81.

2 УКР-4
С76

«Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників.

Обсценізми, евфемізми, сексуалізми», що його уклала доктор філологічних наук,
професор Леся Ставицька, подає опис обсценних слів і висловів та їх евфемізмів,
у тому числі еротичної лексики, сексуального сленгу, зафіксованих у різнотипних
словниках української мови, які побутують в усному мовленні, художній літера­
турі , публіцистиці, традиційному сороміцькому (еротичному) та сучасному місько­
му фольклорі.
Пропонований Словник містить точний опис значень близько 5000 сл ів і стійких
словосполучень, подає їх стилістичні характеристики, довідки про походження та
історико-культурний коментар, а також фіксує випадки нестандартного, «ігро­
вого» вживання.
У теоретичній частині читач знайде чимало цікавих відомостей про мовну, со­
ціолінгвістичну, лінґвософську та культурологічну природу розглядуваного мов­
ного матеріялу. Словник адресовано спеціялістам-філологам, письменникам, пере­
кладачам і всім, хто цікавиться українським словом.

Р е ц е н зе н т и :
доктор філологічних наук

(Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні),

кандидат філологічних наук

(Національний університет
«Києво-Могилянська академія»)

В оформленні обкладинки використано малюнок Анатоля Петрицького «Ексцентричний танець»

(1922; Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Київ) -
ескіз костюмів для балетного номера в постанові Касьяна Голейзовського

Дизайн обкладинки

Видання побачило світ завдяки фінансовій підтримці

Українського наукового інституту Гарвардського університету

© Леся Ставицька, 2008

ISBN 966-8978-01-3 © Видавництво «Часопис 2008
 Вступ
7
Обсценний та еротичний простір
української мови

Принципи укладання словника.

Інструктивні матеріяли
71
Список умовних скорочень
83
Умовні позначення
85

87
Д о д атк и
423
Покажчик синонімів
425
Бібліографія
435

`ˆÌi`ÊÜˆÌ ÊÌ iÊ`i“œÊÛiÀȜ˜ÊœvÊ
˜vˆÝÊ*ÀœÊ* Ê `ˆÌœÀÊ

/œÊÀ
i “œÛiÊÌ ˆÃʘœÌˆVi]ÊۈÈÌ\Ê
ÜÜÜ°ˆVi˜ˆ°Vœ“É՘œVŽ° ̓
 Цей словник породжений моїм словником жаргонної лексики, який побачив
світ 2003 року. «Короткому словнику жаргонної лексики української мови» і
розширеному його виданню «Український жарґон» (2005 р.) судилася цікава й
вельми парадоксальна доля. Парадокс головно полягав у посиленій суспільній
увазі до звичайнісінького лексикографічного видання. Згодом Оксана Забужко
тонко зауважить з цього приводу: «Прикметно, що перший (!) “Короткий словник
жаргонної лексики”, укладений Лесею Ставицькою (К.: Критика, 2003), здобув
певний медійний розголос, але в науковій громаді жодної дискусії не викли­
кав (!!!)»'. Чому Словник не викликав наукової дискусії - це тема окремої роз­
мови. Але медійний дискурс про жарґон взагалі і Словник зокрема виявився
доволі симптоматичним з огляду на те, що виявив цивілізаційний, точніше не
зовсім цивілізаційний, код нації. Цей дискурс засвідчив повний хаос у метамовній
свідомості сучасного українського етносоціюму стосовно ненормативного лек­
сикону, нездатність до адекватної рефлексії щодо мови, затятого нерозрізнення
сленгу і мату, а отже опосередковано виявив відрив мови від її носія, містифікацію і
дегуманізацію мови як «оселі людського буття», що само по собі стало свідченням
здеформованої мовної картини світу. І «заслуга» в цьому українських лінгвістів
з їхнім нехтуванням дескриптивним підходом до вивчення мови, чіпкими ярликами
«духовна убогість», «деградація» стосовно поставлених в один ряд сленґу, суржику,
вульгаризмів виявилась таки чималою.
Упродовж чотирьох років у той чи інший спосіб журналісти піарили ідею
Словника як осереддя ненормативного лексикону, який автоматично ото­
тожнювався з нецензурщиною, матом, вербальним хуліганством. Ось заголовки
деяких публікацій: «Наш народ ругается, как европейцы» (Факты и комментарии,
21.11.2003), «Ругаемся по-украински» (Деловая неделя и Financial times,
29.22.2003), «Пять ты сяч украи нски х нецензурны х вы раж ени й» (К о м м ен тар и и ,

'О.Забужко. Notre Dame d ’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій.-Київ: Факт, 2007, с. 124.
02.12.2005), «Решения съезда - в ж ...» (Московский комсомолец в Украине, 2005,
№ 35). Кожен бачив у Словнику те, що хотів бачити. Невелика дещиця лайки типу
численні перифрази понять сексуальної сфери, чоловічі і жіночі номінації
осіб за їх сексуальними характеристиками - все наводило читачів на думку про
розтабуювання недозволеного,забороненого, пов’язувалося з маніфестацією мату.
Мої докази на користь того, що жаргон (сленг") якраз є евфемізмом обсценного,
непристойного, що це насамперед мова корпоративних, соціяльно-професійних
соціюмів, абсолютно не спрацьовували.
Ні розгалужена система соціяльних маркерів, ні сам вокабуляр номінацій,
референтом яких були абсолютно невинні артефакти, явища і дії, не переконували
в тому, що то був словник не обсценної лайки, а все-таки жаргонної лексики,
згрубілої за своєю природою.
Пропускаючи повз вуха мій монолог про жарґон як мовний і соціокультурний
феномен, про те, що обсценізми і жарґон - це відмінні лінґвокультурні реальності,
журналісти, в т. ч. творці телепередач «Хочу і буду» (2003), «Проти ночі» (2003)
та ін.,які запрошували на розмову про Словник, бачили в мені захисника саме мату,
старанно провокуючи на вербальну «полуничку». В ефірі їм це інколи вдавалось,
хоча, признаюсь, гидко було штучно вичавлювати з себе міцне слівце. Але можна
було зрозуміти розчарування тих, хто не знаходив у книжці достатньо такого
матеріялу: «<.. .> цей “Словник” пару тижнів перед тим гортав у Чернівцях... Ідея
дуже класна. А то мова в нас якась недороблена, неповноцінна. Але словничок
якийсь трохи цнотливий. Пара-трійка слів, що колись були “нецензурними”, але
й тільки. Може, решта просто не жарґонні слова? А нормальні? Ух, а їх багато»
(Олесь Доній. «Книжковий форум без книжок». 2003, № 4,
с. 188-189).
Інший аспект масмедійного дискурсу про Словник - це його оцінка як
точки перетину української й російської культур. З одного боку, мене звину­
вачували у пропаганді російської фені (Костянтин Коверзнєв. «Одчиняй две­
рі - прийшла “феня”». 2003, № 23), «чужого сміття»: «[сер-
дючки, кролики, ставицькі] віднайшли легкі засоби впливу на нижчі людські
інстинкти, якими роблять собі славу серед неосвіченої публіки, а саме: сур-
жикова, вульгарна, жаргонна мова. Зрозуміло чого літературну мову ігнору­
ють - бо оволодіння нею потребує трудомісткої, багаторічної праці. І з якою
метою JI. Ставицька випустила свій словник саморобного жарґону, коли є багато
національних мовознавчих джерел? Взяти хоча б найновіші - “Золотослов”
Г. Сагач або “Ключ розуміння” П. Мовчагіа!» (Слово Просвіти, 2004, № 28). З ін­
шого, - проросійські видання, навпаки, шпетили за нешанобливе ставлення до ро­
сійського мовного бренду: «Із зневагою [Леся Ставицька] говорила про золотий
запас великоросійського мату: “<...> фразеологія зі словами фізіологічних від­
правлень і з органами, з якими пов’язані фізіологічні відправлення, а також з
репродуктивною функцією”. А щоб прямо сказати, по-російськи, кишка тонка!
Усього два-три слова, і навіть дитині було б зрозуміло» (Георгій Бурсов. Русский
мат - это звучит гордо. http://www.obozrevateI.eom/news/2005/4/18/8021 .htm; ко­
ментар телепередачі «Новий час» (5 канал), 22.03.2005). Зовсім абсурдною ви­
явилася заувага Анатолія Железного «Походження російської ненормативної
лексики» у газеті «2000» (12.08.2005 p.): « Про буцімто російське походження ма­
ту (!!!) можна довідатися з “Короткого словника жаргонної лексики української
мови” Лесі Ставицької, де всі нецензурні слова вказуються як запозичення з
“російської мови”». Автор вирішив, що - хуліган; балакуча людина; -
бездомний, бомж, є матом. Як кажуть, без комента­
рів.
Хтось бачив у словнику багато мату, комусь його не вистачало. Принаймні
конотація «мат» міцно закріпилася за словником, і це мене, м’яко кажучи,
шокувало. Єдиним аргументом у цій ситуації міг стати тільки словник обсценної
лексики. Прогнозуючи медійну долю цього Словника, припускаю, що його зно­
ву кваліфікуватимуть як «чуже сміття». Сподіваюся, що передмова, а також
коментарі у структурі словникових статтей допоможуть скласти уявлення про
ступінь чужинности цього лексикону. Щодо нецензурного лексичного матеріялу
як «сміття», дозволю навести слова з Ф. Ніцше : «Світ схожий на людину тим, що
має той бік, отже, зад - істина! У світі багато лайна - істина!
Однак цього замало, щоб сам світ був брудним страховищем! Є мудрість у тому,
що у світі чимало смердючого, - сама огида створить крила і сили, що вгадують,
звідки воно береться! Навіть у найкращому є трохи огидного <...>. О брати мої,
багато є мудрости в тому, що на світі багато лайна!»2.

Більша частина словника укладалась під час мого перебування в Українському

науковому інституті Гарвардського університету (США) протягом лютого -
червня 2006 р. Хочу висловити подяку працівникам цієї установи за наданий
мені винятковий інтелектуальний комфорт при написанні цієї та інших наукових
праць.
Першими читачами Словника були мої шановні рецензенти - доктор фі­
лологічних наук, професор Євгенія Анатоліївна Карпіловська і кандидат філо­
логічних наук Орися Мар’янівна Демська-Кульчицька, які прочитали увесь

3 Фрідріх Ніцше. Так казав Заратустра. У його ж : / Пер. з

нім. А.Онишка, П.Таращука. - К.: Видавництво «Основи», Дніпро, 1993, с. 203.
рукопис, висловили критичні зауваження, слушні побажання і доповнення, за що
я їм уклінно дякую.
Дякую членові-кореспонденту НАНУ, доктору філологічних наук Василеві
Васильовичу Німчуку, видатному історику мови, за консультаційну допомогу
при написанні етимологічних коментарів та надання мені джерел русинського еро­
тичного фольклору.
Особливі слова вдячности колегам-філологам, з якими обговорювались кон­
цептуальні засади словника, за конструктивну фахову допомогу і люб’язне на­
дання наукових та ілюстративних джерел: Деяну Айдачичу, Галині Кошарській,
Михайлові Красикову, Миколі Лесюку, Тарасові Лучуку, Марії Маєрчик, Вікто­
рові Мойсієнку, Валерію Мокієнку, Миколі Сулимі, Галині Тарасюк, Людмилі
Тарнашинській, Олегові Тищенку, Юрію Шевчуку.
Дякую всім інформантам, хто свідомо чи несвідомо допомагав формувати ілю­
стративну базу Словника.

Кембридж-Київ
травень 2007 р.

`ˆÌi`ÊÜˆÌ ÊÌ iÊ`i“œÊÛiÀȜ˜ÊœvÊ
˜vˆÝÊ*ÀœÊ* Ê `ˆÌœÀÊ

/œÊÀi“œÛiÊÌ ˆÃʘœÌˆVi]ÊۈÈÌ\Ê
ÜÜÜ°ˆVi˜ˆ°Vœ“É՘œVŽ° ̓
 Доба постструктуралізму докорінно змінила методологічні засади лінгвіс­
тики, знаменувала її перехід від прескриптивної парадигми до дескриптивної.
Перенесення акценту з мови як системи на людину-мовця і кваліфікація мовлення
як частини діяльности людини природно зумовили інтерес до мовного субстандарту
та ненормативної лексики. Попри різновекторність суджень і оцінок обсценного
шару та його складника - нецензурної інвективи, абсолютно очевидним є факт,
що перед нами не просто стилістичний шар, який існує в мові поряд з іншими,
а сфера, яка увібрала в себе своєрідну смислову напругу і виводить дослідника
далеко за межі філологічної проблематики. Йдеться насамперед про проблеми
ідеологічної, моральної цензури в суспільстві та естетичної цензури окремого
індивіда, соціопсихологічної рецепції певним соціюмом розмови вголос «про це»,
леґітимізації обсценности у «підцензурних» сферах і т. ін.
Відсутність належного опрацювання обсценної та пов’язаної з нею еротичної
лексики в Україні є абсолютно очевидною. І справа не тільки в тому, що в Україні,
як і у всьому світі, невротичні пуристичні тенденції досить сильні.
Потреба утверджувати державний статус мови, настійне плекання міфу
про її калиновість і солов’їність, що мусили б автоматично утвердити любов до
цієї мови у російськомовних людей, - ці та інші фактори зумовили домінування
прескриптивного підходу до мови. Поза увагою сучасної української лінгвістики
перебуває людина-мовець, реальна мовленнєва діяльність української людини
в аспекті соціопсихологічних, прагматичних інтенцій її мовного існування в
сучасному світі. Все, що не вписується в канон норми, краси української мови,
донедавна мислилось як потенційна загроза існуванню мови, етносу. Дався
взнаки також тоталітарний дискурс: «Тоталітарна культура має сталу тенденцію
до експансії масової комунікації. Мова стає нормативною, ідеологізованою,
перетворюється на стереотип, кліше <•••>»'•
Слід говорити також про відсутність у філологічному і загальнокультурно­
му українському просторі адекватної метамовної рефлексії щодо забороненого
плоду обсценної, еротичної лексики.
Табу на еротику та порнографію зникло ще на початку 1990-х років, кіно,
художньо-літературна продукція у фарватері постмодерного заперечення тоталі­
тарного офіціозу перевершила себе у введенні нецензурної лексики та відтворенні
еротичних сцен. Всі до цього звикли. Ажіотаж викликає вербалізація обсценности
в усних офіційних (напівофіційних) підцензурних сферах побутування,осмислення
феномену обсценности в науковому дискурсі, в лексикографічній продукції. Ін­
шими словами, існує особливий лінґвосоціопсихологічний модус легалізованого
обсценного слова і особливий феномен, за В. Єлістратовим, екзистенційного ста­
тусу зниженої мови взагалі, тобто ставлення суспільства до неї, «напруга» цього
ставлення, його ідеологізація, сакралізація. Та сакралізація, яка не є показовою
для цивілізованих суспільств як таких: «У мовному уявленні сучасного Заходу
взагалі немає співвідношення “норми” і “занижености” як віддзеркалення абсо­
лютних онтологічних (трансцендентних) істин. “Томас Манн” і “секс-шоп” не
є відповідними рефлексами добра і зла, вони взагалі не вступають в ієрархічно-
ціннісні відношення»2.
Метамовний дискурс в Україні «про це» переконує у культурній відсталості
і підлітковій незрілості духу носіїв мови. Наведу коментар Анатолія Ульянова на
презентацію 9 липня 2004 р. книжки С. Жадана «Депеш Мод» у Києво-Могилян-
ській академії (ніяк не применшую таланту шанованого мною Сергія Жадана, ли­
ше акцентую увагу на влучно поміченій реакції авдиторії. .): «Люд аплодував,
сміявся, тримався за животи і соромливо опускав очі при слові “хуй”. У хлопчиків
і дівчаток заверталися кишки від радости, коли Сергій воістину по-модерністськи
жартував, частенько згадуючи «йобаного президента», «факін католиків», «тупу
блядь» та вживаючи інші словосполучення, які у звичайного жителя маленького
села мали б викликати шалене захоплення. <..> все, що відбувалося, здалось мені
своєрідною істерією на грунті недорозвиненого і неповноцінного українського
літературного процесу. Європа вже давно пережила подібний «хуйовий жест» (!!!).
У тій же Франції чи Німеччині <„> вже давно не непритомніють від матів, голої
натури, розмов про наркотики та поїдання екскрементів мертвих аквалангістів. Не
зомлівають, бо втомилися від мертвої законсервованої подібної одноманітности

1Гундорова Тамара. К., 2005, с. 123.

2 Елистратов В. С. «Сниженный» язык и «национальный» характер.
1998, № 10, с. 62.
і хочуть, щоб хуй був трохи доповнений смислами. Хуй як хуй лишився у вигляді
природного етапу розвитку мистецтва. Частиною минулого, яке заслуговує на
увагу, але? не претендує на реінкарнацію або канонізацію. Хуй як хуй - це гарне
вчора, але вторинне сьогодні. Це більше не радикально»3.
Постає закономірне питання: «А чому не бореться з нецензурною лексикою
громадськість Західної Европи? Вочевидь, там, у них, уся ця лексика вже‘втратила
свою яскравість, як золота монета, що тривалий час переходить із рук в руки»4.
Інший бік проблеми - це суспільне занепокоєння щодо пандемічного поши­
рення нецензурщини у різних сферах українського соціюму, яке набуває ознак
соціяльної катастрофи, природно виливається у доволі регулярні журналістсько-
письменницькі дискурси на шпальтах періодики5 і викликає справедливе занепо­
коєння науковців6.

Для того щоб збагнути природу обсценности взагалі та її лінгвістичну суть

зокрема, слід розкрити специфіку та епістемологічну перспективу того табу-
заборони, яке виводить її за межі «сцени життя».
Табу - це заборона на певну дію, слово, предмет; у первісному суспільстві
уважалося, що порушення цієї заборони викличе кару з боку надприродних сил.
Щодо обсценної лексики слід говорити про різновид мовного табу, який виникає
«з приводу норм пристойности, скромности і сорому (назви частин тіла, одягу,
фізіологічних процесів, назви еротичної сфери)»7.
Різноманітні соціяльні та комунікативні табу групуються навколо ідеї люд­
ського «верху»,який асоціюється з духовністю, та людського «низу» (матеріяльне,

1 Ульянов Анатолий. «Сергей Жадан “ХУЙ” как метод украинской литературы».

- Харків: Фоліо, 2006, с. 756.
4 Ковалев Г. Ф. «Похабен ли русский мат?»
Выпуск 4. Сб. научн, трудов. - Донецк, 1998, с. 82.
5 Кононенко Євгенія. Матюк - протест чи хуліганство? 2.07.2003; Русский мат
«помолодел». , 2003, № 42; Трифонова Олена. Ім’я нечистого, або Лайка
руйнує генетичний код // 2004, № 23; Нема слів - одні вислови. 14.03.
2007 та ін.
6 «У фамільярно-розмовному типі, який стає модним у засобах масової інформації, системні
помилки супроводжуються силою-силенною зниженої лексики аж до відвертого мату, що
посилює враження катастрофічности». Сиротинина О. Б. «Русский язык в разных типах
речевых культур». Вып. I. Сб. статей. - М.: «Азбуковник», 2000,
с. 246.
7 Skudrzykowa Aldona, Urban Krystyna. Maty stownik terminow z zakresu socjolingwistyki і
pragmatyki jfzykowej. Krak6w-Warszawa, 2000, c. 142.
земне н ачало). Наша діяльність контролюється певними табу на поняття і відповідні
назви, пов’язані з людським «низом» (органи та дії, які мають відношення до
дітонародження та видалення відходів життєдіяльности).
«Суспільна мораль, як правило, дозволяє “розкривати” лише частину люд­
ського тіла - так званий тілесний “верх”. На тілесний “низ”, який складається
з органів, що виконують екскреторну та сечостатеву функції, суспільна мораль
давно наклала табу. Ця заборона полягає в тому, що тілесний “низ”, згідно з
приписами суспільної моралі, доступний лише самому власнику тіла і, таким
чином, залишається і надалі має залишатися прихованим від суспільства. <..>
Заборона на відкритість потайних частин тіла абсолютно природно переноситься
і на заборону мовну: суспільна мораль не допускає прилюдного називання цих
частин тіла та пов’язаних з ними дій»8. Пор.: «<...> табу на обсценну лексику
та на порнографію мають принципово різну природу, бо в першому випадку за­
борона накладається саме на слова, а не на поняття (виділено С.). Тобто
невідтворюваним виявляється саме графічний і фонетичний образ тих чи тих
слів...»9.
У лінґвософському сенсі можна говорити про глибоко вкорінену в людську
свідомість суперечність між Мовою і Тілом у цій царині: ми несемо в собі водно­
час свободу власного тіла і його заборону.
Чим міцнішим є табу, яке порушується, тим різкішим є збудження як реак­
ція на нього. Іншими словами, сила збудження прямо пропорційна небезпеці по­
рушення табу.
Спокуса долати сильні табу породжує моральний катарсис, за яким стоїть
інтенція образити адресата і, зрештою, реалізація основної функції обсценної
лайки як такої - емоційно-експресивної реакції на несподівані і неприємні події,
слова, дії і т. ін. У цьому пункті виникає особливе карнавальне світовідчуття
мовця: «Карнавал створив свою власну мову, побудовану на перекинутих
стандартах буденного слововживання. На час карнавалу знімаються всі цензурні
обмеження на вживання богохульств, згадувань про сексуальну функцію людини
та відходи її життєдіяльности. Потреба людини в карнавальному клапані велика.
При неможливості - спрямований всередину вибух. <..> Внаслідок знищення
за допомогою грубої лексики соціяльних табу той, хто лається, та його опонент
опиняються в атмосфері упослідженої гармонії навколишнього світу, створеної

* Дуличенко А. Д. «Язык и тело». Т. 1. —СПб.:

Лимбусс Пресс, 2001, с. 36.
9 Зорнин А. «Легализация обсценной лексики и ее культурные последствия».
Сборник статей / Сост. Н. Богомолов. —М.:
Ладомир, 1996, с. 124.
саме за рахунок того, що в цей момент вони присутні при серйозному порушенні
норм, які самі зазвичай визнають. <...> Там, де мовці вважають непристойну
лексику нормою, карнавальне світовідчуття зникає»10.
Карнавалізація життєвого устрою призводить до встановлення зв’язків
особливого типу, в основі яких лежить відступ від норм і правил - як соціяльних,
так і моральних, етичних.
Опиняючись в атмосфері упослідженої гармонії світу, продуцент непристой­
ного ближче наближається до пізнання цього світу. А тому антиповедінку сучасні
гуманітарії схильні розглядати не з етичного погляду, а під епістемологічним
кутом. Ця поведінка, на думку В. Руднєва, спрямовується на пізнання того, чого
не можна пізнати, залишаючись у межах дозволеного і загальноприйнятого.
Розвиваючи цю тезу, він пише: <«...> у якийсь момент хтось поводиться на межі
авангардних устремлінь, а хтось - “як усі”. Лише обиватель думає, що філософ -
це людина, яка завжди сидить у задумі, або що астроном увесь час дивиться у
телескоп. Філософ може з ранку до вечора пити пиво, а астроном - лаятися з
дружиною (як Сократ). Більшу частину часу будь-яка людина проводить
бік. Бо перебування на межі між і і тим більше неможливе
впродовж довгого часу. Такий тип поведінки називається трансгресивним, тобто
таким, який переходить за межі (буденного, дозволеного) і спрямовується на
пізнання чогось невідомого, на пошуки сенсу, про який, за словами Вітґенштайна,
все одно не можна сказати, в чому він полягає»11.
Епістемологічний модус непристойної лайки як трансгресивної поведінки
прочитується у метамовних коментарях:

(Л. Дереш, Архе);

10 Жельвис В. И.
М.: Ладомир, 2001, с. 36-37.
11 Руднев В. П. «“И это все о нем” (“Хуй”: Феноменология, антропология, метафизика,
прагмасемантика)». Т.1. - СПб.: Лимбусс Пресс,
2001, с. 31. Заслуговує на увагу альтернативний погляд на поняття «антиповедінка»:
«...відкидаючи офіційну радянську настанову на “неіснування” матірної мови, носієві мови
пропонують визнати іншу “бінарну опозицію” , в якій матірний стає не одним з важливих
феноменів живого, а виворотом справжньої мови, а матірна мова - “антиповедінкою”, “ан-
тимовою”. < ..> такий підхід структурно повторює офіційну доктрину “великої і могут­
ньої російської мови”, але не наближує до розуміння мату саме я к мовної поведінки,
яка входить у культуру цього народу (виділено - С.)». Гусейнов Гасан. «Матерный
пласт идеологического языка». Його ж:
- М.: Три квадрата, 2004, с .154.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ --------------------------------------------------------------------------------------------------------- ----------------------------

(П. Вольвач, Кляса).

Епістемологічний модус непристойної (табуйованої) лексики певною мірою

виявляється і в тому, що її вживання - це пробування цього світу «на зуб», людське
приміряння до його дисгармонії, несправедливости, непередбачуваности та й, зре­
штою, байдужости, перекидання з ніг на голову такої онтологічної норми буття.
Пізнання мови «по той бік» - це глибше проникнення в універсальні та
національні культурні коди, у мовні, поведінкові та комунікативні стереотипи; в
етнопсихологію та індивідуальну психологію12; у концептуальну парадигму Мова,
Слово - Тіло.

Термінологія. Слово походить з латинської мови з наявним у ній

словотвірним гніздом: (с. р.) - 1) непристойні вчинки або слова, 2) статеві
органи, 3) задня частина тіла,4) виверження; непристойність,
двозначність, нахабність вислову, 2) ганебні, непристойні зображення, 3) не-
благодатність, тривожність; - статевий орган; - 1) огидний,
противний, бридкий, 2) непристойний, ганебний, 3) аморальний, розпусний,
4) страшний, лиховісний, зловісний13. Походження слова на рівні словотвірної
структури доволі прозоре: поза, - сцена. Історичну етимологію
дослідники пояснюють тим, що у Стародавньому Римі актори розігрували
брутальні жарти, надягаючи шкіряні начинені пеніси, отже «поза сценою» - це те,
яке є настільки непристойним, що не може бути вимовлене на широку публіку14.
Через посередництво французької мови ( слово потрапило в англійську
згодом - у слов’янський термінологічний ареал.
Обсценною лексикою прийнято називати табуйовані (заборонені) непристойні
(недруковані, нецензурні, нелітературні) слова і вислови. Обсценність - це вжи­
вання мови, яку вважають відразливою, непристойною; саме поняття обсценности
охоплює не тільки різнотипні вербальні усні й писемні форми вияву,ай невербальні
(мову жестів, графіті тощо). Попри прозору семантику, це слово назагал ігнорують
автори лінгвістичних довідкових видань, розглядаючи відповідну лексику в розділі

12Психоаналітичному аспектові обсценности присвячено блискуче дослідження: Arango Ariel C.

Dirty words: psychoanalytic insights. North vale, N J.: Aronson, 1989.
1,1 Трофимук Мирослав, Трофимук Олександра. Латинсько-український словник. - Львів:
Вид-во ЛБА, 2001, с. 414.
14 Mills Jane. London: Penguin, 1993/c. 137. Авторка припускає, що слово може по­
ходити від лат. бруд, гріх, болото або кал.
«вульгаризми», що викликає небажану термінологічну дифузію, не кажучи вже
про хаос у термінологічній мікросистемі - -
(про це нижче).
Досить складним у цьому визначенні видається саме поняття непристойности,
яке можна потрактувати таким чином: <«..> доцільно уважати непристойним
певний вчинок, а у вербальному плані - назву цього вчинку, дії, властивості пред­
мета, якщо вони здатні викликати у адресата відчуття своєї надто помітної недо-
речности. При цьому важливим параметром сприйняття непристойного вчинку,
предмета і т. ін. або його згадування є шок переляку чи сорому, тобто яскраві
негативні емоції. Визначення обсягу непристойного в певному соціюмі має істо­
ричний і національно специфічний характер, хочау всіх культурах поняття неприс­
тойного пов’язується насамперед із сексуальною функцією життєдіяльности»15.
З психоаналітичної точки зору слово стає непристойним, якщо воно су­
проводжується відразливим первинним образом, що йде від дитячих відчуттів.
На думку Е. Берна, найсильніші непристойності стосуються запаху і смаку, а
також слизького дотику16, в той час як найслабші - це літературні слова, які
набагато відстають від первинних образів і повністю дезодоровані17. Поєднання
значень «неприємний запах» і «образа», «лайка» звичне для семантичного роз­
витку слів у різних мовах, наприклад англійське - 1) образливий,
2) неприємний, противний (про запах), 3) наступальний, агресивний, грецьке
Рдо|хоато|до$ - 1) який має смердючий рот, 2) перен. лихослов. Не без впливу
первинного одоративного відчуття стали непристойними слова, пов’язані з екс­
креторною функцією організму. Негативна оцінка «козла» (мерзенний, підлий,
капосний чоловік) пов’язується до певноїміри зйогофізіологічними властивостями
(поганий запах, хтивість), що й зумовило активізацію вислову
Не випадково, очевидно, у російській обсценній практиці слово віднедав­
на почало активно конкурувати з матом: «Надто частотне вживання матірних іді­
ом - як, вочевидь, і скатологізмів - не могло не призвести до зниження їх вибухової
сили і поступового перетворення на прості, хоч і вульгарні, експлетиви. Саме
тому суспільство починає шукати інші засоби вихлюпування негативних емоцій.
Найпоказовіший російський приклад - “ / ”, слово, яке порівняно недавно
побутувало виключно в межах «зони», а тепер успішно конкурує з матом»18.

и Жельвис В. И. с. 55.
16 Пор.: |кгб|

(Ю. Андрухович, Московіада).

17Берн Э. - М., 1998, с. 18.
18 Жельвис В. И. «Русско-немецкие инвективные параллели: стратегия и тактика».
- М.: «Издательство “Элпис”», 2006, с. 228. Про «козла» у дискурсі

2 — 7-1781
 Метамова непристойностей охоплює також поняття скатологічної (гр.
кал) або копрологічної (гр. - кал) лексики, у список якої
входять різноманітні інвективи, які включають найменування нечистот, особливо
продуктів життєдіяльности організму (кал, сеча, сперма і т. ін.).

лексика охоплює такі основні групи слів та їх похідні:

1. Найменування «непристойних», соціяльно табуйованих частин тіла -
«сороміцькі слова»:
2. Найменування процесу здійснення статевого акту:
3. Назви повії, продажної жінки:
4. Найменування фізіологічних функцій (відправлень):
5 .Назви «результатів» фізіологічних відправлень:
Перша група одиниць постає джерелом т. зв. оголювальної інвективи. На­
зиваючи ту чи ту «потаємну частину» тіла, мовець ніби демонструє її, привсе­
людно зриваючи з неї одяг.
Друга група співвідноситься з сексуальною лайкою, так чи так лексично
пов’язаною з проблемами дітородної функції людини або тварини. Саме сексуальні
інвективи традиційно розглядаються як найбільш різкі в абсолютній більшості
культур.
Основною одиницею сексуальної лайки є суть якої докладно
розкрив Б. Успенський у класичній статті про міфологічний аспект російської
експресивної фразеології. Первісно те, що зветься матірним дієсловом, тісно
пов’язувалося з іменем собаки, тобто суб’єктом непристойної дії був собака у
структурі міфологічної формули (рев jebъ июдо шаіь), тобто
«ти - сукин син». Як нечиста тварина, одна з інкарнацій диявола, саме собака, а не
людина, був суб’єктом дії, яку характеризує цей вислів.
Сьогодні місце суб’єкта посів мовець, тобто ідіома у російському звучанні
набула значення Однак підміна тут, як зазначав учений,
доволі природна: мовець лаявся, говорив від імені собаки, наче грав у цей момент
роль тварини: У цьому разі не було потреби згадувати
пса, він був сам собою зрозумілим.
За Б . Успенським, російський мат становить собою імпл іковане богохульство,
приховане під вуаллю сексуальної термінології; первісно він становив священну
дохристиянську формулу, звернену до язичницьких богів і «Матсрі-Землі»: шлюб
Бога Неба (Громовержця) і Матері-Землі з наступною травестійною заміною
Громовержця на хтонічне божество в образі пса. Минуло багато віків, перш ніж

президентських виборів 2004 р. див.: Ставицька Л. О. «Дискурс помаранчевої пристрасти».

, 2005, № 3.
_________ ------------------ --------------------------- ------------------------

акцент змістився з Матері-Землі на матір опонента. До речі, сучасна православна

церква вчить, що той, хто продукує матірний код, ображає одразу трьох матерів:
«Матір-сиру-Землю», «Божу Матір» і власну матір. Пам’ять про колишні зна­
чення мату жива, і тільки останній адресат - мати опонента - свідчить про бажання
мовця принизити його і продемонструвати над ним владу14.
Високий заряд нецензурности, притаманний цій лайці, зумовлюється тим,
що у слов’янських культурах, де склався особливо високий статус родинних
стосунків за материнською лінією, найстрашнішою лайкою є сексуальна образа
матері. Цей корінь заборони бере початок у матріярхаті, коли виникло смертельне
табу на зв’язок із власною матір’ю і в первісному племені, і в часи, коли почав
формуватися інститут сім’ї.
Теорія походження основної матірної лайки набула подальшого розвитку
й уточнення. Висловлювалися сумніви щодо істинности теорії «пса», яку за­
пропонував Б. Успенський. Так, В. Міхайлін висловив припущення, що річ
не у псі (хоча б через те, що іконографія Громовержця передбачає насамперед
зміїні іпостасі), а в тому, що мат - це чоловічий обсценний код в аспекті його
закріплености за суто маскулінною магічною мисливсько-войовничою терито­
рією з домінантним на ній образом пса-вовка20.
В. Ковальов уважає, що центральний матірний вислів «можна віднести до
дуже давнього періоду: кінець ери матріярхату і початок патріярхату, значення
якого було скоріше за все майновим. Той, хто володів матір’ю, ставав господарем
роду. Тому давнє значення вислову ’ слід було розуміти як «я тепер
ваш батько» або «я тепер - господар усього, що вам належало». [Отже,] первинним
був вислів з «я». Він не був образливим, хоча й означав саме злягання. Однак
означав він не секс, не наругу як таку, а лише владу, точніше володіння владою
в не своєму роду. Той самий вислів, але з псом, - більш пізній; він мав на меті
образити увесь чужий рід, звідси вислови «сукині діти», «сукин син», пол.
(Очевидно, первинним словом і, звісно, необразливим було а не
Це відображено і в легенді про капітолійську вовчицю, яка виростила Ромула
і Рема). Це вже епоха патріярхату, образа, таким чином, завдавалась не стільки
жінці, скільки чоловікові, тому не набув поширення вислів «сукина дочка». Не
можна не погодитися за такої постановки питання із, здавалося б, парадоксальною
думкою, що «матірна лайка коренилася не в презирстві до матері, а в повазі:

19 Успенский Б. «Мифологический аспект русской экспрессивной фразеологии».

- Москва: Гнозис, 1994, с. 53-128.
20 Михайлин В. Ю. «Русский мат как мужской обеденный код: проблема происхождения и
эволюция статуса сб. ст. / под ред. В. И. Жельвиса. - М.: Ладомир,
2005, с. 72-75.
малось на увазі, що людина сильніше за власну образу відчує зневагу, адресовану
матері»21. Зрозуміло, що в такому значенні дієслово поступово стало
переходити до розряду лайливих і тому далі неухильно почало табуюватися,
особливо у східнослов’янських мовах»22.
Четверта і п’ята групи пов’язуються з не менш важливими функціями
тілесного низу - дефекацією і сечовипусканням.
Смисловий паралелізм між одиницями 1,2 і 4,5-ї груп абсолютно очевидний,
що певною мірою зумовлено близькістю розміщення дітородних органів та органів
виділення; це яскраво виявляється у синонімічних рядах на позначення тих самих
понять: вхуячити - запиздячити (вдарити когось), виблядок - висерок (нікчемна
людина) і т. ін.
Окремішньо у цьому ряду стоїть слово що хоч не є суворо табуйованим,
проте традиційно вноситься до лексики мату.
Тільки перші три з названих вище п’яти груп охоплюють лексику власне
мату, пов’язану з сексуальною діяльністю людини. Тобто поняття «обсценна
лексика» ширше за поняття «матірна лексика»: друге - складник першого. Усі
матизми та їх похідні можна назвати обсценізмами, проте обсценізми типу
не є матом.
На думку О. Плуцера-Сарно, матірними у російській мові можна вважати
тільки сім лексем: 23. Усі слова та їх
похідні з певними фонетико-граматичними трансформаціями функціонують в
українському обсценному лексиконі; вони є різкими грубими інвективами, які по­
рушують сильні табу і до яких мовець звертається з різних причин.
Для українського обсценного мовного простору релевантними можна вважати
такі (непохідні) лексеми:
1) власне матизми - слова, пов’язані з сексуальною діяльністю:
;
2) обсценна лексика сексуальної сфери:

3) обсценізми несексуальної сфери:

21 Брандт Р. «Кое-что о нескольких словах». 1915. - № 3/4,

с. 356.
22 Ковалев Г . Ф. «Русский мат - следствие уничтожения табу».
- Воронеж, 2005, с .186.
23 Плуцер-Сарно А. «О семантике слова “мат”». У
СПб.: Лимбусс Пресс, 2001, с. 77.
 Матом у широкому розумінні можна вважати перші дві групи, але терміни
«м ати зм », «матірна лексика» слід уживати тільки стосовно першої групи. Деякі
лексем и другої групи наближаються до вульгарної, жаргонної лексики. Однак
елемент непристойности, пов’язаний з тілесним низом і наявний у більшості з них,
дає право, принаймні теоретично, розглядати ці лексеми у межах обсценности.
На периферії обсценного шару перебуває така стилістично нейтральна або
експресивна лексика, що входить у широке поле «тілесний низ та його функції»
і здатна факультативно інтенсифікувати ореол непристойности свого поля у
мовленнєвій діяльності:
і т. ін. Лексеми цього типу частково перехрещуються з сексуалізмами, більшість
з них є нейтральними елементами синонімічних рядів на позначення відповідного
поняття (докладніше див. «Обсценізми й евфемізми»).
Прикметно, що носії мови атрибутують різний ступінь табуйованости
(= непристойности) названих одиниць. У 2007 році ми провели експрес-опи-
тування 46 респондентів (24 чоловіки і 22 жінки), яким запропоновували дати
відповідь на запитання, яке слово з ядерного матірного лексикону
24 вони уважають найнепристойнішим. За
сумарними показниками найбільш непристойним виявилося слово най­
менш - ; чоловіки-респонденти схильні вважати «козел» непристойною лай­
кою. Акцентую увагу на цих показниках, тому що звернусь до них нижче.
Насправді склад і межі мату відносні і динамічні, бо «будь-яке визначення
такого умовного поняття, як “мат”, зведеться до того, що “мат” - це те, що ми на­
зиваємо матом, те, що сприймаємо як мат»25. Для різних субкультур, регіональних
різновидів мови може існувати своя шкала табуйованости.
Мат - слово російське за походженням, первісно воно означало «голос»
(рос. Експресивної семантики «непристойна лайка» воно набуло
під впливом асоціяцій зі словом яке активно уживається в російській лай­
ці. Оскільки мат є сексуальною лайкою, а сексуальна домінанта показова для
російського обсценного лексикону, про що йтиметься нижче, то мат в іпостасі
згаданої центральної інвективи, безумовно, атрибутується насамперед у російській
лінґвокультурі.
Існує думка, що російський мат має монгольсько-татарське походження. Цей
міф закорінено у назві найпершого російського обсценного словника «Словарь
Еблематико-энциклопедический татарских матерных слов и фраз <...»> (при­
близно 1865 р.). Характеристика внесених у словник лексики і фразеології як

24 Слово було введено з тих міркувань, що збільшилась його частотність в інвективному

слововживанні, і ми хотіли перевірити ступінь його наближення до «сильної» лайки.
25 Плуцер-Сарно A. Ibid., с. 80.
«татарських» пов’язується з тим, що «мат» означало «будь-який нехристиян-
ський», «чужий». «Думка про те, що в цілому обсценна лексика є татарською
за походженням і її було завезено в Русь під час татаро-монгольської навали,
абсурдна. Загальновідомо, що обсценна лексика - споконвіку слов’янська»26.
Деякі обсценізми стають лайливими словами і висловами. Проте не все
обсценне є лайливим і не все лайливе є обсценним. Лайка може бути й не
обсценною ( обсценні вислови можуть
уживатися не в складі власне лайки ( Як справедливо зазначає
Ю. Левін, «категорії лайливости і обсценности корелюють таким чином: на пев­
ному рівні зняття обсценности лайка перестає бути такою (пор.
Власне обсценну лайку можна кваліфікувати як інвекти­
ву, пам’ятаючи, однак, що ці поняття не є абсолютно тотожними: інвектива може
виражатися згрубілою просторозмовною жаргонною діялектною
лексикою. Назагал не можна безапеляційно ототожнювати обсценну
лексику (чи будь-яку ненормативну, стилістично забарвлену у складі літературної
мови) з лайкою та інвективою, оскільки категоріяльну ознаку лайливости ви­
значають узус і контекст. Лайка та інвектива виражають лише негативне ставлення
мовця до об’єкта оцінки чи адресата, і вони інтенційно спрямовуються нате, щоб
образити останнього.
Суттєво також наголосити на кореляції обсценізму з семантично одноплано­
вими одиницями інших мовних страт: літ. розм. діял.
жарґ. обсц. Всі вони передають однакове значен­
ня - «здійснювати статевий акт», але порушення соціяльного табу в останньому
слові (як і в будь-якому вислові з обсценним словом або таким, що містить об-
сценний корінь) надає йому лайливої ілокутивної сили та певного семантичного
конотативного ореолу залежно від конситуації вживання (обидва поняття «лайка»,
«інвектива» у їх значенні та «обсценна лексика» ми вважаємо у цьому
тексті синонімічними).
Аналіз семантичної структури обсценної інвективи дає можливість виділяти
тобто одиниці смислу, призначення яких - шокувати учасників спіл­
кування. Табу-сема, наявна в окремому слові («пизда» замість «жіночий статевий
орган»), факультативно може включатися у структуру вислову задля надання
йому шокувальної непристойности виявлятися
на рівні словотвірної структури літературного нормативного слова

26 Плуцер-Сарно А. «Матерный словарь как феномен русской культуры». У

СПб.: Лимбусс Пресс. 2000, с. 50.
27 Левин Ю. «Об обсценных выражениях русского языка».
Сборник статей/Сост. Н. Богомолов. - М.: Ладомир, 1996,с.1 10.
або обеденного новотвору ( ->
дисфемізму.
Дисфемізми - надзвичайно важливий складник обсценного лексикону, а сам
термін уживається в двох значеннях:
1. Навмисне викривлення слова для надання йому грубого, інвективного
значення: - гімназія -тамада, - коломийка еротичного
змісту. Саме в цьому значенні уживається позначка у пропонованому
Словнику стосовно слів, які розглядаються у межах обсценної лексики.
2. Слово, протилежне евфемізму в тому сенсі, що «практично будь-яку
дію, будь-який предмет, будь-яку властивість можна представити у вульга­
ризованому вигляді через використання дисфемізму, який зберігає табу-сему»28.
Пор.: «Мат пародійний, оскільки здатний породжувати численну кількість
дисфемізмів, «обсценізуючи» будь-яке літературне слово»29. Напр.,
- вираження надзвичайного презирства, зневаги або байдужости до чогось,
- збожеволіти; почати поводити себе як божевільний.
У широкому сенсі можна говорити про субстантивну заміну літературного
слова обсценним, пов’язану з тим, що обсценізм передає:
- дифузне, полісемантичне значення. Так, у функції займенника виступає
слово яке постає еквівалентом чоловіка, слова вживаються
на позначення широкого спектра неживих предметів і явищ, оцінюваних як
незначні, дрібні. Якщо хуй як еквівалент особи виступає почасти нейтральним,
то як правило, мають негативне забарвлення. Обсценізми
передають надзвичайно широкий семантичний спектр,
який окреслюється значенням префіксів і суфіксів, а також конситуацією;
- цілком визначену семантику. Так, скажімо, за словом та його синоніма­
ми закріпилась функція заперечних займенників або частки не:
- нічого, - нічого не отримаєш, - нічого подіб­
ного. За обсценізмами закріпилося значення байду­
жости, відсутности позитивного чи взагалі будь-якого ставлення, самоусу­
нення. Субстантиви, що передають негативні властивості а та­
кож стани і дії, за своєю природою мають переважно деструктивну спрямо­
ваність: - розбити, - бити,
раптово здивуватися та ін. Обсценізми набувають статусу сексуальних метафор
(різновид тілесної метафори), коли відбувається перенесення назв статевої сфери
на інші аспекти людської діяльности:
Г. Гусейнов схильний іменувати слова-субститути нормативної лексики, а
також інші відобсценні новотвори есхрофемізмами (гр. есхрологія - лихослів’я),

28 Жельвис В. И. с. 87.
29 Плуцер-Сарно А. с. 75-80.
кваліфікуючи їх не як власне лайливі слова, а як слова-замінники природної мови
для неприродних, болісних умов, як «стьобне» зниження30.
Величезна словотвірно-семантична продуктивність лексики мату є непрямим
свідченням того, що табу, накладене на неї, забезпечує доволі широкий простір
свободи, якому могли б позаздрити інші шари мови. Завдяки цій внутрішньомов-
ній свободі така семантична продуктивність лексики мату набула здатности не
лише заміщати будь-яке слово, а й виконувати функцію мови в цілому, зокре­
ма приміряючи маску соціолекту (жаргону). Приміром, з молодіжного соціо-
лекту: (краще добре бити, ніж
погано висловлювати своє незадоволення). На жаль, такий модус
лінґвальної свободи екстраполюється на ті поведінкові стереотипи (особливо
молодіжні) у сучасному комунікативному просторі, які викликають обурення і
навіть шокують.
Зрозуміло, що згаданий величезний словотвірно-семантичний потенціял об­
сценної лексики практично унеможливлює його вичерпне лексикографічне пред­
ставлення і в плані кількісної фіксації, і щодо відбиття семантичної структури.
Тому навіть найповніший словник цієї лексики здаватиметься більшості мовців
неповним.

Заведено говорити про своєрідний корпоративний характер інвективи, оскіль­

ки існують люди, для яких зняття заборон уже є подобою інтимности: інвективний
конфлікт вони розглядають хоча й потворним, але сурогатом близькости, єднан­
ня в гріховності лихослів’я. «Рядовий лихослов шукає єднання з такими, як він, але
в жодному разі не вище. <..> за допомогою мату [він] із задоволенням виявляє, що
перебуває зі співрозмовником у карнавальній атмосфері всезагальної, тотальної
“лайновости”»3'.
Комунікативні аспекти обсценної лексики пов’язуються передусім з тим, що
вона вербалізує образу як таку. Головне завдання образи - знизити соціяльний
статус опонента і таким чином ствердити свою перевагу. У цьому разі реалізуєть­
ся агресія ворожости, адже лайку призначено для того, щоб завдати моральних
збитків людині, яка чимсь комусь не догодила. У випадку обсценної інвективи
таке завдання здійснюється завдяки порушенню мовного табу та соціоетичних
норм. Сутнісним прагматичним моментом є те, що заборона порушується. Звісно,
образити ближнього можна і без застосування лайки, проте саме лайка, особливо
«сексуальна», складає список найрізкіших слів у всьому інвективному словнику.
0 Гусейнов Г. с. 157.
-11 Жельвис В. И. с. 153.
Тому сильна емоція, виражена відносно ввічливо, - це зовсім не те, що сильна
емоція, виражена сильними висловами. «Коли ми говоримо: “Ы (смачно) вилаяв­
ся”, - ми маємо на увазі не тільки те, що N вимовив певні слова, тобто здійснив
локутивний акт, але й те, що він здійснив певну дію , тобто відбувся ілокутивний
акт. <••> Лайливі слова та вислови близькі до перформативів: вислів є одночасно
і вчинком, і дією»32. Емоційна розрядка настає через зламування табу, причому
для того, щоб надати шокувального ефекту, достатньо виявити намір порушити
ту чи ту заборону. У цьому сенсі вербальну агресію можна розглядати як
інтеріоризацію вчинку, що знайшло відображення у тій же обсценній фразеології:
(лай, а не бий). Пор.: «У той чи
той спосіб агресивність має заміщена заради фізичного здоров’я
суспільства»33.
«Лайка, маючи спільну ілокутивну силу з “пристойними” висловами
- дістає не лише стилістичне маркування, -
більш істотним є те, що, вживаючи її, я не тільки прагну висловитися грубо (це
стосується стилістики), але й хочу, так би мовити, “виразити грубість” , здійснити
акт “грубощів” , тобто “лайливий ілокутивний акт” . “Дійовий” характер обсценної
лайки полягає в тому, що її вживання є порушенням табу - і такого, що склалося
історично, і сучасного, 34. Перлокутивний ефект лайки ситуативно
зумовлюється: непристойна лайка може глибоко образити адресата так само, як,
до речі, і нейтральні слова або удавана ввічливість, і навпаки - може маніфестувати
емпатію, щирість, співчуття тощо.
Класифікація обсценної лайки за прагматичними настановами охоплює такі
різновиди:
1. Посил и , семантичним ядром яких є відсторонення адресата від адресан
з позначенням місця відсилання - «чужого» простору, а саме тілесного низу
я виражаю своє негативне ставлення до тебе і своє бажання
не бачити, не чути і т. ін. тебе, не мати з тобою справи (взагалі або в цій ситуації);
я виражаю вимогу, щоб ти вчинив так, щоб моє бажання було виконано; вибір
способу виконання належить тобі; водночас я хочу образити тебе і роблю це.
Іншими словами, посили - це одночасно директиви і експресиви (за Дж. Сьорлем).
Мовлене передусім стосується контактного спілкування, коли адресат посилу і
адресат повідомлення - одна особа. Коли ж має місце непряме вживання, на адресу
третьої особи, ілокутивна сила різко послаблюється. Таке саме послаблення
спостерігається при вживанні висловів з «приобсценною» частиною

Левин Ю. «Об обсценных выражениях русского язы ка»...,с. 19.

" Жельвис В. И. 184.
14 Левин Ю. «Об обсценных выражениях русского язы ка»...,с. 110.
Суттєвим є зв’язок посилів з «чужим» простором, що враховується при тлумаченні
відповідних ідіом, як, скажімо, у такій кваліфікованій лексикографічній праці, як
«Іди на хуй: вираження мовцем
сильного бажання перервати будь-яку взаємодію чи зв’язок з кимсь/чимсь, яке
здійснюється у принизливій для адресата формі побажання переміститися у місце,
що лежить за межами особистої сфери мовця»35.
2. Матірні формули, які містять дієслово на позначення здійснення ста­
тевого акту і спрямовуються на матір адресата або на нього самого:

3. Відмови - я відмовляю тобі в тому, що ти просиш, заодно прагнучи обра­

зити тебе:
Індиферентиви - виражають байдужість, самовідсторонення, неохочу
згоду:
5. Пейоративи - це власне лайлива лексика, яка, переважно у сполученні
з прикметниками, передає оцінку розумових, моральних властивостей людини,
рис її характеру, вдачі тощо:
іт . ін.
6. Божба - клятви, запевнення в істинності сказаного:

7. Прокльони:
8. Вигуки і вставні слова
У функціональному плані обсценні слова можуть:
1) виконувати суто емотивну функцію як вираження безпосередньої емо­
ц ії- здивування, обурення, захоплення, незадоволення і т. ін.;
2) функціонувати як семантично спустошені вставні звороти, тобто ужива­
тися з експлетивною метою, безадресно. Це не просто своєрідні заповнювачі пауз,
а «детонуючі коми» (В. Жельвіс), що містять у собі ознаки ритуалу. Деякі дослід­
ники схильні ставити подібні одиниці в один ряд з такими паралінґвальними за­
собами, як шипіння, зойки, скрегіт зубів, і порівнювати з вовчим виттям, собачим
гавканням-36.
Однією з найпопулярніших вставок у сучасному обсценному слововживанні
слід визнати та похідні від
Частотність вживання як детонуючої коми, безумовно, свідчить про
ослаблення домінанти інвективи, референтом якої є «розпусна жінка», оскільки

35 Буй Василий. -
М: редакция АСМ «Помовский и партнеры», 1999,с. 5.
Про матірні інтерполянти, які ритмічно організовують текст і слугують модальними опе­
раторами матірного вислову, див.: Михайлин В. Ю. «Русский мат как мужской обсценный
код»..., с. 87-91.
___________ - -------------- ---------------------------------- — - ----------------------------------------------

приписування цієї властивосте жінці є питомою ознакою інвективного лексикону

(до речі, і не тільки в українській мові). Не випадково слово має найменший
ступінь непристойности, як, зрештою, й показало опитування респондентів.
Одиницям, які виконують функцію детонуючої коми, приписують метамовну
функцію, адже вони підкреслюють мовний код як матірний і виражають, за
словами Ю. Левіна, матірний погляд на життя37.
Г. Гусейнов уважає, що семантична спустошеність матірного слововживання
стала перчиком у радянський час,тим популярнішим, чим ширшим було поле цьо­
го слововживання38. Лайка через слово, лайка як зв’язка у потоці мовлення постала
не без впливу мови кримінально-злодійського соціюму, яка через цей код транспо­
нувала у всезагальну лінґвапьну атмосферу примітивну магію слова і разом з низ­
кою інших чинників зближувалася з дискурсом радянського тоталітаризму.
Умовно можна виділити три функціональних типи матірних комунікативних
актів:
- окремі матірні вислови, вжиті як данина моді або як такі, що відповідаю
соціокультурним нормам чи традиціям, що склались у суспільстві на певний час;
деякі з них функціонують:
1) у ситуації спонтанного реагування на дуже неприємний, часто несподіва­
ний, перебіг подій для отримання психологічного полегшення. Наприклад, коли
після вбивства у Києві російського бізнесмена С. Курочкіна місцева газета на
першій сторінці вмістила його портрет зі словами «Вот... блядь!», які він вимовив
перед смертю, ніхто не мав сумніву, що так воно й було насправді;
2) щоб знизити статус адресата за допомогою пейоративів;
3) для встановлення духу корпоративности (співрозмовники можуть лаяти
відсутню особу, владу, вибори, ціни, погоду і т. ін.);
4) для самопідбадьорювання у побутових та професійно-виробничих ситуа­
ціях, пов’язаних з напругою, ризиком:

... (Іздрик, АМ™); як самозбудження воїнів

перед битвою: «Мат і скатологізми допомагають подолати страх в умовах воєнних
дій. У бою німецьке скатологічне лихослів’я успішно допомагає заперечити
жорстоку і смертельно небезпечну реальність, наче оголошує її неіснуючою. Так

17 Слід Б. Л. Боруховим, що агресивна філософія мату «<•••> не означає, що

людина, яка засвоїла мат, неодмінно дивитиметься на світ крізь чорні окуляри. Але якщо
крізь такі окуляри вона уже дивиться, якщо вона незадоволена ж иттям і людьми, мат буде
для неї ідеальним засобом для об’єктивізації своїх негативних настанов». Борухов Б. Л.
«Мат как философия жизни лингвософский альманах. Саратов, 1994. Вып. I ,
с. 18.
’* Гусейнов Г. «Матерный пласт идеологического языка»..., с. 150.
само чинить і російський мат. Ветерани Великої Вітчизняної війни стверджують,
що, йдучи в атаку, російські солдати не кричали «За Батьківщину! За Сталіна!»,
як стверджувала радянська пропаганда, - поряд із традиційним «Ура!» йшов
звичайний мат»39;
5) з апотропаїчною функцією: використання непристойного найменування
оберега. Напр., тричі вимовлений вислів використовувався в
деяких регіонах України як оберіг від небіжчиків: щоб той не ходив, його лаяли; у
замовляннях проти зурочення:

- мат як елемент красномовства. Затятий лихослов зазвичай має бідний слов­

ник, який неадекватно відображає навалу емоцій. Тому віртуозна лайка у формі
«відбірного мату» сприймається як недоступне для інших мистецтво:

(3 інтерв’ю: Лесь Подерв'янський: ПІК, 2001, № 13). Про рецепцію

тривіяльної лайки як «ситуативного» мистецтва слова у діялозі свідчить і такий
метамовний коментар:
/

[йдеться
про траур з приводу смерті К. Черненка, Генерального секретаря ЦК КПРС, у
1985 р . С.].

-
(Ю. Андрухович, Таємниця);
- мат, який перетворився на беззмістовний рефрен («махрова матірщина»).
Проектуючи проблему інвективного слововживання на модель карнавалу,
заведено говорити про «карнавальне світовідчуття» у таких жанрах, як гучний
скандал, жартівливе змагання лихословів, ритуальна інвективна «дуель» та ін.
Функціональна характеристика обсценного лексикону буде неповною, якщо
не згадати його ролі у фразеологізмах, пареміях, замовляннях, а також наративної
функції в сороміцькому (еротичному) фольклорі, де ритуальне використання
непристойної лексики якраз і було тим карнавальним клапаном, який на певний
час звільняв від світу «по цей бік» і занурював в інакшість світу і слова, у сміхову
іпостась тілесного низу, стверджував ідею життя; а ще в анекдотах з елементами
мовної гри, у різнотипних художніх дискурсах.
У комунікативному спектрі обсценности наявні також девіянтні моделі по­
ведінки типу (див. статтю ОБСЦЕННИЙ),

Жельвис В. И. «Русско-немецкие инвективные параллели: стратегия и тактика...», с. 228.

 (потреба писати непристойності), (написання будь-чого, в
т. ч. графіті, які стосуються видільних функцій). В обсценних телефонних дзвінках
додзвонювач,говорячи непристойності жінці(вамериканському сленгу такулюдину
називають ), реалізує не власне ворожу, а інструментальну агресію, прагнучи
злякати, отримати задоволення від завданого комусь морального збиткування.
Уважають, що такий телефонний хуліган отримує від непристойностей, які він
говорить по телефону, таке ж задоволення, як і ексгібіціоніст.

Невербальна семіотика лайки, дуже давня за своїм походженням, охоплює

такі вульгарні жести, що зазвичай підсилюють вербальну інвективу: показування
дулі, язика (аналоги чоловічого статевого органа), спльовування слини (аналог
чоловічого сімені), реальне оголення нижньої частини тіла. Звичай символічного
або буквального оголення власних сідниць чи геніталій розглядають як засіб
приниження опонента.
Показування свого заду - жест ритуальний і розвінчувальний за своїм ха­
рактером, на давні корені його вказував М. М. Бахтін40.
Такий тип інвективи може, здавалось би, обернутись проти інвектанта. Од­
нак цього не відбувається. Коментуючи цей феномен, В. Жельвіс зауважує: «У
певних етнічних традиціях жінки, які посварилися, можуть демонструвати таку
поведінку одночасно, причому кожна впевнена, що ганьба падає на противницю,
а не на неї, і передусім якщо вона вдалася до цього жесту першою»41. Ця традиція
мала поширення і в українському ареалі: «У певних регіонах України жінки легко
заголяли свій зад на доказ своєї зневаги до співрозмовника»42.
У сучасному невербальному просторі побутують такі непристойні жести, як
підняття догори середнього пальця руки (див. ФАК) та показування внутрішньої
частини руки до ліктя як аналоги відмов зі словом

Термінологічну парадигму обсценного лексикону ми розглянули вище. Проте

в літературній мові, фразеології, стихійних коментарях, що віддзеркалюють

Бахтин М. М.
- 2-е изд. - М.: Худож. лит., 1990, с. 4І4.
41 Жельвис В. И. .., с. 302.
Маерчик Марія. «Одяг як символічне тіло». - К ., 2003, с. 69.
«наївну» мовну свідомість носіїв мови, побутує чимало одиниць, у тому числі
функціонально наближених до мікрополя традиційної метамови, які дають
ключ до розуміння коґнітивної бази «обсценної» частини у мовній картині світу
українців.
У лексико-фазеологічнійсистеміукраїнськоїмовичималоодиниць виражають
інвективу:
зокрема грубої, брутальної:
грубий, нестримний у висловах),
(груба образа), (слова,
якими інакомовно передають брутальну лайку або грубі вислови). Зрозуміло, що
ці фраземи різною мірою передбачають нецензурну лайку, проте пряма вказівка
на непристойність лайки міститься, за нашими спостереженнями, у дефініціях
лише таких одиниць:
(погані, огидні
або непристойні слова),
непристойні образливі розмови; людина, що використовує сороміцькі та інші не­
пристойні слова.
Постать колишнього Президента України Л. Д. Кучми збагатила цей сино­
німічний ряд словосполученням (вислів набув поширення
після оприявлених у 2000 р. в зв’язку зі зникненням опозиційного журналіста
Г. Ґонґадзе магнітофонних записів, які здійснив майор В. Мельниченко. На цих
касетах чути голос Л. Д. Кучми, який, вживаючи обсценну лексику, наказує при­
брати невигідного журналіста).
На позначення уживання непристойної, зокрема матірної, лайки в українській
мові застосовується дієслово уживати лайливі, соромітні слова,
відповідно
Етимологічно пов’язане з емоційно-оцінним «лихо», несе в собі
уявлення про відповідну мовну поведінку як зло43.
У концептосфері сороміцького фольклору, попри його розважально-сміхо­
вий характер, все ж можна віднайти сліди, які вказують на зв’язок еротики (со-
ромности) з «лихом». В одній з приказок, які записав І. Франко, говориться про
це прямо: чоловічий і жіночий статеві органи на­
зиваються «бідою». Симптоматичною виглядає кореляція еротики й лиха у словах
- поводитися розпусно, - розпусник, розпусниця

43Нагадаймо,що одним зі значень латинського прототипу «обсценний» є «страшний, лиховісний,

зловісний». У Короткому посібнику з англійської мови «лиховісний, зловісний»
фігурує на першому місці в етимологічній довідці до слова The Concise Oxford
Companion to the English Language Ed. Tom McArthur. Oxford University Press, 1996.
(Білецький-Носенко П. Словник української мови. - К.: Наукова думка, 1966,
с.210)44.
«Соромітний» органічно входить у широке поняття непристойної (обсценної)
лайки, але первинно стосується сексуальної сфери. Про це свідчить семантичне
наповнення слова та його похідних у розглядуваному ракурсі: розм.
діял. зовнішні статеві органи людини, фольк. - статевий
орган дитини; непристойний. Сороміцькими
можуть бути слова, пісні, прізвиська, картинки, жести; уживаний вислів
точніше, ніж «лихослів’я», передає значення «сексуальна лайка».
З прикметником семантично зближується запозичення з польської
мови БЕЗЁЦНИИ).
Еротичний фольклор у таких його жанрових різновидах, як веснянки, пародійні
колядки і щедрівки, весільні пісні та ін., українці назвали «сороміцьким». Це
поняття у його кореляції з лихослів’ям охоплює все, що стосується екскреторної і
сексуальної функцій тілесного низу, однак перші збирачі та публікатори розгляда­
ли поняття «сороміцький» у значенні «еротичний», пов’язаний з «сексуальним
життям людини»45.
Отже, неприйняття українським духом і ментальністю сексуальної лайки
позначилось на осмисленні її у виразному етичному, емоційно-експресивному
ракурсі як лиха, зла, сорому. Концепт «сором» є визначальним для еротичної
лексики: її соромно чути сторонній людині. Хоча слово у сороміцькому
фольклорі не трапляється, проте не випадково наприкінці традиційних жартівли­
вих перекорів роду молодого з родом молодої одна зі сторін втихомирювала іншу:
Зауважимо, що не стільки соромно
вимовляти, скільки соромно, що (що подумають?), у чому ймовірно
слід вбачати відбиття такої типової для української ментальности риси, як реф­
лексивність логосві домости.
Українська метамова відображає уявлення про непристойну лексику як бруд:
, (< плюгавити «робити брудним»); вона
асоціюється з неприємним тактильним відчуттям у словах
і т. ін. У коґнітивній перспективі сексуальна

41 Лексична діяда передає емоційно-оцінний спектр уявлення про лихослів’я; у

структурі концепту «соромітність» не виключається також наявність зв’язку «сексу і
задоволення» зі «смертю, болем» як онтологічної, за 3. Фрейдом, характеристики життя
живої істоти. Пор. семантичні кореляти праслов. *зогтъ у різних мовах: досада, образа,
жах, страх, мука, біль. ЕСУМ, 5,357. Поняття лихослів’я і еротичної соромітности входять
У концептуальне поле «гріх».
45 Красиков Михайло. «Таємничий дивосвіт українського еросу».
Харків: Фоліо, 2003, с. 13.
непристойність пов’язується з відчуттям липкого:

(І. Роздобудько, Мерці).

Концептуалізація сексуальної сфери як чогось масного, жирного, неприємно­
го на дотик до певної міри мотивується семантичним розвитком давньоруського
дієслова розвиток первісного уявлення охоплював також назви
продуктів харчування, що мали відповідну властивість: тощо.
Напр., з байки (у записах В. Гнатюка):

Ключ до
розуміння вислову дає інший текст з ототожненням

(Сором, фольк., зап.

В. Гнатюка).Отже, це непристойні слова,пов’язані зсексуальною
сферою (див. коментар до Скоромне слово: СЛбВО).
Метамова лайки відсилає до приємних смакових відчуттів:

Учених здавна приваблювала ідея визначити, які народи у світі є найбільшими

лихословами. Висловлювалось чимало гіпотез щодо існування прямого зв’язку
між наявністю міцних слів та агресивністю носіїв мови (араби, угорці, росіяни
славляться цими словами через свою агресивність, войовничу експансивність),
їх належністю до імперського етносоціюму46, кліматом і частиною світу (чим
ближче на південь, тим активніша і яскравіша інвектива; найзатятішими носіями
нецензурщини є жителі морських держав), психологічними особливостями
народу (для інтравертного темпераменту інвектива є засобом емоційної розрядки,
де традиції обмежують інші можливості) і т. ін. Проте більш-менш науково
обґрунтованої концепції національної специфічности лайки за зазначеними пара­
метрами нам не вдалося виявити.

46Пор. цікаве спостереження Миколи Рябчука: «За українською лайкою, як і за мовою загалом,
стоїть переважно приватна особа - колгоспник, кріпак, робітник-лімітчик, закомплексований
інтелігент. За імперською мовою стоїть ціла імперія, увесь її апарат, усі інституції, уся система
освіти і пропаганди, управління й насильства - від міністерських кабінетів до бандитських
малин». Рябчук Микола «Сірко і Шаріков 2007, № 11.
 Типологію національних інвективних стратегій можна побудувати на під­
ставі визначення того, який аспект обсценности для етносоціюму є найбільшим
емоційним подразником, порушення яких табу спричиняє катарсис. «Очевидно, у
всіх без винятку культурах існує ціннісно значуща домінанта, яка стійко утримує
збудження від імпульсів, що надходять у нервову систему, пов’язаних з сексом,
виділеннями, назвами тварин і т. ін. Ця домінанта визначає вибір тієї чи тієї
інвективної стратегії, так само як відмову від такої стратегії і перехід до іншої»47.
Ціннісно значуща домінанта для народів європейського ареалу визначає три
типи інвективних стратегій у групах мов. Попри умовність цієї класифікації, вона
видається нам зручним засобом для типологізації інвективних стратегій:
1) «анапьно-екскремальний» (S h it (Scheiss)-K yflbT ypa ): німецька, чеська, анг­
лійська, французька;
2) «сексуальний» (Sex-культура): російська, сербська, хорватська, болгар­
ська;
3) «сакральний» (Sacrum-культура): романські мови, частково - чеська, сло­
вацька, польська.
Звичайно, такий поділ має умовний характер, бо ці типи співіснують у межах
окремої лінґвокультури, проте домінування певного лексикону на тому чи тому
історичному етапі своєрідно віддзеркалює концептуальні засади буття кожного
етносу, його етноментальні стереотипи та психофізіологічні преференції.
Домінування сексуальної лайки у росіян аж ніяк не означає гіперсексуальности
носіїв російського обсценного коду. Позбавлена первісного змісту і семантич­
но спустошена за своєю природою, сексуальна лайка, як помітив свого часу
Ф. М. Достоєвський, свідчить про цнотливість народу, оскільки мовці не мають
на увазі нічого непристойного. Цнотливість і затяте сексуальне лихослів’я ужи­
ваються в російському характері, на думку російського письменника. Пор.: «Той,
хто лається, про секс і тим більше про його збочення навіть і не думає: зазвичай
він у давній традиційній формі виливає свою російську душу, висловлюючи таким
чином своє незадоволення життям, людьми, урядом»48.
Ядро російської матірщини складає «сексуальна» тріяда: -

Проектуючи цей феномен на Shit-культуру, можна передбачити, що до­

мінування лексики, пов’язаної з видільними функціями організму, свідчить про
виняткову охайність носіїв відповідного коду. «Що стосується скатологізмів, то

47 Жельвис В. И. с. 160.
48 Мокиенко В. М. «Русская бранная лексика: цензурное и нецензурное».
- СПб.:
Норинт, 2003, с. 21.
очевидно, що цей статус перебуває у прямій залежності від охайности нації. Немає
етносу, який можна було б беззастережно звинуватити в неакуратності, але все-
таки тут існують певні градації. У Західній Европі німці, безумовно, лідирують
як найохайніша нація, а тому природно, що найгрубіша лайка там будується на
скатологізмах, тобто на звинуваченнях опонента у порушенні відповідного табу»49.
В. Жельвіс наводить таблицю російсько-німецьких відповідників:
(Проклятое говно!), -
(Богопроклятое говно!), (Поцелуй меня
в жопу!), (Я на него сру!). Особливою
акуратністю на Сході відзначаються японці: «до чистоти тіла японці ставляться
хворобливо, як до священного поняття. Звідси і популярність японських звернень,
які звинувачують адресата у порушенні цього табу. В інших культурах теж можна
знайти подібне: найбільш поширені інвективи в іспанських циган гітано пов’язані
з екскрементами». Порівнюючи російську і латиську культури, автор відзначає по­
ширеність у них відсилання адресата в тілесний низ, однак у російському вживанні
перевага надається статевим органам, у той час як у латиському - екскрементному
ряду: росіянин скоріше пошле опонента «на хуй», а латиш - «в жопу»50.
Можна упевнено припустити наявність в українській обсценній лайці ска-
тологічної домінанти. Про це переконливо свідчить приблизне кількісне співвід­
ношення сталих словосполучень, зафіксованих у пропонованому Словнику, на
базі двох обсценних сфер: - до 20, - 46, - 38, -
57, -1 5 1 , - 76.
Подібно до наведених вище російсько-німецьких паралелей, можна навести
сексуально-скатологічні паралелі в українському обсценному слововжитку:

та ін. Копрологічні преференції українців постають у фразеології:

- (неприємні якості неможливо відрефлексувати),
- (ні туди ні сюди), -

Близькість дітородних та екскременторних, вивідних органів відіграла важ­

ливу роль в історії інвективи, адже перші становлять творче начало, а другі -
протилежне. На рівні буденного світосприйняття дві іпостасі тілесного низу у
людській свідомості зазвичай не змішуються, відмінність між ними відчувається
інстинктивно. Проте лексична система еротичного лексикону припускає таку
метонімічну заміну за суміжністю; приміром, у польській мові назва жіночих

44 Жельвис В. И. «Русско-немецкие инвективные параллели: стратегия и тактика...», с. 227—

228.
50 Жельвис В. И. с. 158.
сідниць переноситься на жіночий статевий орган, у цій лексично-звуковій
/Ьоомі вона перейшла у львівський сленг. Аналогічний семантичний механізм
визначив природу вторинних номінацій в евфемізмах, що побутують в інших ре­
гіонах Західної України, напр. - жіночий статевий орган.
Нерозрізнення двох іпостасей тілесного низу вчені схильні приписувати
людям з невисокими моральними критеріями, носіям вульгарної психіки, які
стають творцями порнографії та висловів на зразок того, що побутує у фінській
мові «Твоя мати сцяла, коли тебе зачинала». Йдеться не просто про метонімічну
заміну, а про ототожнення процесу фізіологічного відправлення з прокреативною
функцією, стилістичний діяпазон якого в українському варіянті коливається від
жартівливої експресії перифраза
- про дуже молоду, недосвідчену людину) до вульґарно-цинічної
інвективи, спрямованої не на образу матері опонента, як у фінському варіянті, а
на приниження матір’ю власної дитини: - відповідь матері дитині на
питання «Мамо, звідки я взявся?»;
- мати про неслухняного сина.
Проте значення фізіологічних відправлень у людській культурі має далеко
не одновимірний характер. З одного боку, вони як уособлення бруду, нечистоти,
неприємного запаху потрапляють до розряду сильних обсценізмів, а з другого, - в
символічному сенсі їх оточує священний ореол, пам’ять про який зберігає світо­
ва міфологія. Екскременти розглядаються як творче начало відповідно до ро­
зуміння їх як «резервуара життєвої сили, священної природи людської біології,
яка перебуває в людській істоті і здатна повернутись після того, як полишає
людське тіло; звідси - езотеричне значення ритуального поїдання екскремен­
тів»51. Слід пристати на думку: «Є чимало підстав гадати, що глибоко в підсвідомос­
ті людини наявна не стільки відраза до екскрементів, скільки відчуття причетности,
спорідненосте, єдности з ними»52. Психоаналітичний вимір скатології, безумовно,
впливає на її коґнітивний модус у мові й культурі. Переконливим доказом цього
можуть слугувати тексти Леся Подерв’янського, обсценність стилю якого
великою мірою базується на скатологічній домінанті. Серед персонажів його п’єс
є копрофаги, ті, хто вивчає кал, один з них має прізвище Срака; «герої нашого
часу» не розуміють, а до віддаленої перспективи їм
"феба. Почасти кал - антураж їхнього життєвого простору і смисловий центр
комунікативного дійства п’єси.
Психологи стверджують, що «діти з ніжністю ставляться до процесу ви­
порожнення, його наслідок - перший продукт власного виробництва дитини.
A dictionary of symbols / Jean Chevalier and Alain Gheerbrant; translated from the French by
John Buchanan-Brown. London; New York: Penguin Books, 1996,c. 361.
Ж ельвисВ.И. c. 249.
Хіба чимало дорослих потайки не дивляться на нього в туалеті!»51. Один з героїв
«Казки про репку...» Подерв’янського з фройдівською точністю проговорює цю
істину: <...> -

Він індивіду ялістично зациклюється на «цікавій штуці» настільки, наскільки

ототожнює себе з нею: <...>

А. Аранґо в одному з розділів книжки, присвяченої психоаналітичному по­

трактуванню обсценних слів, під промовистою назвою «Народжені між калом і
уриною», зауважує: «Задоволення дитини від випорожнення є такою ж мірою
егоїстичним, як і соціяльним. Вона хоче розділити своє інтимне задоволення з
батьками. Вона запрошує їх у туалет або відвідує їх там, у своєму улюбленому
місці зустрічей; хоче спільно насолоджуватися цими приємними моментами.
Вона просить, навіть примушує їх. Але це невибагливе задоволення існує і в до­
рослому віці, хоча його старанно маскують»54. Як переконує автор, у дитячих
емоціях закорінено приємність для чоловіків і жінок перебувати з кимось у мить
«вивільнення», субститутом якої є звичка читати у ванній. Деякі народи відверто
формулюють такий тип соціяльности:
Подібних фразеологізмів є чимало
і в українців; - знак приязні, інтимно-довірливих
стосунків: (не можу без тебе жити),
(про велику приязнь двох людей), відмовитись від цієї звички
означає викреслити людину з близького оточення:
(рос.: (про людей,
які були друзями, але посварилися).
Відлуння дитячої примітивної соціялізації вигулькує з підсвідомого у спон­
танній репліці одного з героїв: [Туз:] <...>
[Вєнік:]

(«Нірвана»),
Відверта самохарактеристика іншого колоритного персонажа, Опанаса Іва­
новича («Остановісь, мгновєніє»),
дивовижно гармонує з
іншою іпостассю його тілесного низу:

53 Arango Ariel С. c. 52.

54 Arango Ariel C. Ibid. Автор уважає, що скатологічна інтимність з батьками є одним з най­
більших задоволень дитинства, і в іпостасі інфантильної сексуальности вона корелює з
інцестом (звідси й випливає заборона обсценних слів цього типу) і тими репресивними ме­
ханізмами людської психіки, які можна подолати за допомогою цих слів.
 Іван Опанасович зникає у сортирі. <..> З сортиру чути огидне пердіння. <..> З
сортиру чути шарудіння. Трохи згодом з’являється Іван Опанасович, застьобуючи
штани. Він розпарений і страшний <..> [Хуна:] , <..> З
сортиру чути страшний крик. [Чорт:] , ... [Іван Опанасович:]
...
Кумедні герої п’єс Леся Подерв’янського, що застрягли на анальній стадії
психічного розвитку, з дитячою безпосередністю проговорюють своє інтимне
«я», створюючи карнавальну атмосферу знищення будь-яких морально-етичних
обмежень і репресивних загат.
На жаль, звужені рамки передмови не дають змоги здійснити детальний
коґнітивний аналіз української скатологіЧної фразеології, проте попередні
кількісні показники, історико-культурний контекст обсценности дають право
припустити, що українська культура належить до БЬії-культури. Відкритим
лишається питання, чи зумовлено це охайністю українців, чи якимись іншими
чинниками.
Власне матизми як лайка в історичній ретроспективі, очевидно, не були
притаманні українській лінґвокультурі. Згадані метамовні вислови
(фіксує Номис, у «Словнику» Грінченка),
відсилають до етносів Бех-культури, себто матірні слова розцінювались не
стільки як російські, скільки як чужі (ворожі). Пор.: «...старі люди неодноразово
казали мені, що навіть 50 років тому в українському селі [матірні] слова
сприймалися як чужі і ніколи не були побутовою говіркою, навіть серед чоловіків.
<..> У хаті взагалі не можна було лаятися, а як хто почне, його одразу спинять
однією фразою: «Мовчи, бо піч у хаті!» Не можна було лаятися і коло води:
«воно тобі верне». Зрозуміло, присутність дітей, жінок, старих людей стримувала
нецензурну лайку»56. На сучасному етапі «московська лайка» міцно прижилась
в українському обсценному просторі, і все ж уживання головного матірного
слова усвідомлюється як порушення найсильнішого табу, а саме слово, як
показало опитування, чоловіки і жінки оцінюють як найнепристойніше.

55 В «Енеїді» І. Котляревського:
(5:131)- типове для метамови обсценности вживання сакральної лексики
У профанному значенні, пор. рос. - нецензурно вилаяти. СРБ 2003: 235. Етнонім
відсилає до сербів-переселенців, яких на їхній батьківщині було втягнуто у війну Туреччиною
і Австрією, і, за задумом Росії, вони мали військово зміцнювати її позиції у боротьбі проти турків.
1752-1753 рр. виникли два військово-землеробські (спочатку переважно військові) поселення
сербів на Україні. Це була Нова Сербія, одним з центрів якої був Миргород (тепер Новомиргород)
(Бар’якторович Мирко. «Серби на Україні». , Київ, 1971 ,№ З,
с. 38-42). У «Словнику» Б. Грінченка: служити найманцем у війську (4, 114).
56 Красиков Михайло. «Таємничий дивосвіт українського еросу», с.15.
 В умовах глобалізації та міграційних процесів межі між різними обсценними
культурами стають дифузними, взаєпроникними; переклади зарубіжних фільмів,
масова культура транспонують інновації, трансформують питомі традиції ін­
вективи. Приміром, як відзначають дослідники, у російській лінґвокультурі по­
мітнішим стає скатологічний елемент.
Пристаючи на думку В. Жельвіса, що «подальша доля матірної інвективи
залежатиме від долі культу матері і ставлення до інтимного боку життя в тій чи
тій національній культурі»57, можна будувати певні прогнози щодо українського
мовного та психокультурного простору.
Українська народна обсценна фразеологія містить невелику частку про-
фанізмів - релігійної термінології, ужитої у зниженому,, профанному (але не бо­
гохульному) сенсі. Прикметним видається синтез копрологічної та релігійної лек­
сичної сфер у структурі українських паремій цього типу:

і т. ін.
В еротичному фольклорі служителі культу як виконавці статевого акту
постають в іронічно-зниженому ореолі:
<...> -

Наведені у Словнику паремії, зразки текстів з еротичного фольклору пере­

конують у національно-мовній оригінальності змісту і форми обсценности. Впа­
дає в око своєрідна ритмомелодика вислову, асоціятивні зв’язки римованих слів
простір
мовної гри у примовках, дражнилках і т. ін.
Загальновідомо, що фразеологія чи не найповніше виражає дух мови та її
йосіїв. Не є винятком і її обсценна частка, яка дає багатий матеріял для вивчення
української концептуальної картини світу, особливо її тендерних параметрів,
етнопсихології, акумулює історико-культурні факти:
та ін.
Переважну більшість сталих словосполучень, зафіксованих у Словнику,
взято з фольклорних джерел XIX ст., діялектних словників (див. Бібліографію),
які в основному віддзеркалюють мовний світ сільських жителів.
Наші спостереження над сучасним урбаністичним середовищем переконують,
що в ньому створюється оригінальна українська обсценна паремія, - приміром,
така, яку було зафіксовано у середовищі лінґвоментальних українців-білін-

'7 Жельвис В. И. .. ., с. 317.

ґвів, людей з вищою освітою віком 30-40 років, які вживали інвективу
спорадично, у близькому оточенні:
? Привертає увагу актуалізація лексеми у
незвичному для себе оточенні, яка постала не без впливу високої частотности
у загальномовній фразеології. Останні два з наведених висловів ми зафіксува­
ли у розмовному спонтанному російському мовленні як українські обсценні
вкраплення. Українську форму в таких ситуаціях ужито для того, щоб пом’як­
шити інвективу, надати їй гумористичного відтінку, а перемикання коду -
підсилити додаткову ігрову експресію вислову. Це відоме явище описано в лінг­
вістичній літературі, коли для росіян слово звучить не так вульгарно, як для
тих, для кого це слово є рідним, а традиційно вихована англійська дівчина може
вимовити російське матірне слово, англійський відповідник якого вона б ніколи
не вимовила.

«Найсильніші» обсценні слова привертають увагу дослідників і збирачів

обсценного лексикону з концептуальної та культурно-семіотичної точки зору.
«Хуй» у всьому розмаїтті його онтологічних і лінгвістичних функцій мис-
литься як фалос - те універсальне, що означає людське життя, певний символічний
об’єкт, який відіграє надзвичайно важливу роль у житті людини відповідно до
психоаналітичного ототожнення органа з «людським Я»: втрата хуя рівнознач­
на втраті власної ідентичности, а це страшніше за смерть, бо під час своєї смер­
ті людина не присутня, а знищення «власного уявляється як страшенна ка­
тастрофа.
Тож хуй мислиться як своєрідна мовна й онтологічна універсалія, - цим сло­
вом може позначатися будь-який об’єкт чоловічого роду:
- недотепа; кастрована тварина уособлює негативні характеристики
чоловіка: - про старого чоловіка;
- будь-який об’єкт, предмет, явище; будь-яку властивість
чи якість можуть позначати прикметники Повертаючись до
Думки про практично безмежний референтний простір обсценного лексикону,
слід наголосити, що ця теза насамперед стосується номінації
Довжиною хуя - фалоса вимірюється чоловіча статева і життєва сила:
чоловіча статечність: - про чоловіка
похилого віку; вислів передає міфічне уявлення про орган дуже великого
Розміру (один завдовжки як три):
Семантику гіперболи, всеохопної сутности, закладеної в понятті, виражено фра-
земою
 Оскільки хуй пов’язується з комплексом кастрації,страхом втрати, він постає
символом смерті як абсолютного ніщо. За цим стоїть семантика відсутности:
- нічого не отримати; відмови:
незгоди, незадоволення: Нігілістичну тональність
підтримує тема непотрібности, безглуздя: абсолютної бай-
дужости: Синтез безглуздя й абсурду простежується в похідній лексемі

Хуй - це інструмент агресії як відмови комусь у чомусь, спрямованість якої

на зад передає негативну оцінку перверсій, по-перше, з анусом:
(нога як символ фалоса
передає значення великого розміру); по-друге - з ротом:
Хуй як пеніс концептуалізується як «інструмент отримання задоволення»:

як конкретизація виконавців статевого акту: (чоловік),

(жінка).
Метафора відсилає до семантичної універсали - тобто
хуй мислиться як щось смачне, приємне, бажане. У той же час еротична семантика
хуя постає в жартівливо-іронічному ореолі:
Українська фразеологія відбила високу оцінку хуя в його сексуально-інстру­
ментальній іпостасі: ;
Деякі фразеологізми можна ґендерно маркувати,
адже слово фігурує в суто жіночому експресивному мовленні:
(запевнення в істинності сказаного);
(прокляття).
Хуй - інструмент створення абсурду:
Локативна інтерпретація хуя простежується в ідіомах
які передають уявлення про певний («чужий») простір за межами особи стої
сфери мовця.
Порівняно з хуєм пизда позбавлена універсальносте, але все-таки прире­
чена на власну філософію. Смисловий дуалізм вагіни, її зв’язок з кругобігом
народжень і смертей навертає на осмислення її, за Ж. Лаканом, як чогось таєм­
ничого, потойбічного, пов’язаного зі смертю; того, що перебуває по той бік сим­
волізованого «пиздою» задоволення. А сама пизда - нестерпно прекрасний інстру­
мент смерті, насилля і болю, а тому «зворотний бік пизди - це пиздець»58. Ідею
«кінця, припинення існування» виражено обсценізмом ідіомами

58 Плуцер-Сарно А. «Философия “пизды”».

-С П б ., 2005,с. 25.
 вона знаходить підтримку у зіставленні вагіни з пеклом.
Згідно з узвичаєним для обсценности метонімічним перенесенням назви жіночого
гана на жінку, слово позначає будь-яку жінку або показує її у розмаїтому
спектрі негативних оцінок:
Для концептуалізації пизди важливими є її просторові характеристики, які вона
через рух вагіни (фрикції) уводить простір всередину тіла: -

Пизда - це післякастраційна пустка, тобто суб’єкт, позбавлений чогось.

«Головне в жіночому статевому органі - це щось негативне: вмістилище, отвір,
пустка. < ••> Пизда - це по суті дірка, <...> результат кастрації»59.
одиниці зі значенням порожнього отвору,
що слугують вторинними номінаціями на позначення вагіни, є метафоричними
універсаліями. У фольклорі гіперболізується розмір пизди - вона порівнюється з

Подібно до того, що вагіна мислиться як вмістилище, пизда сприймається як

засіб ізоляції, схову:
Концептуалізація пизди через пустку зумовлює появу у слові семантики
чогось несуттєвого або абсолютної відсутносте:

Пизда - не тільки наслідок кастрації, а й інструмент:

Жіночий статевий орган - це дзеркало всього чоловічого, без вагіни фалос
втрачає значення. Чоловічі характеристики релятивно позначаються через назву
жіночого органа: проте ми не
виявили фемінних слів-характеристик, які б містили слово
Пизда пов’язується з руйнуванням, деструкцією (
чимось неприємним ( - говорити дурниці).
Слово у багатьох лінґвокультурах є найбільш табуйованим. Існує
Думка, що назва чоловічого органа звучить не так образливо, як жіночого, через
«чоловічий» характер більшости культур.
Посилена табуйованість частково пов’язується зі сприйняттям пизди як
уособленням смерті: якщо вислів «Пішов на хуй!» сприймається як запрошення
До гомосексуального контакту, то «Пішов ти в пизду!» - це побажання смерті.

Руднев В. П. «Введение в “пизду”».

•2 ~ СПб., 2005, с. 497.
 Як уже відзначалося, для розуміння обсценного лексикону важливою постає
філософія тілесного низу, з якою власне й пов’язується інтенція порушення табу
у карнавальній репрезентації. «Спрямованість у низ притаманна й усім формам
народно-святкових веселощів та гротескного реалізму. В низ, навиворіт, навпа­
ки -такий рух,усі його проникальні форми. Всі вони скидають у низ, перекидають,
ставлять на голову, переносять верх на місце низу, зад на місце переду, як у
прямому просторовому, так і в метафоричному сенсі»60.
Зрозуміло, що карнавалізація цього типу набуває форми грубої інвективи,
«скоромного» жарту.
Лексична сфера «верху» - це голова (обличчя, рот, горло, зуби, ніс, очі,
волосся), «низу» - анальний отвір, жіночі і чоловічі геніталії; <«...> явище па­
ралелізму між обличчям і матеріяльно тілесним низом добре відоме: рот - це
сублімація пизди і анального отвору, ніс і очі - кореляти пеніса»6'.
Хоча прийнято не розрізняти спрямованости заміщення, проте ми спробували
це зробити, щоб простежити власне коґнітивні і, можливо, пов’язані з напрямом
руху мовні варіяції перенесення.
Просторова метаметафора «низ зміщує верх» більш звична і традиційна в
мові і культурі:
голова
Ф
зад (зад замість голови). Однією з основних форм втілення цієї моделі по­
стає заміщення обличчя задом; зад - це «обличчя навиворіт». Найпростішою і
найпоширенішою словесною та жестовою варіяцією цього заміщення є, за
М. М. Бахтіним, поцілунок у зад, відомий багатьом мовам62: англ.
нім. дан. фарер.
рум. груз.
Лексико-праґматичний, жанровий та соціостильовий регістр українських
аналогів цієї формули доволі широкий. Груба відмова, зневага:
жартівливе вираження зневаги:
тост: проклін:

60 Бахтин М. М.
М., !990,с. 411.
61 Руднев В. П. «Введение в “пизду”».
с. 498.
62 Хоча існує думка, що цей жест не корелює з обличчям, а передає значення «я відмовляю тобі
в задоволенні».
 молодіжна етикетна формула: та ін.
Інші одиниці: ;
(про дурну людину);
(зад),
(блювати), (нежить),
(рот);
(треба ще підрости);
голова
Ф
геніталії: (кров з носа),
(погроза жорстокої фізичної розправи над кимсь);
(про чоловіка, який хтивим поглядом оглядає жінку);
голова
Ф
геніталії, зад:
Метамодель «верх заміщує низ»:
голова
Ф
зад:

голова
Ф
геніталії: (ширінка розстебнулася),
(хтось відчуває втому).
Метамодель «верх як низ» є звичайною для людської свідомости, і відповідні
мовні репрезентації суголосні природному людському бажанню знизити, висміяти
високе, ототожнити його з низьким і дістати від цього полегшення, відкривши
«карнавальний клапан». Але метамодель «низ як верх», перетворення низького
на щось вище, вочевидь, пручається перед коґнітивними механізмами житейської
свідомости, а тому відповідні одиниці мають у собі семантику чогось непізнаного,
Дивного, абсурдного - в образі сраки, що бачить, кусається, їсть; пизди з зубами.
Ця модель ідеально слугує для створення іронічного ефекту:
- зовсім не знає. Коґнітивна суперечність знімається, коли у свідомості
мовця протилежні сутності злютовано воєдино; одночасний різноспрямований
Рух по вертикалі стає непередбачуваним, протилежності у стрімкій грі набувають
дзеркальної тотожности:
або семантичної диференційованосте
при абсолютній функціональній тотожності:
(кепкують з тих, хто скаржиться на головний біль);
(фізичне покарання дитини примушує її швидше думати); або антонімічного
протиставлення за природним функціональним призначенням:
-
-

Уся обсценна непохідна лексика в українській мові нараховує близько

тридцяти слів. Проте евфемістичний простір табуйованої лексичної сфери на­
багато перевищує цю кіл ькість, значною мірою через те, що евфемізація охоплює не
тільки поняття, виражені непохідними лексемами, а й усю семантико-словотвірну
парадигму обсценного лексикону. Приміром, у складі власне обсценізмів немає
номінації на позначення розпусного чоловіка, проте дериват від
співвідноситься з відповідним рядом синонімів-евфемізмів.
Якщо дисфемізація здатна перетворити будь-яке «пристойне» слово на
обсценне, то евфемізми слугують уникненню непристойности.
Виходячи з теоретичних засад розуміння обсценного лексикону і користу­
ючись лексикографічними теоретичними засадами ряду лінгвістичних словників
сексуального сленгу, евфемізмів63, ми спробували структурувати евфемізми за
мовою-джерелом, у якій вони функціонально і лексикографічно закріпилися
(не наводжу обсценних відповідників, які можна ідентифікувати у структурі від­
повідної статті Словника або у Покажчику синонімів):
І) літературні слова, у семантичній структурі яких «експлуатуються» се
пов’язані з сексуально-еротичною сферою або ті, що ви­
користовуються як вторинні номінації (займенники

63 Мокиенко В. М., Никитина Т. Г. Словарь русской брани (матизмы, обсценизмы, эвфемиз­

мы). - Спб.: Норинт, 2003; Dqmbrowska Anna. Stownik eufemizm6w polskich. Warszawa, 2005;
Lewinson Jacek. Stownik seksualizmow polskich. Warszawa: Ksiqzkai Wiedza, 1999. Spears Richard
A. Slang and euphemism: a dictionary of oaths, curses, insults, sexual slang and metaphor, racial slurs,
drug talk, homosexual lingo, and related matters / by Richard A. Spears. 2nd abridged ed., 2nd rev.
ed. New York, N.Y., U.S.A., I99I; Richter Allan. Sexual slang: a compendium of offbeat words and
colorful phrases, from Shakespeare to today. ed. HarperPerennial: A Divission of HarperCollins
Publishers, 1993; та
 2) одиниці розмовної мови просторозмовні слова64; те­
риторіальні діялектизми інтерреґіональні сло­
ва і вислови, що побутують в усній народній творчості (прислів’я, приказки),
або діялектні за походженням, відомі широкому загалу слова
дитячої мови
3) лексеми жаргонного походження: арґо кримінальний жарґон
молодіжний сленг
загальний сленг (жарґонізована розмовна мова) та інші жаргонні суб-
системи (див. Список умовних скорочень);
4) евфемізми наддіялектно-фольклорного характеру

5) одиниці книжно-літературного походження: біблійні тексти

публіцистика прецедентні імена:
6) інновації у літературно-художніх дискурсах

7) науково-медична лексика:
- назви статевих органів
сексуальні дії
- виконавці сексуальних дій
і т. ін.);
- носії сексуальних характеристик і т. ін.);
-статеві виділення
- венеричні хвороби
- сексуальні професії
- місце здійснення сексуальних дій
- сексуальні реквізити
Кваліфікація слова або вислову як евфемістичного не означає, що воно
повністю знімає ореол непристойности, грубости. Хоча вислови типу
формально є пом’якшеними варіянтами відомого
посилу, але експресія непристойности в них не нейтралізується. Не можна уважати
пристойними також евфемізми дитячої мови Інша справа - евфемізми
фольклорного походження, особливо з виразним поетичним ореолом, покликані не

Уживаємо термін у значенні «просторічне»; на нашу думку, він є більш

прийнятним для української терміносистеми, ніж калька з рос. просторечие. Див. «Ук­
раїнсько-російська двомовність. Лінгвосоціокультурні аспекти». — К.: Пульсари, 2007,
с. 59. Цей термін означає уживання у простій, невимушеній мові, суворо не регламентованій
нормами літературної мови. Відповідно - —вживання у згрубілій усній
мові; уживання у розмовній мові без порушення норм літературної мови.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- — ------------------------------------------------------------------------------------------------- ------------------------------

стільки нейтралізувати «сороміцькі» поняття, скільки завдяки своїй закоріненості

в семантичні універсалі-!', міфологічні уявлення створити паралельний поетичний
символічний ряд.
За сексуальним виміром евфемізмів їх можна умовно диференціювати:
сексуалізми - нейтральна медична лексика, сексуальний сленґ - літературні,
розмовні, просторозмовні слова; територіяльні діялектизми; слова дитячої мови;
лексеми жаргонного, книжно-літературного походження. Оскільки фольклоризми
з їх відбитком поетичної вишуканости, етичної делікатности та індивідуально-
авторські інновації мають виразну естетичну домінанту і не набувають значного
поширення у розмовній мові, то навряд чи їх слід зараховувати до сленґу; умов­
но їх можна виділити в групу еротичної лексики. Проте у відомих нам працях
лексеми, що корелюються із зазначеними вище сімома групами, разом з обсцен-
ними еквівалентами віднесено до словників сексуал ізмів (Lewinson J ., Mills J.), сек­
суального сленґу (Spears R., Richter А.) і зібрано «під дахом» еротичної лексики65.
Наша концепція ґрунтується на тому, що всі зазначені групи адекватні по­
няттю евфемізмів, але власне сексуалізми в цій іпостасі мають специфічний
статус, оскільки є елементами окремої, сексологічної наукової терміносистеми.
Сексуалізми в іпостасі евфемізмів залучаються до лексикографічного опису
обсценізмів настільки, наскільки корелюють з обеденною і приобсценною
сферами у їх безпосередній репрезентації сексуальної діяльности або з тією
лексико-поняттєвою базою сексології, яка фігурує в дефініціях обсценізмів
та евфемізмів. Тому, приміром, ми не вносили до реєстру Словника евфемізми на
позначення вагітности. З цієї ж причини відсутні гнізда, дотичні до типу
більшість спеціяльних медичних та психоаналітичних
термінів. Останні, наголошую, входять до вокабуляра тією мірою, якою формують
парадигматичні зв’язки з розглядуваними лексемами: (фалічний символ,
фалічна жінка), (анальний характер).
До уваги брались насамперед одиниці, які тяжіють до обсценно-інвективного
тезауруса, а не до власне сексуально-еротичного. А тому у словнику максимально
повно відображено синонімічне гніздо (бо корелят - але менш
повно представлено оскільки референт «незаконнонароджена дитина»
вказує на те, що мати була жінкою легкої поведінки (а така дитина відповідно -
«сукин син»), то й синонімічний ряд «незаконнонароджена дитина» у словнику
актуалізовано.
Цілком очевидною є відносна автономність сексуалізмів в евфемістичному
просторі словника, тому вони фігурують у назві поряд з евфемізмами.

65 Айдачич Д. В. «Эротическая лексика в славянских языках». Вып. 6, Т. 5,

Ч .И .- К .,2003.
 -

Оскільки сексуальна діяльність є більш табуйованою порівняно з екскретор­

ною функцією людського організму, то й евфемізми стосуються переважно її:
«чимало людей вже відчуло і відчуває далі, що мовчання як первинний евфемізм
найкраще допомагає порозумітися у сфері сексу. <.. .> Проте мовчання на предмет
сексу зруйновано, і, здається, воно ніколи не відновиться. Упродовж історії розум
більшЬсти людей переймався сексом, але в нинішньому столітті його кількість
нестримно зростає на язиці у кожного»66. У річищі цієї нестримно гіпертрофованої
вербалізації, на думку автора, виявляється терапевтична функція сексуального
сленґу: здатність евфемізмів говорити непрямо полегшує усвідомлення сексу як
болісного нагадування. Саме сленґ, а не стандартна мова, вживається на позначення
найромантичніших, найнепристойніших і найкумедніших сексуальних ситуацій.
Зрештою, як жартівливо зазначає автор, усі сексуальні ситуації, де фігурують
мінімум дві особи, є кумедними. Тварини й люди однаковою мірою відчувають
потребу у розпусті з тією суттєвою різницею, що людина інколи говорить зі
сміхом про це67.
Про місце сексуалізмів і сексуального сленґу в мовному тезаурусі осо-
бистости і міжособистісному спілкуванні влучно сказала Дж. Мілз: «Час від
часу чимало людей опиняється в ситуації, коли вони говорять про секс, але
змушені визнати, що не знають значення певних слів. <... > Деякі люди можуть
уважати, що сленґові слова шокують. Проте не зовсім схвальним є те, що ми
прагнемо оволодіти лише нормативною мовою - більшість людей не розмовляє
як підручник з біології. І біологія ніколи не може впоратися з нашими емоціями.
Секс - це не технологія положення наших тіл. Хоча ми мусимо знати це, ми також
мусимо співвідносити цю інформацію з нашими почуттями і почуттями партнера.
Виразити словами наші почуття не завжди просто, але завжди слід намагатися
це зробити. При цьому важливо використовувати ту саму мову, що й людина,
з якою ви намагаєтеся вступити у певні стосунки»68. Якщо, образно кажучи,
сленґ ламає лід між комунікантами, то сексуальний сленґ виконує цю функцію у
делікатній інтимно-статевій комунікації тією мірою, якою любов, еротика і секс
є взаємопроникними і взаємодоповнювальними сутностями, які створюють образ
складного почуття любові.
Проблема сексуального сленґу переростає власне лінгвістичні межі і дотична
До сексуальної культури суспільства в цілому, як переконує Е. Річтер у передмові
До згаданого словника: «Наскільки прийнятними є сексуальні практики, настільки

66 Epstein Joseph. «Sex and Euphemism». ed. by D. J. En­

right. Oxford [Oxfordshire]; New York: Oxford University Press, 1985, p. 59.
67 Там само, c. 61.
MMills Jane. London: Penguin, 1993, p .l .
прийнятною є сексуальна мова. Назагал кажучи, тією мірою, якою сексуальність
у багатьох виявах є табуйованою, сексуальна мова буде вульгарною або табуйова-
ною й оцінюватиметься як брудна»69.

Мова і сексуальність - це не тільки субстанційні характеристики людського

буття, а й складники культури етносу. «Явища культури, якими б складними
вони не були, завжди закорінюються в біологічній основі. Правомірність цього
твердження повністю розкривається при розгляді таких складників культури будь-
якого етносу, як еротика і сексуальність»70. Еротична метафора, яка завуальовує
сороміцький зміст, кодує первинну семантику і тілесний досвід у символах і
архетипах, - це точка перетину мови і сексуальности.
Окреслюючи метафоричну матрицю сексуального сленґу, Е. Річтер виділяє
такі основні теми (концепти): 1) природний світ: тіло, тваринність, природа,
смерть, їжа і споживання їжі - як основи нашого життя; 2) культура: релігія,
спорт, музика, власні імена; 3) агресія і війна (остання тяжіє до культури).
Зрозуміло, що співвідношення метафоричних тем, їх кількісне і якісне
лексичне наповнення варіюється у різних національно-мовних системах, що й
дає змогу говорити про специфіку еротичної картини світу у різних лінґвокуль-
турах.
1. Метафори зі сфери природного світу за ступенем спадання частотности
українському сексуальному сленґу розміщуються таким чином:
їж а: - чоловічий
статевий орган;
- жіночий статевий орган;
про статевий акт з жінкою;
- жінка як сексуальний об’єкт; - хтиве бажання або
похіть; утримуватись від статевих стосунків; - подружня
зрада;
тв ар и н и , птахи та дії, пов’язані з ними: (жук),
- чоловічий
статевий орган;

Richter Allan. p. 3.
Гаврилюк Елеонора. «Еротичні імплікації рослинної символіки в українській
календарній обрядовості». - Львів, 1999, № 2,
с. 34.
 - жіночі геніталії;
здійснювати статевий акт із жінкою; - про
подружню зраду; (про дівчину, яка завагітніла пе­
ред шлюбом): період підвищеної статевої збуджености у жінок;
- жінка легкої поведінки;
хлопець (чоловік), охочий до жінок;
- чоловік, від якого жінка може завагітніти, як правило, дуже швидко;

чоловічий статевий ор­

ган; жіночий статевий орган; жіночі гені­
талії; жіночі груди;

здійснювати статевий акт;

-сперма;
(кістка), чоловічий
статевий орган; чоловічі яєчка; вагіна; (уста),
жіночий статевий орган.
В українському еротичному лексиконі ми не помітили метафор із семан­
тикою смерті, хоча топік «смерть під час сексу» має місце в ук­
раїнському сороміцькому фольклорі:

2. Зі сфери культури:
- прецедентна сфера: - чоловічий
статевий орган; жіночий статевий орган; (від -
повія;
- власні імена: чоловічий статевий орган;
жіночий статевий орган; - жінка легкої поведінки;
чоловічий статевий орган;
жіночий статевий орган; - здійснювати статевий
акт;
здійснювати статевий акт;
статевий акт; гомосексуалізм;
чоловічий статевий орган;
жіночий статевий орган; ,
—статевий акт;
здійснювати статевий акт, злягатися;
груповий секс.
4'7 -І7 8 І
 3. Порівняння сексу з агресією або війною лежить в основі узвичаєно
уявлення про секс, статевий акт як агресивний напад, об’єктом якого зазвичай є
жінка. «Акт кохання скоріш за все становить собою акт насильства і агресивного
впливу на жінку, за якою не визнають ні права мати власну волю, ні права на власні
бажання. Статевий акт може розглядатися як акт покарання. Чи не первородний
це гріх? Але чому тоді карається лише жінка?»71. Не випадково футуеральні
дієслова (лат. йіШеге) ще називаються чоловічими сексовербами. Дієслова цього
семантичного класу ґрунтуються на семантиці:
побиття: /

/
/ ;
р ізан н я:
(гострити), - здійснювати статевий акт; відповідно чоловічий ста­
тевий орган уявляють гострим ріжучим, колючим предметом: ,
а жіночий статевий орган - об’єктом різання: жіночий
статевий орган;
дій різких і неприємних для людини:

гр аб еж у : (у львівському і тернопіль­
ському сленґу 1920-1930-х рр. - «украсти»).
Перифрази та лексеми на позначення чоловічого статевого органа

віддзеркалюють агре­
сивний модус чоловічої сексуальности.
Привертає увагу також звукосимволізм дієслівного ряду на позначен­
ня здійснення статевого акту, в якому кожне третє дієслово містить звук р.
К. Ажеж кваліфікує звук р як еректальний звук, вимова якрго передбачає напругу
та вібрацію язика; язик і пеніс - єдині м’язові структури, прикріплені тільки до
одної кістки. Форма і колір язика підсилюють аналогію72.
Суттєвим є те, що агресивне начало постає прикметною ознакою укра­
їнського сексуального лексикону не тільки як відбиття семантичної універсали',
але й як закорінення в глибинні етносоціокультурні та асоціятивні шари: «...в
ідеї подружжя довго й уперто живе ідея насильного заволодіння, здобуття

71 Бурас М. М., Кронгауз М. А. «Сексуальная агрессия в русском языке».

/ Под ред. И. А. Шалонова. М.: РГГУ, 2004, с. 125.
72 Ажеж Клод. Вклад лингвистики в гуманитарные науки: Пер. с фр. - М.:
Едиториал УРСС, 2003, с.111.
 ЛОЮ чоловіком жінки. <..> Соціяльні факти, які приносяться з організацією
пУбоцької верстви й використанням її в інтересах оборони і взагалі воєнної си­
ли з свого боку, додають нові психологічні мотиви, як і заволодіння дівчиною.
< > Вільна любов і свобідні зносини з дівчатами вважаються привілеєю сеї вер­
стви—»73- . . .
Наведені метафори співвідносяться із названими вище джерелами евфемізмів,
проте саме в еротичному фольклорі переважають образні номінації. Домінантними
метафоричними концептами при осмисленні еротичної сфери постають агресія,
їжа, тваринний і рослинний світ.
Зрозуміло, що наведена метафорична метамодель не вичерпує коґнітивного
потенціялу метафор. Можна говорити про численні інші метафоричні універсали.
Наведу деякі з них.
Здійснення статевого акту: чоловічий статевий орган -
вагіна - 1) вмістилище, у яке щось вкладається або вливається:
(кошик), (торбина), (чорнильниця);
- посуд:
- для грошей:
2) заглиблення на земній поверхні:
3) води на землі:
4) дім:

Вибір тієї чи тієї інвективної стратегії характеризує особистість самого

мовця, його прагматичні інтенції, пов’язані з соціяльним статусом. З психологічної
точки зору порушення заборони є демонстрацією особливого статусу того, хто
чинить всупереч певним настановам. Агресивну поведінку підлітків, спортсменів,
солдатів, кримінальних елементів можна пояснити тим, що вони прагнуть утвер­
дити своє лідерство, порушити певну рівновагу чи соціальну ієрархію. «Якщо в
колективній свідомості підтримання такої рівноваги символізується як певна нор­
ма, то ініціятива, спрямована на зміну статусного балансу, сприйматиметься як
виклик, порушення заборони»74.

Грушевський М. С. В 6 т., 9 кн. Т .І. / Упоряд. В. В. Яремен-

74 ко .-К .: Либідь, І993,с. 264.
Карасик В. И., Слышкин Г. Г. «Запрет и нарушение запрета как коммуникативные действия».
сб. ст. / под ред. В. И. Жельвиса. - М.: Ладомир, 2005, с. 27.
 Пристрасть певної групи до інвективного самовираження п о­
в’язується з діяльністю класового антагоністичного суспільства. Можна говорити
про інвективний континуум, який неоднаково використовують різні прошарки
суспільства. Жодна соціяльна підгрупа не використовує увесь національний
корпус інвективи.
У проекції на соціяльну інфраструктуру українського суспільства обсценність
постає як специфічний простонародний мовний код (люди низького освітнього
й культурного рівня різних професій, які торгують на базарах, виконують
некваліфіковану роботу і т. ін.), широке використання якого можна пояснити
складністю соціяльно-економічних умов життя, перманентною суспільною кри­
зою. Носія цього коду можна кваліфікувати як «людину кризи», яка «страждає
від кризи, відчуває її ненормальність, нелюдськість свого буття < ...> - і водночас
дістає своєрідне задоволення від цієї нелюдськости, перебуває у стані ледь не
наркотичного вдоволення від власного незадоволення буттям (підкреслення
моє. - і знищення цього буття. <..> така людина налаштована на такий
покруч, як виживання-через-руйнацію, на знищення певних сегментів соціально-
культурного життя і психологічного людського єства в інших і в собі»75.
Незадоволення може виявитись у різних комунікативних і жанрових варіян-
тах інвективи, проте найзатятіший лихослов та подібне йому оточення спри­
ймуть як норму «матірний погляд на життя», про який ішлося вище. Того життя
(насолоди несвободою), яке він бачить саме як корелят бруду інвективи. Власне,
так воно і є, хоча деструктивний механізм такої життєвої і мовної стратегії цілком
очевидний.
Мовна особистість активного лихослова дуалістична: «матюк на матюкові»
у його мовленнєвій Діяльності парадоксально співіснує з глибоко вкоріненим уяв­
ленням про обсценне як табуйоване. Така особа негативно реагує на оприявнення
цього лексикону в підцензурних сферах (словник, друковане слово, офіційне
публічне мовлення), вбачаючи агресивне зазіхання офіціозу на його інтимну мову,
його «Я».
Мат в інституційному спілкуванні заведено вважати мовою влади (порушує
табу той, хто перебуває на вищому щаблі). Перформативна функція мату панує у
тих соціопрофесійних прошарках, де потрібно виконувати певні накази, інструкції:
армія, окремі види господарської діяльности, будівництво («горлові прорабські
матюки», як писав Ю. Андрухович у «Дванадцяти обручах»).
Говорять також про існування у радянський час так званого партійного мату
як внутрішнього емоційного жаргону партійно-державної еліти, який означав
своєрідне розуміння товариських стосунків і «мудрого керівництва».

7< Грабовський Сергій. «Україна: Європа. Присмерк?». 2000, № 12, с. 28.

 _______________________________ - - - -- - --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Існують професії, пов’язані з психічною напругою або відчуттям буття, яке

жить реально чи потенційно на межі життя і смерті, напр. хірурги, які можуть
леодуКувати цей код при нормальному перебігу операції. Можливо, це пов’язано
«охоронною» функцією табуйованих слів, покликаних відвести можливу не­
вдачу, ф атал ьн и й результат тощо. Пор. спостереження польських дослідників:
«У Польщі є фахівці, здатні крити матом, не повторюючись, пів години поспіль,
але ця здатність пов’язується скоріше з професією, ніж з національністю, і тут
лідирують військові, водопровідники та лікарі» (Цит за: Ковалев 2005).
Говорячи про соціяльні прошарки лихословів, слід згадати й
Ось один з комунікативних фрагментів їхнього мовного існування:
(але ж Динамо (Київ) львівським
Карпатам забило голів! То нічого. Наші ще відіграються!)76. «Футбольне ли­
хослів’я» легко пояснити, звернувшись до метафізики футболу. «Футбол - це гра,
в яку грають ногами, що символічно репрезентують статеві органи, ширше - сек­
суальність. Психоаналітичний сенс заразливости футболу в його сублімативності
(популярний у суспільствах з репресованою сексуальністю. - Чоловік лю­
бить фати, а ще більше дивитися футбол по телевізору <...>, тому що стомився, а
так хочеться «впарити», і, звісно, у першу чергу «в чужі ворота». У цьому основ­
ний сенс гри - боротьба за що? За жінку? Скоріше за надлишковість неможливо­
го бажання»77. Звісно, культурна семіотика футболу цим не обмежується, проте
у розглядуваному аспекті, слід гадати, загальна атмосфера збудження довершує
сублімативний процес у вербалізованій найнепристойнішій (сексуальній) лайці з
неодмінним присмаком чоловічого групового лихослів’я, про яке буде сказано ни­
жче78.
Не випадково для Сергія Жадана ідея порозуміння з реальністю, яка постійно
прагне вступити з героєм у «протиприродні статеві зносини» («Депеш Мод») і
часто порушує правила гри, є адекватною футбольній сексуальній метафорі,
епістемологічна перспектива якої полягає в усвідомленні вербальної обсценности
як реакції на онтологічну несправедливість «обсценного» буття: «<...> <...>

* Дякую Тарасові Лучуку за цей вислів, який він почув у Львові.

Руднев В. «Метафизика футбол а». , 1999, № 8, с. 65.
Такий модус чоловічого лихослів’я має невербальний аналог - обсценні графіті, особливо
політичного змісту,у чоловічих туалетах, які пояснюють, на думку дослідниці ольфакторного
еротизму Дж. Гомпсон, зв’язок між політичною агресією та сексуальним символізмом:
«Поки люди тримають у руках свої геніталії, встановлюється зв'язок із сексуальністю.
Актуалізується ідея сексу як агресивного прийому проникнення, встановлення домінантної
ієрархії. Попри провокативність цього судження, воно доводить зв’язок між запаховими
сигналами і графіті». Hompson J. New York: William
Morrow and Company, 1979, p. 154-155.
 -

(«Anarchy in the UKR»)74.

Щодо обсценности у кримінально-тюремному середовищі, хай хоч як це див­
но, є чимало свідчень, що ув’язнені в зоні мат не використовують і, вдаючись
до локальних жарґонів, окреслюють номінативними засобами типу
свій соціальний прошарок. Мимохідь зауважу, що якраз на свободі ці
слова уважають матом, ототожнюючи поняття -
(так само як чимало людей припускається зворотної
онтологічної помилки, ототожнюючи обсценну мову з моральними якостями її
носія). «Незастосування мату в зоні можна пояснити <... > парадоксальним на
перший погляд переслідуванням за мат з боку начальства, яке узурпувало право
виняткового розпорядження цією мовою»*0.
є своєрідним культурним жестом;
він постає важливим соціяльним різновидом мату, оскільки «саме артист, ху­
дожник, який постійно працює зі словом, що звучить, інтуїтивно дістає клю­
човий вислів з повсякденности і повертає його сучасникам уже як поведінкову
інструкцію, хай напівусвідомлювану або екстравагантну. На стадії вступу у
нову епоху мат і міг сприйматися як символічне вираження повного звільнення
від «старого режиму» з його традицією розділення мови на дозволену цензурою
і нецензурну. Помітною робила цей процес жвава участь у ньому інтелігенції,
особливо письменників і акторів»"1. Сказане стосується і першої хвилі зниження
мови після революції 1917 p., і післяперебудовної хвилі. Такий тип мовної
поведінки заведено називати офіційній мові. В Україні вияви
цього опору стали помітні після перебудови, коли на шпальти ЗМІ та художніх
творів вихлюпнулася злива нецензурних, епатажних текстів. Сам епатаж у цій
ситуації подібний до того підлітка, який через демонстрацію порушення мовного
табу хоче змінити певний соціяльний баланс. Той, хто епатує, ставить за мету
не викликати агресивну реакцію, а зацікавити, привернути увагу, і то байдуже -
схвальну чи несхвальну. Комунікативна стратегія епатажу - фатична функція.

79 Дослідники німецької лінґвокультури відзначають активну взаємодію між футбольною та

еротичною лексикою в німецькій мові, що дає право говорити про розмовний варіянт мови
футболу. Голодов А. Г. «Гендерность в отраслевой лексике».
, Черкаси, 2007, с. 154-157.
80 Гусейнов Г. 149.
81 Гусейнов Г. Ibid., с. 176.
Складається враження, що нове покоління письменників змагається між собою,
як далеко можна зайти у порушенні загальноприйнятих заборон. Українська
епатажність комерціоналізується і врешті-решт стає тривіяльним явищем, яке
дратує й обурює читача.
Трохи відхилюся від теми артистичного мату і поясню цю думку. Обурення
йде від того, що обсценні тексти призначаються насамперед для читання вголос,
для усного виконання. Навіть просте друковане відтворення інвективи, байдуже,
чи позначається воно крапками, чи подається повністю, справляє набагато
сильніший ефект, ніж її усне існування. Різкість і неприпустимість інвективи
стрімко зростає, коли з усної мови вона проникає в об’єктивно підцензурні сфери -
друковані засоби, звучить зі сцени, з екрана.
Наявність обсценізмів у писемному тексті привертає увагу значно більшою
мірою, ніж у режимі реальної розмови. У пострадянському просторі панує дуже
живуча віра в друковане слово і страх перед ним.
У художньому творі обсценна лексика особливо впадає в око, якщо читачеві
ні на чому більше зупинити зір. Або не впадає, коли він її просто не помітить.
Наведу коментар про творчість лавреатки Нобелівської премії Ельфріде Єлінек,
яка «вміє не фальшувати навіть у брутальній лексиці, а вміє бути вишуканою та
елітарною в ницості та брутальності. Вона видобуває красу з потворного і просто-
таки ґвалтує читача, збиває з ніг потоками слова-стилю на шаленій поетичній
швидкості, перевищуючи всі можливі норми і вщент розбиваючи душевні
спідометри»82.
Звісно, мат в Україні не став такою мірою публічним та ідеологічним, як,
скажімо, в Росії. Неперевершеним носієм артистичного мату в Україні був і
залишається Лесь Подерв’янський, з іменем якого пов’язується жанр усного
читання обсценних текстів, тиражування аудіозаписів. У численних публічних
виступах він ніколи не вживає цю лексику. З інтерв’ю письменника: «<...> цим
словам притаманна підвищена енергетика, і якщо ними «плюватися», вживаючи
через слово б..., - це все одно, що стріляти з автомата, стоячи в черзі» (газ.
«Сегодня», 1998, № 156).
Енергетику та дієвість обсценности Лесь Подерв’янський переніс у твори,
знайшовши канал, через який апелює до підсвідомих табу - не інтеріоризованих,
не названих, - які вислизають у мові «по цей бік».
Говорячи про вибух обсценности у сучасній літературі, слід наголосити на то­
му , що одним з його чинників є естетика огиди як постмодерна реакція на баналіза-

Марія. «Феномен Ельфріде Єлінек: Неперекладність жінки». 2005,

№ 6 7 ,с. 4.
цію і нудьгу життя, освіжити яку може лише відразливе й монструозне83. Ефект,
який справляє естетизована огида, закорінено у повсякденних комунікативних
практиках: «У будь-якої культурної людини є почуття огиди до подібної лексики,
відчуття бар’єру, якого вона не може собі дозволити перейти»84. Я переконана, що
мовленнєва інтенція «мат через слово» як знак матірної естетики повсякденности
опосередковує семантику «так воно є», «насправді», «безсумнівно», в чому
теж, очевидно, проступає підсвідоме прагнення мовця подолати, переступити,
заперечити очевидність, остогидлу іманентність буття, в чому слід вбачати сут­
тєву складову епістемології обсценности, про яку йшлося на початку. Така ко­
мунікативна інтенція якраз перетворює мат на символ уніфікованого буття, у
якому все очевидне і зрозуміле до непристойности, що яскраво виявляється в
рефрені «героя часу»: [Савка:]
(Лесь Подерв’янський, Герой нашого часу).
У художньо змодельованому почутті огиди живе туга за неуніфікованим
світом. Проте вразити огидним, перекинувши догори ногами модель світобудови,
дуже важко. Принаймні важче, ніж вразити красою: «У безсоромній прозорості
світу немає «непристойних» речей чи принаймні таких, які здатні здивувати»85.
Наведений вище вислів Ф. Ніцше перегукується з цією думкою і водночас спонукає
шукати кореляцію між ніцшеанським концептом «сморід світу» і встановленим
психоаналізом зв’язком обсценности з поганим запахом. Вислів в одному з творів
Тараса Антиповича сприймається цілком як постмодерна цитата наведеного
смислового ряду:
Мат акомпанувати драматизмові, трагічності й недосконалості буття,
але не повинен бути їх сурогатом. А тому спекулювання ерзацом справжнього
мистецького товару викликає справедливий скепсис критиків і літератури, і кі-
на86. Низькопробний мат, який кричить зі сторінок твору чи екрана, є своєрідним

83 У зв’язку з цим православний філософ Т. Горічева пише: «Огидним є все, що розклалось,

усі речі, предмети, які стали пасивними об’єктами. Огидним є об’єкт, який показує себе і
який є тільки те, Авторка оприявнює дотичність огиди до святости: «Святі
не боялися цілувати прокажених, не бігли від “смороду” світу. У православній традиції були
святі, які не тільки не боялись негарного, але й самі могли бути огидними, потворними.
< ...> Юродивий здатний піднятися на цю смертну сходинку, де все видиме й огидне. Повна
об’єктивація і є смерть. А юродивий “смертю смерть перемагає” , бо за видимим - безодня
невидимого». Горичева Т. Л .: Изд-во Ленингр. ун-та, 1991.
с. 58-60.
84 Труб В- М. «Порівняльний аналіз засобів протиставлення різних регістрів урбаністичної
мовної комунікації». , 2007, № 1, с. 7 1.
15 Горичева Т. Ibid., с. 59.
86 « ...“розмінюючи” ситуацію,спрощуючи і вульгаризуючи вчинки, матруйнуєтонку таємницю
людської гідности, закриває доступ до справжньої високої трагедії нашого існування».
Сикапов В. «Кино-мат». 2006, № 12, с. 28.
«ілокутивним самогубством»; це так ніби людина промовляє «я хочу вразити» чи
«я хочу пожартувати» і підписує смертний вирок, унеможливлюючи подальшу
комунікацію з адресатом твору.

Якщо доводиться констатувати, що такі явища, як мовне насильство й за­

гальне огрубіння мови, стають фактами нашої дійсности, то абсолютно очевид­
но ЩО вони прямо відбиваються у мові дітей і підлітків шкільного віку.
Серед соціяльних і соціопсихологічних причин дитячого лихослів’я називають:
боротьба за виживання в умовах сучасного соціюму, популярність ідеї мети, яка
виправдовує засоби, зростання дитячої асоціяльности і злочинности, збільшення
кількости молодіжних мікрогруп, у яких культивується вербальна агресія, музика
аґресивного спрямування; психологічна криза підліткового віку, позначеного за­
гостренням психологічного дискомфорту в ситуаціях фрустрації; серед мотивів -
вираження роздратування, провокування дорослих, намагання припинити певну
подію, копіювання мови однолітків, намагання самовиразитися.
Учені пишуть про патогенне комунікативне середовище у дитячому колективі,
в якій дитина, не схильна до мовної агресії, набуває негативного особистого досвіду
мовленнєвого спілкування.
Особливу роль у підлітковому віці інвектива відіграє через те, що підліток
намагається порушити соціяльний баланс між дорослими та своїм віковим ста­
тусом. Інвектива, ідентична «дорослій», покликана інтегрувати підлітка у се­
редовище дорослих і водночас - служити засобом захисту від характерних для
цього віку сексуальних чи інших фобій. Саме в підлітковому середовищі інвек­
тивне спілкування популярніше, ніж у дорослих підгрупах.
Підлітки саме непристойними інвективами намагаються показати свою
мужність, жорсткість, твердість характеру, агресивність. На жаль, на вулиці, у
транспорті можна почути дискурс підлітків, що дуже нагадує наведений вище
вислів футбольного фана. Цією мовою вони говорять про смішне, трагічне, ней­
тральне, тобто лайка перетворилася на звичайнісінький код спілкування «зі свої­
ми»,який вирізняє їх у соціюмі, хочадля них самих жодної експресії не несе. Проте
вони експериментують на цьому мовному ґрунті, демонструють лінґвокреативні
здібності (матірна естетика повсякденности). Певною мірою цей факт можна
пояснити тим, що сучасне молоде покоління, як зазначають психологи, - це «Я-
п°коління», індивідуалізм вдачі якого виявляється у слабкій рефлексивній діяль-
Н°СТІ (мене чують інші).
маркованими лихословами за віком уважають людей похилого віку,
ЯК| страждають на старечу недоумкуватість і для яких характерне патологічне,
^контрольоване лихослів’я.
 Твердження про більшу схильність чоловіків, порівняно з жінками, до інвек­
тивних комунікативних стратегій стало трюїзмом, проте сам факт не без підстав
підкріплюється принаймні п’ятьма чинниками - історичними, культурними, пси­
хологічними, психофізіологічними, соціяльними, - на яких ми коротко зупини­
мось, використовуючи матеріял, спроектований на слов’янський культурний
ареал:
1) «У первісному суспільстві саме жінки і діти виключалися з обряду ритуаль­
ної діяльности. Мало того, проста присутність на суто чоловічих ритуалах, особ­
ливо пов’язаних з Генеративним (породжувальним) циклом, загрожувала жінці
і дітям негайною смертю. Використання відповідного вокабуляра теж суворо
каралося. Цілком ймовірно, що теперішнє намагання уникати інвективного сло­
вовживання веде свій початок з тих часів»87;
2) «Матірщина сприймається переважно як риса чоловічої поведінки, при­
чому іноді - але не скрізь - вона вважається можливою тільки у чоловічому
товаристві. <..> українці, як правило, не лаються при жінках; росіяни, навпаки,
на півночі Росії уживають лайку на площі, не соромлячись жінок і дітей. У деяких
місцях заборони на матірну лайку поширюються виключно на жінок, тоді як в
устах чоловіків матірщина не є чимсь осудним»88;
3) «Жінкам притаманна більш виражена емпатія, тривожність і почуття
провини; вони стримують у собі відкриту агресивність там, де чоловіки її ви­
являють. <...> У середньому жінки мають сильніше виражену схильність до
автоаґресії (спрямованої на себе), а схильність до гетероаґресії (спрямованої на
інших) - у чоловіків89. Заведено говорити про різні модуси вербальної агресії у
жінок і чоловіків: у жінок переважає непряма вербальна агресія (пліткування),
яка стримує від агресивних вчинків і разом з тим зрівноважує через гнів схильність
до страху; у чоловіків гнів і радість переважають над страхом, що узгоджується з
показниками про більшу вираженість у чоловіків прямої фізичної та вербальної
агресії;
4) Домінування чоловіків у царині сексуальної лайки вчені пояснюють їхньою
відмінністю у репродуктивній сфері: «Лайка демонструє статеву належність
мовця. Завдання довести свою статеву належність для чоловіків є складнішим,
ніж для жінок. Чоловік постійно змушений доводити, що він - справжній чоловік,
і, зокрема, непрямим чином, наприклад, безстрашністю і порушенням різних та-

87 Жельвис В. И. с. 66-67.
** Успенский Б. 56.
Ильин Е. Г1. Д - СПб., 2003, с . 15 2 -153 •
fi _ насамперед сексуальних. Жінці для доказу своєї статевої належности
остатньо народити»90. Пор.: «<..> тіло жінки прирікає її на саме лише відтворення
життя, а чоловік, якого, навпаки, позбавлено природних творчих функцій, повинен
(або має змогу) доводити свої творчі здібності зовнішніми засобами, «штучно»,
послуговуючись технологією і символами»91.
Проте загальне скорочення народжуваности і зниження в суспільній аксіо-
системі багатодітности суттєво зменшує можливості доказів жінками своєї ста­
тевої належности;
5) Очевидним є кількісне домінування чоловіків у сферах
сильною мотивацією обсценної комунікації: військо, кримінальне і тюремне сере­
довище, будівництво, тоталітарний партійний соціюм, спільнота футбольних
фанів і т. ін. Таким само є і зв’язок між уживанням зниженої лексики та сту­
пенем домінантности особистости. Вільне володіння відповідним вокабуляром
характеризує соціяльно домінуючих індивідів: керівник підприємства, офіцер,
глава сім’ї, просто чоловік у певних ситуаціях тощо.
Стало звичним порівнювати чоловічу вербальну агресію з невербальними
(фізичними) агресивно-змагальними акціями, які їм передують. Д . Таннен зазначає,
що чим старшими стають чоловіки, тим швидше бійка перетворюється з фізичних
поєдинків на вербальні. Чоловіки, які лаються, - це члени однієї футбольної
команди (!!!), між якими панує дух суперництва, відчуття переваги92.
Цей дух суперництва передбачає специфічну лайливу афіліяцію - той дух
чоловічої мікрогрупової корпоративности, коли вживання лайливого слова од­
ним з учасників розмови провокує аналогічну мовну поведінку комунікативного
партнера.
Прикладом чоловічої лайливої афіліяції може бути уривок, наведений жур­
налістом у черговій публікації про ненормативну лексику.
Прогулюючись якось сквером, знайомий став свідком однієї «світської роз­
мови». Четверо молодиків посьорбували пиво і обмінювалися останніми новинами.
Та так, що на деревах в’янули бруньки, які ще не порозпукувалися. Що вже й
казати про вуха випадкових перехожих. На запитання знайомого: «А чи не можна
без матюка?» - почув безапеляційне: «Та ми що - баби?!» («Нема слів - одні
вислови» // Голос України, 14.03.2007).

„ * ельвис В. И. 122.
Швррі Ортнер. «Чи співвідноситься з як з ?».
Львів: ВНТЛ-Класика, 2003, с. 143.
Таннен Д. Ты меня не понимаешь! Почему женщины и мужчины не понимают друг дру-
Га- - М., Вече. Персей, ACT. 1996, с. 45.
 Отже, тендерний стереотип «чоловік - це особа, яка лихословить» характер­
ний не тільки для колективної свідомости, а й для свідомости окремого чоловіка,
його Тендерної самоідентифікації.
Цікаво зазначити, що, згідно з показниками нашого асоціятивного експери­
менту93 на стимули «жінка», «чоловік», саме ознака атрибутується жінці
(дружині, українській жінці; стосовно жінки і дружини - підтверджується також
існуючими асоціятивними словниками); реакція на «чоловік» трапилась
в однієї респондентки з уточненням - «для сільського». У цьому разі скоріше
йдеться про жіночу лайливість як агресивність, а не обсценний код.
У згаданій вище анкеті, крім завдання ідентифікації найнепристойніших слів,
був пункт «Чи вживаєте ви цю лексику? Якщо так, то в яких ситуаціях?». Даючи
відповідь на це запитання, чоловіки коментували:

Ці автокоментарі свідчать, з
одного боку, про усвідомлення чоловіками існуючих соціоетичних норм (стратегія
стриманости щодо ієрархічно нижчих соціяльних груп), а з другого боку, - про те,
що така стратегія оберігає обсценний код як екзистенційну цінність тією мірою,
якою він ідентифікує чоловіче угруповання.
Серед мотивів уживання інвективи у чоловіків домінує катартична функція
(лайка як катарсис), можливість отримати психологічне полегшення:

Коли йдеться про емоційну реакцію на несподівану і дуже неприємну

ситуацію, то цей мотив вербалізується в обсценних вигуках, формулах; а втрата
контролю - в посилах, відмовах, індиферентивах.
Нецензурне слововживання у катартичній функції виступає як засіб вира­
ження емоції, яку безпосередньо переживають у момент мовлення, переважно
негативної, у деяких випадках навіть позитивної; у такому разі нецензурне слово
яскраво інтонаційно виділяється у структурі вислову, на нього падає логічний
наголос, воно відокремлюється паузами, артикуляція нецензурних слів стає інтен-
сивнішою, прямо пропорційною силі емоції.

93 Ставицька Л. О. «Гендерні стереотипи в сучасній українській мовній свідомості (за даними

асоціативного експерименту зі словами “жінка”, “чоловік”».
Вип. 5. Т. 3. Серія “Філологічні науки”: 36.
наук, праць / Луган. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Луганськ, 2004, с. 58-66.
 блок типових відповідей свідчить про реалізацію у чоловічому дискурсі
тивної функції лихослів’я, коли непристойне слово має привернути загальну
Н агу постає елементом риторики
виконує роль «чужого слова», від якого мовець
станціюється тобто можна говорити про
певну роль обсценізмів у фактичній комунікації. Коментуючи першу відповідь,
зазначимо, що комунікативна ініціятива чоловіка розповідати анекдоти у змішаних
групах - звичайне явище: «Жінки рідко розповідають анекдоти і жарти. Жінки,
як правило, розказують дотепи іншим жінкам, рідше - чоловікам і дуже рідко
_ у змішаних групах. Вони надають перевагу інтимній обстановці. Розказувати
анекдоти і сміятися з них - різні складники почуття гумору. Якщо інші люди
сміються з ваших жартів, то ви на певний час маєте владу над ними»44.
Інші мотиви: самопідбадьорювання (в
неможливість встановити контроль над ситуа­
цією ( ), посилення ілокутивности вислову

Про жіночу обсценну лайку. Думка етнографа Г. Потаніна про різновек-

торність чоловічої і жіночої лайки: «баби проклинають, а мужики матюкаються»,
наведена Г. Успенським у праці «Мифологический аспект русской экспрессивной
фразеологии», сьогодні звучить як анахронізм. Апріорі жінки, безперечно, інте­
гровані в дискурс непристойної лайки. За результатами нашої анкети, зовсім не
вживають лайки 7 чоловіків з 24 і 7 жінок з 22.
Інтегрованість жінки у дискурс лайки природно випливає з андрогінности
жіночого логосу: «...чим більше людина намагатиметься відповідати соціяльно
схваленому образу своєї статі, тим більше властивостей протилежної статі
накопичуватиметься в її підсвідомості. Тобто чим більше чоловік, приміром,
намагатиметься в будь-якій ситуації залишатися стриманим, вдумливим, пе­
редбачливим, тим більше в глибинах його душі накопичуватиметься ірраціо­
нальна емоційність і невпевненість. І навпаки, в доброзичливій, слабкій і зовні
передбачувано-поступливій жінці зазвичай приховуються величезні заряди
конфронтації, ірраціональних апріорних думок. За умов втрати належного за
своєю поведінкою контролю назовні виринає лінґвоментальний двійник»95.
Певні закономірності мовного існування різноґендерних суб’єктів пов’язу­
ються з переважною чоловічою соціялізацією сучасного суспільства. Пристаючи
На Думку соціологів про те, що часто чоловічі фобії циркулюють навколо за-

^ Таннен Д. 129.
°ардина Н . В . - Одесса: Астропринт, 1997, с . 15 4 - 155.
грози стати жінкою, а дівчата, прагнучи набути з віком значущости,
намагаються скопіювати модель чоловічої поведінки, чужу їхньому органічному
світоглядові, Н. Бардіна стверджує, що цей фактор спричинює абсурдне викори­
стання жінками інвектив. Йдеться про несподівані вибухи непристойної інвективи
у мові тих жінок, яким вона в принципі не притаманна, і тому замість очікуваної
образи опонента вона може викликати у нього сміх.
За нашим опитуванням, жінки фіксують катартичну функцію «сильних слів»,
хоча рідше, ніж чоловіки:

вживають з ілокутивною метою:

як експресивний
засіб: Специфічно «жіночим» виявився тематичний
блок відповідей, у яких жінки, засвідчуючи катартичну функцію, підкреслювали
неспрямованість лайки на конкретну особу:

(вони називали притаманні чоловічій мові слова-зв’язки); на відміну від чоловіків,

вони диференціювали прагматику запропонованих лексем як пейоративів:

Тонка лінгвістична чутливість, яка виявилась у жіночих автометамовних

коментарях (у своїх відповідях чоловіки жодного разу не вдались до лексичної
конкретики), свідчить про здатність жінок чіткіше відрефлексувати власну інвек­
тивну стратегію, опосередковано - про зорієнтованість жіночих комунікативних
стратегій на міжособистісні стосунки, а не на статусно-рольові. Якщо чоловіки
чутливіші до, так би мовити, загальної норми обсценности, законодавцями якої
вони власне і є (саме вони кваліфікували «козел» як непристойне), то жінки
артикулюють індивідуальну норму.
Згадане вище намагання жінок скопіювати чоловічу модель обсценности
часто свідчить про намагання жінки звільнитися від нав’язаних соціюмом
«жіночих» стереотипів.
Уживання лайки і табуйованої лексики жінками Дж. Коатс розглядає як
фактор заперечення низького статусу, одним з виявів якого є асиміляція з чле­
нами групи з високим соціяльним статусом. Асимілюючись із чоловіками,
жінки уживають лайливу і табуйовану лексику в ряду таких прийомів, як ви­
користання низької тональности голосу, більш напористої, самовпевненої ма­
нери спілкування, частіше використання спадної інтонації, ніж висхідної, неліте-
 „ну вимову; уведення типово чоловічих тем для розмови (бізнес, політика,
^ номіка)96. Хибність цієї стратегії, на думку авторки, полягає в тому, що жінки
переосмислюють себе з погляду чоловічих цінностей (цінностей домінантної

^ " г іо я в у так званого чоловічого вокабуляра, зокрема обсценного, у мовленні

жінок деякі американські дослідники пояснюють феміністським викликом, а
саме нам агання^ жінок набути рівних прав з чоловіками у будь-якій діяльності та
поведінці (у тому числі й у мовній). Зростання участи жінок у лінґвальній сфері
обсценности зменшує владу табу і контрольованих чоловіками слів. Саме тому
жінки, які усвідомили свої рівні права з чоловіками (феміністки), набагато охо­
чіше вдаються до інвективи, ніж жінки, які живуть за традиційною моделлю і не
намагаються поводитися подібно до сильної статі.
До жінок, які живуть не за традиційною моделлю, належать не тільки фе­
міністки. Будь-яка жіноча спільнота, група чи окрема особа, свідома того, що
вона живе не за традиційною моделлю, в той чи інший спосіб розхитує соціяльний
баланс, бере на озброєння мову «панівного» класу.
Приміром, у мові повій, які усвідомлюють свою поява
обсценних слів закономірна. У «Щоденнику» В. Винниченка описано облаву
на повій; ось як письменник побачив вербальні і невербальні маркери опозиції
цієї спільноти до «інших»:

<...>
-

<...>

Існує думка, що обсценна лексика уживається вільніше у середовищі одно­

рідному за статтю і віком, ніж у гетерогенному. Для жінок невживання мату в

* ° атс Дж. «Женщины, мужчины и язык». - М: Языки славянской культуры,

-*005, с. 54.
Володимир Винниченко «Щодейник». , 1990, № 9 , с. 102.
чоловічому товаристві значною мірою зумовлюється намаганням відповідати со-
ціяльно схваленим стереотипам. Учені стверджують, що «жінки-ровесниці у спіл­
куванні одна з одною вільніше використовують мат, ніж у змішаних компаніях і
тим більше при зверненні до чоловіків»98. Попри істинність цього факту, жінки
його при анкетуванні не констатують. «Жінки ніколи не кажуть ми», - констату­
вала Сімоне де Бовуар у «Другій статі».
Тезу про те, що жінки-ровесниці у спілкуванні між собою вільніше викори­
стовують мат, ніж у змішаних компаніях, засвідчує епізод з оповідання Є.Коно-
ненко «Зупинка за вимогою» (підслухана чоловіком розмова жінок):

Існують культури, в яких інвектива є прерогативою жіночої мови. Приміром,

найбільш грубими лихословами в Англії завжди вважались жінки, які торгують
на базарі рибою: «Л-ш/е - вульгарна жінка, яка вживає непристойну мову. В
Гаяні жінки з робітничого класу виявляють неабияку вправність у лайці (Ьіш'и),
яка змушує поважати і боятися їх.
Говорячи про функціонально-прагматичні аспекти жіночої інвективи, можна
стверджувати, що інвектива взагалі і обсценність зокрема у жіночій мові більш
агресивні і ринахідливі, ніж у чоловічій. Психологи і педагоги, які працюють
у жіночих в’язницях, відзначають особливу лютість і мальовничість жіночої
лайки. Мабуть, коли для чоловіків лайка нерідко стає звичною і маловиразною,
жінка, яка освоїла «чоловічу» мову, засвоює її «по-жіночому», дуже емоційно
сприймаючи буквальний зміст інвективи99. В устах чоловіків інвективи за своїм
характером більш стандартні й одноманітні; жіночі ж інвективи нерідко більш
творчі, витончені і по-жіночому злостиві.

98 Земская Е. А., Китайгородская М. А., Розанова Н. Н. «Особенности мужской и женской

речи». Под ред. Е. А. Земской и Д. Н. Шмелева. М..
1993, с. 384.
99 Жельвис В . И. . ... с. 71.
 Дошукуючись причин жіночої інвективної винахідливости, варто звернутися
ключових Тендерних понять маскулінности й фемінности. «У патріярхальних
Я° ільствах маскулінність культурно конструюється як тендерно немаркована
той час, як фемінність є маркованою (Р. Лакоф схильна була протиставляти
жіночу мову не чоловічій, а нейтральній). У соціяльному та мовному аспектах
від немаркованого до маркованого помітніший, ніж зворотний: коли жінка
надягає брюки, це не те саме, коли чоловік надягає сукню, тому коли жінка
навмисне ухиляється від жіночого мовного регістру на користь менш маркованої
альтернативи, це суттєво відрізняється від того, коли чоловік навмисне ожіночнює
свою мову. Його тендерні девіяції більш видимі, ніж її. Щоб дорівнятися до чоловіка
і досягти такого самого ефекту, жінка змушена буде носити не тільки брюки, а й
високий капелюх і смокінг, не тільки давати прямі вказівки, а й пересипати свою
мову обсценізмами»100. Інакше кажучи, жіноча мова, маркована як правильна, у
намаганні дорівнятись до чоловічих мовних девіяцій буде особливо винахідливою
і жорстокою.
Так, на запитання кореспондента газети «Поступ» «На вашу думку, жіноча
жорстокість страшніша за чоловічу?» режисер Кіра Муратова відповіла: «Так.
Звісно, це як жорстокість бранців. Жінки звільняються, емансипуються, але все
одно залишаються бранками через біологічні передумови. А коли бранці починають
мстити, вони стають жорстокими. Жінки насправді зовсім не сентиментальні
істоти. Вони лише прикидаються такими собі лялечками: «Йой, про що ви таке
говорите, я така дурненька!» Сентиментальність - захисна реакція. А коли бранці
опиняються на волі й мають можливість говорити про те, що відчувають насправді,
то вони стають дуже цинічними та жорстокими. Перевершуючи чоловіків, авжеж,
перевершуючи» (Поступ, 2006,24 листопада - 1 грудня).
При можливості доволі потужного розгортання обсценности у жіночому ко­
мунікативному стилі важливим також є врахування думки, яка випливає з тези
андрогінної філософії про внутрішнього чоловіка і внутрішню жінку: «Чоловік у
жінці завжди почуває себе впевненіше, ніж жінка в чоловікові»101.
Попри те, що в теорії тендеру усталилась думка про кореляцію жіночої об-
сценної лайки з чоловічою комунікативною стратегією, ми переконані в існуванні
суто жіночого інвективного вокабуляра, який відрефлексовує власне жіночі
оцінки та прагматичні інтенції й охоплює специфічний лексикон тілесности,

іоі ^ атегоп D., Kulick D. Cambridge University Press, 2003, p. 97.

Хамитов Назип. Исцеляющие афоризмы. - К.: Либідь, 2002,
с. 76.

5 — 7-1781
фізіології жінки:
і т. ін.
Щодо обсценности у змішаних (жіночо-чоловічих) групах, то поява чи при­
сутність жінки зумовлює абсолютну відмову від цього коду або ж його транс­
формацію.
З погляду останнього цікавим видається не позбавлене гумору спостереження
польського письменника Мірослава Нагача у повісті «Вісім чотири»:

Якщо для жінок невживання мату у чоловічому товаристві зумовлюється

намаганням відповідати соціяльно схваленим стереотипам, то для чоловіків таку
інтенцію визначає насамперед висока оцінка соціяльного статусу жінок взагалі чи
певного кола зокрема.
Цитата з наведеного тексту Нагача підтверджує цю думку:

Отже, одним з жанрів інтерґендерного спілкування слід вважати спілкування

під час статевих стосунків. В англійському сексуальному сленґу існує відповідний
термін: - розмови під час статевих стосунків, звичайними темами яких
є секс і смерть і дуже рідко - гроші.
Важко говорити про певні закономірності комунікативних стратегій жінок і
чоловіків у цьому жанрі. Приміром, у середньовічних казках-фабліо гумор було
засновано на недоречному контрасті між неприязню жінок до задоволенням
в Але тексти сучасної української еротичної літератури підкреслюють
якраз жіночу пристрасть до відповідних слів-дій:

102 Коатс Дж. 24.

 (М. Матіос, Бульварний роман).
-
<...> - <...> -
(Ю. Винничук, Весняні ігри в осінніх
садах).

У всьому світі інтерес до вивчення й лексикографічного опрацювання обеден­

ного загалом лексикону досить високий. Склалась особлива наукова дисциплі­
на - (лат. - поганий, - слова), яка спеціялізується
на вивченні обсценности. З 1977 р. у США виходить журнал «Maledicta: The
International Journal of Verbal Aggression», який містить чимало фактичного
матеріялу, «польових спостережень», виконаних у різних куточках земної кулі.
Світова лексикографічна практика має тривку традицію фіксації відповідного
матеріялу.
Дозволю собі навести часто цитовані слова І. А. Бодуена де Куртене з пе­
редмови до четвертого «демократичного» видання Словника В. Даля (СПб.,
1911):
< «..> повна лексикографічна об’єктивність потребує внесення у серйозний слов­
ник «живої мови» так званих «непристойних» слів, «лихослів’я», «мерзоти жарго­
ну площ» і т. ін. Лексикограф не має права урізувати і каструвати «живу мову».
Якщо відомі слова існують у головах більшости народу і постійно виливаються
назовні, лексикограф зобов’язаний занести їх у словник, хоча б проти цього
повставали лицеміри і тартюфи, які є не тільки великими любителями масного
слова по секрету, але й охоче вдаються до лайки і лихослів’я. < ..> Надавати
мовознавцеві чи хоча б звичайному читачеві, який бажає ознайомитися з певною
мовою, словник без цілої категорії засуджених на вилучення слів - це майже те
саме, що примушувати анатома вивчати людське тіло без тих чи інших частин.
< ..> Іноді саме в непристойних словах і висловах зберігаються дуже давні форми
і синтаксичні звороти. Перехід значень і семасіологічна творчість виявляються
однаково у сфері пристойного і непристойного. < ..> У звичайні різномовні та
одномовні словники подібні слова спокійнісінько включаються, і ніхто цим
не спокушається і не розбещується. Ми не маємо права переробляти російську
мову, ми не маємо права приховувати у ній те, що в ній насправді є і що б ’ється
інтенсивним життям».

Важко не погодитися з такими твердженнями: «<..> відповідні слова обов’яз-

входити до складу словників, бо їх вилучення оголошує неіснуючою
помітну частину людського вокабуляра», «найбільш авторитетні словники і
довідники повинні містити максимально велику кількість зниженої лексики, аж д0
найгрубішої, бо тільки відхилення від літературної норми дають можливість
зрозуміти деталі функціонування нормативної мови (виділено С.)»ІЮ.
Серед російської лексикографічної продукції останнього десятиліття при­
вертають увагу такі видання, як «Веселый словарь крылатых выражений» (під
псевдонімом Василий Буй, 1995) - дуже кваліфікований опис великої кількости
російських непристойних ідіом, «Словарь русской брани. Матизмы, обсценизмы,
эвфемизмы» (2003 р., В. М. Мокиенко, Т. Г. Никитина), словники О. Плуцера-
Сарно.
У західнослов’янському світі обсценна лексикографія має неабиякі досяг­
нення, - відповідні словники з’явились у сербському лінгвістичному просторі:
Шипка Данко. Речник опсцених речи у српском іезику, у виданні: Шипка Данко.
Опсцене речи у српском je3HKy. Београд, 1999, с. 72-147; у чехів: Р. Оуржеднік
«Сороміцька книга. Словник неконвенційної чеської мови» (Ourednfk P. Smirbuch
jazyka 6esk6ho. Slovnik nekonvendm CeStiny. 2 vyd. - Praha, 1992), у словаків:
«Найкоротший словник словацької мови» (NajkratSf slovnik slovenskeho jazyka. -
Filina, 1991); відомі досягнення у цій царині мають і поляки (див. Бібліографію).
В україністиці досягнення обсценної, та й загалом лайливої лексикографії
вельми скромні: у фразеологічних, діялектологічних словниках фіксуються сталі
вирази скатологічного спрямування; обсценну паремію записували І. Франко,
Хв. Вовк. Проте про існування окремо виданих словників української обсценної
лексики і фразеології нам сьогодні невідомо.
Про наявність таких словників в українському просторі і коректне став­
лення філологів до цієї проблеми говорив Микола Лукаш, який «не вважав не­
пристойними чи не придатними для вживання будь-які лексичні шари, будь-
які реалізовані засобами мови вияви людської свідомости. З його погляду, за­
мовчування чи ретушування так званої «низької» народної культури є ханжеством
і святенництвом. У Лукаша був цілий стос карток із записами забороненої лексики
з геть усіх регіонів України - за словами Лукаша, «моя матюкологія». На жаль,
після смерті Лукаша все це було спалене, аби не зганьбити його ім’я» (з передмови
Л. Череватенка до «Шпигачок»
Шкода, що ця абсолютно очевидна істина лишилась поза контекстом лексико­
графічного простору української культури.

103 Жельвис В. И. с. 147,215.

 І насамкінець чи не про найголовніше. Неважко передбачити, що після виходу
голоси - на вулиці, серед підлітків, у побуті, у засобах ма­
овника л у н ати м у ть
сової інформації: «І так багато бруду, вербальної агресії і т. ін., а тут ще й словники
такі пишуть». а фіксує певний зріз
мови, а отже й культури. Викладена у передмові лінґвокультурологічна парадигма
переконливо про це свідчить. Але у побутовій свідомості живе й далі житиме страх
перед матом, зарахування його до розряду соціяльної і побутової упосліджености,
вираження людської занедбаности. Як лінгвістові мені цікаво вивчати цю мову,
як обивателя вона мене неймовірно дратує й обурює в існуючих нині масштабах.
Справедливе незадоволення викликає якраз загрозливе зростання лихослів’я.
Проте це тільки зовнішній вияв глибших деструктивних процесів, як-от культурне
здичавіння, «плебеїзація країни», показник фрустрованости суспільства, його
тривожности, аґресивности. Інвектива у такому суспільстві - своєрідний засіб
соціяльної афіліяції людей, «заряджених» негативно. Припинити цю катастрофу
здатна гуманізація суспільної психології. А ще - журналістська «четверта вла­
да», письменники, які повинні нарешті зрозуміти, що вони - еліта суспільства
за визначенням, а отже приречені володіти стильовими регістрами мови, уміти
виражати інтелектуалізований зміст, нетривіяльну думку у демократичній формі.
Стилістичний ризик, коґнітивне першопрохідництво, епатаж - це не мова базару,
стадіону і навіть не мова парламенту.
Щодо заперечення інвективи як такої, то пропаганду запеклої боротьби з нею
інакше як невротичним пуризмом назвати не можна: люди борються за чистоту
мови, бояться її втратити, так наче вона є їхньою власністю, раз і назавжди по­
дарованим скарбом. Мова розвивається за своїми законами, і якби інвектива
шкодила мовцю, вона б уже давно зникла.
Саме поняття «боротьба з інвектизацією мови» викликає законом ірний
скепсис мовознавців: протягом невизначено довгого часу суспільство, з одного
боку, прагне боротися з інвектизацією мови, вбачаючи в ній серйозну небезпеку
своєму благополуччю, а з другого, - підсвідомо відчувати, що без інвектив воно
теж не зможе нормально функціонувати. Арґументи, які висуваються проти
ланки на кшталт «від лихого слова організм відчуває сильне потрясіння, подібне
Д° радіоактивного опромінення»104, на жаль, не підкріплюються порівняльними
нейрофізіологічними характеристиками цього впливу і впливу «лихих» фактів
життя на людську психіку.

Осадчий И. «Ненормативная лексика - духовный тупик общества».

- Видавничий Дім Дмитра Бурого, вип. т. с.
 Викоренити обсценність важко, якщо й взагалі можливо. Принаймні ставити
таке завдання безглуздо. В аспекті боротьби за культуру мови важливо пам’ятати,
що відсутність словників обсценної лексики якраз підвищує планку мовних
табу у суспільстві, а отже створює ідеальні умови для спокуси долати табу.
Не секрет, що заборона на будь-що є запорукою отримання задоволення від її
порушення. Словник до певної міри розтабуйовує «заборонений плід» і покликаний
в українських умовах зменшити ганебно нецивілізовану лінґвоонтологічну на-
пругу у суспільстві, скоротити дистанцію між сакральним статусом норми та її
порушенням, сформувати цивілізоване ставлення до ненормативного лексикону.
 Культура за своєю природою прагне систематизації, енциклопедично-слов-
никового впорядкування знань про світ. Культура тілесного низу, попри свій
«профанний» характер, в антропозорієнтованій парадигмі гуманітарного дискурсу
вимагає щонайменше словникової репрезентації.
Специфіка нетрадиційного і ненормативного мовного матеріялу, що став об’єк­
том лексикографічного опрацювання, зумовила потребу синтезу різнотипних стра­
тегій укладання та й самого добору лексики.
Оскільки у вступній частині було докладно висвітлено принципи добору слів
у зв’язку з потребою детального теоретичного обґрунтування, я не зупинятимуся
докладно на цьому аспекті. Наголошу, що до словника внесено непохідні й по­
хідні обсценізми, в тому числі матизми, «приобсценний» лексичний шар, що
безпосередньо стосується сексуальної сфери й видільної функції людського
організму, а також адекватний йому евфемістичний лексичний ряд. Цілком зро­
зумілого словник не претендує на те, щоб вичерпно представити згадану лексичну
підсистему. На те, щоб тільки зібрати по всій Україні матеріял, що стосується
бодай кількох основних обсценізмів, знадобилося б не менше десятка років, не
кажучи вже про евфемістичний лексичний простір. Пропонований словник є
спробою відтворити приблизну метамодель культури тілесного низу та його
функцій у її обсценному й евфемістичному словесному втіленні.
Ми залучаємо увесь лексичний матеріял ХІХ-ХХ ст., починаючи зі словника
П. Білецького-Носенка, «Енеїди» І. Котляревського і закінчуючи сучасними
словниками, творами Ю. Андруховича, Леся Подерв’янського, С. Жадана та ін.,
максимально враховуючи регіональні, діялектні різновиди. Що стосується евфе­
містичної репрезентації тілесного низу та його функцій, то відповідна лексична
підсистема української мови - це напрочуд цікаве й багатогранне явище в плані
історії української мови. Воно становить безумовний інтерес для лексико-оно-
Масіологічних студій, вияву синтезу універсальних архетипних та специфічно
національних мотиваційних ознак, коґнітивних сценаріїв метафоризації тощо.
Неможливо збагнути смислову багатогранність елементів згаданої підсистеми, в
якій все пов’язується і взаємозумовлюється, без бачення її в історичній динаміці.
Подальші студії допоможуть поглибити історичну ретроспективу розглядуваного
лінґвального феномену.
Пропонована праця - це насамперед словник тлумачний. Ми виходили з тра­
диційних лексикографічних принципів тлумачення, виділяючи у заголовному
слові чи фразеологізмі значення та відтінки. У процесі роботи стало зрозуміло,
що основні одиниці обсценного лексикону (ПИЗДА, СРАКА, ГОВНО і т. ін.) фор­
мують доволі складне семантико-поняттєве поле, набувають ознак концептів, які
«переростають» узвичаєну метамову тлумачення. Спираючись на фрагментарний,
але доволі продуктивний досвід концептуального аналізу обсценної лексики і
фразеології російських лінгвістів, ми спробували представити коґнітивну струк­
туру деяких одиниць, уводячи підзначення типу «жопа як вмістилище», «пизда як
простір» відповідно до характеру та обсягу доступного нам матеріялу. Метамову
тлумачень, коментарів виконано з позицій носія української кодифікованої мови.
Цитовані тлумачення, напр, у фольклорних збірках І. Франка, подано з відповідним
посиланням в історико-етимологічних коментарях.
Основною метою етимологічного коментаря було дати якомога вичерпніші
відомості про походження слова аж до праформи з огляду на глибинні мотиваційні
основи перифразування та евфемізації, що своєю чергою зумовлюють системні
зв’язки відповідного лексикону, а отже й сприяють точнішій реконструкції
смислової глибини одиниці. Оскільки словник не є спеціяльним етимологічним,
ми лише спорадично залучали матеріяли інших слов’янських та неслов’янських
мов, які давали змогу розширити горизонти поданого матеріялу. З огляду на дуже
нетиповий для української лексикології матеріял ми намагались максимально
залучати енциклопедичні, історико-культурні відомості з царини фольклористики,
антропології, психоаналізу, Тендерної психології і т. ін.
Цитовані джерела художньої літератури, різнотипних дискурсів ми схильні
розглядати не просто як ілюстрацію значення, а як своєрідний текст у словнику.
Сам словник - це певною мірою метатекст. Він акумулює різні жанри, поглинаючи
народнорозмовну стихію паремій, стилістику міського фольклору, майже езо­
теричний символічний код сороміцького фольклору, відверту еротику сучасного
літературного письма і, звичайно ж, гнучку прагматику обсценного слововживання
у розмовній мові.
Ми не схильні розглядати цей словник як суворо академічний хоча б з огляду
на те, що наявний, хоча й попередньо структурований, матеріял не вичерпує справ­
жнього обсягу і глибини лексикону. Проте, сподіваюсь, він зможе відкрити певні
лінгвістичні перспективи різноаспектного дослідження мовних периферій. А тому
словник адресовано насамперед лінгвістам (лексикологам, граматистам, стилістам,
історикам мови), а також спеціялістам суміжних філологічних дисциплін.
 Запропоновану метамодель відкрито для розширення реєстру, уточнення
тлумачень, самої семантичної структури слова, етимологічних коментарів, для
модифікації ілюстративного матеріалу і т. ін.
Описувана лексика - прерогатива усної мови, живого спілкування, отже,
суперваріятивною є її семантична структура, синтаксичні моделі сполучуваности
головне - прагматична прив’язаність до певної конситуації, соціяльного бага­
тоголосся, комунікативних фрагментів різноликих мовних існувань, актуального
історичного моменту.
Хороший словник «периферійної мови» створити дуже складно і, мабуть,
немож ливо. Ідея створення такого словника завжди спокушатиме і професійних
філологів, і аматорів, відповідно кожен словник буде по-своєму і привабливим,
і недосконалим. Саме це - лексикографічний жанр мовної периферії - влучно
характеризують слова: «Мова не може поміститися ні на скромній розкладачці
поета, ні на багатоярусних шпонках лексикографа. Претендуючи на опис всесвіту
і гублячись у його безмежжі, словник лишається біля порожнього корита
власного нерозуміння мови і світу»1. Додамо, цей світ є настільки самодостатнім,
що промовляє сам за себе і свідчить про себе як про

Ілюстративно-джерельною базою словника слугували фольклорні матеріяли

(тексти прозових і поетичних жанрів українського сороміцького (еротичного)
фольклору; анекдоти, тости); різножанрові тексти художньої літератури, дру­
кованих ЗМІ; вітчизняні тлумачні, історичні, діялектні, фразеологічні словники;
етимологічний словник української мови; історичні і сучасні словники сленґу; ма­
теріяли наукових публікацій; чатів в Інтернеті; а також записи усного спонтанного
мовлення, які здійснювалися у 1996 - 2007 рр. у м. Києві, Львові, Харкові, Ново-
граді-Волинському Житомирської обл., у селах Полтавської обл., Чернігівщини
(Новгород-Сіверський район).
При виробленні тлумачень до уваги брались вітчизняні та зарубіжні словники
сленгу, в тому числі сексуального, енциклопедичні сексологічні словники, слов­
ники лайки.

1. Повна словникова стаття охоплює такі компоненти: реєстрове слов

фаматична, функціональна і експресивно-стилістична характеристика, тлу­
мачення, ілюстративний матеріял з точною паспортизацією джерела, стійке

Плуцер-Сарно А. Матерный словарь как феномен русской культуры // У його ж:

Т. 1. - СПб.: Лимбусс Пресс, 2001, с. 49-74.
словосполучення, якщо реєстрове слово формує його, історико-етимологічна
довідка, а також випадки нестандартного вживання слова, ігрового аспекту фун­
кціонування обсценної лексики і фразеології.
. 2. Реєстрові слова та фразеологічні одиниці подано в алфавітному порядку і
виділено жирним шрифтом великими літерами:

ЙбХАНИЙ
3. Якщо реєстрове слово має фонетичні, діялектні, просторозмовні та інші
варіянти, то вони розглядаються в одній статті при одному (найбільш вживаному)
варіянті:
ПІДАР (ЛІДЕР, ПІДОР)
У фразеологізмах при цих словах фігурує форма, представлена в джерелах.
Менш уживані варіянти стоять на своєму місці за алфавітом з відповідним відси­
ланням:
ТРАХКАТИСЯ, Те саме, що ТРАХАТИСЯ.
4. Реєстрові слова-омоніми відмічено традиційними цифровими індексами:

♦ До йббаної матері (к їбєнєй матері)... - уживається для вираження злос

бажання позбавитися кого-, чого-небудь; геть!
МАТИ2, Здійснювати статевий акт з ким-
небудь.

5. Реєстрове (заголовне) слово, якщо воно становить відмінювану частину мо­

ви, наводиться у вихідній формі. Для іменників зазначено рід, а для дієслів - вид.
Ці позначки набрано курсивом:
МАРФУТКА,ж.

Видові пари дієслів подаються в одній статті, вихідною вважається форма

недоконаного виду, яка у реєстрі наводиться першою. Якщо дієслово утворює
префіксовані форми доконаного виду, то у кінці словникової статті із заголовним
дієсловом недоконаного виду дається відсилання до префіксованого дієслова до­
конаного виду через форму Пор.:
СІДЛАТИ, Здійснювати статевий акт (про чоловіка).
Пор. ОСІДЛАТИ.
При прикметниках прямим світлим шрифтом даються словозмінні позначки:
ЗАДРбЧЕНИЙ, а, е.
Невідмінювані іменники, прикметники або застиглі дієслівні форми чи
звуконаслідувальні слова супроводжуються позначкою
 бПА-бПА,
трАхі-трахі,
6. При вживанні слова переважно у множині тлумачиться саме ця форма:
БАНЯКЙ,л<и.... Жіночі груди.
у деяких випадках наводиться множинна форма іменника, якщо вона є часто
вживаною:
ЦЙЦЬКА, цицькй.
7. Здатність слова або фразеологізму керувати іншими словами засвідчується
питальними словами (напр..:
ЯЙШНЯ, ♦ Зробити яёшню —
ударити когось по яйцях.
При цьому слову в різних значеннях може бути властиве неоднакове ке­
рування:
ЗАПЙЗДИТИ, — 1. Привласнити, приховати, вкрасти що-небудь.
2. Принизити або побити кого-небудь.
3. Знищити, зруйнувати що-небудь.

8. За граматичною характеристикою слова йде ряд позначок, призначення

яких - максимально повно охарактеризувати функціональне
емотивно-експресивне вживання
а також закріпленість за діялектами та
говорами української мови. У дужках після даються додаткові позначки,
які уточнюють жаргонний соціолект: «у молодіжному жаргоні»
або вказують на поширення слова у жарґонізованій розмовній мові (у загальному
сленгу):
Аналогічні додаткові ремарки (позначки) супроводжують що вказують
на говори в системі діялектного членування української мови: -
закарпатський говір; або на те, що слово поширене у південно-західному наріччі
Української мови: Позначка без указує на те, що слово
поширене у койне окремих західноукраїнських міст. Номінації цього типу взято
здебільшого з праці О. Горбача «Арго в Україні», де вони фігурують з позначкою
(вуличне); усне мовлення мешканців Львова зафіксовано також позначкою
(львівське). Архаїчні та застарілі слова подаються з ремаркою Уводя­
чи цю позначку, ми керувалися СУМом, Словником Грінченка, словниками
ст., а також подальшими лексикографічними і писемними джерелами. Оди­
ниці західноукраїнського сленгу першої половини XX ст., зафіксовані в праці
°рбач 2006, ми не маркували як застарілі з огляду на відсутність ґрунтовних
(а не спорадичних) фіксацій койне західноукраїнських міст, які б давали право
стверджувати: слово лишилось чи зникло. Виняток становлять лексичні та
фразеологічні одиниці, які є історизмами.

9. Словникові дефініції у структурі словникових статтей 1) бралися в го­

товому вигляді з вітчизняних та зарубіжних словників; 2) розроблялися при
врахуванні семантичних параметрів лексикографічної бази, яка міститься у
різнотипних словниках; 3) розроблялись як власні тлумачення із залученням на­
явних контекстів. У деяких випадках правильність дефініції перевірялась через
опитування інформантів.
10. Ми намагалися максимально повно представити всю семантичну амплітуду
слова, позначаючи кожне значення новою цифрою, відтінок значення - знаком
(дві паралельні скісні лінії), напр.:
ПРЕЗЕРВАТИВ, ч. 1. Тонкий гумовий мішечок, який одягають на ерегова­
ний пеніс під час статевого акту для запобігання вагітности або венеричної ін­
фекції. < .. .>
2. Нікчемна людина; // Людина, яку використовують з
корисливою метою. < .. .>
3. Плетена шапка.
У структуру значень окремих слів, які реферують основні поняття тілесного
низу, введено елементи рубрикації типу 2.1, 2.1.1, що відбиває
концептуальне наповнення відповідних лексем.

11. Історико-етимологічне коментування, наведене у словнику під знаком

■ , передбачає визначення мови-джерела, з якого запозичено слово. Наводяться
«ланцюжки» слів-прототипів, а знак < вказує рух відповідної основи до іншої
мови або до первинного значення у межах тієї самої мови:
ПЕНЮ < ...>
■ Від лат. < «хвіст».

■ Від нім. «гомосексуаліст (дослівно: хлопчик-коханець)» < іт.

Ьі^егЗге «гомосексуальна орієнтація (XV ст.)». Горбач 2006: 454.
У деяких випадках етимологічна довідка містить слова, які виявляють сло­
вотвірно-мотиваційну основу заголовного слова:

■ Пор. МІСЦЕ).
 ЗАВАЛЮ ВАТИ <..> ■ 3 пол. шаі «чоловічий статевий орган» ВАЛЕК).
у цій частині розкривається також семантична основа метафоричного пере-
сення як джерела появи семантичного неологізму:
НЄ ТІЧКА,ж* <••> Груповий секс. < ...>
■ Первісно: зграя собак із сукою або зграя вовків з вовчицею.
Якщо фразеологізм є дисфемізмом, то у цій частині фіксується первинне
слово або словосполучення, які зазнали пейоризації: *
НАСИРАТЕЛЬ <...> Наглядач.« Замість
мила <.. .> ■ Замість

12. У більшості випадків тлумачення значень лексико-фразеологічного мате-

ріялу супроводжуються контекстами-ілюстраціями точною паспортизацією
джерела. Якщо контекст брався не автентичного джерела, то в дужках подано
відповідне відсилання (Ю. Безодня: В. Даниленко. Сучасна українська літературна
містифікація). Окремі ілюстрації взято у готовому вигляді з діялектних словників;
зібрані автором записи усного мовлення паспортизувалися таким чином: (Усна
мова, Міський фольклор, Фольклор У всіх цитованих джерелах збережено
орфографію. Транслітерований латинкою український текст у виданні
подається українською мовою.

13. Стійкі словосполучення набрано жирним шрифтом і відмічено знаком ♦,

якщо вони пов’язані з окремим значенням, або знаком Ф, якщо вони стосуються
всіх значень або не стосуються жодного значення реєстрового слова. Вони
описуються за першим компонентом-іменником фразеологічної одиниці, а при
його відсутності або нерелевантності іменника щодо вокабуляра словника - за
будь-якою іншою частиною мови.
ВбВНА < ...>
♦ Вовни к^па. <..>
Перебгіти чорну вовну. <..>
Чорну вовну чесбти. <..>

♦ Опиздіти можна.
Якщо компонентами фразеологізму є слово, не введене до реєстру слов­
ника, то воно все ж фіксується у словнику без тлумачення, але з відповідними
Фаматичними позначками (до іменника - рід, до дієслова - вид, до прикметни­
ка- родові закінчення), а після двокрапок з позначкою ♦ наводиться розроблюване
словосполучення:
 ПРИВІТАТИ, ♦ Привітати з Восьмим березня, -
позбавити дівчину цнотливости <...>
СІНО, ♦ Сіно громйдити, здійснювати статевий акт <.. .>
У деяких статтях стійкі словосполучення наводяться з посиланням на опорне
слово, під яким описується фразеологізм у словнику:
ПОКЛАСТИ <...>
♦ Поклйсти болт БОЛТ; Поклйсти пеніс ПЕНІС.
Зазначимо, що фразеологізми можуть бути ідентифіковані у словнику (за
незначним винятком) за опорним словом-іменником.
14. Стійкі словосполучення, пов’язані з одним зі значень або підзначень заго­
ловного слова, розміщуються безпосередньо після тлумачення і контекстів-ілю-
страцій, а ті, які не стосуються жодного з наведених значень, подаються окремим
блоком наприкінці словникової статті зі знаком Ф. В обох випадках фразеологізми
подаються в алфавітному порядку.
15. Компоненти фразеологізму, які варіюються, а також йоголексикалізовані
варіянти подаються в круглих дужках:
Слаба (слабенька) на передок.
Ні хуя (ніхуя).
16. Факультативні компоненти фразеологізму подано у квадратних дужках:
БІЛЬЙРД < ...>
♦ Грати в [кишеньковий] більярд.
17. Дієслівні компоненти фразеологізмів подаються у доконаному і недоко-
наному виді, якщо двовидовість зафіксовано. Незалежно від частотности вживан ня
того чи іншого виду вихідним вважається недоконаний вид, тобто він стоїть на
першому місці, а після скісної риски / подається доконаний:
♦ Без мила в жбпу лізти / залізти.
18. Так само як реєстрове слово, стійкі словосполучення мають при собі гра­
матичні функціональні та стилістичні позначки:
ЖОПА, ♦ Жопа замість голови

Наприкінці словника наводиться покажчик синонімів стосовно тих понять, які

релевантні метапоняттю «тілесний низ» і охоплюють більше чотирьох сл енґових
або інших евфемістичних відповідників.
Синонімічні відповідники, які не утворюють об’ємних рядів, подаються після
тлумачень та відповідних фразеологічних блоків або після окремого тлумачення
тільки до того заголовного слова, яке за алфавітом стоїть першим:
БЗДЙНИ <...> Синонім: БЗД^РИ.
ДУПОЛЙЗ <...> Синоніми: ЖОПОЛЙЗ, ЛИЗОД^ПЕНКО, СРАКОЛЙЗ.
 Варіянти фразеологізмів подаються у структурі словникової статті формулою

^Л и зати > Пор. ЖОПА); ЗАД).

Л и зати ЗАДНИЦЯ); С1ДНЙЦЯ);
СРАКА).
Якщо двоє і більше слів або фразеологізмів входять у великі синонімічні
ряди (подані у покажчику синонімів), проте між ними існує тісний семантичний
або словотвірний мотиваційний зв’язок, то цей зв’язок фіксується наведенням си­
нонімів у структурі словникової статті того заголовного слова, яке за алфавітом
передує опорним лексемам інших членів синонімічних мікрогруп:
ГОВОРЙТИ, Здійснювати статевий акт; злягатися.
Синонім: РОЗМОВЛЯТИ.
♦ - здійснити статевий акт. <..> Син
нім: ОДДІ ЛАТИ.
БОГ, ♦ - статевий акт. <..> Синонім:
ГОСПОДЬ).
Після деяких фразеологізмів наводяться синоніми загальнолітературного
характеру, ті, що структурно збігаються з наведеним фразеологізмом:

Синонім: Працювати на черево.

У кінці словникової статті знаком О фіксуються випадки нестандартного вжи­

вання описуваного лексикону у трьох основних іпостасях:
1. Образне вживання:
- метафоричне переосмислення: ЛАЙНО <..>
(С. Процюк, Тотем);
- функціонування у ролі об’єкта образного порівняння: ЛЯРВА <..>

(І- К арпа, 50 хвилин тр ави ).

2. Мовна гра - нестандартне використання мовних висловів, метою якого є не
передавання інформації, а концентрація на самому мовному вислові:
- матеріялізація метафори: таке використання метафори, коли в контексті у
чи інший спосіб актуалізується ситуація, яка відповідає буквальним значенням
компонентів метафори, тобто породжуються альтернативні смислові плани:

- -
- (Анекдот);
 - римування. Функції рими в лайливо-обсценному дискурсі різноманітні, але
в їх основі лежить ідея метатекстової регуляції процесу спілкування. Структура
діялогу римування дозволяє перемкнути увагу з одного вислову на інший, зберігши
зовнішню зв’язаність цієї процедури:
- -

Досить часто трапляється слововживання, коли функція римування виконує

роль зв’язки - ставить в асоціятивний ряд дві сутності, об’єднання яких в інших
умовах потребувало б розгорнутого обґрунтування:

(Поступ, 2004, № 52).

Римування охоплює також римовані приповідки монологічного характеру:
дражнилки:

- омонімія. Для обсценного ігрового дискурсу та його евфемістичного варіян-

та характерна «конденсація» в одному невеликому відрізку тексту кількох сло-
воформ-омонімів, тобто множинна омонімія:Жшкм
(Тост).
Контекст може підтримувати також просту омонімію, яка зводиться до
двох смислових планів слова або фразеологізму:

-
(Анекдот);
- зміна категоріяльної належности. Суть цього прийому мовної гри полягає
в тому, що ідіома, яка має властивості окремого вислову, залежно від контексту
кардинально змінює свою категоріяльну належність:
(Тост);
- паронімічне зближення слів:
- (Фольклор).
Як реалізація мовної гри у Словнику фіксуються спорадичні випадки народної
етимології. Нестандартне вживання аналізованого лексико-фразеологічного ма-
теріялу охоплює також:
- трансформацію обсценної та сексуально-еротичної фразеології:
- трансформація фразеологізму
-
(А. Морговський, Салаїха, нера...).
 - актуалізацію кількох значень слова: актуалізація прямого і метафоричного
значення слова : «... , ,
а , ,
д , б<?л/е* яе ,а
(Поступ,
2004, № 135).
- евфемістичну заміну (ефект обманутого очікування):
дсу..., (В. Древлянський, «Ой, мамо,
в комору ведуть») та ін.
 - давньоіндійське
- додаток
- абревіятура - доконаний вид дієслова
- арготичне -ев ф ем ізм
безособове жіночий рід
- буквально - жаргонне:
- вигук - - автомобілістів
- вставне слово - байкерів
- вульгарне - - бурсацько-семінарський
- вульґарно-просторо-
- - вояків
змовне гірників
- деабревіяція - - гомосексуалістів
- дисфемізм - - комп’ютерний
- діялектне: - - кримінальний
- бойківське - - молодіжний
- - буковинське - - музичний
- галицько-буковинське повій
~ гуцульське - - студентів
- - закарпатське - - тюремний
- - західнополіське - - хіпі
- - наддніпрянське - - школярів
- - наддністрянське - жартівливе
- - львівське жартівливо-іронічне
- поліське жіноче
~ - середньополіське - жарґонізована розмовна мова
східнополіське - займенник
~~ - східнослобожанське - заперечення
- з дитячої мови (або при звертанні - заперечний
ДО дітей) - застаріле
- дієслово - західне
 - збірне - фамільярне слово
*- згрубіле . - фольклорне
. - згрубіло-вульгарне - фольклорно-поетичне
- згрубіло-просторозм. - частка
зменшене
зменшено-пестливе
- зневажливе алб. - албанська
знижене амер. - американський варіянт англійської
- іменник мови
- індивідуально-авторське англ. - англійська
- інфінітив араб. - арабська
- іронічне асс. - американський сексуальний сленї
- іронічно-зневажливе біл. - білоруська
книжне болг. - болгарська
- книжно-поетичне влуж. - верхньолужицька
- лайливе гебр. - гебрайська
- літературне гр. - грецька
- множина дангл. - давньоанглійська
- наказовий двнім. - давньоверхньонімецька
- народне (міжрегіональна лексика) дінд. - давньоіндійська
- невідмінюване діндєвр. - давньоіндоєвропейська
днруськ. - давньоруська
- недоконаний вид дієслова
дчеськ. - давньочеська
- несхвальне
індар. - індоарійська
- обсценне
індєвр. - індоєвропейська
- однократне
ісп.-іспан ська
- переважно
іт. - італійська
- пестливе
кашуб. - кашубська
питальний
лат. - латинська
- підсилювальне
латиськ. - латиська
порівняй
лит. - литовська
- предикатив
макед. - македонська
- презирливе
молд. - молдавська
- присудок монг. - монгольська
- прислівник нвнім. - нововерхньонімецька
- просторозмовне н ім .-н ім ец ька
- публіцистичне нлуж. - нижньолужицька
- розмовне перськ. - перська
- сексуальний пол. - польська
- спосіб полаб. - полабська
- схвальне пракрит. - пракритська
- трансформований фразеологізм праслов. - праслов’янська
 стчеськ. - старочеська
тюрк. - тюркські мови
-сер б сь к а у гор. - угорська
словацьк.-словацька фр. - французька
словенська хорв. - хорватська
стслов. - старослов’янська циг. - циганська
стукр. - староукраїнська цслов. - церковнослов’янська
стфр. - старофранцузька чеськ. - чеська

+ - стійкі (фразеологічні) звороти, прислів’я, приказки, що стосуються конкретного

реєстрового слова
■ - етимологічний, історико-культурний коментар
< - з; походить з
О - нестандартне вживання слова чи фразеологізму з ним
ф - словосполучення, що стосуються всіх значень або не стосуються жодного значення
реєстрового слова
// - відтінок значення
/ - розділяє вид дієслова
<..> - пропуск тексту в прикладах-ілюстраціях
 ...
,
АБАЖУР, ., Презер­ АҐРЕҐАТ, Чоловічий ста­
ватив. тевий орган. ,
АБОРТ, Передчасне переривання вагіт-
,
ности.
♦ Ж ертва аборту [мозок виш кребли -
,
реш та лиш илась], - нікчемна, час­
<...> (А. Дні­
то нерозумна, людина. - стровий, Патетичний блуд).
, ,
АДЮЛЬТЁР, Статевий акт між особою,
(О. Криштопа, А я яй);
яка перебуває у шлюбі або з ким-небудь,
крім законного чоловіка чи дружини.
■ Від фр. < лат. «невірний, роз­
(В. Шніцер, Рудимент
пусний» < лат. «з» та «інший».
«совкової» ментальності). ■ Вислів з ре­
АЕРОДРОМ, Жіночі
пліки Остапа (роман І. Ільфа і Є. Петро­
сідниці великого розміру.
ва «Дванадцять стільців» та однойменний
фільм): , AKBÂPIKDM, ♦ П оміняти воду в акварі-
, юмі, -
К ращ е б твоя м ати аборт зробгіла, сходити в туалет; справляти малу нужду.
- уживається при АКСЕСУАРИ ,лш., Ста­
звертанні до людини, яку вважають нік­ теві органи людини.
чемною, недоумкуватою і дії якої викли­ ■ Зближення співзвучних слів і
кають роздратування, обурення.
♦ Передпостш ьні аксесуари,
АБРИКОСИ , Чоловічі яєчка. - дії, спрямовані на те, щоб сексу­
ально збудити партнера перед стате­
, , вим актом; петинґ. < ..>
, [його]
(А. Дністровий, Пацики).
 АФРОДИЗіяк

АНЕЙРОС, ч., Нетрц.

мання сечі.
(С. Процюк, Тотем). АНІЛІНҐУС, Оральна стимуляція ануса.
АКТ, Гетеросексуальне злягання, яке пе­ ■ Від лат. «задній прохід» і
редбачає проникнення пеніса у вагіну. «лизати».
(Ю. По- АНТЕНА, ж ., Чолові-
кальчук, Те, що на споді). чий статевий орган у стані ерекції.
♦ С татевий а к т - те саме, що АКТ.
АНУС, Задній прохід.
AJ1É: ♦ Т о ал е, я к малб, - чолові­ ■ Від лат. «отвір заднього проходу»
чий статевий орган (з мови жінок). < «кільце».
АЛЬФОНС, Чоловік, який живе на утри­ АПАРАТ, Чо­
манні коханки. ловічий статевий орган.
■ Від імені героя комедії О. Дюма (сина) ♦ Бурильний а п а р а т ,
«Мсьє Альфонс» (Alphonse). - те саме, що АПАРАТ. — <...>
АМАЗОНКА, Ж інка легкої
поведінки.
(О. Чор­
AHÂJ1,4., Анальний секс. ногуз, Міністр без портфеля).
АПЕТЙТ, Хтиве бажання, або похіть.

(Іздрик: Тендер, ерос, порно). АРҐУМЙНТ, ч.,

AHÂJ1I3, ч., Лайно.
АНАЛЬНИЙ, а, е. Стосовний до ануса, по­
в’язаний з ним; задньопрохідний.
♦ А нальний секс - сексуальні стосунки,
які передбачають анальний контакт;
А нальний хар актер - особистісні риси,
які пов’язані з фіксацією на анальній ста­
дії психосексуального розвитку.
■ Задоволення від випорожнення може при­
звести до появи таких рис характеру, як
щедрість, зарозумілість і амбітність у той
час, як задоволення від стримування ви­
порожнення призводить до «анальноїтріа­
ди»: впертість, скупість, акуратність. The
Wordsworth Dictionary of Sex 1994: 11.
АНДЕҐРАУНД,ч. ,
ний комплект інтимних послуг.
Чоловічий статевий орган.
■ Алюзія на репліку «Доведи, що ти чо­
ловік». Звернена до хлопчиків, вона імплі-
кує «мужність, безстрашність», до чоло­
віків - «статева спроможність або сила».
АРМАҐАНДОН, ., Армаґе-
дон.
■ — великий бій як ознака кін­
ця світу < в «О б’явленні св. Івана Б о­
гослова» (16:16): символічне місце оста­
точної загибелі ворогів Бога.
АРМІЯ, ♦ К р асн а (червона) арм ія;
Ч ервона гвардія, -
менструація.
АФРОДИЗІЯК, Речовини, які стимулю­
ють статевий потяг і статеве збудження.
Пов­ ■ Від імені Афродити - грецької богині ко­
хання. Реальними афродизіяками ува-
 Жають певні різновиди їж і, рослин та ін.)» так і добре відомі дикорослі рослиии
ін. До рослин-афродизіяків належать як (кропива, беладона, полин, хвощ)
здавна культивовані людиною (мак, ко­ К О Н бП Л І; Кучерява петрушечка
ноплі, виноград, петрушка, часник і т. КУЧЕРЙВИЙ.

Б (БЕ), ., ., Розпутна жінка,

повія.
■ За першою літерою слова БЛЯДЬ. (Ю. Винничук, Весняні ігри
♦ Обзивати / обізвати на «Б» в осінніх садах).
. Назвати кого-небудь словом Пор. ПОЗАБАВИТИСЯ.
БАГАТСТВО, с., Чоловічий
БАБА, . 1. . статевий орган.
Жінка. БАЙСТРЙЭК, ч., По­
♦ Баба з яйцям и: а) зашлюбний син.
рішуча, владна і чоловікоподібна жінка;
б) активна лесбіянка; С іктй бабу, БАЙСТРЮЧКА, .,
- здійснювати статевий акт Позашлюбна дочка.
з жінкою; Ходйти / пітй по бабах
БАКИ, ♦ Б ак и злити,
ходйти.
справити малу нужду; Б а к и повні,
2. . Коханка, спів­
мешканка. - є потреба відвідати туалет за ма­
лою нуждою.
3 Пасивний гомосексуаліст.
БАБІЙ, ч. .Той, хто дуже упадає за жін­ БАЛДА, ч., ., .). Чол ові ч и й
ками; залицяльник, зальотник. статевий орган великого розміру.
, ♦ Без балдй, Серйозно, не
(Є. Кононен- жартуючи; без обману.
ко, Без мужика). БАЛКОН, ч., . 1. Великі
БАБОДУр, Те саме, що БА БІЙ . жіночі груди.
■ Конотація: «виступає над декольте».
, ,
2. Зад,сідниці.
(Л. Костенко, Берестечко). БАНАН, Чоловічий ста­
тевий орган, звичайно у стані ерекції.
БАБОЛЙЭБ, Те саме, що БА БІЙ .
♦ Бан ан з м андаринами, - те
бавитися , Здійснювати ста­ саме, що БАНАН; П ройтйся бананом
тевий акт між чоловіком і жінкою. по Бродвею ,
♦ Бавитися в ціоцю-бабки — те саме, що здійснити статевий акт з жінкою , яка має
бавитися. розтягнуту вагіну (з мови чоловіків).
БАНДЕР 92 БАТОН

БАНДЕР, ч., Той, хто утри­ -

мує притон розпусти. (Цит. за:
БА Н Д ЕР0Л Ь,ж .; ♦ Бандероль відправити, Виженко 2005). Див. БЮ ДЖЕТ.
- справити ве­ БАНЯ , Задній прохід.
лику нужду. ♦ До бані, - ні до чого не здатний.
БДНДЕРША, ж ., Жінка, яка ■ Це значення і пов’язаний з ним фразео­
логізм фіксує О. Горбач як хар­
утримує притон розпусти.
ківський арготизм, який побутував у 40-х
,
роках XX ст. Горбач 2006: 94. Типово
російський посил пов’язаний з
уявленням про баню як «антихрам», місце
,- (О. Ульяненко, Вог­
перебування нечистої сили. Додаткова
ненне око).
(сучасна) асоціяція - характерне для ство­
БАНДУРА, 1. Жіночий статевий рення образливого значення, зниження
орган. гігієнічної характеристики співрозмов­
(Цит. за: Виженко ника. СРБ 2003: 76.
2005).
БАНЯКЙ, Жіночі гру­
♦ Г рати на бандурі - здійснювати статевий
ди.
акт (про чоловіка). -
БАРАН, Хлопець, чо­
/ ,
ловік, який любить упадати за жінками.
- БАРАТИ, Здій­
(Бандурка). снювати статевий акт.
2. Чоловічий статевий орган. ■ Від пол. жарґ. «статевий зв’я­
зок».
(Українські сороміцькі пісні). БАРВІНОК, ♦ Н очувати у барвінку,
3. Зад. ., - спати з чоловіком.
БАНКОМАТ, ♦ Б ан ком ат між ногами, ч., Пуб­
- піхва (про лічний будинок низького штибу.
повію) .< ..> ■ Див. БУРДЁЙ.
БАРИШНЯ, Жіночий
статевий орган.
< ...> (Є. Пашковський, Що­
(Лель,
денний жезл).
1994, № 5 ).
■ Семантична універсалія - уявлення про
жіночі геніталії як вмістилище грошей. БАРОХА, Ж інка, доступ­
Пор.: англ. «жіночі ге­ на для статевих зносин.
ніталії», «еякуляція». Richter БАТОН, 1.
1993: 12, 14; рос. «жіночий ста­ Пасивний гомосексуаліст.
тевий орган». СРБ 2003: 174; в укр. еро­ 2. Молода гарна дівчина (перев. легкої по­
тичному фольклорі: ведінки).
 93 - ~ БЕНДЮЖИНА

ДХАЛЕЇ,л<н., Сперма. ний, дурний», «який перебуває на ліку­

БдХУР, ч., 1. Розпусник; лове­ ванні у психіятричній лікарні»,
«жінка легкої поведінки», «не­
лас; холостяк.
в Пол. < гебр. «юнак» (пер­ вживчива, неспокійна людина». Горбач
вісно: вишуканий, красивий). 2006: 127; ЯБМ , 1,76.
, БЕЗДбТУХ,
, БЕЗЁЦНИЙ, а, е. Непристойний, соромі­
, , , / цький.
(І. Котляревський, (Михайль Семенко, Поезії).
Енеїда); ■ 3 пол.: «нечесний, підлий».
2 Коханець.
БЕЗЁЦНО, Безсоромно. /
<...>
(О. Ульяненко, Квіти Содому). (Ю. Андрухович, Д ва­
З Позашлюбна дитина; байст­ надцять обручів).
рюк. БЕЗЗАКОНКА, ., Розпусниця,
БАХУРКА, ж ., 1. Розпусна жінка. блудниця.
2. Коханка. (П. Тичина, Зоставайся,
ніч настала).
БАХУРУВАТИ, Провадити
розпусний спосіб життя. , БЕЗбД Н Я ,ж ., Жіночий ста­
, тевий орган.
[троянці],
(І. Котляревський, Енеїда). <...> (Сором, ф ольк., зап.
Пор. ЗА БА Х УРУВ А ТИ . В. Гнатюка).
БЕЗРУКИЙ, Чоловічий статевий
БАХУРУВАТИЙ, а, е, Розпусний.
орган.
баш олда, Розпусниця.
БЁЛЬХА, ж ., Повія; розпусниця.
б а ю р а , ж ., Вагіна.
БЕЛЬЮ^Н, Розпусник.
БЕН, ч., Чоловічий статевий
БЕДЕ , Еротично
орган.
забарвлена вечірка.
БЕНДЙЭЖИНА, ж ., .,
БЕДКА , 1. Повія, яка від­
Повія; розпусниця.
чуває постійні фінансові труднощі. ■ Можливо, похідне від «гань­
бити, зневажати», що постало, в свою
■ Це слово, що фіксується у російському чергу, очевидно, або як результат видо­
кримінальному жаргоні з кінця 20-х ро­ зміни форми під впливом
ків XX ст., постає елементом лексичної «одна з чотирьох жердин для
мікросистеми: «арешт», «аре­ підкладання під снопи на возі»,
штанти», «нещасний, жалюгід- «пузо», або під впливом словацького
БЕНДЙ)ЖНИЙ ----- 94 БЗДІТИ

дієслова «лаятися». ЕСУМ , 1, БЗДЙНИ 1. Гази в

166. шлунку.
♦ Рветься я к бздйни - поганої якости річ,
БЕНДЙЭЖНИЙ, а, е, Огидний,
яка швидко рветься; Бздйнами гівна не
нечесний.
збудеш [мусиш ся добре паняти, щоб
♦ Х одить я к бендн5жна (хльорка): а) по­
його вйсрати] (прислів’я), - ви­
водить себе як безчесна, розпусна жінка;
рішення певної проблеми вимагає сер­
б) про ледачу людину, яка повільно ро­
бить що-небудь. С и н о н ім : Зб ирається йозних зусиль; Хто від вітру гине, тому
бздйнами дзвонять (прислів’я) - хто на­
я к с тар а ш льондра ШЛЬОНДРА).
лякається поф ози, той не візьметься до
БЁНУС, ♦ Бёнус стойчус, діла і осоромиться.
- чоловічий статевий орган у стані 2. Теревені, небилиці.
ерекції. С и н о н ім : БЗД $Т И .
БЁНЬКАРТ, ч., БЗДІТИ ,
1. Те саме, що БАЙСТРїЬК. 1. Безшумно випускати гази з кишечнику
■ 3 пол.: «позашлюбна дитина» через задній прохід, поширювати сморід.
< нім. заст. «тверда лавка». Б у ­
квально: зачатий на твердій лаві, а не на
; (при­
подружньому ложі. ЕСУМ, 1, 167.
слів’я); (О. Уль-
2. Дитина, підліток.
яненко, Сєдой).
♦ З м ах ати бен ькарта кобггі,
♦ Бздіти, побздйкувати у
Запліднити жінку.
стелю, - хропти.
БЕРЕГТЙ: ♦ Берегти / зберегти себе - бу­
ти стриманою у статевому відношенні,
цнотливою, вірною (про жінку). (О. Уль-
яненко, Квіти Содому).
2. Мати, виділяти неприємний запах, по­
(Ю. Винничук, Обід); гано пахнути; воняти.
(П. Со-
лодько, Четверта революція); //
[К л ав д ій :]
(Ю. Андрухович, Дванадцять обручів).
БЁЦАЛКА (БбЦАЛКА), (Лесь Подерв’янський, Гамлєт).
Мала за віком дівчина легкої 3. Дуже боятися, відчувати вели­
поведінки; молода повія. кий страх. [В а л ь к а :] < ..>
,
(Лесь Подерв’янський, Герой
(О. Улья- нашого часу);
ненко, Ірка).
БбЦАЛКА БЁЦАЛКА.
Бздн*ти —
(Лесь Подерв’янський, рестати боятися кого-, чого-небудь.
нашого часу). [В а р е н и к
* Не бзди, <...> [Шу рон
а) не бійся, все обійдеться; б) не говори
неправди або дурниць. Н е бзди Грицю в [Й о н а т а н :] У
кадильницю - те саме, що Не бздо [в к а ­ (Лесь Подерв’янський,
ністру] БЗД О ). Нірвана).
Говорити дурниці; // Говори­ БЗД біІА РИ ,
ти щось неприємне. <...> -
Долари. -

(Б. Жолдак, Шиготерапія).

з БЗДУН,
(О. Улья­ 1.Т ой, хто псує повітря, поширює сморід
ненко, Ангели помсти). (перев. про старих чоловіків).
♦ Бздіти голодні к а в а л к и , ♦ Старий бздун,
- повідати небилиці, - неприємний, буркотливий і слабий дід.
неправдиві історії; Не бзди мені під ніс, [В ітя ,
бо маю нюх; Не бзди, бзди тому, хто
носа не м ає!, - не ,
бреши, бо я все розумію. (Вяцек
П ор. БЗДНУТИ, З А Б З Д ІТ И , Н А БЗД ІТ И . Славів , Яйця Гамлета).
О - метафоричне переосмислення: 2. Боягуз.
БЗДУНЯКА,
Те саме, що БЗД У Н .
(Усна мова).
БЗДУРИ, .,
(О. Ульяненко, Квіти Со­
1 .Т есам е,щ о Б З Д Й Н И .
дому).
2, Дурниці; непотрібні, неважливі речі.
БЗДНЙТИ, Без­
БЗДУХ, ч., Те саме, що
шумно випустити гази з кишечнику.
БЗД О .
♦ Ні бзднути, ні пёрднути ПЁРД- ♦ В здоровім тілі - здоровий бздух,
НУТИ.
про фізично і духовно
БЗДО, Ш лункові,ки­ сильну людину. -
шкові гази.
* Бздо на волю проситься
- хто-небудь хоче випус­
кати гази з кишечнику; Не бздо [в к а ­
ністру], виг., (Ю. Винничук, Обід). ■ Замість: у
уживається для вираження заклику пе­
БЗДЮХ

БЗДЮХ, 1.
Той, хто постійно випускає гази з
кишечнику, псує повітря.
2 Чоловік, від
якого смердить; плюгавець.
БЗДЮХА, і ж .,
Недостойна, низька людина.
БЙДЛО, Чо­
ловічий статевий орган великого роз­
міру.
(Сором,
фольк., зап. В. Гнатюка).
■ Від літ. «нещастя, лихо», «нужда».
Попри гумористично-жартівливий ореол,
концептуальне навантаження цього слова
в українському еротичному фольклорі
надзвичайно вагоме, воно охоплює такі
субконцепти, як «злидні, нужда» ГО­
ЛОД - незадоволення статевого потягу,
«лихо» ЛИХОВАН, ЛИХОВАН-
КА, «горе» (

та ін.
(В. Скуратівський, Жеребець). ♦ Чорна біда - те саме, що біда.
■ Первісно: свійська рогата худоба. (Коломийки
Прикарпаття).
БИК, ♦ Бик-заплідник,
2. Чоловічий статевий
чоловік, перев. розпусної поведін­
орган.
ки, від якого жінка може швидко за­
вагітніти. < ...>
(Бан­
дурка);
(В . Шев­
,
чук, Чорна кішка, яка шукала батька).
(Коломийки Прикар­
С и н о н ім : БУГАЙ.
паття).
БЙТИ, ♦ Бити ковбасою, що спе­ 3. Менструація.
реду, , здійснювати
БІДКА, ж ., Те саме, що БІ­
статевий акт з жінкою.
ДА 1
(Бандурка); Боб­
(Коломийки Прикарпаття).
ра бити . бобер.
Пор. ВЙБИТИ. БІДОНИ, Жіночі
груди.
БІГАЛКА, Пронос.
Б ІКСА, ж., 1. Повія.
БІГУНКА, Те саме, що
■ Від нім. «банка» відповідно до уні­
БІГАЛКА.
версальної семантичної моделі
БІДА, ж ., 1. Жіночий ста­ Вальтер, Мокиенко 2002: 97.
тевий орган. ♦ Ба нова (майданна) бікса -
вокзальна повія; М алю вати біксу,
- знайомитися з дівчиною; О ф ор­
, , мити біксу здійснити ста­
тевий акт з молодою вродливою дівчи­
 БЛЯГ^ЗНИЦя

БЛУД ЙТИ, . Вести розпусне

статеве життя. (В. Шевчук, Чор­
♦ Тіло блудить ще й душу губить (при­ на кішка, яка шукала батька).
казка) - розпусне статеве життя опоганює БЛУДСТВО, Те саме, що БЛУД.
душу.
БЛУДЙЖКА,
БЛУДЛЙВИЙ, а, е, 1. Який відзна­
Те саме, що БЛЯДЮЖКА.
чається статевою розпустою; розпусний.
2. Який має або виявляє ознаки статевої Б ЛЯ, у
розпусти. Уживається як замінник слова
БЛЯДЬ. <...>
(С . Пир- - < ...>
кало, Не думай про червоне). ,
С и н о н ім и : БЛЯДОВЙТИЙ, БЛЙД-
СЬКИЙ. (П .В ольвач, Кляса); [Н елічка:1
БЛУДНИЙ, а, е, Роз­ (О. Росич,
пусний, розбещений. Останній забій).
♦ Б л я буду,
БЛУДНИК, Розпусний чоловік.
. - те саме, що Б лядь буду
БЛУДНЙЦЯ, Розпусниця, вуль­ БЛЯДЬ). < ..>
гарна жінка.
(П. Вольвач, Кляса); -
(Н. Зборовська, Україн­ -
ська Реконкіста).
♦ В авилонська блудниця, , (П. Вольвач,
- вкрай розпусна, розбещена жін­ Кляса). П ор.: Б л яд ь буду БЛЯДЬ);
ка. ■ На основі біблійної леґенди про Ну [це вже] бля вобшё (вопшё
місто Вавилон як осереддя спокус, вад,
блуду; гріховне місце, де панує «суєта уживається для вираження здивування,
ж иття».
обурення. <...>
БЛУДОДІЙ,
/ г Те саме, що (В. Цибулько, Майн
БЛУДНИК. кайф).
(В. Шевчук, Чорна кішка, яка О - мовна гра, заснована на оказіональній
шукала батька). абревіяції: -
БЛУДОДІЙСЬКИЙ, а, е, засти. Розпусний.

(Л. Костенко,
Берестечко).
БЛУДОДІЯТИ, Про­ » (Поступ, 2005,
вадити розпусний спосіб життя. < . . > № 274).
БЛЯГУЗНИЦЯ БІЛЯГУЗНИЦЯ.
ЯЛЯД»(> БЛЙДСЬКИЙ

І.Т е саме,
що БЛЯДЬ.
2 БЛЯД*- (Ю. Покальчук, Памо­
ВЛЯДЙНА, ж ., л я/Ь . Те саме, що БЛЯДЬ. рочливий запах джунглів).
БЛЙДКА, ж ., Те саме, що БЛЯДСТВО, 1. Статева роз­
БЛЯДЬ. < ..> з усш я бещеність, розпутне життя. [Й о р ік :]
<...> (О. За-
бужко, Польові дослідження з україн­ (Лесь
ського сексу). Подерв’янський, Король Літр); <«...>
БЛЯДКИ, / <...>
1 .Місце, де проводять час
особи однієї або двох статей у пошуках <...>» (Н. Зборовська, Україн­
партнерів для сексу. ська Реконкіста); <...>
2. Р о з п у с т а , г о н и т в а з а с е к с о м .
♦ Ходйти піти на бладки ХОДИТИ. (С. Жадан,
БЛЯДОВЙТИЙ, а, е, 1. Розпус­ Балади про війну і відбудову);
ний, який часто вступає у статеві зв’яз­
ки з представниками протилежної статі.
(О. Каїнська, Письмо).
<....> (Л. Дереш, Ар- 2. Те, що варте засудження; велика підлість,
хе); [И о р ік :] неподобство. [Павел Власов]

(Лесь Подер­ (Лесь Подерв’янський,

в’янський, Король Літр); Павлік Морозов).
(Лесь 3. Безлад, відсутність будь-яких норм.
Подерв’янський, Герой нашого часу).
2. Характерний для розпусної людини.
С ин он ім и : БЛЙДСЬКИЙ, БЛЯДУВА- (П. Вольвач, Кляса).
ТИЙ.
БЛЯДСЬКИЙ, а, е,
♦ Блядовйті очі у 1. Те саме, що БЛЯДОВЙТИЙ 1. <...>
хто-небудь має хтивий
погляд, характер.
, < ...>
ж ., Бляді.
ч.,
1. Головна вулиця у місті,
Де збираються для знайомств, зустрічей, < ..> (О. Забуж ко, По­
флірту. льові дослідження з українського сексу).
Розпуста, секс. 2. Притаманний, властивий повії, розпусній
, жінці. <...>
БЛЯДУВАТИ

, БЛЯДУН, ч., . Мужчина, схиль-

ний до статевої розпусти. .

(Я. Івченко, Синдром набутого іму­ (Си­

нітету). нопсис станіславський необов’язковий).
3. Який має відношення до статевої роз­
БЛЯДЬ , . 1.
пусти. <...>
Повія, продажна жінка.
(Я. Івченко, Синдром
набутого імунітету).
Який є джерелом неприємностей; засму­
чує або робить шкоду комусь. [М и ш а (Ю. Позаяк, Шедеври);
[О па-
нас:]
(Лесь Подерв’янський, Кацапи);
(І. Павлюк, Якщо вірити серцем).
♦ Я к блядь на перш ому побаченні,
поводити себ е, тр и м а ти с я
, манірно, з претензією на високий со-
<...> (О .Забуж ко, По­ ціяльний статус. <...>
льові дослідження з українського сексу);
// Огидний, жахливий.
[фран­
цузьких парфумів], -
(С. Жадан, Anarchy
, - in the UKR).
<...> - 2. Розпусна жінка, яка охоче всту­
(М .М атіос, Бульварний роман). пає у статеві зв’язки з усіма підряд.
БЛЯДУВАТИ, ♦ Очі світяться я к у бляді v -
Вести розпусне, розгульне життя. [Й о- хто-небудь веселий; Ходити / пітй по бля­
рік:] - дях ХОДИТИ.
3. Будь-яка жінка, про яку го­
ворять у третій особі. [Г у р в і н о к:] < .. .>

(Лесь Подерв’янський, К о­
роль Літр); <...> , - .

(Ю. Покальчук, Заборонені ігри).

БЛЯДУВАТИЙ,а, е, - (Лесь Подер­
Те саме, що Б ЛЯ ДО ВИТИЙ. в’янський, М єсто встрєчі ізмєніть ніззя).
БЛЯДЬ Ю1 ------------- БЛЯДЙ)ГА

# блядь, .,

, стиярд
(Ін­
терв’ю. У виданні: «ШО», 2007, № 5).
♦ Б л яд ь буду,
- клятвене запевнен­
ня в істинності своїх слів, на підкріплення
якоїсь обіцянки; Йоб твою блядь!
- те саме, що Йоб твоїй м ать
МАТЬ); Поводити себе на «блядь буду»,
- не дотримуватися належного піє­
тету до співрозмовника, хитруючи, ви­
Погана, мерзенна лю­ вертаючись, попри ієрархію стосунків.
дина. -
♦ Блядь вошива - те саме, що БЛЯДЬ;
Жодна (ні одна) блядь,
- абсолютно ніхто. (П. Вольвач, Кляса).
Ужи­ ., 1. Не­
вається для вираження незадоволення, виправна повія, велика розпусниця. У
обурення і т. ін. -
(Іздрик, АМ™); - (В. Древ-
<...> ну, лянський, «Ой, мамо...»);

(С. Жадан, Б іґ Мак); [С вири д

О п ан асо ви ч :]
(А. Дністровий, Пацики); У
[драконів]
(Лесь Подерв’янський, Казка
про рєпку); // Уживається для
-
вираження задоволення, захвату, захоп­
(А. Дністровий, Пацики).
лення і т. ін. [Ш О :]
хочеться?
[О. У л ь я н е н к о :] . (Лесь Подерв’янський, Блєск і ніщєта пі-
дарасів).
2. Те саме, що БЛЯДЬ 4.

, (О. Ульяненко, Сєдой); [С а в в а

М о р о зо в :] <...>
(Інтерв’ю. У виданні: «Ш 0»,2007, /
№ 5); // Уживається для підтвердження (Лесь Подерв’янський,
сказаного. [О. У л ь я н е н к о :] Герой нашого часу).
БЛЯДЮЖКА — БОБРИК

БЛЯ ДЙ0ЖКА,ж., ябсц., (М. Гримич, Чи чуєш, Марго?);

1. Легкодоступна, розпусна
дівчина, жінка.

(С. Жадан,
Біґ Мак).
. , 2. Жіночий статевий
(Є. Кононенко, Без мужика); орган. У
(Бурсацький ф оль­
клор);

(В. Древлянський, «Ой, мамо...»).

< ...> (А. Дністровий, Патетичний блуд). 3. Повія.
2. Повія-початківка.
БОБЁР, Жіночий статевий
БЛЯДЙЭЖНИК, ч.,
орган.
Місце перебування, збіговисько
♦ Бобра бйти, здій­
блядей.
снювати статевий акт із жінкою; С пій­
Б Л Я Ж ,ч П ляж . мати бобра, - здійснити
■ Каламбурна контамінація слів і статевий акт з жінкою. <...>

БЛЯТЁКА, Бібліо­ (Цит. за: Виженко 2005).

тека. БОБИК, Чоловічий
БЛЙХА, 1. Вставне статевий орган.
слово-паразит, яке уживається замість
слова БЛЯДЬ. <...> (Коломийки Прикар­
паття).
♦ Здохлий бобик,
«Ах, нащо ж я банячив!» «Ай, бляха, - неерегований чоловічий статевий орган.
а я так тебе хотів» <...> (О. Забужко, <...>
Польові дослідження з українського
сексу); <...>

(Г. Тарасюк, Мій третій і останній

(С. Жадан, Б іґ Мак).
шлюб).
♦ Блйха-муха, у
- уживається для вираження БОБРИК, Жіночий
досади, роздратування, обурення. статевий орган.
■ Від зменш, «хутро гри­
- зуна».
 Чоловічий статевий
орган. < ...> (С. Жадан, Біг Мак).
БОГ, ♦ Бож е сохранй, - ♦ Забивати (класти) / забити (покласти)
- болт а) ставитися до
- /ияк, чого-небудь байдуже. <...>

(Л. Дереш, Культ);

Господи поми­
луй (див. ГО С П бДЬ); М алий бог,
-
Карпа, 50
БОДЁНКД,ж., Вагіна. хвилин трави); б) рішуче припиняти
4 В такій боденці я би теж колотйв (при­ займатися чим-небудь.
слів’я) - про прагнення чоловіка до ста­ -
тевого зв’язку з конкретною жінкою.
.
(В. Дібро­
Коханець, приятель жінки. ва, Збіговиська).
■ Від англ. розм. «коханий; па­ П ор. Пеніс забйти (покласти) ПЕ­
рубок; юнак». НЮ); Штуцер забйти ШТУЦЕР).
♦ Ч ервона болячка,
- - менструація.
(Є. Кононенко: Березіль, 2002, № 7-8). При­
ж ., Чо­ ступ метеоризму або зіпсоване повітря.
ловічий статевий орган. Чоловічий ста­
тевий орган. ■ 3 пол.: «ґедзь».
♦ П устйти ббмка - здійснити статевий
(А. Дністровий, Пацики). акт. (Цит.
за: Виженко 2005).
Піхва. ж ., Гарна, але
розпусна жінка.
Чоловічий статевий ч. Публічний дім.
орга ■ Див. БУРДЁЙ.
(А. Дністровий, Пацики); ж .: ♦ Бородата борода,
- жіночий статевий орган.
- (Русин­
ський ерос).
вс<? ♦ Виорати борозну,
здійснити статевий акт з жінкою; С тати
в борозну, - те саме, що Вйора-
ти борозну.
БОРОТИ ------------------------- БУДЙК

БОРОТИ, Здій­ ♦ Б р ати / взяти тіло ТІЛО; Б р ати до

снювати статевий акт. рук ш аблю Ш АБЛЯ.
БОРОТИСЯ, ., Здійсню­ П ор. ВЗЯТИ.
вати статевий акт; злягатися. ♦ Б р а т ік і сестричка,
БОРОТЬБА, ж .: ♦ Боротьба під ковдрою, чоловічі і жіночі
статевий акт, процес зля­ геніталії.
гання. Чоло­
БОСКА, ж ., . Повія. вічий статевий орган. - ,

(Цит. за: Виженко 2005).

(В. Шкляр, Елементал),
БРАМАН, Мужчина,
який користується послугами прости­ ♦ Ч ервоний брусок,
туток, що віддаються на вулиці, біля чоловічий статевий орган.
брам, парканів.
■ Пор. зневажливо про таких жінок: Позаяк, Шедеври).
Б^ЬІ-ЛУБІ, Жіночі груди.
БРАТ, ♦ М олочні братй, ■ Від англ. розм. «жіночі груди».
- чоловіки, які перебувають
у статевому зв’язку з однією жінкою. - ж ., Частина чоло­
вічого статевого органа - «вуздечка».
(Ю. Покальчук, Те, що Хтивий чоловік з високою ста­
на споді). тевою потенцією. <...>
БРАТИ, 1. Займа­
тися оральним сексом. (В.Скура-
♦ Б р ати в рот - те саме, що б рати. тівський, Жеребець).
■ Первісно: некастрований племінний бик.
Персоніфікований образ бугая як уособ­
(І. Окуневеький, Чиряк); <...> , лення чоловічої агресивної сексуальности
<...> в еротичному фольклорі: [хуя]
(А. Дністровий, Пацики). [хуй] , [пизді]
2. . Здійснювати статевий акт (про [пизді І
чоловіка). < ..> (Бандурка); , -
-
(Бандурка).
... (Ю. Андру-
.).
хович, Дванадцять обручів); <...>
Зраджувати дружині.
,
. (Ю. Винничук, Мальва ♦ Ходігги в будя к й,
Ланда). здійснювати статевий акт.
БуЗЕРАНТ - БУТЕРБРОД

Гомосексуаліст. .,
Від н*м- «гомосексуаліст (до­ Статевий акт.
слівно: хлопчик-коханець)» < іт.
«гомосексуальна орієнтація (15 (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
ст.)». Горбач 2006: 454. ■ 3 амер. сленґу ґеїв: «анальний
секс».
ж .: ♦ Ходити в бузину,
Публічний дім.
- здійснювати статевий акт.
■ 3 молд. < рум. «землянка»
Пор. загадку про коїтус:
< іт. «хатина; дім розпусти»
< стфр. «мала хатина» <
С инонім : Ходйти в будяки БУДЯК);
«дощата хата». ЕСУМ , 1, 299; ССІС, 95.
Ходйти в ж ито ЖИТО).
ж ., Чоловічий
БУЗЯ, ж ., Жіно­
статевий орган. <...>
чий статевий орган. / /
(Л. Клименко, Ве­
(Цит. за: Виженко 2005); ликий секс у Малих Підгуляївцях).
♦ Червоний буряк,
(Ю. Винничук, Із «Записок прой­ - чоловічий статевий орган.
дисвіта»).
С инонім и: Губки з борідкою (Бандурка).
■ Див. Фалічний символ ФАЛІЧ­
ГУБКА, ВАРГАТА).
НИЙ).
■ 3 пол.: «уста, головним чином
♦ Проблукати в бур’янах,
дитячі або дівочі». Див. коментар до
- зраджувати в по­
ГОВОРЙТИ.
дружньому житті.
ч., Чоловічий ста­
Ста­
тевий орган.
теве злягання втрьох як у гетеро- (жін­
БУКВА, ж .: ♦ П осилати / послати на три ка з двома чоловіками), так і в гомосек­
букви ПОСЛАТИ. суальному варіанті.
ж ., Чоловічий статевий
орган.
(Ю. Василенко, Диявольська ф ієста на
попелищі цнотливості).
■ Пор. «клубний сендвіч».
(Ю. Винничук, The Wordsworth Dictionary of Sex 1994,
Житіє гаремноє). 46; Richter 1993: 47. Клубний сендвіч
складається з трьох шматків хліба з на­
БУЛКИ, ., Сідниці. повненням між ними.
Ж., ♦ Ш ведський бутерброд — те саме, що
Жінка легкої поведінки. бутерброд; С и н о н ім : Ш вецію робити
(зробити) ШВЕЦІЯ).
 ВАЛЙТИ

Б\П"И, ♦ Бути близьким

мати статеві стосунки. ,
,я БУЦ, Чоловічий ста­
(Ю. Винничук, Весняні тевий орган.
ігри в осінніх садах); Бути разом - те ■ Первісно: «дурень, недотепа» < нім. арг.
саме, що Б^ти близькйм. «поліцай» < середиьонімецьке -
БУФЕРА, ., «опудало». Горбач 2006: 454. Пор.:
Жіночі груди (звичайно великого роз­ В АР’ЙТ, д У р е н ь , м у д А к .
міру). БУЦАЛ, Чоловічий статевий орган. <...>
БУХГАЛТЕР,
Бюстгальтер.
■ На основі паронімічного збігу двох слів,
зафіксованого в анекдоті: (С. Лис, Моя
Мадонна).
■ Від «бити, колоти рогами (про
барана)».
БЮ ДЖЁТ,ч. , . .-
Піхва (стосовно повії).

ВАБИК, ., Чоловічий ста­ вА вка, Жіночий ста­

тевий орган. тевий орган.
,
(Українські сороміцькі
(Цит. за: Виженко 2005). пісні).
■ Первісно: мисливська дудка для заманю­
ВАПНА, Жіночий копуляторний орган;
вання дичини.
піхва.
ВАВИЛОНСЬКИЙ, а, е. Гріховний, пов’яза­ ■ Від лат. «оболонка».
ний зі статевим життям, актом.
ВАКХАНКА, ж ., Розпусниця.

(Л. Костенко, Зелена Чоловічий статевий орган.

пані Гелена). ♦ У Біблії древній Вавилон
♦ Скоч мі на в ал ек, - нічого
зображується містом розпусти і язич­
мені не зробиш!
ницького гріхопадіння. У християнській
■ 3 пол. вульґ. «чоловічий статевий
термінології - «гріховний».
орган».
♦ В авилонська Блудниця БЛУДНИ­
ЦЯ; В авилонський блуд БЛУД. ВАЛЙТИ ВАЛЙТИ.
ВАЛУШЬЖ ИГР А Т л

ч. Зменш, до ВАЛЕК. 1.
# В а л у ш к е м по с л ім а ч к у - статевий акт. саме, що ВАФЛІСТ.
2. Нікчемна, підла людина. < ...>

Здійсню­
вати статевий акт; злягатися. (А. Дністровий, Патетичний блуд).
ч., Чоловічий статевий ор­ Ч о л о вік,
ган. який займається оральним сексом.
■ Первісно: музичний інструмент, на якому
Ж ін к а ,
грають губами. яка займається оральним сексом.
ж Піхва. ч., М о­
лода, недосвідчена людина. [О п а н а с :]

(Лесь Подерв’янський, Герой наш ого

(Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє). часу).
■ Від пол. «губи».
Орально-ґе-
Ж іно­ нітальний статевий акт.
чий статевий орган. 2. Сперма. [Ч орт:] < ...>
С ин онім : ПЄРОҐ.
ч., Чоловічий (Лесь Подер­
статевий орган. в ’янський, Остановісь, мгновєньє).
♦ Вмочити в а р ’я т а , здійснити ста­ .
тевий акт. С и н о н ім и : М очити / зам о­ Здійснювати статевий акт.
чити (помочити) кінець КІНЕЦЬ);
М очити / зам очити пісюна ПІ- (Цит. за: Лесюк 2007).
ООН).
ВХОДИТИ .
Ж і­ З а­
ночий статевий орган. мовкнути.
ВАСИЛЬОК, Чоловічий ста­ ■ Зближення літ. з
тевий орган. Здій­
снювати статевий акт з жінкою .

Здійснити статевий акт з жінкою.

(О. Чорногуз, Міністр
без портфеля).
Здійснити статевий акт з жін­
ч., Чоловічий кою.
статевий орган.
ВДУТИ

, (М. Матіос, Бульварний

роман).
П ор. ЛЙСИЧКА-ВЕРТИХВкГТКА.
(Ю. Винничук, Троянда Орисі). ВЕРТІТИ, Здійснювати
П ор. ВЙГРАТИ. статевий акт з жінкою.
ВДЇУЛГИ, Здійснити ста­
тевий акт (про чоловіка). (Нар. пісні в записах І. Франка).
ВЁЖА, ♦ Ё йф елева веж а, ♦ Вертіти дірку (дірочку), те са­
чоловічий статевий орган у стані ме, що вертіти. ,
ерекції.
(Коломийки Прикарпат­
тя). П ор. П ровертіти дірку (діру)
(М. Матіос, Бульварний ДІРКА).
роман). ВЖАРИТЬ, Здій­
снити статевий акт з жінкою. [Л ітр:]
ВЕНЁРА, ж ., Сифіліс.
<...>
■ Від
/
♦ Букет В енери
<...>
венеричне захворювання.
(Лесь Подерв’янський, Король Літр).
ВЕНЕРЙЧНА, ж .,
ВЗІПГИ, Здійснити
Варенична.
статевий акт з жінкою. - /
ВЕНЁРКА, ж .,
Венеричне захворювання.
ВЕРБА, ж .; ♦ Х оватися під вербами, (Ю. Андрухович, Рекреації); -
здійснювати статевий акт.
ВЕРЗАТИ, Справляти
(М .Гримич, Маг-
велику нужду.
далинки); - < ...>
ВЕРЗОТА, ж ., Лайно.
ВЕРЗОХА, ж ., Те саме, що (Ю.Винничук, Весняні
ВЕРЗОТА. ігри в осінніх садах).
■ У слов’янських і неслов’янських мовах
ВЕРСТАТ, 1. Тіло дівчини,
є семантичною універ-
жінки.
салією. П op.: -
2. Зад, сідниці.
(укр.),
ВЕРТИХВІСТКА, ж . 1. Легковажна (рос.) -
жінка. про стару, хвору жінку, (англ.),
2. Жіночий статевий орган. (фр.) - старий черевик, «ста­
ра повія». Пор. також ПРАВЙЛО, ХА-
ЛЙВА, ШЛЬОНДРА; фразеологізм
в3ути ' ВЙБЛЯДОК

цієї сфери: ВЗЯТИ, Всту-

- про жіночу вагіну. П ор. та­ пити у статеві стосунки з жінкою. <...>
кож амер. сексуальний сленґізм
«нерозбірлива у зв’язках жінка»
(буквально - каблуки круглі). Москов- .
цев, Шевченко 2005: 330. Можливе по­
яснення внутрішньої форми сленґізму:
«Коли вага тіла падає на п’яти, людину (С. Процюк, Тотем);
легко перекинути, трохи штовхнувши
назад. Про таких людей кажуть, що
вони “ласі” (російське “падки” зберігає ...
внутрішню форму), а коли мова йде про (Л . Клименко, Пор’ядна львівська пані).
жінок, вислів набуває певного значення. ♦ Взяти ж інку, вступити в статеві
У мене була пацієнтка, основна скарга стосунки з жінкою внаслідок активного
якої полягала в тому, що вона не могла залицяння, але не насильництва.
впоратися з сексуальною агресивністю, ВИБИТИ, Здійснити ста­
яку чоловіки виявляли до неї. Вона тевий акт з жінкою.
стояла, похитуючись на п’ятах. Про таких
дівчат кажуть, що в них “круглі п’яти” . (Бан-
Агресія і рух неможливі, якщо людина не дурка).
спирається на передню частину стопи».
ВЙБЛЯДОК,
Лоузн 1996: 85.
. 1. Незаконнонароджена, позашлюб­
Семантичне перенесення ->
на дитина.
, вочевидь, має сексуально-психоло-
2. Мерзотна, підла людина; сукин син.
гічне підґрунтя. Напр.: «У психоаналізі
<...>
геніталізація-термін на позначення пере­
несення сексуального задоволення з
генітальних органів на несексуальні об’єк­ <...>
ти, які схожі на них або їх символізують, (О. Забужко, Польові дослідження з ук­
напр.: черевики або каблуки». «Реті- раїнського сексу);
физм - еротична манія, пов’язана з жіно­
чим взуттям. “Взуттєві” фетишисти до­
сягають сексуального збудження, огля­
даючи, носячи, нюхаючи, цілуючи або
мастурбуючи із застосуванням жіночих (Г. Тарасюк, Сни
черевиків. Термін походить від імені анахорета);
французького письменника 18 ст. Ретіфа
Де ля Бретона, який прославився цією
Девіяцією». The Wordsworth Dictionary of (О. Ульяненко, Ан­
Sex 1994:99,214. гели помсти).
 ВЙДРЮЧИГИ

♦ Виблядок собачий - те саме, що ,

ВЙБЛЯДОК 2.
3. Нікчемна людина. ,
,
(1. Окунев-
ський, Чиряк); , (Е. Єлінек, Піаністка).
, , , ВИВ’ЮРОЧКА, .
(С. Процюк, То­ Жіночий статевий орган.
тем). ,
4 Мужчина, який отримує мате­ (Коломийки
ріальну винагороду за інтимні послуги,
Прикарпаття).
надані жінці. С и н о н ім и : ЖЙГОЛО, ВЙ-
СЕРОК. Пор.: Сукин син СИН), ВИГРАТИ, ., ,
Ск^рвий син СК$ТВИЙ). Те саме, що В ГРАТИ.
<...>
ВЙБУХ, Оргазм. <...>
,
, ,
<...> (Л. Дереш, Поклоніння ящірці);
,
—
,
<...> (Ю. Покальчук, Жовте листя).
ВИБУХАТИ, ВЙБУХНУТИ, (з репертуару гурту
Відчувати оргазм. «Брати Гадюкіни»: 117 стаття).
<...> ♦ В играти, я к Сидорову козу - здійснити
, статевий акт з великою інтенсивністю.
,
... (Ю. Покальчук, Те, що
на споді); ,
, , (А. Морговський, Салаїха,
(А. Дністровий, Пате­ нера...).
тичний блуд); О - гра на прямому і переносному значеннях
слова та на граматичній категорії
/, , двовидовости:
, -
, (Ю. Покальчук,
Жовте листя). ,
ВЙБУХНУТИ ВИБУХАТИ.
- (В. Махно, Passport).
ВЙВЕРЖЕННЯ, Сім’явилиття під час
статевого акту. ВЙДРЮЧИТИ,
Те саме, що ВЙЇБАТИ 2. < ...>
(О. Довженко, Я кохаю музи­
ку);
(Ю. Андрухович, Таємниця).
 ВИЄБОН ВИЙОБУВАТИСЯ
0ИЄБОН, «/., «е/76^. лш. ВИ8Б0НИ, ватися значимим, важливим; хвальку­
Намагання здаватися важливим, ватість.
хизування. [В аси л ь:]
ВИЙбБУВАТИСЯ (ВІДБУВАТИСЯ),
я/с Л
1. Намагатися при-
/ -
вернути до себе увагу; випендрюватися.
<...>
< ...> (Лесь Подерв’янський, Блєск і ні-
щєта підарасів).
ВИЗВОЛЮВАЧ, ч., Чоловічий ста­
тевий орган. - Я <...> (С. Ж адан, Біг
- < ...>, Мак); [К л ім а к с :]
<...>
(Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє).
ВЙЇБАНИЙ, а, е, . Людина, з якою <•••> (Лесь
здійснили статевий акт. Подерв’янський, Павлік М о р о зо в ); // По­
♦ В сраку (в жопу) виїбаний СРЛКА; водитися невідповідно до к о н к р е тн о ї си­
Хитро вшбаний, туації, не бажаючи відмовитися від влас­
- хитріший, спритніший за інших. С и ­ них звичок,уподобань; м ан ір и ти с я. < . . >
нонім: Такйй розумний, бо (наче) трьо­
ма хуями зроблений ХУЙ).
ВЙЇБАТИ (ВЙІБТИ) , ,
1. Здійснити з кимсь ста­
тевий акт. [Іван О п а н а с о в и ч :]

< ...>
(Лесь Подерв’янський, Оста- (С. Жадан, Депеш Мод).
новісь, мгновенье); 2. Вихвалятися,чванитися.
р а м о в іч :] -
[Е л ь-
(Іздрик, АМ™ ). за:]
♦ В сраку втбати (вйїбти), а) здій­ (Л есь По­
снити акт мужолозтва. [Г о л о с М а- дерв’янський, Сноби); // до­
гари ч а:] сягти, перев. з претензіями, високого со-
ціяльного та майнового с т а т у с у . < . . >
(Лесь Подерв’янський, < .. >
Піздєц); б) завдати кому-небудь великої < ...>
неприємности, суворо покарати когось.

ВИЙОБСТВО, Зухвала по-

ведінка, яка підкреслює намагання зда­ Жадан, Депеш М од).
 ВЙОРАТИ

3. Імітувати яку-небудь діяльність, удавати

виконання важливих завдань. <...> (Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє).
♦ М атвія викрутити,
, справити малу нужду.
(М. Нагач, Вісім ,
чотири). (П. Воль-
При­ вач, Кляса).
пинити статевий акт (про чоловіка).
статевий акт з жінкою.
-

(Ю. Покальчук, (Сором, фольк., зап.

Те, що на споді). В. Гнатюка);
«/., Нікчемна, мерзот­
на людина. (Укр. нар. пісня).
(В. Підмогильний, Невеличка дра­ ■ Типове дієслово, яке підкреслює місіо­
ма). П ор. Ж ертва аборту АБОРТ). нерську позу ПОЗА) жінки під час
■ Первісно: недоношений плід, народжений статевого акту, коли вона знаходиться
унаслідок перерваної вагітности. під ним.
♦ Вйлізти з сраки СРАКА; Залізь
ВИКОРИСТОВУВА­ тудй, звідки виліз,
ТИ. уживається для вираження
., бажання позбутися кого-небудь. П ор.
Здійсню­ Ідй в пизду (див. ПИЗДА).
вати статевий акт для короткочасного
задоволення сексуальних потреб. - <...>
Те саме, що ВЙБЛЯДОК.

(Ю. Вин- Чоловічий

ничук, Весняні ігри в осінніх садах); - статевий орган.
,
Здійснити статевий акт з
- жінкою.

(Сором, фольк.,
(С. Пиркало, Не думай про червоне). зап. В. Гнатюка).
♦ В икористовувати / використати у го­ Чоловік,
ризонтальний спосіб ГОРИЗОН­ який має стомлений, виснажений вигляд
ТАЛЬНИЙ. від численних сексуальних контактів.
Чоловічий статевий Здійснити
орган. статевий акт.
^П А С К У ДИ ТИ ------------ 1 ВЙСРАТИ

статевий акт.
(Коломийки Прикарпаття). (В. Древлянський, «Ой,
Ф В и о р а ти борозну БО РОЗНА. мамо...»).
ВЙГІАСКУДИТИ, ВИРЙНЯ, Ж інка, яка легко по­
1. годжується на статеві контакти.
■ Первісно: простирадло.
2. Вилаяти кого-небудь.
ВЙСЕРОК, ч., Те саме,
+ В и п а с к у д и т и я к с в и н я гарбуз - те саме,
що вйблядок.
що в й п а с к у д и т и .
ВИПАСКУДИТИСЯ,
ВИСИРАТИ, ВЙСРАТИ,
Справити велику нужду. Випорожнюватися,
виділяти кал через задній прохід.
ВЙПЕРДОК, (Бурса­
Нікчемна людина; виродок. цький фольклор).
ВИПЕРДОН, ч., Т е саме, ♦ Д авно з ’Істи й вйсрати уживається
що ВИЄБОН. для наголошення на тому, що що-небудь
уже давно відоме для когось і зовсім
(В. Соло- не є новим. <...> ,
дько, Четверта революція).
■ Зближення з
ВИПЕРДОС, ч., 1. Те (В. Кашка,
саме, що випердон. Житло).
2. Дуже віддалений від центру міста район. ВИСІТИ, Перебувати у спокійному
ВЙПИЗДОК, ч., 1. Нік­ стані (про неереґований чоловічий ста­
чемна людина. тевий орган).

ВЙСКОЧКА, ч., Чоловічий

Лукаш, статевий орган, який в ерегованому стані
Шпигачки). різко збільшується у розмірі.

ВИПЛОДОК, ч., Те саме, що вйлупок.

(В. Бутулеску, Афоризми). (Лель, 1996, № 4).

ВИПОХТОРАТИСЯ, Справити ма- ВЙСМАЛИТИ,
ЛУ нужду. Здійснити статевий акт грубо і / або інтен­
сивно.
випросити,
ВЙСРАТИ ВИСИРАТИ.
 ВИЦЙЦКАТИ

ВЙСРАТИСЯ, Ви- ВЙТРАХАТИ 1. Здій,

порожнитися, випорожнити кишечник; снити статевий акт інтенсивно або грубо
справити велику нужду. насильно. -
♦ [Видряпати очі й] вйсратись на мозок, (О. Уль-
, уживається яненко, Ізгої); < ...>
як погроза фізичної розправи над ким- [прикраси]
небудь; В йсратись посеред хати,
зробити негідний вчинок
у помешканні (про члена сім’ї); Ж и ття
п р о ж й т и ,я к під парканом (за пеньком)
вйсратися (прислів’я), -
а) про життя, яке швидко минуло, (С. Жадан, Сорок вагонів узбе­
без яскравих подій, вражень і т. ін.; б) не цьких наркотиків).
зробити нічого доброго в житті. П ор. 2. Фізично й морально виснажити кого-
[Ж иття] прож йти, я к в унітаз спустйти небудь. <...>
УН ІТА З). Хоче вйсратися, не на­
дувш ись (приказка), про
людину, яка прагне досягти чогось, не до­ <...> (В. Цибулько, Майн кайф).
кладаючи потрібних зусиль. ВЙТЯГТИ, ♦ В йтягти (втягтй, затяг-
ВЙСЦЯТИ, ♦ Бодай бим тя була рад­ тй) на себе, - здій­
ше на кропйву вйсцяла, ніж малам тя снити статевий акт з чоловіком (про
на своё нещ астя породйти, жінку).
- уживається для вираження
невдоволення, гніву, роздратування пове­ (Ю. Покальчук,
дінкою неслухняної невдалої дитини. Жовте листя);

ВИСЦЯТИСЯ, Випорож­
(Ю. По­
нити сечовий міхур.
кальчук, Те, що на споді);
ВИСЯЧКА, ., Відсутність (Усна мова).
ерекції у чоловіка.
ВЙХАРИТИ, Здій­
ВЙТЕЛЕПАТИ, снити статевий акт з ким-небудь.
Здійснити статевий акт з жінкою.
■ Від «трясти». ВИХАТИСЯ, Здійсню­
вати статевий акт.
ВЙТОВКТИ, Здійснити
статевий акт. ВИХЙЖИТИСЯ, Випорожнитися,
звільнити кишечник; справити велику
ВИТРАПАТИ, , Здійснити
нужду.
статевий акт.
ВИЦЙЦКАТИ,
Обдурити кого-небудь у грошових
(Е. Єлінек, Піаністка). справах; використати когось.
 > - ----------- --------- ВІДЛИВАТИ

рЙШЕНЬКА,
/ ,
, (Ю. Луканов, Козюльки).
ВІДДАВАТИСЯ.
2005).
ВЙШНЯ,ж.: ♦ Вйшні садити, . Здійснити статевий акт з ким-
небудь.
ВИБУВАТИСЯ ВИ Й бБУ В А ТИ С Я . ВІДЖИМАТИ.
ВІВАПЯНКА, Розпусна
жінка. Здійснювати ста-
■ Від «забруднитися». тевий акт з жінкою.
ВІДБЙРКАТИСЯ,<)™с.: ♦ Відбйркалася на­ ♦ Д ивитися вщео,
ша дівонька, про здійснювати статевий акт; зля­
дівчину, яка завагітніла перед шлюбом. гатися.
■ «про вівцю, яка парується
з бараном». Здійснити статевий
ВІДГРОМАДИТИ, акт з великою інтенсивністю.
Здійснити статевий акт інтенсивно. (Ю. Покальчук,
Те, що на споді).

(Коломийки Прикарпаття). 1. Відійти від кого-небудь.

■ відгребти сіно. 2. Відчепитися від кого-небудь.
ВІДДАВАТИСЯ, -
З ав’язувати статеві зносини з ким- (Ю. Андрухович,
небудь (про жінку). Дванадцять обручів).
Чоловічий
статевий орган. -
-
(Михайль Семенко, Поезії);
(Ю. Винничук, Житіє гаремноє).

* Мочитися.

(Є. Кононенко, Зу-

стріч у Сан-Франциско);
< ..>
40 (Ю. Андрухович, Дванадцять обручів);
(Михайль Семенко: Український ф у­ [привиди минулого]
туризм);
ВІДЛЙТИ —

, ВІДРА, >Кі.
<...> (С. Жадан, Anarchy in the ночі груди (перев. відвислі). <...>
UKR); (А. Дні­
стровий, М істо уповільненої дії).
ВІДЛЙТИ . ВІДЛИВАТИ.
(П. Вольвач,
ВІДМАНТАЧИТИ,
Кляса).
Здійснити статевий акт з жінкою.
, ВІДРОСТОК, ., . Чоло­
(Цит. за: Лесюк 2007). вічий статевий орган. <...>
ВІДМАХАТИ,
Здійснити статевий акт з ким-небудь.
, (О. Забужко,
Музей покинутих секретів);
(Коломийки Прикарпаття).
О -метафоричнепереосмислення: < ..
(Е. Єлінек, Піа­
ністка).
(С. Жадан, Anarchy in the UKR). ♦ Відросток чоловічого тіла, . - те
саме, що відросток. <...>
ВІДМОЛОТЙТИ,
<...>
Здійснити статевий акт грубо або
інтенсивно.
ВІД ПЕР ДОЛИТИ,
1. Здійснити статевий акт.
(Ю. Покальчук, Жовте
листя); Лю бовний відросток,
те саме, що Відросток чоловічого тіла.

(А. Дні­
стровий, Пацики).
2. Обдурити когось.
ВІДПЕРДОЛИТИСЯ, (Е. Єлінек, Піаністка).
Йти геть. -
ВІДСМОКТАТИ,
ВІДПЙЗДИТИ,
Здійснити з ким-небудь орально-
Дуже сильно побити ко-
генітальний статевий акт. [О льга:]
го-небудь. [Е дгар:]
(М. Гав-
(Лесь Подерв’ян-
ран, Усе про жінок).
ський, Король Літр); <...>
♦ Відсмоктати б агато кілом етрів - мати
численні орально-генітальні статеві кон­
такти з чоловіками (з мови жінок).
(А. Дністровий, Пацики).
 117 ВІТЕР

(У с н а м о в а ). (Нар. пісні в записах І. Франка);

ВІДСТІЙНИК, Туа­
Позбутися вінка, - те
саме, що Вінок (віночок) втратити.
лет. ■ Вінок -традиційний символ дівочої цноти,
глибоко вкорінений у словесно-образну
Здійснити статевий акт. систему українського фольклору. Напр.:
уш? «Рута - символ дівочості. Дівчина гово­
рить: “
(Ю. Винничук, Троянда Орисі). тобто вона берегтиме свою діво­
■ Див. ФАЙДА. чість, а вислів “
означає протилежне. Вінок
З д ій с н и т и с т а т е в и й а к т . з фіалок не могла носити дівчина, яка
втратила невинність:

1. Здійснити стате­
вий акт інтенсивно або грубо. Войтович
2. Зґвалтувати кого-небудь. 2002: 443-445. П ор. також: «Латентну
ВІДШКВОРИТИ, еротично-продуктивну семантику несе в
Здійснити статевий акт. собі традиційна метафора обжинкових
В1Л0ЧЛЁН, п іс е н ь -“повісити віночок на кілочок” , де
Віолончель. вінок міг означати і обрядовий атрибут,
виготовлений із останнього колосся, і
ВІНОК, ♦ Вінок (віночок, віночка)
бути образом-символом дівочої цноти».
втратити (загубити, потерягги), Курочкін 2005: 59.
- втратити дівочу цноту.
ВІРА, ♦ По-сёрбськи величати віру
- л ая ти с я н ец ен зурн и м и с л о в а м и .

(Нар. пісні в записах І. Фран­

ка);

(Бан-
(І. К о т л я р е в с ь к и й ,
дурка);
Енеїда).
ВІСТЄ, Жіночий статевий орган.
(Л .Т а- ВІТЕР, ♦ Вітром задуло (надуло, під­
ран, Ніжний скелет у шафі); Вінок віяло), - д ів ­
(віночок) доносйти, ч и н а , ж ін к а з а в а г іт н іл а і н а р о д и л а д и т и ­
зберегти дівочу цноту. Сквозняком
ну п оза ш лю бом . С и н о н і м :
продуло СКВОЗНЙК); До вітру,
(Українські сороміцькі пісні); . - м о ч и т и с я , ви п у с т и т и с е ч у .
ВІШАЛКА

(П. Солодько, Четверта революція); Сця- <...> (Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє).
ти проти вітру СЦЙТИ. ВЛЯПАТИСЯ, За­
ВІШАЛКА, Нав’язлива вагітніти (про небажану вагітність).
жінка легкої поведінки. ВОВНА, ж .: ♦ Вовни купа,
■ Від фразеологізму на шйю вішатися жіночий статевий орган; Пере-
«нав’язуватися чоловікові (про жінок)». бити чорну вовну, - здій­
ВІЯТИСЯ, Поводитися роз­ снити статевий акт. ,
пусно. /
Дуже сильно вда­
(Бандурка); Чорна
рити кого-небудь.
вовна, те саме, що Вовни купа;
ВЙОБУВАТИ, Працювати, до­ Чорну вовну чесати (чіхрати),
кладаючи чимало фізичних зусиль. здійснювати статевий акт.

(Ю. Андрухович, Таємниця).

ВКУРВИТИ ВКУРВЛЮВАТИ. (Нар. пісні в записах 1. Франка);
,
ВКУРВИТИСЯ,
Дуже роздратуватися, розлюту­ (Коломийки Прикарпаття).
ватися, обуритися.
ВОВНЯНКА, Жіночий
[Л. К у ч м а]
статевий орган.
♦ Твоя вовнянка і на шапку не годна, бо
(Поступ, 2004, № 264).
дірява (прислів’я) - уживається для ви­
ВКУРВЛЮВАТИ, ВКУРВИТИ, раження зневажливого ставлення до дів­
Роздрато­ чини, яка втратила цноту.
вувати, обурювати кого небудь.
ВОВЧИЦЯ, ж ., Приваблива,
незалежна жінка (перев. з поведінкою,
що викликає осуд).
■ Очевидно, пов’язане з лат. /и/м «вовчиця»,
«наложниця, повія». Відповідно -
<...> (О. Забуж ко, Музей покинутих «лупанарій, дім розпусти». Застаріле сло­
секретів); во на позначення повій, особливо в пар­
ках Давнього Риму (можливо, тому що
(Ю. Винничук, Весняні вони практикували приваблювання клієн­
ігри в осінніх садах). тів вовчим виттям). The Wordsworth Dic­
ВЛАМУВАЧ, ., . Чоловічий статевий tionary of Sex 1994: 141.
орган. - - ВОДЙТИ, 1. П р и й м а т и
ж ін о к у д о м а д л я зд ій с н е н н я с т а т е в о г о
рОЙНА ВОРОХОБНИК

(Ю. Винничук,
(С. Жадан, Anarchy in Ж итіє гаремное).
the UKR) ВОЛОЧЙТИСЯ, Мати
2 чоловіків, займатися прости­ любовні стосунки з ким-небудь. П ор.
РОЗВОЛОЧЙТИСЯ.
+ В одити д о с е б е , те са­
ВОНО, Екскременти (кал).
ме, що в о д и т и ; Водити су чу с в а й б у ,
■ П ор.ЗВ О Н А Ч И ТИ С Я .
- вести розпусний
спосіб життя (про жінок). ВОРОБЧИК, ч., Чоло­
вічий статевий орган.
(Усна мова).
(Цит. за: Лесюк 2007).
♦ Война почалася,
Пор. ГО РбБЧ И К .
- менструація.
ВОРОНКА . Жіночий ста­
а, е: ♦ Воловий ріг РІГ.
тевий орган.
♦ Любовна волога - те саме,
ВОРОНОЧКА, Пестл. до
що Щаслйве масло МАСЛО).
В О РбН К А .
(Українські сороміцькі
пісні).
[жінок]
ВОРбТА,
Вагіна.
(Л. Таран, Ніж­ ■ Метафорична універсалія, яка базується
ний скелет у шафі). на асоціяції з входом у дім. В амер. слен­
гу - «ворота посередині»,
. Перебувати
у пол. - «вагіна». «В українській
у статевому зв’язку з ким-небудь. П ор.
обрядовості “влізання на ворота” було
ОВОЛОДІТИ.
значущим обрядовим моментом, адже во­
Жіночий стате­ рота уявлялися не лише кордоном між
вий орган. “своєю” і “чужою” територією, але й зна­
ВОЛОСЯНКА, Жіночий стате­ ковим еквівалентом вагіни». Кісь 1994:
вий орган. 54. П ор. ДІМ; Ч епурненька хатиночка
♦ В молодої дівки волосянка, як маслян­ ХАТЙНОЧКА); Зол ота ком ірка
ка (приказка) - про принаду статевого ор­ КОМЇРКА).
гана молодої дівчини; Грати на волосян- ВОРОХОБНИК, ч., Чоловічий ста­
Ці здійснювати стате­ тевий орган. - -
вий акт з жінкою.
®ОЛОХАЧ, Чоловічий статевий
орган. - (Ю. Винничук, Житіє гаремное).
■ Первісно: бунтівник.
ВОРУШЕНА

ВОРУШЕНА, ♦ Не ворушена, ВПХАТИ,

цнотлива дівчина. Здійснити статевий акт (про чоловіка)
, (приказка).
ВРАЗА,
ган.С ино ні м: Вразлйве місце (due.МІС-
(Бандурка). ЦЕ).
ВОСТОК, ч.: ♦ Дальній восток, ВРЕБРЙТИСЯ,
- туалет. Справити малу нужду.

ВПЙЗДИТИ, ВСАДЙТИ, ,
Здійснити з ким-небудь статевий акт.
Ударити. [П р о р о к
Микола:] ВСЕ, ., . Секс, ста­
теве життя.
(Лесь Подерв’янський, Павлік Морозов).
■ Уживання займенників як евфемістичних
ВПИЗДЙРИТИ, ,., замінників одиниць сексуально-еротич­
Дуже сильно вдарити ної сфери поширене у багатьох мовах.
кого-небудь. Напр., (серб.),
ВПИЛЙТИСЯ, Здійснити (рос.),
статевий акт. (пол.). Поряд з неозначеним займенником
П о р . ПИЛА. використовується також слово спо­
лученні з дієсловом робити:
ВПІСЮВАТИСЯ (УГНОЮВАТИСЯ), серб.), (рос.),
ВПІСЯТИСЯ (УПІСЯТИСЯ) (пол.)» Айдачич 2003: 39.
Не могти утримувати сечу. Стосовно англомовного простору: «Шекс-
пір уживав it (це) на позначення статевого
акту і жінки, “to get it up” стосувалося
пеніса. Займенник (це) уживався як
, евфемізм статевого акту, як у хітові
Кола Портера “Let’s do it” . Слово означає
також сексуальну привабливість: “This
, girl has got it” (у тому сенсі, що кінозірка
(Л. Дереш, Архе). 20-х Клара Боу була відома як «the It
♦ Впісю ватися (упісю ватися) / впісятися Girl)». The Wordsworth Dictionary of
(упісятися) від сміху - дуже сильно Sex 1994, 127. Пор.: «Попри те, що it -
нейтральне слово, значення висловів do
сміятися.
it, go at it, want it, have it off, make it,
,
he made it однозначно непристойне. ••
Але IT означає інформаційні технології»-
(А. Дністровий, Пацики).
Московцев, Шевченко 2004: 246.
ВПІСЯТИСЯ (УПІСЯТИСЯ), ВПІСЮ­ ОТЁ, ТЕ, ТЙЄ, ТОЙ, ЦЕ, ЦЙЄ,
ВАТИСЯ. ЩОСЬ.
вСИРАТИ ---------- 1 ~ - ВСИРАТИСЯ

(УСИРАТИ),
ВС И Р А Т И ВСРАТИ Всрався Хома та й нема (приказка),
(УСРАТИ),(Згж., про того, хто зробив
В и п о р о ж н ю ю ч и сь , заб руд н ю вати шкоду й заховався десь; О бізвався той,
к ал о м щ о -н е б у д ь . що всрався,
♦ В з я т и , руку всравш и, уживається як репліка з приводу чийого-
добитися бажаного, діста­ небудь недоречного висловлювання; Ч о­
ти що-небудь попри труднощі, перепони. ловік ж иє я к муха, а всере сі я к віл
О А л ю зія на: (прислів’я), про людину, яка
ВСИРАТИСЯ (У С И РА ТИ С Я ),«^л:., ВСРА- вдає із себе хвору, але багато їсть;
ТИСЯ (УСРАТИСЯ), Ш вець партола: курка всралась, а він
1. Випорожнюватися на AÿMas, що то смола (прислів’я),
себе, перев. забруднюючись калом. уживається для кепкування з шевця;
Щоб ти (він всрався,
уживається
(Українські жартівливі пісні); для вираження надзвичайного презирства,
// Раптово випорожнитися обурення і т. ін.; Щоб тобі всралось;
від сильного страху, переляку. Абй сі всрали,
те саме, що Щоб ти (він
всрався.
(І. Карпа,
50 хвилин трави);

( Ю. По-
(С. Близ­ кальчук, Паморочливий запах джунглів).
нюк: В.Даниленко. Сучасна україн­ 2. Виявляти бурхливі емо­
ська літературна містифікація); [Г е н е ­ ції (гнів, здивування, захоплення, за­
рал В л асо в :] доволення і т. ін.).

(Лесь Подерв’янський, Павлік Морозов). (Ю. Андрухович, Таємниця).

♦ Аби тобі ластівка не всралася на го­ ♦ В сратися (усратися) м ож на,
лову, бо будеш лисий (приказка), а)
- за народним віру­ дуже смішно; б) (^у уживається
ванням: якщо ластівка кому-небудь ви­ для вираження великого здивування,
порожниться на голову, той полисіє; захоплення, задоволення і т. ін.; Не все-
Всрався, не д ався, за двері сховався рёмось,
(приказка), про зло­ перекручення гасла «Vin ce remos!» (Ми
чинця, якому вдалося сховатися, уник­ переможемо!) на мітингах протесту;
нувши кари; В срався - не дався, з ’їв - Репутація всралася
облизався (приказка), - постраждала чия-небудь
- напакостивши, набрався сорому; репутація.
ВСИРАЧКА — ВСТАВАТИ

. -
(Ю. Позаяк, < . . > (Ю. Андрухович, Таємниця).
Українські лімерики); [Хоч] усерусь, ВСРАНИЙ, а, е: ♦ Б ігати , я к всраний по
а не покорібсь (приказка), ярм арку, .-
— про людину, яка не бажає метушитися, виявляти надмірну рухли­
поступитися або погодитися ні за будь- вість (про людину); До всраної немочі,
яких умов; про дуже вперту людину;
- Хто всравсь? - Н евістка. [ - А хто ця і безрезультатно.
з ’їсть? - Н евістка] (приказка),
а) невістка в усьому винна Ітй я к всраний,
і все повинна зробити; б) уживається - зазнати невдачі у чому-небудь.
для вираження звинувачень, перев. без­
ВСРАТИ (УСРАТИ) ВСИРАТИ.
підставних, адресованих людині, на
яку звикли звалювати всі провини. ВСРАТИСЯ (УСРАТИСЯ) ВСИРА-
О - мовна гра (римування): ТИСЯ.
вислів, яким дражнять чоловіка ВСТАВАТИ, ., ВСТАТИ,
на ім’я Антін. Випрямлятися, ставати
ВСИРАЧКА, ♦ До всирачки (всерач- твердим, збуджуючись (про чоловічий
ки), а) статевий орган).
п и т и , їс т и ) надмірно, до крайньої -
межі, до повного перенасичення. (Ю. Андрухович, Таємниця);
, .
(Українські жартівливі пісні);

.
(Іздрик:
(Ю. Андрухович, Рекреації); Гендер, ерос, порно);

(Ю. Позаяк, Ше­ (А. Дністровий, Па­

деври); тетичний блуд).
♦ Не вставати / не встати ,
(Л. Дереш, Поклоніння а) - хто-небудь втрачає
ящірці); б) без жодних обмежень, не здатність до ерекції (про чоловіка).
знаючи почуття міри; досхочу.

(С. Жадан: ІБТ-Жадан); (Ю. Вин-

< ...> ничук, Весняні ігри в осінніх садах); б)
 123

не могти випрямитися, стати твердим, (Ю. Андрухович,

ерегуватися (про статевий член). Дванадцять обручів).
у ♦ Не знаю, що чинити, хіба всцятися і
(Лель, 1996, розчинити (прислів’я), кепку­
^ о ); в) втрачати повністю чоловічий ють з жінки, якій не вистачило теплої
інтерес до якої-небудь жінки води для розчину.
О - матеріялізація метафори: ВТЕРЕБЙТИСЯ, Спра­
, вити велику нужду.
ВТУЛИЩЕ, с\, Піхва.
- (Анекдот);
- матеріялізація метафори + мовна гра, за­ ВУЗЙЦЯ ГУЗЙЦЯ.
снована на антонімії: ВУЛИЦЯ, ♦ Сліпа вулиця,
- вагіна.
ВСТАВИТИ ВСТАВЛЯТИ.
(Всередині й
ВСТАВЛЯТИ, ВСТАВИТИ,
зовні).
Здійснювати
■ Алюзія на відому жінконенависницьку
статевий акт з ким-небудь.
статтю Лео Берсані «Чи є могилою пряма
кишка?».
(О. Ульяненко, Сєдой).
♦ Вставити по самі гланди а) здій­ ВУЛЬВА, Зовнішні статеві органи жінки.
снити статевий акт з великою інтен­
сивністю; б) покарати кого-небудь.
<...> (Іздрик:
(С. Жадан, Біг Мак); Тендер, ерос, порно).
Вставити пістон ■ Від лат. «оболонка; матка».

ВСТАТИ ВСТАВАТИ. ВУРҐИЛИ Чоловічі яєчка.

ВУХА, 1. Чужорідне ті­
встром йти,
ло, вшите у шкіру чоловічого статевого
Те саме, що ВСТАВИТИ.
органа для збільшення його розміру.
♦ Хуй (хуя) встромйть (застромйть)
2. Жіночі обвислі
ХУЙ. *
груди.
ВСУНУТИ, ♦ Вуха спанієля - жіночі обвислі груди.
Те саме, що ВСТАВИТИ. <...>

ВСЦИКЛЬОШНИЙ, а, е , Дуже
смішний.
ВСЦИКЛЬОШНО , Дуже сміш­ ,
но. ...> (В З, 31.08.2001).
, Обмочити­ ВХбДИТИ (УВІХЙДИТИ), ВВІЙТИ
ся, не втримати сечу. (УВІЙТЙ), 1. Починати
 здійснювати статевий акт (про чоловіка).

(Цит. за: Виженко 2005);

(Л. Дереш, Поклоніння ящір­
ці); ,
... (Ю. Покальчук, Те, щ
, я
на споді).
,
♦ Входити / ввійтй (увійтй) в тіло
(Ю. Покальчук, Те, що на
ТІЛО.
споді); ВХУЯ РИТИ, .,
Ударити кого-небудь.
ВЧИНИТИ, Заплід­
(Ю. Покальчук, Те, що на споді); нити жінку, зробити її вагітною.
2. Бути готовим до здійснення статевого , (Ру­
акту (про чоловіка). - синський ерос).

Г (ГЕ), 1. Екскре­ ГАДИТИ, 1. Випо­

менти, кал. рожнюватися.
■ За першою літерою слова ГІВНО.
2. Що-небудь погане, негідне.
3. Негідна, підла людина.
♦ Н а ге - що-небудь погане або підла, не­ (О. Криштопа, А я яй!).
гідна людина. 2. Бруднити що-небудь екскрементами.
3. Бруднити що-небудь.
ГАВАНЬ , В агіна.
4. Робити яку-небудь підлість.
■ Пор. рос. «про досвідче­
♦ Гадити в борщ , - робити
ну у сексуальному відношенні жінку».
кому-небудь якусь підлість.
Плуцер-Сарно 2005: 107.
ГАЗУВАТИ, Ви­
ГАВНО ГІВНО. пускати гази з кишечнику.
ГАВНЮШКА, ж ., ГАЙНО ГІВНО.
Повія найгіршого ґатунку.
ГАЛКА, ж ., Жіночий стате­
ГАД, Чоловічий статевий орган. вий орган.
ГАЛЬМО, Презерватив.
ГАМНО ГІВНО.
(Ю. Позаяк, Українські лімерики). ГАМНОДАВИ .,
С и н о н ім : ЗМ ІЙ . Те саме, що ГІВНОДАВИ.
ГЕНІТАЛЬНИЙ - ГИЛЙТИСя

♦ Д умати геніталіям и, П ор. Анальний х арактер АНАЛЬ-

- керуватися у стосунках НИЙ), Ф алічний х арактер ФАЛ Ч,
з чоловіками перев. статевим інстинктом НИЙ).
(про жінку). ГЁПА, Зад, сідниці.
(Усна
мова); Д умати [статевим] органом,
(Л. Дереш,
керуватися
Поклоніння ящірці);
у стосунках з жінками перев. статевим
інстинктом (про чоловіка).
,
,

,
(Ю. Винничук, Весняні
(Г. Тарасюк, Мій третій і
ігри в осінніх садах).
останній шлюб); К лянусь [своїми] ге­
♦ К ожний свою гепу чуха (прислів’я),
ніталіям и , V - уживається
кожна людина дбає
для запевнення в істинності сказаного
насамперед про власні інтереси.
(у мові жінок); У зяти за геніталії ,
О - мовна гра (римування):
залякати кого-не-
,-
будь, примусити підкоритися чиїйсь
волі. я ГЕРОЙ, Чоловічий стате­
вий орган. ,
(Коломийки
Прикарпаття).
(С. Жадан, Депеш Мод). ГЕТЕРА, Повія. <...>
О - трансформація фразеологізму думати
геніталіям и, яка супроводжується роз­
ширенням семантики:
<...> (С. П ’ятаченко, Із книги
«Кораблик та інші»).
■ Від гр. «супутниця, подруга, ко­
(А. Морговський, Са-
ханка». Первісно: у Давній Греції - жін­
лаїха, нера...); [П о л ін а Й о с и п ів н а :]
ка, яка вела вільний спосіб життя поза
межами офіційного сімейно-побутового
[П єр єц М о іс є є в іч
укладу, приваблювала чоловіків своїм
-
артистичним хистом та освітою.
(Лесь Подерв’янський,
Сноби). ГЕТЕРОСЕКСУАЛЬНИЙ, а, е. Якому вла-
стивий потяг до осіб протилежної статі.
ГЕНІТАЛЬНИЙ, а, е,
■ Від гр. єтєдод «інший» і лат.
Геніяльний.
«стать».
♦ Генітальний х ар актер - особистісні
риси, пов’язані з фіксацією на геніталь­ ГИЛЙТИСЯ, Здійснювати
ній стадії психосексуального розвитку. статевий акт.
 127
ГІВНО
- лене, неможливо змінити або виправити;
(Лель, Гівно на волю проситься
1999, Хе 2). - хто-небудь хоче випорож­
«бити,лупцювати». нитися, справити велику нужду.
Пор. погилйтися. 1.1. Маса, виділена під час дефекації, що
ріВНАЗІЯ, .ж., Гімназія. має непривабливий зовнішній вигляд.
, ♦ Дівка як із гівна плівка (приказка),
- негарна,
, неприємна дівчина; Зелений як гівно в
(Л. Клименко, траві,
Пор’ядна львівська пані). який має поганий,хворобливий вигляд (про
людину); Як гівно під лопушком,
ГІВНІЗМ, ч., Нікудишня, дуже низька
якість чого-небудь. гарний,
- зовсім негарний (про людину).
ГІВНО (ГІМНО, ГАВНО, ГАЙНО, ГАМНО, С и н о н ім и : Гарний як дві жопи се­
ГОВНО, ГОМНО), ред кущів Ж ОПА); Як срака на-
1. Кал (екскременти); те, що виділяється вйворіт; Як три сраки за кущами
під час дефекації з організму людини або
тварини. <...> Маса, виділена під час деф екації, що
має неприємний, відразливий запах.
(Ю. Андрухович, Дванадцять об­ ♦ Власне гівно ні смердить, ні пахне
ручів); (прислів’я), а) все
своє є найкращим і не має недоліків; б)
(Лесь Подерв’янський, Ко­ несприятливі обставини ж иття, в яких
роль Літр).
виросла людина, не можуть дош куляти, бо
■ Від праслов. *govьno, яке має індоєвро­ вона звикла до них; Гівно розтолочйти,
пейські корені; розглядається як по­ - наробити багато
в’язане чергуванням голосних з русько- галасу, колотнечі через дрібні справи.
церковнослов’янським «псува­ Мусиш кожне
ти, обтяжувати, завдавати неприємнос- гівно обннЗхати?, -
ти», словен. ogaven «мерзенний, мерзот­ уживається як докір тому, хто лю бить
ний». П ор.: рос., болг. - біл. - устрявати в сварки, чужі інтимні т аєм ­
пол. - чеськ., словацьк. - ниці і наражається через таку поведінку
нлуж. - влуж. - , на неприємності; Не чіпай гівна, то й
серб. - ЕСУМ , 1, 512. Слово та смердіти не буде (прислів’я),
його похідні особливо поширене у БЬи- а) не варто зачіпати і сп іл ­
культурах, де концепти «випорожнення», куватися з паскудною людиною, бо від
«заднє місце» домінують (напр., німецька, неї багато неприємностей; б) не слід пе­
чеська, українська). рейматися прикрою справою , щ об вона
* Гівно в сраку назйд не залізе (прислі- не стала ще прикрішою; Своє гівно не
в я), - те, що зроб­ пахне (не смердить) (прислів’я),
 128
а) все своє є найкращим
і не має недоліків; б) несприятливі об­
ставини життя, в яких людина виросла,
не можуть дошкуляти, бо вона звикла
до них; Скільки сраку медом не маж,
все однб гівном смердітиме (прислів’я),
. - дуже важко змінити
негативну сутність чого-небудь; Смороду
більше, ніж гівна,
колотнеча, галас,які зчинилися, насправді
є безпідставними; Що б то за гівно було,
якбйне смерділо? (приказка),
- погана людина скрізь виявляє
свою вдачу ; Як заяче гівно- не смердйть,
не пахне,
невиразний, незрозумілий (про людину).
1 3 . Маса, виділена під час дефекації, яка в
езотеричному сенсі може бути об’єктом
поїдання.
(Коломийки Прикарпаття);
-
, (Українські соро­
міцькі пісні).
♦ Вйріс як цйбух на гівні,
- дуже висока людина.
■ Цибух - живець виноградної лози, який
використовують при садінні; Вставай,
бо в тобі гівно запечеться,
- звертання до ледаря,
нероби; Гарна (добра) палка (тйчка)
гівно мішати,
- висока на зріст людина;
Гівно заставити їсти,
суворо розправитися з ким-
небудь (з погрозою). <...>
, , -
(О. Ульяненко, Ангели пом­
сти); Закладй собі гівна за зуби,
ГІВНО
уживається як відповідь на пропозицію
побитися об заклад; Кобй міг, то би їв два
рази одно - з-під себе гівно (приказка),
захланна та скупа людина; Крутитися
як гівно в ополонці (у верші, в крупах),
а) веш­
татися без діла.
-
(Ю. Анд-
рухович, Дванадцять обручів); б) про­
водити час у клопотах, у постійних тур­
ботах, у роботі.
,
(Л. Таран, Ніжний ске­
лет у шафі); Молодйй пес і на гівно
гавка (приказка),
про невміння розгледіти справжнього
ворога; Напився б з гівна юшки,
- уживається як проклін: з
побажанням неприємностей, негараздів;
Не вчи вченого,з’їж гівна печеного (при­
казка), -
не треба вчити кого-небудь, бо він і без
тебе це знає; Оглянувся лях як гімно в
штанах (приказка), -
не відчув хто-небудь несподіваної невдачі,
прикрости; Пристати (прилипнути) як
гімно (гайно) до воза (до тріски),
- ду­
же нав’язливо, невідступно набриднути
кому-небудь; Причепитися як гімно до
штанів (кальсонів),
- те саме, що Пристати (при-
лйпнути) як гімно (гайно) до воза
(до тріски); Смаруй біду мёдом, вона
кричить, що гімном (прислів’я),
РІВНО - 129 ГІВНО

- незадоволеному чоловіко­ (зробити) з гівна (лайна) цукерку

ві будь-яке добро буде не до вподоби; (бич, кулю
все буде здаватись бридким; Хай гімно а) робити з неякісного матеріялу що-
затопить хату, у небудь хороше, добре.
- уживається як клятвене запев­
нення в істинності сказаного. [С у ка і
Б лядь:]
,
(ПІК, 2003, № 10); б)
<...> розповідати про кого-небудь щось
(Лесь По- погане, нікчемне, видаючи його за гарне,
дерв’янський, Павлік Морозов); Як гівно прекрасне; Як з гівна батіг - те саме,
під лопухами, молодий, що Як з гівна куля ГІВНО 2); Як
зовсім не з гівна куля: а) те саме, що Як гівно в
молодий; Як мішок з гімном (гамном), шлейках ГІВНО 4); б) ні на що не
п а д а т и , с ід а т и здатний; нікудишній; поганий.
- незграбно, важко. 2.2. Що-небудь нестерпне, тяжке (про ж ит­
тя). <...> ,
, ,
(Лесь Подерв’янський, Павлік Морозов). (С. Жадан,
Б іґ Мак);
Що-небудь погане, нікудишнє,
огидне.
2.1. Поганий за якістю (про матеріал, хар­
чові продукти, напої, одяг та ін.).
,
(С. Жадан, Депеш Мод).
♦ Бути (жити, почувати, сидіти) в гівні
(Ю. Позаяк, Шедеври); ,
[по (самі) в^ха],
,
перебувати у нестерпних умовах, які при­
нижують людську гідність, в атмосфері
застійної безвиході і морального пе-
(Ю. Винничук, Обід);
реступу. <...>
(Ю. Анд-
рухович, Дванадцять обручів). ...>
♦ Вйплести з гівна батіг, (А. Дністровий, Пацики); < ...>
зробити з неякісного матеріялу
Що-небудь хороше; Витягти лялю з ку­
пи гівна, - те саме,
Що Зробити з гівна цукерку ГІВ-
НО); Невістка як з гівна кістка (при­ Покальчук,Те,щ онасподі).
казка), С и н о н ім : Жйти як свиня в калу
про нікчемну, невдалу невістку; Робити КАЛ).
2 3 . Негативні явища, події, ситуації.
♦ Бодай ти в гівно вступйв,
уживається
як проклін з побажанням потрапити у
неприємну ситуацію; Витягати / в т я г­
ти з гівна - .,
допомогти кому-небудь у біді, позбавити
когось від принизливих, важких умов
існування, неприємної ситуації; Влази­
ти (вступати, вляпуватися) / влізти
(вступйти, вляпатися) в гівно,
- потрапляти в
біду, неприємну ситуацію або в неспри­
ятливі умови існування.
(С .Ж адан, Депеш Мод); -
- ♦ Вивезти як гімно на лопаті,
(А. Ко-
котюха, Нейтральна територія);
(А. Дні­
стровий, Пацики); Гівно в шоколаді,
- що-небудь пога­
не, нікудишнє, але зовні показне і при­
вабливе; Гівно обходить
- негативні події, явища
не стосуються когось.
Діло - гівно, треба розжувати,
- становище
важке і вимагає обдумування; До сусіди
хоч тріска, а до мене гівно,
- у кого-небудь постій­
но трапляється лихо, а в сусіда - не­
значне добро; Упав ся в добро, як слив­
ка в тепле гівно, - чоловік, який, оженив­
шись, потрапив у багату, але лиху сім’ю;
Упав як слйвка в гімно,
- хто-небудь зазнав невдачі;
2 4 . Мовленнєвий акт, який оцінюється
вкрай негативно, а саме як:
2.4.1. Груба, вульгарна лайка.
♦ Гівно з’їж та оближйся, а потім мене
бйти берйся (приказка),
- уживається як відповідь тому,
хто погрожує бійкою; Гівно пйском їсти,
- уживати
нецензурну лайку; лихословити; Його
пйском лиш би гівно їсти,
- про злу, безсором­
ну людину, схильну до лихослів’я;
Пйском хоч гівно їж, лиш руки при собі
тримйй (приказка),
- у суперечці можна як завгодно лаяти
супротивника, навіть уживати нецензурну
лайку, але не слід вдаватися до фізичної
агресії.
2.4.2. Пліткування, наклеп.
- сказати
що-небудь недоречне, недоладне; ■ За­
мість
Гівномісйти, пліт­
ку вати, зводити наклеп на кого-небудь.
Гівно роз-
нестй, - поширити
яку-небудь брехливу інформацію, що
може спричинити скандал.
Гівном кадити
- передавати наклеп і брех­
ню на співрозмовника або на когось,
йому близького.
Поливати гівном
пліткувати про кого-не­
будь, зводити наклеп на когось. <...>
<...> (1. Карпа, Перламутрове пор-
но); [Усе] на своїм гівні сидіти,
 - постійно об­
говорювати з ким-небудь якусь нікчемну,
набридлу всім справу, бути на ній над­ «всі в
міру зосередженим. гівні, а я один у білому»
(Кг, 2003, №4); Гівно
. Людина як носій негативних морально- всрате (засране),
психологічних якостей. - уживається для підкреслення
3.1. Нікчемна, ница людина. мерзенности, підлости кого-небудь (пе-
< рев. при звертанні).

(Л. Клименко, Великий секс у Малих

(С. Жадан, Біґ Підгуляївцях); Гівно не тоне (прислів’я),
Мак); <...> - підла і мерзенна
людина завжди «на плаву».

(О. Думанська, Ексклюзив). (І. Окуневський, Чиряк); Гівно-

♦ До нашого берега нічого доброго не хлоп,
. - недотепа; Мішок з гів-
припливе - якщо не гівно, то тріска;
До нашого берега як не тріска, то гівно ном - те саме, що Гівно всрате (засра­
не); Синонім: Лантух з лайном
- про нових знайомих, які виявляються ЛАЙНО); Роздайся, море, гівно пливе!
(приказка),
нікчемними людьми; К^пка гівна,
або - про зверхню, нахабну лют
нікчемна людина. <...>
дину (яка підходить до групи людей); Те
ж гівно, та й порідшало,
хто-небудь не змінився
на краще; То таке гівно, що лиш на
, лопату берй, амо­
(А. Дністровий, Пацики). Плавати як ральна, мерзенна людина, з якою не
гівно в болоті, бажають знатися.
- не викликати поваги до себе через 4. Ніщо. -
непристойну поведінку. (Ю. Андрухович, Дванадцять об­
3.2. Мерзенна, підла людина. ручів).
♦ Всі в гівні, а я одйн у білому (білий і ♦ Вартий гівна, - ні­
пухнастий), чого не вартий, пустий.
для підкреслення власної моральної
зверхности, переваги порівняно з іншими. (Т. Антипович,
Є Сутужності); —

(Ю. П окальчук,
Те, що на споді); Гівна ш м ато ч о к , вульг.-
ГІВНО 132 - ГІВНЙ

- ніщо. <...> Купа гівна, .

дуже велика кількість того, щ
<...> (Ю. Покальчук, Те, нікому не потрібне і не становить жод­
що на споді); Гівно в ополонці, ного інтересу.

(Ю. Андрухович,Таєм­
(В. Солодько, ниця); Такйй скупйй, що гівна з-під
Четверта революція); Гівно з ґудзиком, себе не дав би (приказка),
- що-небудь нічого не дуже скупа людина;
варте. Трусйтися як жид над гівном,
4.1. V Нічого. - бути дуже скупою лю­
♦ Гівна на лопаті!, диною; Як гівна, -
- хто-небудь не одержить дуже багато.
бажаного, хоча сподівається його отри­
мати. [С а в в а М о р о з о в :] - (Ю. Анд­
рухович, Московіада).
(Лесь Подерв’янський, 4.4. Те, що зовсім непридатне для будь-
Павлік Морозов); Гімно хлопу, не зи- якого перетворення, на що не може бути
ґар о к , колй не знає, котра година (при­ спрямована інструментальна діяльність
мовка), людини.
кепкування з неписьменного чоловіка,
який не може визначити, котра година.
Брак або відсутність розумових здібно­ (Ю. Позаяк, Українські
стей у людини. лімерики).
голові гівно ♦ Дівка як з гівна кужівка (примовка),
- хто-небудь розумово обмежений, - про не-
дурний; голові не м озок,а куряче гівно здалу до роботи дівку. ■ прядка;
(курячі гівна) Як із гівна м5шка, добрий,
- хто-небудь недотепний, нерозумний; - зовсім не
Гівно в гузйці стало мозком, а мозок добрий; Зал ишитися як гівно на цідилку,
в голові - гівном (приказка), - хто-небудь зазнав
- про людину, яка втра­ невдачі, комусь не поталанило; Не ко­
тила розумові здібності; Ж інка і рак ники з гівна ліпоти,
виходять на одно: обоє маю ть в сраці виконувати складну справу (з від­
см ак, а в голові гівно (приказка), тінком протиставлення).
уживається для С и н о н ім : Не шу­
вираження приниження жіночої суті. бу в трусй запихати ТРУСЙ);
4 3 . Що-небудь дрібне, нецінне. Товктй гівно в ступі,
♦ Д івок, я к миш йного гівна, - займатися чим-небудь
уживається для під­ непотрібним, безрезультатним, марно
креслення надмірної кількости дівчат; гаяти час. ■ Замість

Топити гівно в ополонці,
- займатися непотрібною,
безрезультатною справою; марно гаяти
час; С и н он ім : Т овктй гівно в ступі
(див. ГІВНО); Я к гімно в ш лейках,
негарна, недоладно одягнена людина.
Ф Боїться я к мороз гам на,
- зовсім не боїть­
ся; В и ться я к гімно плететься,
- хто-небудь за­
знає невдачі; Впасти я к сливка в гівно:
а) несподівано потрапити в яку-небудь не­
приємну ситуацію; б) зазнатися з поганою
компанією. С и н о н ім : В пасти я к сливка
у компот (у тепле); Впав у гаразд, як
сливка в болото; Гівно в сраці гри­
мить
а) хто-небудь відчуває нагальну потребу
випорожнитися; б) хто-небудь не хоче
мати справу з чимсь; кого-небудь вона
не обходить; Гойдається (кивається)
як жид на гівні,
уживається для вираження нерішучості
того, хто довго марудиться з якою-не-
будь справою; Д ується, я к гівно на
морозі,
бути гордовитою, претензійною люди­
ною; Гівно собаче (свиняче),
а) що-небудь нічого
не варте, поганої якости. - -
(С. Пиркало, Не ду­
май про червоне);
(А. Бондар: ЛУ,
24.03.05 р.); б) погана, мерзенна людина;
Змішувати / змішати з гівном
а) жорстоко роз­
правитися з ким-небудь, знищити ко­
133 ГІВНО
гось. [П а в л ік М о р о зо в :] <...> /
(Лесь
Подерв’янський, Павлік Морозов); б)
псу-вати кому-небудь репутацію, обра­
- жати, ганьбити когось; Золотом писав,
гівном запечатав (приказка),
- писав гарно, розумно,
а закінчив дурницею; Копатися в гівні,
а) працювати серед гною або чо­
гось брудного; б) виконувати якусь дрі­
б ’язкову, незначну і неприємну роботу;
в) працювати у неприємній обстановці,
серед непотрібних, незначних об’єктів;
Крепкий як гівно вчетверо,
-
слабка, зовсім не міцна людина. ■
; Мовчй, як
гівно в корчй (примовка),
- говорять, коли треба засте­
регти, щоб хто-небудь мовчав і щоб не
було чутно; Писав, писав, а гівном
-
запечатував, - довго
і багато писав, але вийшла дурниця.
О - мовна гра (у римованих і неримованих
репліках):
- - -
-
- -
- - -
- -
- (відповідь на запитання
«що треба»). -
- -
-
-
ГІВНО ГІВШок

-
-
- (Кепкуван­ -
ня з невістки). (Поступ, 2005, № 16).
- ГІВНОДАВИ, -
- 1. Грубі, важкі робочі черевики
- або чоботи; // Будь-яке важке, масивне
взуття.
2. Зношене взуття.
- - (Хлопця
ГІВНОДАВЧИКИ,
на ім’я Герасим кличуть, а коли він відіз­
Взуття на платформі.
веться, йому відповідають цією фразою).
ГІВНОЇД (ГІМНОЇД),
1. Ница, підла людина
(Про ненаситність
поляків). (С. Бортніков, Карателі).
- трансформація обсценних фразеоло­ 2. Надзвичайно скупа людина; скнара.
гізмів:
- гівно не тоне: <...>
- О - мовна гра (римування):
(Репліка, адресована дуже
скупій людині).
- (С. Жадан, ГІВНОСТУПИ,
Депеш Мод); Те саме, що ГІВНОДАВИ.
- упасти я к сливка в гівно: -
Джип.

Черевики.
ГІВНЮК, ч.,
1. Нікчемна людина.
(М . М аті
Бульварний роман);

(Поступ, 2004, № 294); (Ю. Позаяк, Українські лімерики).

- роздайся, м оре, гівно пливе: 2. Підла, ненадійна і непорядна людина; не­
гідник.

,
(Г. Т а р ас ю к ,
РІВНЯХ 5 ГЛАДЬ

Мій третій і останній шлюб); ГІВНЯНКА, ж .,

Погана господиня.
г ів н й н о , Ду­
,
же погано, огидно, бридко.

(О. Соловей, Танок).

ГІВННОХ, Кавалок (І. Карпа, 50 хвилин трави).
лайна.
ГІВНЯР (ГІМНЯР),
Малий за віком хлопець.
(Сором,
фольк., зап. В. Гнатюка).
,
ГІВНіЬХА, ж .,
(А . Дні­
. Те саме, що ГІВНЙНКА.
стровий, Пацики); У
ГІВНЮЧКА, ж .,
Дівчина, перев. з поганим (А. Дністровий, Пацики).
характером. ■ 3 пол.:
О - у функції об’єкта образного зіставлен­
ГІВНЯРКА (ГІМНЙРКА),
ня: -
Те саме, що ГІВН(ОЧКА.
-
,
-
(А . Дні­
Дністровий,Патетич­
стровий, Пацики).
ний блуд).
ГІВНЯНИЙ, а, е, . По­ ГІВНЯЧИЙ, а, е, Те саме, що
ганий, нікудишній. ГІВНЙНИЙ. < ...>

(Т. Антипович, Сутужності); (С. Жадан, Anarchy

, in the UKR).
ГІМНО г ів н б .
(Г. Тарасюк, Дама
ГІМНОІД ГІВНОІД.
останнього лицаря); - < ...>
ГІМНЯР ГІВНЙР.
ГІТАРА, Піхва.
(О. Ульяненко, Ангели ♦ Г р ати на гітарі - здійснювати статевий
помсти); акт.
я
ГІТАРАСТ, ч.,
,
Гітарист.
■ Зближення з ПІДАРАС.
ГЛАДЬ, ж ., Те саме, що БЛ Я Д Ь.
(А. Ерно, Пристрасть). <...>
ГЛАЗ

дівчина побачила у нареченого великий

(В. Цибулько, Майн кайф). penis і злякалась. Щоб змусити до стате­
ГЛАЗ, Піхва. вого акту до одруження, її обдурили,
сказавши, що чоловік має три: великий,
ГЛАНДИ, лш., Чоловічі
менший і маленький. Спробувавши ніби
яєчка. по черзі кожного з них, дівчина пізнала
♦ Засадити / усадити [хуя в пизду] по са­
смак статевого злягання і попросила чо­
мі гланди (яйця),
ловіка використати одразу три. Пор.
- інтенсивно здійснити ста­
Т акий розумний наче трьом а хуями
тевий акт. /
зроблений ХУЙ).
(Бандурка).
П ор. ПОГНАТИ.
ГЛЕМБЕЇ,лш., Менструація.
ГНІЗДО, с., Вагіна.
■ Можливо, походить від угор.
«місячний знак» < угор. «місяць» ♦ В добрім гнізді і яйця м ясять бути (при­
та ім. тюркського походження казка), - про необхідність для жін­
«знання». ЕСУМ , 1,522. ки мати статевого партнера; В такім
гнізді і мій пташ ок переночував би (при­
ГЛИБОКОДУПНИЙ, а, е, казка) - те саме, що В такій боденці я би
Глибокодумний. <...>
теж колотив БОДЕНКА).
ГНІЙ: ♦ Сильний я к гній після дощ ^,
сильний в інтимному
(І. Карпа, Пер­ плані чоловік.
ламутрове порно). ■ Первісно: дуже родючий, плодючий.
■ Походить від ДЗ'ПА. ГОВЕННИЙ, а, е,
ГЛЙНА, ж ., Кал, ви­ Те саме, що ГІВНЙНИЙ.
порожнення. ГОВЕННО, Те
♦ Місйти глину, здійсню­ саме, що ГІВНЙНО.
вати акт мужолозтва.
ГОВІТИ, Утримува­
ГНАТИ, Здійснювати тися від сексуальних стосунків.
статевий акт з жінкою. С и н о н ім : ПОСТЙТИ.
ГОВНО ГІВН б.
(Українські со­
роміцькі пісні). ГОВОРЙТИ, Здій­
♦ Можна гнать у трй Який снювати статевий акт; злягатися.
досяг статевої зрілости (про дівчину).

(Сором, ф ольк., зап. В. Гнатюка). (Сором, фольк., зап. В. Гна­

■ Вислів пов’язаний з сюжетом со­ тюка);
роміцького оповідання: перед одруженням
 ГОЛОВКА

(Нар. пісні в а також фалічний символ)». Маковский

записах І. Франка). 1996: 258.
Синонім: РОЗМОВЛЯТИ. У згаданому міфологічному сенсі су­
«Відповідно до міфологічних уявлень, б ’єктом говоріння (= запліднення) є чо­
процвітання тіла залежить від чотирьох ловік, проте сам статевий акт, до якого
органів: ніг, носа, статевих органів і язика, залучено дві особи, діялогічний за своєю
зякихостаннійєнайважливішим.Якорган природою. З психоаналітичної точки зо­
мови, язик уважаеться творцем Слова, а ру, постає в одному ряду
відтак наділений тією запліднювальною з фрикціями, ходою, биттям серця та ін.,
силою, що й дощ, кров, сім’я і слина, яка тими повторюваними рухами, які роблять
є не чим іншим, як знаряддям продукуван­ вагіну об’ємною» (Плуцер-Сарно 2005:
ня Слова». A dictionary o f symbols 1996: ), що є цілком закономірним з огляду на
1015. Неважко провести паралель між на­ те, що є «порожнина рота напівсвідомо
веденим міркуванням та однією з конс­ зближується з жіночими статевими орга­
тант язичницького світогляду, згідно з нами; лексика багатьох мов вказує на
якою «божественне створення Всесвіту це, як, наприклад, слово “ губи” у
мислилось як фалічна дія: божество ф а­ французькій» Ажеж 2003: 112. Пор. БУ-
лосом розривало Хаос і створило Сві­ ЗЯ , ВАРГАТА.
тобудову (аналогія з розриванням діво­ Концептуалізація сексу як розмови чи
чої пліви). Фалос - символ космічної бесіди спостерігається в амер. сексуаль­
енергії, середина мікро- і макрокосмосу» ному сленґу: «статевий
(Пор. біблійну модель Слова-Бога, з акт», «здійснювати ста­
якого постав Світ). Порівняльний ана­ тевий акт». Richter 1993: . П о р . у пол.:
ліз міфологічної символіки в індоєвро­ (схильна до розмов) «повія»,
пейських мовах вказує на паралелізм (розмовляти францу­
penis - Всесвіт; середина —гармонія; по­ зькою) «про орально-генітальний секс».
чаток - першопочаток та ін.» Маковский Lewinson 1999: 164,212.
1996: 376. Зокрема, в українському ГОЙДАТИ, Здійсню ва­
фольклорі: penis , ти статевий акт.
Крім того, «слова зі значенням “знак, оз­
нака” можуть співвідноситися зі словами, ,
які мають фалічне значення... [зокрема] (Українські сороміцькі пісні).
Дінд. “зображення, знак” [не є про­
Г0ЛА, ж ., Зад; сідниці.
тотипом лат. “язик” , “мова”],
але індар. “penis”». Маковский ГОЛОВАТИЙ, а, е: М ак го л о в ати й
1996: 377. «фаллос» і його укр. МАК.
еквівалент засвідчені в РУС, 2, ГОЛОВКА,ж. 1. Верхня частина чоловічого
428. До явищ цього ж порядку належить статевого органа.
кореляція «англ. “говорити” і дангл. 2. Чоловічий статевий
“камбала” (риба як символ Всесвіту, орган.
 ГОМОСЕКСУАЛІСТ

♦ Зад ерти (підвестй) головку,

- досягти стану ерекції (про - (В.
чоловіка). Збіговиська); <...>
ГбЛОД, ч.: ♦ Сексуйльний голод - від­
(М. Омельченко, Свято біди).
чуття потреби у задоволенні статевого
■ Амер. сленґ - «непристойний», «еро­
бажання. ,
тичний».
ГОЛУБКА, ж ., Піхва. -

(О. Криштопа, А я яй!). ,

С и н о н ім : АПЕТЙТ.
<...> (М. Матіос, Бульварний роман).
ГОЛбДНИЙ, а, е. Який прагне задоволення
ГОМ, ч., Гомосексуаліст.
своїх сексуальних потреб (перев. про
-
жінку). /
(Б. Ж олдак, Антиклімакс).
ГОМАТИ (ГбМИТИ),
(С. Пиркало, Не думай про Здійснювати гомосексуальний
червоне); статевий акт (про активного партнера).
ГОМАТИСЯ (ТОМИТИСЯ),
, Вступати в гомосексуальний ста­
(Ю. Покальчук, Те, що на споді); тевий контакт.
ГбМИК, ч.,
... (Л .Т аран, Ніжний скелет у Те саме, що ГОЛУ-
шафі).
БЙЙ.
ГОЛУБ, ч., Чоловічий статевий
гбм ити ГбМАТИ.
орган. - -
, ,
ГбМИТИСЯ ГбМАТИСЯ.
, ГОМНО гів н б .
ГОМО, ч., Гомосексуаліст.
, ГОМОСЕК, ч., . Гомо­
, сексуаліст. <...>
-
,
(Ю. Винничук, Ж итіє гарем- (Л. Кононович, Мертва гра­
ноє). мота).
♦ П ускати голубів,
ГОМОСЕКСУАЛІСТ, а, е. Чоловік, якому
- псувати повітря, пукати.
властивий потяг до осіб своєї статі.
ГОЛУБЙЙ,ч. , Го­ ■ Від гр. фхнод «рівний, однаковий» і лат.
мосексуаліст. «стать».
ГОМОСЕКСУАЛЬНИЙ, а, е. Який характе­
ризується статевим потягом до осіб тієї (Анекдот).
ж статі (про чоловіків).
ГОНОР, ♦ Ж ереб’ячий гон ор,
ГОНДОН (ГАНДОН), чоловічий статевий орган.

■ КОНДОМ. (Г. Тарасю к, Нове­

Ф Штопати гандон чорними нитками, ли).
., - ■ Див. Ж ЕРЕБЕЦ Ь; Ч оловіча гордість
бути страшенно бідним, злиденним. Г бРД ІС ТЬ).
П рокладки вручну прати
ГОНОРЕЯ, Венеричне захворювання,
ПРОКЛАДКА).
яке спричиняється гонококом.
Нікчемна,
■ Від гр. уо'Уорсюи* < «сім ’я» і
безтолкова людина.
рєгктт] «витікання».
ГОПАТИ, Здій­
снювати статевий акт.
(Ю. Винничук, Із «Записок пройдисві­ (К о­
та»). ломийки Прикарпаття).
♦ Гандон дірявий (прокуш ений, ш топа­ ГбРБИ К, ч., Жіночий статевий ор­
ний), те саме, ган.
що ГОНДОН 2.
(А. Дністровий, Невідомий (В. Даниленко, У про­
за вікном). мінні згасаючого сонця).
3. Капюшон.
ГО РБбК, ♦ Ч орний свя тк о ви й го р б о к ,
4. Плащ-дощовик.
- жіночий статевий орган.
5 Антивірусна про­
грама.
Ф - мовна гра (народна етимологія):

(Е. Єлінек, П іаністка).

ГОРДІСТЬ, ♦ Ч оловіча гідн ість (гор­
дість), -

(Поступ,
2004, № 294).
У функції об’єкта образного порівняння:
<...>

(Є. Пашковський, Щоденний жезл),

гра на прямому і переносному значенні
слова: - (В.
 140

хліба у бороді Конфуція); ,

,в
, (М. Матіос,
Бульварний роман).
<...> (В. Скуратівський, Жеребець).
ГОРОД, ч.: ♦ Ходйти по чужих городах,
ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ, а, е: ♦ В икористо­ - залицятися до за­
вувати / використати у горизонтальний міжніх або чужих жінок (про чоловіків).
спосіб - здійснювати ГОРОХ, ♦ С кйслий горох, .,
статевий акт (у мові чоловіків).
- кал.
(при­
,
казка).
[молодих поетес]
■ Мовна гра, заснована на тому, що адресат
(Ю. Винничук, Вес­
повинен обрати одне з двох, проте одне й
няні ігри в осінніх садах).
друге передбачає паралельний смисловий
■ Пор.: рос.
ряд іронічно-жартівливого спрямування:
«проституція», нім.
скислий горох - гівно, здохла баба - піч.
«займатися горизонталь­
ним ремеслом», амер. сексуальний сленґ ГОРОШЙНА, Клітор.
«здійснювати статевий акт», ♦ М олотйти горошину - здійснювати ста­
«стате­ тевий акт.
вий акт». (Цит. за: Виженко
2005).
ГОРІХ, ♦ К усати горіхи,
- йти справляти велику нужду. ГОСПОДАР, ч., Чоловічий статевий
орган.
ГОРОБЁЦЬ, Чоловічий статевий
орган. ГОСПОДЬ, ч.: ♦Г осп од и помилуй,
♦ Д рати горобця, - мастур­ - статевий акт, злягання;
бувати. П ростй Господи,
- повія, жінка легкої поведінки.
ГОСТІ, . Менст­
(Цит. за: Виженко руація. -
2005); С пійм ати горобця, . -
- завагітніти. ,- (J1. Таран,
■ Пор. побажання при обдаровуванні мо­ Ніжний скелет у шафі).
лодого і молодої: ♦ Гості прийш лй; Гості заїхали (приїха­
ли) [на червоних ж игулйх, на черво­
ГОРОБЧИК, ч. Пестл. до ГОРОБЁЦЬ. ній машйні] - мати менструацію. Сино­
- < ...> нім: Ц ьотка приїхала ЦЬОТКА);
Гості з Ч ервонограда (К раснодара);
Ч ервоні гості - менструація. С и н он ім :
Т ёта з А мёрики TÉTA).
 ГРЕЧКА

ГРАТИ (Ю. Винничук, Весняні ігри в

Здійснювати осінніх садах).
статевий акт. ♦ Г ратися в тата-м ам и , Те
саме, що ГРАТИСЯ.
(Українські
ГРЕБЕНЯСТА, Піхва.
сороміцькі пісні); <...>
—

(Я. Івченко,
(Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє).
Синдром набутого імунітету);
■ Первісно: курка, яка має гребінь.
С и н о н і ми: К У Р И Ц Я ,К ^Р К А .
ГРЕБТЙ,
(Іздрик, АМ ). Здійснювати статевий акт.
П ор. в г р А т и , ВЙГРАТИ.
♦ Грати на волосянці ВОЛОСЙН- (П. Вольвач, Кляса).
КА); Грати на гітарі ГІТАРА; ■ Пов’язане з ГРОБ, ГРЬОБАНИЙ.
Д авати грати - погоджуватися на ста­ ГРЁЧКА, Чоловіче сім’я;
тевий акт (про жінку). сперма.
(М. Красиков,
Ой дали тобі живиці живої); Добре дівці
(Нар.
спати, я к має з ким грати (прислів’я)
пісні в записах І. Франка).
-д обре тій жінці, яка має статевого парт­
♦ Зробити скок у гречку,
нера.
- зрадити своєму чоловікові, дружині;
О - мовна гра (римування): -
Охочий плигнути у гречку, я к ж аб а у
-
воду, - який часто зраджує
дружині; П ітй у гречку, - по­
(Фольк­ годитися на статевий акт (про жінку).
лор); - в тексті (омонімія):
/ (слоган
під час політичної акції «Україна без (В. Древлянський, «Ой,
Кучми», ); мамо...»); С к ак ати (стрибати) в гречку,
- метафоризація слова грати: / - порушувати по­
дружню вірність, мати нешлюбні зв’язки.
- ,

(Поступ, 2005, № 280). -

ГРАТИСЯ, Здій­
снювати статевий акт; злягатися. (Л. Тарнашинська,
Знак місячного затемнення);
ГРИБ —

(Л. Костенко, 2002: 118; Топоров 1978:243. Про гриб як

Зелена пані Гелена). фалічний символ у японців див. Жельвис
■ Етимологія фразеологізму 2001:26.
стосується способу життя запо­ ♦ С тарий гриб, - чоловік із слаб­
різьких козаків, які, боячись порушити кою статевою потенцією; Збирати гри-
сувору обітницю безшлюбного життя, бй, - ходити в туалет.
змушені були влаштовувати любовні по­
ГРИМАТИ, -
бачення в гречаних полях, що знаходи­
Здійснювати статевий акт. Пор.
лись поблизу запорізьких куренів, тоб­
ПОГРЙМАТИ.
то вони в буквальному сенсі «скакали
в гречку». Ця медоносна рослина спів­ ГРІНПІС, ч., Платний
відноситься з «бджолиною» символікою, туалет.
яка використовується в етнофраземах на О Гра слів: «долар» і
позначення вагітности. Бджоли мають ГРІХ, ч., Статевий акт; зляган­
також стосунок до шлюбних уявлень, ня.
що пов’язане, вочевидь, з еротичною сим­
волікою укусу. Гура 1978: 172; Коваль
2005: . Пор. в сучасній українській (Л. Костенко, Берестечко);
естрадній пісні:
, , ,
Еротична символіка ,
укусу прочитується у внутрішній формі
сексуальних сленґізмів ДЖ ИҐУН, Ж И ­ (Ю. Винничук, Весняні ігри в осін­
ГАТИ. Фразеологізм увійшов у рос. про­ ніх садах).
сторіччя: Квеселевич ♦ Душу згубйти - то гріх, але душу зро-
2003: 151. бйти - то не гріх (прислів’я), -
♦ Т оптати гречку, зраджу­ фраза, яку промовляє чоловік до жінки,
вати дружині або чоловікові. схиляючи її до статевого акту, за який
він не несе жодної відповідальности;
ГРИБ, ч., Чоловічий статевий орган
Ж ити в гріху - жити разом або мати ста­
у стані ерекції.
теві стосунки, не будучи одруженими;
,
З гріхом, - яка втратила цно­
(Бандурка).
тливість (про дівчину). <...>
■ Гриб в українському еротичному ф оль­
клорі уособлює чоловічу статеву силу , ,
на основі його еротичної символіки, яка
проявляється у сюжетах «війни» чоло­ (Сором, фольк., зап.
вічих і жіночих грибів, у весільних і ве­ В.Гнатюка); Нездольний до гріха
сняних піснях (дівчина приносить із лісу НЕЗДОЛЬНИЙ; П ервородний гріх,
мухомор і кладе із собою спати), що - гріхопадіння Адама і Єви; Ро­
постає віддзеркаленням семантики мі­ бити тілесний гріх РОБЙТИ; Со-
фологічних уявлень про гриби. Войтович домський гріх, - му­
РРІШЙТИ ГРЬОБАНИЙ

жолозтво або скотолозтво. С и н о н ім :

Солодкий гріх, (П. Вольвач, Кляса).
статевий акт; злягання. < ...> ГРУЗ, Чоловічі яєчка.
,
ГРУПЕН-СЕКС,
Груповий статевий акт. [Є вген В о л о д и ­
м и р о ви ч:] <...>
<...> (С. Лис, Моя Мадонна); ІМ ал я ва:]
Тілесний гріх, - те саме, (Б. Ж олдак, Голодна
що Солодкий гріх ГРІХ); Д итячий кров);
гріх, - мастурбація.
(ПІК,
ГРІШИТИ, 1. Здійснювати ста­
1998, № 23).
тевий акт; злягатися.
ГРУПЕН-СЕКСУАЛ,
Учасник групового статевого акту.

(Сором, фольк., зал.

В. Гнатюка).
Пор. СОГРІШЙТИ. (ПІК, 2003, № 28-29).
♦ Знаю , що гріш у, а мушу (приказка), ГРУПОВИЧОК, Груповий
- бути безсилим супроти еротич­ секс або вечірка з груповим сексом.
ного заклику, спокуси пристрасті тощо
ГРУПОВУХА, 1. Те саме,
(про чоловіка).
що ГРУПЕН-СЕКС.
2. Порушувати подружню вірність.
2. Груповий злочин
♦ 3 бабами гріш йти, я к мёду лизати (при­
(перев. зґвалтування).
казка) - про принаду статевих стосунків
для чоловіка з жінками поза шлюбом. ГРУПОВУШКА, Те саме, що ГРУ-
■ Коментар І. Франка: гріх перелюбства ПОВИЧОК. -
для гуцулів має особливу принаду. Пор. (А. Кокотю-
рос. еквівалент: ха, Повернення сентиментального ганг­
Флегон 1973: 108. стера).
ГРІШНИК, Чоловічий ГРУШІ Чоловіче сім ’я;
статевий орган. сперма.
ГРОБ, ♦ Гроб твою м ать, (Цит. за: Виженко 2005).
- те саме, ГРЬОБАНИЙ, а, е,
Йоб твою м ать МАТЬ). <...> ., Те саме, що ЙО БАНИЙ 2.
-
-
(П. Вольвач, Кляса); Гробом крй- (П . Вольвач, Кляса);
т и - матюкатися. - ,
ГУБКА
. мусь нещастя; Зап х ай палець в гузйцю
, (Іздрик: Тендер,
ерос, порно).
■ Пов’язане з ГРОБ.
ГУБКА: ♦ Губки з борідкою, - пі­
хва.
- , , ,
Ю. Вин-
ничук, Ж итіє гаремноє).
ГУЗЙЦЯ (ВУЗЙЦЯ), ж .,
Заднє місце; сідниці.
Заднє місце, призначене для дефекації.
♦ Н а сам^ гузйцю робити, - ви­
трачати усі зароблені гроші на продукти
харчування. С и н о н ім : П рацю вати на
унітаз (див. УНІТАЗ).
Заднє місце людини як частина тіла,
призначена для покарання («гузиця по­
карана, бита»).
♦ В гузйці кістки не зломиш , - темно. Синонім: Тёмно як [у негра] в
можна сміливо бити; Гузйця - мучениця:
хто що завинив, а її караю ть (прислів’я),
за будь-яку провину б ’ють біль­
ше по заду, ніж по інших частинах тіла.
1 3 . Заднє місце, що має неестетичний
вигляд.
♦ П рийш ов піст - повна хата старіст,при -
йш лй м ’яснйці, а дівка до гузйці (при­
слів’я) - під час посту багато парубків
мріє про одруження, а під час м’ясниць
уподобання змінюються, і закохані роз­
лучаються.
Заднє місце, протиставлене голові.
♦ Говорй з гузйцею,
- не варто говорити з дур­
нем (він нічого не розуміє).
Заднє місце людини як простір або
вмістилище.
♦ Бодай твій прорік [пророкування] у
гузйцю втік! (примовка),
- говорять, коли хто-небудь віщує ко­
та й оближй, - ужи­
вається як неввічлива відповідь тому, хто
хоче чогось смачного; Сидй на гузйці,
колй тобі добре, уживається
як порада сидіти вдома і не вирушати
у пошуках пригод; С ховай свій голос
до гузйці - хай улеж иться,
- уживається як кепкування
з людини, яка не має голосу і слуху,
проте береться співати; Сховайся з
гонором до гузйці, ., -
уживається як кепкування з людини,
яка величається титулами, знайомством
з високопоставленими людьми і т. ін;
С ховайся з цим до гузйці - не слід про­
понувати те, що не варте уваги, не ста­
новить жодного інтересу; Тем но, як
у гузйці, - дуже, надзвичайно
жопі ЖОПА).
1.6. Заднє місце як «неправильне» місце.
♦ Від гузйці м айстер, .,
- майстер, який нічого не може зробити
до ладу; нездара.
1.7. Жіноче заднє місце як інструмент сек­
суального зваблювання.
♦ В ертіти (крутити) гузйцею - кокету­
вати, домагаючись уваги оточення з пер­
спективою статевого зв’язку і викори­
стовуючи при цьому вульгарні порухи
тіла. ,
, -
(Коломийки Прикарпаття).
1.8. Уявлення про заднє місце як дітородний
орган жінки.
♦ Ледве з гузйці вихопився, -
дуже молода, недосвідчена людина; Не­
давно від мам иної гузйці відпав - те са­
ме, що Ледве з гузйці вйхопився.
 ГУЛЬТЯЙКА

губи (писка) гузйцю роб йти, - ■ Від п р а с л о в ^ и г ъ «зад», що було

С и н о н ім : Робйти з горла сра- варіянтом *gozъ і яке походить з індєвр.
ку СРАКА); 3 гузйці сани робйти, кореня *геу-г7 *гоу-г’ «бути випуклим»;
- впасти на лід, ідучи рос. , болг. гт>з, серб, , словен.
вулицею; 3 одною гузйцею на два яр­ чеськ. пол. дне. ЕСУМ , ,
марки (празники) (приказка), 614.
про намагання виконувати дві ♦ Гузно волохате, - нікчемна лю ­
справи одночасно; На гузйці тобі за­ дина; Підй ти медведеві в гузно!,
пишу, уживається як погроза, - уживається для вираження настійного
покарання забудькові, якщо він забуде бажання позбутися кого-небудь.
що-небудь, або як нагадування, щоб не
О - мовна гра (римування): -
забув; С тулив гузйцю в жменю і пішов,
(вислів, яким дражнили поляків і
- уживається як порада
росіян).
кому-небудь скоритися і лише мацати
по заду набите місце; Т рим атися гузйці ГУЗНОЧ$0(, Той, хто
- ходити за ким-небудь не­ чухає зад.
відступно, докучати комусь. ГУЗНЯ, Те саме, що
ГУЗЙЧИТИ, - здійснювати
статевий акт. ♦ [Ще] теля в гузні, а цйган з довбнею -
розраховувати на те, чого нема зараз.
(Коломийки Прикарпаття). С и н о н ім : [Ще] теля в ера ці, а вже
Пор. ЗАГУ ЗЙ ЧИ ТИ . продають (баба довбню лагодить)
ГУЗІВКА, - те саме, що СРАКА).
ГУЗНЯЙКА, ж ., Те саме,
ГУЗНАТИЙ, ч„ що ГУЗЙЦЯ.
Товстозадий. ГУКЛЯ ,ж ., Розпусна жінка.
■ Від «запліднювати свиню»,
ГУЗНИТИ , Говорити
«паруватися; бути в періоді
дурниці, брехати, хизуючись.
ТІЧКИ» < ПОЛ. Л7£, яке пов’язують
■ Пов’язане з Пор. пол. «без­
з «гукати, кликати»; у суч. пол.
причинно весь час лаяти».
сексуальному сленґу «здійсню­
ГУЗНЙЦЯ, Те саме, що вати статевий акт». ЕСУМ, 1, 615; Ье-
ГУЗЙЦЯ. \vinson 1999: 73.
♦ Забіж йть язйк у гузнйцю я к того по­
ГУЛЬбНА,ж.,д/л/і., Розпусна жін­
куш туєш , - уживається
ка; повія.
як кепкування з людини, яка любить со­
лодощі. ГУЛЬТЯЙ, Чо­
ГУЗНО, Заднє міс­ ловік, який упадає за жінками.
це; сідниці. ГУЛЬТЯЙКА,ж., .Т е
(Бандурка). саме, що ГУЛЬОНА.
ГУЛЬТЙЙОЧКА

ГУЛЬТЯЙОЧКА, ж ., Те (Л. Костенко, Берестечко)-

саме, що ГУЛЬТЙЙКА. ^
,
(Нар. пісні в записах 1. Франка). ,
ГУЛЯКА, і ж ., Те (Є. Кононенко, Без
саме, що ГУЛЬТЙЙ. мужика).
ГУЛЯТИ, 1. Пе- ■ Первісно це слово пов’язане з ідеєю
у близьких, любовних стосунках «вольних», тобто людей, В ІД

з ким-небудь. (Усна мо­ своїх панів. У контексті російського «До­

ва). мострою» вільна (і не тільки сексуально)
2. Мати дошлюбний або по­ поведінка жінки сприймалась як пору­
зашлюбний зв’язок з ким-небудь. шення морально-поведінкових канонів.
(Ю. Вин- Телия 1996: 264-265.
ничук, Весняні ігри в осінніх садах). ♦ Гулящ а дівка - розпусна дівка. <...>
♦ Г уляти у сором і, . — те
саме, що ГУЛЯТИ
У

(Українські сороміцькі пісні).

ГУЛЙЩА, ж ., Розпусна жінка. (В. Скуратівський, Жеребець).
ГУСЯЧИЙ, а, е: ♦ ГУСЯЧА ШИЙКА
, ШИЙКА.

ґ А в а ,ж ., Жіночий статевий ченням яке тут, можливо, пов’язане

орган. з афективно-емоційним забарвленням
, слова, характерного для низки україн­
ських народно-розмовних слів з ґ. ЕСУМ,
(Коломийки Прикарпаття). 1,504; 2,431. Див. ще коментар до М’ЙСО.
ҐВЙ НТИ К , Чоловічий ста­
ҐЙҐАВКА, ж ., Чоловічий статевий
тевий орган. -
орган.
(М. Матіос, Бульварний
роман). ■ Див. ҐЙ ҐА .
ҐВО ЗД Ь, ч., Чо­ ҐИЛА, ж ., Чоловічий статевий орган.
ловічий статевий орган. <... >
♦ Н а ґвоздь - положення під час статевого <... >
акту (жінка зверху). (В. Скуратівський, Жеребець).
ҐИҐА ,ж ., Жіночий статевий орган. ■ Від «хвороба деяких рослин у ви­
■ Результат видозміни форми з дит. гляді наростів на корінні» < праслов.
«м’ясо» [походження неясне] з одзвін- «пухлина, наріст» ЕСУМ , ,506.
 147 ДАВАТИ

Сперма. ҐУЗІК,
дієсловом із жарґону бур- Кал,екскременти.
* саКІВ «напитися» < ♦ На ґузік варте,
«п'ючи, шумно ковтати рідину» < -д у ж е поганий, нікчемний.
/дль-звуконаслідувальне утворення,спів­ ■ Пол.
віднесене з вигуком ЕСУМ , 1,557.
Г*НИС (ҐНИСЬ), ҐУЗНО, Заднє місце людини, зад.
орган. ҐУЛЬКА, ж ., Чоловічий
малий хлопчина. статевий орган малого розміру.
ҐНИСЬ ҐНИС.
ҐОЛЯС: ♦ На ґоляса йти,
- здійснювати статевий (Цит. за: Лесюк 2007).
акт без презерватива. ■ Пол. «у ҐУЛЯ, Чоловічий статевий
голому вигляді». орган.
ҐУЗДНО, Те саме, що ГУЗНО. ♦ Зам очити (поставити) ґулю ,
♦ Ґуздно свиняче, - - здійснити статевий акт; Ш пи­
нікчемна, підла людина; Іди собі в ґуз- лити ґулю - здійснювати статевий акт.
дно (в ґузно)!, - іди геть звідси!; ҐУМА, Презерватив.
Посвистй мені в гуздно!, - те
саме, що Поцілуй в сраку CPÂKA). (УМ . 16.02.200 П.

ДАБЛ, ч. , Туалет.
■ Від англ. double «00». (Л. Де­
реш, Намір!).
ДАБЛИТИ, ., Ходити в
♦ Н аталка-всім -давалка,
туалет.
-
ДАВАЛКА, ж ., 1. Ж іно­
чий статевий орган.
-
(Коломийки
Прикарпаття). ДАВАТИ, ДАТИ, ,
Жінка або рідше - гомосексуал, які лег­ 1.
ко погоджуються на статевий акт; той, - ,
хто усім дає ( у 1 знач.).
ДАВАТИ ----------------------------- 148| --------- __ ДдТи

2. Віддаватися чоловікові, здійснювати ста- ❖

< Абй усі дівкй поскисали, що нам
тевий акт (про жінку). <...> колйсь не давали,
- уживається як проклін з недо­
брозичливими побажаннями (з мови чо­
(О. Забужко, По­ ловіків); Давати Істи, -
льові дослідження з українського сек­ погоджуватися на статевий акт (пр
су); [Й онатан:1 жінку).
(Бан­
дурка). ■ З в ’язок між їжею і сексом має
(Лесь Подерв’янський, Нірвана);
архетипний характер. Сексуальне ба­
жання зазвичай репрезентується як апе­
тит до їж і, але не навпаки. Дати ласки
(В. Древлянський, «Ой, мамо, в комору
ведуть»);
з-під запаски - погодитися на статевий
акт; Дати настоячки - здійснювати ста­
(Тост). тевий акт у позі «стоячи».
■ «Задоволення голоду і сексуального ба­ -
жання мають спільне: задоволення по­ -
треби у кожному випадку потребує ру­ (Коломийки Прикарпаття); Дати
ху до зовнішнього світу і контакту з пбтки ПОТКА; Піськи дати
ним. Але одне визначається почуттям ПІСЬКА.
недостатності (голод), а інше - почуттям
надлишку (сексуальність). Сексуальна - римування: - .
енергія завжди служить задоволенню го­ - омонімія:
лоду, і навпаки, прийом субстанції, що
є біохімічним процесом, призводить до (Тост).
напруження лібідо. <...> Якщо голод ви­
користовує механізм лібідо, щоб досягти
миру, то ерос потребує моторної системи
голоду, щоб досягти задоволення». Лоуэн (Л. Таран, Ніжний скелет у шафі).
1996: 50.
Д авати / дати по-собачому, ДАЙКА, Те саме,
- здійснювати статевий акт що
у позі «ззаду». ДАРМОВЙС,
Чоловічий статевий орган (у стані
(Бандурка); Д авати / дати відсутности ерекції).
раком РАКОМ; Д авати рибу
РЙБА; Д ати дж м еля ДЖ МІЛЬ; (приказка).
Д ати живйці ЖИВЙЦЯ; Д ати
ДАСЙЦЯ,ж., Жіночий ста­
запхати - погодитися на статевий акт.
тевий орган.
-
(прислів’я); ДАТИ ДАВАТИ.
 ' ДЗИҐАРН1ЧКА

ДВАНАДЦЯТЬ: ♦ П оказувати на двана- ♦ П одаткова деф лорація, по­

дцять, бути у стані ерекції даткова декларація.
(про чоловічий статевий орган). ДЄВОЧКА, ж., Цнотлива дів­
ДЕМОН, ♦ Демон відлйву,жя/?/\ чина.
а) туалет; б) відчуття дискомфорту при ДЄЛА ДІЛА.
відсутності можливости відвідати туалет; ДЖЕРЕЛО, е\, Вагіна.
в) настійна потреба відвідати туалет.
ДЕМОНСТРАЦІЯ, ж .,
Менструація.
ДЕНЬ, ♦ Вихідні (веселі, красні, чер­
воні) дні, - дні мен­
струального циклу; менструація.
(В. Неборак, Увертюра до роману
«Пан Базьо і решта»).
<...> (Н. Зборовська, Українсь­ ДЖИҐУН, Те саме, що БА Б ІЙ .
ка Реконкіста); К ритйчні дні,
те саме, що Вихідні (веселі, красні,
червоні) дні; ■ Вислів з реклами там-
паксів і гігієнічних прокладок на теле­
баченні; Небезпечні дні, - дні (О. Чорногуз, Мі­
менструального циклу, в які підвищена ністр без портфеля).
вірогідність розвитку вагітности. ■ Можливо, пов’язане з «хльоста­
ДЕРТИ (ДРАТИ), ти, бити різками; кусати (про комах)».
Здійснювати статевий акт без ЕСУМ, 2 ,5 2 .
кохання з дуже високою інтенсивністю, ДЖИН, ♦П устй ти дж ина
з елементами жорстокости (тільки про сходити в туалет.
чоловіків). ДЖМІЛЬ, ♦ Д ати дж меля (дж м елика),
(Ю. Покальчук, здійснити статевий акт.
Те, що на споді);
(Ю. По-
заяк, Українські лімерики).
♦ Горобця драти ГОРОБЁЦЬ; Д ерти (Цит. за: Виженко 2005).
як мавпа газету,
ДЗВІНКА,ж ., Жіночий ста­
- те саме, що ДЕРТИ; К рупи дер­
тевий орган.
ти, те саме, що ДЕРТИ.
ДЕФЛОРАЦІЯ ,ж . Порушення ЦІЛОСТИ ДІВО­ ДЗВОНЙЛКА, ж ., Туа­
ЧОЇ пліви; позбавлення дівоцтва. лет.
• Бід лат. букв, «зривання кві­ ДЗИҐАРНІЧКА, Чоловічий стате­
тів». Метафора свіжої нерозпущеної квіт­ вий орган.
ки як символу цноти.
ДЗІНЬ-ДЗІНЬ 150

ДЙБЛО, Чоловічий ста-

(Коломийки Прикарпаття). тевий орган.
■ Первісно: запальничка. ■ Від дйблом ставати «підніматися вгору;
ДЗІНЬ-ДЗІНЬ, ., настовбурчуватися». П ор. ВСТАВАТИ.
Статевий акт. ДИВІЗІЯ, ж.: ♦ Твок* дивізію, >’
Д ЗЬ 0Р А , ж ., - те саме, що Йоб твоіб
Те саме, що ДЗЇОРКА. мать МАТЬ).
ДЙВО, ♦ Наряджати дйво,
- здійснювати статевий акт; зля­
(Українські сороміцькі пісні). гатися.
ДЗЮ НДЗЕЛЬ,ч. Чоло­ ДИНІ, Жіночі груди.
вічий статевий орган. - -
(Усна мова).
ДЗЮ НДЗИК,ч., Розпусник. <...> (О. Забуж ко, Закон Архі-
меда).

Жіночий статевий орган.

ДИТЙНА,ж.: ♦ Нагуляти (привести, при-
гецати, приперти) дитйну,
(Цит. за: Виженко 2005). - народити дитину поза шлюбом;
■ Можливо, пов’язане з утвореннями звуко­ Нарядити дитйну, зачати ди­
наслідувального характеру: укр. , тину.
біл. «мочитися». Е С У М ,2 ,61. ДИШЕЛЬ, Чо­
ДЗЮНЬКА, ж ., Повія. ловічий статевий орган.
■ Первісно: товста жердина, прикріплена
ДЗЮРИК, ч., Чо­ до передньої частини воза або саней.
ловічий статевий орган. ♦ Як у бідного жида дйшель,
ДЗЮРКА, ж ., - чоловічий статевий орган вели­
Жіночий статевий орган. кого розміру.
ДІВКА, ж.: ♦ Дівка за вйкликом,
- повія, яку можна викликати по
(Українські телефону; Звестй дівку - спокусити і
сороміцькі пісні); кинути дівчину. <...>

,
(Ю .Винничук, Весняні ігри в осінніх
садах). (М. Матіос, Солодка
С и н о н ім и : Д З Б 0 Р А , Д(РКА, ДУЧКА. Даруся).
■ Від пол. «дірка».
ДІВОЧІСТЬ, ж.: ♦ Пропороти дівочість,
ДЗЙОРЧИК, ч., Те саме, - позбавити дівчину
ЩОДЗІЬРИК.
ДИЧИНА ------------------ ------- ДІРКА

у , (Русинський
ерос).
(Лель, 1994, № 5 ). ДІМ, Жіноча піхва. < ...>
Д ІВ Ч И Н А , ж . : ♦ Квартальська дівчина,
повія. (А. Жураківський, Кінець від­
Д ІВ Ч И Н К А , Жіночий статевий пустки).
орган. ♦ Дім розпусти РОЗПУСТА; Публіч­
ДІД? ♦ Й осипів дід, ний дім - будинок, у якому проститутки
- вислів, який замінює лайку Йоб приймають відвідувачів.
твок> м ать МАТЬ). ДІПТЯНКА, Повія.
ЙОСИП.
ДІЙНИЦІ, Жіночі
груди. <...> (І. Котляревський,
(А. Кокотюха, Енеїда).
Нейтральна територія). ДІРА, Те саме,
щ оД ЇРК А .
Менструація. - ♦ В такій дірі кілок не зогниє, а ще й
наросте (прислів’я) - про гарну, приваб­
(Ю. Винничук,Троянда Орисі). ливу жінку; І до старої дірй мйша скік­
ДІЛО, 1. Статевий не (приказка), про можливість
акт. злягання зі старою жінкою; На твою
♦ Взятися за [своє] діло, здій­ діру шкода глйну, ліпше піцурйну
снити статевий акт (про чоловіка). ПІЦУРЙНА; Поспіла діра,
досягти статевої зрілости (про
дівчину). С и н о н ім и : Можна гнать у три
(Лель, 1996, (див. ГНАТИ); Провертіти дірку (діру)
№ 4); Зай н яти ся д іл о м , те саме, ДІРКА; Як кілок усе в одній дірі,
Що В зятися за то й зогнити може,
для чоловіка небажано мати ста­
теві стосунки лише з однією жінкою .
< ...> (Іздрик, Павільйон); Зробити діло, О - мовна гра (матеріялізація метафори):
здійснити статевий акт. (при­
казка).
(Со­ ДІРКА, ж . 1. Вагіна.
ром. ф ольк.,зап. В. Гнатюка). С и н о н ім : - ...
ОДДШАТИ; Н ічне діло, ста­
тевий акт; злягання. (В. Древлянський, «Ой, ма­
мо, в комору ведуть»);
(Русинський ерос). —
2. Чоловічий статевий орган.
(Українські сороміцькі пісні).
Д І Р К А ---------------------------------------------------- 152 --------------------------------------------
■ «Безодня, за язичницькими уявленнями, - вести активне, ін.
уважалась першоджерелом усього жи­ тенсивне статеве життя, допускаючи
вого у Світобудові. В антропоморфній збочення; Трахатися в усі діркй,
моделі Всесвіту жінка прирівнювалась - мати активне, інтенсивне
до Безодні: пор. англ. “дівчина” , але статеве життя, допускаючи збочення.
російське ; дангл. “дівчина” та
рос. нім. «жінка», але давньо-
верхньонім. “безодня”». Маковский ,
1996:146.3 психоаналітичноїточки зору,
«пизда - це по суті дірка < ...> результат (Ю. Покальчук, Па­
кастрації». Руднев 2005: 497. Дірка в морочливий запах джунглів).
землі - один з найбільш поширених жіно­ Ж інка, дівчина.
чих символів, а поняття середини («пуп
землі»), яке вважалося священним, ото­
тожнювалося з жінкою у багатьох індо­
<...>
європейців. Пор. з амер. сексуального
сленґу: «вагіна». Richter 1993:
(Г. Тарасюк, Дама
91. Пор. Б Е З б Д Н Я , ДЗЙЭРА, ДІРА,
останнього лицаря).
Д ^ Ч К А , П Р0П А С ТБ.
О - матеріялізація метафори:
♦ До [глибокої] дір ки ,
. - абсолютно байдуже; все
одно.
(Лель, 1993, № 2).
<...> (Ю. Андрухович, Дванадцять
обручів); Н айліпш е дівці, я к має в дірці ДІРОЧКА, ж . Пестл. до ДЇРКА 1. -
(приказка) - найкраще тій жінці, яка має
статевого партнера; П опросити дірку, (Українські со­
. - запропонувати дів­ роміцькі пісні).
чині, жінці здійснити статевий акт. ДІРЯВКА, ж., Дівчина, по­
збавлена дівочої цноти.
Пробити дірку, - позбавити дів­ ■ Первісно: дірява сумка або миска. Про
чину цнотливости, дефлорувати її. жіночий статевий орган:

(Лель, 1999, № 1); П ровертіти дірку ДІТИ, ♦ Діти аж скачуть з ,

- хто-небудь досяг статевої
(ДФУ)> - здійснити статевий акт
(про чоловіка). зрілости (перев. про чоловіка).

(Бандурка); - (Ю. Покальчук, Те,

. що на споді). С и н о н ім и : Діти в яйцях
(Коломийки пищать, свищуть; ЙЙЦЯ); У шта­
Прикарпаття); Т р ах ати в усі діркй, нях уже діти пищать ШТАНЙ).
ДГГОРОДНИЙ 1 ДОВБ У111

Д ІТ О Р О Д Н И Й , а, е: ♦ Д ітородний орган
ОРГАН. (М. Матіос, Бульварний роман).
ДІТОРОДНИК, ч., Чолові­ ♦ В рот м ента (мінта) довбать РОТ.
чий с т а т е в и й орган. ДОВБНЯ ,ж ., Чоловічий ста­
тевий орган.
■ Первісно: великий молот або велика дере­
< ...> (В.Скуратів- в’яна палиця з потовщенням на кінці.
ський,Жеребець). С и н о н ім и : Дітород­ ДОВБОЙОБ (ДОЛБОЙОБ),
ний орган бРГА Н ); Дітородний І.Т у п а , недалека людина. |Ф іл ін :]
член ЧЛЕН); Чоловічий дітотвор- <...>
НИК ДІТО ТВбРН И К). ,
Ф Жіночий діторбдник - жіночий стате­ (Лесь Подерв’ян-
вий орган. ський, Павлік Морозов);

(В. Древлянський, «Ой, мамо, в ко­

мору ведуть»).
ДІТОТВОРНИК, ♦ Чоловічий дітотвор- (Іздрик, АМ™).
ник, - чоловічий стате­ 2. Докучлива людина; зануда.
вий орган. ДОВБОЙОБИТИ , Д о­
кучати кому-небудь, втомлювати когось.
(В .Древ­ -
лянський, «Ой, мамо, в комору ведуть»). (Іздрик,
ДОБРО, Чолові­ АМ1М).
■ Контамінація і
чий статевий орган.
«набридати, втомлювати».
ДОВБОЛОБ,
(Л. Таран, Ніжний скелет у шафі). Те саме, що Д О ВБО Й О Б. /
(Ю. Анд­
ДОВБАНИЙ, а, е,
ру хович, Московіада).
Те саме, що ЙОБАНИЙ 2. -
ДОВБУШ, Чоловічий
статевий орган.

(В.Слапчук, Крихти хліба у бороді

,
Конфуція).
ДОВБАТИ , ., (М. Матіос, Бульварний роман).
Здійснювати статевий актз ким- ■ Від прізвища легендарного українського
иебудь. <...> героя Олекси Довбуша. Зближення з
ДОВБНЯ.
ДОВГОШЙТЙ, ч., Чоловічий стате­ ДОМЁЧОК, , Туалет.
вий орган. — ДОМИТИ, Здійснювати статевий
акт з ким-небудь.
ДОМКРАТ, ♦ Сидіти на д ом краті,
(Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє). - бути з ерегованим членом.
■ П ор.
ДОНЖУАН, Шукач любовних пригод;
(Українські сороміцькі пісні);
ловелас.
(Коломийки
■ Дон Жуан - легендарний лицар-сласто-
Прикарпаття).
любець, спокусник і завойовник жінок,
Чоловічий ста­ порушник релігійних та моральних норм.
тевий орган. (Цит. Згідно з легендою, Дон Жуан жив в Іс­
за: Виженко 2005). панії, в Севільї у 17 ст. Ім’я вперше з ’яви­
д о їб А т и Д О Й бБУ В А Т И . лось у п’єсі іспанського драматурга Тірсо
ДОТбАТИСЯ ДОЙОБУВАТИСЯ. де Моліна «Севільський спокусник»
(1630). «У переносному значенні вжи­
ДОЙКИ,
вається із схвальними конотаціями на
Ж іноч і груди .< ...> позначення нерозбірливого у зв’язках і
хтивого мужчини (схвальні конотації не
домінують у слов’янському мовному аре­
алі. - С.). Психологи стверджують,
(А. Дністровий, Патетичний блуд). що історія Дон Жуана свідчить про
ДОЙбБУВАТИ, ДОЇБАТИ, його психологічні та емоційні проблеми:
1. Завершу­ очевидно, він страждав від передчасної
вати статевий акт з ким-небудь. еякуляції і був абсолютно не здатним до
2. Набридати кому-небудь своїми тривалих та серйозних стосунків з жін­
настирливими чіпляннями, занудством. ками. Своєю сексуальною поведінкою
він постійно намагався довести свою
ДОЙбБУВАТИСЯ, ДОЇБАТИСЯ,
чоловічість, проте лишався емоційно не-
1. Дово­
задоволеним. Цей чоловічий невроз має
дити себе до неприємного, хворобливого
назву “синдром Дон Ж уана” і може бути
стану, втоми активними статевими зля­
знаком прихованої гомосексуальности,
ганнями.
а тому таким відчайдушним постає пра­
2. Чіплятись до кого-небудь, дратувати
гнення бути супер-гетеросексуалом».
когось. <...>
Mills 1993:60-61.
(А. Дністровий, Па- ДОПИЗДІТИСЯ
цики). Мати негативні наслідки чиєїсь
зайвої балаканини.
ДОЙбК, ч., Пеніс.
♦ Гагарін долітався, а ти допиздівся,
ДОЛБОЙОБ ДО ВБО Й бБ. - не слід було говорити зайвого.
ДОЛИНКА, О Замість
Жіночий статевий орган.
ДОСТОЇНСТВО, тонка жінка», болг. «здоровенна
Ч о л о в іч і г е н іт а л ії. негарна жінка». ЕСУМ , 2, 127.
Ф Чоловіче достоїнство, - те ДРЙНДАТИ, Те
с а м е , що ДОСТОЇНСТВО. саме, що ДРЙҐАТИ.
Д0Ш КА, ., Д івчина без бюста ДРЙСКАВКА, ж ., Те
або з малим бюстом. саме, що ДРЙСЛЯ.
ДОЩ, і., Чоловіче ДРИСЛЙВИЙ, а, е,
сім’я; сперма. Який часто страждає проносом.
♦ Д рислйва, я к корова від лободй,
- - повільна, неро-
(Цит. за: Виженко 2005). ботяща і хвороблива жінка.
ДРАКОНИТИ, Займа­ ДРИСЛЙВИЦІ, Те
тися онанізмом. саме, що ДРЙСЛЯ. -

ДРАТИ ДЕРТИ.
ДРАЧКА,ж., Ж інка як статева (Сл. Гр. 1,48).
партнерка чоловіка. ДРИСЛЯ, ж ., Сильний
ДРАЧМЁЙСТЕР, ч., пронос.
Онаніст. ДРИСНУТИ, Інтенсивно випорожни­
■ Фіксується як харківський сленґізм пер­ тись. - < ...>
шої половини XX ст. Горбач 2006: 97. - -
(Ю. Курай, Ме густас ту, або Тім
Д РЕК , 1. Кал, екс­
та ватага).
кременти.
ДРИСНЯ, 1. Те са­
■ 3 їдиш: «лайно, людський кал»; нім. ме, що ДРЙСЛЯ.
«взагалі щось погане». 2. Будь-яка неважлива, нецікава,
. Що-небудь погане, нічого не варте. непотрібна для адресата інформація, яку
йому намагаються донести у звуковій
3. Мерзотна людина, негідник. словесній формі
4. Погані справи або погано.
ДРИҐАТИ, Здій­
снювати статевий акт.
Андрухович,Таєм­
ДРЙЗДА,
ниця).
Повія. ДРИСТАТИ,
■ Від ДРИСТАТИ. Горбач 2006: 210. 1. Мати сильний розлад шлунку, пронос.
ДРИМБА, ж . Жінка легкої поведінки. ♦ Аби дристав дальш е я к водиш ,
■ Експресивне утворення; вживається у як прокляття
знач, «здоровенна дівка; висока тонка з побажанням захворіти на дизентерію.
жінка; нечепура»; укр. «висока . Інтенсивно випорожнитися.
 156

ДРИСТЙЦЯ, Те саме, що ДРЙС- С и н о н ім : [співає, говорить]

ЛЯ.
ДРИСТАН, ч., ДРОЧКО, ч., Те саме, щ
1. Той, хто страждає проносом. Д РО Ч ^Н .
С и н о н ім : ДРЙЩИК. ДРОЧМЕЙСТЕР, .
2. Дуже боязка людина; до- Онаніст.
нощик.
ДРОЧУГАН, ч„ Те саме, що
ДРИСТУХА, ж .,
Д РО Ч ^Н .
Жін. до ДРИСТАН.
ДРОЧУН, Онаніст. -
ДРЙШ НЯ,ж., Людський кал.
ДРИЩАТИ, Те - -
саме, що ДРИСТАТИ.
♦ Рідко д ри щ ати , а) мати силь­ (С. Жадан, Депеш Мод).
ний розлад шлунка; пронос; б) багато го­
ДРУГ, ♦ Б ілий д р у г,
ворити.
Унітаз; М аленький (найближчий)
ДРЙЩИК, 1. Той, хто друг, Чоловічий статевий
страждає проносом. орган.
2. Слабосилий, нікчемний чоловік. <...>
ДРОЧЙЛКА, ж ., Парк, (А. Дні­
сквер. стровий, Місто уповільненої дії);
ДРОЧЙТЕЛЬ, ч., Те саме, що
Д РО Ч ^Н .
ДРОЧИТИ,
1. Займатися онанізмом.

(М. Матіос, Бульварний роман).

(В. Древлянський, «Ой, мамо, в комору О - матеріялізація метафори:
ведуть»);

(О. Ульяненко, Сєдой); (Ю. Позаяк, Ше­

деври).
-
ДРУК, ♦ Встав я к друк
(А. Дні­
стати ерегованим (про чоловічий член).
стровий, Місто уповільненої дії).
■ - дрючок.
2. Дражнити кого-небудь.
3. Дратувати, бісити кого-небудь. ДРЮЧИТИ,
♦ К ож ен дроче я к уміє і я к хоче (при­ 1. Здійснювати з ким-небудь ста­
слів’я), - кожна людина має тевий акт.
свободу вибору кого-, чого-небудь. -
 (Ю. Позаяк, Українські ліме- 387. «Дуб в українському фольклорі - це
рики). символ мужчини. ,
2 кому-небудь
// Лаяти кого-небудь, висловлювати до­ ... Усі думки охочого
гану комусь. до злуки мужчини обертаються навколо
Пор. ВЙДРЮЧИТИ, ЗАДРЙЭЧИТИ. “дуба”: ,
Чолові­ Охоча до
чий статевий орган. сексуальної злуки дівчина йде “під дуба”:
Виженко
(Сором, 2005: 212-213.
фольк., зап. В. Гнатюка); П ор. Везтй дуба; С тати дубом ДУБ)
Дубова колода КОЛОДА).
ДУБЛЯНИ, ♦ До дублян,
(В. Скуратівський,Ж ере­ - абсолютно байдуже, все одно.
бець). ■ - село біля Львова.
♦ Д рю чка заткнуть під ш курку, С и н о н ім и : До дупи ДУПА); До
- здійснити статевий акт. дунаю ДУНАЙ); До душ і
ДУБ, ♦ Везтй дуба, - ДУША).
здійснювати статевий акт; злягатися. ДУБОВИЙ, в, е: ♦ Дубова колода КО ­
, ЛОДА.
(Нар. пісні в записах ДУДА, Чоловічий ста­
І. Франка); П овалйти на череві дуба, тевий орган.
- здійснити статевий ♦ Д ати дуду, здійснити
акт. статевий акт.
ДУЛЯ, 1. Стулена в ку­
(Коломийки Прикарпаття); С тати ду­ лак рука так, що великий палець про­
бом, - сувається між вказівним і середнім, як
ерегуватися (про пеніс). знак зневажливого ставлення до кого-
небудь.
2. Абсолютно нічого.
(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка). ♦ Д ати дулю під ніс
ДУБИТИСЯ , Ставати - категорично відмовити кому-
ерегованим (про пеніс). небудь у чомусь. П ор. Д ати ф ігу під ніс
■ Еротична символіка «дуба» бере по­ ФІГА).
чаток у міфопоетиці: «чоловік (мужчи­ 3. Чоловічий статевий орган.
на) в антропоморфній моделі Всесвіту ♦ Дулю зІ'с т и - нічого не одержати,
вважався мікрокосмом, < ...> він міг при­ не дістати; Дуля в карм ан і,
рівнюватися до Світового дерева (символ - боязка, перев. не висловлена
Всесвіту), причому дерево уособлювало погроза, заперечення кому-небудь або
Божественний фалос». Маковский 1996: незгода з кимсь; Дуля з маком [під ніс]
ДУНАЙ ----------- 158

а) абсолютно, < ...>,

зовсім нічого; б) уживається як лайливий (Смолоскипи,
вираз на означення категоричної відмови 1997, № 2 ).
від чого-небудь, незгоди з чимсь і т. ін.; ■ Від праслов. , початково «заглибина,
Д уля з м аслом, довбанка» < *dupblo (укр. дупло); в укр.
а) уживається для вираження категорич­ мові з ’явилось під впливом польської.
ної відмови, заперечення, незгоди: зовсім Хоча слово відоме усім слов’янським мо­
ні; б) о тр и м у вати , давати, м а­ вам, тільки у пол., укр., рос., болг., серб,
ти) абсолютно нічого; М атері твоїй мовах означає «зад». ЕСУМ , 2, 146.
(його дуля, - уживається ♦ Н арвати ся дупою на ірж авий цвях,
для вираження незадоволення, обурення - потрапити
з приводу чого-небудь; М ати дулю ([ли­ в халепу.
ху] трясцю .), - нічого не 1.1. Заднє місце, призначене для дефекації.
досягти, не одержати, нічим не володіти; ♦ Б ракує [тільки] другої дупи [до сран-
П оказувати / показати дулю , ня], >’ -
- виражати кому-небудь (перев. хто-небудь задовольняє усі свої потреби,
відповідним жестом) презирливу відмову має все.
в чомусь, знущання з когось; С крутити . Заднє місце, призначене для сидіння.
дулю, - стулити в кулак руку так, ♦ Б р ати / взяти дупою,
що великий палець просунувся між вка­ добиватися успіхів у
зівним і середнім на знак відмови кому- навчанні, науці і т. ін. наполегливістю,
небудь або неповаги до когось; С ука­ старанністю, не маючи для цього великих
ти дулі, скручувати, показувати здібностей, таланту. <...>
дулі; С орокам дулі крутйти, - ,
байдикувати, нічого не робити.
С и н о н ім и : ФАК 2, ФІГА.
ДУНАЙ, ♦ До дунаю , - те (їда Ворс, Орган
саме, що До дули ДЗ'ПА ). шостого чуття).
ДУНДЛИК, ч., Чоловічий стате­ П о р . Б р ати жопою Ж ОПА); Б рати
вий орган. задницею ЗАДНИЦЯ).
1 3 . Задня частина тулуба як частина тіла,
ДУНЯ , Задниця.
призначена для покарання («дупа пока­
ДУНЯ ША, ж ., Жіночий рана, бита»).
статевий орган. ♦ Д ати під дупу [колінцем]
ДУПА, ж ., 1. Заднє місце лю­ а) ударити кого-небудь;
дини; сідниці. б) насварити, покарати кого-небудь; в)
вигнати кого-небудь звідкись.
- -
(ПІК,
2004, № 16-17); (Ю. Луканов,
Козюльки); Д обратися до д^пи
 - поквитатися з ким-
Копнути в дулу - те саме, що
Дати під дулу*
(А. Дністровий, Пате­
- тичний блуд); б) абсо­
<...> (П оступ,2004,№ 46); По­ лютно перевершити кого-небудь у чо­
биття дули без п ати к а, мусь. П ор. Засунути в зад ЗА Д ); З
- порожня балаканина. асунути в жопу ЖОПА); Засунути
1.4. Заднє місце людини як «непристойне» в сраку СРАКА); Я к із дупи витя­
місце, яке соромно показувати. гнутий [(вйпгягли)],
Ф Лизати дупу, - дуже зім’ятий, зіжмаканий
- принижуватися перед кимсь, догоджати (про одяг, білизну і т. ін.). [у сраці|
кому-небудь.

”,
(Поступ, 2006, № 13).
Пор: Л изати жопу Ж бП А ); Л изати (їда Ворс, Орган шостого чуття).
зад ЗАД); Л изати задниціб Пор.: Я к із ж опи витягнутий
ЗАДНИЦЯ); Л изати сіднйцю Ж бП А ); Я к із задниці витягнутий
СІДНЙЦЯ); Л изати сраку СРА- ЗАДНИЦЯ); Темно, я к у негра (мури-
КА); Ц ілувати в дупу на) в дупі, - нічого
- підлабузнюватися до когось; не видно (погано освітлене приміщення).
Цьом-цьом в дупу і па-па, 1.7. Місце, погане в цілому (посідає в
- формула прощання. ієрархії частин тіла одну з найнижчих
1.5. Заднє місце як негарна частина тіла сходинок).
(«анти-обличчя»). ♦ В (у) дупу, а)
(Цит. за: - те саме, що До дупи.
Винничук 2006: 41). (І. Карпа, Перламутрове порно);
1«6. Заднє місце як вмістилище, звичайно б) (у за­
вузьке, важкодоступне. певнення в істинності чого-небудь.
♦ Запхати (засунути) в дупу,
а) повністю зігнору­ <•••>
вати що-небудь. (І. Карпа, 50 хвилин трави). С и н о н ім и :
В задницю ЗАДНИЦЯ); В пизду
ПИЗДА); В сраку; В сраці
СРАКА); В хёра ХЕР); Н а хуй
(Д. Лиховій, Революція в ХУЙ); У д^пі ХУЙ 3). До [ясної]
Дупах); дупи: а) нічого не варте. [Р у сл а н :]
-
ДУПА 160

-
.. (В. Діброва, Поетика Дністровий, Патетичний блуд)
застілля); б) абсолютно байдуже, все 1.8. Задня частина тулуба, що має неесте­
одно. ■ Від пол. С инонім и: тичний вигляд.
Д о душ і ДУША); До дублян ♦ Убити їж ак а голою дупою,
ДУБЛЙНИ); До дунаю (дме. ДУНАЙ); - здійснити, подолати і т. ін.
До одного місця МІСЦЕ); До пиздй що-небудь дуже складне або неможливе.
ПИЗДА); До сраки СРАКА). 1.9. Заднє місце жінки або чоловіка, яке має
М ати в дулі - ігнорувати когось, сексуальну привабливість і є об’єктом
щось. ■ Від пол. сулу стосунків («дупа сексуальна»).
♦ Дупи д авати, - бути гомосексуа­
лістом; Ніби у дупі гниє член,
дуже погано (про зовніш­
ній вигляд).
(Ю. Винничук, Груші
в тісті). П ор. М ати у задниці (див.
З АДН И ЦЯ); М ати у сраці (див. СР А К А ). ,
Не з дупи випав,
не позбавлений здібностей, умінь і т. ін.
С и н о н ім : Не пальцем роблений (див. Дністровий, Патетичний
ПАЛЕЦЬ). У дупі бути, опини­ блуд). С и н о н ім : Я к в жопу вйїбаний
тися і т. ін.), - Ж бП А ).
а) у дуже віддаленому місці, за­ 1.9.1. Статевий орган жінки.
кутку. б) у дуже важкій, безвихідній або (Цит. за: Винничук 2006: 41).
принизливій ситуації. ♦ Т ягнути / натягнути ш танй на дулу,
в ін­
тимних стосунках поводити себе таким
(В. Дрозд, Ж иття як життя); чином, щоб уникнути небажаної ва-
гітности. [Т ато : 1

/
Білецький, Усе
геніальне - просто).
(С. Пиркало, 2. Людина.
Не думай про червоне). С и н о н ім и : В 2.1. Ж інка або дівчина
жопі ЖОПА); У глибокій задниці як сексуальний об’єкт.
ЗАДНИЦЯ). в) ужи­
вається для вираження запевнення в чому- (Ю. Винничук, Обід);
небудь.
(А. Дністровий,
Пацики); я,
обручів); // Ж інка, яка належить іншому-
♦ Дупз яйЦя м и ? чо-
ловікоподібна жінка. Синонім: К інь з яй-
цями КІНЬ). (Кг, 2003, № 19); < ...>

Людина як носій негативних рис. (Ю. Анд­

д , рухович, Таємниця).
4. Душа. ; [мені]
(Цит. за: Винничук
, 2006: 41).
< ...> (Г.Т ара­ ♦ Дупою відчувати,
сюк, Сни анахорета). - очікувати, гостро передчувати,
Дурна, нікчемна людина, недотепа. відчувати що-небудь (перев. небезпечне,
Ф Борщ без мнєса - то є зупа, хлоп без загрозливе). -
зони - то є дупа (прислів’я), (Ю. Винничук, Весняні
- уживається як натяк на кандидата ігри в осінніх садах);
у Президенти України В. Ф. Януковича,
2004 р., який відбував строк тюремного
ув’язнення. ■ Замість
Ду­
па волова (грабова, заш ита, з вухами),
(їда В орс. Орган
- нікчемна людина, нездара;
шостого чуття). П о р .: Ж опою відчувати
Пся дупа, нікчемна людина,
ЖОПА); Задницею в ід ч у в ати
яка викликає роздратування. Транс­
ЗАДНИЦЯ).
формоване пол.
<$>В дупі дурка гуляє, .у
букв, «кров собаки». С тара дупа,
- хто-небудь несерйозний,
- чоловік
легковажний і поводиться по-дитячому.
зі слабкою статевою потенцією.
<...>

(Коломийки Прикарпаття). С и н о н ім :
Старий прик ПРИК). (А. Дністровий, П ацики).
3. Що-небудь погане, яке має багато не­ ■ Трансформоване рос.
гативного. <...> «хто-небудь несерйозний»; Вй-
ще своєї дупи не підскочиш (не зле­
> (О. Забужко, Музей покинутих тиш) (прислів’я),
секретів); < ...> / - не мож на до­
- сягти видатних успіхів у чому-небудь
над свої можливості, а треба залиш итись
(Ю. Андрухович, Диявол на певному рівні. ,
ховається в сирі); // Несприятливий пе­
ребіг подій; неприємна ситуація. (Ю. В и н н и ч у к , Весняні
ДУПА 162 ДУПАРЕЛї

ігри в осінніх садах). ■ Первісно: - дуже, надзвичайно, смертельно.

. Голодранці всіх
краІЬ, підіймайте д^пи!, - (Ю. Позаяк, Ше­
- уживається як глузування з бідности, деври); -
властивої тоталітарним державам. ■ З а­ (І. Карпа, Перламут­
мість рове порно). Пор. У задницю ЗАД­
Грйзти д^пу, . - шко­ НИЦЯ); У жопу Ж ОПА); У сраку
дувати про що-небудь; Догори д^пою (див. CPÄKA); Яснй дупа,
встйти, . - дуже роз­ - уживається для ви­
сердитися; До д^пи дверцята, раження незадоволення, обурення.
а) нікчемна, ні на що не О - мовна гра (римування):
здатна людина; б) що-небудь абсолютно , -
не підходяще, те, що не задовольняє .
певних потреб. С и н о н ім : ні туди, ні . Говорить
сюди; Ні в пю д^, ні в Крйсну Армію/ чоловік сам собі, коли йому не вистачає
П опасти пальцем в дупу (в жопу), харчів.
- зроби­ ,я
ти що-небудь не до ладу, помилитися
у поясненні чи визначенні чогось. ■ З а­ - гра на прямому і фразеологічно зв’я­
мість . Треба, заному значенні слова:
я к до дупи дверці (як на д^пі чиряк), (Міський
. - зовсім не фольклор);
треба; П оки півень в дупу не клібнув
- ,
поки що ніхто не відчув справжньої біди, ,
втрат, горя; Рвйти / порвати дупу, ? (Поступ,
а) вислужуватися 2004, № 7 6 ).
перед начальством; б) працювати з мак­
симальним напруженням сил. <...> / (Усна
мова).
- - - трансформація фразеологізму:
У дупі бути. -
(П .Вольвач, Кляса); С и н о н ім и : Рвати (Усна
жопу Ж б П А); Рвйти задницю мова).
ЗАДНИЦЯ); Р вати очко О Ч К б). д у п А к , ч., 1. Удар по
Торчйти, я к пйлець в дУпі, сідниці як забава.
- про стан задоволення, насоло­ 2. Нездара.
ди; Рвйти волосся на д^пі, 3. Професійний вояк і підстар-
- бути дуже розгніваним; У шина.
Д^пу (в чотйри дупи), напитися ДУПАРЕЛІ, Дур'
п’яний ниці, нісенітниці.
 J ---------------------------------------- ДУХОПЕЛИТИ

пуПдрЕЛЬКІ, Те ДУРАЧОК, Те
саме, Щ° ДУПАРЙЛІ. саме, що д У р е н ь .
дУПдСТИЙ, а, е, Який ♦ Заткнути дурачка під ш кірку - здійсни-
має товстий зад. <...> ти статевий акт.
ДУРЕНЬ (ДУРІНЬ),
Чоловічий статевий орган.

(Сором, ф ольк.,
<...> (їда Ворс, Орган зап. В. Гнатюка);
шостого чуття).
Синонім: СРАКАТИЙ.
ДУПЕЛЬЦЕ, Піхва.

<...>
/
(М. Матіос, Солодка Даруся).
<...> (Ю. Винни-
♦ Дурня здійснити
чук, Житіє гаремноє).
статевий акт.
ДУПЕНТАША,
ДУРЙДІВЧАТ, Те саме, що
Те саме, що ДУПНЯК.
БАБОДУР.
ДУПИК, ч., Не­ ДУРІНЬ ДУРЕНЬ.
дотепа.
ДУРНИК, Те саме,
ДУПКУВАТИ, Гасити
що Д$ФЕНЬ. -
недопалену цигарку.
ДУПНЯК, ч., ,-
Задня кишеня в штанях.
ДУГ10ЛЙЗ,ч. , (М. Матіос, Бульварний роман).
Підлабузник, підлиза; той, хто практикує ДУРНОСЛЙВКА, Піхва.
Фубі лестощі. ■ Слива - поширений евфемізм на по­
С инонім и: Ж ОПОЛЙЗ,Л ИЗОДУ ПЕНКО, значення вагіни. The Wordsworth Dictio­
СРАКОЛЙЗ. nary of Sex 1994: 193.
Л*ПЦЯ, Пестл. до ДУПА 1. - С и н о н ім : КРАСНОСЛЙВА.
ДУГИ,
Здійснювати статевий акт з кимсь.
(К. Москалець, П ор. В Д ^Т И .
Вечірній мед); <...> [ліжник] О - мовна гра (римування): ,
д
ДУХОПЕЛИТИ, ,
< —> (Р. Малко, Шкіци). Здійснювати статевий акт. -
ДУЧКА ------ 164

ДУША, ♦ До душі, - те саме, щ

Клименко, Великий До дули (див.Д ^П А ).
секс у Малих Підгуляївцях). ■ 3 пол.: dusza «евфемізм, що заміщ0€
■ Первісно: бити. слово “dupa”».
ДУЧКА, ж ., Вагіна. ДЮБЕЛЬ, Чоловічий
■ Первісно: дірочка. статевий орган. <...>
ДУША, ♦ Душу закропйти,
- здійснити статевий акт з жін­
кою. ,
- ,
(Коломийки (Л. Клименко, Великий секс
Прикарпаття); П ривіт з глибинй душі, у Малих Підгуляївцях).
- випускання газів з ки­ ■ Первісно: стрижень, що його гострим
шечнику; пердіж. кінцем забивають у кам’яну стіну.

ЕКСТАЗ, ♦ Зл и в ати ся / злйтися в екс­

тазі: а) злягатися, здійснювати (О. Криштопа, А я яй!).
статевий акт; б) емоційно погли­ ■ Від лат. «встановлення у верти­
натися якоюсь справою. кальному положенні».
■ Первісно: найвищий ступінь захоплення, О - метафоричне переосмислення: <...>
захвату, інколи на межі несамовитости; -
лат. «здивування» < гр.
«несамовитість».
ЕРЕКТОРАТ, Виборці. (Лель,
■ Замість 1997, № 5 -6 ).
О Гра слів і ЕРОТИКА, 1. Сукупність усього, пов’яза­
ЕРЕКЦІЯ ,ж . Збільшення об’єму, затвердін­ ного зі статевим коханням, чуттєвістю.
ня і випрямлення чоловічого статевого 2. Психологічні аспекти сексуальности, п
органа при статевому збудженні. розвитку та виявлення в стосунках, моді*
мистецтві, літературі, кінофільмах.
■ Від ф . «любовний» < Ерос -
грецький бог кохання і плодючості.
(С. Процюк, Тотем); ЕЯКУЛЙЦІЯ, ж . Випорскування сперм
зі статевого органа чоловіка під час
статевого акту, мастурбації або снів У
пубертатний період.
, ■ Від лат. «викидати,
бризкати».
 165

. ♦ Д ля мене є; Є коло мене,

менструація. (Сором, фольк., зап.
£5А К , ., В. Гнатюка).
Те саме, що ЄВЛКА. ■ Тендерну (фемінну) маркованість цього
означення доводять такі російські кон­
ч., 1. Чоловік
тексти:
як статевий партнер жінки; коханець.

(И. Барков);
(Русинський ерос).
. Чоловік з високою сексуальною актив­
(А. С. Пушкин). Цит.
ністю.
за: Флегон 1973: 103.
ЄБАЛО ЇБАЛО.
П ор. ЗА Й бБ И С Т И Й Л Б У Ч И Й .
ЄБАЛЬНИЙ ЇБАЛЬНИЙ.
ЄБЛЯ ІБЛЯ.
ЄБАЛЬНИК ЇБА ЛЬН И К.
ЄБНІК,
ЄБАНА, ч.; ♦ Є бана Грозний, Ліжко.
чоловік, який любить упадати за С и н о н ім и : С ЕК С О Д РбМ ,ТРА Х О Д РО М .
жінками.
ЄБНУГИСЯ,
ЄБАНИЙ, а, е, Здійснити статевий акт.
З яким здійснено ста­
Коханець,статевий партнер.
тевий акт.
(Русинський ерос); -
,
(Русинський ерос).
♦ Єбун косоголовий, нікчемна,
(Сором, фольк., зап. В. Гна-
ница людина. -
тюка);
< ...>
(П. Вольвач, Кляса).
(Коломийки Прикарпаття).
ЄВА, ♦ То ще £ в а в раю вм іла (при­
ЄБДТИ ЇБ А тИ .
казка), уживається для
ЄБАТИСЯ їб А т и с я . підкреслення звичности статевого акту.
ЄБЛЙВИЙ (ІБЛЙВИЙ), а, е, ЄВНУХ, 1. Кастрований наглядач за гаре­
Який провадить активне мом. ■ Від гр. «охоронець
сексуальне життя і якому подобається ложа».
злягатися (перев. стосовно жінки). 2. Презирл. Імпотент.
С и н о н ім : КАСТРАТ.
ЄДРЙТИ 166

ЄДРЙТИ див. їДРЙТИ. Йоб твою м ать МАТЬ).

Є Д РбН , ♦ Є др н-батон ,у ■ Від рос. «здійснювати статевий
- те саме, що акт».

ЖАГА, ♦ П огаш увач жагй, ■ Пор. у рос. ерот. лексиконі

Чоловічий статевий орган. - «їбати»; у пол. «злягатися».
-
ЖЕМЧЛКИНА, Клітор.
<...>
(Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє).
ЖАЛІТИ, ., Здій­
снювати статевий акт; злягатися. (Цит. за: Ви-
ж андА рь, Чоловічий ста­ женко 2005).
тевий орган. ЖЕНЙЛО, 1. Чо­
■ Літ. ловічий статевий орган (перев. хлопчика,
Ж АРА, ., Ста­ молодого неодруженого чоловіка).
тевий акт. ♦ Ж енйло не вйросло -
а) хто-небудь
ЖАРИТИ,
не здатний до статевих стосунків через
Здійснювати з ким-небудь ста­
молодість; б) хто-небудь дуже молодий,
тевий акт, виконуючи роль активного ста­
недосвідчений.
тевого партнера.
2. Чоловік, що одру­
ЖАРИТИСЯ, жується не вперше.
Здійснювати статевий акт; (Л. Костенко,
злягатися. < ...> Берестечко).
ЖЕНЙТИСЯ: ♦ Я к м ать ж енйться, так
(Є. Пашковський, Безодня).
кращ е (л^чче) по чужйх ж ивйться (при­
ЖАРТУВАТИ , Виявляти лю­ слів’я), - залицятися до заміжніх
бовні ласки або чужих жінок, мати з ними
стосунки краще для чоловіка, ніж жени­
, тися.
(Жартівливі пісні). //
Ж ЁНЯ, ж ., Заднє
Мати статеві стосунки з кимсь.
місце; сідниці.
■ За першою буквою слова Ж ОПА.
Ж ЕРЕБЁЦ Ь, 1. .
Сильний, високий на зріст і гру­
(Жартівливі пісні). буватий в сексуальних прагненнях чоло­
 ' жйжлик
вік. , 3. Клітор.
,
/і/стіл ... (Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє).
■ Первісно: вертлявий, рухливий чоловік
легковажної вдачі < «жилочка на люд­
(Є. Кононенко, Без мужика); ському тілі, в якій відчувається пульсу­
. вання тіла».
. . £<?ни ,
ЖИГАТИ, . Здій­
(Л. Таран,
снювати статевий акт.
«Атол Мороруа»).
■ Може бути пов’язане із семантикою
. ж ар/, Сексуальний партнер (пе-
- у знач, «обпікати» або з
рев. випадковий).
ерот. символікою укусу - «кусати жалом,
ЖЕРЁБЧИК, ч. 1. Пестл. до Ж ЕРЕБЁЦ Ь. - жалити».
, на луг не
ЖИГУЛІ, ♦
(В. Гужва, Рай).
- менструація.
2. . Чоловічий статевий орган. - Л я
Синонім: М ЕРСЕ-
,-
ДЁС).
(М. М атіос, Бульварний роман).
Ж ЙҐОЛО, 1. Чоловік, який за плату на­
,ж . Жіночий ста­
дає інтимні послуги жінкам, зазвичай
тевий орган.
старшого віку.
♦ Д ати живйці, . Погодитися
2. Нікчемний чоловік,основ­
на статевий акт (про жінку).
ним джерелом заробітку для якого є на­
, ,
дання інтимних послуг жінкам.

(Цит. за: Ви-

женко 2005).
(Г. Та­
2. Сперма.
расюк, Гаспид і Маргарита).
(Ю. Вин-
■ Від фр. «сутенер, альфонс». Пер­
ничук,Обід).
вісно - професійний партнер жінки на
■ Первісно: соснова смола < індєвр. корінь
ганцях або супроводжуючий. Згодом
із значенням «зціляти» ЕСУМ , 2,196.
слово почало вживатися на означення
ЖИВІТ, ♦ Парити живіт . чоловіка, якому жінка платила за секс,
- здійснювати статевий акт; злягатися. що, ймовірно, відображало справжній
ЖЙВЧИК, ч. 1. Чоловіча статева клітина; стан речей, те, що насправді траплялося
сперматозоїд. з жиґоло. Mills 1993: 87.
2. . Чоловічий статевий орган. У ЖЙЖЛИК, ч., Те саме, що Д Ж И ­
, ҐУН.
, ■ У ГРНП І. Франко тлумачить слово як
(Л. Таран, Ніжний скелет «український джиґун», «сільський Дон
У шафі). Жуан».
ЖЙЛА' 168 ЖІНОЧІСТЬ

ЖЙЛА, ж ., фа/гьк. Чоловічий ста­ деталях,які виставляють щосьу спотворю

тевий орган. ному світлі; Ходйти в ж йто,
здійснювати статевий акт.
■ Ж ито - «символ плодючості й багатства,
тому часто є дійовою особою в ритуалі,
особливо весільному < ..> ». Жайворонок
2005:221.
ЖИТТЙ, ♦ В рата ж и ття,
піхва.
(Анекдот);
ЖІНКА, ♦ Вулична ж ін ка - повія, яка
шукає клієнтів на вулиці; Ж ін ка легкої
(Лель, 1994, № 5).
поведінки, жінка, яка легко
ЖИРОВЙЙ, а, е , . Незаконнона- вступає у статеві стосунки з випадковими
роджена, позашлюбна дитина. чоловіками;
■ Див. коментар до Скоромне слово
С Л бВ О ).
ж й ти , Бути з ким-небудь у
любовному зв’язку; мати з кимсь статеві
зносини.
(С. Пиркало, Не ду­
(Л. Костенко, Зелена пані Гелена). май про червоне); Не знйти ж інки
♦ Ж ити (сидіти) на віру, бути як ЗНАТИ.
чоловік і жінка без офіційного оформ­ ЖІНОЦТВО, ♦ Чйсте ж іноцтво - кате­
лення шлюбу. горія жінок, які за своє життя ні разу не
перебувалиусексуально-статевихстосун-
ках з чоловіком.
■ Наявність цього словосполучення, яке
(В. Скут фіксує групову спільноту
ратівський, Жеребець); 3 кулаком на типу жінок, певною мірою прояснює жи­
віру ж ити, тейське жартівливе спостереження:
- займатися онанізмом.
ЖЙТО, с., Чоловіче сім’я; ,
сперма. ,
, ЖІНОЧІСТЬ, Жіночі геніталії-
< ...>
(Т. Шевченко, Титарівна).
♦ Не за те бігго, щ о ходйла в ж иго, тільки
за те, що дома не ночувала (прислів’я),
- хто-небудь у розповіді оминає (Ю. Покальчук,
суть справи і зупиняється на несуттєвих листя).
ЖОЗЕПК 169 ЖОПА

3 пол. « ж ін о ч и й с т а т е в и й о р ­ ♦ Наче (як) в жопу ранєний [боєць], в>'льу\-

ган ». L e w in s o n 1999: 93. - повільно і/або незграб­
ЭКОЗЕПЁ: ♦ Зам кнй свою жозепё бізе, у но. ,
прохання,
щ об х т о с ь перестав випускати гази з
киш ечнику. (А. Дністровий, Пацики).
К о н т а м ін а ц ія : Джузеппе Верді і Ж орж а 1.1. Заднє місце, призначене для сидіння.
Бізе. ♦ Брати / взяти жопою,
- добиватися успіху у
ж о л у д і, Чоловіче сі­ навчанні, науці і т. ін. наполегливістю,
м’я; сперма. старанністю, не маючи для цього вел­
иких здібностей, таланту. С и н о н ім :
- Брати задницею ЗАДНИЦЯ); Жо­
; , пою ворушити,
швидше рухати­
(Цит. за: Виженко 2005). ся або виконувати певну дію. - < ...>
■ Див. коментар до ДУБЙТИСЯ. ,-
ЖОНКА, ♦ Ц віте ж о н ка, -
м е н с т р у а ц ія . (С. Пиркало,
Не думай про червоне); Карлсон з про­
ЖОПА, ж .,
пелером в жопі,
1. Заднє місце людини або тварини.
- дуже активна, рухлива людина;
Крутитися як шило (клізма) в жопі,
.-виявляти над-
(Українські жартівливі пісні);
мірну, перев. беззмістовну активність;
Як иійло в жопі у
[комедія]. , - суєтно, вертляво, не­
(С. Пиркало, Не думай посидюче. [Й о р ік:]
про червоне).
■ Етимологія слова залишається спірною. (Лесь
М. Фасмер висловив припущення про Подерв’янський, Король Літр).
зв’язок цього слова з пол. «роззява, 1 .2 . Заднє місце, призначене для покарання
зівака» і дієсловом «стояти, роз­ («жопа покарана, бита»).
зявивши рота». Найновіше пояснення сло­ ♦ Брати / взяти за жопу
ва як викривленого , яким у 16-17 а) ставити кого-небудь у без­
ст. називали віддалені села в Україні, в вихідне становище; б) ловити, зааре­
Вілорусїї, Польщі і на Смоленщині. Хоча штовувати і садити в тюрму кого-небудь;
й можна кваліфікувати таке пояснення в) настійливо напирати на кого-небудь на
як класичну народну етимологію, проте допиті, примушуючи зізнатися; Гланди
стел, «яма, нора», укр. «со­ (глотку) через жопу вирвати (пови­
ляна яма в Галіції». СРБ 2003: 142. ривати), - фізично
Ж бПА ---------------------------- 170 ----------------------

розправитися з ким-небудь (з погрозою). - придбане про запас не

< ...> буває обтяжливим; 3 голою жопою
<...> а) (3/
(А. Дністровий, Пацики); - залишитися, опинитися) ні з чим
без грошей, майна і т. ін.; б) хо­
(Л. Дереш, Поклоніння ящір­ дити, бути) бідно, погано одягнений.
ці); Д авати / надавати по жопі Пор.: З голим задом ЗАД); 3 го­
а) бити по лою задницею ЗАДНИЦЯ); з
задньому місцю, лупцювати кого-небудь. голою сракою (див. СРАКА); Злякав
їж а к а голою жопою !,
- відповідь на чиї-небудь по­
(Ю. Позаяк, Україн­ грози, заперечення небезпеки, від якої
ські лімерики); б) дуже сварити, лаяти, хтось когось застерігає: мене не зля­
карати кого-небудь за щось; Ж опа як каєш! П о р : З л я к а в їж а к а голою зад­
пйсанка, ницею! (див. ЗАДНИЦЯ); Л изати жопу
- принижува­
- хто-небудь часто зазнає побоїв.
тися перед ким-небудь, догоджати ко­
1 3 . Заднє місце як частина людського тіла,
мусь. П о р : Л изати зйдницю ЗАД-
протиставлена голові («жопа дурна»).
НИЦЯ); У жопі чеш еться у
♦ Думати головою, а не жопою,
- хто-небудь
мізкувати, розмірко­
відчуває настійне і суєтне бажання зро­
вувати над чим-небудь; Д$тиати [не го­
бити щось; Хоч жопою дихай!,
ловою , а] ж опою ,
- сперте, важке
а) розуміти що-небудь з великими
або димне, з чадом повітря; Ціл^й / по­
труднощами, бути тупим, не мати
цілуй в жопу [мене],
здорового глузду; б) робити вчинки, які .
дивують своєю необдуманістю, дурістю; - уживається як груба відмова зробити,
Ж опа зам ість головй , дати що-небудь комусь; Ц ілувати в
- хто-небудь дуже жопу
нерозумний,тупий,безтолковий, незграб­ - догоджати кому-небудь, принизливо
ний у своїх діях і вчинках. підлабузнюватися до когось у корисливих
1.4. Заднє місце, що має непристойний ви­ інтересах.
гляд («жопа непристойна»). П ор.: Ц ілувати в зад ЗАД); Цілувати
♦ Ж опою дихати, в задницю ЗАДНИЦЯ); Язиком у
- мовчати. [В овка:] жопі чесати ЯЗЙК.
[В іт ь к а :] [В овка:] 1.5. Заднє місце, що має неестетичний ви­
гляд («жопа негарна»).
- ♦ Гарний я к дві жбпи серед кущ ів,
- зовсім не­
- (О. Росич, гарний, фізично непривабливий (про лю­
Останній забій). П ор. Хоч жопою дйхай!; дину). С и н о н ім : Гарни й, я к ср ака на-
З ап ас в жопу не цілує (прислів’я), вйворіт СРАКА).
 Ж бП А

1 . Заднє місце як простір-вмістилище. у жопу,

Ф Без мйла в жопу лізти / зал ізти , а) уживається для вираження відмови
а) мати здатність у проханнях, вимогах, пропозиціях або
входити в довіру до людей і добиватися претензіях кого-небудь. <...>
с в о є ї мети, не гребуючи будь-якими
засобами; б) докладати зусилля, щоб <...> (С .Ж ад ан ,
увійти в довіру до кого-небудь і досягти Біґ Мак); Пор.: Іди в задницю
с в о є ї мети. Пор.: Без мйла в сраку лізти ЗАДНИЦЯ); Ідй в сраку С РА КА );
/ залізти СРАКА); В жопі, б) уживається для вираження незгоди
уживається як відповідь на з ким-небудь або сильного бажання не
запитання «Де?» (про місцеперебування). мати справи з ним, розірвати зв’язки з
[Ж ан М аре:] [Ф ан то - кимсь, позбутися кого-небудь; йди геть!
мас:] (Лесь Подерв’янський, [В іт ьк а :] (О. Росич,
Жан Маре); Засунути язик в жопу, Останній забій); -
- мовчати (як визнання не­ -
правоти у суперечці, при небажанні ви­
дати таємницю і т. п.); Тем но, я к [у не­
(С. Пиркало, Не думай
гра] у жопі (в ср ац і),
про червоне); Ну тебе (вас, його
- дуже темно (перев. про
в ж опу,
погане освітлення в приміщенні). [В іт ь -
уживається для вираження зне­
ка:] , (О. Росич,
ваги, презирства, бажання позбутися
Останній забій); Язйк у жопі
кого-небудь; П осилати / послати в ж о ­
ЯЗЙК); Я к із жбпи [вйтягнутий (вйтяг-
пу - грубо л ая­
ли)], -
ти кого-небудь, виражаючи обурення,
дуже зім’ятий, зіжмаканий (про одяг).
роздратування. П ор.: П осилати в за д н и ­
1.6.1. Заднє місце, яке в ієрархії частин тіла
посідає одну з найнижчих сходинок. цю ЗАДНИЦЯ).
♦ Засунути в жопу, 1.7. Заднє місце як «неправильне», «проти­
- мати абсолютну пере­ природне» місце.
вагу над ким-небудь у чомусь. Пор.: ♦ Ч ерез жопу робити, виконувати
Засунути в зад ЗАД); Засунути в ш.),
зад ни цю ЗАДНИЦЯ); Засунути в нераціонально, неакуратно. Пор. Ч е р ез
сраку СРАКА). Засунь в жопу, задницю ЗАДНИЦЯ); Руки з ж о-
- пи ростуть / вйросли
уживається для вираження абсолютної хто-небудь невмілий і
непотрібности чого-небудь; Засунути в незграбний.
жопу головою - С и н о н ім и : І*уки з одного місця ростуть
учинити жорстоку фізичну розправу над М ІСЦЕ), Руки з сраки ростуть
ким-небудь. [П ривид:] СРАКА).
(Лесь По­ 1.8. Заднє місце, включене у сферу сексу­
дерв’янський, Гамлєт); Ідй (йди) / пішов альних стосунків («жопа сексуальна»)-
ЖОПА

1.8.1. Жіноче заднє місце як інструмент ко­ видну дурницю.

кетування, зваблювання.
♦ К рутити (вертіти) жопою, .
а) ко­ ,
кетувати, добиваючись уваги (перев. -
про жінок, які спокушають чоловіків);
б) виявляти надмірну і показну
активність, догоджаючи впливовим осо­ (їда
бам з корисливою метою; догоджати. Ворс, Орган шостого чуття).
С и н о н ім и : Крутйти задом ЗАД); ■ За моделлю +
Крутити (вертіти) задницею ЗАД- пор.
НИЦЯ). МІСЦЕ, СРАКА, ЗАД-
1.8.2. Заднє місце як об’єкт виявлення НИЦЯ). Я к клізм а в ж опі,
сексуальної агресії. . - вертляво, рух­
♦ [Як] в жопу вйїбаний, ливо, з боку набік. [Й о р ік:]
- доведений до стану надзви­ ,
чайного фізичного виснаження і (або) <...> (Лесь
Подерв’янський, Король Літр); С тара
морального приниження.
ж опа,
- людина похилого віку, перев. фі­
І бати в жопу
зично і розумово немічна; Хитра жопа,
а) уживається для
а) хитра і по­
вираження презирства до кого-, чого-
тайна людина; б) хитра людина, яка на­
небудь; б) примушувати кого-небудь
магається обдурити свого партнера.
багато і тяж ко працювати (зазвичай у
Синонім: ХИТРОЖОПИЙ 1.
чиїхось інтересах); Йобаний в жопу,
3. Що-небудь абсолютно непотрібне.
- який ♦ До жопи
викликає досаду, роздратування або пре­ - абсолютно байдуже, все одно.
зирство; Щоб тебе (його .) кож ­ 4. Дуже складна, безвихідна і принизлива
ного дня в жопу трахали! ТРА- ситуація.
ХАТИ; Хай (нехай) у жопу вйпбеться ♦ В [глибокій] ж опі,
(вйїбуться), - а) у дуже віддаленому місці,
уживається як проклін з недоброзич­ глухому закутку. <...>
ливими побажаннями.

(О. Ульяненко, Ангели

помсти); Хуй тобі в жопу! ХУЙ).
. Незграбна, нерозторопна і непрактична
людина.
♦ Ж опа з ручкою,
людина, яка допустила не­
коректність у поведінці або сказала оче­
(А. Дністровий, Па-
цики); б) у брудному, невлаштованому
місці; в) у дуже важкій, безвихідній або
принизливійситуації;П внажопа,вуль/'.-
- дуже важка,
безвихідна або принизлива ситуація. <...>
Ж<)ПА
(А. Дністровий, Пацики).
5. Задня частина останнього вагона поїзда,
місце, на якому іноді подорожують ф ут­
больні уболівальники.
Ф Залізна ж опа, - байкер,
який проїхав миль. ■ англ.:
+ Вискочив я к прищ на жопі,
- сказати що-небудь недо­
речно, невчасно.
■ За моделлю
Втикнути два
пера в жопу і думати, що птаха (при­
мовка),
- поводити себе самовпевнено, зазнай­
кувато; Д обра ж опа від Б ога, а лиха
від чорта (прислів’я),
- добро людині дає добра
сила, а лихо - зла. ■ Замість
Ж опа
злйпнеться
а) кому-небудь не
варто надмірно уживати солодощі; б)
хто-небудь не повинен мати надмірних
бажань, претензій; Ж опа ш ирока,
- автомобіль «Jeap Che-
гокіе»; Ж опою відчувати
очікувати, передчувати, пе­
редбачати що-небудь (перев. щось небез­
печне, загрозливе); Заж м урити ж опу,
- помер­
ти; Н а безрйб’ї і ж опа пряник (прислі­
в’я), за
браком чого-небудь не доводиться бути
перебірливим. ■ Замість
Н а безрйб’ї і ж опа соловйом
стане (прислів’я), - ЗАДНИЦЯ). Я к ж опа в
те саме, що Н а безрйб’ї* і сам а раком
станеш РАК).
ЖОПА
(Л. Клименко, В е ­
ликий секс у Малих Гіідгуляївцях); Н а
свою жопу,
- собі на шкоду, на свою біду. Синонім:
На задни ЗА Д Н И Ц Я );
Ні каплі в рот, ні сан ти м етра в ж о п у ,
запевнення в то м у ,
що хто-небудь припинить тривалу пияти­
ку; П овертатися / повернутися ж оп ою
.,
- відвертатися від кого-небудь у важ к у
хвилину, відмовлятися допомогти ком усь;
Поки півень не клюне в ж опу,
- до сп р ав ж ­
ньої біди, до перших проявів загрози;
Посиніти я к куряча ж оп а,
змерзнути; Р вати ж о п у ,
а) ви слу­
жуватися перед начальством; б) п р а ­
цювати з максимальним напруженням
сил; старатися. <...>
,
У ж опу, напити­
ся, п ’я ний / т . ш.,
- дуже, надзвичайно, с м е р тел ь­
но. П о р . У задницю ЗА Д ­
НИЦЯ); У сраку СРЛКА ); Ш п й л ь -
ка в ж опу, догана; Ш у ­
кати на свою ж опу при год,
ризикувати, д ія т и
авантюрно, втручатися у небезпечні поди
або ситуації.
П ор.: Ш укати на свій зад при год
ЗАД); Ш укати на свою задницю п р и г о д
-
ні світла, ні повітря, жити,
. - безбарвно, н е ц ік а ­
во й безперспективно.
ЖОПАСТИЙ, а, е, Який
має великий зад.
ЖОПАТИЙ, а, е, Те ,
саме, що Ж ОПАСТИЙ.

(Українські сороміцькі пісні). (М. Моги-

ЖОПОЛЙЗ, ч., ., лянський, Честь).
Підлабузник, підлиза; той, хто лю­ ЖУРАВЕЛЬ: ♦ Ж уравель в коноплях,
бить грубо лестити кому-небудь. - чоловічий статевий орган.
Ж О П О РбЖ ЕЦ Ь, ,
Автомобіль «Запорожець». ,
ж о п о с й д , ч., , ,
Людина, яка досягла успіхів у (Цит. за: Виженко
навчанні, науці і т. ін. наполегливістю, 2005).
настирністю, не маючи для цього великих ЖУРЙТИ, Здій­
здібностей, таланту. снювати статевий акт з ким-небудь.
ЖОП$ГСИК,ч., ЖУЧИТИ, , Здій­
Невеликі сідниці. снювати статевий акт з ким-небудь.
ЖОПУШНИК.ч. , Гомо­
сексуаліст. ,
ЖРЙЦЯ, ♦ Ж рйця [купованого] ко- ,
хйння, або - повія. ,
, (А. Дністровий, Пацики).
■ 3 рос., первісно: допікати доганами.
, ЖУЧКА, Жіночий
статевий орган.

ЗАБАБАХ, ЗАБАХУРУВАТИ, Почати пово­

Чоловічий статевий орган. дитися розпусно. ,
(Сл. Гр., 2 ,4 ).
забабА хати, ЗАБЗДІТИ, .,
Запліднити жінку. 1. Випустити гази з кишечнику, поширити
[В іт ь к а:] сморід (перев. на все приміщення).
, (О. Росич, Останній за­ 2. Злякатися, відчути великий страх.
бій). Пор.: НАБЗД1ТИ 1.
 Здійснювати статевий акт. (Бандурка); заду
пол. «чоловічий статевий орган» хорош ого складу, а поглянути в очі -
ВАЛЕК. блю вати ся хоче (прислів’я),
ЗАВбДИТИСЯ, ., При­ статний і рослий, але негарний з лиця, на
ходити до стану сексуального збудження; обличчя (про людину); Ш укати на свій
збуджуватися. зад пригод, -
ризикувати, чинити авантюрно, втруча­
, тися у небезпечні події або ситуації.
(О. Чорногуз, Міністр без портфеля). 1.1. Задня частина тулуба, призначена для
+ Заводитися з півбберта - приходити сидіння.
до стану сексуального збудження дуже Задня частина тулуба як частина ті­
швидко; дуже швидко збуджуватися. - ла, призначена для покарання («зад
покараний, битий»).
,
, (Бандурка).
♦ Д авати / дати під зад [коліном]
(О. Чорногуз, Міністр без порт­ а) ударяти по зад­
феля). ньому місцю кого-небудь; б) насварити,
ЗАВОЛОКА, ж ., Ж інка легкої по­ вилаяти кого-небудь, зробити сувору
ведінки. / , , догану комусь; в) грубо виганяти кого-
, , (Г. Та­ небудь звідкись; г) рішуче й грубо звіль­
расюк, Новели). няти кого-небудь з місця роботи.
■ Первісно: людина, що багато часу десь 1 3 . Задня частина тулуба людини або тва­
вештається, гуляє. рини як вмістилище, перев. вузьке, важко-
ч., доступне.
Чоловічий статевий ор­ ♦ Засунути в зад
ган. - мати абсолютну перевагу над
ЗАГАРБНИК, ч., Чоловічий ким-небудь у чомусь. Пор.: Засунути в
статевий орган. задницю ЗАДНИЦЯ); Засунути в
жопу Ж бП А ); Засунути в ср аку
Здійснити статевий СРАКА); Засунь в зад
акт. - уж и­
ЗАД, ч., 1. Задня части­ вається для вираження абсолютної не-
на тулуба людини і тварини; заднє місце. потрібности чого-небудь і категоричної
♦ Аж п ’яти в зад влипаю ть відмови від нього; Пор.: Засунь в зад ­
- хто-небудь дуже ницю ЗАДНИЦЯ); Засунь в ж опу
швидко біжить. Ш ирбкий в заду, Ж ОПА); Засунь в сраку
. - який має великі сідниці СРАКА); Підй (пішов) [кобйлі] в за д ,
(перев. про жінку).
ЗАД
а) уживається для вираження невдово­
лення ким-небудь, небажання бачити
когось; б) уживається для вираження
презирства, небажання мати справу з ким-
небудь, рахуватися з кимсь.
(Ю. Гіокальчук,
Те, що на споді).
13.1. Задня частина тулуба людини як вмі­
стилище для проникнення предметів, ре­
човин.
♦ Бігати я к в зад гарячий віник засунули,
метушитися, швид­
ко бігати (про людину); Н аче (ніби) [йо­
му] в зад щось засунули . ходити),
а) незграбно, вайлу­
вато; б) величаво, поважно; Я к перцю в
зад насипали
- дуже швидко (про рух людини);
Як пір’їну в зад вставив те саме,
що Як перцю в зад насипали.
1.4. Задня частина тулуба людини або тва­
рини, що має неестетичний вигляд.
♦ Голим задом їж а к а не вб’єш (приказка),
для виконання важ­
кої або небезпечної справи треба докласти
багато зусиль; Голим задом трясти -
бути дуже бідним, немаєтним; 3 голим
задом,
а) бути, залишитися, опинитися)
ні з чим, без грошей, майна і т. ін.; б)
ходити) бідний, погано одягнений;
Л изати зад
принижуватися перед ким-небудь, дого­
джати комусь; Н а голову стрій, а коло
заду, пробачте, з лопатою стій (при­
слів’я) - про людину, яка ошатно одяг­
нена, але сама брудна, немита; Н алякав
їж ака голим задом, - статевого акту (про жінку).
хто-небудь зовсім не злякався. Пор.: Н а­
л я к а в їж а к а голою сракою СРА-
176 ----------------------------------- ЗАДЙБИТИся
КА); П оцілувати кобилі зад Ко.
БЙЛА; Світйти голим задом,
носити старий, дірявий одяг; Цілувати /
поцілувати в зад
догоджати кому-небудь,
принизливо підлабузнюватися до когось
у корисливих інтересах. Пор.: Цілува­
ти в жопу Ж ОПА); Ц ілувати в зад-
ницю ЗАДНИЦЯ).
2. Жіночі сідниці як предмет уваги або сек­
суального потягу чоловіка.
♦ Баба без заду, що село без церкви (при­
казка) , . - про с ідн и ці я к достоїнство
жінки; Зад я к у виїзної кобили, у
- хто-
небудь має великі сідниці (про жінку);
К рутити (вертіти) зад ом ,
а) коке­
тувати, добиватися уваги (перев. про
жінок,які спокушають чоловіків); б)
з корисливою метою виявляти над­
мірну показну активність, догоджаючи
впливовим особам. Пор.: К рутити жо­
пою ЖОГ1А); К рутйти задницею
ЗАДНИЦЯ); Хто за задом ходить,
в голові розум губить ( п р и с л ів ’я ) - бігати
за чужими жінками зовсім нерозумно.
ЗАДВЙНУТИ , Здій­
снити статевий акт з ким-небудь.
(Сором, фольк., зап.
В. Гпатюка).
ЗАДЕРТИ, ♦ Задерти нож ку на Яв-
дош ку, - зд ій с н и т и
статевий акт (про чоловіка).
ЗАДЙБИТИСЯ, Виявити готовність до
-
(Сором, фольк., зап.
В. Гнатюка).
 177
ЗАДНИЦЯ

навчанні, науці і т. ін. наполегливістю,

Задня ч асти н а ту л у б а людини; с ід н и ц і. //<? настирливістю, не маючи для цього ве­
<...> ликих здібностей, таланту; Задницю
м’яти, зволікати,
не поспішати; Задниця приросла до мер­
седеса у - хто-
<...> (Ю. Андрухович, Два­ небудь любить їздити, ві/щає перевагу
н а д ц ять о б р у ч ів ) ; пересуванню машиною; Лінь підняти
задницю
(їд а Ворс, Ор­ хто-небудь лінивий, зволікає,
ган ш о с т о г о ч у т т я ). неохоче щось робить; Як шило в задниці
♦ Гарячий я к у м ертвого задниця,
- байдужий, емоційно хто-небудь неспокійний, непосидючий.
зовсім холодний (про людину); Задниця С и н о н ім : Мати шило в сраці СРА-
як братська могйла (ж орна, кош ик) у КА).
- хто-небудь 1.2. Задня частина тулуба як частина тіла,
має надмірно товсті сідниці; Задниця призначена для покарання («задниця
як кулачок, - хто- покарана, бита»).
небудь має дуже малі сідниці (про ху­ ♦ Батіг до задниці, -
ду людину); М олоти (плескати) я к у справа, з якою людина найкраще обізнана,
задницю (сраку) зм ерзти, якою повинна займатися і яка підходить,
- говорити дурниці, влаштовує; Налатати задницю
нісенітниці, що-небудь безглузде; П ри­ побити, від­
чепитися я к мокрі штанй до задниці, лупцювати кого-небудь; Паяльник у зад­
- набрид­ ниці, - покарання,
ливо нав’язуватися, надокучати своїм то­ догана. <...> -
вариством; Т реба я к до задниці віхоть
(чиряк), - зо­
всім не треба; Як ком ар на задниці, (С. Жадан, Депеш Мод);
про те, що Щоб задниця по шву розійшлася!,
заважає, дошкуляє кому-небудь. - уживається
1*1. Задня частина тулуба, призначена для як проклін для вираження крайнього не­
сидіння. задоволення, обурення чиїми-небудь
вчинками, діями.

<...> (В. Ж уравський,

(Ю. Винничук, Сучасні прокльони).
Обід). 1 3 . Задня частина тулуба як частина люд­
* Брати / взяти задницею , ського тіла, протиставлена голові («зад-
- добиватися успіху у ниця дурна»).
ЗАДНИЦЯ ЗАДНИЦя

♦ Лиш е одна звйвина і та на задниці йди геть!; Пор.: Ідй в жбпу ЖОПА);
. - Ідй в сраку СРАКА); М ати до (у)
хто-небудь нерозумний, нетямущий; Ду­ задниці - абсолютно байдуже
мати задницею , - ставитися до кого-, чого-небудь; ігно­
бути тупим,«розбавленим здорового глуз­ рувати когось, щось.
ду. [мислі] /
, (О. Ульяненко, Ан­
гели помсти). Синонім: М ати в сраці
(О. Ульяненко,Сєдой). РАКА); П о си л ати /п о сл ати в зад-
Задня частина тулуба людини як вмі­ ницю - грубо
стилище, перев. вузьке, важкодоступяе лаяти кого-небудь, виражаючи роздра­
місце. тування, обурення і т. ін. Пор.: Посилати
♦ У глибокій задниці, бути, опинити­ в жбпу ЖОПА).
ся .- 1 3 . Задня частина тулуба, що має неесте­
а) у дуже віддаленому місці; б) у дуже тичний вигляд.
важкій, безвихідній або принизливій ♦ 3 голою задницею залишити­
ситуації; Я к із задниці [вйтягнутий (вй- ся, опинитися),
тягнули)], - дуже -н і з чим; без грошей або без
зім’ятий, зіжмаканий (про одяг). З л я к а в їж а к а голою задницею!,
Погане в цілому місце, яке в ієрархії - відповідь
частин тіла посідає одну з останніх схо­ на чиї-небудь погрози, заперечення не­
динок. безпек, від яких хтось когось застерігає;
♦ Засунути в задницю мене не злякаєш! Пор.: З л я к а в їж ака
- мати абсолютну пе­ голою жбпою Ж ОПА); Лизати
ревагу над ким-небудь у чомусь. Пор.: задницю -
З а с м у т и в зад ЗАД); Засунути в принижуватися перед ким-небудь, до­
жопу ЖОПА); Засунути в сраку годжати комусь. «У -
СРАКА); Засунь в задницю
-
уживається для вираження абсолютної ,
непотрібності чого-небудь і категоричної (Г. Тарасюк, Гаспид і Мар­
відмови від нього. Пор.: Засунь в гарита) . П ор.: Л изати жбпу .ЖОПА);
зад ЗАД); Засунь в жбпу П ідтирати задницю
ЖОПА); Засунь в сраку СРАКА); - догоджати кому-
Ідй (йди) / пішов у задницю , небудь, вислужуватись перед кимсь. <...>
а) уживається для
вираження відмови у проханнях, вимогах, (А.
пропозиціях або претензіях кого-небудь; Нейтральна територія); Ц ілувати в
б) уживається для вираження сильного задницю
бажання перервати будь-які стосунки, - догоджати кому-небудь, прини­
зв’язки з ким-небудь, позбутися когось; зливо підлабузнюватися до когось у ко-
 179 ЗАДНИЦЯ

інтересах. Пор.: Ц ілувати в - -

жопу ЖОПА); Ц ілувати в зад
ЗАД)- (Ю. Винничук, Обід).
16 1.7.3. Заднє місце чоловіка або жінки як
проти­ об’єкт виявлення сексуальної агресії.
1.7.4. Заднє місце людини як уособлення її
+ Затягтй язик в задницю , тіла і/або духовного світу.
а) стати струнко; б) замовчати; Ніби
♦ Задницею відчувати -
руки із задниці вйросли, робити,
очікувати, передчувати, гостро відчувати
виконувати .,
що-небудь (перев. небезпечне, загрозли­
- невміло, незграбно; Ч ерез
ве); Н а свой) задницю , робити,
задницю, робити, виконува-ти
зробити .),
-
нераціонально, неакуратно. Пор.: Ч ерез . - собі на шкоду, на свою
жопу ЖОПА); Язйк у задниці біду.
ЯЗЙК. ,
1.7. Задня частина тулуба людини, включе­ ,
на у сферу сексуальних стосунків («зад­
ниця сексуальна»). (А. Дністровий, Патетичний блуд).
1.7.1. Жіноче заднє місце як інструмент ко­ ■ Замість Р вати зад ни­
кетування, зваблювання. цю, ., а) ви­
♦ Крутйти (вертіти) задницею , служуватися перед начальством; б) пра­
а) цювати з максимальним напруженням
кокетувати, добиватися уваги (перев. сиЛ; Рятувати свою задницю ,
про жінок, які спокушають чоловіків); б) - дбати лише
виявляти надмірну і показну про власні інтереси у скрутний, важкий
активність, догоджаючи впливовим осо­
час.
бам з корисливою метою. Пор.: Крутйти
Ф В задницю ,
задом ЗА Д); К рутйти жопою
уживається для п ідтвердження
Ж бП А ).
істинности, обґрунтованости сказаного.
1*7.2. Жіноче заднє місце як уособлення
,
геніталій.
♦ Задницею заробляти грош і, ,
. - заробляти гроші ,
проституцією. <...> (С. Жадан, Б іґ Мак); <...>
, ,
,
(О. Ульяненко, Квіти Содому); З а д ­ (С. Жадан,
ниця аж проситься у Б іґ Мак); Зад ниц я вола боліла, колй
- хто-небудь збуджений корова теля родйла,
виявляє готовність до статевого акту - хто-небудь переймається чужими
(перев. про жінку). - клопотами, інтересами; У задницю , зі
ЗАДОК 180 ----------------------------- ЗАДРбЧУВАТИеЯ

сл. напитися, п’яний ш., ЗАДРАТИ1, 1. Зд^

, надзвичайно, снити статевий акт з ким-небудь.
смертельно. П ор.: У жопу ЖОПА); Дуже набриднути кому-не.
У сраку СРАКА); Ш укати на свою будь, втомити, вимучити когось.
задницю пригод, ЗАДРАТИ2, ♦ З ад р ати ногу
- ризикувати, чинити авантюрно, бути готовим до статевого
втручаючись у небезпечні події або си­ акту з жінкою (про чоловіка).
туації. ,
(Бандурка).
Пор.: Задер нбжку на Явдошку ЗА-
(С. Пиркало, Не думай про ДЁРТИ).
червоне); <...> ЗАДРЙГА, Повія.
■ О. Горбач фіксує слово як елемент київ­
ського і харківського міського сленгу
, першої половини XX ст. Горбач 1963: 13.
В етимологічній довідці посилається на
(їда Ворс, Орган шос­ російський післяреволюційний жаргон:
того чуття). П ор.: Ш укати на свій зад «милая». Горбач 2006: 519. У су­
пригод ЗАД); Ш укати на свою часному рос. жарґоні: «жінка, яку
жопу пригод ЖОПА). не поважають у злодійському середови­
2. Будь-яка людина. Н а кож ній гранйці брав щі», «жінка легкої поведінки, повія»; «не-
по задниці, врівноважена людина».
бити злодія біля кожного обійстя, чинячи ЗАДРИПАНИЙ, а, е, .
над ним самосуд (про селян); С тар а Брудний, забруднений калом.
задниц я, .-
людина похилого віку, перев. фізично ЗАДРЙСТАНИЙ, а, е. Те саме, що ЗАСРА-
і розумово немічна. П ор.: С тар а ж опа НИЙ.
(див. Ж б П А ).
(К. Москалець, Зірка на ім’я Марія).
ЗАДОК, ч., Заднє міс­
це; сідниці. « ЗАДРОЧЕНИЙ, а, е,
Хворобливий,слабосилий або втом­
лений, виснажений ким-, чим-небудь.
(О. Христан, Ма­
рення);
(Ю. Андрухович, Московіада).
■ Див. ДРОЧЙТИ.
(Ю. Покальчук, Те, що на споді). ЗАДРОЧУВАТИСЯ,
♦ М ож еш мені в задок хухнути, Втомлювати, виснажувати себе ви­
- нічого не вдієш, не рішенням яких-небудь складних проблем,
зробиш мені. виконанням важких завдань. <...>
 ЗЛДР*)ЧИТИ ] ЗАЇБАТИСЯ

- (А. Дні­
стровий, Пацики).
ЗАЖбПНИК, Пасажир
<...> байкера.
<...> (С. Жадан, Депеш Мод).
ЗА Ж бП ’Я, Те
саме, що ЗАДУП’Я.
1. Здійснити з ким-небудь
ЗАЗНАВАННЯ, . Любовні
інтенсивний статевий акт, утомивши ста­
(статеві) стосунки.
тевого партнера.
-
. Дуже набриднути кому-небудь чіпляння­
ми, нудним базіканням і т. ін.
ЗАДЙІИТИ, Пожал­ (Цит. за: Ви-
кувати що-небудь для когось. женко 2005).
■ Див. ДУПА. ■ Див. коментар до Н е зн ати ж ін ки
ЗАДУПІВ’Я, . Те са­
ме, що ЗАД$ТГЯ. - ЗАЗНОБКА, К о­
ханка.
■ 3 рос.: «кохана» < «досада, при­
крість; обморожене місце» < «знобити,
(К. Мо- морозити» ЕСУМ , 2,224.
скалець, Вечірній мед). ЗАТбАТИ ЗА Й О Б У В А Т И .
ЗАДУЛ’Я, с., Будь-яке ЗАІБАТИСЯ,
провінційне місто; глуха місцевість.
0 -матеріялізація метафори: 1. Дуже втомитися від інтенсивного стате­
вого життя.
Дуже втомитися, висна­
- - житися від якої-небудь проблеми, спра­
- (Поступ, ви або спілкування з кимсь; замучитися.
2005, № 262). [Г ам л єт:]
< ...> (Лесь Подерв’ян-
заєб ати , 1. Те саме, що ЗАЇ- ський, Гамлєт); [В ас и л ь:! < ...>

2. Те саме, що ВЙЇБАТИ. ,

,
(Русинський ерос).
ЗДЄБІТОЛЗ, Те /
саме, що ЗА ЇБІС Ь . < ...> (Лесь По-
дерв’янський, Блєск і ніщєта підарасів).
ЗАЇБІСЬ ЗАЙОСУВДТЦ

ЗАЇБІСЬ 1
Уживається для вираження задоволення,
схвалення; дуже добре, нормально. (С. Жа­
2. Чудовий або чудово. [С теп ан С р а к а дан, Депеш Мод);
<...>
(Лесь Подерв’янський, Піздєц); [Ф ілін:]
(Лесь
(Лесь Подерв’янський, Піздєц);
Подерв’янський, Павлік Морозов); [М и­
ш а:] (О. Каїнська, Письмо). Синонім: ЗАДР -
ЧЕНИЙ.
(Лесь Подерв’янський, Герой нашого ЗАЙОБИСТИЙ, а, е, Актив­
Часу); [С ал о м о н С а м с о н о в и ч :] ний у статевому плані (про людину).

<...> (Сором,
(Лесь Подерв’янський, Каз­ фольк., зап. В. Гнатюка).
ка про рєпку).
ЗАЙОБУВАТИ, ЗАЇБАТИ,
ЗАЇХАТИ, ♦Заїхати колісницею,
1. Втомлювати, висна-
Здійснити статевий акт
жувати статевого партнера інтенсивним
грубо і/або насильно.
статевим актом.
2. Набридати, надокучати, завдавати
(Коломийки При­
клопоту, неприємностей кому-небудь.
карпаття).
ЗАЙНЯТИ,
Позбавити дівчину цнотливости, (М. Нагач, Вісім
дефлорувати. чотири). <...>
(Укр. нар.
пісня). <...> (С. Жадан,
ЗАЙОБ, ч., Не­ Б іґ Мак);
адекватна поведінка; диваку ватість.-

(С. Жадан, Anarchy in the UKR).

(І. Карпа, 50 хвилин трави). ♦ Заїбати в доску (в пень) (.,
♦ Із - дивакуватий. - дуж е набриднути,
ЗАЙОБАНИЙ, а, е, надокучити, завдати клопоту, неприєМ'
Втомлений, виснажений ким- ностей. [Г а м л є т :]
небудь або чимось. <...> (Лесь П одерв’янський»
Гамлєт); [О п ан ас (
(С. Жадан, Балади про війну і відбудову);
<...> (Лесь П одерв’янський,
ЗЛЙТЙСЯ ------- * ЗАЛИЛА

Кацапи); [П р о р о к М и к о л а:] ЗАКОННИЦЯ, ж ., Цнотлива дів­

, (Лесь Подер- чина.
в’янський, Павлік Морозов); Заїбати- ЗАЛЕТІТИ ЗАЛІТАТИ.
замучити, я к Пол П от К ампучію ,
ЗАЛІТАТИ, ЗАЛЕТІТИ,
- розправитися з
Вагітніти (про небажану вагіт­
ким-небудь фізично або морально (з по­ ність).
грозою).
(Л. Дереш, Культ);
(П . Вол ьвач,Кляса). <...>
3. Дуже вимучити, виснажити ",
кого-небудь. , (Б. Жолдак, Шиготерапія).
ЗАЛОЖЙТИ,
(А. Дністровий, Пацики); [В аси л ь:] Здійснити статевий акт з ким-небудь.
У <...>
< ...> (Лесь По-
дерв’янський, Блєск і ніщета підарасій).
4. Применшувати значення чого-не­ , .
будь. ,
ЗАЙТЙСЯ, . Завагіт­ (Сором, фольк., зап. В. Гна-
ніти. (Усна мова). ,тнжа),
ЗАПУПА, ж ., 1. Головка
ЗАКАБЛ УЧИТИ, Здійснити ста­
статевого органа чоловіка з відтягнутою
тевий акт.
шкіркою.

(Колбмййки При­
.-
карпаття). (Бандурка); [М и к о л а Г н а т о в и ч
ЗАКАЦАТИ ЗА КАЦУВАТИ.
(Лесь
ЗАКАЦАТИСЯ ЗАКАЦУВАТИСЯ<
Подерв'янський, Утопія).
ЗАКАЦУВАТИ, ЗА КА Ц А ТИ , ■ рос.: залупити «задрати шкіру», букв,
Покривати по­ «відтягнути (“залупити”) крайню плоть».
слідом, калом. У традиційній російській культурі наяв­
ЗАКАЦУВАТИСЯ, закА ц ати ся, ність великої відкритої залупи вважа­
Забрудню- лась найважливішим достоїнством ба­
ватися калом після випорожнення. гатого чоловіка. Пор.:

ЗАКВАСИТИСЯ , Зава­ ♦ Залупа до п$иа, -

гітніти. претензійні, багатослівні мудрування
ЗАКОБІТИТИ кого-небудь; Залупу відрізати і н а т я ­
Позбавити дівчину цнотливости. гнути на їб ал ьн и к а, —учи­
ЗАЛУПАТИСЯ ----- 1 8 4 ---- ЗАПАСКд

нити жорстоку фізичну розправу над ,

ким-небудь (перев. з погрозою). [С а в к а

(В. Шевчук, Чорна кішка, яка шукала

(Лесь Подерв’янський, Піздєц); Пхати батька).
залупу, - здійснювати ■ Від МАНДА.
статевий акт. ЗАМІЖ: ♦ Ітй заміж, . - здійснювати
статевий акт.
(Бурсацький фольклор); У залупу
лізти, - (О. Ірванець, Любіть!); Хоче
сердитися, гніватися без достатніх на те заміж (віддатися), аж посикує
причин. ■ Замість ПОСЙКУВАТИ.
2. Задерикувата людина.
ЗАМУДОНЕЦЬ, Ду­
Ненадійна лю­
рень.
дина.
■ Від МУДАК 2.
4. Нікчемна людина.
♦ Залупа ж идівська, або - ЗАМУДОХАНИЙ, а, е ,
нікчемна, жалюгідна людина. Втомлений, виснажений.
5. Негарна дівчина. ЗАМУДбХАТИ,
. Обличчя, перев. неприваб­ 1. Вимучити, виснажити кого-
ливе, негарне. небудь перев. важкою роботою.
7. ужи­ 2. Роздратувати кого-небудь.
вається для вираження відмови у чому- ■ Див. МУДО.
небудь; нічого. [Ц и ц ькін :] ЗАМУДОХАТИСЯ,
(Лесь Подерв’янський, Уто­ 1. Вимучитися, дуже втоми­
пія). тися.
♦ С м октати [кінську] залупу, 2. Дуже роздратуватися.
- залишатися ні з чим. <...>
ЗАПАЛЬНЙЧКА, Чолові­
чий статевий орган.
ЗАПАСКА,ж.; ♦ Дати ласки з-під запаски
(А. Дністровий, Пацики). ДАТИ; Чорна запаска, -
чорне лобкове волосся у жінки.
ЗАЛУПАТИСЯ, .,
Набридати кому-не-
(Цит. за: Виженко 2005).
будь, дратувати когось.
■ «Жіноче вбрання, що замінює спідницю.
зам андЮ ритися, Кусок чорної, переважно вовняної, тка­
Хотіти, сильно бажати, прагнути чо­ нини обвивається кругом стану так, щоб
го-небудь. кінці його сходились попереду. Поверх
запаски у вигляді фартуха був кусок тка-
ЗдПЕКАНЧИТИ 5 ЗАПІЗДАТИ

нини синього кольору (попередниця). З а ­ 3. Знищити, зруйнувати що-небудь.

паску і попередницю підперізували чер­ <...>
поясом». Ставицький 1989: 225. < ...>
«Запаска була зазвичай робочим одя­ (Ю. Андрухович, Дванадцять обручів).
гом на відміну від святочної плахти». ЗАПИЗДЙЧИТИ ЗАПИЗДЙЧУВАТИ.
Жайворонок 2005: 235. Як і ПЛАХТА,
ЗАПИЗДЙЧУВАТИ, ЗАПИЗДЯЧИ-
СПІДНИЦЯ, ФАРТУХ, запаска пов’язана
ТИ
з жіночим тілесним низом, статевим
1.Б и ти кого-небудь по чомусь. [П риви д:]
життям: , -
<...>
- (Лесь Подерв’янський, Гамлєт). // Уби­
(Нар. пісні в записах Івана Франка); вати, знищувати кого-небудь.

(Українські со­
роміцькі пісні).
ЗАПЕКАНЧИТИ,
Здійснити статевий акт з жінкою. (Лесь Подерв’янський, Павлік
Морозов).
(Русинський ерос). 2. Здійснювати який-небудь оригіналь­
■ Первісно: з великою силою засунути що- ний вчинок.
небудь кудись. ЗАПИХАТИ, ЗАПХАТИ, ЗАПХНУ­
ТИ, Здійсню­
ЗАПЕРДОЛИТИ, 1. Енер­
вати статевий акт (про чоловіка).
гійно зробити щ о-небудь.-

-
(В. Діброва, Проект «Діброва»).
(Лель, 1999, № 1); < ...>
Закинути що-небудь дуже да­
леко або відправити кого-небудь кудись.
(Сором,
■ Від пол. вульґ. «дуже сильно фольк., зап. В. Гнатюка).
вдарити когось». ♦ Д ати запхати ДАТИ; З ап х ати ме­
ЗАПЕРТИ, Здійснити статевий ж и ноги, - т е с а м е , що З А ­
акт з ким-небудь. ПХАТИ. ,
,
, (Коломийки П р и к а р п а т т я ) .
(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка). ЗАПЙЧИТИ, З д ій с н и т и с т а т е в и й
ЗАПЙЗДИТИ, акт.
1. Привласнити, приховати,
вкрасти що-небудь. (Р у с и н с ьк и й е р о с ).
Принизити або побити кого-не- ■ Див. ПЙЧА.
ЗАПІЗДАТИ, З а п ізн и т и с я .
ЗА П Л А Т О Н ЬК А -------------------------------------- 186

ЗАПЛАТОНЬКА; Ж і­ Ви»
ночий статевий орган. , лгу- нничук, Мальва Ланда).
Д ■ Первісно: ударити когось.
(Українська ♦ Засандалити матом,
народня творчість). - вилаяти кого-небудь матірною
ЗАПРИДУХ» ч., Корот­ лайкою.
кий і товстий пеніс. ЗАСВЕРБІТИ, Захотіти, забажати
злягання (перев. про жінку).
ЗАПХАТИ ЗАПИХАТИ.
ЗАПХНУТИ ЗАПИХАТИ. (Со­
з а п у з А т и т и ,дгж., За­ ром. фольк., зап. В. Гнатюка);
пліднити жінку, зробити її вагітною.
- (Лель,
, ц я всъя, шіш 1999,№ 1).
(І. Кар­ ЗАСЁРА (ЗАСЁРЯ), і
па, Перламутрове порно). Неохайна, брудна людина»
ЗАПУЗЙРИТИ г)нв. ЗАПУЗЙРЮ ВАТИ. ЗАСЁРЯ ЗАСЁРА.
ЗАПУЗЙРЮВАТИ, недлк., ЗАПУЗЙРИТИ, заси р А ти , засрА ти ,
д<ж., Здійснювати 1. Бруднити що-
статевий акт. - < ...> небудь своїми екскрементами.
т а к кудм 2. Забруднювати, загиджувати, приводити
. - Л, що-йебудь у безлад.
♦ Засирати / засрати мізки
- примушува­
(Сором, фольк., зап. В. Гна- ти кого-небудь думати певним чином.
тюка). < ...>
ЗАРИСУВАТИ,
Здійснити статевий акт.
< „ > (С. Жадан,
/>
Б іґ Мак); б) обдурювати, вводити в
оману кого-небудь.
(Сором, фольк.,
зап. В. Гнатюка).
ЗАСАДЙТИ, (В. Шкляр, Кров кажана); в) надокучати
Здійснити статевий акт (про чоловіка). кому-небудь; Засрати справу,
♦ Засадйти по самі гланди ГЛАНДИ. занедбати, зіпсувати що-
засан дА ли ти , небудь; Христос тобі очі зассре,
Здійснити з ким-небудь ста­ - ти осл іп неш.
тевий акт. ЗАСОВЕНЬ, Ч оло­
в іч и й с т а т е в и й о р г а н .
ЗдСРАНЕЦЬ ------------ ЗАСУВАТИСЯ

ЗдСРАНЕЦЬ, ч., ., ■ - овечка, яка народилась навесні.

Н еохайна, нечистоплотна людина; не­ 2. Брудний, запущений, неприбраний (про
чепура. приміщення, предмети і т. ін.). < ...>
2. Ненадійна, підлу вата людина. - < ...>

(Ю. ВинничукДз«Записокпройдисвіта»);
« (С. Жадан, Б іґ М ак).
- З Бридкий, нікудишній. < ...>
<...> (Ю. Андрухович,
Дванадцять обручів); -
-
<...> (Г. Тарасюк, Дама * <...> ( ї . Карпа, 50 хвилин
останнього лицаря); трави);
< ...> . ,
-
(В. Слапчук, Навпроти течії трави).
3. Молодий хлопець.
(Ю. Андрухович, Московіада);
С инонім : ГАМНЙР.
О - мовна гра:
-
- римування:
(Ю. Андрухович, Таємниця).
4. Мерзотний, негідний, підлий (про лю ­
(Поступ,
дину).
2004, № 52);
ЗАСРАТИ ЗАСИРАТИ .
- паронімічне зближення лексем:
ЗАСУВАТИ, ЗАСУНУТИ , .,
. Здійснюва­
(Кепкування ти статевий акт.
з шумного, безладного танцю).

(Бандурка).
(Г. Тарасюк, Сни ана­ 2. Уживається як груба відмова,
хорета). небажання мати справу з чимсь*
ЗАСРАНИЙ, а, е,
1. Забруднений екскрементами.
(В. Діброва, Проект «Діброва»).
< ...>
ЗАСУВАТИСЯ, ♦ З а су в а т и ся на
(С. Жадан, два спусти, - здійснювати ста­
Депеш Мод). тевий акт (про жінку).
♦ О дна засрана яр ка всю череду засмер­ ■ Пор. нім. арґ. (засувка. -
дить, - одна лиха лю ­ «чоловічий статевий орган». Горбач
дина псує добре товариство. 2006:214.
 ------------------------ ЗАФАЙДАНИЙ

ЗАСУНУТИ ЗАСУВАТИ. <...> (Сором,

фольк., зап. В. Гнатюка).
ЗАСУП0НИТИ, Здій­
снити статевий акт. ЗАТЙЧКА, . Чоловічий
♦ Засупбнити по сйме нікудй (по самі статевий орган. -
ййця) - здійснити статевий акт з великою (Русинський ерос).
інтенсивністю. <...> Нікудишня,
нікчемна людина, яка викликає відчуття
огиди. - < ...
(Сором, фольк., зап.
В. Гнатюка).
(К. Москалець, Зірка на
ЗАСЦИКАТИ, ЗАСЦЯТИ, ім’я Марія).
1. Забруднювати се­ ♦ Затй ч ка минулорічна (триперна) - нік­
чею. чема.
2. Відчувати страх; боятись кого-, чого-не-
будь, дуже злякатися. (А. Дністровий, Пацики).

(А. Дністровий, Пацики); Хо-

< ...> хол без лйчки, я к пизда без затички
(Л. Дереш, Поклоніння ящірці); ПИЗДА.
ЗАТРАХАНИЙ, а, е,
1. Утомлений, виснажений численними ста­
(О. Криштопа, А тевими актами.
я яй!).
ЗАСЦЯНИЙ, а, е , . За­
бруднений сечею.
2. Мерзотний, негідний (про людину).
зА сцянка, .,
(Л. Клименко,
Жінка, яка забруднилася сечею.
П ор’ядна львівська пані).
ЗАСЦЯТИ .засц и кА ти . 2. Утомлений,вимучений чимсь (перев. пра­
ЗАТИКАЙЛО, ч., Короткий цею, клопотами).
і товстий чоловічий статевий орган. затрА хати ,
1. Утомити, виснажити кого-небудь числен­
ЗАТИКАТИ, Здійснювати
ними статевими актами.
статевий акт. [Єва] [Адама],
2. Утомити, вимучити кого-небудь чимсь
(Сором, фольк., зап.
(перев. працею, клопотами).
В. Гнатюка).
ЗАФАЙДАНИЙ, а, е,
ЗАТЙРИТИ, Здій­ Те саме, що ЗАСРА-
снити статевий акт з ким-небудь. НИЙ І.
 189 ЗБОЧЕННЯ

а, е, ЗАЦЮЦЯТИ, Те саме, що
Те саме, що ЗАФАЙ- ЗАСЦЙТИ.
ДАНИЙ. /
ЗАЧЕПЙТИ ЗАЧІПАТИ.
ЗАЧІПАТИ, ЗАЧЕПЙТИ,
(Ю. Винничук, Груші в тісті). Фліртувати, кокетувати з
ким-небудь, щоб вступити в інтимні сто­
ЗАФАЧИТИ, Нега­ сунки (про чоловіка з жінками).
тивно поставитися до чого-небудь, зігно­
рувати щось. (Сором, фольк., загі.
В. Гнатюка);
(Усна
мова). (Нар. пісні в записах І. Франка).
■ Див. ФАК.
ЗАШИВАТИ, .,
ЗАХВОЙДАНИЙ, а, е, Здійснювати статевий акт.
Те саме, що ЗАФАЙ- ,
ДАНИЙ.
ЗАХЕЗАНИЙ, За­ (Цит. за: Григораш 2007).
бруднений екскрементами. ■ «Злягання - це ніби життя всередині смер­
ті і смерть усередині життя. Слова з
ЗАХЕЗАТИ,
фалічним значенням можуть співвідноси­
Забруднити що-небудь екскрементами; //
тися зі значенням «нитка» (символ зв’яз­
Дуже забруднити, зробити брудним що-
ку трьох світів)». Маковский 1996: 377.
небудь.
П ор.
ЗАХЕРАЧИТИ, Зро­
ЗАШЙТА, Незаймана дівчи­
бити інтенсивно що-небудь.
на.
ЗАХУЯРИТИ, , (Бандурка).
І. Сильно вдарити кого-не- ЗБАВЛЕНА Дівчина, позбавлена цно­
будь. [Е дгар:] ти; дефлорована дівчина.
ЗБАНЄТА,лш., Чоловічі яєчка.
(Лесь По-
■ Від діял.
дерв’янський, Король Літр).
Забити, загнати що-небудь кудись ЗБЕРЁЗНИК (ЗБЕРЁЗН1К), ч.,
(персв. про м’яч). Розпусник,збоченець.
3. Здійснити з ким-небудь енергійний ЗБЕРЁЗН1К ЗБ ЕРЁ ЗН И К .
статевий акт. ЗБОЧЕННЯ, ♦ С татеве збочення - хво­
4. Зробити що-небудь видатне. робливі порушення виявів статевого
ЗАХЦЯНКА, Прищ, потягу або способів його задоволення.
вугор на обличчі (перев. у підлітка, при <...>
тривалому статевому стримуванні).
З Б Р О Я -------------------------------------------------- 1 9 0 -----------------------------------------ЗДЙБЛЮВАТИся

ЗВОНАЧИТИСЯ, Вип
рожнитися.
■ Див. ВОНО.
(Ю. Андрухович, ЗВУК, ♦ У валйти звук,
Дванадцять обручів). зіпсувати повітря газами з кишечнику.
ЗБРбЯ , Чоловічий статевий
ЗВ’ЯЗОК, Інтимні стосунки, співмещ.
орган.
кання.

ЗГАДУВАТИ, ♦ Іду тебе згадувать,

- піти в туалет.
(Ю. Винничук, Житіє гарем-
ноє). зґв ал ту в ати , Здійснити ста­
ЗБУДЖУВАТИ, Викликати в кого- тевий акт з жінкою (або пасивним го­
мосексуалістом) проти її (його) волі, з
небудь статеве бажання. <...>
використанням фізичного чи психічного
-
примусу або їх безпорадного стану.
(О. Кри-
♦ М орально зґвал ту вати ,
штопа, А я яй!).
- вразити, здивувати кого-небудь чимсь.
ЗБ У Р, ., . Гонорея.
ЗҐРАНДУВДТИ,
■ Походження неясне. ЕСУМ , 2,248. ,
Здійснити статевий акт.
ЗВІїДЕНЙЦЯ, Спокушена ■ Слово постає як елемент мікрополя лек­
мужчиною жінка, яка народила дитину. сем, похідних від пол. арготизму
ЗВІЗДА, «вбивство (букв, великий роз­
Жіночий статевий орган. бійник)» та нім. арґ. «важлива
справа». Пор. крим. «грабіж», у
ЗВІД$ГН, Чоловічий статевий львівському і тернопільському сленґу
орган. - - 1920- 1930-х pp.
«украсти», «робити
< ...> <...> бешкет», «авантюрник, беш­
(Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє). кетник». Як похідні від цих значень по­
■ Див. ЗВ бД И Т И . стають еротичні лексеми
ЗВ ІТ , ♦ М ісячний звіт, «безпідставно чіплятися до ко­
- менструація. гось», «хлопець, який зачіпає
дівчат на вулиці», що, як і дієслово
ЗВОЛОЧЙТИ,
є виявом сексуальної агресії, що
У результаті активних статевих кон­
послідовно простежується у словнику
тактів прищепити охоту до злягання; // сексуального сленґу.
Розбестити.
ЗДЙБИТИСЯ ЗДЙБЛЮ ВАТИСЯ.
(Коломийки Прикар­ ЗДЙБЛЮВАТИСЯ, ЗДЙБИТИСЯ,
паття). Бути у стані ерекції(у чолові ка)
 ЗДРЙСНУТИ * ЗЛЙГУВАТИСЯ

З ’ЇБАТИ,
(Лель, 1998, № 5-6). Вилаяти кого-небудь.
С и н о н і м : К інь дйбки стає КІНЬ).
З ’ЇБАТИСЯ,
ЗД РЙ С Н У ТИ , Пі­ Швидко і/або непомітно піти. < ...>
ти кудись; зникнути -
(О. Уль-
яненко, Квіти Содому).
ЗДРОЧЙТИ,
Зайнятися онанізмом. (С. Жадан, Anarchy in
the UKR);
-

(Ю. Позаяк, Українські лі-

мерики).
ЗЕРНЯ, ♦ Макове зерня,
(І. Карпа, Перламутрове порно).
чоловіче сім ’я; сперма.
Синонім; УЇБАТИ.
ЗЙГМУНД, ч., Чоловічий
ЗЙОБИНА, Сперма. < ...>
статевий орган.
(Сором,
(Ю. Безодня: В.Даниленко. Су­
фольк., зап. В. Гнатюка).
часна українська літературна містифі­
кація). зл ай н у в А ти , Зіп­
■ Від імені Зигмунда Фрейда (1856-1939) - сувати що-небудь.
австрійського лікаря-психіятра і психо­ ■ Д и в.Л А Й Н б.
лога, який розвинув теорію психосек- ЗЛИВАТИСЯ, ♦ З л и в а ти с я в екс­
суального розвитку індивіда. тазі, - здійснювати ста­
ЗІЙТЙСЯ, Вступити у близькі тевий акт;злягатися.
стосунки без особливого кохання.
З в ’язок чоловіка з жінкою.
(В. Да-
ЗЛИГАТИСЯ ЗЛЙГУВАТИСЯ.
ниленко, Людина громів).
ЗЛЙГУВАТИСЯ, ЗЛИГАТИСЯ,
з іп с у в а т и , По­
Вступати в інтимні,
збавити дівчину цнотливости, дефлору-
статеві стосунки з ким-небудь.
вати.
♦ Пізно дівці панянство шанувати, як -
уже зіпсує (прислів’я), - про дівчину,
(Л. Костенко,
яка втратила цноту. Зелена пані Гелена); У
ДІРОЧКА, ж ., Жіночий
статевий орган. ,
ЗЛОЄБ^ЧИЙ

(О. Ульяненко, Ангели помсти). (Л . Тарцн

ЗЛОЄБІ'ЧИЙ, а, е, 1. Який ін- «Атол Мороруа»).
тенсивно, до віх) і насильно здійснює ста­ ЗЛЯГАТИСЯ, ЗЛЯГТЙСЯ,
тевий акт; садистський; Сексуально Вступати з ким-небудь у статеві
ненаситний. [Генерал Власов:] <...> стосунки. ,

(Лесь (О. Довженко, Я кохаю му­

Подерв’янський, Павлік Морозов). зику); ,
2. Злий, сварливий.
3. Дуже міцний, гострий або різкий (про ,
смак або запах чогось). < ..>
(Ю. Покальчук, Те, що на споді).
♦ П ролетарії усіх кра^н, злягай тесь!,
заклик
до любовного єднання.
■ Замість
, -
,
ЗЛЯГТЙСЯ ЗЛЯГАТИСЯ.
Christian Lacroix,Givehchy DKNY?..)
(А. Жураківський, Кінець відпустки). ЗМІЙ, Чоловічий статевий орган.
С и н о н ім : ЇБУЧИЙ. Синонім: ВУЖ.
■ Метафоричне перенесення за формою,
ЗЛОІБУЧКА, ж .,
хоча має місце і сексуальна символіка:
або . Повія.
в Едемському саду саме змій відкриває
ЗЛУКА, Статевий акт; злягання.
сексуальність Адамові і Єві.
ЗЛЯГАННЯ, Статевий акт. ♦ З а гр а в а ти зі змієм, - мас­
турбувати (про чоловіка).

ЗМІНА, ♦ П рацю вати в другу (третю,

четверту) зміну - зраджувати в подру*'
ньому житті (перев. про чоловіка).
(А. Дністровий, Патетичний блуд); ЗНАРЯДДЯ, . Чоловічий
орган.
♦ Знаряддя насильства,
- чоловічий статевий орган -
(С. Процюк, Тотем);
 ЗРОБЛЕНИЙ

<...> (Ю. Винничук, Весняні ігри в

осінніх садах).
“
ЗНІМАТИСЯ, Про­
понувати себе для сексуальних стосунків
(про жінку); // Пропонувати сексуальні
/ ” (К. Москалець, Вечірній послуги (про повію).
мед).
ЗНОСИНИ Любовні, ста­
ЗНАТИ, ♦ Н е знати ж інки - не
теві стосунки.
мати інтимних (статевих) зв’язків (про
чоловіка). ЗНЮХАТИСЯ,
■ Вислів пов’язаний із старозавітним евфе­ Вступити в любовні стосунки.
мізмом на позначення статевого життя, знати ЗНІМ АТИ.
напр.: «І пізнав Адам Єву, жінку свою,
і вона завагітніла, і породила Каїна...» Людські
екскременти.
За підрахунками Елана Річтера,
вживається 943 рази у Старому Завіті, ЗОНА, ♦ Ерогенні зони - чуттєві ді­
але тільки 15 разів у сексуальному зна­ лянки шкіри, що спричиняють приємні
ченні. Richter 1993: 123. Пор.: сексуальні відчуття, коли їх торкаю ться,
«мати тепер чи в минулому сексуальні гладять або цілують. - -
стосунки з нею чи ним (у Біблії - тільки
з нею)». The Wordsworth Dictionary of (В. Слап-
Sex 1994: 133; «Не знати жінок (чо­ чук, Крихти хліба у бороді Конфуція).
ловіків) - бути цнотливим», (словник
ЗРОБЙТИ, Запліднити жінку,
С. Ожегова); «Znac sif z kims» - «бути з
зробити її вагітною.
кимсь у статевому зв’язку». Dqmbrowska
♦ Зробйти дитйну (лялю) - запліднити
2005: 106; - про
жінку, зробити її вагітною.
статевий акт. Lewinson 1999: 191.
.-
Пор.: ЗА ЗН А ВА Н Н Я, ПІЗНАТИ.
В . Древ-
ЗНАЧОК, ♦ Ч орненький значок, лянський, «Ой, мамо, в комору ведуть»);
- жіночий статевий орган. -
(Українські
сороміцькі пісні);
.-
-
(Цит. за: Виженко 2005).
ЗНІМАТИ , ЗНЯТИ, (О. Курочкін: Мій плуг не оре...).
- знайомитися з дівчиною з метою
здійснення статевого акту. ЗРОБЛЕНИЙ, а, е: ♦ Десь там зроблений,
— те саме, що БАИСТ-
ИНТЙРЕС

ИНТ^РЕС, Жіночий Можливо, утворене жарт. контамінаці

статевий орган. (Бур­ укр. і лат. «між, посере­
сацький фольклор). дині».

ІВАН, ♦ Ч ервоний Іван ночував, ♦ Лю бовний інструмент,

- у кого-небудь менструа­ чоловічий статевий орган.
ція; Ш видкий Іван,
- пронос.
ІКРА, ♦ М етати ікр^, (Е. Єлінек, Піаністка); Робочий інстру­
- здійснювати статевий акт (про м ент, - те
саме, що Лю бовний інструмент; Стру-
чоловіка).
м ент, якйм роблять живйх лю дей, -
ІМПОТЕНТ, 1. Чоловік, - те саме, що Любовний ін­
нездатний здійснювати статевий акт і в струмент.
якого відсутня ерекція.
ІНШИЙ, а, е: ♦ Т а інш е, а) статеві
■ Від лат. «знесилений, слабкий».
органи; б) статевий акт; злягання.
2. Безсила, ні на що не здатна
■ Евфемізм у значенні «жіночі гені­
людина.
талії» ужив В. Шекспір у п’єсі «Ромео і
ІМПОТЕНЦІЯ, ж . Статеве безсилля, відсут­ Джульєтта». Richter 1993: 74.
ність ерекції у чоловіка. <...>
ІТЙ, ♦ Ідй в Г агри ,
.-уж ивається для вираження
-
небажання мати справу з ким-небудь,
бажання позбутися когось; Ідй (ідіть)
(О. Забуж ко, Музей покинутих пішов ( n iu u iä , пішлй) ти (ви, вонй
секретів). /«.), у а) уживається
■ Від лат. «безсилля, слабість». для вираження мовцем
ІНСТРУМЕНТ (СТРУМЙНТ), відмови виконувати вимоги,
Чоловічий статевий орган. відмова у якому-небудь проханні. -
- -
[любовному автоматі] - (С. Бортніков,
,
(Е. Єлінек,
Піаністка).
(Сором,
фольк., зап. В. Гнатюка).
 195

(Ю* Андрухович, Московіада); б) ужи­ ■ Три крапки у тексті або їх відсутність

вається для вираження незадоволення передбачають обсценні складові сино­
ким-, чим-небудь, несхвалення чогось, німічних ідіом: НА ХЕР (ХРІН, ХУЙ), В
вираження сильного бажання перервати ПИЗДУ (Ж б П У , СРАКУ
будь-які стосунки з ким-небудь. - С и н о н ім и : Ідй нй хер ХЕР), Ідй н і
... - хрін ХРІН), Ідй на хуй (див. Х УЙ ),
(М. Гри- Ідй в жопу Ж б П А ), Ідй в пизд^
мич, Магдалинки); ПИЗДА).
(Ю. Покальчук, Те, що
на споді); ПЇ: ♦ Ггі твой) м а!,
. . - те саме, що Йоб твою м ать
МАТЬ). -
(Ю. Винничук, Троянда Орисі). (Українські сороміцькі пісні).

ІБАК, . 1. Чо­
ловічий статевий орган.
2. Те саме, що ЄБА К .
ІБАЛКА, ж ., (Ю. Андрухович, Таємниця).
1. Повія. ТбАЛЬНИЙ (ЄБАЛЬНИЙ), а, е
2. Дівчина, жінка. 1. Пов’язаний із статевим
3. Обличчя. Пор.: ЇВАЛО, ЇБ Л б , ЇБУЧКА. зляганням.
ІБАЛО (ЄБАЛО), 2. Призначений для статевого злягання.
♦ Є бальний стан ок,
1. Рот, пащека.
- жінка як статева парт­
(Лесь Подерв’янський, Казка нерка.
про ріпку...). О - мовна гра (паронімічне зближення лек­
2. Обличчя; пика. <...> сем):
(Ю. Андрухович,
Дванадцять обручів).
ЇБАЛЬНИК (ЄВАЛЬНИК),
. Обличчя, морда.
<...> (С. Жадан, Де­
пеш Мод); [В ася Т в є р д о х л є б о в .У

/ (Лесь Подерв’янський, Дохуя масла);

(Лесь Подерв’ян­
ський, Пацавата історія);
ЇБАЛЬНЯ 196

Уживається для вираження

здивування,захоплення чим-небудь.
(Лесь Подерв’янський,
Діана); ,
, ( . Карпа, Перламутрове
, , порно).
ЇБАТИ (ЄБАТИ), .,
(А. Дністровий, Патетичний 1. Здійснювати статевий
блуд); < ...> - акт з кимсь; виконувати роль актив­
, ного статевого партнера. -
/
(Ю. Андрухович, Таємниця). - -
ЇБАЛЬНЯ,ж., їдальня. (Бандурка);
ЇБАНАТ, Дурень.
ЇБАНАТСТВО, с., . Відсутність розу­
му, розумова обмеженість дурість. і хтось же їх
їбе! (Ю. Андрухович, Таємниця); [Ва­
си л ь:]
<...> (С. Жадан, Сорок ва­ , ,
гонів узбецьких наркотиків). —
ЇБАННЯ, Ста­
тевий акт,злягання. (Лесь По­
дерв’янський, Блєск і ніщєта підарасів).
ЇБАНУТИЙ, а, е,
■ Слово праслов. (^еЬ ії, *]еЬаП). Відоме
Нікчемний, ненормальний або
усім слов’янським мовам: рос. ,
дивний (про людину). С и н о н ім и : ЙОБ-
біл. , болг. , серб словен.
НУТИЙ І , ТРАХНУТИЙ 2.
пол , кашу «псувати,
Т банУ гися, драти», дчеськ. «лаяти», чеськ.
1. Упасти; ударитися об що-не- «бити», «злягатися», «проклинати»,
будь. словацьк. (діял.), влуж.
2. Поводити себе як божевільний; збоже­ нлуж. «бити, ударяти, штовхати»,
воліти. [Г ам л єт:] «обдурювати» (пор. СРБ
, 2003: 131. З а іншою версією, походить
від індєвр. «з’єднання». Ьєууіпбоп
, 1999: 79.
(Лесь Подерв’янський, ♦ їб ат и , аж дим із хати йде •»
Гамлєт). - здійснювати стате­
♦ Ібанугись об сосну, вий акт з великою інтенсивністю-
- стати психічно ненормаль­ [Г ам л єт:]
ним. ,
 197 ЇБАТИ

(Лесь Подерв’янський, Гам- 2. Уживається для вираження пре­

лєт); їб ати вашу м ать МАТЬ; зирства, зневаги, байдужости до чого-
їбати (єбати, трахати все, що небудь або небажання займатися чимсь.
воруш иться, бути [Ш льом а
сексуально активним, нерозбірливим у (Лесь Подерв’янський, Піз-
статевих зв’язках чоловіка або жінки. дєц); ,
[Едгар:] [Літр] <...> (Русинський ерос).
♦ їбати (єбати) в жопу (в сраку, в рот)
- зневажати кого-
- небудь або нехтувати чимсь. [П риви д:]
(Лесь Подерв’янський, Король Літр); -

< ...>
(С. Пиркал о , Не думай про червоне); їб а т и ,
(Лесь Подерв’янський, Гам лет); -
як врага народа ,
-
злягатися з жінкою протягом три­
валого періоду; здійснювати статевий акт
(І. Карпа, 50 хвилин трави); <...>
інтенсивно. [Іван О п а н а с о в и ч :] < ...>

(Лесь Подерв’янський,
(А. Дністровий, Пацики);*Я
Остановісь, мгновенье); їб ати (єбати),
їбу алібабу, - уживається для
як сатану -
вираження незадоволення ким-небудь,
здійснювати статевий акт насильно,
зневаги, презирства і т. ін. до когось,
грубо, «використовуючи» жінку.
чогось; Не їбати не цікавить кого-
небудь.
(Ю. Андрухович,
,
Таємниця).
(Весільна пісня); Очима
їбе, а носом спускає ОЧІ; Щоб З Сварити кого-небудь, знущатися
мужики їбали (єбали) , з когось.
- уживається як жартівливе [офіцери]
побажання жінці мати статеві стосунки з - (Ю. Анд­
чоловіками. [А гн еза:] , , рухович, Таємниця).
♦ їбати (єбати) в жопу [каленим хуєм,
(А .Гавран, сосновим колом] -
Усе про жінок); Щоб тебе (вас суворо карати кого-небудь. [П р и в и д
коні їбали !, - уживається як
проклінзнедоброзичливимипобажаннями
ЖІНЦІ; Я к я того не люблй), я к хто мою
жінку єбе, - (Лесь Подерв’янський, Король Літр);
уживається як нечемна відповідь тому, [У ч и т е л ь :] ,
хто втручається в чиїсь справи. ,
 198
(Лесь
Подерв’янський, Павлік Морозов); Та-
тйри щоб їбйли в срйку
. - уживається як проклін з
побажаннями зла кому-небудь. [П р и ­
вид:]
, . - уживається для вираження
(Лесь
Подерв’янський, Гамлєт).
4. Дуже лаяти кого-небудь.
♦ їб ат и в хвіст і в гриву, .-
- дуже сильно лаяти ко­
го-небудь.
5. ., Діймати кого-небудь, викли­
кати роздратування у когось чим-небудь.
♦ їб ати (єбати) мозок - кло­
потатися, перейматися чим-небудь, ду­
мати про щось.
(І. Карпа, Перламутрове порно).
Уживається для вираження захоп­
лення з приводу чого-небудь або як
емоційна реакція на репліку співроз­
мовника. <...>
(С. Жадан, Б іґ Мак).
4 їб ат ь мене (мєня) в дишло (рот і в ніс),
- (Ю. Позаяк, Ше­
уживається для вираження захоплення.
[М и т р о д о р а П и л и п ів н а
(Лесь Подерв’янський, Герой на­
шого часу); [П є р є ц М о іс є є в іч :] <...>
- П ор. ЗА ЇБА ТИ .
, 1. Здійснювати статевий
(Лесь Подерв’янський, Сноби); їб ать
м оі віники! - те саме, що їб ать мене в І
дйшло. [Іван О п а н ас о в и ч :]
(Лесь Подерв’янський, Остановісь,
венье). ■ Пор. у військовому соціолекті
Великобританії: «їба­
ти мої старі ботинки» (вираження
вування). Коровушкин 2005: 402. //
Й їбу,
збудженого стану: здивування, захоплен­
ня. [М и к о л а Г н ат о в и ч :]
...>
[Ц и ц ьк ін
(Лесь Подерв’янський, Утопія);
Ф їб ати і ф ам ілії не пи тати
а) здій­
снювати статевий акт з гим-небудь. ,
(Міський фольклор); б) робити
з ким-небудь все, що хочуть, знущатися
як завгодно; Тебе не їбуть, т а к ногами
не дрйгай (прислів’я),
- не втручайся в те, що тебе не
стосується.
О - мовна гра: замість очікуваного римою
непристойного слова пропонується інше
(ефект обманутого очікування):
-
деври);
- римування:
. Насміхання над розпусною
дівкою.
Ж арт у чоловічому товаристві.
ЇБАТИСЯ (ЄБАТИСЯ),
акт; злягатися.
? ••
 199 —
ЇБ б іІІИ Т И

Д , Лж ІБЛЙ, О б-
(Бандурка); личчя.
(Бандурка); ♦ їблом торгувати,
або - сидіти б ез
(Ю. Андрухович, Дванадцять обручів). діла, байдикувати. [Б р у н о А д о л ь ф о ­
+ Єбуться кроли ки в голові вич ,
- хто-
небудь несповна розуму. (Лесь Подерв’янський, В асіліса
Єгоровна і мужичкі).
їб али ся кош енята,
злипалися оченята (примовка), ІБЛЯ (ЄБЛЯ),ж.,
- про статевий досвід дуже Статевий акт; злягання. -
< ...> -
молодих людей; їб а т и с я ,я к к іш к а ,
(Ю. Винничук, Весняні
- активно вступати у
ігри в осінніх садах; <...>
статеві стосунки з різними партнерами,
< ...> :
не висуваючи до них особливих вимог, (А. Дністровий, Пацики);
не втомлюючись і отримуючи від цього (Русинський ерос).
велике задоволення; їб ати ся (єбатися)
аж двері тр яс пгься (село пахне), ЇБНУТИ,
- здійснювати статевий акт з великою Сильно вдарити ко-
го-небудь.
інтенсивністю.
ІБНУГИСЯ, .
(Коломийки При­ Здійснити статевий акт.
карпаття); (Б а н ­
(прислів’я). дурка).
. довго во­ 2. Поводити себе як божевільний; зб о ж е ­
зитися, безтолково і повільно виконувати, воліти.
робити що-небудь. ЇБНЯ, сам е,
3. Мучитися, виконуючи що-небудь нудне, що ЇБ Л Я ./
те, що потребує копіткої роботи.
♦ Ібйсь током , ., -
уживається для вираження презирства,
зневаги до кого-, чого-небудь.
■ Модифікація «вдари­
ло струмом». Пор.: Ібйсь конем
,
КІНЬ).
(А. Ерно, Пристрасть).
ІБКЙЙ, а, е. Те саме, що ЇБЛЙВИЙ. ІБОШИТИ,
1. Наполегливо й важко працювати.
(Цит. за: Виженко 2005). [П ривид:] <...>
ЇБЛЙВИЙ ЄБЛЙВИЙ. ,
ЇБбШ ИТИСЯ ------------------------ -----------------200

(Лесь Подерв’янський, (Лесь Подерв’янський

Гам лет); [Л ітр:] < ..> Блєск і ніщєта підарасів).
їб У ч к а , ж ., Обличчя.
♦ Дати в їбучку - вдарити по обличчю.
(Лесь Подерв’янський, Король Літр).
. Інтенсивно виконувати що-небудь, ЇДРЙТИ (ЄДРЙТИ),
трудитися над чимсь. [А л ь ф р е д Ю хи­ Здійснювати стате­
м ович:] вий акт з ким-небудь; виконувати роль
активного статевого партнера.
(Лесь Подерв’янський, Піздєц); ■ 3 рос.: - «здійснювати статевий
акт з кимсь»; - у складі
< ...> лайки
(Ю. Андрухович, Таємниця). ♦ їдрйт (єдрйть, єдріт) твой) качалку, v
-
Важко працювати. <...> те саме, щоЙоб твою мать МАТЬ);
їдрйт твою через коромисло - те саме,
, що їдрйт твою качалку; Єдріт та в дріт
<...> (С. Жадан, Депеш Мод). та в колючу - те саме, що їдрйт твою
качалку. [Т р о м м ел ь :]
ЇБІ'ЧИЙ, а, е, 1. Те саме,
що ЄБЛЙВИЙ. [П р о р о к М и к о л а:]
(П. Солодь-
(Лесь По­
ко, Четверта революція).
дерв’янський, Павлік Морозов); [Й ор і к
ЬКАЧОК, ., .Піхва.

(Лесь Подерв’янський, <...>

Король Літр). (Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє).
2. Поганий,мерзенний. [Ге н е р а л В л асо в:] С и н о н ім : Й бЖ И К .
ЇЗДА, ♦ їзд а верхи, -
статевий акт з позою «жінка зверху»-
[О льга:] <...>
(Лесь Подерв’янський, Павлік Морозов).
[Г рета:] [О льга]:
3. Противний, остогидлий. [С ука:]
(М. Гав-
(Лесь Подер­ ран, Усе про жінок).
в’янський, Павлік Морозов). їсти , ♦ Істи солонину,
4. Пекучий на дотик. [В аси л ь:] здійснювати статевий акт. -
, ,

| (Цит. за: Лесюк 2007).

 ___ йбБ А Н И Й

див. коментар до С коромне слово

схотілося,
- хто-небудь дійшов до стану сек­ (Українські сороміцькі
с у а л ь н о го збудження ( жінку). пісні).

ЙОБ, ♦ Йобу д атися, (С. Жадан, Біг

- втратити здатність розумно Мак).
мислити і адекватно оцінювати ситуацію; ♦ Йобане чудо,
збожеволіти. (А. Дні­ - незвичайне, дивне створіння.
стровий, Пацики).
Синонім: ЙОБНУТИСЯ.
ЙОБЕВЕГЕДЁ, Те саме, що ЙО-
КЕЛЕМЕНЁ. [С ви ри д С в и р и д о в и ч
(Лесь
ЙОБЕВЕГЕДЁЙКА, ж .,
Подерв’янський, Сноби); Й обаний в
несприятлива
рот РОТ; Й обаний-сміш ний, .,
ситуація.
- ди­
ЙОБАНИЙ, а, е, вакувата, химерна людина, яка викли­
1 .3 яким здійснено статевий акт; // який кає роздратування. < .. > -
своєю поведінкою, вчинками або спо­ , ,
собом життя викликає неприязнь, вороже (С. Ж а­
ставлення до себе. дан, Депеш Мод); Й обаний череп,
або -
(П. Вольвач, Кляса). нікчемна людина. [С авка:]
2 Який викликає огиду; поганий, [А х в а н а с ій :] [С авка:]
нікудишній, мерзотний (про предмет, , (Лесь Подерв’ян­
явище, подію і т. ін.). ський, Герой нашого часу); Й обаний
чурка,
або - нікчемна людина; нік­
(Ю. Андрухович, Таєм­ чема. [А х в а н а с ій :]
ниця); (Лесь Подерв’янський, Герой
(Ю. Андрухович, нашого часу); [С авка:]
Таємниця); // Набридливий через те, що ,
постійно є джерелом негативних емоцій;
остогидлий. (Лесь Подерв’янський, Герой
, нашого часу); Й обана чучундра,
або
Й бБАР ЙОБНУТИСя

те саме, що Й ббаний ч^рка. [Г олос <...> (Лесь Подерв’янський

Н а з а р а С ів у х и :] - Павлік Морозов); -
(Лесь Подерв’янський, ,
Піздєц); Йобані очі б Ч І. (ІБТ-Жадан).
ЙОБАР (ЙбБА РЬ), ., 3. Украсти що-небудь у когось.
1. Чоловік з високою ЙОБНУТИЙ, а, е,
сексуальною активністю і вправністю. . або Недоумкуватий
пришелепуватий. < ...>
,

(Ю. Винничук, Ве­

сняні ігри в осінніх садах); < ...> (С. Жадан, Біг
<...> - (Л. Кли­ Мак); < ...>
менко, Великий секс у Малих Підгу- ,
ляївцях).
. Коханець; статевий партнер. [О льга:] (Л. Дереш, Поклоніння ящірці).
2. Дивакуватий, нестандарт­
ний, непередбачуваний у своїх діях,
. вчинках і т. ін. -
(М. Гавран,Усе прожінок); ,
[В а л ь к а (С. Жа­
дан, Депеш Мод).
3. Нікчемний, нікудишній. [Гоне-
(Лесь Подерв’янський, Казка р іл ь я :]
про рєпку...).
♦ Супер-йобар з пухнастим хуєм, (Лесь Подерв’янський,
- чоловік, який Король Літр).
любить хизуватися сексуальною силою. 4. Розбитий; р о з т р о щ е н и й .

ЙбБАРЬ ЙОБАР.
-
ЙОБКАТИ, Те саме,
що ЇБАТИ.
ЙОБНУТИ,
Ударити кого-небудь. - (Перець Червоний, Арма-
гандон ілі Пиздець свету ( А п о к а л іп т и ч н а
- п’єса).
- (О. Криш- С и н о н ім : Р О ЗЙ бБ А Н И Й 2.
топа, Жах на вулиці В ’язнів). ЙОБНУТИСЯ,
2. Випити (про спиртне). [П р о р о к М и к о ­ 1. Сильно вдаритися, забитися.
ла:] <...> 2. Упасти.
 0ГУ РТ 203 -------- ЙЙСИП

(Українські сороміцькі пісні); ЙОМА-ЙО (ЙО-МАЙ

Те саме, що Йоб твоіо м ать
МАТЬ). [В о в к а
< ...> (Ю. Андрухович, Таєм­
ниця).
<...> (О. Росич,
- - Останній забій); ,
- (С. Жа- -
Дан, Мод). (Ю. Позаяк, Шедеври).
+ Йббнутися м ож н а Уживаєть­
ЙО-МАЙО ЙОМ А-ЙО.
ся для вираження емоційного потрясіння
від почутого, побаченого. Й бПЕР, ♦ Й бпер м етр, -
а) уживається для ви­
(С. Жадан, Б іґ Мак). раження досади або нерозуміння; б) уж и­
вається для вираження захвату, захоп­
ЙОГУРТ, Сперма.
лення, задоволення.
Й Ж ИК,ч„ Ж і­
ночий статевий орган. ЙОПЕРЕСЕТЕ, Те сам е,
що Й бКЕЛЕМ ЕН Е. -
ЙОКЕЛЕМЕНЕ, ,
Те саме, що Йоб твою м ать (А. Дністровий, М істо упо­
МАТЬ). - вільненої дії).

(Б. Жолдак, Спокуси); - ЙОПКАТИСЯ,

- Лаятися матірними словами.
- ЙОРШИК, ♦ Ч ищ ення пляш ки й о р -
ш иком , - статевий ак т .
<...> (Г. Тарасюк,
Новели).
■ 3 рос.: «Уживалось школярами, які ци­ (Л. Клименко,
тували алфавіт (повна назва лайки ЕКА- львівська пані).
ЛАМЕНЕ КУПОРЕСЕТЕ) як наївне ЙОСИП, ♦ Йосип голий (д р а н и й ),
алібі у разі звинувачення у лихослів’ї». -
Флегон 1973: 105. який замінює лайку Йоб твою м а т ь
ИОЛКИ: ♦ Й блки -палки , МАТЬ); Йосип К обзон; Й о с и п
- те саме, що та М арйнка,
Йоб твою м ать МАТЬ). - те саме, що Йосип голий; Й о с и п
- , на кобйлі (на волах)! Й осип т в ій Д1#*
, , Йосип твою раз; Йосип тебе р о б й в , >’
<...> - те сам е,
(О. Забуж ко, Польові дослідження з ук­ що Йосип голий; —
раїнського сексу).
 (О. Забужко, ручів); вС/\-
Музей покинутих секретів). *-
ЙбХАНИЙ, а, е, -
(Ю. Андрухович, Таємниця)
Те саме, що ЙОБАНИЙ.
♦ Й оханий (йокарний, йоф аний) бабай
,
., - уживається
для вираження досади, незадоволення з
приводу чого-небудь.
<...> (Ю. Андрухович, Мос- (А. Му-
ковіада); <...> харський, Попса для еліти);

(Л. Дереш, Поклоніння

<...> (Ю. Андрухович, Дванадцять об­ ящірці).

КАБАКА, ч . І . КАБІНЕТ, ♦ К абінет задумливості,

Чоловічий статевий орган. Туалет; Сотий кабі­
нет - те саме, що К абінет зад$тиливості.
(Цит. за: Виженко 2005). ■ Від англ. double «00». Д ив.Д А БЛ .
■ Первісно: нюхальний тютюн. Див. ко­ КАДР, , Чоловік як об’єкт можливо­
ментар до го статевого зв’язку.
2. Жіночий статевий орган.
КАДРА, Жінка як об’єкт можли­
КАБАН, */., Хтивий і вого статевого зв’язку.
грубий у сексуальних устремліннях чо­
КАЗАНОВА, Успішний спокусник бага­
ловік.
тьох жінок.
■ Від імені Джовані Джакомо
(С .Ж адан, Депеш
(1725-1798). У дванадцяти томах спогадів
Мод).
він навів список понад ста коханок і
КАБАНЮРА, ч.Зг/губ. до КАБАН. < ...> про набагато більшу кількість спокушень.
Уважають, що, на противагу Дон Жуану,
походеньки Казанова не «спортивні», а
(Ю. Покальчук, Те, що на споді). відображають його душевну потребу.
КАБЕЛЬ КОБЕЛЬ. КАЙРИСИ Чоловічі яєчка.
КАБЗДЕЦЬ, Не­ КАКА, ж ., 1. Кал, кізяк; бруД-
вдале завершення; слово, яке замінює 2. Що-небудь погане, паскудне.
П И ЗДЕЦ Ь - крах, кінець. 3. Погана, гидка, мерзенна людина.
♦ Кабздець кош еняті, - те саме, ♦ К ака-б ека,
що кабздець. небудь неякісне, негодяще; б)
 кдКАДКМ1Я 205 КАЛЙНА

людина. КАЛАБАНЬКА, ж ., Піхва.

- (М. Лукаш,
ціпигачки). (Коломийки.Прикарпаття).
КАКАДЁМ1Я, КАЛАМАЖ, ч., Вагіна.
А к а д е м ія . ■ Первісно: каламар, чорнильниця.
К о н т а м ін а ц ія і .
КАЛЙНА, 1. Сорочка наре­
КАКАЛО, і Людина, ченої після втрати цнотливості.
яка часто випорожнюється. ■ Калина - символ дівоцтва; через яскраво-
КАКАТИ, 1. . Випорож­ червоні ягоди асоціюється з кров’ю. Вой­
нюватися. - тович 2002: 433. «Калина широко пред­
ставлена у весільному обряді < ...> якщо
(Л . Де­ після першої шлюбної ночі на сорочці мо­
реш, Поклоніння ящірці). лодої не було слідів, присутні на весіллі
■ Звуконаслідувальне утворення, відоме в викидали з короваю калину, топтали її,
індоєвропейських і неіндоєвропейських а замість неї встромляли гілку сосни або
мовах. ЕСУМ , 2,344. рути». Жайворонок 2006: 270.
Говорити по-російськи. ■ Від рос. 2. Незаймана дівчина.
слова-питання
КАКАШКА, 1. Кавалок екс­ <...>
крементів. [В о в к а (П. Федотюк, Єва).
, ♦ Зл ам ана калйна, дівчина, яка
втратила цнотливість.
(О. Росич, Ос­
танній забій).
2. Погана лю­ (Л. Клименко, Великий секс
дина. у Малих Підгуляївцях); Л ам ати / зл а­
3. К іноконцертний мати (згубйти, страти ти ) червону к а ­
комплекс. лину, а) позбавляти дів­
КАП, ч. . Екскременти. чину цнотливости.

(І. Окуневський, Чиряк). (Цит. за:

^ Бруд, нечистоти. Виженко 2005); б) з л ам ати )
З Що-небудь бридке, від­ одружуватися з цнотливою (незайманою)
разливе. дівчиною. - ,
♦ Жити я к свиня в к а л у ,
а) перебувати, мешкати в неприбраному, , (Нар.
брудному приміщенні; б) жити у важких, пісні в записах І. Франка); С іктй калину,
нестерпних умовах. позбавляти дівчину
• Від праслов. цнотливости; дефлорувати.
КАЛЙТКА

КАЛЙТКА, Шкірно-м’язове утворення, ♦ Н а п ’ятку капне - і вагітн а (з яйцеш

мішечок, де знаходяться чоловічі статеві - дуже легко завагітніти від якого*
залози небудь чоловіка (з мови жінок).
< ..> КАПУСТА, . Вагіна.

(Ю. Винничук, Весняні ігри в осінніх са­ (Українська народня твор.

дах). чість).
С и н о н ім и : М 1Ш ЁЧО К ,ТбРБО ЧК А . ■ З а подібністю вагіни до розрізаної ка­
■ Первісно: торбина для грошей; гаманець. пусти. «У багатьох пісенних текстах
зайця б ’ють за те, що він ламає у городі
КАЛІНИ,лш., Мен­
капусту. Є підстави вважати, що мотив
струація.
ламання капусти символізує шлюбний
КАПАТИ, Випорожню­ акт, де заяць втілює чоловіче, а капуста -
ватися. жіноче начало. Українська шлюбна пісня
,
КАМАСУГРА, Пре­
зерватив.
■ Від назви давньоіндійського трактату про
не випадково
кохання та статеві стосунки (V ст. н. е.).
виконується у післяшлюбному обряді
КАМЕРА, Газова кам ера, «перезви», в якому беруть участь тіль­
. або - туа­ ки заміжні жінки і співають пісні
лет. нескромного змісту. Образ зайця у фольк­
КАМІКАДЗЕ, ч., Чоловічий лорі, співвіднесений з темою шлюбу,
статевий орган. служить шлюбним, а точніше - еро­
тичним символом. Зазвичай заяць осми­
КАПАЛО, Чоловічий ста­ слюється як чоловічий образ. З шлюбом
тевий орган. і еротикою пов’язані також такі еле­
КАПЛЙЦЯ Жіночий ста­ менти сюжету пісень про зайця, як по­
тевий орган. цілунок і пастка (втрата холостяцької
, свободи і пов’язаність шлюбними узами).
На Україні дітям пояснюють, що їх при­
(Бандурка). носять зайці». Гура 1978: 170-173.
♦ Вйставити каплицю , П ор. в амер.сленґу: ву л ьва»,
«жіночі гені­
зробити непристойний жест (по­
талії».
казати зад) або спати голим (про жін­
♦ Капусту сіктй, - здійсню­
ку).
вати статевий акт.
кА пнути, Запліднити жінку в ре­
зультаті нетривалих статевих стосунків
з чоловіком. (Українські сороміцькі пісні).
к дП ^С ТЕ Н ЬК А ------------------------------------- 207 ------- КВІТКА

Статеві стосунки. ■ 3 лат.: «оскоплення, кастрація».

КАФНб, Лайно.
Костенко, Бере­
стечко). КАЦАМбНІЯ,
Жіночий статевий орган.
КДП^СТЕНЬКА, ж ., Пестл. ■ О. Горбач пов’язує з лат.
до КАПУСТА 1 «чистота, чесність». Горбач 2006: 513.
кА ц ати , кА цнути,
(Українські сороміцькі пісні).
Випо­
Те саме, рожнюватися.
що КАПУСТЕНЬКА.
кА цнути кА цати.
.мене -
(Бандурка). качА лка,
■ Пор. еротичний підтекст: Чоловічий статевий орган.
з КАЧАН, ч., Чоловічий ста­
тевий орган.
(Бандурка). (Цит. за: Виженко
КАП^СТЙЧКА, ж ., Те саме, 2005).
що КАПУСТЕНЬКА. КАЧЁЛЬ, ж.,
. <...> - Жіночий статевий орган.
(Русинський ерос). ♦ [Ну його все] в кач ел ь,у
КАПУЦЙН, ч., Онанізм. - уживається
♦ Капуцина - займатися она­ для вираження незадоволення, роздрату­
нізмом вання, злоби і т. ін.
■ 3 пол.:
«монах». 0^тЬго\У8ка 2005: 126; Ьєууіп- (Я. Івченко, Синдром на­
воп 1999: 64. бутого імунітету).

КАПУЦЙНА, ж ., . Сперма. КАЧКА, Жіночий ста­

тевий орган. ,
КАПУЦИНЙР, Онаніст.
(Українські сороміцькі
КАРАСИК, пісні);
мочитися уві сні
(перев. про дітей). С и н о н ім : (Лель, 1994, № 5).
РЙБА).
КАШКА,ж .: ♦ М анн а к а ш к а ,
КАСТРАТ, Особа чоловічої статі, у якої сперма.
видалені статеві залози (тестикули).
КБТ (Кебете), К ого Б
Трахнути.
(І. Карпа, КВІТКА, Жіночий ста­
Перламутрове порно). тевий орган.
КВІТНЙК
К,НКЦЬ
КВІТНЙК, ч.: ♦ Столочений квітнйк, КІЗЯК, ч.: ♦ М етнути кізяк,
- дівчина, позбавлена цнот­ - справити велику нужду.
ливості. <...> КІЛ, ч., Чоловічий стате.
, вий орган.
КІЛОК, . Чо­
ловічий статевий орган. В
<...>
(Ю. Андрухович, Дванадцять обручів).
КЕТЧУП, ч., . Кров під час
дефлорації. (Ю. Винничук, Житіє га-
ремноє).
(Поступ, ♦ Осиковий кілок, - те
20.06^1998). саме, що кілок; В такій дірі кілок не
зогнив, а ще й наросте ДІРА; Для
КИЙ, ч., Чоловічий статевий орган. ж інок була би бідка, щоб Адам на­
■ Первісно: палиця. родився без кіл к а (прислів’я) - про важ­
КИЙОК, ч., Те саме, що КИЙ. ливість статевого життя для жінки; Як
кілок усе в одній дірі, то й зогнити мо­
КИСІЛЬ, ч.; ♦ В арити к и с іл ь , здій­ же ДІРА.
снювати статевий акт; злягатися. ■ Див. Ф алічні символи ФАЛІЧ­
КИСЛОБЗДІЙ, ч., НИ Й ).
Росіянин. КІЛОЧОК, Пестл. до К ІЛ бК .
■ Контамінація (натяк на ро­ ♦ Де подолочок - там долбчок, де доло-
сійську національну м’ясну страву з посі­ чок - треба кілочок (прислів’я) - кожна
ченої квашеної капусти) і жінка мусить мати статевого партнера.
КИЦЬКА, 1. Жіночий статевий
КІНЕЦЬ (КОНЕЦЬ), Чоло­
орган.
вічий статевий орган.
2. Волосся на жіночих геніталіях. ,
,ж ., Жіночий статевий орган.
,
(Ю. Покальчук, Те, що на споді).
♦ Д істати капустки на кінець,
заразитися венеричною недугою.
■ Пов’язане з пол. «кисле моло­
ко». Горбач 2006: 218; І з малйм кінцем
(М. Маті ос, Буль­
мож на радість велйку зробити (при­
варний роман).
казка) - чоловічий статевий орган малого
КИШКА, . Чоловічий ста­ розміру може бути приємним для жінки;
тевий орган. , М очйти / замочити (помочйти) кінець?
(Українські сороміцькі піс­ - здійснювати стате­
ні). вий акт; Н аставили кінців -
 (наплодйли) старців (приказка), (Р. Кухарук, Любити хлопчика);
- про бідну бага­
тодітну сім’ю; П іймати (повісити чай-
ник) на кінець, - (П. Вольвач,
заразитися венеричною недугою; Хотіла Кляса).
конёць - у тр ати ла вінець (прислів’я) - ■ Дієслово, на думку О. Ф легона,єфемінно
дівчина, яка утратила цноту і можливість маркованим, уживається стосовно жінки;
вийти заміж через свою статеву хіть. «чоловічий» відповідник - СПУСТИТИ.
О - мовна гра (матеріялізація метафори): Флегон 1973: 155.
О - лексична субституція і матеріялізація
. метафори:
.
(Лель, 1993, № 2 ).
- - КІНЧИК, ч., Чоловічий ста­
(Анекдот).
тевий орган; // Чоловічий статевий орган
КІНОЗАЛ, ♦ Катрусин кінозал, малого розміру.
- груповий секс. -
■ За назвою дитячої телепередачі, в якій (Коломийки Прикарпаття).
демонструвались мультфільми. ♦ К інчик замочйгги - здійснити статевий
акт
КІНЧАТИ, КІНЧИТИ,
,
Відчувати оргазм. <...>
(Коломийки Прикарпаття).
КІНЧИТИ КІНЧАТИ.
<...> (Я.Івченко, Синдром на­ КІНЬ, ч., Чоловічий статевий орган.
бутого імунітету); <...> ♦ К інь дйбки стає:, починається
ерекція у чоловіка. -

< ...> (С. Жадан, Біг Мак); (Я .Івченко, Синдром набутого іму­
,я нітету); Н а п о р и коня, -
здійснити статевий акт. ■ «Напувати
, коня - у народних піснях символічний
образ любовного задоволення, бажання
, кохання: “Дівчино моя, напій же коня! -
, Не напою, бо ся бою, бо щем не твоя” ;
(Ю. Винничук, Весняні давати пити чужому чоловікові - зна­
ігри в осінніх садах); чить зраджувати свого; Т . Шевченко
використав цей образ у поемі “ Великий
- - льох”: дівчина напуває коня Петра І»
що вертався з-під Полтави, де загинула
воля України». Жайворонок 2006: 385.
КІНЬ КЛКОГІЛТрд

Напр.: / ч., або .,

/ Сутенер; чоловік, який живе на утриманні
, , повії.
, ... 2. Чоловік, якого утримує коханка.
3. Співмешканець, коханець.
(Т. Шевченко, Великий льох). ♦
П ор.: «Представлення чоловічого ста­ - дуже сяяти; Був
тевого органа як коня, а жіночого -
- здійснити статевий акт (про
як джерела, звідки кінь тамує спрагу,
чоловіка); - даремно.
очевидно, дуже архаїчне: воно зустрі­
чається також в інших індоєвропейських ,ж „ Жіночий статевий
народів, наприклад, у італійців». Успен­ орган.
ский 1996: 163.
(Цит. за: Виженко 2005).
П ор. М іж яругам и є студник, де б на­
пився і мій коник К бН И К ). Див. Жінка легкої поведінки.
також коментар до КРИНЙЦЯ; Осід­ ♦ Блудлива (драна) кіш ка, -
л ати коня, . - здійснити статевий сексуально активна жінка, нерозбірлива
у зв’язках.
акт; П р и в’язати коня, . -
,
справити малу нужду.
(Л. Костенко, Зелена пані Гелена).
Ф їбйсь конем , у ж ивається для
вираження запевнення, підтвердження ви­ ♦ ,
словлюваного. [К о р д е л ія :] - зневажати кого-небудь
або гребувати чимсь.
(Лесь ■ В одеському сленґу - penis. (Горбач
Подсрв’янський, Король Літр); Кінь 1963: 34).
з яйцям и, Знайо­
сильна чоловікоподібна, владна жінка. митися з ким-небудь, флірту вати; схиляти
до статевого контакту.

,
<...> (І. Окуневський, Зна­
(Г. Тарасюк, Новели).
двору); К інь педальний,
П ор. СКЛЁ1ТИ.
- дурна, шкідлива або дивна лю­
КЛЕОПАТРА ,ж ., Жіночий статевий
дина.
орган. - <....>

(ПІК, 2002, № 4 7 -
48); Коню під хвіст, - даремно, (М. Матіос, Бульварний роман).
марно, без позитивних наслідків. Пор.: ■ Від імені Клеопатри - останньої цариці
Кот^ під хвіст КІТ). Єгипту, коханки Юлія Цезаря, дружини
С и н о н ім : КОНИК. Марка Антонія.
 1 - КНУР

І^ П А Т И ,
статевий акт (про чоловіка).
К л е п а т и / н а к л е п а т и д іт е й , (В. Слапчук, Крих­
запліднювати жін- ти хліба у бороді Конфуція).
ку. - ■ Від гр. «схил, пагорб».
КЛУМБА, Опйлювати клумбу,
мати численні статеві контакти з
,
жінками (про чоловіка).
(М. Матіос, Солодка
Даруся); К л е п а т и к о с у КЛЮЧ, Чоловічий стате­
здійснювати статевий акт. вий орган.
♦ До жіночої колодки кожен ключ пасує
(приказка) - фізіологічно для жінки під­
ходить кожен чоловік; І великий багач
ходить лише з одним ключем (при­
(Українські сороміцькі пісні). слів’я), навіть у багатого чоло­
віка один статевий орган.
КЛИН, Чоловічий статевий ор­
ган. - КЛЯП, Чоловічий стате­
, <...> вий орган.
<...> (Ю. Винничук, Житіє ■ Первісно: ганчірка, якою затикають
гаремноє). жертві рота.
КЛІЄНТ, Чоловік, який КНЙЖКА,ж.: ♦ Зазирати в чорну книжку,
користується послугами повії. мати статеві стосунки з
[вагон] жінкою; Чорна
жіночий статевий орган. ■ У ГРНП
І.Ф ранко наводить вислів:

(Іздрик, АМ™). Про парубка, який часто мав

статеві зносини з дівками.
КЛІЗМА, 1. Догана.
♦ С тавити (вставити) клізму - грубо КНОПКА, Вибухова кнопка,
лаяти кого-небудь або винести догану клітор.
комусь; Я к клізм а в ж о п і Ж бП А . КНУР,
2. Пуста пластяна пляшка з- Надмірно хтивий чоловік.
під прохолодних напоїв. ■ самець свині. У наддніпрянському
3. Неприваблива жінка; // Набридлива говорі «виявляти статеву охо­
жінка. ту (про свиню)».
4. Повія. ♦ Кнур ефіопський уживається для
КЛІТОР, . Жіночий еректальний орган, роз­ вираження зневаги до кого-небудь, осуду
ташований перед вульвою, який ува- когось (перев. у звертанні). <...>
жається аналогом пеніса.
 [М а л ьв і н а:]
<...> (Є. Паш- (Лесь
ковський, Безодня). Подерв’янський, Место встрєчі ізмєніть
2. Сутенер. ніззя).
КНУРИК, ч., Зменш.-пестл. до ■ 3 рос.: - первісно: «пес, самець
КНУР. <...> собаки».
♦ Якщо сучка не схоче, то кобёль не скоче
(прислів’я),
(А. Морговський, Са- - якщо жінка не захоче, то статевий
лаїха, нера...). акт не відбудеться.
КОБЕЛЯКА, ч. Згруб. до КО БЁЛЬ. -
КНУРЯЧИЙ, Прита­
,
манний, властивий кнурові.

(А. Морговський, Салаїха, нера...);

КОБЁЛИК, ч. Зменш.-пестл. до КОБЁЛЬ.

[жеребців, кобелів]
(І. Карпа, 50
хвилин трави).
КОБЕЛЙНО, ч., Чоло­ <...> (В. Шевчук, Чорна кішка,
вік, який любить жінок, який веде активне яка шукала батька).
статеве ж иття. - КОБЕЛЯЧИЙ,а,е. Притаманний, властивий
кобелю.
-
- - (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
КОБЄЛЬ КОБЁЛЬ.
-
КОБЙЛА, ♦ Пішов (пішли) ти (ви)
(Анекдот).
кобйлі в тріщ ину,
КОБЁЛЬ (КАБЁЛЬ; КОБЙЛЬ; КОБ&ЛЬ), - уживається для вираження
Хтивий обурення, незадоволення, роздратування
чоловік. <...> [в очах] і т. ін. з приводу чого-небудь, небажання
<...> , бачити когось; йди геть! не заважай
(робити щось)!
,-
, ,

, -
(Ю. АнД-
(В. Шевчук, Чор­ рухович, Дванадцять обручів); П о д іл і
на кішка, яка шукала батька); // (поцілуйте) кобйлі зад (кобйлу в тршД1'
КОБЙЛЬ 213 -------- ------------
— КОЗУБ

ну), . -
уживається для вираження неввічливої ,
відмови робити, виконувати що-небудь (Е. Єлінек,
недоцільне. С и н о н ім : Поцілуй в сраку Піаністка); ,
РАКА). (Л. Клименко, Великий секс у Ма­
лих Підгуляївцях).
КОБЙЛЬ КОБЙЛЬ.
КОГУТ, Чоловічий ста­
КОБІТА, ♦ Зай ван и ти кобіту,
тевий орган.
- здійснити ■ У сороміцькому фольклорі (записи
статевий акт з жінкою. В. Гнатюка) є жарт «Когут на продаж»:
■ Первісно: «вкрасти»; шляхтич виніс молоко продавати і сів нав­
З а к ал ата ти (покалатати, пер екал ата­ почіпки, поставивши бутлі з молоком
ти) кобіту, біля ніг, а портки мав роздерті між ніг.
здійснити статевий акт; П ерерізати кобі­ Жінка, яка проходила повз нього, запитує:
ту, здійснити статевий акт; когута поїш чи продаєш?
Ш мондати кобіту Ш М 0НДАТИ; С и н о н ім : ПІВНИК 1.
Ш муляти кобіту ШМУЛЯТИ. КОП/ГИК, ч., Пестл. до К б -
КОВБАСА ,ж ., ГУТ. -
Чоловічий статевий орган. М. Матіос, Бульварний роман).
♦ Ж ива ковбаса, - чоловічий ста­ КОЗА, ♦ К оза д ран а, - дівчина
тевий орган. (жінка) легкої поведінки. -
, ,
, (Усна мова).
(Українські сороміцькі пісні);
КОЗАК, ♦ К о зак із ш танів,
К овбаса, що спбреду, - чоловічий ., - чоловічий статевий
статевий орган; Ковбасу їсти, орган.
здійснювати статевий акт.
КОЗЕЛ, Хтивий чо­
,
ловік.
(Українські сороміцькі пісні).
к о в б А с и н а , ж ., Чоловічий
статевий орган.

(В. Врублевський,
(А. Дністровий, Міс­ Текля з Марією...).
то уповільненої дії). ♦ Водйти козла за роги,
ковбаска, -зрадж увати чоловікові (про жінку).
Пестл. до КОВБАСА. КОЗУБ, Жіночий стате­
вий орган.
, ■ Первісно: ручний кошик із лубу або
(Бандурка); лози.
К О З У Б Е Н Ь К А --------------------------------- 214 - - К()М кд,я

Пестл. статевий акт.

до К О ЗУ Б.
ж ., Статеві (Сором
стосунки. <...> фольк., зап. В.Гнатюка); Сягнути під
коліна, Здійснити статевий акт з
, жінкою.
(приказка).
ж .: ♦ З аїхати в біду коліс-
, нйцею ( коліснйцев),евфел*.,
(Ю. Покальчук, Паморочливий запах здійснити статевий акт (тільки про чо­
джунглів). ловіка). -
С и н о н ім : ЛІЖ КО.
Здійснювати (Коломийки Прикарпаття).
статевий акт. ж ., Фриґідна жінка. [Гене-
■ Жартівливе зближення з КОЇ­ р а л В л а с о в :]
ТУС «статевий акт» і КОЙКА «статеві
(Лесь По-
стосунки».
дерв’янський, Павлік Морозов).
Статевий акт. ♦ Дубова колода, -
чоловічий статевий орган. < ...>
,
(С. Процюк,
Тотем).
(Л . Клименко, Ве­
■ 3 лат.: «статевий зв’язок, злягання»
ликий секс у Малих Підгуляївцях).
< «з’єднання, союз».
Чоловічі яєчка; тестикули.
Здійснювати статевий акт між двома
жінками (про лесбіянок

(Лель, 1998,
№ 4 ).

(Ю. Позаяк, Українські лімерики).

Груповий секс.
С и н о н ім : СИКИЛЯТИСЯ.
♦ К рутити колеса,
ж ., легкої
- перебувати в інтимних стосунках
з кимсь або фліртувати. ж.. ♦ К ом бінація з
пальців, - дуля.
(Г. Тарасюк, Дама останнього лицаря). ■ Жіночий ста­
Трансформація тевий орган. ...
♦ Т ан ц ю вати у чотири коліна ...
[кадрйль], - здійснювати (Українські жартівливі пісні).
K()Ml'PKA

КОМІРКА’ ♦ Золота ком ірка, ♦ М іж яругами є студник, де б напився

- піхва. і мій коник (прислів’я) — про статевий
♦ потяг чоловіка до жінки; Н а кон ика,
- піхва. - - у позиції зверху під
час статевого акту.
(J1. Клименко, Коханка.
Великий секс у Малих Підгуляївцях). ■ Від лат. «лежан­
КІНЄЦЬ. ня». Лежати - біблійний евфемізм на
позначення статевого акту .Див. коментар
ч., 1. Те
до ЛЕЖАТИ.
саме, що ГО Н Д 0Н 1.
ч. Незаконне співжиття чо­
ловіка з жінкою.
(Ю. Андрухович, Таємниця); ■ Від лат. Первісно: тривале
позашлюбне співжиття з незаміжньою
жінкою, яке допускалось давньорим­
ським правом.
(Ю. Луканов, Козюльки). Жіночий
■ Від англ. запозиченого з фран­ статевий орган.
цузької. Існують дві версії французького ■ Первісно: висока, здебільшого звужена
походження слова: І) від назви міста
вгорі посудина.
Кондом, де було винайдено гондон; 2)
поєднання фр. «пизда» із суфіксом Чоловіче сі­
«домінування». Richter 1993: 51. м’я; сперма.
2. Те саме, що ГОНДОН 2. <...>
(В. Ци­ (Цит. за: Виженко
булько, Майн кайф). 2005).
, ♦ Т ерти / потерти коноплі,
Коханка. - здійснювати статевий акт.

(О. Ульяненко, Квіти Содому).

(Українські сороміцькі
Те саме, що
пісні).
КОНДОМ.
■ «Процес обробки конопель в еротичному
КОНИК, Чоловічий ста­
ф ольклорі м істить супереротичний
тевий орган. , ,
підтекст: [голубко]

<...> (Цит.
за: Виженко 2005); ,
, К расиков 2003:
(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка). 5-6. Коноплі належ ать до рослин-аф ро-
КОНСКРВА ---- 216

дизіяків, здатних викликати або по­

силювати статевий потяг. (і^
КОНС&РВА ♦ Консерву відкрйгги зіп- рик, Воццек).
- зіпсувати повітря; на­ ■ Від лат. «з’єднання, зв’язок» ^
смердіти. «мотузка».

КОНСТРУКЦІЯ, ♦ Триповерхова кон­ КОРЕНЕВЙЩЕ, с., . Чоловічий ста*

струкція, ., - ба­ тевий орган великого розміру.
гатослівна матірна лайка.
КОНТбРА, . Те саме, що
Кубло розпести РОЗПУСТА).
КОНТРОПбЦ, Кон­
трабас. (Ю. Винничук, Ж итіє га-
КбНЧА, ж ., . Сперма. ремноє).
С и н о н ім : К бРІН Ь.
КбПАНКА, ж .; ♦ Г либокая коп анка,
кори стувА ти
піхва.
Здійснювати статевий акт з жін­
(Українські сороміцькі
кою (грубо або насильно).
пісні).
■ - криниця без зрубу. КОРИСТУВАТИСЯ,
С и н о н ім и : КРИНЙЦЯ, КРИНЙЧЕНЬКА. Перебувати з жінкою у
статевому зв’язку протягом нетривалого
КОПРОЛАЛІЯ, ж . Бажання публічно ви­
періоду. - <...>
словлюватися нецензурними словами для
шокування присутніх.
,
КОПРОС, ♦ 1 ти , Бож е мій, копрос, (М. Гримич, Магдалинки).
Боже мій, яке ти КОРІНЕЦЬ, Пестл. до КОРІНЬ.
гівно.
■ Від гр. «лайно, кал».
КОПРОФІЛІЯ , ж . Збочення, при якому еро­
тичним об’єктом є кал, екскременти.
(О. Чорногуз, Міністр без портфеля).
КОПУЛЯЦІЯ, ж . Статевий акт; злягання. <
...> КОРІНЬ, Чоловічий
статевий орган.

<...> (В. Шкляр, Кров кажана).

■ Семантична універсалія; в амер. сек­
< ...>» (Ю. Андрухович, Дванадцять суальному сленгу «пеніс»; в Авст­
обручів); ралії слово уживається у значенні «здій­
снювати статевий акт». The
К0Р0ВЙЦЯ —
Dictionary of Sex 1994: 216.
літературнийевфемізм,уживаний У. Уїт-
меном у «Листі трави»; відсилає до
рослини мандрагори, яка за зовнішнім
була названа «фалосом поля».
Richter 1993: 137. П о р . також семантику
слова «він
відчував, як у нього встає»,
«цей придурок завжди
сексуально стурбований». Глазунов 2001:
551.
♦ Все у корінь піш ло,
. - низький на зріст чоловік; Ж ивйй
корінь, - чоловічий ста­
тевий орган; К орінь ж и ття - те саме,
що Ж ивйй корінь.
(Л. Клименко, Великий
секс у Малих Підгуляївцях); К орінь
попарити (запарити),
. - здійснити статевий акт (про
чоловіка).
(Українські
сороміцькі пісні); Ч ервоний корінь,
- чоловічий статевий орган.
(Е. Єлінек, Піаністка).
КОРОВЙЦЯ, ж .: ♦ Ч орнен ькая коровйця,
- жіночий статевий орган.
(Цит. за: Виженко 2005).
КОРОЛЕВА, ж . 1. Прости­
тутка, яка користується успіхом.
2. Жінкоподібний чоловік-го-
мосексуал, який підкреслює жіночість
своїх манер та способу мовлення.
217 ------ КОХАНЙЯ
- ■ Від викривленого англ. «ж інка
легкої поведінки, розпусна жінка, про­
ститутка». Слово спочатку застосовува­
лося до жінок, а потім було запозичене
жіночними чоловіками як самоназва. В се­
редині й назовні 2004: .
КОРОЛЬОК, Ж інка з
високо розташованою піхвою.
КОСТІОМ, ч.: ♦ Резйновий костюм,
- презерватив.
., КОТИК, ч., Чоловічий статевий о р ­
ган. - .
(Ю. Винничук, Ж итіє гарем­
ное).
КОХАНЕЦЬ, ч. Чоловік, який перебуває у
позашлюбному зв’язку з жінкою.
КОХАНКА, ж . Ж інка, яка перебуває у поза­
шлюбному зв’язку з чоловіком.
КОХАННЯ, 1. Інтимні, статеві стосунки.
♦ Вільне кохання - статевий акт б ез
соціоетичних обмежень, напр. шлюб.
■ Вислів поширився у 60-х роках XX ст .
під час сексуальної революції; Г рец ьк е
ко х ан н я, анальний статевий акт.
■ Гомосексуальні практики у Давній Греції;
Ф ранцузьке кохан ня, - ораль-
ний секс.
2. Статевий акт.
♦ Займ атися коханням (лю бов’ю) - здій­
снювати статевий акт.
(С. Пиркало, Не думай про червоне);
-
.
.
К О Х А Т И -------------------------------- ---------------- 2 1 8 ---------------------------------------КРАСН«Ж(>пИй

КОХАТИСЯ, Здійснювати стате

. вий акт. ,
(О. Чорногуз, Мі­ ,
ністр без портфеля). (С. Процюк, Тотем);
■ Від англ. < фр.
Англійський вислів набув популярности -
завдяки творчості В.Ш експіра, який
уживав його на позначення здійснення - -
статевого акту. The Wordsworth D ictionary (О. Криштопа, А я яй!).
o f Sex 1994: 144. Пор. кальку з англ. у КОЧЕРГА, Чоловічий
п’єсі Леся Подерв’янського «Павлік Мо­ статевий орган.
розов»: ,
/, що становить собою алюзію на (Українські сороміцькі пісні).
лозунг американських хіпі
КОШАК, Те саме, що КІТ 3.
П ор. Зайн яти ся сёксом СЕКС;
-
М йш аче кохання - швидкий статевий
,
акт, який здійснюється перев. стоячи, у не
(Є. Кононенко, Без
призначеному для цього місці. С и н о н ім :
мужика).
Ш видка любов Л Ю Б0В ); Швид­
кий секс СЕКС); П лотське ко­ КПЗ Кабінет Поперед­
хання - статеве кохання; П тах кохання, нього Затримання (туалет).
- чоловічий ста­ КРАН, ., Чоловічий статевий
тевий орган. орган.

(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).

КРАНИК, Пестл. до
КРАН.
(М. Кондратенко, Уро­
ки сексу). ■ «Чоловічий» елемент се­ <...>
мантичної універсали - (О. Чор­
Пор. загадку про penis: ногуз, Міністр без портфеля).
, приказку: ♦ Відкрйти к р ан и к , - спра­
вити малу нужду; К р а н и к розкрутився
Див. коментар до П 0Т К А . у - хто-небудь час­
KOXÀTH, Здійснювати ста­ то справляє малу нужду.
тевий акт з ким-небудь. - <...> КРАСКІ, ♦ К р аскі йдуть
- - у кого-небудь
, менструація.
КРАСНОЖОПИЙ, а, е,
Який веде активне статеве по­
(О. Чорногуз, Міністр без портфеля). зашлюбне життя (про чоловіка).
 кр д сн о сл й в а
' КУНА

КРАСНОСЛЙВА, Піхва. КУЗЙНКА, ж ., Коханка.

С и н о н ім : СЕСТРА.
<...>
КУЙ, Чоловічий
<...> (Ю. Винни­
статевий орган; хуй. <...>
цук, Житіє гаремноє).
«рИВОСЦЙШКА, <...> (В. Цибулько, Майн кайф).
Ж інка (дівчина). ■ Пор. радянську частівку про серп і молот:
КРИНЙЦЯ,ж„ Піхва. ,

КУКУРУДЗА,
(Цит. за: Виженко Чоловічий статевий орган.
2005). , ,
■ Води, за первісним уявленням, поділяю­ -
ться на чоловічі і жіночі. Чоловічі - це до­
щові й снігові, «небесні» води, а жіночі - (Цит. за: Виженко 2005);
«земні»,води криниць,колодязів,джерел. ,
Войтович 2002: 83.
♦ І коли тепло,ж іноча криниця не вйсохне
(Бандурка).
(приказка) - про фізіологічні особливості
♦ Кукурудзу сиру $сти, -
жіночого копуляторного органа.
оральний секс (по відношенню до чо­
КРИНЙЧЕНЬКА, ж ., Пестл. ловіка).
до КРИНЙЦЯ. (Цит. за: Виженко 2005).
,
(Українські со­ КУКУРУЗ КА, ж ., Пестл. до
роміцькі пісні). КУКУРУДЗА.
КРОВ, ж .: ♦ К р о в загр ал а , -
(Цит. за: Виженко 2005).
хто-небудь готовий до статевого акту
КУЛЬВАЧИТИ, , Здійснювати
(про жінку або чоловіка); К р о в з носа
статевий акт з ким-небудь.
тече НІС.
-
КРОЛЙТИСЯ , . Зд ійсн ю-
вати статевий акт.
О - мовна гра (римування).
■ За здатністю кролів до частотної копу­
ляції. КУНА,ж., Ж іночий с т а т е в и й
орган.
КРОПЙВНИК, Те
(Українські с о р о м іц ь к і пісні).
саме, що БАЙСТРЙЖ. ■ «Куниця - пухнастий звір, пов’язаний з
КСП, Ка- еротичною символікою. <...> У весільних
бінет Стратегічного Призначення (туа­ обрядах і піснях молоду називали
лет). а найпотаємнішу жіночу принаду
КСЕРНЯ, ж ., Процес - , В ойтович
ксерокопіювання. 2002: 528. У п о л . с е к с у а л ь н о м у с л е н ґ у
■ Зближення з обсценізмом ХЕРНЙ. «повія». Lewinson 1999: 107.
♦ Ч орна к н а , - те саме, що версія походження: прасл.
куна. , ял ляв/, «півень» з початковим значенням «кур.
ка», пізніше «розпусниця». ЕСУМ, з
г/?ае (У країнські 151-152. Не менш переконливою, На
сороміцькі пісні). думку Я. Левінсона, є версія походження
KtfHKA, Ж;, Те саме, що слова від лат. «кривий». Ьєхуігкоп
КУНА 1999: 108-109.
або Жінка легкої по­
ведінки; розпусниця. -
(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
♦ Ч б р н а кунка - те саме, що Ч орна іф іа
КУНА). (Бандурка).
♦ Гром адська курва,
(Українські л/?£зм/?л.-людина,якалюбитьпліткувати,
сороміцькі пісні). наговорювати на кого-небудь, бігаючи
від хати до хати; З а гроші з дівки курву
КУНІЛІНҐУС, Оральна стимуляція ж і­
зробиш (приказка),
ночих геніталій.
матеріальні винагороди за кохання демо­
ралізують дівчат, перетворюють їх на
повій; К5рва дубельтова,
<...> (С. Процюк, Тотем). - жінка, яка здій­
■ Від лат. «жіночий статевий орган» снює статевий акт одразу з двома чоло­
і «лизати». віками.
С и н о н ім : О ральний секс ОРАЛЬ-
(Коломийки Прикарпаття).
к £ р в а , ж ., 1. Повія. ■ Полонізм «подвійний»;
<...> рос. відповідник - Курва ка-
ратова, -
найгірша повія; плю й в очі, а вона
каж е, що дощ іде (прислів’я),
- про амо­
(С. Жадан, Біг Мак). ральну, продажну жінку, яка втратила
■ 3 пол. , де побутує з 1304 р. і вжи­ почуття власної гідности. ■ Замість
вається як експресивна лайка з широким -
значенням. Увійшло практично в усі С и н о н ім : Йом^ сци в очі, він каж е -
слов’янські мови (рос., біл., болг. Бож а роса б Ч І).
влуж., нлуж. словацьк., чеськ. Коханка, співмешканка. -
серб, словен. та ін.)
і запозичене, як стверджує Я.Левінсон,
деякими неслов’янськими: німецькою,
угорською,їдиш, англійською. Поширена (В. Дрозд, Життя як життя).

або Жінка.
, нашого часу); Курва ваш а м ать п’яна
(Лесь Подерв’янський,
Герой нашого часу); // Уживається
у звертанні. [А дам Ж о р ж е в и ч
J (до
Васіліси Єгоровни).
(Лесь Подерв’янський, Ва-
сіліса Єгоровна і мужичкі).
. Корислива, аморальна
людина.
(В. Сичевський, У
кожного);
(Коломийки Прикарпаття).
♦ Л яґрова курва,
- дуже погана людина; негідник.
■ Пол. «табірний». Вислів побу­
тував серед в’язнів - поляків, українців
- німецького концентраційного табору
в Освєнцімі (Польща) під час Другої
світової війни. Горбач 2006: 90.
Рушниця.
Уживається для вира­
ження незадоволення, роздратування,
гніву і т. ін. -
- Курва твой м ати і ти син сімох б атьків,
, (Ю. Анд­
рухович, Московіада).
♦ Йдй (іди) до курви нёндзи,
а) уживається для вираження
бажання позбутися кого-небудь; йди
геть; вимога до когось негайно піти геть;
б) уживається для вираження зневаги,
презирства до кого-небудь. ■
«нужда, злидні» < пол.: Курва
буду, - уживається
як клятва для вираження запевнення в
істинності сказаного. [Савка:1
[А х в а н а с ій :] [С авка:]
К*РВ*А
(Лесь Подерв’янський, Герой
була в п атр о н таш ,^ /т/г/
те саме, що
Курва ваш а мам а була; Курва ваш а
(твоя м ам а (мати) [срана] була,>
уживається як проклін з вираженням
незадоволення, обурення. <$> К>рва м а­
ма (мать); К5рва [ж] твоя м ать, у
а) уживається для вираження не­
задоволення, роздратування, обурення і
т. ін.
,
(Ю. Андрухович, Московіада); - <...>
(В. Сол одько,
Четверта революція); -
-
(Іздрик, АМ™); б) ужи­
вається для вираження щирості, пере­
конливості висловлюваного. -
,
(Ю. Андрухович, Московіада);
щоб тобі сімдесят дрю чків,
- уживається
як проклін з побажанням кому-небудь
всього недоброго, поганого. ■ Див. ко­
ментар до Л яґр о ва к5фва; Н іяка курва,
- ніхто.
(Іздрик,
АМ™)-
О - актуалізація прямого і метафоричного
значення: «<...>
“ ,
, , ,
КУРВАВИТИ --------- -------- ------- 222 К^РВ'ЯЧИЙ

-
(Русинський ерос)-

(Коломийки Прикарпаття).
(Поступ, КУРВАТОРША,
2004, № 135); Жінка - куратор студентської групи.
- у функції об’єкта образного зіставлення: ■ Замість

Ільченко: Світовид, 1994,№ ); КУРВЁГА, ж ., Те саме,

що К ^РВ А 1.
(В. Слапчук, Навпроти течії трави). КУРВЙДЛО, і с. Згруб. до К$ФВА.
С и н о н ім и : К У РВЁГА , КУ РВЙДЛО,КУ Р- <...>
ДИБАЛЙНС, КУРДЙМОЛЬ.
(Є. Паш-
КУРВАВИТИ, Те
ковський, Щоденний жезл).
саме, що К5ТВИТИ 1.
КІФВИТИ,
< ...> (Русинський
1. Вести розпусний спосіб життя (про жін­
ерос).
ку).
С и н о н ім и : КУРВ А РИ ТИ , КУРВЙТИ,
К5ФВИТИСЯ.
(приказка), - жінка здатна до
КУРВАЛЬ, ч., . . Роз­ будь-якої роботи.
пусний, хтивий чоловік. 2. Часто уживати слово «курва» у розмові.
...>
КУРВИТИСЯ,
Те саме, що КУРВИТИ.
(В. Шевчук,
Чорна кішка, яка шукала батька). ч„ - .
С и н о н ім и : КУРВАНЬ, КУРВЇЙ, КУРВЇ- Те саме, що КУРВАЛЬ.
НЕЦЬ. КУРВІНЕЦЬ, ч., .,
КУРВАЛЬСЬКИЙ, а, е , - Те саме, що КУРВАЛЬ.
Властивий, притаманний курвалю .- КУРВУВАТИ,
<...> що КУРВИТИ 1
(В. Шевчук, Чорна кішка, яка шукала
батька).
КУРВАНЬ, (Українські сороміцькі пісні).
Те саме, що КУРВАЛЬ. - КІРВЧИЙ, а, е, ., .
Остогидлий, противний. <...>
/
(Лель, (В. Цибулько, Книга застережень).
1994, № 5 ). К$Т>В’ЯЧИЙ,а,е , Те са­
КУРВАРИТИ, ме , що КУРВЧИЙ. [П ривид:]
Вести розпусний спосіб життя. (Лесь Подерв’янський, Гамлєт).
 223

(Українські со р о ­
. Розпуста. міцькі пісні).
«урЕВСЬКИЙ, а, е, Жінка як сексуальний о б ’є к т
Поганий, кепський; підлий. чоловіка.
+ К у р д с ь к і часи, ,
- погані часи. (Л. Таран, Н іж ­
ний скелет у шафі).
пол.:
КУРДИБАПЙНС, Те саме, КУРНЙК, ♦ З агл я д ати до к у р н и к а, -
що КУРВА. зраджувати дружині
(чоловікові).
КУРДЙМОЛЬ, Те саме, що
КУРВА. КУРТКА, ж .; ♦ К уртка на ваті,
- те саме, щ о
КУРЙТИ,
КУРВА 5.
Лаяти кого-небудь, уживаючи
■ 3 пол.:
«курва твоя мама була».
КУРЧИЙ, а, е: ♦ Курча лім онада (л яґа, м а ­
КОРИЦЯ, Те саме, що
м а, [йогб] м ать),
КУРКА. .-уж ивається для вираження
будь-якої емоції, а також підтвердження
сказаного.
(Сором, фольк., зап.
В. Гнатюка). ,
КУРКА, ж . 1. Жіночий ста­
тевий орган. (І. Карпа, 50 хви ­
лин трави); <...> ,
(Бандурка); , ,
, -
(Сором, фольк.,
зап. В. Гнатюка).
■ Пор. у біл. народній мові (О. З аб у ж к о ,
, Let my people go);
Володзіна 2001: 38-39; фр.
«проститутка» (букв, курка), рос.
«пасивна лесбіянка» СРБ 2003: - ,
184, але болг. , серб, , < ...>
хорв. «pénis». Див. ще коментар до
-
♦ К урка в ш ерстю (волохата) - те саме, що ,
КУРКА І . ( О. Криштопа, А я яй !),
- ■ Замість пол. «но­
(Бандурка); , , га», «лимонад»; К урча п а л а
, —те саме, що Курча лім онада; Я к о ї
КУРЙК --------------- 224 — -

карної м ам и?, - чому, навіщо? рона (сором ітниця), - те саме

що К учерява виш енька.

(М. Матіос
(О. Забужко, Музей Бульварний роман);
покинутих секретів).
КУРЯК, ч., Імпотент.
,
К$НГАС, Чоло­
вічий статевий орган.
.
- (Цит. за: (М. Ма­
Лесюк 2007). тіос, Бульварний роман); К учерявий ку­
■ пол.: первісно «кістка». щ ик, - те саме, що Ку-
КУФЕР, Жіночі сідниці. черява виш енька.
■ 3 нім.: «валізка, скринька» < гр. ,
«кіш» через араб, «кошіль»
та ісп. з ’являється у фр. мові як
, у 17-18 ст. запозичене до нім. мови ,
як . Горбач 2006: 467.
КУЦУПЁНЬКА, Жіночий (Г. Тарасюк,
статевий орган. Дама останнього лицаря); Кучеряві
КУЧЕРЯВИЙ, а, е: ♦ К учерява вишенька беш кетники, - статеві органи
(м ’яггочка, петр$пшечка, яблунька), жінки і чоловіка.
- жіночий статевий орган.
; ,

<...>
(Українські сороміцькі пісні); (М. Матіос, Бульварний роман).
КУЩ, ч.: ♦ Б ігати по кущ ах,
зраджувати в подружньому
(Цит. за: Виженко 2005); Кучерява ко­ житті (перев. про чоловіка).

ЛАБАЗНИК, ч., Ловелас; за­ ♦ Пані ся п оказить, я к пан по ній не ла­

лицяльник. зить (прислів’я), . - відсутність ста­
ЛАЗИТИ, Здійсню­ тевого життя погано впливає на психіку
вати статевий акт (про чоловіка). жінки; Л азити з усіма підряд,
 ЛА Й Н б

вести розпусний <...> (Я. Івченко, Синдром

спосіб життя. набутого імунітету).
ЛАЙНО, 1. Кал, екскре­ ♦ Вййти з л айна (з гівна),
- мати досвід проживання в при­
менти; гній.
низливих, важких умовах < ...>
(Т. Антипович, Сутужності).
Від праслов. *lajbno, зіставляється з дав­
,
нім. «глина», англ. «глина
<...> (М. Матіос, Бульварний роман);
і пісок з перегноєм», лат. «мажу,
Витягувати / вйтягти з л ай н а
обмазую», індєвр. * еі- / * бі- «мазати».
допомогти кому-
ЕСУМ, 3, 185. небудь у біді, позбавити когось від при­
Ж иття коротке і все в лайні (примовка), низливих, важких умов існування або від
.- неприємної ситуації; Власне л ай н о ні
уживається як нарікання з приводу швид- смердйггь, ні пахне (прислів’я),
коплинности невеселого життя. <...> людина не зважає на власні
хиби, вони їй не дошкуляють; Втопй-
ти у лайні
а) жорстоко розправитися з ким-небудь,
знищувати когось (перев. з погрозою);
- б) зі псу вати кому-небудь репутаці ю , обра­
(І. Бондар-Те- зити, зганьбити когось. -
рещенко, Ментальність шпани); На-
жерйся собачого лай н а,
уживається
як груба відмова кому-небудь у чомусь; (М .Гримич, Магдалинки); Лйпнути /
[Потонути], я к лайно в унітазі, прилйпнути, я к лайно до ш танів (до
споднів) -
- зникнути безслідно, на­
дуже набридати кому-небудь, чіплятися,
завжди.
приставати до когось.

(Ю. Луканов,
Козюльки).
(Г. Тарасюк, «Лексикон соро­
. Що-небудь неякісне, непридатне, погане.
міцький...»).
4. Незначна, ница людина.
5. Підла, мерзотна людина.
♦ Кусок лайнй, - нік­
<...> (Я. Івченко, чемна, ница, підлувата людина.
Синдром набутого імунітету).
3. Що-небудь гидотне, мерзотне.
(О. Ульяненко, Квіти Содому); Л айн б
собаче, а) що-не-

15 — 7-1781
 будь нічого не варте, те, що не заслуговує
на увагу або має погану якість. (Ю. Андрухович, Дванадцять обручів);
- метафоричне переосмислення:
-
(С. Процюк, Тотем).
(А. Дністровий, ЛАЙНЮК, Те саме, щ
Патетичний блуд); б) погана, ГІВНЙК. -
мерзотна людина. - (В. Слапчук, Калюжа пізнання).
-
(О. Ульяненко, Хрест на Сатурні); Л ан­ лА пати, Грубо,
тух з лайном , .- хтиво хапати руками (перев. за інтимні
погана, мерзенна людина. частини жіночого тіла). -
-
(Бандурка);
(І. Карпа, 50 хвилин трави); ,
(Українські
сороміцькі пісні);

- <...> (В. Древлянський,

«Ой, мамо...»);
/
-
(О. Криштопа, А я яй!); [По в ^ а ] в лайні
(в гівні), стра­ (С. Близнюк: В. Д аниленко- Сучасна ук­
шенно принизливих, нестерпних умовах раїнська літературна містифікація).
існування або обставинах. П ор. ПОЛАПАТИ.
ЛАТАТИ Здійснювати
статевий акт з жінкою.
(С. Бортніков, Карателі); (Україн­
Уп&в ся в добро, я к слйвка в лайно, ські сороміцькі пісні).
оженившись,
ЛАТКА,ж.: ♦ Ч б рн а .,
потрапив у багату, але лиху сім’ю (про
жіночий статевий орган
чоловіка); Я к м^хи над лайном ,
круж ляти, -
(Ко­
дуже активно, з великим ентузіазмом.
ломийки Прикарпаття).
Л АХУД Р А, ж ., .
(В. Діброва, 1. Ж інка легкої поведінки; по­
Проект «Діброва»). вія.
О - у функції об’єкта образного зіставлен­
ня: <...> (О. Яровий, Чекання несподіванки); -
 ЛЕСБІЙНКА

, неї [Т ам ари ], - і збезчестив її, і лежав із

нею».
♦ І попова дівка, колй з хлопом лехгіггь,
(П. Вольвач, Кляса); <...> то не молиться (прислів’я) - служителі
релігійного культу, як і прості смертні,
злягаються.
, О - мовна гра (римування):
(О. Ульяненко, Квіти Содому).
2. Неохайна жінка, яка опустилась. (Лель, 1994,
Існує дві версії походження цього слова:
|) О. Горбач припускав, що «значення ЛЕЙТЕНАНТ, Первинний
(“жінка”) виникло із переконання, що
сифіліс.
жінки нічого іншого й не роблять, що ■ Див. коментар до Генерал сіфіліс
“зуби сушать” , сміються ( ). Зна­ СЙФІЛІС).
чення “неохайна жінка” викликане, ма­
буть, асоціацією слова зі сло­ ЛЕНОК, ♦ Простирати ленок по доли­
вом Горбач 2006: 359; 2) по­ ні, - здійснювати статевий
ходження цього слова пов’язують з акт; злягатися. ,
«ганчірка». Вальтер, Мокиенко 2000: 98.
(Цит. за: Виженко 2005).
ЛАЯТИ, ♦ Лаяти в бйтька, в мй-
тір (по-московському) - лаятися нецен­ ЛЁСБА, Лесбіянка.
зурними словами. ЛЁСБ1, Те саме, що Л ЁС ­
БА.
(Усна мова). ЛЕСБІЙКА, Те саме, що
ЛЕГКА, ж ., . Те са­ ЛЁСБА.
ме, що Жінка легкої поведінки
Ж ЇНКА). легких,
,
(Ю. Андрухович, Та­ (М. Бри-
ємниця). них, Голосіння з-під снігу); [М и т ч и н я :]
■ Слово виникло у результаті оказіональ­ [Н а с тя :] .
ної еліптичної субстантивації тричлен­ [М итчиня:] [Н астя:]
ного словосполучення
(Б .Ж олдак, Голодна кров).
ЛЕЖАТИ, Здій­ ЛЕСБІЯНКА, ж . Ж інка, статевий потяг якої
снювати статевий акт з ким-небудь; зля­ спрямований на жінок.
гатися. ■ Від назви о. Лесбос у Стародавній Греції»
■ Бере початок із «Старого завіту», де не­ де жила поетеса Сапфо н. е.), якій
одноразово вживається у цьому значенні, приписують оспівування лесбійського ко­
напр.: «І він [А м нон] був сильніший від хання.
ЛЕСБО ---------------------------------------------------- 228 ---------------------------------------------------- ЛІБ|д0

ЛЁСБО, Те саме, що ЛИМОНИ, ., Жіночі

ЛЁСБОС. С и н о н ім : ЦИТРЙНИ.
<...> (ПІК, ЛИНДЙК, Клітор.
2002, № 37).
ЛЁСБОС, Лесбіянка. <...> (Ко.
,- ломийки Прикарпаття).
,- ■ 3 рум.: «клітор». ЕСУМ , 3,235.
ЛЙНВА, ж ., Чоловічий
(Є. Пашковський, Щоденний статевий орган.
жезл).
ЛЕСБЙСА, ж ., Те саме, що
ЛЁСБОС.
(Сором, фольк., зап.
В.Гнатюка).
<...> ■ Первісно: товстий канат.
(О. Ульяненко, Ізгої). ЛИСЙЧКА-ВЕРТИХВІСТКА, Жі-
ЛЁСЬКА, Те саме, ночі геніталії. - ,
щоЛЁСЯ.
ЛЁСЯ, ж ., Жіночий
статевий орган. (М. Матіос, Буль­
варний роман).
ЛЙБЛЯДЬ,
Либідь - сестра легендарних ЛЙТИ,
засновників Києва - Кия, Щека, Хорива. Мочитися.
С и н о н ім : ВІДЛИВАТИ.
(І. Окуневський, Чиряк). ЛИХОВАНЕЦЬ, Чоловік, який ду­
■ і же упадає за жінками.
ЛИГАТИСЯ, . Вступати
л и х о в А н к д , ж ., Ж інка легкої по­
в інтимні, статеві стосунки з ким-небудь.
ведінки.

(Г. Тарасюк, Новели). лиховА нь, Розпуста; статева

Пор. ЗЛИГАТИСЯ. хтивість.
■ - накидати вірьовку на роги Уживати лайливі
вола. нецензурні слова.
ЛИЗОД^ЛЕНКО, Підлабузник, підлиза; ЛЙЧКО, Зад;
той, хто любить грубі лестощі. сідниці.
ЛІБІДО, Статеве бажання, хтивість або
(Поступ, 2004, № 210). імпульс, який іде від біологічного сек­
ЛИЗОЖбПСТВО, суального інстинкту.
Підлабузництво. ■ Від лат. «бажання, потяг».
 229
ЛІКАРСТВО

- мовна гра (паронімічне зближення -

слів): (Ю. Позаяк,Ш е­
деври). (І. Карпа, Перламутрове порно); Ітй(йтй)
ЛІЖКО, Статеві в ліж ко - бути готовим до
стосунки. злягання з ким-небудь.
-
(Ю. Винничук, Весняні ігри в (Л. Таран, Ніжний
осінніх садах). скелет у шафі); У л іж к у , - під
в Семантичне перенесення з місця сексу час статевого злягання.
на секс. Пор. в амер. секс, сленґу ф ра­
зеологізми із семантичним центром
«ліжко»: «злягатися», (Л. Таран, Ніжний скелет у шафі).
«статевий акт», ЛІЗТИ, .,
«злягатися», «жінка, яка Здійснювати статевий акт
швидко погоджується на статевий зв’я­ з жінкою.
зок (кролі часто вступають у статевий
(Бандурка);
контакт)», «жінка, з якою мож­ ,
ливий статевий зв’язок», «сек-
сапільна жінка», «готовий до
(Бандурка).
злягання», «секс». У мові
♦ Лізти між ноги НОГА; П ро мене
У. Шекспіра: «злягання»,
лізь на мене, але що м ати скаж е? (при­
«сексуальний друг», «розпусний
казка), - відповідь дівчини
чоловік», «жінка, яка ухи­
на відверто-цинічне залицяння парубка.
ляється від сексуальних обов’язків у
ліжку». Richter 1993: 17. Пор. набуття л ік А р с т в о ,
сексуальної семантики назвами інших Статевий акт. -
«постільних» аксесуарів: ВИРЙНЯ, КО Й ­
КА, МАТРАЦ, ПОДУШКА, ПРОСТИ­
РАДЛО.
♦ Затягнути в л іж к о , < ..> .. -
. - спокусити, змусити кого-не- (Л. Тарнашинська,
будь до статевих стосунків. Клінічний випадок).
■ Метафоричне перенесення на основі то­
го, що ліки є чимсь рятівним, життєво
», необхідним, корисним і т. ін. Пор. в амер.
секс, сленґу (медицина) «ліки».
В українському еротичному фольклорі
(С. Пиркало, Не ду­ одним з поширених сюжетів є оповідь
май про червоне); -£jc, про вайлуватого, не дуже розумного
- чоловіка, який не хоче мати статевих
ЛІКУВАТИ 230

стосунків із своєю жінкою, а та вдає з . Жіночий статевий орган.

себе смертельно хвору і хитрістю змушує
чоловіка до злягання з нею, після чого
між подружжям відбувається діялоґ: -
,
- (А. Дністровий, Патетичний блуд).
ЛОСКОТАТИ,
Комізм цього сюжету полягає в тому, що Здійснювати статевий акт.
нерозумний чоловік починає жалкувати:
-
, (Українські сороміцькі пісні).
,
ЛОСКОТУНЧИК, Чоловічий ста­
П ор. також ,
тевий орган.
«здійснювати статевий акт»
Григораш 2007:11; рос. прислів’я: ЛОТОС, ч./ ♦ Вершйна подвійного лото­
- «фізичне ко­ с а - ж ін о ч і груди.
хання вилікує все». Флегон 1973: 113. ■ Даоський сексологічний термін.

ЛІКУВАТИ, ., , Л бТРА (ЛЬбТРА), Роз­

Здійснювати статевий акт (тільки про пусниця. (Сл.
чоловіка). Гр., 2, 378).
,
(Цит. за: Лесюк
2007).
ЛІНЙВИЦЯ, Жіночі геніталії. -
-
-

(О. Забуж ко, Польові дослідження

з українського сексу).
♦ Ш видкий я к л ьо тр а, -
(М. Матіос, Бульварний роман). швидка, жвава людина.
■ Знім.: нвн ім. «ледар», «не­
ЛОВЕЛАС, ч. Вправний спокусник жінок; дбалий, безладний, розпусний». ЕСУМ,
джиґун, гульвіса. З, 293. Пор. у днруськ. «роз­
■ 3 англ.: - прізвище героя ро­
пуста» Срезневский И. Словарь древ-
ману англ. письменника С. Річардсона
нерусского язьїка. - М., 1989, т. 2(1)»
«Клариса» (1747-1748).
с. 48.
Л О Ж Е, ♦ Н еправого л о ж а, .,
ЛОШАК, Те саме, що ЖЕ­
с. - незаконнонароджена дитина.
РЕБЕЦЬ. /, (>'
Л бН О , 1. Тіло жінки: груди або утроба.
 ЛІІШЬКА

- (С. Пиркало, Не думай про червоне).

ЛЮБКО, Те саме, що Л(ОБАС.
(Є. Без
ЛЮБОВ, ж . 1. Статеві, інтимні стосунки.
ЛУПЁЗДРИКИ, .,
-
. Соняшникове насіння.
g К о н т а м ін а ц ія «ди ви ти ся» і -
(Л. Таран, Ніжний
« го во р и ти , р о зм о вл яти » .
скелет у шафі).
ЛЬОРВА, дшл. (гуц.). Те саме, що ♦ П одатися на лю бов,
ЛЙРВА 1. а) залицятися до кого-небудь; б) зрадити
ЛЬОТКА, ж ., . Повія; (про чоловіка або жінку).
жінка легкої поведінки. 2. Статевий акт.
■ Від J1ÖTPA. ♦ Ш видка любов - те саме, що Ш видкий
секс СЕКС).
ЛЬОТРА J1ÖTPA.
<...>
ЛЬОФА, ,
Те саме, що JlbÖXA. (С. Пиркало,
,б , Не думай про червоне). С и н о н ім : Мй-
ш аче кохання (див. КОХАННЯ).
(Русинський ерос).
ЛЮЕС, Сифіліс.
ЛЬОХА, ж ., По­ ■ Від лат. «зараза, пошесть».
вія.
ЛКЯС, Те саме, що ЛЙЗЕС.
■ Первісно: «свиня-самка, свиноматка».
О - перехід у власну назву:
Асоціятивний зв’язок - за
-
соціостатевою ознакою є семантичною
,
універсаліею. У сленґу амер. геїв -
(В. Яро­
застаріле слово на позначення жінки як
шенко, Луни);
суперниці чоловіка-гомосексуала, ети­
- метафоризація:
мологія цього слова виводиться з гр.
XoiQog «жіночі геніталії», «свиня».
,
Richter 1993: 166.
(П.
С и н о н ім и : Г^К Л Я , М АЦЬОРА,СВИНЙ.
Бруки і стерні).
■ПЮБАС, Коханець.
ЛЮЛЬКА, ж .; ♦ Люльку розкурити -
•ПЮБАСКА, ж ., Коханка.
ЛЮБЙТИ, ., Здійснювати стате­
вий акт з ким-небудь. У
<...>
, 2005); Ч ервона лю лька,
Л Я Л ЬК А __________________________ —-------- 232

ЛЯЛЬКА, ., Чоло- - я
вічий статевий орган. < ...>
, , моше, т а к е , як
- дон/о, бо т о т в о я
(Українські сороміцькі пісні); Як (А. Дністровий, Па-
я тетичний блуд).
зразу , ц о мого ■ 3 лат.: «злий дух, привид».
як як О - у ролі об’єкта образного зіставлення:
(Л. Клименко, Великий секс у Ма­
лих Підгуляївцях). (І. Карпа,
ЛЯРВА,ж., або лайл., 50 хвилин трави);
1. Розпусна жінка; повія. [слів]
, -
не, (Б. Щуравський,
м<о (В. Шевчук, П’я­ Західний вітер).
тий номер); [А л ь ф р е д Ю хим ови ч:] ЛЯРВЙНА, Те
<...> О т воле зво­ саме, що ЛЙРВА.
нила так і ,
ЛЯС, ♦ М орґ лясу,
<...> (Лесь По-
Волосся на жіночих геніталіях.
дерв’янський, Піздєц);
■ «загін поля, сіножаті (прибл. 50
(О. Забуж ко, Закон Ар-
арів)» < нім. «те, що можна об­
хімеда);
робити за один день» (25,2 ара) [1 ар =
Знов ф'нм
0,01 га]. Горбач 2006: 235. У пол. (ліс)
(В.С лапчук, Навпроти течії
«жіночий статевий орган». Lewinson
трави).
1999:115.
Жінка; дівчина. Мм
ЛЯФІРЙНДА, Коханка.
■ 3 пол. секс, сленгу: «повія» <
(Ю. Шин­ фр. і чесь «кокетка».
каренко, Самовбивця); - Lewinson 1999: 114.

м а г н і'т н и ц я , Жіночий стате­ ■ 3 рос.: «майстриня, яка ви­

вий орган. готовляє жіночі капелюшки; кравчиня».
МАҐНАТ, ♦ П ограбований м аґнат-воє- м А йка, Жіночий статевий орган.
вода, - чоловічий ста­ ■ Про табуйованість цього слова свідчить
тевий орган. той ф акт, що після 1939 р. [нащадки но-
МАДЙСТКА, Повія. вовижвівських кожухарів] уникали, со-
МАЙОНЙЗ --------- 2 МАЛАФ’Й

помилися вживати літературне україн­ маку давав (вони сиділи), та й багато

«вид одягу». Дзендзелівський маку розсипав по її подолку. - Але той
1996: 265. мак треба визбирати, гріх, щоб валявся,-
цдА Й О Н ЁЗ, Сперма. каже дівка. Збирають, але мак утікає, не
м азнй чка, . Жіночий статевий можуть ради дати. Парубок каже: Знаєш,
о р ган .
я маю спосіб. Взяв та й витяг свого, та
й зачав ним збирати. Але мак залетів
МАК, ♦
між ноги! Та як зачне шукати того маку,
чоловічий статевий орган.
а далі як надибав волосся та дірку...»
,
(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
(Цит. за: Виженко 2005); .
- здійснювати МАЛАКІЯ,ж., Онанізм.
статевий акт. , ■ У днруськ. функціонувало у знач, «блуд
. , ручний» (Срезневский И. Словарь древ­
, нерусского языка. - М., 1989, т. 2(1),
(Лель, 1999, № 2). с. ). < гр. |хаХ.ах£а «те саме, що “блуд
ручний”». П ор.: М алахвію трусити
МАКАЧУЛА, Чоловічий
(дме. МАЛАФ’Я).
статевий орган.
МАЛАФ’Я (МАЛАФЬЯ; МАЛАХВ’Я; МАЛАХ-
МАКІТРА, . Піхва.
ВІЯ), 1. Сперма. [К о р ­
дел і я:]
, , - . < ...> 3
(Українські сороміцькі ,
пісні). <...> [Л іт р :]
ч., .
Чоловічий статевий орган.

(Цит. (Лесь Подерв’янський, Король Літр).

за: Лесюк 2007); ♦ Втопити у м а л а ф ’і
- учинити жорстоку фізичну
розправу з ким-небудь(з погрозою) .[П р и ­
(Анекдот). вид:]
МАКОГбН МАКОГІН. (Лесь Подер­
в’янський, Король Літр); М алахвію
МАКОДЗЬОБ, Чоловічий тру сйгги, займатися
статевий орган. онанізмом.
■ На основі оповідання «Макодзьоб» з со­ 2. Полюція.
роміцького фольклору про дівчину, яка
хвалилася тим, що може пересцяти скир­
ту сіна, а парубок позбавляє її цієї здат- <...>
ности: «Пішов він, натер м аку,та й пішов
до тієї дівки бавитися. Бавилися. Він їй
М А Л А Ф Ь Я --------------------------

МАЛАФЬЯ МАЛАФ’Й. ■ Польські лінгвісти категорично

м а л А х в ія М АЛАФ’Й. жують польське походження
< ...> meda, menda, ‘зоол. phithirius pu^
МАЛАХВ’Я МАЛАФ’Й.
a. pediculus pubis, owad polpokrywy Wa,
МАЛЙНА, ♦ П ересрати малину, szowaty’ Stownik jçzyka polskiego. War-
- завадити якій-небудь szawa, 1902, t. II, s. 933. Проте
справі або дії; зіпсувати задоволення. зане з назвою чоловічого статевого ор.
МАМА, ж.: ♦ Н асрати твоїй мамі гана (первісно - тестикули; ядро, див
НАСРАТИ); Твою м ам у, ., МУДО), є спільнослов’янським.
- те саме, що Йоб твою 2005; СРБ 2003: 194; Falowski 1996:
м ать МАТЬ). . Висловлюється також думка,
<...> , походить це слово від дієслова *maniti,
тобто - це те, що заманює,
ваблює, спокушає. Утворилось за ті­
(Дзвінка Матіяш, Риби єю ж моделлю, що й девербативи
головою праворуч); Трйста маму, (*bajiti), (*kriviti,
., те саме, що *praviti), Отин 2006: 100. На такий
Йоб твою м ать МАТЬ). , мологічний зв’язок вказує зближення
лексем в укр. сороміцькому фольклорі:
, <...>
(Українські сороміцькі пісні);
Хай тобі (твою) маму мордує,
- те саме, що (Бандурка).
Йоб твою м ать МАТЬ). ♦ П рати тудою-сюдою, щоб не смерділо
мандою , - бути
МАМАЛЙҐА, ж ., Чоловічий
поганою господинею.
статевий орган.
2. Ж інка, перев. стара, не­
(Коломийки При­
гарна, вредна.
карпаття).
МАНАТИ, ., 1. Здій­
снювати статевий акт з ким-небудь.
. Ігнорувати що-небудь, нехтувати (Бандурка).
чимсь. [Б о р и с :] ♦ М анда брусйловська (Івановна),
(Лесь Подерв’янський, Мно­ стара, негарна і вредна
ження в умі). жінка; М анда їбанута, -
м а н д А , ж ., стара, негарна і вредна жінка.
1. Жіночий статевий орган.

.
/ (Ю. Позаяк, Ук­ <...>
раїнські лімерики). ,
 МАНТАЧИТИ

(Л. Дереш, Архе);

ля, . - крах, <...>
кінець. < ••> , ка­ (Українські сороміцькі пісні).
жусь» есе - , МАНДІТИ,
(П. Вольвач, Кляса). Говорити нісенітницю.
ПИЗДА 3. С и н о н ім : ПИЗДІТИ І.
або Підла, мерзотна люди­
на; негідник. МАНДМУАЗЕЛЬ,
Дівчина, молода жінка.
МАНДАВбШКА М АНДОВбШ КА. ■ Перекру наоснові зближен­
МАНДОВбШКА(МАНДАВОШКА)^. ня з
1. Лобкова воша. - МАНДОЛІНА, ж ., Ж і­
ночий статевий орган.
(Ю. Покальчук, Те, що на споді); [Л ітр:]
МАНДРЬОХА,
Жінка легкої поведінки.
(Лесь Подерв’янський, Король Літр);
(І. Котляревський, Енеїда);

,
(Л. Дереш, Поклоніння ящірці).
■ У «ієрархії» жінок легкої поведінки,
названих І. Котляревським в «Енеїді»
(Анекдот).
(Д ІП ТЯ Н КА ,Х Л ЬО РКА ,ЯРИ Ж Н И Ц Я),
■ Лобкова воша. З пол.: «лоб­
«мандрьоха» є найменш негативно коно-
кова воша» < (споріднене з
тованою (у вищенаведеній цитаті во­
(відповідає укр. ЕСУМ, З,
на йде за невинною «моргухою» - ко­
380.
кеткою, а І. Котляревський уживав по­
♦ М андавош ки розводити,
дібні назви у переліку по низхідній).
говорити що-
Мандрьохою називали одружену жінку,
небудь неправдоподібне, нісенітницю. -
яка залишила сім’ю і пішла блукати по
<...>
людях. Так називали й тих, які з неза-
коннонародженою дитиною йшли з рід­
ної домівки. Мандрьоха не завжди була
пропащою жінкою, повією. Ставицький
(В. Скуратівський, Жеребець). 1989: 248. У Словнику Б .Г рін чен ка
2. Нікчемна жінка. тлумачиться як «бродяга, по­
3 Мерзотна, підла людина. таскуха». Сл. Гр., 2, 404. Найточнішим
4. Надокучлива людина. синонімічним відповідником «мандрьо­
МАНДЙЦЯ. хи» можна уважати діял. ТЯГАНЙНА.
МАНДЙЦЯ (МАНДЙЦА), МАНТАЧИТИ, Здійснювати
Те саме, що М АНДЛ 1. статевий акт з ким-небудь. <...>
М Л Н Ь К А --------------------------------------------- 236

, зволоження СТІНОК ПІХВИ, яке полегщуе

проковзування пеніса усередину.
(А. Морговський, Салаїха, нера...). С и н о н ім : С ік радості СІК).
■ Первісно: гострити, направляти косу ман- МАСТЙТИ, -
тачкою. Здійснювати статевий акт; зляга­
Пор. тися.
м А н ь к а , ж ., Те саме, (Коломийки Прикарпаття).
що м а н д А . МАСТЙТИСЯ, .
МАНЮРКА, ж ., ., Жіночий ста­ Здійснювати статевий акт; злягатися.
тевий орган. МАСТУРБАЦІЯ, Стимулювання ге­
МАРУСЬКА, ж ., Ж іно­ ніталій, головним чином пеніса і клітора,
чий статевий орган. руками.
■ Від лат. «рука» і
м а р У х а , ж . 1. Повія. -
«оскверняти».
♦ Сим волічна м астурбація - різноманітні
рухи, які, як уважають, замінюють мані­
пулювання генітальними органами (пе-
(А. Кокотюха, Шукачі скарбів).
нісом або клітором): потирання носа,
Коханка.
смикання за мочку вуха, сплітання пасем
волосся, маніпулювання годинником або
,
поправляння галстука, оплески і т. ін.
The Wordsworth Dictionary of Sex 1994:
253-254; Плуцер-Сарно 2005: 23.
(В. Шевчук, Місяцева зозулька із ласті­
Одноманітна, втомлива і
в’ячого гнізда).
безрезультатна діяльність, яка дратує ви­
Дівчина, жінка.
конавця і/або того, хто її спостерігає. -
«г -
Ж а­
дай, Біг Мак).
(П. Вольвач, Кляса).
МАСТУРБУВАТИ, Стимулювати ге­
МАРФУГКА, ж ., ніталії руками. - ,
Жіночий статевий о р га н .-//у ,
(Із-
дрик, Павільйон).
<...> (Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
МАТ, Непристойна лайка,
МАСЛО, ♦ Бйти масло, лихослів’я.
- займатися онанізмом; Збивати ■ Слово первісно мало значення «го­
масло, - здійснювати лос» (рос. Експресивної
статевий акт; Щаслйве м асло, - семантики «непристойна лайка» воно на­
 було вторинно - під впливом асоціяцій із
словом , яке активно уживається у -
російській лайці. СРБ 2003: 197. (П. Солодько, Четверта ре­
+ Гн^ти м ати , - лаятися ма­ волюція); М атері твоїй сто хуїв (роз­
тірними словами; Ноги матом двоєних, переламаних); М атері твоїй
- дуже криві ноги; хуй собачий, ., - те
Очі мйтом саме, що Йоб твой) м ать МАТЬ);
у кого-небудь косі очі, несфокусований НасерУ твоїй мйтері,
погляд; С тояти м атом , - уживається для ви­
- бути у незграбній позі. раження презирства, байдужости до ко­
МАТИ (МАТІР), ♦ В чбму м ати родила, го-, чого-небудь; хай тобі грець! С и ­
- голий, без будь- нон ім и: Н а середині міста МЇС-
якого одягу; До йобаної матері (к їбє- ТО); НАСЕРОМАТРЕ; Пизда ваша
нєй м атері), мйти, - те саме, що Йоб
або - твою м ать МАТЬ). [Д анко:]
уживається для вираження злості, ба­ , (Лесь
жання позбутися кого-, чого-небудь; Подерв’янський, Данко); П осилати /
геть! Єбй [я] їх (її м атір, послати до йобаної (к їбєнєй) мйтері
- те саме, що Йоб твой)
мать МАТЬ). лаяти кого-небудь, виражаючи обурення,
відсилаючи геть; Япона м ати , у
те саме, що Йоб
твой) м ать МАТЬ).
(З радіореклами).

1. Здійснювати статевий акт з ким-не-

будь. - /
(Сором, фольк., зап. -
В.Гнатюка); Й обана м ати, (Г. Тарасюк,
а) Гаспид і Маргарита).
уживається для виражен­ ■ Маскулінно марковане дієслово з семан­
ня незадоволення, злоби, роздратування; тикою володіння. Пор. у рос.
б) уживається як заклик до якої-небудь дії; «злягатися з жінкою, без кохання; мож­
в) уживається для вираження задово­ ливе уживання із знущанням, зловті­
лення, захоплення і т. ін.; Л аятися в бйть- хою».
ка, м йтір, - матюкатися; ♦ М ати ж інку, - здійснювати ста­
М атері його (твоїй ковінька тевий акт з жінкою. ,
(перековінька, корінь), ,
., - те
саме, що Йоб твою м ать МАТЬ). (Ю. Покальчук, Те, що на
- споді).
МАТІР [ .... Мдт^

. Залучати кого-небудь до будь-якої фор- МАТРАСИТИ МАТРАЦИТИ.

ми сексуальної активности. <...> МАТРДСИТИСЯ м атрЛ цитися.
,
- , <...> МАТРАЦ (МАТРАС), 1 . Жін­
ка як статева партнерка чоловіка. <.. >
(О. Забуж ко, Польові дослідження з
українського сексу).
♦ Мйти секс . - здійсню­
(Є. Кононенко, Без мужика).
вати статевий акт з ким-небудь або
2. Ж інка, яка охоче вступає у ста­
бути залученим до будь-якої форми сек­
тевий зв’язок з випадковими чоловіками;
суальної активности; Мйти в (різ­
розпусниця.
них) пбзах
лаяти кого-небудь, принижуючи; Мати м а тр А ц и т и (МАТРАСИТИ), ,
у зйдниці ЗЛДНИЦЯ; Мйти на со­ .Здійснювати статевий
акт з жінкою.
бі, - мати менструацію.
(Є. Ко­
О - мовна гра, заснована на актуалізації
ноненко, Без мужика).
двох значень дієслова:
м атрА ц итися (МАТРАСИТИСЯ),
Злягатися з ким-не­
(Тост). будь.
м А тір . МАТУЛЬ, ч., . Статевий ор­
ган чоловіка.
МАТІРНИЙ, а, е , Який містить
МАТЬ, ♦ Ібсен твой) м ать; Ідрбна
непристойні слова і вис/юви, пов’язані з
м ать; Й б кар а м ать; Й бпа м ать; Йбрік
сексуальною сферою.
твой) м ать , ., . - те
МАТКА, Внутрішній орган жінки, в яко­ саме, що Йоб твой) м ать МАТЬ).
му розвивається зародок. <...>
♦ Матка опустйлась (в трусй провалй-
лась), - уживається ,
для вираження захоплення, здивування (Б. Жолдак, Шиготерапія);
(у мові жінок); Сказ мйтки, -
- постійне праг­ - (Б. Жолдак,
нення жінки до злягання; німфоманія. Шиготерапія);
МАТИЙ, 1. У грубо пошитих селянських ♦ їдрі (ідрі, єдрй) ТВОЙ) (вйиіу, ЙОГО
м ать!,
портках місце між холошами.
- те саме, що
■ Праслов. «середня частина» <
Йоб твою м ать МАТЬ).
«м ати ».Е С У М ,3,415.
♦ Вйхопитися з матні, - вийти
(С. Процюк, Тотем);
з біди, неприємної і складної ситуації.
■ Калька з російської
. Чоловічі дітородні органи.
; вислів активно варію­
МДТРАС дме. ється у російській народній мові.
#об (їбати, їб ать, їбі, юб) твой) (ва­ Йоб 0*60 твою (його, Й, їх) м ать; М ать
шу) [в Д арданёли] м ать; М ать твою його йоб (вйоб), >’
(вашу) йоб, >> рол/ уживається
., а) уживається для для вираження негативного, байдужого
привернення уваги кого-небудь до чо­ ставлення кого-небудь до сказаного.
гось; б) уживається для вираження ве­ ,
ликого незадоволення, роздратування, - (Усна
обурення і т. ін.; та що ж це таке? та мова); ,
що ж це робиться? , ,
, (Українські сороміцькі пісні);
(Українські сороміцькі пісні); <...>

, ,
,
(Н. Зборовська, ,
Українська Реконкіста); в) уживається
для вираження здивування обставинами,
, (ІБТ-Ж адан);
які відкрилися і мають позитивну і
(Л. Дереш, По­
негативну сторони; оце так! це ж треба!;
клоніння ящірці); Курчй [його] м ать
-
КУРЧА; М ать би твой) пси є б іл и ,^
(С. Жадан, Б іґ Мак); г) уживається для
- уживається як грубе прокляття;
підтвердження, переконливости чого-не-
М ать в&шу п ’я ть у вісім,
будь висловленого. [П а в л ік М о р о зо в
,
(Лесь Подерв’янський, Павлік Мо­ уживається як «багатоповерхова лай­
розов); [С ав ка:] , ка»: те саме, що Йоб твок) м ать
(Лесь Подер­ МАТЬ). ,
в’янський, Герой нашого часу). ■ Натяк ,
на Дарданельську битву під час росій-
сько-турецької війни (1807 p.), у якій
російські війська отримали перемогу.
Лайка належить до військового соціо-
лекту.
■ Вислів відомий у бага­
тьох слов’янських регіонах, насамперед (В. Кашка,
там, де домінує сексуальна лайка: рос. Житло); М ать-[в] п ерем ать,
, серб , відома
і тим мовам, де домінує «екскрементна» нецензурна лайка.
лайка: чеськ. , словацьк.
укр.
Пор. в інших мовах: англ. ,
ісп. (Мексика) , угор.
, рум (В З, 15.05.03; № 8 9 ); М ать його та-
МАТЬ ------------------------------------------------------ 240

рабйн, у (вашу, його [так], у

- те саме, щоЙоб ^ Те’
твой) мать МАТЬ)!;Мать твою саме, що Йоб твой) мать МАТЬ)
(вашу, йога в пизду, < ...>

- те саме, що Йоб твою мать ,/а

МАТЬ); Мать твою (вашу, йогб (С. Жадан
за ногу (лйпу), Б іґ Мак); -
- те
саме, що Йоб твою мать МАТЬ). (С. Пиркало, Не думай про чер­
воне);
- (А. Кокотюха, Шукачі скарбів);
<...> (В. Слапчук, Навпроти -
течії трави); <...>
(В. Скуратівський, Жере­
бець);
<...> (С. Жадан, Біґ [коштовностями]
Мак); <...>
(С. Бортніков, Карателі);

<...> (О. Забужко, Польові дослідження (В. Слап­

з українського сексу); Мать твою чук, Навпроти течії трави); -
за в5но,
- те саме, що Йоб твой) (Іздрик, Павільйон);
мать МАТЬ); Мать твою (йо­ Твой) (вашу, його у кишкй,
го) нйщечком, те
те саме, саме, що Йоб твой) мать МАТЬ).
що Йоб твой) мать МАТЬ); Мать [А рнольд:]
твой) (вашу, його тудй; Туди (Лесь Подерв’янський,
твой) (вашу, його мать, Множення в умі); Твою д^шу
- душйку) мать, у
те саме, що Мать твою в пизд^. - те саме, що Йоб
твою мать! МАТЬ).
, МАТКЭЖИТИСЯ, -
(А. Кокотюха, Нейтральна територія);
Те саме, що МАТЮКАТИСЯ.
Об твою мать,
те саме, що Йоб твою мать МАТкЖ, Лихослів’я, груба
МАТЬ); Пся ти мать засрана, лайка.
- уживається ♦ Гнути матюкй, лаятися
для вираження великого незадоволення, матірними словами; Р$тси матюком
роздратування; Твою (вашу, його стоять - хто-не-
мать [у кишкй]; Мать (мйму) твой) будь не вміє нічого робити; у когось
 нічого не виходить. -
-
(Усна мова); Я к стук, та к і
грюк, я к слово, т а к і матюк (приказка),
. - про мову, пересипану ли­ (П .Вольвач, Кляса); <...>
хослів’ям.
структурі метафори:

(Український ф у­ (А. Кокотюха, Нейтральна територія).

туризм - М. Терещенко). МАТіЬЧЧЯ, Те саме, що МАТ.. <...>
МАТЮКАЛЬНИК,
1. Рот.
2. Гучномовець.
МАТЮКАТИ, МАТЮКНУГИ, <...>,

Лаяти кого-небудь непристойними сло­ (Є. Пашковський, Щоденний жезл); <...>

вами.
-
(Н. Зборовська, Українська Ре­
конкіста).
(С. Бортніков, МАХАТИ, МАХН!ЇТИ,
Карателі).
Пор. ОБМАТЮ КАТИ. Здійсню­
МАТЮКАТИСЯ, МАТЮКНУТИСЯ, вати статевий акт з жінкою.
(Сором, ф ольк.,
Лаятися непристойними словами. зап. В.Гнатюка);
♦ Киш ки м атю каю ться,
хто-небудь дуже
голодний.
(Б. Жолдак, Шиготерапія).
МАТЮКНІТИ МАТЮКАТИ.
П о р . ВЙМ АХАТИ, ВІДМАХАТИ.
МАТЮКНУТИСЯ МАТЮКАТИСЯ.
м ахА ти ся,
МАТЮЧНИЙ, а, е, Який сто­ або Здійснювати
сується мату. статевий акт; злягатися. [Єврей, який
служив у війську, пішов до повії, за­
платив скільки вона хотіла, впхав їй].

(А. Кокотюха, Шукачі скарбів).

МАТЮЧОК, Пестл. до МАТ. (Сором, фольк., зап.
В. Гнатюка).
М А Х Н У Т И _____________________ ____ 242 ------------------------------ МЕНСТРУдц1я

МАХНУТИ МАХАТИ. , /
(Ю. Покальчук, Па­
МАХУН, ., Чоловічий
морочливий запах джунглів).
статевий орган.
м А ш к а , ж ., Менст­
МАХУС, Жіночий статевий орган.
руація.
МАЦАТИ, , .
МЕД, ч., Любовна втіха.
Щупати, лапати жінку.
МАЦАТИСЯ, .,
Обніматися, пестити одне одного.
П ор. ПОМАЦАТИСЯ. (Українські сороміцькі пісні).
МАЦЬОРА, ж ., зал:., 1. Стара ♦ М ед, що спереду, Жі­
повія. ночий статевий орган.
2. Ж інка, яка утримує дім розпусти. ,
■ пол. секс, сленґу: «мацьбра» < (Українські
«льоха, поросна свиня». сороміцькі пісні).
МАЦЬбРНИК, •/., 1. Ч о­ С и н о н ім : МЕДОВЙЦЯ.
ловік, який любить впадати за жінками; МЕДОВЙЦЯ, ж ., Жіночий
бабій. статевий орган.
2. Сутенер.
МЕДОК, ♦ М едок солоден ький ,
ч. Чоловік, для якого сексуальні - те саме, що М ед, що спереду
стосунки полягають лише у прагненні до МЕД).
статевого акту; сексапільний чоловік. [межи ногами]
■ 3 ісп. «бик». (Колом ийки
МАЧОК, Чоловіче сім’я; Прикарпаття).
сперма.Де МЁНДА, ж ., І.Т е
(Цит. за: Виженко 2005). саме, що МАНДАВОШКА 1.
МАШЙНА, ж ., ., 2. Докучлива, набридлива людина.
Чоловічий статевий орган.
МЁНДЕЛ, Чоловічий
статевий орган великого розміру.
(В . Жу-
равський, Сучасні прокльони). МЕНСТРА,ж., Менструація.
МАШЙНКА, ж . Те саме, що МАШИНА. - МЕНСТРУАЦІЯ, Циклічний, зазви­
<...> чай щомісячний вихід крові і тканини
з матки невагітної жінки, яка досягла
(Ю. Покальчук, Жовте статевої зр іл ости.
листя);
(М. Хвильовий, Сині
етюди).
■ Від лат. «щомісячний».
^ЕРСЕДЕС - 243 M1HÉT

Кров з носа. MÉUJKAHELlb, ♦ М еш канець тем ряви ,

в Чоловічий статевий орган. -
(Усна мова). ,
д скляночку менструації?, ,
уживається у формі риторичного (Ю. Винни-
запитання як неввічлива відмова комусь у чук, Ж итіє гаремноє).
знач. «А ще чого захотів!». МЙНЬКА, ж ., зал*., Жіночий
МЕРСЕДЕС, ч.: ♦ К расний мерседес, статевий орган.
Менструація. МЙЦЬКА, Жіночий
МЕСАПІНА, Розпусна жінка з рисами статевий орган.
андроманії - хворобливого потягу до
чоловіків. (Цит. за: Лесюк
■ Від прізвища Валерії Месаліни (2 5 - 2007).
48 рр. н. е.), третьої дружини римського С и н о н ім : КЙЦЬКА.
імператора Клавдія,яка ввійшла в історію МЙЧКА, Жіночий ста­
як неперевершена розпусниця. тевий орган. <...>
МЕСНИК, ., Чоловічий
статевий орган.
,
МЕТЕЛИК, ♦ Д енний м етелик,
(В. Ску-
порядна заміжня жінка, яка під­ ратівський, Жеребець).
робляє проституцією вдень, поки чоловік ■ Первісно: пучок конопель або льону, під­
на роботі; Д івчина-м етелик, - готовлений для прядіння. М етафоричне
повія; Нічний м етелик, перенесення за зовнішнім виглядом.
повія. - ,
М ІР Н И Ц Я , ., Жіночий
,
статевий орган.
, -
, , МІЛІПІЗДРЙЧНИЙ, а, е ,
Маленький.
MIHÉT (МІНЄТ, МІНЬЄТ), Вид орально-
(Ю. Покальчук, Те, що на споді); генітального контакту; стимуляція ротом
чоловічого статевого органа.
,
(Анекдот);

,
(CM, 2.03.2001). ■ Калька з нім. <...> Андрухович,
, що становить собою Московіада).
давню метафору, яка спершу позначала ■ Від фр. «кішечка».
нічного гультяя, а згодом - повію. Валь- ♦ Робити / зробити мінет стиму­
тер, Мокиенко 2002: 101. лювати ротом чоловічий статевий ор­
МІНЕТКА ----------------------------- 244

ган. <...> МІСЦЕ, ♦ Вразлйве місце, - Мо

ловічий статевий орган. П ор. В Р дзд.
Грішне (одне) місце, - стате'
вий орган чоловіка або жінки.
з

<...> (О. Криштопа, А я яй!); /,

(Л. Клименко, П ор’ядна львівська пані);

(С. Пиркало, Не думай про червоне).

О -розш ирення сполучуваности: [Г ам лет:] (Л . Клименко, Великий секс
- у Малих Підгуляївцях); -

(Лесь По-
дерв’янський, Гамлєт). -
МІНЕТКА, Те саме, (Є. Кононенко, Зустріч у Сан-Фран­
що М1НЁТ. циско). С и н о н ім : Грішне тіло
♦ Тягнути мінетку - те саме, що ТІЛО); До одного місця, . - абсо­
Робйти мінет МІНЕТ). лютно байдуже, все одно.
М1НЁТНИЦЯ, Жінка, яка займається
(Ю. Покальчук, Те, що на споді); <...>
оральним сексом.
<...>
С и н о н ім : СОСУЛЬКА.
В. Неборак,
МІН&Г МІНЕТ. Увертюра до роману «Пан Базьо і реш­
М1Н1СТЁРСТВО, ♦ Міністерство зов- та»);
нішніх зносин, Жіночий
статевий орган; // Дівчина, жінка.
(А. Ерно, Пристрасть); Допла­
ти заднім місцем [а не головою],
- допускати непродума­
(Е. Єлінек, Піаністка). ні рішення, дії; Заднє (одне) місце,
- зад; сідниці; Капустяне місце, .*
МІНЬЄТ див. МІНЕТ.
- вагіна.
МІНЯТИ, ♦ Міняти на дрібні,
- голосно випускати гази -
з кишечнику. (Лель,1999,№ 2).С и нон і ми: КАПУСТА,
МІСТО, ФНа середині міста, КА П ^СТЕНЬКА , КАПУСТИ ЦЯ, КА-
- те саме, що Насеру твс£й мамі П ^С ТИ ЧКА; Найсмачніше місце,
М АТИ1). - жіночий статевий орган.
М1СЯЧКИ

(Кг
16
(Іздрик, Посила-
МІСЯЧНІ, Те саме, що МЕНСТ­
ти / послати в одне місце
РУАЦІЯ.
- лаяти не­
пристойними словами кого-небудь, на­
(І. Карпа, Перламутрове порно).
магаючись позбутися його; Поцілуй (хай
поцілує) мене в одне місце, МІШЕЧОК, Те саме,
що КАЛЙТКА.
а) груба відмова робити що-небудь;
МОДЖАХЁДИСЬКО,
б) кому-небудь не вдасться домогтися
Чоловічий статевий орган. -
чогось від когось; Рвати волосся в
-
усіх місцях,
- дуже жалкувати про втрачену нагоду,
бурхливо виражати такий жаль; Руки з
одного місця ростуть / виросли у (М. Матіос, Бульварний роман).
- хто-небудь ■ - у країнах мусульманського
невмілий і незграбний (про людину). Сходу учасник різних соціальних і ре­
лігійних рухів.
МОЗГОЙбБКА, */. і ,
Надокучлива людина.
■ Пор.рос ,ан гл.
(Г. Тарасюк, Дама останнього
лицаря); С оромне місце,
МОКРОЩЬОЛКА,
- чоловічі і жіночі статеві ор­ Молода, недосвідчена дівчина. -
гани.
(Іздрик, АМ™).
МОЛОДЕЦЬ, Чоловічий статевий
(Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє). С и ­ орган.
нонім : СОРОМ; Ш укати на одне міс­
це пригод,
- потрапляти у неприємні, складні
ситуації через власну необачність або (М. Кондратенко, Уроки сексу).
легковажність.
, МОЛОКО, Сперма. <...>
<...>
(Г. Тарасюк, Покоївка).
Менструація,
місячні.

,
(В. Шкляр, Кров кажана).
МОЛОКОЗАВОД ------------------- 246

Жіночі
груди.
., Здій­ (Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
снювати статевий акт. О - матеріялізація метафори:
будеш - , ,
(Нар. пісні в записах І. Франка). - - д
■ «...еротичні асоціації, пов’язані з неви- -
молоченим снопом як ерегованим, го­ (Анекдот).
товим до запліднення фалосом, прояв­
ляються надто очевидно у весільній об­
рядовості українців і поляків. <...> Мо­
лотіння снопа як у весільній обрядовості,
так і в контексті Святок могло симво­
лізувати статевий акт і запліднення, а
також і магічно сприяти цій справі». Гав- Екскременти.
рилюк 1999: 34.
П ор.: ВІДМОЛОТЙТИ. Здійснювати статевий акт.
♦ М олотйти горошйну ГОРОШЙНА.
, Чоловічий ста­
тевий орган. (Українські соро­
міцькі пісні).
■ Первісно: зв’язувати, скручувати.
Жіночі груди.
Чоло­
Сперма.
вічий статевий орган у стані відсутності
а, е: ♦ М олочні брати, ерекції.
Співжителі однієї жінки.
ж .,
Вульва.
С и н о н ім : Ш М бН ДЗЯ 1. (Сором, ф ольк., зап. В. Гнатюка).

Байдуже, все одно. Жіночий статевий орган.

■ Латиномовна імітація ОДНОХ^ЙСТ- ,
ВЕННО: (mono) «один» і -
(penis). (Русинський ерос).
ж ., Чоловічий
статевий орган. Статеві стосунки з жінками.
О - мовна гра (римування): ,
, Вислів, яким дражнили
, чоловіка на ім’я Гнат.
 - — МУДАК

МОХНАТКА, Ж і­ встановлено, бо слово, очевидно, - до-

ночий статевий орган. індоєвропейське, ностратичне і відоме
0 ., Випус­ таким мовам, як уральсько-алтайські,
кати сечу. [Д р у га ж ін к а :] <...> дравідські і ескімоська. СРБ 2003: 213-
[мати] 214. Спершу уживалося на позначення
чоловіка з дуже великою калиткою, яка
заважала йому поратись по господарству.
Ковалев 2005: 187.
(О. Росич, Останній забій).
2. Дурна, тупого­
лова, нікчемна, шкідлива людина.
МОШКО, ♦ П озивати м ош ка,
- випускати сечу, випорожню­ (Нова дегенерація - С. Процюк);
ватися. -
МУДАК, 1. Наївна, не­
кмітлива людина. - (В. Неборак, Лі­
■ Похідне від МУДО. Слово загально­ таюча голова);
(В. Цибулько, Майн
слов’янське (*mQdo, *mode): цслов.
кайф);
друськ. , укр. «калитка
у чоловіка», «грубий чоловік, мужик»,
«дурень», біл. болг. (діял.)
«калитка»,
(Ю. Андрухович, Московіада); <...>
макед. пол. , серб. ,
-
стчеськ. , , чеськ. , ,
-
словацьк. (діял.) влуж.
(А. Дністровий, Неві­
т ш /fl, нлуж.
домий за вікном); [Р у с л ан :] <...> я -
полаб. «те саме, що мудак» та ін. ,
За однією з традиційних версій, слово
походить від індєвр. *mond-o-m «щось (В. Діброва, Поетика застілля).
кругле, кулеподібне». Учені вказують на ♦ Дешевий м удак - те саме, що М У ­
зв’язок з низкою слов’янських та індєвр. ДАК 2. <...> < ...>
слів, однокореневих з *mqdr «мудрий» ...
і *men- (лат. «розум», «дух»), які (Є. Пашковський, Щоденний жезл); Е м о­
слугують для позначення особливого ційний м удак, - чоловік,
душевного руху, напруги, зусилля і ви­ якому притаманна неадекватна емоційно-
ражають поняття, пов’язані з різними психологічна поведінка в інтимних сто­
сферами життя людини, в тому числі і сунках з жінкою (з мови жінок); М у­
сексуальною. За архаїчними уявленнями, дак гнійний (довбаний) - те саме, що
*mqndo і є зосередженням чоловічого Деш евий м удак. - < ...>
начала, чоловічої сили, енергії, яка ви­
являється в розумовій та сексуальній (С. Бортніков, Чистиль­
сферах. Кінцеву етимологію, однак, не ник).
МУДАКУВАТИЙ ------------- ------------ 248 -

3. Нудна людина; зануда. < ...> -

4. Волоцюга.

5. Статевий орган імпотента. <...> (Л. Дереш, Поклоніння ящірці);

(С. Процюк, Тотем). (Іздрик, Воццек).

МУДАКУВАТИЙ, а, е, МУДЕЛЬ,
. Дурний; нікчемний. або Те саме, що МУДАК 2.

<...> (В. Діброва,

Проект «Діброва»).
МУДЕНЬ,
або Те саме, що МУДЙЛО. -
(А. Мухарський, Попса
для еліти).
■ Від за аналогією до
-
МУДЙЛА МУДЙЛО.
<...> (С. Жадан,
Anarchy in the UKR). МУДЙЛО (МУДЙЛА), Те
саме, що М УДАК І, 2.
ж.,
Нікчемність, простакуватість.
-
< ...> v
< ...> (О. Яровий, Чекання
несподіванк и);
(С. Жадан, Депеш Мод).
МУДАЦЬКИЙ, а, е, (В. Яворівський, Вовча ферма);
Недосконалий, поганий. <...>
(О. Ірванець, Любіть!).
МУДЙСТИКА, ж .,
<...> (С. Ж а­ Те саме, що МУДНЙ. -
дан, Балади про війну і відбудову).
МУДАЧЙСЬКО, ч.,
Те саме, що М УДАК 2. (С. Бортніков, Чистильник).
МУДЛО, .,
- Те саме, що МУДАК 2.
♦ Мудлб тупа, не­
(О. Криштопа, Жах на вулиці В ’язнів).
зграбна, некмітлива людина.
МУДНЙ, ж ., Дурниця, ні­
або Жін. до МУДАК.
сенітниця. /
 249
М’ЯЗ

2 . Те саме, що МУДАК І. < . . >

(А. Ерно, При­ Цибулько,

страсть). Майн кайф).
І^дУдО, . лш. 3. Те саме, що МУДАК 2. -
муді. Ядро (у чоловіка, самця). - (Р. Кухарук,
Любити хлопчика).
♦ ми трястй, 4. Селянин.
Байдикувати, нічого не робити. ♦ Здоровий я к мудь,
[П ривид:] - сильний в інтимному плані чо­
ловік; М удь недолугий,
(Лесь Подерв’янський, К о­ - імпотент.
роль Літр); Д ерж аву вести - не мудями МУДЬО, ч., 1. Ду­
трястй (прислів’я), - рень.
керування державою - складна справа, 2. Мерзотник.
яка вимагає неабиякого хисту і вміння. 3. Селюк, неотеса.
2. Неотесана, груба людина. МУЖЙК, Коханець, стате­
3. Дурень, телепень. вий партнер.
МУДОВИЙ, а, е, Пога­ ч., Магазин,
ний; низької якості; // Нудний. де продається музичне обладнання.
МУДОДЗВІН, ., МУСОЛИТИ, Здійсню­
1. Людина, схильна до довгих, без­ вати статевий акт з ким-небудь.
змістовних розмов; пустодзвін.-Г (Сором, фольк.,
зап. В. Гнатюка).
■ Первісно: змочувати або бруднити сли­
, ною.
(Ю. Андрухович, Моско-
віада). МУХА, ♦ М уха-бляха,
2. Людина, яка морочить голову кому-не- - те саме, що Бляха-муха
будь; збиває з толку когось теревенями. БЛЙХА); М*ха -металі'стка,
- те саме, що Б л я х а -м ^ а
МУДОЛЬ, ч., Те БЛЙХА).
саме, що М УДАК 2. - ,
МУХОСРАНСЬК, ч.,
Віддалена місцевість; провінція.
,
, МУШНА,ч., Чоловічий статевий
<...> (К. Москалець, Вечірній орган.
мед). М’Я З, ч., Чоловічий статевий орган.
МУДЬ, ч.,
1. Груба, невихована людина.
М’Й К У Ш --------------------------------- ---------------- 250

(Ю. Покаль- м’ясо і овочі уважаються за «серйозну»

чук, Те, що на споді). їжу, вислів надає чоловічим геніталіЯм
♦ Чоловічий м ’яз - те саме, що М ’ЯЗ. першорядного значення). Пор. також-
М’ЯКУШ, ч., Зад; сідниці. «бордель»,
(букв. - наріст м’яса) «Клі.
М’ЯСО, . Жінка як
тор», (легке м’ясо) «легко­
сексуальний об’єкт.
доступна жінка», (солодке
м’ясо) «жінка», «повія»,
(А. Морговський, Смерть у
«чорношкіра жінка як сексуальний
Золотих Пісках). об’єкт», «нова жінка для
■ На основі асоціятивної співвіднесености злягання», /^ /« ж ін о ч і геніталії» «жін­
у жаргонному слововживанні багатьох ка», «повія, яка живе з сутене­
мов між м’ясом і особою жіночої статі. У ром». The Wordsworth Dictionary of
рос. обсценному слововжитку: Sex 1994: 253; Richter 1993: 139. Див.
«про несексуальну ж інку»,пор.: також ҐЙ ҐА , СВІЖ ИНА, СКОР0М НИ-
- НА, Т ^Х ЕС 2. Секс. елемент «м’яса»
.. виявляється у розвитку семантики лат.
П. Че­ «м’ясо» «плоть,
хов, цит. за: Павлович Н. Словарь по­ тіло». На думку феміністок, асоціація
этических образов в 2 т. Т. I, 1999, передбачає погляд на жін­
с. 65); у пол. мол. жарґ. чеськ. ку як мертвий шматок м’яса, призна­
розм. (від - чений виключно для поглинання чо­
великий шматок м’яса) «жінка», нім. ловіками. Mills 1993: 127. П ор. психоло­
«ковбаса (товста жінка)»; в гічний ракурс взаємозв’язку м’яса з сек­
амер. та британському сленґу слова суальністю: «Існує химерна форма гі-
і розвивають також значення персексуальности, пов’язана з пошко­
«геніталії»: «жіночі дженням скроневих ділянок мозку. Хворі
геніталії», «жіночі геніталії», «жін­ з такою патологією схильні до орального
ка як сексуальний об’єкт», пізнання об’єктів навколишнього світу та
«чоловічі геніталії», «пе- мають незвичайний апетит до м’яса». The
ніс», «яєчка». (Оскільки Wordsworth Dictionary of Sex 1994: 133.

НАБЗДІТИ , 1. Ви­
пустити (безшумно) повітря з заднього
проходу. < ...> (Лесь По-
(Бандурка). дерв’янський, Павлік Морозов).
2. Поширюватися (про ідеї, НАБІГАТИ, ♦ Н абігати [дитйну], -
думі^и і т. ін.). [Ф ілін:] - завагітніти поза шлюбом.
йАвлочити з

- (звичайно венеричною) хворобою.

[дитину]? (Панас Мирний, Па­ [до батьківської домівки],
лійка).
НАБЛОЧИТИ, Здій­
снити статевий акт.
(А. Жураківський, О б’єкти симпатій).
Випо­
НАГОДУВАТИ ,
рожнитися (про велику кількість). 1. Здійснити статевий акт з жінкою.
■ Від «насип, гребля». ■ Пор. тендерну диференціяцію слова в
НАВАРЙТИ, За­ амер. сленґу: - у мові ж і­
хворіти на венеричне захворювання. нок, «нагодувати
НАВЕРНУТИ, Здій­ чиюсь мавпу», «на­
годувати глуху ненажеру»,
снити статевий акт з жінкою.
«нагодувати манекена» - у мові чо­
НАВІРНИКИ, Подружжя,
ловіків. Richter 1993: 78. Див. коментар
яке живе на віру.
до Д авати Істи ДАВАТИ).
■ Див. Жити на віру ЖЙТИ). 2 . Запліднити жінку.
НАВКА, Жіночий стате­ (Усна мова).
вий орган. НАГУЛЯНЕЦЬ, Те
НАГАДИТИ 1.Ви­ саме, що БАЙСТРІОК.
порожнитися. НАГУЛЯНИЙ, а, е,
2. Зробити кому-небудь капость, при­ Який народився поза шлюбом. - < ...>
ховано нашкодити комусь.
НАГАН,«/., Чоловічий ста­ <...>
тевий орган у стані ерекції. (А. Кокотюха, Шукачі скарбів).
НАГУЛЯТИ Наро­
- дити поза шлюбом дитину. - <...>
, -
- У (Ю. Покальчук, Те, що на
споді).
(Анекдот). НАДІТИ,
■ Пор. побажання при обдаровуванні мо­ Здійснити статевий акт з жінкою.
лодого і молодої на весіллі:
НАДУЛО, Народитися від не­
відомого батька.
НАГОПАТИ, У ■ Див. Вітром надуло В(ТЕР).
результаті тривалого злягання запліднити
НАДУПНИЙ, а, е: ♦ Надупна ки ш ен я -
жінку. задня кишеня.

(Коломийки Прикарпаття). ,
НАГОРОДЙТИ, (Ю. Андрухович, Дванадцять обручів).
Заразити кого-небудь якоюсь ■ Див. ДУПА.
Н А Ж О П Н И К ------------------------------------------- 252 ----------------------------------------------НАКАКАТИ
&
НАЖОПНИК, ч. 1. НАЇЗНИЦЯ, Жінка
Брюки. яка віддає перевагу здійсненню статевого
Те саме, що ЗА Ж бП - акту, сидячи на партнері, який лежить

3. Те саме, іцо Надупна ки­

ш еня НАДЗПНИЙ).
НАЄБАТИСЯ НАЇБАТИСЯ.
НАЄБНУГИСЯ НАЇБНУГИСЯ.
НАЇБАТИ,
1. Обдурити, ошукати кого-небудь.
[Ц и ц ь к ін (Л. Дереш,
- Поклоніння ящірці);
[В єня:] (Лесь По-
дерв’янський, Утопія). (Ю. Вин-
2. Набити кого-небудь. ничук, Весняні ігри в осінніх садах).
3. Здійснити які-небудь швидкі та ін­ НАЙДУХ, ч., Дитина, яка на­
тенсивні дії (з чимсь). родилась поза шлюбом.
НАЙОБОК, ч. Те саме, що У Й О БО К. <...>
НАЇБАТИСЯ (НАЄБАТИСЯ),
1. Здійснити
з ким-небудь тривалий та інтенсивний
статевий акт до повного сексуального
задоволення. (С. Жадан, Б іґ Мак).
(Бандурка); НАЙОБКА,
Обман, шахрайство. <...>
-
(Русинський ерос).
2. Заспокоїтися завдяки спільному стате­
вому співжиттю з ким-небудь. <...> (С. Жадан, Депеш Мод).
3. Напрацюватися, намучитися з чим- НАЙОБУВАТИ,
небудь. Обдурювати кого-небудь.
НАЇБНУГИСЯ (НАЄБНУГИСЯ), НАКАКАТИ, Випорожнитися.
Зазнати краху, не­ ♦ Ж ук н а к а к а в , - що-небудь незнач­
вдачі у здійсненні планів, виконанні чо­ не, мізерне.
го-небудь. [Г а в р ю ш а О б ізя н о в :]

(Лесь По- - (Поступ, 2004,

дерв’янський, Піздєц). № 234).
Н А К А Т К А ™ ------------------------------ 253 - НАПИЗДЙЧИТИ

НАПЕР ДІТИ, Зіп­

Лишати сліди від випорожнення. сувати повітря (голосно).
Випорож­ ♦ На чоловіка насрати , на діти наперді-
ти, треба себе глядіти (приказка),
- власні інтереси переважають інтереси
(примовка). сім’ї (у мові жінок); Хто напердів? -
♦ В (у) ріжок накласти, - Н евістка. [ - А Й нема в хаті. - А он ку­
злякатися; Накласти повні штанй, ф ай ка висйть], -
- те саме, що В рі­ уживається для констатації того, що кого-
жок накласти. [П ер ш и й сер:] - небудь несправедливо вважають винним.
С и н о н ім : - Хто всравсь? - Н евістка
, ВСРАТИСЯ).
■ Первісно: невістка у всьому винна і все
повинна зробити.

(Лесь НАПИЗДІТИ,
Подерв’янський, Король Літр); На­ Розказати кому-небудь про
класти у штанй - те саме, що В ріжок щось; розкрити чиюсь таємницю. [Г у р в і -
накласти. нок:]
-

(С. Бортніков, Карателі);

(С. Процюк, Тотем);
дить (ходе) як у штанй наклав,
- має незграбну ходу.
(Лесь Подерв’ян­
ський, Мєсто встрєчі ізмєніть ніззя).
НАПЙЗ Д НИК,1/. 1
Хо­ Фартух.
С и н о н ім : ПРИПЇНДА.
напю дники. Жіночі труси. <...>

НАЛОЖНИЦЯ , ж ., Коханка.
НАЛКЗРИТИ, На-
сцяти (про п’яних). - (Ю. Андрухович, Дванадцять обручів).
НАПИЗДЯЧИТИ,
Слапчук, Крихти хліба у бороді Кон-
Здійснити якісь швидкі
фуція).
й інтенсивні дії (з чимсь); швидко зро­
НАМИСТЙНА, ж ., Клітор. бити, виконати що-небудь. [Іван О п а-
(Цит. за: н асо в и ч :]
Виженко 2005).
НАПАСТЬ, ж ., (Лссь Подерв’янський, Остановісь,
Менструація. мгновєньє).
НАГИДИТИ 254 ------

НАПУДИТИ, Справити
малу нужду.
♦ Напудити у ш танй,
дуже злякатися чого-, кого-небудь. (Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє).
НАСРАНО: ♦ Голова я к м аківк а, а рб.
зуму я к насрано .-
- хто-небудь вродли­
(Ю. Покальчук, Заборонені ігри). вий, дотепний, жартівливий; Я к насрано,
С и н о н ім : Н акласти у ш тани НА­ - багато, ве­
КЛАСТИ). лика кількість.
НАРЕБРЙТИ, НАСРАТИ, 1. Ви­
Насцяти. порожнитися. -
НАРОБЙТИ,дгж., .1. Випорож­
нитися.
2. Помочитися. (Бандурка).
♦ К рутиться я к у ш танй наробив, ♦ Іш ов хохол, насрав на пол, ішов кацап,
-роб и ти незграбні зубами - цап, - відповідь
рухи; Я к дам , то й у ш танй наробиш , росіянинові, коли він українця називає
. - погроза фізичної розправи хохлом; З а п и в а н и й , наче йому хто в
над ким-небудь. кишеню насрав, - який
гнівається з невідомих причин; Н асрати у
НАСЕРОМАТРЕ, ш танй, те саме,
Те саме, що Насеру твоїй Н акласти у ш танй НАКЛАСТИ);
м атері МАТИ). П ан Бог високо, кому схоче на голову
НАСИРАТЕЛЬ, насёре, - уживається
Наглядач. для підкреслення всемогутності Бога;
■ Замість Хвальбй повні торби, а в ті торби хоч
насерй, - про
НАСІДАТИ,
бідного чоловіка, який хвалиться
Здійснювати статевий акт з жін­
достатками.
кою.
2. Виявити повну байдужість
до кого-, чого-небудь; зігнорувати ко­
(Українські со­
гось, щось.
роміцькі пісні).
НАСІННЯ, Сперма. <...>
(С. Пиркало,
Не думай про червоне);
(В. Поліщук,
Онан). ,
♦ Н асіння ж и ття, - те
саме, що насіння.
 255
НАСЦЯТИ

< ...> (А. Дністровий, Патетичний блуд); ,

д
(С. Жадан, Б іґ Мак); (Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє).
// легшу. Виявити презирство, зневагу до
кого-небудь. ,
Набриднути кому-
небудь, втомити, вимучити когось.
Зя
[К о р о л ь Л ітр :] <...>
(Бандурка).
(Лесь Подерв’ян-
+ [Ей,] жидй наш і, насеру я мамі ваш ій,
ський, Король Літр).
ляй/г. - уживається
для вираження обурення з приводу того,
що обдурили євреї когось; Н асрати в Бути у стані ерекції (про чоловічий
д>іиу СРАТИ; Н асрати на голову статевий орган).
скривдити, а, е,
образити кого-небудь; Н асрати на ку­
Те саме, що ОСТОПИЗД1-
мовство, колй дитйна вм ерла,
ЛИИ. <...>
- коли дитина вмерла, то
й кум не потрібен; Н асрати на твою
голову!,
уживається для вираження нетямущості,
дурості співрозмовника; Н асрати твоїй
(Ю. Андрухович, Два­
(ваш ій, його мамі (матері) [у
надцять обручів).
великодённий очіпок (повен глечик,
гівна повну пизду)],
а) виявити абсолютне презирство, Те саме, що ОСТОПИЗД1ТИ.
зневагу до кого-небудь.
Те саме, що НАСТОМБУРЧИ-
(Українські со­ тися.
роміцькі пісні); б) виявити повну бай­
дужість до кого-, чого-небудь.
^ Не сказати навіть «насер^ ти», Здійснити статевий акт (тільки про
не подякувати й словом. чоловіка).
Ф - мовна гра (римування): - Пронос.
♦ Т ьотка Н астя, пронос;
Ш видка Н астя .) - пронос;
- уживається для перекликання Щоб тебе «ш видкою Н астею » ноейло, у
сусідів-ворогів. уживається як
- уживається як лайка. проклін.
Піхва. 1. По­
мочитися.
Н АТРАХ АТИ СЯ------------------------------------- 256

(Весільна пісня). (Л. Дереш, Намір!).

2. Те саме, що НАСРА- С и н о н ім : Н атягати потку (див. ПОТ-
ТИ 2. « КА).
. (Ю. Курай, НАХАБА, Чоловічий статевий
Ме густат ту...); < ...> лем орган.

(Ю. Андрухович, Таємниця). ,

НАТРАХАТИСЯ, ,у
. Мати статевих контактів до­ (М. Матіос, Бульварний роман).
волі, досхочу, до повного задоволення. НАХАБНИК, Статевий орган
, жінки або чоловіка.
,

(М. Матіос, Буль­

(Ю. Покальчук, варний роман).
Те, що на споді). нахерА читися,
НАТРУБЙТИ, ♦ Н ай вам натрубить Напитися доп’яну.
ззад у, НАХЙГУВАТИ,
- уживається як проклін. Здійснювати статевий акт (про чоловіка).
НАТУРА, ♦ Б р ати / взяти натурою,
- примушувати розплачуватися -
здійсненням статевого акту. (Сором, фольк.,
зап. В. Гнатюка).
НАТЯГУВАТИ.
НАХУЯРИТИ,
НАТЯГУВАТИ, НАТЯГНУТИ, 1. Набити, сильно побити ко-
Здійснювати го-небудь.
статевий акт з жінкою. 2. Наробити біди, нашкодити.
НАХУЯЧИТИСЯ, Напитися до­
п’яну. - -
(С. Жадан, Де­
(А. Дністровий,
пеш Мод).
Пацики);
НАЦЙЦЬНИК, Бю ст­
гальтер.

(А. Дністровий, Місто упо­ (Ю. Вин-

вільненої дії); <...> - ничук, Весняні ігри в осінніх садах).
НАЦЮЦЮРНИК, Презерватив.
 ------- 257 -------- ------------------ - НЕДОЙОБАНИЙ

рід^БУВАТИ, 1. /сягя. 3. Надзвичайно сильний інтенсивністю або

Обдурювати кого-небудь, брехати ко­ ступенем свого вияву.
мусь. [П авл і к М о р о зо в :]
(Лесь Подер-
в’янський, Павлік Морозов). < ...>
Пор. НАЇБАТИ. (Ю. Андрухович,
Здійснювати які-небудь швидкі й ін­ Таємниця).
тенсивні рухи, які повторюються (напр, С и н о н ім : ОХУбННИЙ.
їсти, пити, працювати, йти). [С а в к а НЕВ’ІБЕННО, 1. Прислівник до НЕВ’Ї-
БЁННИЙ 3. < ...>

(Лесь Подерв’янський, Герой на­ (Ю. Андрухович, Таємниця).

шого часу); [Ц и ц ь к ін 2. Великою мірою, надто.
,
(Ю. Андрухович, Таєм­
(Лесь По­ ниця); ,
дерв’янський, Утопія).
НАЯРІВАТИ НАЙРЮВАТИ.
НАЯРЮВАТИ (НАГРІВАТИ), (І. Карпа, Перла­
Здійснювати статевий мутрове порно).
акт. С и н о н ім : ОХУбННО.
(Сором, фольк., НЕВбЛЯ , Жіночий ста­
зап. В.Гнатю ка); тевий орган.
- П ор. НЕВІЛЬНИК.
(Сором, фольк., зап. ■ «У [“Заповітних казках” О. Афанасьева]
В. Гнатюка). vulva метафорично іменується тюрмою.
НЕБОРАК, Чоло­ Цим користується батрак: він надягає
вічий статевий орган. чужі шкарпетки на penis, заявляє, що
■ Первісно: бідолаха. спіймав злочинця, і добивається того,
щоб “злочинець” (penis) потрапив до тю р­
НЕВІЛЬНИК, Чоловічий
ми (vulva). Сюжет казки визначається
статевий орган.
загадкою, в якій статевий акт інакомовно
■ Див. Н ЕВ бЛ Я .
представлений як ув’язнення злочинця в
НЕВ’ТЕЁННИЙ, а, е, 1. Гар- тюрму». Успенский 1996: 152.
ний, відмінної якости. НЕГОДНИЙ, ч., Імпотент.
2. Дуже великий розмірами, кількістю. НЕГОДЯЙ, ч., Те саме, що
НЕГбДНИЙ.
, НЕДОЙОБАНИЙ, а, е,
(Ю. Андрухович, Двана­ 1. Придуркуватий,
дцять обручів). несповна розуму.
2 . Нікчемний. < ..> Чм
Те саме, що НЕДОНОСОК З
а, е,
Тс саме, що НЕДОНОШЕНИЙ.
... (С. Жадан, Б іґ Мак).
3. Мерзотний, підлий. ,

ч., 1. Недоно­ -
шена дитина, яка народилася до кінця нор­ -
мального строку вагітности.
2. Розумово відсталий, дурний чо­ (С. Жадан, Anar­
ловік. chy in the UKR).
3. Людина, яку зневажають; нік­
ж ., Цнотлива дівчина.
чема. < ...>
, ,
(Л . Клименко, Великий секс у Малих Під-
гуляївцях).
< ...> (С. Жадан, Депеш Мод); [В асиль:]
ж ., Те саме, що НЕ­
ЗАЙМ АНА.
Чоловік із
< ...> слабкою статевою потенцією; імпотент.
(Лесь Подерв’янський, Блєск і ніщєта , -
підарасів); Виродок. [П ривид:]
(Нар. пісні в записах І. Франка).
(Лесь Те саме,
Подерв’янський, Гамлєт). що НЕЗДАЛИЙ.
а, е, Те саме, що НЕЗДА­
1. Тупий, нікчемний. ЛИЙ.
♦ Нездольний до гріха - те саме, що не-
(А. Дністро­ здалий. -
вий, Патетичний блуд);
- (Л. Костенко, Берестечко).
< ...> (А. Дністровий, Пацики).
Імпотент.
2 . Поганий, не вартий доброго слова.
■ Від «самець, у якого одне ядро
або обидва ядра містяться всередині, а не
в мошонці» < пол. ЕСУМ , 4 ,7 1 .
(Н. Зборовська,У країнськаРекон­
кіста). статевий орган.
 259

Чоловічий
< ..> статевий орган малого розміру.
<...> (Ю. Винничук, Ж и­
тіє гаремноє).
НЕРОЗНАК, ч., д/ял. Імпотент.
в Можливо, від «самець сірої (Л. Клименко, Великий секс
качки, який своїм оперенням (особливо у Малих Підгуляївцях).
літнім) майже не відрізняється від ч., Імпотент.
качки». ЕСУМ , 4 ,7 5 ; або від ■ Первісно: «такий, що вариться без м’я­
«людина, яка не обізнана у чомусь». Сл. са»; «про м’ясо без жирних шматків».
Г р .,2 ,5 5 7 . Аркушин 2000, 1, 346. Скоріш за все
пов’язане з сексуальною семантикою
Відсутність ерекції у чоло­ жирної скоромної їж і. Див. коментар до
віка. Скоромне слово С Л бВО ).
О - матеріялізація метафори:
НЄДАНОСОК Н ЕД О Н бСО К.
НЄДОНОСОК НЕДОНОСОК.
Н1МФЁТКА, Сексуально приваблива
- молода жінка або дівчина. <...>
-
- -

(О. Криштопа,
А я яй!).
(Анекдот).
■ Від гр. \а)|хфті «молода жінка, наречена».
Те
НІМФОМАНІЯ, Хворобливо нестримний
саме, що НЕЗДАЛИЙ.
статевий потяг у жінок.
Від­
НІРКА, Піхва.
сутність ерекції.
-
а, е, Ю. Вин­
Гарний, якісний. ничук, Ж итіє гаремноє).
НІС, ч.: ♦ К ров з носа тече,
(Лесь Подерв’янський, Гам-
розстебнулася ширінка.
лєт).
н іх т б , Повія.
Повія. Повія.
■ Первісно «нікчема, ледащо» <
ЕСУМ , 4 ,8 3 . «підла, негідна жінка» < ЕСУМ , 4,
103.
 260 —

НОГА,лс.: ♦ Аж ногйми засовати, . - те саме, що П ’ята

. - виявити сексуальне збу­ коротка нога.
дження (про жінку).

(Сором, фольк., зап. (Сором,

В. Гнатюка); Б5ти між ногам и, зап. В. Гнатюка).
- здійснювати статевий акт (про Чоловічий ста­
чоловіка). ■ 3 анекдоту. - тевий орган.
- - -
- (Бандурка).
Загади ти ноги,
Те саме,
- втратити дівочу цнотливість.
що СПАТИ.
(Українські соро­
(Бандурка);
міцькі пісні).
Зад ерти ногу ЗАДЁРТИ; Лізти між
нбги - здій­ НУЖДА, ♦ Велйка нуж да (потреба),
снювати статевий акт. - - випорожнення, звільнення ки­
шечнику; М ал а (малёнька) нужда (по­
треба), - випускання сечі; С прав­
ляти [велйку, м алЯ нужд£ (потребу),
- задовольняти фізіологічні по­
(В. Слапчук, Крихти хліба у бороді
треби у дефекації або сечовипусканні.
Конфуція); С и н о н ім : Б$ти між ногйми;
М іж ногбми, - статеві
(О. Кри-
органи людини. ■ 3 цим евфемізмом по­
штогіа, А я яй!).
в’язані «нездійсненні завдання»: відсилан­
ня якогось лиха нечистій силі «між ноги»; ч., Туалет.
наказ вистригти шерсть «між ногами» у Туалет.
магічного барана тощо. «Тілесний низ» -
НУМЕР, ч., Статевий
особливо пильнована зона, куди не
акт.
можна дістатися, і невиконання завдання
■ Первісно: діял. «число». Очевидно, по­
тягне за собою зникнення лихих істот,
в’язане з фалічною символікою числа.
що напали на людину. Войтович 2002:
Маковский 1996: 377.
338. Походиш зле, я к підеш дорбга-
♦ В дарити нумер - здійснити
м и, що кінчаю ться між ногйми (при­
акт.
слів’я) - надмірна хтивість може мати
згубні наслідки; П ’ята коротка нога, ч., Те саме,
- чоловічий статевий ор­ що НУМЕР.
ган. ♦ П остйвити нумёрок - те саме, що
(Бандурка); Се­ В дарити н^мер нУМЕР).
редня ногй, - те саме, що П ’ята
коротка ногй; Т ретя нога статевий орган.
ОББУДь()РИТИ 261 ОБ’ЇБАТИ

ОББУДЬОРИТИ, Те Зробити що-небудь дуже погано, не

саме, що ОБІСЦЙТИ. [Н адька:] виконати завдання. <...>

<...> (А. Дністровий, Пацики).

[кіт] 5. Потрапити в неприємну і важку ситуа­
цію.
(О. Росич, Останній забій). . Те саме, що ЗА ЇБЇС Ь .

ОБЕРПбЦ, Те саме,
(О. Ульяненко, Квіти Содому).
що ПОЦ.
ОБІСЦ&ТИ,
ОБИЗЯНКА, Ж іно­
Забруднити сечею; обмочити кого*
чий статевий орган.
що-небудь. [П ривид:]
о б іс р А н е ц ь ,
Брудна, нікчемна, підла людина. (Лесь
<...> Подерв’янський, Гамлєт); <...>

(О. Ірванець, Любіть!).

♦ Я к два пальці обісцяти,
<...> (В. Неборак, Увертюра до роману - дуже легко зробити що-небудь,
«Пан Базьо і решта»). впоратися з чимсь.
С инонім : ЗА СРА Н ЕЦ Ь.
ОБІСРАНИЙ, а, е,
Забруднений калом.
♦ Ніби обісраний, піти, си­
діти: а) у приниженому становищі. (А. Дністровий,
Патетичний блуд).
(А. Дні­
ОБІСЦЯТИСЯ,
стровий, Патетичний блуд); б) приниже­
Забруднити сечею, обмочитися.
ний, зневажений.
-
ОБІСРАТИ див.ОБСИРАТИ. (Л. Дереш, Поклоніння
ОБІСРАТИСЯ, ящірці).
1. Випорожнитися на себе, за­ О Б’ЇБАТИ,
бруднитися калом. Грубо вилаяти когось.
♦ О б’їбати я к свєнти М іхал дябла,
- грубо вилаяти кого-небудь.
О Б Й О Б А Н И Й ------------------------------------------ 262 ------------------------------------ --------- ОВСИРДТИ

ОБЙбБАНИЙ, а, е, ОБМОЧЙТИСЯ, Випустити

Принижений, упослі­ сечу на себе.
джений. <...>

<...> ?
<...> (О. Забужко, Польові до­ (А.Жураківський, О б’єкти симпатій).
слідження з українського сексу). С и н о н ім : ПОМОЧЙТИСЯ.
ОБКАКАТИ, ОБПУДИТИ,
Те саме, що ОБІСРАТИ. Те саме, що ОБІСЦЙТИ.
ОБЛАДИТИСЯ,
Те саме, що ОБІСЦЙТИСЯ.
ОБРОБЙТИ,
(Поступ, 2004, № 192). Здійснити статевий акт з жінкою.

ОБКАКАТИСЯ,
Те саме, що ОБ1СРАТИСЯ.

(В . Древлянський,
«Ой, мамо, в комору ведуть»).
(Поступ, 2004, № 204).
ОБСИРДТИ, ОБІСРАТИ, 1.
ОБКІНЧАТИСЯ, Відчути
Забруднювати калом (у різних
еякуляцію (про чоловіка).
місцях). [С ір ь о ж а :]

(Лесь
(Ю. Позаяк,
Українські лімерики). Подерв’янський, Діана).
♦ Лице я к мухи обісрали,
С и н о н ім : КІНЧИТИ.
- негарне, з фізичними
обм атю кА ти, Вилаяти кого- вадами обличчя; О бісрали я к мухи дра-
небудь матірними словами. [Г е н е р а л
бйну,
В л а со в :] [клікуші]
хто-небудь зазнав багато невдач.
2. Наговорювати на кого-небудь.
-
(Лесь Подерв’янський, Павлік Морозов).
(Поступ,
ОБМЙЛОК, ч., 2005, № 256); -
Чоловічий статевий орган
малого розміру. < ...>

(Г. Тарасюк, Гаспид і (С. Пиркало, Не думай про

Маргарита). червоне).
О Б С Л У Г О В У В А Т И -------------------- -------- 263
ОДОРОБЛО

огірків, поширеній у деяких регіонах

- принижувати кого-небудь. <...> України: ,
Еротична символіка
(А. Дністровий, Пацики). огірка ґрунтується не тільки на формі, а
- мовна гра (римування): й на семантиці завивання: городина, яка
обплітає своїми стеблами інші рослини,-
(Вислів, яким дражнили яскравий образ для позначення любовного
чоловіка на ім’я Микола). єднання. Гаврилюк 1999: 44. Див. Ф а­
лічний сймвол ФАЛІЧНИЙ).
ОБСЛУГбВУВАТИ,
Здійснювати статевий акт з ким-небудь ОГЛОБЛЯ, Чоловічий
(про жінку або чоловіка), як правило, за статевий орган великого розміру.
матеріяльну винагороду. ОДДІЛАТИ, Здій­
ОБСЦЁННИЙ, Непристойний, соромі­ снити статевий акт.
цький (про слова, жести, графіті та ін.).
■ 3 лат.: «поза», «сцена» (бук­ (Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
вально - «поза сценою», «поза лаштун­ ■ Див. ДІЛО.
ками життя»). ОДЙН, ♦ Один серед чотирьох,
♦ Обсцснний телеф онний дзвінок - не­ -Д уля.
адекватна поведінка чоловіка, який теле­
ОДНОбКИЙ,ч., Чоловічий статевий
фонує незнайомій дівчині або жінці,
орган. - -
говорячи непристойні вислови.
С ин онім : Т елеф онна скатологія
СКАТОЛОГІЯ). <...> (Ю. Винничук, Житіє
ОВОЛОДІТИ , Здійснити з гаремноє).
кимсь статевий акт. ■ Семантична універсалія, напр. в амер.
ОВОЧ, ♦ Достиглий овоч, сексуальному сленґу: «циклоп»,
- чоловічий статевий орган у «одноокий монстр»,
стані ерекції. <...> «Поліфем» - penis.
ОДНОХУЙСТВЕННО (ОДНОХУЙСТВЄН-
НО) Абсолютно
байдуже, все одно.
(Ю. Винничук, Обід).
ОДНОХУЙСТВЄННО
ОГІРОК, ч., Чоловічий ста­
ВЕННО.
тевий орган. ,
, ОДОРОБЛО,
, , Чоловічий статевий орган.
(Цит. за: Виженко
2005).
■ Огірок - фалічний символ, який позна­
чився на магічній примовці при посадці
ОДРОБЙНКА 264

, <...>
(Л. Клименко, Великий секс у Малих (Український футурИзм
Підгуляївцях); // Неерегований чоловічий Олена Близько).
статевий орган. бНКА, ж ., . Жіночі геніталії
■ Від «нуль».
бПА-бПА, Ста­
, тевий акт. - < ...>
, лше Москалець, Вечірній мед)
, <...> (М. Матіос,
ОПЄРДОЛЬ, ч„
Бульварний роман).
Догана.
ж ., Жіночий
статевий орган. ♦ До опиздініння,
■ Від «крихта, крапля, частка». 1. Сильно, найвищою
мірою. [С а в в а М о р о зо в :] /
с\, Туалет.
♦ Н іколи й в одхоже збігать, хто- (Лесь
небудь дуже зайнятий, не має вільного Подерв’янський, Павлік Морозов).
часу. 2. Багато, у великій кількості.
1. Перерваний статевий акт.
■ У цьому значенні слово бере початок з 1. Одуріти, втратити здатність
«Книги Буття» (Старий завіт), історії адекватно мислити (від люті, пиятики і
Онана і його брата Ера. Після смерті Ера т. ін.).
«сказав Юда до Онана: “Увійди до жінки 2. Дуже здивуватися, захопитися.
брата свого, і одружися з нею, - і встанови ♦ О пиздіти м ож на,
насіння для брата свого” . А Онан знав, уживається для вираження силь­
що не його буде насіння те. сталося, ного здивування або захоплення.
коли він сходився з жінкою брата свого, Пор.: О хрініти м ож на (г)ив.ОХРІНІТИ);
то м арнував насіння на землю , аби не ОхуІти м ож на ОХУІТИ).
дати його своєму братові». Здій­
. Отримання сексуального задоволення снювати статевий акт; злягатися.
стимуляцією власних статевих органів; ж ., Піхва.
мастурбація.
-
3 Те саме, що М АСТУРБА­
<...>
ЦІЯ 2. [З о я Ж о р ів н а :] (Ю. Винничук, Ж итіє га-
ремноє).
[М ирон О п а н а с о в и ч :] Заплідни­
ти жінку, зробити її вагітною. -
(Лесь
Подерв’янський, Цікаві досліди).
ч. Той, хто займається она­ (В. Шевчук, Чорна кішка, яка шу­
нізмом. <...> кала батька).
 265

ФрАл, Оральний секс. до одруження; Ц ілину о р ати ,

позбавляти дівчину цнотливости.
(Іздрик, Павіль­
йон).
а, е: ♦ Оральний секс - (Українські
сексуальна активність, що проявляється сороміцькі пісні).
застосуванні губ, рота, язика, гортані Найвищий ступінь насолоди,
процесі сексуальної стимуляції та за­ що виникає в момент піку статевого збу­
доволення. дження, і виражається у відчутті ф і­
С инонім и: К укурудзу сиру Істи зичного і психічного задоволення (не
КУКУРУДЗА); КУННІЛ1НГУС; О раль- завжди пов'язаний зі статевим актом).
нии характер - риси характеру особи- <...>
стости, засновані на досвіді оральної ста­
дії психосексуального розвитку. < ...>
■ Оральний еротизм передбачає такі дії, І
що приносять задоволення, як смоктання
грудей немовлям, приймання їж і, куріння, ,
цілування, кусання, смоктання великого (С. П роцю к, Тотем); <...>
пальця, говоріння і оральний секс. The
Wordsworth Dictionary of Sex 1994: 173-
174. Дитина, яка дістає задоволення від
смоктання грудей і отримує в цей період
материнську увагу, буде розвивати друж ­ < ..> (О. Забуж ко,
ній, великодушний і оптимістичний погляд Музей покинутих секретів);
на світ. Але якщо не дістає задоволення в
цей період, людина виросте агресивною,
критичною, змагальною. < ...> (Ю. По-
■ Фр. < лат. «рот». кальчук, Те, що на споді).
ОРАТИ, Здійснювати ■ Від фр. < гр. «пристрасно
статевий акт. бажаю, палаю баж анням».
Чоловічий ста­
- (Коломийки При­ тевий орган.
карпаття).
Пор. ВЙОРАТИ.
♦ О рати нйвку, - здій- (Ю. П окальчук, Те, щ о на споді).
снювати статевий акт з жінкою; Орати ♦ Д ітородни й о р г а н , - чо­
своє поле, - те саме, що ловічий статевий орган.
Орати нйвку; Хто перший там орав,
там другий не садить (прислів’я) - про
необхідність збереження дівочої цноти (С. Процю к, Т отем ); Робочий орган,
бРПЯ

— чоловічий статевий зап. В. Гнатюка); /

орган.
(Сором,
зап. В. Гнатюка); Оскому зігнать
, зубів] - задовольнити статеве бажання, д
(ПІК,
2004, № 15); Статеві органи - чоловічі —
або жіночі геніталії.
(І. Котляревський, Енеїда); Адам
ззів кисличку, а у нас оскома на зубах
(А. Бондар, Пса­ (прислів’я) - первородний гріх завдає чи­
лом братерству). мало неприємностей людині.
РГІЯ, . Гулянка, яка характеризується ■ Це прислів’я, наведене Номисом, зазнало
груповою пиятикою, співом, танцями і лексичних варіяцій
нестримною сексуальною активністю. = «в чужом пи-
- ру похмелье» (Сл. Гр., З, ). ■ У літе­
. ратурній мові фігурує значення слова
. «відчуття в’язкости в роті, а також
неприємні больові відчуття на зубах
від споживання чого-небудь кислого,
.
(О. Чорногуз, Мі­ терпкого» < друськ. «оскома;
ністр без портфеля). неприємний спогад, неприємний наслі­
■ Від гр. уюртг| «таємні обряди, містерії; док», русько-цслов.
свята». Слово поширилося з часів, коли «зубний біль» < праслов. Бкота < * с етіи
давні греки влаштовували церемонії на «щеміти» < індєвр. * к е т - / * зк о т- «ни­
честь Діоніса - бога рослинництва, вино­ ти, боліти». Мотиваційний зв’язок слова
з душевними болісними відчуттями
градарства і виноробства.
зумовив реконструкцію у слові дуаліс­
о с ід л А т и , . тичної метафоричної семантики «не­
Здійснити статевий акт з жінкою. приємне відчуття від перенасичення
чимсь» ), «неприємне від­
чуття від браку чогось». Актуалізація
(Г. Тарасюк, Мій третій і останнього значення проступає у загаль-
останній шлюб). номовному фразеологізмі
С и н о н ім : О сідлати коня КІНЬ). «хтось заздрісно або хтиво поглядає на
ОСКбМА, ж .: ♦ О ском а бере (взяла) кого-, що-небудь». Закономірно, що се-
- хто-небудь хтиво поглядає ма хтивості, наявна в семантиці фразео­
на когось; у кого-небудь виникає статевий логізму, гіпертрофується в еротично
потяг до когось. зорієнтованому контексті - «статеве ба­
жання», а також зумовлює семантичну
(Сором, фольк., переорієнтацію літ. фразеологізму
 — 267
ОХР1НЁЗНИЙ

«втратити потяг до чого-небудь»

-> «задовольнити статеве бажання». Ін­ (А. Дністровий, Пацики).
словами, рух семантики слова ОТЕ, 1. Ста­
«насититися кислим» - «вдовольнити тевий акт;злягання.
сексуальний голод». Сема кислого смаку ♦ Робйгги оте, здій­
на рівні буденної свідомости пов’язує снювати статевий акт. [О л ьга:]
оскому з «яблуком», яке в еротичній
картині світу постає символом сексу, [Г рета:]
гріховности, але у фольклорі при збе­ (М. Гавран, Усе
реженні символічної семантики заміню­ про жінок);Д аж е
ється народним «яблуко з дикої
яблуні». (Л . Клименко, Великий секс у Малих Під-
гуляївцях).
ОСЛОБОНЙТЬСЯ ОСЛОБОНЙТЬСЯ.
2. Секс, статеве життя.
ОСЛОБОНЯТЬСЯ, ОСЛОБОНЙТЬ-
ОТРУКЙ, Чоловічі яєчка.
СЯ, Випорожня­
тися. ОТСОСАЛІЗМ, ч., ., Со­
ціалізм. < ...>
ОСТОЄБЕНИТИ (ОСТОЙОБНУТИ),
-
Дуже набриднути кому-небудь, ви­
мучити когось. [К л ім М о їс є й о в и ч (Б. Ж олдак, Антиклімакс).
К ац:] (Лесь
ОФОРМИТИ,
Подерв’янський, Пацавата історія).
1. Здійснити статевий акт з
ОСТОЙбБНУТИ ОСТОЄБЕНИТИ. ким-небудь.
ОСТОПЙЗДИТИ (ОСТОПЙЗДІТИ), 2. Домогтися статевого зв’язку з ким-не­
будь.
Набриднути комусь, втомити когось;
остогидіти. [Г ам л єт:] (Синопсис станіславський не­
обов’язковий).
(Лесь Подер­ ♦ О ф орм ити біксу, здій­
снити статевий акт з молодою вродливою
в’янський, Гамлєт).
дівчиною.
ОСТОПИЗДІЛИЙ, а, е,
ОХЛЯЛИЙ, Чоловічий статевий
Обридлий, остогидлий.
орган. - -
<...>
,

(Іздрик, АМ™). (Ю. Винничук, Житіє

ОСТОПЙЗДІТИ ОСТОПЙЗДИТИ. гаремноє).
ОТВІР, ♦ А нальний отвір, ОХР1НЁЗНИЙ, а, е, Т<
Рот. саме, що ОХУбННИЙ.
ОХРІНІТИ -------------------------- — ---------------- 268

, (І. Карпа
(М. Нагач, Вісім чотири). Перламутрове порно); - ,у
ОХРІНІТИ, 1. - я, -
Одуріти, втратити здоровий
(Іздрик, АМ™).
глузд <...>
, ОХУ&ННО,
, Великою мірою, надто.

, <...>
(С. Жадан, Депеш Мод). (Ю. Андрухович, Таємниця).
2. Дуже сильно здивуватися або ОХУЇВАТИ (ОХУЄВАТИ), ОХУІТИ,
захопитися. .
♦ О хрініти м ож на - уживається для ви­ Дуріти, втрачати здоровий
раження сильного здивування або за­ глузд.
хоплення. , ,
ОХУЄВАТИ див. ОХУЇВАТИ. (Вяцек
Славів, Яйця Гамлєта).
ОХУЄННИЙ, а, е,
2. Дуже сильно дивуватися або
1. Надзвичайно високий за ступенем вияву
захоплюватися. <...>
ознаки (розмір, звук і т. ін.); страшенний.
[Ф ілін:]
,
, /

<...> (Лесь Подерв’янський, Павлік (С. Жадан, Біґ

Морозов); [В аси л ь:] , Мак); <...> /х ,

[телевізора] (Лесь
Подерв’янський, Блєск і ніщєта підара- <...> (С. Жадан, Депеш Мод);
сів); [П ривид:]
, .

<...> (Лесь Подерв’янський, Король

Літр).
2. Гарний, чудовий; відмінної якости. “ -

(Лесь
(І. Карпа, 50 хвилин трави); Подерв’янський, Король Літр).
ОХУІЛИЙ -------- -

+ О х у і'т и м ож на, уж ивається про вперту, наївну, готову на приниження

для в и р а ж е н н я с и л ь н о г о зд и в у в а н н я а б о людину. ■ Замість
захоплення; П росто о х у іт и - т е с а м е , щ о Й обані очі,
О х у їт и мож на. .—те саме, що Йоб твою
м ать МАТЬ). - -
- - (І. Кар­
па, Перламутрове порно); Очима їбе,
, а носом спускйє, хтиво
, оглядати жінку (про чоловіка).
ОЧКО, 1. або
Анальний отвір; задній
(М. Н а г а ч , Вісім ч о т и р и ). прохід.
ОХУІЛИЙ, а, е, Який тим­ ♦ Г рати / зіграти в очко ,
часово втратив самоконтроль (про лю­ - вступати з ким-небудь у го­
дину). мосексуальний контакт; Д$ти в очко
- здійснювати гомо­
(Ю. Андрухович, Таєм­ сексуальний контакт з ким-небудь; О чко
ниця). злйплось -
ОХУІТИ о х у їв А т и . хто-небудь злякався (про людину); Рвй-
ти / порв&ти очкб, а)
ОЧЕРЁТ, ♦ С ягйти очерёт, здійснювати насильний гомосексуальний
- зраджувати в подружньому
акт, насилувати кого-небудь у задній
житті (перев. про чоловіка).
прохід (перев. з погрозою); б)
Бод&й тобі бчі з лоба вйїбло, вислужуватися перед
адміністрацією колонії або взагалі пе­
уживається для вислов­ ред ким-небудь; в) погоджуватися на
лення недоброго побажання кому-небудь. акт мужолозтва за недокурок цигарки,
■ Замість начиненої гашишем; Щоб тобі очкб
До сраки карі бчі, зл й п л о с ь,^ уживається
- уживається для виражен­ як проклін з недобрими побажаннями.
ня презирства, байдужости до яких- 2. Унітаз.
небудь умовностей.

(О. Яровий, Чекання

несподіванки);

(С. Пиркало, Не думай про

червоне); Сци (насцй) в бчі, він каже -
«божа роса» (дощ іде) (прислів’я),
Процюк, Тотем).
ПАГІН, ч., Чоловічий статевий простодушно-довірливий; б) дурний, не­
орган. догадливий; в) який робить ЩО-НЄбудь
ПАЗУХА, Жіночі груди. невміло, незграбно, повільно; г) нік­
♦ Повна пазуха - великі груди. чемний, ні на що не здатний; Як два
пальці об асфальт, - те са­
ПАЛЕЦЬ, ♦ Двадцять пёрший палець,
ме, що Як два пальці обісцяти
- чоловічий
ОБІСЦЙТИ). -
статевий орган; Слушний палець,
(С. Пиркало,
- те саме, що Двадцять перший палець;
Не думай про червоне).
Чортів пйлець, . - те саме,
що Двадцять перший палець. ПАЛИЦЯ, ч., 1. Чоло­
■ «У міфопоетичній традиції палець - це вічий статевий орган.
символ буття, символ усього сущого, ■ Асоціяція -
уособлюваного словом і світлом, життям поширена у сфері лайливої та об-
і смертю, символ вищої небесної сили і сценної лексики і відома у багатьох мовах:
сексуальної потенції, символ небесного пол. «дерев’яний стовп»,
Розуму». Маковский 1996: 258. Майже «пеніс»,
всі культури світу фіксують палець як «кіл», «пеніс»; чеськ. «чоловічий
фалічний символ. Середній і вказівний статевий орган у стані ерекції»,
пальці слугували знаком статевого акту у «пеніс»
єгипетську еру. Схрещення пальців було ; серб.
талісманом для відвернення покарання рос. «пеніс» і
за злягання. Метонімічне позначення «палиця з товстим кінцем», алб. «кіл»
[великий] палець - пеніс характерне і «пеніс».
для слов’янських і не слов’янських мов:
Див. Ф алічні символи ФАЛІЧНИЙ).
у чеськ.: пол.
С и н о н ім и : Д РУ К , Д РЮ Ч бК , КИ Й,
«двадцять перший п а л е ц ь
КА, ПАТЙК 1.
«палець без кістки»,
♦ Поліцейська палиця, -
«палець без нігтя», в нім.
орган великого розміру.
«одинадцятий палець»; в амер.
секс, сленґу дієслово «сексуальні
маніпуляції пальцями», «мастурбувати».
Richter 1993: 80.
♦ Не пальцем роблений (зроблений), (Л. Клименко, По-
- р ’ядна львівська пані).
який розбирається у чому-небудь, уміє Те
робити щось не гірше за інших; Пальцем саме, що ПАТЙК 1. - <...>
роблений (зроблений),
або а) наївний, (Іздрик, AM™).
 ------------------------------------------------- ПАРТНЁР

+ Кидати (вкинути) палку - здійснюва­ про боязку, нерішучу у своїх діях, учин­
ти статевий акт з жінкою; П оставити ках людину; С ирота - ні пан істарб ї, ні
палку - те саме, що Вкйнути палку. ж ивота (приказка), - про
ПАЛЯНЙЦЯ, Жіночий статевий дуже худу, виснажену людину.
о р ган . , ПАПЛЮГА, Жінка легкої по­
ведінки; повія.
(Українські сороміцькі пісні). ,
я Асоціювання жіночого статевого органа - (І. Котляревський, Енеїда).
з борошняним виробом традиційне для ук­ ПАПЛЮЖИТИ, Лаяти бруталь­
раїнського еротичного фольклору ними непристойними словами.
ПАМПУШКА, П И РІЖ бК ), про що свід­
ПАРАСОЛЬКА, ♦ П ар асо л ька в чохлі,
чить також семіотика коржа як символу
чоловічий статевий орган.
дівчини, її лона в українській обрядовості.
Гаврилюк 1999: 37. ПАРАСТАС, ♦ В ідправити п ар астас,
здійснити статевий акт.
ПАЛЯНЙЧКА, Пестл. до ПА-
лянйця.
-
(Коломийки Прикарпаття).
(Цит. за: Виженко 2005).
ПАРАША , Посудина для
ПАМПУШКА, Жіночий статевий нечистот у камері.
орган. 2. Відхоже місце. [П р о р о к М и к о ­
ПАМПУШЕЧКА, ♦ С м ачненькая пам ­ ла:] <...>
пушечка - жіночий статевий орган. (Лесь Подер-
в’янський, Павлік Морозов); < ...>

(Цит. за: Виженко 2005).

(Л. Дереш, Поклоніння ящірці).
ПАН, ♦ Ясновельмож ний пан,
- чоловічий статевий орган. - 3. Менструація.
- парА ш ка, Те саме,
що ПАРАША І.
♦ Пітй на параш ку, Випорожнитися.
ПАРАШУТ, Презер­
(М. Матіос,
ватив.
Бульварний роман).
ПАРИТИ, «едя/с.,
ПАНАС, ♦ Дядько П анас, Здійснювати статевий акт.
Пронос.
ПАНІ, ♦ С т а р а пані,
Зад, сідниці. (Коломийки Прикарпаття).
ПАНІСТАРА, ♦ М итець голою пані- ПАРТНЕР, Чоловік, з яким вступають
старою їж ак ів бить (приказка), - у сексуальні стосунки або здійснюють
 272 - ПАТРОНТлщ,

статевий акт. , (О. Росич, Останній забій); < ..>

, (Є. Пашковський, Бе­

зодня).
ПАСКУДИТИ, .,
, шд-
Випорожнятися. ,
(А. Кокотюха, Ней­
, ,
тральна територія).
,
♦ С ексуальний (статевий) партнер - те
саме, що партнер.
(Г. Тарасюк, Дама остан­
нього лицаря).
ПАСТА, ♦ Н ема пасти в тю б и ку ,ж ар т.
(О. Ульяненко, Ангели помсти); - хто-небудь імпотент (про чоловіка);
Подавйти пасту,
- сходити в туалет (про дефекацію).
п А с т к а , ж ., Жіночі геніталії.

(С. Пиркало, Не думай про червоне). - <...>

ПАРТНЁРКА, Жін. до ПАРТНЁР. - ,
, <...> < ...> (Ю. Вин-
ничук, Ж итіє гаремноє).
ПАТЙК, ч., 1. Чо­
(Ю. Покальчук, Те, що на споді); /
ловічий статевий орган.
♦ С тавити / поставити патйк,зо*.
,
- здійснювати статевий акт.
<...>
Пор.: П атйковий рух РУХ).
(Ю. Андрухович, Дванадцять обручів).
2 . Ерекція.
♦ С ексуальна (статева) партнерка - те
3. . Імпотент.
саме, що партнерка.
■ Від літ. «палиця».
ПАРУБОК, Чоловічий
ПАТЙЧИТИ, ,
статевий орган.
Здійснювати статевий акт.
ПАСКУДА, ж ., . С и н о н ім : С тавити патйк ПАТЙК).
Жіночий статевий орган.
ПАТИЧОК, Пестл. до ПАТЙК. <...>
- (Коломийки
Прикарпаття).
2.лш2л.Ж інкалегкоїповедінки.[Романич:1
<...> (А. Дністровий, Пацики).
<...>
, ПАТРОНТАШІ, Жіночі
, у груди.
 . ПЕДОФІЛІЯ, ж . Сексуальна любов до ді­
з тей.
ПдШКО, с*., Лайно, людський кал. ■ Від гр. л а іб і «дитина» і «люблю».

Туалет. ПЁДРАТИ, Здій­

снювати статевий акт з жінкою.
Випорожнятися.
ПЕДРЙЛО, ч., 1. Па­
ж ., Піхва.
сивний гомосексуаліст.
ч., 1. Чоловік, 2. Нікчемна людина, дії і вчинки якої
який здійснює анальний статевий акт з ін­ викликають роздратування, обурен­
шим чоловіком або хлопчиком. ■ Від гр. ня. [ Б у р а т ін о
даібі «дитина» і єдааттід «коханець». (Лесь Подер-
2. Гомосексуаліст. в’янський, Место встрєчі ізмєніть ніззя).
ПЁЖИТИ ПІ'ЖИТИ.

- ПЕКЛО, с\, Вагіна.

(Ю. Покальчук, Заборонені
ігри). < ...>
3 Негідна, підла, мерзенна людина. (Бандурка).
4 Нікчемна і/або жалюгідна лю ­ ■ Пор. у пол. секс, сленґу
дина. «про статевий акт».
ПЕКТЙ,
Інтенсивно здійснювати статевий акт з
(Ю. Андрухович, Московіада). ким-небудь.
ПЕДИК, ч., 1. Гомосек- ?
суаліст.

(Ю. Покальчук, Те, що на споді).

2 Те саме, що ПЕДЕРАСТ 3.
[С а м ітн и к :] ,
(Ю. Андрухович, Мос­
ковіада)-
<...> (А. Дні­ ♦ Рйбу пектй РЙБА.
стровий, Учитель). П ор. СПЕКТЙ.
ПЕДОФІЛ, Людина (перев. чоловік), яка ПЕЛЕНА, ж .: ♦ Пелену (пёлинку) покрас-
відчуває статевий потяг до дітей. нйти, - позбавити дівчину
цнотливості. ,

(Українські со­
(О. Ульяненко, Ангели помсти). роміцькі пісні); П ринестй в пелені
 [дитйну], - народити дитину поза (Русинський
шлюбом. ерос).
ПЕРДЙК, ч. Те саме, що ПЕРДЬ.
(В. Древлянський, «Ой, мамо, в комору О - мовна гра (римування): -
ведуть»).
ПЕЛЕСЙТИ, Розпусно зали­ ПЕРДЙЛО, Зад,заднє міс­
цятись до особи протилежної статі. це. .
■ Первісно: мандрувати. -
ПЁНЮ, 1. Чоловічий статевий орган. (Коломийки Прикарпаття).
П ЕРДІЖ ,ч., 1. Голосне
випускання газів через задній прохід.
♦ Гімно перд!жём не збудеш,
(Ю. Андрухович, Таємниця).
Менші дії і зусилля не мо­
■ Від лат. «чоловічий статевий орган»
жуть замінити більших дій або зусиль.
< «хвіст». П ор.: Покл&сти хвіст
ХВІСТ). Беззмістовні теревені, нісе­
2. Хліб. ■ Збли­ нітниця.
ження з лат. «хліб». ПЕРДІННЯ, Те саме,
♦ Забити (покласти) пеніс що ПЕРДЇЖ.
а) поставитися до кого,
чого-небудь байдуже, зігнорувати; б) рі­
шуче покінчити з чим-небудь, перестати (С. Пиркало,
займатися чимсь. <...> Не думай про червоне);
(Лесь Подерв’янський,
Остановісь, мгновєньє);

(В. Неборак, Увертюра до роману «Пан ,

Базьо та інші»).
ПЕПЕЖЁ, Коханка.
<...> (М. Нагач, Вісім чотири).
ПЕРДҐГИ, ПЁРДНУТИ,
., 1. Голосно
випускати гази з кишечнику.
(Г. Тара­
сюк, «Лексикон сороміцький...»). ,
■ Скороч. рос. «походно-полевая жена». (Бандурка);
ч., Зад, сід-
ниці. /
ПЕРДЁЛА, (В. Древлянський, «Ой, мамо,
Зад. гар­ в комору ведуть»); [Л ітр:]
но. - , <...> (Лесь
К Е Р Д ІТ И --------------- 275
-------------------- П ЕРД блИ ТИ

Подерв’янський, Король Літр); <...> про людину, яка

любить виконувати кілька справ одно­
<...> (В. Цибулько, Майн часно; Хто навчйться пердіти, не може
кайф); , і в деркві терпіти (прислів’я),
, , - про силу звички.
2« Говорити яку-небудь дурницю,
(Українські жартівливі пісні); щось недоречне.
♦ Не віл пердйть, а чоловік говорить,
(О. Криштопа, Жах на . уживається як докір
вулиці В ’язнів). тому, хто обертає на кпини чиїсь слова;
■ Зводиться до індєвр. *perd- «голосно Пердіти губами,
випускати гази». Е С У М ,4 ,338. а) говорити дурниці; б) гово­
♦ За гроші в церкві пёрдне, рити; Пёрднути як трактор,
- дуже скупий; збрехати; Сказйтияк [у
Краще чёсно пёрднути, ніж по-шпіон- бочку, вазу, каліожу, муку, труб^
ськи бзднути (прислів’я), пёрднути; Сказати як у воду
краще сказати не­
пёрднути (і бульки не пішлй),
- сказати яку-небудь дурни­
приємне в очі, ніж позаочі; Mynÿ сіє
цю, щось недоречне; Срав, пердів і ще
і пердйть, мука в сторону летйть, па­
ляниці качає, в срйку пучки вмоч&є хотів (примовка),
про балакуна, базіку, який викликає
(прислів’я),
презирство; Як дам, то будеш летіти,
про процес випікання хліба; Навчй
пердіти і дим пускйти,
сраку пердіти, то вона все буде хо­ уживається як заперечна
тіти (прислів’я), -
відповідь на прохання «Дай мені»; відмова
про стійкість поганої звички; Не зви­ у чому-небудь.
кай вдома пердіти, тоді не б$де в
гостях кортіти (прислів’я), О - мовна гра (паронімічне зближення лек­
не слід культивувати по­ сем): - -
гані звички вдома, щоб подолати їх по­
за домом; Ні бзднути, ні пёрднути,
дуже тісно через
ч. і
велике скупчення народу; Перднути в
Поганий ремісник або кравець, швець.
калюжу, - виявити
себе дурнем у якій-небудь ситуації; Сів
срати, надався, лёдве пёрднув, Здійснювати
., про людину, яка статевий акт.
хоче зробити що-небудь значне, але ви­
ходить щось дрібне й мізерне; Срака (Русин­
перділа, маку не а (приказка), ський ерос).
.-п р о голосне випускання га­ ■ пол.: «здійснювати стате­
зів з кишечику; Сцить, пердйть, тріскй вий акт» < «пускати гази». Ье\уіпзоп
збирає і Богу мблиться (приказка), 1999: 171.
ПЕРДОЛИТИСЯ ------------------------ — 276 --------------------- п ЕРЕДок

П ор. ВІДПЕРДбЛИТИ, ПРОПЕРДО- ПЕРДУШКА, ж . Жін. до ПЕРДУн.

ЛИТИ.
(Весільна
Здійсню- пісня).
вати статевий акт; злягатися. ПЕРДЬ, Звуко­
наслідувальне слово; однокр. до ПЕР-
Квартира для роз­ ДІТИ. - -
пусти; притон. (Бандурка).
♦ Нагадйй козі см ерть, а вона пердь і
ПЕРДбЛЬНУТИ,
пердь (приказка),
Вдарити кого-небудь.
- примусити кого-небудь зга­
ПЕРДУЛА, ♦ Старйй пердула, дати те, що для нього дуже важливе і
старий чоловік. болюче, а всім іншим уже набридло.
ПЕРДУЛЬКИ (ПЄРДУЛЬКІ), ■ Замість
Дурниці. Прййде см ерть - срака
♦ За пєрдулькі кіблювати - сидіти в тюрмі пердь (примовка),
за згвалтування жінки. ■ Пол. про передсмертний страх; При­
«відбувати строк тюремного покарання», йш ла см ерть, а душечка пердь (при­
букв, «сидіти на параші». мовка), те
саме, що Прййде смерть - ср ака пердь;
ПЕРДУН, 1. Людина,
С казати я к пердь у бочку,
яка часто псує повітря.
висловити яку-не-
2. Нікчемна людина.
будь дурницю, недоречність.
3. Нероба, ледар.
♦ Старйй перд>и, ., ПЕРЕБЗДІТИ,
чоловік похилого віку. 1. Зіпсувати повітря інтенсивніше
за всіх.
2. Злякатися.
(М. Матіос,
Солодка Даруся);

(Ю. Андрухович,
Московіада).
(І. Карпа, Перламутрове
С и н о н ім : ПЕРЕСРАТИ 2.
порно).
О - мовна гра (паронімічне зближення ПЕРЁДНИЦЯ, Те саме, що
лексем): П ЕРЕДбК.
ПЕРЕДОК,
- (Фольклор). Статеві органи жінки, жіноче «переднє
- у функції об’єкта образного зіставлення: місце».
[віршії,
(Ю. Позаяк, Ше­
деври).
 ПЕРЕМОТЛОШЙТИ

(А. Мухарський, Попса для еліти); . Здійснити інтенсивні статеві акти

з багатьма жінками.
(І. Лучук, Пісень піс­
ПЕРЕКИНУТИ,
ня). Здійснити статевий акт з жінкою (про
Ф П’яна жінка передку (пизді) не хазяйка чоловіка).
(прислів’я),
- жінка у стані алкогольного сп’яніння
(У країнські жартівливі
легко погоджується на статевий акт;
пісні).
Слаба (слабенька) на передок,
., яка легко пого­ ПЕРЕЛЮБ, Порушення подружньої вір-
джується на статевий акт (про жінку). ности; перебування у позашлюбному лю­
бовному зв’язку.
, ♦ Перелюб чинйги, - порушувати
, подружню вірність; перебувати у поза­
, шлюбному любовному зв’язку.
ПЕРЕЛбБЕЦЬ,ч. , Те саме, що ПЕРЕ-
(Г. Тарасюк, Покоївка); - - ЛІОБНИК.

, ПЕРЕЛКЗБКА, Ж ін. до ПЕРЕ-

ЛЇОБЕЦЬ.
(А. Дністровий, ПЕРЕЛЮБНИК, Той, хто пере­
Патетичний блуд). любствує.
ПЕРЕДОЧОК, ч. Пестл. до П ЕРЕД бК . я ПЕРЕЛЮБНИЦЯ, Жін. до ПЕРЕ-
(Ко­ ЛІОБНИК.
ломийки Прикарпаття).
ПЕРЕДРіЬЧИТИ , ,
Те саме, що ПЕРЕЇВАТИ. <...> (Л. Костенко, Зелена пані Ге­
лена).
ПЕРЕЇБАТИ,
1. Здійснити статеві акти з ПЕРЕЛіЬБСТВО, Те саме, що ПЕРЁЛ Ю Б .
кількома жінками. П ор. ПОПЕРЕЙОВУ-
ВАТИ.
2. Дуже сильно вдарити по чому-небудь; ,
розбити щось. [Г ам л єт:] ,
, (В. Скуратівський, Ж е­
<...> (Лесь ребець).
Подерв’янський, Гамлєт). ПЕРЕЛЮБСТВУВАТИ, Пору­
шувати подружню вірність; перебувати у
позашлюбному любовному зв’язку.
1. Втомитися від інтенсивного за­
няття сексом, втратити смак до нього ПЕРЕМОТЛОШЙТИ,
через численні і часті статеві акти. Те саме, що
 - 278

ПЕРЕЇВ АТИ.
-
<...>,
(Л . Дерещ
<...> Поклоніння ящірці).
(Ю. Андрухович, Дванадцять обручів). Пор. ПРОПИХНУГИСЯ.

ПЕРЕПЙХ, Статевий акт; ПЕРЕСЙП, ч., Статевий акт.

злягання. ■ Від
ПЕРЕСПАНЕЦЬ, Чоловік
для задоволення сексуальних потреб
(ПІК, 2003, № 5). жінки (з мови жінок).
ПЕРЕПИХбН, ПЕРЕСПАТИ, Побувати
Одноразовий статевий акт. у ліжку із статевим партнером; здійснити
ПЕРЕПИХН!?ТИСЯ ПЕРЕПХАТИСЯ. статевий акт. -
ПЕРЕПИХбНЧИК, Пестл. до ПЕРЕПИ- .
ХбН. <...> -
, <....>
,
(Анекдот);
< ...> (Ю. Винничук, Весняні ігри в осін­
ніх садах). (Лель, 1996,
№ 4);
ПЕРЁП1ЧКА, Жіночий
статевий орган.

(С. Пиркало, Не думай про червоне);

(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
ПЕРЕПУДИТИ П Е РЕ П А Ю В А Т И .
ПЕРЕПУДЮВАТИ, ПЕРЕПУДИТИ, (М. Гримич, Магдалинки).
Перемо­
чувати сечею (про багато чого-небудь). 1. Зіпсувати що-небудь, викривити
ПЕРЕПХАТИСЯ, ПЕРЕПИХН^ТИСЯ, суть чогось. < ...>

Здійснити з ким-небудь ста­

тевий акт. < ...> (Є. Пашковський,Щ о­
денний жезл).
(А. Дністровий, Міс­ 2. Дуже налякатися. -
то уповільненої дії); < ...>

(Л. Дереш, Поклоніння ящірці).

+ Пересрав дідько дорбгу,
. - виникла якась дивна (Українські
перешкода на шляху завершення справи. сороміцькі пісні).
ПЕРЕТРАХ,ч.( ■ Первісно - «сильно бити, сікти, шма­
гати» < перти < праслов. *регй «відби­
вати, боротися, заперечувати», пов’язане
з «тиснути», споріднене з лит. «бити,
- хльоскати віником», латиськ. «лупцю­
(Ю. вати». ЕСУМ, 4,3 5 6 .
ПЕРЛЙНИ, Сперма.
перетрахати, -
Здійснити багато ста­
тевих актів з різними особами. (Цит. за: Виженко 2005).
ПЕРО, ♦ Т ри пера, - го­
(А .К окотю ха, Повернення сентимен­ норея.
тального гангстера).
П ЕРО Ж бК П И РІЖ бК .
перетрА хатися,
ПЁРТИ, , Здійснювати
Здійснити статеві акти
статевий акт з жінкою.
(про багатьох). < ...>

(Українські сороміцькі пісні);

(О. Ульяненко, Богемна рапсодія).
ПЕРЕЦЬ, ч., Чоловічий ста­ (Сором, фольк., зап.
тевий орган. В. Гнатюка).
■ Див. коментар до ПЕРІЩ ИТИ.
(Лель, 1999,№ 1). ПЕРЧИТИ, Здій­
♦ Товктй перець, здій­ снювати статевий акт з жінкою.
снювати статевий акт.
(Нар. пісні -
в записах І. Франка); У товктй перцю, (Ю. Позаяк, Українські лімерики).
- здійснити статевий акт ■ Первісно «запліднювати самицю» (про
(про жінку). цапів) < праслов. *рьгкаії «паруватися,
- злягатися (про тварин)», пов’язане з
*роге? «порося». ЕСУМ , 4 ,3 5 8 .
(Нар.
ПЕС, ч.: ♦ Ч орний пес,
пісні в записах І. Франка).
ПЕРІЩИТИ,
Здійснювати статевий акт. <...>
ПЁТИНГ*, ч. Любовна гра, пестощі для до­ ПЄРДОЛИТИ ПЕРДбЛИТИ .
сягнення оргазму без статевого акту. ПЄРДОЛИТИСЯ ПЕРДбЛИТИСЯ.
ПЄРДОЛЬНИК П ЕРД бЛЬН И К.
ПЄРДУЛЬКІ ПЕРДйЛЬКИ.
ПЄРОГ, ч., Те саме, що ПИРІГ.
(Ю. Андрухович, Таєм­ ■ 3 пол.: «жіночий статевий орган»
ниця). < «вареник». Lewinson 1999: 173.
■ англ.: «пестити, голубити, ♦ По пєрогу вд ари ти ,
обійматися, цілуватися». - здійснити статевий акт.
ПЁЦИК, ч., Чоловічий ПИЗДА (ПІЗДА), ж .,
статевий орган. 1. Геніталії жінки або самки тва­
ПЕЧЁРА, ж ., Жіночі Геніталії. рини.

(Бандурка);

,
(Ю. Покальчук, Те, що на (В. Древлянеький, «Ой, мамо, в комору
споді). ведуть»);
■ Глибока печера - один з найбільш по­ ■ Слово відоме усім слов’янським мовам:
ширених жіночих символів. Жельвис рос., біл. , пол. нлуж.
полаб. чеськ. серб.
словен. , болг. (діял.) і макед.
ПЕЧЕРКА, ж . Зменш.-пестл. до ПЕЧЕРА. «заднє місце». Пор. табуїстичні
номінації: пол. , , , чеськ.
хорв. болг. (діял.).
(А. Дністровий, Місто Етимологія слова спірна.
уповільненої дії). Існує кілька версій походження: ) з ди­
ПЕЧІНКА, ж .: ♦ Ч орна печінка, тячої мови, від звуконаслідувального
жіночий статевий орган. дієслова (пор. укр. «мочи­
тися»); ) пов’язане з діндєвр. pidayati
(Ко­ «давить, жме, тисне, мучить»; 3) від
ломийки Прикарпаття). дієслова *bbzdeti (бздіти) «випускати га­
зи». Древнім значенням слов’янських і
ПЄРДОЛЄНЄ, ♦ Пєрдолєнє в бамбус, балтійських мов було «задньопрохідний
без­ отвір»; 4) від лит. латиськ.
глузда й безцільна балаканина. ■ Пол. «здійснювати статевий акт». СРБ
«бамбук»; Пєрдолєнє Грека в 2003: 251. «Можливо, що
бамбус, нездарна вульгаризм походить від дієслова
робота. (лит на слов’янському Грунті
■ Див. коментар до ПЕРДОЛИТИ. відбулася зміна індоєвропейського - л- в
 281
_д>; корінь індоєвропейського походжен­
ня - пасивний дієприкметник минулого
часу , яке на рос. ґрунті дало
діял. , яке уживається в
сексуальному значенні в рос. сленгу».
Cooper 2005: 19.
+ На хуя мені здалося на пизді чуже
волосся?,
- про цілковиту байдужість
до певних подій, справ і т. ін.; мене це
зовсім не стосується; Пизду чухать,
-
нічого не робити; байдикувати. [Іван
О п а н ас о в и ч :] < ...>
< ...> (Лесь По-
дерв’янський, Остановісь, мгновєньє);
(Лесь Подерв’янський, Павлік
Морозов). ■ Замість
Хохол без лйчки, я к пизда без затички
(приказка), - про
прагнення українців здобувати високі вій­
ськові звання.
■ Від рос.
«ні для чого непридатний об’єкт». При­
казка виникла в армійському середо­
вищі (за радянських часів). «Цей вислів
висміює прагнення хлопців з України
отримати якесь звання вище рядового
задля підняття на батьківщині свого
авторитету» (Кузьміч 2000, Цит. за:
Плуцер-Сарно 2005: 184). Пор. спо­
гади Ю. Андруховича про армійську
службу: « < ...>
ПИЗДА
-
(Ю. Андрухович, Таємниця);
Т орчати я к палець у пизді,
- про стан здивування, емоційного
потрясіння.
1.1. Жіночі геніталії, що слугують для сек­
суальних контактів.
♦ Аж дим з пиздй іде, -
надзвичайно інтенсивно (про статеве
злягання); Аж іскри з пиздй сйп лю ться,
- те саме, що А ж дим з
пиздй іде; Аж пизда т р я с е т ь с я ,
- те саме, що А ж дим з пиздй
іде.
(Бан­
дурка); 3 заш итою пиздою ,
- без стате­
вих контактів (у жінки).
(Усна
мова); К лю чі від пиздй у к р а с т и , .,
- здійснити статевий а к т потайки,
користуючись тим, що жінка перебуває
у фізіологічному стані
- (Ру­
синський ерос); Нйні дівча л ед ве поріг
перелізе, а вже їй у пизду сл й в к а влізе
(прислів’я), - про ранній статевий
досвід дівчини. ■ У ГРНП 1. Ф ранко дає
такий коментар: цинічний ж а р т на тему
зіпсуття дівчат, поширений в селах біля
великих міст. П изда го р и ть,
- т е саме, що
П изда свербить; П изда м охом зар о сл а
хто-
небудь довгий час не мав
життя (про жінку); П изда - не м йло,
не змйлиться (прислів’я),
ПИЗДА
- про можливість
жінки часто і неодноразово злягатися і
про безглуздість сексуальних обмежень
для неї; П изда свербйть (чеш еться)
, - хто-
небудь відчуває сильне сексуальне збу­
дження (про жінку); Пизда свербуча
- а) причаїтися, відчуваючи сил ь-
хто-небудь перебуває у стані постійного
сексуального збудження (про жінку). У
(Русинський ерос); Пиздй заж ити,
- використати жінку
як сексуальну партнерку (про чоловіка).
(Бандурка); Пизд^ на $пші
н атягати собі,
жалкувати з приводу того, що вчасно не
погодилася на статевий акт з чоловіком (з
мови ж інок); П ’яна ж інка передку (пиздО
не хазяйка П ЕРЕД бК ; Урочйста
здача пиздй в експлуатацію ,
- весілля; // Жіночі геніталії,
що слугують для сексуальних контактів
як засобу отримання матеріальної ви­
нагороди або збагачення. Вйбратися з
голою пиздбю на ярм арок (приказка),
- кепкують з жінки, що
приходить на ярмарок упорожні або з
наміром торгувати своїм тілом; У людей
пйзди стоять ізби, а я свою зносйла - ні
випила, ні закусйла (прислів'я),
- про жінку,
позбавлену матеріяльних вигод від стате­
вих стосунків із чоловіками.
Геніталії жінки або самки тварини як
вмістилище-простір.
(Русинський
ерос); , в пизду, >’
(Бандурка); <...>
(Ю. Андрухович, Дванадцять об­
ручів).
♦ В пизді сховати ся,
ний страх; б) уживається як зневажлива,
дошкульна репліка на попередню репліку
співрозмовника, з яким не бажають під­
тримувати розмову.
Фіксується рос. словниками
з імітацією укр. вимови. Кузьміч ;
Плуцер-Сарно 2005: 244; В пизду,
а)
уживається для вираження сильного ба­
жання припинити розмову з ким-небудь
про щось. [Г о л о с А л ь ф р е д а Ю хи­
м о ви ч а:!
[Н азар С і вуха:]
[А л ь ф р е д Ю хим ови ч:]
(Лесь Подерв’янський,
Піздєц); б) уживається для
вираження високого ступеня виявлення
чого-небудь. <...> -
<...> (Іздрик, АМ’,М); - <...>
(Іздрик, AM™); в)
уживається для запевнення в
істинності висловлюваного, переконання
в чому-небудь.
(Ю. Андрухович, Дванадцять
обручів);
•
(Ю. Андрухович, Таємниця); Ідй (ід*ть)
а) уживається для ви­
раження недоречности прохань, вимог,
 283
ПИЗДА

пропозицій або претензій від кого-не-

будь; б) уживається для вираження силь­ (Лесь Подерв’янський, Діана);
ного бажання позбутися кого-небудь, -
припинити розмову; йди геть! [К лім
М о іс є й о в и ч К ац:] <...> (А. Дністровий, Пацики).
(Лесь Подерв’янський, 2.1. Ж інка, яка легко всту­
Пацавата історія); П осилати / послати пає у сексуальні контакти з різними
в пизд^ чоловіками.
. - грубо вилаявши, відмо­ ♦ Пизда рвана,
витися від когось, чогось, будь-яких сто­ розпусна, продажна,
сунків з кимсь. [П є л а г є я Н илівна:] нерозбірлива у статевих стосунках жінка;
Щедрой пізд£ хорошо вєзде (приказка),
<...> (Лесь жінка, яка охоче
Подерв’янський, Павлік Морозов). П ор.: погоджується на статевий акт, скрізь
Посилати на хуй ХУЙ). Там тої користується успіхом у чоловіків.
пиздй - хоч возом заїздй (приказка), . Жінка, чий зовнішній вигляд викликає
про розпусну вкрай негативні емоції.
жінку, яка провадить активне статеве ♦ Пизда собача,
життя; Усі меблі в пизді порозтручувати, - жінка з відразливою зовнішністю.
-
здійснити статевий акт грубо, насильно
і/або інтенсивно; У пизді, (Русинський ерос).
уживається 2 3 . Надмірно балакуча або сварлива жін­
для запевнення в істинності висловленого, ка.
переконання в чому-небудь. ♦ Пизда язиката,
- жінка, яка багато говорить, лю­
бить пліткувати.
(А. Дністровий, Пацики). Ф Пизда з вухами,
13. Волосяне покриття геніталій жінки або нерозторопна жінка. ■ З а ­
тварини. мість С т а р а пизда,
♦ Голосок, я к на пизді (у жопі) волосок а)
хто-небудь літня жінка; б) вредна, неприємна
має тонкий і фальшивий голос. ■ Йдеться жінка (перев. у звертанні). [ Є б іч е с ь к а
про тонке, але нечисте волосся. Пор. с и л а: ] (Лесь По­
рос.: дерв’янський, Жан Маре та його друзі).
3. Сексуальна сфера життя людини; секс.
(приказка).
2« Будь-яка жінка. [В а с и л ь Г н а- 4. Втрата, зникнення, кінець. -
то ви ч :! (Л . Де­
реш, Поклоніння ящірці).
ПИЗДА 284

♦ Пиздбю гавкнути - те саме, що Пиз- побити кого-небудь кулаком і/або

дою накритися, а) перестати нор­ б) кому-небудь
мально функціонувати; зламатися, стати образливій формі, вилаяти когось. д
непридатним для користування; б) пе­ пиздй,
рестати існувати; загинути,померти уник­ а) не потрібно. [Ц ицькін
нути, не реалізуватися. [Й о р ік:]

(Лесь Подерв’янський, Король (Лесь Подерв’янський, Утопія); б) ні­

Літр); [Блядь:] чого не дасть. [Ж ора:]

[С ір ь о ж а :] (Лесь
Подерв’янський, Діана); Ні в пизду, ні
<...> (Лесь Подерв’янський, Пав- в К расну арм ію ,
лік Морозов). а) нікчемна, ні
5. Дуже неприємна ситуація. на що не здатна людина; б) абсолютно
♦ П изда з зуб’ям , . - жіноча непідходящий, не відповідає певним по­
піхва, персоніфікована у вигляді живої требам; П изда буду,
істоти як уособлення дуже неприємної - уживається для вираження запевнення
ситуації: в чому-небудь (у мові жінок); Пизда
ваш а м ати М АТИ1; Пйзди лопатою
, вигрібати,
(Українські сороміцькі пісні). виконувати яку-небудь нецікаву і безре­
■ В основі фразеологізму лежить архаїч­ зультатну роботу.
ний образ vagina dentata - «зубасте лоно
(загрожує чоловікові кастрацією, по­ (Усна мова); Пиздй отрима­
глинає чоловічу життєву силу)». На цьо­ ти, - бу­
му образі базується серія оповідань укра­ ти дуже побитим.
їнського сороміцького фольклору (запи­
си В. Гнатюка), одне з яких називається
«Чи має поця зуби?». (Лесь Подерв’ян­
П ор. приказку: С трах м ати думати, ніби ський, Піздєц); Проміняти гірк^ прав­
вона зуби має. ду на солодку пизду,
Ф Б ез пиздй, - не зважити на
- уживається для підкреслення реальний, справжній стан речей; свідомо
істинности чого-небудь; дійсно. сприйняти оманливе за справжнє, дійсне.

,
(І. Окуневський, Знадвору). ■ Замість
(Перець Червоний,
Вибори-2004); Д ати пиздй, Розплатилися: три пиздй попелу
а) сильно вдарити, одміряли,
„ИЗДАНИИ 285
ПИЗДЁЦЬ

- хто-небудь не розрахувався з дерв янський, Гамлєт);

кимсь належним чином або нічого не дав; (С. Поваляєва: з
Три пиздй твоїй м атер і, інтерв’ю).
- уживається ♦ Пиздець (піздєц) крад еться (підкрада­
як проклін. ється) / підкрався [непомітно],
- мовна гра (нагромадження оказіональ­ ., - загрозлива
них словотвірних неологізмів): - ситуація, крах застають зненацька, не­
сподівано. [Л ітр (сумно):]
,
Каїнська, Письмо).
ПИЗДАНУТИ ПИЗДО Н 5ТИ .
(Лесь Подерв’янський, Король
ГІИЗДАТИЙ, а, е, Літр); Пиздець (піздєц) усьому,
. Дуже великий. - уживається для вираження за­
хоплення чим-небудь, схвалення чогось.
[Адам Ж о р ж е в іч :]
(М. Лукаш, Шпигачки). (Лесь Подер­
2. Гарний, якісний. в’янський, Васіліса Єгоровпа і мужичкі);
(Іздрик, [Це] повний (справж ній) пиздець (піз­
АМГМ). дєц), у або а) кінець, крах.
- <...>,
ПИЗДЁЛЬ, ♦ С тарий пиздёль,
чоловік зі слабкою статевою потенцією.
,

(Коломийки Прикарпаття). (І. Карпа, 50 хвилин трави);

ПИЗДЁЦЬ (ПІЗДЄЦ), - ,-
1. у або Кінець,
крах. (В. Солодько, Чет­
верта революція); б) уживається для
вираження захоплення чим-небудь не­
звичайним, неймовірним. - ,
(І. Окуневський,
Чиряк); . (Іздрик,
АМ™); <...>
[Т оля:] ,
(Лесь Подерв’янський, Кацапи). ,
2. Що-небудь перестало працювати,
зіпсувалося, стало непридатним для ко­ (С. Пиркало, Не думай
ристування. про червоне); в) те саме, що
Що-небудь перестало існувати, ПИЗДЕЦЬ 1. -
зникло. [Г ам л ет:]
(Лесь По- (Вяцек Славів, Яйця Гамлета).
пйздити
ПЙЗДИТИ, ., ♦ Пиздіти на радість - те саме, що ПИЗ-
. Дуже сильно бити кого- ДІТИ І ; Пиздіти про хуйзнаиіо - те саме
небудь. [Туз:] <...> що ПИЗДІТИ 1. [В аси л ь:]

(Лесь Подерв’янський, Нір­

вана); <...> <...>

(Лесь Подерв’янський, Блеск і ніщєта

/
підарасів).
2 . Говорити про що-небудь незначне; те­
(І. Карпа, 50 хвилин трави).
ревенити.
П ор.
2. Красти у кого-небудь щось. [Л ітр:]
(Лесь Подерв’янський, Место встрєчі
, ш# ізмєніть ніззя).
дя у ♦ Пиздй, пиздй та не запйжджуйся,
(Лесь Подерв’янський, Король Літр). застерігання від зай­
ПЙЗДИТИСЯ, ., вої пустопорожньої балаканини.
Битися з ким-небудь. [С т о в о г- 3. Вводити кого-небудь в оману; обдурю­
нів:] <...> вати. -
-
(Ю. Андрухович,
... (В.Солодько,
Дванадцять обручів); -
Четверта революція); <...>

- -
т*ш , о« їде -
<...> (С. Жадан, Сорок
вагонів узбецьких наркотиків). Жадан, Депеш
ПИЗДЙЦЯ, ж., Те саме, що Мод).
ПИЗДА 1. Л Пор.
ПЙЗДКА, Те саме, що
(Українські сороміцькі пісні); ПИЗДА 1.
/ / / вам, (Українські
У сш сороміцькі пісні).
(Українські сороміцькі пісні). ПИЗДЛЙВИЙ, а, е,
Який говорить нісеніт­
1. Говорити нісенітниці, ницю. /
дурниці. Р аз
(І. Окуневський, Знадвору).
(В. Древ- ПИЗДОБОЛ,
лянський, «Ой, мамо, в комору ведуть»). Людина,схильна до довгих,беззмістовних
 287

розмов. [П є л а г є я Н и л ів н а:]

<...> (Лесь Подерв’янський, Пав- ,

лік Морозов); [Й о р ік:] -
- (Лесь Подер­ (Лесь
в’янський, Король Літр). Подерв’янський, Блєск і ніщєта піда-
ПИЗДОГРАЙ, ч. , ., расів).
1. Чоловік, який упадає за жін­ 3. Упасти згори. [М о р ф е й
ками; бабій.
2. Недотепа. 1 [Н єо
ПИЗДОВАТИЙ . ПИЗДУВАТИЙ. [М о р ф е й
(Лесь Подерв’янський, Ма-
чм
тріца).
Відсутність будь-яких соціоетич-
них норм, здорового глузду; нікудиш- ПИЗДОНУГИСЯ,
ність, нікчемність. [Ф ілін:] < ...> Почати поводити себе як боже­
вільний; збожеволіти.
П ЙЗДОН ЬКА ^г.,
Те саме, що ПИЗДА 1-2.
< . . > (Лесь Подерв’янський,
Павлік Морозов). (Українські сороміцькі пісні).
ПИЗДОЙбБ, ПИЗДОРАЙ, ч., Жіночий
Те саме, що ПИЗДОГРАЙ 1. статевий орган.

-
(Русинський ерос). (Русинський ерос).
ПИЗДОЛбМ, ПИЗДОСТРАДАТЕЛЬ (ПІЗДОСТРАДА-
Чоловічий статевий орган. ТЄЛЬ),
ПИЗДОНУТИ (ПИЗДАНІТИ), або 1. Чоловік, який тужить
1. Сказати за статевим життям, романтично мріє
яку-небудь дурницю або щось недоречне. про жінок (перев. безуспішно).
[Едгар:] <...> - - 2. Чоловік, який страждає через жінок.
. <...> ПИЗДОХЛЙПА (ПІЗДОХЛЯПА), ж .,
1. Дів-
-
чина; жінка.
(Лесь Подерв’янський, Король
2. Жінка, яка багато говорить; пліткарка.
Літр).
■ Від «пліткувати».
2. Сильно вдарити по чому-небудь.
[В асиль:] [те­ ПИЗДОХУЙ, Людина,
левізор] суть якої незрозуміла.
ПЙЗДОЧКА 288 —

ПЙЗДОЧКА, ж . Те саме, що ПЙЗДОНЬКА. <...> (Лесь

Подерв’янський, Герой нашого часу); д

(Українські сороміцькі пісні); (Іздрик

АМ ,М).
ПИЗДУЛЕТ, Пістоль.
(Українські сороміцькі пісні).
П И ЗД ЬбЖ , 1. Той, хто багато говорить; балакун.
Базікання, дурниці. ♦ Солодкий пиздЗад,
ПИЗДУВАТИ, - людина, яка
Іти, прямувати куди-небудь. красномовно говорить.
2 . Дурень.
(Лесь Подерв’янський, Йоко ПИЗДІЬК (ПІЗДіЬК),
і самураї); [Б у р а т ін о :] 1. Негідник, мерзотник.
2 . Ница, нікчемна людина. [П є р є ц М оі-
(Лесь Подерв’янський, Остановісь, с є є в іч
мгновєніє). (Лесь Подерв’янський, Герой на­
. Іти за наказом або про­ шого часу).
позицією кого-небудь. [Б рун о А д о л ь ­ 3. Те саме, що ПИЗДУН І .
ф о в и ч :] < ...> ПИЗДЯЧИТИ,
(Лесь Подерв’янський, Герой нашого 1. Дуже сильно бити кого,
часу); [Г ам л єт:] <...> що-небудь. [Г ам л єт:]
<...>
(Лесь Подерв’янський, Гамлєт). (Лесь
ПИЗДУВАТИЙ (ПИЗДОВАТИЙ), а, е, Подерв’янський, Гамлєт).
1. Розумо­ 2 . їхати, йти куди-небудь. У
во обмежений, тупий; нерозумний. < ...>

(Ю. Андрухович, Таємниця). (С. Жадан, Депеш Мод);

2. Який виражає розумову обмеженість,
тупість; дурнуватий.
, (О. Ульяненко, Квіти Содому).
3. їсти, пити. [Ч орт:]

(І. Карпа, 50 хвилин тра­

ви); // Позбавлений розумного змісту; (Лесь Подерв’янський, Оста­
нікудишній. [Г е н е р а л В л асо в :] <...> новісь, мгновєньє).
4. Докучати, набридати
кому-небудь.
П И Л А -------------- 289 -----------

Секс; усе, що
стосується сексу, «//і, ,
(Цит. за: Виженко 2005);
- ,
. <...>. -
Хячс/, як <...> (Українські
сороміцькі пісні);
(В. Діброва, Збіговиська).
ПИЛКА, Те саме, що
ПИЛ (Л. Клименко, Великий секс у Малих
Підгуляївцях);
ПИЛОСОСИТИ,
Здійснювати статевий акт з жін­
(Коломийки При­
кою.
карпаття).
пилувА ти,
ПЙРКА, ж ., . Ж інка легкої
Те саме, що ПИЛЙТИ.Д/дя
поведінки; хвойда.
(Коломийки Прикарпаття). П ИРОЖ бК П И РІЖ бК .
ПИЛЯТИ, ПИСТЁЦЬ, ч., Те саме, що П И З-
. Здійснювати статевий акт з ким- ДЁЦЬ. - [прив’язана].
небудь.
(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
(К. Москалець, Вечірній мед).
ПЙПТИК, Сосок жіночих грудей.
< ..> ПИСТІТИ, Те саме, що П ИЗ-
- <...>
,
(К. Москалець, Вечірній мед).
Здійсню­
вати статевий акт
(Бандурка).
ПЙЧА (ПІЧА), ж.,
Жіночий статевий орган.
... (Ю. Винничук, Троянда Орисі).
Ш М ПОЧКА.
ПИРІГ, Жіночий статевий (Русинський ерос).
орган. ♦ Пйча мохом заросла - те саме, що Пиз-
да мохом заросла П ИЗДА). < ...>
(Коломийки Прикарпаття).
ПИР1Ж бК(ПИРОЖ бК,ПЕРОЖ бК)
Те саме, що ПИРЇГ. (Русинський ерос).
ПИЧЙНА 290 -----

ПИЧЙНА, Те саме, що
ПЙЧА. Нікчемний чоловік.
- /
(Русинський ерос).
ПЙЧИТИ, Здій-
снювати статевий акт. (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
П о р . ЗАПЙЧИТИ. ♦ Гнилйй півхуйчик - пів­
хуйчик.
ПЙЧИТИСЯ, Здій­
снювати статевий акт; злягатися.

(Русинський ерос).
ПЙЧКА (ПІЧКА), Те саме,
ж.; ♦ Показувати на півшос-
що ПЙЧА.
тої, у кого-
■ Пол. < праслов. «живити, го­ небудь відсутня ерекція (про чоловіка).
дувати». Ьєууіпзоп 1999: 177.
ЛИЧКУВАТИСЯ, Дністровий,
Здійснювати стате­ Пацики).
вий акт.
ПИЧОДАЙКА, ж ., або 1. Гомосексуаліст.
Ж інка, яка легко погоджується на ста­ <...>
тевий акт, усім «дає». (Р. Куха-
(Русинський рук, Любити хлопчика);
ерос).
ПІВЕНЬ, Пасивний гомо­
сексуаліст.
-

(М. Марк, Хохляцький апока­

(А. Кудін, Як вижити у
ліпсис).
в’язниці); - <...>
2 . Нікчемна людина, негідник. -

(С. Бортніков, Чистильник).

(С. Жадан, Балади про війну і відбудову);
♦ П івень заку к у р ікав,
<...>
менструація.
ПІВНИК, 1. Чоловічий статевий (Є. Пашковський, Безодня);
орган. -
-
(М. М атіос, Бульварний роман). Кокотюха, Шукачі скарбів);
. Гомосексуаліст. - -
 ПІДАРАСКА, ж ., . . Чоловічий
головний убір з козирком.
(Ю. Андрухович, Рекреації). 2. Маленька чоловіча сумочка для грошей,
Ш дарвош ивий(рваний)-негідник.< ...> документів т. ін., яку носять на
барсетка.
<...> (А. Дністровий,
- (Лесь Подерв’янський,
Жан Маре та його друзі).
(J1. Кононович, Мертва грамота). ПІДАРСЬКИЙ,а,е , .Який належить
ПІДАРАС, І. гомосексуалам або має відношення
Гомосексуаліст. до них. <...> -
Ф Один раз - не підарас - одиничний до­
свід участі в чому-небудь не змінює осо-
бистости і не потребує радикальної зміни <...> (С. Жадан, Депеш Мод); У
ставлення до неї.
Нікчемна людина.
(С. Пиркало, Не думай про чер­
воне).
, ПІ'ДАРКА ,ж ., Маленька
плетена шапочка; // Будь-який головний
убір, який щільно облягає голову.

Б. Жолдак, Ш иготсрапія).
ПІДАРМОН,
Те саме, що Ш ДАР. <...>
(Анекдот);
[В аси л ь:] У <...> (Є. Пашковський, Щоденний
жезл).
(Лесь Подерв’янський, Блєск і ПІДАРАСТЙЧНИЙ, а, е, Який
нііцєта підарасів). має відношення до стилю життя, одягу
3. Негідник, мерзотник. гомосексуалів; кумедний, смішний, не­
оковирний. <...>

(С. Жадан, Біг Мак); < ...>

<...> (С. Жадан, Біг Мак); [С ін є г л а з к а

<...> (Лесь Подерв’янський, Мес­

то встрєчі ізмєніть ніззя). <...> (С. Жадан,
4. . Кросівки Adidas. Депеш Мод).
ПІДАРІОГА 292 ПІДМАХУВАТИ

ПІДАРіЬГА, Те саме, що п ід іб А т и П ІД Й бБУ В А ТИ .

ПІДАРАС. ПІДЙбБ, Піддражнювання кого-
[з жінками], - небудь, підсміювання з когось.
(Іздрик, АМ™).
ПІДБІЧНИЦЯ, Коханка (І. Карпа,
одруженого чоловіка. 50 хвилин трави);
, ,

(Нар. пісні в записах

І. Франка). (І. Карпа, Перламутрове порно).
ПІДВЕСТЙСЯ,д<ж., Бути здатним до ПІДЙбБУВАТИ, ПІД’ТбАТИ,
здійснення статевого акту (про чоловіка). , 1. Під­
дражнювати когось. <...>
«Перестань мене підйобувати!»
(В. Діброва, Проект <...> (О. Забуж ко, Польові дослідження
«Діброва»). з українського сексу).
ПІДЕР П(ДАР. 2. Підсміюватися з кого-небудь, розігрувати
когось. <...>
ПІДЕРАЛ.ч. , . саме,
що ПЇДАР 2.

(Б. Жолдак, Топінамбур,

сину).
(Ю. Андрухович, Два­
П1ДЖЁНЮВАТИСЯ , ., , надцять обручів).
Бути у статевих стосунках з
ПІДЛОЖНИЦЯ, Те саме, що НА-
коханкою (про чоловіка).
ПІДЖИВАТИ, Те са­
ме, що П1ДЖЁНЮВАТИСЯ. ПІДМАХНУТИ ПІДМАХУВАТИ.
ПІДМАХУВАТИ, ПІДМАХНУТИ,
1 Допомагати парт­
неру рухами стегон під час статевого
акту (про жінку).
(Г. Тарасюк, «Лексикон 2. Здійснювати статевий акт (про
сороміцький...»). жінку).
ПІДЗАЛЕТІТИ (ПОДЗАЛЄТбТЬ), 3. Здійснювати статевий акт (про
Завагітніти (про небажану чоловіка). <...>
вагітність). -
(В. Вруб-
левський, Тріщини).
 П1ДЧЕПЙТИ

ПІДСРАЧНИК, Те
(Ю. Покальчук, Заборонені ігри). саме, що ПІДСРАЧ.
ПІДМАШКА, ж ., Ж іно­ ♦ Давати /дати підсрачника
чий жар при зляганні. Завдавати кому-небудь
удару ногою під заднє місце.
ПІДМЕТКИ, .: ♦ У заміжніх погубйти
підметки, упадати
за заміжніми жінками. -

(П. Со-
(Л. Костенко, Маруся Чурай). лодько, Четверта революція).
ПІДОР ПІДАР. ПІДСТЙЛКА, ж., 1.
ПІДбРА, ч., Те саме, що Жінка легкої поведінки; повія.
ПІДОР.
ПІДРАХУЙ, ч., .
Прізвисько Г олови лічильної комісії
ЦВК С. Ківалова, з мовчазної згоди якого (С. Процюк, Тотем);
відбувалась фальсифікація результатів
виборів Президента України у 2004 р.
(А. Дністровий, Пацики).
2. Коханка.
ПІДТІПАНКА, ж.,
(Поступ, 2005, № 4). Розпусна жінка; повія. Д е
2. Людина, яка вправно ра­
хує. (І. Котляревський, Енеїда).
■ Первісно: неохайна жінка з забрудненою
(Ю. Андрухович, Таємниця). пеленою. Результат контамінації форм
О - гра слів (паронімічне зближення лек­ типу «розпусниця» і
сем): <...> «неохайна жінка». ЕСУМ,
4 ,3 9 7 .
ПІДФАРШЖИІДЯ,ж., Ж і­
ночий статевий орган.
ПІДЧЕПЙТИ, 1.
Познайомитися з ким-небудь (з метою
(Поступ, 2005, залицяння і здійснення статевого акту).
№ 73). ■ Контамінація і
ПІДСРАЧ, Стусан
під заднє місце.

(Усна мова). (С. Пиркало, Не думай про

ПІЖИТИ —

червоне); <...> (Лесь Подерв’янський, Герой

<...> нашого часу); [П р о р о к М и к о л а:] <...^
(А. Дністровий, Пацики).
2. . Заразитися венеричною хворобою. ,
ПІЖИТИ (ПЁЖИТИ), ,
Здійснювати статевий акт з ким- (Лесь
небудь. < ..> Подерв’янський, Герой нашого часу);
[С авва М о р о з о в
(Сором, фольк., зап. В. Гна-
,
тюка).
■ Первісно: «бити; лупцювати» < праслов.
*регіїі «бити, лупцювати; дуже лити
< ...> (Лесь Подерв’янський, Герой на­
(про дощ); давити, душити». Сема «ду­
шого часу); [Г ам л єт :] < ...>
шити» домінує в однозвучному слові ПЁ­
[дядьком]
Ж ИТИ . Пор. рос. «натискати,
притискати; давити за горло». ЕСУМ , 4,
(Лесь Подерв’янський, Гамлєт).
399.
2. Вилаяти, насварити кого-небудь.
ПІЗДА п и здА .
ПІЗНАТИ, Здійснити статевий
п із д А р ік і, акт з ким-небудь.
Те саме, що П И ЗДЁЦ Ь 1. [М иш а:]
(В. Поліщук,
(Лесь Подерв’янський, Кацапи). Онан).
ПІЗДЄЦ ПИЗДЕЦЬ. ■ Див. Не знати ж ін ки ЗНАТИ).

ПІЗДОСТРАДАТЄЛЬ ПИЗДОСТРА- ПІЗНАТИСЯ, Здійснити стате­

вий акт з кимсь.

ПІЗДОХЛЯПА ПИЗДОХЛЙПА. ПІК, ♦ Досягти піку, . - відчути

оргазм. < ...>
ПІЗДЮК п и здй ж .
ПІЗДЮЛЬ,
Удар при побитті кого-небудь. < ..> -
- ,
-

(ІБТ-Ж адан...).
♦ Піздюлєй д ати (навіш ати, накидати, (А. Кокотю ха,
н ак ласти , пон акидати , понакладати)
- сильно побити, відлупцювати ко­ ПІКА, Чоловічий статевий ор­
го-небудь. [П р о р о к М и к о л а:] <...> ган. -
(М. М атіос, Бульвар­
ний роман).
ПІКТЙСЯ 295 - ПІРИТИ

Здійснювати ■ 3 пол.: «чоловічий статевий орган»

статевий акт. < фр. «пищалка». Lewinson 1999:
ПІЛбТКА, ж ., Жіночий статевий 176.
орган. ♦ Піпа змнєкла
хто-небудь пере­
ПІМПОЧКА, ж ., Сосок жіночих гру­
став бути гордим; Фурчйт піпа
дей.
- хто-небудь хоче
ПІНГ-ПОНГ, Ста­ здійснити статевий акт. ■ - про
тевий акт. < . . > звук відтріпоту крил. Горбач 2006: 285.
-
П1ПЁТКА (ГИПёТКА), ж .,
(Ю. Покальчук,
1. Чоловічий статевий
Жовте листя).
орган невеликого розміру. - <...>
П1НЦЁТ,
жя/?А? .Тесам е,щ оП И ЗД Ё Ц Ь 1.

(Л. Клименко, Пор’ядна львівська пані).

(Ю. Анд- 2. Дівчина для тимчасового задоволення
рухович, Таємниця). сексуальних потреб чоловіка.
ПІНЧУК, . Статевий орган чоловіка ♦ Піпетка трйперна ТРЙПЕРНИЙ.
великого розміру.
ШПЁЦЬ, ч., Те саме, що ПИЗ-
ДЁЦЬ.
ПІПЄТКА П1ПЁТКА.
ПІ-ПІ, 1. Мала нужда,
сечовипускання.
2. Сеча.
♦ Робити / зробити пі-пі - справити малу
(Свобода, 2002, нужду; мочитися.
№ 47). ПІПКА, ж., Піхва.
■ Можливо, від прізвища Віктора Пінчука
ПІРҐЙЛИ
- впливового українського олігарха, зятя
Л. М. К учми-другого Президента У краї­
■ Можливо, мн. від пол. «вареник,
ни (1994-2004).
пиріжок». Див. коментар до П Є РО Ґ.
ПІНЬКА, Чоловічий статевий
ПІРИТИ,
орган.
П10НЁРИ, Мен­
струація. <...>
ПІПА, Чоловічий ста­
тевий орган.
 296 ----- --------------- --- - Піся

Те саме, що ВНІШНІМ ВИГЛЯДОМ СВОЄ незадоволення

ПИЗДЙЦЬ. роздратування, обурення і т. ін.; Шськи
дать, погодитися на
(С. Бортніков, Карателі). статевий акт з чоловіком (про жінку). £ л-
-
ПІС&Д ПІСЙЦЬ.
ЛІСІ, ., Мочитися. (Українські сороміцькі пісні).
ПІСТ, Утримання від статевих
ПІСЬбХА, ж ., Те саме
стосунків.
що ПЇСЬКА.
ПІСЮН, Чоловічий
статевий орган. , ,
(Ю. Винничук,Троянда Орисі).
ПІСТОЛЬ, Чоловічий ста­ -
тевий орган. Пістоль поставити - здій­ (А. Дністровий, Пацики).
снити статевий акт. ♦ Гуляй рука, балдій пісюн,
мастурбувати
ПІСТ0Н, ч., 1. Чоловічий
(прочоловіка); З ак васи ти пісюна,в>льл-
статевий орган.
., здійснити статевий
2. Статевий акт.
акт; Мочити / замочити пісю на,
♦ Вставляти / вставити пістон,
- здійснювати статевий
а) бити, луп­
акт; П естити / попестити пісю на,
цювати кого-небудь; б) лаяти, сварити
займатися оральним сексом. <...>
кого-небудь; в) вступати з ким-небудь
у статеві стосунки; злягатися.
(А. Дністровий,
Місто уповільненої дії); Пігіон газо­
(Ю. Вин­
ничук, Троянда Орисі). ваний, - се­
човипускання у собаки, що нагадує
ПІСЮК, Пер­
газований напій); Тіп^н тобі на пісіон!,
сональний комп’ютер. -
уживає­
,
ться для вираження побажання кому-
(Б. Жолдак, Шиготерапія).
небудь з приводу недоречних висловлю­
ПІСЬКА, Чоловічий або вань.
жіночий статевий орган. ■ Замість
■ Утворене від дієслова Пор. пол.
, чеськ. «жіночий ста­ ж ., Те саме, що ПІСЬ­
тевий орган», пол. ; КА. -
, чеськ. «pénis».
СРБ 2003: 259. (В. Скуратівський, Жеребець).
♦ Зморщитися як в старої баби піська, ♦ Г рати в ш трйки-пісі, .
виявити зо- здійснювати статевий акт. <...>
пі'сяти-----

<...> (В. Цибулько,

Майн кайф). (Ю. Винничук, Весняні
Випускати сечу; мо­ ігри в осінніх садах).
читися. ■ Можливо, від праслов. ро§ьуа, по­
в ’язаного з ро§кі «пошити, обшити», яке
(Міський пізніше зазнало зближення з (ро-)хоуаії
фольклор). «(за)ховати». ЕСУМ , 4, 419. Вйлізти на
■ Запозичення з германських мов < стфр. голову і [свою] піхву натягнуть,
«мочитися; випускати рідину, тек­ - поводитися
ти». ЕСУМ , 4 ,4 1 7 . цинічно, нахабно й зухвало відносно чо­
♦ Шсяти кип’ятком, ловіка (про жінку). ■ Замість
- боятися.
С инонім : Сцягги по ног&х [кип’ятком]
СЦЙТИ). -
ПІТАШОК, Чоловічий ста­
тевий орган.
■ Від «пташок» < «птах». Горбач 2006:313. (А. Дні­
Пор. Птах кохання КОХАННЯ). стровий, Пацики).
Проте не виключено, що походить від О - гра на прямому і переносному значенні
пол. «чоловічий статевий орган» < слова піхва:
«жіночий статевий орган», походження
невідоме. Lewinson 1999: 177. (В .С лап-
ПІТЙ, ♦ А пішов би ти далеко, чук, Кенгуру завбільшки з цвіркуна);
- ,
уживається для вираження бажання по­ -
збутися кого-небудь: іди звідси! Геть! Не -
заважай!; Іди (ти) / пішов (би ти) знаєш
кудй?, те (Іздрик, Павільйон). - мета­
саме, що Ідй в зад ЗАД); Ідй в жбпу форичне переосмислення, засноване на
Ж бП А ); Ідй в пизду ПИЗДА); метафізичному уявленні про жіночий ко-
Ідй на хуй ХУЙ); Пітй на стежку пуляторний орган як пекло, яке приховує
(в справити велику загрозу небуття. (Див. ПЕКЛО):
або малу нужду.
ПІХВА, Кінцева частина статевих про­ Парижі.
відних шляхів у жінок і самок ссавців; - (Лель,
вагіна. 1993, № 2 );
- у ролі об’єкта образного порівняння:

<...>, (Лель, 1995, № 3).

ПЇХВОЧКА — ------------------------------------------ 298

ПІХВОЧКА,ж. Пестл. до у дорогих ресторанах, нічних клубах

казино.
(У країнські
ПЛИВАК, Чоловічий статевий
сороміцькі пісні).
орган. -
ПІЦА, Чоловічий ста­ ,
тевий орган.
ПІЦИК, Чоловічий ста­ <...> (Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє).
тевий орган малого розміру.
ПЛІД, ч. Чоловічий або жіночий статевий
ПІЦКА, Чоловічий статевий орган.
орган невеликого розміру.
ПІЦУРЙНА (ПІЦЮРЙНА), (Е. Єлінек, Піаністка).
Чоловічий статевий орган. ♦ Заборонений плід - секс. ■ Вислів по­
в’язаний з біблійним Едемським садом.
ПЛІТ, ч.; ♦ Палйти пліт, - справ­
(Українські сороміцькі пісні).
ляти малу нужду під пліт.
♦ На твой> діру шкода глину, ліпше піцю-
рйну (прислів’я), - про жіночий ПЛбМБА, Дівчина або
статевий орган. жінка, яка не перебувала у статевих
ПІЦЬ, ч., евфем., фа/іьк. Чоловічий статевий зв’язках з чоловіком.
орган. С и н о н ім : ЦЇЛКА.

ПІЦЬОК,ч. Те саме, що ПІЦЬ. ПЛОТЬ, Людське тіло (включно із ста­

, тевими органами) як носій, джерело
- чуттєвости, хіті, тілесних насолод.
(Українські сороміцькі пісні).
ПІЦЮРЙНА ПІЦУРЙНА.
(Л. Костенко,
ПІЧА ПЙЧА.
Зелена пані Гелена);
ПІЧКА ПЙЧКА.
ПЛАХТА, ♦ Робити в плахті перебори, (Лель, 1993, № 11-12).
- здійснювати статевий С и н о н ім : ТІЛО 2.
акт. ♦ Крайня плоть - складка шкіри на кінці
■ Як ЗА П А С К А , СПЩНЙЦЯ, ФАРТУХ, чоловічого статевого органа; П акосник
плахта пов’язана з жіночим тілесним плоті, - чо­
низом. П о р . ловічий статевий орган.
, ПЛУГ, Чоловічий стате­
ПЛАЩ, ч., Презер­ вий орган.
ватив. ■ На основі паралелізму життя поля і ті­
ПЛЕЙБОЙ, ч. Багатий чоловік, який по­ лесного життя людини, який виник на
стійно з ’являється з різними жінками , основі уявлення про землеробство з його
 299 ПОГОЙДАТИСЯ

ідеєю родючости Землі-матері, від якої

залежить життя і добробут селянина.
«Саме з появою плуга чоловіки стають (О. Криштопа, Жах на вулиці В ’яз­
хазяями на полі, і чересло замислювалось нів).
як статевий член у стані ерекції, що ■ Пов’язане з «який любить гу­
виконує стосовно землі злягальні рухи і ляти», «бродити, тягатися» <
заглиблюється в неї» Ліндсей 1995: 101. «провіватися вітром». ЕСУМ , ,4 0 8 .
С инонім : РАЛО ОРАТИ). 2 . Жінка легкої поведінки, розпусниця.
ПЛЯМКАЛКА, 3. Мерзотна, ненадійна, продажна лю ­
Жінка, яка часто мастурбує. дина.
ГІОБЄДА,ж., Менстру­ ♦ П овія А ртмане, - латвійська
ація. актриса Вія Артмане.
ПОБЛІКА, Жінка О - у функції об’єкта зіставлення: -
легкої поведінки. (В. Слапчук,
■ Від діял. «безстидний, амо­ Навпроти течії трави).
ральний» < «прилюдно соро­ ПОВОЛбКА, Д івчина,
мити». жінка легкої поведінки; повія.
ПОБЛЯДЙШКА, 1. Лег­
кодоступна, розпутна жінка. - (Усна мова).
■ Від ВОЛОЧЙТИСЯ.
ПОГАНИЙ, а, е: ♦ П огана хвороба,
(Л. Дереш, Поклоніння ящірці). - венерична хвороба.
2. Молода повія.
ПОГАНКА (ПУГАНКА),
ПОВБЗЮХ, ♦Дівчачий повбзюх, Сифіліс.
- дівчачур. ■ Від ПОГАНА ХВОРОБА
ПОВЕЛЙТЕЛЬ, Чоловічий ста­ ПОГИЛЙТИСЯ,дгж., Здійснити ст а ­
тевий орган. тевий акт.

(Лель, 1999, № 2).

ПОГНАТИ,
(М. Матіос, Бульварний роман). здійснювати статевий акт з великою ін­
ПОВИННІСТЬ, ♦ Виконувати жіночу тенсивністю.
повйнність, - погоджуватися на (Сором, фольк., зап. В. Гна-
статевий акт (про жінку). тюка).
ПОВІЙНИЦЯ, ж . Те саме, що ПОВІЯ. ПОГОЙДАТИСЯ,
ПОВІЯ,ж . 1. Ж інка, яка займається прости- Здійснити статевий акт; злягтися.
ту цією; проститутка. ♦ Сім раз на тиждень погойдатися - щ о­
денно злягатися.
ПОГРЙМАТИ, - #
Здійснити статевий акт. < .. > (М. Матіос
Бульварний роман).
ПОДІЛОК, ♦ Д опускати до поділка,
- мати статеві зв’язки з ПОДРУЖКА, ж ., Мен­
чоловіками (про дівчину). струація.
ПОДУШКА, Жін~
(Ко­ ка легкої поведінки.
ломийки Прикарпаття). ♦ Волосся обтерти об чужі подушки,
ПОДОЛ, ♦ П риносити / принести в .-в е с ти розпусний спо­
подолі, наро­ сіб життя (про лисого чоловіка).
дити від кого-небудь дитину, не офор­ ПОЄБАТИ, ПОЄБТЙ,
мивши офіційного шлюбу. <...> .Зді й-
снювати статевий акт з ким-небудь.

(М. Матіос, Солодка

Даруся). (Українські сороміцькі пісні);
ПОДЗАЛЄТЄТЬ ПІДЗАЛЕТЇТИ.
(В. Древлянський,
ПОДЗВОНЙТИ, ♦ Подзвонйти на
«Ой, мамо, в комору ведуть»).
Б атьківщ йну, . - спра­
О - мовна гра (римування):
вити малу нужду.
ПОДРОЧЙТИ,
Помастурбувати. [Ц и ц ь к ін
ПОЄБТЙ ПОЄБАТИ.
- (Лесь По- ПОЗА, ж . Певна техніка злягання, взаємне
дерв’янський, Герой нашого часу); положення тіл партнерів під час коїтусу.
♦ М ісіонерська поза - статевий акт пари
«обличчям до обличчя», коли чоловік
перебуває зверху.
■ Словосполучення виникло наприкінці 19
(Ю. Покальчук, Паморочливий ст., вказує на позу, яка була улюбленою
запах джунглів). у захоплених місіонерами землях як про­
ПОДРУГА, ♦ Лінйва подруга, тилежна до тієї, що панувала у тубільців,
Жіночий статевий орган. які практикували інший спосіб злягання.
ПОЗАБАВИТИСЯ,
Здійснити статевий акт з ким-
небудь.

(Ю. П окальчук, Те,

що на споді).
п 0 ЗАКАЦУВАТЬ — ----------- ЗОЇ

П АКАЦУВАТЬ, ., або нікчемністю.

Позабруднювати калом. <...>
ПОЗИЧАТИ,«ед<ж.,: ♦ Позич&ти чоловіка,
- перебувати з одруженим чо­
ловіком у статевому зв’язку (про жінку).
< ...> з
(С. Жадан, Б іґ Мак); [Г е н е р а л В л а ­
сов:]
(Лель, 1993, № 4 ). ,
(Лесь По­
ПОІБАНЕЦЬ, */., Людина, перейнята
дерв’янський, Павлік Морозов);
байдужістю до загальноприйнятих цін­
ностей .
, ,
■ Пор. ПОЇБАТИ 2.
С инонім : ПОХУЇСТ.
ПОЇБАТИ,
1. . Здійснити статевий акт з ким-
небудь.
2. Хто-небудь відчув байдужість до
(О. Ульяненко, Ангели
всього непотрібного для нього; комусь
помсти).
все одно, байдуже. [Ф ілін:] <...>
3. Що-небудь дрібне, незначне.
,
<...>
(Лесь Подерв’янський, Павлік Морозов);
,

(С. Жадан, Балади про війну і (С. Жадан, Депеш

відбудову). Мод); [С ал о м о н С а м с о н о в и ч :] < ...>

ПОІБАТИСЯ,
Здійснити статевий акт з
,
кимсь. [Б л я д ь:] < ...>
(Лесь
Подерв’янський, Казка про рєпку).
ПОЇБЕНЬКИ,лш.,
< ...> (Лесь Подерв’янський, Пав­ Те саме, що ПОЇБЙНЬ І .
лік Морозов). ПОЙбБАНИЙ, а, е, Який зазнав згуб­
п о їб Є н ь , ж ., ного впливу; зруйнований, пошкоджений.
1. Статевий акт. [жителів Відня]
2 Те, що викликає огиду, роз­
дратування, досаду своєю незначущістю
 (Ю. Анд- ПОКРОПЙТИ,
рухович, Таємниця). Здійснити статевий акт (про чоловіка)
Пор. РО ЗЙ 0Б А Н И Й 2.
ПОЇХАТИ, Здійснити
статевий акт. (Бандурка).
ПОКУШТУВАТИ, Почати статеве
(Бандурка). життя.
ПОЙДА, ♦ Дівка яка покуштує, то спати вдома не
Ж інка легкої поведінки; розпусниця. буде (прислів’я) - про принаду статевого
■ Зближення з (первісно: дівчина життя для молодої жінки.
(жінка), яка бігає з дому). Сл. Гр., 3 , 202. ПОЛА, 1. Жіночі геніталії.
ПОЙбБУВАТИ, 2. Менструація. ■ Можливо, з пра-
Час від часу мати статеві слов. «розлив». ЕСУМ , 4,485.
стосунки з жінкою. ПОЛАПАТИ, Хтиво хватонути
П о р .П О ЇБ А т И . руками (зазвичай за інтимні частини жі­
покА цать, ночого тіла).
Випорожнитися.
(Весільна пісня).
ПОКЛАСТИ, 1.
. Порвати з ким-небудь будь-які ПОЛІНО, с\, Чоловічий
стосунки, виразити до когось цілковиту статевий орган.
байдужість, зневагу. ПОЛУНЙЧКА, Що-небудь
2. Не боятися кого-небудь. непристойне, пов’язане із сексом, еро­
3. Перестати цікавитися чим-небудь, тикою або порнографією. У
кинути щось.
♦ П окласти болт БОЛТ; П окласти
пеніс ПЕНІС.
ПОКЛЙЗЖНИК, Бабій. (М. Рябчук, Критика за п’ятою
графою).
п о к л іЬ ж н и ц я Повія.
ПОЛЮБОВНИК, Те саме,
поколбти,
що КОХАНЕЦЬ.
Здійснити статевий акт.
ПОЛЮБОВНИЦЯ, Те са­
(Коломийки ме, що КОХАНКА.
Прикарпаття). ПОЛЙЭЦ1Я, Мимовільне сім’явилиття у
ПОКРАЯТИ, ♦ Печеню п окраяти , чоловіка, не пов’язане зі статевим актом
- здійснити статевий акт або мастурбацією. < ...>
з жінкою.

(Українські сороміцькі пісні). (Український футуризм - Юліан

 Ш п ол); ПОМСТА, ♦ Кривава помста,
- менструація як привід для жінки
(С. Жадан, Капітал). відмовитися від статевого акту.
Від «осквернення». ПОНАПАЛЮВАТИ,
- метафоризація: Поналивати сечі.
ПОПА, ., Сідниці.
♦ Треба як чйрка на попі,
(Ю. Андрухович, Московіада). . - зовсім не треба.
ПОМАЦАТИСЯ, Здій­ О - гра слів (народна етимологія): Д л я
снити петинґ. <...>

(А. Попідоха, Yesterday).

(А. Окара: www. telekritika. kiev.ua).
ПОМЙЙНИЦЯ,ж., Повія.
♦ Корінь попарити
■ Первісно «помийний (брудний) посуд».
КОРІНЬ; Попарити животину,
ПОМІДбРИ, злягтися (про жінку).
Чоловічі яєчка.
ПОПАСТИ,
Здійснити статевий акт з чоловіком (про
(Коло­
жінку).
мийки Прикарпаття).
♦ Відірвати помідори - те саме, що Віді­ (В. Древлянський, «Ой, мамо, в
рвати яйця ЙЦЯ). комору ведуть»).
<...>
ПОПАСЬКА, Зад; сідниці.
(А. Дні­
стровий, Пацики); М орочити помідори, Сід­
- т е саме, що М орочити ниці; анальний отвір.
яйця ЙЙЦЯ); По самі помідори -
великою мірою, дуже сильно. 1. Багатократно здійснювати
, <...> статеві акти з кількома жінками.
(А. Дністровий, Пацики); <...> 2. Багатократно порозбивати що-небудь.
<...>
,
(УМ , 20.02.1999).
<...> (Із-
ПОМОЧИТИСЯ, Випу­
стити сечу. дрик, AM™).
П ор. ПЕРЕЇБАТИ.
(А. Жураківський, О б’єкти ПОПЙЗДИТИ,
симпатій). Знищити, зруйнувати, зламати
 304 -

що-небудь. [Г ам л єт:] (Я. Івченко

Синдром набутого імунітету);
, <...> (Лесь По­ [Віка] -
дерв’янський, Гамлєт). ,
ПОПИЗДІТИ,
Поговорити про що-небудь не дуже
важливе; потеревенити. [В аси ль:] (М. Гримич, Магдалинки).
[у парламенті] ПОПСОВАНА,
- / Дівчина, яка втратила цнотливість.
(Лесь Подерв’янський, Блєск і
ніщєта підарасів).
ПОПИХАНІЄ, с\, Ста­
тевий акт. (Іздрик,
(Бурсацький фольклор). АМ™).
■ Пародія біблійного вислову «Всякое ди-
ПОПРИПИЗДЯЧУВАТИ,
ханіє да хвалить Господа». Гра значень:
Поприєднувати які-небудь
«те, що пхається в рот, їжа» та
поверхні до інших; поприбивати.
«статевий акт».
., (Іздрик,
Здійснювати статевий акт. АМ™).
♦ Попихати дівчат - здійснювати статевий ПбРАТИ, Здій­
акт.
снювати статевий акт.
Пор. ПИХАТИ.
ПОПІКАТИ, Здій­ ,
снювати статевий акт. (Л. Клименко, Великий секс у Малих
♦ Попікати дівчат, - те Підгуляївцях).
саме, що Попихати дівчат ПОПИ-
ПбРАТИСЯ
Здійснювати статевий акт; злягатися.
ПбПІНС, Зад; сідниці.
ПОПЮЯТИ, Справити малу нуж-
ду.
♦ Попісяв - і на душі легше (примовка),
- сечовипускання приносить ф і­ (М. Кондратенко, Уроки сексу).
зичне полегшення. ПОРНОГРАФІЯ, 1. Відверта репрезен­
ПбПКА ,ж ., П естл.до П бП А . тація сексуальних матеріалів (органи,
пози, дії) у картинах, ф ото, писемній
формі, покликана викликати сексуальне
- збудження або задовольнити сексуальну
цікавість.
 - ПОСЛАТИ

. Що-небудь поганої якости, низькосортне

або непотрібне. [Жміль] (Ю. Андрухович, Два­
надцять обручів).
ПОС ЙКУВАТИ ♦ Х отіти зам іж [ від­
-
датися], аж посйкувати,
- дуже хотіти вийти заміж (про дів­
- чину).
(П. Вольвач, ■ Від СЦЙТИ.
Кляса).
■ Від гр. лбруод «повія (як правило, з ПОСЛАТИ, Слово,
найнижчого стану рабів у Греції)» і яке замінює посили з обсценними сло­
удафсо «пишу». «У давньому світі слово вами ПИЗДА, ХУЙ, Ж ОПА і т. ін.
стосувалось зображень статевого акту,
що прикрашали стіни публічного дому (Я. Івченко, Синдром набутого
в Помпеях (і не тільки там) і покликані імунітету);
були викликати збудження». Гощило
2000 121
< ...> (Я. Ів-
ПОРбЖНІЙ, ч., Чоловік
ченко, Синдром набутого імунітету);
зі слабкою статевою потенцією.
ПОРбТИ,
Здійснювати статевий акт з
ким-небудь. -
(Ю. Андрухович, Таємниця).
<...> (В.Скуратів- ♦ П ослати в жбпу . Ж б П А ; П ослати
ський, Жеребець). в пизду ПИЗДА; П ослати [кудй] по­
■ Первісно «розривати шви» і «бити різ­ далі -
ками, шмагати кого-небудь» < праслов. грубо вилаяти когось, виражаючи цілко­
*ропі, пов’язане з *р е п і«іти, просуватися; вите небажання спілкуватися, мати спра­
проникати». ЕСУМ , 4 ,5 2 6 . ву з кимсь.
ПОРОТИСЯ, Пиркало, Не думай про
Здійснювати статевий червоне); <...>
акт; злягатися. < ...>

(Є. Пашковський, Щоденний жезл). (С. Сорокін,

ПОРШЕНЬ, Чоловічий Щоденник наркомана); П ослати кудй
статевий орган. < ...> треба
те саме, що П ослати [кудй] подалі;
П ослать на хуй ХУЙ; П осилати /
послати на три б>ісви (літери): а)
те саме, що П осилати нй хуй.
 306 -----

(А. Дністровий
(УМ , 16.11.2005); б) . Пацики).
повідомляти адресу ПОСТАВИТИ,
веб-сайту: Ькр:/ \^'\\^; П осилати / по­ Здійснити статевий акт.
слати на ф іг ♦ П оставити палку ПАЛКА; Постави­
., - лаяти кого-небудь, ви­ ти патик ПАТЙК.
ражаючи незадоволення, обурення і т. ін.
<...> ПОСТЙТИ, ., Утриму­
(С. Бортніков, Карателі); ватися від сексуальних стосунків.
П ослати по ф аксу
те саме, що П ослати на хуй. (Ю. Вин-
ничук, Весняні ігри в осінніх садах).
ПОСМИК, Чоловічий статевий
орган. ПОСЦИКАЙЛО, .
С и н о н ім : СМ ИК. Випускання сечі.
(Сл. Гр., 3 , 375).
ПОСОЛИНА, Менст­
руація. ПОСЦЯТИ, Ви­
■ Походження неясне. ЕСУМ , 4 ,5 3 6 . пустити сечу; помочитися.
(Ю. Андрухович, Два­
ПОСРАТИ, Випо­
надцять обручів); -
рожнитися. [С ал о м о н С а м с о н о в и ч :]
< ...> ,
<...>
-
(П. Солодько, Четверта революція); [Ед-
гар ) :] < ...>

(Лесь Подерв’янський, Цікаві

/”
досліди).
/
♦ Ітй / піти я к бик посрав,
ходити нерівно,
<...>
кривою ходою; П осрати як кіт на глйні,
(Лесь Подерв’янський, Король Літр).
. - полі­
♦ Як бик посцяв, пи сати, нап и­
нуватися виконати, зробити що-небудь
с а ти ,
я к слід; Я к гусь посрав,
нерівно, погано (про почерк); Я к віл
хто-небудь
(п’яний) посцяв, п іт и ,
горбатий або кривий; Я к мухи посрали,
нерівною,кри­
-
вою ходою; Я к собака посцяла,
хто-небудь зовні негарний. С и н о н ім :
кривий, ви­
Я к у Давида: ні сраки , ні вода
гнутий.

ПОСРАТИСЯ, ., ПОТАК, Чоловічий статевий орган.

Посваритися. ПОТАСКАН, Чоло­
<...> вік, який упадає за жінками.
 307

ПОТАСКУХА, ч. , ., .Жін­ ■ Походження слова до кінця не з ’ясоване.

ка, яка легко вступає в інтимні стосунки; Існує три версії: а) з нім. арґ.
розпусниця. «статевий акт». Горбач 1966:
ПОТАСКУШКА, ж ., 16; б) через первинне значення «жіночий
Дівчина з розпусною поведінкою. статевий орган» слово пов’язане з нім.
, Горбач 2006: 472; в) пов’язане з
(А. Дністровий, «смикати, трясти»; первісно, ма­
Пацики). буть, стосувалось лише жінок легкої по­
ведінки. ЕСУМ, 4 ,542.
ПОТЕБЕНЬ, ж ., Те саме, що ПОЇ-
2. ., Чоловік, який ко­
БЁН Ь 3.
ристується послугами повій.
, 3. Повія.
(О. Довженко, Я ко­ ПОТІПОВИЩЕ, Повія.
хаю музику).
ПОТКА, ж ., 1. Геніталії жінки.
ПОТЁПА, ж., ., Повія. ■ Зникле укр. < днруськ.
ПОТЕРУХА (ПОТЕРЮХА),ж., (пташка; (перен.) статевий ор­
Сифіліс. ган переважно жіночий) спраслов. де-
■ Походження неясне. ЕСУМ , 4,5 4 1 . риват-демінутив <* Сло­
во та його похідпе стукр. пря­
ПОТЕРПІЛІ КА, ж.,
мому і переносному значеннях активно
Жіночий статевий орган.
, побутують в карпатському і закарпат­
(Коломийки ському діялектах. ЕСУМ, 4, 545; Нім-
Прикарпаття). чук 1992: 170-171. Біл. серб.
■ Можливе зближення з «здійсню­ , пол. «жін. стат. орган»,
вати статевий акт». Але не виключено рос. «чол. статевий орган», але
зв’язок з у знач. потрох - «частина О. Флегон фіксує функціонування
нутрощів тварини». Пор. у рос.: «оленяча сумка». Флегон 1993: 274.
- жін. статеві органи; оголене тіло і Припускають, що пол. (замість
- статевий акт. СРБ 2003: 271. закономірного запозичення із
ПОТЕРкЭХА ПОТЕРЯХ А. східнослов’янських мов. На польському
ґрунті трансформувалось у і пе­
ПОТЙЧКА, Те саме, що ПОТКА. рейшло в українську як ЕСУМ ,
ПОТІПАКА. 1. Жіночий 4, 539. Елемент семантичної універсали
статевий орган.
2* і ., перев. Людина роз­ Синоніми: КОРИЦЯ, К$ТКА , ПОЦЬКА.
пусної поведінки. 1.1. Жіночі геніталії, що слугують для
п о т іп а х а , ж . 1. ., ., сексуальних контактів.
Жінка розпусної поведінки. ♦ Д ати потки, - пого­
дитися на статевий акт (про жінку).
(І. Котляревський, Енеїда). , ,
 308 ПОХОДЕНЬКИ

- - для сечовипускання, справляння

(Українські жартівливі пісні); малої нужди.
П отку н а тягати , - ПОТРІБ, ♦ Своя пбтріб,
здійснювати статевий акт з жінкою. - випорожнення.
-
ПбТРОХ, ч., Чоловічі геніталії, д
(Коломийки Прикарпаття); П отку по­
пари ти , ., - здійснити ста­ <...>
тевий акт. (Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
ПОТЧЙНА, ., Те саме, що
, (Коломийки При­ П бТ К А 1. -
карпаття). (Коломийки Прикарпаття).
Жіночі геніталії як простір-вмістилище.
Жіночий статевий орган.
■ Див. коментар до ПЙТКА.
(Коломийки Прикарпаття).
2. Дівчина. ПОТЯПЙСА,
3. Секс; мрії про секс. Жінка легкої поведінки; проститутка.
е., Дівочий статевий
(Коломий­ орган.
ки Прикарпаття). (Русинський ерос).
О - мовна гра (римування):
ПОХ, Те саме, що По хуй
- -
(пбхуй) ХУЙ).
ПОХВА,ж., Те саме, що ПЇХВ А.
ПОТОЛОЧЙТИ, ПОХПГНИК, Клітор.
Здійснити статевий акт.
ПОХОДЁНЬКИ Численні
статеві контакти, сексуальні пригоди
(Лель,
(зазвичай стосовно чоловіка).
1994, № 5); -
-
,
,
(Русинський ерос).
ПОТбП, Менст­
руація. (Л. Тарнашинська,
ПОТОПТАТИ, , Флорентина);
1. Зґвалтувати. -
2. Здійснити статевий акт грубо і/або на­
сильно. -
ПОТРЁБА, ♦ З а велйкою потребою, , ,
- для випорожнення, справляння
великої нужди; З а малою потребою, (Л. Таран, Ніжний скелет у шафі).
 ------ ПОЦМАН

+ Сексуальні походеньки - те саме, що 2. Дурень.

походеньки. -
ПОХУІЗМ, ч., Байду­
(К г,2 0 0 1 ,№ 7 ).
жість до чогось неприємного, нецікавого
3. Дуже погана й нешанована
або непотрібного. <...>
людина. [Е дгар
[фер­
мери] ,

(Лесь По­
(С. Жадан, Б іґ Мак);
дерв’янський, Король Літр);
-

-
(Ю. Покальчук, Те, що на споді).
♦ Віспянйй поц, - те саме,
(С. Жадан, Депеш Мод). // Байдужість
що ПОЦ 2, 3. /
щодо загальноприйнятих стереотипів,
цінностей.
(А. Морговський, Смерть у Золотих Піс­
ПОХУЮТ, ч., Людина, ках).
яка культивує байдужість до чого-не­
ПОЦЕНЬ, ч., Те са­
будь неприємного, нецікавого або не­
ме, що ПОЦ 2.
потрібного < ...>
■ Контамінація і
ПОЦИДРЙКАЛО, .
< ...> (С. Жадан, Те саме, що ПОЦ.
Депеш Мод). ПОЦИК, ч., або
Пестл. до ПОЦ.
ПОХУЇСТЙЧНИЙ, а, е. Який виражає бай­
дужість до чого-небудь нецікавого, не­
потрібного або до загальноприйнятих
цінностей .< ...>

(Ю. Андрухович, Таємниця).

(Ю. Покальчук, Те, що на споді).
ПОХУЯРИТИ,
ПОЦИЛУНОК, ч.,
Піти, поїхати куди-небудь.
Те саме, що ПОЦ.
[Ч орт:]
■ Ж арт, зближення з літературним
(Лесь Подерв’янський,
Герой нашого часу). ПОЦЙНА, ч., . Те саме,
що ПОЦ.
ПОЦ, ч., 1. Чоловічий статевий
орган. ПОЦКА ПОЦЬКА.
■ Див. коментар до ПУЦА. ПОЦМАН, ч. Те саме, що ПОЦ І .
ПОЦЬКА ------------------------------------------------- 310 ------------------------------------------------- ПРАВЙЛо

ПбЦЬКА (ПбЦКА), ж ., Жіно­ ♦ Не почйта, - незаймана дівчина

чий статевий орган. яка зберегла цнотливість. <...>
, як , ,
я/е (Бандурка);
тли , /4 вш
(Бандурка); Хай л/одм (Українські со­
роміцькі пісні).
< ...> яле ц е ПОШМбРГАТИ ,
Здійснити статевий акт з ким-небудь.
,-
(Ю .К лю ч, Біс в (Бандурка).
ребро); , Ще
ПОШМУЛЯТИ,
< ...>. Д Здійснити статевий акт.
(Лель, 1996, Пор. Ш М ^ЛЯТИ.
№ 4 ).
ПОШОЛОПАТИ,
■ Див. коментар до П бТ К А .
Здійснити статевий акт.
♦ П оцьку всрать
- здійснити статевий акт з
,
ким-небудь.
(Коломийки Прикарпаття);
-
(Українські
-
сороміцькі пісні).
(Коломийки Прикарпаття).
ПбЦЯ, Те саме, що П б- ■ - човгати по чому-небудь,
ЦЬКА. утворюючи шелесткі звуки.
- ПОШТРИКАТИСЯ, Здій­
(Бандурка); снити статевий акт з ким-небудь.
,

(В. Древлянський, «Ой, мамо...»). , (С. Про-

♦ Щирій пбці не висихаю ть нігдйбці (при­ цюк, Love story).
казка), - про сексуаль­ ПОЩУҐАТИ, ♦ Пощуґати в пизд^,
но активну жінку. - здійснити
О - у структурі неофразеології: акт.
, -*десь на (Русинський ерос).
тому боці захотів я поці.
ПРАВЙЛО,
ПОЧАТА, ж ., ., Дівчина, яка статевий орган. ,
втратила цнотливість.
, -
(В. Журав-
ський, Сучасні прокльони). (Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
 Первісно: частина колодки чобота, яка
вставляється в халяву.
ПРАВІЧКА, Незайма­ (А. Дністровий, Патетичний блуд).
на дівчина. , 2. . Нікчемна людина;
// Людина, яку використовують з ко­
(Коломийки При­ рисливою метою.
карпаття).
■ пол.: «незаймана дівчина».
♦ П равічка на bJtco,
- дівчина легкої поведінки.
ПРАЗНИКИ,.ш*.,евф&м., Мен­
струація.
ПРАНЦІ, ж«., . Те саме, що СЙФІ-
ЛІС. (Поступ, 2006, № 4).
■ Хвороба «занесена в Європу матросами 3. Плетена шапка.
з Гаїті і звана з XV ст. “французькою”; ♦ Лйчить я к щ$ці презерватйв,
у народі ця назва набула варіантної - - зовсім не личить;
але у вимові - Ж ай­ Треба я к бобр^ презерватйв,
воронок 2006: 478. - зовсім не треба;
Пор. Я к у презервативі, ж и ти ,
♦ А пранцєй табё мєркі двє, - безбарвно, ну­
дно, з обмеженими можливостями.
- уживається як проклін з недобри­
Синонім: Я к сперматозоїд у презерватй-
ми побажаннями; Бодай тебе (його, вас
ві СПЕРМА Т О З б їД ).
.) пранці [та болбчки] з Ій и ,
- у функції об’єкта образного зіставлен­
уживається як прокляття з недобрими по­
ня: -
бажаннями.
ПРАПОР, ч.: ♦ Ч ервоний прапор,
Менструація. (В .С лапчук, Крихти хліба
ПРАЦЮВАТИ, Здійснювати у бороді Конфуція).
статевий акт. ■ Від лат. «запобігати»
ПРЕЗ, ч., Презерватив. іїсга' «який захищає, охороняє».
ПРЕЗЕРВАТИВ, ч. 1. Тонкий гумовий мі­ ПРЕЗИДЁНТКА, Ж і­
шечок, який одягають на ерегований пеніс ночий статевий орган.
під час статевого акту для запобігання
вагітности або венеричної інфекції.
ломийки Прикарпаття).
, ПРЁЗИК, ч., Те саме, ПРЕ­
- ЗЕРВАТЙВ 1,3.
О — гра слів (паронімічне зближення лек­ од
сем): ,
(Українські сороміцькі піс­
ні);

<...>
, <...> (Лель, 1996, № 2 -3 ); ,
, ,
.
(Л. Костенко, Зелена
пані Гелена).
<...»> (Поступ, 2004, № 182). ♦ П рийм ати / прийняти мужчйну (чо­
ловіка), - здійснювати
п р и в іт а т и , ♦ П ривітати з Восьмим
статевий акт з чоловіком (про жінку).
березня, - позбавити
,
дівчину цнотливості.
ПРИГУЛЯТИ, ,
Народити поза шлюбом дитину. ,
ПРИДЗИҐЛЯНКА ,ж ., Розпусна жінка. з
■ Від ... (О. Забужко,
Музей покинутих секретів); Прийняти
ПРИДИБЁНЦ1Я,
пр)тня П РИБИВ.
Статевий акт.
■ Первісно: пригода. ПРИЙНЯТИ ПРИЙМАТИ.

ПРИЖЙЛИТИСЯ, Здій­ ПРИЙТЙ, ♦ Н аш і прийш лй,

снити статевий акт. . - почалася менструація.
■ Пор. ЖЙЛА. ПРИКдмв.ПРІК.
ПРИЖЙТИ, , Наро­ ПРИМУДЬКАТИСЯ,
дити поза шлюбом дитину. Злягтися з чоловіком (про жінку);
Синонім: ПРИГУЛЙТИ. Дати себе запліднити.
п р и їб А т и с я , , ■ Пор. МУДО.
Причепитися, присікатися ПРИНАДА, Жіночий
до когось. ІЙ о н а т а н:] А/м статевий орган. ,
’

(Лесь Подерв’янський, Нірвана). (П. Чубинський 1994).

ПРИЙМАТИ, ПРИЙНЯТИ, ПРИНАДОНЬКА,
, Здійснювати статевий акт; від­ Пестл. до ПРИНАДА.
даватися чоловікові.
 (Укра­ ПРИРОДЖІНІ, . Те с а ­
їнські сороміцькі пісні). ме, що ПРИРОЖЁНС.
ррИПЁНДА ПРИПІНДА. (Коломийки П ри­
карпаття).
ПРИПЕРДбЛИТИСЯ,
Причепитися до кого- ПРИРОДЖІННЯ, Статеві ор­
небудь. гани людини.
ПРИПЙЗДЯНИЙ, а, е, ПРИРОЖЕНЄ, Чоловічий
Дурнуватий; нікчемний. статевий орган.
■ 3 пол.: «чоловічий статевий
ПРИПЙЗДОК,
Нікчемна людина; придурок. орган» < зовнішні статеві органи люди­
ни. Ьєхуіпбоп 1999: 201.
ПРИПИЗДЯЧИТИ,
1. Приєднати, прикріпити ПРИРОЖІНІ, с\, Те саме, що
що-небудь кудись, до чогось. ПРИРОДЖІННЯ.
2. Сильно вдарити кого-небудь. ПРИСЛІВ’Я , Статеві органи
людини.
ПРИПІЗДАТИ За­
пізнитися куди-небудь. ПРИХІД, ♦ Прихід при йш ов,
■ Контамінація і - настав оргазм.

ПРИПІНДА (ПРИПЁНДА), ПРИХУЯЧИТИ,

Фартух. Те саме, що ПРИПИЗДЙЧИТИ.
■ Так, як і у словах ЗАПАСКА, СПІД-
ПРИЧАНДАЛИ, Чоловічі
НЙЦЯ, ПЛАХТА, наявний зв'язок по­
геніталії.
ясного одягу з жіночим тілесним низом.
Пор.: «Така назва використовувалась
для номінації хвартуха для роботи біля
печі, але в більшості говірок вона несла
емоційно забарвлений відтінок: так
“на сміх” називали звичайний хвартух,
про що свідчить поширене в говірках (А. Дністровий, Пацики).
примовляння ПРИЧАНДАЛЛЯ, с., Те саме, що
Пономар 1997: 27. ПРИЧАНДАЛИ.
Етимологічний зв ’язок з ПИЗДА. Маєр-
чик 2003: 71; у польському сексуальному
сленґу «жіночий статевий орган,
повія». 1999: 175; у львівському (Ю. Покальчук, Паморочливий запах
сленґу «дівчина». Горбач 2006: джунглів);
333.
ПРИРОДА, Статеві органи
людиии.
 - - 2. Позбавляти дівчину цнотливости; де
, флорувати. -
— ,
, (Коломийки При­
(Анекдот). карпаття).
ПРЙЩИК, ч.; прищ ики. Жіночі ПРОБИТИ ПРОБИВАТИ.
груди малого розміру. ПРОБЛЯДЬ,
або 1. Вкрай розпусна
-
жінка; повія. -
(JI. Таран, Ніжний
(Усна
скелет у шафі).
мова); <...> [знімалися]
ПРІК (ПРИК), ч.,
Чоловічий статевий орган.
■ Від англ. «чол. стат. орган» <«шип,
(С. Жадан, Сорок вагонів узбецьких нар­
колючка, голка».
котиків); < ...>
♦ С тарий п р и к ,
<...>
Старий чоловік зі слабкою статевою
(В. Цибулько, Майн кайф).
потенцією.
♦ П роблядь, на якій ніде ставити про*
ПРІРВА, Жіночий статевий ор­
бу,
ган.
а) вкрай розпусна жінка; повія; б) і
(Сором, фольк., зап. В.Гнатюка);
дуже підла, мерзотна, непорядна людина.
,
ПРОБОЙЧИК, ч., Чоло­
вічий статевий орган.
ПРОВЕРТЙЛО, ч. і Те
(М. Ткачук, Гра з тінню). саме, що П Р О Б бЙ Ч И К .
ПРОБЗДІТИСЯ, ■ Пов’язане з П ровертіти дірку
Набути поганого запаху; провонятися. - ДЇРКА).
ПРОДІРЯВИТИ,
(Б.Ж олдак, Шиготе- Позбавити дівчину цнотливости.
рапія); [П ривид:]
(Лесь По-
дерв’янський, Гамлєт). // Провітритися. (Русинський ерос).
[К л ав д ій :]
(Лесь Подерв’янський, ПРОЇБАТИ П РО Й О БУ ВА ТИ .
Гамлєт). ПРОЙДА, ♦ В ульгарна пройда,
ПРОБИВАТИ, ПРОБЙТИ, . - жіночий статевий орган. -
1. Свідомо здійснювати стате­
вий акт для зриву небажаної вагітности
у жінки. (М. М атіос, Бульварний роман).
ррОЙОБУВАТИ, ПРОЇБАТИ, ПРОМЕТЙЛО, ч. і Те
1. Нерозумно, саме, що ПРОБЙЙЧИК.
без користи витрачати гроші, майно і
ПРОМОКАШКА, 1.
т. ін.; // Даремно, без користи губити Молода і недосвідчена повія.
(про життя, силу і т. ін.); марнувати. 2. Ж інка для коротко­
<...> - часного задоволення сексуальних потреб
, чоловіка.. <...>
(А. Бондар: ШО, 2006,№ 12). ,
. Пропускати, проґавлювати слушний мо­ -
мент, сприятливу нагоду; позбавлятися -
чого-небудь через помилки, недогляди. -
<...> -
<...>
(О. Забужко, Польові дослідження з ук­
- раїнського сексу).
(С. Жадан, Депеш
ПРОНбС, Розлад функції травного трак­
Мод); // Втрачати у державних масшта­
ту, який характеризується частими по­
бах те, що становить історико-політичну,
зивами до випорожнення і рідким калом.
культурну і под. цінність.
♦ Словесний пронос,
: - чиїсь змістовно порожні, але емоційні
(І. Карпа, 50 хвилин трави). і рясні слововиливи.
С ин онім : ПРОСИРАТИ.
ПРОКЛАДКА, ♦ П рокладки вручн^
прати, - бути страшенно
бідним, злиденним; Я к прокладка (там- (Ю. Луканов, Козюльки).
пакс) під час м енструації - у депре­ ПРбПАСТЬ, Жіночі геніталії.
сивному стані з негативними емоціями,
ПРОПЕРДОЛИТИ,
викликаними несприятливим перебігом
Здійснити статевий акт з ким-
подій.
небудь.
ПРОКОЛОТИ, ■ Від пол. «те саме, що
Позбавити дівчину цнотливости. ПРОПЕРДбЛ И ТИ».
ПРОПИЗДЯЧКА, ♦ Д ати пропиздяч-
(Сором, фольк., зап. В. Г на- ки , Побити, відлуп­
тюка). цювати кого-небудь.
ПРОКУРВАВИТИ(ПРОКУРВАТИТИ) , /
Витратити гроші на (Українські сороміцькі пісні). Пор. Д ати
повій. пиздй ПИЗДА).
(Сл. Гр., 3 , 470). ПРОПЙХАЧ, ч., Пре­
ПРОКУРВАТИТИ ПРОКУРВАВИТИ. зерватив.
ПРОПИХНУТИСЯ, ко); гаряче просо на печі манило до себе
Те саме, що ПЕРЕПИХН5 - чоловіків і жінок, звідси й приказка*
ТИСЯ. “Не пхай носа до чужого проса” ; одне з
наймень Венери - просяна богиня». Жай~
ПРОПІДАР, Те саме, що
воронок 2006: 487.
ПЇДЕР . <...>
ПРОСРАТИ ПРОСИРАТИ.
, ПРОСРАТИСЬ, ♦ Д ати просратись
(Є. Пашковський, Щоден­ - насварити, вилаяти кого-небудь.
ний жезл). [мазохістів] ,
ПРОПОЛОТИ, ♦ Прополоти р$ту-
м ’істгу, здійснити статевий .
акт. ,
,
(Українські сороміцькі пісні).
ПРОСИРАТИ, ПРОСРАТИ, , (ПІК,
саме, що ПРОЙ - 2003, № 4 ).
БУВАТИ. <...> ПРОСТИРАДЛО, простирадла.
Місце, де відбувається статевий акт.
< ..> (С . Жадан, Депеш Мод); <...> ■ Узвичаєнаметонімія,що вказує на зв’язок
постільних аксесуарів та статевого акту.
<...> (С. Жадан, Б а­ Пор. в амер. сленґу:
лади про війну і відбудову).
ПРОСЙТИ ., Добиватися «статевий акт».
у жінки (дівчини) згоди на статевий акт. Richter 1993:17.
- , П ор. перенесення простирадло -* жінка
, , ВИРЙНЯ).
(Нар. пісні в записах ПРОСТИТУТКА,ж. 1. Ж інка, яка займається
І. Франка). проституцією.
Пор. ВЙПРОСИТИ.
ПРОСО, ♦ Товктй просо, <...>
здійснювати статевий акт (про
жінку). (С. Жадан, Сорок вагонів узбецьких нар­
, котиків).
(Цит. за: Виженко ■ фр.: лат.
2005); [pro+statuo] - букв, «ставати
попереду», «виставляти на продаж».
(Нар. пісні в записах І. Франка). 2 . Жінка легкої поведінки; розпусниця.
■ «Просо, як гречка і коноплі, здавна мало 3. Мерзотна, ненадійна, продажна лю­
для народу сексуальне значення (І. Огієн- дина.
 317 - П РО Ф ІТ А

Політична проститутка, - про­

дажний, безпринципний політик, який <...> (Українські со­
легко змінює переконання та орієнтацію. роміцькі пісні).
ПРОСТИТУЦІЯ, ж . 1. Продаж жінками сво­ С и н о н ім : ПРОСРАТИ 1.
го тіла, щоб добути засоби для існування ПРОФЕСІОНАЛКА, Повія.
або для збагачення. ПРОФЁС1Я, ♦ Н айдревнш іа (найдав­
ніш а) проф есія, -
проституція.
(Ю. Андру- <...>
хович, Диявол ховається в сирі).
2. Відмова від своїх переконань, принципів
заради матеріяльних або політичних ви­
год. (Поступ, 2004, № 264); П редставнйця
♦ Політйчна проституція - безпринципна найдревніш ої проф есії,
зміна політичних переконань та орієн­ - повія; Сумнй проф есія,
тація заради матеріальних вигод. . - проституція.
<...>

<...> (К ритика,2 005,№ І). (М. Могилянський, Честь).

■ Вислів відомий багатьом європейським
ПРОСЦЙТИ, мовам, напр.: нім.
1. Зрозуміти що-небудь. [Г ам л єт:] <...> . Містить жартівливий натяк на
«прародительку» Єву, яка согрішила з
<...> (Лесь По- Адамом.
дерв’янський, Гамлєт).
ПРОФУРА,
♦ Просцяти собі х^я, - зрозуміти
Легкодоступна жінка, низькопробна по­
що-небудь. [А ф р и к а н С в и р и д о в и ч :]
вія.
<...>

(Лесь Подерв’янський, Цікаві досліди); <...>

Хрін (хуй) просциш, - нічого (Ю. Андрухович, Московіада); < ...>
неможливо зрозуміти.

(А. Кокотюха, Шлюбні

(Л. Дереш, Поклоніння ящірці); ігрища жаб);

(П. Вольвач, Кляса).

2. Змарнувати час; прогавити щось. (Лесь Подерв’янський,
Герой нашого часу).
ПРОЦЁС 318

■ Контамінація слів проститутка і , , / £Уло

«їхати, пересуватись». Профура , •
- повія, яка пересувається по панелі без ,
попередніх телефонних погоджень з ,
клієнтами. Смирнов 2002: 178. ,
ПРОЦЁС, ч. 1. Групове зля­
(Н. Сняданко, Колек­
гання.
ція пристрастей);
. Статевий акт.
ПРОЧИЩАТИ, , Здій­ ,
снювати статевий акт з жінкою. (Ю. Винничук, Обід).
< ...> ■ Первісно: тонкий, довгий металевий стри­
(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка). жень.
С и н о н ім : ПУЦУВАТИ 1. ♦ Приймати / прийняти пр5тня,
Здійснювати статевий акт з чоловіком
ПРОШМАНДОВКА, .
(про жінку).
Повія, яка опустилася, втратила колишню
, ,
привабливість, красу.
,
2. Жінка легкої поведінки.
,
(Ю. Винничук, Весняні ігри в
,
осінніх садах).
,
- ПРИТИК, Пестл. до ПРУТЕНЬ. -
(М. Ма-
тіос, Бульварний роман).
, ПСУВАТИ, ,
(В. Діброва, Збі­ Зваблювати дівчину, позбавляти
говиська). її цнотливости.
ПРУТЕНІТИ, , ,
Дуже сильно дивуватися, захоплюватися. (Бандурка);

,
(Лель, 1994,
№ 5); <...>
,
(Українська традиція лайки).
, (Ю. Анд-
ПРУГЕНЬ, Чоловічий ста­ рухович, Дванадцять обручів).
тевий орган. <...> Пор. ЗІПСУВАТИ.
ПСУЛ, ч., Чоловічий статевий орган.
(Л. Кононович, ПСЮХА, Ж ін о ч и й
Феміністка); І статевий орган.
„Т Л Ш ЕЧ К А -------------------

ПТАШЕЧКА, Ж ., ЖІНОЧИЙ ПУЛА, ж ., . . Ч ол ов іч и й ста-

орган. тевий орган.
ПУПОК, ♦ Заголити пупок,
(Цит. за: Лесюк 2007).
Погодитися на статевий акт
п т а ш к а , ж ., Жіночий ста­ (про жінку). -
орган. (прислів’я).
ПУП’ЯНОК, Клітор.
(Коломийки При­
карпаття). ПУСКАТИСЯ, , Зрадж у­
вати чоловікові (про жінку).
ПТЙЧКА, ., Жіночий
статевий орган. ПУСТЙТИ, Пого­
дитися на статевий акт (про жінку).
/
< ...>

<...> (Ю. Покальчук,

Те, що на споді).
(Цит.
♦ Пустйти п’ятку, -
за: Бондаренко 2003).
випустити гази з кишечнику; П устйти
ПТОХА (ПТУХА),ж., Жіночий статевий свояка (смел; англ. - запах),
орган. (л*а/г.,)-тесаме,що Пустйти п ’ятку; П ус­
ПТУХА . ПТОХА. тйти тйхона, - те
ПУГАНКА ПОГАНКА. саме, що Пустйти п ’ятку.

ПУДИТЬ, (М. Лукаш, Шпигачки).

Випускати сечу.
ПУКАТИ, ПУКНУТИ, ПУСТУН, Чоловічий статевий
. Голосно випускати гази з орган. -
заднього проходу. [В овка:] < ...>
-
< ...> Чуєш? [В іть к а:]
(М. М атіос, Буль­
(О. Росич »Останній за­
варний роман).
бій);
ПУТАНА, Повія.
(Поступ, 2004, № 264). ■ 3 фр.: «повія».
Ф - метафоричне переосмислення: ПУТО, Чоловічий стате­
вий орган.

(Поступ, 2005, (Цит. за: Лесюк 2007).

№ 250). ■ Див. коментар до ПУЦЬКА.
ПУКНУТИ П ІК А Т И . ПУЦ, Чоловічий статевий орган.
П У Ц А ----------------------------------------------— 320 ------------------------ - П ^ц ь к

ПУЦА, 1. Те саме, що ПУ Ц. ПУЦИЛЙНА, Те саме, що ПУЦ.

(Укра­ ПУЦІВКА, Догана.
їнські сороміцькі пісні).
ПЙДКА ЛУЦЬКА.
■ О. Горбач вказував на німецьке похо­
дження цього слова і споріднених з ним: ПУЦЛИК, Статевий орган хлопця
(діял. Fotze, Fott) «жіночий статевий -
орган, чоловічий статевий орган». (Русинський ерос).
, , ПУЦМАЙСТЕР,
«penis»; - Поштмейстер.
«жіночий статевий орган»,
ПУЦУВАТИ,
«дівчина». Назва чоловічого ста­
1. Здійснювати статевий акт з жінкою.
тевого органа поставала мотиваційною
■ 3 пол.: «здійснювати статевий
основою інших лексем: «елегант», аКТ» < «ретеЛЬНО ЧИСТИТИ». І_Є\УІП80П
«довго возитися біля чо­ 1999: 203.
гось», «хлопчик». Горбач 2006: 2. Лаяти.
472; «чоловік малого зросту» (
ЛУЦЬКА (ПУЦКА), Чоловічий
«добре розвинутий
статевий орган.
парубок», «ласкаве звертання до
хлопчиків» (у буковинських говірках).
СБГ, 2005: 447. Проте в іншій праці
О. Горбач стверджував рум. походження
слова «penis». Горбач 1966,
4 4 .0 . Флегон уважав, що «поц» прийшло
з їдиш, і разом з тим відзначав, що
функціонує в Україні і Молдавії. Флегон Дні­
1993: 276. Див. коментар до ПОТКА. стровий, Патетичний блуд);
2 . Статевий контакт; Думки про сексуаль­
ні контакти. -
(Русинський ерос).
♦ Н еєбаній бабці лиш п$ца на гйдці (при­ (Ю. Позаяк, Українські лімери-
казка), - жінка, яка не має статевого ки); [Еріка]
партнера, думає (мріє) тільки про секс.
(Е . Єл інек, П іан істка);
пуцА к, Те саме, що ПУЦ.
,
,
(Русинський ерос).
(Українські сороміцькі пісні).
ПУЦАЛІН, ч., Те са­ ♦ Яйця й п у ц ьк а-б ід а людська (приказка),
ме, що ПУЦ. -секс,статеве життя спричиняють
чимало клопоту в житті чоловіка.
(Синопсис станіславський не­ ■ Слово відоме південноросійським діялек-
обов’язковий). там.
 321 ПШЕНЙЧЕНЬКА

(В. Катаев, Горох в стенку). Цит. за: Фле- (Ю. Андрухович, Моско-
гон 1993: 291. віада).
. Нікчемний чоловік. Чоловічий статевий
♦ Луцька волова (грабова, злом ана, ли­ орган.
пова), - нік­
ПХАТИ,
чемна людина.
Здійснювати статевий акт (про чоловіка).
. Клітор. -

(загадка про статевий орган

(Коломийки Прикарпаття).
чоловіка);
■ Уявлення про клітор як жіночий ере-
ктальний орган підтримане наявністю у
(Ю. Винничук, Мальва
семантичній структурі прототипу Potz
Ланда).
значення «жіночий статевий орган».
♦ З а коралі пхай ще далі, ужи­
Див. коментар до ПУЦА.
вається як репліка дівчини парубкові,
- ознака статевої зрілости дівчини.
який за статевий акт обіцяв подарувати
О - римована приповідка:
коралі; П хати залупу ЗАЛУПА.
Пор. ВПХАТИ, ЗАПХАТИ.
.
ПХАТИСЯ, Здійсню­
ПУЦЬКО, Те саме, що ПУЦЬКА.
вати статевий акт (про чоловіка).
<...>
ПХАЧ, ч., Чоловічий статевий ор­
(Ю. Покальчук, Заборонені ігри). ган. - -

ПУЦЬОЧКА,
<...> <...>
Зменш.-пестл. до ПУЦ.
(Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє).
ПУЦЮР, ч., Те саме, що
ПЦЬбХА, Жіночий
ПУЦ.
статевий орган.
ПУЦЮРЙНА, (Українські со­
Те саме, що ПУЦ. роміцькі пісні).
Іеконома] ПШЕНЙЦЯ, Чоловіче
(драж- сім’я; сперма.
нилка, адресована економові і учителеві, ПШЕНЙЧЕНЬКА, Пестл.
ГРНП). до ПШЕНИЦЯ. -
ПУЦЮРЙНКА, Зменш.-пестл. до
ПУЦЮРЙНА. -
< ...> (Цит. за.
Виженко 2005).
ПШЕСЙТКА 322 рАКоіц
♦ К озачен ькова пшенйченька зійш ла, П’ЯТА, ♦ Н а п ’яту капне - і вагітна
- жінка завагітніла. - можна дуже швидко завагітніти
ПШЕСЙТКА, від кого-небудь (з мови жінок).
Перерва під час статевого акту. П’ЯТКА, ♦ П устити п ’ятку пу.
■ пол.: «пересадка». стйти.

РАДІСТЬ, ♦ Ж іноча радість,

- менструація. (Л. Дереш, Покло­
РАК, ♦ Н а рака, - ніння ящірці); б) стояти, нахилившись
поза з заднього боку під час статевого вперед і виставивши догори заднє міс­
акту; П родавати сухі р аки , - це, виконуючи фізично важку роботу;
здійснювати статевий акт; злягатися. в) принижено підпорядкову­
ватися, догоджати кому-небудь.

(Цит. за: Виженко 2005). - -

РАК-НЕБОРАК, Чоловічий ста­

тевий орган.
(Л. Клименко, Великий
секс у Малих Підгуляївцях).
РАКОМ , 1. Задом наперед.
■ За характерною для рака «ходою» задом
наперед.
. 3 заднього боку, зі спини.
♦ Д авати / д ати р а к о м ,
- погоджуватися на злягання з заднього
боку.
3. На чотирьох ногах.
♦ С тавати (стояти) / стати раком ,
а) стояти, нахилившись
вперед і виставивши догори заднє місце
(особливо при зляганні).
(Ю. Андрухович, Таємниця). С тавити /
поставити раком
а) ставити партнершу на ноги й
на руки одночасно для здійснення ста­
тевого акту; б) ґвалтувати кого-небудь;
здійснювати насильницький статевий
акт з ким-небудь; в) здійснювати акт
мужолозтва; г) примушувати кого-не­
будь підпорядкуватися, змиритися; ґ) ста­
вити кого-небудь в неприємне, склад­
не становище; робити комусь неприєм­
ність. -
(К .М о с -
калець, Зірка на ім’я Марія);

(Українські ж ар­
тівливі пісні); (С . Жадан, Б іґ Мак).
 323

погано, невміло, невдало. ♦ Робити / зро- РЕВОЛЮЦІЯ, Мен­

бйти раком - струація.
виконати що-небудь погано, невміло, не­
РЁГУЛИ Менструація.
вдало.
■ Від лат. «норма, правило».
ФД оля стала раком,
не щастить кому-небудь; До РЕҐУЛЯЦІЯ, Те саме,
Москви раком не переставиш - що РЁГУЛИ.
- надлишкова кіль­ РЕЗЙНКА, . Презерватив.
кість кого-небудь. <...> ♦ Резйнка для народу - презерватив.
РЕКРЕАЦІЯ, Туалет.

< ...>
<...> (Є. Пашковський, Безодня);
Кишкй раком стають,
- дуже хочеться їсти. -

Дністровий, Місто уповіль­

(А. Дністровий, Пате­
неної дії). ■ Замість
тичний блуд).
На безрйб’ї і сама раком станеш (при­
слів’я), . - РЕМЕСЛО, ♦ Ж іноцьке (жіноче) ре­
коли бракує чоловіків, не можна бути месло: а) психофізіологічні якості жінки
перебірливою (з мови жінок). як статевої партнерки чоловіка; ступінь
обдарованости у сфері сексу
(Усна мова). ■ Кон­
тамінація фразеологізмів
і Навіки раком, -
назва монументу
Возз’єднання України з Росією у м. Києві. (Л. Костенко,
■ Замість Зелена пані Гелена); б) жіночий статевий
- макаронічне змішування української і орган.
англійської мов: (Загадка про жіночий
статевий орган);
(Бурсацький фольклор).
РАКОМДАШ, ч., Олівець.
■ Перекручення рос. РЕНДЖЙҐЛО (РЕНДЖЙТЛО), с.,
Зад.
РАЛО, . Чоловічий стате­
(С л .Г р .,4 , 12).
вий орган.
■ Походження неясне. ЕСУМ , 5 ,5 8 .
(Тост).
РЕНДЖЙТЛО РЕНДЖ ЙҐЛО.
РАЧИТИ,
Здійснювати статевий акт з жінкою у РЁШЕТО, ♦ Н очувати під реш етом,
позі раком. - вступати у статеві

21*
РЙБА 324

стосунки (про жінку). редає вікове уявлення про жінку Як

, істоту брудну, нечисту. У християнській
теології риба постає фалічним символом
(Жартівливі пісні). у зв’язку з тим, що гр. (риба) буЛо
РЙБА, ж ., . Вагіна. акронімом для Ісуса Христа. Richter 1993-
■ Ця асоціяція має тривалу історію: світо­ 81 ; Women words 1989: 89.
вий символ Великої Матері становив со­ ♦ Давати рйбу, - пого­
бою загострено овальний знак (ва- джуватися на статевий акт (про жінку).
гіни) у вигляді посудини з рибою. Він
асоціювався з рибним знаком, що його - ,
індуси атрибуту вали йонічній богині, ,
бо уважали, що жіноча вагіна пахне (Бандурка); Забити
рибою. Асоціяція передбачає подібність рйбу, - здійснити ста­
не тільки за запахом, а й за вологістю. тевий акт з жінкою (про чоловіка).
Фемінна репрезентація символу (означає
вагіну і жінку) прочитується в застарілих ,
англомовних сленґових номінаціях: (Цит. за: Виженко 2005); Рй­
(шматок риби), (йти бу варйти (пектй), -
на риболалю) «злягання з жінкою», здійснювати статевий акт (тільки про жін­
(рибний базар) «бордель», і в су­ ку). ,
часних: (вудка) «пеніс»,
(ставок з рибою) «вагіна «аме­ ,
риканська повія». У сленгу американ­ (Українські сороміцькі пісні);
ських «гетеросексуальна жінка, (Українські
в т. ч. з відтінком презирства і зневаги», сороміцькі пісні).
(мати рибний обід з ♦ [Жива] рйба наснилась -
жінкою) «злягатися», «законна хто-небудь завагітнів; 3 рибалки иосйти
дружина гомосексуаліста». Близькість копчёну рйбу, -
у французькій мові (море) та зраджувати в подружньому житті (про
(мати), на думку Е. Річтера, пояснює, чоловіка); Ловйти рйбу [в кроваті],
чому у багатьох культурах риба ува- - моч итися уві сні ; Поміняти
жається афродизіяком. Проте, з фемі­ рйбам воду, - справити малу
ністичної точки зору, хоча устриці й нужду.
уважаються афродизіяком, що перед­
РИМУНДА, Дівчина або жін­
бачає позитивне чоловіче сприйняття
ка легкої поведінки.
вагіни на запах, смак і дотик, проте ж і­
■ Від нім. «невишколена шкапа».
ноче прагнення маскувати природний за­
Горбач 2006: 446.
пах за допомогою гігієнічних спреїв, що
виробляються парфумерною промисло­ РЙНКА, Жіночий статевий ор­
вістю, сленгізм з іманентно прита­ ган. - ,
манними одоративними конотаціями пе­ -
 325 ------ РОБЙТИ

(Українські со­ дружини. <...>

роміцькі пісні).
- глиняна каструля.
рЙПАТИ, Здій­
снювати статевий акт. (Ю. Покапьчук, Те, що на споді); Носйти
Від «вдарити». роги, - бути
обдуреним (про чоловіка, якому зрадила
РІГ, Чоловічий статевий орган.
дружина).
1 Походження цього вислову має три вер­
сії: І) Пов’язується зі звичаєм давніх р іж Є н н я , Сперма.
германців: проводжаючи чоловіків на -
війну, дружини одягали їм на голову
шолом з рогами, і первісно надіти роги (Сл. Г р .,4 ,2 1 ).
чоловікові означало «спорядити його у РІЖОК, . Чоловічий статевий
похід і залишитися вільною»; 2) Зворот орган.
з’явився в Німеччині після імператор­ ♦ Хоч старий баран, але ріжок твердий
ського указу 1427 р., який забороняв (приказка), - попри старий вік, чоловік
перебування в армії з дружиною: той, має добру статеву потенцію.
хто порушив цю заборону, повинен був РІЗАТИ, ♦ Різати / перерізати ко-
носити роги; 3) Вислів пов’язується з біту, здійсню­
візантійським імператором Андроником вати статевий акт; Різати січку,
Комніном (1183-1185), який дозволяв . - здійснювати статевий акт.
чоловікам жінок, з якими у нього був
любовний зв’язок, полювати в його зві­
ринці: на комірі таких «щасливчиків» (Нар. пісні в записах
вивішувалися оленячі роги, а жартома І. Франка).
про них говорили, що роги у них ростуть
на лобі. Однак ці версії - всього лише іс- РІЧ, ♦ Річ для дам, -
чоловічий статевий орган.
торико-етимологічні анекдоти. В осно­
ві звороту лежить уявлення про рогатих РОБЙТИ, 1. Здійснювати
тварин (напр., козла) як втілення чор­ статевий акт.
та (у грецькій і римській традиції - Па­ ♦ Робити іменини, - здій­
на, Сатира), наділених особливою сек­ снювати статевий акт.
суальною потенцією. СРБ 2003: 288-289.
♦ Водити козла за роги КОЗЁЛ); .
Воловий ріг, . - чоловічий
статевий орган. -
(Цит. за: Виженко 2005); (Коломийки Прикарпаття); Робити тілес­
Н аставити / наставляти роги ний гріх, - злягатися.
а) зрадити чо­ — —
ловікові; б) стати коханцем чиєї-небудь
Р О Б О Т А -------------------------------------------------- 326 ------------------------------------------------- РОЗ’ЇБлй

розвЄ р а, Жінка легкої

(з репертуару гурту «Брати Гадюкіни»: поведінки.
Бу-ло не любити); Робити т$то роботу, ■ Від «широко розкривати
- здійснювати статевий акт; Ро­ розсувати, утворюючи отвір». ЕСУМ,
бити це, - здійснювати статевий 106.
акт; Робйти чоловічу роботу, РОЗВОЛОЧЙТИ,
здійснювати статевий акт (про чоловіка). Розбестити кого-небудь.
2. Запліднювати жінку, робити її ва­
гітною.
(Ю. По- (Коломийки Прикарпаття).
заяк, Шедеври).
РОЗВОЛОЧЙТИСЯ,
♦ М айстер чужйм свйням поросята ро-
Те саме, що РОЗГУЛЙТИСЯ.
бйть СВИНЙ; Н ас тато я к робйли,
то хуї сйжею мастйли (прислів’я),
самохарактеристика чорнявих
(Бандурка).
людей; Робйти / наробйти дітей - заплід­
нювати жінку. РОЗГУЛЯНИЙ,а,е
Розбещений у статевих стосунках (про
РОБОТА,
жінку або чоловіка легкої поведінки).
Статевий акт. ”
РОЗГУЛЯТИСЯ,
Стати нерозбірливим, вкрай роз­
бещеним у статевих стосунках.
(О. Чор­ РОЗЕТКА, Легкодоступна,
ногуз, Міністр без портфеля); розпусна жінка.
Р О З’ЄВАТИ Р О З ’ЇБА ТИ .
РОЗЗВІЗДАНИЙ, а, е,
(Лель, 1999, № 2).
Який зазнав інтенсивної руй­
♦ Н ічна робота - статевий акт.
нівної дії; розбитий, розтрощений.
-

(0 . Чорногуз, (М. На-

Міністр без портфеля). гач, Вісім чотири).
РОГОНбСЕЦЬ, Чоловік, якому ■ Від ЗВІЗДА «жіночий статевий орган».
зраджує дружина. Р О З’ібАЙ, або
Пор. Носйти роги РІГ). 1. Невправна, невміла людина; недотепа.
РОЗБІЙНИК, Чоловічий
статевий орган.

(Лель, (С. Жадан, Біґ

1998, № 5 -6 ). Мак).
 327 РОЗК^РВИТИСЯ

. Розпусний чоловік, хлопець; лобур. - У in the UKR); <...>

-
/Слей ,
(С. Жадан, <...> (С. Жадан, Де­
Депеш Мод). пеш Мод); // Який втратив сутнісні риси;
С ин онім : РОЗПИЗДЙЙ. який перестав існувати для мовця. <...>
РО З’ЇБАТИ (РО З’ЄБАТИ),
. 1. Здійснити з
ким-небудь інтенсивний статевий акт.
. Прищепити кому-небудь охоту до
(С. Жадан, Біг Мак).
злягання завдяки активним статевим
контактам; // Розбестити. РбЗКІШ , 1. Сексуальна насолода.

(Українські соро­
міцькі пісні). С и н о н ім и : ЗВОЛОЧЙТИ,
РОЗВОЛОЧЙТИ, РО ЗО Х бТИ ТИ . (Ю. Покальчук, Те,
3. Розвалити, знищити що-небудь. що на споді).
[літаки] ♦ Н айбільш а розкіш , - оргазм.
,
(Ю. Андрухович, Seven-eleven).
(Ю. Винничук, Житіє
р о з ’Т б о ш и т и , гаремноє).
Те саме, що Р О З’ЇБАТИ 3. Жіночий статевий орган.
-
< ...>
(І. Карпа, Перламутрове порно). (Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє).
РОЗЙОБАНИЙ, а, е, РОЗКІШНИЦЯ, ж . Те саме, що Р бЗК ІШ 2.
1. Який став об’єктом частого і -
тривалого у часі злягання. С и н о н ім :
РОЗГУЛЯНИЙ.
2. Розбитий, пошкоджений, знищений.
(Л. Ко-
нонович, Феміністка);

(Лесь Подерв’янський,
Место встрєчі ізмєніть ніззя);
(С. Жадан, Anarchy
(Ю. Винничук, Троянда Орисі).
РОЗКУРВИТИСЯ,
Стати розпусною людиною.
Пор. СК^РВИ ТИСЯ 1.
РОЗМОВЛЯТИ ------------------- -------------------- 328

РОЗМОВЛЯТИ, Здій­ ,ц
сню вані статевий акт; злягатися.
- (А.Дністровий
Пацики).
(Жартівливі пісні). РОЗПИЗДЯЙСТВО (РОЗПІЗДЯЙСТВО), См
С и н о н ім : ГОВОРЙТИ. Недбальство, не-
РОЗМАНДЯЧИТИ, зібраність, нехл юйство.
Ущент зламати, знищити

(С. Жадан, Балади про війну і відбудову);

<...> (С. Жадан, Б іґ Мак). <...>
,
РОЗОХОТИТИ,
(С . Жа­
Прищепити жінці смак до статевого
дан, Депеш Мод).
злягання.
- РОЗПІЗДЯЙ РОЗПИЗДЙЙ.
(Українські сороміцькі РОЗПІЗДЯЙСТВО РОЗПИЗДЙЙСТВО.
пісні).
РОЗПРАВІЧИТИ,
РОЗПИЗДІТИСЯ, Позбавити дівчину цнотли-
Захопитися базіканням, без­ вости.
змістовною балаканиною. [Е дгар:] У ■ ПРАВЇЧКА.
РОЗПУСТА, Статева розпущеність.
♦ Будйнок (дім, притулок) розпусти - те
(Лесь Подерв’ян- саме, що Публічний дім ДІМ);
ський, Король Літр); - Кубло розпусти - місце, де панує роз­
пуста.
<...>
РОЗПУТНИК, Чоловік, який віддається
(П. Солодько, Четверта ре­
розпусті.
волюція).
РОЗПУТНИЦЯ, ж . Ж ін. до РОЗПУТНИК.
РОЗПИЗДЯЙ (РОЗПІЗДЯЙ), ч.,
або Ненадійна, не­ РОЗСЛАБИТИСЯ,
зібрана, недбайлива у справах людина; Здійснити статевий акт з ким-
нехлюй. небудь.
р о з т іп А х а ,
Жінка легкої поведінки; повія.
(Лесь Подерв’янський, Герой
нашого часу); РОЗТРУХА, Повія.
■ Від літ.
, РОЗТУДЙ,евфел(., ♦ Розтудй
(Л. Дереш, Намір!); його - те саме, що Йоб твою мать
 329

]ИАТЬ). <...> РО СА ,ж .: ♦ Збити росу, -здійснити

статевий акт з жінкою (про чоловіка).
<...> (О. Забуж ко, Польові до­ РОТ, ♦ Б рати / взяти х^я в рота
слідження з українського сексу). ХУЙ; Б р ати в рот - займатися оральним
РОЗТЯТА, Піхва. сексом.
- .
(І. Окуневський, Чиряк); <...>
<...>
<...> (А. Дністро­
<...> , вий, Пацики); В рот м ента (мінта)
<... > /Ту, а довбать, у - те саме, що їб ати в
. / я - рот. - [бікса] .

(П. Вольвач, Кляса);

(Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє). І в рот, і в сраку, б и т и , їб а т и ,
-
РОЗХУЯРИТИ, дгж.,
дуже сильно, інтенсивно. С и н о н ім : і
Ущент розбити, зламати, знищити
в хвіст, і в грйву; їб ати / вМбати те­
що-небудь.
бе, його, вас в рот [і в носа],
<...>
<...> (Іздрик, АМ™). - уживається для вираження край­
РОЗХУЯЧИТИ, д<ж., 1. Те саме, що нього презирства до кого-, чого-небудь.
РОЗХУЙРИТИ. [Г ам л єт:]
(Лесь Подерв’янський, Герой
нашого часу); Йббаний в рот,

а) уживається для вираження крайнього

презирства; б) уживається для вираження
незадоволення, обурення, роздратування,
<...> (С. Жадан, Депеш Мод). розчарування з приводу кого-, чого-
2. Завдати тілесних ушкоджень; порізати, небудь; Ні в рот, ні в сраку,
розрізати. < . . > абсолютно непри­
датний; У роті я к котй (мухи) насрали
(насцйли), у кого-не-
< ...> будь поганий запах з рота (перев. після
(С. Жадан, Депеш Мод). похмілля).
РОЗЧЕПІРА,ж., Жіно­ О - нестандартна заміна компонентів ф ра­
чий статевий орган. зеологізму. [Г ам л єт:]
РОПНУТИ, Перднути.
- <...> (Лесь Подерв’ян­
(Сл. Гр., 4 ,6 5 ). ський, Герой нашого часу);
РУБЕЦЬ -------------------------------------------------- 330 р*тоньКл
- матеріялізація метафори:
<...>
<...> (м
тіос, Солодка Даруся); Руки з жопи (з
одного м ісця, сраки) ростуть / вйросли
(Анекдот). Ж б П А , М ІСЦЕ, СРАКА; р$,ки
помйти, справити
РУБЁЦЬ, ♦ В дарити (пройтйся) по
лу нужду; Ходйти / пітй по руках,
рубцк), -
а) змінювати чоло­
здійснити статевий акт.
віків, легко вступати з ними у статеві
РУ Ж А,ж., Піхва. стосунки (про жінку, яка не є повією);
б) стати розпусним чоловіком. < ..>
Губки з

- (Л . Клименко,
Великий секс у Малих Підгуляївцях).
РУКОБЛУДСТВО, с., -
Онанізм, мастурбація. < ..>

(Ю. Винничук, Ж и­
тіє гаремноє).
РУКА, ж .: ♦ 3 других (інших) ру к,/?язм м
ж а /? т . - жінка або чоловік зі шлюбним або
(С .П роцю к, То­
багатим сексуальним досвідом порівняно
тем).
з черговим партнером (партнеркою).
Р!УНО,‘с\: ♦ К л асти р^но на р^но,
здійснювати статевий акт; зля­
гатися.
РУПА, ж.: ♦ Ч орна рупа,
П іх ва.
(Ю. Покальчук,Те, що насподі); (Коломийки Прикарпаття).
<...> ■ яма, в якій тримають взимку кар­
топлю.
РУТА, Жіночий статевий
(П .Ф едотю к, Єва). С и н о н ім : СЕ- орган.
КОНД ХЕНД СЁКОНД); П іш ла РУТОНЬКА, Пестл. ДО
душ а по руках, Р$ТА
про збезчещену дівчину; Пустити по
руках позбавити
дівчину цнотливости, збезчестити її. (Цит. за: Виженко 2005).
 -------------------------- сАнки
рУХ, ч.: ♦ П атйковий рух, . (ліял.)
- статевий акт.
я Див. ПАТЙК, РУХАТИСЯ.
. Здійснювати (Ю. Покапьчук, Паморочливий за­
статевий акт з жінкою. <...> пах джунглів).

САДОЧОК, ч., Жіночі геніта­

лії.
(Українські сороміцькі пісні).
■ Метафора пов’язана з Едемським садом
як раєм і місцем, де почався секс.
САМЕЦЬ, Чоловік як носій чоловічих
статевих ознак; хтивий, сластолюбний
чоловік. < . . >
(С. Процюк, Тотем).
САМОВАР, Жінка або чоловік, з якими
партнер перебуває у шлюбному чи поза­
шлюбному статевому зв’язку.
♦ П риїхати (прийтй) зі своїм сам оваром ,
. - з ’явитися де-небудь разом зі своєю
супутницею або своїм супутником. <...>

-
(С. Процюк, Тотем);
-
(ПІК, 2003, № 2 8 -2 9 ).
(Ю. Покапьчук, Те, що на споді).
САМОГОНЩИК, ., .,
САМЕЧИЙ, а, е. Який стосується самиці або Онаніст.
належить їй. - -
САМОСІЙНИЙ, а, е, Який
<...>
народився поза шлюбом (про дитину).
(Український футуризм - Юліан Шпол).
САМбТИК, . Вібра­
САМЙЦЯ, ж . Те саме, що САМКА. <...>
тор.
- САМУРАЙ, . Чоловічий статевий
- орган.
- <...> (В. Махно, Weekend (М. Матіос, Бульварний роман).
американської родини). САНКИ, лен.; ♦ Гнути санки
САМКА, ж . Ж інка як носій жіночих ста­ —здійснювати статевий акт з ким-
тевих ознак; хтива, сластолюбна жін­ небудь.
ка.
- (Цит.
за: Виженко 2005).
САПА

САПА, ж ., Заднє місце; сідниці. чоловік, який шукає втіхи

жінками.
САПЕТЙВКА, Те саме, що САПА.
САТАНА, ♦ С атана вусата, СВИСТУН, ♦ П устйти свистуна,
- жіночий статевий орган. зіпсувати повітря; бзднути.
СВІЖИНА,
(У країнські - дівчина, жінка як нова сексуальна
сороміцькі пісні). партнерка або цнотливиця. -
САФОН, ч., Те саме,
що СИФОН .
(Ю. Покальчук, Те, що на споді).
СВЕРБИГУЗ, ■ Пор. в амер. сленґу: «те саме,
Людина, яка часто чухає зад. що свіжина».
СВЕРБІТИ, З ’являтися (про фізіоло­ СВІНГ, Груповий секс.
гічно зумовлене статеве бажання, перев.
у жінки). ,
(В З, 15.08.2001).
(Бандурка); ■ Від англ. розм. «провадити без­
ладне статеве життя».
СВІНГЕР, Учасник гру­
пового сексу.
(Ю. Позаяк, Українські лімерики).
Пор. ЗА СВЕРБЙ ТЬ.
♦ Т ам , де заростає, там і свербйть (при­
слів’я) - про статеве бажання жінки, (ВЗ, 15.08.2001).
позбавленої статевих контактів з чоло­ СВІТОЧ, Чоловічий
віками. статевий орган.
СВЕРДЛИК, Чоловічий статевий
орган. М . М атіос,
Бульварний роман).
,
СВИНЯ, ., Дівчина,
(Л. Клименко, П о р ’ядна
жінка для задоволення сексуальних по­
львівська пані).
треб чоловіка.
СВІЧКА, ♦ Т рим ати свічку,
спостерігати за статевим актом.

(А. Дністровий, Пацики). (Коломийки Прикарпаття).

М айстер чужйм свиням поросята ро­ СВІЧКОГАС, Піхва.
бить, - гулящий -
ГВІЧКУВАТИСЯ -------------------------- ---------- СЕКС

Г , ■ Англ. лат. «стать» <

«різати або розділяти». The Wordsworth
, Dictionary of Sex 1994: 225.
, 2. Статевий акт.
< ...>. //у, а я/стт? ♦ А нальний секс АНАЛЬНИЙ; Б ез­
печний секс - статевий акт із застосу­
, ванням презерватива, насамперед для
, <...> захисту від венеричних хвороб і СНІДу;
(Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє). Груповйй секс - будь-яка сексуальна
СВІЧКУВАТИСЯ, активність, до якої залучено більше двох
Онанувати себе свічкою (про людей; З ай м ати ся / зайн ятися сексом -
жінку). здійснювати статевий акт. -

СВОРІНЬ, ч., Чоловічий

(С. Пиркало, Не думай
статевий орган. про червоне); М ати секс МАТИ;
О ральний секс ОРАЛЬНИЙ; Секс-
(Цит. за:
бомба, сексуально приваблива,
Лесюк 2007).
гарна жінка. -
■ Первісно: залізний болт, який прикріплює
передню вісь до воза.
(М .Гримич, Магдалинки);
СВЯЩЕННОДІЙСТВО, с*., Секс; ста­ < .. >
тевий акт. <...> ,

(Ю. Винничук, Весняні ігри

(Ю. Винничук, в осінніх садах); Секс на біс,
Обід). секс на світанні, після спільно
СЁКЕЛЬ СЙКЕЛЬ. проведеної ночі; Секс по телеф ону -
послуга, коли додзвонювач слухає або
СЁКОНД, ♦ С ёконд хенд, обговорює відверті сексуальні теми або
- те саме, що 3 других рук фантазії; Ходячий секс, сек­
РУКА). суально активна жінка або чоловік.
СЕКС, . Сукупність психічних реакцій,
переживань, учинків, які пов’язані з ви­
явом і задоволенням статевого потягу і (Ю. Винничук, Обід); Хо­
включені в статевий акт та розмноження. лодний секс - статеве життя, що має
на меті виключно задоволення сек­
суальних потреб без почуттєвого зв’язку
з партнером; Ш видкий секс - швидкий
, статевий акт, який зазвичай здійснюється
(Ю. По- стоячи, у не призначеному для цього
кальчук, Паморочливий запах джунглів). місці. ,
СЕКСАПІЛЬНИЙ 334 СЕРНУТИ

СЕКСІ, Сексуально
привабливий, або еротичний.
СЕКСОДРбМ, Ши­
(Є. Кононенко, Зустріч у Сан- роке ліжко.
Франциско).
■ Калька з амер. сексуального сленґізму:
(СМ, 28.05.1999).
Richter 1993: 78.
СЕКСОМАШЙНА, Чоловік або жінка
СЕКСАПІЛЬНИЙ, а, е. Привабливий у ста­
з високою сексуальною потенцією.
тевому розум інні; той, що збуджує статеві
інстинкти. <...>
-

(Ю. Позаяк, Україн­

ські лімерики).
<...> (Ю. Андрухович, Дванадцять
обручів). СЕКСУВАТИСЯ,
■ Від англ.: «стать», «заклик». Займатися сексом; злягатися.

СЕКС-СЙМВОЛ, Відома людина (жінка СЕМЁН, Клітор.

або чоловік), перев. кінозірка, яка має
значну привабливість, притягальність (Бандурка);
і мати секс з якою стає сексуальною
фантазією багатьох людей. (Сором, фольк., зап.
В. Гнатюка);
СЕКСУАЛЬНИЙ, а, е. Сексуально притя­
гальний, або еротичний.
♦ С ексуальна заклопотаність (стурбова­ ('Коломийки При­
ність) - стан сексуально незадоволеної карпаття).
людини, коли думки постійно зайняті с т а -. СЕРЕДИНА, ж., Жіночий
тевими проблемами.. <...> статевий орган.
СЕРЛЙВИЙ, а, е, Який
часто випорожнюється (про людину або
(В.Слапчук, Крихти тварину).
хліба у бороді Конфуція); - ♦ В йкинути, я к серлйвого кота, .-
-
- вигнати кого-небудь звід­
кись. - <...>

(А. Кокотюха,
(О.
Нейтральна територія); С ексуальний
Хрест на Сатурні).
об’єк т - людина (перев. жінка), яку роз­
глядають не як особистість, а тільки СЕРН$П"И, 1. Ви'
як об’єкт, що може дати сексуальне за­ порож нитися. [С в и р и д О п а н а с о в и ч : ]
доволення. <...>
 335 ----------------------------

СИГАРА, ♦ С игара з червоним

(Лесь Подерв’янський, Казка про репку). ф ільтром , - чоловічий за­
Серн$ти я к горобець, луплений статевий орган з відтягнутою
недоречно висловитися, сказати шкіркою.
що-небудь. СЙКЕЛЬ (СЁКЕЛЬ, СЄКІЛЬ), ч.,
Злякатися. 1. Клітор.
СЕРУН, ч. 1. Людина, яка часто випо­
рожнюється. (Сором, фольк., зап. В. Гнатюка);
♦ Вбратися я к серун на Велйкдень, аульл-
негарно, неестетично вдяг­
(О. Ульяненко, Ангели
тися.
помсти).
2. Боягуз.
■ «“ Кісточка сливи (у загадці); клітор” ; ос­
3. Пронос.
новним є друге значення, пов’язане, мож­
СЕСТРА, ♦ П рибічна (бокова) се­ ливо, із “мочитися, випускати
стра, а) жінка легкої сечу”». ЕСУМ, 5,228.
поведінки; б) коханка, яку видають за Піхва старої жінки.
сестру; С естра з О стр а,
- коханка. ■ О. Горбач подає як «одеське» і пов’язує
з османським л/#// «бородавка». Горбач
СЕСТРЙЧКА, Жіночий
2006: 107.
статевий орган.
3 Відзнака на комірі радян­
ських підстаршин.

(Лель, 1999, № 2). Зля­

гатися (про двох жінок).
СЁТРА СІТРА.
■ Пов’язане з СЙКЕЛЬ.
СЕЧА, Рідина, що виділяється нирками СИКЛЙНИ, Те саме, що
як продукт обміну речовин.
♦ Сеча (моча) в голову вдарила (стук­
СИМОНЬКА, Ж іно­
нула)
чий статевий орган.
- хто-небудь перебуває в такому ■ Можливо, від СЕМЁН.
психічному стані, коли втрачається
СИН, ч.: ♦ Сукин (с^чий) син,
контроль над своїми діями.
а) (. підла, мерзотна людина;
негідник; б) ( грубий мо­
лодий чоловік або хлопець (перев. при
, (Ю. Андрухович,
звертанні). -
Таємниця).
♦ Праслов. «сцяти». (Л . Поклоніння
С б к іл ь СЙКЕЛЬ. ящірці);
СИФ ------------------------------------------------------- 336

(Ю. Андрухович, Дністровий,

Таємниця). СИФОН, 1. Чоловічий
СИФ, Сифіліс. статевий орган.
♦ Д істати (злапати) сйф а - заразитися 2. Сифіліс.
сифілісом. СІДАЛО, Зад; сідниці.
СЙФІЛІС (СІФІЛІС), Заразна венерична СІДЛАТИ, .,
хвороба.
■ 3 іт. або пізньолатинської мови; іт. Sy­ Пор. ОСІДЛАТИ.
philis походить від імені персонажа лат.
СІДНЙЦЯ, 1. Зад.
поеми італійського лікаря Джіроламо
Фракасторо «Сифіліс, або хвороба фран­
(С. Пиркало, Не думай про червоне).
цузька» (1530), в якій описувалась від­ ♦ Л изати сіднйцю - підлабузнювати­
повідна хвороба легендарного пастуха на ся; підлизуватися до кого-небудь.
ім’я Сифілус (Syphiius). Уперше заф ік­
сована під час французько-неаполітан- (Поступ, 2005,
ської війни 1495 p.; була відома як № 256).
«французька хвороба» італійцям і як «іта­ 2. Жінка як предмет сексуального зацікав­
лійська хвороба» французам. ЕСУМ, 5, лення чоловіка. С и н о н ім : Д ^П А 3.
247; Lewinson 1999: 239; Mills 1993: 195.
СІДЙЙЧКА, Пестл. до СІДНЙЦЯ. <...>
♦ Генерал сіф іліс, -
те саме, що сйфіліс.
(Ю. Винничук,
Весняні ігри в осінніх садах); <•••>

(Широцький 1998). ■ Слова

уважають давніми
номінаціями на позначення людей, хво­ (Ю. Винничук, Весняні ігри в
рих на сифіліс 1, 2 і 3 ступенів. Флегон осінніх садах).
1993: 172; Сйф іліс ходячий,
СІК, 1. Сперма.
- негідна, мерзотна
2. Волога на стінках жіночої піхви.
людина. <...>

(Іздрик, AM™);
Щоб тобі сйфіліс мозок (мозгй) р о з’їв, Дністровий,
- уживається як про- ,
клін з недобрими побажаннями.
іНІІІІ'
 — 337 СКЛ Й ТИ

■ Від гр.о х ато «кал».

(А. Дністровий, Патетичний блуд).
Ф Сік радості - волога на стінках піхви,
яка полегшує проковзування пеніса усе­
редину.
СІМ’Я, Те саме, що СПЙРМА. <...>
♦ Телеф онна скатолбгія - ситуація, ко­
ли чоловік досягає сексуального задо­
волення, роблячи непристойні, прово-
кативні дзвінки жінкам, перев. вибраним
випадково.
СКАЧКИ, Статевий акт.

(Л. Клименко, Великий секс у Малих

Підгуляївцях).
СКВОЗНЯК, ♦ С квознякбм продуло,
(Ю. Покальчук, Те, що на споді). дівчина, жінка,
СІНО, ♦ Сіно гром адити, яка завагітніла і народила дитину поза
здійснювати статевий акт. шлюбом.
СКІНЧИТИ, Те саме, що КІНЧИТИ.

(Цит. за: Григораш 2007).

■ Пор.еротичні імплікації«сіна» у ВІДГРО-
МАДИТИ, а також: (О. Забужко, Польові дослідження
(Русинський ерос). з українського сексу);

СІТРА (CÉTPA), Розпусна жінка.

(Усна мова).
(Ю. Позаяк, Українські
■ Значення похідне від «хитра людина, про­
лімерики);
ноза, наклепник». Походження неясне.
Е С У М ,5,258.
СІФІЛІС СЙФІЛІС.
СІЧКА, ♦ В різати січку, . - здій­
снити статевий акт.
СКАРБОНКА, . Ва­
пна.
(Ю. Винничук, Троянда Орисі).
• Первісно: скринька для грошей.
СКЛЕЇТИ, .
СКАТОЛАЛІЯ, Те саме, що КОПРО- Познайомити когось з ким-небудь
л А л ія .
(перев. з метою статевої близькосте).
°КАТОЛ0ПЯ, Вивчення екскрементів, 2. Умовити, переконати кого-небудь
Розпусти, непристойностей або інтерес вступити з ним у статевий зв язок.
До них.

22 "7-1781
СКОВАТИ 338 СКУРВИТИСЯ

небудь. [П риви д:]

(Ю. Покальчук, Те, що на спо­ /
ді);
(Лесь Подерв’янський,
де Герой нашого часу).
СКОТЙНА, ж ., Д ів ­
з
чина легкої поведінки; повія.
,
(Синопсис станіславський не­
чи .мене
обов’язковий).
(О. Ульяненко, Ангели помсти).
СКУВАТИ (СКОВАТИ),
СХОВАТИ СКУВАТИ.
О - за-
СКОВОРІДКА, Те саме, пліднити жінку, зробити її вагітною.
що СКОВОРОДА.
(Українські соро­
міцькі пісні). (Українські сороміцькі
СКОВОРОДА, ЖІНОЧИЙ пісні).
статевий орган. СКУРВАЙ,ч., Син розпусної
(Українські сороміцькі пісні). жінки.
■ Пор. загадку: Синонім: С курвий син СКУРВИЙ).
(Сковорода).
СКУРВИЙ, Розпусний
СКОРОМНИЙ, а, е, Сороміцький;
(тільки про чоловіка).
непристойний. <...>
♦ С курвий син: а) син
(Сором, фольк.,
розпусної жінки; б) мерзенна,
зап. В. Гнатюка).
підла людина. -
♦ С коромне слово С ЛбВ О ; С кором ­
(В. Слапчук,
ні слова - лайливий або непристойний
Навпроти течії трави).
вираз.
СКОРбМНИНА, ж ., Жіноче СКУРВИТИСЯ,
тіло як інструмент сексуальної насолоди . Стати нероз­

чоловіка. У бірливою у статевих зв’язках, ж ін кою

(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
■ Первісно: молочна і м’ясна їжа. Див.
коментар до М ’ЯСО; Скоромне слово
(дме. СЛОВО ).
СКОСОПЙЗДИТИ,
Пошкодити, зіпсувати що-
легкої поведінки, курвою.
2. Виказати спільників; порушити злодій­
ські закони.
3. Розлюбити кого-небудь.
Змінитися в гірший бік (стати ненадійним,
необов’язковим). <...>
(С. Жадан, Балади про війну
 ----------------------- 339 ----------

відбудову); <...>
(Сором, фольк., зап. В .Гна-
тюка).
(Кг, 2001, № 12). ■ днруськ. «пастись, добувати
Народити нешлюбну ди­ їжу (про диких тварин); поїдати; жити;
тину. жити у достатку». Асоціювання жир­
ч., . Чоловічий ста­ ного з сексуальною сферою людини,
тевий орган. опосередковане приблизним мотивацій­
ч., . 1. Чоловічий ним зв’язком -
статевий орган після статевого акту, - , -
еякуляції. (одна з версій походження
слова від праслов. , яке зі­
ставляється з праслов. «жити».
ЕСУМ , 2, 198). На поч. XX ст. в укр.
(Ю. Винничук, дієслові , крім основного, вже
Житіє гаремноє). фіксуються значення «жартувати, гра­
2. Статевий орган імпотента. тися», «загравати, залицятися» -
- пустун, - пустуха, -
незаконнонароджений). Пор. актуалі­
- зацію семантики «жиру» в номінації
- - з виразними еротичними конота-
(Лель, 1994, № 1). ціями: , .
СЛИНОДУПСТВО, - (У к­
Приниження перед ким-небудь, раїнські сороміцькі пісні);
догоджання комусь. «здійснити статевий акт». Арку-
- шин 2005: 80. Пор. Істи солонину
. ЇСТИ).
(Поступ, 2006, № 49). Пор. рос. «коханка»,
■ Див. Л изати дупу ДУПА). «непристойний (про анекдот)»,
СЛОВО, ч.: ♦ Брудні (гнилі) слова - лай­ «непристойний».
ливі, непристойні слова; М асні слова - СМАКОЛЙК, Піхва.
те саме, що С коромні слова
СКОРОМНИЙ); М іцне слово-лайливий - , ,
або непристойний вислів; Погане слово -
нецензурне слово; вульгарна лайка; Ско­
ромне слово - непристойне слово сек­ , , ,
суальної сфери. У <...> (Ю. Винничук,
Ж итіє гаремноє).
■ Первісно: смачна страва, продукт харчу­
вання.
СМ А ЛЙ ТИ ------------------------------------------- — 340

С и н о н ім : Н айсмачніш е місце МІС­

ЦЕ). (Русинський ерос). Див. ко­
СМАЛИТИ, ментар до РЙБА, ФЕРОМОНИ.
Здійснювати статевий акт грубо і/або ін­ СМЕТАНКА, Сперма.
тенсивно.
Пор. ВЙСМАЛИТИ. -
СМЕРДІТИ, ♦ С мердйть, а см ак (Коломийки Прикарпаття).
мас (приказка) - про жіночу піхву. СМИК, Чоловічий статевий орган.
■ Концептуалізація запаху жіночого ста­
тевого органа (приємного і неприємного)
визначає природу деяких його номінації -
у сексуальному сленгу. Наприклад, асо- -
ціяцію - Е. Річтер кваліфікує -
як подібність за запахом і вологістю. (Анек­
Richter 1993: 81. У польському сексуаль­ дот).
ному сленґу: «те, що міцно ♦ Бабин см ик - парубок, який одружується
і приємно пахне» - повія; жіночий ста­ зі старою багатою жінкою.
тевий орган; «поганий запах» - СМЙКАТИСЯ, Здійснювати
~п жіночий статевий орган. П ор. наведений статевий акт.
негативний одоративний образ і »,
(Ру­ (Л. Таран, Ніжний
синський ерос). Російські ідіоми скелет у шафі).
, учені схильні по­ СМИЧОК, Чоловічий с та ­
яснювати метафізичним зв’язком «пиз- тевий орган.
ди» зі смертю (трупний запах) Руднев
2005: 501, проте, на наш погляд, в цьо­
му разі превалюють фізіологічні харак­ (Українські сороміцькі пісні).
теристики копуляторного органа, при­
СМОКТАЧКА, ж ., П іхва.
таманний йому ольфакторний еротизм.
Якщо концептуалізація запаху жіночої
-
піхви передбачає негативну оцінку, то за
смаковими властивостями в українській
еротичній картині світу вона оцінюється
виключно позитивно
(Ю. Вин-
- ; див. МЕД, СМА-
ничук, Ж итіє гаремноє).
к о л й к та ін.) в ракурсі метафоричної
універсали - , проте «смак ри­ СМОЛА, ж ., Менструація.
би» концептуалізується відповідно до СМОЛОСКЙП, Чоловічий стате­
семантичної домінанти симво-лу «риба»: вий орган. -
-
 ------------- 341

<...> чоловічий статевий орган.

(Ю. Винничук, Ж итіє гаремноє).
СМОРІД, ♦ Сморід підзалупний,в;уль/> (Л. Клименко,
- нікчемна лю­ Пор’ядна львівська пані).
дина. СОЛОВЁЙ, Чоловічий статевий
* Див. коментар до ЗА Л $П А . орган. <...>
СНАЙПЕР, ч., - хлопець,
<...>
чоловік, який при сечовипусканні не по­
(Л . Клименко, Великий секс у Малих Під­
падає в унітаз.
гуляївцях).
СНАСТЬ,
СОЛОДІЙ, ч. Онаніст.
Чоловічі геніталії, ^аму,
СОЛОДІЙСТВО, с. Онанізм.
(Ко­
ломийки Прикарпаття).
■ Див. коментар до РЙБА.
СОВАТИ, ♦ С овати колодку,
(Ю. Винничук, Мальва Ланда);
. - здійснювати стате­
вий акт.
СОВАТИСЯ,
(А. Захарченко,
Вести розпусне життя.
Шелест).
СОВОКНІНГИСЯ, . Здій­ СОЛбДКЕ, Чоловічий статевий орган.
снити статевий акт. - -
СОВОКУПЛЕНИЯ, . Стате­
вий акт;злягання. (Українські сороміцькі пісні).
СОГРІШЙТИ, . 1. Здійснити статевий с б л о д о щ і, Любовні утіхи.
акт; злягтися.
2. Порушити подружню вірність.
.
Яясл/ (Л. Клименко, Вели­
кий секс у Малих Підгуляївцях).
(М. Матіос, Солодка Даруся).
СОДОМІЯ, Анальний статевий акт з
чоловіком або жінкою; порочні сексуаль­ СОН, ч.: ♦ Херовий сон,
ні практики, які передбачають злягання з - місто Херсон.
тваринами, оральний секс. СОПЛІ, Сперма.
• В і д назви міста Содом, яке називається у ♦ Розпустйти соплі, - еяку­
Біблії містом диявола. лювати.
СОЛДАТИК, ч.: ♦ С тійкйй олов’яний сол­ СОНЦЕ,
датик, - ерегований Ж інка легкої поведінки; повія.
СОРАТНИЦЯ 342

(Синопсис ста- (А. Дністровий, Патетич­

ніславський необов’язковий). ний блуд).
СОРАТНИЦЯ,ж., або Ж ін­ 3. Неохайна вокзальна повія.
ка для задоволення сексуальних потреб СОСУЛЬКА, ж ., Те са-
чоловіка. ме, що М1НЁТНИЦЯ.
_ СОСЮРА, 1.
(С. Процюк, Тотем). Мі нет.
СОРОМ, ч., . Зовнішній стате­ ♦ Сосюру читати [болту] - робити мінет.
вий орган чоловіка або жінки. Тесаме,щоМ1НЁТНИЦЯ.<...>/?глт*а/?я-
СОРОМІЦЬКИЙ, а, е. Непристойний, по­
,
в’язаний з сексом, еротикою і т. ін.

<...> (Є. Пашковський, Щоденний жезл).

СО РО М бК ,ч„ Стате­
СОСЮРКА, ж ., Те саме, що
вий орган у дитини.
СОС(ОРА 2
СОРОМОТА, Те саме,
що С бРО М .
СОРОЧКА, ж .: ♦ Н а одежі (на рубаш ці, ,
на сорочці),
менструація. <...> (Є. Пашковський,
Щоденний жезл).
СОСАЛЬНИК, Рот (жіночий).
СПАЛАХУЙКА, ж ., Запаль­
ничка.
(А. Дністровий, Пацики).
СОСЙСКА, ж ., Чоло­
вічий статевий орган.
Дереш, Поклоніння ящірці).
СОСКА, ж . 1. Те саме, ■ Контамінація і
що М1НЁТНИЦЯ. СПАРЮВАННЯ, Статевий акт;
Дуже молода дів- ,
чина, яка має вульгарний вигляд.
(О. Ульяненко, Ангели помсти).
СПАРЮВАТИСЯ, Вступати
(Г. Тарасюк, Покоївка); вий зв’язок як суто фізіологічний акт.
- СПАСКУДИТИ З ва"
бити дівчину; позбавити
 343

реду МЕД; Ш тось (щось) спе­

(Бандурка); реду,
чоловічий статевий орган.
(Ру­
(Лель, 1994,№ 5 синський ерос).
СПЕРМА, Сім’яна рідина, яка містить
сперматозоїди, чоловічі репродуктивні
(М. Матіос,
клітини. -
Солодка Дару ся).
< ...> - -
СПАТИ, Бути в ста­ . - (Ю. Винничук,
тевих зносинах з ким-небудь. Троянда Орисі); <...>

.
(Л. Костенко, Зелена пані Гелена); (Ю. Покальчук, Те, що на споді);

(С. Пиркало, (О. Ульяненко, Квіти Содому).

Не думай про червоне). ■ Від гр. о л ёд ц а < олюрод «зернина,
Пор. ПЕРЕСПАТИ.
сім’я».
♦ Щоб з тобою (з нею) чоловік не спав,
♦ Б ан к сперми - місце збереження спер­
V - уживається як проклін або
ми, яка застосовується для штучного за­
недоброзичливе побажання жінці. <...>
пліднення; Сперма давить / вдари ла в
мізкй (в мозгй) - хто-не-
[продавець, яка не продала горілки],
будь починає поводитися психічно не­
адекватно (про чоловіка). -
(А. Дністровий, Пацики).
-
- мовна гра, заснована на актуалізації
двох значень дієслова:
Дністровий, Пацики).
О - метафоричне переосмислення:
СПЕКТИ, Здій­
снити статевий акт.
(Український футуризм - О .С лі-
саренко).
(Нар. пісні в записах 1. Франка).
СПЕРМАКОЛА, Безалкогольний
СПЕРЕДУ, Поза при стате­
напій «Живчик».
вому зляганні.
■ Жартівливе переосмислення значення
слова «чоловіча статева клі­
(В. Древлянський, «Ой, мамо, в ко­
тина» .
мору ведуть»).
♦ Ковбаса, що спереду, СПЕРМАТОЗАВР, 1. Сперма-
чоловічий статевий орган; М ед, що спе­ тозоїд.
С П Е Р М А Т 030ЇД -------------------------------------- 344 ----------------------------------------------- СПІДНЙЦЯ

2. Чоловік з високою статевою потенцією. СПИЗДПГИ, Обдурити кого-

небудь; увести в оману.
[Прага західніше від Берліна]
- я
(Ю. АндруХо.
вич, Таємниця).
(Ю. Андрухович, Дванадцять обручів). СПИС, ч., Чоловічий статевий ор­
■ Контамінація і ган. ,
О - одночасна актуалізація двох значень
слова:
- <...> (В. Неборак, Квітка з пан­
терою).
♦ Спис і меч - чоловічий статевий орган. -
- <...>
(В. Шкляр, <...> (Ю. Вин-
Кров кажана). ничук, Ж итіє гаремноє).
СПЕРМ АТ030ІД, ч. 1. Чоловіча статева СПІДНЙЦЯ, Жінка як
клітина. - < ...> об’єкт сексуального зацікавлення чоло­
віка. У
,
(М. Гримич, Магдалинки). <...>
■ 3 фр. < гр. олЕрцшю^вібод
«те саме, що сперматозоїд». <...> (С. Лис, Моя Мадонна).
2. Хлопець, чоловік. [Л ітр:] ■ Спідниця - поясний одяг, як і ЗАПАС-
/ КА, ПЛАХТА, ФАРТУХ, для чоло­
віків - ШТАНЙ, наближений до ста-
(Лесь По- тевих органів, а отж е, зі
дерв’янський, Король Літр). статевим життям жінки або
«Заміжні жінки можуть норити
♦ Я к сперм атозоїд у презерватйві -
повсякденно, для дівчини ж це
безперспективно, нудно (про життя).
неприпустимим. Дівчина, поки не ви­
СПЕЦ0ДЯГ, Презер­ сватана, не носить спідниці. Бувало, т о
ватив. і до 25 років дівчина ходила в
Украсти що- з поясом (мотузочкою)».
небудь. [С ір ь о ж а :] 2003: 75.
♦ Волочитися за кож ною спіднйцею,
(Лесь По- - дуже упадати
дерв’янський, Герой нашого часу); - за жінками. <...> я

(П. Вольвач, Кляса).

 345 СПУСКАТИ

<...> (Ю. Винничук, СПОНСОР, Багатий ко­

Весняні ігри в осінніх садах); Не про- ханець, який утримує, матеріяльно під­
пустйти жодної спідниці - те саме, що тримує дівчину. -
Волочйтнся за кожною спідницею.
-
(Г. Тарасюк, < ...> (Є. Ко-
Новели); - ноненко, Зустріч у Сан-Франциско).
- СПОРТ, Статеві стосунки.
-
<...>
(Л. Таран,
(Анекдот). Ніжний скелет у шафі).
СПІДНИЧНИК, СПРАВА, 1. Чоловічий статевий
Чоловік, який дуже упадає за жінками. орган.
- я -
(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
(Перець, 1989, 2. Статевий акт.

СПІТКАННЯ, ♦ Амурне спіткання, ев-

феле. - статевий акт; злягання.
СПЛАВНЯ, ♦ С плавня червона,
- менструація. <...> (Ю. Покальчук, Паморочливий за­
■ Первісно: «цвітіння води». пах джунглів).
спрА вити, Те саме, що
СПЛУТАТИСЯ, з За­
ЗРО БЙ ТИ .
в’язати любовні стосунки з ким-небудь.
-
<...> з кіш

(Нар. пісні в записах І. Франка).

(О. Криштопа,
А я яй!). СПУСКАТИ, СПУСТЙТИ,
Виливати сім’я під
СПЛЮХ, - чоловічий
час статевого акту .[Ів а н О п а н а с о в и ч :]
статевий орган. -
<...>
- <...>
(Лесь По-
<...> (Ю. Винничук,
дерв’янський, Остановісь, мгновєньє); -
Житіє гаремноє).
СПОІС/СНИЦЯ, Жіночий ста­ - У
тевий орган. (Ю. Винничук, Весняні ігри в
сполучатися , Здійснювати осінніх садах);
статевий акт; злягатися.
СПУСКАТИСЯ 346

, всім негарний (про людину); Гарний

я к тр и сраки за кущ ам и (з-за кущ$
(Л. Дереш, Намір!). навйворіт) - те саме, що Гарний як
♦ Очйма їбе, а носом спускає ОЧІ. ср ака навйворіт; М орда я к срака
СПУСКАТИСЯ, хто-
Настає ерекція у чоловіка. небудь має негарне обличчя, яке викли­
кає відразу, огиду.
спускА чка,
Сперма.
сацький фольклор); Я к срака навиворіт
хто-небудь
срА йда, же негарний. Я к три сраки за кущами -
І.З а д , заднє місце. те саме, що Як ср ака навйворіт; Як у
2. Дівчина. Давйда: ні ср ак и , ні вйда,
- дуже негарний,
с р А й к а , ж ., Сливи, непривабливий чоловік.
які викликають пронос. 1 3 . Заднє місце людини як непристойне
СРАЙНИК, Туалет. місце, яке соромно показувати.
срА ка, 1. ♦ Без мила (вазеліна, вазеліни) в сра­
Заднє місце людини або тварини. ку лізти / залізти
вміти вдало
лабузнюватися, знаходити підхід до кого-
(Бандурка). небудь.
♦ Не бачити, як власної сраки без дзер­ -
кала, - не отрима­
ти, не мати чого-небудь жаданого, ба­
жаного.
1.1. Задній отвір, через який відбувається (М. Матіос, Бульварний роман).
випорожнення кишечнику. ■ Замість Бодай
♦ В сраці був - гівно бачив (вйдів), тебе жидй в сраку цілували,
а) Про людину, яка - уживається для вираження
безпідставно вихваляється тим, що бува­ відмови на чиє-небудь прохання
ла у багатьох місцях і багато бачила; або дати що-небудь; До сраки
б) уживається для емоційного вираження - кому-небудь
незадоволення, обурення і т. ін.; Гівно лютно байдуже, все одно. <...>
мені в сраці гримить ГІВНб.
Заднє місце, що має неестетичний
вигляд. (С. Жадан, Біг Мак);
♦ Виглядати, як небіжчика срака, О п а н ас о в и ч :]
- бути дуже змар­
нілим; Гарний як срака навйворіт,
зо­ •
СРАКА — - 347 --------------- --------

(Бандурка);
/- (Лесь ,
Подерв’янський, Кривенька качечка); (Українські
До сраки карі очі ОЧІ; До сраки сороміцькі пісні). ■ Тричі вимовлений
така ср ак а, ні для висліввикористовувавсявдеяких регіонах
чого не годиться що-небудь; До сраки У країни як оберіг від небіжчиків: щоб той
така ср ак а , я к а не сере (приказка), не ходив, його лаяли. Толстая 2001: 183;
не треба говорити б) уживається як груба відмова зробити,
цілком очевидну дурницю, недоречність; дати кому-небудь що-небудь.
Л изати сраку , .
- принижуватися перед ким-небудь, (П. Солодько,
догоджати комусь, підлабузнюватися Четверта революція).
до когось. <...> <...> 1.4. Заднє місце людини для побиття, по­
карання.
♦ Бий в сраку, аби голова розумна була
<...> (Г. Тарасюк, Дама останнього (примовка), про не­
лицаря); Н а л я к а ти їж а к а голою сра- обхідність застосування методів фізич­
кою, - зовсім ного покарання у вихованні; Буде срака
не злякатися; П оказати сраку в роботі, . -
а) відмовити кому- уживається як погроза побити кого-не-
небудь у чомусь; б) виявити невдячність; будь; Всйплю т а к , що аж буде срака
Посвистй мені в ср аку , ., вогню . - ужи­
- те саме, що Поці­ вається як погроза дуже сильно побити
луй в сраку; У (в) сраку дути кого-небудь; В сраку бйто, не в голову
а) панькатися з ким- - хто-небудь
небудь, запопадати перед ким-небудь. добре вихований; Д ати по сраці ,
- .-насварити,покарати
кого-небудь; Заскуч ати я к ср ак а за
(М. Матіос, Солодка Даруся); віхтем, - зовсім
б) бути приниженим; перебувати у не­ не заскучати; Під сраку датй / надава­
вигідному становищі. ти - сварити або карати кого-небудь.

(Українські сороміцькі пісні); Ці­ (з репертуару гурту «Брати Гадюкіни»:

луй (цілуйте) / поцілуй (поцілуйте) в Файне місто Тернопіль); С вербйть тобі
сраку; Хай поцілує в сраку , ср ак а?, -
а) уживається як погроза побити кого-
уживається для вираження презирства, небудь; С р ака болйть — голові легш е
зневаги, зверхнього ставлення до когось. (приказка), фізичне
покарання дитини примушує и швидше і
краще мислити; Т ак вчйли, що й досі
 348

ср ак а свербйть (приказка), сраку, опускатися

- кого-небудь дуже били у про-
цесі навчання і виховання.
1 5 . Заднє місце людини як обмежений про­
стір, в який можна входити, в якому
можна перебувати, або вмістилище.
в шахту.
1.6. Заднє місце людини як метонімічне
уособлення її психосоціяльних рис вда­
чі, соціяльних характеристик («срака
соціяльна»). [В аси л ь:]

(Коломийки Прикарпаття). ,
♦ Вліз би йому в сраку, абй міг,
хто-небудь дуже (Лесь Подерв’янський, Блєск і ніщєта
заприятелював з ким-небудь і всіляко підарасів).
догоджає йому; В сраці: а) ( .) ♦ 3 голою сракою залишитися,
уживається для запевнення в істинності, бути,
обгрунтованості сказаного. <...> ні з чим; без грошей, без майна і т. ін.

(О. Забужко, Музей покинутих
секретів); < ...>
<...> (Ю. Андрухович, Два­
надцять обручів); б) уживається як
відповідь на питання «Де?».
(їда Ворс, Орган
шостого чуття); В сраці м ати
бути абсолютно байдужим до кого-,
чого-небудь; повністю ігнорувати когось,
щось. - (Укра­
(Коломийки
Прикарпаття); В сраці мені ріпу за­
пал и ть, .,
уживається як відповідь на питання «Що
мені можна зробити?» (нічого лихого не
можна зробити); Засунути в сраку
те, що
абсолютно не потрібне, від чого треба
категорично відмовитися; Лізти негру в
(кепкування з емігрантів,
які поверталися в Україну). С рака гола
- те саме, що 3 голою сракою.
-
,
(Фольклор перебудовних часів);
Хлопова срака до бука, а панська до
крісла (приказка) - про мужика як пред­
ставника соціяльно нижчого класу.
2. або
Людина як носій негативних рис; // Не­
дотепа.
їнські сороміцькі пісні).
♦ П ’яна ср ака,
п’яна людина. [П р о р о к М ико­
ла:] ,
(Лесь По­
дерв’янський, Павлік Морозов); Стара
ср ака, .
літня людина; Х лоп-срака-м отйка, «#/*•»
- недотепа*
Х лоп-срака номер ш ість, а воберн»1
 349 СРАКА

буде дев’я ть (приказка) - те саме, що ♦ Голова сивіє, а срака дуріє у - хто-

3. Заднє місце людини як уособлення сек­
суального «тілесного низу» («срака
сексуальна»).
3.1. Заднє місце людини як об’єкт сек­
суальної агресії. [Юлу:]
небудь старий, але ще має сексуальну
зацікавленість і може допускати фри­
вольні чи сороміцькі речі.
4. Дуже складна, безвихідна і неприємна
ситуація.
< ...> .

[Л укаш (Ю. Андрухович, Таємниця).

(Вяцек Славів, Яйця Гамлєта). ♦ Вйлізти з сраки , -
♦ сраку ВЙЇБАТИ; Шту- вийти зі скрутної ситуації, поліпшити
цер сраку, своє становище. - <...>
- уживається як відмова ,
у чиєму-небудь проханні; ніхто нічого не
одержить; [Як] сраку - те (Б. Ж олдак, Шиго-
терапія).
саме, що [Як] жопу
Ф Б ал акал а (зустрілася) ср ак а з ш танам и
ЖОПА).
(приказка),
З Заднє місце жінки як фактор її вро­
- про пересуди, пл ітку ван ня; Бе-
ди, сексуальної привабливости для про­
рй сраку в жменю та й т ік ай ,
тилежної статі.
- уживається як порада
кому-небудь визнати свою провину, по­
разку і т. ін. в чомусь, а не продовжувати
(Ю. Позаяк, Укра­
сваритися, виправдовуватися тощо; Бі-
їнські лімерики);
ж й ть, аж ногами в сраку б ’є,
.
- швидко тікає хто-небудь
(Ко­
звідкись; Близькйй я к п ’яте ребро від
ломийки Прикарпаття). ср аки , - зовсім не
♦ За чужу сраку заводять драку (при­ близький, чужий, далекий (про людину);
казка), - ситуація, В арй, срако, борщ , а я піш ла до хлопців
коли чоловіки стають суперниками у здо­ (приказка), - нехту­
бутті прихильности жінки; Повна па­ вання господинею господарськими обо­
зуха цицьок і оберемок сраки, в’язками заради гульні; В дарити я зи ­
пишнотіла жінка. ком по сраці,
^•3. Жінка як об’єкт зацікавлення або сек­ сказати що-небудь різке, недоречне
суального бажання чоловіка. або смішне; [В душі] срака-м отй ка,
♦ Ц ицьката с р ак а, а)
- сексуально приваблива дівчина, жінка хто-небудь відчуває незадоволення, роз­
з великими грудьми. дратування.
• • Заднє місце чоловіка як уособлення
и°го сексуального «тілесного низу». (Л . Дереш, Культ); б) велике
 350
захоплення
(Л. Дереш, Культ); Верба
тобі в сраЦІ виросте, . лова - ходім, а срака - сидім,
- уживається як пересторога для дітей,
які люблять купатися. ■ Верба росте
над водою; [В иглядати / вйглянути]
я к срйка з-за корча - раптово десь
з ’являтися; Відкрйти (розкрйти) рота
як ш пак ср аку ,
голосно лаятися, сваритися з ким-небудь
або почати говорити голосно та багато;
Вмреш і ср аки не зобачиш ,
уживається як за­
сторога тому, на кого очікує небезпека;
В сраку: а) ( уживається для
підтвердження істинности, обґрунто-
ваности сказаного. -
(С. Пиркало, Не думай про червоне); б)
п’яний, напитись .),
дуже, надзви­
чайно, смертельно.
(Лесь
Подерв’янський, Гамлєт); < ...>
(А. Дністровий, Пацики). Пор.: У
жопу Ж б П А ), У задницю
ЗАДНИЦЯ); в) вигук
гравця в карти, коли партнер викидає та­
ку карту, яка унеможливлює впевнено
вести гру (протилежне - в лист); В сраці
більше розуму м аю , ніж ти в голові,
хто-не-
будь уважає себе розумнішим за інших;
Г ол ові болйть, сраці легш е (прислів’я),
- кепкування з того
хто скаржиться на головний біль; Го­
не мати бажання підні­
матися з місця і йти, хоча зрозуміло
що треба; Грубі штанй сраку деруть
(прислів’я),
кепкування з чоловіка, який носить
штани з грубого полотна; Держатися як
кліщ срйки, - три­
матися кого-небудь заради власної виго­
ди, користи; Догоджати, як струпові на
сраці, запобігати
перед ким-небудь, догоджаючи, викону­
ючи усілякі забаганки; Заганяти сви­
стуна в сраку,
стримувати випускання газів
з кишечнику; За москалй, за совіта
повйділа срака світа (приказка) - за
радянської влади чимало українців із За­
хідної України були заслані до Сибіру
або змушені були емігрувати за кордон;
Зашйти ротяку по саму сраку,
примусити кого-
небудь перестати пліткувати, обмовляти,
зводити наклеп на когось; Знати як срака
бачить, бути
дурним або необізнаним з чим-небудь;
З носа плйве як з лихої сраки ,
у кого-небудь не­
жить; 3 одною сракою на два празники,
про людину,
яка одночасно розпочинає дві абсо­
лютно різні справи; Зустрітися (пі­
знатися) як срака з віхтем,
мати не
дуже приємне знайомство; І в рот, і в
сраку
дуже сильно, інтенсивно
биття або здійснення статевого акту)-
 Замість ; Ітй / піти Весняні ігри в осінніх садах); <...>
в сраку [по р аки ],
уживається для вираження не-
сприйняття кого-небудь, незгоди 3 (В. Цибулько,
кимсь; бажання не мати справи з ким-не- Майн кайф); Мати шйло в сраці,
будь, чимсь. - бути надзвичайно
рухливим, непосидючим; Мовчати наче
срака в гостях (наче срака язика з’їла),
- бути
(А. Дністровий, Патетичний блуд); Іти мовчазним, нічого не говорити; На сраку
(ходйти) я к з м оторчиком у с раці, впасти, -
- бути швид­ бути дуже приголомшеним, здивованим.
ким у рухах і при ході вихляти стегнами У
(перев. про дівчину, молоду жінку); Ко-
бйляча срака,
- негідна, мерзотна людина. < ..> -
-
(А. Дністровий, Пацики);
(В. Колісник, Мазепа- Неначе серпом по сраці ріже - те саме,
гетьман); К рутити ср аки що Серпом по яйцях ЯЙЦЁ); Не
- уводити в оману шукай в сраці зубів (прислів’я),
когось балачками; обманювати; Кру- - про марність, безрезуль­
тйтися наче хто в сраку перцю насйпав, татність зусиль; Ні в рот, ні в сраку,
- бути неспокійним, - абсо­
вертлявим (про людину); К рутиться як лютно негодний, непридатний; Нікому
обрік у сраці гр ає, із сраки не вйпасти,
бути швидким у рухах і при ході; - належати до доброго, чесного роду;
вихляти стегнами (перев. про дівчину). Одйн, як в сраці дірочка,
С и н он ім : Іти (ходити) я к з мотбрчиком - самотній, одинак у
у сраці; К рутити я к кобйла сракою , батьків; Перо в сраку-легше
- хитрувати, лука­ - уживається як
вити, лицемірити; М ав бись киш кй побажання щасливої дороги; Підпертися
в голові, а у сраці розум (приказка), як сракою об лід,
- про мати неприємну або безвихідну життєву
Дурного, нерозважливого чоловіка; ситуацію; Поїхати як сракою по лавці,
М ати в сраці - зазнати
- ігнорувати кого, що-небудь, бай­ невдачі, краху; Поможе як сухій сраці
дуже або зневажливо ставитися до когось, попіл, - зовсім
чогось. не поможе; Попасти пальцем в сраку,
— не вгадати;
(Ю. Винничук, Попробуй сучку в сраку, там більше
 352
см аку,
- груба відмова кому-небудь
у зляганні; П отрібен я к зуб у сраці,
абсолютно,
зовсім не потрібний; Потрібний я к сухій
сраці попіл,
. - зовсім не потрібний. -
, як немита срака,
<...> (Ю. Андрухович,
Рекреації); П рилйпнути, я к сорочка до
сраки, . - нав ’язатися,
пристати, причепитися до кого-небудь
(перев. з власними проблемами); П ри­
тули вухо до моєї меі) сраки -
почуєш (приказка),
уживається як від­
повідь на нарікання співрозмовника, який
не почув сказаного; П ричепйтися, я к
кліщ до с р а к и ,
дуже приставати до кого-небудь, до­
пікати когось власними проблемами;
П ростйй, я к ср а к а ,
примітивний, недалекий (про
людину); П ’ятам и в сраку бйти,
байдикувати, нічого не
робити; Рйби не хочу і сраку не вмочу,
відмовитися
від будь-якої користи, аби нічого не
робити; Робйти з горла (пйска, рота)
сраку,
блювати; Робйти я к ср ака дйвиться
(через сраку)
не докладати потрібних зу­
силь до роботи; бути ледачим; Роздер
сраку на лом аку , сидйть та й л атає
(примовка),
- уживається як кепкування з
того, хто безрезультатно намагається
вийти з неприємного становища; Р^ки
з сраки ростуть / виросли,
хто-небудь невмілий
незграбний; Р^ки ростуть не зі сраки
, хто-
небудь вправний, вмілий.
<...>
(М. Матіос, Солодка Даруся); Свербіти
-
відчувати сильний свербіж, лоскотливе
подразнення на шкірі; Своя сорочка
блйжче до сраки (приказка),
людина завжди
дбає насамперед про власні інтереси.
■ Замість ;
Серй, пердй, грійся (примовка),
уживається як
відповідь на запитання «Що робити?»;
Сідати сракою на розпечений асфальт,
впадати у стан від­
чаю, безсилля; намагатися знайти вихід
з небезпечної або безвихідної ситуації.
-
(О. Ульяненко, Квіти Содому); Сісти на
сраку, упасти від
удару; Скласти руки як мертвий сраку
- те саме, що Робйть як срака дивиться;
Снйлось, що порося в сраці рйлось
.•(приказка),
уживається як відповідь на питання
«Що снилось?»; Спіймати сраку,
послизнутися і
впасти; Срака - банька (дошка,
пердяка),
крах; кінець.
СРАКА
(М. Нагач, Вісім чотири);
б) емоційна реакція на ситуацію, коли
хтось говорить дурниці; С р ака горіла,
киселю не Іла, я к наіл ася, то розсілася
(прислів’я), - про людину, яка була
голодною, а потім наїлася і заспокоїлася;
С рака свербить - свекруха борщ со­
лить, - на­
родна прикмета; С р аки крутити
- набридати комусь
розмовами; Срйку вйпнути
- за добро відплатити кому-
небудь невдячністю; С раку порвати
- жорстоко
розправитися з ким-небудь (з погрозою).
- щирою і відвертою з чоловіком; Ч ухати
(О. Ульяненко,
Ангели помсти); Т а к плачу, т а к плачу,
аж по сраці сльози течуть
- зовсім не плачу, бо
нема за чим шкодувати; Т акй й старий,
що грибй зі сраки ростуть ,
- хто-небудь дуже
’ старий; [Т ак] хочеться, я к голодному
срати , - зовсім
не хочеться; Темно я к [у негра] в сра­
ці, - Ш кребе я к деркачем по сраці,
дуже темно; У м іти сракою цвяхи ви­
тягати ,
могти досягати успіху у дуже складних
ситуаціях; У сраку напитися,
п’яний ш.)» - - про ситуацію, коли
Дуже сильно, надзвичайно, до смерті.
[Блядь:] < . . >
(Лесь Подерв’янський,
Герой нашого часу); [Л ітр:]
<...> (Лесь Подерв’янський, Король
Літр); У чепйвся, я к кліщ до сраки ,
— *
-------- СРАКА
- дуже при­
чепитися, пристати до кого-небудь; Хоч
ср ака гола, т а к каш а з молоком ,
- хоч голий, бідний, але
в поясі (в підв’язках); Хоч сракою їж ,
- чого-небудь дуже
багато, велика кількість; Хоч сраку
вйтри, -
поступливий, безкорисливий (перев. про
дівчину).
- ; Хуй тобі (йому,
вам) в сраку ХУЙ; Чоловікові
всієї сраки не показуй і всієї правди
не каж й (приказка),
- жінка не повинна бути до кінця
чіхрати) сраку на дивані (кан апі),
- байдикувати, ні­
чого не робити. [змі-
нення духу]
(Л . Д ереш ,
АРХЕ); Ш апка сйва, та ср ак а періста
(приказка),
про злодія, битого різками у волості;
- неприємно діє своєю на­
в’язливістю, прискіпливістю (про люди­
ну); [Ще] теля в сраці, а вже продаю ть
(баба довбню лагодить) (прислів’я),
розраховують на те, чого ще нема зараз;
Щоб (щоби) біда нас у сраку цілувала,
уживається як тост з побажанням
усього доброго.
СРАКА 354 СРАКд

, за
<...> («Львівське метро № 4» ); Я зйк би
тобі в сраку заб іг
уживається як недобре
побажання балакучій людині або тій, яка
обмовляє інших, пліткує; Язйк відрізати
т а й до сраки пхнути (запхйти),
. - уживається як погроза
фізичної розправи над ким-небудь з при­
воду недоречних висловлювань.
(жартівливе дякування Богу за
обід).
(Бандурка); Я зйк у сраку забіж йть,
. - ужива­
ється як пересторога для надто ціка­
вих; Я ка корова тел& м ала, то бика
ср ака боліла (прислів’я), (жартівлива форма закінчення
уживається казок, які завершуються весіллям, а по­
як кепкування з людини, яка надто пе­ тім щасливим життям).
реймається чужим лихом; Я к на сраці (вислів, яким
прищ , . - дражнили мазурів).
дуже, надзвичайно, занадто (про кого-не-
будь надокучливого, неприємного).
[Ковпак]
(вислови, якими дражнять чоловіків на
(В. Даниленко, Сучасна українська ім’я Василь, Дмитро, Микола).
літературна містифікація - С. Близнюк); , (про
Я кої ср ак и ?, чому, двох ледачих чоловіків).
навіщо? (неясний ви­
слів, яким перебивають чиюсь недоречну
(Ю. Анд- мову).
рухович, Дванадцять обручів); [Як]
серпом по сраці, . - (вислів з сороміцького фоль­
те саме, що Як серпом по яйцях клору, запис В. Гнатюка: чоловік
ЙЙЦЯ). наказав позганяти жінок і
О - мовна гра: усього села до двора. Та й наказав жін­
- римування: кам стати в ряд, та й заголити сраку-
- - А ви, - каже до чоловіків, - пізнайте»
котра ваша жінка. А то було
Та й деякі пізнали своїх жінок по
•• і То
- - Дайте їм двадцять п’ять нагаїв.
 355

замість працювати пильнуєш жінчиної мешкання, надворі.

сраки? А другі не пізнали! - Дайте їм,
каже, двадцять п’ять нагаїв. То ти, каже, (Ю. Андрухович,
так про жінку дбаєш, що навіть сраки її Таємниця); //Д уж е брудний або естетично
не знаєш?»). непривабливий туалет. -

- (Іздрик,
(про завзяту, АМ™);
запальну танцюристку).
(про померлу
жінку). (Ю. Андрухович,
-омофони: Дванадцять обручів).
с р А л ь н я ,ж ., Те саме,
що СРАЛЬНИК. У

СРАКАТИ, Ви­
порожнюватися.
СРАКАТИЙ, а, е, Який
має товстий зад. (Ю. Андру­
СРАКОБІЙ, хович, Московіада); [Б у р а т ін о :]
Сідло.
(Лесь Подерв’янський,
СРАКОЛЙЗ, Під­ М єсто встрєчі ізмєніть ніззя).
лабузник, підлиза; той, хто любить грубі
лестощі. [громадянський пат­ СРАМОТА, Те саме, що
ріотизм] СОРОМОТА. <...>

(М. М атіос,
Солодка Даруся);
(По­
ступ, 2004, № 192).
СРАКОПАД, Оже­
ледиця. (М. Матіос,
СРАКОТЛУК, Бульварний роман).
Учитель гімназії. СРАНИЙ, а, е, За­
СрАІСУЛА,ч. , Опе­ бруднений випорожненнями.
цькуватий чоловік, перев. з села. 2. Дуже брудний.
ПАЛЬНИК, Туа- 3. Дуже поганий, нікудишній. -
Лет, який знаходиться поза межами по­ —
23*
СРАННЯ 356

(С. Жадан, Б іґ Мак); (А . Ж ураківський, Кінець відпустки) .Си-

[Д м и т р о С ту с:] нонім : О Господи!
CPATBÖ, Процес ви­
порожнення.
срА ти, 1. Ви­
вільняти кишечник; випорожнюватися
(про людей і тварин).
,
[Г р и го р ій Г р а б о ­
(Ю. Позаяк, Шедеври).
вим:]
■ Від праслов. sbrati; очевидно, споріднене
з латиськ. sämi (мн.) «покидьки,
(Кг,
перськ. sargm «гній, кал», діндєвр. särd-
2003, № 1 4 ).
hate «випускати гази». Пор.: рос. ,
♦ Сраною мітлою виганити
біл. , пол. чеськ. словацьк.
- насильно випроваджувати кого-небудь
болг. ЕСУМ , 5,3 8 7 .
звідкись.
♦ Бодай ти срав далі як бачиш,
ОРАННЯ, Процес . - уживається як прокляття;
випорожнення. Бодай ти срав тонше волоса і далі
♦ Такё вчення, як з голодного срання голоса, - уживається
з як прокляття з недобрими побажаннями;
хто-небудь не хоче вчитися або не має Вандровний [той, хто любить мандру­
здібностей. вати] чоловік - усе то з печі на двір
СРАНЬ, 1. Випо­ срати,тоз двору на піч спати (прислів’я),
рожнення, кал. - насміхання з лінивого чоловіка;
2. погане, нікудишнє. Вибирається як [соня] за море срати,
3. Уживається для вираження по­ - який не вміє швид­
диву, нетерпіння, досади і т. ін. ко діяти, робити що-небудь; дуже по­
вільний; Вйтріщив очі, наче срати хоче,
- (О. Ульяненко, - надутися,
Квіти Содому). розплющивши очі (про людину); Він до
♦ С рань господня, Й хати як під пень срати,
- те саме, що СРАНЬ 3. - про чоловіка,
<...> немилий жінці, але вчащає до неї; Живе
- як муха, а сере як віл (приказка),
(А. Дністровий, Пацики); про людину, яка вдає з
<...> <...> слабу, проте їсть добре і багато; І міси*
<...> не знати, де ходили срати,
- усе заросло бур’яном; І не
серй, і не лижи, •
 357

- не роби нічого поганого, щоб потім не - уживається

каятися; І срали , й м азали , три дні їхали для вираження презирства, зневаги до
(приказка), про кого-небудь.
тривалу, копітку, перев. безрезультатну (Усна мова);
роботу; К рутйтися я к С єрка срать, Сер^ на твою голову,
- бути те саме, що Сер$г / насер^ твоїй мамі!;
метушливим (про людину); М ало їсть, С рав би ти кр о в’ю,
багато сере, - ужи­ уживається як проклін з недобрими
вається як кепкування з дівчини, яка побажаннями - захворіти на дизентерію;
при людях соромиться багато їсти; С р ав, пердів, з горй летів, а я к упав, то
Молоде - золоте: сіло срати та й не ся всрав (примовка),
може встати (приказка), кепкування з чоловіка, який
насміхання старих з молодих; упав з висоти; С рав, пердів і ще хотів
Не мав вовк чим с р ати , то лйкам и (примовка),
(приказка) - про кого-небудь пущено про людину, яка багато й без­
якусь брехню; Не мав вовк чим срати , змістовно говорить. -
то пішов до лісу л йка д р ати (приказка),
про необдуману, (Усна мова); С рал а В арка на За-
безглузду справу; Не серй вище, як х ар к а, репліка на
срака вйросла (прислів’я), чиєсь недоречне висловлювання; С р а­
- не берися за непосильну спра­ ли - м азали, та глйни не стало (при­
ву; Одйн без другого й срати не піде, казка), про мар­
. - дуже при­ ність, безрезультатність чиїх-небудь
язні, дружні і бувають завжди разом; зусиль; С рали м^хи - весна буде (при­
Пізно срати , - крах, слів’я),
кінець. уживається для вираження недовіри;
<...> - С рало-перділо, у - уживається
як емоційна реакція на сказану ким-
(М. Бриних, Голосіння з-під снігу); Пітй небудь дурницю; С рати в ш танй і по­
як за море ср ати , мерти на унітазі, -
- дуже довго не повертатися; С ам серй, дожити до глибокої старости. <...>
сам їж ,
- уживається як пародіювання
вислову, яким керівник хору задавав тони
співцям: соль, сі, ре, соль; Серй, пердй, <...> (А. Дністровий, Пацики); С рати
грійся (примовка), заперло, - важко
- емоційна реакція на висловлену або неможливо випорожнитися; С р ати і
ким-небудь дурницю; С ерй, серй, м ара срати
тебе берй, кажуть дуже важко досягти рівня кого-, чого-
тому, кого застали при випорожненні; небудь. [Щ укін:]
Серу / насеру твоїй м ам і, (Лесь
 358

Подерв’янський, Герой нашого часу); 3. Зневажати кого-, що-небудь

- з презирством ставитися до когось, ч0.
<...> гось.
(П. Солодько, Четверта революція); С ра- Дністровий
ти коксом , Пацики); /
. - говорити нісенітниці. ■ -
хлібу тюрмі; С р ати ,ср ати водйн глечик,
т а й розбити, - бути
добрими друзями, але посваритися; С ра-
ти тонко, - дуже (І. Карпа,
бідувати; С р ать не можу без тебе, Перламутрове порно).
- не можу без тебе ♦ Срати / насрати в душу - псувати
жити; Т о віл у воду сере чи я говорю?, кому-небудь настрій.
уживається для ви­
раження обурення, незадоволення з при­ (Г. Тарасюк, Мій
воду того, що хтось говорить правду, а третій і останній шлюб); [Л ітр:] <...>
його звинувачують у брехні; То чйста /
саран ч а: одним кінцем їсть, а другим
сере (прислів’я) - про ненажерливих <...> (Лесь
людей; Т яж к о срати не ївш и (прислів’я), Подерв’янський, Король Літр); Срати я
а) про голодну лю­ хотів з високого дерева,
дину; б) ( про бідного чоловіка, - уживається для
який за браком грошей не може розпочати вираження презирства, байдужости до
власну справу; Хоче робйти я к голодний
кого-, чого-небудь. < ...>
ср ати , - не хо­
тіти працювати; бути ледачим; Я з тобою
(С. Жадан, Депеш Мод).
срать ніколи не піду (не сяду),
О - римовані вислови:
- уживається для
вираження зневаги, презирства до кого-
-
небудь. С и н о н ім : Я з тобою до однієї
дірки не сцятиму СЦЙТИ); Якбй
був вовк не срав, то був би барана
-
піймав (прислів’я),
- кепкування з людини, яка проґавила
добру нагоду; Я к дідько срати поїхав
- те саме, що Піш ов я к за море срати. СРАТИСЯ,
2. Дуже боятися. - сварити кого-не-
♦ У ріж ок с р ати , - будь, лаятися з кимсь.
боятися. Пор. У ріж ок накласти П ор.
НАКЛАСТИ). СРАЧ, ч., 1. Б езл ад »
П ор. бруд у приміщенні.
 -----359

спішати; С рачку з р и в а т и ,
- обурювати, дратувати, злити
кого-небудь; С рачку м ати ,
- дуже поспішати; Я к не срач ­
к а , то д ристачка (приказка),
як не одна біда, то
(Г. Тарасюк, «Лексикон інша.
сороміцький»). О - у функції об’єкта образного порівняння:
2. Пронос. < ...>
3. Недотепа, нездара.
4. Туалет за межами будинку. <...>
♦ С рач-папір - туалетний папір. (С. Жадан, Депеш Мод).
с р А ч к а 1, Зменш.-пестл. до СРАКА. СРЮНДЕЛЬ, ч., Сід-
ниці.
(Бандурка);
СТАДІОН, Двоє або
більше ліжок, зсунутих разом для ста­
тевого злягання.

(Ю. Позаяк, Українські лімерики). СТАНОК,

♦ В срачку, напитися, п’яний /«., Сідниці, стегна жінки.
дуже, надзвичайно, СТАРПЁР, ч„
до смерті. Чоловік похилого віку.
(А. Дністровий, Місто
уповільненої дії);
(Г. Тарасюк, Новели).
■ Від С тарйй пердун П ЕРД ^Н ).
(А. Дністровий, Місто
СТАТИ, Те саме, що ВСТАТИ.
уповільненої дії). ♦ С тати дубом Д У Б.
СРАЧКА2, Пронос. СТАТЬ, ♦ П ротилеж на стать - чоло­
вік з жіночої точки зору або жінка -
з чоловічої; С йльна стать - чоловік;
С лабка стать - жінка; Т р етя стать,
гомосексуаліст.
СТЕГНОБЛУДІЄ, с\,
(А. Дністровий, Пацики).
Онанізм, мастурбація.
♦ Бйстрий як срачка після олів’є,
занадто метуш­ СТЕЖЙНОЧКА, ч., Вагіна.
ливий, жвавий (про людину); Бігати /
бігти як на срачку - дуже метушитися,
бути занадто рухливим або дуже по­ (Українські сороміцькі пісні).
СТЕЛЙТИСЯ, Погоджу­ О - актуалізація фразеологічно зв’язаного
ватися на статевий акт з ким-небудь (про і «еротичного» значення:
жінку). / (при-
слів’я);
(С. Процюк, Тотем). -
СТЙГА,ж., Зад.
- .
СТИРЧАК (СТОРЧАК), П ор. СТАТИ.
Чоловічий статевий орган.
СТОЯЧИЙ, а, е, Який стоїть;
-
випрямлений,твердий (про чоловічий ста­
тевий член).
(В. Древлянський, «Ой, мамо, в комору
ведуть»). СТРИБАТИ, Здійснювати
статевий акт (про чоловіка).
СТОРОНА, ♦ Ходити / пітй на сторо­
ну - справляти малу або велику нужду
СТРЙЖЕНЬ, Чо­
ловічий статевий орган. < ...>
просто неба.
СТОРЧАК див. СТИРЧАК. <...> (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
СТОСУНКИ, ♦ С татеві стосунки, ♦ Ганяти стрйжня ГАНЙТИ.
- статевий акт. СТРИПТИЗ, 1. Видовище, в якому повіль­
СТОЯК, Статевий орган но й еротично роздягаються.
чоловіка з високою статевою потенцією. ■ 3 англ.: «роздягати себе»,
<...> «дражнити».
2 . Відверта розмова з ким-небудь про ін­
(Л . Клименко, Великий секс у Малих Під- тимні питання.
гуляївцях). СТРУГАТИ, Запліднювати жін­
СТОЯТИ, 1. ку, яка народжує дітей.Д ядя
Хто-небудь здатний до ерекції (про
чоловіка).
-
(Ю. Позаяк, Українські
(В. Древлянський, «Ой, мамо, в <...> ,
комору ведуть»); У
- (Є. Пашковський,
жезл).
♦ дітей - те саме, що
СТРУК, Те саме,
(А. Дністровий, Пацики). СТРУЧОК.
♦ Хуй стоїть ХУЙ. -
2. Відчувати сексуальне бажання (РусиН
стосовно особи протилежної статі. ський ерос).
СТРУМЁНТ ІНСТРУМЕНТ. (А. Дністровий, Пацики). // Уживається
СТРУЧбК (СТРЮ ЧбК), Чолові- як лайливе слово щодо жінки.
чий статевий орган.
- (Бандурка);
(Ю. Анд-
рухович, Таємниця);
(А. Дністровий, Пацики).
■ Первісно: самка домашнього собаки або
(Ю. Покальчук, Те, що на споді). тварин з родини собачих. З в ’язок сам­
ки собаки і пса з еротикою відомий мі­
СТРЮЧОК СТРУЧОК.
фології і фольклору багатьох народів.
СТУДІЇ, ♦ Тендерні студії, Звідси - велика кількість лайливих слів
туалет. і висловів, які виникли на основі цієї
СТУДНИК, Піхва. асоціації.
♦ М іж яругам и є студник, де б напйвся і ♦ Я к сука не схоче, то й пес не вскоче (то
мій коник . КОНИК. пес не займе) (прислів’я),
без власної волі жінки статевий акт не
СТУПА, Піхва.
відбудеться.
-
СУНИЦІ Подружня
зрада.
СУНУТИ,
Здійснювати статевий акт.
< ...> . СУНУТИСЯ,
Здійснювати статевий акт.

<...> (Ю. Вин- СУРА, Роз­

ничук, Житіє гаремноє). пусна жінка.
(Усна мова).
СТУПКА, Пестл. до
■ Первісно «сміття» < біл. < рос. ,
СТУПА.
пов’язане з чергуванням голосних із
ЕСУМ, 5,478.
(Цит. за: Виженко 2005). СУ РЛЯТИ,
Справляти малу нужду.
СУК, ♦ П арш иве дерево в сук росте,
(приказка), про чоловіка з СУСТАВ, Чоловічий статевий
великим статевим органом. орган.
СУКА, Жінка лег­
кої поведінки; повія. (Цит. за:
Виженко 2005).
СУТЕНЕР, Коханець повії, що живе на її
<...> кошти.
 362

■ 3 фр.: «той, хто живе за ра­ а, е,

хунок повії» < «підтримувати, 1. Який часто справляє малу нужду.
утримувати». 2. Боязкий, лякливий (про людину). <.. ч>
СУФЛЬОРА,
Повія. -
■ Слово з рос. тюремно-арештантського
жаргону, датується XIX ст. Фемінатив
від «чоловік, який вступає в (ПІК, 2004,
орогенітальний контакт з іншим чолові­ 10
ком». ЯБМ , 2 ,3 9 7 . СЦИКЛЙННЯ, Се­
СУХАР, ♦ Розмочйти сухар, ча.
- мати випадкове статеве злягання
з жінкою. <...>
(О. Ульяненко, Хрест на Сатурні).
СУХОДРОЧКА, ж ., . 1. Ма­
стурбація, онанізм або здійснення ста­ СЦИКбЙДА, ж .,
тевого акту без досягнення оргазму. Неакуратна дівчина.
2. Втомливо нудна, неприємна, довготрива­ (Усна
мова).
ла, але непродуктивна справа, заняття.
♦ Суходрочка м ирш ава, СЦИКУН,ч., 1. Чоловік,
негарна і неприємна жінка. <...> який часто справляє малу нужду. 26

(А. Дністровий, Пацики).

СУХТЯ 1. Жіночий статевий орган.
Жінка.
СУХЧА, Те саме, що СУХТЙ.
СУЧКА, ж ., Жінка лег­
(Поступ, 2004,
кої поведінки, повія.
■ Див. № 135).
2. Боягуз.
♦ Сучку чёрез каблучку,
- уживається як відповідь на ма­
тірну лайку.
< ->
СЦИК, . Зву ко нас л іду вал ьне слово ; однокр. (ПІК, 2004, № 10).
до СЦЙТИ. 3. Про молодого, недосвідченого чоловіка.
(Українські сороміцькі
пісні). -
♦ Сцик без пердйк, як весілля без музик
ПЕРДЙК.
 ріднене з діндєвр. sincäti «виливає», лат.
<...> (О. Ульяненко, Сєдой); - siat «випускає сечу», двнім. seih «сеча».
Пор.: днруськ. ( «сеча», рос.
(А. Кокотюха, Шукачі скарбів). , біл. пол. чеськ.
СЦИЮОСА, ., Жін. до нлуж. «випускати сечу».
с ц и к У н 1,3. ЕСУМ , 5 ,492.
СЦИКУШКА, ♦ Аби ти густо сцяв, а рідко ср ав,
Зменш, до СЦИКУХА. - <...> - уживається як
проклін, адресований п’яниці або не­
нажері; Вміти сцяти на вітер,
- докучати комусь,
наражатися на прикрість; До однієї дірки
(ПІК, 2003, № 3 7 ). не сцяти
СЦЮН, ч., Чо­ уживається для вираженнязневаги,
ловічий статевий орган. презирства до кого-небудь; Сци (насцй) в
очі, а він каж е - «Бож а роса» ОЧІ;
СЦЯКИ 1. Сеча.
С цяти проти вітру,
2. Поганий чай або компот.
розпочинати яку-небудь
3. Алкогольний напій поганої якости.
зарані ризиковану, приречену на невдачу
справу проти того, хто має владу, вплив;
Сцяти я к корова,
(Ю. Винничук, - голосно мочитися.
Весняні ігри в осінніх садах). 2. Боятися. -
СЦЯННЯ, Сечови­
- -
пускання.

( О. Криштопа, А я яй!).
(Ю. Андрухович, ♦ Будеш (заставлю ) к р о в’ю сцяти,
Дванадцять обручів). - уживається як погроза
фізичної розправи над ким-небудь. -
СЦЯТИ 1 .Справ­
ляти малу нужду; мочитися.

(Л. Дереш, Поклоніння ящірці);

(В. Древлянський, «Ой, мамо, в комору С цяти компотом,
ведуть»); [О панас:] боятися. ,
(Лесь Подерв’янський, Герой
нашого часу).
П ор. п о с ц й т и .
■ Від праслов. *8ьсаіі, пов'язане з чергу- (А. Дністровий, Пацики);
ванням голосних з ітеративом БІкаїі; спо­ Сцйти по ногах [ки п ’ятком ] - те саме,
сцйтоньки

що С цяти компотом.
(Л. Дереш, Поклоніння (Л. Дереш, Культ); б) Те
ящірці); - саме, що СЦЙТИ 3. -
/
...
(Л. Дереш, Поклоніння ящірці).
3. Виявляти сексуальне збудження.
<...> (О. Забужко, По­
льові дослідження з українського сексу);
(І. Карпа, Перламутрове в)
порно). зневажати кого-небудь, ста­
♦ Вже не могти т а к вйсоко сцяти, витися з презирством до когось, чогось.
- постаріти; Сця­ О - трансформація фразеологізму сцяти
ти (прй скати , пісяти / попісяти(ся) к и п ’ятком :
к и п ’ятком (окропом),
а) дуже бурх­
ливо й демонстративно захоплюватися
чим-небудь. ,

-
-
(Г. Тара­
сюк, Гаспид і Маргарита);
(Кг, 2003,
№ 2 - 1. Бондар-Терещенко).
Те саме, що СЦЙТИ.
(Поступ, 2005, № 274);
(Українські жартівливі пісні).

табА ка, 1. Жіночий ■ Очевидно, результат перенесення (спо­

статевий орган. чатку на жіночий орган) назви
«нюхальний тютюн». ЕСУМ , 5,498.
/ ♦ П опахати таб ак и , -
здійснити статевий акт.
(Сором, фольк., зап.
(Коломийки
В. Гнатюка).
Прикарпаття).
ТЛБАЧКА ------------------------- 365

Чоловічий статевий орган. - Ж іно­

чий статевий орган.

(Українські сороміцькі пісні). (Українські сороміцькі пісні).

ж. Пестл. до ТАБАКА 1. Ой ♦ Т ая золотая, те саме,
ходив я до дівчини та й до одиначки, що т а я .
Стара дає їсти-пити, молода табачки (Ко­
ломийки Прикарпаття). (Коломийки Прикарпаття).

Те саме, Чо­
що ловічий статевий о р г а н .- Я
Ж і­
ночий статевий орган. ,
■ Від «топтати, витоптувати» < <...>
тюрк, «терзати, роздирати, нищи­ (Ю. Винничук, Житіє гаремноє).
ти» < монг. «грабувати». ЕСУМ, 5, Чоло­
509. вічий або жіночий статевий орган.
♦ Т е, з чого вода тече, -
Тамада. жіночий статевий орган. -
,ч ., . Чоловічий статевий орган.
- . (Русинський ерос). С и н о н ім : Т іл о, з
якого вода дзю ркоче ТІЛО); Т е,
<...> (Ю. Вин- що сцит, - чоловічий
ничук, Ж итіє гаремноє). або жіночий статевий орган.
♦ Брутальний тар ан - те саме, що т а ­ 2. Секс, статеве життя.
ран. ♦ Всього треба вчйтися, а того - ні
(прислів’я) - про статевий акт, який є при­
, родною функцією організму; До того,
під час того і після того,
до, під час і після
(Ю. Вин- здійснення статевого акту.
ничук, Обід).
ТАРАХНУТИ, (О. Отченко,
Грубо здійснити статевий акт з ким- Думки про все); Те робйти - здійснювати
небудь. статевий акт; Якбй то гріх був, то того б
попи не робили (прислів’я), - про
(Коломийки «плотський», з церковного погляду, гріх
Прикарпаття). злягання.

Те саме, що ТЯГАТИ- ♦ Йоперний театр (балет),

СЯ. -
 вислів, який замінює лайку Йоб твою
м ать МАТЬ). статевий акт; злягатися.
ТЁ€ І.Т е с а ­ ТЕСТЙКУЛИ, Чоловічі статеві залози
ме, що ТЕ 1. < ...>
(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
♦ С лабовата на теє, . - те саме, що
Слаб£ на передок (дме. ПЕРЕДОК).
-
-
(Весільна пісня). (Ю. Андрухович, Московіада).
2. Те саме, що ТЕ 2. ■ Від лат. «яєчка».
TÉTA, ♦ Т ёта з А м ерикі,
(Сором, фольк., зап. - менструація.
В. Гнатюка); ■ Пор.: у британському сленґу вислів
передає
(Ю. Винничук, Обід). значення «менструація» і заснований на
♦ Робйти тую роботу РОБЙТИ. грі «тітка», «місто в око­
лицях Лондона» та «червоний (колір
статевий орган. менструації)».
П ор.: TbÔ TK A , Ц Б 0Т К А .
ТЕРОРЙСТ, Чоловічий
статевий орган. - ТЁЩА, ♦ Загальносёлищ на тёщ а,
(М. Матіос, - мати дівчини з непристой­
Бульварний роман). ною поведінкою.

ТЁРТИ, ТЄЧКА,ж., Менструа­

Здійснювати статевий акт. ція.
ТЙКАЛО,с., Чоловічий ста­
(Сором, фольк., тевий орган. У
зап. В. Гнатюка); - -

(загадка про коїтус.

Цит. за: Виженко 2005). ( Цит-
♦ Т ёрти крупи (мак) [на животі] за: Виженко 2005).
- здійснювати статевий акт. ■ Первісно: паличка.
ТЙКАТИ, Здійснювати
статевий акт з ким-небудь.

(У країнські сором іцькі пісні);

(Бандурка);
Т ерти коноплі КОНОПЛІ.
 367 -----------------

,
- , «ш
, мамо, в комору ведуть»).
(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
Первісно: утикати тички, ставити віхи,
у словнику П . Б ілецького-Носенка
«тягатися, упадати за жінками». Б -Н ,
351.
ТУЇКАТИСЯ, Здійсню­
вати статевий акт; злягатися.
(В. Древлямський, «Ой,
■ Первісно: палиця, кілок, увіткнутий у
землю (для витких рослин). Як жердина
(зрубане й очищене дерево), якій по­
клонялись язичники, співвідноситься з
символом Світового дерева. Маковский
1996: 387.
Див. коментар до Д У Б.

ТЙНДИ-РЙНДИ, ♦Т йнди-рйнди в ко­ ТЙЧИТИ, Здійсню­

жуш анці, - жіночий вати статевий акт (про чоловіка).
статевий орган. , ,
■ Первісно слово уживалось (Бандурка).
на позначення пустої балаканини. ТІЛО, 1. Тіло людини як інструмент сек­
ТИНДЙРЛИЧКА, Ж і­ суального бажання і чуттєвої насолоди.
ночий статевий орган. <...>
ТЙРЛИК, ч., Чоловічий статевий ор­
ган.
(Усна мова).
(Іздрик, Воццек).
ТИСНУТИ, ., ♦ Б р ати / взяти тіло, - здійснювати
Здійснювати статевий акт з жінкою. статевий акт з жінкою. < ...>

, (Ю. Винничук, Весняні

(Цит. за: Лесюк 2007). ігри в осінніх садах);

Уживається для вираження незадоволен­ ,

ня , обурення, здивування. -
,
(Ю. Андру- (Н. Зборовська, Українська Реконкіста);
хович, Дванадцять обручів). Віддати тіло - погодитися
♦ Т и ц ь-п и зд й ц ь у копанку раком , на статевий акт з ким-небудь (про дівчину,
- ужива­ жінку). /
ється як репліка на чиєсь недоречне ви­
словлювання. (з репертуару гурту
ТИЧЙНА, Чоловічий ста­ «Брати Гадкжіни»: Мертвий півень);
тевий орган. , Входити / ввійтй (увійтй) в тіло,
- починати статевий акт (стосовно
 368

чоловіка). ; Грішним тілом світйти

(Іздрик - Тендер, ерос, мати дірявий одяг; Зна.
порно); Гріш не тіло закортіло, ходити (шукати) / знайтй пригоди на
- з ’явився сексуальний потяг до різні частйни тіла, необережно
особи протилежної статі. ■ І. Франко у поводитися, втягуючись у ризиковані
ГРНП потрактовує як «бажання зазвичай справи.
чоловіка до жінки»; Не словом, а тілом ,
- уживається як натяк
на статеву близькість. ■ Замість (Я. Івченко, Синдром набутого іму­
Вислів функціонував як нітету); Тіло, з якого вода дзюркоче,
жартівливе перекручення лозунгу блоку статевий орган жінки.
В. Ющенка «Наша Україна» «Не словом, ,
(Коломийки Прикарпаття).
а ділом» під час президентської виборчої
кампанії 2004 року; П родавати тіло, ТІЧКА, 1. Період підвищеної ста­
або тевої збуджености у жінок.
займатися проституцією. <...> ■ Первісно: період статевої активности у
, самиць ссавців.
2. Груповий секс. [дивимо­
(Ю. Покальчук, Те, ся] -
що на споді); Тіло до тіла,
(Г. Тарасюк, Но­
статевий акт; Тіло хоче / схотіло
вели).
(скортіло) т іл а , з ’являється
■ Первісно: зграя собак із сукою або зграя
сексуальний потяг до особи протилежної
вовків з вовчицею.
статі.
ТОВАРНО, Чоловічий
орган. -
(Л. Костенко, Берестечко);
,
Торгувати своїм тілом - займатися про­
<...> (В.Ску-
ституцією. П о р . П родавати тіло.
ратівський, Жеребець).
2. Статевий орган чоловіка або жінки.
♦ Гріш не тіло, статевий ТОВАР, ♦ Живйй товар, -
орган чоловіка. - або будь-яка жінка, яку (при­
мушують) до проституції.
ТОВКАНИК, Чоловічий статевий
орган.
(Л. Клименко, ТОВКАЧ, Чоловічий ста­
Пор’ядна львівська пані); Грішним ті­ тевий орган.
лом , треба признатися,
немає потреби приховувати. ■ Замість (Цит. за: Виженко 2005).
 369
ТОРПЕДА

ж Те саме, що ТОВКАЧ.
(Русинський ерос).

(Ю. Ключ, Біс в ребро).

Здійснювати статевий акт.

Здійснювати статевий акт.

- (Цит. за: Виженко 2005);
-
-

(Бандурка);
<...> (Г. Тарасюк, Дама
останнього лицаря).
(Ю. По- ■ Первісно: запліднювати курей, спарюва­
кальчук, Заборонені ігри); тися з курми (про півня).
П ор. ПОТОПТАТИ.
. Ж інка легкої пове­
(Ю. Винничук, Маль­ дінки.
Те саме, що КА-
ва Ланда).
ЛЙТКА.
♦ Товкти перець ПЕРЕЦЬ; Товкти Шкірно-м’язове
просо ПРОСО; Т овкти пш оно, утворення - мішечок, де містяться чо­
- здійснювати статевий акт; ловічі статеві органи.
Товктй у ступі м а к , - С и н о н ім : КАЛЙТКА.
здійснювати статевий акт. ж . Те саме, що ТОРБЙНКА.
Чоловічий
статевий орган. Здій­
снювати статевий акт.

(Лель, 1997, № 2-3);

(Лель, 1994, № 5).

(Тост).
♦ Той, що м іж ногами - статевий орган
чоловіка; Т ой, що висить (встає, на
(Українські сороміцькі
«х» починається) - чоловічий статевий
пісні).
орган.
Т бРК А ТИ .
ТОНКОХУІЙ, а, е. Статево немічний через
фізичне виснаження (про чоловіка). Чоло-
- вічий статевий орган.
 370 ТРАХАННЯ

♦ П олірувати торпеду: а) здійснювати ♦ Т р ах ал ка на колесах,

статевий акт з ким-небудь. легковий автомобіль. -
,
,
(А. Дністровий, Міс­
то уповільненої дії); б) мастурбувати; в) (В. Неборак, Увертюра до
уживається як неввічлива роману «Пан Базьо і решта»).
відмова чоловікові у статевому акті (з ТРАХАЛЬ, -
мови жінок). Ловелас, чоловік з великою
Т бТО , Те саме, що ТЕ. статевою потенцією.
♦ Десь підош ва витреться, а тото ні (при­ ,
казка), - про жіночу вагіну. (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
ТОЧКА,ж.: Ф ІГІгга точка ТРАХАЛЬНИК (ТРАХАЛЬЩИК),
зад, сідниці. Те саме, що ТРАХАЛЬ. -
тр А л і-в А л і,
(Ю. Покаль­
Менструація.
чук, Те, що на споді); -
ТРАНДА, ж ., Жіночий статевий
орган. , (Ю. Вин-
ничук, Весняні ігри в осінніх садах).

(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка). ТРАХАЛЬЩИК ТРАХАЛЬНИК •

■ Можливо, від ТРАХАНИЙ, а, е, 1 .3
Див. ТРОЙНДА. яким здійснили статевий акт.
ТРАХ, Статевий акт. <...> Огидний; негідний. < ...>
[у рекламний ролик]

(С. Жадан, Б іґ Мак);

-
(О. Ульяненко, Вогненне око).
<...> (С. Жадан, Anar­ ТРАХАНЙНА, Ста­
chy in the UKR); <...> тевий акт; злягання. < ...> ,

- /
<...> (Всередині й назовні, 2004.
(С . Жадан, Власник 57).
найкращого клубу для геїв). трА хання, 1. .
ТРАХАЛКА, Секс, статеве саме, що ТРАХАНЙНА. < ...>
життя.
ТРАХАТИ

Дністро­
(С. Процюк, Love story). вий, Патетичний блуд).
Зайняття якою- 3. Намагатися
небудь копіткою справою, яке вимагає полагодити який-небудь прилад, механізм
напруження сил. і т. ін.
ТРАХАТИ, ТРАХНУТИ, ТРАХОНУ- 4. Випити спиртного.
ТИ, або ТРАХАТИСЯ, ТРАХНУТИСЯ,
Здій­ 1. Всту­
снювати статевий акт з ким-небудь.- пати у статевий контакт, здійснювати
статевий акт з кимсь. <...>

< ...> (А. Мор­

а вськи й , Ф іф ті-фіфті); -
-
(Ю. Винничук, Обід);
<...> (О. Забужко, Польові до­
слідження з українського сексу);
(Я. Івченко, Синдром набутого
імунітету);

(Лель, 1998, № 4 ); (В. Кожелянко, Чайна

. ейфорія); -
(Фольклор).
♦ Т рахала б тебе рота національних гвар­
(Ю. Покальчук, Те, що на споді);
дійців, - уживається
як проклін, адресований дівчині, жінці;
(А. Му-
Трахати в усі дірки ДІРКА; Т р ах ­
харський, Попса для еліти).
нути по самі бакенбйрди (на повну
♦ Т рахати ся в усі діркй ДІРКА.
ш иш ку, по самі помідори),
Займатися
- здійснити статевий акт з великою
якою-небудь копіткою справою, яка ви­
інтенсивністю; Щоб тебе (його) кожного
магає напруження сил.
Дня в жопу тр ах ал и , -
уживається як недоброзичливе поба­
жання, проклін, адресований чоловікові.
Фізично й
морально виснажувати кого-небудь; зну­
щатися з когось.
(О. Уль-
яненко, Ангели помсти).
ТРАХІ-ТРАХІ, Те саме,
що ТРАХАТИСЯ.
ТРАХКАТИСЯ ----------------------------------------- 372 ------------------------------------ ТРИПЕРЕНбСЕЦЬ

ТРАХКАТИСЯ, ■ - пиляр «той, хто пиляє що-небудь

Те саме, що ТРАХАТИСЯ. пилкою; пилка для двох».
, ♦ Посилати / послати кудй треба
, - висловлювати кому-небудь у д0_
сить різкій формі своє незадоволення
(Ю. Покальчук, Те, що на споді). небажання спілкуватися; лаятися 3
трА хнути трА хати. кимсь.
ТРАХНУТИЙ, а, е, 1. 3 ,ж ., са­
яким здійснили статевий акт. - ме, що ТРЙПЕР.
ТРИПАК, Трипер,
, гонорея. - У Дністровий,
(А. Мухарський, Попса для еліти). Місто уповільненої дії).
Нікчемний, ненормальний або ■ У рос. мові утворене каламбур­
дивний (про людину). ною контамінацією слів і
♦ Трахнутий в голову - божевільний, не­ «російський народний танок з при­
нормальний. топтуванням». СРБ 2003: 327.
ч., Те
(О. Ульяненко, Ангели
саме, що ТРЙПЕР.
помсти).
О - метафоричне переосмислення: ТРЙПЕР (ТРІПЄР), Гоно­
рея. [Іван О п а н ас о в и ч :]
(В. Цибулько, Ангели і тексти). ,
(Лесь Подерв’янський,
ТРАХНУТИСЯ див. ТРАХАТИСЯ.
Остановісь, мгновєньє).
ТРАХОДРОМ,ч„ Місце, де за­ ■ 3 нім.: «трйпер» <
звичай здійснюють статевий акт. «капати, текти» < двнім. «крапля».
ТРАХОНІТИ ТРАХАТИ. Горбач 2006: 487; ЕСУМ , 5 ,6 4 0 /
♦ Треба як зайцю трйпер,
ТРАХТЕР, ♦ Ч отирибальний земле­ - зовсім не треба; Трип-да-
трус за ш калою Т рахтера, ., ча (трипер-дйча),
- статевий акт, злягання з великою - шкірно-венерологічна лі­
інтенсивністю, шумовими ефектами і карня закритого типу.
т. ін.
1. ч.,
ТРАХ-ТРАХ, Те саме, що ТРАХ. Хворий на трипер. < . . >
ТРАЧ, ч., Чоловічий статевий орган. , ,
-
<...>, ,- "
, , < ...> (С. ЖаДДн*
(Ю. Винничук, Житіє гаремноє). Депеш Мод).
 373 ------------ ---------------- ТУЖЛЙВА

трипереносці, ♦ А ж з трусів ви скакує,

Назва роману О. Гончара «Пра­ .—дуже хоче злягання
пороносці». , (про жінку, охоплену статевою хіттю);
Аж трусй мокрі ,
а) хто-небудь дуже боїться. -
,
, ,-
(Б. Жолдак, Топінамбур, сину). (О. Ульяненко, Хрест на Сатурні); б) те
саме, що Аж з трусів вискакує; Голова
а, е: ♦ П іпетка (ропуха) трй-
в трусй падає , .,
перна, дівчина легкої поведінки.
- хто-небудь відчуває втому, ви­
<...>
снаження, сильне бажання спати; Не
, <...> шубу в трусй запи хати , .,
(А. Дністровий, Пацики); - уживається для підкреслення
- - великої складности чого-небудь.
(А. Дні­ Трусй на-
стровий, Пацики). мочйти, - дуже
ТРЙПЕР. злякатися. ,
(А. Кокотюха, Нейтральна те­
Здій­
риторія).
снити статевий акт з жінкою. О - мовна гра (омонімія): ,
ж ., Жіночий - (про особли­
статевий орган. вості сечовипускання у чоловіків) (М ісь­
кий фольклор).
ж ., Вульва. <...>
ж .: ♦ тряп очку, - з
- -
перерваним статевим актом.
, ж . Те саме, що Т $ Ь З И К .
(М. Матіос, Бульварний роман). Туалет.
■ Троянда - символ жіночого лона в мис­
ТУДИ: ♦ Тудй твой) м ать,
тецтві. Пуп’янок, який не розпустився,
символізує незайманість, цнотливість.
- те саме, що Йоб твой) м ать
♦ Дика троянда - те саме, що троянда.
МАТЬ); Тудй його наліво - те саме,
що Тудй твой) мать! -
,
, < ..>
(П. Вольвач, Кляса); Тудй його перетудй
, (так), у .,
(М. Матіос, - уживається для вираження обу­
Бульварний роман). рення, роздратування і т. ін.
ТРУДІВНЙЦЯ, ж .: ♦ Трудівнйця секс- Піхва.
ф ронту, Повія. -
 374

ТЮНДЯ, ж . Жіночий статевий орган.

раїнські сороміцькі пісні).

ж ., Чоловічий статевий орган.
<...> (Ю. Винничук,
Ж итіє гаремноє). ч.,
Чоловік (хлопець) розпусної поведінки.
ТУЛЙТИСЯ,
ТЯГАНЙНА,
. Здійснювати статевий акт.
Ж інка розпусної поведінки.
ТЯГАННЯ, с., Розпусна по­
ведінка.

(Цит. за: Лесюк 2007).

Т$0(А,ж., Жіночий статевий орган. (С. Жа-
ТІОСЕС, ч .І . Сідниці. дан, Anarchy in the UKR).
2. Жіноче тіло. ТЯГН\П"И,
■ Наближення з Здійснювати статевий акт з
ким-небудь.
ТХОРЙТЬ,
Псувати повітря газами з кишечнику. ТЯГАТИСЯ, Вести
(Усна мова). аморальний спосіб ж иття, мати інтимні
стосунки з ким-небудь; волочитися. -
ТЬОТКА, Менструація.
ТЬОТЯ, ♦ П риїхала тьотя з К расно­ -
д ар а, - настала
менструація; Т ьб тя А ся,
- ; Ч ервона тьо тя, (Л. Костенко, Маруся Чурай).
. - менструація. ТЯГНУТИ ТЯГАТИ.

УВИХАТИСЯ УВЙХУВАТИСЯ. (Укра­

їнська народна творчість).
УВЙХУВАТИСЯ, УВИХАТИСЯ,
УВІЙТЙ ВВІЙТЙ.
Здійснювати
УВІХОДИТИ ВХОДИТИ.
статевий акт з жінкою.
удА рити, Здій­
снити статевий акт.
УЗН\П"И,
статевий акт.
 - 375 ---- УНІТАЗ

+ Узнй мене, у
- (Лесь Подерв’янський, Герой нашого
часу); <...>
(А. Дністровий,
УЄБАТИ, Здійснити ста­ Пацики).
тевий акт з ким-небудь. УКАЦАТЬ УКАЦУВАТЬ.
УКАЦУВАТЬ, УКАЦАТЬ,
Забруднювати
(Русинський ерос).
випорожненнями.
УІБАТИ У Й бБУ В А Т И .
УКОЇТИСЯ, Те
УЙОБИЩЕ,
саме, що УПІСЯТИСЯ (про дітей).
що У Й б Б О К .
УЙОБОК, 1. Людина, УЛЮРИТИСЯ,
дії якої викликають осуд, роздратування, Те саме, що УПІСЯТИСЯ.
обурення. / УНІТАЗ, ч.: ♦ Д авати клятву унітазу,
- блювати; К рй ш ка
(П. Вольвач, Кляса); <...> унітаза, ши­
рока пласка кепка; Л якати унітаз - те
саме, що Д авати клятву унітазу. <...>

(С . Жадан, Б іґ Мак);

(О. Соловей, Танок, який виконують всі (В. Врублевський, Замах на генсека);
дівчатка). О бійм атися з унітазом,
2. Нікчемна, погана людина; нікчема. <...> - блювати, перебуваючи у
стані сильного алкогольного сп’яніння;
(С. Жадан, Б іґ Мак); П рацю вати на унітаз, витрачати
усі зароблені гроші на продукти хар­
чування. С и н о н ім : П рацю вати на че­
(О. Ульяненко, рево; П рож ити, я к в унітаз спустйти,
Ангели помсти). - змарнувати життя,
яке швидко проминуло і було позбавлене
4. яскравих вражень, спогадів.
-
УЙОБУВАТИ, УІБАТИ, 1. (Усна мова); У нітаз з ’їдає / з ’їв грош і -
те саме, що П рацю вати на унітйз.

2. Іти звідкись. [С а в в а М о р о зо в :]
- (С. Процюк, Тотем); С пустати ся в
 376

унітаз, - ви­ (М. Нагач, Вісім

блюватися (про їжу). У чотири).
УСТІЛКА, Ж інка легкої по­
ведінки.
(А. Ко- , -
котюха, Нейтральна територія); Чоло- (Л. Ко­
вікй, я к унітази (громадські туале­ стенко, Берестечко).
ти): або зай н яті, або засрані - ■ Первісно: підстилка у взуття.
Мужчина може бути або Обмочувати се­
одруженим, або таким нікчемним, що чею.
не становить жодного інтересу ні для
кого (з мови жінок). 1. Не втримувати се­
- чу; мимовільно випускати сечу.

(Ю. Винничук, Весняні

(Лесь Подерв’ян­
ігри в осінніх садах).
ський, Герой нашого часу).
УПЙЗДЕНЬ, Чоловік кре­ 2. Лякатися.
мезної статури; здоровань. (Ю. Андру-
хович, Таємниця).
УСЦЙТИСЯ УСЦИКАТИСЯ.
(Лесь Подерв’янський, Ге­ *

рой нашого часу). Здійснити статевий

акт з ким-небудь.
УПЙЗДИТИ, 1.
Ударити по кому, чому-небудь. [С ука:]
(В. Древлянський,
[студенти-першокурсники красіві]
«Ой, мамо, в комору ведуть»);
(Лесь Подер­
в ’янський, Павлік Морозов). - (Лель,
2. Убити кого-небудь. [Г а м л єт 1999,№ 1).
■ Первісно: ударити, врубати, врізати чим-
<...> (Лесь небудь гострим.
Подерв’янський, Гамлєт). УТРОБА, Пронос.
УПЮЯНИЙ, а, е: ♦ Б ігати я к упісяна мй- ■ Первісно: живіт.
ш а (упісяний та р ак а н ), УЩЕЛИНА, ♦
- відчувати сильний пере­ - вагіна.
ляк.
УСІ-ПУСІ, Ста­
тевий акт; злягання. < ...>
(С .Л ис, М°я
М адонна).
ФАЙДА 377
-- ФАЛІЧНИЙ

Повія; жінка легкої по­ (Ю. По-

ведінки. заяк, Шедеври). Пор. ФІЛРІІСК,
■ Очевидно, від ФАЙДАТИ; елемент се­ - ф ілф ак. ССУС, 306.
мантичної універсали - Лозунг
- Див. коментар до ВЇВА- періоду президентської виборчої кампанії
ЛЯНКА, ПОМЙЙНИЦЯ. 2004 р.
■ Від англ. «здійснювати статевий
акт».
Випорожнятися.

Вступати у статеві зносини з ким-

Здійснювати статевий акт. небудь;злягатися.
Людина, яка веде
дуже активне статеве життя. [О л ьга:]
(Ю. Винничук, <...> [Д у б ­
Мальва Ланда). рав к a: J
Пор. ВІД Ф А Й Д бЛИ ТИ . (М. Гавран, Усе про жінок).
1. Статевий акт. [З аї- Статевий
бу н я:] <.. .> - , акт.
■ Контамінація і
Ж інка
(Лесь (як об’єкт злягання).
Подерв’янський, Блєск і ніщєта піда-
а, е: ♦ - у
расів).
психоаналізі: жінка, яка марить мати
♦ ?, -
пеніс або уявляє себе особою, наділеною
яка в тебе професія? ■ Замість
фалічною силою.
■ «Красиво розмальована і ефектно одяг­
2. Невербальний обсценний жест: піднятий
нена жінка означає собою ф алос, форму
догори середній палець руки. <...> його, “чоловіка” існування. ... У цьому
сенсі жінка заміщує фалос як об’єкт ба­
жання. Вона означає бажання». Плуцер-
Сарно 2005: 28. Цей образ фігурує у
(П .Солодько, Чет­ багатьох кінофільмах: жінка носить плат­
верта революція). ■ В амер. сленґу жест тя, які щільно облягають фігуру (її тіло
називається і означає «йди виглядає як ереґований пеніс);
геть». - будь-який предмет, який
- гра слів (паронімічне зближення лек­ натякає на пеніс або репрезентує його в
сем): уяві або реальному спогляданні.
 378

■ До фалічних символів у різних культурах а фалос - символ органа; зображення

зараховують такі об’єкти, як вежа дзві­ пеніса обожнювалося деякими народами
ниці, високі камені, вогонь (свічка, СМО- як символ начала, яке запліднює або на­
ЛОСКЙП, купальське вогнище), ГРИБ, роджує. Лат. відповідник «на­
дерево, Д У Б , мандрагора (форма кореня слання, замовляння», «фалічний амулет»
яка нагадує людське тіло), < «задаровувати, заворожувати»;
меч, молот, ніж (ножик), ОГІРОК, ПА­ «наврочити». Від походить
ЛЕЦЬ, ПАЛИЦЯ, пальма, парасолька, англ. слово «зачаровувати; за­
пірамідальний дах, плющ (потрійна ф ор­ хоплювати; полонити». Mills 1993: 154;
Richter 1993: 165. Див. Ф алічн ий еймвол
ма листка), промінь, свічка каштана,
(дме. ФАЛІЧНИЙ).
сигарета, сосна, спис, стовбур дерева,
2. Символічна репрезентація чоловічого
стовп, тверде кам іння, фі гове дерево, фон­
статевого органа.
тан та ін. Бахтин 1990: 344; Гаврилюк ,
2002: 49; Ж ельвис 2001: 26; Mitose і , ,
sex 1999: 69; The Wordsworth Dictionary , ,
of Sex 1994: 187 і т. ін. Деякі символи
пов’яза-ні з конкретною культурою:
у культурі Заходу, наприклад, - меч, (Г. Тарасюк, Мій третій і останній шлюб);
який розділяв Трістана та Ізольду, і <...>
змій (мотив біблійний). У японців: рило ,
свині, черепаха. Жельвис 2001: 26. В ,
українців: ЧЕРВ’ЙК, дзьоб, журавель <...>
(з цією фалічною символікою пов’язане (О. Забужко, Музей покинутих секре­
уявлення про стосунок журавля до ді­ тів).
тонародження), К ІЛ 0 К , БУРЙК, MÖPK- ♦ До ф алоса - абсолютно байдуже, все
ВА. Войтович 2002: 55; Ф алічний ха- одно. <...> <...>
рйктер - характер, який виявляється в <...> < ..>
недбалій, рішучій, самовпевненій, агре­ - (М. Лукаш, Шпи-
сивній манері поведінки, великому мар­ гачки).
нославстві, підвищеній чутливості. О - метафоричне переосмислення: [Едгар:1

Чоловічий статевий орган.

, , (Лесь Подерв’янський, Ко­
, / роль Літр).
, /
(В. Поліщук, ФАЛУВАТИ,яед<ж. , . Схи­
Онан). ляти кого-небудь до статевого зв’язку.
■ У грецькій мові означає «пеніс» і «те, ФАНТАЗІЯ, ♦ С ексуальні -
що схоже на пеніс або символічно його еротичні денні марення, які усвідомлю­
репрезентує». У деяких мовах «пеніс» ються як нереальні, які важко або немож­
уживається в значенні «статевий орган», ливо здійснити.
ФАРБА 379

ФАРБА, ♦ П ускйти ф&рбу, ФÉMA, Лесбійка, яка обирає соціо-

- зраджувати кому-небудь (про статеву роль жінки або має більш ж і­
жінку). ночний вигляд.
ФАРТУХ (ХВАРТУХ), ч.: ♦ Ф артух роздер­ ■ 3 англомовного сексуального сленгу:
ти - позбавити дів­ < фр. «жінка, особа жіно­
чину цнотливости; дефлорувати. чої статі».
як ФÉPMA, ♦ М олочна ф épм a, -
(Цит. за: Лесюк 2007); жіночі груди.
Ф артух (хвартух) зам очити,
ФЕРОМОНИ, Хімічні речовини, які пе­
- втратити дівочу цноту.
редають біологічну інформацію у вигляді
сексуальних подразників, пов’язаних із
вяду
запаховою привабливістю представників
обох статей.
■ Чоловічі феромони називаються анд-
<...> (Цит. за: Гаврилюк 1999: 40).
ростеронами (містяться у поті, шкірі, во­
■ Як і
лоссі), жіночі - копулінами (містяться у
фартух є поясним одягом, пов’язаним із
поті і вагінальній рідині). Див. коментар
жіночим тілесним низом:
до СМЕРДІТИ.
- ф естивА ли ти ,
(Лель, 1994,№ 5); < ...> Здійснювати статевий акт.
ФЙТЯ-МЙТЯ, Жіночий
статевий орган.
(Українські сороміцькі пісні). П о р . ПЩ-
ФАРТУШНИЦЯ, ПРИГІЇНДА. (Бандурка).
Пор.: «Серед жінок африканських племен
ФІГ, ч., 1. Те саме, що
використання фартуха було знаком того,
ДЗ'ЛЯ.
що вона недоторканна для стороннього
■ «Уживається як евфемізм обсценізму
мужчини». Ильин 2003: 202.
з античних часів (у греків, римлян) і
ФАЧИК, ч., Чоловічий
в середньовічній Європі ф рукт фігового
статевий орган.
дерева був фалічним символом, що ви­
ФАЧИТИ, 1. Здій­ користовувався у комедіях, народних са­
снювати статевий акт з ким-небудь. тиричних сценках і т. ін. І рос. слово ви­
2. Принижувати кого-небудь, знущатися з конує функцію “дитячого мату”» СРБ
когось. 2003: 339. «Походить або від обсценного
БАЧИТИСЯ, жесту - ф іг, - при якому великий палець
Злягатися, здійснювати статевий акт з висовується між пальцями кулака, уособ­
ким-небудь. люючи злягання, або від назви м ’ясистого
ФАЧКА, Ж інка, доступна фрукта. Фіг - давньогрецький евфемізм
Для статевих зносин. для вагіни. Забороненим плодом в Едем-
 ському саду був ф іг, а не яблуко. У не треба; Ні ф іга
британському сексуальному сленгу фіг .: а) уживається
(fig) - жіночі геніталії, фігове листя для вираження обурення; б)
- колоквіялізм на позначення жі­ уживається для вираження здивування,
ночого лобкового волосся, який виник захоплення ким-,чим-небудь;
від репрезентації в образотворчому мис­ ф іг
тецтві фігового листя навколо геніталій». - лаяти кого-небудь, ви­
Richter 1993: 80. У вимові і на письмі ражаючи обурення, категоричну відмову
літери г, ґ для евфемізації можуть за­ у якомусь проханні і т. ін.; П о ф іг
мінятися на к під впливом нім. .-абсолютно
«здійснювати статевий акт». байдуже, нецікаво кому-небудь щось;
2. Ніщо. ♦ Ні фіг£: а) не вийшло, не Ф іг (з з .),
чутно,нема , .- а) уживається для
нічого. (J1. Дереш, По­ вираження повної, абсолютної втрати
клоніння ящірці); б) інтересу до кого-, чого-небудь; б) ужива­
- нічого подібного! зовсім ється для вираження примирення, згоди з
ні! ким-, чим-небудь.
3. Ніхто. ФІГА, Те саме, що
♦ Ф іг (його) знає, ФІГ.
невідомо. ♦ П оказувати / показати ф ігу в кармані
4. або Зовсім ні; не. <...> - боязко і
, , ховано виражати незгоду ким-небудь,
- маскувати свої погрози комусь; Фіга в
- ,
(О. Забужко, Польові до­ на відсутність грошей,
слідження з українського сексу). засобів; б) боязка, перев. не
♦ Ідй (пішов) ти на ф іг, у , погроза, заперечення кому-небудь або
а) йди геть!; незгода кимсь. П ор. Д уля в
б) не чіпляйся, відчепись!; Н а фіг: а) ДУЛЯ); Ф іга з -
геть ко- - ніщо. ,
го-, що-небудь!; б) ужи­
вається для впевнености, перекона- /
ности своїх слів. <...> -
(Поступ, 2005, № 238); Ф ігу з маслом
-
, уживається для вираження
(О . Забуж ко, Let my people go). С и н о н і м: відмови, заперечення, незгоди; ні,
Н а хуй ХУЙ 2); Н а ф іга, ні; Ф ігу .,
- для чого, навіщо; Н а ф іг - уживається для вираження
потрібен (потрібно, здалося) горичної відмови кому-небудь
— абсолютно П ор. ДУЛЯ. С и н о н ім : ФАК 2.
Ф ІГЛ І-М ІГЛ І----------------------------------- ------ 381

фіТЛІ-МІГЛІ, ., Статеві сто­ сивністю (про чоловіка).

сунки поза шлюбом.
ФІНДЮРКА, Те саме, що
ШЛЬОНДРА.
/
ФІРДЗЯ, Дівчина легкої
(С. П ’ятаченко, Із книги
поведінки.
«Кораблик та інші»).
ФҐГЇЛЬ, ♦ В ставляти / вставити фітиіь
у задницю (ж б п у ) а) здій­ ФОЦА, Ж іно­
снювати з ким-небудь акт мужолозт­ чий статевий орган.
ва, насилувати когось у задній прохід; ■ 3 «жін. стат. орган» <
б) улаштовувати кому-небудь прочухан­ «жін. стат. орган» < «рів, яма, ка­
ку, дуже лаяти когось; О трйм ати фі- нава».
тіля в задницю , ФРАГМЕНТ, Чоловічий
дістати прочуханку, бути вилаяним, статевий орган.
розкритикованим ким-небудь. ФРАЄР, 1. Залицяль­
ник; коханець. ■ Від пол. «за­
лицяльник» < нім. «жених».
2 . Бабій.

(А. Кокотюха, Шукачі скарбів). ф р А є р к а (ФРАІРКА), 1.

Коханка.
ФЛЬОНДРА,
2. Ж інка як статева партнерка чо­
Ж інка легкої поведінки; повія.
ловіка.
(М. Хвильовий, ФРАЗІР, Чоловік,
Твори). що перебуває у позашлюбному зв’язку з
■ Існує дві версії походження слова: 1) з жінкою або дівчиною; коханець.
пол.: «повія» < «сорт риби». Le- ФРАТРКА ФРАЄРКА.
winson 1999: 54; 2) нім. «без-
фрА нцА , Венерична хвороба.
вартісні, зужиті речі». Горбач 2006: 471.
■ Див. коментар до ПРАНЦІ.
ФЛЯВОРА, Ж інка, яка говорить
непристойні слова.
а, е,
ФЛЯШЕЧКА, Ва- 1. Заражений сифілісом.
гіна. - ♦ М орда ф ран ц увата,
негідник або негідниця.
(Ру­ 2. Поганий, мерзенний.
синський ерос). (Українські
ФОЙДА ФАЙДА. сороміцькі пісні);
ФОНТАН, ♦ Ф онтан зробйти
здійснити статевий акт з великою інтен­ (Л. Клименко, Пор’ядна львівська пані).
 ХАЛЙВд

ФРАНЦУЗ, Те саме, що ■ Від лат. «холодний».

ФРИГЇДНІСТЬ,ж. Нездатність до сексуаль-
а, е: ♦ Ф ранцузька робо­ ного збудження або відчуття оргазму
та, секс; Ф ранцузький
аббрт, - випльовування сперми
після орального сексу; Ф ранцузький на­
см орк, - гонорея.
■ Див. коментар до ТРЙПЕР; Ф ранцузький
поцілунок: а) поцілунок, при якому язик (Ю. Анд-
глибоко проникає в рот партнера; б) рухович, Дванадцять обручів).
оральний секс. ФРОЙДА (Ф Р0Й Д РА ),ж .
■ Існує думка, що прикметник Повія.
у перифразах на позначення орального ■3 «повія» < «радість», «утіха»
сексу постав на основі асоціювання з < нім. «радість», «повія».
Францією сексуальности як такої, проте Горбач 2006: 558; Lewinson 1999: 56.
Д. Мілз зауважує: «Невідомо, чому фран­
цузів уважають за експертів у царині ФР0ЙДРА ФР0ЙДА.
орального сексу». Mills 1993: 81. ФУЙ0-МУЙО ХУЙб-МУЙб.
ФРАНЦЮВАТИЙ ФРАНЦУВАТИЙ. ФУЙРА, ., Чоловічий
ф ранцьовА тий ФРАНЦУВАТИЙ. статевий орган.
ФРИГІДНИЙ, а, е. Нездатний до сексуаль­ ■ Первісно: сопілка, флояра < рум. flueri-
ного збудження або відчуття оргазму Jä «флояра». Зближення з ХУЙРА. Гор­
(тільки про жінок). бач 2006: 432-433.

хабА лиця, Ж інка, яка любить ко­ , ,

кетувати, вступати в інтимні стосунки; , , -
коханка. «г
■ 3 рос.: «нахабний, (А. Дністровий, Пацики); /
лайливий,непристойний».
ХАВАЛЬЧИК,ч.,ф ль/е.Чоловічийстатевий (J1. Клименко, Великий секс у Малих Під-
орган. , , гуляївцях).
- , ХАЙДА,ж., Жіночий статевий орган.
, ХАЛЯВА, 1. Повія, яка
(Цит. за: Виженко опустилася.
2005). ■ Первісно: верхня трубчаста частина чо­
ХАЗЯЙСТВО, с., ., Чоловічий бота, що прикриває литку. Елемент ме­
статевий орган. тафоричної універсали - .
 ХВбЙДА

Див. коментар до ВЗУТИ.

2. розпусна жінка, готова до безладних ста­ (Цит. за: Виженко 2005).
тевих зв’язків. ХАХЕЛЬ, Чоловік легкої
(І. К от­ поведінки; розпусник.
ляревський, Енеїда);
хвА йда,
(Українські Те саме, що ФАЙДА.
сороміцькі пісні).
ХВАЛЬКО, Чоловічий
ХАМАЙДА,ж., Жіночий ста­ статевий орган, який в ерегованому стані
тевий орган. майже зовсім не збільшується у розмірах.
ХАРАХОНЬКА, [Хвалько]
Жіночий статевий орган.
ХАРИТИ, Здійснювати ста­
тевий акт з кимсь. - <...>

(Лель,
1996, № 4 ).
ХВАРТУХ ФАРТУХ.
(І. Карпа, Перламутрове порно). ХВІСТ, Чоловічий статевий орган.
Пор. ВЙХАРИТИ, ВІДХАРИТИ.
■ Від циг. «чоловічий статевий орган». (приказка).
ХАРІУС, Ж інка як статева ■ Див. коментар до ПЁН1С.
партнерка. ♦ Велйкого хвоста м ати - зраджувати чо­
ловікові (про дружину); їб ати в хвіст і
ХАРКА, Коханка, спів­
в гриву ЇБАТИ; Хвіст покласти
мешканка.
, - схилити дівчину до
ХАТА, Помешкання, в статевого акту.
якому можна зустрітися для статевого
ХВОЙДА, Ж інка легкої
злягання.
поведінки; повія. -
, - ,
(Ю. Андрухович,
Таємниця).
-
■ Первісно: конспіративна квартира; схо­
(Л. Костенко, Берестечко); /
вок.
♦ К урна хата - те саме, що К у р тка на ваті
-
КАРТКА); хаті,
(Г. Тарасюк, «Лек­
- те саме, що БАЙСТРЙЖ.
сикон сороміцький»);
ХАТИНОЧКА, ♦ Ч епурненька хатй-
ночка, - вагіна. (О. Ірванець, Л ю ­
біть!);
 384

(П. Вольвач
Кляса).
(О. Дов­ ■ Із солдатсько-армійського гумору; Під.
женко, Я кохаю музику); стругати олівець як комариний хер
- підстругати
олівець дуже тонко.
2. Поганий хор.
(О. Ульянен- ♦ В хера (хєра), - уживається для
ко, Ангели помсти). вираження підтвердження істинности ска­
■ Від ФАЙДА (ХВАЙДА). заного. (О . Уль-
хвбйди ти , д/ял. яненко, Квіти Содому); Іди (ідіть) / пі-
Вести розпусне життя (про жінку). шов (пішлй) на хер,
а) уживається для
ХВОРОБА, ж.: ♦ Погана хвороба, вираження недоречності чиїх-небудь про­
- венерична хвороба. хань, вимог, пропозицій або претензій;
ХЕЗАЛЬНИК, ч., Туалет. б) уживається для вираження сильно­
ХЁЗАТИ, Справ­ го бажання позбутися кого-небудь, пе­
ляти велику нужду. рервати будь-які зв’язки; На хера та
хата?, - немає сенсу,
ХЁЗНИК, ч., Те саме, абсолютно непотрібно.
що Х ЁЗАЛЬН И К. (Усна
ХЕНДбЖИТИ, мова). ■ Імітація японської мови; На хер
Здійснювати стате­ з пляжу, у
вий акт. - йди (ідіть геть!); На хер (хєр)
■ 3 пол.: здійснювати статевий акт (хера, хєра), а) навіщо, для
«чистити». чого. <...>
ХЕНДОЖНІК,
<...> (О. Забужко, По­
Чоловік, який любить впадати за жін­
льові дослідження з українського сексу);
ками.
-
ХЕНДОЛЬОҐІЯ, ж.: ♦ Студіювати хен- - -
дольбґію, (Н. Зборовська, Ук"
дуже упадати за жінками. раїнська Реконкіста); б) геть. «<•••>
ХЕР (ХЄР), ч.,
1. Чоловічий статевий орган.
♦ На вас (тебе ще хер дрочйли,
а на мене шинель шйли, (Н. Українська
- уживається як кепкування з Реконкіста);
людини, яка значно молодша за адресанта.
- (О. Ульяненко, Квіти Содому); ПосилатИ
- /послати на хер
 385 -

_ грубо проганяти, відправляти кого-

небудь, відмовляючи в чомусь. - <...> (Ю. Андрухович,
Московіада); <...>

(С. Пиркало,
Не думай про червоне); Я кого хёра?, (Ю. Андрухович, Таєм­
навіщо, для ниця).
чого? <...> ХЕРбВИЙ, а, е,
Поганий, неякісний.
- Синоніми: Х РІН бВ И Й , ХУЙОВИЙ.
ХЕРОВО,
(О. Забужко, Let my people go). С и нон і - Погано або невдало, неякісно. -
ми: Я кого хріна ХРІН); Якого хуя
(див.ХУЙ).
херА чи ти ,
Пиркало, Не думай про червоне).
Те саме, що ХУЙРИТИ 2.
С и н о н ім и : Х РІН бВО , Х У Й бВ О .
ХЕРЩАТИК,
(Ю. Андрухович, Таємниця). Хрещатик - головна вулиця м. Ки­
С инонім: ХУЙЧИТИ 2. єва.

ХЕРИ, Ж и­ ХЕТЕЗЁ Хуй Тут Зро­

телі м. Херсона. биш; нічого не можна вдіяти.

ХЕРНЯ , 1. Те саме, ХЄР ХЕР.

і. ХИТАТИ, ♦ Х итати (ш атати) ю рту,
2. Нікудишня, мерзотна справа. здійснювати статевий акт
- з кимсь.
(О. Ірванець, Любіть!).
♦ Херня собача - те саме, що ХЕРН (О. Яровий, Квартали ностальгій).
ХИТАТИСЯ,
Здійснювати статевий акт (про чоловіка).

(Бандурка).
(Г. Цимбалюк, Останні проводи).
Дурниця; нісенітниця, маячня. ХИТРОЖОПИЙ,
- 1. Який намагається пере­
хитрити інших нечесними прийомами;
спритний,хитрий.
2. Брехливий.
3. Дуже обережний.
4. Який вміє пристосовуватися.
О - метафоричне переосмислення:
[С ф ін к с :] < ...>
з ’ш
(Лесь Подерв’янський,
Герой нашого часу).
ХИТРОСРАКИЙ, а, е. Те саме, що ХИТРО-
Ж бП И Й . [Н а за р С ів у х а
, (Лесь
Подерв’янський, Герой нашого часу).
ХЙХЛЯТИ, .,
Випорожнюватися.
■ Від пол. «різати тупим ножем».
ХЛЬОРКА, ж., або Те саме,
що ПОВІЯ. ,
(І. Котляревський, Енеїда);
,
(Л. Костенко, Берестечко).
♦ Що д в б р к а,то х льорка (приказка),
дівчата, які служили при дворах, мали
погану славу на селі.
О - новотвір на базі фонетично модифіко­
ваного слова:
, Очевидно, цей паралелізм закорінений у
(Ю. Позаяк, Шедеври).
■ Стукр. < «произведено от статуй
, богини цветов и похабства»
Б-Н , 371. Пор.: «На свято в честь рим­
ської богині Флори флоралії на її олтар
приносили квітуче колосся. З якоїсь
причини свято пішло в небуття і було
поновлене у зв’язку з неврожаями у
173 до н. е. В іграх на честь богині, які
супроводжувалися веселою розбеще­
ністю, брали участь прості люди і повії».
МС, 574.
ХМЁЛ1-ЗАСУНЁЛ1, с., .,
Приправа «хмелі-сунелі».
ХМІЛЬ, Чоловіче сім’я-
сперма.
(Цит. за: Виженко
2005).
Х бБО Т, ч., Чоловічий
орган великого розміру.
♦ К інський хобот, те саме, щ0
хобот.
ХОДИТИ, Здій­
снювати статеве життя; злягатися.
(Коломийки Прикарпаття).
■ Сексуальну семантику дієслова «ходити»
актуалізує в наведеному прикладі пе­
рифраз «про живіт ва­
гітної». Прикметно, що зазначена семан­
тика виявляється без узвичаєних конкре-
тизаторів Доказом
символічного паралелізму між ходою,
пересуванням у просторі і сексуальною
сферою слугують такі одиниці, як: пол.
(ходити) «здійснювати статевий
акт». Lewinson 1999: 121; заст. крим.
жаргонізм (повія) походить від
фр. «швидка хода». БС РЖ , 34.
природі людської тілесності: органи, що
забезпечують пересування у просторі і
репродуктивну функцію організму, роз­
міщені у нижній частині. Пор.: «Функції»
які виконує нижня половина тіла, особ­
ливо ті, які пов’язані з сексуальністю і
пересуванням, здатні давати нам пережи­
вання і відчуття, найвищою мірою радісні
і навіть екстатичні за своїм характером»*
Лоуэн 1999: 36. Стосовно жіночого мо­
дусу згаданого паралелізму, то, згідно
з психоаналітичною теорією вапни.
 - 387 ХОТІТИ

вона стає реальною, об’ємною саме у Ходйти / пітй по блядях, -

повторюваних рухах, серед яких хода я к вести розпусний спосіб життя, шукати
повторю ваний рух постає в одному ряду любовних пригод (про чоловіків); Ходй­
з фрикціями, палінням, мовою як рухом ти по руках Р ^К И ; Ходйти у будя-
губ, биттям серця та ін. Плуцер-Сарно кй, - здійснювати стате­
2005: 22. Можливо, це припущення по­ вий акт; Ходйти у бузину БУ ЗИ Н А ;
яснює семантику номінацій на позначення Ходйти у ж йто ЖЙТО; Х одйти, я к
розпусної поведінки або осіб, яким во­ діти до ш коли -
на притаманна, у лексемах зі значенням учащати до розпусних жінок для злягання.
«тривалий,безцільний рух» (блукати,бро­
дяжити, мандрувати): БЛУДЙТИ, ВО-
ЛОЧЙТИСЯ, ПОХОДЁНЫСИ, ТАСКА­ (Коломийки Прикарпаття).
ТИСЯ, ТЯГАТИСЯ; ПОВІЯ,
ХбДКА , . Один
ДРА, ШЛЇОХА та ін. У рос. крим. жарґоні
статевий акт. ,
функціонує слово на позначення
повії, яке походить від укр.
, (Коломийки При­
«бродити, блукати де-небудь». Вальтер,
карпаття).
Мокиенко 2002: 98.
♦ Ходйти / пітй на блядки, - ХОЛОДИЛО, Чоловічий ста­
вирушати на пошук партнерів для сексу, тевий орган.
як правило, у певне місце, де зазвичай ХОМУТ, Венерична не­
проводять час подібні особи певної дуга.
статі. [Ч о р т ♦ Н асадйти хом$т, -
[Іван О п а н а с о в и ч :] захворіти на сифіліс.
ХОР, Групове стате­
(Лесь Подер-
ве зґвалтування.
в’янський, Остановісь, мгновенье); Хо­
♦ К йнути (пустйти, поставити) на хор
дйти / пітй наліво, - зра­
- здійснити групове
джувати чоловікові або дружині; Хо­
зґвалтування кого-небудь.
дйти під себе, - ви­
-
порожнюватися на постіль або забруд­
нювати білизну, одяг (про лежачого хво­
(А. Дністровий, Місто упо­
рого, маразматика чи людину, позбавлену
вільненої дії).
можливості користуватися туалетом);
Ходйти / пітй по бабах, ., ХОТІТИ, Відчувати сексуаль­
- часто вступати в інтимні стосунки; ний потяг до кого-небудь. -
поводити себе як бабій (про чоловіків). - - -
- - - (П. Тичина, Закучерявилися хмари).
♦ Я тебе (вас хочу, ужи­
(Н. Зборовська, Українська Реконкіста); вається для вираження сексуального
х о т іт и с я 388

бажання. ХРЄНЬ, або

1. Що-небудь недоброякісне
- - - незначне, непотрібне.
2. Нісенітниця, маячня.
-
,
(Анекдот). (П. Вольвач,
ХОТІТИСЯ, ♦ Хотітися баби, Кляса).
юшу, - відчувати сексуальний 3. Будь-яка річ.
потяг до кого-небудь. ХРІН (ХРЄН), 1. Чо­
ловічий статевий орган. -
(Ю. Андрухович, Таєм­ .
ниця).
(Цит.
ХОТЮНЧИК, -
за: Виженко 2005);
прищ, вугор на обличчі (у підлітка, при
тривалому статевому стримуванні).
(Лель,
1996, № 4 ).
■ Первісно: трав’яниста овочева рослина з
потовщеним кореневищем.
2. або
(Ю. Винничук, Весняні ігри в осінніх
Неавторитетна людина, яка не користу­
садах).
ється повагою.
ХРЕНбВО Погано ♦ Старйй хрін, -
або невдало, неякісно. літній чоловік; Хрін собачий,
або а) зло­
вредна, підла людина. - У
(С. Бортніков,
(Н. Зборовська, Україн­ Карателі); б) жалюгідна людина. С ино­
ська Реконкіста). нім: Хуй собачий ХУЙ); Д°
С и н о н ім : Х ЕРбВО . хріна -
ХРЄН ХРІН. кого-, чого-небудь дуже багато, в над­
лишку. С и н о н ім : До хуй ХУИ);
ХРЄНОТЄНЬ, ж . Те саме, що ХРЄНЬ. Задохріна, - те саме, що ДО
хріна. < . . >
/ (Ю. Анд­
рухович, Таємниця). ■ Префікс (Уп0'
дібнення до літературного +
(Я. Івченко, Синдром набутого лексикалізована одиниця ; За
імунітету). якймсь хріном, невідомо чого,
ХРІН 389 —

чомусь. абсолютно нічого. -

(Г. Цимбалюк,
[вуса] (Ю. Андрухович, Останні проводи); -
Таємниця); З н яти з хріна (хрєна), (А. Кокотюха, По­
- допомогти кому-небудь вернення сентиментального гангстера);
вийти зі складної і небезпечної ситуації;
врятувати когось. ,
,
, зняв Пиркало, Не думай
<...> (П. Вольвач, Кляса); Ідй (ідіть) про червоне); Н і хріна собі,
на хрін, а)
а) уживається для вираження уживається для вираження захоплення,
недоречности прохань, вимог, пропозицій здивування і т. ін.; б) уживається
або претензій кого-небудь; б) уживається для вираження недовіри до кого, чого-
для вираження сильного бажання поз­ небудь або несхвалення чогось; Одйн
бутися кого-небудь, не бачити когось; хрін, - все одно, бай­
М атері твоій хрін; Х ай (нехай) йом^ дуже, однаково.
(їй, їм хрін, . - уживається ,
для вираження незадоволення, обурення,
роздратування і т. ін. чим-небудь; Н а
хрін - Ульяненко, Ізгої). -
уживається для вираження презирства, -
зневаги до кого-небудь, бажання позбу­ ,
тися когось, чогось. [В єн ік:] <...> (Ю. Андрухович, Московіада);
[жабу] Х ріна з два - уживається для вираження
(Лесь Подерв’янський, Герой нашого заперечення чого-небудь, неможливости
часу). С и н о н ім : Н а хуй ХУЙ); На здійснення чогось; не буде так, не вийде
хріна?, - навіщо? так; ні за яких обставин. -
<...>
(Л. Дереш, Поклоніння ящірці);
Хрін знає, - зовсім
<...> (С. Жадан, Депеш Мод); Не один невідомо, не знаю, не уявляю собі. <...>
хрін?, - хіба не те
ж саме?; однаково. Жадан, Б іґ
Мак); Хрін з тобою (з вам и, з нйми
- уживається для вираження по­
<...> ступки, змушеної згоди з ким-, чим-не­
будь, втрати інтересу до когось, чогось;
(С. Бортніков, Карателі); Ні (ані) хріна нехай буде так, як є.
(ніхрена), - зовсім,
 390 ХРІНОВИНл

(J1. Дереш, Поклоніння ящірці);

Хрін його [бйтька] знає (зна),
невідомо, незрозуміло -
чому, з якої причини, ніхто не знає. -
- (Анекдот);
десемантизація ідіоми:
(прислів’я); - (Тост).
нова, нове,
-нікудиш ній, поганий. <...>
(А. Кокотюха, Шлюбні ігрища
жаб); // Невідомо хто; Хрін просцйш Жадан, Б іґ Мак).
ПРОСЦЙТИ; Хрін тобі ( вам С и н о н ім :
.) [в зад, в р о т, на рйло], ♦ Хрінова мати; Хрінові діти -
або уживається як лайка; Що за хрінова
уживається для вираження грубої від­ мати, - уживається для
мови в чому-небудь, заперечення чо­ вираження незадоволення,обурення і т. ін.
гось; нічого не буде; нічого не вийде. -
Що-небудь недоброякісне, не­
(А. Кокотюха, Шлюбні ігрища значне, непотрібне. <...>
жаб); -

(П. Вольвач, Кляса);

Хрін (хріна) хто - ніхто.
(А. Дністровий, Патетичний блуд).
(ПІК, 2004, ■ Гра слів
№ 16-17).
■ Утворено еліпсисом звороту Хріна з два ХРІНбВИЙ, а, е,
ХРІН); Я кого хріна, Поганий, кепський або неякіс­
а) чому, з якої ний. -
причини. <...> - -
(Г. Та­
расюк, Новели);
(О. Забужко, Let
me people go); б) що (перев. з питанням).

(Ю. Андрухович, Два­ (Є. Ко-

надцять обручів). ноненко, Без мужика).
О - мовна гра: ХРІНбВИНА . 1. Яка-
- омонімія: небудь річ, деталь, який-небудь пред­
мет і т. ін. <...>
ХРІНОВО ------------------- 391 ------------

<...> (С. Жадан, Депеш

Мод);
,
, ,
, (С. Жадан, Біг Мак).
, яле /гиш, о т
Те саме, що
, вся
ХУЙ 3 -
- -
, ,
-
(А. Дністровий, Патетичний
(Лель, 1999, № 4 ).
блуд); // Явище.
-
або 1. Гомосексуаліст, який
(Ю. Позаяк, Шедеври); займається оральним сексом.
(Ю. Андру- 2. Мерзотна, підла людина. <...>
хович, Таємниця).
2. Нісенітниця; маячня.
(Іздрик, АМ™).
Погано або невдало, неякісно. - Клопіт, неспо­
кій; беззмістовна метушня.
ХУЄТЬ ХУІТИ.
(Г. Тарасюк, Покоївка); <...>
ХУІВ (ХУЄВ), хуєва, хуєве,
(С. Жадан, Б іґ ., аб Нік­
чемна, негідна людина. <...>
Мак).
,
Жіночі ге­ (С. Жадан, Біг
ніталії. Мак); - <...>
- (П. Вольвач,
(Ю. Винничук, Житіє Кляса);
гаремноє).
ХУЄВ ХУїВ.

Що-небудь нудне, нецікаве, з претензією

(П. Вольвач, Кляса); [С а в к а
на мудрування. <...>
, (Лесь
Подерв’янський, Герой нашого часу).
Те саме, що ХУЙ 1.

Втрачати здоровий глузд, ду­

ріти. [М а л ьв ін а:]
 (Лесь По­
дерв’янський, Герой нашого часу); Хуй і
(Лесь Подерв’янський, Место пизда - брат і сестра (приказка), -
встрєчі ізмєніть ніззя). про людей, що мають багато спільного
у поведінці, способі мислення; Хуй по
коліна (по колінця), -
ХУЙ, ч., . 1. Чо­
чоловічий статевий орган великого роз­
ловічий статевий орган. -
міру; // Про бідного чоловіка, єдиним
-
достоїнством якого є статевий орган вели­
Я йф (Бурсацький
кого розміру.
фольклор); [У ч и т е л ь а т е їз м у :] СТсо
,
(Українські сороміцькі
пісні);

(Лесь Подерв’янський, Павлік Морозов). (В. Древлянський, «Ой, мамо, в комору

■ Етимологічно пов’язане з «голка
хвойного дерева» і його індєвр. відпо­
відниками (лит. skujà «ялинкова голка»,
латиськ. «ялинкова гілочка». Прик­
метним є рефлекс цього слова в алб.
«кілок», «membrum virile». Тут ми бачимо
той самий семантичний розвиток, що й
в ісп. < гр. демінутив
від Xa QÜÇ «кіл». Це слово належить до
групи слів, об’єднаних навколо індєвр.
«бути гострим», і узгоджується
з поширеною семантичною моделлю
->
(рос.), (вістря, голка, англ.),
(стовбур, фр.). Слово відоме багатьом
слов’янським мовам, напр, пол., сло-
вацьк. болг. Ковалев 1998; СРБ
2003: 364.
♦ Борода по коліна і хуй, я к поліно
(приказка), - про чоловіка
похилого віку; XÿcM груші збивйть,
байдикувати або займатися нікчемними
справами. [А х в а н а с ій :]
[С ав а
ведуть»); Щоб хуй відпав у тебе (у нього
- уживається як
проклін з незичливими побажаннями чо­
ловікові з приводу некоректної поведінки
у статевих стосунках з жінкою (у мові
жінок); Щоб х^я я ніколи не побачила,
- уживається для ви­
раження клятвеного запевнення в істин­
ності сказаного (у мові жінок). [С ука і
Б л я д ь:]
<...> (Лесь По­
дерв’янський, Павлік Морозов).
1.2. Чоловічий статевий орган, що слугує
для сексуальних контактів.
♦ Б р ати / взяти хуя в рота, - здій­
снювати орально-генітальний
[Г е н е р а л В л ас о в :]
(Лесь По­
дерв’янський, Павлік Морозов); Вер­
тіти (вертёть) на хуй)
мати з жінками ста­
теві контакти, які оцінюються як не­
значні, непотрібні. [А х в а н а с ій :]
 393
[С авка:]
(Лесь Подерв’янський, Ге­
рой нашого часу); Ж ивіт свербйть,
хуй стоїть, хочеться сцяти - буде
світати (прислів’я),
а) з ’являються вра­
нішні фізіологічні відчуття, які для чо­
ловіка є «прикметою» початку дня; б)
відчувається бажання зробити що-небудь,
виконати якусь роботу; Ж ивого [хуя] в
руках не трим ати (не б ачити),
а) бути сексуально недосвідченою
дівчиною; б) не мати життєвого досвіду
(про молоду дівчину); З н яти з хуя
- застукати
на гарячому жінку, звинувативши у лю­
бовній невірності, подружній зраді і т. ін.
Н агострйти хуя,
. - бути готовим до здійснення
статевого акту; Не вйділа пизда гвоздя,
т а й думає, що то хуй (прислів’я),
- про насміхання
з людини, яка дивується чому-небудь
звичайному; Сісти на хуй,
а) отримати одразу два (або
більше) бажаних об’єктів, непоєднуваних
між собою. П ор. [Хотіти / захотіти]
рйбку з ’їсти й на хуй сісти; б) знайти
статевого партнера; розпочати статеве
життя (про жінку).
- готовий до чогось; Хуй стоїть,
(Русинський ерос); С сати (сосати)
а) здійснювати орально-генітальне зля­
гання; б) нічого не отримувати; в) пере­
бувати в жалюгідному становищі. [Л ітр:]
ХУЙ
(Лесь Подерв’янський,
Король Літр); Сси (сосй) хуй [якщ о
дадуть], . - уживається як
груба відмова кому-небудь у чомусь;
С тільки хуїв з ’їл а, що нйми цілий р а ­
йон обгородйть можна (прислів’я),
-
про розпусну жінку, яка мала багато
статевих партнерів. ■ Пор. У «Галицько-
руських народних приповідках»:
М етафора -
вияв семантичної універсалі!
[Хотіти / захотіти] рйбку з ’їсти й на
хуй сісти,
- бажати, щоб одночасно відбулися
дві (або більше) несумісні події; бажати
неможливого; Хуй не встає / не встане
а) хто-не-
будь позбавлений здатности до ерекції.
(Бан­
дурка); б) хто-небудь не від­
чуває сексуального потягу до певної
жінки і не бажає злягатися з нею; в)
хто-небудь відчуває відразу до жін­
ки через її непривабливість для нього;
г) хто-небудь не бажає робити
що-небудь; ґ) хто-небудь не
а)
хто-небудь здатний до ерекції, не обо­
в’язково зумовленої сексуальним ба­
жанням (про чоловіка); б) хто-
небудь відчуває сексуальний потяг до
жінки і готовий здійснити статевий акт з
нею; Хуй (хуя) встромйти (застром йти),
- бути готовим до здійснення
 статевого акту (про чоловіка). [Л ітр:] лише про секс (про жінку).
< ...> - -
(Русинський ерос).
3. Особа чоловічої статі.
(Лесь Подерв’янський, 3.1. Чоловік з великим сексуальним до­
Король Літр); свідом; розпусник. -
,
7а хум (Українські (Ю. Покальчук, Те,
сороміцькі пісні). що на споді).
и . Копуляторний орган самця тварини. Чоловік як носій негативних морально-
А /з психологічних рис. [П р о р о к М икола:]
А в нь л... (В. Древлянський,
«Ой, мамо...»).
♦ Д урний я к хуй воловий, а6о<., (Лесь Подерв’янський, Павлік
- зовсім дурний, непридат­ Морозов).
ний для якої-небудь серйозної справи.
♦ Б а б ’ячи й хуй, -
■ - кастрований бик, нездатний заплід­
нікчемний чоловік; дурень; С тарйй хуй,
нювати.
2. Статевий контакт.
чоловік похилого віку. -
зя-
,-
а

(С. Жадан, Біг* Мак);

б) - неприємний чо­
ловік. ■ Як і в словосполученні Старйй
. [В аси л ь:]
хрін ХРІН), відбувається перенесен­
я с/час
ня -> спонтанному інвек­
тивному мовленні граматична модель
[М и к и та:] синекдохи може зазнавати семантичних
(Лесь Подерв’янський, Блєск і ніщєта трансформацій: «старий» повністю або
підарасів). частково втрачає значення віку і пере­
♦ Без х^я, я к без р у к, - зовсім погано, дає суто чоловічу статеву ознаку «слаб­
не можна обійтися без статевого життя. ка статева потенція», напр. С тар а дупа
(дме. ДУПА); Хуй бйчий,
Недотепа; Хуй, в зом-
(Ю. Покальчук, Жовте бек (дзьбнсло) рем бани, -
листя). ■ Трансформація загальномов- уживається для вираження звертання до
ного фразеологізму нікчемного або неприємного
2.1. Думки про сексуальні контакти. ■ 3 пол.:
♦ [Тільки] хуй на умі букв, «хую, зуб (десну) виїбаний»; Хуй
- хто-небудь постійно думає зал іп л ен и й - те саме, що Хуй бйчий;
 --------------- 395 ----------------

Хуй собачий, - десь з ’явитися.

або а) зловредний, підлий
чоловік; б) чоловік, якого зневажають -
через низьке соціальне становище або
вдачу. /Сому да­ (П. Вольвач, Кляса); ,
вала , 7м
Д чи (Бан-
дурка). (О. Уль-
4. у /м ш . Нічого не. яненко, Квіти Содому); Хуй просцйиі
Хуй (Усна мова). ПРОСЦЙТИ.
♦ Хуя лйсого, 6. у Нема, нічого.
- уживається для вираження ; // Не
заперечення; зовсім нічого не. ■ Замість вийде.
Хуя тобі (йому, вам /
/«.), - да­ - ,
ремні, марні зусилля. [С ір ь о ж а :] /Сулі
(С. Жадан, Депеш
йог*? за вуха, - хуя /тюб/,
Мод);
не
-
(Лесь Подерв’янський, Діана).
5. у /м лі Ужи­
(С. Жадан, Anarchy in the
вається для вираження сумніву у мож­
UKR); // з т а м . Уживається як
ливості здійснення чого-небудь. [А ф р и -
категоричне заперечення; зовсім ні.
кан С в и р и д о в и ч :]
(Лесь
(І. Карпа, Перламутрове
Подерв’янський, Казка про рєпку); <...>
порно);
(А. Дністровий,
(П. Вольвач, Кляса); / Пацики); // Уживається для вираження
- незгоди з ким-небудь; нічого подібного. -
(І. Карпа, [пробухаємі? -
Перламутрове порно); // у Ужи­ - - -
вається для вираження категоричної
заборони чого-небудь; ні в якому разі. -
- (С. Жадан,
Депеш Мод).
- ♦ А не хбчеш ?,
- уживається для вираження
(С. Жадан, Власник найкращого клубу категоричної відмови кому-небудь у чо­
для ґеїв). мусь.
♦ Намалювався (нарисуватся) - хуй (хер, 7. у Ніхто не.
хер) зітреш (примовка), >
 - <...>» вираження презирства до кого-небудь
(П. Вольвач, Кляса). прагнення принизити когось. ■ Бук­
♦ Хуй (його) знає (зна), вально: примушувати до гомосексуаль­
а) невідомо або зов­ ного контакту, яке призводить до рі3.
сім невідомо. [С а л о м о н С а м с о н о в и ч :] кого зниження СОЦІАЛЬНОГО статусу
кого-небудь; б) уживається як вимога
[А ф р и к а н С в и р и д о в и ч :]Я у и м г<?з«я, піти звідкись, з поля зору кого-небудь;
(Лесь залишити певний простір.
Подерв’янський, Казка про рєпку); б) не­ /
зрозуміло. [А ф р и к а н С в и р и д о в и ч :] (П. Вольвач, Кляса); //
[дракони], Іти; зникати. [К ар ан д аш :]
[Свирид Опанасович:] (Лесь Подер­
в’янський, Мєсто встрєчі ізмєніть ніззя);
(Лесь Подерв’янський, Казка про в) уживається для вираження бажання
рєпку). ■ Замість припинити стосунки або спілкування з
8 .у Для чого, ким-небудь; розстатися.
навіщо. (Усна мова).
9. який, у Уживається для
підсилення значення займенника.
- , (І. Карпа, Перламутрове порно);
(Іздрик, AM™).
♦ В хуй не д^ти,
- бути байдужим до всього, (С. Жадан, Б іґ Мак); г) уживається
не турбуватися ні про що. для вираження категоричної відмови
виконувати чиї-небудь вимоги, поради,
прохання і т. ін. [Д ан к о
Дністровий, Пацики). ■ Замість [Г о л о с з н ат о в п у :]
До хуя (дохуй), (Лесь Подерв’янський,
- дуже багато, Данко); <...>
у великій кількості кого-, чого-небудь
(звичайно малоцінного, незначного).
- (С. Жадан, Біг Мак); ґ) ужи­
вається для вираження небажання мати
(Міський фольклор); [Г ам л єт:] спільні справи з ким-небудь; [Чорт:]
[І ван
- О п а н ас о в и ч :]
[Ч о р т
(Лесь Подерв’янський, Гамлєт); [Іван О п а н а с о в и ч :]
Ітй (пітй) на хуй (нах^й), -
а) уживається для (Лесь Подерв’янський, Остано-
 397

вісь, мгновенье); К хуям - те саме, що На (Анекдот); ґ) для

хуй. <...> чого?, навіщо? <...>
(П. Со- (П. Вольвач,
лодько, Четверта революція); [П а в л ік Кляса); - <...>
М о р о зо в :] <...> [кошенят] (Л. Дереш, Поклоніння ящірці);

(Лесь Подерв’янський,
Павлік Морозов); [Й о р ік:] /
[Едмунд:1 (М. Лукаш, Шпигачки);
[Й о р ік:]
(Лесь Подерв’янський, Король (П. Вольвач,
Літр); Н а хуй (нахуй, на хуя), Кляса); <...>
а) (у
геть. (Усна мова); (С. Жадан, Біг
// Якомога далі, далеко. Мак);
(Усна мова); б)
, (А. Дністровий, Пацики);
зовсім, повністю. [Л ітр:]
д) уживається для ви­
раження впевнености,переконаности сво­
(Лесь
їх слів.
Подерв’янський, Король Літр); [Б у р а -
тін о :]
(Іздрик, АМ™);
е) абсолютно;
зовсім. <...>
« (Лесь Подерв’янський,
Место встрєчі ізмєніть ніззя); в) ( j
(С. Жадан,
на смерть. < ...> Сорок вагонів узбецьких наркотиків); є)
уживається для підсилення
(С. Жадан, Anarchy in the UKR); г) висловленого або вираження експресив­
, уживається для ного ставлення до чого-небудь. [П є р є ц
вираження категоричного неприйняття М о іс є є в іч :]
чого-небудь, непотрібності чогось; не , (Лесь
треба. [Н езн а й к а :] < ...> Подерв’янський, Сноби); [Ж ан М аре:]

(Дивиться на ноги). (Лесь Подерв’янський, Жан Маре та його

(Лесь Подер­ друзі); [С авка:] (Лесь По­
в’янський, Место встрєчі ізмєніть ніззя); дерв’янський, Герой нашого часу); [Н а­
че] трьом а хуями зроблений,
<...> дуже розумний, зарозумілий, який
багато із себе вдає (перев. про хлопця); Ні
хуя (ніхуя),
 398

а) уживається для вираження цілковитої , -

незгоди з чим-небудь. (Лесь Подерв’янський, Нірвана). ■ з а^
(Усна мова); б) зовсім мість П осилати / послати
нічого нема. в) ужи­ на хуй .•
вається для вираження категоричного а) грубо лаяти кого-небудь, виражаючи
заперечення висловленого; зовсім ні. зневагу, прагнення принизити.
[Д анко:] [Г о л о с , -
з н ат о в п у :]
(Лесь Подер- (І. Карпа,
в’янський, Данко); Ні хуя собі, Перламутрове порно); б) грубо лаяти ко­
- ужива­ го-небудь, виганяючи, вимагаючи, щоб
ється для вираження сильного здивування хтось негайно пішов, зник з поля зору.
якимсь фактом, певною подією, ситуа­ <...>
цією і т. ін. або для підкреслення чиєї-
небудь розгублености. - - (С. Жадан, Біг Мак); в) грубо лаяти,
, повідомляючи про припинення стосунків
(П. Вольвач, Кляса); з ким-небудь; г) грубо лаяти і тим самим
категорично відмовляти у якому-небудь
проханні; ґ) у грубій формі дати зрозуміти
- - кому-небудь необґрунтованість його
(Іздрик, АМ™); <...> претензій, вимог, бажань.

(І. Павлюк: Якщо

<...> вірити серцем); По хуй (по хую, похуй),
(С. Жадан, Депеш Мод); а)
абсолютно байдуже, нецікаво. - < •>

(П. Вольвач, Кляса); < ...> -

Ну його [ІЇ на хуй - уживається - - ,
для вираження незадоволення, роздра­
тування з приводу чого-небудь. <...> (С. Жадан, Депеш Мод); <...>
<...> <•• >
<...> , <...> (С. Жадан, Б іґ Мак); б)
(Іздрик, АМ™); О блам ати хуя хто-небудь абсолютно байдужий до чого-
- відмовити чоловікові у здійсненні небудь або втратив інтерес до чогось. -
статевого акту; Одйн хуй
- все одно, те ж саме, -
однаково. -
- "
(С. Жадан,
(С. Жадан, Депеш Мод); [Й о н ц тан :] Депеш Мод); Просцйти собі х^я
Х У Й --------------------------------------------------------- 399

ПРОСЦЙТИ; С куш тувати вам / в сраку,

зазнати невдачі; а) уживається
зазнати поразки, оскандалитися. [А ф р и - для вираження сильного обурення з
кан С в и р и д о в и ч :] приводу чого-небудь, незгоди з чимсь. -

(Лесь
Подерв’янський, Казка про репку); [Став]
я к хуй на весіллі,
а) зненацька здивуватися, стати «ні в сих (І. Карпа,
ні в тих»; б) бути нездатним поводитися 50 хвилин трави); б) уживається для
відповідно до конкретної ситуації; вираження грубої відмови кому-небудь
пінати, приємно, безтурботно у чомусь; Якого xÿfl, .,
проводити час. - для чого,
- навіщо, чому, з якою метою. [П є л а г є я
(Я. Івченко, Синдром Н и л і в н а:]
набутого імунітету); Хуй з тобою (з
ним, з вами ш.)!, (Лесь Подерв’янський, Павлік Морозов);
а) уживається для
вираження примирення, згоди з чим-
небудь; хай буде так.
(П. Вольвач, Кляса).
■ Замість Яснйй хуй,
(П. Вольвач,
зви­
Кляса); б) уживається для вираження
чайно, безумовно; зрозум іло.
незадоволення, досади, роздратування.
< .. >
(П. Вольвач, Кляса).
■ Замість
(І. Карпа, Перламутрове О - мовна гра (римування):
порно); в) уживається для вираження бай­ -
ду жости, втрати інтересу до кого-, чого-
небудь; Хуй ти в сраку я к м оя нога, ,
уживається
для вираження незадоволення, обурення;
Хуй (тобі, вам в рот, (Вислів, яким дражнять
те чоловіка на ім’я Іван).
саме, що Хуй тобі в сраку! [С а л о м о н -евф ем істична заміна (ефект обманутого
С а м с о н о в и ч :] очікування):

(Лесь По- (В. Древлянський, «Ой, мамо, в

Д£рв’янський,Казкапрорєпку);Х уй(тобі, комору ведуть»).
 400 -----

ХУЙНІП’И, ., <...>
Уживається на позначення будь-якої
швидкої, різкої або інтенсивної дії чи (Лесь Подерв’янський, Казка про
процесу. [Ж о р а:] рєпку); [Г ам л єт:] <...>
(Лесь (Лесь
Подерв’янський, Герой нашого часу); Подерв’янський, Гамлєт).
ГЙ о н а т ан :] 4. Те, що має непривабливий,
(Лесь негарний вигляд. <...>
Подерв’янський, Нірвана); <...> ,
[у великий культурний центр] < ...>

<...> (С. Жадан, Біг Мак). < ...> (С . Жадан, Депеш Мод).
♦ О сь так а хуйня, м ал ята,
ХУЙНЯ ,ж .,
ж я/?/и.-осьтакісправи;Хуйню вигрібати
або Що-небудь незначне,
/ вйгребти (навигрібати),
не варте уваги. ,
- очищати, звільняти що-
небудь від чогось поганого, вкрай нега­
(П. Вольвач, Кляса); [В ар ен и к :]
тивного. [Ф ілін:]
[Вєн і к:]
[сліпий пророк]
(Лесь Подерв’янський, Нірвана); // <...> (Лесь Подерв’янський, Павлік
Нецінні, не дуже потрібні речі, барахло.
Морозов).
<...>
... (С . Жадан, ХУЙОВИЙ, а, е,
Балади про війну і відбудову). Поганий, негарний, бридкий
2. Будь-що (предмет, одяг, страва або неякісний. -
і т. ін.) поганої якости. -
(П. Вольвач, Кляса);
- (Ю. Андрухович,
- (П. Вольвач, Кляса). Дванадцять обруч ів); [С а в в а М о р о зо в :]
3. Що-небудь безглузде, нега­
тивне, погане (про дії, вчинки, вислов­ <•••>
лювання і т. ін.). <...> (Лесь Подерв’янський, Павлік Морозов);
<...> <...> ,
, ,
(С. Жадан, Балади про (С. Жадан, Б іґ Мак);
[ В а л е р ’ян В а л е р ь я н о в и ч :]
війну і відбудову); <...>
,
<...> (С. Жадан, Біг Мак);
(Лесь Подерв’янський, Васіліса
[С а в в а М о р о зо в :]
Єгоровна і мужичкі).
(Лесь Подерв’янський, ХУЙОВИНА, ж .,
Павлік Морозов); // Дурниця, маячня. 1. Річ, який-небудь предмет, і
ГСаломон С а м с о н о в и ч :] т. ін.
 401 ХУЛІ

2. Складний механізм і взагалі що- АМ™);

небудь незрозуміле. [Андропов]. < ...>
3. Погана, нікудишня справа.
4. Нісенітниця. (Ю. Андрухович,
5. Сперма. Таємниця); <...>
ХУЙОВО,
1. Погано або невдало. /

(Ю. Андрухович,
Дванадцять обручів). ■ 3 рос.:
(Лесь Подерв’янський, Казка вигук, який виражає незадоволення.
про рєпку); ХУЮ-МУЮ (ХУЯ-МУЯ),
(П. Вольвач, Кляса); // /саму, Те саме,
Хто-небудь почуває себе недобре що Х У Й 6-М У Й 6.
або має складне чи безвихідне становище.
ХУЛІ, 1.
<...> -
Навіщо, для чого, чому.
-
(О. Со­
(Ю. Анд­
ловей, Конуси і дирижаблі).
рухович, Дванадцять обручів); -
2. Погані справи. -
- - -
< ...>
(С. Жадан, Депеш Мод).
ХУЙОК, -
Чоловічий статевий ор­ - (С. Жадан,
ган. Депеш Мод).
♦ М аленький хуйбк у пизді я к корольбк Уживається для ви­
(прислів’я), - раження несміливої згоди з ким-, чим-
невеликий статевий орган може бути небудь; хай буде так; хай так.
приємним для жінки. -
- -
(С. Жадан, Депеш Мод).
(В. Древлянський, «Ой, мамо, в комору 3. Уживається для вираження байдужости
ведуть.»). (немає проблем через щось, хоча на
них можна було очікувати). [С а л о м о н
ХУЙОМЙЙКА, Коломий­
С а м с о н о в и ч :]
ка еротичного змісту.
(Лесь Подерв’янський, К аз­
ХУЙО-МУЙО (ФУЙО-МУЙО), ка про рєпку).
Усяка ■ 3 рос.: лексикалізована рос. одиниця
всячина або і так далі, і тому подібне.
<...> ♦ А х у л і,^ - уживається як
(Іздрик, риторичне питання - «що». [С а л о м о н

26'-7-1781
 402

С а м с о н о в и ч :] Л ,
(Лесь Подерв’янський, Казка про реп­
ку); [С алсім он С а м с о н о в и ч :] Від дієсл. ХУЙКНУТИ.
, , - ХУЯКНУТИ, Д уже сильно
[А ф р и к а н С в и р и д о в и ч :] , вдарити. - <...>
, -
< ...> (Лесь Подерв’янський,
Казка про репку); Хулі нам кулі, я к (С. Жадан, Балади про війну і відбудову).
нас снарйди не беруть - те саме, що
ХУЯ-МУЯ Х^Ю -МУЮ .
х^лі 3; Х^лі та м , а) не варто
турбуватися про що-небудь, соромитися ХУЯРА, Те са­
чогось. [Юрій Андрухович] ме, що ХУИ.
(С. Жадан, (Українські сороміцькі пісні).
Маскульт); б) уживається для підсилення ХУЯРИТИ, .,
спонукання. <...> , , 1. Д уже сильно бити
, , кого-небудь ногами; // Ударяти по чому-
<...> (С. Жадан, Біг Мак). небудь або знищувати. [Г ам л єт:] <...>
■ Замість
ХУНА, Жінка ,
легкої поведінки. [Т о л ян (Лесь Подерв’янський,
, <...> [Ш тир:] Гамлєт).
Ірванець, 2. Енергійно й інтенсивно робити* що-не-
П ’ять п’єс); [Іван О п а н а с о в и ч :] будь (йти,бігти,їхати,їсти і т. ін.). [П ри­
, - вид:] , ,
, (Лесь Подерв’янський, Оста-
новісь, мгновенье). , (Лесь
Подерв’янський, Король Літр); <••>
ХУНОЧКА, Пестл. до Х ^Н А .
,
<...> (Лесь
Подерв’янський, Пригоди хтивих па­
<...> (С. Жадан, Anarchy in the
віанів).
UKR).
ХУ-ХУ, Чоловічий статевий 3. Падати зверху, литися.Д
орган. (Усна мова).
♦ А ху-зф не хо-хо?, - ти багато Пор. ПОХУЙРИТИ, РОЗХУЙРИТИ.
хочеш, але ти не можеш мати те, чого
ХУЙТИЙ, Який має
хочеш. ■ Скорочення:
статевий орган великого розміру.
ХУЯК Швид­
ка одноразова дія або звук, утворюваний
цією дією. [Ж о р а:] ерос).
ХУЙЧИТИ 403 ЦИТРЙНИ

ХУЯЧИТИ,
1. Те саме, що ХУЙРИТИ I . <...>

<...> (С. Жадан, Депеш (С. Жадан, Біг Мак); <...>

Мод); < ...> (С. Жадан,
Депеш Мод).

ЦВЯШОК, ч.: ♦ Твердий цвяшок, - (В. Древлянський, «Ой,

чоловічий статевий орган. мамо, в комору ведуть»).
2. Незаймана дівчина. -
ЦЕ,
-
1. Статевий орган жінки або чоловіка.
(В. Древлянський, «Ой,
2. Секс, статеве життя.
мамо, в комору ведуть»); [Л ітр:]

(Л. Таран, «Атол Мороруа»).

(Лесь Подерв’янський,
♦ Робйти це, . - здійснювати статевий
Король Літр).
акт; злягатися. [О льга:]
3. Людина, яка вдає з себе невинну.
з
■ Букв. - дівчина з «цілою» (нерозірваною)
дівочою плівою.
(М. Гавран, Усе про жінок); «<...> ЦЕНТРИФУГА,
Жіночі груди.
ЦЙБУХ, Чоловічий ста­
(Ю. Покальчук, Те, що на споді). тевий орган.
ЦЕБРО, цебра, -
Жіночі груди. (Цит. за: Лесюк 2007).

ЦЕЄ, Те ЦЙРКНУТИ, Те саме, що КІН ­

саме, що ЦЕ. ЧИТИ.

(Бандурка).
П ор. ОТЁ, ТЕ, ТЁС, ЩОСЬ. (Л. Клименко,
Великий секс у Малих Підгуляївцях).
ЦЕЛКА, 1. Дівоча
■ Первісно: сплюнути крізь зуби.
пліва. -
ЦИТРЙНИ,
Жіночі груди.
 404

ЦИЦАТА, Яка мае (Коломийки Прикарпаття); Свині по цц.

великі груди (про дівчину, жінку). цьки, -
низький на зріст (про людину); Со­
(Бандурка). лодкий як мамина цйцька,
ЦЙЦКАТИСЯ, ., з - дуже приємний
Панькатися з ким-небудь. (про чоловіка); Така груба, що на їдну
цйцьку ліг, а другою вкрйвся (при­
ЦИЦЬ: ♦ Ц иць, не гавкай ,
казка), ма­
- жіночі груди. сивний, пишнотілий (про жінку); У сй-
■ Зближення з «заклик до ську (цйцьку), п ’я н и й ,
тиші». - дуже, сильно, надзвичайно;
ЦЙЦЬКА, цицькй, Цйцьки тобі не дам, .-
1. Жіночі груди. - уживається як материна
погроза дорослій дитині, коли не може
дати того, що дитина бажає; Щоб тобі
(Бандурка); <...> цицькй позсихалися у
уживається як про-
клін, адресований дівчині, жінці.
- (Ю. Вин- Пластяна пляшка місткістю
ничук, Обід). 1,5 літра.
♦ Відпала цйцька від р ота, З Опуклий, діаметром до
- не стало чого-небудь дар­ 30-40 мм виступ на 25 см із покрівлі по­
мового і нічим не заслуженого; Гар­ роди. (
бузові цицькй, - жіночі О - у структурі метафори: <...> з
груди великого розміру.
(В. Цибулько, Майн кайф).
(Бан­ ЦИЦЬКАТА, З ве­
дурка); Не одну цйцьку ссати, ликими грудьми (про жінку або дівчину).
- бути досвідченим,
мати велику практику сексуальних сто­
сунків (про чоловіка); Під трактором ЦИЦЬКІВЩЙНА, Батьківщина.
цйцьок ш укати, < ...> -
- бути трактористом або викону­
вати некваліфіковану фізичну роботу. (В. Цибулько, Книга
застережень
(Тост трак­ ЦЙЦЯ, цйці, Ж ін о ч і
тористів); П овна пазуха цицьок груди.
- - (В. Неборак, Увертюра до
хто-небудь пишногрудий (про жінку). роману «Пан Базьо і решта»); -
ШЛА ЦЬМАКАЮЧА

,
,
(Поступ, 2006,
№ 17); -
,
- (Ю. Винничук, Ве­
сняні ігри в осінніх садах). (Ю. Винничук, Обід).
ЦІЛА, ж ., Незаймана дівчина. ЦІЛУШКА,ж. , .Цнотлива
-
дівчина. <...>
(Русинський ерос).
,
ЦІЛИЙ, а, е: ♦ Н а цілого йтй, -
здійснювати статевий акт без презерва­ (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
тива. ■ Первісно: відважуватися, ризи­
кувати. ЦІЦЕРОНИ, ів,лм „
Великі жіночі груди.
ЦІЛКА, ж ., Те саме, що
ЦЕЛКА.
,
(Ю. Винничук, Обід); (Б. Ж олдак, Шиготерапія).
-
Що-небудь незначне, не­
(Ю. Винничук, Із «За­ істотне; дрібниці. - <...> ,
писок пройдисвіта»).
♦ Л ам ати / злам ати цілку , (К. Москалець, Вечірній мед).
- позбавляти дівчину цнот-
ливости. ЦНбТА ,ж . Невинність,непорочність (стосо­
вно жінки і чоловіка).
♦ Загубйти цноту - втратити невинність.
(Сором, фольк., ЦУРПАЛОК, ч„ Чоло­
зап. В.Гнатюка); П рохватйти цілку, вічий статевий орган. <...>
- те саме, що З л а ­
мати цілку. (Сором, фольк., зап.
В. Гнатюка).
(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка); Ц ілка-
п атріотка, - ЦУРУПАЛОК, Те саме, що ЦУРПАЛОК.
цнотливиця; Ц ілка (цілочка) недовбана,
- те саме,
Що Ц ілка-п атріб тка. (Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
■ Первісно: відрубаний, відбитий або від­
М іл о ч к а , ж ., Пестл.
ламаний шматок деревини.
До ЦЇЛКА.
(Ю. Винничук, ЦЬМАКАЮЧА, ж ., Піхва.
Весняні ігри в осінніх садах);
цьм ^нчик ЧЕРВ’ЯК

- , , ,
, , . /Сурм ,
, , , , (Цит. за: Виженко 2005).
, , , Чоловічий
, <...> (Ю. Вин- статевий орган.
ничук, Ж итіє гаремноє).
зах., Те саме,
ЦЬМУНЧИК, ч. Те саме, що ЦЇОРКА.
що ЦЙЭНЬКА.
ЦЬОТКА, ж .: ♦ Ц ьбтка приїхала, кягя, за*.,
. - настала менструація., Здійснювати статевий акт.
ч., засти. 1. Ч о­
ловічий статевий орган. недгж., зад:.,
Здійснювати статевий акт з ким-не-
2. Будь-який чоловік (звичайно як харак­
будь; злягатися. < ...> яки
теристика або звертання до чоловіка).
♦ Ц ю ль злбм аний, -
нікчемний чоловік. Ги, фо/і
ЦЙОНДРИК, •/., заис., Чолові­
(ПІК, 2004, № 2).
чий статевий орган.
Чоловічий статевий орган.
ж ., . Незаймана пліва (гі-
мен) у дівчини або цнотлива дівчина. Те саме, що ЦЇОРКА.

ЧАЙНИК, ч.: ♦ Ч ай н и к а повіси ти , - ЧЕПРЙЭГА, Повія.

зраджувати в подружньому житті (про
ЧЕРВОНИЙ, а, е: ♦ Ч ервона арм ія,
жінку).
- менструація.
ЧАС, ч.: ♦ Свій
менструація; Ч ас вам піра,
- те саме, що Свій час.
ЧАСНИК, ♦ Зелений часнйк, (Синопсис станіславський необов’яз­
- жіночий статевий орган. ковий); Червоні чйсла, -т е
саме, що Ч ервона арм ія.

(Українські сороміцькі пісні). ЧЕРВ’ЯК,

О Номінація актуалізується у зв’язку з кон­
цепту алізацією запаху жіночого стате­
вого органа (Див. коментар до СМЕР-
ДЇти) відповідно до статусу часнику як
АФЮДИЗІЙКА.
Чоловічий статевий орган.
■ У деяких весільних текстах
фалічну символіку черв’яка. Так, на Чер­
нігівщині, коли вели молоду на шлюбне
ложе, співали: «А мамочка, ба лазе, пов-
 407 --------- --------------------ч іс л о

зе червяк на назе. А мамочка, баюся, йон . Здійсню­

же мяне укусе». Войтович 2002: 554. вати статевий акт; злягатися.
ЧЕРВ’ЯЧОК, Зменш, Дівчина, яка зберігає свою ді­
від ЧЕРВ’ЯК. вочу невинність, або жінка, яка не зра­
джує чоловікові.
О - мовна гра (актуалізація двох значень
(М. Матіос, Бульварний роман). прикметника):
ЧЕРЕВЙНА, ♦ Черевйну зробити - - -
здійснити статевий акт з дівчиною або (Анекдот).
жінкою, запліднивши їх. ЧЕСТЬ, ж:.: ♦ Дівоча честь - незайманість,
невинність, цнотливість дівчини.
(Бандурка). ♦ Загубйти честь - втратити цнотливість
ЧЕРЕВО, ♦ Н а черево злізти, (про дівчину).
- здійснити статевий Чоловічий
акт (про чоловіка). - статевий орган.
Статевий
(Бан­ акт. -
дурка). - Жолдак, Шиготерапія).
ЧЕРЕПАХА, . Жіночий
статевий орган. Здійснити статевий акт з кимсь.
,
с*.,
Менструація.
(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
Жіноча
♦ Вйпустити черепаху,
піхва. <...>
вити велику нужду.
ЧЕРЕПАШКА, Зменш.-пестл. (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
до ЧЕРЕПАХА.
Чоловічий статевий
,
орган.
■ Первісно: дерев’яна пробка для закупо­
рювання отвору в якій-небудь посудині.

(Л. Клименко, П ор’ядна львівська Те саме, що ЗАЧІПАТИ.

пані).
ЧЕРЕШЕНЬКА, ♦ С олодкая череше­
(Українські со­
нька, - жіночий статевий
роміцькі пісні).
орган.
П ор. ЗАЧІПАТИ.
(Цит. за: Виженко 2005). Ч И С Л б.
 408

ЧІЧКА, ♦ Розвйнути чі'чку,

- здійснити статевий акт.
ЧЛЕН, Чоловічий статевий ор­ -
ган. (Ю. Андрухович, Диявол
ховається в сирі).
(О. Ульяненко, Сєдой); О -актуалізаціядвохзначеньслова:Зяк/шлс-

-
. ,
<...>
. / т о м у я не лшлясу л а ­ <...>
ти <...> <...> (О. Чор­
(Ю. Андрухович, Московіада); Ма/ю- ногуз, Міністр без портфеля).
ЧМбНКА, . Жіночий ста­
тевий орган.
ЧМУЛИТИ, ., . Здійсню­
(Ю. Позаяк, Українські
вати статевий акт.
*лімерики);
(В .Слапчук, Навпроти течії ЧОЛОВІЧІСТЬ, . Чоловічий
трави); <...> статевий орган.

(С. Пиркало,
Не думай про червоне). (Ю. По-
■ Скорочення від . У лат. кальчук, Таксі Блюз).
уживався як евфемізм ■ Калька з англ.: - літературний
«пеніс». За аналогією в лат. евфемізм пеніса. The Wordsworth Dic­
функціонував евфем. tionary of Sex 1994: 146; Richter 1993:
«жіночий член» на позначення клітора. 136.
♦ Взацний член тіл а, - те саме,
ЧОЛОВІЧОК, ♦ М ікроскопічний чо­
що член.
ловічок, - сперматозоїд.
< .. > -
<...> (Ю. Позаяк, Українські лі­
мерики); Д ітородний член - те саме,
що член; Ніби у д^пі гниё член . (Л. Таран, Ніжним
Д ^П А ; С татевий член - те саме, що скелет у шафі).
член. ЧОРНОБУРКА, Жіночий
статевий орган.
ЧОРНОЖОПИЙ 409

ЧОРНОЖбПИЙ, ч„ Сма­ , (Коло­

глява, чорнява людина (кавказець, азіат) мийки Прикарпаття).
або негр. ЧУБИТИ, я р л Здійснювати статевий
ЧОРНОЗАДИЙ, ч. , Те саме, акт.
що ЧО РН О Ж бП И Й . -
ЧУПА-ЧУПС,лш. ч^па-чупси, ж е р л
,
Чоловічі яєчка; тестикули.
♦ П аличка від чупа-чупс - чоловічий ста­
тевий орган малого розміру.
(С. Пир-
кало, Не думай про червоне). ч у х и с р А к а ,ч . і
ЧОРНЯВКА, . Жіночий статевий Вайлувата, ледача людина.
орган. <...> ,
, , (Українські
, <...> сороміцькі пісні).
(Ю. Винничук, Весняні ігри в осінніх ЧУХРАТИ,
садах). Здійснювати статевий акт з ким-небудь.
ЧУБАТЕНЬКА, Жіно­ (Сором,
чий статевий орган. фольк., зап. В. Гнатюка).
, , , ■ Первісно: сильно бити, шмагати когось.

ШАБАТУРА, Ж іно­ <...>

чий статевий орган.
■ Первісно: торбина. Паш-
ковський, Щоденний жезл).
ШАБЛЯ, ♦ Б р ати до рук ш аблю ,
■ 3 рос. мови: діял. «оч­
- здійснювати статевий акт. -
манілий (шальной)»; «недоумок»; «на-
віжена жінка». Грачев, Мокиенко 2000:
< ...> - /
183.
ш алА ла, По­
вія, яка опустилася.
(Ю. Покальчук, Те, що на
споді).
ШАЙБА, ♦ Ш айбу засадйти (загнати), ,
.^-здійснити статевий
акт з ким-небудь. (Синопсис
ш алА ва, станіславський необов’язковий).
або . Ж інка легкої поведінки; повія. ■ Можливо, від
ШАЛАІІібВКА 410 ШЙЙКд
ШАЛАШбВКА, Жінка ШВЕЦІЯ, ж .; ♦ Швецію робйти / зробйти -
легкої поведінки; повія. <...> , здійснювати статевий акт одночасно з
яце двома чоловіками (про жінку). [Чорт:]

<...> (Є. Пашковський, [Іван О п ан асо ви ч :]

Безодня). [Ч о р т
■ 3 рос.: первісно: бездомна жінка, яка жи­ ,
ве в гуртожитках. Флегон 1993: 390. (Лесь Подер-
в’янський, Остановісь, мгновєньє).
ШАНДА-МАНДА, Жіночий ста­
тевий орган. ШВИДКА, Пронос.
ШАНКЕЛЬ, Те саме, що ШВОРИТИСЯ,
ШАНКЕР. Здійснювати статевий акт.
< ...> /
ШАНКЕР, Сифіліс.
■ Від «виразка, первинний
прояв сифілісу».
ШАПОЧКА, ж .; ♦ К р асн а ш апочка, (Ю. Андрухович, Дванадцять
Менструація. обручів).
ШАРЙ, 1. Чоловічі яєчка. Ш ВбРІНЬ, Чоло­
♦ Ш арй ганяти - мастурбувати. вічий статевий орган. У
2. Жіночі груди.
ШАРИКИ, Те саме, що
(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
ШАРЙ І.
■ Первісно: залізний гвинт, який прикріп­
♦ К рутйти ш ар и ки , ж арг. - те саме,
лює передню вісь до воза.
що М орочити яй ц я ЙЙЦЯ).
ШЕЛЕСТЬОХА, ж ., Жіно­
ШВАНЕЦЬ, Чоловічий статевий
чий статевий орггрт.
орган.
(Цит. за: Виженко 2005). (Ко­
ШВАРКНУТИ, ломийки Прикарпаття).
Здійснити статевий акт.
ШЕЛЬМА, По­
вія.

(Русинський ерос).
(Коломийки Прикар­
■ Первісно: ударити.
паття).
ШВАЧ,ч., Чоловічий статевий орган. ШИВЛЮХА, Жіночий
- орган.
<...> ШЙЙКА, ж .: ♦ Гусяча ш й й ка, ..
(Ю. Винничук, Житіє гаремноє). чоловічий статевий орган.
ЦІЙЛО ШЛОЯБбНЬ

, значень, відтінків, утворює чимало по­

(Коломийки Прикар­ хідних.
паття). ШКАТУЛОЧКА, Ж і­
ШИЛО, с\, . Чоловічий ста­ ночий статевий орган.
тевий орган. - , ,
т а к е шшш, Щг; ,
(Українські сороміцькі пісні). (Коломийки Прикарпаття).
Ф Шйло в жбпі (в задниці) , ШКАФЧИК, ♦ Ш каф чик з м аленьким
хто-небудь КЛЮЧИКОМ, чо­
дуже вертлявий, рухливий (перев. про ди­ ловік зі статевим органом невеликого
тину). розміру.
ШИПУН, ♦ П ускати ш ипуна, ш крум А дити,
псувати повітря. Здійснювати статевий акт.
ШИТЛЮХА, Те саме, що ШИВЛіЬХА.
ШКУРА, Жінка легкої поведінки.
ШЙШЕНЬ, Чоловічий ♦ [Аж] ш к^ра горйть, сексуально
статевий орган. стурбована або збуджена людина.
ШЛОЇБЕНЬ (Ш ЛОЯБбНЬ),ж.,
(Лель, 1999, № 1).
Спільнота,
ШИШКА, прошарок або група людей, соціяльний
Чоловічий статевий орган. статус яких оцінюється як низький, а
, спосіб життя, манери і т. ін. викликають
, глузування.

(Бандурка). < ...> (Ю. Андрухович, Таємниця);

♦ Ш ишку мочйти / помочити,
здійснювати статевий акт.

(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка). <...>

ШІТ, Уживається для вираження (С. Жадан, Депеш Мод);
роздратування, незадоволення.

(Ю. Андрухович,Таємниця);
< ...>
«Шшіт!» -
(О. Забужко, По­
льові дослідження з українського сексу). (О. Довженко, Я кохаю музику).
■ 3 англ.: , первісно: лайно. В амер. не­ ■ Зближення з ПОЇБЕНЬ.
нормативному лексиконі передає багато ШЛОЯБОНЬ ШЛОЇБЕНЬ.
ШЛЬОНДРА, ШЛЮНДРА,
Те саме, що ІШЙОХА.
■
(Ю. Позаяк,
Шедеври); < ...>
ШЛЮХА, .

- я , ко­
лиш ня
(О. Ульяненко, Сєдой); < ..>

(М.
/
(С. Сорокін, Щоденник нар­
,
комана);
,
<...>

<...> (Ю. Андрухович, Рекреа­

ції); <...>
■

(О. Соловей, Конуси і дирижаблі). ШЛЮШКА,

■ На основі асоціятивного зв’язку між діє­ -
словами зі значенням «ходити без пев­
ної мети» і розпусною поведінкою (пор.
ТЯГАТИСЯ, ВОЛОЧЙТИСЯ і Т.ін.). -
П о р. у буковинських говірках: -
«ходити без певної мети»,
«стоптане взуття». СБГ 2005: 668.
ШЛЯЙКА,
♦ Я к стара ш льондра, збиратися,
-
дуже повільно.
-
Ш ЛЬбХА, або , (Б .
Те саме, що ШЛІОХА.
ШМАРА,
(І. Котляревський, Енеїда); -
1.
(Л. Костенко, Б е­
рестечко).
ШЛЮБ, ♦ У кропиві (на гною) шлюб (Ю.
б рали , - жити на віру (про
подружжя). 2.
 пов’язане з укр. «брудна ШМбРГАТИСЯ,нбу)гж.,фальл;.Здійснювати
людина» і рос. «ряска». СРБ 2003: статевий акт; злягатися.
396. Ймовірний розвиток семантики на
укр. основі: «брудно одягнена (Українські сороміцькі пісні).
людина» < «той, хто підмазує колеса; має ШМОРГНУТИ Ш МбРГАТИ.
багато роботи з возами, а тому постійно ШМУЛЯТИ,
забруднений смолою» < «ма­ Здійснювати статевий акт.
зати; бруднити» снім, Б-Н, ♦ Ш муляти / пош муляти кобіту,
400; Сл. Г р .,4 ,505. здійснювати стате­
Здій­ вий акт з жінкою.
снити статевий акт. ШМУНЬКА,
(Сором, Жіночий статевий орган.
фольк., зап. В. Гнаткжа). ШНЯГА, Чоловічий ста­
ШМОНДАТИ, «едок.; ♦ Ш мондати кобіту, тевий орган.
здійснювати 2. Що-небудь не варте уваги.
статевий акт з жінкою. < ...>
(1. Карпа, 50 хвилин трави).
Ш ОЛбМ, Презерватив.
Вульва.
ШМОНДЯ 1. Ж іно­ ШПАРИТИ,
чий статевий орган. Здійснювати статевий акт з ким-небудь.
2. Розпусна жінка. ШПИЛИТИ,
■ Первісно: нечистоплотна людина. Сл. Гр., Здійснювати стате­
4,506. вий акт з ким-небудь.
ШМОНТОЛОХА, ж ., ШПИЛИТИСЯ,
Повія найнижчого ґатунку. Здійснювати статевий акт з ким-
ШМОНЬКА, ж ., Жіно­ небудь; злягатися.
чий статевий орган. У ШПЙЛЬКА, Чоло­
вічий статевий орган. ♦ Рйбку з ’їсти й
на ш пильку сісти - те саме, що Рйбку
(Сором, фольк., зап. В. Гнатюка).
з ’їсти й на хуй сісти ХУЙ). < ..>
ШМОРГАТИ, ШМОРГНУТИ,
Здійсню­
вати статевий акт. (Є. Пашковський, Безодня).
ШПЙЧКА, Чолові­
(Українські сороміцькі пісні); чий статевий орган.

V
(Бандурка). ,-
Пор. ПОШМОРГАТИ. (В. Трі­
• Первісно: ударяти. щини).
ШП1ЛІНДРЙКАТИСЯ 414 —

ШПІЛІНДРЙКАТИСЯ,нес)^мШПІЛІНДРЙК- ■ Метонімічне перенесення з характерної

НУТИСЯ, деталі одягу на особу (синекдоха). ЩТа_
Здійснювати статевий акт з ким- НИ ТІСНО пов’язуються 3 уявленням Про
небудь; злягатися. - - чоловічий тілесний низ та його сек­
(Б. Жолдак, То­ суальну функцію. Див. МАТИЙ. У з а_
пінамбур, сину). карпатті в перший день після весілля
молода повинна була пошити молодому
ШПІЛІНДРЙКНУТИСЯ ШШЛІНДРЙ-
штани. Делікатність ситуації полягала в
КАТИСЯ.
загостреній увазі до викроєного молодою
ШПІЛЙТИ, Здій­ клина (матні), величина якого повинна
снювати статевий акт з ким-небудь. була відповідати величині статевого
■ Від нім. «грати». органа. Маєрчик 2003: 75. «Вважалося,
ШПІЦ, Пеніс. якщо мати починала шити своєму си­
■ 3 пол. первісно: «гострий кінець». нові вперше, то годилося зробити це в
один присід - “щоб потім хлопцеві б у ­
♦ З л ап ати на ш піц - заразитися венерич­
ло легко знайти наречену”; якщо цього
ною хворобою.
не дотримуватися, то парубок бабнику-
ШПОКАТИ, ШПОКНУТИ, ватиме». Войтович 2002: 602.
1. Номінація функціонально співвіднесена
Здійснювати статевий акт з ким-небудь. з поясним одягом у жінок (ЗАПАСКА,
ПЛАХТА, СПІДНЙЦЯ, ФАРТУХ): -
,
(J1. Дереш, (Лель,
Намір!); 1994, № 5).
♦ М алйй, що в ш танях, .-
чоловічий статевий орган; У ш танях
уже діти пищ ать - хто-небудь до-
(Ю. Андрухович, Московіада); сяг статевої зрілости (про хлопця). Пор.
Діти в яйцях пищ ать ЙЙЦЯ); Шта­
ни з яйцям и, -
(Ю. Андрухович, Таємниця). нікчемний чоловік; Ш танами накрйти
2. Ґвалтувати. - здійснити ста­
тевий акт (про чоловіка).
ШПбКНУТИ Ш П 0КА ТИ . ,
ШПРІЦУВАТИ, (К о л о ­
Здійснювати статевий акт. мийки Прикарпаття).
■ 3 нім. «бризкати, впорскувати» < ШТАНИ2, ♦ В ипадати з ш танів,
«шприц; стрикавка». Горбач 2006: - бути чим-небудь
484. враженим; Н акласти у ш танй НА-
ШТАНИ1, Мужчина як КЛАСТИ; Н аладити у ш тани НА-
сексуальний партнер або коханець жінки. ПУДИТИ; Радості повні ш тани
 415

хто-небудь чоловічий статевий орган. - <...>

відчуває велику, нестримну радість. <...>

<...> (Сором, фольк.,

<...> (Поступ, 2006,№ 17). зап. В. Гнатюка).
ч., ., ШТУКЕНЦІЯ,ж.: ♦ Т а ш тук ен ц ія,
Нікчемний мужчина. . - те саме, що Т а ш тука
ШТУКА).
ШТУКОВИНА, Те саме, що
ШТУКА.
< ...> <...>
<...> <...>
(Е. Єлінек, Піаністка).
, ШТУРКАТИ,
<...> (Г. Тарасюк, «Лексикон соромі­ Здійснювати статевий акт.
цький»). ШТУРПАК, ч., Чоловічий статевий
ч., Чоловічий ста­ орган.
тевий орган. ■ Первісно: дурень < «пеньок від зрубаної
рослини».
Здійснювати статевий акт (про чоловіка). ШТУЦЕР, ч., Чо­
[Іван О п а н а с о в и ч :] <...> , ловічий статевий орган.
♦ Забйти ш туцер: а) поставитися до кого,
, чого-небудь байдуже; зігнорувати; б) рі­
<...> шуче покінчити з чим-небудь, перестати
(Лесь Подерв’янський, Остановісь, мгно­ займатися чимсь; Ш іуцер тобі в сраку
венье).
срА ка.
П ор. ПОШТРЙКАТИСЯ.
ШТУЧКА, ж .; ♦ Ф ранцузька ш тучка,
ШТРИХАЙЛО, Чо­
презерватив.
ловічий статевий орган.
ШУБКА, ж .. ♦ Ч орнява ш ^бка,
ШТУКА, 1. Жіночий статевий лобок.
орган.
♦ Дамська шт^ка, те саме, що (А. Дністровий, Па­
штука. О, тетичний блуд).
ШУРДИГАТИ, ,
(М. Матіос, Бульварний роман). Здійснювати статевий акт.
2. Чоловічий статевий орган. ШУРИ, ♦ Ш ^ри-м^ри,
♦ Одёжа для теї штуки, флірт, любовні пригоди.
презерватив; Та (тая) штука,
щ А стя 416 —

рецького «сум’яття». Фасмер,

4, 490; 2) від двнім. арґ.
«статевий акт». Горбач 1966, 28; 3) ви­
, слів - каламбурний дублет, де ви­
<...> - кривлене «любовні походеньки,
(А. Мор- флірт» (від фр. amour - любов), а -
говський, Тінь птеродактиля). римоване додавання (пор. -
■ Етимологія цього слова лишається до «робити щось енергійно»). СРБ 2003:400.
кінця не з ’ясованою. Існує кілька вер­ ШУРКАТИСЯ .Зді йсню-
сій його походження: 1) від фр. вати статевий акт; злягатися.
і «дороге кохання» або від ту­ ■ Первісно: «штрикати».

Венерична
хвороба. ♦ Венерйчне щ астя,
- те саме, що щ астя. -

(Ю. Покальчук, Те, що

(І. Карпа, Перламутрове порно). на споді).
ЩІЛЙНА, ЩОСЬ, Жіночий
Вагіна. статевий орган. (Бан­
дурка).
♦ Щось спереду СПЁРЕДУ.

(Синопсис ста- ЩУПАК, Чоловічий ста­

ніславський необов’язковий). тевий орган. ,
♦ Едёмна щ ілина, - те саме, що
щ ілйна. (Українські сороміцькі пісні).

ЮБАТИ, Те саме, що ЮРКО, . Чоловічий

ЇБАТИ. статевий орган.
ЮБКА, Те саме, що СПІДНЙЦЯ. ♦ Яка- ЮРНИЙ, а, е, Хтива лю­
небудь іобка (ю пка), а серце горйть, як дина (перев. чоловік).
г^бка (прислів’я) - про чоловіка, який охо­ ■ 3 пол.: «сексуальне піднесення,
че залицяється до жінок, упадає за ними. готовність до статевого акту».
ЯБАТИ, д/ял., . Те саме, що (С. Пиркало, Не думай про червоне);
,
ЯГНЙЧКА, ♦ Кудлатая ягничка,
фбМі., Жіночий статевий орган.
Д я .мене, дя .мене, (Цит. за: Виженко 2005).
, ♦ [Аж] по самі яйця,
(Бандурка). а) (з
з великою інтенсивністю; б) дуже
а д р А , лш. Чоловічі яєчка. <...> / вгжя, як великою мірою. [Й орік:]

я (Лесь Подерв’янський,
Король Літр); [Аж] яйця гудуть
(Ю. Покальчук, Жовте листя). -хто-небудь має якесь
ЯДЬ: ♦Мою твою ядь, сильне бажання, прагнення. <...>
- те саме, що Йоб твою мать! -
,
(В. Тарнавський, По­
рожній п’єдестал). (Я. Івченко, Синдром на­
■ Скорочення від рос. «здійснювати бутого імунітету); Баба з яйцями
статевий акт з кимсь, виконуючи роль БА БА ; Баранячі яйця,
активного статевого партнера». - торбина для грошей або тютюну;
ЯЄШНЯ, ♦ Зробйти яєшню Блищать очі як собачі (у барана, у
., . - удари­ собаки) яйця
ти кого-небудь по яйцях. хто-небудь веселий, у піднесеному на­
строї; Брати за яйця
ЯЗЙК,ч.; ♦ Язиком у жбпі чесати, а) ставлячи кого-
- говорити про що- небудь у важкі умови, примушувати зро­
небудь незначне, несуттєве; теревенити. бити щось; б) примушувати кого-небудь
відповідати за здійснені ним вчинки, ви­
(Українські сороміць­ користовуючи прийоми, перед якими він
кі пісні). ■ Замість беззахисний; Вйлупити (вйтріщити)
Язйк у жопі (задниці) очі, як баран яйця,
хто-небудь від­ дивитися широко розплющеними очи­
мовчується (перев. від страху заступити­ ма; Відривати (рвати, відрізувати, від­
ся за когось, сказати правду). кручувати) / відірвати, повідривати,
ЯЙЦЯ, Чоловічі яєчка, відрізати, відкрутйти) яйця
тестикули. <...> - завдати ко-
му-небудь фізичних або моральних
збитків у вигляді принизливого покарання
за що-небудь. < ...>
< ...> (С. Жадан, Депеш Мод);
, ,
М олодйй в яйцях, -
недосвідчений ще; М орочити я й ц я ,
- збивати
кого-небудь з толку довгими і пустими
розмовами; обманювати когось.

(А. Дністровий, Пацики);

, (Іздрик, АМ™).
... ■ Замість О трймати
(Іздрик, АМ™); - по яйцях, -
зазнати фізичного покарання.
, ,

,
, ,
(Ю. Андрухович, ,
Московіада); Д ерж атися купи, я к яй ­
ця дупи, -
бути нерозлучними товаришами; Діти (А. Дністровий, Патетичний блуд);
в яйцях пищ ать (свйидуть) П іт на яйцях бабуїна,
а) хто-небудь досяг - нікчемна людина.
статевої зрілости. [В аси л ь:]
, (А. Дністровий, Пацики); П лутати яйця
(А. Білецький, Усе з легеням и, .-
геніальне - просто). П ор. Д іти в ш танях змішувати віддалені або несумісні понят­
пищ ать ШТАНЙ); б) уживається тя. -
як дорікання парубкові за дитячі витівки; (А. Кокотюха, Нейтральна те­
Д оїти яй ц я , риторія); П овісити носа я к Хома яй­
здійснювати орально-генітальний кон­ ця, - бу­
такт; Запхнути по самі я й ц я, ти засмученим, сумним. ■ Замість
здійснити статевий акт з Поганому танцю рйстові
великою інтенсивністю; Засупонити по заваж аю ть яйця (прислів’я),
сймі яйця ЗАСУПОНИТИ; К ацап, - ледачому, невмілому
за яй ц я цап (примовка), все є завадою; П оміняти "місцями яйця
- дитяча дражнилка росіянина; К інь і гланди
з яйцям и КІНЬ; Коли собаці (псу) погрожувати кому-небудь жорстокою
нічого робйти, він яй ц я лйж е (прислів’я), фізичною розправою; Розчавйти яйця
- про людей, які нудьгують від -
байдикування; М ати ф ест яйця, ударити кого-небудь по яйцях. <...>>’
- бути сильним чоловіком;
я й ц я -------------- 419 - ЯЙЦЯ

<...> (Ю. Андрухович, Дванадцять (Н. Зборовська, Українська Ре­

обручів). С и н о н ім : Зробйти яєш ню конкіста); Ййця підкотйти,
ЯбіІІНЯ); С лава яй ц ям , здійснити статевий акт.
ужи­ <...> я
вається для вираження полегшення
і задоволення з приводу того, що по­
боювання не справдилися. Дністровий, Пацики);
(Я. Івченко, Ййцями по воді пйсано,
Синдром набутого імунітету). ■ Замість - невідомо, як буде. ■ З а ­
Сом з яйцям и, мість Ййця роз­
дивовижне і незрозуміле явище; вісити, си­
Т ільки зя т ь на поріг, а тёщ а за яйця діти з широко розставленими ногами
(приказка) - про тещу, яка всіма силами (про чоловіка); Ййця чешуться
хоче догодити зятеві; Т рим ати за яйця хто-небудь
висувати ко­ дуже хоче зробити щось; Ййця шукйти,
му-небудь певні умови, примушуючи ви­ довго роз­
конувати, зробити щось. <...> думувати над чимсь нескладним, не­
істотним; Як баранячі (собачі) ййця,
(С. Жадан, Anarchy in блищати, дуже
the UKR); Т ягтй кота за яй ц я - зволікати яскраво (про натертий паркет, лисину
з чим-небудь, робити щось дуже повільно. і т. п.); [Як] пательнею по яйцях - те
[Н а д ь к а саме, що [Як] серпом по яйцях
а) зазнати не­
(Плаче). [В овка:] сподіваного і неприємного відчуття від
(О. Росич, Останній забій); Хлоп з раптового удару, різкого болю і т. ін.;
я й ц ям и , б) про почуття гострої досади, жалю і т. ін.
розумний, тямковитий чоловік; Чухати О - римування:
яй ц я , нічого не
робити; байдикувати; Ш ерёп дурного по трансформація фразеологізму:
я й ц я х ,то він і присяде (приказка), - заміна лексичних компонентів:
про силу фізичного удару брати за яйця: < ..>
по чоловічих геніталіях; Ш танй з яйцям и
ШТАНЙ; Ййця й луцька - біда
лю дська ПУЦЬКА; Ййця пухнуть
/ попухли у (С. Жадан, Anarchy in the UKR); взйти
хто-небудь має сильне сексуальне за яйця: -
бажання (про чоловіка).
,

(С. Жадан,
 420

Депеш Мод); як серпом по яйцях:

, (Сором, фольк., зап. В. Гна-
, , тюка).
, ЯЛЬОНА-ТАБАХАНА, Те
. / саме, що Йоб твою мать МАТЬ).
<...>
<...> <...> (В. Діброва, Проект «Ді­
<...>, брова»).
(Поступ, 2004, № 4 6 ); <...> ЯМКА, Піхва.
,

(Русинський ерос);
<...> (В .М ахно, Passport); по­
-
ганому танцюрйстові заважають яй­ < ...> (Коломийки Прикарпаття).
ця: ,
♦ В твоїй ямці, як в маслянці (приказка) -
про принаду злягання з жінкою.
.
ЯМОЧКА, Те саме, що
ЙМКА. ,
(Поступ, 2005, № 250); ,
- алюзія: (Ру­
як серпом по яйцях: синський ерос).
(замітка про різке підвищення ЯНДОЛА, Жіночий статевий
курсу долара США щодо гривні в серпні) орган.
(Суботня пошта, 12.08.1999).
(Цит. за:
ЯЙЦЕТРЯСКА, Ди­
скотека. Виженко 2005).
(Синопсис станіславський необо­ ■ Первісно: заглиблення на поверхні чо­
в’язковий). гось.

ЯЙЦОЛА Чоловічі ЯРЙЖНИЦЯ, . Розпусна жінка.

яєчка. ,
< ...> (І. К отлярев­
ЯКОРИТИ, Здійснювати ста­
ський, Енеїда).
тевий акт.
ЯРИНЕЦЬ, Чоловічий
ЯЛДА, .,
статевий орган.
Чоловічий статевий орган великого
♦ Йтряний яринёць, статевий
розміру.
орган чоловіка, який має велику сек­
ЯЛДАК, суальну силу. ■ палкий, при­
Те саме, що ЯЛДА. страсний. Етимологія праслов.
«блискотливий, яскравий» < «весняний»
 «сміливий, гнівний, сповнений при­ «про чоловіка, наділеного
страсті» < «збуджений» < «теплий, великою сексуальною силою». Плуцер-
гарячий» зумовила набуття одиницями Сарно 2001: 282. П ор. НАМІРЮВАТИ,
з цим коренем сексуальної семантики. ЯРЙЖНИЦЯ.
Пор. в (палати) «здійснювати
ЯРОЧОК, ч., ., Вагіна.
статевий акт», «повія», у т. ч.
♦ В таком у ярочку зам очиш ся, та не вто­
переосмислення на базі первинної ознаки
пиш ся (прислів’я), про ф ізіо­
світла: (мерехтіти) «здійснювати
статевий акт». Lewinson 1999: 78. У логічні особливості жіночого статевого
рос.: «розпусний»: органа.
, , ЯЩИК, ч.: ♦ Бздлйвий ящ и к ,
(Цит. за: Флегон 1993: 404); - брехлива особа.
,

агрегат, антена, апарат, аргумент, багатство,
балда, банан, бандура, бен, бидло, біда,
бобик, болванка, болт, бомко, брехунець,
буйок, булава, бурулька, буц, вабик, валек,
варган, вар’ят, васильок, вася, взацний
член тіла, визволювач, викрутас, вимагач,
вискочка, відкривач, відросток, вламувач,
воловий ріг,волохач,воробчик,ворохобник,
враза, вразливе місце, гад, гаспид, герой,
голуб, горобець, горобчик, господар, гріш­
не місце, грішник, гусяча шийка, ґвинт,
Гвоздь, ґила, ґнис,Гнись, гулька,гуля,два­
дцять перший палець, дзиґарнічка, дзю-
рик, дибло, дишель, діло, дітородний ор­
ган, дітородник, добро, довбня, довбуш,
довгошиїй, дойок, достиглий овоч, дрючок,
дубова колода, дуда, дундлик, дурень, ду-
рінь, дюбель, ейфелева вежа, жандарь, же­
нило, жеребчик, жереб’ячий гонор, жива
ковбаса, живий корінь, живчик, жила, жу­
равель в коноплях, забабах, заганяч (заґа-
няч), загарбник, запальничка, запридух, за-
совень, затикайло, затичка, зброя, звідун,
зигмунд, змій, знаряддя, інструмент, їбак,
кабака, камікадзе, капало, качалка, качан,
кий, кийок, кишка, кіл, кілок, кінець, кінчик,
кінь, клин, ключ, кляп, ковбаса, ковбасина,
ковбаска, когут, когутик, козак із штанів,
коник, корінь, корінь життя, котик, кочерга,
кран, краник, куй, кукурудза, кутас, линва,
лялька, макачула, мак головатий, макогін,
макодзьоб, маленький (найближчий) друг,
малий бог, малий, що в штанях; мамалига,
матуль, махун, машина, машинка, мендел,
месник, мешканець темряви, моджахеди-
сько, молодець, молоток, морква, мотовило,
моторчик, мотузок, мудак, наган, неборак,
невільник, нещастя, ножик,обмилок,огірок,
оглобля, одоробло, орган, пагін, палиця,
паличка від чупа-чупс, палка, парасолька в
чохлі, парубок, патик, пеніс, перець, пецик,
пиздолом, півник, пінчук, пінька, піпа.
піпетка, пістоль, пістон, пісюн, піташок.
піца, піцик, піцка, піцурина (піцюрина).
піць, пливак, плід, погашувач жаги, поліно
поршень, посмик, потак, поц, правило, при-
роженє, причандали, прік, пробойчик, про-
вертило, прометило, прутень, прутик, пу-
чггун, путо, пуц, пуцак, пуцалін, пуцилина
пуцка, пуцлик, луцька, луцько, пуцюрина
пуця, пхач, п’ята коротка нога, рак-не-
борак, рало, ріг, ріжок, річ для дам, робо­
чий орган, розбійник, сафон, середня нога
сифон, світоч, сворінь, славень, слимак,
слушний палець, смик, смичок, смолоскип,
соловей, солодке, сосиска, спис, сплюх,
справа, статевий член, стирчак, стійкий
олов’яний солдатик, сторчак, стояк, стри­
жень, струк, стручок, стрючок, сустав,
сцюн, табака, табаченція, таран, та штука,
твердий цвяшок, твердолобий, те, теліпон,
терорист, тирлик, тичина, тіло, тобарно,
товканик, товкач, товкачка, той, торпеда,
трач, третя нога, три букви, тютя, фалос,
фрагмент, фуяра, хабальчик, хазяйство,
хвалько, хер, хрєн, хрін, хуїна, хуй, цибух,
цурпалок, цурупалок, цюль, цюндрик, цюнь-
ка, цюняша, цюрка, червоний брусок, чер­
воний буряк, черв’як, чечирка, чіп, член,
чоловіча гідність (гордість), чоловіче
достоїнство, чоловічий дітотворник, чолові-
чість, чортів палець, швач, шворінь, шило,
шишень, шняга, шпилька, шпичка, штик,
штрихайло, штуковина, штуцер, щось
(штось) спереду, щупак, юрко, ялда, ялдак,
яринець
безодня, біда, бідка, бородата борода,
вульгарна пройда, галка, гандила, горбик,
грішне місце, ґава, ґиґа, давалка, дамська
штука, дасиця, дзвінка, дзьора, дзюрка,
дика троянда, долинка, дуняша, дупа, жи­
виця, жіноцьке (жіноче) ремесло, жіночий
дітородник, жучка, задниця, заплатонька,
звізда, зірочка, интерес, йожик, кабака,
каламаж, каплиця, капуста, капустенька,
капустиця, капустичка, капустяне місце,
кацамонія, коновочка, кудлатая ягничка,
куна, кунка, куриця, курка, куцупенька,
кучерява вишенька, кучерява корона,
кучерява м’яточка, кучерява петрушечка,
кучерява соромітниця, кучерява яблунька,
кучерявий кущик, леська, леся, лисичка-
вертихвістка, лінива, лоно, магнітниця,
мазничка, манда, мандоліна, манюрка, ма-
руська, марфутка, махус; мед, що спереду;
медовиця, медок солоденький, минька,
мицька, мичка, мізерниця, міністерство
зовнішніх зносин, мондзя, мохнанька,
мохнатка, навка, найсмачніше місце, не­
воля, нюрка, обизянка, одробинка, паля­
ниця, паляничка, пампушка, паскуда, пе­
редок, передочок, пєрог, пиріг, пиріжок,
пизда, пиздорай, пирожок, пича, пичина,
пичка, підфартушниця, пілотка, піпка,
пірґили, піська, пісьоха, піся, пічка, плід,
подруга, потерушка, потичка, потка, пот-
чина, потя, поцка, поцька, президентка,
принада, принадонька, прірва, пропасть,
псюха, пташечка, пташка, птичка, птоха,
птуха, пцьоха, ремесло, риба, ринка, роз­
кіш, розкішниця, розчепіра, рута, сатана
вусата, середина, сестричка, симонька,
сковорідка, сковорода, смачненькая пампу­
шечка, солодкая черешенька, соромне
місце, спокусниця, срака, сухтя, табака,
талотниця, тая, тая золотая, те, те, з чого
вода тече; тинди-ринди, тиндирличка, тіло,
з якого вода дзюркоче; транда, тріщина,
троянда, тужлива, туха, тюндя, фоца, хайда,
хамайда, харахонька, хтива, черепаха, че­
репашка, чмонка, чорна біда, чорна вовна,
чорна книжка, чорна куна, чорна кунка,
чорна латка, чорна рупа, чорненькая коро-
виця, чорненький значок, чорний пес,
чорний святковий горбок, чорнобурка,
чорнявка, чубатенька, шабатура, шанда-
манда, шелестьоха, шивлюха, шитлюха,
шкатулочка, шмондзя, шмондя, шмонька,
шмунька, штука, щось, яндола
 ------427
геніталії, грішне тіло, кучеряві бешкетни­
ки, між ногами, нахабник, природа, приро-
джіння, прироженє, прирожіні, прислів’я,
сором, соромне місце, соромота, срамота,
та інше
банкомат між ногами, баюра, боденка, бо­
лото, бюджет, ворота, врата життя, вту-
лище, гавань, глаз, глибокая копанка, гніз­
до, джерело, дзьора, дзюрка, дім, діра, дір­
ка, дупельце, дурносливка, дучка, едемна
щілина, золота комірка, інтимна комірчина,
їжачок, калабанька, капуста, капустенька,
капустиця, капустичка, капустяне місце,
краснослива, криниця, криниченька, макіт­
ра, настирлива, нірка, ополонка, пастка,
пащека, пекло, піпка, піхва, похва, риба,
розтята, ружа, свічкогас, сикель (секель),
скарбонка, сліпа вулиця, смаколик, смок-
тачка, стежиночка, студник, ступа, тужлива,
ущелина втіхи, фляшечка, цьмакаюча, че­
пурненька хатиночка, чорна печінка, чорна
рупа, щілина, ямка, ямочка, ярочок
вибухова кнопка, вишенька, горошина,
жемчужина, живчик, линдик, намистина,
похітник, пуп’янок, пуцка, луцька, семен,
сикель (секель)
балкон, бідони, бубі-лубі, буфера, вершина
подвійного лотоса, відра, вуха, вуха спа­
нієля, дині, дійниці, дойки, лимони, мо­
локозавод, молочарня, молочна ферма,
пазуха, патронташі, повна пазуха, прищики,
цебра, центрифуга, цитрини, циць, не
гавкай; цицьки, циця, ціцерони, шари
абрикоси, вурґили, гланди, груз, кайриси,
мудо, отруки, помідори, шари, ядра, яйцола,
яйця
аеродром, булки, верстат, вузиця, гапка,
гармата, гепа, гола, гузиця, гузівка, гузно,
гузняйка, ґуздно, женя, жопа, заднє місце,
задниця, задок, куфер, личко, м’якуш,
пердан, пердела, пердило, попа, попаська,
попенгаген, попінс, попка, п’ята точка, рен-
джиґло (ренджитло), сапа, сідало, сідниця,
срака, срюндель, станок, стара пані, стига,
тухес
акт, амурне спіткання, боже сохрани, бо­
ротьба під ковдрою, бум-бум, валушкем по
слімачку, господи помилуй, гріх, ґедзалка,
дзінь-дзінь, діло, злука, злягання, коїтус,
копуляція, любов, нічне діло, нумер, опа-
опа, оте, патиковий рух, перепих, перепихон,
перепихончик, пересип, пила, пилка, пінґ-
понґ, поїбень, поїбеньки, придибенція,
процес, робота, священнодійство, совокуп­
ления, справа, статеві стосунки, та інше,
тілесний гріх, то ще Єва в раю уміла, трах,
чотирибальний землетрус за шкалою трах-
тера, усі-пусі, ф ак, ф акт
бутерброд, групен-секс, груповичок, гру-
повуха, груповушка, катрусин кінозал,
колгосп, свінг, тічка, шведський бутерброд,
швецію робити / зробити
бити ковбасою, що спереду; брати / взяти
тіло, брати до рук шаблю, був (побував) кіт
на салі, бути між ногами, вбертати, вгатити,
вграти, вдарити нумер, везти дуба, вертіти
дірку, вжарить, взути, вибити, виграти,
виїбати, використовувати / використати (у
горизонтальний спосіб), вилізти, вимахати,
виорати, висмалити, вителепати, витовкти,
витрапати, витрахати, витягти (втягти,
затягти) на себе, вихарити, вихатися, від-
громадити, віджимати / віджати, відідрати,
відмантачити, відмахати, відмолотити, від-
пердолити, відправити парастас, відфай-
долити, відфалувати, відхарити, відшкво-
рити, врізати січку, всадити, вставляти /
вставити (пістон), встромити, входити /
увійти, гамселити, ганяти (стрижня, стриж­
нем), гарцювати, гилитися, гнати, гнути
санки, говорити, гойдати, гомати, го­
пати, грати (в штрики-пісі, на бандурі,
на волосянці, на гітарі), гребти, гримати,
грішити, гедзатися, дати джмеля (джмели-
ка), дати дуду, дерти, довбати, домити,
драти, дриґати, дриндати, дрючити, дрючка
заткнуть під шкурку, дурня загнать, дути,
духопелити, душу закропити, жаліти, жари­
ти, жаритися, жигати, жучити, забити
рибу, завалювати, загузичити, задвинути,
задерти ножку на Явдошку, задрочити, за­
їхати колісницею, зайванити (закалатати)
кобіту, займатися / зайнятися коханням
(сексом), зайнятися ділом, закаблучити,
заквасити пісюна, заложить, замочити
(поставити) ґулю, замочити пісюна, за-
пеканчити, заперти, запихати / запхати,
запичити, запу зирювати / запузирити, засан-
далити, засувати / засунути, затикати, за­
тикать,затирити,заткнути дурачка під шкір­
ку, захуярити, зашивати, збивати масло,
збити росу, зґрандувати кобіту, зливатися
/ злитися в екстазі, їбати (єбати), їбнутися,
їдрити (єдрити), їсти солонину, йобкати,
кинути (вкинути, поставити) палку, кінчик
замочити, клепати косу, користувати, ко­
рінь попарити (запарити), кохати, крупи
дерти, лазити, лигатися, лізти (між ноги),
лікувати, лоскотати, любити, манати, ман­
тачити, маститися, мати жінку (секс),
матрасити, махатися, махать, метати ікру,
молотити, мотузити, мочити / замочити
пісюна, мусолити, наблочити, навернути,
нагодувати, на ґоляса йти, надіти, наря­
джати диво, насідати, настромити, натя­
гувати / натягнути, нахитувати, на цілого
йти, наярювати, ночувати, обробити, об­
слуговувати, оволодіти, одділати, орати
[нивку (своє поле)], осідлати, оформити,
парити (живіт), патичити, пахати, педрати,
пекти, пердолити, перебити чорну вовну,
перекинути, перепихнутися, переспати, пе­
ріщити, перти, перчити, печеню покраяти,
пизди зажити, пилососити, пилувати, пиля­
ти, пихати, пичити, пичитися, личкуватися,
підмахувати / підмахнути, піжити (пежити),
пізнати, пізнатися, піктися, пірити, піс­
толь поставити, повалити на череві дуба,
погилитися, погнати, погойдатися, погри­
мати, позабавитися, поїбати, поїбатися,
поїхати, поколоти, покропити, полірувати
торпеду, попарити животину, попахати
табаки, по пєрогу вдарити, попихати (дів­
чат), попікати (дівчат), порати, поратися,
пороти, поротися, поставити (нумерок,
палку, патик), потку натягати (попарити),
 - 429

потолочити, потоптати, поцьку всрать, по- ся, шпіляти, шпокати / шпокнути, шпрі-
шмаляти, пошморгати, пошолопати, пошт­ цувати, штанами накрити, штрикати, штур-
рикатися, пощуґати в пизду, працювати, кати, шурдигати, шуркатися, юбати, ябати,
прижилитися, приймати / прийняти муж­ яйця підкотити, якорити
чину, приймати / прийняти прутня, при-
мудькатися, пробивати, продавати сухі
раки, пропердолити, пропихнутися, пропо­
лоти руту-м’яту, прочищать, пуцувати,
аж дим з пизди іде, аж іскри з пизди сип­
пхати, пхатися, рачити, рибу варити (забити,
лються, аж пизда трясеться, виграти, як
пекти), рипати, різати (перерізати) кобіту,
Сидорову козу; вставити по самі гланди,
різати січку, робити в плахті перебори,
дерти як мавпа газету, заїбати в доску (пень),
робити (іменини, оте, тілесний гріх, тую
засадити по самі гланди, засупонити по саме
роботу, це, чик-чик, чоловічу роботу), роз’ї-
нікуди, трахатися в усі дірки, трахнути по
бати, розмовляти, розмочити сухар, роз­
самі бакенбарди, усадити по [самі] яйця, усі
слабитися, рухатися, сексуватися, сідлати,
меблі в пизді поростручувати
сікти бабу, сіно громадити, смикатися,
совати колодку, совокнутися, согрішити,
спати, спекти, спіймати бобра, сполучатися,
зайняти, закобітити, зіпсувати, ламати /
ставити / поставити нумер (ну мерок, патик),
зламати червону калину, ламати / зламати
стати в борозну, стрибати, сунути, сунутися,
цілку, пелену покраснити, привітати з
сягнути під коліна, танцювати у чотири
Восьмим березня, пробити, продірявити,
коліна [кадриль], тарахнути, терти крупи
проколоти, пропороти дівочість, псувати,
(мак, коноплі), тертися, тикати, тикатися,
пустити по руках, розправічити,спаскудити,
тиснути, тичити, товкти, топтати, торкати
фартух роздерти, цілину орати
/ торкнути, трахати / трахнути, трахатися,
трахі-трахі,трахкатися, тріснути, тулитися,
тягати, тягнути, увихуватися / увихатися,
ударити, у знути, у йобу вати/уїбати (уєбати),
утнути, утовкти перцю, файдолити, фака- виконувати жіночу повинність, давати /
тися, фачитися, фестивалити, фонтан зро­ дати, давати їсти, дати ласки з-під запаски,
бити, харити, хендожити, хитати юрту, дати риби, допускати до поділка, заголити
хитатися, ховатися під вербами, ходити [в пупок, підмахнути, піти у гречку, пустити,
будяки (бузину, жито)], цюпцяти, чесатися, стелитися
чмулити, чубити, чухрати, шваркнути, Шве­
цію робити, шворитися, шишку мочити /
помочити, шкрумадити, шмигнути, шмон-
дати кобіту, шморгати / шморгнути, шмор- вчинити, забабахати, запузатити, змахати
гатися, шмуляти, шпарити, шпилити, шпи­ бенькарта кобіті, зробити, зробити дитину
литися, шпіліндрикатися / шпіліндрикнути- (лялю), клепати/ наклепати дітей, нагопати.
скувати дитину, справити, черевину зро­ рубати, малахвію трусити, полірувати
бити торпеду, шари ганяти

вітром надуло, набігати [дитину], нагуляти,

пригуляти, прижити, принести в пелені баба з яйцями, лесба, лесбі, лесбійка, лесбо,
[дитину], приносити / принести в подолі, лесбос, лесбуха, фема
сквозняком продуло, скурвитися

баба з яйцями, батон, бузерант, голубий,

гом, гомо, гомосек, жопуш ник, педераст, пе­
бенус стойчус, встати, гриб, дубитися, за­
дик, педрило, півень, підар, підарас
дерти (підвести) головку, здиблюватися /
здибитися, кінь дибки стає, настомбурчити-
ся, настопорчитися, патик, показувати на
дванадцять, спускатися, стати, стати дубом,
єбак, єбу н ,їбак, йобар, партнер, сексу ал ьний
стояти, хуй стоїть
(статевий) партнер

висячка, дармовис, нерухомість, неспособ-

ний, нестоячка, показувати на півшостої, драчка, дупа, курка, сексуальна (статева)
порожній, хуй не встає / не встане партнерка, соратниця, срака, фраєрка,
харіус

вибух, вибухнути, досягти піку, кінчати /

кінчити, найбільша розкіш , прихід прийшов,
спускати / спустити, циркнути

єбливий, зайобистий, злоїбучий, їбкий,

онанізм, рукоблудство, солодійство, стег-
ноблудіє
бити масло, більярд катати, ганяти лисого
(шкурку); гуляй рука, балдій пісюн; дра-
конити, драти горобця, дрочити, загравати
зі змієм, з кулаком на віру жити, капуцина
їбливий, їбучий, сексомашина
бугай, єбак, здоро­
вий як мудь, їбак, сперматозавр, трахаль,
хуятий
бездєтух, гелун, куряк, мудак, мудь не­
долугий, негодний, негодяй, нездалий,
нездатний, нездольний до гріха, нема пасти
в тюбику, нентер, нерознак, неспособний,
нещімний, патик, стара дупа, старий прик
амазонка, батон, бахурка, башолда, без-
законка,бецалка,бікса,блудниця, блудниця
вавилонська, буляндра, вертихвістка, гейда,
гукля, давалка, дримба, заволока, кішка,
коза драна, кольба, курва, курдибалянс,
курдимоль, лахудра, легка, лихованка, ло­
тра (льотра), льорва, льотка, льофа, льо-
ха, лярва, мандрьоха, матрац (матрас),
месаліна, паплюга, паскуда, пизда рвана,
пирка, пичодайка, підстилка, піпетка (ро­
пуха) триперна, публіка, повія, поволока,
подушка, пойда, потягуха, правічка на вухо,
прибічна (бокова) сестра, придзиґлянка,
проститутка, прошмандовка, римунда, роз-
вера, розетка, розпусниця, розтіпаха, свиня,
сітра (сетра), скотина, сонце, сука, сучка,
торба, файда, фіндюрка, фірдзя, фойда,
хвойда, хуна, шалава, шалашовка, шкура,
шльондра, шльоха, шлюндра, шлюха, шма­
ра, ярижниця
бабій, бабодур, баболюб, бахур, бахуру-
ватий, белькун, бик-заплідник, блудник,
блудодій, блядун, бугай, гультяй, гуляка,
Джиґун, дзюндзик, донжуан, жеребець,
жижлик, зберезник, кабан, казанова, кнур,
кобелино, кобель, козел, курваль, курвань,
курвій, курвінець, лабузник, лихованець,
ловелас, мацьорник, мужик, пиздограй,
пиздойоб, потаскун, роз’їбай, розпутник,
спідничник, трахаль, трахальник, тягайло,
фраєр, хендожнік, хуй
баба, бахурка, зазнобка, кондомниця, кон-
кубіна, кузинка, курва, любаска, ляфіринда,
маруха, наложниця, пепеже, підбічниця,
підложниця, підстилка, полюбовниця, при­
бічна (бокова) сестра, сестра з Остра, фраєр-
ка, хабалиця, харка
бахур, бойфренд, єбак, єбака, єбун, їбак,
йобар, кіт, коханець, любас, любко, по­
любовник, спонсор, сутенер, фраєр, фразір
берегти / зберегти себе, вінок (віночок) до­
носити, дєвочка, законниця, зашита, ка­
лина, не ворушена, не почата, пломба, пра­
вічка, свіжина, целка, ціла, цілка, цілка-пат-
ріотка, цілушка, чесна, чисте жіноцтво
беззаконка, вінок (віночок) втратити (за­
губити, потеряти), дірявка, загубити честь,
збавлена, з гріхом, зламана калина, по­
псована, почата, столочений квітник,
фартух (хвартух) замочити
байстрюк, бахур, бенькарт, виблядок, десь
там зроблений, жировий, кропивник, на-
гулянець, найдух, неправого ложа, само­
сійний
 ---------------------------
блуд, блудство, блядки, блядохід, блядство,
куревство, лиховань, походеньки,сексуаль­
ні походеньки
бігати по кущах, блудом ходити, грішити,
жити в гріху, заглядати до курника, податися
на любов, працювати в другу (третю, чет­
верту) зміну, проблукати в бур’янах, ска­
кати (стрибати) в гречку, согрішити, су­
ниці, сягати в очерет, топтати гречку, ходи­
ти наліво, фіглі-міглі
бугаювати, волосся обтерти об чужі по­
душки, з рибалки носити копчену рибу, хо­
дити по чужих городах
великого хвоста мати, козла за роги водити,
наставляти / наставити роги, пускатися, пус­
кати фарбу, чайника повісити
бе,бедка,бельха,бендюжина,бецалка,бікса,
блудяжка, бля, блядво, блядина, блядка,
блядюга, блядюжка, блядь, бляха, вулична
жінка, гавнюшка, гетера, дзюнька, дризда,
жінка легкої поведінки, жриця [купованого]
кохання, задриґа, злоїбучка, їбалка, клізма,
курва, лахудра, льотка, лярва, лярвина, ля-
фіринда, мацьора, нечта (нешта), ніхто,
ніхтолиця, паплюга, підстилка, підтіпанка,
поблядушка, повійниця, повія, поволока,
поклюжниця, помийниця, потепа, потіпаха,
потіповище, представниця найдревнішої
професії, прибічна (бокова) сестра, про-
432
блядь, промокашка, проститутка, професіо­
налка, профура, прошмандовка, путана,
розтіпаха, розтруха, сука, суфльора, тру­
дівниця секс-фронту, устіл ка, файда, фл ьон-
дра, фойда, халява, хвайда, хвойда, хльорка,
чепрюга, шельма, шльондра, шлюха, шмара,
шмонтолоха
бардак, бордель, будинок (дім, притулок)
розпусти, бурдей, пердольник, публічний
дім
біда, вихідні (веселі, красні, червоні) дні,
война почалася, глембеї, гості заїхали
(приїхали), гості з Червонограда (Красно­
дара), демонстрація, діла, для мене є, є коло
мене, жіноча радість, красна (червона)
армія, красна шапочка, красний мерседес,
кривава помста, мати на собі, машка,
менстра, місячки, місячний звіт, місячні,
напасть, на сорочці (на одежі, на рубашці),
наші прийшли, параша, півень закукурікав,
піонери, победа, подружка, посолина, по­
топ, празники, революція, реіули, регуля­
ція, свій час, смола, тета з Америкі, течка,
тралі-валі, тьотка, тьотя Ася, цьотка
приїхала, час вампіра, червона болячка,
червона гвардія, червона тьотя, червоний
Іван ночував, червоний прапор, червоні
гості, червоні жигулі, червоні числа, число
бахалеї, вафля, гречка, груші, ґльоґ, дощ»
живиця, жито, жолуді, зйобина, йогурт»
капуцина, коноплі, конча, майонез, макове
 зерня, малаф’я, манна кашка, мачок, мо­
локо, молочко, насіння, насіння життя,
перлини, пшениця, ріження, сік, сім’я, сме­
танка, соплі, хміль, хуйовина
випаскудитися, вихижитися, вишні сади­
ти, дриснути, за великою потребою, зво-
начитися, какати, каляти, кацати / кацнути,
навалити, нагадити, накакати, накласти, на­
робити , ос л обоняться / ослобониться, паску­
дити, пашчити, піти на парашку, подавити
пасту, покацать, сракати, срати / сернути,
файдати, хихляти, ходити під себе
баки злити, випохторатися, відкрити краник,
вребритися, за малою потребою, карасиків
ловити, краник розкрутився, ловити рибу
[в кроваті], матвія викрутити, напудити,
насцяти, палити пліт, пісяти, піти на стежку
(в корчі), подзвонити на Батьківщину, по­
міняти рибам воду,прив’язати коня, руки по­
мити, су рляти, сцяти, усцикатися / усцятися
аналіз, верзота, верзоха, кафно, пашко,
скислий горох
бігалка, бігунка, дрисля, дрисня, дядько па-
нас, серун, срач, срачка, тьотка настя, утро­
ба, швидка настя
відстійник, газова камера, грінпіс, тендерні
СТУДІЇ\ дабл, дальній восток, дзвонилка,
домечок, кабінет задумливості, нужник,
нуль-нуль, одхоже, пашковник, рекреація,
сотий кабінет, сральник, сральня, тубзик,
хезальник, хезник
^ — 7-1781
збур, триня, трипак, трипель, трипер, три
пера, французький насморк
букет венери, венера, венерка, генерал сі-
філіс, люес, люїс, погана хвороба, пранці,
сиф, сифон, франца, хомут
абажур, гальмо, гондон, гума, камасутра,
кондом, нацюцюрник, одежа для теї штуки,
парашут, плащ, през, презик, пропихач, ре­
зинка, резиновий костюм, спецодяг, фран­
цузька штучка, шолом
баб’ячий хуй, вафлєглот, вафліст, ви-
блядок, викидень, випердок, випиздок, ви­
се рок, гівнюк, гнилий півхуйчик, гузно
волохате, до дупи дверцята, дупа волова,
дристун, дрищик, єбун косоголовий, залу-
па, затичка, йобаний череп, купка гівна,
кусоклайна,мудак,недоносок,недоношений,
недопиздок; ні в пизду, ні в Красну Армію;
обісранець, пальцем роблений, педрило,
пердун, пиздюк, півхуйчик, підарас, піт на
яйцях бабуїна, презерватив, припиздок, пся
дупа, луцька волова, сморід підзалупний,
уйобок, цюль зломаний, штани з яйцями,
штаноносій
виблядок, викидень, випиздок, дрек, засра-
ний, кобиляча срака, лайно, манда, манда­
вошка, недойобаний, пиздюк, підарас, повія,
проблядь, проститутка, сифіліс ходячий,
хуєсос
дівка як із гімна
плівка, залупа, манда, пизда собача, сухо-
ірочка миршава
старий пердула, старий
іердун, старий хрін, старий хуй, старпер
в рот мента (мінта) довбать, до сраки карі
очі, іди (йди) / пішов в ж опу,їбати / виїбати
тебе в рот, їбати в жопу їбись
током, на середині міста, насероматре,
насеру твоїй матері, на хрін
серу / насеру твоїй матері, серу на твою
голову, срати [я] хотів |з високого дерева],
узни мене, хуй [тобі, вам в рот!; хуй
[тобі, вам . в сраку!; цілуй / поцілуй
в сраку, щоб тобі всралось, я з тобою срать
ніколи не піду (не сяду)
Арку шин 2005 - Аркушин Г. Л .
- Луцьк -Лю блін, 2005.
Аркушин 2000 - Аркушин Г. Л. У 2 т. - Луцьк: Ред.-
вид. від. «Вежа» Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000.
Аркушин Г. Л. ,
- Люблін-Луцьк, 2003.
Бевка Олекса.
- Ніредьґаза, 2004.
Б-Н - Білецький-Носенко П. - К.: Наукова думка, 1966.
Брилінський Дмитро. - Хмельницький: Редакційно-
видавничий відділ, 1991.
Ващенко В. С. Вип. 1. - Харків, 1960.
Горбач 2006 - Горбач Олекса. - Львів: Інститут українознавства ім.
І. Крип’якевича НАН України, 2006.
Горбач 1963 - Горбач О. - Мюнхен, 1963.
Горбач 1966 - Горбач О. «Арґо українських школярів і студентів».
Мюнхен, 1964-1966, № 8, с .174-224.
Горбач О. ,
- Мюнхен, 1997.
Горбач О.
- Мюнхен, 1973.
Сл. Гр. - Гринченко Б. Д. У 4 т. - 1907-1909. Стереотип,
видання: Київ, Вид-во АН УРСР, 1959.
Відп. ред. Я. Закревська. - Львів, 1997.
Доброльожа Галина. -
Навч. посібник для студентів
вищих навч. закладів. - Житомир: Волинь, 2003.
ЕСУМ - В 7 т. - Київ: Наукова думка, 1982-
20 0 6 ,тт.1 -5 .
Ж егуц І., Піпаш Ю. Мюнхен, 2001.
28*
Лисенко П. С. - Київ: Наукова думка, 1974.
Мельник Павло. -
- Чернівці: Прут, 2006.
Нелюба Анатолій. (1983-2003). Словник / Харківський
національний ун-т ім. В. Каразіна; Харківське історико-філологічне товариство. -
Харків: ХНУ, 2004.
Никончук М., Никончук О., Мойсієнко В.
- Житомир: Полісся, 2001.
Онишкевич М. Й. - Київ: Наукова думка, 1984.
Пиртей Петро. / Упорядкування й підготовка до
друку Є. Д. Турчин. - Івано-Франківськ, 2004.
С БГ 2005 - / Заг. ред. Н. В. Гуйванюк. - Чернівці: Рута,
2005.
Сизько А. Т.
- Дніпропетровськ, 1981.
Сизько А. Т. Навч.
посібник. - Дніпропетровськ, 1990.
ССУС - / Упорядник Т. М. Кондратюк. - Харків:
Фоліо, 2006.
Ставицька Л. О. Словник. - Київ: Критика, 2005.
СУМ С - Світлана Пиркало. «Словник українського молодіжного сленгу». У її ж:
2-ге вид., доповнене. - Київ: Джерела М, 2002.
Ужченко В. Д., Ужченко Д. В.
- Луганськ: Альма матер, 2002.
Хобзей Н. - Львів, 2002.
Чабаненко В. - Запоріж жя, 1992.
Чабаненко В. - Запоріж жя,

The Alternative Ukrainian Dictionary. http://www.notam.uio.no/~hcholm/altlang/ht/Ukrainian.

html

Бандурка - Бандурка: / Упорядник М. Сулима. - Київ: Дніпро,

2001
Бурсацький фольклор. - Широцький К. «Словарець бурсацького говору».
Нова серія, т. 6. - Харків, 1998,
с. 181-206.
Виженко 2005 - Виженко Олександр. . - Київ:
Фірма «Деркул», 2005.
ГРНП - В 3 т. / Зібрав, упорядкував і пояснив д-р
Іван Ф ранко. X -X X V III.-Львів, 1901-1910.
 437

Київ: Наукова думка, 1967.

Коломийки Прикарпаття - Науково-популярне видання /
Збирач та впорядник Я. Куняк. - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2006.
Нар. пісні в зап. І. Франка - Київ: Муз. Україна,
1974.
http://music.com.ua/braty
/ Зібрав, підготував до друку та опублікував
Володимир С. Плав’юк, т.1. - Едмонтон, 1998.
Русинський ерос - Петровцій Йван. - Ужгород,
2001
Сором, фольк., зап. В. Гнатюка - Das Geschlechtleben des ukrainischen Bauernvolkes in
Österreich-Ungarn. Folkloristische Erhebungen von Votodymyr Hnatjuk. - Leipzig: 1912,
2.
Українська народня творчість - / Зібрав Дмитро Гулей.
-Т о р о н т о , 1986.
, , , / Зібрав
Хведір Вовк. - Париж, 1898.
Українські жартівливі пісні - / Упорядкування, передмова,
примітки M. М. Красикова. - Харків: Фоліо, 2004.
, порудив М. Номис. - СПб., 1864.
Українські сороміцькі пісні - порядкування, передмова,
примітки M. М. Красикова. - Харків: Фоліо, 2003.
. - Київ: ПБП «Фотовідеосервіс», 1995.
Чубинський 1995 -
- В 2 кн. Упорядкували C. К. Горкавий, Ю. О. Іванченко. - Київ:
Мистецтво, 1995.
Широцький 1998 - Широцький К. «Загадки, жарти, скоромовки, пісні [Словарець бур­
сацького говору]». Нова
серія, т. 6. - Харків: 1998, с. 2 0 1 -2 0 6 .

Андрухович Ю.( Роман, 3-тє вид. - Київ: Критика, 2005.

Андрухович Ю. Вибрані спроби 1999-2005 років. - Київ:
Критика, 2006.
Андрухович Ю. - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000.
Андрухович Ю. «Рекреації». Повість. , 1992, № 1.
Андрухович Ю. Замість роману. - Харків: Фоліо, 2007.
Андрухович Ю. «Центрально-східна ревізія». У виданні: ,
- Львів, 2001.
Андрухович Ю. «Seven-eleven». У виданні:
Чернівці: Молодий буковинець, 2002.
Антипович Т. «Сутужності». 2002, № 15.
Білецький А. «Усе геніальне - просто». , 2004, № 4.
Бондар А. «Псалом братерству». , 2004, № 21.
Бондар-Терещенко І. «Молода шпана». , 2003, № 2.
Бондар-Терещенко І. «Ментальність шпани». Сучасність, 1998, № 3.
Бортніков С. . - Тернопіль, 2003.
Бортніков С. - Тернопіль, 2002.
Бриних М. «Голосіння з-під снігу». , 1999, № 126.
Бутулеску Валеріу. . - Бухарест, 2002.
Василенко Ю. «Диявольська фієста на попелищі цнотливості». 2001,

Винниченко В. «Щоденник». , 1990, № 10.

Винничук Ю. . - Львів: ЛА «Піраміда», 2005.
Винничук Ю. «Груші в тісті». , 01.03. 2000.
Винничук Львів: Піраміда, 1996.
Винничук Ю. «Із “Записок пройдисвіта»” . Березіль, 2004, № 9.
Винничук Ю. - Львів: ЛА «Піраміда», 2004.
Винничук Ю. «Обід». У виданні:
- Чернівці: Молодий буковинець, 2002.
Винничук Ю. «Троянда Орисі». , 2004, № 33.
Власішен Ю. «Апокаліпсис». , 2002, № 2.
Вольвач П. Роман. - Тернопіль: Джура, 2004.
Ворс їда. «Орган шостого чуття». , 2004, № 21.
Врублевський В. . Повісті. - Житомир: КВО «Житомирський вісник»,
1992.
Врублевський В. «Текля з Марією та ще хтось третій». Міні-повість. 1993, № 27.
Врублевський В. Проза. - Житомир: Видавництво «Авжеж!», 1998.
Гаврилів Т. «Щоденник Одіссея». , 2002, № 15.
Гавран Миро. «Усе про жінок». , 2003, № 2.
Гримич М. Роман. - Львів: Кальварія, 2003.
Гримич М. Роман. - Львів: Аверс, 2000.
Гужва В. «Рай». , 1999, № 9 -1 0 .
- Львів, 2004, № 3.
Даниленко В. «Людина громів». , 2006, № 196.
Даниленко В. «Сучасна українська літературна містифікація». , 2006,
№ 195.
Даниленко В. «У промінні згасаючого сонця». , 2004, № 174.
Дереш Л. , Роман. - Харків: Фоліо, 2007.
Дереш Л . Львів: Кальварія, 2002.
Дереш Л . Роман. - Київ: ПП «Дуліби», 2006.
Дереш Л. «Поклоніння ящірці». , 2002, № 16.
 439 —

Діброва В. - Київ: Критика, 1999.

Діброва В. «Поетика застілля». П ’єса на дві дії. , 1998, № 105.
Діброва В. «Проект “Діброва”». , 2002, № 14.
Дністровий А. «Вагітність, пенсіонер та інші непередбачення». , 2004,
12
Дністровий А. Роман. - Київ: Факт, 2003.
Дністровий А. . - Київ: Факт, 2001.
Дністровий А. - Харків: Фоліо, 2005.
Дністровий А. Роман. - Київ: Факт, 2005.
Дністровий А. «Пожежа». , 2004, № 12.
Дністровий А. «Учитель». П ’єса на одну дію. У виданні: У
- К и їв : Смолоскип, 1998.
Довженко Отар. «Я кохаю музику». , 2003, № 4.
Дрозд В. «Життя як життя». Короткі оповідання. , 2002, № 5-6.
Думанська О. - Львів: Каменяр, 2002.
Ерно А. Романи / Пер. з фр. Є. Кононенко. - Київ: Факт, 2002.
Єлінек Е. «Піаністка» / Пер. з нім. Олександр та Ольга Плеваки. , 2003, № 7-8.
Жадан С. Нова книга віршів. - Львів: Кальварія, 2001.
Жадан С. - Київ: Критика, 2006.
Жадан С. «Власник найкращого клубу для геїв». У його ж: - Харків: Фоліо,
2006.
Жадан С. «Депеш Мод». У його ж: . - Харків: Фоліо, 2006.
Жадан С. - Харків: Фоліо, 2006.
Жадан С. «Сорок вагонів узбецьких наркотиків». , 2006, № 196.
Жадан С. «Anarchy in the UKR». У його ж: - Харків: Фоліо, 2006 .
Жолдак Б . - Київ: Факт, 2001.
Жолдак Б. «Голодна кров». У виданні: Збірник п’єс. - Київ, 2002.
Жолдак Б . «Символ віри». У виданні: 25 есеїв про свободу. - Львів: ВПК
«Глобус», 2003.
Жолдак Б. Extra drive stories. - Львів: Кальварія, 2002.
Жолдак Б. Оповідання. - Львів: ЛА «Піраміда», 2004.
Журавський В. «Сучасні прокльони». Спецвипуск, 2004, № 12.
Жураківський А. «Кінець відпустки». , 2004, № 4.
Ж ураківський А. «Комунікабельність ангелів». , 2003, № 4.
Жураківський А. «Нічні сеанси». , 2004, № 4.
Ж ураківський А. «Об’єкти симпатій». , 2004, № 4.
Жураківський А. «Перегони». , 2004, № 4.
Ж ураківський А. «Чудовий світ». , 2004, № 4.
Забужко О. - Харків: Акта, 2000.
Забужко О. 15 текстів про українську революцію. - Київ: Факт, 2005.
Забужко О. «Музей покинутих секретів». Розділи з нового роману. , 2005,
№ № 7 -8 ,9 , 10.
Забужко О. Роман. - Київ: Згода, 1996.
Захарченко А. «Шелест». , 2003, № 4.
Поезії. Гордій Безкоровайний, Василь Махно, Борис Щавурський. -
Тернопіль: Лілея, 1994.
Зборовська Н. Анти-роман. - Тернопіль: Джура, 2003.
«ІБТ-Жадан: Е-таіІювання реальности». 2004, № 2 .
Івченко Я. «Синдром набутого імунітету». , 2003, № 3.
Іздрик. Новели. - Львів: Кальварія, 2005.
Іздрик. - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997.
Іздрик. «Павільйон». ,
2004, № 3 .
Ірванець Вірші з трьох книг і з-поза них. - Київ: Критика, 2003.
Ірванець О. - Київ: Смолоскип, 2002.
Каїнська О. «Письмо». Кн. 1. , 2002, № 16.
Карпа І. Серія «Іехі-драйв». Роман.
- Київ: ПП «Дуліби», 2005.
Карпа 1. - Харків: Фоліо, 2004.
Кашка В. «Житло». Роман-робітня. , 2004, № 171.
Клименко Л. Серія «Іехі-драйв». Роман. - Київ: ПП
«Дуліби», 2006.
Клименко Л. Роман. - Київ: ПП «Дуліби», 2005.
Кожелянко В. «Чайна ейфорія». У виданні:
.- Чернівці: Молодий буковинець, 2002.
Ключ Ю. «Біс в ребро». 1995, № 3.
Кокотюха А. Роман. - Львів: Кальварія, 2002.
Кокотюха А. . Роман. - Київ: Факт, 2001.
Кокотюха А. Кримінальні повісті та оповідання. - Київ: Смолоскип,
1996.
Кокотюха А. . Пригодницький роман. , 2005, № 3-4.
Колісник Г. - Київ: Радянський письменник, 1990.
Кондратенко М. «Уроки сексу». 2003, № 4.
Кононенко Є. Рговив т ^ а ^ о в . - Львів: Кальварія, 2005.
Кононенко Є. Збірка оповідань. Київ: ПП «Дуліби», 2006.
Кононенко Є. «Рубець на обличчі». Оповідання. , 2004, № 10.
Кононович Л . - Львів: Кальварія, 2001.
Кононович Л. Роман. - Львів: Кальварія, 2002.
Костенко Л. Історичний роман. - Київ: Український письменник, 1999.
Костенко Л. «Зелена пані Гелена». Уривок з поеми “Берестечко” . , 1989, № 6.
Костенко Л. Київ: Радянський письменник, 1979.
Котляревський І. П Поема. - Київ: Радянська школа, 1989.
Криштопа О. «А я яй!» , 2005,№ 183.
Криштопа О. «Жах на вулиці В ’язнів». , 2003, № 168.
Кудін А. Практичний посібник по боротьбі з тероризмом. - Львів:
Кальварія,2001.
Курай Юрай (Юрій Василенко). «Ме густас ту, або Тім та ватага». , 2003,
№ 3.
Курай Юрай (Юрій Василенко). «Mania contradicens». , 2003, № 3.
Кухарук Р. «Любити хлопчика». Київ, 1998, № 9-Ю .
Лис С. «Моя Мадонна». 1996, № 2-3.
Лиховій Д. «Революція в дупах». , 2003, № 1.
«“Львівське метро” № 4». , 2002, № 15.
Луканов Ю. . - Київ, 2004.
Лукаш М. - Київ: Ярославів Вал, 2003.
Лучук І. «Пісень пісня». У виданні: , , «ї».
Львів: 2004, № 3.
Малащук А. «Останній ворог». , 2002, № 156.
Малко Р. Поезії. - Київ: Смолоскип, 2001.
Марк (Михайловський) М. Ходожня публіцистика, оформлена в
ром ан-хроніку.-К иїв: 1998.
Маскульт. - Київ: Критика, 2003.
Матіос М . . - Львів, 2003.
Матіос М. - Львів: ЛА «Піраміда», 2004.
Матіяш Д. «Риби головою праворуч». , 2005, № 22.
Махно В. «Passport». , 2006, № 10.
Махно В. «Weekend американської родини». , 2006, № 197.
Мирний Панас. «Палійка». У його ж: Твори в 5 т. - Київ, 1954, т. 1.
Могилянський М. «Честь». Роман. , 1990* № 1.
Морговський А. «Салаїха, нера...» 2002, № 15.
Морговський А. «Смерть у Золотих Пісках». , 2001, № 139.
Морговський А. «Тінь птеродактиля». , 2002, № 9-10.
Морговський А. , Роман, (філософсько-еротич-
ний конспект). - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997.
Москалець К. «Вечірній мед». Роман. Кн. 3. , 2003, № 4.
Москалець К. «Зірка на ім’я Марія». Повість. , 2006, № 197.
Мухарський А. - Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»,

Нагач М. Повість. - Львів: Кальварія, 2005.

Неборак В. http://www.pisni.org.ua/
Неборак В. Вірші. - Київ, 1990.
Неборак В. «Увертюра до роману “Пан Базьо та решта”». , 1993, № 1.
Вірші. - Івано-Франківськ, 1992.
Окара А. Інтерв’ю, http://www.telekritika.ua/
Окуневський І. «Чиряк». , 2003, № 3.
Окуневський І. «Знадвору». , 2003, № 3.
Омельченко М. «Свято біди». - , 1999, № 7-8.
Отченко О. . - Гребінка, 2004.
Павлюк І. «Якщо вірити серцем». , 2003, № 162.
Пашковський Є. «Безодня». У виданні: - Київ: Генеза,
1997.
Пашковський Є. . - Київ: Генеза, 1999.
Перець Червоний. (Апокаліптична п’єса). www.samvydav.
net
Перець Червоний. www.samvydav.net
Пиркало С. Роман не для молодшого шкільного віку. - Київ: Факт,
2004.
Підмогильний В. Роман, повісті. - Дніпропетровськ: Промінь, 1990.
Подерв’янський Лесь. «Блєск і ніщєта підарасів». , 2006, № 11.
Подерв’янський Лесь. «Гамлєт, або Феномен датського кацапізму». У його ж:
. - Львів: Кальварія, 2000.
Подерв’янський Лесь. «Данко». У його ж: . - Львів: Кальварія, 2000.
Подерв’янський Лесь. «Діана». У його ж: . - Львів: Кальварія, 2000.
Подерв’янський Лесь. «Дохуя масла». У його ж: - Львів: Кальварія,

Подерв’янський Лесь. «Васіліса Єгоровна і мужичкі». У його ж: -

Львів: Кальварія, 2000.
Подерв’янський Лесь Аудіозапис.
Подерв’янський Лесь. Аудіозапис.
Подерв’янський Лесь. «Казка про рєпку, або Хулі не ясно?». У його ж:
- Львів: Кальварія, 2000.
Подерв’янський Лесь. «Кацапи». У його ж: - Львів: Кальварія, 2000.
Подерв’янський Лесь. «Кривенька качечка». У його ж: П ’єса. Проза. -
Харків: Фоліо, 2006.
Подерв’янський Лесь. «Место встрєчі ізмєніть ніззя, блядь». У його ж:
- Львів: Кальварія, 2000.
Подерв’янський Лесь. diablo710.narod.ru/fan.html
Подерв’янський Лесь. «Множення в умі, або Плинність часу». У його ж:
- Львів: Кальварія, 2000.
Подерв’янський Лесь. «Нірвана, або Альзо шпрех Заратустра». У його ж:
- Львів: Кальварія, 2000.
Подерв’янський Лесь. «Остановісь, мгновєньє, ти прекрасно!». У його ж:
- Львів: Кальварія, 2000.
Подерв’янський Лесь. «Павлік Морозов». У його ж: часу.-Л ьвів:
Подерв’янський Лесь. «Пацавата історія». У його ж: Львів: Кальварія,

Подерв’янський Лесь. «Піздєц». У його ж: - Львів: Кальварія, 2000.

Подерв’янський Лесь. Аудіозапис.
Подерв’янський Лесь. «Сноби». У його ж: Львів: Кальварія, 2000.
Подерв’янський Лесь. «Утопія». У його ж: Львів: Кальварія, 2000.
Подерв’янський Лесь. «Хвороба Івасика». У його ж: -Л ьвів: Кальварія,

Подерв’янський Лесь. «Цікаві досліди». У його ж: Львів: Кальварія,

Позаяк Ю. «Українські лімерики». , 2003, № 2.

Позаяк Ю. Київ, 1997.
Покальчук Ю. «Жовте листя». , 2001, № 152.
Покальчук Ю. «Заборонені ігри». Повість. , 2005, № 6.
Покальчук Ю. «Паморочливий запах джунглів». , 2005, № 22.
Покальчук Ю. «Таксі Блюз». 2002, № 15.
Покальчук Ю. Оповідання та повісті. - Львів: Кальварія, 1998.
Поліщук В. «Онан». 1998, № 2 .
Попідоха A. Yesterday. , 2005,№ 22.
Процюк С. «Love story (майже сентиментально-клінічна)». , 2001,
№ 138.
Процюк С. «Тотем». , 2004, № 178.
П’ятаченко С. «Із книги “Кораблик та інші 2004, № 21.
Роздобудько І. Мерці. Роман. - Львів: Кальварія, 2001.
Роздобудько І. «Ранковий прибиральник». , 2003, № 12.
Росич О. Трагікомедія. У виданні: Збірник п’єс. - Київ,

Рябчук М. «Вісім думок про Шевченківську премію». 2001, № 3.

Рябчук М. «Критика за п’ятою графою». , 1999, № 11-12.
Савчук О. «Згубна звичка». , 2004, № 1.
Світличний І. Київ: Сфера, 2001.
Семенко М. Київ: Дніпро, 1985.
«Синопсис станіславський необов’язковий». 2002, № 13.
Скуратівський В. «Жеребець». , 2002, № 4.
Славів В. Яйця Гамлета, www.samvydav.net
Слапчук В. «Кенгуру завбільшки з цвіркуна». 2004, № 1-2.
Слапчук В. «Крихти хліба у бороді Конфуція». , 2004, № 173.
Слапчук В. Поезія, проза. - Луцьк, 2001.
Сняденко Н. Львів: ЛА «Піраміда», 2001.
Соловей О. Етюди, повість. - Донецьк, 2005.
Соловей О. «Конуси і дирижаблі». 2005, № 193.
Солодько П. «Четверта революція». , 2003, № 2 -3 .
Сорокін С. «Щоденник наркомана». , 2003, № 4.
Таран Л. «“Атол Мороруа”». , 2004, № 12.
Таран Л. Збірка оповідань. - Київ: ПП «Дуліби», 2006.
Тарасюк Г. «Гаспид і Маргарита». Повість віртуальна. , 2003, № 3-4.
Тарасюк Г. Новели. Оповідання. - Чернівці: М істо, 2004.
Тарасюк Г. «“Лексикон сороміцький” . До студій з української цноти». , 2005,
№ 3 -4 .
Тарасюк Г. «Мій третій і останній шлюб». , 2002, № 156.
Тарасюк Г. Проза. - Бровари: вид-во ПП «МН ТРК “Відродження”», 2006.
Тарасюк Г. «Покоївка». Повість кримінальна. , 2003, № 3-4.
Тарасюк Г. «Сни анахорета». Повість. , 2004, № 1 1.
Тарнавський В. «Порожній п’єдестал». , 1990, № 2.
Тарнашинська Л. «Знак місячного затемнення». , 2004, № 12.
Тарнашинська Л. «Клінічний випадок». У її ж: Новели. Київ:
Престиж Інформ, 1999.
Тарнашинська Л. «Флорентина». , 2001, № 10.
Тичина П. Повне зібрання творів. У 12 т. - Т. 1. - Київ: Наукова думка, 1984.
Ткачук Михайло. , Роман. - Львів: Кальварія, 2003.
- http://misto.ridne.net/viewthread.
рЬр?М=1444
Вибрані сторінки / Укладання і коментарі: Микола Сулима. -
Ніредьґаза, 1996.
Ульяненко Олесь. «Ангели помсти». Трилогія. , 2006, №№ 199,200.
Ульяненко О. «Богемна рапсодія». К ур’єр Кривбасу, 1999, № № 119-121.
Ульяненко О. Роман. - Київ: Український письменник, 1999.
Ульяненко О. «Ізгої». Маленька повість. , 2003, №№ 1,2.
Ульяненко О. «Ірка». , 1999, № 114.
Ульяненко О. «Квіти Содому». , 2005, № № 190,191, 192.
Ульяненко О. «Сєдой». , 2003, № 1.
Ульяненко О. «Хрест на Сатурні». , 2004, № № 176, 177.
Федотюк П. 1994, № 2.
Хвильовий М. Новели, оповідання, етюди. - Київ: Радянський письменник,
1989.
Хвильовий М. У 2 т. - Київ: Дніпро, 1990.
Христан О. «Марення». , 2003, № 4.
Цибулько В. - Київ-Львів: Асоціація «Нова література», 1996.
Цибулько В. 999. - Харків: Фоліо, 2003.
Цибулько В. - Львів: Кальварія, 2000.
Цимбалюк Г. «Останні проводи». Оповідання. 1998, № 40.
Чорногуз О. «Міністр без портфеля, або Велика гра». Сатиричний роман. , 2006,
№ № 9 ,1 0 .
Шевченко Т. Г. У 12 т. -Т .2 .П о е з ія 1847-1861.-К и їв : Наукова
думка, 1990.
Шевчук Валерій. «Місяцева зозулька із ластів’ячого гнізда». У виданні: -
- Київ: Генеза, 1997.
Шевчук Валерій. «П ’ятий номер». , 1990, № 5.
Шевчук Валерій. «Чорна кішка, яка шукала батька». - , 2004, № 1-2.
Шинкар В. «Вафлі “Артек”». , 2005, № 22.
Шинкаренко Ю. - Київ: Смолоскип, 2003.
Шкляр В - Львів: Кальварія, 2001.
Шкляр В. «Кров кажана». , 2002, № 12.
Шніцер В. http://www.chas.cv.ua/15-03/rudyment.html
Яворівський В. - Київ: Криниця, 2000.
Яровий О. «Квартали ностальгій 09.07.2001.
Яровий О. Оповідання. Повість. - Київ: Український письменник,
1999.
Ярошенко В . - Київ, 1919.

«Авжеж!» (журн.) «Політика і культура» (журн.) - ПІК

«Високий замок» (газ.) - В З «Поступ» (газ.)
«Київ» (ж урн.) «Світ молоді» (газ.) - СМ
«Kнижник-review» (газ.) - Кг «Світовид» (журн.)
«Критика» (журн.) «Свобода» (газ.)
«Кур’єр Кривбасу» (журн.) «Україна молода» (газ.) - УМ
«Лель» (журн.) «Четвер» (журн.)
«Молода У країна» (журн.) «ШО» (журн.)
«Перець» (журн.)

БСРЖ . - Мокиенко В. М., Никитина Т. Г. - СПб.:

Норинт, 2000.
Богданович Неделжо. , 3 изд. - Ниш: Просвета,

Буй Василий [псевдонім].

- Москва: Редакция АСМ «Помовский и партнеры», 1995.
Войтович 2002 - Войтович В. М. - Київ: Либідь, 2005.
Глазунов С. А. , 3-є изд.,
стереотип. - Москва: Русский язык, 2002.
Грачев, Мокиенко 2000 - Грачев М. А., Мокиенко В. М.
- СПб.: Фолио-пресс, 2000.
Даль В. И. В 4 т. - Москва: Терра
1995.
Жайворонок 2006 - Жайворонок В. В. . -
- Київ: Довіра, 2006.
Квеселевич 2003 - Квеселевич Д. И.
- Москва, 2003.
Клименко Н. Ф., Пономарів О. Д., Чернухін Є. К. -
Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2005.
Крысин Л. П. 5-е изд., стереотип. - Москва:
язык, 2003.
Кудрявцев А. Ю., Куропаткин Г. Д.
- Москва: КОМТ, 1993.
Кудрявцева Л. А., Приходько И. Г. Учебное
пособие / Под ред. Л. А. Кудрявцевой. - Київ: ООО «ИД “Аванпост-Прим”», 2006.
Кузьмич 2000 - Кузьмич В. Москва:
Зеленый век, 2000.
Маковский 1996 - Маковский М. М.
- Москва: Гуманит. изд.
Центр «В Л А ДОС», 1996.
/ Под ред. А. Н. Кохтева. - Москва, 1992.
МС - / Гл. ред. Е. М. Мелетинский. - Москва: Советская Энцик­
лопедия, 1991.
Московцев, Шевченко 2004 - Московцев Н., Шевченко С. ,
- СПб.: Питер, 2004.
/ Укладач О. Гаврилів. - Львів: Апріорі, 2005.
Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. 80000 слов и фразео­
логических выражений / РАН; Институт русского языка им. В. В. Виноградова. Изд.
4-е, доп. - Москва: Азбуковник, 1999.
. Составилъ Михаилъ Левченко. - Кіевь, 1874.
Плуцер-Сарно А. , т. 1. - СПб.: Лимбусс Пресс, 2001.
Плуцер-Сарно 2005 - Плуцер-Сарно А. , т. 2. -
СПб., 2005.
Прокопенко Ю. . 3-є изд., перераб. и доп. - Москва:
Рипол Классик, 1999.
РУС - / Упорядники-редактори М. Калинович і В. Яро­
шенко / Головний ред. акад. А. Ю. Кримський. - Т. 2, вип. 3. - Київ: Вид-во «Україн­
ська радянська енциклопедія», 1933.
/ Составитель Т. В. Ахметова. - Москва: Глагол, 1996.
В 11 т . -К и їв : Наукова думка, 1970-1980.
/ Укладачі В. М. Білоноженко, 1. С. Гнатюк та
ін. - Київ: Наукова думка, 2003.
 447 —

2002 - В. - Одесса, 2002.

СРБ 2003 - Мокиенко В . М ., Никитина Т. Г.
- СПб.: Норинт, 2003.
С р е з н е в с к и й И. И. т . - М о с к в а , 1989.
СС 1C - Уклали О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. -
Київ: Довіра, 2006.
Трофимчук М., Трофимчук О. Львівська Богословська
Академія; Інститут неолатиністики. - Львів: Вид-во Л БА , 2001.
Флегон 1973 - Флегон А.

Пер. Волковинского А. М. -
Лондон: ТОО «РИКЕ», 1993.
В 2 кн., 2-ге вид., стереотип. - Київ: Наукова
думка, 1993.
ЯБМ - Хоменко О. Б.
В 2 т. - Київ: ФОРТ-М, 1998.
Adams James Noel. - London: Duckworth, 1982.
A dictionary of symbols 1996 - A dictionary o f symbols / Jean Chevalier and Alain Gheerbrant;
translated from the French by John Buchanan-Brown. - London - New York: Penguin
Books, 1996.
Grochowski Maciej. - Warszawa, Wydawnictwo
Naukowe PW N ,2003.
Dqmbrowska Anna. - Warzsawa, 2005.
Vladimir Shlyakhov and Eve Adler.
Hauppauge. - New York: Barron’s, 2006.
Drummond David Allan. / compiled by D.A.
Drummond and G. Perkins. 2nd, rev. ed. - Berkeley: Berkeley Slavic Specialties, 1980.
Harry Walter, Valerij Mokienko. - Greifswald,

Lewinson 1999 - Lewinson Jacek. - Warszawa: Ksiqzka і

Wiedza, 1999.
McDonald J. - London: Sphere Books Ltd,
1989.
Mills 1993 - Mills Jane. - London: Penguin, 1993.
Stownik Encyklopedyczny. - Wroclaw: Wydawnictwo Europa, 1999.
Ourednik Patrik. , 2-е vyd. - Praha,
1992.
Richter 1993 - Richter Alan.
, 3rd ed. - Harper Perennial: A Divission of HarperCollins
Publishers, 1993.
Spears Richard A.
2nd abridged
ed., 2nd rev. ed. - New York, N.Y., UJS.A., 1991.
 . A thematic dictionary of quotation. - London: Cassel, 1993.
/ Ed. Tom McArthur. - Oxford
University Press, 1996.
The Wordsworth Dictionary of Sex 1994 - The Wordsworth Dictionary of Sex. Robert Goldeston
Ph.D. and Kenneth A nderson.-L ondon, 1994.
Women word 1989 - / Jane
M ills .- Harlow,Essex, England: Longman, 1989.

Ажеж 2003 - Ажеж Клод. . Вклад лингвистики в гуманитарные науки.

Пер. с ф р. Б. Н. Нарумова. - Москва: Едиториал УРСС, 2003.
Айдачич 2003 - Айдачич Д. В. «Эротическая лексика в славянских языках».
, вып. 6, т. 5, ч. II. - Київ, 2003, с. 38-45.
Аксьонова Наталя. «Семіосфера еротичних мотивів у дитячих забавляннях із маніпу­
люванням пальцями». - Київ, 2003, с. 151-160.
Александрова Ольга. «К вопросу об определении роли маргинальных значений в опре­
делении социолингвистического статуса человека». . Збірник наукових
праць, вип. 1 . - Херсон, 2005, с. 167-171.
Сборник статей / Состави­
тель Н. Богомолов. - Москва: Ладомир, 1996.
Бардина Н. В. Одесса: Астропринт, 1997.
Бахтин 1990 - Бахтин М. М.
, 2-е изд. - Москва: Художественная литература, 1990.
Берн Эрик. / Пер. с англ. М. П. Папуш. - Москва: ACT, 1997.
Богданович Неделжо. - Ниш:
Просвета, 1998.
Бондаренко 2003 - Бондаренко Галина. «Символіка та семантика волосся».
- Київ, 2003, с. 55-62.
Борухов Б. Л. «Мат как философия жизни». ,
вып.1. - Саратов, 1994.
Брандт Р. «Кое-что о нескольких словах». , 1915,
№ 3 - 4 , с. 356.
Бурас М. М., Кронгауз М. А. «Сексуальная агрессия в русском языке».
Сборник научных статей / Под ред. И. А. Шалонова. Москва: РГГУ, 2004,
с. 115-125.
Валодзіна 2001 -ВалодзінаТаццяна. «Жаночы „ныз” у традыцыйнай культуры беларуса^».
, т. 2 / Под
ред. С. І. Данілоенкі. - Мінск, 2001, с. 30-40.
Вальтер, Мокиенко 2002 - Вальтер X., Мокиенко В. «Новая языковая жизнь древней­
шей профессии». Сборник научных статей к 60-летию проф.
М. А. Алексеенко. - Москва: Азбуковник, 2002.
_____________________________________ - - - 449 -----------------------------------------------------------------

Винничук 2006 - Винничук Ю.

. - Львів: Львівський національний університет
імені Івана Франка, 2006, с. 40-44.
Виноградов С. «Сквернословие». , 1993, № 4.
Всередині й назовні 2004 - , - Львів:
Ахілл, 2004.
Ворс їда. «Орган шостого чуття». , 2004, № 21, с. 4-45.
Вурм Барбара. «Поэтичность и эротическая метафора: заметки к некоторым ранним
текстам формалистов с точки зрения деконструктивистской гендерологии».Д о а -
, ,
Москва, 2001, с. 99-113.
Гаврилюк 1999 - Гаврилюк Елеонора. «Еротичні імплікації рослинної символіки в україн­
ській календарній обрядовості». вип. 2. - Львів,
1999,с. 32-55.
Галенко Олександр. «Сороміцька історія». , 2003, № 9, с. 7-11.
Гнатюк В. «Folklore de l’Ukraine. Український фолькльор. Сороміцькі звичаї, казки,
пісні, приказки, загадки і лайка.(Ехїг. des К р и л х аб іа, t. 5. 1898. Cet extrait ne peut
être vendu) (рец.)». , 1900, т. 33, кн. 1,
с. 32-33.
Голобородько Василь. «Виникнення казкових мотивів на підставі актуалізації та реалізації
внутрішньої форми табуйованого в соціумі слова на позначення коїтусу».
Збірник наукових праць. - Кривий Ріг, 2004, с. 69-85.
Голодов А. Г. «Гендерность в отраслевой лексике». -
-Ч е р к а с и , 2007, с. 1 5 4 - 157.
Гощило 2000 - Гощило Елена. «Новые члены (members) и органы: политика порнографии».
. - Москва: Идея-Пресс, 2000, с. 107-143.
Григораш 2007 - Григораш С. М.
Автореф. дис... канд. філол. наук. - Івано-Франківськ,
2007.
Грушевський М. С. В 6 т. 9 кн., т. І . / Упоряд. В. В. Яре­
менко. - Київ: Либідь, 1993.
Гундорова Тамара. Київ: Критика, 2005.
Гура 1978 - Гура A .B . «Символика зайца в славянском обрядовом и песенном фольклоре».
- Москва: Наука,
1978,с. 159-189.
Гусейнов Гасан. «Матерный пласт идеологического языка». У його ж:
Москва: Три квадрата, 2004, с. 145-235.
Дзендзелівський 1996 - Дзендзелівський Й. «Арґо нововижвівських кожухарів». У його ж:
Збірник праць. - Львів: Наукове товариство
ім. Т. Г. Шевченка, 1996, с. 245-285.
Доброльожа Галина. «Тема здоров’я в поліських народних порівняннях». .
Доповіді та повідомлення на IV Міжнародному конгресі україністів. - Київ, 2002,
с .138-141.
Древлянський Василь. «“Ой, мамо, в комору ведуть” (До історії лро післявесільні пере-
зв’янські наспіви)». , 2003, № 3, с. 65-78.
Дуличенко А. Д. «Язык и тело». . , т. 1. - СПб.:
Лимбусс Пресс, 2001, с. 35-48.
Елистратов B .C . «“Сниженный” язык и “национальный” характер». ,
1998, № 10, с. 82-89.
Ж ельвис 2001 - Жельвис В. И.
- Москва: Ладомир, 2001.
Ж ельвис В. И. «Русско-немецкие инвективные параллели: стратегия и тактика».
Сборник научных статей к 50-летию Харри Вальтера. - Москва:
«Издательство Элпис», 2006, с. 226-231.
Ж уйкова М . «Номінація смерті та архаїчне мислення».
, 1996,№ 1,с. 28-62.
Задюганий Пилип. «За рідну сороміцьку мову». 1993, N° 5.
Земская Е. А., Китайгородская М. А., Розанова Н. Н. «Особенности мужской и женской
речи». / Под ред. Е. А. Земской и Д. Н. Шмеле­
ва. - Москва, 1993, с. 429-450.
Сборник статей / Под ред. В. И. Жельвиса. - Москва: Ладомир,
2005.
Золотоносов М. Н. , ,
/ Сборник статей. - Москва: Ладомир,
1999.
Зорин А. «Легализация обсценной лексики и ее культурные последствия».
Сборник статей / Составитель Н. Бо­
гом олов.-М осква: Ладомир, 1996,с. 121-139.
Ильин Е. П. - СПб., 2003.
Карасик В. И ., Слышкин Г. Г. «Запрет и нарушение запрета как коммуникативные дей­
ствия» .« ..». Сборник статей / Под ред. В . И . Жельвиса. - Москва:
Ладомир, 2005, с. 17-34.
Кісь Р. Я. «Ерос і водна стихія (первісна семіотика шлюбної магії)». , 1994,

Коатс Д ж. «Женщины, мужчины и язык». - Москва: Языки славянской

культуры, 2005, с. 32-231.
Ковалев 1998 - Ковалев Г. Ф. «Похабен ли русский мат?».
. Вып. 4. Сборник научных трудов. - Донецк, 1998, с. 82-83.
Ковалев 2005 - Ковалев Г. Ф. «Русский мат - следствие уничтожения табу».
- Воронеж, 2005, с. 184-197.
Коваль 2005 - Коваль В. «Славянская этнофразеология в гендерном аспекте».
Сборник научных статей к 65-летию проф. В. М. Мокиенко. - Москва, 2005,
с. 82-88.
Коптева Т. «Лексичний аналіз байкерського сленгу». ,
2006, № 3 8 .
Коровушкин 2005 - Коровушкин В. П. «Инвективная лексика и фразеология в английском
и русском военных подъязыках: контрастивно-социолингвистический аспект».
Сборник статей / Под ред. В. И. Жельвиса. - Москва: Ладомир, 2005,
с. 376-420.
Красиков 2003 - Красиков Михайло. «“Ой дам тобі живиці живої...” (Заметки собирателя
украинского эротического фольклора , 2005, № 2, с. 52-53.
Красиков Михайло. «Таємничий дивосвіт українського еросу».
/ Упорядкування, передмова, примітки М. М. Красикова. - Харків: Фоліо, 2003,
с. 3-16.
Москва: Альта-принт, 2005.
Курочкін 2005 - Курочкін Олександр. «Мій плуг не оре, цілини не бере... (Весільна
еротична гра “ Забивання кілка”)». , 2005, № 3, с. 45-52.
Левин Ю. «Об обсценных выражениях русского языка».
. Сборник статей / Составитель Н. Богомолов. - Моск­
ва: Ладомир, 1996, с .108-120.
Лесюк 2007 - Лесюк Микола. «Табу та евфемізми в українських коломийках».
Збірник пам’яті професора Миколи Васильовича Никончука. - Житомир:
Вид-во Ж ДУ ім. І. Франка, 2007, с. 87-102.
Ліндсей 1995 - Ліндсей Дж. В 2 т., т. 1. - Київ, 1995.
Лєснова В. В. -
Луганськ, 2004.
Лоуэн А. / Пер. с англ. Елена Поле. - Екатеринбург: Деловая книга,
1999.
Лоуэн А. Физическая динамика структуры характера / Пер. с англ. Е. В. Поле. -
Москва: Компания ПАНИ, 1996.
Маєрчик 2003 - Маєрчик Марія. «Одяг як символічне тіло». -
Київ, 2003, с. 69-82.
Мельничук О. С. «Словник специфічної лексики говірки села Писарівки (Колимсько­
го району, Одеської області)». , вип. 2. - Київ, 1952,
с. 67-98.
Михайлин В. Ю. «Русский мат как мужской обсценный код: проблема происхождения и
эволюция статуса». Сборник статей / Под ред. В. И. Ж ель­
виса. - Москва: Ладомир, 2005, с. 69-137.
Мокиенко В. М. «Русская бранная лексика: цензурное и нецензурное». .,
, ). - СПб.:
Н орин т,2 0 0 3 ,с . 10-61.
Німчук 1992 - Німчук В. В. - Київ:
Наукова думка, 1992.
Осадчий В. И. «Ненормативная лексика - духовный тупик общества». ,
вип. 9, т. 2. - Київ: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2007, с. 65-71.
Отин 2006 - Отин Е. С. - .»
- Москва: ООО «Изд-во ЭЛПИС», 2006.
Плуцер-Сарно А. «Матерный словарь как феномен русской культуры». У його ж:
, т. I . - СПб.: Лимбусс Пресс, 2001, с. 49-74.
Плуцер-Сарно А. «О семантике слова “ мат”». У його ж:
, т. 1. - СПб.: Лимбусс Пресс, 2001, с. 75-80.
Плуцер-Сарно 2005 - Плуцер-Сарно А. «Философия “пизды”». У його ж:
, т. 2. - СПб., 2005, с. 18- 40.
Пономар 1997 - Пономар Л. - Київ, 1997.
Ревакович М. «Ерос і вигнання». , 2006, № 10, с. 28-32.
Руднев В. П. «Введение в “пизду”».
, т. 2. - СПб., 2005, с. 496-506.
Руднев В. П. «“И это все о нем”: “Хуй”: Феноменология, антропология, метафизика, праг-
масемантика». т. 2. - СПб.: Лимбусс Пресс,
2001, с. 6-34.
Руднев В. «Метафизика ф утбола». 1999, № 8, с. 60-67.
Рябчук Микола. «Сірко і Шаріков». , 2007, №1 1 .
Сикалов В. «Кино-мат». 2006, № 12, с. 28.
Сиротинина О. Б. «Русский язык в разных типах речевых культур». ,
Сборник статей, вып. I . - Москва: Азбуковник, 2000, с. 240-248.
Ставицька Л. О. «Гендерні стереотипи в сучасній українській мовній свідомості (за
даними асоціативного експерименту зі словами “жінка” , “чоловік”».
, вип. 5, т. 3. Серія
«Філологіч-ні науки»: Збірник наукових праць. - Луганськ/ Луганський національний
педагогічний ун-т. ім. Тараса Шевченка, 2004, с. 58-66.
Ставицька Л. О. «Дискурс помаранчевої пристрасти». , 2005, № 3, с .13-16.
Ставицька Л. О. «Комунікативні стратегії вживання обсценної лексики (гендерний
аспект)». Материалы Международной конференции. -
Тула, 2007, с. 134-136.
Ставицька Л. О. «Проблеми інтерпретації та лексикографічного опрацювання лайливої
лексики». - Львів:
Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2006, с. 6-20.
Ставицький 1989 - Ставицький О. Ф. «Коментар до “Енеїди” Івана Котляревського та
його історія». Поема. - Київ: Дніпро, 1989.
Супрун В. И. «Тоталитаризм / демократия и язык». К
60-летию профессора В. М. Мокиенко. - СПб.: Фолио-Пресс, 2000, с. 389-392.
Таннен Дебора.
- Москва: Вече, Персей, ACT, 1996.
Тараненко О. О. «Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація як характерні
явища стилістики сучасної української мови (з кінця 1980-х pp.)». ,
2003, № 1,с. 23-41.
Телия В. Н. ,
- Москва: Школа «Языки русской культуры», 1996.
Титаренко Марія. «Феномен Ельфріде Єлінек: Неперекладність жінки». , 2005,
№ 67.
: Збірник матеріалів наукової конференції / НАН України; Інсти­
тут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського; Україн­
ський етнологічний центр / Гол. ред. Ганна Скрипник, упорядники Олена Боряк, Ма­
рія Маєрчик. - Київ, 2003.
Тоддес Е. А. «Энтропии вопреки (О поэзии Тимура Кибирова)». , 1990, № 4.
Толстая 2001 - Толстая С. М. «Полесские поверья о ходячих покойниках».
Исследования и материалы. Москва: Индрик,
2001, с .151-205.
Топоров 1979 - Топоров В. Н. «Семантика мифологических представлений о грибах». -
- Москва: Наука, 1979, с. 234-298.
Труб В. М. «Порівняльний аналіз засобів протиставлення різних регістрів урбаністичної
мовної комунікації». , 2007, № 1, с. 66-72.
Ульянов Анатолий. «Сергей Жадан. “ХУЙ” как метод украинской литературы» /
- Харків: Фоліо, 2006, с. 755-757.
Успенский Б . «“Заветные сказки” A .A . Афанасьева». .
Сборник статей / Составитель Н. Богомолов. - Москва: Ла­
домир, 1996, с. 143-164.
Успенский Б. «Мифологический аспект русской экспрессивной фразеологии». У його ж:
. , т. 2. - Москва: Гнозис, 1994, с. 53-128.
Швейцер А. Д. - Москва: Наука,
1983.
Шевченко Р. В. - Полтава: «Друкарська
майстерня», 2004.
Шеррі Ортнер. «Чи співвідноситься жіноче з чоловічим як природа з культурою?».
, , - Львів: ВНТЛ-Класика, 2003,
с. 134-150.
Шиманський Роберт. «Сексуалізми української мови». Збірник наукових
праць. - Кривий Ріг, 2003, с.125-138.
Шипка Данко. - Београд, 1999.
Шумейко Тарас. «Ерос у Тичини». , 2000, № 9, с. 94 -108.
Щербинина Ю.*В. «Проблемы речевой агрессии в общении школьников».
Сборник научных трудов. - Воронеж, 2003, с. 71-86.
Aman Reinhold. I st Marlowe & Company ed. - New
York: Marlowe & Co., 1996.
Andersson L. G., Trudgill P. Oxford, Basil Blackwell LTD., Bailey L. A.,
1990.
Arango Ariel C. Northvale, N J.: Aronson, 1989.
Bogdanovic N. , Prosveta, Ni§, 1998.
Cameron, Debohra; Kulick, Don. - Cambridge University Press, 2003.
Cooper 2003 - Cooper Brian. «The classic mother phrase in Russian: its form and origin».
, 2003, vol. 17, № 1-2, p. 3-26.
Epstein Joseph. «Sex and Euphemism». / edited by
D. J. Enright. Oxford [Oxfordshire]. - New York: Oxford University Press, 1985,
p. 56-71.
Falowski A.
- Krakow, 1996. Fine, M arlene,G.; Johnson Fern. L. «Female
and Male Motives for Using Obscenity». ,
1984, vol. 3 (1 ), p. 59-74.
Hopson Janet L. . - New York: William Morrow and
Company, 1979.
Johnson Sterling. ,
1st ed. - New York:
St. M artin’s Griffin, 2004.
Kauffman C. A. «A Survey of Russian Obscenities and Invective Usage».
, 1980, vol. 4 (2), p. 261-289.
McEnery Tony. ,
- London; New York: Routledge, 2006.
Razvratnikov B. S. «Elementary Russian Obscenities».
, 1979, v. 3, p. 197-204.
Smal-Stocki R. «Taboos on Animal Names in Ukrainian». , 1950, № 2 6 , p. 4 8 9 -4 9 3 .
, , /
- Oxford, UK; Cambridge, Mass., USA: Blackwell, 1991.
Wajnryb Ruth. - New York: Free Press, 2005.
 Редактор-лексикограф
Технічний редактор
Літературний редактор та коректор
Верстка
Відповідальний за випуск

Підписано до друку 07.11.2007. Формат 70х90/|6. Гарнітура Тайме.

Папір офсетний. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 33,34.
Умови, фарбовідб. 33,77. Обл.-вид. арк. 36,71. Зам № 7-1572.

Видавець: СП «Часопис “Критика”» ДК № 2189 від 18.05.2005

Свідоцтво про реєстрацію КВ 2690 від 21.04.1997
01001, Київ-1, а/с 255
www.krytyka.kiev.ua,krytyka@krytyka.kiev.ua
Дистрибуція: тел./факс + 38 044 270 54 00; office@krytyka.kiev.ua
Представництво у Львові: тел. + 38 0322 67 36 96; natalyasereda@ukr.net

Надруковано у ЗАТ «В1ПОЛ».

03151, Київ-151, вул. Волинська, 60
Будемо раді отримати від читачів відгуки про цю книжку
з поміткою на конверті «Словник» поштою 01001, Київ, а/с 255
або електронною поштою books@krytyka.kiev.ua
 Леся Ставицька
доктор філологічних наук, професор,
завідувачка відділу соціолінґвістики
Інституту української мови НАНУ

Авторка монографій «Естетика слова

в українській поезії 10-30 рр. XX ст.» (2000),
«Арґо, жаргон, сленґ:
Соціяльна диференціяція української мови» (2005),
«Жанри і стилі в історії української
літературної мови» (1989, у співавторстві),
«Українсько-російська двомовність.
Лінґвосоціокультурні аспекти» (2007, у співавторстві).
Її перу належить низка словників:
«Короткий російсько-український словник
контрастивної лексики» (2001, у співавторстві),
«Короткий словник жаргонної лексики української мови» (2003)
«Український жаргон» (2005),
а також
численні наукові праці з питань теорії
та історії поетичної мови,
двомовности, теорії та практики комунікації,
субстандартної лексики
української мови, Тендерної лінгвістики.

ОTaS lnWrSlaTOt snвcп ln lkcoc AnanskyнSp

Ukn AneaTС WeSв fnrneSoSe S 2Sanod
y вyon2 UkyOpп ayl Uknlne2iaatA WikSK
rioWTonaSe cokyKaWhonsn WcmWвyalykвcи
WrneaTonA cokyKaWhonK ryСoT вy UknorhnaSe
S knWSСWhonDcokyKaWhoTA WrneaTonA
aiankAyвTeanK rioWToTк

`ˆÌi`ÊÜˆÌ ÊÌ iÊ`i“œÊÛiÀȜ˜ÊœvÊ
˜vˆÝÊ*ÀœÊ* Ê `ˆÌœÀÊ

/œÊÀi“œÛiÊÌ ˆÃʘœÌˆVi]ÊۈÈÌ\Ê
ÜÜÜ°ˆVi˜ˆ°Vœ“É՘œVŽ° ̓