Professional Documents
Culture Documents
картографія конспекти уроків
картографія конспекти уроків
Харків
Видавнича група «Основа»
2012
УДК 91 Серія «Мій конспект»
ББК 26.8 Заснована 2008 року
Схвалено МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (лист МОНУ № 1.4/18� Г� 694 від 17.09.10)
Протокол комісії з географії Науково� методичної ради з питань освіти МОНУ № 4 від 01.07.2010
Довгань Г. Д.
Д 58 Географія материків і океанів. 7 клас. — Х. : Вид. група
«Основа», 2012. — 144 с. — (Серія «Мій конспект»).
ISBN 978-617-00-0536-6.
Видання «Мій конспект» — серія посібників, які ставлять на
меті надати допомогу вчителеві під час підготовки до уроку. Кон-
спекти усіх уроків курсу географії для 7 класу розміщені на окремих
аркушах і містять методично грамотно оформлену «шапку уроку»
(мета, очікувані результати, обладнання тощо), стислий опис кож-
ного етапу, завдання для актуалізації та закріплення тощо. Також
передбачено місце для власних записів вчителя, що зробить роз-
робку заняття по-справжньому авторською, але заощадить час для
планування та оформлення.
Для вчителів географії.
УДК 91
ББК 26.8
Навчальне видання
Навчально-методичний посібник
Редактор В. М. Андрєєва
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Підписано до друку 23.04.2010. Формат 60×90/8.
Папір офсет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.
Ум. друк. арк. 18,0. Замовлення № 10-05/17-05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”»
61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66
тел. (057) 731-96-33
е-mail: office@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.
© Довгань Г. Д., 2010
ISBN 978-617-00-0536-6 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2012
Зміст
Урок 1. Вступ. Предмет вивчення курсу «Географія материків і океанів». Джерела
географічних знань. Методи географічних досліджень. Класифікація карт ................5
Урок 2. Планета Земля. Географічні наслідки руху Землі навколо своєї осі та навколо
Сонця.Практична робота «Аналіз карти “Годинні пояси” та визначення місцевого
та поясного часу» ...............................................................................................7
Урок 3. Практична робота 2 «Аналіз тематичної карти будови земної кори» ..........................9
Урок 4. Практична робота 3 «Аналіз тематичних карт (кліматичних поясів)» ...................... 11
Урок 5. Практична робота 4 «Аналіз тематичних карт (географічних поясів
і природних зон)» ............................................................................................. 13
Урок 6. Тихий океан. Загальні відомості. Географічне положення. Історія дослідження.
Особливості будови дна океану ........................................................................... 15
Урок 7. Тихий океан. Клімат, властивості океанічних вод, органічний світ, багатства
океану ............................................................................................................ 17
Урок 8. Океанія ........................................................................................................... 19
Урок 9. Атлантичний океан. Географічне положення. Дослідження.
Будова та рельєф дна ........................................................................................ 21
Урок 10. Атлантичний океан. Клімат. Водні маси. Органічний світ. Природні багатства.
Проблема забруднення вод ................................................................................ 23
Урок 11. Індійський океан. Особливості географічного положення. Дослідження
Індійського океану. Рельєф дна .......................................................................... 25
Урок 12. Індійський океан. особливості природи океану. Види господарської діяльності.
Охорона природи океану ................................................................................... 27
Урок 13. Північний Льодовитий океан. Загальні відомості. Географічне положення.
Дослідження океану та Арктики. Особливості рельєфу течії. Клімат.
Льодовий режим. Своєрідність органічного світу. Проблеми охорони природи .......... 29
Урок 14. Океани. Практична робота 6 «Складання комплексної порівняльної
характеристики двох океанів». Узагальнення та систематизація знань .................... 31
Урок 15. Африка. Особливості географічного положення. Елементи берегової лінії.
Дослідження та освоєння .................................................................................. 33
Урок 16. Геологічна будова Африки. Рельєф материка. Закономірності розміщення
корисних копалин ............................................................................................ 35
Урок 17. Загальні особливості клімату Африки ................................................................. 37
Урок 18. Кліматичні пояси і типи клімату Африки ............................................................ 39
Урок 19. Води суходолу Африки ..................................................................................... 41
Урок 20. Природні зони Африки ..................................................................................... 43
Урок 21. Стихійні явища природи. Заповідники та національні парки Африки. Екологічні
проблеми ........................................................................................................ 45
Урок 22. Населення Африки ........................................................................................... 47
Урок 23. Політична карта Африки. Особливості розвитку господарства країн Африки ........... 49
Урок 24. Сучасна політична карта Африки ....................................................................... 51
Урок 25. Підсумковий урок за темою «Африка» ................................................................ 53
Урок 26. Австралія — найменший материк Землі. Своєрідність географічного положення
Австралії.Історія відкриття і дослідження. Геологічна будова. Форма рельєфу
та корисні копалини ......................................................................................... 57
Урок 27. Загальні особливості клімату. Води суходолу ....................................................... 59
Урок 28. Особливості ґрунтово-рослинного покриву і тваринного світу Австралії.
Природні зони. Зміна природи людиною ............................................................. 61
Урок 29. Населення Австралії. Австралійський Союз ......................................................... 63
Урок 30. Південна Америка. Особливості географічного положення.
Дослідження й освоєння материка ...................................................................... 65
Урок 31. Геологічна будова. Формування рельєфу Південної Америки. Корисні копалини ...... 67
Урок 32. Клімат Південної Америки. Своєрідність клімату.
Південна Америка — найвологіший материк. Кліматичні пояси ............................. 69
Урок 33. Води суходолу Південної Америки. Найбільші річкові системи .............................. 71
Урок 34. Своєрідність органічного світу Південної Америки. Природні зони.
Висотна поясність в Андах ................................................................................. 73
Урок 35. Населення Південної Америки. Формування політичної карти материка ................. 75
Урок 36. Основні держави Південної Америки. Україна і країни Південної Америки ............. 77
Урок 37. Австралія. Південна Америка. Підсумковий урок ................................................. 79
Урок 38. Антарктида й Антарктика. Загальні відомості. Відкриття та сучасні дослідження .... 83
Урок 39. Будова поверхні. Лід Антарктиди. Підлідний рельєф ............................................ 85
Урок 40. Кліматичні умови Антарктиди. Рослинність і тваринний світ. Природні багатства,
проблеми їх використання ................................................................................. 87
Урок 41. Північна Америка. Своєрідність природи, пов’язана з географічним положенням.
Історія відкриття та освоєння ............................................................................ 89
Урок 42. Геологічна будова та рельєф. Корисні копалини Північної Америки ........................ 91
Урок 43. Чинники формування клімату Північної Америки.
Кліматичні пояси і типи клімату ........................................................................ 93
Урок 44. Води суходолу. Основні річкові системи. Озера. Практична робота 10 «Складання
комплексної характеристики однієї з річок материка» .......................................... 95
Урок 45. Рослинність і тваринний світ Північної Америки. Особливості природної
зональності. Висотна поясність Кордільєр ........................................................... 97
Урок 46. Приклади впливу діяльності людинина природу Північної Америки.
Стихійні явища природи. Заповідники та національні парки ................................. 99
Урок 47. Населення Північної Америки. Політична карта. Зв’язки України з країнами
Північної Америки ......................................................................................... 101
Урок 48. Антарктида. Північна Америка. Підсумковий урок ............................................ 103
Урок 49. Євразія — найбільший материк Землі. Географічне положення ............................ 107
Урок 50. Історія відкриттів і досліджень окремих регіонів Євразії ..................................... 109
Урок 51. Відмінність Євразії за геологічною будовою від інших материків.
Найбільші гори і рівнини. Відмінності у рельєфі різних частин ............................ 111
Урок 52. Сейсмічно активні області Євразії. Корисні копалини ......................................... 113
Урок 53. Особливості формування клімату Євразії. Особливості прояву кліматотвірних
чинників ....................................................................................................... 115
Урок 54. Кліматичні пояси й типи клімату Євразії. Практична робота 11 «Виявлення
відмінностей кліматичних областей помірного поясу на основі аналізу
кліматичних карт і діаграм» ............................................................................ 117
Урок 55. Внутрішні води Євразії. Найбільші річки .......................................................... 119
Урок 56. Озера Євразії. Зміна стану водойм під впливом господарської діяльності.
Багаторічна мерзлота. Сучасне зледеніння ......................................................... 121
Урок 57. Природні зони Євразії. Арктичні пустелі. Тундра й лісотундра.
Ліси помірного поясу. Лісостепи й степи ........................................................... 123
Урок 58. Напівпустелі й пустелі. Субтропічні ліси. Савана. Субекваторіальні та екваторіальні
ліси. Висотна поясність в Євразії ...................................................................... 125
Урок 59. Зміна природи Євразії людиною. Охорона природних комплексів ......................... 127
Урок 60. Населення Євразії. Сучасна політична карта материка ........................................ 129
Урок 62. Країни Євразії. Німеччина. Франція. Велика Британія. Італія. Росія .................... 131
Урок 62. Країни Євразії. Китай. Японія. Україна серед держав Євразії ............................... 133
Урок 63. Тема. Євразія. Підсумковий урок ..................................................................... 135
Урок 64. Природні ресурси материків і океанів, їх класифікація. Використання
природних ресурсів ........................................................................................ 139
Урок 65. Зміна природи під впливом господарської діяльності людини.
Практична робота 12 «Вивчення основних видів забруднення навколишнього
середовища й установлення джерел їх надходження» .......................................... 141
Урок 66. Комплексна проблема забруднення навколишнього середовища.
Природокористування. Міжнародне співробітництво в розв’язанні екологічних
проблем......................................................................................................... 143
Література ................................................................................................................. 145
Дата _____________
Урок 1. Вступ. Предмет вивчення курсу «Географія
материків і океанів». Джерела географічних знань. Клас _____________
Методи географічних досліджень. Класифікація карт
Хід уроку
І. Організаційний момент
• Організаційно-дисциплінарні вимоги до вивчення курсу;
• повторення критеріїв оцінювання навчальних досягнень;
• види контролю та практичних робіт;
• необхідні матеріали для вивчення предмета протягом року (підручник, зо-
шит, зошит з друкованою основою для практичних робіт, атлас, контурні
карти тощо);
• вимоги до ведення зошитів тощо.
5
3. Джерела географічних знань
4. Методи географічних досліджень
Метод — це конкретний спосіб вивчення того чи іншого явища чи пред-
мета.
Розрізняють загальнонаукові методи (історичний, математичний, ком
п’ютерного моделювання, системного аналізу та ін.) та суто географічні (спо-
стереження, палеогеографічний, картографічний, геофізичний, геохімічний,
геокосмічний тощо).
5. Класифікація карт
Географічна карта — зменшене та узагальнене зображення земної поверх-
ні на площині, виконане за допомогою умовних знаків у певному масштабі та
проекції.
Карти поділяються:
• за масштабом: великомасштабні (масштаб більший за 1 : 200 000), серед
ньомасштабні (масштаб від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000) і дрібномасштабні
(масштаб менший за 1 : 1 000 000);
• за охопленням території: карти світу та карти півкуль, карти материків,
океанів та їхніх частин, карти держав та їхніх частин;
• за змістом: загальногеографічні й тематичні;
• за призначенням: навчальні, туристичні, довідкові, військові, технічні
тощо.
Демонстрація зразків карт
6
Дата _____________
Урок 2. Планета Земля. Географічні наслідки
руху Землі навколо своєї осі та навколо Сонця. Клас _____________
Практична робота 1 «Аналіз карти “Годинні пояси”
та визначення місцевого та поясного часу»
Хід уроку
І. Організаційний момент
7
• відхилення тіл, що рухаються горизонтально (вітрів, морських течій);
• зміна пір року та формування поясів освітленості (теплових поясів), обме-
жених тропіками та полярними колами.
4. Визначення часу
Внаслідок осьового обертання Землі на нашій планеті відбувається зміна
часу.
Місцевий (або сонячний) час — це час на меридіані певного місця Землі.
Різниця в місцевому часі двох меридіанів залежить від різниці їх географічної
довготи.
Поясний час — це час у межах одного часового поясу. Кожний пояс обмеже-
ний двома меридіанами, які розташовані один від одного на відстані 15°. Час су-
сідніх поясів відрізняється на 1 годину. Відлік часу в усьому світі ведеться від
нульового (Ґринвіцького) меридіану. Відлік поясів ведеться на схід. У 1884 р.
була встановлена міжнародна лінія зміни дат, яка майже збігається зі 180° ме-
ридіаном. Від цієї лінії зі сходу на захід починає свій відлік нова доба.
8
Дата _____________
Урок 3. Практична робота 2
«Аналіз тематичної карти будови земної кори» Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
9
3. Формування рельєфу земної поверхні
Рельєф — це сукупність нерівностей земної поверхні. Форми рельєфу зем-
ної поверхні утворилися внаслідок взаємодії внутрішніх (ендогенних) і зовніш-
ніх (екзогенних) процесів Землі.
Планетарними формами рельєфу є виступи материків і западини океанів.
Материкам відповідає материкова земна кора, океанам — океанічна. Осно-
ву материків складають давні (докембрійські) і більш молоді (палеозойські)
платформи — великі, відносно стійкі ділянки земної кори, активні гороутво-
рювальні процеси в яких відбувалися в далекі геологічні епохи. У межах мате-
риків і океанів розрізняють дві основні форми рельєфу: гори та рівнини.
Робота з картою (виконання практичної роботи 2 «Установлення
взаємозв’язків між будовою земної кори та формами рельєфу за тема-
тичними картами атласа»)
10
Дата _____________
Урок 4. Практична робота 3
«Аналіз тематичних карт (кліматичних поясів)» Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
11
Сонячна радіація — це кількість теплової та світлової енергії, що надходить
на Землю від Сонця. Види радіації.
Атмосферна циркуляція — система горизонтальних і вертикальних пере-
міщень повітряних мас у тропосфері. Основним проявом циркуляції атмосфе-
ри є формування постійних і періодичних вітрів, а також циклонів і антици-
клонів.
До постійних вітрів належать пасати (дмуть з тропіків на екватор), західні
вітри (в помірних широтах), північно-східні та південно-східні (у Північній
і Південній півкулях відповідно; дмуть з областей підвищеного тиску від по
люсів).
Мусони — сезонні вітри на узбережжях, які двічі на рік змінюють напря-
мок: узимку дмуть із суходолу в море, а влітку — із моря на суходіл.
Циклон — область приземного шару атмосфери з низьким атмосферним
тиском, де вітри дмуть від периферії до центру.
Антициклон — область підвищеного атмосферного тиску, де повітря розті-
кається від центру до периферії.
З підстилаючої поверхні на клімат впливає її відбивна здатність (альбедо),
рельєф, океанічні течії.
3. Кліматичні пояси
Кліматичні пояси — це великі широтні ділянки земної поверхні з відносно
однорідними ознаками клімату. Їхні межі визначають кількість сонячної раді-
ації, яка надходить на земну поверхню, і переважаючі повітряні маси. В обох
півкулях виділяється 13 кліматичних поясів.
Основні та перехідні кліматичні пояси.
4. Кліматичні області
Тип клімату — це сукупність кліматичних показників, характерних для
певного періоду часу і певної території.
Робота з кліматодіаграмами різних типів клімату
12
Дата _____________
Урок 5. Практична робота 4 «Аналіз тематичних
карт (географічних поясів і природних зон)» Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
13
Ритмічність — це періодичність і повторюваність природних процесів та
явищ у часі. Добовий період обертання Землі навколо своєї осі та річний період
обертання навколо Сонця, періоди гороутворення, що повторюються через три-
валі проміжки, зміни сонячної активності та клімату, періоди спостереження
і сон у живих організмів (і людини в тому числі) — усе це приклади ритмів різ-
ної тривалості в географічній оболонці.
Широтна зональність — закономірна зміна природних компонентів і при-
родних комплексів від екватора до полюсів. Широтна зональність зумовлена
нерівномірним розподілом енергії Сонця по широті через кулястість Землі.
Висотна поясність (вертикальна зональність) — закономірна зміна при-
родних комплексів, пов’язана зі зміною висоти над рівнем моря, характерна
для гірської місцевості і зумовлена насамперед зміною кліматичних умов із ви-
сотою і зниженням температури й тиску, збільшенням (до певної висоти) кіль-
кості опадів.
Усі речовини географічної оболонки перебувають у постійному кругообігу.
2. Природні комплекси
Природний комплекс — закономірне поєднання природних компонентів на
певній території, які перебувають у взаємодії та утворюють нерозривну систе-
му. Найбільший природний комплекс — географічна оболонка, яка поділяєть-
ся на менші за розмірами природні комплекси.
Зональні й азональні природні комплекси.
Географічні пояси — найбільші широтні зональні підрозділи географічної
оболонки. Географічні пояси збігаються з кліматичними поясуми і мають одні
й ті самі назви.
Природні зони — великі частини географічних поясів, які закономірно змі-
нюються від екватора до полюсів і від океанів углиб материків. Формування
природних зон обумовлено насамперед типом клімату.
Виконання практичної роботи 4 «Установлення закономірностей по-
ширення географічних поясів і природних зон Землі за тематичними кар-
тами атласа» (рекомендується виконувати у зошитах для практичних робіт
з друкованою основою)
14
Дата _____________
Урок 6. Тихий океан. Загальні відомості.
Географічне положення. Історія дослідження. Клас _____________
Особливості будови дна океану
Хід уроку
І. Організаційний момент
Хід уроку
І. Організаційний момент
18
Дата _____________
Урок 8. Океанія
Клас _____________
Навчальна мета: сформувати знання про географічне положення та харак
терні ознаки природи Океанії; розвивати уміння пояснювати особливості гео
графічного положення та походження островів Океанії, визначати своєрідність
органічного світу та екологічні проблеми, характеризувати сучасне населення
Океанії.
Основні поняття: Океанія, кораловий острів, вулканічний острів, материковий
острів, атол, ендемік, раса, абориген.
Обладнання: фізична карта світу, політична карта світу, ілюстрації (відеомате
ріали) природи Океанії, атласи, підручники
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
19
мають вигляд неширокого кільця, усередині якого лежить мілководна зато-
ка — лагуна. Основою для побудови коралових колоній часто є вершина під-
водного вулкана. Органічний світ атолів зовсім бідний: кокосова пальма, кіль-
ка інших видів дерев, трав’янистих рослин, чагарників.
Корисні копалини: фосфорити, золото, свинець, цинк.
Клімат більшості островів Океанії теплий, м’який, без перепадів темпера-
тур. Середньорічні температури коливаються від +23 °С до +28 °С.
3. Населення Океанії
Спорідненість народів Океанії з народами Південно-Східної Азії. Існують
докази можливого заселення Океанії з Південної Америки.
Меланезія населена переважно папуасами, які належать до екваторіальної
раси. Корінні жителі Полінезії та Мікронезії належать до особливої полінезій-
ської групи. Корінне населення Нової Зеландії — маорі.
Жителі Океанії виробляють на експорт какао, каву, ваніль, банани, коко-
си. Зібрані з пальм кокоси переробляють: молоко кокосового горіха вживають
як їжу, із волокон виготовляють мотузки, мішки, циновки; особливо цінна ко-
пра — вилущена м’якоть горіха. Із неї отримують пальмову олію, яка викорис-
товується у виробництві маргарину, найкращих сортів туалетного мила, шам-
пунів.
4. Рибальство. Туризм
В Океанії розташовані такі держави: Вануату, Західне Самоа, Кірибаті,
Маршаллові Острови, Науру, Нова Зеландія, Палау, Папуа-Нова Ґвінея, пів-
нічні Маріанські Острови, Соломонові Острови, Тонґа, Тувалу, Федеративні
Штати Мікронезії, Фіджі. Значна частина островів Океанії є володіннями Ав-
стралії, Великої Британії, Нової Зеландії, США, Франції.
5. Екологічні проблеми островів
20
Дата _____________
Урок 9. Атлантичний океан. Географічне положення.
Дослідження. Будова та рельєф дна Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
21
2. Дослідження Атлантичного океану
Атлантика — єдиний океан, що був відомий жителям Європи за античних
часів. Серед інших океанів Атлантичний океан досліджений найкраще. Поло-
ження океану між Європою та Америкою сприяло його детальному вивченню.
Вікінги. Плавання іспанців і португальців.
Комплексні океанографічні дослідження.
Складання плану до тексту підручника
«Дослідження Атлантичного океану»
3. Будова та рельєф дна
Атлантичний океан за віком є відносно молодим. Утворення Атлантичного
океану почалося після розколу Ґондвани. Розширення триває й донині. Рельєф
дна Атлантичного океану, порівняно з Тихим, не такий складний. За середніми
глибинами океан посідає третє місце після Тихого та Індійського.
Добре розвинений шельф (8,5 % усієї площі дна), що створює сприятливі
умови для видобування корисних копалин. Найбільш глибокі райони океану
лежать біля його західних берегів. Найглибші глибоководні жолоби Пуерто-
Ріко (8742 м) та Південно-Сандвічевий жолоб (8228 м).
Важливий елемент дна Атлантики — великий підводний Серединно-
атлантичний хребет, який простягнувся посередині океану з півночі на південь
майже на 17 тис. км. За формою він нагадує латинську літеру S і має ширину
понад 1 тис. км. Це порівняно молода гірська споруда із різко вираженою сей-
смічною діяльністю та слідами підводних вивержень на поверхні. Це єдиний
серединно-океанічний хребет Світового океану, частина якого підіймається над
рівнем моря у вигляді великого вулканічного масиву — острова Ісландія.
22
Дата _____________
Урок 10. Атлантичний океан. Клімат.
Водні маси. Органічний світ. Природні багатства. Клас _____________
Проблема забруднення вод
Хід уроку
І. Організаційний момент
23
2. Властивості водних мас
Пов’язані з особливостями клімату. В усьому океані середня температура
поверхневих вод становить +16,5 °С, але Південна Атлантика на 6 °С холодні-
ша за Північну (вплив Антарктиди). Найбільша солоність води (37,5 ‰) спо-
стерігається в субтропічних і тропічних широтах, найменша (33 ‰) — у прибе-
режних водах Антарктиди.
В Атлантичному, як і в Тихому, океані утворюються два кола поверхневих
течій, але через значну подовженість Атлантичного океану з півночі на південь
у ньому більш розвинені меридіональні потоки вод, ніж широтні. Тепла течія
Гольфстрім — одна з найпотужніших у світі.
3. Органічний світ Атлантичного океану
Органічний світ Атлантичного океану кількістю видів значно поступаєть-
ся Тихому та Індійському океанам (через геологічну молодість). У кількісному
відношенні океан багатий на організми, життя яких пов’язане, у першу чергу,
із широким розвитком шельфу. У розподілі органічного життя океану чітко ви-
діляється зональність.
4. Використання природних ресурсів
Атлантичний океан посідає перше місце серед океанів за ступенем господар-
ського освоєння. Він дає 20 % світового вилову риби та морепродуктів. Шельфи
Атлантики багаті на родовища корисних копалин (природний газ, фосфорити,
соль, залізо-марганцеві конкреції тощо). У посушливих прибережних районах
працюють опріснювальні установки. Енергія припливу вод океану використо-
вується в роботі електростанцій (перша була побудована в гирлі річки Ранс на
півночі Франції). Через Атлантику здійснюється понад 50 % усіх морських пе-
ревезень.
5. Проблеми забруднення вод
24
Дата _____________
Урок 11. Індійський океан.
Особливості географічного положення. Клас _____________
Дослідження Індійського океану. Рельєф дна
Хід уроку
І. Організаційний момент
25
океан, який не має прямого зв’язку з Північним Льодовитим океаном. Берего-
ва лінія розчленована слабко, в океані вісім морів, є великі затоки. Великі ост-
рови Мадаґаскар, Суматра, Шрі-Ланка, величезна кількість дрібних острівців
вулканічного походження, оточених коралами
Робота в групах (або фронтально)
Знаходження відмінностей географічного положення Індійського океану
порівняно з географічним положенням Атлантичного і Тихого океанів.
2. Дослідження Індійського океану
Індійський океан, особливо його північна частина, був відомий із сивої дав-
нини. Через нього проходили важливі торговельні шляхи, розвивався мор-
ський промисел. Але тривалий час Індійський океан залишався одним із най-
менш досліджених акваторій Землі.
Робота з картою, виступи учнів (прийом «Прокладаємо маршрут
подорожі»)
Дослідження Бартоломеу Діаша, Васки да Гами, Абеля Тасмана, Джеймса
Кука.
Комплексні наукові дослідження океану почалися з 60-х рр. ХХ ст. і трива-
ють дотепер.
3. Рельєф дна
Індійський океан почав утворюватися на початку мезозойської ери, після
того як розколовся на окремі частини палеозойський материк Ґондвана. Дно
Індійського океану — це типова кора океанічного типу, що складається з осадо-
вого та базальтового шарів загальною потужністю 6–9 км.
Рельєф дна океану складний і різноманітний. Западина океану має складну
будову. Серед підняттів дна виділяється система серединно-океанічних хреб-
тів, що розходяться на північний захід і південний схід. Для хребтів характер-
ні рифти й поперечні розломи, прояви сейсмічності, підводного вулканізму.
Упродовж усієї довжини хребти мають добре виражену рифтову зону з глибо-
кими долинами. Між хребтами пролягають численні улоговини.
Шельф має переважно незначну ширину, материковий схил крутий. Мак-
симальна глибина Індійського океану — 7729 м (Зондський жолоб).
Виконання практичної роботи 5 (продовження) «Позначення на кон-
турній карті географічної номенклатури Індійського океану». (Протягом
етапу)
26
Дата _____________
Урок 12. Індійський океан.
особливості природи океану. Види господарської Клас _____________
діяльності. Охорона природи океану
Хід уроку
І. Організаційний момент
27
на півночі океану зароджуються тропічні циклони, під час яких формуються
ураганні вітри, які, рухаючись до азійських берегів, спричинюють значні руй-
нування і людські жертви. На південь від 10° пд. ш. панує південно-східний па-
сат. У помірних широтах дмуть сильні та стійкі західні вітри у середньому зі
швидкістю 8—14 м/с. Найхолодніше у високих широтах поблизу Антарктиди.
Середня температура поверхневих вод океану — +17 °С. Найтепліша частина
океану — північна. Середня солоність вод 35—36,8 ‰, найбільша в північно-
західній частині (Червоне море — 42 ‰, Перська затока — 40 ‰).
Мусонна течія, течія Західних вітрів, Мадаґаскарська течія.
2. Своєрідність органічного світу
Органічний світ Індійського океану має ознаки подібності з органічним сві-
том Тихого й Атлантичного океанів. Найбагатший органічний світ — на пів-
ночі. Високі температури води сприяють розвитку багатьох теплолюбних мор-
ських організмів.
3. Використання ресурсів океану
Заповнити таблицю «Ресурси Індійського океану».
28
Дата _____________
Урок 13. Північний Льодовитий океан.
Загальні відомості. Географічне положення. Клас _____________
Дослідження океану та Арктики. Особливості рельєфу.
Клімат. течії . Льодовий режим. Своєрідність
органічного світу. Проблеми охорони природи
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
• З природними особливостями яких океанів ви вже ознайомилися?
• Який океан Землі найбільший за площею? найменший?
• Чим відрізняється географічне положення Індійського океану порівняно
з географічним положенням Тихого та Атлантичного океанів?
• Чим зумовлені ознаки схожості та відмінності природи вивчених океанів?
• Що називають Арктикою?
• Що вам відомо про дослідження Арктики?
30
Дата _____________
Урок 14. Океани. Практична робота 6
«Складання комплексної порівняльної характеристики Клас _____________
двох океанів». Узагальнення та систематизація знань
Хід уроку
І. Організаційний момент
План характеристики
Положення відносно
екватора та нульового
меридіана
Найбільші острови
Найбільші моря
Найбільші затоки
Середня глибина, м
Максимальна глибина, м
Середня температура
поверхневих вод
31
Середня солоність
поверхневих вод, ‰
Найбільші течії
Представники тваринного
і рослинного світу
Види господарської
діяльності в океані
ІІІ рівень
2. Проаналізуйте опрацьований матеріал: знайдіть ознаки подібності та від-
мінності.
ІV рівень
3. Поясніть, чим зумовлені ознаки подібності та відмінності в природі океанів.
V. Підсумок уроку
32
Дата _____________
Урок 15. Африка.
Особливості географічного положення. Елементи Клас _____________
берегової лінії. Дослідження та освоєння
Хід уроку
І. Організаційний момент
33
5) Корисні копалини та закономірності їх розміщення.
6) Клімат (кліматотвірні чинники та їх вплив на показники клімату, кліма-
тичні пояси та області; загальні особливості клімату).
7) Внутрішні води озер, боліт, штучних водойм, льодовиків, підземних вод.
8) Природні зони. Розміщення природних зон, закономірності їх поширення
та характеристика).
9) Населення та політична карта: кількість, густота та особливості розміщен-
ня населення; раси, народи, основні релігії; політична карта материка.
2. Географічне положення Африки, обознаки берегової лінії
Площа 30,3 млн км2 (2 місце). Африка майже посередині перетинається ек-
ватором, лежить у всіх чотирьох півкулях Землі. Більша частина Африки зна-
ходиться в жаркому тепловому поясі, який визначає особливості її природних
умов.
Виконання практичної роботи 7 «Визначення географічних координат
крайніх точок Африки»
Північна — мис Рас-Енґела (37° пн. ш.; 10° сх. д.), південна — мис Аґульяс
(Ігольний, 35° пд. ш.; 20° сх. д.), західна — мис Альмаді (14° пн. ш.; 18° зх. д.),
східна — мис Рас-Хафун (11° пн. ш.; 52° сх. д.).
Африка омивається водами двох океанів — Атлантичним і Індійським. Бе-
реги Африки здебільшого гористі, мають мало природних бухт. Моря Середзем-
не, Червоне. Затоки Ґвінейська, Баб-ель-Мандебська. Півострів Сомалі. Остро-
ви Мадаґаскар, Мадейра, Канарські, Зеленого мису, Коморські.
Уздовж Ґібралтарської протоки проходить морський кордон між Африкою
і Європою. На північному сході Африка мала сухопутний зв’язок із Європою,
але в XIX ст. через Суецький перешийок був побудований Суецький канал,
який значно скоротив морський шлях із Європи в Південну і Східну Азію.
Позначення в зошитах на шаблоні контуру Африки географічних
об’єктів, пов’язаних з географічним положенням материка
34
Дата _____________
Урок 16. Геологічна будова Африки.
Рельєф материка. Закономірності розміщення Клас _____________
корисних копалин
Хід уроку
І. Організаційний момент
35
хребти, на узбережжях океанів розташовані невеликі низовини. Найвищі ма-
сиви — Ефіопське нагір’я та Східноафриканське плоскогір’я (в східній частині
Африки). Їх утворення пов’язане з деформаціями земної кори в зоні розламів.
Розлами супроводжувалися вулканічною діяльністю, тому на Східноафрикан-
ському плоскогір’ї та Ефіопському нагір’ї є великі ділянки лавових плато та
великі вулканічні масиви. Плато — плоска піднята рівнина зі слабко розчле-
нованою поверхнею, відділена від сусідніх рівнинних просторів добре вираже-
ними крутими схилами. Із розламами пов’язане утворення найвищих гір Аф-
рики — Кіліманджаро, Кенії та Рувензорі. Вони розташовані поблизу екватора
й піднімаються більш ніж на 5000 м над рівнем моря
На північному заході материка височіють гори Атлас, утворені в епоху аль-
пійської складчастості. Уздовж південного узбережжя материка тягнуться не-
високі Капські та Драконові гори.
Позначення в зошитах на шаблоні Африки географічної
номенклатури рельєфу материка
Значну роль у формуванні сучасного рельєфу Африки відіграють зовнішні
процеси — вітер, вивітрювання, річкова ерозія. У піщаних пустелях (ергах) ві-
тер створює піщані горби — дюни та бархани.
3. Корисні копалини
Африка багата на корисні копалини, розміщення яких обумовлено геоло-
гічною будовою материка. Тут зосереджені найбільші у світі родовища алмазів,
золота, уранових руд, близько половини світових запасів міді.
Особливо багаті на рудні корисні копалини Східна та Південна Афри-
ка, утворення яких відбувалося під час виверження магми з глибини Зем-
лі та потрапляння її в товщу земної кори вздовж ліній розламів. Із розламами
пов’язане утворення так званого мідного поясу — району унікальних родовищ
руд. Відкриття родовища алмазів і золота в другій половині XIX ст. підсилило
приплив білих переселенців до Африки і сприяло колонізації материка. Узбе-
режжя Ґвінейської затоки — нафта та газ.
36
Дата _____________
Урок 17. Загальні особливості клімату Африки
Клас _____________
Навчальна мета: сформувати в учнів систему знань про загальні особливос
ті клімату Африки та основні кліматотвірні чинники; продовжити вдосконален
ня умінь пояснювати особливості клімату Африки, характеризувати вплив клі
матотвірних чинників на його формування.
Обладнання: фізична карта Африки, кліматична карта Африки, підручники, ат
ласи, шаблони.
Основні поняття: клімат, кліматотвірні чинники, повітряні маси, пасат, циркуля
ція атмосфери.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
37
у поясах високого атмосферного тиску панують тропічні повітряні маси зі спад-
ними повітряними потоками і дуже малою кількістю опадів. В Африці, у райо-
ні лівійського міста Тріполі, розташовується Полюс Спеки (+58 °С у тіні).
Визначення за кліматичною картою кількості опадів в різних
частинах материка. Позначення результатів в зошитах на шаблоні
Майже весь материк перебуває під дією постійних вітрів — пасатів, які при-
ходять з областей високого тиску до екватора. У Північній Африці пасати фор-
муються над суходолом і несуть сухе тропічне повітря. У Південній Африці па-
сати дмуть із боку Індійського океану і несуть багато вологи.
Позначення на шаблонах напрямків руху пасатів
Частина вологи, принесена південно-східними пасатами з океану, випадає
на схилах гір Мадаґаскару та Драконових, і в міру просування всередину ма-
терика повітря стає сухішим. Тут у районі Південного тропіка лежить пустеля
Калахарі. На відміну від Сахари, опадів у Калахарі випадає більше, тому там
досить часто зустрічається трав’янистий покрив і навіть чагарники.
Пустелі в Африці є не тільки всередині континенту, але й на узбережжях.
Крім високого атмосферного тиску, значну роль у їх утворенні відіграють хо-
лодні течії — Канарська та Бенґельська. Вони знижують температуру сухого
повітря в прибережній частині материка, яке, охолоджуючись, «зависає» у ви-
гляді туману і створює постійно похмурий пейзаж. Теплі течії (Ґвінейська, Мо-
замбікська, мису Голкового), навпаки, сприяють насиченню повітря вологою
та утворенню опадів.
38
Дата _____________
Урок 18. Кліматичні пояси і типи клімату Африки
Клас _____________
Навчальна мета: сформувати знання про кліматичне районування й особли
вості розміщення кліматичних поясів Африки; вдосконалювати уміння поясню
вати особливості клімату і розміщення кліматичних поясів на материку, вико
ристовуючи карти атласа та кліматодіаграми.
Основні поняття: кліматичний пояс, кліматична область, тип клімату, клімато
діаграма.
Обладнання: фізична карта Африки, кліматична карта Африки, кліматодіагра
ми, малюнки, схеми, підручники, атласи.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Назва Переважаючі
Географічне Температурний Типи
кліматичного повітряні Опади
положення режим клімату
поясу маси
1. Екваторіальний пояс
Екваторіальний пояс охоплює частину басейну річки Конґо та узбереж-
жя Ґвінейської затоки. Тут панує одна пора року — літо. Протягом усього ча-
су зберігаються високі показники середніх температур — +27–28 °С. Практич-
но щодня йдуть зливові дощі, які іноді досягають руйнівної сили. Найбільша
кількість опадів, зареєстрована в районі екватора, склала понад 350 мм на до-
бу. У середньому ж в екваторіальному поясі випадає 2000–3000 мм опадів на
рік. Високі температури повітря в поєднанні з підвищеною вологістю — основ
ні ознаки екваторіального типу клімату. Такі кліматичні умови, як правило,
погано переносять жителі помірних широт. Учені-метеорологи вважають, що
висока вологість повітря вдень змушує людину відчувати втому, а вночі прино-
сить відчуття холоду, незважаючи на високу температуру.
39
2. Субекваторіальні пояси
На північ і південь від екваторіального поясу до 17–20° пн. і пд. ш. панує
субекваторіальний тип клімату із сезонною зміною напрямку руху повітря-
них мас. Протягом літнього дощового сезону погоду формує вологе й тепле ек-
ваторіальне повітря. Часто бувають грози, іноді протягом тривалого часу збе-
рігається суцільна хмарність із тривалими дощами. Узимку екваторіальні
повітряні маси заступають тропічні — жаркі й сухі. У разі віддалення від еква-
тора тривалість сухого періоду збільшується.
3. Тропічні пояси
Тропічні пояси відповідають тропічним широтам обох півкуль. Для них ха-
рактерна перевага континентальних тропічних повітряних мас, що формують
тропічний пустельний клімат. Це «царство пустель». У Сахарі літнього дня
стовпчик термометра долає позначку +50 °С, а пісок і камені розжарюються до
+70 °С! Уночі температура падає до +10 °С, а інколи і до 0 °С. Такі великі коли-
вання добових температур призводять до того, що камені лопаються з тріском,
схожим на постріли. Мешканці пустелі кажуть, що сонце на їхній батьківщині
змушує кричати навіть камені. Улітку в Сахарі дме найсильніший палючий ві-
тер — самум. Він переміщає тонни піску, від тертя піщин якого виникають зву-
ки. Самум налітає раптово й може тривати від кількох годин до кількох днів.
У Південній Африці тропічний пояс поширений на меншій площі.
У південно-східній частині тропічного поясу під впливом пасатів, які дмуть із
боку Індійського океану, формується тропічний вологий тип клімату.
4. Субтропічні пояси
Крайні північ і південь материка лежать в субтропічних поясах. На пів-
ночі — на узбережжях Середземного моря та на південно-західному краї Аф-
рики — клімат субтропічний середземноморський із сухою спекою вліт-
ку (+27–28 °С) і пануванням тропічного повітря, теплою вологою зимою
(+10–12 °С) і переважанням помірних повітряних мас. На південно-східному
узбережжі під впливом південно-східних пасатів формується субтропічний клі-
мат із рівномірним зволоженням. Кліматичні умови субтропічних поясів в Аф-
риці найбільш сприятливі для проживання людей.
5. Висотна поясність
У горах Атлас і на вулканах Центральної Африки чітко виражена кліма-
тична висотна поясність. Зі збільшенням висоти в горах кількість опадів зрос-
тає, а температура знижується. На високих вершинах гір залягають вічні сні-
ги та льодовики.
40
Дата _____________
Урок 19. Води суходолу Африки
Клас _____________
Навчальна мета: сформувати систему знань про особливості внутрішніх вод
Африки, головні річкові системи, озера, підземні води; вдосконалити практич
ні уміння характеризувати основні річкові системи, основні типи озер Африки
і закономірності їх розміщення; сприяти розумінню значення вод суходолу для
природи материка та проблем водозабезпечення.
Основні поняття: води суходолу, річковий басейн, річкова система, притока,
водоспад, режим, живлення, ваді, оазис, тектонічне озеро, залишкове озеро,
підземні води.
Обладнання: фізична карта Африки, ілюстративні (відео)матеріали річок та
озер материка, підручники, атласи
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
будови річкової
Напрямок течії
використання
Господарське
Місце витоку
якого океану
Куди впадає
Особливості
Назва річки
До басейну
живлення
належить
Режим та
притоки
Основні
долини
Ніл (6671 км) — найдовша річка Африки й усього світу. Має два витоки:
перший — річка Каґера, що впадає на заході в озеро Вікторія, другий — Бла-
китний Ніл (витікає з озера Тана на Ефіопському нагір’ї).
Конґо — найбільш повноводна річка Африки і друга за довжиною після Ні-
лу (4320 км). Витоком Конґо вважається річка Луалаба, яка бере початок на
піднесених плато центральної частини материка. Однією з особливостей Конґо
є рівномірна витрата води протягом року.
Ніґер (у перекладі з латини — «чорна») — третя за величиною річка Афри-
ки (1460 км), бере початок на Ґвінейській височині приблизно в 300 км від Ат-
лантичного океану. Русло річки описує велику дугу, відому під назвою «петля
Ніґеру». Перетинаючи Сахару, Ніґер направляється до півдня і впадає у Ґві-
нейську затоку.
Серед річок Африки, які належать до басейну Індійського океану, найбіль-
шою є Замбезі (2260 км). Виходи твердих базальтових порід у руслі річки утво-
рюють численні пороги та водоспади, серед яких один із найбільш відомих во-
доспадів світу — Вікторія (завширшки 1800 м і заввишки 120 м), який був
відкритий у 1855 р. Д. Лівінґстоном. Найвищим водоспадом Африки є Туґела
(933 м) на однойменній річці в Південній Африці.
3. Озера
Більшість великих озер Африки розташовані в грабенах уздовж лінії Схід-
ноафриканських розламів. Такі озера витягнуті, дуже глибокі, із крутими бе-
регами. Найбільше з них — Танґаньїка, глибиною 1470 м (друге за глибиною
після Байкалу і найдовше у світі озеро, близько 670 км). Найбільше озеро Аф-
рики і друге за площею прісноводне озеро у світі — Вікторія (68,8 тис. км2),
яке утворилося у прогині давніх кристалічних порід. Озеро Чад належить до
залишкових (реліктових) озер, воно розташоване в південній частині Сахари.
У період дощів воно займає площу майже 26 тис. км2, а в посушливий період
може зменшуватися до 10 тис. км2. Озеро Тана на Ефіопському нагір’ї утвори-
лося шляхом загачування річки потоками лави.
Водосховища. Підземні води. Оазиси.
Хід уроку
І. Організаційний момент
44
Дата _____________
Урок 21. Стихійні явища природи. Заповідники
та національні парки Африки. Екологічні проблеми Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
45
(блакитна антилопа, підвиди зебр), а інші перебувають під загрозою зникнення
(носороги, слони, леви, жирафи тощо).
Великих збитків природі Африки завдає видобування корисних копалин.
Бідність африканських держав не дозволяє їм виділяти необхідні кошти на
охорону навколишнього середовища. Проблема підсилюється ще й тим, що роз-
винені держави розміщають на території Африки екологічно небезпечні вироб-
ництва, наприклад такі як переробка радіоактивної сировини, виробництво мі-
неральних добрив тощо.
3. Заповідники і національні парки Африки
Заповідник — ділянка території або акваторії, на якій весь природний
комплекс зберігається в природному стані. Використовується для різнобічних
комплексних наукових досліджень природи, збереження біологічної різнома-
нітності.
Національні природні парки — природоохоронні, рекреаційні, науково-
дослідні установи загальнодержавного значення, які створюються з метою збе-
реження, поповнення та ефективного використання природних комплексів та
об’єктів. Особливістю національних парків є те, що охорона природи в них по-
єднується з раціональною організацією відпочинку населення і туризму.
Заповідники та національні парки на материку займають великі площі,
а їх загальна кількість становить близько 400. Особливо багато їх у Південній
і Східній Африці, а деякі з них мають світову популярність. Національні пар-
ки — Цаво (Кенія), Крюґера (Південна Африка), заповідник Серенґеті (Танза-
нія) та ін.
2. Закінчіть речення
• В Африці часто трапляються такі стихійні лиха, як…
• З метою збереження органічного світу Африки створені такі природоохо-
ронні території:…
• Відомими національними парками є…
• У національних парках і заповідниках Африки охороняються такі види
тварин, як…
• «Літаючою чумою» місцеві жителі Африки називають навалу…
46
Дата _____________
Урок 22. Населення Африки
Клас _____________
Навчальна мета: сформувати первинні знання про етнічний склад населення
Африки, особливості його формування, динаміку й розміщення; сприяти ро
зумінню демографічних проблем Африки та шляхів їх розв’язання; формува
ти первинні практичні уміння характеризувати загальні ознаки населення ма
терика; вдосконалювати практичні уміння працювати з тематичними картами
атласа.
Основні поняття: густота населення, приріст населення, народжуваність,
смертність, корінне населення, раса, народ, релігія, сільське населення, місь
ке населення.
Обладнання: карта «Раси та народи», політична карта Африки, ілюстрації пред
ставників різних рас та народів, підручники, атласи.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
2. Запитання
• Представники яких рас складають населення материка? У яких районах
материка проживають народи, що належать до різних рас?
• Як змінювалася кількість населення Африки від початку колонізації і до
сьогодні? Які причини сприяють швидкому зростанню кількості населення
Африки у наш час?
• Які райони Африки відрізняються найвищою густотою населення? У чому
полягають причини такої високої концентрації населення?
• Які види господарської діяльності властиві більшій частині населення Аф-
рики?
48
Дата _____________
Урок 23. Політична карта Африки.
Особливості розвитку господарства країн Африки Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
1. Закінчіть речення
• Кількість населення нашої планети в даний час складає…
• На Землі виділяють такі людські раси:…
• Перевищення народжуваності над смертністю називають…
• За кількістю населення серед материків Африка посідає…
• На території материка населення розміщене…
2. Питання
• Пригадайте, що являє собою політична карта.
• Які держави існували в Африці в стародавні часи?
• Коли і як почалася колонізація Африки європейськими державами?
• Які європейські держави мали на африканському континенті найбільшу
кількість колоній?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Якщо б ми з вами за допомогою машини часу раптом опинилися в Африці
та промандрували її країнами, то змогли б поспілкуватися з її мешканцями?
Думаєте, що ні? У багатьох країнах змогли би, якщо ви хоч трохи розмовляєте
англійською, французьською чи портуґальською мовами. Звідки африканцям
ці мови відомі? Ви зможете відповісти на це питання, коли дізнаєтесь, як фор-
мувалася політична карта материка.
50
Дата _____________
Урок 24. Сучасна політична карта Африки
Клас _____________
Навчальна мета: поглибити та систематизувати знання про головні держави
Африки, їх розміщення, особливості розвитку; вдосконалювати практичні умін
ня характеризувати географічне положення, населення, особливості розвитку
найбільших держав Африки; розвивати пізнавальну активність, вміння працю
вати в групах.
Обладнання: політична карта Африки, ілюстративні (відео)матеріали головних
держав Африки, енциклопедії, туристичні проспекти, підручники, атласи, папір,
маркери.
Основні поняття: географічна характеристика країни, географічне положення,
природні умови та ресурси, господарство, промисловість, рослинництво, тва
ринництво, транспорт.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Тест
1. Більшість держав Африки в минулому були:
а) колоніями; б) незалежними; в) економічно розвиненими.
2. Найбільша за площею країна Африки:
а) Нігерія; б) Судан; в) Кенія.
3. Основою економіки більшості африканських держав є:
а) промисловість; б) туризм; в) сільське господарство.
4. Найбільш розвиненою державою Африки є:
а) Єгипет; б) Алжир; в) Південна Африка.
5. Серед країн Африки українські туристи найчастіше відвідують:
а) Чад; б) Анґолу; в) Єгипет.
52
Дата _____________
Урок 25. Підсумковий урок за темою «Африка» *
Клас _____________
Навчальна мета: узагальнити та систематизувати знання учнів за вивченими
темами; вдосконалити навички та вміння працювати з картами атласа; визначи
ти рівень засвоєння учнями навчального матеріалу.
Обладнання: атласи, варіанти завдань.
Тип уроку: урок узагальнення, систематизації та контролю.
Варіант 1
І рівень. Оберіть правильну відповідь
1. Крайньою північною точкою Африки є мис:
а) Рас-Ґафун;
б) Рас-Енґела;
в) Доброї Надії;
г) Альмаді.
2. Найбільшою затокою, що омиває береги Африки, вважається:
а) Ґвінейська;
б) Аденська;
в) Мозамбіцька;
г) затока Сідра.
3. В основі материка Африка залягає:
а) молода платформа;
б) область кайнозойської складчастості;
в) область мезозойської складчастості;
г) давня платформа.
4. Наявність двох сезонів (вологого і сухого) в Африці характерна для
кліматичного поясу:
а) екваторіального;
б) тропічного;
в) субекваторіального;
г) помірного.
5. Водоспад Вікторія розташований на річці:
а) Замбезі;
б) Оранжева;
в) Конґо;
г) Лімпопо.
6. Найважливіші дослідження внутрішніх районів Африки були здійснені:
а) В. да Ґамою;
б) Д. Лівінґстоном;
в) Б. Діашем;
г) Дж. Куком.
ІІ рівень
7. Визначте правильність наведеного твердження:
«Пустелі в Африці є не тільки в центральній частині континенту, але й на
узбережжях».
Так Ні
8. Прочитайте текст і визначте, про яку річку Африки йдеться:
«Це найбільш повноводна та друга за довжиною річка Африки. Площа її ба-
сейну посідає друге (після Амазонки) місце у світі. Однією з головних особли-
востей річки є рівномірна витрата води протягом року».
Відповідь:
ІІІ рівень
10. Установіть відповідність між представниками органічного світу Африки та
природними зонами:
а) сейби, ліани, мавпи, леопарди;
б) вельвічії, молочаї, верблюди, скорпіони;
в) акації, баобаби, жирафи, зебри;
г) вічнозелені дуби, сосни, маслини, берберський олень, кабан.
1) напівпустелі і пустелі;
2) вологі екваторіальні ліси;
3) тайга;
4) твердолисті вічнозелені ліси та чагарники;
5) савани і рідколісся.
11. Африка — найспекотніший материк Землі. Це обумовлено:
а) розташуванням материка переважно в жаркому тепловому поясі;
б) особливостями підстилаючої поверхні;
в) вільним просуванням континентальних повітряних мас;
г) всіма названими причинами.
ІV рівень
12. Обчисліть протяжність Африки за екватором (в км), якщо географічні ко-
ординати західної та східної крайніх точок на екваторі 9° сх. д. та 43° сх. д.
відповідно.
Відповідь: ______________________________________________________
Варіант 2
І рівень. Оберіть правильну відповідь.
1. Крайньою південною точкою Африки є мис:
а) Рас-Хафун;
б) Рас-Енґела;
в) Доброї Надії;
г) Альмаді.
2. Найвища вершина Африки:
а) г. Марра;
б) г. Тубкаль;
54
в) влк. Камерун;
г) влк. Кіліманджаро.
3. До областей кайнозойської складчастості належать:
а) гори Атлас;
б) Драконові гори;
в) Капські гори;
г) нагір’я Тібесті.
4. Над більшою частиною Африки циркуляція повітряних мас:
а) мусонна;
б) пасатна;
в) циклональна;
г) немає правильної відповіді.
5. Другим за площею водної поверхні прісноводним озером світу є:
а) Танґаньїка;
б) Вікторія;
в) Чад;
г) Тана.
6. Відкриття мисів Доброї Надії та Агульяс було здійснено:
а) В. да Ґамою;
б) Д. Лівінґстоном;
в) Б. Діашем;
г) Дж. Куком.
ІІ рівень
7. Визначте правильність наведеного твердження:
«На більшій частині території Африки чітко простежується широтна зо-
нальність».
Так Ні
8. Прочитайте текст і визначте назву вулкану, який розташований в Африці:
«Це найвища гора Африки та один з найбільших вулканів земної кулі. Ді-
аметр кратера вулкана становить 2 км, а діаметр основи конуса — 100 км. Вер-
шина вулкана вкрита вічними снігами і льодовиками».
Відповідь:
9. Установіть відповідність між формами рельєфу Африки та цифрами, яки-
ми вони позначені на картосхемі: а) Східно-африканське плоскогір’я; б) го-
ри Атлас; в) влк. Камерун; г) Ефіопське нагір’я.
2
5
55
ІІІ рівень
10. Установіть відповідність між прізвищами дослідників Африки та їх від-
криттями:
а) Бартоломеу Діаш;
б) М. Вавилов;
в) Д. Лівінґстон;
г) В. Юнкер.
1) вивчав Ніл, природу Центральної та Східної Африки;
2) на шляху до Індії дістався східних берегів Африки;
3) збирав зразки культурних рослин, вивчав природу Північно-Східної Аф-
рики;
4) здійснив плавання вздовж західних берегів Африки до мису Доброї На-
дії;
5) досліджував Південну і ЦентральнуАфрику, здійснив плавання річкою
Замбезі, відкрив водоспад Вікторія, перетнув пустелю Калахарі.
11. Однією з причин утворення берегової пустелі Наміб в Африці є:
а) висхідний рух повітря на узбережжі;
б) проходження поблизу узбережжя холодної Бенґельської течії;
в) вплив мусонів;
г) вплив західних вітрів.
ІV рівень
12. Обчисліть температуру на вершині Кіліманджаро, якщо висота вулкана
5895 м, а температура біля підніжжя +25 °С.
Відповідь: ______________________________________________________
Домашнє завдання
Підготувати шаблони контурів Австралії.
56
Дата _____________
Урок 26. Австралія — найменший материк Землі.
Своєрідність географічного положення Австралії. Клас _____________
Історія відкриття і дослідження. Геологічна будова.
Форми рельєфу та корисні копалини
Хід уроку
І. Організаційний момент
57
Острови: Нова Ґвінея, Тасманія, Нова Зеландія. Австралія тільки на півно-
чі через численні острови має деякий зв’язок з Південно-Східною Азією.
• Одночасно із дослідженням географічного положення позначення в зоши-
тах на шаблоні географічних назв.
• Порівняння географічного положення Африки та Австралії, визначен-
ня ознак подібності.
2. Історія відкриття і дослідження Австралії
Terra Australis Incognita (з лат. «невідома південна земля»). Австралія була
відкрита європейцями-голандцями (В. Янсзон, 1606 р.). Л. Торрес, А. Тасман.
Дж. Кук відкрив (1770 р.) цю землю для європейської колонізації. У 1788 р.
в Сіднеї, який називався Порт-Джексон, була заснована перша колонія для ан-
глійських каторжників.
3. Геологічний розвиток і рельєф Австралії
В основі значної частини Австралії лежить давня Австралійська платфор-
ма. На сході до давньої платформи приєдналася область Ґерцинської складчас-
тості. Платформі відповідають рівнини: Західно-Австралійське плоскогір’я на
заході і Центральна низовина на сході і південному сході. Області складчастос-
ті відповідають Східно-Австралійські гори, які в Австралії називають Великий
Вододільний хребет. На південному сході гори досягають найбільшої висоти
і називаються Австралійськими Альпами (середня висота до 2000 м, найвища
точка — гора Косцюшко, 2230 м). В Австралії немає активних сейсмічних зон
і діючих вулканів, у зв’язку з чим її називають найспокійнішим у геологічно-
му плані материком. Австралія — найнижчий материк нашої планети. Серед-
ня висота материка — близько 300 м. Великий Бар’єрний риф.
4. Корисні копалини
Австралія багата на різноманітні корисні копалини, особливо на руди чор-
них і кольорових металів. Фосфорити, кухонна сіль, кам’яне та буре вугілля,
нафта, природний газ, алмази, опали.
58
Дата _____________
Урок 27. Загальні особливості клімату. Води суходолу
Клас _____________
Навчальна мета: сформувати знання про загальні особливості клімату і вну
трішніх вод, кліматичні пояси і типи клімату Австралії; сприяти розумінню особ
ливостей клімату материка, його впливу на формування вод суходолу; вдоско
налювати практичні уміння та навички роботи з тематичними картами атласа.
Обладнання: фізична карта Австралії, карта кліматичних поясів, шаблони, ат
ласи, підручники.
Основні поняття: клімат, кліматотвірні чинники, повітряні маси, циркуляція ат
мосфери, пасат, кліматичний пояс, тип клімату, води суходолу, режим річки,
живлення, крік, залишкове озеро, підземні води.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
1. Географічна розминка
Вчитель (учень) показує на карті географічні об’єкти Австралії, учні дають
відповідь з місця.
2. Запитання
• Яке положення займає Австралія відносно екватора? тропіків?
• У яких півкулях та географічних поясах розташований материк?
• Назвіть крайні точки Австралії та покажіть їх на карті. Коли і ким був від-
критий материк Австралія?
• Які причини перешкоджали швидкому вивченню та освоєнню Австралії?
• Назвіть основні форми рельєфу материка. На які корисні копалини багата
Австралія?
• Зробіть припущення щодо клімату Австралії згідно з особливостями її гео-
графічного положення.
59
2. Кліматичні пояси
В Австралії виділяються субекваторіальний, тропічний, субтропічний і по-
мірний кліматичні пояси.
Значна частина Австралії розташована в тропічному поясі, де формуються
два основні типи клімату: тропічний вологий (на східному узбережжі матери-
ка) і тропічний континентальний (в центрі й на заході). Північ Австралії охоп
лює субекваторіальний кліматичний пояс. У субтропічному поясі виділяють-
ся три типи клімату: субтропічний вологий на південному сході, субтропічний
континентальний — уздовж Великої Австралійської затоки і субтропічний се-
редземноморський — на південному заході континенту. Вони розрізняються
кількістю опадів та їхнім режимом. Острів Тасманія майже цілком розташо-
ваний у помірному поясі, де переважають західні вітри, які приносять багато
опадів. Тут відносно тепла зима і порівняно прохолодне літо.
3. Внутрішні води Австралії
Через надзвичайну посушливість клімату Австралія бідна на поверхневі во-
ди. Більша частина площі материка не має стоку до океану. Найбільша річкова
система Австралії — Муррей із притокою Дарлінґ. Муррей (2570 км), почина-
ється в Австралійських Альпах у районі гори Косцюшко. Живлення більшості
річок дощове, а в Австралійських Альпах — змішане.
Крики — тимчасові водотоки, які наповнюються водою тільки під час ко-
роткочасних злив. Найбільший крик Австралії — Куперс Крик — має довжи-
ну близько 1400 км. Починається він на схилах Великого Вододільного хребта,
постійну течію має тільки у верхів’ях.
Більшість озер Австралії засолені, не мають стоку і заповнюються водою ли-
ше під час вологого періоду. Найбільше озеро Австралії — Ейр. Нестача поверх-
невих вод частково компенсується значними запасами підземних вод. У надрах
материка виявлено близько 30 артезіанських басейнів. Найбільший з них —
Великий Артезіанський басейн під Центральною низовиною.
60
Дата _____________
Урок 28. Особливості ґрунтово-рослинного
покриву і тваринного світу Австралії. Природні зони. Клас _____________
Зміна природи людиною
Хід уроку
І. Організаційний момент
61
Серед величезної кількості тварин Австралії 9/10 видів ендемічні. Тут збе-
реглися тварини, які дуже давно вимерли на інших материках. Це насамперед
сумчасті (кенгуру, коала, вомбат, сумчасті вовк, кріт, борсук, білка тощо) та
яйцекладні (єхидна, качкодзьоб). На материку у природному стані немає ви-
щих плацентарних ссавців: відсутні хижаки (крім дикої собаки динго), копит-
ні, мавпи.
2. Природні зони
У розміщенні природних зон Австралії чітко простежується широтна зо-
нальність. Висотна поясність виражена тільки в Австралійських Альпах на пів-
денному сході материка. Найбільші площі на материку займає зона тропічних
пустель і напівпустель з убогою рослинністю на червонясто-бурих, часто засо-
лених ґрунтах, місцями на сіроземах. Серед рослин поширені колючі вічнозе-
лені чагарники з евкаліптів та акацій — скреб. На півострові Кейп-Йорк і схід-
ному узбережжі материка сформувалася зона вологих і перемінно-вологих
тропічних лісів. Великі простори на півночі, сході та південному заході мате-
рика займають савани й рідколісся. Для цієї зони характерні чагарникові евка-
ліпти, акації, казуарини з безлистковими ниткоподібними гілками на червоно-
бурих і червоно-коричневих ґрунтах. Тут живуть кенгуру, валлабі, вомбат,
борсук, сумчастий мурахоїд, страус ему. Незначну територію на півдні субтро-
пічного поясу займають вічнозелені твердолистяні ліси й чагарники на жовто-
земах і червоноземах.
3. Зміна природи материка людиною
Понад 1200 територій, що охороняються, мають статус резерватів, націо-
нальних парків і заповідників.
2. Запитання
• У чому полягає своєрідність тваринного і рослинного світу Австралії?
• У чому полягають особливості розміщення природних зон на території Ав-
стралії? Які природні зони в Австралії займають найбільші площі? Чому?
• Чим пустелі Австралії відрізняються від африканських пустель? Чому пус-
телями Австралії доводиться подорожувати, озброївшись сокиркою або спе-
ціальним ножем?
• Чому австралійський уряд у наш час суворо контролює як вивезення, так
і ввезення представників рослинного світу на територію материка? Чому
тваринний і рослинний світ острова Тасманія має як подібні, так і відмінні
ознаки з тваринним і рослинним світом Австралії?
• Які види господарської діяльності людей вплинули на зміну природи Ав-
стралії?
Хід уроку
І. Організаційний момент
Географічне Природні
Назва країни Населення Господарство
положення багатства
2. Запитання
• Із яких етнічних груп складається сучасне населення Австралії?
• Чим відрізняється склад населення Австралії та Африки?
• Чому значну частину населення Австралії складають англо-австралійці?
• Які галузі господарства розвивалися в Австралії від часів її колонізації?
• Розвиток яких галузей господарства Австралії свідчить про високий рівень
її економічного розвитку?
• Чому транспортне сполучення відіграє величезну роль у житті австралій-
ців? Які причини сприяли широкому розвитку малої авіації в Австралії?
64
Дата _____________
Урок 30. Південна Америка.
Особливості географічного положення. Клас _____________
Дослідження й освоєння материка
Хід уроку
І. Організаційний момент
65
Простори Атлантичного й Тихого океанів відокремлюють Південну Амери-
ку від Африки та Австралії, широка протока Дрейка — від Антарктиди, а не-
широкий і довгий Панамський перешийок з’єднує її з Північною Америкою.
У найвужчій і найдовшій частині перешийка на початку ХХ ст. був проритий
Панамський канал. По ньому проходить умовний кордон між Північною і Пів-
денною Америкою.
Береги Південної Америки покраяні слабо. На півночі розташоване Ка
рибське море. На східному узбережжі багато заток у гирлах річок. Найбільша
з них — затока Ла-Плата. Багато островів тільки на півдні — Чілійський архі-
пелаг, Фолклендські (Мальдівські) острови, архіпелаг Вогняна Земля, відділе-
ний від материка знаменитою Маґеллановою протокою. До Південної Америки
також належать Ґалапаґоські острови, розташовані в Тихому океані поблизу
екватора.
2. Дослідження й освоєння Південної Америки
Вивчення й освоєння материка почалося в епоху Великих географічних
відкриттів. Першим європейцем, який у 1498 р. побував у Південній Амери-
ці, був Х. Колумб, а ідею про існування невідомих європейцям земель висловив
А. Веспуччі. Перші наукові дослідження на материку провів німецький вче-
ний О. Гумбольдт (1799–1804 рр.). Ч. Дарвін вивчав органічний світ материка
(1831–1832 рр.). Ботанік М. Вавилов установив давні центри хліборобства Пів-
денної Америки, походження деяких культурних рослин (1932–1933 рр.).
Більшість географічних відкриттів на материку пов’язані з колоніальними
захопленнями іспанських і португальських завойовників. Природа материка,
особливо внутрішні області басейну річки Амазонки та Центральних Анд, і до-
тепер недостатньо вивчені.
66
Дата _____________
Урок 31. Геологічна будова. Формування
рельєфу Південної Америки. Корисні копалини Клас _____________
67
Піднятим ділянкам платформи — щитам — відповідають Бразільське і Ґвіан-
ське плоскогір’я.
Складчаста область Анд — результат взаємодії літосферних плит — На-
ска і Південноамериканської. Гори простягаються вздовж усього західного
узбережжя Південної Америки і являють собою найдовшу (приблизно 9000 км)
гірську систему суходолу. Найвища точка Анд і всієї західної півкулі — гора
Аконкаґуа (6960 м).
Формування Анд почалося ще за герцинської складчастості, а основне горо-
утворення пов’язане з альпійською складчастістю. Гороутворювальні процеси.
Землетруси. Вулканів близько 70. Найвищий діючий вулкан Землі — Льюлья
льяко (6723 м).
Важливу роль у формуванні сучасного рельєфу Анд відіграли зледеніння.
Водна ерозія. Вивітрювання.
Робота з картою
3. Корисні копалини
Південна Америка багата на корисні копалини, їх походження й розміщен-
ня пов’язане з тектонічними структурами, різноманітними внутрішніми й зо-
внішніми процесами. Тут наявні значні запаси руд металів, самородної сірки,
нафти.
Приблизна довжина
розташована форма
(наявність річкових
з півночі на південь
Які форми рельєфу
розташовані поряд
та із заходу на схід
параллелями та
Середні висоти
У якій частині
уступів тощо)
долин, плато,
меридіанами
розташована
особливості
Між якими
Характерні
материка
рельєфу
2. Запитання
• Яка платформа лежить в основі материка Південна Америка? Які типи рів-
нин відповідають цій платформі?
• Що стало причиною утворення гірської системи Анди на заході материка?
Які процеси свідчать про продовження гороутворювальних процесів в Андах?
• Що подібного й відмінного в рельєфі Африки, Австралії та Південної Аме-
рики?
• На які корисні копалини багата Південна Америка?
• У чому полягають причини зосередження найбагатших родовищ кольоро-
вих металів в Андах? Які є спільні ознаки в складі й розміщенні корисних
копалин Південної Америки та Африки? Чим вони пояснюються?
68
Дата _____________
Урок 32. Клімат Південної Америки.
Своєрідність клімату. Південна Америка — найвологіший Клас _____________
материк. Кліматичні пояси
Навчальна мета: сформувати систему знань про головні ознаки клімату Пів
денної Америки; сприяти розумінню впливу основних кліматотвірних чинників,
розміщення кліматичних поясів та областей; вдосконалювати уміння та навич
ки характеризувати типи клімату материка, пояснювати особливості розподі
лу температур та опадів, порівнювати клімат Південної Америки, Африки та Ав
стралії, використовуючи карти атласа та кліматодіаграми.
Основні поняття: клімат, кліматотвірні чинники, повітряні маси, циркуляція ат
мосфери, пасат, кліматичний пояс, тип клімату, кліматичні показники, клімато
діаграма.
Обладнання: кліматична карта Південної Америки, фізична карта Південної
Америки, кліматодіаграми, підручники, атласи, шаблони.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
69
повітряних мас із Тихого океану у внутрішні області материка, особливо в по-
мірному поясі. Гори також визначають висотну поясність клімату.
Робота з картами та кліматограмами. Визначення кліматичних
показників і позначення їх на шаблоні в зошиті
2. Кліматичні пояси й типи клімату
Більша частина території Південної Америки розташована в еквато
ріальному, субекваторіальному, тропічному та субтропічному кліматичних
поясах. Тільки південь материка лежить у помірному поясі. На відміну від Аф-
рики, усі кліматичні пояси, крім субекваторіального, змінюють один одного
тільки в напрямі на південь від екватора. На території материка сформували-
ся такі типи клімату: екваторіальний (теплий і вологий протягом усього року),
субекваторіальний (теплий з вологим літом та сухою зимою), тропічний (кон-
тинентальний у центрі та на заході, морський на сході), субтропічний (з воло-
гою зимою та сухим літом), помірний (морський на заході, континентальний
на сході).
Високогірний клімат Анд надзвичайно різноманітний. Формування кліма-
тичних поясів гір залежить як від їх географічної широти, так і висоти місце-
вості над рівнем моря.
Назва
Географічне Переважаючі Температурний Типи
кліматичного Опади
положення повітряні маси режим клімату
поясу
2. Запитання
• Які частини материка Південна Америка отримують найбільшу кількість
сонячної радіації? Із чим це пов’язано? Чому для рівнинної частини мате-
рика не характерні значні температурні контрасти?
• Чому Південна Америка є найвологішим материком Землі?
• Чому пасати приносять у Південну Америку значно більше опадів, ніж
в Африку та Австралію?
• У яких кліматичних поясах лежить Південна Америка?
• Який материк — Південна Америка чи Африка — відрізняється більшою
різноманітністю клімату? Чому?
• Чим відрізняється клімат Анд від клімату рівнинної частини материка?
Яку роль відіграють Анди в розподілі атмосферних опадів на материку?
70
Дата _____________
Урок 33. Води суходолу Південної Америки.
Найбільші річкові системи Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
71
Назва Місце витоку Напрямок течії Характер течії Куди впадає
1. Амазонка
2. Парана
3. Оріноко
72
Дата _____________
Урок 34. Своєрідність органічного світу Південної
Америки. Природні зони. Висотна поясність в Андах Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
73
Савани і рідколісся сформувалися на Орінокській низовині, більшій части-
ні Ґвіанського і Бразільського плоскогір’їв. У більш вологих саванах Північної
півкулі — льянос (від ісп. «льяно» — рівний), серед високих трав ростуть паль-
ми й акації. У саванах Південної півкулі — кампос (від ісп. «кампо» — поле) —
деревна рослинність бідніша, зустрічаються зарості чагарників, кактуси, мімо-
за, «пляшкові» дерева з бочкоподібними стовбурами.
На південь від саван простяглися субтропічні степи, які в Південній Аме-
риці називають пампою (у перекладі з мови індіанців означає «простір, позбав-
лений деревної рослинності»). Практично всі землі пампи розорані або оберне-
ні на пасовища, тому диких тварин майже не лишилося.
На крайньому південному заході материка в умовах вологого морського клі-
мату ростуть вологолюбні багатоярусні змішані ліси з різними високостовбур-
ними хвойними деревами й листяними породами (бук, магнолія). Багато папо-
ротей, ліан, лишайників, мохів.
Пустеля Атакама сформувалася в умовах тропічного континентального клі-
мату при бідному зволоженні.
2. Висотна поясність в Андах
Ділянки Анд, що лежать у різних широтах, відрізняються кількістю і скла-
дом висотних поясів. Найбільш повно висотна поясність виражена в області ек-
ватора. Тваринний світ Анд представлений багатьма ендемічними видами (ла-
ма, очковий медвідь, кондор).
3. Зміна природи материка під впливом господарської діяльності людини
Природа Південної Америки змінена в результаті господарської діяльнос-
ті. Скорочуються площі лісів Амазонії, виснажуються родючі ґрунти пампи,
скорочується видовий склад рослин і тварин. Площа ділянок, що охороняють-
ся, складає лише 11 % території материка. Створено близько 200 заповідників
і національних парків.
74
Дата _____________
Урок 35. Населення Південної Америки.
Формування політичної карти материка Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
75
раси (50 %), які виникли на їх основі. Представників змішаних рас називають
креолами, метисами, мулатами, самбо.
Креоли — нащадки від шлюбів іспанців і португальців в Америці.
Метиси — нащадки від шлюбів європейців з індіанцями.
Мулати — нащадки від шлюбів європейців і негрів.
Самбо — нащадки від шлюбів індіанців і негрів.
Більшість населення говорять іспанською мовою, у Бразілії — портуґаль-
ською, деяким групам індіанців удалося зберегти свої рідні мови.
У Південній Америці проживають більш ніж 400 млн осіб. За останні пів-
століття кількість населення збільшилася майже в три рази і продовжує швид-
ко зростати.
Населення розміщується по території материка нерівномірно. Майже 90 %
його живе в приморській частині континенту, де розташовані великі міста, се-
ред яких є й міста-мільйонери: Сан-Паулу (17,8 млн), Буенос-Айрес (12,6 млн),
Ріо-де-Жанейро (10,6 млн).
3. Формування політичної карти
У І тис. н. е. в Південній Америці виникли перші держави. Задовго до появи
знаменитої імперії інків на схилах Анд існували могутні індіанські держави —
Чавін, Мочіка та Паракас. На момент приходу європейців на материку існува-
ла могутня імперія інків. Наприкінці XV — на початку XVI ст. територія Пів-
денної Америки була поділена між декількома країнами Європи.
У результаті національно-визвольної боротьби, яка на початку XIX ст. охо-
пила весь континент, на материку утворилися нові держави. На сучасній полі-
тичній карті Південної Америки 15 країн, із них 12 — незалежні. Усі країни
континенту належать до групи країн, що розвиваються. Майже всі країни Пів-
денної Америки, крім Болівії і Параґваю, мають вихід до океанів. Найбільши-
ми за площею є Бразілія та Аргентина.
76
Дата _____________
Урок 36. Основні держави Південної Америки.
Україна і країни Південної Америки Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
77
країни зосереджені великі запаси залізної руди, золота, бокситів, марганцю та
інших рудних корисних копалин. Бразілія — найбільш розвинена країна Пів-
денної Америки. Вона посідає перше місце на материку за обсягами видобувної
промисловості, а за видобуванням залізної руди — друге місце у світі (після Ки-
таю). Тут розвинуті автомобільна, хімічна, текстильна, швейна та інші галузі
промисловості. Бразілія — найбільший у світі виробник кави, цукрової трос-
тини і какао. Тут вирощують банани і цитрусові. Офіційна столиця країни —
Бразіліа.
2. Аргентина
Аргентина — друга за площею і рівнем економічного розвитку країна Пів-
денної Америки. Вона займає південно-східну частину материка, схід остро-
ва Вогняна Земля і деякі невеликі сусідні острови. Головне багатство Аргенти-
ни — пампа — великі рівнини з родючими ґрунтами. Значна частина пампи
перетворена на сільськогосподарські угіддя з безкрайніми полями та пасови-
щами. Країна є одним з найбільших світових виробників зерна, м’яса, вовни.
Добре розвинуто машинобудування, хімічна, харчова, легка промисловість,
видобувні галузі. Столиця — Буенос-Айрес.
3. Чілі
Чілі — «найдовша» з усіх південноамериканських країн — близько 4300 км,
при цьому середня ширина її території становить лише 175 км. Чілі є найбіль-
шим у світі виробником міді. Природним багатством країни є 30 національних
заповідників, де охороняються унікальні об’єкти флори і фауни. Чілі — одна
з відносно економічно розвинених країн Південної Америки. Вона посідає одне
з провідних міст у світі за видобутком та продажем міді, природної селітри, йо-
ду, молібдену.
4. Перу
Перу — держава на заході Південної Америки. Природа країни надзвичай-
но різноманітна та контрастна. У країні добре розвинена видобувна промисло-
вість. Переробні галузі представлені чорною та кольоровою металургією, хіміч-
ною, нафтопереробною, харчовою, текстильною промисловістю. Вирощують
бавовну, цукрову тростину, кофе, какао. Розводять велику рогату худобу, сви-
ней, овець, лам, альпак. Столиця сучасного Перу — місто Ліма.
78
Дата _____________
Урок 37. Австралія. Південна Америка. Підсумковий урок *
Клас _____________
Навчальна мета: узагальнити та систематизувати знання учнів за вивченими
темами; вдосконалити навички та вміння роботи з картами атласа; визначити
рівень засвоєння учнями навчального матеріалу;
Обладнання: атласи, варіанти завдань.
Тип уроку: урок узагальнення, систематизації та контролю.
Варіант 1
І рівень. Оберіть правильну відповідь.
1. Крайньою північною точкою Австралії є мис:
а) Стіп-Пойнт;
б) Південно-Східний;
в) Йорк;
г) Байрон.
2. Найвища вершина Анд:
а) г. Аконкаґуа;
б) г. Мак-Кінлі;
в) влк. Котопахі;
г) влк. Орісаба.
3. Тварина, яка є одним з символів Австралії та зображена на її гербі, — це:
а) качкодзьоб;
б) кенгуру;
г) панда;
д) коала.
4. Вологі екваторіальні ліси Південної Америки називають:
а) пампа
б) кампос;
в) гілея;
г) льянос.
5. Сучасний вулканізм та землетруси в Австралії:
а) найчастіше виникають на сході материка;
б) найчастіше виникають на заході материка;
в) не відбуваються;
г) відбуваються майже на всій території.
6. Індіанці, корінні жителі Америки, є представниками раси:
а) європеоїдної;
б) монголоїдної;
в) негроїдної;
г) австралоїдної.
ІІ рівень
7. Визначте правильність наведеного твердження:
«Гірські масиви Анд, розташовані на різних широтах, вирізняються кіль-
кістю висотних поясів. Чим вищими є гори і чим ближче вони знаходяться до
екватора, тим більше в них природних поясів».
Так Ні
8. Прочитайте текст і визначте назву природної зони Австралії:
«Вона займає великі простори на півночі, сході та південному заході мате-
рика. Для цієї зони характерні евкаліпти, акації, казуарини на червоно-бурих
і червоно-коричневих ґрунтах. Живуть кенгуру, сумчастий борсук, страус ему».
Відповідь: ______________________________________________________
5
5
ІІІ рівень
10. Установіть відповідність між країнами Південної Америки та їх столи
цями:
а) Бразілія 1) Санта-Фе-Де-Боґота
б) Еквадор 2) Кито
в) Уруґвай 3) Бразіліа
г) Колумбія 4) Джорджтаун
5) Монтевідео
11. Положення Австралії в тропічних широтах обумовлює:
а) значне поширення пустель та напівпустель на материку;
б) слабкий розвиток поверхневих вод на материку;
в) сухість клімату материка;
г) всі вищезазначені наслідки.
ІV рівень
12. Обчисліть протяжність Південної Америки за меридіаном 70° зх. д., якщо
географічні широти її північної та південної точок на вказаному меридіані
12° пн. ш. та 53° пд. ш.
Відповідь: ______________________________________________________
Варіант 2
І рівень. Оберіть правильну відповідь
1. Крайньою західною точкою Австралії є мис:
а) Стіп-Пойнт;
б) Південно-Східний;
в) Йорк;
г) Байрон.
80
2. На річці Чурун в Південній Америці розташований найвищий водоспад
світу:
а) Ніаґарський;
б) Вікторія;
в) Іґуасу;
г) Анхель.
3. Австралійські пустелі, вкриті заростями чагарникових евкаліптів та ака-
цій, називають:
а) криками;
б) скребом;
в) гамадами;
г) ергами.
4. Рівнинні простори субтропічних степів Південної Америки називають:
а) пампа;
б) кампос;
в) гілея;
г) льянос.
5. На більшій частині Австралії переважає:
а) вологий тропічний клімат;
б) сухий тропічний клімат;
в) вологий екваторіальний клімат;
г) помірний континентальний клімат.
6. Першими європейцями, що почали заселяти Південну Америку, були:
а) англійці і французи;
б) іспанці і портуґальці;
в) німці і голландці;
г) італійці і греки.
ІІ рівень
7. Визначте правильність наведеного твердження:
«У Південній Америці внаслідок переважання сухого клімату поширені
пустелі й полупустелі і порівняно мало лісів».
Так Ні
8. Прочитайте текст і визначте назву тварини — мешканця Австралії:
«Це дивовижне створіння природи, укрите густим хутром, відкладає яйця,
як птахи, а вигодовує дитинчат молоком, як ссавці. Має дзьоб, перетинки між
пальцями лап, як у качки, а хвіст — як у борсука».
Відповідь: ______________________________________________________
9. Установіть відповідність між назвами крайніх точок Австралії та цифрами,
якими вони позначені на картосхемі: а) мис Йорк; б) мис Південний; в) мис
Байрон; г) мис Стіп-Пойнт.
5
1
81
ІІІ рівень
10. Установіть відповідність між країнами Південної Америки та їх столи
цями:
а) Перу;
б) Чілі;
в) Венесуела;
г) Аргентина.
1) Сантьяґо;
2) Ліма;
3) Каракас;
4) Монтевідео;
5) Буенос-Айрес.
11. Незвичайність органічного світу Австралії викликана:
а) особливим кліматом материка;
б) особливим рельєфом материка;
в) тривалою ізольованістю материка;
г) малими розмірами материка.
ІV рівень
12. Обчисліть протяжність Австралії з півночі на південь за меридіаном 142°
сх. д., якщо географічна широта північної та південної точок на вказаному
меридіані складають 11° пд. ш. та 38° пд. ш. відповідно.
Відповідь: ______________________________________________________
82
Дата _____________
Урок 38. Антарктида й Антарктика.
Загальні відомості. Відкриття та сучасні дослідження Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
83
Дж. Кук, який у 1772–1775 рр. здійснив навколосвітню подорож, перетнув
Південне полярне коло, однак материка не знайшов і заявив, що його взагалі
знайти неможливо через льоди, які роблять землю недоступною.
Відкриття Антарктиди відбулося 28 січня 1820 р. російською експедицією
Т. Беллінсґаузена і М. Лазарєва, яка на двох вітрильних судах — «Восток»
і «Мирний» — пройшла вздовж узбережжя материка, відкривши низку остро-
вів і довівши можливість плавання в антарктичних водах.
Першим досяг Південного полюса норвезький полярний дослідник
Р. Амундсен 14 грудня 1911 р. Англієць Р. Скотт дійшов до полюса у січні
1912 р. На зворотному шляху на відстані 18 км від берегового табору Скотт і йо-
го супутники загинули.
Систематичне вивчення природи Антарктиди розпочалося після Другої сві-
тової війни. У 1957 р. у зв’язку з підготовкою і проведенням третього Міжна-
родного географічного року була розроблена єдина програма досліджень, був
укладений договір, який проголошував свободу наукових досліджень у будь-
яких районах Антарктиди і використання цього материка тільки з мирною ме-
тою. На його території працюють більш ніж 40 наукових станцій різних держав.
У 1994 р. Україна стала членом Міжнародного комітету антарктичних дослі-
джень. 6 лютого 1996 р. у власність України була передана науково-дослідна
станція «Фарадей», яка раніше належала Великій Британії. Перша українська
станція дістала назву «Академік Вернадський». Учені вивчають льодовиковий
покрив, геологічну будову материка, клімат, органічний світ, ведуть спостере-
ження за змінами озонового шару планети.
3. Особливості водних мас Південного океану
Антарктиду омивають води трьох океанів — Тихого, Індійського та Атлан-
тичного. Однак, на думку деяких учених-океанографів, властивості вод істот-
но відрізняються від водних мас названих океанів, що дає їм підставу виділяти
п’ятий — Південний океан.
84
Дата _____________
Урок 39. Будова поверхні.
Лід Антарктиди. Підлідний рельєф Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
85
космічних знімків установили загальну тенденцію до скорочення льодів Ан-
тарктиди, пов’язану, імовірно, із глобальним потеплінням на Землі.
2. Підлідний рельєф
Підлідний рельєф Антарктиди відрізняється складністю. Під крижаним
щитом материка розташовані великі рівнини, западини, гірські хребти. В осно-
ві більшої частини Антарктиди лежить давня платформа, що входила до складу
Ґондвани. Активний вулканізм свідчить про продовження гороутворювальних
процесів у Західній Антарктиді. Гігантський гірський ланцюг — Трансантарк-
тичні гори довжиною майже 5000 км і висотою більш ніж 4000 м — поділяє
материк на дві нерівні частини: західну й східну. У Західній Антарктиді зна-
ходяться як найвищі вершини всього континенту — масив Вінсон в горах Елс-
верта (4897 м), так і найглибша западина — –255 м нижче рівня моря. Найбіль-
ший діючий вулкан Еребус (3794 м) розташований на одному з островів моря
Росса, інший недавно виявлений діючий вулкан перебуває під льодовиковим
покривом Західної Антарктиди. Антарктида характеризується мінімальною
порівняно з іншими материками сейсмічною активністю.
3. Корисні копалини
У надрах Антарктиди зосереджено близько 150 видів різноманітних корис-
них копалин. Передбачається, що в Антарктиді зосереджені найбільші запаси
кам’яного вугілля (7–10 % світових запасів), знайдені залізні руди, хром, зо-
лото, уран, нікель. У межах материкового шельфу знайдені великі запаси при-
родного газу і нафти. У 1990 р. міжнародне співтовариство прийняло рішення
про заборону розвідки і розробки корисних копалин в Антарктиді. В Антаркти-
ді в надлишку є один цінний мінерал, для видобування якого не потрібні зусил-
ля і витрати,— це замерзла вода.
86
Дата _____________
Урок 40. Кліматичні умови Антарктиди.
Рослинність і тваринний світ. Природні багатства, Клас _____________
проблеми їх використання
Хід уроку
І. Організаційний момент
87
Уся територія материка, за винятком Антарктичного півострова, розташо-
вана в антарктичному кліматичному поясі. Антарктида — льодова пустеля із
середньою річною кількістю опадів менш ніж 100 мм.
Антарктичні оазиси — невеликі ділянки суходолу поблизу узбереж, віль-
ні від льоду. У прибережних оазисах температура влітку в середньому на 3–4 °С
вище, ніж над навколишніми льодовиками. Саме в оазисах селяться рослини
Антарктиди — мохи і лишайники, в озерах — водорості, навіть зустрічаються
три види квіткових рослин.
2. Рослинний і тваринний світ Антарктиди
Повідомлення учнів
В Антарктиді сформувався своєрідний органічний світ. Життя зосереджене
переважно в прибережних районах. У водах Антарктики водяться кити, тюле-
ні. Типові мешканці Антарктиди — пінгвіни. На берегах Антарктиди й остро-
вах багато птахів.
3. Природні багатства Антарктиди
В Антарктиді зосереджені унікальні природні ресурси — біологічні, міне-
ральні, кліматичні, колосальні запаси прісної води. Із перших років відкрит-
тя Антарктида була й залишається територією, доступною для наукових до-
сліджень усіх країн. У 1998 р. 26 країн підписали Конвенцію, яка пропонує
оголосити Антарктику Світовим парком.
88
Дата _____________
Урок 41. Північна Америка.
Своєрідність природи, пов’язана з географічним Клас _____________
положенням. Історія відкриття та освоєння
Хід уроку
І. Організаційний момент
89
широка його частина лежить у північному помірному і холодному поясах, а пів-
денна звужена — у жаркому тепловому поясі. Крайні точки: північна — мис
Мерчісон (72° пн. ш., 95° зх. д.), південна — мис Мар’ято (7° пн. ш., 81° зх. д.),
західна — мис принца Уельського (66° пн. ш., 168° зх. д.), східна — мис Сент-
Чарльз (52° пн. ш, 56° зх. д.).
Береги Північної Америки омивають води трьох океанів: Атлантичного,
Північного Льодовитого й Тихого. Берегова лінія сильно порізана. Моря: Ка-
рибське, Берінґове, Бофорта, Баффіна. Затоки: Ґудзонова, Мексиканська,
Каліфорнійська, Аляска. Найбільші острови: Ґренландія, Канадський Арк-
тичний архіпелаг, Ньюфаундленд, Великі та Малі Антильські, Алеутські.
Півострови: Лабрадор, Флорида, Юкатан, Каліфорнія, Аляска. Течії: Ґоль-
фстрім, Лабрадорська, Каліфорнійська. Північна Америка з’єднується з Пів-
денною Америкою Панамським перешийком, від Євразії відокремлена Берін-
ґовою протокою.
Виконання практичної роботи 8 (продовження). Позначити на контур-
ній карті географічні об’єкти, що характеризують географічне положення Пів-
нічної Америки.
Завдання. Порівняйте географічне положення Америки — Північної та
Південної. Результати занесіть у таблицю:
90
Дата _____________
Урок 42. Геологічна будова та рельєф.
Корисні копалини Північної Америки Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
91
північну і центральну, зайняту рівнинами, на сході розташовані гори Аппала-
чі, а на заході — гірська система Кордільєр.
Рівнини материка сформувалися на платформах і займають 2/3 поверхні.
Канадському щиту відповідає Лаврентійська височина. На південь від неї про-
стягаються Центральні рівнини із середніми висотами 200–300 м, що поступо-
во переходять у Міссісіпську низовину, утворену річковими наносами. На за-
хід від Центральних рівнин уздовж Кордільєр широкою смугою понад 400 км
простягнулися Великі рівнини. Їхня поверхня, порізана річковими долинами
й уступами на окремі масиви і плато, піднімається східчасто на захід до гір, де
досягає висоти 1200–1700 м.
Уся західна частина Північної Америки вздовж тихоокеанського узбереж-
жя належить до гірської системи Кордільєр (протяжність 9 тис. км, найвища
відмітка г. Мак-Кінлі 6194 м). Діючі вулкани — Орісаба (5700 м), Попокате
петль (5452 м), Коліма (3846 м) та ін.
Гори Аппалачі на сході материка складаються із середньовисотних хребтів,
плоскогір’їв і плато. Мають положисті схили, округлі вершини. Вища точка —
гора Мітчелл (2037 м).
На формування рельєфу Північної Америки помітно вплинули зовнішні
процеси (зледеніння, карст, річкова ерозія, вивітрювання).
Завдання. Порівняти рельєф Північної та Південної Америки за фізични-
ми картами.
3. Корисні копалини
Північна Америка дуже багата на корисні копалини. Їх розміщення тісно
пов’язане з геологічною будовою материка. У місцях виходу на поверхню крис-
талічних порід давньої платформи та в Кордільєрах зосереджені родовища за-
лізних, уранових, мідних, нікелевих руд, золота, срібла. З осадовими породами
чохла платформи пов’язані поклади нафти й газу. Найбільш багаті нафтогазо-
носні райони, розташовані на узбережжі й шельфі Мексиканської затоки, Пів-
нічного Льодовитого океану, на Великих рівнинах, на Алясці. В Аппалачах
зосереджені великі запаси кам’яного вугілля. На півострові Флорида є багаті
поклади фосфоритів.
92
Дата _____________
Урок 43. Чинники формування клімату
Північної Америки. Кліматичні пояси і типи клімату Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
93
під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану. У північних полярних ра-
йонах формуються північно-східні вітри, які особливо далеко поширюють свій
вплив завдяки рівнинному рельєфу.
2. Кліматичні пояси і типи клімату
У Північній Америці представлені всі типи клімату, крім екваторіально-
го. Переважна частина материка розташована в помірному кліматичному по-
ясі. Значні площі на півночі займають холодні пояси — субарктичний та арк-
тичний. Південна частина материка розташована в субтропічному, тропічному
та субекваторіальному поясах. У помірному, тропічному та субтропічному по-
ясах виділяють кліматичні області, які відрізняються режимом опадів і темпе-
ратур.
Назва
Географічне Переважаючі Температурний Типи
кліматичного Опади
положення повітряні маси режим клімату
поясу
94
Дата _____________
Урок 44. Води суходолу. Основні річкові системи.
Озера. Практична робота 10 «Складання комплексної Клас _____________
характеристики однієї з річок материка»
Навчальна мета: формувати знання про особливості вод суходолу, основні річ
кові системи, Великі озера Північної Америки; вдосконалювати практичні уміння
та навички складати комплексну характеристику річки за картами атласа та тек
стом підручника; розвивати уміння працювати з додатковою літературою, від
бирати головне.
Обладнання: фізична карта Північної Америки, ілюстративні (відео)матеріали
водних об’єктів материка, підручники, атласи, зошити для практичних робіт на
друкованій основі, контурні карти.
Основні поняття: води суходолу, басейни річок, річкова система, витік, гирло,
дельта, режим, живлення, повінь, водоспад, льодовик, підземні води, багато
річна мерзлота.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
95
2. Основні річкові системи
Повідомлення учнів, які мали випереджальне завдання
Міссісіпі — одна з найдовших річок на Землі, найбільш повноводна річка
Північної Америки. Має змішане снігово-дощове живлення, паводки частіше
бувають навесні, але іноді й улітку в результаті зливових дощів.
Маккензі — найбільша річка басейну Північного Льодовитого океану. За
виток Маккензі приймають річку Атабаску, яка починається в Скелястих го-
рах. Основне живлення Маккензі одержує за рахунок танення снігу. Багато во-
ди їй віддають болота й озера. Більшу частину року річка вкрита кригою.
Річки Колумбія та Колорадо належать до басейну Тихого океану, мають пе-
реважно льодовикове живлення та повноводні влітку
3. Озера
Озера Північної Америки відрізняються різноманітним походженням уло-
говин. На півночі переважають озера, що утворилися в льодовикових уло-
говинах. У Кордільєрах багато кратерних і карстових озер, а на внутрішніх
плоскогір’ях — дрібних залишкових, як, наприклад, Велике Солоне. На рівни-
нах, у широких річкових долинах, багато озер-стариць.
Великі озера — найбільший у світі прісноводний басейн. П’ять озер —
Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері й Онтаріо — розташовані на різних висотних
рівнях і являють собою каскад природних водоймищ, з’єднаних короткими
порожистими річками. Верхнє (82,1 тис. км2) — найбільше прісноводне озе-
ро у світі. Великі озера мають льодовиково-тектонічне походження. На най-
нижчому ступені лежить озеро Онтаріо, яке з’єднано з озером Ері короткою
(58 км) річкою Ніаґарою. Зриваючись із крутого уступу, вона утворює все
світньо відомий Ніаґарський водоспад — грандіозне природне утворення на
кордоні США й Канади.
96
Дата _____________
Урок 45. Рослинність і тваринний світ
Північної Америки. Особливості природної зональності. Клас _____________
Висотна поясність Кордільєр
Хід уроку
І. Організаційний момент
97
полярні лисиці, зайці, лемінги. На крутих скелястих берегах гніздяться бага-
то птахів.
Тундра займає північне узбережжя материка і прилеглі до нього острови.
Ґрунти тундрово-болотні і тундрово-глеєві. Ростуть мохи, лишайники, болотні
трави. Більш сухі ділянки вкриті чагарниковою тундрою з карликової берези,
лохини. Тварини: песці, полярні вовки, північний олень карибу, вівцебики. На
численних озерах й узбережжі океану гніздиться безліч птахів. На південь тун-
дра переходить у рідколісся — лісотундру, яка змінюється хвойними лісами.
Зона хвойних лісів, або тайга, протягується на півночі помірного поясу від
Кордільєр до Атлантичного океану, а також на західному узбережжі матери-
ка приблизно між 40 і 60° пд. ш. Ґрунти мерзлотно-тайгові і підзолисті. Рос-
туть хвойні ліси з чорної та білої ялини, бальзамічної ялиці, сосни й модрини.
У лісах багато тварин: ведмеді, вовки, лисиці, рисі, олені, цінні хутрові звірі —
єнот, ондатра, бобер, норка.
З просуванням на південь відбувається порушення широтного простягання
природних зон: у східній частині материка хвойні ліси поступово переходять
у змішані, розповсюджені в області Великих озер і в басейні річки Св. Лаврен-
тія, а в середній частині материка тайга змінюється лісостепом і степом.
У змішаних лісах на сірих лісових ґрунтах разом із хвойними ростуть широ-
колисті дерева, серед яких поширені береза, ясен, в’яз, бук, липа, клен. У пів-
денному від змішаних лісів у східній частині материка лежать широколисті лі-
си, які займають майже всі Аппалачі та рівнини аж до півдня від Великих озер.
Ці ліси ростуть в умовах вологого м’якого клімату на бурих лісових ґрунтах
і належать до найбагатших на земній кулі. Тут поширені дуби, липи, клени,
тюльпанове дерево, магнолії, чорний горіх, західний платан. Багато фрукто-
вих дерев: дикі яблуні, груші, вишні.
На північному узбережжі Мексиканської затоки на схід від Міссісіпі на
півострові Флорида поширені вічнозелені субтропічні ліси на червоноземних
і жовтоземних ґрунтах.
На захід від зони лісів опадів випадає менше, ліси переходять у лісостепи
й степи, які в Північній Америці називаються преріями. Ґрунти чорноземні та
каштанові. Вигляд прерій сильно змінений людиною — вони розорані або пере-
творені на пасовища для худоби.
Пустелі та напівпустелі Північної Америки не утворюють суцільної сму-
ги та розташовані в помірному, субтропічному й тропічному поясах, займаючи
внутрішні плоскогір’я Кордільєр і більшу частину півострова Каліфорнія.
3. Висотна поясність Кордільєр
Висотна поясніть у Кордільєрах визначається висотою гір та їх положен-
ням у кліматичному поясі. На північному заході у Кордільєрах Аляски ниж-
ні частини гір укриті хвойними лісами до 1000–1500 м, вище починається
гірська тундра, сніги та льодовики. Під час просування на південь на схилах
з’являються більш теплолюбні породи дерев та ділянки, укриті альпійськими
луками.
98
Дата _____________
Урок 46. Приклади впливу діяльності людини
на природу Північної Америки. Стихійні явища природи. Клас _____________
Заповідники та національні парки
Хід уроку
І. Організаційний момент
99
Південно-східна частина Північної Америки, яка перебуває під дією па-
сатів, наприкінці літа та восени піддається дії тропічних циклонів. Ураган-
ні вітри циклону викликають величезні океанські хвилі висотою до 15–17 м
(5–6-поверховий будинок). За допомогою космічних супутників учені ведуть
постійні спостереження за виникненням тропічних циклонів. Тропічні цикло-
ни спричиняють сильні повені й руйнування, іноді призводять до людських
жертв.
Більш часту появу тропічних циклонів учені пов’язують із глобальним по-
теплінням, яке підсилюється інтенсивною господарською діяльністю людей.
3. Заповідники та національні парки
Доповіді учнів, які мали випереджальне завдання
На відміну від Африки і Південної Америки, питанням охорони природи
в країнах Північної Америки, особливо в останні десятиліття, приділяється ба-
гато уваги. Прийнято закони про охорону та відновлення природи, розроблені та
діють державні програми відновлення природних комплексів, ведеться суворий
облік стану окремих компонентів природи, відновлюються зруйновані компо-
ненти — ліси, річки, озера. Разом із державними організаціями питаннями охо-
рони природи займається безліч громадських організацій, у тому числі й дитя-
чих, які добровільно допомагають здійснювати природоохоронні заходи.
Єллоустонський національний парк — найстаріший заповідник США. Най-
більшим на континенті є канадський національний парк Вуд-Баффало. Йосе-
мітський національний парк, Великий Каньйон, Секвоя, Мамонтова печера,
Долина Смерті, Катмай, Ель-Віскаїно. За площею заповідників і національних
парків Північна Америка посідає перше місце у світі.
100
Дата _____________
Урок 47. Населення Північної Америки. Політична карта.
Зв’язки України з країнами Північної Америки Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
101
У містах проживає близько 3/4 населення Північної Америки. Найбільші
міста: Мехіко (із пригородами близько 20 млн осіб), Нью-Йорк (16,6 млн), Лос-
Анджелес (13,1 млн), Торонто (4,5 млн), Монреаль (3,4 млн).
3. Політична карта
У Північній Америці та прилеглих до неї островах нараховуються 38 країн
включаючи залежні. Однак більшу частину території займають три великі дер-
жави: Канада, США і Мексика. З острівних держав найбільшою є Куба, розта-
шована на однойменному острові та дрібних островах у Карибському морі.
США і Канада, які займають більшу частину материка, мають вигідне для
розвитку господарства географічне положення і колосальні природні багатства.
Це високорозвинені країни світу із багатогалузевим господарством і високим
рівнем життя населення. Мексика та інші країни Північної Америки належать
до країн, що розвиваються. Господарства цих держав перебувають у тісному
взаємозв’язку з економікою США.
4. Зв’язки України з країнами материка
102
Дата _____________
Урок 48. Антарктида. Північна Америка. Підсумковий урок *
Клас _____________
Навчальна мета: узагальнити та систематизувати знання учнів за вивченими
темами; вдосконалювати навички та вмінь роботи з картами атласа; визначити
рівень засвоєння учнями навчального матеріалу;
Обладнання: атласи, варіанти завдань.
Тип уроку: узагальнення, систематизації та контролю.
ІІ рівень
7. Визначте правильність наведеного твердження:
«Північна Америка дуже багата на корисні копалини. Їх розміщення тіс-
но пов’язане з геологічною будовою материка. У Кордільєрах зосереджені родо-
вища залізних, уранових, мідних нікелевих руд, срібла. З осадовими породами
чохла платформ пов’язані поклади нафти та природного газу. В Аппалачах зо-
середжені запаси кам’яного вугілля».
Так Ні
5
2
ІІІ рівень
10. Установіть відповідність між природними зонами Північної Америки
та представниками органічного світу:
а) хвойні ліси;
б) тундра;
в) степи;
г) арктичні пустелі.
1) ліани, орхідеї, мавпи, папуги;
2) піхти, модрини, олені, рисі, вовки;
3) мохи, лишайники, лемінги, білі ведмеді;
4) карликові осини, болотні трави, олені-карібу;
5) ковили, злаки, гризуни, лисиці, вовки-койоти.
11. Причиною утворення стокових вітрів в Антарктиді є:
а) дуже низькі температури повітря;
б) дуже високий атмосферний тиск повітря;
в) значний контраст атмосферного тиску між внутрішніми та прибережни-
ми областями;
г) дуже мала кількість опадів.
104
ІV рівень
12. Обчисліть поясний час Мехіко (98° зх. д.), коли в Києві (31° сх. д) 14 год.
Відповідь: ______________________________________________________
Варіант 2
І рівень. Оберіть правильну відповідь
1. Першим в 1911 р. досягнув Південного полюса:
а) Дж. Кук;
б) Р. Скотт;
в) Р. Амундсен;
г) Ф. Беллінсґаузен.
2. Північна Америка розташована в усіх кліматичних поясах, крім:
а) екваторіального;
б) помірного;
в) арктичного;
г) тропічного.
3. Холодні ураганні вітри, що дмуть із внутрішніх районів Антарктиди до кра-
їв материка, називають:
а) стоковими;
б) пасатами;
в) мусонами;
г) тайфунами.
4. Каліфорнійська течія поблизу берегів Північної Америки:
а) пом’якшує клімат узбережжжя материка;
б) сприяє утворенню опадів на узбережжі;
в) сприяє утворенню берегових пустель;
г) ніяк не впливає на клімат узбережжя.
5. В Антарктиці не можна зустріти:
а) пінгвінів;
б) кашалотів;
в) білих ведмедів;
г) морських леопардів.
6. Найвища гора Кордільєр:
а) г. Аконкаґуа;
б) г. Мак-Кінлі;
в) влк. Котопахі;
г) влк. Орісаба.
ІІ рівень
7. Визначте правильність наведеного твердження:
«У Північній Америці представлені всі типи клімату, крім екваторіального.
Переважна частина материка розташована в помірному кліматичному поясі».
Так Ні
8. Прочитайте текст і визначте прізвище видатного дослідника Антарктиди:
«Експедиція, яку очолював цей дослідник, дісталася Південного полюса че-
рез місяць після норвежців. На зворотному шляху на відстані 18 км від бази всі
члени експедиції загинули. До останніх хвилин відважний мандрівник вів за-
писи у своєму щоденнику».
Відповідь: ______________________________________________________
9. Установіть відповідність між річками Північної Америки та цифрами, яки-
ми вони позначені на картосхемі:
а) Маккензі;
б) Міссісіпі;
в) Колорадо;
г) Юкон.
105
1
2
3
ІІІ рівень
10. Установіть відповідність між формами рельєфу й тектонічними структу
рами:
а) Примексиканська низовина;
б) Лаврентійська височина,
в) Кордільєри;
г) Аппалачі.
1) область мезозойської складчастості;
2) область герцинської складчастості;
3) Південноамериканська платформа;
4) Канадський щит
5) область байкальської складчастості.
11. Про продовження гороутворювальних процесів у надрах Антарктиди свід-
чить:
а) постійне утворення айсбергів;
б) активний вулканізм;
в) відсутність землетрусів;
г) утворення стокових вітрів.
ІV рівень
12. Обчисліть поясний час у Нью-Йорку (75° зх. д.), коли в Києві (31° сх. д.)
14 год.
Відповідь: ______________________________________________________
Домашнє завдання
Підготувати шаблони контурів Євразії.
106
Дата _____________
Урок 49. Євразія — найбільший материк Землі.
Географічне положення Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
Положення щодо
Протяжність у кілометрах
екватора, нульового Океани і моря,
Крайні і градусах із півночі на південь по
меридіана, тропіків, які омивають
точки меридіану 20° сх. д. та із заходу
півкуль, материк
на схід по параллелі 40° пн. ш.
географічних поясів
2. Запитання
• Із яких частин світу складається Євразія? По яких географічних об’єктах
проходить умовний кордон між Європою й Азією?
• У яких географічних поясах і півкулях лежить Євразія?
• Які океани омивають Євразію? Який з океанів, на вашу думку, буде набіль-
ше впливати на природу Євразії? Чому?
• Які материки є найближчими «сусідами» Євразії? Які географічні об’єкти
відокремлюють Євразію від інших материків?
• Які головні особливості географічного положення Євразії?
• У чому подібність та відмінність географічного положення Північної Аме-
рики та Євразії?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати параграф...
• Випереджальне (окремим учням): використовуючи додаткові джерела гео-
графічних знань, підготуйте повідомлення про дослідження території Єв-
разії.
108
Дата _____________
Урок 50. Історія відкриттів
і досліджень окремих регіонів Євразії Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
109
2. Дослідження європейців у Центральній і Східній Азії
Подорожі італійця Марко Поло (1271–1295 рр.) збагатили відомості про
Індію, Китай, Індійський океан. Портуґальський мореплавець Васко да Ґама
в 1497–1499 рр. вперше проклав морський шлях з Європи в Індію. Арабський
вчений і мандрівник Ібн Баттута на початку XIV ст. здійснив подорожі до Ту-
реччини, на Балканський півострів, побував на півдні України, у Центральній
Азії, Індії, Індонезії, Китаї.
У 1618–1619 рр. сибірський козак І. Петлін побував у Монголії й Китаї,
позначив маршрут на карті, а побачене виклав у книзі, перекладеній англій-
ською, французькою та іншими мовами. У 1856–1857 рр. П. Семенов здійснив
подорож на Тянь-Шань. Він зібрав колекції 1700 видів рослин, зразки 300 ви-
дів гірських порід. П. Семенов описав висотну поясність Тянь-Шаню, вивчив
23 гірських перевали, установив висоту снігової лінії, відкрив сучасне гірське
заледеніння, досліджував озеро Іссик-Куль, витоки річки Сирдар’ї.
М. Пржевальський досліджував верхів’я великих річок Хуанхе та Янцзи,
наніс на карту північні окраїни Тибету, провів серйозні кліматичні спостере-
ження території, зібрав багатющу ботанічну та зоологічну колекції, розгадав
таємницю озера Лобнор. Академік В. Обручев пройшов Сибір і Середню Азію,
Крим і Кавказ, Північний Китай і Центральну Азію. Дослідженнями природи
Центральної Азії займалися також О. Воєйков, П. Козлов, М. Вавилов, Г. Єф-
ремов, Е. Мурзаєв.
3. Вивчення північних районів Азії, Сибіру, Далекого Сходу
Найбільший внесок у дослідження північних областей Азії, куди раніше не
проникали європейці, зробили російські землепрохідці. У 1594 р. В. Баренц до-
сяг острова Нова Земля; С. Дежньов проплив уздовж північних узбереж, дослі-
джував долини річок Лєна, Колима та Індигірка, відкрив протоку між Азією та
Америкою (1633–1650 рр.). У 1697–1699 рр. сибірський козак В. Атласов по-
дорожував Камчаткою, досяг Північних Курильських островів, склав опис від-
критих земель.
I та ІІ Камчатські експедиції.
110
Дата _____________
Урок 51. Відмінність Євразії за геологічною будовою
від інших материків. Найбільші гори і рівнини. Клас _____________
Відмінності у рельєфі різних частин
Хід уроку
І. Організаційний момент
111
Гірські споруди кайнозойської складчастості. Альпійсько-Гімалайський
складчастий пояс: Піренеї, Альпи, Апеннінські та Балканські гори, Карпати,
Кримські гори, Кавказ, Памір, Гімалаї. Тихоокеанський складчастий пояс
проходить уздовж ланцюга островів — Великих і Малих Зондських, Філіппін-
ських, Японських, Курильських, Сахаліна, півострова Камчатка, а потім пере-
ходить на материк, захоплюючи його північно-східну окраїну.
Виконання практичної роботи 8 (продовження). Позначити на контур-
ній карті Євразії основні форми рельєфу.
3. Відмінності в рельєфі Європи й Азії
Порівняння рельєфу Європи та Азії, визначення
відмінностей та пояснення причин їх виникнення
План Характеристика
Назва об’єкта
Середні висоти
2. Питання
• Які етапи геологічної історії розвитку материка можна виділити?
• Які платформи лежать в основі материка Євразія? Назвіть їх. Як вони роз-
різняються за віком? Які рівнини відповідають цим платформам?
• У яких районах Євразії розташовані області складчастості? Утворення яких
гірських систем із ними пов’язано?
• Чим рельєф Євразії відрізняється від рельєфу інших материків?
• Назвіть основні причини розмаїття форм поверхні Євразії. Чому на більшій
частині території України переважає рівнинний рельєф?
112
Дата _____________
Урок 52. Сейсмічно активні області Євразії.
Корисні копалини Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
113
міста Помпея та Санорин); Стромболі — острів-вулкан, «маяк» Середземного
моря, що діє безупинно уже впродовж 3 тисяч років.
Ще більшою сейсмічною активністю відрізняється Тихоокеанський
сейсмічний пояс, який є частиною так званого Тихоокеанського «вогняного
кільця». На Японських островах щорічно буває близько 1,5 тис. землетрусів.
Там майже 200 вулканів, 30 з яких є діючими. Півострів Камчатка й Куриль-
ські острови — «гарячі» природні точки нашої планети (десятки діючих і по-
гаслих вулканів, багато гарячих джерел, гейзерів). На Камчатці розташований
найвищий з активно діючих вулканів Євразії — Ключевська Сопка (4750 м).
Велика кількість вулканів, у тому числі й діючих, наявна на Великих і Ма-
лих Зондських островах. На одному з островів розташований знаменитий вул-
кан Кракатау.
2. Роль зовнішніх сил у формуванні рельєфу материка
Сучасний вигляд поверхні материка — це результат тривалої взаємодії вну-
трішніх і зовнішніх процесів, які відбуваються на Землі. Великі форми рельє-
фу, створені внутрішніми силами, піддаються впливу вод, льодовиків, вітру,
коливань температури тощо.
Давнє заледеніння. Багаторічна мерзлота. Вітрова та водна ерозія. Виві-
трювання.
3. Корисні копалини
Складна геологічна будова Євразії зумовила формування на її території най-
різноманітніших корисних копалин.
Робота з картою
Визначення закономірностей розміщення корисних копалин на території
Євразії.
За запасами нафти, природного газу, кам’яного вугілля, залізних руд Євра-
зія посідає перше місце серед інших континентів. Виняткова різноманітність
корисних копалин обумовлена складною геологічною будовою земної кори ма-
терика.
114
Дата _____________
Урок 53. Особливості формування клімату Євразії.
Особливості прояву кліматотвірних чинників Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
115
зниження температури й зменшення опадів. Для півдня й сходу Євразії харак-
терна мусонна циркуляція. Мусонні вітри дмуть улітку з Індійського й Тихо-
го океанів, а узимку — із суходолу. Із літнім мусоном пов’язана активізація
циклонів, які зароджуються в Тихому океані. Вони обрушуються на узбереж-
жя Східної й Південно-Східної Азії у вигляді азіатських ураганів — тайфунів.
Тайфуни несуть сильні руйнування, рясні зливові дощі, повені. Європу систе-
матично «атакують» циклони й антициклони. Вони народжуються переважно
в Північній Атлантиці біля острова Ісландія.
Над південно-західною окраїною материка цілий рік переміщаються
тропічні повітряні маси. Тут утворюються пасати, які несуть гаряче й сухе
повітря в пустелі Африки. На південному сході материка пасати, які утворю-
ються над Тихим океаном, приносять велику кількість вологи. На території
острівної частини південного сходу Євразії цілий рік панують жаркі й вологі
екваторіальні повітряні маси.
3. Характер підстилаючої поверхні
Рельєф. Рівнинний і середньовисотний рельєф європейської частини не пе-
решкоджає проникненню вологого повітря з Атлантичного океану далеко на
схід, а холодних повітряних мас з Північного Льодовитого океану — на пів-
день.
В азіатській частині відсутність гірських хребтів на півночі також сприяє
проникненню холодного арктичного повітря всередину аж до гір Центральної
Азії. Пояс гірських хребтів на сході й Гімалаї на півдні перепиняють шлях во-
логим мусонним вітрам усередину материка. Біля підніж південних схилів Гі-
малаїв випадає 10–12 тис. мм опадів щорічно. Внутрішні віддалені райони Азії
відрізняються особливо сухим і різко континентальним кліматом.
Для північного сходу Євразії характерні застої холодного важкого повітря
в улоговинах серед гір. У міжгірній западині поблизу сибірського міста Оймя-
кон знаходиться «полюс холоду» Північної півкулі, де була зареєстрована тем-
пература –73 °С.
Океанічні течії.
На значних просторах Євразії, зайнятих горами й плоскогір’ями, просте-
жується висотна кліматична поясність.
116
Дата _____________
Урок 54. Кліматичні пояси й типи клімату Євразії.
Практична робота 11 «Виявлення відмінностей Клас _____________
кліматичних областей помірного поясу на основі
аналізу кліматичних карт і діаграм»
Хід уроку
І. Організаційний момент
Кліматичні особливості
Назва
Географічне Тип Середня Середня Річна Режим
кліматичної
положення клімату температура температура кількість випадання
області
січня, °С липня, °С опадів, мм опадів
118
Дата _____________
Урок 55. Внутрішні води Євразії. Найбільші річки
Клас _____________
Навчальна мета: створити загальні уявлення про особливості внутрішніх вод
Євразії; повторити, поглибити та систематизувати знання про найбільші річки
материка; вдосконалювати практичні уміння характеризувати річки, використо
вуючи карти атласа.
Обладнання: фізична карта Євразії, кліматична карта Євразії, підручники, ат
ласи.
Основні поняття: внутрішні води, річковий басейн, річкова система, режим,
живлення, притока, водоспад.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
• Від яких чинників залежить забезпеченість материка внутрішніми во
дами?
• Назвіть найбільші річки Африки, Австралії, Північної й Південної Амери-
ки. На яких з названих материків басейни внутрішнього стоку мають най-
більші площі? Чим це пояснюється?
• За допомогою карт знайдіть та назвіть: а) найдовшу річку Євразії; б) найпов
новоднішу річку Євразії; в) найглибше озеро Євразії; г) найбільше за пло-
щею водної поверхні озеро материка.
119
протягом року (Сена, Темза, Рейн, Ельба). Річки середньої Європи мають пе-
реважно снігове живлення, повінь навесні, межень — влітку (Одар, Дунай,
Дніпро, Дністер, Дон). До річок басейну внутрішнього стоку належать Волга,
Урал, Сирдар’я, Амудар’я.
3. Річки Євразії
Хуанхе (Жовта ріка) і Янцзи (Блакитна ріка) — найбільші річки Євразії,
беруть початок на пустельній північно-східній окраїні Тибету. У верхній течії
вони мають глибоке русло й приймають велику кількість приток, які стікають
із гір. Рясні мусонні дощі спричинюють катастрофічні повені. Ґанґ — священ-
на річка індійців, бере початок у льодовиках Гімалаїв. Ріка перетинає густона-
селені області Індії й Банґладеш, годує сотні мільйонів людей.
Волга — найбільша з річок Європи, типова рівнинна річка з повільною течі-
єю. Бере початок на Валдайській височині, витікаючи непримітним струмком
із невеликого болота. У своїй течії на південь Волга приймає сотні приток, най-
більші з яких — Ока й Кама.
Весняна повінь.
Дунай — міжнародна річка, перетинає територію семи європейських дер-
жав. У нижній течії утворює мальовничу дельту із сотнями мілких рукавів
і приток.
Головна річка України — Дніпро. Бере початок на Валдайській височині,
перетинає Росію, Бєларусь і протягом 981 км тече територією України. Дні-
про приймає близько 1000 приток, має весняну повінь й змішане живлення. Із
грудня до середини березня замерзає. Дніпро є найбільшою судноплавною річ-
кою України та важливим джерелом водопостачання.
використання
Господар ське
Місце витоку
якого океану
Куди впадає
Особливості
Назва річки
До басейну
живлення
Режим та
належит
притоки
річкової
Основні
долини
будови
2. Запитання
• На які види внутрішніх вод багата Євразія?
• Чому внутрішні води розподілені по території материка нерівномірно?
• У яких районах Євразії річкова мережа найбільш густа?
• До басейнів яких океанів належать річки Євразії?
• До якого басейну належать річки, які протікають у вашій місцевості?
• Чому в Євразії області внутрішнього стоку займають великі площі?
• Які характерні ознаки мають річки, що належать до різних басейнів стоку?
• Назвіть особливості режиму, живлення й характеру течії річок вашої міс-
цевості.
• Назвіть причини утворення великих масивів вічної мерзлоти в Євразії.
• У яких районах розташовані гірські й покривні льодовики Євразії?
• Де льодовиків більше — у Європі чи Азії? Чому?
• Де в Євразії, на вашу думку, існують проблеми щодо забезпечення населен-
ня прісною водою?
Хід уроку
І. Організаційний момент
Походження улоговини
Розміри
Глибина
Форма
Господарське значення
Екологічні проблеми
122
Дата _____________
Урок 57. Природні зони Євразії.
Арктичні пустелі. Тундра й лісотундра. Клас _____________
Ліси помірного поясу. Лісостепи й степи
Навчальна мета: формувати знання про природні зони Євразії; сприяти розу
мінню особливостей їхнього розміщення на території материка; вдосконалюва
ти практичні уміння та навички характеризувати природні зони: арктичні пусте
лі, тундри і лісотундри, ліси помірного поясу, степи і лісостепи; порівнювати їх
з аналогічними природними зонами Північної Америки; розвивати вміння пра
цювати в групах, використовувати різноманітні джерела географічних знань.
Обладнання: фізична карта Євразії, карта природних зон світу, карта кліматич
них поясів світу, ілюстративні (відео)матеріали природи материка, енциклопе
дії, підручники, атласи.
Основні поняття: широтна зональність, висотна поясність, природний комп
лекс, природна зона.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
123
ґрунтах із малим вмістом перегною. Багатий і різноманітний тваринний світ:
соболі, бобри, горностай, лисиці, білки, куниця, зайці, бурундуки, рисі, лосі,
ведмеді, глухарі, рябчики, шишкарі, кедрівки, дятли.
Мішані ліси розташовані в Євразії не суцільною смугою, а тільки в Європі
й Східній Азії. На заході змішані ліси починаються на півдні Скандинавського
півострова й тягнуться до передгір’їв Південного Уралу. Крім хвойних ростуть
дуб, липа, ясен, в’яз, граб. Ґрунти в основному дерново-підзолисті. Поряд із си-
бірськими породами хвойних дерев тут поширені монгольський дуб, амурська
липа, маньчжурський горіх, клен. Ґрунти бурі, лісові. Крім тварин, характер-
них для тайги, водяться уссурійський тигр, амурський кіт, єнотоподібна соба-
ка, чорний уссурійський ведмідь, кабан, плямистий олень.
Широколисті ліси Євразії також не утворюють суцільної смуги. На заході
Європи вони тягнуться від південних берегів Балтійського й Північного морів,
поступово витягуючись на Східноєвропейській рівнині. Тут на бурих лісових
ґрунтах ростуть дубові й букові ліси з домішкою граба, а в приатлантичному
районі — благородного каштана. У широколистяних лісах водяться благород-
ний олень, козуля, кабан, лісовий кіт.
4. Лісостепи й степи
Лісостеп тягнеться неширокою смугою від Середньодунайської низовини до
річки Єнісей. Зона степів — від низов’їв Дунаю й берегів Чорного й Азовсько-
го морів, огинаючи з півдня Уральські гори, до Алтаю, продовжуючись на під-
несених рівнинах східної Азії. Під трав’янистим покривом степів утворюють-
ся родючі чорноземні ґрунти. У наш час степи й лісостепи — найбільш розорані
й змінені людиною природні зони. Із тваринного світу в степах збереглися гри-
зуни — польові миші, бабаки, ховрашки, із птахів водяться степові орли, поде-
куди дрохва. Із хижаків у степу зустрічаються лисиці, степові тхори.
124
Дата _____________
Урок 58. Напівпустелі й пустелі. Субтропічні ліси.
Савана. Субекваторіальні та екваторіальні ліси. Висотна Клас _____________
поясність в Євразії
Хід уроку
І. Організаційний момент
125
Особливо багато плазунів — ящірок, змій, черепах і павукоподібних — скор-
піонів і тарантулів. У тропічних пустелях водяться різні гризуни, дикий осел,
лисиця фенек, смугаста гієна.
2. Субтропічні ліси
Субтропічні ліси, розташовані на заході й сході Євразії, сильно змінені вна-
слідок господарської діяльності людини. Зона твердолистяних вічнозелених
лісів і чагарників розташована на узбережжі Середземного моря, захищеному
горами від холодних північних вітрів. Зона субтропічних мусонних лісів на
південному сході Азії займає південну частину Великої Китайської рівнини,
південь Корейського півострова й південну половину Японських островів.
3. Савани та рідколісся
Савани, порівняно з Африкою й Південною Америкою, займають невеликі
площі на півостровах Індостан та Індокитай
4. Субекваторіальні та екваторіальні ліси
Субекваторіальні перемінно-вологі ліси займають узбережжя морів і схили
гір півостровів Індостан і Індокитай. Зона вологих екваторіальних лісів Євразії
охоплює південь півострова Індокитай, майже повністю Великі Зондські остро-
ви й південний захід острова Шрі-Ланка. Як і для екваторіальних лісів на ін-
ших материках, для них характерна пишна багатоярусна вічнозелена рослин-
ність і багатий тваринний світ.
5. Висотна поясність гір Євразії
Послідовність висотних поясів залежить від природної зони біля підніжжя
гір, їх висоти та віддаленості від океанів. У Європі найбільш чітко висотна по-
ясність проявляється в Альпах, де п’ять висотних поясів закономірно зміню-
ють один одного. Найбільша кількість висотних поясів спостерігається на пів-
денних схилах Гімалаїв. На північних схилах гір усього два висотні пояси. Це
пояснюється сусідством із нагір’ям Тибет, якому властиві суворі кліматичні
умови.
126
Дата _____________
Урок 59. Зміна природи Євразії людиною.
Охорона природних комплексів Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
127
у Бадхизькому заповіднику в Туркменістані — кулани, у Казиранґу, найстар-
шому національному парку Індії, охороняються індійський носоріг, бенгаль-
ський тигр, дикий слон, леопард, буйвол, рідкісні птахи й плазуни. У Росії,
у Байкальському заповіднику, крім охорони багатьох природних об’єктів, за-
ймаються розведенням соболя, у заповідниках Читауен у Непалі охороняють-
ся великі череди носорогів.
Асканія-Нова — найстаріший заповідник України. Тут охороняються при-
родні комплекси цілинного степу, представники тваринного світу: зубр, бізон,
кінь Пржевальського, рожевий фламінго тощо.
В Японії найбільш відвідуваний туристами національний парк Фудзі-
Хаконе-Ідзу. Охороняються вулкани, озера, джерела, водоспади, реліктова
священна ялина, чорний ведмідь, японський олень тощо.
Стельвіо — найбільший національний парк Італії в Альпах. Охороняють-
ся гірські вершини, льодовики, озера, піхтові й листяні ліси. Докладаються зу-
силля з порятунку гірського козла, бабака, оленя, горностая, тетерева тощо.
Зникаючі рідкісні рослини й тварини охороняються Всесвітнім фондом охо-
рони природи. Створено міжнародну Червону книгу, куди занесені й підляга-
ють охороні тварини й рослини, яким загрожує вимирання. Серед них найбіль-
ше представників Євразії.
128
Дата _____________
Урок 60. Населення Євразії.
Сучасна політична карта материка Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
129
Землі густоту населення. У Монако, маленькій державі на узбережжі Серед-
земного моря, густота населення найвища у світі — 15 321 осіб на 1 км2.
Робота з картою
Визначення районів Євразії з найбільшою й найменшою густотою населен-
ня. Пояснення причин нерівномірного розміщення населення на материку.
Приріст населення материка здійснюється переважно за рахунок азіат-
ських країн, для яких характерні високі показники народжуваності.
3. Політична карта Євразії
Найбільші за площею держави Євразії — Росія, Китай, Індія, Казахстан.
За кількістю населення абсолютними лідерами є Китай і Індія. У кожній із цих
країн кількість населення перевищує 1 млрд жителів. У Євразії є сім «карли-
кових» держав: Андорра, Мальта, Монако, Ліхтенштейн, Сан-Маріно та Ва
тикан. Вони розташовані в Європі, Сінґапур — в Азії.
Найбільш економічно розвинені країни розташовані в Західній Європі, се-
ред них є й світові лідери, зокрема Німеччина, Франція, Велика Британія,
Італія. В Азії найбільш розвиненою країною є Японія. Інші держави є таки-
ми, що розвиваються, але ступінь їхніх економічних досягнень різний. Знач
них успіхів в економічному розвитку досягли Китай, Індія, Південна Корея,
Сінґапур.
130
Дата _____________
Урок 62. Країни Євразії.
Німеччина. Франція. Велика Британія. Італія. Росія Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
132
Дата _____________
Урок 62. Країни Євразії.
Китай. Японія. Україна серед держав Євразії Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
134
Дата _____________
Урок 63. Тема. Євразія. Підсумковий урок *
Клас _____________
Навчальна мета: узагальнення та систематизація знань учнів за вивченими те
мами; вдосконалення навичок та вмінь роботи з картами атласа; визначення
рівня засвоєння учнями навчального матеріалу.
Обладнання: атласи, варіанти завдань.
Тип уроку: узагальнення, систематизації та контролю.
ІІ рівень
7. Визначте правильність наведеного твердження:
«Тільки в Євразії тропічний кліматичний пояс не утворює суцільної смуги.
У Південно-Східній Азії межують субтропічний і субекваторіальний пояси».
Так Ні
8. Прочитайте текст і визначте, про яку річку Євразії йдеться:
«Це найдовша та найповноводніша річка материка. Вона бере початок на
схилах Тібету, а впадає в Східнокитайське море. На річці трапляються ката-
строфічні повені та паводки, пов’язані з літніми мусонними вітрами».
Відповідь: ______________________________________________________
1
2
5
ІІІ рівень
10. Установіть відповідність між крайніми точками та їх розташуванням:
а) мис Піай;
б) мис Челюскін;
в) мис Дежньова;
г) мис Рока;
1) на крайній півночі Євразії;
2) на крайньому півдні Євразії;
3) на крайньому заході Євразії;
4) на крайній півночі Європи;
5) на крайньому сході Євразії.
11. Відмітною ознакою кліматичних умов Євразії від інших материків є:
а) вплив західного перенесення повітряних мас;
б) вплив повітряних мас з усіх чотирьох океанів;
в) пасатна циркуляція;
г) наявність областей континентального клімату.
ІV рівень
12. Обчисліть, на скільки годин раніше жителі Хабаровська (135° сх. д.) зустрі-
нуть Новий рік, ніж кияни.
Відповідь:
136
Варіант 2. Оберіть правильну відповідь.
І рівень
1. П. Семенов проводив детальні дослідження гірських масивів:
а) Кавказу;
б) Тянь-Шаню;
в) Уралу;
г) Карпат.
2. Найвищий діючий вулкан Євразії:
а) Етна;
б) Везувій;
в) Ключевська Сопка;
г) Джомолунґма.
3. Головний тип циркуляції атмосфери в Європі:
а) пасатний;
б) мусонний;
в) північно-східний перенос;
г) західний перенос.
4. Найнижчою висотою над рівнем моря в Євразії є рівень:
а) Аральського моря;
б) Каспійського моря;
в) Байкалу;
г) Мертвого моря.
5. Льодовиково-тектонічне походження мають озера:
а) Байкал, Іссик-Куль;
б) Ладозьке, Онезьке;
в) Каспійське, Аральське;
г) Балхаш, Зайсан.
6. Найбільша за чисельністю населення країна Євразії і світу:
а) Індія;
б) Німеччина;
в) Китай;
г) Японія.
ІІ рівень
7. Визначте правильність наведеного твердження:
«Внутрішні райони Азії, «закриті» горами від впливу океанічних повітря-
них мас, відрізняються особливо сухим і різко континентальним кліматом. Тут
утворилися величезні пустельні простори».
Так Ні
8. Прочитайте текст і визначте, про яке озеро Євразії йдеться:
«Акваторія озера проголошена зоною екологічного лиха. Раніше воно бу-
ло одним з найбільших в Азії. Від початку 60-х років ХХ ст. озеро гине. Це
пов’язано з інтенсивним забором вод річок, які впадають в нього,— Амудар’ї
і Сирдар’ї. Площа озера скоротилася в кілька разів, а там, де раніше була вода,
утворилася пустеля».
Відповідь: ______________________________________________________
9. Установіть відповідність між морями, що омивають береги Євразії, та циф-
рами, якими вони позначені на картосхемі
а) Червоне;
б) Берінґове;
в) Біле;
г) Аравійське;
137
ІІІ рівень
10. Установіть відповідність між тектонічними структурами та формами
рельєфу:
а) Сибірська платформа;
б) області альпійської складчастості;
в) Індостанська платформа;
г) Китайсько-Корейська платформа;
1) Альпи, Карпати, Кавказ;
2) Середньосибірське плоскогір’я;
3) Східноєвропейська рівнина;
4) плоскогір’я Декан;
5) Велика Китайська рівнина.
11. На півночі Європи зима тепліша, ніж на півночі Азії, завдяки:
а) впливу теплої течії;
б) Скандинавським горам, що перешкоджають руху холодного повітря;
в) вільному пересуванню повітряних мас над рівнинними просторами Єв
ропи;
г) пасатній циркуляції.
ІV рівень
12. Обчисліть, на скільки годин раніше жителі Токіо (139° сх. д.) зустрінуть
Новий рік, ніж кияни.
Відповідь: ______________________________________________________
Домашнє завдання
138
Дата _____________
Урок 64. Природні ресурси материків і океанів,
їх класифікація. Використання природних ресурсів Клас _____________
Хід уроку
І. Організаційний момент
139
Земельні ресурси — території, які необхідні для життєдіяльності людей
(для будівництва міст і сіл, фабрик і заводів, доріг, поховання відходів і, зви-
чайно ж, для сільського господарства).
Біологічні ресурси — багатства рослинного та тваринного світу Землі.
Серед біологічних ресурсів важливе значення для людей мають ліси. У наш
час лісами вкрито близько 30 % поверхні суходолу.
Кліматичні ресурси належать до невичерпних природних багатств, що
включають сонячну енергію, вологу й енергію вітру.
Ресурси Світового океану. Біологічні ресурси океану, 90 % яких становить
риба. Мінеральні ресурси. На шельфі інтенсивно ведеться видобування нафти й
газу, кам’яного вугілля, руд металів, будівельних матеріалів. У морській воді
розчинено близько 100 хімічних елементів, у тому числі й золото. Енергетичні
ресурси Світового океану. Поки що з них найбільше використовується енергія
припливів і відливів. У перспективі передбачається й використання термаль-
ної енергії океанських вод і енергії хвиль.
2. Природоохоронні території
Заповідник — ділянка території або акваторії, на якій весь природний
комплекс зберігається в природному стані, заборонена будь-яка господарська
діяльність. Використовується для комплексних наукових досліджень.
Національний природний парк — природоохоронна установа загальнодер-
жавного значення, яка створюється з метою збереження, поповнення та ефек-
тивного використання природних комплексів і об’єктів, які мають особливу
цінність. Особливістю національних парків є поєднання в них природоохорон-
ної діяльності з раціональною організацією відпочинку населення й туризмом.
Заказник — природоохоронний об’єкт, що являє собою територію (аквато-
рію), на якій у певний сезон або періодично охороняється частина природного
комплексу: окремі види тварин чи рослин, ґрунти, гірські породи тощо
Інші природоохоронні території: ботанічні сади, дендрологічні сади, зоо-
парки, пам’ятки природи.
140
Дата _____________
Урок 65. Зміна природи під впливом господарської
діяльності людини. Практична робота 12 «Вивчення Клас _____________
основних видів забруднення навколишнього
середовища й установлення джерел їх надходження»
Хід уроку
І. Організаційний момент
141
у продукти харчування й потім в організм людини. Перевищивши певну кон-
центрацію, метали завдають непоправної шкоди всьому живому.
За оцінками фахівців, людина істотно змінила й освоїла близько 60 % тери-
торії суходолу. Природний вигляд деяких природних зон можна спостерігати
тільки в заповідниках. Результатом господарсько-перетворювальної діяльнос-
ті людини є виникнення антропогенних ландшафтів — суттєво змінених при-
родних комплексів.
2. Основні види забруднення навколишнього середовища
Механічне — забруднення твердими предметами, тарою, спрацьованими
предметами, що накопичуються на земній поверхні
Хімічне — забруднення речовинами й сполуками штучного походження,
які взаємодіють із природними речовинами та порушують кругообіг речовин та
енергії.
Біологічне — поширення організмів, що виникли в результаті життєдіяль-
ності людства (нові види хвороб тварин, бактерій та вірусів, таргани, пацюки
та ін.).
Радіаційне — відбувається під час випробування ядерної зброї, захоронен-
ня радіоактивних відходів, аварій і катастроф на атомних станціях та інших
об’єктах з атомними двигунами
142
Дата _____________
Урок 66. Комплексна проблема забруднення
навколишнього середовища. Природокористування. Клас _____________
Міжнародне співробітництво в розв’язанні
екологічних проблем
Хід уроку
І. Організаційний момент
143
4. Природокористування
Головною екологічною проблемою материків та океанів є комплексне за-
бруднення навколишнього середовища. Катастрофічна ситуація, що виникла,
свідчить про необхідність докорінної перебудови взаємин людини й природи.
Природокористування — наукова й виробнича діяльність, спрямована на
задоволення потреб людства за допомогою природних ресурсів.
Вона містить знання й закономірності природних і суспільних наук, є су-
міжною дисципліною.
5. Раціональне й нераціональне природокористування
Виділяють раціональне (тобто розумне, продумане, правильне) і нераціо
нальне (нерозумне) природокористування. За умови нераціонального приро-
докористування легкодоступні природні ресурси використовуються у великій
кількості, але переробляються не повністю, що призводить до їх швидкого ви-
снаження, утворення великої кількості відходів і сильного забруднення навко-
лишнього середовища. У наш час найбільш актуальним завданням є перехід
усіх країн світу до раціонального природокористування — методів господарю-
вання, заснованих на досягненнях науки й техніки, що передбачають продума-
не й ощадливе використання природних ресурсів, відновлення екологічної рів-
новаги й комплексну охорону навколишнього середовища.
6. Необхідність міжнародного співробітництва
в розв’язанні екологічних проблем
У питаннях застосування методів раціонального природокористування ба-
гато розвинених країн досягли значних успіхів. У країнах, що розвиваються,
проблеми охорони природи розв’язуються вкрай повільно через брак коштів.
Однак світова громадськість уже усвідомила необхідність провадити міжна-
родне співробітництво з питань розв’язання екологічних проблем планети.
7. Провідні міжнародні організації з питань охорони природи
«Міжнародна комісія з охорони навколишнього середовища й розвитку»
(МКОСР), «Глобальний фонд навколишнього середовища» (КФО), «Всесвітня
метеорологічна організація» (ВМО), «Міжнародний союз з охорони природи»
(МСОП). Найбільша громадська екологічна організація планети — «Ґрінпіс»
(англ. — «зелене світло»).
144
Література