РОЗДІЛ №1.

SCADA-СИСТЕМИ: НЕОБХІДНІСТЬ І ДОЦІЛЬНІСТЬ

ВИКОРИСТАННЯ

1. Основні відомості про SCADA-системи

SCADA-системи (абр. від англ. Supervisory Control and Data Acquisition,
оперативне керування і збір даних) – це пакети програм, які призначені для ро-
зробки і/або забезпечення роботи систем збору, обробки, відображення і архі-
вування даних про об’єкт керування (об’єкт автоматизації).
SCADA-системи є частиною систем промислової автоматизації, вони мо-
жуть використовуватися практично в усіх галузях промисловості.
SCADA-системи можуть бути як самостійними системами, так і входити
до складу інших систем (автоматизованої системи керування технологічними
процесами, автоматизованої системи керування підприємством, системи авто-
матизації будівлі “розумний дім”, системи моніторингу екологічного стану до-
вкілля і так далі).
SCADA-системи переважно є не централізованими, а розподіленими сис-
темами.
SCADA-системи звичайно можуть працювати в двох режимах.
1. Режим розробки (в цьому режимі здійснюється, наприклад, розробка
мнемосхем).
2. Режим виконання (в цьому режимі здійснюється, наприклад, збір даних
про об’єкт керування (об’єкт автоматизації)).
Основна особливість переважної більшості SCADA-систем – це взаємодія
з об’єктом керування в реальному часі. Інша особливість SCADA-систем – це
забезпечення людино-машинного інтерфейсу.
Використання SCADA-систем дозволяє підвищити якість і продуктив-
ність виробництва, оптимізувати витрати на виробництво, підвищити безпеку і
керованість виробництва.
Одним з недоліків SCADA-систем є їхня надлишковість – для взаємодії з
об’єктом керування не потрібні всі можливості, які такі системи мають. Доста-
тньо часто при великій складності об’єкта керування доцільно використовувати
SCADA-системи відомих виробників, а при малій – розробляти їх самостійно.
SCADA-системи розробляються як іноземними, так і вітчизняними виро-
бниками. Зокрема, в Україні є наступні SCADA-системи.
1. Owen Process Manager розробки ТОВ “ВО ОВЕН” (https://owen.ua/).
2. Smart ReView розробки ТОВ “МІКРОЛ” (http://www.microl.ua/).
 2. Типові функції SCADA-систем
SCADA-системи, як складові частини систем промислової автоматизації,
забезпечують наступні типові функції.
1. Оперативний збір даних (тобто отримання значень) про різні параметри
(виробничі, технологічні налагоджувальні і так далі). Такі значення можуть бу-
ти отримані від вимірювальних перетворювачів, датчиків, сенсорів, аналого-
цифрових перетворювачів, контролерів і так далі.
2. Оперативне керування (тобто формування впливів) на різні параметри
(виробничі, технологічні, налагоджувальні і так далі). Такі впливи можуть бути
сформовані за допомогою виконавчих механізмів (підсилювачів потужності,
ШІМ-перетворювачів, частотних перетворювачів, електромеханіч-
них/електропневматичних/електрогідравлічних приводів і так далі) і регулюю-
чих органів (джерел електричної, механічної, теплової або іншої енергії) (труб-
частих електричних нагрівників, інфрачервоних ламп, вентилів/кранів/клапанів
подачі повітря/води/пари/газу і так далі).
3. Збереження зібраних і інших даних в архівах. В якості архівів можуть
виступати автономні реєстратори, модулі збирання даних, бази даних, Flash-
накопичувачі і так далі.
4. Додаткова обробка зібраних і інших даних: придушення “деренчання”,
мінімальні і максимальні значення, диференціювання і інтегрування, запізнення
передні і задні фронти, обмеження швидкості, якість (наявність короткого за-
микання, наявність обриву і так далі) і так далі.
5. Забезпечення людино-машинного інтерфейсу. Реалізується звичайно за
допомогою мнемосхем. Мнемосхеми створюються за допомогою таких техніч-
них засобів автоматизації, як вбудовані екрани контролерів, панелі оператора,
сенсорні панельні контролери, промислові комп’ютери при наявності монітора і
так далі. До складу мнемосхем входять такі елементи людино-машинного інте-
рфейсу, як графічні примітиви (лінії, кола, еліпси, прямокутники, дуги і так да-
лі), елементи діалогу (рядки для уведення тексту, кнопки, списки і так далі),
елементи мультимедіа (графіка, аудіо, відео і так далі) і так далі. Крім мнемо-
схем, для забезпечення людино-машинного інтерфейсу також можуть входити
такі елементи такого інтерфейсу, як, наприклад, клавішні і кнопкові вимикачі і
перемикачі, поворотні вимикачі і перемикачі, тумблери, важелі керування, ма-
ховики керування, штурвали і рульові колеса.
6. Здійснення сигналізації (світлової, звукової) при настанні певних подій
(зникнення живлення, вихід значення параметра за допустимі межі і так далі).
 7. Формування звітної документації (друк на принтері, створення елект-
ронної версії, відправка SMS-повідомлення, запис в базу даних і так далі).
8. Обмін даними з іншими системами (системами промислової автомати-
зації і так далі).

3. Основні елементи мнемосхем SCADA-систем

3.1. Основні відомості про мнемосхеми
Мнемосхеми – елементи людино-машинного інтерфейсу, які для взаємодії
з об’єктом керування (об’єктом автоматизації) мають текстові, графічні, такти-
льні, звукові, світлові і інші засоби. Мнемосхеми звичайно складаються з кіль-
кох сторінок, одна з яких є стартовою.
3.2. Елементи мнемосхем SCADA-системи Smart ReView
Елемент мнемосхеми “Індикатор (круглий)” використовується для відо-
браження стану дискретних даних (див. рис. 1.1).

Рисунок 1.1. Елемент мнемосхеми “Індикатор (круглий)”

Елемент мнемосхеми “Індикатор (прямокутний)” використовується для
відображення стану дискретних даних (див. рис. 1.2).

Рисунок 1.2. Елемент мнемосхеми “Індикатор (прямокутний)”

Елемент мнемосхеми “Текст” використовується для відображення тексто-
вих даних, його уміст в режимі виконання змінюватися не може (див. рис. 1.3).

Рисунок 1.3. Елемент мнемосхеми “Текст”

Елемент мнемосхеми “Цифровий індикатор” використовується для відо-
браження даних в цифровому вигляді (див. рис. 1.4).

Рисунок 1.4. Елемент мнемосхеми “Цифровий індикатор”

Елемент мнемосхеми “Кнопка числова” використовується для передачі
числових даних у відповідний регістр приладу (див. рис. 1.5).

Рисунок 1.5. Елемент мнемосхеми “Кнопка числова”

Елемент мнемосхеми “Кнопка бітова” використовується для передачі бі-
тових (тобто лог. 0 або лог. 1) даних у відповідний регістр приладу (див. рис.
1.6).

Рисунок 1.6. Елемент мнемосхеми “Кнопка бітова”

Елемент мнемосхеми “Графік” використовується для побудови графіків
(див. рис. 1.7).

Рисунок 1.7. Елемент мнемосхеми “Графік”

Елемент мнемосхеми “Поле вводу” використовується для відображення
числових даних, а також для передачі їх у відповідний регістр приладу (див.
рис. 1.8).

Рисунок 1.8. Елемент мнемосхеми “Поле вводу”

Елемент мнемосхеми “Динамічний текст” використовується для відобра-
ження числових даних в залежності від свого стану (тобто лог. 0 або лог. 1)
(див. рис. 1.9).

Рисунок 1.9. Елемент мнемосхеми “Динамічний текст”

Елемент мнемосхеми “Зображення” використовується для відображення
рисунку в залежності від свого стану (тобто лог. 0 або лог. 1) (див. рис. 1.10).

Рисунок 1.10. Елемент мнемосхеми “Зображення”

Елемент мнемосхеми “Барграф” використовується для відображення да-
них у вигляді стовпчастої діаграми (див. рис. 1.11).

Рисунок 1.11. Елемент мнемосхеми “Барграф”

Елемент мнемосхеми “Прямокутник” використовується для відображення
прямокутника (для виділення групи елементів) (див. рис. 1.12).

Рисунок 1.12. Елемент мнемосхеми “Прямокутник”

Елемент мнемосхеми “Лінія” використовується для відображення лінії
(для розділення групи елементів) (див. рис. 1.13).

Рисунок 1.13. Елемент мнемосхеми “Лінія”

3.3. Елементи мнемосхем середовища програмування CoDeSys

Елемент мнемосхеми “Стрілочний індикатор (Meter)” використовується
для відображення даних у вигляді стрілочного приладу (див. рис. 1.14).

Рисунок 1.14. Елемент мнемосхеми “Стрілочний індикатор (Meter)”

Елемент мнемосхеми “Стовпчастий індикатор (Bar Display)” використо-
вується для відображення даних у вигляді стовпчастої діаграми (див. рис. 1.15).
 Рисунок 1.15. Елемент мнемосхеми “Стовпчастий індикатор (Bar Display)”
Елемент мнемосхеми “Гістограма (Histogram)” використовується для ві-
дображення даних у вигляді гістограми (див. рис. 1.16).

Рисунок 1.16. Елемент мнемосхеми “Гістограма (Histogram)”

3.4. Елементи мнемосхем панелі оператора ИП320

Елемент мнемосхеми “Текст” використовується для відображення тексту
(див. рис. 1.17).

Рисунок 1.17. Елемент мнемосхеми “Текст”

Елемент мнемосхеми “Графический текст” використовується для відо-
браження тексту різними шрифтами (див. рис. 1.18).

Рисунок 1.18. Елемент мнемосхеми “Графический текст”

Елемент мнемосхеми “Динамический текст” використовується для відо-
браження тексту з можливістю зміни в будь-який момент часу значення цього
тексту (див. рис. 1.19).

Рисунок 1.19. Елемент мнемосхеми “Динамический текст”

Елемент мнемосхеми “Динамический графический текст” використову-
ється для відображення тексту різними шрифтами з можливістю зміни в будь-
який момент часу значення цього тексту (див. рис. 1.20).

Рисунок 1.20. Елемент мнемосхеми “Динамический графический текст”

Елемент мнемосхеми “Индикатор” використовується для відображення на
екрані стану певних режимів керування (наприклад, “Старт”/“Стоп”, “Руч-
ний”/“Автоматичний”, “Вперед”/“Назад” тощо) (див. рис. 1.21).

Рисунок 1.21. Елемент мнемосхеми “Индикатор”

Елемент мнемосхеми “Картинка” використовується для відображення на
екрані певної графічної інформації (наприклад, зовнішнього вигляду технологі-
чного обладнання, умовного позначення технологічного обладнання, напряму
переміщення потоку рідини тощо) (див. рис. 1.22).

Рисунок 1.22. Елемент мнемосхеми “Картинка”

Елемент мнемосхеми “Регистр” використовується для отримання доступу
до регістрів програмованого логічного контролера (або іншого аналогічного
обладнання), причому обладнання повинно підтримувати обмін даним по про-
токолу Modbus RTU (див. рис. 1.23).

Рисунок 1.23. Елемент мнемосхеми “Регистр”

Елемент мнемосхеми “Линейка” використовується для відображення зна-
чень виробничих параметрів, які можуть бути описані аналоговими величинами
(наприклад, температура, тиск, рівень, витрата, оберти, концентрація) (див. рис.
1.24).
 Рисунок 1.24. Елемент мнемосхеми “Линейка”
Елемент мнемосхеми “Функциональная кнопка” використовується для
постановки у відповідність восьми керуючим кнопкам та дванадцяти цифровим
і функціональним кнопкам відповідних дій (див. рис. 1.25).

Рисунок 1.25. Елемент мнемосхеми “Функциональная кнопка”

Елемент мнемосхеми “График” використовується для відображення зна-
чень виробничих параметрів, які повільно змінюються і можуть бути описані
аналоговими величинами (наприклад, температура, тиск, рівень, витрата, обер-
ти, концентрація) за певний період часу (див. рис. 1.26).

Рисунок 1.26. Елемент мнемосхеми “График”

Елемент мнемосхеми “Регистры ASCII-текста” використовується для
отримання доступу до регістрів програмованого логічного контролера (або ін-
шого аналогічного обладнання), які утримують ASCII-символи, причому обла-
днання повинно підтримувати обмін даним по протоколу Modbus RTU (див.
рис. 1.27).

Рисунок 1.27. Елемент мнемосхеми “Регистры ASCII-текста”

4. Використання SCADA-систем у виробничих процесах

4.1. Автоматизована система керування сховищем нафтових бітумів
Схема автоматизації сховища нафтових бітумів наведена на рис. 1.28. Та-
ка автоматизація передбачає використання відповідної SCADA-системи.
Контур №1 складається з електричного приводу лопатевої мішалки 1.1 і
регулятора обертів лопатевої мішалки 1.2 (в якості такого регулятора може за-
стосовуватися частотний перетворювач). Таким чином, контур №1 дозволяє ко-
нтролювати ступінь перемішування нафтових бітумів в резервуарі.

Рисунок 1.28. Схема автоматизації сховища нафтових бітумів

Контур №2 складається з вимірювального перетворювача рівня 2.1 і нор-
муючого перетворювача рівня 2.2. Таким чином, контур №2 дозволяє контро-
лювати рівень нафтових бітумів в резервуарі.
Контур №3 складається з насоса 3.1, електричного привода насоса 3.2, ре-
гулятора електричного привода насоса 3.3 і трьохходового вентиля 3.4 (засоби
автоматизації для подачі нафтових бітумів) та трьохходових вентилів 3.5 і 3.9,
насоса 3.6, електричного привода насоса 3.7 і регулятора електричного привода
насоса 3.8 (засоби автоматизації для відбору нафтових бітумів). Контур №3 до-
зволяє контролювати рівень нафтових бітумів в резервуарі.
Контур №4 складається з вимірювальних перетворювачів температури 4.1
і 4.3, нормуючих перетворювачів температури 4.2 і 4.4, нормуючого перетво-
рювача температури 4.5, регулятора температури 4.6, нагрівальної станції 4.7,
насоса 4.8, електричного привода насоса 4.9, регулятора електричного привода
насоса 4.10 і ручних вентилів 4.11 і 4.12. Таким чином, контур №4 дозволяє ко-
нтролювати температуру нафтових бітумів в резервуарі.
Мнемосхема SCADA-системи для автоматизації сховища нафтових біту-
мів (один з варіантів реалізації) наведена на рис. 1.29.

Рисунок 1.29. Мнемосхема SCADA-системи для автоматизації

сховища нафтових бітумів

4.2. Автоматизована система керування піччю гарячого вакуумного

формування
Схема автоматизації печі гарячого вакуумного формування наведена на
рис. 1.30. Така автоматизація передбачає використання відповідної SCADA-
системи.
Контур №1 складається з вимірювального перетворювача температури
листів полімерних матеріалів 1.1, нормуючого перетворювача температури лис-
тів полімерних матеріалів 1.2, регулятора температури листів полімерних мате-
ріалів 1.3, станції ручного керування 1.4 і джерела нагріву листів полімерних
матеріалів 1.5. Таким чином, контур №1 дозволяє контролювати температуру
листів полімерних матеріалів в печі гарячого вакуумного формування.
Контур №2 складається з вимірювального перетворювача вакууму в печі
гарячого формування 2.1, нормуючого перетворювача вакууму в печі гарячого
формування 2.2, регулятора/електричного привода 2.3 вакуум-насоса 2.5, стан-
ції ручного керування 2.4 і вакуум-насоса 2.5. Таким чином, контур №2 дозво-
ляє контролювати вакуум в печі гарячого вакуумного формування.
Контур №3 складається з електричного привода механізму положення 3.1,
станції ручного керування 3.2 і прес-форми 3.3. Таким чином, контур №3 до-
зволяє контролювати положення листів полімерних матеріалів в печі гарячого
вакуумного формування.

Рисунок 1.30. Схема автоматизації печі гарячого вакуумного формування

Контур №4 складається з електричного привода 4.1, станції ручного керу-
вання 4.2 і вентилятора 4.3. Таким чином, контур №4 дозволяє контролювати
переміщення повітря в печі гарячого вакуумного формування.
Мнемосхема SCADA-системи для автоматизації печі гарячого вакуумного
формування (один з варіантів реалізації) наведена на рис. 1.31.

Рисунок 1.31. Мнемосхема SCADA-системи для автоматизації

печі гарячого вакуумного формування