Лекція №22

Історія появи та розвитку Internet. Визначення Internet.

Вузлові комп'ютери Internet. Основні сервіси Internet.

План лекції.
1. Історія появи та становлення Internet.
1.1 Визначення Internet.
1.2 Історія появи та становлення.
2. Сьогодення та перспективи подальшого розвитку Internet.
3. Вузлові комп'ютери Internet.
4. Основні сервіси Internet.
Ціль лекції: Розглянути глобальну комп'ютерну мережу Internet, її
історію появи, становлення, перспективи та основні сервіси.

Вінт Серф (Vint Cerf), - "Батько Інтернету":

"Інтернет - це місце, це середовище, що складається з людей і мільярдів
їхніх взаємодій. Це не просто технологія, а новий спосіб
співробітництва, участі і турботи. Підприємства, що визнають
гуманітарний аспект в Інтернет, з більшою імовірністю доможуться
успіху в штучних світах Електронної Ери, тому що вони зрозуміють,
що все штучне корениться в реальності, а реальність корениться в
наших серцях."
1. Історія появи та становлення Internet.
1.1 Визначення Internet.
Поняття Internet зустрічається нам майже кожного дня по радіо,
телебаченню, газетам і ін. Але чіткого визначення поняття Internet не
має. Буквальний переклад Internet - мережа мереж, чи в більш вузькому
сенсі слова - об’єднання мереж. Але в більш широкому сенсі слова це -
всесвітня комп’ютерна мережа.
З технічної точки зору, Internet - це об’єднання міжнародних
комп’ютерних мереж, які працюють за різними протоколами, що
з’єднують різні типи комп’ютерів фізично передаючих данні по
різним каналам зв’язку.
Але краще за все розглядати Internet як якийсь інформаційний
простір, в середині якого здійснюється безперервна циркуляція даних.
Але на відміну від теле-, та радіоефіра інформація не тільки
пересувається від комп’ютера до комп’ютера, але й може зберігатися
на вузлових комп’ютерах, що складають основу мережі Internet.
Нагадаємо також, що комп’ютерна мережа - це сукупність
взаємозв’язаних (через канали передачі даних) комп’ютерів, які
 забезпечують користувачів засобами обміну інформацією і
колективного використання ресурсів мережі: апаратних, програмних
та інформаційних.
Комп’ютерні мережі класифікують за рядом ознак, але перш за
все за територіальним розподілом. Розрізняють локальні, регіональні та
глобальні.
Глобальні (всесвітні) мережі (WAN - Wide Area Network, GAN
(Global Area Network). Глобальні комп'ютерні мережі об’єднують
користувачів, розташованих по всьому світу. Широко використовують
телекомунікації загального призначання, різноманітні канали зв’язку,
включаючи супутники. З’єднують як окремі комп’ютери так і окремі
локальні та регіональні мережі, які використовують різні протоколи.
Найбільш відомі глобальні мережі: FidoNet, BitNet, CompuSerwe.
Інтернет (Internet). Це об’єднання міжнародних комп’ютерних
мереж, які працюють за різними протоколами, що з’єднують різні
типи комп’ютерів фізично передаючих данні по різним каналам
зв’язку.
Internet - найвеличезніша глобальна комп’ютерна мережа, що
зв’язує два мільярди абонентів у більш ніж у 190 країнах світу. Містить
безліч служб, що дозволяють використовувати Інтернет у
різноманітних цілях. Найбільш важливою частиною Інтернету в даний
час є World Wide Web.
1.2 Історія появи та становлення.
Дослідження по прийому та передачі інформації за допомогою
комп’ютерів почалося у 50-х роках та мало лабораторний характер
(дивись матеріали лекції 3).
Деякі історики Інтернету ведуть відлік глобальної Мережі з 1961
року, коли Леонард Кейнрок, якого нерідко теж називають батьком
Інтернету, опублікував статтю з викладом пакетного пересилання
інформації (packet switching theory). Сам же професор вважає, що
перший значний крок у створенні Інтернету був зроблений 2 вересня
1969 року в Каліфорнійському університеті (КУ), коли він разом зі
своєю командою успішно з'єднав комп'ютер з маршрутизатором,
відомим за назвою Interphase Message Processor, розміром з
холодильник. Перша ж спроба з'єднати два комп'ютери в мережу
закінчилася невдачею. В інтерв'ю агентству Рейтер Леонард Клейнрок
описав це в такий спосіб: 20 жовтня 1969 року група фахівців
Каліфорнійського університету вирішила з'єднати свій комп'ютер з
комп'ютером у Стенфордском дослідницькому інституті (СДІ) на
півночі Каліфорнії. Один учений сидів за комп'ютером у КУ і
розмовляв по телефону з ученим із СДІ. Коли усе було з'єднано,
перший повинен був написати слово “log”, а фахівець у СДІ у відповідь
повинний був написати “in”, у результаті чого повинно було
утворитися слово “login” (процедура ідентифікації користувача при
підключенні до комп'ютера по лінії зв'язку). Сидячий у КУ написав “l”
і запитав по телефоні колегу в Стенфорді, чи одержав той букву.
Відповідь була позитивний. Успішно була відправлена і буква “o”.
Однак потім «усе звалилося». Але початок був покладений. Спочатку
мережа допомагала лише вченим користуватися інформацією, що
знаходиться в комп'ютерах колег в інших центрах. Тоді ще нікому не
приходило в голову, яких масштабів досягне Інтернет.
Компанія Rand Corporation, а також Массачусетський
технологічний інститут, Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі
розробили новий мережевий протокол, що забезпечував
високошвидкісний зв’язок між комп’ютерами в мережі, навіть в умовах
обриву проміжних кабелів.
Цим зацікавилося міністерство оборони США. На початку
сімдесятих років відділ Міністерства оборони США, відомий за назвою
ARPA (Агентство дослідницьких проектів особливої складності),
займався проблемами підтримки і збереження комунікаційного
контролю у випадку втрати основних систем зв'язку при ядерному
нападу, зробленому Радянським Союзом. У військових стратегів
побоювання викликала можливість удару по національному
комунікаційному центру, що позбавив би воєначальників зв'язку з
американськими стратегічними силами і, тим самим, здатності завдати
удару у відповідь. Єдиним способом формування такої комп'ютерної
мережі було особливе з'єднання комп'ютерів, при якому комунікація не
залежала б від якого-небудь центрального сервера. При втраті одного,
декілька або навіть більшої частин комп'ютерів, підсистеми повинні
були продовжувати працювати, забезпечуючи невідворотність
відповідного удару. В 1969 році Агентство перспективних досліджень
МО США (DARPA) створили першу мережу національного масштабу
під назвою ARPANET. Спочатку вона об’єднувала 4 суперкомп’ютери
на території США.
В цій мережі була застосована ідея комутації пакетів, коли будь-
яка інформація (електронний лист) розбивається на декілька частин
(пакетів), які незалежно один від одного передаються різними шляхами
(маршрутами), поки не досягнуть місця призначення. На ньому пакети
збираються в головний лист. Якщо якийсь з пакетів не дійшов до
адресату, передаючий комп’ютер повторює його відправлення. Цей
принцип лежить і в основі Internet.
ARPANET давала вченим просто неймовірні можливості
комунікації: у лічені секунди дослідник, що знаходиться, скажемо, у
Техасі, міг надіслати запит на одержання потрібної йому інформації
куди-небудь на Аляску — і через кілька секунд потрібний файл вже
«лежав» на його «електронному столі».
З кожним роком ARPANET росла і розвивалася. У мережу
включалися все нові і нові учасники: право доступу в мережу почали
вимагати собі спочатку усі великі лабораторії, потім — більш дрібні...
Нарешті, у гонку за ARPANET включилися і вищі навчальні заклади. У
1972 з'явилися перші системи електронної пошти і програма керування
вилученими комп'ютерами Telnet. У 1973 році вперше через мережу
виявилися з'єднані комп'ютери різних країн: мережа стала міжнародної
(були проведені перші міжнародні лінії зв'язку США з Англією і
Норвегією). У 1976 розроблений протокол обміну даними між різними
версіями Unix – UUCP (Unix-to-Unix Copy Protocol), і нарешті, у 1979
році з'являються перші Usernet.
Коли в мережу виявилися з'єднаними вже тисячі комп'ютерів,
стало ясно: необхідно цілком переробити механізм доступу до
ARPANET. Такий механізм, названий «протоколом ТСР/ІР»
(Transmission Control Ргоtосо1/Іпtегпеt Ргоtосоl), був введений у дію в
1983 році. Народження протоколу ТСР/1Р, що дозволяв користувачам з
легкістю підключатися до Інтернет за допомогою звичайної телефонної
ліній, збіглося з іншою подією — поділом ARPANET.
Військові відмовляються від ARPANET (з такою кількістю
користувачів ні про яку таємність, зрозуміло, не може йти і мови) і
створюють закриту мережу MILNET. На основі ARPANET у 80-роках
формується нова швидкісна мережа NSFNET, яку обслуговує
національний науковий фонд США (NSF). Так народився Інтернет...
MILNET+ARPANET (NSFNET)=Internet (1983 рік).
Мережа продовжувала залишатися робочим інструментом
вузького кола фахівців. Однак розвиток Інтернет йшов на повний хід
— усього за шість років її існування в якості відкритої інформаційної
мережі число підключених до неї користувачів збільшилося більш ніж
у 100 разів!
Так в 1986 році NSFNET об’єднувала 5 суперкомп’ютерів, це
база Internet і зараз.
Завдяки створеній ще в 1988 році технології Єдиної
Інформаційної павутини Wоrd Wіdе Wеb, усі ресурси, що малися в
Мережі, перетворилися в єдину гіпертекстову структуру. В 1989 році
Тім Бернерс-Лі запропонував кінцевий вигляд гіпертекстового
середовища, і розробив перший Web-браузер.

Рис. 1. Тім Бернерс-Лі

ARPANET (NSFNET) перестала існувати офіційно в 1990 році.

В цьому році було стандартизовано протокол зв’язку TCP/IP, що
лежить в основі Всесвітньої мережі і сьогодні. Одночасно з середини
80-х років виросла кількість локальних та регіональних мереж,
власники яких намагались підключати до майбутнього Internet.
На початку 90-х років відбулася ще одна революція — повсюдне
поширення графічного способу відображення інформації в Мережі у
вигляді «сторінок», здатних нести не тільки текст, як раніш, але і
графіку, а пізніше — ще й елементи мультимедіа (звук і навіть відео).
Це було те, що потрібно для «середніх» користувачів — неспеціалістів:
Мережа ожила, утратила свій нудний вигляд, заблищала всілякими
фарбами...
Користувачі пішли в Мережу потоком — тепер уже не фахівці, не
вчені, а прості обивателі. Попит на послуги Інтернет зростав не щодня,
а щогодини: з початку 90-х років число підключених до Інтернет
щорічно як мінімум подвоювався.
Міжнародний День Інтернету намагалися ввести кілька разів у
різні дати, але жодна з них так і не стала традиційної. Міжнародний
день Інтернету святкується 4 квітня - у день смерті святого Ісідора
Севільського, заступника учнів і студентів, що створив першу в історії
енциклопедію «Etymologiae» в 20 томах. Також дата 4.04 дуже схожа
на помилку HTTP 404.
 Ватикан з 1996 року має офіційний сайт: http://www.vatican.va.
В основі три комп’ютери, які названі на честь архангелів: Рафаіл,
Міхаіл, Гавріїл (схема захисту). На початку 2001 року Папа Римський
назначив покровителем Internet святого Ісідора Севільського. Цей
святий створив першу універсальну енциклопедію в світі. Жив у
сьомому сторіччі.
Аргументуючи своє рішення призначити саме цього святого
заступником Інтернету, Іоанн Павло II сказав, що Інтернет - це і є свого
роду енциклопедія людських знань. Крім того, саме Ісідор уперше
застосував у своїй праці систему перехресних посилань, що віддалено
нагадує гіперпосилання, що використовуються в Мережі.
На Україні день Інтернету святкується 14 грудня.
17 травня 1991 року на обчислювальних системах Європейської
фізичної лабораторії CERN (European Organization for Nuclear research)
була встановлена остаточна версія першого у світі Web-сервера. Саме
цю дату і прийнято вважати офіційною датою народження мережі
Інтернет!
У 1993 році в Національному Центрі Суперкомп'ютерних
Додатків (National Center for Supercomputing Applications) був
створений перший графічний інтерфейс до World Wide Web - браузер
Mosaic. Один з розроблювачів програми Марко Андрісен заснував
компанію Netscape.
А в 1995 році почався дійсний бум Інтернет, що перетворив
Мережу в самий великий, динамічний і доступний засіб масової
комунікації.
У 1996 році почалося змагання між браузерами Netscape,
створеним під керівництвом Марка Андресона, і Internet Explorer,
розробленим компанією Microsoft.

Популярні браузери (історія)

1. Internet Explorer (Microsoft) http://www.microsoft.com/windows/ie
 Рис. 2. Internet Explorer

Рис. 3. Біл Гейтс - засновник Microsoft

2. Netscape Navigator (Netscape Communications).
http://www.netscape.com/

Рис. 4. Netscape Navigator.

Рис. 5. Марк Андрісен - засновник Netscape Communications

 Питання.
Браузер — це:
а) програма перегляду інформації в World Wide Web;
б) набір семантичних і синтаксичних правил, що. визначають
поведінку функціональних блоків системи під час передачі даних;
в) стандарт на створення локальних мереж;
г) популярна поштова програма
2. Сьогодення та перспективи подальшого розвитку Internet.
Сьогодення Internet.
Відомості по кількості користувачів як у світі так і по окремих
країнах ненадійні.
Число користувачів мережі Інтернет у світі в 2010 р. досягло двох
мільярдів, а число абонентів стільникового зв'язку - п'яти мільярдів,
повідомив генеральний секретар Міжнародного союзу електрозв'язку
(МСЕ, спеціалізована установа ООН) Хамадун Турі. За даними на 2010
рік, населення планети становить 6,768 мільярда чоловік.
За останній 2017 рік кількість інтернет-користувачів збільшилася
на 10% (до 4,18 млрд осіб), у той час населення соціальних мереж
також поповнилося до майже 3 млрд осіб.
З кожним роком число людей, котрі долучилися до користування
Інтернетом, збільшується. Як повідомляє ресурс media sapiens з
посиланням на звіт «Digital in 2017», у 2016 році кількість користувачів
всесвітньої мережі збільшилася на 10% і дорівнювала 3,8 млрд осіб. А
це 51% від населення Землі (згідно з даними ОНН, у 2016 році
населення світу перевалило позначку 7,4 млрд людей).
Якщо поглянути на градацію користувачів по принципу
«користуюся комп’ютером або телефоном», то наразі 50% осіб під час
перегляду інтернет-сторінок віддають перевагу мобільним пристроям.
45% людей користуються десктопами (настільними комп’ютерами).
Повідомляється, що їх число зменшилося, у порівнянні з 2015 роком,
на 20%.
91% осіб переглядають соцмережі за допомогою мобільних
пристроїв.
Найвищі показники доступу – це Південна Корея (94%
населення), Австралія (93%) і Канада (90%), але також присутні рівні
вище 80% у країнах: США, Великобританії, Іспанії, Ізраїлеві й
Німеччини. У багатьох великих країнах, що розвивати 60% населення
використовує інтернет, включаючи 72% у Туреччині, 68% у Малайзії,
65% у Китаї й 60% у Бразилії. Загалом, показники інтернет-доступу
нижче в бідних країнах, що перебувають в основному в Африці далі
Сахари й у деяких частинах Азії (22% в Індії).

Рис. 6. Статистика Інтернет

Рис. 7. Графік росту кількості сайтів у світі

 У середньому, за день користувачі пересилали через Мережу 310
млрд листів. Усього в світі фахівці Pingdom нарахували 2 млрд
користувачів електронної пошти. При цьому, за рік їхнє число виростає
на 400 млн чоловік. Кількість email-акаунтов склало 3,1 млрд. З 127
трильйонів листів, відправлених за рік, 87,1% були спамом.
Також експерти Pingdom підрахували й популярність веб-
браузерів у світі в минулому році.

Рис. 8. ТОП популярних браузерів в Світі

Наразі ж соціальні мережі стали потужним інструментом

продажу. Відповідно до дослідження компанії Olapic, покупці в 7 разів
більше схильні довіряти фото в соцмережах, на яких зображені
«реальні люди», ніж традиційній рекламі бренду. Також за
результатами дослідження медіаплатформи Bloglovin, Instagram є
найефективнішим майданчиком для залучення і взаємодії з аудиторією.
Також прогнозується, що в соціальних мережах у 2018 році
збільшиться вплив відеоголошень.
Самою популярною доменною зоною в інтернеті торік була зона
«.com», на другому місці по популярності «.net».
Крім того, протягом 2017 р. користувачі переглядали щодня в
середньому близько 3 млрд відеороликів на сервісі YouTube,
завантажуючи на цей сайт більше 40 годин відеоконтенту в мінуту.
 Також дослідники підрахували, що на найбільшому фотохостінгі
Flickr уже зберігається більше 6 млрд фотографій, а щохвилини
завантажується на сайт по 4 тис. нових зображень.
Автор: Станіслав Яблонскій. За матеріалами: Cnews
Примітно, що майже половина всіх інтернет-користувачів світу
молодше 25 років.
60 % користувачів мають вищу освіту. Користувачів - жінок 45 %
Зараз темпи приросту дещо знизилися з ряду обставин.
Internet став більш багатомовним, багатомірним. Зараз 51,3 %
користувачів англомовні. Але 58% усіх Web-сайтів, 86% усіх
комерційних сайтів англомовні.
Перспективи подальшого розвитку Internet.
Природа мережі Інтернет, що змінюється, приводить до старіння
концепцій традиційних протоколів сімейства TCP/IP. Сучасне
середовище межмережної взаємодії повинно забезпечувати передачу
інформації в режимі реального часу, мати засоби контролю
завантаження каналів передачі даних, надавати механізми захисту
інформації. Базові протоколи сімейства TCP/IP не задовольняють цим
вимогам повною мірою. При цьому, настало практично повне
вичерпання 4-х мільярдної ємності адресного простору TCP/IP.
Восени 1996 року почалася розробка нового проекту. Його
будувало спочатку більш 40 приватних фірм. 14 квітня 1998 року
історія Інтернет вийшла на другий виток: у Сполучених Штатах
Америки відбувся урочистий «запуск» нової мережі, що одержала
назву «Інтернет-2». Основний сенс в створенні широкосмугової
мережі, з підвищеною пропускною здатністю. Internet 2 зв’язав
університети та наукові організації США та інших країн світу. Головна
мета - підвищити пропускну можливість та захищеність мереж.
Використовується протокол нового покоління IPV6.
IPv6 включає наступні можливості, відсутні в IPv4 (класичний
Internet):
1. Розширений адресний простір: IPv6 використовує 128-ти
бітові адреси замість 32-х бітових IPv4. У результаті адресний простір
збільшується в 4 рази, що явно досить навіть у випадку неефективного
розподілу мережних адрес;
2. Поліпшені можливості маршрутизації: у зв'язку зі
збільшенням міжмережного трафіка, зв'язаного з обробкою великих
обсягів мультимедійной інформації і розширенням використання
мережі Інтернет у різних сферах діяльності, досить істотною є
необхідність забезпечення високих швидкостей маршрутизації. Без
застосування ефективних алгоритмів обробки пакетів даних стає
неможливим підвищити швидкості роботи маршрутизаторів до рівня,
порівнянного зі швидкостями передачі інформації в каналах зв'язку;
3. Керування доставкою інформації: IPv6 дозволяє відзначати
відповідність конкретного пакета визначеним умовам його передачі,
що задана відправником. У результаті досягається регулювання
швидкості передачі визначених потоків даних, що дозволяє
забезпечувати ефективну підтримку спеціальних протоколів
(наприклад, відео в режимі реального часу й ін.). За рахунок
призначення пріоритетів передачі даних по визначених протоколах,
з'являється можливість гарантувати першочерговість обробки найбільш
критичної інформації і надання важливим даним усієї смуги
пропущення каналу зв'язку. Інші особливості, що маються в IPv6,
дозволяють протоколам цього сімейства забезпечувати одночасну
багатоадресну доставку інформації. Дана можливість знаходить своє
застосування в розсиланні інформації “по підписці” або “за вимогою”,
а також в інших додатках;
4. Засоби забезпечення безпеки: IPv6 надає можливості
захисту від атак, зв'язаних з підміною вихідних адрес пакетів, і від
несанкціонованого доступу до полів даних пакетів. Дані можливості
досягаються за рахунок застосування алгоритмів аутентифікації і
шифрування.
Швидкість проходження даних в Інтернет-2 просто потрясає
уяву. Вона більш ніж у 1000 разів перевищує можливості звичайних
каналів Мережі (наприклад, для передачі по Інтернет-2 інформації, що
зберігається в 30-томній «Британської енциклопедії», досить... всього
однієї секунди!).
Однак вже через 10 років Інтернет-2 з’єднався повністю з
традиційним Інтернет.
Стан та світові тенденції розвитку мережі Інтернет визначаються
економічно розвинутими країнами світу. У цих країнах:
- ефективно функціонує ринкова економіка, яка забезпечує
постійне зростання інформаційних потреб і платоспроможного
попиту на інформаційні продукти і послуги;
- існує потужний середній клас, який є основним споживачем
інформаційних послуг;
- економіки цих країн мають у своєму розпорядженні значні
вільні ресурси для підтримки процесів інформатизації і розвитку
інформаційно-комунікаційної інфраструктури;
 - розроблені і успішно втілюються державні стратегії і
програми побудови в цих країнах інформаційного суспільства.
Лідером розбудови Інтернет є США
Усі тенденції розвитку Інтернет визначаються темпами та
перспективами розвитку основних суб'єктів, що діють у цій сфері.
Оскільки Інтернет уже достатньо впевнено перейшов на форми
комерційних відносин, то можна говорити також і про основних
суб'єктів ринку Інтернет.
Основними суб'єктами ринку Інтернет у світі, окрім приватного
сектору є:
 комерційні компанії – гаранти розвитку ринку Інтернет;
 державні організації – гаранти правового захисту розвитку
ринку Інтернет;
 компанії, провайдери послуг Інтернет – гаранти розвитку
структури Інтернет.
Таким чином, за 38 років Інтернет переріс із секретної закритої
технології, що використовувалася військовими організаціями і
навчальними закладами, що працюють на військові і розвідувальні
програми, у загальнодоступну, відкриту систему, що впливає на
розвиток усієї планети.
На сьогодні міжнародна політика в галузі Інтернет
сконцентрувала свої зусилля на чотирьох пріоритетних завданнях:
1. поліпшення забезпечення бізнесу, у розумінні надання
гарантій зі створення відповідних умов розвитку ринку
нових товарів і послуг;
2. інвестування в майбутнє, у розумінні розширеного
фінансування утворення;
3. перенесення в центр уваги людського фактора для
адекватного відображення наслідків розвитку
інформаційного суспільства на регіональному рівні;
4. встановлення в усьому світі глобальних правил поведінки
для адекватного розуміння, реалізації і розвитку глобальної
економіки.
Щодо всіх цих напрямків активно діють міжнародні організації і
науково-технологічні програми, міждержавні й міжнародні
домовленості.
Інтернет в Україні
Україна, як і будь-яка інша країна, зацікавлена у розвитку
інформаційної інфраструктури, в тому числі й шляхом використання у
всіх сферах господарської діяльності можливостей, що надаються
глобальними мережами передачі даних. У зв'язку із цим виникла
необхідність визначення стратегії розвитку української складової
мережі Інтернет.
Кількість інтернет-користувачів в Україні стрімко росте.
Кількість українців, що використовують Інтернет щодня, зменшилася з
52% в 2016 році до 48% в 2017 році. Водночас за рік, з 2016-го року,
загальна кількість користувачів Інтернету серед мешканців країни
зросла з 61 до до 66%. Ще шість років тому ця цифра становила всього
33%.
Серед українців інтернетом більше користуються жінки, ніж
чоловіки: 51% проти 49%.
На жителів сіл припадає 27% користувачів інтернету. Проте
проникнення інтернету в селах найнижче – всього 53%, тому саме за
рахунок цієї аудиторії може бути ріст проникнення Інтернету у
подальшому.
Дослідження виявило три категорії українців, серед яких
абсолютно всі користуються Інтернетом: це школярі/студенти;
власники або директори великого та середнього бізнесів; та
військовослужбовці.
Серед загальної кількості користувачів Інтернету особи, старші
65 років, складають 5%, у віці від 55 до 64 років - 10%, у віці від 45 до
54 років - 18%. Найактивнішими користувачами Інтернету є мешканці
України у віці 25-34 і 35-44 років - 27% і 23% відповідно. Молоді люди,
віком 16-19 і 20-24 складають відповідно 7 і 9% від загальної кількості
користувачів.
Дослідження показало, що 66% українців регулярно
користуються Інтернетом для особистих цілей. Для порівняння, на
глобальному рівні ця цифра становить 82%.
Україна ввійшла в першу двадцятку у світі по кількості абонентів
швидкісного Інтернету (24 жовтня 2012). Очолює рейтинг Китай -
161,2 млн користувачів, 93,3 млн користувачів - у США, у Японії 37,3
млн користувачів. У п'ятірку лідерів також увійшли Німеччина й Росія
- 29,5 млн і 22,8 млн користувачів широкосмугового доступу в Інтернет
(ШСД). Кількість користувачів ШСД в Україні, згідно даним
дослідження аналітичної компанії Point Topic (Великобританія), у
другому кварталі 2012 року виросло в порівнянні з аналогічним
періодом 2011 року на 27,9%, і склало 6,8 млн чоловік.
В основному українські користувачі Інтернет живуть у Києві й
великих містах, на яких доводилося майже 80 % українських
користувачів Інтернет. Майже 70% користувачів Інтернету в Україні
дивиться онлайн-ТВ.
Розвиток українського сегменту мережі Інтернет відбувається у
складних умовах, причинами яких є:
1. загальна економічна ситуація;
2. відсутність достатнього обсягу вільних фінансових засобів
у вітчизняних підприємств та фінансових установ, що не дозволяє
інтенсивно розвиватись ринку Інтернет-послуг;
3. низька платіжна спроможність населення, що не сприяє
збільшенню користувачів мережі;
4. недостатній рівень розвитку телекомунікаційної
інфраструктури, що не дозволяє надавати споживачеві сучасні види
послуг;
5. недостатня нормативно-правова база в питаннях розвитку
Інтернет, інформаційних ресурсів та інтелектуальної власності, що не
сприяє розвитку ринку Інтернет-послуг;
6. недостатній рівень використання інформаційних
технологій в організаціях та органах державної влади, що не сприяє
усвідомленню місця і ролі мережі Інтернет;
7. значна різниця у рівні інформатизації великих міст та
регіонів країни, що зменшує потенційну аудиторію користувачів
мережі.
Розуміючи важливість Інтернет, як фактора розвитку
національної економіки, Президентом України та Кабінетом Міністрів
України було видано низку нормативних актів, у яких визначено
основні напрямки формування державної політики у сфері Інтернет,
нормативно закріплено позиції держави стосовно ролі та місця
Інтернет в Україні, а також визначено підходи до вирішення питань
регулювання розвитку Інтернет в Україні.
Рекомендується модель нових економічних підходів, яка
зорієнтована на активне залучення всіх суб’єктів ринку до розвитку
Інтернет.
Питання.
Новий проект «Інтернет-2» використовує протокол нового
покоління:
а) IPV6;
б) TCP/IP - new;
в) IPV4;
г) CDMA.
 3. Вузлові комп'ютери Internet.
Вузловим (host) називають комп’ютери що постійно підключені
до Internet та забезпечує доступ до мережі для інших комп’ютерів.
Колись це був обов’язково суперкомп’ютер, зараз може
використовуватися і звичайний ПК. Вузловий комп’ютер дає
можливість приєднуватися до Internet до 100000 і більше людей. Так
вузловий комп’ютер університету може підключати до Internet
комп’ютери факультетів, студентів, викладачів, служб.
Шлюзовий комп’ютер (шлюз, gateway) – це вузловий комп’ютер,
який подає доступ із однієї комп’ютерної мережі до ресурсів іншої. Як
найчастіше ці мережі несумісні між собою. Типовий шлюз перетворює
дані таким чином, щоб дотримувач (комп’ютерна мережа) розпізнав їх.
Шлюзи можуть бути не тільки апаратні, а й програмні. Це може бути
спеціальний комп’ютер, а може бути комп’ютерна програма на
вузловім комп’ютері.
Часто в Internet вживають терміни, що почали використовувати
ще в локальних комп’ютерних мережах.
Так сервер – це комп’ютер, підключений до мережі, що
забезпечує її користувачів певними послугами, інакше кажучи
мереживими ресурсами, що розподіляються. Його ще називають
файловий сервер, або файл-сервер.
В такому разі комп’ютери окремих користувачів (клієнтів)
називають робочими станціями.
Робоча станція – це ПК, підключений до мережі, через який
користувач дістає доступ до її ресурсів.
Зараз дуже часто замість вузлового комп’ютера Internet кажуть
сервер Internet.
Різні види серверів, що можуть бути встановлені в компаніях:
Види серверів
Вид сервера Призначення
Сервер баз даних Збереження і підтримка корпоративної
бази даних, виконання запитів
Сервер електронної Пересилання електронної пошти,
пошти збереження поштових повідомлень
Проксі-сервер Виконання запитів користувачів до
Інтернет
Файл-сервер Збереження загальної корпоративної
інформації
Сервер друку Керування друкуванням документів
Факс-сервер Прийом і передача факсів
 Іноді один сервер може виконувати трохи покладених на нього
задач, наприклад, керувати печаткою документів і одночасно бути
файлом-сервером.
З ростом Internet підвищується загальна кількість вузлових
комп’ютерів.
Спочатку за правило було, щоб високошвидкісні канали зв’язку
(оптоволоконний, радіорелейний, супутниковий та інші) зв’язувати між
собою тільки вузлові комп’ютери. А робочі станції до вузлових
комп’ютерів, як правило, найдешевшими (та найповільнішими)
каналами – телефонними лініями. Сьогодні це вже не правило.
Покажемо умовний фрагмент мережі Internet.

Супутник

Вузлова
Швидкий канал зв’язку Вузлова
машина
машина

Інформаційний
сервер

Pc 1 Pc 2 Pc N Pc 1 Pc 2 Pc N

Рис. 9. Умовний фрагмент мережі Internet.

 Рис. 10. Умовний фрагмент мережі Internet (вар.2).

Питання.
Шлюз — це:
а) програмно-апаратний комплекс, що зв'язує неоднорідні
системи, які використовують різні операційні середовища і
протоколи високих рівнів;
б) будь-який пристрій у мережі, який використовує TCP/IP;
в) комп'ютер у мережах Internet і Fidonet;
г) спеціалізований комп'ютер або програмне забезпечення для
підтримки з'єднання двох або декількох мереж.
4. Основні сервіси Internet (історія розвитку).
Internet це живий організм, що постійно змінюється та
розвивається . Окремі сервіси його застарівають, відходять на задній
план, на зміну з’являються нові, що змінюються та вдосконалюються.
Найбільш важливі служби Internet будуть розглянуті окремо. Зараз
отримаємо лише перші відомості по основним сервісам Internet.
Взагалі, всі сервіси умовно можна поділити на дві великі групи:
сервіси відкладеного доступу (off-line) та інтерактивні сервіси (on-line):
1) офлайнові технології – засоби поширення повідомлень, що
забезпечують комунікації в режимі off-line (тобто ті, що допускають
істотну асинхронність в обміні повідомленнями);
2) онлайнові технології синхронних комунікацій у реальному
часі (on-line).
Найбільш підходящим для класифікації сервісів Інтернет є
розподіл на сервіси інтерактивні, прямі і відкладеного читання. Ці
групи поєднують сервіси по великому числу ознак. Сервіси, що
відносяться до класу відкладеного читання, найбільш універсальні і
найменш вимогливі до ресурсів комп'ютерів і ліній зв'язку. Основною
ознакою цієї групи є та особливість, що запит і одержання інформації
можуть бути досить сильно (що, узагалі говорячи, обмежується тільки
актуальністю інформації на момент одержання) розділені за часом.
Сюди відноситься, наприклад, електронна пошта.
Сервіси прямого звертання характерні тим, що інформація з
запиту повертається негайно. Однак від одержувача інформації не
потрібно негайної реакції. Сервіси, де потрібна негайна реакція на
отриману інформацію, тобто одержувана інформація є, по суті справи,
запитом, відносяться до інтерактивних сервісів. Для пояснення
вищесказаного можна помітити, що в звичайному зв'язку аналогами
сервісів інтерактивних, прямих і відкладеного читання є, наприклад,
телефон, факс і письмова кореспонденція.
Електронна пошта (e-mail) - забезпечує обмін поштовими
повідомленнями з будь яким абонентом мережі Internet. Це один з
перших і найпоширеніших сервісів Internet. Це найдешевший і
найдоступніший сервіс в Україні на сьогоднішній день. Цей сервіс
забезпечує в Internet спеціальні поштові сервери. Вони одержують
повідомлення від клієнтів (окремих ПК) і пересилають їх по ланцюжку
до поштових серверів адресатів, де ці повідомлення накопичуються.
При встановленні зв’язку між адресатом і його поштовим сервером
відбувається автоматична передача повідомлень, що надійшли адресату
з різних кінців світу.
Зараз окрім текстів можливо додатково передавати різноманітні
файли.
2. Системи розсилки (Mail List) - одержання електронною
поштою повідомлень за певною тематикою. Сервери новин розсилають
новини по тих або інших темах у виді електронних листів.
Такий сервіс по задачах, що він покликаний вирішувати, схожий
на мережні новини Usenet, але має й істотні відмінності.
Повідомлення, розповсюджувані по електронній пошті, завжди
будуть прочитані передплатником, дочекавшись його в поштовій
скриньці, у той час як статті в мережних новинах стираються по спливу
визначеного часу і стають недоступні. Списки розсилання більш
керовані і конфіденційні: адміністратор списку цілком контролює набір
передплатників і може стежити за змістом повідомлень. Кожен список
розсилання ведеться якою-небудь організацією і вона має повний
контроль над списком, на відміну від новин Usenet, не приналежних
нікому і менш керованих. Для роботи зі списком розсилання досить
доступу до електронної пошти, і передплатниками можуть бути люди,
що не мають доступу до новин Usenet або яких-небудь груп цих новин.
Якщо підписатися (безкоштовно) на списки розсилки, можливо
регулярно одержувати на свій ПК матеріали які цікавлять абонента
(економіка, бізнес, інформаційні технології і т. п.).
У залежності від числа передплатників, список розсилання
обслуговується на сервері програмами різної складності, що можуть
забезпечувати або не забезпечувати повну функціональність, а саме:
автоматичну підписку клієнтів і прийом їхнього відмовлення від
підписки, перевірку коректності електронних адрес, ведення архіву
повідомлень, обробку поштових помилок, підтримку роботи в режимі
дайджесту (коли передплатник одержує не кожне повідомлення
окремим листом, а періодично всі повідомлення за якийсь термін в
одному листі), перевірку повідомлень адміністратором списку перед
розсиланням і т.д.
Спискам розсилання також властиві деякі недоліки і складності.
Якщо Ви підписані на кілька жвавих списків, то в один прекрасний
день Ви можете знайти, що Ваша поштова скринька забита листами зі
списків розсилання, і в їхній безлічі губляться особисті листи, що
цікавлять Вас у першу чергу. Щоб не виникало такої ситуації, корисно
скористатися програмою, що розкладає листа зі списків розсилання по
окремих папках у момент одержання - адже звичайно такі листи можна
розпізнати по їхніх поштових заголовках. Інші труднощі полягають у
тому, що іноді буває складно скасувати підписку, що більше не
представляє для Вас інтересу.
3. Групи новин (телеконференції, сервіс Usenet) - дає змогу
поширювати й одержувати інформацію в мережі Internet за певною
тематикою. Цей сервіс розвинувся і включає в себе так звані електронні
дошки оголошень (ВВS). Кожен бажаючий може помістити на них своє
повідомлення і воно стає доступним для інших користувачів Internet.
Новини являють собою повідомлення, що адресуються широкій
публіці, а не конкретному адресатові. Повідомлення ці можуть бути
зовсім різного характеру: від повідомлення об великій події, що тільки
що відбулося , до незначного питання.
Інформація, що надійшла на сервер групи новин, відправляється з
нього на усі сервери, з якими він зв’язаний і данні йдуть по всьому
світу, поки не приходять на сервери, де ця інформація вже є. Десь за
добу всі сервери мають надіслану інформацію, яка зберігається на них
біля тижня.
Телеконференції UseNet являють собою електронні форуми.
Користувачі Інтернет посилають туди свої повідомлення, у яких
висловлюються по визначеній темі. Повідомлення надходять у
спеціальні дискусійні групи - телеконференції, при цьому кожна думка
стає доступним для всіх учасників конкретної групи. Уже сьогодні
UseNet має більш 1000000 телеконференцій, присвячених різним
темам: комп'ютерам, рецептам, питанням генної інженерії і багато
іншого.

Рис. 11. Вікно програми з телеконференцією.

Починаючи працювати з якою-небудь групою, у першу чергу
потрібно прочитати правила роботи в ній, що регулярно містяться в цій
групі людиною, що добровільно взяла на себе обов'язки координатора
групи (модератора). Насправді, групи новин бувають двох типів -
модеріруемі і звичайні. Повідомлення, що з'являються в модеріруемих
групах, перш ніж бути розісланими по мережі, проглядаються
модератором. Це, звичайно, є свого роду цензурою, але в такому
величезному співтоваристві, як Usenet, неможливо підтримувати
порядок без цього.
4. Передача файлів (FTP - File Transfer Protocol) дозволяє
отримувати файли (документи, програми, аудіо та відео матеріали) з
віддалених комп’ютерів на ПК користувача. Даний сервіс
забезпечується протоколом NNTP (Network News Tranafer Protocol).
Один з найстаріших сервісів Internet доповнювався протоколами
Gopher і пошуковою програмою Archie, які зараз втратили своє
значення.
FTP-сервери можна уявити собі як склади різних файлів і
програм, що зберігаються у виді архівів. На них можна знайти корисні
безкоштовні або дуже дешеві умовно-безкоштовні утиліти, програми,
картинки і інше. На FTP серверах знаходяться гігантські архіви файлів,
у яких можна знайти базове програмне забезпечення, утиліти і нові
версії драйверів, програми виправлення замічених у комерційних
програмах помилок (patches), документацію, адреси, збірники і багато
чого іншого. Практично усе, що може бути надано світовому
співтовариству у виді файлів, доступно із серверів FTP. Це і програми -
вільно розповсюджувані і демонстраційні версії, це і мультимедіа, це,
нарешті просто тексти - закони, книги, статті, звіти. Якщо ви
підключилися до Internet, то FTP-сервери будуть доступні для вас.
Сервер, умовно - безкоштовний. Зараз треба платити частіше не
за інформацію, що береш, а за зв’язок.
Служби пошуку дозволяють знайти потрібний документ на
включених у Internet FTP-серверах. Пошук може вестися по ключових
словах і інших характеристиках документа. Задати запит службі
пошуку можна в діалоговому режимі або пославши їй спеціально
оформлений електронний лист.
З'єднатися з сервером FTP можна не тільки під своїм ім'ям, але і
під умовним ім'ям anonymous. Тоді Вам стає доступним не уся файлова
система комп'ютера, а деякий набір файлів на сервері, що складають
уміст FTP-сервера anonymous - публічного файлового архіву.
Якщо Ви, наприклад, хочете представити світові демо-версію
Вашого програмного продукту - використання FTP сервера є вдалим
рішенням такої задачі. Якщо, з іншого боку, Ви хочете знайти,
скажемо, останню версію Вашої улюбленої вільно поширюється
програми, то шукати її потрібно саме на серверах FTP.
Незважаючи на поширеність, у FTP є і безліч недоліків.
Програми-клієнти FTP можуть бути не завжди зручні і прості у
використанні. Не завжди можна зрозуміти, а що це за файл перед Вами.
Немає простого й універсального засобу пошуку на серверах FTP.
FTP - сервіс прямого доступу, що вимагає повноцінного
підключення до Інтернет, але можливий і доступ через электронную
почту - велика частина FTP серверів може надіслати свої файли по E-
mail, а так само існують сервери, що можуть надіслати Вам по
електронній пошті файли з будь-яких FTP серверів. Однак це не завжди
зручно, тому що такі сервери сильно завантажені, і Ваш запит може
довго чекати своєї черги. Крім того, великі файли при відсиланні
поділяються сервером на частині обмеженого розміру, що посилаються
окремими листами - і якщо одна частина із сотні втратиться або
ушкодиться при передачі, те інші 99 теж виявляться непотрібними.
 Даний сервіс може бути використаний для комерційного
поширення програмних продуктів, баз даних, моделей, рекламних
презентацій, великих за обсягом документів (книг) тощо.
5. Термінальний режим (Telnet, віддалений доступ). Історично,
це мабуть, самий перший сервіс. Telnet приклад інтерактивного сервіса
Дає можливість абоненту працювати на будь-якій ЕОМ мережі, як на
своїй власній. Керування віддаленим комп’ютером називають
консольним або термінальним. В минулому цей сервіс широко
використовувався для проведення складних математичних розрахунків
на віддалених супер-ЕОМ. У наші дні у зв’язку з швидким
збільшуванням обчислювальної потужності ПК, розвитку локальних
мереж, необхідність у цьому сервісі скоротилася, але відповіді служби
продовжують працювати. Найпростіший клієнт Telnet увійшов навіть
ще до складу операційного середовища Windows 98 (файл telnet.exe).
6. Всесвітня павутина (World Wide Web, WWW, Web).
Єдиний інформаційний простір, який складається з багатьох
взаємозв’язаних інертекстових електронних документів (сторінок), між
якими можливе переміщення користувача при роботі в Internet. Багато
людей, які недуже розуміються в сучасних інформаційних технологіях,
ототожнюють цей, безумовно самий популярний на сьогодні сервіс, з
Internet в цілому.
Web (так називана Всесвітня павутина) це купа Web-серверів, на
яких зберігаються дані, для зручності роботи виконані у вигляді
текстових і/або графічних сторінок з гіпертекстовими посиланнями на
інші сторінки або Web-сервери. Якщо посилання вас зацікавила, то
можете перейти на потрібну сторінку, де б вона ні знаходилася, - зовсім
поруч або на іншому кінці земної кулі. У цьому перевага WWW: перед
вами величезне структуроване сховище даних, але вас зовсім не торкає,
де воно знаходиться і як організовано.
Сервери Web - це спеціальні комп'ютери, на яких зберігаються
сторінки з інформацією і які обробляють запити від інших машин.
Коли ви попадаєте на який-небудь сервер Web, останній посилає вам
сторінку з даними. На вашому комп'ютері спеціальна програма -
браузер - перетворить отриманий документ у зручний для читання і
перегляду вид і відображає інформацію на екрані.
У Internet у контексті WWW можна одержувати доступ до чого
завгодно, до telnet, e-mail, ftp, Gopher, WAIS, Archie, USENET News і
т.п. У WWW можна посилатися на дані на інших машинах у будь-
якому місці мережі, тоді при активації цього посилання ці дані
автоматично передадуться на вашу машину і ви побачите на екрані
текст, дані, картинку, а якщо провести в життя ідею мультимедіа, то і
звук почуєте, музику, мову.
WWW варто встановлювати на швидкі лінії. На повільних лініях
використання WWW перетвориться в суцільне мучення, чекання,
зависання.
Пошук комерційної інформації. Жовті сторінки WWW.
Для пошуку комерційної інформації в Internet існують «Жовті
сторінки», де користувач Internet може одержати будь-яку інформацію
про цікавлячу його фірму або організацію.
На сьогодні в мережі працює велика кількість пошукових
серверів. Одні з них призначені для загального пошуку по Internet, інші
обслуговують спеціалізовані бази даних. Дуже гарний список баз даних
і пошукових серверів, згрупований по темах, знаходиться на сервері
компанії CNET за адресою www.search.com.
До найбільш популярних загальних пошукових серверів
відносяться каталог YAHOO (www.yahoo.com),
Infoseek(www.infoseek.com), Lycos(www.lycos.com),
Excite(www.excite.com),Magellan(www.mckinley.com). Для пошуку
адрес або телефону фірм можна використовувати каталог Yellow Pages
Online (містить дані 28,000,000 фірм і компаній) - www.ypo.com. Для
пошуку shareware програм дуже зручний сервер www.shareware.com.
Докладний каталог різних баз даних і серверів пошуку ви знайдете на
сервері www.search.com.
8. Чат (IRC - Internet Relay Chat). Сервіс для проведення
телеконференцій в реальному часі. Дає можливість анонімно
обговорити цікаву тему, одержати консультацію. Але коло тих, що
спілкуються обмежено. Це відносний недолік. Перевага - спілкування в
реальному часі. Існує декілька популярних клієнтських програм для
роботи в IRC. Але зараз багато і недуже цікавої балаканини, яка не
пов’язана з певною професійною діяльністю.
IRC представляє із себе систему, що дозволяє вести діалог з
іншими користувачами Internet на спеціальних "каналах" або особисто.
Канали можна порівняти з кімнатами - ви "заходите" на канал і після
будь-яка ваша фраза може бути почута усіма, хто знаходиться на тім же
каналі - незалежно від того, що один ваш співрозмовник живе в
Австралії, а інший - у Південній Африці. При необхідності ви можете
спілкуватися особисто – тільки з тим, з ким бажаєте – у private.
У порівнянні зі звичайною розмовою, класичний IRC має ряд
особливостей: співрозмовники не бачать і не чують один одного, тобто
не сприймають ні інтонацію, ні зовнішність. Кожний з учасників має
nick. Вибір свого "ніка" - це заявка на анонімність (якщо він “ніякий”),
або важлива частина свого віртуального образа.
При усіх своїх можливостях, корисних для професійного
користувача, IRC завжди розглядався системними адміністраторами
більшості корпоративних і академічних мереж як шкідлива забава, що
підлягає викорінюванню на відомчих комп'ютерах. Така репутація не
випадкова: на кожного бізнесмена, що використовує IRC для
переговорів і виробничих нарад, там приходиться півсотні онлайнових
"марнотратників життя", що прийшли на сервер винятково заради того,
щоб поспілкуватися з незнайомими людьми на будь-яку тему.
9. Пошукова служба (ICQ) - для пошуку мережевого IP-
адреса людини, комп’ютер якої приєднано в даний момент до мережі
Internet. Від слів (I seek you - я тебе шукаю). Отже, коротше, аська – це
така програма, що після установки на комп'ютер буде виконувати роль
своєрідного Internet-пейджера. Тобто, після установки і реєстрації Вам
видається Ваш особистий номер (ICQ UIN – unique identification
number), після чого будь-яка людина, що має подібну програму, може
послати Вам повідомлення, файл, лист і т.д. При кожному приєднані до
мережі Internet програма ICQ, встановлена на комп’ютері користувача,
визначає поточну IP-адресу і повідомляє його центральній службі, яка в
свою чергу, оповіщає партнерів користувача. Далі наші партнери (якщо
у них є ICQ) можуть встановити з нами прямий зв’язок. Програма
надає можливість вибору режиму зв’язку ("готовий до контакту",
"прошу не турбувати, але готов прийняти термінове повідомлення",
"зачинене для контакту"). Після встановлення контакту зв’язок
відбувається в режимі, аналогічному сервісу IRC
 Рис. 12. Вікно програми ICQ.
Найбільш відомі програми: ICQ, Odigo, Trillian, Miranda.
9. Служба доменних імен (DNS) - видача доменних імен та
перевід їх у пов’язані з ними IP-адреси. Доменне ім’я видається, як
правило, один раз, одному користувачу мережі Internet. Перевід
мається в сенсі не тільки при видачі адреси, а й автоматично за
допомогою серверів DNS.

Запит на сторону → сервер DNS → конвертація доменної адреси →

→ IP-адреси → відповідь користувачу.

Символьний ідентифікатор-ім'я, наприклад, SERV1.IBM.COM.

Ця адреса призначається адміністратором і складається з декількох
частин, наприклад, імені машини, імені організації, імені домена. Така
адреса, називана також DNS-ім'ям, використовується на прикладному
рівні, наприклад, у протоколах FTP або telnet.
10. Internet-телефонія (IP-tel) - технологія, що дозволяє
використовувати Internet в якості засобу організації та ведення
міжнародних телефонних розмов, передачі файлів.
11. Радіо та телебачення в Internet (Real Audio та Real Video) -
передача аудіо, відео та телесигналів в мережі Internet.
Це самі нові на сьогодні сервіси Internet, що ще не визначилися в
своїх стандартах.
Практично зараз це транслювання в реальному часі аудіо та
відеосигналів через мережу Internet.
Радіостанції прагнуть у глобальну мережу, і не тільки тому, що
це данина моді. Віщання через Internet стирає границі: вести передачу
можна з Києва, а слухачі будуть знаходитися в США, Великобританії
або в іншій країні.
Також, вихід у Internet – це, насамперед, можливість
познайомити молоду аудиторію з місцевим радіомовленням, до якого
вона не доходить. До того ж досвід деяких радіостанцій показує, що, як
тільки радіостанція виходить у Internet, відбувається різке
омолодження складу її слухачів.
12. Система Internet-комерції, або скорочено СІК, а в
англійському варіанті SIC (System for Internet Commerce) - це комплекс
організаційних, технічних, комунікаційних і програмних засобів,
призначених для створення і розвитку середовища взаємодії суб’єктів
комерційної діяльності в мережі Internet.
Усе ширше тенденція використання Інтернет-сегментів при
побудові корпоративних мереж для великого і середнього бізнесу,
банків. Інтернет став базовою платформою інформаційної взаємодії і
підтримки матеріальних потоків між бізнес-суб'єктами (business to
business або B2B). Прикладом B2B Інтернет-проекту, вартістю в кілька
мільярдів доларів, є система доставки автомобільних комплектуючих,
створена спільно декількома найбільшими американськими
автомобілебудівними компаніями.
Інтернет виявився надзвичайно зручним середовищем для
операцій з цінними паперами. Число on-line (тобто зроблених за
допомогою Інтернет) транзакцій вже давно перевищило число
транзакцій на усіх фондових біржах разом узятих. Інтернет забезпечує
надання різних фінансових сервісів, наприклад, послуг валютного
обміну (Forex).
Електронна комерція
Електронна комерція стає мобільнішою, а технології, що
невпинно розвиваються забезпечують споживачам у всьому світі
вільний доступ до товарів. Споживачі більше не обмежені у виборі
товарів у місцевому магазині або навіть у їхній країні; 57% онлайн-
респондентів, згідно з даними глобального дослідження Nielsen,
здійснювали покупки онлайн за останні шість місяців в закордонних
інтернет-магазинах. Приблизно дві третини опитаних у
західноєвропейських країнах кажуть, що вони придбали товари в
зарубіжних онлайн магазинах. В Італії та Німеччині цей показник
найвищий (79% і 73, відповідно).
Для сектору роздрібної торгівлі настав час трансформації, де
покупець посідає перше місце. Виручка 250 найбільших роздрібних
компаній світу склала 4,4 трлн доларів США за підсумками 2016
фінансового року. Про це свідчать дані звіту «Світовий сектор
роздрібної торгівлі у 2018 році: Трансформаційні зміни і пожвавлення
комерції» (Global Powers of Retailing 2018: Transformative change,
reinvigorated commerce), підготовленого «Делойт Туш Томацу Лімітед»
(«Делойт Глобал»).
«Наразі для світової економіки настав період відносно сильного
зростання та сприятливих обставин. Темпи зростання пришвидшилися
в країнах Європи та в Японії, стабілізувалися в Китаї та США, і
відновилися для багатьох інших ринків, що розвиваються, – зазначив д-
р Айра Каліш (Ira Kalish), провідний спеціаліст «Делойт Глобал» у
сфері світової економіки. – Для компаній роздрібної торгівлі більш
активне економічне зростання є дуже доречним. Однак вони також
мають боротися з негативними наслідками зростання нерівності
доходів, протекціоністських дій та потенційного впливу жорсткої
грошово-кредитної політики».
Уперше за чотири роки компанії з роздрібної торгівлі одягом та
аксесуарами не були однозначними лідерами зростання, проте вони
залишаються найбільш прибутковим сектором.
Оператори роздрібної торгівлі товарами повсякденного попиту
(FMCG)¹ залишаються найбільшими компаніями за рівнем доходу
(середній обсяг доходів від роздрібної торгівлі склав майже 21,7 млрд
доларів США)
Частка європейських компаній у складі топ-250 ритейлерів знову
скоротилася – до 82 компаній, розташованих у країнах Європи (85
роздрібних компаній у 2015 фінансовому році та 93 компанії – у 2014
фінансовому році). Проте, незважаючи на скорочення цієї частки,
європейські оператори роздрібної торгівлі залишаються найбільш
активними у світі, оскільки вони шукають можливості для зростання за
межами сформованих внутрішніх ринків. Майже 41% їхніх спільних
доходів від реалізації було отримано від іноземних операцій – майже
вдвічі більше, ніж обсяг доходів 250 найбільших компаній загалом.
Трансформаційні зміни і пожвавлення комерції
Інновації, співпраця, консолідація, інтеграція та автоматизація,
ймовірно, будуть потрібні для посилення комерційної діяльності, що
суттєво вплине на те, як ритейлери вестимуть бізнес сьогодні та у
майбутньому.
У звіті окреслено такі чотири тенденції:
1. Створення високоякісних цифрових можливостей. Ритейлери в
усьому світі швидко адаптуються до того факту, що для споживача
здійснення покупок стосується не лише покупок у фізичному чи
онлайн-магазині або обрання того чи іншого каналу реалізації. Замість
цього споживачі поєднують різні канали здійснення покупок.
2. Поєднання можливостей фізичного та онлайн-магазину
компенсує втрачений час. Багато гравців роздрібного ринку, які
спочатку не звертали уваги на цифрові тенденції, наразі значною мірою
компенсують втрачений час.
3. Створення унікального та привабливого досвіду здійснення
покупок у магазинах. Фізичні роздрібні магазини не зникнуть. 90%
роздрібних продажів у всьому світі все ще здійснюються у фізичних
магазинах. Але, щоб мати можливість конкурувати зі зручністю та
нескінченним асортиментом, що пропонують онлайн-магазини,
унікальний досвід покупців та залучення брендів є надзвичайно
важливим.
 4. Нові можливості для сектору роздрібної торгівлі за допомогою
новітніх технологій. Інтернет речей, штучний інтелект, доповнена і
віртуальна реальність та роботи – ось на що варто звернути увагу
кожному ритейлеру.
«Для сектору роздрібної торгівлі настав час трансформаційних
змін: покупець посідає перше місце. Завдяки технологіям споживач
завжди має доступ до онлайн-ресурсів. А тому має більше
можливостей, ніж будь-коли раніше, змінюючи поведінку під час
здійснення покупок, – зазначила Вікі Енг (Vicky Eng), керівник групи з
надання послуг компаніям споживчого сектору в «Делойт Глобал». – У
межах всього сектору роздрібної торгівлі зміна традиційних бізнес-
моделей поступається місцем безпрецедентним і трансформаційним
змінам, які необхідно запровадити у фізичних та онлайн-магазинах. Це
потрібно для забезпечення якіснішого рівня обслуговування більш
вимогливих покупців, а також для переосмислення досвіду роботи з
клієнтами».
¹ Товари повсякденного попиту (FMCG) – товари, що продаються
швидко та за порівняно невисокою ціною.
В даний момент в Україні офіційно працюють більш 40 тисяч
Internet-магазинів. Новітні комп'ютерні технології дозволяють не
тільки розглянути товар з усіх боків максимально наблизивши його так,
щоб можна було прочитати навіть дрібний текст на його упакуванні,
але і понюхати його! Звичайно, таке устаткування можуть дозволити
собі придбати тільки одиниці Internet-магазинів.
Інтернет — це ідеальний інструмент для реклами. Мережа дає
будь-якої людині практично безкоштовну можливість сповістити
багатомільйонну аудиторію про пропоновані їм послуги або
продукцію. Інтернет зрівнює приватних осіб, фірми середньої руки і
великі корпорації: в усіх є однакові можливості для залучення
покупців. Не треба платити тисячі і навіть мільйони доларів за миті
реклами на телебаченні, не треба купувати смуги в газетах — ваша
сторінка в Інтернет буде функціонувати цілодобово, без перерв.
Двадцять перше століття тільки вступило у свої права, однак вже
одержало прізвисько інформаційного. Воно докорінно змінює усе те,
до чого ми давно звикли, і Internet лежить в основі цих змін.
Уже з'явилися холодильники, пральні машини, Свч-печі,
кондиціонери, телевізори й інші побутові прилади, керовані через
Internet. А що ж буде далі? Ніхто не здивується, якщо хтось скаже, що у
швидкому майбутньому сидячи за комп'ютером ви будете керувати
пранням домашньої білизни і готуванням їжі, виносом сміття; у будь-
яку хвилину ви зможете підключитися до відеокамери, встановленої в
дитячому саду або школі, де знаходиться ваша дитина, і подивитися, як
у нього йдуть справи…
Однак, на великий жаль, нас чекають не тільки радості і прогрес.
Ми чекаємо і лиха, і трагедій. Інформаційне століття стане століттям
інформаційних воєн з цілком реальними, а не віртуальними жертвами і
втратами. Не обійтися і без фінансових афер і махінацій.
Ми навмисно не розглянули в цієї лекції питання соціальних
мереж, сервісу YouTube, блогів та інш.
Питання.
Якщо запит і одержання інформації можуть бути досить
сильно розділені за часом, то такий сервіс прийнято називати:
а) відкладеного читання;
б) інтерактивним;
в) прямим;
г) on-line;
Контрольні питання.
1. Дайте визначення Internet.
2. Що є найбільш важливою частиною Інтернету в даний час?
3. Історія появи та становлення.
4. Міжнародний День Інтернету, коли?
5. Коли почалося змагання між браузерами Netscape, створеним під
керівництвом Марка Андресона, і Internet Explorer, розробленим
компанією Microsoft.?
6. Відмінність глобальних мереж від локальних.
7. Що таке WAN?
8. Що показує статистика Інтернет?
9. Що показує статистика Інтернет в Україні?
10.Перспективи подальшого розвитку Internet
11.Намалюйте умовний фрагмент мережі Internet.
12.Які бувають сервіси Internet?
13.Що таке ICQ?
14.Що таке DNS?
15.Що таке FTP?
16.Що таке електронна комерція?

Література
1. Глинсъкий Я. М., Ряжсъка В. A. Internet. Навч. посіб.– Львів: 2005.
-192с.
2. Дибкова Л. М. Інформатика і комп’ютерна техніка (3-тє видання,
доповнене). Навчальний посібник. «Академвидав», – К. 2011. – 464 с.
(Альма-матер).
3. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології:
Підручник для студентів вищих навчальних закладів. За ред.
О.І.Пушкаря. – К. Академія, 2003. – 704 с. (Альма-матер).
4. Інформатика. Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології:
Підручник. За ред. Г. А. Шинкаренко та О. В. Шишова - К.:
Каравела, 2007. - 640 с.
5. Информатика. Базовый курс./Симонович С. В. и др. – СПб.: Изд.
«Питер», 2004.- 642 с.
6. Марченко С. Д., Одинець В. А.. Основи інформатики та
обчислювальної техніки. Практикум. - К.: Знання, 2007. - 292 с.
7. Клименко О. Ф., Головко Н. Р., Шарапов О. Д. Інформатика та
комп’ютерна техніка: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. О. Д.
Шарапова. — К.: КНЕУ, 2002. — 534 с.
8. Кучерява Т. О., Сільченко М. В., Шабаліна І. В. Інформатика та
комп’ютерна техніка: активізація навчання. Практикум. - К.: КНЕУ,
2007. - 448 с.
9. Кулаков Ю.О., Луцький Г.М. Комп'ютерні мережі. Підручник/ За
ред. Ю.С. Ковтанюка - К.: Юніор, 2003. - 400с., іл.
10.Войтюшенко Н. М., Інформатика і комп'ютерна техніка: навч. пос.
(для студ. вищ. навч. закл.)/ Н. М. Войтюшенко, А. І. Останець. - [2-
ге вид.]. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 564 с.
11.Бондаренко В. Г. Гребенніков В. О. Сучасні i майбутні Гринчак О.В.,
Коваленко О.М. Комп’ютерні мережі і телекомунікації. Навч.
посібник. Умань, 2003. 198с.
12.Лабораторний практикум з інформатики та комп’ютерних
технологій/ В.В. Браткевич та ін../ За ред. О.І. Пушкаря: Навчальний
посібник,-Харків: видавничий дім «ІНЖЕК», 2003.-424с.
13.Молодцова О.П. Прикладне програмне забезпечення: Навч.-метод.
посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – 264с.
Тести до лекції
1. Хто розробив перший Web-браузер:
а) Тім Бернерс-Лі;
б) Боб Меткалф;
в) Леонард Кейнрок;
г). Пол Берен

2. Основними суб'єктами ринку Інтернет у світі є:

 а) усі разом;
б) державні організації – гаранти правового захисту розвитку
ринку Інтернет;
в) компанії, провайдери послуг Інтернет – гаранти розвитку
структури Інтернет;
г) комерційні компанії – гаранти розвитку ринку Інтернет.

3. Яке завдання в міжнародній політиці в галузі Інтернет на

сьогодні не є пріоритетним:
а) встановлення в усьому світі глобальних правил роботи
провайдерів;
б) перенесення в центр уваги людського фактора для
адекватного відображення наслідків розвитку інформаційного
суспільства на регіональному рівні
в) поліпшення забезпечення бізнесу, у розумінні надання гарантій
зі створення відповідних умов розвитку ринку нових товарів і послуг;
г) інвестування в майбутнє, у розумінні розширеного
фінансування утворення;

4 Безкоштовний і найдоступніший сервіс в Україні на

сьогоднішній день, це:
а) e-mail;
б) термінальний режим;
в) пошукова служба;
г) передача файлів.

5. Словоскорочення DNS означає:

а) служба доменних імен;
б) передача файлів;
в) пошукова служба;
г) Internet-телефонія.

6. Для визначення мережевого IP-адреса людини, комп’ютер якої

приєднано в даний момент до мережі Internet треба скористатися
сервісом:
а) пошукова служба (ICQ);
б) служба доменних імен;
в) IRC - Internet Relay Chat;
г) телеконференція.
 7. Який сервіс дозволяє отримувати документи, програми, аудіо
та відео матеріали з віддалених комп’ютерів на ПК користувача:
а) передача файлів;
б) служба доменних імен;
в) пошукова служба (ICQ);
г) сервіс Usenet.

8. Який сервіс не відноситься до інтерактивних сервісів (on-line):

а) сервіс Usenet;
б) радіо та телебачення в Internet;
в) Internet-телефонія;
г) всесвітня павутина World Wide Web.

9. ТСР/ІР— це:
а) модель протоколів, використовувана для зв'язку між
мережами через Internet чи в локальних мережах;
б) набір семантичних і синтаксичних правил, що. визначають
поведінку функціональних блоків системи під час передачі даних;
в) унікальне число, що складається з чотирьох частин по 8 бітів
кожна, розділених крапками, і використовується для ідентифікації
комп'ютера в Internet;
г) еталонна модель взаємодії відкритих систем.

10. Провайдер — це:

а) фірма, що надає в даному регіоні послуги доступу до
телекомунікаційної мережі;
б) особа, що допомагає працювати в Internet;
в) один з видів сервісів Internet;
г) пристрій, що дозволяє, комп’ютерам обмінюватися даними
через телефонну лінію;