1

Отче наш, що є на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє. Хай прийде

Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш
насущний дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо
винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь.
Євангеліє від Іоана
Глава 17 ↑
1
Після цих слів Ісус звів очі Свої до неба і сказав: Отче! Прийшов
2
час. Прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе; як Ти дав
Йому владу над усякою плоттю, щоб усьому, що Ти дав Йому, дав Він
3
життя вічне. Це ж є життя вічне, щоб пізнали Тебе, Єдиного Істинного
Бога, і Того, Кого Ти послав, Ісуса Христа. 4 Я прославив Тебе на землі,
5
звершив діло, яке Ти доручив Мені виконати. І нині прослав Мене Ти,
Отче, в Тебе Самого — славою, яку Я мав у Тебе, коли ще не було
6
світу. Я явив ім’я Твоє людям, яких Ти дав Мені від світу; вони були
Твої, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли слово Твоє. 7 Нині зрозуміли, що
8
все, що Ти дав Мені, є від Тебе. Бо слова, які Ти дав Мені, Я передав
їм, і вони прийняли і зрозуміли воістину, що Я зійшов від Тебе, і увірували,
9
що Ти послав Мене. Я за них благаю, — не за весь світ благаю, але за
10
тих, яких Ти дав Мені, тому що вони Твої. І все Моє — Твоє, і Твоє —
11
Моє; і Я прославився в них. Я вже не в світі, та вони в світі, а Я до
Тебе йду. Отче Святий! Збережи їх в ім’я Твоє, тих, кого Ти дав Мені,
12
щоб вони були єдине, як і Ми. Коли Я був з ними у світі, Я зберігав їх
 2

в ім’я Твоє; тих, яких Ти дав Мені, Я зберіг, і ніхто з них не загинув,
13
тільки син погибельний, щоб збулося Писання. Нині ж до Тебе йду, і це
14
говорю у світі, щоб вони мали в собі радість Мою повну. Я дав їм слово
Твоє, і світ зненавидів їх, тому що вони не від світу, як і Я не від
15
світу. Не благаю, щоб Ти взяв їх від світу, але щоб зберіг їх від
16 17
зла. Вони не від світу, як і Я не від світу. Освяти їх істиною Твоєю;
18
слово Твоє є істина. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у
19 20
світ. І за них Я освячую Себе, щоб і вони були освячені істиною. Не
21
за них же тільки благаю, але й за віруючих у Мене за словом їхнім. Щоб
усі були єдине: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в
22
Нас єдине, — щоб увірував світ, що Ти послав Мене. І славу, яку Ти
23
дав Мені, Я дав їм: щоб були єдине, як і Ми єдине; Я в них, і Ти в
Мені; щоб вони були звершені в єдності, і щоб зрозумів світ, що Ти послав
24
Мене і полюбив їх, як полюбив Мене. Отче! Ті, кого Ти дав Мені, хочу,
щоб там, де Я, і вони були зі Мною, щоб бачили славу Мою, яку Ти дав
25
Мені, тому що полюбив Мене раніше від створення світу. Отче
Праведний! І світ Тебе не пізнав; а Я пізнав Тебе, і ці пізнали, що Ти
26
послав Мене. І Я відкрив їм ім’я Твоє і відкрию, щоб любов, якою Ти
полюбив Мене, в них була, і Я в них.
 3

Псалом 50↑
3
Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого
4
милосердя Твого прости провини мої. Особливо омий мене від беззаконня
мого і від гріха мого очисти мене. 5 Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій
6
повсякчас переді мною. Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед
Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді
7
Твоїм. Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати
8
моя. Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости [Твоєї] явив
9
Ти мені. Окропи мене ісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший
10
від снігу. Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості мої
11
упокорені. Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня
12
мої. Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі
13
моєму. Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми
14
від мене. Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи
15
мене. Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до
16
Тебе. Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик
17
мій радісно славитиме правду Твою. Господи, відкрий уста мої, і уста мої
18
сповістять хвалу Твою. Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я:
19
всепалення Ти не бажаєш. Жертва Богові — це дух упокорений, серцем
20
скорботним і смиренним Ти не погордуєш. Ублажи, [Господи],
21
благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські. Тоді
буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть
на Жертовник Твій тельців.
 4

Книга пророка Ісаї

Глава 64↑
О, якби Ти розірвав небеса і зійшов! гори розтанули б від лиця
2
Твого, як від вогню, який розплавляє, як від того, хто кип’ятить воду,
щоб ім’я Твоє зробити відомим ворогам Твоїм; від лиця Твого здригнулися
3
б народи. Коли Ти звершував страшні діла, для нас несподівані, і
4
сходив, — гори танули від лиця Твого. Бо від віку не чули, не слухали
вухом, і ніяке око не бачило іншого бога, крім Тебе, Який стільки зробив
5
би для тих, що надіються на нього. Ти милостиво зустрічав того, хто радіє
і чинить правду, хто поминає Тебе на путях Твоїх. Але ось, Ти прогнівався,
6
тому що ми здавна грішили; і як же ми будемо спасені? Усі ми
зробилися — як нечистий, і вся праведність наша — як забруднений одяг;
7
і всі ми зблякли, як лист, і беззаконня наші, як вітер, несуть нас. І немає
того, хто прикликає ім’я Твоє, хто поклав би міцно триматися за Тебе; тому
Ти сховав від нас лице Твоє і залишив нас гинути від беззаконь
8
наших. Але нині, Господи, Ти — Отець наш; ми — глина, а Ти —
9
утворитель наш, і всі ми — діло руки Твоєї. Не гнівайся, Господи, без
міри, і не вічно пам’ятай беззаконня. Споглянь же: ми усі народ
10
Твій. Міста святині Твоєї зробилися пустелею; пустелею став Сион;
11
Єрусалим спустошений. Дім освячення нашого і слави нашої, де батьки
наші прославляли Тебе, спалений вогнем, і всі коштовності наші
12
розграбовані. Після цього чи будеш ще стримуватися, Господи, чи будеш
мовчати і карати нас без міри?
 5

Книга Неємії
Глава 1 ↑
Слова́ Неємії, сина Ахалиїнового. У місяці Кислеві, у двадцятому році,
2
я перебував у Сузах, престольному місті. І прийшов Ханані, один із братів
моїх, він і кілька людей з Юдеї. І запитав я їх про уцілілих юдеїв, які
3
залишилися від полону, і про Єрусалим. І сказали вони мені: ті, які
залишилися від полону, знаходяться там, у країні своїй, у великій біді й у
приниженні; і стіна Єрусалима зруйнована, і ворота його спалені вогнем.
4
Почувши ці слова, я сів і заплакав, і сумний був кілька днів, і пос-
5
тився і молився перед Богом небесним і говорив: Господи Боже небес,
Боже великий і страшний, що зберігаєш завіт і милість до тих, хто любить
6
Тебе і дотримується заповідей Твоїх! Нехай будуть вуха Твої уважні й
очі Твої відкриті, щоб почути молитву раба Твого, якою я тепер день і ніч
молюся перед Тобою за синів Ізраїлевих, рабів Твоїх, і сповідуюся в гріхах
синів Ізраїлевих, якими згрішили ми перед Тобою, згрішили — і я і дім
7
батька мого. Ми стали злочинцями перед Тобою і не зберегли заповідей
8
і уставів і постанов, які Ти заповів Мойсеєві, рабу Твоєму. Але пом’яни
слово, яке Ти заповів Мойсеєві, рабу Твоєму, говорячи: якщо ви станете
9
злочинцями, то Я розсію вас по народах; коли ж навернетеся до Мене і
будете зберігати заповіді Мої і виконувати їх, то хоч би ви були вигнані на
край неба, і звідти зберу вас і приведу вас на місце, яке обрав Я, щоб
10
поставити там ім’я Моє. Вони ж раби Твої і народ Твій, який Ти
11
відкупив силою Твоєю великою і рукою Твоєю могутньою. Молю Тебе,
 6

Господи! Нехай буде вухо Твоє уважне до молитви раба Твого і до молитви
рабів Твоїх, які люблять благоговіти перед ім’ям Твоїм. І благопоспіши
рабові Твоєму тепер, і введи його в милість у людини цієї. Я був
виночерпієм у царя.
Псалом 140↑
1
Господи, взиваю до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління
2
мого, коли взиваю до Тебе. Нехай стане молитва моя як кадило перед
Тобою; піднесення рук моїх — як жертва вечірня. 3 Постав, Господи,
4
охорону устам моїм і двері огорожі в устах моїх. Не відхили серця
мого до слів лукавих — виправдовувати мої гріхи, разом з людьми, що
чинять беззаконня, щоб не став я спільником пристрастей їхніх. 5 Нехай
навчає мене праведник милістю, нехай і викриває мене; єлей же слів
6
грішника нехай не намастить голови моєї. І молитва моя проти злодіянь
7
їхніх. Пожерла земля в безодні суддів їхніх. Почуті ж були слова мої
як переможні; як груддя землі розметалися вони по землі; так
8
розсипалися кості їхні над пеклом. На Тебе ж, Господи, Господи,
9
звернені очі мої; на Тебе надія моя, не відкинь душі моєї. Охорони
мене від сіті, що її поставили на мене, і від спокус, що їх наставили
10
беззаконні. У сіть свою впадуть грішники, а я з Тобою її перейду.
 7

Псалом 4↑
2
Коли взиваю я, почуй мене, Боже правди моєї. В тісноті Ти
3
давав мені простір. Помилуй мене і почуй молитву мою. Сини
людські! Доки будете ганьбити славу мою? Нащо любите марноту і
4
шукаєте неправди? Знайте, що Господь обрав для Себе
преподобного Свого. Господь почує мене, коли я взиватиму до
Нього. 5 Гніваючись, не зогрішайте, роздумуйте в серцях ваших, на
6
постелях ваших заспокойтеся. Приносьте жертву правди і уповайте
7
на Господа. Багато хто говорить: «хто покаже нам благо?» Ти явив
8
нам світло лиця Твого, Господи. Ти дав веселість в серці моїм; від
9
плоду пшениці, вина [та єлею] вона примножилася. В мирі я лягаю
і сплю, бо Ти єдиний, Господи, Хто вселив у мене надію на життя.
 8

Псалом 145↑
1
Хвали, душе моя, Господа! Буду хвалити Господа, поки й
2 3
життя мого. Співатиму Богові моєму, поки й живу. Не надійтеся
4
на князів, на синів людських, в них нема спасіння. Вийде дух його
і вернеться в землю свою; в той день загинуть усі помисли
його. 5 Блажен, кому Бог Якова — помічник його; у кого надія на
6
Господа Бога свого, що створив небо і землю, море і все, що в
7
них; Він береже істину повік, творить суд покривдженим, дає
8
поживу голодним. Господь визволяє закованих, Господь умудряє
сліпців, Господь підносить повалених, Господь любить
9
праведників; Господь охороняє пришельців; сироту і вдову прийме,
10
а путь грішників погубить. Царюватиме Господь повіки, Бог твій,
Сионе, з роду в рід. Алилуя.
 9

Псалом 84↑
2
Господи, Ти змилувався над землею Твоєю, повернув з неволі
3
синів Якова. Ти простив беззаконня народу Твого, покрив усі
4
гріхи їх. Ти спинив увесь гнів Твій і відвернувся від гніву ярости
Твоєї. 5 Поверни нас, Боже, Спасителю наш, і спини гнів Твій
6
проти нас. Чи ж довіку будеш гніватися на нас? Невже ж
7
продовжиш гнів Твій від роду до роду? Боже, повернися і оживи
8
нас, щоб зрадувався Тобою народ Твій. Яви нам, Господи, милість
9
Твою і Твоє спасіння дай нам! Почую, що скаже про мене Господь
Бог. Він скаже мир народові Своєму і преподобним Своїм, тим, що
10
звертають серця свої до Нього. Так близько спасіння Його до
тих, що бояться Його, щоб слава Його перебувала на землі
11
нашій. Милість і істина зустрілися, правда і мир
12
поцілувалися. Істина від землі засяяла, а правда з неба
13
прихилилася. Бо Господь пошле нам добро, і земля наша дасть
14
плід свій. Правда піде перед Ним і направить на путь стопи наші.
 10

Глава 9↑
У перший рік Дарія, сина Ассуїрового, з роду мідійського, який
2
поставлений був царем над царством Халдейським, у перший рік
царювання його я, Даниїл, зрозумів по книгах число років, про які було
слово Господнє до Єремії пророка, що сімдесят років сповняться над
3
спустошенням Єрусалима. І повернув я лице моє до Господа Бога з
4
молитвою і благанням, у посту і веретищі і попелі. І молився я Господу
Богу моєму, і сповідувався і сказав: «Молю Тебе, Господи Боже
великий і дивний, що зберігаєш завіт і милість до тих, які люблять Тебе
і виконують повеління Твої! 5 Згрішили ми, чинили беззаконно, діяли
нечестиво, були впертими і відступили від заповідей Твоїх і від постанов
6
Твоїх; і не слухали рабів Твоїх, пророків, які Твоїм ім’ям говорили
царям нашим, і вельможам нашим, і батькам нашим, і всьому народу
країни. 7 У Тебе, Господи, правда, а у нас на лицях сором, як день цей,
у кожного юдея, у жителів Єрусалима й у всього Ізраїля, у ближніх і
далеких, у всіх країнах, куди Ти вигнав їх за відступлення їх, з яким
8
вони відступили від Тебе. Господи! у нас на лицях сором, у царів
наших, у князів наших і у батьків наших, тому що ми згрішили перед
9
Тобою. А у Господа Бога нашого милосердя і прощення, бо ми
10
збурилися проти Нього і не слухали гласу Господа Бога нашого, щоб
11
жити за законами Його, які Він дав нам через рабів Своїх, пророків. І
весь Ізраїль переступив закон Твій і відвернувся, щоб не слухати гласу
 11

Твого; і за те вилилися на нас прокляття і клятва, які написані у законі

12
Мойсея, раба Божого: бо ми згрішили перед Ним. І Він виконав
слова Свої, які прорік на нас і на суддів наших, які судили нас, навівши
на нас велику біду, якої не бувало під небесами і яка звершилася над
13
Єрусалимом. Як написано у законі Мойсея, так вся ця біда осягла
нас; але ми не благали Господа Бога нашого, щоб нам навернутися від
14
беззаконь наших і зрозуміти істину Твою. Спостерігав Господь цю
біду і навів її на нас: бо праведний Господь Бог наш у всіх ділах Своїх,
15
які звершує, але ми не слухали гласу Його. І нині, Господи Боже
наш, Який вивів народ Твій із землі Єгипетської рукою сильною і явив
16
славу Твою, як день цей! згрішили ми, чинили нечестиво. Господи!
за всією правдою Твоєю нехай відвернеться гнів Твій і обурення Твоє
від града Твого, Єрусалима, від святої гори Твоєї; бо за гріхи наші і
беззаконня батьків наших Єрусалим і народ Твій зневажають усі, хто
17
оточує нас. І нині почуй, Боже наш, молитву раба Твого і моління
його і споглянь світлим лицем Твоїм на спустошене святилище Твоє,
18
заради Тебе, Господи. Прихили, Боже мій, вухо Твоє і почуй,
відкрий очі Твої і споглянь на спустошення наші і на місто, на якому
наречене ім’я Твоє; бо ми приносимо моління наші перед Тобою,
уповаючи не на праведність нашу, але на Твоє велике
19
милосердя. Господи! почуй; Господи! прости; Господи! зваж і вчини,
не зволікай заради Тебе Самого, Боже мій, бо Твоє ім’я наречене на
 12

20
місті Твоєму і на народі Твоєму». І коли я ще говорив і молився, і
сповідував гріхи мої і гріхи народу мого, Ізраїля, і приносив благання
21
мої перед Господом Богом моїм про святу гору Бога мого; коли я ще
продовжував молитву, муж Гавриїл, якого я бачив раніше у видінні,
швидко прилетівши, доторкнувся до мене близько часу вечірньої
22
жертви і напоумляв мене, говорив зі мною і сказав: «Даниїле! тепер
23
я зійшов, щоб навчити тебе розуміння. На початку моління твого
вийшло слово, і я прийшов звістити його тобі, бо ти муж бажань; отже,
24
зваж на слово і зрозумій видіння. Сімдесят седмин визначені для
народу твого і святого міста твого, щоб покритий був злочин, запечатані
були гріхи і згладжені беззаконня, і щоб приведена була правда вічна, і
запечатані були видіння і пророк, і помазаний був Святий
25
святих. Отже, знай і розумій: з того часу, як вийде повеління про
відновлення Єрусалима, до Христа Владики сім седмин і шістдесят дві
седмини; і повернеться народ і відбудуються вулиці і стіни, але у важкі
26
часи. І після закінчення шістдесяти двох седмин відданий буде на
смерть Христос, і не буде; а місто і святилище зруйновані будуть
народом вождя, який прийде, і кінець його буде як від повені, і до кінця
27
війни будуть спустошення. Й утвердить завіт для багатьох одна
седмина, а у половині седмини припиниться жертва і приношення, і на
крилі святилища буде мерзота запустіння, і остаточно визначена
загибель осягне спустошувача».