УДК 811.111:165.

194
Анна Дорожанська
здобувач освітнього ступеня «магістр»
Вінницький торговельно-економічний інститут ДТЕУ

ДЕТЕКТИВНИЙ ФІЛЬМ ЯК ОБ’ЄКТ ПЕРЕКЛАДУ

(НА МАТЕРІАЛІ СЕРІАЛУ BBC "ШЕРЛОК" ("SHERLOCK"))
У статті проаналізовано особливість детективного жанру кіно та
кінотекстів. Автором охарактеризовано телесеріал «Шерлок»(«SHERLOK»),
його особливості як сучасного кримінально-детективного телесеріалу з
елементами драми.
Ключові слова: кінофільм, детективний фільм, серіал, телесеріал, серіал
«Шерлок» («Sherlok»), кінопереклад.
Формування проблеми та обґрунтування актуальності її розв’язання.
Завдяки бурхливому розвитку кіноіндустрії, що має місце протягом останніх
десятиліть, одним із найперших завдань, яке стоїть перед сучасними
перекладачами, є переклад аудіовізуальної продукції. Попри те, що кінодискурс
став об’єктом перекладацьких досліджень відносно недавно, наразі цьому
питанню приділяється багато уваги у зв’язку з його актуальністю та практичною
потребою у розробці теоретичних засад якісного та конкурентоспроможного
кіноперекладу.
Специфіка мови кіно та кіноперекладу є об’єктом дослідження філологів
невипадково. Кінофільми, функціонуючи у просторі і часі, створюють унікальну
художню модель життя у всьому різноманітті її проявів і поряд із художньою
літературою, публіцистикою, безпосереднім спілкуванням із носіями мови є
джерелом мовознавчої і культурознавчої інформації. Сьогоденна кіноіндустрія є
потужним засобом формування масової культури. Вона активно розвивається і
потребує фахівців для перекладу [1, с. 103].
 Цією публікацією ми маємо на меті проаналізувати особливості
детективного фільму як об’єкту перекладу на основі кіноматеріалу детективного
телесеріалу.
Об’єктом нашої роботи є популярний в Україні та світі телесеріал
«ШЕРЛОК» («Sherlok»), що є екранізацією детективних романів про слідчого
Шерлока Холмса британського письменника Артура Конана Дойла.
Слід зауважити, що для нинішнього перекладознавства означена проблема
не є новою і була проаналізована у працях Л. Бархударова, М. Берді, Д. Бузаджі,
В. Виноградова, В. Горшкової, Г. Денісової, Н. Іваницької, М. Єфремова,
В. Комісарова, В. Красних, В. Крупнова, Ю. Лотмана, Р. Матасова, О. Самохвал,
Г. Слишкіна, М. Снєткова, Л. Терещенко, Н. Тимощук та ін.
Детективні серіали набули популярності лише в останні десятиріччя, саме
тому їх дослідження, а саме особливостей їх перекладу є досить новою галуззю
досліджень.
Виклад основного матеріалу дослідження. Кіно є не лише засобом
передачі інформації, але й видом мистецтва, що має на перший погляд
ненав’язливий, однак потужний вплив на формування свідомості людини. З
огляду на те, що переважна більшість кінострічок створюється англійською
мовою, виникає проблема їх перекладу. Однак, доцільно одразу зауважити, що
кінопереклад передбачає не лише власне переклад діалогічного мовлення
персонажів, але й культурну адаптацію кінофільмів з метою зробити їх
зрозумілими для глядачів.
«Шерлок» («Sherlok») – це британський таємничий кримінально-
драматичний детективний телесеріал, заснований на детективних оповіданнях
британського письменника Артура Конана Дойла про Шерлока Холмса. Події в
серіалі розгортаються в сьогоденні. У спеціальному випуску події сюжету
розгортається у вигляді фентезі вікторіанського періоду, що стає більш схожим
на оригінальну історію про детектива Шерлока Холмса.
Мовлення персонажів серіалу «Шерлок» / “Sherlock” містить безліч
стилістичних особливостей, які підкреслюють розмовність, наближеність
кінодіалогів до реального мовлення носіїв мови. При відтворенні таких
стилістичних засобів перекладач має залучати безліч перекладацьких прийомів
та стратегій, щоб відтворити експресію, стилістику та функціональні особливості
таких мовних засобів. Наприклад, висловлювання одного з другорядних
персонажів серіалу містить у собі еративи – навмисні помилки, які покликані
підкреслити низький рівень освіченості, приналежність героя до кримінальних
кіл суспільства: “She’s always getting at me, saying I weren’t a real man” [6] / «Вона
весь час до мене чіпляється, каже, що я типу не мужик» [5]. У вихідному тексті
жаргонне мовлення персонажу розкрите переважно через скорочення слів
(“she’s, weren’t”) та сленгове “real man”, то в українському перекладі
використовується більш стилістично насичені мовні засоби (слово-паразит
«типу», жаргонізми «мужик», «чіплятися»).
Досить активно при перекладі кінотексту використовується прийом
компенсації, наприклад:
– And what about John Watson? – А як Джон Ватсон?
– John? – Джон?
– Mm. Have you seen him? – Ви бачитеся?
– Oh, yes, we meet up every Friday for – О, так, щоп’ятниці до Макдональдсу
fish and chips! [6]. разом ходимо [5].

Перекладач звертає увагу на наявність лінгвокультурної інформації у

вихідному тексті – “fish and chips”. Риба та чіпси – національна британська
страва, яка є фастфудом та яку дуже люблять місцеві жителі. У вихідному
кінотексті згадка такої культурної реалії містить значення якогось популярного
фастфуду. Тому при перекладі використовується засіб компенсації – а саме,
функціональний аналог, який дозволяє зберегти функції такої реалії у тексті
перекладу.
Лілія Терещенко, аналізуючи помилки в аудіовізуальному перекладі
наводить такий приклад з серіалу “Sherlock”. В одному з епізодів головний герой
купує на вулиці традиційну британську страву fish and chips, яку перекладач
російськомовної версії плутає з американською лексемою chips і перекладає як
“чіпси”. На слушну думку вченої, «цієї помилки можна було б уникнути, якби
перекладачі уважно переглядали фільм перед тим, як працювати з текстом, а
варіанти перекладу, котрі спадають на думку, але викликають когнітивний
дисонанс, дивують протиставленням лінгвального та нелінгвального планів,
перевіряли б з додатковою ретельністю, адже більшість з них виявляються так
званими “хибними друзями перекладача”» [3, c. 171].
Наведемо ще один приклад нерозуміння вихідного тексту перекладачем,
що призводить до помилки у перекладі: “Look, this is a six. There’s no point in my
leaving the flat for anything less than a seven, we agreed” [6] / «Слухай, зараз шість.
Від мене мало толку, якщо я виходжу раніше семи. Ми ж домовились» [5]. У
цьому випадку перекладач неправильно декодував подану в тексті оригіналу
інформацію, прийнявши використані числівники за вказівку часу. Однак,
насправді у фразі йде мова про показники за спеціальною шкалою «цікавинки
справ», яку кіногерой Шерлок створив для себе. Ця шкала 30 включає цифри від
1 до 10, де 1 –це найбільш нецікаве розслідування, 10 – найцікавіша справа. Ця
система допомагає йому в розстановці пріоритетів та завдань. Таким чином,
переклад має точно вказувати глядачу на те, що мова йде саме про цю шкалу.
М. Шевченко вказує, що переклад кінотексту значною мірою схожий на
переклад художньої літератури [4, с. 88]. Втім вагомими є й відмінності цих двох
напрямів перекладацької діяльності. Зокрема, кінопереклад є більш вільним, ніж
переклад художньої літератури, адже перекладачу вже не треба відтворювати
індивідуальний стиль автора, зберігаючи його концепцію. Головна задача
кіноперекладу – це смислове та інтонаційне супроводження всього, що
відбувається на екрані. Однак обмеження кінотексту зумовлені специфікою
дубляжу – перекладач має не просто зберегти оригінальний зміст, але й підібрати
фрази однакової довжини. Глядач не має помічати, що фрази героїв довші чи
коротші за висловлювання мовою перекладу, а тому перекладач має адаптувати
текст перекладу під мовлення героїв, а в ідеалі – навіть накласти їх на рух губ
персонажів, щоб досягти максимальної ідентичності та забезпечити комфортний
перегляд кінофільму [2, c. 171]. Оскільки переклад повинен підлаштовуватися
під аудіо-доріжку та враховувати ізохронію, при перекладі може обмежуватися
розмір фрази перекладу, наприклад: “I know you’re an Army doctor and you’ve been
invalided home from Afghanistan” [6] / «Я знаю, ви – військовий лікар, який служив
в Афганістані» [5].
Висновки. Отже, чи не найхарактернішою рисою кіно є його особлива
мова. В широкому сенсі, мова фільму є способом спілкування режисера з його
аудиторією. Вона складається з багатьох аспектів: місця дії, слів акторів, фонової
музики, різноманітних звуків, візуальних та звукових ефектів. У вузькому
розумінні – це діалоги між героями кінострічки. На відміну від звичайного
написаного тексту, фільм сприймається не лише візуально, але й на слух, тому
очевидною необхідністю для перекладача є вміння синхронізувати текст
перекладу із тим, що відбувається на екрані. Переклад кінофільмів – дуже
складний процес, особливо переклад детективних фільмів, переклад яких
потребує більше зусиль, адже такі фільми мають бути в міру пізнавальними та в
міру емоційно-забарвленими.
Список використаних джерел:
1. Іваницька Н. Б. Англомовні фільм оніми в українському перекладі. Вчені
записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. 2021.
Том 32 (71). № 4. Частина 2. С. 103–111.
2. Сіроштан Т. О., Прокопенко А. В. Труднощі перекладу англомовного
кінематографічного тексту. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія:
Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Т. 31(70). №4. С. 76-80.
3. Терещенко Л. Я. Помилки в аудіовізуальному перекладі: лінгвістичний і
дидактичний аспекти. Вісник КНЛУ. Серія Філологія. 2018. Том 21. № 1.
С. 168-177.
4. Шевченко М. Є. Особливості перекладу художніх фільмів. Актуальні
проблеми філології. Одеса, 2017. С. 88–91.
5. Серіал «Шерлок» в українському дубляжі. URL: https://uaserials.pro/383-
sherlok.html
6. Sherlock.URL: http://lingualeo.ru/jungle/69991