картографія конспекти уроків 8 клас

Книга скачана с сайта http://e� kniga.in.
ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»
Харків
Видавнича група «Основа»
2010
УДК 91
ББК 26.8
П12
Серія «Мій конспект»
Заснована 2008 року
Схвалено МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (лист МОНУ № 1.4/18-Г-134 від 01.04.10)
Протокол комісії з географії Науково-методичної ради з питань освіти МОНУ № 1 від 28.01.2009
Павлюк Н. І.
П12 Фізична географія України. 8 клас. — Х. : Вид. група
«Основа», 2010. — 104 c. — (Серія «Мій конспект»).
ISBN 978-611-00-193-9
Видання «Мій конспект» — серія посібників, які ставлять на
меті надати допомогу вчителеві під час підготовки до уроку. Кон-
спекти усіх уроків курсу географії для 8 класу розміщені на ок-
ремих аркушах і містять методично грамотно оформлену «шапку
уроку» (мета, очікувані результати, обладнання тощо), стислий
опис кожного етапу, завдання для актуалізації та закріплення
тощо. Також передбачено місце для власних записів вчителя, що
зробить розробку заняття по-справжньому авторською, але заоща-
дить час для планування та оформлення.
Для вчителів географії.
УДК 91
ББК 26.8
Навчальне видання
Серія «Мій конспект»
Павлюк Наталія Іванівна
Фізична географія України.

8 клас
Головний редактор В. М. Андрєєва

Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Підписано до друку 27.05.2009. Формат 60×90/8.

Папір офсет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.
Ум. друк. арк. 13,0. Замовлення № 9-06/08-05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”»

61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66
тел. (057) 731-96-33
е-mail: office@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.
© Павлюк Н. І., 2009

ISBN 978-611-00-193-9 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2010
Зміст
ВСТУП
Урок 1. Фізична географія України. Адміністративно-територіальний
устрій України ........................................................................... 5
Розділ І. УКРАЇНА ТА ЇЇ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема 1. Фізико-географічне положення України
Урок 2. Географічне положення України. Практична робота № 1 .................. 7
Урок 3. Розташування території України відносногодинних поясів.
Практична робота № 1 ................................................................. 9
Тема 2. Джерела географічної інформації

Урок 4. Способи дослідження природних умові ресурсів території.
Літературні та інші твориз географічною інформацією ................... 11
Урок 5. Географічні карти ..................................................................... 13
Урок 6. Відображення фізико-географічної інформаціїна географічних
картах ..................................................................................... 15
Урок 7. Топографічні карти ................................................................... 17
Урок 8. Практична робота № 2 ............................................................... 19
Тема 3. Географічні дослідженняна території України
Урок 9. Дослідження території України в минулому.................................. 21
Урок 10. Видатні українські географи. Сучасні географічні дослідження
України ................................................................................. 23
Урок 11. Підсумковий урок ................................................................... 25
Розділ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ

І ПРИРОДНИХРЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Тема 1. Тектонічні структури
Урок 12. Тектонічні структури ............................................................... 27
Тема 2. Геологічна будова
Урок 13. Геологічна будова території України .......................................... 29
Тема 3. Рельєф. Геоморфологічна будова
Урок 14. Загальні особливості рельєфу .................................................... 31
Урок 15. Геоморфологічна будова ........................................................... 33
Тема 4. Мінерально-сировинні ресурси
Урок 16. Мінерально-сировинні ресурси України.Паливні корисні
копалини ............................................................................... 35
Урок 17. Рудні та нерудні корисні копалини.Значення
мінерально-сировинних ресурсів України ................................... 37
Урок 18. Практична робота № 3 .............................................................. 39
Урок 19. Підсумковий урок ................................................................... 41
Тема 5. Кліматичні умови та ресурси

Урок 20. Основні кліматичні чинники ..................................................... 43
Урок 21. Загальна характеристика клімату України.Кліматичні
показники .............................................................................. 45
Урок 22. Погода. Прогноз погоди ............................................................ 47
Урок 23. Кліматичні ресурси. Значення клімату в житті людини................. 49
Тема 6. Внутрішні води
Урок 24. Загальна характеристика поверхневих вод .................................. 51
Урок 25. Найбільші річкові системи. Практична робота № 4 ....................... 53
Урок 26. Озера, лимани, водосховища. Практична робота № 4 .................... 55
Урок 27. Підземні води. Болота. Водні ресурси України. Практична
робота № 4 .............................................................................. 57
3
Тема 7. Ґрунти і земельні ресурси
Урок 28. Ґрунти і їх поширення .............................................................. 59
Урок 29. Практична робота № 5. Земельні ресурси .................................... 61
Тема 8. Рослинний покрив
Урок 30. Рослинність ............................................................................ 63
Тема 9. Тваринний світ
Урок 31. Тваринний світ ........................................................................ 65
Урок 32. П ідсумковий урок ................................................................... 67
Розділ ІІІ. ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

Тема 1. Природно-територіальні комплекси
Урок 33. Природно-територiальні комплекси ........................................... 69
Тема 2. Фізико-географічне районування

Урок 34. Фізико-географічне районування ............................................... 71
Тема 3. Зона мішаних і широколистих лісів

Урок 35. Зона мішаних і широколистих лісів ........................................... 73
Тема 4. Зона лісостепу
Урок 36. Зона лісостепу ......................................................................... 75
Тема 5. Зона степу

Урок 37. Зона степу. Практична робота № 6 ............................................. 77
Тема 6. Українські Карпати
Урок 38. Українські Карпати ................................................................. 79
Урок 39. Природні області, охорона природиУкраїнських Карпат ............... 81
Тема 7. Кримські гори
Урок 40. Кримські гори ......................................................................... 83
Урок 41. Природні області,охорона природи Кримських гір ....................... 85
Тема 8. Природні комплекси морів,що омивають Україну
Урок 42. Чорне море ............................................................................. 87
Урок 43. Азовське море ......................................................................... 89
Урок 44. Підсумковий урок . .................................................................. 91
Розділ IV. ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВІ ПРИРОДНИХ

РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА
Тема 1. Геоекологічна ситуація в Україні
Урок 45. Геоекологічна ситуація в Україні. Практична робота № 7 .............. 93
Урок 46. Аварія на Чорнобильській АЕС . ................................................ 95
Урок 47. Вплив геоекологічної ситуаціїна населення в Україні ................... 97
Тема 2. Використання та охорона природних умові природних

ресурсів
Урок 48. Природно-заповідний фонд. Практична робота № 7 ...................... 99
Урок 49. Моніторинг навколишнього середовищата природоохоронна
діяльність в Україні ...............................................................101
Урок 50. Підсумковий урок ..................................................................103
Уроки 51, 52. Резерв. Повторення, узагальнення та систематизація
вивченого матеріалу ...............................................................104
4
Дата _____________
ВСТУП
Клас _____________
Урок 1. Фізична географія України.
Адміністративно-територіальний устрій України
Тема. Фізична географія України, предмет і методи дослідження. Фор
мування території України. Сучасний адміністративно-територіальний
устрій
Навчальна мета: пригадати прийоми навчальної діяльності; з’ясувати
особливості нового курсу, предмет його вивчення; ознайомити з мето
дами дослідження природи України; використовуючи міжпредметні
зв’язки з історією, охарактеризувати основні етапи формування тери
торії країни; ознайомити із сучасним адміністративно-територіальним
устроєм України; продовжити формування основних навичок роботи
з джерелами географічних знань, умінь аналізувати, робити висновки та
узагальнення.
Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок.
Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, стінні карти: фізична,
політична, фізична України, адміністративно-територіального устрою Ук
раїни; зразки різноманітних джерел знань з географії України.
Опорні та базові поняття: географія, фізична географія, предмет і метод
географічного дослідження, територіально-адміністративна одиниця.
Географічна номенклатура: АР Крим, 24 області України, Київ, Севас
тополь, обласні центри.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Ознайомлення учнів з організацією навчального процесу протягом
вивчення нового курсу, обов’язковими джерелами інформації (під-
ручником, атласом, контурними картами), приладдям, з методич-
ним апаратом підручника. Наголосити учням на необхідності за-
своєння додаткової інформації в позаурочний час.
II. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

• Що вивчає наука географія?
• З якими географічними курсами ми знайомилися в попередніх
класах? Що конкретно ми вивчали? Що дають нам ці знання?
• Що нам відомо про природу України, якщо врахувати, що в 7 кла
сі вивчали географію Євразії взагалі?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Не знаючи і не розуміючи природні умови та природні ресурси Ук-
раїни, життя стає не стільки складним, скільки нецікавим. Щоб ста-
ти справжніми господарями своєї Батьківщини, потрібно її не лише
любити, а й добре знати.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Географія України (комплекс наук)
— Фізична — вивчає властивості, зміни в часі, закономірності
розташування по території: а) природних компонентів (ресурсів);
б) природних умов; в) природних комплексів.
5
— Соціально-економічна — особливості населення, господар
ства, їх розміщення по території.
2. Зв’язок фізичної географії України з іншими науками
3. Методи географічних досліджень (умовна класифікація):

а) за науковою організацією отримання даних:
— спостереження і вимірювання — робота метеостанцій, зйомки
космічних супутників;
— експеримент (науково-організований дослід) — акліматизація
біологічних видів;
— моделювання (створення моделей аналогічно природним ком-
плексам або віртуальних) — заповідники, географічні карти,
комп’ютерна модель утворення балки;
б) за джерелами знань: картографічні, вивчення спеціалізованої
літератури, обробка статистичної інформації, ГІС тощо;
в) за розумовою діяльністю: порівняння, аналіз, прогнозування;
г) за організацією досліджень: камеральні, стаціонарні, експеди-
ційні, дистанційні; комплексні.
4. Формування території України
Тільки в окремі періоди українські державні утворення були
значними (Київська Русь, Запорізька Січ). Загалом українські тери-
торії належали іншим імперіям. З поч. ХХ ст. утворюються різні за
значенням українські державні формування (УНР, ЗУНР). З 1922 р.
починається етап існування України як республіки СРСР, до якої
входять спочатку тільки території Лівобережжя і східного Правобе-
режжя, а потім поступово приєднуються західні й південні землі.
У 1954 р. остаточно сформувалися її межі, які залишилися без змін
і після проголошення 24.08.1991 р. незалежності.
5. Сучасний адміністративно-територіальний устрій країни
Поділ території на різні за рангом частини (одиниці) з місцевими
органами влади задля зручності керування країною: Автономна Рес-
публіка Крим; 24 області; 2 міста державного підпорядкування
(з особливим статусом); центри АР та областей, райони АР та облас-
тей, міста обласного підпорядкування, районні центри, райони в міс-
тах, селища та села.
V. Закріплення вивченого матеріалу

• Якими методами досліджень ми користуватимемося, вивчаючи
курс?
• Скільки адміністративних одиниць входить до складу України?
Покажіть декілька прикладів на карті.
• Коли Україна здобула незалежність?
• Згадайте конкретні події, що стосувалися формування території
України.
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати §____.
2. На контурній карті позначити АР Крим, 24 області України,
Київ, Севастополь, обласні центри, свій населений пункт.
3. Визначити координати свого обласного центра.
6
Дата _____________
Розділ І. УКРАЇНА ТА ЇЇ ГЕОГРАФІЧНІ
Клас _____________
ДОСЛІДЖЕННЯ
Тема 1. Фізико-географічне положення України
Урок 2. Географічне положення України.

Практична робота № 1
Тема. Крайні точки й розміри території. Географічне положення, кордо
ни. Географічний центр України. Практична робота № 1 (початок). На
несення на контурну карту крайніх точок, географічного центра України
та кордонів країн, що межують із нею
Навчальна мета: повторити поняття «географічне положення», визна
чити особливості фізико-географічного положення України; удосконали
ти уміння визначати координати точок за картами України; пояснити
особливості визначення географічного центра території; удосконалюва
ти практичні навички роботи з контурними картами.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, фізичні карти України,
Європи, політична карта Європи, глобус.
Опорні та базові поняття: фізико-географічне положення, кордон,
крайні точки і географічний центр території.
Географічна номенклатура: с. Грем’яч, мис Сарич, м. Чоп, с. Червона
Зірка, смт Добровеличківка, с. Мар’янівка, країни — сусіди України пер
шого порядку.
Хід уроку
II. Перевірка домашнього завдання
1. Географічний диктант на контурній карті «Адміністративно-те-
риторіальний устрій України».
2. Охарактеризувати зміст курсу «Фізична географія України»
3. Назвати комплекс можливих методів дослідження одного з при-
родних компонентів (наприклад, ґрунтів, рельєфу).
III. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
• Чому вивчення будь-якої території починають з вивчення гео-
графічного положення?
• За яким планом ми характеризували географічне положення ма-
терика?
• Згадайте алгоритм визначення крайніх точок певної території та
їх координат.
IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Розмаїття природних умов та багатств на певній території значною
мірою залежить від її розмірів. Оцінімо розміри нашої держави.
V. Вивчення нового матеріалу
1. Розміри території та крайні точки
— S = 603,7 тис. км2 — перше місце в Європі (без урахування єв-
роазійської Росії);
7
— Крайні точки та їх координати:
• с. Грем’яч Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. —
52° 22′ пн. ш., 33° 11′ сх. д.,
• мис Сарич в Криму — 44° 23′ пн. ш., 33° 44′ сх. д.,
• м. Чоп Закарпатської обл. — 48° 05′ пн. ш., 22° 08′ сх. д.,
• с. Червона Зірка Міловського р-ну Луганської обл. — 49° 15′ пн. ш.,
40° 13′ сх. д.;
— ↔ 1316 км; ↕ 893 км.
2. Географічний центр території України
Існують різні методики визначення географічного центра тери-
торії:
• смт Добровеличківка — за серединним положенням між парале-
лями крайніх північної і південної точок і між меридіанами
крайніх східної і західної точок;
• північна околиця с. Мар’янівка Шполянського р-ну Черкаської
обл., або точка в 2 км на захід від м. Ватутіне Черкаської облас-
ті — за різними складними математичними методиками, що вра-
ховують різні особливості конфігурації території України.
3. Країни-сусіди
4. Характеристика кордонів
5. Характеристика фізико-географічного положення

— Положення на материку (у центральній і південно-східній
частині Європи материка Євразія);
— положення відносно літосферних плит та великих форм рельє-
фу (в межах Східноєвропейської платформи Євразійської літосфер-
ної плити, якій у рельєфі відповідає Східноєвропейська рівнина,
і в межах рухливого Середземноморського складчастого поясу, яко-
му в рельєфі України відповідають Карпатські і Кримські гори, за-
падина Чорного моря);
— розташування в кліматичних поясах і природних зонах (у по-
мірно-континентальній області помірного поясу, в межах мішаних
і широколистих лісів, лісостепу, степу, гірських поясів Карпат
і Криму);
— положення відносно морів і океанів (на півдні вихід до Чорно-
го й Азовського внутрішніх морів Атлантики, берегова лінія сильно
порізана);
— загальний висновок (зручне положення для проживання насе-
лення та ведення господарської діяльності).
VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Вставте пропущені цифрові показники в речення:
Площа території України складає … тис. км2; із заходу на схід
країна простягається на … км, з півночі на південь — на … км.
2. Виконання практичної роботи № 1
VII. Підсумки уроку

VІІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати §___.
2. Завершити першу частину практичної роботи № 1.
8
Дата _____________
Урок 3. Розташування території України відносно
годинних поясів. Практична робота № 1 Клас _____________
Тема. Розташування території України відносно годинних поясів. Прак

тична робота № 1 (закінчення). Визначення положення України відносно
годинних поясів
Навчальна мета: формувати знання про місцевий, поясний, літній і де
кретний час, уміння розраховувати місцевий і поясний час; удосконалю
вати навички роботи з картами.
Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, глобус, фізичні карти Ук
раїни, світу, карта годинних поясів, картки із завданнями на визначення
місцевого й поясного часу.
Опорні та базові поняття: меридіан, місцевий час, поясний час, літній
час, годинний пояс, серединний меридіан.
Географічна номенклатура: Ґрінвіч, Київ, свій населений пункт.
Хід уроку
1. Назвіть і покажіть на карті крайні точки території України, гео-
графічний центр.
2. Назвіть позитивні і негативні ознаки фізико-географічного поло-
ження України. Обґрунтуйте свою позицію.
3. Охарактеризуйте природні особливості лінії кордону України
з точки зору її охорони, можливостей перетину (утворення зруч-
них пропускних пунктів).
4. Використовуючи знання попереднього уроку, зробіть висновок
про зручність розташування столиці в м. Київ.
5. Обчисліть найпростішим способом географічний центр території
АР Крим. Зробіть висновок про положення її столиці.

• Що є наслідком обертання Землі навколо своєї осі?
• В якому напрямку обертається Земля навколо своєї осі?
• За який час відбувається повний оберт?
• Використовуючи знання математики, поясніть, який вигляд бу-
де мати шлях будь-якої точки поверхні Землі за добу. На скільки
градусів вона повертається?

Інколи трапляється побачити в прямому ефірі, як одночасно ведуть-
ся вечірні репортажі із західних та східних областей республіки.
Придивившись уважно, можна помітити різницю в природному ос-
вітленні місцевості. Коли на сході вже темно, на заході ще сутінки.
У чому причина?

1. Місцевий час — дійсний сонячний час на певному меридіані,
тобто всі точки, розташовані на одному меридіані, мають однако-
ве положення відносно Сонця.
9
За 24 години кожна точка Землі повертається на 360°. Обчисліть,
на скільки буде відрізнятися місцевий час між точками, розташова-
ними на меридіанах 30° сх. д. і 31° сх. д. Де час буде більшим?
360° — за 24 години;
1° — за х
24 год • 1° 1440• 1°
х= = = 4 хвилини
360° 360°
2. Поясний час
Прийнятий на початку 1880–х років, поступово введений в усіх
країнах світу.
24 годинних пояси. 360° : 24 = 15° (протяжність одного поясу).
Для всіх точок поясу прийнято вважати час однаковим — це час, що
відповідає місцевому часу серединного меридіана. Відлік поясів по-
чинається від 0-го, серединним меридіаном якого є нульовий (Ґрін-
віцький) меридіан до 23-го із заходу на схід в напрямку обертання
Землі. Номер меридіана відповідає різниці в часі між ним і
Ґрінвіцьким часом. Меридіан 180° — лінія зміни дат.
3. Положення України в годинних поясах
Україна розташована в І-му, ІІ-му, ІІІ-му годинних поясах, 95 %
території — у ІІ-му. Для зручності на всій території прийнятий час
цього поясу. Серединний меридіан поясу проходить близько до Киє-
ва, тому час поясу називають київським.
На прикладі України видно, що межі поясів здебільшого відхи-
ляються від ліній меридіанів, а збігаються з адміністративними кор-
донами.
4. Літній час
Для повнішого використання світлової частини доби, тобто еко-
номії електроенергії, в окремих країнах вводиться на період з квітня
по жовтень літній час, який випереджає поясний на одну годину.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу

• Що таке місцевий і поясний час?
• В яких годинних поясах розташована територія України? Яким
часом ми користуємось?
• Виконання практичної роботи № 1.
• Розв’язування практичних задач.
• Зробіть загальний висновок щодо особливостей і вигідності гео-
графічного положення України
VIІ. Підсумки уроку

VIIІ. Домашнє завдання
2. Доопрацювати другу частину практичної роботи № 1.
3. Принести на наступний урок зразки інформаційних джерел про
природу України.
10
Дата _____________
Тема 2. Джерела географічної інформації
Клас _____________
Урок 4. Способи дослідження природних умов
і ресурсів території. Літературні та інші твори
з географічною інформацією
Тема. Експедиційні і стаціонарні дослідження природних умов і природ
них ресурсів. Туристичні подорожі, екскурсії, краєзнавчі пошуки. Музейні
експозиції, виставки. Географічні енциклопедії, довідники, словники, ка
лендарі. Географічні періодичні видання. Географічні дані в мистецьких
творах, засобах масової інформації
Навчальна мета: поглибити та розширити знання про особливості
й значення методів дослідження природних умов і ресурсів; розширити
знання учнів про джерела географічної інформації; сформувати вміння
і навички користування ними; систематизувати знання учнів про науко
во-дослідницьку роботу; продовжити формування наукового світогляду
учнів.
Обладнання: підручник, атлас, різноманітні джерела інформації про
природу України.
Опорні та базові поняття: метод дослідження, джерело знань, засіб на
укового дослідження.
Хід уроку
1. Перевірка виконання практичної роботи № 1.
2. Розв’язання задач на перевірку умінь визначення різниці місце-
вого часу різних пунктів України.
Ш. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
• Якими джерелами знань ви користувалися під час вивчення попе
редніх курсів географії?
• Назвіть основні методи географічних досліджень.
• Чим відрізняються між собою енциклопедії, довідники, слов-
ники?
• Вам потрібно отримати якомога більше інформації про відоме
місце України (за вибором). У який спосіб ви це будете робити?
У сучасному інформаційному просторі досить нескладно знайти дані
про будь-який куточок нашої країні. А як взагалі з’являється ця ін-
формація?
1. Організація збору географічної інформації
• Стаціонарні дослідження — регулярна діяльність «на одному
місці». Залежно від об’єктів спостереження (мети): геоморфоло-
гічні, гідрологічні, ґрунтові, біогеографічні, комплексні тощо;
• екскурсії — короткотривале ознайомлення з фізико-географіч-
ними об’єктами для поглиблення знань, відпрацювання певних
навичок;
11
• експедиції — довготривалі дослідження (поєднання стаціонар-
них та екскурсійних форм) окремих природних компонентів
і умов або природних комплексів у цілому;
• дистанційні дослідження — сучасна форма організації заснова-
на на використанні досягнень техніки (космічної, аеро-, підвод-
ної тощо).
2. Спеціалізована наукова і популярна література
Енциклопедії, словники, довідники — збірники інформаційних
даних певного наукового напрямку (словник топографо-геодезичних
термінів, геологічна енциклопедія) або комплексної інформації, згру-
пованої за певним критерієм (Географічна енциклопедія України).
3. Інтернет-джерела
Містять інформацію, накопичену в різних країнах світу (нау-
кові, популярні описи, статистичні дані, фото- й відеоінформація,
форумний обмін думками тощо).
4. Періодичні видання й засоби масової інформації
Відображають сучасні поточні зміни в географічному просторі.
5. Нетрадиційні джерела географічної інформації
— Художня література;
— твори образотворчого мистецтва;
— твори прикладного мистецтва.

• Назвіть джерела географічної інформації. Яку інформацію мож-
на з них отримати?
• Демонстрація умінь пошуку певної інформації в наявних у класі
енциклопедіях чи словниках.
• Наведіть приклади географічних видань. Продемонструйте їх.
• Складіть анотацію до одного з них.

2. За наявності принести карти України та окремих її регіонів.
12
Дата _____________
Урок 5. Географічні карти
Клас _____________
Тема. Карти — джерела географічних знань, їх зміст і призначення. Види
карт. Картографічні проекції, спотворення площ, форм, кутів, відстаней
Навчальна мета: розширити знання учнів про карти, як найважливіші
джерела географічної просторової інформації, про особливості їх ство
рення; удосконалювати вміння і навички роботи з картою; ознайомити
з різними видами карт, їх призначенням.
Обладнання: підручник, атлас, фізичні й тематичні карти України, окре
мих її регіонів.
Опорні та базові поняття: карта, масштаб, спосіб картографічного зоб
раження, картографічна генералізація, картографічна проекція, карто
графічні спотворення.
Хід уроку

• Що таке географічна карта? Яку інформацію з неї можна отри-
мати?
• У який спосіб сферичну поверхню Землі зображують на пло-
щині?
• Як на карті відображаються об’єкти, явища? Наведіть конкретні
приклади.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Під час вивчення попередніх курсів географії, історії ви вже по
знайомились з багатьма картами. Якщо під час відповіді на питання
учителі вам дозволяють користуватися картою, ви полегшено зі
тхаєте. Сьогодні ви дізнаєтесь, як саме створюються карти, як вия-
вити спотворення, що обов’язково виникають на картах.

1. Класифікація карт
• За масштабом: великомасштабні (понад 1 : 200 000), середньо-
масштабні (від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000), дрібномасштабні
(1 : 1 000 000 і менше);
• за змістом : загальногеографічні й тематичні;
• за охопленням території (від Землі до найменших її ділянок);
• за призначенням: науково-довідкові, навчальні, військові, наві-
гаційні тощо.
2. Картографічна генералізація — відбір та узагальнення геогра-
фічної інформації, що відображається на карті залежно від її
виду.
3. Картографічні проекції — математичні способи перенесення

зображення поверхні земної кулі на площину. Вибір проекції за-
лежить від призначення карти та місцеположення території.
Проекції за допоміжною геометричною фігурою:
• циліндричні (на умовний циліндр) — нормальні (вісь фігури
збігається з віссю Землі) застосовуються для відображення
13
приекваторіальних територій, поперечні (вісь фігури перпенди-
кулярна до осі Землі) застосовуються для створення топографіч-
них карт; загальний вигляд проекції — прямі лінії паралелей
і меридіанів;
• конічні (на умовний конус) — нормальні (вісь фігури збігається
з віссю Землі), поперечні (вісь фігури перпендикулярна до осі
Землі) застосовуються для відображення материків і океанів, те-
риторій, розташованих у середніх широтах; для створення карт
світу інколи використовують кілька допоміжних конусів (полі-
конічна проекція); загальний вигляд нормальної проекції — пря-
мі лінії меридіанів і дугоподібні паралелі;
• азимутальні (на площину) — нормальні (поверхня дотична до
полюса) застосовуються для відображення приполярних тери-
торій, поперечні (поверхня дотична до екватора) застосовуються
для виготовлення карти півкуль і зображення приекваторіаль-
них територій; загальний вигляд нормальної проекції — ме-
ридіани зображені прямими лініями, що виходять з однієї точ-
ки, а паралелі — концентричними колами;
• довільні (на умовну, складну поверхню).
Спотворюються на картах форми, кути, довжини ліній, площі.
Існують точки або лінії нульових спотворень.
Проекції за уникненням спотворень:
• рівнокутні — відсутні спотворення кутів (використовуються для
прокладання напрямку руху);
• рівновеликі — відсутні спотворення площ;
• рівнопроміжні — відсутні спотворення довжин ліній вздовж па-
ралелей чи меридіанів.
Карти України здебільшого створюють у нормальній конічній
рівнопроміжній проекції.

• Визначте вид та призначення запропонованої карти. Опишіть її
зміст.
• У яких проекціях виконані запропоновані вчителем зразки карт?
• Які спотворення характерні для карт, що запропонував учитель?

Опрацювати §___.
14
Дата _____________
Урок 6. Відображення фізико-географічної інформації
на географічних картах Клас _____________
Тема. Способи зображення географічних об’єктів та явищ на картах. Гео

графічні атласи. Електронні карти й атласи. Навчальний атлас природних
умов і ресурсів України
Навчальна мета: розширити знання учнів про способи зображення гео
графічної інформації на тематичних картах України; поглибити уявлення
про атлас як комплексний картографічний твір; ознайомити учнів зі струк
турою навчального атласа України; сформувати знання про особливості
електронних варіантів картографічних джерел інформації.
Обладнання: підручник, атлас, фізичні й тематичні карти України, різно
манітні атласи України та її регіонів, електронні карти й атласи України.
Опорні та базові поняття: умовні позначення, атлас, ГІС.
Хід уроку
П. Перевірка домашнього завдання

1. В якій проекції створені карти України у вашому навчальному
атласі? Обґрунтуйте вибір такої проекції.
2. Які вимірювання на карті України будуть найточнішими?
Обґрунтуйте свою відповідь.
3. Класифікуйте одну з карт атласа, пояснюючи ознаки віднесення
карти до певного виду.
ІІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

• Яким чином об’єкти чи явища на земній поверхні відображають-
ся на картах?
• Наведіть приклади умовних позначень, вже відомих вам.
IV. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

На картах можна не тільки відобразити майже таку саму кількість
географічної інформації, що й у підручнику, але й зробити її наочні-
шою, а головне — «прив’язати» до моделі території. Слухаючи про-
гноз погоди по радіо, досить важко збагнути загальну картину погод-
них змін на території, наприклад всієї України. А подана інформація
в телевізійному варіанті (демонстрація карти території з анімацій-
ним відображенням змін погодних процесів) сприймається легше,
якщо розуміти її «мову».
Спробуємо на прикладі атласа України з’ясувати основні прави-
ла «мови» цього важливого джерела знань, щоб надалі не витрачати
на це час, а зосереджувати увагу тільки на інформації, яку несуть
карти.
1. Способи зображення інформації на картах: значковий, ареалів,
якісного фону, ізоліній, ліній руху.
2. Географічні атласи — систематизовані збірки карт.

Атласи України є найважливішим джерелом інформації про
країну в просторовому відображенні.
15
3. Структура навчального атласа України: тематичні блоки, роз
міщення умовних позначень, компонування карт, масштабний
ряд, наявність пояснювальних текстів, таблиць, діаграм, гра-
фіків тощо.
4. Ознайомлення з картами атласа природничого блоку

З’ясувати назви всіх карт, зробити попередні висновки про ві-
дображену на них інформацію, назвати способи зображення інфор-
мації, пояснити вибір того чи іншого способу на конкретних прикла-
дах, детальніше повторити умовні позначення, відомі з попередніх
курсів географії.
5. Електронні карти — комп’ютерні версії паперових карт.
Створення геоінформаційних систем (ГІС) — особливих джерел
інформації, утворених як комплекс електронних географічних карт
(у тому числі й тривимірних моделей місцевості), текстової інформа-
ції, діаграм, графіків тощо, для найповнішого відображення кіль-
кісних і якісних показників певної території.
Переваги: можливість позиціонування об’єкта, внесення оновле-
ної інформації, великий обсяг даних, спрощують процес зіставлення
даних, «накладання» карт тощо.
Недоліки: користування тільки за наявності відповідної
комп’ютерної техніки з програмним забезпеченням та електрики.

• Назвіть способи зображення географічних об’єктів та явищ на
картах атласа (за вибором).
• Пошук певної інформації в електронних картах України.

2. Підготувати креслярське приладдя (лінійки, транспортири, цир-
кулі-вимірювачі).
16
Дата _____________
Урок 7. Топографічні карти
Клас _____________
Тема. Топографічні карти та їх практичне використання. Визначення за
картами напрямків, відстаней та висот на місцевості
Навчальна мета: сформувати уявлення про топографічні карти, удоско
налити вміння практичного використання топокарт.
Обладнання: підручник, атлас, топографічні карти, креслярське при
ладдя.
Опорні та базові поняття: азимут, горизонталь, топографічна карта, маг
нітне схилення, дирекційний кут, географічні та прямокутні координати.
Хід уроку
• Які карти називають загальногеографічними?
• Як визначити основні сторони горизонту на місцевості, на плані,
на географічній карті?
• З курсу географії 6 класу пригадайте, які завдання ви виконува-
ли за планом місцевості.

Говорячи про карти, ми зауважили, що вони обов’язково мають спо
творення. Навіть якщо не спотворюються кути, спотворюються фор-
ми, відстані. Як же користуватися ними коли треба і зорієнтуватися
за картою і визначити напрям? Можна, користуватися планом, але
як бути, коли територія велика? Для цього створена ціла наука —
топографія, результатом якої є топографічні карти.

1. Топографічні карти — детальні загальногеографічні карти вели-
кого масштабу (1 : 10 000 — 1 : 1 000 000, меншого масштабу —
плани). Мають високу геометричну точність (забезпечують висо-
ку точність вимірювань) і географічну відповідність.
2. Розграфлення і номенклатура топографічних карт

Топографічні карти складаються з окремих аркушів, межами
зображення (рамками карт) яких є відрізки паралелей і меридіанів,
що утворюють географічну координатну сітку (для визначення гео-
графічних координат, відстаней у градусах).
Основа — міжнародна карта масштабу 1 : 1 000 000 (трапеція
розміром 4° по широті, 6° по довготі). Вона поступово поділяється на
більші за масштабом карти з меншими за розмірами відрізками па-
ралелей і меридіанів. Паралелі і меридіани карт підписуються в ку-
тах карти. Для зручності визначення географічних координат від-
стань між ними поділена відрізками на мінути і секунди.
3. Кілометрова сітка
Створена для визначення прямокутних координат, відстаней
у метричній системі. Утворена вертикальними і горизонтальними
лініями, проведеними через ціле число кілометрів. Горизонтальні
17
лінії паралельні екватору і підписані на лівому і правому полях кар-
ти числом, що означає відстань від екватора. Вертикальні лінії
паралельні осьовому меридіану зони в 6° довготи, яка утворюється
під час використання поперечної циліндричної проекції. Таких зон
утворюється 60 шт. Вертикальні лінії підписуються на верхньому
і нижньому полях, де цифри вказують номер зони та відстань від
осьового меридіана зони.
4. Умовні знаки
Умовні знаки топографічних карт пояснюються в легенді карти
і спеціальних збірниках.
5. Напрямки на топографічній карті
Магнітні і географічні полюси не збігаються. Тому під час ви
значення напрямку на карті і місцевості (за компасом) треба враху-
вати це.
рової сітки
й меридіан
ан
γ
иді
мер
лінія кіломет
географічни
δ
ий
нітн
маг
α
Ам
Ад
δ — магнітне схилення;
γ — зближення меридіанів;
Ам — азимут магнітний;
Ад — азимут дійсний;
α — дирекційний кут.
6. Позначення абсолютних висот місцевості

• Що таке топографічні карти? Для чого вони створюються?
• Які вимірювання можна проводити на топокартах?
• Де використовуються топографічні карти?

2. Підготувати креслярське приладдя (лінійки, транспортири, цир-
кулі-вимірювачі).
18
Дата _____________
Урок 8. Практична робота № 2
Клас _____________
Тема. Практична робота № 2. Опис місцевості й розв’язання задач за
навчальними топографічними картами
Навчальна мета: удосконалити наявні й сформувати нові практичні
уміння і навички роботи з топографічними картами; навчити учнів
розв’язувати конкретні задачі за допомогою топографічної карти.
Тип уроку: формування та вдосконалення вмінь та навичок, використан
ня їх на практиці.
Обладнання: навчальні топографічні карти, креслярське приладдя.
Опорні та базові поняття: абсолютна висота, напрямки сторін горизон
ту, азимути, координати, способи зображення об’єктів місцевості.
Хід уроку
• Що таке топографічна карта?
• Для чого на топографічних картах нанесені географічна і кіло-
метрова сітки?
• Що таке азимут?
• Поясніть різницю між магнітним та дійсним азимутом.
• На які менші одиниці поділяється градусна міра?
• Назвіть відомі вам способи визначення відстаней на картах і пла-
нах.
• Що таке масштаб карти? Назвіть три види масштабу.
• Як на плані визначити висоту місцевості?
• Що таке горизонталь? Які правила її підписування?
• На що вказує бергштрих?
• Згадайте основні способи зображення об’єктів місцевості на кар-
тах.
III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Уявіть, що вам треба піти в похід територією незнайомої місцевості.
Вам надали її топографічну карту. Чи можна за нею визначити склад-
ність і протяжність маршруту, продумати необхідне спорядження,
а в разі небезпеки повідомити в рятувальну службу своє місцезна-
ходження? Потренуймося!
IV. Вступні вправи

Ознайомлення з наданою топографічною картою:
• розміщення основних елементів карти: назви, внутрішньої, мі-
нутної і зовнішньої рамок, підписів масштабу, легенди, даних
магнітного схилення і зближення меридіанів, графіка закладень;
• визначення масштабу карти;
• визначення граничних меридіанів і паралелей карти, розміри
рамок аркуша карти (у градусній мірі по широті і довготі), ціни
поділок мінутної рамки;
• визначення відстані, через яку проведені лінії кілометрової сіт-
ки, кута між вертикальними лініями кілометрової сітки і геогра-
фічними меридіанами (зближення меридіанів);
• з’ясування основних елементів місцевості, відображених на карті.
19
V. Пробні й тренувальні вправи
1. Знаходження названого об’єкта.
2. Визначення його географічних координат.
3. Визначення висоти місцевості, на якій знаходиться об’єкт.
4. Визначення відстані між двома об’єктами за допомогою масшта-
бу і кілометрової сітки.
5. Визначення з будь-якої точки місцевості на об’єкт дійсного і маг-
нітного азимутів, дирекційного кута.
VI. Творчі вправи

1. Аналіз маршруту подорожі
— За картою намітити маршрут походу, який складається з кіль-
кох ділянок, що змінюють свій напрямок одна відносно іншої.
— Визначити географічні координати початкового і кінцевого
пунктів, відстань між ними.
— Для однієї ділянки визначити її протяжність, азимут, яким ви
будете рухатись на місцевості за компасом, рельєфні особливості
(спуски, підйоми, їх крутизну), описати об’єкти, що будуть зустріча-
тись вам по дорозі, їх деякі характеристики.
— Визначити зміну напрямку, переходячи на наступну ділянку
маршруту.
— Визначити відстань кінцевого пункту маршруту від екватора.
2. Зробити загальний висновок про можливості й значення
топографічних карт.

1. Закінчити практичну роботу.
2. Окремим учням (за бажанням) підготувати повідомлення про
картографування території України Гійомом Левассером де
Бопланом, відкриття Донецького кам’яновугільного басейну, за-
сновника ґрунтознавства В. В. Докучаєва, видатного геолога
П. А. Тутковського.
20
Дата _____________
Тема 3. Географічні дослідження
на території України Клас _____________
Урок 9. Дослідження території України в минулому

Тема. Географічні відомості про територію України античних географів,
в «Повісті минулих літ», літописах. Перші карти України. Дослідження
природних умов і природних ресурсів України у XVIII–ХІХ ст.
Навчальна мета: ознайомити учнів з історією географічних досліджень
території України від найдавніших часів до кінця ХІХ ст.; продовжити фор
мування навичок самостійного опанування знань, роботи з додатковими
джерелами знань.
Обладнання: фізична карта України, портрети дослідників.
Опорні та базові поняття: географічні дослідження, літературні і карто
графічні джерела минулих часів.
Хід уроку
• Що вам відомо з курсів історії України, літератури про територію
України в минулі часи?
• Які з відомих вам дослідників давніх часів описували територію
України?
• Яким чином у минулі часи люди накопичували й передавали
знання про відомі їм землі?
• Чи бачили ви під час якихось екскурсій чи в нашому населеному
пункті пам’ятники, меморіальні дошки, встановлені на честь ви-
датних дослідників української природи? Кого саме?

Ми часто говоримо, що наша країна багата своїми природними ре-
сурсами, має сприятливі для життя людини природні умови. Сьогод-
ні ми починаємо згадувати тих, хто залишив для нас важливі відо-
мості у цій галузі.

1. Античні відомості про українські землі
• Геродот (484—425 рр. до н.е.) описував землі Скіфії (північне
Причорномор’я і Придніпров’я) в однойменній праці.
• Страбон (64 р. до н.е. — 23 р. н.е.) висвітлював у своїй праці «Гео-
графія» відомості про природу і господарство Північного і Схід-
ного Причорномор’я.
• Описи Південної України залишили Гіппократ, Птолемей,
Пліній Старший та інші.
2. Географічні описи у творах Середньовіччя
Цікаві дані містяться в літописах, літописних кодексах, княжих
грамотах, хроніках, гетьманських універсалах, листах, реєстрах,
актах, ревізіях, літературних творах, казках, піснях.
21
Найціннішим твором того часу є Літопис Руський («Повість ми-
нулих літ», Київський і Галицько-Волинський літописи), саме тут
міститься перша відома нам згадка назви «Україна».
Збереглися описи наших земель у працях арабських і західноєв-
ропейських авторів (Іон-Якуб, Аль-Массуді, Тітиар Мерзебурзький,
Зігмунд Герберштейн, Йоган Антон Гюльденштедт).
3. Ґійом Левассер де Боплан (1600—1673 рр.) дав ґрунтовний опис
багатьох українських земель, склав їх перші детальні карти.
4. Географічні дослідження ХVIIІ ст.

• 1721 р. — відкриття родовищ кам’яного вугілля в Донбасі.
• «Вчені подорожі» В. Ф. Зуєва (дослідження Подніпров’я, від-
криття тут залізорудних відкладів, експедиція до Криму),
П. С. Палласа (перше детальне вивчення Криму).
5. Географічні дослідження ХІХ ст.
• П. П. Чубинський (1839—1884 рр.) — дослідник-народознавець,
один з організаторів Українського географічного товариства.
• В. В. Докучаєв (1846—1903 рр.) — комплексно досліджував при-
роду Полтавщини, причорноморських степів; засновник ґрун-
тознавства.
• П. А. Тутковський (1858—1930 рр.) — проводив ґрунтовні гео
логічні й гідрогеологічні дослідження, висунув гіпотезу похо
дження лесів, один з ініціаторів створення Української Академії
наук.
• А. Реман (1840—1917 рр.) — проводив геоботанічні дослідження
Карпат, Поділля, заснував першу в Україні (Львівський універ-
ситет) географічну кафедру.

• Що було відомо про територію України в античні часи? Як її опи-
сували автори?
• Де й коли було вперше використано назву «Україна»?
• Розкажіть про перші карти України (автори, яка інформація ві-
дображалася).
• Складіть узагальнюючу таблицю «Дослідження природних умов
і природних ресурсів України в різні часи». Виділіть основні пе-
ріоди.

2. Окремим учням (за бажанням) підготувати повідомлення про до-
слідження території України В. Вернадським, С. Рудницьким,
Г. Висоцьким, П. Погребняком, Б. Срезнєвським, В. Бондарчу-
ком, В. Кубійовичем.
22
Дата _____________
Урок 10. Видатні українські географи.
Сучасні географічні дослідження України Клас _____________
Тема. Географічні дослідження України у ХХ ст. Роль у вивченні природи

та господарства України В. Вернадського, С. Рудницького, Г. Висоцького,
П. Погребняка, Б. Срезнєвського, В. Бондарчука, В. Кубійовича та ін. Су
часні географічні дослідження. Українське географічне товариство
Навчальна мета: ознайомити учнів з історією географічних досліджень
території України у ХХ ст.; висвітлити основні напрямки сучасних геогра
фічних досліджень; продовжити формування навичок самостійного опа
нування знань, роботи з додатковими джерелами знань.
Обладнання: фізична карта України, портрети дослідників.
Опорні та базові поняття: географічні дослідження, джерела геогра
фічних знань, Українське географічне товариство, Національна Академія
наук України, фахові науково-дослідні інститути.
Хід уроку
Назвіть періоди географічного пізнання території України, вказав-
ши їх основні напрямки, методи і способи організації досліджень.

• Яке значення для географічного пізнання Землі мало створення
географічних товариств і академій наук різних країн?
• З попередніх курсів географії пригадайте основні напрямки су-
часних географічних досліджень Землі.
• В яких міжнародних наукових організаціях і дослідженнях,
присвячених вивченню Землі, Україна бере участь?

Упродовж тривалого періоду пізнання природи території України
було накопичено чималий матеріал. У ХХ ст. постало питання не
тільки про удосконалення ці знання, а й узагальнення, їх системати-
зування. Це вимагало як енциклопедичності знань окремих дослід-
ників, так і об’єднання їхніх зусиль.

1. 1918 р. — створення Української Академії наук
2. Географи — дослідники ХХ ст.
• В. І. Вернадський (1863–1945 рр.) — перший президент Академії
наук України, видатний геохімік, основоположник теорії про біо
сферу, керівник комісії з вивчення природних багатств України.
• С. Л. Рудницький (1877–1937 рр.) — польовий дослідник і гео-
граф-теоретик широкого профілю (геоморфолог, геополітик,
картограф, краєзнавець, педагог), засновник і перший керівник
Українського науково-дослідного інституту географії та карто-
графії, засновник національної школи комплексної фізичної
географії.
23
• Г. М. Висоцький (1865–1940 рр.) — географ-енциклопедист, до-
слідник взаємозв’язків різних природних компонентів, заснов-
ник ландшафтознавства, одним з перших почав вивчати вплив
господарської діяльності людини на рослинний покрив.
• П. С. Погребняк (1900–1976 рр.) — географ-енциклопедист, кла-
сифікував і систематизував знання про Українське Полісся, ор-
ганізатор еколого-географічних стаціонарів у різних природних
зонах країни, ініціатор створення Українського товариства охо-
рони природи.
• Б. І. Срезнєвський (1857–1934 рр.) — метеоролог і кліматолог,
один із засновників метеорологічної служби країни, розробив
кліматологічне районування України.
• В. Г. Бондарчук (1905–1993 рр.) — дослідник геологічної будови
і корисних копалин України, розвивав теорію єдності розвитку
тектонічних, геологічних структур і рельєфу.
• В. М. Кубійович (1900–1985 рр.) — географ, демограф, карто-
граф, автор багатьох наукових літературних і картографічних
робіт, присвячених Україні її народу, виданих за кордоном, тому
позбавлених радянських доктрин.
• Значний внесок у розвиток фізичної географії України зробили
А. М. Краснов, В. О. Геринович, М.І. Дмитрієв та ін.
3. Науково-дослідні установи, напрямки їх досліджень
Сучасні географічні дослідження території України, комплексне
узагальнення знань відбувається планово й цілеспрямовано завдяки
діяльності науково-дослідних інститутів Національної академії на-
ук України (Інститут географії, Інститут геологічних наук, Ук-
раїнський науково-дослідний гідрометеорологічний інститут,
Морський гідрофізичний інститут і Океанологічний центр та ін. фа-
хові інститути) та географічним кафедрам ВНЗ.
Сучасні дослідження спрямовані на пошуки нових родовищ ко-
рисних копалин, вивчення й прогнозування розвитку природних
комплексів, моніторинг навколишнього середовища, охорону при-
роди України тощо.
4. Українське географічне товариство

• Складіть таблицю «Внесок відомих учених у дослідження при-
родних умов і ресурсів України».
• Охарактеризуйте періоди географічного вивчення території Ук-
раїни (роки, основні напрями досліджень, дослідники). Зробіть
узагальнюючі висновки.
• Що вирізняє сучасні географічні дослідження? У чому їх прак-
тичне значення?
• Охарактеризуйте роль Українського географічного товариства.

2. Підготуватись до підсумкового уроку за темами «Фізична гео
графія України, предмет і методи дослідження. Формування
території України. Сучасний адміністративно-територіальний
устрій», розділу «Україна та її географічні дослідження».
24
Дата _____________
Урок 11. Підсумковий урок *
Клас _____________
Тема. Підсумковий урок за темами: «Фізична географія України, пред
мет і методи дослідження. Формування території України. Сучасний
адміністративно-територіальний устрій», «Фізико-географічне положен
ня України», «Джерела географічної інформації», «Географічні дослі
дження на території України»
Навчальна мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання
з вивчених тем; перевірити рівні засвоєння навчального матеріалу, во
лодіння уміннями та навичками.
Тип уроку: повторення, узагальнення, систематизації та контролю знань,
умінь та навичок.
Варіант 1
Перший рівень (завдання виконуються без атласа — 3 бали)
1. Приблизна протяжність території України із заходу на схід
складає близько:
а) 1500 км;
б) 1316 км;
в) 1200 км;
г) 893 км.
2. Сухопутним сусідом України з названих є:
а) Угорщина;
б) Болгарія;
в) Чехія;
г) Туреччина.
3. У рівновеликих проекціях не спотворюються:
а) довжини;
б) форми;
в) кути;
г) відстані.
4. Час на даному меридіані називається _____________________.
5. Назвіть п’ятьох вчених, що зробили внесок у географічне ви
вчення України.
6. Намалюйте умовними знаками:
а) фруктовий сад;
б) поодиноке хвойне дерево;
в) піски.
Другий рівень (3 бали)
1. Класифікуйте запропоновану вам карту.
2. Визначте місцевий та поясний час у Чернівцях (48°25′ пн. ш.
25°59′ сх. д.), якщо в Києві (50°30′ пн. ш. 30°29′ сх. д.) 13-та го-
дина дня?
Третій рівень (3 бали)
Які методи досліджень та джерела географічних знань можуть
бути використані вами під час вивчення географії цього навчаль-
ного року? Наведіть приклади. Вибір методу обґрунтуйте.
Четвертий рівень (3 бали)
Проаналізуйте фізико-географічне положення України. Оцініть
його позитивні та негативні ознаки. Зробіть висновок стосовно
значення фізико-географічного положення України для життя
її населення.
* Проводиться на розсуд учителя.
25
Варіант 2
1. Приблизна протяжність території України з півночі на південь
складає близько:
а) 1003 км;
б) 993 км;
в) 893 км;
г) 1316 км.
2. Морським сусідом України з названих є:
а) Угорщина;
б) Румунія;
в) Чехія;
г) Греція.
3. У рівнокутних проекціях не спотворюються:
а) довжини;
б) форми;
в) кути;
г) відстані.
4. Лінія зміни дат проходить по ____________________________.
5. Назвіть п’ятьох вчених, що зробили внесок у географічне ви
вчення України.
6. Намалюйте умовними знаками:
а) луки;
б) поодиноке листяне дерево;
в) болото.
Другий рівень (3 бали)
1. Класифікуйте запропоновану вам карту.
2. Визначте місцевий та поясний час у Львові (49°55′ пн. ш.
24°01′ сх. д.), якщо в Києві (50°30′ пн. ш. 30°29′ сх. д.) 13-та го-
дина дня?
Які джерела географічних знань можуть бути використані вами
під час вивчення географії цього навчального року? Наведіть
приклади. Вибір обґрунтуйте.
Проаналізуйте показники величини території України, його
політико-адміністративний устрій. Оцініть позитивні та нега-
тивні ознаки. Зробіть висновок про значення величини території
України для ведення господарської діяльності.
26
Дата _____________
Розділ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Клас _____________
ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ
РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Тема 1. Тектонічні структури
Урок 12. Тектонічні структури

Тема. Тектонічна карта України. Характеристика основних тектонічних
структур. Взаємозв’язок основних форм рельєфу з тектонічними струк
турами
Навчальна мета: поглибити знання учнів про основні тектонічні структу
ри, показати їх розміщення в межах території України та охарактеризува
ти; виявити їх вплив на формування рельєфу; виробити практичні навич
ки роботи з тектонічною картою.
Обладнання: підручник, атлас, фізична й тектонічна карти України, тек
тонічна карта світу (Євразії).
Опорні та базові поняття: літосферна плита, платформа, щит, плита,
прогин, западина, область складчастості, рельєф, низовина, височина,
гори.
Географічна номенклатура: платформи — Східноєвропейська і Захід
ноєвропейська; Український щит; Воронезький кристалічний масив; До
нецька складчаста споруда; западини — Галицько-Волинська, Дніпров
сько-Донецька, Причорноморська; плити — Волино-Подільська і Скіфська;
складчасті системи — Карпатська і Кримська.
Хід уроку
I. Організаційний момент
• Що називається платформою? Зробіть схематичний рисунок бу-
дови платформи, виділивши на ньому ділянки щита і плити.
• Як утворюються пояси складчастості на Землі?
• Пригадайте, на які ери і періоди поділяється історія формування
Землі. Де ви можете знайти систематизовану інформацію про це?
• Назвіть етапи горотворення Землі.
• Дайте визначення поняття «рельєф». Назвіть відомі вам форми
рельєфу. Як вони відображаються на картах?
• Згадайте з курсу 7 класу, як пов’язані форми рельєфу з тек
тонічними структурами.

Чому на заході України розташовані гори, а на сході рівнини? Чо-
му окремі території низовинні, а інші підвищені? В яких місцях
можна будувати небезпечні складні технологічні споруди? На ці та
багато інших питань можна відповісти, вивчаючи тектонічну будову
країни.
27
1. Значення тектонічної будови
Тектонічна будова і тектонічні рухи, які відбувалися в геологіч-
ному минулому і продовжуються на сучасному альпійському етапі
горотворення (неотектоніка), обумовлюють формування великих
форм рельєфу і корисних копалин.
2. Тектонічні структури України
Середземноморський
Євразійська літосферна плита
складчастий пояс
Східноєвропейська докембрійська
Карпатська складчаста система
платформа
Західноєвропейська платформа
Кримська складчаста система
(каледонська)
Скіфська платформа і зона Добруджі
(герцинська)
↓ в рельєфі відповідають ↓
Рівнини Гори
— Східноєвропейська докембрійська платформа

• Український щит — довжина понад 1000 км, ширина 100—250 км,
кристалічні породи місцями виходять на поверхню;
• Воронезький кристалічний масив — на крайньому північному
сході, кристалічні породи на глибині від 150 м;
• Волино-Подільська плита (каледонська) — потужність осадово-
го чохла 2—2,5 км;
• Львівська (Галицько-Волинська) западина (герцинська) — по-
тужність осадового чохла 3—7 км;
• Донецька складчаста споруда (герцинська);
• Дніпровсько-Донецька западина (герцинська) — потужність оса-
дового чохла 10—12 км, в осьовій частині до 18 км;
• північне крило Причорноморської западини (альпійська) — фун-
дамент місцями залягає на глибині понад 3 км.
— Карпатська складчаста система (альпійська): Передкарпат
ський прогин; Карпатська покривно-складчаста споруда; Закар-
патська западина.
— Кримська складчаста система (мезозойська, омолоджена в аль-
пійську): складчасто-брилова споруда гірського Криму; Індоло-Ку-
банський прогин.
3. Неотектонічні рухи

• Дайте визначення поняттям «платформа», «область складчас-
тості», «щит».
• Назвіть та покажіть на карті основні тектонічні структури в ме-
жах України.
• Зробіть висновок про відповідність форм рельєфу основним тек-
тонічним структурам України.
2. На контурній карті позначити й підписати тектонічні структури.
28
Дата _____________
Тема 2. Геологічна будова
Клас _____________
Урок 13. Геологічна будова території України
Тема. Геологічна карта України. Вік і поширення гірських порід. Геохро
нологічна таблиця. Зміна природних умов території України в архейську,
протерозойську, палеозойську, мезозойську ери
Навчальна мета: ознайомити учнів з геологічною будовою території Ук
раїни; сформувати уявлення про геологічні й тектонічні процеси, що від
бувалися тут в різні геологічні ери; удосконалювати навички роботи з гео
хронологічною таблицею, тематичними картами навчального атласа.
Обладнання: підручник, атлас, фізична, тектонічна та геологічна карти
України.
Опорні та базові поняття: геохронологічна шкала, геологічні ери та пе
ріоди, гірські породи, абсолютний та відносний вік гірських порід.
Хід уроку
1. Назвіть та покажіть на фізичній карті України тектонічні
структури: а) давньої докембрійської платформи; б) молодих плат-
форм; в) молодих складчастих поясів.
2. Покажіть на карті райони можливих землетрусів. Відповідь
обґрунтуйте.
3. Поясніть принципову різницю між платформою, щитом, пли-
тою, складчастістю.

• Що називається гірською породою? На які групи за утворенням
вони поділяються? Наведіть приклади.
• Яким чином вчені встановлюють геологічний вік гірських порід?
• Що таке геохронологічна таблиця? Яку інформацію в ній відоб-
ражено?
• Що вам відомо про давнє зледеніння на території Євразії?

У давнину люди, що населяли східні райони України, будували ма-
занки з глини, а в Криму житло складали з черепашника. В Одесі,
де проживає близько мільйона жителів, не можна збудувати метро,
яке б усунуло багато транспортних проблем. Великі родовища газу
є у Харківській області, а в Карпатському регіоні — солі. Все це та
багато іншого ми зрозуміємо, вивчаючи геологічну будову нашої
країни.
1. Геологічна карта
2. Геохронологічна таблиця
3. Вік і розповсюдження гірських порід
4. Палеогеографічні умови
Палеогеографія — наука про давню природу земної поверхні.
29
Докембрій Утворювались різні за розмірами водні басейни, активне
горотворення, супроводжуване вулканізмом
Кембрій — Більша частина території — суша, море — на заході.
силур Життя представлене морськими видами, з’являються
перші наземні рослини
Девон — Існування океану Палеотетіс (між материками Ґондвана
карбон і Лавразія). У Донбасі та Дніпровсько-Донецькій
западині — рифтова зона, зайнята затокою, де
накопичувались солі. Панують морські тварини і рослини,
дедалі більше папоротей, з’являються насіннєві рослини
Карбон — Активне горотворення на південному заході, Закарпатті.
перм На сході — затока, де накопичувались уламкові породи,
гіпси, солі. За жаркого, вологого клімату з чергуванням
суша — море формуються вугленосні товщі. З’являються
плазуни, голонасінні, хвойні
Тріас — Переважно суша. Морські басейни в Криму і Закарпатті,
юра інколи заходять в Дніпровсько-Донецьку западину, де
накопичувались відклади крейди. Панують голонасінні,
з’являються динозаври, перші ссавці, птахи
Юра — Переважно суша, моря в Закарпатті та Причорноморській
крейда западині. Формуються Кримські гори. Поширені наземні
плазуни, ссавці, з’являються покритонасінні рослини
Крейда — Поширені мілководні моря, найглибше — у районі
неоген Дніпровсько-Донецької западини. Клімат холоднішає,
тому замість крейд накопичуються піски, глини. На
південно-західному узбережжі накопичуються вугленосні
породи (Дніпровський буровугільний басейн). Відмирають
динозаври, світ живої природи стає схожим на сучасний
Неоген — У Передкарпатті, Закарпатті, Причорноморській западині —
антропоген море (частина Паратетіса — моря від Альп до Каспію), де
накопичувались солі, черепашники. Утворюються
Карпати, омолоджуються Кримські гори, відбувається
загальне підняття платформи. Різке похолодання клімату,
що викликає насування льодовиків
5. Значення льодовиків у формуванні лесових відкладів

Дніпровське покривне материкове зледеніння (290 тис. років
тому) вважається основною причиною створення умов лесонакопи-
чення.
• Визначте вік гірських порід на території своєї області, викорис-
товуючи карту атласа.
• Охарактеризуйте геохронологію розвитку території України.
• Як вплинули на формування рельєфу України Дніпровське
зледеніння? лесонакопичення? неотектонічні рухи? Наведіть
приклади.
• За допомогою карти наведіть приклади поширення гірських
порід одного віку (за вибором) на території України.

30
Дата _____________
Тема 3. Рельєф. Геоморфологічна будова
Клас _____________
Урок 14. Загальні особливості рельєфу
Тема. Фізична карта України. Загальний план поверхні, простягання ни
зовин, височин, гір. Закономірності поширення основних форм і типів
рельєфу
Навчальна мета: поглибити знання учнів про основні форми рельєфу, їх
залежність від тектонічної і геологічної будови; сформувати в учнів образ
рельєфу території України; вдосконалювати вміння характеризувати
певні форми рельєфу, зіставляти й аналізувати дані, працювати з тема
тичними й контурними картами.
Обладнання: підручник, атлас, фізична, тектонічна та геологічна карти
України, контурні карти.
Опорні та базові поняття: рельєф, форми рельєфу, рівнина, низовина,
височина, гори, гірські пасма, перевал.
Географічна номенклатура: низовини — Поліська, Придніпровська,
Причорноморська, Закарпатська, Північнокримська; височини — Поділь
ська, Придніпровська, Приазовська, Волинська, Хотинська, Донецька,
Середньоросійська; кряжі — Словечансько-Овруцький, Мізоцький; Ук
раїнські Карпати, Кримські гори; гори — Говерла, Роман-Кош, Берда, Ка
мула, Могила-Мечетна, Бельмак-Могила.
Хід уроку
1. Охарактеризуйте геологічну історію розвитку, набір переваж-
них гірських порід і час їх утворення однієї тектонічної структури
України (за вибором).
2. Поясніть складну геологічну будову території України і різно-
манітність складу гірських порід.
• Що називається рельєфом? Назвіть основні форми рельєфу.
• Внаслідок яких процесів утворюються нерівності поверхні Землі?
• За якими ознаками можна класифікувати рівнини? гори?
Знання рельєфу місцевості має велике значення для будь-якої госпо-
дарської діяльності людини. Рельєф визначає особливості будівни
цтва споруд, прокладання трас, сільськогосподарського освоєння
земель тощо.
1. Основні форми рельєфу
2. Низовини
• Поліська (південна частина) — складена льодовиковими відкла-
дами і річковими наносами; переважні висоти 150—200 м, мак-
симальна — 316 м Словечансько-Овруцький кряж; поверхня
сприяє заболочуванню;
31
• Придніпровська — східцевий вигляд (у межах давніх Дніпров
ських терас); висоти 50—170 м, максимальна — 236 м; розпов-
сюджені лісовидні суглинки;
• Причорноморська (з Північнокримською) — висоти 120—150 м,
місцями нижче рівня моря; складена лісовидними суглинками,
пісками, глинами, вапняками;
• Закарпатська (частина Середньодунайської) — загальний по-
хил до р. Тиси, висоти 100—120 м; ускладнена Береговським
горбогіррям з максимальною висотою 369 м; складена вулканіч-
ними породами, перекритими глинами, лісами.
3. Височини
• Волинська — висоти 220—250 м, максимальна 342 м (Мізоцький
кряж); складена вапняками, вкрита лесами. Відповідає западині
(Галицько-Волинській);
• Подільська — висоти 280—320 м, максимальна 471 м (г. Каму-
ла); складена окремими грядами (Гологори, Розточчя, Вороня-
ки, Товтри, Кременецькі гори); вкрита лісовидними суглинка-
ми;
• Хотинська — висоти 350—400 м, максимальна 515 м (г. Бер-
да — вища точка рівнинної частини України); складена вапня-
ками, пісковиками, глинами, гіпсом;
• Придніпровська — висоти 150—240 м, максимальна 323 м
(Канівські гори); вкрита піщано-глинистими породами, на по-
верхню виходять кристалічні породи;
• Приазовська — висоти 150—300 м, максимальна 324 м (г. Бель-
мак-Могила); кристалічні породи виходять на поверхню, або
вкриті лісовидними суглинками та глинистими породами;
• Донецька — висоти 175—300 м, максимальна 367 м (Могила-Ме-
четна); складена зім’ятими внаслідок складчастих горотворних
рухів вапняками, доломітами та іншими породами, вкрита лісами;
• Середньоросійська (відроги) — висоти 190—200 м, максимальна
236 м; похил на південь — південний захід; складена крейдови-
ми, лісними породами.
4. Гори
• Українські Карпати — середньовисотні, максимальна висота
2061 м (г. Говерла); складені глинистими сланцями, пісковика-
ми, алевролітами, вапняками; складаються з кількох паралель-
них пасом;
• Кримські — низькі і середньовисотні, максимальна висота 1545 м
(г. Роман-Кош); складчасто-брилові; асиметричні схили; складені
пісковиками, вапняками, глинистими породами, місцями вихо-
дять вулканічні; утворені трьома паралельними пасмами.

Назвіть та покажіть на карті орографічні одиниці території України
(низовини, височини, гірські пасма, найвищі точки рівнинної части
ни, Українських Карпат і Кримських гір, перевали).

32
Дата _____________
Урок 15. Геоморфологічна будова
Клас _____________
Тема. Геоморфологічна будова
Навчальна мета: сформувати знання про науку геоморфологію, гео
морфологічну будову України; поглибити знання про сили, що форму
ють рельєф; удосконалювати вміння й навички роботи з тематичними
картами;
Обладнання: підручник, атлас, фізична, тектонічна, геологічна, геомор
фологічна карти України.
Опорні та базові поняття: екзогенні та ендогенні сили, ерозія, акумуля
ція, карст, антропогенні форми рельєфу, геоморфологічна будова, фор
ми рельєфу: денудаційні, вулканогенні, водно-ерозійні, льодовикові, су
фозійні, еолові, алювіальні, морські абразивні, морські акумулятивні.
Географічна номенклатура: Карабі-Яйла, печера Оптимістична, Ара
батська Стрілка, Аюдаг.
Хід уроку
ІІ. Перевірка домашнього завдання
• За політико-адміністративною картою України здійсніть «подо-
рож» у межах країни за маршрутом: а) 50° пн.ш; б) 34° сх.д;
в) Луцьк — Чернівці — Вінниця — с. Грем’яч — Харків — Маріу-
поль, вказуючи форми рельєфу, які ви перетинаєте.
• За картами атласа порівняйте за власно обраними ознаками Се-
редньоросійську і Придніпровську височини; Придніпровську
і Поліську низовини.

• Діяльність яких сил належить до екзогенних?
• Переважно які за розмірами утворюються форми рельєфу внаслі-
док діяльності ендогенних сил? екзогенних? Як це пояснити?
• Назвіть відомі вам дрібні форми рельєфу. Які з них зустрічають-
ся в нашій місцевості?
Скільки б ми не спостерігали за ростом рослин, ми ніколи не помі-
чаємо власне процесу, ми тільки фіксуємо зміни — з’явився новий
листок, набубнявили бруньки, рослина стала вища й пишніша. Так
і з місцевістю. Скільки не дивись на Карпати, однак не помітиш, як
вони «ростуть». Це можуть встановити тільки спеціалісти, що
вимірюють висоти місцевості. Але зафіксувати невеликі зміни (з точ-
ки зору геологічного часу), що свідчать про утворення гір або їх
старіння й перетворення на рівнини, в наших силах. Будьте уважни-
ми до вивчення природи свого краю, і ви зможете стати свідками
грандіозних геологічних перетворень.

1. Геоморфологічна будова
Геоморфологія — наука про закономірності утворення й розта-
шування форм рельєфу земної поверхні.
33
Рельєф = безперервна дія ендогенних сил + екзогенних сил.
Форми рельєфу:
• генетичні — основні, великі елементи (низовини, височини, го-
ри) — визначаються тектонічною будовою;
• місцеві (балки, річкові долини, карстові воронки тощо) — визна-
чаються геологічною будовою та екзогенними процесами.
Ендогенні процеси зумовлюють підняття та опускання, екзоген-
ні спричинюють нівелювання поверхні шляхом руйнування порід
(денудація), перенесення та їх накопичення (акумуляція). Перевага
сили впливу визначається тектонічною будовою поверхні і складом
гірських порід.
2. Рельєфоутворюючі процеси
— Діяльність постійних і тимчасових водотоків (водна ерозія) —
яри, балки, річкові долини.
— Діяльність вітру (вітрова ерозія) — еолові форми: дюни,
піщані горби.
— Діяльність давніх льодовиків — льодовикові й водно-льодови-
кові форми: зандри (піщані рівнини), ози (лінійно витягнуті гряди),
ками (горби), кари (кріслоподібні заглиблення в горах).
— Карст (розчин водами гірських порід) — карри (поверхневі
форми: рівчаки, лунки), печери, колодязі. На Подільській височини
утворилася найдовша в світі печера в гіпсових породах – Оптимістична
(понад 165 км). У Кримських горах –найглибша в Україні — Сол-
датська (понад 500 м).
— Морська абразія (руйнування морськими хвилями) та акуму
ляція — скелі, гроти, урвища, пляжі, пересипі, коси.
— Гравітаційні (як правило, в поєднанні з іншими) — оповзні,
зсуви, осипні шлейфи.
— Суфозія (вилуговування солей і вимивання порід і ґрунтів
з просіданням поверхні) — степові блюдця, поди.
— Вулканічна діяльність — вулканічні горби, лаколітні гори,
сопки грязьових вулканів.
— Діяльність людини — техногенні форми: терикони, дамби, на-
сипи, кар’єри.
3. Геморфологічна карта
Відображує форми рельєфу, закономірності їх утворення й роз-
повсюдження.

• У чому різниця відображення рельєфу на фізичній і геоморфоло-
гічній картах?
• Чим різняться денудаційні та акумулятивні процеси? В яких
місцевостях переважає один над іншим?
• За картами атласа доповніть матеріал про рельєфоутворюючі
процеси вказівками про райони їх максимального поширення.
Зробіть висновки.

2. Охарактеризуйте геоморфологічну будову своєї області.
34
Дата _____________
Тема 4. Мінерально-сировинні ресурси
Клас _____________
Урок 16. Мінерально-сировинні ресурси України.
Паливні корисні копалини
Тема. Різноманітність і багатство мінерально-сировинних ресурсів, їхній
зв’язок із геологічною будовою. Закономірності поширення корисних ко
палин. Паливні корисні копалини. Перспективні нафтогазоносні райони.
Основні родовища нафти і газу. Родовища горючих сланців і торфу
Навчальна мета: поглибити знання про особливості різних видів ко
рисних копалин; сформувати уявлення про багатство і різноманітність
корисних копалин України; виявити закономірності поширення, охарак
теризувати основні райони поширення мінерально-сировинних ресурсів;
проаналізувати особливості паливних корисних копалин країни; удоско
налювати навички роботи з тематичними картами.
Обладнання: підручник, атлас, фізична, тектонічна, геологічна, корисних
копалин карти України, контурні карти, колекція корисних копалин.
Опорні та базові поняття: корисні копалини, паливні мінеральні ресур
си, родовище, мінерально-сировинний басейн.
Географічна номенклатура: Донецький, Львівсько-Волинський
кам’яновугільні басейни; Дніпровський буровугільний басейн; Дніп
ровсько-Донецький, Карпатський, Причорноморсько-Кримський нафто
газоносні райони.
Хід уроку
За картами атласа дайте характеристику рельєфу адміністративної
області України (за вибором), вказуючи генетичні і місцеві форми,
пояснюючи особливості їх утворення (тектонічна будова, переважні
рельєфоутворюючі процеси).
• Що таке корисні копалини? На які групи вони поділяються?
• Згадайте, який існує взаємозв’язок між геологічною будовою те-
риторії та корисними копалинами.
Основним завданням господарської діяльності людини є створення
всього необхідного для її існування. Окрім продуктів харчування, це
певні матеріальні речі та енергія. Створення останніх здебільшого
засноване на переробці багатств надр Землі. Які ж «скарби» прихо-
вані в надрах нашої України? Чого природа надала нам вдосталь,
а чого пошкодувала?
1. Склад та розповсюдження мінерально-сировинних ресурсів
Рудні корисні копалини — частіше метаморфічного та магматич-
ного походження → в щитах платформ; горючі — осадового →
в осадовому чохлі (плити, западини); нерудні — осадового і магма-
тичного → повсюдно, в областях складчастостей.
35
2. Вугільні басейни
• Донецький кам’яновугільний — у районі Донецької складчас-
тості; S ≈ 50 тис. км2; 120 пластів досягають робочої потужності
в 0,6 м, максимально — до 1,2—1,5 м; промислові запаси вугілля
оцінюються в 109 млрд т.
• Львівсько-Волинський кам’яновугільний — у районі Галицько-
Волинського прогину; S ≈ 10 тис. км2; глибини залягання плас-
тів від 300 до 900 м, максимальна потужність 2,8 м; промислові
запаси вугілля оцінюються в 1 млрд т.
• Дніпровський буровугільний — приурочений до осадового чохла
Українського щита; S ≈ 150 тис. км2; загальні запаси конденцій-
ного вугілля оцінюються близько в 4 млрд т; глибини залягання
пластів від 10—60 м до 120—150 м; потужність пластів від 1,5 до
12 м.
3. Нафтогазоносні райони
• Дніпровсько-Донецький — у межах ДДЗ; понад 140 родовищ наф-
ти, нафто-газоконденсату, газу і конденсату (Шебелинське,
Гнідинцівське, Леляківське), які поступово змінюються з пів
нічного заходу на південний схід; сировина якісна, газ переважно
метановий (98,5 %), нафти малопарафінисті з умістом сірки до
1 %; продуктивні горизонти — на глибинах 360—6 000 м.
• Карпатський — у межах Передкарпатського, Закарпатського
прогинів, Карпатської складчастої споруди; найстаріший в Єв-
ропі район нафтовидобування; багато родовищ вичерпані.
• Причорноморсько-Кримський — у межах Причорноморського
прогину; маловивчений; поклади на глибинах від 200 до 5000 м,
на суші та в шельфовій зоні (Голіцинське).
3. Інші паливні ресурси
• Горючі сланці — у межах Українського щита (Бовтиське),
Дніпровсько-Донецької западини, смугою вздовж східного схи-
лу Карпат; використовуються для отримання смол; наявні запа-
си майже не використовуються.
• Торф — у заболочених районах на півночі і заході країни; запаси
становлять близько 2,5 млрд т; використовується як паливо для
місцевих потреб, сировина для органічних добрив; видобуток не-
значний.

• На які корисні копалини багата Україна? Яке їх господарське
значення?
• Поясніть на конкретних прикладах взаємозв’язок між тектоніч-
ною та геологічною будовою території України та корисними ко-
палинами.
• Назвіть та покажіть на карті найбільші вугільні басейни, нафто-
газоносні райони. Дайте їх стислу характеристику.
• Які екологічні проблеми пов’язані з видобуванням паливних ко-
рисних копалин?

2. На контурних картах позначити основні райони і родовища па-
ливних корисних копалин.
36
Дата _____________
Урок 17. Рудні та нерудні корисні копалини.
Значення мінерально-сировинних ресурсів України Клас _____________
Тема. Рудні корисні копалини. Родовища залізної, марганцевої, урано

вої руд. Золоторудні райони України. Нерудні корисні копалини. Родови
ща нерудної сировини, коштовного каміння. Мінеральні води та грязі.
Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів, основні шляхи їх
раціонального використання й охорони
Навчальна мета: сформувати знання учнів про особливості походження,
поширення та залягання рудних і нерудних корисних копалин; показати
значення мінерально-сировинної бази для розвитку господарства Украї
ни, з’ясувати основні шляхи її раціонального використання та охорони.
копалин карти України, контурні карти.
Опорні та базові поняття: рудні корисні копалини, нерудні корисні ко
палини, лікувальні грязі й води.
Географічна номенклатура: залізорудні басейни: Криворізький, Кре
менчуцький, Білозерський, Керченський; Нікопольський марганцеворуд
ний басейн; найзначніші родовища нерудної сировини.
Хід уроку
Назвати район залягання паливних корисних копалин, показати йо-
го на карті, а потім по черзі стисло називати дані, що його характе-
ризують (у формі змагання).
• Які корисні копалини належать до рудних? Чому вони так нази-
ваються? Як їх використовують?
• Які матеріали використовуються в будівництві? З чого вони ви-
робляються?
Майже половину експортного товару України складає продукція
чорної металургії. Ще в минулі часи чумаки їздили по сіль в Крим,
звідки розвозили її на ярмарки, а там її купували купці з різних єв-
ропейських країн. Чудовими українськими топазами оздоблені при-
краси модниць на різних континентах. І таких промовистих фактів
можна навести багато.
1. Рудні корисні копалини
— Залізорудні басейни
• Криворізький — на Український щит; S ≈ 300 км2; розвідані за-
паси понад 18 млрд т, один з найбільших у світі;
• Кременчуцький — на Український щит; S ≈ 150 км2; розвідані
запаси близько 4,5 млрд т;
• Білозерський — на Український щит; S ≈ 1300 км2; розвідані за-
паси близько 1,5 млрд т;
• Керченський — пов’язаний з Індоло-Кубанським прогином; руди
осадового походження; S ≈ 70 км2; розвідані запаси близько
1,8 млрд т.
37
— Марганцеворудний басейн
Нікопольський — пов’язаний з осадовим чохлом УЩ; включає
Нікопольське й Великотокмацьке родовища; S ≈ 5000 км2; один
з найбільших у світі.
— Руди кольорових металів
• Ртутні — пов’язані зі складчастими спорудами Донбасу (Ми-
китівське родовище) й Карпат (Вишківське); 2-ге місце у світі за
запасами;
• уранові (Новокостянтинівське), титанові (Іршанське, Само-
тканське);
• нікілеві (Деренюське, Липовеньківське), алюмінієві (Висо-
копільське, Малишевське) — пов’язані з корою вивітрювання
Українського щита;
• поліметалеві (Берегівське, Біганське), золото (Мужіївське, Са-
уляцьке) — пов’язані з вулканічними проявами Закарпаття,
перспективні райони Українського щита і Донбасу.
2. Нерудна сировина
• Гірничо-хімічна: калійні солі (Калуш-Голинське, Стебників
ське), кам’яна сіль (Артемівське, Слов’янське, Солотвинське,
Сиваське), сірка (Роздільське, Яворівське, Немирівське) — запа-
си одні з найбільших у світі;
• будівельна: крейда (схід України, північний захід); мармур,
граніт, лабродарит (у місцях виходу кристалічного фундаменту
Українського щита); глини, піски (повсюдно); вапняки (Перед
карпаття, схід України, Крим);
• металургійна: флюсові вапняки, вогнетривкі глини (Донбас,
Кримська складчастість);
• коштовне й напівкоштовне каміння: топаз, опал, берил, сма-
рагд, аметист, бурштин, яшма, агат, сердолік тощо (у складчас-
тих районах Карпат і Криму, в зонах кристалічних і осадових
утворень Українського щита);
• мінеральні води (Карпати, Поділля, Крим, Придніпровська ни-
зовина);
• лікувальні грязі (залишкові озера Криму, чорноморські лимани).
3. Проблеми раціонального використання й охорони надр

• На які рудні та нерудні корисні копалини багата Україна? На-
звіть та покажіть найбільші родовища на карті, поясніть загальні
закономірності їх поширення.
• Де в Україні є мінеральні води та грязі? Як їх використовують?
• Дайте господарську оцінку цих груп мінерально-сировинних ре-
сурсів.
• Які проблеми пов’язані з видобуванням корисних копалин? За
пропонуйте основні напрями (заходи) щодо раціонального ви
користання та охорони корисних копалин.

2. На контурних картах позначити основні райони і родовища руд-
них корисних копалин, кам’яної і калійної солей, сірки, буді-
вельної сировини, нерудної сировини для металургії.
38
Дата _____________
Урок 18. Практична робота № 3
Клас _____________
Тема. Практична робота № 3. Встановлення взаємозв’язків між тектоніч
ними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами
Навчальна мета: повторити й систематизувати знання про взаємо
зв’язок тектонічної будови, геологічної будови, палеогеографічних умов
розвитку, форм рельєфу і корисних копалин; виявити закономірності
в поширенні гірських порід і форм рельєфу територією України; удоско
налити уміння й навички аналітичної роботи з тематичними картами.
Тип уроку: систематизації й узагальнення знань, вдосконалення вмінь
та навичок.
копалин карти України, контурні карти.
Опорні та базові поняття: тектонічні структури, геологічна будова, па
леогеографічні умови розвитку, корисні копалини, генетичні й місцеві
форми рельєфу.
Географічна номенклатура: всі об’єкти вивчені протягом тем «Тек
тонічні структури», «Геологічна будова», «Рельєф. Геоморфологічна будо
ва», «Мінерально-сировинні ресурси».
Хід уроку
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Ми вивчали складний матеріал про утворення поверхні земної кори
в межах території України. Процеси, які відбуваються у надрах зем-
ної кори і на її поверхні, цілком логічні й закономірні. Знаючи ці
закони, можна пояснити формування особливостей будь-якої тери-
торії нашої планети. Це треба не стільки для задоволення нашої до-
питливості, скільки для виконання цілком практичних задач, нап-
риклад, пошуку корисних копалин, виявлення зон можливих
землетрусів, запобігання шкідливим для господарської діяльності
людини проявам рельєфоутворюючих процесів, обґрунтуванню міс-
ць будівництва певних об’єктів тощо. Під час виконання практичної
роботи ми повторимо основні положення вивчених тем, системати-
зуємо отримані знання та узагальнимо ці самі закономірності на
прикладах території України.
III. Відтворення та коригування опорних знань
• У межах яких великих тектонічних структур розташована тери-
торія України? Назвіть менші частини у їх складі. Які характер-
ні особливості названих структур?
• Назвіть і покажіть на карті основні (генетичні) форми рельєфу
на території України.
• Породи яких геологічних періодів найбільш поширені по тери-
торії країни (без урахування четвертинних відкладів)? Які па-
леогеографічні умови спостерігались у той час?
• Які найпоширеніші гірські породи сформувалися в останній чет-
вертинний період? Яке значення для цього мали давні льодовики?
• Які три основних види діяльності виконують екзогенні сили на
поверхні земної кори? В яких місцевостях найбільш поширений
той чи інший вид?
39
• Перелічіть процеси, які ускладнюють поверхню основних форм
рельєфу України, утворюючи місцеві форми.
• Назвіть групи корисних копалин, які розвідані або перспективні
для розвідки в межах України. Які вони за походженням? Пока-
жіть на карті основні райони їх залягання.
IV. Узагальнення та систематизація знань

• Назвіть наявні в класі джерела інформації, за якими можна от-
римати максимально повну й доступну інформацію для узагаль-
нення знань, отриманих з вивчених тем. Які методи розумової
діяльності (дивись урок 1) ви будете використовувати?
• Запропонуйте спосіб, в який узагальнена вами інформація буде
мати систематизований вигляд і дасть вам можливість виявити
та сформулювати закономірності формування, розвитку, розта-
шування поверхні земної кори і корисних копалин у межах Ук-
раїни.
За наявності цікавих ідей авторам і учням, що поділяють їх, да-
ти можливість реалізувати пропозиції. Іншим учням пропонується
заповнити систематизуючу таблицю.
Тектонічні Форми рельєфу Геологічна Корисні
структури генетичні місцеві будова копалини
І. Східноєвропейська докембрійська платформа

Український
щит
...
V. Визначення основних ідей і теоретичних положень

Зробити загальний висновок про залежність чи взаємозалежність,
обумовленість тектонічної будови, геологічної будови, рельєфу і ко
рисних копалин. Відобразити його у схематичному вигляді.

1. Доопрацювати практичну роботу.
2. Підготуватись до підсумкового уроку за темами «Тектонічні
структури», «Геологічна будова», «Рельєф. Геоморфологічна бу-
дова», «Мінерально-сировинні ресурси».
40
Дата _____________
Клас _____________
Тема. Підсумковий урок за темами: «Тектонічні структури», «Геологічна
будова», «Геоморфологічна будова», «Мінерально-сировинні ресурси».
Варіант 1
Перший рівень(завдання виконуються без атласа — 3 бали)
1. Найвища точка території України — гора…:
а) Роман-Кош; б) Говерла;
в) Могила-Мечетна; г) Берда.
2. Найдавніша тектонічна споруда в межах країни:
а) Волино-Подільська плита; б) Дніпровсько-Донецька западина;
в) Український щит; г) Скіфська плита.
3. Головний нафтогазоносний басейн України:
а) Прикарпатський; б) Дніпровсько-Донецький; в) Причорно-
морський; г) Керченський.
4. Рівнини займають __________ % території України.
5. Наявність великих запасів кухонної солі на території Східної
України свідчить про те, що в геологічному минулому тут були:
а) значні прогини фундаменту платформи;
б) активні вулканічні процеси;
в) активні складчасті процеси;
г) морські ділянки з посушливим кліматом.
6. Яружно-балкові процеси характерні для _____________ (форми
рельєфу).
Другий рівень (завдання виконуються без атласа — 3 бали)
1. Знайдіть відповідність між корисними копалинами та їх родови-
щами.
1) Ртутні руди А. Іршанське
2) калійна сіль Б. Слов’янське
3) титанові руди В. Микитівське
4) кам’яна сіль Г. Стебниківське
Д. Шебелинське
2. На шаблоні території України підпишіть найбільші форми рель-
ефу на захід від Дніпра.
3. Поділіть наведені корисні копалини на 3 групи: а) вапняки,
б) марганцеві руди, в) глини, г) торф, д) нафта, е) сірка, ж) калій-
на сіль, з) титанові руди.
1. Які льодовикові форми рельєфу є на території України? Назвіть
райони їх поширення.
2. Які з наведених рельєфоутворюючих процесів є характерними
для Одеської області? Відповідь обґрунтуйте.
Процеси: абразія; морська акумуляція; карст; гравітаційні про-
цеси; річкова акумуляція, льодовикова денудація та акумуляція,
вітрова ерозія, суфозія.
41
Охарактеризуйте територію Донецької області (тектонічна та
геологічна будова, великі форми рельєфу, геоморфологічні особли-
вості, корисні копалини, висновок про сприятливість для госпо-
дарської діяльності).
Варіант 2
1. Найвища точка рівнинної території України — гора…:
а) Роман-Кош; б) Говерла;
в) Могила-Мечетна; г) Берда.
2. Найбільша глибина залягання фундаменту платформи в межах:
а) Волино-Подільської плити; б) Дніпровсько-Донецької запади-
ни; в) Українського щита; г) Донецької складчастої споруди.
3. Головний залізорудний басейн:
а) Криворізький; б) Білозерський;
в) Керченський; г) Кременчуцький.
4. Гори займають __________ % території України.
5. Наявність запасів нафти та газу на території Східної України
свідчить про те, що в геологічному минулому тут були:
а) значні накопичення осадків у зоні опускання фундаменту
платформи;
б) активні складчасті процеси;
в) активні вулканічні процеси;
г) морські ділянки з посушливим кліматом.
6. Карстові процеси характерні для ______________(гірських
порід).
1. Знайдіть відповідність між корисними копалинами та їх родови-
щами.
1) природний газ А. Самотканське
2) калійна сіль Б. Ватутинське
3) титанові руди В. Шебелинське
4) уранові руди Г. Калуське
Д. Микитівське
2. На шаблоні території України підпишіть найбільші форми рельє-
фу на схід від Дніпра.
3. Поділіть наведені корисні копалини на 3 групи: а) кварцеві піс-
ки, б) залізні руди, в) золото, г) торф, д) газ, е) сірка, ж) кам’яна
сіль, з) мідні руди.
1. Які антропогенні форми рельєфу є на території України? Назвіть
райони їх поширення.
2. Які з наведених рельєфоутворюючих процесів є характерними
для Волинської області? Відповідь обґрунтуйте.
Процеси: абразія; морська акумуляція; карст; гравітаційні про-
цеси; річкова акумуляція, льодовикова денудація та акумуляція,
вітрова ерозія, суфозія.
Охарактеризуйте територію Дніпропетровської області (тек-
тонічна та геологічна будова, великі форми рельєфу, геоморфологіч-
ні особливості, корисні копалини, висновок про сприятливість для
господарської діяльності).
42
Дата _____________
Тема 5. Кліматичні умови та ресурси
Клас _____________
Урок 20. Основні кліматичні чинники
Тема. Основні кліматичні чинники: сонячна радіація, циркуляція атмо
сфери; підстилаюча поверхня. Взаємодія чинників кліматоутворення
Навчальна мета: удосконалити знання учнів про основні чинники фор
мування клімату певної території; розкрити поняття «радіаційний баланс»
та ознайомити з показниками його складових у межах України; дати уяв
лення про циркуляційні процеси в атмосфері, важливі для клімату країни;
оцінити характер поверхні української території з точки зору його впливу
на клімат; продовжити формування навичок роботи з тематичними
картами.
Обладнання: підручник, атлас, карта кліматичних поясів світу, кліматич
ні карти світу та України, глобус.
Опорні та базові поняття: клімат, чинники клімату, сонячна радіація,
циркуляція атмосфери, циклон, антициклон, рельєф, пряма сонячна
радіація, розсіяна сонячна радіація, відбита сонячна радіація, радіацій
ний баланс, альбедо, трансформація повітряних мас.
Хід уроку
• Що називається кліматом?
• Назвіть основні чинники, що обумовлюють формування різних
типів клімату на Землі.
• Назвіть основні повітряні маси Землі. Чим вони відрізняються?
• Які вітри є панівними для помірного поясу Землі?
• Чим відрізняється циклональне переміщення повітря від анти-
циклонального?

Останнім часом у засобах масової інформації все частіше говорять
про зміну клімату на Землі. А чи міняється клімат в Україні або її
окремих регіонах? Якщо це так, то які саме причини формування
клімату змінилися? Щоб аналізувати ці питання, треба згадати, що
саме формує кліматичні особливості певної території.

1. Сонячна радіація
Висота Сонця над горизонтом → кількість сонячної радіації, що
надходить на одиницю площі.
h = 90º — φ ± ε , де h — полуденна висота Сонця, φ — широта
місцевості, ε — схилення Сонця (наводиться у відповідних астро
номічних таблицях).
Сонячна радіація (сумарна), що надходить = пряма + розсіяна.
Влітку на територію України надходить 1676–2137 Мдж/м2,
взимку — 250–420 Мдж/м2.
Радіаційний баланс = сумарна сонячна радіація — втрачена
радіація (відбита + випромінена).
43
В Україні радіаційний баланс протягом року додатний (1700–
2400 Мдж/м2), влітку — додатний, взимку може бути від’ємним.
2. Циркуляція атмосфери
Україна розташована в помірному поясі → переважають помірні
повітряні маси (ПП) → переважає західний перенос повітряних мас
з Атлантики.
Зима. Активізується переміщення повітря (мПП) в циклонах
(переважно з заходу, з Ісландського мінімуму) і кПП в антицикло-
нах (зі сходу, північного сходу, з Азіатського максимуму) → зміна
температур майже в меридіональному напрямку.
Весна. Посилюється дія Азорського антициклону (вплив Атлан-
тики), відбувається вторгнення АП (обумовлює суху, ясну, холодну
погоду, заморозки), рідше — сухого кТП з південного сходу.
Літо. Азорський антициклон розповсюджується майже на всю
територію, формуючи суху, ясну, дуже теплу погоду. Незначні цик-
лони з заходу, північного заходу.
Осінь. Азорський антициклон відступає, посилюється цикло-
нальна діяльність. Вторгається холодне арктичне повітря, інколи —
сухе, тепле з південного сходу чи південного заходу.
3. Характер підстилаючої поверхні
• Рельєф — рівнинність території обумовлює вільне проникнення
повітряних мас різних напрямків; зміна температур залежно від
абсолютної висоти місцевості; бар’єрна функція горних хребтів;
орієнтація схилів впливає на кількість опадів;
• особливості рослинного і ґрунтового покриву визначають альбе-
до поверхні (здатність відбивати сонячне випромінювання)
• близькість водних об’єктів — узбережжя морів, великих водо-
сховищ відчувають вплив бризової циркуляції (зменшення амп-
літуди добових і річних температур, віднесення дощових хмар
у глиб території)
• ступінь прогрітості території впливає на трансформацію (змі-
ну якостей) повітря (наприклад, влітку відносно холодне АП мо-
же трансформуватися над теплою поверхнею, викликаючи
спекотну, суху погоду), утворення місцевих баричних відмін
ностей.

— Закінчіть речення:
а) сонячна радіація, що безпосередньо надходить від Сонця до
земної поверхні називається……;
б) сумарна сонячна радіація складається з…..;
в) радіаційний баланс — це ….;
г) від показників радіаційного балансу залежить …..;
д) територія України може знаходитись під впливом таких
повітряних мас та їх різновидів як…
е) альбедо Землі залежить від ……..
— Звідки й коли переважно приходять циклони в Україну? анти-
циклони?

44
Дата _____________
Урок 21. Загальна характеристика клімату України.
Кліматичні показники Клас _____________
Тема. Загальна характеристика клімату України. Основні кліматичні по

казники. Кліматичні карти
Навчальна мета: сформувати уявлення про вплив основних чинників
кліматоутворення на кліматичні показники в межах України; показати
особливості розподілу показників клімату територією країни; системати
зувати знання про кліматичні особливості країни, вивчаючи її кліматичне
районування; продовжити вдосконалення навичок роботи з кліматични
ми картами.
Тип уроку: комібнований.
Обладнання: підручник, атлас, карта кліматичних поясів світу, кліматич
ні карти світу та України.
Опорні та базові поняття: клімат, чинники клімату, температура, опади,
коефіцієнт зволоження, кліматичний пояс, кліматична область.
Хід уроку
1. Використовуючи контур України, схематично покажіть, які ти-
пи повітря і звідки проникають на її територію
2. Пофантазуйте, які кліматичні зміни відбулися б на території Ук-
раїни, якщо Карпати розміщувалися б на сході (не змінюючи на-
прямку протяжності хребтів), на півночі (при протяжності хреб-
тів із заходу на схід).

• За картою кліматичних поясів визначте, в межах якого кліма-
тичного поясу лежить більша частина території України.
• Назвіть показники, за якими можна відрізнити типи клімату.
• Якими видами умовних позначень зазвичай позначають на кар-
тах показники температур, опадів, вітри, атмосферний тиск?
• Назвіть закономірності розподілу температур, тиску, хмарності
на Землі.
• Назвіть якомога більше чинників, що будуть сприяти випадан-
ню опадів. Відразу виділяйте ті, що матимуть значення й для те-
риторії України.
Наступного року, вивчаючи господарство нашої держави, ми будемо
говорити про спеціалізацію рослинництва сільського господарства,
про те, які області України якої продукції більше вирощують. А за-
лежить це передовсім від кліматичних показників, значення яких
для України ми з’ясуємо сьогодні.

1. Режим і розподіл температур
У теплий період температури повітря над територією України
обумовлені в основному радіаційним чинником, тобто змінюються
в широтному напрямку. Додатковий вплив циркуляційних про-
цесів й особливостей підстилаючої поверхні обумовлює зростання
45
липневих ізотерм з півночі — північного заходу на південь — півден-
ний схід (тут зафіксований і температурний максимум).
У холодний період більший вплив мають циркуляційні процеси,
тому температури вище на південному заході — заході, які зазнають
більше впливу теплих повітряних мас з Атлантики й Середземного
моря. Менші температури на північному сході — сході (зафіксова-
ний і температурний мінімум), що обумовлено зменшенням впливу
Атлантики, збільшенням — Азіатського максимуму.
Середньорічні амплітуди температур зростають із заходу на схід
(збільшення континентальності клімату).
2. Режим і розподіл опадів
Переважають фронтальні опади, в горах — орографічні. Більша
кількість опадів випадає в літній період, на півдні — майже рівно-
мірно протягом року, на ПБ Криму — взимку. Кількість опадів змен-
шується з північного заходу — півночі (600 — 650 мм) на південь —
південний схід (400 — 300 мм). Максимум опадів у Карпатах (до
2000 мм) і Кримських горах (до 1100 мм).
3. Ступінь зволоження території
Відображає коефіцієнт зволоження (К)
кількість опадів
К=
випаровуваність
Випаровуваність — це максимально можлива кількість води (не
обмежена запасами вологи), що може випаруватись з поверхні за
певної температури. Якщо К > 1 — зволоженість надлишкова,
К = 1 — норма, К < 1 — недостатня.
4. Загальна характеристика клімату

На території України помірно континентальний тип клімату.
Континентальність зростає з північного заходу — заходу на півден-
ний схід — схід. Виділяють кліматичні області: Атлантико-конти-
нентальну (підобласті — Рівнинна, Закарпатська, Українських Кар-
пат); Континентальну; ПБК.

• В якому напрямку зростає континентальність клімату України?
• Назвіть райони України, де спостерігаються:
а ) найбільші показники сумарної сонячної радіації;
б) найнижчі та найвищі середньомісячні температури;
в) найбільша й найменша кількість опадів;
г) показники коефіцієнта зволоження 0,8—1,0;
д) найменші показники коефіцієнта зволоження.
• За допомогою карт атласа порівняйте кліматичні показники двох
віддалених одне від одного міст України.
• Для яких видів діяльності клімат України є сприятливим, а для
яких ні?

2. На контурній карті відобразити кліматичні показники своєї об-
ласті і тих, що сусідять з нею.
3. Підготувати повідомлення про небезпечні погодні явища у своїй
місцевості.
46
Дата _____________
Урок 22. Погода. Прогноз погоди
Клас _____________
Тема. Погода і небезпечні погодні явища. Прогноз погоди. Синоптична
карта. Метеорологічні станції, бюро погоди, гідрометеорологічна служба
України
Навчальна мета: узагальнити знання учнів про типи погоди в Україні;
сформувати уявлення про небезпечні погодні явища і їх розповсюдження
на території країни; ознайомити з основними положеннями організації
метеорологічної служби України та значенням її роботи.
Обладнання: підручник, атлас, календарі погоди, синоптичні карти.
Опорні та базові поняття: погода, кліматичний сезон, елемент погоди,
небезпечне погодне явище, метеорологія, метеорологічна служба, си
ноптична карта, синоптична служба.
Хід уроку
1. Покажіть на карті місця з екстремальними кліматичними по-
казниками. Чи є закономірності в такому положенні? Відповідь
обґрунтуйте.
2. Охарактеризуйте особливості кліматичних показників Карпат-
ського гірського регіону. Відповідь обґрунтуйте розрахунками
(обчислення температур на найбільших вершинах в порівнянні
з рівнинними місцями на тій же широті).
3. Поясніть, чому в Івано-Франківську та Луганську, які знахо-
дяться на схожих широтах, досить істотна різниця (6°) амплітуд
річних температур.
4. Що таке коефіцієнт зволоження? В якому напрямку змінюються
його показники по території України?

• Що називається погодою?
• Назвіть шість основних показників погоди.
• Назвіть небезпечні для людини погодні явища, що можуть відбу-
ватися на Землі.

Майже кожна людина в нашій країні зранку виглядає за вікно. На-
віщо?
1. Переважні типи погод
Зима. Тривала (120—130 днів на сході, 55—75 днів на південно-
му заході), відносно тепла, з морозами, випаданням снігу. Погодні
умови найактивніше визначає атмосферна циркуляція. Значна цик-
лональна діяльність із західних напрямків, що викликає відлиги,
хмарність, опади у вигляді снігу, мокрого снігу, інколи дощу, вітря-
но, спостерігаються тумани, ожеледь, погода різко й швидко змі-
нюється. Антициклони зі сходу приносять ясну, суху, морозну пого-
ду, достатньо сталу протягом тривалого часу. На більшій частині
території країни встановлюється сніговий покрив.
47
Весна. Починається при переході середньодобової температури
через 0°. Раніше це відбувається в Криму, на південному заході,
Закарпатті. Кліматичні процеси є перехідними від зимових до літніх,
тому погоди не постійні, з різкими змінами, особливо в першій поло-
вині (дощі чергуються з сухими періодами, стрибки температур на-
віть протягом доби, вітряно). У другій половині поверхня прогрі-
вається, спричиняючи утворення хмар, грозових дощів. Можливі
заморозки.
Літо. Починається при переході середньодобової температури
через +15 °С, на півдні — у першій декаді травня, на півночі —
у третій. Активізується радіаційний чинник. Встановлюються пого-
ди антициклонального типу (високі температури зі значними добо-
вими коливаннями, незначна хмарність, сухо). Випадає близько
40 % річної кількості опадів. Опади мають зливовий характер з гро-
зами.
Осінь. Починається при переході середньодобової температури
через +15 °С в сторону зниження. На більшій частини України
починається наприкінці першої декади вересня. Спочатку характер-
на суха, ясна погода. Згодом активізується циклональна діяльність.
Зниження температур викликає підвищення відносної вологості
повітря, утворення низької хмарності, туманів, затяжних дощів. У
вересні спостерігаються перші заморозки наряду з дуже теплими
днями — «бабиним літом».
2. Небезпечні погодні явища — атмосферні явища, що завдають
значної шкоди господарству й людині.
В Україні спостерігаються такі несприятливі явища : грози (25—
30 днів, в Карпатах — понад 40); град (1—2 дні, в Криму — 10); тума-
ни (15—30 днів, в Карпатах — до 135 днів); навесні та восени замо-
розки (до –3 — –5 °С), що завдають шкоди сільськогосподарським
культурам; ожеледі та ожеледиці (від кількох хвилин до десятків
днів); хуртовини (20—25 днів на південному сході, 3—5 днів на пів-
денному заході); посухи (один раз кожні 2 роки, великі, що охоплю-
ють півкраїни, — кожні 10—12 років); суховії (25—30 днів, пере-
важно на південному сході — сході); пилові бурі (3—8 днів, тривалістю
від хвилин до кількох діб); зливи (на заході 15—19 мм на добу, в пів-
нічних і центральних — 12—14 мм, в Карпатах — до 50 мм).
3. Метеорологічна служба в Україні — складова частина Всесвіт-
ньої метеослужби. Виконує роботи із систематичного, регуляр-
ного (кожні три години) збору метеоданих, їх опрацювання,
аналізу.

• Порівняйте погодні умови влітку і взимку своєї області та будь-
якої іншої, достатньо віддаленої.
• Назвіть небезпечні погодні явища та причини їх виникнення, ха-
рактерні для: а) Карпат; б) південного сходу України; в) Причор-
номорської низовини.
• Проаналізуйте фрагмент синоптичної карти України.
2. Згадайте погодні умови цього літа.
48
Дата _____________
Урок 23. Кліматичні ресурси.
Значення клімату в житті людини Клас _____________
Тема. Кліматичні ресурси. Вплив погодно-клiматичних умов на здоров’я

і господарську діяльність людини
Навчальна мета: сформувати поняття «кліматичні ресурси», дати їм
господарську оцінку; дати уявлення про кліматичне районування тери
торії для різних потреб населення; ознайомити з картою агрокліматично
го районування; з’ясувати вплив погодно-кліматичних особливостей на
здоров’я людей.
Обладнання: підручник, атлас.
Опорні і базові поняття: природні ресурси, кліматичні ресурси, агроклі
матичне районування.
Хід уроку
Охарактеризуйте останні літній та осінній кліматичні сезони, вико-
ристовуючи знання певних кліматичних понять отримані на попе-
редніх уроках. Поясніть, чому відбувались ті чи інші метеорологічні
явища. Чи характерними були погоди літа? Чи спостерігалися цими
сезонами несприятливі погодні явища? Які саме?

• Як види діяльності людини залежать від певних кліматичних
умов території?
• Назвіть види діяльності людини, які неможливо вести без що-
денного урахування погодних явищ.
• Чому окремі люди дуже уважно спостерігають за прогнозами по-
годи?
• Яким чином господарська діяльність людини може впливати на
клімат.
У кожній більш-менш розвиненій країні світу створені метеороло-
гічні служби, а це «задоволення» не з простих і дешевих. На сучасно-
му етапі їх основним завданням є не тільки створення прогнозів по-
годи, але й детальне вивчення клімату як умови й ресурсу для
розвитку швидко прогресуючої діяльності людини.

1. Кліматичні ресурси — невичерпні природні ресурси.
— Енергетичні:
• сонячна радіація — відзначається високою екологічною чис-
тотою, може використовуватися для перетворення на тепло-
ву, електричну (за допомогою фотоелементів) енергію, для
створення освітлення біологічних систем з рослин (водорос-
тей), які накопичують органічну масу для подальшої пере-
робки її на метан; в Україні існують умови для використання
енергії Сонця на півдні та в Криму переважно в теплий період
(квітень—жовтень);
49
• вітрова енергія — ефективність установок найвища взимку
і в перехідні періоди, коли зростає циклонічна діяльність
і швидкість вітру; умовою роботи вітроустановок є швидкість
вітру понад 3 м/с, тому можливості для їх будівництва є у сте-
повій зоні, гірських районах та на берегах великих водойм;
— сільськогосподарські (агрокліматичні) — температурний ре-
жим повітря і ґрунту із запасами вологи; характеризуються пе-
ресічними місячними сумами температури повітря та атмосфер-
них опадів за вегетаційний період та сумами цих показників
протягом дня і ночі; на рівнинній частині України сума темпера-
тур змінюється з 2400° (на півночі) до 3600° (на півдні);
— рекреаційні — це комплекс показників, які відображують вплив
погодних умов (чисте повітря, з підвищеними швидкостями віт-
ру і значеннями вологості, своєрідний режим температури та її
співвідношення з температурою води та ґрунту) на самопочуття
людини, тобто ступінь сприятливості для проведення відпочин-
ку й лікування; в Україні найсприятливіші для рекреації береги
морів, річок, водосховищ, озер, Карпати та Кримські гори, лісові
масиви тощо.
2. Прикладне кліматичне районування — виділення територій
з певними кліматичними ознаками для господарських потреб лю-
дини (сільського господарства, будівництва, транспорту тощо):
• агрокліматичне — за подібністю кліматичних ресурсів для по
треб сільського господарства; сільськогосподарська продуктив-
ність найвища в центральній, північно-східній частинах, на
Поділлі, у Закарпатті;
• транспортне — для потреб транспорту (врахування швидкості
і напрямку переважних вітрів, тривалість та інтенсивність опадів
і туманів, добовий і річний хід температур, турбулентних потоків
повітря тощо);
• рекреаційне — для визначення зон організації різних напрямків
оздоровчо-лікувальних заходів;
• будівельне — визначення зон з певними показниками вологості,
температур, вітрів для вибору будівельних матеріалів, поверхо-
вості будівель, монтажно-покрівельних робіт тощо.
3. Вплив погодно-клiматичних умов на здоров’я людини

• Назвіть види діяльності людини, для яких клімат України є ду-
же сприятливим, умовно сприятливим, несприятливим.
• Яким чином можна запобігти або зменшити наслідки негатив-
них погодних явищ для сільського господарства України?
• Наведіть приклади діяльності людини в Україні, що впливають
на кліматичні зміни.

2. Зробити опитування своїх родичів, знайомих про вплив погод-
них умов на їхнє самопочуття.
3. Повторити з раніше вивчених курсів поняття «річка», «річкова
система», «річковий басейн», «приток», «режим річки», «тип
живлення річки», «повінь», «межень», «паводок».
50
Дата _____________
Тема 6. Внутрішні води
Клас _____________
Урок 24. Загальна характеристика поверхневих вод
Тема. Поверхневі води. Основні річкові басейни та їх характеристика.
Характер гідрографії й водного режиму річок
Навчальна мета: поглибити знання учнів про поверхневі води планети
на прикладі України; сформувати знання про основні гідрографічні ха
рактеристики річок, їх режим, річкові басейни; показати взаємозалеж
ність гідрографічних, геоморфологічних і кліматичних особливостей те
риторії; продовжити формування навичок роботи з тематичними картами
України.
Обладнання: підручник, атлас, фізична, кліматична, геоморфоло-
гічна карти України.
Опорні і базові поняття: внутрішні води, поверхневі води, річкова мере
жа, річковий басейн, гідрологічний режим, повінь, паводок, межень, річ
ковий стік, падіння річки, похил річки, базис ерозії, твердий стік.
Географічна номенклатура: моря — Чорне, Балтійське, Азовське; річ
ки — Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай, Вісла.
Хід уроку
• Які води світу належать до поверхневих?
• Згадайте якомога більше характеристик річки та дайте їм визна-
чення («річкова система», «річковий басейн», «притоки річки»,
«режим річки», «живлення» тощо).
• Від чого залежить живлення річки, її режим?
• Яку роботу виконують річки?
• Схематично намалюйте будову річкової системи і річкової доли-
ни, вказавши основні елементи.
Сьогодні ми дізнаємося, як природа наділила нашу країну життє-
дайним скарбом — водними багатствами, чому окремі регіони потер-
пають від нестачі прісних вод, а інколи їх надлишок приносить лю-
дям певні проблеми.
1. Загальні особливості поверхневих вод
Всі водні об’єкти України займають площу близько 24 тис. км2 .
Наявні всі види поверхневих вод, окрім льодовиків. Головною скла-
довою є річки. Загальна кількість річок — близько 70 тис., з них
8 — довжиною понад 500 км. Середня густота річкової мережі —
250 м/км2 .
2. Основні річкові басейни
• Чорного моря: Дніпра ( 48 % площі країни); Дністра (12 %); Пів-
денного Бугу (10 %); Дунаю (10 %); частини Криму; північного
Причорномор’я.
51
• Азовського моря: Дону — в межах України басейн Сіверського
Дінця ( 4 %); північного Приазов’я.
• Балтійського моря: Вісли (1,6 %).
3. Живлення річок — мішане: 60 % — снігове, 30 % — дощове,
10 % — підземне. На річках рівнинної частини переважає сніго-
ве живлення з часткою дощового і підземного. На півдні частка
снігового складає до 90 %, а дощового майже зникає. Карпатські
та річки Кримських гір мають переважно дощове живлення з ве-
ликою часткою снігового і меншою — підземного.
Переважний тип живлення змінюється за сезонами.
4. Режим річок
Визначається переважно типом живлення і кліматичними особ-
ливостями.
На рівнинних річках повінь спостерігається навесні (проходить
від 40 до 80 % річного стоку, на південних річках — майже 100 %).
Характеризується стрімким підйомом рівня води, збільшенням
швидкості до 1 м/с. Межень буває влітку та взимку, паводки трапля-
ються в період після повені до початку холодів, взимку більшість рі-
чок замерзає.
Для гірських річок характерним є паводковий режим з максиму-
мами навесні. У Карпатах такий режим зберігається протягом року,
у Кримських горах — в холодний період.
5. Гідрографічні характеристики
Річковий стік — кількість води, що протікає в її річищі за пев-
ний період часу. Це основне джерело водних ресурсів. Залежить пе-
реважно від атмосферних опадів, тому його значення зменшуються
в аналогічному напрямку.
Падіння — різниця висот витоку і гирла в метрах. Похил — від-
ношення похилу річки до її довжини на визначеній ділянці в м/км
чи см/км. Похил річок залежить від рельєфу і є неоднаковим на різ-
них ділянках. Від нього залежить швидкість течії та інтенсивність
різних видів роботи річки.
6. Робота річок
Руйнування гірських порід — перенесення — накопичення (аку-
муляція). Внаслідок цих процесів створюються річкові долини.
Базис ерозії — рівень, до якого наближається поверхня водозбо-
ру в процесі розмиву її водними потоками. Для річок базисом ерозії
є рівень гирла.
• До яких басейнів належать річки України? Яка особливість роз-
поділу?
• Охарактеризуйте особливості режиму річок Карпат, Кримських
гір.
• Закінчіть речення, що характеризують річки України:
а) для більшості характерна повінь….
б) переважне живлення …..
в) найбільший річний стік має ріка…
• Обчисліть похил однієї з річок вашої місцевості.
52
Дата _____________
Урок 25. Найбільші річкові системи.
Практична робота № 4 Клас _____________
Тема. Річкові системи Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, Дніс

тра, Дунаю, Тиси. Канали: Сіверський Донець — Донбас, Дніпро — Кри
вий Ріг, Дніпро — Донбас, Північно-Кримський. Практична робота № 4
(початок). Позначення на контурній карті річок, озер, водосховищ, ка
налів, боліт. Аналіз забезпеченості водними ресурсами різних територій
України
Навчальна мета: поглибити знання учнів про загальні ознаки гідрологіч
ного режиму та роботи річок на прикладі найбільших рік України; навчити
давати їх комплексну характеристику; виявити закономірності розташу
вання річкових систем країни; дати уявлення про географію й значення
каналів; удосконалювати уміння та навички роботи з тематичними і кон
турними картами.
Обладнання: підручник, атлас, фізична карта України, контурні карти.
Опорні і базові поняття: річкова система, річкова долина, канал.
Географічна номенклатура: річки — Десна, Тетерів, Ірпінь, Прип’ять,
Горинь, Рось, Сула, Ворскла, Псел, Інгулець; Стрий, Серет, Збруч; Соб,
Синюха; Оскіл, Айдар, Казенний Торець; Прут, Тиса; Салгир, Альма, Кача,
Бельбек; Західний Буг, Сан; канали — Сіверський Донець — Донбас,
Дніпро — Кривий Ріг, Дніпро — Донбас, Північнокримський, Каховський.
Хід уроку
1. Охарактеризуйте режим річки України (за вибором).
2. Назвіть та покажіть на карті річки, або їх ділянки, які мають
частку снігового живлення понад 80—90 %.
3. На контурних картах проведіть приблизні межі басейнів річок
Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Дону, Дунаю, Вісли, Криму,
північного Приазов’я, північного Причорномор’я.
4. Що відбуватиметься в долині річки, у якої поступово підви-
щується базис ерозії?

• За якими ознаками можна охарактеризувати річку? Складіть
план характеристики річки.
• Пригадайте з минулорічного курсу географії, що ви знаєте про
Дніпро і Дунай.
• Чому долини річок асиметричні?
• Що називається каналом? Для чого вони створюються?
• Назвіть основні напрямки використання річок.

Подорожувати річками України надзвичайно цікаво й захопливо.
А зараз здійснимо хоча б уявну подорож найбільшими річками дер
жави. (Демонстрація фото- та відеоматеріалів)
53
1. Річки
Дніпро — третя за довжиною в Європі, в межах України 981 км
(загальна довжина 2201 км); витік на Валдайській височині в Росії,
впадає кількома потоками в Дніпровський лиман; водні ресурси у ма-
ловодний рік близько 35 км3 , річний стік — 53,5 км3; ширина долини
до 18 км, заплави — до 12 км; в басейні близько 32 тис. водотоків,
з них 89 завдовжки понад 100 км; живлення і режим є характерними
для рівнинних річок України; стік регульований каскадом водосхо-
вищ; величезне народногосподарське значення, судноплавна.
Дністер — 925 км (1362 км); бере початок на північно-східних
схилах Карпат, впадає у Дністровський лиман; у верхів’ях — гірська
річка, у передгір’ях долина до 13 км, заболочена, перетинаючи
Подільську височину, долина каньйоноподібна, глибиною до 120 м,
є пороги, у гирла ширина долини до 22 км; річний стік близько
10 км3.
Південний Буг — 806 км; бере початок на Подільській височині,
впадає у Бузький лиман; у середній течії долина звужується, утво-
рюючи каньйон, є пороги; річний стік — 3,5 км3.
Західний Буг — 401 км (772 км); права притока Вісли; бере поча-
ток на північних схилах Подільської височини, перетинає заболоче-
не Мале Полісся та Західну частину Волинської височини; долина до
3 км, річище звивисте, на окремих ділянках до 100 м завширшки.
Дунай — третя за довжиною в Європі, в Україні — 174 км ниж-
ньої течії та Кілійське гирло (2960 км); у межах України формується
5,7 км3 стоку, частина лівобережної заплави та 8 % його дельти.
Сіверський Донець — 700 км (1053 км); найбільша права притока
Дону; початок на Середньоросійській височині в Росії; річище зви-
висте, перетинаючи Донецький кряж річка звужується.
Ріки Криму — кількість понад 1500; більшість довжиною до
10 км; в основному беруть початок в горах. Салгир — 232 км; почи-
нається на північних схилах Головного пасма Кримських гір злит-
тям двох витоків — Ангари і Кизил-Коби, впадає у Сиваш; долина
шириною від 300 м до 3 км, річище від 3 до 15 м, звивисте.
2. Канали — «рукотворні ріки»

• Виконання протягом уроку практичної роботи № 4.
• Назвіть найбільші за довжиною та басейнами річки України.
• За допомогою карти визначте, на яких річках розташовані об-
ласні центри України. Зробіть висновок про значення річок для
розселення населення.
• За картами атласа назвіть адміністративні області, в яких ство-
рені найбільші зрошувальні системи. Зробіть висновок.

2. Закінчити першу частину практичної роботи № 4.
3. Повторити поняття «озеро», «водосховище», «типи озерних уло-
говин».
54
Дата _____________
Урок 26. Озера, лимани, водосховища.
Тема. Озера і лимани; їх типи; особливості гідрологічного режиму. Водо

сховища. Практична робота № 4 (продовження). Позначення на контур
ній карті річок, озер, водосховищ, каналів, боліт. Аналіз забезпеченості
водними ресурсами різних територій України
Навчальна мета: продовжити формувати знання учнів про комплекс по
верхневих вод України; поглибити знання про утворення й гідрологічні
характеристики озер на прикладі українських; розглянути проблему до
цільності створення водосховищ; з’ясувати закономірності розташуван
ня озер, лиманів, водосховищ територією країни; удосконалювати умін
ня та навички роботи з тематичними й контурними картами.
Обладнання: підручник, атлас, фізична карта України, контурні карти.
Опорні і базові поняття: озеро, лиман, озерна котловина, водосховище.
Географічна номенклатура: озера — Шацькі озера, Світязь, Пулемець
ке, Луки, Ялпуг, Кагул, Китай, Бребенескул, Несамовите, Синевир, Са
сик, Сакське, Донузлав; лимани — Дніпровський, Бузький, Дністров
ський, Тилігульський, Куяльницький, Молочний; водосховища: Київське,
Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське,
Дністровське, Червонооскільське, Печенізьке, Салгирське.
Хід уроку
1. Доберіть ознаки та порівняйте ріки, що беруть початок в Карпа-
тах та Кримських горах.
2. Взаємоперевірка виконання практичної роботи.
3. Визначте похил річки Південний Буг.
4. Які характеристики річок, обумовлені впливом на них клімату,
рельєфу, геологічної будови? Відповіді підтверджуйте конкрет-
ними прикладами з використанням карти.

• Що називається озером, лиманом, водосховищем?
• Назвіть типи озер залежно від походження озерних улоговин.
Поясніть особливості утворення кожного з них.
• За якими ознаками ще можна поділити озера?

Неповторної краси надають Україні озера. Всі вони такі різні. Ко-
ристь від них не тільки як від джерел води, хімічних сполук, ліку-
вальних грязей, риби, а й насамперед як зон рекреації.

1. Озера
— За походженням озерних улоговин:
• заплавні — в долинах всіх рівнинних річок, особливо на ни-
зовинних ділянках;
55
• дельтові — в дельті Дунаю: Ялпуг (найбільше прісноводне
в Україні), Кагул, Катлабуг, Китай;
• лиманні — колишні лимани на узбережжі Чорного та Азов
ського морів, в Криму: Сасик, Донузлав, Акташське.
• карстові (провальні) — на Волинському Поліссі: Шацькі
озера, в Криму;
• льодовикові — у Карпатських карах: Бребенескул, Несамо-
вите озеро;
• вулканічні — на Закарпатті: Синє озеро, Липовецьке озеро;
• завальні — в Карпатах: Синевир.
— За характером водного балансу: стічні, безстічні, з переміжним
стоком.
— За ступенем мінералізації: прісні, солонуваті, солоні та мінералі-
зовані.
2. Лимани
На відміну від лиманних озер, мають постійне сполучення з морем.
На узбережжі Чорного моря — Дністровський (найбільший в Ук-
раїні), Дніпровський, Бузький, Тилігульський, Хаджибейський,
Куяльницький, Сасик (Кундук) та ін.
На узбережжі Азовського моря — Молочний, Утлюцький та ін.
3. Штучні водосховища
Створюються з метою:
— накопичення запасів води для побутових і господарських потреб,
— для регулювання водного стоку,
— створення умов для виробництва електроенергії,
— покращення умов судноплавства,
— риборозведення тощо.
Найбільші водосховища (моря): Київське, Канівське, Кременчу-
цьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське створені каска-
дом на Дніпрі, серед інших — Дністровське (Дністер), Печенізьке
(Сіверський Донець), Червонооскільське (Оскіл), Ладижинське (Пів-
денний Буг), Симферопольське (Салгир) та ще понад 1000.
В Україні існує близько 28 тис. ставків.
4. Проблеми внаслідок створення штучних водойм
• Затоплені великі площі сільськогосподарських угідь;
• місцеві зміни клімату викликають ланцюжок змін у природних
комплексах; руйнуються береги;
• змінилися особливості залягання підземних вод (підтоплення зе-
мель).

• Виконання протягом уроку практичної роботи № 4.
• Назвіть та покажіть на карті озера й водосховища України, для
характеристики яких можна застосувати префікс «най…».
• Наведіть приклади різних за походженням озер України.
• Перелічіть позитивні й негативні наслідки створення водосхо-
вищ на території України, наводячи конкретні приклади.

1. Опрацювати §___
2. Завершити другу частину практичної роботи № 4.
56
Дата _____________
Урок 27. Підземні води. Болота. Водні ресурси України.
Тема. Підземні води. Основні артезіанські басейни України. Болота, їх

типи і поширення. Причини заболочення. Водний баланс і водні ресурси
України, шляхи їх раціонального використання та охорони. Практична
робота № 4 (закінчення). Позначення на контурній карті річок, озер, водо
сховищ, каналів, боліт. Аналіз забезпеченості водними ресурсами різних
територій України
Навчальна мета: поглибити знання про особливості та розміщення під
земних вод і боліт на прикладі України; учити робити висновки про зако
номірності розподілу поверхневих вод і водних ресурсів територією
країни; сформувати уявлення про значимість збереження всіх видів вод;
формувати уміння аналізувати дані про внутрішні води України.
Тип уроку: комібнований.
Обладнання: підручник, атлас, фізична, тектонічна карти України.
Опорні та базові поняття: підземні води, ґрунтові води, артезіанські во
ди, мінеральні води, термальні води, артезіанський басейн, болото, вер
хове болото, низове болото, водний баланс, місцевий стік, транзитний
стік, водозабезпеченість.
Географічна номенклатура: Полісся, артезіанські басейни: Дніпров
сько-Донецький, Волино-Подільський, Причорноморський.
Хід уроку
1. Які місцеві кліматичні зміни з’являються в районі великого во-
досховища?
2. Взаємоперевірка практичної роботи № 4.
3. Чи існує закономірність в розміщенні по території України різ-
них озер: а) за походженням озерної улоговини; б) за ступенем
мінералізації? Відповідь обґрунтуйте, наведіть приклади, пока-
жіть на карті.
• Що називається підземними водами?
• За якими ознаками можна класифікувати підземні води?
• Що називається болотом? За якою ознакою вони поділяються на
низові та верхові?
У 70-ті роки ХХ ст. у Поліссі почались активні роботи з осушування
боліт. Великі території ставали придатними для сільського госпо-
дарства, розроблялись торфовища. Минули десятки років, і всі зро-
зуміли, що знищення боліт призвело до цілої низки негативних змін
у природних комплексах, до знищення малих річок і струмків, що
є основою життєдіяльності великих водних артерій країни — голо-
вного джерела прісних вод країни.

1. Підземні води — вивчає наука гідрогеологія. Загальні запаси цих
вод оцінюються в 22 км3.
57
Комплекси напірних вод, пов’язаних з тектонічними западина-
ми, прогинами, утворюють артезіанські басейни:
• Дніпровсько-Донецький — у межах ДДЗ, 49 % запасів підзем-
них вод;
• Волино-Подільський — у межах Волино-Подільської плити,
Львівської западини;
• Причорноморський — відповідає Причорноморській западині.
Серед мінеральних велике значення мають лікувально-мінераль-
ні води. На основі їх родовищ працюють курорти Передкарпаття,
Вінницької області, Криму, району ДДЗ. Термальні води Криму та
Карпат є перспективними як джерело тепла та енергії.
Робота підземних вод: карстові процеси, зсувоутворення, хіміч-
не вивітрювання, суфозійні процеси.
2. Болота
низинні (переважають в Україні) — в Поліссі; верхові (на
північному заході Полісся, в лісостепу, Українських Карпатах);
перехідні (на північному заході Полісся, в лісостепу, Українських
Карпатах).
Займають територію близько 9,5 тис. км2, з них в Поліссі — по-
над  6 тис. км2. 10 % боліт охороняються.
3. Водний баланс і водні ресурси
Водний баланс — кількісне співвідношення прибутку, витрат та
накопичення води за певний час для певної території чи водного
об’єкта.
Прибуток відбувається за рахунок атмосферних опадів, надхо
дження поверхневих та підземних вод, витрати — випаровування,
поверхневого та підземного стоку.
Місцевий стік формується в межах країни, транзитний — при-
ходить із суміжних територій.
Сумарні водні ресурси складаються з 48—59 км3 місцевого по-
верхневого стоку, близько 28 км3 транзитного стоку (без Дунайських
вод) та близько 7 км3 підземних вод. Кількість водних ресурсів змі-
нюється залежно від водності року і коливається від 94 км3 (у рік се-
редньої водності) до 54 км3 (у рік дуже низької водності).
Запаси прісних вод в Україні становлять близько 1 тис. м3 на люди-
ну (при нормі понад 1,5 м3/люд.) → Україна є водонезабезпеченою.
4. Проблеми раціонального використання і збереження водних
багатств

Виконання практичної роботи № 4 (завершення):
• За картами атласа та додатковими джерелами з’ясуйте, як об-
ласті України забезпечені водними ресурсами.
• Зробити загальний висновок про особливості розташування вод-
них об’єктів по території України та стан забезпеченості водни-
ми ресурсами різних її частин.

1. Опрацювати §___
2. Закінчити оформлення практичної роботи № 4.
58
Дата _____________
Тема 7. Ґрунти і земельні ресурси
Клас _____________
Урок 28. Ґрунти і їх поширення
Тема. Умови ґрунтоутворення, основні генетичні типи ґрунтів, законо
мірності їх поширення. Карта ґрунтів України.
Навчальна мета: поглибити знання учнів про ґрунти, фактори їх утво
рення, закономірності поширення; сформувати систему знань про ос
новні ґрунтоутворюючі фактори в межах України та сформовані типи
ґрунтів; удосконалювати навички роботи з картою ґрунтів, за її допомо
гою визначити територіальне розміщення ґрунтів республіки.
Обладнання: підручник, атлас, карта ґрунтів світу та України, схеми
ґрунтових профілів.
Опорні і базові поняття: ґрунт, фактор ґрунтоутворення, материнська
порода, тип ґрунту, фізичні властивості ґрунту, хімічні властивості ґрунту.
Хід уроку
1. Назвіть та покажіть на карті найбільші артезіанські басейни Ук-
раїни.
2. Назвіть райони найбільшого поширення боліт в Україні. Назвіть
всі фактори, що сприяли їх утворенню.
3. Від яких факторів може змінюватись показник запасів водних
ресурсів України з року в рік?
• Що називається ґрунтом? Що визначає родючість ґрунту?
• Пригадайте всі фактори ґрунтоутворення.
• Які закономірності поширення ґрунтів на Землі?
Одним з найбільших багатств, подарованих Україні природою, є її
ґрунти. За їх складом та біопродуктивністю країна може претенду-
вати на перше місце у світі. Що сприяло цьому? Відповідь дає нам
наука ґрунтознавство.
1. Умови ґрунтоутворення
• Материнські породи — основними є продукти вивітрювання
гірських порід, утворені в антропогеновий період: леси, лесовид
ні суглинки, водно-льодовикові, піщані та супіщані відклади,
продукти руйнування карбонатних порід, магматичних тощо;
визначають механічний (здатність пропускати вологу, повітря,
розвіюватись) та хімічний склад майбутніх ґрунтів;
• кліматичні — визначають температури та освітленість, ступінь
зволоженості (К), інтенсивність вітру;
• рельєф — обумовлює відмінність погодних показників (висота, ек-
спозиція схилів), переважання процесів денудації чи акумуляції;
• живі організми — синтезують та розкладають органічні речо
вини, накопичують хімічні сполуки, змінюють структуру мате
59
ринських порід і ґрунтів, перерозподіляють поживні речовини
тощо;
• час — тривалість процесів ґрунтоутворення обумовлює ступінь
сформованості ґрунтових горизонтів;
• господарська діяльність людини — змінює фізичні та хімічні
властивості ґрунтів, їх структуру.
Від усіх факторів залежить утворення типів ґрунтів та їх боні-
тет (оцінка родючості за 100-бальною системою).
2. Генетичні типи ґрунтів
— Дерново-підзолисті — формуються за умов перезволоження під
мішаними лісами; вміст гумусу (0,7—2 %), підвищена кислот-
ність; бонітет 22—41 балів;
— сірі лісові — переважно на лесах та лесовидних суглинках; є пере
хідними від дерново-підзолистих до чорноземів; залежно від пе-
реважання лісових чи степових умов поділяються на ясно-сірі,
сірі й темно-сірі, уміст гумусу 1,2—2,8 %; бонітет 37—71 бал;
— чорноземи — на лесах, лесовидних відкладах, червоно-бурих
глинах під степовою рослинністю, найродючіші:
• опідзолені — перехідні від сірих лісових; уміст гумусу 2,5—
5,5 %; потужність гумусового горизонту 0,3—0,4 м; бонітет
59—88 балів;
• типові — в умовах помірно вологого клімату під лучними
степами; уміст гумусу 2,5—6,2 %, гумусовий горизонт тов-
щиною 0,6—1,5 м; бонітет 65—100 балів;
• звичайні — в умовах помірно посушливого клімату; уміст гу-
мусу 4,3 — 6 %, потужність гумусового горизонту 0,4—0,9 м;
бонітет 57—77 балів;
• південні — в умовах посушливого клімату; гумусовий гори-
зонт потужністю 0,7—1,0 м, уміст гумусу 1,6—3,4 %; далі на
південь та південний схід мають значний уміст солей та гіп-
су, що призводить до осолонцювання; бонітет 47—55 балів;
— каштанові — на лесах під сухостеповою рослинністю; уміст гу-
мусу 2,5 %, потужність шару 0,25—0,35 м; характеризуються
ознаками солонцюватості; бонітет 24—34 бали;
— лучні та лучно-болотні — в умовах додаткового зволоження по-
верхневими та ґрунтовими водами під вологолюбною трав’яною
рослинністю; гумусовий горизонт часто оторфований, потужніс-
тю до 0,85 м, уміст гумусу 0,6—7,0 %; бонітет 26—73 бали;
— буроземи — під лісовою гірською рослинністю в умовах м’якого,
помірно теплого, вологого клімату; виділяють звичайні, опідзо-
лені та дерново-буроземні; вміст гумусу 2,6—6,0 %; бонітет 35—
44 бали.
— Назвіть основні типи ґрунтів України. За картою ґрунтів про-
стежте географію їх розповсюдження.
— Назвіть основні чинники утворення характерних типів ґрунтів
України.
— Розташуйте основні типи ґрунтів України в порядку зменшен-
ня: а) їх родючості; б) площі, які вони займають.
2. Детальніше ознайомитись з картою ґрунтів України.
60
Дата _____________
Урок 29. Практична робота № 5. Земельні ресурси
Клас _____________
Тема. Практична робота № 5. Аналіз закономірностей поширення ґрун
тів на території України. Земельні ресурси України. Основні заходи щодо
раціонального використання та охорони земельних ресурсів.
Навчальна мета: удосконалити уміння та навички аналітичної роботи
з тематичними картами на прикладі виявлення закономірностей поши
рення ґрунтів на території України; сформувати уявлення про вико
ристання земельних ресурсів республіки, дати їм господарську оцінку;
сприяти розумінню необхідності збереження земельних ресурсів.
Обладнання: підручник, атлас, фізична, кліматична карти, карта ґрунтів,
карта природних зон України, контурні карти.
Опорні та базові поняття: типи ґрунтів, земельний фонд, земельні ре
сурси, сільськогосподарські угіддя, меліорація.
Хід уроку
Виконання практичної роботи № 5
1. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми й мети роботи
• Назвіть найважливіші чинники ґрунтоутворення. Аргументуй-
те їх значення.
• Пригадайте закономірність поширення ґрунтів світу на рівнин-
них територіях і в гірських районах.
2. Вступні й тренувальні вправи
• Назвіть основні типи ґрунтів України. За картою ґрунтів
з’ясуйте, які з них належать до зональних типів, які — до азо-
нальних.
• Оберіть один зональний тип ґрунтів; вкажіть територію його роз-
повсюдження; зіставляючи фізичну, кліматичну, геоморфоло-
гічну карти, карту природних зон та дані про коефіцієнти зволо-
ження території назвіть фактори, що зумовили утворення даного
типу ґрунтів саме на цій території.
3. Самостійне виконання завдань
• Аналогічно визначте географію розповсюдження та природні
умови утворення інших типів ґрунтів України. Результати офор-
міть у зручному і наочному (на вашу думку) вигляді.
• На основі виконаної роботи зробіть висновок про закономірності
поширення ґрунтів (за їх визначальними якостями) за тери-
торією країни. Вкажіть території, що наділені найкращими та
найгіршими ґрунтовими умовами для розвитку сільського гос-
подарства.
• Наведіть якомога більше прикладів використання поверхні те-
риторії.
• Від чого залежить напрямок використання тих чи інших земель?
• Дайте загальну характеристику придатності ґрунтів України
для потреб населення.
61
Велика площа території України, вкритість її родючими ґрунта-
ми робить земельний фонд країни важливою передумовою економіч-
ного розвитку республіки.

1. Земельні ресурси — землі, що використовуються або можуть бу-
ти використані в різних галузях господарства. Земельний фонд
України становить 60,4 млн га і складається із земель різного
функціонального призначення, якісного стану та правового ста-
тусу.
За функціональним призначенням:
• сільськогосподарські землі — близько 70 %, орних — 57 %;
• ліси та лісовкриті площі — близько 17 %;
• забудовані землі — близько 4 %;
• землі під поверхневими водами — близько 4 %;
• інші — понад 5 %.
Користувачами земель в республіці є державні та колективні
підприємства, установи, заклади, організації, кооперативи, акціо-
нерні товариства, фермерські господарства тощо
Найвища сільськогосподарська освоєність земельних ресурсів
характерна для Запорізької, Миколаївської, Кіровоградської, Одесь-
кої та Херсонської областей (понад 80 %).
2. Охорона та раціональне використання земельних ресурсів
Меліорація — система заходів, спрямованих на підвищення ро-
дючості ґрунтів та боротьбу з несприятливими процесами (водна та
вітрова ерозія, яроутворення, засолення тощо).
Основними проблемами земельного фонду є: деградація ґрунто-
вого покриву (зменшення вмісту гумусу в ріллі, зріст концентрації
пестицидів, накопичення нітратів, фтору, хлору, миш’яку, свинцю,
стронцію та ін. внаслідок використання мінеральних добрив); під-
топлення, збільшення площі еродованих земель, створення непри-
датних земель (терикони, відвали, кар’єри) тощо.

• Яка площа земельних угідь України?
• Назвіть основні напрямки використання земельних ресурсів
у державі.
• Які заходи сприяють, а які, навпаки, шкодять ґрунтовому пок-
риву в Україні?
• Складіть діаграму «Земельні ресурси України».
• Запропонуйте шляхи поліпшення ґрунтового покриву, напри-
клад, у межах своєї дачної чи присадибної ділянки.

62
Дата _____________
Тема 8. Рослинний покрив
Клас _____________
Урок 30. Рослинність
Тема. Різноманітність видового складу, закономірності поширення рос
линності. Широтна зональність і висотна поясність рослинного покриву.
Червона книга України. Вплив господарської діяльності на рослинність.
Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення
Навчальна мета: спираючись на знання з біології, сформувати в учнів
уявлення про різноманітність рослинного покриву України, закономір
ності його розміщення; сформувати знання про видовий склад рослин
ності, основні типи, стан рослинних ресурсів; охарактеризувати вплив
господарської діяльності на рослинний покрив; навчити аналізувати кар
ту рослинності; ознайомити з видами, занесеними до Червоної і Зеленої
книг України.
Обладнання: підручник, атлас, фізична карта України, карта рослин
ності, гербарії, Червона книга України, малюнки типових і зникаючих
видів рослинності, ендеміків своєї області.
Опорні та базові поняття: вид рослини, рослинні угрупування, ліси, лу
ки, степи, болота, біологічні ресурси, рослинні ресурси, ендеміки, Чер
вона книга, Зелена книга.
Хід уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
• Назвіть основні закономірності поширення рослин по території
Землі.
• Що називається «ендеміком»?
• Від чого залежить формування різних рослинних комплексів,
наприклад болотяних чи лісових?
• Для чого створено Червону книгу світу?
Найбільш наочним проявом географічного положення, кліматичних
умов, ґрунтів, рельєфу місцевості є рослинність, що сформувалася
на ній. Тобто опосередковано природна рослинність розказує нам
про природні компоненти та природні ресурси певної території.
1. Рослинний покрив (рослинність) — сукупність рослинних угру-
повань на певній території. В Україні нараховується понад
25 тис. видів вищих рослин. Близько 80 видів дерев, 280 чагар
ників, понад 950 однорічних трав’янистих рослин, з вищих —
600 є ендемічними, майже стільки ж рідкісних і зникаючих
видів. Збереглися реліктові види. Залежно від сукупності видів
рослин на певній території виділяють типи рослинності.
2. Закономірності поширення рослинності

Фактори виявлення закономірностей: ґрунтовий покрив, форми
рельєфу, кліматичні умови, поверхневі води, господарська діяль-
ність людини.
63
Рослинність змінюється за законами широтної зональності на
рівнинах та висотної поясності в горах.
Посилення континентальності клімату з північного заходу на
південний схід — південь викликає відхилення меж зональних ти-
пів рослинності з південного заходу на північний схід. Відмінність
кліматичних умов схилів гір різної експозиції обумовлює різну ви-
соту на них аналогічних поясів рослинності. Крім зональних типів,
існують азональні рослинні угруповання.
3. Типи рослинності
Ліси. Займають площу близько 10 млн га. Тут переважають такі
породи: сосна, дуб, ялина, бук, береза, вільха, граб, бук. Серед рів-
нинних лісів утворюються угруповання соснових, сосново-дубових,
дубових, дубово-грабових, вільхових лісів. У південних районах до-
даються акації, різни чагарники. У байрачних (у ярах, балках) лісах
дуби сусідять з кленами, берестом, ясенем. У Карпатах ліси склада-
ють ялина, бук, ялиця, граб. У Кримських горах поширені південні
види дуба (пухнастий, скельний), граба, сосни.
Болота. На низових болотах ростуть вільха, очерет, осока, рогіз,
мохи, ягідні рослини. Рослинний світ верхових боліт бідніший, є со-
сна, журавлина, росянка, мохи. Розповсюджені в Поліссі, в долинах
річок, в Карпатах.
Луки. Займають близько 7 млн га переважно на заході Поліської
низовини, в Карпатах, на заплавах річок. Переважають багаторічні
трави за умов відносно вологого клімату. У лучних угрупуваннях пе-
реважають злаки (вівсяниця, тонконіг, тимофіївка, пирій, осока),
бобові (конюшина, в’язіль, люцерна).
Степи. Переважають багаторічні трави, що пристосувались до
посушливого помірного клімату. Найпоширеніші злаки: ковила,
кострець, житняк, типчак, осока. Від переважання видів рослин
формуються степи ковилові (справжні), лучні, пустельні.
4. Рослинні ресурси — частина біологічних ресурсів певної тери-
торії. Вони є технічною, харчовою, кормовою, лікарською та ін.
сировиною, виконують водоохоронні, захисні, клімато- і водоре-
гулюючі, санітарно-гігієнічні, оздоровчі функції.
5. Охорона рослинності
Червона книга України, Зелена книга України.

• Назвіть основні типи та особливості поширення рослинного пок-
риву України.
• Оберіть ознаку (за вашим вибором) та поділіть на групи наведені
види рослин: дуб, ковила, тис ягідний, конвалія, типчак, сосна,
смерека, ромашка лікарська.
• Назвіть по п’ять видів рослин розповсюджених в Україні: а) ча-
гарникових; б) деревних; в) трав’яних; г) занесених до Червоної
книги України; д) лікарських.
• Стисло охарактеризуйте проблеми охорони рослинності України.

64
Дата _____________
Тема 9. Тваринний світ
Клас _____________
Урок 31. Тваринний світ
Тема. Різноманітність видового складу тварин. Вплив людини на тварин
ний світ. Тварини, занесені до Червоної книги України. Тваринні ресурси
України, заходи щодо їх відтворення й охорони
Навчальна мета: спираючись на знання з біології, узагальнити уявлення
учнів про різноманітність тваринного світу України; сформувати знання
про закономірності розповсюдження тварин, видовий склад основних
фауністичних комплексів, тваринні ресурси України; з’ясувати основні
напрямки збереження фауни країни.
Обладнання: підручник, атлас, карта рослинності і тваринного світу Ук
раїни, малюнки та фотографії представників тваринного світу України,
Червона книга України.
Опорні та базові поняття: фауна, тваринний світ, тип рослинності, фа
уністичні угрупування, Червона книга.
Хід уроку
1. Порівняйте два типи рослинності представлені на Україні. Озна-
ки порівняння оберіть самостійно.
2. Перелічіть види рослин характерні для нашої місцевості. До
яких рослинних угруповань вони належать?
3. Запропонуйте доступні вам шляхи збереження рослинного світу
України.
• Назвіть найбільш поширені у нашій місцевості види тварин.
• Яким чином пов’язані рослинний та тваринний світ? Наведіть
приклади.
• Висловіть свою думку щодо причин різкого зменшення або, нав-
паки, — збільшення кількості окремих видів тваринного світу
України (наприклад, рись, журавель степовий, колорадський
жук, польові миші тощо).

Тваринний світ України — найнепомітніша складова її природних
багатств. Але від цього він не стає менш важливим для існування
природи взагалі, адже навіть від маленької пташки можна провести
ланцюжок залежності до рослин, а від них — до ґрунтів, кліматичних
особливостей, водних запасів, геологічних процесів і, врешті-решт,
до існування власне людини.

1. Різноманітність тваринного світу
В Україні нараховується понад 44 тис. видів тварин, серед них по-
над 1000 — найпростіших і плоских червів, близько 39 000 членисто-
ногих, понад 270 риб, близько 350 птахів та понад 100 ссавців.
65
2. Закономірності розповсюдження тварин
Оскільки тварини здатні до мігрування, чітко визначити межі їх
існування неможливо. Але в цілому тваринний світ розповсюдже-
ний згідно із законами зональності та поясності. Залежно від умов
існування види тварин утворюють фауністичні угрупування, які від-
повідають основним рослинним угрупованням.
3. Фауністичні угруповання
Лісове. Розповсюджене по території Полісся. Життя тварин
пов’язане з умовами лісу, луків, боліт.
Лісостепове. Південна межа йде з південного заходу на північ-
ний схід (аналогічно до рослинності). Водяться тварини лісової зони,
до яких додаються види, пристосовані до степових умов.
Степове. Переважають степові види, насамперед гризуни, пта-
хи, колись у минулому були великі стада копитних.
Азональні. Карпатське та гірського Криму з набором тварин,
пристосованих до гірських типів рослинності, кліматичних умов.
Заплавне розповсюджене в заплавах великих річок, де тварини при-
стосовані до водних та лучних умов існування.
4. Тваринні ресурси — частина біологічних ресурсів певної тери-
торії, представлених різними видами тварин для задоволення
матеріальних та моральних потреб людини.
5. Охорона тваринного світу

Знищення або зменшення кількості багатьох видів тварин на те-
риторії України відбувається активними темпами внаслідок госпо-
дарської діяльності людини. Водночас збільшилась кількість тва-
рин-шкідників, завезених з інших територій, і тварин, що
пристосувалися до мешкання поблизу людського житла.
Основні заходи спрямовані на збереження середовища існування
тварин, розмноження рідкісних та зникаючих видів, реакліматиза-
цію раніше знищених видів, створення заказників і заповідників
з метою охорони певних видів.

• Назвіть по п’ять видів тварин України: а) болотних біотопів;
б) лісостепових біотопів; в) занесених до Червоної книги Украї-
ни; г) промислових.
• Назвіть акліматизованих та реакліматизваних у межах України
тварин.
• Укажіть причини змінення видового та кількісного складу тва-
ринного світу України.
• Складіть харчові ланцюги, характерні для степів, лісів, боліт,
плавнів.

2. Підготуватися до підсумкового уроку за темами «Кліматичні
умови та ресурси», «Внутрішні води», «Ґрунти та земельні ре-
сурси», «Рослинний покрив», «Тваринний світ».
66
Дата _____________
Клас _____________
Тема. Підсумковий урок за темами: «Кліматичні умови та ресурси»,
«Внутрішні води», «Ґрунти та земельні ресурси», «Рослинний покрив»,
«Тваринний світ»
Варіант 1
1. Показники радіаційного балансу в Україні збільшуються в на-
прямку з:
а) півночі на південь — південний захід;
б) заходу на схід;
в) північного заходу на південь — південний схід;
г) півдня на північ.
2. Для південних приморських районів та північної частини Криму
характерними ґрунтами є:
а) буроземи; б) південні чорноземи;
в) каштанові; г) лучні.
3. Відношення кількості опадів до випаровуваності називається…
4. Найбільше прісноводне озеро України Ялпуг за походженням:
а) тектонічне; б) лиманне; в) карстове; г) дельтове.
5. У складі земельних ресурсів України сільськогосподарські землі
складають близько:
а) 55 %; б) 70 %; в) 90 %; г) 30 %.
6. Ялина, смерека, ялиця, бук, дуб є основними представниками
лісів:
а) Кримських гір; б) байрачних; в) Карпат; г) Полісся.
1. Обчисліть похил річки Тетерів за даними: 300 м, 90 м, 365 км.
2. Назвіть не менше п’яти видів рослин і п’яти видів тварин, харак-
терних для Полісся.
3. Знайдіть відповідність між річками України та їх басейнами:
1) Сіверський Донець, Оскіл, Айдар А. Басейн Дніпра
2) Салгир, Альма, Чорна Б. Басейн Вісли
3) Західний Буг, Вишня, Рата В. Басейн Дону
4) Псел, Рось, Десна Г. Кримські річки
Д. Басейн Дністра
1. Охарактеризуйте одну з річок України за типовим планом.
2. Покажіть і поясніть зв’язок між усіма названими даними: дав-
ній льодовик, чорнозем, типчак, посилення континентальності
клімату, суховій.
Четвертий рівень (одне завдання за вибором — 3 бали)
1. Проаналізуйте, як змінилися б у Криму основні природні умови
та компоненти за відсутності Кримських гір.
2. Проаналізуйте, з якими несприятливими природними процеса-
ми, явищами та їх наслідками змушені боротися люди в нашій
місцевості.
67
Варіант 2

1. Показники середньорічної кількості опадів на рівнинній тери-
торії Україні зменшуються в напрямку з:
а) півночі на південний захід;
б) заходу на схід;
в) північного заходу на південь;
г) північного сходу на південь.
2. Дерново-підзолисті ґрунти найбільш поширені в:
а) Поліссі; б) Передкарпатті; в) гірському Криму; г) Донбасі.
3. Різниця між сумарною сонячною радіацією та втраченою радіа-
цією називається …
4. Карстовим озером є:
а) Ялпуг; б) Донузлав; в) Світязь; г) Бребенескул.
5. В складі земельних ресурсів України лісовкриті землі складають
близько:
а) 14 %; б) 40 %; в) 5 %; г) 30 %.
6. Полин, типчак, ковила є основними представниками:
а) лучних степів;
б) пустельних степів;
в) Карпатських високогірних луків;
г) боліт.
1. Обчисліть похил річки Псел у межах України за даними: 124 м,
65 м, 520 км.
2. Назвіть не менше п’яти видів рослин і п’яти видів тварин, харак-
терних для Карпат.
3. Знайдіть відповідність між ґрунтами України та їх характерис-
тиками:
1) Каштанові А. Вміст гумусу 1,2—2,8 %;
бонітет 37—71 бал
2) Дерново-підзолисті Б. Під лісовою гірською рослинністю;
бонітет 35—44 бали
3) Чорноземи типові В. Вміст гумусу 0,7—2 %,
підвищена кислотність
4) Сірі лісові Г. Під сухостеповою рослинністю;
уміст гумусу 2,5 %
Д. Вміст гумусу 2,5—6,2 %,
бонітет 65—100 балів
1. Охарактеризуйте один з кліматичних сезонів в Україні.
2. Покажіть і поясніть зв’язок між усіма названими даними: низо-
вина, коефіцієнт зволоження > 1, вільха чорна та очерет, близь-
ке до поверхні залягання підземних вод.
1. Заміна природної степової рослинності на сільськогосподарські
культури викликала низку процесів, що несприятливо позначи-
лися на місцевих кліматичних особливостях, ґрунтовому пок-
рові, тваринному світі. Проаналізуйте їх.
2. Назвіть та проаналізуйте факти позитивного та негативного
впливу людини на рослинний і тваринний світ в Україні.
68
Дата _____________
Розділ ІІІ. ЛАНДШАФТИ
Клас _____________
І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ
Тема 1. Природно-територіальні комплекси
Урок 33. Природно-територiальні комплекси

Тема. Природно-територiальні комплекси (ПТК), взаємодія факторів
і компонентів, що їх формують. Ландшафти та їх класифікація. Вплив гос
подарської діяльності людини на ландшафти
Навчальна мета: узагальнити та систематизувати знання про
взаємозв’язок природних компонентів на прикладі вивчення природно-
територіальних комплексів України; сформувати поняття «ландшафт»,
знання про фактори утворення та класифікацію ландшафтів; удоскона
лювати навички роботи з тематичними картами на прикладі карти ланд
шафтів.
Обладнання: підручник, атлас, фізична й ландшафтна карти України.
Опорні та базові поняття: ПТК, природний компонент, ландшафт, кла
сифікація, клас, тип, підтип, природний ландшафт, антропогенний ланд
шафт.
Хід уроку
• Що називається природним комплексом?
• Наведіть приклади ПК Землі від дуже маленького до найбіль-
шого.
• Назвіть закономірності розміщення ПК.
• Наведіть приклад ПК та покажіть взаємозв’язок його компо-
нентів.
• Наведіть приклади змін ПК людиною.
Досі ми вивчали різні природні компоненти території України. При
цьому завжди звертали увагу на їх взаємозв’язок і різний результат
різноманітності їх поєднання. Саме ці результати і є нашим об’єктом
вивчення на сьогоднішньому уроці.

1. Природні комплекси
ПТК — на суші, ПАК — у водному середовищі.
ПТК (ландшафт) — частина земної поверхні з однорідними фізи-
ко-географічними умовами (єдність геологічного розвитку, тектоніч-
ної будови, однотипність рельєфу, кліматичних умов, ґрунтів і рос-
линності). Наука, що їх вивчає, називається ландшафтознавством.
Ландшафти поділяються на природні та антропогенні (сільсько-
господарські угіддя, кар’єри, водосховища тощо).
2. Природні фактори ландшафтоутворення
— Зональні — кліматичні ( співвідношення тепла та вологи),
— азональні — тектонічні структури, рельєф, водні об’єкти.
69
3. Класифікація ландшафтів
Типові ландшафти за дрібнішими відмінностями фізико-геогра-
фічних умов поділяються на менші за розмірами.
Класи виділяються за переважною формою рельєфу; підкласи —
за висотою; типи і підтипи — за кліматичними компонентами, ви-
ди та підвиди — за особливостями природних процесів, складом
гірських порід.
Ландшафти України:
Клас рівнинних Східноєвропейських ландшафтів:
— мішано-лісовий тип;
— широколисто-лісовий тип;
— лісостеповий тип;
— степовий тип:
• північностеповий підтип;
• середньостеповий підтип;
• сухостеповий підтип;
— заплавний тип.
Клас гірських Карпатських ландшафтів:
— гірський лучно-лісовий тип:
• широколистолісовий підтип;
• мішано-лісовий підтип;
• лучний (субальпійський) підтип;
Клас гірських Кримських ландшафтів:
— гірський лучно-лісовий тип:
• лісостеповий підтип;
• лучно-лісовий підтип;
• лучний остепнений (яйлинський) підтип;
• субсередземноморський прибережно-схиловий підтип;
Назва ландшафту є нібито дуже складною, але в ній відображені
основні особливості гірських порід, характерних форм рельєфу, ти-
пів ґрунтів, рослинних угруповань, впливу діяльності людини ПТК.
У шкільних навчальних атласах назви ландшафтів спрощені.
4. Карта ландшафтів

• Дайте визначення поняття «ландшафт».
• Назвіть фактори ландшафтоутворення.
• Назвіть класи та типи ландшафтів України.
• Яка закономірність територіального розташування рівнинних
типів ландшафтів? гірських?
• За картою в атласі назвіть ландшафти на території нашої облас-
ті. За назвою ландшафтів спробуйте пояснити їх особливості, від
мінності один від одного.
• Назвіть ландшафти, утворені внаслідок використання природ-
них ресурсів людиною.

2. Уважніше ознайомитись з ландшафтною картою України.
70
Дата _____________
Тема 2. Фізико-географічне районування
Клас _____________
Урок 34. Фізико-географічне районування
Тема. Поняття фізико-географічного районування. Карта фізико-геогра
фічного районування України. Наукове і практичне значення природного
районування
Навчальна мета: сформувати знання про одиниці фізико-географічно
го районування; пояснити наукове та практичне значення природного
районування; з’ясувати виділення одиниць фізико-географічного райо
нування на території України; сформувати практичні навички роботи
з картою фізико-географічного районування.
Обладнання: підручник, атлас, карта ландшафтів, карта фізико-геогра
фічного районування України.
Опорні та базові поняття: ландшафт, рельєф, клімат, тип рослинності,
широтна зональність, висотна поясність, фізико-географічні: країна, зо
на, підзона, край, область, фізико-географічне районування.
Хід уроку
II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань,
вмінь і навичок учнів
1. Назвіть одиниці класифікації ландшафтів. За якими переваж-
ними факторами вони виділяються?
2. За картою ландшафтів назвіть один з ландшафтів України. Роз-
кажіть, яку місцевість ви уявляєте собі за його назвою.
3. Які ландшафти характерні для нашої місцевості?
4. Чим відрізняються зональні та азональні ПК Землі? Наведіть
приклади.
5. Чим обумовлене формування на Землі різних природних зон та
висотних поясів?
IІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Вивчаючи географію материків та океанів, а тепер і географію Ук-
раїни, ви могли помітити, що, попри все розмаїття ПК, між ними
можна знайти ознаки подібності. Тому, вивчивши певний ПК, нап-
риклад, з метою побудови траси, можна його ознаки «перенести» на
інші подібні ПК. Але спочатку вчені повинні визначити ПК, нанести
їх на карти та поступово здійснювати різнорівневу систематизацію.
Тобто слід виконати фізико-географічне районування і створити кар-
ту фізико-географічного районування.
ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Одиниці фізико-географічного районування
Перші наукові праці з природного районування території Украї-
ни створили в 1922 р. на основі геолого-геоморфологічних ознак
П. А. Тутковський, Б. Л. Личков.
Сучасне районування — результат багаторічної праці вчених всієї
країни, яке ґрунтується на ландшафтному принципі з урахуванням
історії їх розвитку, оцінки впливу на них господарської діяльності.
71
Таким чином при створенні карти фізико-географічного районуван-
ня за основу береться карта ландшафтів.
Одиниці фізико-географічного районування виділяються з ура-
хуванням зональних та азональних факторів.
— Фізико-географічна країна відповідає класу ландшафтів — ви
значається за впливом тектонічного та кліматичного факторів.
— Фізико-географічна зона відповідає типу ландшафтів — за показ-
никами забезпеченості теплом та вологою.
— Фізико-географічна підзона відповідає підтипу ландшафтів.
— Фізико-географічний край (провінція) — за ступенем континен-
тальності клімату та неоднорідності поверхні.
— Фізико-географічна область — відповідно до тектонічних струк-
тур, висоти над рівнем моря, розчленованості рельєфу.
— Фізико-географічний район відповідає виду ландшафтів.
2. Фізико-географічні одиниці України
— Країни: Східноєвропейська рівнинна (південний захід), Карпат-
ська гірська (східна частина), Кримська гірська.
— Зони в межах рівнинної країни: мішанолісова, лісостепова, сте-
пова.
— Підзони в межах зони степу: північностепова, середньостепова,
південностепова (сухостепова).
— Краї в межах зон та підзон: 1 в зоні мішаних лісів; 4 в лісостепу;
4 в північностеповій підзоні, 1 в середньостеповій підзоні, 2 в су-
хостеповій підзоні.
— Області в межах країв рівнинної країни (46, за іншими даними
47) та в межах гірських країн (7 — у Карпатах та 3 — у Крим
ських горах).

• Назвіть та покажіть на карті фізико-географічні зони України.
• На які менші ПТК вони поділяються (в ієрархічному порядку)?
• За якими факторами зони поділяються на підзони, зони та підзо-
ни — на краї, краї — на області та райони?
• На контурній карті позначте межі фізико-географічних країн та
зон на території України.

VIІ. Домашнє завдання
2. Уважніше ознайомитись з картою фізико-географічного району-
вання України.
72
Дата _____________
Тема 3. Зона мішаних і широколистих лісів
Клас _____________
Урок 35. Зона мішаних і широколистих лісів
Тема. Географічне положення, межі й розміри мішаних і широколистих
лісів. Характерні ознаки природних комплексів. Сучасні ландшафти. При
родоохоронні території
Навчальна мета: сформувати знання про географічне положення зони
мішаних лісів; дати їй комплексну характеристику на основі узагальнення
та систематизації знань про різні природні компоненти, їх взаємозв’язок;
удосконалювати навички роботи з різними тематичними картами.
Обладнання: підручник, атлас, карта фізико-географічного районуван
ня, карти України: фізична, кліматична, ґрунтів, рослинності.
Опорні та базові поняття: фізико-географічна зона, фізико-географіч
ний край, фізико-географічна область, природні компоненти, природо
охоронні території.
Географічна номенклатура: Українське Полісся; селище Рава-Руська;
міста — Львів, Золочів, Кременець, Шепетівка, Житомир, Київ, Ніжин,
Кролевець, Глухів; фізико-географічні області, зони; раніше вивчені
об’єкти рельєфу, гідрографії, адміністративні області.
Хід уроку
1. За картою фізико-географічного районування оберіть одну фізи-
ко-географічну область. Назвіть одну за одною фізико-географіч-
ні одиниці вищого порядку, до складу яких входить обрана вами
область.
2. Чому тільки одна з фізико-географічних країн, в межах яких
розташована Україна, поділяється на зони?
3. Охарактеризуйте значення фізико-географічного районування.
Наведіть приклади.
• Для території північної частини України стисло назвіть:
а) основні форми рельєфу; б) особливість зволоження; в) особли-
вості внутрішніх вод.
• Які наслідки мало давнє зледеніння для території України?
• Назвіть види діяльності людини, характерні в мішано-лісових
місцевостях.
• За якими ознаками можна дати комплексну характеристику пев-
ної території? Складіть план характеристики природної зони.
Ви вже знаєте багато особливостей природи України. Сьогодні ми по-
чинаємо узагальнювати та систематизувати, конкретизувати їх для
п’яти найбільш відмінних між собою територій України. Починаємо
з півночі — із зони мішаних та широколистих лісів.
1. Географічне положення
Ѕ ≈ 113 тис км2, 20 % території України; на заході має не суціль-
не розповсюдження (виклинюється центральна частина Волинської
73
височини); південна межа проходить поблизу Рави-Руської, Львова,
Золочева, Кременця, Шепетівки, Житомира, Києва, Ніжина, Кро-
левця, Глухова.
2. Особливості природи
• Низовинний рельєф з поширенням льодовикових та водно-льодо-
викових форм рельєфу з піщаними та супіщаними відкладами.
• Клімат помірно континентальний, літо вологе і тепле, зима від-
носно м’яка; К (коефіцієнт зволоження) >1.
• Густота річкової сітки 0,29 км/км2, місцями до 0,5 км/км2, бага-
то боліт, озер, підземні води розташовані близько до поверхні.
• Переважання різновидів дерново-підзолистих та болотних ґрун-
тів.
• Характерні рослинні та тваринні угруповання лісів (бори, субо-
ри, сугрудки, груди, рамени), боліт, луків; лісистість — близько
30 %.
• Поширені мішано-лісові, хвойно-широколисті ландшафти, бо-
лотні, в заплавах річок — лучно-лісові, болотні. Дедалі більше
поширюються змінені та антропогенні ландшафти.
3. Фізико-географічні одиниці
У межах Поліського краю 5 областей, що змінюються із заходу
на схід, та 1 — Мале Полісся розташовано на заході південніше Во-
линського Полісся та Волинської височини.
4. Проблеми зони
Несприятливі природні процеси: заболочування, перезволожен-
ня, ерозія, карстово-провальні процеси. Вони посилюються внаслі-
док господарської діяльності людини (вирубування лісів, осушення
боліт, інтенсивний випас худоби тощо). Катастрофічний вплив на-
слідків аварії на Чорнобильській АЕС.
5. Природоохоронні заходи, природоохоронні території

• На які фізико-географічні області та за якими факторами поділе-
на зона?
• Назвіть характерні ознаки природних ландшафтів зони, що за-
знали істотного впливу господарської діяльності людини.
• Складіть схему зв’язків між різними за походженням компонен-
тами вивченого ПТК.
• Які види природно-заповідних об’єктів створено в зоні? Назвіть
найбільші з них.

2. На контурній карті позначити межі фізико-географічних облас-
тей лісової зони.
74
Дата _____________
Тема 4. Зона лісостепу
Клас _____________
Урок 36. Зона лісостепу
Тема. Географічне положення, межі, розміри зони лісостепу. Характерні
ознаки природних комплексів та ресурсів. Несприятливі природні проце
си. Поділ на природні країни. Природоохоронні території
лісостепу; удосконалювати навички давати комплексну характеристику
зони; акцентувати увагу на формуванні вмінь визначати різноманітність
природних ландшафтів зони та їх перетворень; удосконалювати навички
роботи з різними тематичними картами.
ний край, фізико-географічна область, природні компоненти, змінені
природні ландшафти, антропогенні ландшафти, природоохоронні тери
торії.
Географічна номенклатура: селища — Велика Михайлівка, Ширяєве,
Онуфріївка, Нові Санжари; міста — Первомайськ, Новоукраїнка, Кіро
воград, Знам’янка, Кобеляки, Красноград, Балаклія; фізико-географічні
краї та області зони; раніше вивчені об’єкти рельєфу, гідрографії, ад
міністративні області.
Хід уроку
1. На фізичній карті покажіть межі зони мішаних та широколис-
тих лісів.
2. Назвіть та покажіть на карті фізико-географічні області Українсь-
кого Полісся. В якому напрямку відбувається їх зміна? Чому?
3. За картами атласа охарактеризуйте одну природну область зони.
4. Охарактеризуйте природні ресурси Полісся та запропонуйте
шляхи їх раціонального використання.
• В якому напрямку посилюється континентальність клімату Ук-
раїни?
• Які рельєфоутворюючі зовнішні процеси притаманні височинам?
• Назвіть найпоширеніші типи ґрунтів центральної частини Ук-
раїни.
Лісостепова зона, як і степова, що буде вивчатися наступного разу,
є максимально освоєною в Україні. Її територія — основа для вироб-
ництва основних сільськогосподарських продуктів, надра активно
розробляються, створюється безліч антропогенних ландшафтів. Все це
призводить до значних змін природи. Відмовитись від господарської
діяльності людина, звичайно, не може, але жити, тільки беручи від
природи, вже неможливо. треба розуміти ПТК, щоб використовувати
його грамотно й намагатися максимально відновити.
75
Ѕ = понад 200 тис км2, 34 % території України; простягається
з південного заходу від Передкарпаття на північний схід на 1100 км;
південна межа проходить по лінії Велика Михайлівка, Ширяєве,
Первомайськ, Новоукраїнка, Кіровоград, Знам’янка, Онуфріївка,
Кобеляки, Нові Санжари, Красноград, Балаклія, р. Оскіл.
• Височини (переважають) чергуються з низовинами, сильно роз-
членовані.
• Помірно континентальний клімат з посиленням континенталь-
ності на схід — південний схід; умови зволоження змінюються
аналогічно від надлишкового до дефіцитного (К = 1,3—0,6).
• Пересічна густота річкової мережі 0,15 — 0,24 км/км2; заболо-
ченість — 1,6 %; розташовані два найбільших артезіанських ба-
сейни.
• Ґрунтовий покрив різноманітний, представлений різновидами
сірих лісових ґрунтів та чорноземів, у річкових долинах — луч-
ні, дернові, болотні.
• Природна рослинність збереглась мало, представлена ділянками
остепнених луків і степів, дубовими, дубово-грабовими масива-
ми, дубово-кленово-липовими лісами, лісистість складає 12 %.
• Значні коливання висот зумовлюють вертикальну відмінність
ландшафтів на фоні зональних змін лісових степовими. До 80 %
ландшафтів змінені на сільськогосподарські.
Із заходу на схід — 4 природних краї, що поділяються із заходу на
схід, та з півночі на південь на 18 областей (за іншими даними — 19).
За сприяння людини активізуються природні процеси яроутво-
рення, площинне змивання ґрунтів, їх розвіювання, зсуви, просад-
кові процеси, посухи, соленакопичення, в районі штучних водойм —
підтоплення, заболочування.
5. Природоохоронні заходи, природоохоронні території

• Поясніть особливості формування лісових комплексів у межах
зони.
• Опишіть зовнішній вигляд сучасних ландшафтів — 75 % терито
рії зони.
• Дайте оцінку сучасного стану природного рослинного й тварин-
ного світу лісостепу.

2. На контурній карті позначити межі фізико-географічних країв
та областей лісостепової зони.
76
Дата _____________
Тема 5. Зона степу
Клас _____________
Урок 37. Зона степу. Практична робота № 6
Тема. Географічне положення, межі та розміри степу. Головні ознаки
природних умов. Поділ на підзони. Несприятливі природні процеси. При
родоохоронні території. Практична робота № 6. Складання порівняльної
характеристики природних зон і країв України (за вибором)
степу; удосконалювати навички давати комплексну характеристику зо
ни; продовжити формувати навички порівняння природних комплексів;
удосконалювати навички роботи з різними тематичними картами, їх ви
користання на практиці.
на підзона, фізико-географічний край, фізико-географічна область, при
родні компоненти, змінені природні ландшафти, антропогенні ландшаф
ти, природоохоронні території.
Географічна номенклатура: фізико-географічні підзони, краї та облас
ті зони; раніше вивчені об’єкти рельєфу, гідрографії, адміністративні об
ласті.
Хід уроку
• На карті покажіть межу між лісостеповою і степовою зонами.
• Які несприятливі метеорологічні явища характерні для східних
та південних частин рівнинної території України?
• У чому полягає особливість формування внутрішніх вод півдня
України?
• Які підзони виділяються в зоні степів? За якими ознаками?
• До яких умов існування пристосовані тварини степової зони?

Для повної картини природи рівнинної фізико-географічної країни
слід з’ясувати особливості степової зони.

Ѕ ≈ 240 тис км2, 40 % території України; смугою більш ніж на
1000 км, завширшки від 100 км на заході до 300 км на сході, подеку-
ди до 450 км.
• Різноманітний низовинний і височинний рельєф; поверхня скла-
дена лесами та лесовидними суглинками, пісками, продуктами
вивітрювання кристалічних порід.
• Клімат континентальний з інтенсивним тепловим режимом; ви-
паровуваність удвічі переважає над кількістю опадів; найтри-
валіший в Україні вегетаційний період.
77
• Густота річкової сітки найнижча в країні (0,1 км/км2), великі
річки є транзитними; озера переважно лиманні, заплавні, деякі
солоні; ґрунтові води високомінералізовані.
• 90 % зони зайнято чорноземами звичайними та південними,
є каштанові ґрунти в комплексі із солонцями.
• Природна рослинність трав’яниста, залісеність — 3 % (переважно
полезахисні насадження, байрачні ліси). Природні степові угрупо-
вання збереглися лише в заповідниках та на схилових ділянках.
• Переважними природними ландшафтами були різнотравні кови-
лові, типчакові, лучні степові на чорноземах, зараз майже пов-
ністю замінені господарськими.
На відміну від інших, зона поділяється на 3 підзони. Ті, у свою
чергу, діляться на 7 країв, а потім на 22 області. Змінюються від-
повідно до зональних закономірностей в широтному напрямку та за
умов посилення континентальності — із заходу на схід, а також
впливають азональні фактори (рельєф).
4. Ресурси та їх використання
Орні землі становлять понад 75 % території. Зона багата земель-
ними, мінерально-сировинними ресурсами, на окремих ділянках —
рекреаційними, водними, кліматичними.
Часті посухи, суховії, наростають несприятливі природні проце-
си: водна та вітрова ерозія, засолення ґрунтів. Цілинні степи зберег-
лися лише в заповідниках.
6. Природоохоронні території та заходи
Біосферні заповідники: Асканія-Нова, Чорноморський, Дунай-
ський, створено ряд природних заповідників, заказників. Заходи за-
лежать від інтенсивності господарської діяльності та несприятливих
природних процесів.
V. Закріплення вивченого матеріалу. Систематизація отриманих
знань. Виконання практичної роботи № 6
— Назвіть найважливіші фактори виділення фізико-географічних:
а) зон; б) підзон; в) країв; г) областей.
— Які природні компоненти утворюють ПТК?
2. Вступні та тренувальні вправи
Оберіть дві природні області різних природних зон. Назвіть їх ос-
новні природні компоненти. За цими даними визначте ознаки подіб-
ності та значної відмінності. Поясніть їх.
— Аналогічно оберіть два ПТК одного рангу, але різних природних
зон. Результати оформіть у зручному і наочному (на вашу думку)
вигляді.
— На основі виконаної роботи зробіть висновок про причини від-
мінності ПТК, що порівнюються.
2. Доопрацювати практичну роботу № 6.
78
Дата _____________
Тема 6. Українські Карпати
Клас _____________
Урок 38. Українські Карпати
Тема. Географічне положення, межі й розміри Українських Карпат. За
гальні ознаки природних умов. Висотна поясність ландшафтів. Стихійні
природні явища і процеси
Навчальна мета: дати комплексну характеристику Українських Карпат
як частини Карпатської гірської країни; сформувати знання про фактори
та закономірності формування висотної ландшафтної поясності; удоско
налювати навички узагальнення та систематизації даних.
Опорні та базові поняття: гори, гірський хребет, висотна поясність, фі
зико-географічна країна, фізико-географічна область, природні компо
ненти фліш.
Географічна номенклатура: Українські Карпати, Передкарпаття, Зов
нішні Карпати, Вододільно-Верховинські Карпати, Полонинсько-Чорно
гірський масив, Чивчинські гори, Рахівський масив, Вигорлат-Гутинський
(Вулканічний) хребет, Закарпатська низовина, Говерла, раніше вивчені
об’єкти гідрографії, адміністративні області.
Хід уроку
• Класифікуйте гори Карпати за походженням та висотою.
• В яку епоху горотворення формувалась гірська система?
• Назвіть найвищі точки Карпат та Українських Карпат.
• Перерахуйте найважливіші особливості Українських Карпат,
що істотно впливатимуть на формування клімату, поверхневих
вод, рослинного та тваринного світу, ґрунтів.
• Поясніть особливості територіального формування ландшафтів
у гірських місцевостях.
На 5 % території України сконцентрувалися найрізноманітніші
ПТК, які мають спільні ознаки з усією рівнинною територією. І все
це завдяки тому, що це гори — Українські Карпати.
Ѕ ≈ 24 тис км2, з Передкарпаттям та Закарпаттям ≈ 37 тис км2;
смугою в 280 км з північного заходу на південний схід, завширшки
100—110 км.
2. Тектонічна будова і рельєф
Складчаста споруда альпійського горотворення. Складена пере-
важно осадовими товщами пісковиків, глинистих сланців, мергелю,
вапняків тощо, які утворили так званий фліш. Такі породи легко
руйнуються та зминаються, тому Карпати мають округлі форми.
У Рахівському кристалічному масиві виходять на поверхню породи
79
палеозою. Вулканічний хребет складений андезитами, базальтами,
туфами.
Карпати складаються з ряду паралельних хребтів і гірських ма-
сивів, відокремлених міжгірними долинами. У Рахівському, Поло-
нинсько-Чорногорському масивах є давні льодовикові форми рельє-
фу. Рельєф ускладнений річковими долинами, карстовими формами.
Висоти: 120—400 м біля підніжжя гір, 500—800 м у міжгірних уло-
говинах, 1500—2000 м основних хребтів.
3. Кліматичні умови
Визначаються зональними чинниками — положення в помірних
широтах (сонячна радіація, знижений тиск, західний перенос) та
азональними — абсолютна висота, експозиція схилів (зниження
температури з висотою, орографічні опади, освітленість схилів,
бар’єрна функція для Закарпаття).
4. Поверхневі води
Густота річкової сітки — до 1,5 км/км2 ; формуються витоки ба-
гатьох річок басейну Дністра, Дунаю; карові озера; мінералізовані
підземні води.
5. Висотна поясність
Ґрунтовий покрив, рослинність, тваринний світ, а відповідно
і ландшафти змінюються з висотою та експозицією схилів. Наявні
реліктові та ендемічні види.
Для Передкарпаття характерні широколисто-лісові ландшафти
на сірих лісових ґрунтах (буково-дубові, букові, буково-грабові), на
горбогір’ях Закарпаття — на дерново-буроземних (дубово-грабові
і дубові).
• 400—700 м — передгірний пояс дубово-грабових та дубових лісів,
та вторинних осиново-вільхово-грабових лісів.
• Від 500—700 м до 1000—1400 м (на різних схилах різні висоти
меж) — низькогірний пояс букових, буково-ялицевих, ялиново-
смерекових лісів.
• 1200—1500 м — середньогірний пояс смерекових, ялицево-буко-
вих, ялицевих, ялиново-ялицевих лісів.
• До 1800 м — субальпійський пояс з переважанням гірської сосни,
вільхи, чагарників, злакових та різнотравних луків.
• Понад 1800 м — альпійський пояс з фрагментами трав’янистих
та чагарникових угруповань.
У Карпатах поширені різновиди бурих гірсько-лісових та гірсько-
лучних ґрунтів.
У долинах річок поширені заплавні лучно-лісові ландшафти.
• Назвіть загальні особливості рельєфу Українських Карпат та
назви їх основних пасом. Підпишіть їх на контурній карті.
• Яку назву мають згладжені вершини Українських Карпат? Які
ландшафти є характерними для них?
• Назвіть особливості природних компонентів Українських Кар-
пат, що є визначними для України: а) рельєфні; б) кліматичні
показники; в) мінерально-сировинні; г) гідрографічні; д) рослин-
ні й тваринні.
• Поясніть особливості розташування гірських ландшафтів за ви-
сотою на схилах різної експозиції. Наведіть приклади.
80
Дата _____________
Урок 39. Природні області, охорона природи
Українських Карпат Клас _____________
Тема. Природні області Українських Карпат. Природоохоронні території.

Основні заходи щодо раціонального використання та охорони природ
них умов і природних ресурсів
Навчальна мета: конкретизувати знання про природні особливості
Українських Карпат на прикладі природних областей; удосконалювати
навички складання комплексної характеристики ПТК; з’ясувати основні
напрямки раціонального використання та охорони природних ресурсів
Карпат; удосконалювати навички роботи з тематичними картами.
Опорні та базові поняття: гірський хребет, висотна поясність, фізико-
географічна область, природні компоненти, перевал.
Географічна номенклатура: Передкарпатська область, Зовнішньокар
патська область, Вододільно-Верховинська область, Полонинсько-
Чорногірська область, Рахівсько-Чивчинська область, Вулканічно-
Карпатська область, Закарпатська низовинна область, Горгани, Сивуля
Велика, Покутсько-Буковинські Карпати, Вододільний хребет, Верхо
винський хребет, Полонинський хребет, Свидовець, Чорногора, Гриняви,
Говерла, Рахівські гори, Чивчини, Мармароський масив, раніше вивчені
об’єкти гідрографії.
Хід уроку
• Назвіть основні пасма та їх окремі ділянки Українських Карпат.
• Як в їхніх назвах відображені характерні особливості?
• Переважно із яких гірських порід складені хребти Карпат? Які
масиви складені найдавнішими породами?
• Якими корисними копалинами багаті Карпати? Яка закономір-
ність їх залягання?
• Чому та як відрізняється клімат північно-східних та південно-
західних схилів гір?
• Чому Українські Карпати ще називають Лісистими?
• Оцініть багатство та розмаїття рослинного й тваринного світу
Карпат. Назвіть якомога більше причин цього. Чи існують зако-
номірності розповсюдження органічного світу?
Карпати відрізняються багатством і різноманітністю природи не
тільки загалом від усієї України, але й окремими частинами, з яких
вони складаються.
1. Природні області Українських Карпат
Передкарпаття. Між долиною Дністра та горами (смуга в 280 км),
шириною 25 — 40 км. Глибоко розчленована височина (300—550 м),
відповідає передгірному прогину (нафта, газ, солі). Клімат помірно
теплий, вологий. Переважали лучно-лісові природні ландшафти,
близько 70 % їх замінені на сільськогосподарські.
81
Зовнішні Карпати. Відділені від Передкарпаття уступом висотою
200—400 м. Складаються із середньовисотних з гострими гребенями
хребтів Горган (найвища точка — Сивуля-Велика, 1836 м), пологосхи-
лих Покутсько-Буковинських Карпат (900—1000 м), що перетинають-
ся долинами річок. Клімат прохолодний, вологий. 60 % — лісові ланд
шафти (ялицево-букові, буково-дубово-ялицеві), 40 % — змінені.
Вододільно-Верховинські Карпати. Складаються з Вододільного,
Верховинського, Горганського хребтів, низькогірних масивів, улого-
вин, верховин. Є зручні перевали. Клімат помірний, прохолодний.
Ландшафти переважно ялиново-ялицеві лісові, лучні субальпійські.
Полонинсько-Чорногірські Карпати. Утворюються Полонин
ським хребтом, масивами — Чорногора, Свидовець, Гриняви. Серед-
ні висоти 1400–1600 м, найвища — Говерла. Хвилясті полонинські
поверхні, ускладнені річковими долинами, льодовиковими форма-
ми. Всі природні компоненти формуються залежно від висоти. Клі-
мат прохолодний, дуже вологий (максимум опадів в Україні). Пере-
важають лісові ландшафти (змінюються породи дерев відповідно
до висоти), на верхніх ділянках — субальпійські та альпійські.
Рахівсько-Чивчинські Карпати. Це Рахівський, Чивчинський,
Мармароський масив. Складені давніми породами, мають гострі гре-
бені вершин. Переважають середньогірські ландшафти (ялиново-
ялицеві, буково-ялиново-ялицеві ліси). Мало земель, придатних для
сільського господарства.
Вулканічні Карпати. Вулканічний хребет піднімається над За-
карпатською низовиною на 600—700 м. Теплий, вологий клімат.
Ландшафти низько- і середньогірні з дубово-буковими та буковими
лісами, в більшості замінені. Поширені яри.
Закарпатська низовина. Частина Середньодунайської низови-
ни, що відповідає прогину. Місцевість ускладнена вулканічними
горбами. Клімат теплий, вологий, дуже комфортний. Переважали
лісово-лучні ландшафти, зараз замінені на пасовища, сінокоси, са-
ди, виноградники.
2. Природні ресурси Карпат
Найбагатший за своєю різноманітністю ресурсів район України.
Вже активно використовуються мінерально-сировинні ресурси, лі-
сові, у найзручніших частинах — земельні, подекуди водно-енерге-
тичні. Найбільше значення повинні мати туристсько-рекреаційні.
3. Охорона природних умов і ресурсів
Використання ресурсів вимагає оцінки переваг використання
і наслідків. Поки Карпати залишаються найчистішим та найприрод-
нішим районом України. Створено понад 1400 природоохоронних
територій. З різних ділянок утворюється Карпатський біосферний
заповідник.
Складіть логічні ланцюжки, що відображали б залежність природ-
них ресурсів та умов окремих ділянок Карпат, їх господарське вико-
ристання, наслідки такої діяльності та можливі шляхи раціонально-
го природокористування.
82
Дата _____________
Тема 7. Кримські гори
Клас _____________
Урок 40. Кримські гори
Тема. Географічне положення, межі, розміри Кримських гір. Особливості
природних умов і ресурсів. Несприятливі природні процеси
Навчальна мета: удосконалити навички давати комплексну характе
ристику гірської країни на прикладі Кримських гір; сформувати знання
про фактори та закономірності формування висотної ландшафтної пояс
ності в Кримських горах, виявити відмінності від Українських Карпат;
удосконалювати навички узагальнення та систематизації даних, роботи
з тематичними даними.
Опорні та базові поняття: гори, гірський хребет, куеста, яйла, лаколіт,
землетрус, висотна поясність, фізико-географічна країна, фізико-гео
графічна область, природні компоненти,
Географічна номенклатура: Зовнішнє пасмо, Внутрішнє пасмо, Голов
не пасмо, Роман-Кош, Байдарська яйла, Ай-Петринська яйла, Демерд
жі-яйла, Бабуган-яйла, ПБК, мис Фіолент, мис Іллі, Карадаг, Аюдаг, Кас
тель, раніше вивчені об’єкти гідрографії.
Хід уроку
— Назвіть природні області Карпат, які схожі між собою за: а) тек-
тонічною будовою; б) особливостями рельєфу; в) кліматичними
умовами; г) ландшафтами.
— Назвіть природні області, які за цими ж компонентами найбільш
відрізняються від інших.
• Класифікуйте Кримські гори за походженням та висотою.
• Назвіть найвищі точки гір.
• Опишіть краєвиди вздовж траси Сімферополь — Ялта (для тих,
хто подорожував на Південне узбережжя Криму).
• У межах яких кліматичних поясів та областей розташований
Кримський півострів?
• Назвіть відомі вам природничі та історичні об’єкти півдня Крим-
ського півострова.
Всього на 1 % площі території країни за добу можна отримати задово-
лення від чудових краєвидів гір і морського узбережжя, помилувати-
ся незбагненною красою печер, відчути цілющу силу повітря, знайти
дари надр Землі для прикрас, побувати в екстремальних ситуаціях.
Смугою з трьох паралельних пасом у 180 км з південного заходу
на північний схід вздовж Чорного моря від мису Фіолент до мису
Іллі шириною до 60 км.
83
2. Тектонічна будова і рельєф
Складчасто-брилова система Середземноморського рухливого
поясу. Почала формуватися в мезозої на місці моря, розбита на бло-
ки (Ай-Петринська яйла, Бабуган-яйла та ін.), що піднялися
в альпійську епоху, продовжується горотворення (землетруси).
Є північною частиною споруди, південна — по розламах опустилась
у Чорне море. Складена переважно із мезозойських осадових порід,
є виходи вулканічних (Карадаг). Застиглі під невеликим шаром оса-
дових порід магматичні утворили лаколіти (Аюдаг, Кастель).
Головне південне пасмо гір з півночі оточене куестами (асимет-
ричність схилів) — Внутрішнім (висоти біля 500 м) та Зовнішнім
(250 м) пасмами.
Активні процеси рельєфоутворення: карст, вітрова та водна
ерозія, зсуви, абразія, акумуляція.
3. Кліматичні умови
У горах — гірський помірно континентальний (висотна кліма-
тична поясність), на Південному узбережжі Криму — з ознаками
субтропічного середземноморського. Найбільші в Україні радіаційні
показники. Море пом’якшує клімат, сприяє утворенню орографіч-
них опадів (другий максимум опадів в Україні).
4. Поверхневі води
Короткі, стрімкі, маловодні річки з каньйоноподібними долина-
ми в горах. Повноводні взимку та навесні. Густота річкової сітки
зменшується на схід. Значні запаси підземних (карстових вод). Ство-
рені водосховища.
5. Висотна поясність
Рослинно-ґрунтовий покрив змінюється з висотою і більше, ніж
у Карпатах залежить від експозиції схилів. На відміну від Карпат,
немає субальпійського та альпійського поясів, а лісові масиви схилів
на вершинах змінюються степовими угрупованнями (притаманне
тільки Криму). Нараховується понад 2200 видів рослин, 10 % — ен-
деміки, є релікти.
Передгір’я вкриті степовою рослинністю на щебенюватих чорно-
земах та мішано-лісовими угрупованнями на дерново-карбонатних
ґрунтах, на південному березі поширені сухі ліси та чагарники на
коричневих ґрунтах.
Схилові ліси переважно на бурих ґрунтах складені з дубу, буку,
грабу, на південних схилах — із сосни кримської. На яйлах пошире-
на лучно-степова рослинність на гірсько-лучних ґрунтах.
• Назвіть загальні особливості рельєфу Кримських гір та назви їх
основних пасом, найвищих точок кожного з них. Підпишіть їх
на контурній карті.
• Що називається яйлою, куестою, лаколітом?
• Назвіть основні об’єкти гідрографії Кримських гір.
• На яких висотах в горах Криму утворюються лісові та степові ком-
плекси? Поясніть існуючий парадокс їх взаємного розташування.
• Перерахуйте види рослин, що формують первинне уявлення про
зовнішній вигляд ландшафтів гір.
• Поясніть стихійні лиха, що трапляються в горах та завдають ве-
ликої шкоди населенню.
84
Дата _____________
Урок 41. Природні області,
охорона природи Кримських гір Клас _____________
Тема. Природні області Кримських гір. Природоохоронні території. Ос

новні заходи щодо раціонального використання та охорони природних
умов і природних ресурсів
Навчальна мета: конкретизувати знання про природні особливості
гірського Криму на прикладі природних областей; удосконалювати на
вички складання комплексної характеристики ПТК; з’ясувати основні на
прямки раціонального використання та охорони природних ресурсів
Кримських гір та Південного узбережжя Криму; удосконалювати навички
роботи з тематичними картами.
Опорні та базові поняття: гірський хребет, яйла, висотна поясність, фі
зико-географічна область, природні компоненти.
Географічна номенклатура: Кримська передгірна лісостепова об
ласть, Головне гірсько-лучно-лісове пасмо, Кримська південнобережна
субсередземноморська область.
Хід уроку
II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань,
вмінь і навичок учнів
• Назвіть відмінності Кримських гір та Карпат стосовно: а) тек-
тонічної будови та геологічної історії формування; б) рельєфу;
в) клімату; г) ландшафтів. У чому схожі ці гірські країни?
• Які несприятливі процеси відбуваються в Кримських горах та на
ПБК? Поясніть їх причини та наслідки.
• У чому полягають особливості висотних поясів північних та пів-
денних схилів гір?
• Які види діяльності здійснює людина на півдні Кримського пі-
вострова?
• Складіть план характеристики природного заповідника.
IІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

У Кримських горах навесні, з холодного, вітряного, ще засніженого,
майже без рослинності місця ви можете легко опинитися в літньому,
зеленому «раю», пройшовши всього кілька кілометрів.

1. Природні області Кримської гірської країни
Передгірна лісостепова область. Вертикальна область на висоті
від 100 м до 738 м. Охоплює Внутрішнє та Зовнішнє куестові пасма
та міжгірні зниження.
Клімат теплий, посушливий. Суми активних температур найвищі
в Україні. Річковий стік незначний, зрегульований водосховищами.
У північній частині поширені куестово-степові ландшафти на пе-
редгірних чорноземах, які змінені людиною на сільськогосподарські
угіддя. Далі на північ та з висотою вони змінюються на куестово-лі-
состепові та куестово-лісові на дерново-карбонатних ґрунтах,
85
буроземних, коричневих. Ґрунти здебільшого щебенюваті. Знижен-
ня між пасмами максимально освоєні людиною.
Головне гірсько-лучно-лісове пасмо. Найбільш різноманітне за
природними компонентами, а значить, і ландшафтами. Охоплює
гірські масиви та зниження між ними Головного пасма Кримських
гір. В його межах розташовані найвищі вершини гір (Роман-Кош,
Зейтін-Кош та ін.).
Клімат змінюється від помірно жаркого напіввологого
в низкогір’ї до прохолодного дуже вологого на західних яйлах.
Тут формуються витоки більшості річок Криму. Значні утворен-
ня підземних карстових вод.
На низькогір’ях та середньогір’ях переважають ліси (дубові, дубо-
во-ялицеві, сосново-букові, скельно-дубові, буково-грабові) на різно-
видах гірських бурих ґрунтів. Видовий склад лісів змінюється із захо-
ду на схід, з висотою, та залежно від експозиції схилів. Яйлинські
ландшафти представлені гірсько-лучними лісостепами та степами.
Кримська південнобережна субсередземноморська область. Вер-
тикальна природна область південного схилу Головного пасма.
У рельєфі переважають низкогір’я, розчленовані глибокими доли-
нами річок, ярами та балками.
Клімат з ознаками субтропічного середземноморського, з поси-
ленням посушливості на схід.
Річки, що формуються дуже короткі, стрімкі, у теплий сезон
майже повністю пересихають.
Основні ландшафти — низькогірні з реліктовими ялицево-сосно-
вим рідколіссям, з ялицево-дубовими лісами, дубово-фісташковими
заростями, місцями рівнинні з полиново-злаковими та ковилово-
типчаковими степами. Особливі ландшафти утворилися на вулканіч-
них формах рельєфу. Створені унікальні культурно-паркові ланд-
шафти.
2. Природні ресурси Кримських гір та ПБК
Понад сотню років активно використовуються рекреаційні та
кліматичні ресурси. Земельні ресурси в поєднанні з кліматичними
є основою особливо спрямованого сільського господарства (виног-
рад, ефіроолійні культури, тютюн тощо). Багаті лісові ресурси, але
використання їх сировинної складової є недоцільним.
3. Охорона природних умов і ресурсів
Природоохоронні території займають близько 10 % Кримських
гір. Особливої уваги набуває необхідність зменшення негативного
антропогенного впливу, особливо в курортний сезон.
• Назвіть фізико-географічні області Кримських гір. Які їх особ-
ливості відображені в назвах?
• Чим можна пояснити особливості клімату кожної з природних об-
ластей?
• Назвіть рідкісні та реліктові рослини й тварини гір.
• Опишіть перетворені (культурні) природні комплекси півдня
Криму.
• Чому в горах Криму створена велика кількість природоохорон-
них об’єктів?
86
Дата _____________
Тема 8. Природні комплекси морів,
що омивають Україну Клас _____________
Урок 42. Чорне море

Тема. Фізико-географічна характеристика природних комплексів Чор
ного моря. Проблеми використання та охорони його вод
Навчальна мета: сформувати знання про особливості розташування,
розміри, основні гідрографічні характеристики, природно-ресурсний
потенціал Чорного моря; акцентувати увагу на екологічних проблемах
Чорноморського регіону; продовжити формувати навички роботи з те
матичними картами.
Обладнання: підручник, атлас, фізична карта України, фотографії та ма
люнки представників фауни моря.
Опорні та базові поняття: море, затока, протока, острів, півострів, вод
ні маси, солоність, рухи води, шельф, планктон, нектон, марикультура.
Географічна номенклатура: затоки — Каркінітська, Каламітська, Джа
рилгацька; лимани — Дніпровський, Ягорлицький, Бузький; острови —
Зміїний, Тендрівська коса, Джарилгач, Березань; протоки — Босфор,
Керченська.
Хід уроку
• Назвіть найбільші азональні комплекси Землі. Чи можна вважа-
ти море природним комплексом?
• Поясніть твердження «Держави, чия територія омивається мо-
рями мають вигідне положення».
• За якими ознаками можна схарактеризувати водний об’єкт —
море?

Чорне море теж являє собою природний комплекс, тільки називається
він аквальним (ПАК). Всі його компоненти, як і в ПТК, пов’язані між
собою. Нам треба охарактеризувати їх, та виявити ці зв’язки.
1. Географічне положення, розміри, берегова лінія
Ѕ ≈ 422 тис. км2, V ≈ 547 тис. км3 , пересічна глибина — 1271 м,
максимальна 2245 м, довжина берегової ліні 4090 км, протяжність
із заходу на схід 1167 км, з півночі на південь — 624 км.
Береги від дельти Дунаю до Каркінітської затоки низовинні,
вздовж півострова Крим — від низовинних до скельних гірських.
Островів мало (Зміїний, Джарилгач, Березань), є піщані коси
(Тендрівська). Дністер, Дніпро, Південний Буг там, де впадають,
утворюють лимани.
2. Геологічна історія утворення, рельєф котловини
Бере початок з океану Тетіс (30 — 40 млн років), з якого утворю-
вались кілька морів — Сарматське, Меотичне, Понтичне, Давньо-
87
евксинський басейн. В останній раз зв’язок із Середземним морем
встановився 7—5 тис. р. до н.е.
Западина моря є частиною Середземноморського рухливого поя-
су (землетруси). На шельфі переважають черепашники та мули, ма-
териковий схил — з корінних порід, місцями у глибинній частині
земна кора є перехідною до океанічної. Дно переважно пласке.
3. Кліматичні умови та водні маси
Більша частина в субтропіках. Зима тепла й волога, t=–1°—+8 °С,
бувають шторми; літо — жарке, сухе, t=+22—+25 °С. Пересічна
кількість опадів зростає із заходу на схід (200—2000 мм).
Водні маси придонною течією приходять з Мармурового моря
(більш солоні), поверхневою течією — навпаки. Має місце опріснен-
ня вод поверхневим стоком (стік великих річок).
Пересічна солоність вод 21,8 %, на поверхні — 14—8,3 %, при-
донних — 22,3—22,6 %, у пригирлових ділянках значно менша.
Температура водних мас влітку +22—+29 °С, взимку — +8 °С,
у північних районах замерзають, глибше 150 м вона стала — +9 °С.
Близько 87 % водних мас глибше 120—150 м насичені сірко
воднем.
Рухи води в морі: вітрові хвилі (до 14 м), течії (за циклональним
типом), припливно-відпливні коливання (8 см).
4. Життя в морі
Існує в приповерхневому шарі. Близько 180 видів морської фау-
ни. Планктон бідний, відповідно від цього залежить і видовий склад
риби. Промислове значення мають хамса, ставрида, шпроти, скумб-
рія, кефаль, тунець, є мідії, раки, молюски, креветки, устриці. На
незначних глибинах ростуть бурі, зелені, червоні водорості. Зустрі-
чаються дельфіни (білобочка, афаліна), акула-катран. Активізуєть-
ся марикультура.
5. Ресурси моря та їх охорона
Здавна використовуються біологічні, транспортні, поширюється
використання рекреаційних можливостей, мінерально-сировинних
ресурсів, перспективні енергетичні.
Найбільші проблеми пов’язані із забрудненням хімічними спо-
луками, що надходять з поверхневими водами.

— Для Чорного моря назвіть дані:
а) середні та максимальні глибини;
б) середню солоність вод;
в) переважний напрямок морських течій;
г) найбільші річки, що впадають до нього;
д) мінерально-сировинні ресурси;
є) найбільші українські порти;
ж) важливіші види промислових морепродуктів.
— Позначте на контурній карті елементи берегової лінії моря.

88
Дата _____________
Урок 43. Азовське море
Клас _____________
Тема. Фізико-географічна характеристика природних комплексів
Азовського моря. Проблеми використання та охорони його вод
Навчальна мета: сформувати знання про особливості розташування,
розміри, основні гідрографічні характеристики, природно-ресурсний
потенціал Азовського моря, порівняти його з Чорноморським; акценту
вати увагу на екологічних проблемах Азовсько-Чорноморського регіону;
продовжити формувати навички роботи з тематичними картами.
Обладнання: підручник, атлас, фізична карта України, фотографії та ма
люнки представників фауни моря.
Опорні та базові поняття: море, затока, протока, острів, півострів, вод
ні маси, солоність, рухи води, шельф, планктон, нектон, бентос.
Географічна номенклатура: затоки — Сиваш, Таганрозька, Арабатська,
Обитічна, Бердянська, Темрюцька; Утлюцький лиман; коси — Арабатська
Стрілка, Обитічна, Бердянська, Білосарайська, Бирючий острів; Кер
ченська протока.
Хід уроку
• Назвіть види риб, які надходять на наш ринок. Які з них вилов-
люють в Азовському морі?
• Чому Азовські курорти часто називають дитячими?

Гідрологія часто має справу з природними об’єктами, які складно ві-
докремити один від одного, межі, особливо в океані, дуже умовні.
Тож складно буває класифікувати деякі об’єкти. От і Азовське море
дехто з дослідників називає затокою Чорного моря. Спробуємо знай-
ти своє рішення.

1. Географічне положення, розміри, берегова лінія
Ѕ ≈ 39 тис. км2, V ≈ 290 км3 , пересічна глибина — 7,4 м, макси-
мальна — 15 м (наймілкіше на Землі). Південні береги погорбовані,
урвисті, інші переважно низовинні, місцями заболочені. Багато за-
ток, деякі виокремлюється піщаними косами. Островів мало.
2. Геологічна історія утворення, рельєф котловин
Западина моря є залишком мезозойського басейну. Виникла
в місці зчленування Середземноморського рухливого поясу та Схід-
ноєвропейської платформи. Структурна основа западини сформува-
лася на Скіфській платформі. Виділяють три частини: Північно
азовський прогин (між Східноєвропейською та молодою Скіфською
платформами), Азовський вал (підняття фундаменту Скіфської плат-
форми), Південноазовський прогин (частково в межах Індоло-Ку-
банського прогину). З мезозойськими породами пов’язують відкла-
ди нафти та газу, з пізнішими — залізних руд.
89
3. Кліматичні умови та водні маси
Клімат помірний з континентальними ознаками. Зима холодна
(–1— –6 °С), літо жарке (+22 — +24 °С), пересічна кількість опадів
зменшується із заходу на схід (500—340 мм).
Водні маси формуються за рахунок водообміну з Чорним морем
та стоку річкових вод, значна частина випаровується. Пересічна
температура — +11,5 °С, взимку — 0 — –3 °С, влітку — +25 — +30 °С.
Повністю замерзає лише в суворі зими.
Пересічна солоність — 13,7 ‰, менші показники біля гирл
річок, в Сиваші — 250 ‰. Солоність зростає внаслідок зменшення
річкового стоку.
Рухи води в морі: вітрові хвилі круті, з невеликім періодом (до
1 м, взимку — понад 2 м), течії (за циклональним типом). Згінно-на-
гінні процеси змінюють рівень моря в окремих його частинах за сезо-
нами.
4. Життя в морі
Рослинний і тваринний світ характеризується високою продук-
тивністю. Але внаслідок збільшення солоності видовий склад бідні-
шає. Прогрівання вод сприяє багатству фіто- та зоопланктону, зоо-
бентосу (водорості, ракоподібні, молюски). Промислове значення
мають тюлька, хамса, судак, камбала, бички тощо.
5. Ресурси моря та їх охорона
Нещодавно основними ресурсами моря були рибні (виловлювали
величезних осетрових), зараз ці показники знижуються. Зберігаєть-
ся транспортне значення. Судноплавство, на жаль, супроводжується
аваріями, інколи катастрофічними (2008 р). Недостатньо освоєні та
нераціонально використовуються рекреаційні, перспективні
енергетичні та мінерально-сировинні ресурси.
Заходи охорони спрямовані на очищення стічних вод, нормалі-
зацію сольового складу вод, збереження та відновлення біоресурсів,
уникнення аварійних ситуацій на узбережжі та на суднах тощо.

• Позначте на контурній карті елементи берегової лінії моря.
• Порівняйте розміри та глибинні характеристики Чорного та
Азовського морів (виконайте необхідні розрахунки).
• Чим можна пояснити різницю в солоності та температурі вод
двох морів?
• Виявіть схожість та відмінність видового складу рибних ре-
сурсів двох морів. Чому моря втрачають своє рибопродуктивне
значення?

2. Повторити теми «Природно-територіальні комплекси», «Фізико-
географічне районування», «Зона мішаних і широколистих лі-
сів», «Зона лісостепу», «Зона степу», «Українські Карпати»,
«Кримські гори», «Природні комплекси морів, що омивають
Україну».
90
Дата _____________
Клас _____________
Тема. Підсумковий урок за темами: «Природно-територіальні комплек
си», «Фізико-географічне районування», «Зона мішаних і широколистих
лісів», «Зона лісостепу», «Зона степу», «Українські Карпати», «Кримські
гори», «Природні комплекси морів, що омивають Україну»
Варіант 1
1. Фізико-географічна країна відповідає ландшафтній одиниці:
а) клас; б) вид; в) тип; г) підтип.
2. Переважною ознакою виділення фізико-географічного краю є:
а) ступінь континентальності клімату та неоднорідність поверхні;
б) показники забезпеченості теплом та вологою;
в) тектонічна будова;
г) висота над рівнем моря та розчленованість рельєфу.
3. Найпівнічніша фізико-географічна зона України називається…
4. Ялиново-ялицеві на буроземних ґрунтах ландшафти характерні
для:
а) південностепової підзони;
б) Західноукраїнського лісостепового краю;
в) Карпатської Вододільно-Верховинської області;
г) Полісся.
5. Територія України розташована в межах … природних країн:
а) 3; б) 6; в) 7; г) 1.
6. Пересічна глибина Азовського моря складає:
а) 6,5 м; б) 2245 м; в) 15 м; г) 1271 м.
1. Назвіть основний фактор відмінності ландшафтів Передкарпат-
тя та масиву Чорногора.
2. Що називається ландшафтом?
3. Знайдіть відповідність між морями та характеристиками їх вод-
них мас:
1) Чорне А. Температура влітку — +25—+30 °С,
пересічна солоність — 13,7 %
2) Азовське Б. Температура влітку — +15 °С,
пересічна солоність вод 31 %
В. Температура взимку — +8 °С,
пересічна солоність вод 21,8 %
Охарактеризуйте одну фізико-географічну область Українського
Полісся.
1. Висловіть гіпотези щодо насичення чорноморських вод сірковод-
нем. Які наслідки це може мати? Як їх уникнути?
91
2. У вас є можливість створити санаторій. Оберіть приблизно місце,
поясніть його природні особливості, що обумовлюють ваш вибір.
Опишіть ландшафт навколо. До яких природних негараздів тре-
ба бути готовим, щоб попередити відпочиваючих?
Варіант 2
1. Фізико-географічна зона відповідає ландшафтній одиниці:
а) клас; б) вид; в) тип; г) підтип.
2. Переважною ознакою виділення фізико-географічної зони є:
а) ступінь континентальності клімату та неоднорідність поверхні;
б) показники забезпеченості теплом та вологою;
в) тектонічна будова;
г) висота над рівнем моря та розчленованість рельєфу.
3. Найпівденніша фізико-географічна зона України називається…
4. Низовинні та терасно-дельтові на засолених ґрунтах з посухо
стійкою рослинністю ландшафти характерні для:
а) південностепової підзони;
б) Західноукраїнського лісостепового краю;
в) Карпатської Вододільно-Верховинської області;
г) Полісся.
5. У межах України Східноєвропейська рівнинна країна поділяєть-
ся на … зон:
а) 3; б) 6; в) 7; г) 5.
6. Пересічна глибина Чорного моря складає:
а) 6,5 м; б) 2245 м; в) 15 м; г) 1271 м.
1. Назвіть основний фактор відмінності ландшафтів Передкарпат-
тя та Закарпаття.
2. Що називається ПТК?
3. Знайдіть відповідність між морями та характеристиками їх клі-
мату:
1) Чорне А. Зима тепла й волога, t = –1—+8 °С,
пересічна кількість опадів зростає
з заходу на схід (200—2000 мм)
2) Азовське Б. Літо тепле ( +18—+ 20 °С),
пересічна кількість опадів збільшується
із заходу на схід (500—700 мм)
В. Літо жарке ( +22 ° — +24 °),
пересічна кількість опадів зменшується
із заходу на схід (500—340 мм).
Охарактеризуйте одну фізико-географічну область лісостепової
зони.
1. Проаналізуйте особливості утворення, розташування та спря
мованості кіс біля північного узбережжя Азовського моря.
2. У вас є можливість створити базу відпочинку. Оберіть приблизно
місце, поясніть його природні особливості, що обумовлюють ваш
вибір. Опишіть ландшафт навколо. До яких природних негараздів
треба бути готовим, щоб попередити відпочиваючих?
92
Дата _____________
Розділ IV. ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ
Клас _____________
І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА
Тема 1. Геоекологічна ситуація в Україні
Урок 45. Геоекологічна ситуація в Україні.

Тема. Поняття «геоекологічна ситуація». Основні забруднювачі навко
лишнього середовища. Практична робота № 7 (початок). Аналіз карти
геоекологічної ситуації в Україні. Нанесення на контурну карту основних
природоохоронних об’єктів України
Навчальна мета: систематизувати знання про основні забруднювачі
навколишнього середовища; сформувати поняття «геоекологічна ситуа
ція», уявлення про сучасну геоекологічну ситуацію в Україні; ознайомити
з картою геоекологічної ситуації в Україні, навчити аналізувати її.
Обладнання: підручник, атлас, карта геоекологічної ситуації в Україні,
фізична карта Україні, фото джерел та наслідків забруднення навколиш
нього середовища.
Опорні та базові поняття: геоекологія, забруднювач навколишнього
середовища, ступінь забруднення, ГДК, геоекологічна ситуація.
Географічна номенклатура: Чорнобиль, раніше вивчені одиниці
політико-адміністративного устрою.
Хід уроку
• Що вивчає наука екологія?
• Назвіть основні закономірності географічної оболонки.
• Поясніть закономірність «цілісність».
• У чому полягає основна відмінність природних кругообігів речо-
вин від антропогенних?
Аналізуючи різні природні умови та ресурси України, ми неоднора-
зово підкреслювали негативний вплив людини на них. А якщо уза-
гальнити всі негативні наслідки такого втручання в природне сере-
довище на певній території, можна отримати уявлення про ступінь її
забрудненості.
1. Геоекологічна ситуація
Геоекологія — наука про взаємодію людини з навколишнім сере-
довищем.
Геоекологічна ситуація — стан навколишнього середовища за
певний період часу на певній території. В Україні вона оцінюється
як кризова.
Основні фактори негативного впливу:
• несприятливі природні явища та процеси (лісові пожежі, смерчі,
посухи тощо);
93
• нераціональна господарська діяльність людини;
• інтенсивна господарська діяльність людини.
Характеристики оцінки екологічного стану навколишнього се-
редовища:
• кількість та склад викидів та скидів хімічних речовин;
• рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного впливу;
• концентрації забруднюючих речовин у навколишньому середо-
вищі.
2. Основні забруднювачі та джерела забруднення навколишнього
середовища
• Підприємства хімічної промисловості, металургії, електроенер-
гетики та інших підприємств промисловості (викиди та скиди
хімічних сполук, часто тих, що не існують у природі, тому не
входять до природного кругообігу речовин);
• сільськогосподарська діяльність (забруднення ґрунтів, вод, рос-
линності хімічними засобами захисту рослин тощо);
• транспорт;
• побутова діяльність людини (накопичення відходів, використан-
ня штучно синтезованих речовин тощо) та ін.
3. Карта геоекологічної ситуації в Україні
Відображає ступінь забруднення території.
— Поясніть, яким чином шкідливі викиди в атмосферу виклика-
ють зміну всього природного комплексу.
— Складіть логічні ланцюжки наслідків:
а) неправильного використання мінеральних добрив;
б) створення великих водосховищ;
в) забруднення акваторій Чорного та Азовського морів нафто
продуктами;
г) свій варіант завдання.
Виконання практичної роботи № 7
— На які групи можна поділити територію України залежно від
ступеня забруднення?
— Назвіть основні джерела забруднення навколишнього середовища.
2. Вступні та тренувальні вправи
Покажіть на карті території максимального забруднення, умов-
но чисті. Поясніть причини такого становища.
— З’ясуйте ступінь забруднення території однієї з областей України
(за вибором). Висловіть думки з приводу причин такого стану. Ре-
зультати оформіть у зручному і наочному (на вашу думку) вигляді.
— На основі виконаної роботи зробіть висновок про загальний стан
навколишнього середовища території України.
2. Окремим учням підготувати повідомлення про аварію на ЧАЕС
та її наслідки.
94
Дата _____________
Урок 46. Аварія на Чорнобильській АЕС
Клас _____________
Тема. Аварія на Чорнобильській АЕС і стан навколишнього середовища
Навчальна мета: ознайомившись з історією аварії на Чорнобильській
АЕС та її наслідками, з’ясувати можливості негативного впливу людської
діяльності на навколишнє середовище; сприяти усвідомленню значення
знань та кваліфікації людей для його подальшого існування.
Обладнання: підручник, атлас, фото- та відеоматеріали про аварію на
ЧАЕС.
Опорні та базові поняття: АЕС, екологічна катастрофа, радіація,
радіаційне забруднення, зона відчуження.
Географічна номенклатура: Чорнобиль.
Хід уроку
1. Що ви уявляєте собі під висловами «погіршення геоекологічної
ситуації», «кризова геоекологічна ситуація»?
2. Назвіть основні чинники зміни навколишнього середовища.
3. Які наслідки господарської діяльності є безповоротними для
природних комплексів?
4. Назвіть основні джерела забруднення нашого краю.
5. Що ви особисто та ваша родина можете зробити для збереження
навколишнього середовища?
• Коли сталася Чорнобильська катастрофа?
• Чому про неї знає весь світ?
• Де розташована Чорнобильська АЕС?
• У чому сутність радіоактивного впливу на населення та навко-
лишнє середовище?
• Охарактеризуйте природні особливості території навколо Чорно-
биля.
Назва невеличкого містечка Чорнобиль в середині 90-х років мину-
лого сторіччя стала відомою у всьому світі. На жаль, звістка про ньо-
го не порадувала, а налякала людей.

1. Хроніка аварії
У ніч на 26 квітня 1986 р. стався вибух на четвертому енергоблоці
ЧАЕС, під час якого виділились радіонукліди Йоду, Цезію, Телурію,
Барію, Стронцію тощо. 27 квітня почалась евакуація жителів
Прип’яті та навколишніх сел.
2. Наслідки аварії для навколишнього середовища

Впливу аварії зазнали багато країн Європи. Найбільшої шкоди
зазнали, крім України, Білорусь та Росія.
95
В Україні забрудненими виявились понад 20 % території, води
річок та підземні течії впливають на те, що ареал поширення радіо-
активних речовин збільшується й зараз.
Повністю виключені з обігу понад 54 тис км2 території країни
з усіма ресурсами на ній.
3. Наслідки аварії для населення
Евакуйоване все населення, що проживало в зоні відчуження.
Постраждалими визнані понад 3 млн чоловік. Негативний вплив
радіації на здоров’я має різні наслідки — від смертельних хвороб до
генних змін організму різного ступеня важкості, що простежуються
й у наступних поколіннях
4. Шляхи та напрямки боротьби з наслідками аварії
• Підтримання в належному стані саркофага над аварійним реак-
тором;
• вивчення впливу радіоактивного зараження на всі компоненти
природи;
• аналіз та запобігання повторному забрудненню навколишнього
середовища радіоактивними речовинами, накопиченими в ґрун-
тах, лісових масивах, внутрішніх водах.
• вивчення радіоактивного впливу на здоров’я людей.

— Які території Європи найбільше постраждали внаслідок катаст-
рофи?
— Яких заходів було вжито для подолання її наслідків у перші дні
після аварії? Які вживаються останнім часом?
— Назвіть наслідки аварії для людини, рослинного та тваринного
світу, ґрунтів, водних об’єктів України.
— Проаналізуйте економічні збитки, яких зазнала Україна від на-
слідків аварії.

96
Дата _____________
Урок 47. Вплив геоекологічної ситуації
на населення в Україні Клас _____________
Тема. Вплив геоекологічної ситуації на населення в Україні. Законодав

ство про екологічну ситуацію в Україні
Навчальна мета: з’ясувати наслідки геоекологічної ситуації певної те
риторії на її населення; ознайомити з основними законодавчими доку
ментами про екологічну ситуацію в Україні.
Обладнання: підручник, атлас, карта геоекологічної ситуації в Україні.
Опорні та базові поняття: геоекологічна ситуація, демографічна криза,
законодавчий документ, Конституція України.
Хід уроку
— Як оцінюється геоекологічна ситуація в Україні?
— Назвіть основні забруднювачі навколишнього середовища в Ук-
раїні.
— Які захворювання є найбільш поширеними серед населення Ук-
раїни?
— Покажіть на карті області та населені пункти України, в яких
найбільше представлені негативні наслідки діяльності людини.
У минуле відійшли страшні хвороби, які в середні віки забирали до
чверті населення Європи. Натомість з’явились нові, у більшості
своїй пов’язані з негативним перетворенням людиною її навколиш-
нього середовища.
1. Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини
Шкідливі речовини потрапляють до організму людини з повіт
рям, водою, продуктами харчування. Перевищення в них гранично
допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин призводить до
їх накопичення в організмі людини й виникнення тяжких хвороб.
Підвищується кількість захворілих на астму, онкологічні, серцево-
судинні, дерматологічні та ін. захворювання. Значно знижується
імунітет людини.
Загальнодержавні наслідки: посилення демографічної кризи,
втрата генофонду українського народу.
2. Шляхи подолання ситуації
Основні напрямки:
• розробка комплексних програм з охорони природи;
• покращення та активізація екологічного виховання всіх верств
населення, загальна поінформованість про стан навколишнього
середовища;
• проведення незалежних комплексних екологічних експертиз
в усі ланки господарської діяльності людини з метою впроваджен
ня найефективніших з точки зору збереження природного сере-
довища технологій;
97
• запровадження економічних стимулів для екологічних заходів;
• збільшення витрат на природоохоронну діяльність та ін.
3. Законодавство про екологічну ситуацію в Україні
• Система нормативно-правових актів, що регулюють та визнача-
ють ставлення суспільства до природного середовища.
• Основа — статті Конституції України (встановлюють екологічні
права громадян, обов’язки держави щодо забезпечення екологіч-
ної безпеки, збереження генофонду країни тощо).
• Прийнятий ряд законів про особливості використання та охорону
певних видів природних ресурсів (земель, рослинності, тваринно-
го світу тощо), про об’єкти підвищеного ризику, відходи та ін.
Україна підписала ряд міжнародних угод стосовно охорони нав-
колишнього середовища.

• Назвіть негативні наслідки для людини нераціонального приро-
докористування. Які з них ви відчуваєте на собі?
• Спрогнозуйте основні шляхи зменшення антропогенного наван-
таження на природне середовище в Україні.
• У чому полягають основні вимоги законодавчих актів щодо еко-
логічної ситуації в Україні?

2. Окремим учням підготувати повідомлення про біосферні заповід-
ники України та природоохоронні території своєї області.
98
Дата _____________
Тема 2. Використання та охорона природних умов
і природних ресурсів Клас _____________
Урок 48. Природно-заповідний фонд.

Тема. Законодавчі акти про природно-заповідний фонд України. При
родно-заповідний фонд. Національна екологічна мережа України. Прак
тична робота № 7 (закінчення). Нанесення на контурну карту основних
природоохоронних об’єктів України
Навчальна мета: сформувати знання про природно-заповідний фонд
України та особливості його розташування, про основні напрямки ство
рення національної екологічної мережі; ознайомити з найвидатнішими
природно-заповідними територіями України; продовжити формування
навичок та умінь роботи з тематичними картами атласа та контурними
картами.
Обладнання: підручник, атлас, карта природно-заповідного фонду Ук
раїни.
Опорні та базові поняття: природно-заповідна територія, заповідник,
природний парк, ботанічний сад, зоосад, пам’ятник природи, природно-
заповідний фонд, національна екологічна мережа.
Географічна номенклатура: біосферні заповідники: Асканія-Нова, Кар
патський, Чорноморський, Дунайський; природні заповідники.
Хід уроку
• Що складає природно-заповідний фонд будь-якої країни світу?
• Назвіть основні види природоохоронних територій та об’єктів.
У чому їх принципова відмінність?
• В якій фізико-географічній зоні чи країні України створено
щільну низку природоохоронних об’єктів?
• Назвіть найвідоміші природоохоронні об’єкти України та своєї
області.
Одним із найбільш ефективних заходів щодо забезпечення охорони
довкілля є комплекс робіт з організації заповідних територій.
1. Законодавство стосовно природоохоронних територій
1992 року прийнятий Закон «Про природно-заповідний фонд Ук-
раїни», в якому викладені основні положення стосовно охорони нав-
колишнього середовища в різних природоохоронних територіях.
1994 р. прийнято Програму перспективного розвитку заповідної спра-
ви в Україні, 2004 року — Закон «Про екологічну мережу України».
2. Природно-заповідні території
Нараховується понад 7 тис. заповідних територій, які займають
близько 4,6 % території України. У перспективі планується збіль-
шити до 10 %.
99
Створено 2584 пам’ятники природи, 2552 заказники, 753 за-
повідних урочищ, 508 парків-пам’ятників садово-паркового мистец-
тва, 38 регіональних ландшафтних парків. Статус державних мають
4 біосферних заповідники, 17 природних заповідників, 12 націо-
нальних природних парків, 292 заказники, 132 пам’ятники приро-
ди, 88 парків-пам’ятників садово-паркового мистецтва, 20 дендро-
логічних парків, 17 ботанічних садів, 7 зоопарків.
Біосферні заповідники — створені для збереження в природному
стані найбільш типових природних комплексів для екологічного
моніторингу. Асканія-Нова, Карпатський, Чорноморський, Дунай-
ський — понад 200 тис. га.
Природні заповідники — відносно великі, мало змінені ПТК пов-
ністю виключені з господарського використання. Серед найбіль-
ших — Рівненський, Кримський, Поліський, Ялтинський та ін.
Національні природні парки — території зі своєрідними ПТК для
проведення суворо організованої рекреаційної та культурно-освітнь-
ої роботи.
Регіональні ландшафтні парки — для охорони типових та уні-
кальних ПТК, проведення екскурсійної роботи з короткочасним від-
починком.
3. Національна екологічна мережа
НЕС — частина загальноєвропейської природоохоронної систе-
ми з ділянками заповідної та мало зміненої природи, що підлягають
особливій охороні та створюють передумови для раціонального при-
родокористування та оздоровлення території.
НЕС складається з природних регіонів (значні ділянки країни
з типовими та унікальними ПТК), природних коридорів (природна
або близька до такої ділянка суходолу чи водного простору, що за-
безпечує безперервність та єдність природного середовища), буфер-
них зон (місцевості навколо цінних ділянок екологічної мережі, що
захищають останні від негативного природного та антропогенного
впливу). Природні регіони створюються здебільшого на базі об’єктів
природно-заповідного фонду.

• Який відсоток території України займають природоохоронні
об’єкти? Чи є такий показник достатнім?
• На основі яких законодавчих актів території України вилуча-
ються з господарського використання?
• Виконання другої частини практичної роботи № 7.

100
Дата _____________
Урок 49. Моніторинг навколишнього середовища
та природоохоронна діяльність в Україні Клас _____________
Тема. Моніторинг навколишнього середовища в Україні. Основні захо

ди щодо раціонального використання та охорони навколишнього сере
довища в Україні
Навчальна мета: ознайомити учнів зі змістом та організацією моніто
рингу навколишнього середовища в Україні; сформувати розуміння не
обхідності даного виду комплексних наукових досліджень.
Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок
Обладнання: підручник, атлас, карти природно-заповідного фонду Ук
раїни, природоохоронної діяльності.
Опорні та базові поняття: моніторинг, фоновий моніторинг, базовий
моніторинг, оперативний моніторинг.
Хід уроку
• Що називається природними ресурсами? природними умовами?
Наведіть приклади.
• Складіть схему поділу природних ресурсів на групи за особли-
востями використання.
• Назвіть основні шляхи найменшого впливу діяльності людини
на природні комплекси.
• Яке природокористування називається раціональним? Наведіть
приклади такого використання компонентів різних оболонок
Землі.
IІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

1. Моніторинг навколишнього середовища — система спостере-
жень і контролю за станом природних і антропогенних ланд-
шафтів, процесами та явищами, що в них відбуваються, з метою
прогнозування їх змін та розробки рекомендацій щодо запобіган-
ня негативним наслідкам.
Моніторингові дослідження повинні проводитись регулярно.
Екологічний моніторинг в Україні здійснюється згідно з довго-
строковою Державною програмою, метою якої є його удосконален-
ня, здійснення відповідно до вимог сучасності з використанням най-
сучасніших методів.
Фоновий моніторинг здійснюється в еталонних ПК, базовий —
у зонах небезпечного виробництва, оперативний — під час виник-
нення кризових чи катастрофічних ситуацій.
Залежно від рангу моніторинг поділяється на глобальний
(у біосферних заповідниках дослідження всього комплексу природ-
них компонентів), регіональний (на станціях та стаціонарах ведеть-
ся спостереження за декількома природними компонентами), ло-
кальний (у ботанічних садах, зоопарках, дендропарках).
Сучасний стан моніторингових досліджень в Україні є вкрай не-
достатнім.
101
2. Раціональне використання та охорона навколишнього середо-
вища — головна мета державної політики України. Вона скла-
дається з конкретних заходів стосовно окремих компонентів
природи й території країни в цілому.
Заходи: промислово-технічні, водогосподарські, агротехнічні,
урбаністичні, рекреаційні, лісогосподарські тощо.

• Що таке «моніторинг навколишнього середовища»?
• Що є кінцевим результатом моніторингу природного середови-
ща? Які дії передують цьому?
• Назвіть основні види природоохоронних заходів. Які з них необ-
хідні для вашої місцевості, області?
• Який внесок у справу охорони навколишнього середовища мо-
жете зробити ви?
• Назвіть основні напрямки природоохоронної діяльності в Ук-
раїні. Оцініть їх виконання.

VIІ. Домашнє завдання
2. Підготуватися до підсумкового уроку за темами «Геоекологічна
ситуація в Україні», «Використання та охорона природних умов
і природних ресурсів».
102
Дата _____________
Клас _____________
Тема. Підсумковий урок за темами: «Геоекологічна ситуація в Україні»,
«Використання та охорона природних умов і природних ресурсів».
Варіант 1
1. Територія навколо ЧАЕС віднесена до територій:
а) умовно чистих;
б) забруднених;
в) екологічної катастрофи;
г) помірно забруднених.
2. Найбільшим забруднювачем поверхневих та підземних вод з на-
званих є:
а) металургійні підприємства;
б) сільськогосподарські підприємства;
в) заклади рекреації;
г) підприємства легкої промисловості.
3. Найвищий статус серед територій природно-заповідного фонду
мають …
4. Техногенні підтоплення земель характерні для територій:
а) морських портів; б) навколо водосховищ;
в) зрошуваних земель; г) навколо міст.
5. До характеристик оцінки екологічного стану навколишнього се-
редовища належить:
а) площа території;
б) рівень електромагнітного впливу;
в) видовий склад природної рослинності на певній території;
г) кількість природоохоронних територій.
6. Частка території України, віднесена до природно-заповідного
фонду, складає близько:
а) 10 %; б) 5 %; в) 2%; г) 15 %.
1. Збереження та відтворення популяції певного виду тварин мож-
ливе в … (типи природоохоронних територій).
2. Дайте визначення поняття «моніторинг».
3. Знайдіть відповідність між природоохоронними територіями
України та їх типами:
1) Чорноморський А. Заказник
2) Український степовий Б. Біосферний заповідник
3) Синевир В. Природний заповідник
Г. Національний природний парк
1. Охарактеризуйте екологічну ситуацію в одній з областей України
(за вибором) та основні напрямки природоохоронних заходів в ній.
2. Складіть логічні ланцюжки, що відображають негативний вплив
транспорту на ПТК.

103
1. Проаналізуйте створення біосферного заповідника в дельті Ду-
наю. Які види науково-дослідницької роботи ведуться в ньому
(під час відповіді використовувати вивчену термінологію)?
2. Проаналізуйте, як природні ресурси нашої місцевості вплинули
на особливості господарської діяльності, а ті, у свою чергу, на
зміну ПТК.
Варіант 2
1. До умовно чистих територій з названих належить:
а) Дніпропетровська область; б) Київ;
в) Керченський півострів; г) північний захід Волині.
2. Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря з названих є:
а) теплові електростанції;
б) сільськогосподарські підприємства;
в) заклади рекреації;
г) підприємства харчової промисловості.
3. Найменшою одиницею природно-заповідних об’єктів є …
4. Надлишкове зрошення земель призводить до :
а) посилення вітрової ерозії; б) утворення ярів;
в) засолення ґрунтів; г) їх заболочування.
5. До негативних антропогенних факторів впливу на навколишнє
середовище належить:
а) суховій; б) реакліматизація рослин;
в) розорювання земель; г) яроутворення.
6. Площа заповідних територій України складає близько:
а) 4,6 млн га; б) 2,8 млн га; в) 60,4 млн га; г) 22,0 млн га.
1. Окремі види господарської діяльності можливі в … (типи приро-
доохоронних територій).
2. Дайте визначення поняття «екологічна мережа».
3. Знайдіть відповідність між природоохоронними територіями
України та їх видами:
1) Святі Гори А. Заказник
2) Асканія-Нова Б. Біосферний заповідник
3) Поліський В. Природний заповідник
Г. Національний природний парк
1. Охарактеризуйте екологічну ситуацію в одній з областей України
(за вибором) та основні напрямки природоохоронних заходів у ній.
2. Складіть логічні ланцюжки, що відобраають негативний вплив
сільськогосподарської діяльності на ПТК.
1. Проаналізуйте створення біосферного заповідника в Карпатах.
Які види науково-дослідницької роботи ведуться в ньому (під час
відповіді використовувати вивчену термінологію)?
2. Проаналізуйте, як природні умови нашої місцевості вплинули
на особливості господарської діяльності, а ті, у свою чергу, на
зміну ПТК.
Уроки 51, 52. Резерв. Повторення, узагальнення та систематизація

вивченого матеріалу.
104

картографія конспекти уроків 8 клас

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

картографія конспекти уроків 8 клас

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Книга скачана с сайта http://e� kniga.in.

Серія «Мій конспект»

Павлюк Наталія Іванівна

Фізична географія України.

Головний редактор В. М. Андрєєва

Підписано до друку 27.05.2009. Формат 60×90/8.

ТОВ «Видавнича група “Основа”»

© Павлюк Н. І., 2009

Розділ І. УКРАЇНА ТА ЇЇ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема 2. Джерела географічної інформації

Розділ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ

Тема 5. Кліматичні умови та ресурси

Розділ ІІІ. ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

Тема 2. Фізико-географічне районування

Тема 3. Зона мішаних і широколистих лісів

Тема 5. Зона степу

Розділ IV. ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВІ ПРИРОДНИХ

Тема 2. Використання та охорона природних умові природних

II. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

3. Методи географічних досліджень (умовна класифікація):

V. Закріплення вивченого матеріалу

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Тема 1. Фізико-географічне положення України

Урок 2. Гео­графічне положення України.

5. Характеристика фізико-географічного положення

VI. Закріплення вивченого матеріалу

VII. Підсумки уроку

Тема. Розташування території України від­носно годинних поясів. Прак­

III. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

V. Вивчення нового матеріалу

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

VIІ. Підсумки уроку

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

VIІ. Підсумки уроку

VIIІ. Домашнє завдання

II. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

IV. Вивчення нового матеріалу

3. Картографічні проекції — математичні способи перенесення

V. Закріплення вивченого матеріалу

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Тема. Способи зображення географічних об’єктів та явищ на кар­тах. Гео­

П. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

IV. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

2. Географічні атласи — систематизовані збірки карт.

4. Ознайомлення з картами атласа природничого блоку

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

VIІ. Підсумки уроку

VIIІ. Домашнє завдання

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

IV. Вивчення нового матеріалу

2. Розграфлення і номенклатура топографічних карт

V. Закріплення вивченого матеріалу

VI. Підсумки уроку

III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

IV. Вступні вправи

VI. Творчі вправи

VIІ. Підсумки уроку

Урок 9. Дослідження території України в минулому

Урок 2. Географічне положення України.

Тема. Розташування території України відносно годинних поясів. Прак

Тема. Способи зображення географічних об’єктів та явищ на картах. Гео

Тема. Географічні дослідження України у ХХ ст. Роль у вивченні природи

Тема. Рудні корисні копалини. Родовища залізної, марганцевої, урано

Тема. Загальна характеристика клімату України. Основні кліматичні по

Тема. Річкові системи Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, Дніс

Тема. Озера і лимани; їх типи; особливості гідрологічного режиму. Водо