Диригентський план

В основі виконавського плану диригента,лежить детальне вивчення і

максимально точне відтворення тексту авторської партитури.
Мистецтво диригування базується на особливій,спеціально розробленій
системі руху рук. Велику роль в процесі диригування відіграють також
обличчя диригента,його погляд,міміка ,попередній (auftakt) – свого роду
взяття дихання. Значне місце в техніці диригування відводиться
тактуванню,тобто відображенню за допомогою змахів рук метро – ритмічної
структури музики.
Тактування – це основа художнього диригування. Більш складні схеми
тактування базуються на модифікації і поєднанні рухів,що складають прості
схеми.
Надзвичайно важливим у диригуванні є вміння користуватись двома
руками незалежно одна від одної,оскільки в техніці диригування прийнято
розділяти функції рук. Права рука використовується переважно для
відтворення схеми,а ліва дає вказівки щодо динаміки,виразності фразування
тощо.
Після детального ознайомлення з партитурою,диригенту потрібно
індивідуально попрацювати над диригентською схемою і жестами,якими він
буде користуватися,при вивченні твору з оркестром. Необхідно визначити
диригентську схему,тип жесту,штрихи,фрази,простежити за об’ємом жестів
при нюансуванні,визначити жести для показу вступів окремим сколюючим
інструментам чи інструментальними групами.
Під час диригування потрібно прослідкувати щоб жести диригента
відповідали характеру твору.