Завдання до самостійної роботи з історії зарубіжної літератури

ІІ курс СО (ІІ семестр)

Тема роботи: Зі сторінки – на екран: «перекодування» літературного тексту ІІ-ої

половини ХХ ст. у процесі екранізації.

Мета роботи: дослідити відмінності між літературними та кінематографічними

версіями творів письменників ІІ-ої пол. ХХ ст., спричинені їхнім «перекладом»
мовою іншого виду мистецтва

Від самого початку існування кінематографії, яка лише наприкінці ХІХ ст.
приєдналася до грона «традиційних» видів мистецтва, між нею та літературою стали
складатися особливі зв’язки. Адже сценарії перших художніх (тоді ще німих) фільмів
писалися на основі відомих творів літератури. Хоча з тих пір розвинувся окремий
літературний жанр кіносценарію, література, як і раніше, залишається потужним
джерелом сюжетів, мотивів та образів для кінематографу. У процесі перенесення на екран
літературний твір зазнає значних змін. Згідно з постулатами семіотичної теорії, кожний
вид мистецтва користується власною «мовою», і підчас «перекладу» з мови одного виду
мистецтва мовою іншого має відбутися перекодування значень оригіналу. Значна частина
вербального тексту має бути «перекладена» візуальною мовою, для чого
використовуються такі кінематографічні прийоми, як зміна планів (від загального до
середнього та до крупного), рух кінокамери, і, насамперед, монтаж. В наш час
відбувається і зворотній процес – література дедалі активніше звертається до прийомів
кінематографу, «перекладаючи» їх у слова. Але в цій роботі йдеться саме про екранізації у
їхньому співвідношенні з літературними першоджерелами.

Багато текстів, які згадуються у нашому курсі історії зарубіжної літератури ІІ-ої
половини ХХ – поч.. ХХІ ст., були екранізовані. Далі надається список найвідоміших з
цих екранізацій.

«Колекціонер» (1965, реж.В.Вайлдер) за однойменннм романом Дж.Фаулза

«Розенкранц та Гільденстерн мертві» (1990, реж. Т.Стоппард) – екранізація однойменної
п’єси Т.Стоппарда
«Бляшаний барабан» (1979, реж.Ф.Шльондорф) за однойменним романом Г.Грасса.
«Візит старої дами» (2008, реж. Н.Лейтнер) – телефільм за мотивами однойменної п’єси
Ф.Дюрренматта.
«Парфумер. Історія одного вбивці» (2006, реж.Т.Тиквер) за однойменним романом
П.Зюскінда.
«Життя попереду» (1977, реж. М.Мізрахі) за однойменним романом Е.Ажара/Р.Гарі.
«Ім’я рози» (1986, реж. Ж.Ж.Анно) за однойменним романом У.Еко.
«Решта дня» (1993, реж. Дж.Айворі) за однойменним романом К.Ішігуро.
«Ніколи не відпускай мене» (2010, реж. М.Романек) за однойменним романом К.Ішігуро.
«Одержимість» (2002, реж. Н.Лабют) за однойменним романом А.Байєтт.
«Коханець» (1992, реж. Ж.Ж.Анно) за однойменним твором М.Дюрас.

Вам пропонується подивитися екранну версію одного з вищезазначених творів (на

власний вибір) та проаналізувати її у перспективі співвідношення з першоджерелом за
певними параметрами, зазначеними нижче.

Завдання:
1) Перед тим, як переглянути фільм, прочитайте (чи перечитайте) текст відповідного
твору.
2) Ознайомтеся з основними елементами мови кіномистецтва (див., напр., статтю «Мова і
види кіномистецтва», https://mozok.click/1703-mova-vidi-knomistectva.html)
3) Під час перегляду фільму звертайте увагу на а) режисерські рішення; б) акторське
виконання; в) операторську роботу; г) музичну партитуру.
4) У самостійній роботі висвітліть такі питання:
a. На початку роботи обов’язково зазначте прізвище режисера фільму, рік
його створення, прізвища акторів-виконавців головних ролей. Чи слідує
сценарій фільму сюжету літературного твору, за яким знято фільм? Які
зміни внесені у сюжет? Чи збережені у фільмі всі сюжетні лінії та
повороти, чи додані нові? Чим, на Вашу думку, спричинені зміни? У чому
полягає відмінність між «екранізацією» літературного твору та фільму,
знятого «за мотивами» твору?
b. Які аспекти тексту актуалізовані у фільмі? Чи збережено у фільмі
основну ідею літературного твору? Якщо ні, то чим це спричинено? (зміни
у суспільній моралі, політична ситуація у країні, бажання догодити певній
(наприклад, молодіжній) категорії глядачів, прагнення до експерименту
тощо)? Чи переданий у фільмі колорит того періоду, коли відбувається дія
твору? Якщо так, то за допомогою яких засобів?
c. У будь-якому фільмі замість скорочених рядків тексту режисер пропонує
їхній невербальний еквівалент (візуальні образи, зміна планів, музика,
монтаж). Наведіть приклади такого «перекодування» з фільму, який Ви
подивилися, та прокоментуйте їх з огляду на специфіку кіномови.
d. Чи відповідають образи, створені акторами, Вашим уявленням про
персонажів? Які саме елементи створюють цю (не)відповідність
(зовнішність, мовлення, кінетика (манера рухатися), жести, міміка, ритм,
загальне враження від образу)?
e. Чи відтворено у фільмі атмосферу, характерну для оригіналу? Якщо так,
то якими засобами вона створюється?

Термін виконання роботи – до 15 квітня.

Обсяг роботи – 2-3 сторінки друкованого тексту А-4, 29 рядків на сторінці, шрифт Times
New Roman, кегль 14. Роботи, написані від руки або здані пізніше зазначених термінів, не
приймаються.

Роботи, ідентичні за змістом та формою, не перевіряються, а всім студентам, що їх

подають, виставляється оцінка “не зараховано”.