МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Харківський машинобудівний коледж

Циклова комісія природничих дисциплін та металознавства

БІОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до самостійної роботи з розв’язання задач з молекулярної біології

з дисципліни для студентів 1-А курсу всіх спеціальностей

Рекомендовано методичної Радою коледжу

протокол № ___ від 28.03.2013 р.

Погоджено цикловою комісією природничих дисциплін та металознавства

протокол № 7 від 08.01.2013 р.
Голова циклової комісії ______________ /Омелькіна Т.І./

Укладач: Євсеєв Р.С. –

викладач першої категорії

Харків – 2013
 2

ББК 28.070я73

УДК 577.2(075.8)

Б – 63

Біологія. Методичні вказівки до самостійної роботи з розв’язання задач

з молекулярної біології з дисципліни для студентів 1-А курсу всіх спеціальностей.

Укладач: викладач першої категорії Євсеєв Р.С.

Рекомендовано методичної Радою Харківського машинобудівного коледжу,

протокол № ___ від 28.03.2013 р.

Рецензент: провідний науковий співробітник Інституту овочівництва і баш-

танництва НААН, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Мон-
твид П.Ю.
 3

ЗМІСТ

с.

Передмова ................................................................................................................ 4
Приклади розв’язання задач ................................................................................... 5
1. Задачі на визначення кількості та послідовності нуклеотидів у ДНК
та РНК ....................................................................................................................... 9
2. Задачі на визначення послідовності амінокислот у білку .................... 13
3. Задачі на визначення молекулярної маси та довжини білка ............... 15
4. Задачі на визначення довжини та маси ДНК і РНК .............................. 17
5. Задачі на визначення відсотка аденінових, гуанінових, цитозинових, ти-
мінових нітратних основ у молекулі ДНК ............................................................ 19
Задачі для самостійного розв’язування ................................................................ 21
1. Задачі на визначення кількості та послідовності нуклеотидів у ДНК
та РНК ....................................................................................................................... 21
2. Задачі на визначення послідовності амінокислот у білку .................... 23
3. Задачі на визначення молекулярної маси та довжини білка ............... 24
4. Задачі на визначення довжини та маси ДНК і РНК ............................. 25
5. Задачі на визначення відсотка аденінових, гуанінових, цитозинових, ти-
мінових нітратних основ у молекулі ДНК ............................................................ 27
Словник основних термінів .................................................................................... 29
Список рекомендованої літератури ....................................................................... 30
Додаток 1. Генетичний код ................................................................................... 31
Додаток 2. α-Амінокислоти, які входять до складу білків ................................. 32
 4

ПЕРЕДМОВА

Шановні студенти!

Одним з найважливіших розділів біології є молекулярна біологія, що дос-

ліджує закономірності спадковості організмів на молекулярному рівні. Методи-
чні вказівки до самостійної роботи з розв’язання задач з молекулярної біології
дисципліни «Біологія» призначені для використання під час підготовки до вико-
нання завдань лабораторних та практичних робіт з дисципліни, а також підгото-
вки до складання тематичних атестацій.
У вказівках стисло подано теоретичний матеріал, наведені приклади
розв’язання задач, задачі для самостійного розв’язування, словник біологічних
термінів та додатки. Методичні вказівки містить задачі різних типів:
– задачі на визначення послідовності нуклеотидів у ДНК та РНК;
– задачі на визначення послідовності амінокислот у білку;
– задачі на визначення молекулярної маси або довжини білка;
– задачі на визначення довжини та маси ДНК;
– задачі на порівняння маси білка і гена, що кодує цей білок;
– задачі на визначення відсотка аденінових, гуанінових, цитозинових, ти-
мінових нітратних основ у молекулі ДНК та інші.
Кожному типу задач передують теоретичні відомості та рекомендації що-
до їх розв’язання.
Вказівки містять численні ілюстрації. Таблиці та схеми, що наведені у до-
датках, а також перелік рекомендованої літератури сприятимуть більш глибоко-
му засвоєнню навчального матеріалу. Текстова частина супроводжується перех-
ресними посиланнями, що дозволяє скоротити час пошуку необхідної інформа-
ції.
Електронний варіант збірника дозволить вам організувати самостійну ро-
боту у зручному для вас режимі, вірно виконати завдання лабораторних і прак-
тичних робіт та якісно скласти тематичну атестацію.

Бажаємо вам успіху!

 5

ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ

Для розв’язання задач з молекулярної біології потрібні знання щодо приро-

ди та структури нуклеїнових кислот (ДНК та РНК), процесів, що відбуваються під
час синтезу білків, основних властивостей генетичного коду.
Ген – це ділянка молекули ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти) або РНК
(рибонуклеїнової кислоти), яка кодує і передає генетичну інформацію. Ген визна-
чає лише первинну структуру білка. Від первинної структури залежить конфор-
мація білка (вторинна, третинна, четвертинна структури).
Згідно із тривимірною моделлю структури
ДНК Уотсона-Кріка, молекала ДНК складається
з двох полінуклеотидних ланцюгів, які утворю-
ють спіраль відносно однієї і тієї ж осі. Поліну-
клеотидні ланцюги – це полімерні молекули,
мономерами яких є нуклеотиди. Кожний нук-
леотид складається із трьох частин: нітратної
основи, моносахариду пентози і залишку фос-
фатної кислоти. Якщо до складу нуклеотиду
входить рибоза, то це рибонуклеотид, якщо де-
зоксирибоза – дезоксирибонуклеотид. Нітратні
основи в ДНК і РНК бувають двох типів: пури-
нові – аденін (А) і гуанін (Г); піримідинові –
цитозин (Ц), тимін (Т) і урацил (У). До складу
ДНК входять А, Г, Т, Ц; до складу РНК– А, Г,
У, Ц. Напрям ланцюгів взаємно протилежний. У
полінуклеотидному ланцюзі нуклеотиди
з’єднані між собою фосфодіефірними містками:
фосфат-йон – пентоза – фосфат-йон – пентоза...
Важлива ознака ДНК – здатність до само-
відтворення, в основі якого лежить комплемен-
тарність. Комплементарність – відповідність
основ у протилежних ланцюгах ДНК. Напри-
клад, якщо в першому ланцюгу на певному міс-
ці стоїть нуклеотид А, то у другому, тобто про-
тилежному, на тому ж місці – нуклеотид Т, і на-
впаки. За такої умови між основами утворю-
Мал. 1. Будова молекули ДНК ються два специфічні водневі зв’язки. Аналогі-
чно нуклеотид Г комплементарний до ну-
клеотида Ц (три зв’язки)
Американський біохімік Е. Чаргафф у 1950 році встановив, що в молекулі
ДНК кількість аденіну дорівнює кількості тиміну, а кількість гуаніну – кількості
цитозину: А = Т і Г = Ц – правило Чаргаффа. Звідси роблять висновок, що А + Г
= Т + Ц, тобто (А + Т) + (Г + Ц) = 100 %.
 6

Мал. 2. Схема будови молекули ДНК у вигляді подвійного ланцюга (а)

та лінійна (б): 1 – залишок 2-дезокси-β-D-рибозы; нітратні основи 2 –тимін,
3 – аденін, 4 – гуанін, 5 – цитозин; 6 – залишки ортофосфорної кислоти.
Розміщення нуклеотидів в одному ланцюгу ДНК і між нуклеотидами двох
ланцюгів таке, що місця з’єднання пари нуклеотидів знаходяться одне від одного
на відстані 0,34 нм. На один виток спіралі припадає 10 пар нуклеотидів, а крок спі-
ралі становить 3,4 нм. Діаметр подвійної спіралі дорівнює приблизно 20 нм. Відно-
сна молекулярна маса одного нуклеотиду дорівнює 345 атомних одиниць маси
(а.о.м.), а маса амінокислоти – 100 а.о.м.
Розрізняють три типи рибонуклеїнових кислот (РНК): інформаційна, або
матричан (іРНК), транспортна (тРНК) та рибосомальна (рРНК).
іРНК – є копією відповідної ділянки ДНК. Вона є матрицею для синтезу бі-
лкової молекули. Кожні три послідовні основи нуклеотидів іРНК називають ко-
доном, який кодує одну амінокислоту. Кодон іРНК комплементарний кодону
ДНК. Генетичний код 20-ти основних амінокислот наведено в додатку 1, структу-
рні формули – у додатку 2.
тРНК транспортує «свою» амінокислоту до зростаючого ланцюга поліпеп-
тиду і розпізнає відповідний кодон в іРНК. Оскільки для кожної амінокислоти є
відповідна тРНК, то розпізнавання кодонів іРНК відбувається за допомогою анти-
 7

кодонів молекули тРНК. Антикодон – це три послідовних основи на антикодовій

петлі тРНК, які комплементарні основам кодону іРНК:
тРНК: ... —А—А—Г— – антикодон;
іРНК: ... —У—У—Ц— – кодон.
рРНК утворюють каркас, до якого приєднуються молекули білків рибосом.
Вона специфічно пов’язується з комплементарними ділянками іРНК і тРНК і бере
участь у процесі трансляції (зчитування інформації).

Мал. 3. Модель тривимірної будови тРНК

Транскрипція – процес перенесення генетичної інформації від ДНК до
РНК. При цьому всі види РНК синтезуються відповідно до послідовності основ
ДНК, яка для РНК є матрицею. Транскрибується тільки один так званий
«+ланцюг» ДНК. Синтез РНК – складний процес, який включає стадії ініціації
(початок синтезу РНК), елонгації (нарощування ланцюга РНК) і термінації (кі-
нець синтезу РНК). У результаті синтезу утворюється молекула-попередник – ге-
терогенна ядерна РНК. Для утворення зрілої іРНК вона підлягає посттранскрип-
ційному процесу – процесу дозрівання, під час якого відбувається модифікація по
5'-му і 3'-му положеннях ланцюга, сплайсинг (вилучення відповідних ділянок ге-
на) і зшивання ділянок, скопійованих з екзонів ДНК. Так відбувається утворення
зрілої іРНК.
Послідовність розміщення нуклеотидів у ДНК та іРНК визначає послі-
довність включення амінокислот у поіліпетидний ланцюг. Ця відповідність лінійної
будови обох хімічних систем (ДНК та іРНК) називається генетичним кодом. Код
 8

триплетний, тобто одній амінокислоті відповідають три нуклеотиди. Оскільки до

складу ДНК входить 4 нітратних основи, а до складу білка – 20 амінокислот, то
триплетний код утворює 4 · 4 · 4 = 64 різних
кодони. Наприклад, у послідовності ААА-
ЦАЦГАГГТТАТЦГТА перші три основи
ААА кодують амінокислоту 1, далі: ЦАЦ –
2, ГАГ – З, ГТТ – 4, АТЦ – 5, ГТА – 6.
Генетичний код має такі характеристики:
а) триплетність – одну амінокислоту
кодують три нуклеотиди, розміщені поруч
(триплет в іРНК називають кодоном);
б) вродженість – кожну амінокислоту
(крім метіоніну і триптофану) кодує більше,
ніж один триплет;
в) колінеарність – послідовність три-
плетів нуклеотидів точно відповідає послі-
довності амінокислотних залишків у полі-
пептиді;
г) неперехресність – два розміщені
поруч триплети (шість нуклеотидів) коду-
ють лише дві амінокислоти;
ґ) універсальність – для неклітинних і
клітинних форм життя.
Триплет АУТ в іРНК є стартовим
кодоном, а кодони УАГ, УАА та УГА– ко-
донами-термінаторами (означають кінець
синтезу поліпептиду). Тривалість синтезу
однієї білкової молекули залежить від кіль-
кості амінокислот у її складі. У молекулі бі-
лка попередня амінокислота приєднується
Мал. 4. Подвоєння молекули ДНК до наступної протягом 0,2 секунди (один
«крок» рибосоми).
Трансляція – процес декодування іРНК, у результаті якого інформація з
«мови» послідовності нуклеотидів іРНК перекладається на «мову» аміно-
кислотної послідовності білків. Декодування здійснюється шляхом компле-
ментарного зв’язку антикодону тРНК з кодоном іРНК. При цьому амінокислота,
яку принесла із собою тРНК, шляхом пептидного зв’язку приєднується до поліпе-
птидного ланцюга, що синтезується. Отже, схема послідовності передачі спадко-
вої інформації з ДНК на білок така:
ДНК: —ТТТ—ТЦГ—ТАЦ—ЦЦЦ—АЦЦ—
||| ||| ||| ||| |||
—ААА—АГЦ—АТГ—ГГГ—ТГГ—
іРНК:—УУУ—УЦГ—УАЦ-ЦЦЦ-АЦЦ—
тРНК: ААА АГЦ АУТ ГГТ УГГ
Білок:—фен—сер—тир—прол—трип—
 9

Щоб визначити амінокислоту, кодовану тим чи іншим кодоном іРНК, слід

скористатися додатком 1: першу літеру кодона знаходимо в стовпчику зліва, на-
ступну – в одному із чотирьох центральних стовпчиків таблиці, а останню – у
стовпчику справа. Провівши уявні лінії від кожної зі згаданих літер, знаходимо на
їх перетині комірку, де поряд із шуканим кодоном є скорочений запис амінокис-
лоти, яку він кодує. З наведених 64 кодонів 61 відповідає тій або іншій амінокис-
лоті, а решта – сигнали термінації, їх ще називають нонсенс-кодонами, тому що
вони не визначають ніякої амінокислоти. Якщо амінокислота кодується більше,
ніж одним кодоном, то код вироджений. Як правило, у кодонів, які визначають
одну й ту ж амінокислоту, перші дві нітратні основи (перші дві літери коду) одна-
кові, а третя може бути іншою. Наприклад, ЦЦУ, ЦЦЦ, ЦЦА і ЦЦГ кодують про-
лін (під час розв’язування задач слід надавати перевагу першому кодону).
Для прикладу наведено розв’язання типової задачі. Відносну молекулярну
масу низькомолекулярних білків обчислимо за даними амінокислотного складу. У
цьому разі вибирають ту амінокислоту, вміст якої в білку мінімальний. За даними
елементарного та амінокислотного складу спочатку обчислюють мінімальну від-
носну молекулярну масу за формулою:
Ar
Mr = 100
w
де Mr – мінімальна відносна молекулярна маса білка;
Ar – відносна атомна або молекулярна маса компонентів;
w – масова частка компонента (%).
У будові молекули білка може бути один або кілька атомів металічного
елемента (Fe, Zn, Cu тощо). Знаючи кількість атомів металічного елемента або
амінокислотних залишків у молекулі, можна обчислити дійсну відносну молеку-
лярну масу даного білка, помноживши мінімальну відносну молекулярну масу бі-
лка на кількість компонентів (амінокислот).
1. ЗАДАЧІ НА ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ТА ПОСЛІДОВНОСТІ
НУКЛЕОТИДІВ У ДНК ТА РНК

Задача 1. Однин з ланцюгів молекули ДНК має такий порядок нуклеотидів:

АЦГ–ТАГ–ЦТА–ГЦГ
Напишіть порядок нуклеотидів в комплементарному ланцюзі.
Розв’язання:
Відомо, що два ланцюги в молекулі ДНК поєднуються водневими зв’язками
між комплементарними нуклеотидами (А—Т, Г—Ц). Порядок нуклеотидів у ві-
домому ланцюзі ДНК (перший рядок):
А Ц Г Т А Г Ц Т А Г Ц Г
Т Г Ц А Т Ц Г А Т Ц Г Ц
Другий рядок — порядок нуклеотидів у комплементарному ланцюзі ДНК.
Відповідь: порядок нуклеотидів в комплементарному ланцюзі ДНК є таким:
ТГЦ—АТЦ—ГАТ—ЦГЦ
 10

Задача 2. Фрагмент ланцюга А білка нормального гемоглобіну складається

із 7 амінокислот, розміщених у такій послідовності:
вал—лей—лей—тре—про—глн—ліз.
1) Яка будова фрагмента іРНК, що є матрицею для синтезу цього фрагмента
молекули гемоглобіну?
2) Яка будова фрагмента ДНК, що кодує дану іРНК?
Розв’язання-відповідь:
Білок: —вал—лей—лей—тре—про—глн-ліз
іРНК: —ГУУ—УУА—УУА-АЦУ-ЦЦУ—ЦАА-ААА
ДНК: —ЦАА—ААТ—ААТ—ТГА—ГГА—ГТТ-ТТТ-
||| ||| ||| ||| ||| ||| |||
—ГТТ—ТТА—ТАА—АЦТ—ЦЦТ—ЦАА-ААА-

Мал. 4. Просторова модель молекули гемоглобіну

(субодиниці забарвлені в різний колір)

Задача 3. Визначте антикодони тРНК, які беруть участь у, синтезі білка, ко-
дованого таким фрагментом ДНК:
АЦГ—ГТТ—АТГ—АГА—ТЦА.
Розв’язання:
Кодуючий фрагмент ДНК: АЦГ-ГГТ—АТГ-АГА—ТЦА;
іРНК: УГЦ—ЦЦА—УАЦ—УЦУ—АГУ.
Антикодони тРНК: АЦГ ГГУ АУГ АГА УЦА.
Відповідь: антикодони тРНК: АЦГ ГГУ АУГ АГА УЦА.
 11

Задача 4. Поліпептид складається з 10 амінокислот, розміщених у такій по-

слідовності: глн—про—ала—сер—мет—три—асп—глі—асн—гіс. Визначте стру-
ктуру іРНК, яка кодує даний поліпептид.
Розв’язання-відповідь:
Поліпептид: глн—про—ала—сер—мет—три—асп—глі—асн—гіс.
іРНК: ЦАА-ЦЦУ—ГЦУ-УЦУ-АУГ—УГГ-ГАУ-ГГУ-ААУ-ЦАУ.

Мал. 5. Білки можна уявити у вигляді намиста,

а амінокислоти у вигляді окремих намистинок

Задача 7. Фрагмент молекули білка адренокортакотропного гормону люди-

ни (АКТГ) має будову: сер—тир—сер—мет. Визначте послідовність антикодонів
у тРНК, які беруть участь у біосинтезі цього фрагмента АКТГ.
Розв’язання-відповідь:
Білок: сер—тир—сер—мет
іРНК: УЦУ—УАУ—УЦУ—АУТ
тРНК: АГА АУА АГА УАЦ

Задача 5. Фрагмент одного з поліпептидних ланцюгів ферменту підшлунко-

вої залози (рибонуклеази) складається з 9 амінокислот:
глі—асп—про—тир—вал—про—вал—гіс—фен.
Визначте будову ділянки іРНК, яка кодує цей поліпептидний ланцюг, і типи
тРНК, що беруть участь у синтезі білка.
Розв’язання-відповідь:
Білок: глі—асп—про—тир—вал—про—вал—гіс—фен.
іРНК: ГГУ—ГАУ-ЦЦУ-УАУ-ГУУ-ЦЦУ—ГУУ-ЦАУ-УУУ.
тРНК: ЦЦА—ЦУА-ГГА—АУА-ЦАА—ГТА—ЦАА-ГУА-ААА.
 12

Мал. 6. Третинна структура молекули рибонуклеази

Задача 8. Фрагмент молекули білка міоглобіну містить амінокислоти в такій

послідовності: ала—глу—тир—сер—глн. Визначте структуру фрагмента ДНК,
яка кодує цю послідовність амінокислотних залишків.
Розв’язання-відповідь:
Білок: ала—глу—тар—сер—гли
іРНК: ГЦУ—ГАА—УАУ—УЦУ—ЦАА
ДНК: ЦГА—ЦТТ—АТА—АГА—ГТТ
||| ||| ||| ||| |||
ГЦТ—ГАА—ТАТ—ТЦТ—ЦАА

Мал. 7. Третинна структура молекули міоглобіну

Задача 9. Гормон росту людини (соматотропін) — білок, що містить 191

амінокислоту. Скільки кодуючих нуклеотидів і триплетів входить до складу гена
соматотропіну?
Розв’язання:
Одну амінокислоту кодує триплет нуклеотидів, отже, до складу гена сома-
тотропіну входить 191 триплет.
 13

191 · 3 = 573 (нуклеотиди) – один ланцюг;

573 · 2 = 1146 (нуклеотидів) – обидва ланцюги.
Відповідь: до складу гена соматотропіну входить 191 триплет, що містить
1146 нуклеотидів (обидва ланцюги гена).

Мал. 8. Гормон соматотропін стимулює ріст та розвиток організму

2. ЗАДАЧІ НА ВИЗНАЧЕННЯ ПОСЛІДОВНОСТІ АМІНОКИСЛОТ

У БІЛКУ

Задача 10. Фрагмент першого ланцюга ДНК має таку нуклеотидну послідо-
вність: ТАЦАГАТГГАГТЦГЦ. Визначте послідовність мономерів білка, закодо-
ваного фрагментом другого ланцюга ДНК.
Розв’язання:
ДНК: —ТАЦ—АГА—ТГГ—АГТ—ЦГЦ—
||| ||| ||| ||| |||
—АТГ—ТЦТ—АЦЦ—ТЦА—ГЦГ—
іРНК: —УАЦ—АГА—УГГ-АГУ-ЦГЦ—
Білок: —тир—арг—трип-сер—арг—
Відповідь: послідовність мономерів білка: тирозин–аргінін–триптофан–
серин–аргінін.
 14

Задача 11. Некодуючий ланцюг молекули ДНК має таку будову:

ГАГ—АГГ—ЦГТ—АГА—ЦГТ.
Визначте будову відповідного фрагмента молекули білка, синтезованої за
участю кодуючого ланцюга ДНК.
Розв’язання:
ДНК: —ГАГ—АГГ—ЦГТ—АГА—ЦГГ—
||| ||| ||| ||| |||
—ЦТЦ—ТЦЦ—ГЦА—ТЦТ—ГЦЦ—
іРНК: —УАЦ—АГА—УГГ-АГУ-ЦГЦ—
Білок: —глу—арг—арг-арг—арг—
Відповідь: відповідна частина молекули білка складається з таких амінокис-
лот: глутамінова кислота—аргінін—аргінін—аргінін—аргінін.

Задача 12. Перший ланцюг фрагмента гена має таку структуру:

ТАТ—ТЦТ—ТТТ—ТГТ—ГГА—ЦГЦ...
1) Вкажіть структуру відповідного фрагмента молекули білка, синтезо-
ваного за участю другого ланцюга ДНК.
2) Як зміниться структура фрагмента синтезованого білка, якщо в першому
ланцюгу ДНК під дією хімічних факторів випаде 11-й нуклеотид?
Розв’язання:
1) перший ланцюг ДНК: —ТАТ—ТГЦ—ТТТ—ТГТ—ГГА—ЦГЦ—
||| ||| ||| ||| ||| |||
другий ланцюг ДНК: —АТА—АГА—ААА—АЦА—ЦЦТ—ГЦГ-
іРНК: —УАУ—УЦУ—УУУ-УГУ-ГГА—ЦГЦ
Білок: —тир—сер—фен-цис—глі—арг
2) Під дією хімічних факторів у першому ланцюгу ДНК випав одинадцятий
нуклеотид:
перший ланцюг ДНК: —ТАТ—ТГЦ—ТТТ—ТТГ—ГАЦ—ГЦ…
||| ||| ||| ||| ||| ||
другий ланцюг ДНК: —АТА—АГА—ААА—ААЦ—ЦТГ—ЦГ…
іРНК: —УАУ—УЦУ—УУУ-УУГ-ГАЦ—ГЦ…
Білок: —тир—сер—фен-лей—асп—
Відповідь:
1) амінокислотний склад молекули білка: тирозин–серин–фенілаланін–цис-
теїн–гліцин–аргінін;
2) після випадання 11-го нуклеотиду у першому ланцюгу ДНК структура
фрагмента синтезованого білка набуде такого вигляду:
тирозин—серин—фенілаланін—лейцин—аспарагінова кислота.

Задача 13. Ланцюг ДНК, що кодує білок, має таку будову:

ГТТ—ЦТА—ААА—ГГГ—ЦЦЦ—…
Визначте:
1) Яку послідовність мономерів матиме кодований білок?
 15

2) Як зміниться склад білка, якщо під впливом опромінювання між восьмим

і дев’ятим нуклеотидами ДНК стане нуклеотид Т?
Розв’язання:
1) кодуючий ланцюг ДНК: —ГТТ—ЦТА—ААА—ГГГ—ЦЦЦ—
іРНК: —ЦАА—ГАУ—УУУ-ЦЦЦ-ГГГ—
Білок: —глн—асп—фен-про—глі—
2) Визначаємо склад молекули білка, після того, як під впливом опроміню-
вання між восьмим і дев’ятим нуклеотидами ДНК стане нуклеотид Т:
кодуючий ланцюг ДНК: —ГТТ—ЦТА—ААТ—АГГ—ГЦЦ—Ц…
іРНК: —ЦАА—ГАУ—УУА-УЦЦ-ЦГГ—Г…
Білок: —глн—асп—лей-сер—арг—
Відповідь: 1) Послідовність мономерів поліпептиду:
глутамін—аспарагінова кислота—фенілаланін—пролін—гліцин.
2) Склад молекули білка після опромінення фрагмента ДНК:
глутамін—аспарагінова кислота—лейцин—серин—аргінін.

3. ЗАДАЧІ НА ВИЗНАЧЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНОЇ МАСИ

ТА ДОВЖИНИ БІЛКА

Задача 14. Гемоглобін містить 0,34% Феруму (Fе). Обчисліть мінімальну

відносну молекулярну масу гемоглобіну.
Розв’язання:
Відносна атомна маса Феруму – 56. Склавши пропорцію, визначаємо міні-
мальну відносну молекулярну масу білка:
0,34 частини Феруму відповідають 100 частинам гемоглобіну;
56 частин Феруму відповідають х частинам гемоглобіну;
0,34: 100 = 56: х
100  56
х= = 16471
0,34
Відповідь: мінімальна відносна молекулярна маса гемоглобіну становить
16471 атомних одиниць маси.

Мал. 8. Четвертинна структура молекули гемоглобіну

 16

Задача 15. Фрагмент першого ланцюга ДНК має такий нуклеотидний склад:
ГГГ—ЦАТ—ААЦ—ГЦТ...
Визначте:
1) Послідовність нуклеотидів у відповідному фрагменті другого ланцюга.
2) Довжину фрагмента ДНК.
3) Частку (у %) кожного нуклеотида у фрагменті ДНК.
Розв’язання-відповідь:
1) перший ланцюг ДНК: ГГГ—ЦАТ—ААЦ—ГЦТ
||| ||| ||| |||
другий ланцюг ДНК: ЦЦЦ—ГТА—ТТГ-ДГА
2) Довжина фрагмента ДНК становить: 12 · 0,34 = 4,08 (нм).
3) Усіх нуклеотидів у фрагменті ДНК – 24. З них аденіну й тиміну по 5, а цитози-
ну й гуаніну – по 7. Звідси:
24 нуклеотиди – 100% 24 нуклеотиди – 100%
5 нуклеотидів – х% 7 нуклеотидів – х%
5 100 % 7 100 %
х= = 20,83% х= = 29,17%
24 24
Відповідь: у фрагменті ДНК частка аденіну й тиміну – по 20,83%, цитозину
й гуаніну – по 29,17%.
Задача 16. Визначте відносну молекулярну масу й довжину гена, який кодує
білок з відносною молекулярною масою 280 000.

Дано: Розв’язання:
Mr(білка) = 280000 а.о.м. 1) Визначаємо кількість амінокислот у складі да-
Mr(амінокислоти) = 100 а.о.м. ного білка:
Mr(нуклеотида) = 345 а.о.м. 280000: 100 = 2800 (амінокислот).
l(нуклеотида) = 0,34 нм 2) Визначаємо кількість нуклеотидів в одному
Знайти: ланцюгу гена, що кодує даний білок:
Mr(гена) – ? 2800 · 3 = 8400 (нуклеотидів).
l(гена) – ? 3) Визначаємо довжину гена, який кодує даний
білок:
l(гена) = 8400 · 0,34 = 2856 (нм).
4) Визначаємо кількість нуклеотидів в обох лан-
цюгах гена:
8400 · 2 = 16800 (нуклеотидів).
5) Визначаємо відносну молекулярну масу гена
(обидва ланцюги):
Мr(гена) = 16800 · 345 = 5796000 (а.о.м.)
Відповідь: Відносна молекулярна маса гена, який кодує даний білок, стано-
вить 5796000, довжина цього гена – 2856 нм.
 17

Задача 17. Відносна молекулярна маса одного з ланцюгів ДНК становить

119025 а.о.м.
1) Визначте кількість амінокислот – мономерів білка, закодованого в цьому
ланцюгу ДНК.
2) Скільки триватиме трансляція молекули цього білка?

Дано: Розв’язання:
Mr(ланцюга гена) = 119025 а.о.м. 1) Визначаємо кількість нуклеотидів у даному
Mr(нуклеотида) = 345 а.о.м. ланцюзі ДНК:
t(однієї амінокислоти) = 0,2 с 119025: 345 = 345 (нуклеотидів).
Знайти: Визначаємо кількість мономерів (амінокислот)
N(мономерів) – ? у даній молекулі білка:
t(трансляції) – ? 345: 3 = 115 (амінокислот).
2) Визначаємо час трансляції молекули білка:
t(трансляції) = 115 · 0,2 = 23 (с)
Відповідь: 1) Кількість мономерів білка, закодованого в цьому ланцюгу
ДНК, становить 115. 2) Трансляція молекули цього білка триватиме 23 с.

4. ЗАДАЧІ НА ВИЗНАЧЕННЯ ДОВЖИНИ ТА МАСИ ДНК

Задача 18. До складу білка входить 800 амінокислот. Визначте довжину ге-
на, який кодує синтез цього білка?

Дано: Розв’язання:
Склад білка – 800 амінокислот; 1) Визначаємо кількість нуклеотидів в одному
l(нуклеотида) = 0,34 нм. ланцюгу гена, який кодує даний білок:
Знайти: 800 · 3 = 2400 (нуклеотидів).
l(гена) – ? 2) Визначаємо довжину гена:
l(гена) = 2400 · 0,34 = 816 (нм).
Відповідь: довжина гена, який кодує синтез даного білка, становить 816 нм.

Задача 19. Визначте довжину гена, що кодує білок нормального гемоглобі-

ну, у своєму складі містить 287 амінокислот?

Дано: Розв’язання:
Склад білка – 287 амінокислот; 1) Визначаємо кількість нуклеотидів в одному
l(нуклеотида) = 0,34 нм. ланцюгу гена, який кодує даний білок:
Знайти: 287 · 3 = 861 (нуклеотидів).
l(гена) – ? 2) Визначаємо довжину гена:
l(гена) = 861 · 0,34 = 292,74 (нм).
Відповідь: довжина гена, який кодує синтез даного білка, становить 292,74 нм.
 18

Задача 20. Білок вазопресин (гормон гіпофізу, який підвищує кров’яний

тиск та посилює діурез) складається з 9 амінокислот і кодується такою послідов-
ністю нуклеотидів: ТТТ—ТАТ—ТГТ—ГАА—ГАТ —ТГТ—ЦЦГ— ЦГТ — ГТТ.
Визначте:
1) Кількість нуклеотидів і триплетів у ДНК.
2) Довжину гена, який кодує вазопресин.
3) Амінокислотний склад вазопресину.
Розв’язання:
1) Кількість триплетів дорівнює кількості амінокислот – 9. Визначаємо кіль-
кість триплетів у двох ланцюгах цієї’ ДНК: 9 · 2 = 18 (триплетів). Визначаємо кі-
лькість нуклеотидів у двох ланцюгах цієї ж ДНК: 18 · 3 = 54(нуклеотиди).
Відповідь: 54 нуклеотиди, 18 триплетів.
2) Визначаємо довжину гена, який кодує вазопресин: 27 · 0,34 = 9,18 (нм).
Відповідь: довжина гена, який кодує вазопресин, становить 9,18 нм.
3) Визначаємо амінокислотний склад вазопресину:
ДНК: —АЦА—АТА—ААА—ЦТТ—ЦТА—АЦА—ГГА—ГЦА—ЦЦА—
||| ||| ||| ||| ||| ||| ||| ||| |||
—ТГТ—ТАТ—ТТТ—ГАА—ГАТ—ТГТ—ЦЦТ—ЦГТ—ГГТ—
іРНК: —АЦА—АУА—ААА—ЦУУ—ЦУА—АЦА—ГГА—ГЦА—ЦЦА—
Білок: —тре—ілей—ліз—лей—лей—тре—глі—ала—про—
Відповідь: амінокислотний склад вазопресину: треонін—ізолейцин—
лізин—лейцин—лейцин—треонін—гліцин—аланін—пролін.

Задача 21. Довжина фрагмента ДНК становить 1530 нм. Скільки в ньому
закодовано білкових молекул, які складаються в середньому із 300 амінокислот-
них залишків?

Дано:
Склад білка – 300 амінокислот;
l(фрагмента ДНК) = 1530 нм.
l(нуклеотида) = 0,34 нм.
Знайти:
N(білкових молекул) – ?
Відповідь: закодовано 5 білкових молекул.
Розв’язання:
1) Визначаємо кількість нуклеотидів у ланцю-
гу даного фрагмента ДНК:
1530 : 0,34 = 4500 (нуклеотидів).
2) Визначаємо кількість амінокислот, кодова-
них даним фрагментом ДНК:
4500 : 3 = 1500 (амінокислот).
3) Визначаємо, скільки білкових молекул по
300 амінокислот кожна може закодувати даний
фрагмент ДНК:
1500 : 300 = 5 (молекул).

Задача 22. Білок складається зі 124 амінокислот. Порівняйте відносні моле-

кулярні маси білка та гена, який його кодує.
 19

Дано: Розв’язання:
Склад білка – 124 амінокислоти; Визначаємо відносну молекулярну масу білка:
Mr(амінокислоти) = 100; 124 · 100 = 12400.
Mr(нуклеотида) = 345. Визначаємо кількість нуклеотидів у складі ге-
Знайти: на, що кодує даний білок:
Mr(гена) – ? 124 · 3 · 2 = 744 (нуклеотиди).
Mr(білка) – ? Визначаємо відносну молекулярну масу гена:
744 · 345 = 256 680.
Визначаємо, у скільки разів ген важчий за бі-
лок:
256 680: 12400 = 20,7 (рази).
Відповідь: відносна молекулярна маса гена у 20,7 рази більша, ніж кодованого
ним білка.

5. ЗАДАЧІ НА ВИЗНАЧЕННЯ ВІДСОТКА АДЕНІНОВИХ, ГУАНІНО-

ВИХ, ЦИТОЗИНОВИХ, ТИМІНОВИХ НІТРАТНИХ ОСНОВ У МОЛЕКУЛІ
ДНК

Задача 23. У фрагменті ДНК знайдено 1120 аденінових нуклеотидів, що

становить 28% загальної кількості нуклеотидів.
1) Скільки в даному фрагменті міститься гуанінових, цитозинових, тиміно-
вих нуклеотидів?
2) Визначте довжину і відносну молекулярну масу цього фрагмента ДНК.

Дано: Розв’язання:
А = 1120 нуклеотидів = 28% 1) 3а правилом Чаргаффа та принципом комплеме-
l(нуклеотиду) = 0,34 нм; нтарності, маємо:
Мr(нуклеотиду) = 345. Т = А = 1120 нуклеотидів = 28%.
Знайти: Визначаємо відсоток Г- і Ц-нуклеотидів (кожного
Г–? окремо) в даному фрагменті ДНК:
Т–? 100 % − ( А + Т ) 100 % − ( А + Т )
Г=Ц = = = 22%
Ц–? 2 2
l(фрагмента) – ? Г = Ц = 22%
Мr(фрагмента) – ? Визначаємо кількість Г- і Ц-нуклеотидів (кожного
окремо) у даному фрагменті ДНК:
1120 нуклеотидів – 28%
х нуклеотидів – 22%
1120  22%
х= = 880 (нуклеотидів)
28%
Г = Ц = 22% = 880 нуклеотидів
2) Визначаємо довжину фрагмента ДНК:
l(фрагмента) = (1120 + 880) · 0,34 = 680 (нм)
Визначаємо відносну молекулярну масу даного
фрагмента ДНК (обох ланцюгів):
Мr(фрагмента) = (1120·2 + 880·2)·345 = 1380000
 20

Відповідь: 1) Тимінових нуклеотидів— 1120, гуанінових і цитозинових – по 880.

2) Довжина фрагмента ДНК – 680 нм; відносна молекулярна маса – 1380000 а.о.м.

Мал. 9. Нуклеотиди: 1 – аденін, 2 – гуанін, 3- тимін, 4 – цитозин.

Задача 24. Встановлено, що іРНК має 30% аденіну, 18% гуаніну та 20%
урацилу. Визначте частку (у %) кожного нуклеотиду у відповідному фрагменті
дволанцюгової ДНК.

Дано: Розв’язання:
АіРНК = 30% Визначаємо відсоток цитозинових нуклеотидів у
ГіРНК = 18% даній іРНК:
УіРНК = 20% ЦіРНК = 100% – (АіРНК + УіРНК + ГіРНК) =
= 100% – (30% + 20% + 18%) = 32%.
Визначаємо відсоток аденінових і тимінових нук-
леотидів (окремо) у фрагменті ДНК:
А + У іРНК 30% + 20%
АДНК = Т ДНК = іРНК = = 25%
2 2
Визначаємо відсоток гуанінового і цитозинового
нуклеотидів (окремо) у фрагменті ДНК:
Г іРНК + Ц іРНК 18% + 32%
Г ДНК = Ц ДНК = = = 25%
2 2
ГДНК = ЦДНК = 25%
Відповідь: Частка кожного нуклеотиду у відповідному фрагменті дво-
ланцюгової ДНК становить 25%.
 21

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ

Під час розв’язання задач необхідно пам’ятати:

• довжина одного нуклеотида, або відстань між двома сусідніми вздовж осі
ДНК, становить 0,34 нм;
• середня молекулярна маса одного нуклеотида 345 умовних одиниць;
• середня молекулярна маса однієї амінокислоти дорівнює 100 умовних одиниць;
• молекула білка в середньому складається з 200 амінокислот;
• кожну амінокислоту в білковій молекулі кодує
триплет нуклеотидів і-РНК (під час трансляції);
• для визначення довжини гена (l) враховують кі-
лькість нуклеотидів, яка міститься в одному лан-
цюзі ДНК;
• для визначення молекулярної маси гена (Mr)
враховують кількість нуклеотидів, що міститься
у двох ланцюгах ДНК;
• трансляція здійснюється згідно з генетичним ко-
дом;
• для всіх ДНК виконується правило Чаргаффа:
А = Т; Г = Ц;
• А + Г = Т + Ц (вміст пуринових нітратних основ
– аденіну і гуаніну – дорівнює вмісту піри-
мідинових нітратних основ – тиміну і цитозину);
• сума всіх нуклеотидів в молекулі ДНК (А + Т + Г
+ Ц) або РНК (А + У + Г + Ц) становить 100%.

1. ЗАДАЧІ НА ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ТА ПОСЛІДОВНОСТІ

НУКЛЕОТИДІВ У ДНК ТА РНК

Задача 25. Ділянка поліпептидного ланцюга має таку будову:

аланін—лізин—валін—серин—лейцин—метіонін.
Визначте послідовність нуклеотидів у ділянці ДНК, яка кодує цю частину
ланцюга.

Задача 26. Визначте, які нуклеотиди іРНК кодують амінокислоти білкової

молекули в такій послідовності:
а) валін—гліцин—лейцин—гістидин;
б) треонін — триптофан—серин—аланін;
в) лізин—метіонін—валін—пролін;
г) аланін—лейцин—лізин—треонін.

Задача 27. Фрагмент ланцюга А білка гемоглобіну складається із

7 амінокислот, розміщених у такій послідовності:
вал—лей—лей—тре—про—глн—ліз.
 22

Яка будова ділянки іРНК, що є матрицею для синтезу цього фрагмента мо-
лекули гемоглобіну? Яка будова ділянки ДНК, що кодує дану іРНК?

Задача 28. Фрагмент молекули білка міоглобіну містить амінокислоти в та-

кому порядку: ала—глу—тир—сер—глн.
Визначте структуру ділянки ДНК, яка кодує цю послідовність амінокислот-
них залишків.

Задача 29. Ділянка молекули білку має наступну послідовність амінокис-

лот: аспаргін-ізолейцин-пролін-триптофан-лізин. Визначте одну з можливих пос-
лідовностей нуклеотидів у молекулі ДНК.

Задача 30. Ділянка молекули білку має наступну послідовність амінокис-

лот: аланін-цистеїн-валін-серин-гліцин-треонін. Визначте одну з можливих послі-
довностей нуклеотидів у молекулі ДНК.

Задача 31. Ділянка молекули білку має наступну послідовність амінокис-

лот: глутамін-фенілаланін-лейцин-тирозин-аргінін. Визначте одну з можливих по-
слідовностей нуклеотидів у молекулі ДНК.

Задача 32. Ділянка молекули білку має наступну послідовність амінокис-

лот: гліцин-тирозин-аргінін-аланін-цистеїн. Визначте одну з можливих послідов-
ностей нуклеотидів у молекулі ДНК

Задача 33. Ділянка молекули білку має наступну послідовність амінокислот:

аспарагінова кислота-метіонін-глутамін-лізин. Визначте можливі послідовності ну-
клеотидів у молекулі ДНК.

Задача 34. Ділянка молекули білку має наступну послідовність амінокислот:

пролін-глутамін-валін-триптофан. Визначте можливі послідовності нуклеотидів у
молекулі ДНК.

Задача 35. Ділянка молекули білку має наступну послідовність амінокислот:

серин-метіонін-треонін-глутамінова кислота. Визначте можливі послідовності нук-
леотидів у молекулі ДНК.

Задача 36. Ділянка молекули білку має наступну послідовність амінокислот:

тирозин-аланін-гістидин-фенілаланін. Визначте можливі послідовності нуклеотидів
у молекулі ДНК.

Задача 37. Ділянка молекули білку має наступну послідовність амінокислот:

серин-глутамін-аспарагін-триптофан. Визначте можливі послідовності нуклеотидів
у молекулі іРНК.
 23

Задача 38. Ділянка молекули білку має наступну послідовність амінокислот:

метіонін-триптофан-пролін-треонін. Визначте можливі послідовності нуклеотидів у
молекулі іРНК.

Задача 39. Ділянка молекули білку має наступну послідовність амінокислот:

глутамін-валін-аланін-ізолейцин. Визначте можливі послідовності нуклеотидів у
молекулі іРНК.

Задача 40. Ділянка молекули білку має наступну послідовність амінокислот:

аргінін-метіонін-триптофан-гістидін. Визначте можливі послідовності нуклеотидів
в молекулі іРНК.
2. ЗАДАЧІ НА ВИЗНАЧЕННЯ ПОСЛІДОВНОСТІ АМІНОКИСЛОТ
У БІЛКУ

Задача 41. Фрагмент гена ДНК має наступну послідовність нуклеотидів

ТЦГГТЦААЦТТАГЦТ. Визначте послідовність нуклеотидів іРНК і амінокислот в
поліпептидному ланцюзі білку.

Задача 42. Фрагмент гена ДНК має наступну послідовність нуклеотидів

ТГГАЦАГГТТТЦГТА. Визначте послідовність нуклеотидів іРНК і амінокислот в
поліпептидному ланцюзі білку.

Задача 43. Фрагмент гена ДНК має наступну послідовність нуклеотидів

ТТТГТЦЦТААЦЦГГА. Визначте послідовність нуклеотидів іРНК і амінокислот в
поліпептидному ланцюзі білку.

Задача 44. Фрагмент гена ДНК має наступну послідовність нуклеотидів

ГТЦЦТААЦЦГГАТТТ. Визначте послідовність нуклеотидів іРНК і амінокислот в
поліпептидному ланцюзі білку.

Задача 45. Фрагмент молекули іРНК має наступну послідовність нуклеотидів:

УГЦААГЦУГУУУАУА. Визначте послідовність амінокислот в молекулі білку.

Задача 46. Фрагмент молекули іРНК має наступну послідовність нуклеотидів:

УГУАЦУГУЦАУАГУГ. Визначте послідовність амінокислот в молекулі білку

Задача 47. Фрагмент молекули іРНК має наступну послідовність нуклеоти-

дів: ГЦАУГУАГЦААГЦГЦ. Визначте послідовність амінокислот в молекулі білку
і її молекулярну масу.

Задача 48. Фрагмент молекули іРНК має наступну послідовність нуклеоти-

дів: ГАГЦЦАААУАЦУУУА. Визначте послідовність амінокислот в молекулі біл-
ку і її молекулярну масу.
 24

Задача 49. Ділянка гена має таку будову: ЦГГЦГЦТЦААААТЦГТ. Запишіть

склад відповідної ділянки того білка, інформація про який міститься в даному гені.
Як відобразиться на будові білка видалення із гена четвертого нуклеотиду?

Задача 50. Визначте іРНК та первинну структуру білка, закодованого в ді-

лянці ДНК:
–Г – Т – Т – Ц – Т – А – А – А – А – Г – Г – Ц – Ц – А – Т –
якщо 5-й нуклеотид буде видалено, а між 8 та 9 нуклеотидами з’явиться тиміно-
вий нуклеотид?

Задача 51. Як зміниться структура білка, якщо з кодуючої його ділянки ДНК:
Г–А–Т–А–Ц–Ц–Г–А–Т–А–А–А–Г–А–Ц…
видалити шостий та тринадцятий (зліва) нуклеотиди?

Задача 52. Які зміни відбудуться в складі білка, якщо з кодуючої його діля-
нці ДНК:
Т – А – А – Ц – А – Г – А – Г – Г – А – Ц – Ц – А – А – Г…
між 10 та 11 нуклеотидами буде включено цитозину, між 13 та 14 – тимін, а на кі-
нці поруч з гуаніном додасться ще один гуанін?

Задача 53. Ділянка гена мала наступний склад нуклеотидів:

ТГГ—ТЦГ—ЦАГ—ГАГ—ГТГ—ТТТ—ААА.
Визначте, як зміниться склад кодованих нею амінокислот, якщо під впливом
іонізуючої радіації:
а) вибити десятий зліва нуклеотид;
б) вибити 10, 11 і 12 нуклеотиди;
в) між десятим і одинадцятим нуклеотидами з’явиться аденіновий;
г) подвоїться десятий зліва нуклеотид?

3. ЗАДАЧІ НА ВИЗНАЧЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНОЇ МАСИ ТА ДОВЖИ-

НИ БІЛКА

Задача 54. Один з ланцюгів ДНК має відносну молекулярну масу 72 450.
Визначте кількість мономерів і відносну молекулярну масу білка, кодованого да-
ним фрагментом ДНК.

Задача 55. Ділянка кодуючого ланцюга ДНК має молекулярну масу 209070
г/моль. Визначте кількість амінокислот закодованих в нім і молекулярну масу бі-
лку.

Задача 56. Ділянка кодуючого ланцюга ДНК має молекулярну масу 238050
г/моль. Визначте кількість амінокислот закодованих в нім і молекулярну масу бі-
лку.
 25

Задача 57. Правий ланцюг ДНК має наступну послідовність нуклеотидів:

ЦТАТАГТААЦАА. Визначте структуру фрагмента білку, синтезованого по ліво-
му ланцюгу ДНК.

Задача 58. Лівий ланцюг ДНК має наступну послідовність нуклеотидів:

ТГГААГЦТЦТАТ. Визначте структуру фрагмента білку, синтезованого по право-
му ланцюгу ДНК.

4. ЗАДАЧІ НА ВИЗНАЧЕННЯ ДОВЖИНИ ТА МАСИ ДНК І РНК

Задача 59. До складу білка входить 240 амінокислот. Яка довжина й віднос-
на молекулярна маса гена, що кодує даний білок?

Задача 60. Відносна молекулярна маса білка — 9000. Визначте довжину й

відносну молекулярну масу гена, який кодує даний білок.

Задача 61. Альбумін сироватки крові людини має відносну молекулярну

масу 68400. Визначте:
а) кількість нуклеотидів ДНК, які кодують цей білок;
б) довжину гена;
в) відносну молекулярну масу гена.

Задача 62. Відносна молекулярна маса білка — 8000. Визначте довжину й

відносну молекулярну масу гена, який кодує даний білок.

Задача 63. Фрагмент молекули ДНК складається з 6000 нуклеотидів. Визна-

чте довжину цього фрагмента ДНК.

Задача 64. Фрагмент молекули ДНК складається з 4500 нуклеотидів. Визна-

чте довжину цього фрагмента ДНК.

Задача 65. Фрагмент молекули ДНК складається з 700 пар нуклеотидів. Ви-
значте довжину цього фрагмента ДНК.

Задача 66. Фрагмент молекули ДНК складається з 560 пар нуклеотидів. Ви-
значте довжину цього фрагмента ДНК.

Задача 67. Довжина ділянки молекули ДНК складає 850 нм. Визначте кіль-
кість нуклеотидів в одному ланцюзі ДНК.

Задача 68. Довжина ділянки молекули ДНК складає 272 нм. Визначте кіль-
кість нуклеотидів в одному ланцюзі ДНК.

Задача 69. Довжина ділянки молекули ДНК складає 544 нм. Визначте кіль-
кість нуклеотидів в ДНК.
 26

Задача 70. Визначте молекулярну масу фрагмента ДНК якщо він складаєть-
ся з 900 нуклеотидів.

Задача 71. Визначте молекулярну масу фрагмента ДНК якщо він складаєть-
ся з 1400 нуклеотидів.

Задача 72. Молекулярна мас молекули ДНК складає 17250 г/моль Визначте
кількість нуклеотидів в молекулі і її довжину.

Задача 73. Молекулярна мас молекули ДНК складає 13800 г/моль. Визначте
кількість нуклеотидів в молекулі і її довжину.

Задача 74. Ділянка молекули іРНК складається з 300 нуклеотидів. Визначте

його довжину.

Задача 75. Ділянка молекули іРНК складається з 420 нуклеотидів. Визначте

його довжину.

Задача 76. Ділянка молекули іРНК складається з 480 нуклеотидів. Визначте

його довжину і молекулярну масу.

Задача 77. Ген ДНК включає 450 пар нуклеотидів. Яка довжина, молекуля-
рна маса гена і скільки амінокислот закодовано в ньому?

Задача 78. Ген ДНК включає 870 пар нуклеотидів. Яка довжина, молекуля-
рна маса гена і скільки амінокислот закодовано в ньому?

Задача 79. Фрагмент ДНК має молекулярну масу 414000 г/моль. Визначте
довжину фрагмента ДНК і число амінокислот закодованих в ньому.

Задача 80. Фрагмент ДНК має молекулярну масу 310500 г/моль. Визначте
довжину фрагмента ДНК і число амінокислот закодованих в ньому.

Задача 81. Ділянка кодуючого ланцюга ДНК має молекулярну масу

217350г/моль. Визначте кількість амінокислот закодованих в ньому.

Задача 82. Скільки нуклеотидів містить ген ДНК, якщо в нім закодовано
135 амінокислот. Яка молекулярна маса цього гена і його довжина?

Задача 83. Скільки нуклеотидів містить ген ДНК, якщо в нім закодоване
111 амінокислот. Яка молекулярна маса цього гена і його довжина?

Задача 84. Яка молекулярна маса гена і його довжина, якщо в нім закодова-
ний білок з молекулярною масою 1500 г/моль?
 27

Задача 85. Яка молекулярна маса гена і його довжина, якщо в нім закодова-
ний білок з молекулярною масою 42000 г/моль?

5. ЗАДАЧІ НА ВИЗНАЧЕННЯ ВІДСОТКА АДЕНІНОВИХ, ГУАНІНО-

ВИХ, ЦИТОЗИНОВИХ, ТИМІНОВИХ НІТРАТНИХ ОСНОВ У МОЛЕКУЛІ
ДНК

Задача 86. На одному з ланцюгів ДНК синтезована іРНК, у якій А – 14%, Г

– 20%, У – 40%, Ц – 26%, Визначте вміст нуклеотидів у молекулі ДНК (у %).

Задача 87. Скільки аденінових, тимінових і гуанінових нуклеотидів міс-

титься у фрагменті ДНК, якщо в ньому виявлено 950 цитозинових нуклеотидів,
що становить 20% від загальної кількості нуклеотидів у цьому фрагменті ДНК?
Яка його довжина і відносна молекулярна маса?

Задача 88. Ділянка молекули ДНК містить 400 аденінових нуклеотидів, що

становить 20% від загальної кількості нуклеотидів. Визначте, скільки в даному
фрагменті тимінових, гуанінових та цитозинових нуклеотидів, а також довжину й
відносну молекулярну масу даного фрагмента.

Задача 89. У молекулі іРНК міститься 26% аденінових нуклеотидів, 6% —

гуанінових, 40% — урацилових. Який нуклеотидний склад відповідної ділянки
ДНК?

Задача 90. У молекулі ДНК з відносною молекулярною масою 69000 на ча-

стку аденінових нуклеотидів припадає 8625. Визначте кількість нуклеотидів кож-
ного виду, якщо відносна молекулярна маса одного нуклеотиду становить 345.

Задача 91. Фрагмент молекули ДНК складається з 3000 нуклеотидів, з них

цитозинових нуклеотидів 650. Визначте довжину цього фрагмента і кількість аде-
нінових, тимінових і гуанінових нуклеотидів.

Задача 92. Фрагмент молекули ДНК складається з 5760 нуклеотидів, з них

тимінових нуклеотидів 1125. Визначте довжину цього фрагмента і кількість аде-
нінових, гуанінових і цитозинових нуклеотидів.

Задача 93. Фрагмент молекули ДНК складається з 730 пар нуклеотидів, з

них гуанінових нуклеотидів 425. Визначте довжину цього фрагмента і кількість
аденінових, тимінових і цитозинових нуклеотидів.

Задача 94. Фрагмент молекули ДНК складається з 950 пар нуклеотидів, з

них аденінових нуклеотидів 340. Визначте довжину цього фрагмента і кількість
гуанінових, тимінових і цитозинових нуклеотидів.
 28

Задача 95. У молекулі ДНК 15 % гуанінових нуклеотидів. Визначте кіль-

кість аденінових, цитозинових, тимінових нуклеотидів.

Задача 96. У молекулі ДНК 24 % тимінових нуклеотидів. Визначте кількість

аденінових, цитозинових, гуанінових нуклеотидів.

Задача 97. Фрагмент молекули ДНК складається з 1000 нуклеотидів, з них

аденінових нуклеотидів 23%. Визначте кількість гуанінових, тимінових і цитози-
нових нуклеотидів.

Задача 98. Фрагмент молекули ДНК складається з 2000 нуклеотидів, з них

гуанінових нуклеотидів 18%. Визначте кількість аденінових, тимінових і цитози-
нових нуклеотидів.

Задача 99. Фрагмент молекули ДНК містить 210 аденінових нуклеотидів,

що складає 10% від загальної кількості нуклеотидів. Визначити скільки в цьому
фрагменті гуанінових, тимінових, цитозинових нуклеотидів і його молекулярну
масу.

Задача 100. Фрагмент молекули ДНК містить 350 цитозинових нуклеотидів,

що складає 28% від загальної кількості нуклеотидів. Визначити скільки в цьому
фрагменті аденінових, гуанінових, тимінових нуклеотидів і його молекулярну масу.
 29

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Антикодон – триплет (тринуклеотид), ділянка в транспортній рибонуклеї-

нової кислоти (тРНК), що складається з трьох нуклеотидів. Спаровуючись з кодо-
ном матричної РНК (мРНК), забезпечує правильне розташування кожної аміноки-
слоти при біосинтезі білків.
Ген — ділянка ДНК, у матричному ланцюзі якого закодована інформація
про первинну структуру одного поліпептидного ланцюга; матриця для синтезу
усіх видів РНК.
Генетичний код — система запису інформації про порядок амінокислот в
білковій молекулі у вигляді послідовності нуклеотидів ДНК або РНК.
ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) – високополімерна природна спо-
лука, носій генетичної інформації. Молекула ДНК складається з двох полінуклео-
тидних ланцюгів, закручених один навколо іншого в спіраль. Ланцюги побудовані
з великого числа мономерів нуклеотидів, специфічність яких визначається однією
з чотирьох нітратних основ: аденіну, гуаніну, цитозину, тиміну.
Комплементарність — явище взаємного доповнення відповідних одна од-
ній хімічних структур (макромолекул, молекул, радикалів), яке забезпечує зв’язок
між ними на основі їхніх властивостей; властивість нітратних основ вибірково
сполучатися між собою (А–Т (У), Ц–Г).
Правило Чаргаффа – правило відповідності кількості пуринових (А + Г)
нуклеотидів в молекулі ДНК кількості піримідинових (Т + Ц) нуклеотидів. Наслі-
док: в будь-якій дволанцюговій структурі кількість аденінових нуклеотидів дорів-
нює кількості тимінових (урацилових), а кількість гуанінових нуклеотидів дорів-
нює кількості цитозинових, тобто А = Т(У); Г = Ц.
Редуплікація, реплікація — процес подвоєння ДНК відповідно до принци-
пу комплементарності.
РНК (рибонуклеїнова кислота) – клас нуклеїнових кислот, лінійних полі-
мерів нуклеотидів, до складу яких входять залишок фосфорної кислоти, рибоза
(на відміну від ДНК, що містить дезоксирибозу) і нітратні основи — аденін, цито-
зин, гуанін і урацил (на відміну від ДНК, що містить замість урацилу – тимін).
Транскрипція — перший етап біосинтезу білків, під час якого відбувається
перенесення генетичної інформації. В його основі лежить процес переписування
послідовності нуклеотидів ДНК у послідовність нуклеотидів матричної РНК від-
повідно до принципу комплементарності.
Трансляція — другий етап біосинтезу білків, під час якого відбувається пе-
редача генетичної інформації, записаної у вигляді послідовності нуклеотидів іР-
НК, через послідовність амінокислот поліпептидних ланцюгів білків. Процес син-
тезу білкової молекули відповідно до послідовності кодонів іРНК, здійснюється
на рибосомах.
Триплет (кодон) – три нуклеотиду ДНК або іРНК, що розташовані поруч;
кодують інформацію про певну амінокислоту.
 30

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Базова
1. Барна І. Загальна біологія. Збірник задач. – Тернопіль: Видавництво «Підруч-
ники і посібники», 2008 – 736 с.
2. Балан П.Г. Біологія. 10 клас: підруч. для загальноосвіт. навч. закл.: рівень ста-
ндарту, акад. рівень / П. Г. Балан, Ю. Г. Вервес, В. П. Поліщук. – К.: Гененза,
2012. – 286 с.
3. Межжерін С.В. Біологія: підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних
закладів (Профільний рівень) / С.В.Межжерін, Я.О.Межжеріна,
Т.В.Коршевнюк – Київ: Планета книжок., 2010. – 231 с.
4. Тагліна О. В. Біологія. 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень). Підруч.
для загальноосв. навч. закл. – X.: Вид-во «Ранок», 2010. – 256 с.

Допоміжна

1. Бугай О.В. Біологія у визначеннях, таблицях і схемах. 7-11 класи / О.В. Бугай,
А.Н. Микитюк, А.Г. Вовк. – Х.: Ранок, 2010. – 128 с.
2. Довідник з біології / За ред. академіка НАН України К.М.Ситника. – К.: Нау-
кова думка, 1998. – 682 с.
3. Красильникова Т.В. Біологія. 10-11 класи. Наочний довідник. – К.; Х.: Веста,
2006. – 111 с.
4. Овчинніков С.О. Збірник задач і вправ із загальної біології. – К.: Ґенеза, 2000. –
150 с.
5. Шаламов Р.В. Біологія: Комплексний довідник / Р.В. Шаламов, Ю.Д. Дмитрієв,
В.І.Підгорний. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. – 624 с.
 31

ДОДАТОК 1

ГЕНЕТИЧНИЙ КОД

І II нуклеотид III
нуклеотид У Ц А Г нуклеотид
УУУ Фен УЦУ Сер УАУ Тир УГУ Цис У
УУЦ Фен УЦЦ Сер УАЦ Тир УГЦ Цис Ц
У
УУА Лей УЦАСер УАА нонсенс УГА нонсенс А
УУГ Лей УЦГ Сер УАГ нонсенс УГГ Трип Г
ЦУУ Лей ЦЦУ Про ЦАУ Гіс ЦГУ Арг У
ЦУЦ Лей ЦЦЦ Про ЦАЦ Гіс ЦГЦ Арг Ц
Ц
ЦУА Лей ЦЦА Про ЦАА Глн ЦГА Арг А
ЦУГ Лей ЦЦГ Про ЦАГ Глн ЦГГ Арг Г
АУУ Ілей АЦУ Тре ААУ Асн АГУ Сер У
АУЦ Ілей АЦЦ Тре ААЦ Асн АГЦ Сер Ц
А
АУА Ілей АЦА Тре ААА Ліз АГА Арг А
АУГ Мет АЦГ Тре ААГ Ліз АГГ Арг Г
ГУУ Вал ГЦУ Ала ГАУ Асп ГГУ Глі У
ГУЦ Вал ГЦЦ Ала ГАЦ Асп ГГЦ Глі Ц
Г
ГУА Вал ГЦА Ала ГАА Глу ГГА Глі А
ГУГ Вал ГЦГ Ала ГАГ Глу ГГГ Глі Г
 32

ДОДАТОК 2

-АМІНОКИСЛОТИ, ЯКІ ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ БІЛКІВ

Структурна формула Назва Позначення

І. АЦИКЛІЧНІ АМІНОКИСЛОТИ

1. Аліфатичні незаміщені амінокислоти (моноамінокарбонові)

O Глі
H CH C Гліцин, глікокол,
Gly
OH -амінооцтова кислота
NH2 (G)

O
Аланін, Ала
CH3 CH C -амінопропіонова кис- Ala
NH2 OH лота (A)
CH3 O
Валін*1, Вал
CH CH C -аміноізовалеріанова Val
CH3 NH2 OH кислота (V)
CH3 O
Лейцин*, Лей
CH CH2 CH C -аміноізокапронова ки- Leu
CH3 NH2 OH слота (L)

O
Ізолейцин*, -аміно- Іле
CH3 CH2 CH CH C β-метилвалеріанова кис- Ile
CH3 NH2 OH лота (I)

2. Аліфатичні заміщені амінокислоти

а) Гідроксиамінокислоти
O
Серин, -аміно- Сер
HO CH2 CH C β-гідроксипропіонова Ser
NH2 OH кислота (S)

1
зірочкою позначені незамінні амінокислоти
 33

Структурна формула Назва Позначення

OH
O Треонін*, -аміно- Тре
CH3 CH CH C β-гілроксимасляна кис- Thr
NH2 OH лота (T)

O OH
C Амінолимонна кислота2,
HO O -аміно-β-гідрокси-
C CH2 C CH C _
-карбоксиглутарова ки-
O OH слота
OH NH2

б) Тіоамінокислоти
O
Цистеїн, -аміно- Цис
HS CH2 CH C β-меркаптопропіонова Cys
NH2 OH кислота (C)

O
Цистин, β,β’-дитіо-біс-
CH3 S CH2 CH2 CH C Цис-S-S-
-амінопропіонова кис-
OH Цис
NH2 лота

O
CH2 CH C
NH2 OH
S Метіонін*, -аміно- Мет
S γ-метилтіомасляна кис- Met
O лота (M)
CH2 CH C
NH2 OH

в) Карбоксиамінокислоти (моноамінодикарбонові кислоти)

O O
Асп
C CH2 CH C Аспарагінова кислота,
Asp
HO OH -аміноянтарна кислота
NH2 (D)

O O Глутамінова кислота, Глу

C CH2 CH2 CH C -аміноглутарова кисло- Glu
HO NH2 OH та (E)

2
рідкісна амінокислота
 34

Структурна формула Назва Позначення

г) Амінокислоти, що містять амідні групи

O O
Асн
C CH2 CH C Аспарагін, β-амід аспа-
Asn
OH рагінової кислоти
H2N NH2 (N)
O O
Глн
C CH2 CH2 CH C Глутамін, -амід глута-
Gln
OH мінової кислоти
H2N NH2 (Q)

д) Діамінокислоти (діаміномонокарбонові кислоти)

O
Орнітин,
H2N CH2 CH2 CH2 CH C ,-діаміновалеріанова Орн
NH2 OH кислота

O
Лізин*, Ліз
H2N CH2 CH2 CH2 CH2 CH C ,-діамінокапронова Lys
NH2 OH кислота (K)
H2N O
Аргінін, -аміно- Арг
C NH CH2 CH2 CH2 CH C -гуанідиновалеріанова Arg
HN NH2 OH кислота (R)

ІІ. ЦИКЛІЧНІ АМІНОКИСЛОТИ

1. Ароматичні амінокислоти
O
Фенілаланін*, -аміно- Фен
CH2 CH C -фенілпропіонова кис- Phe
NH2 OH лота (F)

O
Тирозин, -аміно- Тир
HO CH2 CH C -(п-гідроксифеніл)- Tyr
NH2 OH пропіонова кислота (Y)
 35

Структурна формула Назва Позначення

2. Гетероциклічні амінокислоти
O
Триптофан*, -аміно- Три або Трп
CH2 CH C -фенілпропіонова кис- Trp
N OH лота
H NH2 (W)

O
N Гістидин, -аміно- Гіс
CH2 CH C
-імідазолілпропіонова His
N OH кислота
H NH2 (H)

O Про
N C Пролін, піролідин-
Pro
H -карбонова кислота
OH (P)

HO
Оксипролін,
O ‘-гідроксипіролідин-- Про-ОН
N C
H карбонова кислота
OH