Т.Г.

Шевченко

ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО

ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВ
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧ
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧ
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВ
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕ
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНК
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО Ш
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО Ш
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО Ш
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО Ш
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕН
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕ
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕН
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕН
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧ
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО Ш
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНК
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕН
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕ
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧ
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВ
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВ
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕ
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧ
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО Ш
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕ
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО Ш
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕ
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕН
ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕНКО ШЕ
 Думи мої, думи мої
Думи мої, думи мої, Степ і степ, ревуть пороги,
Лихо мені з вами! І могили — гори,-
Нащо стали на папері Там родилась, гарцювала
Сумними рядами?.. Козацькая воля;
Чом вас вітер не розвіяв Там шляхтою, татарами
В степу, як пилину? Засівала поле,
Чом вас лихо не приспало, Засівала трупом поле,
Як свою дитину?.. Поки не остило...
Лягла спочить... А тим часом
Бо вас лихо на світ на сміх породило, Виросла могила,
Поливали сльози... чом не затопили, А над нею орел чорний
Не винесли в море, не розмили в полі?. Сторожем літає,
Не питали б люде, що в мене болить, І про неї добрим людям
Не питали б, за що проклинаю долю, Кобзарі співають,
Чого нуджу світом? "Нічого робить", — Все співають, як діялось,
Не сказали б на сміх... Сліпі небораки, —
Бо дотепні... А я... а я
Квіти мої, діти! Тілько вмію плакать,
Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав? Тілько сльози за Украйну...
Чи заплаче серце одно на всім світі, А слова — немає...
Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав... А за лихо... Та цур йому!
Може, найдеться дівоче Хто його не знає!
Серце, карі очі, А надто той, що дивиться
Що заплачуть на сі думи, — На людей душою, —
Я більше не хочу. Пекло йому на сім світі,
Одну сльозу з очей карих — А на тім...
І пан над панами! Журбою
Думи мої, думи мої, Не накличу собі долі,
Лихо мені з вами! Коли так не маю.
Нехай злидні живуть три дні
За карії оченята, Я їх заховаю,
За чорнії брови Заховаю змію люту
Серце рвалося, сміялось, Коло свого серця,
Виливало мову, Щоб вороги не бачили,
Виливало, як уміло, Як лихо сміється...
За темнії ночі, Нехай думка, як той ворон,
За вишневий сад зелений, Літає та кряче,
За ласки дівочі... А серденько соловейком
Щебече та плаче
За степи та за могили, Нишком — люди не побачать,
Що на Україні, То й не засміються...
Серце мліло, не хотіло Не втирайте ж мої сльози,
Співать на чужині... Нехай собі ллються,
Не хотілось в снігу, в лісі, Чуже поле поливають
Козацьку громаду Щодня і щоночі,
З булавами, з бунчугами Поки, поки... не засиплють
Збирать на пораду. Чужим піском очі...
Нехай душі козацькії Отаке-то... А що робить?
В Украйні витають — Журба не поможе.
Там широко, там весело Хто ж сироті завидує —
Од краю до краю... Карай того, боже!
Як та воля, що минулась,
Дніпр широкий — море, Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас,-
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я — тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...
Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину.