3.

Перший Курултай
кримськотатарського народ

Перший Курултай кримськотатарського народу. Листопад 1917

року, архів автор
Спеціально для Крим.Реалі
Сто три роки тому в історії Криму та його корінного
народу ‒ кримських татар ‒ відбувалася подія, яка
могла змінити вектор політичного розвитку півострова
на багато років. 26 листопада (9 грудня за новим
стилем) 1917 року в Бахчисараї відкрився Перший
Курултай кримськотатарського народу..
Будь-яка революція ‒ і в цьому її глибинний сенс ‒
порушує природний, встановлений роками, а деколи й
віками устрій. Друга в історії Росії буржуазно-
демократична революція завершилася падінням
інституту монархії та приходом до влади нових
політичних сил. Вона вирішувала завдання повалення
самодержавства, відкривала шлях для розвитку
а

капіталізму в сільському господарстві й промисловості,

запровадження конституційного ладу, знищення
національного гніту. В країні проголосили політичні
права та свободи; загальне й рівне виборче право;
скасували станові, національні та релігійні обмеження,
смертну кару, військово-польові суди, оголосили
політичну амністію
Лютнева буржуазно-демократична революція була тим
шансом, який історія дала пригнобленим народам
Російської імперії. Більше половини її населення
становили неросійські народності ‒ російський царизм
переслідував багато народів Європи та Азії. І Крим не
був винятком
Лютнева революція дала Криму потужний поштовх до
розвитку революційних процесів. На початку березня
1917-го року за розпорядженням Тимчасового уряду
комісаром Таврійської губернії був призначений
колишній голова губернської земської управи Харченко.
Втім, в містах півострова продовжували діяти думи й
управи, в селах ‒ земські установи. Залишалися на
своїх місцях і більшість колишніх царських чиновників.
Лише деякі зі старих органів влади були дещо оновлені
або перейменовані
У 1917 році Кримський півострів
населяли понад 800 тисяч осіб. Кримські
татар становили 217 тисяч (26,8%
У 1917 році Кримський півострів населяли понад 800
тисяч людей. Близько 400 тисяч ‒ росіяни й українці,
кримські татар становили 217 тисяч (26,8%). Понад
чверть міських жителів складали євреї, вірмени, греки
та поляки, в селах Перекопського, Сімферопольського,
Феодосійського повітів було понад 40 тисяч німців,
.

близько 20 тисяч греків, 9 тисяч караїмів і понад 11

тисяч представників інших народів. Як зазначав у своїх
спогадах князь Володимир Оболенський, «за старого
режиму в Криму національного питання майже не
існувало. На маленькій території Криму мирно
уживалися всі»
До Лютневої революції легальних політичних партій,
окрім монархічних, у Криму не було. Але вже в березні
1917 року в багатьох містах і повітах формуються перші
організації російських есерів і меншовиків, які діяли на
законних підставах. Почали створюватися національні
партії та громадські організації. В одному тільки
Сімферополі в середині 1917 року з'явилися понад 20
партій, громадських організацій і рухів різного
політичного та національного спрямування
Ісмаїл бей Гаспринський з 1881 року
перетворив повітове містечко Бахчисарай
на центр інтелектуального життя
мусульманського світ
Воістину тектонічні зрушення відбувалися в середовищі
кримських татар. На початку ХХ століття російське
мусульманство переживало інтелектуальний підйом. Як
писав у 1920-х роках сходознавець Володимир
Гордльовський, Ісмаїл бей Гаспринський з 1881 року
перетворив повітове містечко Бахчисарай на центр
інтелектуального життя мусульманського світу.
Завдяки зусиллям великого кримськотатарського
просвітителя тут до 1914 року видавалася газета
«Терджиман», здійснювалася джадидистська реформа
шкільної освіти (джадидизм в широкому сенсі був рухом
за поширення серед мусульман освіти, розвиток
тюркських мов і літератури, вивчення світських
.

дисциплін, використання досягнень науки,

рівноправність жінок)
Наприкінці лютого 1917 року відбулися збори
Кримського мусульманського благодійного товариства,
на якому був створений тимчасовий мусульманський
революційний комітет на чолі з Алі Боданінським. Йому
вдалося провести вибори у Криму, і 25 березня (7
квітня за новим стилем) 1917 року був скликаний
Всекримський мусульманський з'їзд

Номан Челебіджихан, архів автор

З'їзд обрав Тимчасовий Кримсько-Мусульманський
виконавчий комітет, головою якого став 32-річний
юрист і богослов Номан Челебіджихан. Його ж обрали
муфтієм ‒ головою Таврійського магометанського
духовного правління, повноваження якого визнавали не
тільки кримські, а й польські та литовські татари.
Головою вакуфной комісії став ще молодший 28-річний
Джафер Сейдамет. Обидва вони перебували в
розпорядженні Діючої армії в Одесі. Відбулися вибори
комісії з 35 осіб, яка мала сформувати Кримський
Мусульманський Виконавчий Комітет. Склад
Мусвиконкому, окрім голови Челебіджихана, обрав
статс-секретарем Алі Боданінського
Навесні 1917 року правління Мусульманського комітету
на чолі з Челебіджиханом переходить до масштабної
діяльності: створюються духовне та земельне
.

управління, реформуються національні установи освіти,

засновуються газети «Міллет» (Нація)
кримськотатарською мовою та «Голос татар» ‒
російською. Незважаючи на підтримку Тимчасового
уряду, дії Тимчасового Кримсько-мусульманського
виконавчого комітету деякими газетами коментувалися
так, що кримські татари, мовляв, вимагають
відокремлення Криму. У зв'язку з цим комітету навіть
довелося зробити заяву, що він прагне до встановлення
в Росії демократичного республіканського ладу на
національно-федеративних засадах

Газета Голос татар, архів автор

Революційні події в лютому-березні 1917 року дали
імпульс до розвитку не тільки загальнонаціонального
кримськотатарського, а й жіночого руху в Криму. В
середині квітня 1917 року в Бахчисараї відбувся
жіночий мітинг, на якому обрали міський жіночий
революційний комітет на чолі з Шeфікою
Гаспринською. На мітингах і в пресі Гаспринська
вказувала на дві основні причини дискримінації жінок:
відсутність права на батьківщину і неточне тлумачення
ісламу. Рух кримських татарок став частиною
загальноросійського жіночого руху мусульманок
24 червня 1917 року на загальнокримському з'їзді
делегатів татарських комітетів активістки озвучили
а

свої цілі: «Об'єднати всіх татарок для звільнення їх від

вікового рабського стану та пробудити в кримських
татарках дух громадянки-матері вільної демократичної
Росії для виховання молодого підростаючого
покоління»

Шефіка Гаспринська, архів автор

Як зазначає історик Сагіт Фаїзов, стосовно кримської
ситуації, слід зазначити специфічну особливість ‒ тут
жіночий рух в більше, ніж в інших регіонах, координував
свої дії з загальнонаціональними організаціями й
користувався їхньою підтримкою. Про високий статус
жіночого напрямку в кримськотатарському
національному русі свідчить включення жінок (3
людини з 7) до складу делегації, яка брала участь у
роботі З'їзду народів Росії, скликаного за ініціативою
української Центральної Ради, він відбувся у Києві у
вересні 1917 року. З великою промовою від імені
кримськотатарської делегації перед присутніми
виступила вчителька Айше Ісхакова. Джафер
Сейдамет згадував, як учасники з'їзду, схвильовані
змістовністю та емоційністю виступу Ісхаковою,
зустріли її овацією..
.