Всі ми народжуємося, і стоїмо на початку. На початку свого життя, початку
цієї боротьби – хто буде зверху? З самого першого дня життя нас оточують люди. Тож чи не саме соціум і робить нас хорошими чи жахливими? Ми створіння розумні і маємо надзвичайний дар, ми маємо вміння думати і аналізувати все що з нами відбувається, ми маємо величезний спектр емоцій, який як допомагає так і зупиняє нас в розвитку. І врешті решт ми маємо вміння адаптовуватися, чим зараз під час війни усі й користуються. Скільки людяних вчинків поховала війна? Ми ніколи не дізнаємось скільки було врятованого життів через тих самих людяних воїнів котрі рятували собою цілі батальйони. Зараз, навіть не будучи на фронті, а сидячи на дивані можна принести користь задонативши в благодійність. Ти не знаєш кому, але ти зробив добро і отримаєш плюсик для себе. Після двадцять четвертого лютого стало легше вичислити хто є хто, під час стресових ситуацій маски у людей спадають і можна побачити в кого як були добрі наміри так і залишились, а хто можливо і здавався достатньо інтелектуальним та свідомим, зараз запитує яка різниця українською чи російською. Отже, що ж робить людину людиною? Насамперед вчинки, але за собою це ще несе благородність і чистість наших намірів до всього оточуючого і оточуючих.