Лекція 24 ПОВЕРХНЕВІ ІНТЕГРАЛИ

§ 24.1 ПОВЕРХНЕВI ІНТЕГРАЛИ 1 -го роду

Озн.:Поверхня S називається гладкою, якщо в кожній її точці  дотична площина і
при переході від точки до точки положення цієї дотичної площини змінюється
неперервно.
Озн.: Поверхня, яка складається із скінченного числа неперервно сполучених
гладких поверхонь називається кусково-гладкою.

§ 24.1.1 ОЗНАЧЕННЯ КРИВОЛІНІЙНОГО ІНТЕГРАЛА

I) Розглянемо гладку поверхню S, в кожній точці якої задана неперервна функція

f ( x, y, z ). ( рис. 1)

рис. 1
II) Виконаємо ряд наступних дій:

1) За допомогою кусочно-гладких ліній поділемо поверхню S на п елементарних

площин Si. Тоді:
• Si (i = 1п ) - площа кожної елементарної площини;
• d i - відстань між максимально віддаленими точками елементарної
площини Si .
2) На кожній площині Si довільно виберемо m.М i ( хi , уi , zi ) ; обчислимо значення
функції f ( x, y, z ) в цій точці та складемо суму добутків:
f ( x1 , y1 , z1 )  S1 + f ( x2 , y2 , z2 )  S2 + ... + f ( xi , yi , zi )  Si + ..
n
(1)
.. + f ( xn , yn , zn )   Sn =  f ( xi , yi , zi )  Si
i =1

(1) - інтегральна сума по повнерхні S для функції f ( x, y, z ).

n
Озн: Якщо існує скінченна границя lim  f ( xi , yi , zi )  Si , яка не залежить ні від
di →0
n→ i =1

способу поділу поверхні на частини Si , ні від вибору точок f ( xi , yi , zi ) Si

то ця границя називається ПІ 1-го роду по поверхні Si від функції f ( x, y, z ) і
позначається  f ( x , y , z ) d S . Отже,
S

Кравченко Юлія Анатоліївна, к. МАіМО, СумДУ

 n
lim  f ( xi , yi , zi )  Si =  f ( x , y , z ) d S (2)
di →0
n→ i =1 S

Теорема (достатня умова існування криволінійного інтегралу 1-го роду).

Якщо поверхня S гладка або кусково-гладка, а функція f ( x; y; z ) неперервна в
кожній точці цієї гладкої поверхні, то поверхневий інтеграл 1-го роду  і його
величина не залежить від способу розбиття на частини, ні від вибору точок на
них.

§ 24.1.2 ВЛАСТИВОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ІНТЕГРАЛІВ 1-ГО РОДУ

1)  C  f ( x, y, z) d S = C  f ( x, y, z ) d S ;
S S

2) Якщо для функції f ( x, y, z ) і g ( x, y, z )  ПІ 1-го роду, то ф для функції

f ( x, y, z)  g ( x, y, z) також  ПІ 1-го роду, причому:

 ( f ( x, y, z)  g ( x, y, z)) d S =  f ( x, y, z) d S   g ( x, y, z) d S
S S S

3) Якщо поверхню S розбити на 2 частини S1 i S 2 , такі що спільним для них

буде лише границя розділу, S = S1  S2 , то:

 f ( x , y, z ) dS =  f ( x; y, z ) d S + f ( x; y, z ) d S
S S1 S2

4) Якщо на поверхні S функція f ( x, y, z )  0 , то  f ( x , y, z ) dS  0 .

S

5) Якщо на поверхні виконується нерівність f1 ( x; y, z )  f 2 ( x; y, z ) , то

 f ( x; y, z ) d S   f ( x; y, z ) d S
S
1
S
2

6) Для інтегровної на поверхні S функції f ( x , y, z ) справедлива нерівність:

 f ( x; y, z ) d S   f ( x; y, z ) d S
S
1
S
2

7) Теорема про середнє: Якщо функція f ( x , y, z ) неперервна на поверхні S ,

то на цій поверхні  точка f ( xc , yc , zc ) така, що
 f ( x, y, z) d S = f ( x
S
C ; yC ; zC )  S

Кравченко Юлія Анатоліївна, к. МАіМО, СумДУ

 8) Інтеграл 
S
dS чисельно рівний площі поверхні по якій проводиться

інтегрування: S =  dS
S
9) Фізичний зміст ПІ 1-го роду: маса поверхні S вигнутої пластини,
густина розподілу маси якої описується функцією  ( x; y; z ) , визначається

за співвідношенням m =   ( x, y, z ) d S
S

§ 23.1.3 ОБЧИСЛЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ІНТЕРАЛІВ 1-ГО РОДУ

І. Рівняння поверхні записано в явному вигляді:

ЗАДАЧА: Обчислити поверхневий інтеграл  f ( x; y; z ) d S

S
=

Розв’язання
1) Розіб’ємо поверхні S, яка задана рівнянням z = z ( x; y ) на n частин сіткою

кусково-гладких ліній (рис. 2).

2) Позначимо через Di - проецію ділянки поверхні Si на площину Оху .

3) В області Di виберемо довільно m.Pi ( xi ; yi ;0) та через цю точку проведемо
перпендикуляр до перетину ділянки поверхні Si . Одержимо m.M i ( xi ; yi ; zi ) на
поверхні Si .
4) В m.M i ( xi ; yi ; zi ) до поверхні S проведемо дотичну площину  і розглянемо ту
її частину Ti , яка на площині Оху буде проектуватись в область Di .
Примітка:

Кравченко Юлія Анатоліївна, к. МАіМО, СумДУ

 • вважатимемо, що Ti  Si ;

• i - гострий кут між віссю Oz і нормаллю до площини  , проведеною в

m.M i ( xi ; yi ; zi ) і одержимо:

Ti cos i  Si (3)

5) Рівняння дотичної площини в заданій точці до поверхні (Див. §12.2, ф. (12))
запишиться у вигляді:
( x − xi ) zx ( xi ; yi ) + ( y − yi ) zy ( xi ; yi ) − ( z − zi ) = 0
Тоді n ( zx ( xi ; yi ) ; zy ( xi ; yi ) ; −1) .

Завдання для самостійної роботи:

Подивіться на рис. 2 та поясніть чому вектора ni має координати

( −zx ( xi ; yi );−zy ( xi ; yi );1)

k  ni
( )
1
6) k , ni = k  ni  cos i  cos i = =
(k, n )
(4)
1 + ( z ( xi ; yi ) ) + ( z ( xi ; yi ) )
/ 2 / 2
i
x y

Si
 Ti = 1 + ( zx ( xi ; yi ) ) + ( z y ( xi ; yi ) ) Di
2 2
7) Тоді Ti =
/ /

cos i
n n

8) Складемо інтегральну суму dlim

→0
 f ( xi , yi , zi )  Ti = dlim
→0
 f ( xi , yi , zi )  Di ,
n→ i =1 n→ i =1
i i

яка за озн. буде рівна

 f ( x; y; z ) d S =  f ( x; y; z ( x; y ) ) 1 + ( z x/ ( x; y ) ) + ( z y/ ( x; y ) ) dxdy
2 2
(5)
S DOxy

Примітка:
• якщо поверхня задана рівнянням y = y ( x; z ) , то

 f ( x; y; z ) d S =  f ( x; y ( x; z ); z ) 1 + ( y x/ ( x; z ) ) + ( y z/ ( x; z ) ) dxdz
2 2
(6)
S DOxz

DOxz - проекція поверхні S на площину Оxz .

Кравченко Юлія Анатоліївна, к. МАіМО, СумДУ

 • якщо поверхня задана рівнянням x = x ( y; z ) , то

 f ( x; y; z ) d S =  f ( x( y; z ); y; z ) 1 + ( x y/ ( y; z ) ) + ( xz/ ( y; z ) ) dydz
2 2
(7)
S DOyz

DOyz - проекція поверхні S на площину Оуz .

Приклад. Обчислити масу частини площини 6 x + 4 y + 3z = 12 , яка розміщена в 1-му

октанті, якщо поверхнева густина матеріалу від точки до точки змінюється
4
за законом  ( x; y; z ) = 2 + 2 x + y.
3
1) Зробимо рисунок поверхні масу якої обчислюємо (рис. 3)

рис. 3
2) Скористаємося фізичним змістом ПІ 1-го роду: m =   ( x, y, z ) d S .
S

 4
3) Тоді m =   2 + 2 x +  y d S
S 
3

4) Знайдемо диференціал площі поверхні:

 
6 x + 4 y + 3z = 12 
 
ds = 1 + ( z x ( x; y ) ) + ( z y ( x; y ) ) dxdy =  z = 4 − 2 x − y  = 1 + 4 + dxdy =
/ 2 / 2 4 16 61
dxdy
 3  9 3
 4 
 zx = −2; zy = − 
 3 
0  x  2 
 4  4  61
5) m =   2 + 2 x +  y d S =   2 + 2 x +  dxdy =  3 =
S 
3  DOxy 
3  3  0  y  3 − x
 2 

Кравченко Юлія Анатоліївна, к. МАіМО, СумДУ

 3
3− x 3
3− x
 4  61  2 2
2 2 2
61 2

3 0  
= dx  2 + 2 x + y  dy =  2 y + 2 xy + y  dx =
0  3  3 0 3 0
61   3  
2
3   3  2
2

3 0  
=   2   3 − x  + 2 x  3 − x  +  3 − x  dx = ???
2   2  3 2  

Відповідь: m = 4 61 (закінчити самостійно)

ІІ. Рівняння поверхні записано неявно:

Нехай поверхня задана рівнянням F ( x; y; z ) = 0 і Fz( x; y; z)  0( x; y; z)  S .

Fx F
Врахуємо, що zx = − ; zy = − y ;
Fz Fz

1
Тоді : 
S
f ( x , y , z ) dS =  f ( x, y, z )
D
Fz
( F x ) 2 + ( Fy ) 2 + ( Fz ) 2 dx dy , де

( F x )2 + ( Fy )2 + ( Fz ) 2
dS = dx dy
F x
§ 23.1.4 Застосування ПІ 1-го роду до розв'язування задач

I. Координат центру мас поверхні:

• SOxy - статичний момент поверхні S відносно площини Oxy ;
• SOxz - статичний момент поверхні S відносно площини Oxz ;
• SOyz - статичний момент поверхні S відносно площини Oyz .

1 1
xc = SOyz =  x   ( x; y; z )ds;
m m S
1 1
yc = SOxz =  y   ( x; y; z )ds;
m m S (12)
1 1
zc = SOxy =  z   ( x; y; z )ds;
m m S

Кравченко Юлія Анатоліївна, к. МАіМО, СумДУ