Свято «Доброта врятує світ»

Мета. Розвивати здатність учнів до емоційного відчуття художнього слова;

розкрити переваги добра над злом, щирості над хитрістю; розширити уявлення
школярів про людяність; збагачувати словниковий запас; прищеплювати
шанобливе ставлення до старших, до традицій українського народу.
Виховувати доброзичливість, самостійність, вчити їх бути ввічливими,
дотримуватись правил хорошого тону; сприяти формуванню доброти, чуйності,
делікатності; виховувати бережливе ставлення до всього, що нас оточує.
Обладнання. Вислови про доброту, свічка, маркери, плакати з намальованим
деревом, запис музики, мікрофон, ноутбук.

(Свято проводиться у прибраному залі, на сцені — плакат зі словами «Твори

добро, бо ти — людина». Столи розставлені по залу, на столах — таблички із
назвами станцій: «Ввічливість — людяність», «Доброчинність — захисниця
розуму», «Дружба», «Мудрість», «Гість — радість у домі», «Сумління — най-
кращий порадник». Учні сидять за столами)

Хід свята
(Звучить пісня «Гімн доброті»)

Учитель.
На доброті існує світ
І добротою пахне хліб,
І мирне небо, в школу йти -
Це також вияв доброти…
І до дітей любов свята –
Це чистота і доброта.

Вітання друзів.
Діти стають у коло, беруться за руки, посміхаються один одному, говорять
компліменти.
Вчитель. А тепер доторкніться один до одного, усміхніться один одному й
подаруйте чудовий настрій. (Учитель торкається до першої дитини, а діти далі
до своїх друзів, по черзі - ланцюжком)
Учитель. Коли ми даруємо добрі слова, чудовий настрій, тепло своїх долонь
іншим, нам стає теж добре, тепло і затишно на душі.
Разом. Я всміхаюсь сонечку!
- Здрастуй золоте!
Я всміхаюсь квіточці!
- Хай вона росте!
Я всміхаюсь дощику!
- Лийся, мов з відра!
Друзям усміхаюсь!
Зичу їм добра!
 Учитель. Доброта — це слово із сонечком схоже. Воно зігріває, огортає
теплом душу живої істоти, робить життя ясним, світлим, радісним. Сьогодні ми
казковим поїздом поїдемо в гості до Доброти.
Друзі, поспішаймо в путь!
Учень. Людське життя... Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене
глибоких переживань, солодке, як мед і гірке як полин.
Учень. Люди... їх мільйони, всі вони різні і чимось неповторні. Вони, мов ті
зорі на небі, що горять кожна своїм світлом.
Учень.
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта — не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти. (О.Довгий.)

Вчитель.
- Ввічливість, щедрість, делікатність, правдивість, вміння дотримуватись
даного слова – це людські чесноти, які повинна мати кожна дитина.
Але без чеснот, про які ми будем говорити сьогодні, світ би став
жорстоким, підступним і злим. Що це за чесноти?
Послухайте одну легенду.
Легенда (учитель розповідає, а діти показують
пантоміміку)
Ця історія трапилась дуже давно у стародавньому місті, де мешкав один
мудрець. Слова про його мудрість розійшлися далеко за межі міста. Та жив
у тому місті один чоловік, який заздрив славі мудреця. І от вирішив він
придумати таке завдання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти. Пішов
чоловік на узлісся, спіймав метелика, заховав його в долонях і подумав:
«Спитаю я в мудреця: «Скажи, о наймудріший, який метелик у мене в
руках – живий чи мертвий?». Якщо він скаже «живий», я стисну долоні і
він помре; а якщо скаже «мертвий», я розкрию долоні, метелик полетить.
Ось тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший.
Так усе і сталося. Зловивши метелика, лихий чоловік попрямував до
мудреця і запитав у нього: «Який метелик у мене в руках – живий чи
мертвий?»
Мудрець, який і насправді був дуже розумною людиною, відповів: «Усе у
твоїх руках, чоловіче».
Отже, друзі, як ви гадаєте, що мав на увазі мудрець, коли так відповів
чоловікові? (Відповіді дітей)
 Правильно. Від самої людини залежить, житиме метелик чи помре.
Від нас самих залежить, чого у світі стане більше – добра чи зла.
Учень.
Сказав мудрець:
«Живи, добро звершай
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізняється від мавпи й звіра.
Нехай ця істина стара:
Людина починається з добра.
Вчитель.Чи можна людині, яка зробила добро, вимагати за це винагороди?
З чого ж починається людина?
Сьогодні на уроці ми будемо говорити про добро, добрі вчинки, добрих
людей.
Прочитаймо разом:
Не залежить доброта від віку.
Доброта з роками не старіє,
Доброта, як сонце, для всіх гріє.

Учень. Ти добро лиш твори повсюди,

Хай тепло твої повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти викопай і почисть криницю,

Волю дай. Погодуй пташину,

Приласкай і навчи дитину,

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити.

Вчитель.

- Пригадайте, що завжди перемагає в казках?

- Назвіть казки, в яких перемагає Добро? (Відповіді учнів)

(Перегляд уривків відеофільмів казок: «Кривенька качечка», «Вовк та

семеро козенят», «Червона шапочка» та інші)

Вчитель. (Розповідає казку)

Казка
 В одній жили Добро і Зло. Добро намагалося зробити світ добрішим, щоб
люди любили й одне одного, і братів наших менших. Добро приходило на
допомогу без нагадувань і благань. Нікому не робило боляче ні словом, ні
діями, ні думками. Але Добро не могло в одну мить перемогти Зло та
його слуг: Жорстокість, Байдужість, Заздрість, Лінь, Підступність. Добро
кожного ранку сіяло насінням доброти в дитячих серденьках. Чому в
дитячих? А тому, що тільки в маленькому дитячому серці здатне
прорости будь-яке насіння. Кожна насінина може розквітнути чарівною
квіткою, зробивши серце добрим, ласкавим, ніжним.

А може, на жаль, зарости чорним колючим чортополохом зі злим,

безжальним серцем. Адже Зло теж не спить. Хоча воно й ліниве, і встає
значно пізніше, усе ж устигає порозкидати зле насіння. Буває, ростуть в
одному серці Добро і Зло, борючись одне з одним. Тому діти інколи
роблять погані вчинки. Тоді все залежить від самої дитини: яке насіння
захоче вона виплекати у своєму серці, те й проросте.

(Стук у двері. Заходять Добро та Зло)

Діти.

- Ви хто?

Зло

- Я – Зло, підступне, лихе, сердите, нечемне, безжальне. Ходжу по світу і

сію в серцях зерна чортополоху злючого. У чиєму серці воно проросте –
стане моїм рабом, прислужником, злою людиною.

Добро

- А я –Добро. Мандрую світом та сію в серденьках насіння чарівних квітів

доброти. У кого в серці проросте моя зернина, той перемагає зло і стає
поборником добра. Стає доброю людиною.

Зло

- Ми постійно змагаємось. Нажаль, Добро у світі перемагає, але не завжди.

Там де перемагаю я – ведуться війни, бійки, процвітає чорним цвітом зло.

Добро

- Діти, а як ви думайте, що відбудеться там, де перемагаю я – Добро?

(Відповіді дітей)

Добро
- Є у нас наші символічні яблучка. Зараз ми їх роздамо вам, а ви вибирайте
на яке дерево їх почепити «Добро» чи «Зло».

У мене яблучка рожеві, жовті, запашні.

Зло

- Ой, ой, ой, подумаєш. А у мене лише одного кольору – чорного. Це колір
смутку, заздрості, злості, горя, біди. Цей мій найкращий колір.

Вчитель

- Погляньте, друзі, на малюнки дерева Добра і Зла. Потрібно кожне

яблучко із записом, почепити на відповідне дерево. (На яблучках написи:
доброчинність, милосердя, жорстокість, повага, щедрість, чесність,
злість, підступність і т.д.)

- Давайте допоможемо Добру перемогти зло, щоб у думках і серцях дітей

ніколи не проростало чорне насіння. Оберіть яблучко, яке вам до серця і
тоді побачимо, яке деревце стане кращим. (Діти чіпляють яблучка. Зло
сердиться, заважає, підмовляє, а Добро дякує за смачні, запашні яблучка)

Добро

Бачу добре справились із завданням, молодці! Добро перемогло!

Зло

- Це ще ми побачимо! Зараз пропоную вам відповісти на невеличку анкету.

Відповідати потрібно «так» або «ні». (Зло жестами показує протилежні
відповіді)

Анкета

- Чи можна примусити людину бути доброю?

- Чи згодні ви з думкою, що «добротою світ живе»?

- Чи можна стати добрим лише на деякий час?

- Чи потрібно виявляти доброту у відношенні до будь-кого?

- Чи можна сказати, що доброта – найбільша окраса душі?

- Чи легко бути добрим?

- Чи можна доброту порівняти з сонцем?

 - Чи є у вас бажання чинити добрі справи?

- Е, мені з вами зовсім не цікаво! Де ви такі хорошенькі взялись. Піду від

вас шукати інших людей. Надіюсь знайти їх у вас у школі.

Добро

- Та йди вже, лихо, нічого ти так і не зрозуміло, а так жаль…

Зло

- Гудбай, ауфідерзейн, па-па, да скорой встрєчі (Виходить з класу)

Добро

- Ви, діти, розповіли чимало добрих історій. Напевне, ви зустрічали багато

добрих людей. Але скажіть, будь ласка, яка людина у вашому житті є
найдорожчою, найласкавішою? (Відповіді дітей)

- Звичайно, це мама. А як вона піклується про вас? (Відповіді дітей)

- У народі кажуть: «Біля сонця тепло, а біля матері добре». Як ви думаєте

чому? Чим схожі між собою сонечко та мама? (Відповіді учнів)

- Цікаво, а як ви піклуєтесь про своїх матусь? Як допомагаєте їм по

господарству? (Учні розповідають про те, як вони допомагають вдома)

- Молодці!

Учні

Не допусти, щоб серце спорожніло,

Плекай у ньому віру і надію.

Не дай, щоб зачерствіло, загрубіло,

Не загуби любові світлу мрію.

Від серця і до серця

Ми прокладем стежинку,

У кожного позичим

Любові на краплинку.

І ось уже – дорога,

По ній ітимуть люди.

Краплинка до краплинки –

з любові море буде.

Ми ключик доберемо

До кожного серденька.

Попросим милосердя

Насипати у жменьку.

Зернята в колос повний

Піднімуться у краї,

І нація духовні

Збиратиме врожаї.

Наповніть серце добротою,

Щоб аж вихлюпувалась радо із грудей!

Пречистою любов’ю і святою

І щиро роздавайте для людей!

Щоб на душі було в них світло, ясно

І тепло від любові й доброти.

А вам від цього легко і прекрасно

По цій Землі буденній буде йти.

Бо доброта, як джерело у спрагу,

Що враз напоїть, сили поверне.

Заживить рани і додасть відвагу

І страждучого духом не мине.

Якщо ви є носій добра земного

І вам болять всі радощі й жалі,

То від промінчика душі ясного

Люби усіх довкола,

Удома та у школі,

І ця любов із Неба

Повернеться до тебе.

Прощай дрібні образи

І помирись одразу.

Хто вміє всіх прощати,

Сильнішим здатен стати.

Твори добро, дитино,

І у твоїй родині

Воно знайде домівку

Віднині і довіку.

Ти усміхнися небу,

Усім, хто біля тебе:

І братику й сестричці,

І сонечку й травичці

(Звучить пісня «Доброта», муз. Т. Назарової-Метнер. Виконується танок)

(Двоє учнів читають «Гімн ввічливості».)

Учень 1. Клянемось ввічливими бути,
Завжди «спасибі» говорити.
Учень 2. «Добрий день» та «До побачення»
Мають у житті важливе значення.
Учень 1. Клянемось ввічливими бути,
У боротьбі зі злом добро здобути.
Учень 2. Нечему вразити мечем чарівним —
Словом суворим і вірним!
Учні (разом). Клянемось ввічливими бути.

Вправа «Магічна свічка» (Під спокійну мелодію запалюють свічку )

Вчитель. У народі кажуть: «Добро творить дива».

- Запалимо свічку і уявимо, що відтепер всі, хто візьме її в руки,

перетворюються у доброго чарівника. Що ви б зробили, що змінили у
цьому світі?
- Почніть так: «Якби я став чарівником, я б зробив би…»

Вправа «Стежка доброти»

Вчитель. Слухаючи вас, я зрозуміла які ви добрі, милі, недарма кажуть, у

доброї людини душа безсмертна. Зараз на відбитках своїх ніжок ви напишете
що хорошого ви зробили комусь у своєму житті.

А тепер утворимо стежку доброти.

Підсумок.

Вчитель. Сьогодні ви протоптали стежку доброти. Бажаю вам, дітки, щоб ця

стежинка переросла на великий шлях, яким ви будете йти впевнено по життю,
даруючи усім радість.