978-966-10-3643-6 Yrok Zvjazn Movl 2kl Bydna Levchyk

Серія Бібліотека вчителя
Н.О. Будна, Л.Ф. Левчук
Уроки
розвитку зв’язного мовлення
2 клас
ТЕРНОПІЛЬ
НАВЧАЛЬНА КНИГА — БОГДАН
УДК 371.32:821.161.2
ББК 74.268.3Укр
Б 90
Серію «Бібліотека вчителя» засновано 2007 р.
Будна Н.О.
Б 90 Уроки розвитку зв’язного мовлення : 2 клас / Н.О. Будна,
Л.Ф. Левчук. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан,
2014. — 96 с. — (Бібліотека вчителя).
ISBN 978-966-10-1765-7 (серії)
ISBN 978-966-10-3643-6
У посібнику подано 17 конспектів уроків розвитку
зв’язного мовлення, зміст яких відповідає новій навчальній
програмі та підручнику “Українська мова. 2 клас” (авт.
М.Д. Захарійчук).
Запропоновано диференційовані самостійні завдання,
ігри, тести, кросворди, ілюстративний матеріал тощо.
Для вчителів початкових класів, студентів педагогічних
навчальних закладів та батьків.
УДК 371.32:821.161.2
ББК 74.268.3Укр
Охороняється законом про авторське право.

Жодна частина цього видання не може бути відтворена
в будь-якому вигляді без дозволу автора чи видавництва.
Навчальне видання
Серія «Бібліотека вчителя»
Будна Наталя Олександрівна
Левчук Любов Федорівна
Уроки розвитку зв’язного мовлення
2 клас
Головний редактор Богдан Будний

Редактор Любов Левчук
Обкладинка Аліни Воронкової
Комп’ютерна верстка Галини Телев’як
Технічний редактор Оксана Чучук
Підписано до друку 23.10.2013. Формат 60х84/8. Папір офсетний.

Гарнітура Таймс. Умовн. друк. арк. 11,16. Умовн. фарбо-відб. 11,16.
Видавництво «Навчальна книга – Богдан»

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного
реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції
ДК № 4221 від 07.12.2011 р.
Навчальна книга – Богдан, просп. С. Бандери, 34а, м. Тернопіль, 46002
Навчальна книга – Богдан, а/с 529, м. Тернопіль, 46008
тел./факс (0352)52-06-07; 52-19-66; 52-05-48
office@bohdan-books.com
www.bohdan-books.com
© Навчальна книга — Богдан, 2014
Орієнтовний план
№
Тема уроку Сторінка Дата
з/п
1. Опис предмета за малюнком, змістом загадки та запитаннями.
5
(Опис айстри.)
2. Опис істоти за малюнком, змістом вірша та поданими словами.
11
(Опис котика.)
3. Добір слів — ознак предметів за малюнком. (Барви осені.) 17
4. Добір назв до серії малюнків. (Білочка восени.) 23
5. Складання лічилки за серією малюнків та поданими
27
словами-римами.
6. Побудова і записування речень, що передають зміст малюнків.
31
(Складання зв’язного висловлювання «Справжні друзі».)
7. Складання речень до теми. Робота з деформованим текстом.
39
(Складання тексту «Зимові розваги».)
8. Розповідь за малюнком, планом та опорними словами. (Птахи
45
взимку.)
9. Робота з деформованими реченнями і текстом. 49
10. Складання записки, адресованої батькам (друзям). Слова ввічли-
53
вості.
11. Складання загадки за малюнком та поданими словами. (Скла-
55
дання загадки про капусту.)
12. Добір заголовка до тексту. 61
13. Складання оповідання за початком, кінцівкою, малюнком, пла-
ном та опорними словами. (Текст «Чуйне серце» — про допомогу 65
птахам.)
14. Складання казки за серією малюнків. (Казка «Справжній друг».) 71
15. Удосконалення тексту із часто повторюваними словами. 79
16. Складання тексту-міркування. («Чому світлячка так назвали».) 85
17. Складання розповіді «Моя заповітна мрія.» (Текст «Настало
89
літо».)
3
4
Урок 1 Дата
Тема. Опис предмета за малюнком, змістом загадки та запи- Клас
таннями. (Опис айстри.)
Мета. Ознайомити учнів із зовнішнім виглядом квітки айс-
три, походженням її назви, вчити дітей будувати не- Додатковий матеріал
великі тексти-описи, закріпити в словнику школярів до уроку
назви частин рослини, кольорів тощо; розвивати об-
разне мовлення і культуру мовлення; виховувати есте-
тичні почуття, дбайливе ставлення до квітів, здатність
захоплюватися їх красою.
Обладнання. Ілюстрація (або фотографії) квітки айстри, бу-
кет осінніх квітів (чорнобривців, жоржин, хризантем),
картка-завдання «Розсипанка»; ребус «Айстра», загад-
ки, вірші, «Вальс квітів» П.І. Чайковського із опери
«Спляча красуня» (запис).
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Я всміхнуся сонечку:
— Здрастуй, золоте!
Я всміхнуся квіточці:
— Хай вона цвіте!
Я всміхнуся дощику:
— Лийся, мов з відра!
Друзям усміхнуся я:
— Зичу всім добра!
ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.

— Послухайте вірш Дмитра Павличка і зробіть передбачення,
який предмет будемо описувати на уроці.
Небеса прозорі,
як глибінь ріки,
падають, як зорі,
з явора листки.
А над полем нитка
дзвонить, як струна.
Зажурилась … (квітка) —
чує сніг вона.
— Діти, погляньте, які квіти в нашому букеті. (Айстри, чорно-
бривці, жоржини, хризантеми.)
— Які ці квіти? (Гарні, барвисті, чарівні, яскраві, осінні.)
— Послухайте вірш.
Вже осінь до нас потихеньку мандрує,
а клумба барвиста, як влітку, квітує.
На ній чорнобривців яскравих багато,
червоно-оранжевих бравих хлоп’яток.
Ось айстри голчасті — голівки кругленькі:
бузкові, рожеві і навіть біленькі.
Справжнісіньке диво — прекрасні жоржини,
осінньої клумби величні царівни.
А. Шелест
— Про які осінні квіти згадується у вірші?
— Розгадування ребуса.
’ МАК К=Й СОН” трава”
(айстра)
— Отже, сьогодні на уроці будемо складати художній опис осін-
ньої квітки — айстри.
5
ІІІ. Робота над мовним матеріалом.
1. Легенда.
Розповідають, що на початку ХVІІ століття одному французько-
му ботаніку прислали з Китаю насіння невідомої рослини. Його ви-
сіяли в Паризькому ботанічному саду. Швидко з’явилися паростки.
А через деякий час рослина розцвіла червоною променистою квіт-
кою з жовтою серединкою. Вона була подібною на велику маргарит-
ку, тому назвали її «Королевою маргариток». Ботаніки та садівни-
ки працювали над виведенням нових сортів різних кольорів і лише
через 22 роки з’явилася квітка небаченої краси. Один із ботаніків
захоплено вигукнув: «Астер!», що з грецької означає «зірка». З того
часу квітку почали називати айстрою.
2. Поетична хвилинка.
— Послухайте (або прочитайте) вірші. Назвіть слова, які опису-
ють айстру.
ОСІНЬ
Листячко дубове,
листячко кленове
жовкне і спадає
тихо із гілок.
Вітер позіхає,
в купу їх згортає
попід білу хату
та на моріжок.
Айстри похилились,
ніби потомились —
сонечка немає,
спатоньки пора!
А красольки в’ялі
до землі припали,
наче під листочком
вітер догоря.
К. Перелісна
***
... Струмують ночі руслами світань.
І хилять квіти заспані голівки.
Що є іще, крім ніжності?
Спитай у тої айстри або в тої зірки.
О. Пахльовська
3. Складання грона «Айстри».

чарівні
зірочки
ніжні
барви Айстри
живі сузір’я
пелюстки
різнокольорові
4. Метод взаємних запитань.

— Що таке опис?
— Що можна описувати?
— Чим опис відрізняється від розповіді?
6
— Коли ми користуємося описом?
— Навіщо людині потрібні уміння описувати предмети?
5. Науковий опис айстри. (Відомості із енциклопедії.)
Опис
Айстра солончакова — одно- або дворічна трав’яниста рослина.
Листки ланцетні і лінійно-ланцетні, розміщені почергово. Квіткові
кошики світло-блакитні, запашні, зібрані в щитоподібне суцвіття.
Висота 30–100 см.
Айстра зірчаста — багаторічна трав’яниста слабоопушена рос-
лина із простим стеблом висотою 25–70 см. Нижні листки черешко-
ві, лопатеві, верхні — сидячі, довгасто-ланцетні. Квіткові кошики
порівняно великі, блакитно-фіолетові, на коротких ніжках.
В айстри крайові квіти язичкові, блакитні або блакитно-фіолето-
ві, серединні — трубчасті, жовті, з чубчиком.
Час цвітіння
Айстра солончакова цвіте в липні–вересні, зірчаста — у червні–
серпні.
Місцеперебування
Айстра солончакова росте по солончаках і степових схилах, ча-
гарниках, світлих лісах.
Частина, що застосовується.
Квіткові кошики і трава (стебла, листя), рідше корінь.
Час збору
Квіткові кошики і траву збирають у період цвітіння, корінь —
восени.
Хімічний склад
Вивчений недостатньо. Відомо, що квітки містять алкалоїди і са-
поніни.
Застосування
Водний настій квіток (кошиків) і трави має відхаркувальну дію,
його вживають при кашлі різного походження, туберкульозі легенів,
а також при шлунково-кишкових і шкірних захворюваннях.
6. Слово вчителя.
— Діти, погляньте на наш букет. Квіти всі різні, але кожна
по-своєму особлива.
Вчитель описує якусь із квіток, наприклад, айстру.
— Мені дуже подобаються айстри. Квіти в них круглі, мов сонеч-
ко. У айстри багато пелюсток: вона повна, пишна. Айстри цвітуть
білими, рожевими, бордовими та фіолетовими квітками. У нашо-
му букеті є айстри білого та фіолетового кольору. Стебло в айстри
тоненьке, але міцне. Якщо квіточка темна, то і стебельце темне,
а якщо квітка світла — її стебло світло-зеленого кольору. Листочки
у айстри зелені, невеличкі, із гострими кінчиками. Пахнуть айстри
ледь чутно.
7. Робота в зошиті (с. 3-4).
Завдання 1. Прочитати і відгадати загадку.
Відгадку записати. (Айстра)
Завдання 2. Розглянути малюнок.
Дати відповіді на запитання.
— Як називається ця квітка?
— Коли вона цвіте?
— Який вигляд має квітка, якого кольору у неї пелюстки?
——Які кольори переважають у її забарвленні?
——Яке у рослини стебло?
——Які у квітки листочки?
——Як пахне квітка?
——Що ти знаєш про цю квітку?
7
Завдання 3. Доповніть речення словами-ознаками.
Квіти — білі, …
Пелюстки — довгі, …
Стебло — тонке, …
Листочки — різьблені, …
Завдання 4. Скласти і записати власний опис айстри, скористав-
шись словами з довідки.
Зразки текстів-описів
***
Осінні квіти приваблюють нас незвичайною «осінньою» красою.
Серед них особливо виняткові айстри — білосніжні, блакитні, жовті,
фіолетові, темно-червоні.
Розкішну квітку на стрункій ніжці недаремно назвали айстрою,
адже «айстра» в перекладі з грецької означає «зірка». Безліч подов-
жених пелюсток-промінчиків навколо золотисто-жовтої середин-
ки і справді надають квітці схожість з далеким небесним світилом.
Зрізані айстри довго тішать нас, наповнюючи кімнату неповторним
ароматом осені.
***
Айстри — це квіти осені. Вони цвітуть увесь вересень. Назва їх
перекладається з давньогрецької як зірка. І справді, айстра нагадує
зірку з багатьма променями світла, що розходяться в усі боки.
Квітки айстри бувають маленькі та великі, з гострими пелюст-
ками, а серединка в них яскраво-жовта. Айстра вражає багатством
кольорів та форм. Вона буває білою, рожевою, бордовою, фіоле-
товою, червоною, помаранчевою. Її пелюстки можуть пишно сти-
рчати, наче голки в їжака, а можуть охайним віночком оточувати
серцевинку. Бувають квіти із цікавими закрученими пелюстками.
Листочки в айстр приглушено-зеленого кольору, тоненькі, з краси-
вими фігурними краями.
Хоч айстри й невисокі, їх часто висаджують на клумбах та ро-
блять букети. Їх краса радує нам око. Першого вересня школярі
зазвичай дарують вчителям букети з айстр.
***
Існує легенда, що айстра — це зірка, яка задивилася з неба на
красуню-землю і полетіла до людей. І справді, айстра схожа на
яскраву зірочку.
Квіти її різнокольорові: білі, сині, червоні, фіолетові, жовті… Як
зірки на небі.
Айстри — улюблені всіма осінні квіти. Не випадково на Святі
першого дзвоника найбільше букетів — із айстр.
За Н. Кир’ян
8. Самостійна робота учнів.
9. Перевірка записаного. Редагування.
Фізкультхвилинка.
Вільні рухи під музику П.І. Чайковського «Вальс квітів» із опери
«Спляча красуня».
ІV. Закріплення знань учнів.

1. Розмалювати осінні квіти — айстри.
2. Гра «Відгадай загадку».
Педагог розповідає малятам про якусь із квіток, не називаючи її.
Діти мають уважно послухати розповідь і назвати та показати росли-
ну, про яку йдеться. Потім бажаючі по черзі описують квіти, а решта
дітей відгадують і знаходять їх у букеті.
8
3. Гра «Вгадай квітку за запахом».
— Діти, у мене на столі лежить чарівна торбинка. В ній є кві-
ти. Треба впізнати квітку за запахом. (Очі конкурсанту зав’язують
хустинкою.)
4. Емоційна пауза.
І-й учень. Осінь захоплює, осінь вражає дивом-красою і барвами
квіт. То вона щедре тепло посилає, то умиває дощиком світ.
ІІ-й учень. Осінь на землю тихенько спускається, в небі летить,
наче птах. Крилами-хмарами небо вкривається, літо веселе, співоче
минається, спокій стає на землі.
Вчитель: — У сиву давнину квіти обожнювали, вважали їх уосо-
бленням найніжніших почуттів. На острові Таїті й досі всіх дітей до
6-річного віку звуть «гіті», що означає «квітка». У нас дітей часто
порівнюють з квітами.
— Кого з вас називають квіточкою?
— Хто вас так називає?
— Чи подобається це вам?
V. Підсумок уроку.
Квіти — постійні супутники нашого життя. Вони на клумбах, на
газонах, у кімнаті. Вони на рушниках, скатертинах, серветках. Ними
розмальовують печі, стіни оселі.
——Про що ви дізналися на уроці?
——Чого навчилися?
——Як вам вдалося досягти успіху?
——У кого вдома квітнуть айстри?
——Хто їх висіває?
——Чий опис вам сподобався найбільше? Чому?
——Чи може людина байдуже ставитися до квітів?
9
10
Урок 2 Дата
Тема. Опис істоти за малюнком, змістом вірша та поданими Клас
словами. (Опис котика.)
Мета. Навчити учнів складати текст-опис тваринки, зокрема
котика; розвивати пам’ять, зв’язне мовлення дітей; ви- Додатковий матеріал
ховувати любов до тварин, естетичні смаки. до уроку
Обладнання. Схеми тексту-опису, ілюстрації із зображенням
кішок, вірші, загадки та оповідання про котика, дидак-
тичні картки.
Хід уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Вступна бесіда.
——Діти, яких ви знаєте тварин?
——А у вас удома є тварини? Які?
——Відгадування загадки.
У нашої бабусі.
сидить дід у кожусі.
Біля печі гріється,
без водиці миється. (Котик)
——Чому ви так думаєте?
——А ваш котик любить гратися?
——Дітки, а котики люблять спати?
2. Розповідь учителя.
— Колись біля колиски дитини люди завжди клали кота. Він
муркотів і тим приколисував дитину. Мама залишала котика біля
колиски і примовляла:
— Котику сіренький,
котику біленький,
не ходи по хаті,
не буди дитяти.
Бо якщо розбудиш,
будеш колисати.
А як не розбудиш,
то підеш гуляти.
3. Вивчення віршика про котика.
— Люди склали про котиків багато пісень, віршів, загадок. Да-
вайте вивчимо з вами віршик.
Котик Мурчик —
наш голубчик.
Лапки білі, вушка сірі.
Ходить Мурчик тихо,
буде мишкам лихо.
— Дітки, можливо, хтось знає інший віршик про цю тваринку?
Розкажіть.
КОТИК-МУРЧИК
Котик-мурчик — Кашку смачненьку
мій голубчик. в мисочку новеньку
Він удвох зі мною, матуся поклала,
як риба з водою. на сніданок дала.
11
Я ту кашу виїдав, А тим часом він наївся,
котик — мисочку лизав. коло мне умостився.
Коли б мама теє знала, Стиха казочку муркоче,
була б котика прогнала! а я слухаю охоче.
Олена Пчілка
***
Проживали у місті коти.
Все було в них:
пухнасті хвости,
срібні вуса,
чутливі вуха.
Не було в них лише
капелюхів!
А про них
мріяв кожен кіт,
щоб сказати:
— Привіт! Привіт!
Анатолій Костецький
***
...І у білій-білій залі,
що не знав біліше світ,
спав на білім покривалі
несказанно чорний кіт.
Чорний-чорний, наче ворон,
чорний з вусів до хвоста,
зверху чорний, знизу чорний,
словом — чорна чорнота.
Р. Писаревський
***
Ти-ти, два коти,
два обідраних хвости.
Сірий кіт в чулані,
всі вуса в сметані.
В погребі ганяв,
мишенятко упіймав.
Польська народна пісня
ВІЄ ВІТЕР З-ПІД ВОРІТ
Віє вітер з-під воріт,
у воротях — сірий кіт.
Вітер сірому котові
чеше вусики шовкові.
Ясне сонце виплива,
коту спинку пригріва.
Кіт воркоче, кіт муркоче,
ніби щось сказати хоче.
Максим Рильський
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

— Сьогодні ми будемо вчитися складати текст-опис про котика.
ІV. Робота з мовним матеріалом.

1. Робота з ілюстраціями.
——Розгляньте малюнок.
——Кого ви бачите на малюнку?
——А чому ви так лагідно називаєте — котик?
——А якби він був великий, то як ми тоді назвемо його?
——Діти, давайте підберемо кличку нашому котикові. Які ви зна-
єте клички тварин?
——То як називається наш котик?
12
2. Словникова робота.
Кіт — свійська тварина родини котячих, що знищує мишей
і щурів.
Василько тер мак і все поглядав то на двох сестричок, що ба-
вились з котом, то на батька (М. Коцюбинський).
В одного чоловіка був кіт старий, що вже не здужав і мишей
ловити. (Українська казка).
3. Усний опис котика.
——Яка шерсть у котика? (Руда, гладенька, м’яка, пухнаста.)
——Які у котика вушка? (Руденькі, гостренькі, маленькі, чутливі.)
——Які очки? (Веселі, зелені, насторожені.)
——Які вуса у котика — довгі чи короткі?
——Погляньте на котикові лапки. Які вони? (Маленькі, м’якенькі,
на них гострі кігтики, лапки мають «подушечки».)
——Який хвостик? (Довгий, пухнастий, рухливий.)
——Розкажіть, яка голівка у котика.
4. Відповіді на запитання.
— Діти, дайте відповідь на запитання, добираючи правильний
варіант.
— Яка у котика шерсть? (Руда, м’якенька, пухнаста.)
— Які у котика вушка? (Маленькі, гостренькі, чутливі.)
— Які вуса у кота? (Довгі, короткі, густі.)
— Які очки? (Зелені, насторожені.)
— Які в котика лапки? (Міцні, маленькі, руді.)
Сірий котик міцно спав,
навіть пісню не співав.
Та нарешті він проснувся
і довкола озирнувся.
Став смачненько потягатись
та чистенько умиватись.
V. Робота над описом тварини.

1. Приклад опису котика.
Мій котик називається Мурчик. Він мій друг і я його люблю.
Мурчик дуже гарний і усім подобається. У нього пухнаста руда
шерсть, голівка кругла, маленька. На ній стирчать чутливі гострі
вушка. Котик не пропустить мишку — обов’язково упіймає її. Він
чує будь-який шелест.
У котика зелені насторожені очі. Своїми очима він по-товарись-
ки дивиться на мене. Коли мій котик спить, то любить муркотати
у довгі вуса. А коли прокидається, починає шукати їжу. Бігає по
кімнаті, ступаючи на м’якенькі лапки-подушечки. Після того, як
Мурчик поїсть, він весело виляє пухнастим рухливим хвостиком,
ніби дякує за їжу.
ОПОРНІ ГРУПИ ЛЕКСИКИ ДО ПОДАНОГО СЛОВА
КІТ
ознаки дії
конкретні образні конкретні образні
маленький ледачий ловить знищує

свійський ласкавий муркотить думає
чорний хитрий гріється нападає
пухнастий грізний миється радіє
волохатий поважний лиже сумує
13
2. Опис тварини за опорними запитаннями.
——Яка шерсть у Мурчика?
——Яка у нього голівка?
——Розкажіть про Мурчикові вушка.
——Які очі у котика?
——Розкажіть, які у нього вуса.
——Які у котика лапки? Який хвостик?
Зразки описів
***
Мій котик
У мого котика Пушка м’якенька шубка. Очі зелені та вузькі.
Вуса стирчать у різні боки. Сам руденький, кінчик хвоста білий, на
шиї біла смужка, ніби комірець. А кігті гострі, як в орла.
Моя кішка
Моя кішка Мурка має гладеньку, теплу, пухнасту шубку. Зубки
у неї гострі, а очі — як зелені вогники, так і світяться. Кицька біло-
сніжна, як чистий сніг. Справжня красуня! На лапках м’які поду-
шечки з гострими кігтиками.
***
У мого котика кличка Вуглик. У нього чорна шерсть. Очі зелені,
хитрі. Він має гострі вуха, в середині яких маленькі волосиночки.
В кота довгі вуса, лапи м’якенькі, ходить він тихо. Має гострі кігті.
Мордочка у кота кругла. Хвіст пухнастий, довгий з білими цяточ-
ками.
Завдання 1. Прочитати вірш. Якими словами змальовано котика?
Підкреслити.
Завдання 2. Розглянути малюнок. Хто зображений на ньому?
Дати відповіді на запитання.
Завдання 3. Дібрати риму.
Завдання 4. Самостійна робота.
4. Перевірка написаного. Редагування.
VІ. Закріплення знань учнів.

1. Розмалювати малюнок котика.
2. Складання загадок, пісеньок.
***
Є у мене кицька Маринка,
вигинає замшеву спинку.
Любить на дивані сидіти,
пісеньку мені муркотіти.
Є у нашої бабусі
звір у сірому кожусі.
Любить «Няв!» він казати
і сметану полизати…
3. Творча робота.
— Діти, існує дуже багато казок, де головними героями виступа-
ють кішки. Це «Котик і півник», «Пан Коцький» та ін. Назвіть інші
казки відомі вам.
— Давайте і ми складемо казку про свого котика.
VІІ. Підсумок уроку.

——Кого ми описували на уроці?
——Що вам найбільше запам’яталося, сподобалося?
14
Додаток
Загадки
***
Звір, а тішить ласкою.
В кожушку атласному,
оксамитні лапоньки
ходять попід лавоньки.
Вушка хоч маленькі —
чуйні та гостренькі.
Оченята-віченьки
світяться щоніченьки.
На лежанці гріється,
без водиці миється.
А як розгуляється,
часом помиляється:
злиже ненароком
не із черепочка,
а із того дзбанка,
де смачна сметанка.
***
Іде вояк А бій закінчить —
стежиною, диво з див! —
несе кілка розводимо руками:
за спиною. навіщо ж він
Іде він, грізний, кілка носив,
на війну, коли давив
загубить душу зубами?
не одну.
***
Коло бабусі сидить дід у кожусі,
проти печі гріється,
без водички миється.
***
Ліг вусатий, а встав горбатий.
***
Пухнастий клубочок під столом воркоче.
УРИВКИ З ХУДОЖНІХ ТВОРІВ

НАЙЛЕДАЧІШИЙ У СВІТІ КІТ
Лежав на столі Кіт. Дівчинка поставила перед ним дві тарілки —
одну із сметаною, другу — з молоком. Кіт збирався подумати, що
краще , але не міг думати — такий він був ледачий.
… У відчинене вікно залетів горобець. Тепер перед Котом було
вже три смачні речі: сметана, молоко і горобець. Кіт збирався по-
думати, що ж найсмачніше, але думати було важко. Він заплющив
очі й заснув.
Це був найледачіший у світі Кіт.
Василь Сухомлинський
***
… Ми впали в розпач. Ми не знали, як піймати того чорного
кота. Він обкрадав нас щоночі. Він так ловко ховався, що ніхто з нас
його до пуття не бачив. То був кіт, який утратив будь-яку совість,
кіт — волоцюга й розбишака. Ми прозвали його Злодюгою. Він крав
усе: рибу, м’ясо, сметану й хліб.
Костянтин Паустовський
15
***
… Ласкавий Васько, та хитрий. Лащиться котик, вигинається,
хвостиком махає, очки мружить, пісеньку співає. А попалася миш-
ка — не прогнівайся!
Костянтин Ушинський
Кому ліпше: Псові чи котові
Українська народна казка
Раз зійшлися пес з котом та й почали обидва скаржитися, що їм
недобре жити на світі. Пес каже котові: «Тобі ще так-сяк, побіжиш,
куди схочеш, а мене прив’яжуть на ланцюг — та й гавкай». А кіт
каже псові: «Тобі ліпше, тебе прив’яжуть — ти лиш гавкаєш, а я маю
цілу ніч мишей ловити».
Один каже: «Тобі ліпше», а другий каже: «Тобі ліпше». Та й по-
сварилися. З того часу й ненавидять один одного.
ЯК КОТОВІ СОРОМНО СТАЛО
Вийшов кіт на поріг. Мружиться від ясного сонечка. Раптом
чує — горобці зацвірінькали. Принишк кіт, насторожився. Тихенько
почав пробиратися до паркана. А там сидять горобці.
Підповз аж до паркана та як стрибне. Хотів горобця схопити.
А горобчик — пурх та й утік. Кіт перелетів через паркан та в калюжу
й упав. Вискочив мокрий, брудний.
Іде кіт додому. Соромно йому. А горобці позліталися з усього
подвір’я, літають над невдахою і цвірінькають. То вони сміються
з кота.
Василь Сухомлинський
Цікаво знати
Свійські коти походять від нубійського, або буланого кота. Єги-
петські фараони із стародавньої африканської країни Нубії завезли
кота до Єгипту. Тут нубійський кіт зустрівся з диким лісовим котом.
Вони стали родоначальниками сучасних порід свійських котів.
ЧОМУ В КІШКИ СВІТЯТЬСЯ ОЧІ?
Виявляється, в очах у котів є речовина гуанін. Її там дуже мало,
але вона має здатність вбирати найслабкіше світло і, як прожектор,
відбивати його.
16
Урок 3 Дата
Тема. Добір слів — ознак предметів за малюнком. (Барви осені.) Клас
Мета. Навчати учнів на основі спостереження та аналізу по-
баченого добирати слова — ознаки предметів; збагачу-
вати мовлення школярів; виховувати любов до приро- Додатковий матеріал
ди, спостережливість; розвивати образне мовлення. до уроку
Обладнання. Ілюстрації до теми «Осінь», репродукції картин
І. Левітана «Золота осінь», Глущенка М.П. «Київська
осінь» (або «Осінь»), запис твору П.І. Чайковського
«Жовтень».
Хід уроку
І Організаційний момент.

1. Загадка.
Хто вона, ота красуня
в золотім намисті,
що без пензля і без барвів
скрізь малює листя?
На деревах листя те
так блищить, мов золоте. (Осінь)
2. Вчитель.
——Красуня осінь, немов талановита художниця, розмалювала де-
рева, кущі, трави.
——Які кольори надають осені святковості, урочистості?
3. Вірш.
Я, красуня осінь,
в лісі походила.
Для дітей старалась,
кольори змінила.
——Сьогодні на уроці ми будемо добирати осінні слова-ознаки.
III. Робота над мовним матеріалом.

1. Вірш.
Тихо осінь ходить гаєм.
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає.
Дуб нахмурений стоїть.
І берізка над потоком
стала, наче золота.
Вітер, мовби ненароком,
їй косиці розпліта.
——Скільки поетів, композиторів, художників майстерно опису-
вали словом, музикою чи мовою фарб красу осені. Нікого не зали-
шає вона байдужим. Найкращі душевні відчуття викликають у лю-
дини чарівні осінні пейзажі.
2. Музична пауза.
Композитори теж не оминали увагою цю чудову пору року.
П.І. Чайковський написав прекрасний твір, присвячений усім по-
рам року, в тому числі й осені.
Під звучання твору П. Чайковського читаємо учням п’єсу «Жов-
тень».
17
Жовтень — це вже справжня осінь. Не рання, багато прибрана
й чепурна, а інша — тужлива собою, у картатих шматочках опалого
листя, сумна, з тихим плачем дрібного дощу, словом, та Попелюш-
ка, яку в нас звуть пізньою осінню. П’єса «Жовтень» називається
«Осіння пісня». Тихий спокій відчувається у першій музичній фразі.
Та ось зазвучали два голоси. Один начебто намагається злетіти,
розлитися легко і вільно … й одразу ж безсило зітхає. Дуже хочеться
людині тепла, світла й щастя. Проте темно на душі. Знову злетів —
і знову впав. Не піднятись, не вдихнути на повні груди… І хочеться
плакати від незрозумілої образи.
Інший голос упевненіший — короткі музичні фрази заспокою-
ють, втішають.
Природу малюють художники, їй присвячують вірші поети. У ху-
дожників — фарби, у поетів — слова, у композитора — лише звуки,
але й ними можна чудово малювати природу. Так, як це робив у му-
зиці Петро Ілліч Чайковський.
3. Творчі вправи.
а) Прочитати «слова-барви».
***
Ішла осінь чорноброва.
Т. Коломієць
***
Осінь жовтокоса на баскім коні.
В. Сосюра
***
Жовтогаряча осінь.
І. Цюпа
***
В далечінь холодну
без жалю за літом
синьоока осінь
їде навмання.
В. Сосюра
***
Їде осінь на рябому коні.
Рябі в осені дні.
То сизая хмара низько нависне,
то яснеє сонечко весело зблисне.
В. Пепа
***
Красива осінь вишиває клени
червоним, жовтим, срібним, золотим.
Стоїть берізонька, як в іскрах золотих.
Л. Костенко
***
Осінь тиха, осінь золотава
вийшла, мов лисичка, на галяву.
П. Мостовий
***
Плачуть хмари сиві.
Знов прийшла на землю осінь,
розпустила сиві коси.
Л. Костенко
***
Неначе боярські шапки, зеленіє мох,
розцяцькований жовтим осиковим листям.
За Г. Тютюнником
18
***
І недалеко вже до того дня,
як сяде осінь жовтокоса
на чорногривого коня.
В. Сосюра
б) Які фарби має осінь-художниця?
Позначити кожне вибране слово його кольором.
Жовто-багряний гай; осика стоїть червона, багряна, золотава;
осінь червоно-багряна; яскраво горять кетяги калини; полетіло жов-
то-золотаве листя клена.
в) Вибрати вислови, якими можна описати золоту осінь. Під-
креслити їх.
Горить кленове листя; горять ліси янтарним листом; пожовкла
трава; оголені віти; ллє дощ; золоті осінні дні; осінь сипле золоті
листочки; листя вкриває землю строкатим м’яким килимом; теплий
ще вересень дивну мережку золотом червоним на листі заплів.
С. Черкасенко
4. Це цікаво!
——А чи знаєте ви, чому жовтіють листочки на деревах?
Листочок зелений тому, що в ньому є зелена речовина — хло-
рофіл, яка забарвлює його в зелений колір. Чому восени листочки
стають жовтими, червоними, багряними? Восени світла стає менше
й менше. Зерна хлорофілу продовжують руйнуватися швидко, а нові
утворюються повільно, їх стає все менше. В клітинах листка є й інші
барвники, які восени виявляються яскравіше — жовті або червоні.
Ось вони і забарвлюють листочки.
5. Робота над картинами І. Левітана «Золота осінь» та
М.П. Глущенка «Київська осінь» (або «Осінь»).
——Що зображено на картинах?
——Які кольори переважають?
——Опишіть дерева, кущі, трави.
——Що зображено на передньому плані?
——Як передано глибину картини?
——Як виглядає березовий гайок? А ялинки?
——Який настрій навівають картини?
6. Зразки текстів-описів.
***
— Ось і завітала до нас чарівна, барвиста осінь. Мандрує вона
гаями, парками, лісами.
Святково прибрала золотокоса красуня дерева, кущі. Тендітній
ніжній берізці вплела золотисті стрічки, кремезному старому дубові
подарувала золотаво-жовті шати. Не забула про замріяного молодо-
го клена. Розмалювала його листя у червоні, оранжеві, вишнево-ба-
гряні кольори. Лише ялина стоїть зелена. Боїться, минає її осінь.
Кружляють, вальсують листки над землею. Вітають свою щедру го-
сподиню.
Незвичайна осінь
Тиша в осінньому лісі. Червоним полум’ям палають клени. По-
жовкли берези. Багряними стали дуби. І тихо-тихо. Лише зрідка по-
дасть свій голос синичка і застукотить дрібненько по стовбурі дерева
працьовитий дятел.
Незвичайна осінь. Сонячна. Замріяна. Золота осінь! Небо го-
лубе-голубе. Повітря прозоре, як джерельна вода. Високо в небі
пропливають білі павутинки.
А. Шиян
19
Жовкне листя
Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний,
ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді зронить вирізьблений свій
лист. А налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу за-
журеного клена, оголить його і гулятиме серед голого гілля.
А яка ніжна, золота берізка на тлі синюватих ялинок, зеленавих
сосен. Вона опустила свої віти і теж журиться, що скоро прийдуть
холоди.
О. Копиленко
***
Дерева стоять у золотому вбранні. Клени, берізки вже зовсім
жовті. А листя акації іще зелене. Каштани поволі піддаються осені:
їхнє листя лише по краях золотисте або червоне, а середина ще зе-
лена. Лист винограду аж почервонів від холоду. Вже відцвіли літні
квіти: братки, петунії, троянди, зараз цвітуть багряні сальвії, червоні
майорці, різнобарвні айстри, флокси, канни, гладіолуси, жоржини і
хризантеми. Травичка зеленіє, а бур’яни сохнуть.
***
Я бачив листя не лише золоте і пурпурове, але й ясно-червоне,
фіолетове, коричневе, чорне, сіре і майже біле. Фарби здавались
особливо м’якими через осінню імлу, яка нерухомо висіла в повітрі.
А коли йшли дощі, м’якість фарб змінювалась блиском. Небо, вкри-
те хмарами, все ж давало достатньо світла, щоб мокрі ліси могли
загорятися здаля, як багряні пожежі. В соснових хащах тремтіли від
холоду берези, обсипані позолотою… Дерева почали жовтіти знизу:
я бачив осики, червоні внизу і зовсім ще зелені на верхівках.
За К. Паустовським
Танок «Листочок золотий»

Вітерець ураз примчав
і зробив чимало справ:
хмарки в небі розігнав
і листочки позривав,
їх підкинув в вишину
й полетів у далину.
Завдання 1. Прочитати уривок з вірша. Які слова допомогли вам
уявити осінь?
Завдання 2. Розфарбувати дерева в осінні барви.
Завдання 3. Дібрати слова-ознаки.
Завдання 4. Вписати пропущені слова.
8. Перевірка написаного.

ОСІНЬ
… Осінь на узліссі
фарби розбавляла,
пензликом легенько
листя фарбувала.
Вже руда ліщина,

пожовтіли клени.
В пурпурі осіннім
тільки дуб зелений.
20
Утішає ясен:
— Не сумуй за літом!
Геть усі діброви
в золото одіто.
П. Осадчук
ШЕПІТ, ШЕЛЕСТ, ШЕРЕХ ЛИСТЯ

Шепіт, шелест, шерех листя…
Ходить осінь золотиста,
жовтокоса, багряниста,
з тихим шумом падолисту.
Шелест, шурхіт по діброві…

Стиха осінь колискові
шепче нам про неба просинь.
Шепче осінь. Шепче осінь…
Т. Корольова
2. Гра «Склади орнамент із зібраних листочків».
——Про яку пору року ми говорили на уроці?
——В які кольори осінь розфарбовує природу?
——Чого навчилися на уроці?
——Що вам найбільше сподобалося?
21
22
Урок 4 Дата
Тема. Добір назв до серії малюнків. (Білочка восени.) Клас
Мета. Ознайомити учнів із турботами білочки восени; вчи-
ти добирати назви до серії малюнків; розвивати увагу,
спостережливість, допитливість; збагачувати словни- Додатковий матеріал
ковий запас; виховувати бажання берегти й охороняти до уроку
все живе в навколишньому світі.
Обладнання. Серія малюнків про турботи білочки восени, за-
гадки, тексти про білочку.
Хід уроку

1. Відгадування загадки.
Відгадайте загадку і дізнаєтесь, який незвичайний гість буде
у нас сьогодні на уроці.
Довгий хвіст, короткі вуха.
А яка вона стрибуха!
По деревах стриб та стриб.
Ви здогнать її могли б?
Ось затрималася трішки,
понесла в зубах горішки
й заховала у дуплі —
там запаси немалі.
Працьовита, наче бджілка,
і дбайлива дуже… (білка).
Дмитро Солодкий
Учитель прикріплює на дошці малюнок білки.
——Які ознаки білочки розкриті в загадці?
——Що відрізняє білочку від інших лісових мешканців?
——Якого кольору шубка в білки?
——Який хвіст? Очі? (Як намистинки.) Носик? Вушка? (Чорні ки-
тички.) Лапки? (Коротенькі, чіпкі.)
3. Оголошення теми уроку.
——Сьогодні на уроці ми поговоримо про осінні турботи білочки
і будемо вчитися добирати назви (підписи, заголовки) до серії ма-
люнків.
ІІІ. Робота з мовним матеріалом.

Білка звичайна — це один з найвідоміших гризунів, до якого ба-
гато людей ставляться із симпатією. Спочатку вона була мешканцем
хвойних лісів. Нині її можна зустріти в міських садках і парках.
Ряд — Гризуни.
Родина — Білячі.
Основні дані:
Довжина: 20–32 см.
Довжина хвоста: 19–31 см.
Маса: 200–1000 г, залежно від пори року (влітку білка важить
менше).
Розмноження
Статеве дозрівання: з 11 місяців.
Шлюбний період: грудень-липень.
Вагітність: 38–44 дні.
23
Кількість дитинчат: 1–6.
Кількість приплодів: 1–2.
Спосіб життя:
Звички: живуть на деревах. Тримаються поодинці.
Їжа: шишки, кора, сік рослин, горіхи, яйця, гриби і комахи.
Звуки: різке «тюк-тюк-тюк».
Тривалість життя: зазвичай 2–3 роки.
Спосіб життя
За допомогою сильних задніх лапок з гострими кігтиками білка
чудово лазить по деревах. Вона віддає перевагу сосновим лісам з ба-
гатим підліском, але пристосувался і до життя в мішаних та листя-
них лісах. Раніше білки зустрічалися у сільській місцевості, а тепер
їх все частіше можна спостерігати у міських садах та парках. Білки,
що живуть у міських парках і садках, беруть їжу, яку їм приносять
люди, проте їхні лісові родичі прагнуть уникати людей.
За винятком шлюбного періоду, білки ведуть одиночний спосіб
життя. У холодні зими іноді в одному гнізді живе декілька тварин;
ймовірно, вони зігрівають одне одного своїми тілами. Гніздо білок
побудоване з гілок і має кулясту форму. Усередині воно вистелене
м’яким рослинним матеріалом. Білки, що не мають свого гнізда,
живуть у покинутих дуплах дерев. Окрім покинутого дупла дятла,
вони можуть тимчасово поселитися і в порожніх гніздах сорок або
ворон. Звичайна білка линяє двічі на рік. Проте хвіст за цей період
линяє тільки один раз. Влітку в неї коротка і ніжна рудувато-корич-
нева шерсть, яку з серпня по листопад поступово замінює густіша
і темніша зимова шерсть. Забарвлення цих білок сильно варіює не
тільки залежно від виду, але й від району, сезону, віку тощо.
Розмноження
Білка приводить дитинчат тоді, коли у природі є вдосталь їжі.
Самка може мати до двох приплодів на рік. У кожному приплоді
в середньому буває від 2 до 4 білченят. Спаровування білок може
тривати з грудня по липень (час залежить від регіону). У період гону
декілька самців переслідують самку. Самка вибирає самця, який їй
найбільше подобається, і злучається тільки з ним. Під час вагітності
високо на дереві вона влаштовує гніздо з гілок, яке має форму кулі,
з двома входами збоку. Всередині гніздо вистелене м’якими росли-
нами та пухом. У перші дні після пологів самка перебуває неподалік
від гнізда і регулярно годує білченят.
Через три тижні у дитинчат розплющуються очі і починає рости
шерсть. У віці семи тижнів вони починають виходити з гнізда і при-
ймати тверду їжу. Проте мати годує їх молоком ще приблизно три
тижні.
Їжа
Білки ведуть активний денний спосіб життя. Вони проводять
дні у пошуках їжі, частину якої відразу ж з’їдають, а іншу ховають
у схованки, таким чином роблячи запаси на зиму. Коли кількість їжі
зменшується, білки виходять на пошуки корму вже з самого ранку.
Протягом всього року білки харчуються насінням дерев — сосно-
вими і кедровими шишками. Більшу частину корму вони ховають
у густому чагарнику або у покинутому гнізді-схованці, щоб пізні-
ше повернутися сюди і з’їсти. Багатьом випадало бачити білок, що
гризуть шишки. При цьому звір тримає шишку передніми лапками
і крутить її, обгризаючи лусочки, під якими заховане насіння. Меню
білок залежить від регіону, в якому вони проживають, і, крім насін-
ня, зазвичай складається з квітів, молодих пагонів, комах, горіхів,
плодів шипшини і грибів. Білки рідко їдять жолуді. Іноді навесні
вони руйнують гнізда дрібних птахів, поїдаючи їхні яйця. Лісники
не полюбляють їх за те, що вони, щоб дістатися до соковитого лика,
обривають з дерев кору.
24
Характерні особливості білки
Хвіст: використовується для підтримання рівноваги під час пе-
реміщення по гілках. Крім того, білка накривається ним під час сну.
Рухи хвоста свідчать про настрій тварини.
Вібриси: довгі і дуже чутливі, допомагають орієнтуватися. Білка
має чутливі волоски також на передніх лапках, череві і біля основи
хвоста.
Шерсть: зимова шерсть густіша і темніша, ніж літня. Має попе-
лястий відтінок. Китички на вухах стають довшими.
2. «Розповідь білки».
Перестрибуючи з гілки на гілку, ми долаєм відстань до 15 ме-
трів, хвіст при цьому служить нам за парашут. Харчуємось горіхами,
насінням шишок, жолудями, грибами, бруньками з дерев. Одна я
можу запасти близько 2 тисяч грибів, переважно маслят, а різної
їжі ще до 15 кілограмів. Кожна з нас має декілька гнізд, інколи до
30 гнізд в різних місцях. Щоб наїстися і бути ситою, мені потрібно
з’їсти насіння із 26 шишок ялини.
——Впізнайте тварину, відгадавши загадку.
Хвіст трубою, спритні ніжки —
плиг із гілки на сучок!
Носить все вона горішки
в золотий свій «сундучок».
В неї й очі, мов горішки,
кожушинка хутряна,
гострі вушка, наче ріжки, —
у дуплі живе вона. (Білочка)
БІЛОЧКА ВОСЕНИ
На гіллячках, на тоненьких,
поки день ще не погас,
сироїжки та опеньки
білка сушить про запас.
Так нашпилює охайно,
так їх тулить на сосні
і міркує: а нехай-но
ще побудуть тут мені!
Поки дні іще хороші,
поки є іще тепло,
а як випадуть пороші,
заберу їх у дупло.
Буде холодно надворі,
сніг посиплеться з дубів,
Буде в мене у коморі
ціла в’язочка грибів!
Але білочці не спиться.
Дятел тукає: тук-тук!
Щоб не вкрала їх лисиця
або хитрий бурундук.
Ліна Костенко
——Про які осінні турботи білочки говорить поетеса?
5. Слухання оповідання «Осіння гра» М. Сингаївського і ро-
бота над його змістом.
ОСІННЯ ГРА
Чи знайдеться на нашій милій Україні ліс, в якому б не зустрі-
лася вам білка? Певне, нема такого лісу, нема такого саду, в якому
б не водилося оце миле звірятко.
25
Де лісова гілка — там і білка. Восени в білки особливо багато
клопотів. Треба на зиму грибів насушити. Запастись горіхами, жо-
лудями, шишками. Дупло вимостити, утеплити, впорядити, зама-
скувати.
Пізніше, коли на землю впадуть заморозки, їй треба міняти шуб-
ку. Білка скидає перед зимівлею руду шерсть, одягаючи сіру, теплі-
шу, м’якшу, пухкішу шубку.
Ще завіють сніги, загудуть завірюхи. Білка сховається в дупло,
вкриється пухнастим хвостом і чекатиме відлиги. А доки не чути
заморозків, білка розважається.
Чи знаєте ви осінні білчині ігри?
Граються білки у хованки. Грається білка з білкою. Граються
самі з собою, з променем-зайчиком.
Сковзне промінь по дереву — білка за ним. Промінь на гілку —
білка за ним. Зверху-донизу. Знизу-догори. Хто кого ловить — не
втямиш. І не стомиться білка-стрибунка. І не прощається з осінню.
Сонце на гілку — білка за ним. Білка на другу, сонце — за нею.
Лист за листом — осінь кружляє понад землею.
Білка безжурно у хованки грає.
Білка на зиму горіхи збирає.
Грається променем, грається листом.
Не розлучається з нашим дитинством.
Микола Сингаївський
——Про що ви дізналися, слухаючи це оповідання?
——Що видалось найцікавішим?
——Коли у білки з’являється найбільше турбот? Чому?
——Що заготовляє на зиму ця тваринка?
——Як готує до зими своє дупло?
——Як змінюється зовнішній вигляд білки перед зимівлею? Чому
вона змінює шубку?
——Як білочка зимує?
——Які ігри полюбляють білки? З ким вони граються?
6. Творчі завдання.
а) Гра «Віднови пісеньку».
Білочка просить вас повернути на місце слова, які розігнав осін-
ній вітер. На дошці написані слова пісні з пропусками. Учитель
показує дітям картки-блискавки, зроблені у вигляді листочків дерев.
Прочитані картки прикріплює на дошці. Тоді діти читають пісеньку
і вставляють потрібні слова.
— Де ти, білочко, _ _ _ _ _?
ки
Що ти, білочко, _ _ _ _ _ _? хутро і ш
р
— У зеленому _ _ _ _ _, ва го
у дуплі, у соснячку. у дупл
і ш
Я гризу _ _ _ _ _ _ _, живе
і гриби, і _ _ _ _ _.
— А в морози люті, злі
ти не мерзнеш _ _ _ _ _ _? ні шиш
а ш
— Мене добре зігріва с тр ки
гр
Моя шубка _ _ _ _ _ _ _, не из
еш
і тому зимові дні
у
ск
мені зовсім _ _ _ _ _ _ _ _ _.
лі
б) Доповніть розповідь про білочку потрібними словами і виразами.

Білка — це невеличке _ _ _ _ _ _ _ _. Хутро у неї влітку _ _ _ _,
а взимку — _ _ _ _. Живе у _ _ _ _ _ і _ _ _ _ _, в _ _ _ _ _ _ дерев.
Живиться _ _ _ _ _ _ _, _ _ _ _ _ _ _ , _ _ _ _ _ _ _ і _ _ _ _ _ _ . Її
найлютіший ворог — куниця.
26
(Білка — це невеличке звірятко. Хутро в неї влітку руде, а взим-
ку — сіре. Живе у лісах і садах, в дуплах дерев. Живиться грибами,
горіхами, жолудями і шишками. Її найлютіший ворог — куниця.)
7. Робота в зошиті (с. 9–11).
Завдання 1. Прочитати і відгадати загадку. Відгадку записати.
(Білка)
Завдання 2. Розказати про білочку за запитаннями.
Завдання 3. Прочитати вірш А. Качана. Що робить білочка восени?
Завдання 4. Розглянути малюнки. Підібрати підписи (назви, за-
головки) до них і записати.
Робота за першим малюнком.
——Розгляньте малюнок.
——Що ви бачите на ньому?
——Яку пору року зображено? Чому?
——Якщо підберемо заголовок «Осінь» (або «Восени»), то про що
розкажемо?
——Чи підходять до малюнка заголовки «Прийшла осінь», «Ліс
восени»?
——Який ваш варіант назви малюнка?
——Який із запропонованих заголовків буде найвдалішим?
Аналогічно проводиться робота над рештою малюнків.
Малюнок 1. Осінь. Прийшла осінь. Ліс восени. Восени.
Малюнок 2. Білочка збирає гриби та горіхи. Осінні турботи бі-
лочки. Білочка восени. Дбайлива господиня.
Малюнок 3. Зима. Прийшла зима. Ліс взимку. Снігова казка.
Малюнок 4. Затишне гніздо. Запаслива господинька. А мені зима
не страшна!
ІV. Підсумок уроку.

——Яка була тема уроку?
——Про яку тваринку ми говорили?
——Які завдання виконували?
——Чи впоралися ви з усіма завданнями?
——Що нового ви сьогодні дізналися про білку?
2. Вчитель.
На землі все треба берегти:
і птаха, й звіра, і оту травинку.
Не чванься тим, що цар природи ти,
бо, врешті, ти — лише її частинка.
3. Для вас, «чомучки».
а) Чи знаєте ви, що …
Коли білка стрибає з дерева на дерево, то їй допомагає довгий
пухнастий хвіст. Він служить і кермом, і парашутом, підтримує її
у повітрі. Взимку білка накривається хвостом, як ковдрою.
б) Прочитайте текст.
ліБка
Бікла — спрівжнай вітпоряний акротаб. Завдяик камтикіг нова
когел зитьла оп деверах. риСпнот перестбуватири домагапоє говдий
наспухттйи стіхв. ніВ жислуть кермом і рапашутом.
27
28
Урок 5 Дата
Тема. Складання лічилки за серією малюнків та поданими Клас
словами-римами.
Мета. Ознайомити учнів з одним із видів малих жанрів усної
Додатковий матеріал
народної творчості, зокрема лічилкою; вчити складати
лічилку за серією малюнків та поданими словами-ри- до уроку
мами; створювати умови для спілкування дітей на ос-
нові народнопоетичної творчості; розвивати уявлення
про влучність і точність рідного слова; збагачувати ху-
дожньо-мовленнєвий та образний досвід дітей; розви-
вати фонематичне сприйняття, чуття рими; виховувати
інтерес до рідної мови, повагу до надбань українського
народу.
Обладнання. Таблиця, додаткова література, серія малюнків.
Хід уроку
І. Організація класу.
Учитель.
Доброго ранку бажаю вам я,
дітки кмітливі. Ви — дружна сім’я.
Бачу, ви працювати сьогодні охочі,
тому і сяють допитливі очі.
Один одному усміхнімося
і мерщій до роботи берімося!

——З’єднайте дані тексти з назвами жанрів, до яких вони відно-
сяться.
 Стоять під снігом  Знання — дерево,
сосни сонно, Загадка а діло — плоди.
сидять на соснах снігурі.
Санчата на ставок  Хитру сороку
з розгону Вірш спіймати морока,
скотились весело з гори.  а на сорок сорок —
Н. Забіла сорок морок.
Скоромовка
 Б’ється, стука молоток,  Котилася торба
він лікує наш дубок.  з високого горба,
Лічилка
(Дятел) а в тій торбі хліб,
паляниця.
Прислів’я З ким хочеш —
з тим поділися.
——Сьогодні на уроці ми будемо вчитися складати лічилку за се-

рією малюнків та поданими словами-римами.

1. Побудова асоціативного куща. Фронтальна робота.
29
Загадки Казки
Народні Народні
ігри пісеньки
Джерела
Мирилки народної Лічилки
мудрості
Притчі Легенди
Народні Прислів’я
прикмети та приказки
Лічилки — невеликі віршовані твори, якими визначають роль
і місце у грі кожного з її учасників. В основі багатьох лічилок лежить
лічба, часто у вигляді переінакшених числівникових форм (одіян,
двіян, тріян), слів, позбавлених сенсу (ені-бені, калякі, шмакі).
Сюжетні лічилки — сучасніші за походженням, вони є звичайни-
ми віршиками на різні теми:
Раз, два, три, чотири...
Козі дзвоника вчепили.
Коза бігає, кричить,
просить дзвоник відчепить.
Отже, лічилка — віршик із лічбою, за допомогою якого діти пе-
ред грою визначають ролі окремих гравців.
3. Мовні вправи.
а) Назвати слова, що закінчуються на «-ок». (Пісок, лужок, гри-
бок, лісок, …)
б) Дібрати риму.
Лі-лі-лі — відлетіли … (журавлі).
Ра-ра-ра — висока … (гора).
Ок-ок-ок — у лісі виріс (грибок).
Зайчик — … (побігайчик).
Співають — (шукають).
в) Гра «Знайди помилку».
***
Ходить лісом їжачок,
в нього шубка з ниточок (колючок).
***
Тихо осінь ходить гаєм,
ліс довкола аж кричить (горить).
Ясен листя осипає,
дуб нахмурений мовчить (стоїть).
г) Театралізація лічилки.
 Раз, два, три, чотири —
кицю грамоти учили:
не читати, не писати,
а за мишками ганяти.
 «Записування» лічилки за допомогою символів.
1, 2, 3, 4
учили:
А ганяти
30
 Створення нової лічилки за мотивами даної.
Нова тема: «Грамоти вчили мишку».
Що з цього вийде? (Творчість дітей.)
Раз, два, три, чотири —
мишку грамоти учили:
не читати, не писати,
а від кішки утікати…

Завдання 1. Прочитати лічилки. Коли їх використовують? Випи-
сати слова-рими.
Завдання 2. Розглянути малюнки.
——Кого ви бачите на першому малюнку? (Дітей.)
——Що робить одна дівчинка? (Вона рахує дітей.)
——Як вона лічить? (Один, два, три, чотири, п’ять.)
——Це буде початок нашої лічилки.
——Що зображено на другому малюнку? (Ліс.)
——Куди збираються йти діти? Який висновок можна зробити?
——Як можна скласти друге речення, яке б закінчувалося словом
гулять? (Хто у ліс піде гулять?)
——Розгляньте третій малюнок.
——Чому діти підуть у ліс? Що вони там можуть збирати? (Мали-
ну, гриби, духмяні квіти.)
——Яке речення можна скласти з цих слів? (За малиною, грибами,
за духмяними квітками.)
——Як можна закінчити віршик, щоб він був лічилкою, тобто ви-
бирав когось?
(Раз, два, три —
це, напевно, будеш ти!)
Завдання 3. Самостійний запис лічилки.

——Що ми робили на уроці?
——Що таке лічилка?
2. Гра «Хто знає лічилки?»
***
Раз, два, три!
Дули, дмухали вітри.
Дули, дмухали щосили
і горіхів натрусили.
Натрусили так багато,
поспішаймо їх зібрати!
Ловиш ти!
***
Раз, два, три, чотири, п’ять.
Стали в колі ми кружлять.
Покружляли, розійшлися.
Ні на кого не дивися!
***
Ми зібралися погратись.
Ну, кому ж бо починать?
Раз, два, три — починаєш ти.
31
***
Сірий зайчик вирвав травку
і поклав її на лавку.
Хто травичку цю візьме,
той зовсім від нас піде.
***
Раз, два, три, чотири, п’ять —
вийшов зайчик погулять.
Як нам бути, що зробити?
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувать:
раз, два, три, чотири, п’ять.
***
Зу-зу-зу, зу-зу-зу,
дзиґу зараз заведу.
Дзиґо, дзиґо, поспішай,
кого хочеш вибирай.
3. Творче завдання.
Складання лічилки-гри за літерою «А».
У кого із дітей вашої групи ім’я починається з літери «А»? (Ви-
ставляють фото дітей та називають імена в довільному порядку.)
 Знає букву «А» Антон, Аліна, Ангеліна?
Переставляючи фото дітей, шукаємо риму в іменах: Аліна, Ан-
тон, Ангеліна. (Спостереження за внутрішньою римою.)
Розкажемо про це. (Початок складання лічилки.)
Знає букву «А» Аліна,
і Антон, і Ангеліна!
 Чому? (продовжуємо складати лічилку).
Бо це ж їх ім’я
починає буква «А».
 Запитуємо? (продовження лічилки).
А чи є такі діти, що не знають букву «А»?
А хто букву «А» не знає…
(діти наввипередки підказують кінець лічилки)
… Хай у мене він спитає!
… Хай у друга запитає!
… Швидко хай її шукає!
… Хай у книжці пошукає!
… Хай в абетку заглядає!
 Вибираємо.
… Швидко хай її шукає!
 Тепер лічилка має такий вигляд.
Знає букву «А» Аліна,
і Антон, і Ангеліна!
Бо це ж їх ім’я
починає буква «А».
А хто букву «А» не знає,
швидко хай її шукає!
Домовляємось з дітьми, як будемо шукати букву. Всі стають пів-
колом, обирають ведучого. Передають літеру один одному за спи-
ною. За командою ведучого — «Стоп!», йдуть пошуки літери «А».
Можна придумати багато варіантів гри. Лічилку-гру записуємо
в скарбничку дитячої творчості.
32
Урок 6 Дата
Тема. Побудова і записування речень, що передають зміст ма- Клас
люнків. Складання зв’язного висловлювання «Справж-
ні друзі».
Мета. Довести до дітей важливість слів «дружба», «товари-
шуванння», «взаємодопомога»; вчити учнів аналізува- до уроку
ти думки, вчинки своїх товаришів, виробляти правила
товаришування і такі риси характеру, які допомагають
відповідально ставитися до своїх вчинків, жити в мирі
та злагоді; розвивати зв’язне мовлення, вміти склада-
ти речення, що передають зміст малюнка; виховувати
товариськість, доброту, бажання виручати товариша з
біди.
Обладнання. Ілюстрації, запис пісні «Справжній друг», вірші,
прислів’я про дружбу.
Хід уроку
Звучить запис пісні «Справжній друг» (сл. М. Пляцковського, муз.
В. Савельєва).
1. Дружба віддана не зламається,
не розклеїться від дощу і хуг.
Друг в біді не лишить,
щирим словом втішить, —
отакий він незрадливий,
справжній друг. (2 р.)
2. Ми посваримось — і помиримось,
«нерозлийвода», — кажуть всі навкруг.
Вдень чи в ніч негожу
друг мені поможе, —
3. Друг завжди мене прийде виручить,

він не жде подяк і не жде послуг.
Будь комусь в пригоді
в будь-якій негоді —
Діти сидять на стільцях, розташованих по колу.
Вчитель. — Я всміхаюсь сонечку.
Учні. — Здрастуй, золоте!
Вч. — Я всміхаюсь квіточці.
Учні. — Хай вона росте.
Вч. — Я всміхаюсь дощику.
Учні. — Лийся, мов з відра.
Вч. — Друзям усміхаюся.
Учні. — Зичу їм добра.
Вч. — Тож поверніться і подаруйте посмішку своєму
товаришеві чи подружці.

——А чи знаєте ви, що таке дружба?
——З чого починається дружба?
——Кого ми можемо назвати справжнім другом?
33
2. Повідомлення теми уроку.
——Сьогодні на уроці ми поговоримо про дружбу, розкриємо се-
крети справжньої дружби, назвемо якості справжнього друга і бу-
демо вчитися складати речення за малюнками і поданими словами.

1. Знайомство. (Метод «Мікрофон».)
— Як познайомитися з кимось? Чи знаєте ви основні правила
знайомства? Назвіть їх.
Давайте уявимо, що ви хочете з кимось познайомитися. Чітко
вимовте своє ім’я, і при цьому ще давайте назвемо свою найкращу
рису характеру.
— Наприклад, мене звати Любов Федорівна, я завжди намагаюсь
допомагати людям. (Далі діти беруть по черзі у руки іграшковий мі-
крофон, промовляють ім’я, свою рису і передають мікрофон далі.)
2. Добір слів до слова «дружба». («Асоціативний кущ».)
Товариськість, підтримка, взаємовиручка, співдружність, єд-
ність, чуйність, співчуття, братерство, мир, допомога, злагода, вза-
єморозуміння і т.п.
Дружба — це відносини між людьми на основі взаємної довіри,
взаєморозуміння, спільних інтересів, прив’язаності.
4. Гра «Так чи ні».
1. Друг — це той, з ким мені добре.
2. Мій друг дружить тільки зі мною.
3. Мій друг не може гратися з іншими, бо я ображуся.
4. Друг має бути сміливим і захищати мене.
5. Друг завжди робить те, що я хочу.
6. Друг завжди поруч зі мною.
7. Друзі ніколи не сваряться.
8. Друг завжди допоможе в біді.
9. Я не дружу з тими, хто негарний.
(Якщо думка дитини не збігається з думкою більшості, треба за-
слухати її думку.)
5. Робота в парах.
— Визначити риси характеру, які ви хотіли б побачити у друга.
(На парти кладуть аркуш паперу із зображенням силуету дитини.
Зліва учні записують ті риси характеру, які б вони хотіли бачити
у своєму другові, а справа — яких друзів потрібно остерігатися.)
Наприклад.
завжди зрозуміє хитрун
чесний брехун
виручить з біди задавака
веселий задирака
не насміхається забіяка
скромний скупий
щедрий …
...
6. Вислови свою позицію!

Як ти поведешся, коли …
… приятель двічі підвів тебе?
… друг робить тобі зауваження?
… товариш просить сказати неправду?
… товариш просить дати списати домашнє завдання?
… коли товариш просить допомоги, а ти зайнятий?
34
7. Вправа «Мирилка». Робота в групах.
— А чи буває, що часом друзі сваряться, ображаються, коли про-
грають у грі, змаганні? А як цьому завадити? (Треба помиритися.)
План
1. Підійди до товариша, з яким посварився.
2. Щиро посміхнися.
3. Простягни товаришеві праву руку.
4. Промов мирилку.
5. Попроси вибачення, якщо завинив.
6. Пообіцяй більше не робити поганого.
(Діти згадують мирилки. Хтось один із групи «мириться» із кимось
з іншої групи.)
Мир-миром, пироги з сиром,
вареники в маслі, ми — дружечки красні.
Не сварімося — помирімося!
Мир-миром, пироги з сиром,

вареники в маслі, ми — друзі найкращі.
Не сварімося — помирімося!
Мирилка летіла, на плече сіла.

Сказала тихенько: «Мирімось швиденько».
Досить дутись та сердитись.

Ну, давай скоріш миритись!
Геть образа, відійди,
жде нас дружба назавжди.
Мирись, мирись, мирись і більше не сварись!
8. Вправа «Продовж прислів’я».
Діти отримують картки різних кольорів (жовтого або зеленого),
на яких записано початок або кінець прислів’їв.
— На ваших картках є початок або кінець прислів’я про дружбу.
Давайте спробуємо їх скласти.
Хтось зачитує початок, а інший продовжує це прислів’я.
Дружба та братство — дорожчі багатства.
Без вірного друга велика туга.
Дерево міцне корінням, а людина — друзями.
Друга шукай, а знайдеш — тримай.
Нових друзів наживай, а старих не забувай.
Дружній череді і вовк не страшний.
9. Вірші про дружбу.
(Діти розказують вірші.)
1. Земля в барвистому суцвітті
у часі й просторі летить.
Ти не один живеш у світі,
один би ти не зміг прожить.
2. Давайте дружно жити,

щоб легко всім було,
і кожного любити,
усім нести тепло.
3. Не кривдити нікого,
не бить, не ображать.
4. Поганого нічого
нікому не казать.
35
5. Давайте жити в мирі,
у злагоді й теплі.
6. Слова хороші й щирі

хай линуть на землі.
7. І ти, і я, й товариші,
і наші друзі всі по класу.
8. Живім із сонечком в душі,

на ненависть не гаймо часу!
9. Не тратьмо часу на біду.

Це страшно, я скажу відразу.
10. Живім, як пташечка в саду,

і не носім в душі образу.
11. Нехай усім нам сонце світить,

любов в серцях палахкотить.
12. Тож будем в світі дружно жити

(всі разом)
і разом з піснею дружить.
(Діти співають пісню «Посмішка» і виконують довільні рухи.)
1. Від усмішки хмарний день ясніш,
від усмішки засія веселка в небі…
Поділись усмішкою щедріш,
і вона не раз повернеться до тебе.
Приспів
І тоді хмарки склика
в танець музика дзвінка,
і на скрипці коник грає веселіше…
Із блакитного струмка
починається ріка,
ну а дружба починається з усмішки.
2. Від усмішки сонячної вмить

найсумніший дощик плакать перестане,
сонний ліс ураз загомонить
і заплеще, мов долоньками, листками.
3. Від усмішки йде до всіх тепло —

до слона і навіть до малої мишки…
Тож нехай, щоб добре всім було,
ніби лампочки, вмикаються усмішки!
Завдання 1. Прочитати і відгадати загадки. Відгадки записати.
(Кабан. Білка. Їжак.)
Завдання 2. Розглянути малюнки.
——Хто зображений на першому малюнку?
——Куди йшла свинка?
——Що вона хотіла помити у струмочку?
——Складіть речення. (Свинка прийшла до струмочка помити ще-
тинку.)
——Розгляньте другий малюнок.
——Кого зустріла свинка біля струмочка?
——Що робила білочка?
36
——Чому вона плакала?
——Складіть речення. (Білочка плаче, бо в її хвостик вчепилися
реп’яхи.)
——Розгляньте третій малюнок.
——Як поставилася свинка до горя білочки?
——Що порадила свинка?
——Складіть речення. (Їжачок змайструє щіточку і почистить
твій хвостик.)
——Розгляньте четвертий малюнок.
——Що роблять звірятка?
——Складіть речення. (Друзі весело почали гратися.)
Завдання 3. За серією малюнків і складеними реченнями приду-
майте казочку. Доберіть до неї заголовок.
Справжні друзі
В одному лісі жила-була свинка. На спинці у неї була густа ще-
тинка. Щоранку, коли зійде сонечко, вона прокидалася і бігла до
струмочка мити її. Свинка дуже пишалася своєю щетинкою і була
завжди веселою і щасливою.
Ось одного разу, коли вона ішла до струмочка, помітила білченя,
яке сиділо під кущиком і гірко плакало.
— Що трапилося? — запитала свинка.
— Сьогодні вранці, граючись, я не помітила, що на мій пухнас-
тий хвостик вчепились реп’яхи, а тепер вичесати їх не можу.
— Та не плач, я знаю, хто може тобі допомогти — майстер їжак.
Ходімо до нього.
Прийшовши до майстра, звірята дізналися, що щіточки у нього
немає, але він може змайструвати її зі свинчиної щетинки, якщо
вона, звичайно, дасть на це згоду. Свинка посміхнулася та й промо-
вила: «Звичайно, дозволю, я завжди рада допомогти другові». Май-
стер їжачок обережно зрізав щетинку зі спинки свинки і змайстру-
вав гарну щіточку, якою вичесав від реп’яхів хвостик білченяти.
Добре жити, коли маєш справжніх друзів!
За В. Журавською

1. Вправа «Впізнай мого друга».
— У кожного із вас, мабуть, є свій друг або друзі, яких ви зобра-
зили на своїх малюнках. А тепер спробуйте розповісти про них, не
називаючи імен, а ми постараємось відгадати. Той, хто відгадає,
продовжить гру.
(Використовується проектор, щоб показати малюнок, який нама-
лював той чи інший учень.)
2. Гра «Так» чи «Ні».
Коли вам краще жити:
коли сміються діти? (Так.)
А чи тоді, як всі кричать

і їм не можна ради дать? (Ні.)
Бабусі допоміг хлопчина.

Він, діти, добра є дитина? (Так.)
Тепер скажіть усі мені:

у сварці добре жити? (Ні.)
А як немає забіяк,
тоді усім прекрасно? (Так.)
37
А як серця у всіх ясні,
то вам погано, діти? (Ні.)
Співає хлопчик гарно так!

А вам подобається? (Так.)
А як обличчя всі пісні,

похмурі, злі, вам добре? (Ні.)
Реве і трощить все чудак.

Це теж погано, діти? (Так.)
Тоді іще скажіть мені,

як діти б’ються, добре? (Ні.)
Звичайно, краще в мирі жити

і з усіма дружити.
Щоб всі веселими були,
у мирі й злагоді жили.
— Я думаю, що тепер кожен знає, який справжній друг.
3. Заключне слово вчителя.
— Дорогі діти! Будьте чемними, дружними, поважайте один од-
ного, виручайте з біди, щоб усім жилося весело й цікаво. Дотримуй-
тесь девізу «Один за всіх, і всі за одного». І знайте, що: «Дружба —
найбільший скарб».
Справжній друг ніколи не зрадить, прийде на допомо-
гу в будь-якій ситуації, захистить, підтримає. Він буде ділити-
ся з тобою і добрим, і поганим. Часто друзі стають настільки
близькими, що краще назвати їх побратимами, навіть братами.
Але, пам’ятаймо, що друзі так само потребують нашої підтримки,
як і ми їхньої. Не можна забувати про друга, ставити свої інтереси
вище за його, сперечатися через дурниці. Із другом слід поводитися
так, як сам хотів би, щоб він поводився із тобою.
Додаток
Робота в групах.
Ситуативні вправи. Рольові ігри.
Мета: вчити розуміти, аналізувати думки, вчинки людей, своїх
товаришів.
У кого жовті картки, підійдіть до стола із таким кольором, а ті,
у кого сині, — до протилежного. На столах у вас завдання, на підго-
товку якого дається 5 хвилин.
І група інсценізує оповідання «Антон і Харитон».
Завдання: інсценізувати оповідання.
Жили на світі Антон і Харитон.
— Давай з тобою дружити, — сказав Харитон. — Будемо один
з одним все ділити навпіл — і горе, і радість.
— Давай, — погодився Антон. — Коли поруч друг, жити легше
і веселіше.
Йшли вони якось полем. Сонце палить. А сховатися ніде — ні
деревця, ні кущика.
— Дай мені твій бриль, — сказав Харитон, — а то мені сильно
голову припікає.
Антон віддав Харитонові свого великого солом’яного бриля.
Сонце почало і йому пекти в голову, але Антон подумав: «Нічого,
потерплю. Зате Харитону добре!»
Раптом набігла величезна хмара, линув дощ.
— Дай мені скоріш свою парасолю, — закричав Харитон. — Хіба
не бачиш, твій друг мокне!
38
Антон віддав йому свою парасолю. Дощик поливав Антона, але
він думав: «Ну що ж, заради дружби і промокнути можна».
Пройшов дощ, засяяло сонечко. Харитон віддав Антонові його
парасолю і великого бриля.
— Візьми, — каже він, — а то мені нести важко.
Антон узяв мокру парасолю і бриль. А сам замислився. Тим ча-
сом друзі дійшли до перехрестя.
— Тобі куди? — запитав Антон.
— Мені ліворуч, — відповів Харитон.
— Ну, а мені праворуч, — сказав Антон.
— Та ми ж хотіли разом йти! — закричав Харитон. — Ми ж друзі
з тобою!
Але Антон ішов усе далі і далі. Так і пішов. Жодного разу не
оглянувся.
Для протилежної групи запитання:
——Чи були хлопці справжніми друзями?
——Чому Антон не пішов із товаришем? В чому він неправий?
——З котрим із хлопчиків ви б хотіли дружити?
ІІ група отримує завдання продовжити казку в ролях.
Були собі двоє горобчиків — Цвік та Цвірінь. Одного разу бабуся
надіслала Цвікові посилку — повний ящик добірного пшона. Але
Цвік ані словом не прохопився про це своєму приятелеві. «Якщо
всім почну роздавати, собі нічого не залишиться», — міркував він.
Так і склював все пшоно сам. Тільки й того, що коли викидав ящик
на смітник, кілька зерняток усе-таки впало на землю. Знайшов їх
Цвірінь, ретельно зібрав і полетів мерщій з ними до свого друга.
— Добридень, Цвіку! Дивись: я сьогодні знайшов 10 зерняток
пшона. Зараз поділимо їх порівну і з’їмо.
— Не треба… Навіщо? — замахав крильцями Цвік. — Ти знай-
шов, ти і їж.
— Але ж ми з тобою друзі, — наполягав Цвірінь. — А друзі все
мають ділити порівну. Хіба ж не так?
— Так, — погодився Цвік.
Не став він ображати Цвірінька, взяв у нього 5 зерняток. І було
йому при цьому дуже і дуже соромно. Адже сам він склював цілий
ящик пшона і не поділився з другом, не дав йому жодного зернятка.
Запитання для протилежної групи:
——Хто з героїв казки був справжнім другом?
——Як міркував Цвік, отримавши посилку?
——Чи погоджуєтеся ви з ним?
——Що б ви порадили Цвіку і Цвіріньку?
39
40
Урок 7 Дата
Тема. Складання речень до теми. Робота з деформованим Клас
текстом. (Складання тексту «Зимові розваги».)
Мета. За допомогою художніх засобів вчити дітей складати
речення на задану тему; сприймати і відчувати емоцій-
не забарвлення слова; збагачувати словниковий запас; до уроку
розвивати образне мовлення, творчість, фантазію; ви-
ховувати бережне ставлення до свого здоров’я, вміння
цікаво проводити дозвілля.
Обладнання. Зимові пейзажі, малюнки із зображенням лиж,
санчат, ковзанів, запис «Пір року» («Зима») П.І. Чай-
ковського, картина із зображенням зимових розваг.
Хід уроку
І. Організація класу.
Холодно зараз в лісах і лугах.
Холодно зайчикам, лискам, птахам.
Затишно, тепло в класі у нас.
Доброго дня вам, вітаю я вас!

1. Слухання запису музики П.І. Чайковського «Пори року» —
«Зима».
— Які картини природи ви намалювали в своїй уяві, слухаючи
цю музику?
— Ще зовсім недавно ми бродили з вами в осінньому лісі. Під
ногами шурхотіло опале листя. Сумну пісню виводили птахи. А сьо-
годні під теплою білою ковдрою сплять деревця і травинки. Не чути
співу птахів. Що за пора року настала?
Стало біло навкруги.
Я розтрушую сніги,
наганяю холоди,
води сковую в льоди.
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я … (зима).
Так, це зима. Скільки гарного навколо взимку — блискучі бу-
рульки, ажурні сніжинки, таємничі кучугури! Казкова краса зими
притягує, хвилює, бентежить нашу уяву!
3. Фронтальна бесіда.
——Хто з вас, діти, любить зиму?
——Чим вона вам подобається?
——Як називаються зимові місяці?
——Що ви знаєте про походження їх назв?
4. Оголошення теми і мети уроку.
— Сьогодні на уроці ми поговоримо про казкову красу зими,
улюблені дитячі розваги взимку; будемо розвивати навички усного і
писемного зв’язного мовлення, збагачувати свій словниковий запас,
навчимося бачити і відчувати красу природи.
Вирушаємо в подорож. А допоможе нам у мандрівці…. Здогадай-
теся, хто.
41
Ніжна зірка сніжно-біла
на рукав згори злетіла.
Поки ніс її сюди —
стала краплею води. (Сніжинка)
2. Бесіда.
——Чому ви вважаєте, що це сніжинка?
——Що ви можете сказати про перші вісники зими — сніжинки?
——На кого чи на що вони схожі?
——Що нагадує політ сніжинок?
(Пухнасті, великі, білі-білі, легенькі, як пушинки, білі мухи, білі
пташенята, прозорі метелики, кружляють в повітрі, танцюють
вальс, білі королеви, діамантові пушинки, іскряться, блищать, сніж-
но-білі зіроньки.)
3. Робота в групах.
— Із даних слів утворити речення:
повітрі, кружляють, У, біленькі, сніжинки, пухнасті.
(У повітрі кружляють біленькі пухнасті сніжинки.)
— Замінити слова.
І група у повітрі: (у високості, над землею, вгорі).
ІІ група кружляють: (вальсують, танцюють, літають).
ІІІ група сніжинки: (пушинки, метелики, зірочки).
— Скласти речення із заміненими словами.
——Які почуття у вас виникають, коли йде пухнастий сніг?
——А тепер, діти, здійснимо уявну подорож на гірку. Візьмемо
з собою… А що саме, дізнаєтесь, відгадавши загадки.
4. Відгадування загадок.
***
В зимовий студений час
люблять всі малята нас.
З гірки ми рушаєм в путь,
а на гірку нас везуть. (Санчата)
***
Дерев’яні дві конячки
мчать мене униз навскачки.
А коли я спотикаюсь,
за дві палиці тримаюсь. (Лижі)
***
Ходять тільки по льоду.
По стежині, по дорозі
бігти я у них не в змозі.
По снігу не йдуть як слід:
до вподоби — тільки лід. (Ковзани)
5. Бесіда за картиною (із зображенням зимових розваг).
——Яка пора року настала?
——Чим вкрилася земля?
——Яка надворі погода?
——Куди прийшли діти?
——Як вони розважаються? Дайте дітям імена.
(Оленка з Петриком ліплять снігову бабу. Василько і Сергійко
мчать з гірки на санчатах. Іванко катається на лижах.)
——Який настрій панує на гірці?
Сонячний, погожий, на гірку, мчать, катається, взимку.
42
7. Складання розповіді усно (2–3 учнів).
Ми на гірку ідемо і саночки веземо.
Потім в сани зручно сіли і з вітерцем полетіли.
На санчатах покатались і у сніжки ми погрались.
Дружно ліпимо звірят — час веселий для малят.
Всі ми добре відпочили й до роботи приступили.
Завдання 1. Прочитати і відгадати загадку. Відгадку записати.
Замінити образний вислів близькими за значенням словами.
Завдання 2. Зі слів кожного рядка скласти і записати речення.
Завдання 3. Скласти і записати речення за поданою схемою про
улюблені заняття взимку.
Завдання 4. Розглянути малюнки. Скласти і записати декілька
речень за їх змістом.

Ранній сніг помережаний листям кленовим,
синій дим осідає на білі дахи.
Одяглись перехожі в зимові обнови
і, як завжди, радіють зимі дітлахи.
Мов червоні троянди, горять їхні щоки,
розгорілися іскри в дитячих очах.
Немов рій мурашиний — на гірці високій,
бо настала пора ковзанів і санчат.
— Замініть вислови словами з прослуханого вірша.
Настала зима — настала пора ковзанів і санчат.
У дітей червоні щоки — мов червоні троянди, горять їхні щоки.
На гірці багато дітей — немов рій мурашиний на гірці високій.
— Складіть (усно) розповідь, ввівши в неї слова з вірша.
(Випав перший сніг. Настала пора ковзанів і санчат. Діти прийшли
на гірку. Оленка з Петриком ліплять снігову бабу. Василько і Сергійко
мчать вниз на санчатах. Іванко катається на лижах. Мов червоні
троянди, горять їхні щоки. Гірка схожа на мурашиний рій. Всім весело!)
2. Робота з деформованим текстом.
— Розташуйте речення за змістом і складіть текст «Зимові роз-
ваги».
Шум, сміх, галас на вулиці. Довго чекали цієї пори діти. За ними
летить цілий гурт хлоп’ят. Настала сніжна зима. З гірки мчать швид-
кі санчата, які несуть Лізу й Петруся. Неподалік швидко постає сні-
гова баба. Із захопленням стають на ковзани Іринка й Наталочка.
Керує роботою скульптор Оля. Веселі, збуджені вони не помічають
морозу. Тут же бігає кудлатий песик Тузя. З веселим сміхом діти
падають у сніг, перекидаються.
— Чи сподобався вам, діти, наш урок?
— Чи весело було вам на уявній гірці?
— А які зимові розваги ви полюбляєте найбільше?
— Отож, потрібно вміти не тільки добре працювати, а й весело,
з користю для здоров’я відпочивати, бо…
Здоров’я — то найбільший скарб,
його учися змалку берегти:
люби природу, спорт, посильну працю,
тоді здоровим й сильним станеш ти.
43
Додаток
Вірші про зимові канікули.
***
Що про зиму сказати? Не знаю…
Може те, що вона крижана.
Може те, що красива буває,
кажуть, іноді аж чарівна…
Бо частенько нам серце чаклує
срібним інеєм на гілочках,
білим снігом лапатим дивує
і ялинкою у голочках.
Ще й на ковзанку всіх закликає
на санчатах спускатись з гори.
І веселим сніжком пригощає —
дні чудовії для дітвори!
Н. Красоткіна
Гра у сніжки
Із доріжки до доріжки
полетіли влучні сніжки,
і почався білий бій,
закрутився у сувій.
Закрутився, покотився,
під горою зупинився.
Зверху сніг і знизу сніг,
і ніхто узнать не міг,
де чиї стирчали ніжки.
Ой, весела гра у сніжки!
П. Воронько
Я лечу
Я лечу, лечу, лечу —
накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз,
мимо сосен і беріз.
Мимо сосен і беріз —
на галяві зупинивсь.
Я веду, веду, веду
саночки на поводу —
бо з гори санчата мчать,
а на гору не хотять.
Г. Бойко
Лижі
Плаче Віра дуже гірко:
«Покаталася на гірках!»
На руці аж два синці,
ще й замурзані штанці!
Але сльози — то вода:
нові лижі — от шкода!
О. Лущевська
Ковзани
У сестри є ковзани —
ціле горечко мені!
Як іде тепер гуляти,
то мене не хоче брати.
— Я на ковзанку іду,
ти впадеш там на льоду.
Нащо б я таке казав?
Я ще й разу не упав!
44
Саночки
Гарні сани, та скривились
на досаду дітворі:
тільки сядеш — вже й скотились…
через голову з гори!
В сніг упасти — то не смішки!
А санки ген-ген летять!
І доводиться вже пішки
нам санчата доганять.
Що ми зліпили?
Гірку ліпимо нову —
білу-білу, снігову.
Та від сонця, від тепла
наша гірка потекла.
Галас на подвір’ячку:
— Ми зліпили річечку!
В. Терен
В день народження Оксанки

В день народження Оксанки
принесли сусіди санки.
Та на вулиці ще боса
жовтолиця ходить осінь
і нанизує намисто
з трубочок сухого листя.
А заплакана Оксанка
по дорозі Тягне санки
і питається в усіх:
— А сьогодні буде сніг?
Всі сміються: — Ця дитина
гарно їздити повинна!
Г. Чубач
45
46
Урок 8 Дата
Тема. Розповідь за малюнком, планом та опорними словами. Клас
(Птахи взимку.)
Мета. Вчити учнів будувати текст-розповідь за малюнком,
планом та опорними словами; розвивати вміння слу-
хати і поповнювати словникову скарбничку новими до уроку
словами; виховувати чуйність, дбайливе ставлення до
птахів, бажання робити добрі справи; навчити виготов-
ляти годівничку.
Обладнання. Запис співу пташок, ілюстрації із зображенням
зимуючих птахів, зразок годівнички, малюнок на тему
«Біля годівнички».
Хід уроку
Нумо, діти, підведіться,
всі приємно посміхніться.
Продзвенів уже дзвінок —
починаємо урок!
— Застигла земля, зупинилася річка, завмерли дерева. Холодна
красуня зачарувала весь світ, приспала його до весни. Казковий сон
природи! Та є у нього й інша сторона — зима не тільки красива, але
й холодна і голодна пора року.
— Назвіть слова-асоціації до слова зима. (Мороз, сніг, холод і т.д.)
— А кого ви ще не назвали? Відгадайте загадку.
Вони світ наш звеселяють,
дзвінко, весело співають,
гнізда діточкам будують,
від комах ліси рятують.
Відгадайте, дітлахи,
хто це? Звісно, це… (птахи).
— Як можна поєднати слова зима і птахи? (Сніг вкрив землю.
Птахам холодно і голодно.)
— Якої допомоги чекають від нас птахи? (Ми повинні їх підгодо-
вувати.)
— А допомоги від нас чекають (на дошці зображення птахів, діти
називають їх хором): червоногрудий … (снігур), невгамовна … (си-
ничка), сіренький … (горобець), білобока … (сорока), довірливий …
(голуб) і ще багато інших зимуючих птахів.
2. Аудіювання.
— Послухайте вірш Марійки Підгірянки «Пташки взимку». Про
яких пташок у ньому йдеться? З яким проханням пернаті звертають-
ся до людей?
Пташки взимку
Горобчик: Всі пташки:
— Цір, цір, цір! — Цір-цір, ціть-ціть!
Вийди, Івасю, надвір! Діти любенькі, спішіть.
Синичка: Цинь-цинь, час-час!
— Час, час, час! Подбайте, діти, про нас!
Вийди, Марусю, до нас! Киньте зерна, киньте кашки,
Посмітюшка: бо ми дуже бідні пташки.
— Цинь, цинь, цинь! Ціле літо працювали,
Хлопчику, зернятко кинь! сади з черви обчищали,
Жовтобрюшка: ще й співали вам на втіху.
— Ціть, ціть, ціть! Порятуйте в пору лиху!
Дайте рятунок, спішіть!
47
3. Перевірка сприймання.
— Про яких пташок говориться у вірші?
а) Ластівку, зозулю, стрижа;
б) горобчика, синичку, посмітюшку, жовтобрюшку;
в) шпака, соловейка, лелеку.
— З яким проханням звертаються пташки до дітей?
а) Зігріти;
б) кинути їм зерна, кашки;
в) забрати їх додому.
— Що робили пташки влітку?
а) Працювали, сади з черви обчищали;
б) відлітали в теплі краї;
в) будували гнізда.
4. Оголошення теми і мети уроку.
— Отже, сьогодні ми поговоримо про зимуючих птахів і про те,
як ми можемо їм допомогти.
Ось послухайте розповідь однієї дівчинки.
Кожного ранку я підгодовую разом з Максимком голубів у на-
шому дворі. А сьогодні зі мною трапився такий чудовий випадок. На
виноградній гілці біля мого під’їзду сиділа маленька гарна пташка,
неначе чекала на мене. Я кинула і їй насіння. Пташка сміливо зле-
тіла з гілки просто до моїх ніг і почала клювати корм.
— Хто ця пташка, вам підкаже закодоване слово.
СИОДИИННИДВАЧТРИКА (Синичка.)
— Ось таку цікаву інформацію підготував…
Виступ підготовленого учня.
— Учені повідомляють: узимку з десяти синичок виживає лише
одна. Щоб не замерзнути, вони роблять 1200 рухів за добу. Навесні
пара дорослих синичок щодня прилітає до гнізда 390 разів. Вони
з’їдають за день близько 3000 гусениць. Одна сім’я синичок зберігає
від шкідників 50 дерев. Синички — друзі саду й лісу.
— А тепер розглянемо малюнок (вчитель демонструє малюнок на
тему «Біля годівнички»).
— В яку пору року відбувається дія?
— З чого це видно?
— Які імена ви дали б зображеним дітям?
— Де діти повісили годівницю?
— Для чого вони це зробили?
— Як сприйняли птахи дитячий подарунок?
— Яка погода надворі?
— Який настрій у дітей?
— Яку назву можна дібрати до цього малюнка?
Далі вчитель записує на дошці опорні слова, які діти виберуть
для своєї розповіді.
Зима — холодна, морозна, снігова, люта, сувора.
Сніг — пухкий, рипучий, глибокий, блискучий, іскристий.
Птахи (пернаті, друзі) — голодні, вдячні.
Діти — учні, школярі, другокласники, друзі.
— А тепер давайте колективно складемо короткий орієнтовний
план нашої розповіді.
План
1. Прийшла довгоочікувана зима.
2. Як живеться птахам узимку?
3. Годівниця для птахів.
Діти за малюнком, планом та опорними словами складають усно
та озвучують (за бажанням) короткі розповіді.
Наприклад:
Василько дуже чекав зими. І ось нарешті випав перший пухкий
сніг. Ранок був сонячний, морозний. Іскристий сніг рипів під ногами.
48
Василько вибіг на вулицю і на ґанку побачив замерзлу синичку.
Хлопчик узяв пташку, зігрів у руках і відніс її додому. Синичка ожи-
ла і почала весело стрибати по кімнаті.
Василько розповів про свою знахідку друзям Толі й Оленці. І всі
разом вони вирішили зробити годівничку для птахів.
Наступного дня друзі зібралися у Василька. Хлопці збили з доще-
чок годівницю, а Оленка прив’язала до країв шнурочки й принесла
пшениці, проса, крихт із хліба. Годівницю діти повісили в парку, де
літає багато горобців, синичок, щигликів. Птахи смачно поласували
того дня. А діти не забували про своїх пернатих друзів.
— Молодці, діти! Всі справилися із завданням.
Три горобчики літали,
хутко крильцями махали.
З вами ми швиденько встанем —
теж горобчиками станем.
Раз, два, три, чотири, п’ять,
нумо ручками махать!
Помахали, помахали —
та бадьорішими стали.
Робим вправи залюбки.
Будем сильні, діточки!
5. Робота в зошиті.
Завдання 1. Прочитати уривок з вірша. Зробити висновок, що
найбільше дошкуляє птахам узимку — холод чи голод.
Завдання 2. Прочитати текст. Що ви ще знаєте про зимуючих
птахів? Пригадати або відшукати відповідну інформацію. Дібрати
слова, близькі за значенням до даних.
Завдання 3. Прочитати вірш. Чи погоджуєтеся ви з Юрком? Чим
узимку можна пригостити птахів? Розказати.
Завдання 4. За малюнком і поданим планом скласти розповідь,
використовуючи слова для довідки.

Поетична хвилинка.
Крихта хліба
З лісосмуг, де свищуть сніговиці,
де не стало корму і тепла,
перебрались лагідні синиці
у садки до нашого села.
В завірюху, ожеледь, морози
стукають синиці у вікно,
з горобцями ділять на дорозі
крихту хліба мерзлу і зерно.
Пригощав пташок я з годівниці
і почав нарешті відчувать,
що для когось крихта — це дрібниця,
а для пташки — жить чи замерзать.
Анатолій Качан
Поспіши, дитино мила
Поспіши, дитино мила, А тут друга прилетіла,
глянь на світ навкруг: жалібно квилить:
все зима снігом покрила — поможи, дитино мила,
і поля, і луг. сю зиму прожить.
Ні зігрітись у промінню, Обережно, о дитятко,

ні знайти зерна. стіл щодня змети —
Ось лежить там, на камінню, і кришини перед хатку
пташка нежива. пташці принеси.
І. Кравченко
49
— Яка головна думка віршів?
— Від чого страждають пташки взимку?
— Чим ми можемо їм допомогти?
— Хто з вас змайстрував годівничку для птахів і хоче поділитися
досвідом з однокласниками?
— Можливо, й мої вміння стануть вам у пригоді.
Беремо 5-літрову пластикову посудину з-під води, вирізаємо
в ній віконечко, насипаємо насіння — годівничка готова! Повісимо
її за вікном і спостерігатимо, хто до неї прилетить.
Ти добро лиш твори повсюди.
Хай тепло твої повнить груди.
Ти посій і доглянь пшеницю.
Ти вкопай і почисть криницю.
Волю дай, нагодуй пташину.
Приласкай і навчи дитину.
Бо людина у цьому світі
лиш добро повинна творити.
Л. Іванькова
— Діти, людина приходить у цей світ, щоб творити добро: ро-
бити цей світ кращим, жити у згоді зі своєю совістю, допомагати
ближнім, дбати про братів наших менших.
— А зараз заплющте очі. Послухайте послання від птахів. (Зву-
чить аудіозапис пташиних голосів.)
— Наш урок закінчується. Що вам сподобалося найбільше?
— Як потрібно ставитися до птахів? Чому?
50
Урок 9 Дата
Тема. Робота з деформованими реченнями і текстом. Клас
Мета. Вчити дітей розрізняти окремі слова і речення, вста-
новлювати межі речень, відновлювати деформовані
речення і розташовувати їх так, щоб вийшов текст;
формувати в учнів уміння усвідомлювати цілісність ре- до уроку
чення, тексту; ставити потрібні розділові знаки; розви-
вати увагу, спостережливість, естетичні почуття; зба-
гачувати словниковий запас учнів; розвивати культуру
мовлення; виховувати любов до рідної мови, до природи.
Обладнання. Ілюстрації, дидактичні картки, таблиця «Речен-
ня, текст».
Хід уроку

1. Робота з таблицею.
— Прочитайте, що написано на таблиці.
— Де окремі слова? Де речення? Де текст?
зима Білка Прийшла зима. Запорошило

сніг скаче по дереву. все снігом. Важко звірятам
сніжинка Їжак взимку спить. взимку в лісі. Зайчик сховав-
пташка Запорошило ся під кущиком. Білка скаче
білка все снігом. по дереву в пошуках своїх за-
пасів. А їжака не видно. Він
узимку спить.
——Прочитайте слова.
——Чи є цей запис реченням? Доведіть свою думку.
——Чи можна з них скласти речення?
——Що треба зробити?
——Складіть речення.
Руйнує, сонце, кучугури, лагідне, снігові.
(Лагідне сонце руйнує снігові кучугури.)
——Що виражає речення?
——Як пишуться слова в реченні?
——Як пишеться перше слово в реченні?
——Що потрібно ставити в кінці речення?
— Сьогодні на уроці ми повправляємось у встановленні меж ре-
чень, у відновленні деформованих речень і навчимося розташовува-
ти їх так, щоб вийшов текст.

1. Виділити речення з тексту, сприйнятого на слух.
Притихло поле. Натрудилось за літо. Уродило добрий урожай.
Людям віддало. Перепочиває.
Д. Чередниченко
——Про що розповідається у першому реченні?
——Чому притихло поле?
——Що воно робило влітку?
51
——У якому реченні про це розповідається?
——Хто повторить це речення?
——Кому поле віддало свій урожай?
——Що робить поле взимку?
——Скільки речень в цьому тексті?
2. Поділити текст на речення. Виділити паузою кожну закін-
чену думку, записати, поставити потрібні розділові знаки.
Скільки речень у тексті?
Лось
Лось лісовий житель він їсть гілки і траву йому потрібна і сіль
діти почали носити до лісу сіль вони кладуть її на пеньок на камінь
лосі приходять лизати сіль
Лось
Лось — лісовий житель. Він їсть гілки і траву. Йому потрібна
і сіль. Діти почали носити до лісу сіль. Вони кладуть її на пеньок, на
камінь. Лосі приходять лизати сіль.
3. Поділити текст на речення. Записати, поставити потрібні
розділові знаки.
Дятли
В лісі тиша тільки дятли стукають по стовбурах вони шукають
собі харчі під корою птахи люблять довбати шишки там смачне на-
сіння
Дятли
В лісі тиша. Тільки дятли стукають по стовбурах. Вони шукають
собі харчі під корою. Птахи люблять довбати шишки. Там смачне
насіння.
Скласти речення із «розсипаних» слів.
І група
Білки, на старанно, зиму, корм, дуже запасають.
Жолуді, гриби, горіхи, вони ховають у дуплах.
У, білки, зимову, сплячку, залягають, не.
(Білки дуже старанно запасають корм на зиму.
Вони ховають у дуплах жолуді, гриби, горіхи.
Білки не залягають у зимову сплячку.)
ІІ група
Зайці, не запасів, на зиму, їжі, заготовляють.
Дерев, живляться, пагонами, молодими.
Сплять, в неглибоких, ямках.
(Зайці не заготовляють запасів їжі на зиму.
Живляться молодими пагонами дерев.
Сплять в неглибоких ямках.)
ІІІ група
Їжаки, під, влітку, шкірою, жир, нагромаджують.
Їжу на зиму вони (запасає).
За зиму їжак втрачає майже половину (маса).
(Їжаки влітку нагромаджують під шкірою жир.
Їжу на зиму вони не запасають.
За зиму їжак втрачає майже половину маси.)
ІV група
Восени ведмеді відгодовуються, (будує) собі барлоги.
Залягають, Взимку, спати.
У барлозі (ведмідь) не витрачають багато енергії.
(Восени ведмеді відгодовуються, будують собі барлоги.
Взимку залягають спати.
У барлозі ведмеді не витрачають багато енергії.)
52
5. Робота з деформованим текстом.
——Прочитайте подані речення.
——Чи поєднує їх спільна тема? (Так.)
——Яка саме? (Зима.)
——Чи пов’язані речення між собою за змістом?
——Чи послідовно записані речення?
——Який висновок ви можете зробити?
Розмістити речення так, щоб вийшов текст.
У кружечках позначити номер кожного речення.
Випав пухкий сніг.
Настала зима.
Він вкрив чорну землю білим килимом.
Які гарні дерева і куші в сніговому уборі!
2 Випав пухкий сніг.

1 Настала зима.
3 Він вкрив чорну землю білим килимом.
4 Які гарні дерева і куші в сніговому уборі!
(Настала зима. Випав пухкий сніг. Він вкрив чорну землю білим
килимом. Які гарні дерева і кущі в сніговому уборі!)
6. Розмістити і записати речення так, щоб вийшов текст.
До нього завітали Ігор та Володя. Захворів одного разу Сергій.
Однокласники принесли домашнє завдання, цікаву книжку. По-
тім розповіли про шкільне життя. Хлоп’ята допомогли Сергійкові
розв’язати задачу.
(Захворів одного разу Сергій. До нього завітали Ігор та Володя.
Однокласники принесли домашнє завдання, цікаву книжку. Хлоп’ята
допомогли Сергійкові розв’язати задачу. Потім розповіли про шкільне
життя.)
Повз по лісу їжачок,
в нього шубка з голочок.
Ніс багато грушечок,
аж болів йому бочок.
Раз! Два! Три! Чотири! П’ять!
Зупинився спочивать.
Піклувався їжачок
про маленьких діточок —
чарівних, непосидючих,
дуже милих, та колючих.
Десять! Дев’ять! Вісім! Сім!
Грушечки ці ніс він їм.
Завдання 1. Прочитати. Знайти межі речень.
(Дятел цілий день у лісі літає. Хворі дерева лікує. Гострим дзьобом
комашок з-під кори виймає.)
Завдання 2. Розташувати речення так, щоб вийшов текст. У кру-
жечках позначити номер кожного речення.
6 І місця розпізнавати рибні.
2 Завжди з уловом.
4 І вставати вдосвіта.
3 Це дідусь Федір навчив Василька рибу ловити.
1 Василько — рибалка завзятий та удатний.
5 І снасті лаштували.
53
Завдання 3. Прочитати. Записати речення в такому порядку, щоб
вийшла зв’язна розповідь.
(Взимку я знайшов хворого щиглика. Приніс його додому і поселив
у клітку. Піклувався про пташку, поки вона не одужала. Але мій щи-
глик засумував. Він хотів на волю. Я відчинив клітку й випустив його.
Випурхнув щиглик і голосно заспівав.)
Завдання 4. Правильно побудувати кожне речення. Записати їх
у такій послідовності, щоб вийшло оповідання. Дібрати і записати
заголовок.
——Чи правильно розміщені речення? Чому?
——З якого речення треба почати текст? (Настала весна.)
——Яке речення буде наступним?
——Яким реченням продовжимо розповідь?
——Яким реченням закінчимо текст?
——Про що розповідається у тексті?
——Який заголовок доберемо?
Бджілки навесні
(Настала весна. Прокинулися бджілки від зимового сну. Полетіли
вони у поля. По дорозі побачили фіалку. Напилися бджілки соку і додо-
му прилетіли.)

——Про що ми говорили на уроці?
——Що навчилися робити?
——Що таке речення? текст?
а) Розмістити і записати речення так, щоб вийшов текст.
Черепаха відчула тепло. Настала весна. Вона вже багато днів не
пила і не їла. Тваринка прокинулась і вилізла з нори. Тому вируши-
ла в дорогу.
б) Поділити тексти на речення. Дібрати заголовки до кожного
тексту. (Тексти дати без заголовків, слова «розсипані».)
Юні садівники
У садку сміх, гомін. Що відбувається? Це діти допомагають до-
рослим збирати урожай. Ось червоніють спілі яблучка. Там синіють
сливи. А які пахучі груші! Радісно юним садівникам.
Рідний край
Наш рідний край — Україна. Найбільша річка України — Дні-
про. Вона впадає у Чорне море. На берегах Дніпра розкинувся Київ.
Чудовий ліс
Як чудово в лісі! А скільки тут грибів та ягід! Ось промайнула
білка. Куди вона зникла? Де її будиночок? А ось пролетіла сорока.
Цікаво, куди вона подорожує?
54
Урок 10 Дата
Тема. Складання записки, адресованої батькам (друзям). Клас
Слова ввічливості.
Мета. Вчити дітей складати записки, адресовані батькам, од-
нокласникам, учителю, що вміщують якусь інформа- Додатковий матеріал
цію, прохання тощо; вдосконалювати вміння вживати до уроку
в усному і писемному мовленні слова ввічливості, сло-
ва-звертання; виховувати повагу та любов до рідного
слова.
Обладнання. Таблиця «Словник чемної дитини», таблиця
«Складання записки», сюжетні малюнки.
Хід уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Гра «Впізнай казку».
— Послухайте уривки з казок, впізнайте і назвіть їх. Знайдіть
слова-звертання.
***
— Ловись, рибко, велика й мала…
(«Лисичка-сестричка і вовк-панібрат».)
***
— Не їж мене, ведмедику-братику,
я тобі пісеньку заспіваю. («Колобок».)
***
— Котику-братику,
несе мене лиска
по каменю-мосту
на своєму хвосту, —
порятуй мене! («Казка про Котика і Півника».)
2. Запропоновані слова подати у формі звертання.
Мама, бабуся, Марія Іванівна, Іванко, тато, дідусь, Микола Ва-
сильович.
(Мамо, бабусю, Маріє Іванівно, Іванку, тату, дідусю, Миколо Ва-
сильовичу.)
3. Гра «Впіймай помилку».
Виправте помилки.
Надія Ярославівна, прочитайте, будь ласка, казку «Солом’яний би-
чок».
Наталя, заспівай українську народну пісню.
4. Гра «Злови слова ввічливості».
(Вчитель зачитує речення, діти плескають у долоні, коли почують
слово ввічливості.)
— Доброго ранку! — кажете ви учителеві, коли він заходить до
класу.
— До побачення! — говорите, коли йдете зі школи додому.
— Дякую! Спасибі! — щиро промовляєте за зроблену вам послугу.
І всім від тих слів стає приємно.
ІІІ. Оголошення теми уроку.

— На сьогоднішньому уроці ми будемо вчитися писати записки
батькам, учителям, однокласникам, в яких вміщуватимемо якусь ін-
формацію, прохання тощо.
55
ІV. Робота з мовним матеріалом.
1. Робота з таблицею «Словник чемної дитини».
2. Робота з таблицею «Складання записки».
— Розгляд і люстрації.
— Читання запропонованої записки.
— Аналіз структури записки (звертання, основний текст, ввічли-
ві слова, підпис).

Завдання 1. Прочитати уривок з вірша. Виписати слова ввічли-
вості.
Завдання 2. Розглянути малюнок. Прочитати діалог і записку,
яку написала Оленка з батьками. Проаналізувати зміст записки.
Завдання 3. Дати відповіді на запитання.
Завдання 4. Практична робота. Написати записку своїм батькам,
що ви пішли до друзів. Не забудьте вжити слова ввічливості.
— Багато дітей мають мобільні телефони. Посилати повідомлен-
ня (SMS) по такому телефону дуже зручно.
— Скласти SMS-повідомлення на різні ситуації.
56
Тема. Складання загадки за малюнком та поданими словами. Клас
(Складання загадки про капусту.)
Мета. Вчити учнів виділяти характерні властивості предметів,
групувати матеріал, спостерігати, думати, порівнювати,
робити висновки; на основі зібраного матеріалу скла- до уроку
дати загадки; розвивати мислення, уяву, збагачувати
словниковий запас учнів; виховувати інтерес до рідної
мови, повагу до надбань українського народу.
Обладнання. Ілюстрації, дидактичні картки.
Хід уроку

1. Читання записаного слова.
— Переставте склади і прочитайте слово.
ка гад За (Загадка)
— Чи любите ви загадувати й відгадувати загадки?
2. Відгадування кросворда.
1. з
2. а
3. г
4. а
5. д
6. к
7. а
1. Якщо ми кудись від’їжджаємо,

у неї речі складаємо. (Валіза.)
2. Це чиє в кущах гніздечко?
Це чиє в гнізді яєчко?
Хто у лісі так співає?
Хто під хмарами літає? (Птах.)
3. Як качка, по воді пливе,
як кінь, травичку скубе,
шипить, як змія,
боюсь його я! (Гусак.)
4. Високо в небі летять квасолини,
на мотузочках квасольки — людина.
А коли нижче спускаються оті квасольки,
стають схожими на парасольки. (Парашут.)
5. Як називається та хатка,
де живуть собака й цуценятка? (Будка.)
6. Стоїть хата, а навколо хати —
дерев’яні високі солдати.
Один одного плечима підпирають
і житло від злодіїв захищають. (Паркан.)
57
7. Я ніяк не розумію:
гори плавати не вміють.
А оця ось попливла,
бо із льоду вся була. (Айсберг.)
— Сьогодні ми спробуємо свої сили у відгадуванні та складанні
загадок.

1. Бесіда.
Що таке «загадка»?
Загадка — це стислий умовний опис когось, чогось, за яким
треба відгадати, хто це чи що це. (К.С. Прищепа, В.Г. Лук’яненко.
Тематичний словник. — К., Форум, 2001.)
Від якого слова походить слово загадка? (Гадати, думати.)
Загадка — це дотепне запитання, вислів, розповідь, розмова, які
вимагають розкриття, відгадки.
Предмет чи явище в загадці прямо не називаються, а пропону-
ються тільки окремі ознаки. Щоб відгадати загадку, треба думати,
порівнювати, зіставляти, робити певні припущення.
Виникли загадки ще у сиву давнину. До нас дійшли як один із
видів усної народної творчості. Вони передавали життєвий досвід
старшого покоління молодшому, допомагали розвивати кмітливість,
фантазію співбесідника.
Тепер загадують загадки під час навчання, відпочинку.
Їх створює народ, письменники.
2. Робота з таблицею.
3. Відгадування загадок-добавлянок.
*** ***
Ми пішли до гаю вдвох: Є чарівник у школі в нас.
я й сестра Маринка. Ану, впізнайте, хто він?
А в гаю тім «тьох» та «тьох», Озветься — тиша йде у клас,
та іще так дзвінко… озветься ще раз — гомін.
Що за співанки? Чиї? Щоб не спізнитись на урок,
То співають … (солов’ї). нам голос подає … (дзвінок).
*** ***
Металевий в неї носик Червоненька і смачненька,
і льняний у неї хвостик. дуже з вигляду гарненька,
Із шиття не буде толку, і боки у неї пишні:
якщо ми не візьмем … (голку). влітку смачно їсти … (вишні).
***
Має клешні й довгі вуса.
Я і сам його боюся,
бо щипає, мов гусак.
Ну, а звуть щипаку — ... (рак).
4. Гра «Додай слово за змістом».
1. Весна до нас спішить —
про це струмочок ... (шумить, дзвенить, бринить, гомонить).
2. Як радо щодня і щоночі
весняна водичка … (хлюпоче, плюскоче, дзюркоче).
3. Осінь брами свої замикала вночі,
погубила у небі журавлині … (мечі, калачі, ключі).
а) Дібрати слова — назви предметів (іменники).
Іде, мрячить, мочить, ллє — … (дощ).
58
Дує, свище, виє — … (вітер).
Струнка, білокора, ошатна — … (берізка).
Висока, густа, зелена, молода, запашна — … (трава).
Сірий, вухатий, боягузливий — … (зайчик).
б) До поданих слів дібрати слова — назви ознак (прикметники).
Яблуко — кругле, стигле, соковите, зимове.
Гарбуз — …
Цибуля — …
Мова — …
Стіл — …
в) Добери риму.
Сонечко — донечко, віконечко, …
Листок — місток, …
Сніжинки — …
6. Скласти загадки зі слів, що є назвами дій (дієсловами).
а) Світить, гріє, припікає, сходить, заходить, ховається. (Сонце)
б) Росте, квітне, … (Квітка)
в) В’є, щебече, … (Пташка)
7. Робота в групах. Складання та відгадування загадок.
І група. Скласти загадку, переставивши слова місцями, і відгадати її.
1. держака, У, легкого, важка, така, голова.
(У легкого держака голова така важка.)
(Молоток)
2. В мене, металевий, довгий, держачок, й, язичок.
(В мене довгий держачок й металевий язичок.)
(Лопата)
3. Людям, дрова, помагаю, я, рубаю.
(Людям помагаю, дрова я рубаю.)
(Сокира)
ІІ група. Вибрати із запропонованих слів декілька характерних ознак
предмета (лимон) і скласти з них загадку.
Опис: невеликий, продовгуватий, загострений по краях, жовтий,
дуже кислий, пахучий, горбкуватий, готують чай і лікують застуду.
Висновок: жовтий, дуже кислий, кидають у чай, лікують застуду.
Загадка. … (Що це таке? Дуже кисле, дуже жовте. З ним чай
п’ємо.) (Лимон)
ІІІ група. Скласти загадку про книгу за римою та поданими словами.
Опис: цікава, з малюнками, з паперу, лежить у шафі, новенька,
читають.
Рима: … ілюстрована,… незіпсована.
чекає, прочитає.
Загадка. (Цікава, ілюстрована,
новенька, незіпсована.
Лежить у шафі і чекає,
коли хто-небудь прочитає.)
(Книга)
8. Робота над загадкою (диференційована).
І етап
І група ІІ група
1. Скласти загадку невіршова- 1. Відгадайте загадку.
ної форми. З-під землі біжить водичка,
але це не озерце,
не струмочок і не річка,
а цілюще … (джерельце).
59
ІІ етап
2. Скласти загадки за римами 2. Скласти загадки невіршованої
на задану тему. форми з опорними словами та
__________ пані малюнком.
__________ жупані Дерев’яний,
__________ роздягатись довгенький,
__________ ридати кольоровий,
Зразок загадки простий.
Прийшла пані
у червоному жупані. Сіренький,
А як стала роздягатись — біленький,
почали усі ридати. (Цибуля.) довгі вуха,
куций хвіст.
ІІІ етап
3. Скласти самостійно загадки. 3. Скласти загадку за римами на
Конкурс загадок задану тему. (Про гриба)
Зразок дитячих загадок ___________ невеличкий
1. Світить в небі, наче іскра. ___________ личка
Називаєм її … (зірка). ___________ маю
2. Так шумить, ніби сто коней ___________ одягаю
біжить. (Поїзд.) Зразок відгадки:
3. Тільки зійде сонечко — Чоловічок невеликий:
щебече за віконечком. ані голови, ні личка.
Не звір, не комашка, Тільки одну ногу маю,
а маленька … (пташка). бриль на неї одягаю.

Завдання 1. Упізнати за описом, про що так кажуть. Дописати
пропущені слова. (Квітка. Кавун. Диня.)
Завдання 2. Прочитати і відгадати, про кого йдеться. (Про зайчи-
ка.) Спробувати продовжити дані ряди словами-римами.
Має довгі вуха,
уважно ними слуха.
Куций хвостик має,
від лиски втікає.
Завдання 3. Прочитати текст. Про що тут йдеться? (Про капусту.)
Які слова допомогли вам здогадатися? Підкреслити їх.
Завдання 4. Розглянути малюнок капусти. Скласти загадку про
цю рослину, використовуючи подані слова.
І варіант
Сидить на грядці баба головата,
вузлувата та ще й листата.
ІІ варіант
На городі росте головата, листата і вузлувата.
(Капуста.)

— Що ми робили сьогодні на уроці?
— Що таке загадка?
— Чи сподобався вам урок?
60
Тема. Добір заголовка до тексту. Клас
Мета. Розширювати знання учнів про текст; удосконалюва-
ти вміння добирати заголовки до текстів; з кількох за-
пропонованих заголовків добирати найбільш влучний;
збагачувати словниковий запас; розвивати спостереж- до уроку
ливість, допитливість, вміння аналізувати, робити ви-
сновки; виховувати любов до природи та рідного слова.
Обладнання. Ілюстрації про весну, малюнок проліска, лебедів,
таблиця, грамзапис П.І. Чайковського «Пролісок» (або
п’єси Е. Гріга «Навесні»); української веснянки «А вже
весна» із опери М.В. Лисенка «Зима» і «Весна».
Хід уроку
Усміхніться всім навколо:
небу, сонцю, добрим людям.
І тоді обов’язково
наш урок цікавим буде!

1. Загадка.
Все у зелені довкола:
пасовища, ліс і поле.
Мчать струмочки до ріки,
ліплять гнізда ластівки.
І в сороки новина —
облітала всіх вона,
сповіщаючи: — … (весна).
І. Січовик
— Які слова допомогли вам відгадати загадку?
2. Розгляд малюнка.
— Розгляньте малюнок.
— Що бачите на ньому? (Цвіте верба.)
— Коли цвіте верба? (Навесні.)
— Як би ми підписали малюнок? (Весна. Навесні. Верба навесні.
Вербові котики. Цвіт верби.)
— Який із запропонованих заголовків буде найвдалішим?
— Сьогодні на уроці ми будемо вправлятися у доборі заголовків
до тексту.
ІІІ. Робота з деформованим матеріалом.

1. Робота над віршем.
— Прочитати вірш.
— Про що в ньому розповідається?
— Який заголовок можна дібрати?
— Що передає заголовок?
Стану я, гляну я —
скрізь поточки, як дзвіночки,
жайворон як золотий
з переливами:
йде весна,
запашна,
квітами-перлами
закосичена.
Павло Тичина
61
(У вірші розповідається про прихід весни. Можна дібрати заголовок
«Йде весна».)
Висновок. Заголовок передає те найголовніше, про що йдеться в тек-
сті. Зрозуміти найголовніше, що змальовано на картині, ма-
люнку або описано у тексті, допомагають запитання.
2. Музична пауза.
а) Слухання запису української веснянки «А вже весна» з опери
М.В. Лисенка «Зима і Весна».
— Які риси притаманні музиці? Пісенність, танцювальність чи
маршевість?
— Який принцип розвитку музики використав композитор?
(Цій яскравій бадьорій музиці притаманний пісенно-танцювальний
характер та принцип інтонаційного розвитку, який досягається за
допомогою розвитку темпу, тембру, динамічних відтінків.)
б) Вступна бесіда.
— А зараз ми ознайомимось з творчістю видатного норвезького
композитора Едварда Гріга та послухаємо його п’єсу «Навесні».
Норвезький композитор Едвард Гріг народився в приморському
місті Бергені. Уже в ранньому дитинстві проявились його музичні
здібності. З 6 років музики його вчила мама, яка була хорошою піа-
ністкою. Незабаром він сам почав писати музику.
Гріг дуже любив музику свого народу. Довгий час композитор
жив на березі моря. Місцеві жителі часто вечорами збиралися біля
його будинку і співали народні пісні.
Музика Гріга завжди чарує свою ніжністю, щирістю, мелодійні-
стю. Багато його творів присвячено природі. Один із них ми сьогод-
ні і слухатимемо. А називається твір — «Навесні».
П’єса «Навесні» глибоко і правдиво розкриває почуття і настрої,
пов’язані з приходом весни. У музиці переважає життєрадісний,
енергійний характер. Адже саме навесні природа прокидається від
довгого зимового сну, повертаються додому пташки, все оживає.
Послухайте п’єсу, але слухайте уважно, а тоді скажете, яка ця
музика і як ви уявили прихід весни.
Прослуховування музичного твору.
Бесіда за прослуханим твором.
— Тож якого характеру ця п’єса?
(Весела, дзвінка, грайлива, безтурботна.)
— Які почуття у вас викликав цей твір?
(Слухавши музику, я уявила, як високо в небі піднімається сонечко,
з’являються перші листочки, все зеленіє, надворі стає тепло, весело
співають пташки.)
— Молодці! Кожен уявив прихід весни по-своєму і в кожного він
приємний, чудовий.
Повторне прослуховування музичного твору.
— Послухайте музику ще раз. Заплющте очі. Що ви уявляєте:
це весняний ранок, весняний день, а може — вечір? Зверніть увагу,
як за допомогою різних музичних інструментів автор передав красу
природи.
в) Слухання запису альбому П.І. Чайковського «Пори року» —
«Весна»:
березень «Пісня жайворонка»,
квітень «Пролісок»,
травень «Білі ночі».
3. Який заголовок із запропонованих найбільше підходить до
поданого тексту?
Чи бачили ви щось красивіше в природі, ніж рожева багатопе-
люсткова троянда? Це — казка! Ніжні прозорі пелюстки світяться
сонцем. Вони — чудодійні, вони казкові. Вітерець огортає їх своїм
подихом, немов шепоче кожній з них: «Ти — неповторна, ти — зем-
на краса!» А воно ж таки й справді: троянда — окраса землі.
62
Троянда. Казка. Земна краса. Окраса землі.
Троянда — окраса землі.
4. Прочитати текст. Дібрати заголовок.
У глибочіні виру ворушиться чорний сом. У нього дуже великий
хвіст, широчезна голова, маленькі очі і двоє довгих вусів на верхній
губі. Та ще й чотири коротеньких вусики на нижній. Серед усіх риб
сом у річці — найбільший.
За А. Токачевським
5. Прочитати текст. Чи відповідає заголовок змісту тексту?
Дібрати свій заголовок.
У лісі влітку
Якось влітку Миколка ходив у ліс. Під дубом він знайшов малого
журавля. У нього була поранена нога.
Приніс Миколка журавлика до хати, перев’язав птахові ногу.
Журавлик почав ходити по двору. Скоро загоїлася нога у Журки.
(Поранений журавлик. Допомога. Пригода у лісі. Дбайливий Микол-
ка. Миколка і журавлик.)
Ось іде до нас весна. (Встати із-за парт, потягнутися.)
Все навколо ожива: (Посміхнутися, потерти кулачками очі.)
підсніжники прокидаються,
проліски посміхаються,
пташки прилітають, (Помахати руками, як крилами.)
діти вибігають, (Біг на місці.)
на луках стрибають. (Стрибки.)
Завдання 1. Прочитати. Вибрати і записати заголовок, який най-
більше підходить до поданого тексту. (Чому йде дощ?)
Завдання 2. Прочитати вірш-загадку. Підкреслити образні висло-
ви. Добрати і записати заголовки.
— Про що розповідається в цьому вірші? (Про пролісок.)
Завдання 3. Прочитати. Розташувати частини тексту у порядку,
щоб вийшла зв’язна розповідь. Дібрати і записати заголовок. (Роз-
гляд ілюстрації про лебедів.)
3. Дядько Михайло і Василько принесли лебедів додому. Птахи
жили у них до весни.
2. Озеро почало замерзати. Лебеді могли загинути.
1. Восени два лебеді залишилося на озері. В одного з них було
переламане крило.
(Врятовані лебеді. Лебеді.)
Це цікаво!
Лебідь — рід водоплавних птахів родини качкових.
Оперення лебедів за своїм забарвленням буває білого, сірого або
чорного кольору. Самок і самців на вигляд дуже важко відрізнити.
Типові виводкові птахи. Оперення щільне і водонепроникне. Добре
розвинена куприкова залоза. У лебедів поперечні вирости перетво-
рились на зубці для утримання здобичі.
Від гусаків лебедів відрізняє довша шия, що дозволяє в глибших
водах обшукувати дно у пошуках їжі, а також їх величина. Вони
є найбільшим водними птахами. Розмах їх крил сягає двох метрів,
а маса може перевищувати п’ятнадцять кілограмів. Лебедя можна
відрізнити від гусака за наростом на початку дзьоба. Лапи досить
короткі, через що лебеді, пересуваючись по землі, справляють вра-
ження незграб. Зате у них дуже розвинена літальна мускулатура, що
дозволяє їм долати тисячі кілометрів під час щорічних перельотів на
південь і назад.
63
Пара лебедів тримається до кінця життя. Якщо самець чи самка
помирає, то інший член сім’ї іншого/іншої не шукає. Потомство
виводять обоє батьків, які й опікуються своїм молодняком протягом
року після народження.
Лебеді символізують вічну любов (лебедина любов). Часто на ве-
сільній символіці зображають пару лебедів, повернутих один до од-
ного шиями.
У лебедів смачне м’ясо. Проте люди частіше тримають лебедів не
заради м’яса, а заради окраси місцевості. У багатьох містах Європи
для пар лебедів у ставках та озерах виділяють спеціальне місце.

— Що таке текст?
— Про що необхідно пам’ятати, складаючи текст?
— Як правильно дібрати заголовок до тексту?
64
Тема. Складання оповідання за початком, кінцівкою, ма- Клас
люнком, планом та опорними словами. (Текст «Чуйне
серце» — про допомогу птахам.)
Мета. Розвивати і вдосконалювати уміння висловлюватися Додатковий матеріал
реченнями, виразно і зрозуміло формулювати думку, до уроку
точно добирати слова в реченні; формувати уміння
складати оповідання за поданим початком і кінцівкою,
малюнком, планом та опорними словами; активізувати
і поповнити словниковий запас; виховувати бережне
ставлення до птахів.
Обладнання. Ілюстрації пташок, загадки, скоромовки, вірші
про пташок, дидактичні картки, таблиця, грамзапис
співу пташок.
Хід уроку

1. Загадка.
Без сокири і без рук, а дім будує.
(Пташка)
2. Бесіда.
— Які твори так починаються?
Жили були дід і баба… (Казка)
У тридев’ятому царстві … (Казка)
Прийшла весна… (Оповідання)
Що це за диво
у лісі виросло? (Загадка)
— Як найчастіше закінчуються казки? А оповідання?
— Що таке текст? (Зв’язані за змістом речення.)
— З яких частин складається текст? (Зачин, основна частина, кін-
цівка.)
— Що означає кожна частина? (Розгляд і аналіз таблиці.)
Зачин називає тему Що? Де? Коли?

висловлювання
Основна розкриває думку, Як? Чому?

Текст
частина намічену в зачині Хто? Що?
завершує текст, під- Що з того?

Кінцівка
водить до висновку Для чого?

— Сьогодні ми будемо складати оповідання за початком, кінців-
кою, малюнком, планом та опорними словами про допомогу пташ-
кам.

1. Відгадування загадок про пташок.
***
Привітала нас піснями із весною
і живе з нами під стріхою одною.
(Ластівка)
65
***
Маленький хлопчик у сірій свитинці
по дворах стрибає, крихти збирає.
(Горобець)
***
Ось хатина, в ній — співак.
Як цю пташку звати?..
(Шпак)
***
Стрекотуха білобока.
Звуть усі її …
(Сорока)
***
З дерева лунає звук.
Хто там стукає: тук-тук?
(Дятел)
***
Сам вечірньої години
заховався в кущ калини
та на дуду голосну
грає пісню чарівну.
(Соловей)
***
Довгі ноги, довгий ніс.
Прилетів — обід приніс.
Смачних жабеняток
для своїх маляток.
(Лелека)
***
Уночі гуляє,
а вдень спочиває,
має круглі очі,
бачить серед ночі.
(Сова)
2. Слухання грамзапису співу пташок.
— Послухайте вірші. (Або читають учні.)
— Про яких пташок тут розповідається?
ЯК ЖУРАВЕЛЬ ЗБИРАВ ЩАВЕЛЬ
На болоті журавель
цілий день збирав щавель.
Назбирав собі на борщ,
та якраз вперіщив дощ.
І щавель знесла водиця, —
без борщу лишилась птиця.
З того часу журавель
сировим жує щавель.
Михайло Стельмах
Птиця
Тріпоче серце пійманої птиці,
в руках моїх не чує доброти.
— Я дам тобі водиці і пшениці,
моя пташино, тільки не тремти!
— Хіба потоки загубили воду?
Хіба в полях уже зерна нема?!
66
Пусти мене, мій хлопче, на свободу,
і все, що треба, я знайду сама.
Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,
в своїх руках легеньких, як вітрець.
Хіба неволя це? Хіба це важко
від мене взяти кілька зеренець?
— Пусти мене! Мені, дитино мила,
дорожча воля, ніж зерно твоє!
Страшна, хоч навіть лагідна, та сила,
яка розкрити силець не дає!
— Лети! Співай у небі гомінкому.
Хоч і маленький, зрозумів я все.
Моя рука ніколи і нікому
ні кривди, ні біди не принесе.
Дмитро Павличко
КРИЛО
(Уривок з поеми)
Потяглися журавлі вдалеч плавко.
Доганяв їх листопад за селом.
А один, як сирота, гірко плакав
з перебитим у лікті крилом.
А ішов собі хлоп’як через луки.

Запримітив сіро’ му здаля.
Він узяв, як дитину, на руки
і додому приніс журавля.
Поселив за комодом в куточку.

(Звідти смішно стирчав йому ніс.)
Мати вишила журавку сорочку.
Батько кеди з крамниці приніс.
Стало швидко крило заживати.

І, коли відгуляла зима,
якось вийшов цибато із хати,
стрепенувся, злетів і — нема…
Похилився хлоп’як біля ґанку.

Від зажури ще більше змалів…
Коли це вересневого ранку
повен двір прибуло журавлів!
Вийшов з гуртка у кедах цибато

і сказав хлоп’яку: — Не журись!
Щовесни прилітатиму, брате,
бо крилом я до тебе приріс.
Борис Олійник
ГОРОБЕЦЬ ІЗ БІЛОЮ БОРОДОЮ
Розбігайтесь, людоньки, хто кудою!
Горобець із білою бородою!
Що за диво дивнеє? На віку

вперше бачу бороду отаку.
Може, він старійшина чи мудрець?

Може, він заслужений горобець?
Ні, несе у дзьобику він пір’їнку,

пригодиться діточкам на перинку.
67
ЛАСТОВЕНЯТКО
Встали мати, встали й татко:
де ластовенятко?
А я тут, в саду, на лавці,
де квіти-ласкавці.
Павло Тичина
4. Вправляння у вимові.
СКОРОМОВКИ
***
Летів горобець
через безверхий хлівець.
Ніс четверик гороху
без червотоку,
без червоточини,
без прочервоточини.
***
Сів шпак на шпаківню,
заспівав шпак півню:
— Ти не вмієш так, як я.
Так, як ти, не вмію я.
***
Хитру сороку спіймати морока,
а на сорок сорок — сорок морок.
***
Летіла лелека, заклекотала до лелеченят.
5. Робота над текстом Наталі Забіли «Ластівки».
— Про що розповідається в тексті?
— Коли відбуваються події?
— Що зацікавило дівчинку Ясю у поведінці ластівок?
— До яких пташок відноситься ластівка?
ЛАСТІВКИ
Пригріва весняне сонце. В рівчаках біжать струмки. Метушаться
за віконцем клопітливі ластівки. Вже останній сніг розтанув. Тепло.
Весело. Весна!.. Яся встане вранці-рано та відразу — до вікна:
— Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? Це вони
до мене в хату, мабуть, хочуть залетіть? Відчини віконце, мамо, хай
вони сюди летять! Я дивитимусь, руками я не буду їх займать!
Підлетіли. Відлетіли. Тільки крильця — блим та блим!
— Це вони будують вміло для своїх маляток дім. Все працюють
безупинно, не марнують, бачиш, час. Грудочки м’якої глини в дзьо-
бах носять раз у раз.
Скоро буде тут гніздечко, добре зліплене з землі. В нім лежати-
муть яєчка у м’якесенькім кублі.
Потім будуть пташенята, ненажери — просто страх! Цілий день
їм батько й мати все носитимуть комах.
Підростуть в маляток крила, мати їх навчить літать, — так, як
мама Ясю вчила в книжці літери читать.
А тоді настане осінь. Стане зразу холодніш. Вранці ляжуть білі
роси на травичку, на спориш...
— Взимку ж, мамо, пташенятам буде холодно в гнізді! Правда, ти
до мене в хату всіх їх пустиш отоді?
— В теплий край тоді далеко полетять усі пташки: журавлі, кач-
ки, лелеки і маленькі ластівки.
А як буде знов надворі тепло, весело, весна, — прилетять пташки
з-за моря знов до нашого вікна!
Наталя Забіла
68
Кольорові пташки
Червоні снігурі
стрибають по дворі.
В задумі чорний крук
присів на білий сук.
Синиці голубі
співають на вербі.
На зиму омелюх
пошив рудий кожух.
А горобець-дивак
вдягнув зелений фрак…
Зелений — то й дарма!
Бо сірих фарб нема.
Володимир Лучук
Фрак — чоловічий святковий костюм.
— Які пташки згадуються у вірші? У які кольори їх «одягнув»
поет?
— Поміркуйте і уявіть, як виглядатимуть пташки у такому
незвичному вбранні.
— Доберіть з вірша пари слів, що римуються: снігурі — … , крук —
… , голубі — … , омелюх — ... .
а) Ввести в речення подані словосполучення.
Пташка співає. Весело співає пташка біля свого гніздечка.
Виглянуло сонечко.
Бігла мишка.
Маленька квіточка.
б) Придумати кінцівку до поданого тексту.
Квіточка полетіла
Маленька Олюнька зі старшою сестричкою Маринкою гуляли
в лузі. Олюнька бігала від квіточки до квіточки і не переставала
дивуватися:
— Ой! Маринко, поглянь, яка квіточка! У неї очка … Вона на
мене дивиться!..
Раптом Олюнька заплескала в долоньки і здивовано закричала:
— Маринко! Дивись!.. Квіточка полетіла!..
…
(— Та це не квіточка, а метелик!)
в) Продовжити оповідання.
Біг по лісі струмок. Бавився, сміявся, будив усіх і праворуч, і лі-
воруч. Витиналася із землі трава. Потяглись дерева занімілими за
зиму вітами...
За О. Іваненко
(Першою серед дерев прокинулася молоденька верба. На її гілочках
виступили бруньки, немов білі зайчики побігли. А ліворуч з-під кори
осики вилізла мушка. Вона розправила крильця, кілька разів змахнула
ними і спитала:
— То це справді починається весна?)
г) Прочитати зачин та кінцівку оповідання. Якими реченнями ви
доповнили б цей текст?
Синичка
Морозного ранку Ігор ішов до школи. На снігу раптом побачив
синичку. Вона …
Навесні Ігор випустив пташку. Вона довго не відлітала від хати,
ніби прощалася з хлопчиком.
69
Сірі гуси прилетіли,
на галяві тихо сіли.
Посиділи, посиділи,
потім встали,
пір’ячко зронили
і далі полетіли…
Завдання 1. Прочитати вірш. Дати відповіді на запитання.
Підкреслити слова, близькі за значенням (синоніми).
Лихий, недобрий.
Вити, ліпити, вистеляти (гніздо).
Люба, мила.
Завдання 2. Розглянути малюнки. Розказати, що на них зобра-
жено.
— Розгляньте уважно перший малюнок. Як ви вважаєте, де від-
буваються події? Що зображено на малюнку? Яка погода на вулиці?
Що сталося з маленьким пташенятком?
— Розгляньте другий малюнок. Кого зображено на ньому? Хто
перший побачив пташеня? Як котик поглядав на маленького? Що
зробив хлопчик Миколка? Навіщо він це зробив? Чи був цим задо-
волений кіт? А мама-пташка?
— Що відбувається на третьому малюнку?
Завдання 3. Прочитати початок і кінець тексту. Ознайомитися
з планом і опорними словами. Пофантазувати, які події могли від-
буватися в основній частині.
Завдання 4. Записати складену основну частину тексту.

— Що ми робили на уроці?
— Що найбільше сподобалося, запам’яталося?
70
Тема. Складання казки за серією малюнків. (Казка «Справж- Клас
ній друг».)
Мета. Поглибити знання учнів про текст; вчити творити
твір-казку за серією малюнків, нестандартно мислити, Додатковий матеріал
правильно висловлювати свої думки; розвивати творчі до уроку
здібності, зв’язне мовлення, збагачувати словниковий
запас; виховувати прагнення до естетичного сприйнят-
тя дійсності.
Обладнання. Ілюстрації, таблиця, дидактичний матеріал.
Хід уроку
Розкажіть мені казку —
про хитрого короля,
про мудрого коваля,
про красуню царівну,
про сопілку чарівну,
про бубликів в’язку
розкажіть мені казку.

— Сьогодні на вас чекає чарівний світ казки.
— Як казка прийшла до нас? (Розповідали бабусі, дідусі, батьки,
з телеекрана, зі сцени театру, з книжки тощо.)
— На уроці ми спробуємо створити свою казку за серією малюнків.
2. Розповідь учителя.
Казка — це вигадана історія із (як правило) щасливим кінцем
і обов’язковою перемогою добра над злом. Найчастіше в казках
присутнє чарівництво й різні неймовірні пригоди. Недоступне стає
доступним, нереальне — реальним. Саме тому казки люблять і діти,
і дорослі. У кожного народу є свої казки з їхніми особливостями —
національними героями, побутом.
Казка, з якою ми всі знайомі з дитинства, — це один з основних
жанрів фольклору. Будь-яка казка з наукового погляду являє собою
епічний, прозаїчний (найчастіше) твір з побутовим, авантюрним або
чарівним нахилом, побудований на основі вигаданого сюжету. Оче-
видно, що казка виросла з міфу. Але, якщо героями міфів є всілякі
боги, то героями казок можуть бути звичайні люди й тварини.
Казка — давній і мудрий порадник. Це вона дає перше уявлення
про добро і зло, правду й неправду, чесність, справедливість.
Казка народилась у сиву давнину. Дитинство невіддільне від неї.
Пригадайте, як слухали ви, затамувавши подих, про курочку рябу,
котика та півника, колобка, хитру лисичку.
Казки є авторські, тобто написані письменниками, і народні.
— Хто автор народних казок? Ці казки виникли раніше, ніж
люди навчилися писати. Тому їх не записували, а переказували один
одному. У ході переказування ці казки змінювалися. Ім’я автора за-
бувалося за давністю. Казка ставала народною.
— Чим казка відрізняється від оповідання? В оповіданні опи-
суються події, що могли бути в житті насправді. А в казці розпові-
дається часто про фантастичні явища, події. В казках говорять тва-
рини, рослини, різні предмети. Існують дійові особи, яких немає
насправді.
71
1. Загадки.
***
Сидить півник на печі,
їсть смачненькі калачі.
Ось лисичка прибігає,
півника мерщій хапає.
Біжить котик рятувати,
в лиса півника забрати.
(Котик і півник)
***
Я — бичок-беремлячок,
солом’яненький бочок.
Із соломи дід зробив,
бік смолою засмолив.
(Солом’яний бичок)
***
На городі виростала,
сили набирала,
непомітно, дуже швидко,
великою стала.
Став тут дід усіх гукати
та красуню рвати.
А цю казку, діти, ви
встигли відгадати?
(Ріпка)
***
Підробив він голосок,
став малим співати.
Здогадалися вони:
вовк — не наша мати.
(Вовк і семеро козенят)
***
Хто моторчик свій заводить?
З даху в гості хто приходить?
І на свято він дістався.
Скажем дружно:
«Здрастуй, … »
(Карлсон)
(Малюк і Карлсон)
***
Ой, набридло на віконці
все на сонечку сидіть.
Я візьму і покочуся,
щоб побачити весь світ.
(Колобок)
***
Працювала я у хатці,
танцювала у палаці.
Є така у мене звичка —
десь губити черевички.
(Попелюшка)
***
Старенька бабуся у лісі жила,
гостинці для неї онука несла.
72
Хто дівчинку цю по дорозі зустрів?
Як казка ця зветься?
Хто б відповів?
(Червона Шапочка)
***
До школи прямує хлопчак дерев’яний,
чомусь потрапляє у цирк полотняний.
Відома ця книжка тобі, чи не так?
В пригодах яких побував цей хлопчак?
(Пригоди Буратіно)
2. Впізнай казку.
 Дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче:
— Не плач, діду, не плач, бабо, знесу я вам яєчко не просте,
а золоте.
 Котик, було, у скрипочку грає, а півник тільки співає. Котик,

було, йде їсти добувати, а півник вдома сидить та хати глядить. То
котик, було, йдучи, наказує:
— Ти ж тут нікого не пускай та й сам не виходь, хоч би хто
й кликав.
 Кличе лисичка журавля до себе в гості:

— Приходь, — каже, — журавлику, приходь, лебедику! Я для
тебе — як для себе.
От приходить журавель на ласкаві запросини.
а) Послухайте уривок з казки. Назвіть головного героя. Дома-
люйте його.
— Ну й пісня ж гарна! — каже лисичка. — От тільки я недочуваю
трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язик, щоб чутніше
було.
73
б) Назвіть казку за такими словами: коза, вовк, козенята.
в) Хто з героїв (персонажів) знайшов рукавичку? Знайдіть його
на малюнку. Хто був другим? З’єднайте послідовно персонажів каз-
ки. Кого з героїв казки немає на малюнку?
г) З’єднайте стрілками малюнки за порядком змісту казки.
74
ґ) Пронумеруйте малюнки відповідно до змісту казки «Колосок».
4. Робота над оповіданням О. Буценя «Чи є зима?».

Прочитати текст. Розглянути малюнки. Придумати заголовки до
кожної частини казки.
Чи є зима?
Був холодний осінній ранок. Визирнуло сонце з-за хмарки, ско-
са кинуло промінці на землю. Зазирнув один із них у нірку до старої
черепахи, розбудив її. Виповзла черепаха на луг і неквапливо поча-
лапала шукати собі снідання.
Звісно, сніданок у черепахи простий: зелені листочки, стеблин-
ки, смачні корінці. Довго й шукати не треба. Ось і сніданок нади-
бала.
***
Раптом чує — хтось гукає її:
— Доброго ранку, черепахо!
Глянула черепаха вгору, бачить, а то на пеньку сорока сидить.
— Добридень, сороко-білобоко, — відказала черепаха. — Чого це
тебе сюди занесло?
— Летіла і тебе побачила. Новина є. Вже багато пташок утекли
від зими, в теплі краї полетіли. Як же ти втечеш од зими, коли за
день і до того дерева не доповзеш?
— Дурниці ти верзеш. Яка там ще зима?
— Як яка? Холодна, з морозами. Коли вся земля вкривається
снігом і нема чого їсти.
— Снігом, кажеш, земля вкривається? — перепитала черепаха
і похитала головою. — Щось не пригадую такого. Ось скоро трид-
цять років мені, а ніякого снігу не бачила.
— Невже ніколи не бачила?
— Чи я коли брехала? — образилась черепаха. — Зроду-віку не
чула. Недарма всі тебе звуть плетухою...
Сорока образилась і забігала по пеньку.
— Минулого року я на власні очі бачила сніг. Він такий білий-бі-
лий і пухнастий, м’якший за мох. А мороз... від нього нікуди не вте-
чеш, скрізь дошкуляє, навіть лапи мерзнуть. І нічого попоїсти. Жах!
— Не вигадуй, — пробурмотіла черепаха. — Глянь, скільки вся-
кої їжі навколо. Куди вона подінеться?
— Ах, так! Ну гаразд, ти вже скоро дізнаєшся, що таке зима,
і добре наплачешся! — вигукнула сорока і полетіла до лісу.
75
***
Наступного дня, побачивши в лісі ворону, сорока одразу заскре-
котала:
— Кумасю, ти тільки послухай. Зустріла вчора я на лузі стару че-
репаху, попереджаю, що цього року буде люта зима. А вона сміється
з мене. Каже, що ніякої зими не буває, ніякого снігу.
Подивилась ворона одним оком на сороку і сказала:
Роз’єднай слова і прочитай кінцівку казки.
— Черепахапростоніколинебачилазими.Воназосенізасинаєіспить
аждовесни.
Олег Буцень
Почалапала — повільно побрела.
Надибала — знайшла.
5. Скласти казку за малюнком і запитаннями. Розглянути ма-

люнки. Дати відповіді на запитання. Який заголовок най-
краще розкриває зміст казки?
— Кого ви бачите на малюнку?

— Як ступає по болоту їжак?
— Для чого палицею перевіряє дорогу?
— Що трапилося з зайцем?
— Чому він перелякався?
— Хто допоміг зайцеві?

— Як їжак врятував невдаху?
— Чому заєць потупив очі?

— Чому він такий сумний?
— Кому ви співчували?
— Коли раділи?
— Кого можна назвати справжнім другом?
Заголовки.
Паличка-виручалочка. Заєць-невдаха. Справжній друг.
76
6. Скласти казку за початком, кінцівкою, опорними словами
та запитаннями до основної частини.
Зачин Жило-було Сонечко. Було воно добрим і привітним.
Удень по небу гуляло, а увечері йшло на спочинок
у чарівний сад.
Основна Одного разу Сонечко побачило на лузі…
частина Якою вона була? сумна, невесела
Що зробило Сонечко? погладило її по…
Що відразу відкрила квіточка? своє очко і посміхнулася
Кінцівка З тих пір Кульбабка завжди прокидається, як тільки
Сонечко попестить її. А закриває оченята, коли лягає
спати Сонечко.
Вийшли діти у лісок,
заглянули за дубок.
Побачили зайчика,
поманили пальчиком.
Зайчик, зайчик, пострибай,
свої лапки виставляй.
Почав заєць танцювати,
малих діток забавляти.
Разом з зайчиком скоріше
потанцюєм веселіше.
Завдання 1. Прочитати і відгадати загадки. Відгадки записати.
(Метелик. Мишка.)
Завдання 2. Розглянути малюнки. Дати відповіді на запитання.
— Кого ви бачите на малюнках? (Мишеня.)
— Дайте йому ім’я. (Пік.)
— Куди вийшло погуляти мишеня? (Мишеня Пік пішло прогуля-
тися. Воно весело крокувало по алеї парку.)
— Кого побачив Пік? (Метелика.)
— Дайте йому ім’я. (Емма.)
— Яка біда з ним трапилася? (Метелик Емма заплутався в липких
нитках павука.)
— Як вчинило мишеня? (Кинулося їй на допомогу.)
— Що зображено на останньому малюнку? (Метелик та мишеня
весело граються на галявинці.)
— Чи можна назвати мишеня справжнім другом?
Завдання 3. Дібрати та записати слова, що характеризують ми-
шеня та метелика.
Мишеня — сіреньке, веселе, добре, співчутливе, гарне, доброзич-
ливе.
Метелик — гарний, різнокольоровий, веселий, гарний, чемний,
добрий, вдячний.
Завдання 4. За малюнками скласти і записати казочку «Справж-
ній друг».

— Чи сподобалася вам складена казка?
— Чи будете ще придумувати казки?
— Хто з героїв казок вам подобається?
— Кому ви співчуваєте?
77
78
Тема. Удосконалення тексту із часто повторюваними словами. Клас
Мета. Формувати вміння удосконалювати власні висловлю-
вання, помічати й усувати недоліки в тексті шляхом
заміни повторів близькими за значенням словами; роз- Додатковий матеріал
вивати зв’язне мовлення, увагу, вміння слухати й розу- до уроку
міти зміст тексту; виховувати любов і повагу до слова.
Обладнання. Ілюстрації із зображенням весни, бджілки, мете-
лика, лисички, ластівки, шпака; запис мелодії П.І. Чай-
ковського «Пори року. Весна».
Хід уроку
Учитель посміхається —
урок розпочинається.
Голівки всі схиляються,
школярики стараються.

— Діти, давайте розпочнемо наш урок з відгадування загадок.
Ця художниця красиво
почина зелене диво:
тут мазочок, там мазок —
є травичка і листок.
Як малює в лісі й гаї,
все навколо оживає.
Здогадались, хто вона?
Це до нас прийшла … (весна).
— То хто ж ця вправна художниця?
— Які зміни відбуваються в природі з приходом весни?
— Коли оживають дерева, квіти, трави?
— Що робиться зі снігом, коли пригріває сонечко?
— Які весняні квіти ви знаєте?
— Коли прилітають птахи?
— На сьогоднішньому уроці ми з вами працюватимемо над удо-
сконаленням текстів. А щоб вам було цікаво, я запросила до нас
гостей — перших вісників весни. Відгадайте загадки, і ви дізнаєтесь,
кого саме.
Ця маленька трудівниця
мед збирає, як годиться:
все у вулик, все у соти —
не цурається роботи! (Бджола)
Спереду шильце,
ззаду вильце,
на грудях біла хусточка. (Ластівка)
У садочку понад тином

я зробив йому хатину.
Він навколо обдивився,
засміявся й оселився. (Шпак)
Навесні барвиста квітка

на галявині розквітла.
Лиш поглянути хотіли —
враз знялась і полетіла. (Метелик.)
79
— А зараз схиліть голівки на парти і вслухайтесь у мелодію, яка
звучатиме. Спробуйте уявити собі прихід весни. (Звучить запис ме-
лодії П.І. Чайковського «Пори року. Весна».)
— Якою ви собі уявляєте весну?
— Що відбувається навесні? Щоб відповісти на це запитання,
потрібно виконати завдання, яке приніс нам на своїх крильцях віс-
ник весни — метелик.
2. Гра «Весна-красна».
На плакаті написано друкованими літерами текст «Весна-крас-
на». На місці пропущених слів є кишеньки для малюнків. Всі ма-
люнки викладено біля дошки. Учні, за вибором учителя, читають по
одному реченню і вкладають у кишеньку потрібний малюнок.
Весна-красна
піднялося вище. Розтанув , весело задзвеніли
. З’явились , цвіте . Прокинулися від сну ,
, , , . Прилетіли з далеких країв ,
. Яка гарна весна!
А зараз завдання від нашого гостя, котрий приніс нам весну —

шпака.
Прочитайте текст і вставте пропущені слова. (Текст на дошці.)
СИНИЧКА
Біля школи діти знайшли в саду синичку. (Хто?) ___________
забрали (кого?) __________ додому. (Хто?) __________ дбайливо
доглядали (кого?) ___________, поки (хто?) ________ не набралася
сили. (Хто?) __________ жила в квартирі цілу зиму. Коли надворі
стало тепло, (хто?) __________ випустили (кого?) __________ на
волю.
(Слова для довідки: вони, гостинні господарі, гостю, вона, пташка,
чуйні діти, бідолаха, пернатий друг.)
3. Оголошення теми та мети уроку.
— Сьогодні, діти, ми будемо вчитися виправляти помилки в тек-
стах, замінювати повтори близькими за значенням словами.
а) Колективний аналіз тексту. (Текст записаний на дошці.)
Цуценя
Влітку Василько на березі річки знайшов маленьке цуценя. Цу-
ценя було мокре і жалібно скавучало. Хлопчикові стало жаль цуце-
ня, і він приніс цуценя додому.
Василько добре дбав про цуценя. Цуценя стало домашнім улю-
бленцем.
— Прочитайте текст.
— Які недоліки ви помітили у ньому?
(Часто повторюється слово цуценя.)
— Якими словами можна його замінити? (Воно, песика, його,
тваринку.)
б) Перевірка відредагованого тексту.
Один учень читає, решта стежать і за потреби виправляють чи
доповнюють.
80
4. Хвилинка-цікавинка.
На думку вчених, всі собаки походять від свого дикого предка —
вовка. Більше 10 тисяч років тому люди почали ловити вовченят для
того, щоб з’їсти, коли підростуть.
Поступово окремих вовченят залишали і приручали. Завдяки до-
брому нюху, слуху, спритності приручені вовки допомагали полюва-
ти на тварин. Пізніше нащадки приручених вовків — собаки стали
свійськими тваринами.
Людиною виведено більше 300 порід собак: великих і маленьких,
волохатих і майже голих, мисливських, службових, кімнатних.
Люди повинні турбуватися про своїх чотириногих друзів, любити
їх. Це те, що ми можемо їм дати за їхню працю і вірність.

1. Наступне наше завдання від бджілки, яка прокинулася від
зимового сну: доповнити текст.
Бджілка прокинулася від (якого?) ______ сну. Почистила очиці
волохатими (чим?) _____. Розбудила подруг. Вилетіли вони (з чого?)
_____ і полетіли (куди?) _____. Там росла гарна квітка. Вона відкри-
ла свою чашечку і напоїла їх (чим?) _____.
(За К. Ушинським)
(Слова для довідки: зимового, лапками, вулика, у гай, нектаром.)
— А зараз проаналізуємо кілька учнівських творів.
Зайчик зупинився на галявинці. Зайчик злякано прислухається до
шелестіння дерев. Лячно зайчикові самому в лісі.
— Які слова повторюються в тексті? (Зайчик, зайчикові.)
— Яке слово можна вжити в другому реченні? (Звірятко.)
— А в третьому реченні? (Малому.)
Лисиця
Про лисицю ходить погана слава, ніби лисиця постійно краде
курей. Насправді лисиці це рідко вдається. Найчастіше лисиця по-
лює за мишами. Лисиця чутлива. Тільки пискне мишеня, лисиця
вже там.
— Як можна замінити в тексті слова, що повторюються? (Вона,
їй, у тварини.)
Сів метелик на травичку
і рахує рахівничку:
раз, два, три — ти, метелику, лети.
Крильця вже за головою,
тож дивись перед собою.
Випрямляємо хребет,
крильця зводимо вперед,
мов метелики, літаєм,
крильця зводим, розправляєм.
Завдання 1. Прочитати вірш. Яку пору року описує автор? З чим
він порівнює сонечко? Дописати свої порівняння.
Завдання 2. Прочитати. Підкреслити слова, які є засобами зв’яз-
ку в тексті.
Завдання 3. Прочитати текст. Які слова в ньому часто повторю-
ються? Дібрати і записати слова, якими можна їх замінити.
Завдання 4. Прочитати текст. Які в ньому є недоліки? Записати
удосконалений текст.
81
— Послухайте вірш і зробіть для себе висновок.
Вмійте природу любити,
кожній стеблинці радіти.
Цвіту не вирви задаром,
гілки не втни для забави.
Оберігайте ж повсюди
шлях і стежиночку в гаї.
Все це окрасою буде
нашого рідного краю.
Петро Сиченко
— Де б ви не жили, у якому б місті чи селі не були, охороняйте
природу, любіть все те, що вас оточує!
— Чи цікавим був наш урок?
— Чим ми з вами займалися? (Вчилися удосконалювати тексти.)
— Для чого ми це робили? (Щоб тексти були правильними, гра-
мотними, цікавими.)
— До чого це привчає нас? (Привчає правильно висловлювати свої
думки, стимулює увагу, творчість, мислення.)
Додаток
Вірші про весну.
Зійшли сніги, шумить вода
Зійшли сніги, шумить вода,
весною повіва,
земля квіточки викида,
буяє травка молода;
все мертве ожива.
Веселе сонечко блистить,

проміння щедро ллє;
гайок привітно шелестить,
неначе кличе пригостить;
струмочок виграє…
Павло Грабовський
До діточок
Годі, діточки, вам спать!..
Час давно вже вам вставать.
Гляньте: сонечко сміється,
в небі жайворонок в’ється,
в’ється, радісно співає, —
він весну нам сповіщає!
А весна та чарівниця
щиро вам несе гостинці;
пташка, рибка, звір на волі,
божа бджілка, квіти в полі, —
всі весною оживають,
весну красну прославляють.
Олена Пчілка
Вербові сережки
Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
— Де ота біленька хатка,

що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки —
подарую їм сережки.
82
Телеграми
Вночі за вовчими ярами
зайці давали телеграми.
І прочитала так сосна:
«Чекайте квітами. Весна».
Веснянка
А вже красне сонечко
припекло, припекло,
ясне-щире золото
розлило, розлило.
Засиніли проліски
у ліску, у ліску…
Швидко буде земленька
вся в вінку, вся в вінку.
На вулиці струмені
воркотять, воркотять.
Журавлі курликають
та летять, та летять.
Ой, сонечко-батечку,
догоди, догоди.
А ти, земле-матінко,
уроди, уроди!
Олександр Олесь
83
84
Тема. Складання тексту-міркування. («Чому світлячка так Клас
назвали».)
Мета. Узагальнити знання учнів про текст, вчити розрізня-
ти типи текстів; формувати вміння школярів складати
твори-міркування на основі тексту-розповіді; вислов- до уроку
лювати власні судження, міркування; розвивати вмін-
ня аналізувати, добирати переконливі докази, робити
висновки; збагачувати словник учнів, виховувати ша-
нобливе ставлення до рідного слова.
Обладнання. Ілюстрації, таблиця, дидактичний матеріал.
Хід уроку

1. Бесіда.
— Що таке текст?
— З яких частин складається текст?
— Якщо є початок і кінцівка тексту, то яка його частина відсутня?
— Які є тексти? (Текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування.)
— Які ми вже складали тексти? Які ще не складали?
— Сьогодні на уроці ми повторимо відомості про текст-мірку-
вання, його склад, навчимося складати речення-міркування, тек-
сти-міркування на основі тексту-розповіді, продовжувати тексти
власною думкою.
3. Робота з таблицею «Текст-міркування». Структура тек-
сту-міркування.
Твердження Речення, в яких міститься необхідна для доведення
думка (висловлюється твердження).
Доказ Речення, в яких міститься аргументація для доказу
(робиться висновок).
Висновок Речення, в яких міститься оцінка, враження, дове-
дення тощо.
Висновок. Текст-міркування — це таке зв’язне висловлювання
(текст), в якому для доведення якогось твердження вико-
ристовуються судження, приклади, зіставлення, що приво-
дять до нових суджень-висновків.

1. Аналіз текстів. Визначення типу кожного тексту.
Котик Мурчик — наш голубчик. Лапки м’якенькі, зубки го-
стренькі, вушка чуткі, вуса довгі, шубка шовкова. (Текст-
опис.)
На даху спала кішка. Коло неї сиділа пташка. Пташко, не сиди
близько. Кішки хитрі. (Текст-розповідь.)
Кіт — корисна свійська тварина. Він ловить мишей. (Текст-мір-
кування.)
— Про кого говориться у кожному з текстів? (Про кота.) Це
у них спільне.
— Що дізнаємось з першого тексту? (Яка зовнішність, звички
Мурчика.) Це опис.
85
— Що говориться про кішку у третьому реченні? (Кіт приносить
користь.) Це міркування. У тексті пояснюється, чому саме кіт — ко-
рисна тварина.
— Які бувають тексти?
2. Прочитати і порівняти тексти. Визначити їх тип.
Знайшов мурашка гарну бадилину.
Везе-везе…, везе-везе…
І так, і сяк, і вгору, і в долину!
Така важка — ніяк не доповзе.
Прийшла на поміч різна комашина,
ще й коника гукнули стрибунця.
Три дня, три ночі царство мурашине
рубало бадилину на дровця.
Мурахи часто допомагають одна одній. Наприклад, знаходить
комаха їжу, а шматок завеликий для неї. Тоді вона кличе на допо-
могу товаришів. В мурашниках навіть є спеціальні мурахи-вантаж-
ники, що перетягають знайдені шматки докупи.
Може, й нам слід повчитися в маленьких санітарів допомагати
друзям?
— Про що (кого) говориться в першому тексті? У другому?
— Яка мета першого тексту? Другого? (Теми однакові: про мура-
шок; мета першого — передати подію, а другого — висловити та до-
вести думку.)
— На які питання відповідають тексти? (Перший — що сталося?,
другий — чому?)
— То які це тексти? (Перший — текст-розповідь, другий —
текст-міркування.)
Закінчити речення-міркування.
а) Цю невеличку рослину в лісі недарма називають чорницею, бо
вона … (чорного кольору).
б) Вовк — хижа тварина, оскільки… (він полює і їсть інших тва-
рин).
в) Взимку день короткий, тому що сонце… (піднімається низько
над горизонтом).
г) Зайцеві легше бігти під гору, тому що … (в нього задні ноги
довші за передні.)
ґ) Обкладинка — важлива частина книжки, бо… (вона оберігає
книгу, робить її красивою, на ній друкують прізвище автора та назву
книги).
д) Їжак — корисна тваринка, бо він … (знищує велику кількість
шкідливих комах і гризунів, чим приносить користь сільському госпо-
дарству).
а) Доповнити текст-міркування реченням-висновком.
Кропива — дуже корисна рослина. У її листі містяться вітамі-
ни та корисні мінеральні солі. Навесні з неї варять зелений борщ.
Можна добувати й зелену фарбу. У давнину з її волокон виробляли
мішковину.
… (Бережи кропиву, не знищуй її.)
б) Розмістити в правильному порядку частини тексту-міркування.
Адже скільки про її кмітливість казок складено, скільки про
винахідливість розказано!
Справді, хитрюща руда проноза.
Здавна лисицю вважали найхитрішим звіром.
86
в) Прочитати. Подумати, який це текст.
Птахи — наші друзі. Вони знищують шкідників лісу. А ще вони ра-
дують нас своїм співом. Бережіть птахів!
Перебудувати текст.
Треба берегти птахів. Вони…
г) Записати. Подумати, який це текст: розповідь чи міркування.
ЧИМ ЖИВЛЯТЬСЯ ЛЕЛЕКИ?
Лелеки живляться жабами, ящірками, гадюками, рибою. Охоче
поїдають шкідливих комах. Не минають нагоди, аби схопити мишу
чи пацюка.
— Записати текст-міркування, використавши слова із тексту-роз-
повіді.
Лелеки — корисні птахи, бо вони…
Світлячок
Спить метелик-біленець,
спить зелений стрибунець,
сплять волошка і кульбабка,
під листком заснула жабка.
А маленький світлячок
не лягає на бочок:
він засвічує ліхтарик
і чита собі букварик.
А. Каніщенко

Завдання 1. Прочитати вірш. Чому, на вашу думку, їжачка нази-
вають хитрячком?
Завдання 2. Прочитати подані тексти. Визначити їх тип.
Перший текст — текст-розповідь.
Другий текст — текст-опис.
Третій текст — текст-міркування.
Завдання 3. Прочитати тексти. Порівняти їх. Доповнити
текст-міркування.
Спільне: тема — про світлячка.
Відмінне: перший текст — текст-опис,
другий текст — текст-розповідь,
третій текст — текст-міркування.
Невеличкого жучка недарма називають світлячком, бо … (він
світиться у темряві).

— Що робили на уроці?
— Які бувають тексти?
— Що таке текст-міркування?
87
88
Тема. Складання розповіді «Моя заповітна мрія.» (Текст Клас
«Настало літо».)
Мета. Вчити учнів складати твори-розповіді з елементами
опису про пережите, побачене під час канікул, збага-
чувати лексичний словник, викликати бажання пере- до уроку
давати свої враження влучними образними виразами;
розвивати зв’язне мовлення, творче мислення, уяву,
увагу, пам’ять, спостережливість; виховувати бережли-
ве ставлення до природи, любов до родини, Вітчизни,
інтерес до вивчення української мови.
Обладнання. Малюнки, ілюстрації, фотографії, картини, му-
зичні твори, картки для індивідуальної та самостійної
роботи.
Хід уроку
Уроки творчості, натхнення уроки,
добра і радості, і мудрості глибокої,
усі шляхи тернисті перейти
уроки творчості поможуть вам завжди.

1. Створення позитивного настрою.
Розпочинаємо урок розвитку зв’язного мовлення, на якому ми
будемо писати твір…
Вслухайтесь в слова цієї пісні і скажіть, про що саме.
Канікули
Слова: М. Ясакова Музика: О Янушкевич
Коли учитись гірко і голова болить,
не радує п’ятірка і двійка не страшить,
напевно, то канікули спішать уже до нас:
всі дивляться у вікна і не впізнати клас!
Канікули, канікули!
Радіє дітвора.
До нас ідуть канікули,
до нас ідуть канікули,
до нас ідуть канікули!
Канікули, ура!
Довкола все змінилось: притих гучний дзвінок,

і крейда теж втомилась від наших помилок.
Чекають дива в школі дорослі і малі.
Нам за ніч всім до волі, пробачте, вчителі!
Радіє увесь клас!
Ми просим вас, канікули,
ми просим вас, канікули,
ми просим вас, канікули,
щоб виручили нас!
Ганяє хтось футбола, хтось спить до десяти.

Відпочиває школа від гаму, суєти.
Завдання заховали в журнали на столі.
«Нарешті, дочекались!» — радіють вчителі!
89
Радіє дітвора.
До нас ідуть канікули,
до нас ідуть канікули,
до нас ідуть канікули!
Канікули, ура!
Канікули — Ура!!!
— Правильно. Сьогодні ми будемо працювати у творчій студії
«Слово». І розпочнемо роботу словами великого Кобзаря.
Ну що б, здавалося, слова?
Слова та голос … більш нічого.
А серце б’ється, ожива,
як їх почує…
(Діти промовляють слова Т.Г. Шевченка разом з учителем напів-
голосно).
— Задумайтесь над цими рядочками. Давайте сьогодні на уроці
ми оживимо свої серця і душі красою рідного українського слова.
Нехай наші серця затріпочуть від того, що ми самостійно можемо
створити красу словом.
— Уважно подивіться на дошку і спробуйте розкодувати тему
твору, який будемо писати згодом.
МОЯЗАПОВІТНАМРІЯ
(Моя заповітна мрія)
— Як ви думаєте, коли здійснюються заповітні мрії? (Влітку.)
3. Загадки про літо.
***
В небі ластівка летить.
З вітром листя шелестить.
Воду п’є лелека.
Сонце палить. Спека.
Дозріває жито.
Яка пора? (Літо)
***
Сонце дуже припікало,
встигли ягоди дозріти.
Ми купались, загоряли,
бо було чудове … (літо).
***
Сонце пече, липа цвіте,
жито доспіває. Коли це буває? (Влітку)
***
Покупались, загоріли,
наловили низку пліток.
В лісі ягоди дозріли —
прилетіло в гості… (літо).
***
Посмалилися носи,
загоріли щічки.
Ми щодня тепер усі
ходимо до річки.
Коли це буває? (Влітку)
90
***
Полунички й вишні
зрілі у садку.
Бджоли раді цвіту.
На лугу барвисті квіти.
Нам дарує щедре… (літо).
***
У садках — смачна малина,
аґрус, яблука, ожина.
Фрукти й зелень соковита —
це смачні дарунки… (літа).
***
Хто це лісом зараз ходить,
розмаїття ягід родить?
Тепло. Раді всі звірята.
А в пташок — вже пташенята. (Літо)
***
Сонечко яскраве
цілий день палає,
на травиці в гаї
цілий день ми граєм.
Раді всі малята

цілий день купатись,
веселиться й грати,
на сонці засмагати.
Як пора ця зветься,
коли все сміється
і відпочиває?
Коли ж це буває? (Влітку)
Пчілки злотисті
в квітах літають,
роси перлисті
з трав опадають.
З золота зіткане сяєво ллється,
ліс в нім купається, листя сміється.
В шатах зелених
вийшла дівчина,
в косах студені
роси-перлини.
З золота зіткане сяєво ллється,
ліс в нім купається, листя сміється.
В квітках барвистих
дівчина сяє,
в оченьках чистих
сонечко грає.
З тих оченяток сяєво ллється…
Дівчина літом веселим зоветься
Максим Рильський
***
Ох, яке було би свято!
Хто би того не хотів,
щоб на всій землі гармати
заряджали конфеті.
Як раділи б мами й тата,
коли б скрізь, на всій землі,
91
йшли солдати в акробати,
у шевці і скрипалі.
Та якби ще стратострати
щедро сипали згори
всякі ласощі на свята
для земної дітвори.
Щоб гвоздиками стріляли
міномет і кулемет.
І при тому ще би грали,
як шарманка чи кларнет.
І щоб танки, вже не грізні,
скрізь катали малюків.
І щоб в жерлах вили гнізда
горобці, граки, шпаки.
І на честь такого свята
(Буде ж свято! Вже в путі!)
ми зарядимо гармату
кольоровим конфеті.
Хай веселі будуть діти!
Хай щасливим буде люд!
Хай живе в усьому світі
мир і злагода! Салют!
Ірина Жиленко
***
Три літні місяці ідуть —
це червень, липень, серпень.
Хліба і овочі ростуть,
і фрукти зріють. Тепло!
В гаях пшеничний спів луна,
водичка тепла в морі.
І навіть ніч така ясна,
так палко сяють зорі!
В. Бутрім
— Які почуття виникають у вас, коли ви чуєте поетичне слово та
ліричну мелодію?

1. Розгляд ілюстрацій, картин про літо.
Катерина Білокур «Польові квіти»,
Ірина Волкова «Маки»,
Олександр Масик «На відпочинку»,
Володимир Орловський «Хати в літній день»,
Сергій Світославський «Переправа через Дніпро»,
Олена Кульчицька «Діти на леваді» та інші.
2. Слухання записів альбому П.І. Чайковського «Літо» (або
А. Вівальді «Літо»).
3. Асоціативний кущ.
— Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте словосполучення
літні канікули?
море дощ спека ліс грім
пляж літні канікули Дністер
табір бабуся село ігри фрукти
92
Гра «Розминка розуму».
І група із розрізаних стрічок складає і розтлумачує прислів’я.
* Влітку з потом, а взимку з повним ротом.
* Липень — вершина літа.
* У серпні хліборобові три роботи — косити, орати й сіяти.
ІІ група в певній послідовності розміщує назви літніх свят.
… День Незалежності України
… Івана Купала
… Спаса
… Петра і Павла
… День Конституції України
… Успення Пресвятої Богородиці
… Маковія
… День захисту дітей
… Зелені свята (Трійця)
— Назвіть серед них державні свята.
ІІІ група — доримовує вірш, підбираючи із довідки потрібні слова.
— Пограємо в гру «Сито». Вам потрібно «пересіяти» слова і ді-
брати тільки ті, які підходять за змістом.
Канікули, канікули — чудесна це … (пора).
«Канікули, канікули!» — гукала … (дітвора).
Та сплило тепле … (літечко),
настав осінній ... (час).
Ми радо поспішаємо у наш веселий … (клас).
Довідка: урок, школа, клас, літо, парта, дітвора, дзвінок, пора,
річка, літечко, ставок, час.
5. Розминка «Доберіть влучне слово».
— Щоб написати гарний твір, потрібно навчитися влучно доби-
рати слова. Складемо словничок.
Мальовниче село — садок, роса, город, господарство, ліс, гриби,
фрукти, овочі, річка, ставок, рибалка, соловейко, велосипед.
Морський прибій — шум моря, хвилі, чайки, пісок, мушлі, сонеч-
ко, морозиво, аквапарк, екскурсія.
Табір відпочинку — веселі ігри, змагання, перемога, нагороди,
екскурсії, парк, каруселі, вожаті, друзі.
В горах — ліс, хвойні та листяні дерева, полонини, чорниця, сві-
же повітря, гірський струмок, цікава пташка, загадковий звір, цікаві
квіти.
6. Повторення видів текстів.
— Які види текстів ви знаєте?
Текст-опис — це …
Текст-розповідь — це …
Текст-міркування — це …
— Пригадайте будову тексту.
— Який тип тексту найбільше підходить, щоб поділитися своїми
враженнями про літо? Чому?
(Текст-розповідь з елементами опису.)
7. Робота над пам’яткою.
У кожного з вас є на парті пам’ятка. Прочитайте її мовчки і при-
гадайте умови написання твору.
(Діти читають мовчки.)
ПАМ’ЯТКА
1) Кожну частину писати з абзацу.
2) Речення будувати невеликі.
3) Давати повні відповіді на запитання.
4) Послідовно викладати свої думки.
93
5) Стежити за мовою.
6) Уникати повторів слів.
7) Під час написання складних слів користуватися орфографіч-
ним словником.
Хвилинка релаксації. Метод «Міні-ермітаж» (за С. Пальчевським).
— Сядьте рівненько, подивіться на небо. Вдихніть повітря, воно
наповнює легені, все ваше тіло здоров’ям. Вдих, 1–2, затримали
повітря, видих. Ще раз.
Покладіть руки одна на одну на парту, на них — голівки, заплю-
щіть очі. Пригадайте яскраві спогади про літні канікули. (Звучить
музика).
— Розплющіть очки. Підійміть голівки. Потягніться до сонечка,
до блакитного неба, подивіться на нього, а тепер — один на одного.
Подаруйте усмішку і побажайте подумки здоров’я і добра вашим
друзям.
Завдання 1. Прочитати загадку. Про яку пору року в ній йдеться?
Чи сподобався вам образний вислів «сонечко цілує щічки»? По-
ясніть його значення.
Завдання 2. Розглянути малюнки. Про що мріють ці діти? А про
що мрієте ви? Розкажіть.
Завдання 3. Прочитати подані речення. Вибрати з них ті, що вам
подобаються. Скласти з ними текст на тему «Настало літо». Запи-
сати.
9. Перевірка записаного. Редагування.

— Діти, які ваші враження від уроку?
— Чи справдилися ваші надії?
— Дякую вам за чудову роботу, підтримку, взаєморозуміння.
Любіть нашу Вітчизну, родину, рідну мову, довкілля…
Додаток
Зразки учнівських творів
Мої літні канікули
Після важкого навчального року розпочалися літні канікули.
Я був щасливий! Почав планувати багато чудових речей, якими
можна займатися під час літніх канікул.
Я мріяв відвідувати далекі південні країни. Наприклад, з’їздити
на острови Греції або пляжі Іспанії. Але поїхав на Азовське море
з моїми батьками. Там мені також дуже сподобалося. Я засмаг і гар-
но відпочив.
Як я провела літо
Літні канікули — це завжди приємно. Закінчилися уроки, поза-
ду залишилися дзвінки, перерви, а попереду — щось дуже хороше.
Влітку є час і з подружками погуляти, і в ігри пограти, і в гості по-
їхати. Але найбільше я чекаю, коли ми з батьками поїдемо на море.
Море — це щось тихе і м’яке, близьке і далеке, тепле і прохолодне.
І як приємно поринути в жаркий день в ніжну прозору воду — і пла-
вати, пірнати, борсатися. Зараз на столі переді мною лежать морські
мушлі. Я прикладаю їх до вуха і чую шум прибою. Я ніби відчуваю,
як морська хвиля летить і, натикаючись на камінь, кидає мені в об-
личчя тисячі солоних бризок. І я сміюся, я радію разом з мамою,
татом, сестрою, разом з морем, чайками і сонцем. Швидко пролітає
літо, ось вже і вересень. І це добре — можна поділитися з подруж-
ками своїми літніми новинами, хочеться побачити всіх хлопчиків
і дівчаток нашого класу, хочеться почати вчитися і тішити батьків
своїми успіхами.
94
Моя улюблена пора року — літо
Коли мені в школі задали написати твір про мою улюблену пору
року, я вагався недовго. Так, мені подобається золота осінь, біло-
сніжна зима. Я також люблю весну, коли навколо буяє зелень та
квітують дерева. Але моя найулюбленіша пора року — це літо!
Особливо я люблю прихід літа. Це пора, коли спека та задуха
ще не владарюють над містами та селами. Навкруги багато квітів.
Ще навіть білі «свічки» на каштанах світяться. Вечорами тепло, але
повіває свіжий вітерець. Не сидиться вдома, хочеться гуляти, весе-
литися. І люди навколо відчувають щось подібне: у всіх святковий,
піднесений настрій.
Під час літніх канікул можна досхочу порадіти життю: мандру-
вати, купатися, засмагати на пляжі, грати в футбол, баскетбол або
бадмінтон, кататися на велосипеді. Є час читати всі книжки, які
заманеться, а не тільки за шкільною програмою. Є час вільно поси-
діти за комп’ютером, але цим не варто захоплюватися. Адже надворі
стоїть прекрасна пора року, не можна втрачати ані хвилини!
Звичайно, влітку буває часто спекотно та незатишно, особливо в
великому запиленому місті. Але мені аж ніяк не хочеться проміняти
це надмірне тепло на зимні холоди та теплі валянки! Літня спека
тільки нагадує про те, що потрібно облагороджувати місто, висадити
дерева для затінку.
Літо подобається мені не тільки тому, що влітку я зазвичай від-
почиваю на канікулах. В цю пору року природа така щедра на свої
дари: овочі, фрукти, ягоди. Першою достигне черешня. Потім до-
спіє темна солодка вишня, а далі… Сонячні абрикоски, червонобокі
яблучка, виноград, сливи… Справді, я люблю літо за те, що з-поміж
інших пір року воно найщедріше.
Як би мені хотілося провести канікули
Вже через пару тижнів почнуться канікули. Я так чекав на них
протягом усього року! Я старався вчитися, щоб отримати гарні оцінки.
І моя тяжка праця принесла свої плоди: я не отримав жодної
«шістки». Мої батьки пообіцяли мені за гарні успіхи дозволити по-
їхати в дитячий табір на море. Мій найкращий друг був там вже
тричі, і йому дуже сподобалось. Цей табір знаходиться в Криму,
майже на самому березі моря у невеличкому селищі. Друг розпо-
відав, що там веселі вожаті, що вони влаштовують цікаві конкурси
та змагання між дітьми, купаються в морі щодня, відзначають День
Нептуна та День іменинника. До того ж я б хотів знайти собі нових
друзів, подивитись на Крим, бо я там жодного разу не був. Це моя
найбільша мрія. І я думаю, що вона здійсниться.
Моя бабуся живе в селі недалеко від міста. Кожні канікули я їж-
джу до неї в гості. Я приїжджаю на початку червня, а додому їду вже
у серпні, — майже ціле літо ми з нею разом. Я допомагаю бабусі по
господарству: ношу воду з криниці, працюю на городі. А ще в селі
у мене ціла купа друзів! Я живу усе літо в бабусі ще змалечку, тому
вже давно встиг перезнайомитись з усіма хлопцями та дівчатками,
бо село в нас невеличке і кожен один одного знає. Деякі з дітей, як
і я, приїздять з міста, а деякі живуть в селищі. Разом ми проводимо
дуже багато часу: ходимо на річку купатись — я вмію плавати, і тому
бабуся майже не хвилюється за мене. Якось ми вирішили провести
змагання з плавання між хлопцями, які вміють плавати, так я там
переміг! Але і без змагань на річці дуже весело: ми пірнаємо у воду
з «тарзанки», бризкаємо дівчат водою. Наприкінці червня та на по-
чатку липня ходимо до лісу та збираємо там суниці. Вони малесень-
кі, але такі смачні! Ми нахиляємось низенько над землею, щоб не
пропустити жодної ягідки. У нас навіть є свої «фірмові» місця, де
суниць там найбільше.
95
Якщо у моїх батьків буде відпустка влітку, то ми всією родиною
поїдемо у Закарпаття. Ми їздимо туди усякий раз, коли є можли-
вість. Живемо в невеличкому селищі біля міста Мукачеве. Я навіть
не пам’ятаю, як воно називається, але озеро, в якому ми купаємось,
синє-синє та прозоре-прозоре. Я одного разу зайшов у воду по шию,
а потім глянув донизу, на ноги. Так, їх було видно дуже добре! І гли-
бина там добра, що поплавати можна, і вода прозора та чиста, одне
погано — холодна вона дуже, бо з гір стікає донизу багато струменів,
вода з яких потрапляє у озеро. А ще навколо нашої бази відпочинку
знаходиться ліс, у якому ми збираємо літні гриби, ягоди та просто
так гуляємо. Я люблю відпочивати разом зі своїми батьками, тому
що вони у мене веселі, добрі. Найкращі в світі батьки!
96

978-966-10-3643-6 Yrok Zvjazn Movl 2kl Bydna Levchyk

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

978-966-10-3643-6 Yrok Zvjazn Movl 2kl Bydna Levchyk

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Серія Бібліотека вчителя

Н.О. Будна, Л.Ф. Левчук

Охороняється законом про авторське право.

Головний редактор Богдан Будний

Підписано до друку 23.10.2013. Формат 60х84/8. Папір офсетний.

Видавництво «Навчальна книга – Богдан»

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.

3. Складання грона «Айстри».

4. Метод взаємних запитань.

ІV. Закріплення знань учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІV. Робота з мовним матеріалом.

V. Робота над описом тварини.

конкретні образні конкретні образні

маленький ледачий ловить знищує

VІ. Закріплення знань учнів.

VІІ. Підсумок уроку.

УРИВКИ З ХУДОЖНІХ ТВОРІВ

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.

III. Робота над мовним матеріалом.

Танок «Листочок золотий»

ІV. Закріплення знань учнів.

Вже руда ліщина,

ШЕПІТ, ШЕЛЕСТ, ШЕРЕХ ЛИСТЯ

Шелест, шурхіт по діброві…

2. Гра «Склади орнамент із зібраних листочків».

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.

ІІІ. Робота з мовним матеріалом.

б) Доповніть розповідь про білочку потрібними словами і виразами.

ІV. Підсумок уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.

——Сьогодні на уроці ми будемо вчитися складати лічилку за се-

ІІІ. Робота з мовним матеріалом.

4. Робота в зошиті (с. 12-14).

ІV. Підсумок уроку.

3. Друг завжди мене прийде виручить,

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.

ІІІ. Робота з мовним матеріалом.

6. Вислови свою позицію!

Мир-миром, пироги з сиром,

Мирилка летіла, на плече сіла.

Досить дутись та сердитись.

2. Давайте дружно жити,

6. Слова хороші й щирі

8. Живім із сонечком в душі,

9. Не тратьмо часу на біду.

10. Живім, як пташечка в саду,

11. Нехай усім нам сонце світить,

12. Тож будем в світі дружно жити

2. Від усмішки сонячної вмить

3. Від усмішки йде до всіх тепло —

ІV. Підсумок уроку.

А чи тоді, як всі кричать

Бабусі допоміг хлопчина.

Тепер скажіть усі мені:

Співає хлопчик гарно так!

А як обличчя всі пісні,

Реве і трощить все чудак.

Тоді іще скажіть мені,

Звичайно, краще в мирі жити

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.

ІV. Закріплення знань учнів.

У садочку понад тином

Навесні барвиста квітка