Есе «Прекрасна мить життя»

Ми рідко замислюємося над тим, яке ж все-таки це життя коротке. А дріб’язкові

сварки, минущі життєві труднощі, щоденне сидіння в Інтернеті – це просто
марнування й знецінення власного часу. Лише один раз ми проживаємо такі етапи,
як:народження, дитинство, юність, молодість, старість і, як не прикро, смерть. А
будь-який з цих етапів своєрідний та неповторний.
Є такі миті й у моєму житті. Як не дивно, появу їх неможливо спрогнозувати. Вони
з’являються зненацька, як літня прохолодна злива спекотного дня чи теплий
сонячний промінчик прохолодної пори. Цілий світ вміщується в цих миттєвостях.
Ти почуваєш себе захищено, піднесено, натхненно та радісно. Часто ці події
пов’язані зі щасливими днями: весіллями, народженнями; із природними явищами:
веселкою, водограєм та, звичайно, подорожами. Саме вони постійно відкривають
нам незнаний та незвіданий світ. Ми захоплюємося незвичними для нас речами,
підхоплюємо радість цілих країн, проникаємося болем і жалем народів та стаємо
чутливими. Це й робить наші миттєвості по-новому забарвленими «закордонним»
щастям, невідомим нам до цього.

Багато трапляється всього з нами. Проте найпрекрасніше для мене – це саме

відчуття миттєвості щастя. Радію, якщо можу ці піднесені хвилини розділити з
найріднішими.