Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки

УДК 81.25+82.03:82-2 О. В. Мазур − кандидат філологічних наук, старший

викладач кафедри теорії та практики перекладу
Херсонського національного технічного університету;
Є. С. Кузнецов − студент Херсонського національного
технічного університету

Відтворення комізму явищ культури в українському перекладі анімаційного

серіалу “Сімпсони”
Роботу виконано на кафедрі теорії та практики
перекладу ХНТУ
Статтю присвячено питанню відтворення комізму культурних явищ в англо-українському кіноперекладі
анімаційного серіалу “Сімпсони”. На основі наведеної класифікації культурних явищ розглянуто типові
перекладацькі трансформації, використані при їх відтворенні.
Ключові слова: переклад, кінопереклад, дублювання, комізм, анімація, анімаційний серіал, явище культури.
Мазур О. В., Кузнецов Е. С. Передача комизма явлений культуры в англо-украинском переводе
анимационного сериала “Симпсоны”. Статья посвящена вопросу передачи комизма культурных явлений в
кинопереводе анимационного сериала “Симпсоны”. На основании приведенной классификации культурных
явлений рассмотрены типические переводческие трансформации, использованные при их передаче.
Ключевые слова: перевод, киноперевод, дублирование, комизм, анимация, анимационный сериал, явле-
ние культуры.
Mazur O. V., Kuznetsov I. S. Expression of Cultural Phenomena Comicalness in English-Ukrainian
Translation of the Animated Television Series “The Simpsons”. The article covers the issue of the expression of
cultural phenomena comicalness in the film translation of the animated television series “The Simpsons”. On the basis
of the given cultural phenomena classification the typical translational transformations used at their expression are
considered.
Key words: translation, film translation, dubbing-in, comicalness, animation, animated television series, cultural
phenomena.

Постановка наукової проблеми та її значення. У наш час кіно- і відеопродукція набуває все
більшої популярності серед людей різного віку. Фільми міцно ввійшли до нашого життя і тепер
вважаються окремим видом мистецтва. Лідерами кіновиробництва на сьогодні є англомовні країни,
чия продукція стає об’єктом перекладу іншими мовами.
Ще кілька років тому майже вся кінопродукція на українському ринку була представлена лише в
перекладі російською мовою. Поштовх поширенню українського дубляжу був заданий у січні 2006 р.,
коли Кабінет Міністрів прийняв постанову, якою було встановлено квоту обов’язкового дублювання
українською мовою іноземних фільмів, а у 2008 році Міністерство культури і туризму видало наказ,
у якому говориться, що Державна служба кінематографії не має права видавати держпосвідчень на
право розповсюдження і демонстрації фільму, якщо він не дубльований державною мовою [6].
Щоправда, нинішня влада у червні 2010 року скасувала попередню постанову, і відтепер “іноземні
фільми перед розповсюдженням в Україні в обов‟язковому порядку повинні бути дубльовані або
озвучені чи субтитровані державною мовою, вони також можуть бути дубльовані або озвучені чи
субтитровані мовами національних меншин” (ч. 2 ст. 14 Закону України “Про кінематографію”) [4].
Та, попри це, на сьогодні дублювання українською мовою перебуває на стадії активного
розвитку, з’являються нові студії перекладу, громадські ініціативи, як-от: “Кіно-Переклад”, а такі
“ветерани” українського дубляжу, як “Так Треба Продакшн”, студія “Пілот”, студія дубляжу каналу
“1+1” зміцнюють свої позиції. Незважаючи на “юність” українських студій, якість їх перекладів
відзначають і досвідчені російські колеги. Причиною вдалого дублювання українською мовою є
високі вимоги і до акторів дубляжу, і до перекладачів [1, 178].
Аналіз останніх досліджень проблеми кіноперекладу показує, що коли вдалі переклади кіно-
продукції українською є і постійно з’являються, то теоретичних робіт із кіноперекладу катастрофічно
мало. Лише поодинокі дослідження присвячені цій галузі й у них розглянуті загальні методичні

Мазур О. В., Кузнецов Є. С., 2011

74
 РОЗДІЛ І. Теорія та практика перекладу. 6 (ч. 2), 2011

(Р. Матасов, В. Горшкова), технічні (І. Міголатьєв, С. Лобастов) та окремі лінгвістичні (Т. Некрасова,
Т. Бесараб) проблеми кіноперекладу [1, 177]. Саме нестача теоретичної бази й визначає актуаль-
ність дослідження такої перспективної галузі, як переклад кінематографічної продукції.
Метою нашої розвідки є вивчення проблеми відтворення комізму культурних явищ в україн-
ськомовному перекладі анімаційного серіалу “Сімпсони”. Поставлене завдання, на нашу думку,
виходить за межі лінгвістичного або культурологічного аспектів перекладу. Воно спрямоване
насамперед на популяризацію українськомовного художнього перекладу, ствердження легітимності
його панівних позицій на теренах України.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування результатів дослідження. Зазначений серіал,
створений Метом Ґрейнінґом та іншими авторами, вже протягом 21 року виходить на телеекрани
США, а з 2007 року демонструється в Україні. Він є своєрідним віддзеркаленням найактуальніших
процесів у житті американського суспільства та, як будь-який “англомовний анімаційний дискурс,
відтворює якщо не прямо, то метафорично, гіперболізовано чи пародійно різноманітні культурні яви-
ща та стереотипи свого соціуму” [3, 324]. Серіал дубльовано студією “Пілот”, а автором літератур-
ного перекладу тексту є Федір Сидорук.
Отримані результати проведеного нами дослідження доводять, що одним з основних засобів
створення комічного ефекту в цьому анімаційному серіалі стали культурні стереотипи, які автори
відтворили за допомогою анімаційних засобів у різних комунікативних ситуаціях. Особливістю куль-
турного явища чи стереотипу в комунікативній ситуації є його ігровий, а іноді абсурдний характер.
За класифікацією М. М. Юрковської, культурні явища, використані в “Сімпсонах”, можна
поділити на три групи:
1) ключові для американської нації та менталітету, які найчастіше асоціюються із західною
культурою чи політикою;
2) загальнолюдські, які водночас є актуальними для пересічного американця;
3) “випадкові” (казкові, фольклорні, кінематографічні штампи чи концепти), які штучно вво-
дяться в сюжетну лінію твору лише для досягнення більш сильного розважального ефекту [4, 274].
1) Ключові явища. Вже звичним для американського кінематографа стало зображення стерео-
типного американця з купою вад. Саме таким є головний персонаж “Сімпсонів” Гомер Сімпсон
(Homer Simpson), який страждає від зайвої ваги, алкоголізму, нестачі розуму, але чиї коронні фрази
D‟oh – Дов!; Why you little! – Ах ти ж! стали надзвичайно популярними і навіть поповнили словники
англійської мови. Так, у 2001 році вигук “D’oh!” було внесено до складу Оксфордського словника
англійської мови (Oxford Dictionary of English), через що слово набуло офіційного статусу [7], а
зверхнє або байдуже “Meh” (“байдуже”, “та ну…”), яке набуло популярності завдяки шоу, 2008 року
ввійшло до словника Коллінза (Collins English Dictionary) [8].
Еміграційна проблема також знайшла відображення в цьому мультсеріалі. Персонаж на ім’я
Апу Нахасапімапетілон (Apu Nahasapeemapetilon) є стереотипним емігрантом з Індії, який має влас-
ну невеличку крамницю “Хутко-Март” (“Kwik-E-Mart”) та розмовляє з чітко вираженим акцентом. У
його репліках часто використовуються графони – стилістичні викривлення орфографічної норми, які
відображають порушення фонетичної норми [2, 6] (“Please to be removing your thumb” – “Просити
забирати палець”).
В українському дубляжі цей мультиплікаційний герой робить синтаксичні помилки набагато
частіше, ніж в оригінальній версії, не узгоджуючи слова у відмінках та особах (“I won‟t lie to you. On
this job, you will be shot at”. – “Сказати чесно, на цій роботі у Вас стріляти”), що додає персонажеві
додаткового колориту. До того ж під час перекладу мовлення цього персонажа автори вдалися до
фонетичного увиразнення, наділивши Апу пом’якшеною вимовою приголосних. Отже, з одного боку,
Апу в українському дубляжі розмовляє менш грамотно від свого американського прототипа, проте, з
іншого, перекладач прагнув стилізувати героя з огляду на українські реалії, “збагативши” його мову
тими типовими хибами, яких сповнене “українське” мовлення вихідців із Південної Азії. На нашу
думку, перекладачеві це вдалося, отже, такі стилістичні додавання є цілком виправданими з точки
зору досягнення прагматичної мети: відтворення типової говірки емігрантів у термінах, близьких
українському глядачеві.
Проблема засилля коміксів та низькосортних дитячих журналів також була порушена
сценаристами мультсеріалу. В одній із серій Барт Сімпсон (Bart Simpson) та його найкращий друг
Мілгауз ван Гутен (Milhouse van Houten) обговорюють це питання в магазині (Oh, all these new

75
Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки

superheroes suck. None of them could hold a candle to Radioactive Man. – The only decent new one is
Radiation Dude. – He‟s a cheap imitation of Radioactive Man. The similarities are subtle, but many. For
example, Radioactive Man has his famous catchphrase, “Up and Atom!” With “at „em” spelled A-T-O-M,
in a delicious pun. While Radiation Dude has a similar but lamer catchphrase, “Up and let‟s go!” – Усі ці
супергерої нові туфтові. Їм до Радіоактивного як до неба. Мені подобається тільки Радіаційний. –
Це дешева пародія на Радіоактивного. Схожість віддалена, але помітна. Наприклад, у Радіоак-
тивного є знаменита фраза “Лечу на Ви!”, яка нагадує “Іду на Ви!”. Це круто! У Радіаційного теж
є своя фраза, тупа і примітивна – “Лечу на Вас!”).
У цьому діалозі також були згадані ключові фрази, які притаманні будь-якому герою коміксів. І
перекладачам тут вдалося досягти адекватності перекладу, компенсувавши каламбур, присутній в
оригінальному тексті, елементом інтертекстуальності. Адже фраза “Іду на Ви” є посиланням на
ідентичну фразу, яку щоразу промовляв київський князь Ігор перед черговим походом.
Слід звернути увагу й на те, як вдалося перекладачеві − мабуть, виразніше, ніж авторові
оригіналу − висміяти одноманітність коміксів з усіма їх “героями”: до пари “Radioactive Man” −
“Radiation Dude” він знайшов ще більш безлиці відповідники: “Радіоактивний” − “Радіаційний”,
доречно усунувши відмінні називні компоненти “Man” i “Dude”.
2) До загальнолюдських культурних явищ належать важливі для всіх людей “вічні цінності”:
місце особистості в суспільстві, вміння співіснувати з іншими, взаємини між батьками та дітьми,
повага та віра, екологічно-гуманістичні проблеми, дружба та кохання, стосунки між статями,
соціальні настрої та інші життєві обставини. Наприклад, в одному з епізодів Гомер Сімпсон після
звільнення з АЕС організував страйк, що призвело до невдоволення керівництва, яке запропонувало
йому натомість вищу посаду за ту, яку він обіймав раніше (I want you to rejoin our power plant
family… I want you to be in charge of safety here at the plant. – Safety? But, sir, if truth to be known, I
actually caused more accidents around here than any other employee… Me, in charge of safety? This place
could blow sky high… Mmm, what the hey. I‟ll take the job. – Сімпсоне, я хочу, щоб Ви повернулися у
нашу родину… Я хочу, щоб Ви відповідали за безпеку всієї станції. – Безпеку? Сер, якщо чесно, то я
був причиною більшості аварій, які тут сталися… Відповідальний за безпеку? Місто перейменують
на Чорнобиль… Ммм, грець з ним, я згоден). Комічним у цій ситуації є те, що для припинення
страйку на відповідальну посаду беруть його лідера – Гомера Сімпсона, який не тільки не впевнений
у своїй компетентності, а ще й не має відповідної освіти. Вдалим, на нашу думку, з огляду на
необхідність відтворити саме чорний гумор, є звернення до сумнозвісної української реалії у фразі
“Місто перейменують на Чорнобиль” замість того, щоб шукати еквівалентний фразеологізм до
оригінального “blow sky high”.
До групи вічних цінностей можна також віднести проблему, яка виникає перед усіма батьками,
коли тяжко хворіє домашній улюбленець: важливо пояснити дітям, що тварина потрапить до раю,
аби не засмутити вразливу дитину. Ця ситуація обігрується в одній із серій, коли собака Сімпсонів
на ім’я Помічник Санти (Santa’s Little Helper) вмирає, а Гомер намагається заспокоїти сина в
присутності всієї родини (First I want to tell you about the most wonderful place in the world – doggie
heaven. In doggie heaven, there‟s mountains of bones and you can‟t turn around without sniffing another
dog‟s butt. All the best dogs are there – Old Yeller and about eight Lassies – Спершу я розповім вам про
найпрекрасніше в світі місце – собачий рай. У собачому раю гори кісток, і неможливо зробити
жодного кроку, не понюхавши зад іншого собаки. Там найкращі песики – Каштанка і аж вісім Му-
му). У цьому випадку оригінальний текст містить власні назви, невідомі пересічному українському
глядачеві. Old Yeller та Lassie – клички собак із романів “Старий брехун” (“Old Yeller”) та (“Лессі,
повертайся додому” (“Lassie Come Home”), написаних американськими авторами Фредом Ґіпсоном
(Fred Gipson) та Роді Макдавелом (Roddy McDowall) на початку ХХ сторіччя. Саме тому автори
вдалися до адаптивного перекладу для збереження комізму, замінивши клички собак з американ-
ських оповідань на клички загальновідомих чотириногих персонажів із повістей “Каштанка”
А. Чехова та “Му-Му” І. Тургенєва.
3) “Випадкові” явища. У “Сімпсонах” автори постійно оперують різноманітними фольклорними,
кінематографічними штампами або місцевими реаліями. Декотрі з них зрозумілі для українського
глядача, тому під час перекладу вони залишаються незмінними. Наприклад, в одному з епізодів є
алюзія на музичний гурт “Бітлз” (The Beatles) та їх пісні “Жовта субмарина” (“Yellow Submarine”) і
“Люсі в небі з діамантами” (“Lucy in the Sky with Diamonds”). Ліса Сімпсон після наркозу поринає в
психоделічний сон, у якому бачить субмарину із чотирма обличчями в ілюмінаторах, які гукають:

76
 РОЗДІЛ І. Теорія та практика перекладу. 6 (ч. 2), 2011

Look, fellas! It‟s Lisa in the sky! No diamonds though. – Гляньте, це Ліса у небі. Тільки чомусь без
діамантів. Співзвучність імен Ліса та Люсі, зміст сну, а також припущення, що пісня “Люсі в небі з
діамантами” була створена під впливом психотропних речовин, створює іронічну алюзію на
всесвітньовідомий гурт Бітлз. Щоправда, ця алюзія “прозоріша” для англомовних глядачів, ніж
україномовних, але підміна її була б, на нашу думку, недоречною, адже в цього епізоду є своя
численна і в Україні, і в США цільова аудиторія − знавці творчості “Бітлз”.
Навпаки, декотрі фрагменти інтертекстуальності або посилання на місцеві маловідомі реалії не є
зрозумілими для пересічного українського глядача. Тоді автори українського дубляжу застосовують
адаптивний переклад. Наприклад, в одному з епізодів після втрати Гомером здатності ходити він
пересувається в інвалідній колясці, використовуючи швабру, як весло, і наспівує популярну в Аме-
риці дитячу пісеньку: “Row, row, row your boat, Gently down the stream”. Оскільки цей фольклорний
твір невідомий українському глядачеві, в українському перекладі Гомер співає загальновідому “Ти
морячка, я моряк”. Обидві пісні мають спільну морську тематику та позитивний настрій, що відпо-
відає візуальному ряду в мультфільмі. Саме тому така адаптація виправдана, адже комізм ситуації
було збережено.
Висновки. Анімаційний серіал “Сімпсони” багатий на різноманітні культурні явища. Окрім
мультиплікаційних героїв, кожен із яких відображає певний соціальний шар або групу, мультсеріал
містить алюзії на різноманітні події та явища і локального, і міжнародного характеру. Кожна з цих
подій обігрується сценаристами так чи інакше, спираючися на американський соціум та його фонові
знання. І через доволі велику відмінність між фоновими знаннями пересічного американця та
українця автори дубляжу вдаються до численних трансформацій для досягнення адекватного
перекладу та збереження комізму ситуації. Завдяки відтворенню “інтернаціональних” реалій (алюзія
на гурт “Бітлз”), заміні суто американських культурних явищ українськими (цитації з американської
літератури), відтворення авторських висловів та суто американського гумору з огляду на сприйняття
їх українським глядачем, мультсеріал набуває українського колориту на тлі американського сюжету.
Через це українськомовна версія “Сімпсонів” сприймається глядачем як окремий незалежний
продукт із низкою влучно озвучених персонажів, із доволі знайомим побутом, звичною побутовою
мовою та зрозумілими жартами. Відповідно, переклад досягає головної мети: відтворити авторський
задум − висміяти типові вади суспільства, втіливши їх зрозумілою мовою й образами.
Перспективи подальшого дослідження проблеми кіноперекладу полягають у перекладацькому
осмисленні його мовної своєрідності на всіх рівнях текстової організації, а також впливу на нього
позамовних семіотичних систем: відеообразу, звукоряду тощо.
Література
1. Кривонос Я. В. Нормативні проблеми українського перекладу американської кінопродукції [Електрон-
ний ресурс] / Я. В. Кривонос // Лінгвістика. − 2010. − № 1 (19). − С. 177−182. − Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ling/2010_1/27.pdf
2. Кухаренко В. А. Практикум з стилістики англійської мови : підручник / В. А. Кухаренко. – Вінниця :
Нова кн., 2000. – 160 с.
3. Лотман Ю. М. Избранные статьи : в 3 т. Т. 3 / Ю. М. Лотман – Таллинн : Александра, 1993. – 480 с.
4. Солодько П. “Український дубляж скасовано”: що насправді відбулося і що робити [Електронний
ресурс] / Павло Солодько // Українська правда. Блог Павла Солодька. − 31.10.2010. − Режим доступу :
http://blogs.pravda.com.ua/authors/solodko/4ccd4a502d132/
5. Юрковська М. М. Культурні явища у гуморі сучасних англомовних анімаційних фільмів / М. М. Юр-
ковська // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. – 2009. – № 9. – C. 273.
6. Уряд: дублювання російських фільмів українською мовою не було, немає і не буде [Електронний
ресурс] // ТСН. Новини. − 27.10.2010. − Режим доступу : http://tsn.ua/ukrayina/minkulturi-dublyuvannya-
rosiyskih-filmiv-ukrayinskoyu-movoyu-ne-bulo-nemaye-i-ne-bude.html
7. It’s in the dictionary, d’oh! [Електронний ресурс] // BBC News. – 14.06.2001. – Режим доступу :
http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/1387335.stm
8. The Simpsons [Електронний ресурс] // Wikipedia, the free encyclopedia. – 03.04.2011. – Режим доступу :
http://en.wikipedia.org/wiki/The_Simpsons#Idioms

Статтю подано до редколегії

12.04.2011 р.

77