ІСТОРІЯ ЗАСНУВАННЯ

ТА РОЗВИТКУ ОДЕСИ
C

Пустовойтенко Анна ЗТХП-12а

 ОДЕСА – місто обласного значення, центр
Одеської області, один із провідних
промислових, наукових і культурних центрів
України.

У VII столітті до н. е. на узбережжі Чорного

моря виникли давньогрецькі поселення.. У V
—VI століттях н. е. причорноморськими
степами заволоділи кочові племена гуннів та
аварів.
Кочові племена, а особливо монголо-татари, насильно відірвали Причорномор’я від
Русі. Але в кінці XIV—на початку XV століття владу над Північно-західним
Причорномор’ям захопило велике князівство Литовське. В кінці XV століття в
Північному Причорномор’ї встановилась влада Кримського ханства
 Під час другої російсько-турецької війни
російські війська та загін козаків
Чорноморського війська 14 вересня 1789
року оволоділи Хаджибеєм. За пропозицією
великого російського полководця О. В.
Суворова у Хаджибеї в 1793 році
розпочалось будівництво фортеці Єні Дунья
(Новий Світ).
Згідно рескрипту Катерини ІІ 27 травня 1794
року на місці Хаджибею засновано нове
портове місто Хаджибей. 2 вересня цього ж
року під керівництвом Йосипа де Рибаса
були закладені перші портові споруди. У
1805 році Одеса стала центром
Новоросійського генерал-губернаторства.
 Одеський порт став основним виходом
на зовнішні ринки для зростаючого
потоку продукції сільського
господарства (зерна, вовни тощо)
України та Бессарабії.
За часів градоначальника О.Ф.
Ланжерона з 1819 по 1859 рік Одеса
була на становищі порто-франко. Режим
порто-франко був разом з тим чималим
гальмом на шляху промислового
розвитку Одеси
 В Одесі вже на початку XIX століття
з’явились деякі промислові
підприємства. Розвиток капіталізму в
сільському господарстві півдня України,
потреби порту сприяли виникненню тут
великих підприємств.
Так, на початку XIX століття в місті
налічувалося кілька шкіл і пансіонатів, у
1817 році відкрився Рішельєвський ліцей,
перетворений згодом (1865 р.) на
Новоросійський університет. У 1830 році
почала працювати міська публічна
бібліотека. Активну діяльність розгорнуло
засноване в 1839 році Одеське філармонічне Рішельєвський ліцей
товариство.

Міська публічна бібліотека

При генерал-губернаторах Е.Рішельє
(1805–14), О.Ланжероні (1815–23),
М.Воронцові (1823–44) в місті велося
інтенсивне будівництвово. Згідно з
розробленим у 1794 Ф. Де Воланом планом
Одеси дістала прямокутну мережу вулиць
зі спрямуванням головних магістралей у
бік моря. Резиденція генерал-губернаторів
містилася у Воронцовському палаці,
збудованому в 1826–29.
 В Одесі почали діяти осередки Російської
соціал-демократичної робітничої партії,
Партії соціалістів-революціонерів, групи
прибічників анархізму, польских соціалістів,
ті інші. Улітку 1903 в місті відбувся масовий
політітичний страйк.
Напруга ще підсилилася, коли 27 червня – 1
липня 1905 в одеській гавані стояв
повсталий броненосець "Потьомкін",
команда якого зустріла підтримку місцевих
революціонерів.
 Після Лютневої революції 1917 в Одесі
значно посилився український національний
рух, на початковому етапі очолюваний
Одеським українським керівничим
комітетом.
22 грудня 1942 було запроваджено медаль
"За оборону Одеси", а 1965 року подвиг
захисників міста був увічнений присвоєнням
Одесі звання "місто-герой".
Будівництво портових міст-супутників
Іллічівськ (зараз Чорноморськ) і Южне
поклало початок перетворенню Одеси на
мегаполіс, що інтегрує великі економічні,
фінансові, інформаційні ресурси.
Сьогодні місто продовжує розвиватися, тепер як великий
промисловий і курортний центр України.