Практичне заняття 2.

Тема Історія розвитку рослинного світу

5. Зробити хронологічну таблицю щодо еволюції рослинного і тваринного світу з урахуванням змін клімату.

Ера
Період Вік (млн. Етапи Характер клімату Розвиток тваринного
(група Розвиток рослинного світу
(система) років) горотворення світу
)
Четвертинни 1,8 Різкі зміни клімату, які Рослинний світ був Характерними тваринами
й призводять до періодичного представлений сучасними антропогену були мамут
(антропоген) розвитку материкових зледенінь і 1 (кілька видів), носоріг
до чергування аридних та формами. волохатий, велетенський
елювіальних епох. олень.
Неогеновий 23,8 Характеризується низьким Флора залишалася дещо Найбільш успішними
(неоген) рівнем Світового океану, застійнішою через зниження групами були плазуни,
завершенням утворення глобальних температур. Вона птахи та ссавці. Не можна
сучасних гірських масивів, досить була обмежена кліматом, забувати морські
суворим кліматом з чіткою оскільки розвиток джунглів екосистеми, де група
зональністю та кількома або лісів з великими китоподібних також мала
зледеніннями в північній та розширеннями був велику диверсифікацію.
Альпійська південній півкулях. обмеженим і навіть спричинив
зникнення великих гектарів з
них.
Палеогенови 65 Клімат палеоценової та Серед рослин панували Вимирають динозаври.
Кайнозойська (кайнозой)

й (палеоген) еоценової епох був теплим, покритонасінні. Значне З'являються численні

вологим, близьким до похолодання та темрява
субтропічного. призвели до зникнення
більшості видів мезозойських
рослин.
родини сучасних птахів.
З'явились, молюски,
морські їжаки; на суходолі
— ссавці; з'явились
плацентарні, хижаки,
гризуни, хоботні, мавпи.
Наприкінці її з'являється
людина.
 Крейдовий 165 На початку крейдового періоду
(крейда) зберігався теплий і м'який клімат.
Наприклад, в Антарктиді клімат
був приблизно таким, як у
сучасній Великій Британії. У
пізній крейді клімат став
прохолодніший, саме тоді почали
складатися кліматичні зони
сучасного типу.
Юрський 205 Безліч вулканів, виливи магми на
(юра) дно океанів підігрівали воду і
атмосферу, насичували повітря
парою води, що випадала потім
дощами на сушу, бурхливими
потоками стікала в озера й
Кімерийський океани.
Мезозойська (мезозой)
Триасовий 245 В умовах жаркого або мінливо
(триас) вологого клімату утворювались
великі площі пустель і
напівпустель або низовини,
вкриті болотами та лісами.
З’являються широколисні
рослини. серед рослин
з'являються покритонасінні,
які дедалі набувають більшого
розвитку.
2
  Папоротеподібні, цикадові,
хвойні утворювали великі
болотисті ліси. Поширені були
також гінкгові.
Зрідка траплялися каламіти,
насінні папороті й кордаїти.
Переважали справжні
папороті, гінкгові, бенетитові,
саговникові, хвойні.
З'являються перші
плацентарні ссавці, а у
воді панівне становище
захоплюють кісткові риби.
Виникла нова, група
голкошкірих —
неправильні їжаки.
Розвинулись амоніти,
белемніти, рептилії.
Наприкінці з'являються —
птахи. Розквіт літаючих
ящерів птерозаврів. У
кінці юрі птерозаври
остаточно вимерли.
Крокодили призвичаїлися
до життя в морі. Виникло
багато двоногих хижих
динозаврів тероподів.
Надзвичайно
розвинулися рептилії,
вперше з'явилися
динозаври, черепахи,
крокодили та ссавці.
Звірозубі ящери почали
вимирати, з'явилися їхні
нащадки — перші ссавці.
 Перм 295 Клімат пермського періоду
характеризувався різко
вираженою зональністю і
зростаючою з часом
посушливістю. Зникає багато
внутрішньоконтинентальних
морів, озер, боліт. Високі гірські
системи спричинили
диференціацію кліматичних
умов. У результаті діяльності
численних вулканів
сформувалися товщі вулканічних
порід.
Карбон 360 Вологий клімат. Глобальноге
Герцинський падіння рівня моря через
розширення льодовиків
Гондвани. Це спричинило
важливий регрес та охолодження
клімату на глобальному рівні.
Тропічний клімат закінчився під
час верхнього карбону істотно
змінюючись.
Палеозойська (палеозой)
Девон 410 В кінці девону тектонічна
активність затухає, відбувається
регресія моря, вирівнювання і
розмивання поверхні, утворення
кори вивітрювання в умовах
теплого, вологого клімату.
Більш сухі умови сприяли
поширенню та
розповсюдженню
голонасінних рослин. Це
рослини з насінням,
укладеними в захисному
покриві, які мають більший
запас виживання в
3
посушливих умовах. Дерева,
які могли бути розширені під
час пермського клімату це
були хвойні дерева, гінкго та
цикади.
Папороті, що мали насіння, -
це ті, які набули більш
важливої ролі і були широко
поширені. їм довелося
адаптуватися до більш сухих
кліматичних умов. Вугілля
продовжувало утворюватися,
але лікоподіофіти більше не
вносили головний внесок.
Відбувається активне
завоювання рослинністю
суходолу, виникають перші
чагарники і ліси, що
складалися переважно з
папоротеподібних форм.
Поряд із ними існували хвощі
та плауни,
Морська фауна була
подібною під час девону
та карбону, за винятком
кількох груп організмів, які
загинули під час великого
вимирання. Відбулася
досить висока еволюція
сучасних на вигляд
комах. Виявлені морські
відклади пермської фауни
багаті скам’янілостями
брахіопод, голкошкірих та
молюсків.
Риба почала
поширюватися, хоча і
регресувала через
зниження рівня моря.
Рептилії почали
колонізувати земну
поверхню.
У морських басейнах
мешкали численні
радіолярії, форамініфери,
табуляти, ругози,
голкошкірі, гастроподи,
брахіоподи, ракоподібні,
різноманітні риби.
Сілур 435  Клімат протягом усього
силурійського періоду, мабуть,
був теплим, вологим і лише в
кінці силуру на півночі вій став
сухим і жарким.
Ордовік 500 Каледонський Клімат ордовика був теплим та
тропічним. Особливо на початку
періоду були вищі температури,
навіть із ознаками того, що були
місця з рекордними
температурами 60 градусів.
Однак наприкінці періоду
температури почали падати
настільки, що це призвело до
значного заледеніння.
Кембрій 570 Байкальський Протягом К. П. на Землі були
досить високі глобальні
температури (20-28оС). Майже на
всіх континентах виникали
тропічні умови.
Наприкінці силуру (а за
деякими даними, ще раніше)
з'явилися перші наземні
рослини. Вихід рослин з води
на сушу — дуже важливий
етап у розвитку рослинного
світу.
4 Еволюційна радіація
Поява ранніх коралів. Поява
перших зелених рослин і
грибів на суходолі.
 Рослинний світ
представлений чисельними
вапнистими водоростями та
примітивними вищими
рослинами.
Акантоди , клас
вимерлих риб. Існували з
пізнього силура до
раннього перму.
З'являються деякі групи
безщелепних — костнопа
нцирні і безпанцирні.
Розквіт граптолітів.
безхребетних. Звичайні
суглобні брахіоподи,
двостулкові молюски,
наутилоїдеї, трилобіти,
остракоди, мохуватки,
голкошкірі , широко
диверсифікуються
граптоліти. З'являються
конодонти.
З’явилися і широко
розселилися скелетні
тварини. До
кінця К.П. вже існували
представники майже всіх
типів тваринного світу,
але найбільш
розповсюдженими
були трилобіти.
 Клімат холодний, часті
заледеніння. Активне утворення
осадових порід. Наприкінці ери
вміст кисню в атмосфері
становив близько 1%.
Протерозой 2600 Байкальський
Протерозой
Виникнення зелених, бурих,
червоних водоростей.
Розвиток життя призвело до
зміни форми та складу земної
поверхні. В результаті
фотосинтезу рослини
засвоювали вуглекислий газ з
атмосфери та виділяли
До кінця протерозойської
ери розвинулися
багатоклітинні організми,
водорості,
кишковопорожнинні,
кільчасті черв'яки,
молюски, членистоногі та
багато інших типів

безхребетних.
5
кисень. Завдяки насиченню
повітря та води киснем
з'явилися аеробні організми.
Відбувається зміна клімату – В даний період на планеті Анаеробні прокаріоти,
охолодження планети та існував лише один вид рослин еукаріоти, багатоклітинні.
формується льодовикова освіта. - одноклітинні нитчасті Бактерії.
водорості (сфероморфід). Графіти - сполуки
Надалі водорості призвели до мікроорганізмів
формування лишайників. В органічного походження.
Архей 3800 Байкальський
археї з'явилися одноклітинні
без'ядерні організми, які
називаються прокаріотами.
Вони могли виробляти кисень
Архей

і створювати умови
виникнення нових організмів.

Питання: 1. Дати характеристику еволюції рослинного і тваринного світу в криптозої.

2. Дати характеристику еволюції рослинного і тваринного світу в палеозої.
3. Дати характеристику еволюції рослинного і тваринного світу в мезозої.
4. Дати характеристику еволюції рослинного і тваринного світу в в кайнозої
1. В історії розвитку зони виділяється кілька послідовних етапів прояву магматизму, які відповідають
певним комплексам порід фундаменту. Перший етап характеризується епіплатформним рифтогенезом і
формуванням лептитової і андезито-базальтової формацій. Другий етап пов’язаний з формуванням
ультраметагенних автогенних гранітоїдів, пов’язаних з процесами метаморфізму і гранітизації. Третій
етап характеризується стабілізацією тектонічних рухів і проявом лише локально-розсіяного рифтогенезу,
що обумовив формування палеотипних діабаз-лампрофірових і діабазових даєк.
2. Началом палеозойской эры считают появление организмов, снабженных скелетами, раковинами,
6
панцирями; В первой половине палеозоя жизнь существовала только в морях. В конце силурийского
периода совершается знаменательное событие - содержание кислорода в атмосфере к этому времени
приблизилось к современному, и слой озона начал поглощать ультрафиолетовое излучение Солнца. На
сушу выходят первые растения и животные, сначала они появляются по берегам морей и лагун, потом по
долинам рек постепенно уходят в глубь континентов. К концу девонского периода на Земле уже
существовали первые леса, превратившиеся в следующем, каменноугольном периоде, в дремучие дебри,
оставившие нам свои обугленные остатки в виде каменного угля.  В каменноугольном периоде
появляются и первые пресмыкающиеся - животные, откладывавшие на суше яйца в прочной скорлупе и не
нуждавшиеся в воде для развития. Особенно много пресмыкающихся стало в следующем, пермском
периоде; многочисленны зверообразные рептилии, близкие к предкам млекопитающих.
3. На суходолі серед рослин панівне становище займали голонасінні. Особливого поширення
набули гінкгові. Розвивались також хвойні, серед яких у кінці крейди були відомі форми, близькі до
сучасних - секвойя, сосна, ялина. Важливе значення мали цикадові і бенетитові.
Із морських безхребетних в мезозої найбільш відомі головоногі молюски-амоніти та белемніти. Крім них,
розвивались двостулкові і черевоногі молюски, корали, губки, морські їжаки, найпростіші. Амфібії у
мезозої були доживаючими формами. Вони були витіснені з суші і морів рептиліями. Мезозой інколи
називають "віком рептилій", які панували тоді на суші, в морях і в повітрі.  В тріасовому періоді дають
початок ссавцям, а в юрському - першим птахам.  Вимирання у пізній крейді дуже поширених
мезозойських груп тварин: динозаврів, птерозаврів (крилатих ящерів), морських рептилій, амонітів,
белемнітів, деяких двостулок (іноцерамів), а також значної кількості сумчастих, акул, брахіопод і ін.
4. В рослинному світі серед рослин були поширені покритонасінні, з'явились злакові. В тваринному
наприкінці мезозою вимерли гігантські рептилії, динозаври, іхтіозаври тощо. У палеогенових морях
переважали молюски, костисті риби й акули, з'явились кити, на суходолі — численні комахи (наприклад,
жуки-довгоносики родів Cleonolithus, Curculionites), ссавці, поступово розвинулись хоботні, ведмедеві,
людиноподібні мавпи, гризуни, комахоїдні та інші. На початку антропогену з'явилась первісна людина. З
кайнозойськими відкладами в Україні пов'язані родовища нафти і газу (Передкарпатська нафтогазоносна
область), бурого вугілля (Дніпровський буровугільний басейн), марганцевих руд (Нікопольський
7
марганцевий басейн), кам'яних та калійних солей (Передкарпатський соленосний басейн). Породи
кайнозою використовують як мінеральну сировину. До кайнозойських відкладів приурочено близько 25%
всіх відомих запасів нафти і газу, зокрема Передкарпатської нафтогазоносної області, близько 15% запасів
вугілля (головним чином бурого).