що в ціль влучить хоча б один стрілець. Тоді протилежна подія (що у
ціль не влучить жоден стрілець) B  A1 A2 A3 , тому
    
P( B)  1  P B  1  P A1 P A2 P A3  1  0,2  0,3  0,1  0,994 .
Для обчислення ймовірності деяких подій потрібно розглядати їх як
суму зчисленної1 сукупності несумісних простіших подій.
Троє гравців по черзі кидають симетричну монету, виграє той, у кого
раніше з’явиться герб. Знайти ймовірності виграшу для кожного
гравця.
Δ. Нехай подія Г полягає у появі герба, а подія А полягає у появі
аверса при підкиданні монети. Оскільки монета симетрична, то
приймаємо P( Г )  P( A)  0,5 . Тоді перший гравець виграє при та-
ких результатах послідовних підкидань монети: Г, АААГ, ААААААГ,…
(таких результатів є нескінченно багато). Кожен з цих результатів
(починаючи з другого) є добутком кількох подій, ймовірність кожної
з яких за умови саме таких результатів попередніх підкидань дорів-
нює 0,5. Тому ймовірності результатів, виграшних для першого гра-
вця, дорівнюють 1 , 1 , 1 ,... , а ймовірність виграшу першого грав-
2 16 128
ця
1
1 1 1 4
p1     ...  2  .
2 16 128 1 7
1
8
Аналогічно другий гравець виграє при таких результатах послідов-
них підкидань монети: АГ, ААААГ, АААААААГ,…, а ймовірність ви-
грашу другого гравця
___________________________
1Зчисленними називаються множини, еквівалентні множині натураль-
них чисел.
1
1 1 1 2
p2     ...  4  .
4 32 256 1 7
1
8
4 2 1
Тоді ймовірність виграшу третього гравця p3  1    .
7 7 7
Відповідь: ймовірності виграшу першого, другого, третього гравців
4 2 1
дорівнюють відповідно p1  , p2  , p3  . ▼
7 7 7
Два претенденти грають матч на кубок міста з шахів. Матч триває не
більше ніж місяць, кожного дня точно одна партія, нічиї не врахову-
ються. Той, хто раніше виграє 10 партій, оголошується переможцем і
отримує 80% призового фонду. Якщо ж місяць пройшов, але жоден
претендент не має 10 виграних партій, то матч припиняють, При
цьому призовий фонд ділиться між претендентами пропорційно
ймовірностям їх виграшу при продовженні матчу (вважаючи, що
ймовірність виграшу кожного гравця у одній партії дорівнює 0,5).
Матч припинено за рахунку 8:7 на користь першого гравця, У якому
відношенні потрібно розділити призовий фонд?
Δ Розглядаємо лише результативні партії. Нехай подія A полягає у
виграші партії першим гравцем, а A - протилежна подія (партія ви-
грана другим гравцем). Тоді перший гравець виграє матч, якщо пос-
лідовність результатів наступних партій має такий вигляд: A A ,
A A A , A A A , A A A A , A A A A , A A A A (кожен з цих випадків є
добутком кількох незалежних подій). Тому ймовірність виграшу пе-
ршим гравцем при продовженні матчу дорівнює
      
p  P A A  P A A A  P AA A  P A A A A  P AA A A  
  2 2
 2
  
 P A A A A  P A  2  P A  P A  3  P A  P A
2

1 2 3 11
    .
4 8 16 16
Тоді ймовірність виграшу другим гравцем при продовженні матчу
дорівнює 5/16.
Отже, призовий фонд потрібно розділити у відношенні 11:5 на ко-
ристь першого претендента.
Відповідь: 11:5. ▼
Відбір конкурсних робіт проводиться у три етапи; перша комісія
«відсіває» 40% робіт, друга – 50% тих робіт, які залишились після
оцінювання першою комісією, третя – 50% тих робіт, які залишились
після оцінювання першою та другою комісіями. Знайти ймовірність
того, що робота пройде всі три етапи відбору.
ΔНехай подія A полягає в тому, що робота позитивно оцінена пер-
шою комісією, P ( A)  0,6 ; подія B полягає в тому, що після цього
робота позитивно оцінена другою комісією, PA ( B)  0,5 ; подія C
полягає в тому, що після цього робота позитивно оцінена третьою
комісією, PAB (C )  0,5 . Тоді проходження всіх трьох етапів відбору є
добутком цих подій, а її імовірність
P( ABC )  P( AB) PAB (C)  P( A) PA ( B) PAB (C)  0,6  0,5  0,5  0,15 .
Проводиться 10 незалежних пострілів у ціль, ймовірність влучити у
яку з одного пострілу дорівнює 0,7. Знайти: 1) ймовірність 6 влучень
у ціль; 2) найбільш ймовірне число влучень.
Δ 1) Очевидно, що серія 10 незалежних пострілів у ціль є схемою Бе-
рнуллі, p  0,7 , q  0,3 . Тому ймовірність 6 влучень у ціль при 10
пострілах дорівнює P10 (6)  C10 (0,7) (0,3)  0,2 .
6 6 4
2) Для знаходження найбільш ймовірного числа влучень у ціль дос-

P10 ( k  1)
лідимо, як змінюється відношення при збільшенні числа
P10 ( k )
P10 (k  1) Ñ10k 1 (0,7) k 1 (0,3) 9 k 7(10  k )

k від 1 до 9. Маємо   ,
P10 (k ) C10k (0,7) k (0,3)10 k 3(k  1)
P (k  1) P (k  1)
звідки отримуємо, що 10  1 при 1  k  6 та 10 1
P10 (k ) P10 (k )
при 7  k  9 , то значення P10 ( k ) є найбільшим при k  7 .
Відповідь: 1) ймовірність 6 влучень у ціль при 10 пострілах
P10 (6)  0,2 ; 2) найбільш ймовірне число влучень k  7 . ▼
В цеху на першому станку-автоматі виготовляють 35%, на другому –
25%, на третьому – 40% деталей. Серед деталей, виготовлених на
першому станку, 60% першого сорту, на другому – 80%, на третьому
– 50%. Знайти ймовірність того, що навмання взята деталь виявить-
ся першого сорту.
Δ Нехай подія B полягає в тому, що навмання взята деталь ви-
явиться першого сорту, подія Ak ( k  1, 2, 3 ) полягає в тому, що на-
вмання взята деталь виготовлена на k -ому станку-автоматі. Очеви-
дно, що події A1 , A2 , A3 утворюють повну групу, причому
p A1   0,35 , p A2   0,25 , p A3   0,4 . Нехай PAk (B) - ймовірність
того, що виготовлена на k -ому станку деталь є першого сорту. Тоді
PA1 ( B)  0,6 , PA2 ( B)  0,8 , PA3 ( B)  0,5 .
За формулою повної ймовірності отримуємо
P( B)  P A1 PA1 ( B)  P A2 PA2 ( B)  P A3 PA3 ( B)  0,61 .
Відповідь: p  0,61. ▼
У студентському загоні дві бригади першокурсників та одна бригада
другокурсників. У кожній бригаді першокурсників 6 хлопців та 4 ді-
вчат, у бригаді другокурсників 7 хлопців та 3 дівчат. Жеребкуванням
вибрали одну бригаду, а потім з цієї бригади одного студента для по-
їздки в місто.
1) Знайти ймовірність того, що вибрано хлопця.
2) Вибраний студент виявився хлопцем. Знайти ймовірність того, що
він є першокурсником.
Δ 1) Нехай подія A1 полягає у виборі бригади першокурсників, подія
A2 полягає у виборі бригади другокурсників. Очевидно, що при ви-
борі бригади події A1 та A2 утворюють повну групу, P  A1  

2
,
3
P A2  
1
. Нехай подія B полягає в тому, що вибрано хлопця. Тоді
3
3 7
умовні ймовірності PA1 ( B )  , PA2 ( B )  . За формулою повної
5 10
ймовірності отримуємо
P( B)  P A1 PA1 ( B)  P A2 PA2 ( B)     
2 3 1 7 19
.
3 5 3 10 30
2) Нехай вибраний студент виявився хлопцем, ймовірність цього
2
P( B)  . За формулою ймовірності добутку двох довільних подій
3
маємо P A1  B  P( B) PB  A1   P( A1 ) PA1 B ,
P( A1 ) PA1 B 
звідки отримуємо PB  A1  
2 3 19 12
 :  .
P( B) 3 5 30 19
19
Відповідь: 1) ймовірність того, що вибрано хлопця p  ;
30
2) ймовірність того, що вибраний хлопець є першокурсником
PB  A1  
12
.▼
19
5.34. У першому ящику лежить 10 білих і 5 чорних кульок, у другому
ящику лежить 12 білих і 8 чорних кульок. З обох ящиків навмання
витягують по одній кульці. Знайти ймовірність того, що обидві ку-
льки одного кольору.
5.35. Абонент забув останню цифру номера телефона і набирає її на-
вмання. Знайти ймовірність того, що він зробить не більш ніж дві
невдалі спроби.
5.36. У ящику 1 біла і 4 чорні кулі. Двоє гравців по черзі виймають з
ящика по одній кулі, не повертаючи назад. Виграє той, хто перший
вийме білу кулю. Знайти ймовірність виграшу першого гравця.
5.37. У ящику 2 білі і 4 чорні кулі. Двоє гравців по черзі виймають з

ящика по одній кулі, кожного разу повертаючи її назад. Виграє той,
хто перший вийме білу кулю. Знайти ймовірність виграшу першого
гравця.
5.38. Двоє гравців по черзі кидають симетричну монету, виграє той,
у кого раніше з’явиться герб. Знайти ймовірності виграшу для кож-
ного гравця.
2 1
Відповідь: p1  , p2  .
3 3
5.39. Ймовірність хоча б одного влучення у ціль при трьох пострілах
становить 26/27. Знайти ймовірність влучення у ціль при одному
пострілі. Відповідь: p=2/3.
5.40. Ймовірність влучення у ціль при одному пострілі дорівнює 0,6.
Зроблено 5 пострілів. Знайти ймовірність того, що влучень у ціль не
менше ніж 3.
Відповідь: p  0,91296.
5.41. Контрольне завдання складається з 5 питань, на кожне з яких
дано 4 варіанти відповіді, з них точно один варіант правильний.
Учень не знає на жодне питання відповіді і тому вибирає відповіді
навмання. Знайти ймовірність того, що він: 1) правильно вибере ві-
дповіді на 3 питання; 2) правильно вибере відповіді хоча б на 3 пи-
тання.
Відповідь: 1) p  0,088 ; 2) p  0,104 .
5.42. З 12 стрільців 5 влучають у ціль з ймовірністю 0,9, 3 – з ймовір-
ністю 0,8 та 4 – з ймовірністю 0,7. Знайти ймовірність того, що на-
вмання вибраний стрілець влучить у ціль.
Відповідь: p=97/120.
5.43. У кожному з трьох ящиків 3 білі і 5 чорних куль. З першого
ящика навмання витягують одну кулю і перекладають у другий
ящик. Потім з другого ящика навмання витягують одну кулю і пе-
рекладають у третій ящик. Після цього з третього ящика навмання
витягують кулю. Знайти ймовірність того, що це біла куля.
5.44. Шахрай має 5 гральних кубиків, двоє з яких є особливими - на
них завжди випадає шістка. Він двічі підкидає навмання вибраний
кубик і при цьому двічі випадає шістка. Знайти ймовірність того, що
було вибрано особливий кубик.

методичні вказівки - обєднано

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

методичні вказівки - обєднано

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАДАЧ

Приклад 1.3. Розв’язати рівняння 4x 4 6x 3 10x 2 9x 9 0( ).

Знайдемо, які з розв’язків цього рівняння міститься між точками

Приклад 1.21. Знайти всі значення параметра a, при кожному з яких

Приклад 1.25. Розв’язати систему рівнянь

Відповідь: 5; 4 , 5;4 , 28,5; 12,5 , 28,5; 12,5 .

Приклад 1.30. Розв’язати нерівність

Приклад 1.31. Розв’язати нерівність

Приклад 1.32. Розв’язати нерівність x 2 x 3 x 4 3. ( )

Приклад 1.33. Розв’язати нерівність [x ] x x [x ]. ( )

Розглянувши чотири випадки: 1 n 0, 2 n 0, 3 n 1, 4 n 1,

система ( ) розв’язків не має.

Приклад 1.34. Розв’язати нерівність {x }x 1. ( )

Приклад 1.36. Для кожного значення параметра a розв’язати нерів-

Нехай f t 2t 2 2at a2 2a.

Приклад 1.37. Для кожного значення параметра a розв’язати

І спосіб. Розгляньте взаємне розміщення коренів x 1, x 2 рівняння

Приклад 1.38. Скільки спільних точок мають графіки функцій

Приклад 1.40. Скільки спільних точок мають графіки функцій y a

Приклад 1.42. Скільки спільних точок мають множини: x 2 y2 a 2,

Приклад 1.43. Для кожного дійсного значення параметра a розв’язати

Потрібно розглянути всі варіанти перетину зображеної множини

Приклад 1.44. Знайти всі значення параметра a при кожному з яких

Приклад1.51. Обчислити lim n2 1 n2 n 1 .

Приклад 1.53. Якщо від чотирьох чисел, які утворюють арифметичну

Відповідь: 5;15;45 або 45;15;5.

Отже, задача зводиться до розв’язання системи:

Відповідь: 12;7;2 або 3;7;11.

Приклад 1.55. Два вантажних автомобілі мають перевезти деякий ван-

Приклад 1.56. З посудини, яка містить 54 л чистої кислоти, відлили

Приклад 1.57. З міста A до міста B виїхав вантажний автомобіль, а за

Приклад 1.59. Обчислити log6 16, якщо log12 2 a.

Приклад 1.60. Обчислити log 5 8 7 125, якщо lg 80 a.

Приклад 1.63. Обчислити logb a a, якщо logab a 2.

Приклад 1.65. Порівняти числа:

Число c є значенням квадратного тричлена x2 x 2 при

При всіх значеннях x

(оскільки 7 8 cos x 8, та 5 5 3 6).

Приклад 1.77. Розв’язати нерівність logx x 2 1 0. ( )

Приклад 1.78. Розв’язати нерівність

Приклад 1.79. Для всіх значень параметра a розв’язати нерівність

якщо a 4, то t2 t3 t1, якщо a 4, то t1 t3 t2 .

Приклад 2.2. Довести тотожність

Розіб’ємо цей проміжок на два 0 і .

sin sin sin 4 sin sin cos .

2 sin cos sin

2 sin cos 4 cos3 3 cos ;cos (4 cos2 2 sin 3) 0.

4(1 sin2 ) 2 sin 3 0, 4 sin2 2 sin 1 0.

Приклад 2.9. Обчислити значення вира-

Приклад 2.11. Розв’язати рівняння cos 9x cos 7x cos 3x cos x 0.

Приклад 2.14. Розв’язати рівняння sin x sin 5x 2.

Знаходимо розв’язки цих систем:

Приклад 2.17. Розв’язати рівняння sin4 x cos7 x 1.

Проте sin4 x sin2 x , cos7 x cos2 x, тому ця рівність виконувати-

Приклад 2.18. Розв’язати рівняння 3 arctg x 2 2x 3 0.

Система рівносильна сукупності двох систем

Перша система розв’язків не має.

Тригонометричне рівняння має розв’язки при тих значеннях пара-

Для цих значень a дістаємо розв’язки тригонометричного рівняння:

У цьому випадку рівняння sin x t1 має розв’язки

Приклад 2.24. Знайти всі значення параметра a, при кожному з яких

Рівність обох частин рівняння можлива лише у випадку, коли