сиция

В. М. БОЙКО, С. В. МІХЕЛІ
УДК 911(075.3)
ББК 26.8я721
Б77

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(наказ Міністерства освіти і науки України від 07.02.2014р. № 123)

ВИДАНО ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ. ПРОДАЖ ЗАБОРОНЕНО

Наукову експертизу здійснював Інститут географії Національної академії наук України

Експерт — А. А. Мозговий, старший науковий співробітник
Інституту географії Національної академії наук України, кандидат географічних наук

Психолого-педагогічну експертизу здійснював Інститут педагогіки

Національної академії педагогічних наук України
Експерт — М. Г. Криловець, професор Інституту педагогіки Національної академії
педагогічних наук України, доктор педагогічних наук

Відповідальні за підготовку підручника до видання:

Р. В. Гладковський, головний спеціаліст департаменту загальної середньої
та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України
Н. І. Забута, завідувач сектору науково-методичного забезпечення змісту
природничо-математичної'та технологічної освіти відділу науково-методичного
забезпечення змісту освіти основної і старшої школи
Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України

Б о й к о В. М.
Б77 Географія : підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. /
В. М. Бойко, С. В. Міхелі. —Харків: СИЦИЯ, 2014.— 2 5 6 с .: іл.
13ВЫ 978-966-2542-60-8.
УДК 911(075.3)
ББК 26.8Я721

ISBN 978-966-2542-60-8 © Бойко В. М., Міхелі С. В., 2014

© Видавництво «СИЦИЯ», 2014
 ДОРОГІ ДРУЗІ!
У 6 класі на уроках географії ви пізнаватимете навколиш­
ній світ. Географія — стародавня і водночас сучасна наука.
Вивчаючи її, ви здобудете знання про Землю.
Вивчення географ ії у ш колі розподілене на окрем і
частини - курси. У 6 класі з курсу загальної географії ви
дізнаєтеся про мандрівників, їхні подорожі й відкриття,
завдяки яким стало можливим геоірафічне пізнання Землі.
Ви навчитеся розуміти «мову» плану місцевості й географіч­
ної карти, які відображають земну поверхню. Ви відкриєте
для себе оболонки-сфери нашої планети —літосферу, гідро­
сферу, атмосферу, біосферу, що разом утворюют ь особли­
ву географічну оболонку Землі. Ви ознайомитеся з розселен­
ням і культурними особливостями народів нашої планети.
Насамкінець ви зрозумієте, як впливає на природу земної
кулі людина своєю господарською діяльністю.
П ідруч н и к розп о вість багато н о во го , ц ік ав о го й
потрібного сучасній освіченій людині. Вивчення географії
відкриває двері до пізнання рідного краю, своєї країни, всієї
Землі.

А тмосф ера Гора Приплив Дельта Повінь Риф Затока Низовина

Бархани Савана Європа Геологія Вугілля Архіпелаг Вулкан О зеро
Ландш афт М еридіан Глобус Океан Цунамі Острів Захід Параг
Компас Землетрус Магма Америка Колумб Каравела
Каньйон Клімат Кратер Антарктида Ураган Сніг
А стеносф ера Повітря Паводок Протока
Б олото Біосф ера Гідросф ера Київ
Флюгер Вода Річка Опади
Дюна Брижі Австралія Лід
М етеоцентр Півкуля Яр
Координати Утилізація
Айсберг Довкілля
Атлас Літо
Джунглі Горизонт
Південь Африка
Область Вікінги
Долина Екологія
Ресурси Ядро
О падом ір Країна
Україна Зем ля
Рельєф Байкал
Ізотерм и Барометр
Е розія Стеї Рівнина
Льодовик Роса
С ередовищ е ІІвніч
М етеорологія Материк Схід
Випаровування Р е п е р Балка
Експедиція Карта Тайга Височина
Плоскогір'я Ставок Туман Град Д ощ
Полюс Екватор Тропік Азів Місто Горизонт
Подорож Нафта Базальт Пустеля Штиль Вітер
М оре Б ентос Гейзер Хмари Сезон В одосп ад Територія Канал А мазонка
Кратер Гномон П аморозь Острів Інтернат М ежень Еверест Ніагара
Конденсація Навігатор Погода Анемометр План Русло Батискаф
 ЗМІСТ
Як працювати з підручником . . . 6
ВСТУП § 1- Щ о вивчає географія 8
§ 2. Географічні дослідження 12

РОЗДІЛ І. Тема І . Уяв. і е н н і ї про Землю в давнину

РОЗВИТОК § 3. Уявлення про Землю в давні ч ас и ............................ 17
ГЕОГРАФІЧНИХ Тема 2. Відкриття нових земель та павколосвітігі подорожі
ЗНАНЬ ПРО § 4. Пізнання нових зем ель.............................................. 21
§ 5. Великі географічні відкриття.................................... 24
§ 6. Навколосвітні експедиції та відкриття материків 28
Тема 3. Сучасні дослідження
§ 7. Сучасні географічні дослідж ення............................ 32
Тематичний контроль............................................................ 37

РОЗДІЛ II. Тема 1. Оріснтуваппя па місцевості

ЗЕМЛЯ § 8. Способи орієнтування на місцевості............ 39
НА ПЛАНІ § 9. Поняття про ази м ут.......................................... 42
ТА КАР П Тема 2. Способи зображення Землі
§ 10. Які є способи зображення земної поверхні 45
§11. М асш таб............................................................. 48
Тема 3. План, його основні ознаки
§ 12. П л а н ................................................................... 51
§13. Складання ш ан у місцевості.......................... 54
Тема 4. Географічні карги
§ 14. Географічна карта —образ Землі.................. .57
§ 15. Види географічних к а р т ................................ .60
Тема 5. Географічні координати
§16. Градусна сітка на глобусі й к а р т і.................. ,63
§17. Географічні координа ти.................................. .65
Тематичний контроль....................................................... .69

РОЗДІЛ III. Тема 1. Літосфера

ОБОЛОНКИ § 18. Внутрішня будова З е м л і.................................. .71
ЗЕМЛІ § 19. Літосферні п л и т и .......................................................... .74
§ 20. Землетруси........................................................... .78
§21. Вулканізм і вулкани. Гейзери.......................... .82
§ 22. Зовнішні процеси, шо змінюють земну кору .86
§ 23. Породи, що складають земну к ору................ .90
§ 24. Абсолютна і відносна висота місцевості . . . . .94
§ 25. Рівнини................................................................. .99
§ 26. Г ори....................................................................... 103
§ 27. Рельєф дна о к е а н у ............................................. 108
§ 28. Унікальні форми рельєфу................................ 112
Тематичний контроль..................................................... 115

4
Тема 2. Атмосфера
§ 29. Будова атм о сф ер и ............................
§ ЗО. Добовий хід температури повітря ..
§31. Річний хід температури повітря . ..
§ 32. Освітлення й теплові пояси Землі .
§ 33. Атмосферний т и ск ............................
§ 34. В іт е р ....................................................
§ 35. Вологість п овітря...............................
§ 36. Атмосферні о п а д и ............................
§ 37. Погода...................................................
§ 38. К лім ат...................................................
§ 39. Кліматичні п о яси ..............................
§ 40. Вплив людини на атмосферу..........
Тематичний контроль....................................
Тема 3. Гідросфера
§41. Світовий о к е а н ..................................
§ 42. Властивості вод Світового океану..
§ 43. Х ви лі.....................................................
§ 44. Т ечії.......................................................
§ 45. Життя в морях та океанах................
§ 46. Океан та лю дина................................
§ 47. Р іч к и .....................................................
§ 48. Робота і характер течії річок............
§ 49. О зера.....................................................
§ 50. Б олота...................................................
§51. Штучні водотоки і водойми............
§ 52. Льодовики та багаторічна мерзлота
§ 53. Підземні в о д и ....................................
Тематичний контроль....................................
Тема 4. Біосфера та грунти
§ 54. Біосф ера...............................................
§ 55. Грунти...................................................
Тема 5. Природні комплекси
§ 56. Природні комплекси........................
§ 57. Географічна оболонка......................
§ 58. Природні з о н и ..................................
Тематичпий контроль....................................

Тема 1. Кількість і розміщення населення Землі РОЗДІЛ IV.

§ 59. Кількість і розміщення населення 233 ПЛАНЕТА
§ 60. Раси і народи світу.................................. 236 ЛЮДЕЙ
Тема 2. Держави світу
§61. Країни світу............................................... 242
Тема 3. Вплив людини на природу
§ 62. Забруднення довкілля та його охорона 248

Матеріал для довідок........

253 ДОДАТКИ
Покажчик термінів і понять

№ З а в д ан н я
й запитання перед
текстом параграфа
допоможуть при­
гадати вже відоме
вам із природознав­
ства й курсу «Рідний
край», які ви вивча­
ли в 5 класі.
ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ
Охопити поглядом усе різноманіття поданої в підручнику
інформації допоможе Зміст. Щоб ознайомитися з тим, як
побудовано підручник, уважно розгляньте зображені на
малюнках сторінки. Порад указано, які відомості вміщено
в різних рубриках.
Для кращого засвоєння нового матеріалу параграфи роз­
ділені на частини. Вдумливо читайте текст кожної частини.
Новітерміни і поняття втексті виділено жирним шрифтом, а
назви географічних об’єктів — курсивом. Зазначений об’єкт
обов’язково знаходьте на карті. Цедопоможе вам з’ясувати
його місце у світі й просторі.

Подано тлумачення
слів іншомовного
походження і гео­
графічних назв.

Наведено
ін ф о р м а ц ію про
найвищі і найдовші,
найбільші і найвідо-
міші, тобто рекордні
(видатні) географічні
об'єкти і я вий#.

0-(-9Л№МП'-ТАйИ_ і— Л
т» Коротко написано
про найголовніше,
подано а "значення
нових терміни і поняті.
>
{ЗАПИТАННЯ ІЗАВДШН$~\

1. Запитання
на повторення.

6. Творчі завдання.

® І КНИЖКОВА п о л и ц я І
^ К о л и вивчено уроки,
р а д и м о п роч и тати
додаткову літературу.

6
 О знайомивш ись з матеріалом теми, відповідайте на
запитання і виконуйте завдання. На прості запитання кожен
із вас зможе відповісти, прочитавши параграф. Творчі ж
завдання, що виділені окремо, — складніші. Той, хто з
ними впорається, може бути впевненим, що зрозумів тему.
Є завдання, які передбачають звернення до такого джерела
інформації, як Інгернет.
Крім підручника, вам знадобляться різні географічні
карти. їх зібрано в навчальному атласі для б класу. Д л яд о -
сліджень і практичних робіт, які є обов’язковими для вико­
нання, вам потрібні будуть робочий зошиті контурні карги.

Цікава географія
Ця рубрика містить
сті,
додаткові відомості,
що поглиблюють
знання з теми.
4

Карти і картосхе­
ми відображають
пош ирення г е о ­
графічних об'єктів,
явищ і процесів у
просторі.

1ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ 1
Завдання, яідзапрого-
ю ва да в иконат и разо м
з однокласниками на
уроці, об'єднавшись у
групи.

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРН Е т Г |
З а в д а н н я для ви к о ­
ристання Інтернетуяк
додаткового дж ерела
ге о гр а ф іч н о ї ін ф о р ­
мації.
[ ПРАКТИЧНА РО Б О ТА )

Завдання для прове-

* де ння спостереже ньнз
місцевості, виконання
робіт на контурній карті,
практичних вправ.

7
ВСТУП
§ 1. ЩО ВИВЧАЄ ГЕОГРАФІЯ
Пригадайте з курсу природознавства, які науки вивчають
природу.
Які вам відомі джерела природничих знань?

ЯК ВИНИКЛА ГЕОГРАФІЯ. Географію вважають наукою

стародавньою, оскільки виникла вона понад 2,5 тис. років
тому. У давні часи люди не вміли пояснювати явищ а при­
роди, а тим більше — зв’язки між ними. Вони не могли
зрозуміти, я к ви никає вітер, чому гримить грім і спалахує
блискавка, чому ростуть і в’януть рослини, чому на морі
іноді здіймаються велетенські хвилі, а земля здригається
від землетрусів. Не розуміючи цих явищ , люди поклоня­
лися різним богам. Кожний з них відав своїм «царством»:
Гея — богиня Землі небом, лісами, морями. Матір’ю всіх богів, яка породи­
у стародавніх греків ла небо, море і гори, стародавні греки вважали богиню
Землі — Гею.
гювогажгслсво™» /
Слово г е о г р а ф ія
Саме тому давньогрецький учений Ератосфенш в IIІ ст.
до нашої ери, вивчаючи Землю, назвав своє заняття геогра­
утворене від імені фією. Відтоді вивчення Землі або її частин почали називати
богині Зем лі Геї географією.
(иге>і)ісловакграфо>і ЩО ВИВЧАЄ СУЧАСНА ГЕОГРАФІЯ. Нині географія - це
—пишу. Отже, «гео­
графія» у перекладі
наука, яка вивчає і пояснює розподіл яви щ у просторі — на
з грецької означає Землі, материках, у певній країні чи місцевості. Географи
зеїдагеошс.

Мал. 1. Географія — система наук

8
 ВСТУП

шукають відповіді на запитання «де?» і «чому?»

(тобто чому явища відбуваються там, де вони
відбуваються?). Нині існує багато
різних наук і наукових
Люди живуть і працюють на рівнинах і в галузей — близько 15 тис.
юрах, серед лісів і в степах, у холодній тундрі й Серед них більш як 80 наук нале-
спекотиих пустелях. Вони зводять будинки та жатьдо географічних.
мости, будують фабрики й заводи, виплавляють
метали і створюють машини, вирощують різні
рослини й розводять тварин. Про все це різно­
маніття — природні умови, населення, його Географічні процеси
господарську’діяльність як в окремих країнах, — це послідовні зміни
так і на всій земній кулі — дає уявлення гео- об'єктів і явищ, що від­
ірафія. Знання про розташування, місце має буваються в природі та
суспільстві. Наприклад,
для географії таке саме значення, як таблиця
рух повітря в атмосфері
множення для математики. Географія також або води в річці, збіль­
розкриває зв’язки між світом людини і світом шення кількості населення,
природи. розвиток промисловості
Сучасна географія поділяється на багато тощо.
окремих наук (галузей). Серед них виокрем­
люють географію фізичну та географію соці­
Географічні явищ а
альні' і економічну. Фізична географія вивчає — це події на Землі, що є
природу Землі (із грецької «фізис» — приро­ результатом природних
да). Соціальна і економічна географія вивчає або суспільних змін.
населення та його господарську діяльність Наприклад, вітер, дощ,
(тобто Землю як оселю людства). Кожний з землетруси, морські хвилі,
виверження вулканів,
цих основних напрямів географії поділяється
народжуваність,
на окремі науки (мал. 1). Отже, географія — це безробіття та ін.
наука про Землю, її природу, населення та
його господарські' діяльність, про взаємодію
людей і природи. Г еограф ічні о б ’єкти
У цьому полягає дивовижність географії — — це природні або штуч­
вона вивчає і природу, і діяльність людей, ні (створені людиною)
і весь світ загалом, і конкретну місцевість. утворення на Землі, які
Тому географічне дослідження є всебічним характеризуються певним
географічним положенням.
(комплексним). Воно стосується іеографічних
До них належать рівнини,
об’єктів, явищ і процесів (мал. 2). Об’єктами гори, вулкани, річки, озера,
вивчення географії є світ довкола нас, природні населені пункти тощо.
й соціальні явища, пов’язані із середовищем і
Мап. 2. Основні географічні поняття
місцем розташування.
ДЖЕРЕЛА ГЕОГ РАФІЧНОЇ ІНФОРМАНТІ. Звідки можна
почерпнути знання з географії? Окрім підручника, джерела­
ми інформації слугують географічні довідники й енцикло­
педії, карги й атласи. Насичені географічними відомостями
журнали й газети.
ВСТУП

Інтернет —дж ерел о знань Багато нового, корисного й цікавого можна

У наш час Інтернет — це най більш дізнатися зрадіо- йталепередач, які інформують
широке й доступне дж ерело ін­ про прогноз погоди, стихійні явища, культуру
формації. Через всесвітню мере­ населення різних країнтощо. Нині, щоб здобути
жу можна ознайомитися з будь- потрібні географічні відомості, користуються
якими географічними галузями й
науковими дослідженнями. Там
послугами всесвітньоїкомп’ютерноїмережі Ін­
ви зм ож ете знайти відповіді на тернет. Зїїдопомогою можна залічені хвилини
багато запитань. У підручниках і отримати різнорідну геоірафічнуінформацію —
навчальних посібниках інформація картографічну, текстову, відео-, звукову.
швидко «старіє», авінтернеті Справжніми сховищами скарбів, що увібра­
вона постійно ли різноманітні відомості минулого, є музеї.
оновлюється.
Джерелом ваших о собистих географічних від­
криттів можуть стати екскурсії та туристичні
подорожі (мал. 3).
ЗНАЧЕННЯ ГЕОГРАФІЧНИХЗНАНЬ. Взддавніх часів гео­
графія слугувалалюдям. Географи розкрили і продовжують
розкривати чимало таємниць природи. Завдяки 'їхнім до­
слідженням люди отримали відповіді на багато запитань.
Наприклад, чому йде дощ або дме вітер? Чому в Африці
спекотно, а в Антарктиді цілорічно панує холод? У яких
районах Землі потрібно шукати нафту, залізнуруцуабо інші
корисні копалини?
Сучасна людина потребує географічних знань про місця
земної поверхні (гори, моря, річки, міста, країни, материки)
та 'їх розташування на карті. Вона має знати про природні
ресурси, клімат, води, грунти, рослинність ітваринний світ,
Мал. 3. Джерела стихійні лиха, населення, культуру, релігію, господарство
географічнихзнань в своїй країні, інших державах, в усьому світі. Такі знання

10
 ВСТУП

необхідні для розуміння поточних подій, рішень, які ухвалю­

ють окремі люди, компанії, уряди щодо вибору місць для під­
приємств, торгіші, перевезень, організації відпочинку та ін.
Навіть у паш час, коли людина озброєна мобільними
телефонами, ОР8-навігаторами та іншими пристроями,
не втратили значення такі географічні навички, як уміння
орієнтуватися за компасом і Сонцем, користуватися баро­
метром та іншими приладами, читати карту. Але перш за
все географія дає розуміння того, що людина — це частина
природи. Географія роз’яснює, як краще використовувати
багатства природи, що робити, щоб природа не збідніла, щоб Знаряддя
не зникли ліси, не обміліли річки, не втратили родючості географа
Грунти. Вона розвиває екологічне мислення людини, формує
дбайливе ставлення до нашої унікальної планети.

< JK ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ У
Географія — це наука про Землю, її природу, населення т а його господарську
діяльність, про взаємодію людей і природи.
О б’єкти вивчення географії: природа, населення, господарство.
Складові географії — наукові галузі: фізична географія (вивчає природу Зем­
лі), соціальна географія (вивчає населення) та економічна географія (вивчає
господарську діяльність людей).
Джерела географічної інформації: підручник, енциклопедії, довідники, слов­
ники, географічні карти й атласи, журнали й газети, радіо- і телепередачі,
Інтернет, музеї, туристичні мандрівки.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Що означає слово «географія»?
Які вам відомі галузі географії? Що вивчає сучасна географія?
Із яких джерел можна почерпнути географічну інформацію?
Поясніть на прикладах значення географії для життя й діяльності людини.

5. Розгляньте мал. 3. Якими джерелами географічної інформації вам вже д о ­

водилось користуватися? Із допомогою батьків складіть переліктих джерел,
якими користується ваша родина.
Д ж ерела географічної інформації'
Літературні Картографічні Електронні

® С ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ j
Г.п
Скориставшись пошуковою системою (Google, Мета, Яццекс та ін.), знайдіть
відомості про одну з галузей географії (гідрологія, кліматологія, географія на­
селення або ін.) та підготуйте інформацію для повідомлення на уроці (у вигляді
короткого усного виступу або невеликої презентації на три-чотири слайди).

11
 ВСТУП

§2. ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Пригадайте.проякіметоди вивчення природа ви дізналися
з уроків природознавства в 5 класі.
Якими вимірювальними приладами ви вмісте користуватися?

МЕТОДИ ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Географічні

знання здобувають у різний спосіб. Способи, задопомогою
яких вивчають тойчи інший об'єкт,явище, процеси природи
та суспільства, називають методами досліджень.
Найдавнішим єопкй>іптйл£єлш5дослщжєння. Він полягає
в описі об’єкта (де розташований, як змінювався з часом,
я к впливає на інші об’єкти тощо). Опис роблять на основі
спостережень за явищами і процесами. Цей метод і нині
Слово е к с п е д и ц ія є одним з основних. Давнім є також експедиційний метод.
уперекладіз латин­ Експедиція — це відрядження групи люде йдлядослідження
ської означ ае похід. певних об’єктів чи явищ. Матеріал, зібраний в експедиціях,
станови ть осно ву гео графіч ного досл ідже н ня. Сп ираюч и сь
на нього, географічні знання уточнюються, поглиблюються,
* 0 Ю і Я й в » тобто наука розвивається.
Історит кй методдає змогу з’ясувати, коли виникі якп о -
Емблема експедиції тімрозвивавсяучасіоб’єктчи явище. Із вивчення матеріалів,
наЕверест що зберігаються в архівах (еховищахдокументів) і музеях, з
аналізу стати стичних даних і розпочинається дослідження.
Х<5>тшгрй^й«іао>і0яо5дослідженняполягаєувизначенніміс-
цезнаходження об’єктів і нанесенніїх на карту. Вміло читаючи,
аналізуючи й порівнюючи географічні карти, дослідник може
отримати чимало потрібної інформації. Аерокосмічний метод
полягає у вивченні поверхні Землі за знімками, зробленими
з літаків і космічних апаратів (мал. 4).

Мал. 4. Вивчення поверхні Землі зазнімками з космічних апаратів і літаків

 ВСТУП

Досящники ретельно вивчають літературу — все, що вже

написано зданої теми. Вони аналізують і зіставляють історичні
документи, стати стичні дані, об’єкти та явища. Використавши
таким чином досвід іншихдослідників, кожний робить і свій
внесок у наукове пізнання світу.
ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. Від давніх-
давен ідонині географи проводятьсіюстереження. Ви також
можете скористатися цим методом до слідження, аби більше
дізнатися про різні об’єкти, явища і процеси.
Спостереження можна проводити в школі на географіч­
ному майданчику або вдома, використовуючи нескладні
прилади. Так, задопомого ю гномона (рейки завдо вжки 1 м)
ви можете дослідити, як змінюється висота Сонця над гори­
зонтом протягом року. Д ля цього у 20-х числах кожного
місяця, опівдні (приблизно о 12-й год), вимірюйте довжину
полуденної тіні гномона (мал. 5). Ц ідані вам знадобляться,
коли ви згодом вивчатимете тему «Атмосфера». Звертайте
увагу нате, як змінюється довжина тіні гномона щомісяця.

Гномон

Мал. 5. Вимірювання довжини полуденноїтіні і кута падіння

сонячних променів задопомогою гномона
Також нескладно провести метеоралогіняі спостереження
(спостереження за погодою) —за зміною температури повітря,
станом неба (хмарністю), опадами, напрямком вітрута іншими
погодними явищами. Такі спостереження проводять щодня.
Температуруповітря, я к б и вже знаєте, вимірюють задопомогою
термометра. Проте варто пам’ятати: якщо його встановити
неправильно, наприклад на сонці, то прилад покаже не тем- Термометр на будівлі
у м. Харкові
пературуповітря, а наскільки градусів нагрівся сам термометр.
13
 ВСТУП

Умовні знаки Хмарність (ступінь покриття неба хмарами) визначають

П означення на око: безхмарно (коли небо ясне іхмар немає), невелика,
хмарності мінлива (якщо хмари закривають приблизно півнеба) чи
суцільна (коли хмарами закрите все небо).
О 0 Спостерігайте за наявністю опади. Во ни можуть випадати
Безхмарно Невелика
з хмар у рідкому (дощ, мряка) і твердому (сніг, град) станах
0 • або можуть утворювати ся наземній поверхні та різних тілах
Мінлива Суцільна (туман, роса, іній, паморозь).
Важливо спостерігати й за іншими явищами, пов’язаними
Позначення опав ів
з погодою, — коли бувають заморозки, за яких умов вини­
V. с
* кають веселка, іроза, буря, хуртовина тощо.
Дощ Сніг Напрямок еітруможна встановити задопомогою флюгера
А (якщо він є на географічному майданчику в школі). Його
/ \ визначають за тією стороною горизонту, звідки дме вітер.
Град Туман Коли, наприклад вітер дме із заходу на схід його називають
,___ , західним. Якщо в школі флюгера немає, можна скористатися
даними прогнозу погоди, який щодня повідомляють по те­
Роса Іній
лебаченню, друкують у газетах або розміщують в Інгернеті.
РО Результати своїх спостережень за погодою потрібно
Паморозь записувати в календарі погоди (табл. 2).
Цікавими Є Й фенологЬіні спостереження — спостереження
за сезонними змінами врослинностітатваринномусвіті.Для
систематичних фенологічних спостережень оберіть невелику
д іл я н к у з кількома деревам и, кущами та тр ав’яним и
рослинами поблизу свого будинку, школи чи в парку. Якщо
подивитесь уважно, ви помітите там і представників тварин­
ного світу: мурашок, жуків, черв’яків, пташок та ін. Навіть
у місті можна зустріти білку, їжака, жабу озерну та інших
тварин і обережно, щоб не налякати та не завдати шкоди,
спостерігати за ними.
Спираючись на свої результати спостережень, ви легко
зможете уявити географ ічні явища, розуміти причини їх ви­
никнення, аналізувати природні процеси та прогнозувати
зміни, які відбуваються в природі. Спостерігаючи, ви навчи­
теся користуватися приладами. А головне — ви відкриєте для
Фенологічні зміни себе унікальний світжи вої природи зії натхненною земною
в природі красою, яка потребує захисту й охорони.

ф - СОсновніЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
методи географічнихдосліджень: описовий, експедиційний, історич­
ний, картографічний, аерокосмічний, спостереження.
Власні дослідження можна проводити на основі своїх спостережень: за зміною
висоти Сонцянадгоризонтом, метеорологічних (за погодою) та фенологічних
(за змінами в рослинності та тваринному світі).

14
 ВСТУП

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ }
ф ; 1. Назвіть основні методи географічних досліджень.
2. У чому полягає експедиційний метод дослідження?
3. Розкажіть про картографічний метод пізнання.
4 . За якими явищами проводять метеорологічні спостереження?
5. Які спостереження називають фенологічними?

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ )|
© с
▼ Яі
Знайдіть сайти, що містять метеорологічну інформацію (ключові слова: погода,
метеопрогноз, синоптик). Які показники погоди зазначені на сайтах? З ’ясуйте,
яка погода очікується завтра. Як вона зміниться через тиждень?

СПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ) І
Тема: С п ост ер еж ен н я на м ісц ев о с т і з а зм ін ам и в природі
1. У 20-х числах кожного місяця приблизно о 12 год вимірюйте довжину тіні
гномона для визначення висоти Сонця над горизонтом. Результати спосте­
режень записуйте в накресленій у зошиті таблиці (табл. 1).
Таблиця 1
С п ост ер еж ен н я з а д ов ж и н ою тіні гн ом она

2 . Проводьте спостереження за погодою. Результати записуйте в календарі

погоди за зразком (табл. 2).
Таблиця 2
К ал ен дар погоди з а ____ вересень ____ м ісяць
Елементи погоди
Дата Температура Напрямок, Інші явища
Хмарність Опади
повітря, *С швидкість вітру, м /с
1 21 О \ 1 0 -1 5
о0
2 20 Э оо —► 5 -1 0 Веселка

3. Проводьте спостереження за сезонними змінами в природі. Результати

занотовуйте в накресленій у зошиті таблиці (табл. 3).
Таблиця З
К ал ен дар ф ен ологічн и х с п о с т е р е ж е н ь
Місяць року Зміни в рослинності Зміни в тваринному світі
В ересень

15
РОЗДІЛ І
РОЗВИТОК ГЕОГРАФІЧНИХ
ЗНАНЬ ПРО ЗЕМЛЮ

Т ем а 1. УЯВЛЕННЯ ПРО ЗЕМЛЮ ВДАВНИНУ

Тема 2 . ВІДКРИТТЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

ТА НАВКОЛОСВІТНІ ПОДОРОЖІ
Тема 3. СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вивчаючи розділ, ви:

• дізнаєтеся про те, якудавнину різні народи
світу уявляли Зем люта як зображали її на
перших географічних каргах;
• дістанете уявлення про відкриття нових
земель, навколосвітні плавання й сучасні
дослідження Землі;
• навчитеся добирати й аналізувати нову
інформацію;
• розвиватимете вміння читати географічні
карги, користуватися додатковими джере­
лами знань.
Т ем а 1
УЯВЛЕННЯ ПРО ЗЕМ ЛЮ
В ДАВНИНУ

§ 3 . УЯВЛЕННЯ ПРО ЗЕМЛЮ

В ДАВНІЧАСИ
Пригадайте з уроків історії, як жили первісні люди — збирачі
та мисливці.
Якою люди в давнину уявляли форму Землі?

ПІЗНАННЯ ЗЕ М Л І В П ЕРВ ІС Н І ЧАСИ. Знання

про природу були потрібні ще первісним людям
(40 — ЗО тис. років тому). Вони пізнавалидовкіл-
ля, щ об збирати плоди, ловити рибу, полювати
на диких тварин, рятуватися від стихійних сил
природи. П ервісні збирачі та мисливці нам ага­
лися розш ирити обжиті місця за рахунок більш План, накреслений 1 3 тис.
віддалених земель. Т ак вони дедалі більш е піз­ років тому на бивні
навали простір. мамонта
Краєвиди люди здавна зображували у вигляді (Черкаська область,
насічок на стінах печер, корі дерев, кістках тва­ Україна)
рин. Т ак передавалася наступним поколін н ям
інформація про мисливські угіддя та пастки, про
шлях до нових місць. Такі стародавні замальовки
знайдені в багатьох частинах світу — в Європі, Азії,
Африці. Прадавні українці також залиш ити після
себе географічні відомості. Під час археологічних
розкопок у Черкаській області було знайдено би­
вень мамонта із малю нками, ш о зроблені наш ими
пращ урами щ е 13 тис. років тому (мат. 6). Я кщ о
уважно придивитись, то на ньому можна помітити
зображ ення пагорбів, лісу, річки.
Створені на підручному матеріалі схематичні
замальовки довкілля вважають прадавніми пла­
нам и м ісцевості, щ оправда, прим ітивним и. їх
почали «креслити» задовго до появи писемності. Ш умерська глиняна табличка,
на якій зображені ділянки
Щ о б в ід р ізн я т и р іч к и , о зе р а , г о р и , л іс и ,
оброблю ваних зем ел ь
л ю ди д авал и їм н азв и . їх п ер е д а ва л и у сн о з (Ірак, 2100 р. д о н. в.)
п о к о л ін н я в п о к о л ін н я . Т ак лю ди н аб ували
Мал. 6. Стародавні
географ ічн ого досвіду.
креслення місцевості

17
 Вави лоняни думали, що
Слов'яни уявляли Землю Греки вважали, що Земля — світова гора, яка
плоским диском, що лежить Земля — це диск, який оточена морем, і зверху
на трьох китах омивається Рікою-Океаном накритатвердим небом

Мал. 7. Уявлення ЯК ЛЮДИ В ДАВНИНУ УЯВЛЯЛИ ЗЕМЛЮ . З природо­

про світобудову знавства ви вже знаєте, що вдавнинулюди по-різ но му уяв­
і форму Землі
в давнину ляли форму Землі. Жителям рівнин наша планета видавалася
плоскою, а горянам — у вигляді гір (мал. 7).
У Стародавній Греції Землю уявляли диском, що нагадує
щит воїна. Греки вважали, що Земля — це цілісний масив
суходолу, який омивається Рікою-Океаном. В Азії, де висо­
чать гори Гімалаї, віссю світу вважали гору Меру, навколо
якої розташовані сім океанів. У давній Японії Землі при­
писували кубічну форму.
Найбільш поширеною б р а думка, що Земля плоска.
Знання стародавніх людей про світ зводилися до ознайом­
лення з найближчим оточенням. У кожному окремому місці
земна поверхня здавалася плоскою. Отже, розмірковували
в давнину, сума окремих плоских поверхонь також мала
Єгипетський би бути плоскою. Звідси — враження про плоску Землю.
корабель Звісно, щ о так ір в л ен н я були далекими від ср асн и х і нині
(1500 р .д о н .е .) викликають у нас посмішку.
Знання про форму нашої планети б р и
Перша відома експедиція
надзвичайно важливими для подальшого
Першу експедицію, відомості про
яку дійшли д о наших часів, було розвитку географії як н а р и й особливо для
спорядж ено щ е 3,5 тис. років створення достовірних карт.
тому. Цікаво, що організувала її
жінка — цариця Стародавнього
ХТО ЗДІЙСНИВ НАЙДАВНІШІ ПЛАВАННЯ.
Єгипту Хатшепсуг. Вона відря­ Імена перших мандрівників історія нам не
дила п'ять кораблів в країну Пунт зберегла. В ті часи ними б р и всі люди.
— «Землю Бога« (припускають, Найдавніші географічні відкриття зробили
щ оцедесьнапівострові Сомалі). стародавні єгиптяни. Вони жили в Африці
Єгиптяни закупили там деревину_
на берегах Середземного і Череокого морів.
чорного дерева ладан, мавп,
слонову кістку, золото, Відомо, що вже 3,5тис. років тому єгиптяни
рабів. здійснювали далекі плавання вздовж берегів
Червоного моря на південь.У ті часи ще ніхто

18
 Індіанці
Північної
Америки
думали, що
світобудова
подібна до
статуетки:
кит — Земля,
фігурки
чоловіка
У ІндіїЗемлюуявляли Єгиптяни вважали, що над і жінки —
півсферою, що лежить богинею Землі схилилася боги- людство,
на спинах слонів ня неба Нут, яка сяє зорями орел — небо

не знав, що Африка (тоді її називали

Лівія) з усіх боків омивається морями.
Це відкриття зробили фінікійці — на­
род, який жив на східному узбережжі
Середземного моря. Вони були від­
важними моряками. У VI ст. до н. е.
фінікійці затри роки обігнули Африку і
переконалися, що вона зусібіч оточена
водою (мал. 8). Про їхнє плавання ми
дізналися зі свідчення давньогрецького
історика Геродота.
Плавання фінікійцівдовкола Афри­
ки вважають найважливішою подією
стародавньоїдоби. Перші мандрівники
зробили велику справу —подолали від­
стань, що роз’єднувала народи. Люди
потроху почали дізнаватись одне про
одного. Згодом пролягли торгові шля­
хи, якими пішли найсміливіші. З їхніх
Мал. 8. Плавання фінікійців
розповідей про невідомі землі, про лю­ (\Лст. дон. е.)
дей, які там жили, почала складатися
географічна картина світу.
ПОЯВА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТ. Здобуті мандрівниками
відомості про невідомі раніше землі узагальнили грецькі
вчені-філософи. Ератосфен скористався даними історії,
астрономії, фізики і математики для виокремлення географії в
самостійну науку. Він створив і найдавнішу карту, яка дійшла
до нас (III ст. до н. е.) (мал. 9), на якій зобразив відомі на той
час частини Європи, А зії й Африки. Ератосфена називають
батьком географії, що свідчить про визнання його заслуг у Ератосфен
розвитку цієї науки. (бл. 275 —194до н. е.)

19
 СКІФИ

Е П і& З Й ІІ

Мал. 9. Карта Ератосфена (III сг. д он. в.) Мал. 10. Карта Птолемея (Нет.)
У II ст. Клавдій Птолемей склав сучаснішу карту (мал. 10).
Відомий європейцям світ уже значно розширився. Н а карті
було зображено багато географічних об’єктів. Проте й вона
ще була дуже приблизною. Та незважаючи на це, картами
і «Географією» у восьми книгах Птолемея користувалися
протягом 14 століть!
Праці грецьких учених свідчать про зародження геогра­
фії як справжньої науки вже в античні часи. Але вона мала
здебільшого описовий характер. А на перших картах було
Клавдій Птолемей відображено лише невелику частину простору. Понад 3/4
(бл. 9 0 - 168) земної поверхні залишалися невідомими.

С н ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
V* V давнину люди не знали, щ о Земля — куля, і уявляли п форму по-різному.
У
Найдавніші плавання здійснили єгиптяни і фінікійці, які довели, щ о Африка
з усіх боків омивається водою.
П ерш і відомі географічні карти скл али давньогрецькі вчені Ератосфен
у П І ст. до н. е. т а П толемей у I I ст.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )------------------------------------------------------

Ф , 1. У які способи люди в давнину передавали географічні відомості?
2. Якою люди в давні часи уявляли форму Землі?
3. Яке визначне географічне відкриття зробили фінікійці?
4 . Коли і хто створив перші географічні карти?

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Розгляньте карти світу давньогрецькихучених(мал. 9,10). Зіставте із сучасною
картою півкуль (див. форзац):
група 1 — карту Ератосфена;
група 2 — карту Птолемея.
Які частини світу, океани та моря були відомі грекам? З ’ясуйте, яких материків
узагалі нем ає на карті.

20
Т ем а 2
ВІДКРИТТЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ
ТА НАВКОЛОСВІТНІ П О Д О РО Ж І

§ 4 . ПІЗНАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

П р и г а д а й т е , які цінні у я в л е н н я про З е м л ю виникли
в Стародавній Греціі.

ПЛАВАННЯ ВІКІН ГІВ. Вікінги — це безстраш ­

Літописи — д ж ер ел а знань
ні мореплавні, які жили на півночі Європи. У За­ У відомому літописі «Повість мину­
хідній Європі їх називали норм анам и, а на Русі лих літ» (XI ст.) описано річки, м оря,
варягами. П ід час своїх плавань А тлантичним ліси. Р о зп о в ід ає ть ся п ро шлях
океан о м вікінги відкрили острови на півночі «із варягів у греки» — торговий
П івнічної А мерики (мал. 11). Т ак, у Х ет. Ерік річково-морський шлях, що
з'єднував північ Європи
Рудий відкрив острови Ісландію та Ґренландію . із Чорним морем.
Т оді корабель вікінгів бл и зько підійш ов і до
берегів А м ерики. П роте екіпаж побоявся ви ­
садитися на берег.
Честь перш овідкривача американських бере­
гів дісталася сину Еріка Рудого, Лейфу Еріксону.
Через декілька років потому він керував одним
із невеликих суден, як е досягло східних берегів
П івнічної Америки. Це сталося за 500 років до
відкриття А м ерики Х ристоф ором Колумбом.
Проте здобутки вікінгів не залиш или помітного
сліду в історії, адже, за винятком деяких північ­
них народів, про них ніхто не знав. Кораблі вікінгів

Л ей ф Еріксон
Мал. 11. Маршрути плавання вікінгів (бл. 970 - 1020)

21
Р О З Д ІЛ

Мал. 12. Маршрут подорожі Марко Поло (.XIII ст.)

ПОДОРОЖ МАРКО ПОЛО. Першим європейцем, який
здійснив подорож Південною Азією, був Марко Поло — син
італійського купця з Венеції. Його батько торгував з країнами
Азії і не раз бував на таємничому Сході. Вирушаючи в 1271 р.
до Китаю, Поло-старший узяв із собою і 17-річного Марко.
Понад три з половиною роки через бурхливі річки, ви­
сокі гори, великі пустелі добиралися купці до Китаю. Там
їх прийняв хан. Щоб підтримувати відносини з Європою,
Монета він запросив кмітливого Марко Поло до себе на службу.
із зображенням Це дало можливість італійцеві здійснити чимало мандрівок
Марко Поло
Китаєм і пізнати країну. Служба Марко в хана розтяглася
на 15 років, а повернення додому—ще на 10.
Про розмаїття світів В Європу вінповернувсяморем уздовж берегів
Царі та імператори, королі, герцоги
й маркізи, лицарі й громадяни і всі,
Азії. Маршрут його подорожі був схожий на
хто хоч е дізнати ся про різ ні н ароди, велетенську петлю, описану довкола Півден­
про розмаїття країн світу, візьміть ної Азії (мал. 12).
цю книжку і почніть її читати: ви
знайдете тут незвичайні дивовижі.
...Острів Суматра не такий уже й
малий, довкруг понад 2000 миль.
Там вісім царств і вісім вінценос­
них царів; усі вони ідолопоклонни­
ки; у кожному царстві своя мова...
Водяться там дикі свині й одно­
роги, анітрохи не менші за слонів;
шерсть у них, як у буйвола, а ноги
як у слона, посередині лоба
товстий і чорний ріг.
Марко Поло, XIII ст.
Мал. 13. Караван Марко Поло
(зображення на стародавній карті)

22
 Марко Поло не був географом і навіть не здогадувався
про існування цієї науки. Проте написана ним книжка
«Про розмаїття світів» стала цінним джерелом знань. Навіть
через 200 років географічні назви з його книжки позначали
на багатьох картах.
ГЛОБУС МАРТІНА БЕГАЙМА. У 1492 р. німець Мартін
Бегайм створив иіобус. Слово глобус у перекладі златинської
означає куля. Це була зменшена модельнашої планети, ніби Мартін Бегайм
іграшкова Земля. Як видно з мал. 14, на глобусі М. Бегайма (1459 — 1507)
немає ні Південної, ні Північної Америки. На ньому, влас­
не, не відображено півсвіту. Усі материки стануть відомими
Слово глобус у пе­
європейцям пізніше. Проте глобус Бегайма дає нам уявлення рекладі з латинської
про рівеньтогочасних географічних знань. означає куля.

а к ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
Вікінги були першими європейськими мореплавцями, які відкрили острови
Ісландію та Ґренландію і досягли берегів Америки (X ст.).
Подорож італійця М арко Поло (X III ст.)дала можливість європейцям уявити
життя далекої Східної Азії.
У 1492 р. М артін Бегайм створив глобус, що зберігся до наших днів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )-------------------------------------------------------------------

< |Н
1. Що вам відомо про плавання вікінгів?
2. Якимигеографічнимивідомосгямизбагативуявленняпросвіт Марко Поло?
3. Хто і коли створив перший глобус?

4 . У своїй книжці Марко Поло розповідає про чорне каміння, яке видобувають
у Китаї. Воно горить, як дрова. Ц екам іннядуж евигіднетим.щ одеш евеірятує
від вирубування дерева. Над розповіддю Поло відверто сміялися. Як ви вва­
жаєте, чи була правдивою розповідь мандрівника? Яке каміння, що «горить,
як дрова», 8Інмав на увазі?
 Р О З Д ІЛ

§ 5. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ

Пригадайте, що змушувало мандрівників вирушати в тяжкі
й небезпечні подорожі.
V Хто в середні віки плавав до берегів Північної Америки?

З кінця XV до середин и XVII ст. було здійснено найбільш

визначних географічних відкриттів в історії людства. Цей
період називають добою Великих географічних відкриттів.
С пр ия в цьо му ро зв ито к у Євро пі ре месе л , торгівл і та н ауки.
Для морських експедицій почали будувати нові, достатньо
надійні для далеких плавань, вітрильні судна — каравели.
У цей час удосконалили компас і морські карти.
ПОШУКИ МОРСЬКОГО ШЛЯХУ В ІНДІЮ . Тим часом
уяву європейців розбурхували розповіді мандрівників про
незліченні багатства країн Сходу. Золото, слонову кістку,
прянощі та іншітовари, що продавали арабські купці на база­
рах Північної Африки, доставляли караванами з віддалених
районів Африки та Індії- Відомі на той час сухопутні дороги
на Схід були вкрай небезпечні. Це спонукало європейців
розвідувати шляхи морем. Португальці на той час плавали
уздовж західного узбережжя Африки, просуваючись щоразу
далі йдалі на південь.
Першим, кому вдалося досягти південного краю Африки,
був португалець Бартоломеу Діаш. Пливти далі Індійським
океаном моряки вимовились, оскільки дуже стомилися від

Бартоломеу Діаш
(<5д 1450 -1 5 0 0 )

Мал. 15. маршрути плавання БартоломеуДіаша (1487 р.)

і Васко датам и (1497— 149врр.)

Ш 24
кількамісячного плавання. Тому Діаш був змушений п о ­
вернути назад. Відкритий Діашем південно-західний край
Африки було названо мисом Доброї Надії — нації на те, що
незабаром буде відкрито шлях до Індії.
Справу Діаша вдалося завершити його земляку Васко да
Гамі. Мореплавець обігнув південний край Африки і, руха­
ючись далі уздовж її східних берегів, за три тижні пройшов
Індійський океан. Наприкінці XV ст. португальські кораблі
причалили до узбережжя Індії (мал. 15). Морський шлях до
неї було відкрито.
ПЛАВАННЯ ХРИСТОФОРА КОЛУМБА. У тойчас Іспанія
також намагалася знайти морський шлях до Індії. Морепла­
вець Христофор Колумб запропонував іспанському королю
свій сміливий проект. Переконаний у кулястості Землі, він
вважав, що, рухаючись на захід через Атлантичний океан, а
не на схід, можна такождосягти Індії.
У 1492 р. експедиція Колумба вирушила в плавання. За
місяць мореплавці перетнули Атлантичний океан і побачили Христофор Колумб
острови Центральної Америки. Колумб був переконаний, що (бл. 145) - 1506)
дістався східного краю Азії й Іцція зовсім близько. Тому він на­
звав нововідкриті острови Вест-Індія (Західна Індія), а місцеве
населення—індіанцями. Ні його освіта, нідосвід мореплавця,
ні карти тих часів не давали можливості навіть уявити, що на
просторах Атлантичного океану могли бути величезні матери­
ки. Тому в розрахунки Колумба вкралася помилка.
Щ е тричі після цього вирушав Колумб з експедиціями до
Поштова марка,
нових земель (мал. 16). Він відкрив багато островів і північне випущена до
узбережжя Південної Америки. Проте до кінця своїх днів 500-річчя плавання
Колумб вважав, що відвідав Азію. X. Колумба

Прибуття
X. Колумба на
Мал. 16. Маршрути плавання Христофора Колумба Антильські острови.
(1492-1504 рр.) Гравюра (1493 р .)

25
Р О З Д ІЛ

ЧОМУ АМЕРИКУ НАЗВАЛИ АМЕРИКОЮ. Історіявияви-

лася несправедливою до Колумба. Відкритий ним материк
дістав назву від імені іншого мореплавця — італійця Амеріго
Веспуччі. Він також плавав до Америки у той самий час, що
й Колумб. Проте Веспуччі зрозумів, що перебуває не в Азії,
а на інших невідомих землях. Він назвав їх Новим Світом —
світом, що дуже відрізнявся за своїм географічним положен­
ням і культурою від відомого європейцям.
Славу Веспуччі принесли його листи на батьківщину, у
Амеріго Веспуччі яких він майстерно описав побачене, а також карти нових
(бл. 1451 - 1512) земель. Згодом картографи назвали нові материки ім’ям Аме­
ріго. А Колумбією стала називатися лише одна з
Наслідки відкриття Америки
Після відкриття Америки країни
країн Південної Америки, і тільки в XIX ст.
Європи намагалися мати від неї Відкриття Колумбом Америки — найважли­
якнайбільшу вигоду. Слідом за віша подія доби Великих географічних від­
Колумбом туди подалися іспанські криттів. Вона мала далекосяжні географічні
конкістадори (з іспанської — з а ­ наслідки. Це була зустріч двох світів—Старого і
войовники). Вони винищували і Нового.З 1492р.дві півкулі,двіполовини Землі
поневолювали народи Америки,
спустошували і грабували
стали єдиним цілим.
їхні землі. П ЕРШ Е НАВКОЛОСВІТНЄ ПЛАВАННЯ.
Коли з’ясувалося, що відкриті Колумбом землі
не мають нічого спільного з Індією, Іспанія спо­
рядила наступну експедицію. Її очолив португа­
лець Фернан Магеллан. Кінцеваметабуладоситьпрактичною
— дістатися островів Прянощів (М олуккських), що поблизу
берегів Південно-Східної Азії. Магеллан, я к і Колумб, хотів
досягти їх новим, західним шляхом.
Експедиція вирушила в плавання в 1519 р. Мореплавці
пливли вздовж східного узбережжя Південної Америки,
шукаючи прохід з Атлантичного океану в Тихий (мал. 17).

тихий

Фернан Магеллан
( 1480-1521 )

Каравела «Вікторія» Мал. 17. Маршрут плавання Фернана Магеллана і Хуана Елькано
(1 5 1 9 - 1522рр.)
26
Магеллану коштувало великих зусиль знайти протоку. Пізніше
її назвали Магеллановою. Майже чотири місяці кораблі пливли
по «нескінченній воді» найбільшого на Землі океану. Він був
спокійним, обійшлося без жодної бурі. Тому Магеллан назвав
його Тихим океаном. Проте плавання, що тривало без харчів і
води, було дуже виснажливим.
Довгоочікувана земля — Ф ілітінські острови — не стала
дляморяків щасливим перепочинком. Там Магеллані багато
його товаришів загинули в сутичці з тубільцями. Завершив
експедицію соратник Магеллана Хуан Елькано. Він подолав
Індійський океан, обігнув Африку з півдня і повернувся до
Хуан Елькано
Іспанії в 1522 р. Втрати були великими: із п ’яти каравел за­
(бп. 14 8 6 - 1526)
лишилася тільки одна з красномовною назвою «Вікторія»
(«Перемога»), із 265 мандрівників додому повернулися
лише 18. Так майже за три роки (1080 днів) було здійснено
перше навколосвітнє плавання. Воно стало визначною подією
XVI ст. Експедиція, що вирушила на захід, п о­
вернулася зі сходу. Європейці вперше перетнули
Тихий океан. Було встановлено, що всі океани Перша навколосвітня
подорож Фернана Магелла-'"'*і
сполучаються між собою, утворюючи єдиний на в XVI ст. тривала 1080 днів.
водний простір. З ’ясувалося, що вода займає Сучасні пасажирські літаки мо­
більшу частину поверхні Землі. жуть облетіти земну кулю за 40
У далеких плаваннях європейці зібрали чи­ год, космічний корабель —
мало нових географічнихвідомостей. На картах за 90 хв.
того часу почали вимальовуватися сучасні об­
риси материків.

© і ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
Доба Великих географічних відкриттів (XV—XVII ст.) дала поштовх активному
розвитку наук і вивченню Землі.
Бартоломеу Діага і Васко да Гама у XV ст. відкрили морський шлях до Індії.
1492 р. вважають роком відкриття Америки Христофором Колумбом.
1519 — 1522 рр. — перше навколосвітнє плавання Фернана М агеллана.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Які умови сприяли настанню доби Великих географічних відкриттів?
2 . Яке географічне відкриття зробив Бартоломеу Діаш?
3. Яке значення мало плавання Васко да Гами?
4 . Чи справді Колумб був першим, хто відкрив Америку?
5 . Яке значення мало перш е навколосвітнє плавання? Які океани перетинали
кораблі Ф ернана Магеллана?

6. Поміркуйте, чомувідкриття Америки Колумбом вважають випадковим. Чому

нововідкриті ним материки назвали Америкою, а не Колумбією?

27
Р О З Д ІЛ

§ 6. НАВКОЛОСВІТНІ ЕКСПЕДИЦІЇ
ТА ВІДКРИТТЯ МАТЕРИКІВ
• Пригадайте, яких материків узагалі не було на глобусі
Мартіна Бегайма.
• Хто і коли здійснив перше навколосвітнє плавання?

ЯК В ІДКРИЛИ АВСТРАЛІЮ. З античних часів існувала

легенда про те, що в Південній півкулі далеко на півдні є
невідомий материк. До XVII ст. на картах позначали землі
давно відомі, щойно відкриті та навіть уявні. Уявний сухо­
діл, розташований десь у Південній півкулі, підписували
латинською Терра Австраліє Інкогніто — Земля Південна
Невідома. Багато мандрівників мріяли її відкрити.
У XVII ст. у пошуках невідомої землі експедиції одна
Віллєм Янсзон
за одною торували морські шляхи. П роте успіш но за­
(бл. 1570 -1 6 3 2 )
вершилися плавання, організовані голландцями. У 1606 р.
корабель на чолі з Віллемом Янсзоном досяг
північно-західних берегів невідом ої землі.
Це була Австралія. Після нього в 1642 р. Абел
Тасман дістався цієї землі з півдня і відкрив ве­
ликі острови (нині — Тасманія та Нова Зелан­
дія) (мал. 18). Під час другої своєї експедиції
А. Тасман наблизився до невідомої землі з
півночі. Він установив, що це самостійний
материк, проте дослідження берегів Австралії
було завершене лиш е через два століття після
Кораблі Абела Тасмана її відкриття.

Абел Тасман Мал. 18. Маршрут плавання Абела Тасмана

(бл. 1 6 0 3 - 1659) ( 1 6 4 2 - 1643рр.)

28
 Мал. 19. Маршрути плавання Джеймса Кука Біля берегів
( 1 7 6 8 - 1779рр.) «Землі Невідомої»
НАВКОЛОСВІТНІ П О ДО РО Ж І ДЖ ЕЙМ СА КУКА.
У XVIII ст. до пошуків невідомої землі на півдні чимало
зусиль доклав англієць Джеймс Кук. Славу великому м о­
реплавцю принесли три навколосвітні плавання. Під час
першого (1768-1771 рр.) він дістався Австралії (мал. 19).
Дж. Кук по суті вдруге відкрив її після голландців, які при­
ховували відомості про цей материк. Він позначив на карті
десятки островів, заток і мисів.
Під час другого плавання навколо світу (1772 — 1775 рр.)
у Південній півкулі вітрильники Кука зайшли дуже далеко
на південь. Та подальший шлях їм заступила суцільна крига.
Кораблі повернули назад. Після безрезультатних спроб відшу­
кати материк Дж. Кук вирішив, що відкрити його неможливо. Джеймс Кук
(бл. 1 7 2 8 - 1779)
Метою третього плавання (1776 — 1779 рр.)
став пошук морського шляху в обхід Північної Із щоденника капітана Кука
Америки з півночі. Проте крайня північ, я к і За Південним полярним колом хо­
крайній південь на протилежному боці планети, лод був нестерпний, море вкрите
зустріламореплавців крижаним холодом і штор - кригою. Усе корабельне оснащен­
мами. Боячись потрапити в крижану пастку, ня пром ерал о і вкрилося бурулька­
ми. Вітрила були схожі на металеві
Дж. Кук відступив. Згодом він загинув у сутичці листи. Дув штормовий вітер, і сто­
з тубільцями на Гаванських островах. яв густий туман. Тому я повернув
Внесок Джеймса Кука в до слідження плане - назад... Я можу стверджувати,
ти значний. Він наніс на карту обриси Тихого що жодна людина ніколи не піде
океану й численні острови. Його кораблі набли­ на більше, ніжзробив я. Землі, які
можуть лежати далі на південь,
зилися майже впритул до невідомого материка ніколи не будуть досліджені.}
на півдні. Відкрити Антарктиду йому завадила ДквймсКук, 1773р.
крига. Через 40 років це зробили інші відважні
мореплавці.

29
 Мал. 20. Маршрут експедиції Івана Крузенштерна
ІЮ ріяЛисянського(1803- 1806рр.)
Е К С П Е Д И Ц ІЯ ІВАНА К Р У ЗЕ Н Ш Т Е Р Н А І ЮР І Я
ЛИСЯНСЬКОГО. Першу російську навколосвітню екс­
педицію на початку XIX ст. очолювали Іван Крузенштерн
і Юрій Лисянський. Вони вирушили з Балтійського моря на
шлюпах «Надія» і «Нева». Вийшовши в Атлантичний океан,
мореплавці взяли курс на південь уздовж берегів П івде нної
Америки. Потім маршрут пролягав через Тихий океан і
далі — уздовж берегів Азії. Перетнувши Індійський океан і
обігнувши з півдня Африку, Атлантичним океаном у 1806 р.
вони благополучно по вернулися додому (мал. 20).
І. Крузенштерн і Ю. Лисянський
рологічних і океанографічних спостережень (вимірювання
Юрій Лисянський иіибин, температури води та ін.). Вони відкрили й описали
(1773 - 1837) невідомі острови, перевірили й уточнили карти океанів і
прилеглих берегів Азії й Америки.
Український Магеллан
Юрій Лисянський — нащадокукра-
інського козацького роду. Він на­
родився в місті Ніжині Чернігівської
області. Ю. Лисянський став бри­
танським офіцером і капітаном ро­
сійського флоту. Йогоім'ям названо
острів у Тихому океані, півострів
на Алясці, протоку і річку, гору на
о. Сахалін, вулицю в Ніжині. Цікаві
нотатки географа-дослідника про
далекі краї викладені у «Подорожі
навколосвіту на кораблі «Нева»
в 1803-1806 роках».
Мал. 21. Шлюпи «Надія» і «Нева»
біля берегів Гавайських островів. Худ. С. Пен

ЗО
 ВІДКРИТТЯ АНТАРКГЩЦЙ. УХ ІХ ст. на пошуки невідо­
мого материка Південної півкулі вирушили російські мо­
ряки. Шлюпами «Восток» і «Мирний» командували Фадей
БеллЫсгаузен і Михайло Лазаре«.
Капітани вміло провели судна через кригу до невідомої
«білої плями ». З вел иким ризиком во ни досягай місця, яке
було покрите суцільною кригою. Такий потужний льодо-
вийпокривмігугворитисялише на материку. Мандрівники
намагалися підійти до його берегів, але всюди наражалися
на непрохідний лід. Обійшовши довкола невідомої землі,
вони нанесли на карту її бере ги. Т ак у 1820р. було відкрито
Антарктиду — важкодоступний материк, що останнім зна­ Ф адей Беллінсгаузен
йшов своємісце на карті. 0 7 7 8 - 1852)
ЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ ВІДКРИТТІВ. Так на початкуХІХ ст. вся
планета стала пізнаною, окрім внутрішніх районів Антарк­
тиди й океанів. Географічні карти набули точності. Кожна
частина суходолу і водного простору дістала назву. Матери -
ків на Землі виявилося шість. Найбільший — Євразія. Най-
спекотніший — Африка. Два, сполучені між собою, — Пів­
нічна Америка і Південна Америка. Найменший —Австралія.
І найвіддаленіший, найхолодніший — Антарктида.
Упродовж пізнання людством Землі склалося так, що
суходіл поділяють також на шість части не віту: А зія, Європа,
Африка, Америка, Австралія з Океанією, Антарктида.
Дістали свої назви й океани: Тихий,Атлантичний, Індійський
і ПівнічнийЛьодоеитий.ТзуШ вигаядмає поверхня нашоїЗемлі. Михайло Лазарев
( 1788 - 1851)

(£ Н ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
V . У XVII ст. голландці Віллєм Янсзон і Абел Тасман відкрили Австралію.
У XVIII с т англієцьДжеймс Кук здійснив три навколосвітні плавання і відкрив
Австралію вдруге.
У 1803—1806 рр. відбулася навколосвітня подорож під командуванням Івана
Крузенштерна та Ю ріяЛнсянського.
У 1820 р. експедиція Ф адея Беллінсгаузена т а М ихайла Лазарева відкрила
Антарктцду.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ >

1. Хто і коли відкрив Австралію? Знайдіть на карті море, острів і протоку,
названі на честь одного з першовідкривачі в Австралії.
2 . Чому Джеймса Кука вважають вели ким мореплавцем?
3 . Коли і ким була відкрита Антарктида?
4 . Якими були результати географічного пізнання Землі на початкуХІХ ст.?

5 . Поміркуйте, чомуЮрія Лисянського називають «українським Магелланом».

31
Р О З Д ІЛ

Т ем а З
СУЧАСНІ
ДОСЛІДЖЕННЯ

СУЧАСНІ ГЕОГРАФІЧНІ
ДОСЛІДЖЕННЯ
П ригадайте, коли вперш е люди запустили у косм ос штучний
супутник З ем лі.

Щ О ВИВЧАТИ, КОЛИ ВЖ Е ВСЕ ВІДКРИ ТО. Більш

як 5 тис. років триває пізнання Землі. Лю ди піднялися
на найвищ і гори, здолали найсуворіш і пустелі, п р о ­
никли в глибини океанів і освоїли косм ічний простір.
Н а карті вже не залиш илося «білих плям». Географію
почали вивчати в школах і університетах. Світ став од­
наковим в уявленні різних народів. Тобто сформувався
загальний образ зем ної кулі. У цьому головний р е­
зультат усіх попередніх пізнань Землі. М оже скластися
враж ення, щ о все вже відомо і географи залиш илися
без роботи.
С правді, час відкриття нових земель м инув, п р о ­
те щ е не всі таєм ниці Землі розгадані. З другої п о ­
л ови н и XX ст. географ и н е тільки пізнаю ть зако н и
природи, а й з’ясовують взаємозв’язк и між явищ ами
і процесами, щ о відбуваються в ній. Розуміння їх дає
можливість лю дям використовувати багатства п ри ­
роди. не завдаючи їй ш кода. Тож географія з описової
науки перетворилася на пояснювальну.
Н ині вчені організовую ть дослідж ення суходолу,
океанів, атмосфери. Роботи проводяться на наукових
станціях, в експедиціях, у космосі за допомогою склад­
них сучасних приладів.
Л Ю Д И Н А І П РИ РО Д А . З XX ст. госп одарська д і­
яльність людей так розш ирилась, що стала відчутною
на всій Землі. Її материки оперезані залізницям и й
автош ляхами, прорізані каналами. Природні багатства
стали використовувати дуже ш видко і у величезних
обсягах. Л ю ди залиш аю ть негативні наслідки своєї
діяльності: вирубаггі ліси, виснаж ені грунти, отруєні
річ ки , забруднене повітря. В наслідок цього умови
Мал. 22. Сучасні життя лю дини стають несприятливим и, а іноді й ш кід­
географічні дослідження ливим и для здоров’я.

32
 Географи мають виробити способи правильного, розум­
ного використання природи та її охорони. Але не лише гео­
графам, а й кожній людині потрібно пам’ятати, що Земля у
нас одна. Вонадуже вразлива, і її потрібно берегти.
ДОСЛІДЖЕННЯ ОКЕАНІВ. Водні простори досліджують Слово батискаф по­
наукові експедиції. їх учасники відкрили невідомі раніше ходить від грецьких
слів бати — глибо­
підводні гірські хребти, острови і глибоководні западини. кий Іскзф — човен.
У 1957 р. експедиція у Тихому океані виявила найглибшу
точку земної кулі — Маріакський жолоб (11 022 м ). Згодом
швейцарець ЖакПікар і американецьДоиальд Уолш спустили­
ся в батискафі на дно цієї западини і провели дослідження.
Відомий дослідник морських глибин француз Ж ак-Ь
Кусто значну частину свого життя провів під водою, ви­
вчаючи живий світ морів і океанів. Нині багато країн світу
досліджують океани з метою використання їх багатств.
У наш час океанами й морями плавають тисячі суден, на
їх узбережжях з’явилися великі міста. Попри це водні про­
стори залишаються малодослідженими. Жак-Ів Кусто
( 1 9 1 0 -1 9 9 7 )
ДОСЛІДЖЕННЯ АТМОСФЕРИ. Життя людини та її гос­
подарська діяльність багато в чому залежать від стану по­
вітряної оболонки нашої планети. Для спостереження за її
станом у багатьох місцях на земній купі розміщено метео­
рологічні станції. Спираючись на їхдослідження, завбачують
погоду. Особливо важливо передбачувати такі несприятливі
атмосферні явища, я к гроза, буревій, град. Де дає змогухоч
якоюсь мірою захиститися від них.
Важливими у наш час єдослідження повітряного простору
для запобігання його забрудненню. Забруднене викидами
Прилади
підприємств і транспорту повітря є дуже шкідливим для для дослідження
здоров’я людини. атмосфери
ЩО ВИВЧАЮТЬ В АНТАРКТИДІ. Мате­
рик, що розташ ований на краю обжитих
людиною місць на Землі, тривалий час за­
лишався замежами досліджень. Не сприяли
його вивченню й надзвичайно суворі при­
родні умови: морози до -8 0 °С та сильні
вітри. Регулярні дослідження в Антарктиді
проводятьсялише півстоліття. На материку
і прилеглих островах різні країни світу об­
ладнали наукові станції. На одній з них —
станції «Академік Веркадський» — з 1996 р.
проводить дослідження й Україна.
Сучасні дослідження встановили, що мал. 23. Украйська наукова станція
Антарктида покрита льодовим панциром «Академік Вернадський» в Антарктиді
РОЗДІЛ

завтовшки близько 2 км. ЇЇ величезний льодовий покрив

впливає на погодніумови всіх материків. Подальше вивчен­
ня криги може виявитися ключем до відкриття минулого
не тільки Антарктиди, а й усієї Землі.
ЩО ВИДНО НА ЗЕМЛІ З КОСМОСУ. У 1957 р. земляни
запустили у космос перший штучний супутник Землі, а
згодом — і корабель із першою людиною на борту. Відтоді
почалася космічна ера у вивченні земної кулі. Україна —
космічна держава. Вона здійснила запуск двох космічних
апаратів. У 1997 р. гром адян и н У країни ЛеонідКадеиюк поле­
тів у космосу складі міжнародного екіпажу американського
космічного корабля «Колумбія».
Космонавти за фантастично короткий час (90 хв) здій-
Леонід Каденюк снюють космічну подорож до в кола Землі, на пізнання якої
(нар. 1951) людство витратило тисячоліття. Що нового можна роз­
гледіти з космічних висот, віддаляючись від земної кулі на
сотні й тисячі кілометрів?
На орбіті Землі у будь-який момент часу перебувають ти­
сячі супутників. Космічні апарати обладнані спеціальними
приладами для фотографування. Люди ніби отримали очі,
що з міжпланетного простору оглядають Землю.
З космосу вдалося зазирнути у важкодоступні куточки
Землі: високогір’я, полярні райони, простори океанів, ліси
і пустелі. Космічні апарати використовують для спосте­
реження за стихійними явищами: виверженням вулканів,
повенями, сходженням сніговихлавин, буревіями. Знімки
швидко і, головне, безпечно передають відомості про район

Мал. 24. Знімання поверхні нашої планети штучними супутниками Землі

34
 Мал. 25. Космічнізнімки: а — виверження вулкана; б —ураган,
в — згарище після лісової пожежі
стихійного лиха. Метеорологічні супутники «оглядають»
Землю і визначаютьхарактерхмарності, поширення сніго­
вого покриву. Космічні знімки допомагають не тільки за­
вбачувати погоду, знаходити родовища корисних копалин,
а й визначати розміри лісових пожеж, забруднень земної
поверхні тощо (мал. 25). Завдяки їм створюють детальні
карти земної поверхні. Немає сумніву, що ми стоїмо на
порозі новоїдоби великих відкриттів: космічного простору
і водночас своєї планети.
ВЛАСНІ ТУРИСТИЧНІ ПОДОРОЖІ. Колись подорожі,
як ви вже знаєте, були основними джерелами отримання
інформації про ті чи інші країни. У наш час, коли бурхливо
розвивається туризм, кожна людина може організувати
власну мандрівку. Мета подорожей може бути різною. Одні
прагнуть з’їхати із засніженої гори, інші вирушаютьдо моря,
щоб пірнути в його глибини. Ще хгосьхоче на власні очі по­
бачити визначні архітектурні пам’ятки. Будь-які подорожі
даютьлюдині величезне задоволення.
Водночас вони можуть прислужитися й для розширення
знань про Землю. Хай би якою була мета вашої мандрівки,
хай би куди ви їхали чи йшли, завжди той, хто уважний,
відкриєдля себе особливості рельєфу й водойм, небачених
рослин і тварин, традиційні галузі господарства, транспор­
ту, звичаї населення і пам’ятки культури та багато іншого Пам'ятник
цікавого і пізнавального. Тож подорожуйте і робіть свої мандрів ни кам
(Канарські острови,
відкриття! Іспанія)

35
 Р О З Д ІЛ

® -с ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
” • Географічні
г дослідження Землі триваю ть і в наш час, нині їх основними
об’єктами є Антарктида, Світовий океан, атмосфера, літосфера.
С учасні дослідж ення пов’язані з використанням природних багатств і
охороною навколишнього середовища.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ф - с 1. Поміркуйте, чому загострюються відносини людини і природи.
2. Чому важливо досліджувати океани і моря?
3. Обґрунтуйте необхідність вивчення атмосфери.
4. Які дослідження проводяться в Антарктиді?
5. Як допомагають космічні знімки вивчати Землю?
6. Як ви вважаєте, чи можливі у наш час відкриття, наприклад у вашій місце­
вості? Які?

ф ) 7 . Підготуйте міні-проектувиглцці невеликоїусної розповіді, показу фотографій

чи комп’ютерної презентації на тему «Мої географічні відкриття». Для цього:
1) укажіть маршрут вашої подорожі (послідовно напишіть населені пункти,
в яких ви побували);
2) покажіть ці пункти на карті України або світу;
3) розкажіть про те, що вас зацікавило і вразило під час подорожі;
4) продемонструйте фото чи слайди краєвидів, пам’яток історії та іншого.
<©

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТ1 )д ^ ^ — ^
Чи знаєте ви, що таке бекпекінг (backpacking)? Якщо ні, то дізнайтеся з Інтернету.

ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ
ф

Тема: Р о б о т а з д од атк ов и м и д ж е р е л а м и ін ф ор м ац ії д л я підготовки

п ов ід ом л ен ь про видатни х д осл ід н и к ів та географ ічні відкриття
Дізнайтеся більше про видатних дослідників та відкриття, які сприяли розвитку
географічних знань про Землю. Попрацюйте за планом:
1. Користуючись додатковими джерелами інформації (довідниками, енцикло­
педіями, Інтернетом та ін.), підготуйте повідомлення про мандрівника чи
дослідника, який вас зацікавив (де народився, риси характеру, що дослі­
джував, які відкриття зробив тощо).
2. Простежте за картою маршрут його подорожі.
3. Результати свого дослідження оформіть у вигляді есе (короткого довільного
твору) або невеликої презентації з чотирьох-п'яти слайдів.
( КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ І— І— —
1. Вікінги: Д оба завоювань. — К.: Махаон, 2011.
2. Географічні відкриття: Дитяча енциклопедія. — К.: Махаон, 2007.
3. Ємченко О. П. Біографи голубої планети: УЗ кн. — К.: Веселка, 1984.
4. ЧуковскийН. Водители фрегатов. — М.: Правда, 1989.
5. Шевченко В. Тричі перший: видатний мореплавець та географ Юрій Лисян-
ський. — К.: ДНВП «Картографія», 2003.
36
тем атичний к о н т ро л ь й іУ У 11

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
для самоконтролю навчальних досягнень

1. П ри гадайте, щ о в п ер ек л аді з грец ької о зн а ч а є сл о в о «географ ія»:

А наука В природа
Б землеопис Г Земля
2. Укажіть, який м е т о д вивчення полягає у відрядж ен ні групи л ю д ей для
д о сл ід ж е н н я певних о б ’єктів чи явищ на м ісц евості:
А історичний В картографічний
Б експедиційний Г аерокосмічний
3 . Назвіть, коли К лавдієм П т о л ем еєм була с к л а д е н а о д н а з найдавніш их
географ ічних карт, щ о дій ш л а д о наш их днів:
А ІІст. ВІІІст. д о н . е.
БІІст. д он . е. Г 1492р.
4 . Назвіть м ор еп л ав ц я , який перш им зд ій сн и в навк олосвітнє плавання:
А Ф ернан Магеллан
Б Юрій Лисянський
В Христофор Колумб
Г Джеймс Кук
5. З а зн а ч т е , яке твер д ж ен н я є правильним:
А Європа — материк
Б Європа — континент
В Європа — частина світу
Г Європа — країна світу
6 . Установіть відповідність між географ ічн ою п о д ією і рок ом , коли вона
відбулася:
1 відкриття Америки А 1606 р.
2 завершення першого навколо- Б 1492 р.
світнього плавання В 1911 р.
3 досягнення берегів Австралії Г 1820 р.
європейцями Д 1522 р.
4 відкриття Антарктиди
7. Назвіть, у якій п осл ід о в н о сті м атерики були відкриті європ ей ц я м и :
А Австралія
Б Антарктида
В Південна Америка
Г Північна Америка
8. Що вивчає с у ч а сн а геогр аф ія?
9. Кого з м ор еп лавц ів н азиваю ть «українським М агелланом »?
10. Хто у XVIII ст . зд ій с н и в три навколосвітні п од ор ож і?
11. Які д о сл ід ж е н н я пр оводять уч ен і-геогр аф и у наш ч ас?
12. Чому вивчення океанів і м орів є потрібним і важ ливим?
13. Чому Е р а т о сф ен а називаю ть «батьком географ ії»?
14. Які відкриття зр о б и л и вікінги?
15. П оміркуйте, ч ом у штучні супутники називаю ть «очима З ем л і» .
РОЗДІЛ II
ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ
ТА КАРТІ
Тема І. ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ
Тема 2. СПОСОБИ ЗОБРАЖЕННЯ ЗЕМЛІ
Тема 3. ПЛАН, ЙОГО ОСНОВНІ ОЗНАКИ
Тема 4. ГЕОГРАФІЧНІ КАРГИ
Тема 5. ГЕОГРАФІЧНІ КООРДИНАТИ

Вивчаючи розділ, ви:

• дістанете уявлення про азимут, різні
вида м асштабу карт, лінії градусної сітки —
паралелі й меридіани;
• д ізн аєт еся про особливості зображення
Землі на фотознімку, аерофотознімку,
плані, карті й глобусі;
• ознайоми тесяз ум овними знакам и пл ану
й карти;
• навчитеся орієнтуватися на місцевості,
визначати азимут, розрізняти об'єкти
на плані й карті, складати простий план
за допомогою умовних знаків, визначати
географічні координати;
• розвиватимете вміння користуватися
компасом, розв'язувати задачі з викорис­
танням різній видівмасштабу, читати карти
за допомогою умовних знаків.
Т ем а 1
ОРІЄНТУВАННЯ
НА МІСЦЕВОСТІ

§ 8 . СПОСОБИ ОРІЄНТУВАННЯ
НА МІСЦЕВОСТІ
П ригадай те з уроків п р и р о д о зн а в с т в а , що н азиваю ть
горизонтом.
ф : Назвіть основні сторони горизонту.
ПОДОРОЖуслово.
Щ О ОЗНАЧАЄ О Р І Є Н Т У В А Т И С Я . Ви вже знаєте, що Слово орієнтування
орієнтуватися означає визначати своє полож ення на міс­ походить від латин­
цевості щ одо сторін горизонту та навколиш ніх предметів. ського о рієнс — СХІД
Вам також відомо, щ о основних сторін горизонту чотири: (місце, д е сходить
північ (Гін.), південь (Гід.), захід (Зх.), схід (Сх.). Крім них, С онце). Тобто орі­
єнтуватися означає
є пром іж ні сторони горизонту. Н априклад, між північчю і визначит и с в о є п о ­
сходом — північний схід ( Пн . Сх.); між півднем і заходом — л о ж е н н я ВІДНОСНО
південний захід (Пд. Зх.) та ін. (мал. 27). сходу.
У м ін н я о р ієн ту в ати ся на м ісц евості дуж е
важ ливе в житті лю дини. Відомі випадки, коли Сторони горизонту
через втрату орієнтира гинули цілі експедиції. І Сторони горизонту щ е називаю ть
ст оронам и світу. Вони мають, крім
навпаки, вм іння знайти орієнтири на місцевості
звичних для нас назв, і міжнародні
допом агало лю дям вижити. назви та позначення: норд (N1) —-
ЯК В И ЗН А Ч И Т И Н А П Р Я М К И НА М ІС Ц Е ­ північ, зю йд ( ї) — південь,
ВОСТІ. Н а місцевості можна орієнтуватися (ви­ вест (УУ) — захід,
значити напрямки) у різні способи: за місцевими ост (О) — схід. і
озн акам и , С онцем , зорям и. Д ля всіх способів . .‘з 1-1**—. і « г
спільним є те, щ о спочатку визначають, де північ.

Мал. 26. Орієнтування за місцевим краєвидом Мал. 27. Сторони горизонту

 На сторони горизонту можуть вказувати місцеві
ознаки. Так, із північного боку кора дерев і великі
камені вкриті мохом. З південного боку крона дерев
густіша, ніж із північного. Мурашники зазвичай роз­
міщуються на південь від найближчого дерева. Річні
кільця, які видно на пеньку, ширші з південного боку'.
У ясну погоду можна орієнтуватися за Сонцем.
Опівдні, о 12 год, Сонце перебуває в найвищій точ­
ці на небі — в зеніті. Тому тінь від предметів буде
спрямована на північ. Лінію тіні «північ — південь»
називають полуденною лінією (мал. 28, а).
Уночі, коли не видно місцевих ознак і немає
Сонця, можна орієнтуватися за зорями. Для цього
потрібно знайти на нічному небі Полярну зорю. Вона
вказує напрямок на північ. Щоб не помилитися, спо­
чатку знаходять сім зірок сузір ’я Великого Воза (Ве­
ликої Ведмедиці), яке нагадує ківш із довгою ручкою
(мал. 28, б). Потім уявно з ’єднують прямою лінією
дві зорі, що розташовані на краю ковша. Після цього
продовжують уявну лінію до крайньої зорі на «ручці»
сузір ’я Малий Віз (Мала Ведмедиця). Ця крайня яскрава
зоря і є Полярною.
Знаючи хоч одну сторону горизонту, легко визна­
чити всі інші. Щоб за напрямком, наприклад, на пів­
ніч визначити інші сторони, потрібно стати обличчям
на північ і розвести руки всторони. По праву руку буде
Орієнтування схід, по ліву — захід, а позаду — південь.
за місцевими ознаками

Мал. 28. Визначення сторін горизонту

 ПРИЛАДИ ДЛЯ ОРІЄНТУВАННЯ. Найточніше сторони гори­
зонту можна визначити за приладами, зокрема компасом. На­
магнічена стрілка компаса завжди темним (синім або чорним)
кінцем спрямована на північ. Для визначення сторін горизонту
компас клацуть на горизонтальну поверхню (або долоню). По­
тім його повертають так, щоб позначка П н. (або поділка 0) на Компас
шкалі компаса збіглася із темним кінцем стрілки.
Компас —найдавніший
Це означає, що ви зорієнтували компас. Тоді винахід людства
позначки на циферблаті компаса (Пд., Зх., Сх.) У Китаї вже понад 4 тис. років
вказуватимуть напрямки сторін горизонту. тому було відомо про дивовижні
Щоб не заблукати в незнайомій місцевості властивості магнітної стрілки —
під час прогулянки в лісі, походу по гриби, вказувати намагніченим кінцем на
північ. ІзХІІст. китайці користува­
туристичного походу, потрібно з ’ясувати за
лися компасом для орієнтування
компасом, у якому напрямку ви вирушаєте. на морі. Відтоді про цей прилад
Лише в такому разі ви зможете встановити, у з'явилися перші згадки
якому напрямку потрібно повертатися. Якщо, і в Європі.
наприклад, ви вирушили на південний схід, то
повертатися слід на північний захід.

С Н ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
VН а м ісц ев о сті м ож на о р іє н т у в а т и с я у різні сп особи : за місцевим и
ознаками, Сонцем, зорями т а використовуючи компас.
Компас — прилад, за яким найточніше можна визначити сторони горизонту.
Основних сторін горизонту чотири — північ, південь, захід, схід.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ф , 1. Назвіть основні сторони горизонту. Як називаю ться проміжні сторони
горизонту між північчю і заходом, між заходом і півднем?
2. Які вам відомі способи орієнтування на місцевості?
3. Які місцеві ознаки можуть допомогти у визначенні напрямку?
4. Як можна орієнтуватися за Сонцем?
5. Поміркуйте, у якому напрямку рухалася група туристів, якщо Полярнузорю
вони бачили праворуч від себе.
6. У якому напрямку простяглася вулиця, на якій розташована ваша школа?

7 . Користуючись компасом, з'ясуйте: на яку сторону горизонту виходять вікна

< §> гО

у вашій класній кімнаті; з якої сторони розташовані дошка, останні парти.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Визначте, в якому напрямку від вашої школи розташовані:
група 1 — пошта, церква;
група 2 — магазин, зупинка автобуса або маршрутного таксі;
група 3 — високе дерево, помітний будинок тощо.
41
 § 9. ПОНЯТТЯ ПРО АЗИМУТ
Пригадайте, за допомогою якого приладу можна точно
визначити сторони горизонту.
Мал. 29. Відлік азимута
за компасом
Мал. ЗО. Знаходження азимута
за напрямком на предмет
Мал. 31. Напрямки руху
за азимутом
42
Щ О ТАКЕ АЗИМУТ. Часто напрямки на по­
трібний предмет не збігаються ні з основними,
ні з проміжними сторонами горизонту. Тоді
точний напрямок можна встановити за шка­
лою компаса, обчисливши азимут.
Азимут — це кут між напрямком на північ і
напрямком на якийсь предмет на місцевості.
Відлік азимута починають від напрямку на
північ праворуч, за годинниковою стрілкою
(мал. 29). Оскільки окружність циферблата
компаса, як і будь-яке коло, має 360°, то вели­
чина азимута виражається в градусах від 0° до
360°. Наприклад, якщо предмет розташований
точно на сході, то його азимут дорівнює 90°,
якщо на півдні — 180°, на заході — 270°, на
півночі — 0° або 360°.
Для визначення азимута компас повертають
так, щоб поділка 0° збіглася з темним кінцем
стрілки. Потім на скло кладуть тоненьку палич­
ку так, щоб вона кінцем вказувала на предмет
і проходила через центр кола (циферблата)
(мал. 30). У тому місці, де паличка кінцем,
спрямованим на предмет, перетинає шкалу,
визначають величину азимута.
ЯК РУХАТИСЯ ЗА АЗИМ УТОМ . Уявіть,
що вам потрібно пройти за азимутом 50° 300
кроків, а потім за азимутом 130° 400 кроків і
там зустрітися з товаришами. Порядок дій має
бути таким: станьте на тому місці, звідки почи­
натимете рух. Зорієнтуйте компас за сторона­
ми горизонту. Знайдіть на циферблаті компаса
поділку 50°, що означає величину азимута, за
яким вам потрібно пройти першу відстань.
Покладіть на скло компаса тоненьку паличку
так, щоб вона з ’єднала центр стрілки з цим
числом. Паличка вкаже вам напрямок руху.
Якщо напрямок палички збігається з яким-
небудь видимим предметом на місцевості, на­
приклад високим деревом, то компас можна
сховати і рухатися в напрямку цього дерева,
відраховуючи дорогою потрібну кількість кроків (мал. 31).
Якщо такого предмета немає або ви йдете лісом, то потрібно
тримати компас перед собою так, щоб його нульова поділка Слово а з и м у т по­
(це північ) збігалася з темним кінцем стрілки, і йти в зада­ ходить від а р а б ­
ному напрямку. Пройшовши першу відстань (300 кроків), ського зс-сумуг,
визначають новий азимут (130°) і продовжують рух. що означає шлях,
Знаючи азимут свого шляху, можна рухатися вночі, за напрямок.
туманної погоди, у хуртовину чи в густому лісі.
ВИМІРЮВАННЯ ВІДСТАНЕЙ НА МІСЦЕВОСТІ. Щоб
за азимутом знайти об’єкт, потрібно правильно виміряти
відстань на місцевості. Невеликі відстані між близько роз­
ташованими об’єктами вимірюють рулеткою або метром. Так
можна визначити довжину і ширину вашого класу.
Відстань між двома об'єктами, що розміщенідалеко один Рулетка
від одного, зручніше вимірювати кроками. Для цього потрібно
знати середню довжину свого кроку. Щоб її визначити, відмі­
ряють намісцевостірулеткою відстань, наприклад50м. Потім
потрібно звичайним кроком пройти цю відстань, одлічуючи
кроки. Припустімо, що 50мви пройшли, зробивши 80кроків.
Отже, середня довжина вашого кроку дорівнює 62,5 см (50 м
переводимо в сантиметри; 5 000 с м : 80 = 62,5 см).
Приблизновщетаньможна визначити запасом, витраченим
на ходьбу. Так, якщо 1 км ви долаєте за 15 хв (на рівнинній
місцевості), то за годину пройдете близько 4 км.
НОВІТНІ ПРИСТРОЇДЛЯ ОРІЄНТУВАННЯ. У наш час деда­
лі частіше до обов’язкового спорядження туристів належить
ОРБ-навігатор. СРБ-навігатор — це пристрій, що визначає ікиога »
своє місцезнаходження, використовуюч и сигнали штучних С корочення G P S
супутників Землі. позначає англійське
Такий ОРЭ-компасможе визначити місцеперебування ко- словосполученн я
ристувачау буць-якійточці земної кулі йуказати цемісце на кар­ G lo b a l P o s itio n in g
S y s te m /S a te llite ,
ті. Він також визначає сторони горизонту, відстань до об’єктів, що перекладається
азимут, напрямок. Приладможе встановити швидкість руху та як всесвітня систе­
виміряти площу території. Його можливості вражають. Тепер ма розташування.
жодна експедиція не обходиться без О Рй-навігатора.
Нині такі приймачі супутникового зв’язку
вмонтовані у звичайні годинники та мобільні
телефони. Проте варто пам’ятати, що всі вони
потребують електроенергії та працюють від
батарейки. Тому в тривалих мандрівках вони
слугуватимуть недовго. У густому тумані або в
лісі, приміщенні, чи під землею зв’язок із су­
путниками неможливий. Томувідмовлятися від
традиційного компаса й уміння орієнтуватися
намісцевості не варто. Мал. 32. GPS-навігатор

43
с к ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
V • А
Азимут — кут між напрямком на північ і напрямком на якийсь предмет на
місцевості.
Відстань на місцевості можна виміряти рулеткою, кроками або за часом,
затраченим на ходьбу.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Що таке азимут? Як його визначають?
Запишіть у зошиті в стовпчик назви предметів, зображених на мал. 31 (с. 42).
Навпроти назви зазначте азимут, за яким потрібно рухатися до кожногоз них.
Як можна виміряти відстані на місцевості?

4 . Від пункту А до пункту Б учень пройшов 100 м (умовно позначте в зошиті

цю відстань 10см) за азимутом 360°. Від пункту Б до пункту В він пройшов
таку саму відстань за азимутом 90°. Від пункту В знову пройшов таку саму
відстань за азимутом 180°. Накреслітьшлях учня в зошиті й визначте, яку
відстань і за яким азимутом йому залишилося пройти д о пункту А.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Розгляньте мал. 33. Визначте на ньому сторони горизонту, якщо відомо, що
річка тече з півдня на північ (напрямок)) течії позначено стрілкою). Уявіть, що
ви стоїте на перехресті в точці 2. З ’ясуйте, в якому напрямку відвас розміщені:
група 1 — ринок 5, готель 7;
група 2 — церква 1, міст через річку 3;
група 3 — музей 4, світлофор 6.

Мал. 33. Вигляд міста

Т ем а 2
С П О С О БИ ЗОБРАЖ ЕННЯ
ЗЕМЛІ

§ 10. ЯКІ Є СПОСОБИ ЗОБРАЖ ЕННЯ

ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ
Пригадайтезуроків природознавства, якможна відобразити
місцевість на площині.
Що є зменшеною моделлю Землі?

ЗОБРАЖ ЕННЯ ЗЕ М Л І НА ГЛОБУСІ. Ви вже знаєте, щ о гло­

бус дає можливість уявити форму наш ої планети. Тому його
називають моделлю Землі, щ о зменш ена в мільйони разів. Для
подальшого вивчення географії важливо пам ’ятати, щ о гло-
бус-Земля обертається довкола стрижня-осі. Насправді наш а
планета такої видимої, я к на глобусі, осі не має. Вісь можна
математично обчислити і лиш е уявляти. Стрижень глобуса
показує, де і з яким нахилом проходить уявна земна вісь.
Ті то ч к и , де зем на вісь перетинається з поверхнею глобу­ Глобус
са, називаю ться полюсами. Зверху —П івнічний полюс, внизу
П івденний полюс. П осередині глобуса на однаковій відстані ПОДОРОЖ У с л о в о
від полю сів проведена лінія — екватор. Ви вже знаєте, що Слово екватор у пе­
екватор поділяє Землю на дві півкулі: П івнічну (на глобусі рекладі з латинської
зверху) і П івденну (внизу). Л інія екватора та точки полюсів о зн ач ає рівнод іль-
уявні, їх позначаю ть тільки на глобусах і картах. НИК — ТОЙ, Щ О ПО ДІ­
І Іа поверхні глобуса зображені материки, острови, півостро­ Л Я Є на рівні частини.

ви, океани й моря. О скільки глобус найточніш е відтворює

Віртуальний глобус
У наш ч ас с т в о р е н о в ір т у а л ь ­
ний (такий, щ о імітує, н аслідує
справжній) глобус. Це тривимір­
на м одел ь Зем лі, щ о відтворю є
реальну дійсність за допомогою
к о м п ’ю т е р а . С п е ц іа л ь н а п р о ­
г р а м а д а є м о ж л и в іс ть бач и ти
поверхню Зем лі, регулюючи н а­
ближення зображ ення. Віртуаль­
ний глобус можна обертати так,
як і справж ній. На ньому легко
шукати о б ’єкти за географічними
назвами. Програма також може
відображати хмарність,
урагани, землетруси
у реальному часі.

45
 Мал 35. Фотознімок Мал. 36. Аерофотознімок
формуЗемлі, то тільки на ньому обриси географічних об’єктів
відображають їх справжній виклад. Це означає, що на глобусі
не спотворюється відстань між окремими точками.
Відстані на ньому вимірюють гнучкою лінійкою або за
допомогою смужки паперу чи нитки. Потім визначають
реальні розміри, застосовуючи масштаб.
Глобусом користуються учні для вивчення Землі.
ЗОБРАЖЕННЯ МІСЦЕВОСТІ НА ПЛОЩ ИНІ. З уроків
природознавствау 5 класі ви вже знаєте, що зобразити окремі
ділянки земної поверхні на площині можна на звичайному
Фотознімок роблять фотознімку, аерофотознімку, плані, карті.
з поверхні Землі Невелику за площею місцевість можна сфотографувати.
Фотознімок зазвичайроблятьізповерхніЗемлі(мал.35).Тому
на ньому ближчі предмети затуляють те, щорозміщенедалі.
Крім того, фотознімки даютьлишеуявлення про місцевість.
На них не видно, які розміри і яку форму має ділянка.
Аерофотознімок — це фотографія (світлина) місцевості,
зроблена з літака або іншого літального апарата (вертольо­
та чи безпілотного пристрою). Такі знімки роблять з різної
висоти спеціальними аерофотоапаратами. Вони передають
докладне зображення всього, що єназемній поверхні на мо­
Аерофотознімок мент фотографування. На нихдобре видно розміри і взаємне
роблять з літака розміщення об’єктів (мал. 36). Зазвичай аерофотознімки
чорно-білі. Іноді їх роблять і кольоровими: тоді місцевість
зображують у кольорах, наближених до натуральних. На
кольорових знімках легше розрізнити рослинність, річки,
болота, населені пункти та інші об’єкти.
Космічний знімок — це фотографія всієї планети або час­
тини земної поверхні. Космічні знімки, як ви вже знаєте,
одержують за допомогою спеціальних приладів для фото­
графування, якими обладнані космічні апарати. На них
дослідники можуть одразу побачити й величезні простори
Землі, й деталі на відносно невеликих ділянках (мал. 37).
Космічні знімки З великої висоти ввдно найбільші риси будови нашої плане­
одержують із супутників ти. З поверхні земної кулі їх просто неможливо ро різнити.
 Мал 37. Космічні знімки різного охоплення території
Розглянути космічні та аерофотознімки
п оверхні наш ої п ланети, в том у ч и сл і й
України, можна в Інгернеті. Вони надають
можливість швидко отриматидосговірнідані
про місцевість. їх використовують під час
геотрафічнихдосліджень та складання карт.
Ви іляд земної поверхні відтворюють також
план місцевості та географічна карта. Про НИХ ВИ
дізнаєтеся з наступних параграфів.
Сервіс «Гугл. Карти»
На основі космічнихта аерофото-
знімків створено онлайн-сереіси,
які дають змогу оглянути всю по­
верхню Землі Сервіс кГугл. Карти»
(англ. <5оодіеШр&) надає можли­
вість переглядати тривимірні
(з урахуванням рельєфу)
зображення зем ної
поверхні.

ф -с ЗАП АМ ’ЯТАЙТЕ >

Глобус - це об’ємна модель Землі, яка д а є змогу уявити форму і поверхню
наш ої планети.
Зобразити місцевість на площині можна на фотознімку, аерофотознімку,
космічному знімку, на плані та географічній карті.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )--------------------------------------------------------------

Ф , 1. Чому глобус називають зменшеною моделлю Землі?
2. Які уявні точки і лінії по значені на глобусі?
3. У чому полягають особливості зображення земної поверхні наглобусі?
4. Порівняйте фотознімок та аерофотознімок (мал. 35, 36). Що спільного й
відмінного у зображенні м ісцевості на них?
5. Розгляньте космічні знімки (мал 37). Чим відрізняється зображена на них
поверхня?

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ
Користуючись пошуковою системою, знайдіть в Інтернеті сервіс«Гугл Карти».
Задайте у його пошуку будь-яку географічну назву, наприклад свого міста або
села. Програма запропонує вам не тільки карту, а й супутникове зображення
поверхні Скористайтеся масштабом і спробуйте збільшити зображення. Які
об'єкти ви можете розрізнити? Чи вдалося вам побачити свою вулицю, школу,
знайти свій будинок?
Р О З Д ІЛ
§ 11. МАСШТАБ
Пригадайте з уроків природознавства та математики, що
таке масштаб.
Для чого потрібен масштаб?
Масштаб 1.500 000 (в 1 см 5 км)
Масштаб 1:50 000 (в 1 см 500 м)
Масштаб 1:10 000 (в 1 см 100 м)
Мал. 38. Місцевість, зображена
у різному масштабі
48
ЯК МІСЦЕВІСТЬ УМІСТИЛАСЯ НА АРКУШІ
ПАПЕРУ. Відстані на місцевості зазначають у
метрах або кілометрах. Наприклад, від вашого
будинку до школи 200 м. На плані або карті
таку відстань показати неможливо. Тому великі
відстані на місцевості зображують у зменшено­
му вигляді — у сантиметрах і міліметрах - на
папері. Для цього користуються масштабом.
Масштаб це вираз, який показує, у скільки
разів відстані на плані або карті менш і від
відстаней на місцевості.
Розглянемо приклад. Домовимося, що на
папері всі відстані будемо зображувати у 1000
разів меншими, ніж вони є насправді. Тоді 1 см
на плані відповідатиме 1000 см на місцевості.
Отже, наш масштаб 1: 1000 (читається: один
до тисячі). Тоді відстань від вашого будинку до
школи в цьому масштабі дорівнюватиме 20 см.
Ось як ми це обчислили:
200 м = 20 000 см;
20 000 с м : 1000 см = 20 см.
Щ о більше зменшено відстані, то більшу за
площею територію можна зобразити. Але водно­
час дрібнішими й не такими виразними будуть
об’єкти, що зображаються (мал. 38).
ЯКІ Є ВИДИ МАСШТАБУ. Зазвичай масштаб за­
писують у вигляді відношення чисел, наприклад
1:10 000 (одиндо десяти тисяч). Такий масштаб,
виражений дробом, називається чиоювилі. Число
1 (чисельник дробу) — це відстань на плані,
число 10 000 (знам енник) — це відстань на
місцевості (1 см на плані = 10 000 см на місце­
вості). У числовому масштабі чисельник завжди
дорівнює одиниці. А знаменник — числу, яке
показує, у скільки разів відстань на плані мен­
ша, ніж на місцевості. Важливо пам’ятати, що
у числовому масштабі обидва числа завжди по­
дані в одних і тих самих одиницях вимірювання
(у сантиметрах). За числовим масштабом зручно визначати,
у скільки разів зменшено відстань на плані (на це вказує іш огастслам ^__ ^
знаменникдробу). Слово масштаб у
Часто порад із числовим масштабом пишуть його роз’яс­ перекладі з німець­
нення. Наприклад, в 1 см 100м (тобто 10000 смдпя зручності кої' означає: мас -
перетворено на метри). Де означає, що 1 см на плані від­ міра, розмір і штаб
— п а ли ц я , то б то
повідає 100 м на місцевості. Масштаб, записаний словами, мірило.
називається іменованим.
Відстань на місцевості, що відповідає 1 см на плані, на­
зивають величиною масштабу. Задопомогою величини масш­
табу зручно визначати відстані. Наприклад, яка довжина
шкільного стадіону, якщо його довжина на плані — 5 см, а
величинамасштабу— 100 м? Легко обчислити, що довжина
стадіону 500 м (5 х 100 м = 500 м ).
Я к перетворити числовий масш таб на іменований?
Наприклад, числовий масштаб 1 : 25 000. Перетворимо
25 000 см у метри (25 000 см - 250 м ). Отже,
іменований масштаб такий: в 1см 250 м. Чисмагіі м асш таб-1:16000
На планах і картах уміщують також і Іванавм<й {паяоаоаапнай)
лінійний масштаб. Його зображують у виппаді икшгаб —в 1 см 100 и
прямої лінії, що розділена на рівні части­
ЛиЯмй масштаб
ни, зазвичай на сантиметри (мал. 39). Біля
106 0 100 2М Ю 480 «а и
кожного відрізка-поділки надписують від-
повіднудо масштабу відстань на місцевості ІШІУІ------ 1 ~
(100,200,300м...). При цьому нуль ставлять,
відступивши 1 см відлівого краю відрізка. Мал. 39. Види масштабу
А перший сантиметр ділять на міліметри
(які відповідно означатимуть 10, 20, ЗО м...
на місцевості).
ЯК ВИМІРЯТИ ВІДСТАНЬ НА ПЛАНІ Й
КАРТІ. Задопомогою лінійного масштабу
можна швидко й легко виміряти відстань
і визначити розміри о б ’єктів на плані й
карті, користуючись циркулем-вимірником
(мал. 40). Для цього ставлять ніжки циркуля
в крайні точки відрізка, що вимірюється (на­
приклад, від будівлі до берега озера). Потім,
не змінюючи положення ніж ок циркуля,
ставлять його на лінійний масштаб. Познач­
ки на лінії відразу покажуть, якою є відстань
на місцевості. Якщо розмах ніжок циркуля не
відповідає ціломучислусантиметрів наліній-
ному масштабі, то ц и р к р ь зміщують ліворуч
Мал. 40. Положен няциркуля-вимірника
за нуль так, щоб одна з його ніжокопинилася підчас вимірювання відстаней на плані

49
 Р О З Д ІЛ

на цілій поділці. Тоді буце ввдно не лише сантиметри, а й

кількість міліметрів у вілрізку.
Звичайний спосіб визначення відстаней між об’єктами
на плані й карті - виміряти їх по прямій лінії лінійкою.Я кщо
ж потрібно виміряти не пряму відстань, а звивисту (напри­
клад, до вжи ну річ ки ч и доро ги), то тоді м ожна ско ри статися
звичайною ниткою. Її прикладаютьдо кривоїлінії на плані,
повторюючи вигини. Потім, випрямивши нитку, вимірюють
Лінійка І нитка її до вжи ну л ін ій ко ю.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
ф іМ асш таб - це ступінь зменшення довжин ліній місцевості на карті (плані,
глобусі) порівняно з їх дійсними розмірами на земній поверхні.
Види масштабу: числовий, іменований, лінійний.
Відстані на гиіаній карті вимірюють з а допомогою циркуля-вимірника, лінійки
або нитки.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ У
Ф і1. Для чого потрібен масштаб?
2. У скільки разів зменшено відстані на планах із числовим масштабом:
а) 1 : 500; б) 1 : 2000; в) 1 :5000?
Який масш таб означає найбільше зменшення?
3. Якою буде відстань 50 м на плані, якщо його масштаб — в1 см 10 м?
4 . Перетворіть числовий масш табна іменований:
а) 1 :5000; 6 ) 1 : 1 0 000; в) 1 :200 000.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Зобразітьузош иті відстань 600 м умасш табі:
група 1 — 1 :10 000,1 :100 000;
група2 — 1 :15 000,1 : ЗО 000;
група 3 — 1:6000,1 :60 000.
У якої групи масштаб означає найменше зменшення?

і ПРАКТИЧНА РОБОТА 1 (Початок. Продовж, див, с. 62.)

Тема: Р о з в ’я зу в а н н я з а д а ч з в и к о р и с т а н н я м р ізн и х в и д ів м а с ш т а б у .
В и зн ач ен н я м а с ш т а б у п л а н у з а д а н и м и п р о в ід ст а н і
на м іс ц е в о с т і та в ід р із к а м и на п л а н і, щ о в ід п о в ід а ю ть ц и м в ід с т а н я м .
1. Перетворіть числовий масштаб на іменований:
а) 1 :1 0 0 0 ,6 )1 : 2000; в) 1 :5 0 000
2 . Перетворіть іменований масштаб на числовий:
а) в1 см 1 0 0 0 с м ;б )в 1 см 300 м; в) в 1 см 10 км.
3 . На м ісцевості відстань від школи до пошти становить 350 м . На плані ця від­
стань дорівнює 7 см. Який масштаб плану?
4 . Визначте числовий масштаб плану, на якому зображена стежка в саду, до­
вжина якої на місцевості в 1000 разів більша, ніж на плані.
50
 Т ем а З
ПЛАН, ЙОГО ОСН ОВНІ
ОЗНАКИ

П ри гадай те з уроків п р и р о д о зн ав ств а, що так е план.

Як на плані зображ ую ть різні о б ’єкти?
9
ПЛАН - ЗМ Е Н Ш Е Н А М О Д ЕЛ Ь Д ІЙ С Н О С Т І. Вам уже ПОДОРОЖ УСЛОВО ,-----
відомо, щ о план — це креслення на папері, як е зображує Слово п л а н у п ер е­
невелику ділянку зем ної поверхні в зм енш еном у вигляді. кладі з л ати н ської
П ростий план мож на легко накреслити й сам ом у, як щ о о з н а ч а є пло щ и н а ,
взяти аркуш паперу й глянути зверху, наприклад, на кім на­ рівне місце.
ту (мат. 41). О сь стіл, крісло, диван, телевізор. Зверху вони
мають дещ о інш ий вигляд, ніж зазвичай. Але добре видно,
які речі стоять незручно, куди закотився м ’яч, де залиш ені
капці. Вигляд зверху допом агає правильно уявити, де що
розташ овано, по-новом у побачити звичний світ.

Ось куди закотився м ’яч

Ш афа

Циван
Килим
Капці

Тумба

Мал. 41. План кімнати, який можна накреслити власноруч

51
 Від інших зображень поверхні план відріз-
в и р шк. *
няєтьсятим, що всі об’єкти на ньому показано
умовними знаками. Умовні знаки прості й на­
*
ш ш гадують самі предмети (мал. 42). Тому вони
Місто Село. Церква Школа. Будівлі зрозумілі всім, хто читає план. Так, річки й
озера зображені блакитним кольором води, а
ліси — зеленим кольором рослинності. Знак
луків нагадує стеблини трав. Лани й городи
спеціальних знаків не мають. Тому такі ді­
И Залізниця.
И Дорога. Автомобільні
лянки залишають на плані білими. Піски зо­
бражують коричневими крапками. Невеликі
Станція. Насип Міст дороги.
Лінії зв ’язку струмки, дороги показують лініями.
Умовні знаки є загальноприйнятими. Ними
користуються, укладаючи план будь-якоїміс-
цевості. Якщо ви добре орієнтуватиметесь в
умовних знаках, то зможете читати план, тобто
Піски Яри. Кар єр Луки,
уявляти зображену на ньому місцевість.
(ка м .- матеріал
видобутку) Рідколісся
Зіставивши фотознімок, аерофотознімок
(мал. 35, 36 на с. 46) і план, побачимо, що всі
вони є зменшеними копіями земної поверхні.
Але план відрізняє те, що він відображає й
ті предмети, яких не видно на фотознімку й
аерофотознімку. За ним можна дізнатися на­
Річка. О зеро. Джерело. зви сіл, річок, які породи дерев ростуть у лісі.
Напрямок течі. Позначка урізу Вітряк. Тобто план містить біл ьше відомостей, а отже,
Струмок води. Метеостанція
Болото зручніший для вивчення місцевості.
ЯК ВИЗНАЧИТИ НАПРЯМКИ НА ПЛАНІ.
Напрямки на плані потрібно визначати для
того, щоб дізнатися, де розміщені об’єкти.
На планах напрямок на північ часто позначають
стрілкою. Знаючи його, можна від будь-якої
Фруктовий Суцільні . Позначки точки плану, як і на місцевості, визначити всі
сад зарослі кущів висот точок
місцевості
інші сторони горизонту. Якщо на плані стрілка
не зображена, то вважають, що його верхній
край — північний, нижній — південний, лівий
—західний, правий —східний. Отже, що ближ­
че до нижнього краю зображено на плані об’єкт,
Ґрунтова дорога. Мішаний ліс. Поодинокі то південніше він розташований.
д е р е в а і кущі.
Лінія Просіка,
Вирубані
Визначаючи розташування об’єктів, ура­
електропередачі
Лісництво ділянки лісу ховують їх положення щодо більшої терито­
рії. Наприклад, село Городянка розташоване
Мал. 42. Умовні знаки плану західніше, ніж місто Верещин (мал. 43).
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
• План — це зменшене детальне зображення невеликої ділянки земної поверхні,
щ виконане у великому масштабі за допомогою умовних знаків.

52
 Мал. 43. План місцевості

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Ф 1 1. Розгляньте фотознімок, аерофотознімок і космічний знімок на с. 4 6 -4 7
(мал. 3 5 ,3 6 ,3 7 ). Чим план місцевості відрізняється від цих зображень?
2. Як різні о б ’єкти можна позначити на плані?
3. Що на плані позначають лініями різної довжини і товщини?
4 . Як визначити, д е на плані північ, а д е — південь?

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Уважно розгляньте план на мал. 43. Розкажіть, який краєвид має місцевість і
які о б ’єкти трапляться на шляху, якщо:
група 1 — проїхати автомобільною дорогою із м. Верещина 450 м на північ.
У якому напрямку від цього місця розташоване озеро Івля? Обчисліть, яку від­
стань потрібно пройти уздовж струмка, щоб дістатися до озера;
група 2 — пройти ґрунтовою дорогою ізс. Городянка до лісництва. У якому
напрямку від села воно розташ оване? Яку відстань потрібно пройти?
група 3 — йти від озера Івля спочатку польовою, потім ґрунтовою і знову
польовою дорогою до дж ерела Чисте. У якому напрямку воно розташоване?
Яку відстань загалом потрібно пройти до дж ерела?

53 М
 § 13. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ МІСЦЕВОСТІ
Пригадайте, що таке азимут.
9 Як можна виміряти відстані на місцевості?

СПОСОБИ СКЛАДАННЯ ПЛАНУ. Дня складання плану ви­

користовують окомірне знімання місцевості. Цей спосіб ДОСИТЬ
простий і скористатися ним може навіть школяр. Його за­
стосовують тоді, коли немає потреби дуже точно вимірювати
напрямки, відстані й висоти, їх визначають «на око». Є два
види окомірного знімання — полярне і маршрутне. Окомірне
полярне знімання — це складання плану місцевості з однієї
обраної точки, яку прийнято називати полюсом. Окомірне
маршрутне знімання — це складання плану місцевості, руха­
ючись за певним маршрутом.
Щоб скласти план невеликоїділянки місцевості власно­
руч, потрібні нескладні інструменти — планшет, компас,
лінійка, шпилька, олівець, аркуш паперу (ліпше в клітинку).
Планшет — це прямокутна дошка (може бути фанера), на
яку прилаштовують аркуш паперу і закріплюють у верхньому
куті компас (мал. 44).
На місцевості визначають місце (точку), зякого буде до­
бре видно всю ділянку. З цієїточки проводятьвимірювання.
На аркуші паперу точку свого розташування позначають за
допомогою шпильки. Далі потрібно підготувати планшет.
Компас кріплять так, щоб уявна лінія, як а
з’єднує поділки 0 і 180* на його шкалі, розміщу­
валася паралельно краю планшета. Нааркушіу
верхньомулівому куті проводятьлінію «північ
— південь» і вказують стрілкою напрямок на
північ. ЇЇ напрямок має збігатися з напрямком
на компасі. Д ля цього повергають планшет
навколо своєї осі доти, доки північний кінець
стрілки компаса не вкаже на цифру 0, тобто
поки стрілка не збігатиметься з напрямком
П н —Пд. на аркуші паперу. Потім обирають
для планумасштаб і записують його нааркуші.
Для нанесення об’єктів полярним способом
на планшеті розташовують лінійку так, щоб
одним своїм кінцем вона торкалася шпильки,
а іншим б р а спрямована на той об’єкт ( б р и -
нок, дерево, кущтощо), який слідпозначити на
плані. Задопомогоюлінійки олівцем проводять
Мал. 45. Нанесення об'єктів лінію (мал. 45). Потім визначають відстань
полярним способом

54
до кожного предмета. Цю відстань від­ Дзвіниця Вершина
кладають на проведеній лінії в обраному 470 м
масштабі. Об’єкт позначають умовним
знаком, а лінію витирають гумкою. Так Будинок
зображують й інші об’єкти місцевості.
Зручним і простим способом створен­
ня плану місцевості є й окомірне марш­
рутне знімання із визначенням азимутів
об’єктів. Н а місцевості ми орієнтуємося
на помітні об’єкти (вітряк, будинок,
дзвіниця, вершина гори тощо). До них
нас завжди «приведе» визначений азимут
(мал. 46). Відстані між точками визна­
чають за часом, витраченим на ходьбу,
або кроками. Накреслений шлях матиме
вигляд ламаної лінії, яка складатиметься
з кількох відрізків.
ДНЯ ЧОГО ПОТРІБНІ ПЛАНИ. План
місцевості — надійний помічник лю ­
дини . За планом визначають, де краще
побудувати завод чи житловий будинок,
де зручніше розмістити школу та в яких
місцях закласти сади і сквери.
Перед тим як провести лінії електро­
передачі, прокласти дороги і трубопро­
води, ці об’єкти намічають на планах.
П роектувальники уваж но вивчаю ть
місцевість за планом і визначають, де не доведеться долати Мал. 46. Окомірне
багато підвищень іспоруджувати мости, тобто обирають таке маршрутне зніман ня
місце, де краще будувати і будівництво обійдеться дешевше. місцевості
У сільському господарстві план необхіднийдля визначення
площ полів, луків та інших угідь. Ним користуються, коли,
наприклад обчислюютьчаснаоранкута інші польові роботи.
План необхіднийтуристам. Адже передтимяквирушити в
мандрівку, вони спочатку ознайомлюються зрайономподо-
рожі. Підчастурп ох оду планом користуютьсяякпутівником
для орієнтування на місцевості.
Плани місцевості бувають різні. Найпростіші з них на­
зивають схемами. На них зображають тільки окреміоб’єкти.
Наприклад, схеми залізниць, що їх вимогаи бачити на вок­
залах, ліній метрополітену. Вонидопомагають орієнтувати­
ся в розміщенні станцій. Є плани-схеми вашої школи. На
випадок пожежі або іншого лиха вони допоможуть знайти
виходи з приміщення.

56
 ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ З
а к
▼ • оОкомірне знімання —це найпростіший спосіб складання плану місцевості «на
око»: або з однієї обраної точки (полярне), або рухаючись за певним маршрутом
(маршрутне).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Ф ,1. Які вам відомі способи складання плану місцевості?
2. Чим полярне окомірне знімання місцевості відрізняється від маршрутного?
3. Як люди використовують плани місцевості?

4 . Складіть план у масштабі 1: ЮОООза описом. Недалеко від школи, близько

Ф 300 м на північ, росте дуб. Далі за ним видніються чагарники. Через 100 м
на південний схід віддуба б’єдж ерело. Через 200 м від джерела далі на схід
розташоване озеро, видовжене з півночі на південь на 400 м і завширшки
150 м. На північний захід від північного берега о зер а видніється вітряк,
відстань до якого 200 м. Якщо від нього пройти 250 м на південь, то можна
вийти на дорогу, яка веде до школи. У якому напрямку та яку відстань по­
трібно пройти, щоб дістатися до школи?

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Уважно розгляньте схему метрополітену в м. Києві на мал. 47. Уявіть, що вам
потрібно дістатися від однієї станції метро до іншої:
група 1 — від станції метро «Вокзальна» до станції «Майдан Незалежності»;
група 2 — від станції метро «Тараса Шевченка» до станції «Золоті ворота»;
група 3 — від станції метро «Лісова» до станції «Палац спорту».
Якою лінією метро необхідно скористатися? Скільки зупинок потрібно проїха­
ти? Чи треба робити пересадку, щоб перейти на іншу лінію? Обчисліть, скільки
приблизно часу ви витратите на цей шлях, якщо тривалість поїздки між двома
станціями в середньому становить 2 хв.

ш
Академмгстечю

Лівобережна

Гідропарк

Берестейська Полгтехннний Університет Кловська

інститут

Мал. 47. Фрагмент схеми ліній метрополітену в м. Києві

56
Т ем а 4
ГЕОГРАФІЧНІ
КАРТИ

§ 14. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА —

ОБРАЗ ЗЕМЛІ
Пригадайте, хто з давньогрецьких учених створив перші
географічні карти.
У які сп особи на картах відображ аю ть різні о б ’єкти та
явищ а?

КАРТА — ВІКН О У СВІТ. Ви вже знаєте, щ о карта давніш а п о д о р о ж у с л о в о

за глобус — вона виникла щ е д о наш ої ери. Відтоді н а ній С л о в о карта в
відображають усі нові відомості з географії. перекладі з г р ец ь ­
Інф ормацію на карті «записують» по-особливому. К ар­ кої о зн а ч а є аркуш
тографічна мова це мова різних за ф орм ою , розм іром і папірусу.
кольором позначеиь-сим волів. Вона дає змогу коротко, у
граф ічний спосіб передати географічні ф акти, описи, за­
кономірності. Водночас карта має зрозуміло відображати
розм іщ ення об ’єктів у просторі. За допом огою позначень-
сим волів можна «розповісти» про будову зем ної поверхні,
м ісця залягання корисних к оп ал и н , пош ирення ф у н тів ,
вирощ ування сільськогосподарських р осл и н тощ о. Тому
карти називаю ть другою мовою географії. їх розуміють без
перекладу лю ди, які розм овляю ть різним и мовами.
Н ині будь-яке географічне дослідж ення місцевості по­
чинається з ретельного вивчення її за картами. Ось чому
потрібно їх добре розуміти. Т ак само важливо К арта — з н а р я д д я вивчення
навчитися читати карту і кож ному з вас, щ об Зем лі
уміти користуватися нею для своїх потреб. Із карти в сяк е гео гр аф іч н е д о ­
Ч И М КАРТА В ІД РІЗН Я Є ТЬС Я ВІД ІН Ш И Х слідження починається і д о карти
повертається. Карта є найголовні­
ЗО БРА Ж Е Н Ь П О ВЕРХ Н І. Географ ічна карга шим знаряддям для географа. З а її
відрізняється від зображ ень земної поверхні на допомогою він готує дослідження.
плані та глобусі. На неїпотім наносить свої резуль­
Н а відміну від плану, карта дає уявлення про тати, які слугуватимуть подальш о­
великі частини Землі або всю її поверхню . Щ об му руху вперед. Карта — це той
на аркуш і паперу пом істити зображ ення вели­ дивовижний інструмент вивчення
земної кулі, який мож едати людині
ких територій, доводиться давати його в дуже дар передбачення.
зм енш еном у вигляді. М асш таб карт порівняно Юлій Ш окальський,
з планами набагато дрібніш ий (в 1 см —десятки географ, картограф
і сотні кілометрів). Тому на карті немож ливо

57
 витворити такі подробиці й деталі, як на плані.
Внаслідок вели кого зменшення вони просто зни­
кають. Отже, відмінності між картою й планом
зумовлені величиною зображуваної поверхні.
Істотні відмінності є й між картою та глобусом.
Якщо глобус дає об’ємне зображення Землі, то
карта — плоске. Недоліком глобуса є те, що на
ньому видно тільки ту частину, яка повернута
до спостерігача. Карта ж може відображати всю
поверхню Землі одночасно й докладніше, ніж
глобус. На ній можна відтворити й окремі великі
ділянки земної поверхні(наприклад, материкчи
океан, країну або її частину).
І план, і географічна карта, і глобус — це моде
земної поверхні.
ЧОМУ НА КАРТІ Є СПОТВОРЕННЯ. Кулясту
поверхню Землі неможливо зобразити на карті
без спотворень. Якщ о спробувати з глобуса,
розрізаного на смужки (мал. 48), скласти карту
світу, то внизу і зверхуміж смужками утворяться
розриви. Щоб зображення було неперервним,
смужки внизу і зверху рівном ірн о р озтягу­
ють, а всередині — рівномірно стискають. Так
отримують суцільне зображення бездірок. Але
натомість на картах спотворюються довжина,
площа й форми об’єктів: материків, океанів,
морів, островів тощо.
ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ЛЕГЕНДА КАРТИ.
Умовні знаки — це своєрідна азбука не тільки
плану, а й карти. Я к без знання букв не можна
прочитати книжку, так без знання умовних знаків
не можна зрозуміти зображення на карті.
Єрізні способи зображення об’єктів на карті.
Умовні знаки при цьому різняться за формою,
розміром, кольором. Вони можуть бути виражені
умасшгабі, аможутьбути і позамасштабними.
Окремими значками, які вказують на розмі­
е щ ення, позначаю ть певні об’єкти та явищ а.
Наприклад, розташування корисних копалин.
Мал. 48 У разі перенесення
зображення з поверхні
Л ініями на карті позначають річки, дороги, кор­
глобуса (а), розрізаного дони держав. їх довжина може бути виражена в
на смужки (6), неминучими масштабі, а ширина єпозамасштабом. Стрілками
є розриви і спотворення зображуютьрух морських течій, напрямок вітрів,
на карті (в) а також маршрути експедицій.

58
 ШКАЛА ГЛИБИН І ВИСОТ У МЕТРАХ У мовні зн а к и
П й я 2000 IS00 ІООО 500 300 0 S0 100 200 300 500 750 1000 1500 2000 і
Значки
(.корисні копалини)
Мал. 49. Шкала глибин і висот
щ Буре вугілля
Кольори на карті — це теж умовні знаки. Відтінками д Природний газ
різних кольорів показують нерівності земної поверхні —
рельєф. Так, ділянки з висотами вщ 0 до 200 м на картах © Золото
зафарбовані зеленим кольором, від200до 500 м — жовтим,
понад 500м — відтінками коричневого. Авідтінками синього
9 Кам'яна сіль

кольору показано океани, моря, озера. Що темніше забарв­

лення,то глибшіводойми. Значення кольорів, використаних Ліни
накарті, пояснюються на шкалі шибішівисот(мал. 49). Вона Кордони
є на всіх фізичних картах і дає змогу легко визначити, де держав
лежать підвищені й понижені ділянки суходолу, глибокі та
мілко водн і ділянки моря й океану.
Кольором (або штриховкою) на карті можуть позначати й Стрілки
іншіоб’єкти або явища —поширеннялюдськихрас, певних Холодні
видів тварин, басейни корисних копалинтощо. течії
Картазавжди потребує розшифрування її позначень. По­
яснення умовних знаків виносяться на поля і називаються Маршрути
експедицій
легендою карта Легенда полегшує читання карти.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ у
(Т И
” . Географічна
г карта — це зменшене узагальнене зображення поверхні на пло­
щині, виконане за допомогою умовних знаків у масштабі з урахуванням форми
-Землі.
О б’єкти і явища на карті зображують у різний спосіб: значками, лініями,
стрілками, кольорами.
Л егецад карта — це сукупність використаних умовних позначень із необхід­
ними поясненнями до них.

“У ) ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
у 1. Що спільного й відм інного між планом і географічною картою?
2. Які переваги має карта порівняно з глобусом? У чомуїїнедоліки?
3. Як на картах зображують різні об'єкти та явища?
4. Знайдіть на фізичній карті півкуль (див. атлас) стрілки Що ними зображено?

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
За шкалою глибин і висот на фізичній карті півкуль визначте:
група 1 — яка рівнина лежить нижче: Західносибірська чи Середньосибір-
ське плоскогір'я;
група 2 — яке м оре глибше: Жовте чи Японське;
група 3 — які гори вищі: Альпи чи Анди.
Р О З Д ІЛ

§ 15. ВИДИ ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТ

Пригадайте, яку поверхню може охоплювати географічна
карта.
Який масштаб карт у вашому атласі?
ЯК Р О ЗР ІЗН Я Ю Т Ь КАРТИ. Вивчаючи
географію, ви ознайомитеся з великою кіль­
кістю карт різних видів. Картографи кажуть,
що на карті можна зобразити все або майже
все. І рельєф та корисні копалини, і галузі
промисловості тасільського господарства, і
перельоти птахів та походи Александра Ма­
кедонського, і захворюваність населення на
грип та кількість злочинів на тисячу жителів
тощо. Складно навіть назвати явище навко­
лишнього світу, яке неможливо зобразити
на карті.
Аби правильно використовувати карти
як важливе джерело інформації, необхідно
знати їх призначення і головні особливості.
Мал. 50. Види карт Карти розрізняють за масштабом та охо­
пленням території (мал. 50).
ВИДИ КАРТ ЗА МАСШТАБОМ. На всіх геоірафічних кар­
тах, як і на планах та глобусах, зазначений масштаб. Залежно
від масштабу розрізняють такі карти:
великомасштабні — від 1: 10 000 до 1: 200 000 включно;
середньомасштабні від 1:200 000до 1:1000 000 включно;
дрібномасштабні —дрібніше від 1: 1 000 000.
Щ о більша різниця між розмірами на карті та справжніми
розмірами на місцевості, то дрібніший масштаб. Наприк­
лад, у вашому атласі фізична карта України ( 1 : 4 000 000)
буде більшого масштабу, ніж карта півкуль
Масштаб (1: 300 000 000). Проте обидві вони — дрібно­
і докладність зображ ення масштабні.
Зображення 1 км2 місцевості в
Зазвичай на картах поверхня відтворена в
масштабі 1 : 1000 зай м ає 1 м2
карти, у масштабі 1 : 1 0 000 — дуже зменшеному вигляді. Усі деталі, які є на­
1 дм2, у масштабі 1 : 100 000 — справді, показати на них неможливо. Тому зо­
1 см2, у масштабі 1 : 1 000 000 — бражують тільки основні об’єкти, тобто зобра­
1 мм2. Якщо в масштабі 1 : 1000 ження узагальнюють. Що дрібніший масштаб
невелика ділянка місцевості може карти, то зображення більш узагальнене.
бути зображена з усіма подроби­ Великомасштабні карти називають топо-
цями, то в масштабі 1 :1 0і
вигляд графічнилш. На них зображені відносно невеликі
ділянки поверхні з основними об ’сетами (рельєф,
і« **■* води, рослинність, населені пункти, господарські
об’єкти, шляхи, кордони) однаково детально.
60
 5М Ш

ВИДИ КАРТ ЗА ОХОПЛЕННЯМ ТЕРИТОРІЇ. За охоплен­

ням територіїрозрізняють: 1) карги світу, на яких зображена
поверхня всієї земної кулі; 2) карти материків і океанів;
3) карги окремих частин материків — країн, областей, районів.
Карти світу і півкуль мають найдрібніший масштаб. Зрозу­
міло, що на них земна по верхня зображена луже узагальнено
й схематично.
Карти материків і океанів мають більший масштаб, НІЖ
карти світу, але вони теж дрібномасштабні. На них більше
об’єктів, і зображені вонидетальніше.
Картидержав, областей ірайонів використовують ДЛЯ д о ­
кладного вивчення територій. їх масштаб значно більший,
тому земна по верхня зображенадетальніше. Наприклад, на
фізичній карті України зображена тільки та ділянка Землі,
на якій розташована наша країна.
ГЕОГРАФІЧНІ АТЛАСИ. На перших примітивних картах -
малюнках стародавніх жителів нашої планети відомостей
було небагато. Нині ж картографи зіткнулися з проблемою
«перенаселення» карт. На них потрібно розмістити стільки,
що для всього бракує місця.
Успішним розв’язанням цієї проблеми є атласи. Атлас —
це сукупність різних карг, зібраних у певному порядку в одну
книжку. Існують атласи світу. У них карти показуютьділянки
поверхні послідовно одну за одною. Є атласи о кремих країн,
в які уміщені різні карти з певної теми однієї й тієї самої
території. Враю ть атласи навчальні, напри кладдля б класу.
Там зібрані карги, що ілюструють основні теми підручника.
Навчальні атласи
КАРТА-ВЕЛИЧЕЗНИЙ ВИНАХЩ ЛЮДСТВА.
Ви вже знаєте, що карти — важливе джерело Значення карт колись і теп ер
географічних знань. Вміння користуватися Відомо, що карти Давнього Китаю
ними дає змогу вивчати світ: природу, населен­ були знаряддям владарювання.
ня і господарство різних територій. З а ними вели архіви, диплома­
тичну і військову документацію,
Крім пізнавального, карти мають і велике створювали податкову систему.
практичне значення. За каргами визначають Вони мали й ритуальне значен­
найзручніші місця для будівництваміст, каналів, ня — ними прикрашали гробниці
електростанцій, прокладання трубопроводів, правителів. Працю картографа
залізниць, автошляхів. Геологи з’ясовують за дорівнювали до працікраснопис-
ними райони пошуку корисних копалин. Без ця, художникачи вченого. Нині за
стародавніми картами історики
карт не могли би плавати кораблі й літати літа­
вивчають, де жили різні народи в
ки, маршрути яких спочатку креслять на каргах. минулому, депроходили кордони
Вони потрібнідля орієнтування на місцевості, у державі пролягали торгові шляхи
туристичних походах і експедиціях. Кожні три Такучені дізнаються, які зміни
години створюють карги погоди, якідопомагають відбулися в при роді
її передбачувати. Є медичні карти, де показані й суспільстві. І
райони поширення певних хвороб.

61
 Що більше вчені вивчають карти, то більше дивуються
розмаїттю сфер їх використання — від буденних справ до
наукових передбачень.

с н ЗАПАМ ’ЯТАЙТЕ >

V* к
Карти розрізняють за масштабом (велико-, середньо- і дрібномасштабні) т а
охопленням території (світу і півкуль, материків і океанів, окремих частин
материків — країн, областей, районів).
Атлас — це сукупність різних карт, зібраних у певному порядку в одну книжку.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )-------------------------------------------------------------------

1. Які види карт розрізняють за масштабом?
2. Які є географічні карти за охопленням території?
3. Що спільного й відмінного між фізичною картою півкуль і фізичною картою
України?
4. Яке значення мають географічні карти для життя і господарської діяльності
людини?
5. Чи доводилося вам або вашій родині користуватися географічними карта­
ми? З а картою України, враховуючи масштаб, визначте відстань від вашого
обласного центру до Києва. Якщо ж ви живете в Києві, визначте відстань
він нього до Одеси.

6. Доведіть, що географічна карта є великим винаходом людства.

♦
ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ |
Ш (
▼ Бувають карти не тільки Землі. Є карти Місяця, Марса та інших космічних тіл.
Чи бачили ви їх? Якщо ні, знайдіть в Інтернеті.

ПРАКТИЧНА РОБОТлТІЗакінчення. Поч. див, с. 50.)

і: Визначення м асш т абу карт з а д а н и м и про відстані на м ісц ев ост і
та відрізкам и на карті, щ о відповідаю ть цим відстаням .
5. Визначте масш таб карт, на яких 10 км відстані між населеними пунктами
відповідають: а) 2 см; б) 5 см; в) 10 см.
Зразок: 10 км на місцевості відповідають 2 см на карті, а 1 см — відповідно 5 км
(10 км: 2 см = 5км). Отже, якщо 1 є м н а карті відповідає 5 км на місцевості (або
5 км = 5000 м = 500 000 см), то її масштаб — 1 : 500 000.
6 . Відомо, що масштаб карти такий: в 1 см 40 км. Визначте відстань від Києва
до Харкова, якщо на карті вона дорівнює 10,4 см.
7. Відстань від Києва до Одеси — 440 км. На карті ця відстань становить 11 см.
Визначте масштаб карти.
8 . Відстань від Полтави до Вінниці — 550 км. Якою буде ця відстань на карті,
якщо її масштаб 1 : 1 0 000 000?
9 . Відстань між Києвом і Парижем (Франція) на карті становить 2,4 см. Масштаб
карти 1 :1 0 0 0 0 0 0 0 0 . Яку відстань потрібно пролетіти літаком і скільки трива­
тиме політ, якщо швидкість руху літака 800 км/год?

62
Т ем а 5
ГЕОГРАФІЧНІ
КООРДИНАТИ

§ 16. ГРАДУСНА СІТКА

НА ГЛОБУСІ Й КАРТІ
Пригадайте з уроків математики, що називають градусом.
Пригадайте з уроків природознавства, що таке паралелі й
меридіани.

Я к правильно нанести на карту міста, гори, річки? Таке

питання турбувало ще Ератосфена в III ст. до н. е. Для цього
вчений грек довільно наніс на карту тонкі лінії, які назвав
паралелями й м еридіанами. Я кщ о ви уважно подивитесь на
сучасні глобус або географічну карту, то побачите ці лінії.
Але проводять їх тепер не довільно, а в певному порядку.
ДЕ ПРОХОДЯТЬ М ЕРИДІА НИ . Меридіани - це умовні най- п о д о р о ж услово /
коротші лінії, проведені на карті чи глобусі від одного полюса С лово м е р и д іа н
до інш ого (мал. 52). П а місцевості їх немає. Усі меридіани означає полуденна
лінія.
зближуються біля полюсів, а потім сходяться вточці полюса.
Н апрям ок меридіана збігається зн ап рям ком тін і від пред­
метів на поверхні Землі опівдні (мал. 51). М еридіан можна
провести через будь-яку точку земної поверхні, й усюди він
буде спрям ований на північ і південь, тобто до полюсів.
Я К П РОВОДЯТЬ ПАРАЛЕЛІ. Вам уже відомо, щ о на глобусі
на однаковій відстані від полюсів проведене коло екватор.
Крім нього, є й інш і кола — паралелі. С ам а назва «паралелі»
озн ачає п олож ення цих л ін ій відносно екватора: їх п р о ­
ведено строго паралельно д о нього (мал. 53).
Е кватор також паралель, причому головна.
Від нього відлічують інш і паралелі, проведені
через певні відстані в градусаху П івнічній і П ів­
денній півкулях.
П аралелі — так само умовні лінії, проведені
на карті чи глобусі паралельно екватору. Вони
оперізую ть земну кулю із заходу на схід. П а ­
ралель, я к і м еридіан, м ож на провести через
будь-яку точку зем ної поверхні. Н а відміну від
м ер и д іан ів, на глобусі п аралелі не одн акові
за довж иною . Н айдовш а паралель — екватор.
Від нього в н ап рям к у д о полю сів радіус кіл- Мал. 51. Лінія меридіана (а) збігається з
паралелей зменш ується. напрямком тіні від предмета опівдні (б)

63
 ■

Пн. полюс ВО* Пн. ПОЛЮС ВО- 90-

Г р и н в іч л
7
/ / Західна
\ VI
Східна
півкуля півкуля \
.. . I I I I
80* 60 * 40 * 20* 0 * 20* 40* 60* 80*

Пд. полюс
Мал. 52. Меридіани Мал. 54. Градусна сітка

ЯК УТВОРЮ ЄТЬСЯ ГРАДУСНА СІТКА.

Меридіан і паралель можна провести через будь-
Н ай довш а і го л о в н а яку точку земної поверхні. На карті і глобусі їх
Тп?^* паралель Зем лі—екватор. проводять через однакову кількість градусів, на­
Його довжина — 40 076 км. Щоб приклад через 10° або 20°. Перетинаючись, вони
проїхати таку відстань потягом,
знадобиться місяць, а щоб пройти й утворюють градусну сітку (мал. 54). Зрозуміло,
пішки — приблизно 5 років. що на земній поверхні цієї сітки немає. Вона є
уявною. Усі лінії градусної сітки зображені на
глобусах і картах для зручності вивчення нашої планети.
Градусна сітка дає змогу визначати напрямки на карті.Якщо
на планах місцевості напрямок на північ орієнтований точно на
верхню рамку, то на картах його вказують меридіани. А паралелі
відповідно — напрямок «захід —схід». На карті сторони гори­
зонту враховують тоді, коли визначають положення материків,
країн, населених пунктів щодо більших об'єктів. Наприклад,
Антарктида розташована в Південній півкулі, Франція — на
заході Європи, Кримський півострів — на півдні України.

(ІН ЗАПАМ ’ЯТАЙТЕ З

N
Меридіани — це умовні найкоротші лінії, проведені на карті чи глобусі від
одного полюса до іншого.
Паралелі — це умовні лінії, проведені на карті й глобусі паралельно екватору.
Градусна сітка — це сітка на глобусі або карті, утворена паралелями й
меридіанами, які проведені через певну кількість градусів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )
ф ,1. Що називають меридіанами? Який вони мають напрямок на глобусі й карті?
2. Користуючись картою півкуль, визначте, уздовж якого меридіана простя­
гаються Уральські гори,
3. Що називають паралелями? Як їх проведено на глобусі й карті?
4. З а глобусом визначте, які паралелі не перетинають жодного материка.
5. Через скільки градусів на карті півкуль у вашому атласі проведено найближчу
до екватора паралель?

64
§ 17. ГЕОГРАФІЧНІ КООРДИНАТИ
Пригадайте, де розташовані полюси земної кулі.
Що таке екватор?

Певно, всім відома гра «Морський бій». Коли в неї грають,

то обов’язково беруть аркуш паперу в клітинку. Зверху над
клітинками надписують букви алфавіту, а збоку, по верти­
калі — цифри. Користуючись ними (наприклад, А4), можна
знаходити «ворожі» кораблі. За таким принципом утворена
й градусна сітка, де паралелі й меридіани мають свої позна­
чення на рамці карти або глобусі.
ГЕОГРАФІЧНА ШИРОТА. Відстань уздовж меридіана в
градусах від будь-якої точки земної поверхні до еквато­
ра називають географічною широтою. Географічна широта
змінюється від 0° до 90°. Її відлічують від екватора, який
має нульову широту. Паралелі паралельно екватору можна
проводити через різну кількість градусів, наприклад через
кожні 10°. Тоді перша на північ і перша на південь від еква­
тора буде 10°, друга — 20°, третя — 30° і т. д. 90° — це точка
полюса. Ці цифри означають географічну широту місця. Усі Позначення
точки земної поверхні, розташовані на одній паралелі, мають географічної широти
на картах
однакову широту.
Розрізняють широту північну і південну. Точки, розмі­
щені на північ від екватора, у Північній півкулі, мають північну
широту ( п н . Аті, що розміщені на південь від екватора, у
Південній півкулі, — південну широту (пд. ш.). На картах зна­
чення паралелі пишуть збоку вздовж рамки, а на глобусі —
біля перетину з меридіанами 0° і 180°.
Мал. 55.
ЯК ВИЗНАЧИТИ ГЕОГРАФІЧНУ ШИРОТУ. Щоб визначи­ Географічна широта
ти широту якого-небудь об’єкта, потрібно визначити пара­
лель, наякій він розміщений. Наприклад,
намал. 55точка А лежить на паралелі, яка
віддалена від екватора на 60° на північ.
Отже, її широта — 60° пн. ш. Або, наприк­
лад, на карті місто Каїр розташоване на
паралелі, яка від далена від екватора на 30°
на північ. Отже, його широта — 30° пн. ш.
Але не всі точки земної кулі лежать
на проведених на карті паралелях. Якщо
об’єкт розміщений між двома паралеля­
ми, то щоб визначити широту, потрібно:
1) ви зн ачи ти ш ироту найближ чої до
об’єкта паралелі (від екватора); 2) до цієї
широти додати кількість градусів від па­

65
Р О З Д ІЛ

ралелі до об’єкта. Наприклад, місто Делі

розташоване між 20° і 30° пн. ш. Найближча
від екватора паралель — 20-та. Визначаємо
кількість градусів, що відповідають відстані
від 20-ї паралелі до Делі, — це приблизно 9°.
Отже, його широта становить: 20° пн. ш. +
9° = 29° пн. ш.
А як визначати географічну широту за
картою України, адже на ній не позначено
екватор? У такому разі відлік ведеться від
перш ої проведеної найбільш південної
паралелі.
ГЕОГРАФІЧНА ДОВГОТА. Щ об знайти
об’єкт на карті, недостатньо знати, на якій
Мал. 56. широті він розміщений. Адже одна паралель проходить че­
Географічна довгота рез численні об’єкти земної кулі. Тому, крім географічної
широти, потрібно знати й географічну довготу. Географічна
довгота — це відстань уздовж паралелі в градусах від будь-якої
точки земної поверхні до нульового меридіана.
Відлікдовготи починають від нульового (0°), або початко­
вого, меридіана. Меридіан, протилежний нульовому, має
довготу 180°. Вони ділять земну кулю на дві півкулі — Західну
і Східну. На глобусі меридіан, протилежний нульовому, має
довготу 180°. Отже, довгота може змінюватися від 0° до 180°
в обох півкулях. Усі точки земної поверхні, що розташовані
на схід вщ нульового меридіана до протилежного йому 180-
го, мають східну довготу (сх. д.). Точки, розміщені на захід
від нульового меридіана до 180-го, мають західну довготу
(зх. д.). Усі точки на початковому' меридіані мають довго­
ту 0°. На глобусі й карті значення меридіанів
В ід п р а в н і т о ч к и в і д л ік у (10°, 20°, 30° і т. д.) підписані по екватору. Це і
Для відліку широт є природна є географічна довгота.
відправна точка 0°, що лежить на
однаковій відстані від полюсів. Це ЯК ВИЗНАЧИТИ ГЕОГРАФІЧНУ ДОВГОТУ.
екватор. А вибір меридіана, який Щоб визначити географічну довготу об’єкта,
відповідав би 0° довготи, залежав потрібно знайти меридіан, на якому він роз­
від людей. У XIX ст. вагалися, що міщений. Наприклад, якщо на мал. 56 точ­
вважати за відправну точку: чи ка Л розташована на меридіані, що віддалений
меридіан П аризької о б с е р в а ­
від нульового на захід на 40°, то її довгота —
торії (Франція), чи Гринвіцької
поблизу Лондона (Велика Бри­ 40° зх. д. Або, наприклад, якщо на карті місто
танія). У 1884 р. на міжнародній Сантьяго лежить на меридіані, що віддалений
конференції остаточно ухвалили від нульового на захід на 70°, то його довгота
Гринвіцький меридіан — 70° зх. д.
як нульовий для всіх Якщ о ж об ’єкт розташований між двома
меридіанами, то визначають найближчий до

66
 Мал 57.
Так визначали
географіч ну довготу
в давнину.
На небі зображені
всі небесні світила,
потрібні для
орієнтування
мореплавцеві.
Худ. Ж акдеВ о
(1583 р.)
нього меридіан (від нульового), додають число градусів від
меридіана до самого об’єкта. Наприклад, місто Пекік розта­
шоване між 110-м і 120-м меридіанами на схід від нрьового
меридіана. Відстань від 110-го меридіана (відлік ведемо від
нрьового) до Пекіна близько 6°. Отже, його географічна
довгота становить: 110° сх.д. + б0 = 116° сх.д.
ГЕОГРАФІЧНІ КООРДИНАТИ. Паралель і меридіан можна
провести через б р ь -я к у точку земної к р і. Водночас через
кожну точку можна провести тільки одну паралель і тільки
один меридіан. Тоді виникає перетин напрямків «північ —
південь» і «захід — схід». Ось такий +.
Отже, точка земної поверхні може мати лише одну гео­
графічну широту і одну географічну довготу. Широта і дов­
гота точки ЄЇЇ географічними координатами. Вони
вказують на точне розташ рання конкретної й Р в -н а в іг а т о р в и з н а ч а є
точки на поверхні Землі, можна сказати — є її координати
географічною адресою. Використовуючи сигнали штучних
супутників, бР5-пристрої можуть
Щоб знайти об’єкт на карті за заданими встановлювати місцезнаходжен­
гео гр аф ічн и м и к о о р д и н атам и , потрібно: ня користувача у будь-якій точці
1) з’ясувати, уякій п ів к р і (Північнійчи Півден­ земної'кулі. Ці дані процесор при­
ній, Західній чи Східній) потрібно його ш р ати ; строю перетворює на градуси,
2) зачислами широти ідовготи визначити відпо­ зіставляє їх з картою — і на карті
відні їм паралель і меридіан; 3) знайти точку їх на екрані вказується місце,
перетину. Наприклад, географічні координати і, д е ви перебуваєте.
Києва — 51° пн. ш., 31° сх. д.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
ф - сГеографічна широта — відстань уздовж меридіана в ірадусах від будь-якої
точки земної поверхні до екватора.
Географічна довгота — відстань уздовж паралелі в градусах від будь-якої
точки земної поверхні до нульового меридіана.
Географічні координати — де широта ідовгота точки земної поверхні.

67
 РО ЗД ІЛ

2 ) ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
▼ 1. За мал. 55 на с. 65 визначте географічну широту точок Б, В, Г, Д Е.
2. За картою півкуль (див. ф о р зац ) визначте географічну широту міст:
Берліна, Буенос-Айреса.
3. З а фізичною картою України визначте широту міст: Харкова, Луцька,
Кіровограда.
4. Яку широту мають екватор, Північний полюс, Південний полюс?
5. Чи достатньо знати тільки широту, щоб визначити розміщення об’єкта на карті?
6. За мал. 56 на с. 66 визначте географічну довготу точок Б, В, Г, Д.
7. За картою півкуль визначте географічну довготу міст: Якутська, Сан-
Франциско.
8. За фізичною картою України визначте довготу міст: Ужгорода, Житомира,
Луганська.
9. Визначте географічні координати острова Кергелен.
1 0. У1821 р. експедиція відкрила острів. Його координати — 69 пд. ш. і 91 зх. д.
Як він називається і в якому океані розташований?
1 1. Герой роману Жуля Берна капітан Грант після аварії корабля зумів діста­
тися острова Табор (37° пд. ш., 153° зх. д.). Покажіть цей острів на карті.

12. Моряки знайшли в океані пляшку, у якій була записка. Потерпілі з корабля,
що потрапив усильний шторм, благали про допомогу. Вода, що просочи­
лася в пляшку, знищила деякі написи. Збереглися тільки такі уривки: 42...
ш. і 173... д., поблизу остр... Нов..°. Як називається о б ’єкт, поблизу якого
корабель потрапив у шторм?

ф с ПРАКТИЧНА РОБОТА 2 ;
Тема: В изначення географ ічн их к оор д и н ат з а географ ічн ою картою.
1. З а картою півкуль визначте географічну широту міст Вашингтона, Сіднея та
Суецького каналу.
2 . З а картою півкуль визначте географічну довготу міст Парижа, Мехіко та
Панамського каналу.
3 . З а картою півкуль визначте географічні координати міст Санкт-Петербурга,
Кейптауна та озера Чад.
4 . З а фізичною картою України визначте географічні координати обласного
центру своєї області.
5 . З а географічними координатами визначте о б ’єкти на карті півкуль:
а) найвищий водоспад світу — 6° пн. ш., 6 Г зх. д.;
б) острів, який має кілька назв: Рапа-Нуї, Вайгу, але на карті його позначають
під іншою назвою — 27° пд. ш., 109° зх. д.;
в) о б ’єкт, що його в 1856 р. відкрив англійський мандрівник ДавідЛівінгстон
— 18° пд. ш., 26° сх. д.
КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ
1. Гордєєв А., Шевченко В. Таємниці карти Пірі Рейса. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2005.
2. Жупанський Я. Твій супутник — карта. — К.: Рад.ш к., 1985.
3. РощинО. Цікава геодезія. — К.: Рад. шк., 1973.

68
ТЕМ АТИЧНИЙ К О Н Т РО Л Ь

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
для самоконтролю навчальних досягнень

1. Назвіть, який напрям ок у к азує П олярна зор я

А на південь Б на північ В на схід Г на захід
2 . Укажіть, у я к ом у н ап рям к у т у р и с т а м с л ід п о в е р т а т и с я т іє ю с а м о ю
д о р о г о ю , якщо вони вируш или в п охід на північний за х ід .
А північно-східному В північно-західному
Б південно-східному Г південно-західному
3 . Укажіть, яким зн ак ом на плані зобр аж ую т ь луки.
И и І І І
А В '• II г І І
4 . З ’я су й т е, який числовий м асш т аб в ід п о в ід а є ім ен о в а н о м у в 1 с м 5 0 0 м.
А 1 : 500 Б 1 : 5000 В 1 :5 0 0 0 0 Г 1 :5 0 0 0 0 0
5. З а зн а ч т е , який о б ’єкт є початком д л я відліку геогр аф іч н ої д ов гот и .
А екватор В північний полюс
Б нульовий меридіан Г південний тропік
6 . З ’я суй т е, яка п ар ал ел ь най довш а.
А 80° Б 60° В 40° Г 0°
7 . Укажіть, яку д ов гот у м аю ть точки, розташ ован і на нул ьовом у м ери діан і.
А0° Б 0 °п н . ш. В 0 °п д . д. Г0°сх. д
8 . У становіть в ід п о в ід н іст ь між з о б р а ж е н и м и на м алю нк у о б ’єк там и й
а зи м у т о м , з а яким д о них потр ібн о рухати ся.
1 дерево д 120°
2 завод Б 240°
3 будинок в зоо»
4 вітряк г 180о
Д 60°

9. Установіть відповідність між ч и сл ови м та ім ен овани м видам и м асш табу.

1 1 : 1000 А 1 см
В 100 км
2 1 : 10 000 Б 1 см
В 100 м
3 1 : 100 000 В В 1 см 1 км
1 : 100 000 000 г в 1 см
£
А

4
о
о
о

д в 1 см 10м
1 0 . П оміркуйте, яке т вер дж ен н я є правильним:
А) карта — м о д е л ь З е м л і; Б) карта — м о д е л ь з е м н о ї поверхні.
1 1 . Чи м о ж е бути гл о б у с України? В ідповідь обґр ун т уй т е.
1 2 . Що називаю ть л е г е н д о ю карти?
1 3 . Яка п о д о р о ж від п ол ю са д о п ол ю са б у д е коротш ою : в зд о в ж 3 0 -г о ме^
ри діан а чи 6 0 -г о ?
1 4 . В изнач те географ ічні координ ати міст: Токіо, М оскви.

69
РОЗДІЛ I I I
ОБОЛОНКИ
ЗЕМЛІ

Тема І. ЛІТОСФЕРА
Тема 2. АТМОСФЕРА
ТемаЗ. ГІДРОСФЕРА
Тема 4. БІОСФЕРА ТА ГРУНТИ
Тема 5. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ

В и в ч а ю ч и р о з д іл , ви:
• до я аегесяп р о особливості всіхоболонок-
сфер Землі, поширення природних зон та
наслідки впливу на них господарської
діяльності людини;
• дістанете уявленняпро внутрішню будову
Землі і складземної кори, літосферні плити
і рельєф, погоду і клімат, водойми і водо-
токи, поширення грунте І ЖИВкК організмів
наземній кулі;
• навчитеся характеризувати географічне
положення об'єктів, визначати їх абсол ютну
і відносну висоту, глибини океанів і морів,
будувати графіки ходу температури, діа­
грами розподілу опадів і розу вітрів;
• розвиватимете вміння читати географічні
карти, працюватиз контурною картою, про­
водити спостереження за погодою, корис­
туватися метеорологічними приладами.
Т ем а 1
ЛІТОСФЕРА

§ 18. ВНУТРІШНЯ БУДОВА ЗЕМЛІ

Пригадайте з уроків природознавства, яку внутрішню будову
м ає наша планета.

Л ю дям завж ди хотілося зазирнути вглиб

Землі, щ об дізнатися, як а вона всередині. Н ині
вчені зн аю ть про вн утріш н ю будову Зем лі
менш е, ніж , скаж ім о, про косм ічне оточення
н аш о ї планети. П роникнути в надра можна
лиш е «на крилах науки». Те, ідо міститься в
нас під ногам и, донині зберігає свої таємниці.
Учені припускаю ть, щ о Земля всередині має
три основні ш ари: ядро, мантію і земну кору
(мал. 58).
Д Е РОЗТАШ ОВАНЕ ЯДРО . Ядро - центрачь-
н а , серцевинна частина земної кулі. Воно поки
ш о є загадкою для науки. В певнено можна
назвати лиш е його радіус — близько 3 500 км.
Учені вважаю ть, щ о зовніш ня частина ядра
Наша планета складається з кіль­
кох оболонок (сфер):
• л і т о с ф е р а (з грецької «літос» —
камінь) — тверда, кам'яна;
• а т м о с ф е р а («атмос» — пара) —
повітряна (газова);
• г і д р о с ф е р а («гідро» — вода)
— водна;
• б і о с ф е р а («біо» — ж иття) —
організми разом із середовищ ем ,
у якому вони живуть;
• г е о г р а ф і ч н а — оболонка, яку
утворюють усі перелічені
сф ери.

Земна кора (5 - 7 км)

Астеносфера (50 - 250 км)

Мантія (2900 км)

Зовнішнє “ І __
„ Ядро (3500 км)
Внутрішнє Л

Мал. 58.
Внутрішня будова Землі

71
Р О З Д ІЛ

перебуває в розплавленому рідкому стані, а внутрішня — у

твердому. Припускають також, що адро складається з ре­
човини, подібноїдо металу (із залізаздомішками або крем­
нію, або нікелю; є й інші припущення). Температура в ядрі
досягає 5000 °С.
ЩО ВКРИВАЄ МАНТІЯ. Мантія — внутрішній шар Землі,
ПОДОРОЖУСНОЮ який покриває ядро. Її товща (потужність) 2900 км. Це —
С л о в о мантія у п е ­ найбільший із внутрішніх шарів планети (83 % об’єму Землі).
рекладі з грецької Мантію, як і ядро, ніхто ніколи не бачив. На думку вчених,
о з н а ч а є покривало. що ближче до центра Землі, то тиску ній більший, а темпера­
тура вища: від кількох сотень градусів до 2500 °С. За такої
температури речовина мантії мала би бути розплавленою,
але плавленню перешкоджає великий тиск. Тому вважають,
що вона тверда і водночас розпечена.
Припускають, що верхня частина мантії складена щільни­
ми породами, тобто тверда. Проте на глибині 50—250 км у
ній міститься в’язкий частково розплавлений шар —астено­
сфера. Вона порівняно м ’яка і пластична, як пластилін або
віск. Ця речовина мантії здатна повільно текти і в такий
спосіб переміщуватися. Швидкість переміщення невелика
— кілька сантиметрів на рік. Проте це відіграє велику роль
у рухах земної кори, про що йтиметься далі.
ЗЕМНА КОРА. Земна кора — зовнішній твердий шар Землі.
Порівняно з ядром і мантією вона дуже тонка. Т овща земної
кори найбільша у горах —70 км, на рівнинах вона становить
40 км, під океанами — лише 5—10 км. Товщу земної кори
часто порівнюють зі шкіркою яблука. Вона
Чому Земля вкрита корою? дійсно відносно тонка, але це та земна твердь,
Н а зв а « зем н а кора» зал и ш и л ася що є для людей основою світу. Саме на тонкій
в н ау ц і в ід т о д і, к о л и в ч ен і д у м а ­
л и , щ о н а д р а З е м л і р о з п л а в л е н і.
земній корі здіймаються гори, стоять будинки,
В важ алося, щ о поверхня З ем л і з а ­ по ній ходять люди, течуть річки, а в пзнижен­
т в е р д іл а в н а с л ід о к о х о л о д ж е н н я , нях лежать моря та океани.
у т в о р и в ш и ко р у . С п р а в д і, с п о с т е ­ Найкраще вивчений верхній шар земної
р іга ю ч и , я к в и л и в а є т ь с я л а в а п ід кори на суходолі. Його видно у відслоненнях
ч ас ви в ер ж ен н я вулкана, м ож н а на схилах гір, крутих берегах річок, у кар’єрах.
п одум ати , щ о всер ед и н і Зем л;
Н а поверхневий шар кори впливає сонячне
т е ж р о з п л а в л е н а . П р о т е з 'я с у -
К в а л о с я , щ о ц е н е та к .
проміння. Влітку він прогрівається, восени
охолоджується, взимку промерзає, а навесні
розмерзає і поступово знову нагрівається.
Проте вже на глибині 20—30 м, незалежно від
пори року, температура цілий рік однакова. А
з глибиною вона починає підвищуватись.
Найглибша свердловина Побачити, яка земна кора на глибині, допо­
(1 2 2 6 2 м ) п р о б у р е н а в Р о с іі магають шахти і свердловини, які роблять для
н а К о л ь с ь к о м у п ів о с т р о в і. видобування корисних копалин. Люди давно

72
 помітили, що в шахтах із глибиною температура підвищується.
Наприклад, на глибині 1000 м шахтарі працюють вумовах спеки
(+30°С і більше). Тепло земній корі передається відмантії. З на­
уко воюметою геологи пробурюють надглибокі свердловини. Із
вузьких отворівсвердловиндістають зразки речовини іретельно
їх досліджують. И Ь
Земна кора з частиною верхньої мантії утворюють
літосферу. Це тверда («кам’яна») оболонка, яка ніби плаває
на пластичній астеносфері. Товщина літосфери різна: під
океанами — близько 50 км, на материках — до 250 км.
Із внутрішньою будовою Землі пов’язано багато запитань,
важливихдпя всьоголюдства. Чомутрапляються землетруси і
якїх завбачувати? Чи рухаються материки? Чи багато є корис­
них копалин іде їх шукати? Як бачимо, є чимало таємниць,
ключ до розкриття яких лежить глибоко в надрах планети.
Іх пізнання дало б можливість прочитати кам’яний літопис
Землі. У ньому — інформація про речовини й енергію земних
глибин.
Склад, будову та історію розвитку Землі вивчає наука Р о з р із н а ф т о в о ї
геологія. свердлови ни

О - Су З А П А М ’ЯТА Й Т Е
У внутрішній будові Землі розрізняють ядро, мантію і земну кору.
Літосфера — це тверда оболонка Землі, що охоплює земну кору і верхній шар
мантії.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАН Н Я )-----------------------------------------------------------------------

Яку внутрішню будову має Зем ля?
2. Що вам відомо про ядро нашої планети?
3. Розкажіть про мантію Землі.
4. Покажіть на карті півкуль місця, де земна кора має найбільшу потужність,
а д е — найменшу.
5. Що таке літосф ера?
6. Навіщо вчені намагаються проникнути в надра Землі?

7. Уважно розгляньте мал. 59 Назвітьчастини внутрішньої будови яйця і нашої

планети, позначені цифрами. Зіставте внутрішню будову яйця і Землі Що
спільного, на вашу думку, у внутрішній будові цих тіл?

73
РОЗДІЛ

§ 19. ЛІТОСФЕРНІ ПЛИТИ

Пригадайте, що називають літосферою.
Яка товщина земної кори?

Я К УТВОРИЛИСЯ МАТЕРИКИ Й ЗАПАДИНИ ОКЕАНІВ.

Сучасні уявлення про будову земної кори спираються на
гіпотезу дрейфу {переміщення) материків. Її висунув у 1912 р.
німецький учений Альфред Вегенер. Він припустив, що міль­
йони років тому на Землі існував один гігантський материк
Пангея («Єдина земля»). Вінбув оточений єдиним океаном.
Із часом суперматерик розколовся на Лавразію і Гондвану,
які пізніше були розбиті тріщинами-розломами і такожроз-
А льф ред В еген ер палися на окремі материкові частини. Віддаляючись (дрей­
{1880- 1930) фуючи), частини Пангеї стали сучасними материками, а між
ними утворилися западини океанів (мал. 60).
Гіпотеза Проте Вегенеру не вдалося пояснити, як мог­
Альфреда Вегенера ли рухатися материки.
О с н о в ж м д о к а зо м д р е й ф / конти­
н ен тів А. В е г е н е р в в а ж а в т е , щ о н а
Згодом ученідійшли висновку, що літосфе-
ге о гр а ф іч н и х к а р т ах о б р и с и сх ід н о ­ ране суцілш аяк, наприклад, шкаралупа яйця.
г о у з б е р е ж ж я П ів д е н н о ї А м е р и к и Її утворюють окремі блоки — літосферні плити
м а й ж е то чн о зб іга ю т ь с я з о б р и с а м и завтовшки від 50 до 250 км. Вони обмежені
за х ід н о го у з б е р е ж ж я А ф ри ки . Ц е й глибинними розломами, але, ніби велетен­
н а в е л о в ч е н о го н а дум ку, щ о к о л и сь
ські пазли, щільно прилягають од на до одної
в о н и б у л и о д н и м ц ілим . Свій з д о г а д
він гід к р іп л ю в а в ти м ф а к т о м , щ о н а
(мал. 61). Плити лежать на в’язкій, пластичній
р ізн и х м а т е р ь к а х з н а й д е н о р е и л поверхні астеносфери. Ковзаючи по ній, вони
ки п о д іб н и х р о с л и н і т в а р и н дуже повільно переміщуються, ніби плавають.
м и н у л и х ч а с ів Отже, материки, що є уламками Пангеї та
западини океаніврозташованіналітосферних
плитах і разом з ними здатні переміщуватися.

200 млн
років тому
65 млн
рогів тому

ТЕТІС

дКТМЖТИДА

Мал. 60. Утворення материків за гіпотезою Альфреда Вегенера

74
 ПЛИТА \\
НАСКА \\

___ Межі літосферних

плит
52 Напрямок і швидкість
руху плит (мм/рік)

М ал . 6 1 . С у ч а с н і л іт о с ф е р н і п л и т и

ЯКІ СИЛИ РУХАЮТЬ ЛІТОСФЕРНІ ПЛИТИ. Сили, які

здатні рухати плити літосфери, зароджуються всередині
нашої планети. Тому їх називають внутрішніми силами Землі.
Вони виникають унаслідок розпаду радіоактивних елемен­
тів і під час переміщення розплавленої речовини у верхній
мантії. Внутрішні сили штовхають літосферні плити, і вони
рухаються вздовж розломів. Розрізняють повільні горизон­
тальні й вертикальні рухи літосферних плит.
ГОРИЗОНТАЛЬНІ РУХИ. Найбільш значними рухами
літосферних плит є рухи горизонтальні. Рухаючись, плити
здатні зближуватися, розсуватися або зміщуватися одна від­
носно іншої (мал. 62).

С е р е д и н н о - о к е а н іч н и й
хребет

М ал . 6 2 . Р ухи л іт о с ф е р н и х п л и т

75
Р О З Д ІЛ

Горизонтальні рухи Якщо плита зближуються, то внаслідок зіткнення їх краї

л ітосф ерн и х плит
зминаються в складки і на поверхні утворюються гори. Так, на
стику плит Індо-Австралійської та Євразійської виникли гори
Гімалаї. Я кщо ж стикаються материкова й океанічна плита, то
океанічна занурюється під материкову. Тоді на материку так
само виникають гори, авздовжузбережжя, там, де занурилася
плита, утворюються глибоководні западини (жолоби).
Якщо плити розсуваються, то утворюються розломи .Най­
більше їх виникає надні океанів, де земнакоратонша. Через
розломи розплавлена речовина мантії піднімається з надр.
Вона розштовхує країплит, виливається і застигає, заповню­
ючи простір між ними. Так відбувається нарощення земної
кори надніокеанів.Умісцяхро зривів (рифтах) нагромаджу­
ються магматичні породи, які утворюють величезні підводні
гірські споруди —середи нно-океанічніхребги(мал. 62 нас. 75).
Наприклад, унаслідок розсування Південноамериканської
та Африканської м и т надні Атлантичного океану утворився
Південноатмнттний серединко -океанічний хребет. Отже, під
океанами земна кора неперервно оновлюється.
Горизонтальні рухи літосферних плит відбуваються дуже
повільно — від2до 10 см нарік. Для людини вони непомітні.
Виявили їх завдяки порівнянню космічних знімків, зробле­
Розсуван н я них у різні роки зі штучних супутників Землі.
ВЕРТИКАЛЬНІ РУХИ. Вертикальні рухи, зумовлені вну­
трішніми силами Землі, — це повільні підняття й опускання
окремихділянокземної кори. Наприклад, північна частина
Скандинавського півострова, що в Європі, піднімається на
і см зарік. Унаслідок цього море на узбережжі відступає. Про
це свідчать залізні кільця, до яких більш я к 100 років тому
на березі прив’язували човни, що нині опинилися на висоті
понад 150 м надрівнем моря. Отже, ця територія колись була
З м іщ е н н я берегом, а потім піднялася на таку висоту.
У іншому місці Європи узбережжя Нідер­
ландів, навпаки, уже кілька століть поспіль
опускається зі швидкістю 3 мм на рік. Там
Північне море «наступає» на суходіл. Жителі
змушені захищати обжиті землі, споруджуючи
високі дамби й греблі вздовж узбережжя.
■ . у / ' Окремі ділянки в цій країні вже лежать нижче
Г- ' . рівня моря (мал. 64).
В Україні найбільші підняття зафіксовано
на сході Кіровоградської і півночі Житомир­
ської областей—майже 9мм нарік. Аузбереж-
м а л . 6 3 . З м іщ е н н я в ш а р а х п о р ід жя Чорного моря в районі Одеси о пускається
с в ід ч а т ь п р о рухи з е м н о ї к о р и 3 і швидкістю майже 1 см на рік.
 М ал . 6 4 .
Н и з о в и н н а р ів н и н а
в Н ід е р л а н д а х

Вертикальні рухи відбуваються дуже по­ Чи можна передбачити рухи

вільно, але постійно та повсюдно. Вони охоп­
люють величезні ділянки й супроводжуються
відступом або наступом моря. Ділянки підні­
маються, потім опускаються, і навпаки. Тому
вертикальні рухи називають коливними рухами
земної кори.
Отже, літосфера перебуває в постійному
русі. Її рухи — це природні явищ а, які по-
різному виявляються на різних її ділянках.
Мантія несе на собі земну кору, як тонкий
аркуш паперу, рухаючи її, місцями розриваючи
або зминаючи в складки.
літосфери?
У чені в с т а н о в и л и , щ о л іт о с ф е р н і
п л и т и р у х а ю т ь с я ч іт к о з а м а т е ­
м а т и ч н и м и з а к о н а м и . З н а ю ч и їх
н а п р я м о к і ш в и д к іс т ь р уху, м о ж ­
на зм о д ел ю в ати з а доп ом огою
к о м п 'ю т е р а п о л о ж е н н я п л и т у
б у д ь -я к и й м о м е н т : чи т о в м и н у л о ­
м у , чи в м а й б у т н ь о м у . В в а ж а ю т ь ,
щ о ч е р е з м іл ь й о н и р о к ів А в с т р ал ія
з м іс т и т ь с я н а північ, А т л ан т и ч н и й
т а Ін д ій сь к и й о к е а н и з б іл ь ш а т ь с я !
а Тихий зм ен ш и ть ся
з а р о з м ір а м и .

О -с
ЗА П А М ’ЯТАЙТЕ >
” . лЛітосфера складається з літосферних плит — великих частин, що обмежені
глибинними розломами і перебувають у постійному русі.
Рухи літосферних плит бувають горизонтальні й вертикальні.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )-----------------------------------------

Назвіть і покажіть на карті основні літосферні плити Землі
2. Що відбувається внаслідок зіткнення літосферних плит?
3. Що відбувається у місцях розсування літосферних плит?
4. Які є докази вертикальних рухів поверхні Землі?
5. Які зміни може спричинити опускання земної кори?

6 . Якими умовними знаками зображують літосферні плити на карті?

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ

Розгляньте на мал. 61 (с. 75) розміщення сучасних літосферних плит. З ’ясуйте,

з якими літосферними плитами межують плити:
група 1 — Африканська;
група 2 — Південноамериканська;
група 3 — Євразійська.
Укажіть, як вони рухаються відносно сусідніх плит (зближуються чи розсува­
ються). З якою швидкістю відбуваються такі рухи? Яка плита рухається з най­
більшою швидкістю?
77
 § 20. ЗЕМЛЕТРУСИ
Пригадайте, які рухи здійснюють літосферні плити.
Які сили зумовлюють рухи літосферних плит?

ЧОМУ ЗДРИГАЄТЬСЯ ЗЕМЛЯ. Про землетруси ви, зви­

чайно, чули з повідомлень у новинах і маєте уявлення, що
це таке. Землетруси — це підземні поштовхи і коливання
земної поверхні.
Землетруси зумовлюються тими самими внутрішніми
силами Землі, що рухають літосферні плити. Ці сили спри­
чиняють глибинні розриви земної кори. У зоні розриву
миттєво зрушується земна кора. За секунди товщі гірських
порід зміщуються на кілька сантиметрів або навіть метрів у
горизонтальному чи вертикальному напрямку. Це породжує
раптовий підземний поштовх.
подогажуслоео Місце в надрах Землі, де виникає розрив і відбувається
Слово сейсм ічний зміщення земної кори, називається осередком землетрусу
походить від грець­
кого с е й с м о с , що
(мал. 65). Він може виникати на різних глибинах — від кіль­
означає коливання, кох десятків до 700 км. Від глибини залежить сила струсу
землетрус. земної поверхні: що глибше — то слабше. Від осередку в усі
боки поширюється потужна сейсмічна хвиля. Її можна порів­
няти з хвилями від кинутого у воду каменя. Сейсмічна хвиля
ПОДОРОЖУслово передає коливання земноїтверді на великі відстані. Це через
У слові епіцент р неї здригаються породи в надрах і руйнуються будівлі на по­
грецьке епі означає верхні Землі. Гірськими породами коливання поширюються
над —над центром. дуже швидко — до 7 км/с.
Над осередком на земній поверхні міститься епіцентр
землетрусу (мал. 65). В епіцентрі сила поштовхів найбільша.
З віддаленням від нього вона зменшується. Сейсмічна хвиля

Мал. 65.Осередок та епіцентр землетрусу

охоплю є величезна площ і. Н априклад, к о л и в 1977 р. відбувся
зем летрус з еп іц ен тр о м у К арпат ах, то в М оскві (Р осія) у
буд и н ках х и тал и ся л ю стри.
Якщ оеггіценгр землетрусу міститься н ад н ім о р я, то відбува­
ю ться підводні землетруси (моретруси). Ц е спричиняє сильні
хвилі — цунамі (детальніш е див. § 43, с. 171—172). Тоді стіна
води усією своєю си л о ю і м асою обруш ується наузбереж ж я.
Ч И М С Т Р А Ш Н І С Т Р У С И З Е М Л І. С еред н еб езп еч н и х сил
п р и р о д и зем л етр у си завж д и були н а й с т р а ш н іш и м л и хо м
д л я л ю д и н и . В он и р озп оч и н аю ться зн ен ац ька, відбуваю ться
б л и ск ави ч н о і м аю ть вел и ку р у й н івн у силу. П отуж ні зе м л е­ п о л о м к у слово.- 5— 7 ^
тр у си н ази ваю ть катастрофічними. С лово катастрофа
О чеви дц і так о писую ть ц е грізне стихійне яв и щ е : «Зем ля у перекладі згрецької
о з н а ч а є загибель,
глухо гуде і стогн е, к о л и в ається, я к м о р сь к і хвилі, го р б и ть ­ кінець.
ся і зд ри гається п ід н о гам и , утворю ю чи гл и б о к і тр іщ и н и і
пр о вал ля. В игинаю ться за л ізн и ч н і р е й к и , падаю ть м о сти ,
п ід ру їн ам и будівель гинуть л ю д и , спалахую ть п о ж еж і від
п о ш ко д ж ен и х газови х та ел ектри чн и х м ереж ».
У н а с л ід о к к а т а с т р о ф іч н о г о зе м л е т р у с у в
1960 р. у Чилі (П івд ен н а А м ерика) обвал и л и ся _ _ _ _ _ _ _
го р и і п ер е к р и л и ш л я х р іч к а м , у твори ли ся з а ­ Н а й ж ах л и віш и м
п ад и н и , п р о к и н ули сь вулкани, їх в о гн ен н а л ава з е м л е т р у с о м з а всю
ро зтікал ася навсібіч. І це н е п о в н и й п ер ел ік н а ­ історію лю дства був с ер е д зе м н о ­
слідків струсів зем л і (м ал. 66). м орський у 1201 р. Тоді загинули
п о н ад 1 млн л ю дей. У минулому
Д л я о ц ін ю в а н н я си л и зем летрусу к о р и сту ­ XX ст. було близько ЗО катастро-
ю ться 12-бальною ш кал ою . П о ш то вх и силою фічнихземлетрусів. Найсильніил —
1—4 бал и н ал еж ать д о сл аб к и х Сіх відчуваю ть в Італії у 1908 р. (загинули 100 тис.
тіл ь к и п р и л ад и — се й см о гр аф и ). Зем летруси лю дей), у Китаї в 1920 р. (200 тис.)
си лою 6 балів вваж аю ть си л ь н и м и (сп остеріга­ т а у 1976 р. (6 5 0 т и с.). Найчастіше
ю ться л егк і п о ш к о д ж е н н я будівель), а 7 — дуже зем л етруси трапляю ться в Японії.

М ал. 66. Наслідки зем л етрусів

79
 1 ••• 1 1 • •• » • М» г

$Ш ‘і Ж .
Мал. 67. 1-4 5 -6 7 -8 9-Ю 11-12
Шкалаземлетрусів
сильними (тріскаються будівлі), 11- 12балів — катастрофіч­
ними (руйнується майже все) (мал. 67). Щороку на Землі
відбувається близько 100 тис. землетрусів. Катастрофічні
землетруси бувають рідко — у середньому раз на кілька
років. Щороку через підземні поштовхи гинуть близько 10
тис. людей.
Стародавній ХТО СЛІДКУЄ ЗА ЗЕМЛЕТРУСАМИ. Землетруси вивчає
китайський
сейсмограф: наука сейсмологія. У різних країнах світу сейсмологи про­
під час землетрусу водять спостереження за станом земної кори, користуючись
(внаслідок порушення сейсмографами. Ці прилади вимірюють і автоматично за­
рівноваги) в рот писують найменші коливання земної поверхні в будь-якій
однієї із жаб падає точці нашої планети.
бронзова кулька Важливим завданням сейсмології є прогноз землетрусів.
На жаль, сучасна наука ще не може точно їх передбачати.
Більш-менш достовірно можна визначити район і силу
землетрусу, але його почато к спро гно зувати дуже складно.
Тому найкращий спосіб зменшити втрати — підготуватися
до землетрусу. Для цього будують сейсмостійкі будинки, що
витримують 10-бальні поштовхи. У країнах, де часто бувають
Сучасний ці стихійніявища, у школах дітей навчають правильної по­
сейсмограф ведінки під час землетрусу.

Мал. 68 Основні райони землетрусів і вулканів

80
 ДЕ БУВАЮТЬ ЗЕМЛЕТРУСИ. В одних райо­
нах земної кулі землетрусів майже не буває,
а в інших вони трапляються часто. У цьому є
певна закономірність. Землетруси виникають
на межах літосферних плит, у місцях розривів і
зіткнення —уздовж розломівземної кори. Зони
стику (шви) між порівняно стійкими частинами
плит досить вузькі, але простягаються на тисячі 1 5 х в до катастроф ічного по­
кілометрів. їх називають сейсмічними поясами.
Вони збігаються з місцями глибинних розломів
на суходолі та в океанах. Там нагромаджується
напруження надр, що періодично розряджаєть­
ся землетрусами. Земля ніби «випускає пару».
Часто такі місця припадають на гірські райони
(гори Азії, Північної і Південної Америки).
Коли вчені нанесли на карту епіцентри зем­
летрусів, то виявилося, що вони зосереджені в
двох сейсмічних поясах Землі — Середземномор­
ському та. Тихоокеанському (мал. 68). В Україні
землетруси бувають у Карпатах (силою до 9
балів) і Криму (до 7 балів).
Землетруси — це яскраве свідчення наявності в надрах
потужних внутрішніх сил, величезної внутрішньої енергії
Землі.
Тварини-сейсмологи
Задовго до виникнення сейсм о­
логії, люди помітили, що тварини
здатні відчувати наближ ення
землетрусу. Був випадок, коли
за 2 год до землетрусу в стайнях
коні почали іржати і зриватися
з прив’язі. їх заспокоїли. Та за
штовху коні зірвалися, вибили
двері стайні і розбіглися. Згодом
завалилася не тільки стайня, а й
було зруйноване усе місто. На­
ближення землетрусу відчувають
й інші тварини: корови мукають,
собаки виявляють неспокій, пта­
хи тривожно кружляють у повітрі.
У Японії розводять особливих
рибок, які перед початком зе м ­
летрусу поводяться в аква­
ріумі вкраї
вкрай неспокійно

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
О іЗемлетруси — це підземні поштовхи і коливання земної поверхні, зумовлені
раптовими розломами і зміщенням земної кори.
Сейсмічний пояс — це рухома ділянка земної кори, що виникає на межі
літосферних плит, де проходять глибинні розломи.
Основні райони землетрусів зосереджені в Середземноморському і Тихоокеан­
ському сейсмічних поясах, що розташовані уздовж меж літосферних плит.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Як виникає землетрус?
Чим осередок землетрусу відрізняється від його епіцентру?
3. За якою шкалою визначають силу землетрусу?
4. Чим небезпечні моретруси?
5. У яких районах найчастіше трапляються землетруси? Назвіть і покажіть на
карті сейсмічні пояси Землі.
Чи бувають землетруси в Україні? Де і чому?

Поясніть, чому Японія є «чемпіоном» за кількістю землетрусів.

81
Р О З Д ІЛ

§ 21. ВУЛКАНІЗМ І ВУЛКАНИ. ГЕЙЗЕРИ

Пригадайте, в якому стані перебуває речовина мантії.
У яких місцях земної кори виникають тріщини?
9
Щ О ТАКЕ ВУЛКАНІЗМ І ВУЛКАНИ. У надрах Землі утво­
рюється магма — вогненна рідка речовина. Вона насичена
кГ
ПОДОРОЖ Услово..
водяною парою й газами. Перебуваючи під тиском, магма
Слово магма у пе­ шукає виходу на поверхню. Таким виходом стає тріщина в
рекладі з грецької
означає густа мазь. земній корі. Піднімаючись, магма прокладає трубоподібний
канал — жерло. Зверху жерло закінчується чашоподібним
розширенням кратером. Через нього на поверхню ви­
ливається магма, вириваються чорний дим і стовпи вогню,
ПОДОРОЖ Услово.
Стародавні греки
/ вивергається розжарене каміння (мал. 69). З вивержених
речовин на поверхні утворюється конусоподібна (або іншої
вважали, що вулка­ форми)гора. Іноді кратерів виникає кілька: на вершині і схи­
ни розташовані над лах гори. Сукупність явищ, пов’язаних із підняттям магми з
кузнями бога вогню надр Землі та виливанням її на поверхню, називають вулка­
Гефеста та його по­
мічників — титанів.
нізмом. Вулкан — це місце виходу магми на земну поверхню.
Римляни цьому богу Виверження вулкана може супроводжуватися землетрусом.
дали ім'я ву лк а н . ЩО ВИВЕРГАЮТЬ ВУЛКАНИ. Під час виверження вул­
Такстали називати й канів на земну поверхню потрапляють рідкі, тверді й газуваті
«вогнедишні» гори. речовини.
Вогненна рідка лава утворюється з виверженої магми.
Вона розпечена до 1000 °С (мал. 70). Хоча лава й тече, але
вона щільна, як камінь. Її потоки сягають кількох кілометрів
Мал, 69. Внутрішня завдовжки. Іноді лава розбризкується з кратера, утворюючи
будова вулкана високі фонтани.

82
 Твердих речовин вулкан вивергає часом
значно більше, ніж лави. Це вулканічні бомби —
уламки лави завбільш ки від кількох сан ­
тиметрів до кількох метрів у поперечнику,
ЩО викидаються ВИСОКО вгору. Вулканічний
попіл —дрібні уламки — може поширюватися
на тисячі кілометрів (мал. 71). Так, рожевий
попіл вулканаКракатау (Піщцент Азія), під­
нятий вибухом на висоту 80 км, облетів усю
земну кулю і поступово осів на різних мате­
риках і в океанах. Мал. 70. Базальтова лава
Вулканічні гази і водяна пара Маютьдуже ВИСОКІ
температури. Вони у великій КІЛЬКОСТІ ВИДІЛЯ­
ЮТЬСЯ з кратера, а потім — з лавових потоків. Вибухи великої сили, що
Так, під час виверження вулкана Парикутик передують виверженню,
(Північна Америка) виділялося понад І тис. властиві вулкану Кракат
тонн газів на добу. Буває, що дуже в’язкамагма, деннаАзія). У 1883р.
застигаючи в кратері, закупорює газам вихід. Це на шматки гору. Частина острова
при цьому злетілавповітря. Гуркіт
призводить до сильних вибухів. Виверження було чути аж в Австралії на відстані
вулканів може бути короткочасним або три вати 3600 км!
дні й навіть місяці. Так, один з вулканів на Га­
ванських островах в Тихомуокеаніу 1859 р. вивергався більш
як Юмісяців. За цей чаславовий потік пройшов 50 км, досяг
узбережжя і далі рухався дном океану.
ЯКІ БУВАЮТЬ ВУЛКАНИ. На суходолі налічують сотніді-
Мал. 71. Виливи
ючих вулканів. Діючими називають вулкани, що вивергалися розпеченої лави
за пам’яті людства. Деякі з них нині перебувають на стадії та викиди попелу
згасання. Згаслими вважаються вулкани, про виверження з вулканів

83
 яких не згадується в історії людства. Тільки
Найвищий вулкан конусоподібна форма, вулканічні породи і кра­
»іпР^ Європи —Етна(наострові тер свідчать, що гора колись (мільйони років
у Середземному морі) має висоту тому) була вулканом. Багато згаслих вулканів у
3340 м. Найвищий вулкан Євра­ горах Азії (Казбек, Ельбрус, Арарат) та ін. Згаслі
зії'—Ключевська Сопка (півострів
Камчатка на сході Азії) заввишки
в р к а н и відомі і в Україні. У Карпатах вони
4750 м. Він дуже активний — ви­ утворюють Вулканічний хребет, у Кримських
вергається кожні 6-7 років. горах — гірський масив Карадаг.
В ркани можуть бути не тільки наземними, а
Сумнозвісний вулкан й пВводкими, що вивергаються на дні морів та
Вулкан Везувій (Європа) відомий океанів. Часто після підводного виверження
катастрофічним виверженням, що з’являється новий острів. Він є вершиною в р -
сталося в 79 р. н. е. Тоді три міста канічної гори, що утворилася на дн і моря чи
— Помпеї, Геркуланум і Стабія — океану і здійнялася над поверхнею води.
було поховано разом із мешкан­
цями, які, певно, задихнулися від ГЕОГРАФІЧНЕ ПОШ ИРЕННЯ ВУЛКАНІВ.
вулканічних газів під величезн Нині на поверхні Землі відомо понад 600 дію­
кількістю попелу завтовш ки чих врк ан ів. Більшість із них зосереджена в
7 м Везувій виявляє тих самих сейсмічних поясах, що й землетру­
активність і нині
си, адже їх походження пов’язане із межами
літосферних плит, де утворюються глибинні
розломи земної кори.
Тихоокеанський сейсмічний пояс обрамляє Тихий океан,
утворюючи так зване вогняне кільце. Там зосереджено 2/3
всіх наземних діючих в р к а н ів . У Середземноморському
сейсмічному поясі багато згаслих вулканів, крім наземних,
там є і підводні в р к а н и (див. мал. 68 на с. 80).
ПІСЛЯВУЛКАНІЧНІ ЯВИЩ А Після виверження в р к а -
на можуть утворюватися гарячі джерела, гейзери, грязьові
в р к а н и . Ці явища пов’язані з остиганням вулканічного
осередку, що живив в р к а н . Тривають вони тисячоліттями.
Гарячі джерела утворюються в тих районах, де на невеликій
глибині залягає ще не остигла магма. Своїм теплом вона на­
гріває підземні води. Через тріщини у земній
корі вони виливаються на поверхню (мал. 72).
Температура води в таких джерелах — понад
+70 °С. У воді зазвичай розчинено багато мі­
неральних речовин, тому вона є лікувальною.
На базі джерел працюють санаторії і водолікарні.
Наприклад, відомий вусьому світі курорт Карпові
ВаризЧ т і використовуємінеральніджерела, що
зігріваються підземнимтеплом згаслого вулкана.
Гейзери — це д ж ер е л а, що п ер іо д и ч ­
но фонтаную ть, викидаю чи стовпи гар я­
чої води і пари внаслідок тиску перегрітої
мал. 72. Гаряче джерело пари і газів під землею. Висота фонтана сягає

84
 десятків метрів (мал. 73). Наприклад, Веаикийгейзер
(острів Ісландія) фонтанує на висоту ЗО м кожні
24 години. Гейзери поширені в Новій Зеландії, СІЛА,
в Росії на півострові Камчатка(Дол ина гейзерів).
Нині люди навчилися використовувати гей­
зери і гарячі джерела для опалення будинків і
вироблення електроенергії. Для цього збудовані
спеціальні геотермальні станції.
Грязьові вулкани нагадують зменшені моделі
діючих справжніх вулканів. Тільки в таких міні-
вулканах на поверхню підтиском вулканічних газів
виштовхується не лава, а гаряча грязь. їх конуси
справдімініатюрні— 1-2мудіаметрі. Виверження
відбувається більш-менш спокійно. Грязьові вул­
кани є на Камчатці, островахЯеаі Сицшйя.
І рухи земної кори, і землетруси, і вулканізм
належать до внутрішніх процесів, тому що їх спри­
Мал. 73. Гейзер
чинюють внутрішні сили Землі.

ф -с ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
• Вулканізм— це сукупність явищ, пов'язаних із підняттям магми з надр Землі
та виливанням її на поверхню.
• Вулкан — це місце виходу магми на земну поверхню у вигляді конус оподібної
(або іншої форми) гори.
• Більшість вулканів зосереджена в Тихоокеанському і Середземноморському
сейсмічних поясах.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Розкажіть, яку будову має вулкан.
2. Які речовини вивергаються в результаті діяльності вулканів?
3. Які вулкани називаються діючими, а які — згаслими?
4. Яка закономірність розміщення вулканів наЗемлі? Якїхпозначаютьна карті?
5. Що таке гейзер? Як він діє?
6. Як можна використовувати гарячі дж ерела?

7. Поміркуйте, чому вулкани називають «вікнами» в надра Землі.

( ф ПРАКТИЧНА РО БОТА 3 (Початок. Продовж д и в с 102, 107, 111.) 1

Тема: П означення на контурній карті вулканів с у х о д о л у .

1. Позначте на контурній карті вулкани Везувій, Етна, Кракатау, Ключевська
Сопка та зазначте їх назви .
2 . Визначте географічні координати вулканів Етна та Ключевська Сопка.
 § 22. ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ,
ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЗЕМНУ КОРУ
• Пригадайте, як м ожуть зм інювати зем ну поверхню внутрішні
процеси.

ЩО ТАКЕ ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ. Земну поверхню фор­

мують не тільки внутрішні, а й зовнішні процеси. До них
належать вивітрювання, робота вітру, поверхневих і підзем­
них вод, моря, льодовиків, діяльність людини. Зовнішні
процеси, на виміну від внутрішніх, відбуваються на поверхні
або у верхній частині земної кори.
Відрізняються зовнішні процеси від внутрішніх і тим,
що черпають енергію не всередині планети, а зовні. Вони
«використовують» енергію Сонця (сонячне тепло), силу
земного тяжіння, життєдіяльність організмів. На перший
погляд, ці сили видаються значно слабшими. Проте це
тільки здається. Недарма в народі кажуть: «Вода камінь то­
чить». Зовнішні процеси виконують одночасно і руйнівну,
і сгворювальну (творчу) роботу.
ВИВІТРЮВАННЯ. Воно охоплює майже всю
поверхню планети і є найпоширенішим з усіх
зовнішніх процесів. Розрізняють фізичне, хіміч­
не й органічне вивітрювання.
ФЬичне вивітрювання — це руйнування гір­
ських поріддо уламківпід впливом коливаньтем-
пературита замерзання води в їх тріщинах. Осо­
бливо активно воно відбувається там, де великі
контрасти температур протягом доби: у пустелях і
горах.У пусгеяяхтемпература піску і скель удень
може сягати +80°С, а вночі спадає майже до 0 °С.
Багаторазове наїрівання й охолодження призво­
дить до швидкогорозтріскуванняпорід(мал.74).
Руйнівнадія замерзлої води особливо поширена
у полярних районах. Вода під час замерзання у
тріщинах збільшується в об’ємі й розширює їх.
Згодом суцільна брила руйнується.
Органічне вивітрювання — це руйнування
гірських порід організмами. Найчастіше його
починають бактерії, мохи і лиш айники, які
оселяються на породах (мал. 75). Коріння рос­
лин, потрапляючи у тріщини порід, сприяєроз-
Мал 75. Органічневивітрювання: тріскранню. Серед тварин відчутно впливають
лишайники, щооселяються на породи землерийні (миші, кроти), дощові
на скелях, руйнують породи черв’яки, мурашки та ін.

86
 Хинічие вивітрювання — це руйнування гірських порід під
дією повітря і води з розчиненими в ній речовинами. Вони
здатні роз’їдати породи, утворюючи з них новімінерали і по­
роди .Так, твердий польовий шпат перетворюється н ам ’яку
глину. Найактивніше хімічне вивітрювання відбувається в
районах, де переважає волога й тепла погода.
Унаслідок вивітрювання утворюються пухкі відклади, які
легко розвіюються вітром і розмиваються текуч ими водами.
РОБОТА ВІТРУ. Вітер виконує три види роботи: руйнівну,
транспортну і наїромаджувальну.
Руйнівна робота вітру виявляється у ви­
дуванні й розвіюванні пухких порід. Вітер може
здувати величезні маси порід і грунту. Напри­
клад, У США підчас бурі в 1934 р. тільки за
один день звіяло близько 300 млн тонн фунту.
Підхоплені віф ом піщинки вдаряються об
скелі та обточують, шліфують кам’яні ви ступи.
У результаті утворюються нелише подряпини,
а й чудернацькі скульптурні форми, які нази-
ваюгьостанцями. Часто вони нагадуютьстовпи,
фиби, фігури людей (мал. 76). Химерні остан­
ці, наприклад, є в Криму: на гірському масиві Мал 76. Останці
Демерджі вони утворили Долину привидів,
Транспортна робота вітру полягає у пере­
несенні уламків порід на великі відстані. Так, Найпотужніші ураганні
пилова буря у 1926 р. з півдня України занесла вітри, що бувають у пустелР»,ц
Сахарі 8 Африці, переносять пил
пил ічорнозем напівнічЄвропи аждо Балтій­ на відстань до 2500 км і відклада­
ського моря. ють йогов Європі або Атлантично­
Створювальна (нагромаджувальна) робота му океані. За швидкості 5 м/с вітер
вітру— це відкладання перенесених уламків може переносити пил, 20 м/с —
і утворе ння різноманітних еоло вих форм по­ гравій, 25-50 м/с (під час урага­
верхні. Всюди, де є пісок, формуються брижі ну) — гальку, дрібн і улам ки порід.

Мал. 77. Піщані брижі Мал. 78. Бархани

Р О З Д ІЛ

Мал. 79. Вимоїна Мал. 80. Яр Мал. 81. Балка

—ланцюги дрібних п іщаних вали ків (м ал. 77). У пустелях,

долинах річок, на узбережжях морів вітер нагортаєдюни —
піщані горби заввишки 1 0 -2 0 м, рідко — 100м. ВУкраїні
Е о ло ві ф орми вони поширені в долт і Дніпра, на узбережжях Чорного й
поверхні д істал и Азовського морів. У піщаних пустелях утворюються барха­
свою назву від іме­
ні міфічного д а в ­
т і — горби з піску висотою 70—150 м у вигляді півмісяця
ньогрецького бога (мал. 78). Дюни і бархани постійно переміщуються і зарік
вітрів £ола. можуть «про йти» сотні метрів. Відомі випадки, коли через
«наступ пісків» були повністю засипані міста.
РОБОТА ПОВЕРХНЕВИХ І ПІДЗЕМНИХ ВОД Воду, я к і
ПВДОМЖУІс а м ,-.— [ вітер, називають не ВТОМНОЮ трудівницею. Поверхневі води —
річки і тимчасові потоки (після сильнихдощів або танення
Слово ерозія у пе­
рекладі з латинської снігу) — ЗДІЙСНЮЮТЬвеликуроботу, змінюючи поверхню. їх
означає роз'їдання. руйнівна дія полягає у розмиванні порід. Таке руйнування
називають ерозією. У породах річки прорізають собі видо­
вжені заглиблення — річкові долини. Кожна річка розмиває
береги, переносить і відкладає зруйнований матеріал на
вигинахрусла і в гирлі.
Тимчасові потоки прорізають на поверхні вимоїни —
заглиблення 1 -2 м (мал. 79). Якщо вони не закріплені
корінням рослин, то після чергових злив поглиблюються
і розширюються. У результаті вимоїни перетворюються
на яри (мал. 80). Яри після кожного дощ у збільшуються.
З часом ерозія згасає, зменшується. Схили яру стають по­
логими. На них виростають трави і кущі.
А& Найбільшою печерою
Тоді яр поступово перетворюється на балку
світі є Мамонтова (США) й ерозія припиняється (мал. 81). Вимоїни та
завдовжки 361 км. ВУкраїні най­ яри ви никають через рясні опади і наявність
більші печери є на Поділлі — порід, що легко розмиваються.
Оптимістична (201 км) та Криму Підземні води здатнірозчиняти деякі гірські
— Червона (14 км).
породи, наприклад: вапняки, крейду, гіпс,

88
 сіль. Унаслщокїх розчинення і вимивання
ПЩ землею утворюються порожнини —
печери (мал.82).
Д ІЯЛЬН ІС ТЬ ЛЮ ДИНИ. До зовнішніх
природних процесів належить і діяльність
лю дини. ЇЇ вплив на земну поверхню стає
дедалі відчутніший. Я к і сили природи,
вона руйнує поверхню, коли видобуває
корисні копалини, обробляє землі, будує
різні споруди і шляхи. Л юдина утворює на
поверхні штучні (неприродні) форми —
заглибини-кар’єри, насипи.
Отже, зовніш ні процеси руйную ть Мал. 82. П ечера— результат розчинення
підвищення, заповнюють відкладами за­ порід підземними водами
падини, згладжують нерівності земної поверхні. Водночас
вони розчленовують її, утворюючи яри тадолини. Зовнішні
процеси відбуваються постійно й одночасноз внутрішніми.
У результаті їх взаємодії поверхня Землі набуває складного
вигляду й неперервно змінюється.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
Ф ІЗовнішні процеси — це вивітрювання, робота вітру, поверхневих і підземних
діяльність людини.
ВОД,
Вивітрювання — це руйнування гірських порід унаслідок коливань темпера­
тури повітря, дії води, впливу організмів.
Ерозія — це руйнування гірських порід поверхневими проточними водами.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВД А Н Н Я )-----------------------------------------------

тГ 1
1. Які явища належатьдо зовнішніх процесів?
2. Що називають вивітрюванням? Які є види вивітрювання?
3. Які наслідки роботи вітру і д е їх можна побачити?
4. Яку роботу здійснюють поверхневі, а яку — підземні води?
<§>!<§>■

5. Чи здатна людина змінювати поверхню Землі?

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Розкажіть, у чому полягає руйнівна, транспортна й створю вальна робота
зовнішніх сил:
група 1 — вітру;
група 2 — поверхневих вод;
група 3 — п ідзем них вод.
Які форм и поверхні утворюються внаслідок їх дії?
( ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ ;
Знайдіть в Інтернеті зображення останців Які фігури вони можутьутворювати?
 §23. ПОРОДИ, ЩО СКЛАДАЮТЬ
ЗЕМНУ КОРУ
Пригадайте відомі вам мінерали і гірські породи.
Яку потужністьмаеземна кора під материками таокеанами?

ІЗ ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ ЗЕМНА КОРА. Земна кора скла­

дається з мінералів і гірських порід. їх є кілька тисяч видів.
Деякі з них відомі й вам. Мінерали й гірські породи різняться
між собою кольором, твердістю, будовою, температурою
плавлення, розчинністю у воді та іншими властивостями.
Багато з них людина широко використовує, наприклад, як
паливо, будівельні матеріали, хімічну сировину, для одер­
жання кольорових і чорних металів.
т Розмаїття мінералів і гірських порід зумовлене головним
чином різними умовами їх утворення. За цією ознакою їх
поділяють намаїматичні, осадові й метаморфічні (мал. 83).
МАГМАТИЧНІ ПОРОДИ. Магматичними називають поро­
Різноманітність ди, утворені з магми. Я к ви вже знаєте, магма — вогненний
мінералів і порід рідкий розплав, що формується в мантії. Із надр у земну
кору або на її по верхню розплавлена магма потрапляє через
гяибокітрігцини. Піднімаючись,розпеченадо1000°С магма
повільно застигає. На великих глибинах застигання триває
сотні й навіть тисячі років!
У товщі земної кори магма може затверднути на глибині,
як вода підчас замерзання. Унаслідок цього утворюються
Граніт такі породи, як граніти. Якщо ж магмадосягає поверхні й

Мал. 83. Утворення гірських порід та мінералів

90
виливається, то вона позбувається розчинених Диво-камінь базальт
у ній газів. Піц час її застигання утворюються Здавна з базальту, зважаючи на
інші породи — базальти, які дуже поширені на його велику щільність, виготовля­
нашій планеті. Магматичні породи здебільшо­ ли пам’ятники і бруківку, якою ви­
го тверді, важкі й щільні. мощували проїжджі частини міст.
Це єдиний матеріал, який стійкий
ОСАДОВІ ПОРОДИ. На відміну від магматич­ до дуже високих тем ператур.
них , осадові породи виникають на поверхні зем - Тому на його основі виготовляють
ної кори. Вони утворюються в результаті осідан­ одяг для вогнеборців і теплоза­
ня речовин на дні водойм або нагромадження їх хисне покриття космічних кора­
на суходолі. Цими породами вкрито 3/4 поверхні блів. Цікаво, що з нього також,,
материків. Осадові породи бувають уламкового, можна отримати
папір і картон.
органічного та хімічного походження.
$ А .. НІ» Ш
Уламкові осадові породи утворю ю ться з
уламків різних порід унаслідок їх руйнування
(наприклад, розмивання). Текучі води, льодо­
вики, вітер зносятьїх у моря, озера, зниження
суходолу. При цьому уламки різної величини
і форми розбиваються, подрібнюються, згла­
джуються. Так утворюються валуни, щебінь,
галька, гравій, пісок, глина. На дні океанів
і морів, де уламкового матеріалу осідає най­
більше, під тиском дедалі нових і нових пластів
він ущільнюється і перетворюється на значно
твердіші осадові породи. Так пісок стає піско­
виком, глина — глинистим сланцем.
Органічніосадові породисклздаютьсяв основ­
ному з решток відмерлих рослин і тварин, що
нагромадилися за мільйони років на дні во­ Збільшено в 150 разів
дойм. Наприклад, крейда і вапняк утворилися
Мал. 84. Крейда — осадова порода
з мушель і панцирів морських організмів.

Мал. 85. Відклади гальки вздовж гірських річок

91
 Космічні осадові прибульці
Кеш, 'яке вугілля — це рештки скам’янілих де­
Цікаво, що частина осадових лорд ревних рослин, що пролежали в землі мільйо­
на Землі мас космічне походжен­ ни років, к т о р ф ія к т утворюється вболотах
ня. З а підрахунками вчених, що­ із трав’яних рослин. Органічне походження
доби на поверхню нашої планети мають і нафта, гарт і гаги, бурштин.
з космосу осідає від 1 до 10 тис
Хімічні осадові породи, — це результат ви­
тонн косміч ного пи лу. Так постій но
відбувається поповнення земної падання речовин в осад із водних розчинів.
кори твердою речовиною Так скупчуються надні водойм (морів, озер)
з космосу. кам'яна і калійні солі. З водних розчинів
утворюються також гіпс, кремній, доломіт
та інші породи.
МЕТАМОРФІЧНІ ПОРОДИ. Магматичні й
— осадові породи зазнають перетворення. Воно відбувається
ело«си__/1 тоді, коли змінюються умови їх залягання порівняно зтими,
М е т а м о р ф ізм у
за яких вони утворилися. Так, унаслідок по вільного проги­
перекладі з грець­
кої означає п е р е ­ нання земної кори осадовій магматичні породи опиняються
творення під товщею нових нашарувань. На великій глибині вони
нагріваються, стискуються і перетворюються —метаморфі-
зуються, тобто набувають нових властивостей. Наприклад,
пухкий пісок стає твердим кварцитом, вапняк — мармуром,
граніт — гнейсом. Гірські породи, що зазнали таких змін,
називають метаморфіч ними.
Якщо жземна кора піднімається, метаморфіч ні й магма­
тичні породи опиняються на поверхні.Тоді вони руйнуються
і знову стають осадовими рам ковими породами.
ПІДЗЕМНІ «ПОВЕРХИ» ЗЕМ НОЇ КОРИ. Різні за поход­
женням гірські породи залягають шарами й утворюють
ніби «поверхи» земної кори. Проте іх співвідношення в ній
неоднакове. Тому розрізняють два типи земної кори: мате-
риковута океанічну (мал. 86).
Мармур

92
 Материкова -земнакораШЄ «триповерхову» будову: осадо­
вий, гранітний і базальтовий шари. Осадовийшар(потужніс-
тю від кількох міліметрів до 20 км) — це поверхня, по якій
миходимо. Породи в ньому залягають пластами, змінюючи
один одного. Гракітшй шар, крім магматичних порід (гра­
нітів), складається й з метаморфічних (гнейсу, мармуру та
ін.). У базальтовому шарі переважають магматичні породи
(базальт, лабрадорит, габро).
Океаиіниу земну кору утворюютьлиш е два шари — оса­
довий і базальтовий. Гранітного шару в ній майже немає,
а осадовий менш потужний. Такий тип кори є лиш е під
западинами океанів.
Отже, будова земної кори досить складна й різноманіт­
на. Це пов’язано з різними умовами її формування та про­
цесами, що в ній відбуваються. Земна кора є джерелом Залягання порід
різноманітних корисних копалин. у земній корі

т
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
Земна кора складається з різних за походженням мінералів і гірських порід:
магматичних, осадових і метаморфічних.
Магматичні — це породи, що утворилися з розплавленої мага«.
Осадові — це породи, утворені внаслідок руйнування інших порід і нагро­
мадження їх уламків на суходолі або осідання речовин на дні водойм.
Метаморфічні — це породи, що зазнали змін під дією високих температур і
тиску в надрах Землі.
Розрізняютьдва основних типи земноїкори: материкову (осадовий, гранітний,
базальтовий шари) й океанічну (осадовий, базальтовий шари).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )----------------------------------------------------

Ф 1 1. Які розрізняють групи порід і мінералів за способом утворення?
2. Як утворюються магматичні породи? Наведіть при клади таких порід.
3. Які буваю тьзаутворенням осадові породи?
4 . Які породи називають метаморфічними?
< § > ґО -

5 . Назвіть дві основні ознаки, заякими материкова земна кора відрізняється

від океанічної.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Розгляньте зразки гірських порід і мінералів. Охарактеризуйте іх за такими
ознаками: 1) колір; 2) твердість (щільна / пухка); 3) розчинність у воді (роз­
чинна/нерозчинна):
група 1 — кам 'яна сіль;
група 2 - граніт;
група 3 — пісок.
Наведіть приклади використання людиною мінерале і порід, які ви описували.
 § 24. АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА
ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ
• Пригадайте, як можна виміряти висоту предмета.
^ • Які форми поверхні е у вашій місцевості?

Ви вже знаєте, що земна поверхня нерівна. На ній є від­

носно рівні ділянки, є підняття і зниження — горби, гори,
яри. Щоб уявляти нерівності земної поверхні й показати їх на
плані або карті, потрібно знати висоту підвищень і глибину
знижень поверхні.
ЯК ВИМІРЮ Ю ТЬ ВІДНОСНУ ВИСОТУ. Щоб визначити
на місцевості висоту, наприклад, горба, потрібно виміряти
відстань по вертикалі від його підошви до вершини. Це мож­
на зробити за допомогою нівеліра. Нівелір —простий прилад
у вигляді вертикальної рейки заввишки 1 м і горизонтальної
планки з виском (тягарцем).
Спосіб вимірювання ним висоти зображений на мал. 87.
Спочатку встановлюють нівелір біля підошви горба. За ви­
ском перевіряють його вертикальність. Горизонтальну план­
ку нівеліра спрямовують на схил. У напрямку планки «приці­
люються» і помічають точку на схилі, в яку ю н а спрямована.
Там забивають кілок. Якщо висота нівеліра дорівнює 1 м,
ця точка буде на 1 м вищою від того місця, де стоїть нівелір.
Після цього нівелір переносять до кілка і «прицілюються»
на іншу точку вище по схилу. Друга точка вже буде на 2 м
вищою від підошви. Так послідовно переставляють нівелір
кілька разів уздовж схилу. Досягнувши вершини, за кількіс­
тю кілків визначають висоту горба в метрах.
Таким чином дізнаються, на скільки метрів одна точка
(у нашому прикладі — вершина горба) вища відносно іншої
(підошви горба). Перевищення однієїточки земної поверхні
над іншою називається відносною висотою.
Вимірювання висоти точок земної поверхні називають
нівелюванням (мал. 88). За допомогою нівеліра можна ви-

Мал. 87. Вимірювання відносної висоти Мал. 88. Нівелювання

міряти висоту берега річки над водою, висоту схилу яру над
його дном тощо. Відносну висоту потрібно знати науковцям,
будівельникам, туристам.
ЯК ВИЗНАЧАЮТЬ АБСОЛЮТНУ ВИСОТУ. Якщо ви рале­
но розглянете мал. 88, то побачите, що на одному схилі горба
нівелір ставили чотири рази, на схилі з іншого боку — п’ять
разів. Це означає, що підошва горб а з од ного б оку може б р и
нижчою, ніжзінш ого.Томуй відносна висота вершини, ви­
міряна зрізних боків горба, може б р и неоднаковою.
Щоб у н и к н р и неузгодженості у висотах, на планах і
картах позначають не відносну висоту, а абсолютну. її від­
лічують від єдиного рівня — відрівня моря, який прийнято
вважати за н р ь . Отже, абсолютна висота — це
перевищення точки земної поверхні над рів­
нем моря, що позначається 0. Проте різні моря
мають різний рівень. Від якого з них вести
відлік? В Україні, як і в інших країнах (Росії,
Білорусі, Молдові та ін.), прийнято вести від­
лік абсолютної висоти точокповерхні від рівня
Балтійського моря (мал. 89).
Щоб визначити абсолютну висоту точок, м оре
не обов’язково їхати до його берегів. У різних
місцях на місцевості ставлять спеціальні зна­
Мал. 89. Відлік абсолютней висоти
к и —репери (мал. 90). На них зазначено висоту
цієїділянки над рівнем Балтійського моря. Від
цього знака нівелюванням можна визначити
висоту будь-якоїточки. Наприклад, абсолют­
на висота Києва (найвищої його частини —
Печерська) — 190 м.
На планах і картах абсолютну висоту окре­
мої точки місцевості позначають крапкою.
Біля неї пишуть висоту в метрах. Це позначка
висоти (мал. 92).
Мал. 90. Репер

95
 Мал. 93. Зображення нерівностей поверхні на площині з а допомогою горизонталей

ЯК З О Б Р А Ж У Ю Т Ь Н Е Р І В Н О С Т І
ПОВЕРХНІ ГОРИЗОНТАЛЯМИ. Нерівно­
сті земної поверхні на планах і картах зо­
бражують горизонталями. Горизонталі — це
лінії на плані або карті, що з’єднують точки
земної поверхні з однаковою абсолютною
висотою. Вони окреслюють форми нерів­
ностей земної поверхні. Так, відмітки аб­
солютних висот горба переносять на план
Мал. 94 Зображення горизонталей
і з’єднують їх лініям и з іншими такими
на плані
самими відмітками висоти (мал. 93, 94).
На плані горизонталі зображують лініями рожевого або
коричневого кольорів. Проводятьїхчерез певні проміжки.
Н априкладчерезкож ні5,10,20,50,100 або 200м. Налінії-
горизонталі цифрою позначають абсолютну висоту.
Зверніть р агу : відстаньміж горизонталями залежить від
крутизни схилів. Якщо схил к рри й , горизонталі на плані
буде проведено близько одна від одної, якщо пологий — на
більшій відстані. Маленькі рисочки, проведені перпевди-
к р я р н о д о горизонталі, називають бершприхами. Вільним
Зображення кінцем вони вказують, у якому напрямку схил знижується.
берг штрихів Горизонталями на планах зображують не тільки підви­
на горизонталям щення, а й западини. Тоді бергштрихи будуть спрямовані
вільним кінцем усередину контуру.
За горизонталями на плані можна вирішити практичні
питання. Наприклад, варто лише поглянути на план, щоб
визначити, у якому напрямку місцевість підвищується,
який схил горба крріш ий, чи видно з тієї або іншої точки
певний об’єкт.
96
 На картах горизонталі проведені не через
кілька метрів як на плані, а через сотні метрів
Зважаючи на відносну
і через різні проміжки висоти (на карті півкуль й абсолютну висоти, л
— 0,200 м, 500 м, 2000 м і т. д.). Для більшої на­ найвищою горою в свпі є не Еве­
очності ділянки між горизонталями зафарбову­ рест (8850 м), а вулкан Мауна-Кеа
ють різними кольорами. Ділянки з абсолютними на Гавайських островах. Його
висотами від 0 до 200 м зафарбовані зеленим абсолютна висота — 4205 м (над
колю ром, від 200 до 500 м — жовтим, понад рівнем моря), а відносна —9705 м
(від підніжжя на дні океану до
500 м — відтінками коричневого. Так само го­ вершини).
ризонталями й відтінками блакитного колюру
показано глибини океанів і морів. Як ви вже знаєте, колюри,
що використані на карті, пояснює шкала висот і глибин.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
сV .к Відносна
Ні висота — це перевищення однієї точки земної поверхні над іншою.
Абсолютна висота — це перевищення точки земної поверхні над рівнем моря.
Горизонталі — це лінії на плані або карті, що з’єднують точки з однаковою
абсолютною висотою.
Бергштрих — це риска, що проведена перпендикулярно до горизонталі її указує
вільним кінцем, у якому напрямку схил знижується.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )
Ф , 1. Чим відносна висота відрізняється від абсолютної?
2. Що означає позначка висоти на плані?
3. Що зображують горизонталі на плані?
4. Визначте, на якій відстані одна від одної проведено горизонталі нам ал. 93.
5. Яка залежність між крутизною схилу і відстанню між горизонталями?
6. Чим відрізняється на плані зображення горба від западини?

7 . Обчисліть відносну висоту горба, якщо його абсолютна висота дорівнює

487 м, а горизонталь біля підошви проведена на висоті 230 м.
8 . Як змінилася б абсолютна висота гори Говерли, якби рівень води в Балтій­
ському морі підвищився на 10 м?

ПРАКТИЧНА РОБОТА 4 )Я
Тема: В изначення з а картами а б с о л ю т н о м в ід н о с н о ї висоти м ісц ев о ст і.
1. Користуючись фізичною картою півкуль, з а шкалою висот визначте:
а) абсолю тну висоту Бразильського плоскогір’я і його висоту відносно
Амазонської низовини;
б) абсолютну висоту Уральських гір і їх висоту відносно Західносибірської
рівнини.
2. Користуючись фізичною картою півкуль, за відмітками висоти визначте:
а) абсолютну висоту вулкана Кіліманджаро, що в Африці;
б) абсолютну висоту гори Джомолунгми (Еверест), що в Азії.
97
Р О З Д ІЛ

РЕЛЬЄФ
Величні гори і неозорі рівнини, високі конуси вулканів і
глибокі міжгірні долини, піщані горби і яри —такі різнома­
нітні форми є на земній поверхні. Нерівності материкової та
океанічної земної кори дуже різні. їх розрізняють за формою,
розмірами, походженням, віком. Є опуклі форми (горби,
гори), увігнуті (яри, долини, западини), плоскі й горбисті.
Сукупність форм земної поверхні називається рельєфом.
Різноманітний рельєф — це результат взаємодії внутрішніх
процесів, що створюють нерівності, й зовнішніх, які намага­
ються їх вирівняти.
Якщо уявити поверхню планети без океанічної води,
то побачимо найбільші форми рельєфу земної кори: за­
падини океанів і материки, що височіють над ними. Ці не­
рівності визначають «обличчя» планети, тому їх називають
планетарними формами рельєфу (найбільші). І на материках, і
на дні океанів основними формами рельєфу (великі) є рівнини
і гори. їх ускладнюють менші форми — горби і долини,
пагорбки і яри та ін. (мал. 95).

ФОРМИ РЕЛЬЄФУ

Формують зовнішні
сили Землі

Материки ^ ^ Р іч к о в і долини,
І западини Середні
океанів

Гори 'г Невеликі

і рівнини борозни, купини Дрібні
тощо У

Формують внутрішні
сили Землі

Мал. 95. Поділ форм рельєфу

98
§25. РІВНИНИ
Які форми рельєфу поширені у вашій місцевості?
Пригадайте, що таке абсолютна висота.

Ми живемо на планетірівнин. На Землі рів- Н ай більш а рівн и н а

ни ни займають значно б ільші площі, ніж гори. З е м л і —Амазонська низо-'1* '"
вина. Вона розташована в Півден­
Це добре помітно на фізичній карті. Рівнини
ній Америці. її площа така велика
розрізняють за виглядом поверхні, висотою, (5 млн кмг), щона ній могло б роз­
утворенням (мал. 96). міститися пів-Європи! Низовина
ЯКОЮ БУВАЄ ПОВЕРХНЯ РІВНИН. Рівни­ мав плоский рельєф, пересічений
ни бувають плоскими. Поверхня їхрівна, на ній долинами численних річок
немає помітних підйомів і спусків (мал. 97).
Єгорбштірімти,д,е підвищення чергують­
ся зі зниженнями (мал. 98). Проте такі нерівно­
сті незначні. Отже, рівнини — це великі відносно
рівні ділянки земної поверхні з незначними
коливаннями висот.
Більшість рівнин земної кулі великі за роз­
мірами. Це відображають і їх назви: Велика
Китайськаріекиш в Азії, Великірівнини в Пів­
нічній Америці. На Східноєвропейськійрівнині
розташовані території багатьох держав —Укра­
їни, Білорусі, Молдови, Литви, Латвії, Естонії
та частина Росії.
ЯК РІЗНЯТЬСЯ РІВНИНИ ЗА ВИСОТОЮ. За
висотою над рівнем моря розрізняють рівнини
низькі (низовини), підвищені (височини) і ви­
сокі (плоскогір’я) (мал. 99).

Мал. 97. Плоска рівнина Мал. 98. Горбиста рівнина

 Мал. 99. Види рівнин за висотою

Низовини мають абсолютні висоти до 200 м.

Наприклад, Західносибірська рівнина з плоскою
поверхнею в Євразії. Є низовини, що лежать на­
віть нижче рівня моря. Наприклад, окремі ділянки
Прикаспійськоїхмзовмкирозташовані на 28мнижче
рівня моря.
Височини — церівнини з абсолютними висотами
від200до 500м.До височин належать, наприклад,
Подільська в Україні.
Низовина Плоскогір’я — це також рівнини, тільки досить
високі — понад 500 м над рівнем моря. Прикла­
дами таких рівни н є Середньосибірське плоско гір ’я
[Декан в Азії.
У рівнинном у рельєф і України чергуються
низовини і височини. За фізичною картою легко
визначити, де вони розташовані: жовтувате забарв­
лення височин вирізняється з-поміж зеленого, яке
вказує на низовини (мал. 100). Так, Придніпровська
височина простягається в західній частині країни,
а Причорноморська низовина — на півдні. Проте на
Височина
місцевості перехід від одного видурівниндо іншого
помітити складно. Я кщо їхати, наприклад, з Одеси
до Вінниці, то місцевість поступово підвищувати­
меться і мандрівник непомітно для себе продовжу­
ватиме свій шлях уже не низовиною, а височиною.
Зміну абсолютних висотможна встановити лише за
допомогою спеціальних приладів.
ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ РІВНИНИ. За утворенням
розрізняють рівнини первинні і вторинні.
Рівнини можуть утворюватися внаслідок піднят­
Плоскогір'я
тя ділянок морсько годна і звільнення їх від води.
Мал. 100. Це явище спостерігається в результаті вертикаль­
Зображення рівнин на карті них рухів земної кори. Такі рівнини називають
100
первинними. Наприклад, Причорноморська
низовина, щолежитьна півдні України, колись
була частиною дна Чорного моря.
Вторинні рівнини виникають по-різному.
Є рівнини, уїворені наносамирічок( пісками,
суглинками), що тривалий час нагромаджу­
валися в зниженнях земної кори. їх поверх­
ня плоска або слабохвиляста. Так, відома
Месопотамська кизовикаутеоре на відкладами
річок Тиіру і Євфрату. Рівнини можуть ви­
никати і на місці гір, коли піддіею зовнішніх
процесів руйнуються їх вершини і схили, а
улоговини заповню ю ться уламками. Тоді
гірська місцевість поступово вирівнюється і
перетворюється на горбистурівнину. Прикла­
дом є Донецький кряж в Україні — підвищена
рівнина, серед як о ї здіймаються залишки
гірського масиву.
Рівнини зазвичай покриті товщею осадових порід: піском, мал. 101. Виходи
глиною, лес&ш, гравієм, вапняками. Глибоко під ними за­ магматичних порід
лягають магматичні й метаморфічні породи: граніти та гней­ на поверхню на
си. Удеяких місцях вони виходять на поверхню (мал. 101). Придніпровській
височині (Україна)
Верстви (шари) осадових порід залягають горизонтально або
з незначним нахилом. У який бік нахилена рівнина, можна
визначити і намісцевосгі, і за картою за напрямкомтечіїрічок.
ЧИ МОЖУТЬ РІВНИНИ ЗМІНЮВАТИСЬ. Рівнини змі­
нюються під впливом внутрішніх і зовнішніх процесів.
Рівни ни, як правило, лежать на давніх вирівняних стій -
ких ділянках літосферних плит. Тому внутрішні процеси
виявляються там головним чином у повільних вертикаль­
них рухах.

Мал. 102.
Рівнини сприятливі
для господарської
діяльності людей.
Карти на «Жнива*.
Худ. Ван Гот (ів в в р .)

101
 РОЗДІЛ

Зовнішні процеси пов’язані з роботою води і вітру. По­

верхня рівнин порізанадолинами річок, ярами. У пустелях, де
сухо, вона змінюється внаслщоквивітрювання, атакожроботи
вітру, що створює піщані брижі, дюни і бархани.
Нині помітною зовнішньою силою стала і господарська
діяльнісгьлюдини. Нарівнинах, прокладаючи шляхи, засипа­
ють зниження і створюють насипи. Внаслідок видобування
кориснихкопалинутворюютьсякар’єри. Нажаль, господар-
ськадіяльнісгьлюдини здебільшого негативно позначається
Яри руйнують на природній поверхні Землі. Це призводить до поширення
поверхню
ярів, перетворення родючих земель на пустища.

ЗАПАМ ’ЯТАИТЕ Го­

О Н
> г. р рельєф — це сукупність форм земної поверхні, утворених під дією внутрішніх
і зовнішніх процесів, різних за будовою, розмірами, обрисами і віком.
Планетарні (найбільші) форми рельєфу Землі — це материки н океанічні
западини. У їх межах основними формами рельєфу є рівниннії горн.
Рівнини — це великі відносно рівні ділянки земної поверхні з незначними
коливаннями висот.
За абсолютною висотою над рівнем моря серед рівнин розрізняють: низовини
(до 200 м), височини (від 200 до 500 м) і плоскогір’я (понад 500 м).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )-------------------------------------------------------------------

Які форми рельєфу називають рівнинами? Яку поверхню мають рівнини?
Як рівнини різняться за висотою?
За шкалою висот в атласі визначте, яким кольором позначений кожний тип
рівнин за висотою. Наведіть приклади кожного виду рівнин.
Дніпро поділяє Україну на Правобережну і Лівобережну. Зафізичною картою
України визначте, яка з них вища.
Як утворюються рівнини?
Під дією яких процесів може змінюватися поверхня рівнин?
Розгляньте мал. 102 (с. 101). Поміркуйте, чому рівнини є сприятливими

І
для господарськоїдіяльності людини.

Користуючисьфізичною картою України (див. атлас), поміркуйте,вякий бік

нахилені Поліська і Причорноморська иізовини, Подільська і При азовська
височини. Я к б и це визначили?

Ш) Г ПРАКТИЧНА РОБОТА 3 {Продовження. Поч. див, с. 85.) І

” Тема: П означення на контурній карті рівнин.
3. На контурній карті зафарбуйте відповідними кольорами найбільші рівнини
Землі: Амазонську низовину, Західносибірську та Східноєвропейську рівнини,
Середньосибірське та Бразильське плоскогір'я. Підпишітьна карті їх назви.
4 . Користуючись шкалою висот на фізичній карті півкуль чи світу, визначте
абсолютну висоту зазначених рівнин.
102
§26. ГОРИ
Пригадайте, як на карті зображують гори.
Чи доводилося вам бувати в горах? Які ваші враження?

РЕЛЬЄФ ГІР. Гори здіймаються на значну ГОРИ

висоту над прилеглою поверхнею, іноді до
кількох кілометрів. Кожна гора має підошву, Текто+шІ
схили і вершину. Схили можуть бути крутими Вулканічні
або пологими. Вершини — найвищі частини У” 0 Р * Я ” 7
гір — бувають різними: округлими, загостре­ і '_____________________
ними, плоскими. Складчасті
Поодинокі гори в природі трапляються рід­ * - • З а б у д о в о ю ") Складчасто-
ко . Зазвичай вони утворюють «гірську країну», брклові
Брилові
яка охоплює велику площу і простягається на
сотні й тисячі кілометрів. У ній розрізняють
Низькі
гірські хребти — лінійно ввдовжені ланцюги
гір. Ніби гігантські кам’яні хвилі, вони можуть • З а ■постою') Середньо-
високі
пролягати паралельно або в різних напрямках Високі
(мал. 105). Найвища частина хребта назива­
ється гребенем. Хребти розділені поздовжніми Мал. 103. Поділ гір
зниженнями — гірськими долинами. Зручне для
переходу зниження в горах називається пере­ Н ай довш і гори с в іт у — Ж ь .$
валом (мал. 104). Анди. Вони простягнися
Гори різняться за утворенням, будовою, на 9000 км через увесь материк
висотою (мал. 103). ПівденнаАмерика.

Мал. 104. Рельефгір Мал. 105. Гірські хребти

103
Р О З Д ІЛ

Мал. 106. Гімалаї виникли внаслідок зближення двох літосферних плит

ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ГОРИ. Які титанічні сили спроможні

здійняти земну кору вгору натисячіметрів, утворюючи гори?
Н а це здатні внутрішні сили Землі. За утворенням розрізня­
ють тектонічні і вулканічні гори.
лояргасу слон----- ^ Тектонічні гори утворюються внаслідок горизонтальних і
Н азва Л м а л а їу п е­ вертикальних рухів літосферних плит, на межі їх зіткнення.
рекладі з мови сан ­ Такутворилася більшість гір —Альпи, Карпати, Кордильєри,
скрит означає о селя Анди, Гімалаї та ін. (мал. 106).
снігів. Вулканіннігори—результат виверження вулканів. Розтіка­
ючись, лава формує підняття у вигляді куполів або конусів
З а л я г а н н я порід (мал. 107). Вулканічне походження мають поодинокі гори,
у р ізн и х наприклад Кіліманджаро в Африці, або хребти, наприклад
з а будовою го р ах Вулканічний хребет в Українських Карпатах.
Будова гір буває різною. Складчасті гори — це ТОВЩІ
гірських порід, що під дією внутрішніх сил вигнулися в
гігантські складки. Ви вже знаєте, що так зминаються краї
літосферних плитунасліцокїх зіткнення. Яскравим прикла­
Складчасті
дом такого утворення є гори Гімалаї (мал. 106). У результаті
рухів земної кори можуть вигинатися складками і ділянки
морського дна з нагромадженнями осадових порід. Склад­
частими є Кримські гори, Карпати, Альпи, Анди.
Складчасто -бралоеі гори ВИНИКЛИ наділянках земної кори,
на яких удалекомуминулому вже здіймалися складчасті гори.
Складчасто-брилові Давні гори з часом зруйнувалися і поступово перетворилися
на горбисту рівнину. Земна кора там утратила пластичність
і набула стійкості. І коли знову відбувалися горотворні про­
цеси, товщі порід розкололися на брили. Так утворилися
Уральські гори. З часом, коли гори остаточно втрачають ви­
Брилові гляд складок земної кори, вони перетворюються на (рилові.
СКІЛЬКИ РОКІВ ГОРАМ. За віком гори бувають молоді
і старі. Молоді гори за геологічними мірками утворилися
104
 Фудзі. Японська гравю ра
Мал. 107. Вулканічна гора Ф удзіяма — символ Японії Худ. К Хокусай (1834 р.)

недавно — протягом останніх 50 млн років.

Молодими є складчасті гори. Вони, як прави­
Н айвищі гори суходолу
ло, високі й мають круті схили {Гімалаї,Альпи).
— Гімалаї. Найвища -ч,,
ГориУкраїни — Українські Карпати і Кримські, верш ина — Джомолунгма
хоч і середні за висотою, належать до молодих. (Еверест) — 8850 м.
Вік старю: гір може перевищувати 3 0 0 -
400 млн років. Вони невисокі, мають пологіші
схили (Уральські гори).
ВИСОТА ГІР. За висотою над рівнем моря роз­
різняють гори низькі, середаьовисо кі й високі
(мал. 108). Н изькігориш т ьпорівняно невели­
ку абсолютну висоту — до 1000 м. їх вершини
округлі або плоскі, а схили пологі. Такими є
більшість вершин Кримських гір.
Середньотсокі гори сягають ВИСОТ ВІД 1000
до 2000 м. Наприклад, Карпати. Високі гори.
здіймаються більш як на 2000 м. Вони мають

Низькі
Мал. 108. Різновисокі гори Мал. 109. Зображення гір накарті

105

Мал. 110. Д ж омолунгма—
найвищ а верш ина світу
Хто зн и щ у є гори
Завдання зовнішніх сил — повне
знищення гір. Знести усі ці зубчас­
ті гребені, гострі вершини, круті
скелі, стерти зповерхні, вирівняти
їхдощ енту — ось до чогопрагнуть
ці сили. І поки над рівниною зд і­
йм ається хоч один пагорб, сти р­
чить бодай один камінь, вони не
заспокояться, неприпинять своєї
роботи... І рано чи пізно, залеж но
від висоти гір і твер д о сті порід,
руйнівники досягнутьсвого. Тоді
красиві гори щезнуть із Землі.
\ ^ ^ 8 ^ 08.бОрбручев,
г геолог
Куди зн и к аю ть гори
На Уралі була гора Магнітна, д е
залягали поклади залізної' руди
Протягом десятиліть цю руду п о ­
стачали металургійним заводам .
Т епер цієї гори немає. Їїз рудою )
вивезли І переробили
на метал.
106
гострі вершини (їх називають піки), укриті
снігом і льодом, круті скелясті схили. Висота
найвищих вершин становить більш як 8000м.
Таких на нашій планеті — 14 і всі вони —у горах
Азії. Найвищими горами Землі є Гімалаї. У них
зосереджені 12 «восьмитисячників», серед
яких — і найвища вершина світу Джомолунгма
{Еверест) — 8850 м {додаток 1, с. 251).
На фізичній карті гори зображують корич­
невим кольором різних відтінків — від світло-
коричневого до темно-коричневого залежно
від висоти (мал. 109).
ЗМ ІН И ГІР. Здасться, ніби гори непорушні,
але це не так. Відразу після утворення вони по­
чинають руйнуватися внаслідок вивітрювання,
дії води, вітру, льодовиків. Іце відбувається не­
перервно. Льодовики і гірські річки змінюють
схили, розсікають хребти, прорізують глибокі
ущелини. Вони переносять уламки п оріддо
підніжжя гір і далі — на сусідні рівнини. Ми­
нають роки. Гори знижуються, згладжуються
їх гостроверхі вершини. Мо гутні колись хребти
дедалі більше нагадують горби. Згодом на їх
місці утворюються великі рівнини. Помітити
за короткий час, якпіднімаються іруйнуються
гори, неможливо. Ці процеси тривають міль­
йони років.
У результаті руйнування в горах нагрома­
джується велика кількість уламків гірських
порід(брили, щебінь, пісок). Вони можуть при­
звести до таких грізних явищ, я к каменепади,
обвали, селі. Селі — грязьокам’яні потоки, що
раптово виникаютьу торах після сильнихдощів
або танення снігу.
Люди також змінюють гори, хоча вони
порівняно з рівнинами менш придатні для
життя і господарської діяльності. У горах
видобувають корисні копалини, прокладають
тунелі й шляхи. Якщо люди вирубують ліс, то
на оголені схили більше впливають руйнівні
зовнішні сили.
Гори вражають своєю величністю. їх недо­
сяжні вершини, що виблискують у променях
сонця, викликають улю дей трепетне захоп-
 Емблема
українських
альпіністських
Мал. 111. Гори вражають своєю величністю і красою експедицій

лення і замилування. Таємниці гір ваблять не тільки вчених,

а й поетів, художників, альпіністів.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
О н
гГори — високо підняті над рівнинами дуж е розчленовані ділянки земної
поверхні.
За утворенням розрізняють тектонічні і вулканічні гори, за будовою — склад­
часті, складчасто-брилові і брилові, за віком — молодій старі.
За висотою гори поділяють на низькі (до 1000 »0, середньовисокі (1000—
2000 м), високі (понад 2000 ьф-

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )--------------------------------------------------------------

1. Які форм и рельєфу називають горам и? Які особливості рельєфу гір?
2. Порівняйте будову складчастих і скпадчасто-брилових гір У чому полягає
відм інність між ними?
3. Охарактеризуйте гори за віком.
4 . Як гори різняться за висотою? Наведіть приклади різних за висотою гір.
5. Якможуть змінюватися гори?

6. Підняття Карпат відбувається зі швидкістю 1 -2 см на рік. Як зміниться

висота гір за 50 років?

!. ПРАКТИЧНА Р О БО Т А 3 (Продовження. Поч д и в с. 85, 102.) )

Тема: П о зн ач ен н я на к онтурній кар ті гір.
6. На контурній карті позначте гори лінією коричневого кольору, що показувала б
напрямок іх простягання, та підпишіть їх назви — Карпати, Кримські, Альпи,
Кавказ, Уральські, Гімалаї(г Джомолунгма), Кордильєри, Анди
6 . Користуючись шкалою висот на фізичній карті півкуль чи світу, визначте
абсолютну висоту Альп, Уральських гір, Анд.
Р О З Д ІЛ

§ 27. РЕЛЬЄФ ДНА ОКЕАНУ

Пригадайте, чим земнакора океанічного типу вирізняється
від материкової.
Де виникають серединно-океанічні хребти?

ЯК ПОБАЧИТИ РЕЛЬЄФ ДНА ОКЕАНІВ. Рельєф дна

Світового океану схований підтовщ ею води. Розрізнити
нерівності на ньому можна за глибинами. Вимірюють їх
ехолотом. Цей прилад із судна посилає у воду звукові сиг­
нали. Вони до ся гають дна, відбиваються від нього і повер­
таються. Дослідники фіксують час, протягом якого звук
пройш ов до дна і назад. Знаючи швидкість поширення
звукуу воді (1500 м /с), можна визначити глибини океану.
На кожній фізичній карті поряд зі шкалою висотрозміщу-
ють і шкалу глибин. Користуючись нею, можна визначити
глибини морів та океанів.
Нині на допомогу прийшли космічні й підводні апарати,
здатні фотографувати дно океанів. Це дало змогу скласти
карти рельєфу дна морів та океанів. З’ясувалось, що він за
Вимірювання
складністю не поступається рельєфу суходолу (мал. 112).
глибини ехолотом Н адні, як і на суходолі, найбільшими формами є підводні
рівнини й гори. Крім того, чітко вирізняються частини оке­
анічного дна: підводна окраїна материків, перехідна зона,
ложе океану і серединно-океанічні хребти (мал. 113).
ПІДВОДНА ОКРАЇНАМ АГЕРИКІВ. Межа між материками
та океанами проходить небереговоюлінією, а значно далі від
неї під водою. Материкова земнакора, що єосновою мате-

108
риків. продовжується під водами океанів. Тому ця частина
дна й називається підводна окраїна материків.
Уздовж узбережжя материків тягнеться материкова об­
мілина (шельф). її ширина різна. Ця ділянка мілководна: до
200 м завглибшки. Ш ельф є підводною слабонахиленою
рівниною, яка вкрита осадовими уламковими породами,
принесеними річками із суходолу.
Далі, до глибини 3000 м, тягнеться материковий схил. У ба­
гатьох місцях він порізаний глибокими долинами. Нижня
частина схилу має вигляд хвилястої нахиленої рівнини.
П ЕРЕХІДНА ЗОНА. У перехідній зоні від материкового схи­
лу до ложа океану' простягаються глибокі моря. З боку океану
їх обрамляють ланцюги островів. Такі острови є вершинами
величезних підводних хребтів. Уздовж островів тягнуться
глибоководні жолоби. Це довгі й вузькі западини з крутими
схилами. Вони мають значні глибини (понад 6000 м). Яскра­
вим прикладом такого поєднання (глибоководне море — Зображення рельєфу
ланцюг островів — глибоководний жолоб) є Японське море, дна океану на карті
Японські острови і Японський жолоб.
Перехідні зони можуть бути поясами висо- __________
кої сейсмічності. Там часто трапляються зем­ Найбільше
летруси і виверження вулканів. За жолобами глибоководних жолобів
починається ложе океану. у Тихому океані.
Найглибший на Землі Маріан-
ЛОЖЕ ОКЕАНУ. Це центральна, найбільша ський жолоб має глибину 11 022 м.
за площею частина дна океану. Глибини там Найдовшим є Алеутський жолоб —
сягають 4000—6000 м. Земна кора в межах ложа понад 4000 км.
— океанічного типу.

109
 Рельєф лож а океану — це поєднання
гігангськихрівнин—улоговин. Уїх централь­
них частинах шар осадових порід дуже тон­
кий. Вінутворений вулканічним пилом, ске­
летами морських організмів. Нагромадження
осадових порід відбувається дуже повільно:
шар і мм формується тисячуроків. В улого­
винах височіють конуси ПІДВОДНИХ вулканів.
Діючі вулкани вивергаютьлаву, що розтіка­
ється на дні. Згаслі мають плоскі вершини,
їх вирівнюють морські течії. Улоговини роз­
діл єні гірськими хребтами. Наприклад, на дні
П івнічного Л ьодовитого океану здіймаються
хребтиЛомокосова і Менделєєва.
Мал. 114. Гори СЕРЕДИННО-ОКЕАНІЧНІ ХРЕБТИ. На дні всіх океанів
на дні Тихого океану простягаються грандіозні гірські системи — серединно-
океанічні хребти (мал. 115). Де валоподібні підняття океаніч­
ної кори. Хребти тягнуться неперервною широкою смугою,
утворюючи пасма завдовжки десятки тисяч кілометрів. Ви­
сота хребтів перевищує 3000м. Так, Серединно -Атлактткий
хребет простягається вздовж усього Атлантичного океану.
Серединно-океанічні хребти розсічені уздовж рифтом —
їлибокоюущелиною з крутими схилами. Іїдно перетинають
тріщини, з яких виливається лава. На схилах скупчуються
_ _ _ _ _ вулкани. Вершини вулканічних гір іноді д о ­
Найдовшими горами в сягають поверхні океану й утворюють острови
*rnfrr океані e Серединно-Атлан­ із застиглої лави. Наприклад, вулканічним є
тичний хребет завдовжки понад острів Ісландія в Атлантичному океані. Це свід-
18тис. км.

Мал. 115. Схема Мал 116. Острів Ісландія утворений

серединно-океанічного хребта вершинами п дводних вулканів
 чення того, що серединно-океанічні хребти є сейсмічними
зонами — зонами землетрусів і вулканізму.
ЗМІНИ РЕЛЬЄФУ ДНА ОКЕАНІВ. Рельєф дна океанів, як
і суходолу, формується під впливом внутрішніх і зовнішніх
процесій Унаслідокдії внутрішніх сил утворюються підводні
хребти, глибоководні жолоби, поодинокі вулканічні гори.
Найбільші зміни пов’язані із землетрусами і виверженнями
вулканів.
Зовнішні процеси зумовлюють знесення і нагромадження
осадових порід на дні. Це приводить до вирівнювання підвод­
них форм рельєфу. Найбільше осадових порід наїромаджується
біля материкового схилу. У центральних частинах океанів, як
уже зазначалось, вони накопичуються дуже повільно.

о <
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ З
' \ р<
Рельєф океанічного дна, як і суходолу, різноманітний.
Частинами океанічного дна є підводна окраїна материків, перехідна зона, ложе
океану і серединно-океанічні хребти.
Основними формами рельєфу дна океанів, як і на суходолі, є рівнини і гори.
Піддією внутрішніх процесів утворюються підводні хребти, вулкани, глибоко­
водні жолоби; зовнішні процеси зумовлюють вирівнювання рельєфу дна.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Як можна визначити нерівності океанічного дна?
2 . Які розрізняють частини океанічного дна?
3. Назвіть основні форми рельєфу дна океанів.
4. Що спільного між рівнинами суходолу і рівнинами дна океану?
5. Розкажіть про серединно-океанічні хребти. Як вони утворюються?

6 . Швидкість звуку у воді становить приблизно 1500 м/с. Визначте глибину

дна, якщо звук ехолота досяг дна за 2,5 с.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Охарактеризуйте рельєф дна:
група 1 — Тихого океану по 20° пн. ш.;
група 2 — Атлантичного океану по 20° пд. ш.;
група 3 — Індійського океану по 20° пд. ш.

ПРАКТИЧНА РОБОТА3 (Закінчення. Поч.див. с. 85, 102, 107.) \

Тема: П означення на контурній карті сер ед и н н о -о к еа н іч н и х хр ебтів.
7 . Позначте на контурній карті Серединно-Атлантичний хребетта підпишіть його
назву.
РОЗДІЛ

§ 28. УНІКАЛЬНІ ФОРМИ РЕЛЬЄФУ

Пригадайте, як людина може змінювати поверхню рівнин
і гір.

УНІКАЛЬНІ Ф О РМ И РЕЛЬЄФУ. ОХОРОНА ЗЕМНОЇ

пвдомжуслаки— ПОВЕРХНІ Унікальними формами рельєфу можуть бути
Слово унікальний мальовничі гори, скелі, химерні кам’яні останці, печери,
означає рідкісний, відслонення, місцезнаходження викопних решток орга­
своєрідний, винят­ нізмів тощо. Такі об’єкти потребують охорони, тому що у
ковий.
разі знищення відновити їх неможливо. Для їх збереження
створюють природоохоронні території (заповід­
ники, геологічні заказники, національні пар­
ки), а окремі об’єкти оголошують пам’ятками
— природи.
Унікальним об’єктом, відомим в усьому
світі, є Великий каньйон у США. Каньйон —
гігантську ущелину в гірських породах поверх­
ні — створила річ ка Колорадо. Він має стрімкі,
майже вертикальні схили. На них добре видно
верстви порід, розташовані уступами різної
форми. Каньйон річки Колорадо є частиною
національного парку.
В Україні є багато унікальних об’єктів. Так,
Карадазький заповідник, що на Південному
березі Криму, називають геологічним музеєм
мал. 117. Великий каньйон (США) просто неба. Там охороняється гірський масив
Карадаг(Чорна гора). Він є згаслим вулканом,
що вивергався мільйони років тому. На схилах
добре видно бічні кратери й застиглі потоки
лави. Серед магматичних та осадових порід
трапляються напівкошговнімінерали: гірський
кришталь, аметист, онікс, сердолік, яш ма.
Мальовничості Карадагу надають стрімкі ске­
лясті вершини та урвища, що обриваються до
моря. З води виступають кам’яні брили Золотих
Воріт, Слона, Паруса та ін.
Охороні підлягають і печери. їх багато в
Україні на Поділлі. Там розташована найбільша
всвітігіпсова печера — Оптимістична. Загальна
довжина її підземних лабіринтів понад 200 км.
Т ак охороняють неповторні, найцінніш і
мал. 118. Карадаг (Україна, Крим) Ділянки неживої природи задля збереження'іх
для майбутніх поколінь.

112
ЧОМУ ЗЕМНУ ПОВЕРХНЮ НЕОБХІДНО ОХОРОНЯТИ.
Охорона поверхні Землі передбачає збереження не лише
унікальнихформрельєфу. Поверхню таїінадралю динави-
корястовує здавніх-давен і змінюєїхдля сво’іх потреб. Вона
обробляє землю, будує різні споруди, видобуває корисні
копалини. Це спричиняє руйнування земної поверхні.
/
Видобуваючи корисні копалини, лю дина дедалі глибше І Н И 0 М К Г С Ж Я « и ~ .і
проникає в земну кору. її поверхня пробурена глибокими Слово терикон у
перекладі з фран-
свердловинами, порізана величезними кар’єрами (мал. 119). цузькоіозначає. гері
Заглибини і підземні порожнини шахт порушують рівно ва- - відвали породи і
гуу верствах гірських порід. Наслідком цього є утворення комік — конічний
тріщин, осідання поверхні і руйнування будівель на ній, Тобто це штучний
виникнення зсувів. Зсуви — це відрив і сповзання фунту і насип з порожніх
порід, вилучених з
порід вниз по схилу. Це небезпечне явище, що може заф о- вугілля й інших ко­
жувати життю людей. Навколо шахт нагромаджені відвали рисних копалин під
порожньої породи — терикони (мал. 120). Вони займають час їх видобування.
великі площі родючих земель, які стають непридатними для
господарського використання.
Будівництво найсильніше впливає на земну поверхню у
великихмістах. Там до корінно змінено природний рельєф:
балки і яри засипано, на інших ділянках на- _ _ _ _ _
мито піску шаром 5-10 м під майбутню забу­ Люди видобувають вугілля ^
дову. Скупчення будівель тисне на поверхню, вжезглибини 1500м, чгіц
а золото —з 4000 м (Індія, Півден­
ущільнює породи і призводитьдо її опускання. на Африка). В Україні, у Донецькій
Зезллеробстео також істотно змінює земну області, площа ділянок, зайнятих
поверхню, оскільки охоплює великі площі. різними відвалами і териконами, —
Надмірне розорювання земель призводитьдо понад 220 км2. Деякі терикони вищі
виникнення ярів. за 100 м.

Мал. 119. Глибина кар'єрів, Мал. 120. Терикони —відвали

д е видобувають руду, сягає 740 м порожньої породи біля шахт

113
 Чи можуть упасти Гімалаї
Сантиметр за сантиметром від­
войовував землероб у гір і лісів
землю для обробітку. Вистачило
якихось ЗО років, щоб знищити
майже всі ліси поблизу Евересту.
Проте тераси полів на схилах мо­
жуть стати причиною екологічної
катастрофи. Варто було порушити
цілісність гір — і вони покарали
людей обвалами та зсувами. Були
навіть жахливі прогнози: якщо ви-
рубування лісів не припиниться, то
Гімалаї сповзуть униз, знищуючи
все на своєму шляху. Але люди
вчасно зрозуміли свої помилки,
Тепер вони ретельно заліснюють
деревами
схили гір де
кущами.
__ і кущам
г ги
Тому, займаючись господарською діяль­
ністю, людина водночас повинна дбати і про
охорону поверхні та надр Землі. Щоб звести
до мінімуму шкоду, якоїзавдає довкіллю видо­
бування корисних копалин, потрібно якнай­
повніше вилучати все корисне з видобутої
сировини. Це забезпечить одержання більшої
кількості потрібних речовин і зменшить від­
вали непотрібних.
Для відновлення земель, зайнятих терико­
нами, відвали розрівнюють, зверху насипа­
ють грунт і насаджують дерева й чагарники.
К ар’єри перетворюють на ставки, на бере­
гах яких створюють зони відпочинку. Щоб
зменшити негативний вплив землеробства на
земну поверхню, потрібно дбайливо її обро­
бляти. Аби не було ярів, на схилах насаджують
рослини.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
О іОхорона надр полягає в дбайливому видобуванні й використанні корисних
копалин.
Охорона земної поверхні передбачає збереження унікальних форм рельєфу.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Ф . 1. Які о б ’єкти природи називають унікальними? Чомуїх необхідно охороняти?
2. Як можна зберегти унікальні форми рельєфу?
3 . У чому виявляється негативний вплив господарської діяльності людини на
земну поверхню?
4. Як можна зменшити негативний вплив діяльності людини на земну поверхню?

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ

Чи доводилося вам бачити унікальні форми поверхні? Якщо ні, знайдіть ін­
формацію про них в Інтернеті (ключові слова для пошуку: геологічні пам'ятки
природи, геологічні заказники, Гоанд-Каньйон тощо).

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ )
. АлпабіМ. Планета Земля: Енциклопедія. — К.: Махаон, 2009.
2. КрістінГоден. Вулкани: Дитяча енциклопедія. — К.: Махаон, 2006.
3. Лефевр П. Гори: Дитяча енциклопедія. — К.: Махаон, 2008.
4. Падалка і. А Цікава геологія. — К.: Веселка, 1991.

114
ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
для самоконтролю навчальних досягнень

1 . Укажіть о б ’єкти, під якими з е м н а кора м а є н ай м енш у потуж ність.

А океани В височини
Б низовини Г гори
2 . Н азвіть явищ а, щ о НЕ п о в ’язан і з вулк анізм ом .
А гарячі дж ерела В гейзери
Б утворення печер Г виливи магми
3. Назвіть, щ о на плані й карті зо б р аж ую т ь гор и зон тал ям и .
А форми рельєфу В корисні копалини
Б річки Г ліси
4 . Як н ази в аєт ь ся найвищ а верш ина світу.
А Говерла В Джомолунгма
Б Гімалаї Г Кіліманджаро
5. Н азвіть п р о ц е с , щ о НЕ належ ить д о зовніш ніх.
А робота вітру В робота води
Б вулканізм Г вивітрювання
6. З ’ясу й т е, щ о є п р одовж ен н ям м атер ик а під в о д о ю океанів.
А шельф В серединно-океанічний хребет
Б ложе океану Г глибоководний жолоб
7 . Установіть відповідність між гірськими п о р о д а м и та їх п оход ж ен н я м .
1 глина А метаморфічне
2 базальт Б магматичне
3 гнейс В осадове хімічне
4 торф Г осадове уламкове
Д осадове органічне
8. Назвіть п осл ід о в н о ск л ад ов і внутріш ньої бу д о в и З е м л і, починаючи від
поверхн і планети.
А ядро В зем на кора
Б мантія Г астеносф ера
9. Н азвіть п осл ід о в н о гори світу, починаю чи від найнижчих.
А Кримські В Карпати
Б Анди Г Гімалаї
10. Які природні явища доводять, щ о зе м н а кора п ер ебув ає увесь час у русі?
11. Що спільного в р оботі в о д и і вітру?
12. Чи є правильним т в ер д ж е н н я , щ о пл ощ а м а т ер и к о в о ї з е м н о ї кори
зб іга єт ь ся з пл ощ ею м атериків?
13. Який вулкан став н е тільки грізним географ ічн им яви щ ем , а й від ом ою
істори чн ою п о д іє ю , д а т о в а н о ю 7 9 р. н. е .? В изнач те його координ ати .
14. Як л ю ди н а м ож е зм іню вати р е л ь є ф ?

11 5
Р О З Д ІЛ

Т ем а 2
АТМОСФЕРА

§29. БУДОВА АТМОСФЕРИ

Пригадайте з уроків природознавства, чому повітря нази­
вають природною сумішшю.
Які гази входять до складу повітря?

АТМОСФЕРА — ПОВІТРЯН А О БО ЛОНКА

ЗЕ М Л І. Зовні наш а планета оточена п о ві­
тряною оболонкою завтовш ки кілька тисяч
кілометрів. Власне, ми ж ивем о на д н і п ові­
тряного океану. Чому повітря не розсію ється
в косм ічном у просторі? Й ого утримує сила
земного тяж іння. Тому атмосфера обертається
разом із Землею я к одне ціле (мал. 121).
Вам уже відом о, щ о атм осф ерне повітря
— це суміш газів. Д о його складу входять 20
різних газів. Проте основним и у загальному
об’ємі атмосфери є азот (78 %) і кисень (21% ).
Мал. 121. Повітряна оболонка
На решту припадає лиш е 1 % (мал. 122). Такий
довкола Землі
склад повітря майже скрізь на Землі однаковий
до висоти 100 км. Крім того, у повітрі містяться
водяна пара та різні тверді домішки: пил, попіл
від лісових пож еж і вулканічних вивержень,
кристалики льоду і морської солі, сажа.

= 0,5%
Верхні шари
З тис.
С тратосф ера км
55 км

Тропосф ера
18 км

Мал. 123. Розподіл маси повітря в атмосфері

116
ДЕ ПРОХОДЯТЬ М ЕЖ І АТМ ОСФЕРИ.
Нижньою межею атмосфери вважають земну
поверхню. Проте повітря проникає і в пори та
тріщини гірських порід. Воно є у воді, грунті,
організмах.
г /
У атмосфері повітря розподілене нерівно­
мірно: з висотою його об’єм зменшується.
Більша частина (80 %) всієї маси повітря за­
повнює простір до висоти 18 км, і майже все
(99,5 %) — до висоти 55 км (мал. 123). Біля
земної поверхні, де сила тяжіння зростає,
повітря щільніше і важче. З висотою воно
стає більш розрідженим. Тому чіткої верхньої
межі атмосфера не має. Умовно її проводять
на висоті 3 тис. км. Там атмосфера поступово
переходить у космічний простір.
ЯКА БУДОВА АТМ ОСФЕРИ. Я к можна
розглянути будову атмосфери, якщо по­
вітря прозоре і зовні її частини нічим не
вирізняються? З ’ясувалося, що з висотою
змінюються щільність, вміст водяної пари,
температура та інші характеристики повітря.
За цими ознаками в атмосфері розрізняють
окремі шари: тропосферу, стратосферу, верх­
ні шари атмосфери (мал. 124).
Тропосфера нижній (приземний) шар
атмосфери. Його товща над поверхнею пла­
нети різна: над полюсами становить 8 км, у Верхні шари
середніх широтах — 11 км, над екватором — атмосфери
до 18 км. Тропосфера є найщільнішим ша­ 55 км
ром: у ній зосереджено близько 80 % всієї
маси повітря. У тропосфері міститься майже
вся водяна пара, з якої утворюються хмари, а Стратосфера
потім і опади. Тому саме в тропосфері фор­ Озоновий шар
мується погода Землі.
Стратосфера розміщ ується над тропо­ 8 -1 8 км
сферою до висоти 55 км. Повітря там дуже Тропосфера
розріджене. У ньому майже немає домішок
і водяної пари. Тому, як правило, немає й
хмар. На висоті 20-30 км концентрується
озон, утворюючи озоновий шар. Він за­
тримує ультрафіолетове випромінювання
Сонця, шкідливе для всього живого на Землі. --
Мал. 124. Будова атмосфери
РОЗДІЛ

Дивовижна іоносф ера У верхніх шарах атмосфери повітря таке

Верхні шари атмосфери на висо­ розріджене, що майже не вбирає сонячного
тах від 60 до 1 0 0 0 км називають тепла і не розсіює сонячного світла. Тому
іоносферою. Вона містить рухливі космонавти, пролітаючи там, бачать небо не
заряджені частинки — іони, що
блакитним, ачорним. Там одночасно світять
утворюються із газів атмосфери
під дією сонячних і космічних і Сонце, і зорі. Зовніш ня частина атмосфери
променів. Іони здатні проводити складається в основному з атомів Окситену,
електрику, а за особливих умов Гелію і Гідрогену. Вони здатні долати земне
— світитися. Завдяки цьому по­ тяжіння і «вислизати» в космічний простір.
близу полюсів можна слостерігаті
полярні сяйва — світіння роз­ ЗНАЧЕННЯ АТМОСФЕРИ. Без атмосфери
ріджених газів іоносфери. життя на нашій планеті було б неможливе.
Ви вже знаєте, що киснем, який міститься
в повітрі, дихають усі організми на Землі.
Тільки одній людині на добу потрібно близько
11 тис. літрів повітря (залізнична цистерна!).
Б ез їжі людина може Атмосфера оберігає Землю від надмірного
*/п о о б х о д и т и с я 5 тижнів, без нагрівання сонячним и пром еням и вдень і
води — 5 днів, без повітря —5 хв. сильного охолодження вночі. Тому її порів­
нюють із невидимою ковдрою, що вкриває
планету.
Прозора повітряна оболонка слугує Землі
На Місяці немає «бронежилетом». Так, саме повітря захищає
Уіп?*' атмосфери, тому його
поверхня нагрівається вдень до Землю від метеоритів, що падають на її по­
+120 °С і охолоджується вночі до верхню. Більшість із них згоряє в атмосфері,
-160 °С. не долітаючи до поверхні Землі. Це явище —
зорепад —можна побачити літньої зоряної ночі.
ЯК ВИВЧАЮТЬ АТМОСФЕРУ. Вивчає атмосферу Землі
наука метеорологія. Про стан атмосфери і зміни, які відбу­
ваються в ній протягом найближчого часу, важливо знати

а — метеостанція; б — метеозонд; в — науково-дослідне судно

Мал. 125. Дослідження атмосфери

118
 всім людям. Але особливо тим, хто працює на транспорті
(на флоті, в авіації), у сільському господарстві.
Д ля спостереж ення за станом атмосф ери в різних
куточках планети працюють тисячі метеорологічних станцій
(мал. 125, а). Кілька разів на добу метеорологи знімають
показання приладів. У важкодоступних місцях (високо в
горах, пустелях, полярних районах) діють автоматичні радіо­
метеорологічні станції. В океанахїхустановлюютьнаплавучих
платформах (буйках), що утримуються якорями. Вивчають
атмосферу також із науково-дослідних суден(мал. 125, в).
Науковці досліджують не тільки приземні, а й високі
шари атмосфери. Для цього використовують спеціальну
техніку. До висоти 40 км підіймаються повітряні кулі та
метеозовди, д о яких прилаш товані відповідні прилади
(мал. 125, б). Вони фіксують температуру повітря, його
^ вологість і переміщення на різних висотах. Ще вище, до
) 120 КМ, злітають метеорологічні ракети. З ВИСОТИ 900 км ме­
теорологічні супутники, оснащені теле- і фотоапаратурою,
передають на Землю повідомлення про хмарність, сніговий
покрив, забруднення повітря і поверхні тощо. Метеоракета

Ш -с ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
м '. А
Атмосфера — це повітряна оболонка Землі.
Атмосферне повітря — це суміш газів, основними з яких є азот і кисень.
У будові атмосфери розрізняють тропосферу, стратосферу, верхні шари.
Досліджую ть стан атмосфери на м етеостанціях, а так о ж за допомогою
технічних засобів (метеозоцдів, метеоракет, супутників).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Ф 1 1. Розкажіть про склад атмосферного повітря.
2 . Чому повітря атмосфери не розсіюється у космічному просторі?
3 . Порівняйте тропосферу і стратосферу. Назвітьщонайменшетри відмінності
між ними.
4 . Космічні апарати літають на висоті 900 км. У яких шарах атмосфери вони
при цьому перебувають? Розкажіть про особливості цих шарів.
5 . Яке значення має атмосфера для нашої планети?
6 . Як вивчають атмосферу?

І ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ )
Дізнайтеся більше про метеозонди: як іх з впускають? Якими приладами вони
обладнані й що вимірюють? Якої висоти м ожутьдосягати?У який спосіб вони
передають відомості вченим на Землю?
119
 §30. ДОБОВИЙ ХІД ТЕМПЕРАТУРИ
ПОВІТРЯ
Пригадайте, що е джерелом світла і тепла на Землі.
Як нагрівається прозоре повітря?
ЯК [ЗАГРІВАЄТЬСЯ ПОВІТРЯ. З уроків природознавства
ви знаєте, що прозоре повітря пропускає сонячні променіло
земної поверхні, які нагрівають її. Саме повітря променями
не нагрівається, а нагрівається від нагрітої поверхні. Тож, що
далі від земної поверхні, то холодніше. Ось чому за бортом
літака, що летить високо над землею, температура повітря
дуже низька. На верхній межі тропосфери вона о пускається
д о -5 6 °С.
Встановлено, що через кожний кілометр висоти темпе­
ратура повітря знижується в середньому на 6°С (мал. 126).
Термометр Високо в горах земна поверхня одержує більше сонячного
тепла, ніж біля підніжжя. Проте з висотою тепло швидше
розсіюється. Тому під чассходження в гори можна помітити,
що температура повітря поступово знижується. Осьчому на
вершинах високих гір лежать сніг і лід.
ЯК ВИМІРЯТИ ТЕМПЕРАТУРУ ПОВІТРЯ. Звісно, ко­
жен знає, що температуру повітря вимірюють термометром.
Проте, варто пам’ятати, що неправильно встановлений
термометр, наприклад, на сонці, покаже не температуру
повітря, а на скільки градусів нагрівся сам прилад. На м е­
теорологічних станціяхдля отримання точнихданихтермо-
метррозміщують у спеціальній будці. Її стінки решітчасті.
Метеорологічні будки Це дає змогу повітрю вільно потрапляти в будку, водночас

Політ вище хм ар
У 1862 р. двоє англійців здійснили
політ на повітряній кулі. На висоті
З км, минаючи хмари, дослідники
тремтіли від холоду. Коли хмари
зникли із'явилося сонце, стало ще
холодніше. Нависотібкмзамерзла
вода Людям стало важко дихати, у
вухах шуміло, серцесильно билося.
Так впливає наорганізм розріджене
повітря. На висоті 8 км один з д о­
слідників знепритомнів. На висоті
11 км було -24 °С (на Землі в цей час
зеленілатравай цвіли квіти). Обом
сміливцям загрожувала смерть.
Тому вони якнай швидше
спустилися на Землю 4
Мал. 126. Зміна температури повітря з висотою
 реш ітки захищають термометр від прямих
сонячних променів. Будку встановлюють на
висоті 2 м від землі. Показання термометра
записують кожні 3 год.
ДО БО ВИ Й ХІД ТЕМПЕРАТУРИ. Сонячні
промені протягом доби нагрівають Землю
нерівномірно (мал. 128). Опівдні, коли Сон­
це найвище над горизонтом, земна поверхня
нагрівається найдужче. Проте найвищі тем­
ператури повітря спостерігаються не опівдні
(о 12 год), ачерездві-три години після полудня
(о 14-15 год). Це пояснюється тим, що для пе­
редачі тепла від земної поверхні потрібен час.
Після полудня, незважаючи на те, що Сонце
вже опускається до горизонту, повітря продо­
вжує одержувати тепло від нагрітої поверхні
ще протягомдвох годин. Потім поверхня по-
; ступово охолоджується, відповідно знижується
: температура повітря. Найнижчі температури
; бувають перед сходом Сонця. Щоправда, у
; деякі дні такий добовий хід температур може
; порушуватись.
Отже, причиною зміни температури повітря
І протягом доби є зміна освітленості поверхні
І Землі внаслідок» обертання навколо своєї осі.
. Більш наочне уявлення про зміну температури
і дають графіки добового ходу температури по- Мал. 127. Графік добового ходу
• вітря (мал. 127). температури повітря
і

Мал 128. Залежність нагрівання земної поверхні від кута падіння сонячних променів
121
 РОЗДІЛ

Щ О ТАКЕ АМПЛІТУДА КОЛИВАННЯ

О 3 6 9 12 15 18 21 год
Мал. 129. Визначення добової
амплітуди коливання
температури повітря
ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ. Різниця між
найвищою і найнижчою температурами
повітря називається амплітудою коливан­
ня температури (А). Розрізняють добову,
місячну, річну амплітуди.
Наприклад, якщо найвища темпера­
тура повітря протягом доби становила
+25 °С, а найнижча+9 °С, то амплітуда ко­
ливань дорівнюватиме 16 °С (25 —9 = 16)
(мал. 129). На добові амплітуди коливань
температур впливає характер земної по­
верхні (її називають підстильною). Н а­
приклад, над океанами амплітуда стано­
вить лише 1—2 °С, над степами 15-0 °С,
а в пустелях досягає ЗО °С.

с н Повітря нагрівається від земної>поверхні; з висотою його температура зни­

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

жується приблизно на 6 °С на кожний кілометр висоти.

Температура повітря протягом доби змінюється внаслідок зміни освітленості
поверхні (зміни дня і ночі).
Амплітуда коливання температури — це різниця між найвищою і найнижчою
температурами повітря.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Ф :1.: Температура повітря біля зем ної поверхні становить +17 °С. Визначте
температуру за бортом літака, що летить на висоті 10 км.
2. Чому на метеорологічних станціях термометр встановлюють у спеціальній
будці?
3 . Розкажіть, як змінюється температура повітря протягом доби.
4 . Обчисліть добову амплітуду коливання повітря за такими даними (°С);
-1 , 0, + 4, +5, + 3 ,- 2 .

5. Поміркуйте, чому найвища добова температура повітря спостерігається

не опівдні, коли Сонце перебуває найвище над горизонтом.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 5 (Початок. Продовж, див, с. 133,141.)

Тема: Р о з в ’язування за д а ч на зм ін у т ем п ер ат ур и повітря з ви сотою .
1. Температура повітря біля земної поверхні становить +25 °С. Визначте тем ­
пературу повітря на вершині гори, висота якої — 1500 м.
2. Термометр на метеомайданчику, що розташований на вершині гори, по­
казує 16 °С вище нуля. Водночас температура повітря біля її підніжжя ста­
новить +23,2 °С. Обчисліть відносну висоту гори.

122
 §31.РІЧНИЙ ХІД ТЕМПЕРАТУРИ
ПОВІТРЯ
• Пригадайте, що е наслідком руху Землі навколо Сонця.
• Яка існує залежність між висотою Сонця над горизонтом
і кількістю тепла, що надходить на земну поверхню?
ЧОМУ ВИСОТА СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ ЗМ ІН Ю ­
ЄТЬСЯ ПРОТЯГОМ РОКУ. Від висоти Сонця над гори­
зонтом залежить кут падіння сонячних променів. Від кута
падіння сонячних променів на поверхню залежить темпе­
ратура повітря. Щоб зрозуміти, чому протягом року Сонце
в полудень перебуває на різній висоті над горизонтом, при­
гадайте особливості руху Землі навколо нього.
Спостерігаючи за довжиною полуденної тіні
від гномона, ви, певно, звернули увагу нате, що ----------------------------
> від вересня до грудня тінь ставала довшою. А З В Україні найбільш а
- кінця грудня тінь починає коротшати. Отже, висота Сонця опівдні
ЗМІНаДОВЖИНИ ТІНІ ГНОМОНа СВІДЧИТЬ, ЩО Про- становить 61-69^ (22 червня),
тягом року Сонце в полудень над горизонтом найменша — 14-22 (22 грудня),
буває на різній висоті.
Ч О М У Р ІЧ Н И Й Х ІД Т Е М П Е Р А Т У Р И П О В ІТ Р Я
ЗАЛЕЖИТЬ ВЩ ВИСОТИ СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ?
■ Що коротша тінь, то вище перебуває Сонце над горизонтом
^ і більший кут падіння наземну поверхню його променів. Що
, більший кут падіння сонячних променів, то більше тепла
5 одержує земна поверхня, відповідно вищою є температура
- повітря (мал. 130). Тоді настає літо. Щ о нижче Сонце над
і- горизонтом, то менший кут падіння його променів, а отже,
менше тепла отримує земна поверхня і температура повітря
знижується. Тоді настає зима.
Час, коли Сонце в полудень піднімається найвище на не­
бозводі Північної півкулі, припадає на червень. Найнижче
положення Сонця на небозводі Північної півкулі —у грудні.

123
РОЗДІЛ

Отже, протягом року земна поверхня н а­

грівається нерівномірно. Тому протягом року
% #73 Рекордно висока тем- змінюється і температура повітря. Спосте­
“ і пература повітря на Зем ­
лі +58 °С була зареєстрована в реження за температурою повітря протягом
місті Триполі на півночі Африки. року показують, що в Україні, як і скрізь у
Найнижча -89,2 °С — на науковій Північній півкулі, найвища середня місячна
станції «Восток» в Антарктиді. температура буває в липні, а найнижча—у січні.
Влітку в полудень Сонце найвище перебуває
над горизонтом. У цей період — найдовші дні, поверхня
нагрівається тривалий час, тому й температури повітря най­
вищі. Узимку — навпаки.
СЕРЕДНІ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ. Спостерігаючи за
змінами температури повітря протягом доби, місяця або
року, виявляють найвищу (максимальну) і найнижчу (міні­
мальну) температури. А щоб порівняти температури різних
діб, місяців чи років, визначають середню добову, середню
місячну або середню річну температури. Обчислюють їх як
середнє арифметичне число.
Наприклад, щоб обчислити середню добову температуру,
потрібно знайти суму зафіксованих протягом доби темпера­
тур і поділити її на кількість вимірів. Якщо під час спостере­
ження були і додатні, і від’ємні температури, то обчислюють
окремо суму додатних і суму від’ємних температур. Потім від
більшої суми віднімають меншу, а різницю ділять на кіль­
кість вимірів. Біля знайденого числа ставлять знак діленого.
Мал. 131.
Графік річного ходу Середню місячну температуру обчислюють діленням
температури суми середньодобових температур на кількість діб в місяці.
та визначення річної За середніми місячними температурами повітря визнача­
амплітуди коливання ють річний хід температури. За ними можна встановити,
температури повітря який місяць був найтепліший, а який — найхолодніший.

12 4
 Середню річну температуру визначають діленням суми
середньомісячних температур на кількість місяців у році.
Річні амплітуди коливання температури повітря залежать
в основному від широти місця: вони менші біля екватора
(1 °С), зростають у середніх широтах (28 °С на широті К иє­
ва). На одній і тій самій широті щодалі від океану, то більша
річна амплітуда.

< І КР ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ З
Річний хід температури повітря пов'язаний зі зміною висоти Сонця над
горизонтом і тривалістю дня і ночі протягом року.
Середню місячну температуру обчислюють діленням суми середньодобових
температур на кількість діб в місяці, середню річну температуру — діленням суми
середньомісячних температур на кількість місяців у році.

ЗАПИТАННЯ І З АВДАННЯ )—
1. Як змінюється температура повітря протягом року у вашій місцевості?
2 . Чому річний хід температури повітря залеж ить від висоти Сонця над
горизонтом?

3 . Поміркуйте, чи можна в домашніх умовах регулювати температуру пові­

тря. У які способи? Як називаються прилади для регулювання температури
повітря в приміщеннях?

ПРАКТИЧНА РОБОТА 6 (Початок. Продовж, див, с. 137,145.) З

Тема: Складання графіка зм ін и т ем п ер а т у р и повітря.
1. Побудуйте графікрічногоходутемператури заданими своїх спостережень
або таблиці 4.
Таблиця 4
Середні тем ператури повітря в Києві (0 °С)

Середньомісячна тем пература (по місяцях)

Середня Річна
річна амплітуда
С Л Б К Т Ч Л С В ж л г

-6 -5 0 7 15 17 19 18 13 7 1 -3

2. Користуючись своїм календарем погоди, з ’ясуйте, коли протягом місяця

температура повітря була найвищою, коли почала знижуватися і коли була
найнижчою. Обчисліть середньомісячну температуру і місячну амплітуду
коливання температури повітря.
3 . Спостерігаючи за довжиною тіні гномона, визначайте також середню
температуру повітря кожного місяця. Результати обчислень записуйте в
таблицю. Зіставте отримані дані і зробіть висновок, яктемпература повітря
залежить від зміни висоти Сонця над горизонтом.

125
 § 32. ОСВІТЛЕННЯ Й ТЕПЛОВІ ПОЯСИ
ЗЕМЛІ
• Пригадайте, як температура повітря залежить від кута
падіння сонячних променів на поверхню.
• Чому температура повітря змінюється в напрямку від еква­
тора до полюсів?
На глобусі видно, що земна вісь має нахил. П ідчас руху
Землі навколо Сонця кут нахилу 66,5°між віссю і площиною
орбіти не змінюється. Завдяки цьому Земля повертається
до Сонця більше то Північною, то Південною півкулями.
Відповідно більше освітлюється і нагрівається
то одна, то друга півкуля (мал. 133).
П ів н ічн и й п о л ю с
ЯК О СВ ІТЛЮ ЄТЬСЯ І НАГРІВАЄТЬСЯ
ПОВЕРХНЯ ЗЕ М Л І ПРОТЯГОМ РОКУ.
Ви вже знаєте, що по поверхні кулястої Зем­
лі сонячне світло і тепло розподіляю ться
нерівномірно. Це пояснюється тим, що кут
падіння сонячних променів на різних широтах
неоднаковий (мал. 132).
Коли Земля повернугадо Сонця Північним
полюсом, тоді воно більше освітлює і нагріває
Північну півкулю. Д ні там стають довшими за
ночі. Настає тепла пора року — літо. На по­
люсі й у приполярній частині Сонце світить
Мал. 132. Зміна кута падіння цілодобово і не заходить за горизонт (ніч не
сонячних променів залежно настає). Це явище називається полярним днем.
від географічної' широти На полюсі він триває 180 діб (півроку). Але що

Мал. 133. Річний рух Землі навколо Сонця

126
 далі від полюса на південь, то тривалість полярного
дня зменшується, і на паралелі 66,5° пн. ш. три­
ває одну добу. Цю паралель називають Північним
полярним колом. Н а південь від цієї лінії Сонце
вже опускається за горизонт, і зміна дня і ночі
відбувається в звичному для нас порядку — що­
доби. 22 червня сонячні промені падають прямо­
висно (під найбільшим кутом — 90°) на паралель Північний полюс 90‘пн. ш.
23,5° пн. ш. Цей день буде найдовшим, а ніч най-
коротшою вроці. Паралель 23,5° пн. ш. називають
Північним тропіком, адень 22 червня — літнім сонце­
стоянням (для Північної півкулі).
У цей час Південний полюс повернутий від
Сонця, і воно менше освітлює і нагріває Південну
півкулю. Там зима. На полюс і приполярну частину
протягом доби сонячні промені зовсім не потра­ Полярне коло
пляють. Сонце не з’являється з-за горизонту, ідень
не настає. Це явище називається полярною ніччю.
На самому полюсі вона триває 180 днів, а що далі
від полюса на північ, то стає коротшою. На паралелі
66,5° пд. ш. вона досягає однієї доби. Цю паралель
називають Південним полярним колом. На північ від
неї Сонце вже з ’являється на горизонті, і змінадня
і ночі відбувається щодоби. 22 червня, коли день
найкоротший у році, для Південної півкулі є днем
зимового сонцестояння.
Через три місяці, 23 вересня, Земля займає таке
положення відносно Сонця, коли сонячні промені
1- однаково освітлюють як Північну, так і Південну
півкулю. Прямовисно промені падають на екваторі.
На всій Землі день дорівнює ночі (по 12 год). Це
день осіннього рівнодення.
Ще через три місяці, 22 грудня, до Сонця повер­
тається Південна півкуля. Там настає літо. Цей
день є найдовшим, а ніч — найкоротшою. У при­
полярній області настає полярний день. Промені
Сонця прямовисно падають на паралель 23,5° цц. ш.
У Північній півкулі в цей час—зима, і день 22 грудня
— найкоротший, а ніч — найдовша. Паралель 23,5°
пд. ш. називають Південним тропіком, а 22 грудня —
днем зимового сонцестояння (для Північної півкулі).
Щ е через три місяці, 21 березня, знову обидві
півкулі освітлюються однаково, день дорівнює Мап. 134.
Видимийдобовий рух Сонця
ночі. Промені сонця прямовисно падатимуть на над горизонтом
екваторі. Цей день називають весняним рівноденням. на різних широтах

127
РОЗДІЛ
ПОДОРОЖУСЛОВО.
Слово ізотерма по­
ходить від грецьких
слів ізо — однако­
вий, терма — тепло.
ПОДОРОЖУслово. = /
Екваторіальні ш и­
роти —це смуга зем­
ної поверхні обабіч
екватора, тропічні
широти — смуга по­
верхні обабіч тропі­
ків, помірні широти
лежать приблизно
між тропіками й по­
лярними колами,
полярні широти — в
районі полярних кіл.
Мал. 135. Карта
теплових поясів
І І Пояс вічного холоду
а Холодний пояс
І І Помірний пояс
І 1 Жаркий пояс
12 8
ТЕПЛОВІ ПОЯСИ ЗЕМЛІ. Лінії тропіків і полярних кіл є ме­
жами смуг (поясів) освітленості на поверхні Землі. Пояси освіт­
леності визначають смуги з певними температурами повітря. їх
називають тепловими (або температурними) поясами, оскільки
вони різняться між собою за кількістю тепла, що надходить від
Сонця. Простягання теплових поясів залежно від розподілу
температур повітря добре показують ізотерми —лінії на карті,
що з’єднують місця з однаковою температурою (мал. 135).
Жаркий лсшсрозміщений обабіч екватора, між Північним і
Південним тропіками. Він обмежений з обох боків ізотермою
+20 °С. Тут земна поверхня одержує найбільше сонячного
тепла. Двічі на рік (22 грудня і 22 червня) опівдні сонячні про­
мені падають майже прямовисно (під кутом 90°). Повітря від
поверхні дуже нагрівається. Тому там жарко протягом року.
Помірні пояси (північний і південний) прилягають до жар­
кого поясу. Вони простягайся в обох півкулях між полярним
колом і тропіком. Сонячні промені там падають на земну
поверхню з деяким нахилом. Причому, що далі на північ,
то нахил більший. Тому сонячне проміння менше нагріває
поверхню. Внаслідокцього менше нагрівається іповітря. Ось
чому в помірних поясах холодніше, ніж у жаркому. Сонце
там ніколи не буває в зеніті. Чітко виражені пори року: зима,
весна, літо, осінь. Що ближче до тропіка, то тривалішим
і теплішим є літо. Помірні пояси з боку полюсів обмежує
ізотерма найтеплішого місяця +10 °С.
Холодні пояси обох півкуль лежать між ізотермами +10 °С і
нижчими за 0°С найтеплішого місяця. Сонце там узимку по
кілька місяців не з ’являється над горизонтом. А влітку, хоча
й не заходить за горизонтмісяцями, проте розташоване дуже
низько над горизонтом. Його промені лише ковзають по по-
 верхні Землі й нагрівають її слабко. Поверхня Слов’янський бог Сонця
не тільки не нагріває, а й охолоджує повітря. Стародавні слов'яни бога світла
Тому температури повітря там низькі. Зими і Сонця називали Дажбогом. За
холодні та суворі, а літо коротке і прохолодне. стародавніми міфами, його в небі
Пояси вічного холоду в обох півкулях опоясує супроводжують три сонячні по­
ізотермазтемпературами всіхмісяців, нижчими братими: Я рило — бог весняного
рівнодення, С е м и я р и ло — бог
за 0 °С. Це царство вічних снігів і льоду. літнього сонцестояння та Коляда
Отже, освітлення і нагрівання кожної місце­ — бог зимового сонцестояння.
вості залежать від її положення в тепловому Днем народження молодого
поясі, тобто — від географічної широти. Що Сонця вважали день
ближче до екватора, то більший кут падіння со­ зимового сонцестояння. І
нячних променів, то сильніше нагрівається по­
верхня і вища температура повітря. І навпаки,
з віддаленням від екватора до полюсів кут падіння променів
зменшується, відповідно температура повітря знижується.
Важливо пам’ятати, що лінії тропіїсів і полярних кіл як
, межі теплових поясів є умовними, оскільки насправді тем-
I пература повітря залежить і від інших чинників.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
; ’ ’• Протягом року розрізняють дні сонцестояння: зимового (22 грудня) і літнього
(22 червня), дні рівнодення: весняного (21 березня) і осіннього (23 вересня)
(для Північної півкулі, в Південній — навпаки).
■ • Полярні кола — це паралелі 66,5° пн. ш. і 66,5° пд. ш., які обмежовують
відповідно північну і південну області, де бувають полярні дні і полярні ночі.
’ • Тропіки — це паралелі 23,5° пн. ш. і 23,5° пд. ш., над якими раз на рік полу­
денне Сонце буває в зеніті.
• Теплові пояси — смуги з певними температурами повітря, які різняться між
собою за кількістю тепла; їх на Землі сім: жаркий, два помірних, два холодних,
два вічного холоду.

ЗАПИТАННЯ І З А В Д А Н Н Я ------------------------------------------------------------------

1. Знайдіть на карті теплових поясів (мал. 135) міста Сінгапур і Париж. У якому
з них середня річна температура повітря буде вищою?
2. Чому середні річні температури знижуються від екватора до полюсів?
3 . У якому тепловому поясі розташована територія України?

4 . Поміркуйте, якою півкулею буде повернута до Сонця Земля, коли в Україні

полудень 22 грудня.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Користуючись мал. 135, перелічіть теплові пояси, в яких розташовані материки:
група 1— Африка; група 2 — Північна Америка; група 3 —Євразія.
Як на них змінюється температура повітря?

129
РОЗДІЛ

§33. АТМОСФЕРНИЙ ТИСК

Пригадайте з курсу природознавства, чому відбуваються
<5 > висхідний і низхідний рухи повітря.

ЧОМУ ВИІІИ КАЄ АТМОСФЕРНИЙ ТИСК. Повітря невиди­

ме й легке. Проте воно, як і будь-яка речовина, має масу та
вагу. Тому повітря тисне на земну поверхню і на всі тіла, що на
ній розташовані. Цей тиск визначається вагою
Над рівнем моря 1 м3 стовпа повітря заввишки з усю атмосферу —
н і повітря (за температури від земної поверхні до самої її верхньої межі.
+4 °С) важить 1 кг 300 г, на висоті Встановлено, що такий стовп повітря тисне на
12 км — тільки ЗЮ г, а на висоті кожний 1 см2поверхні з силою 1 кг 33 г (відпо­
40 км — лише 4 г.
відно на 1 м2 — понад 10 т!) (мал. 136). Отже,
атмосферний тиск —це сила, з якою повітря тисне
на одиницю площі земної поверхні, на всі роз­
Маса стовпа повітря ташовані на ній об’єкти і тіла.
що тисне на 1 м2 площі Поверхня тіла людини становить у серед­
земної поверхні, — 1 0 т ньому 1,5 м 2. Відповідно повітря тиснутиме
на неї вагою 15 т. Такий тиск здатний розча­
вити все живе. Чому ж м и його не відчуваємо?
Це тому, що всередині людського організму
також є тиск — внутрішній, і він дорівнює
атмосферному. Якщо ця рівновага порушуєть­
ся, людина почувається зле.
ЯК ВИМІРЮ Ю ТЬ АТМОСФЕРНИЙ ТИСК.
Атмосферний тиск вимірюють спеціальним
Мал. 136. Тиск стовпа повітря
приладом — барометром.
Н а метеостанціях користуються ртутним барометром.
Основна його частина — скляна трубка завдовжки 1 м, за­
паяна з одного кінця. У неї налита ртуть — важкий рідкий
метал. Відкритим кінцем трубка занурена в широку чашу,
_ 840 також заповнену ртуттю. Під час перевертання ртуть із
800
760
трубки виливається тільки до певного рівня. Чому ж вона
740 не виливається повністю? Тому що повітря чинить тиск на
720
700 ртуть у чаші й не випускає її з трубки. Якщо атмосферний
680
660
тиск зменшується, то ртуть у трубці опускається, і навпаки.
640 За висотою стовпчика ртуті в трубці, на яку нанесено ш калу,
600 визначають величину атмосферного тиску в міліметрах.
560
Н а паралелі 45° на рівні моря за температури повітря
+4 °С під тиском повітря ртуть піднімається в трубці на
висоту 760 мм. Такий тиск повітря вважають нормальним
атмосферним тиском. Якщо стовпчик ртуті в трубці вищий
за 760 мм, то тиск підвищений, нижчий — знижений. Отже,
тиск стовпа повітря всієї атмосфери урівноважується вагою
Ртутний барометр стовпчика ртуті заввишки 760 мм.
130
 У походах та експедиціях користуються зручнішим при­
ладом — барометром-акероідом. У ньому немає ртуті. Головною
його частиною є металева пружна коробка, з якої викачане
повітря. Це робитьїїдужечугливоюдо змін тиску зовні. Уразі
підвищення тиску вона стискується, уразі зниження —розши­
рюється. Ціколиваннячерезособливиймеханізм передаються
стрілці, яка вказує на шкалі величину атмосферного тиску в
міліметрах ртутного стовпчика (скорочено — мм рт. ст.).
ЯКТИСКЗАЛЕЖИТЬ ВІДВИСОТИ МІСЦЕВОСТІ. Атмо­ Барометр-анероїд
сферний тиск залежить від висоти місцевості над рівнем
моря. Що вище відрівняморя,тотискповітряменш ий. Він
знижується, бо з підняттям зменшується висота стовпа пові­
тря,щ отисне на земнуповерхню. Крім того, звисотоютиск А н е р о їд у перекла-
падає ще й тому, що зменшується щільність самого повітря. діз грецькоїозначає
безрідинний.
На висоті 5 км атмосферний тиск знижується удвічі порів­
няно з нормальним тиском на рівні моря. У нижніх шарах
; тропосфери з підняттям на кожні 100 м ти с к зменшується
приблизно на 10 мм рт. ст. У верхніх шарах тропосфери це
відбувається значно повільніше (мал. 137).
Отже, для кожної місцевості характерний свій нормаль­
ний тиск: на рівні моря — 760 мм рт. ст., у горах залежно
відвисоти — нижчий. Наприклад, для Києва, що лежить на
висоті 140-200 м над рівнем моря, нормальним є середній
;
тиск 746 м мрт. ст.
5
Як атмосферний тиск
І впливає на людину
Із підняттям угору вже на висоті
L 3000 м людина починав почува­
тися зле. З'являються ознаки так
званої гірськоїхвороби: слабкість,
задишка, запаморочення, нудо­
та. Вище 4000 м може піти кров
з носа, тому що розриваються
кровоносні судини. Іноді людина
непритомнів. В ідбувається ц е
тому, що з висотою повітря стає
розрідженим, у ньому зменшу­
ється кількість кисню, тискпадає.
До таких умов організм людини
не пристосований Тому в літаках
кабіни і салони закриті щільно,
герметично. У них штучно підтри
мується такий самий тиск
повітря, як і біля
«а/ X поверхні Землі.

Мал. 137. Зміна атмосферного тиску з висотою

131
РО ЗД ІЛ

ш
Холодне повітря Тепле повітря
Важке Легке

ITT
Висхідний рух повітря

і— Високий тис*
Високийтиск '— V
J Î VНизький TVX*
-J lUMliL4.il tu й-

Мал. іЗЗ.Залежність тиску 8 ідтемператури повітря

Знаючи, як змінюється тиск, можна обчислити і абсо­

лютну, і виносну висотумісця. Існує і особливий барометр—
висотомір, у якому поряд зі шкалою атмосферного тиску є і
шкала висот.
ЗАЛЕЖНІСТЬ ТИСКУ ВІД ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ.
Атмосферний тиск залежить і від температури повітря. Під
час нагрівання об’єм повітря збільшується, воно стає менш
Висотомір щільним і легшим. Тому знижується і атмосферний тиск.
Унаслідокохолодження повітря відбуваються зворотні я вища.
Отже, зі зміною температури повітря неперервно змінюється
і тиск (мал. 138).
Протягом доб и він двічі підвищується (вранці та ввечері)
і двічі знижується (після полудня і після півночі). Узимку,
коли повітря холодне і важке, тиск вищий, ніж улітку, коли
воно тепліше ілегше.
За зміною тиску можна передбачити зміни погоди. Зни­
ження тиску вказує на опади, підвищення — на суху погоду.
Зміна атмосферного тиску впливає і на са­
мопочуття людей.
ЯК РОЗПОДІЛЯЄТЬСЯ АТМОСФЕРНИЙ
ТИСК НА ЗЕМЛІ. Атмосферний тиск, як
і температура повітря, розподіляється на
Землі смугами розрізняють пояси низького
і високого тиску. їх утворення пов’язане з
нагріванням і переміщенням повітря.
Н ад екватором повітрядобре прогріваєть­
ся. Відцього воно розширюється, стаєменш
щільним, атомулегшим.Легше повітря під­
німається вгору — відбувається висхідний
рух повітря. Тому там біля поверхні Землі
Мал. 139. Пояси атмосферного протягом року встановлюється пояс низько­
тиску го тиску. Над полюсами, де протягом року

132
 температури низькі, повітря охолоджується, стає щільнішим
і важчим. Тому воно опускається — відбувається низхідний
рух повітря — і підвищується тиск. Унаслідок цього біля по­
люсів утворилися пояси високого тиску. Повітря, що піднялося
над екватором, розтікається до полюсів. Але, не доходячи до
них, на висоті воно охолоджується, стає важчим і опускається
на паралелях 30—35° в обох півкулях. Там утворюються пояси
високого тиску. У помірних широтах, на паралелях 60-70° обох
півкуль виникають пояси низького тиску (мал. 139).
Отже, атмосферний тиск залежить від розподілу тепла
і температур повітря на Землі, коли висхідні й низхідні
рухи повітря зумовлені нерівномірним нагріванням земної
поверхні.

С Н ЗАПАМ ’ЯТАЙТЕ >

• ” "• А
Атмосферний тиск — це сила, з якою повітря тисне на одиницю площі земної
поверхні, на всі розташовані на ній об’єкти і тіла.
Нормальним вважають атмосферний тиск 760 мм рт. ст.
Із підняттям на кожні 100 м атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст.
Н а Землі закономірно чергуються сім поясів атмосферного тиску: низького —
на екваторі, два високого — поблизу тропіків, два низького — у помірних
широтах, два високого — у полярних широтах обох півкуль.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )--------------------------------------------------------------

Чому атмосферний тиск знижується з висотою?
Якими приладами вимірюють атмосферний тиск?
Чому змінюється тиск протягом доби (року) в одному й тому самому місці?
Як впливає на це зміна температури повітря?
4 . Як розподіляється атмосферний тиск на Землі?
5. Визначте приблизну відносну висоту гори, якщо біля її підошви барометр
показує 720 мм рт. ст., а на вершині — 520 мм рт. ст.

6 . Пригадайте, яка абсолю тна висота вашої місцевості. Обчисліть, який

атмосферний тиск можна вважати нормальним для вашого краю.

ПРАКТИЧНА РО БОТА 5 (Продовження. Поч. див. с. 122.)

Тема: Р о з в ’я з у в а н н я з а д а ч н а з м ін у а т м о с ф е р н о г о т и с к у з в и с о т о ю .
3. Атмосферний тиск біля земної поверхні становить 730 мм рт. ст. Визначте,
яким він буде з підняттям у гори на висоту 2000 м.
4 . «Артеківці» вирішили піднятися на гору Аюдаг. Визначте приблизну відносну
висоту цієї гори, якщо біля її підошви барометр показує 740 мм рт. ст., а на
вершині — 683 мм рт. ст.

133
 §34. ВІТЕР
Пригадайте з курсу природознавства, чи однаково нагріва­
ються суходіл та водна поверхня променями сонця.
Як виникають денний і нічний бризи?

ЯК УТВОРЮЄТЬСЯ ВІТЕР. Хоча повітря й невидиме для

У т в о р е н н я в ітр у
ока, ми завжди відчуваємо його рух — вітер. Виникнення вітру
пов’язане передусім з неоднаковим атмосферним тиском, що
виникає над різними ділянками земної поверхні. Варто тиску в
якомусь місці знизитись або підвищитись, і повітря попрямує
від місця більшого тиску в бік меншого. Арівновага тиску пору­
шується внаслідок неоднакового нагрівання суміжнихділянок
земної поверхні, від яких по-різному' нагрівається і повітря.
Ви вже маєте уявлення, як це відбувається на прикладі
вітру, що виникає на узбережжях морів і називається бризом.
Пригадаймо: вдень різні ділянки земної поверхні нагріва­
ються неоднаково: суходіл — сильніше, вода — менше. Від­
повідно над суходолом повітря нагрівається більше. Воно
піднімається вгору, тиск знижується. Над морем у цей час
повітря холодніше і відповідно вищий тиск. Тому повітря з
моря (з області більш високого тиску') переміщується на су­
ходіл на місце теплого (вобластьбільш низькоготиску). Ось і
повіяв вітер —денний бриз (мат. 140, а). Уночі все відбувається
навпаки: суходіл охолоджується швидше, ніж вода. Над ним
холодне повітря створює більший тиск. А над водою, що довго
зберігає тепло й охолоджується повільно, тиск буде нижчий.
Холодніше повітря із суходолу з області вищого тиску пере­
міщується в бік моря, де тиск менший. Виникає нічний бриз
(мал 140, б).

Х о л о д н іш е Т е п л іш е
п о в іт р я п о в іт р я

В и щ и й тиск У.ИЖЧИЙ ти с к у У день Нижчий тиск

' с у х о д іл
т е п л іш и й
за м оре

Д ен н ий б ри з

Мал.140. У т в о р е н н я б р и з ів

134
 Отже, різниця в атмосферному тиску діє як
сила, що зумовлює горизонтальний рух повітря з Найсильніші вітри біл я
області високого тиску до області низького. Так з е м н о ї п оверхні д м у т ь в
утворюється вітер. А нтарктиді: о к р е м і п о р и в и с я г а ю т ь
9 0 м /с . Н а й б іл ь ш а ш в и д к іс т ь в іт р у в
ХАРАКТЕРИСТИКИ ВІТРУ. Основними харак­
Україні з а ф ік с о в а н а в Кри м у н а торі
теристиками вітру є напрямок, швидкість і сила, А й-П етрі — 5 0 м /с .
з якою він дме. Напрямок вітру визначають за
тією стороною горизонту, звідки віндме.Якщо, наприклад, В и зн ачен н я си л и
вітер віє із заходу, його називають західним (мал. 141). Це і ш ви дкості вітру
означає, що повітря переміщується із заходу на схід.
Швидкість вітру залежить від атмосферного тиску: що
більша різниця в тиску між ділянками земноїповерхні, то
сильніший вітер. Швидкість вітру вимірюється в метрах
за секунду (м/с). Біля земної поверхні вітри найчастіше
дмуть зі швидкістю 4 - 8 м /с. Силу, з якою дме вітер, ви­
Ш тиль
мірюють у балах.
О б а л ів ( д о 1 м /с )
Удавні часи, коли ще не було приладів, швидкість і силу
вітру визначали за місцевими ознаками: уморі — за висо­
тою хвиль і вітрилами суден, на суходолі — за верхівками
дерев, відхиленням диму з труб. За багатьма ознаками було
розроблено орієнтовну 12-6 альну шкапу. Вона дає змогу ви­
значити силу вітру в балах, а потім і його швидкість. Якщо С л аб к и й
вітру немає, тобто його сила становить 0 балів і швидкість З б а л и ( 4 - 5 м /с )
до 1 м/с, то це штиль. Потім за шкалою: 3 бали — слабкий.
вітер( 4 м/с), 6 балів — сильний вітер( 11 м/с), 9 балів — шторм
(20 м/с), 12 балів — ураган (понад 29 м/с).
Наметеостанціяхсилуінапрямоквітрувизначаюгьзадопо-
могою флюгера (мал. 142), а швидкість —анемометра (мал. 143).
ЩО ТАКЕ РОЗА ВІТРІ В. Роза вітрів — це своєрідна схема-діа- С и л ьн и й
ірама (мал. 144). Вона наочно показує повторюваність вітрів 6 б а л і8 (1 1 - 1 2 м / с )

_. , ПЬнЬний
ПІВНІЧНО- . ПІВ*1Н0- <
західний СХІДНИЙ
м
Західний
\ Східний
1
торм
9 б а л ів ( 1 9 - 2 2 м / с )
у 2*.
1 IV.

N
1

/ Па 1
Південно- Південно-
захІд»мй східний
Південний

М ал. 142. М ал. 143. Ф л ю г е р У р а га н

М ал. 1 4 1 . В и з н а ч е н н я
н а п р я м к у вітр у Ф лю гер з анем ом етром 12 б а л ів (п о н а д 2 9 м /с )

135
 Стрибог —ц ар-батько вітрів
Так прадавні українці називали
небесного владику грози, бурі й
урагану. У Стрибога було шість
синів і шість дочокта безліч онуків
— підвладних вітрів Найвідоміші
з них: Ласкавець, Дмухач, Крутій,
Бігун, Посвистач, Степовий, По­
льовий, Горішній, Долішній, Гро­
зовий, Буревій, Смерч, Вихор та
ін. Завказівкоюголовноговітрод-
мухаз чотирьох сторін світудмуть
чотири велетні з величезними
вусами та губами. Котрий з них
дм е сильніше — з того боку і
буває вітер. Так думали
наші пращури.
Мал 144. Роза вітрів

різних напрямків за певний час (місяць, рік).

«Жарти» вітрів
УДанїпротягом 20)® ізнебападав
дощ із живих раків. Бували дощі з
павуків, жуків, жаб. Іншим разом
смерч в Італії захопив і поніс із со­
бою кошики з апельсинами. Через
деякий час 8 Іншому місці випав
дощізапельсинів. Причиною таких
дармових кнебеснихихарчівє вітер.
Ураганнівітри можуть підхоплює аги
достатньо великі предмети
й тіла і переносити їк
- на великі відстані.
Мал. 145. Вітрова електростанція
136
Будують її так: проводятьлінії напрямків сторін
горизонту. Обчислюють, скільки днів протягом
місяця було з північним вітром, південним і т.
д. Налініях відповідних напрямків від центра
відкладають кількість віцрізків-днів із вітрами
цього напрямку. Наприклад, умовно один день
приймають за відрізо кО,5 см .Я шцо північний
вітер дме протягом шести днів, то на лінії з
півночі відкладають шість відрізків по 0,5 см,
якщо північно-західний дме чотиридні, то на
лінії з північного заходу відкладають чотири
відрізки. Крайні відмітки налініях послідовно
з’єднують. У центрі малюють кружечок, у якому
записують кількість безвітряних днів.
ЗНАЧЕННЯ П ЕРЕ М ІЩ Е Н Н Я ПОВІТРЯ.
Невичерпна енергія вітрів відома давно. Вони
переносять тепло і вологу з одних широту інші,
з океанів углиб материків. Вітер — могутня
сила, що здійснює руйнування, перенесення
і відкладення в інших місцях частинок порід,
формуючи рельєф.
Люди з д а в н іх -д ав е н використовую ть
рух повітря. Вітер «працював» у вітряках, де
наші пращури мололи зерно на борошно, на
вітрильних суднах, наякихдолали простори
морів і річок. Нині за допомогою вітру отри­
мують електроенергію.
Ф іВітер — це горизонтальний або Ублизький до нього рух повітря з області більш
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

високого тиску в область більш низького.

Щ о більша різниця в атмосфери ому тиску міжділянками земної поверхні, то
сильніший вітер.
Бриз — це вітер, який виникає на узбережжях морів і двічі на добу змінює свій
напрямок (з моря на суходіл і навпаки).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1-------------------------------------------------------------

Щ о е причиною утворення вітру?
Поясніть утворення денного бризу за логічним ланцюжком: неоднакове
нагрівання поверхні -»неоднакові температури повітря -»неоднаковий
атмосферний тиск -» напрямок вітру.
Узимку на узбережж і тиск становить 770 мм рт ст., а над морем —
765 мм рт. ст. Яким буде напрямок вітру?
Від чого залежить сила вітру?
Задопомогою яких приладів визначають напрямок, силу і швидкість вітру?

Користуючись мал. 144, визначте, які вітри переважали протягом місяця.

І ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ |
Користуючисьм алюнкам и визначення сили і швидкості вітру на с. 135, оцініть
у балах силу вітру, який змальований у віршах Тараса Шевченка:
група 1 група 2 група З
Реве та стогне Дніпр широкий, . . .Реве, стогне, завиває Тихесенько вітер віє,
Сердитий вітерзавива, Лози нагинає; Степи, лани мріють...
Додолу верби гне високі, Грім гогоч е, а бли скавка
Горами хвилю підійма... Хмару роздирає...
З а різним и ознакам и, зображеним и на малюнках (с. 135), опишіть силу і ш вид-
кість вітру: група 1— урагану; група 2 — штормового; грулаЗ — штилю.

( ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ )
Є прилад, який англійською називається windsock Це слово
утворене з двох: wind (вітер) і sock (шкарпетка). Дізнайтеся, що
це за «шкарпетка для вітру». Знайдіть зображення цього приладу.
Поміркуйте, що ним визначають. Спробуйте знайти українське
слово-відповідник такої назви.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 6 (Продовження. Поч. див, с. 125.) У

Тема: Складання р о з и вітрів, її ан ал із.
4. Користуючись календарем погоди, складіть розу вітрів одного з місяців.
5 . Проаналізуйте складену схему-діаграму. Вітри яких напрямків було зафік­
совано протягом місяця? Які вітри переважали протягом цього періоду?

137
РОЗДІЛ

§ 35. ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ

Пригадайте, у яких трьох станах може перебувати вода.
З а яких умов відбувається випаровування води та її
9 конденсація?

ЩО ТАКЕ ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ. У повітрі завжди є певна

4 кількість води у вигляді прозорої невидимої пари. Довести
це досить легко. Варто лише пригадати морозильну камеру
X И холодильника. Звідки в ній взялися снігі лід, адже воду туди
с; Ю :' С \ ніхто не наливав? Вони утворилися з води, що «зайшла* туди
з повітрям. У атмосферу водяна пара надходить унаслідок
»♦ випаровування з поверхні океанів, річок, озер, грунту. Вміст
*
2,6 г водяної пари у повітрі називають вологістю повітря.
Повітря не може вміщувати безмежно багато водяної
\ о ° с \ пари. Ця межа залежить від його температури. З малюнка
4 видно, що чим вища температура, тим більше пари в ї м 3
4 4 повітря. Наприклад, 1 м3повітря за температури +10 °С може
* 4
X 6 г вмістити більш як 9 г пари, а за +20 °С — 17 г.
Якщо повітря увібрало максимально можливу за даної
Ю°СУу температури кількість пари, його називають насиченим.
Здебільшого повітря буває ненасиченим. тобто воно містить
4 водяноїпари менше, ніжможливо. Наприклад, над степами
9г і пустелями повітря завжди сухе, ненасичене, тому що ви­
паровування там невелике.
ЯК РО ЗРІЗН И ТИ АБСОЛЮТНУ І ВІДНОСНУ ВОЛО­
ГІСТЬ ПОВІТРЯ. Абсолютна вологість — це кількість водяної
*»% пари (у грамах), що фактично міститься в 1м3повітря вданий
~17г ♦ момент часу за даної температури. Наприклад, якщо кажуть:
абсолютна вологість повітря становить 15 г/м 3, це означає,
І Я / ♦^ лІ що в 1 м3повітря міститься 15 г пари.
І 4 4 4* Для ненасиченого повітря вказують відносну вологість.
М
Ч Щ г_*
у. Це відношення (у відсотках) кількості водяної пари, яка
фактично міститься у повітрі, до тієї її кількості, що може
Залежність кількості міститися в ньому заданої температури. Так, якщо в повітрі
водяної пари міститься 15 г/м 3 пари, а за даної температури найбільший
в насиченому можливий її вміст становить ЗО г/м3, то відносна вологість
повітрі від його повітря буде 15: ЗО х 100 % = 50 %. Це означає, що повітря
температури містить тільки половину (50 %) тієї кількості водяної пари,
яку воно могло б містити за даної температури.
_________ Відносна вологість повітря завжди висока
Найменша у світі абсо- (85 %) в екваторіальних широтах. Це тому, що
*,ПТ»- лютна вологість повітря в там цілорічно висока температура і велике ви­
Антарктиді — соті частки г/м3, най­ паровування з поверхні. Так само висока від­
більша наекваторі—23г/м3. Наймен­
носна вологість повітря і в полярних районах,
ша в Україні в січні — близько 3 г/м3.
але вже через низькі температури (для наси-

138
чення холодного повітря не потрібно багато вологи). У по­
мірних широтах відносна вологість взимкувища, ніж улітку.
Наприклад, в Україні взимку вона перевищує 80 %, а влітку
зменшується до 60 %. Особливо низька відносна вологість
у пустелях — 50 % і нижче. Повітря, що має вологість ЗО %,
вважають дуже сухим.
Для вимірювання відносної вологості використовують
прилад пірометр. Нинілюдина навчилася задопомогою спе­
ціальних приладів регулювати відносну вологість повітря в
приміщеннях. Гігростати зволожують або осушують повітря
для підтримання комфортного мікроклімату в лікарнях, ство­ Гігрометр
рення спеціальнихумов у кімнатах з комп’ютерноютехнікою,
теплицях, холодильних камерах для овочів і фруктів та ін.
ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ХМАРИ. Вам уже відомо, що з висо­
тою температура повітря знижується. Тепле повітря підні­
мається угору і досягає такого рівня, де воно охолоджується
і його відносна вологість стає 100 %, тобто повітря стає
насиченим.
За подальшого зниження температури насичене повітря
вже не може втримати в собі наявну кількість водяної пари.
П евнаїїчастина виявиться зайвою. Тоді відбувається пере­ Гігростат
хід «надлишкової» водяної пари врідкий стан —конденсація.
Водяна параможе перейти йутвердий стан—перетворитися
не на краплини води, а на кристалики льоду.
Отже, у разі охолодження насиченого водяною парою
повітря виділяються краплинки води або кристалики льо­
ду. Коли вони скупчуються на значній висоті над землею, Мал. 146.
утворюються хмари (мал. 146). Кожна краплинка в хмарах у Утворенняхмар

І Напрямок вітру

139
 Перисті Купчасті Шаруваті

мал. 1 47. Хмари мільйон разів менша за горошину. Саме тому падіння міні-
краш іинокна землю дуже повільне. Вони, ніби пушинки,
зависають у по вітрі.
ЯКІ БУВАЮТЬ ХМАРИ. Хмари різняться за зовнішнім
виглядом та за висотою, на якій утворюються. За зовнішнім
виглядомметеорологи розрізняють десятки різних фори хмар.
Основними з них є перисті, купчасті, шаруваті (мал. 147).
Перисті хмари утворюються найвище утропосфері — на
Умовні позначення висоті 6-10 км і складаються з дуже дрібних кристаликів
хмарності
льоду, оскільки натаких висотах температура повітря нижча
від 0°С. Це тонкі прозорі хмари. Іноді вони нагадують білі
О © видовжені нитки, пір’їни або промені.
Купчастіхлщ>из’являються на висоті 2 - 5 км. Вони мають
Ясно, Мала,
0 балів 2-3 бали вигляд величезних сліпучо-білих куполів, веж, гір.Якщо куп­
часті хмари темніють, отже, краплини води в них зливаючись,
стають більшими. Тоді купчасті хмари перетворюються на
€ купчасто-дощові і приносять зливи з грозами.
Шаруєоті хмариугшорюються низько — на висотідо 2 км.
мінлива Суцільна, Вони вкривають небо щільною завісою й схожі на сірий ту­
5 балів 10 балів
ман, що піднявся над поверхнею землі. З них може випадати
дуже дрібний дощ (мряка) або слабкий сніг.
Ступінь покриття небахмарами називають
хмарністю. Її визначають «на око». Коли хма­
Середня річ на хмарність
рами закрито все небо, хмарність становить
•^{цУдля всієїпланети становить
5 балів. Найбільша хмарність — 10 балів, якщо півнеба — 5 балів, коли небо
над екватором, найменша — над ясне — 0 балів. Найбільшахмарність спостері­
пустелями і полюсами. гається в екваторіальних і помірних широтах,
де переважають висхідні рухи повітря.
ЧИ М ТУМАН ВІДРІЗН ЯЄТЬС Я ВІД ХМАР. Конден­
сація водяної пари може відбуватися не тільки на різній
висоті, а й біля земної поверхні. Таке буває тоді, коли
поверхня охолоджується: влітку й восени вранці перед
сходом сонця й увечері після заходу. Тоді утворюється
туман — скупчення великої кількості надзвичайно дрібних,

140
 Мал. 148. Туман Розміри крапель
дощу і туману
завислихуповітрікраплинок. Сильні тумани погіршують
видимість, тому небезпечні для руху транспорту.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
ф” -♦. сАбсолютна >
А вологість — це кількість водяної пари (у грамах), що фактично
міститься в 1 м3 повітря вданий момент часу за даної температури.
Відносна вологість — це відношення (у відсотках) абсолютної (фактичної)
вологості до максимально можливої за даної температури.
Хмари —скупчення дуже дрібних крапель води або кристалів льоду на великій
висотінад землею внаслідок охолодження насиченого водяною парою повітря.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ _
Що таке абсолютна й відносна вологість повітря?
2 . Чи м ожна регулювати вологість в дом ашніх ум овах?
3 . Чим схожі та відмінні між собою хмари і туман?
4 . Чомукажуть, що хмари народжуються і закінчують своє «життя» на землі?

5. Скільки літрів води може вміститися вповітрі класної кімнати, що має об'єм

♦ 200 м3, якщо його температура дорівнює +20 °С?

І__ ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ |

З'ясуйте, чиможна назвати повітря насиченим, якщо за температури +10°С
у ньому міститься води:
група / — 5г; група 2 — 7 г; група 3 — 9 г.

(Од) Г ПРАКТИЧНА Р О Б О Т А 5 [Закінчення. Поч. ДИВ. С. 122, 133.) )

▼ Тема Р о з в ’яз у в а н н я з а д а ч н а з м ін у в о л о г о с т і.
5 . За температури +10 °С абсолю тна вологість повітря становить 3 г/м 3.
Визначте його відносну вологість.
6 . Чи можна назвати повітря насиченим, якщо за температури - 1 0°С у ньому
міститься 2 г води?
7 . У екваторіальних широтах відносна вологість повітря становить85%. Обчис­
літь абсолютну вологість (в г/м3) за умови, що температура повітря +30 °С.

141
 РОЗДІЛ

§36. АТМОСФЕРНІ ОПАДИ

Які опади випадають у вашій місцевості у різні пори року?

Атмосферні опади — це вода в рідкому (дощ)

Сніг Іній
4 Тверді ь
Град ’'Паморозь
і більші. Хмари темніють, стають синьо-чор­
Мал. 149. Види атмосферних опадів
Мал. 150. Утворення опадів
Мал. 151. Градини
Найбільшою у світі була
* г п градина вагою7кг, щовипа-
лавКитаї(19в1 рДавУкраїні—500 г
(1990 р.). Гради на вагою 3 кг в ІЦЦ«
вбила слона (1961 р.).
або твердому (сніг і град) стані, що випадає з
хмар або виділяється з повітря на земну по­
верхню (роса, іній, паморозь) (мал. 149).
ЯКУТВОРЮЮТЬСЯ ОПАДИ З ХМАР, » п ар ­
на погода буває досить часто, але не завжди
при цьому випадають опади. Що ж потрібно
для їх утворення? Я кщо хмара складається з
дуже дрібних краплинок води або кристаликів
льоду (менш як 0,05 мм), то опадів не буде.
По ки вони малі й ле гкі, то їх утримують високо
над землею висхідні потоки повітря. За певних
умов краплинки стикаються і зливаються в
ними . Великі краплі(0,1-7м м ) уже неможугь
утримуватись у повітрі й випадають у вигляді
дощу(мал. 150).Дощможе супроводжуватися
грозою.
Залежно від вологості повітря, хмарності,
швидкості вітру опади бувають зягалжяі (рівно­
мірні і тривалі), глкеові (сильні і короткочасні),
лаянні (дуже дріб н і, як манна крупа).
Сніг утворюється у хмарах за температур,
нижчихвідО°С. Він складається здрібнесеньких
крисгаликів-голочок, що з’єднуються в сніжин­
ки . Снігвипадаєу помірних широтах узимку, а в
полярних — цілий рік, утворюючи на земній по­
верхні сніговий покрив. Його товща в помірних
широтах становить 30-50 см, а в горах — кілька
метрів. Снігніби ковдрою покриває поля, обе­
рігаючи озимі сільськогосподарські культури від
вимерзання. Вінмістать великий запас води, яка
навесні живить річки, насичує вологою грунти і
поповнює підземні води.
Град утворюється тоді, коли тепле повітря
дуже швидко піднімається вгору. Воно під­
хоплює дощ ові хмари і несе їх на висоту, де
температура повітря сягає -1 0 °С. Тоді кра­
плини замерзають і перетворюються нальодяні
кульки — градини. Вони бувають завбільшки
від 1ммдо курячого яйця. Падаючи з великою
швидкістю, градини не встигають розтанути,

142
 Мал. 152. Роса Мал. 153. Іній
незважаючи на високутемпературу біля зем­ Оголошення війни... граду
ної поверхні. Град завдає чималих збитків: Люди борються з градом. У гра­
знищує посіви і плоди, ламає гілки дерев, по­ дових хмарах за допомогою спе­
шкоджує дахи будинків, іноді гинутьтварини. ціальних ракет, літаків або пострі­
лів із зенітки розпилюють хімічні
ЯК ВИНИКАЮ ТЬ ОПАДИ З П О ВІТРЯ. речовини. Від їх дії з потужної
’ Опади можуть випадати й не з хмар, а просто хмари, з якої ось-ось мав випастц
■ з повітря. Таке відбувається на охолодженій град, починає крапати дощ
■ поверхні землі внаслідок стикання її з пові- або сипатися дрібна
; трям, що насичене вологою. льодяна крупа.
Роса —краплі води, якими іноді вкриваються
земля ірослини. Вонаутворюєіься післязаходу
: сонця, коли земна поверхня й повітря над нею
; ш ввдко охол оджуються.Хол од не по вітря вже не
. може вміщувати стільки водяної пари, скільки
утримувало вдень за вищої температури. Ті над­
лишок конденсується в крапельки роси.
У холодну пору року (за температур, ниж-
>_ чихвщО°С) замістьроси утворюється тонкий
шар кристаликів льоду — іній. Його можна
бачити восени або ранньої весни. Паморозь
пухкими кристалами криги наростає на гілках Мал. 154 Паморозь
дерев та інших предметах.
ЯК В И М ІР Я Т И К ІЛ Ь К ІС Т Ь О П А ДІВ.
Н а метеостанціях кількість о падів вимірюють
задопомогою опадоміра. Опадомір — це посу­
дина, куди збирають опади (якрідкі, так і твер­
ді). За поділками на стінках посудини визна­
чають висоту шару опадів (у мм). Наприклад,
один невеликий дощ дає шар води завтовшки
1 -2 мм, а сильна злива — понад 40 мм.
Якщо випадає сніг, то опадомір вносять до
теплого приміщення. Коли сніг розтане, ви­
мірюють висоту шару води. Отже, опадоміром
визначають товщину шару води, який виник Мал. 155 Мал. 156.
Опадомір Снігомірна рейка

143
РОЗДІЛ
Чи буває сухий дощ ?
Цікаво, що на Землі є місця, де під
дощем можна лишитися сухим.
Таке іноді трапляється в пустелях,
де повітря надзвичайно сухе і має
низьку вологість. Краплі дощу,
який буває вкрай рідко, поки л е ­
тять до землі, перетворюються
на пару. При цьому видно хмари,
з яких іде дощ, але краплі до
поверхні землі
не долітають.
Рекордно велика річна
ні пу*- кількість опадів на Землі
випалаумістечкуЧеррапунджі біля
підніжжя Гімалаїв — 23 000 мм.
А найбільш дощовим місцем на
планеті вважають Гавайські ост­
рови, де 335 днів на рік буває з
дощем, який приносить 12 0 0 0 мм
води. Рекордно посушливими міс­
цями, де опадів не буває роками,
є пустелі в Південній Америці та
Африці — 1-5 мм на рік.
Ь0Л8ДІВ(ММ)
понад 3000
2000-3000
1000-2000
600-1000
200-600
до 200
Мал. 157. Розподіл атмосферних опадів на Землі
144
би на земній поверхні, якби вода нікуди не
стікала, не просочувалася в землю і не випа­
ровувалася. Метеорологи також вимірюють
висоту снігового покриву. Такі заміри роблять
снігомірною рейкою, поділеною на сантиметри.
Місячна кількість опадів дорівнює їх сумі за
всі дні місяця. Сума опадів за всі місяці стано­
вить річну кількість опадів. Наприклад, серед­
ня річна кількість опадів у Києві —600 мм.
ЯК РОЗПОДІЛЯЮТЬСЯ ОПАДИ Н А ЗЕМ ­
НІЙ КУЛІ. Атмосферні опади на планеті
розподіляються нерівномірно. Це залежить
від географічного положення місцевості та
переважаючих вітрів (мал. 157).
Найбільше опадів випадає в екваторіаль­
них (понад 2000 мм на рік) і помірних (понад
800 мм на рік) широтах. Мало опадів (200 мм
на рік) — у тропічних і полярних широтах.
Проте такий розподіл порушується харак­
тером земної поверхні: над океанами опади
бувають частіше, ніж над суходолом.
У горах значно більше дощів і снігу «прийма­
ють» ті схили, що повернуті до пануючих вітрів.
Так, вУкраїні навітряні схили Карпат отримують
1500 мм на рік, а протилежні — вдвічі менше.
 4 0 0 мм О п ад ів н а р і к - 6 8 3 400 мм О п а д ів на рік - [1940 400 мм О п а д ів на р і к - [ 5 0
300 300. 300
200 200| _ 200
10 0 199I I I ............... ш. 10 0
о І І І Ц І їр І І І І 6
МІсяцьС Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г Місяць С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г МкаїцьСЛ Б К Т Ч Л С В Ж Л Г
Київ (Європа) Джакарта (Азія) Каїр (Африка)

Мал. 158. Діаграми кількості опадів для населених пунктів, розташованих на різних широтах

Річний розподіл опадів відображають на діаграмах. Діа­

грама наочно показує не тільки кількість опадів, а й їх роз­
поділ протягом року (мал. 158).

О• Атмосферні
с
Аі
ЗАПАМ ’ЯТАЙТЕЗ
опади — це вода в рідкому або твердому стані, що випадає із хмар
або виділяється з повітря на земну поверхню.
Кількість опадів вимірюють за допомогою опадоміра та снігомірної рейки.
Атмосферні опади розподіляються на Землі нерівномірно: їх кількість залежить
від географічного положення місцевості, переважаючих вітрів та інших чинників.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )-------------------------------------------------------------------

У вигляді яких опадів випадає з хмар на земну поверхню вода у рідкому
І і твердому стані?
І 2. Як утворюється град? Якої шкоди він може завдати?
3. Як утворюються роса та іній?
і 4. За допомогою яких приладів вимірюють кількість атмосферних опадів?
5. Розгляньте діаграми на мал. 158. У якому населеному пункті випадає най­
) більша річна кількість опадів? У яких широтах це місто розташоване? У які
місяці протягом року випадає найбільше опадів у Києві?

6. Поміркуйте, чому головними «постачальниками» опадів називають океани,

а головним «рушієм» цього процесу — Сонце.

( ПРАКТИЧНА РОБОТА 6 (Закінчення. Поч.див. с. 125,137.) )д

Тема: Складання д іагр ам х м ар н ості та о п а д ів , їх а н ал із.
6. Використовуючи календар погоди, складіть кругову діаграму хмарності (за
місяць). Покажіть на ній число днів ясних, із суцільною та мінливою хмарністю.
7 . Які дні переважали протягом місяця?
8 . З а даними таблиці побудуйте діаграму річної кількості опадів (дані для
м. Києва). Про що можна дізнатися з цієї діаграми?
Річна
Місяці с л Б К т Ч л С в Ж Л Г
к-сть
К-сть
38 37 43 50 55 80 75 60 50 45 47 40
опадів

145
РОЗДІЛ

§37. ПОГОДА
♦ Пригадайте, які показники ви фіксували, спостерігаючи за
погодою.
• У якому шарі атмосфери формуються хмари?
ПОКАЗНИКИ ПОГОДИ. Ви не раз вживали слово «погода»
й уявляєте, що це таке. У календарі погоди ви зазначали
температуру повітря, напрямок вітру, атмосферний тиск,
хмарність, опади. Вчені ще визначають вологість повітря і
атмосферний тиск. Це основні елементи погоди (мал. 159). Усі
вони тісно пов’язані і взаємозумовлені. Тому зі
зміною одного з них змінюються й інші. Так,
ПОГОДА
температура повітря впливає на вологість і
розподіл атмосферного тиску, тиск — на вітри,
вітри —на опади. Також опади, хмарність, вітер
впливають на температуру повітря. Взаємодія
Хмарність всіх цих елементів і процесів визначає певний
стан атмосфери.
Отже, коли говорять про погоду, то мають на
Вологість увазі стан нижнього шару атмосфери (тропо­
сфери) вданій місцевості у певний час.
Вітер Опади ЧОМУ ПОГОДА ЗМІНЮЄТЬСЯ. Основною
властивістю погоди є мінливість. Погода зміню­
ється протягом року, сезону' і навіть доби. Про
Температура Атмосферний
повітря тиск це свідчать щоденні повідомлення про погоду.
І справді, погода рідко залишається незмінною
тривалий час. Так, у нашій місцевості протягом
Мал. 159. Елементи погоди одного дня вона може змінюватися кілька разів
Першим вісником зміни погоди є зміна атмо­
Хто завідує сферного тиску, напрямку і швидкості вітру.
небесним офісом погоди У разі різкої зміни цих елементів погоди люди
У давнину слов’яни богом най- можуть погано почуватися.
могутнішихсил неба і землі, блис­ Якщо протягом кількох днів тримається од­
кавки та грому вважали Перуна.
Він, думали вони, восени замикає
накова погода, то її називають стійкою.
небо ключем, а навесні розводить Основною причиною зміни погодие нерівно­
полум'я грози і чудодійним напоєм мірне нагрівання поверхні Землі, що зумовлює
із живої води воскрешає Землю. переміщення повітря. Переміщуючись, воно
Деревом Перуна вважається дуб, приносить потепління або похолодання, хмарну
бо в нього найчастіше влучає або безхмарну, з опадами або без опадів погоду.
блискавка. Пізніше, з поширенням
Наприклад, на більшу частину України погода
християнства. Перуна замінив об­
раз святого Іллі. «Ілля на хмарах «приходить» із заходу — звідти надходить пові­
у колісниці гримить і блискає», — ' тря з Атлантичного океану. Влітку воно прино­
казали наші пращури сить хмарну погоду з похолоданням і опадами.
У разі надходження великих мас повітря з пів­
ночі — і влітку, і взимку стає холодніше.
146
 Таблиця 5
Типи погоди з а середнім и тем пературам и повітря, °С
П ота* ьо х о л о д н о ї порм року
Нижча
+ 2 ...0 - 4 .. .-1 2 - 1 3 ...- 2 2 - 2 3 .,.- 3 3 -3 4 ,.. -4 3
ВІД - 4 3
Слабко Помірно Значно Сильно Жорстко Надзвичайно
Відлига
морозна морозна морозна морозна морозна морозна
П огода то п л б ґ п ори ро ку
Вища
0...+Э +4...+8 +9...+15 +16...+22 +23...+28 +29...+33
з а +34
Прохо­ Помірно Дужо Н адзвтайно
Холодна Тепла Спекотна
лодна тепла спекотна спекотна

ЯКІ БУВАЮТЬ ТИПИ ПОГОДИ. Коли кажуть про

погоду як спекотну, теплу, холодну, морозну, дощову
чи вітряну, мають на увазі тип погоди. Тішпогоди — це
) узагальнена її характеристика, що охоплює відомості
про середньодобовіпоказники температури, хмарність,
опади, напрямок вітру.
Так, різним районам Землі притаманний один і той
самий тип погоди: на екваторі — спекотна з рясними
дощами, у тропіках — спекотна і суха, у полярних райо­
) нах — морозна й суха. У наших помірних широтах р ітк у
погода тепла, іноді спекотна; взимку —холодна, морозна,
5
з температурою, нижчою від 0 °С; навесні температури
5 переходять відмінусових показників до плюсових, а во­
сени — навпаки. Такі ознаки погоди є характерними, або
І типовими (табл. 5). мал. 160.
Сучасні метеоприлади
ЯК ПЕРЕДБАЧАЮТЬ ПОГОДУ. Інформацію гро погоду
щодня повідомляють по телебаченню, друкують на сторін­
ках газет, розміщують в Інгернеті. При цьому кажуть про
передбачення погоди наступ ного дня —дають її прогноз.
Прогноз погоди — це науково обгрунтовані передбачення
її майбутнього стану. Прогнозувати погодудуже складно.
Для завбачення погоди необхідні відомості про стан
атмосфери (температуру повітря, атмосферний ти с к
вологість, вітер, опади та інші дані) над усією поверх­
нею Землі. їх систематично збирають близько 10 тис.
метеорологічних станцій. Згори атмосферу «оглядають»
метеорологічні супутники Землі. Прилади, якими вони
обладнані, передають найсвіжішу інформацію про хмар­
ність і сніговий покрив.
Результати спостережень мете о станцій і метеороло­
гічних супутників передають у спеціальні установи — Мал. 161. Метеостанція

147
Мал. 162. Складання метеоцеитри, які є майже в усіх країнах світу (мал. 162). Гідро-
прогнозу погоди метеоцентр України розміщений у Києві. Там за допомогою
сучасних комп’ютерів усю інформацію опрацьовують і пе­
редають у Всесвітню службу погоди, центри якої розташовані
у Вашингтоні (СПІА), Москві (Росія) і Мельбурні (Австралія).
Для міжнародного обміну інформацією вироблено свою
«метеомову», зрозумілу метеорологам усього світу. Дані,
отримані в ході спостережень, метеорологи наносять на
карту погоди, яку називають синоптичною. На ній умовними
знаками і цифрами записують основні відомості про стан
погоди (мал. 163). За їх допомогою спеціалісти-синоптики
складають короткочасні (на одну—три доби) і довготривалі (на
тиждень, місяць, сезон) прогнози погоди.
Мал. 163. Зразок Прогноз погоди загального користування потрібний
синоптичної карти усім — щоб знати, як вдягатися, чи брати парасольку і т. ін.

Атмосферний тиск
повітря (гПа)
Область високого
атм осф ерного тиску
(антициклон)
Область низького
атм осф ерного тиску
(циклон)
Атмосферні фронти
-Л__А- теплий
А а холодний

•7 +12 Температура повітря ( \і )

V,__ Напрям і швидкість вітру
(довге перо - 5 м /с,
коротке - 3 м /с )

Помірний дощ = Туман

★ Сніг
ф Злива
-+* Хуртовина
* Мряка Ожеледь
Стан неба
О ясно з мінливо • хмарно

14 8
 Домашня метеостанція
Такий прилад містить високоточні
датчики температури повітря, во­
логості та атмосферного тиску. Він
фіксує їх показники як зовні, так І
в приміщенні. Для цього його зо ­
внішній блок розм іщують зн адвору,
наприклад, за вікном, а внутрішній
— у кімнаті Зовнішній датчик пе­
редає дані на вашу метеостанцію
за долом отою технології'миттєвого
передавання. Показники оновлюва­
тимуться кожні Ібсекунд. Домашню
станція здатна прогнозувати
псг оду на найближчі
24 год
Мал. 164. Сторінка сайта Укргідрометеоцентру

Спеціальні прогнози складають для працівників сільського

господарства. Особливу увагу приділяють завбаченню не­
безпечних атмосферних явищ — сильних туманів, граду,
заморозків, ожеледі, суховіїв тощо. Спостереження за д о ­
помогою супутників за утворенням і рухом ураганів дають
можливість завчасно попередити капітанів кораблів і пілотів
про небезпеку. Синоптики підказують, яким чином уник­
нути зустрічі з грізною стихією. А жителів узбереж попере­
Домашня
джують про шторм. метеостанція

С н ЗА П А М ’ЯТАЙТЕ >
П огода — ц естан тропосфери вданому місці у певний час.
Основними елементами погоди є температура повітря, вологість, хмарність,
опади, атмосферний тиск, напрямок і сила вітру.
Прогноз погоди — ценауково обірунтоване передбачення її майбутнього стану.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАН Н Я
Ф ї 1. Що називають погодою? Опишіть, яка погода зараз.
2 . Назвіть основні елементи погоди Як вони взаємопов'язані?
3 . Чому погода змінюється протягом доби?
4 . Порівняйте погодусвоєїмісцевостіурізні пори року. Чому вона змінюється?

5. Поміркуйте, чому тропосферу називають «фабрикою» погоди.

♦
[ ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ |

Знайдіть сайт Українського гідрометеорологічного центру. Дізнайтеся, яка

завтра очікується погода у вашому місті (області). Яка буде через тиждень?

149
РОЗДІЛ

§ 38. КЛІМАТ
• Пригадайте, чому сонячні промені падають на земну
поверхню під різним кутом.
• Як залежить кількість тепла, яку отримує земна поверхня,
від кута падіння сонячних променів?
Щ О НАЗИВАЮТЬ КЛІМАТОМ. У будь-якій місцевості
погода буває різною протягом року. При цьому погода
одного року ніколи не повторює погоду попередніх років.
Наприклад, квітень цьогоріч може бути дещо теплішим і
менш дощовим, ніж торік. Та незважаючи на відхилення,
погода щороку повторюється в загальних рисах. Так вияв­
ляється багаторічний режим погоди — її «порядок» зміни
протягом року.
Для України, наприклад, характерною є зміна погоди від
ПОДОРОЖУслою теплої влітку до морозної взимку, відповідно до якої чергу­
Уже в стародавні ються пори року. У цьому різноманітті погоди зима завжди
часи греки з н а ­
є найхолоднішою порою року, а літо — найтеплішою. І хоч
ли, що кліматичні
умови залежать в як би не змінювалася погода, впевнено можна сказати, що
основному від на­ ніколи взимку в нас не буде спекотно, а влітку — морозно.
хилу (кута падіння) Таке можливе лише у казці про дванадцять братів-місяців,
сонячних пром е­ які змінювали порядок настання пір року.
нів. Тому й слово Сукупність характерних для певної місцевості типів по­
клімат у перекладі
годи, що повторюються рік у рік, називають кліматом.
з грецької означає
нахи л. В україн­ Якщо погоду можна описати, спостерігаючи за нею про­
ській мові відповід­ тягом доби чи місяця, то охарактеризувати клімат місцевості
ником клімату було можна заданими про погоду за тривалий час—десятки років.
слово підсоння. Для цього потрібно узагальнити багаторічні спостереження
за температурою, атмосферним тиском, вологістю повітря
та іншими елементами погоди.
Мал. 165.
ЯКІ ЧИННИКИ ФОРМУЮТЬ КЛІМАТ. До формування
Кліматотвірні
чинники клімату вбудь-якому куточку земноїкуліпричетні Сонце, по­
вітря і земна (підстильна) поверхня. Від кількості
сонячної енергії, яку одержує земна поверхня,
залежить нагрівання повітря. Великі маси пові­
КЛІМАТ тря з певними властивостями (теплі / холодні,
сухі / вологі) визначають клімат тієї місцевості,
куди вони надходять. Підстильна поверхня (вода
Кількість Переміщення чи суходіл, рівнина чи гори, піщана, вкрита рос­
сонячної мас
линністю або льодом) може по-різному впливати
енергії повітря
і на сонячну енергію, і на переміщення повітря.
Кількість сонячної енергії, що надходить, пе­
реміщення мас повітря, підстильну поверхню
Підстильна поверхня називають кліматотвірними чинниками, від яких
залежить формування клімату (мал. 165).

150
 ЯК КЛШАГОТВІРНІ ЧИННИКИ ФОРМУЮТЬ КЛІМАТ.
Ви вже знаєте, що кількість сонячної енергії, яку одержує
земна поверхня, залежить від кута падіння сонячних проме­
нів, тобто від географічної широти місцевості. Я к відомо, кут
падіння променів зменшується з віддаленням від екватора.
Від екватора до полюсів змінюється і клімат. На екваторі, де
температура повітря висока (більш я к +20 °С), кліматжаркий.
Із віддаленням від екватора повітря нагрівається менше, і
клімат стає холоднішим — помірним. У полярних районах
поверхня нагрівається слабко. Крім того, крига і сніг, що
лежать на великих просторах, відбиваютьсонячне проміння.
Тому клімату цихрайонахдужехолодний. Отже, внаслідок
розподілу сонячюї енергії' за різними широтними смугами
клімат змінюється від екватора до полюсів, тобто зонально.
Н ад земно Юповерхнею неминучим Є переміщення повітря.
Ви вже знаєте, що причиною цього стає нерівномірне нагрі-
1 вання поверхні і, якнасліцок, різниця в атмосферному тиску.
. Залежно відтого, надякоюповерхнею повітрятривалий час
перебрало, воно н а б р а є певних властивостей. Наприклад,
надекватором повітря тепле і вологе. Надснігами ільодами
Антарктиди — холодне, сухе і прозоре. Над розпеченими Переміщення мас
повітря над Землею
влітку пустелями — сухе, гаряче, запилене.
Розгляньте мал. 166. Як вцдно, позначені на ньому міста
5 розташовані на одній і тій самій широті, отже, отримують од-
5 накову кількість сонячної енергії. Проте, незважаючи на це,
. вони мають різні температури повітря і кількість опадів, а отже, Мал. 166. Зміна
5 різний клімат. Це пояснюється впливом повітря з певними кліматичних
' властивостями. Узимку повітря надокеаномтепліше, ніжнад показників
суходолом. Воно надходить на прилеглий суходіл і здійснює з віддаленістю
від океану

І ТЬміаротур» сЬив
] Температур» ти гия
[ | Середньорічне кількість опедЬ
ЗмЬаампЛтуд температур

161
РОЗДІЛ

Туманний Альбіон отеплювальний вплив, пом ’якшуючи зиму.

Альбіон — це давня назва Вели­ З віддаленням від океану морське вологе повітря,
кої Британії, що розташована на просуваючись далі над суходолом, поступово
однойменному острові поблизу охолоджується і висушується. Тому далі від океа­
західного узбережжя Європи. До­ ну зима стає холоднішою. Влітку, навпаки, океан
повнення «Туманний» вона дістала холодніти й за суходіл,тому в приморських райо­
за своєрідний клімат: переважан­
ня протягом року хмарної погоди з нах літо прохолодніше, ніжу віпдаленихрайонах.
мрячними дощами і туманами. Він Клімат океанів, островів, західних узбереж
формується під впливом вологого материків у помірних широтах із прохолод­
морського повітря, цр надходить ним літом і теплою зимою, великою кількістю
із західними вітрами з опадів, що випадають протягом року, назива­
Атлантичного океану. ють морським. Із віддаленням від океанів углиб
континентів частіше буває безхмарна сонячна
погода. Літо стає спекотним, а зима морозною
(збільшується амплітуда коливання температури), менше
випадає опадів. Такий клімат називають континентсиьним
(розрізняють помірно континентальний, континентальний
і різко континентальний клімат ). В Україні, наприклад,
сформувався помірно континентальний клімат.
Формування клімату місцевості залежить від підстильної
поверхні, зокрема рельєфу. Він сприяє або перешкоджає
просуванню повітря. Над великими рівнинами маси пові­
тря вільно поширюються на тисячі кілометрів. Натомість
гори стають перешкодою на їх шляху. Наприклад, Гімалаї
гігантською стіною заступають дорогу вологому повітрю, що
надходить з Індійського океану, і не дають просуватися далі
на північ. Піднімаючись схилами гір, повітря охолоджується,
і з нього випадають опади (мал. 167). Тому біля підніжжя і на
південних навітряних схилах Гімалаїв клімат жаркий і дуже
вологий. А за горами на північ він стає холодним і сухим.
ЯК ЧИТАТИ КЛІМАТИЧНУ К А П У . Зрозуміти складне
формування і розміщення кліматів на Землі допоможуть
Мап 167 клім атичнікарти.Н анихєданіпроосновніпоказникиклі-
Вплив рельєфу мату: температуру найтеплішого і найхолоднішого місяців
на клімат (для України — липня і січня відповідно), напрямок вітру,
кількість опадів (мал. 168). Середню темпера­
Підняття туру повітря показують ізотерми. Цифрами
й охолодження повітря,
Холодне конденсація позначають найнижчі і найвищі температури
сухе повіті ,і випадання опадів повітря, які були коли-небудь зафіксовані вда­
ній місцевості. Щоб показати на карті, скільки
і де випадає опадів, місця з різною річною їх
кількістю зафарбовують різними кольорами.
Напрямки переважаючих вітрів зображують
стрілками. За кліматичною картою можнадати
характеристику клімату будь-якої території.

152
 Переважаючий напрямок вітру
липень
С^чОНЬ
Середня місячна температура
повітря (°С)
/20 липень
/•-5' Січень
Кількість опадів на
Мал. 168.
Кліматична карта
України

Ч Т У -(2 ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
І Клімат — це багаторічний режим погоди для певної місцевості,
і • Кліматотвірними чинниками є: 1) кількість сонячної енергії; 2) переміщення
- повітря; 3) характер підстильної поверхні.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 3 ----------

Що називають кліматом?
Чому дляуявлення про клімат місцевості важливо знатнії географічну широту?
Покажіть на карті України паралель, яка проходить через ваш обласний
центр. Як на цій паралелі змінюється клімат із віддаленням від Атлантично­
го океану на схід?
4. Про які показники клімату можна дізнатися за кліматичними картами?

5. Поміркуйте, д е і чому випадає більше опадів — на західних чи східних

схилах Карпат.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Користуючись кліматичною картою України (мал. 168), охарактеризуйте кліма­
тичні показники окремих частин країни:
група 1 — західної(Ужгород, Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці);
група 2 — східної (Донецьк, Луганськ);
група 3 — південної(Одеса, Херсон, північна частина Кримського півострова).
У якій частині України клімат найтепліший?У якій — найвологіший?Де найбільш
посушливі кліматичні умови?

153
 §39. КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ
Пригадайте, які теплові пояси сформувалися на Землі.
За якими показниками характеризують клімат місцевості?
Щ О ТАКЕ КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ. Кліматичні пояси - це
широтні смуги земної поверхні, що мають відносно одно­
рідний клімат. Пояси відрізняються один від одного тем­
пературою повітря і переважаючими масами повітря, які
відповідно до своїх властивостей визначають основні риси
клімату. Кліматичні пояси змінюються від екватора до по­
люсів, тобто зонально. Розрізняють сім основних кліматичних
поясів. У кожному з них протягом усього року' панує повітря
з певними властивостями —відповідно екваторіальне тепле
вологе, тропічне тепле сухе, помірне не надто тепле, і недуже
Основні
(підписані червоним холодне, арктичне (антарктичне) холодне і сухе.
кольором) Між основними поясами у кожній півкулі утворюються
та перехідні перехідні кліматичні пояси. У перехідних поясах повітря змі­
кліматичні пояси нюється за сезонами. Воно надходить із сусідніх основних
поясів: улітку панує повітря південнішого основного поясу,
а взимку — північнішого (у Північній півкулі). Наприклад,
у субекваторіальний пояс влітку надходить екваторіальне

Н ЕКВАТОРІАЛЬНИЙ ПОЯС
І І СУБЕКВАТОРІАЛЬНИЙ ПОЯС
ТРОПІЧНІ ПОЯСИ
1 І Області пустельного юймату СУБАРКТИЧНИЙ ПОЯС
І І Області вологого клімату СУБАНТАРКТИЧНИЙ ПОЯС
СУБТРОПГН ПОЯСИ Області помірно континентального АРКТИЧНИЙ ПОЯС
І— -і Області континентального шиту ■ ■ АНТАРКТИЧНИЙ ПО ЯС
клімату Області морського клімату
Області середземноморського Області мусонного клімату ---------- М ежі клім атичних п о ясів
---------- М а я кліматичних о б л а с т е й

Мал. 169. Кліматичні пояси

 повітря — настає вологий сезон року, взимку надходитьтро-
пічне повітря — настає сухий сезон.Тому кліматсубеквато-
ріального поясу влітку подібнийдо клімату екваторіального Перехідні пояси на­
зивають сублояез-
поясу, а взимку —до тропічного. м и — з латинської
Намал. 169 добре видно, що межі кліматичних поясів про­ с у б о зн а ч а є лід ,
ходять не чітко по паралелях, а відхиляються то на північ, то тобто під основним
на південь. Це пояснюється впливом на клімат підстильної (підекваторіальний,
поверхні: океанів, суходолу, рельєфу. підтропічний та ін.).
ОСНОВНІ КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ. Унаслідок
нерівномірного надходження сонячної енергії
нарізні широти та панування там мас повітря
з певними властивостями на Землі сформува­
лися різні кліматичні пояси.
У екваторіальному кліматичному поясі пере­
важає вологе повітря. Його температури ви­
сокі (+24...+28°С). Висхідні потоки теплого
повітря формують потужні купчасто-дощові Мал 170. Екваторіальний пояс
хмари, які щодня приносять зливи з грозами.
Випаданню великої кількості опадів (понад
2000 мм на рік) сприяють і вітри, що прино­
сять вологе повітря з океану. Температура і
кількість опадів протягом року там майже не
змінюються, тому цей пояс називають поясом
«вічного літа».
У тропічних поясах (у П івнічній і П івденній
п ів к р я х ) панує сухе повітря. Там високий Мал. 171. Тропічний пояс
атмосферний тиск і низхідний рух повітря.
Температура повітря влітку висока (+35°С),
!_ взимкутрохи знижується(+20°С).Дужевали-
кадобова амплітуда коливань(30-40°С). Тро­
пічне повітря сухе, тому опадів загалом мало.
Через те у цьому поясі утворилися пустелі.
У помірних поясах (в обох півкулях) панує
помірне повітря. Там добре виражені пори
року з плюсовими температурами влітку і мі­
нусовими взимку. Опадів випадає багато, але Мал. 172. Помірний пояс
розподілені вони нерівномірно: багато їх на
заході материків, мало —увнутрішніх районах,
достатньо — на сході.
У арктичному Й антарктичному поясах пере­
важає холодне й сухе повітря. Його темпера­
тури мінусові протягом усього року. Опадів
випадає дуже мало — 200 мм на рік. Але вони
нагромаджуються у вигляді суцільного сніго­
вого і крижаного покриву. Мал. 173. Арктичний пояс

155
РОЗДІЛ

Субарктичний пояс
Мал. 174.
Пристосування Клімат вщіграє важливурольуживій і неживій природі,
людей д о різних Він визначає поширення фунтів, рослинності ітваринного
типів клімату світу, стан річок, озер, морів (мал. 175).
ЧИ МОЖЕ КЛІМАТ ЗМІНЮВАТИСЯ. Якщо погоді влас­
тива мінливість, то клімату навпаки — стійкість. Він якщо
і змінюється, то повільно і протягом тривалого ч а су —д е­
С ло во комроргний
уперекладізанглій- сятків тисяч і мільйонів років. У далекому геологічному
ської означає зруч­ минулому зміни клімату відбувалися хвилями: наставало
ний, сприятливий, то потепління, то похолодання. Т акі коливання темпера­
затишний. тур підтверджують скам’янілі рештки рослин і тварин, що
існували за певних умов, а також утворення
Комфортний клімат різних гірських порід. Наприклад, кам’яне
Відомо, що найбільш комфортно вугілля могло утворюватися в умовах теплого
(сприятливо) людина почуває і вологого клімату. Отже, його поклади в Ан­
с е б е з а тем п ератури повітря
2 1 -2 4 ®С І відносної вологості
тарктиді свідчать, що колись клімат там був
60-80 %. За вищої і нижчої зовсім інший — теплий і вологий.
температури зростає Унаслщокпохолодання, що настало близь­
захворюваність. ко мільйона років тому, на Землі почався
- ---ІдУ- льодовиковий період. Тоді великі площі сухо-
долупокрилисяльодовиками.Закінчився цей
періодлише 10-12тис. роківтому.
Рельєф Зміни клімату відбуваються і в наш час.
Ігірські породи
РІЧК И
Вони впливають і на природу, і на людину.
тяом ра Д ІЯ Л Ь Н ІС Т Ь ЯК КЛІМАТ ВПЛИВАЄ НА ЛЮДИНУ. Наше
людини
життя пов’язане з погодою і кліматом. Люди
ч и ч навчилися пристосовуватися до різних типів
КЛІМАТ клімату. Житло, одяг, взуття жителів субарк-
тичного поясу вирізняються вщ того.деживе
Ґрун ти Здоров'я і в що вдягнутий та взутий мешканець еквато­
людини
ріального поясу (мал. 174).
м
Рослинність Тваринний світ
Із кліматом пов’язана повсякденна робо­
та селян, афономів, будівельників, пілотів,
Мал. 175. Вплив клімату моряків. Без знань про клімат неможливо
на природу і людину

156
 Екваторіальний пояс
правильно обрати місце для греблі на річці,
водосховища та аеродрому, визначити напрям­
ки авіаліній і морських шляхів.
Погода і клімат позначаються на здоров’ї
та самопочутті людей. Наприклад, ті, хто при­ або світлих відтінків. Білий колір,
їздить на роботу в райони заполярним колом,
іноді змушені повертатися черезте, що не вусіх
організм здатен пристосуватися до умов суво­
рого клімату із сильними вітрами і морозами.
Тропічний пояс
Від спеки захищ ає білий одяг
У багатьох країнах світу, де спе-
котний клімат, населення носить
одяг здебільшого білого кольору
якснігталідуприроді, має висок
вдбивну здатність. Такий
одяг краще захищає від
сонячних променів.
' . ■

У районах зі сприятливим теплим морським

кліматом створено курорти для відпочинку й лікування.
Кліматможе визначати нетільки потребувтеплічихолоді,
а й навіть настрій людини.
З А П А М ’Я Т А Й ТЕ >
Кліматичні пояси — це широтні смуги земної поверхні, що мають відносно
однорідний клімат.
Розрізняю ть такі основні кліматичні пояси: екваторіальний, два тропіч­
ні, два помірні, два полярні (арктичний і антарктичний) та перехідні: два
субекваторіальні, два субтропічні, субарктичний та субантарктичний.
К л ім ат м ож е повільно і протягом д у ж е три валого часу зм ін ю ватися,
спричиняючи то потепління, то похолодання на Землі.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )------------------------------------------------------------------

Які розрізняють на Землі основні та перехідні кліматичні пояси? Покажіть
їх на карті.
2 . Охарактеризуйте екваторіальний кліматичний пояс
3. Які особливості арктичного кліматичного поясу?
4 . У якому кліматичному поясі р о зташ о в ан а Україна? Чи є наш клімат
комфортним для життя і ведення господарства людей?
5 . Чи може клімат змінюватися протягом геологічного часу?
6 . Як клімат впливає на умови життя людини?

Поміркуйте, що в природі має змінитися, щоб змінився клімат

157
РОЗДІЛ

§ 40. ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА АТМОСФЕРУ

Як може змінюватися повітря внаслідок господарської
діяльності людини?

ЯК ЛЮ ДИНА ВПЛИВАЄ НА АТМОСФЕРУ.

Людина своєю діяльністю здатна змінювати склад
і властивості атмосферного повітря. Останнім
часом повітря містить велику кількість шкідли­
вих домішок. Вони потрапляють в атмосферу з
промислових підприємств (мал. 176). Сильно
отруюють повітря вихлопні гази численних авто­
мобілів. Якщо такі гази скупчуються в повітрі і
змішуються з краплинами туману, то утворюється
смог (мал. 177). Цей отруйний туман стелиться
по землі на рівні органів дихання людини, що
є особливо небезпечним. Часто смог виникає у
великих містах.
Мал. 176. Промислові викиди Дуже небезпечним є забруднення повітря
таким и хім ічним и речовинам и, я к сполуки
сірки й азоту. Сполучаю чись із водяною па­
рою, вони повергаю ться на землю у вигляді
кислотних дощв. Такідощі випадають іноді за тисячі
кілометрів від місця свого утворення. Вони шко­
дять здоров’ю людей, забруднюють фунта, через
них всихаютьліси (мал. 178).
Впливаючи своєю діяльністю на атмосферу, лю­
дина здатна спричинити і зміни клімату. Так, для
своїх потреб люди спалюютьмільйонитоннрізних
видів палива (вугілля, природного газу та ін.) для
того, щоб отримати електроенергію. При цьому в
Мал. 177. Смог

Мал. 178. Наслідки кислотних Мал. 179. Основнізабруднювачі

дощів повітря
атмосферу виділяється вуглекислий газ. Його
кількість поступово збільшується. І він починає
діяти як ковдра навколо планети, як парник: до
Землі пропускає сонячне проміння, яке нагрі­
ває поверхню, атепло від земної поверхні — «не
випускає», перешкоджаючи його розсіюванню
у космосі. Це призводить до підвищення тем­
ператури повітря на всій Землі. Таке явище
вчені назвали парниковим ефектом (мал. 180).
Є припущення, що через парниковий ефект
середньорічна температура повітря тропосфери
підвищилася за минуле століття щонайменше
на 1°С інадаліпідвищуватиметься.Тобто наша
планета почала більше прогріватися. Т аке
Мал. 180.
відхилення називають глобальним потеплінням. Парниковий ефект
Учені вважають, що навіть таке незначне, на
перший поклад, потепління може мати значні
наслідки. Нині основнийтягарпотепління несе Наслідки глобального
на собі природа. Найперше посилиться танення потепління
Унаслідок глобального потеплін­
льодовиків. Це призведе до підняття рівня вод ня почастішали шторми, зливові
океанів і морів. Тоді приморські низовини, де дощі, повені, засухи й надмірно
живуть люди, будуть затоплені. Наземні види спекотні дні. Океани стали те­
рослин і тварин почнуть переміщуватися до плішими. Почали танути снігові
гір і полюсів. Так само будуть мігрувати з тро­ шапки на вершинах гір. Є припу­
пічних вод багато видів риб. Є побоювання, щення, що через 100 років може
що невдовзі вплив глобального потепління розтанути лід довкола Північного
полюса. Тоді підніметься рівень
пошириться і на людей. Це загрожує нашому морів, і водазатопить при морські
здоров’ю і продовольчій безпеці. Так, підви­ території. Учені прогнозують
щення температури позначиться на врожаях І подальше нагрівання
пшениці, рису і кукурудзи, що може призвести поверхні Землі.
до голоду. Нікому на планеті не вдасться уник­
нути наслідків зміни клімату.
Смог, кислотнідощі, парниковий ефекті глобальне поте­
пління — це лише окремі приклади «реагування» атмосфери
н ад ії людей. Нині їх масштаби зросли так, що атмосфера
вже потребує захисту.
ЯК ОХОРОНЯТИ АТМОСФЕРУ. Чисте повітря — це життєва
необхщнісгьлюдини.Для збереження його чистоти потрібно
обмежувати викиди диму, шкідливих газів, інших домішок.
Для цього на промислових підприємствах установлюють
газо- ідимовловлювачі.
Щоб зменшити шкоду, якої завдає атмосфері господар­
ська діяльність, люди шукають інших (екологічно чистих на
відміну від спалювання паливана електростанціях), способів
одержання електроенергії. Такими є, наприклад, викорис-

159

Мал. 181 . Екологічно чисті електростанції
тання енергії річок, вітру, Сонця (мал. 181).
У містах, де скупчується транспорт, розши­
рюють площі зелених насаджень. Дерева —не
лише потужні виробники кисню, вони значно
зменшують запиленість повітря.
Охорона атмосфери потребує об’єднання
зусиль людей в усіх країнах світу. Адже за­
бруднене повітря, переміщуючись, не зважає
на державні кордони. Повсякчас потрібно
пам’ятати, що атмосфера — це величезна цін-
НІСТЬ нашої планети.

д н ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
Забруднення атмосфери призводить до таких негативних явищ, як смог,
кислотні дощі, парниковий ефект, глобальне потепління.
Атмосфера — це величезна цінність нашої планети, вона потребує охорони
від забруднення.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
® -с
1. У чому виявляється вплив діяльності людини на атмосферу?
2. Що таке смог? Унаслідок чого він виникає?
3. Чим небезпечні кислотні дощі?
4. Унаслідок чого виникає парниковий ефект?
5. Якими можуть бути наслідки глобального потепління?
6. Чому від стану атмосфери залежить здоров’я людей?

( ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ) ~ — — - -------- , - ----------

Тема: А наліз стан у повітря у с в о є м у н а с е л е н о м у пункті
з використанням різних д ж е р е л ін ф о р м а ц іїт а власни х с п о с т е р е ж ен ь .
1. На основі власних спостережень і різних джерел інформації проаналізуйте
стан повітря у вашому населеному пункті. З ’ясуйте, чи повітря забруднене.
2. Установіть, що є джерелами забруднення повітря у вашій місцевості.
3 . Чи є у вашій місцевості служби, які ведуть спостереження за станом повітря?
4 . Запропонуйте заходи для збереження чистого повітря у вашій місцевості.
5. Спробуйте намалювати плакат, який закликав би охороняти повітря.

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ У
1. Гоаф Майк. Буря: Факти. Знахідки. Відкриття. — К.: Махаон, 2011.
2. Баклі Брюста ін. Погода: Енциклопедичний путівник. — К.: Махаон, 2007.
3. Зубков О. О. Завбачення погоди за місцевими ознаками. — К.: Урожай, 1997.
4. ПрохЛ.З. Оповідання про вітри. — К.: Рад. школа, 1983.

160
тем атичний к о н тро л ь

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
для самоконтролю навчальних досягнень

1. Установіть, який ш ар НЕ е ч астин ою а т м о с ф е р и .

А астеносф ера В тропосфера
Б стратосф ера Г озоновий
2 . В изнач те с е р е д н ю д о б о в у т ем п ер а т у р у повітря з а такими д ани м и:
+ 1; +3; +6; +6; 0; - 2 ; - 4 ; + 2 .
А 1,7 °С В З °С
Б 5 °С Г 1,5 °С
3 . У яком у випадку вітер, щ о виникатиме між ділянкам и з різн им а т м о ­
с ф е р н и м т и ск ом , б у д е найсильніш ий?
А 758 мм рт. ст.................................760 мм рт. ст.
Б 755 мм рт. ст................................ 758 мм рт. ст.
В 762 мм рт. ст ................................ 753 мм рт. ст.
Г 769 мм рт. ст................................. 769 мм рт. ст.
4 . Установіть, яке поняття м а є таке визначення: «Стан п р и зем н о го ш ару
повітря в д а н ій м ісц ев о с т і у певний час».
А погода В тропосфера
Б клімат Г вологість
5. Укажіть, якою б у д е т ем п ер а т у р а повітря біля підніжжя гори заввиш ки
2 км, якщ о нам 'верш ині вона стан овить 0 °С.
А +12 °С В -6 ° С
Б -1 2 °С Г +6°С
6 . Установіть відповідність між п р и л ад ом і тим , щ о він вим ір ю є.
1 барометр А температура
2 гігрометр Б атмосферний тиск
3 термометр В вологість повітря
4 анемометр Г хмарність
Д сила вітру
7 . Установіть відповідність між кліматичним п о я со м та власти востям и
повітря в ньому.
1 аоктичний А холодне, сухе, запилене
2 помірний Б жарке, вологе
3 тропічний в холодне, сухе, прозоре
4 екваторіальний г жарке, сухе, запилене
Д взимку—холодне, влітку— жарке
8 . Розташ уйте послідовно шари а тм осф ер и , починаючи від зе м н о ї поверхні.
А стратосф ера В верхні шари повітря
Б тропосфера Г озоновий шар
9 . Як зм ін ю ється т ем п ер а т у р а повітря з ви сотою ?
1 0 . З а т ем п ер а т у р и + 3 0 °С а б с о л ю т н а вологість повітря д о р ів н ю є 15 г /м 3.
В изнач те його в ідн осн у вологість.
1 1 . Чому в напрямку від ек ватора д о пол ю сів клімат с т а є х ол од н іш и м ?

161
 Т ем а З
ГІДРОСФЕРА
Пригадайте, у яких станах може перебувати вода.
Як відбувається кругообіг води на Землі?
Учені підрахували, що
загальна кількість води на
Землі становить близько 2 млрд км3.
В ода в атм осф ер і
162
Н а Землі нем ає такого місця, де зовсім не
було б води. ІІа наш ій планеті вода є скрізь.
Найбільш е її в рідкому стані. Значно менш е — у
твердому (лід і сніг) та газоподібному (водяна
пара). Вся вода, ш о міститься в зем ній корі,
на її поверхні та в атмосфері, утворює одну із
земних оболонок гідросферу. Її складники
океани і м оря, води суходолу, вода в атмосфері
(мал. 182).
Н ай б іл ьш а к іл ьк ість води зо сер едж ен а в
океанах і морях (96,5 %). Води суходолу — це
річки, озера, болота, штучні водойми та канали,
льодовики, а також підземні води. В атмосфері
вода міститься у вигляді пари, краплин і кр и с­
таликів льоду.
Ви вже знаєте, щ о вода легко переходить з од­
ного стану в інш ий і неперервно перемішується,
тож усі частини гідросфери взаєм о п о в’язані.
П рон и каю чи в усі оболон ки Зем лі, вода п о ­
єднує їх між собою.
Вода відіграє виріш альну роль у природі й
житті людей. Вона наділена дивовижни ми атас-
тивостям и. які мають велике географічне зн а­
чення. Про деякі властивості ви вже довідалися:
про здатність розчиняти, вимивати і переносити
на значні відстані речовини, руйнувати і ство­
рювати нові ф орм и поверхні, нагрівати й охо­
лоджувати повітря. Зреш тою вода вимальовує
неповторний портрет наш ої зелено-блакитної
планети. У Всесвіті немає інш ої речовини, яка
могла б зам інити воду.
Мал. 182.
Співвідношення окладників гідросфери
§ 4 1 .СВІТОВИЙ ОКЕАН
Пригадайте, які на Землі е океани. Покажітьїх на карті.
Хто перший із мореплавців довів, що всі океани сполуча­
ються між собою?
ПОДОРОЖУСЛОМ.
ОКЕАНИ. Вам уже відомо, що всі океани і моря на нашій С тародавні греки
планеті сполучені між собою. Разом вони утворюють єдиний О кеаном називали
водний простір — Світовий океан або просто Океан. Він вкри­ бож ество великої
ває 71 % поверхні земноїкулі. Світовий океан—неперервний: ріки, що омивала і
з будь-якої його точки можна дістатися в будь-яку іншу, не землю, і море, д а ­
вала початок усім
перетинаючи суходолу. річкам, дж ерелам
Єдиний Світовий океанподіляютьнавеликічастини —окре­ і морським течіям.
мі океани. Незважаючи на вільний обмін водами, кожний зних
відрізняється від інших за середніми температурами води, со­
лоністю, течіями. Найбільшим і найглибшим з океанів є Тихий.
Він займає половину площі Світового океану —майже 180 млн
км2. Атлантичний океан удвічі менший за площею, ніжТихий.
Він видовжений з півночі на південь на 16 000 км. Треіім за
площею і другим заглибиною є Індійський океан, розташований
переважно в Південній півкулі. Північний Льодовитий океанмгє
Океан — божество
найменші площу і глибину з усіх океанів. Він розташований великої ріки
переважно за Північним полярним колом, тому центральна
його частина завжди вкрита кригою. Іноді вчені виділяють ще
Південний океан —частини Тихого, Атлантичного
й Індійського океанів, що омивають Антарктиду. Найглибшим океаном е
Межі океанів збігаються з берегами материків Тихий. Рекордна глибина '■'Чі
і островів. А там, де є тільки водний простір, їх зафіксована в Маріанській запади
ні- 1 1 0 2 2 м.
проводять умовно уздовж меридіанів.

Чи можна Зем лю назвати

Океаном
Величезні розміри Світового океану
наводятьнадумку, що напій планеті
більше пасувала б назва Океан або
Вода (Аква). Таке враження принай­
мні складаетьсяу космонавтів, якіз
космосу бачать нашу планету бла-
китноюзавдякиводним просторам.
Проте квапитися з перейменуван­
ням не варто. Відомо, що серед­
ня глибина Світового океану —
лише 4 км. Якщо порівняти їі з діа­
метром Землі (12 740 км), тоОке;
виявиться лише тонесенькою

Мал. 183. Безмежні води океану

16 3
РОЗДІЛ

МОРЯ. В усіх океанах є моря. Море — це час­

тина океану, що відрізняється від нього влас­
Найбільш е м оре на
тивостями води (температурою, солоністю),
планеті — Філліпінське,
— 5,7 млн кмг. течіями, організмами, які живуть у ньому (до­
даток 2, с. 251). Від океану море відокремлене
островами, півостровами або підняттями дна.
Залежно від відособленості від океану моря
бувають внутрішніми й окраїнними.
Внутрішні моря далеко вдаються в суходіл,
з океаном їх з’єднують протоки (мал. 184).
Прикладами таких морів є Середземне, Чорне,
Азовське, Червоне.
Окраітіморяро зміщуються на окраїнах ма­
Мал 184. Внутрішнє море териків. Вони мало вдаються в суходіл і слабо
відокремлені відокеану(мал. 185). Наприклад,
Баренцоее, Бершгоее.
ЗАТОКИ І ПРОТОКИ. У морях і океанах є
затоки і протоки. Затокою називають частину
океану або моря, яка вдається в суходіл, але
має широкий зв’язок із ними (мал. 186). Так,
Атлантичний океан біля берегів Європи утворює
Біскайськузатоку, а Індійський океан, вдаючись
усуходіл напівдніАзії, —Бенгальську. Великими
затоками є Мексиканська, Гвінейська.
Протока — це відносно вузька частина водно­
го простору, що сполучає дві сусідні водойми і
роз’еднуєділянки суходолу(мал. 187). Н априклад,
Іібратарськапротока сп случае Середземне море
з Атлантичним океаном і відокремлює Європу від
Мал. 186. Затока
Африки, а Беринговапротот сполучає П івнічний
Льодовитий океан із Тихим і роз’єднує Євразію і
Північну Америку. В Україні Керченська протока
Найшириюю протокою сполучає Чорне море з Азовським.
на Землі є протокаДрейка
к м ).

Мал. 187. Протока Мал. 188. Протока Босфор сполучає Чорне море
з Мармуровим тавідділяє Європу від Азії

164
 СУХОДІЛ В ОКЕАНІ. Серед вод Світового
океану розміщується суходіл. Величезні д і­
лянки суходолу—материки. Н а їх краях висту­ Найбільший острів
пають півострови, які далеко вдаються у водний земної кулі—Ґренландія "ЧЦЦ
(2 , 2 млн км2), найбільший півострів
просгір(мал. 189). Найбільшими півостровами —Аравійський (2,8 млн км2)
Європи є Піренейський і Апекнікський, Азії —
Аравійський та Індостан, Африки — Сомалі,
Північної Америки—Лабрадор. ВУкраїні най­
більшим півостровомє Кримський, що вдається
в Чорне море.
Острови — відносно невеликі порівняно
з материками ділянки суходолу, з усіх боків
оточені водою (мал. 190). Найбільший острів
земної к р і — Ґренландія —у 3,5 раза ме нший
за найменший материкАвстралію. Часто ост­
рови розміщуються групою неподалік один
від одного. Таке їх скупчення називають
архіпелагом. За походженням острови поді­
ляють на материкові, вулканічні та коралові.
Материкові острови — це колишні частини
материка, що відокремилися від нього вна­
слідок опускання ділянки суходолу. Вони
: розташовані неподалік від берегів материка і
лежать на мілководній часгинідна. Такими є, у
наприклад острови Великобританія, Мадагаскар, Нова Гвінея.
Врішшінхіостроеивиткли внаслідок вивержень вулканів
надніокеанівіморів. Зазвичай такі острови невеликі, але ви­
соко здіймаються надрівнем океану (мал. 191). Наприклад,
Гаеайські острови цілком утворені з лави підводних і на­
земних вивержень.
Королові острогк не вел икі й невисокі. Вониледь-ледьвисо-
чіють надрівнем океану (мал.192). Ці острови утворюються в
результаті скупчення вапнякових скелетів морських організ-

Мал. 191 Вулканічний острів Мал. 192. Кораловий острів

165

Найбільшою кораловою
спорудою, що складається
агатьох підводних і надводних
острівців, є Великий б ар ’єрний
риф біля берегів Австралії. Його
довжина 2 0 0 0 км, ширина — до
2 00 км.
мів —коралових поліпів. Поліпи прикріплюють­
ся до дна на невеликій глибині (до 50 м) і ростуть
угору та вшир. Ці організми можуть жити тільки
у теплих водах, температура яких не нижча від
+20 °С. Тому коралові острови розташовані лише
в жарких широтах. Іноді корали утворюють «гір­
лянди» уздовж берегів —так звані бар'єрні рифи.
Багато коралових островів у Тихому океані.

ЗАПАМ ’ЯТАЙТЕ
О -С
Гідросфера — це водна оболонка Землі, яку утворюють Світовий океан, води
суходолу, вода в атмосфері.
Світовий океан — неперервний водний простір на поверхні Землі, що охоплює
океани і моря та оточує материки й острови.
Море — це частина океану, що відрізняється від нього за властивостями води,
течіями, морськими організмами; розрізняють моря внутрішні й окраїнні.
Затока — частина океану або моря, яка вдається в суходіл, але має широкий
водообмін з океаном.
П ротока — вузька частина водного простору, що сполучає дві сусідні водойми.
Острови — відносно невеликі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою;
за походженням бувають материкові, вулканічні, коралові.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )-------------------------------------------------------------

Що називають гідросферою? Назеітьїїскладники.
2 . Доведіть, що Світовий океан — єдиний неперервний водний простір.
3. Чим острів відрізняється від материка? Наведіть приклади великих островів.
Покажіть їх на карті.
4. Які розрізняють острови за походженням?

5. Порівняйте географічне положення і розміри Аравійського моря і Бенгальської

затоки. Чому одну части ну Індійського океану назвал и морем, а іншу—затокою?

ш і ПРАКТИЧНА РОБОТА 7 (Початок. Продовж, див, с. 191.)

Тема: Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів.
1. Підпишіть на контурній карті назви:
а) морів — Чорне, Азовське, Середземне, Червоне, Балтійське;
б) проток — Керченська, Ґібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берингова;
в) заток — Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська;
г) островів — Велика Британія, Ґренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея;
д) півостровів—Аравійський, Кримський, Індостан, Лабрадор, Скандинав­
ський, Сомалі.
2. Користуючись шкалою глибин на карті півкуль (див. атлас), установіть, яке
море глибше — Чорне чи Балтійське.
166
§42. ВЛАСТИВОСТІ ВОД
СВІТОВОГО ОКЕАНУ
Наведіть прикл ади речовин, що легко розчиня ються у воді.
Чизнаєтеви, якоює на смакморська вода?

ЧОМУ МОРСЬКА ВОДА СОЛОНА. Ви вже знаєте, що вода

— чудовий розчинник. Тому в природі немає води, яка не
містила б певної кількості розчинених речовин. У річках
розчиненихречовин небагато, тому вода в них прісна. У мор­
ській воді таких речовин міститься дуже багато.
У воді Світового океану розчинені всі відомі на Земліре-
човини, але врізній кількості .У ній виявили навіть срібло та
золото! П ротек кількість мізерна. Найбільшеж
у морській воді розчинено кам’яної солі. Вона
й надає їй солоного смаку. А гіркуватого при­
смаку додають розчинені солі магнію. Через
великий вміст солей пити таку в оду неможливо.
Води Світового океану не скрізь одна­
ково солоні. Це залежить від випаровування
води з поверхні океану і надходження в ньо­
го атмосферних опадів та прісних вод річок.
У тропічних широтах води найсолоніші, тому
що опадів там мало, а випаровування велике.
У екваторіальних широтах води менш солоні
— там випадають рясні опади, які розбавляють
солону воду. У полярнихрайонах води ще менш
солоні. Опадів там випадає небагато, але й ви­
паровування невелике. Солоність зменшується
і внаслідок танення льоду.
Найсолонішим на Землі є Червоне море, Мал. 193. Співвідношення об'єму
яке розташоване в тропічних широтах і в яке морської води і розчинениху ній
не впадає жодна річка. Якби в нього не над- речовин

Соляні гори
Загальна кількість розчинениху
морській воді речовин величез­
на. Якби з океанів випарувалася
вся вода, то дно вкрилося б 60-
метровим шаром солей Із них
можна було б скласти 8ал заввишки
280м,завширшки 1 км, який
оперізував би усю
Землю.

Мал. 194. Видобуваннясолізморськоїводи

167
РОЗДІЛ

П алпе Екватор Полос

ходила вода через протоку з Індійського океану, воно висо­

хло б унаслідок випаровування води. Води Чорного моря є
середньосолоними, Азовського — малосолоними.
ЯКА ТЕМПЕРАТУРА ВОДИ В ОКЕАНІ. Температура води
в морях і океанах важлива не тільки для плавців і рибалок, а
й для риби і водоростей. Температура впливає на здатність
утримувати кисень, яким дихає все живе під водою. Світовий
океан отримує від Сонця багато тепла. Але сонячні промені
нагрівають тільки поверхневий шар води (до 20 м нижче від по­
верхні) . Його температура в різнихрайонах океану неоднакова.
Температура поверхневого шару води залежить від кліма­
С о н я ч н е п р о м ін н я ту і знижується від екваторадо полюсів(мал. 195). Найвища
о с в іт л ю є і н а г р ів а є температура (+25...+ 27 °С) — в екваторіальних і тропічних
тільки п о в е р х н е в и й широтах із жарким кліматом. Найнижча (-1 ,8 °С ) — у по-
ш ар води
лярнихрайонах з холодним кліматом.
Коли температура прісної води річок і озер
становить 0 °С, то вони починають вкривати ся
Найтепліші води м а є кригою. Температура замерзання солоноїводи
» її* * '’ Тихий о к е а н , н ай холодніш і —
нижча від 0 °С. Тому води Світового океану
П ів н іч н и й Л ь о д о в и т и й . Н а й в и щ і
т е м п е р а м и поверхневихводспо-
вкриваються кригою тільки в полярних райо­
с т е р іг а ю т ь с я в Ч е р в о н о м у м о р і — нах. Лід постійно вкриває лише центральну
понад+Зб^С . частину Північного Льодовитого океану та
оточує Антарктиду. Влітку крижаний покрив
звужується, а взимку —розширюється.
Тем пературні відхилення Крім цього, в океанах є плавуча крига, що
Н а д н і о к е а н ів є м іс ц я , д е з р о з ­ відколюється відльодового покриву Антаркти­
л о м ів з е м н о ї к о р и в и х о д я т ь га р я ч і
ди й островів полярних широт. Морські течії й
в о д и . В о д н о м у з та к и х д ж е р е л н а
дн і Т и хого о к е а н у т е м п е р а т у р а
вітри переміщують її у помірн і широти, де вона
води с я г а є+ 4 0 0 °С .
поступово тане (мал. 196).
Температура води змінюється з глибиною: що
глибше, то водахолодніша. На глибині більш як

168
 М ал . 1 96. П л а в у ч а к р и г а б іл я б е р е г ів А н т а р к т и д и

1000 м температура завжди + 2..+ 5 °С. Надні глибоководних

западин вона становить 0 °С. Середня ж температура океа­
нічної води лише +4 °С. Теплі води зосереджені у відносно
) тонкому поверхневому шарі — приблизно 100 м завтовшки.
На таку глибину проникає і сонячне світло, глибше — панує П о зн а ч е н н я м еж і
темрява. Отже, океан — холодний, темний і солоний. п л ав у ч о ї кр и ги н а карті

;ф -с З А П А М ’ЯТА Й Т Е >
Води морів і океанів стаю ть солонішими через випаровування і замерзання
води, менш солоними — у результаті випадання опадів, опріснення річковими
водами і танення льоду.
Температура вод Світового океану змінюється залежно від географічного
положення та з глибиною.

ЗАПИТАННЯ І ЗА В Д А Н Н Я
1. Чому морська вода м ає солоний гіркуватий смак?
2 . Покажіть на фізичній карті світу найсолоніше море. З а шкалою глибин
з'ясуйте його приблизні глибини.
3 . Як змінюється тем пература поверхневих вод Світового океану залежно від
географічного положення?
4 . Чому з глибиною температура води знижується?
5 . Визначте за картою півкуль, д е проходить межа плавучої криги у північних
районах зем ної кулі.

І___ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ )
Перелічіть чинники, які роблять воду в океанах і морях:
група 1 — менш солоною; група 2 — більш солоною.
Поясність, чому такі наслідки впливу цих чинників . Користуючись картою, на-
ведітьприклади морів, зважаючи на їх розташування у певних широтах, з менш
і більш солоною водою.
16 9
РОЗДІЛ

§ 43. ХВИЛІ
Чи доводилося вам спостерігати за хвилями на поверхні
моря (озера, водосховища)? Розкажіть про свої враження.

ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ХВИЛІ. Води Світового океану по­

стійно рухаються. На берег то набігають, то відкочуються
хвилі. Цікаво, що вода у хвилях не переміщується в гори­
зонтальному напрямку, якмож е видатися на
Г М І«. перший погляд.У цьомулегко переконатися,
Д оЕю иа |
спостерігаючи за поплавком на воді. З набли­
Висот женням хвилі він піднімається на її гребінь, а
потім опускається на її підошву. При цьому
ГВцОшвв поплавок не наближається до берега і не від­
Будовахаигі даляється від нього. Він тільки гойдається на
хвилях: угору-вниз. Це свідчить про те, що
вода у хвилях здійснює вертикальні рухи, які
називають коливальними. Рух води у хвилях
можна порівняти з пшеничним полем, яке
хвилюється від вітру. При цьому сама пшени­
ця, я к і поле, нікуди не переміщується.
Біля пологого берега хвиля «відчуває» д н о .
Від тертя об нього рух її нижньої частини галь­
мується. А гребінь хвилі продовжує рухатися,
нахиляється вперед і перекидається. Виникає
прибій. На берег набігає пінистий водяний
М ал . 197. Е л е м е н т и х ви л і вал. Назустріч йому з берега стікає вода по­
передньої хвилі.
Основною причиною виникнення хвиль
є вітер. Він ніби вдавлює водну поверхню і
Найбільша вгтровахвиля
порушує її рівновагу. Навіть слабкий вітер
ч іїг г за в в и ш к и 3 4 м ( ц е в и с о т а
1 0 -п о в е р х о в о г о б у д и н к у ) б у л а п о-
м іч е н а в ц ен тр ал ь н ій ч асти н іТ и х о го
о к е а н у в 1 9 3 3 р.

Д е найбільш е хвилю ється

Океан
У чен і в и я в и л и і н а н е с л и н а г е о ­
гр а ф іч н і к а р т и з о н и н а й б іл ь ш о г о
х в и л ю в а н н я С в іт о в о г о о к е а н у . Д ві
т а к і з о н и с, н а п р и к л а д , у північній
ч а с т и н іА т л а н т и ч н о г о о к е а н у . Т а м
хвилі с я г а ю ть 2 0 м. К ори стую чи сь
к а р т ам и , кап ітан и м о ж у т ь о б м и -
н аги р а й о н и з н е б е з п е ч н о
ВИСОКИМИ Х8ИЛЯМИ.
Мал. 198. Хвилі в океані

170
створює хвилі. Зазвичай їх висота не перевищує Боги води
4 м. Найвищі хвилі (понад 20 м) породжують К оли л ю д я м б у л и н е в ід о м і з а к о н и
штормові вітри. Що сильніший і триваліший п р и р о д и , т о с т и х ію в о д и , її рухи
вітер та більший водний простір, то вищі хвилі. в о н и п о в 'я з у в а л и з в и щ и м и с и л а ­
Коли вітер ущухає, високі хвилі змінюються м и . С т а р о д а в н і гр е к и в в а ж а л и , щ о
брижами—низьким хвилюванням. Із глибиною м о р я м и п о в е л ів а є б о г П о с е й д о н .
Р и м л я н и й о г о н а з и в а л и Н еп ту н о м
хвилювання води зменшується і стає непомітне.
Б оги в о д и за в ж д и м ал и тр и зу б ,
ЯКУ РОБОТУ ВИКОНУЮТЬ ХВИЛІ. Хвилі я к и м п о гр о ж у в а л и іт и м в и к л и к ал и
в природі виконують руйнівну і сгворювальну н а м орі вели кі х ви лю ван н я П ра­
роботу. В одних місцях вони з силою б’ють д а в н і у к р а їн ц і м іф іч н о г о в о л о д а р я
об берег, руйнуючи гірські породи, з яких він у с іє ї в о д и у С 8 Ї Г І н а з и в а л и В о д я н и ­
к о м . Він т а к с а м о б у в о з б р о є н и й
складений (мал. 199). Наприклад, на берегах т р и з у б о м , я к и м в и д о б у в а в з - п ід
Чорного моря сила удару хвилі може сягати зем лі дж ерельн у
25 т на 1 м2. Не всяка споруда витримає такий 4 ^ 4 воду.
натиск) При цьому вода здіймається вгору на
висоту до 60 м. Під час шторму хвилі здатні
переміщувати каміння масою кілька тонн. Щоб захистити
береги і портові споруди від руйнування, будують спеціальні
хвилеломи із залізобетонних плит.
Створювальна робота хвиль полягає у відкладанні по­
дрібнених частинок гірських порід і утворенні пляжів з них.
Крім того, хвилі перемішують воду, збагачуючи її киснем
і теплом. Це сприяє життєдіяльності морських організмів.
ЯК ВИНИКАЮТЬ ЦУНАМІ. Ви вже знаєте, що іноді при­ ІКДрМЖУСЛМО,___
чиною утворення хвиль стають підводні землетруси. Вони
/
С л о в о цунамі в п е ­
спричиняють величезні ХВИЛІ — цунамі, які поширюються рекладі з японської
вусі боки від місця виникнення. Така хвиля охоплює усю о зн ачає х ви ля в
товщу води відднадо поверхні. Цунамі котяться черезувесь гавані (8 п о р ту ).
океан зі швидкістю реактивного літака — понад 700 км/год.
Ці хвилі такі потужні, що досягаючи берегів, відбиваються
від них і рушають у зворотному напрямку.

Мал. 199. Руйнівна робота хвиль Мал. 200. Хвилелом


Цунамі. Японська гравюра
Завбачення цунамі
Учені запропонували нову систему
попередження про цунамі — про-
слуховувати океан, щоб «почути»
підводні зем л етр у си . Струс по­
роджує звукові хвилі, які поширю­
ються в усі боки від епіцентру. З а їх
силою та віддаленістю від місця ви­
никнення можна робити висновки (
про силу моретрусу
і небезпеки цунамі.
Місяць
Відплив
Приплив
Місяць
Мал. 201. Утворення
припливів і відпливів
172
Висота цунамі у відкритому океані невели­
ка —до 1 м за довжини хвилі 200 км. Тому по­
серед водних просторів великого хвилювання
немає і цунамі можна й не помітити. Все змі­
нюється з наближенням такої хвилі до берега.
Перед цунамі море відступає від берегів на
сотні метрів, ніби для розбігу, оголюючи дно.
А потім стрімко накочується хвиля. Затиснута
берегами у вузькій гавані, вона виростає до
30-40 м заввишки. Ось чому дослівно «цуна­
мі» перекладається як «хвиля в гавані». Стіна
води всією своєю масою падає на узбережжя.
Вона перевертає судна, руйнує будівлі, а від­
ступаючи, несе в океан усе, що трапляється
на її шляху.
Найчастіше цунамі виникають на західному
узбережжі Тихого океану. Запобігти цунамі не­
можливо, можна тільки завчасно попередити
про їх наближення.
ЯК ВИНИКАЮТЬ ПРИПЛИВИ І ВІДПЛИВИ.
З давніх-давен було помічено, що кожні шість
годин рівень води у Світовому океані то під­
німається, то опускається. Вода то наступає
на берег і просувається далеко на суходіл, то
відступає, оголюючи дно. Періодичні піднят­
тя рівня води в морях і океанах називаються
припливом, а її спади — відпливом. На узбе­
режжях морів ширина припливної смуги, яку
затоплює вода, сягає іноді кількох кілометрів.
Під час припливу там можна плавати човном
і ловити рибу. Коли настає відплив — гуляти
дном і збирати мушлі (мал. 202).
Припливи —цетежхвилі. Вони спричинені
силою тяжіння Місяця і Сонця. Припливна
хвиля, на відміну від звичайної, має всепланет-
ний характер д ії(мал. 201). Величезний водний
простір Світового океану то піднімається, то
опускається, ніби дихає. Розтягуючи «водну
пружину» океанів, Місяць і, меншою мірою,
Сонце викликають припливи і відпливи ніби
за розкладом — двічі на добу. Припливи і від­
пливи, як день і ніч, приходять на нашу планету
з точністю годинника.
Час настання і висота припливів не скрізь од­
накові. У відкритому океані їх висота менша від
 Мал. 202. Приплив і відплив

1 м, тому там вони не помітні. Високі припливи

до кількох метрів спостерігаються у вузьких за­
токах і протоках, гирлах річок, які впадають у
море. Натомість у внутрішніх морях припливи
незначні.Так висота припливув Чорному морі
лише кілька сантиметрів, а у вузьких затоках
Охотського моря вона досягає 13 м.
Мореплавці давно склали спеціальні таб­
лиці, що давали змогу проводити кораблі до
узбереж з урахуванням високої або низької
хвилі. Нині таблиці замінили комп’ютери.
Припливні хвилі мають величезну потуж­
ність, яку людина може використовувати для
отримання електроенергії.
Найвищі припливи.
що сягають (18 м), спостері-'
гаються в затоці Фанді білясхідно-
го узбереж жя Північної Америки
Н езвичайна риболовля
Просто на березі неподалік води
рибалки натягують сітідля вилову
риби. Ось вода починає прибува­
ти, і там, д е кілька годин тому був
піщаний пляж, уж е гойдаю ться
хвилі. Коли вода знову відступаї
у сітж багато риби, І рибалки
збираю ть улов. ^

Ш •-Св
ЗАП АМ ’ЯТАЙТЕ >
Вода у Світовому океані перебуває у постійному русі внаслідок поширення
вітрових хвиль, цунамі, припливів і відпливів.
Вітрові хвилі — це коливальні рухи водної поверхні.
Цунамі — це велетенські хвилі, спричинені підводними землетрусами.
Припливи і відпливи — це періодичні підняття і спади рівня води у Світовому
океані, викликані тяжінням М ісяця і, меншою мірою, Сонця.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ >

Ф 11. Як утворюються вітрові хвилі в океані?
2 . Яку роботу виконують хвилі?
3 . Які райони Землі є цунамонебезпечними?

♦
4 . Які сили викликають при пливи і відпливи на Землі?

5 . Спробуйте обчислити, через який час хвилі цунамі, що виникли білятихо-

океанськогоузбережжяПівденноі'Америкивточцізкоординатами24''пн ш,
120° зх. д ., можуть досягти Гавайських островів

173
 §44. ТЕЧІЇ
1£\ ♦ Пригадайте, яка температура поверхневого шару води у
/V Світовому океані.
^ • Що означає слово дрейф?

Позначення течій ЯКУТВОРЮЮТЬСЯ «РІЧКИ» В ОКЕАН І. Різновидом рухів

на карті води у Світовому океані є течії. Це горизонтальні переміщен­
ня води у вигляді потужних потоків. Хоча океанічні течії й
не мають берегів, їх часто порівнюють з річками.
Головна причина їх утворення — постійні вітри. Одна
з найпотужніших течій так і називається — течія Західних
Вітрів. Вона утворює коло навколо всієї планети завдовжки
ЗО 000 км. Ш ирина течії — 1000 км, швидкість — 3 км/год.
Зіставте з найбільшою річкою України —Дніпром, загальна
довжина якого лише 2201 км, а ширина у межах Києва — до
600 м. У наш час маршрути течій в океанах такі самі, що й за
часів Христофора Колумба. Тоді мореплавець вправно їх ви­
користав, щоб на вітрильниках досягти берегів Нового світу.
ТЕПЛІ Й ХОЛОДНІ ТЕЧІЇ. Температуру води течії визна­
чають відносно навколишніх вод. Тепла течія має темпера­
туру на кілька градусів вищу, ніж довколишня океанська
вода. Холодна течія — навпаки. Теплі течії зазвичай пряму­
ють із ш ирот з теплішим кліматом у широти з холоднішим,
холодні — навпаки.
Океанічні течії через маси повітря, що над ними форму­
Холодна ються, впливають на клімат. Узбережжя, що їх омивають теплі

Мал. 203. Головні поверхневі течіі у Світовому океані

течії, мають тепліший і м’якший клімат, ніж Царський подарунок
внутрішні райони, розташовані на тих самих Теплий і комфортний клімат США
широтах. Теплі течії підвищують температуру і Західної Європи н а 90 % обумоє-
повітря на 3 -5 °С і сприяють утворенню опадів. лений Гольфстрімом, який несе
50 МЛН М3 теплої 80ДИ за секунду
Нагріте й зволожене від теплих течій повітря
Така «теплова добавка» на 8 -1 0°С
піднімається вгору. Воно стає перенасиченим, підвищує температуру повітря
утворюються хмари й випадають опади. на прилеглих територіях. Країни
Найбільша тепла течія — Гольфстрім. Вона економлять величезну кількість
тече в Атлантичному океані й прямує уздовж паливай електроенергії,
східних берегів Північної Америки. Гідовжина будівельних матеріалів
і утеплювачів.
— 3000 км, ширина — 100 км, швидкість течії
—до 10 км/год. Поблизу45° пн. ш. Гольфстрім
переходить у Північно атлантичну течію, яка
прямує до берегів Європи. Ця течія обігріває узбережжя
Скандинавського півострова, яке без неї перетворилося б на
крижану пустелю.Тому на півострові ростуть хвойні йлистя ні
ліси, і Баренцове море взимкуне замерзає. Натомість більша Назва Гольфстрім
впер екладіз англій­
частина острова Ґренландія, ідол ежить приблизно на тих самих ської дослівно озна­
широтах, але за межами течії, цілийрікпокритальодом. Неви­ чає течія із затоки.
падково теплітечіїназивають «водяним опаленням» планети.
Повітря над теплою Північ ноатлангичноютечією нагрівається,
насичується вологою і приносить рясні опади в Європу.
Холоднітечії, навпаки, охолоджують нижні шари повітря,
яке, яквідомо, сгаєщільнішим і важчим. Воно не піднімаєть­
ся вгору і не утворює хмар та опадів. Тому узбережжя, що їх
омивають холоднітечії, маютьхолодніший і сухіший клімат.
У Тихому океані поблизу берегів Південної Америки тече
холодна Перуанська течія. Тому на узбережжі по кілька років
не буває дощів. Через те там утворилася пустеля Атакама.
Течії впливають на погодні умови в усьому світі. Вони
Автоматичні буї
разом з хвилями перемішують воду в океанах і розподіляють для вивчення течій
тепло по всій планеті, формуючи погоду і клімат.
ЯК ВИВЧАЮТЬ ТЕЧІЇ. Пляшкова пошта — Пляшкова пошта
давня морська традиція. Протягом тисячоліть У 1850 р. біля берегів Іспанії в за­
люди кладуть папірці з повідомленнями у смоленій діжці знай шли послання
пляшки й кидають їх у море. Навіщо? Мета X. Колумба іспанській королеві,
відправленез острова Гаїті за 358
різна—романтична забава, повідомлення про
років дотого Таксамомандрують
корабельну аварію, сигнал 8 0 3 — прохання Світовим океаном айсберги, ко­
про порятунок. За допомогою переміщення косові горіхи з далеких островів,
пляшок ще давньогрецькі вчені вивчали течії уламки розбитих суден, закупо­
у морі. Використовуючи тисячолітній метод, рені пляшки іззапискамиморяків.
так робили щедо недавнього часуй сучасні на­ Така «плавучапоила», принесена
водами океанів, «розповідає»
уковці. Тепер течії досліджують за допомогою
про свої шляхи —
спеціальних поплавків, буїв, радарів, наукових океанічні течи.
суден, супутників.

175
 Н ині у Світовому океані дрейфують тисячі автоматичних
буїв. їх обладнано приладами, які вимірюють швидкість течії,
висоту ідовжину хвиль, температуру і солоність поверхневих
вод. Усі дані передаються через супутники, які вщстежуютьїх
переміщення. Є пірнаючі буї. З їх допомогою проводять ви­
мірювання до глибини 2000 м. Так, учені дослідили, що теплі
течії, які переносили тепло на північ Атлантики і впливали на
клімат Європи, за останні Юроків ослабли на третину.
Новітніми «підводними дослідниками» океанічних течій
стали спеціальні роботи розміром із футбольний м’яч. Вони
здатні фіксувати властивості та рухи води нарізних глибинах.
Завд ячуючи сучасним технологіям™ Інгернету, океани стануть
досяжними з кожної школи в кожному куточку світу.
Дослідження течій потрібні для більш достовірних про­
гнозів змін погоди і клімату внаслідок взаємодії Світового
Підводні роботи
океану і атмосфери.

( ЗАП АМ ’ЯТАЙТЕ )--------------------------------------------------------------------

^ ♦ Океанічні течії — це горизонтальні переміщення води, головною причиною
утворення яких є постійні вітри.
♦ Розрізняють теплі та холодні течії, вони помітно впливаютьна югіматузбереж.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )---------------------------------------------------------------

ф
V - С1.
і Чим відрізняється рух води в течіях від руху води у хвилях?
2. Поясніть, чому Перуанську течію з температурою води +22 °С називають
холодною, а Північноатлантичну з температурою +2 °С — теплою.
3. Чому Гольфстрім і Північноатлантичну течію називають «обігрівачами»
Європи?
4 . Яким бувбикліматназахідномуузбережжі Європи, якби Північноатлантична
течія була не теплою, а холодною?

5. Поміркуйте, яке з твердженьбільш точне і правильне: «Вітер— осьщ о рухає

води у Світовому океані» чи «Сонце —осьщ о рухає води у Світовому океан».

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
фізичною картою світу простежте й опишіть маршрути:
група 1 — пляшки з посланням, яку кинули з човна в протоці Д рейка
(60° пд. ш„ 60° зх. д.) і яку потім знайшли на узбережжі одного з островів
Нової Зеландії(42° пд. ш„ 170° сх. д .),
група 2 — плоту «Кон-Тікі», на якому відомий норвезький мандрівник Тур
Хейердал здійснив плавантя під вітрилами від берегів Південної Америки
(12° пд. ш., 77° зх .д .)доо стр о вівТ у ам о ту (21° пд. ш.,135° зх д ).
Що визначало такий рух пляшки та плоту?
§ 45. ЖИТТЯ В МОРЯХ ТА ОКЕАНАХ
Які морські рослини і тварини вам відомі?
Пригадайте, як пристосовані тварини до життя у водному
середовищі морів і океанів.

ГРУПИ МОРСЬКИХ МЕШКАНЦІ ВЗАУМОВАМИ ІСНУ­

ВАННЯ. Серед мешканців Світового океану є і мікроскопіч­
ні бактерії, і крихітні рослини та тварини, яких у літрі води
вміщуються мільйони. А є й справжні велетні — водорості
завдовжки кілька десятків метрів і тварини масою десятки
тонн. За умовами існування розрізняють кілька груп мор­
ських мешканців: планктон, нектон, бентос (мал. 204).
Планктон
Планктон — це дрібні рослини і тварини, які населяють
товщу води іяких переносятьхвилі й течії. Це дрібні водорос­
ті, черв’яки, рачки, креветки,медузи. Планктон —основна ітслмеи~_,
їжа більшості мешканців океану, в тому числі риб і китів. Уперекладі з грець­
/
Подекуди в океані плането нубуває так багато, що він нагадує кої планктон озна-
густі зависліхмари. У цій товщі «поживного пюре» «висять» ч а є б л у к а ю ч и й ,
медузи різних кольору і форми. Такі райони багаті на рибу. нектон—плавання,
Нектон — морські твари ни, які активно рухаються у воді. бентос —глибина.
Це кити,дельфіни, моржі, тюлені, восьминоги, кальмари,
водяні змії, черепахи та різноманітні риби. Вони легко м о­
жуть долати великі відстані.
Бентос — рослини і тварини, що оселилися Рекордсменом у світі
на дні. У «підвальному поверсі» океану живуть водоростей є макроцисгис -
водорості, корали, губки, морські зірки, краби, гігант завдовжки 200 м. Велетнем
черв’яки. Водорості отримують із води поживні серед молюсків е тридакна, маса
речовини всією своєю поверхнею. якоі досягає 300 кг.

Морські
водорості
' Планктон
Вусатий
кит
* ШЩгКаша
ашалот
Нектон
ТО Н х
Макрель

ф і
Материковий акула ^
схил Кальмар
Морські лілії восьмині
і м и
Бентос

Мал. 204. Мешканці океану

177
 ЯК ПОШИРЕНІ ОРГАНІЗМИУ СВІТОВОМУ
ОКЕАНІ. Найбільш сприятливіумови для мор­
В океані живуть найбільші ських мешканців у мілководній прибережній
'іп : тварини Зем лі — сині кити,
частині. Верхній шар води (до глибини 100 м)
їх довжина — понад 33 м, а вага —
160 т. Щодня дорослий кит з'їдає добре освітлюється і прогрівається сонцем.
4 т дрібних рачків. Синій кит такий Завдяки активному перемішуванню він збага­
великий, щолишейогоязикважить чений киснем і поживними речовинами. Тому
стількиж, сйлький невеликий слон. на мілководдях виникають справжні підводні
«пасовища», де багато планктону, риб, які ним
харчуються, та інших морських тварин.
Із віддаленням від берегів і з глибиною на­
сиченість воджиттям зменшується в сотні разів.
Із глибиною зменшується проникнення соняч­
ного світла, кількість кисню і наростає тиск. У
холодних і темних глибинах (більш як 1000 м)
тиск води такий великий, що його не витримала
б жодна наземна істота. Там мешкають тільки
бактерії, черв’яки, молюски тариби, які змогли
Тюлені в полярних водах при стосуватися до таких умов.
Поширення організмів у Світовому океані
змінюється й залежно від зміни клімату — від
екватора до полюсів. Холодні полярні води
бідні на організми. Планктону там мало, тому
небагато й риб. Є моржі й тюлені. У помірних
широтах температура води протягом рокувища
за 0°С, уній розчинена велика кількість кис­
ню. Там вирує життя, тому ці води є найбільш
«рибними» районами океану. У тропічних
широтах рослин ітваринменш е, тому що вода
Життя в коралах має підвищенутемпературу і бшьшу солоність.
у тропічних водах
У теплих екваторіальних і тропічних водах на
Мал 205. Життя в океанах невеликих глибинах спостерігається величезна
нарізних широтах різноманітність теплолюбних риб, морських
черепах, придонних організмів (коралів, молюсків, морських
зірок, крабів та ін.).
«ЖИВІ» БАГАТСТВА ОКЕАНІВ. З давніх-давен водорості,
рибу, молюсків Світового океанул юдина використовує для
своїх потреб.
Щороку в морях і океанах виловлюють мільйони тонн
оселедця, анчоуса, тріски, скумбрії, тунця, ставриди, кам­
бали, лосося. Серед молюсків найбільше значення мають
устриці, мідії, морські гребінці, кальмари, восьминоги.
Цінними морепродуктами єтакож креветки, краби, омари,
лангусти (мал. 206). Промисел китів, моржів, тюленів, мор-

178
 Оселедець Вугор Восьминіг Кальмар

€ N ^
Мідія Устриця Морський
Тріска гребінець
Морський
окунь

Омар Креветка

Мал. 206. Промислові риби, молюски та ракоподібні

ських котиків нині обмежений через значне зменшення їх

і кількості. Рослинністьітвариннийсвітморівтаокеанівдуже
: багаті, але вони не безмежні. Черезте, щориби виловлюють
■ більше, ніж може відтворитися, кількість її меншає. Тому
; потрібно запобігати хижацькому промислу.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
' « іЗа умовами існування розрізняють такі групи морських організмів, як планк­
тон, нектон і бентос.
Поширення рослин і тварин у Світовому океані залежить від глибини та кліма­
ту, тому кількість їх видів закономірно зменшується з глибиною івід екватора
до полюсів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )-------------------------------------------------------------

Ф ~ 11. О характери зуйте групи морських організмів за ум овам и їх існування у
Світовому океані.
2 . Від яких чинниківзалеж ить поширення організмів у океанах і морях?
3 . Які частини Світового океану є найбільш придатними для життя морських
меш канців? Чому?
4 . Як змінюється поширення організмів у океанах із зміною клімату?
5 . У яких ш иротах води Світового океану найбагатші на рибу? Чому?

179
 РОЗДІЛ

§ 46. ОКЕАН ТА ЛЮДИНА

Пригадайте, хтоз дослідників в перше опустився в і на дно
найглибшої западини.
Які корисні копалини людина використовує для своїх
потреб?

ПІЗНАННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ. Морські глибини здавна

вабилилюдину. Вона прагнула не тільки відшукати скарби на
дні, а й поповнити географічні знання про навколишній світ.
Нині не викликає сумніву те, що рол ь Світового океану на на­
шій планеті неоціненна. Його називають «колискою життя»,
оскільки, надумку більшості вчених, життя на Землі зароди­
лося саме в океані. Його називають також «кухнею погоди» за
важливу роль у формуванні клімату Землі.
Якщо на суходолі вже немає невідомих територій, то в
глибинах океану є ще чимало загадкового. Першими до­
слідниками, що занурилися підводу, були нирці за перлами.
Минуло багато часу, поки з’явилися різні підводні апарати,
дослідницькі судна, супутники. Сьогодні за їх допомогою
вчені вимірюють глибини, вивчають властивості води, її
рухи, морських організмів. Це має велике значення для
судноплавства, рибальства, пошуків корисних копалинтаін.
ЯКІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ ВИДОБУВАЮТЬ В ОКЕАНІ.
На дні морів та океанів зосереджені величезні запаси різ­
них корисних копалин. Є місця, де дно буквально встелене
залізними й марганцевими рудами. їх запаси перевищують
ті, що на суходолі. 3-піддна видобувають нафту, природний
Нафтовидобувна газ, кам’яне вугілля. їх розробляють задопомогою підводних
платформа шахт і бурових платформ.

На дні найглибшої западини

Відомий режисер Джеймс Кеме-
рон, який зняв фільми «Аватар» і
кТитанік», з дитинства захоплю­
вався океанологією Він здійснив
півсотні глибоководнихзанурень.
Дж. Кемерон став третьою люди­
ною 8 світі після Ж. ПікараіД.Уол-
ша, яка побувала на дні найглиб­
шої Маріанськоїзападини. Якщо
попередники у 1960 р. пробули у
бати скафі н а дні 2 0 хв, то рєжи сер
—декілька годин. Він взявзразки
порід і організмів та провів
кінозйомку дна
ЗО-камерою.
Мал 207. Батискаф

Щ 18 0
 Сама морська вода — це теж «корисна копали на». У ній,
як ви вже знаєте, розчинено багато різних речовин, тому
її називають «рідкою рудою». Найбільше з неї отримують
кам’яної солі. Вода також постачає магній, що використо­
вують улітако- та автомобілебудуванні, бром, необхідний
для виготовлення кіноплівки і фотопаперу.
Удеяких країнах Азії, в яких недостатньо запасів прісної
води, солону воду морів перетворюють на прісну за допо­
могою опріснювальнихусіаново к. Проте вартість такої води
поки що занадто висока.
Д Е В ОКЕАНІ ПРИХОВАНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ БАГАТСТВА.
Води морів і океанів можуть виробляти електроенергію. Таку
здатність має вода, що рухається, —припливи івідпливи, оке-
анічнітечїіінавітьхвилі. Енергія припливівівідпливівукілька
разів більша, ніж усіх річок планети разом узятих. Щоправда,
поки щолюдина використовує її мало. Удеяких країнах світу
1 ( СІЛА, Фракція, Росія, Японія, Китай) збудовані припливні
1 елекіростанци. Електроенергіюзадопомогоюхвильодержуюгь
у Японії. Проте її вартісгьдосить висока. Я кщо люди навчаться
• виробляти електрику на хвильових сганціяхудешевий спосіб,
' то людство матиме невичерпне джерело енергії. Використання енергії
: ОКЕАН ТА ЛЮ ДИНА Століттями люди використовують хвиль
: Світовий океандля своїх потреб. Унаслідок плавання суден,

Мал. 208. Багатства Світового океану

181
 Нафтові монстри
Аварія на нафтовидобувній плат­
формі у Мексиканській затоці у
2 0 1 0 р. стала страшною екологіч­
ною катастрофою. Із свердловини
на дні вили лося мільярд літрів на­
фти На глибині 1300 м утворилася
гігантська нафтова пляма — з а ­
вдовжки 1 6 км (завтовшки 90м!
Вона закупорила внутрішнітечії
затоки і навіть сповільнила
Гольфстрім.
Мал. 209. Нафтові плями
вилову риби, видобування корисних копалин
(особливо, нафти) та іншої діяльності його
води забруднюються. Велика кількість шкід­
ливих речовин потрапляє з водою річок, які
впадаютьу моря та океан. Вони несуть не тільки
прісну воду, а й добрива, змиті з полів, стоки
підприємств і побутові стічні води. Навіть у
відкритому океані, далеко від берегів, нерідко
плавають пластикові пляшки, поліетиленові
пакети та інше сміття. Забруднення надходить
і через атмосферу у вигляді пилу та кіптяви.
Я кнаслідок—Світовий океанможе перетво­
ритися на світове звалище, стічну яму. Ацеможе
призвести до найтяжчих наслідків для людства.
Від забруднення води страждають усі організми.
Внаслідокцього багато районів Світового океану
можуть стати біологічною пустелею. За словами
Жака-Іва Кусто, за останні 100 років безслідно
зникло понад тисячу видів мешканців океану.
Боротися із забрудненнями складно, тому
потрібно цьому запобігати. Важливо, щоблюди
розуміли, що Світовий океан — це не тільки
комора з природними багатствами, а й краса,
якою не втомлюєшся милуватися. Цейчастина
нашої планети, яка забезпечує природнурівно-
вагу і творить її неповторний образ у Всесвіті.

<Х н ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
гСвітовий океан ма є величезні запаси прир одних б агатств: риб а , морепр одуктк,
корисні копалини, енергія.
Води Світового океану потрібно охороняти від забруднення, а морські орга­
нізми — від винищення.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )--------------------------------------------------------------

1. Які природні багатства морів і океанів людина використовує для своїх потреб?
2. Які корисні копалини є підводою?
3. Як можна використати енергію вод Світового океану?
4. Унаслідок чого забруднюються води морів і океанів?

| ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ |
Аварія, що трапилася на нафтовидобувній платформі у Мексиканській затоці у
2010 році, названа однією з найбільших техногенних катастроф в історії люд­
ства. Д знай теся більш е про екологічні наслідки виливу нафти взатоку (ключові
слова: Бритіш Петролеум, вибух нафтової платформи).

182
 ВОДИ СУХОДОЛУ
Води суходолу охоплюють поверхневі та підземні води.
Поверхневі води становлять невелику частку гідросфери
Землі — приблизно 0,02%. Проте ці водилюдина викорис­
товує найбільше.

ВО ДИ СУХОДОЛУ Вода на Землі

• Води суходолу
Води Світового
океану
Річки Розташовані
Озера під замлою:
Болота
Води суходолу
в порах.
Льодовики тріщинах порід Води в льодовиках
Штучні моойми іпоражнюмх Підземні води
Канали авмноТкори • Води в річках і озерах

Мал. 210. Розподіл вод суходолу

І §47. РІЧКИ
:^ ) • Пригадайте, які річки є у вашій місцевості.

І ЩО ТАКЕ РІЧКА. Звісно, річку — малу чи велику — бачив

: кожен. Невеликі водні потоки називаються струмками. Кож­
на річка, кожний струмок мають витік — місце, звідки вони
починаються. Витоком може бути джерело, болото, озеро
абольодовиквисоко вгорах, край якого розтає. Наприклад:
!_ річка Дніпро бере почато к із болота на Вавдайській височині в
Росії (мал. 211); найбільшарічка ПівнічноїАмерики Міссісіпі
витікає з озера; Ікд зародилася у льодовиках Тибету.
Місце, де річка закінчується, тобто впадає в іншу річку,
озеро, море або океан, називається ифлом. Найбільшірічки

Мал 211. Дніпро: а — у межах м Києва, б —витік у Росії

183
РОЗДІЛ

[Р ч авад алД

Мал. 212 Елементи річки та річкової долини

' світу впадають в о кеан або море. Так, Амазок-
Наидовші рмки світу - ка впадає в Атлантичний океан, Ніл - у Се-
■чпп- «мазонка (6992 км) та Ніл
(6852км) Європи—Волга(3530км) редземнеморе. Вщстаньміжвитоком ігирлом
України —Дніпро(2201 км). становить довжинурічки (додаток3, с. 252).
ІСожнарічкатечеу зниженні, яке простяга­
ється відїївитокудо гирла, — це річковадолгаи. Заглиблення
врічковійдолині, яким постійно тече вода, називається рус­
лом (річищем) (мал. 212). Вирівнянаділянкарічковоїдолини,
що прилягає з обох боків до русла і щороку затоплюється
річковими водами підчас по вені, називається заплавою.
Річкамає правий ілівий береги. їх визначають за напрям-
комтечії: якщо уявно стати обличчяму напрямку® руху, то
праворуч буде правий берег. Як правило, вода в руслі тече
постійно.Табувають ітакі річки, щотимчасово пересихають.
Отже, річка — це природний водний потік, який тече у
виробленому ним самим заглибленні — руслі. Н а карті річки
показують від витоку до гирла.

184
РІЧКОВА СИСТЕМА І РІЧКОВИЙ БАСЕЙН.
Кожна річка має притоки — річки, які впа­
дають у неї. І хоч би де починалася річка,
завдяки притокам вона стає ширшою і по-
вноводнішою.Так, права притока Д н іп ра—
П рип’ять — майже подвоює об’єм води в
ньому. Притоки зазвичай коротші за головну
річку. Головна річка з усіма притоками утво­
рює річкову систему (мал. 215).
Дощові, талі й підземні води з величезної
території стікають у струмки та невеликі річ­
ки. А ті несуть свої води до головної річки.
Місцевість, з якої вся вода стікає до річки,
називається річковим басейном (мал. 216).
Басейн головної річки охоплює басейни всіх
її приток, тобто площу суходолу, зайняту Вододіл
річковою системою. Межа, що розділяє су­ мал. 216 Річковий басейн
сідні річкові басейни, називається вододілом.
У горах вододіл проходить по гребенях хреб­
тів, на рівнинах — по найвищих їх ділянках.
По один бік вододілу вода стікає в одну річку, Найбільший раковий V,
басейн у світі має А м азо н га^ іїл р ^
по інший — в іншу. Йогоплощамайжетака, якумате-
ЧИМ ЖИВЛЯТЬСЯ РІЧКИ. Річкиживлягься рика Австралія —7 млн кмг.
дощовими,талими сніговими ільодовиковими
та підземними водами. Відджерелаживлення
залежать об’єм води і зміни її рівня в річці.
Переважно дощоеимкводамиживлхгься річ­ Найповноводи іша
рмкана Землі —Амазон к а ^ т
ки, що течуть у районах із жарким і вологим
Щосекунди вона виносить в Ат­
кліматом. Таке живлення мають найповно- лантичний океан 1 20 0 00 м3 води.
водніші річки земної к р і —Амазонка і Конго. Така кількість води вмісти л ас яб у
Рівень води в них протягом року майже не 1500 залізн ичн их ци стернах.
змінюється, оскільки цілий ріку'іх басейнах
випадають рясні дощі.
Талими сніговими і льодовиковими водами
живляться річки, які починаються високо
в горах, де вершини покриті льодовиками.
Найвищий рівень води в цих річках б р а є
влітку, коли тануть сніг і крига. Таке ж ив­
лення ма єАмудар ’я.
Більшість річок мають змішане живлення: і
дощовими, і талими сніговими, і підземними
водами. Це річки помірних широт. Узимку,
коли вони замерзають, єдинимджерелом жив­
Мал. 217. Амазонка
лення є підземні води, що надаодятьдо їх русл а.
(,Південна Америка)

185
 РОЗДІЛ

Навесні вони поповнюються талими сніговими

водами, а влітку — дощовими й підземними.
Отже, живлення річокзалежить від клімату тери­
торій, якими вони течуть.
ЩО ТАКЕ ВОДНИЙ РЕЖИМ. Рівень води в
річках протягом року змінюється. В Україні,
наприклад, він підвищується навесні, коли
до річок стікають талі снігові води. Тоді вода
переповнює русло і заливає заплаву—ділянку
днарічковоїдолини. Це веснянаповінь. Улітку,
коли відбувається сильне випаровування, рі­
вень води спадає. Настає межень — найнижчий
рівень води в річці. Восени випаровування
Мал 218. Паводок зменшується, але завдяки дощам вода в річці
прибуває, тож її рівень підвищується. Узимку
дощів майже немає, і річки живляться лише підземними
водами. Тому, як і влітку, рівень води знижується, і знову
настає період межені.
У цей час відбувається льодостав — річки замерзають.
У будь-яку поруроку сильні дощі можуть спричинити паво­
док — раптове підняття рівня води. Такі регулярні зміни
рівня води про тя гом року називають водним режимом річки.

О -с
. Річка
р ;
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
— це природніш водний потік, який починається з витоку, тече у ви­
робленому ним самим заглибленні (руслі) й закінчується гирлом
Річкову систему утворюють головна річка та її притоки.
Річковий басейн —територія, з якої річка разом із притоками збирає воду.
Живлять річки дощові, талі снігові й льодовикові та підземні води.
Водний режим річки — це регулярні зміни рівня води в ній протягом року.
Повінь — щорічне збільшення рівня води в річці в одну й ту саму пору року,
коли річка затоплює заплаву.
Межень — найнижчий рівень води в річці.
Паводок — не регулярне, а раптове підняття рівня води в річці внаслідок
сильних дощів або швидкого танення снігу.

ф -с ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ >

1. Що називають річкою? Що таке витік і гирло річки?
2. Що таке річкова система?
3. Що називають річковим басейном і вододілом?
4. Як змінюється рівень води в річці помірних широт протягом року?
5. За фізичною картою півкуль (див форзац) визначте, яка річка — Дніпро,
Волга чи Конго — має більший басейн.

186
§ 48. РОБОТА І ХАРАКТЕР ТЕЧІЇ РІЧОК
Пригадайте, яку роботу на земній поверхні виконують річки
та тимчасові потоки води.

ЯКУ РОБОТУ ВИКОНУЄ РІЧКУ Ви вже знаєте, що робота

річок належить до потужних природних явищ, які зміню­ падокшу
ють земну поверхню. Насамперед вони виконуютьу>>>датея>> Дельти річок часто
роботу: Століттями струмки та річки розмивали, точили, мають вигляд три­
свердлили гірські породи, аж поки не проклали собі шлях кутника і нагаду­
до моря. Цей шлях — річковадолина. Тай після її створен­ ють четверту літеру
грецького алфавіту
ня вода не припиняє своєї діяльності. Вона «вгризається» дельту—Д.
в уступи берегів, розширює і поглиблює долину (мал. 219).
Руйнівна робота річки називається річковою ерозією.
Зруйновані подрібнені породи (пісок, глина, галька) річ­
ки переносять униз за течією. Поступово вони відкладають
їх у руслі та гирлі. У руслах річок із наносів утворюються
пляжі, коси та острови. У гирлах принесені річкою породи
відкладаються на дні. З року в рік у гирлі річка міліє. Там
виникають невеликі острівці наносів. Із часом острівці
з’єднуються й утворюють вирівняну ділянку—дельту. Вона
постійно збільшується і висувається в море. Так, дельта
річки Міссісіпі щороку висувається в Мексиканську затоку
на 100м. Дельта вкрита рослинністю і порізаначисленними
рукавами й протоками. Згодом там оселяються люди. А річка Космічний знімок
продовжує переносити породи й утворювати нові острівці, дельти річки Міссісіпі
нові ділянки суходолу. (Північна Америка)

Мал. 219. Руйнівна (ерозійна) робота річки Колорадо (Північна Америка)

187
РОЗДІЛ

Man. 220 Рівнинна річка і поперечний профіль її долини

ЯКИЙ ХАРАКТЕР ТЕЧІЇ РІЧОК. Напрямок, характері

здатність річок виробляти соб ідоли ну залежать насамперед
від рельєфу.
Напрямок течії річки визначається загальним похилом
поверхні, якою вона тече. Так, територія, якою протікає
Дхіпро, похилена на південь, тому й річка тече на південь до
Чорного моря. Що більший похил поверхні, то дужче річка
її руйнує, то глибшою є її річкова долина.
Рімихніріпки течуть рівнинами. Рівнини мають незнач­
ний похил поверхні. Тому швидкість течії рівнинних річок
невелика — близько 1м/с. Вони течуть повільно й спокійно
(мал. 220). Немаючи сили,достатньоїдлятого, аби прокласти
собі прямий шлях, рівниннарічкаобходить перепони і виро­
бляє широку, але неглибоку долину, по дну якої звивається
їїрусло. Рівнинними річками £ Дніпро, Волга, Амагоккаїг. ін.
Гірськірічки течуть у горах, де місцевість має великий по­
хил поверхні. Тому вони сірімкіта бурхливі. Завдяки цьому
утворюють глибокі й вузькірічковідолини (мал. 221). Сотні

Мал 221. Гірська річка і поперечний профільїї долини

1S8
 Мал. 222. Пороги на річці Рось (Україна) Схема утворення порогів

тисяч років потрібно для того, щоб річка прорізала в горах

долину. Глибока річковадолина з дуже кругами схилами і
вузькимдном називається каньйон. Найвідоміший — Великий
каньйон річки Колорадо в П івнічній Амери ці має глибину до
1800 м (мал. 219 на с. 187). Багато річок, що починаються
в горах, мають характер гірських. Але потім
вони виходять на рівнину і стають рівнинними. Дніпровські пороги
КолисьпорогинаДніпрі виступали
Такими є, наприклад, Дунай, Якцзи.
з води від Дніпропетровська до
ЯК УТВОРЮ Ю ТЬСЯ П О РО ГИ І ВОДО­ Запоріжжя. Там річка перетинає
СПАДИ. Д но річок складається з різних за тверді кристалічні породи. Ця
твердістю гірських порід. М’якші породилегко ділянка, завдовжки 65 км, була
й швидко розмиває течія, твердіші — повіль­ непрохідною для суден. Після
зведення греблі біля Запоріжжя
ніше. Тверді породи (граніт, гнейс) у вигляді
утворилося велике водосховище,
величезних кам’яних брил можуть виступати і пороги опинилисяглибокопід
з води, утворюючи пороги (мал. 222). Вони водою. Тепер вони незава-
виникають я к на гірських, так і на рівнинних жають судноплавству.
річках. Пороги різко змінюють характер течії.
Долаючи їх, річка піниться, високо вгору зді-

Мал. 223. Ніагарський водоспад Схема утворення водоспаду

РОЗДІЛ

ймаються бризки, утворюється вир. У таких місцях рівнинні

/ річки схожі на гірські. Якщо на річці є високий скелястий
Ніагара у перекла­ уступ, то вода з нього падає, утворюючи водоспад. Руслорічки
ді з мови одного з робить немовби стрибок із висоти. Одним із найвідоміших
індіанських племен і найпотужніших у світі є Ніагарський водоспад у Північній
означає гуркотлива Америці (мал. 223). Вода річки Ніагари падає з уступу зав­
вода. Адже вода, вишки 50 м. Каміння, яке крутиться у вирах, пробурило під
що падає з уступу,
створює такий гур­ водоспадом багатометровий котлован. В Україні невеликі
кіт, що його чути на водоспади є на гірських річках Карпат і Криму.
відстані декількох ЯКЛЮДИНА ВИКОРИСТОВУЄ РІЧКИ. Річки маютьвели-
кілометрів
ке значення в природі. Вони єланкою світового кругообігу
води. Водообміну них відбувається кожні 12днів.
Річки і для людей виконують величезну роботу. Насам­
перед во ни є головним джерелом прісної води. А це життєво
необхідно для людини і всього живого на Землі. Томулюди
завжди оселялися поряд із річками. Саме біля великих рік
виникли могутні цивілізації стародавнього світу.
Вода також необхіцнадля побутових потреб людини. Вода
виконує функцію природного санітара. Нею обіїріваютьжит-
ло. Багатьом подобається відпочивати біля річок, де можна
вудити рибу, кататися на човні, купатися. Здавна річки були
шляхами сполучення. Річко ві перевезення приблизно втричі
__________ дешевші від залізничних. Водами річок зро­
• Річки ви носять у Світовий шують землі в посушливих районах. Енергію
океан за рік стільки води, проточної води широко використовують на
що вистачило б для забезпечен­ гідроелектростанціях ( ГЕС) для виробництва
ня питною водою всіх людей на порівняно дешевої електроенергії. Багато річ­
25 тис. років.
кової води потребують фабрики і заводи.

Мал. 224. Річки — найдавніші шляхи сполучення Мал. 225. Гідроелектростанція

190
 Потреби у воді постійно зростають. Унаслі­
д о к цього загострюється проблема нестачі Для видобування 1 т
прісної води й охорони річок від забруднення вугілля витрачається 3 т
відходами господарськоїдіяльності. Жителям води, для виробництва сталі необ­
нашої планети потрібно дбати про збережен­ хідно 300т води, а для 1 тштучного
волокна — 4000 т води.
ня «блакитних скарбів», адже немає нічого
ціннішого у світі за звичайну чисту воду. Берегти воду —
означає берегти життя, красу навколишньої природи.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
9 . .Річки виконують три види роботи: 1) руйнують породи на шляху течії; 2) пере­
носять течією зруйновані рештки порід; 3) відкладають уламки порід у руслі
т а гирлі.
За характером течії річки бувають рівнинними і гірськими; рівнинні річки
утворюють широкі, неглибокі долини, а гірські — вузькі й глибокі.
Пороги — кам'яні брили твердих порід, що виступають із води у руслі річки.
Водоспад — високий скелястий уступ у руслі річки, з якого падає вода.
Охороняти річки означає запобігати забрудненню води т а дбайливо її вико­
ристовувати для господарських потреб.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ }
1. У чому полягає руйнівна і творча (створювапьна) робота річки?
2. Що таке дельта річки?
3. Чим рівнинна річка відрізняється від гірської?
4. Поміркуйте, яку географічну інформацію закладено в назві міста Запоріжжя.
5. Чому річки потрібно охороняти і дбайливо використовувати їх воду?

6. Щороку річки відбирають у материків 12 км**3 твердих речовин і несуть їх

у моря й океани. Для суходолу достатньо 10 млн років, щоб уся його по­
верхня змилася, розчинилася і потрапила разом з річковою водою в океан.
Поміркуйте, чому не зникають материки.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Пригадайте з уроків історії, з якими річками пов’язане виникнення стародавніх
цивілізацій. Розкажіть, яку роль відігравала річка у їх зародженні і розвитку:
група 1 — давньоєгипетської; група 3 — індської;
група 2 — вавилонської; група 4 — китайської.

-( ПРАКТИЧНА РОБОТА 7 (Продовження. Поч. див, с. 166.)

Тема: П означення на контурній карті річок, в о д о сп а д ів .
3 . Зазначте на контурній карті назви:
а) річок — Дніпро, Дунай, Волга, Янцзи, Ніл, Амазонка, Міссісіпі;
б) водоспад — Ніагарський.
191
 § 49. ОЗЕРА
1?) • Чим озеро, на вашу думку, відрізняється від річки?
Найбільше озеро на
*!««*■ Землі — Каспійське. Воно
в 4 рази більше з а Біле море.
Через величезні розміри і воду,
що за складом солей подібна до
морської, його називають морем.
Підступність вулканічних озер
Озера, що лежатьу кратерах, під
ч ас вулкан ічних ви вержень дод а­
ють лиха. Так, на острові Ява під
час виверження вулкана вода в
такому озері закипає і вихлюпу­
ється Потоки гарячої води і грязі
стікають униз, знищуючи все на
своєму шляху. Нині рівень води
в цьому вулканічному озері
з а допомогою тунелів
знизили на 50 м
г’
Найглибше озеро
земної кулі — Байкал
(1620 м). Воно значно глибше за
БаренцоветаКарськеморя. Його
улоговина вміщ/є 10 % усіх пріс-
нихвод Землі. Найглибше озеро в
Украін і — Свігязьке (38 м), воно в
4 рази глибшезаАзовськеморе.
Мал. 226. Тектонічне озеро (Байкал)
ЩО ТАКЕ ОЗЕРО. На суходолі є чимало за­
глиблень (улоговин) різного походження, в які
стікають поверхневі й підземні води. Якщо в за­
глиблення надходить води більше, ніж за такий
самий час випаровується, вода назбирується й
утворюється озеро. Від річки озеро відрізняється
тим, що вода вньомунетече.якпотікуруслі. А на
віщиіну відморя, озеро не є частиною Світового
океану, тобто не має з ним ніякого сполучення.
Озера надзвичайно різноманітні. За розміра­
ми є озера-моря й озера-«калюжі» . Глибина
озер коливається від кількох сантиметрів до
більш я к 1,5 км. У одних озерах вода прісна,
в інших — солона (додаток 4, с. 252). Бувають
озера, скуті кригою протягом сотень років, і, на­
впаки, озера з гарячою водою. Однідуже багаті
на організми, інші є «водяними пустелями».
ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ОЗЕРНІ УЛОГОВИНИ.
Розміри, обриси берегів, глибина озер зумов­
лені походженням їх улоговин.
Улоговини тектонічного походження утвори­
лися в результаті рухів земної кори. Унаслідок
повільного опускання ділянок суходолу вини-
клаулоговина, наприклад, найбільшого озера
Африки — Вікторія. У глибокій тектонічній
тріщині утворилося й озеро Байкал. Воно має
довгасту форму, велику глибинуівисокі урвисті
береги (мал. 226).
Вулканічні озера утворились у кратерах згас­
лих вулканів (мал. 227). Вони досить глибокі
(понад 100 м), але невеликі за площею.
Мал. 227. Вулканічне озеро
 Льодовикові озера виникли в заглибинах по­
верхні, «виораних» і поппибленихльодовиками,
або внаслідок загородження льодовиком русла
гірського водотоку. Вони поширені на півночі
Євразії і Північної Америки, у високих горах.
Такі озера невеликій неглибокі (мал. 228).
Заплаекіозераутворюються вдолинахрічок.
Вониєзалиш кам и старих річ ко в их ру сел, тому
називаються озера-сгариці(мал.229). Ці водо­
йми видовжені, звивисті, невеликі за площею
і неглибокі.
Іноді озера можуть мати подвійне походжен­
ня. Наприклад, Великі Озера, що в Північній
Америці, виникли в тектонічних западинах, на
яких позначилася йдіяльністьльодовика.Тому
їх походження тектонЬшо-льсдоеикоее. Каспій­
ське море-озеро лежить у прогині земної кори і
водночас є залишком прадавнього океану, що
існував десяткимільйонів років тому. Таке по­
ходження називають текгпонЬою -залишковим.
ЗВІДКИ БЕРЕТЬСЯ ВОДА В ОЗЕРІ. Озера,
як і річки, живляться атмосферними опадами,
підземними і поверхневими водами, що сті­
кають у них (і насампередрічковими водами).
Із озер вода витрачається на випаровування,
а також витікає у вигляді річок. Рівень води в
озерах, як і в річках, змінюється залежно від
зміни кліматичних умов. Великі коливання
рівня позначаються на їх площі. У вологі сезони
вона збільшується, у посушливі — зменшуєть­
ся. Невипадково берегову лінію деяких озер,
розташованихупусгелях, на каргах позначають
пунктирною лінією. Ці озера — ніби гумові, їх
розміри можуть змінюватися кілька разів за
короткий час.
Мал. 228. Льодовикові озера
Чудовисько о зе р а Лох-Несс
Льодовикове озеро Лох-Нессвідо-
ме не своїми розмірами чи глиби­
ною. Воно відоме завдяки Нессі
—ящеру, що живна Землі 100 млн
років тому і якого нібито бачили в
озері в наш час. На пошуки старо-
давньсїтварини споряджають під-Д
водні експедиції, але Нессі
від них »вислизає».
Якщо о б ’єднати в с іо з е р а ...
Якби всі озера Землі об'єднати
в одне величезне озеро, то воно
зайняло б площ? трохи більшу з а
Середземнеморе. Якби воду всіх
озер розподілити по всій поверхні
земної кулі, то вона покрила б
її шаром 35 см
Озеро-мандрівник
Озеро Лобнор, що в Центральній
Азії, часто змінює не тільки об­
риси, а й місце розташування
Дивовижназдатність озера »ман­
друвати» на відстань понад 100 км
пояснюєтьсятим, що воно лежить
серед пустелі й живиться водами
кількох річок. Залежно відтого, яка
річка наповнює озеро, там воно
і опиняється Часом Л обнор ]
розділяється на кілька озер або
навіть пересихає.
Мал 229. Заплавне озеро
РО ЗД ІЛ

Найсолоніше о зе р о
світу — Мертве море
в Азіі'. Його водатака солона, що
риба, яка іноді запливає з річки
Йордан, гине в ньому через хви­
лину. Рибина стає твердою, як
палиця, покрившись міцним со­
ляним панциром. У такому озері
неможливо потонути, людина
тримається наводі, як поплавець.
Мал. 230. Найсолоніше озеро світу — Мертве море

Озера, зяких витікають річки, називаються стінними. На­

приклад, стічним є Байкал — з нього витікає річка Ангара.
Озфа, зякихрічки не витікають, називаються (езстінними.Та­
ким є Каспійськеморе-озеро—жодна річка з нього не витікає.
Із річковими і підземними водами до озера надходять солі.
Якщо їх вміст у воді зовсім незначний, то озеро вважають
прісним. Прісними є стічні озера, тому що сіль із них виносять
річки, які витікають із нього. Якщо озеро безстічне, то солі в
ньому нагромаджуються і вода поступово засолюється. Солоні
<кер<гвиникаютьу посушливому кліматі. Там відбувається вели­
ке випаровування з'іх поверхні, тому вода сильно насичується
Зображення солями. Іноді їх так багато, що солі випадають на дно і береги
озер на карті у вигляді осаду.
ПОШ ИРЕННЯ ОЗЕР ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ. На земній кулі
є величезна кількість озер. Вони є скрізь, навіть у закутій
у льодовий панцир Антарктиді. У районах із вологим клі­
матом їх більше, ніж там, де клімат посушливий. Найбільш
озерним матери ком є Північна Америка. На півночі Євразії
озер подекуди так багато, що складно визначити, чого там
більше — суходолу чи води. Такими країнами є Швеція
і Фінляндія. їх називають «країнами тисячі озер». У цих

Заплавне озеро Тонлесап,

що в долині річки Меконг
(Азія), є найбільш рибним о з е ­
ром на Землі. Там з 1 га вилов­
люють 100кг риби. Такі багатства
озера пояснюються тим, що воно
влітку розливається, як річка 8
повінь. Його вода затоплює луки
і ліси, й рибі не бракує їжі. Під час
такого розлиття рибу ловлять у
калюжах навіть тигри, куниці та
свійські тварини — собаки, коти,
Мал. 231. Фінляндія — країна тисячі озер

19 4
 І солон е, і прісне
Залишкове безстічне озеро Бал­
хаш (Азія) має дивовижну воду
У західній частині озера вона пріс­
на, а в східній — солона. Така «по­
двійність» обумовлена тим, що в:
західну частину впадають кілька
повноводних річок, які й опрісню­
ють озеро. Авсхіднучастинуне ^
впадають річки, і Бодатам
залишається солоною
Мал. 232. Видобування солі з озер

районах на півночі Європи є всі умови для утворення озер

— велика кількість опадів, незначне випаровування, багато
природних улоговин.
Озера — окраса природи. Я к милують око синява води і
біле латаття на ній! Береги озере чудо вим місцем відпочинку.
Воду з них використовують для потреб населення і зрошення.
Великими озерами на суднах перевозять різноманітні ванта­
жі. У солоних озерах видобувають кам’яну сіль, у невеликих
прісних озерах розводять рибу.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
О Н
с
Озеро — це природна водойма (улоговина, заповнена водою), яка н ем ає без­
посереднього сполучення з морем.
З а походженням улоговин розрізняють озера тектонічні, вулканічні, льодови­
кові, заплавні та ін.
За водним режимом є стічні та безстічні озера.
З а солоністю води озера бувають прісні н солоні.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ |-----------------------------------------------------

0 1 1. Що називають озером ? Які умови необхідні для його утворення?
2. Чим озеро відрізняється від моря?
3. Як утворюються озерні улоговини?
4. Чому безстічне озеро стає солоним?
5. Визначте географічні координати о зер а Байкал

6 . Зем на поверхня м ає багато улоговин, заглиблень і знижень. Проте не всі

* вони стають озерам и . Поміркуйте чому

ПРАКТИЧНА РОБОТА 7 (Закінчення. Поч. див, с. 166, 191.) З

Тема: П о з н а ч е н н я н а к онтурній кар ті о з е р .
4 . Зазначте наконтурній карті назви озер: Каспійське, Байкал, Вікторія, Великі
О зера.

196
 § 50. БОЛОТА
Чим, на вашу думку, болото відрізняється від озера?
Яке походаення має торф?

ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ БОЛОТА.. Болото — це надмірно зво­

ложена ділянка земної поверхні. Вода в ньому не тече, а
застоюється. У болоті ростуть вологолюбні рослини. З їх
напіврозкладенихре што кутворюєгься торф.
Болота можуть виникати унаслідок заростання озер.
Спочатку надніозераосідають пісок, глина, мул, принесені
струмками й річками. Нагромаджуючись, вони поступово
заповнюють озерні улоговини. Озеро міліє, і його площа
зменшується. Намілинах виростають очерет, рогіз, осока.
Згодом рослини поширюються майже на все озеро. Коли
вони відмирають, їх рештки відкладаються на дні. З часом
Позначення
боліт на карті вони накопичуються, ущільнюються і перетворюються на
торф. Так на місці озера з’являється болото (мал. 233). Інший
шлях утворення болота — перезволоження суходолу в разі
неглибокого залягання підземних вод.
Болота займають близько 5 % усього су­
Найбільш заболочений ходолу. Вони поширені майже повсюдно,
*,п гг район світу — Західний крім пустель. Більше заболочений суходіл
Сибір (Росія). Болота охоплюють
там площу 1 млн км2. Потужність Північної півкулі. Найбільше боліт у суб­
торф 'яних відкладів в них д о ­ арктичному поясі у районах з надмірним
сягає б м . зволоженням і багаторічною мерзлотою, яка

Скільки років потрібно

на утворення болота?
Спостереження показують, щ оза
рік на дні озера відкладається шар
мулу завтовшки 2 мм. На перший
погляд це нібито мізер. Проте, Озеро
якщо скористатися «геологічним
годинником«, д е рахунок іде на
тисячі років, то отримаємо інші
цифри: за 1 0 0 років нагромаджу­
ється шар 2 0 см, з а 1 0 0 0 років
— 2 м, з а 10 тис. років — 2 0 м!
За підрахунками вчених, навіть
таке велике озеро, як Телецьке,
завглибшки 2 0 0 м, буде запов­
нене відкладами через
, N . 3 6 тис. років.
Болото
Мал. 233. Утворення болота
 мал. 234. Болота субекваторіального поясу (Південна Америка)

не дає воді просочуватися вглиб. Багато боліт Болотяний рай

у лісах помірного й екваторіального поясів. Величезне скупчення боліт (близь­
ЯКІ БУВАЮТЬ ТИПИ БОЛІТ. За характером ко 190 т ис км2) розг аш ован е в суб-
екваторіальному поясі Південної
живлення розрізняють болота верхові й низинні Америки. Воно називається /7а«-
(мал. 235). таяал, щоуперекладізпортугаль-
Верхові болота отримують волог/ згори — з ськоїозначає болото. Вважається,
атмосферними опадами. Зазвичай вони роз­ що там найвища в світі щільність
таш овані на підвищених місцях (вододілах), рослин і тварин. На території Пан-
тому їх і називають верховими. Натаких болотах таналу мешкають тисячі видів
комах, риб, земноводних, птахів^
ростугьмохи, пухівка, журавлина. Мох швидше звірів. А крокодилів налічують
наростає в центральній частині болота, ніж на д о 2 0 млн особин!
краях. Тому воно має опуклу форму.
Н кзиииі болота зволожуються переважно
знизу — ґрунтовими водами, а також за рахунок поверхне­
вого стоку. Вони розташовані в заплавах річок або на місці
колишніх озер. Ґрунтові води виносно багаті на мінеральні
солі, тому на таких болотах рослинність різноманітніша:

Верхове Низинне
Мал. 235. Типи боліт

197
 РОЗДІЛ

Осока Очерет Рогіз Пухівка

Мал. 236. Рослини боліт

мохи, осока, очерет, хвощ. Трапляються навіть дерева:

береза та вільха. Н изинні болота пош ирені на півночі
України — на Поліссі.
ЧИМ КОРИСНІ БОЛОТА. Спрадавна болота вважали
символом зла і в прямому, і в переносному значеннях. За­
ймаючи великі площі, вони заважають використовувати
землі для господарства.
Проте, незважаючи на такі похмурі враження, цімісця, які
будь-які части ни природи, не позбавлені потрібностій краси.
Журавлина У природі від них велика користь. У болотах поєднуються дві
стихії — вода і земля. Вони, як губки, вбирають вологу. На­
копичують її і цим підгримують рівень води в озерах, ставках
і криницях. Болота нагадують складні природні лабораторії
з природними фільтрами. Із каламутних боліт вода витікає
чистою і дає початок струмкам і річкам. Болота зменшують
посухи у прилеглій місцевості.
Вони є раєм для своєрідних болотних рослин і тварин.
Там ростуть ягідні та лікарські рослини (журавлина,
лохина, морошка, багно). Водяться цінні хутрові звірі —
бобри, ондатри, нутрії, гніздяться численні птахи — жу­
Лохина равлі, чаплі, качки, кулики та ін. У болотах утворюється

Чапля Кулик Болотна черепаха Нутрія

Мал 237 Тварини боліт

К 193.
 «Займиста земля»
Так у давні часи люди називали
торф, який використовували як
паливо «у місцях бездроених». Ця
корисна копалина має осадове ср-
ганічне походження й утворюється
протягом тисяч років внаслідок
неповного розкладання залишків
рослин. Це відбувається під дією
бактерій і грибів є умовах високої_
вологості та поганого
доступу повітря.

Мал. 238. Видобування торфу

корисна копалина — торф, якийм ає широке застосування.

Передусім, його використовують як паливо. Шляхом хі­
мічної переробки з торфу виробляютьдобрива, барвники
і навіть л ік и . Тривалий часлюди намагалися осушувати бо­
лота. Проте це нерідко призводитьдо негативних наслідків:
знижується рівень підземних вод, виникають пилові бурі,
зникають бол отні рослини ітварини, перестає утворювати­
ся торф. Тому осушення боліт і використання їх під посіви
сільськогосподарських культур не завжди є виправданим.

>
ОНКБолото — це надмірно зволожена
ЗАП АМ ’ЯТАЙТЕ
ділянка земної поверхні з вологолюбною
рослинністю, внаслідок відмирання якої утворюється торф.
Залежно від живлення розрізняють верхові й низинні болота.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ >

ф; 1. Як утворюються болота?
2. У якихрайонах земної кулі утворилося багато боліт?
3. Як розрізняють болота за характером живлення і рослинністю?
4. Яка користь від боліт? Чи потрібно їх повсюдно осушувати?

5. Зарікзвідм ерли хрослин уболотахутворю єтьсяі мм торфу. Віксучасних

торфовищ становить щонайменше 5 тис. років. Обчисліть, який шар торфу
утворився за цей часу них.

: ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ ;
На болотах росте рослина-хижак з ніжною назвою
росичка. Д ізнайтеся, на кого і як полює ця невелич­
ка рослинка (ключові слова для пошуку: росичка,
росянка).

199 І
РОЗДІЛ

§ 51. ШТУЧНІ ВОДОТОКИ І ВОДОЙМИ

А~л • чи доводилося вам бачити водосховище або ставок?
V / • Чим ці водойми відрізняються від моря і озера?

Річки й озера з прісною водою розміщуються на Землі

нерівномірно, не завжди у зручних для використання міс­
цях. Тому люди з давніх часів створюють штучні водотоки
(канали) і водойми (водосховища, ставки).
НАВІЩО ПОТРІБНІ ШТУЧНІ ВОДОТОКИ. Канали на-
к а н а л у перекладі з зивають рукотворними річками, штучними водотоками,
латинської означає тому що їх русло створене людиною. їх створюють для того,
труба, жолоб. щоб спрямувати річкові води в потрібнімісця. Канали люди
вміли прокладати ще до нашої ери. У стародавніх Єгипті та
Китаї їх будували для зрошення полів.
Є канали зрошувальні, спрямовані впосуш-
ливі райони задля їхобводнення. У місцях, де
води багато і поверхня заболочена, будують
осушувальні канали. В Україні є зрошувальні
й осушувальні канали. Одним із найдовших
є зрошувальний Півхічнокримський канал.
Від Каховського водосховища він несе води
Дніпра уподовж 400 км аж до Керченського
Зрошувальний півострова. Осушувальні канали прокладено
в північній частині країни.
Щоб створити нові, зручніші водні шляхи,
прокладають суйчомдекі канали, сполучивши
кілька річок, озер або навіть морів і океанів.
Велике значеннямають судноплавні канали,
що скорочують морський шлях. Так, Суець-
кий канал, довжина якого 160 км, з’єднує
Середземне море зЧервоним. Це дає змогу
скоротати шлях зЄвропидо Азії на Ютис. км
порівняно зі шляхом довкола Африки. Так
само Панамський канал сполучив Атлантич­
ний і Тихий океани, які розділені вузькою
смужкою суходолу між Північною і Півден­
ною Америкою.
ШТУЧНІ ВОДОЙМИ. Водойми називають
штучними, якщо вони лежать у заглибинах
поверхні, створених людиною, або виникли
Судноплавний внаслідокперекриття русла річки чи струм­
Мал. 239. Канали ка греблею.
 М ал. 2 4 0 . С т а в о к у с е л і М ал. 2 4 1 . С т а в о к у місті

Колись невеликі штучні водойми — ставки — влашто­

вували біля кожного села, поряд з яким не було річки або
природного озера. Ставок — це невелика штучна водойма
(завдовжки до 1,5 км). Ставки створюютьуруслах струмків,
загородивши потік греблею, убалкахабо спеціально викопа­
них заглибленнях. Водуз нихвикористовуютьдпя зрошення
полів і садів. У ставках роз водять р ибу та водо плавнуптицю
(качки, гуси). Створюють ставки і в парках та зонах відпо­
чинку для окраси краєвиду.
Водосховище —це штучна водойма, створенадля накопи­
чення і зберігання води. Зазвичай їх влаштовують на річках,
тому площа такої водойми буває дуже велика. Для цього
річкову долину перегороджуютыреблею. Пе­
ред греблею вода нагромаджується й утворює Одне з найбільш их водо -
водосховище (мал. 242). Підчас розливу річок сх о в и щ у с в іті— Б р а т с ь к е "^ (п
водосховища приймають надлишокводи, апо- (Р о с ія ). Й о г о д о в ж и н а с т а н о в и т ь
п о н а д 5 0 0 к м , ш и ри н а — д о 4 км ,
тім протягомрокурівномірно віддають її на по­
а г л и б и н а с я г а є 1 0 0 м. В о д о с х о ­
треби населення, промисловості,для зрошення в и щ е в и н и к л о у н а с л ід о к с п о р у ­
полів. Є такі великі за площею водосховища, д ж е н н я г р е б л і н а ріпці А н гар і д л я
що їх називають морями. Створення водо­ б у д ів н и ц т е а г ід р о е л е к т р о с т а н ц ії.
сховищ має велике значення для регулювання Н а й б іл ь ш е в о д о с х о в и щ е в У к р а ­
їні — К р е м е н ч у ц ь к е ( з а в д о в ж к и
стоку річок і запобігання повеням. Береги 1 5 0 км і з а в г л и б ш к и 2 8 м ) с п о р у ­
водосховищ є чудовими місцями відпочинку. д ж е н е н а Д ніпрі.

201
 РОЗДІЛ

Водночас водосховища негативно впливають на природу

та умови життя людей. їх водами затоплені великі площі
сільськогосподарських угідь, вони підвищують рівень грунто­
вих вод, що призводить до заболочування земель. Тому перш
ніж створювати водосховища, необхідно ретельно вивчити
можливі наслідки. В Україні на кілька водосховищ перетво­
рили Дніпро. Є вони й на інших річках.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ З
С^ Г.н V
Канали — це штучні водогони, створені людиною для зрошування, осушування
і судноплавства.
Штучні водойми — це водосховища і ставки, створені людиною для госпо­
дарських потреб або відпочинку.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )------------------------------------------------------------

Які штучні водойми створю є людина? Які з них є у вашій місцевості?
Чим канал відрізняється від річки? Як канали служать людям?
На яких річках 8 Україні створені водосховища? Покажіть їх на карті України.

4 . Поміркуйте, чи впливає якість питної води на здоров’я людини. Які вам

? відомі способи очищення води в домашніх умовах? Які для цього є прилади
і пристрої?

© С ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ
▼ Панамський канал— один із найбільших і найскладніших будівельних проектів,
здійснених людьми. Дізнайтеся, на території якої держави прорито цей канал,
яка загальна його довжина, скільки тривало будівництво, скільки суден на добу
здатен пропустити канал.

ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ----

Тема: Гідрологічні особливості найближчої м ісцевої
водойми таїївикористання.
Дослідіть річку або водойму, що є у вашій місцевості, і з ’ясуйте її особливості
за планом:
1. Назва.
2. Д е розташована (або д е її витік і куди вона падає).
3. Ширина, довжина і середня глибина.
4. Тип (рівнинна/гірська, стічне/безстічне, низинне/верхове тощо).
5. Які має береги (пологі/круті).
6. Живлення, особливості режиму.
7. Як її використовує людина.
8. Які заходи вживають для охорони.
202
§ 52. ЛЬОДОВИКИ
ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА
• Пригадайте, якзмінюється температура повітря з висотою.
• Яка вода важча: рідка чи тверда?

ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ЛЬОДОВИКИ. Частина гідросфери

нашої планети перебуваєутвердому стані. Снігі лід покрива­
ють великі простори суходолу. Якби всі льоди розтанули, то
рівень Світового океану піднявся б на 64 м! Тоді затопило би
величезні ділянки суходолу з тисячами населених пунктів.
Льодовик — це природне багаторічне скупчення льоду на
земній поверхні. На відміну відрічковоїкриги вінугворюється
не з води, а зі снігу. Льодовики виникають там, де протягом
року випадає більше снігу, ніжустигає розтанути. Такі умови
П озн ачен н я
буваютьлише замінусовихсередньорічнихтемператур, тобто л ь о д о в и к і в н а к а р т і
в полярних районах земної купі та в горах на великій висоті.
Межу в горах, вище якої сніг протягом року не встигає
розтанути, називаютьсніговоюлінією(мал.244). Вище сніго­
вої лінії нагромаджений сніг поступово ущільнюється і стає
льодом. Висота снігової лінії' в горах зменшується від еква­
тора до полюсів, тому що в цьому ж напрямку знижується
температура повітря. Так, у горах поблизу екватора (напри­
клад, нагорі Кіліманджаро в Африці) сніговалінія проходить
на висоті 4500 м, у горах помірних широт (Альпах) — на
висоті 3000 м. У полярних широтах, де температура повітря
постійно низька, сніговалінія опускається до рівня моря.
Льодовиками на Землі вкрито 11 % суходолу. Льодовий
покрив відбиває сонячне проміння назад У космос. У таких
місцях немає грунту, відсутня рослинність, рідко оселяються
тварини і птахи. Розрізняютьльодовики гірські й покривні. Покривних
ОСОБЛИВОСТІ ГІРСЬКИХ ЛЬОДОВИКІВ. Гірські льо­
довики утворюються у високих горах у всіх широтах. Вони
різняться за формою і розмірами. Форма
льодовиків залежить від рельєфу гір: одні
шапками вкривають вершини, другі запо-
внюютьчашоподібні заглиблення на схилах,
треті простеляються на гірських долинах.
Н айбільш і гірські льодовики вкривають
вершини Гімалаїв, Тякь-Ш акю, Паміру.
Піддією своєї величезноїмасильодовики
здатні рухатися — текти. їх рух, на відміну
відтечи річки, помітити складно. Швидкість
дуже повільна — кілька метрів на добу. Гір­
ські льодовики спускаються вниз по долинах Мал. 244 Снігова ЛІНІЯ
 М ал . 2 4 5 . Г ір с ь к и й л ь о д о в и к і с х е м а й о г о руху

у випладі довгих язиків, що нагадують крижані річки. На їх

шляху можуть бути льодові притоки і льодо пади. Підчас руху
льодовик, як і річка, руйнує, переносить і відкладає гірські
породи. На земній поверхні він виорює глибокі борозни та
згладжує виступи. Коли льодовик повзе, в нього вмерзають
уламки порід (глина, пісок, валуни), і цей мегатранспорт
переміщує їх з гір удолини. Він рухається і забирає із собою
каміння, очищаючи поверхню. Нижче снігової лінії край
льодовика тане. Тала вода витікає з-під нього струмками, які
живлять річки. А принесе ні льодовиком р а м к и порід у цьо­
му місці нагромаджуються. їх називають мореною (мал. 245).
ПОКРИВНІ ЛЬОДОВИКИ. Покривні льодовики покри­
вають поверхню суходолу незалежно від його рельєфу. Вони
утворюються в полярних широтах, де снігова лінія проходить
дуже низько. Льодовики, ніби щити, покривають материкАн-

М ал 2 4 6 . П о к р и в н и й л ь о д о в и к А н таркти ди М ал. 2 4 7 . П о к р и в н и й л ь о д о в и к Ґ р е н л а н д ії'

204
таркгвду(мал. 246), острів Ґренландію (мал. 247),
острови Північного Льодовитого океану. Вони
Рекордно великі
мають форму куполів, товща яких подекуди пе­ ай сб ерги н ародж ую ться -ч»»п
ревищує 3 км. Л ід у такому льодовику наростає б іл я б е р е г і в А н т а р к т и д и . В о н и
у ценірі купола і повільно розтікається до країв. м о ж у т ь бути з а в д о в ж к и п о н а д
Країльодовика, спускаючись в океан, відламу­ 2 0 0 к м , з а в ш и р ш к и 8 0 км і з а в ­
т о в ш к и п о н а д 5 0 0 м.
ються великими шматками. Вонисповзаютьуводу
і перетворюються на плавучі крижані брили —
айсберги (мал. 248) .Температуральоду в них сягає -60°С . Тому
великі айсберги не тануть роками. Деякі з них мають величезні
розміри —десятки кілометрів завдовжки і завширшки. Більша Айсбергу п е р е к л а ­
частина айсберга —до 90 % — схована під водою і її не видно. д і з н ім е ц ь к о ї о з н а ­
Переміщуючись під впливом течій і вітрів, вони стають дуже ч а є льодяна гора.
небезпечними для судноплавства. Відомо чимало випадків,
коли через зіткнення зайсбергомто нули кораблі й гинули люди.
ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ ЛЬОДОВИКІВ. Льодовики можна по­
рівняти з гігантськими природними морозильниками, які
дуже вихолодкуютьповітря.З поверхнільодовика постійно
дмуть сильні вітри. Тому крижані щити у полярних районах
планети визначають погодуй клімат усієї Землі.
У льодовиках зосереджена третина всієї прісної води. У
кругообігу вода в гірських льодовиках затримується до 120
років, а в покривних — до 250 тис. років. Тому льодовики
містять величезнукількість (близько 80 %) «законсервованої»
найчистішої прісної води нашої планети. Доставляти її з по­
лярних широт могли б айсберги. Наприклад один айсберг
середніх розмірів містить стільки само прісної води, скільки
її за рік при носить невелика річка. Але поки що такі проекти
транспортування айсбергів до берегів країн, які госіро від­
чувають нестачу прісної води, — рідкість.

З аги б ел ь «Титаніка»
З а й с б е р г а м и п о в 'я з а н і к а т а ­
с т р о ф и с у д е н . Ч е р е з з іт к н е н н я
з а й с б е р г о м з а т о н у в у 1 9 1 2 р.
н а й б іл ь ш и й у світі п а с а ж и р с ь к и й
к о р а б е л ь к Т и т а н ік х . Й о г о в в а ж а л и
н е п о т о п л ю в а н и м , а л е він п іш о в н а
д н о з 1513 п асаж и рам и н а борту
п ід ч а с с в о г о п е р ш о г о р е й с у .
С учасні кораблі о б л а д н а н і с п е ­
ц іа л ь н и м и з а с о б а м и в и я в л е н н я
а й с б е р г ів , а л ітак и М іж н а р о д н о ї
с л у ж б и л ь о д о в о ї р о з в ід к и сп о в ір
щ а ю т ь к а п іта н ів п р о н е б е з п е к у
зу с т р іч і з к р и ж а н и м и
горам и . і
М ал . 2 4 8 . А й с б е р г

206
 БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА. У тих р а ­
йонах земної к р і , де постійно холодно
(температури нижчі від 0°), фунти й гір­
ські породи перебраю ть у промерзлому
стані. Вони ніби зцементовані замерзлою
в них водою і містять підземний лід. Уліт­
ку відтає тільки поверхневий шар. Це дає
м ож ливість рости на ньому рослинам,
зокрема й лісам. Проте шари, які лежать
нижче 4 м, не відтають ніколи. Товщ і
мерзлих порід можуть сягати віддекількох
метрів до 1500 м. М ерзлоту називаю ть
багаторічною, або навітьвічною, томущо
Мал. 249. Райони поширення мерзлий стан ф ун ту й порід зберігається
багаторічної мерзлоти сотні тисяч років.
8 Північній півкулі Багаторічна мерзлота охоплює близько
25 % площ і всього суходолу п ланети.
У Північній півкулі вона поширена у всій заполярній об­
ласті та районах на південь від полярного кола приблизно
до 50° пн. ш. (мал. 249). Багаторічна мерзлота ускладнює
зведення житлових будинків, промислових споруд, заліз­
ничних шляхів та ін.

<£Н ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >

п
Льодовик — це природне багаторічне скупчення льоду на земній поверхні в
результаті нагромадження та ущільнення снігу вище снігової лінії.
Снігова лінія — це межа, вище якої снігу накопичується більше, ніж устигає
розтанути протягом року.
Льодовики бувають гірські й покривні.
Багаторічна мерзлота — це верхній шар земної кори, що має мінусові темпе­
ратури ґрунтів і гірських порід і містить підземний лід

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ У
<3 ^ 1. Що таке льодовик? Як він утворюється?
2. У чому виявляються особливості утворення льодовиківу горах?
3 . Д е снігова лінія проходитим е в горах вище — на ЗО” пн. ш. чи на 50" пн. ш .?
4 . Д е поширені покривні льодовики?
5. Що називають айсбергами? Чим вони небезпечні?
6. З а якихумовутворюється багаторічна мерзлота?

7. Поміркуйте, чи можливе утворення льодовиків у Кримських горах Що іяк

Ф повинно змінитися для цього в природі?

206
§ 53. ПІДЗЕМНІ ВОДИ
Пригадайте, що відбувається з водою, яка потрапила на
суходіл у вигляді опадів.
Як відбувається кругообіг води в природі?

ЯКВОДАОПІШЯЄТЬСЯ ПІД ЗЕМЛЕЮ. Ве­

Через товщі гальки вода
личезна кількість водиє у нас під ногами — під за добу просочується на
землею. Її майже в 40 разів більше, ніж в усіх 100 м, через пісок—на 1 0 м, через
річках, озерах і болотахсвіту. Води, які містять­ глину —на 1 мм.
ся у верхній частині земної кори, називаються
підземними.
У надра вода надходить переважно з атмосферних опа­
дів. Дошові й талі води просочуються вглиб земної кори
(мал. 250). Там вони нагромаджуються в порах і тріщинах
порід. Гірські породи можуть пропускати або не пропускати
воду. Залежно від цього розрізняють водопроникні й водо­
непроникні (водотривкі) шари порід.
Водопроникні породи здатні пропускати воду, тому ідо в
них є пустоти — пори і тріщини. Чим крупніші частинки
породи, тим більші пори й проміжки між ними ітим легше
проходить вода. Добре пропускають воду пісок, гравій,
галька, вапняки з тріщинами. Водотривкі породи, майже не
пропускають воду. Такими є глина, пісковик, граніт, якщо в
них не має тріщин. Вода, що просочилася, на таких породах
затримується. Вона заповнює проміжки між частинками
водопроникної породи, яка залягає вище, нагромаджується
й утворює водоносний шар.
ҐРУНТОВІ ТА МІЖШІАСІОВІ ВОДИ. У земній корі шари
водопроникних і водотривких порід чергуються. Тому водо­
носні шари лежать на різній глибині. Залежно від глибини
їх залягання розрізняють грунтові та міжпластові води.

Галька

Розміри пор
у різних породах

207
РОЗДІЛ

Джерело

Мал. 251. Схема залягання Мал 252. Джерело —місце виходу

грунтових вод грунтових вод на поверхню

Ґрунтові води утворюють верхній водоносний шар, який

залягає на першому від поверхні водотривкому пласті. Ці
води не перекриті зверху водотривким шаром, тому попо­
внюються водою, яка просочується з усієї поверхні, розташо­
ваної над ними (мал. 251). Рівень фунтових вод змінюється
залежно від кількості води, що просочилася. Так, навесні,
після танення снігу, він підвищується, наприкінці посуш­
ливого літа—знижується. Зміна рівня фунтових вод помітна
в колодязях, з яких беруть питну воду.
Якщо водоносний шар розміщується під нахилом, то
ф унтові води в ньому повільно (наприклад, У пісках зі
Глибина криниці
сягає ґрунтових вод швидкістю 1 -2 м за добу) течуть у бік нахилу. У балках,
ярах і річкових долинах вони виходять на земну поверх­
ню й утворюють джерела (мал. 252). Своєрідними є гарячі
(термальні) джерела.
Міжлластові води заля гають у водоносному шарі, який ле-
Позначення житьміждвомаводотривкими пластами. Водаможепотрапити
джерела на плані в цей шартількитам, де над ним відсутній водотривкий пласт.
Томуміжпластові води поповнюються дуже повільно. Якщо
водотривкі пласти залягають чашоподібно, а водоносний шар
між ними повністю заповнений водою, то міжпластові води
подоле*'— 4 перебувають підтиском і називаються кяп^жкмкіаргезіанськи-
СлОаО----- V
ми).Якщодо них пробурити Свердлови ну,то вода під напором
Назва артезіан­
ські води походить підніметься і битиме фонтаном (мал. 253).
від назви провінції Водоносних шарів в одній місцевості може бути кілька.
Артуа у Франції, де Вони залягають на різній глибині залежно від кліматичних
в XII ст. їх уперше умов: у посушливих степах і пустелях — значно глибше, ніж
видобули. удостатньо вологому помірному кліматі.

208
 Обдасть Область
»«л ен к я ж тлаж я

РОБОТА П1ДЗЕМ НИХ ВОД Підземні води, які поверхневі,

здійснюють певнуроботу в то віці земної кори. Ви вже знаєте,
що, проникаючи в гірські породи, водаможе їх розмивати і
розчиняти. У легко розчинних породах, якими є солі, гіпси,
вапняки, виникають порожнини — печери. В Україні вони
поширені в Кримських горах, на Поділлі.
Підземні води забезпечують рослини вологою і розчи­ =Ш
неними в них поживними речовинами. Вони є важливим
джерелом живлення річок і озер. Ж »
ЯК МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ПІДЗЕМНІ ВОДИ. Для лю­
дини підземні води — це справжнє багатство. Вода, просо­
чуючись углиб, проходить крізь природні фільтри — шари Мінеральні води
гірських порід різної щільності — й у такий спосіб чудово
очищується. Підземна вода є найчистішою, найкращою
питною водою. В Україні пробурені тисячі свердповиндпя
забезпечення питною водою населення міст, зрошення полів
у районах, бідних на поверхневі води.
Підземні води, що містять підвищену кіль­
кість розчинених солей і газів, називають ла-
керсиьиилт. їх використовують злікувальною
метою. Біля джерел з мінеральною водою бу­
дують санаторії. ВУкраїнітакихджерел бага­
то. Біля них виникли курорти Мориіина, Трус-
каеця, Хмільника, Миргорода та інших міст.
Термшьніпгдземиі вода з температурою понад
+20 °С використовую ть для опалення
житлових будинків, теплиць, виробництва
електроенергії. Гарячі води широко вико­
ристовують в Ісландії, Росії, Японії та інших Мал. 234. Басейн
країнах. зтермальними водами (Ісландії

209
 РОЗДІЛ

«Блакитне вугілля» ЧИ ПОТРЕБУЮТЬ ОХОРОНИ ВОДИ НАДР.

Так образно називають термальні Запаси підземних вод, як і поверхневих, не без­
води. В Ісландії, де запаси гарячих межні. Нині на земній кулі пробурено численні
вод величезні, таким «вугіллям» свердловини, через які викачують підземні води.
повністю обігрівають столицю А поповнення їх, особливо міжпластових, від­
місто Рейк'явік,
бувається дуже повільно. Тому витрачати воду
потрібно ощадливо.
Я к і поверхневі, підземні води можуть за­
бруднюватися. Причиною цього можуть бути стоки під­
приємств, міст, що просочуються з поверхні. Підземні води
забруднюються і внаслідок внесення в грунт мінеральних
добрив. У міжпластові води може потрапляти нафта зі свер­
дловин під час її видобування. Щоб зберегти підземні води
чистими, потрібно очищувати стічні води і суворо стежити,
щоб забруднювальні речовини не потрапляли у землю.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
О - сїї
Підземні води — це води, які містяться у верхній частині земної кори: в порах,
тріщинах і порожнинах.
З а умовами залягання розрізняють Грунтові т а міжпластові підземні води.
Підземні води за температурою бувають термальними, за солоністю — міне­
ральними.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Ф , Чому одні гірські породи пропускають воду, а інші — ні?
Чим Грунтові води відрізняються від міжпластових?
Якщо на поверхні немає джерела, чи означає це, що в даній місцевості не­
має підземних вод?
Яку роботу в природі виконують підземні води?
Як люди використовують підземні води? Як підземні води застосовують у
вашій місцевості?

Як ви розумієте вислів: «Де пробереться, того й набереться»? Як люди

використовують таку здатність води?

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ

1. ВалеріЛеДю. Світ моря. — К.: Махаон, 2006.

2. Головня И.О. Море — мир загадок, чудес и трагедий: Популярная энцикло­
педия. — Донецк: МП «Отечество», 1996.
3. Короткий Р.М., Нейдінг М.М. Таємниці п’яти океанів. — К.: Веселка, 1983.
4. Муранов О.П. У світі водоспадів. — К.: Веселка, 1979.
5. РозаліндУейд. Лід. Енциклопедія для дітей. — К.: Махаон, 2011.
6. Сергеев Б.Ф. Жизнь океанских глубин. — М.: Молодая гвардия, 1990.

210
ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
для самоконтролю навчальних досягнень
1. Назвіть м о р е , яке є окраїнним.
А Чорне В Баренцове
Б Азовське Г С ередземне
2. Укажіть, у н асл ід ок чого виникають припливи і відпливи на З е м л і.
А дії сили тяжіння Землі В дії сили тяжіння Місяця і Сонця
Б дії хвиль Г господарської діяльності людини
3 . Яке п оходж ен н я м аю ть найбільш і з а п л ощ ею остр о в и з е м н о ї кулі?
А вулканічне В намивне
Б коралове Г материкове
4 . Укажіть, який чинник підвищ ує сол он іст ь океанічних в од .
А велика кількість опадів В танення криги
Б випаровування з поверхні Г великий річковий стік
5 . Назвіть течію , яка є х о л о д н о ю .
А Гольфстрім В Перуанська
Б Куросіо Г Північноатлантична
6. Укажіть, д о виникнення яких о б ’єктів і явищ НЕ причетний вітер.
А течії В дюни
Б хвилі Г припливи
7 . Яке п оходж ен н я м аю ть о зе р н і улоговини найглибш их о з е р світу?
А льодовикове В заплавне
Б вулканічне Г тектонічне
8 . Укажіть р ай он и з е м н о ї кулі, д е найбільш і і найпотуж ніш і покривні
льодови ки .
А Гімалаї В Ґренландія
Б Антарктида Г Карпати
9 . Установіть відповідність між водними о б ’єктами таїххарактеристикам и.
1 океан А замкнута водойма, вода прісна або солона
2 річка Б внутрішнє або окраїнне, вода солона, акули
3 канал В рукотворне русло, вода прісна, риба
4 озеро Г вода прісна, русло, притоки, гирло, риба
Д має протоки, вода солона, акули
1 0 . Назвіть п о сл ід о в н о м оря відповідн о д о їх розташ ування з півночі на
південь.
А Чорне
Б Червоне
В Балтійське
Г Баренцове
1 1 . Чому л ю ди д л я с в оїх п о т р еб бер ут ь в о д у з к ол одя зів , а н е з річок?
1 2 . Чому м інеральну в од у називаю ть «цілю щ ою»?
1 3 . Чим гірський л ьодови к н агадує річку?
1 4 . Як ви п оя сн и те твер дж ен н я: «Сонце двигун в од и в океані».
1 5 . Чи м ож на побачити сніг і л ід в Аф риці? Якщо ні, то ч ом у? Якщо так, то
д е і чом у?

211
 Р О З Д ІЛ

Т ем а 4
БІОСФ ЕРА ТА ГРУНТИ

ш
§ 54. БІОСФЕРА
П ригадайте з курсу п р и р одозн авства, які на Зем лі є основні
групи організмів.
Д о яких с е р е д о в и щ ж иття п р и ст о су в а л и ся о р ган ізм и на
нашій планеті?

Як виникло життя на З е м л і? СКЛАДОВІ БІО С Ф Е РИ . Н аш а планета існує в

Нині існує кілька теорій виникнен­
ня життя. Т е о р ія бож ест венна.
з н еж и вого ж иве с тв о р и в Бог:
«Вірою ми розуміємо, що віки сло­
вом Божим влаштовані». Т ео р ія
косм ічна: життя завжди існувало
в к о см о с і, п о д іб н о д о насінн я
рослин, і як тільки в якому-небудь
місці Всесвіту виникають сп р и ­
ятливі умови, це «насіння життя»
там проростає. Занести його на
Зем лю могли метеорити, і воно
поширилось, як епідемія. Є також
дум ка, щ о, м ож ли во, життя на
Землі — експерим ент іноплане­
тян. Т еорія е во лю ц ій н а : неживе
перетворилося на живе в резуль­
таті змін (еволюції). Нині н е м ає
теорії або гіпотези, яка давала
точну відпс
відповідь на
'Ч і^ ^ \^ з азапитання.
пита
Мал. 255. Складові біосфери
безмежному просторі Всесвіту, маю чи тонень­
ку повітряну обгортку, як а не дає випаруватися
воді й утримує кисень. Завдяки цьому Земля —
єдина з усіх відомих планет, де є середовищ е,
в яком у існує життя. Біосфера — ц е оболонка
Землі, щ о заселена організмами. Вона п ере­
творена ним и і перебуває під їхнім впливом.
Біосфера почала формуватися із зародж ен­
ням життя на Землі — близько 3,5 млрд років
тому. П ерш ими примітивними істотами були
бактерії. Вони виникли у мілководних водоймах
в умовах теплого і вологого клімату. Значно
пізніш е з ’явилися водорості — перш і рослини
на Землі. М инули мільйони років, відколи в
давніх морях зародилися перші тварини. Звідти
життя пош ирилося і на суходіл. Протягом гео­
логічної історії розвиток організмів відбувався
нерівномірно. Одні види збереглися майже без
змін від давніх геологічних епох до наш ого часу,
розвитокдругих привш до складних форм життя
аж до лю дини, а розвиток третіх закінчився ви­
миранням , як , наприклад, динозавріїз.
Н ині в біосфері налічують близько 3 млн
видів організмів. Вони дуже різноманітні. Ви
знаєте рослини: водорості, трави, кущі, дерева.
Вам відомі тварини: черви, молю ски, павуки,
комахи, риби, раки, ж аби, зм ії, птахи, звірі.
Крім них, існує багато видів бактерій, яких не
просто розгледіти навіть у мікроскоп. Окремо
розрізняю ть групу — гриби. Усі організм и, усі
ф орм и ж иття є складовим и біосфери.

212
ДЕ ПРОХОДЯТЬ МЕЖІ БІОСФЕРИ. Своє­
рідність біосфери полягає в тому, щ о вона
розмішується в інших оболонках: атмосфері,
літосфері, гідросфері. Верхня межа біосфери,
тобто там, де живуть організми, проходить в
атмосфері на висоті 20—25 км. Це висота озо­
нового шару, який захищає все живе від шкід­
ливої дії ультрафіолетового випромінювання.
Приземний повітряний простір — середовище
існування птахів, а до верхніх меж тропосфери
життя розсіяне у вигляді мікроорганізмів і пилку
рослин. У гідросфері істоти є в усій товщі води. І М ) Г • Літосфера
Нижня межа біосфери проходитьулітосфері на | | г / (земна кора]
глибині близько 5 км, де за високих температур До глибини 5 км
у земній корі і без кисню можуть існувати, знову
ж таки, тільки окремі мікроорганізми. В основ­ Мал. 256. Межі біосфери
ному поширення живих істот обмежується вглиб
лише кількома метрами.
Незважаючи на такі широкі межі біосфери,
переважна більшість організмів на Землі зосе­ Дивовижну здатність
виживати в різних умовах
реджена вмежах тонкого «прошарку» — всмузі мають мікроорганізми. Завдяки їм
найтіснішого контакту атмосфери, літосфери біосфера значно розширила свої
і гідросфери. Там на земній поверхні взаємо­ межі. Так, мікроби не гинуть за тем­
діють повітря, води і гірські породи. Цей про­ ператури значно нижчої відО°С і
шарок називають «плівкою життя». вищої за 100 °С, вони життєздатні
після висушування, живуть у кис­
ЯК ОРГАНІЗМИ ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ. Рос­ лоті, не бояться високої радіації.
лини, тварини, гриби і бактерії можуть існувати
тільки в нерозривному зв’язку між собою. Ідеїп ро розвиток б іосф ери
Рослини листками поглинають із повітря Значний внесок у наукове вчення
вуглекислий газ, а корінням вбирають воду з про біосферу зробив український
ґрунту. У процесі фотосинтезу з цих неорга­ учений зі світовим ім'ям Володи­
нічних речовин вони створюють органічні, мир Вернадський. Він збагатив
виділяючи кисень. Кисень необхідний усьому науку ідеями про подальш ий
розвиток біосфери, пов’язаний
живому, в тому числі й самим рослинам, для
з виникненням і діяльністю у ній
дихання. Тварини, вдихаючи кисень, видиха­ людства, яке дедалі більше
ють вуглекислий газ, а він потрібний рослинам впливає на всі оболонки
для фотосинтезу. Органічніречовини необхідні Чі / \ Землі.
для живлення рослин і тварин. Але тварини їх
створювати не здатні. Тому вони живляться
рослинами (травоїдні) або поїдають інших тварин (хижаки).
Рештки рослин і тварин давно вкрили б усю Землю шаром
у кілька десятків метрів, якби не бактерії і гриби. Вони роз­
кладають органічні рештки на неорганічні речовини, і ті
знову стають придатними для живлення рослин. У такому
біологічному кругообігу всі ланки: рослини, тварини, гриби і
бактерії — взаємопов’язані.
213
 ПОШИРЕННЯ РОСЛИННОСТІ І ТВАРИННОГО СВІТУ.
Сукупність усіх рослин на планеті або в певній місцевості
називаютьрослинністю (рослинним покривом). Різноманітні
рослинніугруповання (ліси, луки, степи та ін.) —поєднання
різних рослин на певнійділянці —пов’язані з усіма зовніш-
німиумовами існування. Колихарактеризуютьрослинність,
то кажуть — лісова, лучна, степова, водна, трав’яна — і
мають на увазі й різні види, й усю сукупність рослин з їх
взаємозв’язками.
ТЬаршашйсвіт—це різні угруповання тварин. У біосфері
тварини різноманітніші — їх 1,5 млн видів, натомість рос­
лин лише 0,5 млн. Це пояснюється тим, що на відмінну від
рослин, тварини можуть пересуватися. Це дає їм більше
можливостей для пристосування, тобто для виникнення
різних видів.
У природі кожна рослина ітварина присгосованідо певного
середовища. Наприклад, улісах тварини живуть серед густої
деревної рослинності, у них краще розвинутий слух, ніж зір,
тому що влісіменша видимість. У степах,депануєтрав’яна рос­
линність, на відкритих просторах у твариндобре розвинутий
зір, там переважаютьтраво'ідніта комахоїдні види. П оширення
організмів на Землі дуже нерівномірне. Воно залежить від
кліматичних умов, які змінюються від екватора до полюсів.
У цьому ж напрямку зменшується кількість видів рослин і
тварин (мал. 257).
Дуже різноманітними є рослинність і тваринний світ в
Орангутанг
екеаторіальикк широтах. Клімат там жаркий і вологий про­
Мал. 257. тягом року. Це сприяє буйномуросту рослин, які утворюють
Поширення розкішніліси. Дерев такбагато, що вони формують кілька
рослинності ярусів. Стовбури і гілки оповиті гнучкими ліанами та об­
і тваринного світу ліплені рослинами, які поглинають вологу прямо з повітря.
Екваторіальні широти Субекваторіальні Тропічні широти
широти

Газель
Гепард
Варан
Шимпанзе

Носоріг
Лінивець

Леопард Верблюд КобраІ

214
У кронах дерев знаходять прихисток багато видів тварин,
серед них численні мавпи і птахи. У лісі повно кажанів,
ящірок, змій. Тут велика кількість комах — яскравих мете­
ликів, жуків, мурах. У субекваторіальних широтах, де клімат
жаркий і перемінно вологий, серед трав’яної рослинності з
поодинокими деревами панують великі травоїдні тварини
(жирафи, зебри, антилопи, слони, носороги та ін.) іхижаки
(леви, гепарди, гієни).
На північ іпівдень від екватора, у тропічних широтах,]# клі­
мат жарки й і п осушл и ви й, тепл адостатньо, ал е бракує вол о ги. Ящірка
Тому рослини там ростутьде-не-де. Дота кихумов пристосува­
лися, наприклад, колючі чагарники з дрібнимлистям, щови-
паровуємало вологи. Нечисленні тваринитежпристосувалися
до посушливих умов. Верблюд може обходитися тривалий час
без води іхарчуватися колючками. Антилопи здатні в пошуках
води таїжідолати величезні відстані. Змії іящірки закопуються
від спеки у пісок.
У помірних широтах,,де зима хол одна, літо тепле, а опадів
достатньо, ростуть ліси — хвойні (сосна, ялина, модрина),
широколисті (дуб, бук, граб, липа), мішані. Там водиться
Лось
багато лісових звірів і птахів. Далі на південь, де опадів мен­
ше, панує сгеповатрав’яна рослинність. Серед тварин пере­
важають гризуни:тушканчик,ховрах, бабак. Багато птахів,
які гніздяться на землі, —дрохва, сіра куріпка, перепілка.
У полярних районах протягом року панують низькі темпе­
ратури повітря. Тому в тих краях поширені лишайники, а
рослинність дуже бідна: мохи та чагарнички (брусниця, чор­
ниця, морошка). Тварини так само нечисленні. Там водяться
білий ведмідь, північний олень, лемінг, песець. В Антарктиді
на узбережжі живуть пінгвіни. А в її центральних районах, на
грижаному покриві, взагалі немає ні рослин, ні тварин. Білий ведмідь

Арктичні і субарктичні
широти

ч
яь
Чайка

Північ­

Щ ний Морж
олень яі.

*і— . . . .і
Песець Білий ведмідь

215
 Богині Флора і Фауна ЯК ЛЮДИНА ВПЛИВАЄ НА РОСЛИННІСТЬ
Стародавні римляни називали І ТВАРИННИЙ СВІТ. Нині людина за впли­
Флорою богиню рослин і квітів, а вом на біосферу перевершила всі природні
Фауну вважали покровителькою стихії. Рослинний покрив постійно потерпає
тварин. Нині флорою біологи
від господарської діяльності людини. Степи
називають сукупність всіх видів
рослин, що населяють певну повсюдно розорані під сільськогосподарські
територію, а фауною — угіддя. Надмірне збільшення поголів’я худоби
відповідно сукупність призводить до знищення трав’яного покриву.
тварин. Для розширення ділянок під угіддя вирубу­
ють ліси. Крім того, дерева рубають заради
деревини, яку використовують у будівництві
й промисловості. Я к наслідок — виникають
1 га лісу за рік очищує пустельні райони. Винищуючи рослинність,
*іптт"’ 1 8 млн м3 повітря і забезпе­
чує киснем 7 людей. людина знищує середовище існування багатьох
видів тварин.
Щоб зберегти рослинність і тваринний світ у природному
стані, створюють природоохоронні території (заповідники,
заказники, національні парки).

С н ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
Біосфера — це оболонка ж иття, яка населена організмами.
Складниками біосфери є такі основні групи живої природи: рослини, тварини,
бактерії, гриби.
Рослинність — це сукупність усіх рослинних угруповань на певній ділянці
земної кулі (у певній місцевості чи регіоні або на планеті).
Тваринний світ — це сукупність різних угруповань тварин у певній місцевості.
Поширення рослин і тварин на суходолі залежить від клімату, тому кількість
їх видів закономірно зменшується від екватора до полюсів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Ф , Що таке біосф ера? Які групи організмів її утворюють?
1.
2. Де проходять межі біосфери?
3. Як організми взаємодіють між собою? Чому тварини не можуть існувати
без рослин?
4 . Чому рослини і тварини нерівномірно розміщуються на суходолі?

5. Які рослини ітварини поширені у вашій місцевості? Як вони пристосувалися

* до навколишнього середовищ а?

ПОПРАЦЮЙТЕ в гру п і

Поміркуйте, як пов'язані організми з оболонками Землі. Наведіть конкретні

приклади взаєм озв’язків між:
група 1 — організмами і атмосферою;
група 2 — організмами і гідросферою;
група 3 — організмами і літосферою.
 § 55. ҐРУНТИ
• Пригадайтез курсу природознавства, що таке грунт.
І / • Яка особливість відрізняє грунт від гірських порід?

УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГРУНТІВ. Землю називають

годувальницею. Такою пробить верхній родючий шар зем­
ної кори — ґрунт. Ґрунтознавці називають його особливим
природним утворенням, що містить тверді (мінеральні й
органічні), рідкі (вода) і газуваті (по вітря) речовини, а також
організми.
Ґрунт сформувався протягом тривалого часу внаслідок
взаємодії гірських порід, рельєфу, клімату, організмів. Земля-годувальниця
Породи визначають, із яких частинок (глини, піску та ін.)
формується фунт, і відповідно, які він матиме властивості.
Відрельєфу залежить розподіл тепла й атмосферних опадів. Ш Ц ОМ «»ЄЛО«>^_і /
ІСпімат забезпечуєнаявністьу фунті те пл а і вол о ги. Про ни к- Слово грунт у пе­
нення в нього води іп овіф я поліпшуютьчисленні тварини рекладі з німець­
(черв’яки, комахи), які живуть у ньому. А бактерії та фиби кої означає земля,
розкладають рештки рослин, утворюючи родючий шар — основа.
перегній (гумус) (мал. 258).
Він є основною ознакою фунту. Родючість — це здатність
забезпечувати рослини поживними речовинами. Родючість
визначають за кількістю в фунті перегною. Що більші гу­
мусовий шар і вміст гумусу, то родючіший фунт, то кращі
умови для росту рослин. Потужність гумусового шару ви­
мірюють зазвичай у сантимефах. Уміст гумусу позначають
у відсотках (%). -
Утворення ф ун ту — процес ф ивалий. У ложці грунту мікро­
Із часу появи на гірських породах мікро­ організмів більше, ніж
організмів і початку фунтоутворення до людей на Землі.

Мал. 258. Ґрунтовий профіль

 формування грунту минають столітга. Загустого рослинного
покриву і сприятливих кліматичних умов для виникнення
шару грунту завтовшки 1 -2 см потрібно близько 500 років.
Сукупність грунтів, що вкривають земну поверхню, фор­
мує її грунтовий покрив.
ОСОБЛИВОСТІ ПОШ И РЕННЯ ГРУНТІВ Ґрунти майже
повсюдно вкривають суходіл (за винятком льодовиків в Ан-
тарктидійокремихділяноквисоковгорах). Вонидуже різно­
манітні, тому що утворюються за різнихприроднихумов. У їх
поширенні існують закономірності: грунти змінюються від
Червоно-жовті екватора до полюсів, авторах — від підніжжя до вершини.
У приекваторіальних широтах у жаркому й вологому кліматі
поширені червоно-жовті грунти. Вони уторилися пін вологами
вічнозеленими листяними лісами. Яскравого червонуватого
або жовтуватого забарвлення їм надає великий вміст Феруму й
Алюмінію. В умовах вологого клімату рясні опади вимивають
поживні речовини, томутакіґруншмадародючідля сільськогос­
подарських культур. Нанихвирошують чай, цитрусовікультури.
У тропічних широтах в умовах жаркого і сухого клімату
під розрідженою пустельною рослинністю сформувалися
сіроземи. Вмістгумусу внихневеликий, тому вонималородючі.
Ороземи Часто сіроземи бувають засолені. Угіддя з таким грунтом
здебільшого використовують як пасовища.
Чорноземи — ґрунти помірних широт. Це найродючіші
грунти у світі. Воші утворилися в умовах слабо посушливого
клімату під багатою трав’яною рослинністю степів. Тому
гумусовий шар у них дуже потужний — понад 120 см. Уміст
гумусу великий. Чорнозем пухкий, тому добре вбирає воду.
Це створює сприятливі умови для живлення рослин, тому
чорноземи дуже родючі. Такі грунти поширені в Україні і є
її неоціненним багатством. На них вирощують пшеницю,
соняшник, цукрові буряки, овочі та інші культури.
Підзолисті грунти також поширені в помірних широтах,
Чорноземи аж сформувалися вони під хвойними і мішаними лісами з
моховим і трав’яним покривом в умовах помірного клімату.
Рясні опади, що випадають в цих місцях, вимітаю ть із по-
верхніпоживні речовини. Тому верхнійгоризонтцихґрунтів
освітлений і за кольором нагадує золу. Звідси й назва — під­
золисті. Гумусовий шар у них невеликий (до 25 см), і вміст
гумусу незначний. Землеробське освоєння підзолистих
ґрунтів стримує нестача в них поживних речовин.
Бурі лісові грунти утворилися під широколистими лісами з
багатим трав’яним покривом в умовах помірно теплого й
вологого клімату. Вмістгумусу великий. У цих ґрунтах д о ­
статньо теплайвологи, тому вони родючі. їх використовують
Підзолисті
під сади та виноградники, на них вирощують овочі.

218
 Тундрові глейові грунти переважають у субарктичних ш и­
ротах. Вони сформувалися в умовах холодного клімату і
постійного перезволожений. Перезволожений шар ґрунтів
називають глейовим. На певній глибині там з злягає багато­
річна мерзлота.
ЗНАЧЕННЯ ҐРУНТУ. Людиназпрад авніх часів використо­
вує грунтдля своїхпотреб —вирощування сільськогосподар­
ських культур та випасутварин. Проте важливо розуміти, що
грунт—це не тільки наше багатство. Він має велике значення
для планети загалом.
Ґрунт — їда умова існування і розвитку життя на Землі. Бурі лісові
Він є життєвим простором, притулком, опорою і джерелом
живлення організмів. Його можна назвати сховищем насіння
та енергії. Ґрунт регулює, біосферні процеси —дуже сухий або
дуже вологий, бідний напоживніречовини абородючий грунт
визначає чисельність і поширення різних видів організмів.
Тож грунт дорожчий за кам’яне вугілля, нафту і золото.
І якщо придивитися уважніш; до звичнішої чорної землі, яка
породжує всі барви світу, то стануть зрозумілими її велич і краса.
ЯК Д ІЯ Л ЬН ІС ТЬ ЛЮ ДИ Н И ВПЛИВАЄ НА ҐРУНТИ.
Господарська діяльність людини нерідко призводить до
збіднення і руйнування земель. Знищення трав’яної рос­
линності, вирубування лісів посилюють такі природні руй­ Тундрові
нівні процеси, як видування верхнього родючого шару та глейові
змивання його поверхневими водами. Велику загрозу для
ґрунтів становлять яри, які, наче «лишаї», роз’їдають землю.
Зруйновані ерозією чи неправильним господарюванням Мал. 259.
Чи це не диво:
ґрунти відновлюються надзвичайно повільно. чорна земля
Ґрунти не оголошені пам ’ятками природи, проте вони породжує всі
так само потребують дбайливого ставлення й охорони. барви світу?

219
 РОЗДІЛ

Охорона грунтів полягає у правильному веденні сільського

господарства. Щоб уберегти родючий шар від змивання, схи­
ли потрібно орати упоперек, щоб вода не стікала поздовжніми
борознами. Насадження на полях дерев смугами (лісозахисні
смуги) запобігає видуванню грунту вітром. Мінеральні до­
брива й отрутохімікати, які у завеликій кількості можуть
забруднювати грунт, необхідно використовувати в міру.
А головне, людей потрібно озброїти знаннями про Землю,
щоб не було споживацького ставлення до її багатств, у тому
числі й земельних.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
д н
Ґрунт — це верхній родючий шар земної кори, що сформувався внаслідок
взаємодії гірських порід, повітря, сонячного світла і тепла, води та організмів
протягом тривалого часу.
Ґрунтовий покрив — це сукупність ґрунтів, що вкривають поверхню певної
місцевості.
Ґрунти на земній кулі закономірно змінюються з широтою — від екватора до
полюсів, а в горах із висотою — від підніжжя до вершини.
Людина повинна берегти ґрунти від виснаження та забруднення.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Що таке ґрунт? Як він утворюється?
2. Чому на Землі утворюються різні типи ґрунтів? Яким закономірностям
підпорядковане їх поширення?
3. Розкажіть про значення ґрунту для людини і для планети загалом.
4. Як можна вберегти ґрунти від руйнування та виснаження?

5. Які ґрунти поширені у вашій місцевості? Чи родючі вони? Яка на них росте

* природна рослинність? Які рослини на ньому вирощують?

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Розкажіть про поширення, умови формування та властивості ґрунтів:
група 1 — червоно-жовтих;
група 2 — чорноземів;
група 3 — тундрових глейових.
Яка група розповідала про найродючіші, а яка про найменш родючі ґрунти?

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ
Про родючість цих ґрунтів колись казали: «Земля така добра, що посадиш
голоблю, то виросте тарантас». Скористайтеся словником, що є в Інтернеті,
і дізнайтеся, що таке голобля і тарантас. Поміркуйте, який смисл закладено
у вислові. Про які ґрунти у ньому йдеться? Чи поширені вони в Україні?

220
 Т ем а 5
ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ

§ 56. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ

Л • П р и г а д а й т е , я к о р г а н із м и в з а є м о д і ю т ь із н е ж и в о ю
^ природою .

Щ О ТАКЕ П Р И Р О Д Н И Й КО М П ЛЕКС. Вивчаючи геогра­ подорож у слово

фію , ви вже зрозуміли, щ о в природі все взаєм опов’язане. Слово к о м п ле к с пе­
Р о сл и н и н е можуть існувати без Грунту, води і повітря. рекладається з л а ­
Ґрунти утворюються в результаті взаємодії гірських порід, тинської як з в ’язок,
вологи, тепла й організмів. Я кщ о не буде рослин, зміниться поєднання і означає
газовий склад повітря. О рганізм и частково складаю ться з сукупність к о м п о ­
нентів — складників,
води й мінеральних речовин. Відмираючи, вони утворюють частин чогось (пред-
відклади порід на дні морів, океанів і на суходолі. П овітря й метів або явищ), що
вода, впливаю чи на породи, руйную ть їх. становлять одне
Усі ком поненти (складники) природи — гірські породи, ціле.
води, повітря, грунти, організм и — тісно п ов’язан і між со ­
бою і утворюють одне ціле природний комплекс (мал. 260).
П ри родні к ом п л ек си називаю ть також ландш аф там и.
С лово лан д ш аф т у перекладі з нім ецької має два значення:
1) краєвид, пейзаж ; 2) край, країна. Але в географ ії поняття

Мал. 260.
Компоненти
природного
комплексу

221 1
РОЗДІЛ

а — рельєф б —ландшафт
Мал. 261. Виглед місцевості

про ландшафт не зводиться до пейзажу, тобто кар­

тини природи, а використовується саме в другому
значенні—яккрай, країна, тобто якпевнаділянка
території. Розгляньте мал. 261. Н аодномуз них зо­
бражено рельєф — усі нерівності земної поверхні.
Ми бачимо гірськийрельєф, тобто відразу вказуємо
на основну характерну ознаку певної місцевості.
Але рельєф голий, безжиттєвий. Проте якщо на
ньому розмістити поля і ліси, річки й озера, вер­
Материки й океани шини гір укрити снігом, а схили рослинністю, то
рельєф оживе і стане вже ландшафтом. Компо­
нентами ландшафту є рельєф, маси повітря, води,
фунти, рослинність і тваринний світ.
Природні комплекси маютьрізнірозміри. Великі
природні комплекси — це окремі материки й океа­
ни, менші —гори і рівнини, ліси, степи, пустелі, ще
менші —галявини, яри, балки, озера, болота тощо.
Кожний із них має своєрідне по єднання природних
Гори і рівнини компонентів (мал. 262).
ЗМ ІНИ ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ. Унаслідок
господарськоїдіял ьності на Землі поширеними стали
природні комплекси, зміненілюдиною. Такими, на­
приклад, є поля на місці луків або осушенихболіт, сад
намісцілісу, водосховище наділянці річки, кар’єрабо
населений пункт на рівнині.
Змінюючи природні комплекси для своїх потреб,
люди повинні враховувати, що всі компоненти вних
тісно взаємопов’язані й урівноважені. Зміна одного
з них призводить до ланцюга природних змін. Так,
Мал. 262. Природні комплекси вирубування лісу стає причиною зниження рівня
різних розмірів фунтових вод. Унаслідок цього зникають джерела

222
 Мал. 263. Природний комплекс Мал. 264. Комплекс, змінений людиною

та струмки. Л ісові рослини і тварини втрачають середовище

свого існування. З часом відбувається зміна мікроклімату
місцевості. Не забаряться й негативні наслідки — поверхня,
не закріплена корінням дерев, руйнується, утворюються яри;
поверхневі води змивають фунти; міліють і замулюються річ­
ки; зникає вода в криницяхтощо.Тому втручання в природні
комплекси має бути науково обгрунтованим і виваженим.

Q1 •KПриродаий
З А П А М ’ЯТА Й ТЕ
комплекс (лаццшафт) — це поєднання взаємопов’язаних компо­
нентів природи (гірських порід, вод, повітря, ґрунтів, організмів) на певній
ділянці земної поверхні.
Розрізняють природні комплекси і комплекси, змінені людиною.

З А П И Т А Н Н Я І ЗА В Д А Н Н Я
1. Із яких компонентів формується природний комплекс?
2 . Наведіть приклади різнихзарозмірамиприроднихкомплексів.
3. Чи збереглися у вашій місцевості природні комплекси, що не зазнали змін
унаслідок діяльності людини?
4. Наведіть приклади комплексів своєїмісцевості, змінених людиною.
5. Яке значення для людей мають знання про природні комплекси?

П Р А КТ И Ч Н А Р О Б О Т А 8 ( е к с к у р с ія )
Тема: О з н а й о м л е н н я з о д н и м із п р и р о д н и х к о м п л е к с і в ( л а н д ш а ф т ів )
с в о є ї м і с ц е в о с т і , в и я в л е н н я в з а є м о з в ’я з к ів м іж й о г о к о м п о н е н т а м и .
1. Під час екскурсіїознайомтеся зяким-небудь природним комплексом своєї
місцевості: яром , берегом річки, лісом, парком або ін
2. Виявіть зв'язки між компонентами комплексу: кліматом і поверхневими
водами; рельєфом і поверхневими водами; кліматом і рослинністю; рос­
линністю і грунтами; рослинністю і тваринним світом.
 § 57. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА
Пригадайте, які оболонки-сфери утворилися на Землі.
Які наслідки обертання Землі навколо своєї осі й Сонця?

Щ О ТАКЕ ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА. Усі оболонки на­

шої планети — літосфера, гідросфера, атмосфера і біосфера
— проникають одна в одну і взаємодіють. Повітря атмосфери
проникає у води гідросфери і земну кору. Дрібні частинки
порід опиняються у воді. Водяна пара гідросфери, пилові
частинки літосфери містяться в нижній частині атмосфери.
Організми живуть на поверхні та в глибині земної кори, у
водах гідросфери й повітряному середовищі атмосфери.
Оболонка, в межах якої проникають одна в одну і взаємо­
діють верхні шари літосфери, нижні шари атмосфери, уся
гідросфера й біосфера, називається географічною (мал. 265).
Речовини в географічній оболонці перебувають одразу в усіх
відомих станах — твердому, рідкому і газуватому, живому і
неживому.
Географічна оболонка є найбільшим природним комплек­
сом, який охоплює всю Землю. Її компоненти визначають сво­
єрідні зовнішні риси нашої планети, її «географічний портрет».
ДЕ ПРОХОДЯТЬ МЕЖІ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ.
Межі географічної оболонки нагадують межі біосфери. Верхня
межа проходить в атмосфері на висоті 30-50 км від поверхні
Мал. 265. Землі, нижня —в літосфері на глибині 5 км. Отже, географічна
Складові оболонка завговш ки приблизно 55 км зовсім тонка порівняно з
географічної нашої планети. Проте вонає найскладніше влашто-
оболонки

224
ваною оболонкою на стику інш их оболонок-сфер Землі. Нині
найактивнішу роль у ній відіграє людина, для якої географічна
оболонка є середовищем існування.
ЗАКОНОМІРНОСТІ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ. Гео­
графічній оболонці властива низка закономірностей.
Цілісність—це єдність, неперервність географічної оболон­
ки, вона суцільна. Цшсність зумовлена тісним взаємозв’язком
і взаємовпливом її компонентів. Про таку закономірність ін­
шими словами можна сказати так: «Усе пов’язанез усім». Тому
зміна одного компонента неминуче викликає зміну інших і
всієї географічної оболонки загалом.
Цілісність забезпечують кругообіги речовин і "
енергії, що неперервно відбуваються в геоірафіч- ™ °™ ™ ^одолу і
ній оболонці. Ви вже знаєте про кругообіг води водойм поглинають і нагромаджу-
та про біологічний кругообіг, які тісно пов’язані ють стільки енергії Сонця, скільки
з кругообігом енергії. Жодне явищ е, жоден можуть дати 200 ТИС. потужних
процес на Землі не можуть обійтися без енергії. електростанцій.
Проростання паростка із зернини, рухи людини і тварин —
усе потребує енергії. Основним її джерелом на Землі є Сонце.
Безпосередню «живитися» сонячною енергією можуть тільки
зелені рослини. Вони, як ви знаєте, з неорганічних створюють
органічні речовини, які можна назвати «консервами сонячної
енергії». Органічні речовини, а також виділений рослинами
кисень споживають тварини. Натомість тварини дають рос­
линам вуглекислий газ. Після відмирання рештки рослин і
тварин розкладаються: бактерії перетворюють їх на неорганічні
речовини, з яких інші рослини будуть створювати органічні.
Коло життя і передавання енергії замикається (мал. 266).
Обмін речовинами та енергією відбувається не тільки Мал 266. Кругообіг
між рослинами і тваринами, а й між гірськими породами, речовин і енергії
водами, повітрям, грунтами. Завдяки
кругообігам відбувається взаємозв’язок
і взаємодія всіх компонентів географіч­
ної оболонки.
Ритмічність розвитку географічної обо­
лонки виявляється у повторюваності тих
чи інших природних явищ і процесів че­
рез певні проміжки часу. Це обумовлено
обертанням Землі навколо своєї осі й
Сонця та нерівномірним нагріванням
земної поверхні. Ритми бувають різної
тривалості: добові, сезонні та ін. Добовий
ритм — це зміна природних явищ і про­
цесів зі зміною дня і ночі. Наприклад, зі
зміною дня і ночі змінюються температу-

225
 ра повітря і атмосферний тиск, припливи і відпливи,
60 0 0
фотосинтез у рослин, активність тварин і людини.
Сезонний ритм виявляється у зміні явищ і процесів із
5000
порами року; зміна протягом року плюсових темпе­
ратур на мінусові, й навпаки, утворення снігового
40 0 0
покриву взимку і його танення навесні, поява листя
на деревах навесні і його опадання восени тощо.
30 0 0
Широтна зональність — це закономірна зміна при­
родних компонентів і природних комплексів у напрям -
2000
ку від екватора до полюсів. Вона зумовлена неоднако­
вою кількістю тепла, ж е надходить на різні широти у
зв’язку з кулястою формою Землі та рухом її навколо
Сонця. Зональність притаманна і Світовому океану:
від екватора до полюсів змінюються властивості по­
верхневих вод (температура, солоність, прозорість).
Мал. 267. Висотна У горах також відбувається зміна природних компонентів і
поясність
природних комплексів. Але не в горизонтальному напрямку,
ау вертикальному —від підніжжя до вершини. Ця закономір­
ність називається висотна поясність (мал. 267). Вона зумовлена
зниженням із висотою температури повітря і зміною кількості
опадів. Із висотою змінюються такі природні компоненти, як
грунти, рослинність, тваринний світ. Природні комплекси в
торах змінюються значно швидше, ніж на рівнинах.

ф-с ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >

Географічна оболонка — це цілісна оболонка Землі, яка охоплює частини
атмосфери і літосфери, всю гідросферу і біосферу.
Географічній оболонці властиві такі природні закономірності: цілісність, рит­
мічність, зональність, висотна поясність.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
<3 >\1. Що називають географічною оболонкою?
2. Де проходять межі географічної оболонки?
3 . Які кругообіги забезпечують цілісність географічної оболонки?

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
З ’ясуйте, у чому виявляються та чим обумовлені закономірності географічної
оболонки:
група 1 — цілісність; група 3 — зональність;
група 2 — ритмічність; група 4 — висотна поясність.
Висновки запишіть у зошиті у вигляді таблиці.

Закономірність У чому виявляється Чим обум овлена Приклади

22 6
 § 58. ПРИРОДНІ ЗОНИ
Пригадайте, які компоненти утворюють природний комплекс.
У чомувиявляєтьсязональність географічної оболонки?
9
Географічна оболонка цілісна, але неоднорідна. Вона
утворена різноманітними природними комплексами, мен­
шими за розмірами. Один ізїхрізноввдів — природна зона.
Основнимчинникомїі утворення є клімат (співвідношення
тепла і вологи). Від нього залежать формування ґрунтів,
рослинності, тваринного світу, природної зони.
П О Ш И РЕ Н Н Я П РИ РО Д Н И Х ЗО Н . П риродні зони
послідовно змінюються відекваторадо полюсів, тобто підпо­
рядковані широтній зональності. Розглянемо їх простягання
в Північній півкулі,
Зона арктичних пустель ОХО ПЛЮЄ навко -
лополюсний простір, острови йузбереж-
жя Північного Льодовитого океану. Там
довго триває полярна ніч. Температури
повітря і взимку, і влітку низькі, тому
постійно холодно. Сніговий покрив три­
мається 300 днів на рік. Опадів випадає
мало (мал. 268). Рослинність дуже бід­
на. Лише влітку невеликими ділянками
з’являю ться лиш айники та мохи, п о­
декуди полярний мак і куріпкова трава.
Чайки, полярні сови, білі ведмеді, тюлені, Узимку -ЗО . -4 0 °С
песці — основні тварини арктичних пус­ Улітку + 5 °С
Опади 200мм/рік ~
тель. Поступово далі на південь ця зона
переходить у зонутундри. Мал. 268. Арктична пустеля
Зона тундри широкою смугою тягнеться
узбережжям П івнічного Льодовитого
океану. Зима там теж сувора, але влітку
трохи тепліше. Кількість опадів збільшу­
ється (мал. 269). Ґрунти тундрові глейові.
Б а невеликій глибині залягає багаторічна
мерзлота. Вона охолоджує фунт, пере­
шкоджає просочуванню поверхневих вод
і сприяє поширенню боліт. Рослинність
багатша: поряд ізмохами ілишайниками
ростуть осока, карликова береза, полярна
верба. Вони низькорослі, стеляться по
землі, ХИЛЯТЬСЯ від СИЛЬНИХ В Іф ІВ . Улітку
багато ягід (брусниця, журавлина), а во­
сен и — фибів.Утундрімеш каютьпівніч- Мал. 269 . тундра

227
РОЗДІЛ

ний олень, песець, лемінг, біла куріпка,

У зи м к у - 2 4 . . . - З О °С
У літку + 1 0 ...+ 1 6 * 0
О п а д и 6 0 0 м м /р ік
Мал. 270. Тайга
Мал. 271. Мішані ліси
Мал. 272. Лісостеп
полярна сова. Улітку багато перелітних
водоплавних птахів: гусей, качок, гагар.
Д алі на південь тундра переходить
у лісотундру• Літо стає тривалішим і те­
плішим. З’являються дерева — береза,
ялина. Там живуть такі представники
лісу, як лось, бурий ведмідь, росомаха,
заєць-біляк, білка, птахи глухар і рябчик.
Узимкутуди кочують мешканцітундри —
північний олень і песець.
Л ісотундру змінюють хвойніта мішані
ліси. У зоні хвойних лісів (таті) тривала
холодна зима і помірно тепле літо. Те­
риторія заболочена. Ґрунти — підзолисті
і торф ’яно-болотні. Ростуть хвойні д е­
рева — ялина, модрина, є також листя­
ні — береза й осика (мал. 270). Багатий
тваринний світ. Там живуть зайці, білки,
лосі. З хижаків водяться бурий ведмідь,
рись, вовк, ли си ц я, соболь, куниця,
ласка. Сотні видів птахів, найбільші з
яких — глухарі та тетеруки.
Зона мішаних лісів розташ ована пів­
денніше від тайги. Ґрунти там дерново-
підзолисті. Ліси утворені хвойними (яли­
на, сосна) й листяними (береза, осика,
дуб, ясен) породами дерев. Там живуть
лось, бурий ведмідь, благородний олень,
косуля, кабан, борсук, куниця, вовк, л и ­
сиця, заєць-русак, білка. Багато птахів:
дятел .синиця, чиж, тетерук, рябчи к дро зд,
зяблик.
Лісостепова зона займає вузьку смугу і
поширена на південь від зони мішаних
лісів. Зимахолодна, літо тепле. Річна кіль­
кість опадів достатня. Тут є і лісова, істе-
пова рослинність (високі трави — ковила,
типчак, тонконіг, тимофіївка, жовтець)
(мал. 272). Ґрунти родючі — сірі лісові,
чорноземи. Тому ця зона сильно розора­
на. Поширені ілісові (лось, куниця, лісо­
вий кіт, білка), і степові (ховрах, великий
тушканчик) тварини.
Степова зона — це зона, в якій панує
трав’яна рослинність, тому що для росту

228
дерев не вистачає вологи. Зиматамдосить
холодна та тривала. Літо жарке і посуш­
ливе. Ґрунти — чорноземи і каштанові.
Серед рослин переважають полин, кови­
ла, типчак, житняк, тонконіг, астрагал,
шавлія (мал. 273). Незайманий людиною
степ зберігся лише у заповідниках. Осо­
бливо він привабливий навесні, коли
цвітуть іриси, тюльпани, маки .До середи­
ни літа рослинність висихає, стаєбурою.
Тварини — здебільшого гризуни:ховрах, Узимку -12*0
земляний заєць, тушканчик, хом’як. Є Улітку + 24 °С
Опади 300 мм/рік / .т тГі^
степовий тхір, борсук та лисиця. Багато
степових птахів: дрохва, сіра куріпка, Мал 273. Степ
жайворонок, степовий орел. Поширені
степова гадюка, полоз.
Зона напівпустель і пустель дуже посуш-
лива. З усіх природних зон там найспе-
котніший і найсухіший клімат. Вологи не
вистачає (мізерна кількість опадів), тому
суцільного рослинного покриву немає,
він розріджений. Подекуди ростуть по­
лин, верблюжа колючка, перекотиполе
(мал. 274). Рослини пристосувалися
до таких умов: одні мають довжелезне
коріння, щоб досягати підземних в о д
у інших — тонке, схоже на голки листя Узимку + 15°С
Улітку + 25...+30*С
(щоб менш е випаровувалося вологи). Опади ІОО мм/рік
Ґрунти — сіроземи. Величезні простори
вкриті сипучими пісками або щебенем. Мал. 274. Пустеля
Тварини пустель — газелі, антилопи,
шакал, смугаста гієна, лисиця фенек,
тушканчик. Багато змій (кобра, гадюка,
гюрза) і ящ ірок. Від пекучих сонячних
променів вони рятуються в глибоких
норах, на поверхню виходять уночі.
Птахів мало.
Що ближче до екватора, то більше
випадає опадів. Зона саван — це рівнини,
вкритітравами зокремими ірупамидерев
(мал. 275). Улітку там ідуть рясні дощі.
Тому трави (слонова, бородач) вироста­ Узимку + 25 °С
ють до 3 -5 м заввишки. Дерева (баобаб, Улітку + 25”С
зонтична акація) у зимовий бездощовий Опади 300 - ______
сезон скццаютьлистя, трави висихають. _______ 1 0 0 0 мм/рік
Ґрунти — червоні. Тваринний світрізно- Мал. 275. Савана

229
 РОЗДІЛ

манітний. Численні великі копитні твари­

ни: зебра, антилопа, буйвіл, жираф, слон,
бегемот, носоріг. Багато хижаків — лев,
гепард, гієна, пустельна рись, шакал. Є
мавпи. Водяться страуси, птах-секретар,
який поїдає змій. Із комах поширені тер­
міти і муха цеце.
Зона екваторіальних вологих лісів розта­
шована обабіч екватора. ІОііматпостійно
жаркий і вологий. Температура протягом
року висока і майже не змінюється. Там
увесь часліто. Опадів випадає дуже багато
Узимку + 25 ФС (мал. 276). Ґрунти -червоно-жовті. Еква­
Улітку + 25 °С торіальний ліс вражає багатством видів і
Опади 2 ооо мм/рік густотою рослинності. Самих лише дерев
Мал. 276. Екваторіальний вологий ліс налічується майже 3000 видів. Вонирос-
тутьучотири-п’ятьярусів, змагаючись за
світло. Тварини живуть переважно на деревах і по берегах
річок. Це мавпи, карликовий бегемот, окапі. Найбільшими
хижаками єлеопард, тигр, поширені олені, дикі свині. Серед
птахів — папуги, павичі, колібрі, тукани, дикі кури. Також
водяться змії, більшість з яких отруйні.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
О н
” . гПриродна зона — один із великих природних комплексів Землі, основним
чинником формування якої є клімат (співвідношення тепла і вологи).
Поширення природних зон підпорядковане широтній зональності: вони змі­
нюють одна одну від екватора до полюсів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ \---------------------------------------------------------------

Чому в зоні арктичних пустель бідні грунти, рослинність і тваринний світ?
Охарактеризуйте природну зону тайги.
Які природні особливості притаманні саванам?

Поясніть, чому в екваторіальних вологих лісах панують пишна рослинність

і багатий тваринний світ.

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ І з

1. Шченко С. І. Зелений світ: Наук.-пізнав. книжка. — К.: Веселка, 1986.

2. Фридлзнд В. М., БуяиовскийГ. А. Просто земля. — М.: Просвещение, 1977.
3 . БерніД. Велика ілюстрована енциклопедія ж ивоїприроди—К.: Махаон. 2011.
4. ЕйнарГ Світ лісу: Дитяча енциклопедія — К.: Махаон, 2006.
5. Бамбараденія Ч„ Вудрафф Д. та іи. Світ тварин: Ілюстрований атлас. —
К.: Махаон, 2012.

230
тем атичний к о н тро л ь

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
для самоконтролю навчальних досягнень

1. У с та н о в іть , щ о з п е р е л іч е н о г о НІ н а л е ж и т ь д о с к л а д о в и х б іо с ф е р и .
А гриби В повітря
Б рослини Г бактерії
2 . З ’я с у й т е , з а я к о ю о з н а к о ю ґр у н т в ід р із н я є т ь с я в ід гір ськ и х п о р ід .
А кольором В родючістю
Б твердістю Г пластичністю
3 . Н а зв іт ь н а й б іл ь ш ро д ю ч і ґр у н ти .
А тундрові глейові В сіроземи
Б чорноземи Г червоно-жовті
4 . У каж іть, як н а з и в а є т ь с я о б о л о н к а , у м е ж а х я к о ї в з а є м о д ію т ь п о в ітр я,
в о д а , гірські п о р о д и і м ін е р а л и , ґрун ти т а о р г а н із м и .
А атм осф ера В гідросфера
Б біосф ера Г географічна
5 . З ’я с у й т е , я к а п р и р о д н а з о н а м а є т а к і х а р а к т е р и с т и к и : п а н у в а н н я
х о л о д н о г о п о в ітр я , т р и в а л а п о л я р н а ніч, н и зьк і т е м п е р а т у р и п о в ітр я
п р о т я г о м рок у, м а л а к іл ь к іс ть о п а д ів (д о 2 0 0 м м ).
А тайга В степ
Б арктичні пустелі Г савана
6 . Н а зв іт ь за к о н о м ір н іс т ь г е о г р а ф іч н о ї о б о л о н к и , д л я я к о ї х а р а к т е р н а
з м ін а п р и р о д н и х к о м п о н е н т ів і п р и р о д н и х к о м п л е к с ів в ід е к в а т о р а д о
п о л ю с ів .
А широтна зональність. В цілісність
Б ритмічність Г висотна поясність
7 . У с та н о в іть в ід п о в ід н іс т ь м іж т в а р и н а м и т а п р и р о д н о ю зо н о ю , як а є
с е р е д о в и щ е м їх існ у в а н н я .
1 арктичні пустелі А шимпанзе
2 тайга Б бурий ведмідь
3 напівпустелі і пустелі В верблюд
4 екваторіальні вологі ліси Г пінгвін
Д песець
8 . У с т а н о в іт ь п о с л і д о в н іс т ь з м ін и Г р у н т ів у П ів н іч н ій п ів к у л і із п ів н о ч і н а
п ів д е н ь .
А чорноземи В тундрові глейові
Б підзолисті Г червоно-жовті
9 . Р о з т а ш у й т е п о с л ід о в н о з а р о з м ір а м и п р и р о д н і к о м п л е к с и , п о ч и н а ю ч и
з найм енш ого.
А материк Африка В африканська савана
Б географічна оболонка Г озер о Вікторія
1 0 . Ч о м у в і д б у в а є т ь с я з а к о н о м і р н е з м е н ш е н н я к іл ь к о с т і в и д і в р о с л и н і
т в а р и н в ід е к в а т о р а д о п о л ю с і в ?
1 1 . Ч и м з у м о в л е н і в е р х н я і н и ж н я м еж і б іо с ф е р и ?
1 2 . Ч о м у ґ р у н т в в а ж а ю т ь с п о л у ч н о ю л а н к о ю м іж ж и в о ю і н е ж и в о ю
природою ?

231
р о з д іл IV
ПЛАНЕТА
ЛЮДЕЙ

Тема 1. КІЛЬКІСТЬ І РОЗМІЩЕННЯ

НАСЕЛЕННЯ ЗЕМЛІ
Тема 2. ДЕРЖАВИ СВІТУ
ТемаЗ. ВПЛИВ ЛЮДИНИ НАПРИРОДУ

Вивчаючи розділ, ви:

• д ізн а є т е с я про кількість та розселення
людей на Зем лі, найчисленніші народи
світу, зм іни при родних ком плексів та
забруднення дов кілл я ;
• дістанете у я в л е н н я про людські раси та
дослідкенняМ Миклухо-Маклая,найбільші
держави світу та держави, що е сусідами
України;
• навчит еся визначати та аналізувати гус­
тоту насел ен н я, характеризувати види
господарської діяльності людини та їх на­
слідки , висловлювати судження про заходи
з усунення екологічних проблем;
• розвиватимете вм іння користуватися по-
літичноюкартою світу, працюватиз контур­
ною картою, добирати відповідні дж ерела
географічної інформації та оцінювати зн а­
чення географічній знань
Т ем а 1
КІЛЬКІСТЬ І РОЗМІЩ ЕННЯ
НАСЕЛЕННЯ ЗЕМЛІ

§ 59. КІЛЬКІСТЬ І РОЗМІЩЕННЯ

НАСЕЛЕННЯ
Чи з н а є т е ви, скільки лю дей ж ивуть в Україні?
П ри гадай те з уроків історії, д е н а З е м л і виникли стародавн і
цивілізації.

СКІЛЬКИ ЛЮ ДЕЙ Ж ИВУТЬ НА ЗЕМ ЛІ. Н ині на Землі про­ Кількість

живає більш як 7 млрд осіб. Таку величезну кількість людей на­ н а с е л е н н я (осіб):
віть складно уявити. Якби їх усіх вишикувати пліч-о-пліч, то ця світу — 7,2 млрд,
шеренга оперезала б Землю вздовж екватора більш як 100 разів! України — 44,3 млн,
Кількість населення на наш ій планеті неперервно збіль­ Києва — 2,7 млн.
шується. У далекому минулому, до наш ої ери і на початку на­
шої, вона зростала повільно. П ояснюється цетим , ш о людина
надто залежала від природних умов, їй важко було долати епі­
демії та голод. Ш видке зростання кількості населення триває
тільки останні 400 років, коли залежність лю дини від природи
стала менш ою . А з XX ст. кількість населення збільш ується
дуже стрімко: у 1975 р. — 4 млрд, у 1987 р. — 5 млрд, 1999 р. —
6 млрд, а в 2011 р. з ’явився 7-мільярдний житель (мал. 277).

*Ґ
м лрд осіб
7 -----------
Найбільш а в світі країна V.
з а кількістю н а с е л е н н я —
Китай (близько 1,3 м лрд осіб). За
--------------------------------- ним ідуть Індія (понад 1 ,2 м лрд
**** осіб), США (317 млн осіб).
----------------------------- * * * * * *
******
------------------------- * * * * * * * *
********
**********
-------------------- М айж е на 9 0 м лн осіб
щороку зростає н асел ен н я.'^! г
************
• **************
Щ осекунди на світ з'яв л яю ться
2 - З людини, щохвилини — 180, а за
********************
********************
д об у — 260 ти с., щ о п ри близн о
д о р ів н ю є кількості н а с е л е н н я
******************** Т ерн оп ол я. Щ отижня на Зем л і
д о д ає ть ся ніби новий Харків аб о
1900 1Й99 | Роки три таких м іс т а , як М иколаїв,
1987 2011 а щ о три р ок и — т а к а кр аїн а,
як США.
Мал. 277. Зростання кількості населення Землі
 Основною причиною стрімкого зростання кількості насе­
лення стало зниження смертності завдяки розвитку техніки
і медицини.
Учені прогнозують, що кількість населення і надалі зрос­
татиме. Тому людству важливо спрямовувати розвиток на те,
щоб задовольнити потреби людей у продовольстві, освіті та
охороні здоров’я, якості навколишнього середовища.
ЯК ЛЮ ДСТВО РО ЗМ ІЩ У Є Т ЬС Я НА ЗЕ М Л І. Разом
із зростанням кількості населення відбувалося швидке
розселення його на земній кулі. Проте розселялися люди
нерівномірно. Я к ви знаєте, перші осередки лю дської
цивілізації виникли в долинах річок або на рівнинах зі
сприятливим кліматом — у долинах Іцду, Тигру і Євфрату
{Шумер, Ассирія, Вавилон), Нілу ( Стародавній Єгипет), на
рівнинах Китаю.
Нині, як і багато століть тому, природні умови визна­
чають розміщення населення на Землі. Близько 70 % усіх
________ людей проживають на 7 % поверхні суходолу.
В Азіі в районах р о зв и н е- А 15 % суходолу з суворими природними умо­
ч щ /і* ' ного зе м л е р о б с т в а густота вами — це Антарктида, Ґренландія, острови
н а с е л е н н я п о д ек у д и с я г а є 2 0 0 0 Північного Льодовитого океану — і тепер за­
о с іб на 1 км2, а в Є вропі й Північній лишаються незаселеними. Малозаселеними
А мериці в р о зв и н ен и х п р о м и с л о ­
є вологі екваторіальні ліси, пустелі, тундра,
вих р а й о н а х — 1 5 0 0 о с іб на 1 км 2.
тайга, атакожгори. Найбільш густонаселени-

Мал. 278. Розміщення населення на Землі

 ми є рівнини помірного, субтропічного й субекваторіаль­ Формула
ного поясів, узбережжя морів і океанів. У Північній півкулі обчислення
живе значно більше людей, ніж у Південній. густоти населення
Щ О ТАКЕ ГУСТОТА НАСЕЛЕННЯ. Середню кількість
жителів на 1 км2 території відображає густота населення. Г = Н : П,
Щоб визначити її, потрібно кількість населення поділити
д е Г — густота
на площу території, на якій воно проживає. Отже, якщо
н асел ен н я ,
кількість населення Землі приблизно 7 млрд осіб, а площа Н — кількість
суходолу — 149 млн км2, то середня густота населення на н асел ен н я ,
нашій планеті становитиме майже 47 осіб на 1 км2. П — п лощ а
Густотанаселення неоднакова нарізнихматерикахіврізних території.
країнах. Це добре ілюструє карта (мал. 278). Так, у Європі й Азії
вонамайже вдвічі перевищує середню густоту населення світу,
а в Африці, Північній і Південній Америці, навпаки, — вдвічі
менша за світову. Найменша густота населення — в Австралії
(2 особи на 1 км2). В Україні вона становить 73 особи на 1 км2.

G H ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
L-
Кількість населення на Землі становить більш як 7 млрд осіб.
Густота населення — це показник кількості жителів на 1 км2 території.
Щ об обчислити густоту населення, потрібно кількість населення поділити на
площу території, на якій воно проживає.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Яка нині кількість населення Землі?
2. Які причини впливають на зміну кількості населення?
3. Чому населення на Землі розміщується нерівномірно?
4. Яквизначитигустотунаселення?Обчислітьгустотунаселеннясвоєїобласті.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Проаналізуйте карту густоти населення. З ’ясуйте:
група 1 — в яких районах земної кулі дуже велика густота населення;
група 2 — в яких районах земної кулі найнижча густота населення;
група 3 — зіставте середню густоту населення в Європі з густотою в Пів­
денно-Східній Азії і Африці.
Укажіть, які чинники впливають на таке розміщення населення.

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ З в і Н Н И Н Н Н Н Н
Знайдіть в Інтернеті лічильник населення світу в реальному часі (ключові сло­
ва: country meters, счетчик населення мира). Які показники зміни кількості
населення відображено на сайті? Скільки дітей народилося у світі сьогодні?
Оберіть у пропонованому списку країн Україну. Зіставте показники: скільки
осіб народилося протягом цього року і скільки померло.

235
 § 60. РАСИ І НАРОДИ СВІТУ
• Які народи, що населяють нашу планету, вам відомі?

ЛЮДСЬКІ РАСИ. Землю населяють люди, різні за зовніш­

ністю — кольором шкіри, волосся, очей, формою обличчя.
Ці відмінності з’явилися дуже давно, коли окремі групи
людей жили далеко одна від одної. У результаті багатові­
кового пристосування до певного природного середовища
сформувалися різні зовнішні ознаки. Відтоді вони переда­
ються спадково від батьків дітям, з покоління в покоління,
незалежно від місця проживання. Групи людей зі схожими
зовнішніми ознаками називають расами. Вчені-етнографи
розрізняють чотири основні лю дські раси:
європео'ідну, монголоїдну, негроїдну (еквато­
ріальну) й австралоїдну.
ЄвролеоОиараеа— найчисленніша.До неї на­
лежать близько 45 % населення Землі. Зовніш­
ність представників цієї раси різна. У людей,
що живуть у північних районах, світла шкіра
і світле волосся. У жителів південних районів,
шкіра смаглява, а волосся темне. Представники
європео'ідної раси населяють головним чином
Європу (наприклад, слов’яни, у тому числі й
мал. 279. Європеоїдна раса українці), частину Лей (індійці, араби, вірмени,
□□□□І

Мал 280 Раси

236
таджики). Чимало їх за останні століття пере­
селилися на інші материки.
У людей монголоВноіраси жовтуватий колір
шкіри, чорне пряме волосся, вузький розріз
очей, обличчя вилицювате. Такі ознаки виник­
ли внаслідок пристосування до сильних вітрів
і пилових бур. Зокрема, вузький розріз очей
захищав від пилу і піску. До цієї раси належать
народи ЛзгДкитайці, японці, корейці, монголи),
а також індіанці — корінне населе ння Америки.
Представники негройкої (асе вторіальної)раси
Монголоїдна
мають темно-коричневий або чорний колір
шкіри, карі очі, чорне кучеряве волосся, великі
губи і широкий ніс. Проживання в екваторі­
альному і тропічном у поясах пристосувало
їхній організм до сильного опромінення сон­
цем. Через це в шкірі виробився спеціальний
пігмент (барвник). Завдяки йому шкіра посту­
пово набула темного кольору. Жорстке і куче­
ряве волосся утворює на голові ніби повітряну
подушку — надійний захист від перегрівання.
А потовщені губи і широкі ніздрі полегшують
випаровування води через слизову оболонку.
Основна область розселення народів еквато­
ріальної раси — Африка. Багато їх проживає в Негроїдна
Америці, але там вони — не корінні мешканці,
а нащадки негрів-рабів, вивезених з Африки ще
в XVI - X I X сг.
Представники аестрало'Виоіраси зосереджені
здебільшого в Австралії та на островах Тихого
океану. Вони мають темний колір шкіри, волосся
і очей, широкий ідещо пласкуватий ніс.
Не всілюди належать тільки до цихрас. Із зрос­
танням кількості населення Землі представники
різних рас постійно змішувалися. Тому расові
відмінності поступово стираються. Прикладом
змішаних груп є метиси (нащадки індіанців і євро­
пейців) і м р ати (нащадки негрів і європейців). Австралоїдна
РІВНІСТЬ РАС. Ученідовели, що здатністьлю- мал. 2 &1. різні раси
дини до розумової і фізичної праці не залежить
в ід то то, до якоїраси вона належить. Б р ь-які народиможуть
успішно розвивати свою крьтуру, науку, господарство.
Великий внесок в обгрунтування рівності рас і народів
зробив наш земляк МиколаМиклухо-Маулай. Він присвятив
своєжиття вивченню народів, які населяють тропічні остро-

237
 ви Тихого океану. У 1871 р. М. Миклухо-Маклай оселився
на острові Нова Гвінея, де живуть папуаси, які належать до
австралоїдної раси. Тоді мало що знали про аборигенів, які
не мали зв’язку із зовнішнім світом і стояли на низькому
щаблі розвитку. Вчений прожив серед них тривалий час. Ви­
вчивши життя папуасів, він дійшов висновку, що так звані
первісні народи так само здатні до розумового розвитку, як
і будь-який інший народ на Землі.
РІЗНОМАНГГНЇСТЬ НАРОДІ В СВІТУ. У расах розрізняють
Микола групи людей, які називають народами. Кожний народ має
Миклухо-Маклай свою мову і культуру — звичаї, релігію, пісні, національний
( 1 8 4 6 -1 8 8 8 ) одяг, страви та інше, які беруть початок ще з давнини. Куль­
тура народів самобутня, тобто неповторна. Навіть житло у
ПОДОРОЖуслово. . кожного народу своєрідне, що пов’язано з природними осо­
Релігія переклада­ бливостями території його проживання. Звісно, в наш час
ється з латинської життя і побут людей невпізнанно змінилися. Проте кожний
як побож ніст ь і народ, великий чи маленький, так чи інакше зберігає свої
озн ач ає віру в іс­ традиції — те, що відрізняє його від інших.
нування вищих сил, На земній кулі понад 3000 народів. Серед них є численні й
Єдиного Бога або
багатьох богів. такі, що налічують лише кілька десятків осіб. Найчисленні-
шими народами світу є китайці (більш як 1 млрд), хіндустанці
(240 млн), американці Сполучеі іих Штатів Америки (205 млн),
росіяни ( 150 млн), бразильці ( 137 млн), японці ( 126 млн). Укра­
їнців налічують майже 38 млн (в Україні ) і 15 млн (поза межами
України в інших державах світу). Ці найбільш численні народи
та багато інших становлять населення Землі.

Мал. 282. Кожний народ має самобутню культуру

238
 Л Іс -
Ранок —

Відкрити —
В'язень —
Слухати —

Мал. 283 Китайці їдять за Мал. 284. Китайське письмо Китайська

допомогою паличок ієрогліфами порцелянова ваза

Найчисленніший народ світу — китайці. Вони населя­

ють Китай — одну з найбільших за площею країн світу.
Китайці належать до монголоїдної раси. Китайська мова є
найпоширенішою в світі. Китайське письмо здійснюється
особливими знаками — ієрогліфами, які передають ціле
слово або його частину. Цей народ має тисячолітню історію
і культуру. Китайці винайшли папір, шовк, порцеляну, по­
рох. Традиційними стравами єристалокш ина, їдять китайці
дерев’яними паличками (мал. 283). Одними із символів
китайської культури єліхгаріта повітряні змії.
Хіхдустанці(імдігсці) — народ, який населяє Індію. Вони
належатьдо європеоїдної раси. Культура індійців, так само
я к і китайців, — одна з найдавніших. Індійці — вправ­
ні майстри з різьбярства по слоновій кістці, плетіння з
пальмового листя, виготовлення килимів, ювелірних при­
крас, статуеток. В Індії збереглися численні архітектурні
пам’ятки — стародавні храми, монастирі, палаци і мавзолеї
(мал. 285). Традиційне вбрання ж інок — барвисті сарі. Індійська статуетка

Мал 285. Мавзолей Тадж-Махал мал. 286. Індійки 8 національному вбранні

239
 Мал. 287. США — батьківщина Мал. 288. Індіанці прикрашали
різнихнародів головні убори пір'ям
Американці США — це народ, який сформувався із трьох
рас і трьох культур: європейської, індіанської та африкан­
ської. Доколумбову Америку населяли індіанці, які нале­
жать до монгол о'ідної раси. Індіанські племена розмовляли
різними мовами. Вони були мисливцями і рибалками і вели
напівкочовий спосіб життя. У XVI сг. до Америки ринув
потік європейців, а згодом до США почали завозити рабів
з Африки для роботи на плантаціях. Водночас відбувалося
взаємне проникнення різних культур.
Японціживуть на островах, що лежать поблизуузбережжя
Східної Азії. Вони належать до монголоїдної раси. Попри
те, що Я понія — одна з найрозвинутіших країн світу і має
величезні міста з хмарочосами і багатоярусними мостами,
досконалутехніку, там ретельно зберігають своїтрадиції та
культуру. Чоловіки і жінки вдома носять кімоно. У жінок
воно підперезане широким поясом, що зав’язується вели­
ким бантом на спині. Національними стравами є суші, які
Суші — японська 'їдять та к само .якікитайці.пал ич кам и.Японціспожи вають
національна страва
багато різних овочів, риби і морепродуктів. Широко відомі
японські чайні церемонії, ікебана, мистецтво декоративних
садів (мал. 289).

Мал. 289. Декоративні сади Японії Мал. 290. Японки у традиційному вбранні
 Росіяни населяють Росію. Вони живуть і
в інших країнах, зокрема в Україні. Росіяни
належать до європеоїдної раси. В основі ро­
сійської писемності лежить слов’янська азбука
— кирилиця, названа за ім’ям творця першої
азбуки в IX сг. Кирила. Національний одяг
у ж інок — сарафани. Російська кухня відо­
м а своїми млинцями (російською — блиш ).
Колись традиційними були хороводний спів
з протяжними мелодіями та задерикуваті час­
тівки, які співають і нині.
Уи^аінці— корінний народ України. Водно­ Мал. 291. Дівчатае національному
вбранні, на столі —традиційний
час вони живуть і в інших країнах світу — Росії, російський самовар
Білорусі, Польщі, Канаді, США, Бразилії і на­
віть удалекій Австралії. Українці належатьдо європеоїдної
раси. Український народ і його крьтурамаю тьдавнє корін­
ня, яке сягає вглиб віків. Традиційно одягі рушники українці
оздоблювали вишивкою. Серед промислів оригінальним є
писанкарство.Українська пісня вирізняється мелодійністю
і задушевністю.

ф-С
V . п
ЗАП АМ ’ЯТАЙТЕ >
Людські раси — групи людей зі схожими зовнішніми ознаками.
Розрізняють чотири основні людські раси: європеоїдну, монголоїдну, негроїдну
та австралоїдну. Здібності людей різних рас рівні.
Най численнішими народами світу є китайці, хіидустанці, американці СШ А,
росіяни, японці.
Українці мають давню і самобутню культуру.

7 ) ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. На які раси поділяється населення Землі? Назвіть ознаки кожної раси.

2 . Під впливом яких чинників з'явилися відмінності в зовнішності представ­
ників різних рас?
3 . Які народи світу є найчисленнішим и?
4 . Що вам відомо про особливості культури китайців?
6 . Розкажіть, як сформувався американський народ.
6 . Культурні традиції яких народів світу вам особливо подобаються?
7 . Чим українці вирізняються з-поміж інших народів світу?

( ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ )
Ікебана — традиційне японське мистецтво. Дізнайтеся, що потрібно для того,
щобстворити японський шедевр.

241
Р О ЗД ІЛ IV
Т ем а 2
ДЕРЖАВИ
СВІТУ

§ 61. КРАЇНИ СВІТУ

• Пригадайте з історії, які розвинені держави існували вдавнину.
• Що відображає політична карта світу?

ДЕРЖ АВИ НА П О Л ІТ И Ч Н ІЙ К А РП СВІТУ.

Росія Кожна людина, хоч биде вона жила і до якого
народу належала, є громадянином певноїдер-
жави (країни). На Землі налічується понад 200
країн. Кожна з них живе за своїми законами,
має свої державні символи — прапор, герб,
гімн. Кожна держава має свою столицю.
Карта, на якій різним и кольорами позна­
чені к раїни світу, називається політичною
(див. ф о р зац ). К ол ьо р и на ній обираю ть
довільно, і вони можуть бути неоднаковим и
на різних картах. К ордони між державами
показую ть червоною пунктирною або н е­
перервною лінією , столиці — кружечками.
К раїни різняться площ ею , кількістю н а­
селення, особливостями географічного п о ­
лож ення та ін. За площ ею є країни-гіганти.
їх територія становить кілька мільйонів ква­
дратних кілометрів. Д о таких належать Росія,
Китай, США, Канада, Бразилія, Австралія
(мал. 292). Водночас є й маленькі країни, що
радш е нагадують міста. їх і називаю ть відпо­
Бразилія
8,5 відно — держ ави-карлики. Н айм енш а серед
н и х — Ватикан. Його площа менш як 0,5 км2.
иліа^,
Б разиліа К о ж н а к р а їн а н е п о в т о р н а за с в о їм
розташ уванням у просторі — географічним
положенням. Австралія, наприклад, займає
Австралія цілий материк, Японія розташована тільки на
7,8 островах. Одні країни розташовані біля моря,
К анберра інш і — в глибині материків і виходу до морів
не мають. Більш ість країн світу рівнинні,
проте є й високогірні. Наприклад, населення
Мал. 292. Найбільші держ ави світу М ексики й Афганістану живе переважно на
{цифрами зазначено площу в млн км2) висоті понад 1000 м над рівнем моря.

242
 Мал 293. Москва — столиця Росії

НАЙБІЛЬШ І ДЕРЖАВИ СВІТУ. Найбільшою

за площею державою світу е Росія (Російська
Федерація). Її територія розміщується удвох
частинах світу — Європі та Азїі. Країну омива­
ють моря трьох океанів — Атлантичного, Пів­
нічного Льодовитого та Тихого. Росія межує
з 14 країнами, серед яких і Україна. Природа
країни, яка простягнулася на тисячі кіломе­
трів як з півночі на південь, так і з заходу на
схід, надзвичайно різноманітна. Це країна ве­ Мал. 294. Санкт-Петербург —
личезних рівнин і високих гір. У ній панують однез найбільших міст Росії
різноманітні клімати: від суворого арктичного
на крайній півночі до помірного спекотного і
сухого на півдніта вологого на сході. У багатьох
районахпоширенабагаторічнамерзлота. Вели-
кі площі вкритілісами. За кількістю населення
Росія посідає шосте м ісцеусвіті( 143млносіб).
Цебагатонаціональнадержава, проте більшість
населення становлять росіяни. Проживає там
багато й українців. У Росії зосереджені вели­
чезні запаси корисних копалин. Це держава з Мал. 295. Суздаль —
розвинутим господарством. Столиця Росії — стародавнє місто Росії
місто Москва.
Канада — друга за площею країна світу,
територія якої охоплює більшу частину Пів­
нічної Америки. Її єдиним сусідом є США.
Природа країни таксамо, як і інших великих за
площеюдержав, різноманітна: великірівнини
та високі гори, хвойні і мішані ліси та неозорі
степи. Суворий клімат арктичних пустель і
тундри та багаторічна мерзлота у північних
районах перешкоджають господарській діяль­
ності. За кількістю річок і озер Канада тримає Мал. 296. Північні райони Канади
 Мал. 297. Оттава — столиця Канади Мал. 298. Торонто — найбільше місто Канади

першість у світі. Канада — одна з найменш населених

країн світу: середня густота населення там становить
лише 3 особи/км2. Це пояснюється суворими природними
умовами на значній частині території. Населення країни
сформувалося за рахунок переселенців з інших матери­
ків, тому за національним складом воно дуже строкате.
У країні дві державні мови — англійська і французька.
Столиця — місто Оттава.
мал 299 Вашингтон — Сполучені Штати, Америки (С ША.) займають центральне
столицясша положення на материку Північна Америка. Це найбільш
розвинена держава світу. Великі рівнини там
сприятливі для життя і господарської діяльності
людей. Назаході і сході країни здіймаються гори.
За кількістю населення США посідають третє
місце у світі (317 млн осіб). Більша його части­
на — це нащадки переселенців з Європи. У С ША.
проживають й багато американців українського
походження (близько 1 млн осіб). Державною
мовою є англійська. Великіміста виникли вздовж
узбереж океанів і на берегах Великих озер. Зли­
ваючись між собою, вони утворюють суцільну
міську смугу. Столиця держави — Вашингток.

Мал. 300. Статуя Свободи та хмарочоси Нью-Йорка —символи США

244
 Мал. 301. Пекін —столиця Китаю
Китай — найбільша за кількістю населення і одна з най­
більших за площею країна світу. У країніпорядзвеличезними
рівнинами здіймаються гігантські гірські споруди — найвищі
гори світу. Спекотні безводні пустелі на півночі і в центрі змі­
нюються вологими лісами на сході, де береги омивають води
Тихого океану. Це одна з найдавніших держав нашої планети.
Китайська цивілізація налічує понад 7 тис. років. Країна має
тисячолітній досвіду виготовленні тканин, зокрема натураль­
них шовкових, і порцеляни, вирощуванні рису, бавовнику й
Мал. 302. Бразиліа —
чайних кущів. Нині цядержавадуже успішно розвиває сучасні столиця Бразилії
галузі господарства. Столиця Китаю —місто Пекін.
Бразилія. — найбільша за площею і кількістю на­
селення держава Південної Америки. Вона межує
майже з усіма країнами материка. Це найбільш
розвинена і найбагатша країна континету. Вона
охоплює Амазонію, вологі екваторіальні ліси та са­
вани Бразильського плоскогір’я .У Бразилії знайшли
відображення традиції і звичаї переселенців з інших
материків — португальців, індіанців і африканців.
Португальці принесли на нову батьківщину свою
мову й архітектуру, африканці — свята-карнавали.
Щорічно тисячі туристів приїздять в місто Ріо-де-
Жанейро подивитися намасові гуляння з яскравими

Мал. 303. Ріо-де-Жанейро— місто бразильських карнавалів

245
 Мал. 304. Сідней — найбільше місто Австралії
костюмами, масками, танцями і вуличною ходою. Ця країна є
світовимлідеромзвиробництва кави і какао. Більшістьнаселен-
нярозмовляє портутальськоюмовою. Столиця Бразилії'—місто
Бразиліа, збудоване у географічному центрідержави.
Австралія (Австрал ій ськи й Союз) —держава, що розташо­
вана на всій території материка та островах неподалік нього.
Маючи величезну площу, це малонаселена країна (19,6 млн
осіб). Розміщене населення територією нерівномірно. Біль­
шість австралійців живуть у прибережних районах на сході
і південному заході країни. Пустельні центральні та західні
райони малонаселені або зовсім безлюдні. Це пов’язано з при­
родними умовами та історією заселення материка європей­
Канберра — цями. Австралійський Союз належитьдо високорозвинених
столиця Австралії
країн світу. Значна віддаленість країни від інших материків
сприял а розв итку авіаційногоі морсько го трансп орту. Столи -
цю — місто Канберра — спеціально будували для виконання
столичної ролі. Державною мовою є англійська.

Монумент
Незалежності в Києві Мал 305. Держави-сусіди України
 ДЕРЖАВИ-СУСІДИ УКРАЇНИ. Україна розташ ована в
Європі, в ії південно-східній частині. З півдня наша країна
омивається Чорним і Азовським морями. На заході вона
межує з Румунією, Молдовою, Угорщиною, Словаччиною, Поль­
щею. На півночі проходить кордон із Білоруссю, а на півночі
і сході — з Росією. Ці країни є нашими сусідами (мал. 305).
Україна займає площу 603,7 тис. км*12 і за розмірами території
є найбільшою європейською державою.

СК ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
л ерж ави світу різняться площ ею , кількістю населення, географічним
• Д
положенням.
• Найбільшими за площею країнами світу є Росія, Канада, Китай, СШ А,
Бразилія, Австралія.
• Сусідами України є Румунія, М олдова, Угорщина, Словаччина, П ольщ а,
Білорусь, Росія.

ф -с1.ЗАПИТАННЯ І З АВДАННЯ~~)—
Як зображують держави на політичній карті світу?
2. Користуючись політичною картою світу, з ’ясуйте, якій державі належить
найбільший острів світу — Ґренландія.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
шіть за планом географічне положення країни:
група 1 — Росії; група 2 — Китаю; група 3 — США.
План характеристики географічного положення країни:
1. На якому материку розташована і в якій його частині.
2. Чи має вихід до моря.
3. З якими країнами межує.
4. Як називається столиця.

© с ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ %
▼ яЗнайдіть інформацію про особливості природи, населення, господарства і
культури країни світу, яка вас зацікавила.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 9 )
Тема: П означення на контурній карті кордонів найбільш их д е р ж а в
та їх столи ць.
1. Позначте на контурній карті кордони та столиці найбільших держав і країн-
сусідівУкраїни — Канади, Китаю, США, Роси, Білорусі, Польщі, Словаччини,
Угорщини, Румунії, Молдови.
2. Підпишіть назви цих держав та їх столиць.
 Т ем а З
ВПЛИВ ЛЮ ДИНИ
НА ПРИРОДУ
§ 62. ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ТА ЙОГО ОХОРОНА
Сільськогосподарські угіддя
Суцільна міська забудова
Транспортні магістралі
Мал. 306. Природні комплекси,
докорінно змінені людиною
248
м ? ) • Пригадайте, якдіяльність людей впливає на
V / водойми, повітря, ґрунти, рослинність.
Я К Л Ю Д И Н А ЗМ ІН Ю Є ПРИРОДУ. Н а природу
Землі відчутно впливає господарська діяльність
людини: промисловість, сільське господарство,
будівництво, транспорт та інші галузі. Народжена
природою і наділена розумом лю дина н е тільки
пристосувалася до навколиш нього середовищ а,
а й активно зміню є його. Вже в давнину жителі
великих держав докорінно зм інили долини річок
Нілу, Тигру. Євфрату, Інду.
На думку вченого-природознавця Володимира
Вернадського, в останні століття лю дину можна
порівняти з найбільш ою геологічною силою , а
її господарську діяльність — з п роц есам и , п о ­
туж ніш им и за природні. В плив господарської
діяльності часто негативний і позначається на всіх
оболонках Землі: літосф ері, гідросфері, атм о с­
фері, біосфері. Забруднюються всі ком поненти
природи (повітря, вода, грунти), винищ ую ться
рослини і тварини.
Н егативний вплив господарської діяльності
помітний у всіх природних комплексах. Людина
здавна вирубувала ліси, орала землі, прокладала
канали. Були збудовані міста, прокладені шляхи
(мал. 306). Н ині заглибини і підземні порожнини
в літосфері за розмірами переверш или природні.
Т иск будівель на поверхню спричиняє на схилах
зсуви та обвали. П риродний рослинний покрив і
тваринний світ значно винищені. Усе це шкодить і
самій людині. Прикладів можна наводити чимало.
Отже, господарська діяльність лю дини стала
головною причиною змін усіх без винятку обо­
лонок Землі, природних комплексів і природних
компонентів.
ВИНИКНЕННЯ ЕКОЛО ПЧ НИХ ПРО БЛ ЕМ. У природному
комплексі всі компоненти перебувають не тільки у тісному
взаємозв’язку, а й урівновазі. Зміна одного з них обов’язково
позначиться на інших і призведе до зміни всього комплексу.
Уявіть, що на схилах гір вирубали ліс. Що відбудеться? Від­
летять птахи, які гніздилися на деревах. Підуть або загинуть
лісові тварини. Атмосфера недоотримає кисню, як наслідок
— у ній збільшиться кількість вуглекислого газу. Поверхневі
води стануть безперешкодно розмивати схили. Не закріплені
корінням рослин породи можуть зрушити і призвестидо зсувів.
Так виникають екологічніпроблеми — проблеми, пов’язаніз
Зсув — наслідок
порушенням зв’язків у географічній оболонці. Тривожні по­
знищення
відомлення останнього часу про висиханняЛмазоикиі сповіль­ рослинності
нення Гольфстріму, танення снігової шапки на Юлімахджаро, на схилах
катастрофічні повені на річках Україкських Карпат свікігаь, що
люди порушують зв’язки між природними компонентами. А
це призводитьдо непоправної шкоди і загрозливих наслідків.
Екологічні проблеми унашчассгосуються кожного, незалежно
відкол ьорушкіри, мови чи місця проживання. Щоб уникнути
екологічних проблем, природні комплекси потрібно вивчати.
Перш як втручати ся вних, необхідно подумати про наслідки.
З кожним століттям водночас зі збільшенням населення
посилюється і його вплив на природу. У наш час він набув
таких величезних масштабів, що став відчутним не лише в
Сміття, що його
окремих місцях, а й на всій планеті. Використовуючи при­ повернув океан
родні багатства, люди на створює нові речовини, не властиві
географічній оболонці. Вона втручається в природні круто- Викинути сміття
обіги. Наприклад, внаслідок зрошення земель, створення неможливо
водосховищ, надмірного використання підземних вод змі­
нюється кругообіг води. З’явилося поняття кругообіг сміття,
а в океанах течії утворюють острови зі сміття.
Розв’язати проблеми забруднення довкілля можливо. Це
багато в чому залежить від використання екологічно чистої
енергіїСонця, вітру, при пливіві відпливів, теплаземних надр.
Отже, географічна оболонка —це ще й сфера взаємодії при­
роди і суспільства. У її межах господарськадіяльністьлюдини
стала головним чинником розвитку. Тому суспільство в наш
З точки зору нашої
ч ас відп о відає за п одал ьш и й розв ито ксво єї планети .Кожному планети сміття
землянинові варто пам’ятати, що географічна оболонка — це неможливо
середовище нашого існування. З повітрям, водою, лісами, викинути геть.
морями, корисними копалинами. З її беззахисною перед Тому ЩО кгеть»
хижацьким винищенням земною красою. немає

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ >
Ф1 Г оловною прісчнною н е га т и в н и х зм ін , щ о в ід б у в а ю т ь с я в гео гр аф іч н ій
оболонці, «госп од арськ а д іял ьн ість людини.

249
 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ )----------------------------------------------------------
ф 1. Як впливає на природні компоненти господарська діяльність людини?
Наведіть приклади іїнегативного впливу в своїй м ісцевості
2. Чому виникає необхідність охороняти природу?
3. Що породжує екологічні проблеми?

4 . Чи змінилися ваші уявлення про географію як науку після вивчення гео-

графії у б класі?
І
( ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ І
Тема: Р озроб ка міні-проекту з утилізації побутових відходів.
1. Уважно розгляньтемал. 307,308, Чи знаєте ви, чому навулицяхєвропейських
міст стоїть кілька різних сміттєвих контейнерів? Чому важливо розділяти
сміття?

Мал. 307 Мал. 308

2. Користуючись словником, дізнайтеся, що означають слова утилізація і
рециклінг Використайте ці слова як ключові для пошуку в інтернеті способів
переробки побутових відходів.
3. Що означає значок £ % ? Як таке маркування пов'язане з утилізацією
побутових відходів?
4 . Зробіть невелику презентацію (4-6 слайдів) на тему «Відходи — в доходи».

ДОРОГІ ДРУЗІ!
Вивчаючи географію у 6 класі, ви напевно переконалися, що це не тільки
наука. Географія є частиною загальнолюдської культури. Вонадопомагає
кожному усвідомити, що долі людей і природи — єдині, що Земля унас — одна.
Нині перед землянами постало чимало проблем. Усі разом ми мусимо подбати
про їх розв'язання. Разом необхідно берегти планету, яка так щедро поділилася
з нами своїми багатствами і красою.

260
 Додаток 1
ОСНОВНІ ГОРИ СВІТУ
Місце
Назва Довжина, км Найвища точка, м розташування

Пмала? 2400 Джомолунгма (8 850) Азія

Каракорум 500 Чогорі (8 611) Азія
Куньлунь 2 700 Улугмузтаг (7 723) Азія
Гіндукуш 800 Тиричмир (7 690) Азія
Памір - пік Комунізму (7 495) Азія
Тянь-Шань 2 500 пік Перемоги (7 439) Азія
Анди 9000 Аконкагуа (6 960) Пд. Америка
Кордильєри 7 000 Мак-КінлІ (6 193) Пн. Америка
Кіліманджаро - Кіліманджаро (5 895) Африка

Кавказ 1 100 Ельбрус (5 642) Азія

Елсуорт 700 Вінсон (5 140) Антарктида
Альпи 1 200 Монблан (4 807) Європа

Додаток 2
НАЙБІЛЬШІ МОРЯ

До якого океану Площа, Найбільша Середня

Назва
належить тис. км глибина, м глибина, м
Філіппінське Тихий 5 726 10 265 4108
Аравійське Індійський 4832 5803 3000
Коралове Тихий 4068 9174 2470
Південнокитайське Тихий 3 537 5 560 1 024
Тасманове Тихий 3 336 6 015 3 285
Фіджі Тихий 3177 7633 2 740
Уедела Атлантичний 2910 6 820 2 880
Карибське Атлантичний 2777 7090 2430
С ередзем не Атлантичний 2 505 5121 1440
Берингове Тихий 2315 5500 1 640

251
 Додаток З
НАЙБІЛЬШІ РІЧКИ СВІТУ

Загальна Площа басейну, Місце

Назва
довжина, км тис. км2 розташування
Амазонка (з Мараньоном) 6 992 7180 Гід. Америка
Ніл 6 852 2 870 Африка
М іссісіпі (з Міссурі) 6 020 3 268 Гін. Америка
Янцзи 5 800 1 808 Азія
Об (з Іртишем) 5 410 2 990 Азія
Хуанхе 4845 770 Азія
Меконг 4500 810 Азія
Амур 4440 1 855 Азія
Лена 4400 2490 Азія
Конго 4320 3 690 Африка

НАЙБІЛЬШІ ОЗЕРА СВІТУ

Солоне Площа, Найбільша Місце

Назва
чи прісне тис. км2 глибина, м розташування
Каспійське море Солоне 376 1 025 Азія
Верхнє Прісне 82 393 Пн. Америка
Вікторія Прісне 69,5 80 Африка
Гурон Прісне 60 208 Пн. Америка
Мічиган Прісне 58 281 Пн. Америка
Аральське море Солоне 37 61 Азія
Танганьїка Прісне 34 1 470 Африка
Байкал Прісне 3 1,5 1 620 Азія
Ньяса Прісне 31 706 Африка
Ейр Солоне 15 20 Австралія

252
ПОКАЖЧИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

А • підземні 207
Абсолютна висота 95 • термальні 209
Айсберги 205 Вододіл 185
Амплітуда коливання Водоносний шар 207
температури 122 Водоспад 190
Анемометр 135 Водосховище 201
Атлас 61 Вологість повітря 138
Атмосфера 71, 116, 158 • абсолютна 138
Атмосферний тиск 130 • відносна 138
Атмосферні опади 142 Вулкан 82
Вулканізм 82
Вулканічний попіл 83
Б Вулканічні бомби 83
Багаторічна мерзлота 206
Балка 88
Барометр 130 Г
• анероід 131 Географічна довгота 66
• ртутний 130 Географічна карта 47,57
Бентос 177 Географічна широта 65
Бергштрих 96 Географічні координати 67
Біосфера 71,212 Геологія 73
Болота Гирло 183
• верхові 197 Гігрометр 139
• низинні 197 Гігростат 139
Болото 196 Гідросфера 71, 162
Бриз 134 Гірська долина 103
• денний 134 Гірські хребти 103
• нічний 134 Глибоководні жолоби 109
Глобальне потепління 159
Гори 103
В • брилові 105
Вершина 103 • високі 105
Вивітрювання 86 • вулканічні 104
Вимоїна 88 • низькі 105
Висотомір 132 • молоді 104
Височини 100 • середньовисокі 105
Витік 183 • складчасті 104
Відносна висота 94 • складчасто-брилові 104
Вітер 134 • старі 105
Води • тектонічні 104
• артезіанські 208 Горизонталі 96
• ґрунтові 208 Градусна сітка 64
• міжпластові 208 Град 142
• мінеральні 209 Гребінь 103
 д Кліматотвірні чинники
Конденсація 139
150
Дельта 187
День
• зимового сонцестояння 127 Л
• літнього сонцестояння 127 Лава 82
• осіннього рівнодення 127 Легенда карти 58
• весняного рівнодення 127 Літосфера 7 1 ,7 3
Джерела 84,208 Літосферні плити 74
Дощ 142 Ложе океану 109
Льодовик 203
Б • гірський 203
Ерозія 88 • покривний 204
Ехолот 108 Льодостав 186

З М
Заплава 184 Магматичні породи 90
Землетруси 78 Мантія 72
Зовнішні процеси 86 Материкова земна кора 93
Материкова обмілина 109
І Материковий схил 109
Ізотерми 128 Межень 186
Іній 143 Меридіани 63
Метаморфічні породи 92
Метеорологічні
К
• ракети 119
Канали
• станції 119,147
• зрошувальні 200
• супутники 119,147
• осушувальні 200
Метеоцентр 148
• судноплавні 200
Морена 204
Каньйон 112,189
Мряка 140
Кислотні дощі 158
Клімат 150
• континентальний 152 Н
• морський 152 Нектон 177
• помірно континентальний 152 Низовини 100
• різко континентальний 152 Нівелір 94
Кліматичний пояс 154 Нівелювання 94
• антарктичний 155
• арктичний 155 О
• екваторіальний 155 Озера
• помірний 155 • безстічні 194
• субекваторіальний 154 • вулканічні 192
• субтропічний 154 • заплавні 193
• тропічний 155 • льодовикові 193
Кл іматичні пояси 154 • прісні 194
• основні 154 • солоні 194
• перехідні 154 ■ стічні 194
• тектонічні 192
254
Озеро 192 С
Океанічна земна кора 93 Сейсмічний пояс 81
Опадомір 143 Сель 106
Осадові породи 91 Серединно-океанічні хребти
Синоптична карта 148
П Снігова лінія 203
Паводок 186 Снігомірна рейка 144
Паморозь 143 Сонцестояння
Паралелі 63 • літнє 127
Парниковий ефект 159 • зимове 127
Перевал 103 Ставок 201
Підводна окраїна материків 108 Стратосфера 117
Підстильна поверхня 152
Планктон 177 Т
Платформа 101 Теплові пояси 128
Плоскогір’я 100 Терикони 113
Повінь 86 Термометр 120
Повітря Тип погоди 147
• насичене 138 Тропік
• ненасичене 138 • Південний 127
Погода 146 • Північний 127
Позначка висоти 95 Тропосфера 117
Полярна ніч 127 Туман 140
Полярне коло
• Південне 127 У
• Північне 127 Ураган 135
Полярний день 126
Пороги 189
Природоохоронні території 112
Ф
Флюгер 135
Притоки 185
Прогноз погоди 147
X
Р Хмари 139
• купчасті 140
Рельєф 98
• перисті 140
Репер 95
Рівнини 99 • шаруваті 140
Хмарність 14, 140
• первинні 101
• вторинні 101
Річка 184 Ш
Річкова долина 184 Шельф 109
Річкова система 185 Штиль 135
Річковий басейн 185 Шторм 135
Роза вітрів 135
Роса 143 Я
Русло 184 Яр 88
Ядро Землі 71
 Навчальне видання
Бойко Валентина Михайлівна
Міхелі Сергій Володимирович

ГЕОГРАФІЯ
Підручник для 6 класу
загальноосвітніх навчальних закладів

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

ВИДАНО ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ. ПРОДАЖ ЗАБОРОНЕНО

Відповідальна з а випуск О. С. Крнворучко
РедакторЛ. П. М арченко
Художній редактор А М. Віксенко
Технічний редактор Л. І. Апенм а
Коректор Л. А. Еско
Верстка А В. Кабиш
Обкладинка А. В. Я ковлсв

В оформленні гндру>*%ж8 використано фотографії та ілюстрації авторе

AieKsandr VoioOn. Aleksas Kvedoras. Alex GUbsta. Alexander Potapov, Aiexendr Blinov. AJexandr Mrtiuc. Alexey Popov, Alexxx Maiev.
Andreas AJtenburger. Andrei Arshinov. Andrey Bay da, Andrey Koturanov, Andrey Kuzmin. Angela Waye, Anna Kozhushko.
Arpad Radoczy. Bany Blackburn. Bnan Jackson, Brock Jones. Brotee Viorel Afcn. Buzun Maximilian. Catriana Nicholson.
Caiabazas Branch. Chad Anderson. Christos Georghrou. Coin Capeie. Constantin Slanciu. Craig Robinson, Csaba Vanyi. D am y Hooks.
Danusz Kuzminski, Ow e Lonsdale. David Clark, Deborah Kolb. D ens Tabler. Dennis Janes. Denys Bryukhovetskiy, Derrick Neill.
Dmytro Pylypenko. Dmiry A/khpov, Dmitry Kushch, Dmitry Naumov. Ed Uthman. Eduard Kyslynskyy. Elena Shchpkova, Emma Mller,
Ettore Batocdn. Evo Flash. Fabio Formaggro. Fedor Seivanov. Flip Fuxa. Gabriela Manet. Gatyna Andrushko. G am a Dk.
Gary Eisner. Gary Stevens. Gary Whtton. George Kuna. Greg Knapp, Gudo Da Rozze. Guiaume Speurt, Gunter Hoffrnam, Hannu Vitanen.
Hemnch Caesar Berann. Ian Jcughtn, Igor Kksw. Igor Poleshchuk. Igor Stramyk. J Cartier. Jack Versloot. Jam es Byrum, Jeff J Mitchell.
Jerzy Wadas. jochen Herzog. Jonathan Law. Jose Alfonso De Tomas garganbita. Jose Angel Astor Rocha. Joy Fera. к Steudei. Karol
Koziowski. Keng Po Leung. Kmll Med/edev. Konstantn Shevtsov. Kurt Hochraner. Kyle Taylor. Lenar Musin, Les Cuniffe. Leszek
Wygachtevncz. Lukasz Janyst. Lukasz Kurbrei. Maksym Holovnov. Marcel De Grij$. Marcel De Gnis. Marco Маддюп. Marco Rubno.
Marma Anokhna. Мало Quroz. Martn Mark Soerensen. Martn Mofcan. Maryland GcaP k s . Matthew Cole. Melissa Rose Chasse. Michael Gil.
Michael Marten. Mike Campbel. Mike Lane. Mikhail Dudarev. Moise Manus Donn. Mo<z Husem. Monalisa Daksft. Monkey Business.
Mykda Mazuryk, Natalia LtJoyanova. Natalie Fedon, Nalalna Fed on. Natahia Natykach. Natahya Нога. Natalia Yaumenenka,
Nikolai Okhitm. Nikolay Dmitrov. Norasit Kaewsai. Nonkazu Satomi. Oksana Byekkova. Oksana Mitiukhma. Ole Husby,
Oleksandr Prykhodko. Olga Beregeka. Okver Sved. Pablo Hidalgo. Pannya Krarvuttmun. Patryk Kosmider. Paulo Vainer.
Р а/в i Kazachkov. Pavio Roshchuk. Peter Hansen. Peter Wey. Pieter De Pauw. Predrag Kostin. Qunn Dombrowski.
Refaei Angel Irusta Machm. Rafael Ben-An, Rafael Bertola. Rainer ViertJbock. Ranch Heusken. Richard Waters,
Rob Occhetti, Robert Hoetmk. Roberto CemA. Roman Petrushm. Roman Sigaev. Rudolf Tepfenhart. Rudy Umans.
Ruy Barbosa Pinto. Ryan Kilpatrick. Ryszard Stetmachowicz. S Pakhrm. Sanbago Rodnguez. Sean Pavone. Sean Prior.
Sergey 8onsov. Sergey Korotkov. Sergey Pnstyazhnyuk, Sergher Veiusceac. Sergiy Serdyuk, Shannon Fagan. Slim Sepp. Simon Baker.
Songquen Deng. Stepan Popov. Sung Kuk Kim. Susan ne Bauemfetnd, Svetlana Dolgova. Thanavut Chao-ragam. Tomislav Zivkovic.
Tono Baiaguer Si. Tyler Olson. Ursula Perreten. Victor Ivanov. Victoria Choi. Vta* Dyatchenko. Vitaik Pakhnyushchyy, Vitaly Krtvosheev.
VJadimr Galantsev. Vladimir Gokjbev. Vladimir Melnikov. VladmrYanchenko. Volodymyr Berta. Volodymyr Goinyk. ward van Beek.
w told Kaszkm. wtthaya Phonsawat. Wbng Yu Liang. Xunbm Pan. Yal St*. Yoogtoet Jtwattanatam. Yongruan Gu, Yuia Buchatskaya.
Yuny Brykaylo. Альона Дуиаева, Амастаая Boiko. Андрій Водолажський. А ж а Кабиш. Валентин Волков. Валентина Бойко.
Валер* Шанін. Валерій Соловйое. Володимир Єгорое, Володимир Бороеисокький. Володимц) Козкж. Гежедій Копійка.
Данюль Дане. Дкузеппе Арчмбольдо. Дмитро Пічуги. Євген* Ласточон. Іван Кміть, ісреміас Фалька. М аржа Кузмецова.
Надія Моюежма. Наталя Сепвакава. Наталя Морозова. Олег Мітюхін. Олег Тоц»кий. Олександр Брюллов.
Себастьямо дель Пьйої^о. Серг* Фурцев, Сергій Міхелі. Сергій Лозняк. Серпй Рижхов. Тарас Поздн*. Хосе Д ай Санчес.
Лсобс Кейп. а також інформ ації»* ресурс NASA
Виготовлення карт Дмитро Ісасв.[Дмитро Ляшенко] Віктор Шевченко

Ф о р м а т 7 0 x 1 0 0 7 , в- Ум. д р у к . а р к . 2 0 .7 3 6 + 0 ,3 2 4 ф о р з а ц
О б л .-в и д . а р к . 1 9 ,5 + 0 .5 5 ф о р з а ц . Н а к л а д 2 0 3 2 5 0 пр.
Зам . №

ТОВ«СИЦИЯ»
Свідоцтво «Про внесення суб’єкта видавничої справи д о держ авного реєстру
видавців, виготівників і розповсюджувачів видавнича продукції»
Серія Д К № 4711 від 14.04.2014 р.

А дреса видавництва: 61017, м. Харків, вуя. Кокчетавська, 20

wvwr.sicia.com.ua

Віддруковано з готових діапозитивів ТОВ «ПЕТ*

Св. ДК № 4 5 2 6 від 18.04.2013 р.
61024, м. Харків, вул. Ольмінського. 17