Professional Documents
Culture Documents
Tartaliv
Tartaliv
Тартаків
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
1 зміна у цій версії очікує на перевірку. Стабільну версію було перевірено 31 травня 2021.
Зміст
Назва
Історія
Територія
Герб Прапор
Пам'ятки архітектури
Тартаківська ратуша
Костел св. Архангела Михаїла
Замок-палац Потоцьких (XVII ст.) —
Палац Лянцкоронських (1896—1898)
Парк XVIII століття (Сокальський
район)
Пам'ятники
Відомі люди
Народилися
Люди, пов'язані з Тартаковом
Фотографії Палац Потоцьких
Див. також Країна Україна
Виноски Область Львівська область
Джерела Район/міськрада Червоноградський район
Посилання Громада Сокальська міська
Код КОАТУУ 4624887401
Облікова картка Тартаків (http://gska2.rada.g
Назва ov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=
08.02.2009&rf7571=21097)
Основні дані
Назва села Тартаків походить від пристрою для Засноване 1426
нарізки дерева «тартак» (лісопильня).
Населення 1505
Територія 2,430 км²
Історія Густота
населення
619,34 осіб/км²
Територія
На кінець XIX ст. містечко Тартаків разом Тартаковом-селом і Тартаковцем становили одну
громаду. Територія району перебувала (до 1772 р. і в 1918–1939 рр.) у межах польської держави, а
також Австро-Угорщини (1772–1918 рр.).
1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські ґміни шляхом об'єднання дотогочасних
(збережених від Австро-Угорщини) гмін, які позначали громаду села. Була утворена Ґміна
Тартакув Място Центром ґміни було село Тартаків Місто. до складу ґміни входили дотогочасні
сільські гміни: Бобятин, Горбків, Комарів, Копитів, Лещатів, Лучичі, Переспа, Первятичі, Спасів,
Шарпанці, Тартаків місто, Тартаків, Тартаковець, Волиця Комарева, Зубків[2].
На 1.01.1939 проживали:
Тартаків Місто — 1790 мешканців, з них 250 українців-грекокатоликів, 90 українців-
римокатоликів, 450 поляків
Міська греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці (змурована в 1875 році) була
парафіяльною церквою Сокальського деканату Перемишльської єпархії.
27 вересня 1939 р. відповідно до Пакту Молотова — Ріббентропа територія ґміни була зайнята
радянськими військами, 17 січня 1940 р. включена до Сокальського району Львівської області, а в
1941—1944 рр. входила до Дистрикту Галичина.
Пам'ятки архітектури
Тартаківська ратуша
У 1487 році у Тартакові було споруджено дерев'яний костел та засновано парафію коштом родини
Тшцінських (тодішніх власників маєтку)[2]. Костел святого Архангела Михаїла мурований храм у
романському стилі, побудований 1587 р., 1603 р. на кошти також Тшцінських, реконструйований
у стилі рококо. Колись при костелі функціонував навчальний заклад «Колеґія школьна». 1794 року
цей костел освятив єпископ К. Кіцький. Ймовірно,
львівський майстер Томас Гертнер був головним автором
монументальної декорації в храмі, яку раніше приписували
Станіславові Строїнському[5]. У 1871—1872 роках тут
працював вікарієм майбутній святий о. Зигмунт
Гораздовський. У 1899 році відбулась реконсекрація святині
(можливо, після ремонту). Від 40-х років ХХ століття по
2002 рік храм перебував закритим. Після повернення
здійснюється ремонт костелу. Тартаків обслуговують
Костел св. Архангела Михаїла дієцезіальні священики парафії св. Архангела Михаїла у
Сокалі.
У Тартакові був замок Потоцьких (залишки збереглися у вигляді оборонних мурів з південно-
західного боку пізнішого палацу)[6].
Наприкінці 19 ст, на рештках замку зводять палац[7] коштом тодішнього власника маєтку в
Тартакові Збіґнєва Лянцкоронського, представника відомої польської шляхетської родини
Лянцкоронських (пол. Lanckorońscy). Двоповерховий, з цегли, з ризалітом та балконом, палац
зведений у стилі французького необароко за проектом львівського архітектора Вінцента Равського
(молодшого). Палац колись прикрашали дві фігури атлантів (теламонів)[8]. З півдня до будинку
приєднаний Г-подібний господарський корпус. Лянцкоронські розбудували та реконструювали
старий замок, зробили нову будівлю, орієнтуючись на «Casino de Paris» у Монако. Палац
розташований у великому парку XVIII століття[9].
Після Збіґнєва Лянцкоронського власниками Тартаківського палацу стає Марія Едер з родини
Станек (померла 1932 року), а з серпня 1919 року Марія Урбанська, племінниця Збіґнєва
Лянцкоронського, яка стає останньою власницею палацу та маєтку[10].
3 лютого 2010 р. голова Львівської ОДА Микола Кміть підписав угоду про передачу в концесію
пам'ятки архітектури національного значення. Угоду укладено на 49 років із приватним
інвестором з Волині — ФОП «Новосад». Інвестор зобов'язується вивести з аварійного стану і
ввести в експлуатацію палац як туристично-відпочинковий центр[11]. У березні 2011 року
планується розпочати перший етап реставраційних робіт з монтажу даху.[12] Та у вересні 2015
року будівля палацу ще перебувала в геть жахливому аварійному стані.[13]
З 27 липня по 3 серпня 2019 року на території палацу та парку у Тартакові відбувався перший в
Україні волонтерський проект, покликаний стати осередком спільних дій, аби дати нове життя
перлині культурної спадщини: «Тартаків & Тартак». В межах ревіталізаційно освітньо-
культурного табору-резиденції відбулися панельні дискусії, майстер-класи, лекції та тренінги.
Тривали роботи із впорядкування території та об'єкту за участі головних архітекторів районів і
міст обласного значення Львівської області, а також дискурс із пристосування пам'ятки.
Пам'ятники
В Тартакові встановлені:
Відомі люди
Народилися
Білик Ігор Зіновійович (1977—2014) — солдат Збройних сил України, учасник
російсько-української війни 2014 року.
Йосиф Динець — селянин, політичний та громадський діяч Галичини середини XIX
століття століття, посол (депутат) до Австрійського парламенту 1848 року.
Карплюк Іван-Володимир Михайлович — технік-будівельник, лауреат Шевченківської
премії.
Олійник Володимир Филимонович (нар. 16 жовтня 1957) — український науковець,
політик, голова Національної комісії з питань регулювання зв'язку України.
Омелько Марія Миколаївна (1909—1993) — доярка колгоспу, Герой Соціалістичної
Праці.
Сєцінський Осип — інженер-металург і громадський діяч.
Росновська (уроджена Лянцкоронська) Роза —- Львівська доброчинниця, власниця
Тартаківського маєтку.
Новосад Роман Володимирович — громадський діяч, родом із Тартакова.
Фотографії
Ринок у Тартакові (з Тартаківська
довоєнної світлини) ратуша
Див. також
Тартаківська ратуша
Ксавери Тартаковер
Виноски
1. Оксана Лобко. Перша згадка про Тартаків (https://krystynopol.info/persha-zgadka-pro-tart
akiv/) (укр.)
2. Оксана Лобко. Історія родини Тшцінських — перших власників Тартакова (https://krysty
nopol.info/istoriya-rodyny-tshtsinskyh-didychiv-tartakova/) (укр.)
3. Оксана Лобко. Десять власників Тартакова (https://krystynopol.info/desyat-vlasnykiv-tarta
kova/) (укр.)
4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. —
Вісбаден, 1983. — с. 81, 122. (http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/fil
e.pdf)
5. Dworzak A. Genialny twórca czy zmyślny przedsiębiorca? Studium z problematyki
twórczości wielkich warsztatów artystycznych na Rusi Koronnej w XVIII wieku (http://www.uj.
edu.pl/documents/40768330/3f2e2438-a423-4bf1-9b39-9a08c393a2a1) // MASKA. —
Kraków, 2011. — № 12 (grudzień). — S. 133. (пол.)
6. Оксана Лобко. Замок Потоцьких у Тартакові, яким він був (https://krystynopol.info/zamok-
pototskyh-u-tartakovi-yakym-vin-buv/) (укр.)
7. Architecture 3D models 3D-scanning for Tartakiv (https://sketchfab.com/3d-models/tartakiv-p
alace-deb8977b2071466ea4961b29b9854642)
8. Оксана Лобко.Тартаківські атланти (https://krystynopol.info/tartakivski-atlanty/)
9. Оксана Лобко. Коли Тартаківський палац ще був палацом (https://krystynopol.info/koly-tar
takivskyj-palats-shhe-buv-palatsom/) (укр.)
10. Оксана Лобко.Піддубне - історія маєтку Росновських-Едерів (https://krystynopol.info/ist
oriya-mayetku-rosnovskyh-ederiv/)
11. Замки та храми України. Тартаків (http://www.castles.com.ua/?tartakow)
12. Zaxid.net. (http://www.zaxid.net/newsua/2010/9/24/213835/) [недоступне посилання з липня
2019]
Джерела
Дзвін. — 1994. — № 2—3. — С. 146.
Tartaków (http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XII/216) // Słownik geograficzny
Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 216. (пол.) — S.
216—217. (пол.)
Посилання
«Живи подорожуючи. Тартаків» — історія та фото (http://www.castle-way.com.ua/2010/0
8/blog-post_8542.html).
Львівська газета. Цариця Надбужанського краю (https://web.archive.org/web/201010151
40357/http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2006/06/27/16258/).
Карта (http://maps.vlasenko.net/?lon=24.40&lat=50.46).
Via est Vita — Тартаків. Занепад і відродження (http://haidamac.org.ua/2009/03/tartakiv-z
anepad-i-vidrodzhennya/).
Тартаків (http://www.castles.com.ua/?tartakow) // Замки та храми України.
Села Адамівка • Андріївка • Бабичі • Барилів • Батиїв • Бебехи • Бендюга • Бережне • Березівка
• Бишів • Боб'ятин • Бодячів • Борове • Борок • Борятин • Боянець • Бояничі • Бутини •
Ванів • Варяж • Велике • Вербове • Верини • Войславичі • Волиця (Великомостівська
громада) • Волиця (Сокальська громада) • Волиця (Радехівська громада) • Волиця-
Барилова • Волсвин • Воронів • Вузлове • Ганівка • Гатківка • Глухів • Гоголів • Горбків •
Городище • Грицеволя • Гряда • Гута • Гута-Скляна • Двірці • Діброва • Дмитрів •
Добрячин, Межиріччя • Долини • Долини • Домашів • Дубини • Жужеляни • Забава •
Заболоття • Забужжя • Завидче • Завишень • Загатка • Залижня • Заріка • Заставне •
Збоївська • Зубків • Ільковичі • Йосипівка • Карів • Княже • Козаки • Комарів • Конотопи •
Копитів • Корчин • Корчів • Корчівка • Кошаковські • Криве • Куликів • Куличків • Купичволя
• Кустин • Кути • Лешків • Лещатів • Лісове • Лубнівка • Лучиці • Мазярня-Каранська •
Маїки • Матів • Матяші • Миколаїв • Михайлівка • Монастирок-Оглядівський • Мукані •
Муроване • Незнанів • Немилів • Нестаничі • Нивиці • Низи • Ниновичі • Нісмичі • Новий
Витків • Новоставці • Обортів • Оглядів • Опільсько • Опліцько • Ордів • Острів • Острівок •
Павлів • Перв'ятичі • Перекалки • Перемисловичі • Переспа • Перетоки • Пиратин •
Піддовге • Піддубне • Підмонастирок • Підріка • Пісочне • Поздимир • Полове • Полонична
• Поториця • Пристань • Пустельники • Равщина • Радванці • Раковище • Реклинець •
Рогалі • Розжалів • Рокети • Романівка (Лопатинська громада) • Романівка (Сокальська
громада) • Ромош • Роятин • Руденко • Рудка • Русин • Сабанівка • Савчин • Свитазів •
Себечів • Середпільці • Синьків • Сілець (Добротвірська громада) • Сілець
(Червоноградська громада) • Скоморохи • Смиків • Сморжів • Спасів • Стаївка • Станин •
Старгород • Старий Добротвір • Старий Майдан • Стенятин • Стирківці • Стоянів •
Стремільче • Стремінь • Стриганка • Суховоля • Сушно • Тартак • Тартаків • Теляж •
Тетевчиці • Тичок • Тишиця • Тоболів • Торки • Трійця • Трудолюбівка • Тудорковичі •
Тяглів • Увин • Угринів • Ульвівок • Фусів • Хлівчани • Хмільно • Хоробрів • Цеблів •
Шайноги • Шарпанці• Шихтарі • Шишаки • Шпиколоси • Щуровичі • Яструбичі
Смт Жвирка
Бендюга · Бережне · Боб'ятин · Бодячів · Борове · Борок · Борятин · Бояничі · Бутини ·
Ванів · Варяж · Велике · Вербове · Войславичі ·
Волиця (Великомостівська міська громада) · Волиця (Волицька сільська рада) · Волсвин ·
Воронів · Ганівка · Гатківка · Глухів · Горбків · Городище · Гута · Двірці · Діброва · Добрячин
· Домашів · Жужеляни · Заболоття · Забужжя · Завишень · Залижня · Заріка · Заставне ·
Зубків · Ільковичі · Карів · Княже · Комарів · Конотопи · Копитів · Корчів · Куличків · Лешків ·
Села Лещатів · Лубнівка · Лучиці · Матів · Межиріччя · Михайлівка · Муроване · Низи · Ниновичі
· Нісмичі · Опільсько · Острів · Острівок · Перв'ятичі · Перемисловичі · Переспа · Перетоки
· Піддовге · Піддубне · Пісочне · Поториця · Пристань · Равщина · Реклинець · Романівка ·
Ромош · Роятин · Рудка · Русин · Савчин · Свитазів · Себечів · Сілець · Скоморохи · Смиків
· Спасів · Стаївка · Старгород · Стенятин · Стремінь · Суховоля · Тартаків · Теляж ·
Трудолюбівка · Тудорковичі · Тяглів · Угринів · Ульвівок · Фусів · Хлівчани · Хоробрів ·
Цеблів · Шарпанці · Шихтарі · Шишаки · Шпиколоси
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тартаків&oldid=33089349
Текст доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike; також можуть діяти додаткові
умови. Детальніше див. Умови використання.