Professional Documents
Culture Documents
історія
історія
1.Вступ
2.Війни та пожежі на Бродівщині на початку
XIX ст.
3.Економічна ситуація у місті.
4.Розбудова міста у XIX ст.
5.Роль євреїв на Бодівщині.
6.Основні спогади про місто.
1
Бродівський опорний заклад
загальної середньої освіти I-III ст. №3
Реферат
На тему:”Наш край у XIX cт.”
Виконала:учениця
9-Г класу
Вовдзя Діана
м.Броди
2021р.
2
Зміст:
1.Вступ
2.Війни та пожежі на Бродівщині на
початку XIX ст.
3.Економічна ситуація у місті.
4.Розбудова міста у XIX ст.
3
5.Роль євреїв на Бодівщині.
6.Основні спогади про місто.
4
Своїй назві місто завдячує болотистій місцевості
та переправам (бродам), які здавна тут існували.
Через Броди протікає річка Суховілка — права
притока річки Бовдурки (басейн Прип'яті), яка
часто пересихає, а іноді буває повноводною.
7
мов. У 1817 році виникла чергова пожежа, що
знищила 18 будинків
8
Близько 1833 року власником табулярної
маєтності Броди став Ян Казімеж Молодецький.
29 квітня 1835 року в Бродах вчергове сталася
пожежа, що розпочалася з південного боку і
вітром полум'я поширювалося у західному
напрямку. Внаслідок стихії тоді згоріло 154
будинки, а без житла залишилося близько 400
брідщан. У 1836 році Броди відвідав Львівський
латинський архієпископ, Примас Галичини і
Володимирії Франтішек де Паула Піштек, а 1842
року — архикнязь Фердинанд.
Станом на 1848 рік Броди були другим містом у
Галичині після Львова за площею та чисельністю
населення. Тут була резиденція повітового
старости, податкова та прикордонна служби,
торгово-промислова палата (заснована 1850
року), російське (працювало до 1895 року) та
пруське консульства, комісаріат поліції,
повітовий суд, пошта, телеграф. 1850 році знов
сталася пожежа про наслідки якої інформація
відсутня. 1856 року у Бродах відкрито телеграфну
станцію, котра згодом стала третьою в Галичині,
9
після Львова та Кракова, за обсягом інформації,
яку передавали.
5 травня 1859 року відбулася наймасштабніша
пожежа в історії Бродів. В одному з невеличких
будинків львівського передмістя виникла
пожежа, вогонь якої, роздмуханий сильним
вітром, став досить швидко поширюватися у бік
центру міста. Тоді, за даними комісаріату поліції,
загинуло 16 осіб, згоріло більше 950 будівель (у
тому числі, повітовий уряд і суд, пошта,
комісаріат поліції, казарми жандармерії,
телеграфічний та податковий уряди, нещодавно
відкрита реальна та жіноча школи, новий
шпиталь, міські бараки, костел з плебанією,
єврейська божниця та багато інших), а також 694
одиниці житлової забудови міста. Того
злощасного 1859 року у Бродах спалахнуло ще
дві пожежі: 18 липня вибухнула пожежа у міській
броварні, полум'я охопило кілька будинків, а у
ніч на 16 листопада у Бродах згоріло 11 будинків.
1867 року спалахнула ще одна пожежа. Після
двох останніх місто довго не могло оговтатись
1864 року заснований великий пивоварний
завод братів Капелюшів.
10
Прокладання у 1867—1868 роках залізничної
колії Львів-Броди, спорудження залізничного
двірця та розбудова ряду промислових об'єктів у
південній частині міста наприкінці XIX-початку XX
століття дала відчутний поштовх у розвитку міста.
У двоповерховій споруді вокзалу з критим
пероном, у якій до початку першої світової війни
містилися офіси цісарсько-королівських
чиновників (адміністрація залізниці, митний,
поштовий і телеграфічний уряди, представництво
комісаріату поліції). Під час першої світової війни
будівля вокзалу зазнала значних руйнувань, але
у міжвоєнний період було проведено масштабну
реконструкцію вокзалу.
У 1872 року, з російського боку кордону
добудована залізнична лінія Здолбунів —
Радивилів, яку було згодом сполучено з
Бродами.
1876 році в місті заснована бродівська філія
товариства для розвитку науки, звичаїв,
ощадності під назвою Михайла Качковського
москвофільського спрямування, яке було
юридично затверджене державним
намісництвом у Львові 22 липня 1877 року.
11
Метою діяльності організації було визначено
«поширення знань, науки та громадської
свідомості руського населення Австрії».
13
1868, 27 червня - в Бродах відкрито окружну
торгівельно-промислову палату до якої входили
Тернопіль, Золочів, Бережани, Борщів, Чортків,
Збараж та ін.
1869, 10 липня - налагодження залізничного
сполучення Львів – Броди .
1873 - встановлено залізничний зв’язок з
Російською імперією (Радивилів)
1878, 1-2 березня - було здійснено
«телефонічний експеримент» – першу спробу
телефонного зв’язку між Львовом і Бродами.
1879, 21 липня - Бродах відбувся XIII з’їзд
Педагогічного товариства, на який приїхало 350
делегатів з різних куточків Галичини.
1879 - було втрачено статус "вільного міста".
1881 - до Бродів приїхало багато тисяч
єврейських біженці з Російської імперії, що тікали
від погромів. З Бродів цих біженців було
відправлено спеціальними поїздами у Західну
Європу, а потім в США.
1882 - Броди стали осідком староства, до якого з
поміж інших входив Золочів
1883, 4 вересня - розпочалось навчання у
новозбудованому приміщенні гімназії у Бродах,
яка тоді носила назву «Цісарсько-королівська
вища реальна гімназія ім. архикнязя Рудольфа».
14
1898, Січень - У Бродівській книгарні Фелікса
Веста, що на вулиці Золотій, у продажу з’явилися
перші поштові листівки із видами Бродів.
15
наприкінці XVIII століття всі будинки на ринку
були збудовані з цегли.
16
відправлено спеціальними поїздами у Західну
Європу, а потім в США.
17
Після першого поділу Речі Посполитої наказав
австрійський уряд графові Вінценту Потоцькому з
огляду на нещасні випадки з 1809 року розібрати
замок. По тому, як знесли кріпосні стіни в році
1812, залишилися на тому місці каземати.
Замкова вежа була підірвана, рови засипані,
ворота розібрали. Однак, залишилися ще ті, хто
пам’ятають колись потужний замок з
п’ятикутними бастіонами та казематами. Ці
залишки укріплень є найважливішим
пам’ятником архітектури фортеці.
18
Список використаних джерел:
19
20