Генетичний код.

Біосинтез білка
• «Всюди, де ми зустрічаємо
життя, ми знаходимо, що воно
пов язане з будь-яким білковим
тілом, і всюди де ми зустрічаємо
будь-яке білкове тіло, що не
перебуває в стані розкладу, ми без
винятку зустрічаємо і явище
життя…
життя є спосіб існування
білкових тіл»

Ф. Енгельс
 1968 р.
М. В. Ніренберг,
американський
біохімік
удостеєний
Нобелівської
премії за
розшифрування
генетичного
коду
 Генетичний код - певна відповідність
між послідовністю нуклеотидів
в молекулі ДНК (іРНК)
і послідовністю амінокислот в молекулі
білка, яка нею кодується

Нуклеотиди ДНК: Нуклеотиди РНК:

аденін (А) урацил (У)
тимін (Т) аденін (А)
гуанін (Г) цитозин (Ц)
цитозин (Ц) гуанін (Г)
Білок інсулін Для синтезу білків у природі
використовуються
20 різних амінокислот.
Кожен білок є ланцюжком амінокислот
ланцюг В у чітко визначеній послідовності –
30 амінокислот ця послідовність називається
первинною структурою білка

Біосинтез білка – це сукупність

процесів утворення молекул білків з
амінокислот на основі інформації генів
ДНК.
ланцюг А
21 амінокислота
 Реалізація генетичного коду в живих клітинах
здійснюється завдяки матричним процесам:
Транскрипція - синтез РНК на матриці ДНК
Трансляція - реалізація генетичного коду
у вигляді амінокислотної послідовності -
синтез поліпептідного ланцюжка
на матриці іРНК

кодони

Таблиця генетичного коду

Властивості генетичного коду:
триплетність - три послідовно розміщені нуклеотиди кодують одну з 20 амінокислот,
які разом утворюють триплет (кодон);
специфічність - кожний кодон може кодувати лише одну амінокислоту;
виродженість - одна і та ж амінокислота може кодуватися декількома кодонами;
безперервність - кодони не розділяються між собою, інформація зчитується безперервно;
дискретність - один і той самий нуклеотид не може входити одночасно до складу двох
або більш кодонів;
колінеарність - послідовність кодонів нуклеотидів точно відповідає послідовності
амінокислотних залишків у поліпептиді;
наявність термінальних кодонів — беззмістовних (стоп-кодонів), які не здатні кодувати
амінокислоти і переривають синтез поліпептиду;
універсальність — єдиний генетичний код є однаковим для різних організмів
 І етап – ТРАНСКРИПЦІЯ
передача інформації про структуру білка з молекули ДНК на іРНК
відбувається в ядрі
 ДНК Перший етап
Транскрипція — процес синтезу РНК
з використанням ДНК як матриці,
що відбувається у всіх живих клітинах,-
перенесення генетичної інформації
з ДНК на РНК

антизмістовний
(матричний) ланцюг

змістовний ланцюг

РНК
У процесі транскрипції відбувається
синтез усіх видів РНК: інформаційної,
транспортної та рибосомальної.

Реакція прискорюється ферментом РНК-полімеразою, а тому протікає дуже

швидко та з високою точністю
Стадії транскрипції:

зв’язування РНК-полімерази з промотором

ініціація – розплітання ДНК і початок синтезу нитки РНК
РНК-полімераза
змістовний ланцюг

матричний ланцюг промотор

сайт ініціації

Промотор — регуляторна ділянка ДНК, розташована

перед відкритою рамкою зчитування гену, яка забезпечує контроль
транскрипції
РНК-полімераза - фермент, що здійснює синтез молекул РНК
Стадії транскрипції:

елонгація – нарощування ланцюга шляхом приєднання

комплементарних нуклеотидів
спіралізація ланцюга розкручування ДНК

Г Ц напрямок транскрипції
Ц Г незріла іРНК
нуклеотиди
Т А
А У

незріла іРНК
Стадії транскрипції:

термінація – стадія завершення зчитування генетичної

інформації
РНК-полімераза

сайт термінації

незріла про-іРНК

Процес синтезу іРНК зупиняється на певних кодонах ДНК: АЦТ, ATT, АТЦ
(термінатор), які отримали назву стоп-кодонів і які не кодують амінокислот
 БІ И ЕЗ БІЛКА Х ДИ Ь 4Е А И.
І етап ранскрипція — передача інформації
про структуру білка з молекули Д К на
І К. собливий фермент К-
полімераза, просуваючись по молекулі
Д К, за принципом комплементарності
підбирає нуклеотиди і з’єднує їх в один
ланцюг. Ділянка Д К (ген або група
генів) є матрицею для відповідної і К.
а початку кожної групи генів є
своєрідний посадочний майданчик для
ферменту К-полімерази — промотор.
ільки приєднавшись до неї, К-
полімераза здатна почати синтез і К.
кінці групи генів К-полімераза
зустрічає стоп-сигнал — термінатор (у
вигляді певної послідовності
нуклеотидів), який сигналізує про
припинення процесу транскрипції.
интезовані молекули і К переходять
із ядра в цитоплазму, а Д К відновлює
свою структуру.
Процесинг екзон інтрон екзон

білки
Це сукупність реакцій
дозрівання про-і-РНК,
наслідком яких є сплайсинг.

сплайсинг Вирізання інтронів

Неінформативні ділянки незрілої пре-іРНК – інтрони -
вирізаються , а інформативні – екзони - ферментною
системою «зшиваються» в одну коротку нитку - зрілу
іРНК Зшивання екзонів
Зріла і-РНК крізь ядерні пори надходить у цитоплазму
(експорт і-РНК)
екзон екзон
ІІ етап – АКТИВАЦІЯ АМІНОКИСЛОТ
відбувається у цитоплазмі шляхом приєднання амінокислот із специфічними
ферментами і молекулами АТФ до молекул тРНК
II етап Активація амінокислот. Цей процес
відбувається в цитоплазмі. Активовані
молекули амінокислот з’єднуються з
відповідними молекулами транспортних
РНК. У молекулі тРНК є дві важливі
ділянки: акцепторна ділянка, до якої
прикріплюється відповідна амінокислота,
антикодон — триплет нуклеотидів, який
комплементарний кодону ІРНК даної
амінокислоти. Активовані амінокислоти,
сполучені з тРНК, надходять до рибосом.
 ІІІ етап - ТРАНСЛЯЦІЯ
безпосередній синтез поліпептидного ланцюга на рибосомі;
послідовність нуклеотидів молекули іРНК переводиться у послідовність
амінокислотних залишків молекули білка
 Трансляція
Трансляція — синтез білків з амінокислот у рибосомі на матриці
інформаційної РНК

іРНК

рибосома

іРНК

амінокислота
поліпептид
тРНК

рибосома
 Активація амінокислот – сукупність процесів, які
Трансляція відбуваються в цитоплазмі й забезпечують
поєднання амінокислот з тРНК і АТФ

аміноацил-тРНК-
амінокислота синтетаза тРНК

АДФ

1. Поєднання вільних амінокислот з

АТФ під контролем ферментів-синтетаз

2. Приєднання активованої амінокислоти

до своєї специфічної тРНК
 Транспортна РНК переносить амінокислоти
Трансляція у цитоплазмі до місця синтезу білка - рибосом
Транспортна РНК має довжину 73-93 нуклеотиди,
амінокислота розміри біля 5 нм, структуру «листка конюшини»

акцепторна
ділянка ЦЦА

кодон іРНК
антикодон
Трансляція Ініціація – початок трансляції

мет лей
мет

велика субодиниця
рибосоми
тРНК

А
АУГ УУА
АУГ
іРНК
мала субодиниця старт-кодон другий
рибосоми іРНК кодон

1. Розпізнавання стартового кодона АУГ, з якого розпочинається трансляція,

зв'язування тРНК метіоніном (Мет*), збирання рибосоми з великої і малої
субодиниць
 утворення пептидного зв’язку
Трансляція між двома амінокислотами

мет лей

Елонгація – подовження
поліпептидного ланцюга
АУГ УУА
з додаванням нових
амінокислотних іРНК
залишків

Ділянка рибосоми у розмірі двох триплетів, де відбуваються процеси

впізнавання тРНК кодонів іРНК та їх звільнення від амінокислот,
утворює функціональний центр рибосоми
Трансляція
мет
пептидний зв’язок
лей
глі

Елонгація – подовження
поліпептидного ланцюга
АУГ УУА
з додаванням нових
амінокислотних іРНК
залишків

Ділянка рибосоми у розмірі двох триплетів, де відбуваються процеси

впізнавання тРНК кодонів іРНК та їх звільнення від амінокислот,
утворює функціональний центр рибосоми
Трансляція
мет

лей глі

Елонгація – подовження
поліпептидного ланцюга Ц
АУГ УУА ГГ У
з додаванням нових
амінокислотних
залишків іРНК

Коли нова амінокислота, принесена тРНК, приєднується до кінця

поліпептидного ланцюжка, то рибосома просувається на один триплет
уздовж матриці, і молекула тРНК звільняється
Трансляція лей
мет

глі
фен

мет

Елонгація
А
У

іРНК

Рибосома продовжує рухатись вздовж іРНК, і нові амінокислоти додаються

до поліпептиду. Попередня амінокислота приєднується до наступної за 0,2 с.
Трансляція
мет мет

Термінація – завершення
синтезу білкової молекули, мет

про що сигналізує
термінуючий кодон іРНК
(УАА, УАГ, УГА) і
А ГА
звільнення білка
з рибосоми іРНК
стоп-кодон

Рибосома розпізнає стоп-кодон

Трансляція
мет

Термінація – завершення мет

синтезу білкової молекули,

про що сигналізує
термінуючий кодон іРНК мет

(УАА, УАГ, УГА) і

звільнення білка
з рибосоми
іРНК

Синтезована молекула від'єднується, рибосома дисоціює на малу і велику

субодиниці
III етап рансляція — синтез поліпептидних ланцюгів.
Відбувається так: молекула і НК рухається між
двома субодиницями рибосом, і до неї послідовно
приєднуються молекули т НК з амінокислотами.
ри цьому за принципом комплементарності
кодони І НК вступають у зв’язок з антикодонами
т НК. ослідовність розташування амінокислот
при цьому визначається порядком чергування
триплетів у молекулі І НК. ро завершення
синтезу поліпептидного ланцюга сигналізує
термінуючий кодон і НК ( АА, АГ, ГА). роцес
синтезу молекули білка потребує великих витрат
енергії. На сполучення кожної амінокислоти з т НК
витрачається енергія двох молекул А . Крім того,
енергія ще двох молекул А потрібна для
пересування рибосоми по І НК.
интез одного білка триває від 20 до 560 секунд.
Але ця швидкість буде підвищена, якщо синтез
поліпептидного ланцюга відбудеться на
полірибосомальному комплексі (полісомі) —
скупченні рибосом (до 80 й більше), коли вони
об’єднані однією І НК в групу.
 ІV етап – УТВОРЕННЯ БІЛКОМ
ПЕВНОЇ ПРОСТОРОВОЇ КОНФІГУРАЦІЇ
вторинної, третинної, четвертинної структур
 Посттрансляційна модифікація
Посттрансляційна модифікація – сукупність процесів, які забезпечують
хімічну видозміну молекул білка після їх трансляції

Посттрансляційна модифікація розширює функціональний склад білка за рахунок утворення

вторинної, третинної і четвертинної структур білкових молекул. До синтезованих молекул білків
можуть приєднуватись різні групи, цукри, ліпіди.
IV етап Утворення вторинної і третинної
структур білкової молекули. Цей
етап здійснюється в цитоплазмі
шляхом скручування, згортання
поліпептидного ланцюга. Потім до
нього приєднуються різні органічні
молекули — вуглеводи, жирні
кислоти тощо.
 Розв’яжемо задачу
Визначимо склад амінокислотної послідовності білка, якщо ланцюг ДНК,
що його кодує, наступний:
ТАА-ТЦА-ТАЦ-ЦАЦ-ААТ-ААГ-ГГТ-АТТ
Будуємо іРНК:
АУУ-АГУ-АУГ- ГУГ- УУА-УУЦ-ЦЦА-УАА
Шукаємо старт-кодон.
АУУ-АГУ-АУГ- ГУГ- УУА-УУЦ-ЦЦА-УАА
За таблицею генетичного коду визначаємо
відповідні амінокислоти:
мет – вал – лей – фен – про - стоп
Таблиця генетичного коду
 Е А И БІ И ЕЗ
БІ А
Етапи Характеристика
І. ранскрипція ередача інформації про структуру білка з молекули
Д на І . Ділянка Д є матрицею для
відповідної І .
интезовані молекули І переходять із ядра в
цитоплазму, а Д відновлює свою структуру

II. Активація амінокислот Відбувається в цитоплазмі. Активовані молекули

амінокислот з’єднуються з відповідними молекулами
т . молекулі т є дві ділянки: акцепторна, до
якої прикріплюється відповідна амінокислота, та
ділянка, що містить антикодон — триплет
нуклеотидів, який комплементарний кодону І
даної амінокислоти. Активовані амінокислоти,
сполучені з т , надходять до рибосом

III. рансляція интез поліпептидних ланцюгів.

олекула І рухається між двома субодиницями
рибосом, до неї послідовно приєднуються молекули
т з амінокислотами. За принципом
комплементарності кодони І вступають у зв’язок з
антикодонами т .
ро завершення синтезу сигналізує термінуючий
кодон І ( АА, АГ, ГА)

IV. творення вторинної і третинної Здійснюється в цитоплазмі шляхом скручування,

згортання поліпептидного ланцюга. отім до нього
структур білкової молекули
приєднуються органічні молекули — вуглеводи, жирні
кислоти тощо. Цей процес відбувається в Е та
комплексі Гольджі
 К И А ЕЧ ВИ И, Щ БЕ Ь ЧА Ь
БІ И ЕЗІ

Д К Зберігає інформацію про первинну

структуру білка
І К Копіює спадкову інформацію з
ділянки молекули Д К-гена і
переносить її до місця збирання
поліпептида
т К риєднує амінокислоти і переносить
їх в рибосоми
р К труктурна основа рибосом
ерменти Біокаталізатори
Амінокислоти ономери білка
А Енергоносій
ибосоми Білково-синтезуючий апарат.
творює на І- К полірибосоми
Підведемо підсумки!
1. Генетичний код — певна відповідність між послідовністю нуклеотидів
в молекулі ДНК (іРНК) і послідовністю амінокислот в молекулі білка,
яка нею кодується.
2. Перший етап біосинтезу білка - транскрипція - зчитування
інформації з молекули ДНК на РНК. Процес транскрипції поділяється
на такі стадії: зв’язування РНК-полімерази з промотором, ініціація,
елонгація, термінація.
3. Другий етап - процесинг. Так називають «визрівання» матриці іРНК,
модифікація 5 штрих і 3 штрих кінців іРНК, вирізання інтронів і
зшивання екзонів – сплайсинг.
4. Третій етап - трансляція, або синтез білка за матрицею іРНК, у якому
виокремлюють такі етапи: активація амінокислот, ініціація, елонгація,
термінація, посттрансляційна модифікація.
“
 Домашнє завдання
1. Вивчити параграф 22.
2. Зробити практичну роботу
слайди 38-39.
Дякую за роботу на уроці!