1

Акафіст за померлого
Молитва за померлих є не лише
обов'язком кожного християнина, а
й великою чеснотою, що зворушує
душу людини, відволікає від
минущого та спонукає iї
роздумувати про божественне.
Молитовне заступництво за покійну
душу є виконанням заповіді
любови, а святість цієї молитви як
посередниці між Богом і людиною
полягає у її високому призначенні –
спасенні померлих через живих.
3 цією метою пропонуємо
Читачеві для келійної (приватної)
молитви Акафіст за померлого, а
також Заупокійний канон.
Читається щоденно впродовж 40
днів від дня смерти й упродовж 40
днів перед роковинами.
 2

Кондак 1
Вибраний заступниче й
первосвященниче, що віддав свою
душу за спасіння грішного світу, дав
нам владу дітьми Божими зватися й
жителями невечірнього дня Царства
Твого стати, даруй прощення і вічну
радість усопшому, за нього бо,
молячись, взиваємо до Тебе:
Iсуce, судде всемилосердний,
солодкости раю сподоби раба Твого.
Ікос 1
Господом даний ангеле, хоронителю
святий, прийди помолитися за раба
Божого, якого на всіх дорогах життя
супроводжував, оберігав і настановляв
єси, та візви з нами до Спаса
всещедрого:
Icyce, знищи список гріхів раба
Твого(ім' я);
Ісусе, зціли його рани душевні;
 3

Іcyce, хай не буде на землі гірких

споминів про нього;
Іcyce, заради цього помилуй його
кривдників і покривджених ним;
Іcуce, покрий його недосконалості
світлоносною ризою Твого
відкуплення;
Іcyce, звесели його милосердям Твоїм;
Іcyce, невимовний, великий і чудесний,
явися йому сам;
Icyce, судде всемилосердний,
солодкости раю сподоби раба Твого.
Кондак 2
Як безутішна горлиця літає душа над
долиною земною, дивлячись з висоти
божественного розуміння на гріхи й
спокуси пройденої дороги, та гірко
журиться за кожен безповоротний день,
що минув намарно, але помилуй раба
Твого, Владико, нехай увійде він у
спочинок Твій, взиваючи: Алилуя!
 4

Ікос 2
Якщо Ти страждав за весь світ, якщо Ти
проливав сльози й кривавий піт за
живих і мертвих, хто ж стримає нас від
молитви за усопшого? Наслідуючи
Тебе, що зійшов аж до аду, молимося за
спасення раба Твого:
Iсуce, подателю життя, осяй його
світлом Твоїм;
Ісусе, хай буде він одне з Тобою і
Отцем; Icуce, що всіх кличеш до свого
виноградника, не забудь осяяти його
світлом Твоїм;
Iсусе, щедрий дарувателю вічних
нагород, яви його сином чертога Твого;
Icyce, поверни душі його благодатні
сили первісної чистоти;
Iсусе, хай помножаться в ім'я його
добрі вчинки;
Iсуce, зігрій осиротілих Твоєю
таїнственною відрадою;
 5

Iсусe, судде всемилосердний,

солодкости раю сподоби раба Твого.
Кондак 3
Зв'язаний оковами плоті, раб Твій
гріховно падав, але дух його знемагав,
шукаючи Твою вічну правду й святість,
нині ж, коли неміч тіла скована
могильним тлінням, хай злине душа
його понад сонце до Тебе всесвятого й
заспіває пісню визволення: Алилуя.
Ікос 3
Твій верховний апостол холодної ночі
біля вогнища тричі зрікся Тебе, і Ти
спас його. Єдиний, що знаєш неміч
людської природи, прости й рабові
Твоєму (ім'я) численні відступлення від
волі Твоєї.
Iсусе, осели його там, де немає місця
омані; Iсусе, визволи його від прикрих
терзань сумління;
 6

Icусe, хай зітліє навіки пам'ять про його

гріхи; Icуce, спокус його юности не
пом'яни;
Icуce, від тайних беззаконь очисти
його.
Іcуce, отіни його тихим світлом
спасення. Іcyce, судде всемилосердний,
солодкости раю сподоби раба Твого.
Кондак 4
Бурі життя проминули, страждання
земні завершилися, безсилі вороги та
їхня злоба, але сильна любов, що
визволяє від вічної темряви й спасає
усіх, за ким підноситься до Тебе
дерзновенна пісня: Алилуя.
Ікос 4
Ти безконечно милосердний до нас. Ти
єдиний збавитель, що ми можемо
додати до подвигу Твоєї спасительної
любови? Але Симон Киринейський
допомагав нести хрест Тобі,
всесильному, так і нині благости Твоїй
 7

вгодно спасення близьких звершувати

за нашою участю.
Іcусe, Ти заповідав носити тягарі один
одного. Iсусe, Ти по смерти милуєш нас
за благаннями близьких;
Iсусе, Ти уклав союз любови поміж
померлими й живими.
Iсусе, хай послужать подвиги тих, що
його люблять, на спасення рабові
Твоєму (ім'я); Icyce, почуй голосіння
його серця, яке пливе з наших вуст;
Iсусe, у наших сльозах прийми його
покаяння;
Iсyce, судде всемилосердний,
солодкости раю сподоби раба Твого.
Кондак 5
Боже, прийми його передсмертне
скрушне зідхання, як благання
розкаяного розбійника. Він загас на
хресті життя, дай успадкувати йому
Твої обітниці, як і цьому розбійникові:
«Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зо
 8

Мною в раю», де сонми розкаяних

грішників радісно співають: Алилуя.
Ікос 5
Розп'ятий за нас, за нас обезсилений,
простягни руку зі свого хреста,
краплями Твоєї Крови безслідно змий
його вчинені прогрішення,
благообразною Твоєю наготою зігрій
осиротілу нагу душу.
Iсусe, Ти знав його життя до
народження і полюбив його;
Icyce, Ти бачив його здалеку з
високости Твого хреста;
Icуce, Tи розпростер йому, що
прямував у далечінь, зранені Твої
обійми;
Іcyce, Tи благав йому прощення на
кривавій Голготі;
Icyce, Tи смиренно вмирав за нього,
важко страждаючи;
Icyce, що був положений у гробі,
освяти його могильний спокій;
 9

Іcyce воскреслий, піднеси до Отця

озлоблену світом і спасенну Тобою
душу;
Іcуce, судде всемилосердний,
солодкости раю сподоби раба Твого.
Кондак 6
Спить він вічним сном могили, але
душа його не дрімає, а чекає на Тебе,
Господи, прагне Тебе, вічного Жениха.
Хай сповняться на померлому слова
Твої: «Хто їсть моє Tіло й п'є мою
Кров, має життя вічне». Даруй йому
їсти манну сокровенну й співати перед
Твоїм престолом: Алилуя.
Ікос 6
Смерть розлучила його з усіма
ближніми, душа стала далекою,
журяться знайомі, й лише Ти єдиний
залишився близьким. Розпалися окови
плоті, й Ти відкрився у неприступній
величі Божества, очікуючи відповіді.
 10

Icyce, любове, що перевищує всіляке

розуміння, помилуй раба Твого;
Icуce, віддаляючись від Тебе, він
сильно страждав;
Icyce, прости невірність серця його;
Іcyce, марні сподівання зроджували
тугу за Тобою.
Іcyce, згадай часи, коли душа його
трепетала у Божественному
зачудуванні;
Ісусe, дай спочилому неземну радість і
спокій;
Ісyce, єдиний вірний і незмінний,
прийми його;
Iсусе, судде всемилосердний,
солодкости раю сподоби раба Твого.
Кондак 7
Вiримо, що недовгою буде наша
розлука. Ми захоронюємо тебе, як
зерно на ниві, й ти зійдеш у іншому
царстві. Хай згине в могилі полова
твоїх гріхів, а благі вчинки засяють там,
 11

де зерна добра дають нетлінні плоди й

святі душі співають: Алилуя.

Ікос 7
Коли забуття поглине пам'ять про
померлого, коли потьмяніє його образ у
серцях, і час змиє разом із могилою
ревність молитви за нього, тоді Ти не
залиши його, а принеси відраду
самотній душі.
Іcyce, Tвоя любов не холоне;
Іcyce, Tвоє благовоління невичерпне;
Іcуce, в безнастанних моліннях Церкви
хай омиються його гріхи приношенням
Жертви безкровної.
Ісуce, заступництвом усіх святих даруй
йому благодать молитви за живих;
Ісусe, y дні наших випробувань прийми
його моління за нас;
Iсусе, судде всемилосердний,
солодкости раю сподоби раба Твого.
 12

Кондак 8
Молитимемося зі сльозами, коли
пам'ять про померлого до болю жива,
поминатимемо його iм'я вдень і уночі,
роздаючи милостиню, годуючи
голодних, із глибини душі взиваючи:
Алилуя.
Ікос 8
Тайновидець Йоан Богослов бачив біля
престолу Божого Агнця безліч людей,
облечених у білі ризи – це ті, що
перетерпіли велику скорботу. Вони
радісно служать Господеві день i ніч, і
Бог перебуває з ними, й не наблизиться
до них мука.
Icyce, долучи до них і раба Твого (ім'я);
Іcуce, він багато страждав і знемагав;
Ісуce, Ти знаєш усі прикрі години й
тяжкі хвилини його;
Іcуce, на землі він перетерпів печалі й
скорботи, даруй йому відраду на небі;
 13

Iсусe, насолоди його з джерела живої

води; Іcусe, зітри з його очей найменшу
сльозу;
Iсусе, всели його, де не палить, а
живить сонце правди Твоєї;
Iсусе, судде всемилосердний,
солодкости раю сподоби раба Твого.
Кондак 9
Завершене земне паломництво, який
благодатний перехід у світ Духа, яке
споглядання нових незнаних земному
світові речей і небесних красот, душа
повертається до своєї батьківщини, де
ясне сонце, Божа правда, просвічує тих,
що співають: Алилуя.
Ікос 9
Якщо відблиск і слід Твій породжує
сяяня на обличчі смертних, то ж який
Ти сам! Якщо плоди Твоїх рук такі
прекрасні й земля, що відбиває лише
Твою тінь, сповнена несказанною
величчю, то ж який Твій невидимий
 14

лик?! Відкрий славу Твою усопшому

рабові (ім' я).
Ісусе, налаштуй його слух на
сприймання Твоєї Божественности.
Ісуce, налаштуй його слух на розуміння
небесного;
Ісyce, нехай буде йому радости вщерть;
Ісуce, зміцни його сподіванням зустрічі
в обителях блаженних;
Ісусе, дай нам відчути благодатну силу
заупокійної молитви;
Iсусе, судде всемилосердний,
солодкости раю сподоби раба Твого.
Кондак 10
Отче наш, померлого в Царство Твоє
прийми, де немає гріха і зла, де
непорушна свята воля, де в сонмах
найчистіших душ і непорочних ангелів
святиться Твоє благодатне ім'я і лагідно
роздається хвала: Алилуя.
Ікос 10
 15

Того дня ангели поставлять престол

Твій, судде, й Ти засяєш у славі Отця
Твого, несучи нагороду кожному
чоловікові. О, споглянь милосердно
тоді на смиренного раба Твого (ім'я),
кажучи йому: «Стань праворуч мене».
Іcусe, Ти як Бог маєш владу відпускати
гріхи; Іcуce, прости його прогрішення
забуті чи соромом затаєні;
Ісусе, прости беззаконня, немочі й
невідання; Iсуce, визволи його від
безпросвітних глибин адської зневіри;
Icуce, хай успадкує Він Твої
животворні обітниці;
Iсусе, прилічи його до благословенних
Отця Твого;
Iсусe, дай йому довіку нескінченне
блаженство;
Icyce, судде всемилосердний,
солодкости раю сподоби раба Твого.
Кондак 11
 16

Владико Всеблагий, хай розкриються

перед усопшим сонцеподібні двері раю,
нехай зустрінуть його, ликуючи, собори
праведних і святих, сонми близьких і
тих, що любили його, хай радіють ним
світлоносні ангели Твої, хай побачить
він і Присноблаженну Твою Матір, там,
де переможно звучить: Алилуя.
Ікос 11
Від Твого подиху оживають квіти,
воскресає природа, прокидаються
сонми щонайменших сотворінь, Твій
погляд світліший за небеса, Твоя
любов, Iсусе, тепліша за сонячне
проміння. Ти з пороху земного
воскресив слабку плоть людську для
розквіту вічного нетлінного життя
весни, то ж освіти й раба Твого (ім' я)
світлом щедрот Твоїх.
Iсусе, у Твоїй правиці благовоління і
життя; Iсусе, у погляді Твоєму світло й
любов;
 17

Iсусе, визволи усопшого від вічної

смерти духовної;
Iсусе, він заснув сподіваючись, як Hіл-
річка перед холодною зимою;
Icyce, pозбуди його, коли терни землі
зодягнуться цвітом вічности;
Icyce, хай ніщо земне не затьмарить
його останнього сну;
Icyce, незмінне щастя і мета нашого
буття. Icyce, судде всемилосердний,
солодкости раю сподоби раба Твого.
Кондак 12
Христе! Ти – Царство Небесне, Ти –
земля лагідних, Ти — обитель багатьох,
Ти – нове пиття, Ти — одіяння і вінець
преподобних, Ти – ложе упокоєння
святих, Ти — найсолодший Ісуce! Тобі
належить хвала: Алилуя.
Ікос 12
В образі тихих садів неземної краси й
світлих, наче сонце, обителів, і у
пишноті небесних піснеспівів Ти
 18

відкрив нам блаженство тих, що Тебе

люблять.
Ісусe, хай увійде раб Твій у радість
Твою;
Iсуce, зодягни його сяянням слави
Отця;
Iсуce, просвіти його осяванням Духа
Святого; Iсусе, хай почує він
несказанну пісню херувимів;
Iсусе, хай переходить він від слави в
славу; Іcyce, хай побачить він Тебе
лицем до лиця; Icyce, cудде
всемилосердний, солодкости раю
сподоби раба Твого.
Кондак 13
О, Женише безсмертний, що в північ
гріха й невіри грядеш із небес разом із
ангелами чинити суд над усім світом.
Розчини двері славного чертога Твого
рабові Твоєму (ім'я), щоб він у
незліченних сонмах святих довіку
співав: Алилуя. Алилуя. Алилуя.
 19

Цей кондак читаємо тричі, потім 1-й

ікос «Господом даний ангеле...» і 1-й
кондак «Вибраний заступниче...»
 20

Заупокійний канон
Молитвами святих отців наших,
Господи Ісусе Христе, Боже наш,
помилуй нас. Амінь.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю небесний, утішителю, Душе
істини, що всюди єси і все наповняєш,
скарбе дібр і життя подателю, прийди і
вселися в нас, і очисти нас від усякої
скверни, і спаси, балагий, душі наші.
Святий Боже, святий кріпкий, святий
безсмертний, помилуй нас (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і
нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас;
Господи, очисти гріхи наші; Владико,
прости беззаконня наші; Святий, посіти
і зціли немочі наші імени твого ради.
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і
нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
 21

Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай

святиться ім’я Твоє, нехай прийде
царство Твоє, нехай буде воля твоя, як
на небі, так і на землі. Хліб наш
насущний дай нам днесь; і прости нам
довги наші, як і ми прощаємо
довжникам нашим; і не введи нас у
спокусу, але ізбав нас від лукавого.
Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава,
Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і
повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Прийдіте, поклонімся цареві нашому –
Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві
нашому – Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до
самого Господа Ісуса Христа – царя і
Бога нашого.
Псалом 50
Помилуй мене. Боже, по великій
милості твоїй, і по множеству щедрот
твоїх очисти беззаконня моє.
 22

Найпаче обмий мене з беззаконня мого

і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю і гріх мій є
завжди передо мною.
Проти, тебе: єдиного я згрішив і перед
тобою зло вчинив, то і правий Ти в
словах твоїх і переможеш, коли будеш
судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий і в гріхах
родила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси, невідоме й
таємне мудрости своєї явив Ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся, обмий
мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені почути радість і веселість,
зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице Твоє від гріхів моїх і всі
беззаконня мої очисти.
Серце чисте утвори в мені. Боже, і духа
правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого і Духа
твого Святого не відійми від мене.
 23

Верни мені радість спасення твого і

духом владичнім утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої і
нечестиві до Тебе навернуться.
Ізбав мене від вини крови, Боже, Боже
спасення мого, і язик мій радісно
прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий, і уста мої
сповістять хвалу твою.
Бо, якби Ти жертви захотів, дав би я, та
всепалення не миле Тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,
серцем сокрушеним і смиренним Бог не
погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням
твоїм Сіон і нехай здвигнуться стіни
єрусалимські.
Тоді уподобаєш собі жертву правди,
приношення і всепалення, тоді
положать на вівтар твій тельців.
 24

Глас 6, пісня 1
Ірмос: Як по суші пройшов Ізраїль, по
безодні стопами, бачачи, як гонитель
фараон потопляється, взивав: Пісню
перемоги Богом співаймо.
Приспів: Упокой, Господи, душу
усопшого раба твого. (усопшої раби
Твоєї; душі усопших рабів твоїх).
В небесних палатах непохитні
мученики завжди молять Тебе, Христе:
* того вірного (ту вірну, тих вірних),
що його (її, їх) Ти переставив від землі,
* вічних благ отримати сподоби.
Упорядкувавши все живе разом, між
ним і мене, чоловіка смирення, * і
водночас і величі, сотворив єси; * тому
й душу раба твого (раби, Твоєї; душі
рабів твоїх) Спасе, упокой.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Раю жителем і господарем на початку
Ти мене вчинив, * а коли я твою
заповідь переступив, Ти вигнав мене. *
 25

Тому й душу раби твого (раби Твоєї;

душі рабів твоїх), Спасе, упокой.
І нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Богородичний: Той, що з ребра колись
сотворив був, нашу праматір, * з
утроби Твоєї пречистої плоттю
зодягається, * якою силу смерти,
Чистая, розрушив.
Пісня 3
Ірмос: Нема святого, як Ти, Господи
Боже мій, що возніс ріг вірних твоїх,
благий, і утвердив нас на камені
ісповідання твого.
Законно пострадали твої мученики,
життєдавче, * і, вінцем перемоги
прикрашені, ревно подають вічне
ізбавління * вірному, що переставився
(вірній, що переставилася; вірним, що
переставилися).
Повчивши спершу многими чудами і
знаками мене, заблудного (заблудну;
 26

нас, заблудних), * напослідку самого

себе умалив єси, як співстрадник, * і,
пошукавши, знайшов і спас єси.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Того (ту, тих), що від нестійкої тліні
минулого прийшов (прийшла,
прийшли) до Тебе, * сподоби, благий,
жити радісно в оселях вічних, *
оправдавши його (її, їх) вірою і
благодаттю.
І нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Богородичний: Нема непорочної, як Ти,
пречиста Богомати, * бо Ти єдина від
віку зачала в утробі Бога істинного, *
що розрушив смерти силу.
Пісня 4
Ірмос: Христос моя сила – Бог і
Господь; чесна церква богопристойно
співає, взиваючи; від помислу чистого
у Господі празнуючи.
 27

Виявляючи, Владико, найвище

пізнання премудрости * і в дарах
найдосконалішу доброту, * Ти лики
мучеників до ангелів приєднав.
Несказанної слави Твоєї * сподоби,
Христе, того (ту, тих), що до Тебе
переставився (переставилася,
переставилися), * де є житло тих, які
веселяться, і Голос чистої радости.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Прийми, Многомилостивий, того (ту,
тих), що божественну владу твою
славить (славлять), * якого (яку, яких)
Ти від землі прийняв і дитиною
(дітьми) світла вчинив, * очищуючи
імлу гріховну.
І нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Богородичний: Вмістилищем
пречистим, храмом пренепорочним, *
ковчегом всесвятим, дівственним
 28

місцем святости * Тебе красу Якова,

вибрав Владика.
Пісня 5
Ірмос: Божим світлом твоїм, благий,
озори, молюся, душі тих, що зарання в
любові звертаються до Тебе, щоб
пізнати Тебе, Слове Божий, істинного
Бога, що викликає з темряви гріховної.
Як усіх плодів жертва священна і як
початок людського єства, мученики, *
принісши себе прославленому Богові, *
завжди вимолюють нам спасення.
Небесного перебування, роздавання
дарувань сподоби, Господи, * недавно
спочилого вірного раба твого (спочилу
вірну рабу твою, спочилих вірних рабів
твоїх), * подаючи ізбавління від гріхів.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Ти єдиний єством животворець, * Ти
благости воістину недослідна безодня
доброти, * спочилого (спочилу,
 29

спочилих;) царства Твого сподоби,

щедрий, єдиний безсмертний.
І нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Богородичний: З Тебе, Владичице, для
світу народжений, * кріпостю, і піснею,
і спасенням став для погиблих, *
визволяючи від адових врат тих, що з
вірою Тебе ублажають.
Пісня 6
Ірмос: Житейське море, схвильоване
бурею напастей, бачачи, і до тихого
пристановища Твого прибігши, кличу
до Тебе: Возведи від тління життя моє,
Многомилостивий.
На хресті пригвожденний, зібрав Ти до
себе лики мучеників, * що наслідують
страсті твої, благий. * Тому молимося
Тобі: До Тебе переставленого
(переставлену, переставлених) нині
упокой.
 30

Коли в несказанній славі твоїй прийдеш

на облаках страшно судити ввесь світ, *
благоізволь, Ізбавителю, вірному рабові
Твоєму (вірній рабі твоїй, вірним рабам
твоїм), що його (її, їх) від землі прийняв
єси, * світло зустрінути Тебе.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Ти джерело життя, Владико,
божественною мужністю виводиш *
закованого раба твого (заковану рабу
твою, закованих рабів твоїх), що до
Тебе з вірою відійшов (відійшла,
відійшли), * і в райських радощах
всели.
І нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Богородичний: У землю ми
повернулися, заповідь божу
переступивши божественну, * а через
Тебе, Діво, на небо із землі ми
вознеслися * і тлінь смертну отрясли.
Пісня 7
 31

Ірмос: Росодайною ото вчинив ангел

піч для преподобних отроків, а веління
боже, що халдеїв опаляло, приневолило
мучителя кликати: Благословен єси,
Боже отців наших.
Ізбавлені Твоєю кров’ю від першого
переступу мученики * і, своєю кров’ю
окропившися, прообразують явно Твоє
заколення: * Благословен єси, Боже
отців наших.
Прелюту смерть умертвив єси, Слове
живоначальний, * то прийми нині у вірі
спочилого (спочилу, спочилих), що
славить (славлять), виголошуючи,
Христе: * Благословен єси, Боже отців
наших.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Вдунувши душу в мене, чоловіка, п6-
дихом божественним, богоначальний
Владико, * спочилого (спочилу,
спочилих) царства твого сподоби, щоб
 32

співав (співала, співали) Тобі, Спасе: *

Благословен єси, Боже отців наших.
І нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Богородичний: Вище всякого творіння,
Пренепорочна, стала єси, зачавши Бога,
* що врата смерти сокрушив і засуви їх
розбив. * Тому Тебе, Чиста, ми, вірні, в
піснях славимо як Богоматір.

Пісня 8
Ірмос: Із полум’я преподобним Ти росу
виточив і жертву праведного водою
спалив, бо все твориш, Христе, як
тільки захочеш. Тебе превозносимо на
всі віки.
Кріпко подвиги показавши, мученики
Христові, страстотерпці, * ви
прикрасилися вінцем перемоги,
взиваючи: * Тебе превозносимо,
Христе, на віки.
 33

Вірних, що священно життя оставили і

до Тебе, Владики, прийшли, * прийми і
лагідно упокой як милосердний * – тих,
що Тебе превозносять на всі віки.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Благоізволь, Спасе, нині в землі
лагідних оселитися всім, що передше
спочили, * оправдавши вірою в Тебе і
благодаттю * тих, що Тебе
превозносять на всі віки.
І нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Богородичний: Всі Тебе ублажаємо,
Всеблаженна, що родила Слово
воістину суще блаженне, * що ради нас
плоттю стало. * Його превозносимо на
всі віки.
Пісня 9
Ірмос: Бога людям неможливо видіти,
на нього й чини ангельські не, сміють
дивитись, а через Тебе, Всечиста,
з’явилося людям Слово воплочене.
 34

Його величаючи з небесним воїнством,

Тебе ублажаємо.
Надія скріпила лики мучеників і
окрилила полум’яну любов до Тебе, * і
цим воістину назнаменувала
непорушний упокій будучого, * якого,
Блаже, переставленого вірного
(переставлену вірну, переставлених
вірних) отримати сподоби.
Світлого й божественного сяяння твого,
Христе, благоізволь зазнати з вірою
переставленому (переставленій;
переставленим), * даруючи йому (їй,
їм), як єдиний милостивий, упокій на
лоні Авраамовім, * і вічного
блаженства сподоби.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Ти єством благий і милосердний, і
датель милости, і милосердя безодня: *
того (ту, тих), що з цього місця злоби і
тіні смертної Ти переставив, * всели
там, де Твоє. Спасе, світло сяє.
 35

І нині, і повсякчас, і на віки віків.

Амінь.
Богородичний: За покров святий,
Чистая, визнаємо Тебе, і за ковчег, і
скрижаль закону і благодаті; * бо через
Тебе Прощення даровано * оправданим
кров’ю воплоченого з Твоєї утроби,
Всенепорочна.
Тоді:
Достойно є воістину величати
блаженною Тебе, Богородицю,
присноблаженну, і пренепорочну, і
Матір Бога нашого. Чеснішу від
херувимів і незрівнянно славнішу від
серафимів, що без зотління Бога Слово
породила, сущу Богородицю, Тебе
величаємо.
Молитва
Пом'яни, Господи, Боже наш, у вірі й
надії життя вічного переставленого
раба Твого (ім'я), і як благий
чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і
 36

нищиш неправду, ослаби, відпусти і

прости всі гріхи його вольні і невольнії,
позбав його вічної муки і вогню
геєнного і даруй йому причастя та
насолоду Твоїх вічних благ, що
приготував Ти для тих, хто любить
Тебе. Бо хоч і згрішив, та не відступив
від Тебе він, а безсумнівно в Отця, і
Сина, і Святого Духа, у Тройці
славленого Бога, вірував, і Єдиницю в
Тройці, і Тройцю в єдинстві
православно до останнього подиху
свого сповідував. Тому милостив будь
Ти йому, і віру замість діл зарахуй, і зі
святими Твоїми як щедрий упокой,
нема бо чоловіка, що живе і не грішить.
Ти бо один без усякого гріха, і правда
Твоя – правда навік, і Ти один є Бог
милости і щедрот, і чоловіколюб'я, і
Тобі славу возсилаєм Отцю, і Сину, і
Святому Духові, нині, і повсякчас, і
навіки віків. Амінь.