Облік в Галузях - Посібник - окончат.вариант

ЗМІСТ
ВСТУП 5
ТЕМА 1. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ У ТОРГІВЛІ 6
1.1 Товарні операції: їх документальне оформлення та
відображення в обліку 6
1.2 Практичні аспекту обліку товарів в оптовій та роздрібної
торгівлі 21
1.3 Контрольні питання 30
1.4 Тести для самоконтролю 31
1.5 Вправи для самостійної роботи 34
ТЕМА 2. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ В БУДІВНИЦТВІ 38
2.1 Галузеві особливості, що впливають на організацію 38
обліку
2.2 Особливості формування собівартості будівельно-
монтажних робіт за будівельним контрактом 41
2.3 Визнання витрат і доходів за будівельним контрактом 42
2.4 Облік витрат будівельних організацій 46
2.4.1 Об’єкти й загальна методика обліку витрат 46
2.4.2 Класифікація витрат будівельної організації 47
2.4.3 Облік витрат за економічними елементами 51
2.4.4 Облік виробничих витрат за прямими статтями 51
калькуляції
2.4.5 Облік загальновиробничих витрат 59
2.4.6 Облік витрат, які не включають до собівартості
будівельно-монтажних робіт 62
2.4.7 Облік тимчасових будівель і споруд 67
2.4.8 Облік незавершеного будівництва 69
2.4.9 Зведений облік витрат і калькулювання собівартості
продукції будівництва 70
2.5 Облік доходів і результатів діяльності будівельного
виробництва 72
2.6 Облік розрахунків із замовником (забудовником) і
субпідрядниками 73
2.7 Облік будівництва у замовника (забудовника) 75
ТЕМА 3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК НА
АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ 95
обліку
3
3.2 Облік наявності та руху автотранспортних засобів 99
3.3 Облік запасних частин та автомобільних шин 108
3.4 Облік паливно-мастильних матеріалів 113
ТЕМА 4. ОБЛІК НА ПІДПРИЄМСТВАХ ГРОМАДСЬКОГО
ХАРЧУВАННЯ 124
4.1 Галузеві особливості, що впливають на облік 124
4.3 Тести самоконтролю 131
ТЕМА 5 ОБЛІК ПРОДУКЦІЇ СІЛЬСЬКОГО 136
ГОСПОДАРСТВА
обліку
5.2 Облік молодняка тварин, птиці й тварин на відгодівлі 139
5.3 Особливості обліку запасів сільського господарства 142
5.5 Тести самоконтролю 156
ТЕМА 7. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ У ЖИТЛОВО-
КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ 165
6.1 Діяльність житлово-комунального господарства як об’єкт
бухгалтерського обліку 165
6.2 Облік активів та власного капіталу підприємств ЖКГ 167
6.3 Облік витрат на підприємствах житлово-комунального
господарства 170
6.4 Відображення в обліку доходів підприємств ЖКГ 173
6.5 Облік розрахунків з квартиронаймачами 177
ТЕМА 7. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ В АПТЕЧНИХ ЗАКЛАДАХ 182
7.1 Вимоги до організації роботи аптечних закладів 182
7.2 Бухгалтерський та податковий облік лікарських засобів 184
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 198
Основна література 198
Додаткова література 202
Електронні ресурси 203
4
ВСТУП
В сучасних умовах господарювання в Україні, крім промисловості,
розвиваються такі види економічної діяльності як торгівля, будівництво,
громадське харчування, сільське господарство, автотранспорт та. Виходячи з
того, що облік є інформаційною базою для аналізу та планування діяльності
підприємств, а також прийняття виважених управлінських рішень з
розвитку діяльності підприємств, необхідно вміти чітко та правильно
організувати належну систему обліку на цих суб'єктах господарювання.
Тому студентам для поглиблення компетентностей у галузі обліку
необхідно вивчення обліку в галузях народного господарства.
Навчально-методичний посібник розрахований на студентів ЗДІА, які
навчаються за напрямом підготовки «Облік і оподаткування» і вже засвоїли
основи теорії бухгалтерського обліку, фінансового обліку на підприємствах
виробничої сфери, податкової системи України, які викладаються в рамках
окремих навчальних дисциплін. Тому в навчально-методичному посібнику
«Облік у галузях народного господарства» розглядаються лише ті
положення, які не висвітлюються у названих навчальних курсах.
Метою викладання дисципліни «Облік у галузях народного
господарства» є оволодіння методикою наукового формування системи
фундаментальних знань у студентів з питань фінансового обліку на
підприємствах окремих галузей економіки.
Завдання дисципліни:
- засвоєння основних принципів та особливостей ведення обліку
господарських операцій на підприємствах провідних галузей економіки. Крім
бухгалтерського обліку господарських операцій розглянути теоретичні,
практичні і правові аспекти господарювання;
- оволодіння навичками самостійного відображення в обліку операцій
на підприємствах торгівлі, будівництва, громадського харчування, сільського
господарства, автотранспортних організаціях, житлово-комунальних
підприємствах та аптеках.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
- основи організації бухгалтерського обліку на підприємствах
провідних галузей народного господарства:
- порядок використання плану рахунків;
- методику складання звітності, а також особливості системи
оподаткування.
вміти:
систематизувати і групувати дані про господарські операції на
підприємствах провідних галузей народного господарства, що має свою
специфіку, яка зумовлена потребами інформаційного забезпечення звітності
та контролю.
5
ТЕМА 1. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ У ТОРГІВЛІ
1.1 Товарні операції: їх документальне оформлення та

відображення в обліку
Торгова діяльність в Україні в даний час є, мабуть, самою розвиненою

формою підприємництва, і досить складно знайти підприємство, одним зі
статутних видів діяльності якого не була б торгівля.
Торговою діяльністю можуть займатися суб'єкти підприємницької
діяльності незалежно від видів і форм власності, якщо цей вид діяльності
передбачений статутом підприємства.
Торгова діяльність — це ініціативна, самостійна діяльність юридичних
осіб і громадян по здійсненню покупки і продажу товарів народного
споживання з метою одержання прибутку. Організації, що здійснюють
торгові операції, віднесені до сфери матеріального виробництва, що
підкреслює виробничий характер їхньої діяльності.
Товар — це придбана торговими підприємствами й організаціями
продукція підприємств інших галузей народного господарства з метою
їхнього подальшого продажу. Таким чином, у торгових підприємствах до
товарів відносяться ТМЦ, що враховуються іншими підприємствами як
сировина, матеріали, паливо та ін. У торгових організаціях до товарів
відносяться також предмети упакування товарів, якщо їхня вартість
оплачується покупцем. Іншими словами товари - це оборотні кошти
підприємства, реалізація яких повинна принести йому прибуток.
Торговою діяльністю можуть займатися:
а) юридичні особи усіх форм;
б) громадяни України, зареєстровані як суб'єкти підприємницької
діяльності.
Підприємства здійснюють торгову діяльність після їхньої державної
реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності. Торгова діяльність
здійснюється в сфері роздрібної й оптової торгівлі, а також у сфері торгово-
6
виробничої діяльності. Оптові підприємства забезпечують відвантаження
товарів великими партіями по безготівковому розрахунку. Роздрібні —
здійснюють реалізацію товарів безпосередньо населенню за готівку.
Роздрібна торгівля - діяльність із продажу товарів безпосередньо
громадянам і іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного
користування незалежно від форми розрахунку.
Оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному
перетворенню товарів для наступної їхньої реалізації підприємствам
роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності.
Оптова торгівля здійснюється через:
- оптові бази - основні господарські підприємства оптової торгівлі, що
здійснюють оптові закупівлі і постачання (продаж) товарів і торгові послуги,
що надають, підприємствам і організаціям роздрібної торгівлі й інших
суб'єктів підприємницької діяльності;
- товарні склади, склади-холодильники - відособлені і спеціально
пристосовані приміщення для збереження і переробки товарних запасів;
- склади-магазини, що мають торгові і складські площі закритих і
напівзакритих приміщень для збереження і продажу великогабаритних
товарів.
Оптові підприємства, виконуючи функції сполучної ланки між
виробництвом і роздрібною торгівлею, покликані забезпечити найбільш
раціональне просування товарів від підприємств-виробників до торгових і
інших підприємств-споживачів для промислової переробки.
Задача оптових підприємств полягає в тому, щоб забезпечити
відвантаження товарів великими партіями, що сприяє кращому
використанню транспортних засобів і зниженню витрат обігу; своєчасне
одержання роздрібними підприємствами й іншими споживачами товарів,
необхідних для населення чи переробки; підробіток і подсортировку товарів,
необхідну їхню комплектність і асортимент.
7
Основними функціями оптового торгового підприємства, що
визначають задачі, організацію і методологію бухгалтерського обліку
товарних операцій є:
- придбання товару великими партіями в підприємств-виготовлювачів
(постачальників), що знаходяться як на митній території України, так і за її
межами;
- збереження товарних запасів і забезпечення їхньої схоронності;
- формування товарного асортименту по запиту різних торгових
підприємств;
- упакування товарів;
- реалізація товарів покупцям, що знаходяться як на митній території
України, так і за її межами;
- формування торгової політики, що включає: стандартизацію якості
товарів, рекламу, політику цін.
Бухгалтерський облік операцій в торгівлі повинний забезпечити:
- правильність оцінки товарів при розрахунках за них з
постачальниками, при обліку в місцях збереження, розрахунках з покупцями
за відвантажені їм товари;
- дотримання правил документального оформлення всіх господарських
операцій;
- формування інформації про рух і стан товарних запасів, їхньої
схоронності (за місцями збереження і матеріально-відповідальними особами,
а також за найменуваннями, сортами, кількістю, ціною та вартістю);
- виконання зобов'язань за договорами та контрактами;
- формування інформації про обсяг реалізації;
- одержання інформації: про первісну вартість придбаних (отриманих)
товарів, про собівартість реалізованих товарів, про оцінку товарів на дату
балансу, про розміри прибутку (збитку) від реалізації товарів.
Товари є одним з видів оборотних активів. Як і будь-які інші активи,
8
товарні запаси визнаються активами при дотриманні визначених умові:
- по-перше, існує імовірність, що підприємство одержить у
майбутньому економічні вигоди, зв'язані з використанням цих запасів. Це
означає потенційну можливість одержання підприємством коштів від
продажу товарів. У терміни, установлені керівником підприємства,
працівники, що займаються збутом товарів, повинні передавати в
бухгалтерію інформацію про неліквідні запаси (прострочений термін
реалізації, загублені первісна якість, товари морально застаріли, інші
причини). Списання товарів, що не можуть бути реалізовані, здійснюється на
витрати операційної діяльності на підставі акту;
- по-друге, вартість товарних запасів може бути вірогідно визначена.
Для цього необхідно документальне підтвердження первісної вартості або
чистої вартості реалізації товарів.
Надходження і реалізація товарів здійснюється на підставі договорів,
контрактів, що обумовлюють конкретні умови приймання товарів і їх
відвантаження, складання відповідних супроводжувальних документів і
порядку розрахунків. Порядок документального оформлення визначається
відповідними нормативними документами - інструкціями, положеннями,
наказами Міністерства фінансів, Національного банку України та інших.
Порядок приймання товарів і документальне оформлення залежить від
місця приймання (на складі постачальника, від транспортних підприємств, на
складі покупця), її характеру (по кількості, якості і комплектності), ступеню
відповідності вимогам договору про поставку і супроводжувальним
документам.
В теперішній час, все частіше, використовують нову термінологію
умов постачання продукції (терміни «Інкотермс»), які використовують в
міжнародній практиці:
- FRANCO - (з італ. - вільний) з доповненням про місце, до якого діє умова;
- FOB - (free on board) вільний на борту;
9
- FAS - (free alongside sheep) вільний до борту;
- CIF - (coast insurance freight) на борт + коносамент і страховий поліс;
- та інші.
Постачальник при відвантажені, направляє оптовому підприємству
супроводжувальні товарні документи: накладні, рахунки - фактури,
INVOICE, специфікації та розрахункові документи - платіжні вимоги.
Надходження товарів залізницею оформляється накладною, що є
супроводжувальним документом. Документ складається постачальником і
видається одержувачу вантажу на станції призначення. Квитанція на
прийнятий вантаж залізницею, відправляється покупцю разом з
розрахунковими документами.
Оптове підприємство для приймання вантажу на станції залізниці видає
матеріально-відповідній особі доручення, розпорядження на одержання
вантажу та вантажну квитанцію.
Експедитор одержує товар на підставі паспорту, доручення, вантажної
квитанції. Перевіряє одержаний вантаж на відповідність накладної залізниці і
робить в ній відмітку про вантаж, при порушеннях упаковки або нестачі
товарів експедитор перевіряє кожне товарне місце і складає комерційний акт,
в трьох примірниках, разом з представником залізниці, за підписом
начальника станції. В акті показують найменування товару, його кількість,
масу відповідно документам постачальника і фактичну, розмір списаної
нестачі. Акт є підставою для пред'явлення претензії транспортному
підприємству. При нестачі товарів в межах норм природного збитку
комерційний акт не складається.
Перевезення товарів автомобільним транспортом оформлюється
випискою товарно-транспортної накладної. Вона виписується в чотирьох
примірниках і є документом. Якщо сума витрат відокремлена по перевезенню
вантажів, тоді ТТН одночасно слугує і супроводжувальним документом на
перевезення вантажу і підставою для оприбуткування товарів, підставою для
10
списання товарів у постачальника, підставою для розрахунків з
автотранспортним підприємством.
Для оформлення надходжень товарів застосовуються різні документи,
які складаються як постачальниками так і покупцями. Постачальники
контролюють ТМЦ на шляху до покупця, а покупці - з моменту їх прийому
до реалізації. Контроль за збереженням товарів досягається виконанням
правил прийому товарів, правильним документальним оформленням, точним
обліком операцій, пов`язаних з надходженням товарів, і розрахунків по ним.
Постачальник при відвантаженні товарів в адресу торгового
підприємства направляє супроводжуючі товарні документи (рис. 1.1).
Перераховані документи можуть бути доповнені платіжною вимогою, в
якій постачальник зобов’язаний вказати дату і номер угоди, дату
відвантаження товару, номера товарних та ін. прийомо-передаточних
документів, вид транспорту. Окремою стрічкою в платіжний вимозі
виділяється сума ПДВ, яка повинна бути сплачена покупцем. При доставці
товарів залізницею постачальник оформляє накладну спеціальної типової
форми, яка являється супроводжуючим документом і видається
вантажоодержувачу на станції призначення. Для отримання вантажу
торговельні підприємства виділяють матеріально-відповідальних осіб і
видають їм довіреність встановленої форми і вантажну квитанцію. Як
правило, термін дії довіреності 10 днів. Після отримання ТМЦ і прийняття їх
на склад, матеріально-відповідальна особа повинна відчитатися перед
бухгалтерією про використання довіреності, пред’явивши документи
постачальника та приходну накладну (прибутковий ордер), підтверджуюча
надходження товарно-матеріальних цінностей на склад підприємства.
Приймання товарів оформляється підписами на товарному документі
Оптові підприємства реалізують товари із своїх складів, а також транзитом.
Реалізація транзитом не передбачає завезення товару на склади і бази
оптових підприємств. Товар із складів постачальника або виробника
11
надходить в роздрібні підприємства по договору з оптовим підприємством.
НАДХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ НА
СКЛАД
ДОКУМЕНТИ
ПОСТАЧАЛЬНИКА
СЕРТИФІКАТИ ЯКОСТІ ПРИБУТКОВИЙ ОРДЕР

ТОВАРУ
ПОСВІДЧЕННЯ
АКТ ПРИЙОМУ ТОВАРУ
НАКЛАДНІ, МИТНІ
ДЕКЛАРАЦІЇ
ТОВАРНО-ТРАНСПОРТНІ
НАКЛАДНІ, РАХУНКИ-
ФАКТУРИ
Рисунок 1.1 - Документальне оформлення надходження товарів на

склад торгівельного підприємства
Порядок документального оформлення реалізації залежить від способу

доставки товарів. Товари відпускають безпосередньо покупцеві,
відправляють залізницею або водним шляхом, централізовано розвозять
транспортом оптового підприємства або підприємства автотранспорту.
При відвантаженні товарів зі складу покупцеві виписується замовлення
- вибірковий лист, на підставі якого виписується рахунок. Рахунок
підписують керівник підприємства і головний бухгалтер. На підставі рахунку
проводиться відпуск товарів представнику покупця по пред'явленні паспорту
і доручення.
При відвантажені деяких видів продовольчих товарів виписуються
12
специфікація, вибуткову товарну специфікацію та інші.
При відвантажені товарів залізницею або водним шляхом
експедиційному відділу виписують доручення і товарну накладну. Станція
залізниці видає квитанцію про приймання вантажу, яка разом із рахунком,
специфікацією, пакувальними ярликами і платіжними вимогами направляють
покупцеві.
Централізована доставка товарів із складів оптового підприємства в
підприємства оформляється випискою товарної транспортної накладної.
Товарно-транспортна накладна - це комбінований документ, що слугує
документом для відвантаження товарів, оприбуткування товарів покупцем і
для розрахунків з транспортною організацією за надані послуги.
Реалізація товарів транзитом здійснюється на підставі договорів, на
відвантажені товари складаються два комплекти платіжних вимог: перший -
для розрахунків між постачальником і оптовою підприємством; другий - для
розрахунків між оптовими підприємствам і роздрібним.
Для документального оформлення руху товарів на підприємствах
оптової торгівлі використовуються наступні первинні документи (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 - Супровідні документи з обліку товарів в оптовій торгівлі
Зміст господарської
інвентаризац
відповідност
Господарськ
транспортна
Сертифікат
Доручення
Податкова
доручення
ий договір
Платіжне
Товарно-
накладна
накладна
Накладна
Рахунок-
операції
фактура
Заява
Акт
ії
і
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Придбання товарів
на умовах розрахунку + + + + + + + +
та обміну
Безкоштовне
отримання + + + + + +
товарів
Надходження товарів
в результаті їх + + + + + + +
внеску до
статутного капіталу
13
Продовження таблиці 1.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Оприбуткування +
лишків
Вибуття товарів на
умовах + + + + + + +
розрахунку чи обміну
Безоплатна передача + + + + +
Вибуття внаслідок
крадіжок, псування
Для документального оформлення руху товарів на

підприємствах роздрібної торгівлі використовують супровідні документи
представлені в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 - Супровідні документи з обліку товарів в роздрібній
торгівлі
Назва господарської
Господарський
відповідності
інвентаризації
Товарний звіт
операції
розрахункова
переміщення
Сертифікат
Накладна на
Накладна
внутрішнє
Податкова
квитанція
накладна
договір
Заява
Чек,
Акт
Придбання товарів
на умовах розрахунку + + + + + +
або обміну
Безкоштовне отримання + + + +
Вибуття товарів на
умовах розрахунку або + + + +
обміну
Отримання як
внесок до статутного + + + +
капіталу
Оприбуткування лишків + + + +
Безоплатна передача
+
Вибуття внаслідок
крадіжок, псування + + + +
Передача товару до
відділів підприємства
для реалізації
14
При прийманні товару можуть виявитись відхилення від даних,
вказаних у супровідних документах постачальника. У цьому разі
користуються Інструкцією із застосування норм природних втрат
продовольчих товарів у роздрібній мережі державної та кооперативної
торгівлі, додатками до якої визначені норми природних втрат продовольчих
товарів і тари на складах, базах, у роздрібній торговій мережі, підприємствах
громадського харчування та при транспортуванні автомобільним і гужовим
транспортом.
За окремими видами продовольчих товарів, при підготовці яких до
продажу утворюються відходи, оприбуткування на матеріально
відповідальних осіб здійснюється за масою нетто, тобто за вирахуванням
відходів за нормами. При підготовці до продажу товарів акт про списання
відходів після цього не складається і торговельна надбавка на вартість
відходів не нараховується.
Якщо продукцію доставлено з відхиленнями щодо кількості чи якості,
зазначеній у супровідних документах з урахуванням природних витрат, то
складається акт невідповідності, про що робиться запис у супровідному
документі із зазначенням номера акту і дати його складання.
Порядок одержання товарів від постачальника є єдиним для всіх
підприємств. Продукція відпускається на підставі доручення. Покупцем
товари без тари приймаються за кількістю чи масою, у тарі — за масою
брутто, нетто і кількістю одиниць у строк до 10 днів. За якістю приймання
товару повинно бути завершене для місцевих постачальників у строк 10 днів,
для іногородніх — 20 днів.
У торгівлі існує таке поняття, як «заважування тари». Так, товар у тарі
приймається за масою нетто (від маси товару брутто віднімають масу тари,
що зазначена в документах). Після реалізації товару тару переважують. На
кожній інвентарній одиниці тари, якщо її маса відрізняється від стандартної,
проставляють її фактичну масу. Різниця між масою тари, що зазначена в
15
документах, та фактичною й називається заважуванням тари. Через
відмінність маси тари виникає відмінність маси товару. Надлишки товару
оприбутковують, а за нестачею або виставляють претензію постачальнику,
або списують на результати діяльності залежно від умов договору поставки.
Бухгалтерія при надходженні до неї документів про одержання товарів
перевіряє їх, фіксує у реєстрах і передає для бухгалтерської обробки. У
документах мають бути відображені ціна постачальника, торговельна
(оптово-збутова) надбавка (у випадку її регулювання), акциз, ПДВ, надбавки
на розвиток виноградарства та хмелярства окремими рядками. Транспортні
витрати від станції відправлення до станції призначення, плата за кредит та
страхування кредиту відображаються, якщо вони сплачуються покупцем.
Якщо товар одержують у склотарі, на яку встановлено закладні ціни, то
на вартість склотари торговельна надбавка не нараховується.
Порядок оприбуткування товарів на підприємствах торгівлі залежить
від виду торгівлі: оптова, роздрібна чи змішана. Товари, що призначені для
оптової реалізації, можуть оприбутковуватись за закупівельними цінами без
ПДВ або за відпускними цінами, які включають сплачений постачальнику
ПДВ і власну торговельну надбавку (націнку). Товари, що призначені для
роздрібної торгівлі, оприбутковуються за відпускними цінами. При змішаній
торгівлі товари оприбутковують за відпускними цінами (цінами продажу).
Облік товарів здійснюють на рахунках класу 2 (рахунок 28 «Товари»)
та субрахунках:
281 – Товари на складі
282 – Товари в торгівлі
283 – Товари на комісії
284 – Тара під товарами
285 – Торговельна націнка
286 – Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу.
Передання товарів зі складу в торговельну мережу оформлюється
16
проводкою за дебетом субрахунку 282 «Товари у торгівлі» і кредитом
субрахунку 281 «Товари на складі».
Торгові підприємства мають справу з тарою, що використовується в
торговельній діяльності, і з тарою під товарами. Тара, що використовується у
торговельній діяльності понад рік, але має первісну вартість нижче
визначеної для віднесення засобів праці до основних засобів, враховується на
субрахунку 115 «Інвентарна тара». Тару з терміном служби менше року
обліковують у складі запасів (субрахунок рахунка 22 «Малоцінні і
швидкозношувані предмети»). Зворотну тару під товарами враховують на
субрахунку 284 «Тара під товарами». Незворотна тара, на яку не встановлено
заставних цін, включається у вартість товарів і окремо не обліковується.
Матеріально відповідальні особи здійснюють облік руху товарів і у
встановлені графіком строки здають до бухгалтерії товарні звіти разом з
прибутковими та видатковими документами. Сума виручки в товарному звіті
має відповідати сумі торгової виручки за касовим звітом. Продавці з лотків
звітів можуть не складати, оскільки виручку здають у касу, а залишки товарів
— у магазин. Товарний звіт має бути організований так, щоб він був
сумісний з обліковим реєстром за субрахунком 281 (282) або дебетом
рахунка 361 (чи іншого субрахунку, що застосовується для відображення
заборгованості покупців).
Первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів,
яка складається з таких фактичних витрат:
- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику
(продавцю);
- суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші
подібні послуги у зв'язку з пошуком і придбанням запасів;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не
відшкодовуються підприємству;
17
- затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи,
транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі
страхування та відсотки за комерційний кредит постачальників;
- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і
доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у
запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні
витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на
доопрацювання і якісне підвищення технічних характеристик запасів.
Облік реалізації товарів ведеться на рахунку 70 «Доходи від реалізації»
субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів». Роздрібний товарообіг
відображають за моментом фактичного передання товару покупцю.
Реалізовану постачальникам тару в обліку показують шляхом проводки за
дебетом субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» і кредитом
субрахунку 702. Зворотна тара, що повернена постачальнику, в обсяг
реалізації не включається і списується проводкою за дебетом субрахунку 631
та кредитом субрахунку 284.
Типові бухгалтерські проводки за операціями, пов'язаними з оптовою
реалізацією товарів, наведено в таблицях 1.3 - 1.4.
Таблиця 1.3 – Кореспонденція рахунків за операціями, пов'язаними з
оптовою реалізацією товарів, взятих на облік за купівельними цінами
Господарська операція Дебет Кредит
1 2 3
Реалізація за попередньою оплатою
Надійшла від покупця попередня оплата за товар 311 681
Відображено податкове зобов'язання та сума ПДВ до сплати в бюджет 643 641
Відображення реалізації після відвантаження товару в сумі з ПДВ 681 702
Списано податкове зобов'язання 702 643
Списано товар з підзвіту продавця за собівартістю 902 282
У кінці звітного періоду списано сальдо рахунка 702 на фінансовий
результат 702 791
У кінці звітного періоду списано сальдо рахунка 902 на фінансовий
18
1 2 3
Реалізація з попереднім відвантаженням
Відображення реалізації після відвантаження товару в сумі з ПДВ 361 702
Відображена сума ПДВ до сплати в бюджет 702 641
Списання товару з підзвіту продавця за собівартістю 902 282
У кінці звітного періоду списано сальдо за субрахунком 702 на
фінансовий результат 702 791
У кінці звітного періоду списано сальдо субрахунку 902 на фінансовий
Надійшли кошти від покупця за відвантажений товар 311 361
Таблиця 1.4 - Кореспонденція рахунків за операціями, пов'язаними з

реалізацією товарів в оптовій торгівлі при обліку їх за відпускними цінами
Попередня оплата
Отримано товар зі складу в оптовий магазин (купівельна ціна товару без
ПДВ) 282 281
Отримано від покупця аванс за товар на поточний рахунок 311 681
Відображено податкове зобов'язання та сума ПДВ до сплати в бюджет 643 641
Відпущено товар покупцю 681 702
Списано податкове зобов'язання 702 643
Списано товар з підзвіту продавця за обліковою ціною 902 282
Списання торгової надбавки методом сторно [902] [285]
У кінці звітного періоду списано сальдо за субрахунком 702 на 702 791
фінансовий результат
Перша операція — відпускання товару
Отримано товар зі складу в оптовий магазин (купівельна ціна товару без
ПДВ) 282 281
Відпущено товар покупцю 361 702
Відображено суму ПДВ до сплати в бюджет 702 641
Списано товар з підзвіту продавця за обліковою ціною 902 282
Списано торговельну надбавку методом сторно [902] [285]
791 902
Надійшли кошти від покупця на поточний рахунок 311 361
19
Витрати обігу класифікують за елементами (економічним змістом),
статтями витрат і видами діяльності.
Серед елементів виокремлюють матеріальні витрати; витрати на
заробітну плату; відрахування на соціальні заходи; амортизаційні
відрахування; інші витрати.
У торговельній діяльності розрізняють такі статті витрат:
- транспортні витрати
- витрати на оплату праці;
- витрати на оренду і утримання основних фондів;
- амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів і
нематеріальних активів;
- витрати на паливо, газ і електроенергію для виробничих потреб;
- витрати на зберігання, сортування, обробку, упаковку і
передпродажну підготовку товарів;
- витрати на рекламу;
- втрати товарів у межах норм природного убутку під час перевезень,
зберігання і реалізації;
- витрати на тару;
- відрахування на соціальні заходи;
- витрати на обов'язкове страхування майна;
- інші витрати.
Склад статей витрат визначається підприємством самостійно виходячи
з потреб отримання інформації для управління витратами.
При застосуванні варіанта журнальної форми обліку витрати
накопичуються в журналі 5 або 5а.
20
1.2 Практичні аспекту обліку товарів в оптовій та роздрібної
торгівлі
Фіксування товарних запасів в обліковій політиці на торгівельному

підприємстві – один з найважливіших етапів, адже від прийнятих облікових
оцінок залежить фінансовий результат діяльності. Розпорядчим
документом, який визначає напрямки облікової політики підприємства і
обов’язково має бути складений та затверджений керівником підприємства,
є наказ про облікову політику.
У процесі формування первісної вартості товарних запасів придбаних
за плату, виникають проблеми щодо визначення суми до сплати
постачальнику та оцінки запасів отриманих зі знижкою. На підприємстві
торгівлі види знижок можуть бути згруповані таким чином:
- на отримані від постачальника і надані покупцям з метою групування
їх для цілей фінансового обліку;
- на комерційні та розрахункові з метою визначення облікової вартості.
Комерційні знижки встановлюються залежно від невідповідності
товарів встановленим параметрам якості, надаються з врахуванням обсягів
величини закупки. Розрахункову знижку підприємство отримує від
постачальника за умови дострокової оплати, або якщо оплатить вартість
придбаних товарів протягом зазначеного постачальником періоду. Така
класифікація дозволяє представити алгоритм оцінки товарних запасів з
метою достовірного формування первісної вартості (рис. 1.2).
21
Надання знижки
постачальником
Розрахункові Комерційні
Визначення виду
знижки
Так Ні
Оцінка товарних
Чи проведена запасів за методом
передоплата? ціни – «нетто»
Оцінка товарних Оцінка товарних

запасів за методом ціни запасів за методом ціни
– «нетто» – «брутто»
Рисунок 1.2 - Алгоритм оцінки товарних запасів з метою формування

первісної вартості в торгівлі
Облік товарів здійснюється за підсистемами якісно різного рівня

структурної організації, а саме: за організаційним, обліковим та контрольним
напрямами. Все це забезпечує підприємствам торгівлі стійкість асортименту,
ритмічність здійснення торговельно-технологічного процесу з одночасним
найбільш повним задоволенням попиту покупців.
Методику оперативного внутрішньогосподарського обліку товарів з
виділенням конкретних робіт за кожним етапом в торгівлі представлено на
рисунку 1.3. Облік та оперативне регулювання за товарами повинно
здійснюватися в межах етапів представлених на рисунку 1.3.
У межах кожного виду робіт необхідно здійснювати:
1) облікову роботу (розробляти форми внутрішньої звітності та
матеріально-відповідальних осіб; графік подачі звітів матеріально-
відповідальних осіб та документообороту; організувати облік товарів за
центрами відповідальності);
22
Контроль та оперативне регулю-
вання за товарами
Етапи проведення оперативного управлінського обліку
Своєчасність
Облікова робота здачі звітів
матеріально
відповідаль-
ною особою
Нормування товарів Відхилення

від норм
Виконання
Планування товарів планів та вне-
сення корек-
тив
Коригування планових показників
Рівень товар-
Аналітична робота них запасів
Рисунок 1.3 - Етапи проведення оперативного

внутрішньогосподарського обліку товарів в торгівлі
2) нормування товарів методами техніко-економічних і економіко-

статистичних розрахунків, експертними та економіко математичними
методами;
3) планування товарних запасів;
4) аналітичну роботу (оцінка ефективність управління товарними
запасами передбачає здійснення аналізу: товари у динаміці; факторів, що
вплинули на їх зміну; асортиментної структури товарів; впливу цін; якості
товарів; оборотності; витрат на товаропросування);
5) контроль та оперативне регулювання за утворенням товарів, які
повинні включати наступні процедури: організацію контролю рівня товарних
запасів; визначення оптимального рівня товарних запасів та точки
23
замовлення; вивчення обсягів та причин створення наднормативних товарних
запасів; розробка політики реалізації понаднормативних запасів.
Представимо порядок відображення господарських операцій в
бухгалтерському обліку при здійсненні торговельної діяльності.
Інформація про діяльність підприємства торгівлі в грудні 2017 року:
1. Отримано товар від вітчизняних постачальників на суму 360000 грн., у
тому числі :
- за який було раніш заплачено – на суму 300000 грн.,
- з наступною оплатою – на суму 60000 грн.
2. Отримана передоплата – 120000 грн.
3. Сплачено стороннім організаціям за виконані транспортні послуги 1200
грн.:
- за доставку товару від постачальника – 720 грн.
- за доставку товару покупцеві – 480 грн.
3. Відвантажено товар на суму 480000 грн.
4. Адміністративні витрати склали 2500 грн.
5. Транспортно – заготівельні витрати при перевезенні товарів власним
транспортом склали 1050 грн., у тому числі:
- витрачено ПММ – на суму 250 грн.
- нарахована заробітна плата вантажникам – 350 грн.
- нарахована заробітна плата водію, експедитору 450 грн.
6. При доставці товарів від постачальників товарів втрати склали 420 грн.,
у тому числі:
- в межах норм природного убутку – 60 грн.,
- понад норм природного убутку – 360 грн.
7. Повернено товар на суму – 1800 грн.
8. Залишок товару на складі складає:
- на початок місяця – 100 000 грн.,
- на кінець місяця – 80 700 грн.
24
9. Залишок транспортно – заготівельних витрат на початок місяця – 15000
грн.
Розрахунок транспортно – заготівельні витрати (ТЗВ), які відносяться
до нереалізованих товарів представлено в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5 – Розрахунок транспортно – заготівельних витрат, які відносяться на
нереалізовані товари
№ Зміст операції Сума, грн.
1 2 3
1 Залишок ТЗВ на початок періоду 15 000
2 Сума ТЗВ за місяць, яка підлягає розподілу 6000
3 Разом сума ТЗВ, яка підлягає розподілу ( ряд. 1 + ряд. 2) 15 600
4 Залишок товару на початок періоду 100 000
5 Вартість отриманих за місяць товарів 300000грн.-300грн.) 299 700
6 Разом ( ряд. 4+ ряд.5) 399 700
7 Середній відсоток ТЗВ (ряд.3 ÷ ряд.6х100%) 3,90%
8 Вартість реалізованих за місяць товарів з урахуванням вартості 319 000
поверненого товару ( 320 000-1 000)
9 Сума ТЗВ, яка відноситься до реалізованих товарів з урахуванням 12 441
поверненого товару (ряд.7хряд.8 ÷100%)
10 Сума ТЗВ, яка відноситься на відсутні товари 12
ТЗВ, які відносяться на залишок нереалізованих товарів, складає

3147грн. ( 80700 х 3,9% ÷ 100%)
Кореспонденція рахунків з обліку вище перерахованих господарських
операцій в торгівлі наведено у таблиці 1.6.
Таблиця 1.6 – Кореспонденція рахунків з обліку господарських
операцій в торгівлі за грудень 2017 року
№ Зміст операції Дебет Кредит Сума, грн.
1 2 3 4 5
1 Оприбутковування товару
1.1 Отримано й оприбутковано раніш 281 631 250000
оплачений товар за ціною придбання
1.2 Відображено суму податкового кредиту з 644 631 50000
ПДВ
Залік заборгованості 631 371 300000
1.3 Оприбутковано фактично отриманий товар 281 631 497000*
за ціною придбання: 50000-300
1.4 Відображено суму податкового кредиту з 641 631 9940
ПДВ: 10000-60
1.5 Відображені понад нормовані товарні 947 631 300**
витрати
25
1.6 Віднесені на витрати звітного періоду сума 947 631 60**
ПДВ, яка відноситься до відсутніх товарів
понад норм природного убутку
1 2 3 4 5
1.7 Віднесена сума втрат понад норми - 024 360
природного убутку на позабалансовий
рахунок
1.8 Сплачено за товар, отриманий від 631 311 60000
постачальника
1.9 Сплачено товарно - заготівельні витрати, 371 311 1200
отримані від сторонніх організацій
1.10 Відображена сума податкового кредиту з 641 644 200
ПДВ
1.11 відображена вартість транспортних послуг 28/тр. 631 600***
із доставки товарів
1.12 Відображена сума податкового кредиту з 644 631 120
ПДВ
Залік заборгованості 631 371 720
* У тому числі товарні втрати в межах норм природного убутку без ПДВ - 50 грн.
** У випадку встановлення винних осіб сума, яка підлягає відшкодуванню,
зараховується до складу дебіторської заборгованості у дохід звітного періоду
*** Сума транспортних витрат у кінці місяця підлягає розподілу
2 Реалізація товару
2.1 Отримана передоплата за товар 311 681 120 000
2.2 Нараховані податкові зобов’язання з ПДВ 643 641 20 000
2.3 Відвантажено товар покупцеві 361 702 120 000
Залік заборгованості 681 361 120 000
2.4 Відображено розрахунки з податкових 702 643 20 000

зобов’язань
2.5 Нараховані податкові зобов’язання з ПДВ 702 641 60 000
2.6 Списана собівартість реалізованих товарів 902 281 320 000
2.7 Списані транспортно – заготівельні витрати 902 286 12 441*
2.8 Списана на фінансовий результат сума 702 791 400 000
доходу від реалізації товарів
2.9 Списана на фінансовий результат 791 902 332 441
собівартість реалізованих товарів
2.10 Сплачено за товар покупцем 311 361 360 000
* Розраховується відповідно розрахунку
3 Повернення товару
3.1 Відображена вартість реалізованого 704 361 1 800
покупцем товару
3.2 Відкоректовані податкові зобов’язання з 704 641 300
ПДВ (методом «сторно»)
3.3 Оприбутковано повернений товар 902 281 1 000
(методом « сторно»)
3.4 Списана собівартість поверненого товару 791 704 1 500
26
без ПДВ на фінансовий результат
3.5 Списана собівартість повернених товарів 902 791 1 000
3.6 Перерахована сплата за повернений товар 361 311 1 800
1 2 3 4 5
4. Відображення фінансового результату від реалізації товарних запасів
4.1 Списані адміністративні витрати на 791 92 2500
4.2 Списані на фінансовий результат витрати 791 93 3275
на збут
4.3 Відображена сума транспортно - 94 286 12
заготівельних витрат, які відносяться на
відсутні товари
4.4 Списані на фінансовий результат інші 791 94 372
операційні витрати( 300+60+12)
Таким чином, за Дт 791 – 340088 грн., за Кт 791 – 401000 грн., тобто

підприємство за грудень 2017 року отримало прибуток від звичайної
діяльності у сумі – 60912 грн.
Розрахунок торговельної націнки, яка відноситься до реалізованих
товарів, наведений у таблиці 1.7.
Таблиця 1.7 – Відображення торговельної націнки в бухгалтерському
обліку підприємства торгівлі, грн.
№ Операція Дт Кт Сума
1 Залишок товарів на початок місяця 282 - 650000
2 Залишок торговельної націнки на початок місяця - 285 198000
3 Отримання товарів (без ПДВ) 282 631 549000
4 Націнка на отриманні товари за роздрібною ціною 282 285 213000
5 Реалізація товарів 301 702 840000
6 ПДВ у вартості продажу 702 641 140000
7 Віднесення на фінансові результати виторгу без ПДВ 702 791 700000
8 Списання собівартості товарів 791 282 588000
Аналітичний облік операцій в торгівлі здійснюється в натуральному та

грошовому вираженні за формою оборотної відомості або в картках
складського обліку.
Оборотна відомість призначена для обліку руху товарів і виведення
залишків на початок кожного місяця в цінах, що прийняті до обліку на
27
підприємстві торгівлі. В таблиця 1.8 представлено зразок оборотної відомості
з обліку товарів.
На підставі аналітичних даних про рух товарних запасів формується
відомість залишків товарів на складі (табл. 1.9).
Залишок на кінець місяця визначається по кожному найменуванню
товарів за правилом: залишок товару на початок місяця плюс надходження
товару за місяць, мінус витрати товару за місяць. Формування інформації на
рахунку 282 «Товари в торгівлі» представлено в таблиці 1.10.
Таблиця 1.8 – Зразок оборотної відомості з обліку товарів
Залишок на Залишок на
Оборот за липень
01.12.17р. 01.01.18р.
кіль- Прихід Витрата
Найменуван- кість
Од ціна за сума сума
№ ня товару
вим. од. за за Кільк Сума
Сума кіль- кіль-
продаж продаж ість
кість кість
ними ними
цінами цінами
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 Спеція шт. 2 2,88 4,40 12 34,55 5 14,40 9 24,55
«Гвоздика»
Колбасні шт - 40,0 - 1 40,08 - - 1 40,08
2 вироби
Спеція шт. 1 1,77 1,25 72 127,40 68 120,36 5 8,29
3 «Паприка»
Ванільний шт 5 0,64 2,50 90 57,24 6 15,00 89 44,74
4 цукор
Перець шт. - 2,63 - 1 2,63 1 2,63 - -
5 гіркий
Спеція шт. 1 6,54 5,70 4 26,14 1 5,70 4 26,14
6 «Кавказька»
Спеція шт. 1 2,40 1,76 9 21,60 8 19,20 2 4,16
«Мускатний
7 горіх»
Копчені шт. 10 115,00 1150,00 - - 10 1150,00 - -
ковбасні
8 вироби
Копчені шт. 20 80,91 1618,20 - - 6,77 547,71 13,23 1070,49
ковбасні
вироби
Разом 2781,11 309,64 1875,00 1218,45
28
Таблиця 1.9 – Зразок відомості залишків товарів на складі
N Найменування Одиниця Облікова Залишок Залишок

п/п виміру ціна на 01.12.17р. на 01.01.18р.
Кількість Сума Кількість Сума
1. Чай «Ліптон» шт. 25.50 30 765.00 45 1147.50

2. Спеція «Куркума» шт. 5. 10 100 510.00 80 408.00
3. Ковбасні вироби шт. 35.00 20 700.00 35 1225.00
Всього: 1975.00 2780.50
Таблиця 1.10 - Зразок рахунку 282 «Товари в торгівлі»
Кредит Разом
Сальдо на Дебет рахунка 282 Разом Сальдо на
Найменуван рахунка 282 у по
№ 01.12.17р. у кредит рахунків по 01.01.18р.
ня операції дебет рахунків кредит
дебету
Д-т К-т 631 203 285 902 285 у Д-т К-т
2783,81 -
1 Надходжен- 161,00 161,00

ня товарів
(без ПДВ)
2 Списано 110,00 110,00
транспортні
витрати
3 Нараховано 38,64 38,64
торгову
націнку
4 Списано 1531,50 1531,50
собівартість
реалізовани
х товарів
5 Списано 343,50 343,50
торгову
націнку на
реалізовані
товари
Разом 161,00 110,00 38,64 309,64 1531,50 343,50 1875,00 1218,45 –
29
1.3 Контрольні питання
1. Що таке торговельна діяльність? Охарактеризуйте оптову і роздрібну

торгівлю.
2. Які найхарактерніші особливості властиві торговельній діяльності і як
вони впливають на організацію бухгалтерського обліку?
3. Які рахунки й субрахунки відображають специфіку торговельної
діяльності?
4. За якою вартістю відображаються в балансі товари?
5. На яких рахунках підприємство торгівлі відображає доходи і витрати?
6. Перелічіть основні первинні документи, якими оформлюється
оприбуткування товарів на підприємствах торгівлі.
7. Які бухгалтерські записи складаються при надходженні товарів в
оптову торгівлю?
8. Які способи обліку товарів застосовуються на підприємствах оптової
торгівлі?
9. Розкрийте методику обліку й розподілу транспортно-заготівельних
витрат між сумою залишку товарів на кінець місяця і товарами, що вибули.
10. Які документи подають матеріально відповідальні особи в
бухгалтерію торгового підприємства про рух товарів?
11. Які форми реалізації товарів застосовуються в оптовій торгівлі?
12. Якими документами оформлюється реалізація товарів з оптових
складів?
13. Розкрийте суть реалізації товарів транзитом з участю та без участі
оптового підприємства і порядок їх документального оформлення.
14. Як відображається на рахунках бухгалтерського обліку
відвантаження товарів при складському й транзитному оборотах з участю в
розрахунках в умовах відвантаження товару з попередньою й наступною
оплатою?
15. Як класифікують підприємства торгівлі за видами й особливостями
облаштування, формами обслуговування, формами власності, типом будови та
функціональними особливостями?
16. Як оформлюються закупівля та оприбуткування
сільськогосподарської продукції від населення?
17. Особливості документального оформлення оприбуткування товарів,
які надходять у роздрібну торговельну мережу, та їх аналітичний облік.
18. Які витрати включаються у первісну вартість придбаних товарів?
19. Які витрати включаються у транспортні витрати?
20. Як у торговельних підприємствах відображаються на рахунках
бухгалтерського обліку посередницькі й транспортні витрати?
30
21. Як відображається на рахунках бухгалтерського обліку вартість
безоплатно одержаних товарів та податкові наслідки такого одержання?
22. Як відображається в обліку вартість товарів, отриманих від
засновників як внесок у статутний капітал?
1.4 Тести для самоконтролю
1. Торговий патент не потрібно купувати в таких випадках:

а) при роздрібній торгівлі продовольчими товарами;
б) при роздрібній торгівлі непродовольчими товарами;
в) при торгівлі підакцизними товарами.
2. Ліцензія— це:
а) оборотний матеріальний актив;
б) необоротний матеріальний актив;
в) необоротний нематеріальний актив;
г) вірна відповідь відсутня.
3. Ціна товару на підприємстві роздрібної торгівлі складається з:
а) собівартості товару, акцизного податку, ПДВ;
б) собівартості товару, прибутку виробника, акцизного податку, ПДВ;
в) собівартості товару, акцизного податку, торгової надбавки, ПДВ.
4. Для отримання товару на складі постачальника представнику
торговельного підприємства видається:
а) рахунок-фактура;
б) товарно-транспортна накладна;
в) довіреність.
5. Торгові надбавки по реалізованим товарам роздрібного
підприємства списуються проводками:
а) Д-т 281—К-т 285;
б) Д-т 282—К-т 285;
в) Д-т 902—К-т 285;
г) Д-т 902—К-т 285 червоним сторно.
6. До стаціонарної торгової мережі відносяться:
а) дискаунти;
б) кіоски та ларьки;
в) торгові доми;
г) всі перелічені вище об’єкти.
7. Продаж товарів у розстрочку дозволено:
а) всім підприємствам торгівлі;
б) лише підприємствам роздрібної торгівлі;
в) лише підприємствам, що придбали спеціальний патент;
г) лише підприємствам, що мають відповідну ліцензію.
8. Патент, що використовується для разового продажу товарів– це:
а) платний патент;
31
б) пільговий патент;
в) безоплатний патент;
г) короткотерміновий патент.
9. Відсотки за розстрочку платежу за придбаний фізичною особою
товар:
а) є об’єктом оподаткування ПДВ;
б) не є об’єктом оподаткування ПДВ.
10. Договір, за яким одна сторона зобов’язується за дорученням
іншої сторони-комітента за винагороду здійснити одну або декілька угод від
свого імені називається:
а) договір консигнації;
б) договір купівлі-продажу;
в) договір комісії;
г) бартерний договір.
11. Договірні зобов’язання обліковуються на рахунку:
а) 04 «Непередбачені активи і зобов’язання»;
б) 05 «Гарантії та забезпечення надані»;
в) 06 «Гарантії та забезпечення отримані»;
г) 03 «Контрактні зобов’язання».
12. На комісійну торгівлю можуть прийматись непродовольчі товари:
а) лише вживані;
б) лише невживані;
в) як вживані, так і не вживані.
13. Відпуск поворотної тари під товаром оформлюється:
а) накладною;
б) сертифікатом якості;
в) актом на оприбуткування тари.
14. Поворотна тара, що підлягає поверненню постачальнику
обліковується на субрахунку:
а) 281;
б) 284;
в) 204;
г) 22.
15. Облік витрат обігу на підприємстві торгівлі ведеться на рахунку:
а) 23;
б) 91;
в) 92;
г) 93.
16. Документ, що підтверджує рух товару у грошовому виразі на
підприємстві торгівлі— це:
а) звіт касира;
б) товарний звіт;
в) товарно-касовий звіт.
32
17. На підприємствах роздрібної торгівлі відкривається така
мінімальна кількість рахунків:
а) один;
б) два;
в) три;
г) чотири.
18. При прийманні на роботу комірника з ним обов’язково укладається:
а) колективний договір;
б) договір про повну матеріальну відповідальність;
в) договір про часткову матеріальну відповідальність.
19. Торгівельне підприємство право придбати торгові патенти на
здійснення торговельної діяльності на наступні за поточним роки:
а) має, але не більше ніж на3 роки;
б) не має;
в) має, але не більше ніж на5 років;
г) має, але не більше ніж до кінця календарного року.
20. Втрати товару в межах норм природного убутку списуються на
рахунок:
а) нестач і втрат від псування цінностей;
б) витрати обігу;
в) собівартість реалізованих товарів.
21. При переведенні товару у вторинні матеріальні(енергетичні)
ресурси сума податкового кредиту відображеного при його придбанні:
а) зменшується на різницю між вартістю товару та вартістю
матеріальних (енергетичних) ресурсів;
б) не змінюються;
в) зменшуються на всю вартість товару.
22. При знищенні неякісного товару сума ПДВ, сплачена при їх
придбанні з податкового кредиту:
а) виключається;
б) не виключається.
23. Формування забезпечення наступних втрат товарів в межах
природного убутку до витрат підприємства торгівлі:
а) належить;
б) не належить.
24. При торгівлі у розстрочку обмеження щодо строків кредиту та
мінімальної суми першого внеску:
а) існують обмеження щодо строків;
б) існують обмеження щодо мінімальної суми першого внеску;
в) існують обмеження щодо строків кредиту і мінімальної суми
першого внеску.
25. При поверненні комітенту нереалізованих товарів комітент витрати
за зберігання товару:
33
а) відшкодовує;
б) не відшкодовує.
26. При комісійній торгівлі вживаними непродовольчими товарами
об’єктом обкладення ПДВ у комісіонера є:
а) продажна вартість товару;
б) сума, яка перераховується комітенту;
в) комісійна винагорода.
1.5 Вправи для самостійної роботи

Задача 1. Підприємство «А» оприбуткувало товари від постачальника
на суму 12000 грн. з ПДВ. Товар надійшов у зворотній тарі вартістю 2400
грн. з ПДВ. Транспортні витрати за поставку товару транспортною
організацією – 1200 грн. з ПДВ. Зворотна тара повернута постачальнику.
Власна торгова надбавка до купівельної вартості – 20%.
Здійснити бухгалтерські проводки.
Задача 2. Підприємством роздрібної торгівлі у постачальника за
попередньою оплатою закуплено товар на суму 15000 грн. з ПДВ. Власна
торгова надбавка підприємства – 25%. Після оприбуткування на складі товар
передано в магазин та реалізовано.
Здійснити бухгалтерські проводки.
Задача 3. Між підприємствами «А» та «Б» укладено бартерний
контракт з обміну неподібними товарами. Контрактна вартість товарів
однакова і становить 12000 грн. Собівартість товару підприємства «А» – 9000
грн., «Б» – 9500 грн. Здійснити бухгалтерські проводки для обох
підприємств.
Задача 4. Розкрити зміст господарських операцій за наведеними
бухгалтерськими проводками та вказати первинні документи, на підставі
яких вони здійснені.
Господарська операція Документ Дебет Кредит Сума, грн.
1 2 3 4 5
281 632 5700
281 685 200
685 311 200
643 641 1180
377 311 1180
641 377 1180
641 643 1180
945 632 285
791 945 285
632 312 5690
632 714 295
714 791 295
34
Задача 5. Дані вступного балансу: товар на складі – 8000 грн.;
поточний рахунок – 12000 грн.; статутний капітал – 200000 грн. Торгове
підприємство закупило товар на суму 12000 грн. з ПДВ. Реалізувало товар за
суму 18000 грн., включаючи податкове зобов’язання. Витрати обігу:
заробітна плата одного працівника – 15000 грн., оплата енергоносіїв – 14000
грн. з ПДВ, орендна оплата – 6000 грн. з ПДВ.
Відкрити та заповнити книгу господарських операцій з необхідними
проводками. Скласти повну шахову відомість.
Задача 6. Дані вступного балансу: товар комітентів на складі – 8000
грн.; основні засоби – 100000 грн.; знос основних засобів – 34000 грн.;
поточний рахунок – 12000 грн.; каса – 10000 грн.; статутний капітал – 200000
грн.; заборгованість за фінансовою орендою – 68000 грн. Комісійний магазин
прийняв на комісію товар, що не був у користуванні, на суму, визначену
угодою
сторін, – 7000 грн., і товар, що був у вжитку, на суму 2400 грн. Сума комісії –
20%. Товар реалізовано та суму, за винятком комісійних, сплачено
комітентам. Витрати обігу: заробітна плата двох працівників відповідно –
1500 і 1700 грн.; оплата енергоносіїв – 1240 грн. з ПДВ; нарахований знос
основних засобів – 250 грн.; плата за фінансову оренду – 400 грн.
Відкрити та заповнити книгу господарських операцій з необхідними
проводками. Скласти повну шахову відомість.
Задача 7. Торгове підприємство закупило 10 діжок оселедців. У
супровідних документах вказано: маса брутто – 1130 кг; маса нетто – 1000 кг;
тари – 130 кг; ціна за 1 кг нетто – 34 грн., у тому числі ПДВ – 6,8 грн.
Оселедці продані з торговою надбавкою 50%. При зважуванні тари
виявлено, що її маса становить 150 кг. Договором поставки передбачено
повернення коштів покупцю за результатами заважування тари.
Здійснити всі необхідні проводки, включаючи кінцеві
розрахунки з постачальником.
Задача 8. Підприємство здійснює торгівлю товарами поштою на
умовах попередньої оплати. У кінці січня поточного року отримана від
замовника (через підприємство поштового зв’язку) передоплата вартості 10-
ти одиниць товару на загальну суму 12000 грн. (у тому числі ПДВ – 2000
грн.). Продажна ціна одиниці товару – 1200 грн. (у тому числі ПДВ – 200
грн.); собівартість – 900 грн.; торгова надбавка – 300 грн. У цьому ж місяці
замовнику був відправлений товар на повну суму передоплати.
У лютому перераховано підприємству поштового зв’язку за послуги
600 грн. (у тому числі ПДВ – 100 грн.) та отримано повідомлення про
вручення замовнику 9-ти одиниць товару на суму 10800 грн. (у тому числі
ПДВ – 1800 грн.), акт про повернення однієї одиниці товару на суму 1200
грн. (у тому числі ПДВ – 200 грн.).
Здійснити всі необхідні бухгалтерські проводки.
35
Задача 9. В обліковій політиці підприємства визначено, що
резервування коштів на забезпечення гарантійних зобов’язань здійснюється в
розмірі 10% реалізованої продукції без ПДВ.
У звітному періоді реалізовано продукції на суму 56100 грн. із ПДВ.
Для здійснення гарантійного ремонту в цьому періоді було придбано
запасних частин на суму 840 грн. з ПДВ, з яких використано на суму 250 грн.
Заробітна плата працівників, що виконують гарантійний ремонт – 2310 грн.
Здійснити всі необхідні проводки за виконаними операціями.
Задача 10. Оптове торгове підприємство відпустило роздрібному
підприємству в січні товар на суму 120 тис. грн., а в лютому – на суму 60 тис.
грн. Купівельна вартість товару – відповідно 90 та 40 тис. грн. Розрахунок за
товари був здійснений за попередньою оплатою. За вчасний розрахунок
оптове підприємство зробило знижку 5% і цю суму перерахувало на
рахунок роздрібного підприємства.
Здійснити бухгалтерські проводки для підприємств оптової та
роздрібної торгівлі за умови, що власна торгова надбавка підприємства
роздрібної торгівлі становить 15%.
Задача 11. Залишок товарів на підприємстві роздрібної торгівлі на 31
січня 2017р склав 6350 грн., в тому числі торгівельна націнка – 2810 грн.
Протягом звітного періоду надійшло товарів: від постачальників на суму
5640 грн. (в тому числі ПДВ), через підзвітних осіб – 380 грн. (в тому
числі ПДВ), як внесок до статутного капіталу – 2500 грн. Розмір
торгівельної націнки становить 3000 грн. Експедитор відзвітувався за
доставку товарів на суму 120 грн., розвантажувальні роботи проводилися
працівниками підприємства, оплата праці становила 300 грн. Протягом
звітного періоду було реалізовано товарів на суму 10200 грн.
Визначити фінансовий результат діяльності підприємства
Задача 12. Залишок товарів на початок звітного періоду за роздрібними
цінами становив 14600 грн., торгівельна націнка 8190 грн. Протягом звітного
періоду було безоплатно передано товару на суму 4000 грн., а також
придбано від постачальника товарів на суму 9200 грн. (в тому числі ПДВ).
Акцептовано рахунок транспортної організації за перевезення товарів на
суму 450 грн. (тому числі ПДВ), придбано страхові поліси, пов’язані із
ризиком доставки товарів на суму 180 грн. На товар, що надійшов
нарахована торгівельна націнка 5700 грн.
Визначити фінансовий результат діяльності підприємства та первісну
вартість товарів на кінець звітного періоду, якщо залишок товарів за
роздрібними цінами на кінець місяця становить 4667 грн., крім цього за
період виявлено нестачу товарів на суму 300 грн. (винна особа не
встановлена).
Задача 13. Визначити фінансовий результат діяльності підприємства
роздрібної торгівлі за звітний період, якщо внаслідок проведеної
інвентаризації було встановлено нестачу товару на суму 850 грн., при
36
цьому встановлена винна особа, яка відшкодувала завдані збитки, шляхом
утримання із заробітку. За звітний період було реалізовано товарів на суму
6180 грн, прийнято до оплати рахунок АТП за перевезення товарів на суму
240 грн. (в тому числі ПДВ), подано авансовий звіт про підтвердження
витрат пов’язаних із придбанням на суму 165 грн. (в тому числі ПДВ),
придбано товарів у постачальників на суму 9360 грн.( в тому числі ПДВ),
проведено торгівельну націнку на суму – 5200 грн. Залишки по
субрахунках 28 рахунку наступні:
Рахунок 282 – 1120грн.;
Рахунок 285 – 780 грн.;
Рахунок 289 – 144грн.
Задача 14.
Визначити фінансовий результат від товарних операцій за березень
2017р., якщо в цьому місяці відбулося повернення товарів, реалізованих в
січні, покупцями. Залишок товарів за роздрібними цінами станом на 1.03.17
становив 14860 грн., в тому числі торгівельна націнка на товар становила
6355 грн., залишок ТЗВ - 1150 грн. Протягом березня 2017р. надійшло
товарів від постачальників на суму 8400 грн., в тому числі ПДВ.; через
підзвітних осіб на суму 186 грн., в тому числі ПДВ.; була нарахована
торгівельна націнка, загальний рівень якої становить 70%.; прийнято
авансовий звіт з посиланням витрат на доставку на суму 150 грн, в тому числі
ПДВ; був реалізований товар на суму 10520 грн., а також повернене товар на
суму 920 грн. Залишок товарів на 1.01.17 за роздрібними цінами - 4300грн., в
тому числі торгівельна націнка 2950 грн., залишок ТЗВ на початок - 220 грн.,
надійшло в січні товарів від постачальників на суму 9560 грн, крім того ПДВ,
нарахована торгівельна націнка на суму - 5760 грн.
Задача 15. Визначити первісну вартість товарів на кінець звітного
періоду та фінансовий результат звітного періоду, якщо на підприємстві
виявлено нестачу у сумі 5000 грн. за роздрібними цінами, згідно з
розрахунком норм природного убутку при реалізації товару втрати в межах
норм становили 800 грн., за виявленою нестачею понад норм природних
втрат встановлені винні особи. Провести необхідні розрахунки на основі
приведених даних :
- залишок товарів за роздрібними цінами на початок періоду -
11450грн.;
- залишок торгівельних націнок на початок - 6600грн.;
- залишок ТЗВ - 830 грн.;
- надійшли товари від постачальників на суму 3880 грн., в т.ч. ПДВ;
- нарахована торгівельна націнка на суму 2200 грн.
Прийнято рахунок АТП за перевезення товарів на суму 360 грн., в т.ч.
ПДВ.
37
Задача 16. Заповнити журнал господарських операцій за наведеним
змістом.
№ Зміст господарської операції Кореспондуючі Сума, грн
з/п рахунки
Дебет Кредит
1 Оприбутковано товари, отримані від постачальника:
а) за купівельною вартістю без ПДВ
– товари надійшли на склад 20000
– товари прийняті безпосередньо у магазин 6000
б) на суму податкового кредиту з ПДВ 5200
2 Перераховано з поточного рахунку
постачальнику за отримані товари 31200
3 Нараховано автотранспортному підприємству (АТП) за
послуги з перевезення товарів (пропорційно купівельній
вартості отриманого товару):
– на склад підприємства 2692
– у магазин 808
– сума податкового кредиту з ПДВ 700
4 Оплачено рахунок АТП за послуги з
перевезення товарів 4200
5 Відображена сума торгової націнки на товари,
що надійшли безпосередньо у магазин 3404
ТЕМА 2. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ В БУДІВНИЦТВІ
2.1 Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку
Будівництво — спорудження нового об’єкта; реконструкція,

розширення, добудова, реставрація і ремонт об’єктів; виконання монтажних
робіт. Об’єкт будівництва — сукупність будівель і споруд або окремі будівлі
й споруди, будівництво яких здійснюють за єдиним проектом.
Виробничий процес у будівництві відбувається на нерухомих об’єктах
за рухливого характеру роботи працівників, будівельних машин і механізмів.
Процес будівництва є довготривалим, що в обліку відображено поступовим
нагромадженням витрат за об’єктами через незавершене будівництво до здачі
об’єкта замовникові. Для забезпечення необхідних побутових умов і
належного рівня техніки безпеки під час будівництва виникає потреба
38
використання тимчасових будівель і споруд, до яких належать: огорожі,
майстерні, розчинні вузли, тимчасові інженерні мережі й споруди,
приоб’єктні склади тощо.
Замовник (забудовник) веде будівництво господарським способом
(власними силами) або підрядним способом (роботи виконує спеціалізована
будівельна організація). За змішаного способу будівництво здійснюють
господарським способом із залученням до певної частини робіт підрядних
організацій.
Підрядник — юридична особа, яка укладає будівельний контракт,
виконує передбачені будівельним контрактом роботи і передає їх
замовникові. Генеральний підрядник несе відповідальність за своєчасне
введення потужностей та об’єктів за контрактом, а субпідрядник виконує
окремі види робіт на об’єкті та передає їх генпідрядникові.
Облік будівництва ґрунтується на тих самих принципах, що й облік
виробництва промислової продукції. За характером будівництво можна
віднести до типу виробництва, в якому застосовують позамовний метод
обліку витрат. При цьому зважають на особливості технології, організації та
управління будівельним виробництвом, контролю за виробничими
процесами та якістю будівництва.
Організаційно-технічною особливістю будівництва є наявність
безцехової структури, тому загальновиробничі витрати обліковують як
накладні на одному рахунку.
Єдині методичні засади формування собівартості будівельно-
монтажних робіт можуть застосовуватися з метою планування,
бухгалтерського обліку й калькулювання собівартості будівельно-монтажних
робіт як будівельними організаціями та їх структурними підрозділами
(незалежно від форм власності й підпорядкування), так і структурними
підрозділами підприємств і організацій, які належать до інших видів
економічної діяльності, що виконують загальнобудівельні, спеціальні,
39
монтажні, пусконалагоджувальні та ремонтно- будівельні роботи під час
спорудження нових об’єктів, розширення, реконструкції й технічного
переоснащення підприємств, ремонту будівель і споруд, реставрації пам’яток
архітектури.
Забудовник і підрядник укладають будівельний контракт (угоду) про
будівництво. За будівельним контрактом на капітальне будівництво
підрядник зобов’язується власними силами та коштами побудувати й у
встановлений термін здати замовникові передбачений планом об’єкт
відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а замовник
зобов’язаний надати підрядникові будівельний майданчик, передати йому
затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне
фінансування будівництва, прийняти завершені об’єкти й провести оплату
виконаних робіт. Обов’язком підрядника є ведення всієї виконавчої
документації, передбаченої чинними нормами та правилами.
Розрізняють два види організації обліку витрат за контрактами:
- контракт із фіксованою ціною — підрядник погоджується на
фіксовану контрактну ціну;
- контракти із приєднанням витрат — підрядникові відшкодовують
витрати.
До методів обліку витрат за контрактами, які використовують
підрядники належать «метод виконання відсотка робіт» і «метод виконання
контракту». За використання «методу виконання відсотка робіт» дохід
відображають мірою виконання контракту. Витрати на відповідній стадії
виконання порівнюють із доходами і відображають у Звіті про результати
виконаної роботи. За «методу виконання контракту» витрати й одержані
авансові надходження від замовників нагромаджують у процесі виконання
контракту, але дохід не відображають доти, доки роботи за контрактом не
завершені. Використання обох методів передбачає створення резерву коштів
для покриття витрат на стадії виконання і здачі об’єктів будівництва.
40
Значну питому вагу у витратах будівництва становлять витрати з
експлуатації будівельних машин і механізмів, тому їх вирізняють в окрему
статтю калькуляції. Спрощенню обліку сприяють дозволені у будівництві
укрупнення номенклатури матеріалів шляхом об’єднання в один номен-
клатурний номер кількох розмірів або сортів їх за відсутності значних
коливань у цінах.
У структурних підрозділах будівельних організацій, вирізнених в
окремі виробничі одиниці й віднесених до інших видів економічної
діяльності (проектна, пошукова, дослідницька, наукова діяльність,
виробництво будь-яких видів промислової або іншої продукції, транспортні
перевезення тощо), застосовують методичні рекомендації щодо формування
собівартості для відповідних видів економічної діяльності.
2.2 Особливості формування собівартості будівельно-монтажних

робіт за будівельним контрактом
Собівартість реалізованих будівельно-монтажних робіт складається із

виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт, що були реалізовані
впродовж звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих
та наднормативних виробничих витрат звітного періоду. До наднормативних
виробничих витрат належать витрати на матеріальні ресурси, обсяг яких
розраховують на підставі норм, збільшених, як виняток, порівняно із
прийнятими у будівельній організації виробничими нормами.
Виробнича собівартість будівельно-монтажних робіт за будівельним
контрактом складається з прямих витрат на виконання будівельно-
монтажних робіт, які можна віднести до об’єкта витрат безпосередньо, та
загальновиробничих витрат, які відносять до собівартості продукції. Під час
формування виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт за
41
будівельним контрактом до складу витрат, безпосередньо пов’язаних із його
виконанням, включають також вартість робіт, виконаних субпідрядниками.
Не включають до виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт за
будівельним контрактом витрати, пов’язані з операційною діяльністю
будівельної організації:
- адміністративні витрати;
- витрати на збут;
- витрати на утримання (амортизація, охорона тощо) незадіяних
будівельних машин, механізмів та інших необоротних активів, які не
використовують під час виконання будівельного контракту;
- інші операційні витрати.
2.3 Визнання витрат і доходів за будівельним контрактом
До витрат за будівельним контрактом належать витрати за період від

дати укладення будівельного контракту до дати завершення цього контракту.
До витрат за будівельним контрактом також включають витрати, яких зазнав
підрядник внаслідок укладання будівельного контракту, якщо існує
ймовірність його підписання й достовірної оцінки цих витрат. Витрати,
визнані при укладенні будівельного контракту, який не підписано до дати
складання балансу, визнають витратами звітного періоду без включення до
витрат за цим будівельним контрактом у наступних звітних періодах.
Доходи й витрати, здійснені впродовж періоду виконання будівельного
контракту, визнаються на дату складання балансу (на останнє число місяця)
залежно від рівня завершеності будівельно-монтажних робіт, якщо кінцевий
фінансовий результат цього контракту можна достовірно оцінити.
Дохід за будівельним контрактом оцінюють за справедливою вартістю
активів, які вже отримані або підлягають отриманню. Оцінку доходу
впродовж виконання будівельного контракту переглядають у разі:
42
погодження із замовником відхилень та/або претензій, які змінюють ціну
будівельного контракту в періоди після його укладання; зміни узгодженої
ціни будівельного контракту із фіксованою ціною за наявності умов, що
передбачають її зміни.
Зміни оцінки доходу та витрат за будівельним контрактом або зміни
оцінки кінцевого фінансового результату виконання контракту відображають
як зміну облікової оцінки. Рівень завершеності робіт за будівельним
контрактом можна визначати за одним із наведених методів:
- вимірювання й оцінки виконаної роботи;
- співвідношення обсягу завершеної частини робіт до їх загального
обсягу за будівельним контрактом у натуральному вимірюванні (м2, м3
тощо);
- співвідношення фактичних витрат від початку виконання
будівельного контракту до дати балансу й очікуваної (кошторисної) суми
загальних витрат за контрактом.
Будівельні контракти залежно від способу визначення ціни поділяють
на контракти із фіксованою ціною та контракти за ціною «витрати плюс».
Контракт із фіксованою ціною передбачає фіксовану (тверду) ціну
всього обсягу робіт за будівельним контрактом або фіксовану ставку за
одиницю кінцевої продукції, що виробляється на об’єкті будівництва.
Контракт за ціною «витрати плюс» передбачає ціну як суму фактичних
витрат підрядника на виконання будівельного контракту та погодженого у
контракті прибутку (у вигляді відсотка від витрат або фіксованої величини).
Кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом із
фіксованою ціною може бути достовірно оцінений за одночасної наявності
таких умов:
- можливості достовірного визначення суми загального доходу від
виконання будівельного контракту;
43
- ймовірного отримання підрядником економічних вигід від виконання
будівельного контракту;
- можливості достовірного визначення суми витрат, необхідних для
завершення будівельного контракту, та рівня завершеності робіт за
будівельним контрактом на дату балансу;
- можливості достовірного визначення й оцінки витрат, пов’язаних із
виконанням будівельного контракту, з метою порівняння фактичних витрат
за цим будівельним контрактом із попередньою оцінкою таких витрат.
Кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом за ціною
«витрати плюс» може бути достовірно оцінений за одночасної наявності
таких умов:
- ймовірного отримання підрядником економічних вигід від виконання
- можливості достовірного визначення витрат, пов’язаних із
виконанням будівельного контракту, незалежно від імовірності їх
відшкодування замовником.
Якщо кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом не
може бути оцінений достовірно, тоді:
-дохід визначають як суму фактичних витрат від початку виконання
будівельного контракту, щодо яких існує ймовірність відшкодування;
-витрати за будівельним контрактом визнають витратами того періоду,
впродовж якого їх було зроблено.
Якщо на дату балансу існує ймовірність того, що загальні витрати на
виконання будівельного контракту перевищуватимуть загальний дохід за цим
будівельним контрактом, очікувані збитки визнають витратами звітного
періоду.
До доходу від будівельного контракту генпідрядник включає всю
вартість виконаних за будівельним контрактом робіт. Вартість робіт,
виконаних субпідрядниками, генпідрядники визначають як інші прямі
44
витрати, пов’язані з виконанням будівельного контракту. Субпідрядники
включають до доходу вартість будівельно-монтажних робіт, виконаних
власними силами.
До доходу від будівельного контракту підрядники (генпідрядники,
субпідрядники) включають також суму відхилень, претензій та
заохочувальних виплат, якщо існує ймовірність отримання економічних вигід
і можлива достовірна оцінка їх. Кошти, одержані внаслідок застосування
майнової відповідальності за порушення замовниками умов будівельного
контракту, підрядник відображає у складі доходу від будівельного контракту.
Суми сплаченої неустойки (пені) й відшкодування збитків, зумовлених
невиконанням або неналежним виконанням підрядником умов будівельного
контракту, відносять на зменшення доходу від контракту.
Витрати, безпосередньо пов’язані із виконанням контрактів, можуть
бути зменшені на суму випадкового доходу, якщо такий дохід не включено
до доходу від контракту. Наприклад, витрати на матеріали, використані в
будівництві, можуть бути зменшені на суму доходів від продажу надлишків
матеріалів; витрати на амортизацію основних засобів, використаних для
виконання контракту, зменшують на суму доходу від реалізації основних
засобів наприкінці терміну контракту.
За умовами будівельного контракту можуть формуватися додаткові
джерела збільшення або зменшення доходу:
- відхилення від ціни за будівельним контрактом — зміна ціни
будівельного контракту внаслідок змін попередньо погодженого обсягу
робіт, конструктивно якісних характеристик і термінів виконання
- заохочувальні виплати за будівельним контрактом — додаткові
суми, що сплачуються підрядникові за виконання (перевиконання) умов
контракту;
45
- претензія за будівельним контрактом — сума майнової
відповідальності замовника або іншої сторони, яку вимагає відшкодувати
підрядник понад ціну контракту. Сума реальної претензії збільшує дохід
підрядника.
Доходи і витрати за кожним будівельним контрактом відображають у
бухгалтерському обліку окремо, за принципом нарахування. Не визнаються
доходами аванси, одержані від замовників для фінансового забезпечення
виконання будівельного контракту. Ці суми підрядник відображає у складі
його зобов’язань. Вони зменшуються по завершенні виконання робіт,
визнання доходу й заліку заборгованості.
Валову заборгованість замовників за роботи за будівельним
контрактом підрядник відображає у складі незавершеного виробництва.
Валову заборгованість замовникам за роботи за будівельним
контрактом підрядник відображає у складі інших поточних зобов’язань.
2.4 Облік витрат будівельних організацій

2.4.1 Об’єкти й загальна методика обліку витрат
Бухгалтерський облік витрат будівельної організації здійснюють з

метою забезпечення формування повної, правдивої й неупередженої
інформації щодо відображення фактичних витрат під час виконання
будівельно-монтажних робіт, а також у разі вироблення продукції
допоміжними виробництвами будівельної організації, обчислення фактичної
собівартості як за окремими об’єктами обліку витрат, так і витратами
будівельної організації загалом, а також для здійснення контролю за
використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Бухгалтерський облік витрат на виконання будівельно-монтажних
робіт залежно від видів об’єктів обліку можна організувати за замовленнями
46
або за методом накопичення витрат за певний період часу із застосуванням
елементів нормативного методу обліку і контролю за економним і
раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Собівартість будівельно-монтажних робіт — це витрати будівельної
організації, пов’язані із виконанням будівельно-монтажних робіт із
використанням у процесі будівельного виробництва машин, механізмів,
устаткування, матеріальних, трудових та інших виробничих ресурсів.
Собівартість будівельно-монтажних робіт будівельної організації, що
має статус юридичної особи, складається з витрат, пов’язаних із виконанням
на власний ризик своїми силами будівельно-монтажних робіт
відокремленими структурними підрозділами, що входять до її складу.
Собівартість будівельно-монтажних робіт відокремленого
структурного підрозділу будівельної організації складається з витрат цього
підрозділу, пов’язаних із виконанням цих робіт на власний ризик своїми
силами.
Об’єктом витрат у будівництві можуть бути: окремі види будівельно-
монтажних робіт; об’єкт будівництва; будівельний контракт.
Відповідно до об’єктів витрат розрізняють:
- собівартість окремих видів будівельно-монтажних робіт — це
витрати будівельної організації, пов’язані із виконанням на власний ризик і
своїми силами окремих видів будівельно-монтажних робіт на одному або
кількох об’єктах будівництва, за одним або кількома будівельними
контрактами;
- собівартість об’єкта будівництва — це витрати будівельної
організації, пов’язані із виконанням на власний ризик і своїми силами
будівельно- монтажних робіт на конкретному об’єкті за весь період його
будівництва;
- собівартість будівельно-монтажних робіт за будівельним
контрактом — це витрати будівельної організації, пов’язані із виконанням
47
будівельно- монтажних робіт, передбачених контрактом на будівництво, від
дати укладання контракту до остаточного завершення робіт за контрактом.
2.4.2 Класифікація витрат будівельної організації
Класифікацію витрат будівельної організації здійснюють з метою

організації планування, бухгалтерського обліку, калькулювання й аналізу
собівартості будівельно-монтажних робіт.
Витрати класифікують за такими ознаками: види діяльності будівельної
організації; місце виникнення витрат; подібність складу витрат; способи
включення витрат у собівартість будівельно-монтажних робіт; доцільність
витрачання; віднесення до вартості будівельного контракту (будівельно- мон-
тажних робіт).
Класифікація витрат за видами діяльності:
- витрати основної діяльності — це витрати будівельної
організації, пов’язані із виконанням або реалізацією будівельно-монтажних
робіт;
- витрати операційної діяльності охоплюють витрати основної
діяльності та інших видів діяльності будівельної організації, які не є
інвестиційною чи фінансовою діяльністю;
- витрати звичайної діяльності охоплюють витрати операційної,
фінансової й інвестиційної діяльності;
- витрати внаслідок надзвичайних подій.
Класифікація витрат за місцем виникнення їх:
витрати основного виробництва — витрати структурних підрозділів
будівельної організації, які безпосередньо беруть участь у виконанні
будівельно-монтажних робіт, включно із витратами, пов’язаними з
управлінням, організацією й обслуговуванням будівельного виробництва;
48
витрати допоміжного виробництва — витрати структурних підрозділів
будівельної організації, які забезпечують процес основного виробництва,
включно із витратами, пов’язаними з управлінням, організацією й
обслуговуванням виробництва: технічний огляд, технічне обслуговування,
ремонт власних та орендованих будівельних машин, механізмів та
устаткування; забезпечення інструментом, запасними частинами,
транспортними послугами тощо;
витрати другорядних виробництв — витрати структурних підрозділів
будівельної організації, що безпосередньо не беруть участі у виконанні
будівельно-монтажних робіт, але їхня продукція використовується під час
виконання їх. До таких виробництв належать: бетонне й розчинне
виробництво; виробництво залізобетонних і бетонних виробів, будівельних
матеріалів, виробів і конструкцій, блоків та будівельного каміння; цегляне
виробництво; механічні, столярні, ремонтні та інші майстерні; виготовлення
інших виробів, напівфабрикатів тощо.
Витрати основного виробництва та допоміжних і другорядних
виробництв, продукцію яких у подальшому використовують на будівельно-
монтажних роботах, є виробничими витратами основної діяльності
будівельної організації включають у виробничу собівартість будівельно-
монтажних робіт або у собівартість за будівельним контрактом.
Класифікація за подібністю складу витрат:
елемент витрат — це сукупність однорідних за економічним змістом
витрат;
стаття витрат — складові будь-якого елемента або кількох елементів.
Витрати операційної діяльності будівельної організації групують за
елементами витрат, а витрати основної діяльності ще й за статтями
калькулювання.
Класифікація витрат за способами включення до собівартості
будівельно- монтажних робіт:
49
прямі — витрати, які безпосередньо пов’язані із виконанням
будівельно- монтажних робіт і включаються у виробничу собівартість
будівельно- монтажних робіт відповідних об’єктів витрат за прямою
ознакою: будівельні конструкції й деталі, використані для будівництва;
основна заробітна плата робочих, занятих на будівництві та монтажних
роботах; витрати на експлуатацію будівельних машин і механізмів; інші
прямі витрати;
непрямі (загальновиробничі витрати) — витрати, пов’язані з
управлінням, організацією й обслуговуванням будівельного виробництва, які
не можна безпосередньо віднести до конкретного об’єкта витрат. Їх
розподіляють між об’єктами витрат пропорційне базі розподілу, обраної
будівельною організацією самостійно.
Класифікація витрат за доцільністю витрачання їх:
продуктивні — витрати, передбачені раціональною організацією й
технологією виробництва;
непродуктивні — витрати, зумовлені недосконалістю організації
виробництва, порушенням технології тощо.
Класифікація витрат за ознакою віднесення до вартості будівельного
контракту (будівельно-монтажних робіт):
витрати за будівельним контрактом — витрати на виконання
будівельно- монтажних робіт, безпосередньо пов’язані із виконанням цього
контракту (прямі витрати), а також витрати, пов’язані з управлінням,
організацією й обслуговуванням будівельного виробництва
(загальновиробничі витрати);
витрати звітного періоду — витрати, які неможливо прямо пов’язати із
конкретними контрактами (будівельно-монтажними роботами) і, відповідно,
із доходами від контрактів (будівельно-монтажних робіт), для отримання
яких вони були здійснені. Такі витрати не належать до витрат за
будівельними контрактами й не включаються до собівартості будівельно-
50
монтажних робіт. Їх відображають у складі витрат будівельної організації у
тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (адміністративні витрати;
витрати на збут; інші операційні витрати).
Класифікацію витрат за економічними елементами здійснюють з метою
визначення загальних обсягів використаних матеріальних, трудових та інших
виробничих ресурсів, а також організації контролю за рівнем цих витрат
загалом за будівельною організацією.
Класифікацію витрат за статтями калькулювання здійснюють з метою
планування й обліку виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт,
організації синтетичного й аналітичного обліку витрат, визначення вартості
будівельно-монтажних робіт.
Перелік статей калькулювання, їхній склад та будівельну організацію
можна уточнювати самостійно.
2.4.3 Облік витрат за економічними елементами
Витрати операційної діяльності будівельної організації групують за

такими економічними елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату
праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні
витрати.
2.4.4 Облік виробничих витрат за прямими статтями калькуляції
Фактичні витрати на будівельно-монтажні роботи групують за

статтями калькуляції. Прямі витрати щомісячно визначають та відносять на
окремі об’єкти калькулювання за прямими ознаками на підставі первинних
облікових документів. Уся первинна документація складається з
обов’язковим кодуванням, що забезпечує облік за статтями витрат і за
об’єктами калькулювання. Первинні документи складають у момент
здійснення операцій, а якщо це неможливо — безпосередньо після їх
завершення.
51
Облік витрат у будівництві доцільно вести за такими статтями
калькуляції: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці,
експлуатація будівельних машин і механізмів, відрахування на соціальні
заходи, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати.
До статті «Прямі матеріальні витрати» включають: вартість сировини,
матеріалів, будівельних конструкцій, комплектувальних виробів і
напівфабрикатів; вартість допоміжних та інших матеріалів, придбаних у
сторонніх організацій та виготовлених у допоміжних і другорядних
виробництвах будівельної організації, які в подальшому безпосередньо
використовують для виконання будівельно-монтажних робіт; вартість
паливних і мастильних матеріалів, пари, води, енергії усіх видів, запасних
частин тощо.
Вартість матеріальних ресурсів включають у виробничу собівартість
будівельно-монтажних робіт за їх первинною вартістю. Вартість продукції,
виготовленої у допоміжних і другорядних виробництвах будівельної
організації, включають у виробничу собівартість будівельно-монтажних
робіт за собівартістю виготовлення їх.
Приймання і відпуск матеріалів у будівництві оформлюють
первинними документами, аналогічними використанню у промисловості. У
будівництві доцільно ширше використовувати лімітні й лімітно-заборні
карти.
Специфічним у будівництві є порядок оформлення видачі матеріалів
відкритого зберігання, так званих навальних (піску, гравію, щебню тощо). За
неможливості вимірювання обсягу цих матеріалів у момент передання на
виробництво відпуск їх оформлюють документами, складеними за даними
щомісячної інвентаризації.
Важливим є контроль за правильним використанням матеріалів. Цей
контроль здійснюють шляхом порівняння фактичних витрат найважливіших
52
видів матеріалів із нормами, передбаченими на виконаний обсяг робіт, а
також аналізу причин економії або перевитрат.
Відпуск матеріалів зі складу здійснюють на підставі первинних
документів, якими є: накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення)
матеріалів (ф. № М-11), лімітно-забірна карта (ф. № М-8, № М-9, № М-28, №
М-28а), акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (ф. № М-10),
сигнальні вимоги (ф. № М-11а), акт про виявлений дефект устаткування (ф.
№ М-17), акт про залишки та на списання матеріалів відкритого зберігання
(ф. № М-22), акт про приймання — передання обладнання до монтажу (ф. №
М-15а), товарно-транспортна накладна (ф. № 1-Т). Інформацію первинних
документів накопичують і групують у облікових реєстрах: матеріальних
звітах (ф. № М-19, № М-19а), звітах про обіг основних матеріалів (ф. № М-
29).
Фактичні витрати матеріалів на виконання будівельно-монтажних робіт
за об’єктами обліку відображають в облікових регістрах на підставі
матеріальних звітів.
Вартість використаних матеріалів включають до дебету рахунків 23
«Виробництво», 24 «Брак у виробництві», до виробничої собівартості
будівельно-монтажних робіт з кредиту рахунків:
80 «Матеріальні витрати»;
20 «Виробничі запаси»;
23 «Виробництво», вартість продукції допоміжних і другорядних
виробництв;
63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», вартість послуг
виробничого характеру, наданих сторонніми організаціями.
Обладнання, що придбане забудовником і надійшло на будівельний
майданчик, підрядна організація приймає й обліковує на позабалансовому
рахунку 021 «Устаткування, прийняте для монтажу». Після монтажу
53
обладнання підрядна організація списує його у позабалансовому обліку з
рахунка 021.
До статті «Прямі витрати на оплату праці» включають витрати на
основну й додаткову заробітну плату та інші грошові виплати працівникам
(включно із нештатними) та працівникам лінійного персоналу (начальникам
дільниць, виконавцям робіт, майстрам, механікам дільниць тощо) у разі
включення їх до складу бригад, зайнятих на будівельно-монтажних роботах
(включно із розвантаженням на приоб’єктному складі будівельних
матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання та переміщення їх вручну від
приоб’єктного складу до робочої зони), нараховані згідно із формами й
системами оплати праці, застосовуваними у будівельній організації.
Облік заробітної плати у будівництві оформлюють первинними
документами, аналогічними тим, що використовують у промисловості. Для
обліку виробітку зазвичай використовують бригадні наряди. За кожною
бригадою працівників заповнюють щомісячний табель — розрахунок для
обліку використаного робочого часу і визначення заробітної плати. За
відрядно- преміальної оплати праці в будівництві за акордні роботи (за
будівельним циклом загалом або за видом виконаної роботи: на цегельну
кладку поверху або секції, на штукатурні або мулярні роботи, на квартиру
тощо) використовують наряди за укрупненими розцінками, згідно з
типовими або складеними до акордного наряду калькуляціями, в яких
наводять розцінки на кожну окрему операцію.
Нарахування заробітної плати здійснюють за первинними
документами: (табель робочого часу, наряд на відрядні роботи, акордний
наряд, сигнальні документи на відрядні роботи). Згідно з первинними
документами складають Реєстр виданих нарядів.
За синтетичного обліку прямі витрати на оплату праці відображають за
кредитом рахунків 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», 66
54
«Розрахунки з оплати праці» і дебетом рахунків 23 «Виробництво», 24 «Брак
у виробництві».
До статті «Експлуатація будівельних машин і механізмів» включають
витрати, які можна віднести до конкретного об’єкта витрат за прямою
ознакою:
основну й додаткову заробітну плату працівників, зайнятих
керуванням, обслуговуванням, ремонтом, технічним оглядом і технічним
обслуговуванням власних і орендованих будівельних машин і механізмів,
нараховану згідно з формами й системами оплати праці, застосовуваними в
будівельній організації;
вартість паливних і мастильних матеріалів, електроенергії та інших
матеріалів і запасних частин, що використовуються під час експлуатації,
ремонту, технічного огляду й технічного обслуговування власної та
орендованої будівельної техніки (включно із витратами на доставку їх до
приоб’єктного складу та заготівельно-складські витрати);
витрати на перебазування будівельних машин і механізмів з об’єкта на
об’єкт, а також на утримання й ремонт рейкових і безрейкових колій;
суму орендної плати (лізингового платежу) в разі оперативної оренди
(оперативного лізингу) будівельних машин і механізмів та суму винагороди
орендодавцю (лізингодавцю) за користування будівельними машинами та
механізмами;
вартість послуг, наданих управліннями механізації або іншими
спеціалізованими організаціями під час виконання будівельно-монтажних
робіт, включно із перебазуванням будівельних машин з об’єкта на об’єкт;
витрати на переміщення за допомогою будівельних машин матеріалів і
будівельних конструкцій у межах будівельного майданчика;
інші витрати, пов’язані з експлуатацією й утриманням будівельної
техніки (крім витрат на експлуатацію машин і механізмів, які
використовують на роботах, що не належать до будівельно-монтажних, а
55
також витрат на експлуатацію машин, орендованих сторонніми
організаціями);
амортизаційні відрахування (лізинговий платіж) від первинної або
переоціненої вартості будівельних машин та механізмів, устаткування
виробничих підрозділів, ремонтних майстерень, гаражів тощо, в яких
обслуговують будівельну техніку.
Витрати на ремонт основних засобів включають до виробничих витрат
за цією статтею калькуляції, якщо ремонти здійснюють з метою підтримання
об’єктів у робочому стані й одержання первинно визначеної суми майбутніх
економічних вигід від використання цих об’єктів. Якщо ремонти призводять
до збільшення майбутніх економічних вигід, очікуваних від використання
об’єкта (поліпшення об’єктів), витрати на такі ремонти відносять на
збільшення первинної вартості об’єктів. Як правило, поліпшення об’єктів
основних засобів зумовлюють роботи з реконструкції, модернізації,
модифікації, добудови, дообладнання об’єктів основних засобів. Роботу
будівельних машин і механізмів відображають у первинних документах, до
яких належать: Рапорт про роботу будівельної машини (ф. № ЕБМ-1), який
складають на кожну машину (механізм), що працює на об’єкті одну зміну. У
рапорті вказують загальний корисний час роботи машини, простої та їхні
причини. Якщо будівельна машина працює понад одну зміну, складають
Рапорт (ф. № ЕБМ-3). Подорожній лист будівельної машини (ф. № ЕБМ-2)
використовується для обліку роботи автомобільних кранів та інших машин
на автомобільному шасі. У цьому документі об’єднано дані подорожнього
листа автомобіля та змінного рапорту про роботу машин. Рапорт про роботу
будівельної машини (механізму) (ф. № ЕБМ-4) складають, якщо обсяг
виконаної машиною роботи можна обчислити у натуральних показниках. Ці
документи складають в одному примірнику. Вони містять дані, необхідні для
нарахування заробітної плати працівникам, які обслуговують будівельні
машини.
56
Для узагальнення роботи машин і механізмів призначена Картка обліку
роботи будівельної машини (механізму) (ф. № ЕБМ-5), яку складають окремо
для кожної машини. Підсумкові дані цих карток переносять у зведені картки
(звіти) за групами однорідних машин. З метою узагальнення даних про
роботу будівельних машин (за місяць, рік) ведуть Журнал обліку роботи
будівельних машин (механізмів) (ф. № ЕБМ-6).
На початку й по завершенні робіт будівельних машин і механізмів на
об’єкті складають Акт про установку, пуск і демонтаж будівельної машини
(ф. 03-5).
З метою обліку використання палива складають відомості заправки
будівельних машин.
За потреби витрати з обслуговування машин і механізмів розподіляють
між об’єктами обліку витрат пропорційно до: суми всіх прямих витрат на
об’єкті; обсягу доходу (виконаних робіт) на об’єктах; суми витрат на оплату
праці на об’єкті; відпрацьованого часу на об’єктах будівельними машинами і
механізмами.
Витрати з експлуатації будівельних машин і механізмів розподіляють
на одноразові й поточні. До одноразових належать витрати на навантаження,
вивантаження й транспортування механізмів, монтаж, демонтаж і пробний
пуск машин, обладнання і розбирання тимчасових споруд для установки
машин. Поточні витрати складаються з вартості пального, мастильних і
допоміжних (експлуатаційних) матеріалів, палива та енергії, основної
заробітної плати працівників, які обслуговують машини, амортизаційних
відрахувань, вартості профілактичного обслуговування, ремонту механізмів;
орендної плати за використання машин і механізмів, інших витрат.
Витрати на утримання й експлуатацію власних і орендованих машин і
механізмів у будівельній організації відображають на рахунку 23
«Виробництво», стаття «Експлуатація будівельних машин і механізмів», за
57
їхніми видами чи групами, й відносять на витрати за окремими об’єктами
калькулювання за прямою ознакою на підставі первинних документів.
Одноразові витрати попередньо відображають на рахунку 39 «Витрати
майбутніх періодів», а потім списують щомісячно на рахунок 23
«Виробництво» (на статтю калькуляції «Експлуатація будівельних машин і
механізмів»), виходячи із запланованого часу роботи машин.
До статті «Інші прямі витрати» включають усі інші виробничі витрати,
що не ввійшли до попередніх статей і можуть бути віднесені безпосередньо
на собівартість будівельно-монтажних робіт за прямими ознаками.
До втрат від браку, допущеного під час виконання будівельно-
монтажних робіт, належать витрати на перероблення неякісно виконаних
робіт з вини будівельної організації, а також витрати на усунення
пошкоджень у зведених конструкціях, допущених під час подальшого
виконання будівельно-монтажних робіт.
Витрати на усунення дефектів у будівництві, допущених з вини
замовника і оплачених ним, не відносять до втрат від браку. До витрат на
виправлення браку, допущеного під час виконання будівельно-монтажних
робіт, включають вартість додатково витрачених матеріалів, витрати на
оплату праці, відрахування на соціальні потреби, на експлуатацію
будівельних машин і механізмів, а також частину загальновиробничих
витрат.
Втрати від браку в роботі будівельних організацій накопичуються на
рахунку 24 «Брак у виробництві» окремо за браком, допущеним під час
виконання будівельно-монтажних робіт, і браком, допущеним у допоміжних
та другорядних виробництвах будівельної організації на окремому
субрахунку. Облік втрат через брак здійснюють за окремими об’єктами
будівництва, видами робіт і допоміжними й другорядними виробництвами у
журналах, листках - розшифровках або машинограмах, що їх замінюють.
58
Втрати від браку списують на собівартість продукції:
Дебет рахунка 23 Кредит рахунка 24
Інші прямі витрати згідно із первинними й накопичувальними

бухгалтерськими документами відносять з кредиту відповідних рахунків у
дебет відповідних субрахунків рахунка 23 (стаття «Інші прямі витрати»).
Дані первинних документів і накопичувальних регістрів з обліку
прямих витрат будівельно-монтажних робіт використовують при складанні
Журналу обліку виконаних робіт (типова форма № КБ-6)
2.4.5 Облік загальновиробничих витрат
До статті «Загальновиробничі витрати» належать: витрати на

управління й обслуговування будівельного виробництва, витрати на
організацію робіт на будівельних майданчиках і вдосконалення технології,
інші загальновиробничі витрати.
Загальновиробничі витрати складаються з: постійних
загальновиробничих витрат (розподілені й нерозподілені) та змінних
загальновиробничих витрат. До постійних загальновиробничих витрат
належать витрати, що залишаються незмінними за зміни обсягу виконаних
будівельно-монтажних робіт. До змінних загальновиробничих витрат
належать витрати, що змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу
виконаних будівельно-монтажних робіт і розподіляються між об’єктами
витрат із використанням бази розподілу, обраної будівельною організацією
самостійно, виходячи з фактичної потужності будівельної організації за
звітний період.
Залежно від особливостей використання потужностей будівельної
організації постійні загальновиробничі витрати поділяють на:
59
розподілені — стосуються нормальної потужності будівельної
організації;
нерозподілені — стосуються незадіяної потужності будівельної
організації.
Нормальну потужність організації визначають як очікуваний середній
обсяг виконуваних робіт, якого можна досягти за умови звичайної діяльності
будівельної організації упродовж кількох років, з урахуванням запланованого
обслуговування виробництва.
Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати, які включають до
собівартості реалізованих будівельно-монтажних робіт, визначають як
різницю між загальною сумою постійних загальновиробничих витрат за
нормальною потужністю будівельної організації та сумою розподілених
постійних загальновиробничих витрат за фактичною потужністю будівельної
організації. Загальна сума постійних загальновиробничих витрат
(розподілених і нерозподілених) не може перевищувати фактичну величину
цих витрат.
Розподілені постійні й усю суму змінних загальновиробничих витрат
відносять на собівартість продукції будівництва. Нерозподілені постійні
загальновиробничі витрати відносять на собівартість реалізованої продукції.
Конкретний перелік і склад постійних та змінних загальновиробничих
витрат будівельна організація встановлює самостійно.
Базою розподілу загальновиробничих витрат (постійних і змінних)
може слугувати: сума прямих витрат на виконання будівельно-монтажних
робіт; сума прямих витрат на оплату праці за виконання будівельно-
монтажних робіт; трудовитрати на виконання будівельно-монтажних робіт
(нормативні або фактичні); відпрацьований час на будівництві об’єкта
будівельними машинами й механізмами тощо. Загальновиробничі витрати
включають до виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт того
60
звітного періоду, в якому їх було здійснено. Непродуктивні витрати і втрати
відображають в обліку того звітного періоду, в якому їх встановлено.
Якщо в будівельної організації утворюється резерв для оплати
відпусток і виплати винагород за вислугу років, тоді на витрати виробництва
включають щомісячні відрахування на створення такого резерву із
віднесенням їх на загальновиробничі витрати.
Синтетичний облік здійснюють на рахунку 91 «Загальновиробничі
витрати».
Розподілені загальновиробничі витрати відносять на виробничу
собівартість продукції:
Нерозподілені загальновиробничі витрати визначають за будівельною

організацією загалом і відносять на собівартість реалізованої продукції:
При цьому генеральні підрядники щомісяця зменшують величину

окремих статей загальновиробничих витрат на суму витрат на
обслуговування субпідрядників відповідно до контрактів між ними,
списуючи їх із рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» на рахунок 63
«Розрахунки із постачальниками та підрядниками». Субпідрядні організації
збільшують величину відповідних статей загальновиробничих витрат за
дебетом рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» й відображають їх за
кредитом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».
61
2.4.6 Облік витрат, які не включають до собівартості будівельно-
монтажних робіт
До адміністративних витрат належать такі загальногосподарські

витрати, спрямовані на обслуговування й управління будівельною
організацією.
Витрати на основну й додаткову заробітну плату відповідно до
штатного розкладу та встановлених будівельною організацією систем оплати
праці, включно із будь-якими видами грошових виплат (передбачені чинним
законодавством надбавки й доплати компенсаційного характеру, премії,
одноразові заохочення тощо): утримання апарату управління будівельної
організації, що має статус юридичної особи (керівників, фахівців,
службовців); утримання працівників, які здійснюють загальногосподарське
обслуговування будівельної організації (телефоністів, телеграфістів,
радіооператорів, операторів зв’язку, операторів електронно-обчислювальних
машин, двірників, прибиральниць тощо); утримання іншого
загальногосподарського персоналу.
Відрахування на соціальні заходи за встановленими законодавством
нормами. Витрати на службові відрядження працівників апарату управління
будівельної організації й працівників, які здійснюють загальногосподарське
обслуговування будівельної організації.
Витрати на транспортне обслуговування працівників апарату
управління будівельної організації, зокрема: витрати на утримання й
експлуатацію службових легкових авто, що перебувають на балансі
будівельної організації (орендуються) та обслуговують працівників апарату
управління, включно із: основною, додатковою заробітною платою та будь-
якими іншими грошовими виплатами водіям та іншим працівникам, що
обслуговують легкові авто; вартість паливних, мастильних та інших
експлуатаційних матеріалів, знос і ремонт автомобільної гуми; витрати на
62
утримання гаражів і місць стоянки (паркування) легкових авто
(енергопостачання, водопостачання, каналізація тощо); амортизація (орендна
плата), витрати на ремонт, технічний огляд, технічне обслуговування
легкових авто й поточний ремонт гаражів і місць стоянки автомобілів.
Витрати на матеріально-технічне забезпечення апарату управління
будівельної організації та інші загальногосподарські витрати: витрати на
придбання канцелярських товарів і приладів, бланків обліку, звітності;
витрати на утримання, експлуатацію й поточний ремонт будинків, споруд,
приміщень, що використовує апарат управління будівельною організацією;
витрати на утримання основних засобів, інших нематеріальних необоротних
активів загальногосподарського використання (операційна оренда,
страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення,
водопостачання, водовідведення, охорона); амортизація основних засобів,
призначених для обслуговування апарату управління (крім легкових
автомобілів), обчислена за їхньою первинною або справедливою вартістю
відповідно до встановлених норм; витрати на малоцінний і
швидкозношуваний інвентар і малоцінні предмети, що використовуються
будівельною організацією і не належать до основних засобів, та витрати на
їхній ремонт; витрати на утримання й експлуатацію всіх видів зв’язку та
радіо, які використовують для здійснення управління і перебувають на
балансі будівельної організації, оплата послуг зв’язку (поштові, телеграфні,
телефонні, телекс, факс тощо), обчислювальних центрів, засобів сигналізації
та інших технічних засобів управління; витрати на утримання, ремонт та
експлуатацію лічильно-обчислювальної, машинописної, розмножувальної та
іншої оргтехніки, що перебуває на балансі будівельної організації і
використовується персоналом, зазначеним у цьому розділі; оплата послуг, що
надаються сторонніми організаціями в управлінні виробництвом, якщо у
штатному розкладі не передбачено відповідних функціональних служб,
включно із витратами на обчислювальні, друкарські, розмножувальні та інші
63
роботи; оплата послуг консультаційного й інформаційного характеру
(зокрема витрати на придбання літератури й передплату спеціалізованих
періодичних видань), пов’язаних із забезпеченням поточної діяльності
апарату управління, виготовленням та зберіганням продукції допоміжних,
другорядних виробництв будівельної організації, дотриманням
законодавства.
Оплата професійних послуг (юридичних, з оцінки майна, аудиторських
— оплата за проведення обов’язкових аудиторських перевірок, передбачених
законодавством, тощо).
Витрати на врегулювання спорів у судових органах.
Загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на
проведення річних зборів, на оприлюднення річного звіту, представницькі
витрати, послуги щодо зміни структури приватизованої будівельної
організації тощо). Оплата передбаченого законодавством збору за реєстрацію
будівельної організації в органах державної виконавчої влади. Витрати,
пов’язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-
фінансових установ, включно із платою за розрахунково-касове
обслуговування (у частині виплат заробітної плати персоналу), отримання
гарантій, вексельного авалю, факторингових і довірчих операцій, ведення
обліку боргових вимог і зобов’язань, зокрема й цінних паперів. Надання
поштово-телеграфних послуг та інші витрати, пов’язані з грошовим обігом.
Одноразова допомога, яку виплачують працівникам згідно з чинним
законодавством під час переведення, прийому і направлення на роботу до
іншої місцевості. Відрахування відокремлених структурних підрозділів на
утримання апарату управління будівельним об’єднанням, включно із
витратами на утримання корпорації, асоціації тощо.
Податки, збори та інші обов’язкові платежі, передбачені
законодавством (крім податків і зборів, які включено до виробничої
собівартості будівельно- монтажних робіт).
64
Утримання протипожежної й сторожової охорони адміністративних
приміщень: витрати на оплату праці працівників, які перебувають у штаті
будівельної організації; послуги, надані сторонніми організаціями, з
протипожежної та сторожової охорони у визначеному законодавством
порядку; придбання, утримання та знос протипожежного інвентарю й
устаткування.
Витрати на перебазування будівельних і монтажних організацій.
До витрат на збут належать такі витрати, пов’язані з реалізацією
товарів, робіт і послуг. Оплата за розроблення й видання рекламних виробів
(прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів тощо),
рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі по радіо
і телебаченню); витрати на світлову, комп’ютерну, іншу зовнішню рекламу
стосовно діяльності будівельної організації й на дослідження ринку
(маркетинг); відшкодовування витрат на участь у виставках, ярмарках,
вартість безкоштовно переданих зразків і макетів; представницькі витрати
(організація прийомів, конференцій та інших офіційних заходів, включно із
оплатою праці обслуговувального персоналу).
Витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на
складах готової продукції (допоміжних і другорядних виробництв
будівельної організації); витрати на ремонт тари.
Витрати на утримання персоналу, діяльність якого пов’язана зі збутом,
включно із витратами на відрядження працівників, зайнятих збутом. Витрати
на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів,
пов’язаних зі збутом робіт, послуг (операційна оренда, страхування,
амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона).
Витрати на утримання легкового автотранспорту, який використовують
працівники відділу збуту: витрати на оплату праці водіїв і на обов’язкові
відрахування на соціальні заходи згідно з чинним законодавством; витрати
на ремонт, технічний нагляд і технічне обслуговування.
65
Витрати на транспортування, перевалку і страхування готової
продукції, виробленої допоміжними й другорядними виробництвами
будівельної організації для її реалізації на сторону, транспортно-
експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції
відповідно до умов договору (базису) постачання.
Податки, збори та інші обов’язкові платежі, передбачені
законодавством, пов’язані із відповідними витратами на збут.
Інші витрати, пов’язані зі збутом товарів, робіт (послуг).
До інших операційних витрат належать такі: втрати від знецінення
запасів; втрати від нестачі і втрати від псування цінностей; визнані штрафи,
пені, неустойка; сума безнадійної дебіторської заборгованості й відрахування
до резерву сумнівних боргів; витрати на утримання об’єктів соціальної
сфери. Витрати на утримання приміщень, що безкоштовно надаються
професійним спілкам, підприємствам громадського харчування, що
обслуговують працівників будівельної організації або використовуються
будівельною організацією самостійно на зазначені цілі, включно із
нарахуванням амортизації, витратами на проведення ремонту, освітлення,
опалення, водопостачання, каналізацію, електропостачання, а також на
паливо для приготування їжі; витрати на дослідження й розробки;
собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського
обліку є еквівалентом у грошовій одиниці України за курсом Національного
банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов’язані з
продажем іноземної валюти; собівартість реалізованих виробничих запасів,
яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їхньої облікової вартості,
та витрат, пов’язаних із їхньою реалізацією; втрати від операційної курсової
різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і
зобов’язаннями, що пов’язані з операційною діяльністю будівельної
організації); витрати, пов’язані з наданням фінансової допомоги медичним,
дитячим, громадським організаціям тощо; витрати операційної діяльності
66
будівельної організації на утримання (амортизація, охорона тощо) незадіяних
будівельних машин, механізмів та інших необоротних активів, які не
використовують під час виконання будівельного контракту; інші витрати, що
виникають у процесі операційної діяльності будівельної організації.
Синтетичний облік операційних витрат, які не відносять на собівартість
будівельно-монтажних робіт, здійснюють, відповідно, на рахунках 92
«Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати
операційної діяльності». Наприкінці звітного періоду ці витрати відносять на
фінансові результати діяльності:
Дебет рахунка 791 Кредит рахунків 92, 93, 94
Витрати неопераційної діяльності (фінансової, інвестиційної, від

надзвичайних подій) також не відносять на собівартість будівельно-
монтажних робіт, обліковують відповідно на рахунках 95 «Фінансові
витрати», 96 «Втрати від участі в капіталі», 97 «Інші витрати», наприкінці
звітного періоду відносять на фінансові результати діяльності:
Дебет рахунка 79 Кредит рахунків 95, 96, 97
2.4.7 Облік тимчасових будівель і споруд
Під час проведення будівельних робіт виникає необхідність зведення

допоміжних будівель і споруд, які використовують лише під час будівництва
основних об’єктів і тому називають тимчасовими. Якщо зведення цих
об’єктів здійснюють за рахунок коштів забудовника (замовника),
передбачених у зведеному кошторисному розрахунку, такі об’єкти називають
титульними й обліковують на балансі забудовника. Якщо зведення об’єктів
здійснюють за рахунок накладних витрат будівельної організації, такі об’єкти
називають нетитульними й обліковують на балансі будівельного
67
підприємства (огорожі основного об’єкта будівництва, складські
приміщення, навіси, комори тощо).
Витрати на спорудження та розбирання тимчасових (титульних і
нетитульних) будівель і споруд включають до виробничої собівартості
будівельно-монтажних робіт за умови включення таких витрат у кошторис на
будівництво об’єкта. Ці витрати обліковують у порядку, встановленому
стосовно обліку виконаних будівельно-монтажних робіт, і включають у
виробничу собівартість робіт за відповідними статтями калькулювання й
елементами витрат.
Витрати на спорудження та розбирання нетитульних тимчасових
будівель і споруд обліковують на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати»
окремо за кожним із таких об’єктів і включають до виробничої собівартості
будівельно- монтажних робіт за статтею «Загальновиробничі витрати» (за
елементом «Інші операційні витрати») — для організацій, які застосовують
9-й клас рахунків, і до рахунка 80 «Матеріальні витрати» субрахунок 809
«Інші матеріальні витрати» для організацій, які застосовують 8-й клас
рахунків.
Знос (амортизація) тимчасових (нетитульних) споруд і пристроїв
нараховують одним із методів, прийнятих для основних засобів.
Найдоцільнішим у цьому випадку є прямолінійний метод.
Облік введених в експлуатацію тимчасових (нетитульних) споруд і
пристроїв здійснюють на субрахунку 113 «Тимчасові (нетитульні) споруди»
рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Витрати організації на
придбання або виготовлення власними силами цих об’єктів відображають на
субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних
матеріальних активів», а нарахування зносу (амортизації) — на субрахунку
132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» рахунка 13 «Знос
необоротних активів».
68
Витрати на придбання й будівництво тимчасових (нетитульних) споруд
і пристроїв в обліку будівельної організації відображають:
Дебет рахунка 153 Кредит рахунків 20, 63, 65, 66.
Введення об’єктів в експлуатацію за їх первинною вартістю:

Нарахування зносу тимчасових (нетитульних) споруд і пристроїв:

Списання об’єктів у разі ліквідації їх:

Оприбуткування матеріалів від розбирання об’єктів за ціною

можливого використання або реалізації:
Витрати на розбирання об’єктів:

Дебет рахунка 976 Кредит рахунків 65, 66, 68 тощо
2.4.8 Облік незавершеного будівництва
До незавершеного будівельного виробництва належать незавершені й

не прийняті замовником об’єкти (будівельно-монтажні роботи), що є
об’єктами обліку, зокрема за незавершеним будівельним контрактом. У
складі незавершеного виробництва підрядник відображає витрати, пов’язані
із виконанням робіт, які ще не визнано доходом.
69
До незавершеного виробництва у підрядника належить вартість
незавершених робіт за об’єктами й етапами, розрахунки за якими здійснюють
по завершенні об’єкта (етапу) загалом без проміжних платежів.
Незавершене будівельне виробництво складається з витрат на
виконання будівельно-монтажних робіт, які виконуються власними силами
будівельної організації, а також із вартості робіт субпідрядних організацій,
прийнятих і сплачених генеральним підрядником.
Обсяг незавершеного виробництва щомісячно актують за кожним
незавершеним етапом (конструктивним елементом, видом робіт або
контрактом). Вартість його обчислюють за даними фактичного обмірювання
й кошторисними одиничними розцінками, враховуючи планові накопичення.
Облік обсягу незавершеного виробництва здійснюють безпосередньо
на місці будівельного виробництва за допомогою вимірювання в
натуральному вигляді й фіксування одержаних даних у накопичувальних
регістрах. До таких регістрів належать: Журнал обліку виконаних робіт
(типова форма № КБ-6), Акт (типова форма № КБ-7).
Фактичну собівартість будівельно-монтажних робіт, виконаних
власними силами будівельної організації на об’єктах, що належать до
незавершеного будівельного виробництва, обліковують на рахунку 23
«Виробництво».
2.4.9 Зведений облік витрат і калькулювання собівартості

продукції будівництва
Основним методом обліку витрат на виконання будівельно-монтажних

робіт є облік за будівельними контрактами (замовленнями). Облік витрат за
контрактами здійснюють за наростаючим підсумком до завершення
виконання контракту. Витрати за будівельним контрактом, які підлягають
відображенню у собівартості звітного періоду, мають складатися лише з тих
70
витрат, що пов’язані із обсягом конкретно виконаної на цьому об’єкті
роботи, визнаної доходом. Витрати, пов’язані із виконанням робіт, які ще не
визнано доходом, підрядник відображає у складі незавершеного
виробництва.
Зведений облік витрат на виконання будівельно-монтажних робіт
здійснюють на субрахунку рахунка 23 «Виробництво» (наприклад,
субрахунок 230 «Виконання будівельно-монтажних робіт (будівельних
контрактів)») безпосередньо в журналі 5 або 5а або машинограмі, що його
замінює. На рахунку 23 «Виробництво» в журналі витрати групують
відповідно до визначених об’єктів калькулювання. У цих регістрах об’єднано
аналітичний і синтетичний обліки витрат, а також відображено вартість
робіт, виконаних власними силами будівельної організації й вартість робіт,
прийнятих від субпідрядних організацій. Записи в журналі ведуть на підставі
первинних документів, попередньо згрупованих у відомостях розподілу
матеріалів і заробітної плати (за калькуляційними об’єктами) і різних інших
рахунках. На підставі записів у журналі визначають фактичну собівартість
зданих забудовникові робіт. Головним регістром обліку виконання
будівельно-монтажних робіт у натуральній і вартісній формі є Журнал обліку
виконаних робіт (типова форма № КБ-6), який веде відповідальна особа
підрядника. Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за обсягами й
вартістю виконаних робіт. Під час складання Журналу використовують дані
первинних бухгалтерських документів і зведених регістрів з обліку витрат
будівельного виробництва.
На собівартість продукції відносять розподілені загальновиробничі
витрати:
Дебет рахунка 23 Кредит рахунку 91
Витрати відокремлених допоміжних і другорядних виробництв

обліковують на окремих аналітичних субрахунках 232 «Допоміжні
71
виробництва» рахунка 23, у журналі 5 або 5а, листках-розшифровках або в
машинограмах, які їх замінюють, у розрізі видів цих виробництв.
Калькуляційною одиницею у будівництві вважають окремий
будівельний об’єкт, на який є кошторис або кошторисно-фінансовий
розрахунок. Одиницями калькулювання можуть бути також м2 житлової
площі, одне ліжко- місце, одне шкільне місце тощо.
Прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, загальновиробничі
розподілені витрати відображають за дебетом рахунка 23 «Виробництво», за
кредитом рахунка 23 — суми фактичної виробничої собівартості виконаних
робіт (у дебет рахунка 90 «Собівартість реалізації»). За кредитом субрахунків
обліку витрат допоміжних виробництв рахунка 23 із виконання
некапітальних робіт у кореспонденції із дебетом рахунків 11 «Інші
необоротні матеріальні активи», 22 «Малоцінні та швидкозношувані
предмети» й субрахунків обліку витрат основного виробництва списують
собівартість виробів і робіт, виготовлених у допоміжних та другорядних
виробництвах.
2.5 Облік доходів і результатів діяльності будівельного

виробництва
Передання готових об’єктів будівництва забудовникові оформляють

залежно від встановленої між сторонами форми розрахунків: Актом
приймання виконаних робіт по завершеному будівництвом об’єкту (ф. № КБ-
2) або Довідкою про вартість виконаних робіт і витрат за технологічними
етапами й комплексними роботами (типова форма № 3). Ці регістри
складають згідно із Журналом обліку виконаних робіт (типова форма № КБ-
6).
Розрахунки здійснюють на підставі підписаної замовником довідки про
вартість виконаних підрядних робіт і витрат за формою № КБ-3. Довідку за
72
формою № КБ-3 щомісяця складають фахівці будівельного підприємства для
визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та витрат і
проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві.
Актами здачі робіт за формою № 2 оформляють розрахунки за виконані
будівельні роботи за окремими конструктивними елементами.
Роботи, виконані за договором субпідряду, приймає генпідрядник у
присутності представника замовника на підставі складеної субпідрядником
довідки за формою № КБ-3. Наявність довідки є обов’язковою умовою для
здійснення розрахунків за виконані роботи.
Собівартість реалізованих будівельно-монтажних робіт, виконаних
власними силами, списують наприкінці місяця на рахунок 903 «Собівартість
реалізованих робіт і послуг» рахунка 90 «Собівартість реалізації»:
Для обліку доходів від будівельного контракту використовують
субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».
Нарахування доходу відображають:
Нарахування податкового зобов’язання за ПДВ:

2.6 Облік розрахунків із замовником (забудовником) і

субпідрядниками
Розрахунки за виконані роботи, порядок здійснення яких визначає

договір (контракт), можуть бути проведені повністю за виконані роботи за
контрактом (угодою) або частково, шляхом проміжних платежів (за етапи,
комплекси, окремі види робіт і послуг, конструктивні елементи).
73
Крім того, замовник може переказати підрядникові передбачені угодою
аванси — грошові кошти або інші активи, отримані підрядником у рахунок
оплати робіт, що виконуватимуться за будівельним контрактом. Підрядник
може пред’являти замовникові для оплати проміжні рахунки за виконані
роботи за будівельним контрактом.
Передання готових об’єктів будівництва замовникові оформляють
залежно від встановленої між сторонами форми розрахунків: актом
приймання виконаних робіт по завершеному будівництвом об’єкту (ф. № КБ-
2) або довідкою про вартість виконаних робіт та витрат за технологічними
етапами й комплексними роботами (типова форма № 3).
Оплату робіт здійснюють на підставі підписаних замовником довідок
про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за формою № КБ-3 або актів
приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, у яких
зазначають вартість завершених технологічних етапів і комплексів робіт. У
тих випадках, коли об’єкти будуються «під ключ», розрахунки із
замовниками здійснюють лише за остаточно завершені й здані замовникові
об’єкти в розмірі їх повної вартості.
Роботи, виконані за договором субпідряду, приймає генпідрядник у
присутності представника замовника на підставі складеної субпідрядником
довідки за формою № КБ-3.
Залежно від визнання сум витрат і прибутку від будівельних робіт у
розрахунках за виконані роботи застосовують два види заборгованості між
підрядником і замовником:
1) валова заборгованість замовників за роботи за будівельним
контрактом — сума перевищення витрат підрядника і визнаного ним
прибутку (за вирахуванням визнаних збитків) над сумою проміжних рахунків
(без непрямих податків) на дату балансу від початку виконання будівельного
контракту. Відображається підрядником у складі незавершеного
виробництва;
74
2) валова заборгованість замовникам за роботи за будівельним
контрактом — сума перевищення проміжних рахунків (без непрямих
податків) над витратами підрядника і визнаним ним прибутком (за
вирахуванням визнаних збитків) на дату балансу від початку виконання
будівельного контракту. Відображається підрядником у складі інших
поточних зобов’язань.
Розрахунки підрядника із забудовником (субпідрядника із ген-
підрядником) здійснюють за переданими для оплати рахунками за виконані
роботи. Для накопичення даних про виконані роботи, переданих для оплати
рахунків, і залишок незавершеного виробництва, про валову заборгованість
забудовників (замовників) або забудовникам (замовникам) до рахунка 23
«Виробництво» відкривають субрахунки 238 «Незавершені будівельні
контракти» і 239 «Проміжні рахунки». Сума проміжних рахунків
відображається одночасно за дебетом субрахунка 238 і кредитом субрахунка
239. Записи на цих субрахунках здійснюють на суму рахунка до оплати (без
непрямих податків) за виконані будівельні роботи (проміжний рахунок
оплати) у тому періоді, в якому цей рахунок передано для оплати й
відображено в обліку записом: дебет рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та
замовниками» і кредит рахунка 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».
Після завершення будівельного контракту сальдо на зазначених
субрахунках списують зворотною кореспонденцією рахунків:
2.7 Облік будівництва у замовника (забудовника)
Підприємство-забудовник може здійснювати будівництво власними

силами (господарським способом). Облік витрат будівельного виробництва
за господарського способу виконання робіт здійснюють на субрахунку 151
«Капітальне будівництво» рахунка 15 «Капітальні інвестиції». Використання
75
цього рахунка замість рахунка 23 (як у підрядника) пояснюється
необхідністю виявлення загального обсягу капітальних вкладень незалежно
від способу виконання робіт. На субрахунку 151 також ведуть облік
устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, та авансових
платежів для фінансування цього будівництва. Обсяг і вартість
незавершеного будівництва у таких об’єктів будівництва визначають
позасистемним шляхом і відображають у балансі без бухгалтерського запису
після здачі заактованих робіт.
Субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»
призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними
силами матеріальних активів, облік яких здійснюють на рахунку 10 «Основні
засоби» (крім об’єктів будівництва та основного стада).
На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства-забудовники
відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання
і комплектуючих виробів, що належать до монтажу, та інших матеріальних
цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт,
виготовлення будівельних деталей і конструкцій. На цьому субрахунку не
відображають обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби,
вільно розміщені верстати, будівельні механізми тощо. Витрати на
придбання обладнання, що не потребує монтажу, відображають
безпосередньо на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних
засобів», рахунка 15 «Капітальні інвестиції» мірою надходження їх на склад
або до іншого місця зберігання.
Устаткування й будівельні матеріали, передані підрядникові для
монтажу й виконання будівельних робіт, списують із субрахунка 205 на
субрахунок 152 після підтвердження монтажу і використання їх.
Забудовники по завершенні будівництва і введення в експлуатацію
окремих об’єктів мають визначити їхню інвентарну вартість, тобто
сукупність витрат на будівництво або придбання об’єктів.
76
Вартість проектно-кошторисної документації, розробленої проектними
організаціями, оплачують замовники із коштів, асигнованих на капітальні
вкладення, що обліковуються на рахунку 151 «Капітальне будівництво». По
завершенні будівництва об’єкта витрати на оплату проектно-кошторисної
документації разом з іншими витратами переносять на рахунок 10 «Основні
засоби».
Встановлене обладнання, що потребує монтажу, беруть на облік також
за інвентарною вартістю. Вартість цього обладнання складається з ціни
придбання, включно із транспортними витратами на доставку його на об’єкт,
витратами на монтажні й будівельні роботи, пов’язані із побудовою
фундаментів і встановленням обладнання.
Витрати забудовника розподіляють між завершеними об’єктами та
незавершеними капітальними вкладеннями.
Аналогічно тому, як це робить підрядна організація, здійснюють
аналітичний і синтетичний облік витрат і доходів, ведуть Журнал обліку
виконаних робіт за типовою формою № КБ-6. На підставі даних Журналу
складають Акт приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в.
Величина інвентарної вартості основних засобів, які передають в
експлуатацію залежить не лише від рівня витрат, а й від способу виконання
капітальних робіт. За господарського способу будівництва на баланс
основної діяльності приймають об’єкти за фактичною собівартістю їх, а за
підрядного способу — за їхньою кошторисною вартістю. В останньому
випадку різницю між фактичною й кошторисною вартістю показують у
підрядника у складі фінансових результатів діяльності й до інвентарної
вартості об’єктів у замовника не додають.
Кошторисну вартість об’єктів капітального будівництва визначають на
підставі кошторисних норм на будівельно-монтажні роботи, цін і тарифів на
матеріали, воду, енергію, витрат на оплату праці та інших витрат
будівельного виробництва.
77
Інвентарну вартість забудовник розраховує у момент завершення й
прийняття об’єктів спеціальною комісією. По завершенні будівництва
об’єкта й здачі його в експлуатацію складають проводку:
1. Якими основними нормативними документами регламентується

діяльність будівельних організацій?
2. Чи підлягає патентуванню та ліцензуванню виконання
будівельно-монтажних робіт?
3. Які види інвестицій зараховуються до капітальних?
4. Яка проектно-кошторисна документація повинна бути
підготовлена до початку будівництва?
5. Розкрийте порядок формування договірних цін у будівництві.
6. Яка майнова відповідальність встановлена за порушення умов
договору підряду?
7. Які статті витрат застосовуються в будівельній галузі?
8. Розкрийте сутність продуктивних, непродуктивних і
надзвичайних витрат.
9. Як у будівельній галузі розподіляються загальновиробничі
витрати?
10. Як у будівельній галузі контролюються витрати матеріалів на
будівництво?
11. Що таке техніко-економічне обґрунтування будівництва та
робочий проект?
12. Розкрийте найхарактерніші особливості будівельної галузі та їх
вплив на організацію бухгалтерського обліку.
13. Як у будівництві безцехова структура впливає на побудову
рахунку 91 «Загальновиробничі витрати»?
14. На яких рахунках і субрахунках здійснюється облік виробничих
запасів у будівництві?
15. У чому полягає суть контракту з фіксованою ціною та
контракту за ціною «витрати плюс»?
16. Наведіть особливості планування та обліку витрат на виконання
будівельно-монтажних робіт за договорами (контрактами).
17. Які методи оцінки запасів при їх вибутті застосовуються в
бухгалтерському обліку?
18. Що таке тимчасові нетитульні споруди та як вони обліковуються?
78
19. Які витрати в будівельних організаціях зараховуються до
витрат діяльності?
20. Як групуються у плануванні та обліку витрати операційної
діяльності за елементами?
21. Якими способами може визначатись ступінь завершеності робіт
з будівельного контракту?
22. Розкрийте суть валової заборгованості замовників за роботи за
будівельним контрактом.
23. Розкрийте суть валової заборгованості замовникам за роботи за
будівельним контрактом.
24. Які субрахунки застосовуються лише в будівельній галузі?
25. На яких рахунках здійснюється облік виконаних будівельних
робіт у замовника та підрядника?
26. Чи обліковуються витрати на будівництво об’єктів основних
засобів у замовника за елементами витрат?
27. Як групуються витрати за характером участі у процесі
будівельного виробництва та за способом включення в
собівартість об’єктів будівництва?
28. Як обліковуються в будівельній організації матеріальні
цінності, передані для будівництва замовником?
29. Як обліковуються у замовника матеріальні цінності, передані
для будівництва чи монтажу будівельній організації?
30. З яких витрат формується первісна вартість деталей та
конструкцій?
31. Як оприбутковуються невласні основні засоби, передані для
обслуговування на баланс будівельної організації?
32. Наведіть особливості нарахування зносу за невласними
основними засобами.
33. Які витрати не включаються у собівартість будівельно-
монтажних робіт?
34. Як відображається на рахунках бухгалтерського обліку вартість
реалізованих будівельно-монтажних робіт?
35. Як відображається в обліку вартість будівельно-монтажних
робіт, виконаних самостійно для власних цілей?
36. Якими бухгалтерськими проводками відображається вартість
робіт, прийнятих від субпідрядних організацій?
37. Наведіть особливості обліку втрат від браку в будівництві.
38. Як обліковуються й розподіляються між об’єктами обліку
витрати на утримання й експлуатацію будівельних машин та обладнання?
39. Що таке довгостроковий контракт?
40. Розкрийте особливості оподаткування за довгостроковим
контрактом.
79
41. Які основні документи є підставою для відображення обсягу
виконаних робіт у підрядника?
42. Які будівельні роботи не є об’єктом обкладання податком на
додану вартість?
1. За участю у спорудженні об’єкта учасники будівництва поділяються

так:
а) підрядчик і страховик;
б) підрядчик і субпідрядник;
в) підрядчик і замовник;
г) замовник і забудовник.
2. Тимчасові нетитульні споруди зі строком служби до одного
року належать:
а) до основних засобів;
б) до інших необоротних матеріальних активів;
в) до малоцінних та швидкозношуваних предметів.
3. Субрахунок 238 має таку назву:
а) «Витрати з експлуатації будівельних машин і механізмів»;
б) «Незавершені будівельні контракти»;
в) «Проміжні рахунки».
4. Будівельно-монтажні роботи підлягають:
а) патентуванню;
б) ліцензуванню;
в) патентуванню і ліцензуванню.
5. Будівельні підприємства можуть застосовувати такі методи оцінки
запасів при вибутті:
а) ФІФО;
б) ідентифікованої собівартості;
в) будь-який, передбачений П(С)БО 9 «Запаси».
6. Будівельні підприємства для обліку власних виробничих запасів
використовують рахунки:
а) готової продукції;
б) матеріалів;
в) позабалансові.
7. Валова заборгованість підрядчика — це:
а) перевищення витрат підрядчика і визнаного ним прибутку (за
винятком визнаних збитків) над сумою проміжних рахунків (без непрямих
податків) на дату балансу з початку виконання будівельного контракту;
80
б) перевищення проміжних рахунків (без непрямих податків) над
витратами підрядчика і визнаного ним прибутку(за винятком визнаних
збитків) на дату балансу з початку виконання будівельного контракту;
в) різниця між обсягом виконаних робіт та загальною вартістю
будівельно-монтажних робіт згідно з контрактом.
8. Проводкою за дебетом субрахунка 238 та кредитом субрахунка
239 відображається:
а) валова заборгованість замовника;
б) списання витрат цеху ремонту на витрати з експлуатації
будівельних машин і механізмів;
в) пред’явлені суми до сплати суми згідно актів виконаних робіт за
формами № КБ-2в та КБ-3;
г) такої проводки не існує.
9. Довгостроковий контракт у будівництві — це:
а) контракт, з початку виконання якого, або від часу перерахування
авансу до завершення будівництва проходить не менше дев’яти місяців;
б) це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт,
надання послуг з довготривалим(більше одного року) технологічним
циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких
товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх
здавання;
в) контракт, з початку виконання якого, або від часу перерахування
авансу до завершення будівництва проходить не менше трьох років;
г) контракт, з початку виконання якого, або від часу перерахування
авансу до завершення будівництва проходить не менше одного року.
10. Витрати з транспортування матеріалів з центрального складу до
приоб’єктного зараховують:
а) на збільшення вартості матеріалів;
б) на адміністративні витрати;
в) на витрати з будівництва об’єктів;
г) на загальновиробничі витрати.
11. Нарахування зносу тимчасових(нетитульних) споруд
відображають проводкою:
а) Д-т23—К-т132;
б) Д-т91—К-т132;
в) Д-т92—К-т132;
г) Д-т93—К-т132.
12. Виявлені в результаті інвентаризації надлишки цегли
зараховуються:
а) на збільшення доходу;
б) на розрахунки з бюджетом;
в) на зменшення вартості будівництва.
13. За відношенням до обсягу будівництва витрати поділяють на:
81
а) контрольовані та неконтрольовані;
б) продуктивні та непродуктивні;
в) витрати на продукт і витрати на період;
г) постійні та змінні.
14. Згідно П(С)БО16 «Витрати» до складу витрат, безпосередньо
пов’язаних з виконанням будівельного контракту, не включаються:
а) прямі матеріальні;
б) прямі на оплату праці;
в) загальновиробничі;
г) інші прямі(включаючи вартість виконаних субпідрядниками робіт);
д) немає вірної відповіді.
15. Методологічні основи формування підрядчиками в
бухгалтерському обліку інформації про доходи, пов’язані з виконанням
будівельних контрактів, визначає:
а) П(С)БО 9;
б) П(С)БО15;
в) П(С)БО18.
16. Валова заборгованість замовника відображається проводкою:
а) Д-т238—К-т361;
б) Д-т361—К-т239;
в) Д-т361—К-т703;
г) Д-т238—К-т239;
17. Передання об’єкта будівництва замовнику у підрядчика
відображаються проводкою:
а) Д-т238—К-т703;
б) Д-т903—К-т23;
в) Д-т361—К-т703;
г) Д-т239—К-т238.
18. Валова заборгованість замовнику та замовника відображається
у бухгалтерському обліку в сумах:
а) з ПДВ;
б) без ПДВ;
в) відображається лише в податковій декларації в сумі з ПДВ.
19. У П(С)БО18 розглядається така кількість видів будівельних
контрактів:
а) один;
б) два:
в) три;
г) чотири.
20. Виконаний обсяг капітальних інвестицій у замовника оцінюється
так:
а) за плановою собівартістю;
б) за фактичною собівартістю;
82
в) за договірною ціною;
г) за сумами перерахованих підрядчику коштів.
21. Витрати з будівництва у замовника накопичують за рахунком:
а) 15;
б) 23;
в) 92.
22. Витрати з будівництва у підрядчика накопичують за рахунком:
а) 15;
б) 23;
в) 92.
23. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта
є:
а) акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в;
б) довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за формою
КБ-3;
в) дата видачі зареєстрованого інспекцією державного
архітектурно-будівельного контролю свідоцтва.
24. Якщо замовником будівельно-монтажних робіт здійснювались
авансові платежі, то вони списуються проводками:
а) Д-т151—К-т371 на суму без ПДВ та Д-т644—К-т371 на суму ПДВ;
б) Д-т152—К-т371 на суму з ПДВ та Д-т641—К-т644 на суму ПДВ;
в) Д-т23—К-т371 на суму без ПДВ та Д-т644—К-т371 на суму ПДВ;
25. При будівництві власними силами елементи витрат в обліку:
а) відображаються;
б) не відображаються.
26. У підрядчика при будівництві власними силами елементи витрат:
27. При виконанні робіт у підрядчика субпідрядником елементи витрат:
28. Поставлене замовником підрядчику обладнання для монтажу
обліковується на рахунку:
а) балансовому;
б) позабалансовому.
29. Амортизація на отримані будівельною організацією в
обслуговування основні засоби нараховується:
а) будівельною організацією;
б) власником основних засобів;
в) будівельною організацією та власником основних засобів.
30. Ступінь завершеності робіт із будівельного контракту може
визначатися такою кількістю способів:
а) 1;
83
б) 2;
в) 3;
г) 4.
Задача 1. Підприємство уклало 2 контракти:

Контракт № 1 — на будівництво будинку для продажу фізичним
особам, вартість якого — 6 млн грн. Операції з продажу житла фізичним
особам звільнені від ПДВ.
Контракт № 2 — на будівництво адміністративного будинку вартістю 3
млн грн, крім цього ПДВ — 600 тис. грн, витрати за цим контрактом згідно з
кошторисом — 2 млн грн.
Керівник підприємства у наказі встановив, що результати діяльності за
контрактом № 2 слід здійснювати у порядку, визначеному для
довгострокових договорів, адміністративні та загальновиробничі витрати з
метою податкового обліку розподіляються між контрактами пропорційно
прямим витратам.
У січні 2017 р. підприємство:
- отримало часткові аванси від замовників за контрактами № 1 і № 2;
- оплатило та оприбуткувало будівельні матеріали для виконання
робіт за контрактами № 1 і № 2. При цьому за розпорядженням керівника
підприємства 70 % матеріалів придбано для будівництва житлового будинку,
а 30 % — для адміністративного будинку.
Протягом місяця підприємство нарахувало заробітну плату основним
працівникам, адміністрації та понесло інші витрати.
По завершенні місяця замовники підписали акт:
за контрактом № 1 на виконання робіт на суму 480 тис. грн. (без ПДВ);
за контрактом № 2 — на суму 242400 грн, у тому числі ПДВ — 40400
грн.
Для обліку витрат за контрактами № 1 і № 2 відкрито спеціальні
субрахунки:
2051 «Будівельні матеріали (для контракту № 1)»;
2052 «Будівельні матеріали (для контракту № 2)»;
231 «Виробництво (по контракту № 1)»;
232 «Виробництво (по контракту № 2)».
Необхідно відобразити операції в бухгалтерському обліку.
Таблиця 1 - Кореспонденція рахунків за господарськими операціями
№ Зміст операції Д-т К-т Сума, грн.
1 2 3 4 5
1 Надійшов аванс за К № 1 4000000
2 Надійшов аванс за К № 2 1500000
3 Зроблено передоплату за матеріали 840000
84
Продовження таблиці 1
1 2 3 4 5
4 Включено до складу податкового 42000
кредиту суму ПДВ
5 Оприбутковано матеріали щодо 588000
пільгових операцій
6 Оприбутковано матеріали щодо 210000
оподаткованих операцій
7 Відображено ПДВ 42000
8 Передано у виробництво 300000
100000
9 Нараховано заробітну плату працівникам 40000
10000
10 Зроблено нарахування на з/п працівників 16000
4000
11 Нарахована заробітна плата адміністрації 5000
та зроблено нарахування
12 Відображено вартість робіт, 50000
вик. субпідрядчиком за К № 1
13 Відображено вартість робіт, 4000
вик. субпідрядчиком за К № 2 24000
14 Нарахована плата за оренду 1000
адміністративного приміщення 200
15 Перераховано аванс за телефонний 600
апарат 100
Прямі витрати за контрактами: Контракт № 1 Контракт № 2

1. Будівельні матеріали
2. Заробітна плата працівників
3. Нарахування на заробітну плату працівників
4. Послуги субпідрядчиків
Разом:
16 Виключено ПДВ (по оренді) сторно (148)
17 Списано ПДВ на адміністративні витрати 148
18 Виключено ПДВ (по сплаті за тел. апарат) 74
сторно
19 Відображено дохід за К № 1 480000
20 Відображено дохід за К № 2 242400
21 Нараховано суму ПДВ на обсяг вик. робіт 36400
власними силами за К № 2
22 Нараховано ПДВ на різницю 37400
(369000 – (202000 – 20000)) × 20 %)
23 Відображено залік за податковим кредитом та 4000
податковими зобов’язаннями, що включено до
податкового кредиту, вказаному у рахунку
субпідрядчика
24 Списана собівартість вик. робіт за 356000
К. № 1 та К. № 2 114000
85
1 2 3 4 5
25 Списана на фінансовий результат собівартість 470000
виконаних робіт
26 Списані на фінансовий результат 6150,4
адміністративні витрати
27 Списані на фінансовий результат доходи 612000
Задача 2. Метод співвідношення витрат. На підставі даних скласти кореспонденцію

рахунків.
№ Показник 1-й період 2-й період 3-й період Усього
1 Загальна сума - - - 500
запланованого
доходу за контрактом,
тис. грн.
2 Загальна сума планових - - - 450
витрат, тис. грн.
3 Фактичні витрати, тис. 200 150 100 450
грн.
4 Відсоток освоєння 44 33 23 100
витрат, % (200:450) (150:450) (100:450)
5 Розрахунковий дохід, 220 165 115 500
тис. грн (500 × (500 × (500 ×
× 44 %) × 33 %) × 23 %
6 Прибуток (показник 20 15 15 50
рядка 5 – показник рядка (220 – 200) (165 –150) (115 – 100)
3), тис. грн.
7 Акти виконаних робіт 250 180 70 500
(виставлені замовнику
рахунки),
тис. грн
8 Оплата рахунків, тис. 200 200 100 500
грн.
Таблиця 2 - Кореспонденція рахунків при відображенні господарських проведень

будівельних робіт
№ Зміст операції Д-т К-т Сума, тис.грн.
1-й період 2-й період 3-й період
1 2 3 4 5 6 7
1 Відображено
загальну суму
Субрахунок 231 у цьому випадку використано для відображення звичайних витрат, на
відміну від специфічних субрахунків 238, 239
2 Списано
собівартість
виконаних робіт
86
1 2 3 4 5 6 7
Припустимо, що всі витрати відносяться до собівартості виконаних робіт, тобто на звітні
дати у підрядчика немає незавершеного будівництва
3 Відображено суми
доходів,
одержаних
розрахунковим
шляхом
витрати
у складі
фінансових
результатів
доходи у
у складі
фінансових
6 Відображено суми
пред’явлених до
оплати рахунків
7 Відображено 30 15 -
коригування
на суми валових
заборгованостей
замовнику
8 Відображено 45 - -
коригування
на суми валових
заборгованостей
замовника
У результаті проведень у р. 7, р. 8 у кожному звітному періоді на Д-т 36буде показано
суму, виставлену замовникові, а на субрахунку 238 буде відображено вартість виконаних
робіт за розрахунком
оплату
рахунків
10 Відображення
закриття
рахунків
Задача 3. Підприємство здійснює будівництво офісного приміщення.

Фінансування будівництва частково здійснює саме підприємство
(забудовник), частково залучає кошти фізичних і юридичних осіб на умовах
пайової участі.
Частина будинку буде використана як офісне (адміністративне)
приміщення підприємства та учасників пайового будівництва, інша частина
87
будинку призначена для передачі в оренду під магазин. Після закінчення
будівництва частина офісних приміщень, побудованих за рахунок коштів
підприємства, буде передана суб’єктам підприємницької діяльності на
умовах оренди.
Підприємство понесло витрати, що пов’язані з виділенням ділянки,
підготовкою проектно-кошторисної документації (ПКД) та одержанням
технічних умов. Для здійснення будівельно-монтажних робіт підприємство
уклало контракт із підрядчиком, що, у свою чергу, буде залучати
спеціалізовані субпідрядні організації.
Будівельний контракт передбачає ціну як суму фактичних витрат на
виконання будівельних робіт і суму прибутку у вигляді відсотка від витрат.
Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт визначена будівельним
контрактом по очікуваній сумі прибутку 210 тис. грн з розрахунку 10 %
рентабельності будівельних робіт. Вартість робіт з урахуванням ПДВ
визначена в сумі 2772 тис. грн.
Витрати на придбання основних засобів і нематеріальних активів для
власного виробничого використання підлягають амортизації.
Необхідно відобразити кореспонденцію рахунків обліку у забудовника
і підрядчика приведено у таблиці 3.
Таблиця 3 - Кореспонденція рахунків при відображенні господарських
проведень будівельних робіт у забудовника та у підрядчика
№ Зміст операції У забудовника У підрядчика
Д-т К-т Сума, Д-т К-т Сума,
тис.грн. тис.грн.
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Проведена оплата за 600
відведення ділянки під
забудову офісного будинку,
включаючи ПДВ
2 Сума податкового кредиту 100
ПДВ у вартості оплачених
послуг
3 Включаються до складу 500
капітальних інвестицій
витрати на відведення
ділянки
4 Зроблена оплата за 1200
одержання технічних умов
для будівництва офісного
будинку, включаючи ПДВ
5 Сума податкового кредиту 200
ПДВ у вартості оплачених
послуг
88
1 2 3 4 5 6 7 8
6 Включаються до складу 1000
капітальних інвестицій
витрати на одержання
технічних умов
7 Сплачений аванс 6000
за розробку
Проектно-кошторисної
документації (ПКД)
8 Нарахований податковий 1000
кредит по ПДВ
9 Прийнята ПКД за актом 10000
приймання без ПДВ
10 Відображається сума 1000
податкового кредиту в
частині прийнятих
неоплачених робіт
11 Відображається сума 1000
податкового кредиту в
частині прийнятих раніше
оплачених робіт
12 Закриваються розрахунки з 6000
проектною організацією на
суму оплачених авансів
13 Зроблене погашення 6000
заборгованості за отриману
ПКД
14 Надійшли на розрахунковий 500000
рахунок замовника в якості
пайової участі кошти для
будівництва офісного
приміщення
15 Надійшли будівельні 120000
матеріали в якості пайової
участі для будівництва
офісного приміщення
16 Перераховано підрядчику 900000 900000
кошти у якості авансу
17 Сума авансу віднесена 750000
до складу капітальних
інвестицій без суми ПДВ
18 Відображено податковий 150000 150000
кредит з ПДВ у
перерахованому авансі
19 Передані підрядчику 750000 021 750000
будівельні матеріали
отримані від замовника та
обладнання для монтажу і
встановлення
89
1 2 3 4 5 6 7 8
20 Витрати підрядчика прямі 750000
(власні), включаючи монтаж
і встановлення отриманих
від замовника матеріалів і
устаткування
21 Прийняті від замовника 021 021 600000
матеріали та устаткування
передані в монтаж (рух по
місцях збереження в
аналітичному обліку)
22 Відображено 200000
загальногосподарські
витрати
23 Загальногосподарські 200000
витрати віднесені до складу
витрат за будівельним
контрактом
24 Відображені 50000
адміністративні
витрати, витрати на збут,
інші операційні витрати
25 Адміністративні витрати, 50000
витрати на збут, інші
операційні витрати
віднесено
до складу фінансових
26 Пред’явлено рахунок 450000
субпідрядної організації
27 Відображена сума ПДВ у 90000
складі рахунка
субпідрядчика за виконані
роботи
28 Сплачена вартість 540000
субпідрядних робіт
29 Придбані будівельні 100000
матеріали для виконання
будівельного контракту
30 Сума ПДВ у рахунку 20000
постачальника на будівельні
матеріали, що надійшли
31 Проведена оплата вартості 120000
отриманих матеріалів
32 Списані будівельні 100000
матеріали, устаткування і
конструкції підрядчика,
призначені для монтажу, без
урахування ПДВ
90
1 2 3 4 5 6 7 8
33 Погоджений акт виконаних 1782000
робіт і оформлений
проміжний рахунок без
урахування вартості
матеріалів, устаткування й
авансу замовника [((2100000
– 750000) ×
× 1,1 × 1,2)]
34 Відображено ПДВ, що 147000
призначений
перерахуванню до бюджету
у проміжному
рахунку підрядчика
35 Відображена сума ПДВ, 150000
включена в податкові
зобов’язання при сплаті
авансу
36 Проведений залік авансу 900000
37 Списані витрати підрядчика 1350000
з виконаних робіт, що
оформлені проміжним
актом
38 Сума доходу віднесена 1485000
на фінансові результати
39 Списано на фінансові 1350000
результати собівартість з
виконаних робіт, що
оформлені проміжним
актом
40 Визначення чистого 85000
прибутку з виконаних робіт
оформлених проміжним
актом
41 Одночасне відображення 1485000
проміжного рахунка
42 На основі проміжного 021 750000
рахунка та Акта виконаних
робіт (Довідка по ф. 3)
списується вартість
прийнятих від замовника
будівельних
матеріалів і устаткування
91
1 2 3 4 5 6 7 8
43 Відображена вартість 735000
виконаних БМР
генерального підрядчика у
складі капітального
будівництва замовника за
мінусом авансу, включеного
в капітальні інвестиції, без
ПДВ (882000 – 147000)
44 Відображена вартість ПДВ 147000
у складі податкового
кредиту
45 Зроблена оплата виконаних 882000 882000
підрядчиком робіт за
мінусом перерахованих
авансів,
що враховані на рахунку
151
46 Підписаний акт введення в 1626500
експлуатацію офісу, і
приміщення прийняте на
баланс у частині, що
належить підприємству
(2246500 – 620000)
47 Частина будинку, 620000
що належить пайовикам,
передана за актом
48 Закриті проміжні рахунки 1485000
Задача 4. Будівельне підприємство закупило 30000 шт. цегли за ціною

2000 грн. без ПДВ за одну тисячу. Транспортні витрати сторонньої
організації становили 240 грн. з ПДВ за одну тисячу.
Здійснити бухгалтерські проводки за наведеними операціями.
Задача 5. На основі наведених у таблиці даних розрахувати
витрати та наявність запасів для звітності при застосуванні методів
ідентифікованої собівартості, середньозваженої собівартості, FIFO.
Закуплено Ціна за Відпущено на
Дата
одиниць одиницю, грн. будівництво, од.
На початок року 500 100
5 січня 200
10 січня 250 200
15 січня 200 300
20 січня 250
25 січня 650 400
30 січня 150
Залишок на 31 січня 1000
92
Задача 6. Підрядник отримав контракт на 7 місяців на будівництво
адміністративного будинку вартістю 5000 тис. грн. плюс ПДВ. Гроші на
будівництво надійшли авансом. Для зберігання спецодягу та спецінвентарю
було збудовано тимчасове приміщення, на яке відпущено матеріалів на суму
40 тис. грн. і нараховане заробітну плату в сумі 10 тис. грн. Вартість послуг,
наданих допоміжним виробництвом підрядника, становить 1200 грн.
Вартість поворотних матеріалів становить 20 тис. грн.
Здійснити всі необхідні проводки за наведеними операціями.
Задача 7. Фактичні витрати підрядника на будівництво об’єкта за
звітний квартал становили: січень – 150,2 тис. грн., з них заробітна плата – 90
тис. грн.; лютий – 140,9 тис. грн., з них заробітна плата – 100 тис. грн.;
березень – 170,7 тис. грн., з них заробітна плата – 120 тис. грн. Будівельні
матеріали були придбані у грудні попереднього року. Нарахований знос:
218,9 тис. грн. Планові витрати на весь період будівництва – 3000 тис. грн.
Договірна ціна будівництва з ПДВ – 3960 тис. грн.
Визначити розрахунковий дохід за звітний квартал, прибуток,
а також нарахувати податок на прибуток за умови, що підприємство працює
за довгостроковим контрактом.
Задача 8. За договором з постачальником йому перерахована
попередня оплата та отримано будівельних матеріалів на суму 660 тис. грн. з
ПДВ за супровідними документами. При прийманні виявлено їх нестачу на
суму 6660 грн. (з ПДВ). Постачальнику надано претензію, у відповідь на яку
він повернув гроші.
Відобразити господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку.
Задача 9. Між замовником і підрядником укладено договір
підряду на будівництво виробничого приміщення з частковим постачанням
устаткування та матеріалів. Операції, які здійснив замовник, наведені в таблиці.
Сума,
Господарська операція
тис. грн.
Перераховано аванс підряднику 120
Придбано і передано підряднику устаткування для монтажу 48
Придбано і передано підряднику будівельні матеріали 24
Підписаний акт введення спорудженого об’єкта в експлуатацію 150
Перерахована заборгованість підряднику за введеним в
?
експлуатацію об’єктом
Навести кореспонденцію рахунків за здійсненими операціями у
замовника та підрядника.
Задача 10. Підприємство отримало цільове фінансування на
будівництво медпункту в сумі 180 тис. грн. На суму цільового фінансування
з підрядником укладено договір і перераховано аванс у сумі цільового
фінансування. Виконання робіт здійснено в один етап.
Навести кореспонденцію рахунків за здійсненими операціями
у замовника.
93
Задача 11. У першому кварталі 201_ р. будівельним
підприємством здійснено господарські операції, наведені в таблиці.
Сума,
Господарська операція тис.
грн.
Отримано аванс від замовника 400,0
Куплено будівельні матеріали 661,2
Використано будівельних матеріалів на будівництво об’єкта для
354,0
замовника
Нараховано орендну плату за користування легковим
9,6
автомобілем
Нараховано заробітну плату робітникам, що працюють на
132,0
будівництві об’єкта
Нараховано заробітну плату адміністративному персоналу 30,0
Подано матеріальну допомогу одному робітнику 6,8
Подано матеріальну допомогу головному бухгалтеру 10,0
Нараховано амортизацію на будівельні машини і механізми 10,0
Нараховано амортизацію на адміністративний корпус 7,0
Нараховано та сплачено банку відсотки за кредит 5,0
Сплачено штраф за несвоєчасне перерахування в бюджет
8,0
податку на прибуток
Сплачено штраф, накладений на директора підприємства 1,7
Відобразити наведені та інші необхідні операції на рахунках

бухгалтерського обліку, визначити загальну суму витрат по підприємству,
витрат операційної діяльності та структуру витрат операційної діяльності за
елементами.
Задача 12. Відновіть зміст наведених господарських операцій
у підрядника.
231 20
231 63
231 66
231 65
903 231
361 703
703 643
703 791
238 239
643 641
361 238
238 361
311 361
239 238
94
ТЕМА 3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК НА
АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Транспорт — одна із найважливіших галузей економіки, що має

задовольняти потреби населення й суспільного виробництва у перевезеннях.
Автомобільний транспорт є складовою транспортної галузі.
Перевезення вантажів на малі відстані автотранспортом має низку
суттєвих переваг над іншими видами транспорту: виключення деяких
навантажувально-розвантажувальних робіт під час доставки вантажів зі
складу постачальника на склад покупця; автомобільний транспорт
маневровіший, швидкісніший, забезпечує збереження вантажу.
За належністю підприємства автомобільного транспорту поділяють на
відомчі (обслуговують конкретні організації) й загального користування.
Автотранспортні послуги можуть надавати також підприємства, на балансі
яких перебуває автомобільний транспорт, але надання таких послуг не є для
них основним видом діяльності. Основною «продукцією» підприємств
автомобільного транспорту є перевезення вантажів вантажними
автомобілями та пасажирів легковими автомобілями й автобусами.
Крім того, автотранспортні підприємства виконують роботи та надають
послуги, пов’язані з організацією й обслуговуванням автотранспортного
процесу. Транспортно-експедиційне обслуговування передбачає комплекс
робіт, пов’язаних із підготовкою, відправленням й отриманням вантажів, а
також наданням послуг з транспортного обслуговування населення.
Автогосподарства виконують навантажувально-розвантажувальні роботи,
гаражне обслуговування та зберігання рухомого складу, технічне
обслуговування і ремонт транспортних об’єктів, укладання угод на
виконання перевезень, контроль за їх виконанням, експедиційні й складські
операції, загрузку відомчого транспорту, транспортно-експедиційне
обслуговування населення тощо.
95
Експлуатація автотранспорту потребує постійного планово-
обов’язкового виконання робіт з утримання об’єктів у працездатному стані
(це зокрема профілактичне технічне обслуговування і ремонт). З метою
продовження терміну експлуатації автомобілів періодично проводять
капітальний ремонт їх, а для підвищення експлуатаційних якостей
здійснюють модернізацію (поліпшення) об’єктів.
Показники роботи транспортних засобів в автогосподарстві
класифікують шляхом групування за двома основними напрямами з
подальшим поділом на підгрупи (рис. 3.1).
Показники наявності та роботи транспортних засобів
Техніко-експлуатаційні Економічні
технічні експлуа- продук- капіталізації економічності економічної

таційні тивності ефективності
- номінальні - абсолютні - показники - показники - щодо - собівартість;

показники за показники інтенсивності ефективності використання - прибутковість;
роботи використання
технічним транспортних капіталовкладень ПММ; - рентабельність
паспортом; транспортних ; - щодо
засобів;
- - відносні засобів: - показники матеріальних
показники - на одиницю
розрахункові часу; наявності та витрат
технічні роботи руху
транспортних - на одну авто-
показники засобів мобіле-тонну основних засобів
транспортних
Комбіно- - усереднені показники за обсягами перевезень;

вані - усереднені показники щодо відстані перевезень
Рисунок 3.1 - Класифікація показників роботи транспортних засобів в

автогосподарстві
Автомобільні господарства виконують великий обсяг операцій,

пов’язаних із придбанням матеріальних цінностей: автомобільного палива,
мастильних і інших експлуатаційних матеріалів, запасних частин та агрегатів
96
до автомобілів, автомобільних шин тощо. Значним є обсяг операцій з
технічного обслуговування й ремонту транспортних засобів.
Однорідність виконуваних робіт, відсутність незавершеного
виробництва з перевезення вантажів і пасажирів істотно спрощує
калькуляційні розрахунки фактичної собівартості виконаних робіт.
Визначена система показників роботи транспортних засобів є підґрунтям для
побудови системи обліку, яка крім організаційної складової включає й
методологічну. В основі методології обліку лежить його мета, з якою тісно
пов’язані відповідні функції та завдання.
Матеріально-технічні ресурси автотранспортного підприємства, їх
склад і структура визначаються особливостями технології, характером і
організацією процесу надання автотранспортних послуг, тому їх економічна
суть полягає в тому, що вони є основою технології транспортного процесу.
Ефективне управління діяльністю автотранспортного підприємства
залежить від системи інформаційного забезпечення – бухгалтерського
обліку. Система бухгалтерського обліку інтегрує всі інші види обліку –
внутрішньогосподарський (управлінський), статистичний, нормативний і
таким чином забезпечує інформаційні потреби автотранспортного
підприємства в цілому.
Система нормативного обліку матеріально-технічних ресурсів
базується на використанні методу обліку витрат виходячи з встановленого
кількісного виразу матеріально-технічного ресурсу на виготовлення
продукції.
Об'єктом витрат матеріально-технічних ресурсів в автогосподарстві є
автомобіль, а транспортна продукція – перевезення вантажів (пасажирів) та
виконані тонна-кілометри (пасажиро-кілометри) - результат його роботи.
Незалежно від виду, марки, вантажопідйомності, терміну служби та інших
ознак автомобіля, обсяг вантажу і відстань його переміщення не змінюються.
Може лише змінюватися величина витрат на транспортування вантажу,
97
оскільки кожен автомобіль має низку особливостей, що притаманні йому та
обумовлені типом транспортного засобу, станом і умовами виконуваної
транспортної роботи.
Операції з обліку матеріально-технічних ресурсів
Види задач з обліку матеріально-технічних ресурсів
Операції з Операції з авто- Операції по- Визначення Операції з

паливно- шинами та запас- відхилень та їх
мастильними ними частинами в’язані з тех.- причин іншими мате-
матеріалами оглядом та ріально-техніч-
ремонтом ними ресурсами
Фінансова та внутрішня звітність
Рисунок 3.2 - Блок-схема операцій з обліку матеріально-технічних

ресурсів в автогосподарстві
Специфічним у нормуванні витрат матеріально-технічних ресурсів в

автогосподарстві є відсутність конкретної одиниці нормування.
Товар - автотранспортна послуга має специфічні особливості, які
доцільно враховувати в процесі їх проектування, створення та надання,
оскільки вони позначаються на процесах виробництва, реалізації та
споживання (рис. 3.3).
98
не відокремлений від
процесу виробництва,
тобто споживається в той
самий момент, що й
реалізується поза Error: Reference source not found
виробляється невіддільний від
межами джерела, що надає
транспортного послугу
підприємства (автомобіля)
Особливості товару
(автотранспортної
характеризується послуги) не має речової
непостійною якістю форми (купуючи
(якість змінюється послугу, клієнти не
залежно від отримують нічого
конкретних умов) матеріального)
не підлягає перевірці не накопичується та

перед покупкою не резервується
Рисунок 3.3 - Особливості автотранспортної послуги як товару в

автогосподарстві
3.2 Облік наявності та руху автотранспортних засобів
Підґрунтя виробничої бази автотранспортного підприємства

становлять: вантажні автомобілі, легкові автомобілі, спеціальні автомобілі,
автобуси, причепи й напівпричепи тощо. До окремої категорії службових
легкових автомобілів належать легкові автомобілі і автобуси, що
перебувають на балансі юридичних осіб і використовуються для задоволення
власних потреб (службових поїздок) або для транспортного обслуговування
інших юридичних осіб на комерційних засадах.
Автотранспортні засоби зазвичай належать до окремої групи основних
засобів, що зумовлює відповідну організацію їхнього обліку. При цьому
одиницею обліку є об’єкт основних засобів із необхідними предметами
комплектації: окремі агрегати (шасі, кузов, двигун), автошини, акумулятор,
комплект інструментів тощо. Крім того, здійснюють облік рухомого складу
99
за окремими моделями автотранспорту. Всі об’єкти підлягають реєстрації та
нумерації інвентарними номерами під час передання їх в експлуатацію.
Первинна вартість придбаного об’єкта складається з таких витрат:
суми, що сплачують постачальникам активів і підрядникам за виконання
будівельно- монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори,
державне мито й аналогічні платежі, що здійснюють у зв’язку з придбанням
(отриманням) прав на об’єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми
непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів
(якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування
ризиків доставки основних засобів; витрати на установку, монтаж,
налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов’язані з
доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для
використання із запланованою метою.
Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані й
одержання первинно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його
використання, включають до складу витрат.
Первинна вартість основних засобів збільшується на суму витрат,
пов’язаних із поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова,
дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх
економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта. Первинна
вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією
об’єкта основних засобів.
Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включають
до первинної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або
частково за рахунок позикового капіталу.
На кожен об’єкт автотранспорту, що надходить на підприємство у
складі основних засобів, оформлюють Акт приймання — передання
(внутрішнього переміщення) основних засобів (форма ОЗ-1). На підставі
100
цього документа здійснюють також переміщення автотранспортних об’єктів
між підрозділами підприємства.
Аналітичний облік ведуть за кожним об’єктом автотранспорту в
експлуатації згідно з Інвентарною карткою обліку основних засобів (форма
ОЗ- 6). Інвентарні картки реєструють в Описах інвентарних карток з обліку
основних засобів (форма ОЗ-7), записи в яких здійснюють за видами об’єктів.
Синтетичний облік ведуть на субрахунку 105 «Транспортні засоби»
рахунка 10 «Основні засоби».
Для нарахування амортизації (зносу) автотранспортних засобів
підприємство може використовувати один із методів обліку: прямолінійний,
зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової
вартості, кумулятивний, виробничий.
Амортизовану вартість визначають за формулою:
Ва = Вп – Вл, (3.1)
де Ва — амортизована вартість, Вп — первинна вартість, Вл —
ліквідаційна вартість.
Для визначення непридатності транспортного засобу до експлуатації,
неможливості й неефективності проведення його ремонту, а також
оформлення необхідної документації для його списання на підприємстві
наказом керівника створюють постійно діючу комісію у складі: головного
інженера або заступника керівника підприємства, головного бухгалтера,
особи, на яку покладено відповідальність за зберігання об’єктів, інших
відповідальних посадовців.
Ліквідацію автотранспортних засобів оформляють Актом на списання
автотранспортних засобів (форма ОЗ-4), в якому вказують реквізити: назву
об’єкта; його інвентарний номер; відомості, що характеризують цей об’єкт;
рік виготовлення; дату надходження на підприємство; місце експлуатації,
дату введення в експлуатацію; первинну вартість об’єкта; пробіг; термін
експлуатації; кількість проведених капітальних ремонтів та вартість їх;
101
причини ліквідації; суму зносу об’єкта; витрати, пов’язані з ліквідацією;
доходи від ліквідації (вартість запасних частин, агрегатів, матеріалів, що
мають оприбутковуватися після списання). Акт складають у двох
примірниках. Його підписують члени комісії, затвердженої наказом
керівника підприємства.
У таблицях 3.1 - 3.2 наведено операції зі списання автомобіля в разі
ліквідації або обміну на неподібний об’єкт.
Таблиця 3.1 - Облік списання автотранспортного об’єкта в разі
ліквідації, тис.грн.
№ Зміст операції Дебет Кредит Сума
1 2 3 4 5
1 Списано суму зносу автомобіля, що ліквідується 131 105 3800
2 Списано залишкову вартість автомобіля, що 976 105 200
ліквідується
3 Зменшено податковий кредит із ПДВ на [641] [644] [40]
недоамортизовану частину автомобіля (методом 976 644 40
«сторно»)
4 Списано витрати з ліквідації об’єкта 976 65, 66 100
5 Оприбутковано запчастини від ліквідації об’єкта 207 746 800
6 Списано на фінансовий результат доходи від 746 793 800
ліквідації автомобіля
7 Списано на фінансовий результат втрати від 793 976 340
ліквідації автомобіля
Таблиця 3.2 - Облік списання автомобіля за договором обміну, тис.грн.

1 2 3 4 5
1 Передано автомобіль за договором обміну 377 746 27000
2 Нараховано податкове зобов’язання із ПДВ 746 641 4500
3 Списано суму зносу автомобіля 131 105 19000
4 Списано залишкову вартість автомобіля 976 105 2100
5 Списано на результати дохід від обміну 746 793 22500
автомобіля
6 Списано на результати залишкову вартість 793 976 21000
7 Отримано товарів в обмін на автомобіль 281 631 22500
8 Відображено податковий кредит із ПДВ 641 631 4500
9 Проведено залік за договором обміну 631 377 27000
Основним первинним документом, за яким обліковують роботу

автомобілів, є подорожній лист. Згідно з даними подорожнього листа
102
вантажного автомобіля (легкового автомобіля, автобуса) здійснюють облік
виконаної роботи з перевезення вантажів (пасажирів); витрат пального;
нарахування заробітної плати водіям та іншим працівникам, які виконують
автотранспортні роботи; розрахунків із замовниками (рис. 3.4).
Типова форма №2-ТН

Місце для штампу Затверджена наказом Мінстату
України
Підприємства 29.12.95 р.
№488/346
Подорожній лист №27 вантажного автомобіля
“28” квітня 2017р.
Режим роботи погодинний
Автомобіль ГАЗ-52, В 641-84 КІ

(марка, державний номер)
Водій Тичінін Петро Іванович
Причеп 1
Рисунок 1.3
(марка, державний – Зразок подорожнього
номер) листа вантажного автомобіля
Причеп 2
(марка, державний номер)
Супроводжуючі особи немає
Рисунок 3.4 – Зразок подорожнього листа вантажного автомобіля
У процесі автотранспортних перевезень використовують такі

подорожні листи:
- вантажного автомобіля у міжнародному сполученні — форма № 1
(міжнародна) видається на час відрядження автомобіля та водія для
перевезення вантажу в міжнародному сполученні;
- вантажного автомобіля, чинного в у межах України — форма № 2;
- службового легкового автомобіля — форма № 3;
- перевезення пасажирів автобусами — форми 1-АП і 2-АП.
Подорожній лист легкового автомобіля видають підприємства й
організації, які надають службові легкові автомобілі для транспортного
обслуговування юридичних осіб на комерційних засадах або використовують
їх у службових поїздках для власних потреб, а також підприємства, на
103
замовлення яких здійснюють транспортне обслуговування службовими
легковими автомобілями.
Подорожні листи форм № 2 і № 3 видають, як правило, на один
робочий день (зміну) після обов’язкової здачі подорожнього листа за
минулий робочий день.
Подорожній лист виписують на підставі замовлення відповідальної
особи за виконання робіт і видають водію щоденно диспетчери перед виїздом
із гаражу. По завершенні роботи (робочого дня) водій повертає його
диспетчерові.
Перед виданням подорожній лист реєструють у диспетчерському
журналі за такими реквізитами: реквізити автопідприємства, дата видачі і
номер подорожнього листа, прізвище та ініціали водія, його підпис при
одержанні подорожнього листа, дата повернення подорожнього листа, підпис
відповідальної особи. Бланки подорожніх листів є бланками суворої
звітності. Бухгалтерія видає подорожні листи працівникам відділу
експлуатації під звіт і списує у видаток згідно до реєстрів, складених за
даними журналу обліку руху подорожніх листів (форма авто-10). У журналі
записують кожний подорожній лист, виданий водієві, і контролюють
повернення подорожнього листа диспетчерові. Під час видачі подорожнього
листа диспетчер обов’язково перевіряє за журналом здачу водієм
попереднього листа, що фіксує своїм підписом. Журнал відкривають на
кожен рік, усі подорожні листи в ньому, починаючи від початку року,
нумерують.
Заповнення подорожнього лиcта до видачі його водієві здійснює
диспетчер, а безпосередньо на лінії — вантажовідправник і
вантажоотримувач. На лицьовому боці подорожнього листа зазначають
прізвище водія і працівників, що супроводжають машину, найменування
вантажу, місце його отримання і доставки, масу вантажу, час виїзду із
гаража. Механік має оглянути машину перед її виходом на лінію, у
104
подорожньому листі засвідчити її технічну справність; водій має розписатися
у прийнятті справної машини. Час виїзду і повернення у подорожньому листі
фіксує диспетчер і підтверджує своїм підписом. При поверненні до гаража
водій передає машину механікові. В частині фактичного виконання
виробничого завдання записи в листі робить диспетчер — за кожною
поїздкою вантажного автомобіля зазначають час і номер товарно-
транспортної накладної, в якій оформлено відправку вантажу Відображають
також простої на лінії із зазначенням причин. В окремому розділі
подорожнього листа відображають рух палива: його залишок при виїзді,
кількість виданого за день та залишок під час заїзду до гаража і здачі
автомобіля.
У разі міжнародних перевезень вантажів подорожні листи оформлюють
відповідальні особи перевізника.
На маршруті руху відповідні показники заповнюють:
- водій — на підставі товарно-транспортної накладної: найменування
вантажовідправника, адресу (місто) відправлення вантажу, адресу (місто)
призначення вантажу, номери й дати оформлення товарно-транспортної
накладної, найменування перевезеного вантажу, відповідно його загальну
кількість, зокрема й перевезення іноземною територією. Після виконання
перевезень ці записи засвідчує підписом власник вантажу;
- митні органи — відзначають проходження автомобілем контрольно-
диспетчерських пунктів і проведення контролю у цих пунктах (проставляють
штамп встановленої форми й роблять запис на лицьовому та зворотному боці
подорожнього листа стосовно дати здійснення контролю (число, місяць, рік) і
часу (година, хвилина);
- відповідальна особа перевізника — на підставі переданих товарно-
транспортних накладних перевіряє достовірність даних про виконання
завдання, що засвідчує власним підписом.
105
Не дозволено включати до подорожніх листів обсяги вантажних
перевезень (у тоннокілометрах), що не підтверджені ТТН.
Видача подорожніх листів водіям реєструється в журналі, який веде,
зазвичай, диспетчерська служба (табл. 3.3).
Таблиця 3.3 – Зразок журналу реєстрації подорожніх листів
Прізвище, Підпис водія Дата
Дата видачі Номер подо- Підпис
ім'я та по при отриманні повернення
подорожнього рожнього відповідально
батькові подорожнього подорожнього
листа листа ї особи
водія листа листа
28.04.10 27 Тичінін підпис 28.04.17 Мовчан
Г.І.
28.04.10 42 Квачу Д.П. підпис 28.04.17 Мовчан
За умови використання автомобіля з погодинною формою оплати

транспортних послуг до подорожнього листа вантажного автомобіля типової
форми №2 додають ТТН типової форми №1ТН і талон замовника типової
форми №1-ТЗ. При цьому ТТН є підставою для визначення обсягів
вантажних перевезень (у тоннах і тонно-кілометрах) і включення їх до
подорожнього листа, ТЗ - для розрахунків перевезення із замовником
автомобільного транспорту за виконані транспортні послуги.
Товарно-транспортна накладна - складний документ, що містить:
- адресну частину;
- розділ «Відомості про вантаж»;
- розділ «Вантажно-розвантажувальні операції»;
- розділ «Відомості».
Порядок використання ТТН наведений на рисунку 3.5.
Для здійснення контролю за використанням вантажних автомобілів на
кожен із них оформлюють Картку обліку роботи вантажного автомобіля, яка
є накопичувальним регістром про роботу автомобіля за звітний місяць, рух
палива й дані про його витрати за нормами і фактично. У картках також
можна зазначати суму нарахованої заробітної плати. Записи у картці
здійснює диспетчер на підставі даних подорожніх листів.
106
Відправник вантажу 1 екземпляр Підстава для списання ТМЦ
Вантажоодержувач 2 екземпляр Підстава для оприбуткування ТМЦ
Водій (перевізник): 3 екземпляр Підстава для розрахунків за виконані

сторонній, відправника транспортні послуги
чи вантажоодержувача Додається до подорожнього листа і є
4 екземпляр підставою для обліку транспортної
роботи і нарахування заробітної плати
Рисунок 3.5 - Порядок використання товарно-транспортної накладної
На підставі карток обліку роботи вантажного автомобіля для

узагальнення даних про роботу автотранспорту по підприємству загалом
складають Зведену відомість обліку роботи вантажних автомобілів.
Відомість складають за марками автомобілів. У ній відображають ступінь
використання вантажних автомобілів у роботі, обсяг виконаної роботи,
простої невиробничого характеру, витрати пального за нормою і фактично.
Дані зведеної відомості використовують для списання пального, складання
звітності, аналізу використання транспорту та здійснення контролю за
виконанням плану автоперевезень.
Кореспонденція рахунків з обліку списання автомобіля у разі його
ліквідації представлено в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 - Облік списання автотранспортного об'єкта в разі
ліквідації
№ Зміст операції Дебет Кредит
1 2 3 4
1 Списано суму зносу автомобіля, що ліквідується 131 105
2 Списано залишкову вартість автомобіля, що ліквідується 976 105
3 Зменшено податковий кредит із ПДВ на недоамортизовану [641] [644]
частину автомобіля (методом «сторно») 976 644
4 Списано витрати з ліквідації об'єкта 976 65,66

5 Оприбутковано запчастини від ліквідації об'єкта 207 746
107
1 2 3 4
6 Списано на фінансовий результат доходи від ліквідації 746 793
7 Списано на фінансовий результат втрати від ліквідації 793 976
3.3 Облік запасних частин та автомобільних шин
Особливе місце в складі виробничих запасів автотранспортних

підприємств належить запасним частинам, а також автомобільним шинам у
запасі й обороті.
Запасні частини — окремі деталі, вузли, агрегати транспортних засобів,
призначені для заміни зношених частин об’єктів під час технічного
обслуговування та ремонту їх.
Приймання нових запасних частин і автомобільних шин на склад
здійснюють на підставі супровідних документів, виписаних організацією-
постачальником: товарно-транспортною накладної, специфікації тощо.
Кожному агрегату, який надійшов на підприємство, присвоюють
номенклатурний номер (штрих-код). Під цим номером в оперативному
порядку ведуть Картку обліку оборотного агрегату, в якій відображають усі
дані руху агрегату (надходження, встановлення на автомобіль, зняття з
автомобіля, передання в ремонт, повернення з ремонту тощо).
Аналітичний облік запасних частин на складах здійснюють за місцями
зберігання (матеріально відповідальними особами), однорідними групами
(механічна група, електрична група тощо), марками автомобілей та
номенклатурними номерами (штрих-кодами). Аналітичний облік обладнання,
двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведуть за такими групами:
придатні до експлуатації (нові й відремонтовані); підлягають ремонту;
перебувають у ремонті; непридатні до експлуатації. Облік руху оборотних
агрегатів здійснює технік у спеціальних картках обліку, що містять такі
108
реквізити: дати надходження і вибуття, назву агрегату, його номенклатурний
(штрих-код) і заводський номери, пробіг, проведені види ремонту, звідки
надійшов і кому виданий агрегат.
За наявності обмінного фонду запасних частин видачу їх зі складу для
технічного обслуговування і ремонтів автомобілів проводять в обмін на зняті
з автомобілів. Непридатні запасні частини, що прийняті в обмін на видані із
обмінного фонду складу, зберігаються окремо, по завершенні місяця їх
списують і оприбутковують як брухт. Запасні частини, що потребують
ремонту, передають до ремонтного цеху за накладними, а після ремонту
повертають на склад і використовують як обмінний фонд.
Облік запасних частин ведуть за такими цінами:
- нові та зняті з автомобілів, але придатні для експлуатації — за
діючими цінами придбання;
- відремонтовані — в розмірі 50 % діючої ціни придбання;
- які потребують ремонту — у розмірі 25 % діючої ціни придбання;
- непридатні до експлуатації — за ціною брухту або можливого
використання.
Непридатні для експлуатації агрегати після списання їх у
встановленому порядку розбирають на запасні частини, які оприбутковують
на складі. Облікову картку списаного агрегату не анулюють, а продовжують
використовувати під тим самим номером для обліку агрегату, що надійшов
замість списаного.
Облік автомобільних шин зазвичай здійснюють у комплектах, до яких
належать покришки (зокрема безкамерні), камери та обвідні стрічки.
Автомобільні шини, встановлені на колесах та наявні у запасі при автомобілі,
включають до його первинної вартості й обліковують у складі основних
засобів. Автомобільні шини, акумулятори й запасні частини, що перебувають
на складі, не можуть самостійно виконувати жодних функцій або робіт, тому
їх не включають до складу основних засобів (за винятком, коли вони
109
надходять у комплекті нового автомобіля) незалежно від ціни їх придбання й
обліковують у складі оборотних засобів — виробничих запасів.
Аналітичний облік автомобільних шин на складах ведуть за місцями
зберігання (матеріально відповідальні особи) й за окремими групами: шини
нові; шини, що були в експлуатації, але придатні для подальшої експлуатації;
шини, відремонтовані або відновлені методом накладання нового
протектора; шини, що були в експлуатації й підлягають ремонту або
відновленню; шини, не придатні для подальшої експлуатації. Усередині
кожної групи облік ведуть за окремими деталями (покришки, камери), а
також за кількістю, розмірами (марками), моделями, сортами, цінами,
заводськими номерами.
Відпуск зі складу автомобільних шин у разі заміни проводять за
обов’язкової здачі шини, знятої з автомобіля. Оприбуткування знятої шини
здійснюють на підставі накладної, а видачу нової шини — на підставі
вимоги. Оперативний облік автомобільних шин в експлуатації й ремонті
здійснюють у Картках обліку роботи шин. У Картці обліку роботи шин
вказують: назву підприємства — виробника шин; її технічний стан; марку й
модель автомобіля, на якому шину використовують; дату монтажу й
демонтажу шини; її попередній пробіг на іншому автомобілі, пробіг у тис. км
від початку експлуатації. Картку доцільно оформлювати на кожну шину.
Картка є підставою для висування претензії заводам — виробникам та
шиноремонтним заводам у випадках, коли шини не витримали гарантійного
пробігу; нарахування резерву на ремонт шин; списання у зв’язку із їхнім
зносом; нарахування премій водіям за перепробіг шин; визначення й
відшкодування водіями сум втрат від недопробігу шин через їхню вину.
Заповнені Картки обліку роботи шин зберігають за номерами автомобілів і
закривають в разі списання шин в утиль, де вказують результати огляду й
висновки комісії стосовно непридатності шин до подальшої експлуатації або
110
ремонту, а також під час передання для відновлювального ремонту із
посиланням на документ про прийняття на ремонт.
Заміна зношеної шини, що вибула через непридатність її для подальшої
експлуатації, відбувається лише за умови здачі її на склад. Заміну зношеної
шини, а також її ремонт в процесі експлуатації здійснюють за рахунок
резерву на ремонт автомобільних шин, який щомісяця нараховують за
рахунок виробничих витрат. Для визначення розміру нарахування зносу шин
на автомобіль кожної марки, норму витрат на 1000 км пробігу треба
помножити на кількість коліс на автомобілі (без запасного). Отриману суму
слід помножити на місячний фактичний пробіг автомобіля у кілометрах
згідно зі зведеною відомістю і поділити на 1000.
Облік нарахування (резервування) сум на відновлення зносу та ремонт
автомобільних шин здійснюють на окремому субрахунку рахунка 47
«Забезпечення майбутніх витрат і платежів».
За кредитом рахунка 47 відображають нарахування резерву, а за
дебетом вартість шин у разі замін їх на зношені, а також усі витрати,
пов’язані з ремонтом шин. При цьому кредитують рахунки, з яких
здійснюють ці витрати. Шини, зняті з автомобілів через непридатність для
подальшої експлуатації, але придатні для поновлення і ремонту,
оприбутковують за дебетом рахунка 20 і кредитом рахунка 47. При цьому
оприбуткування їх здійснюють за такими цінами: за діаметра ободу до 17 дм
— 2 грн, за діаметра ободу від 17 дм до 20 дм — 5 грн, за діаметра ободу
понад 20 дм — 17 грн.
При списанні шин із виробничими дефектами і пробігом нижче
гарантійних норм донараховану суму резервів відносять за рахунок
постачальника.
Якщо на підприємстві нарахування резерву на відновлення зносу й
ремонт шин не передбачено, відповідні витрати відносять безпосередньо до
виробничих витрат діяльності й на собівартість продукції.
111
Інвентаризації запасних частин і агрегатів проводять у розрізі таких
ознак: нові; зняті з автомобілів або причепів і придатні для використання; що
потребують ремонту; відремонтовані; непридатні, що підлягають здачі в
металобрухт. В інвентаризаційному описі вказують номенклатурний номер
деталей або агрегатів. Під час інвентаризації шин в описах вказую їхній
серійний (заводський) номер із включенням усіх літерних і цифрових
позначень.
Синтетичний облік наявності та руху придбаних і виготовлених
запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, що використовуються
для проведення ремонтів і замін зношених частин автотранспортних засобів,
інструментів, а також автомобільних шин у запасі та в обороті, здійснюють
на субрахунку 207 «Запасні частини» рахунка 20 «Виробничі запаси». На
цьому ж субрахунку обліковують обмінний фонд устаткування, двигунів,
вузлів, агрегатів, створюваний у ремонтних підрозділах підприємства.
Субрахунок 207 може мати такі субрахунки другого порядку: 2071 —
запасні частини; 20711 — запасні частини придбані нові; 20712 — запасні
частини, виготовлені на підприємстві; 20713 — запасні частини, непридатні
до експлуатації; 2072 — обмінний фонд запасних частин; 20721 — придатні
запасні частини обмінного фонду; 20722 — запасні частини обмінного
фонду, що підлягають відновленню; 20723 — запасні частини обмінного
фонду в ремонті; 2073 — автомобільні шини; 20731 — автомобільні шини в
запасі; 20732 — автомобільні шини в обороті; 20733 — автомобільні шини в
ремонті;
У таблиці 3.5 наведено операції, пов’язані із обліком запасних частин і
автомобільних шин.
Таблиця 3.5 - Облік руху запасних частин і автомобільних шин
1 2 3 4 5
1 Отримано від постачальника запасні частини 207 631 9000
(шини)
2 Нараховано податковий кредит із ПДВ 641 631 1800
112
3 Запасні частини, використані для ремонту 23 207 5000
автомашин

1 2 3 4 5
4 Проведені відрахування до резерву на 23 47 800
відновлення шин
5 Пред’явлена претензія постачальникові за 374 47 200
неякісні шини
6 Списано вартість ремонту шини 47 631 300
7 Списано вартість шин, встановлених замість 47 207 500
зношених
8 Передання шин в експлуатацію 207 207 900
3.4 Облік паливно-мастильних матеріалів
Одним із основних елементів витрат автотранспорту є вартість

паливно- мастильних матеріалів для надання автотранспортних послуг.
Під час надходження паливно-мастильних матеріалів на склад або до
паливно-роздавальної колонки матеріально відповідальна особа — заправник
(комірник) має оприбуткувати нафтопродукти, що надійшли зі складанням
первинного документа (прибуткового ордеру тощо) і зробити необхідні
записи в Журналі обліку нафтопродуктів із зазначенням дати надходження
матеріалів, номера цистерни, номерів квитанції й товарно-транспортної
накладної постачальника. Сторінки журналу мають бути прошнуровані,
пронумеровані, скріплені підписами посадових осіб і печаткою підприємства.
Для обліку видачі палива зі складу використовують лімітно-заправочні
відомості, які відкривають на місяць для кожного автомобіля. Відпуск палива
водіям здійснює заправник у межах ліміту, встановленого на місяць.
Кількість фактично виданого водіям палива фіксують у двох
документах: у Відомості обліку видачі нафтопродуктів і в Подорожньому
листі водія. У Відомості обліку видачі нафтопродуктів заправник зазначає
дату, номер подорожнього листа, прізвище водія і кількість відпущеного
палива за марками. Водій підтверджує отримання палива своїм підписом.
113
Заправник записує відпущене паливо до подорожнього листа і ставить у
ньому свій підпис. Паливо, відпущене на заправку автомобіля, розглядають
як внутрішнє переміщення від однієї матеріально відповідальної особи
(заправника) до іншої (водія). На підставі цих документів і в такому самому
порядку відображають рух талонів на паливо. При цьому складають окрему
Відомість обліку видачі нафтопродуктів. Не використані талони, раніше
отримані водієм, повертаються, про що у подорожньому листі роблять
відповідний запис.
На підставі первинних документів, за якими на підприємстві
здійснюють приймання і відпуск нафтопродуктів, матеріально відповідальна
особа (заправник, комірник) складає Звіт про рух нафтопродуктів, який разом
із первинними документами подає до бухгалтерії. Це слугує підставою для
відображення в облікові руху нафтопродуктів. При складанні звіту
враховують затверджені норми втрат нафтопродуктів у вагових одиницях на
1м2 поверхні випаровування резервуарних місткостей та в кілограмах до
кількості руху нафтопродуктів в осінньо-зимовий або весняно-літній період
залежно від значення октанового числа палива та кліматичної зони. Втрати
нафтопродуктів під час зачищення резервуарів і технологічних
нафтопродуктопроводів списують за окремими актами, що складають на
кожен випадок зачищення.
При виїзді з підприємства і після повернення водій надає подорожній
лист, в якому механік (чи інша уповноважена особа) проставляє дані пробігу
автомобіля за спідометром, а також залишки палива у баках автомобіля під
час виїзду й при поверненні. Ці показники фіксують у диспетчерському
журналі.
Фактичні витрати палива за кожним подорожнім листом встановлюють
за розрахунком: до залишку палива у баках автомобіля на початок зміни
додають кількість палива, отриманого в натурі або за талонами, і віднімають
залишок його у баках на кінець зміни. Фактичні витрати за кожним
114
подорожнім листом зіставляють із витратами, розрахованими за нормами, й
визначають економію або перевитрати палива за кожною маркою автомобіля.
Списання паливно-мастильних матеріалів із підзвіту водія здійснюють
з урахуванням чинних норм витрат їх. При цьому зважають на суттєві
особливості експлуатації автотранспортних засобів. Для автомобілів норми
встановлюють з урахуванням таких чинників: базова норма на пробіг (на 100
км); на поїздку із вантажем (враховують збільшення витрат палива через
особливості маневрування, наявність операцій із завантаження та
розвантаження); на одну тонну спорядженої маси (враховують додаткові
витрати палива при зміні спорядженої маси автомобіля, причепа або
напівпричепа); на виконання транспортної роботи (враховують додаткові
витрати палива під час руху автомобіля з вантажем); на пробіг у разі
виконання спеціальної роботи (на 100 км); на роботу спеціального
обладнання, встановленого на автомобілі (на годину або виконану операцію);
на роботу незалежного обігрівача. Крім того, враховують особливості
дорожніх умов руху (збільшення витрат палива в зимовий період
експлуатації, у гірській місцевості), виду палива, терміну експлуатації
автотранспортного засобу тощо.
Придбання паливно-мастильних матеріалів у дорозі на сторонніх АЗС
відображають в авансовому звіті водія. До авансового звіту додають
документи, що підтверджують придбання цих матеріалів (чек ЕККА АЗС,
товарний чек, розрахункову квитанцію, а також податкову накладну, якщо
сума в чеку перевищує 20 грн). У подорожньому листі також має бути
позначка АЗС про кількість виданого палива.
Водій упродовж трьох робочих днів після повернення із відрядження
зобов’язаний відзвітувати за авансовим звітом про витрату одержаних у касі
підзвітних сум. Підставою для списання паливно-мастильних матеріалів є
подорожній лист автомобіля.
115
Облік талонів на нафтопродукти здійснює призначена керівником
матеріально відповідальна особа у Книзі обліку талонів на нафтопродукти.
Книга має бути пронумерована, прошнурована, підписана керівником і
головним бухгалтером підприємства і затверджена печаткою. Записи в ній
здійснюють щоденно за даними документів на оприбуткування і списання
талонів на нафтопродукти. Оприбуткування талонів фіксують у книзі на
підставі накладних на відпуск матеріальних цінностей (талонів на
нафтопродукти). Списання талонів проводять згідно із видатковими
ордерами (накладними). Видатковий ордер оформлюють на кожного водія,
який отримує талони на нафтопродукти в підзвіт. Він містить такі
обов’язкові реквізити: прізвище, ім’я, по батькові особи, яка отримує талони,
номінал одного талону, загальну суму отриманих талонів, підписи
матеріально відповідальної особи та водія. За даними прибуткових і
видаткових документів матеріально відповідальна особа складає під
копірувальний папір 2 примірники Звіту про рух талонів, один примірник
передає до бухгалтерії підприємства разом із первинними документами.
Підставою для списання палива є Відомість обліку видачі
нафтопродуктів і подорожній лист. На кожне 1 число місяця здійснюють
інвентаризацію залишків палива у баках автомобіля з оформленням
інвентаризаційного опису.
Після того, як дані одержаних регістрів звірено, складають дві картки:
Картку обліку витрачання палива автомобілем та Особову картку водія.
Першу картку відкривають на кожний транспортний засіб. У ній
указують фактичну й нормативну витрату палива за кожним подорожнім
листом (економія чи перевитрата).
В Особовій картці водія відображають облік фактичного і
нормативного витрачання палива за кожним подорожнім листом і
підсумовують результати роботи за місяць (економія чи перевитрата), що
слугує підставою для нарахування премій за економію чи утримань вартості
116
перевитраченого палива. Вартість перевитрат палива списують за рахунок
водія (якщо доведено його вину) або за рахунок підприємства (якщо вину
водія не доведено).
На підставі підсумкових даних карток обліку витрат палива
автомобілем технік з обліку паливно-мастильних матеріалів складає за
кожним видом палива Зведену відомість обліку витрат паливно-мастильних
матеріалів за автомобілями за місяць, яку затверджує головний інженер
підприємства і передає до бухгалтерії. Відомість треба звірити з даними про
залишки палива в актах зняття залишків палива в баках автомобілів, а також
із даними про фактичне отримання палива водіями і даними звітів
матеріально відповідальних осіб (заправників) за поточний місяць. Після
цього за відомістю проводять списання на витрати виробництва
використаного палива.
На підставі актів інвентаризації залишків та звітів про рух палива
технік з обліку паливно-мастильних матеріалів складає звіт про витрати
палива за місяць, в якому відображає рух палива за видами, фактичні витрати
палива за видами, фактичні витрати палива та результат (економія або
перевитрати) проти встановлених норм. Перевитрати палива водіями за
рішенням керівника підприємства відносять до відшкодування матеріально
відповідальною особою або на витрати діяльності. Заправку і дозаправку
автомобілів мастилами здійснюють, як правило, під час проведення
технічного обслуговування автотранспорту.
Облік наявності й руху паливно-мастильних матеріалів, призначених
для експлуатації транспортних засобів та інших виробничих потреб,
здійснюють на субрахунку 203 «Паливо». На цьому рахунку також
обліковують оплачені талони на нафтопродукти і газ.
До субрахунку 203 доцільно вести такі субрахунки другого рівня:
117
- 2031 «Нафтопродукти на складі» — обліковується наявність і рух усіх
видів нафтопродуктів, що перебувають на нафтоскладах, у пунктах заправки,
інших підрозділах підприємства, у ваговому й грошовому еквіваленті;
- 2032 «Нафтопродукти в талонах» — обліковують талони, отримані
матеріально відповідальними особами на нафтопродукти в одиницях виміру,
зазначених у талонах та у вартісному вираженні;
- 2033 «Нафтопродукти в баках автотранспортних засобів» —
облікують паливо, отримане водієм із нафтоскладу підприємства і на
сторонній АЗС;
- 2034 «Газоподібне паливо на складі» — обліковують газоподібне
паливо на складі в підзвіті комірника;
- 2035 «Газоподібне паливо в талонах» — обліковують талони,
отримані матеріально відповідальними особами, на газоподібне паливо в
одиницях виміру, зазначених у талонах та у вартісному вираженні;
- 2036 «Газоподібне паливо в баках автотранспортних засобів» —
обліковують газоподібне паливо у підзвіті водіїв.
Аналітичний облік паливно-мастильних матеріалів ведуть за кожним
субрахунком за їхніми видами (марками), місцями зберігання й матеріально
відповідальними особами.
У таблиці 3.6 наведено операції з обліку паливно-мастильних
матеріалів на автотранспортному підприємстві.
Таблиця 3.6 - Облік руху паливно-мастильних матеріалів
1 Отримано від постачальника бензину для 2031 631 9000
автомобілів
2 Нараховано податковий кредит із ПДВ 641 631 1800
3 Бензин заправлено до баку автомобіля (підзвіт 2033 2031 8000
водія)
4 Заправлено до баку автомобіля бензин від 2033 372 1000
сторонньої АЗС
5 Видано водієві талони на бензин 2032 2032 800
6 Одержано бензину на АЗС за талони 2033 2032 800
7 Списано вартість використаного бензину за 231 2033 9300
нормами
118
8 Списано вартість використаного бензину понад 79 2033 350
норму на фінансові результати
9 Списано вартість використаного бензину понад 375 2033 150
норму за рахунок матеріально відповідальної
особи (водія)
1. Завдання бухгалтерського обліку на автотранспортних

підприємствах.
2. Класифікація основних засобів автотранспортного підприємства.
3. Особливості процесу виробництва на автотранспортних
підприємствах?
4. Облік рухомого складу автотранспортних підприємств.
5. Документальне оформлення придбання основних засобів на
автотранспортних підприємствах.
6. Як відображаються в обліку операції оренди транспортних
засобів?
7. Облік амортизації (зносу) на автотранспортних підприємствах.
8. Технічне обслуговування автомобілів, відображення в обліку.
9. Вимоги, щодо організації обліку паливно-мастильних матеріалів.
10. Синтетичний та аналітичний облік надходження паливно-
мастильних матеріалів.
11. Відображення в обліку розрахунків за паливно-мастильні
матеріали на автотранспортних підприємствах.
12. Облік запасних частин в автотранспортних підприємствах.
13. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів в
автотранспортних підприємствах.
14. Вимоги щодо організації обліку праці на автотранспортних
15. Синтетичний та аналітичний облік операцій автомобільних
перевезень, робіт (послуг).
16. У яких документах ведуть синтетичний та аналітичний облік
автотранспортних перевезень?
17. Порядок заповнення товарно-транспортної накладної.
18. Класифікація витрат автотранспортних підприємствах.
19. Порядок калькулювання автомобільних перевезень?
20. Облік витрат автотранспортних підприємств.
21. Облік доходів на автотранспортних підприємствах
1. Вантажні перевезення підлягають:

119
в) патентуванню і ліцензуванню;
г) не підлягають патентуванню і ліцензуванню.
2. Пасажирські перевезення підлягають:
в) патентуванню і ліцензуванню;
г) не підлягають патентуванню і ліцензуванню.
3. Основний первинний документ про обсяг транспортної роботи це:
а) товарно-транспортна накладна;
б) талон замовника;
в) подорожній лист.
4. Автогосподарства створюються лише:
а) на автотранспортних підприємствах;
б) на підприємствах, що мають15 і більше автотранспортних одиниць;
в) на всіх підприємствах, що мають авто- та мототранспорт.
5. Автомобілі в податкових цілях відносяться до:
а) першої групи основних засобів;
в) другої групи основних засобів;
г) третьої групи основних засобів;
д) четвертої групи основних засобів;
е) п’ятої групи основних засобів.
6. Автопричепи в податкових цілях відносяться до:
а) першої групи основних засобів;
в) другої групи основних засобів;
г) третьої групи основних засобів;
д) четвертої групи основних засобів.
е) п’ятої групи основних засобів.
7. Збір до Пенсійного фонду нараховуються:
а) при придбанні легкових автомобілів;
б) при придбанні автобусів;
в) при придбанні вантажних автомобілів;
г) при придбанні будь-якого автотранспорту.
8. При продажу автомобілів, що були в експлуатації, податкове
зобов’язання з податку на додану вартість:
а) нараховується в будь-якому разі;
б) не нараховується;
в) нараховується лише у разі, якщо автомобіль експлуатувався менше
року.
9. При списанні автомобілів за рішенням платника податків податкове
зобов’язання з податку на додану вартість:
а) нараховується завжди;
120
б) нараховується лише у разі списання до настання нормативного
строку експлуатації;
в) не нараховується.
10. Оприбуткування запасних частин чи металобрухту від списання
автомобіля:
а) збільшує фінансові результати підприємства;
б) зменшує витрати операційної діяльності;
в) не впливає на фінансові результати діяльності підприємства.
11. Заправка автомобіля пальним відображається проводкою:
а) Д-т23—К-т203;
б) Д-т91—К-т203;
в) Д-т «Пальне в баках транспортних засобів»— К-т «Пальне на
складі».
12. Плата за стоянку легкового автомобіля, що обслуговує
адміністративний персонал:
а) включається до витрат операційної діяльності;
б) не включається до витрат операційної діяльності;
в) включається лише до витрат операційної діяльності.
13. Джерелом інформації для визначення обсягів вантажних перевезень
є:
а) товарно-транспортна накладна;
б) подорожній лист;
в) талон замовника.
14. Квитки на автобус у позабалансовому обліку враховуються за:
а) первісною вартістю;
б) номінальною вартістю, вказаною на квитках;
в) первісною вартістю, але не нижче1,5 грн.
15. Екологічний податок за забруднення навколишнього середовища
автотранспортом автопідприємства:
а) сплачують з розрахунку об’єму двигунів автомобілів;
б) сплачують з розрахунку на кожен автомобіль;
в) сплачують пропорційно кількості використаного пального;
г) не сплачують, тому що податковими агентами з цього податку
є постачальники пального.
16. Збір за першу реєстрацію автомобілів встановлюється:
а) з розрахунку об’єму двигунів автомобілів;
б) з розрахунку на кожен автомобіль;
в) з розрахунку кількості використаного пального.
17. Пальне, видане водіям зі складу пально-мастильних матеріалів:
а) зразу ж списується з балансу;
б) не списується з балансу;
в) списується на підставі подорожнього листа автомобіля.
18. Видача водіям фірмового одягу:
121
а) включається до основної заробітної плати водіїв;
б) включається до додаткової заробітної плати водіїв;
в) не включається ні до основної ні до додаткової зарплати;
г) порядок віднесення видачі фірмового одягу водіям до
додаткової заробітної плати або до нецільової благодійної допомоги
визначається підприємством самостійно.
19. Послуги вантажного автотранспорту вимірюються:
а) тонно-кілометрами;
б) кілометрами;
в) людино-годинами;
г) тоннами.
20. Як називається документ, що регулює відносини між перевізником
та вантажовідправником?
а) акт виконаних послуг;
б) замовлення на перевезення вантажів;
в) договір про перевезення вантажів;
г) товарно-транспортна накладна.
21. Для обліку вантажно-автомобільних перевезень використовується:
а) договір про перевезення вантажів;
б) подорожній лист;
в) акт виконаних робіт(послуг);
г) замовлення на перевезення вантажів.
22. Придбані автомобілі зараховуються на баланс:
а) за ціною купівлі;
б) за залишковою вартістю;
в) за ринковою вартістю;
г) за первісною вартістю.
23. Первісна вартість автомобілів збільшується:
а) при проведенні поточного ремонту;
б) при проведенні капітального ремонту;
в) при проведенні робіт, що ведуть до поліпшення
експлуатаційних характеристик.
24. Рішення про списання автомобіля з балансу підприємства приймає:
а) інвентаризаційна комісія;
б) комісія із списання основних засобів;
в) головний бухгалтер;
г) керівник підприємства.
25. Паливо списується з балансу автотранспортного підприємства на
підставі:
а) накладних на заправку палива у баки транспортних засобів;
б) товарно-транспортних накладних;
в) подорожніх листів.
122
26. Витрати, пов’язані з технічним оглядом автомобілів належать до
витрат:
а) операційних;
б) інших витрат звичайної діяльності;
в) капіталізуються.
27. Норми витрат палива збільшуються:
а) при роботі в зимових умовах;
б) при роботі в гірській місцевості;
в) при збільшенні ваги причепу;
г) усі відповіді вірні.
Задача 1. Придбано легковий автомобіль за суму 48 тис. грн з ПДВ за

попередньою оплатою. Витрати з реєстрації автомобіля — 360 грн., оплата
доставки автомобіля посередником — 600 грн з ПДВ.
Зробити необхідні бухгалтерські проводки з оприбуткування
Задача 2. Реалізовано легковий автомобіль після 4-х років експлуатації.
Раніше він був придбаний за 48 тис. грн з ПДВ. Амортизація нараховувалась
за кумулятивним методом, виходячи з 6 років корисного використання.
Зробити необхідні бухгалтерські проводки та податкові розрахунки.
Задача 3. Списано вантажний автомобіль після 8-ми років
експлуатації. Раніше він був придбаний за 96 тис. грн з ПДВ. Амортизація
нараховувалась за прямолінійним методом, виходячи з 10 років корисного
використання. Від списання оприбутковано запасні частини на суму 800 грн
та металобрухт на суму 100 грн. За розбирання списаного автомобіля
працівнику підприємства нарахована заробітна плата в сумі 240 грн.
Зробити необхідні бухгалтерські проводки та податкові розрахунки.
Задача 4. Автотранспортним підприємством придбано 100 000 квитків
з вказаною на них ціною 2,00 грн за один на внутрішньо-міські автобусні
перевезення. Типографії сплачено за виготовлення квитків 1200 грн з ПДВ.
Зробити необхідні бухгалтерські проводки.
Задача 5. Підприємство придбало вантажний автомобіль з об’ємом
двигуна 8000 см3. Нарахувати та сплатити транспортний податок.
Задача 6. Водію автомобіля нарахована заробітна плата в сумі 3500 грн
та нецільова благодійна допомога в сумі 10 000 грн.
Зробити бухгалтерські проводки.
Задача 7. На станції технічного обслуговування здійснено заміну шин
вантажного автомобіля. Вартість двох шин 2700 грн., вартість заміни — 90
грн. Станція та автопідприємство є платниками ПДВ. Оплату станції
здійснено чеком з чекової книжки.
123
Задача 8. Водієм вантажного автомобіля в дорозі за готівку закуплено і
залито в бак 200 л бензину на суму 1800 грн з ПДВ та 10 л тосолу на суму
124,60 грн з ПДВ, який залито в радіатор.
Задача 9. На початок зміни залишок пального в баку автомобіля склав
20 л. Відпущено водію зі складу перед рейсом — 90 л., залишок пального при
поверненні з рейсу в баку — 5 л. Витрати палива за рейс у межах норм.
Пальне було закуплене по 12,00 грн за 1 кг з ПДВ. 1 літр бензину = 0,74 кг.
Зробити всі можливі бухгалтерські проводки.
Задача 10. Реалізовано металобрухт, який був раніше оприбуткований
при списанні автомобілів на суму 240 грн з ПДВ. Облікова вартість
реалізованого металобрухту — 180 грн.
Задача 11. Водію автобуса виданий фірмовий одяг, який закуплено за
480 грн з ПДВ:
а) одяг використовується лише на роботі;
б) одяг використовується на роботі та для повсякденного носіння.
Зробити бухгалтерські проводки для обох випадків.
Задача 12. Засновники — юридичні особи прийняли рішення про
створення ТОВ. Один із засновників вирішив передати до статутного
капіталу новоствореного ТОВ легковий автомобіль, первісна вартість якого
60, 0 тис.грн, знос — 10,0 тис. грн, а узгоджена вартість — 30,0 тис. грн з
ПДВ в обмін на частку в статутному капіталі. Витрати ТОВ з реєстрації
автомобіля — 400грн.
Зробити бухгалтерські проводки у емітента та засновника.
ТЕМА 4. ОБЛІК НА ПІДПРИЄМСТВАХ ГРОМАДСЬКОГО

ХАРЧУВАННЯ
4.1 Галузеві особливості, що впливають на облік
Громадське харчування — різновид торговельно-виробничої діяльності

із забезпечення населення харчуванням. До підприємств громадського
харчування належать ресторани, бари, кав'ярні, кафе, їдальні, магазини
кулінарії, фабрики-кухні, дрібнороздрібна мережа тощо.
Головною особливістю фінансово-господарської діяльності закладів
громадського харчування є те, що вона поєднує елементи виробництва і
торгівлі. Під час виготовлення власної продукції (напівфабрикатів,
кондитерських виробів, продуктів харчування) водночас відбувається
124
реалізація їх (торгівля) разом із придбаними на стороні товарами. Продукція,
яку реалізують підприємства громадського харчування, може в них повністю
виготовлятися, проходити часткове кулінарне оброблення або зовсім не
піддаватися обробленню. Продукти харчування, які не пройшли гарячої або
холодної технологічної обробки, називають купівельними товарами, а ті, що
виготовлені із сировини і підлягали технологічній обробці — продукцією
власного виробництва.
У кожному підрозділі підприємства громадського харчування
створюють бригади матеріально відповідальних осіб, тому об'єктом
бухгалтерського обліку є вартість сировини, продуктів і товарів, облік яких
здійснюють окремо за кожною матеріально відповідальною особою в
натуральних і грошових вимірниках.
Діяльність підприємств громадського харчування складається із трьох
взаємопов'язаних процесів: заготівля сировини для вироблення готової
продукції, вироблення готової продукції, реалізація готової продукції.
Вироблення готової продукції передбачає приготування окремих страв,
кондитерських виробів тощо.
Під час надходження товарів і продуктів у комори підприємства
громадського харчування їхню оцінку й облік здійснюють аналогічно до
надходження товарів на склади торговельних підприємств роздрібної
торгівлі.
Масу, обсяг і кількість одержаних від постачальника продуктів і
товарів встановлюють шляхом зважування, обміру і перерахунку. За
неможливості зважування продуктів без тари або коли відкриття тари
спричинює зіпсування їх, масу нетто визначають вирахуванням із брутто
маси тари за трафаретом на тарі. Фактичну масу тари перевіряють після її
відкриття.
Підприємствам громадського харчування доцільно вести облік
транспортно-заготівельних витрат на окремому рахунку із подальшим
125
розподілом між реалізованими товарами та залишком їх на складі.
Оцінка за методом ціни продажу ґрунтується на застосуванні
підприємствами роздрібної торгівлі й громадського харчування середнього
відсотка торговельної націнки на товари (націнки громадського харчування).
Торгова націнка в громадському харчуванні складається із торговельної
націнки товарів, націнки і ПДВ громадського харчування.
Підприємство громадського харчування розробляє асортимент
(перелік) страв, виробів, напоїв, які готують у суворій відповідності до
рецептур, наведених у відповідних збірниках приготування їжі і напоїв.
Порядок приготування продукції, крім рецептур, також регулюється
санітарними правилами.
Завідувач виробництва щоденно складає план-меню, що є планом
роботи кухні підприємства на день. План-меню містить перелік та кількість
страв, їхню характеристику (норму виходу) і заміни окремих неосновних
компонентів сировини. План-меню складають в одному примірнику, його
підписують керівник підприємства і завідувач виробництва.
На підставі Плану-меню завідувач виробництва розраховує необхідну
кількість сировини й виписує Вимогу в комору, яку після затвердження
керівником передають комірнику. Комірник за даними Вимоги готує
товарно-матеріальні цінності й на підставі накладної передає їх на
виробництво. Відпуск товарів у буфети та в дрібнороздрібну мережу
оформляють накладною. Наприкінці робочого дня всі прибуткові й видаткові
документи групують у відповідній частині товарного звіту.
Відпуск продуктів у виробництво (на кухню) здійснюють у межах
добової потреби, що відповідає Плану-меню, із врахуванням залишків на
кухні. Продукти при цьому передають із підзвіту комірника в підзвіт
завідувача виробництва.
Особливістю обліку виробництва на підприємствах громадського
харчування є те, що надходження продуктів і товарів оприбутковують за
126
вагою необробленої сировини (брутто), а списання здійснюють за
обліковими даними випуску й реалізації готових страв, виробів,
напівфабрикатів.
Вартість витраченої сировини визначають на підставі норм закладеної
сировини згідно із рецептурами, кількістю переданих страв і виробів. Норми
витрат сировини на виготовлення продукції, якщо вони не визначені в самій
рецептурі, мають бути наведені у вступній частині відповідного розділу
збірника рецептур.
Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат
(зокрема й товарів) на одиницю продукції (робіт, послуг), встановлених
підприємством з огляду на нормальні рівні використання запасів, праці,
виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального
наближення нормативних витрат до фактичних норми і ціни в нормативній
базі слід регулярно перевіряти й переглядати. Такий метод оцінки доцільно
використовувати на підприємствах громадського харчування в разі списання
вартості продуктів на витрати приготування страв.
Калькулювання на підприємствах громадського харчування — це
обчислення ціни страви. Ціна, відображена у калькуляції, — це роздрібна
ціна підприємства громадського харчування (продажна ціна), яка складається
із вартості сировинного набору й націнки громадського харчування, яку
встановлюють залежно від категорії підприємства у відсотках до роздрібної
середньозваженої ціни. Калькулювання здійснюють у Калькуляційній картці.
Кожну Картку реєструють в окремому журналі.
Щодня завідувач виробництва складає Звіт про рух продуктів і тари на
кухні, в якому документи групуються за надходженням продуктів і
реалізацією продукції.
Витрати, пов'язані із виготовленням продукції власного виробництва,
відображають на рахунку 23 «Виробництво» за статтями витрат: прямі
матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати.
127
Сировина і продукти, що використовують для приготування їжі, під час
надходження на підприємство обліковують на рахунку 20 «Виробничі
запаси», а в разі використання у виробництві списують на рахунок 23 за
статтею «Прямі матеріальні витрати». До статті «Прямі витрати на оплату
праці», зокрема, відносять суми нарахованої заробітної плати кухарів і
відповідних відрахувань тощо. Наприкінці звітного періоду собівартість
виготовленої готової продукції списують у дебет рахунка 26 «Готова про-
дукція», а після реалізації продукції — у дебет субрахунку 901 «Собівартість
реалізованої готової продукції» з кредиту рахунка 26.
Відпуск готової продукції з виробництва в реалізацію оформляють
денними забірними листами, накладними, а в разі відпуску
готової продукції стороннім організаціям — накладними на від
пуск на сторону.
У бухгалтерському обліку реалізацію товарів відображають окремо від
реалізації продуктів власного виробництва.
Вартість товарів, реалізованих споживачам без обробки, облікують на
рахунку 28 і списують після реалізації у дебет рахунка 902.
Інші витрати й доходи на підприємствах громадського харчування
відображають в обліку за методикою, аналогічною до застосовуваної у
роздрібній торгівлі.
Інформацію про обсяг реалізованих покупцям кулінарних виробів
власного виробництва і придбаних товарів за місяць накопичують у реєстрі
товарообігу, у якому щоденно фіксують загальну суму виручки від реалізації
із суми звіту за касою.
В таблиці 4.1 приведено записи в синтетичному обліку окремих
операцій в громадському харчуванні без торгової націнки та з використанням
рахунка 23.
Таблиця 4.1 - Відображення на рахунках бухгалтерського обліку
операцій у громадському харчуванні, тис.грн.
128
1 2 3 4 5
1 Одержано на склад від постачальника:
— сировину для приготування їжі 2011 63 1200
— товари 281 63 800
1 2 3 4 5
2 Сума податкового кредиту з ПДВ: 641 63 400
3 Перераховано постачальнику за сировину і товари 63 311 2400
4 Передано товари зі складу до буфету 282 281 800
5 Передано сировину зі складу на кухню 2012 2011 1200
6 Списано собівартість сировини, використаної для 23 2012 1200
приготування їжі
7 Нараховано заробітну плату:
— виробничому персоналу кухні 23 661 500
— адміністративному персоналу 92 661 300
— персоналу збуту продукції 93 661 100
8 Проведені нарахування на заробітну плату:
— виробничого персоналу кухні 23 65 200
— адміністративного персоналу 92 65 120
— персоналу збуту продукції 93 65 40
9 Нараховано амортизацію виробничих необоротних
активів:
— обладнання кухні 23 13 250
— об'єктів загальногосподарського призначення 92 13 200
10 Інші витрати діяльності:
— що відносяться до собівартості продукції 23 68 100
— адміністративного характеру 92 68 250
— на збут продукції 93 68 150
11 Списується собівартість готової продукції (страв) 26 23 2250
12 Отримано виручку від реалізації продукції (страв) 301 701 3600
13 Сума податкового зобов'язання з ПДВ 701 641 600
14 Списано фактичну собівартість реалізованої продукції 901 26 2250
15 Отримано виручку від реалізації товарів 301 702 1800
16 Сума податкового зобов'язання з ПДВ 702 641 300
17 Списано фактичну собівартість реалізованих товарів 902 282 800
18 Фінансовий результат від реалізації продукції 701 791 3000
19 Фінансовий результат від реалізації товарів 702 791 1500
20 Списано на фінансовий результат діяльності:
— собівартість реалізованої продукції 791 901 2250
— собівартість реалізованих товарів 791 902 800
— суму адміністративних витрат 791 92 870
— суму витрат на збут 791 93 290
21 Списується прибуток від господарської діяльності 791 44 290

129
У громадському харчуванні використовують також інші варіанти
обліку товарів і продукції власного виробництва.
За іншою методикою, зокрема за дебетом рахунка 28 «Товари»
відображають не лише покупні товари, а й сировина, що використовується
для приготування їжі. Після реалізації готових страв вартість використаної
для їх виготовлення сировини списується з кредиту рахунка 28 у дебет
субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів». Інші витрати
підприємства громадського харчування відносять відповідно на рахунки 92
«Адміністративні витрати» та 93 «Витрати на збут».

1. Наведіть основні особливості фінансово-господарської діяльності
закладів громадського харчування, що відрізняють їх від роздрібних
торговельних підприємств.
2. Якими законодавчими та нормативними документами
регулюється торговельно-виробнича діяльність підприємств громадського
харчування?
3. З яких взаємопов’язаних процесів складається діяльність
підприємства громадського харчування?
4. Якими первинними документами оформлюється надходження
продуктів (сировини) і товарів на підприємства громадського споживання
від виробників, торговельних організацій?
5. Перелічіть особливості організації роботи підприємства
громадського харчування. Як вони впливають на побудову обліку
виробництва?
6. Наведіть порядок розробки і затвердження фірмових блюд?
7. Якими документами регламентується рецептура блюд та її зміни?
8. Наведіть класифікацію закладів громадського харчування та
основні вимоги до типів закладів?
9. Як класифікуються послуги підприємств громадського
харчування?
10. Розкрийте основні вимоги до офіціанта.
11. Розкрийте порядок калькулювання вартості блюд.
12. Як визначаються норми вкладень інгредієнтів у блюда?
13. Як повинен бути складений закупочний акт при закупівлі
продуктів у населення?
14. Що відображають у денній забірній картці?
130
15. Яким підсумковим документом відображається реалізація
готових виробів загалом за день і який його зміст?
16. Які бухгалтерські проводки складаються при заготівлі сировини
для приготування блюд?
17. Які бухгалтерські проводки складаються при заготівлі товарів?
18. Як визначається вартість витраченої сировини на виготовлення
продукції?
19. Які можливі варіанти обліку витрат на випуск продукції
підприємств громадського харчування?
20. Як відображається на рахунках бухгалтерського обліку
придбання продуктів і відпуск їх на виробництво?
21. Наведіть особливості відображення на підприємствах
громадського харчування адміністративних витрат, витрат на збут та інших
операційних витрат.
22. Якими документами оформлюється відпуск готової продукції з
виробництва в реалізацію?
23. Які реєстри складаються для оперативного та аналітичного
обліку виробництва блюд?
24. Як відображається на рахунках бухгалтерського обліку реалізація
товарів і продукції власного виробництва підприємствами громадського
харчування за готівку?
25. Як формується і оформлюється ціна на блюда?
26. Розкрийте особливості обліку витрат обігу на підприємствах
громадського харчування?
27. Як відображаються на рахунках бухгалтерського обліку витрати
обігу на підприємствах громадського харчування?
28. Наведіть порядок розрахунку природних втрат сировини та
товарів і порядок його відображення в обліку?
29. Як визначається розмір відшкодування нестач, коли винних
виявлено?
30. Наведіть бухгалтерські проводки з відшкодування нестач за
рахунок винних.
4.3 Тести самоконтролю
1. При закупівлі продуктів у населення складається такий документ:

а) накладна;
б) товаротранспортна накладна;
в) сертифікат якості;
г) акт закупівлі.
2. Облік витрат обігу на підприємствах громадського харчування
ведеться на рахунку:
131
а) 23;
б) 26;
в) 91;
г) 93.
3. На підприємствах торгівлі та громадського харчування не
застосовується такий рахунок бухгалтерського обліку:
а) 91;
б) 92;
в) 93;
г) 94.
4. Підставою для визначення норм вкладень продуктів у блюда є
такий документ:
а) наказ керівника підприємства;
б) розрахунки шеф-кухаря;
в) розрахунки економіста підприємства;
г) збірники рецептур.
5. У калькуляційних картках вартість блюд визначається:
а) за фактичними нормами вкладень продуктів;
б) за затвердженими рецептурами норм вкладень продуктів;
в) за затвердженими керівником нормами вкладень продуктів.
6. Визначення ціни блюд є обов’язковим:
а) для всіх підприємств громадського харчування;
б) лише для суб’єктів малого підприємництва;
в) для суб’єктів підприємництва, що не підпадають під визначення
малі;
г) для державних підприємств.
7. Норми природних втрат продуктів при зберіганні продуктів і
товарів визначаються на підставі:
а) наказу керівника підприємства;
б) розрахунків, що враховують попередній досвід підприємства;
в) нормативних документів.
8. Створення резерву на покриття природних втрат товарів при їх
реалізації відображається бухгалтерською проводкою:
а) Д-т 93—К-т 474;
б) Д-т 23—К-т 48;
в) Д-т 92—К-т 474;
г) Д-т 474—К-т 281.
9. Собівартість реалізованих готових блюд списується
бухгалтерською проводкою:
а) Д-т 23—К-т 26;
б) Д-т 901—К-т 26;
в) Д-т 93—К-т 282;
г) Д-т 282—К-т 26.
132
10. Нестача товару понад норму природних втрат списується
бухгалтерською проводкою:
а) Д-т 92—К-т 282;
б) Д-т 23—К-т 282;
в) Д-т 91—К-т 282;
г) Д-т 947—К-т 282.
11. В акті закупівлі продуктів у населення обов’язково треба вказувати:
а) сімейний стан фізичної особи;
б) основне місце роботи фізичної особи;
в) дату народження фізичної особи;
г) ідентифікаційний код фізичної особи.
12. Продаж талонів відображається бухгалтерською проводкою:
а) Д-т 301—К-т 701;
б) Д-т 311—К-т 701;
в) Д-т 311—К-т 681;
г) Д-т 361—К-т 681.
13. Підприємства громадського харчування є платниками ПДВ:
а) лише ті, які перебувають на загальній системі оподаткування;
б) всі підприємства громадського харчування, незалежно від
обраної системи оподаткування.
в) суб’єкти підприємницької діяльності, на яких поширюється дія
Податкового кодексу у частині придбання спеціального патенту.
г) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання
товарів/послуг, нарахована(сплачена) такій особі протягом останніх
12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 грн.
14. Тип підприємства громадського харчування визначається:
а) в установчих документах;
б) наказом по підприємству;
г) залежно від відповідності вимогам, встановленим нормативними
документами.
15. Витрати на маркетингові заходи на підприємствах громадського
харчування включаються до витрат:
а) виробництва;
б) загальновиробничих;
в) адміністративних;
г) на збут.
16. Вилучення з обігу блюд з простроченим строком реалізації
відображається проводкою:
а) Д-т 281—К-т 282;
б) Д-т 23—К-т 26;
в) Д-т 93—К-т 26;
г) Д-т 947—К-т 26;
д) немає вірних проводок.
133
17. При інвентаризації на підприємстві громадського харчування
виявлено нестачу двох пляшок горілки. З винного буде відшкодована сума з
урахуванням коефіцієнта:
а) 1;
б) 2;
в) 3.
виявлено нестачу картоплі. З винного буде відшкодована сума з
урахуванням коефіцієнта:
а) 1;
б) 2;
в) 3.
виявлено нестачу посуду, який був списаний з балансового рахунка в міру
відпуску у виробництво. Термін служби посуду встановлено9 місяців. Від
дати видачі посуду на виробництво минуло8 місяців. З винного буде
відшкодована сума:
а) 1/9 вартості посуду з урахуванням ПДВ та коефіцієнта
відшкодування;
б) повної вартості посуду з урахуванням ПДВ та коефіцієнта
відшкодування;
в) 50 % вартості посуду з урахуванням ПДВ та коефіцієнта
відшкодування.
20. Бухгалтерська проводка Д-т 93—К-т 474 означає:
а) віднесено на витрати обігу протягом періоду між інвентаризаціями
норми природних втрат товару;
б) створено резерв на покриття природних втрат товару;
в) обидві відповіді вірні;
г) немає вірної відповіді.
21. Обліковою ціною товарів у коморах закладів (підприємств)
громадського харчування може бути:
а) ціна продажу;
б) первісна вартість;
в) первісна вартість або ціна продажу.
22. Відпуск виробів кухні у підрозділи підприємства громадського
харчування звичайно оформлюють:
а) накладними;
б) товарно-транспортними накладними;
в) денними забірними картками.
23. Акти про реалізацію готових виробів кухні за готівку складаються;
а) щоденно;
б) щотижня;
в) один раз на місяць.
134
24. Списання надбавки підприємства громадського харчування за
реалізованими блюдами відображають бухгалтерською проводкою: На основі
розрахунку способом
а) Д-т 902—К-т 285 червоним сторно;
б) Д-т 902—К-т 285;
в) Д-т 285—К-т 282.
25. На підприємствах громадського харчування ціна на вино-
горілчані вироби встановлюється на:
а) 1 пляшку;
б) 100 мл;
в) на100 г.
26. У калькуляційних картках норми закладки наводяться з розрахунку
на:
а) 1 блюдо;
б) 10 блюд.
в) 100 блюд.
Задача 1. Працівнику підприємства громадського харчування

відпущено обідні блюда у рахунок заробітної плати на суму 30,00 грн
собівартість блюд — 20,40 грн.
Навести кореспонденцію рахунків за наведеною господарською
операцією.
Задача 2. Підприємством громадського харчування реалізовано
населенню за місяць товарів на суму 24 000 грн і блюд на суму 48 600 грн. За
товарами середня торговельна надбавка до цін закупівлі складає 30 %,
торговельна надбавка з націнкою підприємства громадського харчування при
виробництві готової продукції — 35 %.
Навести кореспонденцію рахунків із сумами за реалізацією товарів та
блюд.
Задача 3. Підприємство громадського харчування реалізувало
промисловому підприємству 1000 талонів на комплексні обіди. Вартість
одного талона 24,92 грн. Протягом місяця було отоварено 950 талонів.
Собівартість комплексного обіду — 18,72 грн.
Навести кореспонденцію рахунків за здійсненими господарськими
операціями.
Задача 4. Постачальнику перераховано за продукти 6000 грн з ПДВ.
При отриманні продуктів виявлено невідповідність кількості продуктів
товару в документах постачальника та фактично на суму 24 грн, про що було
складено акт. Нестача продукту — в межах природних втрат.
Зробити бухгалтерські проводки за отриманням продуктів.
135
Задача 5. Ціна пляшки коньяку місткістю 0,5 л становить 68 грн,
пляшки коли місткістю 2 л — 8 грн. Ціни з ПДВ. Розрахувати рецепт
коктейлю, щоб його продажна вартість складала 4,00 грн за 200 мл,
включаючи 10 % власну торговельну надбавку.
Зробити всі проводки з закупівлі інгредієнтів, виробництва коктейлю та
реалізації 200 мл.
Задача 6. При інвентаризації складу було виявлено нестачу 5 кг цукру.
Закупівельна ціна 1 кг цукру — 8,40 грн, ціна продажу — 10,00 грн. Винним
визнано комірника, за рахунок якого було відшкодовано нестачу. Суму
відшкодування утримано із заробітної плати комірника.
Навести необхідну кореспонденцію рахунків.
Задача 7. Для приготування блюд на ринку підзвітною особою було
закуплено у продавця Петрової Л.М. 3,0 кг зеленої цибулі і сплачено їй 18,00
грн.
Скласти акт закупівлі цибулі, авансовий звіт підзвітної особи та
навести кореспонденцію рахунків.
Задача 8. При інвентаризації виявлено нестачу товару на суму 120 грн,
у тому числі торговельна надбавка — 30 грн. Винних не виявлено.
Навести необхідну кореспонденцію рахунків.
Задача 9. На початок звітного місяця залишок товарів на підприємстві
громадського харчування становив 2400 грн, у тому числі торговельна
надбавка — 800 грн. Отримано товарів за купівельною вартістю на суму 6000
грн. На них оприбуткована торговельна надбавка в розмірі 20 % до ціни
закупівлі. Протягом місяця зроблено уцінку товарів у межах торговельної
надбавки на суму 200 грн. Реалізовано товару на суму 8400 грн.
Розрахувати реалізовану торговельну надбавку і зробити всі можливі
бухгалтерські проводки.
Задача 10. На підприємстві громадського харчування за місяць
вилучено з обігу у зв’язку з простроченням терміну реалізації блюд на суму
240 грн за продажними цінами. Собівартість блюд — 175 грн, у тому числі
продукти — 105 грн за ціною купівлі без ПДВ. Непридатні для вживання
блюда реалізовані сільськогосподарському підприємству для відгодівлі
свиней за 6 грн із ПДВ.
Навести необхідну кореспонденцію рахунків із сумами.
ТЕМА 5. ОБЛІК ПРОДУКЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
У сільському господарстві головним і незмінним засобом виробництва

є земля, що має суттєві особливості збереження й використання в процесі
136
сільськогосподарського виробництва з огляду на конкретні природні та
метеорологічні умови. Земля є природним чинником, вона належить до
основних засобів сільського господарства, на неї не нараховують знос та
амортизацію, але фінансують заходи щодо підвищення її родючості.
Особливості обліку визначаються сезонними умовами
сільськогосподарського виробництва. Процес праці в часі не завжди
збігається із одержанням продукції: праця витрачається впродовж цілого
року, тоді як продукцію рослинництва зазвичай одержують у певну пору
року.
Провідними галузями сільськогосподарських підприємств є
рослинництво, тваринництво і переробна промисловість. Рослинництво має
суттєві особливості, що впливають на організацію обліку витрат: витрати
здійснюють нерівномірно впродовж значного проміжку часу (року),
продукцію одержують мірою достигання культур, як правило, раз на рік,
виникає потреба розмежування витрат поточного року під урожай поточного
й майбутніх років, в окремих виробництвах витрати здійснюють одночасно
для вирощування багатьох культур, окремі витрати (насіння, добрива тощо) є
продуктами власного виробництва.
До найважливіших належать такі особливості галузі. По-перше,
собівартість зерна, кормів і продукції інших культур встановлюють лише
після збирання врожаю, зазвичай наприкінці року, на відміну від продукції
промислових підприємств, яку здебільшого калькулюють щомісячно.
Собівартість продукції тваринництва — менш сезонної за рослинництво
галузі, також визначають по завершенні року, бо собівартість використаних
кормів власного виробництва можна визначити лише після збирання врожаю.
Крім того, одержання продукції тваринництва та витрати на виробництво
тривають упродовж року нерівномірно, тому накладні витрати можуть
розподілятися на продукцію рослинництва і тваринництва лише після
визначення повного обсягу, тобто наприкінці року.
137
Облік витрат виробництва в рослинництві побудовано таким чином,
щоб мати змогу щомісячно узагальнювати витрати на окремі види робіт за
культурами або однорідними групами їх, а по завершенні року обчислювати
фактичну собівартість зібраної продукції. Така структура обліку вможливлює
контроль за відповідністю витрат обсягові робіт, якості й термінам їх
виконання й досягненій урожайності.
У тваринництві витрати узагальнюють за видами й обліковими групами
тварин. Потім витрати відносять на відповідні види продукції, що
калькулюють. Собівартість продукції цієї галузі залежить від обсягу витрат
на утримання тварин та їхньої продуктивності. Продуктивність залежить від
якості обслуговування тварин, дотримання раціону годівлі, якості й
структури кормів, механізації робіт і низки інших чинників.
Друга особливість обліку в сільськогосподарських підприємствах
зумовлена встановленим порядком оцінки продукції упродовж року.
Продукцію оприбутковують і списують у витрати впродовж року за
плановою собівартістю; коригують за фактичної собівартості лише після
складання звітних калькуляцій по завершенні року. Корми й насіння з
урожаю поточного року також списують на витрати за плановою
собівартістю із подальшим коригуванням за фактичною собівартістю.
По-третє, об’єднання в обліку основних видів предметів праці (насіння
й кормів) із товарною частиною продукції під загальною назвою «Продукція
сільськогосподарського виробництва», адже головним джерелом створення
запасів насіння і кормів є власне виробництво продукції. У звітних балансах
залишки продукції розподіляють за окремими статтями залежно від її
призначення: корми, насіння, посадковий матеріал, товарна частина для
реалізації.
Четверту особливість обліку визначає система документування, що
передбачає, зокрема, облік продукції при її збиранні й відвантаженні у полі, а
також контроль за її транспортуванням і в місцях зберігання.
138
П’яту особливість зумовлює методика обліку руху тварин та
відтворення їх за видами й зоотехнічними групами. Спеціально обліковують
витрати на вирощування й відгодівлю тварин, калькулюють приріст їхньої
живої маси та собівартість поголів’я (у живій масі), що дає змогу
контролювати ці процеси й виявляти фактичну вартість тварин, яких
переводять в основні фонди, реалізують або залишають на кінець року для
відгодівлі й вирощування.
Оскільки в сільському господарстві виробничий цикл може тривати від
кількох місяців до року й кількох років, собівартість продукції обчислюють
раз на рік.
5.2 Облік молодняка тварин, птиці й тварин на відгодівлі
Тварини поділяються на три групи: робоча і продуктивна худоба

(основне стадо); молодняк тварин на вирощуванні; тварини на відгодівлі.
Облік робочої й продуктивної худоби здійснюють у складі основних
засобів.
Молодняк тварин, птиця і тварини на відгодівлі — це особлива група
господарських засобів, яка, переробляючи корми, дає продукцію. Від
дорослого стада дрібних тварин (птиця, звірі, кролі) одержують приплід та
іншу продукцію, а від молодняка тварин і тварин на відгодівлі — приріст
живої маси, який є складовою маси цього поголів’я. Облік цих тварин
здійснюють у складі обігових засобів.
Документальне оформлення руху сільськогосподарських тварин
здійснюють на підставі класифікації їх. До того ж воно залежить від джерел
надходження тварин і методики утримання їх.
До складу молодняка тварин на вирощуванні й тварин на відгодівлі
належать: поголів’я, вирощене у власному господарстві, та придбане.
139
Сільськогосподарські підприємства можуть отримувати молодняк
тварин із різних джерел: приплід власного основного стада, закупівля у
населення, надходження від інших підприємств тощо. Утримувати тварин
сільськогосподарські підприємства можуть на власних фермах або
передавати на вирощування чи відгодівлю іншим підприємствам і
громадянам.
При одержанні приплоду (телят, поросят, ягнят, лошат тощо)
складають Акт оприбуткування приплоду тварин або Нагромаджувальний
акт приплоду звірів (норки, лисиці тощо) у двох примірниках. Дані актів
також використовують при нарахуванні заробітної плати працівникам ферми.
При закупівлі худоби у громадян (згідно із угодою) складають Акт на
закупівлю тварин у населення, який затверджує керівник підприємства. Один
примірник Акту передають особі, яка здає тварин. Тварин, придбаних в
інших підприємств, оприбутковують на підставі товарно-транспортних
накладних і рахунків-фактур.
Відповідальність за ведення обліку на фермі (у бригаді, цеху)
покладається на її завідувача, зоотехніка, бригадира тощо. Ці посадовці
також складають відповідні первинні документи й регістри про наявність і
рух тварин. Облік наявності й руху тварин здійснюють за місцями їх
утримання, за матеріально відповідальними особами, видами й обліковими
групами тварин.
Тварини підлягають обов’язковій нумерації інвентарними номерами
(клеймо, тавро) із реєстрацією номерів у спеціальній книзі. В книзі вказують
дату придбання чи народження, вік, стать, масу в кг, дату взяття на
відгодівлю. У подальшому в цій книзі вказують живу масу тварин у момент
зважування й у день зняття з відгодівлі.
Аналітичний облік молодняка тварин і тварин на відгодівлі ведуть у
Книзі обліку руху тварин і птиці (ф. № 34 с.-г.) за кількістю голів, живою
масою й фактичною собівартістю. Книгу ведуть на підставі наведених вище
140
первинних документів щодо надходження, переведення й вибуття тварин.
Рахунки в ній відкривають у тому самому порядку, що й у бухгалтерії
підприємства. Відповідальні особи роблять записи у Книзі щодня,
реєструючи дані окремих документів, і визначають кількість тварин на
початок наступного дня. Ці дані переносяться у Відомість витрати кормів, де
на підставі затверджених раціонів встановлюють потребу в кормах на день.
Наприкінці місяця підсумки Книги обліку руху тварин і птиці
використовують для заповнення Звіту про рух тварин і птиці на фермі (ф. №
102 с.-г.), де фіксують наявність тварин на початок і кінець звітного періоду,
їх надходження і вибуття (кількість голів і жива маса). Звіт складає
відповідальна особа у двох примірниках й у встановлений термін разом із
первинними документами щодо надходження й вибуття худоби і птиці подає
до бухгалтерії для перевірки й бухгалтерського обліку руху поголів’я.
У бухгалтерії облік молодняка тварин на вирощуванні й тварин на
відгодівлі здійснюють на синтетичному рахунку 21 «Поточні біологічні
активи», призначеному для обліку й узагальнення інформації про наявність
та рух: тварин, що перебувають на вирощуванні та відгодівлі; птиці; кролів;
звірів; сімей бджіл; а також худоби, вибракуваної з основного стада й
реалізованої без взяття на відгодівлю; тварин, прийнятих від населення для
реалізації. На рахунку 21 здійснюють облік молодняка всіх видів тварин від
моменту одержання приплоду до переведення в основне стадо чи вибуття. За
дебетом рахунка 21 відображають надходження (придбання, приплід
молодняку продуктивної й робочої худоби, вибракувану з основного стада
худобу для подальшої відгодівлі або реалізації без відгодівлі) тварин на
вирощуванні, що обліковуються за первісною вартістю; привіси живої маси
молодняку тварин; за кредитом — вибуття тварин на вирощуванні внаслідок
продажу, безоплатної передачі тощо.
Синтетичний та аналітичний облік молодняка тварин і тварин на
відгодівлі за кожним видом тварин і статевими групами у вартісному
141
вираженні здійснюють у журналі-ордері № 9 с.-г. та Оборотній відомості 9-а
с.-г., записи в яких виконують на підставі Звітів про рух тварин і птиці, а
оцінку здійснюють в загальноприйнятому порядку. В журналі-ордері № 9 с.-
г. фіксують дані про наявність та рух поголів’я за місяць і за зростаючим
підсумком від початку року за зазначеними вище аналітичними рахунками,
за напрямами надходження й причинами вибуття поголів’я.
Операції зі списання наприкінці року різниці між плановою й
фактичною собівартістю продукції вирощування і відгодівлі тварин
відображають безпосередньо в журналі-ордері № 9 с.-г
5.3 Особливості обліку запасів сільського господарства
Використання продукції у сільському господарстві на

внутрішньогосподарські потреби та при внутрішньогосподарському
переміщенні з одного складу в інший оформляється Накладною
(внутрішньогосподарського призначення) або Лімітно-забірною картою
(рисунок 5.1). При цьому в лімітно-забірній карті на отримання насіння в
розділі «Дозволено» записуються назви одержаного насіння, норма висіву,
кількість насіння до видачі та площа посіву; в розділі «Видано» вказується
дата видачі насіння та кількість.
Після кожної видачі насіння в екземплярі одержувача розписується
завідуючий складом, а в екземплярі завідуючого складом – одержувач. В
кінці місяця лімітно-забірна картка подається в бухгалтерію, де проводиться
звірка даних і відображення на рахунках бухгалтерського обліку.
Для оформлення витрат продукції рослинництва на виробничі потреби
(для посіву переробки і т.д.) застосовується Лімітно-забірна карта на
отримання матеріальних цінностей (ф. № 117), яка виписується в двох
примірниках в бухгалтерії підприємства та служить важливим засобом
контролю за правильним і цільовим використанням відповідних видів
продукції.
142
Після закінчення посіву на основі витратних документів агроном
списує насіння та посівний матеріал і складає Акт витрат насіння і
посадкового матеріалу (ф. 119). Використовують для списання насіння й
садильного матеріалу до витрат на вирощування відповідних
сільськогосподарських культур.
НАКЛАДНА № ___
(внутрігосподарського призначення)
за "17" серпня 2017 р.
Сільгосппідприємство «Тополь»
2223457891
Ідентифікаційний код ЄДРПОУ
Структурний підрозділ __________________________________

Через кого (кому) зав.фермою Пришвін В.Г.
Призначення зернові відходи
Назва, Кількість
Одиниця
сорт, Ціна Сума
виміру
розмір затребувано відпущено прийнято
Пшени-
ця м’яка ц 12 12 12 133 1596
ІІ класу
Затребував _______ ____________________ Дозволив _______ ___________________

підпис прізвище, ім'я, по батькові підпис прізвище, ім'я, по батькові
Перевірив
Відпустив _______ ___________________
Рисунок 5.1 - Зразок накладної (внутрішньогосподарського

призначення)
Акт складають у двох примірниках бригадир та агроном після

завершення сівби на окремих ділянках та полях сівозміни.
Записи здійснюють за назвами насіння, вказують площу та витрачене
насіння за нормою та фактичні витрати на 1 гектар і на всю площу.
143
До акту додають документи, на підставі яких видавали насіння й
садильний матеріал зі складу та інші папери, які підтверджують сортову
якість насіння.
Акт затверджує керівник підприємства або уповноважена особа
(агроном), після чого його передають у бухгалтерію для записів у регістрах
бухгалтерського обліку.
Облік використання паливо-мастильних матеріалів, використовуваних
на виробничі потреби, ведеться на основі лімітно-забірних карт на отримання
матеріальних цінностей. Цей документ виписується на кожного одержувача
паливо-мастильних матеріалів. Лімітно-забірна карта складається із 2-ох
частин: дозволяючої та затратної. В перший частині відображається ліміт
відпуску нафтопродуктів, затверджений керівником підприємства. В другій
частині відмічається щоденний розхід нафтопродуктів.
Використанні під конкретні культури мінеральні, органічні та
бактеріальні добрива, а також ядохімікати та гербіциди списуються за
Актами про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив,
ядохімікатів і гербіцидів (форма № 118).
Даний документ використовують при списанні використаних
мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту
рослин.
Акт по кожному полю та кожній культурі складає керівник
структурного підрозділу та агроном після внесення добрив чи хімікатів. У
документі зазначають площу, способи й строки внесення добрив, кількість
внесених добрив під кожну культуру окремо в натуральних показниках і в
переведенні на діючу речовину.
Готовий акт затверджує керівник підприємства. До цього документа
додають лімітно-забірні картки на отримання матеріальних цінностей,
накладні за якими отримано добрива та засоби хімічного захисту рослин, і
144
разом передають до бухгалтерії підприємства для перевірки та проведенні
записів в регістрах бухгалтерського обліку.
В кінці місяця на основі первинних документів по руху товарно-
матеріальних цінностей і книг (карточок) складського обліку матеріально-
відповідальні особи складають Звіт про рух матеріальних цінностей, в якому
вказують залишок їх на початок місяця, надходження від окремих
постачальників, витрати по окремих напрямках і залишок на кінець.
Сільське господарство має складські приміщення:
- зернотік – призначений для зберігання зерна, його сушіння,
сортування, очистки і подальшого зберігання для продажу. Обладнання:
транспортери зерна, очисні та сушильні установки, тощо. Найбільш
інтенсивний режим роботи в сезон збирання зерна;
- склад запасних частин – призначений для зберігання: запасних
частин – для машинно-тракторного парку та іншої техніки на підприємстві.
Режим роботи триває протягом робочого дня машинно-тракторного парку;
- склад паливо-мастильних матеріалів (нафтопродуктів) –
призначений для зберігання паливо-мастильних матеріалів тощо. Режим
роботи пов’язаний з режимом роботи машинно-тракторного парку.
Для документального оформлення операцій із реалізації продукції
рослинництва передбачені відповідні документи. На кожну партію зерна, що
відправляється на заготівельні пункти, за Талонами комбайнера і шофера (ф.
№ 77в) – виписують Товарно-транспортну накладну на перевезення зерна (ф.
1-сх) в чотирьох примірниках, а при його перевезенні транспортом зі сторони
– в п’яти. При цьому перший примірник залишається в господарстві з
підписом водія, три наступних вручаються водію. Після приймання зерна
другий примірник залишається на хлібоприймальному пункті, третій
повертається в господарство з поміткою про приймання вантажу, четвертий
залишається у водія як підстава для заповнення Дорожнього листа
вантажного автомобіля.
145
Комбайнер після закінчення зміни звіряє за даними талонів шофера
кількість відправлених від комбайна та прийнятих на зернотік зерна за день і
передає ці талони завтоком (вагареві), одержує від нього Виписку з реєстру
про намолот зерна й прибраної площі (ф. № 67а) (рис. 5.2).
Урожай може потребувати очищення, сортування, сушіння. Передаючи
його на доробку, оформляють Акт на сортування й сушіння продукції
рослинництва (ф. № 82). Його складають в одному екземплярі на кожну
партію зерна, переданого на доробку. Підписують Акт завтоком, бригадир,
вагар, агроном господарства, а також матеріально відповідальна особа.
На рисунку 5.3 представлено зразок Акту на сортування й сушіння
продукції рослинництва у сільському господарстві.
Запаси сільгосппродукції в натуральному вираженні в сільському
господарстві визначають на основі їх фактичної маси (кількості) у місці
оприбуткування. Для зерна це франко-місце зберігання (франко-ток).
Фактичну кількість прибраних культур визначають після вирахування
мертвих відходів і усушки.
На баланс продукцію оприбуткують після сортування й очищення.
Облік запасів зерна ведуть на окремих субрахунках рахунку 27 «Продукція
сільськогосподарського виробництва».
Сільхозгосподарство «Тополь»
Бригада № 1
ВИПИСКА З РЕЄСТРУ
про намолот зерна та зібраної площі
за 03.08.17р.
Комбайнеру Глядченко Т.В.
Комбайн № 1570АЕ
№ Культура, сорт Прийнято Прийнято Зібрано, Примітки

талонів зерна на тік га
комбайнера, (склад),
шт. кг
1 Пшениця м’яка один 4500 2 -
ІІІ класу
2 - - - - -
Разом один 146 4500 2 х
Завідувач зернотоком Кулінич Д.В.

Обліковец Литвінов В.О.
Рисунок 5.2 - Зразок виписки з реєстру про намолот зерна та зібраної
площі у сільському господарстві
Рік
Місяць
Число
СільгосппідприємствоШифр
Відді
Лення
Бригада
Ток
Акт № 7 на сортування й сушіння продукції рослинництваОпера-ція
Одержу-вач
Відправ-ник20170803СГ «Тополь»--1-
--
Відпущено в сортування, сушінняШифр синтетичного й аналітичного облікуОдиниця
виміруВагаЦінаСума
дебеткредитпшеницю м 'яку II класу
найменування культури або продукції--ц5570133740810Отримане від
сортування,сушінняпшеницю м 'яку II класу
найменування культури або продукції——5200133691600Отримане використовуваних
відходів
Зернові відходи
найменування-—ц27041,2311132,1Невикористовувані відходи
(мертва, усушка)--ц100
Рисунок
Додаток: 5.3 – Зразок
4 прибуткових акту на документів
і 4 видаткових сортування й сушіння продукції
Вологість: до переробки, % 13
рослинництва після переробки, % 10
При первісному визнанні сільгосппродукцію оцінюють за

справедливою вартістю, зменшеної на очікувані витрати на місці продажу,
або по виробничій собівартості відповідно до П(С)БО 16 «Витрати».
Відбивають це в тому звітному періоді, у якому вона відособлена від
біологічного активу. Після первісного визнання її оцінюють та показують
згідно П(С)БО 9 «Запаси» - п. 12 П(С)БО 30.
Справедливу вартість зерна у сільському господарстві визначають за
цінами активного ринку. При наявності декількох таких ринків оцінка
ґрунтується на даних того з них, де підприємство планує продавати зерно (п.
13 П(С)БО 30).
147
Крім того, зерновідходи після очищення врожаю оцінюють за вартістю
зерна на основі його змісту в зернових відходах.
Представимо облік оприбуткування врожаю. У сільському господарстві
зібрало 5570 ц зерна. Витрати на його вирощування становлять 720850 грн.
Від урожаю отримані:
— зерно пшениці м'якої 2 класу (після очищення й усушки) — 5200 ц.
Його справедлива вартість — 205 грн/ц, загальна сума рівна 1066000 грн.
(5200ц х 205 грн);
— зернових відходів — 370 ц зі змістом зерна 31 %, тому справедлива
вартість відходів — 63,55 грн/ц (205 грн. х31%),а загальна сума —
23513,5грн. (370ц х 63,55 грн).
У бухгалтерському обліку сільського господарства оприбуткування
врожаю відображається наступним чином (таблиця 5.1).
Таблиця 5.1 – Кореспонденція рахунків з обліку оприбуткування
врожаю у сільському господарстві
Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума,
№ Дт Кт грн.
1 Списані витрати на вирощування 23/рослинництво 20, 23, 720850

врожаю 661,65...
Оприбутковано за справедливою вартістю:
2 — зерно 27/пшениці м'якої 2 23/ 1066000
класу рослинництво
— зерновідходи 27/зернові відходи 23513,5
3 Відображено дохід від первісного 23/рослинництво 710 368663,5

визнання зерна (1066000 + 23513,5 -
720850)
Витрати кормів оформляються Відомістю витрат кормів (ф. № 94).

Даний документ виписується в бухгалтерії господарства для кожного
підрозділу та звітної групи тварин окремо в двох екземплярах. Основою для
виписки відомості служить складений зоотехніком раціон, який
затверджується керівником господарства.
148
Відпуск продуктів на з’їдання тваринами оформляється разовими
накладними (внутрішньогосподарського призначення) (формою № 87) або
лімітно-забірними картами (рис. 5.4).
Сільськогосподарське підприємство «Тополь»
ЗАБІРНА КАРТА № 23 НА ОТРИМАННЯ
КОРМІВ І МАТЕРІАЛІВ ЗІ СКЛАДУ № 1
Видано фермі № 2
на червень 2017р.
Вид кормівсінозернобуряковескартоплямішкиЛіміт відпуску (ц)4,01,06,02,02,03,0

Підпис розпорядника ____________
Головний бухгалтер______________
Дата видачи карти 25 травня 2017р.
1. сіно2. зерноДата відпускуКількість (вага)Розписка в

отриманні (видачі)Дата відпускуКількість (вага)Розписка в отриманні
(видачі)1.062,01.060,515.062,015.060,53. буряки кормові4. овесДата
відпускуКількість (вага)Розписка в отриманні (видачі)Дата відпускуКількість (вага)Розписка
в отриманні (видачі)1.063,01.061,015.063,015.061,05. картопля6. люпин
кормовий1.061,01.061,515.061,015.061,5
Рисунок 5.4 – Зразок забірної карти на отримання кормів і матеріалів зі

складу сільського господарства
При використанні запасів у якості вет.медикаментів зі складу

сільського господарства оформляється Накладна, в якій зазначається від кого
видано, кому відпущено тощо. Протягом використання вет.медикаментів
складається звіт про рух матеріальних цінностей по рахунку
вет.медикаменти.
149
Величезну кількість продукції рослинництва сільське господарство
заготовлює для кормів або як підстилку для худоби. Так, зокрема, один із
вторинних кормових продуктів при збиранні зернових — солома.
Сільське господарства заготовляє солому двома способами: перший —
скиртування, а другий — укладання соломи в тюки (рулони).
Заготовлену в скирти або тюках (рулонах) солому бажане
документально оформити не пізніше трьох днів після проведення
заготівельних робіт.
Для цього керівник підприємства призначає спеціальну комісію. До її
складу, крім керівника, можуть входити ще й головний агроном, зоотехнік,
бригадир, який керує заготовкою соломи, бухгалтер і особа, яка надалі буде
відповідати за зберігання кормів (комірник, зав.складом, завфермой).
Завдання комісії перевірити якість укладання скирти або виготовлених тюків
(рулонів) соломи та їх складування, а також якість самої соломи й визначити
вагу й обсяг (кількість) сільгосппродукції.
Визначивши фактичну масу 1 м3 соломи, комісія зможе встановити
загальна кількість заготовленої сільгосппродукції, помноживши отриманий
обсяг на вагу 1 м3 соломи.
На основі своєї роботи комісія складає Акт на приймання грубих
кормів в тюках (рулонах) (рисунок 5.5).
Акт на прийомку грубих і соковитих кормів (форма № 92) комісія
заповнює в двох екземплярах (рисунок 5.6). Перший екземпляр передає в
бухгалтерію господарства, він буде підставою для відображення в бухобліку
соломи, а другий зі схемою находження скирт передають комірнику
(завскладом, фуражиру).
150
Рисунок 5.5 – Зразок акту на приймання грубих кормів в тюках
(рулонах) у сільському господарстві
Розгляне прийом соломи на прикладі. Сільське господарство зібрало

солому в рулони на своїх угіддях. До заготовки соломи були притягнуті
власні працівники (з/п — 2000 грн, нарахування на фонд оплати праці — 680
грн.) і техніка (амортизація — 200 грн, пальне — 3000 грн). Також залучили
інше підприємство, яке надало транспортні послуги на суму 3120 грн (у т.ч.
ПДВ — 520 грн). В обліку сільського господарства заготовлену солому
відбивають за нормативними витратами (таблиця 5.2).
151
Рисунок 5.6 - Зразок акту на прийомку грубих і соковитих кормів у
сільському господарстві
Таблиця 5.2 – Облік прийому соломи в сільському господарстві

№ Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн
Дт Кт
1 2 3 4 5
1 Нарахована заробітна плата робітникам, 23 661 2000
зайнятим при заготовці соломи
2 Відображено нарахування на оплату праці 23 651 680
3 Нарахована амортизація основних засобів, 23 131 200
безпосередньо використовуваних при
заготовці соломи
Списані бензин і дизпаливо, використані
4 при роботі сільгосптехніки, задіяної 23 203 3000
безпосередньо при заготовці соломи
5 Враховані транспортні послуги сторонніх 23 685 2600
підприємств
6 Відображено сума податкового кредиту 641 685 520
7 Сплачено за послуги сторонньому 685 311 3120
підприємству
8 Оприходовано солома 208/Солома 23 8480
152
Облік форс-мажорних обставин у сільському господарстві потребує
відображення виникнення страхової ситуації з запасами (таблиця 5.3).
Таблиця 5.3 – Кореспонденція рахунків з обліку запасів у разі
виникнення страхової ситуації у сільському господарстві
Зміст господарської операції Бухгалтерський облік
№ Дт Кт
1 Відображено втрати від загибелі частини врожаю 977 23

2 641 644
Відкоректований податковий кредит з ПДВ 977 644
(методом сторно) і віднесений на витрати
3 Оприбутковано зерно нового врожаю 27/Пшениця 23
м'яка II
класу
Відображено дохід від первісного визнання 23 710
сільгосппродукції за справедливою вартістю
4 або
витрати від первісного визнання 940 23
сільгосппродукції за справедливою вартістю
5 Страховик прийняв позитивне рішення про
375 751
відшкодування втрат від страхового випадку
6 Отримане страхове відшкодування 311 375
Облік списання ушкодженого зерна
1 Списано на витрати балансову вартість 977 27/Пшениця
ушкодженого зерна м'яка II класу
27/Пшениця
м'яка V класу
2 Відкоректований податковий кредит з ПДВ 641 644
(методом сторно)
3 Списано відкоректований податковий кредит на 977 644
витрати
4 У кінці звітного періоду списано витрати на 793 977
Списання пошкодженого зерна у сільському господарстві

відображається в Акті списання пошкодженого зерна, що представлено на
рисунку 5.7.
Сільське господарство, маючи у своєму розпорядженні зерносклади,
приймає запаси (зерно) від інших виробників на зберігання. Облік таких
операцій здійснюється на позабалансовому рахунку 023 «Матеріальні
цінності на відповідальному зберіганні».
153
СГ «Тополь»
Склад № 3
АКТ НА СПИСАННЯ ПОШКОДЖЕНОГО ЗЕРНА

10 серпня 2017р.
Що знаходилося на відповідальному зберігання у комірника Хлебного П.М.
Склад комісії:
Директор Головань А.П.
Головний агроном Приораний П.П.
Бухгалтер Власенко О.О.
Комірник Хлебний П.М.
Призначено комісію наказом від 10 серпня 2017р. № 155

Цим актом списують
№Найменування зернових, сортКількість, тБалансова вартість, грн.1Пшениця м’яка ІІ
класу23200,002Пшениця м’яка V класу11450,00Разом 34650,00
Загальна вага списаного зерна три тонни
На суму грн, фактично чотири тисячї шістсот п'ятдесят гривень 00 коп.
прописом
Причини списания зерна У зв'язку з пошкодженням зерна під час пожежи. Винної
особи не виявлено.
Пояснения відповідальної особи У зв'язку з пожежею, яка виникла через коротке
замикання в електричній проводці, було пошкоджено три тонни зерна (дві тонни
пшениці м'якої ІІ класу та одну тонну пшениці м'якої V класу)
Голова комісії
_____директор____
Члени комісії:
головний агроном
головний бухгалтер
комарник_________
посада
Матеріально відповідальна особа
Рисунок 5.7 - Зразок акту на списання пошкодженого зерна у

сільському господарстві
Якщо власність на зерно переходить до складу (в договорі складського

зберігання вказано право складу розпорядження зерном) облік здійснюється з
використанням рахунків другого класу (разом з позабалансовими).
154
1. Перелічіть особливості сільськогосподарського виробництва та
охарактеризуйте їх вплив на організацію бухгалтерського
обліку.
2. Назвіть основні нормативні документи, які регулюють
організацію та методику ведення обліку в сільському господарстві.
3. Перелічіть специфічні субрахунки, що використовуються
для ведення обліку витрат і готової продукції у сільськогосподарських
4. Наведіть приклади спеціалізованих галузевих форм первинних
документів, що застосовуються у сільському господарстві.
5. Наведіть основні регістри журнально-ордерної форми обліку для
сільськогосподарських підприємств.
6. Розкрийте особливості формування і відображення в обліку
неподільного та пайового капіталу в сільськогосподарських
кооперативах.
7. Наведіть основні статево-вікові групи сільськогосподарських тварин
і птиці, за якими ведуть аналітичний облік їх наявності та руху.
8. Наведіть основні первинні документи та облікові регістри
з обліку наявності та руху сільськогосподарських тварин і птиці.
9. Наведіть приклади бухгалтерських проведень з обліку руху
сільськогосподарських тварин.
10. Наведіть основні первинні документи з обліку витрат і
виходу продукції рослинництва.
11. Охарактеризуйте послідовність розподілу витрат і калькулювання
собівартості продукції у сільськогосподарських підприємствах.
12. Наведіть характерні особливості визначення собівартості
продукції окремих сільськогосподарських культур.
13. Наведіть основні первинні документи з обліку витрат
та виходу продукції тваринництва.
14. Наведіть приклади аналітичних рахунків з обліку витрат
у рослинництві і тваринництві.
15. Розкрийте особливості визначення собівартості продукції
в окремих галузях тваринництва.
16. Наведіть приклади бухгалтерських проводок з обліку витрат на
формування основного стада, закладання і вирощування
багаторічних насаджень.
17. Наведіть виробництва, які у сільськогосподарських
підприємствах відносять до підсобних промислових.
18. Охарактеризуйте порядок обліку витрат та обчислення
собівартості продукції підсобних промислових виробництв у
сільськогосподарських підприємствах.
155
19. Перелічіть виробництва, які відносять у сільськогосподарських
підприємствах до допоміжних, та назвіть рахунки для
обліку витрат таких виробництв.
20. Наведіть регістри аналітичного обліку витрат та охарактеризуйте
методику визначення собівартості послуг допоміжних
виробництв.
21. Охарактеризуйте методику обліку витрат та калькулювання
собівартості робіт живої тяглової сили.
22. Розкрийте особливості обліку витрат машинно-тракторного парку і
калькулювання собівартості польових і транспортних робіт тракторів.
23. Охарактеризуйте порядок оцінки та відображення в обліку виходу
продукції рослинництва і тваринництва згідно з
П(С)БО 30 «Біологічні активи».
24. Наведіть приклади основних бухгалтерських проводок з
обліку реалізації сільськогосподарської продукції та визначення
фінансових результатів.
25. Дайте характеристику фіксованого сільськогосподарського податку
та розкрийте порядок його відображення в обліку.
26. Охарактеризуйте особливості організації обліку в селянських
фермерських господарствах
1. У сільгосппідприємствах загальновиробничі витрати галузі

рослинництва розподіляються між об’єктами обліку пропорційно
загальній сумі витрат за винятком:
а) заробітної плати;
б) вартості насіння;
в) вартості кормів;
г) амортизаційних відрахувань.
2. У сільгосппідприємствах загальновиробничі витрати галузі
тваринництва розподіляються між об’єктами обліку пропорційне
а) амортизаційних відрахувань;
б) вартості кормів;
в) заробітної плати з нарахуваннями;
г) інших витрат.
3. У сільгосппідприємствах загальновиробничі витрати підсобних
промислових виробництв розподіляються між об’єктами обліку пропорційне
а) амортизаційних відрахувань;
б) вартості кормів;
в) вартості сировини, матеріалів та напівфабрикатів;
156
г) вартості сировини.
4. Переведення молодняку тварин на вирощуванні із однієї групи в
іншу в обліку відображається таким записом:
а) Д-т 212—К-т 212;
б) Д-т 211—К-т 211;
в) Д-т 155—К-т 211;
г) Д-т 211—К-т 155.
5. Оприбуткування приплоду великої рогатої худоби в обліку
відображається таким записом:
а) Д-т 211— К-т 211;
б) Д-т 27—К-т 155;
в) Д-т 211—К-т 23;
г) Д-т 208—К-т 23;
д) Д-т 212—К-т 232.
6. Зерно люпину врожаю поточного року відображається в обліку
до складання річного звіту в оцінці:
а) за фактичною собівартістю;
б) за плановою собівартістю;
в) за провізорною собівартістю.
г) за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на
місці продажу.
7. З метою оподаткування корів відносять до такої групи основних
засобів:
а) першої;
б) другої;
в) третьої;
г) четвертої;
д) шістнадцятої.
8. Мінімальний термін, протягом якого має нараховуватись амортизація
по робочим коням, встановлена Податковим кодексом становить:
а) 5 років;
б) 6 років;
в) 7 років;
г) підприємство визначає самостійно без обмеження кількості років.
9. У балансі придбане насіння зі сторони відображається в оцінці:
а) за фактичною собівартістю;
б) за цінами можливої реалізації;
в) за плановою собівартістю;
г) за справедливою вартістю, зменшеною на суму очікуваних витрат на
10. У балансі сільськогосподарська продукція врожаю минулого
року відображається за:
а) фактичною собівартістю;
157
б) плановою собівартістю;
в) справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на
г) ринковими цінами;
д) за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою
вартістю реалізації.
11. Періодичність калькулювання продукції рослинництва є такою:
а) щомісяця — раз на місяць;
б) раз на квартал;
в) раз на рік.
12. Суми, нараховані власникам земельних паїв, в обліку можуть
відображатися таким записом:
а) Д-т 91—К-т 684;
б) Д-т 91—К-т 671;
в) Д-т 92—К-т 672;
г) Д-т 23—К-т 661;
д) Д-т 91—К-т 672.
13. Облік дорослої птиці здійснюється на рахунку:
а) 107;
б) 163 або164;
в) 212 або213;
г) 232.
14. Інформацію про вартість окремих груп молодняку тварин на
відгодівлі містить рахунок:
а) 211;
б) 212;
в) 221;
г) 107.
15. Валовий урожай кукурудзи перераховують в сухе зерно для
визначення:
а) кормових одиниць;
б) урожайності;
в) норм висіву.
16. Якщо базисна жирність молока становить 3,4 %, а фактична за
вранішнім надоїм 3,3 %, кількість молока в перерахунку на базисну
жирність:
а) збільшиться;
б) зменшиться;
в) залишиться без змін.
17. В обліку переведення нетелей в основне стадо відображається
записом:
а) Д-т 107—К-т 155;
б) Д-т 155—К-т 107;
158
в) Д-т 155—К-т 212.
18. В обліку переведення корів на відгодівлю відображається записом:
а) Д-т 217—К-т 107;
б) Д-т 212—К-т 163;
в) Д-т 212—К-т 155;
г) Д-т 441—К-т 107.
19. Періодичність визначення фактично отриманого прибутку від
реалізації молока є такою:
а) щомісячною;
б) щоквартальною;
в) раз на рік.
20. Рух молодняку тварин та тварин на відгодівлі відображається в
журналі-ордері:
а) № 8-сг;
б) № 9-сг;
в) № 10-сг.
21. Рух тварин основного стада відображається журналі-ордері:
а) № 4А-сг;
б) № 10-сг;
в) № 13-сг.
22. Формування фонду відтворення основних засобів
відображається проводкою:
а) Д-т 684—К-т 483;
б) Д-т 685—К-т 48;
в) Д-т 23—К-т 684;
г) Д-т 91—К-т 47.
23. Розрахунок дотацій сільськогосподарським виробникам за
реалізовану ними продукцію заготівельні організації погоджують із:
а) управлінням АПК держадміністрацій;
б) обслуговуючим банком;
в) виробниками сільськогосподарської продукції.
24. Сума ПДВ, належна до сплати в бюджет,
сільськогосподарськими виробниками, які обрали спеціальний режим
оподаткування цим податком, відображається в обліку записом:
а) Д-т 641—К-т 48;
б) Д-т 313—К-т 311;
в) Д-т 313—К-т 48.
25. Використані сільськогосподарськими виробниками дотації з
окремого рахунка відображаються в обліку записом:
а) Д-т 371—К-т 313;
б) Д-т 48—К-т 718;
в) Д-т 48—К-т 311.
159
26. Надходження дотацій за здане переробним підприємствам молоко
та м’ясо у живій вазі відображається записом:
а) Д-т 311—К-т 48;
б) Д-т 311—К-т 47;
в) Д-т 313—К-т 48;
г) Д-т 313—К-т 47.
27. Списання загальновиробничих витрат рослинництва відображається
в обліку записом:
а) Д-т 231—К-т 91;
б) Д-т 232—К-т 91;
в) Д-т 91—К-т 231;
г) Д-т 901—К-т 91.
28. Дебетове сальдо на рахунку 23 на 01.01.201_ означає:
а) збитки підприємства;
б) не оприбутковану продукцію;
в) незавершене виробництво;
г) правильної відповіді немає.
29. Перевищення кредитових оборотів над дебетовими за рахунком
23 станом на кінець року означає:
а) оцінка продукції за плановою собівартістю перевищує фактичні
витрати;
б) оцінка продукції за фактичною собівартістю перевищує
фактичні витрати;
в) правильної відповіді немає.
30. Віднесення частки нарахованих відсотків за рахунок
бюджетного відшкодування при короткостроковому кредитуванні
сільськогосподарських виробників відображається проводкою:
а) Д-т 48—К-т 718;
б) Д-т 684—К-т 718;
в) Д-т 684—К-т 48.
31. З орендної плати за паї:
а) стягується податок на доходи фізичних осіб;
б) не стягується податок на доходи фізичних осіб;
в) стягується податок на землю.
32. Оприбуткування матеріальних цінностей від списання
орендованих основних засобів відображається проводкою:
а) Д-т 20—К-т 483;
б) Д-т 20—К-т 719;
в) Д-т 20—К-т 684.
33. Як класифікувати яблуні, які плодоносять, згідно з П(С)БО30?
а) сільськогосподарська продукція;
б) поточні біологічні активи;
в) довгострокові біологічні активи.
160
34. У якому разі слід визнавати біологічні активи у фінансових звітах?
а) якщо даний актив знаходиться під контролем підприємства
внаслідок минулих подій;
б) якщо існує можливість отримання підприємством майбутніх
економічних пов’язаних з цим активом;
в) якщо можна достовірно оцінити собівартість або справедливу
вартість цього активу;
г) у разі, якщо актив задовольняє всім вимогам, наведеним у
попередніх пунктах.
35. Чи застосовується П(С)БО30 щодо морської риболовлі?
а) так;
б) ні.
36. Сільськогосподарську продукцію при первісному визнанні
оцінюють:
а) за первісною вартістю;
б) за виробничою собівартістю;
в) за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці
продажу.
37. При оприбуткуванні сільськогосподарської продукції метод оцінки
за собівартістю слід застосовувати:
а) лише при первинному визнанні;
б) лише у разі неможливості визначення справедливої вартості;
в) завжди.
38. Сільськогосподарські підприємства облік тварин основного стада
ведуть на рахунку:
а) 10;
б) 21;
в) 16.
39. Облік поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за
справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці
продажу здійснюється на рахунку:
а) 10;
б) 16;
в) 21;
г) 27.
40. Прибуток сільськогосподарського підприємства, який
відображається у Звіті про фінансові результати включає:
а) прибуток від операційної та іншої звичайної діяльності;
б) прибуток від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;
в) прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції та
необоротних активів.
41. Біологічні активи на дату проміжного і річного балансу
відображаються за:
161
а) первісною вартістю;
б) справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на
місці продажу;
в) чистою вартістю реалізації.
42. П(С)БО30 на продукти переробки сільськогосподарської продукції:
а) не поширюється;
б) поширюється.
43. Посіви озимих зернових культур належать до біологічних активів:
а) поточних;
б) довгострокових.
44. Основне стадо кролів належить до біологічних активів:
а) поточних;
б) довгострокових.
45. Приплід— це:
а) сільськогосподарська продукція;
б) додатковий біологічний актив;
в) довгостроковий біологічний актив.
46. Витрати, пов’язані з біологічними перетвореннями враховуються
на рахунку:
а) 10;
б) 15;
в) 16;
г) 21;
д) 23.
47. П(С)БО30 на сільськогосподарську продукцію, що зберігається
після її первісного визнання:
а) не поширюється;
б) поширюється.
48. У фінансовій звітності сільськогосподарських підприємств обсяг
виробництва сільськогосподарської продукції за звітний період у
натуральних вимірниках:
а) наводиться;
б) не наводиться.
49. Фінансовий результат від основної діяльності
сільськогосподарського підприємства складається з:
а) фінансового результату від первісного визнання
сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів;
б) фінансового результату від реалізації запасів —
сільськогосподарської продукції та біологічних активів, оцінка яких
здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат
на місці продажу;
162
в) фінансового результату від зміни справедливої вартості
біологічних активів на дату балансу, оцінка яких здійснюється за
справедливою вартістю за вирахуванням витрат на місці продажу;
г) з усіх вище перелічених фінансових результатів.
50. Різниця між первісною вартістю та виручкою від вибракуваних
тварин основного стада списується на:
а) собівартість списаних основних засобів;
б) рахунок 23 за статтею «інші витрати на утримання основних
засобів»;
в) на збитки сільськогосподарського підприємства.

Задача 1. У господарстві забито основну свиноматку масою
200 кг. Балансова вартість свиноматки – 10000 грн. Оплата праці
забійника – 2000 грн. Від забою отримано 140 кг м’яса та
субпродуктів, які реалізовані населенню за 13200 грн. з ПДВ.
Здійснити необхідні бухгалтерські проводки.
Задача 2. На основні наведених даних розподілити
загальновиробничі витрати рослинництва та здійснити
Культура Фактичні витрати на Розподіл загальновиробничих
вирощування, грн. витрат рослинництва
всього в т. ч. насіння % сума, грн.
Пшениця 141500 14080
Гречка 18300 1785
Кукурудза 114400 4620
Цукрові буряки 132000 12940
Разом
Загальновиробничі витрати рослинництва 100 98000
Задача 3. На основі наведених даних розподілити
загальновиробничі витрати тваринництва та здійснити
Види тварин Фактичні витрати на Розподіл
утримання, грн. загальновиробничих
витрат тваринництва
сумарні в т. ч. корми % сума, грн.
Основне стадо
великої рогатої 152100 116400
худоби
Молодняк великої
135400 120300
рогатої худоби
Свинарство 148800 127700
Вівчарство 19200 11300
Разом
Загальновиробничі витрати тваринництва 124500
163
Задача 4. На основі наведених даних визначити фактичну
собівартість 1 ц сільськогосподарських культур і скоригувати
планову собівартість до рівня фактичної.
Вміст Фактична
Валовий збір, Фактичні
зерна Планова собівартість
ц витрати
в собівар- 1 ц, грн.
Культура за
зерновід тість зерна зерно
зерно культу
зерна ходах, 1 ц, грн. відходів
відходів рою, грн.
%
Зерно
2000 4007 60 240,00 5100,0
пшениці
Горох 1000 150 40 280,00 3000,0
Задача 5. На основі наведених у таблиці даних необхідно:

а) визначити фактичну собівартість одиниць продукції
тваринництва;
б) визначити і описати калькуляційні різниці;
в) скласти необхідні бухгалтерські проводки.
Планова Сумарні
Вихід Фактична
собі фактичні
Показник Одиниця продукці собівартість,
вартість, витрати,
ї тис. грн.
грн. тис. грн.
Вихід продукції
основного 56160,00
молочного стада:
молоко ц 4000 2400,0 ? ?
приплід голів 180 ? ? ?
приплід ц 63 ? ? ?
Середньорічне
голів 800 X X X
поголів’я корів
Задача 6. Аграрне підприємство по попередній оплаті

реалізувало 70 т пшениці за ціною за 1 кг з ПДВ 3,0 грн. Собівартість 1ц
зерна – 13,5 грн.
Навести кореспонденцію рахунків із сумами.
Задача 7. Аграрне підприємство реалізувало м’ясокомбінату
корову з основного стада масою 350 кг. Балансова вартість корови – 15000
грн. Сума, нарахована м’ясокомбінатом без дотацій – 10000 грн.
Задача 8. Аграрне підприємство купило у власного
працівника корову, вартість якої згідно з договором становила 15000 грн.
Розрахунок за корову з працівником здійснено зерном – видано 80 т.
Звичайна ціна 1 ц зерна з ПДВ – 14 грн.
Задача 9. Аграрне підприємство передало м’ясокомбінату
10 свиней для переробки на ковбасу. Собівартість свиней – 7000 грн. За
164
переробку сплачено 840 грн. Власні транспортні витрати – 400 грн. З
переробки отримано 350 кг ковбаси, яку реалізовано магазину на суму з ПДВ
7350 грн.
Навести кореспонденцію рахунків із сумами та визначити
фінансовий результат.
Задача 10. Заповнити журнал господарських операцій із закупівлі
ресурсів за рахунок дотацій.
Господарська операція Дебет Кредит Сума, тис.грн.
Закупівля основних запасів
Отримано паливо від постачальника 100,0
Відображено податковий кредит 20,0
Сплачено постачальнику зі спеціального
120,0
рахунку
Відображено дохід від дотації 120,0
Закриття рахунку доходу 120,0
Закупівля основних засобів
Отримані основні засоби 1000,0
Відображено податковий кредит 200,0
Сплачено постачальнику зі спецрахунку 1200,0
Списані суми цільового фінансування у
200,0
сумі сплаченого ПДВ
На суму первісної вартості основних
засобів цільове фінансування переведено у 1000,0
доходи майбутніх періодів
Щомісяця нараховується амортизація на 10,0
закуплені основні засоби (сума умовна) 10,0
На суму нарахованої амортизації 10,0
відображається інший дохід 10,0
ТЕМА 6. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ У ЖИТЛОВО-

КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ
6.1 Діяльність житлово-комунального господарства як об’єкт

бухгалтерського обліку
Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) — важлива соціальна галузь,

яка забезпечує населення, підприємства і організації необхідними житлово-
комунальними послугами. ЖКГ включає комплекс галузей та видів
економічної діяльності, об’єднаних цілями діяльності, власністю та
підпорядкованістю. У цілому ЖКГ складається з двох основних галузей —
165
житлового господарства і комунального господарства, які, у свою чергу,
поділяються на підгалузі.
Законодавством України житлово-комунальні послуги визначаються як
результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов
проживання й знаходження осіб у житлових та нежитлових приміщеннях,
будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд згідно з нормативами,
нормами, стандартами, порядками і правилами. Одночасно комунальні
послуги розглядаються як результат господарської діяльності, спрямованої
на задоволення потреб фізичної або юридичної особи в забезпеченні
холодною й гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням,
опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку,
встановленому законодавством.
Організація і методика бухгалтерського обліку в ЖКГ значною мірою
обумовлена особливостями цієї галузі економіки, серед яких найбільш
значущими є такі:
1) висока соціальна значущість, що зумовлює контроль з боку
держави та державне регулювання;
2) високий рівень комплексності, великі площі обслуговування,
різноманітність видів робіт;
3) одночасність та місцевий характер виробництва і споживання
послуг, а отже — відсутність запасів готової продукції;
4) специфічна структура основних засобів та витрат;
5) неможливість відмови від житлово-комунальних послуг;
6) специфічність взаємовідносин та розрахунків із споживачами
послуг.
Залежно від по- рядку затвердження цін і тарифів житлово-комунальні
послуги поділяють на три групи:
1) послуги з постачання електроенергії та природного газу, та- рифи
на які затверджуються центральними органами управління;
166
2) послуги, тарифи на які затверджують органи місцевого
самоврядування: утримання будинків, споруд та прибудинкових територій;
централізоване водопостачання та водовідведення; централізоване опалення;
прибирання, вивезення та знешкодження побутових відходів;
послуги, ціни і тарифи на які визначаються договорами сторін.
Є певні особливості в організації розрахунків підприємств ЖКГ зі
споживачами послуг, у формуванні витрат і доходів та їх оподаткуванні, у
складі основних засобів та нарахуванні їх амортизації тощо. Такі характерні
риси діяльності ЖКГ зумовлюють певні особливості в організації обліку на
підприємствах даної галузі.
Дотації, субсидії і відшкодування пільг надаються з бюджету житлово-
комунальному підприємству, яке надає послуги з обслуговування житла.
При цьому субсидії і пільги одержують окремі громадяни в складі
тарифу на оплату житлово-комунальних послуг шляхом перерахування
коштів відповідним житловим та комунальним підприємствам, а дотації -
ЖКП на покриття їхніх збитків, оскільки це підприємство з державним
регулюванням цін. На сьогодні тарифи на послуги більшості з них не
покривають 100% витрат.
6.2 Облік активів та власного капіталу підприємств ЖКГ

Специфічними особливостями обліку основних засобів у ЖКГ є
невизначеність питання власності на деякі об’єкти таких засобів, державне
цільове фінансування на ремонти і придбання основних засобів, особливий
порядок відображення в обліку нарахування амортизації житлових будинків
та об’єктів зовнішнього благоустрою, особливі умови надання в оренду
комунального майна, індексації вартості житлових будинків тощо.
Підприємства ЖКГ, як правило, безоплатно отримують житлові
будинки та об’єкти зовнішнього благоустрою від органів місцевої влади,
окремих підприємств і установ. Ці об’єкти є специфічною власністю
167
підприємств ЖКГ і обліковуються у них на балансі у складі статутного або
додаткового капіталу. При їх зарахуванні на баланс виконують таке
проведення:
Д-т субрахунку 103 — К-т субрахунку 424.
Сума нарахованої амортизації на житлові будинки та об’єкти

зовнішнього благоустрою не включається до собівартості послуг ЖКГ, а
відноситься до інших витрат звичайної діяльності. З цією метою
рекомендується використовувати субрахунок 977 аналогічної назви, оскільки
доходи при нарахуванні амортизації на безоплатно отримані необоротні
активи відображаються на субрахунку 745. У кінці року вказані доходи і
витрати будуть списані на один і той же субрахунок 793, що призведе до їх
взаємопогашення.
Нарахування амортизації житлових будинків відображають в обліку
записами:
Д-т субрахунку 977 — К-т субрахунку 131;
Особливостями надання в оренду державного і комунального майна є

регламентований розмір орендної плати, порядок її розподілу між
підприємством-орендодавцем та державою, порядок розрахунків з державою
за передане в оренду майно. У ЖКГ порядок розподілу орендної плати між
підприємством і бюджетом встановлюють місцеві органи влади. Податок на
прибуток з доходів від оренди сплачується на загальних підставах, при цьому
підприємство-орендодавець повинне включати до складу доходу тільки ту
частину орендної плати, яка залишається у його розпорядженні. Податок на
додану вартість підприємство-орендодавець сплачує з повної суми орендної
плати незалежно від того, яка частка цієї суми надходить у його
розпорядження (табл. 6.1).
168
Таблиця 6.1 - Відображення в обліку розрахунків за передане в оренду
державне (комунальне) майно
№ Зміст господарської операції Кореспондуючі Сума, грн

з/п рахунки
1 2 3 4 5
Оплату до бюджету здійснює орендодавець
1 Нараховано орендну плату за передане в оренду 703
державне (комунальне) майно 377 (713) 12000
2 Відображено податкове зобов’язання з ПДВ 703
(713) 641 2000
3 Визначено частку орендної плати на користь бюджету
(12000 – 2000) х 30 ÷ 100 = 3000 грн 704 642 3000
4 Надійшла орендна плата від орендаря 311 377 12000
5 Перераховано до бюджету:
суму ПДВ 641 311 2000
суму орендної плати 642 311 3000
Оплату до бюджету здійснює орендар
1 Нараховано орендну плату за передане в 703
оренду державне (комунальне) майно 377 (713) 12000
2 Відображено податкове зобов’язання з ПДВ 703
(713) 641 2000
3 Визначено частку орендної плати на користь
бюджету 704 377 3000
4 Надійшла орендна плата від орендаря 311 377 9000
5 Перераховано до бюджету суму ПДВ 641 311 2000
Особливостями обліку капіталу на підприємствах ЖКГ є таке:

- статутний капітал може змінюватися без перереєстрації статуту —
при нарахуванні зносу житлових будинків та об’єктів зовнішнього
благоустрою, які обліковуються у складі статутного капіталу:
а) Д-т субрахунку 977 — К-т субрахунку 131 (нараховано знос);
б) Д-т рахунку 40 — К-т субрахунку 746 (відображено доход у сумі
нарахованого зносу);
- у складі власного капіталу обліковуються об’єкти, які не належать
підприємствам ЖКГ на правах власності (приватизовані квартири і т. ін.).
Решта питань відображення в обліку активів та капіталу підприємств
ЖКГ мало чим відрізняються від обліку в інших підприємствах виробничої
сфери.
169
6.3 Облік витрат на підприємствах житлово-комунального
господарства
На підприємствах, які надають житлово-комунальні послуги, мають

місце специфічні проблеми обліку витрат — необхідність визначення не
лише виробничої, а й повної собівартості послуг, що обумовлено державним
регулюванням тарифів, взаєморозрахунками між підприємствами ЖКГ і т. ін.
Витрати підприємств ЖКГ, як і інших галузей, обліковують окремо за
видами діяльності: операційні, фінансові, інвестиційні та інші звичайні
витрати, витрати на сплату податку на прибуток, надзвичайні витрати. Частка
неопераційних витрат досить незначна: вона становить менше 1% від
загальної суми витрат у підгалузях, діяльність яких пов’язана з наданням
житлово-комунальних послуг — експлуатація житла, тепло- та
водопостачання і водовідведення, до деякої міри санітарна очистка міст та
обслуговування ліфтів. Операційні витрати групують, як і у інших галузях, за
елементами і статтями, але склад кожного елемента та співвідношення статей
витрат відрізняються.
У ЖКГ на багатьох підприємствах не обліковують окремо витрати на
збут, а у житлових організаціях здебільшого не обліковують окремо
загальновиробничі витрати.
Витрати підприємств ЖКГ відшкодовують населення та інші
підприємства (споживачі комунальних послуг) у складі затверджених
тарифів. При цьому підприємства ЖКГ, які надають комунальні послуги,
отримують оплату безпосередньо за ці послуги, а житлові організації —
квартирну плату (плату за утримання будинків), за рахунок якої
відшкодовуються не тільки їх витрати (на прибирання місць загального
користування та прибудинкової території, поточний ремонт, заміну
електроламп, придбання інвентаря тощо), а й витрати сторонніх організацій
— за вивіз сміття, обслуговування ліфтів, пожежну безпеку, дезінсекцію,
дератизацію тощо.
170
Усі ці витрати можна згрупувати за такими напрямами:
— прибирання сходових клітин, прибудинкової території, підвалів
тощо;
— ремонт конструктивних елементів і технічних пристроїв будинків,
обладнання дитячих та інших майданчиків;
— послуги, що надаються нежитловими організаціями (технічне
обслуговування ліфтів, систем протипожежної автоматики, вивезення
відходів, дератизація тощо);
— інші послуги: обслуговування внутрішньобудинкових систем,
підготовка житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період
тощо.
Крім того, за рахунок квартирної плати відшкодовуються: амортизація
обладнання, витрати на банківське розрахунково- касове обслуговування та
ін.
Заборгованість перед комунальними підприємствами, оплата послуг
яких здійснюється у складі квартирної плати, у житлових організаціях
відображають такими проведеннями:
- нараховано заборгованість підприємствам із санітарної очистки (за
касовим методом обліку ПДВ):
Д-т рахунків 23, 644 — К-т субрахунку 631;
- погашено нараховану заборгованість:

Д-т субрахунку 631 — К-т субрахунку 311;
Тарифи на житлово-комунальні послуги регульовані, тому при їх

визначенні треба передбачати відшкодування не лише прямих, а й усіх інших
операційних витрат, тобто повної собівартості послуг. При цьому
адміністративні витрати розподіляють на кожен об’єкт калькулювання
171
аналогічно загальновиробничим, а витрати на збут прямо відносять на
відповідні види послуг або розподіляють залежно від питомої ваги, обсягу
або виробничої собівартості продукції.
Калькулювання собівартості одиниці послуг (робіт) на підприємствах
ЖКГ здійснюють з урахуванням специфіки підгалузей відповідно до
«Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання
собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-
комунального господарства». Специфічними статтями витрат і
калькуляційними одиницями у підгалузях ЖКГ є такі.
Теплове господарство: специфічні статті витрат — утримання
територій санітарних зон, використання води на технологічні цілі
(заповнення теплових мереж, промивка фільтрів тощо), витрати на
енергоносії, ремонт, промивку, налагодження котлоагрегатів, теплових
мереж, обстеження технічного стану теплових мереж, обладнання приладів
обліку теплової енергії тощо; калькуляційна одиниця — 1 гкал. тепла.
Водопровідно-каналізаційне господарство: витрати групують за видами
послуг (водопостачання та водовідведення) і стадіями технологічного
процесу (підйом води, її очищення, доставка споживачам, водовідведення,
очищення стоків); специфічні статті витрат — витрати на воду для власних
потреб, на утримання територій санітарних зон, аварійно-відновлювальні
роботи (за винятком аварій, що належать до надзвичайних ситуацій);
калькуляційні одиниці — 1 м3 води, 1 м3 стічних вод.
Санітарна очистка міст: специфічні статті витрат — витрати на вивіз
сміття, його захоронення, знищення; калькуляційна одиниця — 1 м3 сміття.
Житлове господарство: калькуляційна одиниця — 1 м2 загальної площі
житлових будинків. У житлових організаціях калькуляцію 1 м2 складають
зазвичай тільки щодо приміщень, які надають в оренду. Водночас у житлових
організаціях нормується більшість робіт і складаються калькуляції,
наприклад, вартості обслуговування внутрішньо будинкових мереж
172
слюсарем-сантехніком певного розряду на нормативну кількість квартир,
вар- тості обслуговування нормативної площі двірником, прибиральницею
тощо. Багато проблем при визначенні витрат пов’язано із втратами води і
тепла в мережах, недосконалістю приладів обліку води і тепла, наявністю в
одному будинку квартир, у яких встановлено та не встановлено прилади
обліку і т. ін. Певні проблеми виникають з переведенням витрат на підігрів 1
м3 води у витрати на одну гігакалорію тепла тощо.
Кореспонденція рахунків з обліку витрат підприємств ЖКГ аналогічна
обліку витрат в інших підприємствах виробничої сфери.
6.4 Відображення в обліку доходів підприємств ЖКГ
Особливістю обліку доходів у ЖКГ є різноманітність їх складу, джерел

надходження, порядку визнання у бухгалтерському та податковому обліку,
порядку оподаткування.
Доходи від надання послуг населенню та підприємствам визнаються
при нарахуванні заборгованості споживачів за отримані послуги і
відображаються в обліку як звичайна реалізація таких послуг. У той же час
доходи за рахунок окремих надходжень цільового фінансування визнаються
у різні часові періоди:
а) доходи від дотацій — при їх одержанні, тобто при зарахуванні
коштів на рахунки підприємства;
б) доходи від субсидій і пільг населенню — одночасно з визнанням
витрат, пов’язаних з отриманням таких доходів, тобто при нарахуванні
заборгованості пільгових категорій споживачів послуг;
в) доходи від цільового фінансування капітальних вкладень —
одночасно з нарахуванням амортизації безоплатно одержаних
(придбаних або створених за рахунок цільових надходжень) основних
засобів;
173
г) інших видів цільового фінансування — одночасно з витрачанням
отриманих коштів.
У житлових організаціях не визнаються доходами надходження на
користь інших організацій, тобто плата за комунальні послуги, яка надходить
на рахунки житлової організації, а потім підлягає перерахуванню
підприємствам тепло-, водопостачання і водовідведення.
Специфічним видом доходів підприємств ЖКГ може бути
фінансування з бюджету та з інших джерел на усунення наслідків аварій,
пов’язаних з великим ступенем зношеності мереж тепло-, водопостачання і
водовідведення та інших основних засобів ЖКГ.
На рисунку 6.1 представлено структуру доходів житлово-комунальних
підприємств.
Специфіка відображення деяких доходів підприємств ЖКГ на рахунках
полягає в такому:
— доходи від більшості видів цільового фінансування відображають на
субрахунку 718 як доходи від безоплатно отриманих оборотних активів;
— доходи від субсидій малозабезпеченим верствам населення та
компенсації пільг деяким категоріям споживачів комунальних послуг
доцільно відображати на субрахунку 703, оскільки це доходи від реалізації
послуг підприємств ЖКГ;
— доходи від надання в оренду основних засобів житлові організації
відображають на субрахунку 703 (як доходи від основної діяльності), а інші
підприємства ЖКГ — на субрахунку 713 (як доходи від оперативної оренди);
транзитні платежі, які отримують житлові організації в оплату комунальних
послуг і відразу перераховують відповідним підприємствам-постачальникам
цих послуг, в житловій організації відображають при їх нарахуванні
одночасно за кредитом субрахунку 703 і за дебетом субрахунку 704 (як
вирахування з доходу).
174
ДОХОДИ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Доходи підприємств з тепло-, Статті доходів житлових

водопостачання та водовідведення організацій
надходження від населення на квартирна плата (без платежів на

оплату комунальних послуг оплату комунальних послуг); за
приватизованими квартирами —
надходження від підприємств, відшкодування експлуатаційних
установ, організацій за надані витрат (плата за утримання
будинку) у розмірі квартирної
послуги
плати
субсидії малозабезпеченим
орендна плата за надані в оренду
категоріям громадян
нежитлові приміщення
відшкодування пільг окремим
категоріям громадян збори з орендарів нежитлових
приміщень на покриття
експлуатаційних витрат
бюджетні дотації на покриття
збитків
надходження від підприємств і
субвенції, інші види бюджетного організацій (з тепло-, газо-,
цільового фінансування енерго-, водопостачання та
фінансові та інші доходи водовідведення) за
обслуговування внутрішньо-
інші доходи (відсоток від плати за будинкових мереж та обладнання
утримання собак, плата за гаражі,
в тих регіонах, де ці витрати ще
гуртожитки, охорону під'їздів, не включено до тарифу
відсотки за збір платежів з квартирної плати
населення у тих регіонах, де
оплата житла та комунальних
послуг здійснюється за однією надходження від ЖБК, прийнятих
квитанцією, тощо) на обслуговування
субсидії, відшкодування пільг;

інші види бюджетного цільового дотації, субвенції
фінансування
фінансові та інші доходи
Рисунок 6.1 - Доходи житлово-комунальних підприємств
Відображення доходів підприємств ЖКГ і розрахунків з отримувачами

175
житлово-комунальних послуг на рахунках бухгалтерського обліку
розглянуто в таблиці 6.2.
Таблиця 6.2 - Відображення доходів підприємств ЖКГ і розрахунків з
отримувачами житлово-комунальних послуг на рахунках бухгалтерського обліку
1 Нараховано квартирну плату, оплату комунальних 361 703
послуг населенням
2 Списано ПДВ 703 643
3 Нараховане відшкодування пільг, відомі субсидії 64 (377) 48
48 703
4 Надійшла інформація про нові нараховані субсидії 361 (364) 703
64 48
48 703
5 Надійшла квартплата, оплата комунальних послуг від 311 364
населення
6 Відображено податкове зобов’язання з ПДВ 643 641.ПДВ
7 Надійшло відшкодування пільг, субсидій 311 64
9 Нараховано борг підприємств з оплати комунальних 361 703
послуг
11 Надійшла оплата від підприємств 311 361
У таблиця 6.3 наведено бухгалтерські проведення з відображення

житловою організацією транзитних платежів за умови тимчасового
зарахування цих платежів на рахунок житлової організації.
Таблиця 6.3 – Відображення доходів підприємств ЖКГ при здійсненні транзитних
платежів
1 Нараховано борг квартиронаймачів житловій 361 703
організації (364)
2 Відображено вирахування з доходу сум, які належить 704 631
перерахувати комунальним підприємствам
3 Відображено ПДВ 703 643
4 Надійшли платежі від населення (частина) 311 361
5 Відображено податкове зобов’язання з ПДВ 643 641
6 Відображено перерахування коштів комунальним 631 311
підприємствам
6.5 Облік розрахунків з квартиронаймачами
176
Розрахунки з квартиронаймачами здійснюються, як правило, через
установи банків. Первинним документом є квитанція-повідомлення
(рахунок), який може бути аркушем квитанційної книжки, а може щомісяця
виписуватися в обчислювальному центрі та надсилатися квартиронаймачам
поштою.
Оплата житла і комунальних послуг здійснюється за тарифами (за 1 м2,
за одну прописану особу) або за показаннями лічильників, якщо такі
встановлено. Для приватизованих квартир замість терміну «квартплата»
вживається термін «відшкодування експлуатаційних витрат» (у розмірі
квартплати). За рахунок цієї оплати відшкодовуються не лише витрати
житлової організації на прибирання місць загального користування та
прибудинкової території, поточний ремонт, заміну електроламп, придбання
інвентаря і т. ін., а й витрати на оплату стороннім організаціям за послуги —
вивезення сміття та побутових відходів, обслуговування ліфтів, дезінфекцію,
дезінсекцію, дератизацію, пожежний нагляд тощо. Крім того, у цінах на
комунальні послуги значну частку становлять податки і обов’язкові збори.
Оплата за житлово-комунальні послуги може здійснюватися по-
різному:
1) за окремими квитанціями на кожний вид послуг. У цьому випадку
банки перераховують кошти відповідним підприємствам-постачальникам
таких послуг, утримуючи певний відсоток за розрахункове обслуговування;
2) за однією квитанцією. У цьому випадку кошти надходять у
повному обсязі на рахунок житлової організації, а потім перераховуються
відповідним комунальним підприємствам (постачальникам послуг) з
утриманням, крім оплати банківської послуги, певного відсотка на користь
житлової організації за збирання платежу та облік і контроль розрахунків з
платниками.
Для обліку розрахунків з квартиронаймачами використовують рахунок
36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», для чого у його складі наказом
177
про облікову політику підприємства передбачають окремий субрахунок 364
або 3611 «Розрахунки з квартиронаймачами».
Якщо оплата комунальних послуг населенням здійснюється за однією
квитанцією, то всі кошти зараховуються спочатку на рахунок відповідної
житлової організації і зразу перераховуються на рахунки відповідних
комунальних підприємств — з теплопостачання, водопостачання і
водовідведення тощо. При цьому певний відсоток від цих сум сплачується
житловій організації за обслуговування внутрішньо будинкових мереж
(теплових, водо- провідних тощо). Сучасна методологія обліку передбачає
необхідність відображати надходження на користь інших осіб у складі
доходу (К-т субрахунку 703) з одночасним відображенням їх як вирахування
з доходу (Д-т субрахунку 704). При цьому у звітності надходження на
користь інших осіб не визнаються доходом (як і непрямі податки) і до складу
чистого доходу від реалізації не зараховуються.
Основні господарські операції з обліку розрахунків з
квартиронаймачами наведено у таблиці 6.4.
Таблиця 6.4 - Бухгалтерські проведення з обліку розрахунків з
квартиронаймачами
№ Зміст господарської операції Кореспондуючі Сума,

з/п рахунки грн
1 2 3 4 5
1 Нарахована оплата за житло і комунальні
послуги 3611 703 60000
2 Відображено вирахування з доходу суми, що
належить до перерахунку комунальним підприємствам 704 631 36000
3 Відображено суму податкового зобов’язання з
ПДВ 703 643 4000
4 Надійшла часткова оплата від населення за житлово-
комунальні послуги (80% від 311 3611 48000
нарахованої суми)
5 Відображено податкове зобов’язання з ПДВ 643 641 3200
6 Перераховано кошти комунальним
підприємствам (80% від нарахованого боргу) 631 311 28800
178
Аналітичний облік розрахунків з квартиронаймачами та власниками
приватизованих квартир ведуть лінійно-позиційним способом у спеціальних
відомостях (журналах, книгах, машинограмах) аналітичного обліку
розрахунків, які відкривають до рахунка 36.
1. Статті витрат підприємств ЖКГ, які надають житлово-комунальні

послуги.
2. Калькуляційні одиниці в підгалузях ЖКГ.
3. Склад витрат житлових організацій, які включаються до квартирної
плати (плати за утримання будинків).
4. Особливості нарахування амортизації на житлові будинки та об’єкти
зовнішнього благоустрою.
5. Види цільового фінансування, отримуваного підприємствами ЖКГ, і
особливості їх оподаткування податком на додану вартість.
6. Визнання доходу від різних видів цільового фінансування в
бухгалтерському обліку.
7. Особливості надання в оренду державного і комунального майна.
8. Порядок визначення орендної плати за орендоване комунальне
майно.
9. Використання орендної плати за орендоване комунальне майно.
10. Особливості обліку у підприємств ЖКГ- платників єдиного
податку.
11. Порядок нарахування амортизації основних засобів, придбаних за
рахунок коштів цільового фінансування.
12. Які послуги населенню надають підприємства ЖКГ?
13. Особливості ЖКГ та фактори їхнього впливу на побудову обліку.
14. Особливості обліку у ЖКГ.
15. Склад доходів підприємств, які надають комунальні послуги.
16. Бухгалтерське проведення з відображення ПДВ при нарахуванні
боргу населення на підприємстві ЖКГ.
17. Порядок ведення розрахунків з квартиронаймачами, бюджетом та
підприємствами.
18. Особливості оподаткування підприємств ЖКГ
Задача 1. У житловій організації нараховано борг:

— квартиронаймачів — 96 000 грн.,
179
— бюджету з субсидій — 15 000 грн.,
— бюджету з відшкодування пільг — 12 000 грн.
Надійшло:
від квартиронаймачів — 72 000 грн.,
з бюджету:
субсидії — 9000 грн.,
пільги — 7200 грн.,
дотації — 6000 грн.
Відобразити наведені господарські операції на рахунках
Задача 2. На підприємстві ЖКГ:
нараховано заборгованість населення 24000 грн з ПДВ, отримано
оплату — 18 000 грн з ПДВ;
нараховано заборгованість підприємств з оплати комунальних послуг
— 60 000 грн, яку повністю оплачено;
нараховано заборгованість бюджету з субсидій і пільг 14 400 грн,
надійшли кошти у сумі 9600 грн.
бухгалтерського обліку, визначити дохід.
Задача 3. На підприємстві з водопостачання мали місце такі дані щодо

заборгованості відповідних дебіторів та її погашення — (з ПДВ), грн:
Нараховано Надійшло
Квартиронаймачі 24 000 21 600
Субсидії, пільги 30 000 24000
Підприємства 18000 18000
Крім того, нараховані витрати, грн:

за електроенергію — 3000,
амортизацію виробничих основних засобів — 450,
заробітну плату — 16000,
передано матеріали у виробництво — 700.
Нарахування на фонд оплати праці визначити самостійно.
Відобразити наведені господарські операції на рахунках бухгалтерського
обліку.
Задача 4. Підприємство ЖКГ отримало цільове фінансування на
підготовку до зими 5000 грн, з них витрачено в поточному місяці 3500 грн;
на фінансування капітальних вкладень отримано 6000 грн, за які придбано
основні засоби та введено в експлуатацію. В наступному місяці нараховано
амортизацію цих основних засобів прямолінійним методом (термін
експлуатації 4 роки 2 місяця).
180
Задача 5. На підприємстві ЖКГ мали місце такі дані щодо
заборгованості відповідних дебіторів та її погашення, грн:
Населення 24 000 18 000
Субсидії, пільги 9600 7200
Крім того, надійшло цільове фінансування на підготовку до зими у сумі

6000 грн, з яких витрачено в поточному місяці — 4800 грн.
бухгалтерського обліку, визначити дохід.
Задача 6. У житловій організації мали місце такі дані щодо
заборгованості відповідних дебіторів та її погашення:
Субсидії 18 000 9000
Пільги 15 000 7200
Орендарі 6000 6000
Крім того, отримано дотацію 900 грн і цільове фінансування

капітальних вкладень у сумі 30 000 грн, за кошти якого придбано основні
засоби. В наступному місяці на них нараховано амортизацію — 200 грн.
Задача 7. У житловій організації мали місце такі дані щодо

заборгованості відповідних дебіторів та її погашення, грн:
Орендарі 4800 4800
Субсидії 6000 3000
Мали місце такі витрати, грн:

нараховано заробітну плату — 5000,
відрахування на соціальні заходи визначити самостійно,
нараховано амортизацію — 640,
нараховано борг підприємствам з обслуговування ліфтів — 7000 плюс
ПДВ 1400,
витрачено матеріали на ремонти — 450.
Орендна плата в повному обсязі залишається в розпорядженні житлової
організації.
бухгалтерського обліку, визначити дохід і витрати.
181
Задача 8. У житловій організації передано в оренду нежитлове
приміщення. Орендна плата становить 5000 грн на місяць, з неї 30 %
перераховується до місцевого бюджету.
Зробити бухгалтерські проведення з нарахування, отримання
орендної плати та перерахування до бюджету відповідних платежів за умови
перерахування їх орендодавцем.
Задача 9. Вирішити попередню задачу за умови отримання
передоплати від орендаря та перерахування 30 % орендної плати до бюджету
орендарем.
ТЕМА 7. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ В АПТЕЧНИХ ЗАКЛАДАХ
7.1 Вимоги до організації роботи аптечних закладів
Лікарські засоби — це речовини або їх суміші природного,

синтетичного чи біотехнологічного походження, які застосовуються для
запобігання вагітності, профілактики, діагностики та лікування захворювань
людей або зміни стану і функцій організму (Закон про лікарські засоби).
Аптечний кіоск — структурний підрозділ аптеки, основним завданням
якого є забезпечення населення лікарськими засобами шляхом здійснення
роздрібної торгівлі готовими лікарськими засобами, що відпускаються без
рецепта лікаря.
Аптечний пункт — це структурний підрозділ аптеки, який створюється
в лікувально-профілактичних закладах, основним завданням якого
є забезпечення населення лікарськими засобами шляхом здійснення
роздрібної торгівлі готовими лікарськими засобами.
Роздрібна торгівля лікарськими засобами — діяльність з придбання,
зберігання та продажу готових лікарських засобів через аптеку
та її структурні підрозділи (у тому числі ліків, виготовлених (вироблених)
в умовах аптеки) безпосередньо громадянам для їх особистого споживання,
закладам охорони здоров'я (крім аптечних закладів), а також підприємствам,
182
установам та організаціям без права їх подальшого перепродажу
(наказ № 340).
Здійснюючи господарську діяльність з медикаментами, слід
дотримуватися вимог Закону про лікарські засоби, який регулює
правовідносини, пов'язані зі створенням, реєстрацією, виробництвом,
контролем якості та реалізацією лікарських засобів, визначає права
й обов'язки підприємств, установ, організацій і громадян, а також
повноваження в цій сфері органів державної виконавчої влади і посадових
осіб. Законом установлено, що лікарські засоби підлягають обов'язковій
державній реєстрації, крім тих, які було виготовлено в аптеках за рецептами
лікарів та на замовлення лікувально-профілактичних установ із дозволених
до застосування діючих і допоміжних речовин.
Статтею 3 Закону про РРО визначено, що суб'єкти господарювання, які
здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі
при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов'язані
використовувати реєстратори розрахункових операцій. Водночас згідно з п. 7
Переліку № 1336 винятком є роздрібна торгівля медичними
та фармацевтичними товарами на території села. За цих умов РРО
не застосовується, проте обов'язковим є використання книги обліку
розрахункових операцій та розрахункових книжок.
Відповідно до п. 5 ст. 9 Закону про ліцензування виробництво
лікарських засобів, оптова та роздрібна торгівля ними підлягають
ліцензуванню. Порядок одержання ліцензії визначено пунктами 8 і 9 наказу
№ 340. Цим самим наказом установлено і вимоги до персоналу аптек
та приміщень аптечних закладів. Органами контролю за дотриманням
суб'єктами господарювання.
Крім лікарських засобів аптечні заклади мають право здійснювати
торгівлю супутніми товарами, однак і тут існують обмеження. До переліку
дозволених товарів, наведеного в наказі № 577, включено: вироби медичного
183
призначення; дезинфікуючі засоби; предмети особистої гігієни; оптику;
лікувальне, дитяче й дієтичне харчування; лікувальні косметичні засоби
й інші супутні товари.
Реалізуючи лікарські засоби та супутні товари, необхідно пам'ятати,
що не дозволяється:
 торгівля неякісними і фальсифікованими ліками;
 торгівля лікарськими засобами без наявності відповідних ліцензій
та дозволів;
 реклама лікарських засобів, що відпускаються за рецептом лікаря.
Законом № 3235 внесено зміну до Закону про рекламу, згідно з якою
реклама лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики,
діагностики, лікування і реабілітації повинна містити текст попередження
такого змісту: «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я»,
який має займати не менше 15% площі чи обсягу (тривалості) всієї реклами.
7.2 Бухгалтерський облік лікарських засобів
Порядок ведення бухгалтерського обліку лікарських засобів

регулюється ПСБО 9 та Інструкцією № 291. Для відображення господарських
операцій з ліками використовується субрахунок 282 «Товари в торгівлі».
Торгівля може здійснюватись як готовими (покупними) ліками, так
і лікарськими засобами індивідуального виготовлення (екстемпоральними
ліками). Вартість останніх складається з вартості лікарських засобів,
отриманих від постачальників, і витрат на їх виготовлення та фасування
відповідно до затверджених тарифів, наведених у постанові № 1548.
Для обліку виготовлених ліків аптеки ведуть журнал обліку
лабораторних робіт за формою № 1, де обліковуються вартість сировини,
послуг з виготовлення ліків згідно з установленими тарифами, готової
продукції, та журнал обліку фасувальних робіт за формою № 2, в якому
184
обліковується вартість робіт з розфасовки виготовлених лікарських засобів.
На підставі даних цих журналів за підсумками місяця складається довідка
про вартість дооцінки фасувальних і лабораторних робіт, підписують
її матеріально відповідальна особа і бухгалтер.
Інформація, що міститься в довідці, є основою для збільшення вартості
лікарських засобів на витрати з їх виготовлення та відображення
надходження в товарно-грошовому звіті матеріально відповідальної особи.
Згідно з Інструкцією № 291 у бухгалтерському обліку ця операція
відображається так:
дебет субрахунку 282 «Товари в торгівлі» — кредит субрахунку 201
«Сировина і матеріали».
При відпуску ліків покупцям через касу сума тарифів окремо

не виділяється, оскільки вона входить до роздрібної ціни готового товару
(ліків) і списується за товарно-грошовим звітом у вигляді зданої торгової
виручки. Також при розрахунку реалізованої торгової націнки вартість
тарифів не враховується, оскільки вона відповідно до вимог п. 22 ПСБО 9
повністю списується на собівартість:
дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» — кредит
субрахунку 285 «Торгова націнка» методом «сторно».
Для більшої зручності використання субрахунку 285, керуючись

Інструкцією № 291, на практиці його доповнюють рахунками другого
та третього порядків або вводять нові субрахунки зі збереженням кодів
чинного Плану рахунків бухгалтерського обліку.
Стосовно формування відпускних цін слід зазначити, що аптечний
заклад, який здійснює роздрібний продаж лікарських засобів, формує
продажну ціну з урахуванням установленого граничного рівня роздрібної
торгової націнки у відсотках до ціни виробника чи митної вартості товару.
185
Щодо первинних документів також існують певні вимоги. У накладних
постачальників на відпуск виробів медичного призначення мають
зазначатися серія, назва лікарського засобу з його повною характеристикою,
митна вартість на імпортні медикаменти, оптово-відпускна ціна
з урахуванням постачальницько-збутової націнки.
Оскільки аптечні заклади практикують реалізацію лікарських засобів
за пільговими рецептами або на безоплатній основі, для регулювання
здійснення таких операцій необхідно керуватись постановою № 1303, якою
встановлено переліки груп населення та категорій захворювань, за якими
в разі амбулаторного лікування лікарські засоби відпускаються безкоштовно.
На умовах пільгової або безоплатної реалізації дозволено відпускати лише
ліки, включені до переліку лікарських засобів вітчизняного й іноземного
виробництва, які можуть закуповувати заклади та установи охорони здоров'я,
що повністю або частково фінансуються з державного і місцевих бюджетів,
затвердженого постановою № 1071. Витрати, пов'язані з відпуском
лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах, відносяться на рахунок
загальних асигнувань, передбачених відповідними бюджетами. Також
їх відшкодовують місцеві органи або установи охорони здоров'я на підставі
заведених реєстрів. Реєстри складаються аптечними закладами і подаються
до територіальних медичних об'єднань.
У Державному реєстрі лікарських засобів містяться відомості про
лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в Україні, а саме
про: торговельне, міжнародне непатентоване і синономічне найменування
лікарського засобу; виробника лікарського засобу; хімічну назву та склад,
показання, профілактичні заходи, побічні дії; форму випуску, спосіб
застосування та дозування, строки й умови зберігання, умови відпуску; дату
й номер наказу Мінохорони здоров'я України про реєстрацію
та перереєстрацію, термін дії реєстрації; повну (тимчасову) заборону
застосування й виключення з Реєстру.
186
Перелік форм первинної облікової документації аптечного закладу
наведений в таблиці 7.1.
Таблиця 7.1 – Перелік форм первинної облікової документації з організації
обліку операцій з запасами аптечного закладу
№ № форми Найменування форми
1 2 3
1 Ф. №АП-1 Штамп приймання
2 Ф. №АП-2 Акт про встановлену розбіжність у кількості і якості при прийманні
товару
3 Ф. №АП-3 Реєстр прибуткових накладних
4 Ф. №АП-4 Акт приймання лікарської сировини
5 Ф. №АП-5 Журнал реєстрації надходження товарів за групами
6 Ф. №АП-6 Зобов’язання на прийняті на прокат медичні товари
7 Ф. №АП-7 Журнал видачі медичних товарів на прокат
8 Ф. №АП-9 Реєстр рецептів на пільговий відпуск медикаментів
9 Ф. №АП-11 Журнал обліку лабораторних і фасувальних робіт
10 Ф. №АП-12 Довідка про дооцінку та уцінку по лабораторних і фасувальних
роботах, реалізації робіт і послуг
11 Ф. №АП-13 Акт про списання засобів на господарські потреби
12 Ф. №АП-14 Журнал обліку медичних товарів, витрачених для надання першої
медичної допомоги
13 Ф. №АП-15 Довідка про використання товарів на надання першої медичної
допомоги
14 Ф. №АП-16 Накладна-вимога
15 Ф. №АП-17 Вибутково-прибуткова накладна
16 Ф. №АП-18 Реєстр виписаних покупцям накладних-вимог (рахунків)
17 Ф. №АП-19 Акт на переведення у товар лікарської рослинної сировини
18 Ф. №АП-20 Акт про псування товарно-матеріальних цінностей
19 Ф. №АП-21 Акт про переоцінку товарів
20 Ф. №АП-24 Товарний звіт дрібно-роздрібної мережі
21 Ф. №АП-25 Товарний звіт
22 Ф. №АП-29 Акт про перевірку наявності коштів у касі
23 Ф. №АП-33 Посвідчення
24 Ф. №АП-37 Рахунок
25 Ф. №АП-38 Накладна
26 Ф. №АП-45 Зведений опис інвентаризаційних аркушів (відділу аптеки)
27 Ф. №АП-46 Зведена інвентаризаційна відомість по аптечному закладу
28 Ф. №АП-47 Розрахунок природної втрати товарів
29 Ф. №АП-48 Акт результатів інвентаризації (роздрібно-аптечної установи)
30 Ф. №АП-53 Акт про списання допоміжних матеріалів
31 Ф. №АП-55 Акт на списання використаного палива
32 Ф. №АП-58 Акт про списання матеріалів на поточний ремонт
33 Ф. №АП-59 Квитанція на замовлені ліки
34 Ф. №АП-60 Акт про списання малоцінних та швидкозношуваних предметів
35 Ф. №АП-64 Вибірковий лист для обліку пільгових рецептів
36 Ф. №АП-65 Рецептурний журнал
187
1 2 3
37 Ф. №АП-71 Журнал обліку рецептури
38 Ф. №АП-72 Звіт про господарську діяльність аптеки
39 Ф. №АП-73 Стелажна картка
40 Ф. №АП-86 Журнал реєстрації прийомних актів
41 Ф. №АП-87 Реєстр прийомних актів
42 Ф. №АП-88 Реєстр накладних по відділу
43 Ф. №АП-104 Акт відбору зразків лікарських засобів для лабораторної перевірки їх
якості
44 Ф. №АП-110 Поворотна накладна
Найважливішим обов’язковим документом для здійснення

постачання фармацевтичних запасів до аптеки є договір (або контракт),
що є угодою між продавцем і покупцем. Договір визначає права і обов’язки
сторін щодо постачання всіх видів запасів аптечного асортименту.
Перелік медичних запасів (медикаментів), що поставляються,
кількість і ціни, як правило, зазначаються в специфікації до договору.
Поставляються лікарські запаси, зареєстровані в Україні, про що в
договорі є домовленість. Продавець зобов’язаний надати сертифікати якості
на лікарські запаси, що поставляються, необхідні для проходження процедур
ввезення (ліцензування, декларування та «очищення» від мита).
Обов’язковою вимогою до лікарських запасів, що поставляються, є наявність
маркування, яке дозволяє встановити номер серії, термін придатності та інші
характеристики. Препарати з обмеженим терміном придатності повинні
відвантажуватись продавцем з таким розрахунком, щоб на час їх
відвантаження залишалось не менше 80% терміну придатності, зазначеного
на упаковці. Бактерійні препарати, стоматологічні та полімерні матеріали
відвантажуються з залишковим терміном придатності не менше ніж 50%.
Фармацевтична продукція з терміном придатності більше 2-х років повинна
відвантажуватися покупцю, якщо термін придатності, що залишився, складає
не менше 1,5 року.
188
Найважливішим розділом договору (контракту) на поставку медичних
запасів є умови передачі товару (права власності) та розрахунки.
Облік виконання договорів ведеться у спеціальному журналі реєстрації
договорів, укладених з постачальниками. В журналі, окрім номера і дати
договору та назви постачальника, необхідно вказати характер договору
термінової дії, суму, наявність актів про розбіжність.
Приймання фармацевтичних запасів в аптечних закладах
здійснюється матеріально відповідальними особами згідно з чинним
законодавством. Оскільки матеріальна відповідальність полягає в
забезпеченні збереження товарно-матеріальних цінностей аптечного закладу,
то в процесі прийняття на роботу аптечного працівника укладається
договір про матеріальну відповідальність за ввірені йому цінності.
Приймання медичних запасів здійснюється залежно від способу
доставки, виду транспорту, особливостей підприємств продавців-
постачальників, їх віддаленості та ін.
Виділяються такі способи приймання запасів в аптеках:
- за кількістю місць і маси брутто;
- за кількістю товарних одиниць і якістю товарних запасів.
Перший спосіб застосовується, коли йде поставка у затареному і
опломбованому вигляді, як правило, якщо це імпорт або значні відстані у
доставці великих партій медикаментів. Другий спосіб повинен здійснюватися
відповідно до державних стандартів, технічних умов та іншої нормативно-
технічної документації матеріально відповідальними особами. З метою
ефективного використання транспорту іноді здійснюють попереднє
приймання запасів за допомогою першого способу, а потім — другого
способу.
Потім згідно з договором (контрактом) запрошується представник
постачальника і з його участю створюється комісія для подальшого
приймання запасів. Якщо в результаті приймання виявлено биття, недостача,
189
пошкодження або брак, комісія складає акт у трьох примірниках. Перший є
підставою для пред’явлення претензії листом, другий надсилається в
організацію, якій підпорядкована аптека для одержання дозволу на списання
виявлених розбіжностей, третій залишається в аптеці. Додатково складається
акт відбору проб на аналіз якості запасів форми № АП-104 (рис. 7.1). Терміни
подання претензій постачальникам регулюються діючими нормативними
актами.
Акт
відбору зразків лікарських запасів
для лабораторної перевірки їх якості
м. Запоріжжя
«15» квітня 2017р.
Представником Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів
МОЗ України Шлайфером Т.М. на підставі наказу Державної інспекції від
«01» квітня 2017 р. № 561 у присутності
Климова С.В. – зав.лабораторією, Терещенко Г.М. – ст.технолог
(прізвище та посада представника)
проведено відбір у ТОВ «Фарм»
(назва та адреса суб’єкта підприємницької діяльності)
зразків лікарських засобів: для лабораторної перевірки їх якості
№ Найменування Від кого Номер Кількість Вар- Загаль- Примітка
л.з., надійшли серії відібра- тість, на
фірма л.з. них грн. кіль-
виробник (назва зразків кість
постачаль- л.з. на
ника, день
№ та дата перевір-
документа) ки
1 Аркоксія, Фросст НО20115 5упако- 83- 5
Фросст Іберика, вок 90 упако-
Іберика, С.А., С.А., вок (35
Іспанія Іспанія, № табле-
231 від ток)
10.03.2017р
Додаток: копії сертифікату якості виробника на лікарські засоби, що вилучаються
Акт складений у 3 прим.
Рисунок 7.1 – Зразок акту відбору зразків запасів (лікарських засобів)
для лабораторної перевірки їх якості
190
У випадку сумнівів відносно доброякісності товарних запасів
(наприклад, пошкодження упаковки або ін.) матеріально відповідальні особи
здійснюють контрольні перевірки, за наслідками яких не пізніше 10 днів
складається акт про встановлену розбіжність у кількості та якості при
прийманні запасів та їх беруть на відповідальне зберігання.
У випадку, якщо запаси надходять аптечні заклади без супровідних
документів, також складається акт приймання запасів, запаси беруться на
відповідальне зберігання (його облік проводиться на позабалансовому
рахунку), зберігаються ці запаси окремо.
Обов’язковим документом при відпуску постачальником та приймання
покупцем запасів є правильно оформлені аптекою довіреності.
При оформленні довіреності аптечні заклади на лицьовому боці
зазначається документ, його реквізити, згідно з яким відпускається товар
(договір, специфікація, рахунок та ін.). Якщо в документі не наведені
найменування та кількість медикаментів, що відпускаються, то на
зворотному боці довіреності зазначаються найменування і кількість
відпущених медикаментів, або зазначається сума, на яку здійснюється
відпуск запасів.
Довіреність в бухгалтерії аптечних закладів виписується одноразово
при частковому відпуску лікарських засобів і виробів медичного
призначення згідно з окремими накладними, в яких зазначається номер
однієї довіреності та дата її видачі, на весь 10-денний термін її дії. При
цьому довіреність залишається на складі постачальника, а по закінченні
терміну дії передається в бухгалтерію.
Забороняється відпуск запасів в аптеках у випадках:
- подання покупцем довіреності, виданої з порушенням
встановленого порядку оформлення та зазначення необхідних реквізитів;
- подання довіреності, яка має виправлення, що не підтверджені
резолюціями відповідальних осіб;
191
- відсутність у довіреної особи покупця (аптеки) паспорта або
іншого документа, що засвідчує його особу;
- закінчення строку дії довіреності.
Повернуті та невикористані довіреності погашаються написом
«Невикористані» і зберігаються протягом усього строку, встановленого для
зберігання цих документів.
При відпуску запасів постачальник виписує супровідні документи
(рахунок або накладну), які є підставою для оприбуткування цих цінностей в
аптеці.
Працівники (спеціалісти) аптек, які здійснюють приймання запасів,
повинні спочатку ознайомитися з затвердженими інструкціями обов’язків. У
процесі приймання запасів у постачальника спеціаліст аптеки спочатку
перевіряє його кількість згідно з виписаним рахунком чи накладною, далі
перевіряє терміни придатності, що залишились, згідно з договором, а також
відповідність серій на упаковці лікарських запасів та сертифікатах якості. По
завершенню працівник аптеки підписує накладну, що підтверджує факт
отримання запасів.
Організація первинного обліку надходження запасів в аптечний заклад
здійснюється згідно зі схемою купівлі-продажу, що наведена на рисунку 7.2.
Облік надходження запасів в аптечних закладах здійснюється, як
правило, у таких первинних і звітних документах:
1) Запаси, що надійшов протягом місяця, оприбутковується відповідно
до рахунків та (або) товарно-транспортних накладних у відділі запасів
аптеки, а потім передається для реалізації до рецептурно-виробничого
відділу та ін.
2) Запаси, що надійшли до аптеки та були прийняті матеріально
відповідальними особами на зберігання, відображаються в Журналі
реєстрації надходження товарних запасів за групами в аптеці. Цей журнал
ведеться відповідно до груп: товарні запаси, у тому числі мінеральні води,
192
медикаменти та хімічні товари, перев’язувальні матеріали та предмети
догляду за хворими, мило туалетне, парфумерія, окулярна оптика та ін.
Журнал ведеться у двох цінах: оптовій та роздрібній. Наприкінці місяця дані
узагальнюються.
Договір на поставку фармацевтичних запасів
(попередня оплата) (відстрочка платежу)
Рахунок ф. № 37-АП Платіжне доручення банку,

Оформляється постачальником що обслуговує аптеку
Товарно-транспортна накладна Журнал обліку доручень

ф. 85-АП в аптеці
Оформляється постачальником
Доручення ф. № М-2а
Приймання та оприбуткування запасів в аптеці
Журнал обліку запасів за групами ф. 5-АП
Журнал (картотека) обліку надходження запасів

за найменуваннями та постачальниками
Товарний звіт ф. №25-АП
Звіт про фінансово-господарську діяльність аптеки за місяць

ф. №72-АП (розділ ф. №25-АП за місяць)
Рисунок 7.2 – Організація первинного обліку надходження запасів в

аптечний заклад
193
3) Надходження запасів, які підлягають предметно-кількісному обліку:
отруйні, наркотичні, етиловий спирт та ін., відображаються в спеціальних
журналах, що є документами суворої звітності.
4) Протягом місяця облік товарів, які надійшли, відображається в
товарному звіті форми № АП-25 (рис. 7.3). Залежно від обсягів запасів, що
надійшли, товарний звіт може складатися 2–3 рази на місяць на підставі
рахунків та (або) товарно-транспортних накладних. Наприкінці місяця дані
узагальнюються.
5) По закінченні місяця на підставі товарного звіту складається звіт за
місяць форми №72-АП.
Отруйні лікарські засоби відпускаються, як правило, згідно з
письмовими вимогами, належним чином оформленими (підписані
керівником аптечного закладу чи його заступником і завірені печаткою).
Обов’язковою умовою є відпуск отруйних лікарських препаратів в
опечатаному вигляді: на кожну упаковку (крім етикетки, де вказані
найменування, вміст, номер аналізу, постачальник) приклеюється додатково
етикетка з написом «Отрута» з відповідним знаковим зображенням.
Після перевірки документів та цілісності упаковки прийнятих запасів
завідувач аптеки (чи інша матеріально відповідальна особа згідно з наказом)
оприбутковує ці запаси, проставляючи на накладних (рахунках) штамп про
приймання або оформляє розписку («Товар мною перевірений та
прийнятий». Підпис. Дата.).
Відпуск наркотичних та психотропних лікарських засобів, а також
прекурсорів згідно з чинним законодавством здійснюють лише державні чи
комунальні аптечні заклади, які мають спеціальну ліцензію.
194
ТОВ «Фарм»кодАптека № 2Відділ (аптечний пункт, кіоск)Матеріально-відповідальна
особаТоварний звіт № 15
за вересень 2017р.
№Зміст записуДокументСума Накладення на товариномердататовардопоміжні
матеріалитарапаливоЛікарська рослинна сировинароздрібна вартістьоптова
вартістьЗалишок на1205.09.83,9075,00-----Приход 1307.0983,9075,00-----Всього приход --
1678,001500,00-----Витрати 2415.09419,50375,00-----Всього витрати --419,50375,00-----
Залишок на
Рисунок 7.3 – Зразок товарного звіту форми № АП-25 аптечного

закладу
«Товарний звіт» є обов’язковою формою внутрішньогосподарської

звітності. «Товарний звіт» являє собою ряд таблиць, які характеризують рух
грошових коштів, товару, інших цінностей, а також стан взаєморозрахунків з
покупцями, підзвітними особами, бюджетом та позабюджетними
фондами.
Другий розділ — «Рух товарно-матеріальних цінностей» містить
таблиці:
- «Товарний звіт»;
- «Оборотна відомість з лікарської рослинної сировини»;
195
- «Звіт про рух основних засобів, малоцінного інвентарю та
- швидкозношуваних предметів»;
- «Реєстрація роздрібних оборотів»;
- «Звіт про рух товарів у дрібнороздрібній мережі»;
- «Звіт про рух палива, будівельних матеріалів».
У прибутковій частині відображаються залишки на початок звітного
періоду за всіма обліковими групами. Для товару — в роздрібних та оптових
цінах, допоміжних матеріалів – за цінами придбання (собівартість), ЛРС —
заготівельними цінами, багатооборотну тару — за середньообліковою
ціною, інших цінностей — за цінами собівартості. На підставі даних форм
первинного обліку до «Товарного звіту» у хронологічній послідовності
включаються усі прибуткові операції по товарно-матеріальних цінностях
(рис. 7.4).
Рисунок 7.4 – Документи, які використовуються при складанні

прибуткової частини Товарного звіту
До прибуткових операцій з облікової групи запасів відносять:

- надходження запасів від постачальників;
196
- переведення у товар з інших облікових груп (допоміжні матеріали,
ЛРС);
- дооцінка по лабораторно-фасувальних роботах;
- суму тарифів за виготовлення екстемпоральної рецептури та
внурішньоаптечних заготовок;
- оприбуткування суми залишків товарів, виявлених при
інвентаризації чи при надходженні запасів від постачальників.
У витратній частині «Товарного звіту» повинні відображатись усі
господарські операції по витратах запасів аптеки (рис. 7.5).
Рисунок 7.5 – Основні витратні господарські операції з інших

цінностей, які відображаються у Товарного звіту
197
1. Назвіть основні господарські операції з надходження товару в
аптеках.
2. Охарактеризуйте порядок приймання товару в аптеці та
документального оформлення надходження товарів.
3. Назвіть та охарактеризуйте супровідні документи, які є
обовʼязковими при поставках лікарських засобів та інших товарів аптечного
асортименту в аптечні заклади.
4. Поясніть особливості первинного обліку надходження наркотичних,
психотропних лікарських засобів та прекурсорів.
5. Наведіть господарські операції, що збільшують суму товарів в
аптеках.
6. Назвіть облікові форми, в яких відображається рецептурний та
безрецептурний відпуск ліків.
7. Вкажіть, як відображається реалізація товару на рахунках
бухгалтерського обліку?
8. Наведіть документи з внутрішньогосподарського обліку списання
товарів на господарська потреби аптеки.
9. Як підлягає обліку і відображається у звітній документації в аптеці
ЛРС?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна література
1. Андрос С.В. Теоретико-методологічні аспекти обліку і аналізу
виробничих запасів у фінансово-господарській діяльності підприємств:
монографія / С.В. Андрос; Нац. банк України, Ун-т банк. справи. – К.: УБС
НБУ, 2011. – 239 с.
2. Атамас П.Й. Бухгалтерський облік у галузях економіки: навч.посіб. /
П.Й. Атамас. – К.: ЦУЛ, 2010. – 390 с.
3. Бондар М.І. Звітність підприємства: навч. посіб. / М.І. Бондар. –К.:
ЦУЛ, 2015. – 570 с.
4. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.
5. Гура Н.О. Облік видів економічної діяльності: підручник / Н.О. Гура.
– К.: ЦУЛ, 2010. – 320 с.
6. Задорожний З.В. Облік в галузях економіки: навч. посіб. / З.В.
Задорожний, Є.К. Ковальчук, В.М. Панасюк. – К.: Хай-Тек Прес, 2011. –
360с.
7. Інструкція по обліку молодняка тварин, птиці та тварин на
відгодівлі: Затверджено наказом Міністерства сільського господарства і
продовольства України № 7 від 15.01.1997 року [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.
198
8. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського бліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій: Затверджено наказом Міністерства фінансів України № 291 від
30.11.1999 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
www.zakon.rada.gov.ua.
9. Король С.Я. Бухгалтерський облік у готельному господарстві:навч.
Посібник / С.Я. Король. – К.: КНТЕУ, 2005. – 354 с.
10. Крупка Я.Д. Облік у будівництві: підручник / Я.Д. Крупка, З.В.
Задорожний, Р.О. Мельник. – К.: Знання, 2008. – 631 с.
11. Куцик П.О. Бухгалтерський облік у торгівлі та ресторанному
господарстві: навч. посібник / П.О. Куцик, Л.І. Коваль, Ф.Ф. Макарук. – К.:
Магнолія 2006, 2010. – 504 с.
12. Лень В.С. Бухгалтерський облік у галузях економіки: підручник /
В.С. Лень, В.В. Гливенко. – Чернігів: ЧДТУ, 2013. – 451 с.
13. Лишеленко М.О. Проблеми обліку та аналізу витрат і виходу
продукції рослинництва / М.О. Лишиленко, В.В. Білоножко // Вісник
Сумського національного аграрного університету. – 2011. – № 2. – С. 15-19.
14. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних
активів: Затверджено наказом Міністерства фінансів України № 1315 від
29.12.2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.
15. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання
собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств:
Затверджено наказом Міністерства аграрної політики України № 132 від
16. Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх
планування в торговельній діяльності: Затверджено наказом Міністерства
економіки та з питань європейської інтеграції України № 145 від 22.05.2002
р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.
17. Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-
монтажних робіт: Затверджено наказом Міністерства регіонального
розвитку та будівництва України № 573 від 31.12.2010 р. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.
18. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського
обліку: Затверджено наказом Міністерства фінансів України № 356 від
19. Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VІ [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http//www.zakon.rada.gov.ua.
20. Облік в галузях економіки: опорний конспект лекцій з дисципліни
для студентів напряму підготовки: 6.030509 «Облік і аудит» галузі знань 0305
– «Економіка та підприємництво». – Харків: ХІБС УБС НБУ, 2013. – 81 с.
21. Облік в сфері послуг (в схемах і таблицях): навч. посіб. / З.В.
Задорожний, Є.К. Ковальчук, В.М. Панасюк, О.Г. Бродовська. – Тернопіль:
Крок, 2012. – 127 с.
199
22. Павлова Г.Є. Фінансовий облік активів аграрних підприємств: навч.
посіб. / Г.Є. Павлова, О.В. Чернецька. – Донецьк: ЮгоВосток. – 2012. – 393 с.
23. Плаксієнко В.Я. Бухгалтерський облік у виробничих та
агросервісних кооперативах / В.Я. Плаксієнко. – К.: ЦУЛ, 2014. – 464 с.
24. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затверджено
наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 р. [Електронний
25. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI
26. Положення про документальне забезпечення записів у
бухгалтерському обліку: Затверджено наказом Міністерства фінансів
України № 88 від 24.05.1995 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
27. Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань: Затверджено
наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 р. [Електронний
28. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»:
Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92
29. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»:
30. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»:
31. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на
прибуток»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від
28.12.2000 р. № 353 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
32. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні
контракти»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від
28.04.2001 р. № 205 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
33. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні
активи»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005
р. № 790 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.
34. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон
України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: www.zakon.rada.gov.ua.
35. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 06.07.1995 р.
200
№ 265/95-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
36. Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991 р. №
1023-ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.
37. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування: Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI
38. Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від
02.03.2015 р. № 222-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
39. Про організацію ведення бухгалтерського обліку та складання
фінансової звітності в системі Міністерства аграрної політики України:
Затверджено наказом Міністерства аграрної політики України № 216 від
40. Про структуру накладних витрат: Лист Державного комітету
будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.02.1999 р. №
7/89 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.
41. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при
будівництві житла та операціях з нерухомістю: Закон України від
19.06.2003р. № 978-ІV [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
42. Спеціалізовані форми регістрів журнально-ордерної форми обліку
для сільськогосподарських підприємств та методичні рекомендації щодо їх
застосування: Затверджено наказом Міністерства аграрної політики України
Міністерства аграрної політики України № 390 від 04.06.2009 р.
43. Сук Л.К. Калькулювання собівартості продукції тваринництва / Л.К.
Сук // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2013. – № 13 (334). – С. 34-37.
44. Фінансовий та управлінський облік на сільськогосподарських
підприємствах: підручник / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, М.І. Беленкова та
ін. / за ред. М.Ф. Огійчука. – 5-те вид., перероб. І допов. – К.: Алерта, 2009. –
1056 с.
45. Хом’як Р. Бухгалтерський облік в Україні / Р. Хом’як, В.
Лемішовський, В. Воськало, В. Мохняк. – Львів: Бухгалтерський центр
«Ажур», 2010. – 439 с.
46. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV [Електронний
47. Шимановська-Діанич Л.М. Процесно-орієнтоване управління та
внутрішній контроль на підприємствах роздрібної торгівлі: монографія / Л.М.
Шимановська-Діанич, Є.А. Карпенко. – Полтава: ПУЕТ, 2012. – 269 с.
48. Щодо визначення понять «оптова» і «роздрібна» торгівля: Лист
Державного комітету стандартизації України від 05.02.2002 р. № 4-5/16-965
201
Додаткова література
49. Гресь Н. Звіт підзвітної особи: аналіз нововведень / Н. Гресь //
Бухгалтерський облік і аудит. – 2011. – № 5. – С. 32-37.
50. Збірник рецептур національних страв та кулінарних виробів для
підприємств громадського харчування. – К.: АСК, 1998.
51. Камінська Т.Г. Обліково-аналітичне забезпечення фінансового
менеджменту на сільськогосподарських підприємствах: монографія / Т.Г.
Камінська, Л.С. Шатковська, А.М. Шиш та ін.; за ред. Т.Г. Камінської. - К.:
ЦП Компринт», 2013. - 329 с.
52. Колосок А.М. Проблемні питання обліку і списання матеріальних
цінностей / А.М. Колосок // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – № 10. –
С. 229-233.
53. Кундря-Висоцька О.П. Бухгалтерський фінансовий облік: навч.
посібник / О.П. Кундря-Висоцька. – К.: УБС НБУ, 2012. – 399 с.
54. Кучеренко Т. Особливості формування фінансових результатів
сільськогосподарськими підприємствами у звіті про фінансові результати / Т.
Кучеренко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – № 10. – С. 33-35.
55. Максимова В.Ф. Облік у галузях економіки: навч. посіб. / В.Ф.
Максимова. – К.: ЦУЛ, 2010. – 494 с.
56. Мельник Т.Г. Бухгалтерський облік. Практикум: навч. Посібник /
Т.Г. Мельник. – К.: Кондор, 2013. – 425 с.
57. Облік в галузях економіки (в схемах і таблицях): навч. посіб. / З.В.
Задорожний, Є.К. Ковальчук, В.М. Панасюк, О.Г. Бродовська. – Тернопіль:
ТНЕУ, 2012. – 200 с.
58. Садовська І.Б. Бухгалтерський облік: навч. посіб. / І.Б. Садовська. –
К.: ЦУЛ, 2013. – 688 с.
59. Свєтлова Н.М. Особливості обліку витрат та калькулювання
собівартості продукції рослинництва в сільському господарстві / Н.М.
Свєтлова, М.Г. Супрун // Збірник наукових праць Таврійського державного
агротехнологічного університету. – 2012. – № 2 (18). – С. 6-12.
60. Серпенінова Ю.С. Бухгалтерський облік: загальна теорія: навч.
посіб. / Ю.С. Серпенінова, С.М. Гольцова, І.О. Макаренко; за заг. ред. Ю.С.
Серпенінової. – Суми: Університетська книга, 2015. – 336 с.
61. Сіренко Н.М. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських
підприємствах: навч. посіб. за заг. ред. Н.М. Сіренко. – Миколаїв: МДАУ,
2010. – 439 с.
62. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський (фінансовий) облік, оподаткування і
звітність: підручник / Н.М. Ткаченко. – 6-те вид., перероб. та доп. – К.:
Алерта, 2013. – 982 с.
63. Фінансовий облік: підручник / Я.Д. Крупка [та ін.]. – К.: ХайТек
Прес, 2011. – 544 с.
202
64. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: підручник / В.Г. Швець.
– 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2015. – 572 с.
Електронні ресурси
65. www.bank.gov.ua – сайт Національного банку України.
66. www.kmu.gov.ua – сайт Кабінету Міністрів України.
67. www.nbuv.gov.ua – електронний каталог Національної бібліотеки
України ім. Вернадського.
68. www.vobu.com.ua – сайт газети «Все про бухгалтерський облік».
69. www.zakon.rada.gov.ua – офіційний сайт Верховної ради
України.
203

Облік в Галузях - Посібник - окончат.вариант

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Облік в Галузях - Посібник - окончат.вариант

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ЗМІСТ

1.1 Товарні операції: їх документальне оформлення та

Торгова діяльність в Україні в даний час є, мабуть, самою розвиненою

СЕРТИФІКАТИ ЯКОСТІ ПРИБУТКОВИЙ ОРДЕР

Рисунок 1.1 - Документальне оформлення надходження товарів на

Порядок документального оформлення реалізації залежить від способу

Для документального оформлення руху товарів на

Таблиця 1.4 - Кореспонденція рахунків за операціями, пов'язаними з

Фіксування товарних запасів в обліковій політиці на торгівельному

Оцінка товарних Оцінка товарних

Рисунок 1.2 - Алгоритм оцінки товарних запасів з метою формування

Облік товарів здійснюється за підсистемами якісно різного рівня

Нормування товарів Відхилення

Рисунок 1.3 - Етапи проведення оперативного

2) нормування товарів методами техніко-економічних і економіко-

ТЗВ, які відносяться на залишок нереалізованих товарів, складає

2.4 Відображено розрахунки з податкових 702 643 20 000

Таким чином, за Дт 791 – 340088 грн., за Кт 791 – 401000 грн., тобто

Аналітичний облік операцій в торгівлі здійснюється в натуральному та

N Найменування Одиниця Облікова Залишок Залишок

1. Чай «Ліптон» шт. 25.50 30 765.00 45 1147.50

Таблиця 1.10 - Зразок рахунку 282 «Товари в торгівлі»

1 Надходжен- 161,00 161,00

1. Що таке торговельна діяльність? Охарактеризуйте оптову і роздрібну

1.4 Тести для самоконтролю

1. Торговий патент не потрібно купувати в таких випадках:

1.5 Вправи для самостійної роботи

ТЕМА 2. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ В БУДІВНИЦТВІ

2.1 Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку

Будівництво — спорудження нового об’єкта; реконструкція,

2.2 Особливості формування собівартості будівельно-монтажних

Собівартість реалізованих будівельно-монтажних робіт складається із

2.3 Визнання витрат і доходів за будівельним контрактом

До витрат за будівельним контрактом належать витрати за період від

2.4 Облік витрат будівельних організацій

Бухгалтерський облік витрат будівельної організації здійснюють з

2.4.2 Класифікація витрат будівельної організації

Класифікацію витрат будівельної організації здійснюють з метою

2.4.3 Облік витрат за економічними елементами

Витрати операційної діяльності будівельної організації групують за

2.4.4 Облік виробничих витрат за прямими статтями калькуляції

Фактичні витрати на будівельно-монтажні роботи групують за

Інші прямі витрати згідно із первинними й накопичувальними

2.4.5 Облік загальновиробничих витрат

До статті «Загальновиробничі витрати» належать: витрати на

Нерозподілені загальновиробничі витрати визначають за будівельною

При цьому генеральні підрядники щомісяця зменшують величину

До адміністративних витрат належать такі загальногосподарські

Витрати неопераційної діяльності (фінансової, інвестиційної, від

2.4.7 Облік тимчасових будівель і споруд

Під час проведення будівельних робіт виникає необхідність зведення

Введення об’єктів в експлуатацію за їх первинною вартістю:

Нарахування зносу тимчасових (нетитульних) споруд і пристроїв:

Списання об’єктів у разі ліквідації їх:

Оприбуткування матеріалів від розбирання об’єктів за ціною

Витрати на розбирання об’єктів:

2.4.8 Облік незавершеного будівництва

До незавершеного будівельного виробництва належать незавершені й

2.4.9 Зведений облік витрат і калькулювання собівартості

Основним методом обліку витрат на виконання будівельно-монтажних

Витрати відокремлених допоміжних і другорядних виробництв

2.5 Облік доходів і результатів діяльності будівельного

Передання готових об’єктів будівництва забудовникові оформляють