ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – НАЙВИЩА ЦІННІСТЬ

«Пам’ятай! Життя – це подарунок. І хто його не цінує, той цього подарунка не

заслуговує».
(Леонардо да Вінчі)

Мета: формувати у дітей поняття про життя як найвищу цінність і неповторність;

розвивати розуміння кожною дитиною своєї оригінальності, індивідуальності;
усвідомити вплив здорового способу життя на розвиток людини і її
досягнень; виховувати вміння поважати людей і бережно ставитись до власного
життя.
Станьте, діти, ви рівненько,
Посміхніться всі гарненько.
На місця сідайте чемно
Хай мине час недаремно.

Вчитель. Про що ми будемо говорити сьогодні на виховній годині ви дізнаєтесь,

послухавши вірш Лариси Шевчук.
Життя твоє – безцінний дар.
Не забувай про це ніколи.
Ти спиш під зорями стожар,
Чи з друзями ідеш до школи,
Живеш ти в місті чи в селі,
Подумай, як життя прожити?
Ти слід залишиш на землі –
То треба гарний залишити.

- Які слова у цьому вірші найголовніші? Про що ми будемо говорити?

Діти, сьогодні у нас дуже цікава тема «Життя людини — найвища цінність». Як
ви гадаєте, що для кожного з нас найдорожче? (Відповіді дітей.)
Звичайно, є чимало цінностей, але найголовніша — це життя. Його не стане і все
втратить сенс. Тому сьогодні ми поговоримо, яким воно має бути, як необхідно
поводитися, щоб життя було цікавим і змістовним, багатим на великі події і добрі
вчинки. Як ви гадаєте, для чого людина приходить у цей світ? (Відповіді дітей.)
Так, вона приходить для добра. Творити добро в міру своїх обдарувань і
здібностей повинен кожний, адже це високе покликання людини. А кожна людина —
це неповторна особистість. На цілій планеті немає двох однакових людей, навіть
близнята, котрі зовні дуже схожі, насправді — різні, бо у кожного є свої відчуття, своє
бачення подій, власне життя. Тому в кожної людини життя складається по-різному, і
не можна його прожити за когось.
Епіграфом до уроку будуть слова Леонардо да Вінчі «Пам’ятай, життя – це
подарунок; і той, хто його не цінує, на цей подарунок не заслуговує».
Учитель. Маленька дитина йде у світ, і вона повинна знати, що життя — це найвища
цінність. Воно дається нам один раз і його треба гідно прожити. А для цього не
потрібно набувати шкідливих звичок, які призводять до втрати найдорожчого —
життя. Які ви знаєте шкідливі звички? (Відповіді дітей.)
Так, шкідливих звичок є багато: паління, пияцтво, наркоманія, вдихання
отруйних парів і газів і т. д. Як ви гадаєте, для чого діти починають це робити?
(Відповіді дітей.)
Так, спочатку копіюють дорослих, щоб хизуватися перед іншими дітьми й
виглядати дорослими. А ще тому, що не розуміють, якої шкоди завдають ці
звички здоров’ю молодого організму. Діти не усвідомлюють того, що цих звичок
неможливо позбутися, і стають їхніми рабами. Щоб не бути залежними від них,
не треба їх набувати. Тоді життя буде цікавим і радісним.буде жити краще. Ви
розумієте, якої шкоди завдають шкідливі звички,тому не піддавайтеся поганому
впливові вулиці, не набувайте поганих звичок. Пригадайте, що треба знати, щоб
вберегти своє життя в повсякденних ситуаціях. (Відповіді дітей.)
Так, треба знати і виконувати Правила дорожнього руху, протипожежної
безпеки, вміти поводитися в екстремальних ситуаціях і не показувати
«безглуздого геройства», яке може призвести до трагічних наслідків. А що таке
«безглузде геройство»? (Відповіді дітей.) Це нерозумні вчинки деяких дітей,
коли дитина вважає, що вона «герой». Наприклад, коли вилазить на височезне
дерево просто так, щоб показати, що не боїться висоти, а потім зривається і
падає. Або лізе на дах будинку, в підвал чи перебігає дорогу перед самісінькою
машиною або перед потягом, або лізе на будівництво, де складені будматеріали.
Або пірнає у невідомих місцях, а потім ламає шию. Скажіть, кому таке
«геройство» потрібне? Це свідчить про те, що дитина не розуміє того, що життя
— найвища цінність. І ніщо не може зрівнятися з ним.

- На світі немає нічого більш цінного, ніж життя і здоров’я. І треба жити так,
щоб не завдавати страждань рідним і близьким. Треба завжди піклуватися про себе,
адже, коли людина здорова, вона може здолати всі труднощі життя.

Робота за картинками

Технологія «Вільний мікрофон»

«Ми- фантазери». Дібрати до слова «життя» слова, які б відповідали на питання
яке? (Щасливе, веселе, цікаве, творче, важке, безрадісне).
«Ми - психологи». Розмістити слова за порядком їхньої важливості у твоєму
житті. (Родина, гроші, любов, друзі, освіта, здоров’я).
«Ми -мислителі». Довести, які чинники і як впливають на життя і здоров’я
людей?

- Як треба прожити життя?

 Щодня перед кожним із вас постають запитання: хто я? Навіщо я прийшов у цей
світ? Куди йде моє життя? Що залишу після себе? Чи хтось колись про мене згадає?
Здається, це прості запитання, але дати відповідь на них стає все важче й важче.

Як ви думаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що для цього
потрібно?
(Людина може запланувати своє життя, визначивши мету існування, вибрати шлях
її реалізації. Усе залежить від характеру людини, вольових зусиль. Для того щоб
жити так, як хочеш, треба вміти долати перешкоди, труднощі. Мало одного тільки
бажання хотіти, потрібна ще й праця, боротьба, щоб чогось досягти...)

А що складніше й важливіше - будувати життя чи пристосовуватись до нього?

(Звичайно, складніше й важливіше будувати життя, а пристосуватись - легше та

простіше, але це нецікаво...)
Чи хочеш «жити щасливо»? (Напевне, кожному з нас хочеться жити щасливо.
Тому дуже часто, вітаючи один одного з тим чи іншим святом, ми бажаємо найперше
здоров'я та великого щастя.)
А який зміст ви вкладаєте в поняття «жити щасливо»? (Жити щасливо - це коли тебе
поважають люди, коли в тебе є вірні друзі, коли на землі панують любов і злагода)

Добре те, що сонце світить!

Добре те, що віє вітер!
Добре те, що цей ось ліс
Разом з нами ріс і ріс!
Добре те, що в нашій річці
Синя - не брудна вода!
І мене матуся рідна
Після школи зустріча!
Добре гратися надворі!
Добре вчитися у школі!
Добре плавати в ставку!
Добре те, що я живу!

Притча
Я хочу ознайомити з одним твором-притчею.
Життя людини - це найвища цінність
В одного батька було двоє синів. І ось настав час, коли кожен з них мав
піти власною дорогою. Покликав їх батько до себе і каже: «Віддаю я вам усе
своє багатство. Кожному даю коштовності, землі та все, що є на цих землях.
Розпоряджайтеся ними, примножуйте та пам'ятайте мою настанову: найвища
цінність - це життя людини. Обіцяйте мені, що будете берегти життя, як
найдорожчий скарб». Сини пообіцяли та й розійшлися своїми дорогами.
Старший син, прийшовши у свої землі, одразу найняв собі найкращу охорону
та велику кількість прислуги. Звелів побудувати найміцніший палац і не зводити
з нього очей ні вдень, ні вночі, щоб його дорогоцінному життю нічого не
загрожувало. Слуги приносили йому найкращу їжу та напої, виконували всі його
забаганки. Відокремився він від усього світу, щоб ніяка хвороба чи тривожна
звістка не турбували його життя - батькові ж обіцяв.
Молодший син часом обходив свої землі. Однак невдовзі побачив велике
скупчення людей, що збиралися воювати між собою. Він запитав у них:
«Навіщо ви вирішуєте свої проблеми насиллям? Ви ж маєте змогу все
обговорити та домовитись». «А ми про це ніколи не думали. Бійкою все
вирішували наші батьки, діди і прадіди, тому й ми так робимо. А й справді, чому
не домовитись». Війна скінчилась, навіть не розпочавшись, а вдячні матері та
жінки кинулись до ніг молодшого сина, дякуючи за збережене життя їхніх синів і
чоловіків.
Попрямував він далі. Незабаром його очам відкрилася жахлива картинка.
Змарнілі, обідрані люди жебракували на дорозі, ведучи за собою малих,
немічних, голодних дітей. «Що змусило вас так жити?», - запитав їх. І люди
розповіли, як жили вони колись у прекрасному місті, поряд з яким була
повновода ріка, зеленів чудовий ліс, повний різноманітної живності. Та сталось
так, що для своїх потреб люди вирубали всі дерева. Кудись зникла вся
живність, мисливці вже нічого не приносили з полювання. Згодом пересохла й
річка, що витікала десь із лісу. На місто весь час обрушувався буревій, родючі
землі перетворились на пустирі. Не стало ні їжі, ні води. Прекрасне місто
почало перетворюватись на пустелю, в якій люди не змогли б жити.
«Спробуймо всі разом відродити ліс і річку, та і все місто!» - вигукнув
молодший син. За його прикладом люди почали насаджувати дерева, пізніше
туди повернулися тварини і птахи. Десь у глибині лісу задзюрчав струмок,
поступово перетворюючись у річку, переповнену рибою. Ожила природа
навколо міста, щедро обдаровуючи всіх своїми плодами. Повернулось до
людей життя, не боялись вони вже за майбутнє своїх дітей.
З того часу в цих землях усі живуть у мирі, любові, достатку, бо молодший
син й інших навчив батьківської мудрості.
Докотилася звістка про долю синів до самого батька. «Лише один з моїх
синочків правильно зрозумів мою настанову», - із жалем промовив він.
А люди й досі в тих землях пам'ятають про життя одного із синів, ще й
своїм дітям переказують, а про життя іншого й згадки не лишилося.

-Про кого йшлось у притчі? (Про двох синів та їхнього батька.)

-Кого ж із синів люди й досі пам'ятають, а про кого і згадки не лишилось?
Чому? (Пам'ятають молодшого, бо він присвятив своє життя іншим людям.)
-Як ви вважаєте, чиє життя можна назвати найціннішим скарбом?
-А яку цінність має життя старшого сина? Чому?
 -На кого ви б хотіли бути схожими?
-Що для цього необхідно?

Давайте і пробуємо виробити правила, яких ми будемо дотримуватись у житті.

Адже потрібно завжди починати влаштовувати світ із себе: з життя в класі, у родині,
спілкування з друзями, родичами, учителями, з власного відношення по своїх прав і
обов'язків.
(У процесі обговорення виробляються загальні правила )

Правила
1. Адекватно приймати дійсність.
2. Поважати усіх.
3. В усіх і всьому шукати лише гарне.
4. Вірно Дружити, вибирати гідних друзів.
5. Розвивати почуття «добра» і «зла».
6. Думати не тільки про себе, але й про те, як іншим поруч з тобою.
7. Вести здоровий спосіб життя і фізичний, і духовний.
8. Турбуватися про навколишній світ (природу).
9. Відповідати за свої вчинки.

Життя - це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Проте як

вона зуміє розпорядитися цим даром - залежить від неї самої.

Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно

не складається, коли в ньому більше незгод, ніж радощів.

Життя дитини, яка поки що нічого не встигла зробити, а лише потребує

постійної турботи та уваги, є величезною цінністю і для її батьків, і
для суспільства. І всі батьки потай сподіваються, що їхні діти, коли виростуть,
здійснять те, чого не змогли або не зуміли зробити вони самі.

Цінуйте кожну мить, проведену з вашими близькими. Пам’ятайте, що вони не

вічні.
Любіть життя! Любіть себе! Любіть кожну людину, яку ви зустрінете на своєму
життєвому шляху.

Підведення підсумків
— Що з почутого сьогодні вам запам'яталося?
— Що ви взяли для себе із сьогоднішнього заходу?

Висновок: На сьогоднішньому уроці ми торкнулися дуже важливої теми – життя. І я

впевнена, що ви дуже уважно слухали сьогоднішні висловлення про життя і все
ж розповіли, що саме для вас означає термін життя. То ж давайте разом
користуватися нашими правилами життя.

Как прекрасен енот мир-песня