Professional Documents
Culture Documents
повна версія
повна версія
sar
Що для вас Міжнародний жіночий день?
Для мене багато міжнародних свят – це звичайний день. Я завжди приділяю
своїм друзям та близьким достатньо часу та уваги, тому я не потребую для цього
особливого дня. Святкову атмосферу я можу влаштувати в будь-яку мить,
головне – настрій. Що, стосується 8 березня, то я ставлюся з повагою та
вдячністю до тих жінок, які змогли перевернути хід історії та ставлення у
суспільстві до жіночої статі.
Tiktok Inst
Найпопулярніший расистський коментар в ТікТок – «Україна – для білих». Зараз я
досягла тієї стадії, коли мені всеодно. Я обожнюю якісний чорний гумор, і люблю
пожартувати над собою. Якщо люди класно жартують з мене, то на таке я завжди
звертаю увагу і сміюся. Всі сльозы через расистські образи я вже давно виплакала,
тому залищається лише сміятися. Цікавий факт: в Україні мене принижували через
те, що я темношкіра. В Європі, де таких як я дуже багато, мене почали принижувати
бо я з України. Ось така іронія)
Що б ви хотіли змінити?
Tiktok Inst
Victoria Osemene
* Yes I celebrate Women’s Day
* I cannot deny the fact that once or twice I have been discriminated by other races
due to my race or skin color.
* Yes I have had my share of racism In Ukraine, but I like to believe that they were
either as a result of uncivilization or ignorance, because there are still good civilized
Ukrainians who detest racism and are good people.
* For me Ukraine is my safe place, I call Ukraine my home because I feel very safe
here, despite the crisis in the last year I have felt safe.
* I think I would love that foreigners in Ukraine are properly attended to and given
same or maximum treatment as Ukrainians, the discrimination in schools/universities,
hostels or public places has to change, it will help a layman understand the need to
stop Racism, because once the government starts to treat us differently I believe the
people would learn from it and change.
* Yes the war affected not only my experience but changed my whole mindset about
Ukraine and the Ukrainians, I have lived in Ukraine for so long and I haven’t seen
Ukrainians so United in strength and love, the war did not only bring us together as
one, but it made us appreciate one another even more. Ever since the invasion in
Ukraine I have used my platform digitally to create contents that gives awareness to
international viewers who are unaware of what is going on in ukraine, and I must
commend the support I have been getting especially from the Ukrainians. Ukrainians
have been my largest back bone and support since every foreigner left Kharkiv and I
had to be alone. I didn’t feel the pain so much because Ukrainians were strongly
behind me and gave me all the love and support I needed.
* I love Ukraine. I love living here, and I have decided to live here after my studies.
Tiktok Inst
Victoria Osemene
Я не можу заперечувати, що я зазнавала расизму від представни_ць інших рас.
Часть з нього сталася в Україні, але я вірю, що це відбулося або внаслідок
необізнаності чи нецивілізованності, тому що не зважаючи на це є багато
обізнаних українців, які хороші люди і не терплять расизму.
Для мене Україна - це безпечне місце, я називаю її своїм домом, тому що
безпечно себе тут почуваю, не зважаючи на війну.
Думаю, що хотіла б, щоб для іноземців приділяли достатньо уваги і ставилися так
само, як для український громадян. Ситуація дискримінації у школах,
університетах, хостелах і публічних місцях повинна змінюватися - це допоможе
людям зрозуміти, що расизм треба зупиняти, тому що як тільки держава стане
ставиться до нас краще, я думаю, що і звичайні люди будуть брати з цього
приклад і змінюватися.
Війна не просто вплинула на мій досвід, а і змінила моє мислення про Україну та
українців. Я жила в Україні протягом довгого часу і не бачила українців настільки
єдиними. Війна не не тільки об’єднала нас, але і змусила цінити одне одного ще
більше. З моменту повномасштабного вторгнення в Україні я використовую мою
платформу у соціальних мережах, щоб створювати контент для інозем_ок з
метою інформування тих, хто не знає, що насправді відбувається в Україні.
Також, я повинна подякувати усій підтримці, що я отримую, особливо, від
украї_нок. Вони моя найбільша опора і підтримка з того моменту, як усі інозем_ки
покинули Харків і залишилась одна. Я не відчувала біль так сильно, бо україн_ки
завжди стояли за мене і давали усю любов і підтримку, яка мені була так
потрібна.
Я люблю Україну. Я люблю жити тут, і я вирішила продовжувати жити тут після
закінчення навчання.
Tiktok Inst
Грубова Софія
1. Що для вас Міжнародний жіночий день?
— Для мене це день боротьби за права жінок. День, коли активно згадуються
досягнення жінок в культурі, політиці та інших сферах, які раніше для жінок були
неможливими.
Tiktok
Віка
Я зараз знаходжусь в Італії і чим довше я тут знаходжусь , тим більше я відчуваю
давку зі сторони італійців. Як би це не звучало погано , але таке враження що в їх
підсвідомостях закладений расизм. В мене так складається , що я працювала у
різних регіонах і де би ти не працював, та людина на яку ти працюєш завжди
буде розказувати жарти, зв‘язані з расизмом. А розуміючи , що яукраїнка вони
можуть жартувати про путіна. І коли я своїм друзям це розказувала , вони типу не
дуже реагували добре , їм було смішно , для них ці жарти нормальні. Жарти про
водку, про хуйове життя країн СНД. В мене багато друзів афроамериканців, іноді
коли я з ними виходжу у бар посидіти , то знайдеться італієць який почне
жартувати про банани (2023 рік до речі) . А сортування за фінансовим статусом-
це база. Я коли тільки я приїхала , спілкувалась з дівчиною , але вона не хотіла
знайомити зі своїми друзями. І я завжди питала типу чому, я теж хочу
спілкуватись з усіма. Вона мені в один момент відповіла , що якщо б В мене був
би якийсь брендовий одяг від адідас то можно було б виходити , а так, я
виглядаю дешево у одязі не фірмовому. Крінж)))))
Я поїхала до юриста, який мав дістати мої доки з коледжу тому що мені не хочуть
віддавати, він мене вирішив звозити в Альпи обговорити усе , бо вони були
недалеко. Я дуже люблю гори і погодилась. І в один момент він почав до мене
лізти, цілувати і приставати, я почала плакати і говорити що не хочу. Потім він
почав говорити шо мені по своїй природі потрібно, шо в мене був хлопець зараз
нема в мене тіло просить. Я ж йому починаю пояснювати про те шо ж є особисті
кордони , і навіть якщо так, я не хочу спати з 50-річним дідом. І ВІН ПОЧАВ МЕНІ
ЗАТИРАТИ ШО Я НЕ ВМІЮ ПРОСТО РОЗСЛАБЛЯТИСЬ. Потім я йому говорю,
що він на мого батька схожий, він реально був дуже схожий на нього , він
попросив розповісти про батька, я розповіла і розплакалася, і цей чоловік почав
мене звинувачувати шо я свого батька не любила , йому було складно. Я ридаю ,
він мені розказує яка я хуйова була у 6 років , шо не любила батька( який до речі
ніяк не займався моїм вихованням). І коли він мене садив на поїзд, бачив що я
ридаю, я говорила 100000 разів шоб не цілував , він все одно ліз. Я усю дорогу
ридала і витирала губи антисептиком бо так неприємно будо , так огидно
+ будь який поважаючий себе італієць думає, що може мене легко звабити у
ліжко тому шо я українка , у деяких ассоціаціі з селом взагалі. Але не всі !!!!
Шеріл
що для мене міжн.жін день?
А саме 8 березня.Це день коли,як ніяк ми маємо згадувати про жінок та їх
права.Жінки як і інші маргіналізовані групи населення,в своєму житті потерпають
від дискримінації:фахової,нерівної оплати праці та раніше недоступність
освіти.На жаль,радянська система спаплюжила це свято і вкотре обмежила
права жінок,диктуючи це святом весни,ніжності та слабкості жінок.Жінка не
приємний бонус до кухні-це самостійна особа,котра має право на рівність у цьому
світі і 8 березня ми всім людством нагадуємо це.
Наче мене ще ніколи особисто не дискримінували.Хіба мою групу населення
«ЛГБТ»,тобто намає в нас рівних прав на рівні з іншими громадянами:не можемо
вступати в шлюб,не маємо право на тіло свого партнера після смерті чи його
майно,не маємо право на всиновлення і в деяких випадках дискримінація в
області роботи.
Так,з трансфобією зіштовхувалась.Це можна підтвердити коментарями під моїми
фото в інст.Також трансфобила дівчинка з університету,котра зробила камін-аут
всій групі замість мене і насміхалась з цього.На жаль,мої права та права моєї
спільноти недостатньо захищені,тому що до лгбт спільноти досі відносяться з
упередженням і багато злочинців не несуть покарання та є відпущеними при
вчиненнях кримінальних проваджень на ґрунті нетерпимості.Тому безпеку в
Україні я не можу визначити нп достатньому рівні.
Я б хотіла замінити у суспільстві загальний порядок поглядів.Щоб всі громадяни
мали рівні права та захищались законом.
Tiktok Inst
Вайн
Як ти ставишся до Міжнародного жіночого дня? Про що для тебе цей день?
Завжди старалася зробити щось до нього. Піти на марш, намалювати малюнок,
написати допис. Ну, і цього року тішуся потрапити на феміністичний двіж) Для
мене цей день – можливість зайвий (не зайвий) раз нагадати, що боротьба з
патріархатом комплексна, багаторівнева і весь час триває. Але успіхи вже є і це
тішить~
Про що, на твою думку, варто говорити більше 8 березня, які меседжі
пропонувати суспільству?
Про те, що жінки – ніколи не просто жінки. Вони мають певне економічне
становище. Сексуальну ідентичність. Національність. Стан здоров'я. Вони
можуть бути не цис жінками. І тд. Жінок не можна узагальнювати, бо за цим
узагальненням завжди видно лише найуспішніших і найпривілейованіших.
Що б ви хотіли змінити?
Я хотіли б, щоб різні системи визнавали нейронетиповість і не вимагали людей
підлаштовуватися під цілу купу правил, яку вигадали за шаблоном здорового
білого цис гетеро чоловіка з привілейованого класу. Щоб не існувало єдиної
рамки "здоров'я" чи "нормальності", куди всіх намагаються вписати. Щоб
простори були більш інклюзивними. Щоб люди переставали підкріплювати стигму
і валідували різні досвіди.
*
1. Як ти ставишся до Міжнародного жіночого дня? Чи святкуєш зазвичай/
цьогоріч? Про що для тебе цей день?
Недавно людина, з якою я зустрічаюсь сказали, що 8 березня – історично день
боротьби білих цисгендерних гетеросексуальних жінок середнього класу за свої
права. А отже, скоріш за все, несе з собою не- (або недостатньо)
відрефлексований трансфобію, расизм, класизм і гетеросексизм.
Раніше я думали що вийти на марш жінок* це чи не найсміливіший феміністський
вчинок. Але тепер марш, зокрема, для мене, є зайвим доказом того, що жінкам*
подобається бути жінками*, подобається заробляти гроші, подобається бути з
чоловіками*, подобається вступати в шлюб і заводити дітей. Що жінкам*
подобається система і хочеться просто мати більше шансів виграти в цій грі, аніж
відмовитись брати в ній участь і допомагати це робити іншим. Це мене засмучує.
І також засмучує, що такі роздуми мене тільки віддаляють від моїх можливих
союзни_ць. Але не думаю, що ці мої можливі союзни_ці знають, що їхня
«нормальність» це частина мого пригнічення, що за їхнє положення і можливості
розплачуюсь особисто я. Вони так довго отримували ці переваги (не без шкоди і
втрат, звичайно), що вже ніби-то і не можуть дати собі подумати про світ, де не
треба, щоб тобі «пощастило». Де рівність є застарілим концептом, бо люди та
інші істоти пішли ще далі.
2. Про що, на твою думку, варто говорити більше 8 березня, які меседжі
пропонувати суспільству?
Про розйобування, про рівність всіх істот на Землі, про руйнування всіх форм
ієрархій, про перехід на радикальне усвідомлення себе, про необхідність
перерозподілу ресурсів і благ на всіх рівнях, про те як ділитись і допомагати, як
дружити, як усвідомити себе частиною зла і вчитись опиратись йому.