Конспект лекцій для студентів

з дисципліни
„Оцінка бізнесу”

1
 Зміст
Розділ 1 Основні характеристики бізнесу як об’єкта оцінки 4
1.1 Основні поняття оцінки бізнесу
1.2 Особливості бізнесу як об'єкту оцінки
1.3 Необхідність і цілі оцінки бізнесу
1.4 Види вартості, які визначаються при оцінці
1.5 Фактори, що впливають на величину вартості бізнесу
1.6 Підходи і методи, які використовуються для оцінки бізнесу
1.7 Висновки
1.9 Тести
Розділ 2. Теорія вартості грошей у часі 16
2.1. Сутність вартості грошей у часі
2.2 Складний відсоток
2.3 Поточна вартість одиниці
2.4 Поточна вартість одиничного ануїтету
2.5 Внесок на амортизацію грошової одиниці
2.6 Майбутня вартість ануїтету
2.7 Фактор фактору фонду відшкодування
2.8 Висновки
2.9 Задачі
Розділ 3 Дохідний підхід 28
3.1 Методика оцінки
3.2 Метод дисконтованих грошових потоків
3.2.1 Вибір моделі грошового потоку
3.2.2 Визначення тривалості прогнозного періоду
3.2.3 Аналіз і прогнозування витрат
3.2.4 Ретроспективний аналіз і прогноз валовий виручки від реалізації
3.2.5 Визначення ставки дисконту
3.2.6 Розрахунок величини вартості в постпрогнозний період
3.2.7 Внесення підсумкових поправок
3.3 Метод капіталізації доходу
3.3.1 Економічний зміст методу
3.3.2 Основні етапи застосування методу
3.3.3 Аналіз фінансової звітності
3.3.4 Вибір величини доходу, який буде капіталізовано
3.3.5 Розрахунок ставки капіталізації
3.3.6 Висновки
3.4 Контрольні запитання
3.5 Задачі
Розділ 4 Порівняльний підхід 44
4.1 Методика оцінки
4.2 Основні принципи відбору підприємств-аналогів
4.3 Характеристика цінових мультиплікаторів
4.4 Формування підсумкової величини вартості
4.5 Висновки
4.6 Контрольні запитання
4.7 Задачі
Розділ 5 Витратний підхід до оцінки бізнесу 57
5.1 Методика оцінки
2
5.2 Метод вартості чистих активів.
5.6 Оцінка дебіторської заборгованості
5.7 Оцінка кредиторської заборгованості
5.8 Оцінка виробничих запасів
5.9 Оцінка витрат майбутніх періодів
5.10 Метод ліквідаційної вартості
5.11 Задачі
Розділ 6 Визначення ринкової вартості нерухомого майна
66
підприємства
Застосування витратного підходу для визначення ринкової вартості
6.1
нерухомого майна підприємства
Застосування дохідного підходу для визначення ринкової вартості
6.2
нерухомого майна підприємства
Застосування порівняльного (ринкового) підходу для оцінки
6.3
нерухомості
Розділ 7 Оцінка ринкової вартості машин та обладнання 73
7.1 Витратний підхід к оцінці машин та обладнання
Порівняльний підхід (ринковий) к оцінці вартості машин та
7.2
обладнання
7.3 Дохідний підхід до оцінки вартості машин та обладнання
Розділ 8 Оцінка нематеріальних активів 77
8.1 Дохідний підхід
8.2 Порівняльний підхід
8.3 Витратний підхід
Розділ 9 Оцінка фінансових вкладень 83
9.1 Оцінка вартості облігацій
9.2 Оцінка вартості звичайних акцій підприємства
9.3 Оцінка вартості привілейованих акцій підприємства

9.4 Задачі до розділів 6 - 9

Додатки 90

Таблиця складних відсотків (шести функцій грошової одиниці) 161

Розділ 1 Основні характеристики бізнесу

3
як об’єкта оцінки
1.1. Основні поняття оцінки бізнесу
1.2. Особливості бізнесу як об'єкту оцінки
1.3. Необхідність і цілі оцінки бізнесу
1.4. Види вартості, які визначаються при оцінці
1.5. Фактори, що впливають на величину вартості бізнесу
1.6. Підходи і методи, які використовуються для оцінки бізнесу
1.7. Висновки
1.8. Тести

1.1. Поняття оцінки бізнесу

Ще зовсім недавно поняття оцінки бізнесу в Україні розумілося, як оцінка
окремого підприємства з акцентом на майновому характері, тобто вартість бізнесу
розумілася, як вартість всіх активів оцінюваного підприємства. Таке бачення питання
досить ефективно використовувалося в процесі приватизації державних підприємств, де
головною метою було не оцінка майбутніх можливостей такого підприємства, виражене
в поточній вартості, а вартість майна (активів), яке було у нього на балансі.
В умовах, коли процеси приватизації майже завершені, коли активно
встановлюється вторинний ринок, оцінка бізнесу трансформується в необхідність
розуміння його не як оцінки юридичної особи, а оцінки прав власності, матеріальних та
нематеріальних активів якими це підприємство володіє .
Таким чином оцінка бізнесу в умовах України може розумітись в наступних
аспектах:
 Оцінка підприємств (оцінка цілісно-майнових комплексів);
 Оцінка бізнесу.
Оцінка бізнесу передбачає оцінку конкретної діяльності, яка організована в
рамках певної організаційно-правової форми. Головний критерій при цьому –
доходність бізнесу, а отже і вибір адекватного методологічного підходу до його оцінки.
В даному випадку головне для оцінювача – оцінити здатність такого бізнесу генерувати
доход.
При оцінці підприємств, як цілісно-майнових комплексів, отримана вартість
такого підприємства коригується на вартість нематеріальних активів (торгові марки,
знаки, гудвіл) та на вартість нефункціонуючих активів. Зрозуміло, що конкретний бізнес
в рамках організаційно-правової форми може бути об’єктом купівлі-продажу, але це не
обов’язково супроводжується переходом власності не торгові марки, знаки і.т.і.
Таким чином відмінності розуміння оцінки підприємства та оцінки бізнесу
зумовлені особливостями підприємства , як об’єкта оцінки.
На нашу думку головними з них є дві:
 Наявність у підприємства сукупності нематеріальних активів, таких як
торгові знаки, торгові марки, гудвіл, які істотним чином впливають на
вартість такого підприємства;
 Наявність у підприємства нефункціонуючих активів, які прямо чи
опосередковано не використовуються в бізнесі, але в цілому впливають на
вартість такого підприємства.
Оцінка вартості будь-якого об’єкту власності є впорядкованим,
цілеспрямованим процесом визначення в грошовому виразі вартості об'єкту з
урахуванням потенційного і реального доходу, який цей об’єкт приносить в певний
момент часу в умовах конкретного ринку.
Процес оцінки передбачає наявність оцінюваного об’єкту і оцінюючого
суб'єкта.
4
 Суб'єктом оцінки виступають професійні оцінювачі, що володіють
спеціальними знаннями і практичними навичками. Об'єктом оцінки може бути будь-
який об'єкт власності в сукупності з правами, якими наділений його власник. Це може
бути бізнес, компанія, підприємство, фірма, банк, окремі види активів, як матеріальних,
так і нематеріальних.
Особливістю процесу оцінки вартості є її ринковий характер. Це означає, що
оцінка не обмежується визначенням лише одних витрат на створення або придбання
оцінюваного об’єкту. Вона обов'язково враховує сукупність ринкових факторів: фактору
часу, фактору ризику, ринкову кон'юнктуру, рівень і модель конкуренції, економічні
особливості оцінюваного об’єкту, його ринкове реноме, а також макро- і
мікроекономічне середовище.
Основними факторами є час і ризик. Ринкова економіка відрізняється
динамізмом. Фактор часу, мабуть, - найважливіший фактор, що впливає на всі ринкові
процеси, на ціну, на вартість, на прийняття рішень.
Непродуктивно витрачений час означає втрату грошей. Єдиний спосіб уникнути
цього - примусити капітал працювати. Гроші не приносять доход, якщо лежать
«мертвим тягарем». При цьому важливо розуміти час отримання доходу, оскільки вже
отриманий доход може бути реінвестований.
Час отримання доходу вимірюється інтервалами, періодами. Інтервал, або
період, може бути рівний дню, тижню, місяцю, кварталу, півріччю або року.
Час, протягом якого повинні виплачені або отримані кошти, має першорядне
значення в процесі оцінки. Ринкова вартість об’єкту змінюється в часі, під впливом
багатьох факторів, тому вона може бути розрахована на даний момент часу. Завтра
ринкова вартість може бути вже іншою. Отже, постійна оцінка і переоцінка об'єктів
власності в цілому є необхідною в умовах ринкової економіки.
Іншою сутнісною рисою ринкової економіки є ризик. Під ризиком розуміються
непостійність і невизначеність, пов'язана з кон'юнктурою ринку, з макроекономічними
процесами і т.і. Іншими словами, ризик - це вірогідність того, що доходи, які будуть
отримані від інвестицій, виявляться більше або менше прогнозованих. При оцінці
важливо пам'ятати, що існують різні види ризику, і що жодне з вкладень в умовах
ринкової економіки не є абсолютно безризиковим.
Підходи і методи, використовувані оцінювачем, визначаються в залежності, як
від особливостей процесу оцінки, так і від економічних особливостей оцінюваного
об’єкту, а також від цілей і принципів оцінки.
Власність в буденному розумінні представлена своєю зовнішньою ознакою -
владою людини над речами. Володіти річчю може тільки суб'єкт: фізична або юридична
особа, у тому числі держава, що делегує своє право власності представникам
адміністрації.
Суб'єкт власності - це економічно відособлена юридична або фізична особа, що
володіє конкретним об'єктом (капіталом, землею і відповідними економічними
інтересами). Реалізувавши економічні інтереси, суб'єкти вступають у економічні
відносини, зокрема з приводу володіння, розпорядження і використання належних їм
об'єктів. Таким чином, власність - це відносини між суб'єктами. Немає і не може
бути відносин між суб'єктом і матеріальним (духовним) благом. Може бути тільки
відношення між певними суб'єктами з приводу володіння, розпорядження і
використання конкретного блага. Таке розуміння власності закладено в основу всіх
економічних, юридичних, організаційно-управлінських процесів, у тому числі в основу
визначення її вартості, в основу оцінки. Ринкова оцінка повинна враховувати не тільки
цінність складових елементів певного об’єкту - сукупність факторів виробництва, але і
економічних відносин, що реалізували право власності на нього.
У сучасних умовах будь-який об'єкт власності може бути джерелом доходу і
об'єктом ринкової операції, у тому числі таким об'єктом є і права власника. Особливий
5
інтерес при цьому представляє бізнес як процес отримання доходу, як власність, що
приносить доход. Основу бізнесу, його невід'ємну суть складає капітал. Капітал є
матеріальної базою сучасної економічної системи. На різних рівнях розвитку економічна
наука визначала його по-різному. Проте більшість вчених і практиків давали більше або
менше однакове тлумачення даної категорії: капітал - це багатство, засоби виробництва,
фактори виробництва, тобто різні матеріально-речовинні форми інвестованої праці,
праці, що приносить доход. Процес отримання доходу передбачає певні економічні
відносини, у тому числі відносини власності. Значить, крім того, що капітал - це
матеріально-речовинні фактори виробництва, це також економічні відносини між
суб'єктами процесу створення доходу.
Власність і капітал формуються і використовуються в рамках певних
організаційних структур - підприємств, організацій, фірм, а також у сфері певного
бізнесу. Тому їхню ринкову оцінку проводять стосовно конкретної форми існування.
Хоча підприємство і фірма своїм внутрішнім економічним змістом мають капітал, між
ними існують не тільки загальні риси, але і відмінності. Загальним є матеріальна,
трудова, грошова, інформаційна основа, а відмінності виражаються в нематеріальних
активах, що роблять істотний вплив на ефективність, конкурентоспроможність,
положення на ринку і перспективи розвитку. В нематеріальних активах фірми
виділяються фірмове ім'я, фірмові знаки, технології, маркетингова система, що є
додатковим джерелом доходу, реалізованим або потенційним.
Бізнес - це конкретна діяльність, організована в рамках певної структури.
Головна її ціль - отримання доходу. Таким чином, капітал є основою, внутрішнім
змістом будь-якого процесу створення продукту або послуги, здійснюваного з метою
отримання доходу. Отримання доходу - це ціль і кінцевий результат діяльності в
багатьох сферах, галузях економіки, тобто ціль і результат бізнесу. Будь-який бізнес має
свою економіко-організаційну форму у вигляді підприємства. Підприємство, прагнучи
зайняти свою власну ринкову нішу, виділитися з середовища подібних, закріпити свої
специфічні особливості, створює і реєструє свої відмінності у вигляді фірмової назви і
атрибутів. Фірма - це вивіска, знак, ім'я конкретного підприємства, що є в даній сфері
економіко-організаційною формою бізнесу, що має в своїй основі капітал.

1.2. Особливості бізнесу як об'єкта оцінки

Власник бізнесу має право продати його, закласти, застрахувати, заповідати.
Таким чином, бізнес стає об'єктом операції, товаром зі всіма властивими йому
властивостями.
Як будь який товар, бізнес має бути корисним для покупця. Перш за все він
повинен відповідати потребі в отриманні доходів. Як і у будь-якого іншого товару,
корисність бізнесу реалізується в користуванні їм. Отже, якщо бізнес не приносить
доходу власнику, він втрачає для нього свою корисність і підлягає продажу. І якщо
хтось інший бачить нові способи його використання, інші можливості отримання
доходу, то бізнес стає товаром. Все це справедливо і для підприємства, і для фірми.
В той же час отримання доходу, відтворювання або формування
альтернативного бізнесу, нового підприємства супроводжується певними витратами.
Корисність і витрати в сукупності складають ту величину, яка є основою
ринкової ціни, що розраховується оцінювачем і яку можна визначити як ринкову
вартість. Таким чином, бізнес, як певний вид діяльності, підприємство і фірма, як його
організаційна форма в ринковій економіці, задовольняють потреби власника в
прибутках, для отримання яких затрачуються певні ресурси.
Бізнес, підприємство та фірма володіють всіма ознаками товару і можуть бути
об'єктом купівлі-продажу . Але це товари особливого роду. І особливості ці зумовлюють
принципи і методи оцінки.

6
 По-перше, це товар інвестиційний, тобто товар, вкладення в який здійснюються
з метою віддачі в майбутньому. Витрати і доходи роз'єднані в часі. Причому розмір
очікуваного доходу не відомий, має характер вірогідності, тому інвестору доводиться
враховувати ризик можливої невдачі. Якщо майбутні доходи з урахуванням часу їхнього
отримання виявляються менше витрат на придбання інвестиційного товару, він втрачає
свою інвестиційну привабливість. Таким чином, поточна вартість майбутніх доходів, які
може отримати власник, є верхньою межею ринкової ціни з боку покупця.
По-друге, бізнес є системою, але продаватися може як вся система в цілому, так
і окремо її підсистеми і навіть елементи. В цьому випадку руйнується його зв'язок з
власним конкретним капіталом, конкретною організаційно-економічною формою,
елементи бізнесу стають основою формування іншої, якісно нової системи. Фактично
товаром стає не сам бізнес, а окремі його складові.
По-третє, потреба в цьому товарі залежить від процесів, які відбуваються як
всередині самого товару, так і в зовнішньому середовищі. Причому, з одного боку,
нестабільність в товаристві приводить бізнес до нестійкості, з іншого боку, його
нестійкість веде до подальшого наростання нестабільності і в самому товаристві. З цього
витікає ще одна особливість бізнесу як товару - потреба в регулюванні купівлі-
продажу.
По-четверте, враховуючи особливе значення стійкості бізнесу для стабільності
в товаристві, необхідна участь держави не тільки в регулюванні механізму купівлі-
продажу бізнесу, але і у формуванні ринкових цін на бізнес, в його оцінці.

1.3. Необхідність і цілі оцінки бізнесу

Професійний оцінювач в своїй діяльності завжди керується конкретною ціллю.
Чітке, грамотне формулювання цілі дозволяє правильно визначити вид вартості, що
розраховується, вибрати метод оцінки.
Як правило, ціль оцінки полягає у визначенні якої-небудь оцінної вартості, що
необхідно клієнту для прийняття рішень. В проведенні оцінних робіт зацікавлені різні
сторони: з державних структур до приватних осіб; в оцінці бізнесу можуть бути
зацікавлені контрольно-ревізійні органи, управлінські структури, кредитні організації,
страхові компанії, податкові фірми і інші організації, приватні власники бізнесу,
інвестори і т.і.
Сторони, зацікавлені в проведенні оцінних робіт, прагнучи реалізувати свої
економічні інтереси, визначають цілі оцінки. Оцінку бізнесу проводять в цілях:
підвищення ефективності поточного управління підприємством, фірмою;
 визначення вартості цінних паперів у разі купівлі-продажу акцій підприємств на
фондовому ринку. Для прийняття обґрунтованого інвестиційного рішення
необхідно оцінити власність підприємства і частку цієї власності, що припадає на
пакет акцій, що придбавався, а також можливі майбутні доходи від бізнесу;
 визначення вартості підприємства у разі його купівлі-продажу цілком або по
частинах. Коли власник підприємства вирішує продати свій бізнес або коли один
з членів товариства навмисний продати свій пай, виникає необхідність
визначення ринкової вартості підприємства або частини його активів. В ринковій
економіці часто необхідно оцінити підприємство для підписання договору, що
встановлює частки співвласників у разі розірвання договору або смерті одного з
партнерів;
 реструктуризації підприємства. Ліквідація підприємства, злиття, поглинання або
виділення самостійних підприємств з складу холдингу передбачає проведення
його ринкової оцінки, оскільки необхідно визначити ціну купівлі або викупу
акцій, конвертації, величину премії, виплачуваної акціонерам фірми, що
поглинається;
 розробки плану розвитку підприємства. В процесі стратегічного планування
7
 важливо оцінити майбутні доходи фірми, ступінь її стійкості і цінність іміджу;
 визначення кредитоспроможності підприємства і вартості застави при
кредитуванні. В даному випадку оцінка потрібна внаслідок того, що величина
вартості активів по бухгалтерській звітності може різко відрізнятися від їхньої
ринкової вартості;
 страхування, в процесі якого виникає необхідність визначення вартості активів
напередодні втрат;
 прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Інфляція спотворює фінансову
звітність підприємства, тому періодична переоцінка майна незалежними
оцінювачами дозволяє підвищити реалістичність фінансової звітності, що є базою
для прийняття фінансових рішень;
 здійснення інвестиційного проекту розвитку бізнесу. В цьому випадку для його
обґрунтовування необхідно знати початкову вартість підприємства в цілому, його
власного капіталу, активів, бізнесу.
Якщо ж об'єктом операції купівлі-продажу, кредитування, страхування, оренди
або лізингу, внесення паю є який-небудь елемент майна підприємства то окремо
оцінюється необхідний об'єкт, наприклад нерухомість, машини і устаткування,
нематеріальні активи.
Згідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну
оціночну діяльність в Україні” оцінка вартості майна підприємства проводиться в
наступних випадках:
Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках:
 створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або
майна, що є у комунальній власності;

 реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та

підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою
комунального майна);

 виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна

частка (частка комунального майна);

 визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства,

якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з
державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу
(виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;

 приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди,

обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а
також повернення цього майна на підставі рішення суду;

 переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

 оподаткування майна та визначення розміру державного мита згідно з законом;

 передачі майна під заставу;

 визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених

законом;

8
  в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту
суспільних інтересів.

 Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках його застави,

відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають
конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю,
визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в
інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

1.4. Види вартості, які визначаються при оцінці

Розумне обговорення методів оцінки неможливе без прив'язки до якого-небудь
загальновизнаного визначення вартості. Визначення причини і цілі проведення робіт по
оцінці служить підставою для вибору варіанту здійснення оцінних процедур.
Щоб розібрати цю процедуру пригадаємо, що ринок платить тільки за ті активи,
які приносять йому доход від їхнього використання. Для вибору адекватного стандарту
вартості бізнесу такою основною ознакою виступає джерело формування доходу.
Всього виділяють два джерела формування доходу при використанні
підприємства:
 Доход від діяльності підприємства
 Доход від розпродажу активів підприємства.
Відповідно до цього у виділяють два види вартості:
1. Вартість діючого підприємства. Це вартість, що відображає перше джерело
доходу, передбачає, що підприємство продовжує свою діяльність і приносить доход.
2. Вартість підприємства по активах. Це вартість, що відображає друге
джерело доходу, передбачає, що підприємство буде розформовано або ліквідоване,
тобто підприємство оцінюється поелементно.
Найбільш часто вживані види (стандарти) вартості, що відображають джерела
утворення доходу, наведені в таблиці 1.1:
Таблиця 1.1
Діюче підприємство Поелементна оцінка
Ринкова вартість.
Цей вид вартості відображає обидва підходи і відповідає максимуму із
вартостей, отриманих за допомогою використання двох підходів.
Інвестиційна вартість. Ліквідаційна вартість.
Це обґрунтована вартість підприємства для Це обґрунтована вартість
конкретного або передбачуваного власника. продажу активів підприємства за
Враховує приріст доходу від використання вирахуванням загальної суми
ноу-хау, планів реорганізації і т. ін. зобов'язань і витрат на продаж.
У свою чергу залежно від цілей оцінки і обставин бізнес може оцінюватися по-
різному. Тому для проведення оцінки потрібне точне визначення вартості.
Згідно до Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і
майнових прав" виділяють наступні види вартості:

Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на

ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та
продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін
діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу;
Ліквідаційна вартість - вартість, яка може бути отримана за умови продажу
об'єкта оцінки у строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна,

9
протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості;
Вартість заміщення - визначена на дату оцінки поточна вартість витрат
на створення (придбання) нового об'єкта, подібного до об'єкта оцінки, який може бути
йому рівноцінною заміною;
Вартість відтворення - визначена на дату оцінки поточна вартість витрат
на створення (придбання) в сучасних умовах нового об'єкта, який є ідентичним об'єкту
оцінки;
Залишкова вартість відтворення - вартість заміщення (відтворення)
об'єкта оцінки за вирахуванням усіх видів зносу (для нерухомого майна - з
урахуванням ринкової вартості земельної ділянки при її існуючому використанні (прав,
пов'язаних із земельною ділянкою);
Вартість ліквідації - вартість, яку очікується отримати за об'єкт оцінки, що
вичерпав корисність відповідно до своїх первісних функцій;
Спеціальна вартість - сума ринкової вартості та надбавки до неї, яка
формується за наявності нетипової мотивації чи особливої заінтересованості
потенційного покупця (користувача) в об'єкті оцінки;
Інвестиційна вартість - вартість, визначена з урахуванням конкретних
умов, вимог та мети інвестування в об'єкт оцінки;
Вартість у використанні - вартість, яка розраховується виходячи із
сучасних умов використання об'єкта оцінки і може не відповідати його найбільш
ефективному використанню;
Оціночна вартість - вартість, яка визначається за встановленими
алгоритмом та складом вихідних даних;
Заставна вартість - оцінка підприємства по ринковій вартості для цілей
іпотечного кредитування.
Балансова вартість - витрати на придбання об’єкту власності. Балансова
власність буває первинною і відновною. Первинна вартість відображається в
бухгалтерських документах на момент введення в експлуатацію. Відновна вартість
відтворювання раніше створених основних засобів визначається в процесі переоцінки
основних фондів.
В основі оцінки бізнесу лежить припущення, що сьогоднішня вартість рівна
вартості майбутніх вигід (доходів), які власник отримає в результаті володіння
даною власністю (бізнесом).

Таблиця 1.2
Взаємозв'язок між ціллю оцінки і видами вартості, використовуваними для
оцінки

Ціль оцінки Види вартості

Допомогти потенційному покупцю (продавцю) Ринкова

визначити передбачувану ціну
Визначити доцільність інвестицій Інвестиційна
Забезпечити заявки на отримання позики Заставна
Визначити суми покриття за страховим договором
Страхова
або сформулювати вимоги у зв'язку з втратою або
пошкодженням застрахованих активів
Можлива ліквідація (часткова або повна) діючого Ліквідаційна
підприємства

10
 1.5. Фактори, що впливають на величину вартості бізнесу
При визначенні вартості оцінювач приймає до уваги різні мікро- і
макроекономічні фактори, до числа яких відносяться наступні.
Попит. Попит визначається перевагами споживачів, які залежать від того, які
доходи приносить даний бізнес власнику, за якого часу, з якими ризиками це зв'язано,
які можливості контролю і перепродажу даного бізнесу.
Доход. Доход, який може отримати власник об’єкту, залежить від характеру
операційної діяльності і можливістю отримати доход від продажу об’єкту після
використання. Доход від операційної діяльності, у свою чергу, визначається
співвідношенням потоків доходів і витрат.
Час. Велике значення для формування вартості підприємства має час отримання
доходів. Один випадок, якщо власник придбаває активи і швидко починає одержувати
доход від їхнього використання, і інший випадок, якщо інвестування і повернення
капіталу відокремлене значним проміжком часу.
Ризик. На величині вартості неминуче позначається і ризик, як вірогідність
отримання очікуваних в майбутньому доходів.
Контроль. Одним з найважливіших факторів, що впливають на вартість, є
ступінь контролю, який одержує новий власник.
Якщо підприємство купляє в індивідуальну приватну власність або якщо
отримується контрольний пакет акцій, то новий власник одержує такі істотні права, як
право призначати керівників, визначати величину оплати їхньої праці, впливати на
стратегію і тактику роботи підприємства, продавати або купляти його активи;
реструктурувати і навіть ліквідовувати дане підприємство; ухвалювати рішення про
поглинання інших підприємств; визначати величину дивідендів і т.і. Внаслідок того, що
купляють великі частки, вартість і ціна, як правило, будуть вище, ніж у разі купівлі
неконтрольного пакету акцій.
Ліквідність. Одним з найважливіших факторів, що впливають при оцінці на
вартість підприємства і його майна, є ступінь ліквідності цієї власності. Ринок готовий
виплатити премію за активи, які можуть бути швидко конвертовані в гроші з
мінімальним ризиком втрати частини їх вартості.
Звідси вартість закритих акціонерних товариств повинна бути нижче вартості
аналогічних відкритих товариств.
Обмеження. Вартість підприємства реагує на будь-які обмеження, які має
бізнес. Наприклад, якщо держава обмежує ціни на продукцію підприємства, то вартість
такого бізнесу буде нижче, ніж у разі відсутності обмежень.
Співвідношення попиту і пропозиції. Попит на підприємство разом з
корисністю залежить також від платоспроможності потенційних інвесторів, цінності
грошей, а також можливістю залучати додатковий капітал. Ставлення інвестора до рівня
доходності і ступеня ризику залежить від його віку. Більш молоді схильні йти на
великий ризик заради більш високої прибутковості в майбутньому.
Важливим фактором, що впливає на попит і вартість бізнесу, є наявність
альтернативних можливостей для інвестицій.
Попит залежить не тільки від економічних факторів. Важливі також соціальні і
політичні фактори, такі, як ставлення до бізнесу в суспільстві і політична стабільність.
Ціна пропозиції передусім визначаються витратами створення аналогічних підприємств.
Кількість виставлених на продаж об'єктів також впливає на доходність.
Вибір рішення покупця і продавця залежить від перспективи розвитку даного
бізнесу. Звичайно, вартість підприємства в передбанкротному стані нижче за вартість
підприємства з аналогічними активами, але фінансово стабільного.
На оцінну вартість будь-якого об’єкту впливає співвідношення попиту і
пропозиції. Якщо попит перевищує пропозицію, то покупці готові сплатити
максимальну ціну. Верхня межа ціни попиту визначається поточною вартістю майбутніх
11
доходів, які може отримати власник від володіння цим підприємством. Особливо це
характерно для галузі, в якій пропозиція обмежена природними можливостями. Звідси
витікає, що у разі перевищення попиту над пропозицією найбільш близькі до
максимальної межі ціни на сировинні підприємства. В той же час при перевищенні
попиту над пропозицією можлива поява в деяких галузях нових підприємств. В
довгостроковому плані ціни на ці підприємства можуть дещо впасти.
Якщо пропозиція перевищує попит, то ціни диктує виробник. Мінімальна ціна,
по якій він може продати свій бізнес, визначається витратами на його створення.
Отже, основними факторами, які визначають вартість, є:
 попит;
 поточний і майбутній доход оцінюваного бізнесу;
 витрати на створення аналогічних підприємств;
 співвідношення попиту і пропозиції на аналогічні об'єкти;
 ризик отримання доходів;
 ступінь контролю над бізнесом і ступенем ліквідності активів.

1.6. Підходи і методи, які використовуються для оцінки бізнесу

Оцінку бізнесу здійснюють з позицій трьох підходів: прибуткового, витратного і
порівняльного. Кожний підхід дозволяє підкреслити певні характеристики об’єкту.
Так, при оцінці з позиції дохідного підходу в головним є доход, як основний
фактор, який визначає величину вартості об’єкту. Чим більше доход, який приносить
об'єкт оцінки, тим більше величина його ринкової вартості за інших рівних умов. При
цьому мають значення тривалість періоду отримання можливого доходу, ступінь і вид
ризиків, супроводжуючих даний процес. Оцінювач, що уважно вивчає відповідну
ринкову інформацію, перераховує ці вигоди в єдину суму поточної вартості. Дохідний
підхід це визначення поточної вартості майбутніх доходів, які виникнуть в результаті
використання власності і можливого подальшого її продажу. В даному випадку
застосовується оцінний принцип очікування.
Хоча, як правило, дохідний підхід є найприйнятнішим для оцінки бізнесу,
корисно буває використовувати також порівняльний і витратний підходи. В деяких
випадках витратний або порівняльний підхід є більш точним і ефективним. У багатьох
випадках кожний з трьох підходів може бути використаний для перевірки оцінки
вартості, отриманої за допомогою інших підходів.
Порівняльний підхід особливо ефективний у разі існування активного ринку
співставних об'єктів власності. Точність оцінки залежить від якості зібраних даних,
оскільки, застосовуючи даний підхід, оцінювач повинен зібрати достовірну інформацію
про недавні продажі зіставних об'єктів. Ці дані включають: фізичні характеристики, час
продажу, місцеположення, умови продажу і фінансування. Дієвість такого підходу
знижується, якщо операцій було мало і моменти їхнього здійснення і оцінки розділяє
тривалий період, якщо ринок знаходиться в аномальному стані, оскільки швидкі зміни
на ринку призводять до спотворення показників. Порівняльний підхід базується на
застосуванні оцінного принципу заміщення. Для порівняння вибираються конкуруючі
з оцінюваним бізнесом об'єкти. Звичайно, між ними існують відмінності, тому потрібно
провести відповідне коригування даних. За основу коригування покладений принцип
внеску.
Витратний підхід найбільше застосовується для оцінки об'єктів спеціального
призначення, а також нового будівництва, для визначення варіанту якнайкращого і
найефективнішого використання землі, а також в цілях страхування. Зібрана інформація
включає дані про ціни на землю, будівельні специфікації, дані про рівень зарплати,
вартість матеріалів, витрати на устаткування, про доход і невигідні витрати
будівельників на місцевому ринку і т.п. Необхідна інформація залежить від специфіки

12
оцінюваного об’єкту. Даний підхід складно застосовувати при оцінці унікальних
об'єктів, що володіють історичною цінністю, естетичними характеристиками, або
застарілих об'єктів.
Витратний підхід заснований на принципі заміщення, якнайкращого і
найефективнішого використання, збалансованості, економічної величини і економічного
розподілу.
У цілому всі три підходи взаємозв'язані. Кожний з них передбачає використання
різних видів інформації, одержуваної на ринку. Наприклад, основними для витратного
підходу є дані про поточні ринкові ціни на матеріали, робочу силу і інші елементи
витрат. Дохідний підхід вимагає використання коефіцієнтів капіталізації, які також
розраховуються за даними ринку.
При виборі підходу перед оцінювачем відкриваються різні перспективи. Хоча ці
підходи ґрунтуються на даних, зібраних на одному і тому ж ринку, кожний має справу з
різними аспектами ринку. На ідеальному ринку всі три підходи повинні привести до
однієї і тієї ж величини вартості. Проте більшість ринків є недосконалими, пропозиція і
попит не знаходяться в рівновазі. Потенційні користувачі можуть бути неправильно
інформовані, виробники можуть бути неефективні. По цих, а також і із інших причин
дані підходи можуть давати різні показники вартості.
Кожний з трьох розглянутих підходів передбачає використання при оцінці
властивих йому методів.

Дохідний підхід

Метод
Метод
дисконтованих
капіталізації
грошових потоків
Мал. 1.1. Методи дохідного підходу

Згідно методу капіталізації ринкова вартість бізнесу визначається по формулі

V=D/R, де D – чистий дохід бізнесу за рік;R – коефіцієнт капіталізації.
Метод дисконтування грошових потоків заснований на прогнозуванні цих
потоків від даного бізнесу, які потім дисконтуються по ставці дисконту, відповідній
необхідній інвестором ставці доходу (мал. 1.1.)

Витратний підхід

Метод чистих Метод ліквідаційної

активів вартості
Мал. 1.2. Методи витратного підходу

Ринкова вартість бізнесу методом чистих активів визначається як різниця між

сумами ринкових вартостей всіх активів підприємства і його зобов'язаннями.
13
 Ліквідаційна вартість підприємства є різницею між сумарною вартістю всіх
активів підприємства і витратами на його ліквідацію. (мал. 1.2.)

Порівняльний підхід

Метод ринку Метод галузевих

Метод операцій
капіталу коефіцієнтів
Мал. 1.3. Методи порівняльного підходу

Метод ринку капіталу заснований на ринкових цінах акції аналогічних

компаній. Інвестор, діючи за принципом заміщення (або альтернативної інвестиції),
може інвестувати або в ці компанії, або в оцінювану компанію. Тому дані про компанію,
чиї акції знаходяться у вільному продажу, при використанні відповідних коректувань
повинні служити орієнтиром для визначення ціни оцінюваної компанії.
Метод операцій заснований на аналізі цін придбання контрольних пакетів акцій
схожих компаній.
Метод галузевих коефіцієнтів дозволяє розраховувати орієнтовну вартість
бізнесу по формулах, виведених на основі галузевої. (мал. 1.3.)

Процес оцінки бізнесу передбачає визначення задачі, збір і аналіз інформації в

цілях отримання обґрунтованої оцінки вартості. Процес оцінки бізнесу може бути
розділений на сім етапів:
1. Визначення задачі.
2. Складання плану оцінки.
3. Збір і перевірка інформації.
4. Вибір доречних підходів до оцінки.
5. Узгодження результатів і підготовка підсумкового висновку.
6. Звіт про результати оцінки вартості
7. Уявлення і захист звіту.

1.7. Висновки
Розвиток ринкової економіки, відродження інституту приватної власності
обумовлюють необхідність і можливість оцінки власності.
Оцінка - це визначення вартості об’єкту власності в конкретних умовах ринку в
певний момент часу. Залежно від цілі оцінки, що проводиться, визначають різні види
вартості: ринкову, інвестиційну, заставну, страхову, ліквідаційну, вартість
відтворювання, заміщення, ефективну вартість. Будь-який вид вартості, що
розраховується оцінювачем, є не історичним фактором, а оцінкою конкретного об’єкту
власності в даний момент відповідно до вибраної цілі. Будь-який вид оцінної вартості
виражає ринковий погляд на вигоду, яку має власник даного об’єкту або покупець на
момент оцінки. Основою вартості будь-якого об’єкту власності є його корисність.
Бізнес - це конкретна діяльність, організована в рамках певної структури.
Головною ціллю такої діяльності є отримання доходу.
Як всякий товар, бізнес володіє корисністю для покупця, і це робить можливим
визначення вартості бізнесу як особливого товару. На величину вартості бізнесу роблять
вплив численні фактори, Вони включають мотивації покупців і продавців,
продуктивність бізнесу, стан навколишнього фінансово-економічного середовища.
14
Вартість бізнесу уособлює в собі вплив фізичних, фінансово-економічних, соціальних і
політико-правових факторів як в даний час, так і в прогнозованому майбутньому.
Процес оцінки базується на певних принципах і стандартах.
Основними принципами оцінки є: принцип корисності або прибутковості,
принцип заміщення, очікування або передбачення, принцип ефективного внеску,
залишкової продуктивності, граничної продуктивності, відповідності вимогам ринку.
Оцінювач працює по замовленнях державних органів, підприємств, банків,
інвестиційних, страхових інститутів, податкових інспекцій, а також громадян. В своїй
діяльності він керується певними правовими, професійними і етичними нормами.

1.8. Тести
1. Вартість бізнесу (підприємства) для конкретного інвестора, заснована на його
планах, називається:
а) вартістю діючого підприємства;
б) інвестиційною вартістю;
в) обґрунтованою ринковою вартістю;
г) балансовою вартістю.

2. Що з наведеного не відповідає визначенню ліквідаційної вартості:

а) вартість, розрахована на основі реалізації активів підприємства по
окремості;
б) різниця між виручкою від продажу активів підприємства по окремості;
у) вартість, розрахована по конкретному факту;
г) вартість, що враховує індивідуальні вимоги конкретного інвестора;
д) вартість, розрахована для підприємства, яке знаходиться в стані банкрутства?
3. Дотримання якої з нижченаведених умов є необов'язковим при визначенні
якнайкращого і найефективнішого способу використання нерухомості:
а) на даному ринку існують достатні економічні можливості для
обґрунтовування запропонованого використання;
б) топографія відповідає або може бути приведена у відповідність з
пропонованим варіантом використання;
в) населення району не заперечує супроти запропонованого використання;
г) запропонований варіант використання відповідає існуючим або можливим
нормам зонування?
4. Якщо бізнес приносить потік доходів, що нестабільно змінюється, який метод
доцільно використовувати для його оцінки:
а) метод надмірних доходів;
б) метод капіталізації доходу;
в) метод чистих активів;
г) метод дисконтованих грошових потоків?

15
 Розділ 2 Теорія вартості грошей у часі
2.1. Сутність вартості грошей у часі
2.2. Складний відсоток
2.3. Поточна вартість одиниці
2.4. Поточна вартість одиничного ануїтету
2.5. Внесок на амортизацію грошової одиниці
2.6. Майбутня вартість ануїтету
2.7. Фактор фактору фонду відшкодування
2.8. Висновки
2.9. Задачі

2.1. Сутність вартості грошей у часі

Прийняття рішень щодо вкладення капіталу визначається, насамперед,
величиною доходу, який інвестор передбачає отримати в майбутньому. Наприклад,
придбаваючи зараз облігацію, ми розраховуємо протягом всього терміну позики
регулярно одержувати доход у вигляді нарахованих відсотків, а після закінчення цього
терміну отримати основну суму боргу. Вкладення капіталу вигідно тільки в тому
випадку, якщо передбачувані надходження перевищать поточні витрати. В нашому
прикладі інвестиційний доход рівний сумі отриманих відсотків. Проте вхідні грошові
потоки (виплата відсотків і основної суми боргу) і вихідні (інвестування капіталу) не
будуть співпадати за часом виникнення і, отже, не можуть бути співставними.
Теорія зміни вартості грошей у часі виходить з припущення, що гроші, що є
специфічним товаром, який з часом змінює свою вартість і, як правило, знецінюються.
Зміна вартості грошей відбувається під впливом ряду факторів, найважливішими з яких
можна назвати інфляцію і здатність грошей приносити доход за умови їхнього
розумного інвестування в альтернативні проекти.
Таким чином, в даному випадку ми повинні порівнювати витрати на придбання
облігації з сумою майбутніх доходів, приведених до різного часу, до співставного
вигляду, називається оцінкою грошових потоків у часі. Така оцінка грошових потоків
заснована на використанні шести функцій складного відсотка, або шести функцій
грошової одиниці.
1. Складний відсоток.
2. Дисконтування.
3. Поточна вартість ануїтету.
4. Періодичний внесок на погашення кредиту.
5. Майбутня вартість ануїтету.
6. Періодичний внесок до фонду накопичення.
Теорія і практика використання вказаних функцій складного відсотка базуються
на ряді допущень.
1. Грошовий потік - це грошові суми, що виникають в певній хронологічній
послідовності.
2. Грошовий потік, в якому всі суми розрізняються по величині, називають
звичайним грошовим потоком.
3. Грошовий потік, в якому всі суми рівновеликі, називають ануїтетом.
4. Суми грошового потоку виникають через однакові проміжки часу, які
називають періодом.
5. Грошовий потік може виникати в кінці, на початку і середині періоду.
6. Заздалегідь розраховані таблиці складного відсотка без коригування
застосовні тільки до грошового потоку, що виникає в кінці періоду.
7. Доход, одержуваний на інвестований капітал, з господарського обороту не
16
вилучається, а приєднується до основного капіталу.
8. Тимчасова оцінка грошових потоків враховує ризики, пов'язані з
інвестуванням.
9. Ризик - це вірогідність отримання в майбутньому доходу, співпадаючого з
прогнозною величиною.
10. Рівень ризику повинен мати адекватну ставку доходу на вкладений капітал.
11. Ставка доходу на інвестиції - це процентне співвідношення між чистим
доходом і вкладеним капіталом.

2.2. Складний відсоток (майбутня вартість одиниці)

Символ функції - FV.

Дана функція дозволяє визначити майбутню вартість суми, якою має в своєму
розпорядженні інвестор зараз, виходячи з передбачуваної ставки доходу, терміну
накопичення і періодичності нарахування відсотків.
Розрахунок майбутньої вартості заснований на логіці складного відсотка, який
представляє геометричну залежність між первинним внеском, процентною ставкою і
періодом накопичення:

FV= PV (1 + r)n

де:
FV-величина накопичення;
PV-первинний внесок;
r - процентна ставка;
n - число періодів нарахування відсотків.
Задача, що по суті є алгоритмом, що дозволяє вирішувати різноманітні
інвестиційні проблеми, може бути сформульована таким чином:

Яка сума буде накопичена вкладником через три роки, якщо первинний
внесок складає 500 тис. грн., відсотки нараховуються щорічно по ставці 10%?

Таблиця 2.1
Процес накопичення в динаміці

Рік Накопичена сума, тис. грн.

Перший 500 * 110% = 550
Другий 550* 110% = 605
Третій 605* 110% = 665,5
Таким чином, складний відсоток передбачає нарахування відсотків не тільки на
суму первинного внеску, але і на суму відсотків, накопичених до кінця кожного періоду.
Це можливо тільки у разі реінвестування суми нарахованих відсотків, тобто приєднання
їх до інвестованого капіталу.
Техніка простого відсотка передбачає арифметичну залежність між сумою
внеску, процентною ставкою і періодом накопичення. Отже, простий відсоток
нараховується тільки один раз в кінці терміну депозитного договору. Якби приведена
вище ситуація передбачала нарахування простого відсотка, то накопичена сума складе:
500(1 + 0,10 • 3) = 650 тис. грн.
Отже, чим частіше нараховуються відсотки, тим більше накопичена сума. При
17
більш частому накопиченні необхідно відкоректувати процентну ставку і число періодів
нарахування відсотків.

2.3. Поточна вартість одиниці (дисконтування)

Символ функції - PV.

Дана функція дозволяє визначити поточну вартість суми, якою буде мати в
своєму розпорядженні інвестор в майбутньому, виходячи з передбачуваних ставки
доходу, терміну накопичення і періодичності нарахування відсотків.
Формулу для визначення сучасної величини елементарного потоку платежів
можна легко вивести з формули майбутньої вартості, шляхом поділу його обох частин
на величину (1 + r) n. Виконавши відповідні математичні перетворення, отримаємо:

де:
PV – поточна (сучасна) вартість;
FV- майбутня вартість;
r - процентна ставка;
n - число періодів нарахування відсотків.

Приклад
Виплати по 2-х річному депозиту сума склали величину в 15 000 гривень.
Визначити первинну величину внеску, якщо ставка по депозиту рівна 10% річних.
PV = 15 000 / (1 + 0,1)2 = 12 396,70 гривень
Як і потрібно чекати, величина PV також залежить від тривалості операції і
процентної ставки, проте залежність тут зворотна - чим більше r і n, тим менше поточна
(сучасна) величина.
У випадку, якщо нарахування відсотків здійснюється m-раз в році,
співвідношення буде мати наступний вигляд:

.
Часом виникає необхідність порівняння умов фінансових операцій, що
передбачають різні періоди нарахування відсотків. В цьому випадку здійснюють
приведення відповідних процентних ставок до їхнього річного еквівалента:

де r - номінальна ставка; m - число періодів нарахування.

Отриману при цьому величину називають ефективною процентною ставкою
(effective percentage rate - EPR) або ставкою порівняння.

18
 2.4. Поточна вартість одиничного ануїтету

Символ функції - PVA.

Ануїтет - це грошовий потік, в якому всі суми виникають не тільки через
однакові проміжки часу, але і рівновеликі. Таким чином, ануїтет - це грошовий потік,
представлений однаковими сумами. Ануїтет може бути вихідним грошовим потоком
по відношенню до інвестора (наприклад, здійснення періодичних рівних платежів) або
вхідним грошовим потоком (наприклад, надходження орендної платні яка звичайно
встановлюється однаковою фіксованою сумою).
Показує поточну вартість суми грошей, яка буде накопичена в майбутньому, в
результаті щорічного внесення однієї грошової одиниці
Задача.
Яку суму необхідно покласти на депозит під 10% річних, щоб потім 5 раз зняти
по 200 тис. грн.?
Рішення.
Знайдемо значення поточної вартості ануїтету в таблицях, які наведено в
додатках.
2) Розрахуємо поточну вартість ануїтету використовуючи фінансові таблиці
надані в додатках, маємо:
300 • 3,7908 = 758,16 тис. грн..
Таким чином, інвестор знімає з рахунку п'ять разів по 200 тис. грн., або 1000 тис
грн. Різниця між первинним внеском 758,16 тис. грн. і накопиченим 1000 тис. грн.
забезпечується сумою відсотків, що нараховуються на залишок внеску, що зменшується,
по техніці складного відсотка. Цей процес передбачає кінець кінцем нульовий залишок
на депозиті.

2.5. Внесок на амортизацію грошової одиниці (періодичний внесок

на погашення кредиту)
Оцінка грошових потоків у часі може поставити перед аналітиком проблему
визначення величини самого ануїтету, якщо відома його поточна вартість, число внесків
і ставку доходу.
Задача.
Яку суму можна щорічно знімати з рахунку протягом п'яти років, якщо
первинний внесок рівний 1300 тис. грн.? Банк нараховує щорічно 14% за умови, що
суми, що знімаються, будуть однакові.
Рішення.
1) Знайдемо фактор внеску на погашення кредиту за умови, що внесків буде 5, а
ставка - 14% (колонка 6). Фактор рівний 0,2913.
2) Розрахуємо величину ануїтету:
РМТ
1300 (——) = 1300*0,2913 = 378,69 тис. грн.
PVA
Таким чином, якщо покласти на рахунок під 14% річних 1300 тис. грн., можна
п'ять разів в кінці року зняти по 378,69 тис. грн.

19
 Функція «внесок на амортизацію одиниці» є зворотною по відношенню до
функції «Поточна вартість ануїтету»

2.6. Майбутня вартість ануїтету (накопичення одиниці за

період)
Символ функції - FVA.
Дана функція дозволяє розрахувати величину накопичених рівновеликих
внесків при заданій ставці доходу .
Задача.
Яка сума буде накопичена на рахунку, якщо протягом 4 років щорічно вносити
150 тис. грн., а банк нараховує на внесок 6% річних?
Рішення.
1) Визначимо значення майбутньої вартості ануїтету 4-го періоду при ставці 6%
він складе - 4,3746.
2) Розрахуємо величину накопичення:
150 * 4,3746 =656,19 тис. грн.

2.7. Періодичний внесок до фонду накопичення (фактор фонду

відшкодування)

Дана функція дозволяє розрахувати величину періодично депонованої суми,

необхідної для накопичення потрібної вартості при заданій ставці відсотка.
Задача.
Яку суму потрібно 5 раз внести на поповнюваний депозит під 8% річних, щоб
накопичити 1800 тис. грн.?
Рішення.
1) Знаходимо значення періодичного п'ятикратного внеску при ставці 8%
він складе 0,1705.
2) Розрахуємо величину депозиту:
1800 • 0,1705 = 306,9 тис. грн.
Таким чином, сумарний внесок в 1534,5 (306,9 * 5) тис. грн. при нарахуванні 8%
річних дозволить накопичити 1800 тис. грн.
Функція «періодичний внесок на накопичення фонду» є зворотним по
відношенню до функції «майбутня вартість ануїтету».

2.8. Висновки
Оцінка грошових потоків у часі необхідна для об'єктивного зіставлення
грошових сум, що виникають у різні проміжки часу.
Складний відсоток - базова функція, що дозволяє визначити майбутню вартість
при заданих періоді, процентній ставці і поточному внеску.
Дисконтування дозволяє розрахувати поточну (приведену) вартість при заданих
періоді, процентній ставці і конкретній сумі в майбутньому.
Поточна вартість ануїтету дає можливість визначити поточну вартість внеску,
що забезпечує в майбутньому отримання заданих рівновеликих надходжень при відомих
числі періодів і процентній ставці.
Періодичний внесок в погашення кредиту дозволяє розрахувати величину
ануїтету при заданих поточній вартості ануїтету, процентній ставці і періоді.
Майбутня вартість ануїтету дозволяє визначити майбутню вартість періодичних
рівновеликих внесків при заданих величині ануїтету, процентній ставці і періоді.
Періодичний внесок на накопичення фундації дозволяє розрахувати величину
рівновеликих внесків при заданих майбутній вартості, процентній ставці і періоді.
20
 2.9. Задачі
1. Припустимо Ви купили шестирічний 8-ми процентний ощадний сертифікат
вартістю $1,000. Якщо відсотки нараховуються щорічно, яку суму Ви отримаєте по
закінченню контракту?
Рішення.
Використовуємо формулу нарощування грошей, тобто визначаємо майбутню
вартість $1,000 через 6 років при 8 відсотках річного доходу:

2. Фінансовий менеджер підприємства запропонував Вам інвестувати Ваші

$5,000 в його підприємство, пообіцявши повернути Вам $6,000 через два роки. Маючи
інші інвестиційні можливості, Ви повинні з'ясувати, яка процентна ставка прибутковості
запропонованого Вам варіанту.
Рішення.
Використовуємо основну формулу нарощування грошей:

звідки слідує

В нашому випадку:

Ясно, що якщо хто-небудь запропонує Вам інвестувати Ваші гроші під, хоча б,
10 відсотків річних, Ви відхилите пропозицію отримати $6,000 через два роки, вклавши
зараз $5,000.

3. Вам пропонують інвестувати гроші з гарантією подвоїти їхню кількість через

п'ять років. Яка процентна ставка прибутковості такої інвестиції?
Рішення.
Використовуємо основну формулу попередньої задачі, враховуючи, що
майбутнє значення якої-небудь суми через п'ять років FV і її сучасне значення PV
відносяться як 2:1.

4. Підприємство збирається придбати через три роки новий верстат вартістю

$8,000. Яку суму грошей необхідно вкласти зараз, щоб через три роки мати можливість
зробити покупку, якщо процентна ставка прибутковості вкладення складає
а) 10 відсотків?
би) 14 відсотків?
Рішення.
По умові задачі ми повинні визначити сучасне значення вартості верстата
$8,000 при ставці дисконту 10 відсотків. Використовуємо формулу дисконтування:

Аналогічно для випадку б):

Закономірно, що в другому випадку сума внеску вийшла менше.

5.Після удосконалення технологічного процесу підприємство протягом п'яти

21
подальших років планує отримання щорічне збільшення грошового доходу на $10,000.
Ці гроші воно збирається негайно вкладати під 10 відсотків річних, бажаючи через п'ять
років накопичити суму для придбання нового устаткування. Яку суму грошей
підприємство отримає через п'ять років?
Рішення.
По умові задачі підприємство планує отримати ануїтет $10,000 протягом п'яти
років. Для визначення суми накопичених грошей необхідно обчислити майбутнє
значення п'ятирічного ануїтету при процентній ставці нарощування 10 відсотків.
Використовуємо формулу майбутнього значення ануїтету:

Такого ж значення ми набуваємо, використавши фінансову таблицю для

майбутнього значення ануїтету $1

6. Підприємство має $160,000 і передбачає вкласти їх у власне виробництво,

одержуючи протягом чотирьох подальших років щорічно $50,000. В той же час
підприємство може купити на цю суму акції однієї солідної корпорації, приносячи 12
відсотків річних. Який варіант Вам представляється більш прийнятним, якщо вважати
що більш вигідної можливості вкладення грошей (ніж під 12 відсотків річних)
підприємство не має в своєму розпорядженні?
Рішення.
Для відповіді на питання можна скористатися двома способами міркування.
Порівняємо майбутнє нарощене значення ануїтету $50,000 при процентній ставці 12
відсотків з майбутнім значенням альтернативного вкладення всієї суми $160,000 при тій
же процентній ставці:
майбутнє значення ануїтету -

майбутнє значення $160,000 -

Результати розрахунків говорять про те, що покупка акцій більш вигідна, ніж
вкладення цієї ж суми грошей у власне виробництво.
Можливий інший підхід до рішення задачі, що використовує приведення
грошових потоків до поточної величини. Цей підхід більш поширений в практиці,
оскільки він простіше. В даному випадку ми просто визначаємо поточне значення
ануїтету $50,000 при показнику дисконтування 12 відсотків:

Порівнюючи отримане значення з сумою наявних в даний час грошових коштів

$160,000, приходимо до такого ж висновку: вкладати гроші в акції солідної компанії
більш вигідно.
Хто-небудь може помітити, що чисельне значення відмінності альтернативних
варіантів вкладення в даний час $160,000 - $151,865 = $8,135 істотно менше за чисельну
відмінність через чотири роки $251,760 -$238,965 = $12,795. Це закономірно зважаючи
на феномен вартості грошей в часі: якщо ми дисконтуємо $12,795 на чотири роки при
показнику дисконту 12%, то отримаємо $8,131. Відсутність абсолютного збігу
пояснюється тільки погрішністю розрахунків, зв'язаною округленням доларових сум до
цілих значень.

7. Підприємство розглядає два альтернативні проекти капітальних вкладень

22
приводять до однакового сумарного результату відносно майбутніх грошових доходів:
Рік Проект 1 Проект 2

1 $3,000 $6,000

2 $4,000 $4,000

3 $5,000 $5,000

4 $6,000 $3,000

Всього $ $
Обидва проекти мають однаковий об'єм інвестицій. Підприємство планує
інвестувати отримані грошові доходи під 18 відсотків річних. Порівняйте сучасні
значення отриманих грошових доходів.
Рішення.
Обчислимо сучасні значення послідовностей грошових доходів по кожному
проекту, дисконтуючи щорічні доходи при показнику дисконту 18%. Розрахунки
проведемо за допомогою спеціальних таблиць.
Проект 1
Рік Грошовий потік Множник дисконту Сучасне значення

1 $3,000 0.8475 $2,542.50

2 $4,000 0.7182 $2,872.80

3 $5,000 0.6086 $3,043.00

4 $6,000 0.5158 $3,094.80

Сумарне сучасне значення $11,553.10

Проект 2
Множник
Рік Грошовий потік Сучасне значення
дисконту

1 $6,000 0.8475 $5,085.00

2 $4,000 0.7182 $2,872.80

3 $5,000 0.6086 $3,043.00

4 $3,000 0.5158 $1,547.40

Сумарне сучасне значення $12,548.20

За наслідками розрахунків можна зробити висновок про перевагу другого
проекту.

8. Розрахуйте сумарну майбутню вартість грошового потоку, накопичуваного

під 8%. Грошовий потік виникає в кінці року.
23
 Перший рік - 100 тис. грн.
Другий рік - 800 тис. грн.
Третій рік - 0.
Четвертий рік - 300 тис. грн.

9. Розрахуйте сумарну поточну вартість грошового потоку, що виникає в кінці

року, якщо ставка дисконту рівна 12%. Грошовий потік: перший рік - 200 тис. грн.;
другий рік - 0; третій рік - 500 тис. грн.; четвертий рік - 900 тис. грн.

10. Чи достатньо покласти на рахунок 50 тис. грн. для придбання через 7 років
будинку вартістю 700 тис. грн.? Банк нараховує відсоток щокварталу, річна ставка -
40%.

11. Вартість земельної ділянки, купленої за 15 тис. грн., щорічно збільшується

на 14%. Скільки буде коштувати ділянка через 4 роки після придбання?

12. Яку суму доцільно заплатити інвестору за об'єкт нерухомості, який можна
ефективно експлуатувати 5 років? Об'єкт в кінці кожного року приносить доход по 350
тис. грн. Необхідний доход на інвестиції - 20%.

13. Вартість п'ятирічного навчання у вузі складає 30 тис. грн. Платня

перераховується щорічно рівними частками. Яку суму необхідно покласти в банк, що
нараховує 16% річних, якщо по умовах договору банк приймає на себе зобов'язання по
переліку у вуз платні за навчання?

14. Розрахуйте поточну вартість потоку орендних платежів, що виникають в

кінці року, якщо річний орендний платіж перші чотири роки складають 400 тис. грн.,
потім він зменшиться на 150 тис. грн. і збережеться протягом трьох років, після чого
зросте на 350 тис. грн. і будуть поступати ще два роки. Ставка дисконту - 10%.

15. Об'єкт протягом восьми років забезпечить в кінці року потік орендних
платежів по 280 тис. грн. Після отримання останньої орендної платні він буде проданий
за 11 500 тис. грн. Витрати по продажу складуть 500 тис. грн. Розрахуйте сукупну
поточну вартість майбутніх надходжень грошових коштів, якщо вірогідність отримання
запланованої суми оренди і продажу вимагає застосування ставок дисконту в 10 і 20%
відповідно.

16. Пенсійний фонд «СВТ» приймає внески під 10% річних з щомісячним
нарахуванням відсотків. Яка сума буде накопичена до виходу на пенсію, якщо із
зарплати в кінці місяця перераховувати до фонду:
а) 100 грн. - протягом 10 років;
би) 300 грн. - протягом 2,5 року;
в) 500 тис. грн. - протягом 5 років.

17. Розрахуйте фактор поточної вартості авансового ануїтету, що виникає:

а) 5 раз, ставка дисконту - 15%;
би) 8 раз, ставка дисконту - 8%;
в) 14 раз, ставка дисконту - 6%.

18. Розрахуйте щорічний платіж в погашення кредиту в сумі 30 тис. грн.,

виданого на п'ять років під 28%.

24
 19. Визначте щомісячні виплати по кредиту, що самоамортизується, в сумі 550
тис. грн., наданому на 2 року при номінальній річній ставці 18%.

20. Розрахуйте величину боргу банку, якщо кредит, що самоамортизується,

виданий під 15% річних і залишилося внести протягом трьох років в кінці року по 450
тис. грн.

21. Котедж вартістю 400 тис. грн. куплений в розстрочку на 10 років під 20%
річних. Яка вартість щорічного рівновеликого внеску при погашенні боргу?

22. Яку суму протягом 10 років необхідно в кінці року відкладати під 20%
річних, щоб купити надання за 400 тис. грн.?

23. Скільки треба покласти на рахунок в банк під 20% річних, щоб через 10
років купити квартиру за 400 тис. грн.?

24. Припустимо Ви уклали депозитний контракт на суму $4,000 на 3 роки при

12-и процентній ставці. Якщо відсотки нараховуються щорічно, яку суму Ви отримаєте
після закінчення контракту?

25. Фінансовий менеджер підприємства запропонував Вам інвестувати Ваші

$10,000 в його підприємство, пообіцявши повернути $13,000 через два роки. Маючи
інші інвестиційні можливості, Ви повинні з'ясувати, яка процентна ставка прибутковості
запропонованого Вам варіанту.

26. Підприємство збирається придбати через п'ять років новий верстат вартістю
$12,000. Яку суму грошей необхідно вкласти зараз, щоб через п'ять років мати
можливість зробити покупку, якщо процентна ставка прибутковості вкладення складає
а) 12 відсотків?
би) 13 відсотків?

27. Підприємство володіє $600,000 і передбачає вкласти їх у власне

виробництво, одержуючи протягом трьох подальших років щорічно $220,000. В той же
час підприємство може купити на цю суму акції сусідньої фірми, приносячи 14 відсотків
річних. Який варіант Вам представляється більш прийнятним, якщо вважати що більш
вигідної можливості вкладення грошей (ніж під 14 відсотків річних) підприємство не
має в своєму розпорядженні?

28. Підприємство розглядає два альтернативні проекти капітальних вкладень

приводять до однакового сумарного результату відносно майбутніх грошових доходів:

Рік Проект 1 Проект 2

1 $12,000 $10,000

2 $12,000 $14,000

3 $14,000 $16,000

4 $16,000 $14,000

25
 5 $14,000 $14,000

Всього $ $
Обидва проекти мають однаковий об'єм інвестицій. Підприємство планує
інвестувати отримані грошові доходи під 18 відсотків річних. Порівняйте сучасні
значення отриманих грошових доходів.
29. Ви маєте 10 млн. грн. і хотіли б подвоїти цю суму через 5 років. Яке
мінімально прийнятне значення процентної ставки?

30. Банк пропонує 15% річних. Чому повинен бути рівний початковий внесок,
щоб через 3 року мати на рахунку 5 млн. грн.

31. Яка сума переважно при ставці 9% - $1000 сьогодні або $2000 через 8 років?
32. Розрахуйте нарощену суму з початкової суми в 2 млн. грн. при розміщенні її
в банку на умовах нарахування складних відсотків, якщо річна ставка 15%, а періоди
нарощування 90 дн., 180 дн., 1 рік, 5 років, 10 років.

33. Приведені дані про грошові потоки:

Потік Рік

1 2 3 4 5

А 100 200 200 300 300

Б 600 - - - -

В - - - - 1200

Г 200 - 200 - 200

Розрахуйте для кожного потоку показники FV при r = 12% і PV при r = 15% для
двох випадків: а) потоки мають місце на початку року; б) потоки мають місце в кінці
року.

34. Аналізуються два варіанти накопичення засобів по схемі ануїтету

(надходження грошових коштів здійснюється в кінці відповідного тимчасового
інтервалу):
План 1: вноситься внесок на депозит $500 кожні півроку за умови, що банк
нараховує 8% річних з піврічним нарахуванням відсотків.
План 2: робиться щорічний внесок у розмірі $1000 на умовах 9% річних при
щорічному нарахуванні відсотків.
Визначте:
а) яка сума буде на рахунку через 10 років при реалізації кожного плану? Який
план більш переважний?
б) чи зміниться ваш вибір, якщо процентна ставка в плані 2 понизиться до 8,5%?

35. Який ваш вибір - отримання $5000 через рік або $12000 через 6 років, якщо
коефіцієнт дисконтування рівний: а) 0%; би) 12%; в) 20%?

36. Розрахуйте майбутню вартість $1000 для наступних ситуацій:

а) 5 років, 8% річних, щорічне нарахування відсотків;
26
 б) 5 років, 8% річних, піврічне нарахування відсотків;
в) 5 років, 8% річних, щоквартальне нарахування відсотків.

37. Розрахуйте поточну вартість кожного з приведених нижче грошових

надходжень, якщо коефіцієнт дисконтування рівний 12%: а) 5 млн. грн., одержувані
через 3 року; б) 50 млн. грн., одержувані через 10 років.

38. Фірмі потрібно накопичити $2 млн., щоб через 10 років придбати будівлю
під офіс. Найбезпечнішим способом накопичення є придбання безризикових державних
цінних паперів, що генерують річний доход по ставці 8% при піврічному нарахуванні
відсотків. Яким повинен бути первинний внесок фірми?

39. Що більш вигідно - отримати $2000 сьогодні або $5000 через 8 років, якщо
коефіцієнт дисконтування рівний 8%?

40. Чи варто купляти за $5500 цінний папір, що генерує щорічний доход у

розмірі $1000 протягом 7 років, якщо коефіцієнт дисконтування рівний 8%?

41. Підприємство має можливість брати участь в деякій діловій операції, яка
принесе доход у розмірі 10 млн. грн. після закінчення двох років.
Виберіть один з двох варіантів отримання доходів: або по 5 млн. грн. після
закінчення кожного року, або одноразове отримання всієї суми в кінці дворічного
періоду.
Чи існують такі умови, коли вибір варіанту для Вас байдужий?
Чи зміниться ваше рішення, якщо доход другого року зменшиться до 4 млн.
грн.?
Сформулюйте різні умови, при яких варіант одноразового отримання доходу
може бути переважним.

42. Оплата по довгостроковому контракту передбачає вибір одного з двох

варіантів: 25 млн. грн. через 6 років або 50 млн. грн. через 12 років. При якому значенні
коефіцієнта дисконтування вибір байдужий?

43. Фірмі запропоновано інвестувати 100 млн. грн. на термін 5 років за умови
повернення цієї суми частинами (щорічно по 20 млн. грн.); після закінчення 5 років
виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 млн. грн.. Чи прийме вона ця
пропозиція, якщо можна депонувати гроші в банк з розрахунку 8% річних,
нараховуються щокварталу?

27
 Розділ 3 Дохідний підхід
3.1. Методика оцінки
3.2. Метод дисконтованих грошових потоків
3.2.1. Вибір моделі грошового потоку
3.2.2. Визначення тривалості прогнозного періоду
3.2.3. Аналіз і прогнозування витрат
3.2.4. Ретроспективний аналіз і прогноз валовий виручки від реалізації
3.2.5. Визначення ставки дисконту
3.2.6. Розрахунок величини вартості в постпрогнозний період
3.2.7. Внесення підсумкових поправок

3.3. Метод капіталізації доходу

3.3.1. Економічний зміст методу
3.3.2. Основні етапи застосування методу
3.3.3. Аналіз фінансової звітності
3.3.4. Вибір величини доходу, який буде капіталізована
3.3.5. Розрахунок ставки капіталізації
3.3.6. Висновки
3.3.7. Контрольні запитання
3.3.8. Задачі

3.1. Методика оцінки

В практиці операцій з оцінкою підприємств зустрічаються самі різні ситуації.

При цьому кожному класу ситуацій відповідають свої, адекватні тільки йому підходи і
методи. Для правильного вибору методів необхідно заздалегідь класифікувати ситуації
оцінки з використанням угрупування об'єктів, типу операції, моменту, на який
проводиться оцінка, і т. і. При цьому, якщо на ринку десятки або сотні однорідних
об'єктів, доцільно застосування порівняльного методу. Для оцінки складних і унікальних
об'єктів переважно витратний метод.
Певні види підприємств, як правило, оцінюються на основі їхнього
комерційного потенціалу (наприклад, бензозаправна станція або готель). Об'єм продажів
бензину, кількість постояльців в готелі є джерелами доходу, який після порівняння з
вартістю операційних витрат дозволяє визначити прибутковість даного підприємства.
Такий підхід до оцінки називається дохідним. Дохідний метод заснований на
капіталізації або дисконтуванні доходу, який буде отримана у разі здачі нерухомості в
оренду. Результат оцінки по даному методу включає і вартість будівлі, і вартість
земельної ділянки.
Якщо підприємство (бізнес) не продається і не купується, а також не існує
розвиненого ринку даного бізнесу, коли міркування отримання доходу не є основою для
інвестицій (лікарні, урядові будівлі), оцінка може проводитися на основі визначення
вартості будівництва з урахуванням амортизації і додавання вартості відшкодування
зносу, т. б. витратним методом.
У тому випадку, коли існує ринок бізнесу, подібний оцінюваному, можна
використовувати для визначення ринкової вартості порівняльний або ринковий метод,
що базується на виборі зіставних об'єктів, вже проданих на даному ринку.
На ідеальному ринку всі три підходи повинні привести до однієї і тієї ж
величини вартості. Проте більшість ринків є недосконалими, потенційні користувачі
можуть бути неправильно інформовані, виробники можуть бути неефективні. По цих, а
28
також із інших причин дані підходи можуть давати, різні показники вартості.
Кожний з трьох названих підходів передбачає використання в роботі властивих
йому методів.

Дохідний підхід передбачає використання:

 методу капіталізації. Метод застосовується до тих підприємств, які встигли
накопичити активи в результаті капіталізації їх в попередні періоди; іншими
словами, цей метод найбільш адекватний оцінці «зрілих» по своєму віку
підприємств.
 методу дисконтованих грошових потоків. Метод орієнтований на оцінку
підприємства, як діючого, яке і далі передбачає функціонувати. Він більш
застосовний для оцінки молодих підприємств, що не встигли заробити достатньо
доходів для капіталізації в додаткові активи, але які, проте; мають перспективний
продукт і володіють явними конкурентними перевагами в порівнянні з
існуючими і потенційними конкурентами.

Витратний підхід використовує:

 метод чистих активів. Метод застосовний для випадку, коли інвестор має намір
закрити підприємство або істотно скоротити об'єм його випуску.
 метод ліквідаційної вартості.

При порівняльному підході використовуються:

 метод ринку капіталу. Метод орієнтований на оцінку підприємства, як діючого,
яке і далі передбачає функціонувати.
 метод операцій. Метод застосовний для випадку, коли інвестор має намір закрити
підприємство або істотно скоротити об'єм його випуску.
 метод галузевих коефіцієнтів. Метод орієнтований на оцінку підприємства, як
діючого, яке і далі передбачає функціонувати.
Методи ринку капіталу, операцій і галузевих коефіцієнтів придатні за умови
строгого вибору підприємства-аналога, яке повинна відноситися до того ж типу, що і
оцінюване підприємство.
Можливість, і навіть у багатьох випадках необхідність (для отримання більш
достовірного результату), застосувати до оцінки підприємства в конкретній
інвестиційній ситуації різні методи оцінки бізнесу приводить до вельми простої ідеї
«зважування» оцінок, що розраховуються по різних методах, і підсумовування таких
«зважених» оцінок. При цьому вагові коефіцієнти значущості оцінок по різних, у
принципі допустимим в даній ситуації, методам оцінки розуміються як коефіцієнти
довіри до відповідного методу. Ці коефіцієнти суто експертні (визначаються
оцінювачем самостійно).
Остаточна оцінка вартості підприємства (бізнесу) може бути визначена по
формулі:

де Vi — оцінка вартості підприємства (бізнесу) i-м методом (всі застосовні

методи оцінки довільно нумеруються);
i = 1..., n — безліч застосовних в даному випадку методів оцінки;
Zi — ваговий коефіцієнт методу номер i.
Очевидно, що при цьому розумне виставляння коефіцієнтів Z є одним з
головних свідчень достатньої кваліфікованої і неупередженості оцінювача бізнесу.
При оцінці українських підприємств особливе значення набуває дата
проведення оцінки. Прив'язка оцінки до часу особливо важлива, коли, з одного боку,
29
ринок перенасичений власністю, що знаходиться в передбанкротному стані, і з іншого
боку випробовує недолік інвестиційних ресурсів.
Для української економіки характерний перевищення пропозиції всіх активів, у
тому числі нерухомості, над платоспроможним попитом. Цей дисбаланс у бік пропозиції
безпосередньо впливає на очікувану вартість пропонованого в продаж майна. Ціна
майна в умовах збалансованого ринку не співпадає з ціною в умовах ринкової депресії.
Але власників майна і інвесторів цікавить саме реальна ціна, яка буде пропонуватися на
конкретному ринку, в конкретний момент і в конкретних умовах. Покупці прагнуть
зменшити вірогідність втрати своїх грошей і вимагають надання певних гарантій. Тому
при визначенні ціни підприємства необхідний облік всіх факторів ризику, у тому числі
ризику інфляції і банкрутства.
На перший погляд, в умовах інфляційної економіки для оцінки підприємства в
найбільше підходить метод поточної вартості підприємства (метод дисконтованих
грошових потоків), оскільки відсоток інфляції ураховується в дисконтній ставці. Це
було б правильно в тому випадку, якщо темпи інфляції були передбачувані, а економіка
нормально функціонувала. Спрогнозувати ж потік чистого доходу від діяльності
підприємства на декілька років вперед в умовах нестабільної економіки вельми складно.
Розглянемо методику проведення оцінки на прикладі кожного згаданого методу.

3.2. Метод дисконтованих грошових потоків.

Метод дисконтованого грошового потоку передбачає, що вимірником

прогнозованих доходів, що дисконтуються, від бізнесу, які розглядалися раніше як
основу для визначення його ринкової вартості і здійснюючого цей бізнес підприємства,
виступають не прогнозовані доходи, а грошові потоки.
Найпростіше визначення грошового потоку (Cash Flow) зводиться до того, що
грошовий потік за конкретний період (рік, квартал, місяць) є чимось інше, як сальдо
надходжень по бізнесу (із знаком «плюс») і платежів (із знаком «мінус»)
Минулі грошові потоки враховуються просто як такі показники, які містяться в
звіті підприємства про рух грошових коштів.
Майбутні грошові потоки, забезпечувані бізнесом, прогнозуються на основі
чистих доходів від бізнесу (валового доходу за мінусом операційних витрат, відсотків за
кредит і податку на доход) з коригуванням їх так, щоб максимально відобразити
вірогідне в тому або іншому майбутньому періоді сальдо надходжень і платежів.
Головні переваги оцінки бізнесу, в рамках дохідного підходу, з опорою на
прогноз грошових потоків, а не просто доходів, полягають в наступному.
По-перше, майбутні доходи від бізнесу прямо ураховують лише очікувані
поточні витрати по виробництву і продажу продукції, тоді як майбутні
капіталовкладення по підтримці і розширенню виробничих або торгових потужностей
бізнесу в прогнозі доходів відображаються тільки частково - через їхню поточну
амортизацію.
По-друге, недолік доходу (збитку) як показника в інвестиційних розрахунках за
оцінкою бізнесу також пояснюється тим, що доход, будучи чисто бухгалтерським
звітним показником, схильний значним маніпуляціям. Її оголошувана величина
залежить від методу обліку вартості покупних ресурсів в собівартості проданої
продукції(LIFO, FIFO, метод ковзаючою середньої), від методу прискореної амортизації,
від критерію зарахування продукції в реалізовану продукцію (за фактом надходження
засобів на її оплату або по виконанню обумовленого в договорах на поставку базису
поставки) і ін.
Крім того, не з прибутку «живе» підприємство. Все реальне життя підприємства
і реальні гроші інвесторам як результат вкладення їхніх інвестицій залежать від руху і
наявності у підприємства грошових коштів - залишку засобів на поточному
30
(розрахунковому) рахунку і готівці в касі.
Метод визначення капіталізованої вартості доходів, при роботі з яким
послідовно кожний доход або група доходів з своїми ставками дисконтування
приводяться до величини, рівній сумі їхніх поточних вартостей. Таким чином, даний
метод можна ще назвати методом послідовного визначення вартості майбутніх
грошових потоків на дату оцінки.
Відповідно до цього методу при визначенні вартості підприємства потрібно
вирішити дві задачі: проаналізувати і спрогнозувати майбутні потоки грошових доходів
з точки зору їхньої структури, величини, часу і частоти їхніх надходжень і визначити
ставки, по яких необхідно розрахувати майбутню вартість.
Метод дисконтованих грошових потоків використовується в наступних
випадках:
 очікується, що майбутні рівні грошових потоків будуть істотно відрізнятися від
поточних;
 підприємство є крупним багатофункціональним комерційним об'єктом;
 потоки доходів і витрат носять сезонний характер.
Основні етапи оцінки підприємства методом дисконтованих грошових потоків:
1. Проводиться вибір моделі грошового потоку.
2. Визначається тривалість прогнозного періоду.
3. Здійснюється ретроспективний аналіз і прогнозування валової виручки від
реалізації.
4. Визначається ставка дисконту.
5. Проводиться розрахунок величини вартості в постпрогнозний період.
6. Здійснюється розрахунок поточних вартостей майбутніх грошових потоків і
вартості в постпрогнозний період.
7. Вносяться підсумкові поправки.

3.2.1. Вибір моделі грошового потоку.

При оцінці бізнесу ми можемо застосовувати одну з двох моделей грошового
потоку:
 грошовий потік для власного капіталу;
 грошовий потік для всього інвестованого капіталу.

В Таблиці 3.1 показано, як розраховується грошовий потік для власного

капіталу. При застосуванні цієї моделі, розраховується ринкова вартість власного
(акціонерного) капіталу підприємства.
Грошовий потік для власного капіталу (повний грошовий потік), працюючи з
яким можна безпосередньо оцінювати ринкову вартість власного капіталу підприємства
(що і є ринковою вартістю останнього), відображає в своїй структурі планований спосіб
фінансування стартових і подальших інвестицій, що забезпечують життєвий цикл
продукту (бізнес-лінії). Інакше кажучи, цей показник дає можливість визначити, скільки
і на яких умовах буде притягуватися позикових, для фінансування інвестиційного
процесу, засобів. Стосовно кожного майбутнього періоду в ньому враховуються
очікуваний приріст довгострокової заборгованості підприємства (збільшення знову
позичених кредитних засобів), зменшення зобов'язань підприємства (відтікав засобів
внаслідок планованого на даний майбутній період погашення частини основного боргу
за раніше узятими кредитами), виплата відсотків по кредитах в порядку їхнього
поточного обслуговування.
Коли скоро частка і вартість позикових засобів у фінансуванні бізнесу
(інвестиційного проекту) тут врахована вже в самому прогнозованому грошовому
потоці, дисконтування очікуваних грошових потоків, якщо це «повні грошові потоки»,
може відбуватися по ставці дисконту, рівній необхідній інвестором (з урахуванням
31
ризиків) прибутковості вкладення тільки його власних засобів - т. б. по так званій ставці
дисконту для власного капіталу, яка надалі («за умовчанням») буде називатися просто
«ставкою дисконту».
Застосовуючи модель грошового потоку для всього інвестованого капіталу,
ми умовно не розрізняємо власний і позиковий капітали підприємства і вважаємо
сукупний грошовий потік. Виходячи з цього, ми додаємо до грошового потоку виплати
відсотків по заборгованості, які відняли при розрахунку чистого доходу.

Таблиця 3.1.
Знак дії Показники
Чистий доход після сплати податків
Плюс Амортизаційні відрахування
Плюс
Зменшення (приріст) власного оборотного капіталу
(мінус)
Плюс
Зменшення (приріст) інвестицій в основні засоби
(мінус)
Плюс
Приріст (зменшення) довгострокової заборгованості
(мінус)
Разом Грошовий потік

Оскільки відсотки по заборгованості віднімалися з доходу до сплати податків,

повертаючи їх назад, потрібно зменшити їхню суму на величину податку на прибуток.
Підсумком розрахунку по цій моделі є ринкова вартість всього інвестованого капіталу
підприємства.
Структура формули грошового потоку достатньо проста: з мінусом в ній
позначені засоби, що реально йдуть, з підприємства, з плюсом - засоби, що поступають.
Єдиним виключенням є знос основних фондів (амортизаційні відрахування на їхній
знос): поява цього показника у формулі грошового потоку означає лише те, що, додаючи
його величину до оголошуваного бухгалтерського доходу, ми як би «відновлюємо
справедливість» і компенсуємо те, що у вже врахованих при розрахунку доходу
бухгалтерски відбиваних витрат (собівартості) фігурували амортизаційні відрахування,
які проте не мають на увазі реального відтікати засобів підприємства.

3.2.2. Визначення тривалості прогнозного періоду.

Згідно методу ДГП вартість підприємства ґрунтується на майбутніх, а не на
минулих грошових потоках. Тому задачею оцінювача є вироблення прогнозу грошового
потоку (на основі прогнозних звітів про рух грошових коштів) як прогнозне береться
період, що продовжується до тих пір, поки темпи зростання вартості підприємства не
стабілізуються. З одного боку, чим довше прогнозний період, тим більше число
спостережень і тією більш обґрунтованою з математичної точки зору виглядає
підсумкова величина поточної вартості підприємства. З іншого боку, ніж довший
прогнозний період, тим складніше прогнозувати конкретні величини виручки, темпів
інфляції, потоків грошових коштів. В країнах з перехідною економікою, в умовах
нестабільності, де адекватні довгострокові прогнози особливо скрутні, на мій погляд,
допустимий період складає біля 3-х років.
Ретроспективний аналіз і прогноз валової виручки від реалізації продукції.
Аналіз валової виручки і її прогноз вимагають детального розгляду і обліку
цілого ряду факторів, серед яких:
 Номенклатура продукції, що випускається;
32
  Об'єми виробництва і ціни на продукцію;
 Ретроспективні темпи зростання підприємства;
 Попит на продукцію;
 Темпи інфляції;
 Наявні виробничі потужності;
 Перспективні і можливі наслідки капітальних вкладень;
 Загальна ситуація економіки в Україні, визначальна перспективи попиту;
 Ситуація в галузі, з урахуванням існуючого рівня конкуренції;
 Частка оцінюваного підприємства на ринку;
 Довгострокові темпи зростання в постпрогнозний період;
 Частку ринку, належну підприємству зараз;
 Тенденцію зміни цієї частки.

3.2.3. Аналіз і прогнозування витрат.

На даному етапі оцінювач аналізує:

 Ретроспективні взаємозв'язки і тенденції;
 Структуру витрат, особливо співвідношення постійних і змінних витрат;
 Інфляційні очікування, для кожної категорії витрат;
 Визначаються амортизаційні відрахування виходячи з нинішньої наявності
активів і з майбутнього їхнього приросту і вибуття;
 Порівнюються прогнозовані витрати з відповідними показниками для
підприємств конкурентів. (В умовах дефіциту інформації, а також неможливістю
її легітимного використання в умовах України це поки скрутно).
Для оцінки вартості важливі дві класифікації витрат. Перша – класифікація
витрат на постійні і змінні. Постійні витрати не залежать від зміни об'ємів виробництва
(амортизаційні відрахування, орендна платня, управлінські витрати).
Змінні ж витрати (сировина і матеріали, заробітна платня основного персоналу
витрата палива і енергії) звичайно вважають пропорційними зміні об'ємів виробництва.
Друга – класифікація витрат на прямі і непрямі; застосовується для віднесення витрат на
певний вид продукції.

3.2.4. Ретроспективний аналіз і прогноз валової виручки від

реалізації.
Потрібно дотримуватися загального правила, що свідчить, що прогноз валової
виручки повинен бути логічно сумісний з ретроспективними показниками діяльності
підприємства і галузі в цілому. Оцінки, засновані на прогнозах, які помітно розходяться
з історичними тенденціями, представляються неточними.
Аналіз валової виручки і її прогноз вимагають детального розгляду і обліку
цілого ряду факторів, серед яких:
 номенклатура продукції, що випускається;
 об'єми виробництва і ціни на продукцію;
 ретроспективні темпи зростання підприємства;
 попит на продукцію;
 темпи інфляції;
 наявні виробничі потужності;
 перспективи і можливі наслідки капітальних вкладень;
 загальна ситуація в економіці, визначальна перспективи попиту;
 ситуація в конкретній галузі з урахуванням існуючого рівня конкуренції;
 частка оцінюваного підприємства на ринку;
33
  довгострокові темпи зростання в пост прогнозний період;
 плани менеджера даного підприємства.

3.2.5. Визначення ставки дисконту.

З математичної точки зору ставу дисконту – це процентна ставка,

використовувана для перерахунку майбутніх потоків доходів в єдину величину поточної
вартості, що є базою для визначення ринкової вартості акцій підприємства. В
економічному значенні в ролі ставки дисконту виступає необхідна інвесторами ставка
доходу на вкладений капітал в зіставні по рівню ризику об'єкти інвестування, іншими
словами – це необхідна ставка доходу по наявних альтернативних варіантах інвестицій
із зіставним рівнем ризику на дату оцінки.
Існують різні методики визначення ставки дисконту, стосовно нашої моделі
грошового потоку:
 Модель оцінки капітальних активів;
 Метод кумулятивної побудови.
Для грошового потоку для власного капіталу застосовується ставка дисконту,
рівна необхідній власником ставці віддачі на вкладений капітал. Найуживаніший в
Українській практиці оцінки кумулятивний метод розрахунку ставки дисконту.
Проілюструємо і аргументуємо ставку дисконту на прогнозний період.

Ставка дисконту визначається:

 плюс премія за ризик інвестування в об'єкт оцінки
 плюс премія за розмір підприємства
 плюс премія за якість менеджменту
 плюс премія за територіальну і виробничу диверсифікованість
 плюс премія за структуру капіталу
 плюс премія за диверсифікованість клієнтури
 плюс премія за стабільність отримання доходів і ступінь вірогідності їхнього
отримання
 плюс премія за інші особливі ризики.

Ставка дисконту, за допомогою якої всі грошові потоки, що з'являються в

процесі інвестиційного проекту приводяться до теперішнього моменту часу, - це і є
вартість капіталу, який вкладається в підприємство. Чому саме вартість капіталу
служить ставкою дисконтування? Нагадаємо, що ставка дисконту - це процентна ставка
віддачі, яку підприємство передбачає отримати на запрацьовані в процесі реалізації
проекту гроші. Оскільки проект розгортається протягом декількох майбутніх років,
підприємство не має твердої упевненості в тому, що воно знайде ефективний спосіб
вкладення зароблених грошей. Але воно може вкласти ці гроші в свій власний бізнес і
отримати віддачу, як мінімум рівну вартості капіталу. Таким чином, вартість капіталу
підприємства - це мінімальна норма прибутковості при вкладенні запрацьованих в ході
реалізації проекту грошей.
На вартість капіталу роблять вплив наступні фактори:
 рівень прибутковості інших інвестицій
 рівень ризику даного капітального вкладення
 джерела фінансування.
Розглянемо кожний з факторів окремо. Оскільки вартість капіталу - це
альтернативна вартість, тобто доход, який чекають отримати інвестори від
альтернативних можливостей вкладення капіталу при незмінній величині ризику,
вартість даного капітального вкладення залежить від поточного рівня процентних ставок
34
на ринку цінних паперів (облігацій і акцій). Якщо підприємство пропонує вкласти
інвесторам капітал в більш ризиковану справу, то ним повинен бути забезпечений більш
високий рівень прибутковості. Чим більше величина ризику, присутня в активах
компанії, тим більше повинен бути доход по них для того, щоб привернути інвестора.
Це золоте правило інвестування.
Показаний розрахунок застосування кумулятивної моделі визначення ставки
приведеної вартості до теперішнього (поточного) часу (ставки дисконтування) з
урахуванням проведених коректувань цієї ставки.
Таблиця 3.2.
п/п Розрахунок Етапи визначення ставки капіталізації Значення,%
1. Безризикова ставка доходу на капітал 7
Надбавка на оцінку альтернативних витрат
2. + 6
за розмір підприємства.
3. Інші фактори альтернативних витрат:
+ оцінка галузевих альтернативних витрат. 5
+ оцінка фінансових альтернативних витрат 3
+ різноманітність діяльності 5
+ компетенція менеджменту 5
= Ставка дисконтування для чистого доходу 31
4. – Середній темп приросту чистого доходу 10
Коефіцієнт капіталізації чистого доходу в
= 21
середньому за рік

3.2.6. Розрахунок величини вартості в постпрогнозний період.

Визначення вартості в пост прогнозний період засновано на передумові, що
підприємство (бізнес) здатне приносити доход і після закінчення прогнозного періоду.
Передбачається, що після закінчення прогнозного періоду доходи підприємства
стабілізуються і в залишковий період будуть мати місце стабільні довгострокові темпи
зростання або нескінченні рівномірні доходи.
Залежно від перспектив розвитку підприємства в пост прогнозний період
використовують той або інший спосіб розрахунку ставки дисконту:
 метод розрахунку по ліквідаційній вартості. Він застосовується в тому випадку,
якщо в пост прогнозний період очікується банкрутство підприємства з
подальшим продажем наявних активів. Для оцінки діючого підприємства, що
приносить доход, а тим більш знаходиться у стадії зростання, цей підхід
незастосовний;
 метод розрахунку по вартості чистих активів. Техніка розрахунків аналогічна
розрахункам ліквідаційної вартості, але не ураховує витрат на ліквідацію і
знижку за терміновий продаж активів підприємства. Даний метод може бути
використаний для стабільного підприємства, головною характеристикою якого є
значні матеріальні активи;
 метод передбачуваного продажу, що полягає в перерахунку грошового потоку в
показники вартості за допомогою спеціальних коефіцієнтів, отриманих з аналізу
ретроспективних даних по продажах зіставних підприємств. Оскільки практика
продажу підприємств на українському ринку вкрай мізерна або відсутня,

35
 застосування даного методу до визначення кінцевої вартості вельми
проблематично;
 по моделі Гордона річний доход після прогнозного періоду капіталізується в
показники вартості за допомогою коефіцієнта капіталізації, розрахованого як
різниця між ставкою дисконту і довгостроковими темпами зростання. За
відсутності темпів зростання коефіцієнт капіталізації буде рівний ставці
дисконту. Модель Гордона заснована на прогнозі отримання стабільних доходів в
залишковий період і передбачає, що величини зносу позаоборотних активів і
капіталовкладень рівні.
Розрахунок кінцевої вартості відповідно до моделі Гордона проводиться по
формулі:
V = CF(t+1)/(K—g)
де
V — вартість в пост прогнозний період;
СF(t+1) — грошовий потік доходів за перший рік пост прогнозного
(залишкового) періоду;
К — ставка дисконту;
g — довгострокові темпи зростання грошового потоку.
Кінцева вартість V по формулі Гордона визначається на момент закінчення
прогнозного періоду.

3.2.7. Внесення підсумкових поправок

Для виведення остаточної величини ринкової вартості підприємства вноситься
ряд поправок.
1. Якщо використовувалася модель дисконтування безборгового інвестованого
грошового потоку, то знайдена ринкова вартість відноситься до всього інвестованого
капіталу, т. б. включає не тільки вартість власного капіталу, але і вартість
довгострокових зобов'язань підприємства. Тому для того, щоб отримати вартість
власного капіталу, необхідно з величини знайденої вартості відняти величину
довгострокової заборгованості.
2. При розрахунку вартості враховуються активи підприємства, які беруть
участь у виробництві, отриманні доходу, т. б. у формуванні грошового потоку. Але у
будь-якого підприємства в кожний конкретний момент часу можуть бути активи, не
зайняті безпосередньо у виробництві. Тут їхня вартість не ураховується в грошовому
потоці, але це не значить, що вони не мають вартості. В даний час у багатьох
українських підприємств є в наявності такі нефункціонуючі активи (в основному
нерухомість, машини та устаткування), оскільки внаслідок затяжного спаду
виробництва рівень утилізації виробничих потужностей вкрай низький. Багато таких
активів мають певну вартість, яка може бути реалізована, наприклад, при продажу. Тому
необхідно визначити ринкову вартість таких активів і підсумовувати її з вартістю,
отриманою при дисконтуванні грошового потоку.
У результаті оцінки підприємства методом дисконтованих грошових
потоків виходить вартість контрольного ліквідного пакету акцій.

36
 3.3. Метод капіталізації доходу
3.3.1. Економічний зміст методу
Метод капіталізації доходу є одним із різновидностей дохідного підходу до
оцінки бізнесу діючого підприємства. Як і інші варіанти дохідного підходу, він
заснований на базовому припущенні, відповідно до якого вартість частки власності в
підприємстві рівна поточній вартості майбутніх доходів, які принесе ця власність.
Метод капіталізації доходу в щонайбільшому підходить для ситуацій, в яких
очікується, що підприємство протягом тривалого терміну буде одержувати приблизно
однакові величини доходу (або темпи її зростання будуть постійними).
На відміну від оцінки нерухомості в оцінці бізнесу даний метод застосовується
досить рідко через значні коливання величин доходів або грошових потоків по роках,
характерних для більшості оцінюваних підприємств.
Проте метод не потрібно застосовувати, коли:
 відсутня інформація про ринкові операції;
 якщо об'єкт ще не побудований, а значить, не вийшов на режим стабільних
доходів;
 коли об'єкт піддався серйозним руйнуванням в результаті стихійної біди, т. б.
вимагає серйозної реконструкції.

3.3.2. Основні етапи застосування методу

Практичне застосування методу капіталізації доходу передбачає наступні
основні етапи:
1. Аналіз фінансової звітності, її нормалізація і трансформація (при
необхідності).
2. Вибір величини доходу, який буде капіталізована.
3. Розрахунок адекватної ставки капіталізації.
4. Визначення попередньої величини вартості.
5. Проведення поправок на наявність нефункціонуючих активів (якщо такі є).
6. Проведення поправок на контрольний або неконтрольний характер
оцінюваної частки, а також на недолік ліквідності (якщо вони необхідні).

3.3.3. Аналіз фінансової звітності

Основними документами для аналізу фінансової звітності підприємства в цілях
оцінки є балансовий звіт і звіт про фінансові результати і їхнє використання. Для цілей
оцінки діючого підприємства бажана наявність цих документів за останні три роки.
Оцінювачу також необхідно вказати в звіті, чи пройшли вказані фінансові звіти
аудиторську перевірку.
При аналізі фінансових звітів підприємства оцінювач повинен в обов'язковому
порядку провести їхню нормалізацію, тобто зробити поправки на різні надзвичайні і
одноразові статті як балансу, так і звіту про фінансові результати і їхнє використання,
які не носили регулярного характеру в минулій діяльності підприємства і навряд чи
будуть повторюватися в майбутньому.
Прикладами надзвичайної і одноразової статі можуть бути наступними:
 доходи або збитки від продажу активів, особливо в тих випадках, коли компанія
не може постійно продавати такі активи;
 доходи або збитки від продажу частини підприємства;
 надходження по різних видах страхування;
 надходження від задоволення судових позовів;
 наслідки страйків або тривалих перерв в роботі;
 наслідки аномальних коливань цін.

37
 3.3.4. Вибір величини доходу, який буде капіталізований
Даний етап фактично має на увазі вибір періоду поточної виробничої діяльності,
результати якої будуть капіталізовані. Оцінювач може вибирати між декількома
варіантами:
 доход останнього звітного року;
 доход першого прогнозного року;
 середня величина доходу за декілька останніх звітних років (3-5 років).
Як величину, що капіталізується, може виступати або чистий доход після сплати
податків, або доход до сплати податків, або величина грошового потоку.
В більшості випадків на практиці як величину, що капіталізується, вибирається
доход останнього звітного року.

3.3.5. Розрахунок ставки капіталізації

Ставка капіталізації для підприємства звичайно виводиться із ставки дисконту
шляхом вирахування очікуваних середньорічних темпів зростання доходу або
грошового потоку (залежно від того, яка величина капіталізується). Відповідно для
одного і того ж підприємства ставу капіталізації звичайно нижче, ніж ставка дисконту.
З математичної точки зору ставу капіталізації - це дільник, який застосовується
для перетворення величини доходу або грошового потоку за один період часу в
показник вартості.
Отже, щоб визначити адекватну ставку капіталізації, потрібно спочатку
розрахувати відповідну ставку дисконту, використовуючи наступні можливі методики.
Існують різні методики визначення ставки дисконту, найпоширенішими з яких є:
 модель оцінки капітальних активів;
 метод кумулятивної побудови;
 модель середньовзваженної вартості капіталу.

Цінова модель капітальних активів (CAPM: Capital Assets Price Model).

Використання даної моделі найбільш поширене в умовах стабільної ринкової економіки
за наявності достатньо великого числа даних, що характеризують прибутковість роботи
підприємства.
Модель використовує істотним чином показник ризику конкретної фірми, який
формалізується введенням показника . Цей показник влаштований таким чином, що
, якщо активи компанії цілком безризикові (випадок скільки бажаний, так же
рідкий). Показник рівний нулю, наприклад, для казначейських облігацій США.
(Декларовано також, що облігації внутрішньої державної позики в Україні також мають
нульовий ступінь ризику). Показник , якщо активи даного підприємства так же
ризикові, що і середні по ринку всіх підприємств країни. Якщо для конкретного
підприємства маємо: 0<< <1, то це підприємство менш ризикове в порівнянні з
середнім по ринку, якщо >1, то підприємство має великий ступінь ризику.
Розрахункова формула моделі має вигляд

де
- показник прибутковості (віддача) для безризикового вкладення капіталу,
СМ - середній по ринку показник прибутковості
- фактор ризику.
Виникає питання: як визначити показник для даного підприємства? Єдиний
розумний спосіб - це використання даних минулих років. За порівняльними даними
прибутковості аналізованого підприємства і середньої ринкової прибутковості будується

38
відповідна прямолінійна регресійна залежність, яка відображає кореляцію прибутковості
підприємства і середньої ринкової прибутковості. Регресивний коефіцієнт цієї
залежності служить основою для оцінки - фактора. В передових західних країнах для
орієнтації потенційних інвесторів друкують довідники, що містять показник для
більшості крупних фірм.
Приклад. Підприємство АВС є відносно стабільною компанією з величиною
. Величина процентної ставки безризикового вкладення капіталу рівна 6%, а
середня по фондовому ринку - 9%. Згідно цінової моделі капітальних активів вартість
капіталу компанії рівна:
.

Кумулятивний підхід має певну схожість з САРМ (модель оцінки капітальних

активів). В обох випадках за базу розрахунків береться ставка доходу по безризикових
цінних паперах, до якої додається додатковий доход, пов'язаний з ризиком інвестування
в даний вид цінних паперів. Потім вносяться поправки (у бік збільшення або
зменшення) на дію кількісних і якісних факторів ризику, пов'язаних із специфікою даної
компанії.
Приведені нижче дані дозволяють отримати уявлення про залежність між
величиною ставок доходу і рівнем ризику, пов'язаного з тими або іншими інвестиціями.
З їхньою допомогою може бути проілюстрована концепція кумулятивного зростання
ставок доходу під час переходу від менш ризикованих (безризикових) до більш
ризикованих інвестиціям/
Розрахунок вартості власного капіталу згідно кумулятивного підходу
проводиться в два етапи:
 визначення відповідної безризикової ставки доходу;
 оцінка величини відповідної премії за ризик інвестування в дану компанію.
При відомій ставці дисконту ставу капіталізації визначається в загальному
вигляді по наступній формулі:
R=d-g
де R - ставка капіталізації; d - ставка дисконту; g - довгострокові темпи
зростання доходу або грошового потоку.
Останні етапи застосування методу капіталізації доходу є нескладними
операціями.
Попередня величина вартості розраховується по формулі, що приводилася
I:R=V.
Для проведення поправок на нефункціонуючі активи потрібна оцінка їхньої
ринкової вартості відповідно до ухвалених методів для конкретного виду активів
(нерухомість, машини і устаткування і т.і.).
Що стосується поправок на контрольний або неконтрольний характер
оцінюваної частки, а також на недолік ліквідності, то порядок їхнього застосування
детально розглядається нижче.

Модель середньовзваженної вартості капіталу

Приклад. Нехай банк надає підприємству кредит на умовах $2 на кожне буття у
нього $1 власних засобів. Своїх грошей підприємство не має, але може привернути
акціонерний капітал, почавши випуск акцій. Банк надає кредит по ставці 6%, а
акціонери згодні вкладати гроші за умови отримання 12%. Якщо підприємству необхідні
$3,000, то воно повинне отримати чистий грошовий доход $2,000 0.06 = $120 з тим,
щоб задовольнити вимогам банку і $1,000 0.12 = $120 для задоволення вимог
акціонерів. Таким чином, вартість капіталу складе $240/$3,000 = 8%.
Точно такий же результат можна отримати, використовуючи наступну схему:
39
 Таблиця 3.3.
Вид капіталу Вартість Частка Компоненти

Позиковий 6% * 2/3 = 4%

Власний 12% * 1/3 = 4%

Загальна вартість капіталу 8%

Такий підхід часто називають обчисленням зваженої середньої вартості
капіталу, яка часто позначається WACC (Weighted Average Cost Capital).

3.3.6. Висновки
Метод дисконтованого грошового потоку - вельми складний, трудомісткий та
багатоетапний метод оцінки підприємства. Застосування цього методу вимагає від
оцінювача високого рівня знань і професійних навиків. І це логічно. Адже метод ДГП у
всьому світі визнаний як найбільш теоретично обґрунтований метод оцінки ринкової
вартості діючого підприємства. В країнах з розвиненою ринковою економікою при
оцінці крупних і середніх підприємств цей метод застосовується в 80-90% випадків.
Головна відмінність методу ДГП полягає в тому, що він єдиний з відомих методів
оцінки, який заснований на прогнозах майбутнього розвитку ринку, а це в
щонайбільшому ступені відповідає інтересам інвестиційного процесу. Останнє
відноситься і до методу капіталізації доходу, хоча він застосовується в оцінці бізнесу
значне рідше, в основному для оцінки дрібних підприємств.

3.3.7. Контрольні запитання

1. Коли доцільно використовувати метод дисконтованих грошових потоків:
а) очікується, що майбутні рівні грошових потоків будуть істотно відрізнятися
від поточних;
б) очікується, що майбутні грошові потоки приблизно будуть рівні поточними;
в) є достатня кількість даних по зіставних підприємствах;
г) можна з достатньою часткою достовірності оцінити майбутні грошові потоки
підприємства;
д) компанія є новим підприємством;
е) підприємство володіє значними матеріальними активами;
ж) прогнозовані грошові потоки є позитивними для більшості прогнозних років?
2. Грошовий потік для власного капіталу можна визначити таким чином: Чистий
доход + Знос + Приріст власного оборотного капіталу - Капітальні вкладення:
а) вірно;
б) невірно.

3.3.8. Задачі
1. Вправа на прогнозування валових доходів.
Умови:
а) Компанія виготовляє два продукти - А і Б.
б) Виробничі потужності для продукту А складають 40 од. в рік.
у) Виробничі потужності для продукту Б складають 60 од. в рік.
г) Минулого року компанія випустила 30 од. продукту А і 50 од. продукту Б.
д) Компанія інвестує в розширення потужностей для виробництва продукту А і
доведе відповідні потужності до 45 од. до початку третього року.
е) Керівники прогнозують наступні темпи зростання попиту на кожний з

40
продуктів:
Перший рік Другий рік Третій рік Четвертий рік

Продукт А 15,0% 10,0% 10,0% 5,0%

Продукт Б 10,0% 10,0% 5,0% 5,0%

ж) Ціна продажу для продукту А складає 100 дол., а для продукту Б - 50 дол.
з) Очікується, що ціна на продукт А буде рости на 5% в рік, а на продукт Б
залишиться без змін.
Використовуючи вищенаведену інформацію, спрогнозуйте фізичний об'єм
продажів, ціни продажів і валовий доход по кожному з продуктів на роки 1-4.
Округляйте всі числа до цілих величин.

Минулий Перший Другий Четверти

Третій рік
рік рік рік й рік

Об'єм продажів -
30,000
продукт А

Об'єм продажів -
50,000
продукт Б

Ціна продажу - А 100

Ціна продажу - Б 50

Валовий дохід - А 3,00

Валовий дохід - Б 2,50

Загальний валовий
5,50
дохід

Річні темпи приросту

валового доходу

Середньорічні темпи
приросту валового
доходу (на основі
складного відсотка)

2. До яких витрат: постійним або змінним, прямим або непрямим відносяться

наступні статті витрат:
Показники Постійні Змінні Прямі Непрямі

Сировина

Електроенергія (-) для

41
 верстатів

Електроенергія (-) для

опалювання

Зарплата директора

Зарплата (-) торгових

агентів

Комісійні торгових
агентів

Амортизація верстата А
виробництво одного
основного (-) виду
продукції)

Амортизація верстата Б
упаковка (-) всієї
продукції)

Зарплата (-) основного

виробничого персоналу

транспортні витрати

3. Використовуючи наступні дані, розрахуйте величину грошового потоку

підприємства і заповніть рядки балансового звіту на кінець періоду:
Кінець
Показники Початок періоду
періоду

Актив

Основні засоби (залишкова вартість) 2000

Запаси 230

Дебіторська заборгованість 500

Грошові кошти 400

Всього активів 3130

Пасив

Довгострокова заборгованість 1500

Короткострокова заборгованість 400

42
 Власний капітал 1230

Всього пасивів 3130

Протягом періоду відбулися наступні зміни:

Чистий доход склав 500
Нарахований знос 120
Приріст запасів 50
Зменшення дебіторської заборгованості 30
Приріст короткострокової заборгованості 60
Зменшення довгострокової заборгованості 100

4. Розрахуйте середньовзважену вартість капіталу, якщо:

1. номінальна безризикова ставка % 6%
2. коефіцієнт бета 1,8%
3. середньоринкова ставка доходу % 12%
4. відсоток за кредит % 8%
5. ставка податку % 30%
6. частка позикових засобів % 50%

5. Номінальна ставка доходу по державних облігаціях складає 25%.

Середньоринкова прибутковість на фондовому ринку - 19% в реальному виразі.
Коефіцієнт бета для оцінюваного підприємства рівний 1,4. Темпи інфляції складають
16% в рік. Розрахуйте реальну ставку дисконту для оцінюваного підприємства.

6. Розрахуйте поточну вартість підприємства в постпрогнозний період,

використовуючи модель Гордона, якщо грошовий потік в постпрогнозний період рівний
900 млн грн.., очікувані довгострокові темпи зростання - 2%, ставка дисконту - 18%.

7. В кінці кожного з подальших чотирьох років фірма передбачає виплачувати

дивіденди у розмірі: 2 дол., 1,5 дол., 2,5 дол., 3,5 дол. Яку ціну ви готові заплатити за
акцію даної фірми, якщо очікується, що надалі дивіденди будуть рости на 5% в рік, а
необхідна ставка доходу складає 19% ?

43
 Розділ 4. Порівняльний підхід
4.1. Методика оцінки
4.2. Основні принципи відбору підприємств-аналогів
4.3. Характеристика цінових мультиплікаторів
4.4. Формування підсумкової величини вартості
4.5. Висновки
4.6. Контрольні запитання
4.7. Задачі

4.1. Методика оцінки

Особливістю порівняльного підходу до оцінки власності є орієнтація
підсумкової величини вартості, з одного боку, на ринкові ціни купівлі-продажу акцій,
належних схожим компаніям; а з іншого боку, на фактично досягнуті фінансові
результати. Даний підхід заснований на принципі заміщення — покупець не купить
об'єкт нерухомості, якщо його вартість перевищує витрати на придбання на ринку
схожого об’єкту, що володіє такою ж корисністю.
Особлива увага надається:
 теоретичному обґрунтовуванню порівняльного підходу, сфері його застосування,
особливостям вживаних методів;
 критеріям відбору схожих підприємств;
 характеристиці найважливіших цінових мультиплікаторів і специфіці їхнього
використання в оцінній практиці;
 основним етапам формування підсумкової величини вартості;
 вибору величин мультиплікаторів, зважуванню проміжних результатів, внесенню
поправок.
Оцінка майна підприємств базується на використанні трьох основних підходів:
витратного, прибуткового і порівняльного. Кожний з підходів передбачає застосування
своїх специфічних методів і прийомів, також вимагає дотримання особливих умов,
наявності достатніх факторів. Інформація, використовувана в тому або іншому підході,
відображає або на положення фірми, що стоїть, або її минулі досягнення, або очікувані в
майбутньому доходи. У зв'язку з цим результат, отриманий на основі всіх трьох
підходів, є самим обґрунтованим і об'єктивним.
Порівняльний підхід до оцінки бізнесу передбачає, що цінність активів
визначається тим, за скільки вони можуть бути продані за наявності достатньо
сформованого фінансового ринку. Іншими словами, найвірогіднішою величиною
вартості оцінюваного підприємства може бути реальна ціна продажу аналогічної фірми,
зафіксована ринком.
Теоретичною основою порівняльного підходу, що доводить можливість його
застосування, а також об'єктивність результативної величини, є наступні базові
положення:
 По-перше, оцінювач використовує як орієнтир реально сформовані ринком ціни
на аналогічні підприємства (акції). За наявності розвиненого фінансового ринку
фактична ціна купівлі-продажу підприємства в цілому або однієї акції самий
інтегральний ураховує численні фактори, що впливають на величину вартості
власного капіталу підприємства. До таких факторів можна віднести
співвідношення попиту і пропозиції на даний вид бізнесу, рівень ризику,

44
 перспективи розвитку галузі, конкретні особливості підприємства і т. і. Це кінець
кінцем полегшує роботу оцінювача, що довіряє ринку.
 По-друге, порівняльний підхід базується на принципі альтернативних інвестицій.
Інвестор, вкладаючи гроші в акції, купляє перш за все майбутній доход.
Виробничі, технологічні і інші особливості конкретного бізнесу цікавлять
інвестора тільки з позиції перспектив отримання доходу. Прагнення отримати
максимальний доход на розміщені інвестиції при адекватному ризику і вільному
розміщенні капіталу забезпечує вирівнювання ринкових цін.
 По-третє, ціна підприємства відображає його виробничі і фінансові можливості,
положення на ринку, перспективи розвитку. Отже, в аналогічних підприємствах
повинне співпадати співвідношення між ціною і найважливішими фінансовими
параметрами, такими, як доход, дивідендні виплати, об'єм реалізації, балансова
вартість власного капіталу. Відмінною рисою цих фінансових параметрів є їхня
визначальна роль у формуванні доходу, одержуваного інвестором.
Основною перевагою порівняльного підходу є та, що оцінювач орієнтується на
фактичні ціни купівлі-продажу аналогічних підприємств. В даному випадку ціна
визначається ринком, оскільки оцінювач обмежується тільки коригуваннями, що
забезпечують зіставність аналога з оцінюваним об'єктом. При використанні інших
підходів оцінювач визначає вартість підприємства на основі розрахунків.
Порівняльний підхід базується на ретроінформації і, отже, відображає фактично
досягнуті результати виробничо-фінансової діяльності підприємства, тоді як дохідний
підхід орієнтований на прогнози відносно майбутніх доходів.
Іншою чеснотою порівняльного підходу є реальне віддзеркалення попиту і
пропозиції на даний об'єкт інвестування, оскільки ціна фактично досконалої операції
максимально ураховує ситуацію на ринку.
Разом з тим порівняльний підхід має ряд істотних недоліків, що обмежують
його використання в оцінній практиці. По-перше, базою для розрахунку є досягнуті у
минулому фінансові результати. Отже, метод ігнорує перспективи розвитку
підприємства в майбутньому.
По-друге, порівняльний підхід можливий тільки за наявності доступної
різносторонньої фінансової інформації не тільки по оцінюваному підприємству, але і по
великому числу схожих фірм, відібраних оцінювачем як аналоги. Отримання додаткової
інформації від підприємств-аналогів є достатньо складним процесом.
По-третє, оцінювач повинен робити складні коригування, вносити поправки в
підсумкову величину і проміжні розрахунки, що вимагають серйозного
обґрунтовування. Це пов'язано з тим, що на практиці не існує абсолютно однакових
підприємств. Тому оцінювач зобов'язаний виявити відмінності і визначити шляхи їхньої
нівеляції в процесі визначення підсумкової величини вартості.
Таким чином, можливість застосування порівняльного підходу залежить від
наявності активного фінансового ринку, оскільки підхід передбачає використання даних
про фактично досконалі операції. Друга умова - відвертість ринку або доступність
фінансової інформації, необхідної оцінювачу. Третьою необхідною умовою є наявність
спеціальних служб, що накопичують цінову і фінансову інформацію. Формування
відповідного банку даних полегшить роботу оцінювача, оскільки порівняльний підхід є
достатньо трудомістким і дорогим.
Залежно від цілей, об’єкту і конкретних умов оцінки порівняльний підхід
передбачає використання трьох основних методів:
 Метод компанії-аналога .
 Метод операцій.
 Метод галузевих коефіцієнтів.
Метод компанії-аналога, або метод ринку капіталу, заснований на використанні
цін, сформованих відкритим фондовим ринком. Таким чином, базою для порівняння
45
служить ціна на одиничну акцію акціонерних товариств відкритого типу. Отже, в
чистому вигляді даний метод використовується для оцінки міноритарного пакету акцій.
Метод операцій, або метод продажів, орієнтований на ціни придбання
підприємства в цілому або контрольного пакету акцій. Це визначає саму оптимальну
сферу застосування даного методу оцінки підприємства або контрольного пакету акцій.
Метод галузевих коефіцієнтів, або метод галузевих співвідношень, заснований
на використанні рекомендованих співвідношень між ціною і певними фінансовими
параметрами. Галузеві коефіцієнти розраховані на основі тривалих статистичних
спостережень спеціальними дослідницькими інститутами за ціною продажу
підприємства його найважливішими виробничо-фінансовими характеристиками. В
результаті узагальнення були розроблені достатньо прості формули визначення вартості
оцінюваного підприємства. Наприклад, ціна бензозаправної станції коливається в
діапазоні 1,2 - 2,0 місячної виручки. Ціна підприємства роздрібної торгівлі формується
таким чином: 0,75 -1,5 величини чистого річного доходу збільшується на вартість
устаткування і запасів, якими розташовує оцінюване підприємство.
В даному розділі буде розглядатися метод компанії-аналога . Це пов'язано з тим,
що технології застосування методу компанії-аналога і методу операцій практично
співпадають, відмінність полягає тільки в типі початкової цінової інформації: або ціна
однієї акції, що не дає ніяких елементів контролю, або ціна контрольного пакету, що
включає премію за елементи контролю.
Певну складність представляє ситуація, в якій об'єкт оцінки і метод не
співпадають. Наприклад, треба оцінити контрольний пакет підприємства в умовах, коли
цінова інформація по аналогах представлена тільки фактично проданими
міноритарними пакетами. Отже, в даному випадку оцінювач повинен провести
необхідне коригування і збільшити попередню вартість на величину премії за контроль.
Метод галузевих коефіцієнтів поки не отримав достатнього розповсюдження у
вітчизняній практиці у зв'язку з відсутністю необхідної інформації, що вимагає
тривалого періоду спостереження.
Суть порівняльного підходу при визначенні вартості підприємства полягає в
наступному. Вибирається підприємство, аналогічне оцінюваному, яке було недавно
продане. Потім розраховується співвідношення між ціною продажу і яким-небудь
фінансовим показником по підприємству-аналогу . Це співвідношення називається
мультиплікатором. Помноживши величину мультиплікатора на той же базовий
фінансовий показник оцінюваної компанії, отримаємо її вартість.
Приклад. Необхідно оцінити підприємство, що отримало в останньому
фінансовому році чистий доход у розмірі 950 тис. грн. Аналітик знає, що недавно була
продана схожа компанія за 8000 тис. грн., чистий доход якої за аналогічний період склав
800 тис. грн.
1. Розрахуємо по компанії-аналогу мультиплікатор ціна/чистий доход:
8000 : 800 = 10.
2. Визначимо вартість оцінюваної компанії: 950- 10 =9500 млн. грн.
Проте, не дивлячись на уявну простоту, цей метод вимагає високої кваліфікації і
професіоналізму оцінювача, оскільки передбачають внесення достатньо складних
коректувань для забезпечення максимальної зіставності оцінюваної компанії з
аналогами. Крім того, оцінювач повинен визначити пріоритетні критерії зіставності
виходячи з конкретних умов, цілей оцінки, якості інформації.
Порівняльний підхід до оцінки бізнесу багато в чому аналогічний методу
капіталізації доходів. В обох випадках оцінювач визначає вартість компанії, спираючись
на величину доходу компанії. Основна відмінність полягає в способі перетворення
величини доходу у вартість компанії. Метод капіталізації передбачає розподіл величини
доходу на коефіцієнт капіталізації, побудований на основі загальних ринкових даних.
Порівняльний підхід оперує ринковою ціновою інформацією в зіставленні з досягнутим
46
прибутком. Проте в даному випадку доход умножається на величину співвідношення.
Процес оцінки підприємства методами компанії-аналога і операцій включає
наступні основні етапи:
I етап. Збір необхідної інформації.
I етап. Збір необхідної інформації
II етап. Зіставлення списку аналогічних підприємств.
III етап. Фінансовий аналіз.
IV етап. Розрахунок оцінних мультиплікаторів.
V етап. Вибір величини мультиплікатора.
VI етап. Визначення підсумкової величини вартості.
VII етап. Внесення підсумкових коректувань.

4.2. Основні принципи відбору підприємств - аналогів

Порівняльний підхід до оцінки бізнесу заснований на використанні двох типів
інформації:
 Ринкова (цінова) інформація.
 Фінансова інформація.
Ринкова інформація є даними про фактичні ціни купівлі-продажу акцій,
аналогічних з акціями оцінюваної компанії. Якість і доступність інформації залежать від
рівня розвитку фондового ринку. Формування вітчизняного фондового ринку не
завершено, проте цілий ряд агентств, які публікують щоденні дані про стан фінансових
ринків, пропозиції на покупку/продаж цінних паперів, дослідження активності ринків
акцій найбільших підприємств.
Фінансова інформація звичайно представлена бухгалтерською і фінансовою
звітністю, а також додатковими відомостями, що дозволяють визначити схожість
компаній і провести необхідні коригування, що забезпечують необхідну зіставність.
Додаткова інформація дозволить правильно застосувати стандарти системи
національних рахунків, виявити надлишок або недолік активів, внести поправки на
екстраординарні події і т. і.
Фінансова інформація повинна бути представлена звітністю за останній звітний
рік і попередній період. Ретроінформація збирається звичайно за 5 років. Проте цей
період може бути іншим, якщо умови діяльності підприємства істотно відрізняються від
тих, в яких воно працює на момент оцінки. Фінансова інформація повинна бути
повизбирувана не тільки по оцінюваній компанії, але і по аналогах. Коректуванню
підлягає вся звітність за повним списком підприємств, відібраних оцінювачем: Тому
порівняльний підхід є надзвичайно трудомістким і дорогим. Крім того, як показує
практика, ретельний аналіз інформації може дати негативний результат. Оцінювач
приходить до висновку про відсутність необхідної схожості і неможливості
застосування даного методу, хоча час і гроші витрачений.
Фінансова інформація може бути отримана оцінювачем як по публікаціях в
періодичному друку, так і на підставі письмового запиту або безпосередньо на
підприємстві в ході співбесіди. Склад цієї інформації залежить від конкретного об’єкту
оцінки, стратегії і методології оцінювача, а також стадії відбору аналогів.
Процес відбору зіставних компаній здійснюється в 3 етапу.
На першому етапі визначається так званий круг "підозрюваних", В нього
входить максимально можливе число підприємств, схожих з оцінюваним. Пошук таких
компаній починається з визначення основних конкурентів, перегляду списку компаній,
що злилися і набутих, за останній рік. Можливе використання електронних баз, проте
така інформація потребує додаткових відомостей, оскільки вона не буває достатньо
повної. Критерії зіставності достатньо умовні і звичайно обмежуються схожістю галузі,
вироблюваної продукції, її асортименту і об'ємів виробництва.
На другому етапі складається список "кандидатів". Оскільки аналітику потрібна
47
додаткова інформація зверх офіційної звітності, він повинен повизбирувати її
безпосередньо на підприємствах. Тому первинний список може скоротитися через
відмову деяких фірм в представленні необхідних відомостей, а також через погану
якість, невірогідність наданої інформації. Критерії оцінки повинні відповідати
найважливішим характеристикам фірм. Якщо аналог відповідає всім критеріям, то він
може використовуватися на подальших етапах оцінки. Прийняття рішень про зіставність
лежить на оцінювачі.
На третьому етапі складається остаточний список аналогів, що дозволяє
аналітику визначити вартість оцінюваної фірми. Включення підприємств в цей список
засновано на ретельному аналізі додатково отриманої інформації. На цьому етапі
аналітик посилює критерії зіставності і оцінює такі фактори як рівень диверсифікації
виробництва, положення на ринку, характер конкуренції і т. і.
Склад критеріїв зіставності визначається умовами оцінки, наявністю необхідної
інформації, прийомами і методами, напрацьованими оцінювачем. На практиці
неможливо проаналізувати всі фактори, по яких здійснюється остаточний відбір, проте
критерій галузевої схожості є обов'язковим.
Розглянемо основні критерії відбору.
Галузева схожість - список потенційно зіставних компаній завжди належить
одній галузі, проте не всі підприємства, що входять в галузь або пропонуючи свої товари
на одному ринку, співставні. Оцінювач повинен враховувати наступні додаткові
фактори:
 рівень диверсифікації виробництва. Якщо підприємство випускає один вид
продукту або якийсь товар істотно домінує у виробництві і забезпечує 85%
загальному доходу, а порівнянна компанія орієнтована на широкий круг товарів і
послуг або аналогічний товар дає не більше 20% загальну масу доходу, то такі
компанії не є для оцінювача зіставними;
 характер взаємозамінності вироблюваних продуктів. Так, технологічне
устаткування одного з підприємств може забезпечувати виробництво тільки
конкретного продукту. У разі зміни ситуації на ринку таке підприємство буде
потребувати серйозного технічного переозброєння. Аналог випускає аналогічний
продукт на устаткуванні, що легко піддається переналагодженню для
виробництва нових товарів. Отже, підприємства неоднаково відреагують на зміну
ситуації на ринку;
 залежність від одних і тих же економічних факторів. Вартість капіталу
будівельних компаній, працюючих в районах масового будівництва і у
віддалених економічних районах, істотно відрізняється при достатній схожості
інших критеріїв, наприклад чисельності працюючих, складу парку будівельних
машин і механізмів. Аналітик, виявивши відмінності, може або викреслити
підприємство із списку аналогів, або розрахувати величину коригування ціни
аналога для визначення вартості оцінюваної компанії;
 стадія економічного розвитку оцінюваної компанії і аналогів. Досвідчена
компанія, що пропрацювала жоден рік, має незаперечні переваги і додатковий
доход за рахунок стабільного функціонування, доброї клієнтури і постачальників
сировини і т. і.
Розмір є найважливішим критерієм, оцінюваним аналітиком при складанні
остаточного списку аналогів. Порівняльні оцінки розміру компанії включають такі
параметри, як об'єм реалізованої продукції і послуг, об'єм доходу, число філіалів і т. і.
Проте прийняття рішень про включення компанії в список зіставних тільки на основі її
розміру може привести оцінювача до неправильних висновків, оскільки об'єктивно
закриті компанії звичайно менше, ніж відкриті. Крім того, оцінювач повинен
враховувати, що більш крупна компанія не буде автоматично мати великого доходу
тільки за рахунок свого розміру. Тому оцінювач повинен передусім враховувати
48
фактори, що забезпечують величину доходу:
 географічну диверсифікацію - крупні компанії звичайно мають більш
розгалужену сіть споживачів своєї продукції, мінімізуючи тим самим ризик
нестабільності об'ємів продажів;
 кількісні знижки - крупні компанії закуповують сировину в більшому об'ємі, ніж
невеликі фірми, і одержують при цьому значні знижки. Крім того, аналітик
повинен мати на увазі, що коефіцієнт використання устаткування в крупних
компаніях краще. Тому мультиплікатор, розрахований для відкритої компанії,
повинен бути скоректований і знижений для оцінки закритої компанії;
 цінові відмінності по схожих товарах - крупні компанії часто мають можливість
встановлювати більш високі ціни, оскільки споживач вважає за краще
придбавати товар у фірм, що добре зарекомендували, себе, оплачуючи, по суті,
товарний знак, що гарантує якість. Це кінець кінцем впливає на величину
мультиплікатора.
Перспективи зростання - оцінювач повинен визначити фазу економічного
розвитку підприємства, оскільки вона визначає розподіл чистого доходу на дивідендні
виплати і витрати, пов'язані з розвитком підприємства. Оцінюючи перспективи
зростання компанії, аналітик розглядає ступінь впливу трьох основних факторів:
загального рівня інфляції, перспектив зростання галузі в цілому і індивідуальних
можливостей розвитку конкретної фірми в рамках галузі. Іншим істотним фактором
можливого зростання є динаміка частки підприємства на ринку. Експерт повинен
уважно вивчити конкурентні переваги і недоліки оцінюваної компанії в порівнянні з
аналогами.
Фінансовий ризик. Оцінка фінансового ризику здійснюється наступними
способами:
 порівнюється структура капіталу або співвідношення власних і позикових
засобів;
 оцінюється ліквідність або можливість оплачувати поточні зобов'язання
поточними активами;
 аналізується кредитоспроможність фірми, іншими словами - здатність
привертати позикові засоби на вигідних умовах.
Якість менеджменту - оцінка цього фактора найбільш складна, оскільки аналіз
проводиться на основі непрямих даних, таких, як якість звітної документації, віковий
склад, рівень освіти, досвід, зарплата управлінського персоналу, а також місце компанії
на ринку.
Перелік критеріїв зіставності, приведений вище, не є [ вичерпним, і експерт має
можливість самостійно доповнювати { список додатковими факторами. Оцінювач рідко
знаходить компанії, абсолютно ідентичні з оцінюваною, тому на основі аналізу критеріїв
він може зробити один з наступних висновків:
 компанія може бути співставлень з оцінюваною по ряду характеристик і може
бути використана для розрахунку мультиплікаторів;
 компанія не може бути достатньо співставлена з оцінюваною і не може бути
використана в процесі оцінки. Експерт повинен у письмовій формі пояснити,
чому він зробив даний висновок.
Порівняльний підхід оцінки підприємства використовує всі традиційні прийоми
і методи фінансового аналізу. Оцінювач розраховує однакові коефіцієнти, аналізує
баланси, звіти про доходи і збитки, додаткову інформацію. Фінансовий аналіз є
найважливішим прийомом визначення зіставності аналогічних компаній з оцінюваною.
Відмінні риси фінансового аналізу при порівняльному підході виявляються в
наступному:
по-перше, за допомогою фінансового аналізу можна визначити рейтинг
оцінюваної компанії в списку аналогів;
49
 по-друге, він дозволяє обґрунтувати ступінь довір'я оцінювача до конкретного
виду мультиплікатора загалом їхньому числі, що кінець кінцем визначає вагу кожного
варіанту вартості при виведенні підсумкової величини;
по-третє, фінансовий аналіз є основою для внесення необхідних коректувань,
що забезпечують збільшення зіставності і обгрунтованості остаточної вартості.

4.3. Характеристика цінових мультиплікаторів

Визначення ринкової вартості власного капіталу підприємства порівняльним
методом засновано на використанні цінових мультиплікаторів. Ціновий мультиплікатор
- це коефіцієнт, що показує співвідношення між ринковою ціною підприємства або акції
і фінансовою базою. Фінансова база оцінного мультиплікатора є, по суті, вимірником,
що відображає фінансові результати діяльності підприємства, до яких можна віднести не
тільки доход, але і грошовий потік, дивідендні виплати, виручку від реалізації і деякі
інші.
Для розрахунку мультиплікатора необхідно:
 визначити ціну акції по всіх компаніях, вибраних як аналог; це дасть значення
чисельника у формулі;
 обчислити фінансову базу (доход, виручку від реалізації, вартість чистих активів
і т.і.) або за певний період, або за станом на дату оцінки; це дасть величину
знаменника.
Ціна акції береться на останню дату, попередню даті оцінки, або вона
представляє середнє значення між максимальною і мінімальною величинами ціни за
останній місяць.
Як фінансову базу повинен виступати показник фінансових результатів або за
останній звітний рік, або за останні 12 місяців, або середня величина за декілька років,
попередніх даті оцінки.
В оцінній практиці використовуються два типи мультиплікаторів: інтервальні і
моменті.
До інтервальних мультиплікаторів відносяться:
1) ціна/доход ;
2) ціна/грошовий потік;
3) ціна/ дивідендні виплати;
4) ціна/виручка від реалізації. До моментних (одномоментних)
мультиплікаторів відносяться:
1) ціна/балансова вартість активів;
2) ціна/ чиста вартість активів.
Розглянемо порядок розрахунку і основні правила застосування цінових
мультиплікаторів.
Мультиплікатори ціна/дохід, ціна/грошовий потік. Дана група
мультиплікаторів є найпоширенішим способом визначення ціни, оскільки інформація
про доход оцінюваної компанії і підприємств-аналогів є найдоступнішою. Як фінансову
базу для мультиплікатора використовується будь-який показник доходу, який може бути
розрахований аналітиком в процесі її розподілу, Тому, окрім показника чистого доходу,
практично по всіх підприємствах можна використовувати доход до оподаткування,
доход до сплати відсотків і податків і т.і. Основна вимога - повна ідентичність
фінансової бази для аналога і оцінюваної фірми, тобто мультиплікатор, обчислений на
основі доходу до сплати податків, не можна застосовувати до доходу до сплати відсотків
і податків.
Мультиплікатор ціна/доход істотно залежить від методів бухобліку. Тому якщо
як аналог виступає зарубіжна компанія, потрібно привести порядок розподілу доходу до
єдиних стандартів. Тільки після проведення всіх коректувань може бути досягнутий
необхідний рівень зіставності, що дозволяє використовувати мультиплікатор.
50
 Як базу для розрахунку мультиплікатора використовується не тільки сума
доходу, отримана в останній рік перед датою оцінки. Оцінювач може використовувати
середньорічну суму доходу, обчислену за останні п'ять років. Оцінний період
збільшується або зменшується залежно від наявної інформації і наявності
екстраординарних ситуацій, що спотворюють основну тенденцію в динаміці доходу.
Базою розрахунку мультиплікатора ціна/грошовий потік служить будь-який
показник доходу, збільшений на суму нарахованої амортизації. Отже, аналітик може
використовувати декілька варіантів даного мультиплікатора.
В процесі оцінки аналітик прагне обчислити максимальне число
мультиплікаторів, оскільки застосування їх до фінансової бази оцінюваної компанії
приведе до появи декількох варіантів вартості, істотно відмінних друг від друга.
Діапазон отриманих результатів достатньо широкий. Тому більше число
використовуваних мультиплікаторів допоможе оцінювачу виявити область самої
обґрунтованої величини. Дана думка заснована на математичних методах. Проте
існують економічні критерії, що обґрунтовують ступінь надійності і об'єктивності того
або іншого мультиплікатора.
Наприклад, крупні підприємства краще оцінювати на основі чистого доходу.
Дрібні компанії - на основі доходу до сплати податків, оскільки в цьому випадку
усувається вплив відмінностей в оподаткуванні. Орієнтація на мультиплікатор
ціна/грошовий потік переважна при оцінці підприємств, в активах яких переважає
нерухомість. Якщо підприємство має достатньо високу питому вагу активної частини
основних фондів, більш об'єктивний результат дасть використання мультиплікатора
ціна/ доход.
Найпоширенішою ситуацією застосування мультиплікатора ціна/грошовий
потік є збитковість або незначна величина доходу, а також невідповідність фактичного
корисного терміну служби основних фондів підприємства періоду амортизації,
ухваленому у фінансовому обліку. Це можливо у разі, коли вартість активів буде
незначною, хоча прослужать вони досить довго.
Мультиплікатор ціна/дивіденди. Даний мультиплікатор може
розраховуватися як дивідендів, що на базі фактично виплатили, так і на основі
потенційних дивідендних виплат. Під потенційними дивідендами розуміються типові
дивідендні виплати по групі аналогічних підприємств, обчислені у відсотках до чистого
доходу.
Можливість застосування того або іншого мультиплікатора даної групи
залежить від цілей оцінки. Якщо оцінка проводиться в цілях поглинання підприємства,
то здатність виплачувати дивіденди не має значення, оскільки вона може припинити
своє існування в звичному режимі господарювання. При оцінці контрольного пакету
оцінювач орієнтується на потенційні дивіденди, оскільки інвестор одержує право
рішення дивідендної політики. Фактичні дивідендні виплати важливі при оцінці
міноритарного пакету акцій, оскільки інвестор не зможе примусити керівництво
компанії збільшити дивіденди навіть за наявності достатнього зростання доходу.
Даний мультиплікатор використовується достатньо рідко, не дивлячись на
доступність необхідної для розрахунку інформації. Це пов'язано з тим, що порядок
виплати в компаніях відкритого і закритого типів істотно
розрізняється, В закритих товариствах власники можуть одержувати грошову
вигоду у вигляді різних виплат, зниження орендної платні і т.і.
Мультиплікатор доцільно використовувати, якщо дивіденди виплачуються
достатньо стабільно як в аналогах, так і в оцінюваній компанії або здатність компанії
платити дивіденди може бути обґрунтовано спрогнозована. Оцінювач повинен
упевнитися, що сума дивідендів розрахована по річній процентній ставці, навіть якщо
дивіденди виплачуються щокварталу.
Мультиплікатор ціна/виручка від реалізації. Цей мультиплікатор
51
використовується рідко, в основному для перевірки об'єктивності результатів,
одержуваних іншими способами.
Добрі результати мультиплікатор дає при оцінці підприємств сфери послуг
(реклама, страхування, ритуальні послуги і т.і.). Показником адекватності даного
мультиплікатора є його універсальність, яка позбавляє оцінювача від необхідності
проведення складних коректувань, вживаних при розрахунку мультиплікатора
ціна/доход, тобто мультиплікатор ціна/виручка від реалізації не залежить від методів
бухгалтерського обліку.
Якщо ціллю оцінки є поглинання компанії, то краще орієнтуватися на
мультиплікатор ціна/виручка від реалізації, оскільки він виключає можливість
підвищення ціни за рахунок короткочасного зростання доходу, забезпечуваного
зусиллями фінансового менеджера. Проте в цьому випадку оцінювач повинен ретельно
вивчити стабільність об'єму виручки від реалізації в майбутньому. Оскільки поглинання
компанії супроводжується, як правило, зміною управлінського апарату, це може
привести до повної заміни виробничого персоналу і зниження об'ємів реалізації.
Особливість застосування мультиплікатора ціна/виручка від реалізації полягає
в тому, що оцінювач повинен обов'язково враховувати структуру капіталу оцінюваної
компанії і аналогів. Якщо вона істотно відрізняється, то мультиплікатор краще
визначається при розрахунку на інвестований капітал.
Процедура оцінки підприємств з різним співвідношенням власних і позикових
засобів здійснюється таким чином:
1. По компанії-аналогу розраховується інвестований капітал як сума ринкової
вартості власного капіталу і довгострокових зобов'язань.
2. Розраховується мультиплікатор як ставлення інвестованого капіталу до
фінансової бази аналога.
3. По оцінюваному підприємству визначається величина інвестованого капіталу:
адекватна фінансова база оцінюваного підприємства умножається на величину
мультиплікатора.
4. Розраховується вартість власного капіталу оцінюваного підприємства як
різниця інвестованого капіталу і вартості довгострокових зобов'язань оцінюваної
компанії.
Мультиплікатор ціна/фізичний об'єм є різновидом мультиплікатора
ціна/виручка від реалізації. В цьому випадку ціна зіставляється не з вартісним, а з
натуральним показником, який може відображати фізичний об'єм виробництва, розмір
виробничих площ, кількість встановленого устаткування, а також будь-яку іншу
одиницю вимірювання потужності.
Мультиплікатор ціна/балансова вартість. Для розрахунку як фінансову базу
використовується балансова вартість аналогічних компаній на дату оцінки або на
останню звітну дату. Цей мультиплікатор відноситься до так званих моментних
показників, оскільки використовується інформація про стан на конкретну дату, а не за
певний відрізок часу.
Оптимальна сфера застосування даного мультиплікатора - оцінка холдингових
компаній або необхідність швидко реалізувати крупний пакет акцій. Фінансовою базою
для розрахунку є чисті активи оцінюваної компанії і компаній-аналогів . Причому за
основу можна брати як балансові звіти компаній, так і орієнтовану величину чистих
активів, отриману оцінювачем розрахунковим шляхом.
Мультиплікатор ціна/чиста вартість активів. Його застосовують в тому
випадку, якщо дотримуються наступні вимоги:
 оцінювана компанія має значні вкладення у власність: нерухомість, цінні папери,
газове або нафтове устаткування;
 основною діяльністю компанії є зберігання, покупка і продаж такої власності.
Управлінський і робочий персонал додає до продукції в цьому випадку незначну
52
 вартість.
При застосуванні мультиплікатора ціна/чиста вартість активів оцінювачу
необхідно:
 проаналізувати по аналогах і оцінюваній компанії частку доходу у виручці від
реалізації, оскільки рішення про купівлю-продаж акцій може привести до
штучного зростання доходу в останній рік;
 вивчити за всім списком порівнюваних компаній структуру активів,
використовуючи різні ознаки класифікації, такі, як види активів, місцеположення
і т. ін.;
 здійснити аналіз чистих активів всіх компаній, що дозволяє визначити наявність і
частку в них акцій, що представляють контрольні пакети дочірніх фірм;
 оцінити ліквідність всіх фінансових активів компанії, оскільки співвідношення
частки акцій, належних компаніям відкритого і закритого типів, є визначальною
ознакою зіставності.

4.4. Формування підсумкової величини вартості

Процес формування підсумкової величини вартості складається з трьох
основних етапів:
 вибору величини мультиплікатора;
 зважування проміжних результатів;
 внесення підсумкових коректувань.
Вибір величини мультиплікатора є найскладнішим етапом, що вимагає особливо
ретельного обґрунтовування, зафіксованого згодом в звіті. Оскільки однакових компаній
не існує, діапазон величини одного і того ж мультиплікатора по компаніях-аналогах
достатній широкий. Аналітик відсікає екстремальні величини і розраховує середнє
значення мультиплікатора по групі аналогів. Потім проводить фінансовий аналіз,
причому для вибору величини конкретного мультиплікатора використовує фінансові
коефіцієнти і показники, найбільш тісно пов'язані з даним мультиплікатором. По
величині фінансового коефіцієнта визначає положення (ранг) оцінюваної компанії в
загальному списку. Отримані результати накладаються на ряд мультиплікаторів, і
достатньо точно визначається величина, яка може бути використана для розрахунку
вартості оцінюваної компанії.
Приклад. Діапазон мультиплікатора ціна/балансова вартість активів по 15
компаніях, узятих як аналог, рівний 0,92-5,67. Середнє значення мультиплікатора - 2,15.
Центр діапазону рівний 3,3[(5,67-0,92):2+0,92]. Отже, більшість компаній мають
величину мультиплікатора трохи нижче середньою. Практика показує, що даний
мультиплікатор добре корелює з фінансовим коефіцієнтом прибутком на власний
капітал. Проаналізуємо цей коефіцієнт по компаніях-аналогах . Діапазон представлений
таким чином: 4,1%-15,6%; середня величина - 8,32, що декілька менше центру діапазону
[(15,6 - 4,1) : 2+4,1] = 9,85. Доход на власний капітал в оцінюваній компанії складає
12,5%. Величина мультиплікатора для оцінюваної компанії може бути отримана або
методом трендовою прямою, або аналізом співвідношення трьох величин:
 середньовзваженної величини мультиплікатора;
 середньовзваженної величини фінансового коефіцієнта;
 фактичної величини фінансового коефіцієнта оцінюваної компанії.
Аналіз показує, що мультиплікатор ціна/балансова вартість активу оцінюваної
компанії може бути дещо вище за середній аналог.
Розрахунок дає величину 3,3.
Порівняльний підхід дозволяє використовувати аналітику максимальне число
всіх можливих варіантів мультиплікаторів, отже, в процесі розрахунку буде отримано
стільки ж варіантів вартості. Якщо аналітик як підсумкову величину запропонує просту
53
середню всіх отриманих величин, то це буде означати, що він однаково довіряє всім
мультиплікаторам. Найправильнішим прийомом визначення підсумкової величини є
метод зважування. Оцінювач залежно від конкретних умов, цілей і об’єкту оцінки,
ступеня довір'я до тієї або іншої інформації додає кожному мультиплікатору свою вагу.
На основі зважування виходить підсумкова величина вартості, яка може бути узята за
основу для проведення подальших коректувань

Зважування попередньої величини вартості

Таблиця 4.1
Вартість однієї Питома вага
Мультиплікатор Разом
акції мультиплікатора

Ціна/чистий доход 10 16 0,5 0,3 5 4,8

Ціна/грошовий потік
14 0,2 2,8
Ціна/балансова вартість

Підсумкова величина вартості 12,6

Підсумкова величина вартості, отримана в результаті застосування

мультиплікаторів, повинна бути відкоректована залежно від конкретних обставин,
найтиповішими є наступні поправки. Портфельна знижка надається за наявності не
привабливого для покупця характеру диверсифікації виробництва. Аналітик при
визначенні остаточного варіанту вартості повинен врахувати наявні активи
невиробничого призначення. Якщо в процесі фінансового аналізу виявлена або
недостатність власного оборотного капіталу, або екстрена потреба в капітальних
вкладеннях, отриману величину необхідно відняти. Можливе застосування знижки на
ліквідність. В деяких випадках вноситься поправка у вигляді премії за елементи
контролю, що надаються, інвестору.
Таким чином, порівняльний підхід, не дивлячись на достатню складність
розрахунків і аналізу, є невід'ємним прийомом визначення обґрунтованої ринкової
вартості. Результати, отримані у такий спосіб, мають добру об'єктивну основу, рівень
якої залежить від можливості залучення широкого круга компаній-аналогів . Отже,
розвиток оцінних послуг буде сприяти розширенню сфери використання порівняльного
підходу.

4.5. Висновки
Порівняльний підхід є одним з трьох підходів, використовуваних в оцінній
практиці. Оцінювач використовує як орієнтир ціни, що реально склалися, на ринку на
схожі підприємства (акції). Найважливішою умовою застосування порівняльного
підходу є наявність розвиненого фондового ринку.
Порівняльний підхід залежно від цілей, об’єкту оцінки і джерел інформації
включає три методи:
 метод ринку капіталу (компанії-аналоги );
 метод операцій;
 метод галузевих коефіцієнтів.
Розрахунок вартості капіталу підприємства заснований на використанні цінових
мультиплікаторів:
 ціна / доход;
 ціна / грошовий потік;

54
  ціна / дивіденди;
 ціна / виручка від реалізації;
 ціна / балансова вартість.
Висновок підсумкової величини вартості підприємства в процесі застосування
порівняльного підходу включає три основні етапи:
 вибір величини мультиплікатора, яку доцільно застосувати до оцінюваного
об’єкту;
 визначення питомої ваги вартостей кожного з розрахованих типів
мультиплікаторів;
 коригування підсумкової величини вартості.

4.6. Контрольні запитання

1 Дайте характеристику позитивних і негативних сторін порівняльного підходу
до оцінки бізнесу.
2. В яких умовах можливе застосування порівняльного підходу і його основних
методів?
3. Що таке ціновий мультиплікатор? Які види мультиплікаторів
використовуються в процесі оцінки? Дайте порівняльну характеристику.
4. Чому підсумкова величина вартості потребує коригування? Перерахуйте
основні види поправок, що вносяться оцінювачем.

4.7. Задачі
1. Використовуючи перераховану нижче інформацію, обчисліть всі можливі
види мультиплікаторів: ціна/доход ; ціна/грошовий потік. Розрахунок зробіть на одну
акцію і по підприємству в цілому.
Фірма "МАКС" має в обігу 25 000 акцій, ринкова ціна однієї акції 100 грн.
Звіт про доходи і збитки
1. Виручка від реалізації, грн. 500 500
2. Витрати, грн. 450 000
3. У тому числі амортизація 120 000
4. Сума сплачених відсотків, грн. 30 000
5. Ставка податку на доход % 30

2. Визначте вартість однієї акції підприємства "ЛМП" Інформація для

розрахунку, грн.
1. Чистий доход 450000
2. Чистий доход, що доводиться на одну акцію4 500
3. Балансова вартість чистих активів компанії 6 000 000
4. Мультиплікатор ціна/балансова вартість 3

3. Оцініть підприємство "МАГНОЛІЯ", річна виручка від реалізації якого

складає 750 000 грн.
Пасив балансу підприємства "МАГНОЛІЯ" грн.:
1. Власний капітал 4 000 000
2. Довгострокові зобов'язання 500 000
3. Короткострокові зобов'язання 1 500 000

Аналогом є підприємство "МММ", ринкова ціна однієї акції якого складає 20

грн., число акцій в обігу - 800 000. Річна виручка від реалізації - 8 000 000 грн.
Пасив балансу підприємства "МММ", грн.:
1. Власний капітал 8 000 000

55
 2. Довгострокові зобов'язання 2 000 000
3. Короткострокові зобов'язання 4 000 000

4.Розрахуйте підсумкову величину вартості власного капіталу підприємства

"Експроком". Інформація:
1. Виручка від реалізації, тис. грн. 20 000
2. Витрати, тис. грн. 15000
3. У тому числі амортизація 3 000
4. Сума сплачених відсотків, тис. грн. 1 800
5. Ставка податку на доход % 55
6. Балансова вартість чистих активів, тис. грн. 22 000
7. Мультиплікатори:
а) ціна/чистий доход 15
би) ціна/грошовий потік до сплати податків 8
в) ціна/виручка від реалізації 1,9
г) ціна/балансова вартість активу 2

Підприємство "Експроком" є найбільшим в даному секторі послуг, його частка

на ринку досягає 20%. Фірма не має пільг по оподаткуванню. Частка устаткування в
активах підприємства складає 60%. Фірма "Експроком" не має дочірніх підприємств,
тоді як аналоги мають родинну сіть дочірніх компаній. Частка активів-аналогів,
представлена контрольними пакетами акцій дочірніх фірм, коливається в діапазоні 15 -
30%. Підприємство "Експроком" потребує термінової реконструкції гаража. Витрати на
реконструкцію складають 200 тис. грн. На дату оцінки виявлений недолік власного
оборотного капіталу 1300 тис. грн. Підприємству "Експроком" належить спортивний
комплекс, ринкова вартість якого рівна 8500 тис. грн.

56
 Розділ 5 Витратнийпідхід
5.1. Методика оцінки
5.2. Метод вартості чистих активів.
5.3. Оцінка дебіторської заборгованості
5.4. Оцінка кредиторської заборгованості
5.5. Оцінка виробничих запасів
5.6. Оцінка витрат майбутніх періодів
5.7. Метод ліквідаційної вартості
5.8. Контрольні запитання
5.9. Тести
5.10. Задачі

5.1. Методика оцінки

Витратний (майновий) підхід в оцінці бізнесу розглядає вартість підприємства з
точки зору понесених витрат. Балансова вартість активів і зобов'язань підприємства
внаслідок інфляції, змін кон'юнктури ринку, використовуваних методів обліку, як
правило не відповідає ринковій вартості. В результаті постає задача проведення
коригування балансу підприємства. Для здійснення цього заздалегідь проводиться
оцінка ринкової вартості кожного активу балансу окремо, потім визначається поточна
вартість зобов'язань і, врешті, з ринкової вартості суми активів підприємства
віднімається поточна вартість всіх його зобов'язань. Результат показує оцінну вартість
власного капіталу підприємства. Базовою формулою при витратному підході є:

Власний капітал = Активи - Зобов'язання

Даний підхід представлений двома основними методами:

 методом вартості чистих активів;
 методом ліквідаційної вартості.

5.2. Метод вартості чистих активів

Розрахунок методом вартості чистих активів включає декілька етапів:

1. Оцінюється нерухоме майно підприємства по ринковій вартості.
2. Визначається ринкова вартість машин і устаткування.
3. Виявляються і оцінюються нематеріальні активи.
4. Визначається ринкова вартість фінансових вкладень, як довгострокових, так і
короткострокових.
5. Товарно-матеріальні запаси переводяться в поточну вартість.
6. Оцінюється дебіторська заборгованість.
7. Оцінюються витрати майбутніх періодів.
8. Зобов'язання підприємства переводяться в поточну вартість.
9. Визначається вартість власного капіталу шляхом віднімання з обґрунтованої
ринкової вартості суми активів поточної вартості всіх зобов'язань.

5.3. Оцінка дебіторської заборгованості

По терміну погашення по відношенню до звітної дати дебіторська
заборгованість розділяється на:
 довгострокову, підлягаючу погашенню більш ніж через один рік з моменту
виникнення;

57
  короткострокову (поточну) з терміном погашення згідно з укладеною угодою до
одного року (починаючи з моменту прийняття зобов'язань в бухгалтерському
обліку).
У свою чергу довгострокова і короткострокова заборгованість діляться на:
 термінову, термін погашення якої не наступив;
 прострочену, термін погашення якої вже пройшов;
 відстрочену, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної
дати.
У свою чергу з простроченої заборгованості виділяється заборгованість, по якій
закінчився термін позовної давності. При здійсненні платежів за зобов'язаннями за
поставку товарів (виконання робіт або надання послуг)" визначений тримісячний термін
з дня фактичного отримання товарів організацією-дебітором, протягом якого повинні
бути проведені всі взаєморозрахунки між виробником і споживачем. Суми
заборгованості, по яких закінчилися передбачені в договорах терміни погашення,
списуються на фінансові результати.
У бухгалтерському обліку до дебіторської заборгованості відносяться дані, що
відображаються на рахунках обліку розрахунків, включаючи зобов'язання, забезпечені
векселями і авансами.
З простроченої заборгованості виділяються борги тривалістю понад 3 місяців, а
з довгострокової - заборгованість, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців
після звітної дати.
Оцінка дебіторської заборгованості повинна виходити з визначення дебіторської
заборгованості як частини майна боржника. Дебіторська заборгованість є майном
особливого роду. В результаті продажу дебіторської заборгованості продавець передає
покупцю права вимоги для:
 своєчасного погашення дебіторської заборгованості покупця, що виникла по
іншій операції, а також запобігання збитків;
 отримання від організації-дебітора вигідних покупцю товарів (послуг);
 встановлення контролю над організацією-дебітором;
 інших випадків.
При оцінці потрібно враховувати, що покупець з придбанням дебіторської
заборгованості, одержує право вимоги пені, штрафу і неустойки, передбачені договором
між боржником і дебітором. У зв'язку з цим, основним методом оцінки є дохідний, а
витратний метод і метод порівняльних продажів є допоміжними.
Головна задача оцінки дебіторської заборгованості - це визначення ринкової
вартості, іншими словами визначення грошового еквівалента, який очікується отримати
в результаті продажу дебіторської заборгованості, отриманої на основі аналізу даних
бухгалтерського обліку. Слід зазначити, що цей грошовий еквівалент, як правило,
відрізняється від договірної величини, врахованої по балансу.
При здійсненні оцінки дебіторської заборгованості повинні враховуватися
фактори, що впливають на ринкову вартість дебіторської заборгованості:
 умови припинення зобов'язань - розрахунок грошовими коштами, цінними
емісійними паперами, заліком стрічних поставок товарів і т. ін.;
 терміни розрахунків, передбачені договорами;
 наявність забезпечення за відповідним зобов'язанням;
 наявність претензій організації-дебітора по кількості і якості поставленої йому
продукції;
 фінансовий стан організації-дебітора ;
 інші відомості, що враховуються оцінювачем при здійсненні оцінки, були
повідомленими боржником і організацією-дебітором .
При здійсненні оцінки дебіторської заборгованості з урахуванням її балансової
58
вартості необхідно два коригування:
 оцінка і облік безнадійних боргів;
 оцінка можливих повернень товарів і знижок.
Коригування дебіторської заборгованості, що виникає внаслідок появи
матеріальних претензій, пов'язаних з поверненням і недостачею товарно-матеріальних
цінностей, враховуються в акті звірки дебіторської і кредиторської заборгованості
сторін. Для оцінки складу і руху дебіторської заборгованості проводиться нормалізація
бухгалтерської звітності, за наслідками якої складається робоча таблиця

Склад дебіторської заборгованості.

Таблиця 5.1
У тому числі
Показники Усього на звітний період
прострочена
1 Товари відвантажені
2 Покупців і замовників
3 Векселі до отримання
Розрахунки по
5
претензіях
6 Аванси видані
7 Інші дебітори
Всього дебіторська
8
заборгованість
9 Разом

На підставі наявних у підприємства документів про виникнення, склад і

наявність дебіторської заборгованості складається перелік організацій-дебіторів мають
заборгованість, у тому числі прострочену.
Залежно від розміру дебіторської заборгованості, аналіз заборгованості
організацій-дебіторів може проводитися вибірково.
До документів, що характеризують виникнення, склад і наявність дебіторської
заборгованості відносяться:
 договори з відповідними додатками про поставку товарів (виконанні робіт,
наданні послуг);
 рахунки фактури;
 акти, накладні, свідчать про відвантаження товарів, виконання робіт і надання
послуг;
 платіжні документи;
 акти звірки взаємної заборгованості, підтвердження податкової інспекції, де на
обліку перебуває боржник, акти стрічних перевірок і т. п. по кожному боржнику;
 інші документи, що мають значення для оцінки дебіторської заборгованості.
Порядок проведення оцінки по статтях бухгалтерського обліку наступний:
 перевіряються оригінали документів, підтверджуючі дебіторську заборгованість
(договори, рахунки-фактури, накладні, квитанції в прийомі вантажу і т.п.)
 перевіряється підтвердження організацією-дебітором є заборгованостями (акти
звірки взаємної заборгованості, підтвердження податкової інспекції, де на обліку
перебуває організація-дебітор, акти стрічних перевірок і т. п.).
 проводиться аналіз фінансового стану організації-дебітора .
 проводиться оцінка ринкової вартості дебіторської заборгованості по
59
 конкретному боржнику і за конкретним договором поставки (надання послуг,
виконання робіт).
Після проведення попереднього аналізу початкової інформації, проводиться
оцінка і облік безнадійних боргів. Безнадійною вважається дебіторська заборгованість,
яка, ймовірно, ніколи не буде сплачена, внаслідок неплатоспроможності організації-
дебітора . Наявність безнадійного боргу є втратою виручки від продажу або збитком, що
вимагає відповідного зниження величини дебіторської заборгованості по рахунках і
зменшення доходу.
Аналіз і оцінка структури балансу організації-дебітора проводиться на основі
показників:
 коефіцієнта поточної ліквідності;
 коефіцієнта забезпеченості власними засобами;
 коефіцієнта абсолютної ліквідності.
Підставою для визнання структури балансу підприємства незадовільною, а
підприємства неплатоспроможним є виконання однієї з наступних умов:
 коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення менше 2;
 коефіцієнт забезпеченості власними засобами на кінець звітного періоду має
значення менше 0,1;
Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує загальну забезпеченість
підприємства оборотними засобами для ведення господарської діяльності і своєчасного
погашення термінових зобов'язань підприємства.
Коефіцієнт поточної ліквідності визначається по формулі (1) як відношення
фактичної вартості знаходяться в наявності у підприємства оборотних засобів у вигляді
виробничих запасів, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості і
інших оборотних активів до найтерміновіших зобов'язань підприємства у вигляді
короткострокових кредитів банків, короткострокових позик і різних кредиторських
заборгованостей.
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами, характеризує наявність власних
оборотних засобів у підприємства, необхідних для його фінансової стійкості. Коефіцієнт
забезпеченості власними засобами визначається по формулі (2) як відношення різниці
між об'ємами джерел власних засобів і фактичною вартістю основних засобів і інших
позаоборотних активів до фактичної вартості оборотних засобів, що знаходяться, в
наявність у вигляді виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції,
грошових коштів, дебіторської заборгованості і інших оборотних активів.
Для визначення ринкової вартості дебіторської заборгованості кожної з
організацій-дебіторів повинні бути визначені коефіцієнти дисконтування.
Коефіцієнти дисконтування приймаються залежно від терміну неплатежу за
грошовими зобов'язаннями, на підставі статистичних даних підприємств в різних
галузях.
Платежі по погашенню дебіторської заборгованості повинні бути отримані
протягом 3-х місяців. Якщо організація-дебітор накопичує нові зобов'язання і не
розраховується в межах цього терміну, то на четвертому місяці зобов'язання починають
дисконтуватися (пропорційно зменшуватися) по наступній шкалі.

Коефіцієнт дисконтування залежно від терміну простроченої

заборгованості
Таблиця 5.2
Термін 1 2 3 4 5 6 і більш
простроченої
заборгованості
понад 3 місяці

60
 (в місяцях)
Коефіцієнт 0,8 0,6 0,4 0,2 0,1 0,01
дисконтування
( До )

Як інший варіант, величина ринкової вартості дебіторської заборгованості

визначається шляхом множення величини балансової вартості дебіторської
заборгованості за вирахуванням безнадійних боргів на величину коефіцієнта
дисконтування, залежно від терміну невиконання за грошовими зобов'язаннями.

ПВдз = БСдз / (1+i)n,

де:
ПВдз – поточна вартість дебіторської заборгованості за оцінюваний період;
БВдз – балансова вартість дебіторської заборгованості за оцінюваний період;
і - єдина ставка, що ураховує ризиковану оцінюваного підприємства (ставка
дисконту);
n - середньозважене значення обороту дебіторської заборгованості за
оцінюваний період;

5.4. Оцінка кредиторської заборгованості

Кредиторська заборгованість по товарних операціях оцінюється аналогічно
дебіторській заборгованості з використанням процедури приведення майбутніх платежів
до поточної вартості з урахуванням термінів можливих платежів і ставки
дисконтування.
Визначення ринкової вартості кредиторської заборгованості вимагає визначення
середньозважене значення обороту кредиторської заборгованості за певний оцінюваний
період.

ПВкз = БСкз / (1+i)n,

де:
ПВкз – поточна вартість кредиторської заборгованості за оцінюваний період;
БВкз – балансова вартість кредиторської заборгованості за оцінюваний період;
і - єдина ставка, що ураховує ризиковану оцінюваного підприємства (ставка
дисконту);
n - середньовзважене значення обороту кредиторської заборгованості за
оцінюваний період;

5.5. Оцінка виробничих запасів

Виробничі запаси оцінюються за поточними цінами з урахуванням витрат на
транспортування і складування. Застарілі запаси списуються.

5.6. Оцінка витрат майбутніх періодів

Витрати майбутніх періодів оцінюються за номінальною вартістю, якщо ще
існує пов'язані з ними вигода. Якщо ж вигода відсутня, то величина витрат майбутніх
періодів списується.

5.7. Метод ліквідаційної вартості

Роботи за оцінкою включають декілька етапів:
61
 1. Береться останній балансовий звіт.
2. Розробляється календарний графік ліквідації активів, оскільки продаж різних
видів активів підприємства вимагає різних тимчасових періодів.
3. Визначається валова виручка від ліквідації активів.
4. Оцінна вартість активів зменшується на величину прямих витрат. До прямих
витрат, пов'язаних з ліквідацією підприємства, відносяться комісійні оцінним і
юридичним фірмам, податки і збори, які платяться при продажу. З урахуванням
календарного графіка ліквідації на дату оцінки по ставці дисконту, що ураховує
пов'язаний з цим продажем ризик.
5. Ліквідаційна вартість активів зменшується на витрати, пов'язані з володінням
активами до їхнього продажу, включаючи витрати на збереження запасів готової
продукції і незавершеного виробництва, збереження устаткування, машин, механізмів,
об'єктів нерухомості, а також управлінські витрати по підтримці роботи підприємства
аж до його ліквідації.
6. Додається (або віднімається) операційний доход (збитки) ліквідаційного
періоду.
7.Вычитаются переважні права на вихідні допомоги і виплати працівникам
підприємства, вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченою заставою майна
підприємства, що ліквідується, заборгованість по обов'язкових платежах до бюджету і
до позабюджетних фондів, розрахунків з іншими кредиторами

5.8. Контрольні запитання

1. Яка базова формула лежить в основі методу вартості чистих активів?
2. Назвіть основні етапи оцінки методом вартості чистих активів.
3. Назвіть основні етапи оцінки методом ліквідаційної вартості.
4. Що загальне і різного в оцінці вартості підприємства методом вартості чистих
активів і ліквідаційної вартості?

5.9. Тести
1. Оцінка вартості власного капіталу по методу вартості чистих активів
виходить в результаті:
а) оцінки основних активів;
б) оцінки всіх активів компанії;
в) оцінки всіх активів компанії за вирахуванням всіх її зобов'язань;
г) нічого з вищепереліченого.
2. Що є результатом підсумовування чистого операційного доходу і
передбачуваних витрат:
а) дійсний валовий доход;
б) платежі по обслуговуванню боргу;
в) потенційний валовий доход?
3. Що з нижченаведеного не є компонентом методу кумулятивної побудови при
виведенні загального коефіцієнта капіталізації:
а) безризикова ставка;
б) премія за низьку ліквідність;
в) премія за ризик;
г) премія за управління нерухомістю?
4. Яке з нижченаведених тверджень неправильно:
а) коефіцієнт капіталізації для будівлі включає доход на інвестиції і повернення
вартості інвестиції;
б) загальний коефіцієнт капіталізації включає доход на інвестиції і повернення
самих інвестицій;
в) коефіцієнт капіталізації для землі включає доход на інвестиції і повернення
62
самих інвестицій;
г) норма віддачі включає тільки доход на інвестиції?
5. Який з підходів до оцінки вимагає окремої оцінки вартості землі:
а) ринковий;
б) витратний;
в) дохідний;
г) всі перераховані?
6. Існують наступні види зносу (необхідно вибрати правильну відповідь):
а) фізичне застарівання, функціональне застарівання, прискорений знос;
б) фізичне застарівання, функціональне застарівання, застарівання по
місцеположенню, зовнішня дія;
в) застарівання навколишнього середовища, неусувне застарівання, фізичне
застарівання, довгостроковий знос.
7. Як розраховується валовий рентний мультиплікатор:
а) розподілом ціни продажів на потенційний або дійсний валовий доход;
б) розподілом чистого операційного доходу на ціну продажу;
в) розподілом потенційного валового доходу на дійсний валовий доход;
г) розподілом дійсного валового доходу на ціну продажів?
8. В яку із статі звичайно не вносяться поправки при коректуванні балансу в
цілях визначення вартості чистих активів:
а) «Основні засоби»;
б) «Дебіторська заборгованість»;
в) «Запаси»;
г) «Грошові кошти»?

5.10. Задачі
1. Оціночна вартість активів підприємства складає 22 000 дол. для його
ліквідації потрібно півтора роки. Витрати на ліквідацію (складають 25% вартості
активів. Яка поточна вартість виручки від (продажі при ставці дисконту 18%?
2. Проведіть оцінку вартості чистих активів підприємства при допущенні його
ліквідації, використовуючи наступні дані
Таблиця 5.1.
Некоректовані Коригування Скоректовані
дані, дол. % дані, дол.

Актив

Основні засоби 2000 +50

запаси 230 -30

Дебіторська 500 -4О

заборгованість

Грошові кошти 400 0

Пасив

Довгострокові 1500 0
зобов'язання
63
 Короткострокові 400 0
зобов'язання

3. Оцінюється підприємство з наступними даними по балансу.

Таблиця 3.1.
Некоректовані Коригування Скоректовані
дані, дол. % дані, дол.

Актив

Основні засоби 6000 +30

Запаси 2000 -10

Дебіторська
1000 -20
заборгованість

Грошові кошти 500 0

Всього активів 9500

Пасив

Довгострокова
6000 0
заборгованість

Власний капітал 3500

0
Всього пасивів 9500 0

Визначте ринкову вартість підприємства методом вартості чистих активів.

4. Комплексна задача. Оцінити вартість підприємства, яке ліквідується, якщо

відоме наступне:
 планований термін ліквідації - 1 рік (через рік очікується різке погіршення
кон'юнктури для підприємства, наприклад зниження ринкової ціни продукції в
результаті конкуренції, що посилюється);
 активи підприємства є реальними (не фінансовими) і діляться на:
високоліквідні, які по їхній ринковій вартості можна реалізувати за термін до
одного місяця; середньоліквідні, які по їхній оцінній вартості можна продати
за термін до трьох місяців; малоліквідні, вартість яких оцінена як відновна
вартість; неліквідні, які реалізувати неможливо (якщо це спеціальні
технологічні
 устаткування і оснащення, то їх можна реалізувати за ціною лому за
вирахуванням витрат на утилізацію);
 вартість високоліквідних активів - 380 тис. грн.; вартість середньоліквідних
активів - 1240 тис. грн.; вартість малоліквідних активів - 700 тис. грн.; вартість
неліквідних активів - 1840 тис. грн.;
 вага неліквідних спеціальних технологічних устаткування і оснащення складає
100 тонн; ціна металевого лому складає 70 тис. грн. за тонну; витрати на
64
 утилізацію однієї тонни спеціальних технологічних устаткування і оснащення
підприємства 65 000 грн.
 дебіторська заборгованість підприємства (не включена в активи, що
характеризувалися, вище) складає 750 тис. грн., з них 200 тис. грн. -
прострочена заборгованість; дебіторська заборгованість з терміном закінчення
в межах року - 440 тис. грн., у тому числі: з терміном закінчення через три
місяці - 90 тис. грн., з терміном закінчення через дев'ять місяців -350 тис. грн.;
середній ринковий дисконт по боргах дебіторів із зіставними термінами
погашення (з урахуванням витрат трансакцій) - 40 %;
 виробнича потужність підприємства при забезпеченому попиті на його
продукцію, якщо вона збувається за ринковою ціною, що склалася, дозволяє
випускати 240 000 одиниць продукції в місяць у разі використання всієї
готівки виробничих активів підприємства (надмірні активи на підприємстві
відсутні); більш низькі рівні виробничої потужності досяжні при
пропорційному скороченні всіх виробничих активів на одну третину і дві
третини (в цих випадках виробнича потужність складе відповідно 160000 і
80000 одиниць продукції; проміжні рівні виробничої потужності неможливі
унаслідок наявності на підприємстві тільки трьох основних технологічних
агрегатів;
 питомі змінні витрати на одиницю продукції - 80 грн.; умовно-постійні
витрати: 590 000 грн. при виробничій потужності в 240 і 160 тис. одиниць
продукції, 310 000 грн. при виробничій потужності при виробничій
потужності в 80 тис. одиниць продукції, 65 000 грн. при зупинці
неліквідованого підприємства;
 ринкова ціна продукції, що випускається, - 85 грн. за одиницю продукції;
 кредиторська заборгованість підприємства - 600 тис. грн. з терміном
закінчення в кінці першого кварталу року; процентна ставка по ній - 21 %
річних;
 продовження випуску продукції обумовлює необхідність взяття нового
кредиту строком на шість місяців по кредитній ставці в 19% річних; величина
вказаного кредиту залежить від планованого на частину, що залишилася, року
об'єму випуску, так що питома потреба в позикових засобах з розрахунку на
одиницю продукції рівна 7 грн.;
 ставка податку на прибуток - 30 %; інші податкові платежі враховані при
розрахунку переменных і постійних витрат;
 безризикова ставка - 16 %,
 середньоринкова прибутковість на фондовому ринку - 22%,
 коефіцієнт «бета» для галузі підприємства - 1,9.

Розділ 6 Оцінка вартості нерухомого майна

65
підприємства
6.1. Визначення ринкової вартості нерухомого майна підприємства
6.2. Застосування затратного підходу для визначення ринкової вартості
нерухомого майна підприємства
6.3. Застосування дохідного підходу для визначення ринкової вартості
нерухомого майна підприємства
6.4. Застосування порівняльного (ринкового) підходу для оцінки
нерухомості

6.1. Визначення ринкової вартості нерухомого майна

підприємства
Для оцінки нерухомості (землі і будівель, споруд) можливе використання трьох
підходів: прибуткового, порівняльного (ринкового) і витратного.
В процесі оцінки будівель і споруд визначаються повна відновна вартість
об'єктів нерухомості і їхня залишкова (з урахуванням всіх видів зносу) вартість. При
використанні ринкових цін для визначення повної відновної вартості приймається
вартість, по якій на дату оцінки можна придбати нові основні фундації, аналогічні є на
підприємстві. Якщо точно таких (ідентичних) об'єктів немає, то потрібно орієнтуватися
на аналогічні об'єкти, скоректувавши при необхідності вартість шляхом зіставлення
технічних і товарознавських характеристик.
Оцінка окремих об'єктів нерухомості, що впливає на вартість діючого
підприємства, полягає у визначенні їхньої споживацької вартості, або внеску, який
вносять ці об'єкти як основні компоненти діючого підприємства. Визначальна умова
оцінки - використання об’єкту конкретним користувачем на дату оцінки.
Якщо об'єкт оцінки як частину діючого підприємства вносить певний внесок в
загальну прибутковість даної фірми, то про нього можна сказати, що він володіє
споживацькою вартістю. Величина споживацької вартості визначається за допомогою
суб'єктивних тестів, вживаних власниками підприємства або оцінювачами, достатньо
компетентними в даній галузі бізнесу. В цьому значенні споживацька вартість
еквівалентна вартості в користуватися для підприємства, вартості для бізнесу або
вартості для власника за умови, що галузевий ринок економічно ефективний відносно
його частини, пов'язаної з об’єктами оцінки.
Після аналізу наявної інформації з'ясувалося, що застосувати метод зіставних
продажів немає можливості, оскільки дані про продажі подібних об'єктів при проведенні
аналізу не виявлено, а при оцінці об'єктів у складі єдиного майнового комплексу
методично некоректно розглядати продажі окремих об'єктів зовні даного комплексу.
Не дивлячись на перевагу дохідного підходу оцінки майна підприємства,
потрібно пам'ятати про природні обмеження його застосування. Дохідний підхід
обґрунтовано застосовний тоді, коли, по-перше, можна чітко виділити конкретний потік
доходу, який приносить майно самостійної господарської одиниці, а по-друге, ця
господарська одиниця має історію господарської діяльності і доходів, з урахуванням
якої можна будувати прогноз на майбутнє.

6.2. Застосування витратного підходу для визначення ринкової

вартості нерухомого майна підприємства
Оцінка об’єкту нерухомості підходом витрат зумовлюється поведінкою
раціонального покупця, який заплатить за об'єкт не більше мінімальної суми, необхідної
для його будівництва або виготовлення, та типового продавця, який ставить за мету
66
повернути витрачені на будівництво кошти. Витратний підхід застосовують переважно
при оцінці об’єкту малої приватизації, мало ліквідних та унікальних об’єкту, що
потребують оцінки по заміщенню та для визначення страхової вартості.
При визначенні вартості за витратним підходом прийнято використовувати
концепцію відновної вартості, яка передбачає два основних способи оцінки: оцінка
вартості відтворення і оцінка вартості заміщення.
Отримана в результаті розрахунків відновна вартість корегується на величину
фізичного зносу.

Визначення фізичного зносу нерухомого майна

Фізичний знос нерухомості визначається згідно "Правил оцінки фізичного зносу
будинків (КДП-2041-1-12 Україна 226-93) та "Методики статистичного узагальнювання
показників стану будівельних конструкцій", розробленої Харківським
Промстройпроектом Держбуду СРСР.
Фізичний знос в цілому визначений, як сума фізичного зносу окремих
конструктивних елементів об'єкту, їх питому вагу в складі будівлі.

Величина фізичного зносу будівлі визначається за формулою:

де:
Фб - величина фізичного зносу будівлі, %;
Феі - величина фізичного зносу окремої конструкції, технічного пристрою, %;
lі - питома вага елементів у відновній вартості будівлі, %;
n – число окремих елементів в будівлі.

Коефіцієнт фізичного зносу визначається за формулою:

Кф = 1 – Фб /100
де:
Кф - коефіцієнт фізичного зносу будівлі;
Фб - величина фізичного зносу будівлі, %.

Визначення функціонального зносу нерухомого майна

Функціональний знос визначається виходячи з втрати споживацьких якостей які
вимагає ринок від аналогічних об’єктів в даному випадку, це застаріле планування та
забудова об’єкту, що не дозволяє в повній мірі ефективно використовувати корисну
площу.

Коефіцієнт функціонального зносу будівлі визначається за формулою:

КСУ = 1 – Ффу /100

де:
КСУ - коефіцієнт функціонального зносу будівлі;
Ффу - величина функціонального зносу будівлі.
Визначення зносу зовнішнього середовища нерухомого майна
Знос зовнішнього середовища визначається виходячи з несприятливого
характеру ринкового середовища.

Коефіцієнт зносу зовнішнього середовища будівлі визначається за формулою:

Кз = 1 – Фз /100
67
 де:
Кз - коефіцієнт зносу зовнішнього середовища будівлі;
Фз - величина зносу зовнішнього середовища будівлі.

Визначення залишкової вартості нерухомого майна

Оціночна вартість об'єкту оцінки визначається за формулою:

С = Св * Кф * КСУ * Кз
де:
С - залишкова вартість, грн.;
Св - відновна вартість, грн.;
Кф - коефіцієнт фізичного зносу будівлі;
КСУ - коефіцієнт функціонального зносу будівлі;
Кз - коефіцієнт зносу зовнішнього середовища будівлі.

6.3. Застосування дохідного підходу для визначення ринкової

вартості нерухомого майна підприємства
Дохідний підхід при оцінці об'єктів нерухомості включає два методи:
 метод капіталізації доходів;
 метод дисконтованих грошових потоків.
Метод капіталізації доходів використовується при оцінці нерухомості, що
приносить доход власнику. Доходи від володіння нерухомістю можуть, наприклад, бути
поточними і майбутніми надходженнями від здачі її в оренду, доходи від можливого
приросту вартості нерухомості при її продажу в майбутньому. Результат по даному
методу полягає як з вартості будівель, споруд, так і з вартості земельної ділянки.
Доцільно виділити основні етапи процедури оцінки методом капіталізації.
Перший етап. Оцінюється потенційний валовий доход. Робиться це на основі
аналізу поточних ставок і тарифів, існуючих на ринку нерухомості для порівнянних
об'єктів. Потенційний валовий доход (ПВД) - доход, який можна отримати від
нерухомості при 100%-ному використанні без урахування всіх втрат і витрат. ПВД
залежить від площі оцінюваного об’єкту і встановленої орендної ставки і розраховується
по формулі
ПВД = S * Ca
де S - площа, що здається в оренду, м2;
Ca - орендна ставка за 1 м2.
Як правило, величина орендної ставки залежить від місцеположення об’єкту,
його фізичного стану, наявності комунікацій, терміну оренди і т.і.

Другий етап. Оцінюються передбачувані втрати від недовикористання об’єкту

нерухомості і втрати при зборі платежів. Зменшення ПВД на величину втрат дає
величину дійсного валового доходу (ДВД), який визначається по формулі
ДВД = ПВД - Втрати.

Третій етап. Розраховуються передбачувані витрати по експлуатації оцінюваної

нерухомості. Періодичні витрати для забезпечення нормального функціонування
об’єкту і відтворювання доходу називаються операційними витратами.
Операційні витрати ухвалено ділити на:
 умовно-постійні витрати;
 умовно-змінні, або експлуатаційні, витрати;
 витрати на заміщення, або резерви.
До умовно-постійних відносяться витрати, розмір яких не залежить від ступеня
68
експлуатаційної завантаженості об’єкту і рівня послуг, що надаються (наприклад,
страхові платежі).
До умовно-змінних відносяться витрати, розмір яких залежить від ступеня
експлуатаційної завантаженості об’єкту і рівня послуг, що надаються. Основними
умовно-змінними витратами є комунальні витрати, витрати на зміст території, витрати
на управління, зарплату обслуговуючому персоналу і т.і.
До витрат на заміщення відносяться витрати на періодичну заміну
компонентів поліпшень, що швидкозносяться (звичайно до таких компонентів відносять
крівлю, покриття підлоги, санітарно-технічне устаткування, електроарматуру). В
розрахунку мається на увазі, що гроші на це резервуються, хоча більшість власників
нерухомості насправді цього не роблять. Якщо власник планує заміну компонентів, що
зносяться, протягом терміну володіння, то вказані відрахування необхідно враховувати
при розрахунку вартості нерухомості даним методом.
Приклад. Поточний ремонт будівлі, потрібний один раз в 6 років, обходиться
власнику в 10 000 дол. Останній раз ремонт був проведений 2 року тому. Термін
володіння - 5 років. Необхідно розрахувати витрати на заміщення по статті поточного
ремонту за перший рік володіння.
Рішення. Наступний ремонт необхідно провести через 4 року (6 - 2), отже, він
доведеться на теперішнього (поточного) власника, і витрати на заміщення складуть 2500
дол. (10 000 : 4).
Якщо в період передбачуваного терміну володіння не передбачається заміна
компонентів, що швидко зносяться, то витрати на їхнє заміщення не враховуються. Але
необхідність проведення ремонту в майбутньому вплине на ціну реверсії (перепродажі).
Приклад. Поточний ремонт, потрібний один раз в 6 років, обходиться власнику
в 10 000 дол. Останній ремонт був проведений 2 року тому. Термін володіння - 3 року.
Необхідно розрахувати витрати на заміщення по статті поточного ремонту за перший
рік володіння.
Рішення. Ремонт доведеться робити наступному власнику, отже, витрати на
заміщення для нинішнього власника рівні 0. Але ціна реверсії зменшиться на розмір
зносу, тобто на ( 2+3/6 ) вартості ремонту, що складає 8333,3 дол. (10 000 * 5/6).
Четвертий етап. Визначається прогнозований чистий операційний доход
(ЧОД) за допомогою зменшення ДВД на величину операційних витрат. Таким чином,
ЧОД визначається по формулі
ЧОД = ДВД - Операційні витрати (за винятком амортизаційних відрахувань).
П'ятий етап. Розраховується коефіцієнт капіталізації. Існує
декілька методів визначення останнього:
 метод кумулятивної побудови;
 метод визначення коефіцієнта капіталізації з урахуванням відшкодування
капітальних витрат;
 метод зв'язаних інвестицій, або техніка інвестиційної групи;
 метод прямої капіталізації.
Шостий етап. На останньому етапі методу капіталізації доходів вартість
нерухомого майна визначається за допомогою розподілу величини прогнозованого
чистого операційного доходу на коефіцієнт капіталізації.

V = Y/R

6.4. Застосування порівняльного (ринкового) підходу для оцінки

нерухомості
Порівняльний (ринковий) підхід представлений:
 методом порівняння продажів;

69
  методом валового рентного мультиплікатора.
Метод порівняння продажів. Даний метод заснований на зіставленні і аналізі
інформації про продаж аналогічних об'єктів нерухомості, як правило, за останні 3-6
місяців. Основоположним принципом методу порівняльних продажів є принцип
заміщення, що свідчить, що за наявності на ринку декількох об'єктів інвестор не
заплатить за даний об'єкт більше вартості нерухомості аналогічної корисності. Під
корисністю розуміється сукупність характеристик об’єкту, визначальних призначення,
можливість і способи його використання, а також розміри і терміни одержуваного в
результаті такого використання доходу. Даний метод є об'єктивним лише у разі
наявності достатньої кількості зіставної і достовірної інформації по недавно минулих
операціях.
Цей метод вимагає бази даних по досконалих операціях, що включає
інформацію про умови і ціни операцій, продавців і покупців. Оцінювач повинен
з'ясувати, чи діяв покупець або продавець в умовах фінансового тиску, чи були обидві
сторони операції незалежними, чи володіли вони типовою для даного ринку
інформацією, чи діяли економічно раціонально, чи було фінансування типовим для
ринку. Для аналізу операцій, проведених з об’єктами, які порівнюються з оцінюваним,
необхідно виявити сегмент ринку, для якого ці об'єкти типові.
Сегментація ринку - процес розбиття ринку на сегменти (сектори), аналогічні
наступним параметрам:
 призначенню використання об’єкту;
 якості об’єкту;
 юридичним правам і обмеженням;
 інвестиційної мотивації;
 шляхам фінансування і т.і.
Вибір об'єктів як аналоги необхідно проводити на тому ж сегменті ринку, до
якого відноситься оцінюваний об'єкт. Причому потрібно звернути увагу на наступні
моменти:
 Характерний для даного сегмента термін експозиції. Якщо об'єкт був проданий за
менший для стандартного терміну експозиції період, це швидше за все свідчить
про те, що ціна була занижена. Напроти, якщо об'єкт знаходився на ринку довше
за стандартний термін експозиції, то ціна, видно, була завищена. І в тому, і в
іншому випадку операція не є типовою для даного сегмента ринку і не може
розглядатися як порівнянну.
 Незалежність суб'єктів операції. Якщо операція ув'язнена між головною і
дочірньою компаніями, то маловірогідно, що операція між ними була досконала
за ринковою ціною. Те ж саме відноситься до операцій з об’єктами, обтяженими
заставою.
 Інвестиційна мотивація. Вона повинна бути однаковою при здійсненні операцій з
оцінюваним об'єктом і об’єктами-аналогами .
Метод порівняння продажів при оцінці нерухомого майна включає декілька
етапів:
Вибір об'єктів нерухомості - аналогів. Для більш об'єктивної оцінки необхідний
аналіз не менше 3-5 зіставних продажів.
Оцінка поправок по елементах і розрахунок скоригованої вартості.
1. Порівняння і зіставлення оцінюваного об’єкту з об’єктами-аналогами
проводяться по двох компонентах:
 одиницям порівняння;
 елементам порівняння.
Застосовуються наступні одиниці порівняння:
 ціна за 1 га - для великих масивів сільськогосподарського призначення,

70
 промислового і житлового будівництва;
 ціна за 1 м2- в ділових центрах міст, для офісів;
 ціна за 1 лот - стандартні формою і розміру ділянки в районах жилою, дачної
забудови;
 ціна за фронтовий метр - при комерційному використанні в містах (загальна
площа об’єкту вважається пропорційної довжині його межі по якій-небудь вулиці
або шосе);
 ціна за одиницю густини - коефіцієнт відношення площі забудови і площі
земельної ділянки; І
 ціна за одиницю, що приносить доход; в спортивних комплексах, ресторанах,
театрах - це одне посадочне місце, а в гаражах і автостоянках - місце парковки
одного автомобіля.
Елементами порівняння для об'єктів нерухомості є:
 передані майнові права;
 умови фінансування операції. Можуть мати місце різні варіанти, наприклад
фінансування операції продавцем при наданні останнім іпотечного кредиту;
 умови продажу. Коригування на умови продажу відображає ¦нетипове для ринку
відношення між продавцем і покупцем;
 час продажу. Воно є одним з основних елементів порівняння зіставних продажів.
Для внесення поправки на час продажу необхідно знати тенденції зміни цін на
ринку нерухомості з часом;
 місцеположення;
 фізичні характеристики об’єкту нерухомості. Вони включають розміри,
конструктивні елементи, зовнішній вигляд і т. ін.
2.Оцінка поправок по елементах і розрахунок скоригованої вартості
Поправками називаються коригування, що вводяться в ціну продажу 1объекта-
аналога при приведенні його ціноутворюючих характеристик до характеристик
оцінюваного об’єкту. Необхідно враховувати, що:
 поправкам не піддаються сегментоутворюючі характеристики, напри- заходів
призначення використання об’єкту;
 не завжди можна розрахувати поправки на умови фінансування, умови продажів.
Бажано як аналоги не використовувати об'єкти, відмінні від оцінюваного по цих
характеристиках. За відсутності такої можливості поправки на ці характеристики
потрібно вносити передусім.
Способи розрахунку і внесення поправок
Існують наступні основні методи розрахунку поправок:
 метод, пов'язаний з аналізом парних продажів;
 метод прямого аналізу характеристик;
 експертний метод розрахунку.
Метод, пов'язаний з аналізом парних продажів. Парним продажем
називається продаж двох об'єктів, ідентичних майже у всьому, за винятком однієї, як
правило, характеристики. Її аналітик і намагається оцінити. В основі даного методу
лежить наступне логічне міркування: якщо між двома зіставними об’єктами є єдина
відмінність, то різниця в продажних цінах може бути приписана цій відмінності. Об'єкти
парного продажу зовсім не обов'язково повинні бути співставленні з об'єктом і його
аналогами. Причому необхідно, щоб парний продаж був виявлена на тому ж сегменті
ринку, що і оцінюваний об'єкт.
Приклад розрахунку процентної поправки на місцеположення методом парного
продажу. Оцінюється двоповерхова цегляна будівля, що окремо стоїть, під офіс,
розташована в Печерському районі. Для аналізу порівняльних продажів був визначений
аналог - двоповерхова цегляна будівля, що окремо стоїть, розташована в Московському
71
Аналог був проданий за
1 250 000 дол. У базі даних є наступні пари зіставних об'єктів
Таблиця 5.2.1.
Фізичні характеристики Ціна, дол.
Номер Місцеположення
призначення об’єкту США
об’єкту
Печерський Одноповерхова блокова будівля під
1
район офіс 400 000

Московський
2 Те ж 950 000
район

3 Московський Двоповерхова цегляна будівля 1 250 000

район під магазин

Печерський
4 Те ж 900 000
район

Рішення. Для того щоб визначити вартість оцінюваного об’єкту, необхідно

розрахувати і внести поправку на місцеположення. Вона визначається відношенням цін
парних продажів об'єктів 1 і 2. Об'єкти 3 і 4 не може бути використані, оскільки
призначення цих об'єктів не дозволяє віднести їх до того ж, що і наш об'єкт, сегменту
ринку.
Поправка на місцеположення розраховується по формулі
Пм = Ц1/Ц2 = 400 000 / 950 000 = 0,42
де Пм - поправка на місцеположення;
Ц - ціна продажу об’єкту 1;
Ц - ціна продажу об’єкту 2.
Поправка (в нашому прикладі 0,42) є коефіцієнтом, на який умножається ціна
продажу аналога для отримання вірогідної вартості оцінюваного об’єкту.
V=Gаналог * Пм =1 250 000 • 0,42=525 000 дол.
Де:
V - вірогідна вартість оцінюваного об’єкту;
Gаналог - Ціна продажу аналога;
Пм - поправка на місцеположення.

Розділ 7 Оцінка машин і устаткування

7.1. Оцінка ринкової вартості машин та обладнання
72
 7.2. Затратний підхід к оцінці машин та обладнання
7.3. Порівняльний підхід (ринковий) к оцінці вартості машин та
обладнання
7.4. Дохідний підхід к оцінці вартості машин та обладнання

7.1. Оцінка ринкової вартості машин і устаткування

Після визначення ринкової вартості нерухомості оцінювач повинен розрахувати

ринкову вартість технічного оснащення підприємства, тобто вартість його робітників і
силових машин, вимірювальних і регулюючих приладів, устаткування, пристроїв,
обчислювальної техніки, транспортних засобів і т. і.
Об'єкти машин і устаткування характеризуються наступними відмінними
рисами:
 не пов'язані жорстко із землею;
 можуть бути переміщені в інше місце без спричинення непоправного фізичного
збитку як самим собі, так і тієї нерухомості, до якої вони були тимчасово
приєднані;
 можуть бути як функціонально самостійними, так і утворювати технологічні
комплекси.
Залежно від цілей і мотивів оцінки об'єктом оцінки можуть бути:
 одна окремо взята машина або устаткування (типовий випадок -визначення
страхової вартості, купівля-продаж, передача в оренду); І
 безліч умовно незалежних друг від друга одиниць машини устаткування
(типовий випадок - переоцінка основних фондів);
 виробничо-технологічні системи: комплекс машин і устаткування з урахуванням
буття виробничо-технологічних зв'язку; (типовий випадок - при ліквідації
підприємства, коли майно распро-1 дається так, щоб на його основі потенційний
покупець міг організувати виробництво, при оцінці машин і устаткування як
частини оцінить ринковій вартості всіх активів).
В першому випадку оцінка йде «розсипом», в другому - «потоком», а І
третьому має місце системна оцінка. При оцінці машин і устаткування важливою є
правильність вибору методів оцінки. Ці методи спираються на три підходи: витратний,
порівняльний (ринковий), дохідний

Підходи до оцінки машин та

устаткування

73
 Ринковий підхід Дохідний підхід
Витратний підхід

Визначення
вартості
Визначення вартості
відтворювання
активу виходячи з Визначення вартості
активу виходячи з
ринкових даних по активу виходячи з
витрат на його
продажах зіставних прогнозованого
відтворювання
об'єктів і його потоку доходів
(вартість
аналогів
відновлення або
вартість заміщення)

7.2. Витратний підхід в оцінці машин і устаткування

Він ґрунтується на принципі заміщення. Для визначення вартості відновлення
або вартості заміщення, що є базою розрахунків у витратному підході, необхідно
розрахувати витрати (витрати), пов'язані із створенням, придбанням і установкою
оцінюваного об’єкту.
Під вартістю відновлення оцінюваних машин і устаткування розуміється або
вартість відтворювання їхньої повної копії в поточних цінах на дату оцінки, або вартість
придбання нового об’єкту, повністю ідентичного даному по конструктивних,
функціональним і іншим характеристикам також в поточних цінах. Залишкова ж
вартість визначається як відновна вартість за вирахуванням сукупного зносу.
Під вартістю заміщення оцінюваної машини або устаткування розуміється
мінімальна вартість придбання аналогічного нового об’єкту, максимально близького до
оцінюваного по всіх функціональних, конструктивних і експлуатаційних
характеристиках, в поточних цінах. Залишкова вартість заміщення визначається як
вартість заміщення за вирахуванням зносу.
Таким чином, в першому випадку йдеться про ідентичні об'єкти, а в другому -
об аналогічних. Для визначення того, які об'єкти відносяться до ідентичних, а які до
аналогічних, необхідно зупинитися на споживацьких властивостях машин і
устаткування і їхніх показниках, що описують:
 функціональні показники (продуктивність або потужність, вантажопідйомність,
тягове зусилля, розміри робочого простору, клас точності, ступінь автоматизації);
 експлуатаційні показники (безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність,
можливість збереження функціональних характеристик);
 конструктивні показники (маса, вага, склад основних конструктивних
матеріалів);
 показники економічності експлуатації машин, що характеризують витрати різних
ресурсів при функціонуванні машин в одиницю часу, на одиницю продукції або
робіт;
 естетичні показники;
 показники ергономічності, що характеризують машину як елемент системи
«людина-машина».
При встановленні схожості машин і устаткування можна виділити :
 функціональна схожість (по області застосування, призначенню);
 конструктивна схожість (по конструктивній схемі, складу і компоновці

74
 елементів);
 параметрична схожість (по значенню параметрів).
Фізичний знос машин і устаткування переважно вимірюється:
 методом терміну життя;
 методом укрупняючої оцінки технічного стану.
Метод терміну життя. Відсоток фізичного зносу при застосуванні даного
методу розраховується як відношення ефективного віку до термін економічного життя.
Функціональний знос. Він є втратою вартості, викликаною або появою більш
дешевих машин, устаткування, або виробництвом більш економічних і продуктивних
аналогів.
Функціональний знос визначається або експертно, або на підставі моделі:

К=Х0 / Ханаліт

Таблиця 7.2
Оціночна шкала для визначення фізичного зносу

Фізичний Оцінка технічного Загальна характеристика технічного стану

знос % стану

0-20 Добре Пошкоджень і деформацій немає. Є окремі

несправності, що не впливають на
експлуатацію елемента, і усуваються в
період поточного ремонту

21-40 Задовільне Елементи в цілому придатні для

експлуатації, проте вимагають ремонту вже
на даній стадії експлуатації

41-60 Незадовільне Експлуатація елементів можлива лише за

умови проведення ремонту

61-80 Аварійне Стан елементів аварійний. Виконання

елементами своїх функцій можливе лише
при проведенні спеціальних охоронних
робіт або повній заміні цих елементів

81-100 Непридатне Елементи знаходяться в не придатному до

експлуатації стані

7.3. Порівняльний (ринковий) підхід до оцінки вартості машин і

устаткування
Підхід представлений, перш за все, методом прямого порівняння. Об'єкт-аналог
повинен мати те ж функціональне призначення, повну кваліфікаційну подібність і
часткову конструкторсько-технологічну схожість.
Розрахунок методом прямого порівняння продажів здійснюється у декілька
етапів.
1. Знаходження об’єкту-аналога .
2. Внесення коректувань в ціну аналога. Коригування бувають двох видів:
 коефіцієнтні, вносяться множенням на коефіцієнт;
75
  поправочні, вносяться надбавкою або відніманням абсолютної поправки.
Таким чином, вартість машини або одиниці устаткування визначається по
формулі:
V= Vан* К1*К2*К3 ....Кm ± Vдоп
Де:
Vан - ціна об’єкту-аналога ;
До, До, До, Кт - коректуючі коефіцієнти, що ураховують відмінності в
значеннях параметрів оцінюваних об’єкту і аналога;
Vдоп - ціна додаткових пристроїв, наявністю яких відрізняється
порівнюваний об'єкт.
При застосуванні методу прямого порівняння потрібно дотримувати певну
послідовність при внесенні поправок: передусім робляться коефіцієнтні коригування, а
потім-поправочні.

7.4. Дохідний підхід до оцінки вартості машин і устаткування

Для реалізації дохідного підходу необхідно спрогнозувати очікуваний доход від
оцінюваного об’єкту. Стосовно машин і устаткування напряму вирішити цю задачу
неможливо, оскільки доход створюється всім виробничо-майновим комплексом (ПІК).
При використанні дохідного підходу пропонується поетапне рішення задачі:
1.Рассчитывается операційний доход від функціонування виробничої системи
(або всього підприємства, або цеху або ділянки).
2.Методом залишку визначається та частина доходу, яку можна віднести до
машинного парку цієї системи.
3. За допомогою методу дисконтування або методу капіталізації визначається
вартість всього машинного парку.

Розділ 8 Оцінка нематеріальних активів

8.1. Оцінка нематеріальних активів.
8.2. Дохідний підхід.
76
 8.3. Порівняльний підхід.
8.4. Витратний підхід.

8.1. Оцінка нематеріальних активів

Оцінка вартості об'єктів інтелектуальної власності проводиться за допомогою
методів, що спираються на дохідний або витратний підхід. Застосування порівняльного
підходу тут вельми ускладнене, оскільки ці об'єкти є оригінальними і часто не мають
аналогів.
Розглянемо ці підходи.

8.2. Дохідний підхід

На дохідний підхід спираються два найпоширеніші методи: метод
дисконтованих доходів і метод прямої капіталізації. Це самі універсальні методи,
застосовні до будь-яких видів майнових комплексів.
Метод дисконтованих доходів передбачає перетворення за певними правилами
майбутніх доходів, очікуваних інвестором, в поточну вартість оцінюваних
нематеріальних активів. Майбутні доходи включають:
 періодичний грошовий потік доходів від експлуатації нематеріальних активів
протягом терміну володіння; це чистий доход інвестора, одержуваний їм від
володіння власністю (за вирахуванням прибуткового податку) у вигляді
дивідендів, орендної платні і т.п.;
 грошові надходження від продажу нематеріальних активів в кінці терміну
володіння, тобто майбутня виручка від перепродажу нематеріальних активів (за
вирахуванням витрат по оформленню операції).
Метод прямої капіталізації достатньо простий і в цьому його головне
достоїнство. Проте він статичний, будучи прив'язаним до даних одного
найхарактернішого року, і тому потрібна особлива увага до правильного вибору
показників чистого доходу і коефіцієнтів капіталізації. Розрахунок поточної вартості
нематеріальних активів даним методом виконується в три послідовні етапи:
 Розрахунок щорічного чистого доходу.
 Вибір коефіцієнта капіталізації. Коефіцієнт капіталізації повинен бути пов'язаний
з раніше вибраним показником доходу, що капіталізується.
 Розрахунок поточної вартості нематеріальних активів.

8.3. Порівняльний підхід

Порівняльний підхід використовується при оцінці ринкової вартості
нематеріальних активів виходячи з даних про недавно досконалі операції з аналогічними
нематеріальними активами. Метод базується на принципі заміщення, згідно якого
раціональний інвестор не заплатить за даний об'єкт більше, ніж вартість доступного до
покупки аналогічного об’єкту, що володіє такою ж корисністю, що і даний об'єкт. Тому
ціни продажу аналогічних об'єктів служать початковою інформацією для розрахунку
вартості даного об’єкту.
Розрахунки методами, що використовують порівняльний підхід здійснюються
по наступних етапах.
Етап 1. Вивчення відповідного ринку і збір інформації про недавні операції з
аналогічними об’єктами на даному ринку. Точність розрахунків значною мірою
залежить від кількості і якості зібраної інформації. Коли інформації достатньо,
необхідно переконатися, що продані об'єкти дійсно співставні з оцінюваними
нематеріальними активами по своїх функціях і параметрах.
Етап 2. Перевірка інформації. Необхідно переконатися, перш за все в тому, що
ціни не спотворені якими-небудь надзвичайними обставинами, що супроводили
77
операціям, що відбулися. Перевіряється також достовірність інформації про дату
операції, фізичних і інших характеристиках аналогічних об'єктів.
Етап 3.Сравнение оцінюваного об’єкту з кожним з аналогічних об'єктів і
виявлення відмінності по даті продажу, споживацьким характеристикам,
місцеположенню, виконанню, наявності додаткових елементів і т.і. Всі відмінності
повинні бути зафіксовані і враховані.
Етап 4. Розрахунок вартості даних нематеріальних активів шляхом коригування
цін на аналогічні нематеріальні активи. В тій мірі, в який оцінюваний об'єкт
відрізняється від аналогічного, в ціну останнього вносять поправки з тим, щоб
визначити, за якою ціною міг бути проданий об'єкт, якби володів тими ж
характеристиками, що і оцінюваний об'єкт. При аналізі цін аналогічних об'єктів можуть
застосовуватися наступні розрахункові процедури:
 визначення вартості додаткових елементів шляхом парних порівнянь;
 визначення коригуючих коефіцієнтів, що ураховують відмінності між об’єктами
по окремих параметрах;
 розрахунок вартості по питомих вартісних показниках, єдиних для визначення
групи аналогічних об'єктів;
 розрахунок вартості за допомогою мультиплікатора доходу;
 розрахунок вартості за допомогою кореляційних моделей.
Визначення вартості додаткових елементів здійснюється шляхом порівняння цін
у двох груп об'єктів: мають і не мають ці елементи. Наприклад, таким чином можна
визначити вартість допоміжних пристроїв до верстатів, допоміжних споруд до будівель і
т. п.
Визначення коригуючих коефіцієнтів використовується тоді, коли порівнювані
нематеріальні активи розрізняються по окремих технічних і розмірних параметрах.
Якість і рівень функціонування, комфортності, зручності обслуговування – всі ці
характеристики можна врахувати у вартості введення відповідних підвищуючих або
знижуючих коефіцієнтів.
Розрахунок вартості по питомих показниках – спосіб, вживаний в тих випадках,
коли порівнювані об'єкти функціонально однорідні, але істотно розрізняються по
розміру і потужності. При цьому виводяться питомі ціни на вибрану одиницю.
Наприклад, для розрахунку вартості земельної ділянки визначають заздалегідь ринкову
вартість 1 м2, для розрахунку вартості будівлі – ціну 1 м3 споруди, для розрахунку
вартості устаткування - ціну 1 кг маси конструкцій і т. ін.
Спосіб розрахунку вартості за допомогою мультиплікатора доходу, що є
ставленнями ціни аналогічного об’єкту до щорічного доходу його власника; застосовний
до тих нематеріальних активів, функціонування яких приносить доход. Якщо оцінюють
нематеріальні активи підприємства в цілому, то застосовують мультиплікатор Р/Е (ціна
до доходу на акцію), якщо оцінюють нематеріальні активи, що включають тільки
нерухомість підприємства, то розрахунок ведуть за допомогою мультиплікатора
валового рентного доходу GRM, який є відношенням ціни аналогічного об’єкту до
валової ренти його власника. Порядок розрахунку такий. Для кожного аналогічного
об’єкту розраховують мультиплікатор доходу, потім виводять усереднене значення
мультиплікатора для всієї групи об'єктів. Вартість даного об’єкту одержують
множенням усередненого мультиплікатора на прогнозовану величину доходу від даного
об’єкту.
Розрахунок вартості нематеріальних активів за допомогою кореляційної моделі
можливий у тому випадку, коли є достатньо велика кількість аналогічних об'єктів і
можна шляхом статистичної обробки інформації побудувати кореляційну модель, що
описує залежність вірогідної ціни об’єкту від 2-2 його основних параметрів.

78
 8.4. Витратний підхід
На основі витратного підходу визначають вартість відтворювання. Хоча при
витратному підході оцінена вартість може значно відрізнятися від ринкової вартості,
оскільки між витратами і корисністю немає прямого зв'язку, проте зустрічаються чимало
випадків, коли виправданий саме витратний підхід (наприклад:
 для цілей страхування окремих складових майна
 при судовому розділі майна між власниками
 при розпродажі майна на відкритих торгах
 для бухгалтерського обліку основних фондів; (при переоцінці основних фондів.)
В умовах України, де фондовий ринок тільки формується і ринкова інформація
майже відсутня, витратний підхід часто виявляється єдино можливим.
Головна ознака витратного підходу - це поелементна оцінка, тобто оцінювані
нематеріальні активи розчленовуються на складові частини, робиться оцінка кожної
частини, а потім вартість всіх нематеріальних активів одержують підсумовуванням
вартостей його частин. При цьому виходять з того, що у інвестора у принципі є
можливість не тільки купити дані нематеріальні активи, але і створити їх з елементів, що
окремо купляються.
Залежно від характеру оцінюваних нематеріальних активів застосовують різні
методи витратного підходу. Тому тут йдеться про загальну послідовність розрахунків по
даному підходу, що виконуються у декілька етапів.
Етап 1. Аналіз структури нематеріальних активів і виділення їхніх складових
частин (компонентів), оцінка вартості яких буде проводитися диференційований
різними методами. Якщо потрібно оцінити підприємство в цілому, а не тільки його
нематеріальні активи, то в ньому виділяють такі компоненти як: основні фундації
(земля, будівлі, споруди, машини і устаткування), оборотні матеріальні засоби, грошові
кошти.
Етап 2. Вибір методу оцінки вартості, що є схожим, для кожного компоненту
нематеріальних активів і виконання розрахунків. Для визначення вартості земельної
ділянки застосовують спеціальні методи, відомі з теорії оцінки нерухомості, або
розрахунки ведуть за цінами за 1 м2, вживаним при розрахунках земельного податку.
Етап 3. Оцінка реального ступеня зносу компонентів нематеріальних активів.
Термін «знос» в теорії оцінки розуміється як втрата корисності об’єкту, а отже і його
вартості з різних причин, тобто не тільки внаслідок фактору часу. Цей термін в іншому
значенні використовується в бухгалтерському обліку, де під зносом або амортизацією
розуміється механізм перенесення витрат на собівартість продукції протягом
нормативного терміну служби об’єкту.
У практиці оцінки розрізняють два види зносу: фізичний знос і моральний знос.
Фізичний знос означає втрату фізичних можливостей об’єкту в процесі його
експлуатації. Реальний фізичний знос оцінюється наступними методами:
 по ефективному віку;
 по індексах зниження споживацьких властивостей;
 по зниженню чистого доходу (доходи) в процесі експлуатації.
Моральний знос характеризує втрату конкурентоспроможності і відповідно
вартості, у зв'язку з появою на ринку нових більш досконалих аналогів. Моральний знос
ухвалено підрозділяти на:
 технологічний
 функціональний
 зовнішній.
Технологічний знос є слідством впливу на вартість досягнень науково-
технічного прогресу в області конструкції, технології, матеріалів.
Функціональний знос є слідство зменшення функціональних можливостей
79
оцінюваного об’єкту порівняно з новим аналогом.
Зовнішній знос виявляється в тому, що об'єкт в якийсь момент перестає
відповідати новим вимогам і обмеженням, наприклад, із екологічних причин, безпеки і
т. ін.
Основним методом визначення морального зносу є метод порівняння з новим,
більш досконалим об'єктом.
Етап 4. Розрахунок залишкової вартості компонентів нематеріальних активів і
сумарна оцінка залишкової вартості всіх нематеріальних активів. Залишкова вартість на
дату оцінки виходить відніманням з вартості розміру накопиченого зносу.
Стосовно таких об'єктів, як ноу-хау і винаходи, ануїтетом служать платежі
роялті, тобто щорічно виплачувані підприємством-ліцензіатом суми володарю ноу-хау
або патенту (ліцензіару), згідно з укладеною між ними угодою.
Фактично роялті — винагорода продавцю, визначене по фіксованій ставці,
відсотку від доходу, доходу або вартості залежно від домовленості суб'єктів операції.
Звичайно роялті береться у розмірі від п'яти до двадцяти відсотків додаткового доходу,
отриманого підприємством, що купило і використало нематеріальні активи. Але це
справедливо лише для великомасштабних виробництв і для випадків, коли крім даних
нематеріальних активів в технології виробництва нового або оновленого продукту
задіяні також дещо інших. Коли ж нематеріальні активи в даній технології є єдиним і
головним елементом новизни, оригінальності або економічності продукції, що
випускається, то ці відсотки істотно занижують фактичну вартість нематеріальних
активів.
Роялті, виконуючи функцію визначника не вартості нематеріальних активів, а
розміру винагороди, як фіксований відсоток від доходу розповсюджується на весь
життєвий цикл даних нематеріальних активів.
Роялті як елемент розрахунку розміру винагороди має глибокий економічний
сенс, стимулюючи власника нематеріальних активів підтримувати його реалізацію у
виробництві, постійно його пристосовувати до умов виробництва, що змінюються, і
ринкової кон'юнктури.
Ставка роялті така, що виплати по ній звичайно не є для виробника відчутною
втратою, а власнику нематеріальних активів періодично нараховується відносно висока
сума. Тому ставки роялті визначені, з точки зору автора, як стихійно склався і ухвалений
в міжнародній практиці компроміс між інтересами виробника і винахідника, власника і
покупця. Причому цей компроміс історично склався за часів повного диктату виробника
і відносної слабості правових і ринкових позицій винахідників і власників
нематеріальних активів. За колишнього часу організація упровадження нововведень
представляла велику проблему. І якщо на даному виробництві власнику патенту
відмовляли в упровадженні, то шансів упровадити нематеріальні активи у іншому місці,
як правило, було вкрай мало.
Зараз положення в світі істотно міняється на користь власників нематеріальних
активів:
 різні компанії і фірми організують системи пошуку, генерації і фільтрації
корисних ідей;
 створюється безліч венчурних фірм;
 нематеріальні активи закладаються в численні інвестиційні проекти;
 інформаційні системи і видання рекламують нові високоефективні ідеї.
Далекоглядні бізнесмени продають цінні патенти лише при гострій необхідності
і в останню чергу. Добрі ідеї стали забезпечувати своїх власників, перетворилися на
дорогий товар.
Методологія оцінки нематеріальних активів з використанням роялті передбачає
знання всього життєвого циклу об’єкту, реально передбачити який майже неможливо.
Тим більш не вдається звичайно достовірно розрахувати масу доходу по всіх життєвому
80
циклу нематеріальних активів з огляду на те, що, як правило, не вдається обґрунтувати
очікуване моральне старіння нематеріальних активів. Тому використання роялті для
розрахунків вартості нематеріальних активів представляється неефективним.
Більш правильним представляється розрахунок вартості нематеріальних активів
з використанням маси доходу за якийсь осяжний період (лише декілька років). Але
доход, отриманий від реалізації даних нематеріальних активів, було б розумнішим
ділити порівну між продавцем і покупцем нематеріальних активів протягом певного
терміну, власником нематеріальних активів і виробником продукції, що його містить.
Методика оцінки вартості нематеріальних активів, вживана автором,
відрізняється від більшості відомих тим, що базується на принципі обопільної і рівної
вигоди для обох суб'єктів операції – продавця і покупця, а також на принципі рівної
вигоди, одержуваної фактичним власником і тим, хто реальне буде одержувати доход
від використання нематеріальних активів, але не буде володіти їм. Це говорить про те,
що вартість нематеріальних активів автором визначається з розрахунку половини маси
чистого доходу, одержуваного від їхньої практичної реалізації. Тому всі складнощі
розрахунків у автора зводяться до визначення маси чистого доходу, одержуваного від
практичної реалізації даних нематеріальних активів, до визначення питомої ваги
нематеріальних активів в масі інших активів, що впливають на доход, і визначення
розрахункового періоду. При цьому застосовується широкий арсенал методів і методик,
розроблених іншими авторами, у тому числі — при необхідності — і витратні методи.
Проблема визначення платежів за використання ноу-хау, винаходу або іншого
об’єкту інтелектуальної власності полягає в тому, що для їхнього упровадження у
виробництво потрібні інвестиції. Чистий доход від використання ноу-хау або винаходу є
частиною чистого доходу від реалізації певного інвестиційного проекту. Тому спочатку
розробляється інвестиційний проект, складається бізнес-план, в якому розраховують
очікуваний щорічний чистий доход. Потім виділяють ту частину чистого доходу, яку
можна віднести до використовуваного об’єкту інтелектуальної власності. Вживаний при
цьому пайовий коефіцієнт розраховується з урахуванням фактору отримання економії.
Так, застосування ноу-хау або винаходу дає приріст чистого доходу підприємства за
рахунок таких факторів, як зниження собівартості продукції, збільшення об'єму
продажів, збільшення ціни за продукцію за рахунок зростання якості. Потрібно також
мати зважаючи на, що застосування деяких ноу-хау дозволяє понизити величину
податку на доход. Далі треба вирішити, яка частина розрахованого доходу піде в оплату
володарю (автору) ноу-хау або винаходу. От ця величина і буде використана у формулі
(+) як чистий доход Е.
Задача спрощується, якщо інвестиції не потрібні. Наприклад, що при оцінці
вартості товарного знаку, що придбавався підприємством у іншої авторитетної фірми,
достатньо розрахувати приріст чистого доходу підприємства внаслідок збільшення ціни
і розширення ринку збуту, але при цьому потрібно відняти додаткові витрати на
задоволення вимог володаря товарного знаку.
Особлива увага потрібно звернути на вибір ставки дисконту. Як вже
наголошувалося, ставка дисконту складається з безризикової ставки rбр і премії за ризик
rp, тобто r - rбр + rp.
Коли оцінюються об'єкти інтелектуальної власності, премія за ризик
вибирається підвищеній, оскільки вкладення в ці об'єкти відрізняються великою
ризикованою.
Термін корисного застосування об’єкту інтелектуальної власності n оцінюється
підприємством самостійне і залежить від термінів старіння знань (досвіду), що
передаються, і можливого розкриття їхньої конфіденційності. При визначенні терміну
дії договір на передачу ноу-хау в міжнародній практиці ухваленим вважається термін,
рівний п'яти рокам, а за окремими договорами він змінюється в межах від двох до
десяти років.
81
 Вартість ділової репутації підприємства або гудвілу визначається методом
надмірної рентабельності, який можна розглядати як окремий випадок методу
капіталізації. Оцінку гудвілу виконують як складову процедуру оцінки вартості
підприємства в цілому. Виходять з того положення, що гудвіл – це ті нематеріальні
активи, завдяки яким рентабельність власного капіталу підприємства перевищує
середньогалузеву рентабельність. Розрахунки виконують в такій послідовності:
Аналізують дані про результати діяльності підприємств галузі, до якої
відноситься дане підприємство, і обчисляють середнє по галузі значення показника
рентабельності власного капіталу (ставлення чистого доходу до власного капіталу
підприємства).
Визначають чистий доход підприємства при середньогалузевому рівні
рентабельності, для чого середньогалузевий показник рентабельності умножають на
власні засоби підприємства.
Визначають надмірний доход; при цьому з фактичного чистого доходу
віднімається чистий доход при середньогалузевій рентабельності.
Методом капіталізації, тобто розподілом надмірного доходу на коефіцієнт
капіталізації визначають вартість гудвілу.
Є цілий ряд нематеріальних активів, вартість яких може бути оцінена тільки на
основі витратного підходу. Методом розрахунку кошторисних витрат визначається і
ураховується вартість таких нематеріальних активів, як цільові організаційні витрати,
вартість результатів НІОКР, вартість промислових зразків, вартість ліцензій на право
займатися певними видами діяльності і т. ін. Вартість визначається як підсумок витрат
по схемі витрат плюс доход.

82
 Розділ 9 Оцінка фінансових вкладень
9.1. Оцінка вартості облігацій
9.2. Оцінка вартості звичайних акцій підприємства
9.3. Оцінка вартості привілейованих акцій підприємства

9.1. Оцінка вартості облігацій

Спочатку розглянемо цю задача спочатку в класичному варіанті для так званих
купонних облігацій. Згідно умов інвестування в ці боргові фінансові інструменти
підприємство емітент облігацій зобов'язується проводити періодичний процентний
платіж на річній або піврічній основі і погасити номінальну вартість облігації до
призначеного терміну закінчення дії облігацій. Купонна облігація має наступні
характеристики:
 номінальну вартість
 термін до погашення
 процентну ставку
 умови виплати відсотків (періодичність виплат).
Сутність оцінки вартості облігації полягає в тому, що протягом терміну
існування облігації її власник повинен отримати ту ж суму, яку він вклав в облігацію
при покупці. Особливість полягає в тому, що сукупність платежів, які повинен отримати
власник облігації розтягнута в часі, і отже, всі майбутні грошові потоки необхідно
продисконтувати до моменту часу, для якого проводиться оцінка вартості облігації. Як
показник дисконту необхідно приймати прибутковість аналогічних фінансових
інструментів.
Математична модель оцінки грошової вартості облігацій заснована на
дисконтуванні грошових потоків, виплачуваних протягом всього терміну до погашення.
Вартість облігації зараз часу рівна дисконтованій сумі всіх грошових потоків, з нею
зв'язаних:

(5.1)
М - номінальна вартість облігацій, вона ж - вартість у момент погашення;
INT - річний процентний платіж;
- прибутковість на ринку позикового капіталу аналогічних облігацій
(використовується як показник дисконтування).
Приклад 1. Нехай випущена облігація з терміном погашення через 20 років.
Номінал облігації рівний $ 1,000, а річна процентна ставка, визначальна величину
річного процентного платежу, складає 14 відсотків. Середня процентна ставка на ринку
облігацій даного типу складає також 14%. Необхідно знайти оцінку вартості облігації?
Оскільки по умові процентний платіж призначив один раз роком, величина
цього платежу складає $140. На ринку позикового капіталу прибутковість складає 14%.
Отже, для оцінки вартості облігації ми повинні привести до теперішнього (поточного)
часу всі щорічні процентні платежі і виплату номіналу в кінці двадцятого року.
Скориставшись формулою (5.1), отримаємо

.
Нехай пройшло 5 років, а процентна ставка на даному ринку позикового
капіталу не змінилася. Скільки буде коштувати дана облігація? Для відповіді на це
питання потрібно знайти сучасну вартість всіх платежів, що залишилися, включаючи
83
номінал облігації, який повинен виплатити інвестору через 15 років. Аналогічно
отримаємо:

.
Вартість облігації закономірно залишилася рівній її номіналу, оскільки ситуація
на ринку не змінилася. Ясно, що така ситуація збережеться протягом всього терміну до
погашення облігації.
Передбачимо тепер, що середня ринкова ставка збільшилася на 2 відсотка і
складає 16%, до погашення облігації залишилися 15 років. В цьому випадку
прибутковість даної облігації нижче середньою по ринку, і отже ринкова ціна облігації
повинна зменшитися. Це підтверджується розрахунками:

.
Якщо тепер розглянути протилежну ситуацію, коли середня по ринку процентна
ставка зменшилася на 2 відсотка і складає 12%, то потрібно чекати підвищення ринкової
ціни цієї облігації, оскільки вона приносить прибутковість більшу, ніж середня по
ринку. Насправді

.
Легко перевірити, що для обох розглянутих випадків, якщо ситуація на ринку
залишається без зміни (тобто зберігається 16% або 12%), вартість облігації
наближається до номінального значення.
Якщо виплата відсотків по облігації призначила двічі роком, то розрахункова
формула зміниться:

,
тобто дисконтувати необхідно всі піврічні виплати відповідно до піврічної
процентної ставки.
Для умов попереднього прикладу, коли процентна ставка складає 12% і до
погашення залишаються 15 років при піврічній виплаті відсотків, отримаємо

.
В цьому випадку вартість облігації виявилася дещо вище, оскільки процентні
платежі інвестор одержує більш часто. І отже, при зростанні вартості облігації цей ефект
повинен позначитися на курсовій вартості облігації.
Розглянемо тепер випадок короткострокових (тривалістю один рік) облігацій,
який більш характерний для економіки України. Нехай номінальна вартість облігації
складає 100 гривень з терміном погашення через 364 дня. Процентні виплати
проводиться через кожні 91 день у розмірі 25 гривень, причому останнього купона
виплачуються у момент погашення облігації одночасно з номіналом. Нехай квартальна
прибутковість аналогічних боргових зобов'язань (для орієнтира можна вибрати облігації
внутрішньої державної позики) складають 10%. Відповідно до формули (5.1) отримаємо:

.
Якщо по закінченню одного кварталу процентна ставка драматично збільшилася
до 18 відсотків, то вартість облігації складе

84
 .
Така зміна представляється закономірним і відображає реальну ринкову
ситуацію. Зокрема, якщо положення внаслідок сплеску інфляції різко погіршиться і
квартальна процентна ставка складе 32%, то облігації будуть продаватися нижче свого
номіналу.

.
Звернемося тепер до дисконтних облігацій, які також мають номінальну
вартість, яка виплачується інвестору у момент погашення облігації. В процесі емісії такі
облігації продаються із знижкою (дисконтом). Величина знижки визначається
процентною ставкою по даній облігації. Подальше вивчення оцінки вартості такої
облігації проведемо за допомогою конкретного прикладу.
Приклад 2. Підприємство А в день емісії придбали за ціною 82 гривень за штуку
пакет дисконтних державних облігацій з періодом обігу 365 днів і номінальною вартість
до погашення 100 гривень. Прибутковість цього фінансового інструменту на момент
емісії складала

.
Через 165 днів, або за 200 днів до погашення облігації підприємство А вирішило
реалізувати на ринку цей пакет цінних паперів, оскільки йому терміново знадобилися
гроші. Ціна продажу була визначена таким чином:

.
Продавець дисконтував вартість облігації до погашення (100 гривень),
використавши як дисконтну ставку (21.95%) той рівень прибутковості, який
забезпечував йому даний фінансовий інструмент. Значення цього розрахунку полягає в
тому, щоб розділити первинну величину дисконтного доходу (100 - 82 = 18 гривень) між
продавцем і покупцем відповідно до тривалості періодів володіння фінансовим активом.
Продавець володів активом 165 днів з 365, і він бажає отримати свою частину
дисконтного доходу: 89.26 - 82 = 7.26 гривень з однієї облігації. Покупцю (на думку
продавця) повинна дістатися та частина дисконтного доходу, яка відповідає 200 дням
володіння фінансовим інструментом:
100 - 89.26 = 10.74 гривень.
Інституційні інвестори, охочі придбати ці державні облігації, вважали
запропоновану ціну завищеною, оскільки домінуюча процентна ставка на ринку
аналогічних фінансових ресурсів на момент продажу склала 23 відсотка. Оцінка вартості
облігацій в цьому випадку складає

,
тобто стала закономірно нижче. Підприємству А довелося задовольнитися
даною ціною свого фінансового ресурсу.
Характеризуючи цей факт, сучасна фінансова теорія справедливо називає
минулі витрати “мертвими”, тобто не мають значення при обґрунтовуванні фінансових
рішень.

9.2. Оцінка вартості звичайних акцій підприємства

Відповідно до ухвалених норм випуску звичайних акцій сума виплачуваних
85
дивідендів залежить від результатів діяльності підприємства у відповідному періоді
часу, звичайно протягом року. Проте оцінка вартості звичайних акцій передбачає деякий
потік дивідендів, які при оцінці вартості грають таку ж роль, як процентні платежі при
оцінці облігації. Тільки на відміну від облігацій цей потік є нескінченним і не
передбачається повернення початкової інвестиції. З урахуванням всього відзначеного
вище оцінка вартості звичайної акції здійснюється по формулі

(5.2)
де
Dt - величина дивіденду, виплачуваного в t-ом році,
Ks- показник дисконту, за допомогою якого здійснюється приведення
дивідендних виплат до теперішнього (поточного) моменту часу.
Проблеми, пов'язані з оцінкою вартості акцій, полягають в прогнозі дивідендів і
в оцінці показника дисконту. Розглянемо кожну з них окремо.
Цілком очевидно, що підприємство не в змозі здійснити індивідуальний прогноз
дивідендів на всьому нескінченному періоді. Тому на практиці цей період розбивають на
дві частини, перша з яких складає декілька років (звичайно не більше п'яти), протягом
яких існує можливість скласти більше або менше правдоподібний прогноз дивідендних
виплат. Друга частина - це весь нескінченний період часу, що залишився, для якого
робиться припущення про те, що
 дивіденди зберігають незмінне значення, рівне величині останнього
спрогнозованого дивіденду, що увійшов до першого періоду, або
 передбачається деякий постійний річний приріст дивідендів, визначуваний
величиною процентного зростання g.
Надалі оцінка вартості акції - ця справа техніки дисконтування спрогнозованої
сукупності дивідендів.
Результуюча формула для оцінки вартості звичайних акцій може бути записана
таким чином:

(5.3)
де - дисконтоване значення прогнозованих дивідендів на першому
(кінцевому) проміжку часу тривалістю N років
- дисконтоване значення подальшої нескінченної серії дивідендів,
приведене до моменту часу, відповідного кінцю N -ого роки.
Для розрахунку першою компоненти необхідно просто продисконтувати всі
величини дивідендів, що спланерували до виплати протягом перших N років:

. (5.4)
Розрахунок другий компоненти для незмінних дивідендів проводиться по
формулі дисконтування нескінченних дивідендів

. (5.5)
Якщо передбачається зростання дивідендів з темпом g, то необхідно
скористатися формулою Гордона, яка є узагальненням формули (5.5) і має для даної
задачі наступний вигляд:

. (5.6)
Задача оцінки вартості звичайних акцій розв'язується однозначно при відомому
86
показнику дисконту. Для конкретного підприємства він визначається з урахуванням
ступеня ризикованої інвестування в це підприємство. Взаємозв'язок ризику і
прибутковості інвестицій буде ґрунтовне розглянута в наступній публікації. Зараз же
тільки відзначимо, що для визначення прибутковості акцій Ks потрібно мати
порівняльні дані даного підприємства і фондового ринку в цілому. І природно потрібно
мати цей фондовий ринок. В сучасних умовах України говорити про це, як про факт, що
відбувся, поки що дуже рано, і тому доводиться використовувати більш спрощені і
наближені підходи.
Один з таких підходів полягає в наступному. Як показник прибутковості Ks
використовується оцінка прибутковості підприємства, спостережувана протягом
останнього року. Ця прибутковість визначається за допомогою двох компонент:
 прибутковості інвестора, одержуваної у вигляді дивідендів (величина дивіденду,
що виплатила за останній рік, була діленою на ринкову вартість акції), і
 прибутковість інвестора, пов'язана із збільшенням курсової вартості акції
(приріст курсової вартості акції за рік, ділений на курсову вартість на початку
року).
Склавши приведені вище компоненти, ми отримаємо прибутковість акції.
Приклад 3. Підприємство виплатило по дивідендах 0.52 гривні у вигляді
дивідендів за останній рік. Протягом найближчих трьох років підприємство планує
збільшувати дивіденди на 8 відсотків, а надалі темп зростання дивідендів повинен
скласти 4 відсотка. Необхідно оцінити вартість акції за умови, що прибутковість акцій
оцінена на рівні 15%.
Перш за все оцінимо величини дивідендів, виплачувані в найближчі три роки:
,

.
Величина дивіденду, планована до виплати в кінці четвертого року, повинна
скласти
.
Скориставшись формулами (5.4) і (5.6), отримаємо

.
Тепер залишилося скористатися формулою (5.3):

грн.

9.3. Оцінка вартості привілейованих акцій підприємства

За природою привілейована акція займає проміжне положення між облігацією і
звичайною акцією. Така акція має на увазі зобов'язання виплати стабільного,
фіксованого дивіденду, але не гарантує відшкодування своєї номінальної вартості. При
аналізі привілейованих акцій з точки зору інвестора необхідно оцінювати
використовувану в розрахунках власну норму доходу інвестора. Якщо стандартна норма
доходу інвестора складає 10% супроти 7 % дивіденду від оголошеної вартості

87
привілейованої акції в 100 доларів, то поточна вартість акції складе:
РV = D/r = 100* 0.07 / 0.1 = 70 доларів.

Задачі до тем 6 - 9
1. Який буде загальний коефіцієнт капіталізації, якщо відомі наступні дані:
• необхідна частка власного капіталу - 30%;
• ставка відсотка за кредитом - 13%;
• кредит на 25 років при щомісячному нарахуванні;
• коефіцієнт капіталізації для власного капіталу 5%?

2. Оцінюваний об'єкт нерухомості буде приносити чистий операційний доход в

14 000 дол. щорічно протягом 8 років, Імовірно, що через 8 років об'єкт буде проданий
за 800 000 дол. Яка поточна вартість оцінюваного об’єкту при ринковій ставці доходу
12%?.
3. Оцінюваний об'єкт нерухомості буде приносити чистий операційний доход в
12 000 дол. протягом наступних 5 років. Імовірно, що через 5 років об'єкт буде проданий
за 120 000 дол. Яка поточна вартість оцінюваного об’єкту при ринковій ставці доходу
8%?
4. Передбачимо, що випущені облігації з трьохлітнім терміном погашення. По
цих облігаціях виплачується щорічний доход в 150 дол., вартість погашення рівна 2000
дол. Яка буде ринкова ціна цих облігацій у момент випуску, якщо ставка дисконту рівна
7%?
5. Необхідно визначити поточну вартість облігації з строком до погашення 6
років, з номінальною вартістю 100000 грн.., як априносить 6%-ий купонний доход при
необхідному рівні прибутковості 10%.
6. Визначте поточну вартість облігації номінальною вартістю 200 000 грн..,
купонною ставкою 15% річних і терміном погашення через 5 років, якщо ринкова норма
доходу 12%. Відсоток по облігації виплачується двічі в рік.
7. Необхідно визначити поточну ціну акції за умови, що останні фактичні
дивіденди, що виплатили компанією, склали 10 дол. Очікувані щорічні темпи зростання
дивідендів складають 13% протягом 10 років, а після закінчення 10 років і до
безкінечності - 10%. Необхідна норма доходу по акціях компанії рівна 16%.
8. Ви зайняли на чотири роки $10000 під 14% річних, нараховуються по схемі
складних відсотків на непогашений залишок. Повертати потрібно рівними сумами в
кінці кожного року. Визначте величину річного платежу.
9. Які умови надання кредиту більш вигідні банку: а) 28% річних, нарахування
щоквартальне; б) 30% річних, нарахування піврічне?
10. Підприємство придбало будівлю за $20000 на наступних умовах: а) 25%
вартості оплачується негайно; б) частина, що залишилася, погашається рівними річними
платежами протягом 10 років з нарахуванням 12% річних на непогашену частину
кредиту по схемі складних відсотків. Визначте величину річного платежу.
11. Оцініть поточну вартість облігації номіналом $1000, купонною ставкою 9%
річних і терміном погашення через 3 року, якщо ринкова норма доходу рівна 7%.
12. Обчисліть поточну ціну безстрокової облігації, якщо виплачуваний по ній
річний доход складає 100 тис. грн., а ринкова прибутковість - 12%.
13. Ви придбаваєте безкупонну державну облігацію номіналом $5000,
погашається через 25 років. Яка її поточна ціна, якщо ставка банківського відсотка рівна
15%?
14. Обчисліть поточну вартість облігації з нульовим купоном номінальною
вартістю 100 грн. і терміном погашення 12 років, якщо прийнятна норма доходу складає
14%.
15. Розрахуйте поточну вартість привілейованої акції номіналом 100 грн. і
88
величиною дивіденду 9% річних, якщо ринкова норма доходу 12%.
16. Останній дивіденд, що виплатив, по акції рівний $1. Очікується, що він буде
зростати протягом наступних трьох років з темпом 14%; потім темп приросту
стабілізується на величині 5%. Яка ціна акції, якщо ринкова норма доходу 15%.
17. Куплена акція за $50; прогнозований дивіденд поточного року складе $2.
Очікується, що в наступні роки цей дивіденд буде зростати з темпом 10%. Яка
прийнятна норма доходу, використана інвестором при ухваленні рішення про покупку
акції?
18. Чотири роки тому компанія А платила дивіденд у розмірі $0,80 на акцію.
Останній дивіденд, що виплатив, склав $1,66. Очікується, що такий же середньорічний
темп приросту дивідендів збережеться і в подальші п'ять років, після чого темп приросту
стабілізується на рівні 8%. Поточна ринкова ціна акції $30. Чи потрібно купляти цю
акцію, якщо необхідна норма доходу складає 18%?
19. Останній виплатив компанією А дивіденд рівний $7, темп приросту
дивідендів складає 3% в рік. Яка поточна ціна акцій компанії, якщо коефіцієнт
дисконтування рівний 12%?
20. Компанія А не виплачувала дивіденди в звітному році, але наступного року
планує виплатити дивіденд у розмірі $5. В подальші роки очікується постійне зростання
дивідендів з темпом 6%. Яка поточна ціна акцій компанії, якщо коефіцієнт
дисконтування рівний 13%?
21. Облігація номіналом $500 з піврічним нарахуванням відсотків і купонною
ставкою 10% річних буде погашена через 6 років. Яка її поточна ціна, якщо ринкова
норма доходу: а) 8%; би) 10%; в) 12%?

89
 Додатки

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в

Україні

Цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та
професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання,
забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних
інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових
прав та використання її результатів.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера дії Закону

Положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі

здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам
України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам
інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно
до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної
оціночної діяльності в Україні.
Стаття 2. Законодавство про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну
діяльність

Оцінка майна, майнових прав та професійна оціночна діяльність регулюються цим

Законом, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, що не суперечать йому.
Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України, встановлено інші правові норми щодо оцінки майна, майнових прав та
професійної оціночної діяльності, застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 3. Оцінка майна та майнових прав

Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на
дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними
в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом
практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

У цьому Законі:

майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, у тому числі
земельні ділянки, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини,
обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому
числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм
власності;

майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з

майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами
права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші

90
специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів
тощо) та права вимоги.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної

діяльності - суб'єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки

майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку
майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або
органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про
оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього
Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та

визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть
бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки
або дати її затвердження (погодження) замовником.

Випадки обов'язкового проведення оцінки майна встановлюються цим Законом.

Стаття 4. Професійна оціночна діяльність

Професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та

суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону,
яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення
оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах:

практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна
та всіх процедур, пов'язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-
правовими актами з оцінки майна;

консультаційна діяльність, яка полягає в наданні консультацій з оцінки майна суб'єктам

оціночної діяльності, замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній або письмовій
формі;

рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному
розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності
застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки
майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки
майна;

методичне забезпечення оцінки майна, яке полягає в розробленні методичних

документів з оцінки майна та наданні роз'яснень щодо їх застосування;

навчальна діяльність оцінювачів, яка полягає в участі у навчальному процесі з

професійної підготовки оцінювачів.

Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами

оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 цього Закону.

91
Здійснення судової експертизи та судово-експертної діяльності, сутність яких полягає в
практичному виконанні оцінки майна, відбувається з урахуванням вимог цього Закону.
Стаття 5. Суб'єкти оціночної діяльності

Суб'єктами оціночної діяльності є:

суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку

фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно
від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську
діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат
суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали

повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з
управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній
власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів оціночної діяльності встановлюються цим

та іншими законами.
Стаття 6. Оцінювач

Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які
склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача
відповідно до вимог цього Закону.

Оцінювачем не може бути особа, яка має непогашену судимість за корисливі злочини.

Права, обов'язки та відповідальність оцінювачів встановлюються цим та іншими

законами.
Розділ II. ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ МАЙНА

Стаття 7. Випадки проведення оцінки майна

Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України,

міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та
за згодою сторін.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках:

створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна,

що є у комунальній власності;

реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та

підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою
комунального майна);

виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка
(частка комунального майна);

визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо

до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною
92
часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника
або засновника із складу такого товариства;

приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну,

страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також
повернення цього майна на підставі рішення суду;

переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

оподаткування майна та визначення розміру державного мита згідно з законом;

передачі майна під заставу;

визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;

в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних

інтересів.

Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках його застави,

відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають
конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю,
визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших
випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.
Стаття 8. Обмеження щодо проведення оцінки майна

Не допускається проведення оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами

господарювання у таких випадках:

проведення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання оцінки майна,

що належить йому або оцінювачам, які працюють у його складі, на праві власності або
на яке зазначені особи мають майнові права;

проведення оцінки майна фізичної особи-замовника або керівників юридичної особи,

яка є замовником оцінки, оцінювачем, який має родинні зв'язки з зазначеними особами,
або суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, керівництво якого має
зазначені зв'язки;

проведення оцінки майна своїх засновників (учасників).

Під час оцінки майна, що здійснюється органами державної влади, у тому числі Фондом
державного майна України, та органами місцевого самоврядування, встановлюються
такі обмеження:

не може передбачатися виключне право її проведення органами державної влади та

органами місцевого самоврядування або оцінювачами, які працюють в органах
державної влади та органах місцевого самоврядування, за винятком випадків,
передбачених законом;

не можуть передбачатися будь-які форми виключного права на проведення оцінки

майна суб'єктами оціночної діяльності, які створені зазначеними органами державної
влади та органами місцевого самоврядування.

93
Результати оцінки майна, проведеної з порушеннями зазначених обмежень, визнаються
недійсними та підлягають обов'язковому скасуванню.

Оцінка майна у випадках її обов'язкового проведення, зазначених у статті 7 цього

Закону, виконана суб'єктами, які не є суб'єктами оціночної діяльності, визнається
недійсною.
Стаття 9. Методичне регулювання оцінки майна

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-

правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна,
що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-
правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних
стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного
майна України.

Розроблення нормативно-правових актів з оцінки майна здійснюється на засадах

міжнародних стандартів оцінки. До їх розроблення Фонд державного майна України
залучає інші органи державної влади, саморегулівні організації оцінювачів, найбільш
авторитетних оцінювачів, наукові та інші установи.

Нормативно-правові акти, які регулюють питання вартості (ціни) майна, не повинні

суперечити положенням (національним стандартам) оцінки майна.

Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у

тому числі поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та
особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги
до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування.

Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування

оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і
обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів
вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету
Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не
зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається
ринкова вартість.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання

суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм
власності та в будь-яких випадках її проведення.

У разі провадження спільної господарської діяльності оцінка частки майна, яке

вноситься іноземним суб'єктом господарювання, проводиться відповідно до
нормативно-правових актів з оцінки майна, визначених цим Законом.
Стаття 10. Підстави проведення оцінки майна

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності -

суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про
призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

У випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які

затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб'єкти оціночної діяльності - органи
державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна
94
самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена
обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи
місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна
шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами
господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому
законодавством.

Під час укладання органами державної влади та органами місцевого самоврядування

договорів на проведення оцінки майна застосовуються обмеження, зазначені в статті 8
цього Закону. Не допускається встановлення інших обмежень щодо участі суб'єктів
оціночної діяльності в проведенні оцінки майна, крім тих, що визначені умовами
конкурсного відбору відповідно до законодавства.
Стаття 11. Договір на проведення оцінки майна

Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути

двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім
замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату
послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому
випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8
цього Закону.

Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на
законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які
замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні
забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на
законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене
майно для проведення його оцінки.

Сторони договору на проведення оцінки майна (замовник, платник) мають право

вільного вибору суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання за умови
виконання вимог, встановлених статтями 8 та 9 цього Закону.

Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є:

зазначення майна, що підлягає оцінці;

мета, з якою проводиться оцінка;

вид вартості майна, що підлягає визначенню;

дата оцінки;

строк виконання робіт з оцінки майна;

розмір і порядок оплати робіт;

права та обов'язки сторін договору;

умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під

час її виконання;

відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

95
порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та
прийняття замовником її результатів.

Законодавством або за згодою сторін договору в ньому можуть бути передбачені інші
істотні умови.

Розмір і порядок оплати робіт з оцінки майна визначаються за домовленістю сторін або
у випадках відбору суб'єкта оціночної діяльності на конкурсних засадах - за
результатами конкурсу. Не допускається встановлення у договорі розміру оплати робіт
як частки вартості майна, що підлягає оцінці. Права, обов'язки та відповідальність
оцінювача (суб'єкта оціночної діяльності), який проводить експертизу на підставі ухвали
(постанови) суду про її призначення, визначаються законодавством України про судову
експертизу та цим Законом.
Стаття 12. Звіт про оцінку майна (акт оцінки майна)

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та
підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності -
суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які
безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника
суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування
встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту
про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур
та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та

підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної
діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування
самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна
передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом
оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна
додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником
органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна
встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 13. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна)

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи,
яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на
вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів
місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у
неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою
суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий
запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту
про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач,
який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні
ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою
96
контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами
саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід
практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а
також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка
погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом
місцевого самоврядування, є обов'язковим.

Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку
майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість
майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку
рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому
нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в
органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв'язку з виконанням
своїх посадових обов'язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими
інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про
вартість майна і підготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної
оцінки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому
цим Законом.

В інших випадках рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна)
здійснюється на платній основі.
Розділ III. НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ ОЦІНОЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Стаття 14. Професійна підготовка оцінювачів

Професійна підготовка оцінювачів здійснюється навчальними закладами, які уклали

угоди про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів з Фондом державного
майна України. Фонд державного майна України повинен сприяти створенню
конкурентного середовища серед навчальних закладів, які здійснюють професійну
підготовку оцінювачів.

Професійна підготовка оцінювачів складається з навчання за програмами базової

підготовки та підвищення кваліфікації. Загальні вимоги до змісту навчальних програм
підлягають обов'язковому погодженню Наглядовою радою з питань оціночної
діяльності. Фонд державного майна України та саморегулівні організації оцінювачів
спільно здійснюють контроль за якістю професійної підготовки оцінювачів.

Оцінювачі зобов'язані не рідше одного разу в два роки підвищувати кваліфікацію за

програмою підвищення кваліфікації. Невиконання цієї вимоги є підставою для
зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.
Стаття 15. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача

Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом,

який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової
підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв
оцінювача встановлюються Фондом державного майна України. Право на отримання
кваліфікаційного свідоцтва набувають фізичні особи, які мають закінчену вищу освіту,
97
пройшли навчання за програмою базової підготовки та стажування протягом одного
року у складі суб'єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем, який має не менше ніж
дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, отримали його позитивну
рекомендацію та успішно склали кваліфікаційний іспит.

Кваліфікаційні свідоцтва підтверджують професійну підготовку оцінювача за такими

напрямами оцінки майна відповідно до програм базової підготовки: оцінка об'єктів у
матеріальній формі; оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів,
майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної
власності; оцінка земельних ділянок.

Підвищення кваліфікації відбувається за напрямами, зазначеними у кваліфікаційному

свідоцтві оцінювача, за результатами якої видається посвідчення про підвищення
кваліфікації, яке є невід'ємною частиною кваліфікаційного свідоцтва.

Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з

навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався
кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії. За
видачу кваліфікаційного свідоцтва справляється плата в розмірі одного
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Зазначена плата спрямовується на
покриття організаційних витрат, пов'язаних з видачею кваліфікаційного свідоцтва. У
кваліфікаційному свідоцтві зазначаються назва органу державної влади та навчального
закладу, які його видали, дата видачі, номер свідоцтва, прізвище, ім'я та по батькові
фізичної особи, якій видається свідоцтво, напрям програми базової підготовки,
відповідно до якої підтверджується фаховий рівень оцінювача та дозволяється
здійснювати оцінку. Кваліфікаційне свідоцтво є безстроковим у разі виконання всіх
вимог, встановлених цим Законом.

Кваліфікаційне свідоцтво видається в двотижневий строк на підставі подання фізичною

особою до Фонду державного майна України таких документів: заяви про видачу
кваліфікаційного свідоцтва, зразок якої встановлюється Фондом державного майна
України, копії паспорту, копії документа про вищу освіту, платіжного документа про
внесення плати за видачу кваліфікаційного свідоцтва.
Стаття 16. Порядок прийняття рішення про видачу, позбавлення, зупинення дії
кваліфікаційного свідоцтва

Рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва приймається Екзаменаційною комісією,

склад якої затверджується Фондом державного майна України та формується з числа
його представників, представників інших органів державної влади, до повноважень яких
належить реалізація державної політики в питаннях оцінки майна, які мають необхідний
рівень підготовки з питань оцінки майна, та представників, делегованих
саморегулівними організаціями оцінювачів. При цьому представники саморегулівних
організацій оцінювачів повинні становити не менше двох третин кількісного складу
Екзаменаційної комісії виходячи з рівнопропорційного принципу делегування
представників кожної з них. Екзаменаційна комісія діє на базі навчального закладу.

Рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання) приймається

Екзаменаційною комісією за письмовим поданням заінтересованих осіб з таких підстав:
неодноразове грубе порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна;
рішення суду за фактами непрофесійної оцінки майна, яка проведена оцінювачем;
наявність у оцінювача непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту

98
неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва; з'ясування факту порушення
оцінювачем обмежень, встановлених статтею 8 цього Закону.

Про прийняте Екзаменаційною комісією рішення про позбавлення кваліфікаційного

свідоцтва Фонд державного майна України повідомляє оцінювача письмово в
двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання
Екзаменаційної комісії.

Рішення про позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва може бути оскаржено в

судовому порядку.

Рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювачу, який був позбавлений його
на підставі цього Закону, приймається Екзаменаційною комісією не раніше ніж через рік
від дати позбавлення, в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного свідоцтва.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва приймається Фондом державного

майна України у разі невиконання оцінювачем вимог частини третьої статті 14 цього
Закону, зазначення ним свідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення
інформації про оцінювача в Державному реєстрі оцінювачів. Дія кваліфікаційного
свідоцтва поновлюється Фондом державного майна України в тижневий строк після
усунення оцінювачем наявних зауважень.

Рішення Екзаменаційної комісії оформлюються протоколами. Порядок роботи

Екзаменаційної комісії встановлюється Фондом державного майна України.

Проведення оцінки майна фізичною особою, яка не отримала кваліфікаційного

свідоцтва, яку позбавлено кваліфікаційного свідоцтва або дія кваліфікаційного свідоцтва
якої зупинена, забороняється. Оцінка майна, яка була підписана зазначеною фізичною
особою, вважається недійсною.

Фонд державного майна України може відмовити у видачі кваліфікаційного свідоцтва у

випадках неподання фізичною особою принаймні одного з документів, зазначених у
частині п'ятій статті 15 цього Закону, недійсності або недостовірності хоча б одного з
поданих документів чи зазначення в них свідомо неправдивих даних.
Стаття 17. Державний реєстр оцінювачів

Фонд державного майна України веде Державний реєстр оцінювачів, які отримали
кваліфікаційне свідоцтво.

У Державному реєстрі оцінювачів зазначається така інформація про оцінювачів:

прізвище, ім'я та по батькові оцінювача, дата видачі та номер кваліфікаційного
свідоцтва, назва навчального закладу, який здійснював підготовку оцінювача, дата та
номер протоколу рішення Екзаменаційної комісії про видачу кваліфікаційного
свідоцтва, напрями оцінки майна, що зазначені в кваліфікаційному свідоцтві,
інформація про підвищення кваліфікації за зазначеними напрямами, інформація щодо
зупинення дії чи позбавлення кваліфікаційного свідоцтва, місце роботи оцінювача.

Порядок подання оцінювачами інформації до Державного реєстру оцінювачів

встановлюється Фондом державного майна України.

Оцінювачі несуть відповідальність за достовірність інформації, яка подається до

Державного реєстру оцінювачів, у порядку, встановленому цим Законом.
99
 Стаття 18. Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності

Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є

документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до
Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність
у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної
діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Сертифікат видається в порядку, встановленому цим Законом, Фондом державного

майна України. Форма сертифіката встановлюється зазначеним органом. У сертифікаті
зазначаються найменування органу державної влади, що його видав, найменування
суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, його юридичні реквізити, код
Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), дата
видачі та строк дії, напрями оцінки майна, щодо яких дозволена практична діяльність.
Сертифікат підписується керівником Фонду державного майна України та засвідчується
печаткою. Сертифікат видається строком на три роки та може бути анульований з
підстав, зазначених у статті 20 цього Закону.

За видачу сертифіката справляється плата у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян, яка спрямовується до Державного бюджету України.

Оцінка майна, яка проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання

без чинного сертифіката, є недійсною.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені в статті 5 цього

Закону, визнаються суб'єктами оціночної діяльності відповідно до положень, що
регулюють їх діяльність.
Стаття 19. Порядок видачі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності

Рішення про видачу сертифіката приймається Фондом державного майна України.

Для розгляду питання про видачу сертифіката суб'єкт господарювання подає до Фонду
державного майна України такі документи: заяву про видачу сертифіката за формою,
встановленою Фондом державного майна України; нотаріально посвідчену копію
установчого документа (для юридичних осіб) або свідоцтва про державну реєстрацію
фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності; довідку про оцінювачів, які
працюють в його штатному складі, за формою, встановленою Фондом державного майна
України; нотаріально посвідчені копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів, зазначених
у довідці. Розгляд та перевірка документів, поданих суб'єктом господарювання,
здійснюються Фондом державного майна України у строк, що не перевищує тридцяти
днів від дати їх подання.

Фонд державного майна України відмовляє у видачі сертифіката у таких випадках:

неподання суб'єктом господарювання принаймні одного з документів;

недійсності або недостовірності хоча б одного з поданих документів чи зазначення в них

свідомо неправдивих даних;

ліквідації суб'єкта господарювання;

100
виявлення порушень статті 8 цього Закону за час дії попереднього сертифіката або в
процесі розгляду документів та прийняття рішення про видачу сертифіката;

набрання законної сили двома і більше судовими рішеннями, якими було задоволено
позови до суб'єкта оціночної діяльності та оцінювачів, які працюють у його складі,
пов'язані з проведенням ними неякісної оцінки майна;

наявності серед оцінювачів, які зазначені у довідці, оцінювачів, кваліфікаційні свідоцтва

яких заявлені в довідках інших суб'єктів господарювання, які подали заяву про видачу
сертифіката раніше, або кваліфікаційні свідоцтва яких зупинені чи анульовані
відповідно до статті 16 цього Закону;

відсутності у штатному складі суб'єкта господарювання хоча б одного оцінювача, який

має кваліфікаційне свідоцтво за напрямами оцінки майна, за якими видається
сертифікат;

наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на здійснення діяльності, яка відповідно до

законодавства є виключною.

Сертифікат видається в двотижневий строк Фондом державного майна України за

результатами розгляду та перевірки документів, поданих суб'єктом господарювання.
Фонд державного майна України веде Державний реєстр суб'єктів оціночної діяльності,
яким виданий сертифікат.

Суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання зобов'язані в тижневий строк

письмово інформувати Фонд державного майна України про зміни у штатному складі
оцінювачів суб'єкта з часу дії сертифіката, його юридичному статусі, іншу суттєву
інформацію, відповідно до якої приймається рішення про видачу або анулювання
сертифіката відповідно до цього Закону.

Спірні питання щодо відмови у видачі сертифіката вирішуються Наглядовою радою з

питань оціночної діяльності за поданням суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом
господарювання відповідної заяви.

Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути оскаржено до суду.

Стаття 20. Анулювання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності

Сертифікат може бути анульовано Фондом державного майна України виключно з таких
підстав:

на підставі висновку Наглядової ради з питань оціночної діяльності за наявності

порушень вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з оцінки майна,
виявлених шляхом рецензування, які призвели до визнання неякісною оцінки майна,
проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, або
оцінювачами, які працюють у його штатному складі;

звільнення всіх оцінювачів, які були заявлені суб'єктом господарювання у штатному

складі під час прийняття рішення про видачу сертифіката, або позбавлення чи
зупинення дії їх кваліфікаційних свідоцтв;

101
набрання законної сили двома і більше судовими рішеннями, якими було задоволено
позови до оцінювачів (суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання),
пов'язані з проведенням ними неякісної оцінки;

виявлення порушень оцінювачами (суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом

господарювання) статті 8 цього Закону;

ліквідації суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який отримав

сертифікат;

відсутності у штатному складі суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання

хоча б одного оцінювача, який має кваліфікаційне свідоцтво за напрямами оцінки майна,
які зазначені у сертифікаті;

неінформування Фонду державного майна України про обставини, зазначені в частині

п'ятій статті 19 цього Закону, що мають суттєве значення для здійснення контролю за
оціночною діяльністю.

Поновлення сертифікатів відбувається у порядку, встановленому цим Законом для їх

видачі.

Порядок розгляду питань про анулювання сертифіката та його поновлення

встановлюється Фондом державного майна України.
Стаття 21. Наглядова рада з питань оціночної діяльності

З метою колегіального вирішення питань щодо видачі суб'єктам оціночної діяльності -

суб'єктам господарювання сертифікатів, анулювання сертифікатів, забезпечення
прозорості в питаннях державного регулювання оціночної діяльності, підвищення
професійного рівня суб'єктів оціночної діяльності створюється Наглядова рада з питань
оціночної діяльності (далі - Наглядова рада). Наглядова рада створюється Фондом
державного майна України з числа його представників, представників, делегованих
іншими органами державної влади, до повноважень яких належить реалізація державної
політики в питаннях оцінки майна, які мають необхідний рівень підготовки з питань
оцінки майна, та представників саморегулівних організацій оцінювачів, які делеговані
ними у порядку, визначеному цими організаціями.

Персональний склад Наглядової ради передбачає рівне представництво органів

державної влади та саморегулівних організацій оцінювачів.

Наглядова рада є постійно діючим органом.

До повноважень Наглядової ради належать:

вирішення спірних питань, пов'язаних з видачею або анулюванням сертифіката;

погодження загальних вимог до навчальних програм навчання оцінювачів та

підвищення їх кваліфікації;

розгляд та надання пропозицій щодо скарг на оціночну діяльність суб'єктів оціночної

діяльності - суб'єктів господарювання, у тому числі тих, які виникли під час проведення
рецензування звіту про оцінку майна;

102
погодження нормативно-правових актів з оцінки майна та порядку видачі сертифікатів;

надання рекомендацій щодо удосконалення професійної підготовки оцінювачів.

Порядок роботи Наглядової ради визначається Наглядовою радою та затверджується

Фондом державного майна України.
Стаття 22. Державний реєстр суб'єктів оціночної діяльності

Фонд державного майна України веде Державний реєстр суб'єктів оціночної діяльності,
які отримали сертифікати.

У Державному реєстрі суб'єктів оціночної діяльності зазначається інформація про

суб'єктів оціночної діяльності, які отримали сертифікати, дата їх видачі, напрями оцінки
майна, які зазначені у сертифікаті, строк дії сертифіката, місцезнаходження суб'єкта,
основна інформація про склад оцінювачів суб'єкта та їх кваліфікацію, інша суттєва
інформація щодо досвіду та практичної діяльності з оцінки майна.

Державний реєстр суб'єктів оціночної діяльності надається на вимогу органів державної

влади та органів місцевого самоврядування в порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання довідок з Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності суб'єктам

господарювання та фізичним особам встановлюється Фондом державного майна
України.
Розділ IV. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 23. Зміст і напрями державного регулювання оціночної діяльності

Державне регулювання оціночної діяльності полягає в забезпеченні формування та

розвитку інфраструктури оцінки майна в Україні, об'єктивності та законності її
проведення, у тому числі відповідності оцінки майна нормативно-правовим актам з
оцінки майна, впровадження в практику оціночної діяльності міжнародних норм та
правил оцінки майна, забезпеченні суспільних інтересів у питаннях оцінки майна,
створення конкурентного середовища серед суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів
господарювання та навчальних закладів, що здійснюють професійну підготовку
оцінювачів, проведення оцінки майна органами державної влади та органами місцевого
самоврядування відповідно до законодавства.

Основними напрямами державного регулювання оціночної діяльності є:

контроль за дотриманням єдності нормативно-правового та організаційного

забезпечення оцінки майна;

забезпечення норм і рівня професійної підготовки оцінювачів та контроль за їх

додержанням;

контроль за виконанням оцінювачами та суб'єктами оціночної діяльності умов

здійснення оціночної діяльності;

організаційне забезпечення роботи Наглядової ради та Екзаменаційної комісії;

видача кваліфікаційних свідоцтв та сертифікатів;

103
визнання статусу саморегулівних організацій оцінювачів та контроль за додержанням
ними правил громадського регулювання оцінки майна, визначених цим Законом,
забезпечення їх широкого залучення до регулювання оціночної діяльності;

контроль за додержанням законодавства суб'єктами оціночної діяльності та іншими

суб'єктами під час проведення оцінки майна;

сприяння встановленню єдиних норм та правил оцінки майна в Україні, що базуються

на міжнародних нормах і правилах;

ведення Державного реєстру оцінювачів та Державного реєстру суб'єктів оціночної

діяльності;

інші напрями діяльності для реалізації функцій державного регулювання оціночної

діяльності.
Стаття 24. Орган державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної
діяльності

Органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в

Україні, є Фонд державного майна України.

Кабінет Міністрів України в питаннях оціночної діяльності здійснює повноваження,

визначені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими
актами.

Інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють свої

повноваження в питаннях оцінки майна відповідно до законодавства.

Фонд державного майна України забезпечує широке інформування суспільства з питань

оціночної діяльності, стану та особливостей ціноутворення на майно та майнові права в
Україні.
Стаття 25. Відповідальність за порушення законодавства про оцінку майна, майнових
прав та оціночну діяльність

Органи місцевого самоврядування зобов'язані дотримуватися вимог цього Закону в

частині майна, майнових прав, що є у комунальній власності, в тому числі забезпечити
єдність нормативно-правових вимог проведення оцінки зазначеного майна,
передбачених цим Законом, сприяти створенню конкурентного середовища серед
суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Посадові особи, громадяни, юридичні особи, оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності,

винні в порушенні законодавства про оціночну діяльність, несуть відповідальність
згідно з цим та іншими законами.
Розділ V. САМОРЕГУЛІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОЦІНЮВАЧІВ

Стаття 26. Поняття саморегулівної організації оцінювачів

Саморегулівними організаціями оцінювачів є всеукраїнські громадські організації, що

об'єднують фізичних осіб, які визнані оцінювачами в порядку, встановленому цим

104
Законом, отримали свій статус відповідно до вимог цього Закону та здійснюють
повноваження з громадського регулювання оціночної діяльності.

Утворення та порядок діяльності саморегулівних організацій оцінювачів регулюються

законодавством про об'єднання громадян з урахуванням особливостей, встановлених
цим Законом.

Саморегулівні організації оцінювачів є юридичними особами, які діють на засадах

самоврядування і діяльність яких не має на меті отримання прибутку.
Стаття 27. Порядок визнання статусу саморегулівної організації оцінювачів

Всеукраїнські громадські організації фізичних осіб, які визнані оцінювачами відповідно

до цього Закону, що претендують на визнання їх статусу саморегулівної організації
оцінювачів, повинні відповідати таким критеріям:

кількісний склад повинен налічувати не менше 250 оцінювачів;

90 відсотків членів її загального кількісного складу повинні здійснювати оціночну

діяльність у будь-якій формі, визначеній статтею 4 цього Закону, у складі суб'єктів
оціночної діяльності;

наявність встановленої процедури внутрішньої сертифікації своїх членів з метою

контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться ними.

Порядок визнання статусу саморегулівної організації оцінювачів Фондом державного

майна України встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 28. Повноваження саморегулівних організацій оцінювачів

Саморегулівні організації оцінювачів здійснюють такі повноваження з громадського

регулювання оціночної діяльності:

контроль за виконанням положень (національних стандартів) оцінки майна та інших

нормативно-правових актів з оцінки майна, забезпеченням належної якості оцінки
майна, яка проводиться оцінювачами - її членами;

рецензування звіту про оцінку майна, яка проводиться оцінювачами - членами

саморегулівної організації оцінювачів, на вимогу інших організацій, громадян,
юридичних осіб відповідно до вимог положень (національних стандартів) оцінки майна
та у порядку, встановленому саморегулівною організацією оцінювачів;

участь у розробленні нормативно-правових актів з оцінки майна;

участь у професійній підготовці оцінювачів;

участь у складі Екзаменаційної комісії та Наглядової ради;

захист своїх членів у питаннях судового та досудового вирішення спорів, пов'язаних з

оцінкою майна, відповідно до законодавства;

сприяння розвитку конкуренції серед оцінювачів;

105
підвищення професійного рівня членів саморегулівної організації шляхом внутрішньої
сертифікації за процедурою, встановленою саморегулівною організацією;

сприяння розвитку інформаційних технологій в оцінці майна, широкому інформуванню

суспільства про особливості ціноутворення на майно та майнові права;

встановлення інших вимог щодо сумлінного виконання своїми членами оцінки майна,
забезпечення виконання ними вимог цього Закону, нормативно-правових актів з оцінки
майна.
Розділ VI. ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОЦІНЮВАЧІВ І
СУБ'ЄКТІВ ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 29. Права оцінювачів

Оцінювачі мають право:

доступу до майна, яке оцінюється, документації та іншої інформації, яка є необхідною

або має суттєве значення для оцінки;

отримувати роз'яснення та додаткові відомості, необхідні для проведення оцінки майна

та складання звіту про оцінку майна, від замовника оцінки та інших осіб щодо
інформації, яка містить державну або комерційну таємницю, за наявності у оцінювача
відповідного дозволу або угоди про конфіденційність інформації;

відмовитися від проведення оцінки майна у разі виникнення обставин, які

перешкоджають проведенню об'єктивної оцінки, у тому числі будь-яких форм примусу;

страхувати свою цивільну відповідальність, пов'язану з професійною оціночною

діяльністю;

бути безпосередньо присутніми на засіданні Екзаменаційної комісії під час розгляду

питання щодо позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва;

оскаржувати дії посадових осіб органів державної влади та органів місцевого

самоврядування, рішення Екзаменаційної комісії, Наглядової ради в судовому порядку.
Стаття 30. Права суб'єктів оціночної діяльності

Суб'єкти оціночної діяльності мають право:

доступу до майна, що оцінюється, документації та іншої інформації, яка є необхідною

або має суттєве значення для оцінки;

отримувати роз'яснення та додаткові відомості, необхідні для проведення оцінки майна,

майнових прав та складання звіту про оцінку майна, від замовника оцінки та інших осіб
щодо інформації, яка містить державну або комерційну таємницю, за наявності у
суб'єкта оціночної діяльності (оцінювачів, які працюють у його штатному складі)
відповідного дозволу або угоди про конфіденційність інформації;

відмовитися від проведення оцінки майна у разі виникнення обставин, які

перешкоджають проведенню об'єктивної оцінки, у тому числі будь-яких форм примусу;

106
страхувати свою відповідальність перед третіми особами, пов'язану з оціночною
діяльністю;

залучати додатково у разі необхідності до участі у проведенні оцінки майна інших

оцінювачів або інших фахівців, а також суб'єктів підприємницької діяльності;

забезпечувати присутність своїх представників на засіданні Наглядової ради під час

розгляду питання про анулювання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності;

оскаржувати дії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, рішення Наглядової ради, Екзаменаційної комісії в судовому порядку.
Стаття 31. Обов'язки оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності

Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності зобов'язані:

дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог цього Закону та

нормативно-правових актів з оцінки майна;

забезпечувати об'єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість

проведення об'єктивної оцінки у зв'язку з виникненням обставин, які цьому
перешкоджають;

забезпечувати збереження документів, які отримані під час проведення оцінки від
замовника та інших осіб;

забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої під час виконання оцінки майна,

відповідно до закону;

виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством.

Стаття 32. Відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності

Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог

цього Закону в порядку, встановленому законами.

Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть

відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за
недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та
закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування і оцінювачі, які працюють

у їх складі, несуть відповідальність відповідно до законів у межах положень та
посадових інструкцій, що регламентують їх діяльність.
Стаття 33. Вирішення спорів

Спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

107
у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України
у відповідність з цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої

влади своїх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

3. Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України забезпечити прийняття

нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

4. Нормативно-правові акти, якими передбачено проведення експертної оцінки майна,

діють до внесення змін до них.

5. Фізичні особи, які отримали кваліфікаційні документи оцінювачів до набрання

чинності цим Законом, строк дії яких закінчується не раніше 31 грудня 2001 року, мають
право протягом року зареєструватися в Державному реєстрі оцінювачів у порядку,
встановленому Фондом державного майна України. Кваліфікаційні документи
оцінювачів, видані фізичним особам у порядку, що діяв до набрання чинності цим
Законом, які протягом зазначеного строку не зареєструвалися в Державному реєстрі
оцінювачів, вважаються недійсними.

6. Угоди на проведення експертної оцінки майна, укладені суб'єктами підприємницької

діяльності з Фондом державного майна України, є дійсними до закінчення строку їх дії.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ
12 липня 2001 року
N 2658-III

108
 КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 10 вересня 2003 р. N 1440
Київ

Про затвердження Національного

стандарту N 1 "Загальні засади
оцінки майна і майнових прав"

Відповідно до статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та

професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Національний стандарт N 1 "Загальні засади оцінки майна і
майнових прав" (додається).

2. Уповноважити Фонд державного майна надавати роз'яснення щодо застосування

національних стандартів.

Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ

Інд. 25

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 вересня 2003 р. N 1440

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ N 1
"Загальні засади оцінки майна і майнових прав"

Загальні питання

1. Національний стандарт N 1 (далі - Стандарт) є обов'язковим для застосування під

час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної
діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування
звітів про оцінку майна.
2. Особливості проведення оцінки певних видів майна визначаються окремими
національними стандартами.
3. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших
національних стандартах у значенні, встановленому цим Стандартом, зокрема:

база оцінки - комплекс методичних підходів, методів та оціночних процедур, що

відповідають певному виду вартості майна. Для визначення бази оцінки
враховуються мета оцінки та умови використання її результатів;

методичні підходи - загальні способи визначення вартості майна, які грунтуються

на основних принципах оцінки;

109
 метод оцінки - спосіб визначення вартості об'єкта оцінки, послідовність оціночних
процедур якого дає змогу реалізувати певний методичний підхід;

оціночні процедури - дії (етапи), виконання яких у певній послідовності дає

можливість провести оцінку;

принципи оцінки - покладені в основу методичних підходів основні правила

оцінки майна, які відображають соціально-економічні фактори та закономірності
формування вартості майна;

об'єкти оцінки - майно та майнові права, які підлягають оцінці. Об'єкти оцінки
класифікують за різними ознаками, зокрема, об'єкти оцінки в матеріальній та
нематеріальній формі, у формі цілісного майнового комплексу;

об'єкти оцінки у матеріальній формі - нерухоме майно (нерухомість) та рухоме

майно;

нерухоме майно (нерухомість) - земельна ділянка без поліпшень або земельна

ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов'язані, будівлі, споруди, їх
частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого
майна;

рухоме майно - матеріальні об'єкти, які можуть бути переміщеними без

заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не
є нерухомістю;

об'єкти оцінки у нематеріальній формі - об'єкти оцінки, які не існують у

матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. До об'єктів
у нематеріальній формі належать фінансові інтереси (частки (паї, акції), опціони,
інші цінні папери та їх похідні, векселі, дебіторська і кредиторська заборгованість
тощо), а також інші майнові права;

об'єкти оцінки у формі цілісного майнового комплексу (цілісний майновий

комплекс) - об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну
господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а
також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути
виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням
відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської
діяльності;

бізнес - певна господарська діяльність, яка провадиться або планується для

провадження з використанням активів цілісного майнового комплексу;

необ'єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних

даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про
вартість об'єкта оцінки;

неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів,

методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі
необгрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування;

110
 непрофесійна оцінка - оцінка, проведена з порушенням кваліфікаційних вимог,
що визначаються законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну
оціночну діяльність;

подібне майно - майно, що за своїми характеристиками та (або) властивостями

подібне до об'єкта оцінки і має таку саму інвестиційну привабливість;

спеціалізоване майно - майно, що, як правило, не буває самостійним об'єктом

продажу на ринку і має найбільшу корисність та цінність у складі цілісного майнового
комплексу;

надлишкове майно - майно, що не використовується у господарській діяльності

підприємства і максимальна цінність якого досягається внаслідок відчуження;

знос (знецінення) - втрата вартості майна порівняно з вартістю нового майна.

Знос за ознаками його виникнення поділяють на фізичний, функціональний та
економічний (зовнішній). Фізичний та функціональний знос може бути таким, що
технічно усувається, і таким, що не усувається, або усунення його є економічно
недоцільним;

фізичний знос - знос, зумовлений частковою або повною втратою первісних

технічних та технологічних якостей об'єкта оцінки; функціональний знос - знос,
зумовлений частковою або повною втратою первісних функціональних (споживчих)
характеристик об'єкта оцінки;

економічний (зовнішній) знос - знос, зумовлений впливом соціально-

економічних, екологічних та інших факторів на об'єкт оцінки;

дата оцінки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка майна та
визначається його вартість;

вихідні дані - документи, в яких містяться характеристики об'єкта оцінки;

ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав - встановлення

відповідності об'єкта оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього;

вартість - еквівалент цінності об'єкта оцінки, виражений у ймовірній сумі грошей;

ймовірна сума грошей - найбільша сума грошей, яку може отримати продавець та
може погодитися сплатити покупець;

поточна вартість - вартість, приведена у відповідність із цінами на дату оцінки

шляхом дисконтування або використання фактичних цін на дату оцінки;

ціна - фактична сума грошей, сплачена за об'єкт оцінки або подібне майно;

ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку

подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем,
після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із
знанням справи, розсудливо і без примусу;

111
 строк експозиції - строк, протягом якого об'єкт оцінки може бути виставлений для
продажу на ринку з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною і
тривалість якого залежить від співвідношення попиту та пропонування на подібне
майно, кількості потенційних покупців, їх купівельної спроможності та інших
факторів;

подібна угода - цивільно-правова угода, предметом якої є подібне майно і яка має
спільні ознаки з угодою, для укладення якої проводиться оцінка;

ліквідаційна вартість - вартість, яка може бути отримана за умови продажу об'єкта
оцінки у строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна,
протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості;

вартість заміщення - визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на

створення (придбання) нового об'єкта, подібного до об'єкта оцінки, який може бути
йому рівноцінною заміною;

вартість відтворення - визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на

створення (придбання) в сучасних умовах нового об'єкта, який є ідентичним об'єкту
оцінки;

залишкова вартість відтворення - вартість заміщення (відтворення) об'єкта оцінки за

вирахуванням усіх видів зносу (для нерухомого майна - з урахуванням ринкової
вартості земельної ділянки при її існуючому використанні (прав, пов'язаних із
земельною ділянкою);

вартість ліквідації - вартість, яку очікується отримати за об'єкт оцінки, що

вичерпав корисність відповідно до своїх первісних функцій;

спеціальна вартість - сума ринкової вартості та надбавки до неї, яка формується за

наявності нетипової мотивації чи особливої заінтересованості потенційного покупця
(користувача) в об'єкті оцінки;

інвестиційна вартість - вартість, визначена з урахуванням конкретних умов, вимог

та мети інвестування в об'єкт оцінки;
вартість у використанні - вартість, яка розраховується виходячи із сучасних
умов використання об'єкта оцінки і може не відповідати його найбільш ефективному
використанню;

оціночна вартість - вартість, яка визначається за встановленими алгоритмом та

складом вихідних даних;

прямі збитки - поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або

відшкодування ринкової вартості об'єкта оцінки без урахування неотриманих
майбутніх вигод;

дійсна вартість майна для цілей страхування - вартість відтворення (вартість

заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору
страхування;

дисконтування - визначення поточної вартості грошового потоку з урахуванням його

вартості, яка прогнозується на майбутнє;
112
 капіталізація - визначення вартості об'єкта оцінки на підставі очікуваного
доходу від його використання. Капіталізація може здійснюватися із застосуванням
ставки капіталізації (пряма капіталізація) або ставки дисконту (непряма
капіталізація чи дисконтування);

ставка капіталізації - коефіцієнт, що застосовується для визначення вартості

об'єкта виходячи з очікуваного доходу від його використання за умови, що дохід
передбачається незмінним протягом визначеного періоду в майбутньому. Ставка
капіталізації характеризує норму доходу на інвестований капітал (власний та/або
позиковий) і норму його повернення;

ставка дисконту - коефіцієнт, що застосовується для визначення поточної

вартості виходячи з грошових потоків, які прогнозуються на майбутнє, за умови їх
зміни протягом періодів прогнозування. Ставка дисконту характеризує норму доходу
на інвестований капітал та норму його повернення в після прогнозний період,
відповідно до якої на дату оцінки покупець може інвестувати кошти у
придбання об'єкта оцінки з урахуванням компенсації всіх своїх ризиків, пов'язаних з
інвестуванням;

грошовий потік - сума прогнозованих або фактичних надходжень від діяльності

(використання) об'єкта оцінки;

чистий операційний дохід - прогнозована сума надходжень від використання

об'єкта оцінки після вирахування усіх витрат, пов'язаних з отриманням цієї суми;

вартість реверсії - вартість об'єкта оцінки, яка прогнозується на період, що

настає за прогнозним;

право контролю - повноваження, отримані згідно із законодавством або

відповідною угодою, які впливають на стратегію та/або дають змогу вирішувати
питання управління певним підприємством. Права контролю враховуються під час
проведення оцінки шляхом застосування контрольної надбавки або контрольної
знижки;

контрольна надбавка - збільшення вартості об'єкта оцінки через наявність

більших прав контролю порівняно з вартістю об'єктів, які характеризуються правами
контролю в меншому обсязі;

контрольна знижка - зменшення вартості об'єкта оцінки через відсутність права

контролю або їх меншого обсягу порівняно з вартістю об'єктів, які
характеризуються правами контролю вбільшому обсязі.

4. Оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і

пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску,
найбільш ефективного використання.

5. Принцип корисності грунтується на тому, що майно має вартість тільки за

умови корисності його для потенційного власника або користувача. Під корисністю
слід розуміти здатність майна задовольняти потреби власника або користувача
протягом певного часу.

113
 З метою визначення корисності під час оцінки:

розглядається корисність окремого майна у складі об'єкта оцінки як складова

частина корисності об'єкта оцінки в цілому та корисність майна як окремого об'єкта
оцінки;

враховується сучасний стан використання об'єкта оцінки, що може не відповідати

його можливому найбільш ефективному використанню, а також випадки, коли
окремі об'єкти оцінки стають тимчасово зайвими, використовуються з іншою метою
або не використовуються;

прогнозується можливий вплив соціально-економічних та інших факторів на зміни в

корисності об'єкта оцінки;
оцінюються витрати на поліпшення об'єкта оцінки з урахуванням впливу цих витрат
на збільшення його ринкової вартості.

6. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та

попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки
враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть
призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

7. Принцип заміщення передбачає врахування поведінки покупців на ринку, яка

полягає у тому, що за придбання майна не сплачується сума, більша від мінімальної
ціни майна такої ж корисності, яке продається на ринку.

8. Принцип очікування передбачає, що вартість об'єкта оцінки визначається

розміром економічних вигод, які очікуються від володіння, користування,
розпорядження ним.

9. Принцип внеску (граничної продуктивності) передбачає врахування впливу на

вартість об'єкта оцінки таких факторів, як праця, управління, капітал та земля, що є
пропорційним їх внеску у загальний дохід. Вплив окремого фактора вимірюється як
частка вартості об'єкта оцінки або як частка вартості, на яку загальна вартість об'єкта
оцінки зменшиться у разі його відсутності.

10. Принцип найбільш ефективного використання полягає в урахуванні

залежності ринкової вартості об'єкта оцінки від його найбільш ефективного
використання. Під найбільш ефективним використанням розуміється використання
майна, в результаті якого вартість об'єкта оцінки є максимальною. При цьому
розглядаються тільки ті варіанти використання майна, які є технічно можливими,
дозволеними та економічно доцільними.

База оцінки та порядок визначення вартості

11. Оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або

неринковим видам вартості. Вибір бази оцінки передує укладанню договору на
проведення оцінки майна.
Вибір бази оцінки залежить від мети, з якою проводиться оцінка майна, його
особливостей, а також нормативних вимог.
У разі коли у нормативно-правових актах з оцінки майна, договорі на
проведення оцінки майна або ухвалі суду не зазначається вид вартості, який
повинен бути визначений у результаті оцінки, визначається ринкова вартість.
114
 12. Використання ринкової вартості як бази оцінки під час укладання договору на
проведення оцінки майна можливе за умови відповідності угоди, у зв'язку з якою
проводиться оцінка, змісту поняття ринкової вартості. При цьому умови такої угоди не
повинні передбачати будь-які додаткові обмеження або вимоги, що впливають на
майбутню економічну вигоду від використання покупцем об'єкта оцінки.

13. Для визначення ринкової вартості враховується найбільш ефективне

використання об'єкта оцінки.

14. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки можливе із застосуванням усіх

методичних підходів у разі наявності необхідної інформації.

15. Методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової

вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні
грунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Витрати на відтворення (заміщення) повинні визначатися на дату оцінки з

урахуванням ринкових цін.

Під час прогнозування грошового потоку та відповідної норми доходу повинен

бути врахований вплив ринкових умов на функціонування (використання) об'єкта
оцінки виходячи з принципу його найбільш ефективного використання.

16. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного

підходу грунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного
майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або
недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою
мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.

За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова

вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни
пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують
тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних,

політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до
фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про
ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз'яснення та
застереження. При цьому оцінювач має право надавати висновок про
ринкову вартість об'єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про
попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення
стабільної ситуації на ринку.

17. У звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач
відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми
податку на додану вартість. Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової
вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми
податку на додану вартість.

Умова щодо визначення ринкової вартості з включенням суми податку на додану

вартість зазначається у договорі на проведення оцінки майна.
115
 18. Застосування неринкових видів вартості під час укладання договору на
проведення оцінки майна можливе у разі невідповідності умов угоди, у зв'язку з якою
проводиться оцінка, хоча б одній з умов, яка висувається для визначення ринкової
вартості, крім випадків, зазначених в абзаці третьому пункту 11 цього Стандарту.

Вибір неринкового виду вартості обґрунтовується у звіті про оцінку майна.

19. До неринкових видів належать

 вартість заміщення,
 вартість відтворення,
 залишкова вартість заміщення (відтворення),
 вартість у використанні,
 споживча вартість,
 вартість ліквідації,
 інвестиційна вартість,
 спеціальна вартість,
 ліквідаційна вартість,
 чиста вартість реалізації,
 оціночна вартість та інші види,

порядок визначення яких встановлюється окремими національними стандартами.

20. Неринкові види вартості як база оцінки визначаються за допомогою методів та

оціночних процедур, які грунтуються на результатах аналізу корисності або
призначення об'єкта оцінки, а також вивченні впливу умов використання або способу
відчуження об'єкта оцінки.

21. Для визначення неринкових видів вартості як бази оцінки використовується

інформація про подібне майно в частині, в якій вона відповідає вимогам, що
висуваються до певного неринкового виду вартості. Неринкові види вартості
переважно визначаються на основі інформації щодо угод, які укладалися з умовами
та обмеженнями, подібними до мети, з якою проводиться оцінка.

22. Залишкова вартість заміщення (відтворення) як база оцінки визначається із

застосуванням витратного підходу і використовується для проведення оцінки
спеціалізованого майна, у тому числі для ведення бухгалтерського обліку з метою
визначення його справедливої вартості згідно з положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку. Якщо умови угод щодо спеціалізованого майна, для
укладання яких проводиться оцінка, відповідають вимогам, що висуваються для
визначення ринкової вартості, залишкова вартість заміщення (відтворення) може
дорівнювати їх ринковій вартості.

23. Визначення вартості у використанні полягає у проведенні оцінки об'єкта

оцінки без урахування принципу найбільш ефективного використання. Вартість у
використанні визначається для об'єктів оцінки, щодо яких планується подальше
використання специфічним запланованим або існуючим способом.

24. Вартість ліквідації розраховується як сума валових доходів, які очікується

отримати від реалізації об'єкта оцінки як єдиного цілого або його складових частин
виходячи з принципу найбільш ефективного використання за вирахуванням

116
очікуваних витрат, пов'язаних з такою ліквідацією. У разі коли за результатами
розрахунків вартість ліквідації становить від'ємну величину, її значення
встановлюється у розмірі 1 гривні.

25. Інвестиційна вартість об'єкта оцінки використовується з метою врахування

умов угоди, у зв'язку з укладанням якої проводиться оцінка, в частині
необхідності додаткового інвестування або виконання інших вимог, що потребує
додаткових матеріальних витрат.

Інвестиційна вартість об'єкта оцінки у формі цілісного майнового комплексу,

фінансових інтересів визначається переважно за допомогою дохідного підходу із
застосуванням методу дисконтування грошових потоків, а об'єкта оцінки у
матеріальній формі - шляхом комбінування кількох методичних підходів.

26. Під час визначення інвестиційної вартості у звіті про оцінку майна
аналізуються умови продажу (інвестування) та їх відмінність від типових умов
продажу подібного майна на ринку, вплив зазначених умов на формування його
вартості, у тому числі виходячи з принципу найбільш ефективного використання.

Інформаційними джерелами, що дають змогу врахувати зазначені умови, можуть

бути бізнес-план, проектно-кошторисна документація та документи, які підтверджують
виконання певних робіт, результати аналізу впливу додаткових умов інвестування у
процесі продажу об'єкта оцінки тощо.

27. Спеціальна вартість об'єкта оцінки визначається на основі розрахунку його

ринкової вартості з подальшим збільшенням її на суму надбавки, яка встановлюється
з урахуванням особливого інтересу потенційного покупця або користувача. Сума
надбавки повинна бути обгрунтована у звіті про оцінку майна окремо від
ринкової вартості.

Спеціальна вартість не може застосовуватися під час оцінки об'єкта застави,

визначення розміру відшкодування збитків та розміру прямих збитків.

28. У разі продажу майна у строк, який є значно коротшим від строку експозиції
подібного майна, переважно визначається його ліквідаційна вартість, якщо інше не
передбачено законодавством. Для використання ліквідаційної вартості як бази оцінки
необхідно проводити додаткове дослідження відповідності умов продажу об'єкта оцінки,
для якого проводиться оцінка, типовим для ринку умовам продаж у подібного
майна. Визначення ліквідаційної вартості здійснюється на основі інформації щодо
подібних угод з подібним майном.

Одним із способів визначення ліквідаційної вартості є застосування до

визначеної ринкової вартості об'єкта оцінки знижувальних коефіцієнтів у порядку,
встановленому законодавством, з метою стимулювання попиту потенційних покупців
до придбання об'єкта оцінки.

29. Під час встановлення ліквідаційної вартості оцінювач повинен додатково

визначити ринкову вартість об'єкта оцінки та зазначити у звіті про оцінку майна
свої застереження щодо використання результатів такої оцінки.

30. Ринкова вартість та неринкові види вартості, які визначено для цілей
продажу об'єктів оцінки, за вирахуванням витрат, що супроводжують продаж, у
117
тому числі пов'язаних із сплатою податку на додану вартість, визнаються чистою
вартістю реалізації.

31. Імовірний розмір страхової суми визначається на основі результатів аналізу

умов договору страхування в цілому, для окремого страхового випадку, групи
страхових випадків, а також врахування особливостей фізичного стану майна, його
поточного використання, впливу зовнішніх факторів на формування ринкової вартості
майна тощо.

Для визначення ймовірної страхової суми можуть використовуватися

ринкова вартість або неринкові види вартості.

32. У разі виникнення необхідності у визначенні розміру ймовірного страхового

відшкодування оцінка застрахованого майна проводиться з урахуванням умов
страхування та дотриманням принципів корисності і заміщення.

Для застрахованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на

ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи
з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку
шляхом розрахунку прямих збитків.

У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об'єкта,
ймовірний розмір страхового відшкодування оцінюється як відповідна частка оцінених
прямих збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

33. Оцінка майна з метою відображення її результатів у бухгалтерському

обліку в порядку, встановленому законодавством про бухгалтерський облік,
проводиться з урахуванням того, що:

справедлива вартість активу дорівнює його ринковій вартості у разі можливості її

визначення у порядку, встановленому цим та іншими національними стандартами;

справедлива вартість активу, який може бути віднесено до спеціалізованого

майна, майна спеціального призначення або спеціальної конструкції, дорівнює
його залишковій вартості заміщення (відтворення);

ліквідаційна вартість активу згідно з положеннями (стандартами)

бухгалтерського обліку дорівнює його вартості ліквідації згідно з цим Стандартом;

надлишкові активи оцінюються з урахуванням принципу їх найбільш

ефективного використання із застосуванням такої бази оцінки, як ринкова вартість
або вартість ліквідації, з дотриманням відповідних умов, що висуваються до їх
визначення.

Результати проведення оцінки активів для цілей бухгалтерського обліку

вважаються їх переоціненою вартістю.

34. Об'єкт оцінки у разі його застави оцінюється за ринковою вартістю без
включення до неї суми податку на додану вартість.

Методичні підходи до оцінки майна та їх

основні засади
118
 35. Оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів
оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом
комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур.

36. Оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш

повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних
інформаційних джерел для її проведення.

37. З метою обґрунтування остаточного висновку про вартість об'єкта оцінки

результати оцінки, отримані із застосуванням різних методичних підходів,
зіставляються шляхом аналізу впливу принципів оцінки, які є визначальними для мети, з
якою проводиться оцінка, а також інформаційних джерел на достовірність результатів
оцінки.

Неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу,

пов'язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього
вихідних даних про об'єкт оцінки та іншої інформації, окремо обгрунтовується у звіті
про оцінку майна. Національними стандартами можуть передбачатися також інші
випадки обмежень щодо застосування певних методичних підходів для визначення
ринкової вартості та неринкових видів вартості об'єктів оцінки.

Застереження та обмеження щодо використання результатів оцінки об'єкта оцінки

зазначаються у звіті про оцінку майна.

38. Для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи:

витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу

та у формі фінансових інтересів);

дохідний;

порівняльний.

39. Витратний підхід грунтується на врахуванні принципів корисності і заміщення.

40. Витратний підхід передбачає визначення поточної вартості витрат на

відтворення або заміщення об'єкта оцінки з подальшим коригуванням їх на суму зносу
(знецінення).

Основними методами витратного підходу є метод прямого відтворення та метод

заміщення.

Метод прямого відтворення полягає у визначенні вартості відтворення з

подальшим вирахуванням суми зносу (знецінення).

Метод заміщення полягає у визначенні вартості заміщення з подальшим

вирахуванням суми зносу (знецінення).

За допомогою методів прямого відтворення та заміщення визначається

залишкова вартість заміщення (відтворення).

119
 Особливості застосування майнового підходу встановлюються відповідними
національними стандартами щодо оцінки об'єктів у формі цілісних майнових
комплексів та у формі фінансових інтересів.

41. Під час застосування методу прямого відтворення або методу заміщення
використовуються вихідні дані про об'єкт оцінки, інформація про відтворення або
заміщення об'єкта оцінки чи подібного майна в сучасних цінах або
середньостатистичні показники, які узагальнюють умови його відтворення або
заміщення в сучасних цінах.

42. Дохідний підхід базується на врахуванні принципів найбільш ефективного

використання та очікування, відповідно до яких вартість об'єкта оцінки визначається
як поточна вартість очікуваних доходів від найбільш ефективного використання
об'єкта оцінки, включаючи дохід від його можливого перепродажу.

Основними методами дохідного підходу є пряма капіталізація доходу та непряма

капіталізація доходу (дисконтування грошового потоку). Вибір методів оцінки при
цьому залежить від наявності інформації щодо очікуваних (прогнозованих)
доходів від використання об'єкта оцінки, стабільності їх отримання, мети оцінки, а
також виду вартості, що підлягає визначенню.

За допомогою дохідного підходу визначається ринкова вартість та інвестиційна

вартість, а також інші види вартості, які грунтуються на принципі корисності,
зокрема ліквідаційна вартість, вартість ліквідації тощо.

43. Інформаційними джерелами для застосування дохідного підходу є відомості

про фактичні та (або) очікувані доходи та витрати об'єкта оцінки або подібного майна.
Оцінювач прогнозує та обгрунтовує обсяги доходів та витрат від сучасного
використання об'єкта оцінки, якщо воно є найбільш ефективним, або від можливого
найбільш ефективного використання, якщо воно відрізняється від існуючого
використання.

44. Метод прямої капіталізації доходу застосовується у разі, коли прогнозується

постійний за величиною та рівний у проміжках періоду прогнозування чистий
операційний дохід, отримання якого не обмежується у часі. Капіталізація чистого
операційного доходу здійснюється шляхом ділення його на ставку капіталізації.

Метод непрямої капіталізації доходу (дисконтування грошових потоків)

застосовується у разі, коли прогнозовані грошові потоки від використання об'єкта
оцінки є неоднаковими за величиною, непостійними протягом визначеного періоду
прогнозування або якщо отримання їх обмежується у часі. Прогнозовані грошові
потоки, у тому числі вартість реверсії, підлягають дисконтуванню із
застосуванням ставки дисконту для отримання їх поточної вартості.

45. Ставка капіталізації та ставка дисконту визначаються шляхом аналізу

інформації про доходи від використання подібного майна та його ринкові ціни або
шляхом порівняльного аналізу дохідності інвестування в альтернативні об'єкти
(депозити, цінні папери, майно тощо).

46. Для оцінки об'єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок під

забудовою, їх поліпшень, окремих складових цілісного майнового комплексу може
застосовуватися метод залишку. Цей метод грунтується на врахуванні принципу
120
внеску (граничної продуктивності) і є результатом комбінування витратного та
дохідного підходів.

47. Порівняльний підхід грунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і

пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування
подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння
та об'єктом оцінки.

48. Для визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у матеріальній формі із

застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна
відповідати таким критеріям:

умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод
не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення
ринкової вартості;

продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати;

умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або

пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть
бути враховані.

49. Основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за

місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами
продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом
додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до
ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування.

Загальні вимоги до проведення незалежної

оцінки майна

50. Проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому

здійснюється:

ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої

проводиться оцінка;

визначення бази оцінки;

подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення

оцінки.

51. Незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності:

укладення договору на проведення оцінки;

ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та

іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;

ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень

та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та
використання її результатів;

121
 вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що
найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на
проведення оцінки, та їх застосування;

узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних

підходів;

складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату
оцінки;

доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову

дату (у разі потреби).

52. Оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком

документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх
аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен
проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на
ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які
використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну
інформацію, У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті
про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

53. Залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки

оцінювач повинен:

зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема вихідні
дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики,
інформацію про стан ринку стосовно об'єкта оцінки та подібного майна, відомості про
економічні характеристики об'єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати
від використання об'єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного
використання та існуючого використання);

проаналізувати існуючий стан використання об'єкта оцінки та визначити умови його

найбільш ефективного використання;

зібрати необхідну інформацію для обгрунтування ставки капіталізації та (або)

ставки дисконту;

визначити правові обмеження щодо об'єкта оцінки та врахувати їх вплив на вартість

об'єкта оцінки;

обгрунтувати застосування методичних підходів, методів та оціночних процедур,

у разі потреби - застосування спеціальних методів оцінки та оціночних процедур
(комбінування кількох методичних підходів або методів).

54. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у

звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до
нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на
проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства.

55. Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за

недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна згідно із законодавством.
122
 Особи, що надають недостовірні вихідні дані, використання яких під час оцінки
призвело до надання необ'єктивного висновку про вартість майна, несуть
відповідальність згідно із законодавством.

Загальні вимоги до складання звіту про оцінку та підготовки висновку про

вартість майна

56. Звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі.

Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити:

опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати;

дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту
та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства;

мету проведення оцінки та обгрунтування вибору відповідної бази оцінки;

перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка;

перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки;

виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка;

опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час
проведення оцінки;

висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного

використання об'єкта оцінки;

виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а

також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість
майна;

письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої

інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду
- відповідні пояснення та обгрунтування застережень і припущень щодо
використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна
та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви,
що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і
висновку про його вартість;

висновок про вартість майна;

додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші

інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та
розрахунки.

57. Звіт про оцінку майна дозволяється складати у стислій формі у разі
доопрацювання (актуалізації) оцінки об'єкта оцінки на нову дату оцінки, а також в
інших випадках, визначених відповідними національними стандартами.
123
 У звіті про оцінку майна, складеному у стислій формі, повинні зазначатися етапи
проведення незалежної оцінки майна, здійснені оціночні процедури, міститися
висновок про вартість, а також зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація.

У звіті про оцінку майна, складеному у стислій формі з метою доопрацювання

(актуалізації) оцінки на нову дату, повинні зазначатися:

дата оцінки та дата завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії
звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства;

мета проведення оцінки та перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки;

перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка;

додаткові відомості про зібрані і використані під час доопрацювання

(актуалізації) оцінки вихідні дані та інша інформація про об'єкт оцінки, які можуть
вплинути на достовірність та об'єктивність оцінки майна, проведеної на нову дату;

висновки про існуюче та найбільш ефективне використання об'єкта оцінки, їх

зміну порівняно з попередньою датою оцінки;

зміст використаних методичних підходів, методів та оціночних процедур, у разі

потреби - з наведенням необхідних розрахунків, а також змісту відповідних застережень
і припущень;

висновок про вартість майна;

додатки з вихідними даними та іншою інформацією, що були використані в

процесі проведення оцінки.

Відповідними національними стандартами можуть передбачатися додаткові вимоги

до змісту звіту про оцінку майна у стислій формі.

Не дозволяється складення у стислій формі звіту про оцінку майна у разі

проведення незалежної оцінки цілісних майнових комплексів, часток (паїв, акцій)
або повторного доопрацювання (актуалізації) оцінки майна. Відповідними
національними стандартами можуть визначатися інші випадки, коли складення звіту
про оцінку майна у стислій формі забороняється.

58. Доопрацювання (актуалізація) оцінки майна може

здійснюватися у разі закінчення строку дії звіту про оцінку майна
та висновку про вартість майна, встановленого законодавством, або на вимогу
замовника оцінки, коли істотних змін в умовах функціонування та фізичному стані
об'єкта оцінки, а також стані ринку подібного майна від дати оцінки до дати оцінки,
на яку передбачається здійснення доопрацювання (актуалізація), не відбулося.

Доопрацювання (актуалізацію) оцінки майна та з цією метою складення у стислій

формі звіту про оцінку майна здійснює оцінювач та суб'єкт оціночної діяльності, які
складали у повній формі звіт про оцінку цього майна. У цьому разі попередній звіт про
оцінку майна, складений у повній формі, розглядається як невід'ємна частина звіту
про оцінку майна у стислій формі.
124
 З метою доопрацювання (актуалізації) оцінки із замовником укладається новий
договір на виконання робіт з доопрацювання (актуалізації) оцінки майна, якщо
можливість її проведення не була передбачена у договорі на проведення оцінки майна.

59. Звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо

проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта
оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Документи та інші інформаційні
матеріали, зібрані оцінювачами в процесі проведення оцінки майна, разом із звітом про
оцінку майна зберігаються в архіві суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта
господарювання не менше ніж п'ять років, якщо інше не встановлено договором на
проведення оцінки майна.

60. Висновок про вартість майна повинен містити відомості про:

замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна;

назву об'єкта оцінки та його коротку характеристику;

мету і дату оцінки;

вид вартості, що визначався;

використані методичні підходи;

величину вартості, отриману в результаті оцінки.

У разі потреби оцінювач має право відобразити у висновку свої припущення та

застереження щодо використання результатів оцінки.

Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо

проводив оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта
оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Законодавством можуть бути
встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість об'єкта оцінки.

61. Звіт про оцінку майна, додатки до нього готуються не менш як у двох
примірниках, один з яких зберігається в оцінювача, а інші видаються замовнику після
реєстрації в книзі обліку виданих документів.

Загальні вимоги до рецензування звіту

про оцінку майна

62. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка
використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на
вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів
місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому
критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта
оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит
до осіб, які відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та
професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ) мають право здійснювати
рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти).

125
 63. Рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки
майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в
результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного
свідоцтва.

64. За результатами своєї роботи рецензент готує рецензію у письмовій формі, яку
скріплює підписом. Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість
об'єкта оцінки. Будь-які судження про вартість об'єкта оцінки, виражені у грошовій
формі, можуть відображатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку майна,
складеному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів.

Якщо у письмовому запиті про необхідність рецензування звіту про оцінку майна
(акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість
об'єкта оцінки, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У
разі рецензування звіту про оцінку майна оцінювачем, який працює в органі
державної влади або органі місцевого самоврядування - суб'єктах оціночної
діяльності, вимога щодо надання висновку про вартість майна задовольняється шляхом
організаційного забезпечення проведення незалежної оцінки майна суб'єктом
оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. У такому разі особи, що вимагають
проведення незалежної оцінки майна в процесі рецензування, забезпечують
укладення договору на проведення оцінки майна в порядку, визначеному
законодавством.

65. У рецензії повинні зазначатися:

підстави проведення рецензування;

повна назва звіту про оцінку майна, що був об'єктом рецензування, відомості
про його виконавців, їх кваліфікацію та висновок про можливість проведення
зазначеними особами оцінки майна відповідно до правових вимог провадження
професійної оціночної діяльності;

строк проведення рецензування і дата підписання рецензії;

висновок про обгрунтованість вибору виду вартості та її відповідність вимогам

нормативно-правових актів з оцінки майна;

висновок про зібрані виконавцем звіту про оцінку майна вихідні дані та іншу
інформацію (їх повнота, достатність для
проведення оцінки майна та розкриття у звіті);

висновок про відповідність і правильність застосування під час проведення оцінки

методичних підходів, методів та оціночних процедур з урахуванням мети і бази
оцінки, обґрунтованість використаних припущень;

загальний висновок про достовірність оцінки майна.

66. Рецензія може містити перелік аргументованих рецензентом зауважень до звіту

про оцінку майна, у тому числі застереження про можливість впливу цих зауважень на
достовірність оцінки майна.

126
 У процесі рецензування рецензент не повинен брати до уваги будь-яку додаткову
інформацію про об'єкт оцінки або подібне майно, що виникла після дати складення звіту
про оцінку майна та висновку про вартість майна до дати підписання рецензії.

67. Рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-
правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною
метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за
такими ознаками:

звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна;

звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але

має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки;

звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки

майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може
використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених
недоліків;

звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним

та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

127
 КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 10 грудня 2003 р. N 1891
Київ

Про затвердження Методики оцінки майна

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Методику оцінки майна, що додається.

Уповноважити Фонд державного майна давати роз'яснення з

питань застосування зазначеної Методики.

2. Установити, що акти оцінки вартості майна та висновки про

вартість майна, складені та затверджені відповідно до Методики
оцінки вартості майна під час приватизації, що діяла до набрання
чинності цією постановою, є дійсними протягом встановленого для
них строку дії.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня

2000 р. N 1554 ( 1554-2000-п ) "Про затвердження Методики оцінки
вартості майна під час приватизації" (Офіційний вісник України,
2000 р., N 42, ст. 1791);

постанову Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2001 р.

N 1366 ( 1366-2001-п ) "Про внесення змін до Методики оцінки
вартості майна під час приватизації" (Офіційний вісник України,
2001 р., N 43, ст. 1926);

постанову Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2002 р.

N 585 ( 585-2002-п ) "Про внесення змін до Методики оцінки
вартості майна під час приватизації" (Офіційний вісник України,
2002 р., N 18, ст. 936).

Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ

Інд. 25

128
 ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 грудня 2003 р. N 1891

МЕТОДИКА ОЦІНКИ МАЙНА

Загальні питання

1. Ця Методика застосовується для проведення оцінки майна у таких випадках:

приватизації (корпоратизації);

створення підприємств (господарських товариств) на базі державного та

комунального майна, а також майна господарських товариств з державною часткою
(часткою комунального майна) у статутному фонді та у разі відчуження такого майна
у випадках, встановлених законодавством, крім випадків відчуження майна згідно із
Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" ( 1075-
14 );

визначення вартості внесків учасників (засновників) господарських товариств

у разі, коли до статутних фондів зазначених товариств вноситься державне
(комунальне) майно, майно господарських товариств з державною часткою (часткою
комунального майна) у статутному фонді;

визначення вартості цілісних майнових комплексів господарських товариств,

до статутних фондів яких вноситься державне (комунальне) майно;

виділення або визначення часток майна у спільному майні, в якому є державна

(комунальна) частка;

застави державного та комунального майна, а також майна господарських

товариств з державною часткою (часткою комунального майна) у статутному фонді;

повернення об'єктів приватизації у державну власність, у тому числі за рішенням

суду.

Відповідно до цієї Методики проводиться оцінка об'єктів у матеріальній формі

(крім земельних ділянок), об'єктів у нематеріальній формі та цілісних майнових
комплексів.

2. У цій Методиці наведені нижче поняття вживаються у такому значенні:

незалежна оцінка - визначення певного виду вартості майна суб'єктом оціночної

діяльності - суб'єктом господарювання за договором із замовником;

стандартизована оцінка - оцінка, що здійснюється самостійно державними

органами приватизації (органами, уповноваженими управляти державним майном)
з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних;

129
 початкова вартість майна - вартість, з якої розпочинається продаж майна
встановленими законодавством способами, що передбачають конкуренцію
покупців;

переоцінена вартість активів - вартість, за якою активи відображаються в

передавальному балансі підприємства, складеному на дату оцінки, у тому числі
активи, що підлягали переоцінці на засадах незалежної оцінки відповідно до порядку
та у випадках, передбачених цією Методикою;

дата інвентаризації - дата, на яку проводиться інвентаризація майна підприємства.

Дата інвентаризації у випадках приватизації (корпоратизації) збігається з датою оцінки.
При цьому датою оцінки є останнє число місяця;

дата попередньої інвентаризації необоротних активів - дата (будь-яке число

місяця), на яку проводиться інвентаризація необоротних активів з метою складення їх
основного переліку для проведення незалежної оцінки з метою підготовки
передавального балансу. Попередня інвентаризація проводиться до дати оцінки;

невід'ємні поліпшення орендованого майна - здійснені орендарем заходи,

спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або)
його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової
вартості;

сукупна вартість цілісного майнового комплексу - сума вартості активів

підприємства, що відображені у його передавальному балансі;

чиста вартість цілісного майнового комплексу - сукупна вартість цілісного

майнового комплексу, зменшена на суму зобов'язань;

окреме індивідуально визначене майно - об'єкти у матеріальній формі (інвентарні

об'єкти або групи інвентарних об'єктів та інше окреме майно), що приватизуються
відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних
підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 );

передавальний баланс підприємства - баланс підприємства, складений на дату

оцінки відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку за результатами
інвентаризації, в якому у випадках, визначених цією Методикою, зазначається
переоцінена вартість необоротних активів.

3. Інші поняття, які використовуються у цій Методиці, вживаються у значенні,

наведеному у національних стандартах оцінки майна (далі - національні стандарти),
положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актах.

4. Незалежна оцінка майна проводиться відповідно до вимог національних

стандартів з урахуванням положень цієї Методики та міжнародних стандартів оцінки.

5. За зверненнями правоохоронних органів оцінка майна проводиться відповідно

до нормативно-правових актів, що були чинні на визначену відповідним органом
дату, з використанням їх термінології.

Підготовчий етап до оцінки майна

130
 6. Для визначення розміру статутного фонду відкритого акціонерного
товариства, що створюється на базі державного (комунального) майна (крім об'єктів
незавершеного будівництва, майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських
підприємств та підприємств рибного господарства, холдингових компаній) під час
приватизації (корпоратизації), здійснюються такі роботи:

1) утворення державним органом приватизації (органом, уповноваженим

управляти державним майном) інвентаризаційної комісії з урахуванням вимог
пункту 12, визначення дати попередньої інвентаризації необоротних активів з метою
складення їх основного переліку та дати оцінки;

2) проведення інвентаризаційною комісією попередньої інвентаризації

необоротних активів та затвердження її результатів у строк, що не перевищує 15
календарних днів від дати попередньої інвентаризації, але не пізніше ніж за 10
календарних днів до дати оцінки;

3) складення інвентаризаційною комісією та затвердження державним органом

приватизації (органом, уповноваженим управляти державним майном) основного
переліку необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці (перелік необоротних
активів N 1), у 5-денний строк після затвердження результатів попередньої
інвентаризації;

4) подання матеріалів попередньої інвентаризації (зведений акт N 1 та перелік

необоротних активів N 1) державному органу приватизації у строк, що не перевищує 26
календарних днів від дати оцінки;

5) відбір державним органом приватизації на конкурентних засадах суб'єкта

оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який буде проводити незалежну
оцінку необоротних активів, та укладення з ним договору на проведення незалежної
оцінки у тритижневий строк, але не пізніше ніж за п'ять днів до дати оцінки;

6) проведення повної інвентаризації інших активів та зобов'язань, складення

додаткового переліку необоротних активів за наслідками уточнення
інвентаризаційною комісією результатів попередньої інвентаризації необоротних
активів на дату оцінки (перелік необоротних активів N 2). Матеріали повної
інвентаризації та перелік необоротних активів N 2 подаються комісії з
приватизації (корпоратизації) з метою їх розгляду та схвалення у строк, що не
перевищує 20 календарних днів від дати оцінки;

7) подання схвалених протокольним рішенням комісії з приватизації

(корпоратизації) та затверджених керівником державного органу приватизації
(органу, уповноваженого управляти державним майном) матеріалів повної
інвентаризації (зведений акт N 2 та перелік необоротних активів N 2) державному
органу приватизації у строк, що не перевищує 25 календарних днів від дати оцінки.

У разі несвоєчасного подання державному органу приватизації переліків

необоротних активів підприємства та зведених актів інвентаризації майна і (або)
складення їх з порушенням вимог цієї Методики зазначені документи підлягають
поверненню з метою призначення нової дати оцінки;

8) подання підприємством державному органу приватизації (замовнику

незалежної оцінки) в повному обсязі вихідних даних щодо необоротних активів, що
131
підлягають незалежній оцінці, у строк, що не перевищує 15 календарних днів від дати
оцінки.

7. З метою визначення розміру статутного фонду відкритого акціонерного

товариства (пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства),
що створюється на базі майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських
підприємств, підприємств рибного господарства, під час приватизації на
підготовчому етапі проводиться повна інвентаризація майна в такому порядку:

1) утворення державним органом приватизації інвентаризаційної комісії з

урахуванням вимог пункту 12 та визначення дати оцінки;

2) проведення інвентаризаційною комісією повної інвентаризації майна в

один етап та подання до комісії з приватизації її результатів;

3) перевірка комісією з приватизації зведеного акта інвентаризації майна та

його затвердження державним органом приватизації в місячний строк від визначеної
дати оцінки;

4) у разі прийняття рішення державним органом приватизації - проведення

аудиторської перевірки з урахуванням вимог пункту 14;

5) підготовка підприємством відомостей згідно з додатками 11-14 та подання їх

до комісії з приватизації у строк, що не перевищує 35 календарних днів від дати
оцінки;

6) складення за результатами повної інвентаризації майна, з урахуванням

переоцінки повністю зношених за даними бухгалтерського обліку основних засобів,
передавального балансу підприємства на дату оцінки та подання його разом з
аудиторським висновком комісії з приватизації у строк, що не перевищує 45
календарних днів від дати оцінки.

8. З метою визначення вартості окремого індивідуально визначеного майна,

об'єктів незавершеного будівництва та цілісних майнових комплексів, що підлягають
приватизації, на підготовчому етапі здійснюється:

1) визначення державним органом приватизації дати оцінки та утворення

інвентаризаційної комісії з урахуванням вимог пункту 12;

2) проведення інвентаризаційною комісією інвентаризації майна в один етап у строк,

що не перевищує 15 календарних днів від дати інвентаризації;

3) для об'єктів незавершеного будівництва - проведення обстеження будівельного

майданчика і технічного стану об'єкта;

4) відбір державним органом приватизації на конкурсних засадах суб'єкта

оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку
у разі прийняття рішення про її проведення, та укладення з ним договору на
проведення оцінки майна у строк, що не перевищує 20 календарних днів від дати
інвентаризації;

5) складення і подання підприємством (балансоутримувачем) до

132
державного органу приватизації зведеного акта інвентаризації та передавального
балансу за результатами інвентаризації на дату оцінки (щодо цілісних майнових
комплексів), у разі прийняття відповідного рішення державним органом
приватизації - разом з висновками аудиторської перевірки фінансової звітності; акта
обстеження будівельного майданчика згідно з додатком 8, інвентаризаційних
описів згідно з додатками 9 і 10;

6) затвердження державним органом приватизації зведеного акта інвентаризації

майна у строк, що не перевищує 20 календарних днів від дати оцінки;

7) підготовка та затвердження державним органом приватизації переліку майна,

вартість якого вилучається з вартості цілісного майнового комплексу, у строк, що не
перевищує 25 календарних днів від дати оцінки;

8) подання підприємством (балансоутримувачем) державному органу приватизації

(замовнику незалежної оцінки) вихідних даних щодо індивідуально визначеного
майна, цілісного майнового комплексу підприємства, необоротних активів, що
приватизуються в складі цілісного майнового комплексу, у строк, що не перевищує 25
календарних днів від дати оцінки.

9. Щодо об'єктів у матеріальній формі, об'єктів у нематеріальній формі,

часток (паїв, акцій), які належать підприємству (господарському товариству) з
державною часткою (часткою комунального майна) у статутному фонді, та цілісних
майнових комплексів, що відчужуються або передаються в заставу відповідно до
законодавства, підготовчий етап передбачає:

1) відбір суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання та укладення

з ним договору на проведення оцінки майна;

2) надання замовником оцінки вихідних даних, необхідних для проведення оцінки

суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до умов
договору з ним.

10. Щодо часток (паїв, акцій) господарського товариства, що приватизуються,

підготовчий етап передбачає:

визначення державним органом приватизації дати оцінки та утворення

інвентаризаційної комісії у складі представників господарського товариства;

проведення інвентаризації на дату оцінки у строк, що не перевищує 25

календарних днів від дати оцінки (для господарських товариств, розмір державної
частки в яких становить не менше ніж 25 відсотків). В інших випадках та у разі
проведення оцінки часток (паїв, акцій) господарських товариств, розташованих за
кордоном, використовуються результати останньої повної інвентаризації з
урахуванням руху активів та зобов'язань до дати оцінки. Інвентаризація
проводиться в один етап. До зведеного акта інвентаризації майна додаються
оформлені в установленому порядку інвентаризаційні описи, довідка щодо
врегулювання інвентаризаційних різниць, інші матеріали інвентаризації, а також
перелік майна, що перебуває на відповідальному зберіганні, тимчасово ввезеного на
митну територію України, майна (у тому числі суми коштів на придбання майна),
додатково наданого господарському товариству іншими недержавними
співзасновниками, але на дату оцінки не внесеного до статутного фонду. Зведений акт
133
інвентаризації майна підлягає затвердженню керівником державного органу
приватизації;

проведення аудиторської перевірки з метою підтвердження правильності

ведення бухгалтерського обліку господарським товариством (щодо господарських
товариств з державною часткою не менше ніж 25 відсотків). Аудиторська перевірка
проводиться за рахунок коштів господарського товариства у межах загального строку
підготовки об'єкта до приватизації;

відбір суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання та укладення

з ним договору на проведення оцінки майна у місячний строк від дати оцінки;

надання господарським товариством суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту

господарювання вихідних даних, необхідних для проведення оцінки відповідно до умов
договору, у тому числі балансу, складеного на дату оцінки.

11. Щодо об'єктів, які повертаються у державну власність, у тому числі за рішенням
суду, підготовчий етап передбачає:

1) утворення державним органом приватизації інвентаризаційної комісії, до складу

якої включаються представники державного органу приватизації, керівник
підприємства та особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку. Очолює
комісію представник державного органу приватизації;

2) визначення державним органом приватизації дати оцінки. Якщо об'єкт

приватизації повертається у державну власність на виконання відповідного рішення
суду, датою оцінки є день набрання чинності відповідним рішенням суду. Дата
оцінки є датою інвентаризації;

3) проведення інвентаризації в один етап та у строк, що не перевищує 15

календарних днів від дати оцінки, і подання її результатів на розгляд комісії з
повернення об'єкта у державну власність. Інвентаризація проводиться у порядку,
визначеному законодавством з питань бухгалтерського обліку та фінансової
звітності;

4) затвердження державним органом приватизації зведеного акта інвентаризації

майна у строк, що не перевищує 25 днів від дати оцінки;

5) відбір суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання та

укладення з ним договору на проведення незалежної оцінки.

12. У випадках, визначених цією Методикою, інвентаризація майна проводиться

в загальному порядку, встановленому законодавством, з урахуванням таких
особливостей:

представники державного органу приватизації (органу, уповноваженого

управляти державним майном) до складу інвентаризаційної комісії не
включаються, крім випадків, зазначених у пункті 11;

інвентаризація майна, що проводиться згідно з вимогами пункту 6, здійснюється

в два етапи;

134
 відповідальність за правильність проведення інвентаризації, своєчасність подання та
достовірність її результатів покладається на голову інвентаризаційної комісії та її
членів;

за результатами інвентаризації складається зведений акт інвентаризації майна за

формою згідно з додатком 6, що підписується головою та членами
інвентаризаційної комісії і затверджується керівником державного органу приватизації
(органу, уповноваженого управляти державним майном);

до зведеного акта інвентаризації майна додаються оформлені в установленому

порядку інвентаризаційні описи та інші матеріали інвентаризації, а також
матеріали, що підтверджують вжиття максимально можливих заходів згідно із
законодавством щодо стягнення з дебіторів простроченої заборгованості (у тому
числі сумнівної та безнадійної), довідка з підтвердними документами щодо списання,
продажу, передачі в оренду, до статутних фондів господарських товариств майна (у
тому числі основних засобів), довідка про вибуття необоротних активів за період
від дати прийняття рішення про приватизацію (включення до переліку
підприємств, що підлягають корпоратизації) до дати оцінки, інші додаткові матеріали
на вимогу комісії з приватизації (корпоратизації) або державного органу
приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном), довідка
щодо врегулювання інвентаризаційних різниць, виявлених під час інвентаризації.

13. У разі порушення порядку проведення інвентаризації майна або виявлення

фактів невідповідності даних інвентаризації майна даним бухгалтерського обліку,
неповноти або недостовірності матеріалів, поданих інвентаризаційною комісією
комісії з приватизації (корпоратизації) чи державному органу приватизації,
незаконності здійснених підприємством операцій щодо списання, оренди,
відчуження чи переоцінки майна комісія з приватизації (корпоратизації) або
відповідальний працівник державного органу приватизації повідомляє про це
керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти
державним майном) та інвентаризаційну комісію.

Інвентаризаційна комісія у 5-денний строк від дати офіційного повідомлення про

виявлені факти невідповідності або порушень здійснює заходи щодо приведення у
відповідність матеріалів інвентаризації та подає виправлені матеріали комісії з
приватизації (корпоратизації) на повторну перевірку. Незаконно списане, списане,
але фактично наявне майно підлягає включенню до інвентаризаційних описів, оцінці та
приватизації.

Державні органи приватизації (органи, уповноважені управляти державним майном)

разом з керівництвом підприємства до реєстрації відкритого акціонерного товариства
(продажу майна) здійснюють заходи щодо приведення у відповідність із
законодавством правовідносин оренди державного майна, повернення в державну
власність незаконно відчуженого майна або визначають механізм компенсації
державі його вартості. У разі неможливості здійснення таких заходів державний орган
приватизації (орган, уповноважений управляти державним майном) повідомляє
правоохоронні органи про виявлені факти порушень.

14. Аудиторська перевірка під час проведення оцінки цілісних майнових комплексів
підприємств, що приватизуються, проводиться за кошти таких підприємств. Метою
аудиторської перевірки є підтвердження правильності ведення бухгалтерського
обліку підприємства на дату оцінки, складення передавального балансу на дату оцінки
135
за результатами переоцінки необоротних активів підприємства; а для підприємств,
які орендують державне майно, - також підтвердження джерел придбання орендарем
за час оренди необоротних активів, що належать державі.

Аудиторська перевірка проводиться у межах строків підготовки об'єкта до

приватизації.

15. Для проведення незалежної оцінки майна суб'єкти оціночної діяльності -

суб'єкти господарювання визначаються державними органами приватизації у таких
випадках:

приватизації (корпоратизації);

внесення державного або комунального майна до статутних фондів

господарських товариств, у тому числі холдингових і державних акціонерних
компаній;

повернення об'єктів приватизації у державну власність.

Відбір суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання здійснюється

на конкурсних засадах у порядку, що встановлюється Фондом державного майна.

В інших випадках проведення незалежної оцінки майна відповідно до вимог

цієї Методики відбір суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання
здійснюється замовником такої оцінки самостійно.

16. Укладення договору на проведення оцінки майна здійснюється в порядку,

встановленому Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну
оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ).

При цьому державні органи приватизації виступають замовниками оцінки майна,

яка проводиться для цілей приватизації (корпоратизації), у тому числі для
створення холдингових і державних акціонерних компаній, а також у випадках
повернення об'єктів приватизації у державну власність.

Державні органи приватизації можуть виступати замовниками оцінки майна, яка

проводиться у разі внесення державного майна до статутних фондів господарських
товариств.

В інших випадках замовниками оцінки майна виступають особи, яким зазначене

майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних
підставах, а також ті, які замовляють проведення оцінки майна за дорученням
зазначених осіб.

За результатами виконання умов договору на проведення оцінки майна укладається

акт приймання-передачі робіт з незалежної оцінки майна.

Порядок погодження та затвердження оцінки майна

17. Прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними

органами приватизації, органами, уповноваженими управляти державним майном,
чи виконавчими органами відповідних
136
органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі результатів
рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) згідно із Законом України
"Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (
2658-14 ) та національними стандартами.

18. Затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про

затвердження акта оцінки майна або скріплення печаткою та підписом керівника
державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним
майном), чи виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування
висновку про вартість майна.

Погодження висновку про вартість майна здійснюється шляхом скріплення його

печаткою та підписом керівника відповідного органу або іншої уповноваженої на це
особи.

19. Державні органи приватизації затверджують оцінку майна у випадках

приватизації; погоджують висновки про вартість майна, що належить державі та
іншим засновникам, у випадках внесення державного майна до статутних фондів
господарських товариств (визначення вартості внесків), а також у випадках
відчуження державного майна (за винятком випадків примусового відчуження майна
відповідно до законодавства), застави майна відкритих акціонерних товариств з
державною часткою у статутному фонді в порядку, визначеному законодавством.

20. Акти оцінки майна, складені під час корпоратизації підприємств,

затверджуються органами, уповноваженими управляти державним майном цих
підприємств.

Акти оцінки майна та висновки про вартість майна, складені під час приватизації
комунального майна, затверджуються виконавчими органами органів місцевого
самоврядування.

21. Висновок про вартість майна повинен відповідати вимогам, встановленим

Національним стандартом N 1.

Вимоги до змісту, форми та порядку складення актів оцінки майна, у тому числі
пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, встановлюються нормативно-правовими
актами з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

22. Акти оцінки майна, складені для цілей приватизації (корпоратизації), для
реєстрації статуту відкритих акціонерних товариств, підписання договору купівлі-
продажу майна, крім пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, оголошення умов
продажу майна, у тому числі повторного продажу, дійсні протягом
шестимісячного строку від дати їх затвердження.

Акти оцінки пакетів акцій відкритих акціонерних товариств для приватизації

конкурентними способами відповідно до законодавства, для оголошення умов
продажу майна, у тому числі повторного продажу, дійсні протягом
дев'ятимісячного строку від дати їх затвердження.

Дію акта оцінки майна, у тому числі пакетів акцій відкритих акціонерних
товариств, може бути продовжено наказом відповідного органу, який його затвердив, на
строк, що не перевищує одного року від дати затвердження.
137
 Акти оцінки майна, у тому числі пакетів акцій відкритих акціонерних товариств,
строк дії яких закінчився, є недійсними.

23. Висновок про вартість майна, складений для цілей приватизації майна
шляхом викупу або продажу конкурентними способами (для договору купівлі-
продажу, оголошення умов продажу, у тому числі повторного продажу), дійсний
протягом шестимісячного строку від дати його затвердження.

Дія висновку про вартість майна продовжується наказом відповідного органу,

який його затвердив, на строк, що не перевищує одного року від дати затвердження.

24. Висновок про вартість пакета акцій відкритого акціонерного товариства,

що підлягає продажу одному покупцю відповідно до вимог законодавства, дійсний
протягом місяця від дати його затвердження.

25. Висновок про вартість майна у разі його використання для цілей реєстрації
статуту господарського товариства, що створюється на базі державного та
комунального майна, або уточнення його розміру в частині вартості внесків
учасників (засновників) відповідно до пункту 57 дійсний протягом шестимісячного
строку від дати оцінки.

26. Строк дії висновку про вартість майна, складеного для інших випадків
проведення оцінки майна, що передбачаються цією Методикою, може визначатися
відповідними органами, що використовують результати цієї оцінки.

Визначення розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства,

що створюється в процесі приватизації (корпоратизації)

27. Розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства, що

створюється на базі державного та комунального майна (крім майна радгоспів, інших
державних сільськогосподарських підприємств та підприємств рибного господарства),
у тому числі переданого в оренду, визначається шляхом проведення
стандартизованої оцінки цілісного майнового комплексу. Розмір статутного фонду
відкритого акціонерного товариства, що створюється на базі комунального майна,
визначається згідно з цим розділом Методики.

Стандартизована оцінка цілісного майнового комплексу для визначення розміру

статутного фонду відкритого акціонерного товариства проводиться на підставі
даних передавального балансу підприємства, складеного на дату оцінки за
результатами інвентаризації майна, в якому відображено результати переоцінки
необоротних активів, проведеної у порядку, встановленому цією Методикою;
договору оренди з додатками до нього (у тому числі балансу, що додається до
договору оренди); іншої інформації, необхідної для проведення оцінки майна, згідно з
додатком 1.

За результатами проведення стандартизованої оцінки складається акт згідно з

додатком 2.

28. Проведення оцінки з метою визначення розміру статутного фонду відкритого

акціонерного товариства передбачає:

138
 1) проведення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання
незалежної оцінки необоротних активів згідно з основним та додатковим переліками
і подання висновку про вартість майна та звіту про оцінку майна державному органу
приватизації для рецензування у строк, що не перевищує 35 календарних днів від дати
оцінки;

2) проведення державним органом приватизації рецензування звіту про оцінку

майна у строк, що не перевищує 13 календарних днів від дати його надходження;

3) подання державним органом приватизації комісії з приватизації

(корпоратизації) матеріалів незалежної оцінки необоротних активів з метою їх
надання підприємству для складення передавального балансу у строк, що не
перевищує 48 календарних днів від дати оцінки;

4) складення підприємством передавального балансу на дату оцінки за

результатами інвентаризації та переоцінки необоротних активів і подання його разом з
висновками аудиторської перевірки та іншими матеріалами, що вимагаються для
проведення оцінки, комісії з приватизації (корпоратизації) у строк, що не перевищує 52
календарних дні від дати оцінки;

5) складення комісією з приватизації (корпоратизації) акта оцінки майна

підприємства, подання його для рецензування державному органу приватизації
(органу, уповноваженому управляти державним майном) та за наслідками рецензування
- їх затвердження керівниками цих органів у строк, що не перевищує 55 календарних
днів від дати оцінки.

Підготовка та затвердження акта оцінки здійснюється у двомісячний строк від

дати оцінки. У разі неможливості затвердження з поважних причин акта оцінки
майна в установлені строки або виникнення необхідності у додатковому
рецензуванні звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) строк подання та
затвердження акта оцінки майна за рішенням державного органу приватизації
(органу, уповноваженого управляти державним майном) продовжується, але не більше
ніж на 45 календарних днів.

29. До майна, що включається у сукупну вартість цілісного майнового комплексу,

належать:

необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, незавершене

будівництво, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська
заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи);

оборотні активи (запаси, векселі одержані, дебіторська заборгованість за

товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість за розрахунками та інша
поточна дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх
еквіваленти, інші оборотні активи);

витрати майбутніх періодів.

Об'єкти фінансового лізингу, що обліковуються на балансі державного

підприємства (лізингоодержувача), у сукупну вартість цілісного майнового комплексу
не включаються. Сума довгострокових зобов'язань, що включає зобов'язання з
фінансового лізингу,
139
зменшується на суму зобов'язання, яка виникла у державного підприємства
(лізингоодержувача) з одержанням такого об'єкта, і не включається в суму
довгострокових зобов'язань, на які відповідно до вимог цієї Методики зменшується
сукупна вартість цілісного майнового комплексу.

30. Чиста вартість цілісного майнового комплексу підприємства (ЧВ) визначається за

формулою:

ЧВ = (Н + О + М) - (В + Д + П),

де Н - вартість необоротних активів; О - вартість оборотних активів; М - вартість

витрат майбутніх періодів; В – вартість забезпечень наступних витрат і платежів;
Д - вартість довгострокових зобов'язань; П - вартість поточних зобов'язань.

Якщо чистої вартості цілісного майнового комплексу, одержаної за результатами

розрахунку, не вистачає для реєстрації відкритого акціонерного товариства в порядку,
визначеному законодавством, державним органом приватизації (органом,
уповноваженим управляти державним майном) розглядається питання про зупинення
приватизації (корпоратизації) підприємства шляхом створення відкритого
акціонерного товариства та визначення іншого способу його приватизації.

31. Для визначення розміру статутного фонду відкритого акціонерного

товариства чиста вартість цілісного майнового комплексу зменшується на вартість
державного житлового фонду, об'єктів, що не підлягають приватизації, та іншого
майна, щодо якого комісією з приватизації (комісією з корпоратизації)
приймається рішення про його вилучення з чистої вартості цілісного майнового
комплексу.

Розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства, що створюється на

базі майна державного підприємства (СФдп), визначається за формулою:

СФдп = ЧВ - ЖФ - НП - ІМ,

де ЖФ - вартість державного житлового фонду; НП - вартість об'єктів, що не

підлягають приватизації; ІМ - вартість іншого майна, щодо якого комісією з
приватизації (комісією з корпоратизації) приймається рішення про його вилучення з
чистої вартості цілісного майнового комплексу.

32. Розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства, що

створюється в процесі приватизації на базі державного майна, переданого в оренду,
та майна орендаря (СФор), визначається за формулою:

СФор = Чд + Чор,

де Чд - вартість державної частки в статутному фонді товариства; Чор - вартість частки

орендаря в статутному фонді товариства.

При цьому величина Чд визначається за формулою:

Чд = Н + ВО + АМ + Р,

де Н - вартість необоротних активів, що належать державі, у тому

140
числі вартість необоротних активів, придбаних під час оренди за рахунок
амортизаційних відрахувань, нарахованих на орендовані необоротні активи, якщо
інше не передбачено договором оренди, та коштів від реалізації орендованих
необоротних активів, а також за рахунок коштів державного цільового фінансування
та державних цільових надходжень (далі - придбані під час оренди необоротні
активи); ВО - оціночна вартість оборотних активів, зданих в оренду; АМ -
амортизаційні відрахування, нараховані на орендовані необоротні активи та не
використані на дату оцінки; Р – залишок коштів від реалізації орендованих
необоротних активів (не використаних для придбання необоротних активів та не
врахованих при визначенні показника Н) та залишок коштів державного цільового
фінансування і державних цільових надходжень.

При визначенні вартості частки держави (комунального майна) в статутному фонді

відкритого акціонерного товариства враховується передбачений умовами договору
оренди порядок використання амортизаційних відрахувань на орендовані необоротні
активи.

Вартість частки орендаря (Чор) визначається за формулою:

Чор = ЧВ - Чд.

33. Оціночна вартість оборотних активів, зданих в оренду, договір оренди цілісних
майнових комплексів яких був укладений до набрання чинності Законом України від
14 березня 1995 р. N 98 ( 98/95-ВР ) "Про внесення змін і доповнень до Закону України
"Про оренду майна державних підприємств та організацій", визначається за
показниками балансу, який був складений під час передачі цих активів в оренду,
шляхом індексації чистої вартості оборотних активів за формулою:

ВО = (Зз + Фа - Кр) х Кі,

де Зз - вартість запасів і затрат, включених до валюти балансу; Фа - вартість

фінансових активів (інші позаоборотні активи, грошові кошти, розрахунки та інші
активи); Кр – кредиторська заборгованість (довгострокові пасиви, розрахунки та
інші короткострокові пасиви, резерви майбутніх витрат і платежів); Кі - коефіцієнт
індексації вартості оборотних засобів, зданих в оренду, залежно від дати укладення
договору оренди.

Коефіцієнт індексації вартості оборотних засобів, зданих в оренду (Кі),

визначається шляхом множення розрахованого станом на 1 січня 2001 р. базового
коефіцієнта індексації залежно від дати укладення договору оренди згідно з додатком
5 на річний індекс інфляції починаючи з 2001 року до року, в якому визначено дату
оцінки, якщо річний індекс інфляції перевищує 110 відсотків.
У разі коли кредиторська заборгованість перевищує суму вартості запасів і затрат
та фінансових активів, зданих в оренду, значення показника ВО дорівнює нулю.

34. За наявності заборгованості орендаря щодо викупу оборотних активів для

підприємств, договір оренди з якими було укладено після набрання чинності
Законом України від 14 березня 1995 р. N 98 ( 98/95-ВР ) "Про внесення змін і
доповнень до Закону України "Про оренду майна державних підприємств та
організацій", а також у разі наявності простроченої заборгованості орендаря за оренду
державного майна державний орган приватизації має право прийняти рішення про
визначення дати оцінки після повного погашення орендарем цієї заборгованості.
141
 35. У разі коли частка орендаря, розрахована відповідно до вимог пункту 32,
становить від'ємну величину, комісія з приватизації може прийняти рішення:

щодо включення до акта оцінки майна зобов'язань орендаря пооб'єктно у сумі, що

не перевищує вартість майна орендаря, яке включено до акта оцінки майна.
Першочерговому включенню підлягають зобов'язання перед бюджетами всіх рівнів та
трудовим колективом. У разі невключення комісією до акта оцінки майна зобов'язань,
які забезпечені заставою майна орендаря, зазначене майно орендаря до статутного
фонду також не включається. При цьому відкрите акціонерне товариство стає
правонаступником тільки тих зобов'язань орендаря (пооб'єктно та у сумі), що зазначені в
акті оцінки майна, а до акта оцінки майна додається довідка - розшифрування складу та
вартості зазначених зобов'язань, яку складено на підставі результатів
інвентаризації;

щодо визначення розміру статутного фонду відкритого акціонерного

товариства виключно на базі державного майна;

щодо порушення питання про зупинення процесу приватизації до поліпшення

фінансового стану орендаря.

36. У разі відмови орендаря виступити засновником відкритого акціонерного

товариства або прийняття рішення комісією з приватизації щодо визначення
розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства виключно на базі
державного майна розмір статутного фонду такого товариства (СФдм) визначається на
базі державного майна, що передавалось в оренду, та придбаних під час оренди
необоротних активів, залишку коштів від реалізації орендованих необоротних
активів, залишку коштів державного цільового фінансування та державних цільових
надходжень у порядку, визначеному цим розділом Методики, за формулою:

СФдм= Нд - ЖФ - НП - ІМ + А,

де Нд - необоротні активи, що належать державі, у тому числі джерелом придбання

яких за час оренди були амортизаційні відрахування на державне майно, кошти,
отримані від реалізації орендованих необоротних активів, а також кошти
державного цільового фінансування та державних цільових надходжень; А - активи
(необоротні та оборотні) на суму невикористаних амортизаційних відрахувань на
орендовані необоротні активи, залишку коштів, отриманих від реалізації
орендованих необоротних активів, а також невикористаних коштів державного
цільового фінансування та державних цільових надходжень.

У разі виявлення комісією з приватизації фактів незаконно здійснених за час

оренди операцій стосовно списання орендованого майна, передачі його в суборенду,
відчуження тощо компенсація орендарем вартості такого майна здійснюється
відповідно до законодавства.

37. Незалежній оцінці підлягають необоротні активи підприємства, зазначені в

переліках (основному та додатковому), що підлягають внесенню до статутного фонду
відкритого акціонерного товариства, яке створюється. Необоротні активи, що
підлягають вилученню з чистої вартості цілісного майнового комплексу, не
переоцінюються. Додатково виявлені під час проведення незалежної оцінки майна

142
необоротні активи, у тому числі нематеріальні активи, оцінюються (переоцінюються) та
включаються у звіт про оцінку та висновок про вартість необоротних активів.

Переоцінка необоротних активів та оформлення звіту про оцінку майна здійснюється

в порядку та на методичних засадах, визначених національними стандартами.

Оцінці підлягають необоротні активи як зазначені у переліках, так і виявлені

безпосередньо оцінювачами під час обстеження об'єктів оцінки.

Необоротні активи переоцінюються шляхом визначення їх ринкової вартості,

залишкової вартості заміщення (відтворення), вартості ліквідації. При цьому
спеціалізоване майно оцінюється за залишковою вартістю заміщення.

Висновок про вартість необоротних активів оформлюється згідно з додатком 3.

Необоротні активи, які не переоцінюються, включаються до зазначеного висновку

за їх залишковою вартістю, наведеною в основному та додатковому переліках
необоротних активів.

38. Вихідними даними про фізичні характеристики основних засобів, що можуть

бути віднесені до нерухомого майна (крім земельних ділянок), та незавершеного
будівництва є:

документи бюро технічної інвентаризації;

проектно-кошторисна документація щодо будівництва об'єкта оцінки у разі, якщо

під час ідентифікації об'єкта оцінки оцінювачем не виявлено розбіжностей між
фактичними фізичними характеристиками об'єкта оцінки та такою документацією;

документи натурних обмірів об'єкта оцінки та документи, що засвідчують

фізичний (технічний) стан поліпшень, здійснених спеціалізованими організаціями,
які відповідно до вимог законодавства мають право проводити зазначені роботи;

у разі відсутності будь-яких із зазначених вище документів - документ, що засвідчує

здійснення натурних обмірів або обстеження фізичного (технічного) стану, що
виконані власником майна (балансоутримувачем) або особою, що уповноважена
управляти цим майном, скріплений печаткою та підписом керівника суб'єкта
господарювання, або безпосередньо оцінювачем, який проводить оцінку,
скріплений печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта
господарювання.
Вихідними даними про технічні та функціональні характеристики основних засобів,
що належать до рухомого майна (машин, обладнання, транспортних засобів тощо),
є:

надані підприємством паспорти або інші документи з відомостями про технічні

характеристики майна;
у разі визначення вартості ліквідації майна - відомості про наявність дорогоцінних
металів та каміння, що містяться у його складі, тощо;

акти технічного стану;

інші документи, що містять відомості про технічні

143
характеристики, склад, необхідні витрати на відновлювальний ремонт
або ліквідацію тощо.

Зазначені вихідні дані додаються до звіту про оцінку майна.

39. Будь-яке майно (частка майна), придбане орендарем за час оренди за рахунок
державних коштів або таких, що визнані комісією з приватизації державними (у тому
числі майно, придбане за рахунок амортизаційних відрахувань, нарахованих на
орендовані необоротні активи, якщо інше не передбачено договором оренди,
коштів, отриманих орендарем за рахунок реалізації орендованого майна, а також за
рахунок коштів державного цільового фінансування та державних цільових
надходжень); а також невід'ємні поліпшення орендованого майна, здійснені
орендарем без згоди орендодавця, включається до вартості державної частки.
Підставою для визнання комісією з приватизації правильності розподілу майна,
набутого за час оренди, між орендарем та державою є договір оренди з додатками до
нього, висновки аудиторської перевірки, проведеної на дату оцінки, інші додаткові
матеріали, що можуть вимагатися нею для прийняття відповідного рішення.

40. Вартість нематеріальних активів, узятих на облік під час оренди, або наявність у
складі майна орендаря довгострокових фінансових інвестицій, що отримані
орендарем шляхом внесення нематеріальних активів, можуть бути підставою для
прийняття рішення державним органом приватизації або комісією з приватизації про
проведення додаткової експертизи щодо вартості та права власності орендаря на
зазначене майно шляхом залучення інших кваліфікованих та уповноважених осіб.

У разі виявлення за результатами експертизи нематеріальних активів, що містяться

у складі майна орендаря, або зазначених вище довгострокових фінансових інвестицій,
які не можуть бути ідентифіковані як нематеріальні активи або фактично не
належать орендарю, комісія з приватизації приймає рішення про не включення вартості
зазначеного майна до частки орендаря в статутному фонді відкритого акціонерного
товариства, яке створюється, та інформує про це державний орган приватизації.

41. Нематеріальні активи, відображені і не відображені в бухгалтерському обліку,

ідентифікуються та оцінюються в процесі проведення незалежної оцінки пооб'єктно
із застосуванням витратного та дохідного підходів.

42. У разі коли комісією з приватизації (корпоратизації) підприємства прийнято

рішення про вилучення вартості об'єкта незавершеного будівництва (державного
майна або майна орендаря) з чистої вартості цілісного майнового комплексу,
вилученню підлягає також вартість устаткування для монтажу, придбаного для
забезпечення його функціонування. При цьому зазначені вище об'єкти не
переоцінюються, а вилучаються за вартістю, відображеною в бухгалтерському
обліку.

43. У разі коли орендарем за час оренди були освоєні капітальні інвестиції,
здані в оренду, або зазначені капітальні інвестиції здійснювалися за рахунок
державних коштів, для визначення державної частки та частки орендаря у вартості
об'єкта, введеного орендарем до складу основних засобів, здійснюється розрахунок
поточної вартості витрат на створення (придбання) цього об'єкта окремо за витратами
держави та орендаря. Зазначений розрахунок є підставою для врахування часток
держави та орендаря під час визначення вартості об'єкта.

144
 У такому ж порядку визначається розподіл вартості об'єктів незавершеного
будівництва (включаючи обладнання для монтажу), що містить витрати держави та
орендаря, у разі прийняття рішення про включення зазначеного майна до статутного
фонду відкритого акціонерного товариства, що створюється. Комісія з приватизації
відображає вартість частки держави та частки орендаря в об'єкті у відповідному рядку
акта оцінки майна підприємства та включає до сукупної вартості цілісного майнового
комплексу.

44. Довгострокові фінансові інвестиції переоцінюються відповідно вимог

національних стандартів. При цьому довгострокові фінансові інвестиції, крім тих, що
обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств, у разі прийняття
рішення про їх включення до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, що
створюється під час приватизації (корпоратизації), переоцінюються:

шляхом застосування порівняльного підходу;

іншими обґрунтованими у звіті про оцінку майна способами.

45. Матеріальні носії інформації, яка є державною таємницею, вилучаються з чистої

вартості цілісного майнового комплексу, що підлягає приватизації (корпоратизації).

46. Необоротні активи, що не включаються до статутного фонду, довгострокова

дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи
відображаються у висновку про вартість необоротних активів згідно з додатком 3 та
передавальному балансі підприємства за вартістю, що відображена у даних
бухгалтерського обліку.

47. Запаси під час складання передавального балансу відображаються

підприємством за вартістю, що відображена у даних бухгалтерського обліку з
урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Вартість дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння

органогенного утворення, напівдорогоцінного та декоративного каміння включається
до акта оцінки вартості майна підприємства за ціною, що визначається у порядку,
який встановлюється Мінфіном та Фондом державного майна.

48. Резерв сумнівних боргів, що визначається у порядку, встановленому

положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість",
під час приватизації (корпоратизації) у процесі складання передавального
балансу державного підприємства та акта оцінки майна під час приватизації
(корпоратизації) визнається у сумі, підтвердженій державним підприємством
шляхом надання комісії з приватизації (корпоратизації) додаткових матеріалів,
що свідчать про застосування ним вичерпних заходів до боржників з метою
повернення ними заборгованості.

49. Результати оцінки розміру статутного фонду відкритого акціонерного

товариства, що створюється на базі державного майна (на базі державного майна та
майна орендаря), фіксуються в акті оцінки майна підприємства під час приватизації
(корпоратизації), складеному згідно з додатком 2. Акт оцінки майна складається та
підписується комісією з приватизації (корпоратизації) підприємства та затверджується
керівником державного органу приватизації (керівником органу, уповноваженого

145
управляти державним майном) у строк, що не перевищує двох місяців від визначеної
дати оцінки.

50. До акта оцінки майна під час приватизації (корпоратизації), складеного

за формою згідно з додатком 2, додаються такі матеріали:

накази державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти

державним майном) про утворення інвентаризаційної комісії та проведення
інвентаризації, визначення дати оцінки та проведення оцінки вартості майна з метою
створення відкритого акціонерного товариства;

матеріали інвентаризації майна підприємства (протоколи засідання

інвентаризаційної комісії, зведений акт інвентаризації майна, складений згідно з
додатком 6, інвентаризаційні описи тощо);

переліки необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці, складені згідно

з додатком 4;

передавальний баланс підприємства;

висновок аудиторської перевірки, складений з урахуванням вимог цієї Методики;

висновок про вартість майна та звіт (звіти) про оцінку майна з додатками до нього;

оформлені в установленому порядку протоколи засідання комісії з приватизації

(корпоратизації) щодо розгляду та схвалення
матеріалів інвентаризації згідно з вимогами цієї Методики;

інші додаткові матеріали, які роз'яснюють результати оцінки

майна, у тому числі наведені у додатку 1.

51. У разі прийняття рішення про збільшення статутного фонду відкритого

акціонерного товариства на суму збільшення вартості його власного капіталу
відповідно до вимог пункту 140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки
( 1723-14 ) розрахунок приросту вартості власного капіталу здійснюється у такому
порядку:

1) подання відкритим акціонерним товариством державному органу приватизації

(органу, уповноваженому управляти державним майном) таких документів:

копій засновницьких документів та змін до них, пов'язаних із

змінами розміру статутного фонду товариства від дня його державної
реєстрації;

затвердженого акта оцінки вартості цілісного майнового

комплексу під час приватизації (корпоратизації);

балансу, що додавався до зазначеного вище акта оцінки, та засвідченого аудитором

його варіанту, трансформованого згідно з Методичними рекомендаціями щодо
визначення підприємствами та організаціями показників вступного сальдо балансу
(графа 3) у 2000 році ( v18-4201-00 );

146
 копії балансу товариства на останню звітну дату, складеного згідно з вимогами,
встановленими Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" ( z0396-
99 );

довідки про суму попередніх збільшень розміру статутного фонду на суму

індексації балансової вартості основних фондів, підписаної головою правління
товариства, та документів, що підтверджують розрахунок зазначених сум;

2) вартість власного капіталу відкритого акціонерного товариства, створеного в

процесі приватизації (корпоратизації), визначається як сума коштів статутного
капіталу, пайового капіталу, додаткового капіталу, іншого додаткового капіталу,
резервного капіталу, нерозподіленого прибутку, зменшена на суму непокритого
збитку, неоплаченого капіталу та вилученого капіталу.

Зміна вартості власного капіталу відкритого акціонерного товариства

розраховується як різниця між вартістю власного капіталу, зафіксована на дату
оцінки під час приватизації (корпоратизації) та на останню звітну дату, що передує
здійсненню розрахунку. Позитивний показник зміни вартості власного капіталу
відкритого акціонерного товариства є його сумою збільшення.

У разі здійснення відкритим акціонерним товариством додаткового випуску

акцій на суму індексації балансової вартості основних засобів, що увійшли до його
статутного фонду, зазначена сума вираховується з розрахованої суми збільшення
вартості власного капіталу;

3) акт розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу відкритого

акціонерного товариства складається за формою згідно з додатком 17 та подається
разом з необхідними документами на
затвердження керівнику державного органу приватизації (органу,
уповноваженого управляти державним майном).

Визначення розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства пайового

фонду колективного сільськогосподарського підприємства), що створюється на базі
майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств та підприємств
рибного господарства

52. Розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства (пайовий

фонд колективного сільськогосподарського підприємства), що створюється на базі
майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств та підприємств
рибного господарства, розраховується на підставі передавального балансу
підприємства, складеного за результатами повної інвентаризації з урахуванням
переоцінки повністю зношених за даними бухгалтерського обліку основних засобів.

Для розрахунку розміру статутного фонду відкритого акціонерного

товариства (пайового фонду колективного сільськогосподарського
підприємства) застосовується стандартизована оцінка.

53. Переоцінка повністю зношених за даними бухгалтерського обліку основних

засобів здійснюється комісією з приватизації на підставі вихідних даних, наведених у
відомості згідно з додатком 14, з урахуванням строку їх корисного використання,
визначеного підприємством, виходячи з технічного стану об'єкта та можливості його
подальшого використання.
147
 Оціночна вартість повністю зношеного основного засобу визначається шляхом
множення його первісної вартості на коефіцієнт придатності.

Коефіцієнт придатності (Кпр) розраховується за формулою:

Ск
Кпр = ------,
Сз

де Ск - очікуваний строк корисного використання основного засобу від дати оцінки, у

місяцях; Сз - загальний строк експлуатації основного засобу залежно від класифікації,
у місяцях.

Значення показника Сз залежно від класифікації основних засобів дорівнюють

для:

будинків, споруд та передавальних пристроїв - 480 місяців;

машин, обладнання та транспортних засобів - 96 місяців;

інструментів, приладів - 60 місяців;

меблів - 120 місяців;

інших об'єктів - 108 місяців.

54. За результатами переоцінки повністю зношених за даними бухгалтерського

обліку основних засобів комісія з приватизації в п'ятиденний строк від дати надання
підприємством вихідних даних складає акт переоцінки за формою згідно з додатком
15. Акт переоцінки надається підприємству для відображення даних переоцінки в
передавальному балансі та подання його комісії з приватизації у строк, встановлений
цією Методикою.

55. Акт оцінки майна складається комісією з приватизації за формою згідно з

додатком 2 та подається державному органу приватизації не пізніше ніж за десять
календарних днів до дати завершення підготовки та затвердження плану приватизації.

56. За результатами рецензування акт оцінки майна подається комісією з

приватизації на розгляд та затвердження керівником державного органу
приватизації у строк, передбачений законодавством для складання проекту плану
приватизації.

Особливості визначення вартості внесків учасників та засновників до статутних

фондів господарських товариств

57. Порядок оцінки майна відповідно до цього розділу застосовується у разі

створення господарських товариств, у тому числі державних акціонерних та
холдингових компаній, на базі державного майна та майна, що є у комунальній
власності, для визначення вартості внесків учасників та засновників, якщо до
статутного фонду господарського товариства вноситься державне майно (майно,
що є у комунальній власності) або майно
148
господарського товариства з державною часткою (часткою комунального майна).

58. Вартість внесків усіх учасників та засновників господарських товариств, у

тому числі у разі їх створення, визначається за результатами проведення
незалежної оцінки. Незалежній оцінці передує проведення інвентаризації майна та
аудиторської перевірки (щодо цілісних майнових комплексів, які є внеском) у порядку
згідно із законодавством з урахуванням особливостей, визначених цією Методикою.

Незалежну оцінку державного майна та майна, що є у комунальній власності,

проводить суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, якого відібрано на
конкурсних засадах у порядку, визначеному Фондом державного майна. Інші учасники
та засновники господарського товариства визначають суб'єкта оціночної діяльності -
суб'єкта господарювання, який проводитиме незалежну оцінку, самостійно.

59. Незалежна оцінка проводиться з використанням методичних підходів, методів,

оціночних процедур та баз оцінки у порядку, передбаченому національними
стандартами.

60. У разі коли внеском учасника (засновника) є цілісний майновий комплекс, його
ринкова вартість визначається переважно із застосуванням майнового та дохідного
підходів з подальшим узгодженням результатів оцінки, отриманих за цими підходами.

У разі коли внеском учасника (засновника) з боку держави є пакет акцій

відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації
(корпоратизації), його вартість не може бути нижчою вартості, яка визначена в
порядку, встановленому цією Методикою для початкової вартості пакетів акцій, що
підлягають продажу на конкурсі.

Вартість внеску учасника з боку держави у формі частки (паю, акції) в статутному
фонді господарського товариства не може бути нижчою номінальної вартості частки
(паю, акцій) згідно із статутними документами, збільшеної на відповідну частку
вартості власного капіталу такого товариства (без урахування вартості статутного
капіталу), що відповідає державній частці.

61. У разі коли державна акціонерна або холдингова компанія стає

правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, цілісний майновий
комплекс якого вноситься до статутного фонду, його розмір визначається
засновником згідно із загальними методичними засадами формування статутних
фондів відкритих акціонерних товариств на базі державного майна, встановленими
цією Методикою. За результатами такої оцінки складається акт оцінки майна згідно
з додатком 2. Акт оцінки майна підписується відповідальними особами засновника
та затверджується його керівником у порядку, передбаченому пунктом 18.

У разі внесення до статутного фонду господарського товариства, що

створюється (створене) за участю орендаря, цілісного майнового комплексу
державного підприємства, переданого в оренду, внесенню до статутного фонду з
боку держави також підлягає державне майно - амортизаційні відрахування на
орендовані необоротні активи, невикористані за час оренди, кошти від реалізації
орендованих необоротних активів, кошти державного цільового фінансування та
державних цільових надходжень, а також придбане за час оренди майно за рахунок
зазначених джерел.

149
 62. При використанні загальних методичних засад, визначених у цій Методиці для
формування статутного фонду відкритого акціонерного товариства, що утворюється
на базі державного майна, у разі прийняття рішення про внесення до статутного
фонду відкритого акціонерного товариства (господарського товариства) оцінюється
державне майно або майно, що є у комунальній власності (необоротні та оборотні
активи), яке:

не було відображене у матеріалах інвентаризації під час приватизації

(корпоратизації);

щодо якого знято заборону на приватизацію;

отримане (придбане) державним підприємством у період між датою оцінки та

датою його державної реєстрації як відкритого акціонерного товариства;

отримане відкритим акціонерним товариством (господарським

товариством).

Дата оцінки визначається наказом керівника державного органу

приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном
або майном, що є у комунальній власності).

Особливості оцінки об'єктів у матеріальній формі

63. Вимоги цього розділу поширюються на випадки проведення оцінки об'єктів у

матеріальній формі (крім земельних ділянок та об'єктів незавершеного будівництва)
з метою їх приватизації як окремого індивідуально визначеного майна, застави та
іншого відчуження відповідно до законодавства.

64. До об'єктів у матеріальній формі застосовується незалежна оцінка. Незалежна

оцінка окремого індивідуально визначеного майна, що приватизується, проводиться у
двомісячний строк від дати оцінки. При цьому звіт про оцінку та висновок про
вартість подаються до державного органу приватизації на рецензування та
затвердження не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення вищезазначеного
строку.

65. Вибір баз оцінки об'єктів у матеріальній формі регулюється вимогами

національних стандартів з урахуванням особливостей, встановлених цією
Методикою. При цьому враховується строк корисного використання таких об'єктів,
належність їх до спеціалізованого майна, майна спеціального призначення або
спеціальної конструкції.

У випадках викупу або обміну об'єктів у матеріальній формі

одночасно з ринковою вартістю може визначатися також їх спеціальна
вартість.

Вихідними даними про фізичні, технічні та функціональні характеристики

об'єктів у матеріальній формі є дані, зазначені в документах згідно з пунктом 38.

66. Для визначення початкової вартості окремого індивідуально визначеного майна,

що приватизується шляхом продажу на аукціоні (конкурсі), застосовується ринкова
вартість, а спеціалізованого
150
майна, майна спеціального призначення або спеціальної конструкції - залишкова
вартість заміщення (відтворення).

67. Вартість орендованого нерухомого майна під час приватизації на аукціоні

(конкурсі) або шляхом викупу у разі прийняття рішення про компенсацію орендарю
вартості невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок власних коштів за час оренди,
визначається на підставі оцінки його ринкової вартості та ринкової вартості невід'ємних
поліпшень орендованого майна.

Для визначення ринкової вартості невід'ємних поліпшень орендованого

нерухомого майна розраховується різниця між ринковою вартістю нерухомого майна
на дату оцінки виходячи з ринкової вартості подібного майна з урахуванням
невід'ємних поліпшень, що здійснені орендарем, та його ринковою вартістю на дату
оцінки виходячи з ринкової вартості подібного майна, яке не містить зазначених
поліпшень. Ринкова вартість невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна
визнається у сумі, що не перевищує фактично сплаченої суми коштів орендаря у
здійснення ідентифікованих невід'ємних поліпшень. Під час оцінки
встановлюється питома вага часток держави та орендаря у ринковій вартості
орендованого нерухомого майна.
Для продажу нерухомого майна, яке перебуває в оренді, на аукціоні (конкурсі) та
щодо якого прийнято рішення про компенсацію невід'ємних поліпшень, його ринкова
вартість та ринкова вартість поліпшень, визначені на дату оцінки, є початковою
вартістю такого майна.

У разі коли в процесі продажу початкова вартість орендованого нерухомого майна

зросла, покупець оплачує кошти за державну частку в об'єкті приватизації, які
дорівнюють фактичній ціні продажу орендованого нерухомого майна, що містить
невід'ємні поліпшення, за вирахуванням ринкової вартості таких поліпшень, визначеної
під час оцінки.

У разі коли в процесі продажу ціна продажу орендованого нерухомого майна

зменшилася порівняно з його початковою вартістю, покупець сплачує кошти за
державну частку в об'єкті приватизації, яка дорівнює фактичній ціні продажу
орендованого нерухомого майна, скоригованій з урахуванням питомої ваги державної
частки у ньому, визначеній у процесі оцінки. Втрата вартості орендованого
нерухомого майна в процесі такого продажу визнається його економічним зносом.

Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні

поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, встановлюється
Фондом державного майна. Цим Порядком також визначається процедура ідентифікації
невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря.

68. Продаж об'єкта у матеріальній формі одному покупцю, що зареєстрований

учасником аукціону (конкурсу), може відбуватися за ціною не нижче його початкової
вартості, визначеної для проведення цього аукціону (конкурсу), якщо звіт про оцінку
та висновок про вартість такого об'єкта дійсний на дату укладення такої угоди
купівлі-продажу.

69. У разі коли процедурою продажу об'єкта оцінки передбачаються додаткові

умови (вимоги, що потребують додаткових матеріальних витрат, зокрема
збереження існуючого напряму використання, якщо такий напрям не може бути
визнаний найбільш ефективним використанням), може визначатися інвестиційна
151
вартість такого об'єкта. У такому разі у звіті про оцінку дається аналіз найбільш
ефективного використання об'єкта оцінки та розрахунок впливу додаткових умов
продажу на його вартість.
70. Оцінка об'єктів у матеріальній формі для інших випадків їх відчуження шляхом
продажу на конкурентних та неконкурентних засадах проводиться шляхом визначення
їх ринкової вартості. Якщо законодавством встановлено знижувальні коефіцієнти та
порядок їх застосування для визначення початкової вартості таких об'єктів, такі
коефіцієнти застосовуються до ринкової вартості. Початкова вартість, отримана в
результаті застосування знижувальних коефіцієнтів, визнається ліквідаційною
вартістю об'єкта у матеріальній формі. У цьому випадку у висновку про вартість
одночасно зазначається ринкова та ліквідаційна вартість такого об'єкта.

71. Оцінка об'єктів у матеріальній формі для випадків їх відчуження

неконкурентними способами, зокрема шляхом обміну, передачі від одного суб'єкта
до іншого, здійснюється шляхом визначення ринкової вартості об'єктів обміну
(передачі). Під час обміну об'єктів повинна забезпечується еквівалентність їх
вартісних показників.

72. Об'єкти у матеріальній формі у разі їх застави оцінюються за ринковою вартістю

без включення до неї суми податку на додану вартість.

73. Повернення об'єктів у матеріальній формі (об'єктів приватизації) у державну

власність, у тому числі за рішенням суду, відбувається за їх ринковою вартістю,
визначеною на дату оцінки (день набрання чинності відповідним рішенням суду).

Особливості оцінки цілісних майнових комплексів

74. Оцінка цілісних майнових комплексів для випадків їх відчуження способами,

визначеними законодавством, проводиться на засадах незалежної оцінки. Підготовчий
етап до проведення оцінки цілісних майнових комплексів передбачає здійснення
робіт, визначених у пункті 8. В інших випадках, крім приватизації цілісних
майнових комплексів, роботи на підготовчому етапі здійснюють замовники оцінки.

Незалежна оцінка цілісного майнового комплексу, що приватизується,

проводиться у двомісячний строк від дати оцінки. При цьому звіт про оцінку майна
подається державному органу приватизації на рецензування та затвердження не
пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення вищезазначеного строку.

Затвердження оцінки здійснюється у двомісячний строк від дати оцінки.

75. Основною базою оцінки, що застосовується, є ринкова вартість.

Якщо процедури продажу передбачають наявність додаткових умов (додаткового

інвестування або виконання інших вимог, що потребують додаткових матеріальних
витрат, зокрема збереження існуючого напряму діяльності об'єкта оцінки, якщо такий
напрям не відповідає принципу найбільш ефективного використання), може
визначатися інвестиційна вартість.

Майновий підхід застосовується у порядку, встановленому для визначення розміру

статутного фонду відкритого акціонерного товариства, що створюється під час
приватизації (корпоратизації). При цьому не оцінюються активи цілісного майнового
комплексу, які не включаються у його вартість.
152
 Дохідний підхід передбачає використання методу непрямої капіталізації
(дисконтування грошового потоку). При цьому під час прогнозування валового доходу
враховуються доходи, що можуть бути отримані від найбільш ефективного
використання надлишкових активів.

У разі відчуження цілісного майнового комплексу як сукупності активів без

зобов'язань його оцінка базується на майновому підході з урахуванням принципу
найбільш ефективного використання таких активів.

Особливості застосування методичних підходів визначаються у національних

стандартах.

76. Під час визначення ринкової вартості цілісного майнового комплексу,

переданого в оренду, до вартості державної частки включаються амортизаційні
відрахування на орендоване майно, не використані на дату оцінки, кошти
державного цільового фінансування та державних цільових надходжень, вартість
майна, що придбане за рахунок амортизаційних відрахувань на орендовані
необоротні активи та коштів від продажу орендованого майна. Якщо покупцем
цілісного майнового комплексу, переданого в оренду, є орендар, до державної частки
у ринковій вартості включається сума заборгованості за оренду цілісного майнового
комплексу, у тому числі з викупу оборотних активів.

Порядок визначення відсоткового співвідношення державної частки та частки

орендаря у ринковій вартості цілісного майнового комплексу, переданого в оренду,
встановлюється Фондом державного майна.

77. У плані приватизації цілісного майнового комплексу зазначається його

початкова вартість, визначена на підставі затвердженої оцінки.

78. Повернення цілісних майнових комплексів (об'єктів приватизації) у державну

власність, у тому числі за рішенням суду, відбувається за їх ринковою вартістю,
визначеною на дату оцінки (день набрання чинності відповідним рішенням суду).

Особливості оцінки пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у

процесі приватизації (корпоратизації), що належать державі

79. Вимоги цього розділу поширюються на проведення оцінки пакетів акцій

відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що
належать державі (далі – пакетів акцій), під час їх продажу державними органами
приватизації на конкурентних засадах способами, визначеними законодавством про
приватизацію.

Оцінка пакетів акцій здійснюється переважно шляхом проведення стандартизованої

оцінки. В окремих випадках, визначених у цьому розділі, застосовується незалежна
оцінка пакетів акцій. За результатами проведення стандартизованої оцінки відповідно
до цієї Методики складаються акти оцінки пакетів акцій, форма та порядок заповнення
яких визначається Фондом державного майна. Акти оцінки пакетів акцій підлягають
затвердженню керівником державного органу приватизації.

80. Початкова вартість пакетів акцій під час їх продажу через організаторів торгівлі
цінними паперами (крім міжнародних фондових ринків), на відкритих грошових
153
регіональних аукціонах, спеціалізованих аукціонах за гроші визначається державним
органом приватизації відповідно до встановлених законодавством процедур, що
регулюють такий продаж, шляхом проведення стандартизованої оцінки з
урахуванням таких особливостей:

початкова вартість пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, статутний

фонд яких визначено без урахування індексації балансової вартості основних засобів
станом на 1 січня 1995 р., розраховується на підставі їх номінальної вартості,
збільшеної на коефіцієнт індексації. Коефіцієнт індексації номінальної вартості пакета
акцій дорівнює відношенню розрахункового розміру статутного фонду відкритого
акціонерного товариства з урахуванням суми індексації балансової вартості основних
засобів, що увійшли до статутного фонду, станом на 1 січня 1995 р., до розміру
статутного фонду, визначеного без урахування зазначеної суми;

початкова вартість пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, статутний

фонд яких визначено з урахуванням індексації балансової вартості основних засобів
станом на 1 січня 1995 р., та початкова вартість пакетів акцій відкритих акціонерних
товариств, статутний фонд яких враховує індексацію балансової вартості основних
засобів станом на 1 квітня 1996 р., дорівнює їх номінальній вартості;

початкова вартість пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, статутний

фонд яких визначено на підставі вимог цієї Методики, встановлюється на рівні
номінальної вартості;

для відкритих акціонерних товариств, акції яких пройшли лістинг і котируються

на фондових біржах та їх філіях або першій фондовій торгівельній системі (далі -
ПФТС), дозволяється встановлювати початкову вартість пакетів акцій на рівні
середньозваженої вартості акцій за результатами угод, укладених у процесі
котирування, але не нижче початкової вартості пакетів акцій, розрахованої з
урахуванням вищезазначених особливостей.

81. Початкова вартість пакетів акцій, що підлягають продажу на конкурсах, крім

тих, які проводяться із залученням радників, визначається державним органом
приватизації шляхом проведення стандартизованої оцінки у порядку, що
затверджується Фондом державного майна. Порядком повинно передбачатися
застосування основних методичних підходів (майнового, дохідного та
порівняльного).

Майновий підхід базується на визначенні вартості власного капіталу відкритого

акціонерного товариства за даними балансу, складеного на останню звітну дату.
Вартість власного капіталу зменшується на суму індексації основних засобів, що не
увійшли до статутного фонду, станом на 1 квітня 1996 року.

В основу розрахунку початкової вартості пакетів акцій з використанням

дохідного підходу покладається капіталізація усередненого розміру грошового
потоку за два попередні повні роки до дати оцінки та прогнозованого грошового потоку
за рік, в якому проводиться оцінка, з поправкою на коефіцієнт властивостей пакета
акцій, що оцінюється.

Порівняльний підхід базується на застосуванні ринкових мультиплікаторів та

середньозваженої вартості продажу акцій за результатами угод, укладених на
фондових біржах та в їх філіях або ПФТС за рік до дати оцінки початкової вартості, а
154
також за результатами продажу на конкурсах за кошти з поправкою на коефіцієнт
властивостей пакета акцій, що оцінюється. Основним у межах порівняльного підходу
є метод ринкових мультиплікаторів. Якщо основний метод не може бути
використаний, застосовується розрахунок середньозваженої вартості продажу акцій за
результатами укладених угод.

У разі неможливості застосування певного методичного підходу через відсутність

необхідних вихідних даних розрахунок початкової вартості пакетів акцій відкритих
акціонерних товариств здійснюється з використанням методичних підходів, вихідних
даних для застосування яких достатньо.

Початкова вартість пакета акцій відкритого акціонерного товариства, що

пропонується на конкурсі для першого продажу, визначається на підставі узгодження
результатів оцінки, отриманих за майновим, дохідним та порівняльним підходами,
що були використані в процесі оцінки. Початкова вартість пакета акцій відкритого
акціонерного товариства, розрахована для першого продажу на конкурсі, не може
бути нижчою його номінальної вартості.

82. Початкова вартість пакета акцій, конкурс з продажу якого не відбувся, під час
його повторного продажу на конкурсі, крім продажу із залученням радника, за
рішенням конкурсної комісії може бути зменшена в сукупності не більш як на 30
відсотків початкової вартості, визначеної для першого продажу на конкурсі. Якщо у
цьому випадку через відсутність попиту пакет акцій повторно не був проданий,
конкурсна комісія може рекомендувати державному органу приватизації провести
незалежну оцінку цього пакета акцій для визначення його початкової вартості.

83. Початкова вартість пакетів акцій державних акціонерних та холдингових

компаній визначається за результатами незалежної оцінки з урахуванням вартості
пакетів акцій та іншого майна, що передані до їх статутних фондів,
результатів фінансово-господарської діяльності тощо. Якщо строк з дати
затвердження акта оцінки майна з метою визначення розміру статутного фонду
державної акціонерної або холдингової компанії до дати оцінки пакета акцій не
перевищує один рік, дозволяється визначати початкову вартість такого пакета на
рівні його номінальної вартості.

84. Початкова вартість пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, що

підлягають продажу на відкритих торгах за процедурою тендеру, міжнародних
фондових ринках та конкурсах із залученням радників для їх підготовки до продажу,
пошуку потенційних покупців та організації продажу, встановлюється за результатами
незалежної оцінки.

За результатами незалежної оцінки радник подає державному органу приватизації

звіт про оцінку для затвердження оцінки пакета акцій. Рецензування наданих
матеріалів здійснюється у місячний строк з дня їх надходження.

85. Якщо на конкурс надійшла заява від одного покупця, ціна продажу пакета
акцій відкритого акціонерного товариства визначається за результатами незалежної
оцінки, але не може бути нижчою ціни, яку запропонував покупець у своїй
конкурсній пропозиції.

155
 86. Незалежна оцінка пакетів акцій проводиться згідно з національними
стандартами. При цьому суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання
визначає ринкову вартість
пакета акцій.

Суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, що

проводить незалежну оцінку пакета акцій, визначається державним
органом приватизації на конкурсних засадах. Якщо до підготовки
пакета акцій для продажу, у тому числі для забезпечення проведення
його оцінки, залучався радник, заходи щодо укладення договору із
суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання на
проведення такої оцінки та її фінансування здійснюються радником.

87. На підставі отриманих результатів незалежної оцінки

початкової вартості пакетів акцій державний орган приватизації
готує рекомендації конкурсній (тендерній) комісії щодо їх
початкової вартості. Акт оцінки, який містить рекомендації щодо
початкової вартості пакета акцій, використовується конкурсною
комісією для визначення умов конкурсу (повторного конкурсу)
протягом строку його дії.

Особливості оцінки часток (паїв, акцій)

88. Вимоги цього розділу застосовуються під час проведення

оцінки часток (паїв, акцій), що належать державі або господарським
товариствам з державною часткою (часткою комунального майна) у
разі їх відчуження способами, визначеними законодавством.

Визначення вартості часток (паїв, акцій) здійснюється

переважно із застосуванням незалежної оцінки. В окремих випадках,
визначених у цій Методиці, оціночна вартість часток (паїв, акцій)
визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки.
Стандартизовану оцінку проводять державні органи приватизації.

Базою оцінки, що визначається під час проведення незалежної

оцінки, є ринкова вартість.

89. Початкова вартість (ціна продажу) часток (паїв, акцій),

що належать державі у статутних фондах господарських товариств,
створених після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів
України від 22 липня 1998 р. N 1114 ( 1114-98-п )
"Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час
приватизації", розмір яких не перевищує 10 відсотків статутного
фонду, а номінальна вартість 5000 гривень, визначається шляхом
проведення стандартизованої оцінки.

Стандартизована оцінка проводиться на підставі номінальної

вартості частки (паю, акції), яка збільшується на відповідну
частку чистого прибутку господарського товариства, отриманого з
початку календарного року, в якому проводиться оцінка, та на
коефіцієнт індексації. Коефіцієнт індексації розраховується
виходячи із зміни офіційного обмінного курсу гривні до долара США,
156
встановленого Національним банком, від дати створення
господарського товариства до дати оцінки часток (паїв, акцій) під
час їх приватизації. За результатами стандартизованої оцінки
складається акт оцінки частки (паю, акцій) за формою згідно з
додатком 16.

90. Початкова вартість акцій, що належать державі у статутних

фондах комерційних банків у формі відкритих акціонерних товариств,
номінальна вартість яких згідно з результатами останньої емісії
акцій комерційного банку не перевищує 5000 гривень, визначається
шляхом проведення стандартизованої оцінки в порядку, зазначеному в
абзаці другому пункту 89. При цьому коефіцієнт індексації
розраховується виходячи із зміни офіційного обмінного курсу гривні
до долара США, встановленого Національним банком, від дати
реєстрації останньої емісії акцій комерційного банку до дати їх
оцінки під час приватизації. За результатами стандартизованої
оцінки складається акт оцінки частки (паю, акції) за формою згідно
з додатком 16.

91. У разі повторного продажу початкова вартість акцій, що

належать державі, комерційних банків у формі відкритих акціонерних
товариств, які пройшли лістинг і котируються на фондових біржах
(їх філіях) або у ПФТС, може встановлюватися на рівні
середньозваженої вартості акцій за результатами укладених угод,
але не нижче їх номінальної вартості. Розрахунок середньозваженої
вартості акцій проводиться з урахуванням вимог пункту 80.

92. У разі повторного проведення аукціону (конкурсу) з

продажу часток (паїв, акцій), початкова вартість яких визначалася
шляхом проведення стандартизованої оцінки відповідно до вимог
пунктів 89 і 90, дія актів оцінки часток (паїв, акцій) за рішенням
державного органу приватизації може бути продовжена на строк не
більше трьох місяців, якщо від дати оцінки до дати видання
відповідного наказу державним органом приватизації коефіцієнт
індексації змінився не більш як на 10 відсотків.

93. Інші частки (паї, акції) під час приватизації або в інших
випадках їх відчуження згідно із законодавством оцінюються шляхом
проведення незалежної оцінки згідно з національними стандартами.

94. Частки (паї, акції), що належать державі в

міжгосподарських підприємствах та у статутних фондах господарських
товариств, створених на їх базі, визначаються у порядку,
встановленому Фондом державного майна, та оцінюються незалежно від
способу їх приватизації з урахуванням таких особливостей:

частки (паї, акції), віднесені до сільськогосподарської або

рибної галузей агропромислового комплексу, оцінюються згідно з
вимогами відповідного розділу цієї Методики, у якому
встановлюється порядок визначення розміру статутного фонду
(пайового фонду колективних сільськогосподарських підприємств)
щодо підприємств цих галузей;
157
 частки (паї, акції), віднесені до інших галузей
агропромислового комплексу, оцінюються згідно з вимогами
відповідного розділу цієї Методики, у якому встановлюється
загальний порядок визначення розміру статутного фонду відкритих
акціонерних товариств, що створюються в процесі приватизації
(корпоратизації).

95. Вартість часток (паїв, акцій), що належать державі у

міжгосподарських підприємствах та у статутних фондах господарських
товариств, визначається незалежно від способу їх приватизації як
відповідна частка чистої вартості цілісного майнового комплексу
міжгосподарського підприємства або господарського товариства
згідно з додатком 2.

Особливості оцінки об'єктів незавершеного будівництва

96. Вимоги цього розділу поширюються на випадки визначення

вартості об'єктів незавершеного будівництва і законсервованих
об'єктів, що приватизуються окремо від цілісного майнового
комплексу у порядку, встановленому Законом України
"Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва"
( 1953-14 ), а також на інші випадки відчуження таких об'єктів.

Оцінка об'єктів незавершеного будівництва проводиться шляхом

стандартизованої оцінки або незалежної оцінки у випадках,
визначених цим розділом Методики. Об'єкти нерухомого майна, які
перебувають у стадії капітального будівництва або реконструкції і
первісна вартість яких обліковується у складі основних засобів
підприємства, оцінюються у порядку, встановленому відповідним
розділом цієї Методики для об'єктів у матеріальній формі.

Під час проведення оцінки об'єктів незавершеного будівництва

ураховується вартість матеріалів, виробів і конструкцій, завезених
на будівельний майданчик для цього об'єкта незавершеного
будівництва і не використаних для будівництва, а також з
урахуванням вартості устаткування для монтажу, придбаного для
функціонування об'єкта незавершеного будівництва після завершення
будівництва.

97. Процедура оцінки об'єкта незавершеного будівництва для

цілей його приватизації передбачає передачу балансоутримувачем
державному органу приватизації бухгалтерської інформації щодо
фактичних витрат на будівництво об'єкта незавершеного будівництва
(включаючи інформацію про фактичні витрати на придбання
матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування, зазначених у
пункті 96) за періодами їх здійснення із зазначенням джерел
фінансування. Фактичні витрати на будівництво об'єкта
незавершеного будівництва зазначаються наростаючим підсумком з
розподілом їх за видами - будівельно-монтажні роботи
(з урахуванням інших витрат), устаткування та інвентар.

158
 Для підтвердження фактів та джерел фінансування будівництва
об'єкта незавершеного будівництва проводиться аудиторська
перевірка даних бухгалтерського обліку.

98. Оцінка об'єкта незавершеного будівництва під час

приватизації проводиться залежно від способу приватизації:

для продажу на аукціоні, за конкурсом, під розбирання або

шляхом викупу, а також для передачі до статутного фонду
господарського товариства як внеску держави з наступною
приватизацією акцій (часток, паїв) у порядку, встановленому
установчими документами товариства та законодавством України,
після завершення будівництва відповідного об'єкта - шляхом
проведення стандартизованої оцінки на підставі балансу без
урахування суми індексації вартості об'єкта незавершеного
будівництва, обчисленої за індексами, встановленими Держкомстатом
для складання підприємствами та організаціями балансу станом
на 1 січня 1997 р. у зв'язку із запровадженням національної
грошової одиниці. За результатами оцінки складається акт за формою
згідно з додатком 7. У разі відсутності у балансоутримувача
інформації, зазначеної у пункті 97, або її неповноти державний
орган приватизації може прийняти рішення про визначення вартості
об'єкта незавершеного будівництва із застосуванням незалежної
оцінки. При цьому визначається його ринкова вартість;

для приватизації зазначених у пункті 96 матеріалів, виробів,

конструкцій та устаткування на аукціоні, за конкурсом, шляхом
викупу як разом з об'єктом незавершеного будівництва, так і
окремо - шляхом визначення ринкової вартості;

для продажу під розбирання - може визначатися вартість

ліквідації шляхом проведення незалежної оцінки із застосуванням
незалежної оцінки.

99. Під час приватизації об'єкта незавершеного будівництва за

наявності на ньому зазначених у пункті 96 матеріалів, виробів,
конструкцій та устаткування складається зведений акт за
результатами проведення стандартизованої та незалежної оцінки
згідно з додатком 7. При цьому звіт про оцінку матеріалів,
виробів, конструкцій та устаткування приймається державним органом
приватизації за результатами його рецензування і є невід'ємною
частиною зведеного акта оцінки.

100. Акт оцінки об'єкта незавершеного будівництва, складений

відповідно до вимог цієї Методики, або висновок про його вартість
(у разі проведення незалежної оцінки) затверджується керівником
державного органу приватизації у строк, що не перевищує двох
місяців від визначеної дати оцінки.

Зведений акт оцінки об'єкта незавершеного будівництва,

складений відповідно до вимог цієї Методики, затверджується
керівником державного органу приватизації у строк, що не перевищує
159
трьох місяців від визначеної дати оцінки.

101. У разі застави об'єкта незавершеного будівництва та в

інших випадках його відчуження проводиться незалежна оцінка
відповідно до методичних засад, визначених національними
стандартами. Незалежна оцінка проводиться із застосуванням
переважно витратного або дохідного підходів, а також шляхом їх
комбінування.

Базами оцінки можуть бути ринкова вартість, вартість

ліквідації, залишкова вартість заміщення (відтворення),
інвестиційна вартість та ліквідаційна вартість. Порядок їх вибору
регулюється національними стандартами.

102. У разі повернення об'єктів незавершеного будівництва

(об'єктів приватизації) у державну власність, у тому числі за
рішенням суду, їх вартість визначається на дату оцінки (день
набрання чинності відповідним рішенням суду) у порядку,
встановленому для їх приватизації.

160
 Таблиця складних відсотків
6,00 % 6 функцій грошової одиниці 6,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,06000 1,00000 1,00000 0,94340 0,94340 1,06000 1
2 1,12360 2,06000 0,48544 0,89000 1,83339 0,54544 2
3 1,19102 3,18360 0,31411 0,83962 2,67301 0,37411 3
4 1,26248 4,37462 0,22859 0,79209 3,46511 0,28859 4
5 1,33823 5,63709 0,17740 0,74726 4,21236 0,23740 5
6 1,41852 6,97532 0,14336 0,70496 4,91732 0,20336 6
7 1,50363 8,39384 0,11914 0,66506 5,58238 0,17914 7
8 1,59385 9,89747 0,10104 0,62741 6,20979 0,16104 8
9 1,68948 11,49132 0,08702 0,59190 6,80169 0,14702 9
10 1,79085 13,18079 0,07587 0,55839 7,36009 0,13587 10
11 1,89830 14,97164 0,06679 0,52679 7,88687 0,12679 11
12 2,01220 16,86994 0,05928 0,49697 8,38384 0,11928 12
13 2,13293 18,88214 0,05296 0,46884 8,85268 0,11296 13
14 2,26090 21,01507 0,04758 0,44230 9,29498 0,10758 14
15 2,39656 23,27597 0,04296 0,41727 9,71225 0,10296 15
16 2,54035 25,67253 0,03895 0,39365 10,10590 0,09895 16
17 2,69277 28,21288 0,03544 0,37136 10,47726 0,09544 17
18 2,85434 30,90565 0,03236 0,35034 10,82760 0,09236 18
19 3,02560 33,75999 0,02962 0,33051 11,15812 0,08962 19
20 3,20714 36,78559 0,02718 0.31180 11,46992 0,08718 20
21 3,39956 39,99273 0,02500 0,29416 11,76408 0,08500 21
22 3,60354 43,39229 0,02305 0,27751 12,04158 0,08305 22
23 3,81975 46,99583 0,02128 0,26180 12,30338 0,08128 23
24 4,04893 50,81558 0,01968 0,24698 12,55036 0,07968 24
25 4.29187 54,86451 0,01823 0,23300 12,78336 0,07823 25
26 4,54938 59,15638 0,01690 0,21981 13,00317 0,07690 26
27 4,82235 63,70576 0,01570 0,20737 13,21053 0,07570 27
28 5,11169 68,52811 0,01459 0,19563 13,40616 0,07459 28
29 5,41839 73,63980 0,01358 0,18456 13,59072 0,07358 29
30 5,74349 79,05818 0,01265 0.17411 13,76483 0,07265 30
31 6,08810 84,80168 0,01179 0,16425 13,92909 0,07179 31
32 6,45339 90,88978 0,01100 0,15496 14,08404 0,07100 32
33 6,84059 97,34316 0,01027 0,14619 14,23023 0,07027 33
34 7,25102 104,18375 0,00960 0,13791 14,36814 0,06960 34
35 7,68609 111,43478 0,00897 0,13011 14,49825 0,06897 35
36 8,14725 119,12087 0,00839 0,12274 14,62099 0,06839 36
37 8,63609 127,26812 0,00786 0,11579 14,73678 0,06786 37
38 9,15425 135,90421 0,00736 0,10924 14,84602 0,06736 38
39 9,70351 145,05846 0,00689 0,10306 14,94907 0,06689 39
40 10,28572 154,76197 0,00646 0,09722 15,04630 0,06646 40

161
7,00 % 6 функцій грошової одиниці 7,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,07000 1,00000 1,00000 0,93458 0,93458 1,07000 1
2 1,14490 2,07000 0,48309 0,87344 1,80802 0,55309 2
3 1,22504 3,21490 0,31105 0,81630 2,62432 0,38105 3
4' 1,31080 4,43994 0,22523 0,76290 3,38721 0,29523 4
5 1,40255 5,75074 0,17389 0,71299 4,10020 0,24389 5
6 1,50073 7,15329 0,13980 0,66634 4,76654 0,20980 6
7 1,60578 8,65402 0,11555 0,62275 5,38929 0,18555 7
8 1,71819 10,25980 0,09747 0,58201 5,97130 0,16747 8
9 1,83846 11,97799 0,08349 0,54393 6,51523 0,15349 9
10 1,96715 13,81645 0,07238 0,50835 7,02358 0,14238 10
11 2,10485 15,78360 0,06336 0,47509 7,49867 0,13336 11
12 2,25219 17,88845 0,05590 0,44401 7,94269 0,12590 12
13 2,40985 20,14064 0,04965 0,41496 8,35765 0,11965 13
14 2,57853 22,55049 0,04434 0,38782 8,74547 0,11434 14
15 2,75903 25,12902 0,03979 0,36245 9,10791 0,10979 15
16 2,95216 27,88805 0,03586 0,33873 9,44665 0,10586 16
17 3,15882 30,84022 0,03243 0,31657 9,76322 0,10243 17
18 3,37993 33,99903 0,02941 0,29586 10,05909 0,09941 18
19 3,61653 37,37896 0,02675 0,27651 10,33560 0,09675 19
20 3,86968 40,99549 0,02439 0,25842 10,59401 0,09439 20
21 4,14056 44,86518 0,02229 0,24151 10,83553 0,09229 21
22 4.43040 49.00574 0,02041 0,22571 11,06124 0,09041 22
23 4,74053 53,43614 0,01871 0,21095 11,27219 0,08871 23
24 5,07237 58,17667 0,01719 0,19715 11,46933 0,08719 24
25 5,42743 63,24904 0,01581 0,18425 11,65358 0,08581 25
26 5,80735 68,67647 0,01456 0,17220 11,82578 0,08456 26
27 6,21387 74,48382 0,01343 0,16093 11.98671 0,08343 27
28 6,64884 80,69769 0,01239 0,15040 12,13711 0,08239 28
29 7,11'426 87,34653 0,01145 0,14056 12,27767 0,08145 29
30 7,61226 94,46079 0,01059 0,13137 12,40904 0,08059 30
31 8,14511 102,07304 0,00980 0,12277 12.53181 0,07980 31
32 8,71527 110,21815 0,00907 0,11474 12,64656 0,07907 32
33 9,32534 118,93343 0,00841 0,10723 12,75379 0,07841 33
34 9.97811 128,25877 0,00780 0,10022 12,85401 0,07780 34
35 10,67658 138,23688 0,00723 0,09366 12,94767 0,07723 35
36 11,42394 148,91346 0,00672 0,08754 13,03521 0,07672 36
37 12,22362 160,33740 0,00624 0,08181 13,11702 0,07624 37
38 13,07927 172,56102 0,00580 0,07646 13,19347 0,07580 38
39 13,99482 185,64029 0,00539 0,07146 13,26493 0,07539 39
40 14,97446 199,63511 0,00501 0,06678 13,33171 0,07501 40

162
8,00 % 6 функцій грошової одиниці 8,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,08000 1,00000 1,00000 0,92593 0,92593 1,08000 1
2 1,16640 2,08000 0,48077 0,85734 1,78326 0,56077 2
3 1,25971 3,24640 0,30803 0,79383 2,57710 0,38803 3
4 1.36049 4,50611 0,22192 0,73503 3,31213 0,30192 4
5 1,46933 5,86660 0,17046 0,68058 3,99271 0,25046 5
6 1,58687 7,33593 0,13632 0,63017 4,62288 0,21632 6
7 1,71382 8,92280 0,11207 0,58349 5,20637 0,19207 7
8 1,85093 10,63663 0,09401 0,54027 5,74664 0,17401 8
9 1,99900 12,48756 0,08008 0,50025 6,24689 0,16008 9
10 2,15892 14,48656 0,06903 0,46319 6,71008 0,14903 10
11 2,33164 16,64549 0,06008 0,42888 7,13896 0,14008 11
12 2,51817 18,97713 0,05270 0,39711 7,53608 0,13270 12
13 2,71962 21,49530 0,04652 0,36770 7,90378 0,12652 13
14 2,93719 24,21492 0,04130 0,34046 8,24424 0,12130 14
15 3,17217 27,15211 0,03683 0,31524 8,55948 0,11683 15
16 3,42594 30,32428 0,03298 0,29189 8,85137 0,11298 16
17 3,70002 33,75023 0,02963 0,27027 9,12164 0,10963 17
18 3,99602 37,45024 0,02670 0,25025 9,37189 0,10670 18
19 4,31570 41,44626 0,02413 0,23171 9,60360 0,10413 19
20 4,66096 45,76196 0,02185 0,21455 9,81815 0,10185 20
21 5,03383 50,42292 0,01983 0,19866 10,01680 0,09983 21
22 5,43654 55,45675 0,01803 0,18394 10,20074 0.09803 22
23 5,87146 60,89329 0,01642 0,17032 10,37106 0,09642 23
24 6,34118 66,76476 0,01498 0,15770 10,52876 0,09498 24
25 6,84847 73,10594 0,01368 0,14602 10,67478 0,09368 25
26 7,39635 79,95441 0,01251 0,13520 10,80998 0,09251 26
27 7,98806 87,35077 0,01145 0,12519 10,93516 0,09145 27
28 8,62711 95,33883 0,01049 0,11591 11,05108 0,09049 28
29 9,31727 103,96593 0,00962 0,10733 11,15841 0,08962 29
30 10,06266 113,28321 0,00883 0,09938 11,25778 0,08883 30
31 10,86767 123,34586 0,00811 0,09202 11,34980 0,08811 31
32 11,73708 134,21353 0,00745 0,08520 11,43500 0,08745 32
33 12,67605 145,95062 0,00685 0,07889 11,51389 0,08685 33
34 13,69013 158,62666 0,00630 0,07305 11,58693 0,08630 34
35 14,78534 172,31680 0,00580 0,06763 11,65457 0,08580 35
36 15,96817 187,10215 0,00534 0,06262 11,71719 0,08534 36
37 17,24562 203,07032 0,00492 0,05799 11,77518 0,08492 37
38 18,62527 220,31595 0,00454 0,05369 11,82887 0,08454 38
39 20,11530 238,94122 0,00419 0,04971 11,87858 0,08419 39
40 21,72452 259,05652 0,00386 0,04603 11,92461 0,08386 40

163
9,00 % 6 функцій грошової одиниці 9,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,09000 1,00000 1,00000 0,91743 0,91743 1,09000 1
2 1,18810 2,09000 0,47847 0.84168 1,75911 0,56847 2
3 1,29503 3,27810 0,30505 0,77218 2,53129 0,39505 3
4 1,41158 4,57313 0,21867 0,70843 3,23972 0,30867 4
5 1,53862 5,98471 0,16709 0,64993 3,88965 0,25709 5
6 1,67710 7,52333 0,13292 0,59627 4,48592 0.22292 6
7 1,82804 9,20043 0,10869 0,54703 5,03295 0,19869 7
8 1,99256 11,02847 0,09067- 0,50187 5,53482 0,18067 8
9 2,17189 13,02104 0,07680 0,46043 5,99525 0,16680 9
10 2,36736 15,19293 0,06582 0,42241 6,41766 0,15582 10
11 2,58043 17,56029 0,05695 0,38753 6,80519 0,14695 11
12 2,81266 20,14072 0,04965 0,35553 7,16073 0,13965 12
13 3,06580 22,95339 0,04357 0,32618 7,48690 0,13357 13
14 3,34173 26,01919 0,03843 0,29925 7,78615 0,12843 14
15 3,64248 29,36092 0,03406 0,27454 8,06069 0,12406 15
16 3,97031 33,00340 0,03030 0,25187 8,31256 0,12030 16
17 4,32763 36,97371 0,02705 0,23107 8,54363 0,11705 17
18 4,71712 41,30134 0,02421 0,21199 8,75562 0,11421 18
19 5,14166 46,01846 0,02173 0,19449 8,95011 0,11173 19
20 5,60441 51,16012 0,01955 0,17843 9,12855 0,10955 20
21 6,10881 56,76453 0,01762 0,16370 9,29224 0,10762 21
22 6,65860 62,87334 0,01590 0,15018 9,44243 0,10590 22
23 7,25788 69,53194 0,01438 0,13778 9,58021 0,10438 23
24 7,91108 76,78982 0,01302 0,12640 9,70661 0,10302 24
25 8,62308 84,70090 0,01181 0,11597 9,82258 0,10181 25
26 9,39916 93,32398 0,01072 0,10639 9,92897 0,10072 26
27 10,24508 102,72314 0,00973 0,09761 10,02658 0,09973 27
28 11,16714 112,96822 0,00885 0,08955 10,11613 0,09885 28
29 12,17218 124,13536 0,00806 0,08215 10,19828 0,09806 29
30 13,26768 136,30754 0,00734 0,07537 10,27365 0,09734 30
31 14,46177 149,57522 0,00669 0,06915 10,34280 0,09669 31
32 15,76333 164,03699 0,00610 0,06344 10,40624 0,09610 32
33 17,18203 179,80032 0,00556 0,05820 10,46444 0,09556 33
34 18,72841 196,98234 0,00508 0,05339 10,51784 0,09508 34
35 20,41397 215,71076 0,00464 0,04899 10,56682 0,09464 35
36 22,25123 236,12472 0,00424 0,04494 10,61176 0,09424 36
37 24,25384 258,37595 0,00387 0,04123 10,65299 0,09387 37
38 26,43668 282,62978 0,00354 0,03783 10,69082 0,09354 38
39 28,81599 309,06646 0,00324 0,03470 10,72552 0,09324 39
40 31,40942 337,88245 0,00296 0,03184 10,75736 0,09296 40

164
10,00 % 6 функцій грошової одиниці 10,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,10000 1,00000 1,00000 0,90909 0,90909 1,10000 1
2 1,21000 2,10000 0,47619 0,82645 1,73554 0,57619 2
3 1,33100 3,31000 0,30211 0,75131 2,48685 0,40211 3
4 1,46410 4,64100 0,21547 0,68301 3,16987 0,31547 4
5 1,61051 6,10510 0,16380 0,62092 3,79079 0,26380 5
6 1,77156 7,71561 0,12961 0,56447 4,35526 0,22961 6
7 1,94872 9,48717 0,10541 0,51316 4,86842 0,20541 7
8 2,14359 11,43589 0.08744 0,46651 5,33493 0,18744 8
9 2,35795 13,57948 0.07364 0.42410 5,75902 0,17364 9
10 2,59374 15,93742 0,06275 0,38554 6,14457 0,16275 10
11 2,85312 18,53117 0,05396 0,35049 6,49506 0,15396 11
12 3,13843 21,38428 0,04676 0,31863 6,81369 0,14676 12
13 3,45227 24,52271 0,04078 0,28966 7,10336 0,14078 13
14 3,79750 27,97498 0,03575 0,26333 7,36669 0,13575 14
15 4,17725 31,77248 0,03147 0,23939 7,60608 0,13147 15
16 4,59497 35,94973 0,02782 0,21763 7,82371 0,12782 16
17 5,05447 40,54470 0,02466 0,19784 8,02155 0,12466 17
18 5,55992 45,59917 0,02193 0,17986 8,20141 0,12193 18
19 6,11591 51,15909 0,01955 0,16351 8,36492 0,11955 19
20 6,72750 57,27500 0,01746 0,14864 8,51356 0,11746 20
21 7,40025 64,00250 0,01562 0,13513 8,64869 0,11562 21
22 8,14028 71,40275 0,01401 0,12285 8,77154 0,11401 22
23 8,95430 79,54303 0,01257 0,11168 8,88322 0,11257 23
24 9,84973 88,49733 0,01130 0,10153 8,98474 0,11130 24
25 10,83471 98,34706 0,01017 0,09230 9,07704 0,11017 25
26 11,91818 109,18177 0,00916 0,08391 9,16095 0,10916 26
27 13,10999 121,09994 0,00826 0,07628 9,23722 0,10826 27
28 14,42099 134,20994 0,00745 0,06934 9,30657 0,10745 28
29 15,86309 148,63093 0,00673 0,06304 9,36961 0,10673 29
30 17,44940 164,49403 0,00608 0,05731 9,42691 0,10608 30
31 19,19434 181,94343 0,00550 0,05210 9,47901 0,10550 31
32 21,11378 201,13777 0,00497 0,04736 9,52638 0,10497 32
33 23,22516 222,25154 0,00450 0,04306 9,56943 0,10450 33
34 25,54767 245,47670 0,00407 0,03914 9,60857 0,10407 34
35 28,10244 271,02437 0,00369 0,03558 9,64416 0,10369 35
36 30,91268 299,12681 0,00334 0,03235 9,67651 0,10334 36
37 34,00395 330,03949 0,00303 0,02941 9,70592 0,10303 37
38 37,40435 364,04343 0,00275 0,02673 9,73265 0,10275 38
39 41,14478 401,44778 0,00249 0,02430 9,75696 0,10249 39
40 45,25926 442,59256 0,00226 0,02210 9,77905 0,10226 40

165
11,00 % 6 функцій грошової одиниці 11,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,11000 1,00000 1,00000 0,90090 0,90090 1,11000 1
2 1,23210 2,11000 0,47393 0,81162 1,71252 0,58393 2
3 1,36763 3,34210 0,29921 0,73119 2,44371 0,40921 3
4 1,51807 4,70973 0,21233 0,65873 3,10245 0,32233 4
5 1,68506 6,22780 0,16057 0,59345 3,69590 0,27057 5
6 1,87041 7,91286 0,12638 0,53464 4,23054 0,23638 6
7 2,07616 9,78327 0,10222 0,48166 4,71220 0,21222 7
8 2,30454 11,85943 0,08432 0,43393 5,14612 0,19432 8
9 2,55804 14,16397 0,07060 0,39092 5,53705 0,18060 9
10 2,83942 16,72201 0,05980 0,35218 5,88923 0,16980 10
11 3,15176 19,56143 0,05112 0,31728 6,20652 0,16112 1]
12 3,49845 22,71319 0,04403 0,28584 6,49236 0,15403 12
13 3,88328 26,21164 0,03815 0,25751 6,74987 0,14815 13
14 4,31044 30,09492 0,03323 0,23199 6,98187 0,14323 14
15 4,78459 34,40536 0,02907 0,20900 7,19087 0,13907 15
16 5,31089 39,18995 0,02552 0,18829 7,37916 0,13552 16
17 5,89509 44,50084 0,02247 0,16963 7,54879 0,13247 17
18 6,54355 50,39594 0,01984 0,15282 7,70162 0,12984 18
19 7,26334 56,93949 0,01756 0,13768 7,83929 0,12756 19
20 8,06231 64,20283 0,01558 0,12403 7,96333 0,12558 20
21 8,94917 72,26514 0,01384 0,11174 8,07507 0,12384 21
22 9,93357 81,21431 0,01231 0,10067 8,17574 0,12231 22
23 11,02627 91,14788 0,01097 0,09069 8,26643 0,12097 23
24 12,23916 102,17415 0,00979 0,08170 8,34814 0,11979 24
25 13,58546 114,41331 0,00874 0,07361 8,42174 0,11874 25
26 15,07986 127,99877 0,00781 0,06631 8,48806 0,11781 26
27 16,73865 143,07863 0,00699 0,05974 8,54780 0,11699 27
28 18,57990 159,81728 0,00626 0,05382 8,60162 0,11626 28
29 20,62369 178,39719 0,00561 0,04849 8,65011 0,11561 29
30 22,89230 199,02088 0,00502 0,04368 8,69379 0,11502 30
31 25,41045 221,91317 0,00451 0,03935 8,73315 0,11451 31
32 28,20560 247,32362 0,00404 0,03545 8,76860 0,11404 32
33 31,30821 275,52922 0,00363 0,03194 8,80054 0,11363 33
34 34,75212 306,83744 0,00326 0,02878 8,82932 0,11326 34
35 38,57485 341,58956 0,00293 0,02592 8,85524 0,11293 35
36 42,81808 380,16441 0,00263 0,02335 8,87859 0,11263 36
37 47,52807 422,98249 0,00236 0,02104 8,89963 0,11236 37
38 52,75616 470,51056 0,00213 0,01896 8,91859 0,11213 38
39 58,55934 523,26673 0,00191 0,01708 8,93567 0,11191 39
40 65,00087 581,82607 0,00172 0,01538 8,95105 0,11172 40

166
12,00 % 6 функцій грошової одиниці 12,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,12000 1,00000 1,00000 0,89286 0,89286 1,12000 1
2 1,25440 2,12000 0,47170 0,79719 1,69005 0,59170 2
3 1,40493 3,37440 0,29635 0,71178 2,40183 0,41635 3
4 1,57352 4,77933 0,20923 0,63552 3,03735 0,32923 4
5 1,76234 6,35285 0,15741 0,56743 3,60478 0,27741 5
6 1,97382 8,11519 0,12323 0,50663 4,11141 0,24323 6
7 2,21068 10,08901 0,09912 0,45235 4,56376 0,21912 7
8 2,47596 12,29969 0,08130 0,40388 4,96764 0,20130 8
9 2,77308 14,77566 0,06768 0,36061 5,32825 0,18768 9
10 3,10585 17,54873 0,05698 0,32197 5,65022 0,17698 10
11 3,47855 20,65458 0,04842 0,28748 5,93770 0,16842 11
12 3,89598 24,13313 0,04144 0,25668 6,19437 0,16144 12
13 4,36349 28,02911 0,03568 0,22917 6,42355 0,15568 13
14 4,88711 32,39260 0,03087 0,20462 6,62817 0,15087 14
15 5,47357 37,27971 0,02682 0,18270 6,81086 0,14682 15
16 6,13039 42,75328 0,02339 0,16312 6,97399 0,14339 16
17 6,86604 48,88367 0,02046 0,14564 7,11963 0,14046 17
18 7,68997 55,74971 0,01794 0,13004 7,24967 0,13794 18.
19 8,61276 63,43968 0,01576 0,11611 7,36578 0,13576 19
20 9,64629 72,05244 0,01388 0,10367 7,46944 0,13388 20
21 10,80385 81,69873 0,01224 0,09256 7,56200 0,13224 21
22 12,10031 92,50258 0,01081 0,08264 7,64465 0,13081 22
23 13,55235 104.60289 0,00956 0,07379 7,71843 0,12956 23
24 15,17863 118,15524 0,00846 0,06588 7,78432 0,12846 24
25 17,00006 133,33386 0,00750 0,05882 7,84314 0,12750 25
26 19,04007 150,33393 0,00665 0,05252 7,89566 0,12665 26
27 21,32488 169,37401 0,00590 0,04689 7,94255 0,12590 27 '
28 23,88386 190,69889 0,00524 0,04187 7,98442 0,12524 28
29 26,74993 214,58275 0,00466 0,03738 8,02181 0,12466 29
30 29,95992 241,33268 0,00414 0,03338 8,05518 0,12414 30
31 33,55511 271,29261 0,00369 0,02980 8,08499 0,12369 31
32 37,58172 304,84772 0,00328 0,02661 8,11159 0,12328 32
33 42,09153 342,42945 0,00292 0,02376 8,13535 0,12292 33
34 47,14251 384,52098 0,00260 0,02121 8,15656 0,12260 34
35 52,79962 431,66350 0,00232 0,01894 8,17550 0,12232 35
36 59,13557 484,46312 0,00206 0,01691 8,19241 0,12206 36
37 66,23184 543,59870 0,00184 0,01510 8,20751 0,12184 37
38 74,17966 609,83053 0,00164 0,01348 8,22099 0,12164 38
39 83,08122 684,01020 0,00146 0,01204 8,23303 0,12146 39
40 93,05097 767,09142 0,00130 0,01075 8,24378 0,12130 40

167
12,00 % 6 функцій грошової одиниці 12,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,12000 1,00000 1,00000 0,89286 0,89286 1,12000 1
2 1,25440 2,12000 0,47170 0,79719 1,69005 0,59170 2
3 1,40493 3,37440 0,29635 0,71178 2,40183 0,41635 3
4 1,57352 4,77933 0,20923 0,63552 3,03735 0,32923 4
5 1,76234 6,35285 0,15741 0,56743 3,60478 0,27741 5
6 1,97382 8,11519 0,12323 0,50663 4,11141 0,24323 6
7 2,21068 10,08901 0,09912 0,45235 4,56376 0,21912 7
8 2,47596 12,29969 0,08130 0,40388 4,96764 0,20130 8
9 2,77308 14,77566 0,06768 0,36061 5,32825 0,18768 9
10 3,10585 17,54873 0,05698 0,32197 5,65022 0,17698 10
11 3,47855 20,65458 0,04842 0,28748 5,93770 0,16842 11
12 3,89598 24,13313 0,04144 0,25668 6,19437 0,16144 12
13 4,36349 28,02911 0,03568 0,22917 6,42355 0,15568 13
14 4,88711 32,39260 0,03087 0,20462 6,62817 0,15087 14
15 5,47357 37,27971 0,02682 0,18270 6,81086 0,14682 15
16 6,13039 42,75328 0,02339 0,16312 6,97399 0,14339 16
17 6,86604 48,88367 0,02046 0,14564 7,11963 0,14046 17
18 7,68997 55,74971 0,01794 0,13004 7,24967 0,13794 18.
19 8,61276 63,43968 0,01576 0,11611 7,36578 0,13576 19
20 9,64629 72,05244 0,01388 0,10367 7,46944 0,13388 20
21 10,80385 81,69873 0,01224 0,09256 7,56200 0,13224 21
22 12,10031 92,50258 0,01081 0,08264 7,64465 0,13081 22
23 13,55235 104.60289 0,00956 0,07379 7,71843 0,12956 23
24 15,17863 118,15524 0,00846 0,06588 7,78432 0,12846 24
25 17,00006 133,33386 0,00750 0,05882 7,84314 0,12750 25
26 19,04007 150,33393 0,00665 0,05252 7,89566 0,12665 26
27 21,32488 169,37401 0,00590 0,04689 7,94255 0,12590 27 '
28 23,88386 190,69889 0,00524 0,04187 7,98442 0,12524 28
29 26,74993 214,58275 0,00466 0,03738 8,02181 0,12466 29
30 29,95992 241,33268 0,00414 0,03338 8,05518 0,12414 30
31 33,55511 271,29261 0,00369 0,02980 8,08499 0,12369 31
32 37,58172 304,84772 0,00328 0,02661 8,11159 0,12328 32
33 42,09153 342,42945 0,00292 0,02376 8,13535 0,12292 33
34 47,14251 384,52098 0,00260 0,02121 8,15656 0,12260 34
35 52,79962 431,66350 0,00232 0,01894 8,17550 0,12232 35
36 59,13557 484,46312 0,00206 0,01691 8,19241 0,12206 36
37 66,23184 543,59870 0,00184 0,01510 8,20751 0,12184 37
38 74,17966 609,83053 0,00164 0,01348 8,22099 0,12164 38
39 83,08122 684,01020 0,00146 0,01204 8,23303 0,12146 39
40 93,05097 767,09142 0,00130 0,01075 8,24378 0,12130 40

168
12,00 % 6 функцій грошової одиниці 12,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,12000 1,00000 1,00000 0,89286 0,89286 1,12000 1
2 1,25440 2,12000 0,47170 0,79719 1,69005 0,59170 2
3 1,40493 3,37440 0,29635 0,71178 2,40183 0,41635 3
4 1,57352 4,77933 0,20923 0,63552 3,03735 0,32923 4
5 1,76234 6,35285 0,15741 0,56743 3,60478 0,27741 5
6 1,97382 8,11519 0,12323 0,50663 4,11141 0,24323 6
7 2,21068 10,08901 0,09912 0,45235 4,56376 0,21912 7
8 2,47596 12,29969 0,08130 0,40388 4,96764 0,20130 8
9 2,77308 14,77566 0,06768 0,36061 5,32825 0,18768 9
10 3,10585 17,54873 0,05698 0,32197 5,65022 0,17698 10
11 3,47855 20,65458 0,04842 0,28748 5,93770 0,16842 11
12 3,89598 24,13313 0,04144 0,25668 6,19437 0,16144 12
13 4,36349 28,02911 0,03568 0,22917 6,42355 0,15568 13
14 4,88711 32,39260 0,03087 0,20462 6,62817 0,15087 14
15 5,47357 37,27971 0,02682 0,18270 6,81086 0,14682 15
16 6,13039 42,75328 0,02339 0,16312 6,97399 0,14339 16
17 6,86604 48,88367 0,02046 0,14564 7,11963 0,14046 17
18 7,68997 55,74971 0,01794 0,13004 7,24967 0,13794 18.
19 8,61276 63,43968 0,01576 0,11611 7,36578 0,13576 19
20 9,64629 72,05244 0,01388 0,10367 7,46944 0,13388 20
21 10,80385 81,69873 0,01224 0,09256 7,56200 0,13224 21
22 12,10031 92,50258 0,01081 0,08264 7,64465 0,13081 22
23 13,55235 104.60289 0,00956 0,07379 7,71843 0,12956 23
24 15,17863 118,15524 0,00846 0,06588 7,78432 0,12846 24
25 17,00006 133,33386 0,00750 0,05882 7,84314 0,12750 25
26 19,04007 150,33393 0,00665 0,05252 7,89566 0,12665 26
27 21,32488 169,37401 0,00590 0,04689 7,94255 0,12590 27 '
28 23,88386 190,69889 0,00524 0,04187 7,98442 0,12524 28
29 26,74993 214,58275 0,00466 0,03738 8,02181 0,12466 29
30 29,95992 241,33268 0,00414 0,03338 8,05518 0,12414 30
31 33,55511 271,29261 0,00369 0,02980 8,08499 0,12369 31
32 37,58172 304,84772 0,00328 0,02661 8,11159 0,12328 32
33 42,09153 342,42945 0,00292 0,02376 8,13535 0,12292 33
34 47,14251 384,52098 0,00260 0,02121 8,15656 0,12260 34
35 52,79962 431,66350 0,00232 0,01894 8,17550 0,12232 35
36 59,13557 484,46312 0,00206 0,01691 8,19241 0,12206 36
37 66,23184 543,59870 0,00184 0,01510 8,20751 0,12184 37
38 74,17966 609,83053 0,00164 0,01348 8,22099 0,12164 38
39 83,08122 684,01020 0,00146 0,01204 8,23303 0,12146 39
40 93,05097 767,09142 0,00130 0,01075 8,24378 0,12130 40

169
12,00 % 6 функцій грошової одиниці 12,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,12000 1,00000 1,00000 0,89286 0,89286 1,12000 1
2 1,25440 2,12000 0,47170 0,79719 1,69005 0,59170 2
3 1,40493 3,37440 0,29635 0,71178 2,40183 0,41635 3
4 1,57352 4,77933 0,20923 0,63552 3,03735 0,32923 4
5 1,76234 6,35285 0,15741 0,56743 3,60478 0,27741 5
6 1,97382 8,11519 0,12323 0,50663 4,11141 0,24323 6
7 2,21068 10,08901 0,09912 0,45235 4,56376 0,21912 7
8 2,47596 12,29969 0,08130 0,40388 4,96764 0,20130 8
9 2,77308 14,77566 0,06768 0,36061 5,32825 0,18768 9
10 3,10585 17,54873 0,05698 0,32197 5,65022 0,17698 10
11 3,47855 20,65458 0,04842 0,28748 5,93770 0,16842 11
12 3,89598 24,13313 0,04144 0,25668 6,19437 0,16144 12
13 4,36349 28,02911 0,03568 0,22917 6,42355 0,15568 13
14 4,88711 32,39260 0,03087 0,20462 6,62817 0,15087 14
15 5,47357 37,27971 0,02682 0,18270 6,81086 0,14682 15
16 6,13039 42,75328 0,02339 0,16312 6,97399 0,14339 16
17 6,86604 48,88367 0,02046 0,14564 7,11963 0,14046 17
18 7,68997 55,74971 0,01794 0,13004 7,24967 0,13794 18.
19 8,61276 63,43968 0,01576 0,11611 7,36578 0,13576 19
20 9,64629 72,05244 0,01388 0,10367 7,46944 0,13388 20
21 10,80385 81,69873 0,01224 0,09256 7,56200 0,13224 21
22 12,10031 92,50258 0,01081 0,08264 7,64465 0,13081 22
23 13,55235 104.60289 0,00956 0,07379 7,71843 0,12956 23
24 15,17863 118,15524 0,00846 0,06588 7,78432 0,12846 24
25 17,00006 133,33386 0,00750 0,05882 7,84314 0,12750 25
26 19,04007 150,33393 0,00665 0,05252 7,89566 0,12665 26
27 21,32488 169,37401 0,00590 0,04689 7,94255 0,12590 27 '
28 23,88386 190,69889 0,00524 0,04187 7,98442 0,12524 28
29 26,74993 214,58275 0,00466 0,03738 8,02181 0,12466 29
30 29,95992 241,33268 0,00414 0,03338 8,05518 0,12414 30
31 33,55511 271,29261 0,00369 0,02980 8,08499 0,12369 31
32 37,58172 304,84772 0,00328 0,02661 8,11159 0,12328 32
33 42,09153 342,42945 0,00292 0,02376 8,13535 0,12292 33
34 47,14251 384,52098 0,00260 0,02121 8,15656 0,12260 34
35 52,79962 431,66350 0,00232 0,01894 8,17550 0,12232 35
36 59,13557 484,46312 0,00206 0,01691 8,19241 0,12206 36
37 66,23184 543,59870 0,00184 0,01510 8,20751 0,12184 37
38 74,17966 609,83053 0,00164 0,01348 8,22099 0,12164 38
39 83,08122 684,01020 0,00146 0,01204 8,23303 0,12146 39
40 93,05097 767,09142 0,00130 0,01075 8,24378 0,12130 40

170
16,00 % 6 функцій грошової одиниці 16,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,16000 1,00000 1,00000 0,86207 0,86207 1,16000 1
2 1,34560 2,16000 0,46296 0,74316 1,60523 0,62296 2
3 1,56090 3,50560 0,28526 0,64066 2,24589 0,44526 3
4 1,81064 5,06650 0,19738 0,55229 2,79818 0,35738 4
5 2,10034 6,87714 0,14541 0,47611 3,27429 0,30541 5
6 2,43640 8,97748 0,11139 0,41044 3,68474 0,27139 6
7 2,82622 11,41387 0,08761 0,35383 4,03857 0,24761 7
8 3,27841 14,24009 0,07022 0,30503 4,34359 0,23022 8
9 3,80296 17,51851 0,05708 0,26295 4,60654 0,21708 9
10 4,41143 21,32147 0,04690 0,22668 4,83323 0,20690 10
11 5,11726 25,73290 0,03886 0,19542 5,02864 0,19886 11
12 5,93603 30,85017 0,03241 0,16846 5,19711 0,19241 12
13 6,88579 36,78620 0,02718 0,14523 5,34233 0,18718 13
14 7,98752 43,67199 0,02290 0,12520 5,46753 0,18290 14
15 9,26552 51,65950 0,01936 0,10793 5,57546 0,17936 15
16 10,74800 60,92502 0,01641 0,09304 5,66850 0,17641 16
17 12,46768 71,67303 0,01395 0,08021 5,74870 0,17395 17
18 14,46251 84,14071 0,01188 0,06914 5,81785 0,17188 18
19 16,77652 98.60323 0,01014 0,05961 5,87746 0,17014 19
20 19,46076 115,37974 0,00867 0,05139 5,92884 0,16867 20
21 22,57448 134,84050 0,00742 0,04430 5,97314 0,16742 21
22 26,18640 157,41498 0,00635 0,03819 6,01133 0,16635 22
23 30,37622 183,60138 0,00545 0,03292 6,04425 0,16545 23
24 35,23641 213,97759 0,00467 0,02838 6,07263 0,16467 24
25 40,87424 249,21401 0,00401 0,02447 6,09709 0,16401 25
26 47,41412 290,08825 0,00345 0,02109 6,11818 0,16345 26
27 55,00038 337,50237 0,00296 0,01818 6,13636 0,16296 27
28 63,80044 392,50275 0,00255 0,01567 6,15204 0,16255 28
29 74,00851 456,30318 0,00219 0,01351 6,16555 0,16219 29
30 85,84987 530,31173 0,00189 0,01165 6,17720 0,16189 30
31 99,58585 616,16161 0,00162 0,01004 6,18724 0,16162 31
32 115,51958 715,74747 0,00140 0,00866 6,19590 0,16140 32
33 134,00272 831,26706 0,00120 0,00746 6,20336 0,16120 33
34 155,44315 965,26979 0,00104 0,00643 6,20979 0,16104 34
35 180,31405 1120,71296 0,00089 0,00555 6,21534 0,16089 35
36 209,16430 1301,02703 0,00077 0,00478 6,22012 0,16077 36
37 242,63059 1510,19135 0,00066 0,00412 6,22424 0,16066 37
38 281,45152 1752,82197 0,00057 0,00355 6,22779 0,16057 38
39 326,48376 2034,27348 0,00049 0,00306 6,23086 0,16049 39
40 378,72116 2360,75724 0,00042 0,00264 6,23350 0,16042 40

171
17,00 % 6 функцій грошової одиниці 17,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,17000 1,00000 1,00000 0,85470 0,85470 1,17000 1
2 1,36890 2,17000 0,46083 0,73051 1,58521 0,63083 2
3 1,60161 3,53890 0,28257 0,62437 2,20958 0,45257 3
4 1,87389 5,14051 0,19453 0,53365 2,74324 0,36453 4
5 2,19245 7,01440 0,14256 0,45611 3,19935 0,31256 5
6 2,56516 9,20685 0,10861 0,38984 3,58918 0,27861 6
7 3,00124 11,77201 0,08495 0,33320 3,92238 0,25495 7
8 3,51145 14,77325 0,06769 0,28478 4,20716 0,23769 8
9 4,10840 18,28471 0,05469 0,24340 4,45057 0,22469 9
10 4,80683 22,39311 0,04466 0,20804 4,65860 0,21466 10
11 5,62399 27,19994 0,03676 0,17781 4,83641 0,20676 11
12 6,58007 32,82393 0,03047 0,15197 4,98839 0,20047 12
13 7,69868 39,40399 0,02538 0,12989 5,11828 0,19538 13
14 9,00745 47,10267 0,02123 0,11102 5,22930 0,19123 14
15 10,53872 56,11013 0,01782 0,09489 5,32419 0,18782 15
16 12,33030 66,64885 0,01500 0,08110 5,40529 0,18500 16
17 14,42646 78,97915 0,01266 0,06932 5,47461 0,18266 17
18 16,87895 93,40561 0,01071 0,05925 5,53385 0,18071 18
19 19,74838 110,28456 0,00907 0,05064 5,58449 0,17907 19
20 23,10560 130,03294 0,00769 0,04328 5,62777 0,17769 20
21 27,03355 153,13854 0,00653 0,03699 5,66476 0,17653 21
22 31,62926 180,17209 0,00555 0,03162 5,69637 0,17555 22
23 37,00623 211,80135 0,00472 0,02702 5,72340 0,17472 23
24 43,29729 248,80758 0,00402 0,02310 5,74649 0,17402 24
25 50,65,783 292,10486 0,00342 0,01974 5,76623 0,17342 25
26 59,26966 342,76269 0,00292 0,01687 5,78311 0,17292 26
27 69,34550 402,03235 0,00249 0,01442 5,79753 0,17249 27
28 81,13424 471,37785 0,00212 0,01233 5,80985 0,17212 28
29 94,92706 552,51209 0,00181 0,01053 5,82039 0,17181 29
30 111,06466 647,43914 0,00154 0,00900 5,82939 0,17154 30
31 129,94565 758,50380 0,00132 0,00770. 5,83709 0,17132 31
32 152,03641 888,44944 0,00113 0,00658 5,84366 0,17113 32
33 177,88260 1040,48585 0,00096 0,00562 5,84928 0,17096 33
34 208,12264 1218,36845 0,00082 0,00480 5,85409 0,17082 34
35 243,50349 1426,49108 0,00070 0,00411 5,85820 0,17070 35
36 284,89908 1669,99457 0,00060 0,00351 5,86171 0,17060 36
37 333,33192 1954,89365 0,00051 0,00300 5,86471 0,17051 37
38 389,99835 2288,22557 0,00044 0,00256 5,86727 0,17044 38
39 456,29807 2678,22393 0,00037 0,00219 5,86946 0,17037 39
40 533,86875 3134,52200 0,00032 0,00187 5,87133 0,17032 40

172
18,00 % 6 функцій грошової одиниці 18,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,18000 1,00000 1,00000 0,84746 0,84746 1,18000 1
2 1,39240 2,18000 0,45872 0,71818 1,56564 0,63872 2
3 1,64303 3,57240 0,27992 0,60863 2,17427 0,45992 3
4 1,93878 5,21543 0.19174 0,51579 2,69006 0,37174 4
5 2,28776 7,15421 0,13978 0,43711 3,12717 0,31978 5
6 2,69955 9,44197 0,10591 0,37043 3,49760 0,28591 6
7 3,18547 12,14152 0,08236 0,31393 3,81153 0,26236 7
8 3,75886 15,32700 0,06524 0,26604 4,07757 0,24524 8
9 4,43545 19,08586 0,05239 0,22546 4,30302 0,23239 9
10 5,23384 23,52131 0,04251 0,19106 4,49409 0,22251 10
11 6,17593 28,75515 0,03478 0,16192 4,65601 0,21478 11
12 7,28759 34,93107 0,02863 0,13722 4,79322 0,20863 12
13 8,59936 42,21866 0,02369 0,11629 4,90951 0,20369 13
14 10,14724 50,81802 0,01968 0,09855 5,00806 0,19968 14
15 11,97375 60,96527 0,01640 0,08352 5,09158 0,19640 15
16 14,12902 72,93902 0,01371 0,07078 5,16235 0,19371 16
17 16,67225 87,06804 0,01149 0,05998 5,22233 0,19149 17
18 19,67325 103,74029 0,00964 0,05083 5,27316 0,18964 18
19 23,21444 123,41354 0,00810 0,04308 5,31624 0,18810 19
20 27,39304 146,62798 0,00682 0,03651 5,35275 0,18682 20
21 32,32378 174,02102 0,00575 0,03094 5,38368 0.18575 21
22 38,14207 206,34481 0,00485 0,02622 5,40990 0,18485 22
23 45,00764 244,48687 0,00409 0,02222 5,43212 0,18409 23
24 53,10901 289,49451 0,00345 0,01883 5,45095 0,18345 24
25 62,66864 342,60352 0,00292 0,01596 5,46691 0,18292 25
26 73,94899 405,27216 0,00247 0,01352 5,48043 0,18247 26
27 87,25981 479,22115 0,00209 0,01146 5,49189 0,18209 27
28 102,96658 566,48096 0,00177 0,00971 5,50160 0,18177 28
29 121,50056 669,44754 0,00149 0,00823 5,50983 0,18149 29
30 143,37066 790,94810 0,00126 0,00697 5,51681 0,18126 30
31 169,17739 934,31877 0,00107 0,00591 5,52272 0,18107 31
32 199,62932 1103,49615 0,00091 0,00501 5,52773 0,18091 32
33 235,56259 1303,12547 0,00077 0,00425 5,53197 0,18077 33
34 277,96386 1538,68806 0,00065 0,00360 5,53557 0,18065 34
35 327,99736 1816,65193 0,00055 0,00305 5,53862 0,18055 35
36 387,03689 2144,64929 0,00047 0,00258 5,54120 0,18047 36
37 456,70353 2531,68617 0,00039 0,00219 5,54339 0,18040 37
38 538,91017 2988,38970 0,00033 0,00186 5,54525 0,18033 38
39 635,91400 3527,29987 0,00028 0,00157 5,54682 0,18028 39
40 750,37853 4163,21387 0,00024 0,00133 5,54815 0,18024 40

173
19,00 % 6 функцій грошової одиниці 19,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,19000 1,00000 1,00000 0,84034 0,84034 1,19000 1
2 1,41610 2,19000 0,45662 0,70616 1,54650 0,64662 2
3 1,68516 3,60610 0,27731 0,59342 2,13992 0,46731 3
4 2,00534 5,29126 0,18899 0,49867 2,63859 0,37899 4
5 2,38635 7,29660 0,13705 0,41905 3,05763 0,32705 5
6 2,83976 9,68295 0,10327 0,35214 3,40978 0,29327 6
7 3,37932 12,52271 0,07985 0,29592 3,70570 0,26985 7
8 4,02139 15,90203 0,06289 0,24867 3,95437 0,25289 8
9 4,78545 19,92341 0,05019 0,20897 4,16333 0,24019 9
10 5,69468 24,70886 0,04047 0,17560 4,33893 0,23047 10
11 6,77667 30,40355 0,03289 0,14757 4,48650 0,22289 11
12 8,06424 37,18022 0,02690 0,12400 4,61050 0,21690 12
13 9,59645 45,24446 0,02210 0,10421 4,71471 0,21210 13
14 11,41977 54,84091 0,01823 0,08757 4,80228 0.20823 14
15 13,58953 66,26068 0,01509 0,07359 4,87586 0,20509 15
16 16,17154 79,85021 0,01252 0,06184 4,93770 0,20252 16
17 19,24413 96,02175 0,01041 0,05196 4,98966 0,20041 17
18 22,90052 115,26588 0,00868 0,04367 5,03333 0,19868 18
19 27,25162 138,16640 0,00724 0,03670 5,07003 0,19724 19
20 32,42942 165,41801 0,00605 0,03084 5,10086 0,19605 20
21 38,59101 197,84744 0,00505 0,02591 5,12677 0,19505 21
22 45,92330 236,43845 0,00423 0,02178 5,14855 0,19423 22
23 54,64873 282,36175 0,00354 0,01830 5,16685 0,19354 23
24 65,03199 337,01048 0,00297 0,01538 5,18223 0,19297 24
25 77,38807 402,04248 0,00249 0,01292 5,19515 0,19249 25
26 92,09180 479,43055 0,00209 0,01086 5,20601 0,19209 26
27 109,58924 571,52235 0,00175 0,00912 5,21513 0,19175 27
28 130,41120 681,11159 0,00147 0,00767 5,22280 0,19147 28
29 155,18933 811,52279 0,00123 0,00644 5,22924 0,19123 29
30 184,67530 966,71212 0,00103 0,00541 5,23466 0,19103 30
31 219,76361 1151,38742 0,00087 0,00455 5,23921 0,19087 31
32 261,51869 1371,15103 0,00073 0,00382 5,24303 0,19073 32
33 311,20724 1632,66972 0,00061 0,00321 5,24625 0,19061 33
34 370,33662 1943,87697 0,00051 0,00270 5,24895 0,19051 34
35 440,70058 2314,21359 0,00043 0,00227 5,25122 0,19043 35
36 524,43368 2754,91416 0,00036 0,00191 5,25312 0,19036 36
37 624,07608 3279,34785 0,00030 0,00160 5,25472 0,19030 37
38 742,65054 3903,42393 0,00026 0,00135 5,25607 0,19026 38
39 883,75414 4646,07447 0,00022 0,00113 5,25720 0,19022 39
40 1051,66742 5529,82861 0,00018 0,00095 5,25815 0,19018 40

174
20,00 % 6 функцій грошової одиниці 20,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,20000 1,00000 1,00000 0,83333 0,83333 1,20000 1
2 1,44000 2,20000 0,45455 0,69444 1,52778 0,65455 2
3 1,72800 3,64000 0,27473 0,57870 2,10648 0,47473 3
4 2,07360 5,36800 0,18629 0,48225 2,58873 0,38629 4
5 2,48832 7,44160 0,13438 0,40188 2,99061 0,33438 5
6 2,98598 9,92992 0,10071 0,33490 3,32551 0,30071 6
7 3,58318 12,91590 0,07742 0,27908 3,60459 0,27742 7
8 4,29982 16,49908 0,06061 0,23257 3,83716 0,26061 8
9 5,15978 20,79890 0,04808 0,19381 4,03097 0,24808 9
10 6,19174 25,95868 0,03852 0,16151 4,19247 0,23852 10
11 7,43008 32,15042 0,03110 0,13459 4,32706 0,23110 И
12 8,91610 39,58050 0,02526 0,11216 4,43922 0,22526 12
13 10,69932 48,49660 0,02062 0,09346 4,53268 0,22062 13
14 12.83919 59,19592 0,01689 0,07789 4,61057 0,21689 14
15 15.40702 72,03511 0,01388 0,06491 4,67547 0,21388 15
16 18,48843 87,44213 0,01144 0,05409 4,72956 0,21144 16
17 22,18611 105,93056 0,00944 0,04507 4,77463 0,20944 17
18 26,62333 128,11667 0,00781 0,03756 4,81219 0,20781 18
19 31,94800 154,74000 0,00646 0,03130 4,84350 0,20646 19
20 38,33760 186,68801 0,00536 0,02608 4,86958 0,20536 20
21 46,00512 225,02561 0,00444 0,02174 4,89132 0,20444 21
22 55,20615 271,03073 0,00369 0,01811 4,90943 0,20369 22
23 66,24738 326,23688 0,00307 0,01509 4,92453 0,20307 23
24 79,49685 392,48425 0,00255 0,01258 4,93710 0,20255 24
25 95,39622 471,98111 0,00212 0,01048 4,94759 0,20212 25
26 114,47547 567,37733 0,00176 0,00874 4,95632 0,20176 26
27 137,37056 681,85280 0,00147 0,00728 4,96360 0,20147 27
28 164,84467 819,22336 0,00122 0,00607 4,96967 0,20122 28
29 197,81361 984,06803 0,00102 0,00506 4,97472 0,20102 29
30 237,37633 1181,88164 0,00085 0,00421 4,97894 0,20085 30
31 284,85160 1419,25797 0,00070 0,00351 4,98245 0,20070 31
32 341,82192 1704,10957 0,00059 0,00293 4,98537 0,20059 32
33 410,18630 2045,93149 0,00049 0,00244 4,98781 0,20049 33
34 492,22357 2456,11779 0,00041 0,00203 4,98984 0,20041 34
35 590,66828 2948,34136 0,00034 0,00169 4,99153 0,20034 35
36 708,80194 3539,00964 0,00028 0,00141 4,99295 0,20028 36
37 850,56233 4247,81158 0,00024 0,00118 4,99412 0,20024 37
38 1020,67480 5098,37391 0,00020 0,00098 4,99510 0,20020 38
39 1224,80976 6119,04870 0,00016 0,00082 4,99592 0,20016 39
40 1469,77171 7343,85846 0,00014 0,00068 4,99660 0,20014 40

175
21,00 % 6 функцій грошової одиниці 21,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,21000 1,00000 1,00000 0,82645 0,82645 1,21000 1
2 1,46410 2,21000 0,45249 0,68301 1,50946 0,66249 2
3 1,77156 3,67410 0,27218 0,56447 2,07393 0,48218 3
4 2,14359 5,44566 0,18363 0,46651 2,54044 0,39363 4
5 2,59374 7,58925 0,13177 0,38554 2,92598 0,34177 5
6 3,13843 10,18299 0,09820 0,31863 3,24462 0,30820 6
7 3,79750 13,32142 0,07507 0,26333 3,50795 0,28507 7
8 4,59497 17,11892 0,05841 0,21763 3,72558 0,26841 8
9 5,55992 21,71389 0,04605 0,17986 3,90543 0,25605 9
10 6,72750 27,27381 0,03667 0,14864 4,05408 0,24667 10
11 8,14027 34,00131 0,02941 0,12285 4,17692 0,23941 11
12 9,84973 42,14158 0,02373 0,10153 4,27845 0,23373 12
13 11,91818 51,99131 0,01923 0,08391 4,36236 0,22923 13
14 14,42099 63,90949 0,01565 0,06934 4,43170 0,22565 14
15 17,44940 78,33048 0,01277 0,05731 4,48901 0,22277 15
16 21,11377 95,77988 0,01044 0,04736 4,53637 0,22044 16
17 25,54767 116,89366 0,00855 0,03914 4,57551 0,21855 17
18 30,91268 142,44133 0,00702 0,03235 4,60786 0,21702 18
19 37,40434 173,35400 0,00577 0,02673 4,63460 0,21577 19
20 45,25925 210,75834 0,00474 0,02209 4,б5669 0,21474 20
21 54,76369 256,01759 0,00391 0,01826 4,67495 0,21391 21
22 66,26407 310,78129 0,00322 0,01509 4,69004 0,21322 22
23 80,17952 377,04535 0,00265 0,01247 4.70251 0,21265 23
24 97,01722 457,22488 0,00219 0,01031 4,71282 0,21219 24
25 117,39084 554,24210 0,00180 0,00852 4,72134 0,21180 25
26 142,04291 671,63294 0,00149 0,00704 4,72838 0,21149 26
27 171,87192 813,67585 0,00123 0,00582 4,73420 0,21123 27
28 207,96503 985,54777 0,00101 0,00481 4,73901 0,21101 28
29 251,63768 1193,51279 0,00084 0,00397 4,74298 0,21084 29
30 304,48159 1445,15047 0,00069 0,00328 4,74627 0,21069 30
31 368,42272 1749,63206 0,00057 0,00271 4,74898 0,21057 31
32 445,79149 2118,05479 0,00047 0,00224 4,75122 0,21047 32
33 539,40770 2563,84628 0,00039 0,00185 4,75308 0,21039 33
34 652,68332 3103,25398 0,00032 0,00153 4,75461 0,21032 34
35 789,74681 3755,93729 0,00027 0,00127 4,75588 0,21027 35
36 955,59363 4545,68410 0,00022 0,00105 4,75692 0,21022 36
37 1156,26829 5501,27773 0,00018 0,00086 4,75779 0,21018 37
38 1399,08462 6657,54602 0,00015 0,00071 4,75850 0,21015 38
39 1692,89238 8056,63064 0,00012 0,00059 4,75909 0,21012 39
40 2048,39977 9749,52302 0,00010 0,00049 4,75958 0,21010 40

176
22,00 % 6 функцій грошової одиниці 22,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,22000 1,00000 1,00000 0,81967 0,81967 1,22000 1
2 1,48840 2,22000 0,45045 0,67186 1,49153 0,67045 2
3 1,81585 3,70840 0,26966 0,55071 2,04224 0,48966 3
4 2,21533 5,52425 0,18102 0,45140 2,49364 0,40102 4
5 2,70271 7,73958 0,12921 0,37000 2,86364 0,34921 5
6 3,29730 10,44229 0,09576 0,30328 3,16692 0,31576 6
7 4,02271 13,73959 0,07278 0,24859 3,41551 0,29278 "7
8 4,90771 17,76231 0,05630 0,20376 3,61927 0,27630 8
9 5,98740 22,67001 0,04411 0,16702 3,78628 0,26411 9
10 7,30463 28,65742 0,03489 0,13690 3,92318 0,25489 10
11 8,91165 35,96205 0,02781 0,11221 4,03540 0,24781 11
12 10,87221 44,87370 0,02228 0,09198 4,12737 0,24228 12
13 13,26410 55,74591 0,01794 0,07539 4,20277 0,23794 13
14 16,18220 69,01001 0,01449 0,06180 4,26456 0,23449 14
15 19,74229 85,19221 0,01174 0,05065 4,31522 0,23174 15
16 24,08559 104,93450 0,00953 0,04152 4,35673 0,22953 16
17 29,38442 129,02009 0,00775 0,03403 4,39077 0,22775 17
18 35,84899 158,40451 0,00631 0,02789 4,41866 0,22631 18
19 43,73577 194,25350 0,00515 0,02286 4,44152 0,22515 19
20 53,35764 237,98927 0,00420 0,01874 4,46027 0,22420 20
21 65,09632 291,34691 0,00343 0,01536 4,47563 0,22343 21
22 79,41751 356,44323 0,00281 0,01259 4,48822 0,22281 22
23 96,88936 435,86074 0,00229 0,01032 4,49854 0,22229 23
24 118,20502 532,75010 0,00188 0,00846 4,50700 0,22188 24
25 144,21013 650,95512 0,00154 0,00693 4,51393 0,22154 25
26 175,93635 795,16525 0,00126 0,00568 4,51962 0,22126 26
27 214,64235 971,10160 0,00103 0,00466 4,52428 0,22103 27
28 261,86367 1185,74395 0,00084 0,00382 4,52810 0,22084 28
29 319,47367 1447,60762 0,00069 0,00313 4,53123 0,22069 29
30 389,75788 1767,08130 0,00057 0,00257 4,53379 0,22057 30
31 475,50462 2156,83918 0,00046 0,00210 4,53590 0,22046 31
32 580,11563 2632,34379 0,00038 0,00172 4,53762 0,22038 32
33 707,74107 3212,45943 0,00031 0,00141 4,53903 0,22031 33
34 863,44410 3920,20050 0,00026 0,00116 4.54019 0,22026 34
35 1053,40181 4783,64460 0,00021 0,00095 4,54114 0,22021 35
36 1285,15020 5837,04641 0,00017 0,00078 4,54192 0,22017 36
37 1567,88325 7122,19661 0,00014 0,00064 4,54256 0,22014 37
38 1912,81756 8690,07986 0,00012 0,00052 4,54308 0,22012 38
39 2333,63742 10602,89741 0,00009 0,00043 4,54351 0,22009 39
40 2847,03765 12936,53483 0,00008 0,00035 4,54386 0,22008 40

177
23,00 % 6 функцій грошової одиниці 23,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,23000 1,00000 1,00000 0,81301 0,81301 1,23000 1
2 1,51290 2,23000 0,44843 0,66098 1,47399 0,67843 2
3 1,86087 3,74290 0,26717 0,53738 2,01137 0,49717 3
4 2,28887 5,60377 0,17845 0,43690 2,44827 0,40845 4
5 2,81531 7,89263 0,12670 0,35520 2,80347 0,35670 5
6 3,46283 10,70794 0,09339 0,28878 3,09225 0,32339 6
7 4,25928 14,17077 0,07057 0,23478 3,32704 0,30057 7
8 5,23891 18,43004 0,05426 0,19088 3,51792 0,28426 8
9 6,44386 23,66895 0,04225 0,15519 3,67310 0,27225 9
10 7,92595 30,11281 0,03321 0,12617 3,79927 0,26321 10
11 9,74891 38,03876 0,02629 0,10258 3,90185 0,25629 11
12 11,99116 47,78767 0,02093 0,08339 3,98524 0,25093 12
13 14,74913 59,77883 0,01673 0,06780 4,05304 0,24673 13
14 18,14143 74,52797 0,01342 0,05512 4,10816 0,24342 14
15 22,31396 92,66940 0,01079 0,04481 4,15298 0,24079 15
16 27,44617 114,98336 0,00870 0,03643 4,18941 0,23870 16
17 33,75879 142,42954 0,00702 0,02962 4,21904 0,23702 17
18 41,52332 176,18833 0,00568 0,02408 4,24312 0,23568 18
19 51,07368 217,71165 0,00459 0,01958 4,26270 0,23459 19
20 62,82063 268,78532 0,00372 0,01592 4,27862 0,23372 20
21 77,26937 331,60595 0,00302 0,01294 4,29156 0,23302 21
22 95,04133 408,87532 0,00245 0,01052 4,30208 0,23245 22
23 116,90083 503,91665 0,00198 0,00855 4,31063 0,23198 23
24 143,78802 620,81748 0,00161 0,00695 4,31759 0,23161 24
25 176,85927 764,60550 0,00131 0,00565 4,32324 0,23131 25
26 217,53690 941,46477 0,00106 0,00460 4,32784 0,23106 26
27 267,57039 1159,00167 0,00086 0,00374 4,33158 0,23086 27
28 329,11158 1426,57205 0,00070 0,00304 4,33462 0,23070 28
29 404,80724 1755,68363 0,00057 0,00247 4,33709 0,23057 29
30 497,91291 2160,49088 0,00046 0,00201 4,33909 0,23046 30
31 612,43288 2658,40379 0,00038 0,00163 4,34073 0,23038 31
32 753,29245 3270,83667 0,00031 0,00133 4,34205 0,23031 32
33 926,54971 4024,12912 0,00025 0,00108 4,34313 0,23025 33
34 1139,65615 4950,67883 0,00020 0,00088 4,34401 0,23020 34
35 1401,77707 6090,33498 0,00016 0,00071 4,34472 0,23016 35
36 1724,18580 7492,11205 0,00013 0,00058 4,34530 0,23013 36
37 2120,74855 9216,29786 0,00011 0,00047 4,34578 0,23011 37
38 2608,52072 11337,04640 0,00009 0,00038 4,34616 0,23009 38
39 3208,48050 13945,56712 0,00007 0,00031 4,34647 0,23007 39
40 3946,43102 17154,04762 0,00006 0,00025 4,34672 0,23006 40

178
24,00 % 6 функцій грошової одиниці 24,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,24000 1,00000 1,00000 0,80645 0,80645 1,24000 1
2 1,53760 2,24000 0,44643 0,65036 1,45682 0,68643 2
3 1,90662 3,77760 0,26472 0,52449 1,98130 0,50472 3
4 2,36421 5,68422 0,17593 0,42297 2,40428 0,41593 4
5 2,93162 8,04844 0,12425 0,34111 2,74538 0,36425 5
6 3,63521 10,98006 0,09107 0,27509 3,02047 0,33107 6
7 4,50767 14,61528 0,06842 0,22184 3,24232 0,30842 7
8 5,58951 19,12294 0,05229 0,17891 3,42122 0,29229 8
9 6,93099 24,71245 0,04047 0,14428 3,56550 0,28047 9
10 8,59443 31,64344 0,03160 0,11635 3,68186 0,27160 10
11 10,65709 40,23786 0,02485 0,09383 3,77569 0,26485 11
12 13,21479 50,89495 0,01965 0,07567 3,85136 0,25965 12
13 16,38634 64,10974 0,01560 0,06103 3,91239 0,25560 13
14 20,31906 80,49608 0,01242 0,04921 3,96160 0,25242 14
15 25,19563 100,81513 0,00992 0,03969 4,00129 0,24992 15
16 31,24258 126,01077 0,00794 0,03201 4,03330 0,24794 16
17 38,74080 157,25335 0,00636 0,02581 4,05911 0,24636 17
18 48,03860 195,99415 0,00510 0,02082 4,07993 0,24510 18
19 59,56786 244,03275 0,00410 0,01679 4,09672 0,24410 19
20 73,86414 303,60060 0,00329 0,01354 4,11026 0,24329 20
21 91,59154 377,46475 0,00265 0,01092 4,12117 0,24265 21
22 113,57351 469,05629 0,00213 0,00880 4,12998 0,24213 22
23 140,83115 582,62979 0,00172 0,00710 4,13708 0,24172 23
24 174,63062 723,46094 0,00138 0,00573 4,14281 0,24138 24
25 216,54197 898,09156 0,00111 0,00462 4,14742 0,24111 25
26 268,51204 1114,63353 0,00090 0,00372 4,15115 0,24090 26
27 332,95493 1383,14557 0,00072 0,00300 4,15415 0,24072 27
28 412,86411 1716,10050 0,00058 0,00242 4,15657 0,24058 28
29 511,95149 2128,96461 0,00047 0,00195 4,15853 0,24047 29
30 634,81985 2640,91610 0,00038 0,00158 4,16010 0,24038 30
31 787,17661 3275,73595 0,00031 0,00127 4,16137 0,24031 31
32 976,09899 4062,91256 0,00025 0,00102 4,16240 0,24025 32
33 1210,36275 5039,01156 0,00020 0,00083 4,16322 0,24020 33
34 1500,84980 6249,37431 0,00016 0,00067 4,16389 0,24016 34
35 1861,05374 7750,22411 0,00013 0,00054 4,16443 0,24013 35
36 2307,70663 9611,27785 0,00010 0,00043 4,16486 0,24010 36
37 2861,55621 11918,98448 0,00008 0,00035 4,16521 0,24008 37
38 3548,32969 14780,54069 0,00007 0,00028 4,16549 0,24007 38
39 4399,92879 18328,87038 0,00005 0,00023 4,16572 0,24005 39
40 5455,91168 22728,79917 0,00004 0,00018 4,16590 0,24004 40

179
25,00 % 6 функцій грошової одиниці 25,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,25000 1,00000 1,00000 0,80000 0,80000 1,25000 1
2 1,56250 2,25000 0,44444 0,64000 1,44000 0,69444 2
3 1,95313 3,81250 0,26230 0,51200 1,95200 0,51230 3
4 2,44141 5,76563 0,17344 0,40960 2,36160 0,42344 4
5 3,05176 8,20703 0,12185 0,32768 2,68928 0,37185 5
6 3,81470 11,25879 0,08882 0,26214 2,95142 0,33882 6
7 4,76837 15,07349 0,06634 0,20972 3,16114 0,31634 7
8 5,96046 19,84186 0,05040 0,16777 3.32891 0,30040 8
9 7,45058 25,80232 0,03876 0,13422 3,46313 0,28876 9
10 9,31323 33,25290 0,03007 0,10737 3,57050 0,28007 10
11 11,64163 42,56613 0,02349 0,08590 3,65640 0,27349 11
12 14,55192 54,20766 0,01845 0,06872 3,72512 0,26845 12
13 18,18989 68,75958 0,01454 0,05498 3,78010 0,26454 13
14 22,73737 86,94947 0,01150 0,04398 3,82408 0,26150 14
15 28,42171 109,68684 0,00912 0,03518 3,85926 0,25912 15
16 35,52714 138,10855 0,00724 0,02815 3,88741 0,25724 16
17 44,40892 173,63568 0,00576 0,02252 3,90993 0,25576 17
18 55,51115 218,04460 0,00459 0,01801 3,92794 0,25459 18
19 69,38894 273,55576 0,00366 0,01441 3,94235 0,25366 19
20 86,73617 342,94470 0,00292 0,01153 3,95388 0,25292 20
21 108,42022 429,68087 0,00233 0,00922 3,96311 0,25233 21
22 135,52527 538,10109 0,00186 0,00738 3,97049 0,25186 22
23 169,40659 673,62636 0,00148 0,00590 3,97639 0,25148 23
24 211,75824 843,03295 0,00119 0,00472 3,98111 0,25119 24
25 264,69780 1054,79118 0,00095 0,00378 3,98489 0,25095 25
26 330,87225 1319,48898 0,00076 0,00302 3,98791 0,25076 26
27 413,59031 1650,36123 0,00061 0,00242 3,99033 0,25061 27
28 516,98788 2063,95153 0,00048 0,00193 3,99226 0,25048 28
29 646,23485 2580,93941 0,00039 0,00155 3,99381 0,25039 29
30 807,79357 3227,17427 0,00031 0,00124 3,99505 0,25031 30
31 1009,74196 4034,96783 0,00025 0,00099 3.99604 0,25025 31
32 1262,17745 5044,70979 0,00020 0,00079 3,99683 0,25020 32
33 1577,72181 6306,88724 0,00016 0,00063 3,99746 0,25016 33
34 1972,15226 7884,60905 0,00013 0,00051 3,99797 0,25013 34
35 2465,19033 9856,76132 0,00010 0,00041 3,99838 0,25010 35
36 3081,48791 12321,95164 0,00008 0,00032 3,99870 0,25008 36
37 3851,85989 15403,43956 0,00006 0,00026 3,99896 0,25006 37
38 4814,82486 19255,29944 0,00005 0,00021 3,99917 0,25005 38
39 6018,53108 24070,12430 0,00004 0,00017 3,99934 0,25004 39
40 7523,16385 30088,65538 0,00003 0,00013 3,99947 0,25003 40

180
26,00 % 6 функцій грошової одиниці 26,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,26000 1,00000 1,00000 0,79365 0,79365 1,26000 1
2 1,58760 2,26000 0,44248 0,62988 1,42353 0,70248 2
3 2,00038 3,84760 0,25990 0,49991 1,92344 0,51990 3
4 2,52047 5,84798 0,17100 0,39675 2,32019 0,43100 4
5 3,17580 8,36845 0,11950 0,31488 2.63507 0,37950 5
6 4,00150 11,54425 0,08662 0,24991 2,88498 0,34662 6
7 5,04189 15,54575 0,06433 0,19834 3,08332 0.32433 7
8 6,35279 20,58765 0,04857 0,15741 3,24073 0,30857 8
9 8,00451 26,94043 0,03712 0,12493 3,36566 0,29712 9
10 10,08569 34,94495 0,02862 0,09915 3,46481 0,28862 10
11 12,70796 45,03063 0,02221 0,07869 3,54350 0,28221 11
12 16,01203 57,73859 0,01732 0,06245 3,60595 0,27732 12
13 20,17516 73,75063 0,01356 0,04957 3.65552 0,27356 13
14 25,42070 93,92579 0,01065 0,03934 3,69485 0,27065 14
15 32,03009 119,34650 0,00838 0,03122 3,72607 0,26838 15
16 40,35791 151,37658 0,00661 0,02478 3,75085 0,26661 16
17 50,85097 191,73449 0,00522 0,01967 3,77052 0,26522 17
18 64,07222 242,58546 0,00412 0,01561 3,78613 0,26412 18
19 80,73099 306,65768 0,00326 0,01239 3,79851 0,26326 19
20 101,72105 387,38867 0,00258 0,00983 3,80834 0,26258 20
21 128,16852 489,10972 0,00204 0,00780 3,81615 0,26204 21
22 161,49234 617,27824 0,00162 0,00619 3,82234 0,26162 22
23 203,48034 778,77058 0,00128 0,00491 3,82725 0,26128 23
24 256,38523 982,25092 0,00102 0,00390 3,83115 0,26102 24
25 323,04539 1238,63615 0,00081 0,00310 3,83425 0,26081 25
26 407,03719 1561,68154 0,00064 0,00246 3.83670 0,26064 26
27 512,86685 1968,71873 0,00051 0,00195 3,83865 0,26051 27
28 646,21223 2481,58558 0,00040 0,00155 3,84020 0,26040 28
29 814,22740 3127,79781 0,00032 0,00123 3,84143 0,26032 29
30 1025,92652 3942,02521 0,00025 0,00097 3,84241 0,26025 30
31 1292,66740 4967,95172 0,00020 0,00077 3,84318 0,26020 31
32 1628,76091 6260,61913 0,00016 0,00061 3,84379 0,26016 32
33 2052,23873 7889,38004 0,00013 0,00049 3,84428 0,26013 33
34 2585,82079 9941,61877 0,00010 0,00039 3,84467 0,26010 34
35 3258,13417 12527,43956 0,00008 0,00031 3,84497 0,26008 35
36 4105,24902 15785,57373 0,00006 0,00024 3,84522 0,26006 36
37 5172,61372 19890,82274 0,00005 0,00019 3,84541 0,26005 37
38 6517,49324 25063,43647 0,00004 0,00015 3,84556 0,26004 38
39 8212,04142 31580,92971 0,00003 0,00012 3,84569 0,26003 39
40 10347,17212 39792,97113 0,00003 0,00010 3,84578 0,26003 40

181
27,00 % 6 функцій грошової одиниці 27,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,27000 1,00000 1,00000 0,78740 0,78740 1,27000 1
2 1,61290 2,27000 0,44053 0,62000 1,40740 0,71053 2
3 2,04838 3,88290 0,25754 0,48819 1,89559 0,52754 3
4 2,60145 5,93128 0,16860 0,38440 2,27999 0,43860 4
5 3,30384 8,53273 0,11720 0,30268 2,58267 0,38720 5
6 4,19587 11,83657 0,08448 0,23833 2,82100 0,35448 6
7 5,32876 16,03244 0,06237 0,18766 3,00866 0,33237 7
8 6,76752 21,36120 0,04681 0,14776 3,15643 0,31681 8
9 8,59476 28,12872 0,03555 0,11635 3,27278 0,30555 9
10 10,91534 36,72348 0,02723 0,09161 3,36439 0,29723 10
11 13,86248 47,63882 0,02099 0,07214 3,43653 0,29099 11
12 17,60535 61,50130 0,01626 0,05680 3,49333 0,28626 12
13 22,35880 79,10665 0,01264 0,04473 3,53805 0,28264 13
14 28,39567 101,46545 0,00986 0,03522 3,57327 0,27986 14
15 36,06250 129,86112 0,00770 0,02773 3,60100 0,27770 15
16 45,79938 165,92362 0,00603 0,02183 3,62284 0,27603 16
17 58,16521 211,72300 0,00472 0,01719 3,64003 0,27472 17
18 73,86982 269,88821 0,00371 0,01354 3,65357 0,27371 18
19 93,81467 343,75803 0,00291 0,01066 3,66422 0,27291 19
20 119,14464 437,57271 0,00229 0,00839 3,67262 0,27229 20
21 151,31369 556,71734 0,00180 0,00661 3,67923 0,27180 21
22 192,16839 708,03103 0,00141 0,00520 3,68443 0,27141 22
23 244,05385 900,19942 0,00111 0,00410 3,68853 0,27111 23
24 309,94839 1144,25327 0,00087 0,00323 3,69175 0,27087 24
25 393,63446 1454,20166 0,00069 0,00254 3,69429 0,27069 25
26 499,91577 1847,83613 0,00054 0,00200 3,69629 0,27054 26
27 634,89304 2347,75190 0,00043 0,00158 3,69787 0,27043 27
28 806,31417 2982,64494 0,00034 0,00124 3,69911 0,27034 28
29 1024,01900 3788,95910 0,00026 0,00098 3,70009 0,27026 29
30 1300,50414 4812,97810 0,00021 0,00077 3,70086 0,27021 30
31 1651,64027 6113,48224 0,00016 0,00061 3,70146 0,27016 31
32 2097,58316 7765,12251 0,00013 0,00048 3,70194 0,27013 32
33 2663,93064 9862,70567 0,00010 0,00038 3,70231 0,27010 33
34 3383,19194 12526,63631 0,00008 0,00030 3,70261 0,27008 34
35 4296,65380 15909,82825 0,00006 0,00023 3,70284 0,27006 35
36 5456,75037 20206,48205 0,00005 0,00018 3,70302 0,27005 36
37 6930,07303 25663,23241 0,00004 0,00014 3,70317 0,27004 37
38 8801,19282 32593,30544 0,00003 0,00011 3,70328 0,27003 38
39 11177,51497 41394,49826 0,00002 0,00009 3,70337 0,27002 39
40 14195,44414 52572,01324 0,00002 0,00007 3,70344 0,27002 40

182
28,00 % 6 функцій грошової одиниці 28,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,28000 1,00000 1,00000 0,78125 0,78125 1,28000 1
2 1,63840 2,28000 0,43860 0,61035 1,39160 0,71860 2
3 2,09715 3,91840 0,25521 0,47684 1,86844 0,53521 3
4 2,68435 6,01555 0,16624 0,37253 2,24097 0,44624 4
5 3,43597 8,69991 0,11494 0,29104 2,53201 0,39494 5
6 4,39805 12,13588 0,08240 0,22737 2,75938 0,36240 6
7 5,62950 16,53393 0,06048 0,17764 2,93702 0,34048 7
8 7,20576 22,16343 0,04512 0,13878 3,07579 0,32512 8
9 9,22337 29,36919 0,03405 0,10842 3,18421 0,31405 9
10 11,80592 38,59256 0,02591 0,08470 3,26892 0,30591 10
11 15,11157 50,39847 0,01984 0,06617 3,33509 0,29984 11
12 19,34281 65,51005 0,01526 0,05170 3,38679 0,29526 12
13 24,75880 84,85286 0,01179 0,04039 3,42718 0,29179 13
14 31,69127 109,61166 0,00912 0,03155 3,45873 0,28912 14
15 40,56482 141,30293 0,00708 0,02465 3,48339 0,28708 15
16 51,92297 181,86775 0,00550 0,01926 3,50265 0,28550 16
17 66,46140 233,79072 0,00428 0,01505 3,51769 0,28428 17
18 85,07059 300,25212 0,00333 0,01175 3,52945 0,28333 18
19 108,89036 385,32271 0,00260 0,00918 3,53863 0,28260 19
20 139,37966 494,21307 0,00202 0,00717 3,54580 0,28202 20
21 178,40597 633,59273 0,00158 0,00561 3,55141 0,28158 21
22 228,35964 811,99869 0,00123 0,00438 3,55579 0,28123 22
23 292,30033 1040,35833 0,00096 0,00342 3,55921 0,28096 23
24 374,14443 1332,65866 0,00075 0,00267 3,56188 0,28075 24
25 478,90487 1706,80309 0,00059 0,00209 3,56397 0,28059 25
26 612,99823 2185,70796 0,00046 0,00163 3,56560 0,28046 26
27 784,63774 2798,70619 0,00036 0,00127 3,56688 0,28036 27
28 1004,33630 3583,34393 0,00028 0,00100 3,56787 0,28028 28
29 1285,55047 4587,68023 0,00022 0,00078 3,56865 0,28022 29
30 1645,50460 5873,23070 0,00017 0,00061 3,56926 0,28017 30
31 2106,24589 7518,73530 0,00013 0,00047 3,56973 0,28013 31
32 2695,99475 9624,98120 0,00010 0,00037 3,57010 0,28010 32
33 3450,87328 12320,97595 0,00008 0,00029 3,57039 0,28008 33
34 4417,11780 15771,84923 0,00006 0,00023 3,57062 0,28006 34
35 5653,91079 20188,96703 0,00005 0,00018 3,57080 0,28005 35
36 7237,00582 25842,87782 0,00004 0,00014 3,57094 0,28004 36
37 9263,36746 33079,88364 0,00003 0,00011 3,57104 0,28003 37
38 11857,11036 42343,25110 0,00002 0,00008 3,57113 0,28002 38
39 15177,10127 54200,36145 0,00002 0,00007 3,57119 0,28002 39
40 19426,68965 69377,46273 0,00001 0,00005 3,57124 0,28001 40

183
29,00 % 6 функцій грошової одиниці 29,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,29000 1,00000 1,00000 0,77519 0,77519 1,29000 1
2 1,66410 2,29000 0,43668 0,60093 1,37612 0,72668 2
3 2,14669 3,95410 0,25290 0,46583 1,84195 0,54290 3
4 2,76923 6,10079 0,16391 0,36111 2,20306 0,45391 4
5 3,57231 8,87002 0,11274 0,27993 2,48300 0,40274 5
6 4,60827 12,44232 0,08037 0,21700 2,70000 0,37037 6
7 5,94467 17,05060 0,05865 0,16822 2,86821 0,34865 7
8 7,66863 22,99527 0,04349 0,13040 2,99862 0,33349 8
9 9,89253 30,66390 0,03261 0,10109 3,09970 0,32261 9
10 12,76136 40,55643 0,02466 0,07836 3,17806 0,31466 10
11 16,46216 53,31779 0,01876 0,06075 3,23881 0,30876 11
12 21,23618 69,77995 0,01433 0,04709 3,28590 0,30433 12
13 27,39468 91,01613 0,01099 0,03650 3,32240 0,30099 13
14 35,33913 118,41081 0,00845 0,02830 3,35070 0,29845 14
15 45,58748 153,74995 0,00650 0,02194 3,37264 0,29650 15
16 58,80785 199,33743 0,00502 0,01700 3,38964 0,29502 16
17 75,86213 258,14528 0.00387 0,01318 3,40282 0,29387 17
18 97,86215 334,00741 0,00299 0,01022 3,41304 0,29299 18
19 126,24217 431,86956 0,00232 0,00792 3,42096 0,29232 19
20 162,85239 558,11172 0,00179 0,00614 3,42710 0,29179 20
21 210,07959 720,96412 0,00139 0,00476 3,43186 0,29139 21
22 271,00267 931,04371 0,00107 0,00369 3,43555 0,29107 22
23 349,59344 1202,04637 0,00083 0,00286 3,43841 0,29083 23
24 450,97553 1551,63981 0,00064 0,00222 3,44063 0,29064 24
25 581,75843 2002,61534 0,00050 0,00172 3,44235 0,29050 25
26 750,46837 2584,37378 0,00039 0,00133 3,44368 0,29039 26
27 968,10420 3334,84215 0,00030 0,00103 3,44471 0,29030 27
28 1248,85440 4302,94634 0,00023 0,00080 3,44551 0,29023 28
29 1611,02217 5551,80075 0,00018 0,00062 3,44614 0,29018 29
30 2078,21859 7162,82292 0,00014 0,00048 3,44662 0,29014 30
31 2680,90196 9241,04151 0,00011 0,00037 3,44699 0,29011 31
32 3458,36351 11921,94347 0,00008 0,00029 3,44728 0,29008 32
33 4461,28889 15380,30697 0,00007 0,00022 3,44750 0,29007 33
34 5755,06264 19841,59587 0,00005 0,00017 3,44768 0,29005 34
35 7424,03075 25596,65850 0,00004 0,00013 3,44781 0,29004 35
36 9576,99961 33020,68925 0,00003 0,00010 3,44792 0,29003 36
37 12354,32941 42597,68886 0,00002 0,00008 3,44800 0,29002 37
38 15937,08484 54952,01828 0,00002 0,00006 3,44806 0,29002 38
39 20558,83931 70889,10312 0,00001 0,00005 3,44811 0,29001 39
40 26520,90254 91447,94243 0,00001 0,00004 3,44815 0,29001 40

184
30,00 % 6 функцій грошової одиниці 30,00 %
(нарахування процентів щорічно)
Поточна Внесок на
Майбутня Майбутня Поточна
Фактор фонду вартість амортизацію
Рік вартість вартість вартість Рік
відшкодування одиничного грошової
одиниці ануїтету одиниці
ануїтету одиниці
1 1,30000 1,00000 1,00000 0,76923 0,76923 1,30000 1
2 1,69000 2,30000 0,43478 0,59172 1,36095 0,73478 2
3 2,19700 3,99000 0,25063 0,45517 1,81611 0,55063 3
4 2,85610 6,18700 0,16163 0,35013 2,16624 0,46163 4
5 3,71293 9,04310 0,11058 0,26933 2,43557 0,41058 5
6 4,82681 12,75603 0,07839 0,20718 2,64275 0,37839 6
7 6,27485 17,58284 0,05687 0,15937 2,80211 0,35687 7
8 8,15731 23,85769 0,04192 0,12259 2,92470 0,34192 8
9 10,60450 32,01500 0,03124 0,09430 3,01900 0,33124 9
10 13,78585 42,61950 0,02346 0,07254 3,09154 0,32346 10
11 17,92161 56,40535 0,01773 0,05580 3,14734 0,31773 11
12 23,29809 74,32696 0,01345 0,04292 3,19026 0,31345 12
13 30,28751 97,62504 0,01024 0,03302 3,22328 0,31024 13
14 39,37377 127,91256 0,00782 0,02540 3,24867 0,30782 14
15 51,18590 167,28633 0,00598 0,01954 3,26821 0,30598 15
16 66,54167 218,47223 0,00458 0,01503 3,28324 0,30458 16
17 86,50417 285,01390 0,00351 0,01156 3,29480 0,30351 17
18 112,45543 371,51807 0,00269 0,00889 3,30369 0,30269 18
19 146,19205 483,97350 0,00207 0,00684 3,31053 0,30207 19
20 190,04967 630,16555 0,00159 0,00526 3,31579 0,30159 20
21 247,06458 820,21522 0,00122 0,00405 3,31984 0,30122 21
22 321,18395 1067,27980 0,00094 0,00311 3,32295 0,30094 22
23 417,53914 1388,46375 0,00072 0,00239 3,32535 0,30072 23
24 542,80089 1806,00289 0,00055 0,00184 3,32719 0,30055 24
25 705,64116 2348,80378 0,00043 0,00142 3,32861 0,30043 25
26 917,33352 3054,44495 0,00033 0,00109 3,32970 0,30033 26
27 1192,53359 3971,77847 0,00025 0,00084 3,33054 0,30025 27
28 1550,29368 5164,31206 0,00019 0,00065 3,33118 0,30019 28
29 2015,38180 6714,60573 0,00015 0,00050 3,33168 0,30015 29
30 2619,99636 8729,98753 0,00011 0,00038 3,33206 0,30011 30
31 3405,99530 11349,98390 0,00009 0,00029 3,33235 0,30009 31
32 4427,79394 14755,97920 0,00007 0,00023 3,33258 0,30007 32
33 5756,13217 19183,77314 0.00005 0,00017 3,33275 0,30005 33
34 7482,97189 24939,90531 0,00004 0,00013 3,33289 0,30004 34
35 9727,86355 32422,87720 0,00003 0,00010 3,33299 0,30003 35
36 12646,22273 42150,74075 0,00002 0,00008 3,33307 0,30002 36
37 16440,08970 54796,96348 0,00002 0,00006 3,33313 0,30002 37
38 21372,11680 71237,05317 0,00001 0,00005 3,33318 0,30001 38
39 27783,75210 92609,16998 0,00001 0,00004 3,33321 0,30001 39
40 36118,87806 120392,92207 0,00001 0,00003 3,33324 0,30001 40

185
 Список використаної літератури

1. Закон України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну

діяльність в Україні”
2. Основи оцінки нерухомості. Г.В. Попов Москва 1995р
3. Аналіз і оцінка прибуткової нерухомості. Д. Фрідман, Н. Ордуей. Справа Лтд.,
Москва 1995р.
4. Оцінка ефективності інвестиційних проектів Савчук В.П.
5. Оцінка підприємства, теорія і практика. У. В. Грігорьев, М. А. Федотова, Москва
Інфра-М, 1997р.
6. Оцінка вартості активної частини основних фондів. А. П. Ковальов, Москва
Фінстатінформ, 1997р.
7. Скільки коштує бізнес? М. А. Федотова, Москва, Перспектива 1996р.
8. Оцінка бізнесу. Під. ред. А.Г. Грязнової, Москва, Фінанси і статистика. 1998р.
9. Фінансовий аналіз. У. В. Ковальов, Москва, Фінанси і статистика, 1997р.
10. Керівництво по оцінці бізнесу. Гленн М. Десмонд, Річард Е. Келлі.
11. Фінансовий стан підприємства. Методи оцінки. Крейніна М. Н. ІКС "ДІС",
1997р Москва.
12. Оцінка бізнесу. С.В. Валдайцев, Санкт-Петербурзькій університет, 1999р.
13. Практика оцінки підприємств і бізнесу в економіці перехідного періоду. А.М.
Іванов, А.Г. Перевізників. Тверь, 1999р.
14. Оцінка бізнесу. Управління вартістю підприємства. С.В. Валдайцев, Юніті,
Москва, 2001р.
15. Шарп У., Александер Г., Бейли Д. Інвестиції. М.: Інфра-М, 1997.
16. Балабанов І.Т. Риск-менеджмент. - М.: Фінанси і статистика, 1996.
17. Вітличний К.М., Наконечний С.В. Ризик у менеджменті. - К.: Борисфен-М, 1996.
18. Финансовая устойчивость предприятия в условиях инфляции., Родионова, М.А.
Федотова. – М. – 1995;
19. Харрисон Генри С. Оценка недвижимости., Пер. с англ.- М. – 1994;

186