Синтез білків

План
1) Вступ;
2) Визначення;
3) Характеристика білків;
4) Синтез білків;
5) Висновок.
 Білки природні речовини , що мають складну будову. Вони є важливішою
частиною тваринних та рослинних організмів. Волосся, хутро, шовк, роги,
копита в основному складаються з білкових речовин. З білками пов’язані
всі життєво важливі процеси. Поряд з ліпідами й вуглеводами вони
складають основу їжі.

Білки-високомолекулярні біополімерні органічні сполуки, молекули яких

складаються з двадцяти різних видів мономерів-амінокислот.

Властивості білків Різноманітність білків

1)властивості залежать від складу і За структурою
послідовності розташування
1. Глобулярні білки –гідрофільні з
амінокислот;
третинною структурою
(ферменти, антитіла);
2)для білків характерні амфотерні
2. Проміжні білки-гідрофобні
властивості , що визначаються
фібрилярні (фібриноген);
властивостями функціональних груп
3. Фібрилярні-гідрофобні з вторинною
амінокислот;
структурою(колаген, фіброїн,
3)для білків характерні: кератин ).
 денатурація(порушення первинної За хімічним складом
структури білка із збереженням
первинної); i. Прості білки (складаються з
 ренатурація (відновлення амінокислот);
втраченої природної структури); ii. Складні білки (складаються з
білкової та небілкової частин):
 деструкція(невідновлюване
фосфо-, гліко-, нуклео-, хромо-,
руйнування первинної структури)
ліпопротеїни.

Ген – це ділянка молекули ДНК, що несе в собі інформацію для синтезу

поліпептидного ланцюга з певною амінокислотною послідовністю, хоча не
приймає участі в синтезі білків. ДНК гена служить матрицею для молекули
РНК- и-РНК.
Ланцюги біоспіралі ДНК нерівнозначні : на одній з низ зашифрована
структура поліпептида - вона має смислове значення , а інша навпаки, являє
собою антисмисловий бік ланцюга. Саме смислова є матрицею для синтеза
одиничного ланцюга і-РНК. Під контролем фермента ДНК-залежної РНК-
полімерази відбувається переписування коду смислового ланцюжка ДНК на
і-РНК. Кожна молекула і-РНК існує в клітинні декілька хвилин, після чого ген
друкує нові молекули і-РНК. Молекула і-РНК поступає в цитоплазму, де на
неї насаджують рибосоми. Такий комплекс з і-РНК та рибосомами має
назву полісоми . Саме на низ відбувається синтез білків.
Триплетний код- генетичний код,
в якому кожна амінокислота
поліпептидного ланцюга
визначається групою з трьох
нуклеотидів ДНК.
т-РНК низькомолекулярні,
окрема молекула складається
близько з 70 нуклеотидів.
Молекула т-РНК являє собою таку
структуру, що завдяки якій
утворюється подвійна спіраль на
зразок ДНК . У точці згибу
залишаються три неспарених
нуклеотида – антикодони. Саме
триплет антикодона т-РНК завдяки
наявності незаміщених водневих зв’язківків може взаємодіяти з триплетом
кодона і-РНК. Інший кінець цієї молекули служить для з’єднання з
амінокислотою . Кожен клас молекул т-РНК може з’єднуватися тільки з
одною амінокислотою, тому кількість різних молекул т-РНК повинно бути
не менше як 20. Ці взаємодії контролюють ферменти аміноциал-т-РНК-
синтетази.
Процес синтезу білків вразливий , наприклад збільшення концентрації
іонів магнія, наявність в протоплазмі антибіотиків та тощо можуть
призвести до помилок зчитування та порушенню нормальних синтетичних
процесів у клітині .
Молекула білка , яка відділилася від рибосоми , має вид нитки та біологічно
неактивна . Функціонувати вона почне лише тоді, коли прийме певну
просторову конфігурацію( отримає вторинну , третинну або четвертинну
структури).
Висновок: кожен білок характеризується певною послідовністю
амінокислот та просторовою структурою. Тому синтез білків – це складна
задача. Швидкість білкового синтезу визначається багатьма факторами,
такими , як температура довкілля , pH клітинного середовища, кількість
синтезованих білків , наявність вільних амінокислот, іонів магнія,
функціональне становище рибосом тощо.
В процесі травлення білки під дією ферментів розчиняються на
амінокислоти. Останнє всмоктується через стінки кишечника в кров та
потрапляє до клітин організму, де під впливом нуклеїнових кислот з них
синтезуються нові білки ,які необхідні організму .
Джерела
1)А.Пилипченко, В.Я.Починок, И.П.Середа, Ф.Д.Шевченко: «Справочник по
элементарной химии»/Под редакцией академии АН УССР
А.Т.ПИЛИПЕНКО/Издательство «Накова думка», 1985
2)Иваницева С.В., Матвеева М.О./Современый справочнк школьника и
абитуриента, 5-11 классы.-Донецк: ООО «ПКФ «БАО», 2012.- 560 с.: ил.
3) Першин С.Б /Біологія.-М.:КРОН-ПРЕСС, 1997.-384 с.
4) Повний курс біології. Структурований довідник для підготовки до ЗНО та
ДПА/ Валерій Соболь.-КАмянець-Подільський :ФОП Сисин О.В.,2021.-416 С.