Техн Чний Опис Стр Ла 2

КОМПЛЕКС ДИСТАНЦІЙНОГО КЕРУВАННЯ
ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ „СТРІЛА”

на основі ПЕОМ
Технічний опис та інструкція з експлуатації
2009
ЗМІСТ
1. Вступ
2. Призначення
3. Склад виробу
4. Призначення
5. Принцип роботи системи
6. Робота складових частин і пристроїв
7. Маркування і пломбування
8. Тара та упаковка
9. Загальні вказівки з експлуатації
10. Вказівки заходів безпеки
11. Порядок встановлення
12. Підготовка до роботи
13. Порядок роботи
14. Вимірювання параметрів, настройка та регулювання
15. Можливі несправності та способи їх усунення
16. Технічне обслуговування
17. Правила зберігання
18. Транспортування
1. ВСТУП
Цей технічний опис та інструкція з експлуатації призначені для вивчення принципів

побудови, роботи, порядку роботи комплексу дистанційного керування технологічними
процесами „Стріла”, а також порядку та методів його технічного обслуговування
При вивченні блоків та пристроїв комплексу необхідно також використовувати таку
експлуатаційну документацію:
1) УКХ-радіостанція - сервісна документація;
2) Антени колінеарні ВРА 07.406.09, ВРА 08.136.08 – паспорти;
3) Антени „хвильовий канал” ВРА 03.406.12, ВРА 03.138.08 – паспорти;
4) Автоматизований диспетчерський пункт керування системи телемеханіки „Стріла” –
інструкція з експлуатації;
5) Джерело живлення Д13,2 – 10 – інструкція з експлуатації.
Перелік скорочень;
КП – контрольований пункт (трансформаторна підстанція і т.п.);
ДПК – диспетчерський пункт керування;
ПЕОМ - персональна електронно-обчислювальна машина;
ПКДЦ – пункт керування диспетчерський центральний;
КККП – комплект канальний контрольованого пункту;
р/м – радіо модем;
р/с – радіостанція;
БЖ – блок живлення;
СОІ – субблок обміну інформацією;
КЛ – контролер обміну інформацією з електронними лічильниками електроенергії;
БК-ПД – блок керування та передачі даних;
КК – контролер керування сигналами ТК, ТС, ТВ;
ТК – телекерування;
ТС – телесигналізація;
ТВ – телевимірювання;
ШАДК – шина адреси, даних та керування;
СТК – субблок телекерування;
БР – блок реле;
СКО – стійка канального обладнання;
АСДК – автоматизована система дистанційного керування.
2. ПРИЗНАЧЕННЯ
Комплекс дистанційного керування технологічними процесами „Стріла” призначений для

телекерування, телесигналізації, телеметрії об’єктів контрольованих пунктів (далі КП) і
ведення технологічних радіопереговорів оператора диспетчерського (центрального) пункта
керування (далі – ДПК) з техперсоналом КП.
Комплекс складається з обладнання диспетчерського пункта керування і канальних
комплектів КККП, що встановлюються в опалюваних і неопалюваних приміщеннях
контрольованих пунктів і диспетчерських пунктів районів електромереж, систем
газонафтопроводів, комунальних господарств міст та ін..
Вид кліматичного виконання комплексу відповідає вимогам ГОСТ 15150 вид УХЛ3.1, в
діапазоні робочих температур від -30 до +50оС.
Обладнання комплексу відповідає вимогам ГОСТ 26.205, ОСТ 4ГО.210.000, ГОСТ 12252,
ГОСТ 16019 за стійкістю до механічних та кліматичних впливів для радіостанцій 2-ї групи 2-
го ступеня жорсткості), ГОСТ 24.703 (для автоматизованих систем керування).
Пристроями зв”язку комплексу є стаціонарні УКХ-радіостанції з кутовою модуляцією, що
забезпечують роботу в режимі одно частотного або двочастотного симплексу з розносом
частот між каналами 12,5 кГц, 25 кГц в діапазоні частот від 148000 до 173000 кГц і від
403000 до 460000 кГц, класу випромінювання F3 в режимі передачі даних і радіотелефонних
переговорів, а також, разом з модемом забезпечують режим обміну даними з швидкістю 1200
біт/с, 2400 біт/с і 4800 біт/с.
Комплекс призначений для цілодобової роботи. Пристрої зв’язку комплексу забезпечують
роботу в режимі модемного обміну і переговорів із співвідношенням тривалості режимів
„прийом” та „передача” 3:1.
Комплекс забезпечує керування до 127 контрольованими пунктами (КП) та зняття даних з
них. Для кожного з КП комплекс забезпечує:
1) телекерування – до 45 об’єктів ТК;
2) телесигналізація – до 60 каналів ТС;
3) телевимірювання – до 60 каналів ТВ;
4) зняття даних з електронних лічильників електроенергії – до 32 шт.
При необхідності число каналів ТК, ТС, ТВ може бути збільшено.
Керування об’єктами КП здійснюється з ПЕОМ ДПК з відображенням на екрані дисплея
станів (ТС) і параметрів (ТВ) об’єктів КП у вигляді мнемосхеми і текстової інформації згідно
виконавчих схем первинних з’єднань. Підключення обладнання ДПК комплексу до ПЕОМ
здійснюється через послідовний порт передачі даних (RS 232).
Комплекс забезпечує обмін даними між ДПК і КП по основному каналу зв’язку та прийом і
обробку сигналів аварійної сигналізації по резервному (аварійному) каналу зв’язку.
Передбачено можливість ведення технологічних радіопереговорів по основному та
резервному каналах зв’язку. Передбачено можливість роботи комплексу з використанням
лише одного каналу зв’язку.
Комплекс забезпечує можливість включення ПЕОМ ДПК в обчислювальні мережі з
використанням для зв’язку між ПЕОМ модемів з доступом адміністратора мережі до даних
програми.
Живлення обладнання комплексу здійснюється від мережі змінного струму частотою 50 Гц,
напругою 220В + 10%.
3. СКЛАД ВИРОБУ
Комплекс дистанційного керування технологічними процесами „Стріла” складається:

1) пунк керування диспетчерський центральний ПКДЦ;
2) комплект канальний контрольованого пункту КККП.
ПКДЦ комплектується відповідно до табл. 3.1.
Таблиця 3.1
розміри, мм
Габаритні
Кількість
Маса,
Позначення Найменування Примітка
кг
1. Пункт керування
диспетчерський
ВРИУ424258.008 1
центральний ПКДЦ в
складі:
В дужках –
кількість для
ВРА 1.1. Антена 2(1)
одноканального
варіанту
1.2. Маніпулятор
1
KENWOOD KMC-35
1.3. Радіостанція В дужках –
2(1)
KENWOOD TK-7020 кількість для
1.4. Блок живлення одноканального
ИСКД.435114.002 2(1) 176×210×44
Д13.2-10 варіанту
1.5. ПЕОМ* 1
2. Експлуатаційна
документація:
2.1. Пункт керування
диспетчерський
центральний ПКДЦ.
ВРИУ424258.008ТО 1
Технічний опис та
інструкція з
експлуатації
ВРА 2.2. Антена. Паспорт 1
3. Комплект
ДФЖ 4.075.056 монтажних частин у 1
складі:
3.1. Гвинт
ГОСТ10621-80 8
4×16.01.019
3.2. Наконечник
ГОСТ 22002.4-76 2
П2,5-6-П-ЛТ-0,5
4. Комплект запасних
1
частин у складі:
4.1. Вставка плавка
АГО.481.303ТУ 8
ВП1-1-3,15А
* - системні вимоги до ПЕОМ:

1) тактова частота процесора не менше 800 МГц;
2) монітор не менше 19” (роздільна здатність 1280×1024);
3) ОЗП не менше 128 Мбайт;
4) HDD не менше 20 ГБайт;
5) відеопам’ять не менше 16 Мбайт;
6) CD-ROM;
7) звукова плата;
8) клавіатура;
9) маніпулятор „миша”.
Комплект канальний контрольованого пункту КККП комплектується відповідно до табл. 3.2.

Таблиця 3.2
розміри, мм
Габаритні
Кількість
Маса,
Позначення Найменування Примітка
кг
1 2 3 4 5 6
1. Комплект
ВРИУ426485.004 канальний КККП в 1
складі:
ВРА 1.1. Антена
1.2. Шафа канального
1200(800)×600
ВРИУ426469.007 обладнання ШКО в 1
×350
складі»
1.2.1. Радіостанція
ДФЖ2.000.005 KENWOOD TK- 1 158×121×42
7020D
1.2.2. Блок живлення
ИСКД.435114.002 1 176×210×44
Д13.2-10
1.2.3. Блок керування
ВРИУ426469.001 і передачі даних БК- 1 350×200×195
ПД
1.2.4. Блок
ВРИУ426451.005 телесигналізації БТС 1
1-15/1-32
1.2.5. Блок
ВРИУ426451.005-
телесигналізації БТС
01
32-64
1.2.6. Блок Наявність та
ВРИУ426466.007 телевимірювання кількість
БТВ8 блоків
1.2.7. Блок реле БР- визначається
ВРИУ426458.009
8Ф 1-8 замовленням
1.2.8. Блок реле БР- або проектом
ВРИУ426458.009-1
8Ф 9-16 встановлення
1.2.9. Блок реле БР- обладнання
ВРИУ426458.009-2
8Ф 17-24
1.2.10. Блок реле БР-
ВРИУ426458.009-3
8Ф 25-32
2. Експлуатаційна
документація:
1 2 3 4 5 6
2.1. Комплект
Постачається в
канальний КККП.
ВРИУ426458.009 кількості 1
Технічний опис та 1
ТО примірник на
інструкція з
10 комплектів
експлуатації
ВРА 2.2. Антена. Паспорт 1
3. Комплект
ДФЖ 4.075.045 монтажних частин
виробу в складі:
3.1. Дюбель 6×60 4
3.2. Наконечник П2,5-
ГОСТ 22002.4-76 1
6-П-ЛТ-0,5
4. комплект запасних
частин виробу в
складі:
4.1. Вставка плавка
АГ0.4481.303ТУ 4
ВП1-1-3,15А
4. ТЕХНІЧНІ ДАНІ
Комплекс дистанційного керування технологічними процесами на основі ПЕОМ відповідає

вимогам технічних умов ТУ-У-33.3-14042350-001-2005.
Основні техніко-економічні і функціональні характеристики АСДК „Стріла” наведено в
табл.. 4.1.
Таблиця 4.1
№
Характеристика параметрів Опис характеристик
п/п
1 2 3
Протокол передачі:
MODBUS/TCP/IP
SATELLIN-3
Модифікований Ах25 для керування
Протокол передачі інформації (рівень
1 об’єктами в режимі ретрансляції
зв’язку)
МЕК 870-5-1-95
МЕК 870-5-2-95
МЕК 870-5-3-95
МЕК 870-5-4-95
2 Швидкість передачі даних 1200, 2400, 4800 б/с
Загальна інформаційна ємність -до рівня
Передача даних від здавачів дискретних реальних потреб
сигналів ТС Дискретність модулів:
Передача поточних даних телевимірів ТС – 32;
3 від нормованих перетворювачів ТК – 8;
вимірюваних сигналів ТВ – 8 – 1. (Допускається встановлення
Прийом команд телекерування модуля ТВ1 безпосередньо біля
двопозиційними об’єктами вимірювального перетворювача і передача
даних на модем виконується по лінії RS485)
Лічильники „Енергія”, „Елвін”, ADD, EPQS?
SL7000, “Арго”, „Облік”. Кількість
Передача даних обліку електроенергії,
лічильників не обмежена і визначається для
4 отриманих від електронних лічильників
кожної конкретної підстанції. Можливе
по шині RS485
використання лічильників інших типів при
наявності їх протоколів обміну даними
Інформаційний обмін із сучасними По стандартному протоколу
5 мікропроцесорними пристроями захисту MODBUS/TCP/IP для передачі даних на
і автоматики верхній рівень керування
Наявність в КП можливостей
Виконується за допомогою ПЕОМ чи
6 підключення засобів діагностики і
нестандартного пульта контроля
наладки
Забезпечення можливості передачі Подія, будь-яка зміна контрольованих
7
повідомлень „по події” і „по виклику” параметрів в програмованих межах
Супроводження інформації каналу ТС
8 Вказується час та дата
мітками часу
Ідентифікація сигналів несправності
9 Діагностика роботоздатності апаратури апаратури і передача діагностичних даних
на пункт керування
Перетворення аналогових сигналів в
10 0 мА – 5 мА
двійковий код
Гальванічна ізоляція від давачів ТС від З використанням гальванічнорозв’язаного
11
апаратури КП блока живлення
1 2 3
Забезпечення реєстрації подій на КП з Події реєструються та записуються в
12 реєстрацією дати та часу для сигналів енергонезалежній пам’яті. Загальний об’єм
ТС, ТВ, ТК пам’яті 2048 кб
Виконання команди ТК на КП в два етапи з
використанням паузи між етапами для
Виконання вимог стандартів на системи
13 контролю справності апаратури.
телемеханіки
Виключення виконання команди ТК при
виникненні будь-якої несправності
Забезпечення імовірності реєстрації
14 Надлишкова контрольна сума CRC 2 байти
невиявленого спотворення команди
Комутаця виконавчих механізмів при
номінальній напрузі в колі навантаження
15 8-10 А
220В з повною гальванічною ізоляцією
для вхідних кіл кожного ТК
Можливість регулювання часу
16 утримання вихідних кіл ТК у робочому Дискретність 2 с, 4 с, 6 с, 8 с
стані
17 Гарантійне обслуговування системи 18 місяців
Від -30 до +50 оС, 93% вологості при
18 Умови експлуатації
температурі 20 оС
~ 220 В, резервна акумуляторна батарея
19 Електроспоживання
13,2В з підзарядкою
Можливість децентралізованого
20 розміщення додаткових модулів вводу- Зв’язок по магістральній шині RS485
виводу на об’єкті
21 Спосіб під’єднання зовнішніх кіл Під гвинт
Основні технічні дані і характеристики ПКДЦ наведено в табл. 4.2

Таблиця 4.2
Найменування параметрів Величина
1 2
1. Частота, МГц 160-170/417-470
2. Частотне рознесення між сусідніми каналами в режимі одно- або
12,5/25
двочастотного симплексу, кГц
ГОСТ 12252 для
3. За електричними параметрами радіоканалу ПКДЦ відповідає вимогам радіостанцій 2-го
типу
Характеристики передавача:
4. Максимальна потужність, Вт До 25
5. Коефіцієнт нелінійних спотворень, %, не більше 5
6. Максимальна девіація частоти, кГц, не більше 5
7. Відхилення частоти від номінального значення, МГц , не більше 10 ·10-6
8. Рівень напруги на модуляційному вході передавача для під’єднання
50 + 20
маніпулятора, мВ
Характеристики приймача:
9. Чутливість при співвідношенні сигнал/шум 12 дБ (СІНАД), не більше,
0,4
мкВ
10. Коефіцієнт нелінійних спотворень, %, не більше 5
11. Вибірність за сусіднім каналом, не менше, дБ 80
12. Напруга на виході приймача для під’єднання, не менше, В 1,2
1 2
По передачі/прийому інформації
1200, 2400, 4800,
13. Швидкість обміну з терміналом, бод
9600 або 19200
900, 1200, 2400,
14. Швидкість обміну по ефіру, бод
3600 або 4800
15. Розмір буфера, байт 128
Інші параметри
16. Кількість каналів зв’язку 2
17. З’єднання з ПЕОМ RS232
Основні технічні дані і характеристики КП наведено в табл. 4.3.

Таблиця 4.3
Найменування параметрів Величина
1. Радіообладнання
1.1. Частота , МГц 160-170/417-470
1.2. Потужність несучої передавача, Вт до 25
1.3. Девіація частоти передавача від несучої модема, кГц 1,0  1,5
1.4. Коефіцієнт нелінійних спотворень передавача, %, не більше 5
1.5. Рівень НЧ сигналу приймача на вході модема, В 0,4  0,7
1.6. Чутливість приймача при відношенні сигнал/шум (СИНАД) 12дБ, ½
0,3
е.р.с, мкВ, не більше
1.7. Коефіцієнт нелінійних спотворень приймача, %, не більше 5
900, 1200, 2400,
1.8. Швидкість обміну по радіоканалу, бод
3600 або 4800
1.9. Частотне рознесення між сусідніми каналами в режимі одно- або
12,5/25
двочастотного симплексу, кГц
2. Телеавтоматика
2.1. Кількість ланок радіотелеуправління
8,16,24,32
ТУ (вкл./відкл.)
2.2. Комутаційна здатність кіл телекерування:
- змінна напруга частотою 50 Гц, В 220 + 20%
- струм, А, не більше 5
2.3. Кількість оброблюваних сигналів телесигналізації, ТС 15, 30, 45, 60
2.4. Кількість оброблюваних сигналів телевимірювання, ТВ 8, 16, 24
3. Потужність споживання
3.1. В режимі “Прийом” , Вт, не більше 50
3.1. В режимі “Передача” , Вт, не більше 80
5. ПРИНЦИП РОБОТИ СИСТЕМИ
5.1. В основу роботи системи покладено принцип „ведучий – ведений”. В якості

„ведучого” виступає ПКДЦ, в якості „веденого” – КККП. Згідно цього принципу
апаратура КККП працює в автономному режимі і тільки відповідає на звернення ПКДЦ
до неї. Для штатної роботи передбачено основний канал зв’язку, по якому відбувається
взаємодія ПКДЦ і КККП. При виявленні нештатної роботи КП (самочинна зміна стану
ТС, несанкціонований доступ до обладнання КП та ін.) апаратура КККП перемикається
на резервний канал зв’язку і взаємодія між ПКДЦ і КП відбувається з ініціативи КККП.
Для збереження інформації про роботу КП у нештатному режимі апаратура КККП
щохвилини передає її на ПКДЦ, доки не прийме підтвердження про прийом та фіксацію
інформації на ПКДЦ.
В комплексі передбачено можливість роботи як у двоканальному, так і в одно
канальному режимі роботи, тобто інформація про нештатну роботу КП передається по
основному каналу зв’язку.
Для забезпечення роботи системи, змонтованої на пересіченій місцевості, передбачено
можливість передачі інформації через ретранслятор. При цьому система працює в
одноканальному режимі з використанням двочастотного симплексного режиму – прийом
та передача інформації здійснюються на різних частотах (рис.5.1).
Рис. 5.1. Схема роботи комплексу з використанням ретранслятора
5.2. На рис. 5.2 наведено структурну схему обладнання диспетчерського пункту. Обмін
інформацією між ПКДЦ та КП відбувається через радіомодеми, під’єднані через порти
COМ1, СОМ2 до ПЕОМ. Порядок взаємодії між керуючим об’єктом і об’єктами керування
наведено в додатку 1.
Рис. 5.2. Структурна схема обладнання ПКДЦ
1 – антена; 2 – маніпулятор для технологічних радіопереговорів; 3 – Стійка канального обладнання СКО; 4 –
блок живлення; 5 – радіомодем; 6 – Комп”ютер персональний із програмним комплексом АСДК „Стріла”
5.3. Структурну схема обладнання КП системи наведено на рис. 5.3.
Рис. 5.3. Структурна схема обладнання КККП

При побудові апаратури керування використано шинний принцип побудови, тобто:
а) Субблоки ТК (СТК), ТС, ТВ, з’єднані з контролером керування за допомогою паралельних
шин ШАДК (шина адреси, даних і керування);
б)Електронні лічильники електроенергії під’єднані до контролера лічильників через шину
RS485.
Керуюча інформація з радіоканалу приймається радіостанцією, де вона демодулюється і у
вигляді НЧ-сигналу надходить на вхід модема, що знаходиться на субблоці СОІ. Прийнятий
сигнал перетворюється модемом у цифрову форму і далі надходить контролер керування
СОІ. Субблок СОІ виконує попередню обробку інформації (розпізнання індивідуального
номера, розділення інформаційного сигналу для контролерів КК і КЛ) і, в залежності від
призначення, передає її на відповідний контролер. Передача інформації відбувається по
протоколу RS232. Прийнята контролерами КК або КЛ інформація відповідним чином
обробляється і, в залежності від характеру команди, виконується та чи інша операція:
- операція керування ТК;
- операція запиту стану сигналів ТС;
- операція зняття даних з лічильників електроенергії;
- операція телевимірювання.
Після виконання команди контролерами КК або КЛ відповідна інформація про це надходить
на контролер СОІ, який формує кодограму квитанції, що передається в бік ПКДЦ.
В черговому режимі роботи контролер керування щосекунди опитує стан сигналів ТС,
щоразу порівнюючи його з попереднім станом. При співпадінні цих станів жодних дій не
здійснюється. При неспівпадінні стану сигналів ТС із попереднім станом після триразової
перевірки протягом 3 секунд формується кодограма ппро самочинну зміну стану ТС, яка
через СОІ передається по резервному каналу зв’язку в бік ПКДЦ. Кодограма передається в
бік ПКДЦ доти, доки з ПКДЦ не буде отримана кодограма-квитанція про прийом інформації
з КП. Періодичність передачі кодограми про нештатну роботу КП складає 1 хвилину.
6. РОБОТА СКЛАДОВИХ ЧАСТИН КОМПЛЕКСУ
6.1. Радіомодем
6.1.1. Радіомодем призначений для забезпечення обміну кодограмами між ПКДЦ і КП по
радіоканалу і забезпечення прийому-передачі інформації з ПЕОМ в цифровій формі.
6.1.2. Радіомодем складається з:
а) радіостанція;
б) модем.
6.1.3. В якості радіостанції використовується радіостанція KENWOOD TK7020, яка
забезпечує прийом – передачу інформації в радіоканалі.
6.1.4. Модем призначений для перетворення прийнятої від ПЕОМ інформації з цифрової в
аналогову форму для передачі її радіостанцією по радіоканалу, та для перетворення
прийнятої радіостанцією інформації з аналогової форми в цифрову для передачі її на ПЕОМ.
6.1.5. Модем складається з наступних вузлів:
а) модем (мікросхеми DD6, DA1);
б) контролер (мікросхеми DD1, DD2, DD3, транзистори VT1, VT2);
в) інтерфейс (мікросхеми DD4, DD5 – модифікації в залежності від протоколу обміну –
RS232, RS485).
6.1.6. Вузол модема перетворює прийняту від ПЕОМ інформацію з цифрової в аналогову
форму для передачі її радіостанцією по радіоканалу, а прийняту радіостанцією інформацію -
з аналогової форми в цифрову для передачі її на ПЕОМ. Він реалізований на основі
мікросхеми CMX469 виробництва фірми CML Microcircuits і являє собою FFSK-модем. Він
перетворює цифрову інформацію в частотні посилки та навпаки за таким принципом:
а) логічна „1” - f =1200 Гц;
б) логічний „0” - f =1800 Гц.
Довжина посилок залежить від швидкості передачі даних:
а) для швидкості 1200 б/с – τ = 0,83 мс;
б) для швидкості 2400 б/с – τ = 0,415 мс.
Для забезпечення достовірності прийому інформації (10-4) величина вхідної напруги повинна
складати URx = 0,23 В. Величина вихідного модема складає UTx = 0,775 В.
6.1.7. Низькочастотний сигнал з радіостанції через операційний підсилювач DA1.2 надходить
на вхід модема DD6. Величина вхідного сигналу встановлюється резистором R12 і повинна
складати URx = 0,23 В. Після перетворення в цифрову форму, сигнал надходить на вхід RxD
контролера керування.
6.1.8. Цифровий сигнал з виходу TxD контролера керування надходить на цифровий вхід
модема. Після перетворення в частотні посилки сигнал через опероаційний підсилювач
надходить на модуляційний вхід радіостанції. Величина вихідного сигналу встановлюється
змінним резистором R11, і повинна бути такою, щоб забезпечувалась девіація частоти
радіостанції:
а) Δf =3 кГц для смуги каналу 25 кГц;
б) Δf =1,5 кГц для смуги каналу 12,5 кГц.
6.1.9. Вузол контролера призначений для керування процесом прийому-передачі інформації.
Обмін інформацією здійснюється в пакетному режимі, об’єм пакета інформації складає 128
Байт. Пакет кодограм з радіоканалу через модем надходить у цифровій формі на вхід RxD
мікроконтролера ATMega 64 (DD1). Для забезпечення достовірності прийнятої інформації
для кожного прийнятого пакета контролер підраховує контрольну суму CRC, та перевіряє її
на відповідність прийнятому значенню, що міститься в кодограмі. При співпадінні CRC
кодограма через інтерфейс RS232 або RS485 надходить на вхід ПЕОМ. Аналогічним чином
пакет кодограм з вихода ПЕОМ через інтерфейс RS232 або RS485 надходить на вхід RxD
мікроконтролера, перевіряється на відповідність контрольної суми CRC і, при її співпадінні,
передається на вхід модема DD6, а далі, після перетворення в частотні посилки, - на
модуляційний вхід радіостанції.
Для передачі пакету кодограм в радіоканал мікроконтролер через транзистор VT1,
включений за схемою „з відкритим колектором”, включає радіостанцію в режим „передача”
і, після затримки у 250 мс відбувається передача пакету на модуляційний вхід радіостанції і
передача пакету в ефір. Для забезпечення відсутності прослуховування кодограм, що
передаються, в контролері передбачено опцію блокування відтворення інформації
гучномовцем радіостанції. Для цього використовується ключова схема, зібрана на
транзисторі VT2.
Для переключення каналів зв’язку в контролері передбачено комутатор DD2, який керується
мікроконтролером.
6.1.10. Вузол інтерфейса передбачений для забезпечення зв’язку радіомодема з ПЕОМ. В
залежності від відстані від місця встановлення радіомодема до ПЕОМ для обміну
інформацією використовується:
а) інтерфейс RS232 для відстані до 12 м;
б) інтерфейс RS485 для відстані від 12 до 500 м.
Швидкість обміну інформацією між радіомодемом та ПЕОМ складає 9600 б/с.
6.2. Субблок обміну інформацією СОІ
6.2.1. Субблок обміну інформацєю СОІ призначений для:
а) прийому кодограм керування з ЦДПК;
б) передачі на ЦДПК кодограм-відповідей на команди керуванн;
в) розподілу прийнятої інформації між КК і КЛ і керування обміном кодограмами між цими
контролерами;
г) формування кодограм для передачі на ПКДЦ;
6.2.2. Субблок СОІ складається з таких вузлів:
а) контролер (DD1, DD11, DD12);
б) модем (DD14);
в) буферні підсилювачі (DА2);
г) комутатор (DD2);
д) вузол встановлення індивідуального номера (S1, R1);
ж) годинник (DD13);
з) вузол індикації (VT21..VT9, H1..H8).
6.2.3. Субблок СОІ може працювати в таких режимах:
а) робочий 2-канальний, при якому обмін інформацією з ініціативи ПКДЦ здійснюється по
основному каналі зв’язку, а обмін з ініціативи КП – по резервному (аварійному) каналу
зв’язку;
б) робочий 1-канальний, при якому обмін інформацією як з ініціативи ПКДЦ, так і з
ініціативи КП відбувається по основному каналу зв’язку;
в) Тестовий 1-канальний, при якому обмін інформацією здійснюється між технологічною
ПЕОМ і субблоком СОІ по інтерфейсу RS232.
Вибір режиму роботи здійснюється встановленням коду на перемикачі S1 згідно таблиці 6.1.
Таблиця 6.1
Індив. № S1.8 S1.7 S1.6 S1.5 S1.4 S1.3 S1.2 S1.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 × × on on on on on off
2 × × on on on on off on
3 × × on on on on off off
4 × × on on on off on on
5 × × on on on off on off
6 × × on on on off off on
7 × × on on on off off off
8 × × on on off on on on
9 × × on on off on on off
Індив. № S1.8 S1.7 S1.6 S1.5 S1.4 S1.3 S1.2 S1.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
10 × × on on off on off on
11 × × on on off on off off
12 × × on on off off on on
13 × × on on off off on off
14 × × on on off off off on
15 × × on on off off off off
16 × × on off on on on on
17 × × on off on on on off
18 × × on off on on off on
19 × × on off on on off off
20 × × on off on off on on
21 × × on off on off on off
22 × × on off on off off on
23 × × on off on off off off
24 × × on off off on on on
25 × × on off off on on off
26 × × on off off on off on
27 × × on off off on off off
28 × × on off off off on on
29 × × on off off off on off
30 × × on off off off off on
31 × × on off off off off off
32 × × off on on on on on
33 × × off on on on on off
34 × × off on on on off on
35 × × off on on on off off
36 × × off on on off on on
37 × × off on on off on off
38 × × off on on off off on
39 × × off on on off off off
40 × × off on off on on on
41 × × off on off on on off
42 × × off on off on off on
43 × × off on off on off off
44 × × off on off off on on
45 × × off on off off on off
46 × × off on off off off on
47 × × off on off off off off
48 × × off off on on on on
49 × × off off on on on off
50 × × off off on on off on
51 × × off off on on off off
52 × × off off on off on on
53 × × off off on off on off
54 × × off off on off off on
55 × × off off on off off off
56 × × off off off on on on
57 × × off off off on on off
58 × × off off off on off on
Індив. № S1.8 S1.7 S1.6 S1.5 S1.4 S1.3 S1.2 S1.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
59 × × off off off on off off
60 × × off off off off on on
61 × × off off off off on off
62 × × off off off off off on
63 × × off off off off off off
1-кан. off × × × × × × ×
2-кан on × × × × × × ×
Тест × off × × × × × ×
Робота × on × × × × × ×
on – контакти перемикача замкнуті – логічний „0”;

off - контакти перемикача розімкнуті – логічна „1”.
Індивідуальний номер КП встановлюється перемикачами S1.1...S1.6 у двійковому коді.
6.2.4. На рис. 6.1 наведено функціональну схему субблоку СОІ.
Рис. 6.1. Функціональна схема субблоку СОІ
Низькочастотний тракт радіостанції через буферні підсилювачі з’єднано з модемом, цифрові

виходи якого через комутатор з’єднані з входами контролера. До контролера, крім того,
підключені по шині I2C ППЗП і годинник реального часу. Інформація про роботу СОІ
відображається відповідними світлодіодними індикаторами. Для встановлення режимів
роботи СОІ та його індивідуального номера використовується вузол задання індивідуального
номера (ВЗІН). Керування переключенням каналів зв’язку та включенням радіостанції в
режим „передача” здійснюється вузлом переключення каналів (ВПК) і транзистором з
„відкритим” колектором.
Сигнал з цифрового виходу модема або через інтерфейс RS232 (в залежності від режиму
роботи контролера СОІ) через комутатор надходить на вхід контролера. Після обробки
сигналу контролер вибирає відповідний вузол, куди через комутатор передає оброблений
сигнал. Прийняті від субблоків сигнали формуються контролером в пакети даних і через
модем передаються на модуляційний вхід радіостанції. Цей же сигнал, в залежності від
режиму роботи, може передаватись в цифровій формі через інтерфейс RS232 безпосередньо
на технологічну ПЕОМ.
6.2.5. Робота субблоку СОІ в робочому двоканальному режимі
6.2.5.1. Сигнал з лінійного виходу приймача радіостанції через буферний підсилювач
(DA2.2) надходить на аналоговий вхід модема (DD14). Напруга сигналу повинна бути
U=230..270 мВ, при необхідності вона встановлюється змінним резистором R33, контроль
сигналу слід здійснювати в контрольній точці КТ11.
6.2.5.2. Прийнятий сигнал перетворюється модемом (DD14) в цифрову форму. Швидкість
прийому-передачі даних модемом встановлюється перемичками („джампер”) на роз’ємі Х5
згідно таблиці 6.2.
Таблиця 6.2.
Швидкість Встановлення перемичок
біт/с JP2 JP3
1200 Х5:1 – Х5:2 Х5:5 – Х5:6
2400 Х5:2 – Х5:3 Х5:5 – Х5:6
Як правило, за замовчуванням, встановлюється швидкість 1200 біт/с. Швидкість обміну

даних у всій системі повинна бути встановлена однаковою.
6.2.5.3. Сигнал в цифровій формі з виходу RxD модема (DD14) надходить на вхід комутатора
(DD2). Керування комутатором здійснює мікроконтролер (DD11). В черговому режимі
роботи комутатор налаштований на пропускання інформації з модема, ддля цього на
керуючих входах комутатора А0, А1 встановлюється код 1, 1. Прийнята кодограма через
комутатор надходить на вхід RxD мікроконтролера (DD11), який здійснює обробку
прийнятої інформації. В процесі обробки контролер виконує такі дії: індивідуальний номер
КП, що міститься в кодограмі звіряється із індивідуальним номером КП, встановленим
перемикачем S1. Якщо номер не співпадає, контролер надалі ігнорує кодограму. При
співпадінні номерів контролер аналізує тип команди і, в залежності від її призначення (для
КК чи КЛ), встановлює коди керування комутатором (DD2), а також комутатором (DD2) на
субблоці КК: код керування комутатором DD2 - 0, 1 (контрольні точки КТ3, КТ4 відповідно),
код керування комутатором DD2 суублоку КК згідно таблиці 6.3.
Таблиця 6.3
КК КЛ
Вибір КК/КЛ А0 1 0
Вибір КК/КЛ А1 0 1
Після налаштування комутаторів кодограми передаються на відповідний контролер субблока

КК, а мікроконтролер DD11 переходить в режим очікування кодограми відповіді від
вибраного контролера (КК, КЛ). Прийнявши кодограму відповіді, мікроконтролер (DD11)
формує кодограму, яка повинна передатись по радіоканалу на ПКДЦ.
Для передачі по радіоканалу сформованої кодограми мікроконтролер (DD11) здійснює
наступні дії:
а) налаштовує комутатор (DD2) на роботу з модемом (DD14), для цього на керуючих входах
А0, А1 комутатора встановлюється код 1, 1 відповідно;
б) переводить модем (DD14) в режим „передача”, для чого подає на його вхід TxEN логiчний
рівень „0”;
в) включає радіостанцію в режим „передача”. Для цього на базу транзистора VT1 через
резистор R2 подається логічний рівень „1”;
г) подає на вхід TxD сформовану кодограму із затримкою початку її передачі t=300мс.
Модем (DD14) перетворює кодограму в аналогову форму і через буферний підсилювач
(DA1.1) передає на модуляційний вхід радіостанції. Напруга сигналу, що подається на
модуляційний вхід радіостанції повинна забезпечувати девіацію частоти передавача згідно
таблиці 6.4.
Таблиця 6.4
Діапазон, МГц Девіація, кГц Рівень сигналу, мВ
418…470 1,5 320
147…172 3,0 640
д) після завершення передачі кодограми контролер вимикає режим „передача” із затримкою

t=50 мс, та переводить модем (DD14) та комутатор (DD2) в режим прийому кодограм з
радіоканалу, а комутатор на субблоці КК в режим взаємодії з контролером КК (DD6), для
чого на входи А0, А1 комутатора (DD1, DD2) подаються логічні рівні 1, 0 відповідно.
6.2.5.4. При виникненні нештатної ситуації (самочинної зміни стану сигналів ТС) з
контролера КК на вхід CTS (DD11) надходить сигнал лог. „1”. При надходженні такого
сигналу мікроконтролер (DD11) виконує такі дії:
а) переключає комутатор DD2 на роботу з КК;
б) приймає інформацію від КК;
в) формує кодограму для передачі на ПКДЦ;
г) переводить радіостанцію на резервний (аварійний) канал зв’язку. Для цього
встановлюється код вузла керування переключенням каналів (DD16) згідно таблиці 6.5.
Таблиця 6.5
Канал
Керуючі входи Основни
Резервний
й
А0 1 0
А1 0 1
д) передає інформацію по радіоканалу на ПКДЦ (виконує дії, аналогічні описаним в

підпунктах а)…г) пункту 6.2.5.3);
е) отримує від ПКДЦ квитанцію про прийом аварійної кодограми;
є) Якщо квитанцію від ПКДЦ не прийнято, то через передача повідомлення про нештатну
роботу КП повторюється щохвилини, доки не буде прийнято квитанцію про прийняття
кодограми.
Після завершення передачі аварійної кодограми мікроконтролер (DD11) виконує операції,
аналогічні описаним в п. 6.2.5.3., д) і переводить радіостанцію на основний канал зв’язку,
встановлюючи відповідний код для вузла переключення радіоканалів.
6.2.6. Робота субблоку СОІ в тестовому режимі
6.2.6.1. Тестовий режим роботи роизначений для перевірки працездатності всіх субблоків
КП, крім радіостанції та модема (DD14). В тестовому режимі мікроконтролер (DD11)
настроює комутатор (DD2) таким чином, що вхідні кодограми надходять на вхід
мікроконтролера по шині RS232 через мікросхему DD15. Шина RS232 під’єднується до
порта RS232 технологічної ПЕОМ, на якій встановлена програма керування системою, як і
на диспетчерській ПЕОМ ПКДЦ. Таким чином реалізована можливість імітації роботи КП в
системі без використання радіоканалу.
6.2.6.2. Всі кодограми, що надходять з КП запам’ятовуються в енергонезалежній пам’яті
(DD3..DD10). Кожна кодограма, що формується в СОІ і передається на ПКДЦ містить мітку
часу, що встановлюється за часом годинника реального часу (DD13). Годинник має
автономне живлення (аккумулятор B1), що забезпечує підтримку роботи годинника при
вимкненому живленні апаратури КП.
6.3. Контролер керування КК
6.3.1. Контролер керування призначений для виконання таких функцій:
а) керування зняттям сигналів ТС;
б) керування увімкненням/вимкненням реле керування контрольованими об’єктами;
в) керування телевимірюванням;
г) керування зняттям даних з електронних лічильників електроенергії;
д) обмін інформацією про роботу системи із субблоком СОІ.
6.3.2. Контролер керування складається з таких вузлів:
а) буферний каскад сигналів обміну з СОІ (RS-232) – DD3;
б) комутатор напряму передачі інформації між КК та КЛ – DD1, DD2;
в) контролер керування режимами ТС, ТВ, ТК – DD5, Z1, C11, C12, X2,X3;
г) буферні каскади шини D і шини I – DD4, DD7, DD8;
д) індикатор „1С” – VT1, H1;
е) контролер керування зняттям інформації з електронних лічильників електроенергії (КЛ) –
DD10, Z2, C16, C17, X4,X5;
є) індикатори „RxD”, „TxD” (КЛ) – VT7, VT8, H1, H2;
ж) гальванічно розв’язаний інтерфейс RS-485 – VT2, VT6, DA2, DD12;
з) комутатор напряму передачі інформації – DD8.
Структурна схема контролера керування приведена на рис. 6.2.
6.3.3. Контролер керування має такі режитми роботи:
а) режим телесигналізації, телекерування і телевимірювання – роботу забезпечує контролер
КК (DD5);
б) режим зняття інформації з електронних лічильників електроенергії – роботу забезпечує
контролер КЛ (DD10);
6.3.4. В режимі телесигналізації, телекерування та телевимірювання комутатор КК/КЛ
настроєний субблоком СОІ на роботу в режимі обміну інформацією СОІ – КК, для цього на
керуючі входи А мікросхем DD1, DD2 подається код
А0 – 1;
А1 – 0.
6.3.5. При увімкненні живлення контролер КК (DD5) виконує ідентифікацію – визначає та
запам’ятовує кількість і типи субблоків ТС, ТВ, ТК, що наявні в даний момент в блоці БК-
ПД, здійснює увімкнення індикаторів „НОРМА” в ідентифікованих субблоках і переходить в
черговий режим роботи. Коди керування зазначеними процесами наведені в таблиці 6.6.
6.3.6. В черговому режимі роботи контролер КК (DD5) щосекунди проводить опитування
стану ТС і виконує порівняння з попереднім станом сигналів ТС. При виявленні самочинної
зміни стану хоча б одного сигналу ТС контролер формує відповідну кодограму та передає її
на субблок СОІ для подальшої передачі її на ПКДЦ. Коди керування подано в таблиці 6.6.
6.3.7. При отриманні від субблоку СОІ команди телевимірювання, контролер КК передає на
субблок ТВ команду на виконання телевимірювання із зазначеним номером ТВ.
Телевимірювання виконується в два етапи:
1) вибір номера ТВ;
2) зчитування показів телевимірювання (4 байти), виконується побайтно, тобто для зняття
даних КК виконує команду зчитування 4 рази.
Порядок формування кодів керування подано у таблиці 6.6.
6.3.8. Контролер КК розрахований на роботу з такими субблоками телекерування:
а) субблок телекерування ВРИУ 426459.001;
б) субблок телекерування ВРИУ 426458.006.
Встановлення типу субблоку телекерування здійснюється перемичкою (джампером) JB на
вилці Х2, чим забезпечується подача логічного сигналу відповідного рівня на порт P0.2
контролера КК (DD5):
лог.1 - ВРИУ 426458.006
лог.0 - ВРИУ 426459.001
1с Інди-
Контролер кація
КК
БУФ
TxD СОІ RxD CTS Шина даних D Шина D
БУФ
RxD СОІ TxD Комут. RTS Ввід
КУ/КЛ
CTS СОІ RTS RxD Вивід
RTS СОІ CTS TxD
БУФ
А0 КУ/КЛ Шина управл. У Шина У
А1 КУ/КЛ
Строб
TxD СР
RxD СР TxD
CTS Контролер Інди-
RxD кація
Комут. RTS КЛ Ком. +5В
КУ/КЛ RxD СР -5В
+5В
TxD СР +5В ізол. =/=
-5В
А0 -5В ізол. 12В ізол.
А1
EN ОПТ EN RS-485
Лінія А
RxD Ліч. RxD Лінія В
TxD Ліч. TxD
6.3.9. Сигнали керування від контролера КК через шину даних (DD7, DD8) і шину керування
У (DD4) надходять на субблоки ТК. Коди керування подано в таблиці 6.6.
6.3.10. При підключенні до контролера КК субблоку телекерування ВРИУ 426459.001, при
прийомі від СОІ команди включення відповідного реле, відбувається така послідовність дій:
а) контроль відсутності замикання контактів реле керування. При наявності замкнутих
контактів КК формує кодограму про неготовність обладнання виконати команду та припиняє
її виконання.
б) включення реле керування на час, встановлений на субблоці ТК встановленням
відповідного коду на регістрі DD5 субблоку ТК.
в) виключення реле керування шляхом подачі коду 00000000 на регістр DD5 субблоку ТК.
6.3.11. При підключенні до контролера КК субблоку керування ВРИУ 426458.006, при
прийомі від СОІ команди включення відповідного реле, відбувається така послідовність дій:
а) ідентифікація субблока та контроль відсутності замкнутих контактів вихідних реле
керування. При наявності замкнутих контактів КК формує кодограму про неготовність
обладнання виконати команду та припиняє її виконання.
б) передача по шині даних команди і коду включення відповідного реле керування.
в) контроль спрацювання відповідного проміжного реле керування, при невідповідності
кодів, що подаються на включення реле керування і коду, що знімається з проміжного реле
керування, КК формує кодограму про помилку виконання команди телекерування, передає її
на СОІ та припиняє виконання команди.
г) подача команди на включення живлення реле керування.
д) подача команди на виключення живлення реле керування відбувається після затримки,
тривалість якої визначається при ідентифікації субблока. Для цього по шині даних
передається відповідний код на субблок ТК.
6.3.12. В режимі зняття інформації з електронних лічильників електроенергії субблок СОІ
настроює роботу комутатора (DD1, DD2) на режим обміну іформацією з контролером КЛ,
для чого на керуючі входи комутатора подається код:
А0 – 1;
А1 – 0.
6.3.13. В режимі очікування на зняття даних з лічильників контролер КЛ настроює комутатор
RS-485/ТП (DD9) на прийом інформації від СОІ. Для цього на керуючих входах комутатора
встановлюється код:
А0 – 1;
А1 – 0.
6.3.14. Контролер обміну з лічильниками (КЛ) забезпечує роботу в двох режимах:
а) „прозорий” – режим, в якому контролер КЛ ретранслює на лічильники команди,
сформовані апаратурою ПКДЦ згідно алгоритму обміну з електронними лічильниками
електроенергії.
б) режим, при якому обмін за алгоритмом згідно протоколів обміну лічильників забезпечує
контролер КК, керуюча програма якого складена з урахуванням протоколу обміну
лічильників відповідного типу (лічильники „Енергія”, „Елвін”).
6.3.15. При отриманні команди на зняття даних з лічильників контролер КК переводить
комутатор RS-485/ТП (DD9) в режим обміну з лічильниками. Для цього на керуючих входах
комутатора встановлюється код:
А0 – 0;
А1 – 1 –
для лічильників з інтерфейсом RS-485, та
А0 – 0;
А1 – 1 –
для інших лічильників.
По завершенні обміну з лічильниками контролер КЛ переводить комутатор RS-485/ТП (DD9)
в режим обміну інформацією з СОІ.
ПРИМІТКА: При відсутності в системі електронних лічильників з інтерфейсом „струмова
петля” елементи DA1, DD11, R19..R21, R24..R26, R28, VD1, VT9 на субблок
КК можуть бути не встановлені.
6.3.16. Для забезпечення гальванічної розв’язки інтерфейсу RS-485 використовується
зовнішнє гальванічно розв’язане джерело живлення. Вибір джерела живлення для інтерфейсу
RS-485 виконується встановленням перемичок („джамперів”) JP11, JP12 на вилці Х7.
Коди керування контролера КК

Таблиця 6.6
Шина керування У (Р2)
(Р0.7)Строб
Вид Напрям
Операція Шина даних D (P1) Тип Індив. № Код
керу- передачі
керування суббл. субблока керування
вання даних
D7 D6 D5 D4 D3 D2 D1 D0 У9 У8 У7 У6 У5 У4 У3 У2 У1
Ідентифікація
ТС 1-15 0 0 0 1 1 1 1 0 Бл→КК 0 1 0 1 1 0 0 0 1
ТС 16-30 0 0 0 1 1 1 0 1 Бл→КК 0 1 0 1 0 1 0 0 1
ТС 31-45 0 0 0 1 1 1 0 0 Бл→КК 0 1 0 1 0 0 0 0 1
ТС 46-60 0 0 0 1 1 0 1 1 Бл→КК 0 1 0 0 1 1 0 0 1
Включення
індикатора
„Норма”
Телесигналізація
ТС 1-15 * * * * * * * * 1 1 0 1 1 0 1 0 1
ТС 16-30 * * * * * * * * 1 1 0 1 0 1 1 0 1
ТС 31-45 * * * * * * * * 1 1 0 1 0 0 1 0 1
ТС 46-60 * * * * * * * * 1 1 0 0 1 1 1 0 1
Зчитування
сигналів ТС
ТС 1-8 Код стану ТС Бл→КК 0 1 0 1 1 0 0 1 1
ТВ 1-8 * * * 1 1 0 0 0 Бл→КК 0 1 1 0 0 0 0 0 1
ТВ 9-16 * * * 1 1 0 0 1 Бл→КК 0 1 1 0 0 1 0 0 1
ТВ 17-24 * * * 1 1 0 1 0 Бл→КК 0 1 1 0 1 0 0 0 1
ТВ 25-32 * * * 1 1 0 1 1 Бл→КК 0 1 1 0 1 1 0 0 1
ТВ 33-40 * * * 1 1 1 0 0 Бл→КК 0 1 1 1 0 0 0 0 1
ТС 41-48 * * * 1 1 1 0 1 Бл→КК 0 1 1 1 0 1 0 0 1
Телевимірювання
ТС 49-56 * * * 1 1 1 1 0 Бл→КК 0 1 1 1 1 0 0 0 1
ТС 57-64 * * * 1 1 1 1 1 Бл→КК 0 1 1 1 1 1 0 0 1
Включення
індикатора
„Норма”
ТВ 1-8 0 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 0 1 1 0 0 0 1 1 0
ТВ 9-16 0 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 0 1 1 0 0 1 1 1 0
ТВ 17-24 0 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 0 1 1 0 1 0 1 1 0
ТВ 25-32 0 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 0 1 1 0 1 1 1 1 0
ТВ 33-40 0 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 0 1 1 1 0 0 1 1 0
ТС 41-48 0 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 0 1 1 1 0 1 1 1 0
ТС 49-56 0 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 0 1 1 1 1 0 1 1 0
ТС 57-64 0 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 0 1 1 1 1 1 1 1 0
(Р0.7)Строб
Вид Шина даних D (P1) Напрям
Операція Тип Індив. № Код
Вибір номеру
об’єкта ТВ
ТВ 1-8 КК→Бл 0 1 1 0 0 0 1 1 0
ТВ 9-16 КК→Бл 0 1 1 0 0 1 1 1 0
Код номера об”єкта
ТВ 17-24 КК→Бл 0 1 1 0 1 0 1 1 0
телевимірювання
ТВ 25-32 КК→Бл 0 1 1 0 1 1 1 1 0
ТВ 33-40 КК→Бл 0 1 1 1 0 0 1 1 0
ТС 41-48 КК→Бл 0 1 1 1 0 1 1 1 0
Телевимірювання
ТС 49-56 КК→Бл 0 1 1 1 1 0 1 1 0
ТС 57-64 КК→Бл 0 1 1 1 1 1 1 1 0
Зчитування
результатів
телевиміру
ТВ 1-8 Бл→КК 1 1 0 0 0 1 1 1
ТВ 9-16 Значення виміряної величини Бл→КК 1 1 0 0 1 1 1 1
ТВ 17-24 (4 байти, передається побайтно) Бл→КК 1 1 0 1 0 1 1 1
ТВ 25-32 Бл→КК 1 1 0 1 1 1 1 1
ТВ 33-40 Бл→КК 1 1 1 0 0 1 1 1
ТС 41-48 Бл→КК 1 1 1 0 1 1 1 1
ТС 49-56 Бл→КК 1 1 1 1 0 1 1 1
ТС 57-64 Бл→КК 1 1 1 1 1 1 1 1
ТК 1-15 0 0 0 0 1 0 0 1 Бл→КК 0 0 1 0 0 1 0 0 1
ТК 16-30 0 0 0 0 1 0 1 0 Бл→КК 0 0 1 0 1 0 0 0 1
ТК 31-45 0 0 0 0 1 0 1 1 Бл→КК 0 0 1 0 1 1 0 0 1
ТК 46-60 0 0 0 0 1 1 0 0 Бл→КК 0 0 1 1 0 0 0 0 1
ТК 60-75 0 0 0 0 1 1 0 1 Бл→КК 0 0 1 1 0 1 0 0 1
ТК 76-90 0 0 0 0 1 1 1 0 Бл→КК 0 0 1 1 1 0 0 0 1
Телекерування 15 кан.
Включення
реле
ТК 1-15 КК→Бл 1 0 1 0 0 1 0 0 1
Код номера реле
ТК 16-30 КК→Бл 1 0 1 0 1 0 0 0 1
(за принципом матриці)
ТК 31-45 КК→Бл 1 0 1 0 1 1 0 0 1
ТК 46-60 КК→Бл 1 0 1 1 0 0 0 0 1
ТК 60-75 КК→Бл 1 0 1 1 0 1 0 0 1
ТК 76-90 КК→Бл 1 0 1 1 1 0 0 0 1
Виключення
реле
ТК 1-15 0 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 1 0 1 0 0 1 0 0 1
ТК 16-30 0 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 1 0 1 0 1 0 0 0 1
ТК 31-45 0 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 1 0 1 0 1 1 0 0 1
ТК 46-60 0 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 1 0 1 1 0 0 0 0 1
ТК 60-75 0 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 1 0 1 1 0 1 0 0 1
ТК 76-90 0 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 1 0 1 1 1 0 0 0 1
ТК 1-8 0 0 0 0 1 0 0 1 Бл→КК 0 0 1 0 0 1 0 0 1
ТК 9-16 0 0 0 0 1 0 1 0 Бл→КК 0 0 1 0 1 0 0 0 1
ТК 17-24 0 0 0 0 1 0 1 1 Бл→КК 0 0 1 0 1 1 0 0 1
ТК 25-32 0 0 0 0 1 1 0 0 Бл→КК 0 0 1 1 0 0 0 0 1
ТК 33-40 0 0 0 0 1 1 0 1 Бл→КК 0 0 1 1 0 1 0 0 1
ТК 41-48 0 0 0 0 1 1 1 0 Бл→КК 0 0 1 1 1 0 0 0 1
(Р0.7)Строб
Запис команди
в регістр реле
ТК 1-8 код номера реле КК→Бл 0 0 1 0 0 1 0 1 0
Контроль реле
ВКЛ
(проміжн.)
ТК 1-8 Бл→КК 0 0 1 0 0 1 0 1 1
байт позиційного коду
ТК 9-16 Бл→КК 0 0 1 0 1 0 0 1 1
проміжного реле ВКЛ
ТК 17-24 Бл→КК 0 0 1 0 1 1 0 1 1
ТК 25-32 Бл→КК 0 0 1 1 0 0 0 1 1
ТК 33-40 Бл→КК 0 0 1 1 0 1 0 1 1
ТК 41-48 Бл→КК 0 0 1 1 1 0 0 1 1
Контроль реле
ВІДКЛ
(проміжн.)
ТК 1-8 Бл→КК 0 0 1 0 0 1 0 0 0
байт позиційного коду
ТК 9-16 Бл→КК 0 0 1 0 1 0 0 0 0
проміжного реле ВІДКЛ
ТК 17-24 Бл→КК 0 0 1 0 1 1 0 0 0
ТК 25-32 Бл→КК 0 0 1 1 0 0 0 0 0
ТК 33-40 Бл→КК 0 0 1 1 0 1 0 0 0
ТК 41-48 Бл→КК 0 0 1 1 1 0 0 0 0
Контроль
декодера реле
ВКЛ
ТК 1-8 Бл→КК 0 0 1 0 0 1 1 0 1
байт позиційного коду декодера
ТК 9-16 Бл→КК 0 0 1 0 1 0 1 0 1
реле ВКЛ
ТК 17-24 Бл→КК 0 0 1 0 1 1 1 0 1
ТК 25-32 Бл→КК 0 0 1 1 0 0 1 0 1
ТК 33-40 Бл→КК 0 0 1 1 0 1 1 0 1
ТК 41-48 Бл→КК 0 0 1 1 1 0 1 0 1
Контроль
декодера реле
ВІДКЛ
ТК 1-8 Бл→КК 0 0 1 0 0 1 1 1 0
байт позиційного коду декодера
ТК 9-16 Бл→КК 0 0 1 0 1 0 1 1 0
реле ВІДКЛ
ТК 17-24 Бл→КК 0 0 1 0 1 1 1 1 0
ТК 25-32 Бл→КК 0 0 1 1 0 0 1 1 0
ТК 33-40 Бл→КК 0 0 1 1 0 1 1 1 0
ТК 41-48 Бл→КК 0 0 1 1 1 0 1 1 0
Включення
(подача
живлення)
виконавчого
реле
ТК 1-8 * * * * * * * * 1 0 1 0 0 1 1 1 1
ТК 9-16 * * * * * * * * 1 0 1 0 1 0 1 1 1
ТК 17-24 * * * * * * * * 1 0 1 0 1 1 1 1 1
ТК 25-32 * * * * * * * * 1 0 1 1 0 0 1 1 1
ТК 33-40 * * * * * * * * 1 0 1 1 0 1 1 1 1
ТК 41-48 * * * * * * * * 1 0 1 1 1 0 1 1 1
(Р0.7)Строб
Виключення
(припинення
подачі
живлення)
виконавчого
реле
ТК 1-8 1 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 0 0 1 0 0 1 0 1 0
ТК 9-16 1 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 0 0 1 0 1 0 0 1 0
ТК 17-24 1 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 0 0 1 0 1 1 0 1 0
ТК 25-32 1 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 0 0 1 1 0 0 0 1 0
ТК 33-40 1 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 0 0 1 1 0 1 0 1 0
ТК 41-48 1 0 0 0 0 0 0 0 КК→Бл 0 0 1 1 1 0 0 1 0
6.4. Субблок телесигналізації ТС

6.4.1. Субблок телесигналізації призначений для зняття сигналів ТС з контактів виконавчих
механізмів. Структурна схема субблоку приведена на рис. 6.3.
Рис. 6.3. Структурна схема субблоку ТС
6.4.2. Субблок телесигналізації складається з таких вузлів:

а) вузол керування (DD1, DD2, DD3.4, S1);
б) вузол індикації „Норма” (DD3.2, DD3.3, DD6, VT9, H1);
в) регістр ідентифікації (DD4);
г) буферні регістри (DD5, DD7);
д) вузол гальванічної розв’язки (VT1..VT8).
6.4.3. Вузол керування призначений для формування команд при знятті сигналів ТС згідно
алгоритму роботи комплексу. Вузол складається з двох дешифраторів:
а) дешифратор адреси (DD2, DD3.4, S1);
б) дешифратор команд керування (DD1).
Дешифратор адреси визначає факт звертання до даного субблоку ТС шляхом порівняння
прийнятого коду із кодом, встановленим перемикачем S1 згідно таблиці 6.7.
Таблиця 6.7
Ідентифікаційний S1
№№ об’єктів ТС
номер субблока 1-8 2-7 3-6
1-15 1 ВКЛ - -
16-30 2 - ВКЛ -
31-45 3 ВКЛ ВКЛ -
46-60 4 - - ВКЛ
При співпадінні прийнятого та встановленого кодів номера на виході дешифратора DD3.4

формується сигнал лог. 1, що надходить на вхід С2 дешифратора DD1 і дає дозвіл на
декодування команд. Перелік команд наведений в таблиці 6.8.
Таблиця 6.8.
№ п/п Команда У1 У2 У3
1 Ідентифікація 1 0 0
2 ТС 1..8 1 1 0
3 ТС 9..15 0 0 1
4 Норма 1 0 1
Крім того, для забезпечення роботи дешифратора DD1, на його вхід С1 повиненнадійти
сигнал лог. 1, який вказує на тип субблока, в даному випадку – ТС.
6.4.4. Приподачі живлення на апаратуру відбувається:

а) ідентифікація субблоку ТС. При цьому на виході Q1 дешифратора DD1 формується сигнал
„лог. 0”, який відкриває регістр ідентифікації, код з якого по шині даних надходить на
контролер КК;
б) прийнявши код ідентифікації, контролер КК включає індикацію „Норма”, для цього на
виході Q5 дешифратора DD1 формується короткий імпульс, який переводить тригер DD5 в
стан „лог. 1”, оскільки при включенні живлення він був встановлений в стан „лог. 0” RC-
ланкою (R35, C6).
6.4.5. Зняття інформації про стан сигналів ТС відбувається з використанням буферних
регістрів DD5 (ТС 1..ТС 8) та DD7 (ТС 9..ТС 15). Керування регістрами виконує дешифратор
команд (DD1), при цьому на відповідний регістр подається сигнал „лог. 0”, який під’єднує
його до шини даних контролера КК.
6.4.6. Для забезпечення гальванічної розв’язки використовуються оптрони VT1..VT8.
Живленняоптронів забезпечується гальванічнорозв’язаним додатковимджерелом живлення з
вихідною напругою 12 В. Сигнали ТС та ізольоване живлення надходять на субблок через
роз’єм Х2.
6.5. Субблок телекерування СТК
6.5.1. Субблок телекерування СТК призначений для формування сигналів увімкнення
керуючих реле („реле ВКЛ”, „реле ВІДКЛ”). Структурна схема субблоку приведена на
рис.6.4.
6.5.2. Субблок телекерування СТК складається з таких вузлів:
а) вузол керування (DD1, DD2, DD4.1, DD4.2, S1);
б) вузол ідентифікації (DD3);
в) вузол блокування спрацювання реле при увімкненні живлення (DD4.4, DD6, R3, C8, VT1,
H1);
г) регістр керування включенням проміжних реле (DD5);
д) дешифратор команд включення проміжних реле (DD7..DD9);
е) буферний підсилювач включення проміжних реле (DD10, DD11)
є) вузол проміжних реле (КА1..КА16);
Шина D (8)
RG
Проміжні
контр.
реле
Код № Вузол DC
RG DC реле Шина вкл. реле (16)
і типу Шина інд. № плати (8) ідент. (5)
реле вибору реле ВКЛ
плат
а
=/=
Буф.
(8) реле (8) (8)
ВІДКЛ
інд. № плати Тригер

блок.
ідент. Буф. RG
DC Інд. реле (8) (8) контр.
(8) ВКЛ
керув. RG вибору реле реле
ВКЛ
Шина У (8)
RG
контр.
реле
RG ВІДКЛ
контр.
DC
контроль DC реле ВКЛ реле
контроль DC реле ВІДКЛ ВІДКЛ
контроль реле ВКЛ
контроль реле ВІДКЛ
а
Реле
вкл. Вкл. живленя реле
строб (У9) живл.
ж) вузол буферних регістрів контролю дешифратора команд включення проміжних реле
(DD14, DD15);
з) вузол буферних регістрів контролю включення проміжних реле (DD12, DD13);
і) реле включення живлення вихідних реле.
6.5.3. Вузол керування призначений для формування команд включення виконавчих реле
згідно алгоритму роботи і складається з двох дешифраторів:
а) дешифратор адреси DD2;
б) дешифратор керування DD1.
Дешифратор адреси визначає факт звертання до даного субблоку СТК щляхом порівняння
прийнятого коду номера субблоку із кодом, встановленим перемикачем S1 згідно таблиці
6.9.
Таблиця 6.9.
S1
№ об’єкта ТК Ідентифікаційний №
1-16 2-15 3-14 4-13
ТК 1…8 1 Вкл.
ТК 9…16 2 Вкл.
ТК 17 … 24 3 Вкл. Вкл.
ТК 25...32 4 Вкл.
При співпадінні прийнятого та встановленого кодів номер субблоку на виході А=

мікросхеми DD2 з’являється сигнал „лог. 1”, який надходить на вхід С1 мікросхеми DD1 і
дає дозвіл на дешифрування команди дешифратором DD1. Перелік команд подано у таблиці
6.10.
Таблиця 6.10
2 Вкл. RG реле 0 1 0
Контроль проміжного
3 1 1 0
Реле ВКЛ
Контроль проміжного
4 0 0 1
Реле ВІДКЛ
5 Контроль DС реле ВКЛ 1 0 1
6 Контроль DС реле ВІДКЛ 0 1 1
Крім того, для забезпечення роботи дешифратора команд DD1 на його входи С2, С3 повинен
надходити сигнал С (У8), що вказує на тип субблоку (в даному випадку СТК), до якого
звертається контролер КК.
6.5.4. В початковому стані (при включені живлення) тригер блокування переводиться RC-
ланкою R3С8 в нульовий стан, чим блокує роботу дешифратора вибору реле (Е2 D7) і тим
самим унеможливлює несанкціоноване включення проміжних реле КА1…КА16, що може
виникнути в процесі установки контролера КК в робочий стан (перехідні процеси).
6.5.5. На першому етапі роботи контролер ідентифікує наявність субблоку СТК. Для цього на
виході „ідентифікація” декодера команд (14/DD1) формується сигнал „лог. 0”, який
підключає до шини даних вузол ідентифікації (DD3, S1), і на шину даних видається код
номера субблоку (табл. 6.9) та код часу утримання замкнутого стану контактів виконавчого
реле згідно таблиці 6.11, та наявність замикання контактів вихідних реле. При відсутності
замкнених контактів на вході D0/Z1 -7(8/DD3) присутній сигнал „лог. 0”. Крім того, сигнал
„ідентифікація” переводить тригер блокування DD6 в одиничний стан, при цьому на вхід Е2
декодера проміжного реле (19/DD7) надходитьсигнал „лог. 0”, який дозволяє роботу
декодера по керуванню включенням проміжних реле.
Таблиця 6.11.
S1
Час утримання, с
5-12 6-11 7-10
2 Викл. Викл.
3 Вкл. Викл.
4 Викл. Вкл.
6 Вкл. Вкл.
6.5.6. Процес включення вихідних реле складається з таких етапів:

а) перевірка відсутності замкнутих контактів вихідних реле блоку БР шляхом виконання
процедури ідентифікації;
б) запис двійкового коду номера проміжного реле в регістр реле, що виконується
інвертованим сигналом декодера керування „Вкл RG реле” (13/DD1), в результаті чого
декодер вибору реле дешифрує номер реле, яке необхідно включити (DD7, DD8, DD9, DD10,
DD11) і відбувається включення одного з проміжних реле КА1...КА16;
в) перевірка правильності вибору включенняпроміжного реле, яка здійснюється шляхом
почергового підключення до тшини даних регістрів контролю (DD12...DD15) сигналами
керування з декодера (DD1);
г) після перевірки правильності вибору проміжного реле відбувається подача живлення на
вихідні реле блку БР шляхом замикання контактів реле КА17 по сигналу „Строб” (У9). Час
утримання сигналу „Строб” задає час утримання замкнутого стану контактів вихідного реле
блоку БР, а включення вихідного реле блоку БР відбувається шляхом увімкнення
відповідних проміжних реле (КА1...КА16).
6.5.6. Наявність декодера вибору проміжного реле (DD7) дозволяє гарантувати уникнення
одночасного спрацювання двох і більше проміжних реле і тим самим унеможливлює
одночасне включення вихідних реле блку БР.
6.6. Субблок телекерування ТК
6.6.1. В ранніх моделях системи використовується субблок телекерування ТК, який
призначений для формування сигналів включення керуючих реле (реле ВКЛ – субблок ТКР
ВКЛ, реле ВІДКЛ – субблок ТКР ВІДКЛ). Структурна схема субблоку приведена на рис. 6.5.
Рис. 6.5. Структурна схема субблоку ТК
6.6.2. Субблок телекерування складається з таких вузлів:

а) вузол керування – DD1, DD2, S1$
б) вузол ідентифікації – DD3;
в) вузол керування включенням реле – DD5, DD4.1, DD7.6;
г) вузол блокування спрацювання реле при включенні живлення – DD4.3, DD6, R9, C8;
д) дешифратор вертикалі подачі живлення на реле – DD8, DD10;
е) дешифратор горизонталі подачі живлення на реле – DD9, DD7.1… DD7.5;
є) буферний підсилювач вертикалі DA1;
ж) буферний підсилювач горизонталі VT1...VT10.
6.6.3. Вузол керування призначений для формування команд включення виконавчих реле
згідно алгоритму роботи і складається з двох дешифраторів:
а) дешифратор адреси DD2;
б) дешифратор керування DD1.
Дешифратор адреси визначає факт звернення до даного субблоку ТК шляхом порівняння
прийнятого номера субблоку із кодом, встановленим перемикачем S1 згідно таблиці 6.12.
Таблиця 6.12
S1
№ об’єкта ТК Ідентифікаційний №
1-16 2-15 3-14 4-13
ТК 1…8 1 Вкл.
ТК 9…16 2 Вкл.
ТК 17 … 24 3 Вкл. Вкл.
ТК 25...32 4 Вкл.
При співпадінні прийнятого та встановленого кодів номер субблоку на виході А=

мікросхеми DD2 з’являється сигнал „лог. 1”, який надходить на вхід С1 мікросхеми DD1 і
дає дозвіл на дешифрування команди дешифратором DD1. Перелік команд подано у таблиці
6.13.
Таблиця 6.13
2 Вкл. RG реле 0 1 0
Крім того, для забезпечення роботи дешифратора команд DD1 на його входи С2, С3 повинен
надходити сигнал „лог. 0”, який вказує на тип субблока (в даному випадку ТК), до якого
звертається контролер КК.
6.6.4. В початковому стані (при включені живлення) тригер блокування переводиться RC-
ланкою R9С8 в нульовий стан, чим блокує роботу дешифратора вибору реле (Е2 D7) і тим
самим унеможливлює несанкціоноване включення проміжних реле КА1…КА16, що може
виникнути в процесі установки контролера КК в робочий стан (перехідні процеси).
6.6.5. На першому етапі роботи контролер ідентифікує наявність субблоку СТК. Для цього на
виході „ідентифікація” декодера команд (14/DD1) формується сигнал „лог. 0”, який
підключає до шини даних вузол ідентифікації (DD3, S1), і на шину даних видається код
номера субблоку (табл. 6.9) та код часу утримання замкнутого стану контактів виконавчого
реле згідно таблиці 6.11, та наявність замикання контактів вихідних реле. При відсутності
замкнених контактів на вході D0/Z1 -7(8/DD3) присутній сигнал „лог. 0”. Крім того, сигнал
„ідентифікація” переводить тригер блокування DD6 в одиничний стан, що дозволяє роботу
вузла включення реле.
6.6.6. Процес включення вихідних реле складається з таких етапів:
а) перевірка відсутності замкнутих контактів реле блоків ТКР ВКЛ, ТКР ВІДКЛ шляхом
виконання процедури ідентифікації;
б) запис двійкового коду номера реле в регістр реле, який виконується співпадаючими
сигналами „Вкл реле” (13/DD1) і „Строб” (У9), в результаті чогодешифраторами вертикалі і
горизонталі дешифрується код номера реле і відбувається його включення. Час витримки
реле у включеному стані визначає контролер КК згідно коду, зчитаного під час ідентифікації
субблоку ТК.
6.6.7. Реле керування розташовані в субблоках ТКР ВКЛ – реле включення, та ТКР ВІДКЛ –
реле відключення. Керування реле виконується за принципом матриці. Кількість реле в
субблоках ТКР не більше 15, тобто один субблок ТК може керувати до 15 реле включення і
15 реле відключення.
Всі реле об’єднані в одну матрицю, функціональна схема якої приведена на рис. 6.6.
ТКР ВКЛ ТКР ВіДКЛ
КА1 КА6 КА11 КА1 КА6 КА11

+12В
1Г K
(VT1,VT6)
2Г K
ДЕШИФРАТОР ГОРИЗОНТАЛІ (DD9)
(VT2,VT7)
3Г K
(VT3,VT8)
4Г K
(VT4,VT9)
5Г K
(VT5,VT11)
DA1
1В
K
2В
K
ДЕШИФРАТОР ВЕРТИКАЛІ (DD8)
3В
K
4В
K
5В
K
6В
K
Рис. 6.6. Функціональна схема матриці
Всі реле через ключі вертикалі і горизонталі об’єднані в одну матрицю, перші три вертикалі
використовуються для „ТКР ВКЛ”, вертикалі з четвертої по шосту – для „ТКР ВІДКЛ”.
Для включення конкретного реле дешифратор вертикалі вмикає ключ відповідної вертикалі,
дешифратор горизонталі – ключ відповідної горизонталі, в вузлі їх перетину спрацьовує
відповідне реле. Одна пара контактів кожного реле керує виконавчим пристроєм
контрольованого об’єкта, замикання іншої сигналізує про спрацювання цього реле.
Сигнальні контакти всіх реле одного субблоку ТКР ВКЛ, ТКР ВІДКЛ з’єднані паралельноі
виведені на відповідний світлодіодний індикатор субблоків. Також цей сигнал, що вказує на
стан контактів реле субблоків ТКР, подається на вузол ідентифікації (DD3).
6.7. Субблок телевимірювання ТВ
6.7.1. Субблок телевимірювання призначений для виконання операції вимірювання величини
струмів вимірювальних трансформаторів, встановлених на контрольованому пункті.
Діапазон значень струму, що вимірюється – від 0 до 5 мА. Відповідно до типу
вимірювального трансформатора, визначається значення виміряної величини (напруги,
струму, потужності), яке пропорційне до величини виміряного вихідного струму.
6.7.2. Субблок телевимірювання складається з таких вузлів;
а) буфер шини даних D – DD1;
б) буфер шини керування У – DD2;
в) контролер керування – DD4.1, DD4.2, DD5, DD6, S2, X3;
г) вузол дешифратора вибору реле – DD7;
д) вузол релейного комутатора – КА1...КА8;
е) вузол АЦП;
є) вузол встановлення коду номера субблоку – S1, R1;
ж) вимірювальні точні опори – R9...R16.
Структурна схема субблоку телевимірювання ТВ приведена на рис. 6.7.
Резистори
навантаження
R=500 Ом
Релейний
комутатор
СР
ШD ШD (8) Код інд.
№ плати
Напрям ПРД
Дозвіл ПРД
(4) DC
ШУ ШУ вибору
реле
Строб (У9)
SCL АЦП
SDA
Рис. 6.7. Структурна схема субблоку телевимірювання ТВ
6.7.3. При увімкненні живлення виконується ідентифікація субблоку телевимірювання.

Контролер телевимірювання (DD5) по шині даних і шині керування видає на контролер КК
свій індивідуальний номер, який встановлюється перемикачем S1 згідно таблиці 6.14.
Після успішного виконання процедури ідентифікації включається індикатор „Норма”
Таблиця 6.14
Контакти
Номер Номери
перемикача S1
субблоку об’єктів ТВ
1-16 2-15 3-14
1 1-8 вкл вкл вкл
2 9-16 викл вкл вкл
3 17-24 вкл викл вкл
4 25-32 викл викл вкл
5 33-40 вкл вкл викл
6 41-48 викл вкл викл
7 49-56 вкл викл викл
8 57-64 викл викл викл
6.7.4. Операція телевимірювання відбувається у такому порядку;

а) контролер телевимірювань (DD5) по шині даних D і шині керування У отримує
інформацію про номер об’єкта, на якому слід виконати вимірювання;
б) прийнявши цю інформацію, контролер встановлює двійковий код і передає його на
дешифратор вибору реле. Реле підключає відповідний вимірювальний трансформатор до
входу АЦП (DD8). Напруга, що вимірюється АЦП, знімається з точного вимірювального
резистора (R9...R16) опором 500 Ом. Виміряна АЦП напруга пропорційна вихідному струму
вимірювального трансформатора (0..5 мА) і складає 0...+2,5 В відповідно;
в)виміряна напруга перетворюється АЦП (DD8) в двійковий код і по шині І 2С передається на
контролер керування. Контролер керування передає цей код по шині даних на контролер
керування КК, який далі відправляє кодограму про результат телевимірювання на ПКДЦ.
7. МАРКУВАННЯ ТА ПЛОМБУВАННЯ
7.1. На всіх блоках, що входять до складу комплексу, встановлюються шильдики. На

шильдик наноситься назва блоку, заводський номер та місяць і рік виготовлення.
Всі блоки опломбовані пломбами ВТК.
7.2. В період гарантійного терміну розпломбування блоків дозволяється лише за згодою
підприємства-виробника або представниками підприємства–виробника з наступним
опломбуванням і відміткою у формулярі про причину відкриття блоків.
8. ТАРА ТА УПАКОВКА
8.1. Обладнання ПКДЦ

8.1.1. Складові частини диспетчерської ПЕОМ поставляються в упаковці, в якій вони
надходять від виробників.
8.1.2. Стійки канального обладнання, комплект монтажних частин, комплект запасних
частин та комплект з’єднувальних кабелів вкладаються в коробку з гофрованого картону.
Для запобігання переміщенню виробів в коробці використовуються упаковочні прокладки з
гофрованого картону. Вільний об’єм упаковки заповнюється папером.
8.1.3. Антени поставляються в упаковці підприємства-виробника антен.
8.2. Обладнання КККП
8.2.1. Шафа канального обладнання з вкладеними у неї комплектом монтажних частин та
комплектом запасних частин вкладається в коробку з гофрованого картону.
8.2.2. Антена поставляється в упаковці підприємства-виробника антен.
8.3. Експлуатаційно-технічна документація на вироби та упаковочні листи вкладаються у
відповідні коробки разом із упакованими виробами.
9. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ

9.1.1. Для работи з ПКДЦ в процесі експлуатації необхідний персонал, що навчений
прийомам работи з ПЕОМ та пройшов інструктаж, ознайомився з цим ТО и інструкцією з
керування канальним обладнанням з клавіатури ПЕОМ, що входить в програмний продукт,
який поставляється з виробом (Див. додаток 2 – Інструкція з експлуатації автоматизованого
диспетчерського пункту курування).
9.1.2. Для забезпечення довговічної і надійної роботи виріб повинен піддаватись поточним
та періодичним оглядам.
Ремонт обладнання ПКДЦ повинен виконуватися в умовах спеціалізованих ремонтних
майстерень висококваліфікованими фахівцями, ремонт ПЕОМ в спецтехцентрах.
9.1.3. Перед встановленням ПКДЦ на об’єкті необхідно переконатися в справності
електрообладнання об’єкта. Напруга живлення мережі змінного струму частотою 50 Гц, що
подається на ПКДЦ, повинна бути 220 В з допустимим відхиленням від плюс 10 до мінус
15% номінального значення. При напрузі, що відрізняється від зазначеної, виріб може вийти
з ладу.
9.1.4. Після розпакування ПКДЦ необхідно перевірити:
1) комплектність згідно пакувальних листів;
2) наявність пломб підприємства-виробника на пристроях і блоках;
3) механічну цілісність пристроїв і блоків;
4) наявність відповідних запобіжників в пристроях і блоках.
9.1.5. Для забезпечення надійної роботи і збільшення терміну служби в процесі експлуатації
необхідно виконувати такі вимоги:
1) утримувати виріб в чистоті, особливо роз’ємні з’єднання;
2) не скручувати і не перегинати під гострим кутом з’єднувальні кабелі і фідер антени;
3) не розбирати обладнання без потреби. У випадку необхідності це повинен робити
кваліфікований персонал спеціалізованої майстерні;
4) періодично перевіряти роботу ПКДЦ згідно розділу 14.
9.1.6. Перед встановленням рекомендується перевірити електричні параметри ПКДЦ за
методикою, викладеною в розділі 14.
9.1.7. Для редагування мнемосхем контрольованих об’єктів та створення нових схем та
інтегрування їх в програмне забезпечення ПКДЦ в комплекті програмного забезпечення
поставляється програма-конфігуратор мнемосхем. Принципи побудови мнемосхем та
порядок роботи з програмою-конфігуратором викладені в „Інструкції по використанню
програми-конфігуратора” (Додаток 3).
9.2.1. Для роботи з КККП в процесі експлуатації потрібен спеціально підготовлений
персонал. Користуватися КККП можуть працівники, що пройшли інструктаж та ознайомлені
з цим технічним описом та інструкцією з експлуатації.
9.2.2. Для забезпечення нормальної роботи КККП повинен піддаватися поточним та
періодичним оглядам.
Ремонт КККП повинен виконуватись в умовах спеціалізованої ремонтної майстерні
висококваліфікованими фахівцями.
9.2.3. Перед встановленням КККП на об’єкті необхідно переконатися в справності
електрообладнання об’єкта та контуру заземлення. Напруга живлення мережі змінного
струму частотою 50 Гц, що подається на КККП, повинна бути 220 В з допустимим
відхиленням від плюс 10 до мінус 15% номінального значення. При напрузі, що
відрізняється від зазначеної, виріб може вийти з ладу.
9.2.4. Заземлення до КККП повинно підводитися проводом перерізом не менше 35 кв.мм,
опір контуру заземлення повинен бути не більше 0,1 Ом.
9.2.5. Після розпакування КККП необхідно перевірити:
1) комплектність згідно пакувальних листів;
2) наявність пломб підприємства-виробника на пристроях і блоках;
3) механічну цілісність пристроїв і блоків;
4) наявність відповідних запобіжників в пристроях і блоках.
9.2.6. Для забезпечення надійної роботи КККП і збільшення терміну його служби в процесі
експлуатації необхідно виконувати такі вимоги:
1) утримувати обладнання КККП в чистоті, особливо роз’ємні з’єднання;
2) не скручувати і не перегинати під гострим кутом з’єднувальні кабелі і фідер антени;
3) не розбирати обладнання без потреби. У випадку необхідності це повинен робити
кваліфікований персонал спеціалізованої майстерні;
4) періодично перевіряти роботу КККП згідно розділу 18.
9.2.7. Перед встановленням рекомендується перевірити електричні параметри КККП за
методикою, викладеною в розділі 15.
10. ВКАЗІВКИ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ

10.1.1. Технічний персонал, що працює з обладнанням ПКДЦ, повинен бути добре
ознайомленим з цією інструкцією, експлуатаційною документацією, а також атестованим з
„Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів”, затверджених
Держенергонаглядом, для електроустановок напругою до 1000 В.
10.1.2. При експлуатації ПКДЦ слід враховувати можливість виникнення небезпеки
ураження електричним струмом. Джерелом електронебезпеки є блоки живлення.
10.1.3. Перед увімкненням ПКДЦ в мережу необхідно заземлити стійки і блоки.
10.1.4. При вимірюванні параметрів і ремонті всі вимірювальні прилади повинні бути справні
та заземлені.
10.1.5. НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ проводити заміну запобіжників, зняття кришок, від’єднання
роз’ємів при увімкненій напрузі живлення ПКДЦ.
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ користуватися несправними інструментами та вимірювальними
приладами.
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ робота стійок СКО без антени або з несправним фідером.
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ заміна запобіжників, що вийшли з ладу, на запобіжники, розраховані
на більший струм, ніж зазначено на панелях блоків, чи на саморобні.
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ ри працюючих стійках СКО знаходитися поблизу антен, проводити
їх настройку, обслуговування чи ремонт.
10.2.1. Технічний персонал, що працює з обладнанням КККП, повинен бути добре
ознайомленим з цією інструкцією, експлуатаційною документацією, а також атестованим з
„Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів”, затверджених
Держенергонаглядом, для електроустановок напругою до 1000 В.
10.2.2. При експлуатації КККП слід враховувати можливість виникнення небезпеки
ураження електричним струмом. Джерелами електронебезпеки є блок живлення та вихідні
кола телекерування.
10.2.3. Перед увімкненням КККП в мережу необхідно заземлити шафу канальноьго
обладнання.
10.2.4. При вимірюванні параметрів і ремонті всі вимірювальні прилади повинні бути справні
та заземлені.
10.2.5. НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ проводити заміну запобіжників, зняття кришок, від’єднання
роз’ємів при увімкненій напрузі живлення КККП.
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ користуватися несправними інструментами та вимірювальними
приладами.
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ робота КККП без антени або з несправним фідером.
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ заміна запобіжників, що вийшли з ладу, на запобіжники, розраховані
на більший струм, ніж зазначено на панелях блоків, чи на саморобні.
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ при працюючому КККП знаходитися поблизу антени, проводити її
настройку, обслуговування чи ремонт.
11. ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ

11.1.1. Встановлення обладнання ПКДЦ проводиться за індивідуальним проектом,
розробленим у відповідності до цієї інструкції та затвердженим у встановленому порядку.
ПРИМІТКА: Монтаж та встановлення антен виконується відповідно до вказівок, наведених в
експлуатаційній документації на неї.
11.1.2. ПЕОМ встановлюється в опалюваному приміщенні.
11.1.3. Стійки СКО встановлюються в опалюваному або неопалюваному приміщеннію
11.1.4. Антени встановлюються на відкритому повітрі.
11.1.5. Кабелі що не входять в комплект поставки, виготовляються споживачем згідно
проекту. Роз’єми для виготовлення кабелів входять в комплект поставки.
11.1.6. Підключення обладнання ПКДЦ і ПЕОМ до контуру заземлення рекомендується
проводити з допомогою мідної шини перерізом не менше 40 мм 2. Опір заземлення по
постійному струму для з’єднання шини з корпусом обладнання повинен бути не більше 0,1
Ом.
11.2. Порядок встановлення ПКДЦ
11.2.1. Зробити розмітку та закріпити з допомогою шурупів або гвинтів стійки СКО в
вибраному місці. Підключити фідери антен.
11.2.2. Встановити ПЕОМ на робочому місці диспетчера.
11.2.3. Підключити кабелі та шини заземлення.
11.3.1. Шафа ШКО кріпиться за допомогою кронштейна до стінки об’єкта. Під’єднання
антени здійснюється кабелем, що входить в комплект поставки. Роз’єми фідера антени
припаюються по місцю встановлення. Під’єднання зовнішніх пристроїв здійснюється
проводами, що кріпляться гвинтами на блоках затискачів.
11.3.2. Антена встановлюється згідно технічного проекту на монтаж обладнання КККП на
попередньо підготовленому кронштейні.
Примітка. З метою зниження втрат ВЧ-потужності рекомендується довжину кабеля
антенного фідера робити мінімально можливою.
11.4. Порядок встановлення КККП на об’єкті.
11.4.1. Встановити і закріпити шафу ШКО на стінці об’єкта
11.4.2. З’єднати клему заземлення ШКО шиною заземлення з контуром захисного заземлення
об’єкта.
11.4.3. Змонтувати на антенний кабель роз’єм, що міститься в монтажному комплекті.
11.4.4. Приєднати зовнішні пристрої та фідер антени до відповідних роз’ємів та контактів
блоків затискачів згідно схеми електричної з’єднань. Перевірити правильність виконання
з’єднань.
12. ПІДГОТОВКА ДО РОБОТИ

12.1.1. Перевірити після встановлення обладнання ПКДЦ на місці експлуатації наявність
відповідних запобіжниках у блоках живлення.
12.1.2. Після встановлення, монтажу стійок СКО, ПЕОМ, антен, підключення живлення
ПКДЦ і заземлення його блоків та ПЕОМ, виріб готовий до роботи.
12.1.3. Увімкнути живлення стійок СКО, натиснувши кнопку ВКЛ на блоках живлення цих
стійок. Увімкнути живлення ПЕОМ згідно інструкції на неї.
12.1.4. Виконати перевірку параметрів та налагодження радіообладнання ПКДЦ, в
послідовності і методами, описаними в розділі 15 „Вимірювання параметрів, настройка та
регулювання”.
12.1.5. Перевірити керування контрольованим об’єктом з клавіатури ПЕОМ згідно інструкції
з експлуатації.
12.1.6. При позитивних результатах перевірки скласти акт та зробити запис в паспорті ПКДЦ
про здачу його в експлуатацію.
12.2.1. Для підготовки КККП до роботи необхідно виконати наступне:
1) встановити індивідуальний номер КП та режим роботи (одноканальний, двоканальний)
перемикачами S1.1...S1.6 на субблоці СОІ згідно таблиці 6.1.
2) Ідентифікаційні номери субблоків ТС, ТВ, ТК
3) Час утримання реле ТК-Р
12.2.2. Перевірити після встановлення КККП на місці експлуатації наявність відповідних
запобіжників в блоці живлення.
12.2.3. Після встановлення КККП і підключення зовнішніх пристроїв перевірити
правильність виконання з’єднань КККП, антени і зовнішніх пристроїв.
12.2.4. Натиснути кнопку ВКЛ на блоці живлення.
12.2.5. Виконати перевірку параметрів та налагодження радіообладнання КККП в
послідовності і методами, описаними в розділі 15 „Вимірювання параметрів, настройка та
регулювання”.
12.2.6. Зв’язавшись з оператором ПКДЦ, перевірити керування контрольованим об’єктом з
клавіатури ПЕОМ згідно інструкції з експлуатації.
12.2.7. При позитивних результатах перевірки скласти акт та зробити запис в паспорті КККП
про здачу його в експлуатацію.
13. ПОРЯДОК РОБОТИ

13.1.1. Керування роботою ПКДЦ повинно проводитися відповідно до інструкції з
експлуатації, що входить в програмний продукт виробу.
13.2. Обладанння КККП
13.2.1. Призначення органів керування та індикації КККП
13.2.2. Органи керування та індикації КККП розміщені на передніх панелях блоку живлення
та блоку БК-ПД.
13.2.3. Блок живлення:
1) кнопка „ВКЛ” увімкнення живлення КККП;
2) індикатор роботи блоку живлення від мережі 220В- „СЕТЬ”.
13.2.4. Блок БК-ПД:
1) Субблок СОІ:
- кнопка „ПРД” – кнопка увімкнення в режим „Передача” радіообладнання КККП. При
натисненій кнопці радіообладнання КККП переводиться в режим „Передача”.
Використовується для технологічної перевірки працездатності радіообладнання КККП;
- кнопка „RST” – кнопка встановлення контролерів субблоку СОІ в початковий стан;
- кнопка „РКС” – кнопка переведення радіообладнання КККП на резервний канал зв’язку.
При натисненні кнопки „РКС” радіообладнання КККП переводиться на резервний канал
зв’язку, а на ПКДЦ автоматично відправляється кодограма про запрошення диспетчера до
проведення радіопереговорів;
- індикатор „RxD” – прийом даних; світиться при прийомі даних контролером з радіоканалу;
- індикатор „Сч” – лічильник; світиться під час обміну даними контролера з лічильниками
електроенергії;
- індикатор „ КУ” – контролер керування; світиться під час обміну даними з контролером
керування;
- індикатор „ТхD” – передача даних; світиться під час передачі даних в радіоканал;
- індикатор „К” – канал зв’язку; світиться при роботі обладнання на резервному каналі
зв’язку;
- індикатор „НЕС” – наявність несучої; світиться при наявності високочастотного сигналу в
ефірі в черговому режимі роботи обладнання;
- індикатор „ПРД” – передача; світиться під час роботи радіообладнання в режимі
„Передача”;
- індикатор „Норма” – засвічується після успішного виконання процедури ідентифікації.
2) Субблок КК
- кнопка „RST КУ” – кнопка встановлення контролера субблоку КК в початковий стан;
- індикатор „RxD Сч” – прийом даних від лічильника. Світиться під час прийому даних від
лічильника електроенергії;
- індикатор „ТxD Сч” – передача даних від лічильника. Світиться під час передачі даних
(запиту даних) від контролера до лічильника електроенергії;
- індикатор „1С” – 1 секунда; індикатор роботи тактового генератора. Засвічується
переривчасто з частотою 1 Гц при справній роботі тактового генератора.
3) Субблок ТС;
- індикатор „Норма” – засвічується після успішного виконання процедури ідентифікації
субблоку;
4) Субблок ТВ;
субблоку;
- індикатор „ТВ” – світиться під час викрнання субблоком команди телевимірювання
5) Субблок СТК;
субблоку;
- індикатор „ТЕСТ” – засвічується при поданні напруги 12В на реле під час виконання
команди телекерування.
13.3. Проведення технологічних радіопереговорів
13.3.1. Проведення переговорів оператором диспетчерського пункту ПКДЦ
Повідомлення “Запрос на технологічні переговори” з’являється при виклику диспетчера
обслуговуючим персоналом підстанції для проведення технологічних радіопереговорів при
натисненні кнопки “РКС” субблоку СОІ канального комплекта контрольованого пункту
КККП, встановленого на підстанції. Це повідомлення супроводжується звуковою
сигналізацією, яка зникає при натисненні кнопки “Підтвердити”:
Для проведення технологічних радіопереговорів маніпулятор повинен бути підключений до

роз’єма радіомодема резервного каналу зв’язку. Рекомендується проводити технологічні
радіопереговори саме на аварійному каналі зв’язку. Як виняток, можливе проведення
радіопереговорів на основному каналі зв’язку за попередньою домовленістю з
обслуговуючим персоналом. У цьому випадку маніпулятор повинен бути підключений до
роз’єма радіомодема основного каналу, а представник обслуговуючого персоналу підстанції
не повинен переводити обладнання підстанції на резервний канал натисненням кнопки РКС.
При цьому вікно запросу до переговорів не з’явиться, а ініціатором переговорів може бути як
диспетчер, так і обслуговуючий персонал підстанції, викликаючи іншу сторону голосом.
13.3.2. Проведення переговорів обслуговуючим персоналом підстанції з обладнання КККП
Для проведення технологічних радіопереговорів на резервному каналі необхідно
виконати наступні дії:
1. Переконатись, що маніпулятор підключено до радіостанції;
2. Для виклику диспетчера натиснути кнопку „РКС” субблока СОІ. При цьому
радіостанція перейде на резервний канал зв”язку, про що засвідчить свічення
індикатора „К” субблока СОІ, а диспетчер отримає повідомлення про виклик його
на радіопереговори.
3. Після завершення переговорів перейти на основний канал зв”язку, натиснувши
кнопку „РКС”. При цьому індикатор „К” погасне.
П Р И М І Т К А : Обладнання автоматично переводить радіостанцію на основний канал

зв”язку через одну хвилину після останнього натиснення на тангенту маніпулятора.
Якщо під час переговорів була пауза тривалістю більше хвилини, і обладнання
перейшло на основний канал зв”язку, для продовження переговорів слід повторно
викликати диспетчера, повторивши дії, описані в п.2.
Рекомендується проводити технологічні радіопереговори саме на аварійному каналі зв’язку
(канал 2). Як виняток, можливе проведення радіопереговорів на основному каналі зв’язку за
попередньою домовленістю з диспетчером. У цьому випадку представник обслуговуючого
персоналу підстанції не повинен переводити обладнання підстанції на резервний канал
натисненням кнопки РКС. При цьому диспетчер не отримуватиме виклику до переговорів, а
ініціатором переговорів може бути як диспетчер, так і обслуговуючий персонал підстанції,
викликаючи іншу сторону голосом.
14. ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ, НАСТРОЙКА ТА РЕГУЛЮВАННЯ
14.1. Для вимірювання параметрів використовуються засоби вимірювання і контролю,

наведені в таблиці 14.1.
Таблиця 14.1
№ Тип
Назва приладу Кільк. Примітка
п/п приладу
Осцилограф универсальний
1 С1-82 1
двоканальний
2 Вольтметр универсальний В7-37 1
3 Вимірювач модуляції обчислювальний СК3-45 1
4 Частотомір електронно-лічильний Ч3-63 1
Вимірювач нелінійних спотворень
5 С6-11 1
автоматичний
Еквівалентний навантажувальний опір КСХ по входу не
6 Э9-77/1 1
R=50 Ом быльше 1,3
7 Трійниковий перехід R=50 Ом ТП-116 1
Примітка: Можлива заміна на інші прилади із класом точності не нижчим, ніж в

рекомендованих.
14.2. Проведення вимірювання електричних параметрів
14.2.1. Вимірювання потужності несучої передавача.
1) підключити апаратуру згідно рис. 14.1;
Еквівалентний
Радіомодем ПКДЦ Трійниковий перехід Частотомір
навантажувальний
(Радіостанція КККП) ТП-116 Ч3-63
опір R=50 Ом
Вольтметр
Вимірювач модуляції
універсальний
СК3-45
В7-35
Вимірювач
Осцилограф
нелінійних
С1-82
спотворень С6-11
Рис. 14.1. Схема підключення вимірювальних приладів для вимірювання параметрів.
2) увімкнути живлення стійки СКО чи обладнання КККП;

3) перевести радіомодем (радіостанцію) в режим „Передача”, кнопку „ПРД” стійки СКО для
ПКДЦ, або кнопку „ПРД” субблоку СОІ для КККП;
4) вольтметром В7-37 виміряти напругу несучої частоти передавача;
5) визначити вихідну потужність передавача за формулою:
P=U2/R, (1)
де U – напруга несучої частоти передавача,
R – еквівалентний опір навантаження, рівний 50 Ом.
14.2.2. Вимірювання коефіцієнту нелінійних спотворень передавача:
1) виконати вимоги пунктів 14.2.1, 1) – 14.2.1., 3);
2) вимірювачем нелінійних спотворень С6-11 виміряти коефіцієнт нелінійних спотворень
сигналу на виході приладу СК3-45, який відповідатиме коефіцієнту нелінійних спотворень
передавача.
14.2.3. Вимірювання девіації частоти від модема:
2) виміряти девіацію частоти передавача приладом СК3-45. Максимальну девіацію частоти
визначають як найбільше виміряне значення.
14.2.4. Вимірювання частоти передавача:
2) виміряти частоту несучої передавача частотоміром;
3) перевести обладнання на аварійний канал зв’язку та повторити вимірювання.
14.2.5. Вимірювання та регулювання інших параметрів може здійснюватись тільки в
спеціалізованій радіомайстерні..
15. МОЖЛИВІ НЕСПРАВНОСТІ ТА СПОСОБИ ЇХ УСУНЕННЯ
15.1. Пам’ятайте, що складові частини комплексу є складними дорогими пристроями. Тому

для підтримання їх роботоздатності при експлуатації добре ознайомтесь і суворо
дотримуйтесь правил експлуатації згідно цієї інструкції.
15.2. Несправності в залежності від складності можна поділити на такі групи:
1) зовнішні, видимі несправності, наприклад, обрив кабеля, пошкодження фідера антени і
т.п.;
2) несправності внутрішнього монтажу, наприклад, замикання або обрив в монтажі, пробій
ізоляції і т.п.;
3) несправності деталей та вузлів.
15.3. У випадку виявлення несправностей і неможливості їх швидкої ліквідації персонал
повинен негайно повідомити про аварію в радіомайстерню, що обслуговує обладнання
комплексу.
15.4. Ремонт несправних блоків (субблоків) повинен проводитись в радіомайстерні. На місці
експлуатації проводиться лише заміна несправного блока (субблока) на справний. Після
заміни блока (субблока) слід провести перевірку обладнання згідно розділу 14.
15.5. Перелік можливих несправностей та способи їх усунення наведено в таблиці 15.1.
Таблиця 15.1
Назва несправності, її зовнішні
Імовірна причина Метод усунення
прояви та додаткові ознаки
1. При натисненні кнопки Вийшли з ладу Замінити несправні
ВКЛ на блоці живлення запобіжники на блоці запобіжники
стійки СКО або КККП не живлення
світиться індикатор „СЕТЬ”
Обрив мережевого Омметром при відключеному
кабеля живленні перевірити кабель.
Несправний кабель
відремонтувати або замінити.
2. При увімкненні живлення Несправний субблок КК Замінити несправний субблок

КККП індикатор «1С»
субблоку КК світиться
постійно або не світиться
взагалі
3. Не спрацьовує реле Несправний блок реле Перевірити реле та при

телекерування потребі замінити
16. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
16.1. Технічне обслуговування виконується через визначені проміжки часу з метою

перевірки технічного стану обладнання, визначення придатності його до подальшої
експлуатації і приведення параметрів у відповідність до технічних вимог.
16.2. Для обладнання ПКДЦ та КККП рекомендуються такі види технічного обслуговування:
1) щомісячне;
2) щорічне.
16.3. Щомісячне обслуговування включає в себе такі роботи:
1) зовнішній огляд і видалення пилу з пристроїв, блоків, пультів;
2) перевірка якості з’єднання роз’ємів, стану кабелів;
3) перевірка обладнання ПКДЦ та КККП згідно розділу 14.
16.4. Щорічне обслуговування включає в себе такі роботи:
1) роботи в обсязі щомісячного технічного обслуговування;
2) продувка пилососом;
3) очищення та промивання спиртом контактів роз’ємів від бруду і корозії. Витрата спирту –
750 г в рік для обладнання ПКДЦ, 950 г в рік для КККП.
16.5. Технічне обслуговування антен виконувати згідно їх експлуатаційної документації.
17. ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ
17.1. Зберігання обладнання, упакованого в тарні ящики, проводиться в складських

приміщеннях при температурі від 278 до 308 К (від 5 до 35 оС) і відносній вологості
повітря не більше 75 %.
17.2. При тривалому зберіганні (понад 6 місяців) вироби слід звільнити від тари і
зберігати на стелажах у вентильованому приміщенні.
17.3. При зберіганні різкі коливання температури не допускаються. Відстань від
опалювальних приладів повинна бути такою, щоб виключати їх вплив на обладнання.
Забороняється зберігати в одному приміщенні з обладнанням кислотні, лужні
акумулятори, хімічні реактиви, а також вогненебезпечні речовини.
17.4. Якщо обладнання встановлюється на об’єкті після тривалого (понад 6 місяців)
зберігання, то перед виконанням робіт згідно розділу „Підготовка до роботи” необхідно
витримати обладнання в увімкненому стані в режимі „Прийом” не менше чотирьох
годин.
17.5. Відомості про постановку виробу на зберігання, зняття зі зберігання, умови
зберігання обов’язково повинні бути відображені в паспорті.
18. ТРАНСПОРТУВАННЯ
18.1. Обладнання ПКДЦ та КККП в упакованому вигляді витримує без пошкоджень

транспортування будь яким видом транспорту, крім морського, що потребує додаткового
захисту, при температурі навколишнього середовища від 233 до 32 К (від мінус 40 до плюс
55оС).
18.2. При транспортуванні виробів в упакованому вигляді дотримуватись наступних правил:
1) при перевезенні на відкритих автомашинах допускається завантаження ящиків не більше,
як у два ряди по висоті. Зверху ящики покриваються брезентом;
2) при перевезенні залізницею в критих вагонах допускається завантаження ящиків не більш,
як у чотири ряди по висоті з прокладками з дощок між рядами;
3) забороняється кантувати ящики при завантаженні та розвантаженні;
4) неприпустимими є сильні поштовхи і удари по ящиках, а також кидання їх при
завантаженні та розвантаженні;
5) при перевезенні ящики закріплюються так, щоб при перевезенні не було їх зміщення,
ударів один об одного чи об інші вантажі;
6) при перевезенні ящики слід захистити від потрапляння вологи.

Техн Чний Опис Стр Ла 2

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Техн Чний Опис Стр Ла 2

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

КОМПЛЕКС ДИСТАНЦІЙНОГО КЕРУВАННЯ

ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ „СТРІЛА”

Технічний опис та інструкція з експлуатації

Цей технічний опис та інструкція з експлуатації призначені для вивчення принципів

Комплекс дистанційного керування технологічними процесами „Стріла” призначений для

Комплекс дистанційного керування технологічними процесами „Стріла” складається:

* - системні вимоги до ПЕОМ:

Комплект канальний контрольованого пункту КККП комплектується відповідно до табл. 3.2.

Комплекс дистанційного керування технологічними процесами на основі ПЕОМ відповідає

Основні технічні дані і характеристики ПКДЦ наведено в табл. 4.2

Основні технічні дані і характеристики КП наведено в табл. 4.3.

5.1. В основу роботи системи покладено принцип „ведучий – ведений”. В якості

Рис. 5.1. Схема роботи комплексу з використанням ретранслятора

5.3. Структурну схема обладнання КП системи наведено на рис. 5.3.

Рис. 5.3. Структурна схема обладнання КККП

on – контакти перемикача замкнуті – логічний „0”;

Рис. 6.1. Функціональна схема субблоку СОІ

Низькочастотний тракт радіостанції через буферні підсилювачі з’єднано з модемом, цифрові

Як правило, за замовчуванням, встановлюється швидкість 1200 біт/с. Швидкість обміну

Після налаштування комутаторів кодограми передаються на відповідний контролер субблока

д) після завершення передачі кодограми контролер вимикає режим „передача” із затримкою

д) передає інформацію по радіоканалу на ПКДЦ (виконує дії, аналогічні описаним в

Коди керування контролера КК

Шина керування У (Р2)

Шина керування У (Р2)

6.4. Субблок телесигналізації ТС

Рис. 6.3. Структурна схема субблоку ТС

6.4.2. Субблок телесигналізації складається з таких вузлів:

При співпадінні прийнятого та встановленого кодів номера на виході дешифратора DD3.4

6.4.4. Приподачі живлення на апаратуру відбувається:

інд. № плати Тригер

При співпадінні прийнятого та встановленого кодів номер субблоку на виході А=

6.5.6. Процес включення вихідних реле складається з таких етапів:

Рис. 6.5. Структурна схема субблоку ТК

6.6.2. Субблок телекерування складається з таких вузлів:

При співпадінні прийнятого та встановленого кодів номер субблоку на виході А=

КА1 КА6 КА11 КА1 КА6 КА11

Рис. 6.6. Функціональна схема матриці

Рис. 6.7. Структурна схема субблоку телевимірювання ТВ

6.7.3. При увімкненні живлення виконується ідентифікація субблоку телевимірювання.

6.7.4. Операція телевимірювання відбувається у такому порядку;

7.1. На всіх блоках, що входять до складу комплексу, встановлюються шильдики. На

8.1. Обладнання ПКДЦ

9.1. Обладнання ПКДЦ

10.1. Обладнання ПКДЦ

11.1. Обладнання ПКДЦ

12.1. Обладнання ПКДЦ

13.1. Обладнання ПКДЦ

Для проведення технологічних радіопереговорів маніпулятор повинен бути підключений до

П Р И М І Т К А : Обладнання автоматично переводить радіостанцію на основний канал

14.1. Для вимірювання параметрів використовуються засоби вимірювання і контролю,

Примітка: Можлива заміна на інші прилади із класом точності не нижчим, ніж в

Рис. 14.1. Схема підключення вимірювальних приладів для вимірювання параметрів.

2) увімкнути живлення стійки СКО чи обладнання КККП;

15.1. Пам’ятайте, що складові частини комплексу є складними дорогими пристроями. Тому

2. При увімкненні живлення Несправний субблок КК Замінити несправний субблок

3. Не спрацьовує реле Несправний блок реле Перевірити реле та при

16.1. Технічне обслуговування виконується через визначені проміжки часу з метою

17.1. Зберігання обладнання, упакованого в тарні ящики, проводиться в складських

18.1. Обладнання ПКДЦ та КККП в упакованому вигляді витримує без пошкоджень

You might also like