You are on page 1of 104

Книга скачана с сайта http://e� kniga.in.

ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»

Харків
Видавнича група «Основа»
2011
УДК 91
ББК 26.8
С76
Серія «Мій конспект»
Заснована 2008 року

Схвалено МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (лист МОНУ № 1.4/18-Р-239 від 01.06.10)
Протокол комісії з географії Науково-методичної ради з питань освіти МОНУ № 3 від 27.05.2009

Стадник О. Г.
С76 Економічна і соціальна географія України. 9 клас. —
Х. : Вид. група «Ос­нова», 2011. — 104 c. — (Серія «Мій
конс­пект»).
ISBN 978-611-00-0142-7
Видання «Мій конспект» — серія посібників, які ставлять на
меті надати допомогу вчителеві під час підготовки до уроку. Кон-
спекти усіх уроків курсу географії для 9 класу розміщені на ок-
ремих аркушах і містять методично грамотно оформлену «шапку
уроку» (мета, очікувані результати, обладнання тощо), стислий
опис кожного етапу, завдання для актуалізації та закріплення
тощо. Також передбачено місце для власних записів вчителя, що
зробить розробку заняття по-справжньому авторською, але заоща-
дить час для планування та оформлення.
Для вчителів географії.
УДК 91
ББК 26.8

© Стадник О. Г., 2009


ISBN 978-611-00-0142-7 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2011
Зміст

Вступ
Урок 1. Економічна й соціальна географія України як наука
і навчальний предмет ................................................................. 5

Розділ І. Україна на карті світу


Урок 2. Економіко-географічне та геополітичне положення України ........... 7
Урок 3. Українські історичні землі ......................................................... 9
Урок 4. Адміністративно-територіальний поділ України .......................... 11

Розділ ІІ. Населення України


Урок 5. Кількість, густота, природний та механічний рухи населення ....... 13
Урок 6. Природний рух та статево-вікова структура населення України ..... 15
Урок 7. Національний та етнічний склад населення.
Українська діаспора ................................................................ 17
Урок 8. Системи розселення й розвиток поселень .................................... 19
Урок 9. Трудові ресурси й зайнятість населення ..................................... 21
Урок 10. Підсумковий урок. Україна на карті світу.
Населення України ................................................................. 23

Розділ ІІІ. Господарство


Урок 11. Загальна характеристика господарства України .......................... 25
Урок 12. Територіальна структура господарства ....................................... 27
Урок 13. Економічний потенціал України ............................................... 29
Урок 14. Загальна характеристика промисловості .................................... 31
Урок 15. Паливна промисловість ............................................................ 33
Урок 16. Електроенергетика .................................................................. 35
Урок 17. Металургійна промисловість. Чорна металургія .......................... 37
Урок 18. Кольорова металургія .............................................................. 39
Урок 19. Машинобудування й металообробка.
Загальне машинобудування ...................................................... 41
Урок 20. Транспортне і точне машинобудування . ..................................... 43
Урок 21. Хімічна промисловість ............................................................. 45
Урок 22. Лісова й деревообробна промисловість ........................................ 47
Урок 23. Промисловість будівельних матеріалів ....................................... 49
Урок 24. Легка промисловість. Художні промисли ................................... 51
Урок 25. Харчова промисловість ............................................................ 53
Урок 26. Підсумковий урок. Промисловість України ................................ 55
Урок 27. Сільське господарство .............................................................. 57
Урок 28. Рослинництво ......................................................................... 59

3
Урок 29. Тваринництво. Зони сільськогосподарської спеціалізації .............. 61
Урок 30. Транспорт як галузь господарства. Залізничний транспорт ........... 63
Урок 31. Автомобільний і трубопровідний транспорт ................................ 65
Урок 32. Водний та повітряний транспорт. Перспективи розвитку
транспорту ............................................................................. 67
Урок 33. Підсумковий урок. Сільське господарство. Транспорт .................. 69
Урок 34. Соціальна сфера, її вплив на розвиток економіки країни ............... 71
Урок 35. Світове господарство та міжнародний поділ праці ........................ 73
Урок 36. Україна і світове господарство. Зовнішні економічні зв’язки
країни ................................................................................... 75
Урок 37. Підсумковий урок. Соціальна сфера. Україна і світове
господарство. Зовнішні економічні зв’язки України .................... 77

Розділ IV. Територіальний поділ України


Урок 38. Економіко-географічний поділ України ..................................... 79
Урок 39. Донецький економічний район .................................................. 81
Урок 40. Придніпровський економічний район ........................................ 83
Урок 41. Північно-Східний економічний район ........................................ 85
Урок 42. Столичний економічний район .................................................. 87
Урок 43. Центральний економічний район .............................................. 89
Урок 44. Подільський економічний район ............................................... 91
Урок 45. Північно-Західний економічний район ....................................... 93
Урок 46. Карпатський економічний район ............................................... 95
Урок 47. Причорноморський економічний район ...................................... 97
Урок 48. Підсумковий урок.Територіальний поділ України ....................... 99

Розділ V. Географія своєї області


Уроки 49–51. Географія своєї області (автономної республіки) ...................101

4
Дата _____________
Вступ
Клас _____________

Урок 1. Економічна й соціальна географія України як наука


і навчальний предмет
Очікувані результати: учень називає об’єкти й предмети економічної та
соціальної географії України, світових та вітчизняних економ-географів;
установлює зв’язок економічної та соціальної географії з іншими наука-
ми; пояснює актуальність і необхідність вивчення курсу.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти або зошит для
практичних робіт з географії з комплектом контурних карт, географічні
довідники, географічний енциклопедичний словник.
Опорні поняття: фізична географія, соціально-економічна географія,
географія населення, атлас, тематичні (економічні) карти.

Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
У 9 класі відбудеться ваше перше знайомство з економічною та
со­ціальною географією. Вона розповість про те, де розташовані
населе­ні пункти, промислові підприємства й сільськогосподарські
угіддя, пояснить, чому в одному районі люди вирощують льон, а в ін-
шому — виноград, в одному місці складають автомобілі, а в ін­шо­
му — варять сталь.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Які природні об’єкти ви вивчали у «Фізичній географії Ук-
раїни»?
— Що ви знаєте про рельєф України?
— Як ви вважаєте, чи сприятливий він для розвитку господар­
ства?
— Чому? Назвіть характерні ознаки клімату, внутрішніх вод
і ґрунтів України.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Предмет економічної та соціальної географії України
Предметом економічної та соціальної географії є особливості
й закономірності просторової (територіальної) організації суспільс-
тва як частини географічної оболонки Землі.
— Що вивчає економічна географія? соціальна географія?
— Які географічні науки або окремі теми викликають у вас най-
більший інтерес?
2. Зв’язок економічної та соціальної географії з іншими науками
Соціально-економічна географія тісно взаємодіє з економічними
науками, політологією, геополітикою, етнографією, а також з низ-
кою природничих наук, наприклад із хімією.
Складання схеми зв’язків соціально-економічної географії з іншими
науками.
3. Соціально-економічні дослідження
До методів економіко-географічних досліджень належать опи-
сові, статистичні, порівняльно-географічні, картографічний, ком­
п’ютерної графіки.
5
Останнім часом у географічних дослідженнях широко викорис-
товуються геоінформаційні системи.
— З якою метою проводяться географічні дослідження?
— Навіщо географічні знання необхідні працівникам транспор-
ту, сільського й комунального господарства?
4. Вітчизняні вчені економ-географи
Серед відомих економ-географів, які зробили внесок у вивчення
населення й господарства України,— С. Л. Рудницький, К. Г. Воб-
лий, О. Т. Діброва, В. М. Кубійович, М. М. Паламарчук.
5. Джерела географічних знань
Карти, атласи, географічні енциклопедичні словники, геогра-
фічні довідники, електронні підручники й карти.
Пошукове читання підручника
— Знайдіть у підручнику поняття, знайомі вам з курсу фізичної
географії України. З’ясуйте, у зв’язку з чим їх наведено. Зробіть ви-
сновок.

IV. Закріплення матеріалу


Робота в групах
Одна команда — фізгеографи, друга — фахівці з економічної та
соціальної географії. Завдання кожної команди — піднімати руку,
коли вчитель називає поняття й географічні об’єкти, що належать до
«їхньої» науки.
Орієнтовний перелік понять: клімат, водні ресурси, народжу-
ваність, місто, населення, річка, гори, машинобудування, озера, бо-
лота, галузь господарства, міграція, фізико-географічне положення,
рельєф.

V. Домашнє завдання

Для записів:

6
Дата _____________
Розділ І. Україна на карті світу
Клас _____________

Урок 2. Економіко-географічне та геополітичне


положення України
Очікувані результати: учень називає сусідні держави, показує на картах
Європи та світу державні кордони України; характеризує економіко-гео-
графічне та геополітичне положення; аналізує позитивні й негативні оз-
наки геополітичного положення країни; пояснює вплив географічного
положення України на її місце в Європі та світі.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, зошит для практичних робіт, політич-
на карта Європи (світу), карта «Адміністративно-територіальний устрій».
Опорні поняття: фізико-географічне положення, економіко-географіч-
не положення, державні кордоні, сусідні країни першого та другого по-
рядків.
Географічна номенклатура: Росія, Білорусь, Польща, Словаччина,
Угорщина, Румунія, Молдова, Туреччина, Болгарія, Грузія.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Фізико-географічне положення країни часто називають її долею,
яку не можна змінити. А от економіко-географічне положення —
поняття історичне, воно змінюється в часі й залежить не лише від
фізико-географічних факторів (клімат, рельєф, внутрішні води,
ґрунти), але й від економічних (наявність необхідних ресурсів,
особливості відносин із сусідніми країнами, рівень їх соціально-
економічного розвитку, положення щодо міжнародних шляхів спо-
лучення).

ІІ. Актуалізація опорних знань


• Назвіть особливості фізико-географічного положення України.
В якому кліматичному поясі знаходиться країна?
• Які природні зони розташовані на території України?
• Назвіть особливості рельєфу, клімату і ґрунтів країни. Фізико-
географічне положення України
• Назвіть найважливіші ознаки фізико-географічного положення
України.
• Наведіть приклади їх впливу на господарську діяльність лю-
дини.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Економіко-географічне положення України
Україна має сім сухопутних сусідів — Росію, Білорусь, Польщу,
Словаччину, Угорщину, Румунію і Молдову, а також трьох морських
сусідів — Туреччину Болгарію, Грузію. Румунія і Росія є і сухопут-
ними, і морськими сусідами України. Загальна довжина кордонів
перевищує 7 тис. км, понад одну п’яту становлять морські рубежі.

7
Україна є членом кількох міжнародних об’єднань: Співдруж-
ності незалежних держав (СНД), «Організації за демократію й еко-
номічний розвиток — ГУАМ», Організації Чорноморського
економічного співробітництва (ОЧЕС). Україна повноправний член
Організації Об’єднаних Націй (ООН) та ЮНЕСКО. Подальшому роз-
витку зовнішніх економічних зв’язків країни сприяє вступ до
Світової організації торгівлі (СОТ).
2. Геополітичне положення України
Практична робота 1. Визначення позитивних і негативних оз-
нак економіко-географічного та геополітичного положення України.
Проведення на контурній карті лінії державного кордону України
з нанесенням назв країн, з якими вона межує.

IV. Закріплення матеріалу


Україна має вигідне транспортно-географічне положення, що
позитивно впливає на економіку країни. Покажіть взаємозв’язок
між обсягами транзитних перевезень, кількістю заправних станцій
і станцій технічного обслуговування (СТО), пунктів харчування, на-
повненням державного бюджету й, урешті-решт, темпами розвитку
країни загалом.
— Обсяги транзитних перевезень зростають → ?
— Обсяги транзитних перевезень зменшуються → ?

V. Домашнє завдання

Для записів:

8
Дата _____________
Урок 3. Українські історичні землі
Клас _____________
Очікувані результати: учень називає та розрізняє українські історичні
землі, показує їх на карті України; характеризує чинники їх формування.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, карти «Історичні землі України», «Ад-
міністративно-територіальний устрій», контурні карти.
Опорні поняття: історичні землі, області, адміністративно-територіаль-
ний устрій.
Географічна номенклатура: Середня Наддніпрянщина, Запоріжжя,
Гетьманщина, Галичина, Волинь, Покуття, Закарпаття, Поділля, Букови-
на, Бессарабія, Полісся, Слобожанщина, Донщина, Таврія.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання


Географічний диктант
Клас поділяється по рядах на два варіанти, у кожному з яких різ-
ним сусіднім країнам України відповідають певні цифри. Напри-
клад: Росія — 1, 2; Румунія — 3, 4; Білорусь — 5, 6. Залежно від від-
повіді учні повинні написати певну цифру.
Питання
1) На цю країну припадає понад третина сухопутних кордонів Ук-
раїни. Кордони із цією країною по всій довжині пролягають
Поліссям.
2) Ця країна не має виходу до моря.
3) Із цією державою залишається не розв’язаним питання поділу
акваторії Азовського моря.
4) Частина кордонів із цією країною проходить Дунаєм.
5) Із цією країною залишається не розв’язаним питання поділу
континентального шельфу та морських економічних зон у Чор-
ному морі.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності


Історичні землі формувались за своєрідних умов від ХІ до ХХ ст.
У кожної з них є свої досить цікаві особливості розвитку та культу-
ри. Вони пояснюються географічним положенням, природним сере-
довищем, відносинами з іншими країнами та народами.

ІІІ. Актуалізація опорних знань


— Що ви знаєте курсу з «Історії України» про формування різ-
них історико-етнографічних регіонів?
— Які причини зумовили виникнення козацтва й Запорозької
Січі?
— На території якої історичної землі знаходиться ваша область?
— Що ви знаєте про її історію?

IV. Вивчення нового матеріалу


Українські історичні землі
Розповідь учителя (можна додати вступи учнів, які готували випе-
реджальне завдання)
— Наддніпрянщина

9
— Запоріжжя
— Галичина
— Волинь
— Закарпаття
— Поділля
— Буковина
— Бессарабія
— Слобожанщина
— Таврія

V. Закріплення матеріалу
— Підпишіть на контурній карті назви історичних земель у міс-
цях їх розташування.
— Охарактеризуйте особливості формування й географічного по-
ложення історичної землі, на території якої (частково або повністю)
знаходиться ваша область (республіка).

VI. Домашнє завдання

Для записів:

10
Дата _____________
Урок 4. Адміністративно-територіальний поділ України
Клас _____________
Очікувані результати: учень пояснює, що таке адміністративно-тери-
торіальний поділ, розрізняє одиниці адміністративно-територіального
поділу України; називає етапи формування території України; показує на
карті області України та АР Крим.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, зошит для практичних робіт, карти
«Історичні землі України», «Адміністративно-територіальний устрій».
Опорні поняття: історичні землі, провінції, намісництва, полки, губернії,
округи, області, автономна республіка, адміністративно-територіальний
устрій.
Географічна номенклатура: Автономна Республіка Крим, області Ук-
раїни, Київ, Севастополь.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання


Географічний диктант
Клас поділяється по рядах на два варіанти, у кожному з яких різ-
ним історичним землям України відповідають певні цифри. Напри-
клад: Середня Наддніпрянщина — 1, 2; Запоріжжя — 3, 4; Галичи-
на — 5, 6; Слобожанщина — 7,8. Залежно від відповіді учні повинні
написати певну цифру.
Питання
1) На території цієї історичної землі сформувалось ядро україн­
ського етносу на основі східнослов’янських племен полян, сіве-
рян і деревлян.
2) З кінця XVIII ст. територія цієї історичної землі була провінцією
Австрійської імперії.
3) На території цієї історичної землі в XVI–XVIII ст. розташовува-
лася Запорозька Січ.
4) З часом найбільші поселення цієї історичної землі стали центра-
ми полків, які малі певну автономію в Російській державі.
5) У середині XVII ст. тут сформувалася козацька гетьманська де-
ржава (Гетьманщина).
6) Сьогодні територія цієї історичної землі включає Дніпропет-
ровську, значну частину Запорізької та Кіровоградської об-
ластей.
7) У межах сучасного адміністративного поділу територія цієї істо-
ричної землі включає Київську, Черкаську, частину Полтавської,
Кіровоградської, Дніпропетровської та Запорізької областей.
Відповіді першого варіанта: 1, 5, 3, 7, 1, 3, 1.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності


Першими спробами адміністративно-територіального поділу мож-
на вважати існування земель-князівств за часів Київської Русі. Од-
нією з перших і головних таких земель була Київська, що виникла на
етнічному ґрунті Русі, а відтак і Переяславська, Чернігово-Сіверська,
Галицька, Волинська землі. Здобуття окремими територіальними ут-
вореннями статусу землі фіксувалося офіційними документами —
грамотами, що засвідчувало їх відносну самостійність.
11
Сьогодні адміністративно-територіальний поділ країни сприяє
реалізації державної влади на місцях і здійсненню місцевою владою
самоврядування.

ІІІ. Актуалізація опорних знань


Що ви знаєте з «Історії України» про адміністративно-тери-
торіальний поділ території країни в різні періоди?
На скільки областей розділено територію України?
Які ще адміністративно-територіальні одиниці країни ви знаєте?

IV. Вивчення нового матеріалу


1. Історико-географічний огляд адміністративно-територіального
поділу України
За часів Київської Русі територія сучасної України поділялася
на землі-князівства. У період існування гетьманської держави було
запроваджено полково-сотенний устрій. Після його скасування було
утворено намісництва, а згодом губернії та генерал-губернаторства.
Галичина була частиною Австрії (згодом — Австро-Угорщини),
де вона мала статус провінції.
У 1920 р. радянську Україну було поділено на губернії. У 1925 р.
уведено окружний поділ, який у 1932 р. змінила система управління
з областями та районами.
2. Сучасний адміністративно-територіальний поділ
У складі України виділяється Автономна Республіка Крим, двад-
цять чотири області й два міста — Київ і Севастополь (вони мають
спеціальний статус). До середньої ланки адміністративно-тери-
торіального устрою належать адміністративні райони, яких налі-
чується 490, та міста обласного підпорядкування. У складі районів
є міста районного підпорядкування, селища і села.
Практична робота 2. Нанесення на контурну карту адміністра-
тивних одиниць України
3. Формування території України
Три основні етапи. Перший — кінець XVI — середина XVIII ст.,
другий — друга половина XVIII — ХІХ ст., третій — до середини XX ст.

V. Закріплення матеріалу
— Чим пояснюються зміни в адміністративно-територіальному
устрої території України протягом XVII–XIХ століть?
— Які зміни відбувались у складі території України впродовж
ХХ ст.? З якими історичними подіями вони пов’язані?
— Охарактеризуйте склад території України й особливості уп-
равління на різних етапах: князівському, польсько-литовському,
козацькому, імперському, новітньому.

VI. Домашнє завдання

Для записів:

12
Дата _____________
Розділ ІІ. Населення України
Клас _____________

Урок 5. Кількість, густота, природний


та механічний рухи населення
Очікувані результати: учень називає кількість населення в Україні; ви­
значає суттєві ознаки понять «природний рух населення», «механічний
рух населення», «природний приріст», «еміграція», «імміграція»; пояснює
причини нерівномірного розміщення населення; будує та аналізує графі-
ки зміни кількості населення.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, атлас, зошит для практичних робіт,
карта «Населення», статистичні дані про кількість, густоту, природний та
механічний рухи населення.
Опорні поняття: густота населення, природний рух, природний приріст,
народжуваність, смертність, міграція, еміграція, імміграція, сальдо міг-
рації.
Географічна номенклатура: Греція, Італія, Португалія, Іспанія, Німеч-
чина, Велика Британія, Чехія, Польща, Росія, Ізраїль, США, Канада, Авс-
тралія.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Населення... За цим простим, маловиразним словом прихову-
ються долі багатьох тисяч людей, які жили сотні, тисячі років тому,
живуть сьогодні й житимуть у майбутньому. Знання про кількість
населення, його склад, природний рух, міграції, розміщення необ-
хідні будь-якій державі. Ці відомості описують процеси, що відбува-
ються в країні, дозволяють прогнозувати кількість трудових ресурсів
й аналізувати зміни в складі та структурі населення.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Скільки у вас рідних братів і сестер?
— Скільки рідних братів і сестер у ваших батьків?
— Яким був склад родини вашої бабусі; дідуся?
— Які можна зробити висновки про зміну кількості родин?
— Як це відбивається на кількості населення країни?

ІІІ. Перевірка домашнього завдання


Бліцопитування
Назви яких двох областей не збігаються з назвами їхніх ад-
міністративних центрів?
Яка область має вихід до Чорного й Азовського морів?
Яка область межує з чотирма країнами?

IV. Вивчення нового матеріалу


1. Кількість населення України, її зміни в часі
На початку XV ст. на території сучасної України проживало
3,7 млн чол., на початку XVI ст. — 4,4 млн, на початку XVII ст. —
5,2 млн, у XVIII ст. населення зросло майже до 9 млн, на початку
ХХ ст. склало 35,2 млн чол.
13
Максимальну кількість жителів було зафіксовано в 1993 р. —
52,2 млн чол. У 2008 р. уже налічувалося 46,4 млн чол.
— Чим можна пояснити низькі темпи зростання кількості насе-
лення України в XV–XVII століттях? Які події в історії країни
у ХХ столітті вплинули на кількість її населення?
2. Густота населення — це ступінь населеності території. Середня
густота населення України — 77 чол/км2.
Аналіз карти «Густота населення України».
3. Поняття про природний і механічний рухи населення
Природний рух населення включає процеси народжуваності,
смертності та природного приросту.
Механічним рухом (міграцією) населення називають просторове
переміщення населення в межах однієї держави (внутрішня мігра-
ція) і з однієї держави до іншої (зовнішня міграція).
— Знайдіть у підручнику поняття «природний рух населення»,
«природний приріст», «народжуваність», «смертність», «міграція».
Поясніть зв’язок цих процесів з кількістю населення України.
4. Особливості міграції населення України
У перші роки незалежності виїзд з країни зменшився, а імміграція
зросла. З 1994 р. сальдо міграції від’ємне, а з 2005 р. воно додатне.

V. Закріплення матеріалу
— Поясніть значні відмінності в густоті населення на території
України.
— Наведіть приклади міграцій у межах вашої області. Чому
мільйони українців змушені вирушати на заробітки до інших країн?
З якими труднощами вони зіштовхуються в країнах Європи?
Практична робота 3. Побудова графіка зміни кількості насе-
лення за певний період.

VI. Домашнє завдання

Для записів:

14
Дата _____________
Урок 6. Природний рух та статево-вікова структура
населення України Клас _____________

Очікувані результати: учень визначає суттєві ознаки понять «природ-


ний рух населення», «природний приріст», «депопуляція»; пояснює при-
чини депопуляції населення; характеризує статево-вікову структуру на-
селення, її наслідки.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Населення», статистич-
ні дані про народжуваність, смертність, природний приріст, віковий і ста-
тевий склад населення.
Опорні поняття: природний рух, народжуваність, смертність, природ-
ний приріст, депопуляція, віковий і статевий склад населення.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Жителів країни не може не хвилювати питання про те, якою бу-
де демографічна ситуація в країні в майбутньому. Тут виголошують-
ся різні прогнози. Так, експерти ООН прогнозують зменшення кіль-
кості населення України до 2050 року до 31 млн. чол. При цьому
загостриться проблема старіння нації — збільшення частки осіб
старшої вікової групи. Слід відзначити й таку проблему, як співвід-
ношення між кількістю чоловіків і жінок у старшій віковій групі,
й пов’язану з цим проблему самотності. Більшість людей похилого
віку складають жінки, тому що в Україні вони в середньому живуть
на 10–12 років довше, ніж чоловіки.

ІІ. Актуалізація опорних знань


Дайте визначення поняттям: кількість населення, природний
рух населення, природний приріст, народжуваність, смертність.

ІІІ. Перевірка домашнього матеріалу


— Назвіть основні ознаки розміщення населення України. Пояс-
ніть зв’язок природного й механічного рухів населення з його кіль-
кістю.
— Які види міграції ви знаєте?
— Що таке маятникова міграція?
— Якими є особливості зовнішньої міграції останніх двадцяти
років?

IV. Вивчення нового матеріалу


1. Природний рух населення України
Демографічні процеси в Україні характеризуються низьким рів-
нем народжуваності, високою смертністю й негативним природним
приростом. У країні відбувається депопуляція.
Аналіз регіональних відмінностей демографічної ситуації в різ-
них регіонах України.
2. Віковий склад населення
На сучасному етапі характерно зменшення частки населення мо-
лодшої групи, що становить менш ніж 15 %, і збільшення частки
старшої групи, яка перевищує 23 %.
15
3. Статевий склад населення
В Україні жінок на 3,5 млн більше, ніж чоловіків. У середньому
на 100 жінок припадає 86 чоловіків. Найменші статеві диспропорції
спостерігаються в деяких областях Західної України, найбільші —
у Чернігівській області.

V. Закріплення матеріалу
— Чим пояснюється низька народжуваність в Україні? Які існу-
ють відмінності в природному русі населення окремих регіонів Ук-
раїни?
— Чим пояснюється зниження частки населення молодшої віко-
вої групи населення України? Які існують відмінності у віковій струк-
турі міського й сільського населення? Чим вони пояснюються?
— Охарактеризуйте віковий і статевий склад населення України
за даними статево-вікової піраміди.
— Порівняйте показники народжуваності, смертності та природ-
ного приросту; віковий і статевий склад населення двох областей Ук-
раїни (наприклад, Донецької та Закарпатської).

VI. Домашнє завдання

Для записів:

16
Дата _____________
Урок 7. Національний та етнічний склад населення.
Українська діаспора Клас _____________

Очікувані результати: учень характеризує особливості національного


складу населення; називає етнографічні групи українців та національні
меншини; пояснює причини строкатого національного складу населення
України та виникнення діаспор; показує на карті країни з найбільшими за
кількістю українськими діаспорами; наводить приклади зв’язків з україн-
цями закордону; будує й аналізує секторні й стовпчикові діаграми.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, зошит для практичних робіт,
статистичні дані про національний та етнічний склад населення.
Опорні поняття: політична нація, титульний етнос, національний склад
населення, етнічний склад населення, корінні народи, національні мен-
шини, етнографічні групи.
Географічна номенклатура: Росія, Казахстан, Молдова, Білорусь, США,
Канада, Бразилія, Аргентина, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Українці належать до східних слов’ян. Їх етнографічні ознаки
формувалися протягом багатьох століть на територіях Середньої
Наддніпрянщини, Полісся, Галичини та інших історичних земель.
З ІХ ст. існувала могутня держава — Київська Русь, створена в ре-
зультаті об’єднання двох головних центрів східних слов’ян — Києва
й Новгорода. Під час правління Ярослава Мудрого й Володимира
Мономаха Київська Русь стає найбільшою за територією державою
Європи.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— З якою історичною землею пов’язано формування ядра україн­
ського народу?
— До яких країн емігрували українці наприкінці ХІХ — на по-
чатку ХХ століття?
— Які причини зумовили основні потоки зовнішньої міграції?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Національний склад населення
У структурі населення України розрізняють титульний етнос,
корінні народи та національні меншини. До титульного етносу
відносять націю, яка дала назву державі. До корінних відносять на-
роди, які проживають на землі своїх давніх предків і мають спільну
культуру.
Українці становлять 77,8 % населення. Першими за кількістю
національними меншинами є росіяни, другими — білоруси, на тре-
тьому місці — молдавани.
2. Етнографічні групи українців
В Україні збереглись етнографічні групи гуцулів, бойків, лем-
ків, поліщуків, литвинів. Усі вони сформувалися в районах міжет-
нічного порубіжжя.

17
Робота в групах
Охарактеризуйте географію розселення, особливості побутової
та духовної культури етнографічних груп українців (перша група —
гуцули, друга — бойки, третя — лемки, четверта — поліщуки,
п’ята — литвини).
3. Українська діаспора та її географія
Розрізняють східну та західну українські діаспори. Майже дві
третини східної діаспори складають українці, які проживають
у Росії.
Найчисленніша західна українська діаспора — у США та Ка-
наді.
Вагомим чинником консолідації різних гілок української нації
стали Всесвітні Форуми українців.
4. Духовна культура українського народу

IV. Закріплення матеріалу


— Які зміни в національному складі населення відбулися між
двома останніми переписами? Назвіть основні ознаки розселення
найбільших національних меншин України.
— Які причини зумовили формування східної української діас-
пори? західної? В який спосіб здійснюється зв’язок української діас-
пори з історичною батьківщиною?
Практична робота 4. Побудова секторної та стовпчикової діаг-
рам національного складу населення України.

V. Домашнє завдання

Для записів:

18
Дата _____________
Урок 8. Системи розселення й розвиток поселень
Клас _____________
Очікувані результати: учень визначає суттєві ознаки понять «місто»,
«село», «система розселення», «урбанізація», «агломерація»; називає та
показує на карті міста-мільйонери та інші найбільші міста; визначає функ­
ції міст; пояснює причини змін у системі розселення; наводить приклади
областей України з різним рівнем урбанізації; оцінює соціальні проблеми
в сільській місцевості.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти, статистичні
дані про частку міського й сільського населення, кількість населення ок-
ремих населених пунктів.
Опорні поняття: місто, село, урбанізація, субурбанізація, агломерація,
система розселення.
Географічна номенклатура: міста-мільйонери (Київ, Харків, Дніпро-
петровськ, Одеса, Донецьк); міські агломерації (Донецько-Макіївська,
Київська, Харківська, Дніпропетровсько-Дніпродзержинська, Горлів­сько-
Єнакіївська, Запорізька, Криворізька).

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Вам добре відомі слова: місто, селище, село, хутір. Людина знає
й уживає їх у розмові, але часто не може точно сказати, що означає
те чи інше слово. Після сьогоднішнього уроку ви зможете відрізняти
населені пункти один від одного, називати їхні характерні ознаки,
зрозумієте закономірності, за якими розвиваються деякі з них,
дізнаєтеся про особливості системи розселення України.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— У якому населеному пункті ви живете?
— Що ви знаєте про історію його виникнення й особливості роз-
витку?
— Які особливості способу життя в сільській місцевості? у містах?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Типи населених пунктів та їх розвиток
Населені пункти поділяють на міські й сільські, зважаючи на
переважну господарську діяльність їхніх жителів, за людністю.
Середня людність українського села становить близько 550 осіб.
У Поліссі села є невеликими — від 200 до 500 осіб, у лісостеповій
зоні їх людність досягає 1500 і більше жителів, у степу — 2000 осіб
і більше.
Серед міських населених пунктів розрізняють міста, селища
міського типу, курортні селища.
Робота на контурних картах
Підпишіть на контурній карті назви найбільших міст України.
2. Урбанізація, територіальні відмінності в її рівнях
За даними перепису 1897 р., у містах України проживало лише
16 % населення, у 1939 р. — 34 %, сьогодні — 68 %.
19
Найвища частка міських жителів фіксується в індустріально
розвинених областях України. У деяких областях Західної України
в містах проживає менш ніж половина всього населення.
Проблемне питання
Останніми роками частка міського населення в Україні не збіль-
шується, а це суперечить основним світовим тенденціям. Чим би ви
пояснили те, що процес урбанізації в Україні «загальмувався»?
3. Система розселення, функції міст
Мережа населених пунктів певної території з різноманітними
зв’язками, що існують між ними, утворює систему розселення.
За функціями розрізняють багатофункціональні та монофунк-
ціональні населені пункти.
4. Соціальні проблеми сільського населення, шляхи їх розв’язання
У сільській місцевості порівняно низька забезпеченість устано-
вами охорони здоров’я, торгівлі, зв’язку, культури й народної осві-
ти; нижчий рівень благоустрою; недостатній розвиток транспортних
мереж, системи водо- та енергопостачання.

IV. Закріплення матеріалу


— Назвіть суттєві ознаки понять: «село», «місто», «урбаніза-
ція», «агломерація», «система розселення».
— Наведіть приклади багато- й монофункціональних міст. Які
функції виконує столиця держави? Які функції виконує ваш населе-
ний пункт (обласний центр, столиця автономної республіки)?
— Охарактеризуйте соціальні проблеми сільського населення.
Які існують шляхи їх розв’язання?

V. Домашнє завдання

Для записів:

20
Дата _____________
Урок 9. Трудові ресурси й зайнятість населення
Клас _____________
Очікувані результати: учень розрізняє поняття «трудові ресурси», «еко-
номічно активне населення»; характеризує забезпеченість трудовими
ресурсами різних областей України, їх якісний склад; пояснює причини
неповної зайнятості трудових ресурсів, зміни в структурі зайнятості; оці-
нює значення високого рівня професійної компетентності трудових ре-
сурсів для подальшого господарського розвитку держави.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, атлас, статистичні дані про кількість
трудових ресурсів, економічно активного населення, безробітних.
Опорні поняття: трудові ресурси, економічно активне населення, зай-
нятість населення, безробітні.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Людина — найбільше багатство кожної країни, вона є творцем
матеріальних і духовних благ суспільства. Від кількості людей, які
працюють, їх таланту, освіти, професіоналізму залежить процвітан-
ня держави. Характерними рисами більшості населення України
є працьовитість, відповідальність, активність і дисциплінованість.
Це свідчить про їх якісну сторону.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Які риси характерні для вікової структури населення України?
— Чим пояснюється старіння населення країни?
— Назвіть особливості трудової діяльності ваших батьків.
— Чи доводилося їм міняти місце роботи? З чим це було пов’я­
зано?

ІІІ. Перевірка домашнього завдання


Географічний диктант
Клас ділиться по рядах на два варіанти, у кожному з яких різним
адміністративно-територіальним одиницям України відповідають
певні цифри. Наприклад: АР Крим — 1, 2; Волинська область — 3,
4; Донецька область — 5, 6; Київська область — 7, 8. Залежно від
відповіді учні повинні написати певну цифру.
Питання
1) На її території розташовано найбільше міст.
2) Тут знаходиться найбільша кількість санаторно-курортних та
рекреаційних центрів.
3) На її території серед сільських населених пунктів трапляються
хутори.
4) Міське населення цієї адміністративно-територіальної одиниці
приблизно дорівнює сільському.
5) Тут найвищий рівень урбанізації.
6) На її території розташований транспортний вузол Ковель.
7) На її території розташовані міста Біла Церква, Бровари, Фастів.
Відповіді першого варіанта: 5, 1, 3, 3, 5, 3, 7.
21
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Поняття про трудові ресурси, економічно активне й зайняте
населення
Трудові ресурси — це частина населення, що має певні загально-
освітні та професійні знання, необхідні для роботи в суспільному
господарстві.
Економічно активне населення — населення віком 15–70 ро­ків,
яке пропонує свою робочу силу для виробництва товарів і послуг. До
економічно активних належить особи, зайняті економічною діяль-
ністю, що приносить дохід (вони складають зайняте населення), а та-
кож безробітні.
— Як ви вважаєте, чому у світовій практиці частіше використо-
вується термін «економічно активне населення», а не «трудові ре-
сурси»?
2. Трудові ресурси України та їх географія
Якщо в 1985 р. у господарстві країни було зайнято 25,2 млн чол.,
то у 2007 р. — 20,9 млн чол.
У містах налічується 14,4 млн зайнятих, а в селах — тільки
6,5 млн. Найвищий показник зайнятості зафіксовано в м. Києві,
найнижча зайнятість — у Тернопільській та Івано-Франківській об-
ластях.
Серед зайнятого населення кожен п’ятий працює в промисло-
вості, кожен сьомий — у торгівлі.
3. Проблеми зайнятості населення

V. Закріплення матеріалу
— Назвіть суттєві ознаки понять «трудові ресурси», «економіч-
но активне населення», «зайнятість населення».
— Як і чому змінилася кількість трудових ресурсів України за
останні 20–25 років? Назвіть якісні особливості трудових ресурсів
України.
— Дайте оцінку значенню високого рівня професійної компетен-
тності трудових ресурсів для подальшого господарського розвитку
держави.
— Які існують відмінності в рівні безробіття між окремими ре-
гіонами, областями України? Чим вони пояснюються?

VI. Домашнє завдання

Для записів:

22
Дата _____________
Урок 10. Підсумковий урок.
Україна на карті світу. Населення України * Клас _____________

Навчальна мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання


з  вивчених тем; перевірити рівні засвоєння навчального матеріалу,
володіння уміннями та навичками.
Тип уроку: повторення, узагальнення, систематизації та контролю знань,
умінь та навичок.

Приклади завдань для контролю

Рівень І (одне питання — 0,5 бала)


Оберіть варіант із правильною відповіддю.
1. Укажіть країну, з якою Україна межує на півночі.
А Молдова;
Б Білорусь;
В Словаччина;
Г Румунія.
2. Україна входить до складу:
А Європейського Союзу;
Б Організації за демократію й економічний розвиток — ГУАМ;
В НАТО;
Г НАФТА.
3. Укажіть фактор, що безпосередньо впливає на кількість насе-
лення країни.
А Географічне положення;
Б природний рух населення;
В забезпеченість природними ресурсами;
Г розвиток промисловості.
4. Укажіть назву процесу, пов’язаного з переїздом населення з ве-
ликих міст до передмість.
А Урбанізація;
Б субурбанізація;
В міграція;
Г рурбанізація.
5. Укажіть області України з найвищим рівнем безробіття.
А Донецька, Луганська, Дніпропетровська;
Б Івано-Франківська, Тернопільська, Рівненська;
В Харківська, Запорізька, Сумська;
Г Київська, Полтавська, Черкаська.
6. Укажіть, що становить опорний каркас системи розселення.
А Поєднання головних населених пунктів і транспортних
магістралей, що з’єднують їх;
Б обласні й районні центри;
В поєднання міст, селищ міського типу й сільських населених
пунктів;
Г автомобільні шляхи й залізниці.

*  Проводиться на розсуд учителя.


23
Рівень ІІ (одне питання — 1 бал)
7. Розподіліть три держави за довжиною сухопутних кордонів з Ук-
раїною (цифрою укажіть місце).
Словаччина
Росія
Чехія
Румунія

8. Установіть відповідність між адміністративною областю та


історичною землею.
Адміністративна
Історична земля
область
А) Львівська Слобожанщина
Б) Харківська Покуття
В) Дніпропетровська Галичина
Запоріжжя

9. Установіть відповідність між адміністративно-територіальною


одиницею й характерними ознаками національного складу її на-
селення.
Адміністративно- Характерні ознаки
територіальна національного складу
одиниця населення
А) Львівська область Росіяни становлять
понад половину
населен­ня, на другому
місці — кримські
татари
Б) Автономна Респуб- Українці становлять
ліка Крим понад 90 % населення,
на другому місці —
росіяни
В) Дніпропетровська Українці становлять
область близько 80 % населен-
ня, на другому місці —
росіяни
Росіяни становлять
понад половину насе-
лення, на другому
місці — українці

Рівень ІІІ (одне питання — 3 бали)


10. Наведіть приклади адміністративно-територіальних одиниць
України з різним рівнем урбанізації. Поясніть відмінності.
Рівень IV (одне питання — 3 бали)
11. Укажіть позитивні ознаки геополітичного положення України.
Обґрунтуйте їхній вплив на економічну й політичну ситуацію
в країні.

Для записів:

24
Дата _____________
Розділ ІІІ. Господарство
Клас _____________
Урок 11. Загальна характеристика господарства України
Очікувані результати: учень визначає суттєві ознаки понять «госпо-
дарство», «галузь», «інфраструктура»; називає галузі виробничої та не-
виробничої сфер, ознаки ринкової системи господарювання; розпізнає
типи підприємств за формами власності, що формуються в Україні; по-
яснює зміни в господарському комплексі України за роки незалежності.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Господарство», схема
«Галузева структура народного господарства».
Опорні поняття: господарство, галузь, міжгалузевий комплекс, інфра-
структура, виробнича сфера, невиробнича сфера, ринкова система гос-
подарювання, типи підприємств.

Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Галузева структура економіки України формувалася впродовж
тривалого періоду. В історичному минулому вона була складовою
єдиної господарської системи СРСР. Це означає, що економіка краї-
ни була підпорядкована виконанню єдиних народногосподарських
завдань, без достатнього урахування потреб республіки. Тому впро-
довж останніх років у господарстві України відбуваються серйозні
структурні зміни.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Які види продукції виробляють промислові підприємства?
— Яку продукцію дає сільське господарство?
— У чому полягає головне завдання транспорту?
— Чому, на вашу думку, останніми роками відбувається процес
при­ватизації державних підприємств?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Поняття про господарство й національний господарський
комплекс
Господарство країни становить історично сформовану сукуп-
ність підприємств і установ, завданням яких є задоволення різно-
манітних потреб людей.
Поняття про галузі господарства й галузеву структуру.
2. Сучасні зміни в господарському комплексі країни
Здобуття державності й ринкові реформи останніх двох десятиліть
призвели до скорочення частки виробничої сфери (промисловості
й сільського господарства) і збільшення частки невиробничої сфери.
За сучасних умов формується ринкова система господарювання.
Важливу роль у структурних змінах має відіграти поширення
ресурсо- та енергозберігаючих виробництв (технологій).
Як ви вважаєте, чим відрізняється ринкова система господарю-
вання від планової, командної?
В умовах становлення ринкової економіки в Україні створюють-
ся нові форми об’єднань підприємств — концерни, консорціуми,
акціонерні товариства, спілки та інші підприємства, діяльність яких
має галузевий або міжгалузевий характер.
25
3. Типи підприємств (за формами власності)
Державна, колективна і приватна форми власності.
— Які існують типи підприємств за формами власності?
— Чим відрізняється державне підприємство від приватного?
— Чому економісти вважають, що приватні підприємства зазви-
чай працюють більш ефективно, ніж державні?

IV. Закріплення матеріалу


Завдання (робота в міні-групах)
— Назвіть суттєві ознаки понять «господарство» та «галузь».
Перелічіть галузі виробничої й невиробничої сфер. Чим відрізняють-
ся виробнича й соціальна інфраструктури?
— Простежте шлях буханця хліба від вирощування пшениці до
готової продукції (буханця хліба) на вашому столі. Укажіть, які під-
приємства й установи забезпечують виробництво, транспортування,
розподіл і реалізацію цього виду продукції.

V. Домашнє завдання

Для записів:

26
Дата _____________
Урок 12. Територіальна структура господарства
Клас _____________
Очікувані результати: учень визначає суттєві ознаки понять «госпо-
дарство», «галузь»; називає галузі виробничої й невиробничої сфер; ха-
рактеризує особливості територіальної структури господарства.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Господарство», контурні
карти.
Опорні поняття: територіальна структура господарства, спеціалізація,
промисловий центр, промисловий вузол, промисловий район, фактори
розміщення підприємств різних галузей.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Розміщення виробництва — одне з головних питань в еконо-
мічній і соціальній географії. Ви дізнаєтеся, як різні фактори
впливають на розміщення теплових та атомних електростанцій,
підприємств чорної та кольорової металургії, машинобудівних за-
водів і хімічних комбінатів; визначають спеціалізацію сільського
господарства. Ці знання стануть у пригоді багатьом з вас, особливо
тим, хто пов’яже своє майбутнє життя з підприємницькою діяль-
ністю.

ІІ. Актуалізація опорних знань


Як ви вважаєте, на розміщення яких галузей найбільше впливає
наявність мінеральних ресурсів? наявність кваліфікованих трудо-
вих ресурсів?
Які великі підприємства є у вашій області (республіці)?
Які види сировини вони використовують у процесі виробництва?

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

Географічний диктант
Клас поділяється по рядах на два варіанти, у кожному з яких га-
лузям виробничій та невиробничій сферам господарства відповіда-
ють певні цифри. Наприклад: галузі виробничої сфери — 1, 2; галузі
невиробничої сфери — 3, 4.
Питання
1) До складу цієї сфери входить промисловість.
2) Надання послуг населенню — одне з головних завдань цієї сфери
господарства.
3) Основним завданням галузей цієї сфери є виробництво матеріаль-
них благ.
4) До складу цієї сфери входить освіта.
5) У розвинених країнах більшість працівників зайнята саме в цій
сфері господарства.
6) Одна з галузей цієї сфери займається вирощуванням сільсько-
господарських культур.
7) До складу цієї сфери входить транспорт.
Відповіді першого варіанта: 1, 3, 1, 3, 3, 1, 1.

27
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Поняття про територіальну структуру господарства
Промисловий центр, промисловий вузол, промислові райони.
— Випишіть визначення понять «територіальна структура гос-
подарства», «промисловий центр», «промисловий вузол», «про-
мисловий район».
2. Фактори, що впливають на розміщення підприємств різних
галузей
Кожна територія характеризується низкою факторів, що визнача-
ють її придатність для ефективної роботи конкретного підприємства:
• сировинний,
• транспортний,
• паливно-енергетичний,
• споживчий,
• трудовий (фактор трудових ресурсів),
• водний,
• територіальної концентрації,
• науково-технічного прогресу,
• комбінування й кооперування,
• екологічний.

V. Закріплення матеріалу
— Позначте на контурній карті райони, де було б доцільно збуду-
вати такі підприємства: нафтопереробний завод, швейну фабрику,
гідроелектростанцію, меблеву фабрику, завод залізобетонних конс-
трукцій.
— Обґрунтуйте свої пропозиції щодо розміщення цих підпри-
ємств.
— Наведіть приклади непродуманого розміщення підприємства.
Обґрунтуйте свою точку зору.

VI. Домашнє завдання

Для записів:

28
Дата _____________
Урок 13. Економічний потенціал України
Клас _____________
Очікувані результати: учень визначає суттєві ознаки понять «внутріш-
ній національний продукт», «національний дохід»; називає цілі й завдання
сталого розвитку; основні показники соціально-економічного розвитку
країни; порівнює рівень соціально-економічного розвитку України з ін-
шими країнами; аналізує статистичні дані.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Господарство», статис-
тичні дані про валовий внутрішній продукт України та інших країн світу.
Опорні поняття: економічний потенціал, природні ресурси, виробничі
ресурси, трудові ресурси, фінансові ресурси, валовий внутрішній про-
дукт, національний дохід.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Ви добре знаєте, що Україна займає сприятливе географічне поло-
ження, господарство країни забезпечено багатьма видами ресурсів,
у країні живуть працьовиті й освічені люди. Сьогодні ви дізнаєтеся
про інші складові економічного потенціалу України й з’ясуєте, чому
вони не завжди ефективно працюють. Відповідь на це питання життє-
во важлива для вас, адже від неї залежить рівень економічного роз-
витку країни, якість життя вашої родини, ваше майбутнє життя.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— На які корисні копалини багаті надра України?
— Чи можна сказати, що господарство України добре забезпече-
но водними ресурсами? Поясніть свою відповідь.
— Що таке земельні, лісові та кліматичні ресурси? Дайте оцінку
забезпеченості України цими ресурсами.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Складові економічного потенціалу країни
Основу економічного потенціалу країни становлять різні види
ресурсів — це створені людьми засоби праці (верстати, інструменти,
різне устаткування, комп’ютери, виробничі будівлі, транспортні за-
соби, матеріали), трудові ресурси й фінансові ресурси.
— Чи можна сказати, що в забезпеченості виробничими ресурса-
ми виникає парадоксальна ситуація: маючи надлишок різноманіт-
ного устаткування, економіка України недостатньо ним забезпече-
на? Поясніть свою відповідь.
2. Показники соціально-економічного розвитку. Показники
якості життя
Для оцінювання соціально-економічного розвитку країни розра-
ховують валовий внутрішній продукт (ВВП) і національний про-
дукт (НП).
Україна має показник ВВП на душу населення в розмірі 6 848 дол.
США на рік.
Поняття про національний продукт відрізняється від валового
внутрішнього продукту тим, що включає кошти, зароблені націо-
нальними виробниками за межами своєї держави.
29
Поняття «якість життя» містить у собі кількість спожитих ма-
теріальних благ, рівень задоволення духовних потреб, довголіття,
стан навколишнього середовища, дотримання прав людини, соціаль-
ну рівність. Як інтегральний показник якості життя найчастіше ви-
користовують індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП).
3. Проблеми сталого розвитку України
Україна належить до країн із високим господарським освоєнням
території. На багатьох із підприємств експлуатується морально
застаріле й фізично зношене обладнання. Це обумовило інтенсивне
споживання енергоносіїв, рудних корисних копалин і води; призве-
ло до високого рівня забруднення компонентів природи, значних
викидів забруднюючих речовин і збільшення ймовірності виникнен-
ня надзвичайних техногенних ситуацій.

V. Закріплення матеріалу
— Обґрунтуйте зв’язок, що існує між показниками ВВП і рівнем
розвитку освіти й охорони здоров’я в країні.
— Якими є цілі концепції стійкого розвитку? Чим відрізняється
раціональне природокористування від нераціонального?

VI. Домашнє завдання

Для записів:

30
Дата _____________
Урок 14. Загальна характеристика промисловості
Клас _____________
Очікувані результати: учень визначає поняття «промисловість»; харак-
теризує зміни в галузевій структурі промисловості на сучасному етапі та
особливості її розміщення; оцінює значення промисловості в господарс-
тві України на конкретних прикладах; складає й аналізує схему галузевої
структури промисловості.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, зошит для практичних робіт,
карта «Господарство», схема «Галузева структура промисловості».
Опорні поняття: промисловість, галузева структура промисловості,
спеціалізація, продуктивність праці, ефективність виробництва.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Промисловість — найважливіша галузь господарства. Вона
сприяє розвитку транспорту, забезпечує основну частину експор-
тних надходжень, сприяє підвищенню добробуту населення, є най­
більш важливим фактором науково-технічного прогресу. Вагомий
внесок промисловості в економіку України визначає її провідну
роль у забезпеченні найважливіших стратегічних інтересів дер­
жави.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Які промислові підприємства працюють у вашій місцевості?
— Яку продукцію вони виробляють?
— Яка продукція використовується безпосередньо населенням,
а яка надходить на інші підприємства?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Промисловість як сфера матеріального виробництва
Промисловість — головна галузь виробничої сфери господар-
ства, що виробляє знаряддя праці й товари народного споживання.
Добувні підприємства промисловості здійснюють видобуток
мінерального палива, руд металів, хімічної й будівельної сировини;
обробні підприємства виробляють готову продукцію, зокрема до них
відносяться виробництва машинобудування, хімічної, деревообробної
та інших галузей.
Складання схеми «Галузева структура промисловості».
— Наведіть приклади видів продукції, які виробляють підпри-
ємства, що належать до групи «А» та групи «Б».
2. Загальні показники розвитку промисловості на сучасному етапі.
Шляхи підвищення економічної ефективності національної
промисловості
З 1999 по 2006 р. обсяг промислового виробництва в України зріс
більш ніж удвічі й досяг рівня 1990 р. Сьогодні спостерігається
спад.
Робота зі статистичними даними
Галузева структура промислового виробництва залишається
недостатньо ефективною. Більш ніж дві третини загального обсягу
31
промислової продукції припадає на галузі, які виробляють сирови-
ну, матеріали й енергетичні ресурси.
Пріоритетним напрямом у промисловій політиці має стати при-
скорення розвитку наукомістких і високотехнологічних виробництв,
підвищення конкурентоспроможності продукції.
3. Особливості функціонування та розміщення промисловості
Промислове виробництво країни розміщено нерівномірно.
Поняття спеціалізації та продуктивність праці.

IV. Закріплення матеріалу

Проблемне питання
Власне промислове виробництво забезпечує лише дві третини то-
варів, що надходять на український ринок, решта має закордонне
походження. Це, зокрема, одяг, взуття, обладнання, машини й ме-
ханізми. Як ви вважаєте, чому саме ці види продукції українських
підприємств не мають достатнього рівня якості, щоб наповнити внут-
рішній ринок?
Практична робота 5. Складання схеми галузевої структури
промисловості України.

V. Домашнє завдання

Для записів:

32
Дата _____________
Урок 15. Паливна промисловість
Клас _____________
Очікувані результати: учень визначає склад ПІК; характеризує особли-
вості розвитку й розміщення галузей паливної промисловості; оцінює
значення галузі в господарстві України; аналізує статистичні дані про
розвиток паливної промисловості.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, зошит для практичних робіт,
карта «Паливна промисловість», контурні карти, статистичні дані про
розвиток паливної промисловості.
Опорні поняття: паливно-енергетичний комплекс, вугільна про-
мисловість, нафтова промисловість, нафтопереробна промисловість,
газова промисловість, торф’яна промисловість, горючо-сланцева про-
мисловість.
Географічна номенклатура: Донецький та Львівсько-Волинський
кам’яновугільні басейни; Дніпровський буровугільний басейн; Передкар-
патська, Дніпровсько-Донецька та Причорноморсько-Кримська нафто-
газоносні області; Кременчук, Лисичанськ, Херсон, Одеса, Дрогобич,
Надвірна.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Паливна промисловість відіграє найважливішу роль в економіці
країни. Вона забезпечує паливом комунальне господарство й палив-
ні електростанції, сировиною — хімічну промисловість, паливно-
мастильними матеріалами — різні види транспорту.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Які види паливних корисних копалин ви знаєте?
— Які паливні корисні копалини залягають на території України?
— Де розташований найбільший вугільний басейн?
— Назвіть особливості розташування нафтогазоносних областей.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Галузева структура паливної промисловості. Вугільна
промисловість
Поняття «паливна промисловість».
Кам’яне вугілля — Донецький і Львівсько-Волинський кам’я­
новугільний басейни.
Буровугільна промисловість — Дніпровський буровугільний ба-
сейн.
Складання схеми «Галузева структура паливної промисло-
вості».
2. Нафтова та нафтопереробна промисловість
Поняття «нафтодобувна промисловість».
Нафтогазоносні області: Дніпровсько-Донецька, Передкарпат­
ська та Причорноморсько-Кримська.
З нафти виробляють паливо (бензин, авіаційний гас, мазут, ди-
зельне й котельне паливо) та мастильні матеріали. Найбільші нафто-
переробні заводи (НПЗ) — Лисичанськ, Кременчук, Херсон, Одеса,
Дрогобич, Надвірна.

33
Найважливіші нафтопроводи: «Дружба», Самара — Лисичанськ —
Кременчук — Херсон — Одеса.
3. Газова промисловість
Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область (понад 85 % за-
гального обсягу).
У Передкарпатті газові родовища практично вичерпані. Перс-
пектива — Причорноморсько-Кримська область.
— Побудуйте графік «Видобуток природного газу в Україні
в 1960–2006 рр.» (1960 р. — 14,3 млрд м3; 1970 р. — 60,9; 1980 р. —
56,7; 1990 р. — 28,1; 2000 р. — 17,9; 2006 р. — 19,5 млрд м3).
Найважливіші газопроводи: Уренгой — Помари — Ужгород,
«Союз», Шебелинка — Бєлгород — Брянськ — Москва, Шебелинка —
Дніпропетровськ — Кривий Ріг — Одеса, Єфремівка — Диканька —
Київ —Західна Україна, Дашава — Київ — Брянськ — Москва.
4. Торф’яна й горючо-сланцева промисловість

IV. Закріплення матеріалу


— Які галузі входять до складу паливно-енергетичного комплек-
су, паливної промисловості?
— Назвіть особливості розміщення нафтопереробної промисло-
вості.
— Як ви вважаєте, чому буре вугілля, торф та горючі сланці ма-
ють обмежене використання в паливно-енергетичному комплексі?
практичної робота 6. Позначення на контурній карті основних
районів вугле-, газо- й нафтовидобутку, нафто- і газо­проводів.

V. Домашнє завдання

Для записів:

34
Дата _____________
Урок 16. Електроенергетика
Клас _____________
Очікувані результати: учень визначає особливості сучасної електро­
енергетики України; порівнює особливості виробництва електроенер­гії
на ТЕС, ГЕС, АЕС; називає структурні, технічні, економічні проблеми
функ­ціонування енергетичної галузі; складає схему зв’язків електро­
енергетики з іншими галузями; будує секторну діаграму; аналізує ста-
тистичні дані про вироблення електроенергії.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, атлас, зошит для практичних робіт,
карта «Електроенергетика», статистичні дані про розвиток електроенер-
гетики України.
Опорні поняття: паливно-енергетичний комплекс, електроенергетика,
електростанції (теплові, атомні, гідравлічні, сонячні, вітрові), енергосис-
тема.
Географічна номенклатура: Вуглегірська, Луганська, Старобешівська,
Миронівська, Зуївська, Слов’янська, Запорізька, Криворізька, Трипіль-
ська, Бурштинська, Ладижинська ТЕС; Київська ТЕЦ-5, Харківська ТЕЦ-5,
Київська ТЕЦ-6; Київська, Канівська, Дніпродзержинська, Теребле-Ріць-
ка, Дністровська ГЕС; Ташликська ГАЕС; Запорізька, Хмельницька, Пів-
денноукраїнська та Рівненська АЕС.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання


Географічний диктант
Клас ділиться по рядах на два варіанти, у кожному з яких різним
галузям паливної промисловості відповідають певні цифри. Наприк­
лад: вугільна промисловість — 1, 2; нафтова промисловість — 3, 4; наф­
топереробна промисловість — 5, 6; газова промисловість — 7, 8.
Питання
1) Більшість підприємств цієї галузі розташовані в Донецькій і Лу-
ганській областях.
2) Ця галузь об’єднує підприємства, що виробляють паливо та мас-
тильні матеріали.
3) Серед родовищ, де цією галуззю здійснюється видобування па-
ливних корисних копалин, найбільш відоме — Шебелинське.
4) Найбільші підприємства цієї галузі розташовані в Лисичанську,
Кременчуку й Херсоні.
5) Підприємства цієї галузі поставляють сировину, з якого вироб-
ляють бензин, мазут, дизельне паливо.
Відповіді першого варіанта: 1, 5, 7, 5, 3.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності


Електроенергетика є базовою галуззю промисловості, яка забез-
печує виробництво, передачу та використання електроенергії й теп-
ла. Вона впливає на розвиток усіх галузей господарства й умови жит-
тя населення. В Україні електроенергетика має особливе значення,
адже на її території знаходиться чимало енергоємних підприємств
(металургійні, машинобудівні, хімічні), електрифікованих заліз­
ниць та міського електротранспорту.

35
ІІІ. Актуалізація опорних знань
— Які природні джерела енергії ви знаєте?
— Які з них належать до невичерпних?
— Де й для чого використовується електроенергія?
— З якими труднощами може зіштовхнутися людина в разі від-
сутності електроенергії?
— Які галузі входять до складу паливно-енергетичного комплексу?

IV. Вивчення нового матеріалу


1. Електроенергетика як складова ПЕК України. Основні типи
електростанцій та їх розміщення
Електроенергетика — базова галузь промисловості.
Основою теплоенергетики країни є електростанції потужністю по-
над 1 млн кВт. Найбільші: Вуглегірська, Луганська, Старобешівська,
Миронівська, Зуївська, Слов’янська. Потужні ТЕС — у Придніпров’ї:
Запорізька, Криворізька, Придніпровська; у Харківській та Київ­
ській областях — Зміївська та Трипільська. На заході — Бурштин­
ська та Ладижинська ТЕС.
АЕС — Запорізька, Хмельницька, Південноукраїнська та Рів-
ненська.
Гідроенергетика — 4,5 % виробництва електроенергії.
2. Енергосистеми та найважливіші лінії електропередач
Енергосистеми здійснюють виробництво електроенергії, її транс-
портування і розподіл.
На території країни є районні енергосистеми, що утворюють єди-
ну державну енергосистему. Потужна лінія електропередачі (ЛЕП)
Донбас — Західна Україна — Альбертірша (Угорщина) об’єднує її
з енергосистемами Росії та країн Центральної Європи. Друга ЛЕП
з’єднує Чорнобильську та Хмельницьку АЕС, а потім проходить че-
рез Львівську область до Польщі.

V. Закріплення матеріалу
— Які типи електростанцій ви знаєте? Які фактори впливають
на їх розміщення?
— Нанесіть на контурну карту найпотужніші лінії електропередач.
Завдання. Доповніть схему «Зв’язки електроенергетики з інши-
ми галузями».

Машинобудування Паливна
промисловість

Електроенергетика

практичної робота 7. Побудова секторної діаграми виробницт­ва


електроенергії різними типами електростанцій.

VІ. Домашнє завдання

Для записів:

36
Дата _____________
Урок 17. Металургійна промисловість. Чорна металургія
Клас _____________
Очікувані результати: учень називає галузі, що входять до металургій-
ної промисловості, найбільші підприємства та їх типи, проблеми й перс-
пективи розвитку; пояснює фактори розміщення галузі; показує на карті
основні райони та найбільші центри металургії; аналізує статистичні дані
про обсяги виробництва металургійної продукції; характеризує наслідки
впливу металургійної промисловості на довкілля.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Чорна і кольорова мета-
лургія», статистичні дані про розвиток галузі й викиди шкідливих речовин
у різних містах України.
Опорні поняття: металургійний комплекс, чорна металургія, фероспла-
ви, агломерат, чавун, сталь, прокат, кольорова металургія.
Географічна номенклатура: Придніпров’я (Запоріжжя, Кривий Ріг,
Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Нікополь), Донбас (Донецьк,
Макіївка, Єнакієве, Алчевськ), Приазов’я (Маріуполь).

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Сьогодні ми ознайомимося з однією з найстаріших галузей світо-
вої та української промисловості — чорною металургією. Вона завж-
ди відігравала особливу роль у господарстві, без її продукції — чаву-
ну й сталі — неможливо виготовити плуг або трактор, сівалку або
локомотив. Для України чорна металургія є найважливішою галуз-
зю промисловості, вона посідає перше місце за обсягами виробленої
продукції. На металургійних підприємствах створюється чверть
ВВП України.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— З яких матеріалів виготовлено верстати, автомобілі, трактори?
— Чи можна сказати, що з металів виробляють різні види про-
дукції?
— Що ви дізналися про технології виробництва чавуну і сталі на
уроках хімії?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Поняття про чорну металургію як галузь металургійної
промисловості. Сировинна база чорної металургії
Металургійна промисловість виробляє чорні та кольорові мета-
ли. Чорна металургія охоплює видобування й збагачення залізної
руди, спікання її в агломерат, виробництво коксу, вогнетривів,
виплавку чавуну, сталі, виробництво прокату й виробів подальшого
переділу. Найбільші виробники залізорудного концентрату: гірни-
чо-збагачувальні комбінати: Інгулецький, Південний, Північний,
«Криворіжсталь» і Полтавський.
Як паливо використовується кокс (Авдіївський коксохімічний
завод, «Arcelor Mittal Кривий Ріг» і Алчевський коксохімічний
завод).

37
— Чи згодні ви із твердженням: «Чорна металургія визначає
економічний потенціал країни й зумовлює розвиток усіх галузей
промисловості, транспорту і сільського господарства»? Поясніть
свою відповідь.
2. Основні райони галузі та найбільші підприємства
Основні райони: Придніпров’я (Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпро-
дзержинськ, Дніпропетровськ, Нікополь), Донбас (Донецьк, Макіїв-
ка, Єнакієве, Алчевськ) і Приазов’я (Маріуполь).
До числа найбільших світових виробників сталі належать: гір-
ничо-металургійний комбінат «Arcelor Mittal Кривий Ріг», «Маріу-
польський металургійний комбінат ім. Ілліча», «Металургійний
комбінат “Азовсталь”», «Запорізький металургійний комбінат
“Запоріжсталь”», Алчевський металургійний комбінат.
Практична робота 8. Нанесення на контурну карту сировинної
бази, основних районів та підприємств чорної й кольорової металургії
(початок).
3. Роль чорної металургії в зовнішній торгівлі.
Проблеми й перспективи розвитку галузі
Продаж чорних металів і виробів з них приносять країні понад
40 % валютних надходжень.
4. Екологічні проблеми.

IV. Закріплення матеріалу


— Назвіть особливості географії чорної металургії. Який із трьох
районів чорної металургії найкраще забезпечений рудами? Чим би
ви пояснили наявність двох великих підприємств галузі в м. Маріу-
поль?
— Розмістіть на карті чотири металургійних підприємства: гірни-
чо-збагачувальний комбінат, металургійний комбінат (традиційна
технологія виробництва, потужність — 5 млн тонн сталі на рік), елек-
трометалургійний комбінат і міні-завод. Обґрунтуйте запропонова-
ний варіант розміщення металургійних підприємств різного типу.
— Чим би ви пояснили важливу роль чорної металургії в зовніш-
ній торгівлі країни? Які існують шляхи розв’язання екологічних
проблем, пов’язаних з роботою металургійних комбінатів?

V. Домашнє завдання

Для записів:

38
Дата _____________
Урок 18. Кольорова металургія
Клас _____________
Очікувані результати: учень називає найбільші підприємства кольоро-
вої металургії, проблеми й перспективи розвитку; пояснює фактори роз-
міщення галузі; показує на карті райони та найбільші центри кольорової
металургії; аналізує статистичні дані про обсяги виробництва металур-
гійної продукції; характеризує наслідки впливу металургійної промисло-
вості на довкілля.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, атлас, зошит для практичних робіт,
карта «Чорна і кольорова металургія», статистичні дані про розвиток га-
лузі.
Опорні поняття: металургійний комплекс, кольорова металургія, глино-
зем, алюміній, мідь, олово, нікель, цинк, титан.
Географічна номенклатура: Запоріжжя, Костянтинівка, Миколаїв, Ар-
темівськ, Горлівка, Свердловськ.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання


Географічний диктант
Клас ділиться по рядах на два варіанти, у кожному варіанті різ-
ним районам чорної металургії відповідають певні цифри. Наприклад:
Придніпровський — 1, 2; Донбас — 3, 4; Приазовський — 5, 6.
Питання
1. На території цього району розташовані найбільші гірничо-збага-
чувальні комбінати.
2. У цьому районі працює одне з найбільших підприємств галузі —
металургійний комбінат ім. Ілліча.
3. На території цього району знаходяться найбільші підприємства
з виробництва коксу.
4. У цьому районі працює «Харцизький трубний завод».
5. Цей район виробляє найбільше чавуну й сталі.
6. На території цього району розташовується найбільше підприєм­ство
галузі — металургійний комбінат «Arcelor Mittal Кривий Ріг».
Відповіді першого варіанта: 1, 3, 2, 2, 1, 1.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності


Кольорова металургія забезпечує промисловість легкими (алю-
міній, титан, магній), важкими (мідь, свинець, цинк, олово, нікель),
рідкісними (вольфрам, молібден, ртуть), благородними (золото, пла-
тина, срібло) металами, а також їх сплавами. Особливістю кольоро-
вих металів є їхні унікальні якості, що зумовлює їх широке вико-
ристання в точному машинобудуванні, авіабудуванні, робототехніці,
електроніці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань


— Руди яких кольорових металів залягають у надрах України?
— Що ви дізналися про властивості металів на уроках хімії?
— Які переваги мають кольорові метали порівняно зі сталлю?
39
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Сировинна база та фактори розміщення кольорової металургії
Включає видобування, збагачення руди й виробництво різно-
манітних кольорових металів та їх сплавів. Потребує великої кіль-
кості палива (важкі метали) та електроенергії (легкі метали). Тери-
торіально орієнтоване на паливно-енергетичний комплекс. Через
низький уміст кольорових металів у рудах та великі витрати на їх
збагачення видобування і збагачення руд часто ведеться в одному
районі, а виробництво з них чистого металу і сплавів — в іншому.
2. Географія підприємств кольорової металургії
Найбільші обсяги виробництва характерні для алюмінієвої про-
мисловості (глинозем і алюміній): Миколаївський глиноземний за-
вод, Дніпровський алюмінієвий комбінат (Запоріжжя), «Інтер­сплав»
(Свердловськ, Луганська область).
Лідер галузі — Артемівський завод з обробки кольорових ме-
талів.
Великі запаси титанових руд. Запорізький титано-магнієвий
комбінат.
Основний виробник свинцю і цинку — Костянтинівське підпри-
ємство «Укрцинк».
Побузький феронікелевий комбінат та Світловодський комбінат
твердих сплавів і тугоплавких металів.
3. Проблеми та перспективи розвитку металургії
Застаріле обладнання призводить до збільшення витрат палива
й електроенергії, підвищення собівартості продукції.

V. Закріплення матеріалу
— Які фактори впливають на розміщення підприємств кольоро-
вої металургії?
— Чим би ви пояснили той факт, що райони розміщення чорної
і кольорової металургії значною мірою збігаються? Які підприєм­
ства галузі зосереджені в Запоріжжі? Чим би ви це пояснили?
— Розташуйте на території України підприємства кольорової
промисловості. Обґрунтуйте свої пропозиції.
— Назвіть можливі шляхи розв’язання проблем галузі. Які пере-
ваги має виробництво металів із вторинних ресурсів?
практичної роботи № 8. Нанесення на контурну карту сиро-
винної бази, основних районів і підприємств чорної та кольорової
ме­талургії (продовження).

VI. Домашнє завдання

Для записів:

40
Дата _____________
Урок 19. Машинобудування й металообробка.
Загальне машинобудування Клас _____________

Очікувані результати: учень називає галузевий склад машинобудуван-


ня; пояснює роль галузі в господарстві держави; характеризує галузі ма-
шинобудування та фактори розміщення; показує на карті великі центри
загального машинобудування.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Машинобудування та
металообробка», контурні карти, статистичні дані про розвиток галузі.
Опорні поняття: машинобудування, металообробка, загальне (устатку-
вання для різних галузей, верстати, дорожньо-будівельна і сільськогос-
подарська техніка), транспортне (автомобільне, залізничне, авіаційне,
суднобудування), точне (електротехніка, електроніка, приладобудуван-
ня) машинобудування.
Географічна номенклатура: Дніпропетровськ, Донецьк, Луганськ, Кри-
вий Ріг, Харків.

Хід уроку

І. Мотивація начальної діяльності


Машинобудування — головна галузь промисловості. Вона визна-
чає рівень науково-технічного прогресу й зростання продуктивності
праці в господарстві загалом. Саме продукція машинобудування за-
безпечила революційні зміни в обсягах виробництва різно­манітної
продукції, характері праці людини. Крім цього, вона постійно висува-
ла нові вимоги до її кваліфікації, освіти, культури виробництва.

ІІ. Актуалізація опорних знань


Які види продукції виробляють машинобудівні заводи?
Які матеріали використовуються для їх виробництва?
Які машинобудівні підприємства є у вашому місті, області (рес-
публіці)?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Роль машинобудування в господарстві держави. Структура та
фактори розміщення галузі
Найбільш комплексна й наукомістка галузь промисловості, що
виробляє машини, прилади, устаткування й комплектуючі до них.
Розрізняють загальне, транспортне й точне машинобудування. Ме-
талообробка включає металоремонтну та інструментальну галузі,
виробництво металоконструкцій і металовиробів (сталевий дріт,
цвяхи, болти, шурупи).
Фактори, що впливають на розміщення підприємств машино-
будування:
• комбінування й кооперування,
• наявність кваліфікованих трудових ресурсів,
• розвиток науки,
• споживчий,
• сировинний (конструкційні матеріали),
• фінансовий,
• транспортний.
41
2. Склад, фактори розміщення загального машинобудування
Включають виготовлення машин та устаткування для різних га-
лузей господарства (важке машинобудування), різної техніки для
сільського господарства, виробництво металообробних верстатів, ко-
вальсько-пресового устаткування, дорожньо-будівельної техніки.
Найважливіші фактори розміщення:
• сировинний (конструкційні матеріали),
• споживчий,
• енергетичний,
• кваліфіковані трудові ресурси,
• фінансовий,
• транспортний.
Галузь забезпечує технікою весь паливно-енергетичний комп­
лекс від видобутку палива до його переробки, металургію, хімічну,
деревообробну, легку, харчову промисловість, сільське й комуналь-
не господарство.
3. Особливості територіальної структури загального
машинобудування
Найбільші центри галузі: Дніпропетровськ, Донецьк, Луганськ,
Кривий Ріг, Харків. Серед найважливіших підприємств загального
машинобудування: Новокраматорський машинобудівний завод,
ВАТ «Турбоатом» (Харків), Сумське НПО ім. Фрунзе, ВАТ «Дніпро­
важмаш».
Трактори й комплектуючі до них: Харківський тракторний за-
вод, Південний машинобудівний завод (м. Дніпропетровськ), Рів-
ненський завод тракторних агрегатів. Комбайни складають у Терно-
полі, Херсоні, Олександрії (Кіровоградська область).

IV. Закріплення матеріалу


— Опишіть структуру загального машинобудування.
— Які галузі господарства використовують продукцію загально-
го машинобудування?
— Які фактори найбільше впливають на розміщення підпри-
ємств галузі? Чому?
Робота з картою
Використовуючи карту «Машинобудування і металообробка»,
визначте центри загального машинобудування. Позначте й під-
пишіть їх на контурній карті.
— Упродовж двох останніх десятиріч найбільш різкого знижен-
ня обсягів виробництва зазнало верстатобудування. Чим би ви пояс-
нили цей факт?

V. Домашнє завдання

Для записів:

42
Дата _____________
Урок 20. Транспортне і точне машинобудування
Клас _____________
Очікувані результати: учень називає галузевий склад транспортного
й точного машинобудування; характеризує ці галузі машинобудування та
фактори їх розміщення; показує на карті великі центри машинобудуван-
ня; складає й аналізує схему внутрішньогалузевих і міжгалузевих зв’язків;
оцінює проблеми й перспективи розвитку машинобудування.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Машинобудування і ме-
талообробка», статистичні дані про розвиток галузей машинобуду­вання.
Опорні поняття: машинобудування, технопарк, транспортне (автомо-
більне, залізничне, авіаційне, суднобудування), точне (електротехніка,
електроніка, приладобудування) машинобудування.
Географічна номенклатура: транспортне машинобудування — За-
поріжжя, Дніпропетровськ, Київ, Львів, Луганськ, Черкаси, Миколаїв,
Харків, Херсон, Кременчук, Маріуполь; точне машинобудування — Хар-
ків, Київ, Запорожжя, Дніпропетровськ, Херсон, Донецьк, Львів, Сімфе-
рополь.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання


Бліцопитування
— Які галузі входять до складу машинобудування?
— Які види про­дукції виробляють підприємства загального ма-
шинобудування?
— Назвіть особливості розташування центрів загального машино­
будування.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності


Сьогодні ми розглянемо галузі машинобудування, які впродовж
останніх десятиліть є лідерами з обсягів виробництва. Вони відігра-
ли вирішальну роль у збільшенні перевезень пасажирів і вантажів,
істотно полегшили практичну діяльність людини як на виробництві,
так і в побуті.

ІІІ. Актуалізація опорних знань


— Які види транспортних засобів ви знаєте?
— Яка побутова техніка є у вас удома?
— Де її зроблено? Які функції вона виконує?

IV. Вивчення нового матеріалу


1. Склад, фактори розміщення й особливості територіальної
структури транспортного машинобудування
Перша за обсягами виробництва галузь машинобудування.
Легкові автомобілі — «АвтоЗАЗ-Daewoo» (Запоріжжя), на
Луцько­му заводі складають різні моделі автомобілів ВАЗ, складаль-
не підприємство почало працювати в м. Черкаси.
Львівський автомобільний завод — автобуси середнього і вели-
кого класу, тролейбуси й мікроавтобуси.
Літакобудівні підприємства — Київ (завод «Авіант») і Харків
(державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАПП)).
43
ВАТ «ВО “Південний машинобудівний завод”» (Дніпропет-
ровськ) виробляє ракетоносії «Зеніт», «Дніпро», «Циклон».
Суднобудування — Миколаїв, Херсон, Керч.
Виробництво рухомого складу для залізниць — «Луганськтепло-
воз» (Луганськ), Крюківський вагонобудівний завод, залізничні
цистерни виробляють на ВАТ «Азовмаш».
2. Склад, фактори розміщення й особливості територіальної
структури точного машинобудування
Відносять електроніку, приладобудування й електротехніку.
ВАТ «Запоріжтрансформатор» — один із головних виробників сило-
вих трансформаторів у СНД; «ХЕМЗ» (Харківський електромеханіч-
ний завод) виготовляє устаткування для різних галузей; ВАТ «Іск-
ра» (Львів).
Підприємства, що виробляють комп’ютери, телевізори, радіопри-
ймачі, зосереджені у великих містах.
3. Проблеми й перспективи розвитку підприємств галузі.
Формування технопарків
Пріоритетні напрями розвитку: технологічна модернізація під-
приємств; створення машин та обладнання нового покоління; збіль-
шення обсягів виробництва складної побутової техніки; створення
умов для розвитку мережі інноваційних підприємств, зокрема тех-
нопарків.
В Україні чотири технопарки: «Напівпровідникові технології
та матеріали», «Інститут електрозварювання ім. Патона», «Інститут
монокристалів» і «Вуглемаш».

V. Закріплення матеріалу
— Використовуючи карту «Машинобудування і металообробка»,
визначте центри транспортного машинобудування. Позначте й під-
пишіть їх на контурній карті.
— Опишіть структуру точного машинобудування. Які фактори
найбільше впливають на розміщення підприємств галузі? Чому?
— Назвіть пріоритетні напрями розвитку машинобудування. Які
технопарки створено в Україні? Які питання вони розв’язують?
Робота в групах
Складіть схеми внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків
машинобудування.

VI. Домашнє завдання

Для записів:

44
Дата _____________
Урок 21. Хімічна промисловість
Клас _____________
Очікувані результати: учень називає основні галузі хімічної промисло-
вості; характеризує сировинну базу галузі; пояснює фактори розміщен-
ня галузей хімічної промисловості; показує на карті основні райони й цен-
три хімічної промисловості; визначає зв’язки хімічної промисловості
з іншими галузями; наводить конкретні приклади негативного впливу
хімічної промисловості на довкілля.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Хімічна і нафтохімічна
промисловість», контурні карти, статистичні дані про розвиток галузей
хімічної промисловості.
Опорні поняття: хімічна промисловість, гірничо-хімічна промисловість,
основна (неорганічна) хімія, промисловість органічного синтезу.
Географічна номенклатура: гірничо-хімічна промисловість — Яворів,
Новий Роздол, Калуш, Стебник, Артемівськ, Слов’янськ; основна хімія —
Дніпродзержинськ, Горлівка, Сєвєродонецьк, Одеса, Черкаси, Рівне;
хімія органічного синтезу — Лисичанськ, Горлівка, Сєвєродонецьк,
Дніпродзержинськ, Запоріжжя; виробництво та переробка полімерів —
Донецьк, Сєвєродонецьк, Дніпропетровськ, Біла Церква.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Хімічна промисловість — це галузь промисловості, що забезпе-
чує розвиток науково-технічного прогресу в усіх галузях господар­
ства. Продукцією є нові матеріали, що замінюють метали, деревину,
натуральні тканини. Розвиток сучасного сільського господарства не-
можливий без мінеральних добрив і засобів захисту рослин. У різних
галузях і побуті широко використовуються лаки й фарби.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Що ви вивчаєте на уроках хімії?
— Які хімічні засоби використовуються в побуті? Які властивос­
ті вони мають?
— Яку небезпеку можуть становити хімічні речовини?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Значення та галузева структура хімічної промисловості.
Фактори розміщення підприємств галузі
Галузь важкої індустрії, що виготовляє різноманітну продукцію,
використовуючи хімічні методи переробки сировини.
Виокремлюють три великі галузі: гірничо-хімічну, основну (не-
органічну) хімію і промисловість органічного синтезу.
Основні фактори розміщення підприємств галузі: сировинний,
енергетичний, споживчий та екологічний.
2. Географія гірничо-хімічної промисловості й основної хімії
Найважливіші райони: Передкарпаття (сірка в Яворові та Ново-
му Роздолі, калійної солі в Калуші, Стебнику) та Донбас (кам’яна
сіль в Артемівську, Слов’янську).

45
Основна хімія — Дніпродзержинськ, Горлівка, Сєвєродонецьк.
Великі заводі працюють у районах споживання азотних добрив і про-
ходження газопроводу (Черкаси, Рівне, Одеса).
Калійні добрива — Калуш і Стебник, фосфорні — Вінниця,
Суми, Одеса.
3. Географія хімії органічного синтезу та інших галузей хімічної
промисловості
Хімія органічного синтезу в основному використовує нафту та
природний газ. Полімери — Донбас і Придніпров’я (Донецьк, Сєвєро-
донецьк, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Горлівка, Дніпропет-
ровськ).
Хімічні волокна — Київ (штучний шовк), Черкаси (штучний шовк),
Жи­томир (синтетичні волокна), Чернігів (синтетичні волокна).
4. Проблеми розвитку й розміщення галузі
Важливим чинником розвитку хімічної промисловості є вироб-
ництво конкурентоспроможної продукції. Це вимагає технічного пе-
реоснащення та реконструкції діючих підприємств з метою знижен-
ня витрат сировини й електроенергії на одиницю продукції;
збільшення глибини й комплексності переробки сировини; освоєння
виробництва нових видів конструкційних матеріалів.
Екологічні проблеми.

IV. Закріплення матеріалу


— Складіть схему «Галузевий склад хімічної промисловості».
Робота з картою
Використовуючи карту «Хімічна і нафтохімічна промисловість»,
визначте центри основної хімії. Позначте й підпишіть їх на контур-
ній карті.
— Використовуючи карту «Хімічна і нафтохімічна промис­
ловість», визначте центри хімії органічного синтезу. Позначте й під-
пишіть їх на контурній карті.
Доповніть схему «Зв’язки хімічної промисловості з іншими га-
лузями».

Машинобудування

Хімічна
промисловість

V. Домашнє завдання

Для записів:

46
Дата _____________
Урок 22. Лісова й деревообробна промисловість
Клас _____________
Очікувані результати: учень називає галузі лісової промисловості; по-
яснює фактори розміщення підприємств галузі; показує на карті основні
райони лісозаготівлі, центри деревообробної та деревопереробної галу-
зей; обґрунтовує необхідність раціонального використання лісових ре-
сурсів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Лісова, деревообробна
та целюлозно-паперова промисловість», контурні карти, статистичні дані
про розвиток промисловості будівельних матеріалів.
Опорні поняття: лісозаготівля, деревообробка, целюлозно-паперова
промисловість, лісохімічна промисловість.
Географічна номенклатура: Чернівецька, Львівська, Івано-Франків­
ська, Закарпатська, Чернівецька, Волинська, Рівненська області; Дніпро-
петровськ, Київ, Харків, Донецьк, Львів, Ізмаїл, Херсон.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Через обмеженість лісових ресурсів значення лісової та дерево-
обробної промисловості не настільки велике, як металургії або хіміч-
ній промисловості. Водночас галузь виробляє необхідну господар­
ству й населенню продукцію, має значний науково-технічний
потенціал і забезпечена кваліфікованими трудовими ресурсами.

ІІ. Актуалізація опорних знань


У яких районах України зосереджені лісові ресурси?
Які види дерев поширені на території країни?
Які природоохоронні функції виконує ліс?
Які види продукції виробляють із деревини?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Структура та значення галузі. Основні райони заготівлі лісу,
лісопильне виробництво
Заготівля, механічна обробка і хімічна переробка деревини та ін-
ших рослинних ресурсів.
Склад: лісозаготівля, деревообробка (пиломатеріали, будівельні
матеріали, фанера, деревинні плити, меблі), целюлозно-паперова
й лісохімічна промисловість.
Лісозаготівля — Українські Карпати (Івано-Франківська, Львів­
ська, Закарпатська, Чернівецька області) та Полісся (Волинська,
Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська області).
2. Деревообробна промисловість
Розміщення з найбільшою концентрацією в районах заготівлі лі-
су та споживання готової продукції.
Виробництво деревостружкових плит — Київ, Закарпатська (Сва-
лява), Івано-Франківська (Надвірна) та Рівненська (Костопіль) обл.
Меблі виготовляють у всіх великих містах та районах лісоза-
готівлі.
47
3. Целюлозно-паперове й лісохімічне виробництво. Проблеми
й перспективи розвитку лісової та деревообробної промисловості
На основі переробки лісу та інших рослинних ресурсів (солома,
очерет).
Найбільші підприємства — Жидачівський картонно-паперо­вий
комбінат (Львівська область), Малинська (Житомирська область)
і Дніпропетровська паперові фабрики, Херсонський целюлозно-па-
перовий та Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат (Одеська
область), Львівська й Рахівська (Закарпатська область) картонні
фабрики.

IV. Закріплення матеріалу


— Які галузі входять до складу лісової та деревообробної про-
мисловості? Де розташовані та які функції виконують лісозаготі-
вельні підприємства?
— Позначте й підпишіть на контурній карті центри деревооброб-
ної промисловості.
— Використовуючи карту «Лісова, деревообробна і целюлозно-
паперова промисловість», визначте центри целюлозно-паперової та
лісохімічної промисловості. Позначте й підпишіть їх на контурній
карті.

V. Домашнє завдання

Для записів:

48
Дата _____________
Урок 23. Промисловість будівельних матеріалів
Клас _____________
Очікувані результати: учень називає галузі, що входять до складу про-
мисловості будівельних матеріалів; пояснює фактори розміщення під-
приємств галузі, значення галузі для задоволення життєвих потреб лю-
дей; характеризує сировинну базу; показує на карті найбільші центри
галузі; аналізує сучасні тенденції розвитку, технологічні й економічні пер-
спективи галузі.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Промисловість буді-
вельних матеріалів», контурні карти, статистичні дані про розвиток галу-
зей промисловість будівельних матеріалів.
Опорні поняття: промисловість будівельних матеріалів, в’яжучі, стінові,
покрівельні матеріали.
Географічна номенклатура: великі міста.

Хід уроку

І. Мотивація начальної діяльності


На цьому уроці мі розглянемо промисловість будівельних ма-
теріалів. Рівень її розвитку, з одного боку, залежить від загальної
економічної ситуації в країні, з іншого — суттєво впливає на її стан.
Промисловість будівельних матеріалів тісно пов’язана з іншими га-
лузями господарства, насамперед із будівництвом.

ІІ. Актуалізація знань


— Які види будівельних матеріалів ви знаєте?
— Які з них використовувалися під час зведення будинку, у якому
ви живете?
— Де вони могли вироблятися?
— Які матеріали використовуються для ремонту квартири?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Галузева структура, фактори розміщення та сировинна база
промисловості будівельних матеріалів
Видобування й первинна обробка мінеральної сировини (нерудні
корисні копалини, природний камінь), виробництво різних видів
будівельних матеріалів.
Виробництва: у групі в’яжучих матеріалів найбільше значення
має виготовлення цементу, вапна та будівельного гіпсу; серед стіно-
вих матеріалів — цегли, блоків, збірного залізобетону; серед покрі-
вельних матеріалів — черепиці, руберойду, шиферу.
Розміщення більшості підприємств галузі залежить від двох
факторів: сировинного і споживчого.
2. Географія промисловості будівельних матеріалів. Перспективи
розвитку галузі
На всій території країни здійснюється видобування й первинна
обробка мінеральної будівельної сировини (промисловість нерудних
матеріалів).
Серед в’яжучих матеріалів найважливіше значення має цемент.
Орієнтуючись на сировину, цементні заводі розміщуються в різних
49
районах з найбільшою концентрацією на сході. У Донбасі, де залягає
високоякісна цементна сировини (в основному вапняки), працюють
Амвросіївський комбінат, Єнакіївський та Краматорський цементні
заводі.
Виготовлення стінових матеріалів тяжіє до споживача — Київ,
Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Чернігів,
Львів, Івано-Франківськ.
Виробництво цегли також орієнтується на споживача — великі
міста.
Найбільші заводі листового (віконне, армоване, вітринне) скла:
Костянтинівський, Лисичанський, Запорізький, Львівський.

IV. Закріплення матеріалу


— Які галузі (виробництва) входять до складу промисловості
будівельних матеріалів? Яке значення має галузь для господарства
й задоволення життєвих потреб людей? Яку сировину використову-
ють підприємства галузі?
— Використовуючи карту «Промисловість будівельних ма-
теріалів», визначте центри галузі. Позначте й підпишіть їх на кон-
турній карті.
— Доповніть таблицю, указавши виробництва промисловості
будівельних матеріалів, орієнтованих переважно на сировину або
споживача. Наведіть приклади підприємств, на яких виробляють
цю продукцію.
Переважно сировинна орієнтація Переважно споживча орієнтація
Виробництво цементу Виробництво бетону
(Амвросіївський комбінат, (Київ, Харків, Дніпропетровськ,
Єнакіївський та Краматорський Донецьк, Запоріжжя)
цементні заводи)

V. Домашнє завдання

Для записів:

50
Дата _____________
Урок 24. Легка промисловість. Художні промисли
Клас _____________
Очікувані результати: називає галузі легкої промисловості; пояснює
фактори їх розміщення; показує на карті найбільші центри легкої про-
мисловості, осередки художніх промислів; оцінює значення легкої про-
мисловості та художніх промислів для задоволення матеріальних і духов-
них потреб населення.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Легка промисловість»,
контурні карти, статистичні дані про розвиток галузі.
Опорні поняття: легка промисловість; текстильна, швейна, трикотажна,
шкіряно-взуттєва промисловість.
Географічна номенклатура: Київ, Харків, Львів, Одеса, Черкаси, Тер-
нопіль, Чернігів, Луганськ, Херсон, Донецьк, Полтава, Дніпропетровськ.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


На цьому уроці ми розглянемо легку промисловість, яка забезпе-
чує населення тканинами, одягом, взуттям, а також художні про-
мисли. Своїм корінням художні промисли сягають глибокої давни-
ни, тих часів, коли почали виготовляти побутові предмети з дерева,
глини, каменя, метала та інших матеріалів.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— З якої сировини виробляють тканини?
— Які види волокон виготовляє хімічна промисловість?
— Які властивості мають тканини, вироблені з натуральної сиро­
вини?
— Які види одягу і взуття ви знаєте?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Галузева структура та фактори розміщення легкої
промисловості
Легка промисловості належить до галузей групи „Б”. Виокрем-
люють текстильну (тканини), трикотажну (шкарпетки, панчохи, бі-
лизна), швейну (одяг, білизна), шкіряно-взуттєву (вичинка шкіри,
пошив взуття), хутрову (хутрові вироби) галузі.
Розміщення більшості підприємств галузі залежить від трьох
факторів: сировинного, трудового і споживчого.
Складання схеми «Галузева структура легкої промисловості».
2. Географія текстильної промисловості
Перше місце за обсягами виробництва продукції. Виокремлюють
бавовняну, вовняну, шовкову, лляну галузі.
Бавовняна промисловість — Тернопіль і Херсон (бавовняні ком-
бінати), Донецьк (бавовняно-прядильний комбінат), Нікополь (пря-
дильно-нитковий комбінат).
Вовняна промисловість — Чернігівський камвольно-суконний
комбінат, Луганська тонкосуконна і Криворізька вовнопрядильна
фабрики.
Шовкова промисловість — Київ. Льняна промисловість в основ-
ному розміщена в північно-західному регіоні країні.
51
3. Географія інших галузей легкої промисловості
Швейна промисловість зорієнтована на споживача і трудові ре-
сурси (переважно жіночі). Найбільші виробники одягу: фабрика ім.
Тинякова (м. Харків), Одеська швейна фабрика, «Дана» (Київ),
«Ворскла» (Полтава).
Трикотажна промисловість — Київська фабрика «Киянка»,
Київське виробниче трикотажне об’єднання; Одеська, Донецька,
Луганська трикотажні фабрики.
Взуттєві підприємства — у великих містах.
4. Народні традиції художніх промислів
Найдавнішими ремеслами було ткацтво й килимарство. Художні
тканини і зараз виробляють спеціалізовані підприємства, що роз­
ташовані в Кролевці, Богуславі, Переяславі-Хмельницькому.

IV. Закріплення матеріалу


— Використовуючи карту «Легка промисловість» і текст підруч-
ника, з’ясуйте, які фактори впливають на розміщення підприємств
текстильної промисловості.
— Використовуючи карту «Легка промисловість», визначте цен-
три швейної промисловості. Позначте й підпишіть їх на контурній
карті.
— Що ви знаєте про художні промисли, які розвивались на тери-
торії вашої області?
— Які галузі входять до складу легкої промисловості? Назвіть
фактори розміщення підприємств галузі. Які особливості розміщен-
ня текстильної промисловості? Назвіть особливості розташування
основних осередків художніх промислів.

V. Домашнє завдання

Для записів:

52
Дата _____________
Урок 25. Харчова промисловість
Клас _____________
Очікувані результати: учень називає галузі харчової промисловості;
пояснює фактори їх розміщення; характеризує роль галузі у формуванні
експортного потенціалу країни та задоволенні життєвих потреб населен-
ня; показує на карті найбільші центри та підприємства харчової про-
мисловості.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Харчова промисловість»,
статистичні дані про розвиток галузі, тестові завдання.
Опорні поняття: харчова промисловість; борошномельно-круп’яна, хлі-
бопекарська, макаронна, кондитерська, цукрова, олійно-жирова, кон-
сервна, молочна, м’ясна, рибна промисловість.
Географічна номенклатура: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк,
Одеса, Львів, Полтава, Херсон.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Харчова промисловість охоплює виробництва, що займаються
переробкою продовольчої сировини й забезпеченням населення про-
дуктами харчування. За обсягами виробництва вона поступається
лише металургійному комплексу, виробляючи майже п’яту частину
промислової продукції. Розмаїтість сировини та наявність спожива-
чів у різних районах країни зумовили повсюдне поширення підпри-
ємств галузі. Але в одних місцях вони забезпечують потреби місце-
вого населення, в інших спеціалізуються на продукції, яка
поставляється і в інші райони України, а також за її межі.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Які продукти харчування виробляють із молока?
— Які з них ви найчастіше вживаєте?
— Які хлібобулочні вироби ви знаєте?
— Які продукти харчування виробляють із м’яса?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Галузевий склад та фактори розміщення харчової
промисловості
Визначальну роль для розміщення мають сировинний і спожив-
чий фактори. Одна група галузей тяжіє до джерел сировини (цукро-
ва, олійно-жирова, виноробна, круп’яна, консервна, рибна), друга 
орієнтується на споживача й тому розміщується в містах (хлібопе-
карська, кондитерська, макаронна).
— З якою галуззю господарства найбільш тісно пов’язана харчо-
ва промисловість? Чому?
В останні роки обсяги виробництва в галузі зростають, освоєна
велика кількість нових видів продукції. Однак для подальшого роз-
витку харчової промисловості необхідна модернізація виробництва,
підвищення рівня механізації; гостро постає питання підвищення
продуктивності праці, що приблизно вдвічі нижча, ніж на
підприємствах розвинених країн.
53
2. Географія розміщення основних галузей харчової
промисловості
Найважливіша галузь харчової промисловості — борошномельно-
круп’яна (Київ й Київська обл., Харківська обл., Дніпропетров­ська
обл., Черкаська обл., Одеса, Миколаїв, Львів, Тернопіль).
Продукцію галузі використовують у хлібопекарській, макарон-
ній і кондитерській промисловості. Усі вони тяжіють до споживача.
Більшість цукрових заводів зосереджена в районах збирання цук-
рового буряка (Вінницька, Київська, Полтавська, Кіровоград­ська,
Черкаська, Хмельницька, Харківська, Тернопільська області).
Найбільші виробники соняшникової олії: Дніпропетровський,
Пологівський, Полтавський олійноекстракційні заводи, Одеський
олійно-жировий комбінат, підприємство «Кіровоградолія».
Найбільше плодоовочевих консервів виробляють на півдні країни.
Заводи з виробництва тваринного масла — у Вінницькій, Пол-
тавській, Дніпропетровській, Чернігівській та Черкаській областях.
Великі підприємства м’ясної промисловості — у великих містах:
Київ, Полтава, Харків, Вінниця, Одеса, Донецьк, Черкаси, Дніпро-
петровськ.
Найбільші виробничі потужності рибної промисловості зосере­
джені на комбінатах портових міст (Керч, Севастополь, Одеса, Із-
маїл, Очаків, Херсон, Маріуполь).

IV. Закріплення матеріалу


— Основними напрямами подальшого розвитку молочної про-
мисловості є такі: підвищення якості продукції, упровадження ком-
плексної переробки сировини, збільшення обсягів виробництва про-
дукції з малим умістом жиру, збагаченої білком і вітамінами.
Обґрунтуйте необхідність розв’язання цих задач.
Які фактори мають вирішальне значення для розміщення
підприємств харчової промисловості? Поясніть їх дію на прикладі
географії окремих галузей?

Фактори, які мають


Галузі харчової вирішальне значення
Особливості географії
промисловості для розміщення
підприємств

V. Домашнє завдання

Для записів:

54
Дата _____________
Урок 26. Підсумковий урок.
Промисловість України * Клас _____________

Навчальна мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання


з  вивчених тем; перевірити рівні засвоєння навчального матеріалу,
володіння уміннями та навичками.
Тип уроку: повторення, узагальнення, систематизації та контролю знань,
умінь та навичок.

Приклади завдань для контролю


Перший рівень (одне питання — 0,5 бала)
Позначте варіант із правильною відповіддю.
1. Укажіть промислове підприємство, що належить до групи «А»:
А текстильна фабрика;
Б м’ясопереробний комбінат;
В взуттєва фабрика;
Г металургійний комбінат.
2. Укажіть область, у якій видобуваються найбільші обсяги при-
родного газу:
А Полтавська;
Б Івано-Франківська;
В Харківська;
Г Чернігівська.
3. Укажіть найбільш потужний центр кольорової металургії:
А Миколаїв;
Б Запоріжжя;
В Донецьк;
Г Свердловськ.
4. Укажіть назву нового центру автомобілебудування в Україні:
А Запоріжжя;
Б Черкаси;
В Луцьк;
Г Кременчук.
5. Укажіть фактори, що мають вирішальне значення для розмі­
щення більшості підприємств промисловості будівельних мате­
ріалів:
А екологічний, трудовий (кваліфіковані трудові ресурси);
Б розвиток науки, комбінування;
В сировинний, споживчий;
Г транспортний, енергетичний.
6. Укажіть галузь легкої промисловості, що посідає перше місце
з виробництва продукції:
А текстильна;
Б трикотажна;
В швейна;
Г шкіряно-взуттєва.

*  Проводиться на розсуд учителя.


55
Другий рівень (одне питання — 1 бал)
7. Розподіліть три галузі промисловості, що посідають перші три
місця за обсягами виробництва (цифрою вкажіть місце).
Харчова
Легка
Чорна металургія
Машинобудування й металообробка

8. Установіть відповідність між трьома районами чорної металургії


та центрами галузі.
Район чорної
Центр галузі
металургії
А. Придніпров’я 1) Маріуполь
Б. Донбас 2) Алчевськ
В. Приазов’я 3) Запоріжжя
4) Бровари

9. Установіть відповідність між галузями промисловості органіч-


ного синтезу й видами продукції.
Галузь промисловості
Види продукції
органічного синтезу
А. Хімія органічного 1) Мінеральні добрива
синтезу
Б. Виробництво 2) Синтетичні смоли,
полімерів хімічні волокна
В. Переробка 3) Поліетиленова плів-
полімерів ка, шини
4) Ацетилен, бензол,
стирол

Третій рівень (одне питання — 3 бали)


10. Які переваги й недоліки мають великі промислові підприєм­
ства — комбінати? Обґрунтуйте свою точку зору на прикладі під-
приємства, що працює в одній із галузей промисловості.
Четвертий рівень (одне питання — 3 бали)
11. «Розмістіть» на території України (укажіть область, місто) ма-
шинобудівне підприємство. Обґрунтуйте його місце розташуван-
ня (чому саме тут воно ефективно працюватиме).

Для записів:

56
Дата _____________
Урок 27. Сільське господарство
Клас _____________
Очікувані результати: учень визначає природно-географічні фактори
розвитку сільського господарства, структуру галузі й особливості сіль­
ськогосподарського виробництва; наводить конкретні приклади зв’язків
сільського господарства з іншими галузями.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Сільське господарство»,
діаграма «Структура земельного фонду України», статистичні дані про
розвиток галузі.
Опорні поняття: сільське господарство, рослинництво, тваринництво,
урожайність, продуктивність, меліорація.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Сільське господарство є найдавнішим і дуже поширеним занят-
тям людей. В Україні в цій галузі працює близько третини економічно
активного населення, які створюють приблизно чверть ВВП країни.
Галузь задовольняє найбільш насущні потреби людини — потреби
в їжі.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Що таке земельні ресурси?
— Які ознаки характеризують чорноземи?
— Яку сільськогосподарську сировину використовує легка про­
мис­ловість? харчова?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Природно-географічні фактори розвитку сільського
господарства
Україна має у своєму розпорядженні унікальне поєднання рів-
нинного рельєфу, родючих ґрунтів і кліматичних ресурсів. Понад
половину території країни займають сільськогосподарські угіддя,
серед яких переважає рілля (рілля займає 54,0 % площі, сіножаті —
4 %, пасовища — 9,2 %, сади й виноградники — понад 1 %). Дві тре-
тини ріллі припадають на чорноземи.
Проблема для півдня країни й АР Крим — низька забезпеченість
водними ресурсами. У Поліссі багато перезволожених і заболочених
територій.
Меліорація — комплекс організаційно-господарських і техніч-
них заходів, які дають можливість змінювати природні умови в не-
обхідному для людини напрямі.
2. Структура сільського господарства
Рослинництво і тваринництво. Основне завдання рослинниц-
тва — вирощування сільськогосподарських рослин для забезпечен-
ня населення продуктами харчування, тваринництва — кормами,
галузей промисловості (легкої, харчової) — сировиною. У тварин-
ництві займаються вирощуванням різних сільськогосподарських
тварин для виробництва тваринницьких продуктів.

57
3. Зв’язки сільського господарства з іншими галузями
Промисловість забезпечує сільське господарство електроенергією,
різною технікою, паливно-мастильними матеріалами, добривами,
засобами захисту рослин. Сільське господарство постачає промис­
ловість продукцією рослинництва і тваринництва.
Зв’язки між сільським господарством і промисловістю настільки
тісні, що утворюють міжгалузевий агропромисловий комплекс.

IV. Закріплення матеріалу


— Які природно-географічні фактори є основою для розвитку
сільського господарства?
— Опишіть структуру сільського господарства. Які завдання ви-
конує рослинництво? Тваринництво?
— Наведіть приклади зв’язків між сільським господарством
і промисловістю.
— Складіть схему «Агропромисловий комплекс України».

V. Домашнє завдання

Для записів:

58
Дата _____________
Урок 28. Рослинництво
Клас _____________
Очікувані результати: учень характеризує рослинництво; наводить
конкретні приклади змін, що відбуваються в галузі; аналізує статистичні
дані про сільськогосподарське виробництво; оцінює проблеми сільсько-
го господарства.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, зошит для практичних робіт,
карта «Сільське господарство», схема «Галузева структура рослинниц-
тва», статистичні дані про розвиток галузі.
Опорні поняття: сільське господарство, рослинництво; зернові, кор-
мові, технічні, овоче-баштанні, плодові та ягідні культури.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


В Україні хліборобство відоме з часів трипільської культури, що
існувала 5 тисяч років тому. Найдавніші племена, що жили на тери-
торії країни в ті далекі часи, не лише вирощували пшеницю та
ячмінь, але й розводили різноманітну худобу. І сьогодні Україна ві-
дома як виробник пшениці, цукрового буряку, соняшника та ін.

ІІ. Актуалізація опорних знань


Яка сировина необхідна для виробництва хліба, круп, цукру?
Що ви знаєте про особливості праці хлібороба?
Як проявляється її сезонний характер?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Галузі рослинництва. Географія вирощування зернових
культур
Входять п’ять основних груп рослин, що відрізняються одна від
одної особливостями вирощування й переробки, а також сферою за-
стосування.
Складання схеми «Галузева структура рослинництва».
Основа рослинництва — вирощування зернових культур (пше-
ниці, ячменя, кукурудзи, жита, вівса, гречки, проса, рису).
Найбільш сприятливі природно-кліматичні умови для вирощу-
вання озимої пшениці — у лісостепу й північній частині степу.
Ячмінь висівають переважно в степовій зоні та передгір’ях Криму.
Кукурудзу вирощують у степу, південній частині лісостепу, За-
карпатті.
Жито займає близько 2 % площі зернових. Воно поширене
в Поліссі й західних областях України.
2. Географія вирощування інших сільськогосподарських культур
До найважливіших кормових культур належить кукурудза на
силос, зелений корм, багаторічні трави: люпин, люцерна, конюши-
на, однолітні трави й кормові коренеплоди.
Технічні культури: соняшник, рапс, кунжут, цукровий буряк,
льон-довгунець.
Перше місце зі збирання соняшника посідає Запорізька область,
на другому місці — Дніпропетровська область, на третьому — До-
нецька.
Цукровий буряк — лісостепова зона.

59
Картопля — Вінницька, Львівська, Чернігівська, Київська,
Сумська, Волинська обл.

IV. Закріплення матеріалу


— Охарактеризуйте особливості розміщення посівів найважливі-
ших зернових культур.
— Охарактеризуйте особливості розміщення посівів найважливі-
ших технічних культур.
— Які групи рослин входять до складу рослинництва? Від яких
факторів залежить урожайність сільськогосподарських культур?
Чому вирощування овочів та ягід часто зосереджено поблизу вели-
ких міст?
практична робота № 9 (перша частина). Нанесення на кон­
турну карту розміщення посівів найважливіших сільськогоспо-
дарських культур. Аналіз статистичних даних про виробництво
сільськогосподарської продукції.
Статистичні дані можна обрати за даними, які розповсюджують-
ся Держкомстатом України (адреса в Інтернеті — ukrstat.gov.ua).

Зернові Цукрові Насіння Плоди та


Картопля Овочі
культури буряки соняшнику ягоди

V. Домашнє завдання

Для записів:

60
Дата _____________
Урок 29. Тваринництво.
Зони сільськогосподарської спеціалізації Клас _____________

Очікувані результати: учень характеризує тваринництво; наводить кон-


кретні приклади змін, що відбуваються в галузі; показує на карті зони
сільськогосподарської спеціалізації; складає схему міжгалузевих зв’язків
у сільському господарстві; аналізує статистичні дані про сільськогоспо-
дарське виробництво; оцінює проблеми, що існують у сільському госпо-
дарстві.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, атлас, зошит для практичних робіт,
карта «Сільське господарство», карта «Агропромисловий комплекс»,
схема «Галузева структура тваринництва», статистичні дані про розвиток
галузі.
Опорні поняття: сільське господарство, тваринництво; сільськогоспо-
дарські зони, екстенсивний спосіб ведення господарства, інтенсивний
спосіб ведення господарства.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання


Географічний диктант
Клас поділяється по рядах на два варіанти, у кожному з яких різ-
ним сільськогосподарським культурам відповідають певні цифри.
Наприклад: озима пшениця — 1, 2; кукурудза — 3, 4; соняшник —
5, 6; цукровий буряк — 7, 8. Залежно від відповіді учні мають напи-
сати певну цифру.
Питання
1. Цю теплолюбну культуру широко використовують як продоволь-
чу, технічну й кормову.
2. Це головна зернова культура.
3. Перше місце зі збирання цієї культури посідає Запорізька об-
ласть.
4. Із цієї культури виробляють найбільше борошна.
5. На відміну від більшості інших сільськогосподарських рослин,
валовий збір цієї культури останніми роками збільшується.
6. Більшість посівів цієї культури зосереджені в лісостеповій зоні.
7. У найбільш сприятливі роки врожайність цієї культури переви-
щує 300 ц/га.
Відповіді першого варіанта: 3, 1, 5, 1, 5, 7, 7.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності


Тваринництво — це галузь сільського господарства, що забезпе-
чує населення продуктами харчування, харчову і легку промис­
ловість — сировиною, а рослинництво — органічними добривами.

ІІІ. Актуалізація опорних знань


— Які види сільськогосподарських тварин ви знаєте?
— Яку продукцію вони дають?
— Які продукти харчування мають тваринне походження?
— Чому продукція тваринництва дорожча, ніж рослинництва?

61
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Тваринництво, його структура та географія
Найбільше значення має скотарство і свинарство. Скотарство
характеризується територіальними відмінностями в спеціалізації.
У Поліссі, лісостеповій зоні та приміських зонах — молочне і молоч-
но-м’ясне скотарство; у степовій зоні — м’ясне і м’ясо-молочне.
Свинарство найбільш інтенсивно розвивається поблизу великих
міст і центрів харчової промисловості, у районах розвиненого кар-
топлярства та фуражного зернового господарства (Вінницька, Чер-
каська, Одеська, Хмельницька, Полтавська, Київська області).
У степових районах півдня України й Карпатах поширене вів-
чарство.
Птахівництво, рибальство, бджільництво, кролівництво, шовків­
ництво, конярство.
2. Зони сільськогосподарської спеціалізації
Відмінності в спеціалізації сільського господарства дозволяють
виокремити три сільськогосподарські зони. Їх межі близькі до меж
природних зон і мають такі самі назви: лісова, лісостепова, степова.
Характеристика сільськогосподарських зон (складання уза-
гальнюючої таблиці).
Крім рівнинних сільськогосподарських зон, в Україні виділяють
гірські райони Криму і Карпат.
Навколо великих міст сформувалися приміські сільськогоспо-
дарські райони.
3. Проблеми й перспективи сільського господарства
В Україні відбуваються аграрні (у тому числі земельна) реформи.
Вони передбачають визначення основних напрямів економічних та
правових відносин у сільськогосподарському виробництві.

V. Закріплення матеріалу
— Охарактеризуйте географію основних галузей тваринництва.
— Опишіть спеціалізацію лісової сільськогосподарської зони.
Чим вона пояснюється? Із чим пов’язане формування приміських
сільськогосподарських районів? Яка їхня спеціалізація?
— Які цілі аграрних реформ в Україні? Які проблеми виникають
під час їх здійснення?
— Порівняйте спеціалізацію двох сільськогосподарських зон.
Виявіть ознаки подібності й відмінності.
практична робота № 9 (друга частина). Аналіз статистичних
даних про виробництво сільськогосподарської продукції.

VI. Домашнє завдання

Для записів:

62
Дата _____________
Урок 30. Транспорт як галузь господарства.
Залізничний транспорт Клас _____________

Очікувані результати: учень визначає суттєві ознаки понять «транс­


портний вузол», «вантажообіг», «пасажирооборот»; називає види транс-
порту; характеризує техніко-економічні особливості різних видів транс-
порту; показує на карті основні транспортні вузли й найбільші
магістралі.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Господарство», карта
«Транспортна система», контурні карти, статистичні дані про розвиток
галузі.
Опорні поняття: транспорт, транспортна система, залізничний транс-
порт, транспортний вузол, вантажообіг, пасажирооборот.
Географічна номенклатура (найбільші транспортні вузли): Київ­
ський, Харківський, Одеський, Львівський.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Транспорт — це галузь виробничої сфери, що займається пере-
везенням вантажів і пасажирів. Транспортні магістралі з’єднують
різні райони країни, об’єднуючи їх у єдиний господарський комп-
лекс. Стійка транспортна система, що динамічно розвивається,— не-
обхідна умова розвитку економіки, а отже, підвищення рівня життя
населення.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Які види транспорту ви знаєте?
— Яку роль відіграє транспорт у житті людей?
— Чим відрізняється міський транспорт від міжміського?
— Що ви знаєте про особливості залізничного транспорту?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Поняття про види транспорту та показники їх розвитку
Сухопутний (залізничний, автомобільний, трубопровідний),
водний (морський, річковий) і повітряний. Найважливішими по-
казниками розвитку будь-якого виду транспорту є вантажообіг і па-
сажирооборот.
Складання схеми «Види транспорту».
2. Транспортна система України
Транспортна система — територіальне поєднання різних видів
транспорту, які, взаємодіючи, задовольняють потреби господарства
й населення в перевезеннях вантажів і пасажирів.
Транспортні вузли: Київський, Харківський, Одеський, Львів­
ський.
3. Залізничний транспорт, його роль у транспортній системі
За вантажообігом він посідає перше місце, за пасажирообо­ротом —
друге.
Характерним є наявність магістралей, близьких до широтної та
меридіональної спрямованості, а також таких, що радіально відходять
63
від Києва і Харкова. Широтні магістралі — зв’язок Донбасу (вугле-
видобувні, металургійні й коксохімічні підприємства) із Придні­про­
в’ям (видобування залізної та марганцевої руд, металургійні підпри-
ємства).
Інтенсивні залізничні перевезення здійснюються лініями, що
зв’язують Київ з іншими найбільшими містами, а також із сусідніми
країнами.

IV. Закріплення матеріалу


— Дайте визначення поняттям «транспортна система», «транс-
портний вузол». Нанесіть на контурну карту найбільші транспортні
вузли.
— Нанесіть на контурну карту найважливіші транспортні магіс-
тралі.
— Яку роль відіграє транспорт у господарстві країни? З яких
елементів складається транспортна система країни? Яку роль
у транспортній системі відіграють транспортні вузли? Назвіть най-
важливіші залізничні магістралі, які проходять через ваш населе-
ний пункт (найближче велике місто).

V. Домашнє завдання

Для записів:

64
Дата _____________
Урок 31. Автомобільний і трубопровідний транспорт
Клас _____________
Очікувані результати: учень характеризує техніко-економічні особли-
вості автомобільного та трубопровідного транспорту; показує на карті
основні транспортні вузли й найбільші магістралі; висловлює судження
про проблеми й перспективи розвитку окремих видів транспорту; оцінює
роль української транспортної системи в здійсненні міжнародних пере-
везень.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Господарство», карта
«Транспортна система», контурні карти, статистичні дані про розвиток
галузі.
Опорні поняття: транспорт, транспортна система, залізничний транс-
порт, транспортний вузол, вантажообіг, пасажирооборот.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Автомобільний транспорт об’єднує транспортні засоби, шляхи
сполучення і споруди, у тому числі автовокзали й автостанції. Він
посідає перше місце за пасажирооборотом і третє — за вантажообі-
гом (зі значним відставанням від залізничного і трубопровідного
транспорту).
Упродовж останніх двох десятиліть нарощує свою частку в об-
сязі перевезених вантажів трубопровідний транспорт. Сьогодні він
є основним конкурентом залізничного транспорту, посідаючи друге
місце за вантажообігом. Це особливий вид транспорту, він «підзем-
ний», недорогий, високопродуктивний (має значну пропускну здат-
ність) і безшумний.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Які види вантажів перевозять автомобілями?
— Ви, мабуть, здійснювали далекі подорожі автомобілем або авто-
бусом. Які переваги мають ці види транспорту порівняно з поїздом?
— Які завдання виконує автомобільний транспорт, що працює
в межах міста?
— Які речовини надходять у будинки за допомогою трубопроводів?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Автомобільний транспорт. Найважливіші автомагістралі
й транспортні вузли
Густа, але нерівномірна мережа автомобільних шляхів з твердим
покриттям. Найбільше значення мають автомагістралі, що зв’язують
найбільші міста країни й перетинають кордони: Київ — Львів —
Чоп, Київ — Полтава — Харків — Ростов-на-Дону, Одеса — Мико-
лаїв — Херсон, Москва — Харків — Запоріжжя — Сімферополь.
Територіальна структура. Вузли — Київ, Харків, Запоріжжя,
Луганськ, Львів, Дніпропетровськ, Донецьк, Житомир, Тернопіль,
Полтава.
Міжнародні транспортні коридори.
2. Трубопровідний транспорт
Розгалужена мережа трубопроводів, у тому числі великого діа-
метра. Газотранспортна система «Укргазпрому» — друга за потуж-
ністю в Європі.
65
3. Географія газо- і нафтопроводів
Магістральні газопроводи побудовані минулого століття (Шебе-
линка — Брянськ, Шебелинка — Бєлгород — Брянськ — Москва,
Шебелинка — Острогозьк — Москва).
Міжнародне значення — «Союз» і Уренгой — Помари — Ужго-
род (довжина на території України — 1160 км).
Розвинена система нафтопроводів і продуктоводів завдовжки
понад 5 тис. км (транс’європейська магістраль «Дружба»).

IV. Закріплення матеріалу


— Які завдання виконує автомобільний транспорт? трубопровід-
ний? Назвіть переваги й недоліки автомобільного транспорту. Чим
пояснюються особливості географії найважливіших газопроводів?
Яку роль відіграють автомобільний і трубопровідний транспорт
у транзитних перевезеннях?
— Нанесіть на контурну карту найважливіші автомагістралі та
вузли автомобільного транспорту.
— Назвіть переваги й недоліки трубопровідного транспорту. Яке
значення для економіки України має газотранспортна система «Укр­
газпрому»?
— Нанесіть на контурну карту найважливіші газо- і нафтопро-
води.

V. Домашнє завдання

Для записів:

66
Дата _____________
Урок 32. Водний та повітряний транспорт.
Перспективи розвитку транспорту Клас _____________

Очікувані результати: учень характеризує техніко-економічні особли-


вості водного та повітряного транспорту; показує на карті основні транс-
портні вузли й водні шляхи; висловлює судження про проблеми й перс-
пективи розвитку окремих видів транспорту; оцінює роль української
транспортної системи в здійсненні міжнародних перевезень.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Господарство», карта
«Транспортна система», контурні карти, статистичні дані про розвиток
галузі.
Опорні поняття: транспорт, транспортна система, залізничний транс-
порт, транспортний вузол, вантажообіг, пасажирооборот.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання


Географічний диктант
Клас ділиться по рядах на два варіанти, у кожному з яких видам
транспорту відповідають певні цифри. Наприклад: залізничний —
1, 2; автомобільний — 3, 4, трубопровідний — 5, 6.
Питання
1. Цим видом транспорту перевозиться найбільше пасажирів.
2. Серед найважливіших транспортних вузлів цього виду транспор-
ту: Лозова, Ясинувата, Дебальцеве, Ковель, Волноваха.
3. Цей вид транспорту дуже економічний, але він перевозить лише
окремі види вантажів.
4. Найважливіша перевага цього транспорту — висока маневре­
ність (доставка вантажів «від дверей до дверей»).
5. Багато магістралей цього виду транспорту починаються в Шебе-
линці.
Відповіді першого варіанта: 3, 1, 5, 3, 5.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності


До складу водного транспорту входять морські й річковий його
види. Вони характеризуються низькою собівартістю перевезень, але
обмежені водною акваторією. Ефективна робота морського транс-
порту є необхідним чинником становлення України як морської дер­
жави, розвитку її транспортної системи й економіки в цілому.
Повітряний транспорт не відіграє значної ролі в перевезеннях
вантажів, але він поза конкуренцією за швидкістю доставки паса-
жирів на великі відстані. Крім високої швидкості, до переваг цього
виду транспорту можна віднести незалежність від характеру місце-
вості, високу мобільність, можливість доставки вантажів і пасажи-
рів у важкодоступні райони.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Яка довжина берегової лінії України?
— Які переваги, на вашу думку, має морський транспорт?
— Які країни мають вихід до Чорного моря?
— Які міста розташовані на р. Дніпро?

67
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Поняття про водний транспорт
За призначенням його поділяють на каботажний (перевезення
між портами однієї країни) і далекого плавання (перевезення між
портами різних країн). Річковий транспорт перевозить пасажирів
і вантажі природними (річки, озера) і штучними (канали, водосхо-
вища) водними шляхами.
2. Морські порти, географія перевезень морським транспортом
Морський транспорт включає морські порти, судна різних типів
і призначень та судноремонтні підприємства.
Три пароплавства: Чорноморське, Азовське, Українсько-Ду-
найське. Найбільш потужні порти: Одеса, Іллічівськ, «Південний»,
Миколаїв, Херсон, Феодосія.
3. Річкові порти, географія річкового транспорту
Географія річкового транспорту в основному обмежується басей-
нами річок Дніпро (з Прип’яттю та Десною) і Дунаю. Найбільші ме-
ханізовані річкові порти — Київ, Дніпропетровськ, Дніпродзер-
жинськ, Запоріжжя, Херсон, Черкаси, Кременчук.
Дунаєм з українських дунайських портів Рені, Ізмаїла й Усть-
Дунайська можна дістатися портів чотирнадцяти країн.
4. Повітряний транспорт, його значення в міждержавних
перевезеннях
Головна спеціалізація — перевезення пасажирів.
Аеропорти — Київ («Бориспіль»), Сімферополь, Одеса, Львів,
Донецьк, Харків.
5. Перспективи розвитку транспорту
Поліпшення якості обслуговування підприємств і населення,
поліпшення якості шляхів сполучення й підвищення їх пропускної
здатності, відновлення рухомого складу і засобів обробки вантажів,
оптимізація транспортної мережі.

V. Закріплення матеріалу
— Назвіть відмітні ознаки водного транспорту, його переваги та
недоліки. Які особливості розташування найбільших морських пор-
тів України? Що характерно для географії річкового транспорту?
— Нанесіть на контурну карту найважливіші річкові та морські
порти.
— Назвіть переваги й недоліки повітряного транспорту.
— Запропонуйте головні напрями розвитку одного з видів транс-
порту.

VI. Домашнє завдання

Для записів:

68
Дата _____________
Урок 33. Підсумковий урок.
Сільське господарство. Транспорт * Клас _____________

Навчальна мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання


з  вивчених тем; перевірити рівні засвоєння навчального матеріалу,
володіння уміннями та навичками.
Тип уроку: повторення, узагальнення, систематизації та контролю знань,
умінь та навичок.

Приклади завдань для контролю


Перший рівень (одне питання — 0,5 бала).
Відзначте варіант із правильною відповіддю.
1. У рослинництві найбільші площі зайняті під культурами:
А ягідними;
Б зерновими;
В технічними;
Г кормовими.
2. До водного транспорту належить:
А залізничний;
Б річковий;
В трубопровідний;
Г автомобільний.
3. Укажіть головні райони поширення вівчарства:
А південь, Полісся і лісостеп;
Б приміські райони й Полісся;
В степ і лісостеп;
Г Карпати й степ.
4. Укажіть галузь транспорту, що має найбільш протяжну мережу
шляхів сполучення:
А трубопровідний;
Б залізничний;
В річковий;
Г автомобільний.
5. Укажіть сільськогосподарську культуру, збір якої останніми ро-
ками різко зріс:
А рапс;
Б цукровий буряк;
В пшениця;
Г картопля.
6. Укажіть назву залізничної магістралі, що має широтну спрямо-
ваність:
А Дебальцеве — Валуйки — Єлець — Москва;
Б Київ — Полтава — Харків;
В Москва — Київ — Жмеринка — Одеса;
Г Харків — Запоріжжя — Сімферополь.

*  Проводиться на розсуд учителя.


69
Другий рівень (одне питання — 1 бал)
7. Розподіліть три види транспорту за пасажирооборотом (цифрою
вкажіть місце).
Авіаційний
Автомобільний
Залізничний
Річковий

8. Установіть відповідність між транспортними вузлами й видами


транспорту, які перетинаються на їхній території.
Види транспорту, які
Транспортний вузол
перетинаються на його території
А. Київ 1) Автомобільний, морський
Б. Ковель 2) Залізничний, автомобільний,
авіаційний, річковий,
трубопровідний
В. Одеса 3) Залізничний, автомобільний,
авіаційний, морський,
трубопровідний
4) Залізничний, автомобільний,
трубопровідний

9. Установіть відповідність між сільськогосподарськими культура-


ми й основними районами їх вирощування.
Сільськогосподарська
Основні райони вирощування
культура
А. Озима пшениця 1) Лісостеп
Б. Льон-довгунець 2) Полісся
В. Цукровий буряк 3) Лісостеп і північна частина
степу
4) Передмістя великих міст

Третій рівень (одне питання — 3 бали)


10. Які міжнародні транспортні коридори проходять територією Ук-
раїни? У чому полягає їхня роль у реалізації транзитного потен-
ціалу країни?
Четвертий рівень (одне питання — 3 бали)
11. Які проблеми характерні для сільського господарства України?
Укажіть можливі шляхи їх розв’язання.

Для записів:

70
Дата _____________
Урок 34. Соціальна сфера, її вплив на розвиток
економіки країни Клас _____________

Очікувані результати: учень називає складові соціальної сфери; харак-


теризує рівень розвитку окремих галузей та їх проблеми; порівнює рі-
вень розвитку соціальної сфери в Україні та інших країнах; оцінює вплив
соціальної сфери на ефективність національної економіки й задоволення
духовних і соціальних потреб населення.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, схема «Соціальна сфера».
Опорні поняття: соціальна сфера, сфера послуг, товари народного спо-
живання, рівень життя населення, споживчий ринок.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Формування розвиненої, соціально орієнтованої економіки перед­
бачає існування системи заходів, що сприяють зростанню добробуту,
рівня та якості життя населення. Умови для організації основних
видів діяльності людини, у тому числі трудової, побутової, духовної,
створюють галузі соціальної сфери.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Які види товарів народного споживання виробляє легка про-
мисловість? машинобудування?
— Які послуги надають установи охорони здоров’я?
— Які установи культури ви знаєте?
— Для чого потрібні житлово-комунальні служби?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Галузі соціальної сфери, їх значення
Дві групи: перша — забезпечення фізичних та інтелектуальних
потреб людей, духовне збагачення особистості, друга — забезпечен-
ня фізіологічних потреб людей, а також матеріальні й побутові умо-
ви їхнього життя.
Складання схеми складу соціальної сфери
В економічному плані галузі соціальної сфери необхідні для від-
творення робочої сили. Їх соціальне значення визначається необхід-
ністю всебічного й гармонійного розвитку особистості.
2. Цілі соціальної політики щодо окремих галузей соціальної
сфери

Галузь
Цілі соціальної політики
соціальної сфери
Охорона здоров’я Зміцнення здоров’я людей, збільшення довголіття.
Задоволення потреб у медичному обслуговуванні,
наданні лікувально-профілактичної допомоги.
Виконання заходів щодо впровадження медичних
стандартів, подолання соціальних диспропорцій
у наданні медичної допомоги.
Забезпечення захисту людей, уражених радіацією,
ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД. Підвищення рів-
ня медичного контролю умов праці й побуту людей

71
Галузь
Цілі соціальної політики
соціальної сфери
Освіта Розвиток і саморозвиток особистості, пов’язані
з оволодінням соціально значущим досвідом людства,
утіленим у знаннях, уміннях, творчій діяльності
й емоційно-ціннісному ставленні до світу.
Створення системи безперервного навчання,
формування особистої мотивації щодо вдосконалення
знань. Відродження традицій української
національної школи
Культура Створення, поширення й популяризація творів
й мистецтво літератури й мистецтва, збереження та використання
культурних цінностей, естетичне виховання людей,
організація спеціальної освіти, відпочинку
й дозвілля громадян
Житлово- Забезпечення нормальної діяльність систем
комунальне життєзабезпечення житлових будинків
господарство та підприємств комунальної власності.
Реконструкція й оновлення житла, його
матеріально-технічне забезпечення. Підвищення
якості комунальних послуг

3. Проблеми розвитку соціальної сфери

IV. Закріплення матеріалу


— Які галузі входять до складу соціальної сфери? Наведіть при-
клади галузей, що задовольняють фізичні та інтелектуальні потреби
людей.
— Чому рівень розвитку більшості галузей соціальної сфери від-
стає від вимог суспільства? З чим пов’язані відмінності в забезпеченні
товарами широкого вжитку та послугами різних верств населення?
— Доведіть, що інвестиції в соціальну сферу сприяють економіч-
ному зростанню країни.
— Останнім часом поширюється надання фінансових послуг. Які
види цих послуг ви знаєте? Які заклади їх надають?

V. Домашнє завдання

Для записів:

72
Дата _____________
Урок 35. Світове господарство
та міжнародний поділ праці Клас _____________

Очікувані результати: учень визначає суттєві ознаки понять «світове


господарство», «міжнародний поділ праці», «глобалізація»; називає ос-
новні форми міжнародного співробітництва.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти.
Опорні поняття: світове господарство, спеціалізація, міжнародний
поділ праці, міжнародна економічна інтеграція, глобалізація.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Слово «господарство» ви добре знаєте, ви часто чуєте словосполу-
чення «домашнє господарство», «господарство країни», «світове
господарство». Ці поняття об’єднує праця і взаємозв’язки між їхні-
ми складовими, наприклад між людьми в домашньому господарстві,
між окремими галузями господарства країни або окремих країн
у світовому господарстві. Саме світове господарство ми вивчатимемо
сьогодні.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Що розуміють під терміном «спеціалізація»?
— Наведіть приклади продукції, на якій спеціалізується про-
мисловість України. Чи можна уявити собі сучасне господарство Ук-
раїни без зв’язків з іншими країнами? Чому?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Поняття про світове господарство. Міжнародна економічна
інтеграція й міжнародний географічний поділ праці
Світовим господарством називають сукупність господарств усіх
країн світу, пов’язаних міжнародними економічними відносинами.
Його розвиток пов’язаний зі збільшенням обсягів міжнародної тор-
гівлі, зрощенням господарств окремих країн, що виражається в роз-
витку й удосконалюванні різних форм міжнародної економічної ін-
теграції.
Міжнародна економічна інтеграція на регіональному рівні отри-
мала назву «регіоналізація».
2. Форми міжнародного співробітництва. Географія і структура
міжнародної торгівлі
• Зовнішня (міжнародна) торгівля,
• вивезення капіталу (інвестиції),
• науково-технічне співробітництво,
• підготовка кадрів,
• міжнародний туризм,
• створення спільних підприємств.
Найбільше торгують розвинені країни (на їх взаємний обмін при-
падає майже 60 % обігу світової торгівлі).
3. Географія інших форм міжнародного співробітництва
Є переміщенням фінансових ресурсів (інвестування) з однієї
країни до іншої для одержання прибутку.
73
В епоху НТР особливого значення набуло науково-технічне спів-
робітництво (обмін новітніми технологіями, торгівля науково-тех-
нічною інформацією у вигляді патентів і ліцензій).
4. Поняття про глобалізацію
Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної та
культурної інтеграції. В економічній сфері вона характеризується
поширенням ринкової економіки, поглибленням міжнародного гео-
графічного поділу праці, активним перемежовуванням виробничих,
фінансових і трудових ресурсів у масштабах усієї планети.

IV. Закріплення матеріалу


— Нанесіть на контурну карту країни з найбільшими обсягами
зовнішньої торгівлі.
— Які країни лідирують у вивезенні капіталів? Які форми має
науково-технічне співробітництво?
— Складіть схему «Форми міжнародного співробітництва».
— Глобалізм зустрічає не лише підтримку, але й протидію з боку
деяких країн, окремих верств і груп населення. Чим вони аргумен-
тують свою позицію?

V. Домашнє завдання

Для записів:

74
Дата _____________
Урок 36. Україна і світове господарство.
Зовнішні економічні зв’язки країни Клас _____________

Очікувані результати: учень визначає особливості зовнішніх економіч-


них зв’язків України; називає міжнародні та регіональні організації, до
складу яких входить держава; аналізує статистичні дані про обсяги зов-
нішньої торгівлі країни; характеризує зовнішньоекономічні зв’язки Украї-
ни, проблеми й перспективи їх розвитку.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти, статистичні
дані про обсяги зовнішньої торгівлі країни.
Опорні поняття: світове господарство, зовнішні економічні зв’язки, зов-
нішня торгівля, експорт, імпорт.
Географічна номенклатура (найбільші імпортери українських то-
варів): Росія, Китай, Туркменістан, Туреччина, Білорусь, Німеччина,
Польща, Угорщина, США та Італія.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання


Географічний диктант
Клас ділиться по рядах на два варіанти, у кожному з яких різним
формам міжнародного співробітництва відповідають певні цифри.
Наприклад: зовнішня торгівля — 1, 2; вивезення капіталу — 3, 4;
науково-технічне співробітництво — 5, 6; міжнародний туризм — 7, 8.
Залежно від відповіді учні повинні написати певну цифру.
Питання
1. Ця форма міжнародного співробітництва являє собою пере-
міщення фінансових ресурсів з однієї країни до іншої.
2. Ця форма міжнародного співробітництва характеризується екс-
портом та імпортом.
3. Для цієї форми міжнародного співробітництва характерні ліди-
руючі позиції Європи.
4. Ця форма міжнародного співробітництва являє собою обмін нау-
ково-технічною інформацією.
5. Основою для швидкого розвитку цієї форми міжнародного спів-
робітництва є міжнародний поділ праці.
Відповіді першого варіанта: 3, 1, 7, 5, 1.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності


Процеси глобалізації вимагають від України більш активного
використання різних форм міжнародного співробітництва, у тому
числі зовнішньої торгівлі. Це сприятиме більш повній реалізації ек-
спортного потенціалу національних підприємств і залученню іно-
земних капіталів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань


— До складу яких регіональних організацій входить Україна?
— Які види продукції національного господарства експортують-
ся в інші країни?
— Які транзитні коридори проходять територією країни?
75
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Обсяги та структура зовнішньої торгівлі України
У 2007 р. з України до інших країн було вивезено товарів на суму
49,2 млрд дол. США. У структурі експорту перше місце посідає
продукція металургійної промисловості (вивезення чорних металів
становить 34 % від вартості загального обсягу експорту, ще 5,9 %
складають вироби з чорних металів).
Поступово зростає частка машинобудування.
Значні надходження отримали підприємства хімічної та харчо-
вої промисловості.
Імпорт — переважання енергоносіїв (природний газ, нафта)
і продукції машинобудування.
2. Географія зовнішньої торгівлі
Зовнішньоторговельні операції майже з 200 країнами світу. Го-
ловні торговельні партнери — країни СНД. Значні обсяги зовніш­ньої
торгівлі з Китаєм, Туреччиною, Італією, Німеччиною, США, Поль-
щею.
3. Значення інших видів зовнішніх економічних зв’язків
у господарстві країни
• Інвестиційна діяльність.
• Обмін науково-технічною інформацією.
• Створення спільних підприємств.
4. Участь України в міжнародних організаціях
Бере активну участь у діяльності понад 25 міжнародних органі-
зацій.

V. Закріплення матеріалу
— Побудуйте секторну діаграму «Імпорт України у 2007 р.» за
такими даними: механічне й електричне обладнання — 17,4 %; на-
земні транспортні засоби (крім залізничних) — 12,8 %; природний
газ — 10,8 %; нафта — 7,5 %; полімерні матеріали, пластмаси й ка-
учук — 5,6 %; готові харчові продукти — 3,4 %; інші товари —
42,5 %.
— У чому полягають недоліки структури зовнішньої торгівлі Ук-
раїни?
— Нанесіть на контурну карту країни, що є найбільшими торго-
вими партнерами України.
— Назвіть особливості географії прямих інвестицій в економіку
країни. У яких галузях здійснюється співробітництво з іноземними
дослідницькими організаціями? З якою метою створюються спільні
підприємства?
— Назвіть можливі позитивні й негативні наслідки вступу Ук-
раїни до ВТО.

VI. Домашнє завдання

Для записів:

76
Дата _____________
Урок 37. Підсумковий урок.
Соціальна сфера. Україна і світове господарство. Клас _____________
Зовнішні економічні зв’язки України *

Навчальна мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання


з  вивчених тем; перевірити рівні засвоєння навчального матеріалу,
володіння уміннями та навичками.
Тип уроку: повторення, узагальнення, систематизації та контролю знань,
умінь та навичок.

Приклади завдань для контролю


Перший рівень (одне питання — 0,5 бала)
Відзначте варіант із правильною відповіддю.
1. До галузі соціальної сфери, яка задовольняє інтелектуальні по-
треби людей, належить:
А торгівля;
Б житлово-комунальне господарство;
В охорона здоров’я; освіта.
2. структуру експорту України характеризують:
А значні обсяги продажу кольорових металів;
Б значні обсяги продажу природного газу;
В поступове зростання частки продукції машинобудування;
Г поступове зниження частки продукції сільського господар­
ства.
3. Укажіть галузь соціальної сфери, що найбільше сприяє розвит-
ку транспорту, зв’язку, будівництва:
А побутове обслуговування;
Б туризм;
В соціальне забезпечення;
Г охорона здоров’я.
4. Укажіть назву міжнародної організації, членом якого Україна
є з часу заснування в 1945 р.:
А ВТО;
Б ЮНЕСКО;
В ООН;
Г СНД.
5. Для зовнішніх економічних зв’язків України характерні такі
ознаки:
А головними торговельними партнерами є країни — члени
Євросоюзу;
Б зменшення обсягу прямих іноземних інвестицій;
В головними торговельними партнерами є країни — члени СНД;
Г експорт значно перевищує імпорт.
6. Укажіть форму міжнародного співробітництва, що має най­біль­
ший вплив на світове господарство:
А міжнародний туризм;
Б зовнішня торгівля;
В вивезення капіталу;
Г науково-технічне співробітництво.

*  Проводиться на розсуд учителя.


77
Другий рівень (одне питання — 1 бал)
7. Розподіліть країни за обсягами зовнішньої торгівлі з Україною
(цифрою вкажіть місце).
Росія
США
Туркменістан
Туреччина

8. Установіть відповідність між галуззю соціальної сфери та особ-


ливостями соціальної політики.
Галузь соціальної
Особливості соціальної політики
сфери
А. Житлово-комунальне 1) Відродження традицій
господарство української національної школи
Б. Торгівля та 2) Естетичне виховання,
громадське харчування організація спеціальної освіти,
відпочинку й дозвілля громадян
В. Культура й мистецтво 3) Якнайповніше задоволення
потреб населення в товарах
шляхом купівлі-продажу
4) Реконструкція й оновлення
житла, його матеріально-
­технічне забезпечення

9. Установіть відповідність між назвами міжнародних організацій


і цілями їх створення.
Міжнародна
Цілі створення
організація
А. ЮНЕСКО 1) Підтримка миру
й міжнародної безпеки
Б. ОЧЕС 2) Створення в Причорномор’ї
режиму вільного руху товарів,
послуг, капіталів; комплексне
використання й охорона ресурсів
Чорного моря
В. ВТО 3) Поступове усунення основних
торговельних бар’єрів між
державами
4) Співробітництво в галузі
освіти, науки й культури

Третій рівень (одне питання — 3 бали)


10. У чому полягають цілі соціальної політики у сфері освіти?
Четвертий рівень (одне питання — 3 бали)
11. Уявіть, що ви берете участь у рекламній компанії свого населено-
го пункту (району, області). Ваше завдання — якомога більш
привабливо, яскраво й цікаво представити його природні й гос-
подарські об’єкти, переконати потенційних інвесторів вкласти
капітал у господарство саме вашого населеного пункту (району,
області).

Для записів:

78
Дата _____________
Розділ IV. Територіальний поділ України
Клас _____________
Урок 38. Економіко-географічний поділ України
Очікувані результати: учень визначає суттєві ознаки поняття «еконо-
мічний район»; називає економічні райони, критерії їх виділення та спе-
ціалізації; користується типовим планом характеристики економічних
районів; висловлює судження про причини й наслідки господарських від-
мінностей різних територій України.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, статистичні дані про економічні
райони.
Опорні поняття: економічний район, спеціалізація, територіальний
поділ праці.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Між частинами країни існує різниця в географічному положен-
ні, історичному розвитку, розселенні жителів і територіальній ор-
ганізації господарства, які потрібно враховувати у плануванні роз-
витку економіки. Це дає підстави для виокремлення на території
України економічних районів.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Які українські історичні землі в Україні ви знаєте?
— Чим відрізняються природні умови лісової та степової природ-
них зон?
— Які територіально-адміністративні одиниці виділяються на те­
риторії України?
— Які фактори впливають на спеціалізацію господарства країни
(області)?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Поняття про економічний район
Під економічним районом розуміють територіально цілісну час-
тину країни, яка має свою виробничу спеціалізацію й пов’язана з ін-
шими районами через територіальний поділ праці й обмін продук-
цією. Усі економічні райони утворюють єдиний господарський
комплекс України.
Спеціалізація району залежить від економіко-географічного по-
ложення, природних і трудових ресурсів, економічної політики де-
ржави, особливостей історичного розвитку, а також природних, еко-
номічних і соціальних умов.
2. Мережа економічних районів в Україні. Склад, територія
й населення економічних районів
Робота з узагальнюючою таблицею.
3. План вивчення економіко-географічного району
1) Склад території.
2) Економіко-географічне положення:
а) положення на території країни;
79
б) найближче економічне оточення (райони та країни, з якими
межує, їх розвиток і співпраця з ними);
в) положення відносно найважливіших шляхів сполучення та
морів.
3) Природні умови й ресурси:
а) характер рельєфу;
б) особливості клімату;
в) внутрішні води, забезпеченість водними ресурсами;
г) забезпеченість земельними ресурсами та найпоширеніші
ґрунти;
д) мінеральні, лісові та рекреаційні ресурси.
4) Населення і трудові ресурси:
а) кількість і густота населення;
б) демографічні процеси;
в) національний склад населення;
г) особливості системи розселення й розвитку поселень;
д) трудові ресурси й зайнятість населення.
5) Особливості господарського комплексу:
а) галузі (виробництва), на яких спеціалізується економічний
район;
б) найважливіші промислові підприємства, види продукції та
споживачі;
в) рівень розвитку та спеціалізація сільського господарства;
г) рівень розвитку транспорту, магістралі загальнодержавного
й міждержавного значення, транспортні вузли;
д) особливості розвитку соціальної сфери;
е) роль району в зовнішньоекономічних зв’язках.
6) Найбільші міста:
а) значення міста в соціально-економічному розвитку району;
б) найважливіші промислові об’єкти;
б) особливості розвитку соціальної сфери.
7) Проблеми й можливі шляхи їх розв’язання. Перспективи роз-
витку.

IV. Закріплення матеріалу


Проблемне питання
— Як ви вважаєте, чому наведений поділ України на економічні
райони потребує подальшої розробки та наукового обґрунтування?
— Доведіть, що спеціалізація економічного району залежить від
його економіко-географічного положення, природних та трудових
ресурсів.

V. Домашнє завдання

Для записів:

80
Дата _____________
Урок 39. Донецький економічний район
Клас _____________
Очікувані результати: учень застосовує типовий план для складання
характеристики економічного району; порівнює економічні райони за їх
спеціалізацією; аналізує проблеми й перспективи розвитку свого еконо-
мічного району.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти, статистичні
дані про економічний район.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Головною ознакою господарського комплексу району є поєднан-
ня потужної важкої промисловості з розвиненим сільським госпо-
дарством і розгалуженою транспортною мережею, якою здійснюють-
ся інтенсивні міжрайонні та міжнародні зв’язки. Частка
в території — 8,8 %; у населенні — 14,9; у продукції сільського гос-
подарства — 8,1; в експорті — 29,7 %.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Які природні ресурси наявні на території Донецької та Лу-
ганської областей?
— Які особливості національного складу їх населення?
— На яких галузях промисловості спеціалізується їхнє госпо-
дарство?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Економіко-географічне положення
Розташований на сході та південному сході країни, має протяж-
ний кордон з Росією. Територією району проходять важливі транс-
портні шляхи.
2. Природні умови й ресурси
Проблемою є недостатня кількість водних ресурсів.
Забезпеченість земельними ресурсами з розрахунку на одну осо-
бу майже вдвічі нижча, ніж у середньому по Україні.
З родовищ мінеральних ресурсів найбільше значення має Донбас
з великими запасами високоякісного вугілля.
3. Населення і трудові ресурси
Пересічна густота населення найвища в Україні — 129 чол/км2.
Найвищім є також показник питомої ваги міського населення —
88 %.
Складна демографічна ситуація.
4. Особливості господарського комплексу
У промисловості найважливішими галузями є вугледобувна
(Донбас), чорна металургія, коксохімічна, теплоенергетика, важке
машинобудування, хімічна, будівельна промисловість.
Провідною галуззю промисловості є паливно-енергетична.
В електроенергетиці найбільше значення мають: Вуглегірська, Ку­
рахівська, Луганська, Старобешівська, Зуївська, Слов’янська ТЕС.
81
Коксохімічне виробництво та привізні руди сприяли формуван-
ню центрів чорної металургії.
Машинобудування спеціалізується на виготовленні обладнання
для гірничої, металургійної, будівельної індустрії.
Нафтопереробна промисловість представлена підприємством
«Лисичанськнафтооргсинтез» (Лисичанськ).
Хімічна промисловість — понад 20 великих підприємств (міне­
ральні добрива, кислоти, соду, пластмаси, паливно-мастильні
матеріали).
Розвинений транспортний комплекс. Провідна роль у перевезен-
ні вантажів належить залізничному транспорту.
5. Найбільші міста

IV. Закріплення матеріалу


— Підпишіть на контурній карті області України й Росії, з яки-
ми межує Донецький економічний район.
— Дайте оцінку забезпеченості району природними ресурсами.
Проблемне питання
Чим пояснюється висока густота населення району й найвищі
показники частки міського населення?
— Поясніть, яку роль відіграла вугільна промисловість для роз-
витку інших галузей важкої індустрії.
— Підпишіть на контурній карті найбільші міста району.
Проблемне питання
Як ви вважаєте, які проблеми характерні для району? Поясніть
причини їх виникнення.

V. Домашнє завдання

Для записів:

82
Дата _____________
Урок 40. Придніпровський економічний район
Клас _____________
Очікувані результати: учень застосовує типовий план для складання
характеристики економічного району; порівнює економічні райони за їх
спеціалізацією; аналізує проблеми й перспективи розвитку свого еконо-
мічного району.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти, статистичні
дані про економічний район.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Придніпровський економічний район — один з найпотужніших
у країні. Його промисловість спеціалізується на видобуванні заліз-
ної (чотири п’ятих від загальноукраїнського) та марганцевої руд
(весь обсяг), виробництві електроенергії, чорних та кольорових ме-
талів, важкого і транспортного машинобудування, продукції хіміч-
ної та харчової промисловості. Значні обсяги продукції виробляє
промисловість будівельних матеріалів і легка промисловість. Част-
ка в території — 9,8 %; у населенні — 11,3; у продукції сільського
господарства — 9,3; в експорті — 28,7 %.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Де розташовані найбільші родовища залізної та марганцевої
руд?
— Які великі металургійні підприємства розташовані в Дніпро-
петровській і Запорізькій областях?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Економіко-географічне положення. Природні умови й ресурси
Самостійна робота в групах
Завдання. Охарактеризувати економіко-географічне положення
району, виявити його позитивні й негативні ознаки.
Рельєф: низовини (Придніпровська, Причорноморська) та висо-
чини (Придніпровська, Приазовська). Клімат помірно-континен-
тальний з відносно спекотним і посушливим літом і м’якою зимою.
Проблемою є недостатня кількість опадів.
Перетинає головна водна артерія країни — річка Дніпро.
Значний потенціал мінеральних ресурсів.
2. Відмінності в населенні й трудових ресурсах
Порівняно з пересічними показниками в районі більш від’ємний
приріст населення, нижча частка населення молодшої вікової гру-
пи, вища частка жінок у статевому складі, середня густота населен-
ня та питома вага міського населення (за останнім показником по­
ступається тільки Донецькому району).
3. Господарський комплекс району
Енергетика — найпотужніша в Україні (Запорізька АЕС;
Придніпровська, Криворізька, Дніпродзержинська ТЕС та ін.).
Металургія повного циклу — Кривий Ріг, Дніпропетровськ,
Дніпродзержинськ і Запоріжжя.
83
Кольорова металургія орієнтується на довізну сировину та деше-
ву електроенергію (Запоріжжя — алюмінієвий і титано-магнієвий
комбінати).
У машинобудівній галузі найбільше значення має важке маши-
нобудування (металургійне і гірничошахтне устаткування).
Хімічна промисловість — виробництво мінеральних добрив,
амоніаку, шин, лаків і фарб, пластмас.
Понад половина посівних площ зайнята під зерновими культура-
ми (озима пшениця, кукурудза на зерно, ярий ячмінь).
Добре розвинені всі види транспорту.
4. Найбільші міста

IV. Закріплення матеріалу


— Чим пояснюється складна демографічна ситуація в районі?
— Які ознаки подібності мають спеціалізації промисловості При-
дніпровського й Донецького економічних районів? Чим вони пояс-
нюються?
— Підпишіть на контурній карті найбільші міста району.
— Між Придніпровським і Донецьким економічними районами
існують тісні економічні зв’язки. З’ясуйте, завдяки яким транспорт­
ним магістралям вони підтримуються. Укажіть, які види вантажів
перевозяться ними.

V. Домашнє завдання

Для записів:

84
Дата _____________
Урок 41. Північно-Східний економічний район
Клас _____________
Очікувані результати: учень застосовує типовий план для складання
характеристики економічного району; порівнює економічні райони за їх
спеціалізацією; аналізує проблеми й перспективи розвитку свого еко­но­
мічного району.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти, статистичні дані
про економічний район.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Особливістю Північно-Східного району є те, що на його спеціалі-
зацію суттєво впливає економіко-географічне положення, зокрема
сусідство з Придніпров’ям і Донбасом. З одного боку, ці райони
є постачальниками сировини та матеріалів, наприклад металів, з ін-
шого — споживачами готової продукції, насамперед машин та об-
ладнання. Власні сировинні ресурси дозволяють розвивати елек­
троенергетику, хімічну промисловість, виробництво будматеріалів,
скла й фарфоро-фаянсових виробів. Частка в території — 13,9 %;
у населенні — 11,8; у продукції сільського господарства — 13,6;
в експорті — 8 %.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Що ви знаєте про історію заселення Слобожанщини?
— Де знаходяться найбільші родовища природного газу?
— Які потужні підприємства машинобудування працюють у Хар-
кові?
— У яких напрямках через цей транспортний вузол проходять
важливі транспорті магістралі?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Економіко-географічне положення. Природні умови й ресурси
Робота в групах
Завдання. Самостійно охарактеризувати економіко-географічне
положення району, його природні умови й ресурси.
2. Відмінності в населенні й трудових ресурсах
Більш від’ємний приріст населення, нижча середня густота на-
селення, вища питома ваги міського населення. Суттєві внутрішні
відмінності (найбільшою кількістю, густотою населення й питомою
вагою городян виділяється Харківська область).
3. Господарський комплекс району
Паливно-енергетичний комплекс (родовища природного газу
й нафти, Зміївська ТЕС та ТЕЦ, що обслуговують міста).
Розвинене машинобудування (Харків).
Хімічна промисловість спеціалізується на товарах сільськогос-
подарського призначення (добрива, засоби захисту рослин, кормові
добавки) та народного споживання (товари побутової хімії, емалі,
фарби, ліки). Одним із найбільших підприємств району є Кремен-
чуцький нафтопереробний завод.
Високий рівень розвитку має сільське господарство району.
4. Найбільші міста
85
IV. Закріплення матеріалу
— Порівняйте кількість і густоту населення областей, які вхо-
дять до складу району.
Робота в групах
Охарактеризуйте одну з галузей промисловості району.
— Підпишіть на контурній карті найбільші міста району.
— Порівняйте економіко-географічне положення і природні ре-
сурси Північно-Східного й Придніпровського районів. Знайдіть оз-
наки подібності й відмінностей.

V. Домашнє завдання

Для записів:

86
Дата _____________
Урок 42. Столичний економічний район
Клас _____________
Очікувані результати: учень застосовує типовий план для складання
характеристики економічного району; порівнює економічні райони за їх
спеціалізацією; аналізує проблеми й перспективи розвитку свого еконо-
мічного району.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти, статистичні
дані про економічний район.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Столичний економічний район розташований у центрі північної
частині України. Він межує з Білоруссю, Російською Федерацією та
чотирма економічними районами. Зручність транспортно-географіч-
ного положення зумовлена розташуванням м. Києва. Основними га-
лузями промисловості району є енергетика, машинобудування,
хімічна, видобувна, легка, харчова, деревообробна та промисловість
будівельних матеріалів. Частка в території — 15,1 %; у населенні —
14,9; у продукції сільського господарства — 13,8; в експорті —
13,8 %.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Що ви знаєте про роль Середньої Наддніпрянщини в історії
України?
— До яких наслідків призвела аварія на Чорнобильській АЕС?
— Які великі промислові підприємства розташовані в Києві?
— Наведіть приклади транспортних магістралей, які зв’язують
столицю з іншими містами України.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Економіко-географічне положення. Природні умови й ресурси
Робота в групах
Завдання. Самостійно охарактеризувати економіко-географічне
положення району, його природні умови й ресурси.
2. Населення і трудові ресурси
Складання порівняльної таблиці по областям району
Проблемне питання
Чим би ви пояснили значні відмінності в основних характеристи-
ках населення між м. Києвом та облас­тями?
3. Особливості господарського комплексу
Енергетика району представлена Трипільською ТЕС, Київськи-
ми ГЕС і ГАЕС на Дніпрі й теплоелектроцентралями.
Машинобудування — транспортне (літаки, судна, мотоцикли,
автобуси), приладобудування, сільськогосподарська, радіоелектрон-
на та електротехнічна галузі.
Виробництво полімерних матеріалів (Київ, Чернігів, Житомир,
Прилуки, Бровари), шин і гумовотехнічних виробів (Біла Церква),
лаків і фарб (Київ), медичних препаратів (Київ).
Лісопромисловий комплекс.
87
Текстильна промисловість.
Провідна галузь сільського господарства — рослинництво (пше-
ниця, жито, гречка, кормові культури, льонарство, картоплярство;
у лісостеповій зоні — озима пшениця, кукурудза, цукрові буряки,
соняшник).
Навколо Києва сформувалось потужне приміське господарство.
Внутрішні, міжрайонні й міждержавні зв’язки забезпечує транс-
портна система району.
4. Найбільші міста

IV. Закріплення матеріалу


— Охарактеризуйте одну з галузей промисловості району.
— Порівняйте спеціалізацію промисловості міст Київ і Чернігів.
— Порівняйте забезпеченість природними ресурсами Столично-
го і Донецького районів. Використовуючи дані порівняння, обґрун-
туйте наявність значних відмінностей у спеціалізації промисловості
цих районів.

V. Домашнє завдання

Для записів:

88
Дата _____________
Урок 43. Центральний економічний район
Клас _____________
Очікувані результати: учень застосовує типовий план для складання
характеристики економічного району; порівнює економічні райони за їх
спеціалізацією; аналізує проблеми й перспективи розвитку свого еконо-
мічного району.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти, статистичні
дані про економічний район.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Особливістю Центрального економічного району є те, що він має
вигідне — центральне положення і межує із п’ятьма іншими еконо-
мічними районами. Порівняно зі Столичним районом він, з одного
боку, наближений до Придніпров’я, Донбасу й Чорного моря; з ін-
шого — не має спільного кордону з іншими державами. Серед галу-
зей промисловості району найбільше значення має харчова, хімічна
та машинобудівна галузі. Частка в території — 7,5 %; у населенні —
5,1; у продукції сільського господарства — 8,2; в експорті — 2,0 %.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Де розташований географічний центр України?
— Які особливості рельєфу Придніпровської височини?
— Які кліматичні умови характерні для центральної частини
України?
— Де знаходяться найбільші потужності з видобування бурого
вугілля?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Економіко-географічне положення. Природні умови й ресурси.
Населення й трудові ресурси
Робота в групах
Завдання. Самостійно охарактеризувати економіко-географічне
положення району, його природні умови й ресурси, відмінності в на-
селенні й трудових ресурсах.
2. Особливості господарського комплексу
Недостатньо енергогенеруючих потужностей (Канівська ГЕС,
поблизу великих міст — теплові електростанції).
Гірничо-збагачувальний комбінат (м. Волинський), ливарний за-
вод (м. Кіровоград), феронікелевий завод (Побузьке), комбінат твердих
сплавів і тугоплавких металів і завод чистих металів (Світловодськ).
Автомобілебудування.
Хімічна промисловість (Черкаське об’єднання «Азот»).
Харчова промисловість (виробництво цукру, борошна, круп,
олії, м’ясних, молочних та овочевих консервів).
Рослинництво (зернові культури — озима пшениця, ярий ячмінь
та кукурудза на зерно, технічні культури — цукрові буряки (десята
частка зборів по Україні), соняшник, коноплі, ефіроолійні культури).
Тваринництво (скотарство, свинарство і птахівництво).
3. Найбільші міста
89
IV. Закріплення матеріалу
— Охарактеризуйте галузі промисловості району, які пов’язані
із сільським господарством.
— Підпишіть на контурній карті найбільші міста району.
— Порівняйте спеціалізацію сільського господарства Централь-
ного і Столичного районів. Знайдіть ознаки подібності й відмін­
ностей.

V. Домашнє завдання

Для записів:

90
Дата _____________
Урок 44. Подільський економічний район
Клас _____________
Очікувані результати: учень застосовує типовий план для складання
характеристики економічного району; порівнює економічні райони за їх
спеціалізацією; аналізує проблеми й перспективи розвитку свого
економічного району.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти, статистичні


дані про економічний район.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Особливістю Подільського економічного району є те, що його
сільськогосподарські угіддя становлять 71 % площі, що значно
вище від пересічного показника. Середньодушове виробництво сіль­
ськогосподарської продукції на Поділлі в півтора раза вище, ніж
у середньому по країні. Провідну роль у промисловості відіграють
харчова та машинобудівна галузі. Частка в території — 10,1 %; у на-
селенні — 8,9; у продукції сільського господарства — 14,1; в експор-
ті — 2,0 %.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Що ви знаєте про історію Поділля?
— Назвіть особливості рельєфу Подільської височини.
— Які природні умови характерні для лісостепової зони?
— Які області України характеризуються великою густотою сіль­
ського населення?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Економіко-географічне положення. Природні умови й ресурси.
Населення і трудові ресурси
Робота в групах
Завдання. Самостійно охарактеризувати економіко-географічне
положення району, його природні умови й ресурси, відмінності в на-
селенні й трудових ресурсах.
Назвіть ознаки подібності й відмінностей в економіко-географіч-
ному положенні Подільського та Центрального економічних райо­
нів. Укажіть район, який, на вашу думку, має більш сприятливе
положення.
2. Особливості господарського комплексу
Потужні Хмельницька АЕС і Ладижинська ТЕС. Комплексний
Дністровський гідровузол до складу якого входить Дністровська ГА-
ЕС, що будується та функціонуючі Дністровська ГЕС та Дністровська
ГЕС-2.
Машинобудування (сільськогосподарське, електротехнічне,
радіотехнічне, інструментальне, верстатобудівне та виробництво об-
ладнання для харчової промисловості).
Харчова промисловість (цукрове, борошномельно-круп’яне, мо-
лочне, м’ясне, плодоовочеве виробництва).
Легка промисловість (текстильна, швейна, взуттєво-шкіряна,
трикотажна).

91
Рослинництво має добре виражену спеціалізацію лісостепової
зони (зернові культури, цукровий буряк).
Молочно-м’ясне та м’ясо-молочне скотарство.
3. Найбільші міста

IV. Закріплення матеріалу


— Складіть схему взаємозв’язків між промисловими підприєм­
ствами району та сільським господарством.
— Підпишіть на контурній карті найбільші міста району.
Виділіть спеціалізацію їхньої промисловості.
— Порівняйте спеціалізацію промисловості Подільського та
Придніпровського економічних районів. Знайдіть ознаки подібності
й відмінностей.

V. Домашнє завдання

Для записів:

92
Дата _____________
Урок 45. Північно-Західний економічний район
Клас _____________
Очікувані результати: учень застосовує типовий план для складання
характеристики економічного району; порівнює економічні райони за їх
спеціалізацією; аналізує проблеми й перспективи розвитку свого еко­
номічного району.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти, статистичні


дані про економічний район.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Північно-Західний район — найменший за територією та кіль-
кістю населення. Він знаходиться на північному заході України. Ме-
жує з трьома економічними районами й виходить до державних кор-
донів з Польщею і Білоруссю. Більша частина району розташована
на Поліській низовині. Рівень розвитку промисловості найнижчий
серед економічних районів (харчова, деревообробна та легка). Част-
ка в території — 6,6 %; у населенні — 5,1; у продукції сільського
господарства — 4,8; в експорті — 1,7 %.

ІІ. Актуалізація опорних знань


Які природні умови характерні для західного Полісся?
Що ви знаєте про історію Волині?
За яких умов формуються поклади торфу?
Які позитивні й негативні наслідки осушення боліт ви знаєте?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Економіко-географічне положення. Природні умови й ресурси.
Населення і трудові ресурси
Робота в групах
Завдання. Самостійно охарактеризувати економіко-географічне
положення району, його природні умови й ресурси, відмінності в на-
селенні й трудових ресурсах.
Питання. На яких галузях господарства найдоцільніше спе-
ціалізуватись економіці району з огляду на особливості його еконо-
міко-географічного положення, природні умови, природні та трудові
ресурси?
2. Особливості господарського комплексу
Вугільна промисловість з центром у Нововолинську. Рівненська
АЕС.
Машинобудування (автомобілі — Луцьк, запасні частини до
тракторів і сільськогосподарських машин — Рівне, Ковель, облад-
нання для залізничного транспорту — Ковель, електро- й радіотех-
нічне устаткування — Луцьк, Рівне).
Хімічна промисловість (мінеральні добрива — Рівне, продукція
побутової хімії — Рівне, Луцьк, вироби з пластмаси — Здолбунів,
Луцьк, Корець, фарби — Луцьк).
Лісова й деревообробна промисловість (Костопіль, Оржев, Рівне,
Ковель, Смиз, Клеван, Луцьк).

93
Харчова промисловість (цукрова, борошномельно-круп’яна,
маслосироробна, м’ясна, плодоовочева).
Основними зерновими культурами є озима пшениця і жито. Тех-
нічні культури (льон-довгунець, цукрові буряки). У районі збираєть-
ся понад 10 % загального врожаю картоплі.
Тваринництво (скотарство, птахівництво, вівчарство).
Недостатній рівень розвитку транспортної системи.
3. Найбільші міста

IV. Закріплення матеріалу


— Доповніть перелік видів продукції, якими обмінюється цей
економічний район з іншими районами країни: «Із Північно-Захід-
ного району вивозять легкові автомобілі, пиломатеріали, фанеру,
льняні тканини...»
— Охарактеризуйте промисловість м. Рівне. Зважте на те, що
в загальному обсязі промислового виробництва міста понад 45 %
складає продукція підприємства «Рівнеазот» (офіційний сайт під-
приємства за адресою: azot.rv.ua).
— Складіть порівняльну характеристику господарств Північно-
Західного та Північно-Східного районів. Знайдіть ознаки подібності
й відмінностей.

V. Домашнє завдання

Для записів:

94
Дата _____________
Урок 46. Карпатський економічний район
Клас _____________
Очікувані результати: учень застосовує типовий план для складання
характеристики економічного району; порівнює економічні райони за їх
спеціалізацією; аналізує проблеми й перспективи розвитку свого еконо-
мічного району.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти, статистичні
дані про економічний район.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Район розташований на крайньому заході України (центральна
частина Європи). Особливістю є те, що він межує з п’ятьма держава-
ми, які є вигідними зовнішньоекономічними партнерами. Природні
умови району дуже різноманітні. Демографічна ситуація не така на-
пружена, як у більшості інших районів Україні. У промисловості до
галузей спеціалізації належать: машинобудування, паливна, дере-
вообробна, легка, харчова. Розвитку транзитного потенціалу району
сприяє значна кількість залізничних та автомобільних магістралей
загальнодержавного й міжнародного значення. Частка в території —
9,3 %; у населенні — 13,2; у продукції сільського господарства —
12,3; в експорті — 6,7 %.

ІІ. Актуалізація опорних знань


— Що ви знаєте про історію Галицько-Волинського князівства?
— З якими історичними подіями пов’язано об’єднання Західної
України з основною частиною країни?
— Назвіть особливості природи Карпат. Поклади яких корисних
копалин розвідані на території району?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Економіко-географічне положення. Природні умови й ресурси.
Населення і трудові ресурси
Робота в групах
Завдання. Самостійно охарактеризувати економіко-географічне
положення району, його природні умови й ресурси, відмінності в на-
селенні й трудових ресурсах.
Назвати переваги й недоліки економіко-географічного положен-
ня району. Указати галузі промисловості, які можуть розвиватись
у районі завдяки місцевій сировині.
2. Особливості господарського комплексу
Вугільна промисловість з центром у Червонограді. Бурштинська
і Добротвірська ТЕС. У Карпатах працює Теребля-Ріцька ГЕС.
У машинобудуванні переважають трудомісткі галузі (транспорт-
на — автобуси, тролейбуси, мопеди, велосипеди; сільськогоспо-
дарське машинобудування; радіоелектроніка й електротехніка; при-
ладобудування та верстатобудування).
Хімічна промисловість району орієнтується на поклади калій-
ної та кухонної солі, самородної сірки, озокериту, кам’яного вугілля,
нафти й природного газу.

95
Нафтопереробна промисловість представлена підприємствами,
які розташовані у Львові, Дрогобичі, Надвірній, Бориславі.
Галузями спеціалізації є лісозаготівельна та деревообробна про-
мисловість.
Особливість сільського господарства Карпатського району поля-
гає в суттєвих відмінностях у спеціалізації.
Велике значення в Карпатському районі має туристське й сана-
торно-курортне господарства.
Вигідне транспортно-географічне положення району на межі
Центральної та Східної Європи.
3. Найбільші міста

IV. Закріплення матеріалу


— Які перспективи відкриваються перед районом у зв’язку з йо-
го вигідним транспортно-географічним положенням і наявними рек-
реаційними ресурсами?
— Підпишіть на контурній карті найбільші міста району. Ви­
діліть спеціалізацію їхньої промисловості.
— Складіть порівняльну характеристику господарств Карпат­
ського та Подільського економічних районів. Знайдіть ознаки подіб-
ності й відмінностей.

V. Домашнє завдання

Для записів:

96
Дата _____________
Урок 47. Причорноморський економічний район
Клас _____________
Очікувані результати: учень застосовує типовий план для складання
характеристики економічного району; порівнює економічні райони за їх
спеціалізацією; аналізує проблеми й перспективи розвитку свого еконо-
мічного району.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти, статистичні
дані про економічний район.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності


Причорноморський економічний район найбільший за площею
та кількістю населення. Він має широкий вихід до Чорного й Азов­
ського морів, унікальні рекреаційні ресурси (теплі моря, ландшафти
Кримських гір, довга берегова лінія з пляжами, сприятливий клі-
мат, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі та ропа лиманів, ар-
хітектурні та історико-культурні пам’ятки). Причорноморський
район спеціалізується на обробній промисловості, сільському та ку-
рортно-туристичному господарстві. Частка в території — 18,8 %;
у населенні — 15,1; у продукції сільського господарства — 14,4;
в експорті — 6,0 %.

ІІ. Актуалізація опорних знань


Що ви знаєте про історію освоєння Таврії?
Які природні умови характерні для степової зони?
Які особливості клімату Південного берегу Криму?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


1. Економіко-географічне положення. Природні умови й ресурси.
Населення і трудові ресурси
Робота в групах
Завдання. Самостійно охарактеризувати економіко-географічне
положення району, його природні умови й ресурси, відмінності в на-
селенні й трудових ресурсах.
Порівняти природні умови Причорноморського та Північно-За-
хідного економічних районів. Знайти ознаки подібності й відмін­
ностей.
2. Особливості господарського комплексу
До паливно-енергетичного комплексу району входять підпри-
ємства, що видобувають природний газ та нафту, Південноукраїн­
ська АЕС, Каховська ГЕС і теплові електростанції.
Нафтопереробна промисловість представлена підприємствами,
які розташовані у Херсоні та Одесі.
Машинобудування (суднобудування — Миколаїв, Херсон, Оде-
са, Керч, Севастополь, сільськогосподарське машинобудування, ви-
робництво обладнання).
Харчова промисловість (виробництво борошна, макаронів, со-
няшникової олії, овочевих консервів, молочної та м’ясної продукції,
виноградних вин, фруктових та плодоовочевих соків).

97
Підприємства з переробки риби — Севастополь, Керч, Одеса,
Ізмаїл, Очаків, Херсон.
Половина посівних площ зайнята під зернові культури; на зро-
шуваних землях вирощують рис. Серед технічних культур перева-
жають соняшник, цукрові буряки та ефіроолійні культури.
Галуззю спеціалізації Причорномор’я є курортно-туристичне
господарство.
3. Найбільші міста

IV. Закріплення матеріалу


— Охарактеризуйте галузі господарства району, пов’язані з на-
явністю широкого виходу до Чорного й Азовського морів, вико-
ристанням їх природних ресурсів і транспортних можливостей.
— Складіть порівняльну характеристику господарств Причорно-
морського та Карпатського економічних районів. Знайдіть ознаки
подібності й відмінностей.

V. Домашнє завдання

98
Дата _____________
Урок 48. Підсумковий урок.
Територіальний поділ України * Клас _____________

Навчальна мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання


з  вивчених тем; перевірити рівні засвоєння навчального матеріалу,
володіння уміннями та навичками.
Тип уроку: повторення, узагальнення, систематизації та контролю знань,
умінь та навичок.

Приклади завдань для контролю


Перший рівень (одне питання — 0,5 бала)
Відзначте варіант з правильною відповіддю.
1. Укажіть основну причину формування економічних районів:
А відмінності в рельєфі;
Б відмінності в густоті населення;
В існування кількох природних зон;
Г відмінності в спеціалізації господарства.
2. Найбільшу територію серед економічних районів має:
А Придніпровський;
Б Столичний;
В Північно-Східний;
Г Причорноморський.
3. Найменшу кількість населення серед економічних районів має:
А Подільський;
Б Центральний;
В Північно-Західний;
Г Північно-Східний.
4. Укажіть економічні райони, господарства яких мають найбільш
тісні взаємозв’язки:
А Причорноморський і Подільський;
Б Столичний і Північно-Східний;
В Карпатський і Північно-Західний;
Г Придніпровський і Донецький.
5. Укажіть назви економічних районів, які виробляють найбільше
промислової продукції:
А Причорноморський і Центральний;
Б Столичний і Північно-Східний;
В Карпатський і Північно-Західний;
Г Придніпровський і Донецький.
6. Укажіть назви економічних районів, які виробляють найбільше
сільськогосподарської продукції:
А Причорноморський і Подільський;
Б Столичний і Центральний;
В Карпатський і Північно-Західний;
Г Придніпровський і Донецький.

*  Проводиться на розсуд учителя.


99
Другий рівень (одне питання — 1 бал)
7. Розподіліть три економічні райони за кількістю населення (циф-
рою вкажіть місце).
Причорноморський
Столичний
Поліський
Донецький

8. Установіть відповідність між спеціалізацією промисловості еко-


номічного району та його назвою.
Галузі спеціалізації
Економічний район
промисловості
А. Харчова, деревообробна, 1) Кримський
легка, газо- та нафтодобувна,
гірничо-хімічна
Б. Електроенергетика, металургія, 2) Причорноморський
важке машинобудування
В. Суднобудування, харчова, 3) Придніпровський
легка, основна (неорганічна) хімія
4) Карпатський

9. Установіть відповідність між характерними ознаками населення


й назвами економічних районів.
Характерні ознаки населення Економічний район
А. Дуже складна демографічна 1) Карпатський
ситуація, для національного складу
характерне переважання українців
(понад третина населення складають
росіяни), у багатьох містах надлишок
жіночої робочої сили
Б. Природний приріст від’ємний, 2) Донецький
найнижчий показник густоти насе-
лення в державі, для національного
складу характерне явне переважання
українців
В. Складна демографічна ситуація, 3) Північно-Західний
порівняно низька густота населення
і строкатий національний склад,
питома вага міського населення
близька до середніх показників
4) Причорноморський

Третій рівень (одне питання — 3 бали)


10. Охарактеризуйте найбільш гострі соціальні та господарські про-
блеми вашого економічного району. Укажіть можливі шляхи їх
розв’язання.
Четвертий рівень (одне питання — 3 бали)
11. Порівняйте спеціалізацію господарства двох економічних
районів (за вибором учителя). Знайдіть ознаки подібності та від-
мінності. Поясніть відмінності.

Для записів:

100
Дата _____________
Розділ V. Географія своєї області
Клас _____________
Уроки 49–51. Географія своєї області
(автономної республіки)
Очікувані результати: учень порівнює географічне положення своєї
області з іншими; пояснює походження назв географічних об’єктів своєї
місцевості; характеризує природні умови, ресурси, населення, госпо-
дарство своєї області; проектує перспективний розвиток області; нано-
сить на карту основні господарські й культурні об’єкти області; висловлює
судження про шляхи розв’язання наявних господарських і соціальних
проблем.

Орієнтовне планування уроків


План характеристики своєї області (автономної республіки)
1. Географічне положення
Місце області (республіки) на карті України. З якими областями
(державами) межує. Чи має вихід до моря (якщо має — його харак-
тер). Оцінка економіко-географічного положення, його вплив на го-
сподарську спеціалізацію.
2. Природні умови й ресурси
Освоєння території, її рельєф. Клімат (середньорічна температу-
ра, кількість опадів, вітри). Річки й озера, їх використання. Ґрунти.
Ерозія ґрунтів і боротьба з нею. Рослинність і тваринний світ. Ха-
рактеристика корисних копалин. Екологічна ситуація. Основні дже-
рела забруднення. Заходи з охорони навколишнього середовища.
Заповідники й заповідні території.
Географічні назви своєї області (республіки) у минулому
й сьогодні. Особливості топоніміки своєї місцевості.
3. Населення
Історія заселення території. Динаміка кількості й густоти насе-
лення. Демографічна ситуація. Співвідношення між міським
і сільським населенням. Найбільші міста. Адміністративні райони.
Національний склад населення. Трудові ресурси. Галузі, в яких зай-
нята більшість працездатного населення. Особливості культури й по-
буту місцевого населення. Звичаї, традиції, релігія.
4. Господарство
Найважливіші промислові підприємства, їх спеціалізація, сиро-
винна база, виробничі зв’язки. Спеціалізація сільського господар-
ства. Які культури вирощуються. Їхня врожайність. Яких сільсько-
господарських тварин розводять. Виробництво молока і  м’яса.
Характеристика транспорту. Які транспортні вузли розташовані на
території області. Вплив господарства області на навколишнє серед-
овище. Заходи з її оздоровлення. Житлово-комунальне господар­
ство, торгівля, громадське харчування. Установи побутового обслу-
говування, культури, здоров’я, фізичної культури та спорту, освіти.
Житлове будівництво. Забезпеченість населення житлом. У чому
проявляються зв’язки вашої області з  іншими областями країни.
Проблеми й перспективи розвитку.

Закріплення та контроль знань


Практична робота № 10. Нанесення на контурну карту області
найважливіших господарських і культурних об’єктів, складання
проекту перспективного розвитку області.
101
Додаток

Конструктор комбінованого уроку

Тема: ______________________________________________________________________________________
Мета: ______________________________________________________________________________________

Форми, методи
Етапи уроку Навчальний зміст
та прийоми роботи
І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього


завдання

ІІІ. Оголошення теми


й мети

ІV. Актуалізація опорних


знань

V. Вивчення нового
матеріалу

VІ. Закріплення
матеріалу

VІІ. Домашнє завдання


Для нотаток

_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
Навчальне видання

Серія «Мій конспект»

СтаднИк Олександр Григорович

Економічна і соціальна географія України


9 клас

Головний редактор В. М. Андрєєва


Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко

Підписано до друку 23.04.2009. Формат 60×90/8.


Папір офсет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.
Ум. друк. арк. 13,0. Замовлення № 9-05/18-05.

ТОВ «Видавнича група “Основа”»


61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66
тел. (057) 731-96-33
е-mail: office@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

You might also like