XII ст Донецькими степами пролягла дорога дружин новгород- сіверського князя Ігоря Святославовича в половецькі землі. XVI ст на кордоні степу й лісостепу на берегах Сіверського Дінця поселяються українські козаки, а також селяни.
В документах XVI ст. згадується Козача пристань, що знаходилася
у місці злиття річки Торець з Сіверським Дінцем.
На початок 1571 року на півдні налічується 73 сторожі, в т. ч.
Бахмутська і Святогірська, що розташовані на півночі сучасної області. XVII ст У північній частині, в районі теперішнього міста Слов'янська, ще в XVIII 1625 році почався видобуток солі. ст Одним з перших населених пунктів вважається Святогірський монастир, перші водомості про якого відносяться до 1642 р. Неподалік нових соляних промислів виросло містечко Бахмут (відоме з 1663 року), а згодом на соляних озерах виникає місто Тор (1676 р.)
На цьому заселення донецького краю не закінчилось. Землі були
подаровані іноземним підданим, які заснували 32 колонії пруських, саксонських і баденських німців, німців-менонітів (християнська протестантська спільнота), лютеран та католиків. Землі Дикого степу отримали болгари, молдавани та інші іноземці.
у 1721 році рудознавець Григорій Капустін відкрив значні запаси
вугілля у районі Бахмута. Здавалося б, що це відкриття стане поштовхом для розвитку вугільної та металургійної промисловості.
XIX ст У 1841 році для організації постачання палива на парові кораблі
азово-чорноморської флотилії, була введена в експлуатацію перша технічно оснащена донецька шахта.
в 1850-х роках з розкопок курганів із стоячими на них кам'яними
бабами.
У 60-х роках XIX ст. закладаються перші капіталістичні вугільні
шахти, розгортається видобування кам’яної солі, прокладається перша залізнична лінія.
В серпні 1870 року почалося будівництво металургійного заводу.
в 1869 році в донецькому степу було побудовано робітниче селище Юзівка (Донецьк). У 1872 році почалась регулярна виплавка металу. Цей день вважається днем заснування Донецького (спочатку – Юзівського) металургійного заводу.
Голландські промисловці на північній околиці Бахмута, у селищі
Ступки, у 1885-му звели соляну копальню.
Загалом європейці побудували на Донбасі 12 металургійних та 17
машинобудівних підприємств: наприклад, завод Ілліча в Маріуполі, Макіївський коксохімічний, Донецький металургійний завод та ЛуганськТепловоз. XX ст Перша світова й громадянська війни привели економіку Донецького краю до тяжкого становища.
У 20-30-і роки починається будівництво заводів-гігантів: важкого
машинобудування в Краматорську (1933), металургійного заводу «Азовсталь» в Маріуполі (1934). У 30-і роки починає роботу Зуївська ТЕС.
3 липня 1932 року була утворена Донецька область.
Обласним центром спочатку було визначено місто Артемівськ
(Бахмут), але вже з 16 липня 1932 року ним стало місто Сталіно (тоді так називався Донецьк) і область мала назву Сталінська.
3 червня 1938 року Донецька область була розділена на Сталінську
і Ворошиловградську (Луганську).
У роки Другої світової війни територія області з жовтня 1941 року
по вересень 1943 року була тимчасово окупована німецькими фашистами і їх союзниками. Після ІІ світової війни відродження Донецького басейну стало важливим господарським і військово-політичним завданням не тільки трудівників області, а й усього народу.
В Донецькій області була відновлена діяльність 8 домен і 24
У 1954 р. розпочато будівництво Старобешівської ДРЕС, до 1958
р. споруджено канал Сіверський Донець–Донбас.
У листопаді 1961 року Сталінська область стала Донецькою, місто
Сталіно – Донецьком. З географічної карти області зникли всі назви, пов’язані з ім’ям Сталіна.
У 70-і роки Донецька область стає регіоном розвиненої хімічної,
легкої та харчової промисловісті.
У 1991 році Донецька область стає частиною України.
XXI ст У 2014-2015 роках Донецька область була частково окупована російськими військами, була утворена Донецька Народна Республіка (незаконно) У 2022 році Донецька область знов підверглась воєнним діям зі сторони РФ