Міністерство освіти та науки України

Вінницький національний технічний університет

Факультет інтелектуальних інформаційних технологій та автоматизації

Лабораторна робота №2
З дисципліни «Теорія ймовірності, ймовірнісні процеси та математична
статистика»
Тема : «Дослідження властивостей законів розподілу дискретних випадкових
величин»

Виконала студентка групи 2КН-21б :

Лановик А.С.
Перевірила викладачка :
Крилик Л.В.

Вінниця – 2022
Тема: дослідження властивостей законів розподілу дискретних випадкових
величин.
Мета: набути навичок обчислення ймовірності появи певної події в залежності
від параметрів законів розподілу дискретних величин засобами ППП
“Statistica”.

Теоретичні відомості
Вже розглядались події, що полягають в появі того або іншого числа.
Наприклад, при киданні гральної кістки могли з'явитися числа 1, 2, 3, 4, 5 і 6.
Наперед визначити число очок, яки випадуть, неможливо, оскільки воно
залежить від багатьох випадкових причин, які повністю не можуть бути
враховані. У цьому сенсі число очок є величина випадкова; числа 1, 2, 3, 4, 5 і 6
є можливі значення цієї величини.
Випадковою називають величину, яка в результаті випробування прийме
одне і лише одне можливе значення, наперед не відоме і залежне від
випадкових причин, які наперед не можуть бути враховані.
Далі позначатимемо випадкові величини прописними буквами X, У, Z, а
їх можливі значення - відповідними рядковими буквами х, у, z. Наприклад,
якщо випадкова величина X має три можливі значення, то вони будуть
позначені так: х1, х2, х3. Дискретною називають випадкову величину, яка
приймає окремі, ізольовані можливі значення з певною вірогідністю. Число
можливих значень дискретної випадкової величини може бути кінцевим або
нескінченним.
Закон розподілу ймовірності дискретної випадкової величини
На перший погляд може здатися, що для завдання дискретної випадкової
величини досить перерахувати всі її можливі значення. Насправді це не так:
випадкові величини можуть мати однакові, переліки можливих значень, а
вірогідність їх — різні. Тому для завдання дискретної випадкової величини
недостатньо перерахувати всі можливі її значення, потрібно ще вказати їх
вірогідність
Законом розподілу дискретної випадкової величини називають
відповідність між можливими значеннями і їх вірогідністю; його можна задати
табличний, аналітично (у вигляді формули) і графічно.
При табличному завданні закону розподілу дискретної випадкової
величини перший рядок таблиці містить можливі значення, а друга — їх
вірогідність:
 Взявши до уваги, що в одному випробуванні випадкова величина приймає
одне і лише одне можливе значення, укладаємо, що події X = x1, Х = x2, ..., Х =
xn утворюють повну групу; отже, сума ймовірності цих подій, тобто сума
ймовірності другого рядка таблиці, дорівнює одиниці:

Для наочності закон розподілу дискретної випадкової величини можна

зобразити і графічно, для чого в прямокутній системі координат будують
крапки (xі, Рі), а потім сполучають їх відрізками прямих. Одержану фігуру
називають багатокутником розподілу.
Біноміальний розподіл
Хай проводиться п незалежних випробувань, в кожному з яких подія A
може з'явитися або не з'явитися. Вірогідність настання події у всіх
випробуваннях постійна і рівна р (отже, вірогідність не появи q=1—р).
Розглянемо як дискретну випадкову величину X число появ події А в цих
випробуваннях.
Поставимо перед собою завдання: знайти закон розподілу величини X.
Для її вирішення потрібно визначити можливі значення X і їх вірогідність.
Очевидно, подія A в п випробуваннях може або не з'явитися, або з'явитися 1
раз, або 2 рази .., або п разів. Таким чином, можливі значення X такі: x1 = 0,
x2=1, х3 = 2, ..., хп+1= п. Залишається знайти вірогідність цих можливих
значень, для чого досить скористатися формулою Бернуллі:

де k = O,1, 2 . . ., n. Формула (*) і є аналітичним виразом шуканого закону

розподілу.
Біноміальним називають розподіл ймовірності, визначуваний формулою
Бернуллі. Закон названий «біноміальним» тому, що праву частину рівності (*)
можна розглядати як загальний член розкладання бінома Ньютона:

Таким чином, перший член розкладання р п визначає вірогідність настання

даної події п разів в п незалежних випробуваннях; другий член p n-1q визначає
вірогідність настання події п—1 разів; ...; останній член q n визначає
вірогідність того, що подія не з'явиться жодного разу. Напишемо біноміальний
закон у вигляді таблиці
Розподіл Пуассона
Хай проводиться п незалежних випробувань, в кожному з яких
вірогідність появи події А рівний р. Для визначення ймовірності до появ події в
цих випробуваннях використовують формулу Бернуллі. Якщо ж п велике, то
користуються асимптотичною формулою Лапласа. Проте ця формула
непридатна, якщо вірогідність події мала (р≤0,1). У цих випадках (п велике, р
мало) вдаються до асимптотичної формули Пуассона.
Отже, поставимо перед собою завдання знайти вірогідність того, що при
дуже великому числі випробувань, в кожному з яких вірогідність події дуже
мала, подія наступить рівно до раз. Зробимо важливе допущення: твір пр
зберігає постійне значення, а саме пр =λ. Як виходитиме з подальшого (див. гл.
VII § 5), це означає, що середнє число появ події в різних серіях випробувань,
тобто при різних значеннях n, залишається незмінним. Скористаємося
формулою Бернуллі для обчислення ймовірності, що цікавить нас:
 Хід роботи
Варіант 13
Таблиця 1

№ вар. Pi (i = 1, 2, 3) n

13 0,06 0,6 0,96 12

Таблиця 2

№ вар. Pi (i = 1, 2, 3) n

13 0,0545 0,0015 0,0091 11000

1. Дослідити властивості біноміального закону розподілу дискретних

випадкових величин.
1.1 створити файл даних, в якому задатися можливими значеннями k;

Рис1 — створення файлу даних

 Рис2 — задання можливих значень k

1.2 обчислити значення Pn(A = k) для різних значень р. Значення n і p

обирається за варіантом (див. Табл..1). Використати вбудовану функцію пакету
Binom.

Рис3 — заповнення таблиці значень для біноміального розподілу

Рис4 — використання формул

1.3 побудувати графічну залежність біноміального закону розподілу при різних
значеннях р.
 Рис5 — графік залежності біноміального розподілу при різних p
2. Дослідження властивостей закону розподілу Пуассона.
2.1 створити файл даних, в якому задатися можливими значеннями k;
 Рис6 — створення файлу даних
2.2 обчислити значення Pn(A = k) для різних значень . Значення n і p
обирається за варіантом (див. Табл..2). Використати вбудовану функцію пакету
Puasson.

Рис7 — заповнення таблиці значень для розподілу Пуассона

Рис8 — використання формул

 Рис9 — графік залежності розподілу Пуассона при різних p
Висновки: набула навичок обчислення ймовірності появи певної події в
залежності від параметрів законів розподілу дискретних величин засобами
ППП “Statistica”.