Чи можливо було уникнути періоду Руїни на українських землях?

14 травня 1627 р. у гетьманській столиці в Чигирині народився гетьман Війська Запорозького

Петро Дорошенко. 1665 р. Петро Дорошенко був обраний гетьманом і обіймав посаду
упродовж 11 років. 13 січня 1667 р. Москва люто посміялася з України, уклавши Андрусівську
угоду. Росія залишила собі окуповані землі Лівобережної України, а Правобережну віддала
Польщі. З цього часу Петро Дорошенко усі сили віддав об’єднанню України. 1669 р. на бік
Дорошенка перейшов Сірко і вони провели низку успішних походів. Після вбивства Брюховецького
Дорошенко став гетьманом усієї України. Мудрий політик прагнув об’єднати державу у межах
київської Русі.

На Україну прийшло велике московське військо й облягло Чигирин. Дорошенко з козаками

хоробро відбивав усі наступи москалів. Довго тривала ця облога, аж нарешті хмара москалів
оточила гетьманську столицю. У козаків не стало ні зброї, ні їжі й Дорошенко мусив
підкоритися. Всю свою владу й гетьманські відзнаки передав лівобічному гетьманові Іванові
Самойловичеві, а сам віддався в руки московитів. Московити вивезли його далеко на північ і
тримали там аж до смерті. Він умер у неволі дня 9-го листопада 1698 року, в Ярополчу коло
Вятки і там є досі його могила. Найголовніше йому вдалося відновити гетьманську владу над
возз'єднаною Україною. Однак цей успіх був короткочасним.Причиною тому були
незацікавленість сусідніх держав у сильній Українській державі, боротьба старшинських
угрупувань за владу і проросійські настрої частини населення Лівобережжя. Так згинув гетьман,
що справді щиро бажав добра Україні, і за те назвав його український народ почесним ім’ям:
„Сонце Руїни”.