Біо проф 10 клас урок 48

УРОК № 48
Тема уроку: Функції ДНК та РНК. Практична робота № 8.
Розв’язування задач і вправ з молекулярної біології.
Мета уроку: сформувати в учнів поняття про функції ДНК та РНК.
Обладнання підручник для 10 класу «Біологія», «Робочий зошит» до та
матеріали: підручника для 10 класу, фотографії, схеми, малюнки, що дозволяють
ілюструвати функції ДНК та РНК.
Базові поняття ДНК, РНК, синтез білка, транскрипція, трансляція, й терміни:
Хід уроку
І. Організаційний етап Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної
діяльності
► Обговорення проблемної ситуації
Інформація про послідовність амінокислот у білках записана в молекулі ДНК, але
на ДНК ніколи не відбувається синтез білка. Як же розв’язується проблема реалізації
інформації?
ІІ. Вивчення нового матеріалу
► Розповідь учителя з елементами бесіди
1. Функції нуклеїнових кислот.
Кожний вид рослин і тварин має особливий, властивий тільки йому набір білків, які
і є основою видової специфічності. Як же утворюються тисячі білкових молекул без
жодної помилки в розташуванні амінокислот? Структура білка не дозволяє їм
самовідтворюватися. Інформація про послідовність амінокислот у білках зберігається в
молекулах ДНК. Саме ДНК кожної клітини несе в собі інформацію про структурні білки,
що визначають форму клітини, білки-ферменти, білки-гормони та інші білки. Тим часом
майже всі ознаки клітин та організму в цілому визначаються білками.
Отже, у ДНК закладена вся інформація про структуру й діяльність клітин, про всі
ознаки кожної клітини й організму в цілому. Цю інформацію називають генетичною.
ДНК — носій генетичної інформації. Кожний білок представлений одним або
кількома поліпептидними ланцюгами. Ділянку ДНК, що несе інформацію про один
поліпептидний ланцюг білка, називають геном. Кожна молекула ДНК містить безліч
різних генів. Сукупність молекул ДНК клітини виконує функцію носія генетичної
інформації: ДНК може її зберігати, передавати, змінювати й брати участь у процесі
реалізації генетичної інформації, тобто в процесі синтезу білка.
Однак молекула ДНК не є безпосередньо матрицею для синтезу білка. Важливу
роль у синтезі білка відіграють інші нуклеїнові кислоти — РНК.
За виконанням функцій виділяють кілька типів РНК.
Транспортна РНК (т-РНК). Молекули т-РНК найкоротші: вони складаються всього
з 80-100 нуклеотидів. Транспортні РНК містяться в цитоплазмі клітини. їхня функція
полягає в перенесенні амінокислот до місця синтезу білка — рибосом.
Рибосомна РНК (р-РНК). Рибосомні РНК належать до найбільших РНК, їхні
молекули складаються з 3-5 тисяч нуклеотидів. Рибосомна РНК входить до складу
рибосоми.
Інформаційна РНК (і-РНК), або матрична (м-РНК). Інформаційна РНК міститься в
ядрі й цитоплазмі. Вона переносить інформацію про структуру білка від ДНК до місця
синтезу білка в рибосомах.
Усі види РНК синтезуються на ДНК, яка є матрицею для їхнього синтезу.
2. Реплікація ДНК.
Наступність генетичного матеріалу в поколіннях клітин та організмів
забезпечується реплікацією молекул ДНК. Реплікація — це процес матричного синтезу
молекули ДНК на матриці — молекулі ДНК.
У результаті цього складного процесу, що здійснюється за допомогою ферментів,
утворюються дві подвійні спіралі ДНК — «дочірні» молекули, які нічим не відрізняються

1
Біо проф 10 клас урок 48

одна від одної й від вихідної «материнської» молекули ДНК.

Реплікація відбувається в клітині перед поділом, тому кожна «дочірня» клітина
отримує такі самі молекули ДНК, які мала «материнська» клітина.
Процес реплікації заснований на ряді принципів.
Принцип комплементарності. Кожний із двох ланцюгів «материнської» молекули
ДНК є матрицею для синтезу комплементарного ланцюга, що її доповнює.
Принцип напівконсервативності. У результаті реплікації утворюються дві подвійні
«дочірні» спіралі, кожна з яких зберігає в незмінному вигляді один полінуклеотидний
ланцюг «материнської» ДНК. Другий полінукле- отидний ланцюг «дочірньої» молекули
синтезується з нуклеотидів заново за принципом комплементарності азотистих основ.
Принцип антипаралельності. Кожний ланцюг ДНК має певну орієнтацію. Два
комплементарні ланцюги в молекулі ДНК розташовані в протилежних напрямках —
антипаралельно.
Принцип переривчастості. Для того щоб нові нитки ДНК були побудовані за
принципом комплементарності, подвійну спіраль слід розкрутити й витягнути батьківські
ланцюги. Тільки в цьому випадку фермент ДНК-полімераза здатний рухатися по
«материнських» нитках і використовувати їх як матриці для безпомилкового синтезу
«дочірніх» ланцюгів. Але розкручування спіралей, що складаються з багатьох мільйонів
пар нуклеотидів, пов’язане з такою значною кількістю обертань і такими енергетичними
витратами, які неможливі в умовах клітини. Тому реплікація починається одночасно в
кількох місцях молекули ДНК. Ділянку між двома точками, у яких починається синтез
«дочірніх» ланцюгів, називають репліконом. Він є одиницею реплікації.
У кожній молекулі ДНК еукаріотичної клітини є багато репліконів. У кожному
репліконі можна бачити реплікативну «вилку» — ту частину молекули ДНК, яка під дією
спеціальних ферментів уже розплелася. Кожна нитка у «вилці» служить матрицею для
синтезу комплементарного дочірнього ланцюга. У ході реплікації «вилка» переміщається
вздовж «материнської» молекули, при цьому розплітаються нові ділянки ДНК. Оскільки
ДНК-полімерази можуть рухатися лише в одному напрямку вздовж матричних ниток, а
нитки зорієнтовані антипаралельно, то в кожній «вилці» кілька ферментів одночасно
здійснюють синтез ДНК у вигляді фрагментів по 1000 нуклеотидів. Ці фрагменти мають
протилежну спрямованість. Коли «вилка» переміщається, синтезовані фрагменти, компле-
ментарні одному ланцюгові, «зшиваються» один з одним, утворюючи «дочірні» ланцюги,
що ростуть. Такий механізм синтезу нових ланцюгів ДНК фрагментами називають
переривчастим.
Надзвичайна складність механізму реплікації ДНК забезпечує високу точність
відтворення генетичної інформації в поколіннях клітин та організмів у цілому. Основні
дослідження всіх етапів процесу реплікації ДНК були проведені в лабораторії
американського вченого Артура Корнберга.
Оскільки молекула ДНК може сама себе відтворювати, то вона здатна виконувати
функції молекули, що передає інформацію наступному поколінню. А яку інформацію
кожний організм має передати наступному поколінню? Специфіка кожного організму
визначається складом його білків. Інакше кажучи, це має бути інформація про всі білки
батьківського організму. Однак білки не можуть відтворювати самі себе, тому передавати
інформацію з їхньою допомогою не можна. Цю інформацію можуть передати нуклеїнові
кислоти. Але як?
Для цього природа вигадала спосіб запису послідовності амінокислот у білкових
молекулах за допомогою послідовності нуклеотидів у нуклеїнових кислотах. Цей спосіб
запису отримав назву генетичного коду. Генетичний код — це спосіб запису
послідовності амінокислот у молекулах білка за допомогою послідовності нуклеотидів у
нуклеїнових кислотах. А ген — це ділянка молекули ДНК, яка кодує послідовність
амінокислот одного білка.
Генетичний код має ряд особливостей.

2
Біо проф 10 клас урок 48

Генетичний код — триплетний, це означає, що одну амінокислоту кодує

послідовність із трьох нуклеотидів. Послідовність із трьох нуклеотидів, яка кодує одну
амінокислоту, називають кодоном, або триплетом.
Генетичний код надлишковий (його називають виродженим), оскільки триплетний
код дозволяє використовувати 64 триплети для кодування, тимчасом як амінокислот
усього 20. Тому кожна амінокислота може кодуватися не тільки одним, але й більшою
кількістю триплетів. Три із 64 варіантів триплетів не кодують амінокислот і є стоп-
сигналами, а 61 триплет кодують амінокислоти.
Генетичний код універсальний. Він однаковий у всіх живих організмів, які живуть
на Землі. Молекули ДНК у різних організмів — різні, але спосіб запису послідовності
амінокислот у білку за допомогою послідовності нуклеотидів у нуклеїнових кислотах —
однаковий.
У результаті безлічі лабораторних досліджень учені склали таблицю генетичного
коду. Дані таблиці — це експериментальні дані, отримані безліччю лабораторій, котрі
спеціально досліджували, які амінокислоти якими триплетами кодуються. Саме завдяки
генетичному коду молекула ДНК може виконувати важливу функцію — передачу
спадкової інформації.
У таблиці в першому стовпчику представлена перша основа триплету (у дужках
для ДНК, без дужок — для РНК), що кодує ту чи іншу амінокислоту, у другому — друга
основа, у третьому — третя.
Наприклад, амінокислота валін кодується чотирма триплетами в молекулі ДНК:
ЦАА, ЦАГ, ЦАТ, ЦАЦ, а амінокислота триптофан тільки одним — АЦЦ.
Однак передати інформацію за допомогою генетичного коду — це ще тільки
половина справи, адже її потрібно й реалізувати, тобто синтезувати закодовані в ДНК
білки.
У процесах реалізації спадкової інформації беруть участь молекули РНК трьох
видів: ІРНК, тРНК та рРНК. Усі вони синтезуються на матриці — молекулі ДНК. Процес
синтезу всіх видів РНК на матриці ДНК називають транскрипцією (від латин. и-апвспрНо
— переписую). Транскрипція, як і редуплікація, здійснюється за принципом
комплементарності нітратних основ. При транскрипції утворюються комплементарні пари
аденін — урацил, цитозин — гуанін.
Транскрипція — це процес, що відбувається у всіх живих клітинах, фактично це
перенесення генетичної інформації з молекули ДНК на молекули РНК.
Транскрипція каталізується ферментом ДНК-залежної РНК-полі- меразою і
протікає в ядрі клітини.
► Робота в групах. Робота з підручником
Під час вивчення нового матеріалу можна використовувати текст підручника.

ІІІ. Узагальнення, систематизація і контроль знань і вмінь учнів

► Робота із зошитом
Під час узагальнення і систематизації знань потрібно провести практичну роботу №
8 «Розв’язування задач і вправ з молекулярної біології» (ЗЛПР, с. 49).
► Варіанти задач і вправ з молекулярної біології:
1. Користуючись принципом комплементарності нітратних основ, напишіть
послідовність нуклеотидів у ланцюзі ДНК, що буде синтезована на матриці ланцюга ДНК
із такою послідовністю нуклеотидів:
ААА ГЦА ЦЦГ ЦАГ ГГГ АГГ ААА ЦТТ ТЦА ЦАТ
2. Користуючись принципом комплементарності нітратних основ, напишіть
послідовність нуклеотидів ІРНК, що буде синтезована на такому фрагменті ДНК:
ААА ГЦА ЦЦГ ЦАГ ГГГ АГГ ААА ЦТТ ТЦА ЦАТ
3. Користуючись принципом комплементарності нітратних основ, напишіть
послідовність нуклеотидів фрагмента ДНК, на якому була синтезована ІРНК із такою

3
Біо проф 10 клас урок 48

послідовністю нуклеотидів:
АГГ АУУ АЦГ АУЦ УГЦ ГГГ ААА УУУ ГЦА ГАЦ
4. Користуючись принципом комплементарності нітратних основ, напишіть
послідовність нуклеотидів другого ланцюга ДНК, якщо перший має таку послідовність:
ТГГ ГГГ ЦГЦ ГЦГ ТТ ТАА ГАА ЦАА АТТ
5. У ланцюзі ДНК кількість аденіну становить 16 % , кількість тиміну — 34 % ,
кількість гуаніну — 24 % , кількість цитозину — 26 % . Користуючись правилами
Чаргаффа, визначте відсотковий вміст нуклеотидів у цілій молекулі ДНК.
У ланцюзі ДНК кількість аденіну становить 19 % , кількість тиміну — 31 % ,
кількість гуаніну — 8 % , кількість цитозину — 42 % . Користуючись правилами

6. Чаргаффа, визначте відсотковий вміст нуклеотидів у цілій молекулі ДНК.

7. Яку довжину має частина молекули ДНК, що кодує молекулу інсуліну, якщо
відомо, що до складу цієї молекули входить 51 амінокислота, а лінійна довжина одного
нуклеотиду в нуклеїновій кислоті дорівнює 3,4 ангстреми?
8. Яку масу має частина молекули ДНК, що кодує молекулу інсуліну, якщо
відомо, що до складу цієї молекули входить 51 амінокислота, а середня молекулярна маса
одного нуклеотиду дорівнює 345 а. о. м. (атомні одиниці маси).
► Запитання для повторення та обговорення
■ У якому вигляді в клітинах записана інформація про послідовність
амінокислот у білках?
■ Яку функцію виконують молекули ІРНК?
■ Як молекула ДНК може сама себе відтворювати?
■ У чому полягають особливості генетичного коду?
■ Чим процеси транскрипції відрізняються від процесу реплікації і що в них
спільне?
■ Чому функцію передачі, зберігання й реалізації спадкової інформації можуть
виконувати тільки нуклеїнові кислоти?
ІV Самостійна робота учнів
У одному ланцюзі ДНК кількість аденіну становить 14 % , кількість тиміну — 36 %
, кількість гуаніну — 23 % , кількість цитозину — 27 % .
Відсотковий вміст нуклеотидів у цілій молекулі ДНК становить:
A) А — 20 % Т — ЗО % Г — 25 % Ц — 25 %;
Б) А — 25 % Т — 25 % Г — 20 % Ц — ЗО %;
B) А — 21 % Т — 21 % Г — 25 % Ц — 25 %;
Г) А — 25% Т — 25% Г — 25% Ц — 25 %.
V Домашнє завдання
Прочитати відповідний параграф підручника, дати відповіді на запитання після
параграфа.
VІ Підбиття підсумків уроку